Міжнародник №44 by mizhnarodnyk iir

ДІЄМО

Студентське видання Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Виходить з 1997 року

№44

МІС ІМВ, МІСТЕР ДИПЛОМАТ ТА ІНШІ ЗНАКОВІ ПОДІЇ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

ПОДІЇ

Слово редактора

Здається, що найвища хвала Інституту – це чути наступні слова від випускників: «Якщо б я повернувся (-лась) на 4 роки назад, і переді мною

Вітання випускників англомовної магістратури

постав вибір у який виш вступати, то я зробив (-ла) б такий самий вибір - поступав (-ла) би саме в ІМВ на цю ж спеціальність». 4 роки пройшли для мене як один день, але

Чергове покоління магістрів випустив ІМВ у лютому 2016 року.

якщо згадати скільки всього довелось пережи-

Цього разу почесне звання випускника англомовної програми

ти, то здається, що пройшло ціле життя. Підго-

здобули 97 студентів. На урочистому заході були присутні дирек-

товка до Веселки країн, походи на КВК, безсонні

тор Інституту міжнародних відносин Валерій Копійка, заступ-

ночі перед іспитами, курсовими, здачею дипло-

ник директора з навчальної роботи Ігор Мінгазутдінов, завідувач

матичних документів. Ми дійсно жили весело від

кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики Володи-

сесії до сесії, адже отримували величезне задово-

мир Манжола, завідувач кафедри міжнародної інформації Ми-

лення від навчання та студентського життя.

кола Рижков, професор кафедри світового господарства та між-

З другого курсу я долучився до роботи над Між-

народних економічних відносин Ріта Заблоцька, доцент кафедри

народником, і мав честь попрацювати над п’ять-

міжнародного права Ольга Буткевич та інші викладачі. У своїх

ма випусками. Ми, напевно, могли б випустити

промовах наставники вже колишніх студентів підвели підсумки

і більше, але через різні обставини нам не вда-

спільної роботи, висловили власні побажання та дали випускни-

лося це зробити. Я бажаю новій команді на чолі

кам поради. Зокрема, доцент кафедри міжнародного приватного

з новим редактором Марією Сіденко, впоратись

права Сергій Козьяков закликав нове покоління бути принципо-

із надзавданням - випускати Мік з регулярною

вим і рішучим у житті, зазначивши, що сучасні знання, здобуті в

періодичністю. Я б хотів подякувати команді, з

нашій alma mater, обов’язково допоможуть їм у цьому.

якою ми збирались на планірки, робили інфогра-

Варто зазначити, що цього року магістрами англомовних про-

фіки, верстали вночі та в перервах між іспитами,

грам стали 16 іноземних громадян: представники Азербайджану,

копалися в архівах, разом червоніли за прикрі

Бельгії, Грузії, Індонезії, Іраку, Казахстану, Камеруну, Китаю, Ні-

помилки та раділи запаху свіжонадрукованого

герії, Пакистану, Росії, Танзанії, Туреччини і Туркменістану. За

Міжнародника. Хотілося б зазначити їх усіх, але

словами Валерія Володимировича Копійки, бажання навчатися в

через брак місця зроблю гіперпосилання на за-

українському виші – свідчення високого статусу освіти, яку надає

дню обкладинку журналу в секцію «Над номером

Інститут міжнародних відносин Київського національного уні-

працювали».

верситету імені Тараса Шевченка. Редакція журналу «Міжнарод-

Разом з командою ми мріяли робити Міжнародник таким-собі «відбитком часу», щоб, від-

ник» бажає випускникам успіхів, удачі, терпіння та наснаги, а також нових звершень і досягнень у їхньому подальшому житті!

кривши його багато років потому, згадати все: і

Альона Довгошея (І МЕВ)

студентське життя, і ситуацію в країні. Сподіваюся, що нам це вдалося. Цей випуск ми зробили в кращих традиціях Міжнародника. Тут вже звичні для вас рубрики і

«Шевченківська весна» – одна з голов-

події, які вже стали традиціями. Він охоплює весь

них наукових подій року, відбулася в квітні

минулий навчальний рік, саме тому в ньому аж

в стінах Київського національного універ-

40 сторінок (відверто кажучи, спочатку було 46, але довелося скоротити). Окремо хочу подякувати нашому шеф-редак-

Шевченківська весна

ситету імені Тараса Шевченка. Для конференції учасники підготували тези доповідей за найрізноманітнішою те-

тору, Сергію Івановичу Даниленко, за натхнення

матикою. Робочими мовами конференції

та терпіння. А також – найращому викладачу

були українська й англійська.

німецької мови не тільки нашого Інституту, а і

Конференція за спрямуванням «Світо-

планети Земля, Тетяні Іванівні Шепель. Якщо ви

ве співтовариство: глобальні та регіональні

першокурсник і думаєте яку саме мову обрати, не вагайтесь і обирайте німецьку. Я ж без сумніву можу сказати, що якщо б по-

виклики» пройшла 7 квітня в ІМВ і містила 11 секцій. У цілому в конференції взяли участь 168 представників ІМВ.

вернути час на 4 роки назад, і мені б довелось

Нагадаємо, що «Шевченківська весна» – щорічна міждисци-

обирати у який ВНЗ вступати, я б точно обрав

плінарна наукова конференція студентів, аспірантів та молодих

Institut für Internationale Beziehungen, Fachrichtung

вчених, щопроводиться з 2003 року в КНУ імені Тараса Шевченка

Internationale Information.

Науковим товариством студентів та аспірантів. Кирило Бескоровайний

Головний редактор (2014-2016)

Анастасія Трушик (ІІ МБ)

ПОДІЇ

Відчуття єдиної університетської родини

Зустріч випускників

Уже доброю традицією стали щорічні зустрічі випускни-

За ініціативи Ради ветеранів в грудні 2015 року в Голов-

ків ІМВ. Цьогоріч зустріч «У єднанні – сила» об’єднала

ному навчальному корпусі КНУ імені Тараса Шевченка від-

студентів багатьох поколінь.

бувся Перший Громадянський форум «Відчуття єдиної

Захід відбувся у форматі неформального пікніку, що на-

університетської родини», в якому взяли участь студен-

дихнуло колишніх однокурсників на приємно-ностальгій-

ти Інституту міжнародних відносин. Серед членів оргко-

ні бесіди про студентське життя, обговорення подій сього-

мітету були директор Центру комунікацій Університету,

дення і сучасного буття нашого Інституту. Розваги були на

доцент ІМВ, Сергій Даниленко та Голова Ради ветеранів

будь-який смак: фестиваль вуличної їжі, креативні май-

Інституту міжнародних відносин, керівник практики сту-

стер-класи, спортивні заходи, інтерактивні ігри, вистав-

дентів нашого Інституту, Наталія Погукаєва. До обговорен-

ки, презентації від кафедр ІМВ, екскурсії Інститутом, жива

ня проектів також долучилися ректор Університету Леонід

музика і концерт від студентів, вернісаж картин і фото-

Губерський, голова оргкомітету форуму, перший прорек-

графій, розіграші подарунків. Також гості мали можли-

тор Олег Закусило, голова Ради ветеранів Федір Кирилюк,

вість придбати різноманітні речі, в тому числі й продукцію

декани факультетів, активні представники університет-

із символікою Інституту від «IIR CASE», сфотографувати-

ської громади – загалом понад 500 чоловік.

ся на пам’ять та залишити свої записи на «деревіпоба-

Форум був спрямований на оновлення та актуалізацію громадського життя в Університеті у відповідь на консти-

жань» від Endowment фонду. Крім того, в рамках події відбулася ініціація об’єднання

туційні та інституційні перетворення в Україні. Основним

розрізнених груп, співтовариств і асоціацій випускників

його змістом стали комунікації між усіма зацікавленими

в єдину «Асоціацію випускників Інституту міжнародних

учасниками університетського життя. Оксана Гашева (ІІ МІ)

відносин». Тож вітаємо всіх, хто відвідав цю грандіозну зустріч, і з нетерпінням чекаємо на нову! Ірина Доценко (І МІ)

Збори трудового колективу

Створення Центру постконфліктного врегулювання

В ІМВ у травні відбулося засідання трудового колективу з порядком денним «Надання Вченій раді рекомедацій щодо кандидатур на посаду директора ІМВ». У заході брали участь педагогічні штатні працівники, працівники об-

ІМВ виступив організатором створення науково-дослід-

слуговуючого персоналу та гуртожитку №20, представни-

ницького медійного Центру постконфліктного врегулю-

ки студентства. Запрошеним гостем засідання став ректор

вання, заручившись підтримкою громадської організації

КНУ імені Тараса Шевченка Леонід Губерський.

«Національний експертний інститут», юридичної компанії «Проксен» і Благодійного фонду «Герої Майдану».

Усі структурні підрозділи ІМВ визначилися з кандидатурою, висунувши на посаду чинного директора, професо-

Хоча конфлікт на Сході України ще не припинений, уже

ра, доктора політичних наук Валерія Копійку. 59 делегатів

зараз Центр розробляє унікальні стратегії постконфлік-

(із 59 присутніх) проголосували за пана Копійку для по-

тного мирного розвитку та ставить перед собою непрості

дальшої рекомендації Вченій раді Університету на обрання

задачі на шляху вирішення наявних проблем регіону.

директором ІМВ. Така одностайність свідчить про те, що

Перше засідання Центру, участь у якому взяли й викла-

за роки роботи Валерій Володимирович проявив себе як

дачі ІМВ (професор Олександр Задорожний, доценти Ми-

справді професійний керівник, а результати його діяльно-

кола Гнатовский і Ольга Буткевич), відбулося в березні у

сті на цій посаді високо оцінені працівниками та студен-

Залі вченої ради Інституту.

тами. Мік

Галина Микитюк (ІІ МБ)

ЗУСТРІЧАЄМО

ЗУСТРІЧАЄМО! Професія міжнародника вимагає завжди тримати руку на пульсі трендів, розбиратися в актуальних проблемах як світу, так і власної держави, мати глибокі знання в гуманітарних науках та гарний естетичний смак. Розвивати в собі ці якості студентам ІМВ допомагають не лише програми навчальних курсів, а ще й непересічні особистості, що приїжджають у наш Інститут із виступами на різну тематику. Цьогоріч шанованими гостями alma mater стали посли іноземних держав в Україні, державні службовці, експерти у галузі міжнародних відносин, реформатори, активісти та мистецтвознавці.

се більших обертів набирає значення со-

голосив, що державні структури, зокрема Міністер-

ціальних мереж не тільки як каналів не-

ство закордонних справ, потребує постійного роз-

формального спілкування, але й як офі-

витку в галузі ІТ, а також висловив своє негативне

ційних джерел інформації, що надає

ставлення до ведення дипломатії у «павутині» та

держава. Саме цей аспект був розкритий

висвітлення подій в Україні державними діячами

Послом з особливих доручень МЗС України Дмитром

в соціальних мережах. Наостанок Ігор Мефодійович

Кулебою в ході майстер-класу «Ефективна комуні-

підкреслив, що його думка є суб’єктивною і пого-

кація у соціальних мережах як запорука успішно-

джуватись з нею чи ні – справа кожного з нас.

сті сучасного дипломата», організованого клубом «Ambassador» у вересні в ІМВ.

У рамках проекту «Ambassador Talks» спільно з

Зокрема, пан Кулеба зосередив увагу на двох ме-

Агенцією Іміджу України у вересні відбулася лекція

режах, що є інструментами сучасного диплома-

експерта в галузі міжнародних відносин, віце-пре-

та: Facebook, зорієнтований на широку аудиторію, і

зидента європейського офісу Всесвітньої федерації

Twitter, перевагу якому надають політики та журна-

психічного здоров’я та виконавчого директора Феде-

лісти. За словами лектора, підтвердженням серйоз-

рації глобальних ініціатив у галузі психіатрії Робер-

ного ставлення українських дипломатів до соцмереж

та ван Ворена.

є перетворення акаунта МЗС у Twitter на офіцій-

У порядку денному лекції на тему «Issues of

не першоджерело в 2014 році. У цьому контексті ви-

lustration and reconciliation or how to deal with a painful

користання Twitter виконує декілька функцій, що

past» були особливості процесу люстрації та прими-

оптимізують і полегшують роботу дипломата: соціа-

рення після завершення міжнародних та національ-

лізація, моніторинг реальної зацікавленості суспіль-

них криз, зокрема війни на сході України. У виступі

ства в діяльності МЗС та інформативна функція.

пана ван Ворена йшлося про те, як шокуючі події ми-

«Завжди грайте на трендах», – підсумував Дми-

нулого впливають на наше повсякденне життя,

тро Кулеба. І якщо таким трендом є соцмережі, то

наскільки складно намагатися впоратися

чому б не використовувати їх сповна?

з цим самотужки, і що робили уряди інших держав для примирення

Не оминув увагою використання ІТ у дипломатичній практиці ще один гість ІМВ. У вересні відбулася зустріч із Надзвичайним і Повноважним Послом України Ігорем Турянським,

організована

політи-

ко-дипломатичним клубом «Ambassador». Досвідчений дипломат на початку бесіди зазначив: «Куди б ви не пішли на роботу, вам завжди знадобиться те, чого вас навчили в ІМВ». Ігор Мефодійович розповів про основні етапи формування дипломатичної історії України, починаючи ще з часів козаччини, та поділився власними міркуваннями щодо подій у сьогоденній Україні. Відомий український дипломат неодноразово на-

народів, розділених жахами історії.

ЗУСТРІЧАЄМО Роберт ван Ворен наголосив, що процес прийнят-

роти головного ворога – корупцію.

тя спільного минулого, пов’язаного зі взаємною во-

Пан Сакварелідзе охоче відповідав на запитання

рожнечею, ніколи не буває легким, проте Україні не-

студентів щодо своєї діяльності та планів подальшої

обхідно його пройти задля майбутнього прийдешніх

роботи. Зокрема, він зазначив, що вважає доцільною

поколінь.

зарплату для прокурорів у розмірі 20-25 тис. грн. Крім того, за словами спікера, віднині можливість

Корупція є однією з найдавніших проблем людства,

працевлаштуватись у прокуратурі буде у випускни-

вона простежується в історії ще з часів становлення

ків всіх юридичних факультетів, що стало дуже при-

перших цивілізацій. Не менш давніми є й намаган-

ємною новиною для студентів спеціальності «між-

ня віднайти способи боротьби з цією «хворобою су-

народне право».

спільства». Взялися за цю справу й студенти ІМВ під час організованої Дебатним клубом у листопаді зу-

Олів’є Ведрін, ще один активіст-іноземець в Україні,

стрічі з доцентом Школи Права Португальського Ка-

європейський політичний експерт, член Експертної

толицького Університету Арі Ферейра Да Кунья на тему

ради Центру дослідження армії, конверсії та роззбро-

«Подолання корупції: від теорії до практики».

єння в Україні відвідав ІМВ наприкінці жовтня.

За словами спікера, розвиток корупції породжуєть-

Фахівець із питань ЄС та геополітики французь-

ся кількома факторами: неможливістю робити ви-

кого походження, який мав нагоду спостерігати за

бір через монополію в певних галузях, відсутністю

грою на світовій арені з різних сторін, прочитав сту-

достатнього інформування, конфліктом інтересів,

дентам захопливу лекцію на тему «Як надбання Єв-

нерозвиненою свідомістю суспільства. Основним є

ромайдану може відродити консолідацію ЄС», роз-

пристосування суспільства до корупційних процесів,

кривши взаємозв’язок між обома процесами. Тому

що в кінці призводить до падіння темпів розвитку

під час дискусії студенти детально обговорили з па-

держави та загального стану недовіри в соціумі. Ви-

ном Ведріном вплив Євромайдану на подальшу долю

хід існує, і він простежується в трьох напрямках: су-

ЄС, а також місце України в цій організації.

воре безвиняткове покарання, попередження корупційних процесів (реформування податкової системи,

Ще одну цікаву зустріч для студентів нашого Ін-

підвищення заробітних плат держслужбовців, вина-

ституту організував клуб «Ambassador» на почат-

городи за відмову від хабаря) та освітній вплив (ін-

ку зими. Студенти мали нагоду відвідати бесіду зі

формування через ЗМІ, виховання «хабаронезалеж-

всесвітньо відомим громадським діячем, мецена-

ного» покоління).

том, футурологом, доктором права, дійсним членом

Розглянуті паном Да Кунья стратегії можуть стати

Римського клубу Богданом Гаврилишиним. Учасники

не лише частиною державної антикорупційної полі-

зустрічі дізналися про ключову довгострокову про-

тики, а й так само ефективно застосовуватись зви-

граму фонду Гаврилишина «Молодь змінить Укра-

чайними громадянами.

їну». Проект стартував наприкінці 2012 року, і його основна мета – згуртувати й допомогти ініціатив-

Подоланню хабарництва була присвячена й зустріч

ним людям трансформувати Україну. Адже саме мо-

із Давидом Сакварелідзе, колишнім заступником Гене-

лодь є тією рушійною силою, яка може це здійснити.

рального прокурора України та прокурором Одеської

У ході бесіди пан Гаврилишин не раз зауважував,

області. Рік тому успішний грузинський реформатор

що «не святі горшки ліплять», тому кожен із нас

відмовився від свого депутатсько-

повинен намагатись докласти зусиль та пожертву-

го мандату та переїхав до

вати свою енергію для створення нової держави. Він

України, щоб допо-

підкреслив, що «ми є винятково талановитий на-

могти

нашій

род, адже маємо всі ресурси, про які тільки мріють

державі

інші. Зокрема, у нас висока якість людського капіта-

побо-

лу». Шанований гість не лише поділився зі студентами власним досвідом та ідеями, але й вселив у них віру у власні сили та допоміг зрозуміти, що «найкраще задоволення ми отримуємо тоді, коли щось віддаємо». У березні в ІМВ відбулася довгоочікувана зустріч із колишнім Міністром економічного розвитку і торгівлі України Павлом Шереметою. Захід був ініційований Українською Асоціацією Економістів Міжнародників та The “O” Club. Пан Шеремета провів лекцію на тему

ЗУСТРІЧАЄМО «Порівняльний аналіз економічного розвитку в

публіка вважає Російську Федерацію, та засудив де-

Україні та Південно-Східній Азії». Він окреслив

монстративні та зумисні дії президента Росії, спря-

спільні та відмінні риси становлення економіки на-

мовані на випробовування терпіння Заходу. Він

шої країни та Малайзії, оскільки протягом 3 років

запевнив молодь у цілковитій підтримці Литвою

обіймав посаду президента та старшого консультан-

України у ситуації, що склалася на Сході нашої дер-

та Інституту Стратегії Блакитного Океану Малайзії.

