Грушевского,5 №03(14) Апрель, 2017 by Журнал "Грушевського,5"

№ 03 (14) КВІТЕНЬ 2017 GRUSHEVSKOGO5.COM

незалежне видання про роботу українського та світових парламентів

МВФ

УКРАЇНСЬКИЙ КРЕДИТНИЙ МІЛЬЯРД РІК РОБОТИ УРЯДУ: ДОСЯГНЕННЯ ТА ПРОВАЛИ ГРОЙСМАНА

КОНТРОЛЬ РЕЄСТРАТОРІВ: В УКРАЇНІ ЗАПРАЦЮВАВ АНТИРЕЙДЕРСЬКИЙ ЗАКОН

КОЛОНКА РЕДАКТОРА

Напасті трапляються з цілими державами. Хто їх виручає? Міжнародний валютний фонд почав свою роботу через рік після Бреттон-Вудської конференції в 1944 му. Саме у МВФ є мандат і компетенція надавати всім країнам світу (не тільки бідним) допомогу в усуненні глобальних і регіональних дисбалансів. МВФ навчає, як уникати надмірної девальвації валют, надає ресурси (у вигляді кредитів) для вирішення короткострокових проблем фінансування або виправлення диспропорцій у платіжних балансах. І нарешті, може консультувати уряди, як будувати стійкі інститути, здатні розробляти зважену економічну політику. Я часто чую, що МВФ не думає про Україну, а дбає лише про панування багатих країн. Це не так. Справа в тому, що політика МВФ спрямована на підтримання стійкого зростання не тільки в окремо взятих країнах, але і по всьому світу. Іншими словами, інтереси глобальної економіки превалюють над проблемами однієї країни. Але при цьому ризики кожної, навіть маленької країни важливо розуміти і знижувати — знову ж таки для загального спокою і зростання. А Україна далеко не маленька держава, і зараз у фонді дійсно уважно стежать за ситуацією в Києві. Ще в 2008 му країна потрапила в глобальний шторм, але так нічого і не зробила, щоб 2 » Грушевського,5 №3(14), 2017

зустріти наступну кризу 2014–2015 років у всеозброєнні. Болюча штучна фіксація валютного курсу, непродумана монетарна політика, слабкий нагляд за ризиками у банківській системі, високий рівень зовнішнього боргу, позамежний розмір бюджетного дефіциту, у тому числі схованого в Нафтогазі і Пенсійному фонді, величезний дефіцит платіжного балансу, що покриваються за рахунок золотовалютних резервів. Та ще й інститути влади радянського зразка. Накопичені проблеми залишили в 2014 му країну в ямі посеред урагану. Не дивно, що на цьому тлі з'явилися затяті популісти, які замість того, щоб шукати рішення, стали голосити, мовляв, крах неминучий — долар буде «по сто», у країні настане «повний дефолт», пора забирати гроші з банків. Голоси у популістів гучні, люди їх чують і починають панікувати. МВФ у таких ситуаціях не панікує. Для фонду Україна — не перша країна, яка опинилася в «ямі». Чого ми досягли на даному етапі в рамках співпраці з МВФ? Валютний курс плаваючий і не створює проблем при міжнародній торгівлі; дефіцит платіжного балансу впав у три рази; повернута довіра до банківської системи — капіталізовані банки, ліквідні, а слабкі — вийшли з ринку; вирішені питання перекосів в енергетичній політиці. Хоча подібні рішення пропонувалися і раніше, хочу сказати, що зроблено це вперше. Спільними зусиллями Україна подолала так зване прокляття третього траншу. Країна ще ніколи так добре не виконувала рекомендації МВФ. Чи цього достатньо? Ні. Через бездіяльність в перші два десятиліття незалежності тепер нам належить пройти довгий шлях структурних реформ. Пора провести довгоочікувану пенсійну і податкову реформи, запустити ринок землі, провести дерегуляцію економіки, її роздержавлення, в тому числі за рахунок приватизації, кредитування економіки, лібералізувати валютний ринок. Все це зробить Україну стійкою до майбутніх шоків.

Наталія Павлова, головний редактор «Грушевського,5»

ЗМІСТ

№3(14) КВІТЕНЬ 2017

Грушевського,5 НЕЗАЛЕЖНЕ ВИДАННЯ ПРО РОБОТУ УКРАЇНСЬКОГО ТА СВІТОВИХ ПАРЛАМЕНТІВ Свідоцтво про державну реєстрацію КВ 400-262 від 26.03.2015 Видання засновано 13 березня 2015 року Засновник та видавець ТОВ «ІА «Грушевського,5» www.grushevskogo5.com

ПІДСУМКИ РОБОТИ УРЯДУ ГРОЙСМАНА Досягнення та провали прем'єр-міністра на які варто звернути увагу

Головний редактор Наталія Павлова Шеф-редактор Юрій Атанов Редактор Михайло Грушевський Журналіст Наталія Гриценко Міжнародний оглядач Антон Баскаков Дизайн Володимир Деревський Реклама та маркетинг (044) 353-08-44, (067) 444-53-00 www.bizon-media.com.ua

АЛЕКСІС ЦИПРАС Прем’єр-міністр Греції про «Європу двох швидкостей» як слабкість ЄС

АНТИРЕЙДЕРСЬКИЙ ЗАКОН Міністр юстиції розповів про контроль та роботу реєстраторів

З приводу доставки та редакційної передплати на журнал звертатися за тел.: +38 (066) 754 41 29 Адреса редакції: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4 email: grushevskogo5@gmail.com ВИДАВНИЦТВО «САММІТ-КНИГА» Адреса видавництва: 04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 25 Тел.: +38 (044) 272 11 60 email: sammit.books@gmail.com Свідоцтво про державну реєстрацію журналу КВ 22266-12166Р від 24.06.2016 Номер підписано до друку 06.04.2017

ЛОБІЗМ ДЕРЖАВНОГО РІВНЯ

Віктор Таран пояснив як лобізм допоможе побороти корупцію 4 » Грушевського,5 №3(14), 2017

ДЕПУТАТ БУНДЕСТАГУ

Чи існує вирішення конфлікту окрім військового?

