НОВИНИ
Колонка редактора
Р
ада вітати вас, любі читачі “Міжнародника”! Ви тримаєте в руках ювілейний 40-й випуск нашого видання. Для мене він є особливим хоча б тому, що це 10-й номер редакції нового складу під моїм керівництвом, три роки тому я почала кар’єру головного редактора найкращого журналу :) Як завжди, у нас є безліч новин для вас, адже кожного року в ІМВ відбуваються певні зміни. Зміни у складі студентів (вітайте першокурсників), зміни навіть у керівництві (нові заступники директора), у студентському житті і т.д. Але стабільними залишаються гостинність нашого Інституту (саме тому він відчинив свої двері для багатьох гостей), випускники ІМВ (які завжди успішні і готові поділитися своїм досвідом з молодшим поколінням), активність наших студентів (які кожного разу проводять все нові заходи в стінах ІМВ) та безліч інших речей. Тож пропонуємо вам ознайомитись з усіма цікавинками, які підготувала для вас редакція “Міжнародника”! Цієї осені сталася одна унікальна подія – перша масштабна зустріч випускників Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка! Саме це і стало темою номера, читайте на центральних сторінках 14-15. Тема випускників продовжується і в інших рубриках – “Знайомство зблизька” та “Наука без кордонів”, колишні студенти різних поколінь діляться своїм досвідом. Важливою новиною стало створення Фонду розвитку ІМВ, перший в Україні освітній ендаумент, детальніше – стор. 8-9. А ще для вас є сюрприз – заступник директора з навчально-виховної роботи нарешті погодився вдати відповіді на наші запитання, тому читайте стор. 12! Також у номері знайдете інформацію про досягнення наших викладачів і студентів – наукові, творчі, спортивні. Рубрика “Ліричний відступ” продовжує знайомити вас із домашніми улюбленцями наших викладачів, а також пропонує вам нову цікавинку, яку? Дивіться стор. 26. До речі, традиція оновлення редакції не порушилась і цього разу! На останній сторінці вітайте наш новий склад. Творчі ідеї, ентузіазм та натхнення цих енергійних студентів стануть результатом чудових випусків журналу “Міжнародник”. Не забувайте залишати відгуки про номер, побажання та зауваження в групах у соц. мережах – vk.com/ mizhnarodnyk та facebook.com/groups/ mizhnarodnyk. Нам дуже потрібна ваша думка! Гарної вам осені, радійте кожному дню та будьте щасливі :) Дарина Кирилко, Головний редактор
2
2
Per aspera ad astra
вересня Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка з непідробною гостинністю відчинив свої двері для кількох сотень натхненних, сповнених ентузіазму представників творчої цілеспрямованої молоді. Шлях до омріяного вишу виявився по-справжньому тернистим: цьогорічний конкурс сягнув 15 осіб на місце, однак смак втіленої мрії – запрошення на офіційну церемонію вручення студентських квитків підтверджує безсумнівну правильність зробленого вибору та виправданість надій, покладених на нього. На урочистостях присутні директор Інституту В. Копійка, що з гордістю представляє найпрестижніший ВНЗ країни, народні депутати України та випускники ІМВ П. Порошенко і В. Горбаль, заступник Міністра закордонних справ України В. Майко, 8-й Міністр закордонних справ України В. Огризко. Валерій Володимирович надає слово шановним гостям, підкреслюючи величезну важливість їхнього візиту, а вони, у свою чергу, з
О
На шляху до ЄС
станнім часом в ІМВ пройшла серія конференцій, присвячених тематиці зовнішньополітичних шляхів України. 12-13 вересня в Києві відбулася міжнародна конференція “Київ між Європейським та Євразійським Союзами: вплив Брюсселя та Москви на українську внутрішню політику”, організована Центром регіональних досліджень Вільного університету Берліна, Національним університетом “Києво-Могилянська Академія” (НаУКМА), Інститутом міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Шевченка (ІМВ), у співпраці з ініціативою “Київський діалог” та Програмою академічних обмінів Німеччини (DAAD). Серед порушених проблем, найактуальнішими були: готовність України до подальшої інтеграції та її невизначеність, питання щодо доцільності використання терміну “асоціативне членство”, важливість співпраці з молоддю, створення нового демократичного покоління та інші. Щодо останнього – у контексті роботи з молоддю та громадянським суспільством у цілому, було детально розглянуто роль неформальних інституцій в просуванні євроінтеграції України. В обговоренні вищезгаданих питань активно брав участь і наш Інститут, де 25 вересня відбулася не менш плідна конференція під назвою “Асоціація України з Європейським Союзом: юридичні аспекти”. Ініціаторами заходу виступили Українська асоціація міжнародного права та Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка. Робота конференції зосередилася навколо доповіді “Асоціація України з Європейським Союзом: стан, проблеми, перспективи”, представленої доктором юридичних наук, професором, завідувачем кафедри порівняльного
Ц
перших хвилин спрямовують пріоритети студентів на наполегливу працю, яка, виходячи з досвіду, є єдиною запорукою успішного кроку життєвими сходами. Поважні гості, не втрачаючи часу на безкінечні привітання, які і так, здається, літають в повітрі, проводять екскурс сучасною діяльністю української дипломатії, її основними проблемами, цілями та завданнями. Як міжнародні відносини не стоять на місці, так і всі, кому випала нагода бути з ними пов’язаними, мають постійно рухатись, прагнути, працювати. Отож, першокурсники стали на складний, але цікавий та різнобарвний шлях до омріяної професії. Вже з перших днів їх чекає наполегливе навчання та яскраве, сповнене веселощів, студентське життя. І, безперечно, воно того варте! Шанс бути студентом Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка отримують лише найкращі! Ольга Боженко (I МВ)
і європейського права Інституту Віктором Івановичем Муравйовим. У своїй праці він запропонував порівняльний аналіз положень угод про асоціацію третіх країн з ЄС та угоди про асоціацію України, включно з юридичним аналізом останньої. Також було розглянуто широке коло питань стосовно співпраці України з Європейським Союзом у галузях морського та авіаційного транспорту, боротьби з транснаціональними злочинами, правовими засадами діяльності зони вільної торгівлі з ЄС та ін. Обговорювалися й інші можливі варіанти міжнародної економічної співпраці, де розглядалися їхні плюси та мінуси. Оскільки увага присутніх була сконцентрована виключно на юридичних аспектах, то в результаті вийшла досить цікава та плідна розмова, не зіпсована політичним впливом, що неминучий під час подібних дискусій. На відміну від попередніх двох заходів конференція, що відбулася 11 жовтня в Залі засідань вченої ради була присвячена обговоренню можливої співпраці з нашими східними сусідами, а точніше з Митним союзом: “Східне партнерство: цілі – досвід – виклики. Аналіз процесів імплементації в країнах, охоплених програмою”. До нашого Інституту завітали спеціальні гості з Ягелонського університету (Краків, Польща), що мали змогу висловити свою особисту думку щодо майбутнього вибору України. Отже, активність проведення міжнародних конференцій ще раз підкреслює важливість вищезгаданих питань, що стосуються подальшого розвитку нашої держави. Тому ми і надалі будемо слідкувати за подібними заходами, що так чи інакше вирішують долю кожного з нас. Анна Cалабай (I КР)
Вміла готувати, та не вміла подавати...
е українське прислів’я, що відоме кожному. Також відомо, що наскільки б не була цікавою інформація, її цінність зникає, якщо людина не знає, як її представити. І саме для того, щоб навчити нас, як презентувати себе та свою інформацію в найкращому вигляді і завітали до нашого Інституту Олександр Шьонґерр (Alexander Schönherr), дипломований психолог, тренер з проведення міжнародних майстер-класів та Йоахім Бентц (Joachim Bentz), міжнародний експерт у сфері маркетингу. На унікальних тренінгах, що проводяться кожну середу в Залі засідань вченої ради, студенти ІІ курсу магістратури спеціальності “міжнародний бізнес” мають змогу прослухати лекції з публічних виступів та презентацій. Молоді бізнесмени мають змогу самостійно представити власні доповіді, які записуються на камеру, а після виступу комен-
туються гостями з Німеччини та іншими студентами. На тренінги також запрошуються представники міжнародних компаній, які діляться власним досвідом та порадами, а також розповідають про можливі вакансії у своїх компаніях. Так до нас завітали Томас Рушитцка (директор ТОВ “Порше Україна”), Юлія Карпушина ( Медіа Директор компанії “Carat Ukraine”) . Фіналом тренувань стане публічний виступ кожного студента перед великою аудиторією, яка складатиметься з викладачів нашого Інституту, студентів та гостей. “Це чудовий досвід як для студентів, так і для мене, – говорить Олександр Шьонґерр. – Ми всі вчимося новому разом”. Тож ми дякуємо організаторам та нашим тренерам Олександру Шьонґерру та Йоахіму Бентцу за цю чудову можливість вдосконалити себе та свої навички. Аніта Спіріна (VI МБ)
Магія прекрасного в ІМВ КНУ ім. Тараса Шевченка
В
ересень та жовтень збагатив життя нашого Інституту двома чудовими виставками живописних робіт відомих українських митців. Студенти, викладачі та всі охочі мали змогу щодня милуватися довершеними пейзажами і натюрмортами. Перша виставка “Діагональ часу” вразила цілою когортою талановитих художників, що представили свою творчість загалу. Серед них: Іван Миколайович Красний, Слава Наумівна Лівшиц, Тетяна Іванівна Красна, Олександр Васильович Ольхов і Марина Олександрівна Ольхова. Кожна картина випромінювала якесь особливе неповторне тепло, ділилася настроєм та натхненням, виплекани-
ми поколіннями. Відкривши шлях до пізнання прекрасного, виставка справила незабутнє враження на глядачів. Неабиякою майстерністю та самобутністю відзначилися й роботи Костянтина Могилевського, Заслуженого художника України, представлені на другій виставці. Здавалося, його картини якимось магічним чином змушують помічати красу навколишнього світу та замислюватися над сенсом життя. Отож, хочеться подякувати художникам та побажати їм натхнення і творчих успіхів. А ми, поціновувачі прекрасного, з нетерпінням чекатимемо наступних мистецьких заходів у нашому Інституті. Яна Ляховецька (І МП)
НОВИНИ
П
Нові технології у мовній підготовці фахівців-міжнародників
ротягом двох днів, 4 – 5 жовтня, делегація викладачів кафедри іноземних мов Інституту міжнародних відносин у складі доцентів Олександра Гона і Олени Татьянченко та викладачів Наталії Джими і Михайла Нощенка брала участь у Міжнародній науково-практичній конференції “Магія інновацій: нові технології у мовній підготовці фахівців-міжнародників”, що проходила в Московському державному інституті міжнародних відносин (Університеті) Міністерства закордонних справ Російської Федерації. На конференції, участь у якій взяли представники понад 100 університетів з 22 країн світу, розглядалися питання електронного навчання, методології викладання іноземних мов, теорії і практики в сучасних лінгвістичних дослідженнях, міжкультурної комунікації та перекладознавства. Наші викладачі виступали з наступними доповідями – “XML і мультимедійні технології в навчанні перекладу” (О. М. Гон), “Драмопедагогіка у розвитку дипломатичної емпатії” (Н. І. Джима), “Використання комп’ютерних ігор для симулювання англомовного середовища в освітніх цілях” (М. О. Нощенко), “Лінгвокраїнознавство: функціональносемантичні особливості англіцизмів у професійному мовленні” (О. О. Татьянченко). На заключному пленарному засіданні конференції учасники особливо відмітили доповіді наших викладачів, присвячені сучасним мультимедійним технологіям. Зважаючи на такий успіх, викладачів Інституту запросили взяти участь і в наступних заходах, які проводитимуться російськими вищими навчальними закладами, зокрема: Московським державним університетом імені М. В. Ломоносова та Санкт-Петербурзьким
державним університетом. “Процес мовних змін, тобто збагачення лексикону будь-якої мови за рахунок входження в мовлення іноземних лексем, – є актуальною і необхідною проблемою щодо її дослідження. Особливо ця проблема стала визначальною в останні десятиліття в умовах глобальної міжнародної співдружності, а саме в умовах активізації і розвитку всебічних політичних, професійних, ділових, наукових, культурологічних контактів на світовому рівні. У цьому сенсі лексичний аспект мовної системи є найвиразнішим підґрунтям щодо висвітлення даної проблеми,” – говорить Олена Татьянченко. З доповідями з питань цієї ж проблематики Олена Олександрівна також виступала на міжнародних симпозіумах, що відбулися в Римі, Празі. “Конференція у МДІМВ (У) стала унікальною можливістю чергової апробації проектів, які реалізуються на нашій кафедрі, – зазначає Олександр Гон. – Мій проект – це спроба створити інтерактивну бібліотеку електронних текстів у рамках викладання теорії та практики перекладу на основі Extensible Markup Language (XML). Розширювана мова розмітки дозволяє каталогізувати електронні тексти відповідно до програми певного курсу, поєднувати різні мультимедійні формати у динамічній системі взаємопов’язаних навчальних матеріалів”. Значна увага на сьогоднішній день приділяється навчанню майбутніх спеціалістів риториці та емпатії. Саме таким психологічним моментам мовної підготовки студентів була присвячена доповідь Наталії Джими, яка вже отримала схвальну оцінку на 8-му Всесвітньому конгресі з драми у навчанні “IDEA Paris 2013”. “Професіоналізм дипломата сьогодні залежить не лише від його
емпіричних та аналітичних навичок, а й від міжособистісних, психологічних та емоційних якостей, найважливіша з яких емпатія, – впевнена Наталія Іванівна. – Тобто вміння відчути себе на місці іншої людини, проаналізувати її поведінку та стиль мислення. Цим і займається драмопедагогіка – драматичний підхід до навчання міжкультурному спілкуванню, в основі якого – техніка акторської майстерності в умінні поставити себе на місце іншого”. З цікавою доповіддю, раніше представленою на Щорічній конференції Міжнародної асоціації викладачів англійської мови в Ліверпулі, присвяченою використанню комп’ютерних ігор для симулювання англомовного середовища студентів, виступив Михайло Нощенко: “Цей метод поки що є експериментальним. Але за підтримки кафедри іноземних мов та допомоги студентів ми плануємо запровадити його в нашому Інституті в якості факультативу”. Без сумніву, участь делегації ІМВ у Міжнародній науково-практичній конференції має надзвичайно важливе значення, у першу чергу, з точки зору встановлення нових можливостей обміну досвідом у сфері впровадження інноваційних технологій у мовній підготовці фахівців-міжнародників. Анна Кулик (ІІ КР)
Заступники директора в одному інтерв’ю Новий навчальний рік не обійшовся без змін в керівництві Інституту міжнародних відносин. Раніше в дирекції була одна посада, яка поєднувала дві сфери – наукову роботу та міжнародні зв’язки. Цього року з’явились дві – заступник директора з наукової роботи та заступник директора з міжнародних зв’язків. Ними стали Микола Савович Дорошко та Ігор Євгенович Голубій. З чим їх і вітаємо! Вони люб’язно погодились відповісти на декілька запитань від редакції нашого видання.
М
икола Савович Дорошко, заступник директора з наукової роботи. 1. У чому полягає Ваше основне завдання на посаді заступника директора з наукової роботи? Основне завдання заступника директора – пожвавлення науково-дослідної роботи в Інституті. Потрібно зацікавити викладачів, аспірантів та студентів в участі в наукових проектах, міжнародних грантах, написанні статей, участі у круглих столах, конференціях, дебатах. 2. Що можете розказати нашим студентам про наукову діяльність в Інституті, що порадити, на що
звернути увагу? Для студентів традиційний формат участі в науковій роботі – щорічні конференції, серед яких “Шевченківська весна” та Міжнародна науково-теоретична конференція молодих вчених “Актуальні проблеми міжнародних відносин”, написання статей, бакалаврських, дипломних робіт тощо. Активні студенти, що репрезентують Інститут на міжнародних конференціях, форумах, отримують безцінний досвід участі у дискусіях, ті, що пишуть наукові роботи, статті, мають можливість бути надрукованими в збірнику за економічним напрямком “Міжнародні фінанси”. Якщо тема актуальна та цікава, добре розкрита, робота буде подана до друку не лише у вітчизняні, а й у наукові видання за кордоном. Перевагу надає пристойний рівень володіння іноземною мовою. Практичне значення участі в науковій роботі: перспективи бути відомим та пізнаваним в світі, можливість самореалізації, а також додаткові бали при вступі до магістратури. Керівництво Інституту заохочує студентів і викладачів публікувати наукові роботи, реалізовувати дослідні проекти, тим самим підвищуючи рейтинг Інституту в освітньому просторі. 3. Про які вимоги до написання статей можна говорити? Серед вимог можна виокремити написання студентом роботи в співавторстві з науковим керівником. Але якщо робота на належному рівні, новаторська, дозволяє говорити про новий напрям розвитку науки, то робота може подаватися до друку одноосібно. Наша робота полягає в сприянні виходу статей співробітників та студентів як в Україні, так і за кордоном. Ми співпрацюємо з іноземними вишами, багато з яких знаходяться в Європі і готові публікувати наші роботи у своїх виданнях. 4. До кого можна звернутися за порадою та за сприянням в наукових публікаціях? З питань наукових публікацій і роботи в дослідницькому напрямі звертайтеся до мене. Я відкритий для спілкування зі студентами, і якщо ваші праці якісні, то сприятиму тому, щоб вони були відомі широкому загалу.
І
гор Євгенович Голубій, заступник директора з міжнародних зв’язків. 1. Поява нової посади – це вимога часу? Справді, вимогою часу та розвитком подій було зумовлене розділення повноважень заступника директора з наукової роботи та міжнародних зв’язків Інституту міжнародних відносин. Дирекцією Інституту мені було запропоновано очолити цей напрям діяльності. Таким чином, з вересня 2013р. був призначений на посаду заступника директора з міжнародних зв’язків. 2. Яку мету Ви ставите перед собою, посівши цю посаду? Сучасну університетську освіту світового рівня важко уявити без інтенсивного міжнародного співробітництва та інтеграції ІМВ у глобальне освітнє й науково-дослідне середовище. Тому розвиток двосторонніх і багатосторонніх міжнародних зв’язків, освітніх та наукових проектів слід віднести до пріоритетних завдань нашого підрозділу. 3. Які пріоритетні завдання Ви ставите перед собою? З погляду міжнародної перспективи ІМВ – член світового академічного товариства. Національним інтересам країни відповідає те, що в Україні має бути інститут в сфері підготовки фахівців з міжнародних відносин і з системою навчання, конкурентоспроможною і визнаною у світі. Міжнародна діяльність ІМВ повинна бути спрямована передусім на: • забезпечення якості освіти; • підтримку високого рівня науково-дослідницької роботи; • сприяння академічній мобільності студентів, викладачів і науковців у відповідності до вимог Болонського процесу; • поширення у світі інформації та знань про Інститут, Університет, їх досягнення в галузі освіти та науки; • зростання міжнародного авторитету Інституту; • визнання дипломів і кваліфікацій Інституту в інших країнах; • підвищення загального культурного рівня студентів і співробітників Інституту. 4. В якому напрямі треба працювати нашим студентам, щоб досягти успіху в навчанні та реалізувати широкі можливості? У кожного є своє бачення особистого розвитку, студенти повинні свідомо оцінювати можливості, перспективи, можливі надбання і втрати, будувати плани в залежності від своїх устремлінь. Але найпевнішим є те, що студент має бути активним. Не можна прийти і сказати: “Я хочу”. Потрібно діяти. Потрібно розвиватися в усіх напрямах, активно працювати над собою, ставити і досягати відповідні цілі. Анастасія Манаєнкова (ІІІ МБ)
3
ЗУС ТРІЧАЄМО
Науковий симпозіум в ІМВ КНУ ім. Тараса Шевченка
17
м жовтня в Інституті міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка відбувся науковий симпозіум на тему “Творчий внесок професора А. С. Філіпенка у навчально-наукову спеціальність “Світове господарство і Міжнародні економічні відносини”. Захід був приурочений до 70-річчя видатного вченого-економіста.