жави та висловив сподівання на приєднання Укра-

Щодо України екс-міністр зазначив, що успішність

їни до НАТО.

держави залежить від національної еліти і що саме

Юозас Олєкас вказав також на позитивні сторони

людський фактор, «developmental mentality», при-

погіршення відносин України та Росії: наша держа-

водить націю до успіху.

ва стала більш відкритою до нових змін та вільною

Наприкінці зустрічі Павло Шеремета дав кілька

приймати будь-які стратегічні рішення. У кінці він

слушних порад. На його думку, молодь, щоб рухати-

побажав, щоб українці не втратили того духу Рево-

ся вперед, має жити за принципом «Мріяти й роби-

люції гідності та здійснили необхідні реформи у дер-

ти». «Те, що вам додає енергію,– це є ваше. Нама-

жаві.

гайтеся зробити з цього глобальний успіх». Вразила слухачів лаконічність і точність, з якою Павло Ми-

«Побудова національної ідентичності пострадян-

хайлович визначив формулу успіху «Expect nothing.

ських держав і застосування м’якої сили як засобу

Blame nobody. Do something».

ефективної зовнішньої політики» – тема дискусії, яку проводила Посол Австрії в Україні пані Герміне

Наприкінці квітня відбулася зустріч із Радником

Поппеллер разом зі студентами ІМВ.

Президента США з надзвичайних питань глобаль-

На зустрічі обговорювалися актуальні питання

ної молоді Ендрю Рабенсом під назвою «From protest

становища пострадянських країн на міжнародній

to politics: youth movements around the world». Пред-

політичній арені, їхній розвиток як самобутніх дер-

ставник Держдепартаменту США розказав студентам

жав і творення національної ідентичності в сучасно-

про свою діяльність із підтримання діалогу з молод-

му політичному вимірі. Зокрема, слухачі лекції діз-

дю в країнах, де виникали революційні та кризові

налися про особливості одночасного використання

ситуації, як-то Сирія чи Єгипет.

економічних та культурно-інформаційних інстру-

Це був перший візит пана Рабенса до України, тому

ментів у формуванні нового образу держави.

він із інтересом поспілкувався з публікою про тра-

Візит пані Поппеллер відбувся в грудні за сприяння

гічні події на Майдані Незалежності. Студентів, у

NGO Kyiv Initiative Group Alpbach та політико-дипло-

свою чергу, цікавили поради стосовно створення

матичного клубу нашого Інституту «Ambassador».

проектів на базі університету, а також участі молоді в житті країни. Гість закликав студентів мати ак-

У форматі «без краваток» на початку травня від-

тивну громадянську позицію та не боятися трудно-

булася зустріч із Послом Латвії в Україні Юрісом Пой-

щів у цій справі.

кансом, організована клубом «Ambassador». Під час неформальної бесіди було обговорено ряд

З лекцією про безпеку в Україні та Європі на тлі ро-

питань, серед яких: міграційна криза та ключові

сійсько-українського конфлікту у квітні виступив

проблеми в ЄС; чи потрібні «кордони» між країна-

Міністр охорони краю Литовської Республіки

Юо-

ми ЄС; чи закінчилася грецька криза; ставлення кра-

зас Олєкас. Міністр заявив, що головним фактором

їн ЄС до України та синдром «втоми від України».

нестабільності та загрозою безпеці Литовська Рес-

Приємною особливістю зустрічі стало чаювання, під

ЗУСТРІЧАЄМО час якого пан Пойканс показав себе як дуже відкрита та неординарна людина.

Неофіційну частину заходу відкрила доктор медичних наук Круті Парех, яка здивувала можливостями людського розуму, спробувавши розга-

Про місце Індонезії в сучасному світовому порядку

дати, про що думають глядачі із залу. Перлиною

під час свого візиту до ІМВ в листопаді розповіла Посол

зустрічі

Індонезії в Україні пані Нінік Кун Нар’яті Сісвожо.

диппредставництва в національному вбранні та

стали

дефіле

працівників

індійського

Під час зустрічі відбулася презентація сучасної Рес-

індійські традиційні танці. У холі студенти мали

публіки Індонезія: пані Посол ознайомила учасників із

можливість скуштувати індійські ласощі, сфото-

системою політичного, економічного та гуманітарно-

графуватися в сарі, зайнятися медитацією та роз-

го розвитку країни. Говорячи про зовнішню політику

писати руки в стилі мехенді.

своєї держави, Нінік Кун Нар’яті підкреслила: «Ми не схилятимемося до жодної з позицій, матимемо свою

Таке знайомство з Індією внесло різноманіття в трудові будні студентів та викладачів ІМВ.

власну. Індонезія може плисти між двома ріками, не пристаючи до жодного з берегів. У своїй зовнішній по-

Із серією лекцій про візуальне мистецтво як еле-

літиці Індонезія має керуватися лише власними інтер-

мент м’якої сили виступив Джеймс Баттервік –

есами, а не інтересами наддержав. Цього принципу ми

визнаний фахівець із російського та українського

дотримуємося, хоча й наголошуємо, що кожна нація,

мистецтва на Заході.

кожна держава має право на незалежність і не повин-

Спікером першої зустрічі став друг Баттервіка,

на потрапляти ні під економічний, ні під політичний

галерист і колекціонер Гай Дженнінгс. Він розкрив

вплив інших держав».

публіці тему державного брендінгу й зосередив

Крім того, учасники мали нагоду поповнити свої

увагу на двох брендових міфах про Україну, відо-

знання про культуру і традиції Індонезії, перегля-

бражених у мистецтві: Україна – житниця Європи

нувши фільм, скуштувавши страви національної індо-

(К. Білокур «Хата в Богданівці») та Україна – кра-

незійської кухні, а також спробувавши навчитись грати

їна козацького героїзму (І. Рєпін «Запорожці»).

українські пісні на музичних інструментах цієї країни.

За переконанням Дженнінгса, ці міфи вже не ві-

На завершення зустрічі пані Посол поділилася власним

дображають реального обличчя України, а тому

дипломатичним досвідом, дала корисні поради моло-

перед митцями та їх сучасниками стоїть виклик

дим фахівцям у сфері міжнародних відносин і відпові-

створити новий бренд нашої країни.

ла на запитання учасників заходу.

Обидва

мистецтвознавці

відзначили

роботи

О. Богомазова, художника-авангардиста, що могСправжнє індійське свято з яскравими фарбами,

ли б стати новим мистецьким брендом України.

запальними танцями та пряними ароматами по-

Власне, про його творчість Дж. Баттервік розказав

дарував ІМВ Посол Індії в Україні Манодж Кумар,

наступного разу в ході лекції «Богомазов – укра-

який завітав до нас у середині березня.

їнський Пікассо. Культурна дипломатія у дії».

У рамках дня індійської культури Посол висту-

Тож пани Баттервік і Дженнінгс майстерно роз-

пив із лекцією про особливості українсько-індій-

крили роль художньої діяльності в міжнародних

ських відносин у минулому та сьогоденні й розпо-

відносинах, користуючись яскравими приклада-

вів про перспективи на майбутнє. Манодж Кумар

ми зі світового та українського мистецтва.

також підкреслив, що Індія розглядає Україну як важливого партнера в Східній Європі для розвитку нових напрямків взаємовигідної співпраці.

Більше про мистецькі заходи в ІМВ читайте на сторінці 29. Мік

ДІЄМО

Дипломатія на лезі ножа

З давніх давен існує рідкісна і складна професія – перемовник. Врятувати десятки, сотні, навіть тисячі життів без жодного пострілу й змусити супротивника здатися – ось вінець його професіоналізму. Тож поговоримо про мистецтво переговорів на практиці, зокрема – в обміні військовополоненими.

Погляд у минуле • У

Буква закону • Сьогодні поводження з військовополоненими регулюються міжнародним гуманітарним правом.

Його основи було закладено в Женевській конвенції про покращення долі поранених та хворих у діючих арміях 1864 року. Це той самий документ, яким було запроваджено червоний хрест як знак нейтралітету персоналу давнину під час війни чи установи. Гаазькими конвенціями 1899 та 1907 року визначалися правила поводження з полоненими. було прийнято не захоплюКлючовою стала Женевська конвенція 1949 року, яка, зокрема, передбачала гуманне поводження вати бранців, адже полонений ворог з полоненими, захист їх прав, честі та гідності, надання їм медичної допомоги, повноцінного все одно лишається ворогом. Цивілізації харчування та можливості спілкування з рідними. доколумбової Америки приносили полонених в Оговорювалося навіть звільнення на чесне слово, якщо це дозволяють закони держави. жертву богам. Проте перші дипломатичні контакти на Однак на практиці такий процес може мати місце лише за умов теренах України зароджувалися саме через необхіднестачі коштів на утримання полонених. Наприклад, після падіння ність викупу заручників. Відомі спроби ПортАртура в 1905 році японці так і відпускали російських солдат та давньослов’янських племен антів та аварів офіцерів, оскільки не було кому їх охороняти. ще у VI столітті припиняти військові дії для Основною підставою для повернення військовополонених того, аби посли могли домовитися про вина батьківщину є завершення бойових дій. Це одна з куп полонених. У 560 р. такі пенайдавніших умов у дипломатичній практиці. Як тільки реговори вів перший відомий нам війна припиняється, має відбутися негайний обмін слов’янський посол Мізамір (від полоненими, якщо тільки немає особливих антів), але домовитися не вдалося. Авари домовленостей у мирних угодах. знехтували правилами й убили відважного Мізаміра. Цей приклад яскраво демонструє смертельну небезпеку, якій піддавали себе найперші перемовники. • Цікаво, що історія грошової одиниці франка починається з полону французького короля Іоанна ІІ Доброго. Правителя та його сина захопив Едуард Чорний Принц, син англійскього короля Едуарда ІІІ Плантагенета, програвши битву під Пуатьє в ході Столітньої війни. Варто зауважити, що англійці поводилися з Іоанном як із почесним гостем усі 4 роки, які король перебував на чужині. Аби викупити свого правителя, французам довелося віддати половину королівства і виплатити 3 млн крон. Повернувшись додому, Іоанн запровадив франк (фр. «вільний») аби стабілізувати валюту й мати змогу хоч якось віддавати борг. Крім того, у якості заручників у Британію було відправлено двох синів короля. Коли один з них утік, Іоанн добровільно замінив його, повернувшись у полон, чим викликав захват англійців і заслужив їхню повагу. Як бачимо, неписане міжнародне право честі й благородства виявлялося в дечому ефективнішим і справедливішим, ніж нинішні «паперові» домовленості.

Чи можна обміняти українців?

Незважаючи на всі норми міжнародного права, зусилля адвокатів, політиків і прохання звичайних українських громадян, Росія продовжувала утримувати льотчицю Надію Савченко протягом двох років. Лише 25 травня Надія нарешті знову ступила на українську землю вільною людиною, в обмін на російських військових: Євгена Єрофєєва і Олександра Александрова, обвинувачених українською прокуратурою в диверсійній діяльності і вбивстві українського військовослужбовця. Президент України Петро Порошенко давно підтвердив готовність до такого кроку, якщо надійде відповідна пропозиція. Про це він сказав ще 9 березня під час візиту в Туреччину: «Якщо питання стоїть так: чи готовий я прийняти рішення про обмін? Я сьогодні вперше зазначу: так. Я, як Президент України, готовий скористатися своїм конституційним правом і обміняти Надію, зробити все можливе, щоб якнайшвидше повернути її додому». Для здійснення обмінів в Україні створено Гуманітарний центр звільнення заручників. Одна з найпомітніших операцій організації

була проведена наприкінці липня 2015 року. Тоді 40річну журналістку прокремлівського мережевого телеканалу і близьку подругу лідерів угруповання «ДНР» обміняли на 17 українських офіцерів і цивільних осіб, що перебували в полоні в бойовика, що контролює Горлівку. Звичайно ж, на реальній війні свої закони. Тому кожна операція з обміну полоненими на Донбасі проходить під оптичними прицілами та в присутності спецпідрозділів «Альфа», бо невідомо, чого чекати від сепаратистів. Сьогодні в заручниках Росії та бойовиків перебувають більше сотні українців, військових та цивільних, ще троє вже вислухали свій несправедливий вирок від російського суду, тоді як за період конфлікту визволено близько 3 тис. полонених ціною величезних зусиль тих, хто кожного дня грає роль Джеймса Донована й ризикує власним життям заради того, аби українці повертались додому.

Анна Філь (ІІ МІ), Богдан Геркалюк (IV МЕВ)

DIPLOMACY ДІЄМО

6 найвідоміших міждержавних обмінів

1. Один за трьох.

Рудольф Іванович Абель, він же Еміль Роберт Голдфус, він же Мартін Колінз, а насправді – Вільям Генріхович Фішер, був дійсно дивовижною людиною. Про його дев’ятирічну нелегальну роботу в США написано чимало: Фішер був радянським розвідником у сфері ядерної енергетики та озброєнь. 21 червня 1957 року Вільям Фішер був заарештований агентами ФБР. Йому загрожувала страта. Під прізвищем «Абель» шпигун став широко відомий завдяки своїй винятковій мужності та стійкості під час судового процесу, про що відзначав у своїй книзі «Незнайомка на льоду» його адвокат Д. Донован. Зараз ми асоціюємо цього видатного адвоката з Томом Хенксом, який зіграв Донована у фільмі «Шпигунський міст». Сюжет кінокартини цілком справедливо відтворює реальні події. Донован виборов для Абеля тюремне ув’язнення замість страти, апелював можливістю вигідного обміну в майбутньому й зумів переконати суддю. Коли Абелю заборонили вести переписку з рідними, адвокат домігся визнання заборони незаконною. Донован 2 роки майстерно вів напружені переговори про обмін Абеля на льотчика Пауерса, студента Прайера та молодого американця Макінена. 10 лютого 1962 року на Глінікському мосту та контрольнопропускному пункті «Чарлі» відбувся історичний обмін. Пауерса та Прайера було передано американцям. Макінен повернувся на батьківщину через місяць, а невтомний адвокат Джеймс Донован продовжував нелегку роботу перемовника.

2. Кубинський обмін.

У 1962 році з Донованом зв'язався кубинський емігрант Перес Сиснерос, який попросив його підтримати переговори зі звільнення 1113 в'язнів, захоплених у полон кубинцями після невдалої амери-

канської операції в затоці Свиней, яка була проведена з метою скинення режиму Фіделя Кастро. У відповідь Донован запропонував безоплатну юридичну допомогу. Через кілька місяців він вперше відправився в Кубу. На той момент американсько-кубинські відносини були вкрай напруженими після спроби вторгнення. Однак Доновану вдалося заручитися довірою кубинського лідера. 21 грудня 1962 року Кастро й Донован уклали угоду, за якою 1113 кубинських емігрантів, що брали участь в операції на боці американців, було звільнено й передано додому. В обмін Куба отримала $53 млн, їжу і медичні препарати. До липня 1963 року Донован звільнив 9703 чоловіків та жінок від кубинського арешту.

3. Шпигун-мільйонер.

У 1954 році радянський розвідник Конон Молóдий прибув до Канади й отримав нове ім’я – Гордон Лонсдейл. Його завданням було потрапити в англійські військові кола і збирати інформацію про британські й американські військові бази, а також про ядерні та бактеріологічні озброєння. Завдяки товариському характеру й завзятості Конон Молодий стає успішним підприємцем, навіть мільйонером. Переїхавши до Лондона, він веде світський спосіб життя, багато їздить по країні й заводить потрібні знайомства. Королева Великобританії подарувала Лонсдейлу лицарський титул «за великі успіхи в розвитку підприємницької діяльності на благо Сполученого Королівства». Лихо трапилося, коли британська контррозвідка вийшла на слід одного з інформаторів Молодого. Після трьох років ув’язнення в британській тюрмі Конон Молодий був обміняний на англійського шпигуна Гревілла Вінна на тому ж самому Глінікському мосту, що дістав назву Шпигунського.

4. Шпигунське подружжя.

Радистів Морріса і Леонтину Коенів, які працювали на Молодого, спіткала та ж участь, що і його самого. Морріса засудили до 25 років тюремного ув’язнення, а Леонтину – до 20. У 1969 Великобританія погодилася обміняти британського викладача російської мови Джеральда Брука на подружжя Коенів. Але всі розуміли, що така угода нерівноцінна – два суперпрофесійних шпигуни за якогось учителя. Тому СРСР великодушно дозволив іншим трьом своїм громадянам укласти шлюб із громадянами Великобританії, незважаючи на «залізну завісу».

5. Письменника на революціонера.

18 грудня 1976 року в аеропорту Цюріха відбувся перший в історії обмін політв’язнями між СРСР і Заходом. Письменника дисидента Володимира Буковського обміняли на лідера Чилійської компартії Луіса Корвалана, засудженого режимом Піночета. У в’язницях і на примусовому лікуванні Буковський в цілому провів 12 років (ще в 20 років йому поставили діагноз «шизофренія»), проте після обміну продовжив антикомуністичну діяльність, але вже у Великобританії. З дисидента він перетворився на респектабельного борця за демократію. Щодо Корвалана, то кілька років він тужив за батьківщиною й революційною діяльністю в Москві і, врештірешт, повернувся до Чилі.

6. Продовження історії Шпигунського мосту.

12 червня 1985 року на Глінікському мосту відбувся обмін 23 агентів ЦРУ, взятих у полон у різних країнах Східного блоку, на чотирьох радянських шпигунів. Це був наймасовіший з відомих обмінів. Роком пізніше на тому ж ГлінікерБрюкке за домовленістю між СРСР і США відбувся обмін, у якому брали участь дев’ять чоловік. Заарештованих чехословацьких, польських та радянських агентів і шпигуна НДР відпустили з СРСР, а натомість двоє громадян ФРН, ще один із Чехословаччини і засуджений дисидент та правозахисник Натан Щаранський (до речі, родом з Донецька) змогли повернутися додому.

ІНФОГРАФІКА

Інколи наша свідомість породжує найнеймовірніші асоціації для найбуденніших предметів та явищ. Не лише з простого інтересу, а й з професійної зацікавленості студенти нашого Інституту вирішили дослідити, які політичні та творчі ототожнення викликають у міжнародників провідні держави світу. Так, зібравши за допомогою соцопитування інформацію про асоціації з Росією, США, Францією, Японією та Китаєм, студенти ІІІ МІ під керівництвом доцента кафедри міжнародної інформації Наталії Бєлоусової створили інфографіку, що наочно демонструє переважаючі стереотипи щодо кожної з країн, заполітизованість таких асоціацій та їх вплив на сприйняття держави на міжнародній арені 10

ІНФОГРАФІКА

ПРЯМА МОВА

Елісса Єгорівна

ВОРОНЧУК

Енергійна хода і сяюча посмішка Елісси Єгорівни не можуть не виказати мови, яку вона викладає. Натхненний викладач іспанської та директор Центру іноземних мов ІМВ поділилася з «Міжнародником» спогадами про поїздку до Мексики і захоплення кульовою стрільбою, а також дала поради, як правильно обрати і вивчити «свою» мову.

Почнемо з традиційного питання: як Ви стали викладачем іспанської? Я зрозуміла, що теж хочу викладати років з 12. Саме тоді в мене були надзвичайно талановиті шкільні вчителі. Між тим я закінчила фізико-математичну школу, і саме математика була моєю пристрастю. Іспанською зацікавилась після події на Плайя-Хірон на Кубі. А ще до третього курсу займалася кульовою стрільбою, була кандидатом в майстри спорту та членом юнацької збірної України. Чи володієте Ви іншими іноземними мовами, окрім іспанської? Якщо так, яка найулюбленіша? Звичайно, що найулюбленіша – іспанська! Але диплом я отримала за трьома мовними спеціальностями: іспанською, англійською, та французькою. Окрім того, володію італійською, португальською. Вивчала також латинь. Після закінчення університету мене запросили на роботу викладачем на спеціальність романо-германських мов. [Елісса Єгорівна викладає в Інституті міжнародних відносин з 1971 року,тоді Інститут ще був факультетом-ред.] Як директор Центру іноземних мов ІМВ, розкажіть, навіщо студентам вчити другу мову? Які мови сьогодні є найбільш актуальними? Справа в тому, що сьогодні однієї мови – недостатньо. Технології розвиваються, світ стає все більш тісним і взаємозалежним, зростає необхідність та важливість спілкування. Тому необхідно володіти хоча б двома-трьома мовами. Якщо дивитися на це питання з глобальної перспективи, вчені прогнозують, що іспанська незабаром займе провідну позицію поряд з англійською. Але знову ж таки, багато залежить від галузі в якій збираєшся працювати: у техніці та юриспруденції різні мовні вимоги. Я вважаю, що англійська та іспанська – це обов’язковий мінімум. Яку другу мову найчастіше обирають студенти для вивчення в Центрі іноземних мов? Якщо англійська – не перша, зазвичай обирають її. Щодо решти, то ситуація змінюється щорічно. Три роки тому відбувся «бум» китайської, яку обрали понад п’ятдесят студентів. Потім популярності набула іспанська; а серед студентів, що розпочнуть вивчати другу мову восени, більшість віддала перевагу німецькій. Це пов’язано з цілою низкою чинників, в тому числі, можливостями для продовження навчання за кордоном. Як справжній гуру мов, поділиться, будь ласка, своїми мовними асоціаціями: охарактеризуйте кожну мову, якою володієте, одним словом. Німецька – це жорсткість. Французька – це пісня. Італійська – це мед. Португальська – це сила. Іспанська – це радість. В іспанській є все. (Посміхається) А англійська – це ріння. Вона така переливчаста, як каміннячко, слова наче перекочуються на язику. Кожна мова володіє унікальним звучанням, набором фонологічних ознак, кожна мова здатна пробуджувати ті чи інші емоції та почуття. Як Ви вважаєте,чи здатна мова змінювати людину, що її вивчає? Звичайно! Зверніть увагу на викладачів східних мов: арабської, японської, китайської. Хіба Вам іноді не здається, що розвивається навіть якась зовнішня схожість з носіями мови? Викладачі іспанської, італійської зазвичай більш емоційні; німецької – більш підтягнуті та строгі. А як правильно обрати свою мову? Думаю, що ваша мова вас знайде сама. Не шукайте, а прислуховуйтесь до своєї реакції, чекайте відгуку своєї душі. Вивченням мови, як і будь-якою справою, треба займатись із задоволенням та радістю. І з наполегливістю! Якщо цих компонентів немає – нічого не вийде. А ще варто не забувати про рідну мову: «чужі мови вивчайте, та й своєї та цурайтесь», – перефразовуючи Тараса Григоровича; бо сьогодні ми всі вивчаємо іноземні мови в той час, як рівень володіння рідною часто залишається невисоким. Чим ще цікавитесь, окрім мов та кульової стрільби? Інтересів багато. Люблю читати. День без читання – втрачений день. Захоплююся розведенням садових квітів: троянд, примул, ірисів, аквілегій. Справжнє задоволення для мене – розгадування кросвордів; при чому обираю найскладніші, аби було цікаво. Сьогодні доволі популярною є практика навчання за кордоном. Ви теж навчались в Мексиці. Як вважаєте, яким чином впливає такий закордонний досвід? Треба чітко усвідомлювати мету своєї поїздки. Якщо їдеш за кордон навчатися, то треба брати від подорожі все. Це величезна праця, усвідомлене прагнення використати можливість з максимальною користю; як результат отримуєш величезний досвід, стрибок у знаннях. Я надзвичайно вдячна нашій кафедрі, Інституту, та Університету за те, що мене відправили в Мексику. Без Мексики я була б зовсім іншою. Євеліна Ібраїмова(V МВ)

Гліб Буряк

ДІЄМО

«Міжнародник» поспілкувався з викладачем Інституту міжнародних відносин і Вісконсинського міжнародного університету, ведучим радіо «Аристократи» та журналістом Глібом Буряком та записав правила його життя. У мене було дуже щасливе дитинство. Я рано навчився читати, роки в 4, і страшенно полюбив цю справу. А потім мені набридло, і залишок дитинства пройшов у спорті. А в класі другому-третьому в мене з’явився комп’ютер. Я навіть намагався щось там програмувати, та в цілому дитинство в мене було менш цифрове й інформатизоване, ніж у сучасних дітей. Студентство виявилося шкідливим для мого здоров’я. Я гарно навчався в Інституті, у мене навіть червоний диплом є, проте я закинув спорт, а ще й постійний недосип і різноманітні вечірки з приводу написання модуля чи закінчення екзаменів далися взнаки. Тому рекомендую студентам не відкладати здоров’я на старші роки, а користуватися ним, поки ви молоді й активні. Ми любили сесію лише тому, що її можна було відсвяткувати. Сучасні студенти не зустрічаються, щоб відзначити закінчення екзаменів, і це єдина відмінність від студентів мого часу. У вас навіть почуття гумору однакове, та часу разом ви не проводите. Я навіть не знаю, на що ви його витрачаєте. На мене дуже вплинув образ батька, навіть говорять, що я на нього дуже схожий. А також у мене був учитель (хоча й не люблю цього слова, воно сильно затягане), справжній учитель – Віталій Володимирович Волошин. Усю свою академічну працю я зорієнтовую на його приклад. А серед яскравих спогадів із Інституту чомусь виділяються пари Олександра Мойсейовича Гона. Я радий, що він досі виховує в людях почуття прекрасного – дає їм учити Шекспіра й Бернса напам’ять. Головне, що залишається після Інституту, – ти можеш процитувати класичну британську поезію. Не повірите, як це вражає людей. Учіть Бернса, Одена, Кітса. Мої батьки ніколи не напирали в питанні вибору професії, проте середовище, в якому живеш, тисне на тебе. Я хотів стати льотчиком-випробувачем – це найкоротший шлях у космонавти. Однак ні краплі не жалкую, що обрав професію викладача. Начебто не можна ні про що шкодувати, тим не менше часто мені цікаво, як могло б бути інакше. Професія викладача не дає мені деградувати. Ти змушений щось читати, вчити. Я бачу, що інтелектуально розвиваюся швидше, аніж інші люди. Не тому, що я якийсь особливий, просто робота спонукає до цього. Добре, коли людина займається бізнесом і кожен день дізнається щось нове, зростає, навчається, проте найчастіше цього не відбувається. Люди виконують рутинну роботу й деградують. Існує декілька діаметрально протилежних помилкових думок стосовно освіти. З одного боку, сліпа довіра до неї. Ви думаєте, що прийдете до школи чи університету, і вас там всьому навчать, та це оманливо. Ви йдете навчатися до таких самих людей, що й ви – вони теж можуть помилятися. З іншого боку, до освіти ставляться занадто скептично: «А чому вас там навчать?» Джобс кинув навчання, Цукерберг кинув, Гейтс кинув, всі кидали, в усіх все добре. Правда завжди посередині. Є кращі навчальні заклади, є гірші, та жоден із них – не гарантія знання. У той же час, це не повинно виключати повагу до вишів. Кажуть, польський університет – це чудово, чеський – це прекрасно, а український – та у вас там одні хабарники та дармоїди. Вони є всюди так чи інакше, проте це не виправдання хабарництву чи дармоїдству як таким. Мені здається, освіта в нас трохи застопорилася. Вищу школу я б уже не чіпав – вона стає гнучкою та рухомою. Багато в чому вища освіта формується студентами, з чим я їх і вітаю. Залишилося підвищувати якість студентів, а це певною мірою завдання середньої школи. Якби я міг змінити щось у освіті, я б покращив якість середньої школи з точки зору формату. Зробив би так, щоб діти брали участь у навчальному процесі, були включені в нього, щоб важливим був процес розв’язання задачі, а не її конкретний результат. Освіта має давати розуміння структури та абстрактне мислення – вони потрібні для творчого вираження. Для того, щоб написати гарний

шкільний твір, ти маєш знати, який твір гарний. Для того, щоб написати його красиво, ти маєш знати, що таке краса мови. Ти можеш писати, як Корній Чуковський, можеш як Довлатов, як Стейнбек, як Пруст – це все будуть різні літературні стилі, та всі вони гарні. Та ти маєш розуміти, що таке літературний стиль. Ти повинен розуміти, як інформація трансформується в символи, символи у слова, слова у речення. Ти маєш розуміти, як потім все це трансформується назад у твою голову, чому одне речення тобі подобається, а інше – ні. Мотивація до самоосвіти будується не так важко. Кожного разу, коли ти бачиш результат своєї роботи, ти мотивуєшся. Якщо ти не бачиш ефекту своєї праці, а освіта – це важка праця, відповідно, тобі не хочеться саморозвиватися. Я керуюся загальнохристиянськими правилами: не вбивай, не жадай жони ближнього свого, не кради. Насправді я намагаюсь не витрачати часу дарма – це головний мій принцип. Найбільша образа собі – гаяти час. Якщо є можливість зустрітися з друзями, почитати книгу чи зайнятися спортом, а людина при цьому сидить і перечитує свої статуси у VK чи Facebook, то мені здається, що це трата часу. Я також так роблю, і мені від цього дуже гірко і сумно. Є поняття рівня щастя. Він зазвичай підвищується, коли ти марно витрачаєш час. Яка користь з того, що ми зустрілися з другом та випили пару пляшок вина? Не знаю, та це було прекрасно! Я проти жорстокості. Насильство мені огидне. Проте це не значить, що мене не можна довести. З мінусів роботи викладача – перевтома від спілкування. Ти приходиш додому і не хочеш ні з ким говорити. Навіть не те, що не хочеш, а не можеш. Стає відкриттям, що твій ресурс комунікації теж небезмежний. Не те що ти інтроверт, а просто слова скінчилися. На сьогодні все. Марія Сіденко (ІІ МІ)

ЗНАЙОМСТВО ЗБЛИЗЬКА

Дмитро ДУБІЛЕТ Мабуть, одне з найбільш бентежних питань, яке ставить собі кожен студент: як стати успішним? Ми знаємо багато історій про людей, що досягли неймовірних вершин, але здається, що з нами такого ніколи не станеться. Проте не варто сумніватися, потрібно діяти. Поки ми сповнені надій та натхненні великим успіхом студенти, необхідно ставити перед собою цілі та докладати зусиль для їх досягнення.

Минулого року видання «Forbes. Україна» запустило свій перший проект «30ДО30», що розповідає про тридцятьох молодих українців, які досягли успіху в різних сферах до тридцяти років. До списку потрапив випускник Інституту міжнародних відносин, директор ІТ-відділу ПриватБанку – Дмитро Дубілет. Ми вирішили поставити Дмитру низку запитань про студентські роки, досвід роботи над «Міжнародником» та кар’єрний успіх. Він також дав кілька слушних порад для студентів, що прагнуть досягти своїх цілей. Дмитре, чи був для Вас вибір ВНЗ очевидним? Чи Ви розривалися між декількома альтернативами? Головною альтернативою було навчання за кордоном. Коли ж визначився з країною навчання, то вибір був між Інститутом міжнародних відносин та Києво-Могилянською академією. Пам’ятаю, що вирішальну роль у виборі відіграло слово «e-commerce», яке було в описі програми навчання на сайті Інституту. Щоправда, протягом навчання з e-commerce так і не зустрівся. Навчання в Інституті вплинуло на Ваш вибір професії? Чи Ви одразу знали, чим хочете займатися? Ще зі школи в мене була мрія відкрити власний бізнес у секторі ІТ. Саме в Інституті я познайомився з більшістю людей, які згодом почали працювати разом зі мною і стали хорошими бізнес-партнерами. Ви були редактором нашого студентського видання «Міжнародник». Які навички та досвід почерпнули з цієї діяльності? Працюючи з «Міжнародни-

ком», я вперше занурився в кухню медіа-бізнесу. Завдяки роботі над виданням пізніше потрапив на стажування до газети «Комсомольська правда», власником якої є United Media Holding Бориса Ложкіна. У «Комсомольській правді» в мене була нагода спробувати себе в якості журналіста. А на третьому курсі я написав свій перший Інтернет-проект, який у мене потім купив той самий UMH.

Успіх не приходить. До успіху потрібно дійти. М. Коллінз Що приходить на думку, коли згадуєте про ІМВ? Можливо, були випадки, які особливо запам’яталися, і Ви не проти поділитися зі студентами? Звісно, у першу чергу, на думку приходять люди, які мене оточували. В ІМВ навчалися студенти, які належали до двох чи не протилежних світів. Одні були мотивованими, енергійними й досить розумними людьми. Інші ж навпаки – карикатурні представники «золотої молоді». Мені дуже цікаво, наскільки змінився цей розподіл за 10 років після мого випуску. Які поради можете дати студентам? На чому варто зосередити увагу під час навчання, як ефективніше розвивати свої здібності, щоб досягти професійного успіху? Потрібно завжди намагатись знайти баланс між гарним навчанням, роботою та налагодженням стосунків з іншими студентами, тобто нетворкінгом. Намалюйте для себе такий собі умовний трикутник і дайте відповідь на запитання:

чи не відстаєте ви в якомусь із цих трьох напрямків? Якби можна було відмотати час назад, я б, наприклад, більше уваги приділив нетворкінгу. Також дуже всім раджу хоча б трохи понавчатися за кордоном. Мені пощастило, на третьому курсі я поїхав навчатися за програмою обміну до Німеччини. А вже через п’ять років після випуску я отримав ступінь MBA (Master of Business Administration) у London Business School. Цей досвід дуже мені допоміг у подальшій кар’єрі. Ви входите до списку 30-и найуспішніших людей у віці до 30 років за редакцією українського журналу «Forbes. Україна». Як Ви цього досягли? Насправді, я не вважаю, що справедливо потрапив у цей рейтинг. Є багато людей, які мають більше підстав бути в цьому списку. Як Ви вважаєте, успіх – це результат зусиль чи вдача? Зусиль, безумовно. Інше питання, що вдача впливає на необхідну їх кількість. Ви – керівник ІТ-відділу ПриватБанку. Чого вимагає від Вас робота? Які якості, уміння та навички стають у нагоді? Робота вимагає вміння приймати багато рішень – десятки та сотні рішень на день – та готовність брати на себе відповідальність. Ми обслуговуємо чи не половину країни, а це неабияка відповідальність. Якщо ж взяти щось більш конкретне, то всі топ-менеджери нашого Банку мають бути «айтішниками» в широкому сенсі цього слова. Ми взагалі себе вважаємо не стільки Банком, скільки ІТ-компанією. Наталія Бортовська (ІІ МІ)

ДІЄМО

Відверто та відкрито про Open Space Кожного дня студенти ІМВ отримують виклики, на які потрібно вміти кваліфіковано відповідати. Уже невдовзі в нашому Інституті це можна буде реалізувати в повному обсязі завдяки відкритому простору особистісного розвитку IIR Open Space. Його концепція стала можливою за активної підтримки дирекції ІМВ, особливо заступника директора Ігоря Голубія і, звичайно, самого директора Валерія Копійки, які покладають великі сподівання на розвиток цього проекту і співпрацю зі студентами загалом. Детальніше поспілкувалися про це з координатором проекту від викладачів – доцентом кафедри міжнародних відносин Світланою Андрущенко та співорганізатором цієї справи від студентства, головою The «O» Club - Олександром Ярошенком (ІІІ МЕВ).

Чому розвиток IIR Open Space є справді актуальним і необхідним як для студентів ІМВ, так і для Інституту загалом? Цілком очевидно, що в сучасному світі традиційного формату здобування знань «лекції – практичні заняття» вже недостатньо. Саме тому і з’явилася ідея організації простору, в рамках якого можна було би проводити тренінги, зустрічі студентів із цікавими особистостями та професіоналами, готовими ділитися своїми знаннями й досвідом. Ініціатива такого формату навчання надійшла, відверто кажучи, від студентства Інституту. А актуальність даної концепції як для студентів, так і для Інституту в цілому, обумовлюється необхідністю запровадження «універсальної» освіти. Яким є принцип роботи IIR Open Space? Це практичність і неформальність. Тренінги, лекторії, ігри, зустрічі – це основні різновиди його функціонування, спрямовані на отримання практичних знань і навичок. У рамках такого формату ми плануємо запровадження курсів і шкіл з актуальних напрямків і різноманітної тематики міжнародних відносин. Більш того, одним із завдань концепції є не перетворення простору на чергову студентську ініціативу, а оформлення його як центру взаємодії усіх інших клубів, створених студентами Інституту. Формат Open Space також охоплює і проведення наукових заходів, дискусій, дебатів з актуальної проблематики. За підтримки дирекції Інституту також створено Міжнародний центр досліджень «ПРОГРЕС». Це неурядова організація, яка може стати базою для організації проектів, подання заявок на гранти, публікації досліджень студентами Інституту. Питання й пропозиції щодо співпраці з Центром можна надсилати на адресу goprogress@ ukr.net, а детальніше про роботу можна дізнатися на сайті www. ngopogress.com. Щодо взаємодії зі студентством, то ми дуже відкриті, адже, крім заходів у рамках концепції, сама територія відкрита для реалізації ініціатив усіх студентів. Маєте ідею – пропонуєте, і ми сприяємо організації.