У роботі симпозіуму взяли участь представники вищих навчальних закладів України, науковці Інституту регіональних досліджень НАН України, Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, ННЦ “Інститут аграрної економіки” та члени економічних кафедр Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка. Науковці презентували свої доповіді з низки актуальних питань економічної науки і практики. З огляду на ті виклики, які стоять перед економікою України напередодні підписання Угоди про асоціацію з Європейським союзом, особливо актуально звучали виступи, що стосувались привабливості європейської інтеграційної моделі України, економічних наслідків підписання Угоди, взаємодії української економіки з регіональними митними союзами. У ході симпозіуму центральною стала доповідь ювіляра на тему “Економічний світ: онтологічні та епістемологічні виміри”. Антон Сергійович Філіпенко – доктор економічних наук, професор кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин КНУ імені Т. Шевченка, Заслужений діяч науки і техніки України, заслужений професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Президент Української асоціації економістів-міжнародників, віце-президент Академії наук Вищої школи України, член Європейської економічної асоціації, дійсний член Російської академії гуманітарних наук, лауреат премії ім. Ярослава Мудрого АНВШУ, член економіко-філософського товариства МДУ ім. Ломоносова (Москва). Професор підготував 10 докторів та 23 кандидати економічних наук і є автором понад 300 публікацій, засновником і головою спеціалізованої ради із захисту докторських і кандидатських дисертацій за спеціальністю “світове господарство і міжнародні економічні відносини”. Колектив Інституту міжнародних відносин, члени економічних кафедр та студентська громада щиро вітають ювіляра і бажають йому доброго здоров’я та довгих років плідної праці! Оксана Андрейчук (II МЕВ)
4
Зустрічаємо..!
І
нститут міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка завжди славився теоретичною базою, що надавала студентам можливість стати справжніми професіоналами своєї спеціальності. Та не менш важливою є практична частина навчання. Одним з її аспектів є конференції з відомими людьми, що свого часу досягли успіху в своїй сфері діяльності, а тепер охоче діляться досвідом зі студентами нашого Університету. Ця осінь не стала винятком і була вкрай насичена продуктивними зустрічами, на яких піднімались актуальні питання і можливості їх розв’язання. *** 13 вересня ІМВ КНУ ім. Тараса Шевченка відвідав Свен Кларк, старший радник представництва Університету Британської Колумбії в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Зустріч із гостем провів заступник директора з міжнародних зв’язків Ігор Євгенович Голубій, під час якої було обговорено перспективи співпраці між Інститутом міжнародних відносин та Університетом Британської Колумбії, піднято питання академічної мобільності, можливості проходження магістерської підготовки для студентів ІМВ, а також стажування аспірантів в Університеті Британської Колумбії. Результатом зустрічі стала домовленість щодо початку роботи над налагодженням активної співпраці між обома вишами. *** 13 вересня на кафедрі міжнародного бізнесу пройшла зустріч із представниками Європейської бізнес асоціації. Менеджер з організаційної підтримки Тетяна Широкова та координатор з PR та комунікацій Тетяна Корчинська презентували інформацію про діяльність ЄБА викладачам та аспірантам кафедри. Було обговорено питання співробітництва між Інститутом міжнародних відносин та Європейською бізнес асоціацією. За результатами зустрічі було прийнято рішення розпочати налагодження співпраці з організації спільних заходів. *** 18 вересня в нашому Інституті відбулася зустріч з Девідом Лідінгтоном, членом парламенту, міністром у справах Європи МЗС Великої Британії. Д. Лідінгтон виступив перед аудиторією з короткою лекцією на тему “Сильна Україна – сильний Європейський Союз”,
після якої всі охочі мали змогу поставити запитання міністру. У своїй лекції він розказав про перспективи на шляху до зближення з Європейським Союзом, про нові можливості для України та її громадян, а також висловив сподівання на те, що одного дня Україна стане членом ЄС. Лекція Девіда Лідінгтона проходила під егідою інформаційного проекту “Сильніші разом”, що спрямований на інформування українських громадян про ЄС та перспективи євроінтеграції України. *** “Неважливо, про що говорять, – завжди йдеться про грошi”. Закон Мерфі завжди в дії, коли Інститут міжнародних відносин відвідує такий поважний гість як старший економіст у RBSMarkets, інвестиційно-банківському відділі Королівського банку Шотландії Росс Вуокер. На порядку денному стояло питання сучасного розвитку світового господарства, зокрема такі його проблеми як: глобальні дисбаланси, стабільність світової фінансової системи, перспективи відновлення світової економіки після кризи та проблеми нових членів Європейського Союзу. Р. Вуокер висловив власне бачення сучасної ситуації та можливих змін у майбутньому. Зустріч відбулася за сприяння Української асоціації економістів-міжнародників та кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин. *** “Наші співробітники – наш потенціал”, – вивів формулу успішної компанії Томас Рушитцка, директор ТОВ “Порше Україна” у рамках своєї лекційної участі 2 жовтня в ексклюзивному тренінгу на тему: “Мистецтво професійної презентації та ведення переговорів у бізнесі” для студентів-магістрів (VI курс) спеціальності “міжнародний бізнес”. Така унікальна подія була впроваджена з ініціативи завідувача кафедри міжнародного бізнесу професора В. А. Вергуна. Основна мета програми полягає у вивчені студентами практичних методів адаптації до реальних потреб і вимог міжнародних компаній на ринку праці щодо майбутніх співробітників. “Студенти дуже мотивовані та роблять великі успіхи. Сподіваюсь, що окремих з них ми зможемо привітати пізніше в якості співробітників нашої компанії”, – відзначив почесний гість. *** “Студентам необхідно постійно пристосовуватись до невпинно зроста-
ЗУС ТРІЧАЄМО ючих вимог роботодавців, а контакт з такими компаніями бажано встановлювати ще під час навчальної діяльності,” – Юлія Карпушина, Медіа Директор компанії “Carat Ukraine”, що 9 жовтня проводила тренінг на тему: “Мистецтво професійної презентації та ведення переговорів у бізнесі” для того ж VI МБ. Після презентації гостя дала відповіді на запитання щодо викликів глобальної епохи засобів масової інформації, а також висловила підтримку ініціативі професора В. А. Вергуна про необхідність встановлення своєрідного мосту між компаніями та Інститутом, що дозволить студентам заздалегідь контактувати з компаніямироботодавцями. Основним критерієм цінності співробітника, на думку пані Карпушиної, є глибоке розуміння потреб клієнтів. *** Погляд на Євроінтеграцію України, аналіз співробітництва України та Ірландії, а також досвід “Європейського” розвитку Ірландії презентував 10 жовтня в ході своєї лекції Голова Палати представників Республіки Ірландія Шон Барретт. Під час зустрічі гість висвітлив основні переваги євроінтеграції й висловив сподівання, що Україна також стане невід’ємною частиною “європейської родини”. *** 10 жовтня до Інституту завітав випускник спеціальності “міжнародні відносини”, керівник групи радників Служби Віце-прем’єр-міністра України, директор Департаменту інформаційної політики України 2010-2013 років Олег Волошин. Олег Анатолійович поділився зі студентами-міжнародниками враженнями від роботи та отриманим досвідом у прес-службі Міністерства закордонних справ. У своєму виступі гість розповів про відносини прес-служби з політиками та журналістами, пояснив важливість використання новітніх медіа – соціальних мереж – у роботі прес-відділу, дав корисні поради щодо працевлаштування студентів. Легкий для сприйняття та невимушений стиль подачі інформації, яскраво змальовані курйозні випадки на роботі, влучні відповіді допитливим слухачам – у промові Олег Анатолійович майстерно поєднав корисну теорію з реаліями роботи в МЗС. Наприкінці зустрічі Олег Волошин відкрив власний секрет успіху на службовій ниві: за усіляких обставин залишатися професіоналом та намагатися працювати там, де подобається. *** 11 жовтня перед студентами III МБ та викладачами Інституту виступив з доповіддю Міністр-Радник з питань енергетики Республіки Венесуела Хогліс Мартінес. Тема доповіді: “Венесуела в сучасній енергетичній геополітиці Латинської Америки і стан Карибського басейну”. Міністр-Радник з питань енергетики розповів про основні досягнення в енергетичній політиці, започаткованої
61-м Президентом Республіки Венесуела Уго Чавесом, а також про встановлення суверенітету над природними ресурсами латиноамериканського та карибського регіонів. *** Про сутність туризму сьогодні й напрями його розвитку з вуст генерального директора компанії “ZABUGOR. COM” Юлії Алєксєєвої дізналися студенти нашого Інституту під час лекції 16 жовтня на тему “Міжнародний туризм сьогодні: тенденції розвитку та кар’єрні можливості”. У своєму виступі гостя розповіла про використання можливостей мережі Інтернет для уникнення посередників між покупцем і туристичною фірмою, а також про звуження спеціалізації сучасних тур фірм. До того ж гостя надала чудову пораду щодо вибору місця роботи, коли потрібно враховувати кваліфікацію наставника, а не заробітну платню. *** Що нашим студентам може запропонувати американський університет Джона Кебота? Про це розповіла Ольга Мєлкова, представник американського Університету Джона Кебота в Римі, під час зустрічі 16 жовтня. Гостя надала інформацію про спеціальності, які пропонує даний університет, а також про вимоги до абітурієнтів. *** “Брехня відкриває тому, хто вміє слухати, не менше, ніж правда. А іноді навіть більше!” Агата Крісті ©. Однак для цього необхідно мати вміння розпізнати брехню, чим з нашими студентами поділився Андрій Яценко, експерт у сфері зчитування невербальної інформації, директор “TRANSLAB GROUP”. Шановний гість представив теоретичну базу з детекції брехні за невербальними знаками, а також влаштував практичне заняття для можливості застосування студентами ІМВ набутих знань. Цей майстер-клас із розпізнавання брехні відбувся 18 жовтня 2013 р. у стінах Інституту за сприяння студентки V МВ Ольги Васильченко, яка вважає, що цей тренінг буде корисний не тільки для кар’єри майбутніх дипломатів, а й для досягнення успіхів у будь-якій сфері життя. ***
Олександра Бірюкова на тему “Банкрутство: міжнародні стандарти”. Студенти, зацікавлені проблемою проведення процедури банкрутства в Україні, мали змогу прослухати цікаву лекцію справжнього професіонала у цьому питанні. Олександр Бірюков детально пояснив аудиторії, що таке банкрутство, та з яких стадій складається ця юридична процедура. Також студенти дізналися, наскільки розвинутою вона є в Україні та які зміни відбулися в цьому правовому інституті останнім часом. *** 25 жовтня в ІМВ завітав бізнес-лектор, мільйонер, засновник спільноти “ONE LIFE” Артемій Сурін. Аудиторія 38, де проводилася зустріч, була заповнена охочими послухати цю молоду й успішну людину. Лектор розповів студентам про свій життєвий шлях, про те, як йому вдалося досягти того, до чого він прагнув протягом свого життя, поділився власним досвідом крокування до вершин, дав цінні поради. Окрім цього, Артемій показав кілька відеороликів про спільноту “ONE LIFE” і про його мандрівку на Північний полюс. Присутні із захопленням прослухали лекцію, а по завершенню ще довго тримали гостя, щоб взяти в нього автограф і сфотографуватися. *** “7 кроків на шляху до омріяної компанії,” – конкретна інструкція для студентів ІМВ КНУ ім. Тараса Шевченка, якою люб’язно поділилася під час свого візиту 28 жовтня Катерина Скібська,
генеральний директор рекрутингової компанії DOPOMOGA Ukraine, що вже 20 років займається підбором персоналу для відомих міжнародних корпорацій Toyota Motor, Unilever Groupe, Mars та інших. Родзинкою зустрічі стали саме практичні рекомендації щодо отримання роботи в найпрестижніших компаніях України та закородонних корпораціях. До того ж, наприкінці зустрічі студентам було запропоновано заповнити анкети на проходження стажування в компанії DOPOMOGA Ukraine. Зустріч організована студенткою IV МЕВ Марією Шнирковою, яка впевнена в користі рекомендацій гості для амбіційних студентів. Олек Кулик, Дмитро Наумчук (ІІ МП)
24 жовтня в Інституті міжнародних відносин відбулася лекція професора кафедри міжнародного приватного права
Інформація надана Прес-центром ІМВ, Вісником Ради Студентів ІМВ
5
НАУКА БЕЗ КОРДОНІВ
Навчання за кордоном – за чи проти?... За!
М
ені вже давно не доводилося писати матеріали для “Міжнародника”, і особливо незвично робити це в статусі випускника. Незвично, однак приємно, оскільки завдяки цьому відчуваєш свій непорушний зв’язок з alma mater та знаєш, що ІМВ – те місце, де тобі завжди раді. Навчання за кордоном серед студентів та випускників ІМВ в останні кілька років стало доброю тенденцією. Багато хто з наших студентів повертається, дехто – залишається... Я не думаю, що когось можна засуджувати, або навпаки, ставити в приклад у цьому випадку, адже людина – не дерево, і сама обирає, де їй комфортніше жити та розвиватися. На відміну від тих молодих людей, що їдуть до Європи, щоб ніколи не повернутися, я не мав цілі залишитися за кордоном. Я їхав за кордон, щоб одержати корисний досвід та спробувати перенести його в наші умови, у нашу країну, у нашу дійсність. Моє навчання в Швеції за програмою Visby від шведської організації Swedish Institute добігає кінця, і вже після Нового року повернуся додому. А наразі спробую дати відповідь на запитання, які найчастіше чув від друзів, знайомих (та й навіть незнайомих) з Інституту, і більш-менш повно описати свій насичений та активний 2012-2013 рік. Як я отримав стипендію від SI? Організація має низку програм для групи різних країн, але стипендія Visby стосується саме України, Росії, Білорусі, Грузії та Молдови. На ці країни щороку виділяється близько 40-50 стипендій для студентів-відмінників. Переважно стипендія виплачується студентам, що вступили на англомовні програми. Від стипендіатів вимагається робота дуже високої якості: резюме на одну сторінку, короткий мотиваційний лист у вигляді відповідей на три-чотири запитання (що Ви вже вмієте та знаєте, чого хочете навчитися в Швеції, чим плануєте займатися надалі тощо) та коротка ж рекомендація від викладача або роботодавця. Основною вимогою до стипендіатів я б назвав здатність “продати себе” як фахівця: тобто, треба розповісти, якими своїми здобутками ви можете пишатися, представити конкретний план подальших дій та пояснити, чому саме в Швеції ви зможете навчитися для допомоги вам в майбутньому. При цьому, звісно, щоб одержати стипендію, треба вже бути зарахованим до лав студентів шведського університету. У вищих навчальних закладах вимоги різні, але,
6
як правило, необхідними є високий рівень англійської мови (TOEFL або IELTS) та високий середній бал бакалаврського диплому (останнє, проте, не завжди є обов’язковою умовою). Список шведських ВНЗ, в яких виплачується стипендія, та вимоги до стипендіатів майже щороку змінюються, але докладну та актуальну інформацію можна знайти на сайті організації: www. studyinsweden.se/Scholarships/SI-scholarships/ Visby-Program. Про Швецію. Країна дуже цікава, і однозначно, ви отримаєте задоволення, якщо проживете в ній рік або два. Чи захочете ви залишитися там довше – це вже те питання, на яке ви самі маєте дати відповідь. Шведське суспільство дуже закрите та самоізольоване. Однією з цілей надання стипендій від Swedish Institute іноземцям є саме “прорив” самоізоляції суспільства, зміна “душі нації” та її інтеграція зі світом. В країні дуже високий рівень життя, чудова екологія, красиві місця для відпочинку та відвідування від півночі до півдня. Проблем з мовним бар’єром не буває, оскільки всі шведи, різного віку та різного статку, вільно володіють англійською. У Швеції шанують здоровий спосіб життя та охорону навколишнього середовища. Інфраструктура, громадський транспорт та комунальні служби працюють ідеально; на висоті реалізоване електронне врядування та банкінг. При цьому, звісно, в країні є свої проблеми: важкий клімат, мала кількість сонячного світла, що має наслідком високий рівень депресії серед шведів. Одержати шведське громадянство непросто, а повноцінно інтегруватися в суспільство – ще важче. Ціни, зважаючи на рівень життя, теж дуже високі. І головне – при тому, що шведи завжди дуже ввічливі, їх аж ніяк не можна назвати товариськими та привітними, на відміну від американців та канадців. Про навчання. Моя програма в Університеті Гетеборга називається International Administration and Global Governance. Її основна сутність – дослідження процесів в міжнародних відносинах з точки зору не лише країн світу, а й інших сучасних акторів МВ: міжнародних міжурядових та неурядових організацій, корпорацій, громадських рухів тощо. Проте програма має широкий простір для вільного вибору курсів, що дозволило мені зосередитися на дослідженні тематики, на якій я спеціалізуюся – міжнародна безпека та конфлікти й медіа. У жодному разі не можу сказати, що українська освіта є менш якісною, ніж шведська, просто вони абсолютно різні за структурою. Головною відмінною озна-
кою саме магістратури є вузька спеціалізація, що уможливлює профілювання фахівця в тій сфері, яку він обрав для себе, без навантаження “зайвим” обсягом роботи. Це дозволяє більш ретельно досліджувати свою тематику і, головне, ефективно поєднувати науковий та навчальний процес, що є одною з основних гарантій успішної вищої освіти. В останні роки, принаймні в нашому Інституті, помітний дуже швидкий прогрес у цьому напрямку. Максимальна кількість аудиторного навантаження на моїй програмі – 3-4 пари на тиждень. Основна увага приділялася позаудиторній роботі, навіть іспити завжди були домашніми. Ща тиждень доводилося прочитувати до ста сторінок тексту – як правило, це були не підручники (які рідко використовуються на магістратурі через те, що швидко втрачають актуальність), а статті. Значна увага приділялася роботі з неакадемічними джерелами – повідомлення ЗМІ, звіти міжнародних організацій тощо. Завдяки відносно низькому аудиторному навантаженню на викладачів, вони можуть приділяти значну увагу роботі зі студентами та науковій і практичній діяльності – майже всі доценти та професори, які в мене викладали, працювали або працюють в урядових структурах, міжнародних організаціях типу Світового банку, ООН та ЮНІСЕФ, та мали багаторічні відрядження в країни, що розвиваються. У рамках курсу однієї дисципліни (що триває десять тижнів) я виконував тричотири роботи загальним обсягом до 15-20 сторінок; але, щоб написати дійсно якісний науковий текст, необхідно опрацювати та засвоїти 500-600 сторінок матеріалу. Завдяки дієвій системі антиплагіату всі роботи студентів є дійсно якісними та авторськими, і кожна з них має міцний науковий компоненти. Можливо, подібна структура навчання може бути запроваджена в Україні, хоча б у рамках окремих програм або закладів. Але, безперечно, ефективне реформування нашої вищої освіти потребує дослідження досвіду західної навчально-наукової діяльності. Про стажування на дипроботі. Після року навчання в Швеції, протягом серпняжовтня цього року проходив стажування
НАУКА БЕЗ КОРДОНІВ в Постійному представництві України при ООН в Нью-Йорку, що стало дуже цікавим досвідом роботи за спеціальністю аналітика-міжнародника. Я написав листа у МЗС, додавши до нього своє повне резюме, і після певного періоду очікування Міністерство надало мені згоду на безоплатне стажування в якості експерта. Незважаючи на популярний стереотип, мовляв, випускники не обирають шлях дипломата, переважна частина співробітників Постійного представництва України – випускники ІМВ. Крім того, на стажуванні я працював разом з випускницею спеціальності міжнародного права нашого Інституту Дариною Кугот, яка цього року закінчила Fordham University Law School за спеціальністю International Law and Justice, та Вікторією Швидченко, які навчалась на міжнародних відносинах в ІМВ та на Глобальній програмі обміну Держдепартаменту США (UGRAD), вони теж одержали можливість пройти стажування в рамках ООН. Робота представництва дуже відрізняється від посольства чи консульства, оскільки є багатосторонньою, і вимагає від дипломата не лише знання країни перебування, а й обізнаності у тому, чим живе світ. Дипломат, що працює в системі ООН, запам’ятовує сотні облич та імен, знає дати національних свят навіть найменших острівних держав Тихого океану та тонкощі спілкування з представником кожної країни-члена. Я не мав уявлення, як на практиці виглядає діяльність дипломата, тому певні побоювання в мене, звісно, були. Проте вони швидко розвіялися – робота у представництві виявилась інтенсивною і пізнавальною. Колектив дружній та професійний, працює злагоджено, і мені, як інтерну, дуже приємно, що мої можливості гідно оцінили, доручали цікаві, хоча часом і нелегкі завдання. Моя робота включала в себе підготовку листів та нот, контакти з іншими представництвами, супроводження та асистування Міністру закордонних справ (який перебував з робочим візитом у США з 23 по 26 вересня) та іншим українським дипломатам під час відкриття сесії, відвідування зустрічей і конференцій, написання звітів. Звісно, траплялися і технічні завдання із сортування документів, і дипломатичні прийоми, на яких можна побачити дивовижну концентрацію послів та міністрів з різних країн світу. І, хоча я і проходив це стажування в рамках навчання у шведському університеті, майже всьому, з чим мені доводилося мати справу, я навчився раніше, саме в нашому Інституті. Підсумовуючи, хочу зазначити, що західна освітня система – це далеко не панацея для досягнення вищої мудрості та успіху; вона має свої специфічні недоліки, яким, наприклад, можна вважати занадто звужену спеціалізацію. Але вдала інтеграція вітчизняної теоретичної освіти та європейської (чи то американської) практичної складової, може давати свої плоди. Нам є, і ще буде чому вчитися у наших західних сусідів, і хотілося б, щоб наш Інститут міжнародних відносин був беззаперечним лідером у цій сфері. Дмитро Яровий (випускник спеціальності “міжнародна інформація”, головний редактор “Міжнародника” у 2007-2010 рр.)