Де чи завдяки чому можна відслідковувати діяльність IIR Open Space? Відслідковувати всі події наразі можна через соціальні мережі, зокрема за посиланнями на групи у Вконтакті https://vk.com/ iiropenspace та Facebook https://www. facebook.com/groups/KOLO.IIR. На базі Open Space проводяться зустрічі та «воркшопи» (відомий з попередніх випусків The «O» Club (https://vk.com/theoclub, https://www.facebook.com/groups/ Theoclubua/), і, звісно, більша частина інформації про заходи розповсюджується через групи Ради студентів ІМВ. Згодом плануємо створити окремий календар подій. Відомо, що ІМВ розпочав співпрацю з міжнародним фондом як один із заходів щодо розвитку проекту IIR Open Space. Чи не могли б Ви розповісти про це детальніше? Так, дійсно, в грудні 2015 року ІМВ підписав Угоду про співробітництво з норвезьким форумом SeedForum та Центром підтримки інновацій та підприємництва IHUB за сприяння Представництва Королівства Норвегії в Україні. Ми разом уже провели інвестиційний форум для IT проектів. Основною метою співпраці є спільна організація навчально-тренінгових програм, із можливістю в перспективі організації подібного «хабу» підприємництва в нашому Інституті. Угода підписана терміном на 5 років. Ідеться про спільне проведення заходів в рам-

ках гасла «Education – Community – Space», у якому відображається наше бачення сучасної освіти на засадах організації здобуття практичного досвіду. Яким є основний напрям функціонування IIR Open Space? Якщо говорити про загальну «візію» розвитку простору, то наша команда, насамперед, хотіла б бачити його як платформу реалізації проектів студентів, наприклад, клубів неформальної освіти, лавок та ярмарок з молодіжною продукцією, та й, урешті решт, просто зону, де кожен може або підготуватися до пар чи почитати щось з поличок цього простору за філіжанкою кави, споглядаючи картини українських та зарубіжних художників. До речі, щодо естетичного задоволення: в стінах нашого простору вже відбулася одна вистава київського playback-театру «Déjà vu plus», а також захід інтерактивного театру від «ЛітВежі». Це яскраво свідчить про наші серйозні наміри втілювати усі хороші ініціативи. Хочеться, щоб це місце було по-справжньому студентським, але в той же час мало такий статус, аби гості нашого Інституту мали за честь виступати в ньому. Тож, як бачимо, IIR Open Space не лише дає відповіді на виклики. Він сам є викликом, на який даємо відповідь: «Бути!» Галина Тюфанова (І МП)

ЗНАЙОМСТВО ЗБЛИЗЬКА

Лють дипломатії не пасує Уже з перших хвилин розмови Юрій Сєргєєв справляє враження неймовірно начитаної та всебічно розвинутої людини. А після години спілкування виникає бажання, щоб інтерв’ю ніколи не закінчувалося. Головний редактор «Міжнародника» Кирило Бескоровайний навідався до Нью-Йорка та поспілкувався з Постійним представником України при ООН (2007-2015). Дізнався, чи шкодував Юрій Анатолійович коли-небудь із приводу обраної професії, як не втрачати холодний розум під час дискусій із неприятелем, яким чином соціальні медіа впливають на сучасну дипломатію. Більше того, Юрій Анатолійович залюбки поділився улюбленою музикою, книжками та дав корисні поради студентам ІМВ. Чому Ви обрали саме професію дипломата? Чи був момент, коли шкодували про це рішення?

вати традиції, культуру, заводити дружбу врешті-решт. Проте з цим є проблема – дружба зазвичай закінчуєть-

Сумніватися в чомусь чи шкодувати про щось – це до-

ся разом із відрядженням. До того ж, дипломат постійно

волі природні речі, однак мій вибір був абсолютно свідо-

обмежений державними інтересами. Стежка імпровіза-

мим. У 1992 році, коли МЗС та й інші органи державної

ції для нього украй вузька – здається, жодна інша профе-

влади запрошували людей на дипломатичну службу, я

сія не накладає стільки рамок.

ще займав посаду заступника директора Інституту укра-

Що є найважчим у Вашій роботі?

їнознавства, де були свої привілеї, де мене тримало до-

Чесно кажучи, доволі складне питання. Зрештою, є два

сить багато речей, зокрема, курс, який я читав багато ро-

основні моменти. Перше – це все, що пов’язане з не-

ків. Тим паче, рішення про глибокі зміни завжди дається

приятелем (я не дозволяю собі називати його ворогом)

нелегко.

та твоїм ставленням до нього. Найважче – стриматися.

Утім, хочу підкреслити, що я не обирав професію ди-

Відкинути будь-які емоції, тим паче, щось на кшталт не-

пломата – я обирав службу державного діяча, як і всі, що

нависті, міцно триматися за холодний розум і водночас

ступають на цю дорогу. Дипломатом стає кожен, хто так

тримати себе в руках. Ось це, мабуть, одні з основних за-

чи інакше потрапляє до іншої країни та ділиться правдою

порук успішної дипломатії, бо лють зовсім їй не пасує і не

про свою: чи то непересічний громадянин, чи то посадо-

працює на користь. Інший момент уже скоріше внутріш-

ва особа. В цьому і полягає головна перевага диплома-

ній, наш особистий. Украй важливо розуміти ті процеси

тичної служби: ти маєш шанс відкривати світ, відкри-

та тенденції, що мають місце в твоїй рідній країні, об’єк-

ЗНАЙОМСТВО ЗБЛИЗЬКА тивно оцінювати власну роль у цих процесах. Ми пра-

пошук раціональних чи ірраціональних значущих мо-

цюємо віддалено, не завжди вчасно отримуємо інформа-

ментів, а шлях викладу рішень, чи то з трибуни, чи то

цію, не завжди встигаємо її аналізувати, тому постійний

в соціальних медіа, – то вже питання засобу. Неважли-

зв’язок із актуальними подіями – невід’ємна річ.

во, чи зняв ти піджак і краватку вдома, чи знаходишся в

Чи відчувалась відсутність фахової дипломатичної освіти на початку служби?

офісі, чи потрапив у неформальну ситуацію, існує лінія, котру ніколи не можна перетинати, ні за яких обста-

Коли я починав працювати в прес-службі МЗС, а це,

вин. Етика дипломата – вона незмінна, стала. Той факт,

як вже згадувалося, був 1992 рік, Міністерство фактич-

що читачі в соціальних мережах не бачать твоїх очей, не

но будувалося з нуля. З одного боку, українська диплома-

дозволяє тобі висловлюватися як заманеться, не ховає

тія мала певний досвід у рамках співпраці з ООН, однак

тебе від відповідальності.

брак фахівців із двохсторонніх відносин, дійсно, давав-

Чи важко слідкувати за лінгвістичними тонкощами під

ся взнаки. Ми всі вчилися, крок за кроком. Уже згодом,

час роботи? Реагуєте, наприклад, на «the Ukraine» та «на

під час своєї служби в Лондоні, я дізнався і зрозумів, що

Украине»?

насправді дипломатія – це стан твоєї душі, рівень розу-

Зустрічаючи подібні помилки в друкованому тексті,

міння процесів навколо тебе, зрештою, це певний дос-

ми миттєво на них реагуємо, в тому ж самому письмо-

від. Зазвичай у Європі не готують дипломатів прицільно,

вому вигляді. Зрештою, «the Ukraine» означає неціліс-

їх обирають на конкурсній основі, підказують якісь тон-

ність держави, її належність як частини до чогось. Хіба

кощі. Загалом, можу сказати, що особисто мені бракува-

це не вельми суттєві речі? Подібна справа і з обмовка-

ло інформації під час підготовки, втім досвід військового

ми: ці моменти стосуються нашого розуміння політич-

училища, університету та практики стали в нагоді.

ного устрою тієї чи іншої держави, а воно має бути абсо-

Які саме дисципліни з Університету Вам знадобилися?

лютно адекватним.

Фактично знадобилося все, що створює інструмента-

Іще одне напівпрофесійне питання: в якій країні Вам най-

рій. Найважливіше – мови, які я вчив. Все інше – доволі

більше сподобалося бути Надзвичайним і Повноважним По-

периферійне, другорядне. Тому що в конкретній ситуа-

слом?

ції насправді не знаєш чітко, що накласти сюди, а що за-

Усі відвідані мною країни були напрочуд цікавими, всі

стосувати туди як аргумент. Отож, інструментарій – це

вони залишилися в пам’яті. Особливо згадується Малі

база, якою я постійно користуюся.

у 1983 році, коли я ще не був на дипломатичній службі,

А чим Ви займалися окрім навчання, поза Університетом?

а викладав у Інституті ЮНЕСКО. Я жив у самій глибині

Не можу сказати, що в мене було якесь конкретне хобі,

Африки, не в столиці, а там, де немає нічого іншого, крім

якому я був би відданий і вірний. Займався тим, що при-

місцевих племен. Я полюбив цю країну, бо побачив бід-

падало до душі на якийсь час. Так, наприклад, ходив до

них, але гордих людей.

баскетбольної секції, і хоча й не відзначився там ша-

Ми з сім’єю загалом звикли до контрастів, звикли до

леним успіхом, зате познайомився з видатним радян-

постійної зміни декорацій і пристосування до них. Дово-

ським спортсменом – Анатолієм Паліводою. А загалом,

лі складно щоразу входити в нове суспільство, але ж хто

хор «Веснянка» не відвідував, у ансамблі «Кияночка»

сказав, що неможливо? Загалом, основним завданням в

не танцював, ото хіба що читав багато.

тій чи іншій державі для мене завжди було налагоджен-

Яким джерелам Ви надаєте перевагу в роботі? Читаєте російські ЗМІ?

ня контактів з Україною, зокрема з навчальними закладами. Чи то в Лондоні, чи то в Греції, де ми поріднили

Враховуючи, що кожен, хто подає матеріал у ЗМІ, ро-

3-4 університети, чи то у Франції, де я 3 роки був членом

бить це з певною метою, ділиться суб’єктивними вра-

наукової ради Сорбонни – всюди я намагався розширю-

женнями, котрі не завжди бувають правдивими чи адек-

вати зв’язки з Університетом.

ватними, варто ретельно оцінювати якість будь-якого з

З іншого боку, дипломатична робота – це не лише офі-

джерел. Доволі рідко можна зустріти холодний неупере-

ційне спілкування з науковцями, політиками, держав-

джений аналіз, але він існує. Саме тому я звертаю увагу

ними діячами; часто доводиться ставати частиною сві-

на те, що читаю, постійно фільтрую ці матеріали. Зви-

ту мистецтва. Так, у мене купа талановитих приятелів:

чайно, я цікавлюсь інформацією з російської преси, вона

співаки з Греції, актори з Парижу тощо. Усі вони не лише

допомагає мені знати позицію протилежної сторони, аби

відкрили мені дивовижні горизонти світової культури, а

ефективно будувати власну.

й дозволили почуватися своїм, де б я не перебував.

Яку роль у Вашій службі відіграє кулуарна дипломатія? Багато речей відбувається поза кулісами, неможливо

Якщо ми вже заговорили про мистецтво, чи встигли Ви подивитися декілька мюзиклів на Бродвеї?

заперечувати цей очевидний факт. Зокрема, отримана

Звісно, я багато чого там передивився, бачив майже всі

нами повна підтримка в Раді Безпеки (утримання Китаю

новинки, по декілька разів усього Вебера, британський

ми теж вважаємо підтримкою) стала можливою завдяки

джаз, суто американські речі. З упевненістю можу ска-

неформальній роботі. В нашій професії немає другоряд-

зати, що люблю Бродвей. Але знову ж таки, це стан душі.

них аспектів – все взаємопов’язано.

Інколи приходиш – і сприймаєш усе не так, як воно має

Яким чином дипломатію змінили соціальні медіа? Дипломатія ніколи не змінюється, змінюються лише

сприйматися, тому треба прислухатися до свого настрою. Які книги відносите до улюблених? Яку музику слухаєте?

форми її ведення, шляхи подачі власної думки. Постій-

Навряд чи я можу сказати, що маю якісь чи то улю-

ним залишається пошук партнерів, пошук компромісу,

блені, чи то настільні книги. Не настільною, але одні-

ЗНАЙОМСТВО ЗБЛИЗЬКА єю з найближчих протягом останніх 20 років для мене

Наостанок залишилося одне з найсерйозніших питань. На

була Біблія – в ній є все, що потрібно. Взагалі, я ціную

Вашу думку, студентство може якось вплинути на ситуацію

можливість знайти в книгах речі, які спонтанно ви-

в країні?

никають у свідомості і потребують негайного підтвер-

Безперечно, студентські звернення на своєму рівні дуже

дження. Так, наприклад, одного разу для дискусії мені

важливі, перш за все, через свою щирість та емоційність –

знадобилася цитата Олександра Македонського: “Я

вони зовсім не схожі на заяви державних чиновників. Од-

прийшов для того, щоб зробити вас щасливими”, яку

нак, необхідно добре розуміти, до кого звертатися, бо є такі

я пам’ятав ще зі школи. Інколи мене цікавлять просто

особистості (а часто ще й на державних посадах), що їм –

якісь вислови, як то Марка Твена чи

як об стінку горохом. Як то кажуть, «a

ще когось відомого. Не можу сказати,

man convinced against his will is of the same

що постійно перечитую твори відомих політиків і дипломатів (яких, звісно, у мене купа), зазвичай звертаюся до них лише за нагоди. Ось, як зараз, наприклад, мене страшенно хвилює питання: чому після скількох років існування ООН світ знову повертається до принципів маківаелізму? Відповіді на такі питання варто було б пошукати. А в музиці мої смаки досить широкі: від поп– до джазу та оперних творів. У авто переважно грає щось заспокійливе, але це заспокійливе має підлаштовуватися під настрій, незалежно від того чи воно є легким роком, чи лірикою, чи ще чимось. Я люблю Тома Джонса, люблю Бітлз, люблю ще багато виконавців, але це не означає, що я слухаю виключно їх. Чи є якась музика, що заспокоює після дискусій із російською стороною? [Юрій Анатолійович вмикає старовинну молитву Божої Матері на телефоні–ред.]. Чим умотивований Ваш гардероб? Переважно ним опікується моя дружина, дає мені корисні поради і слідкує за тим, як я виглядаю. Загалом, дипломатична служба наразі хоч і зберегла певні вимоги в цьому питанні, але вони не такі вже й жорсткі. В основному все залежить від ситуації. Зрозуміло, що ти не підеш на офіцій-

Найважче – стриматися. Відкинути будь-які емоції, тим паче, щось на кшталт ненависті, міцно триматися за холодний розум і водночас тримати себе в руках

ну зустріч не в костюмі або без краватки, хоча краватка – теж під вели-

opinion still». Зрештою, в тій же сусідній Росії практично неможливо пробити ідеологічну завісу, люди просто втрачають контроль над своєю поведінкою. Але в цілому, студентська дипломатія, студентський уряд – усе це допомагає сформувати громадянську позицію з молодих років. Тим паче, сьогодні міжнаціональні контакти студентства відіграють колосальну роль. Вони зближують країни на набагато більш значущому рівні, ніж офіційний, – на дружньому. У такому випадку, що би Ви порадили студентам нашого Інституту? Перш за все, не гнатися за фактами, а тренувати навички пошуку інформації, її систематизації та засвоєння. Знання – досить відносна штука, дуже рідко вони бувають всеосяжними та універсальними, тож аби комфортно почуватися в будь-якій ситуацій, варто зосередитися на освіченості, а не на освіті. Знати напам’ять усі до єдиної резолюції ООН – це ще далеко не запорука успіху. Набагато краще розумітися на основних тенденціях та вміти швидко знаходити факти, яких бракує. Бо хіба ж голова не лусне, якщо все в ній тримати? Насправді, кожен, хто себе поважає, має щодня вдосконалюватися, щогодини просуватися далі, щохвилини відчувати себе більш упевнено. І це я зовсім не натякаю на цілодобове навчання, навпаки. Пам’ятаєте, як раніше про себе студенти говорили: «…Веселімося, поки ми моло-

ким знаком питання. Можна з легкістю її уникнути,

ді, бо потім всі підемо в землю». Жодне навчання, якщо

якщо одягти сорочку без комірця, або коли ти одяг ви-

тільки воно не пов’язане з позитивними емоціями, не

шиванку під піджак. До того ж, у країнах, де крават-

принесе успіху. Ось, до речі, назвіть мені найдовше слово

ка є символом масонства, державні діячі принципово

англійською, що першим спадає на думку?

відмовляються її носити. Звичайно, є й певні країни, в яких на одяг звертається дещо більша увага, зокрема,

Перше, що спадає, мабуть, circumstances, але німецькою пригадую більше довгих слів.

на офіційному прийомі в Букінгемському палаці твій

Найдовше слово в англійській – smile, бо в ньому захо-

зовнішній вигляд має бути вивірений до деталей: від

вана миля. Це я до того, що студенти мають мислити не-

шкарпеток до капелюха – то вже високий королівський

стандартно, шукати альтернативні підходи, інакше з ди-

протокол. А в цілому, в різних місцях та при різних на-

пломатичною службою вони не впораються. Більшість

годах тобі обов’язково натякнуть, що було би бажано

моїх спогадів із Університету якраз і пов’язана з такими

одягти. Сьогодні ми потроху відходимо від суворих ка-

неординарними способами пояснення, викладу знань.

нонів, все переводиться переважно в площину смаку – от його відсутність помітна одразу.

Кирило Бескоровайний (ІV МІ)

ТЕМА НОМЕРА

абуть, кожен із нас

колоритна Мексика, гаряча і яскра-

тися віртуальними мандрами. То що,

у дитинстві мрі-

ва Південно-Африканська Республіка

поїхали?!

яв про дивовиж-

та вражаючий Ізраїль постали перед

Нашою першою зупинкою стане да-

ну можливість по-

нами в надзвичайно несподіваних та

лека Південно-Африканська Республі-

дорожі в часі або

навіть футуристичних образах.

ка, яку представляли збірні команди

прагнув

Завдяки організаторці заходу Олек-

спеціальності «країнознавство». На

краєм ока зазир-

хоча

сандрі Кладковій (ІV КР) та її коман-

думку студентів, у майбутньому ПАР

нути в непередбачуване майбутнє.

ді студенти змогли не лише проявити

буде дуже успішною державою та по-

Колись це видавалося нездійсненною

себе або вперше випробувати власні

долає всі злободенні проблеми. Влас-

мрією та залишалося загадковим ди-

сили, а й насолодитися захопливим

не, це й обговорювали герої на сцені

тячим бажанням, проте цьогоріч сту-

процесом втілення такої оригінальної

на уявному З’їзді тисячоліття, де зі-

денти ІМВ КНУ ім. Тараса Шевченка з

ідеї в життя. Новаторством цьогоріч-

бралися як висококваліфіковані осві-

радістю можуть сказати, що їхні недо-

ного конкурсу було об’єднання команд

чені люди, досвідчені перекладачі,

сяжні мрії все-таки стали дійсністю!

перших та других курсів для спільно-

менеджери, так і звичайні африкан-

І трапилося це завдяки традиційному

го представлення країн, що обиралися

ські аборигени. Прекрасний мікс тра-

щорічному конкурсу «Веселка країн»,

методом жеребкування. Таким чином,

дицій та модернізму, приправлений

присвяченому

старшокурсники мали змогу поді-

фантазією, створив незабутню атмос-

Міжнародному

дню

толерантності.

литися своїм досвідом із новачками,

феру дикої і водночас сучасної країни,

Інсти-

підтримати їхні креативні ідеї, допо-

що не могло не вразити.

тут міжнародних відносин огорну-

могти в організаційних питаннях та,

Далі нас очікує прекрасна Греція. Її

ла справжня атмосфера феєрії та різ-

звісно ж, іще більше здружитися ко-

майбутнє ми змогли побачити очима

нобарвності. Викладачі, студенти та

лективами. До того ж, приємною не-

студентів спеціальності «міжнародні

гості нашої alma mater із задоволен-

сподіванкою став виступ збірної тре-

відносини»: традиційні міфологіч-

ням поринули в захопливі мандрів-

тіх-шостих курсів, яка організувала

ні боги Олімпу постали перед нами в

ки незвіданими світами, адже шо-

захопливу мандрівку Ізраїлем.

новому амплуа, адже опинилися вони

листопада

2015

року

ста «Веселка країн» подарувала нам

Сьогодні ми даруємо нашим чита-

в новому тисячолітті, і проблеми, від-

можливість побачити далеке май-

чам унікальну можливість скориста-

повідно, у них – теж сучасні. Безпо-

бутнє крізь призму творчості, куль-

тися дивовижною машиною часу та

середність, добрий гумор, актуальні

турної багатоманітності та щирого

повернутися назад у листопад, щоб

та жартівливі сценки разом з тради-

оптимізму, бо проходила під гаслом

знову пригадати неймовірні висту-

ційними костюмами і танцями вдало

«Back to Future». Екстраординарна

пи студентів нашого Інституту, ще

поєднали епоху Давньої Греції з її не-

Голландія, бурлескна Бразилія, пое-

раз пережити бурхливий шквал емо-

передбачуваним майбутнім та змуси-

тично-лірична Греція, запальна Куба,

цій та хвилювань і просто насолоди-

ли глядачів засумніватися у тому, що

ТЕМА НОМЕРА пантеон Олімпу – це звичайна міфологічна вигадка. Неможливо не згадати і виступ збірної

третіх-шостих

курсів.

Уні-

кальні єврейські мотиви, жарти, костюми і танці відкрили перед нами захопливий Ізраїль. Завдяки звичному колориту та водночас неочікуваним ноткам креативності перед глядачами постала нова держава. А зараз час зробити зупинку на острівній Кубі, яку презентувала команда спеціальності «міжнародна інформація». Завдяки своєму нестримному запалу та гарячим кубинським танцям збірна МІ виборола ІІІ місце та стала однією з фіналістів конкурсу. Студенти показали нам країну в далекому 2115-му році та дали змогу стати

дей. Минулого року нам не вистачало

надзвичайно веселим і оригінальним

свідками повалення кубинцями тота-

підтримки та кураторства в організа-

був виступ студентів МП, які завдяки

літарного режиму вигаданого дикта-

ційних питаннях, а цього разу ми самі

оптимізму та гумору зірвали шалені

тора Мігеля Алехандро Піастро Крузо

оплески та овації залу».

ІІІ, який прагнув знищити поселен-

Цьогоріч збірна спеціальності «між-

ня повстанців. Захопливий контраст

народне право», яка презентувала Ні-

між чорними кольорами диктату-

дерланди, завоювала справжню любов

ри правителя та барвистими запаль-

та підтримку глядачів непереверше-

ними народними танцями не міг не

ним асорті танців, дотепності, кре-

вразити глядачів, а щирість та яскра-

ативних поєднань та інтерпретацій.

вість номерів не лише допомогла здо-

На одній сцені поруч жваво кружляли

бути свободу казковим революціоне-

голландські тюльпани, поважно кро-

рам, але й стала справжнім святом

кували нідерландські монархи, лег-

для всіх, хто знаходився у залі. «Цьо-

кою і звичною ходою прогулювалася

горічна ідея об’єднати перші та дру-

допомогли першокурсникам втілити

Катерина Осадча, а поруч хіміки-на-

гі курси – це справді було круто, – ді-

їхні творчі ідеї в життя. Разом з на-

уковці допомагали головному герою

литься своїми враженнями студент ІІ

шими молодшими колегами ми ве-

перенестися в часі, щоб потішити ко-

МІ та учасник конкурсу Дмитро Іва-

село та оригінально проводили час

хану ексклюзивними квітами. Та-

нов. – Вважаю це новаторство пози-

репетицій, що насправді чудово! З ви-

кий надзвичайний букет позитиву

тивним досвідом, адже це згуртува-

ступів інших команд мені найбільше

об’єднувала кумедна і водночас ніжна

ло нас у єдину команду, а також дало

сподобалась збірна МВ, яка представ-

«лав сторі». Саме завдяки сміливому

змогу познайомитися з безліччю ак-

ляла Грецію, адже вона вразила сво-

і творчому підходу до презентації сту-

тивних, цікавих та креативних лю-

їм неординарним спектаклем. А ще

денти МП здобули ІІ місце і подарували публіці безліч приємних емоцій. «Загальні

враження

від

“Весел-

ки”, звичайно, неймовірні, – розповідає студентка першого курсу МП Ніно Кварацхелія. – Я вважаю, що цю традицію треба продовжувати і надалі. Адже “Веселка країн” – дійсно таке собі маленьке свято, яке заряджає позитивною енергією, вселяє надію на те, що у світі все-таки панують мир, любов та взаєморозуміння. Я брала участь у конкурсі як постановник танців. Раніше мені ніколи не доводилося ставити номер, тому для мене це був виклик, але в той самий час – і шанс проявити себе. Інколи було важко донести ідею рухів (найсмішніше було спостерігати за тим, як хлопці

ТЕМА НОМЕРА намагалися їх повторити), показува-

ху, я б не вагаючись відповіла – в ко-

мали першого місця, але ми дуже раді,

ти і навчати, але всі прагнули зроби-

мандній роботі. Одна людина самоту-

що повеселили публіку. Після висту-

ти якомога краще, тому все вийшло

жки не в змозі нічого зробити, і лише

пу до нас підходили глядачі і хвалили.

дуже гарно і круто! На репетиціях було

працюючи разом, ми здатні підкори-

Ми й самі безліч разів переглядали ві-

і весело, і сумно водночас, особливо на

ти найвищі вершини».

део та сміялися: номер вийшов досить

початку, коли ми не могли узгодити

Трійку лідерів уже за традицією ви-

непоганим. Коли нам випала Брази-

номер чи сценарій, але все-таки ми

значало об’єктивне і досвідчене журі

лія, то ми зраділи, адже це яскрава

почули один одного та дійшли до сво-

в складі заступника директора з на-

країна, про яку можна розповісти ба-

єї мети!»

вчально-виховної роботи Тараса Кли-

гато цікавого. Найкумедніші спогади з

Наступна наша зупинка – це гаряча

мука, доктора історичних наук, про-

репетицій – це постановка танцю для

і колоритна Мексика, яку представля-

фесора Миколи Дорошка, кандидата

поліцейських. Хлопці великі молод-

ла команда спеціальності «міжнарод-

історичних наук, доцента Наталі Сер-

ці, старалися, хоча до цього ніколи не

ні економічні відносини». Яскравість

біної, засновниці «Веселки країн» та

були “грацією Інституту”. Зате потім

традиційних костюмів, різнокольоро-

почесного редактора журналу «Між-

на сцені вони були неперевершені».

ві сомбреро, мелодія латинських ма-

народник», аспірантки Інституту Да-

Безумовно, таке казкове свято не

ракасів та ритмічні танці запалили

рини Кирилко, директора TEG Алекси

відбулося б без підтримки наших

вибуховий феєрверк свята. Студен-

партнерів і спонсорів. Тому окре-

ти МЕВ вирішили зберегти деякі при-

ма подяка висловлюється благодій-

таманні країні традиції – і тому пе-

ному фонду «Давай Допоможемо»,

ред нами на сцені розгорталися події

Транснаціональній освітній групі ТEG

справжнього мексиканського серіалу:

Group, Інформаційному агентству ЛІ-

любов Марі та Хуана пройшла крізь

ГАБізнесІнформ, RAVE’ERA GROUP та

випробування, перемогла всі нега-

Профкому ІМВ.

разди та допомогла Мексиці завоюва-

Разом з учасниками та глядачами за

ти світ. Захопливий блокбастер став

куліси майбутнього зазирала і четвір-

успішною прем’єрою та приніс сту-

ка незмінних ведучих конкурсу: Бог-

дентам МЕВ коронне І місце. «“Весел-

дан Геркалюк (IV МЕВ), Яна Левченко

ка країн” – один із найцікавіших за-

(IV КР), Віталій Коломієць (IV МП) та

ходів у нашому Інституті. Це не лише

Катерина Ростовщикова (IV КР). А ось

свято толерантності націй, не лише

Гіо Дарахвелідзе (ІІ МП) потішив нас

спосіб донести особливості культур

прекрасним

світу, а ще й те, що з року в рік гуртує

всім присутнім чарівну ліричну ком-

та зближує студентів. “Веселка” 2015

позицію.

року якісно відрізнялася від мину-

голосом,

подарувавши

«Веселка країн» стала для гостей і

лорічної, адже й учасники, й органі-

Чопівські та представника RAVE’ERA

учасників не лише можливістю про-

затори поставилися до цього завдан-

GROUP Богдана Чекана. Щиро дякує-

явити себе та насолодитися атмос-

ня

Узагалі,

мо всім суддям за їхню креативність

ферою свята, але й чудовою нагодою

обов’язково слід відзначити роботу

та професіоналізм у виборі призерів

допомогти маленькій Мирославі, на

організаторів, які з року в рік втілю-

конкурсу!

лікування якої зібрали 6651,51 грн.

надзвичайно

серйозно.

ють у життя ідею Дарини Кирилко,

А ось глядачі теж обрали свого фа-

На жаль, наша мандрівка добігає

надаючи їй нових барв та створюю-

ворита, яким стала збірна спеціаль-

кінця, і ми знову повертаємось у тепе-

чи щоразу ще більш феєричне дій-

ності «міжнародний бізнес», що пре-

рішнє. Проте яскраві спогади та емо-

ство. «У цьому році мені пощастило

зентувала Бразилію. Команда вразила

ції, які нам укотре подарував щоріч-

бути в команді переможців – збір-

голлівудським сюжетом про дві во-

ний конкурс, назавжди залишаться у

ної перших-других курсів МЕВ. У нас

рожі держави: сонячну карнаваль-

серцях та оживатимуть на пам’ятних

була неймовірна кооперація з першим

ну та захоплену мафією. Суть сюжету

світлинах. Завдяки «Веселці країн»

курсом, нам було легко співпрацюва-

в тому, що бандити викрадають доч-

кожен з нас зміг відчути себе тріш-

ти, оскільки особисто я є куратором І

ку Президента Карнавальної республі-

ки чарівником, якому під силу зру-

МЕВ, тому вже досить непогано зна-

ки, і юна дівчина закохується у сина

шити стрілки годинника вперед. Але

ла, хто на що здатен та як з ними кра-

дона мафії. Сучасні Ромео і Джульєт-

не забуваймо, що найпрекрасніші речі

ще ладнати, – ділиться секретом успі-

та роблять все, щоб примирити кра-

відбуваються з нами тут і зараз. Тому

ху студентка ІІ курсу Катерина Халус.

їни, тим самим возвеличуючи любов,

насолоджуймось кожною хвилиною

– Ще із самого початку ми були впев-

яка перемагає все. Ексклюзивну кар-

життя і пам’ятаймо слова Воррена

нені в перемозі, бо жертвували 100%

тину доповнили бурлескні костюми,

Баффетта: «Сьогоднішній день обмі-

свого часу, натхнення і вмінь для ор-

екстраординарні танці та різнобарв-

ну чи поверненню не підлягає».

ганізації нашого виступу. Немало зу-

ні латинські мелодії. Дарина Ковален-

силь було витрачено, проте, незважа-

ко (ІІ МБ) поділилася з нами своїми

ючи ні на що, воно того варте! Якщо б

враженнями: «Бути фаворитами – це

мене спитали, в чому ж запорука успі-

прекрасно! Звісно шкода, що не отри-

Христина Катарина (І МІ)

ДІЄМО

ЧОГО ДЖЕЙМСУ БОНДУ ВАРТО НАВЧИТИСЯ У МІСТЕРА ДИПЛОМАТА 2015

гент 007 уже давно став

домому шпигуну варто було б бага-

ди організаторів під керівництвом

ідеалом чоловіка завдяки

то чому навчитися в учасників кон-

Олександри Короткової.

своїм галантним мане-

курсу «Містер Дипломат».

Одним із викликів, що постали пе-

рам, вишуканому смаку,

Конкурс на найкращого дипломата

ред MD team цього року, став відбір

оригінальним і неочіку-

серед юнаків нашого Інституту про-

учасників. Це відбувалося не менш

ваним рішенням. Кажуть, що ди-

водиться 5-й рік поспіль – звісно,

суворо, ніж у спецслужбах, адже

пломат – це людина, яка знає точ-

не такий великий строк порівняно

кандидатів інтерв’ювали не лише

ну дату народження жінки, проте

з терміном існування Британської

організатори від студентства, а й

не має жодного уявлення про її вік,

розвідки МІ6, але він встиг стати

представники адміністрації та Ка-

а дипломатія – це мистецтво перед-

гарною традицією, а для когось - на-

федра іноземних мов, що мала до-

бачати

Здавало-

віть «подією року», що привертає

радчий голос. Серед багатьох охочих

ся б, Джеймс Бонд міг би бути й іде-

увагу не лише викладачів та сту-

узяти участь у конкурсі було відібра-

альним дипломатом. Проте нерідко

дентів ІМВ, а й відомих медіа кра-

но 8 найбільш гідних, оригінальних

він вирішує свої проблеми силови-

їни: наприклад, телеканал ICTV ви-

та впізнаваних студентів.

ми методами, голосними руйнуван-

пустив сюжет про дійство. Заснувала

Та переможцем серед них став

нями та міжнародними скандалами.

конкурс аспірантка нашого Інститу-

лише один. Визначити його допо-

Хтось може сказати, що й тут він не

ту Дарина Кирилко у 2011 році. Сим-

могла високоповажна колегія журі,

далеко відходить від образа дипло-

волічно, що зазвичай дійство прово-

що складалася з директора Інсти-

мата, бо й останній має вміти «до-

диться напередодні Дня працівників

туту міжнародних відносин Валерія

нести свою думку словами та, за

дипломатичної служби. Та підготов-

Копійки, завідувача кафедри іно-

необхідності, довести її діями», од-

ка до заходу, що тривав 2 години,

земних мов Валентини Дайнеко, за-

нак не варто забувати, що «верши-

як до справжньої секретної операції,

відувача кафедри міжнародних ор-

на дипломатії – це бити поклоном

почалася за 2 місяці, яким переду-

ганізацій та дипломатичної служби

під дих». Саме тому всесвітньо ві-

вали 2 роки проб і помилок коман-

Віктора Матвієнко, завідувача кафе-

непередбачуване.

дри міжнародної інформації Миколи Рижкова, Надзвичайного та Поважного Посла України Ігора Турянського, культурного аташе Грузії Зураба Топурії і засновниці проекту «Містер Дипломат» Дарини Кирилко. Допомагала їм спостерігальна комісія з підрахунку балів: заступник директора з навчально-виховної роботи Тарас Климук, заступник директора з навчальної роботи Ігор Мінгазутдінов та заступник директора з наукової роботи Ігор Голубій. Ведучим шоу та «зв’язковим» наших конкурсантів із журі та публікою став надзвичайно активний та талановитий випускник ІМВ, шоумен, теле- та радіоведучий Андрій Джеджула, який щораз підігрівав запал аудиторії, додавав інтриги та пом’якшував напружені моменти.

ТЕМА НОМЕРА ДІЄМО

Для того, аби визначити найкра-

кету перед молодими дипломатами

У нелегких випробуваннях неаби-

щого, учасники пройшли через 3

традиційно поставила доцент кафе-

яку стійкість, обізнаність та неорди-

етапи випробувань, що ледве міг би

дри міжнародних організацій та ди-

нарність продемонстрували Богдан

собі уявити Агент 007. Перший і ос-

пломатичної служби, експерт з ди-

Геркалюк та Володимир Різніченко,

новний

самопрезен-

пломатичного протоколу та етикету

які й пройшли до фіналу. Заключ-

тацію конкурсантів і вікторину на

етап

містив

Тетяна Шинкаренко. Продемонстру-

ний етап складався з конкурсу ора-

професійну ерудицію, яка переві-

вати різносторонність своїх знань

торського

ряла обізнаність у країнознавстві,

та критичне мислення півфіналісти

від кафедри іноземних мов. Кожен

історії,

дипломатії,

мистецтва

та

конкурсу

міжнародних

змогли відповідаючи на запитання

учасник мав проявити свій оратор-

відносинах, зовнішній політиці та

від запрошених експертів: заступ-

ський талант у роздумі на тему ди-

музиці. Чарівний вальс за поста-

ника культурного аташе США Рей-

пломатії протягом 3 хвилин, а оцін-

новкою Ірини Сидоренко доповнив

джін Стоукс, Віце-Консула США Ніка

ку їхнім здібностям дав спеціальний

основну програму та захопив гляда-

Стоукса, Посла Миру Міжнародної

гість – тренер із техніки мовлен-

чів своєю витонченістю та граціоз-

федерації миру та переможниці пре-

ня і публічних виступів Костянтин

ністю.

мії «Жінка року 2015» у номінації

Мельник. А на завершення молодим

До півфіналу змогли пройти 4 з 8

«Жінка – державний діяч» Ната-

дипломатам було запропоновано на-

парубків: Максим Панченко, Богдан

лії Адаменко, заступника директора

осліп прослухати фрагменти промов

Геркалюк, Данило Кубай та Володи-

другого Європейського департамен-

відомих державних діячів та роз-

мир Різніченко. Нелегкі завдання з

ту Міністерства закордонних справ

казати якомога більше про почуте.