П
Київ і Москва пліч-о-пліч
артнерські відносини між Інститутом міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка та Московським державним інститутом міжнародних відносин (Університетом) МЗС Росії (МДІМВ(У) в 2012 році зміцнила важлива подія: відкриття спільної магістерської програми подвійних дипломів, яка передбачає навчальний обмін між знаними навчальними закладами. В ІМВ КНУ ім. Тараса Шевченка на спеціальності “міжнародні відносини” було відкрито спеціалізацію “Східноєвропейські дослідження”, де навчаються 7 студентів. Аналогічна спеціалізація була відкрита в МДІМВ(У), де навчаються 5 студентів. Згідно з програмою студентиміжнародники проводять один з навчальних семестрів у інституті-партнері, де здобували знання від першокласних викладачів, цікавий досвід та приємні знайомства. У лютому-червні 2013 року 7 наших студентів навчалися у МДІМВ МЗС Росії на спеціальності “Зовнішня політика і дипломатія Росії”, російсько-українська програма “Східноєвропейські дослідження” (Вадим Бронєвський, Аргам Гаспарян, Андрій Джага, Юлія Корж, Анна Харченко, Ярослава Швечикова і Євгеній Ярошенко). Випускники цього відділення отримають два дипломи – російський і український, їм випало вивчати унікальний блок дисциплін: мегатренди і глобальні проблеми; недержавні учасники світової політики; інтеграційні процеси в Європі; культурно-історичні особливості народів Росії, Польщі та України; міжнародні відносини у Східній Європі; економіка країн Східної Європи; правові системи країн Східної Європи; ядерний фактор в міжнародних відносинах; польська, українська мови. Повернувшись з Москви, студенти нашого Інституту поділилися з “Міжнародником” своїми враженнями. Один із щасливчиків – Андрій Джага – розповів, як це – навчатися в МДІМВ (У) МЗС Росії. Інститут може похизуватись чудесною базою для освіти. Безліч лінгафонних кабінетів для тих, хто хоче посилено займатись іноземними мовами, МОГУТНЯ бібліотека, в якій, здавалось, можна жити та, звичайно, викладацький склад – провідні російські вчені-міжнародники. У чому відмінність між інститутами та навчальними програмами? Я б не сказав, що МДІМВ кардинально відрізняється від нашого рідного ІМВ у методиках викладання. Доволі схожі підходи. Дуже багато залежить від особистої методики викладача. Тому викладачі прагнули організувати курс так, щоб максимально працювали студенти, тобто відбувалась двостороння комунікація. Андрію, які враження привіз із Москви? Тільки позитивні: чудова студентська атмосфера, всі привітні, багацько цікавих особистостей. Їдучи на навчання в МДІМВ, треба точно знати, чого шукаєш, адже ця поїздка – гарний досвід, який знадобиться у майбутньому. Зараз в нашому Інституті навчається група студентів з Москви. Навчання ведеться українською мовою. Враження
гостей від нашого ВНЗ “Міжнароднику” вдалося дізнатись від двох студентів – Катаріни Зембякової та Дмитра Ракуленка. Вони продемонстрували впевнені знання з української мови, адже її вивчення входить до програми в МДІМВ (У) МЗС Росії. Катаріна, громадянка Словаччини, закінчила бакалаврат та магістратуру юридичного факультету Університету Матеа Бела (Univerzita Mateja Bela), а також вступила до МДІМВ (У) МЗС Росії на російсько-українське відділення магістерської підготовки “Східноєвропейські дослідження”. В інтерв’ю з нами студентка розповіла про різницю між закладами, викладачами та свої враження загалом. МДІМВ МЗС Росії та ІМВ КНУ ім. Тараса Шевченка взагалі схожі між собою за системою освіти. Явною відмінністю є кількість іноземних студентів, тут, у Києві, їх значно менше. У студентів магістратури дуже високий рівень знань, достатньо визначена власна думка та є працелюбність, усе це вони показали протягом нашого спільного навчання. Катаріна відмітила, що є різниця між російськими та українськими викладачами. Викладачі ІМВ КНУ ім. Тараса Шевченка більш відкриті, привітні, їй подобається ставлення до студентів, а також дискусії, що ведуться протягом пар. Студенти, які навчалися у МДІМВ (У) МЗС Росії, стали друзями Катаріні, вони дуже привітні, завжди прагнуть допомогти. Українці вже показали Катаріні місто та провели екскурсію Інститутом. Катаріна в захваті від нашої столиці: “Дуже задоволена, що в мене є можливість провести тут один семестр!” А ось враження від Дмитра Ракуленка: В ІМВ КНУ ім. Тараса Шевченка мені сподобалося з першого дня. Тут комфортно навчатися, відчувається атмосфера свободи. Напевно, можна виділити ваших першокурсників, що хизуються в красивих піджаках з нашивкою IMB. Принципових відмінностей у навчанні немає, багато схожого. Думаю, винятком є підходи до міжнародної проблематики та різні наукові школи. Що б ти побажав нашим студентам? Не хочеться бажати студентам ІМВ КНУ ім. Тараса Шевченка банальних речей, я б хотів запропонувати спільно розвивати дружні відносини між Україною та Росією, адже майбутнє за нами! Так, спільна магістерська програма дала змогу студентам нашого Інституту та студентам МДІМВ (У) відкрити для себе можливість унікального міжнародного обміну.
Людмила Тубальцева (ІІІ МІ)
7
У
сі великі історії починаються непомітно. Навряд-чи 500 років тому у Великій Британії леді Маргарет Бюфорт, бабуся короля Генрі VIII, вносячи пожертву на створення кафедр богослов’я в університетах Оксфорду та Кембріджу думала, що її вчинок започаткує “мейнстрімну” світову практику фондів цільового капіталу. Навіть якщо звернутись до могутньої, великої та всезнаючої Вікіпедії, можна дізнатись, що ендаумент або так званий цільовий капітал– це сформована за рахунок пожертвувань частина майна некомерційної організації, передана в довірче управління компанії, для отримання прибутку, що використовується для фінансування статутної діяльності некомерційних організацій. Якщо сказати простіше, то це цільовий фонд, що створений для розвитку культурних, медичних, чи, як у нашому випадку, освітніх установ. Батьківщиною ендаументів у класичному розумінні цього слова є США, де така форма фінансової підтримки установ вищої професійної освіти набула найбільшого поширення, оскільки
національні традиції заохочують приватну благодійність. Не дивно, що першопрохідцем у створенні фондів став Гарвардський університет, коли в 1649 році чотири випускника заповіли Alma Mater невелику ділянку землі (сьогодні на цій території знаходиться університетська бібліотека Уайднер). Важко повірити, що в наш час університет володіє капіталом майже в $ 38 млрд, а ендаументи найпрестижніших вишів: Єля ($ 19,4 млрд ), Прінстона (17,1 млрд) та Стенфорда ($ 16,5 млрд ) намагаються нічим не поступитись найбагатшому на нобелівських лауреатів університету. Ще один відомий ендаумент-фонд – Нобелівський, створений наприкінці ХІХ століття. Відповідно до заповіту Альфреда Нобеля кошти, виручені від продажу його власності, повинні були бути вкладені в надійні цінні папери, а премії вченим вдавалися б з відсотків від прибутку. На момент смерті Нобеля його фінансовий стан оцінювався приблизно в $ 212 млн., сьогодні ж активи Нобелівського фонду перевищують $ 500 млн. (чого цілком достатньо, щоб щорічно видавати кожному лауреату
нобелівської премії не менше $ 1 млн). Правда, не можна сказати, що всі вміють так само заробляти, як Гарвард, Кембридж і Стенфорд, формуючи за рахунок пожертвувань у середньому 40% дохідної бази вишу. “У світі філантропії та фандрайзингу [діяльність по залученню грошових коштів у некомерційні організації] Америка, звичайно, велике виключення: історія ендаументів її університетів налічує сотні років”, – розповідає віце-президент і керуючий директор компанії Brakeley в Азії Джуліан Марленд. У Європі фандрайзинг розвивається лише останні 20 років, в Азії теж немає великого досвіду в цій галузі. Просто раніше вищій школі вистачало державних вливань і заробітку від проведення досліджень, а коли стали потрібні додаткові джерела, залучення пожертвувань пішло швидкими темпами. Британський Оксфорд, наприклад, вже в 2008-му за обсягами ендаумента опинився на 19-му місці в світі – з 5,4 млрд доларів на рахунку.
епер ця позитивна тенденція дійшла й до України. Відповідні норми прописані в законопроекті № 6343 “Про благодійництво та благодійні організації”, який навесні був зареєстрований у Верховній Раді. За словами одного з авторів законопроекту народного депутата, випускниці ІМВ Лесі Оробець: “...Ендаумент – страхування від кризи. На відміну від одноразового пожертвування і навіть direct debit, він не вимагає постійних пожертвувань. Це також і страхування від проїдання”. Приємно тримати пальму першості у такій благородній справі, як соціальне інвестування, адже саме ІМВ випала честь відкрити Україні шлях благодійного бізнесу, де не так треба кошти, як єдність, “мозок та руки”. Управління фонду здійснюється на кращих демократичних традиціях та засадах: найвищим (як законодавчим) органом управління Фонду є загальні збори Учасників Фонду, адже всім нам приємно констатувати, що саме зі стін Інституту міжнародних відносин з’являються підприємці, що займаються благодійністю продумано, приймаючи часом дуже серйозні рішення, адже в нашому випадку благодійність перестає бути роздачею подарунків і переходить до того стану, коли люди поширюють розроблену ними модель “добрих справ”, передаючи досвід і стимулюючи інших займатися тим же. І поки наш Фонд, як звичайнісіньке дитя благодійності, лише спинається на ноги, уже з’являються перші перемоги – наші випускники, що вже долучились до справи збагачення ресурсів альма-матер. Кожному з них є що згадати і розповісти:
хтось із них, як Михайло Старик, випускник ІМВ 2013 року, вдячний Інституту за ті знання, які отримав, ІМВ дав йому надійних друзів, нові орієнтири в житті, нові можливості в кар’єрі. Він сподівається і вірить в те, що більшість випускників ІМВ відгукнуться на звернення директора Інституту й підтримають становлення та розвиток Ендаументу в ІМВ, тому свій внесок він направив на розвиток бізнес освіти в Альма-матер. Марія Салтикова, випускниця ІМВ 2012 року, розпочавши професійну кар’єру, зрозуміла, що вибір навчального закладу та інвестиція в особисте майбутнє були зроблені вірно. У неї виникло бажання (як у будь-якої людини, небайдужої до країни, яку ми спільно творимо) проінвестувати вже в майбутнє наступних поколінь. Вона вірить, що ІМВ – один з нечисленних навчальних закладів України, здатних бути на рівні найкращих світових. І знає, що є небайдужі люди, готові цьому сприяти. Не можна не погодитись з Глібом Буряком, випускником ІМВ, кандидатом економічних наук та асистентом кафедри міжнародного бізнесу ІМВ: “Внески до благодійного Фонду власного навчального закладу – це нагода, в першу чергу, для інвестора – можливість допомогати із задоволенням. Присвятивши ІМВ половину життя, неможливо розірвати ці зв’язки, тому зараз, зробивши внесок у розвиток Інституту, я інвестую в себе, у майбутнє таких студентів, яким я був і, хочеться вірити, залишився”. Єгор Ткаченко, студент ІІ курсу магістратури спеціальності “міжнародний бізнес” також долучився до благої справи. За його словами, одним з мотивів була
та є вдячність Інституту за отриману можливість розвиватися інтелектуально та як особистисть. Єгор говорить, що в України знайдеться мало ВНЗ, які б відкривали стільки дверей, надавали б стільки можливостей, як Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка. “Рівня підготовки та досвіду, що я отримав під час навчання, вистачило для того, щоб вступити до Бізнес-школи Колумбійського університету, одного з найкращих університетів у США та всьому світі. Я вдячний колективу викладачів ІМВ за їхню наполегливу працю, високий професіоналізм та самовіддачу в роботі зі студентами”. Єгор переконаний, що пожертва – це вираз бажання змінити щось на краще в самому Інституті. Адже для провідних вищих навчальних закладів США та світу внески студентів та випускників – це не просто символ подяки, це щось набагато більше. Це фінансова незалежність ВНЗ, це здатність вкладати гроші у такий спосіб, який б найкращим чином сприяв підтримці вільнодумства, креативності та творчості у всіх сферах академічного життя студентів та викладачів. Єгор вважає, що настав час хоча б по-трошки втілювати досвід західних колег, для яких пожертви вдячних студентів та випускників стають одним з основних джерел фінансування. “Сподіваюся, що мій внесок посприяє тому, що й ІМВ у майбутньому зможе похвалитися таким досвідом”. До речі, “новонароджений” фонд можна тепер також привітати з першою “колективною перемогою”: 3 жовтня випусникимагістри кафедри міжнародного бізнесу зробили перший колективний внесок.
Т
8
Де єдність - там і перемога
Одразу згадується вислів, що “головне не подарунок, а увага”, адже колишні студенти відділення післядипломної освіти зробили внесок в укріплення фундаменту наукових традицій та розвитку студентського потенціалу, що так необхідно кожному навчальному закладу України. Зі світу по нитці – і жебраку на сорочку вистачить. Хотілось би вірити, що така гарна традиція випускників пустить своє коріння на ниві розвитку нашого Університету, даючи шанс на реалізацію найсміливіших проектів для студентів з чистим серцем та гострим розумом. Сумно констатувати, але на теренах нашої Батьківщини історично відсутня достатня державна підтримка освіти , науки і культури. Чомусь державотворцям важко усвідомити, що, як без минулого немає майбутнього, так і без освічених громадян не існуватиме успішна, квітуча і авторитетна держава. І поки 20-ти річна Україна ще зовсім молода, щоб це зрозуміти, ми самі як громадськість маємо дати поштовх для розвитку нового феномену підтримки молодих талантів та нетривіальної практики фонду довіри заради не лише окремого студента, але і для яскравого та майже утопічного державного майбутнього. Завершити цей короткий екскурс у світ благодійності та філантропії хочеться лише тим, що саме в єдності сила і перемога цього фонду, тому неважливо, яка сума буде пожертувана, головне, щоб це було щиро, і щоб якомога більше людей були залучені до можливості покращити і розвивати потенціал alma mater. Хто знає, чим завершиться ця історія, дозволю собі пофантазувати, що вже скоро мережа ендаументів, мов золота павутина, покриє більшість українських ВНЗ, але саме ІМВ завжди буде першим. Хоча нас очікує ще довгий і тернистий шлях становлення та “приживання” такої корисної для освіти практики ендаументу, хочеться вірити, що, як у казці, ми впораємось з усіма небезпеками бізнесу, подолаємо податкових драконів та “визволимо з темниць” усі приховані студентські таланти. Залишається тільки побажати Фмті короля Артура та благородства Робін Гуда, величезного терпіння та наполегливості, бо дорогу осилить той, хто йде.