дипломатичного протоколу та ети-

України Ольги Чубрикової.

Знання ситуації і контексту промов

ДІЄМО ТЕМА НОМЕРА

оцінював доцент кафедри іноземних

конкурсанту зробила Валентина Ві-

мов Олександр Гон.

кторівна Дайнеко: Олександр Сун-

Наслідком

Олена

Гарніца-

дєєв отримав унікальну можливість

рік, Ірина Сидоренко, Максим Подоприго-

2015»

провести разом із завідувачем ка-

ра, Роман Сегеда, Данило Почтарьов, Те-

стала впевнена перемога Володими-

федри іноземних мов бранч, який

тяна Янковська, Олександр Волік, Валерій

ра Різніченка, що відірвався від Бог-

потім він лаконічно, як справжній

Євтифєєв, Анастасія Перевала, Владислава

дана Геркалюка, 1-го віце-містера та

дипломат, охарактеризував словом

Смолінська, Ян Цимбалюк, Аліса Рассаді-

володаря призу глядацьких симпа-

«дивовижно».

на, Валерія Атаманова, Євгенія Голик, Діана

«Містер

боротьби

Остапчук,

за

звання

гострої

Організатори Антоніна

Дипломат

тій, всього на декілька балів за підсумками всього конкурсу.

Напругу конкурсних випробувань пом’якшували

художні

Дем’яник та багато інших.

номери.

Почесні гості

Усіх учасників було нагородже-

Пристрастю актову залу Інституту

Президент організації «Київська Ініці-

но призами від партнерів і гостей

заповнило гаряче танго у виконан-

ативна Група Альпбаха» Олена Дрост, ме-

конкурсу – різноманітними сер-

ні Анастасії Сябро (IV МІ) із партне-

неджер з розвитку центру міжнародних

тифікатами на навчання та послу-

ром Денисом Коросташовим, запал

програм

ги. Віталій Коломієць був обраний

та енергійність 50-х у блюзових та

«Transnational Educational Group»

Містерами минулих років та наго-

бугі-вугі хітах принесла запрошена

Бондаренко, голова ГО «Україна Разом»

роджений їхнім ексклюзивним по-

рокабільна група «Руки в брюки»,

Валерія Манзюк, директор івент-компа-

дарунком, суть якого є таємницею

а Гіо Дарахвелідзе (ІІ МП) під сак-

нії «Rave’era» Богдан Чекан, голова Ради

за сімома замками. Богдан Герка-

софон Федора Шевченка (ІІІ МЕВ)

студентів ІМВ Олег Кулик, головний редак-

люк отримав поміж інших при-

пройняв серця слухачів чуттєві-

тор Агенції Іміджу України Ірина Купчин-

зів поїздку на 3 дні в Брюссель від

стю пісні Сема Сміта «Writings on

ська, директор магазину розваг №1 в Украї-

туристичної компанії «Караван»,

the Wall» із останнього фільму про

ні «Еmozzi» Тетяна Батрак, керівник клубу

зустріч із іноземною дипломатич-

Джеймса Бонда.

«Аmbassador» Ольга Васильченко, мене-

Аліна

Оріховська,

представник Дар’я

ною делегацією від онлайн-пор-

Загалом «Містер Дипломат» за

джер з освіти у Європі освітнього агентства

талу Outlook та 3-місячну підпис-

своєю масштабністю та якістю під-

«А-priori» Вікторія Бандюшенко, голов-

ку

готовки може стояти поряд із най-

ний редактор ІМВ ТБ Максим Подоприго-

крутішими

опе-

ра, бренд-менеджер міжнародного проек-

димир Різніченко отримав кубок

раціями – вражають освітлення,

ту «Оutlook» Сергій Костюк, генеральний

«Містер дипломат 2015», серти-

піротехнічні спецефекти, музика,

менеджер туроператору «Караван» Ната-

фікат на $1000 за освітньою про-

злагодженість дій конкурсантів та

лія Хватова, спів-засновник кафе «Jekyll &

грамою в Нью-Йорку та Вашингто-

організаторів. А самі молоді дипло-

Hyde» – Владислав Матченко, засновник

ні від ГО

«Україна Разом», грант

мати продемонстрували не лише

Ораторського клубу ІМВ – Олександр Яро-

на $2000 на післядипломну освіту

галантність манер, етикет, кри-

шенко, засновники конкурсу «Містер Ди-

в Канаді від Центру міжнародних

тичність та нестандартність мис-

пломат» – Юлія Решітько, Олександра Ла-

програм (CIP), курси від мотошко-

лення, неабияку ерудованість та

зебник,

ли Harley Davidson Ukraine, а також

ораторські здібності, а й глибин-

Грановський та Аліна Гонца, письменниця,

премію першого Містера диплома-

не розуміння суті дипломатії, чого,

журналіст і продюсер із Нью-Йорка Андреа

та від Фаріда Сафарова. Проте най-

власне, і не вистачало Джеймсу

Халупа.

несподіваніший сюрприз обраному

Бонду.

від

на

журнал

засновників

«The

Economist»

конкурсу.

Воло-

шпигунськими

Олексій

Хорошенькиий,

Антон

Марія Сіденко (ІІ МІ)

ДІЄМО

Міс ІМВ 2016

ерговою визначною датою в житті Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка стало 15 квітня 2016 року. Вперше з 2013 року було проведено конкурс «Міс ІМВ». Цю подію анонсували ще в грудні минулого року, тому всі, затамувавши подих, очікували на цю феєрію краси. Головним організатором стала Аліна Сергієнко (ІІІ МБ). Минулого року вона отримала титул «Королеви КНУ», і за словами Аліни, саме це надихнуло її до організації подібного заходу в ІМВ. З чудовою командою, до якої входило ще троє організаторів, стиліст, хореограф та неперевершені асистенти, вдалося відродити традицію проведення конкурсу краси та розуму, яка була започаткована у 2006. Аліна також зазначила, що для організації цього дійства була надзвичайно важливою підтримка директора нашого Інституту Валерія Копійки та голови профкому Наталії Сербіної. У грудні були проведені кастинги задля того, аби знайти найдостойніших учасниць та професійно підготувати кожну з них для участі в шоу. Конкурсанток обирали за зовніш-

німи даними, кмітливістю, а також життєвою позицією та прагненнями. Та окрім самого кастингу, дівчата повинні були підготувати презентаційне відео. Коли на екранах з’явився зворотній відлік часу, зал заполонили гучні оплески. Але вже за мить усі присутні відчули себе на борту літака. Дві привабливі бортпровідниці провели інструктаж та розпочали захід, на який всі так довго очікували. До слова, веселими та енергійними ведучими були Анна Олицька – випускниця ІМВ, телеведуча та журналіст програми «Абзац», і Тимур Мірошниченко – коментатор, ведучий та журналіст телеканалу «112 Україна». Першим випробуванням для дівчат був вихід у образі пасажирок авіалайнера. Вони виконали запальний танець, після чого всі присутні зрозуміли, що боротьба буде запеклою і напруженою, тож сумувати точно не доведеться. Після першого виходу ведучі представили усіх спонсорів та почесне журі. Отож, до складу журі увійшли: директор ІМВ КНУ ім. Тараса Шевченка Валерій Копійка, завідувач кафедри іноземних мов Валентина Дайнеко, голова профкому Наталія Сербіна, а також теле-

ведучі, зірки шоу-бізнесу та моди – керівник молодіжної організації «Україна разом» Валерія Манзюк, телеведуча Вікторія Кіоссе, актор студії «Квартал 95» Степан Казанін, дизайнер Ельвіра Гасанова, головний редактор fashion-порталу Анастасія Піддубна та представник туристичного агентства «Art de vivre» Владислав Шерстюк. Саме їхнє рішення було вирішальним у виборі найкращої з-поміж десяти представниць майже всіх спеціальностей. Уже під час другого дефіле у ділових костюмах дівчата не лише продемонстрували свою зовнішню красу, але й поділились планами на майбутнє. Їхнє представлення супроводжувалось коротким відеозаписом. А далі настав час переконати всіх присутніх у власній неповторності. Аліна Сергієнко запевнила, що саме конкурс талантів продемонстрував, наскільки обдарованими є наші студентки. Яскравим шоу з хореографічною постановкою глядачів вразила Анастасія Лозік (І МЕВ); авторською піснею та проникливим виконанням – Анна Тутова (ІІІ МП) та Наталія Фролькіс (І МП); грацією і чуттєвістю танцю – Анастасія Жаркова (ІІ МБ), Віталіна Ханенко (І МЕВ) та Валентина Лозіна

ДІЄМО ТЕМА НОМЕРА

ТЕМА НОМЕРА

(І МЕВ); ораторським мистецтвом – Катерина Машошина (ІІІ МБ), Руслана Корнілова (І МВ) і Вероніка Бондарцева (І КР). Незвичайним на тлі інших виглядав номер від Дар’ї Благовісної та барабанщиць. Було цікаво дізнатись: а як же дівчата долали хвилювання? Адже виглядали вони на сцені дуже впевнено. – Хвилювання? Його просто не було. За 9 років сцена стала мені майже як рідна. Давно граю в театрі, музична школа, модельний бізнес та благодійність – все це спонукає до публічних виступів. Тож ні, хвилювання не було. Просто головне – бути впевненою у собі та своїх силах, - розповідає Анастасія Лозік (І МЕВ). – Пам’ятаю, як хвилювалася перед виходом, але завдяки підтримці дівчат і організаторів вдалось перебороти страх. І, звичайно ж, ретельна підготовка додала впевненості у собі, - ділиться враженнями Катерина Машошина (ІІ МБ). Отож, поки дівчата переводили подих та готувались до останнього конкурсу, глядачам не давали засумувати 28

зірки української естради – Владислав Курасов, фіналіст телевізійного шоу «Х-фактор–2», і Alyosha – представниця України на конкурсі «Євробачення 2010». Пізніше ведучі розіграли два подарунки серед присутніх. Останніми випробуваннями для учасниць був вихід у вечірніх сукнях від українського дизайнера та інтелектуальний конкурс, де вони відповідали на каверзні та не дуже питання. Однак дівчата не розгубилися та змогли знайти влучні відповіді на такі запитання, як «Чи варто жінці бути у політиці?» або «Що для Вас щастя та як його зберегти?». І тут настав момент істини. Хто ж отримає головну нагороду? Дівчат переповнювало хвилювання в очікуванні оголошення переможниці конкурсу. Приз глядацьких симпатій за результатами онлайн-голосування отримала Катерина Машошина (ІІІ МБ). Але на цьому сюрпризи для неї не закінчились. Уже через декілька хвилин її нагородили почесним титулом другої віце-міс. Сама Катя була в захваті: «Такий результат для мене був

несподіванкою. Із шаленим графіком репетицій я навіть забула про онлайн голосування». Першою віце-міс стала Анастасія Лозік (І МЕВ). А от володаркою корони переможниці й титулу «Міс ІМВ 2016» стала Наталія Фролькіс (І МП). Окрім чудових подарунків від спонсорів вечора та приємних вражень, ця чарівна дівчина отримала можливість представляти наш Інститут на щорічному конкурсі «Королева КНУ». Без сумніву, можна сказати, що цьогорічний конкурс «Міс ІМВ» залишив по собі лише приємні емоції як в учасниць, так і в усіх глядачів. Свято було організовано на дуже високому та професійному рівні, за що окремо дякуємо всім, хто долучився до його організації. Усі учасниці зазначили, що під час репетицій атмосфера була надзвичайно дружньою. Щиро сподіваємося, що після відновлення традиції проведення конкурсу «Міс ІМВ» він з року в рік лише зростатиме й набиратиме своїх обертів. Богдана Остапик (І МІ)

ПОДІЇ

І К Ь Ц Е МИСТ И В ІМВ: ВК Є А Н Т Т С У И Б В АЙ М В О ВІКН

истецтво — не лише за-

і архітектури, став відомим та ви-

сіб естетичного задоволен-

знаним не лише в Україні, а й за кор-

ня, а й відображення ідеї, на яку ху-

доном. Він вважається одним із тих

дожник намагається звернути увагу

українських талантів, творіння якого

суспільства. Картини в нашому Ін-

користуються найбільшим попитом

ституті — не просто об’єкти для до-

на мистецькій арені. Сергій Скрипі-

вершеності інтер’єру, а й спонукан-

цин працює у напрямку реалізм, хоча

ня до осмислення світу, який існує

певні роботи відносять до формаліст-

за рамками буденності. Безліч мож-

ської течії. Основний його інструмент

ливостей для споглядання прекрас-

та джерело натхнення – інтуїція. Ху-

ного та розвитку естетичного смаку

дожник вважає, що лише з чисто-

відкривається для всіх відвідувачів

європейську традицію. Він полягає у

тою розуму митця та його довірою до

ІМВ завдяки ІМВ Hall Art Gallery.

використанні фарб при оформленні

навколишнього світу може існувати

зовнішнього вигляду будівлі. У своїх

мистецтво. Його роботи – неповтор-

зентація колективної виставки

попередніх виставках Олена Приду-

не поєднання естетики та історії, ко-

провідних українських художни-

валова називала це «київським баро-

льору та ідеї, форми та змісту.

ків сучасності Олега Тістола, Мико-

ко». Художниця намагається показа-

ли Маценка та Андрія Зелинського

ти експресію міста через поєднання

Hall Art Gallery відкрила виставку, у

«Нацпром + Університет». Тут були

яскравих кольорів. Більше того, вона

якій були представлені найкращі фо-

представлені як їх індивідуальні ро-

намагається за допомогою фарб, тіні

тографії в рамках конкурсу «Бла-

боти, так і ті, що виконані разом. Ав-

або сюжету розіграти певну виставу

годійність крізь призму об’єктива».

тори робіт зазначають, що ця серія

на полотні. Ці інструменти дозволя-

Ця експозиція із сорока фотографій

картин та подальше їх обговорення

ють створити конфлікт, що робить

подорожує містами України з ціллю

дадуть художникам і студентам кра-

її картину надзвичайно цікавою та

поширення ідеї благодійності та со-

ще розуміння перспективи розвитку

різнобарвною. Роботи Олени Приду-

ціальної підтримки. Всеукраїнський

українського мистецтва.

валової прикрашають стіни світових

фотоконкурс «Благодійність крізь

посольств, офісів міжнародних кор-

призму об’єктива» був започатко-

криття виставки української худож-

порацій та галерей більше ніж десяти

ваний Українським форумом благо-

ниці Олени Придувалової, яка мала

країн світу.

дійників у 2010 році і проходить восе-

Зокрема, у жовтні відбулася пре-

На початку зими відбулось від-

назву «Київ. Міф». Головним дже-

Стіни ІМВ також прикрашали ро-

На початку квітня 2016 року ІМВ

ни кожного року. У ньому може брати

релом натхнення мисткині є архітек-

боти Сергія Скрипіцина. Молодий

участь будь-яка особа, зацікавлена в

тура міста Києва. Вона звертає увагу

український художник, викладач

поширенні ідеї доброти та людяно-

на те, що у нас сформувався унікаль-

кафедри живопису в Національній

сті. «Світлини, як і поезія – це кадри

ний стиль, абсолютно не схожий на

академії образотворчого мистецтва

реального життя з високим символічним значенням. Один кадр може дати кілька точок зору і надихати людей більше, ніж довгі промови», – зазначив Джованні Моцареллі, координатор Програми «Волонтери ООН» в Україні. Виставки, організовані ІМВ Hall Art Gallery, підтримують імідж нашого Інституту в очах студентів, викладачів та гостей. Це не лише прикраса, а й вікно у більш комплексне бачення проблем сучасності, своєрідне розуміння нашого суспільства і його життєвого простору. Єлизавета Жеребчук (ІІ МІ)

ДІЄМО

Нова Рада студентів ІМВ: як її о У квітні в Інституті міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка відбулися вибори Голови Ради студентів. Уперше за всю історію студентського самоврядування нашого Інституту право голосу мали абсолютно всі його студенти. Це є беззаперечним досягненням нового Закону «Про вищу освіту», оскільки раніше Голова обирався виключно складом самої Ради. Зазначимо, що це вагомий крок уперед, який демократизує студентське самоврядування. Тому не дивно, що очікувалася серйозна конкуренція. Голос кожного, як показали результати голосування, став дійсно важливим. Чотири претенденти на посаду Голови – представники різних курсів і спеціальностей. Кожен із них обрав власний стиль проведення передвиборчої кампанії та мав власну цільову аудиторію. Хтось зробив акцент на агітацію через соціальні мережі, хтось більше працював офлайн, а хтось змагався за розміри та краще розташування свого плакату. Так само відрізнялися й програми кандидатів: від серйозних і продуманих до відверто популістських. Цікавим є те, що під час дебатів кожен із претендентів визначив свій план мінімум з трьох пунктів, який він має виконати до кінця навчального року, незалежно від результатів виборів. Закладалися на свій вільний час та стипендію!

Отже, Олександра Кладкова пообіцяла: • Провести Благодійний бал ІМВ; • Запровадити електронні протоколи засідань Ради студентів ІМВ; • Оновити електронну базу навчальних матеріалів для студентів. Інакше Олександра зобов’язується віддати свою одну стипендію (923 гривні) на потреби Інституту. Олександра Короткова має намір: • Зробити все можливе для запуску IIR Open Space, який повинен стати місцем для студентів; • Здійснити повноцінну перевірку всіх аудиторій на наявність недоліків (цвяхи, зламані сидіння тощо); • Провести повноцінний збір макулатури, а також внести це в план діяльності Ради – здійснювати збір раз на 2 місяці, а виручені кошти залучати до бюджету Ради (потім, наприклад, віддавати на благодійність). За умов невиконання хоча б одного пункту з цього плану Олександра пообіцяла внести до бюджету Ради 1000 грн. власних коштів. Кетеван Харшиладзе дала слово здійснити фундаментальні кроки в наступних проектах: • Створення Медіаплатформи ІМВ, поновлення роботи «Міжнародника» та «ІМВ ТБ»; • Створення Аналітичного центру на базі нашого Інституту; • Започаткування окремого інформаційного

ресурсу в соцмережах щодо можливостей з проходження практик та стажувань. У випадку недотримання слова Кетеван пообіцяла надати 100 годин своєї волонтерської діяльності та жертвувати кожну стипендію протягом наступного навчального року на потреби Ради студентів чи інших організацій нашого Інституту (за власним розсудом). А от Володимир Шипко пообіцяв: • Організувати продаж сувенірної продукції в нашому Інституті; • Провести експеримент із серветками в їдальні – скільки ми реально споживаємо їх за день і чи може Рада студентів забезпечувати їхню закупівлю зі свого бюджету; • Написати гімн ІМВ (що він, до речі, вже зробив). Ціна слова Володимира – 6 стипендій, які він віддасть у бюджет Ради у випадку, якщо не виконає ці пункти. За словами колишнього Голови Ради студентів ІМВ Антон Грановський, який і запропонував цю ідею з трьома обов’язковими пунктами, «якщо ви виконаєте хоча б одну зі своїх обіцянок, то до кінця року це вже буде зовсім інший Інститут». Від себе додамо: або ж бюджет Ради студентів має, м’яко кажучи, суттєво збільшитися. Переможцями першого туру стали Олександра Кладкова та Олександра Короткова з різницею в 110 голосів на користь останньої.

ДІЄМО

обирали та чого від неї чекати? Між ними й розгорілася головна боротьба. Незважаючи на суттєвий відрив у голосах, Кетеван Харшиладзе, яка вибула в першому турі, офіційно заявила про свою підтримку Олександри Кладкової. Вони провели переговори, результатом яких стало об’єднання команд і створення спільного плану дій. Перший тур: • Олександра Короткова (III МЕВ): 291 голос • Олександра Кладкова (IV КР): 181 голос • Кетеван Харшиладзе (II МІ): 135 голосів • Володимир Шипко (III МБ): 126 голосів Не підтримало жодного – 23, недійсних бюлетенів – 8. 13 квітня студенти ІМВ прийшли зробити свій остаточний вибір. Про запеклу боротьбу, яка велася, найкраще свідчить те, що спеціальності, представниками яких виступали кандидати, прийшли на дільницю майже в повному складі. Увечері того ж дня були оголошені результати: новообраною Головою Ради студентів стала Олександра Кладкова. Другий тур: • Олександра Кладкова (IV КР): 263 голоси • Олександра Короткова (III МЕВ): 249 голосів Не підтримало жодного – 5. Підбиваючи підсумки, пропонуємо вашій увазі невелике інтерв’ю з переможцем перших виборів такого роду у нашому Інституті. Які

зміни на нас очікують? Твої перші враження на посаді? Позитивні, адже в оновленому складі Ради багато амбітних студентів, які мають бажання генерувати ідеї та втілювати їх у життя. Тому я сповнена сил та наснаги, аби зробити цей рік в ІМВ яскравим та незабутнім. Що б ти змінила вже найближчим часом? Дуже хочу сформувати сильну команду, яка зможе в майбутньому продовжити роботу студентського самоврядування. Тому необхідно консолідувати наших студентів, показати їм, наскільки важливо підтримувати зв’язок, спілкуватись про проблеми та шляхи їх вирішення. Кожен має бути почутим! Як буде формуватися нова команда та програма діяльності Ради? Формування команди проходитиме відкрито. Так, наприклад, до роботи департаментів зможе долучитись кожен охочий студент, а от голів департаментів ми будемо обирати на конкурсній основі. Члени Ради студентів, які хотіли би очолити департамент, повинні написати мотиваційний лист та CV. Що стосується плану роботи, то його ми будуємо на основі моєї передвиборчої програми та програм інших кандидатів, які долучились до Ради. Окрім того, ми дослухаємось до ідей та ініціатив студентів, а їх, до речі, зараз досить багато, і це дуже радує!

Які найбільш суттєві проблеми ти бачиш уже зараз? Найбільша проблема, як на мене, це недостатньо налагоджений зв’язок між Радою та студентами, викладачами та адміністрацією. Будемо посилювати взаємодію та висвітлювати інформацію про проекти, конкурси, гранти. Окрім того, суттєвою проблемою є відстороненість іноземних студентів від життя в Інституті. Для цього ми вже сформували Комітет по роботі з іноземними студентами, який очолила студентка IV МП Нігара Хамраєва. Спільно плануємо організовувати освітньо-пізнавальні та розважальні заходи для іноземних студентів, насамперед для того, аби вони відчували себе частиною нашого студентства. Якою ти б хотіла залишити після себе Раду студентів та Інститут в цілому? Я дуже хочу, щоб через рік кожен, хто зараз в Раді з таким же запалом організовував проекти. Також бажаю, аби в Інституті панував дух братерства, розуміння того, що ми навчаємось у найкращому ВНЗ. Тому маю надію, що за цей рік кожен студент ІМВ принаймні стане трішечки добрішим і почне дивитися на світ крізь оновлену призму світосприйняття! Денис Длугач (ІІ МІ)

ДІЄМО

Унікально, мотиваційно, без упину – журнал «NonStop» Досить важко знайти друковане видання, яке зможе надати достатньо цікаві та захопливі факти та при цьому бути джерелом натхнення та мотивації для молоді. Проте саме таким є журнал «NonStop». Раніше «NonStop» був студентським журналом КНУ імені Т. Шевченка, на кшталт нашого «Міжнародника», в якому писалося про те, що хвилювало кожного пересічного студента Університету. Та в 2013 невелика команда ініціативних людей вирішила створити на його основі видання, яке би змінило молодіжні підрозділи «диванної сотні» на людей дії. Так зародилася ідея сучасного концепту журналу, для реалізації якої була запущена кампанія на краудфандинговій платформі «Велика ідея», що зібрала близько 19 тис. грн. Наразі команда «NonStop» випустила 2 номери журналу, займається сайтом (nonstopmag.in.ua), де можна почерпнути додаткового натхнення, та організацією освітніх подій по навчанню за кордоном. Видання містить рубрики про українських митців та науковців, вітчизняні стартапи, репортажі з подій, а також гострі та актуальні питання під різними кутами зору: від екологічного саміту в Парижі до мистецтва медитації. Наразі головним редактором журналу є студентка нашого Інституту Софія Пилипюк (ІІІ МІ), в роботі якій допомагають заступник Вікторія Корнійчук (ІІІ МІ), журналіст Надія Раілко (ІІІ МІ), веб-дизайнер Анастасія Новобранець (ІІІ МІ) та організатор освітніх подій Георгій Кварацхелія (ІІІ МІ). Придбати випуски журналу можна через Інтернет або в книгарнях багатьох міст України (детальніше nonstopmag.in.ua/where)

Популярно про науку – «Куншт!» Якщо ви засмутились закриттям відомих журналів «Esquire» та «National Geographic» в Україні, то на сьогоднішній день в Україні існують друковані видання для молоді, які відрізняються своєю унікальністю та анітрохи не поступаються за якістю міжнародним журналам. «Куншт» перш за все спрямований на те, щоб зробити науку популярною серед молоді України, зацікавити її новітніми досягненнями в галузі технологій, познайомити з українськими винахідниками та надихнути на нові звершення. Журнал «Куншт» рік тому заснували студенти Інституту міжнародних відносин спеціальності «міжнародна інформація» Ангеліна Безнесюк та Кирило Безкоровайний, який є водночас і головним редактором студентського видання «Міжнародник». В команді журналу також Дарина Кузява (IV МІ) та Оля Щепак (IV МІ). Також часто в журнал дописують викладачі ІМВ. Цей науково-популярний журнал виходить друком раз на дві місяці та містить близько ста сторінок надзвичайно цікавої інформації про наукові здобутки України та світу. У статтях докладно пояснюють речі, які на перший погляд здаються дуже складними, наприклад, створення Всесвіту або фармакологію. Серед постійних рубрик – «Космос», «Біологія», «Наука в країні», «Дискусія», «Секс» та «Персона». Команда також робить власні фоторепортажі. Наприклад, у попередніх випусках журналісти їздили до українських екопоселень, записували історії в’язнів з Аушвіцу. Оформлення журналу «Куншт» варте окремої уваги – фотографії та ілюстрації одразу вражають своєю неординарністю та гармонійно доповнюють зміст статей. Усі ці складові є особливостями «Куншту», і саме тому він неодмінно зможе привернути увагу активної молоді. Журнал можна знайти у Фейсбуці www.facebook.com/kunsht/, де редакція постійно публікує цікавий контент (науково-популярні відео, дайджести), або придбати онлайн та в книгарнях по всій Україні. Поліна Алексіна (І МІ)

Поліна Ковунова (І МІ)

BE MY DONOR: закохайся та здай кров На базі Інституту міжнародних відносин та Інституту журналістики в лютому 2016 року відбувся студентський донорський фестиваль «Упирівка» – своєрідна тематична акція до Дня святого Валентина, підготовлена фондом «Свіжа Кров» спільно зі Студентським парламентом Інституту журналістики та Радою студентів Інституту міжнародних відносин. Цей захід був чудовою можливістю не тільки зробити добру справу, а й безкоштовно перевірити свою кров та цікаво провести свій час. Своїми враженнями про фестиваль з нами поділилася координатор заходу від ІМВ Олександра Білкун (ІІ МВ): «Цього разу об’єктом уваги став День святого Валентина. 32

Тому 16 лютого весь фестиваль відбувався у форматі “закохайся та здай кров”. Місцем проведення стала всім відома “стєкляшка”, де була створена спеціальна зона відпочинку з можливістю переглянути фільми і ролики, солодкий стіл, фотостіна, і, звісно, стіл реєстрації та пункт здачі крові. Головний організатор, фонд “Свіжа кров” запросив медичних працівників з Київського міського центру крові, які встановили необхідне обладнання. Акцію відвідало понад 80 людей. Мене щиро вразило, що це були не тільки представники ІЖ та нашого Інституту, а й студенти з усього КНУ імені Тараса Шевченка та інших навчальних закладів».

Альона Довгошея (І МЕВ)

ДІЄМО

Модель ООН-2015 Відчути себе серйозними службовцями головної міжнародної організації світу студенти ІМВ змогли восени під час вже традиційної дводенної науково-практичної конференції – Модель ООН-2015. У її рамках студенти беруть участь в імітації засідань різних органів Організації Об'єднаних Націй у якості дипломатів. Вони представляють різні країни та обговорюють питання, що стоять на порядку денному найглобальнішої міжнародної організації світу. Модель була представлена роботою двох органів: Ради Безпеки і ЕКОСОР. Нововведенням стало те, що Рада Безпеки пройшла у формі цілковитого моделювання конфліктної ситуації у вигаданій країні зі своїми лідерами, внутрішніми відносинами та зовнішньою політикою, що дало можливість її учасникам поринути у справжні дипломатичні «батли» з креативності та логічного мислення. Під час засідання ЕКОСОР розглядалися питання економічного розвитку міжнародного суспільства, а також його соціальні проблеми. Наприкінці Генеральна Асамблея урочисто прийняла резолюції, що й ознаменувало завершення Моделі ООН-2015. Як зазначив голова цьогорічного моделювання Ради Безпеки Ілля Куса (V МІ), «модель дарує відчуття всемогутності, адже

Як інтелектуали удачу випробовували

об’єднатися з маленькими країнами та повстати проти диктату великих держав, дві з половиною години боротися за артикль “the” у тексті резолюції або ж за будь-яку ціну проштовхнути свою резолюцію – це справжня закулісна політична гра, яка не лише створює ілюзію всемогутності у ваших головах, але і вчить суворому життю, у якому всім доводиться так чи інакше домовлятися, спілкуватися з людьми, адаптуватися до нових умов та гідно представляти свою персону у складних ситуаціях. Це геополітичний симулятор, у якому основними якостями є розум, знання, комунікація та реакція, і такий досвід є неоціненним для кожного».

Анна Сурсаєва (І МЕВ)

Інтелектуальні ігри – це веселий вид дозвілля, що поєднує невимушене спілкування з удосконаленням аналітичного мислення. Тому гра «Що? Де? Коли? Колесо Фортуни», що відбулася в Інституті міжнародних відносин наприкінці травня, стала для учасників приємним відпочинком посеред напруженого передсесійного періоду. Із 28 зареєстрованих осіб було сформовано 5 команд за допомогою колеса фортуни – тобто суто випадково. Учасникам довелось швидко познайомитися й обрати капітана. А далі – все, як у спортивному форматі «Що? Де? Коли?»: команди мали хвилину, щоб відповісти на поставлене запитання. «Бронзові» призери матимуть змогу поспілкуватись з одним із представників закордонних представництв за чашечкою кави завдяки сприянню клубу «Ambassador». Команда, що посіла друге місце, отримала подарунок від партнера заходу «Questium», який подарував сертифікати на знижку в 50% для

«Kyiv Open»: як наші з іноземцями дебатували Англомовний турнір з дебатів «Kyiv Open» – подія міжнародного масштабу, що відбула-

відвідування квест-кімнати всім учасникам. Перемогу в запеклій боротьбі здобули: Н. Величко (ІІ МВ), О. Пасенченко (ІІ МЕВ), М. Волківський (V МП), М. Супрун (ІІ МП), М. Скрипченко (ІІ МВ) та А. Вайтанік (ІІ МБ). Чемпіони зможуть провести незабутні вихідні в мальовничому історичному парку завдяки партнерові заходу – парку «Київська Русь». Вдале проведення заходу стало можливим завдяки активній організаційній роботі очільників Клубу інтелектуальних ігор ІМВ – Анастасії Поліщук (IV МВ) та Валерії Крихти (ІІ МВ). Капітан команди переможців Нікіта Величко (ІІ МВ) так охарактеризував захід: «Насамперед сподобалась система випадкового формування команд – це гарний спосіб познайомитись з цікавими людьми. Питання були досить складними, однак це, напевно, і на краще – гарна нагода по-справжньому задіяти колективний розум команди».

Анастасія Поліщук (IV МВ)

ся восени в ІМВ. Організацією опікувався Клуб Дебатів нашого Інституту. Голова оргкомітету Віолетта Мануйленко (IV МЕВ) та колектив Клубу доклали максимум зусиль для проведення заходу на гідному рівні. 32 команди, 64 учасники, судді, організатори, волонтери – «Kyiv Open» зібрав багато розумних та кмітливих людей, які вміють переконувати та аргументовано доводити свою думку. У турнірі взяли участь команди з Польщі, Литви, Молдови, Росії, Франції та Ізраїлю. Позмагатися приїхали також учасники з різних міст України. Клуб Дебатів ІМВ представили команди «IIR A» у складі Валерії Атаманової (ІІ МБ) та Анастасії Полєвик (ІІ КР) і «IIR B», до якої ввійшли Наталія Бортовська (ІІ МІ) та Бао Лінь Нгуєн Фан (ІІ МІ). До змагань долучилися також Антон Красовський (ІІ МБ) та Олександр Волік (ІІІ МЕВ). «Kyiv Open» довів, що дебати – не просто гра, адже вони сприяють розвитку міжкультурної комунікації, зменшенню конфліктності в суспільстві, допомагають виховати свідому та активну молодь. Дебатери не лише обговорюють запропоновані резолюції, а й пропонують реальні шляхи розв’язання актуальних проблем сьогодення. Сподіваємося, розвиток дебатного руху в Україні призведе до позитивних змін у нашій країні. «Don’t raise your voice, improve your argument». Наталія Бортовська (ІІ МІ)

ДІЄМО ПЕРСОНА

Георгій ДАРАХВЕЛІДЗЕ Георгій Дарахвелідзе – студент ІІ курсу спеціальності МП. За такий короткий проміжок часу навчання в нашому Інституті він уже встиг себе зарекомендувати як сумлінний студент, неординарна особистість і, звісно, весела, активна й талановита людина. Георгій є постійним та незамінним учасником майже всіх заходів нашої alma mater: рідко коли концерти та виступи обходяться без пісень у його виконанні. Окрім захоплення музикою, він ще й грає за футбольну команду «Dream Team». Цікаво, як в одній людині може бути стільки енергії, амбіцій та щирості? Розкажи, як розпочалася твоя співоча кар’єра? Про мою музичну кар’єру ще рано говорити, тому відповім, що співати я завжди любив. А якщо говорити саме про те, коли ж я свідомо почав виступати, то десь, напевне, у 16 років. Я завжди хотів бачити задоволені обличчя людей, які мене слухають. Хто тебе надихає? Донедавна мене надихало багато речей: від настрою і аж до перемоги моєї улюбленої футбольної команди :). Але останнім часом моїм головним натхненням стала моя дівчина. Що тебе підштовхнуло взяти участь у «Х-факторі»? Щодо «Х-фактора», то я завжди мріяв відчути на собі, як це – виступати на великій сцені, та хотів опинитися на місці людей, за якими я слідкував не один сезон цього телешоу. Такий досвід став незамінним та важливим для мене. У якому музичному проекті ти б хотів взяти участь? Чи, можливо, в перспективі створення власного? Чесно кажучи, в найближчому майбутньому я не задумуюсь над тим, щоб брати участь у проектах. Поки що хочу попрацювати над собою та розвиватись. А щодо перспектив створення свого – над цим я навіть і не думав, можливо, й спробую. З чим хочеш пов’язати своє життя? З музикою чи все ж таки з міжнародним правом? Щиро кажучи, зараз я не можу точно судити про те, з чим я хочу пов’язати своє життя, адже поки що одне одному не заважає. І мені це подобається. Коли я відчую, що буде потреба обрати, тоді це буде найважливіший вибір мого життя. Не хочеш використати свій голос як «soft power» і стати першим відомим співочим дипломатом? Ну, про це я теж думав, але, чесно кажучи, не надто уявляю собі, як я на засіданні в Раді Європи буду співати в перервах пісні Adele чи Sam Smith. Ми знаємо, що ти ще й гравець футбольної команди. Як тобі вдається усе встигати? Поділись секретом. Так, я граю за футбольну команду «Ліги ІМВ» під назвою «Dream Team». Знаєш, із дитинства граю у футбол і тому люблю цей спорт так само, як і спів. Якщо ти займаєшся тим, що тобі подобається, тоді від цього отримуєш задоволення, і тебе це не ніяк не втомлює. Ти максималіст чи мінімаліст? Чому? Усе залежить від ситуації. Чесно кажучи, хочу від життя отримати максимум, тому і використовую свій час раціонально. Ми не можемо проґавити мить, бо вже через секунду вона стає минулим. Як щодо інших видів мистецтва? Маєш улюблених авторів чи художників? Звичайно, я люблю мистецтво. Без нього ми ніхто. Щодо літературних творів, то тут я віддаю найбільшу перевагу колумбійському письменнику Габріелю Гарсія Маркес. А серед художників – це Вінсент Ван Гог, Клод Моне, Пабло Пікассо, Сальвадор Далі. Так, це художники різних епох, але в їхніх творах я знаходжу щось цікаве, тому вони мені всі близькі. Які твої плани на майбутнє? Хочу залишити по собі значний відбиток у серцях людей, бо це найбільше, що кожен з нас має можливість зробити. Жити потрібно не тільки заради себе, а й заради інших, та обов’язково допомагати всім, хто цього потребує. А от яким чином це досягнути – через міжнародне право чи світові хіти – вже не важливо. Богдана Остапик (І МІ)

Дата народження: 10.09.97 Знак зодіаку: Діва Улюблений фільм: «Сім життів» Улюблені виконавці: Sam Smith, The Beatles і Joe Cocker Про себе двома словами: Добрий та небайдужий

ДІЄМО ПЕРСОНА Дата народження: 18.03.94 Знак зодіаку: Риби Улюблені книги: оповідання О. Генрі, «Крадійка книжок» М. Зузак, «Віднесені вітром» М. Мітчел. Улюблені фільми: «Один день», «Спокута», «Початок». Улюблені виконавці: Океан Ельзи, Антитіла, Скай, Моторолла, Скрябін та ін.