Ірина Вадзінська (ІІІ МІ)
ПОДІЇ
Air Squadron за 4 дні, або Як міжнародники професію перекладача опановували
В
певнена, багато хто чув новину про виставку ретро-літаків британського клубу поціновувачів авіації Air Squadron, що на початку червня проходила на території столичного аеропорту “Київ” (Жуляни). Група британців на чолі з головою клубу, заступником голови відомої консалтингової компанії G3 Тімом Кларком відвідали знакові для історії авіації українські Львів, Київ, Балаклаву, Севастополь та Вінницю (певні міста – аби вшанувати пам’ять британців, що загинули під час Кримської війни 18531855 років). Разом з Air Squadron в Україну прибув член британської королівської сім’ї, двоюрідний брат королеви Єлизавети ІІ та нащадок російського імператора Миколи ІІ принц Майкл Кентський. Наша, як згодом виявилось, згуртована та відповідальна
команда з вісьмох студентів ІМВ – Віктора Чеснокова (IV МІ), Вікторії Вінник (VI МЕВ), Ольги Гладуняк (V МЕВ), Юлії Кириллової (IV МІ), Олександри Міщерякової (IV МІ), Аліси Колеснікової (VI МВ), Юлії Решітько (V МІ) та Інги Кольби (випускниця ІМВ 2013 року, МБ) – отримала завдання супроводжувати членів клубу під час усієї програми візиту в Києві. Ми мали здійснювати увесь необхідний переклад та вирішувати організаційні питання (щось на зразок супроводжуючих групи). Програма зустрічі вирізнялась своєю насиченістю: за чотири дні гостям пропонувалося здійснити показові польоти в Жулянах та Василькові, відвідати ДП “Антонов”, Державний музей авіації, Національний авіаційний університет, Дитячий авіаційно-космічний центр, урочисті прийоми українських високопосадовців та дипломатів, культурно-історичні пам’ятки, різноманітні музеї та виставки. Ми відчували відповідальність, яку було покладено на нашу групу, тому ретельно готувались: разом студіювали назви моделей і деталей літаків, військові звання, ознайомились із біографіями членів клубу… Прочитавши у переліку пілотів доволі відомі імена – керуючий Deutsche Bank Найджел Мік, констебль і керуючий резиденцією Єлизавети ІІ – Віндзорським замком – Іан Макфедіан, власник найбільшої в Британії мережі книжкових магазинів Foyles та авіакорпорації Air Foyle HeavyLift Крістофер Фойл та ін. – ми зрозуміли, що матимемо справу з надзвичайно заможними власниками
10
літаків, ювелірних заводів, величезних ферм для вирощування зерна та устриць, авіаційної індустрії, а також відомими банкірами, юристами, консалтинговими гігантами, інженерами, хірургами, журналістами, художниками, які побували в усіх куточках земної кулі та мають величезний досвід за плечима. Погодьтесь, на нас чекало доволі серйозне випробування! Ранок першого дня. Наша команда зустрічала Air Squadron в аеропорті “Київ”: після приземлення літаків допомагали пілотам з перекладом під час паркування та заправлення. Інга Кольба як найдосвідченіша серед нас отримала завдання із зірочкою. Вона супроводжувала та перекладала власне принца Кентського, який, до речі, чудово володіє російською (отже, мав змогу оцінити роботу перекладача). День минув доволі швидко, втомлені від перельоту гості відправилися до готелів, а ми, уже засмаглі під пекучим червневим сонцем, трохи забарились, аби поділились на дві групи. Таким чином, четверо студентів мали допомагати гостям, що мешкали в готелі “Хаят”, а решта була “прикріплена” до британців, що зупинились у готелі “Русь”. У цьому складі ми працювали останні три дні, протягом яких відвідали: 1. Національний музей архітектури та побуту “Пирогово” (гості із зрозумілою обережністю куштували пропоновані там страви, проте дивували невгамовними розповідями про своє життя попри традиційну британську стриманість, яку ми, на щастя, жодного разу так і не відчули). 2. ДП “Антонов” (особисто я ніколи в житті не забуду, як піднімалася в середину величезних транспортних АНів “Мрія” і “Руслан” у спідниці та на підборах, які передбачав протокол, та як британці кепкували із того, що ми, переважно дівчата, називали винищувачами ті літаки, які вони “fighters” не вважають: наскільки ретельно не готуйся в теорії – тонкощі пізнаються на практиці). 3. Уже знайомі “Жуляни” (там відбувалося відкриття меморіального пам’ятника у формі двигуна АН-2, присвяченого візиту літаків Клубу до Державного музею авіації; урочисту частину послідовно перекладала Інга, чим ми дуже пишалися); 4. Дитячий авіаційно-космічний центр (уперше дізналася, що існують такі заклади, де школярі мають змогу відчути політ на тренажерах та симуляторах, деякі з яких самостійно конструюють – це дуже круто!); 5. Києво-Печерський історико-культурний заповідник та Меморіал вічної слави (того дня йшла холодна злива, і ми пожертвували власними парасолями на користь гостей, проте намокнути не встигли, оскільки чуйні британці вирішили подарувати нам дощовики :) ); 6. Ресторан Бельведер (ми допомагали перекладати під час виставки скульптур О. Владимирова, розміщеної в ресторані, та під час вечірніх бесід британців з місцевими, що затягнулися аж за опівніч); 7. Національний Академічний театр опери і балету (Британки – а всі вони летіли в Україну цими ретро-літаками поряд із своїми чоловіками! – мали нагоду насолодитися репетицією балету та хорових виступів акторів, їм стовідсотково сподобалось); 8. Бессарабський ринок (наші гості спробували практично все, що продавали на ринку, і відзначили, що найбільше до їхнього смаку припали персики та черешня – смачніші, аніж удома); 9. Національний заповідник “Софія Київська” (всередині комплексу відбувалася виставка творів арт-майстерні О. Монахової – переважно дерев’яні писанки ручної роботи, про які клуб дізнався задовго до візиту в Україну).
Попри насичений графік гості знаходили час і невтомно допитувались у нас про місцевий уклад життя, політичну ситуацію всередині країни, ділилися враженнями про красу природи та українок, розповідали
про власні плани на майбутнє, запрошували до себе на обід, вечерю і навіть у гості на батьківщину. Усі без винятку ставили питання про мовний вибір киян: чому більшість мешканців столиці в побуті розмовляють російською, якщо держава називається Україною? І кожен при цьому був дуже щирий та по-справжньому доброзичливий: розуміючи, що нам – їхнім hosts and hostesses – у середньому по двадцять років, і що ми лише навчаємось, вони ставилися до нас на рівних, як до давно знайомих партнерів, з якими дуже приємно провести вечір за кавою. За чотири дні ми почули безліч компліментів, дружніх порад, першокласних гуморесок та сатиричних монологів про студентів, Україну та політику від Крістофера Фойла (до речі, найбагатшого члена Клубу за версією деяких його соратників), не менш веселих фраз від найстаршої учасниці візиту, “golden lady” пані Антуанетт, яка з притаманною інтелігентним жінкам будь-якого віку вишуканістю брала під руку Вітю Чеснокова під час променадів містом, а її чоловік усміхався і казав нам “все, він потрапив у капкан :) ”. Ще один поціновувач старовинної авіації Руперт Кларк, пілот винищувача Tornado GR1, під час війни в Перській затоці 1991 року попросив відвідати разом з ним наше улюблене “Ukrainian student place”, аби поспілкуватися в невимушеній атмосфері. Попри різні вікові категорії, нам дійсно було про що поговорити, і цього було достатньо, аби глибоко поважати британських гостей без натяку на вдавання чи вимушену ввічливість. Знову таки, це дуже круто. Завдяки такій практиці ми зрозуміли, що професія перекладача – надзвичайно цікава та дивовижно складна. Слід визнати, що в перші години інтенсивного усного перекладу було тяжко налаштуватися на звичний для британців темп мовлення, губилися “повітряні” терміни, давалася взнаки незвично спекотна червнева погода, іноді бракувало часу, аби перевести подих, проте кожен з нас впевнено відповість, що нам дуже сподобалось. Ми на собі відчули відлуння історій наших викладачів іноземних мов про те, що усний інтерпретер постійно голодний, навіть під час обідніх прийомів чи фуршетів: саме за столом люди найбільше спілкуються, а отже – потребують допомоги перекладача, якому під час коротких пауз ледве вдається зробити ковток води. Проте таке легке, але постійне напруження, інтенсивна розумова діяльність у поєднанні з відвіданням цікавих місць, подорожами та такими щирими співбесідниками, якими були члени Air Squadron, безумовно, варте того, аби пережити ці чотири дні знову і знову. Один зі способів це зробити – обрати фах усного перекладача. Безцінне відчуття – бути причиною успішного розв’язання переговорів між людьми, які не пов’язані однією мовою. Для цього слід стати висококласним фахівцем. До цього і прагнутимемо, чи не так? :)
Юлія Решітько (V МІ)
ПРЯМА МОВА
“Головне – завжди залишатися Людьми” 50 фактів із життя Тараса Миколайовича Климука Героєм рубрики “Пряма мова” цього номеру є Тарас Миколайович Климук – заступник директора з навчально-виховної роботи, викладач кафедри іноземних мов, а ще – відкрита, щира людина та приємний співрозмовник. Редакції “Міжнародника” таки вдалося отримати згоду на інтерв’ю та не почути одну з улюблених фраз Тараса Миколайовича “У п’ятницю”. Цього разу “Пряма мова” буде дещо незвичайною, деколи смішною та іронічною, однак, як кажуть, у кожному жарті є доля правди.
Трішки особистого
1. Тарас Миколайович народився 4 грудня 1973 року в місті Луцьк. На запитання про Знак Зодіаку відповів, що перебуває під впливом 13-го Знаку Зодіаку – Змієносця. Якщо ж такий вам невідомий, то нехай буде по-простому – Стрілець. 2. Уже шостий рік перебуває у щасливому шлюбі з Оксаною Сергіївною Климук. Виховують доньку Мар’яну. 3. If you can talk with crowds and keep your virtue, Or walk with Kings – nor lose the common touch, If neither foes nor loving friends can hurt you, If all men count with you, but none too much; If you can fill the unforgiving minute With sixty seconds' worth of distance run, Yours is the Earth and everything that's in it, And – which is more – you'll be a Man, my son! Ці слова із вірша Р. Кіплінга “If ” найбільш відповідають життєвій позиції Тараса Миколайовича.
Про вибір професії
4. У дитинстві, окрім космонавта, певний час хотів бути лісником, оскільки дуже любить природу. Ніколи б не став лікарем, адже боїться крові, хоча у разі необхідності може надати першу медичну допомогу. 5. Вважає, що процес навчання та виховання студентів є нерозривним і взаємозумовленим. Головне завдання вчителя – направити людину в потрібному напрямку розвитку.
Про захоплення
6. Обожнює гуляти в лісі та збирати гриби, адже це – справжній відпочинок. Щоправда, тестує страви із власноруч зібраних грибів на інших – каже, що не дуже любить їх їсти. Але ж ми
розуміємо всю правду:) 7. Із задоволенням катається на лижах, однак ніколи не пробував опанувати сноуборд. 8. Відслідковує погодні тенденції та вірить у природні прикмети. 9. Зазначає, що не схильний до забобонів. При цьому тричі плює через плече та стукає кулаком по столу. 10. Не має талісманів на удачу. 11. У шкільні роки займався народними танцями, також вміє танцювати вальс. 12. Улюблена страва – голубці. Коронні страви, які вдома безальтернативно готує він: деруни, домашня ковбаса та холодець. Для того, щоб страва була смачна, готувати треба з душею. Тарас Миколайович не вважає приготування їжі виключно жіночою справою. 13. Має хист до фізичної роботи. Змурувати стіну? :) Та залюбки! 14. У музиці віддає перевагу року, джазу, блюзу та таким виконавцям, як The Beatles, Scorpions, Eric Clapton. Також насолоджується українськими народними піснями. Не розуміє сучасну поп-музику. 15. У літературі надає перевагу фантастиці. Про особисті якості 16. Прагне завжди залишатися романтиком. 17. Дуже комунікабельний, а тому може легко знайти спільну мову як і з маленькими дітьми, так і зі старшими за себе людьми. 18. Тарас Миколайович – одночасно суворий і люблячий тато для своєї Мар’яни. Наразі говорити про майбутню професію ще зарано, оскільки їй лише трохи менше п’яти рочків, однак тато переконаний: вона обов’язково має бути хорошою донькою, вірною дружиною та люблячою мамою. 19. У людях вважає неприйнятними снобізм, нещирість та нечесність. 20. Любить тварин, саме тому ніколи б не пішов на полювання. Сім’я має сірого британського домашнього улюбленця. Котика кличуть Чівас:)
Про вільний час
21. Надає перевагу міжособистісному спілкуванню, тому не бачить сенсу витрачати свій час на соціальні мережі. Все одно студенти не дозволять улюбленому викладачу бути осторонь найважливіших та найцікавіших подій. 22. Дуже любить подорожувати. Особливе враження на Тараса Миколайовича справила осіння Прага. 23. Для того, щоб тримати себе у формі, зовсім не обов’язково записуватися до спортзали. Краще багато ходити пішки та займатися фізичною роботою. 24. Телевізор дивиться дуже рідко, а коли на це знаходиться час, то обирає футбол. 25. Між походом до кінотеатру чи театру обрав би останнє. 26. У шкільні роки як справжній чоловік спробував себе у різних видах спорту – футболі, баскетболі, настільному тенісі, велоспорті, гандболі. У останньому досяг найбільших успіхів. 27. Напам’ять знає склад гравців ФК “Динамо” Київ 1986 року за номерами та прізвищами.
Про мрії
28. Має велике бажання опанувати один з найбільш чуттєвих видів танцю – танго. 29. Мріє хоча б місяць пожити у Тихому океані на острові Фіджі та на власні очі побачити шторм. Чому саме Фіджі? Не пояснює. Напевно, подалі від нас із вами :) 30. Згодом збирається переїхати жити подалі від міської метушні та вирощувати кавуни. 31. На пенсії писатиме мемуари, якщо комусь буде цікаво їх прочитати.
Цікаві факти
32. У школі не любив тригонометрію, адже не бачив необхідності її практичного застосування в майбутньому. 33. Щоденно робить ранкову зарядку. 34. Із вечора знає, що вдягнути наступного дня. 35. Одягається в стилі casual на роботу лише на суботні модулі, відпрацювання та під час канікул студентів. 36. Полюбляє краватки яскравого кольору, однак ніколи не обере фіолетовий чи бузковий. 37. Не носить годинник. Не зручно. 38. Вірить у чоловічу дружбу. Іноді навіть і в жіночу. 39. Своїм найкращим другом в ІМВ називає дзвоник, який говорить, коли треба йти на пару та коли її закінчувати :) 40. Найкращий початок вихідних – не заводити будильник напередодні. 41. Улюбленими святами є Різдво та Великдень. 42. Може дати корисні поради у питаннях кохання. “Слідкуйте, щоб не було наслідків”, – натякає Тарас Миколайович. 43. На запитання, чи зізнавалися йому в коханні студентки, дипломатично зауважив: головне, що таких зізнань йому не робили студенти. Сподівається, що й після цієї статті не будуть:) Про важливі речі 44. Перевагою своєї професії називає поєднання спілкування та навчання, перебування у постійному русі. 45. На думку Тараса Миколайовича, найголовнішим у житті є зажди пам’ятати про те, що ти – Людина. 46. Ідеальні стосунки побудовані на щирості. 47. Тарас Миколайович – за гендерну рівність! 48. Будь-яка жінка є красивою, а її розум не виявляється у знанні певного предмета. Одночасно розумні та красиві жінки – бувають. 49. Для чоловіка головна не фізична сила, а загартований характер. 50. Особливе місце в ієрархії цінностей посідає сім’я: безцінна, рідна, найкраща. Побажання читачам “Міжнародника” Гумору, хорошого настрою та завжди залишатися Людьми!
Автор тексту – Юліана Охотнік Ідея та редагування – Дарина Кирилко Жартувала – Юлія Решітько
11
DIPLOMACY.VIEW FROM THE INSIDE
Міжнародна інформація, або екранізуючи скандал століття
І
снує багато фільмів, які прагнуть розповісти нам нібито правдиві історії створення великих компаній, винайдення революційних технологій, прийняття знакових рішень. Варто згадати оскароносну “Соціальну мережу” та досить свіжого “Джобс: імперія спокуси”. Цього року Голлівуд вирішив, що не менш драматичним і вартим уваги є скандальний інтернет-проект Wikileaks. В центрі історії, що дістала назву “П’ята влада”, звичайно ж, засновник сайту Джуліан Ассанж. Опальний Інтернет-журналіст та
його колега Даніель Домштайт-Берг постають у стрічці ідеалістами, які прагнуть змінити світ. Разом у 2006 році вони створюють ресурс Wikileaks. Використовуючи дані багатьох інформаторів та гарантуючи їм повну анонімність, Ассанж публікує цілу низку матеріалів, звітів та статей, що проливають світло на найтаємніші шпигунські скандали, секрети державних служб та фінансові злочини корпорацій. Проте, грандіозна за масштабами публікація матеріалів під грифом “таємно”, не тільки зробила Wilileaks найбільш обговорюваною організацією ХХІ століття, а й поляризувала погляди самих його творців. Власне на розгортанні конфлікту АссанжБерг та на роздумах про ціну інформації в сучасному суспільстві й будується фабула “П’ятої влади”. Сценарій стрічки частково заснований на книзі самого Домштайт-Берга та на результатах журналістського розслідування. Але навіть у такому разі не можна говорити про
якусь документальну достовірність викладених у фільмі фактів. Про це свідчить і реакція представників Wikileaks на вихід картини у прокат. “П’яту владу” звинувачують в однобокості та намаганні перекрутити факти. З критикою сценарію виступив навіть сам Ассанж! “Суцільна брехня” і “пропаганда” – саме такі слова злетіли з вуст борця проти цензури . Дивно чути таку розгромну реакцію, адже під час зйомок виконавець головної ролі Бенедикт Кембербетч (так-так, той самий Шерлок із серіалу) особисто консультувався з Ассанжем, навчився копіювати його австралійський акцент, відпустив волосся та перефарбувався в платиновий колір. Одним словом, вживався в роль як міг. Що ж, швидше за все, у результаті ми маємо черговий захоплюючий атракціон з чисто формальним документальним підґрунтям. Роздуми на тему ціни правди та її розголошення дуже вигідно оформили в обгортку під ще й досі актуальною назвою Wikileaks. Як би там не було, український глядач зможе сам у всьому розібратися.
Wikileaks як він є Абстрагуючись від думки про екранізацію, варто сказати кілька слів про саму діяльність ресурсу Wikileaks. У 2006 році в голові нонконформіста та філософа від журналістики, австралійця Джуліана Ассанжа врешті оформилася думка про створення проекту з публікації засекреченої інформації. Активіст вирішує боротися за свободу слова й думки всіма доступними методами. І секретні матеріали, що компрометують високопосадовців на всіх ешелонах влади по всьому світу, почали котитися на свідомість простих громадян, ніби снігова куля. Ця лавина торкнулася війн в Афганістані та Іраку, провокування військової кризи в Греції та, як апогей, індустрію масового прослуховування населення. Після особливо скандальних публікацій 2010 року Інтерпол видав ордер на арешт Ассанжа. У грудні 2010 він був заарештований, його екстрадували до Швеції,
а в червні 2012 Джуліан попросив політичного притулку в Еквадорі. За останніми даними, зараз скандальний журналіст знаходиться на території посольства цієї країни. Насправді, назва Wikileaks не до кінця виправдовує себе, адже проект не є вікі-сайтом. Безпосередня публікація документів на ньому сторонньою особою неможлива. Потрібно спочатку надіслати свою інформацію до редакції, а вже з її згоди та підтвердження вона буде представлена на сайті. Анонімність
інформаторів гарантується технологією, яку розробив сам Ассанж. Завдяки Wikileaks популярність здобуло хакерське угрупування Anonimous. Атаки цієї групи (зокрема Operation Payback) були спрямовані на тих, хто свого часу відмовив Ассанжу та компанії у підтримці. Після кібервійни з Visa, Mastercard та PayPal, анонімуси, що називається, прокинулись знаменитими. У деяких документах, що були опубліковані Wikileaks, йдеться й про Україну. Публікується інформація про купівлю Дмитром Фірташем медіа групи “Інтер” та банку “Надра”, розповідається про торгівлю зброєю колишніми радянськими державами (у т.ч. й Україною), а також про тиск Росії на Азербайджан у питанні визнання більшовицького голодомору геноцидом української нації.