Оксана АНДРЕЙЧУК

Мовний клуб – один із найуспішніших проектів КНУ, а також чудова можливість для всіх студентів вивчати іноземну мову. «Міжнародник» зустрівся з організаторкою та студенткою нашого Інституту спеціальності МЕВ Оксаною Андрейчук та з’ясував, коли виникла ідея клубу, хто викладає там і як саме проходять заняття. Як зародилася ідея «Мовного клубу»? Ідея створення такого клубу з’явилася ще весною 2014 року в студпарламенті Університету. Я тоді була активісткою в департаменті освіти, ми реалізовували проекти в тісній співпраці з його головою Вікою Присяжною, головою студпарламенту Інною Степанець та її заступником Іллею Бачуріним. Саме в них і зародилася ця думка, тоді ще про школу тьюторства – місце, де студенти допомагали б один одному з навчанням. Мені ця ідея дуже сподобалася, ми стали продумувати концепцію проекту, збирати зацікавлених студентів і планувати перші майстер-класи, лекції, зустрічі. Було вирішено сконцентруватися на іноземних мовах, бо це дуже актуально, і студенти багатьох факультетів (особливо технічних і природничих) не мають змоги вивчати іноземну серйозно, та й нічого подібного в нашому університеті ще ніхто не робив. Я пам’ятаю нашу першу зустріч у жовтні 2014 року з викладачами в холодному приміщенні 12-го гуртожитку на ВДНХ. Ми тоді ще мало уявляли, що будемо робити, але кожен уже бачив себе «викладачем», це бажання помінятися ролями нікуди не зникає з роками:). Ми хотіли ділитися досвідом, знаннями й любов’ю до іноземної мови, а з листопада вже почали перші заняття. На сайті «Мовного клубу» написано, що на відвідувачів чекатимуть неординарні заняття. У чому неординарність? Уже те, що на відвідувачів у аудиторії чекає не викладач, а такий самий, як і вони, студент, багато в чому й гарантує неординарність. Ми розуміємо, що одними правилами і вправами мову не вивчиш, тому стараємось максимально наблизити урок до потреб студентів – просять граматику, то говоримо про граматику, просять дискусії, розмовляємо про актуальні події, читаємо іноземну пресу тощо. Але все це обов’язково з піснями, кіно та іграми. Наприклад, кожне заняття з французької я завершую новою пісенькою як сучасних поп- і рок-артистів, так і класиків. Показую їм відео про життя у Франції. А наша середня група з французької навіть проводила кулінарне заняття, під час якого студенти приносили власноруч приготовані страви й ділилися рецептами французькою. Досить часто вдається запросити на заняття іноземців. У цьому семестрі проводили дискусії з французами, шведами, нідерландцями, німцями, британцями. Крім того у нас є постійно діючий розмовний клуб з американцем Чаком – щовівторка він чекає на студентів із новою цікавою темою. Які цікаві історії, пов’язані із заняттями, можеш розказати? Для мене такою історією було перше заняття з французької у цьому семестрі. Попри те, що записалось близько 27 людей, на заняття з’явилось більше 60! Усі навіть не вмістилися в аудиторію, а коли ми грали в гру «сніжна груда», і кожен розповідав про себе французькою, мені кричали відповіді аж з коридору. Вахта географічного факультету в той день, мабуть, думала, що тут збирається якась численна секта, що, власне, ми й підтвердили на наступному занятті, коли голосно й віддано співали гімн Французької Республіки. Насправді, можна розповідати безмежно довго: був хлопчик, який прийшов вчити французьку, бо в садочку вивчив віршика французькою, але забув, як він перекладається, – оце мотивація! Ми дуже довго розшифровували його завчені неідеальною вимовою рядки, але врешті-решт впоралися. Бачили б ви його очі тоді і широченну посмішку. Або розказати про романтичну історію дівчини, яка прийшла на французьку, щоб поїхати до хлопця, який вчиться у Франції і освідчитися йому французькою. «Мовний клуб» – це вже ціле життя для мене, дружня родина зі своїми турботами, жалями і перемогами, а також жартами і приколами, які зрозумілі лише нам. Які подальші плани? У нас багато ідей щодо майбутнього Клубу, усіх карт не розкриватиму, побачите в наступному семестрі. Але загалом хочеться, аби більше людей знали про наш проект, аби з’явились спонсори і власний проектор, нові приміщення для занять, можливість проводити заняття не тільки ввечері тощо. Будемо залучати носіїв мов, налагоджувати співпрацю зі студентами-іноземцями, адже в КНУ імені Т. Шевченка таких вчиться чимало. Також Клуб буде розширюватись і на інші факультети, дуже скоро чекайте відкриття «філії» проекту в ІМВ! Наостанок хочеться запросити студентів ІМВ до співпраці, приєднуйтесь до команди викладачів, записуйтесь у групи. Цей рік офіційно визнано роком англійської в Україні, і мені хотілось би, аби він став роком іноземних мов у КНУ імені Т. Шевченка. Справді важливо розмовляти зі світом однією мовою, тільки так Україну почують.

Вікторія Тарануха (І МЕВ)

IIR STYLE

It’s me Jamala!

Цього року на пісенному конкурсі "Євробачення" Україна заговорила до світу голосом Джамали, що стало водночас і національним тріумфом, і міжнародною сенсацією. Переможна пісня «1944», що зображує особисту трагедію співачки – депортацію кримськотатарського народу, – була звинувачена в наявності політичного підтексту, а самі результати конкурсу піддалися критиці з боку деяких країн. «Міжнародник» спробував розібратися, чи мають такі заяви реальне підґрунтя та поцікавився у студентів та викладачів, як пов'язані "Євробачення" та міжнародні відносини . Валерій Копійка, Директор Інституту міжнародних від-

танією 1960-1998 рр. Ірландія 7 разів посідала перше місце

носин КНУ імені Тараса Шевченка:

на Євробаченні. Та після його завершення Ірландія жод-

♬«Міжнародні

ного разу не входила навіть у п’ятірку кращих. Висновки

відносини – це широке поняття, яке

охоплює і відносини офіційні, і відносини між корпора-

робіть самі».

ціями, соціальними об’єднаннями, людьми. «Євробачен-

Сергій Даниленко, доцент кафедри міжнародних медіакому-

ня» – це міжнародний проект без кордонів, що формує

нікацій та комунікативних технологій:

бачення багатьох людей і має вагомий вплив на їх став-

♩«Коли можливості класичної дипломатії вичерпують-

лення до інших країн.

ся, тоді постає завдання залучити можливості нових

Так, тематика, яку порушила Джамала на конкурсі, по-

форм взаємодії чи комунікування. Приклад «Євробачен-

літична. Звісно, існують і елемент тиску брендінгу дер-

ня» нам засвідчує, що пісенний конкурс – явище цілком

жави, і вплив на суспільну думку політичних передач, що

зі сфери культури – повертає Україну та проблеми навко-

транслюються в європейських країнах. Та якщо глядачі

ло Криму на передовиці світових медіа, звідки навіть ті,

погодились із тією ідеєю, яку намагалася донести співач-

хто до того не чув про нашу державу, щонайменше поці-

ка, і тому проголосували за неї, це не проблема її як вико-

кавляться: «Де ж вона на карті?» Так інтерес пересічних

навиці чи нашої країни – це проблема Росії. У такій оцінці

громадян, домогосподарок, якщо говорити про «Євроба-

відобразилося ставлення до Росії європейського суспіль-

чення» навіть із такої стереотипної точки зору, привер-

ства.

тає увагу світової громадськості, яка, у свою чергу, спо-

Джамала могла б посісти перше місце і не порушуючи

нукатиме свої уряди не забувати про ситуацію на сході

політичну тему, оскільки є надзвичайно обдарованою ви-

Європи. Так культурне явище, що, власне, є прикладом

конавицею із сильною енергетикою, що професійно пово-

міжкультурної комунікації, приходить на допомогу ди-

дить себе на сцені і вміє утримувати увагу публіки. Тому

пломатичному корпусу. Питання у тому, як зможуть цим

я думаю, що політизація «Євробачення» занадто пере-

скористатися, як слухали лекції з міжнародних комуніка-

більшена».

цій наші дипломати».

Ігор Мінгазутдінов, заступник директора з науково-педаго-

Дарина Кирилко, аспірант кафедри МІ:

гічної роботи:

♫«Хоча багато хто стверджує, що «Євробачення» – це

♪«Напряму стверджувати, що «Євробачення» заполі-

лише музичний конкурс, ми всі знаємо, що це не зовсім

тизоване, я не буду. Та пропоную вам звернути увагу на

так. Я, звісно, впевнена, що на першому місці в критері-

такі факти. Під час конфлікту між Ірландією і Великобри-

ях оцінювання – пісня та виступ учасника, але на друго-

IIR STYLE

На підтримку Джамали студенти ІМВ разом зі Студентською радою при Міністерстві інформаційної політики влаштували масовий флешмоб, сформувавши із учасників акції назву пісні виконавиці.

му – країна, яку він представляє. Саме тому результати

пов’язане зі значним притоком іноземців до держави-ор-

«Євробачення» показують рівень підтримки країни сві-

ганізатора. Це непоганий шанс для того, щоб сформувати

товою спільнотою в цілому. І цього року я особисто дуже

позитивний імідж країни і зруйнувати негативні стере-

задоволена фіналом конкурсу, адже Україна перемогла за

отипи».

обома критеріями».

Володимир Шипко (ІІІ МБ):

Олександр Ярошенко (ІІІ МЕВ), голова «The “O” Club»:

♪

«Я вважаю, що ми живемо у світі, де все пов’язано

♪«Зазвичай міжнародні відносини можуть мати вплив

і має вплив один на одного. Не є винятком і міжнародні

на конкурс, однак цього разу Україні вдалося не тільки за-

відносини та «Євробачення». Відомо, що наразі існує в

співати, але і донести важливий посил усьому світу так,

різних формах конфронтація на політичному, економіч-

як цього поки не спромоглися зробити наші дипломати та

ному, військовому та інформаційному рівнях між пев-

посадовці. Цікавим є взаємне оцінювання виступів учас-

ними учасниками цього конкурсу. Тому можна розгляда-

ників журі України та РФ, адже жодна зі сторін не дала

ти підтримку нашої країни іншими як політичний жест,

балів іншій. Орім того, більшість країн, що мають спіль-

коли не пісня та виступ, а саме політична чи історична

ний із Росією кордон - Польща, Грузія, Литва та Естонія -

ситуація мають вплив на результат. Але Джамала най-

дали лише декілька балів або зовсім не дали жодного балу

краща, це факт, я з цим повністю погоджуюсь, це велика

представнику Росії, тому що віддали свої голоси за Джа-

українська співачка!

малу та Україну. Ось тут уже яскравий приклад впливу міждержавних відносин на результати конкурсу».

Спекулювання на політичній темі спрацьовує на завжди. Варто лише згадати виступ гурту «Ґринджоли», щоб

Катерина Машошина (ІІІ МБ), друга віце-міс ІМВ-2016:

не піддавати цей факт сумніву. Але талант і професійність

♪

«На мою думку, тут треба читати між рядків. На

завжди цінуються на «Євробаченні». Проте не можу не

перший погляд, «Євробачення» – це суто розважальний

підсумувати: політика завжди грала і буде грати важливу

захід. Проте воно дає можливість перевести міжнародну

роль в інших сферах нашого життя, у тому числі в мисте-

взаємодію у менш офіційну площину. Це своєрідна куль-

цтві та культурі».

турна дипломатія, адже тут має місце комунікація різних національних культур, взаємодія, і, що найважливі-

Оксана Гашева (ІІ МІ), Марія Сіденко (ІІ МІ)

ше, тут усі рівні. Безумовно, проведення «Євробачення»

ДІЄМО СПОРТ

ІМВСпортивний В

епоху культу здорового способу життя міжнародники після насиченої інтелектуально-творчої роботи

змінюють краватки та підбори на теніски та кросівки для того, щоб розслабитися та прийти в тонус під час спортивних занять…

Який рахунок?

Наш Інститут традиційно знаходиться у п’ятірці найспортивніших підрозділів Університету. В цьому році ми також не здали позиції та показали блискучий резуль-

редакція нашого журналу звернулася за порадою до члена збірної КНУ імені Т. Шевченка з волейболу Сергія Качана (І МВ): «Спорт – це те, на що я витрачаю майже весь свій віль-

тат. Зокрема, абсолютними переможцями міжнародники

ний час, енергію та нерви, але те задоволення, яке я отри-

стали на змаганнях із плавання та танцювальної аеробі-

мую під час гри, все це компенсує сповна. Насправді, спор-

ки. Наші студенти посіли друге місце з важкої атлетики

тивний вибір для мене був досить передбачуваним. Все це

та танцювальної аеробіки і взяли бронзу з легкої атлети-

пов’язано з тим, що в мене, по суті, майже повністю волей-

ки.

больна сім’я. Мій батько займається цим видом спорту зі

Майкли Джордани серед міжнародників Наприкінці квітня збірна Інституту міжнародних від-

носин із баскетболу виборола чемпіонство в боротьбі за Суперкубок серед студентів КНУ імені Тараса Шевченка!

шкільних років і до цього часу прищепив любов до волейболу спочатку моєму брату (наразі є капітаном збірної НАУ), а згодом – мені. Мене, як і кожного спортсмена, мотивує жага до нових пе-

Вітаємо Даніїла Полочанінова (ІІ МП), Єгора Голібардова (ІІ

ремог. Але в мене є ще додатковий стимул – постійне про-

МІ), Віталія Коломійця (IV МП), Гіо Дарахвелідзе (ІІ МП), Ар-

тистояння зі старшим братом і вдосконалення власних на-

тема Кобзистого (І КР) та Євгена Костоплотова (І МВ) з не-

вичок.

ймовірною перемогою!

Безумовно, заняття спортом для кожного є суто добро-

Спортивні секрети з перших вуст

вільним, але при цьому необхідно його популяризувати. На

Життя кожної успішної людини неможливе без моти-

мою думку, найкращим способом популяризації волейболу в

вації, цілеспрямованості та важкої праці. Усе це в собі вті-

Інституті є проведення змагань між факультетами. Зав-

лює заняття спортом – діяльність, що формує культуру

дяки цьому можна буде помітити перспективних гравців для

оптимізму та бадьорості. Для того щоб дізнатися секрет

збірної, і, звичайно, це буде мотивувати кожного займатись

незламного духу та безперервного самовдосконалення,

волейболом з метою покращення своїх навичок, адже бажання постійно перемагати має надзвичайно велику силу». Іван Харшиладзе (ІІ МІ)

ЛІРИЧНИЙ ВІДСТУП ДІЄМО

Food for thought

Кожний студент із нетерпінням чекає великої перерви, щоб скоріше насолодитись улюбленним сметанником, супчиком чи паніні з “Віденських”.В їдальні ми святкуємо наші маленькі перемоги та заїдаємо смуток від погано написаних модулів.”Міжнародник” вирішив дізнатись, чим харчуються студенти з різних університетів світу.

American University, Болгарія

ІМВ КНУ імені Т. Шевченка, Україна

Taylor’s University, Малазія

Назарбаєв Університет, Казахстан

Gilon Institute of Higher Education, Швейцарія

University of Groningen, Нідерланди

University of Washington, США

Univerzita Jana Amose Komenskeho, Чехія

NYU Abu Dhabi, ОАЕ

Dortmund Technische Universitat,Німеччина

КПІ, Україна 39

ДІЄМО

ТОП 9 речей, які потрібно зробити до випуску з Інституту Поспати на подвір’ї Інституту

Зробити фото під рожевим деревом весною

Знайти аудиторію під номером 500

Взяти участь у масовому флешмобі

Прийти до Інституту у вишиванці

Взяти участь у «Веселці Країн»

Побувати мінімум на 10 заходах від Ambassador

Пройти стажування в МЗС

Закохатися в Міс ІМВ/ Містера Дипломата

Редакція журналу «Міжнародник» Шеф-редактор: доцент кафедри міжнародних медіакомунікацій та комунікативних технологій С. І. Даниленко Головний редактор: Кирило Бескоровайний (IV МІ) Заступники головного редактора: Марія Сіденко (ІІ МІ), Анастасія Колтунова (ІІІ МП) Верстка і дизайн: Ірина Білик (V МІ), Ольга Ташпулатова (І МІ) Коректори: Дарія Бондарєва (ІІ МІ), Ольга Боженко (ІІІ МВ) Фотокореспонденти: Лілія Нгуєн (ІІ МІ) Колумністи: «Diplomacy» - Богдан Геркалюк (IV МЕВ) «Пряма мова» - Евеліна Ібраїмова (V МВ) «Знайомство зблизька» - Наталія Бортовська (ІІ МІ) «Тема номеру» - Яна Ляховецька (ІІІ МП) «Персони» - Катерина Ганус (V МІ) «IIR Style» - Оксана Гашева (ІІ МІ) Над номером працювали: Поліна Алексіна, Юлія Алєксєєва, Арсен Гойян, Денис Длугач, Альона Довгошея, Ірина Доценко, Іван Дудник, Владислав Думлер, Єлизавета Жеребчук, Аліна Задирака, Дарина Захарець, Єлизавета Землянко, Христина Катарина, Еліна Лесик, Іван Ліщук, Галина Микитюк, Богдана Остапик, Олег Павлюк, Анна Решитько, Дмитро Семенець, Аріна Сіра, Анна Сурсаєва, Вікторія Тарануха, Олександра Тєрєнтьєва, Анастасія Трушик, Галина Тюфанова, Анастасія Фартушна, Анна Філь, Кетеван Харшиладзе, Катерина Шпур. Особлива подяка Бєлоусовій Н.Б, Прес-центру ІМВ та Віснику Ради Студентів за співпрацю! Тираж - 500 примірників.