Богдан Геркалюк (ІІ МЕВ)
12
ЗНАЙОМС ТВО ЗБЛИЗЬКА
Зі спогадів дипломата АНАТОЛІЙ ЗЛЕНКО з тих людей, з кого беруть приклад та кому мріють потиснути руку. Його біографію варто вивчити хоча б для того, щоб зрозуміти, як стати успішним дипломатом. Втім, факти з підручників та мережі Інтернет – ніщо у порівнянні з особистими спогадами Анатолія Максимовича. Сьогодні він розповість, як шаленими темпами вивчити іноземну мову, що значать для міністра зв’язки та про що говорять дипломати за обідом. Із досьє: Анатолій Максимович Зленко – український дипломат, випускник КНУ ім. Т. Шевченка 1967 року за спеціальністю перекладач-референт. Володіє англійською, іспанською, французькою та португальською мовами. Двічі займав посаду міністра закордонних справ України (1990-1994, 2000-2003 рр.). Також був Постійним представником України при ООН та ЮНЕСКО, Надзвичайним та Повноважним Послом України у Французькій та Португальскій Республіках.
Один зі ста
“Коли вступав до Університету, Інституту міжнародних відносин ще було. Я обрав нову на той час спеціальність “перекладач-референт”. Нас набрали 100 хлопців, молодих, сильних. Ми мали стати радниками військових аташе в різних країнах – від Африки до Куби. Підготовка була дуже серйозна – як військова, так і мовна. Вже на 3-му курсі багато моїх одногрупників поїхали працювати за кордон”.
На порозі дипломатичної кар’єри
“Після випуску мене одного рекомендували для роботи в МЗС. Пам’ятаю, як складав тест. Окрім того, що я склав іноземну, мене попросили розказати уривок із “Fata Morgana” Коцюбинського, потім спитали, чи знаю я роботи української художниці Яблонської – перевіряли, чи орієнтуюся в літературі та мистецтві. Із завданням впорався, мене взяли на посаду аташе. Вперше я виїхав за кордон у 68 році, мене відрядили до Парижу в складі української делегації. Я був генеральним секретарем, займався всіма організаційними питаннями. Тоді навчився писати пояснювальні записки, проекти резолюцій, тексти виступів”.
У кріслі міністра
“Коли мене призначили першим міністром закордонних справ України, я довго думав – з чого починати, а головне – з ким? Перше, що ми зробили – чітко визначили напрямки зовнішньої політики, але багато хто їх не сприйняв. Я
піддавався жорсткій критиці, багато енергії витратив. Але я пишаюся, що мені випала така доля”.
Посольство – другий дім
холі показали, про президентів розповіли… Я вже почав переживати, бо боявся запізнитися на літак – наступного дня мав бути у Відні. Коли ми нарешті зустрілися з Клінтоном, я йому пояснив, що маю дуже мало часу. А він мені каже: не хвилюйтеся, я вам дам свій літак, полетите до Нью-Йорку, а там пересядете до Відня. І от ми одні з моїм помічником летимо в особистому літаку Клінтона. Отакі у нас відносини”.
Французька за 6 місяців
“Людина, якщо вона хоче стати справжнім дипломатом, має постійно працювати над собою. Харизматичність, безумовно, теж допомагає, але тільки як додаток. Надзвичайно важлива культурна підготовка. Окрім політики вам доведеться говорити про музеї, театри. Ви маєте чимось зацікавити співрозмовника за обідом, наприклад. До того ж дипломат має заводити якнайбільше знайомств, створювати навколо себе такий собі політичний актив. Тоді можна працювати, вирішувати будь-які питання, заходити в будь-які двері”.
“Коли мене призначили послом у Франції, я поїхав поглянути на місце, де буду працювати. Перше, на що звернув увагу – будівля. Вона була запущена, замизгана. Тож одразу вирішив – треба створити посольство, яке б відповідало нашій державі. Я дуже довго шукав гроші на це, і врешті решт президент погодився їх виділити. Ми зробили капітальний ремонт, забезпечили комфортні умови для роботи. Сьогодні це одне з найкращих українських посольств”.
“Я знав англійську, знав іспанську, а от із французькою не склалося. Мій безпосередній начальник сказав, що треба вчити. Я відповів, що мені потрібно 6 місяців. Тоді пішов на курси, вдома дивився місцеве телебачення, у машині слухав радіо – увесь час займався. Через півроку начальник запросив нас із дружиною до себе додому. Коли я виголошував тост французькою мовою, він схопився за голову – не очікував, що я так швидко впораюся”.
Особистий літак Клінтона
“Колись я прилетів до США на зустріч із Біллом Клінтоном. Довелося чекати майже весь день, бо він був на засіданні уряду. Мені вже і книжку почесних гостей підсовували, і всі картини в
Зв’язки відчиняють двері
Український Кембридж
“Я дуже шаную, що в нашій країні є Інститут міжнародних відносин. Завжди порівнюю його з Кембриджем. Хотілося б, щоб ми поступово піднімалися до відповідного рівня. ІМВ вже випустив багато студентів, які стали президентами, міністрами закордонних справ в інших країнах”. Катерина Коваленко (III МІ)
13
ARDEA ALBA
Перша масштабна Зустріч випускників ІМВ
О
дного вечора п’ятниці на початку вересня Київ вкотре накрило дощем, і столиця завмерла в заторах. У цей самий час, у серці міста – на Михайлівській площі, у клубі b-hush, що в готелі Інтерконтиненталь, група людей теж завмерла в нервовому очікуванні. Дощ і транспортні колапси дійсно могли стати на заваді дійству, що обіцяло бути найдивовижнішою вечіркою сезону. До його початку лишались лічені хвилини, але через негоду запізнювалась музиканти, ведучий і декілька членів організаційного комітету. Про це мало кому відомо, але знімальна група телеканалу “1+1”, піднявшись у призначений час у b-hush, не повірила, що вони прийшли за потрібною адресою – все виглядало сумбурним і неготовим до початку. Але ті, кому все ж таки вдалося дістатися місця зустрічі вчасно, навряд чи помітили всю напруженість. Судячи з відгуків як гостей, так і преси, – все пройшло дуже добре, навіть краще, ніж очікувалось. Це вже неабиякий результат. Робота ж над цією подією була колосальною і почалася ще влітку, і тоді мало хто готовий був повірити, що така амбітна ідея може стати реальністю. Перша в історії масштабна зустріч випускників Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, що отримала назву “Реунія”, відбулася 6 вересня 2013 року. Організатори заходу – Клуб випускників ІМВ “Ardea Alba” – були здивовані, коли за декілька годин до початку їм стали надходити дзвінки від осіб, які не мали до Інституту жодного відношення, але були широко відомі у колах Києва як особи, що відвідують заходи виключно високого рівня. В якийсь момент Реунія перетворилась із, здавалося б, звичайної зустрічі випускників у подію, відвідати яку стало справою престижу. Та зараз, дивлячись на наслідки та аналізуючи причини такої трансформації, стає зрозумілим, що “звичайною” цю зустріч важко було назвати від початку. “Black tie preferred” – ця фраза на анонсах і запрошеннях стала сигналом того, що готується щось дуже серйозне. Неймовірна кількість випускників різного
віку і соціального статку буквально засипали організаторів питаннями “Ви ж жартуєте? Де я вам знайду тукседо?”. Але ми не жартували і надзвичайно пишаємось тим, що принаймні 80% гостей витримали формат. І нам відомі випадки, коли особам відмовляли через дрес-код. Dream big – play big. Наступним сигналом став анонс про присутність на Реунії директора Інституту – вельмишановного пана Копійки. Коли ми отримали підтвердження від Валерія Володимировича і оголосили про це у соц. мережах, зустріч одразу стала заходом на вищому рівні. О 19:30 гості вже зібралися у лоббі на першому поверсі. Незважаючи на ті невирішені організаційні моменти, які по своїй суті завжди отримують своє рішення останнього моменту, Реунія розпочалася. Поважні гості зустрічі – Валерій Копійка, Григол Катамадзе, Любомир Мудрич, Валентин Загарія, Павло Рябікін, Михайло Макаров, Володимир Огризко, Микола Рижков, Сергій Козьяков, Едуард Терпицький, Василь Горбаль, Анна Вронська та багато інших відомих постатей – висловили своє задоволення від присутності на даній зустрічі та неприховану зацікавленість у подальших Реуніях, що не може не радувати весь організаційний комітет. Усіх присутніх заохочував до активних дій та участі у численних конкурсах з пам’ятними подарунками неперевершений ведучий – Ігор Посипайко (що надзвичайно приємно – також випускник ІМВ). Зустріч виявилася більше ніж масштабною: її вшанували своєю присутністю близько 220 осіб, серед яких – 15 випускників спеціальності “міжнародні відносини”, 30 – “міжнародний бізнес”, 35 – “міжнародна інформація”, 40 – “міжнародні економічні відносини”. Найчисельнішою була делегація юристів-міжнародників: випускників спеціальності “міжнародне право” прийшло аж 105! Спільними зусиллями усього оргкомітету, до якого також долучилися студенти ІМВ, редакція “Міжнародника”, усі незаплановані моменти, включаючи погодний фактор, були успішно подолані. Ну а коли на сцену вийшли запальні музиканти гурту “Guess What”,
усі присутні поринули в атмосферу веселих студентських років. Натанцювавшись досхочу, втомлені, та не менш від того задоволені гості, продовжили спілкування між собою своєрідними “гуртками”. Найвидатнішим з них, напевно, був організований паном Василем Горбалем у кімнаті, де був встановлений “Музей ІМВ”. Цей гурток включав у себе випускників різних поколінь, що говорили на найрізноманітніші теми. Дискусії затягнулись майже до ранку. До речі, щодо Музею! Серед експонатів було представлено все, що до болю знайоме кожному випускнику та студенту Інституту, – рідна червона доріжка (привезена саме з ІМВ!), частина розкладу (цього разу спеціальності “міжнародний бізнес”), студентський квиток і пропуск, фірмовий піджак та значок ІМВ, також настільна книга будь-якого ІМВшника, що вивчає англійську мову, – “A guide to diplomatic correspondence”, роздрукований для вивчення Статут ООН, а ще улюблений нами самовар! Правда, то була власність закладу, в якому проходила зустріч, але у поєднанні зі спеціальними стаканами цей самовар дійсно викликав ностальгічні спогади. Серед інших символів ІМВ – найсмачніші вироби з “Віденських булочок” та навіть синенький халат співробітників Інституту! Усі гості були вражені такими експонатами, вони навіть вирішили згадати молодість та заповнити титулку на модуль з іноземної мови, що потім грали роль візитівок :) Отже, зустріч пройшла неймовірно вдало, так що радимо всім вам запасатись енергією і приберегти достатньо завзяття на наступний рік – у 2014 все буде масштабніше, краще і приголомшливіше. Фундамент цієї традиції ми залили, тож давайте надалі разом вибудовувати на ньому міцну фортецю дружби, престижу і взаємодопомоги. І жоден штурм нас не злякає, будьте певні. Дмитро Наталуха, випускник ІМВ, голова Клубу випускників “AA”
ДІЄМО..!
Пам’ять про Генія
19
вересня Київський національний університет імені Тараса Шевченка відзначив свою 179-ту річницю. Було проведено безліч цікавих заходів, одним з яких став урочистий перегляд фільму з ректором КНУ, Леонідом Васильовичем Губерським, у приміщенні центрального корпусу Університету. Стрічку було обрано невипадково – увазі студентів представили екранізацію біографії Тараса Шевченка, перший байопік, випущений в Україні в 1925 році. За задумом режисера Петра Чардиніна,
О
жовтня 2013 року в Мистецькому салоні КНУ ім. Т. Шевченка відбувся творчий вечір музики в стилі Романтизм “Alma Mater на тлі епохи”. Концерт був підготовлений студентами історичного факультету Червоного корпусу та студентами Інституту міжнародних відносин. На цей захід було запрошено багато гостей, серед яких: ректор Університету Л. В. Губерський, директор нашого Інстиуту В. В. Копійка, заступник директора з навчально-виховної роботи Т. М. Климук, заступник директора з навчальної роботи
16
ставляли завідувач кафедри міжнародного публічного права Олександр Вікторович Задорожній, завідувач кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Володимир Андрійович Манжола та заступник директора з навчальновиховної роботи Тарас Миколайович Климук. Перегляд фільму про Тараса Григоровича нагадав студентам про життя та творчість українського генія та ще раз дав можливість пишатися тим, що всі ми є студентами такого ВНЗ.
Юлія Пишко (ІІІ МП)
Пригоди “Містера Дипломата” на Мальті!
сь уже 3-й рік поспіль, починаючи з 2011, в Інституті міжнародних відносин проходить унікальне інтелектуальнорозважальне шоу – конкурс “Містер Дипломат”. Для тих, хто ще не в курсі, це конкурс нового формату, якому немає аналогів, адже орієнтований саме на студентів-міжнародників і традиційно приурочений до Дня української дипломатії. У змаганні беруть участь студенти 4-6 курсів, в якому вони борються за звання “Містера Дипломата”, демонструючи свій інтелект, ерудованість та професійні навички. Але крім цього почесного титулу, хлопців мотивують до участі та перемоги ще й призи, які вони можуть здобути. Минулого року одним з таких призів стала поїздка на курси англійської мови на Мальту від партнера конкурсу Центру міжнародних програм CIP. Своїми незабутніми враженнями про неї з нами ділився переможець Костянтин Рубель, наголосивши на тому, що Мальта – це ідеальне місце для поєднання корисного з приємним. Воно й не дивно. Вивченням англійської мови наш переможець займався в школі “LinkSchoolofEnglish”, яка знаходиться в невеликому курортному містечку Свієкі на сході Мальти. Тут і методи викладання, і викладачі, які доносили матеріал до студентів, і нові друзі, яких Костянтин знайшов у ході вивчення, і екзотика самого розташування шко-
9
життя Шевченка на різних його етапах було зображено у серії послідовних новел. Кінопоказ супроводжувався народними піснями та мелодіями у виконанні гурту “Гуляйгород”. На заході були присутні представники різних факультетів та інститутів, у тому числі й студенти Інституту міжнародних відносин – Дарина Гребенюк, Марина Таєнчук, Юлія Пишко (усі – ІІІ МП), Анна Квашук (І МП) та Маргарита Голобродська (І МІ). Від адміністрації Інститут міжнародних відносин пред-
ли – усе створило дружню, цікаву та приємну навчальну атмосферу. Оскільки Мальта здавна славиться своїми курортами, то варіантів відпочинку тут надзвичайно багато – пляж, яскраві нічні розваги Мальти (численні варіації клубів, пляжних дискотек, пабів). Особливо виділяється місто Пачевіль, неофіційна назва якого – столиця нічного життя Мальти. Ну і звичайно, подорожі, куди ж без них? Щастить хоча б тому, що Мальта – невеликий острів, і його можна об’їхати і вздовж, і впоперек. Але це далеко не єдина перевага, адже тут справді є на що подивитися. Для прикладу, Валетта, столиця Мальти, славиться своєю надзвичайною архітектурою, якою пронизане буквально все місто, скульптурами, які всюди прикрашають будинки, а також картинними галереями головного музею та Собору святого Джона. І хоч, Валетта зовсім невелика, мистецького наповнення тут хоч відбавляй, отак-от “вишукано і лаконічно”. З того, що б хотілося відмітити, Костянтину вдалося ще побувати у місті Мдіна, рідкісним хоча б тому, що це одне з небагатьох міст, яке не омивається морським берегом. Тут можна насолодитись оглядом надзвичайних майстерень скляних виробів, яким не існує аналогів
Концерт в КНУ
І. О. Мінгазутдінов. У концертній програмі були задіяні студенти різних курсів та факультетів, але особливу увагу хочу зосередити на студентах ІМВ. Катерина Чомова (І МП) відкрила концерт українською народною піснею “Ой, у гаю, при Дунаю”. Анна Кіча (II МБ) виконала “Ноктюрн №2” Шопена, Анна Граніч (I МП) продекламувала вірш Т. Шевченка “Не додому вночі йдучи” в дуеті з Анною Хімоненко (I КР), яка акомпанувала їй. Анна Цима (II МВ) та Іван Сухомлинов (I МІ) презентували російський романс “Я
фактично ніде в світі. Іншими словами, чудова знахідка для людей, які люблять автентичні та ексклюзивні речі, одним із яких є і наш переможець. У цілому поїздка Костянтину дуже сподобалося і запам’яталася надовго. Він радить Мальту усім як острів можливостей, бо це і відпочинок на морі, і незабутні подорожі, і насичене нічне життя у поєднанні з якісним удосконаленням рівня англійської мови. Приклад Костянтина Рубеля – хороша мотивація для усіх, хто хоче, але сумнівається взяти участь у конкурсі. Інтелектуально-розважальне шоу “Містер Дипломат” – справжня феєрія інтелектів, амбіцій та запеклої конкуренції, а також яскраве свято для кожного з вас. Чекайте вже скоро у стінах Інститут міжнародних відносин ! Анастасія Бортник (ІІ МБ)
ехала домой”, а Андрій Ніконов (II МБ) та Олександр Сундєєв (II МП) виконали “Іспанський танець” К. Корчмарьова. Можу з упевненістю сказати, що концерт пройшов на “ура”, адже і ректор, і директор сказали, що вони задоволені результатом. У свою чергу хочу висловити подяку усім учасникам, особливо I курсу за їхню активну студентську діяльність! Бажаю натхнення та успіхів у нашій з вами співпраці! Інна Задорецька (IV МП), організатор концерту
ДІЄМО..!
Творити добро – смачно!
Д
ехто з мудрих людей зазначив, що про моральне здоров’я суспільства можна зробити висновок з того, як воно ставиться до дітей і людей похилого віку. У той час, коли можновладці всіляко відмежовуються від нагальних соціальних проблем, ініціативу у свої руки беруть небайдужі громадяни. 22 вересня на території НК “Експоцентр України” вже втретє відбувся благодійний фестиваль “БЛАГОФЕСТ”. Одним із організаторів заходу стала Молодіжна фундація ЮНЕСКО Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка, очолювана Олександрою Кладковою (ІІ КР). Більшість волонтерів, що були задіяні у підготовці та проведенні фестивалю, – також студенти-активісти ІМВ, які у цей день були всюди на підхваті. Треба прибрати територію, розрекламувати лотерею чи допомогти учасникові? Волонтери завжди напоготові! “БЛАГОФЕСТ” – це ярмарок солодощів на будь-який смак, домашньої випічки і hand-made виробів. Це можливість для кожного зробити власний – за будь-яких умов вагомий – внесок у велику спільну справу. Нібито звичайне діло: поласувати солодощами, випити теплого чаю чи фруктового соку, але в день “БЛАГОФЕСТУ” такі прості й звичні дії стали важливими не тільки для однієї людини, адже придбавши мафін чи капкейк, кожен
призи від партнерів фестивалю й інші подарунки. Музичними сетами розважав діджей Самизнаетекто, а веселі пантоміми у виконанні студентів Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтва малювали усмішку на обличчях усіх відвідувачів фестивалю. Якщо кошти від двох попередніх фестивалів були витрачені на допомогу дітям, то цього разу організатори фестивалю опікуватимуться старшим поколінням, яке також потребує підтримки. Силами учасників і гостей “БЛАГОФЕСТУ” було зібрано 29 189 грн. Зібрана сума піде на створення свердловини питної води для 46 жителів Будинку людей похилого віку в с. Перемога Київської області, більшість з яких – ветерани Великої Вітчизняної війни і ветерани праці. Тож творити добро легко й весело. А ще – смачно, що вкотре довів “БЛАГОФЕСТ”.
Анна Денисова (І КР)
Ярмарка самоврядування
Д
ля охочих до знань, нових знайомств та випробувань, а також для всіх, хто відчуває пориви творчої активності або звичайне бажання зануритись у студентське життя, у вересні працювала ярмарка “Студентське самоврядування в ІМВ КНУ ім. Тараса Шевченка”. Активістів зустріли представники студентських організацій, таких як Рада студентів ІМВ, основною метою діяльності якої є вирішення широкого спектру питань студентського життя та проведення різноманітних заходів; Рада студентів гуртожитку, що допомагає гостям столиці легко та цікаво влаштувати своє студентське
15
ставав частиною праведної місії – допомоги ближньому. Вересневий “БЛАГОФЕСТ” відбувався у форматі сімейного пікніка “apple&tweed”. Від такої кількості, як на фестивалі, з любов’ю приготованих і вигадливо прикрашених кондитерських виробів складно було не втратити розум. Здавалося, тут було все: найсмачніші у світі тортики і яблучні пироги, фруктові чізкейки й шоколадні кекси, цукрові льодяники й вишукані макаруни… Істинний рай для ласунів! Але відвідувачів фестивалю тішили не тільки традиційним ярмарком і гастрономічним різноманіттям, а й захопливими майстер-класами. Цього дня не сумував ніхто: і діти, й дорослі змогли знайти цікаве заняття для себе. Аби осягнути таємниці перукарського мистецтва, можна було сміливо вирушати на майстерклас з плетіння косичок, а ті, хто шукали гармонії душі й тіла, поспішали на заняття з йоги. Дітвора ж малювала яскраві картини, ліпила чудо-звірят із солоного тіста і вчилася мистецтву оріґамі. Багато майстер-класів провели студенти ІМВ, показавши свої непересічні таланти. Гості фестивалю також могли попитати щастя, взявши участь у благодійній лотереї. А вона в той день мала шалений успіх! Та й призи у ній були цікавими: сертифікати на кулінарні майстер-класи, у салон краси, інтерактивна карта, солодкі
життя; Наукове товариство студентів та аспірантів ІМВ, яке організовуючи конференції “Актуальні проблеми міжнародних відносин” та “Шевченківська весна”, надає студентамміжнародникам можливість якнайкраще проявити себе у сфері професійної діяльності. Для охочих відстоювати власну думку і боротися за правду та для всіх, хто бажає навчитися мистецтву ведення переговорів, відкрились двері Дебатного клубу та політико-дипломатичного клубу “Ambassador”, який займається організацією зустрічей студентів з поважними людьми в України та за кордоном.
Бажання допомагати обездоленим дітям, студенти можуть втілити у Благодійній організації або ставши волонтером Молодіжної фундації ЮНЕСКО. За новинами життя Інституту, його успіхами та перемогами слідкують: студентські видання “Міжнародник”, “Вісник Ради студентів” та телевізійний проект “ІМВ ТБ”, які також запросили творчу молодь до співпраці. Отож, шанс реалізувати себе має кожен. ІМВ КНУ ім. Тараса Шевченка відкриває перед студентами широкі горизонти для творчості та суспільної діяльності. Це місце, де мрії збуваються! Лідія Бочарова (I МП)
Позмагатися з чемпіонкою
жовтня в Інституті міжнародних відносин відбувся сеанс одночасної гри в шашки на двадцятьох дошках з багаторазовою чемпіонкою України, Європи та світу Валерією Кришталь, студенткою першого курсу спеціальності “міжнародні відносини”. Учасники заходу та глядачі з особливим захопленням і неабиякою цікавістю спостерігали за грою Валерії з почесним гостем, заступником директора з навчально-виховної роботи Тарасом Миколайовичем Климуком, який своєю майстерністю показав студентам по-
справжньому гарний приклад. Турнір перетворився в яскраве дійство, адже не щодня можна побачити, як тендітна дівчина крок за кроком перемагає двадцять суперників, серед яких і схвильовані першокурсники, і досвідчені студенти старших курсів, щохвилини змінюючи опонента та поле гри. Окрім цього, справжнім відкриттям стала професійна гра одного з активістів Університету Антона Долгополова. Кандидат у майстри спорту із шашок, першокурсник радіофізичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка, здобув заслужену перемогу. Отож, шашковий турнір в ІМВ КНУ
ім. Тараса Шевченка відзначився як оригінальністю, насиченістю та несподіваністю, так і теплою дружньою атмосферою. Сподіваємося, що проведення подібних майстер-класів за участі чемпіонки світу Валерії стане ще однією приємною традицією нашого Інституту. Яна Ляховецька (І МП)
17
ДІЄМО..!
Новий склад Студентського парламенту КНУ ім. Тараса Шевченка
17
жовтня у стінах Червоного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася звітно-виборча конференція Студентського парламенту університету. За традицією голова СПУ, як і члени Ради студентів, обираються на два роки голосуванням делегатів, якими є представники всіх факультетів Університету. Обов’язковим для претендентів на ту чи іншу посаду є навчання у КНУ ім. Тараса Шевченка та короткий виступ, що пояснює їхнє бажання стати членом Студентського парламенту або Вченої ради, і розкриває основні напрями реалізації передвиборчої програми. На порядку денному стояли звіти діючого на той час голови СПУ Максима Макарчука про роботу, проведену за два роки його керівництва, та заступника
голови СПУ Михайла Поліщука щодо фінансових витрат за цей період. Одразу після цього розпочалися виступи чотирнадцятьох претендентів на шість вакантних місць у Вченій раді. У кінцевому підсумку представниками студентства у Вченій раді було обрано Іллю Бачуріна, Саляра Алі, Станіслава Дудку, Юлію Олофієву, Юрія Погребняка та Олександра Шабелюка. Нарешті черга дійшла до найбільш очікуваної частини конференції – виборів голови Студентського парламенту. Одним з трьох кандидатів був і представник нашого Інституту, студент другого курсу спеціальності МВ, 19-річний Олександр Назаров. Він, як і інші претенденти, мав 5 хвилин на виступ та можливість відповісти на 5 питань. Основним завданням кандидатів було довести, що вони розуміють систему функціонування СПУ
не тільки теоретично, а й на практиці, маючи за плечима певний досвід роботи у лавах студентського самоврядування. Варто наголосити, що питання, поставлені делегатами, вимагали розкриття конкретних планів щодо вирішення нагальних проблем Університету. У своїх виступах кандидати акцентували увагу на необхідності налагодження діалогу між адміністрацією та студентством КНУ ім. Тараса Шевченка; зміцненні зв’язків із різними державними органами, компаніями та організаціями задля розширення можливостей працевлаштування випускників; розвитку як теоретичної, так і практичної складової навчального процесу; удосконаленні інформаційної системи Університету тощо. Виступи та відповіді всіх трьох кандидатів були впевненими і гідними. За підрахунком голосів було оголошено та затверджено такі результати: Юлія Голодняк (III курс, Інститут філології) – 18 голосів, Олександр Назаров (II курс, Інститут міжнародних відносин) – 30 голосів і нарешті новообрана голова Студентського парламенту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Інна Степанець (V курс, географічний факультет) –182 голоси. У своїй інавгураційній промові Інна Степанець наголосила, що завжди готова до діалогу та співпраці стосовно нових проектів та способів вирішення нагальних проблем.
Ярослава Денисенко (І МП)
На хвилі гумору
18
ДІЄМО..!
Ц
Новини студентського профбюро ІМВ
ього року студентське Профбюро Інституту вирішило реформувати свою діяльність. Поряд з класичними функціями вибудовуються нові засади майбутньої роботи. Перш за все, лави Профбюро поповнили 380 першокурсників, з яких 204 навчаються на контрактній основі. Це дозволить студентам протягом навчання розраховувати на: - матеріальну допомогу (у випадку хвороби чи інших негараздів); - пільгові проїзні квитки (щомісяця); - пільгові путівки до ТК “Буковель” взимку та ОСК “Берегове” влітку; - оздоровлення у санаторіїпрофілакторії (вже цього року там побувало багато студентів) тощо. За традицією на початку навчального року Профком організував веселу вечірку до Дня Першокурсника. Свято пройшло у студмістечку неподалік від станції метро Виставковий центр, де молодь мала змогу
У
реалізовувати власні проекти (проводити культурно-масові заходи, організовувати зустрічі з відомими особистостями та інше), розраховуючи на сприяння Профбюро. У разі виникнення пропозицій щодо можливої співпраці, звертайтеся до Голови Профбюро студентів ІМВ КНУ ім. Тараса Шеченка Юлії Кириллової (IV МІ) за телефоном 0668773316, також долучайтесь до групи у соціальній мережі Вконтакті: http://vk.com/profbyr. Будьте в курсі подій! Приєднуйтесь до Профкому! P.S. Новинка від Профкому ІМВ КНУ ім. Т.Шевченка. Якщо ти творча особистість та шукаєш простору для реалізації своїх ідей, завітай до пабліку ІМВ лайф. Тут http://vk.com/iir_life ти матимеш змогу відчути свободу самовираження та подивитись на світ іншими очима. Живи на хвилі ІМВ!
Майстер-клас для майбутніх дипломатів
люблений “Амбасадор” не втомлюється тішити і дивувати нас захоплюючими, змістовними та актуальними заходами! Цього разу студентам ІМВ КНУ ім. Тараса Шевченка випав шанс відвідати майстер-клас з дипломатичного протоколу та етикету, проведений за ініціативою кафедри міжнародних організацій і дипломатичної служби. Захід відзначився теплою дружньою атмосферою в кращих традиціях нашого Інституту. Основ-
У
познайомитись, взяти участь у колоритних змаганнях та розважитися на запальні й дискотеці. Крім цього, студентам ІМВ вдалося придбати річні клубні картки до фітнес клубу “СпортЛенд” всього за 1600грн, тож вони вже користуються послугами, передбаченими клубною картою, серед яких: вступний інструктаж, тренажерна зала, кардіо театр, фітнес консультування, зона вільних ваг, зала групових програм, студія боксу, фінська сауна. Студенти-міжнародники відвідали культовий матч Україна-Англія, що відбувся у Києві в рамках ЧС з футболу. Це стало однією з найяскравіших подій вересня! До того ж Профком тісно співпрацює з ЮНЕСКО та надає підтримку в проведенні “Веселки Країн”. Серед цьогорічних нововведень варто виділити й новий режим роботи Профбюро. Відтепер студенти мають змогу
себічний розвиток... Останнім часом цей вираз лунає майже всюди. А на практиці його яскраво продемонстрували студенти нашого вишу, вкотре підтвердивши, що вміють не лише влучно висловлювати думки і аргументувати свою точку зору, а й є справжніми професіоналами “гострого слова”. 31 жовтня відзначилося в ІМВ яскравою подією – гра КВН “Кубок Директора ІМВ”, що намалював безліч усмішок на обличчях. Тема заходу, як і саме дійство, була вражаючою та оригінальною, адже спонукала учасників зануритися в екзотичну атмосферу Сходу. У розважально-інтелектуальному турнірі взяли участь 4 команди: студенти I курсу МП дебютували під назвою “Справа наліво”, першокурсники МІ представилися “Місцевою інтелігенцією”, грала й
ною темою обговорення були правила поведінки на дипломатичному прийомі “а-ля фуршет”. Тренінг розпочався змістовним оглядом найпоширеніших видів дипломатичних прийомів: келих вина, келих шампанського, перший сніданок, другий сніданок, обід, обідбуфет, вечеря, “а-ля фуршет”, коктейль, “жур фікс” (“jour fix”), а також малих прийомів — чай та кава. Перш за все, ведучі звернули увагу учасників на суть самого поняття дипломатичного прийому “а-ля фуршет”. Наступним кроком стало ознайомлення з головними організаційними моментами подібного заходу: вибором місця проведення, правилами розміщення гостей, основними видами дипломатичних запрошень. На зміну теоретичному інструктажу
Посміятися від душі
досвідчена команда країнознавців II курсу “Салатік” та минулорічні переможці – другокурсники спеціальності МП “Баян”. Долю гумору вершило поважне журі, до якого увійшли: заступник директора з виховної роботи Тарас Климук, Голова прес-центру Вікторія Лук’янчикова, головний редактор “Міжнародника” Дарина Кирилко і Голова Ради студентів Антон Грановський. Організатори заходу – МФ ЮНЕСКО, гра відбулася за підтримки Студентського Профбюро ІМВ КНУ ім. Тараса Шевченка, а генеральним інформаційним партнером став телевізійний проект “ІМВ ТБ”. Першим завданням учасників була презентація власної команди, в якій перемогу здобули студенти II МП – команда “Баян”. За традицією КВН черга перейшла до імпровізованих жартівливих відповідей на питання членів журі – кон-
прийшла ще більш цікава практична частина. Учасники дізнались, як правильно підходити до столу, брати їжу та пересуватися з нею по залі. Згодом усі охочі мали змогу спробувати себе у ролі гостя на прийомі “а-ля фуршет”. Детальні підказки та коментарі доцента кафедри міжнародних організацій та дипломатичної служби Тетяни Іванівни Шинкаренко перетворили цю невелику практику на справжню насолоду та цінний досвід для майбутніх дипломатів. Серед запланованих заходів політикодипломатичного клубу “Амбасадор” чергові майстер-класи з дипломатичного протоколу та етику, а також екскурсії до Верховної Ради та інших державних установ. Тож не втрачайте унікальної можливості розвиватися та самовдосконалюватися із “Амбасадором”! Марія Терещенко (I МІ)
курсу “Розминка”, де блискуче виступили країнознавці. Вирішальним етапом турніру стало “Домашнє завдання”, в якому команди продемонстрували не лише невичерпне почуття гумору, але й неперевершені танцювальні та співочі вміння. Незважаючи на те, що бурхливі оплески та щиру підтримку глядачів отримали всі, журі справедливо визначило цьогорічних переможців. Перше місце посіли другокурсники спеціальності “країнознавство” з креативною назвою “Салатік”. Друге, третє і четверте місця отримали відповідно команди “Баян”, “Місцева інтелігенція” і “Справа наліво”. Турнір КВН укотре підтвердив гнучкість і різнобічність мислення, творчі здібності та неабияке почуття гумору студентів нашого Інституту. Ми пишаємося ними! Анна Тарасова ( I КР)
19
ДІЄМО..!
С
туденти Інституту не тільки навчаються, але і розвивають свої таланти. 25 жовтня в Абсурд-барі “БарХот” відбувся перший University Rock Festival за ініціативою Олександри Кладкової (ІІ КР), Марії Бершак (ІІ МІ) та Данила Початарьова (IV МП). І хоч за вікном провіювало холодом жовтневого вечора, у стінах клубу було гаряче: суміш рок-н-ролу і поп-панку у виконанні молодих виконавців з міста Києва дарували гарний настрій всім відвідувачам. University Rock Festival – це серія рок-вечірок, для поціновувачів живої музики в стилі ACDC, Limp Bizkit та Kiss. У програмі фестивалю були виступи 5 груп – “AreUmine”, “ReZister”, “Waves”, “Soul Condition”, “НАМАХАНАСОБАКА”, – серед яких своєю творчістю слухачів порадували наші студенти. Отже, знайомтесь із групою “AreUmine”! До складу входять: відома студентам ІМВ своїм прекрасним голосом та виступами на всіх концертних заходах у стінах Інституту Нарміна Мамішова (ІІ МП), а також талановиті студенти – Андрій Ніконов (ІІ МБ), який чудово володіє грою на фортепіано, Олександр Сундєєв (ІІ МП), що грає на скрипці та саксофоні, Анастасія Морозова (ІІ МП) – барабани, Іван Сухомлинов (V МІ) – гітара. Гурт “AreUmine” досить молодий, адже створений лише декілька місяців тому, але він вже має багато прихильників. На Рок-фесті група виконала 2 відомі пісні у власній обробці – “Simply the best” та “Watermelon”.
Рок-фест У наступному виступі студенти ІМВ впізнали ще одного яскравого героя студентських буднів – ведучого, актора, учасника багатьох концертів Антона Краснова (IV МІ). Антон зі своїм шкільним товаришем Єгором створили гурт “ReZister” у далекому 2009-му. Протягом декількох років у групі тричі змінювались барабанщики та гітаристи. Оновлений склад гурту існує зовсім недовго, саме в такому складі вони виступали на Рок-фесті. До цього виступи були в школі, деяких нічних клубах столиці. Своїх пісень у групи достатньо для того, щоб випустити власний альбом, та над цим ще потрібно працювати. До речі, автором слів та музики пісень групи “ReZister” є саме Антон. На Рок-фесті хлопці виконали 5 пісень, три серед яких їхні власні – “Song 2” (Blur cover), “When the Sun Is Breaking Down”, “Coming Back”, “Driving a Highway”, “Just Dance” (Vanilla Sky cover). Також на фестивалі виступали інші групи, організатор Данило Почтарьов, який гарно грає на барабанах, навіть допомагав одному з колективів (“Soul Condition”). Загалом це було свято креативу та гарного настрою, наші студенти показали свої таланти та, сподіваємось, набрались натхнення на нові шедеври. Організатори стверджують, що мають у планах проведення таких рок-фестів дуже часто, наступний відбудеться 30 листопада, це буде кавер-вечір найкращих пісень гурту “Океан Ельзи”, тож не пропустіть! МіК
Молоді науковці
Н
аукове товариство студентів та аспірантів (НТСА) Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка вже багато років є головним осередком молодих науковців-міжнародників. Традиційними заходами є науковопрактичні конференції “Актуальні проблеми міжнародних відносин” та “Шевченківська Весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку”, у яких активну участь беруть студенти та аспіранти вищих навчальних закладів України та іноземних держав. За підсумками цих
М
и всі знаємо, що вчимося у престижному і відомому виші. Та чи часто замислюємося над тим, чим саме славетний наш Університет, і завдяки чому він став престижним? Наша невеличка групка з’ясовувала це по-своєму. Холодний і дощовий осінній день, яким виявилося 2 жовтня, перетворився на справжню казку для групи студентів другого та третього курсів ІМВ, яка отримала чудову можливість відвідати чарівну місцину – наукову частину ботанічного саду імені акад. О. В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Всім киянам та гостям міста відомі принади паркової частини саду, однак мало кому випадала така чудова нагода – відвідати оранжереї наукової частини. Нам же пощастило зробити це в ході виїзного заняття з французької мови
20
конференцій найкращі статті молодих вчених друкуються у журналі “Актуальні проблеми міжнародних відносин”. Зусиллями НТСА було проведено ряд конференцій та круглих столів, присвячених питанням європейської та євроатлантичної інтеграції України, зовнішньої політики іноземних держав, кризових ситуацій на Кавказі, Близькому Сході, у Східній Азії. Щорічно проводяться моделювання роботи міжнародних організацій, таких як ООН, ЄС, НАТО. Команди студентів Інституту беруть участь у багатьох інтелектуальних іграх та судових змаганнях. 24 жовтня 2013 р. в ІМВ відбулась чергова Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих вчених “Актуальні проблеми міжнародних відносин”. Як завжди, були розглянуті численні питання міждержавних відносин за такими секціями: міжнародні відносини та зовнішня політика, країнознавство, міжнародні організації та
дипломатія, міжнародне право, порівняльне і європейське право, міжнародне приватне право, світове господарство і міжнародні економічні відносини, актуальні проблеми міжнародних фінансів, міжнародний бізнес, міжнародна інформація. Головували секціями провідні науковці – доценти та професори кафедр Інституту міжнародних відносин. Участь у конференції взяли 250 студентів, аспірантів та молодих вчених. Приємну традицію наукових конференцій підтримали студенти багатьох ВНЗ України, які спеціалізуються на вивченні міжнародних відносин, та іноземні гості з Росії та Білорусі. Студенти та аспіранти ІМВ показали високий рівень теоретичної підготовки, що дозволило отримати неоціненний досвід від спілкування та обміну думками між молодими науковцями не лише з України, а і з інших країн.
Ярослав Лінкевич (IV МІ)
Перлина Університету за темою “Мій університет”. На вході нас зустріла ласкава й привітна пані – Лариса Павлівна, яка була нашим провідником у загадковий та багатогранний світ живої природи. Завдяки її змістовним та захоплюючим розповідям ми ознайомилися з таємничим життям рослин і значно поповнили свої знання з питань флори, що для нас, студентів, занурених у повсякдення справ міжнародних, зайвим не буде. Ми забули про час і турботи, оточені екзотичним листям та охоплені виром таємничих слів: геснерієві, акантові, миртові, цератонія, амсонія, тамарин та безліччю інших. Нам вдалося відвідати лишень дві оранжереї – тропічну та субтропічну, однак сподіваємося на продовження подорожі до цього райського куточку, острівця свободи поміж київських холодів. Наступного разу –
вже до кактусової та водної оранжерей. Тож радимо всім студентам, небайдужим до прекрасного, витратити свій дорогоцінний час, аби відкрити для себе магічний світ рослин з усіх куточків Землі, від Японії до Мадагаскару, від Європи до Латинської Америки. Насамкінець, відповідь на поставлене питання: славетним і престижним наш Університет роблять люди, які віддано, протягом довгих років, створюють справжні дива, як то цінна колекція рослин, якою можна і треба пишатися. Ольга Бучма (ІІІ МВ)
ДІЄМО..!
В
Життя студентського “паспорту”
ступивши до омріяного ВНЗ, кожен студент пройшов через посвяту в свій перший день навчання. Це перший крок до справжнього студентського життя. І в цей особливий день першокурсник отримує свій новий “паспорт” – студентський квиток, або “студак”. Але чи завершуються його функції тільки посвідченням особи? Багато студентів навіть не замислюються, для чого в них студентський квиток. По-перше, завжди добре мати його при собі на випадок, якщо забув головний пропуск в Інститут вдома. Студентський є другим пропуском в альмаматер, у гуртожиток, а також в інші корпуси Університету.
О
По-друге, це пільговий проїзд у транспорті. Студквиток дає можливість придбати пільговий проїзний зі знижкою 50-% у громадському транспорті і загальних та плацкартних вагонах поїздів всіх категорій. Але важливо пам’ятати, що під час проїзду у будь-якому виді транспорту, студентський квиток повинен бути разом з проїзним. Адже перевіряючі, контролери або провідники полюбляють дивитися на рік закінчення навчання студента. При записі в бібліотеку чи будь-які читацькі зали, студентський квиток є одночасно і читацьким квитком. Але, окрім транспорту та бібліотеки, знижки студентам зазвичай надають держустанови у сфері культури. Принаджують студентів знижками також деякі кінотеатри, розважальні центри, торговельні компанії. У Києві їх безліч. Взявши з собою студентський квиток до таких кінотеатрів як “IMAX”, “Батерфляй”, “Київська Русь”,
“Кінопанарама”, “Київ”, “Україна”, “Kronoverk Cinema” та інших ви зможете отпримати знижку від 25-% до 50-%. Знижки діють в галереях та музеях таких як: “АртХол”, “Мистецький арсенал”, “Національний художній музей України”, “Національний музей історії України” та іншi. А також в магазинах одягу, супермаркетах, аптеках, ресторанах, ковзанках і боулінг-клубах. Для тих, хто планує поїздку за кордон, дуже корисною може виявитися міжнародна студентська картка ISIC. Окрім стандартних функцій українського квитка, ISIC ще й дисконтна карта, по якій надаються знижки більш ніж в 40 тисячах компаній закордоном: наприклад, на переліт, харчування, поселення в хостелі, відвідування музеїв, кінотеатрів. І що найбільш приємне – у магазинах. З кожним роком і в Україні, маючи картку ISIC, можна купувати речі зі знижкою близько 20%. Отже, бережіть свій другий паспорт, і використовуйте всі його переваги на повну!
Валерія Соколовська (III МІ)
Де залишити автомобіль?
двічна проблема студентів ІМВ, які мають автівки – це парковка. Припаркувати авто максимально близько до Інституту досить непросто, цей процес вимагає неабиякої майстерності та концентрації уваги й зусиль. “Міжнародник” дізнався про зони парковки в радіусі Інституту, які не тільки є зручними для водіїв, а й відповідають правилам дорожнього руху та характеризують студентів ІМВ як вихованих містян, словом майбутніх дипломатів. Найпріоритетніший “parking lot” зазначений на малюнку під номером 1. Якщо вам поталанило зайняти місце саме тут, ви – гуру паркінгу. І не тому, що тут важко керувати автомобілем, а тому, що це парковка для викладачів ІМВ. Ще більш зручною є зона одразу перед Інститутом, однак після інциденту в 2012 році, коли на “День знань” автівки студентів ІМВ були припарковані в два ряди, тим самим заблокувавши рух по вулиці Мельникова, зараз залишити машину тут можна лише за гроші. За кожну годину, яку авто спочиває на паркомісті перед самісіньким ІМВ, її господар має сплатити 5 гривень за 1 годину. Зона навпроти Інституту 2 вже змушує переходити дорогу, проте все ще є зручною для юних дипломатів. У цій зоні вже потрібно думати, як стати так, щоб маршрутки і тролейбуси, що проїжджають повз, не зачепили улюблену автівку. Або ж як домовитись з охоронцями, щоб проїхати повз шлагбаум і залишити авто у безпечному місці. Недоліком також є те, що через надзвичайну близькість ресторанів та кафе є спокуса піти пити каву замість відвідування лекцій та семінарів. Зона під номером 3 біля 20-го гуртожитку дуже зручна, адже з недавнього часу тут існує стоянка автомобілів. Тут паркування
“боліду” обійдеться вам в 10 гривень за цілий день (значно вигідніше, ніж перед Інститутом), там й авто буде під охороною. Проте не всі наші студенти люблять залишати тут свої автомобілі, їм, чомусь, задається, що йти потрібно далеко. Зона під номером 4 – вже далеченько, відповідно пріоритетність її знижується. Зручність паркування на бордюр піддається сумнівам, але іноді просто не має іншого виходу. Зона під номером 5 – це, здається, аж ген на самому краю Всесвіту. Проте парковка безпечна та зручна, і найчастіше пошук вільного місця не займає багато часу. Звичайно, не хочеться далеко йти пішки, але завжди можна подихати свіжим повітрям та використати час із користю – підготуватись
до семінарського заняття. І остання, для справжніх поціновувачів екстримального паркінгу, зона під номером 6. Паркування в дворах найближчих будинків – вибір відважних студентів, адже ніколи не можна передбачити, якою буде реакція тамтешніх мешканців. Отже, у розпорядженні студента ІМВ є великий вибір зон для паркування: ті, що розташовані близько до Інституту, ті, які змусять пройтись вранці пішки, зони безкоштовні, безпечні, платні та екстримальні. Кожен може обрати собі до смаку. Хоча слід зауважити, що посправжньому геніальні ідеї приходять до нас лише тоді, коли ми ходимо пішки!
Кирило Бескоровайний (II МІ)
21
IIR-STYLE
MeetUkraine Те, чого ви не знали про Україну:
Т
емою нашої рубрики цього разу ми обрали мальовничі куточки України. Погляньте на нашу країну свіжим поглядом, вона зібрала нас з різних країв та об’єднала у стінах Інституту. Ми вирішили дізнатись у студентів та викладачів, в яких містах України вони встигли побувати, та куди б порадили Любов до поїхати. Відчуйте Батьківщини не всю українську строкатість та знає кордонів. різнобарв’я, і вперед Станіслав Єжи до захоплюючої подорожі Лєц Батьківщиною!
“Я з Києва. За останній рік побувала в Ужгороді, Львові, Умані, Рівному, Одесі та Мукачевому. Рекомендую подорож до місь Ужгород та Мукачево”, – І.Ю. Штиченко
• Найдовший тролейбусний маршрут у світі пролягає в Криму між Сімферополем та Ялтою та складає 86 км. • Найдовша печера України носить назву Оптимістична і знаходиться на Поділлі. Це Найдовша гіпсова печера (протяжністю 216 км) у світі та друга за протяжністю взагалі, вона поступається лише Мамонтовій печері в США. • Найкоротша головна вулиця серед усіх столиць світу, але безперечно одна з найгарніших та найширших – це вулиця Хрещатик у Києві, довжина якої всього 1225м. • Найбільші чоловічі монастирі називаються Лаврами. Такий статус мають лише шість монастирів у світі, три з яких знаходяться в Україні. Серед них Свято-Успенська КиєвоПечерська Лавра в Києві, Свято-Успенська Лавра в м. Почаїв і Святогірська Свято-Успенська Лавра на Донеччині. • Географічний центр Європи знаходиться в Україні, серед мальовничих Карпат, у Рахові. • У містечку Бердичів Житомирської області в костелі Святої Варвари 14 березня 1850 р. повінчалися місцева красуня Евеліна Ганська та Оноре де Бальзак. У цьому ж місті тривалий час проживав Фредерік Шопен, який, окрім написання музики, керував реставрацією місцевого органу. • Одна з найбільших пустель Європи знаходиться саме в Україні. Олешківські піски складаються із безмежних барханів, які тутешні мешканці називають “кучугурами”, висотою близько 5 м та знаходяться в Цюрупінському районі, 30 км на схід від м. Херсон.
“Сама я з Києва, але мій батько із Західної України, Закарпаття. Відвідувала старовинні покинуті замки на Львівщині, у Закарпатській області. Рекомендую поїхати до Криму, тільки не на відпочинок, а за цікавими пам’ятками. Також варто відвідати Одесу. Раджу для подорожі обирати яскраві міста з багатою історією”, – О. Д. Гоєр “Я киянин, але, оскільки моя мама з Чернігова, певною мірою вважаю його рідним містом. Загалом мало подорожував Україною, але хотів би побувати в Одесі, Львові та Чернівцях. Особисто мені дуже подобається, що в Україні, на відміну від багатьох інших куточків світу, кожне місто по-своєму унікальне та неповторне. Є красиві містечка, а є дуже похмурі і страшні, без уточнень, аби не образити мешканців :) ”, – Віктор Чесноков, IV МІ “Я з Києва. Україною подорожую небагато, цього року частіше бувала за кордоном. Раджу побувати у Львові та Каневі”, – Н. П. Литвиненко. “Я з Луцька. Була у Львові, Рівному, Києві, Ужгороді, Мукачевому. Хотіла би поїхати до Одеси, ІваноФранківська та Львова. Раджу відвідати мій рідний Луцьк”, – Софія Пилипюк, І МІ
“Я із села Рожнів, Косівський район, Івано-Франківська область. Протягом останнього року була у Чернівцях, Львові, Черкасах, Ялті, Сімферополі та Тернополі. Мрію поїхати до Чернігова, Одеси і Харкова, оскільки ніколи там не була. Рекомендую вирушити до Ялти. Просто дивовижне місто, природа перехоплює подих!” – Людмила Григорчук, ІІІ МВ
Отож, закликаємо вас роз-
глянути Україну як наступний пункт призначення у своїй майбутній подорожі, дізнатися більше та ближче
“Історично я з Чернігівської області, та все життя провів у Києві. Дуже раджу відвідати Одесу, вас там зустрінуть чудові люди, це вдалий вибір для відпочинку. Крім того, можу порадити подорож Одеським районом, аби побувати на його красивих затоках”, – В. В. Батрименко “Я з Чернігова. За останній рік не подорожував нікуди, крім Львова та Києва, проте якщо випаде така нагода – знову вирушу до Львова або Одеси. Львів – просто інша країна. Дуже нагадує Краків. Я був там лише 2 дні, і їх виявилося занадто мало. Одеса – це трохи інше, гуляєш по місту, дивишся навкруги і постійно ловиш себе на думці: “Нормально, це ж Одеса” :) . Загалом місто дуже спортивне, є навіть спеціальна доріжка для спортсменів біля моря. Чернігів – маленьке затишне містечко, в якому за день-два повністю відпочиваєш від Києва”, – Роман Надточій, V МЕВ
“Я з Одеси, це моє рідне місто. Подорожувала Кримом та була у Львові. Хочу поїхати до Чернівців, а також повертатися до Одеси знову і знову”, – Ангеліна Безнесюк, І МІ
“Я киянка. Дуже люблю Львів та збираюся найближчим часом туди поїхати. Нещодавно була в Чернігові та Полтаві. Мені подобається Чернігів, це дуже цікаве старовинне місто. Взагалі, подорож Україною – це завжди захоплююча пригода. Кожного разу, коли я з друзями їду кудись, то аж подих перехоплює. Усі куточки України, у яких я була, мають свою родзинку. Чернігів, Канів, Кам’янець-Подільский, Львів – міста, що зачаровують своєю красою та навіюють дух історії”, – Олександра Кладкова, ІІ КР
22
“Я з Миколаєва. Протягом останнього року бувала у Львові, Херсоні, Одесі, Сімферополі. Хотіла би потрапити до Харкова та Чернігова. Я взагалі люблю подорожувати. У кожному місті є свої особливості, своя атмосфера та неповторний дух історії. Обожнюю ходити старими районами міст, як, наприклад, у Львові. До речі, раджу туди завітати. Літо люблю проводити в Криму, при чому, не в курортному місті, а, наприклад, на мисі – поближче до природи, адже вважаю, що саме природи бракує міському жителю”, – Олександра Хребтович, III МЕВ
познайомитись з нею, адже, повірте, вона може по-справжньому вас здивувати! “Я з Харкова. Протягом останнього року бував у Києві, Львові, Тернополі. Хочу поїхати до Чернівців. Подорожувати раджу до Львова та Харкова”, – Анатолій Пашинський, ІІІ МП “Я з Вірменії. В Україні відвідував Львів, Кіровоград, Одесу, Донецьк, їздив у Крим. Особливо сподобався Судак, де можна побачити мальовничий пагорб із фортецею. Раджу побувати в Івано-Франківську, Одесі, подивитися на Донбас Арену в Донецьку, а в Ялті помилуватися Ластівчиним гніздом”, – Ваган Аветісян, ІІІ МЕВ
“Я народився в Алчевську, а з “Лисим” з “Кварталу” у нас один класний керівник. Це металургійне місто, що живе завдяки двом своїм величезним заводам. Їхати туди не раджу, але сніг взимку там насправді буває різних кольорів :) . Останній рік був насиченим у плані подорожей українськими містами: Львів, Одеса, Чернігів, Рівне, Харків! Зі списку “приємних для мене” Харків чомусь випав. Широкі величезні вулиці з трамвайними шляхами, суцільний приватний сектор та ще й даїшники-здирники :) . Однак я дуже сподіваюся, що мені лише здалося, і це місто потрібно пізнати досконаліше. Раджу всім подорожувати Україною, вона в нас неймовірно гарна. Тим більше, просто соромно побачити всю Європу та практично не знати рідної країни!” – Кирило Медвєдєв, IV МП Яна Матчук (III МІ), Софія Пилипюк (І МІ), Олексій Волошин (І МП)
ПЕРСОНИ
Володимир Різніченко День Народження: 28.07.1994 Знак Зодіаку: Лев Улюблена книга: О. Дюма “Три мушкетери” Улюблена пісня: Машина Времени “Однажды мир прогнется под нас” Улюблена дисципліна в Iнституті: історія міжнародних відносин Колір очей: блакитний Діяч-взірець: Наполеон Цей хлопчина – студент лише II курсу МВ, однак уже має за плечима неабиякі досягнення. Три абсолютні першості на Всеукраїнській олімпіаді з історії, перемога на російському інтелектуальному шоу “Самый умный” та особисті привітання від В. Ющенка! Але Володимир не збирається спочивати на лаврах, його студентська діяльність вражає різноманітністю: Дебатклуб, “Ambassador”, ІМВ-ТБ, “Що?Де?Коли?”, членство у Раді студентів гуртожитку та успішне навчання. Цікаво, як в одній людині може
міститися стільки знань, амбіцій, щирості та гумору? Ти – трикратний переможець олімпіад з історії. Чому обрав саме цей предмет? У дитинстві на кожне свято мені дарували енциклопедію. Було страшенно цікаво читати про піратів, вікінгів, індіанців. Любив твори Жюля Верна. А у 6 класі отримав у подарунок дитячу військову енциклопедію (по якій зараз можна готуватися до семінарів :) ). Так почалося моє захоплення цією наукою. У 7 класі я прочитав усю шкільну програму з історії, бо вчитель завжди ставив мені найскладніші запитання. Люблю цей предмет, бо у ньому можна знайти відповіді на все, що мене цікавить. Чи важко було утримувати першість три роки поспіль? Мою першу олімпіаду перевіряв В. Бойко, відомий автор підручників з історії для підготовки до ЗНО. Пам’ятаю, як він сказав, що на мене чекають неабиякі успіхи в історичній науці. Справа в тому, що я отримав найбільший результат за всю історію олімпіади – 177/200 (а у середньому набирають 150/200). Звісно, після цього було важко утримувати таку високу планку. Але тобі це вдалося! Крім того, ти вирішив спробувати свої сили у шоу “Самый умный”. Поділися враженнями. На відбіркових кастингах я завжди намагався знаходити на питання найнеочікуваніші відповіді, не хотів бути у мейнстрімі. Мабуть, тому мене обрали з-поміж інших 18 претендентів. У Москві на грі було складно не стільки морально, як фізично: втома після важкої дороги, довгих чотири години очікування ефіру давалися взнаки. Сподобалася Тіна Канделакі – амбіційна, цікава й розумна. Яку тему ти обрав для 3 раунду шоу? Творчість та біографія Генріка Сенкевича (класик польської літератури, автор творів “Вогнем и мечем”, “Потоп”, “Камо грядеши” тощо). Для моїх суперників було дуже складно давати правильні відповіді на цю тему. І за всі досягнення ти отримав можливість поспілкуватися з тогочасним президентом України В. Ющенком? Так, одного дня мені зателефонували і запросили на зустріч із президентом. Він привітав, побажав подальших успіхів, вручив грамоту та подарував фірмовий годинник “від В. Ющенка”. Але найбільше мені запам’ятався Ю. Єхануров, з яким теж випала нагода поспілкуватися. Цікаво, що він сказав: “Щоб утвердитися в житті треба: по-перше, мати водійські права; по-друге, вільно володіти комп’ютером; по-третє, знати 3-4 іноземні мови і, нарешті, мати диплом ІМВ”. А які плани маєш на майбутнє? Можливо, через десяток років побачимо тебе у президентському кріслі? Я був би не проти:) . А якщо серйозно, то я планую далі крокувати дипломатичною стежкою, працювати у сфері міжнародних відносин.
Катерина Ганус (ІІІ МІ)
Ірина Сидоренко
Дата народження: 08.01.1993 Знак Зодіаку: Козеріг Улюблений колір: усі відтінки червоного Улюблений фільм: практично всі радянські фільми Улюблені актор/актриса: Андрій Миронов і Чулпан Хаматова Улюблена книга: “Портрет Доріана Грея” Улюблений напрямок в музиці: latin music Улюблений день тижня: субота Улюблена навчальна дисципліна в Інституті: іспанська мова Хобі: психологія, живопис, театр, подорожування
Ірина Сидоренко, студентка ІV МІ, ще на першому курсі встигла проявити себе як надзвичайно талановита та яскрава особистість. Вона бере участь у більшості культурних заходів нашого Інституту (хореограф концертів, конкурсу “Містер Дипломат”, театральних п’єс тощо), і той факт, що Іра є чудовою танцюристкою, робить ці заходи ще кращими. Ірина – фіналістка та призерка багатьох європейських та українських конкурсів із спортивно-бальних танців. Займається танцями вже більше, ніж 10 років і, як вона сама каже, навряд чи колись припинить цю діяльність.
Що для тебе значить танець? Танець – це гармонія душі і тіла. Це свого роду “засіб спілкування”. З його допомогою ми виражаємо свої почуття та емоції, даємо глядачам змогу зазирнути нам в душу. Танцюючи, ми фантазуємо, уявляємо собі таке життя, про яке мріємо. І тому танець – це втілення у життя всіх мрій та потаємних бажань. Коли ти почала займатися танцями? Мені шалено подобалися шкільні заняття з хореографії. І тому батьки вирішили, що було б непогано, якби я почала займатися танцями професійно. Мені було 8 років, коли мама вперше відвела мене у танцювально-спортивний клуб “Астра”. Саме тоді танці стали сенсом мого життя на довгі десять років. Якщо не танці, чому б ще ти присвятила таку велику частину свого життя? Завжди хотіла грати в театрі, тому, скоріш за все, займалася б акторською майстерністю. Хоча поняття “вистава” і “танець” дуже схожі. Адже танець – це також гра. Навіть якщо у вас складні відносини з вашим партнером, танцюючи, наприклад, румбу, ви повинні зіграти настільки бездоганно, щоб змусити глядача повірити у вашу ніжну та красиву історію кохання. Опиши свій перший танцювальний поєдинок. Я була ще зовсім дитиною. Ми з партнером просто танцювали і завжди раділи, коли отримували м’яку іграшку чи який-небудь солодкий приз за перемогу на конкурсі. Тоді ми ще не усвідомлювали весь сенс справжніх змагань, а тому спогади про ті часи й досі залишаються дуже світлими та приємними. Які труднощі тебе спіткали під час численних спортивних змагань, в яких ти брала участь? Можу сказати одне, які б труднощі не виникали на змаганнях (а таких, до речі, в моєму житті було багато), є тільки дві людини, які зможуть допомогти. Це партнер та тренер. З партнером зазвичай проводять дуже багато часу на тренуваннях і вчаться будувати відносини. Ну а психологічний зв’язок танцюриста з тренером іноді є сильнішим, ніж з батьками. Чи були якісь позитивні моменти, які тобі особливо запам’яталися? Тільки зараз я зрозуміла, що спортивно-бальні танці – це ціла школа життя, сповнена новими знайомствами, яскравими емоціями, постійною працею над собою та бажанням довести всім, що саме ти гідний стати чемпіоном. Чи є в тебе ще якісь захоплення, крім танців? Уже три роки захоплююся психологією. Навіть думаю про те, щоб отримати другу вищу освіту в цій сфері. Також я дуже люблю подорожувати. Мрію поїхати в Індію та Австралію. Ти часто береш участь в концертах нашого Інституту. Чи не важко тобі суміщати навчання і таку активну громадську діяльність? На першому курсі було важко, але тоді просто ще не знала, як правильно розподілити свій час. Потім стало легше. Я зрозуміла, що без концертної діяльності вже жити не зможу. Мене це надихає, заряджає енергією та відволікає від усіх проблем. Який в тебе життєвий девіз? Якщо чогось дуже сильно забажати, то це неодмінно здійсниться. Які в тебе плани на майбутнє? Отримати другу вищу освіту, влаштуватися на роботу, купити квартиру та поїхати в подорож по Індії. Що ти б хотіла побажати нашим читачам? Як казав герой одного відомого фільму, “У танго не буває помилок. Не те, що в житті. Це дуже просто, тому танго – такий надзвичайний танець. Якщо помилитесь, просто продовжуйте танцювати.” Тому танцюйте! Записуйтеся на танці і, напевно, ви відчуєте, як ваше життя зміниться на краще!
Юлія Мисак (ІІ МП)
23
СВИС ТОК
У
Вища Ліга КІМВ (осінь 2013)
вересні найкращі футбольні команди Інституту розпочали новий навчальний рік головною спортивною подією, осіннім сезоном Вищої Ліги КІМВ. Організатори заходу залишилися незмінними, а саме Вадим та Євген Попки. Серед фаворитів цього сезону варто зазначити такі колективи, як “Dream Mafia Team”, “Любі Друзі”, “Едельвейс” та “Real Equipo”. Рівень підготовки усіх команд був неймовірний, тож не дивно, що вже в груповому етапі розпочалася запекла боротьба. 100-відсотковий показник вдалося продемонструвати 3 командам: “Dream Mafia Team” (група А), “Real Equipo” (група В) та “Інститут Журналістики” (група D). Cаме ці та 5 інших команд впевнено вийшли до ¼ фіналу. Запеклою виявилася зустріч двох фаворитів вже на цій стадії змагань, де в надважкому матчі команда “Любі Друзі” перемогла колектив “Real Equipo” з рахунком 4:3. Разом з нею до ½ фіналу впевнено вийшли “Dream Mafia Team”, “Eдельвейс” та “Galacticos”. За результатами жеребкування команда “Dream Mafia Team” зіграла з командою “Любі друзі”, а “Едельвейс” з “Galacticos”. Продемонструвавши блискучу гру та неймовірну майстерність, забивши по 6 голів у ворота суперника, команди “Dream Mafia Team” та “Едельвейс” познущалися
зі своїх опонентів та впевнено вийшли до фіналу. У поєдинку за третє місце команда “Любі друзі” не залишила шансів хлопцям з “Galacticos”. Рахунок говорить сам за себе, 16:7. Фінал змагань, який відбувся 27 жовтня, виявився дуже напруженим для обох команд, але, як ми знаємо, у футболі завжди є переможець та переможений. Команда “Dream Mafia Team” все ж таки здобула надважливу перемогу з рахунком 2:1 та стала переможцем цього сезону. Натомість, у фіналі Малого кубку команда “Total 90” здобула перемогу над командою “WTF” з рахунком 6:3. Кубок Короля пенальті – завжди несподіванка, і цього разу переможцем цього символічного заходу став колектив-фіналіст Малого кубку “WTF”. Футбол – це гра командна, але не варто забувати про індивідуальні заслуги гравців. Номінації за результатами осіннього сезону: Кращий воротар - Андрій Хантіль (“Dream Mafia Team”) Кращий капітан - Андрій Малай (“Total 90”) Кращий захисник - Дмитро Коба (“Real Equipo”) Кращий бомбардир - Костянтин Савчин (“Любі Друзі”) Кращий гравець - Микола Гандзюк (“Dream Mafia Team”)
Своїми враженнями поділився кращий гравець турніру Микола Гандзюк: “Це був перший сезон для мене, і мені дуже приємно, що саме я став кращим гравцем Ліги. Хотів би сказати, що всі індивідуальні здобутки – результат важкої праці усієї нашої команди. Наш шлях до перемоги був нелегким, адже в ¼ фіналу нашій команді довелося відіграватися. Після феєричної перемоги у півфіналі був надважкий матч у фіналі, рахунок був 0:1 не на нашу користь, але команда проявила свій характер та змогла здобути важливу перемогу. Дякую організаторам, суперникам та своїм партнерам по команді! З нетерпінням чекаю нового сезону та сподіваюся, що “Dream Mafia Team” гідно захистить титул!”
1 місце "Dream Mafia Team" 2 місце "Eдельвейс" 3 місце "Любі Друзі" Від щирого серця вітаємо переможців! Наступний сезон відбудеться вже зовсім скоро, найближчою весною. На нього будуть з нетерпінням чекати не лише найкращі футбольні команди нашого Інституту, але й ваша улюблена команда “Міжнародника”... Микита Чемоданов (I МП)
24
СВИС ТОК
Н
Кубок Посольства Туркменістану з волейболу
а базі Інституту 20 жовтня 2013 р. пройшов турнір з волейболу серед туркменських студентів, приурочений до Дня Незалежості Туркменістану. У ньому взяли участь 8 команд, кожна з яких представляла свій навчальний заклад. Варто зазначити, що свято відвідали почесні гості, а саме співробітники Посольства Туркменістану в Україні, співробітники Факультету навчання іноземних громадян КНУ ім. Т.Шевченка, а також туркменські студенти, які навчаються у Києві.
Щ
е один плідний рік залишений позаду, у вересні Університет відзначив 179-річчя, якому була присвячена низка заходів. Одним із перших стало спортивне свято, яке було проведене 17 вересня. Це є цілком логічним, адже 14 вересня відзначали День працівників фізичної культури та спорту. Свято відбулося на базі кафедри фізичного виховання та спорту Університету за участі студентів І курсу з 19 факультетів, їхніх кураторів та почесних гостей. Серед запрошених були ректор Університету Леонід Губерський, проректор з науково-педагогічної роботи Володимир Бугров, керівник сектору координації роботи зі студентами Андрій Коновалов, голова профспілки
Ч
Загальний підсумок змагань: I місце: Національний транспортний університет II місце: Київський національний університет ім.Т.Шевченка III місце: Державний університет телекомунікацій Вручення кубка й медалей переможцям турніру відбудеться 5 листопада в червоному корпусі Університету на урочистому святі, присвяченому Дню Незалежності Туркменістану. Щиро вітаємо команду Київського Національного Університету зі здобуттям срібних медалей та національним святом!
Чергова перемога ІМВ Університету Володимир Цвих, заступник голови профспілки Університету з роботи зі студентами В’ячеслав Шамрай, дворазова Олімпійська чемпіонка, завідувач кафедри фізичного виховання та спорту Тетяна Кочергіна, заступник директора Інституту філології з навчально-виховної роботи Сергій Різник та куратори з виховної роботи Інституту соціології. Розпочали свято урочистим парадом команд-учасниць на чолі з курсантами Військового інституту та гімном України, після чого вітальне слово було надано гостям. До програми свята ввійшли виступи команд зі спортивної аеробіки Інститутів журналістики та філології, спортивного клубу бойових мистецтв “Сен-Бін”, студії вокалу молодіжного центру культурно-
Микита Чемоданов (I МП)
естетичного виховання Університету. Свій показовий номер зі спортивної аеробіки представили викладач кафедри фізичного виховання та спорту Максим Бубен і його неперевершена партнерка Альона Федосенко. Змагання відбулися у форматі естафет, що виявилися своєрідним тестом на спритність та командний дух. Перемогу виборола команда Інституту міжнародних відносин, почесне друге місце посіли представники Інституту журналістики, третє – Інститут філології, але без уваги не залишився ніхто – усі команди отримали подарунки. Свято завершили гімном Університету та фінальним парадом. Маргарита Голобродська ( І МІ)
Ліричний відступ
и знали ви, що наші викладачі мають безліч захоплень? Одне з них - переклад поезій! Виявилось, що доцент кафедри міжнародного права Валентина Сергіївна Ржевська довгий час займається перекладом своїх улюблених творів. Пропонуємо вашій увазі один з них: ON MONSIEUR'S DEPARTURE
ЕЛИЗАВЕТА ТЮДОР — НА ОТЪЕЗД ФРАНЦУЗСКОГО ПРИНЦА
I grieve and dare not show my discontent; I love, and yet am forced to seem to hate; I do, yet dare not say I ever meant; I seem stark mute, but inwardly do prate. I am, and not; I freeze and yet am burned, Since from myself another self I turned.
Так горько мне, — а с виду я беспечна, Люблю, — а ненавидящей кажусь. Свои дела я отрицаю вечно, Храню молчанье, а в душе бранюсь. Я и не я, и лето, и зима, Себя другую я играть должна.
My care is like my shadow in the sun— Follows me flying, flies when I pursue it, Stands, and lies by me, doth what I have done; His too familiar care doth make me rue it. No means I find to rid him from my breast, Till by the end of things it be supprest.
Со мной печаль моя, как тень моя, — Преследует, но не услышит зова; Привязанность его гнетет меня, Любовь свою я проклинать готова. Но этой старой страсти колдовства Мне не избыть, покуда я жива.
Some gentler passion slide into my mind, For I am soft, and made of melting snow; Or be more cruel, Love, and so be kind. Let me or float or sink, be high or low; Or let me live with some more sweet content, Or die, and so forget what love e'er meant.
Хочу искать себе любви иной, Лечить страданье нежностью целебной, А нет — со смертью пусть придет покой: Жестокость эта будет милосердна. Любовь, мне дай утешиться и жить Иль позабыть, что значило "любить".
25
Олександр Гон (кафедра ін. мов) – Григорій Лепс (співак)
Любов Коробко (кафедра фіз.вих) – Шер (співачка)
Богдан Приймак (V МВ) – Павло Табаков (співак)
Надія Бородій (ІІІ МП) – Хейден Панеттьєр (акторка, співачка, модель)
Валерія Старовойтова (IV МЕВ) – Світлана Камикіна (акторка)
Ольга Музиченко (ІІІ МІ) – Кейт Міддлтон (герцогиня Кембриджська)
Анастасія Сябро (ІІ МІ) – Alyosha (співачка)
Гліб Буряк (кафедбра МБ) – Алек Болдуін (актор)
Ольга Буткевич (кафедра МП) – Одрі Хепберн (акторка і фотомодель)
Катерина Черенкова (IV МБ) – Катерина Шпіца (акторка)
Юлія Корж (VI МВ) – Бьянка (співачка)
Кажуть, що люди часто схожі між собою. “Міжнародник” хоче поділитися з вами своїми спостереженнями щодо наших викладачів та студентів. У нас ще є багато прикладів! Якщо ви з нами не згодні, або ж навпаки – напишіть про це в наших групах у соц. мережах – vk.com/mizhnarodnyk, www.facebook.com/groups/ mizhnarodnyk/
Ðåäàêö³ÿ æóðíàëó “̳æíàðîäíèê”
Øåô-ðåäàêòîð: äîöåíò êàôåäðè ì³æíàðîäíèõ ìåä³àêîìóí³êàö³é òà êîìóí³êàòèâíèõ òåõíîëîã³é Ñ. ². Äàíèëåíêî
Ãîëîâíèé ðåäàêòîð: Äàðèíà Êèðèëêî (VI ̲)
Çàñòóïíèê ãîëîâíîãî ðåäàêòîðà: Êèðèëî Áåñêîðîâàéíèé (II ̲)
Âåðñòêà ³ äèçàéí: ²ðètíà Á³ëèê (III ̲)
Á³ëüä-ðåäàêòîð: Àë³íà Ãîíöà (VI ÌÁ)
Êîðåêòîð: Îëüãà Áîæåíêî (I ÌÂ)
ÔÎÒÎÊÎÐÅÑÏÎÍÄÅÍÒÈ
Êàòåðèíà ³òàë³é Àíäð³ºíêî (III ÌÏ) Êîëî쳺öü (II ÌÏ)
Ìèðîñëàâà Êóäðèê (I ÌÏ)
Ïîäîïðèãîðà Ìàêñèì (II ÌÏ)
Àííà Êâàøóê (I ÌÏ)
ßí Öèìáàëþê (I ÌÏ)
Îëåêñàíäðà ʳðïà÷ (III ÌÁ)
Ìàð³ÿ Îñòàïþê (I ÊÐ)
ÊÎËÓÌͲÑÒÈ
"Ïåðñîíè" Êàòåðèíà Ãàíóñ
"˳ðè÷íèé â³äñòóï" Äàð’ÿ Ìåëü÷åíêî
"Diplomacy. View from the inside" Áîãäàí Ãåðêàëþê
"IIR-Style" Îëüãà Ìóçè÷åíêî
"Çíàéîìñòâî çáëèçüêà" Êàòåðèíà Êîâàëåíêî
"Ïåðñîíè" Þë³ÿ Ìèñàê
"Ardea Alba" Äìèòðî Íàòàëóõà
"Çóñòð³÷àºìî" Îëåã Êóëèê
"Òåìà íîìåðà" Îëåêñàíäðà Ëàçåáíèê
"Çóñòð³÷àºìî" Äìèòðî Íàóì÷óê
"Íàóêà áåç êîðäîí³â" Ëþäìèëà Òóáàëüöåâà
"IIR-Style" ßíà Ìàò÷óê
"Ñâèñòîê" Ìèêèòà ×åìîäàíîâ
Íàä íîìåðîì ïðàöþâàëè : Àííà Àêóë³÷, Îêñàíà Àíäðåé÷óê, Àíàñòàñ³ÿ Áîðòíèê, ˳ä³ÿ Áî÷àðîâà, Îëüãà Áó÷ìà, Îëåêñ³é Âîëîøèí, Ìàðãàðèòà Ãîëîáîðîäñüêà, ßðîñëàâà Äåíèñåíêî, Àííà Äåíèñîâà, ³êòîð³ÿ ijäåíêî, ²ííà Çàäîðåöüêà, Þë³ÿ Êèðèëëîâà, ²ðèíà Âàäç³íñüêà, Îëåêñàíäðà Êëàäêîâà, Àíàñòàñ³ÿ Êîëòóíîâà, Àííà Êóëèê, ßðîñëàâ ˳íêåâè÷, Â. Þ. Ëóê’ÿí÷èêîâà, ßíà Ëÿõîâåöüêà, Àíàñòàñ³ÿ Ìàíàºíêîâà, Þë³àíà Îõîòí³ê, Ñîô³ÿ Ïèëèïþê, Þë³ÿ Ïèøêî, Þë³ÿ Ðåø³òüêî, Â. Ñ. Ðæåâñüêà, Àííà Ñàëàáàé, Âàëåð³ÿ Ñîêîëîâñüêà, Àí³òà Ñï³ð³íà, Àííà Òàðàñîâà, Ìàð³ÿ Òåðåùåíêî, Äìèòðî ßðîâèé Ïîäÿêà Ïðåñ-öåíòðó ²Ì òà ³ñíèêó Ðàäè Ñòóäåíò³â ²Ì çà ñï³âïðàöþ!
Íàäðóêîâàíî çà ñïðèÿííÿ ̳æíàðîäíîãî îñâ³òíüîãî ôîíäó ³ìåí³ ßðîñëàâà Ìóäðîãî, òèïîãðàô³ÿ – ÒΠ“²ÑÒÊÀ” Òèðàæ – 1000 ïðèì³ðíèê³â Ïèø³òü íàì íà mizhnarodnyk@i.ua òà çàëèøàéòå â³äãóêè â îô³ö³éíèõ ãðóïàõ ó ñîö. ìåðåæàõ: vk.com/mizhnarodnyk, www.facebook.com/groups/mizhnarodnyk/