Матеріали з позначками R та ПРОМО надруковані на правах реклами. Рекомендована ціна 35 грн Тираж 10 000 екз. Передрук матеріалів можливий лише за згодою видавця. Видано в Україні.

ЧОМУ АНГЛІЙСЬКІ ПОЛІТИКИ БОЯТЬСЯ ГОВОРИТИ ПРО ШКОДУ BREXIT Більшість населення Британії в червні минулого року висловилася за вихід з ЄС. Але якою насправді була більшість, яка проголосувала за Brexit? Адже 52% голосів за вихід – з урахуванням виборчої активності – складають якраз третину від усіх виборців із правом голосу, тобто 17,5 млн голосів. 16 млн осіб, або 48%, проголосували за те, щоб залишитися в ЄС

6 » Грушевського,5 №3(14), 2017

СВІТОВІ ПОДІЇ

і сухі цифри демонструють, як розділилася країна в питанні про своє майбутнє. Референдум вивів на поверхню вже існуючі тенденції до розколу в британському суспільстві — на тих, хто виграв і хто програв від процесу нестримної глобалізації та структурних економічних змін, на еліти з космополітичним способом мислення і стилем життя в містах та економічних і соціальних аутсайдерів у регіонах країни зі слаборозвиненою промисловістю. І хоча у січні під час інавгурації Тереза Мей пообіцяла, що зробить все, щоб склеїти ці тріщини, поки нічого не відбулося.

Майже половина населення, що пов’язує своє майбутнє з членством в ЄС, як і раніше, позбавлена політичного представництва. Лише шотландці в своїй більшості представлені проєвропейською Шотландською народною партією (SNP). Між тим в Англії ліберали і зелені беззастережно визнають себе прихильниками ЄС, але разом у них лише десять місць у парламенті. Саме зараз відчувається потреба у лейбористах як найважливішій і традиційно проєвропейській опозиційній партії. Дві третини їхніх виборців голосували за збереження членства в Євросоюзі, майже всі депутати фракції лейбористів — прихильники ЄС. Останнє рішення партії з питання Brexit свідчить про прагнення залишити відкритим варіант збереження членства в ЄС — навіть якщо для цього знадобиться другий референдум, якщо результати переговорів про вихід виявляться незадовільними. Адже Лейбористська партія завжди обіцяла захищати інтереси найманих працівників, що в перекладі означає відстоювання ідеї «м’якого Brexit» з мінімальними економічними наслідками. Тим дивніше спостерігати, як лейбористи з осені поступово займають дедалі твердішу позицію і тим самим надають підтримку жорсткому курсу Терези Мей на Brexit, а також починають слідувати уявленням, які все більше нагадують правопопулістські й ворожі ЄС погляди Партії незалежності Сполученого Королівства (UKIP). І якщо колись лідер партії лейбористів Джеремі Корбін виступав за свободу пересування громадян і міграцію, а тіньовий міністр з питань Brexit Кейр Стармер відстоював подальшу участь у внутрішньому європейському ринку, то за час, що минув відтоді, обидва приєдналися до ворожих щодо мігрантів голосів «яструбів Brexit». Керівництво лейбористів вже не ставить під сумнів улюблений аргумент колишнього глави UKIP Найджела Фараджа: нібито ЄС виступає за масову неконтрольовану імміграцію. Протягом кількох минулих тижнів обидві палати парламенту провели обговорення «закону про Brexit», скориставшись отриманим у судовому порядку правом дати свій мандат на офіційне звернення уряду щодо виходу з ЄС. Жодна зі сторін відповідно до статті 50 не поставила

BREXIT

під сумнів це звернення, йшлося лише про правові аспекти, якими його можна було б зумовити: про збереження максимальної близькості до загальноєвропейського внутрішнього ринку, затвердження парламентом результатів переговорів, право на проживання громадян ЄС у Великій Британії. Багато з цих вимог щодо подальшого доопрацювання внесені депутатами-лейбористами. І все ж Корбін зобов’язав своїх парламентаріїв із застосуванням жорстокої фракційної дисципліни механічно, без будь-яких додаткових умов, затвердити закон про Brexit. Відступників покарали, кілька провідних функціонерів подали у відставку. Але те, що більше п’ятої частини депутатів‑лейбористів проголосували проти закону і тим самим виступили проти свого голови, показало, наскільки розколотою є партія зсередини і наскільки суперечливою є фігура її лідера. Лейбористи зазнали поразки в захисті європейського питання і у верхній палаті парламенту. Проголошена ними перемога над урядом Мей не відповідає фактам: за вказівкою лідера партії члени палати лордів від лейбористів проголосували проти «поправки» про збереження членства в загальноєвропейському внутрішньому ринку, а тим самим — в очах багатьох людей — і проти своїх колишніх фундаментальних цінностей. При голосуванні за інші «поправки» — про право проживання громадян ЄС і заключне право вето для парламенту — лейбористи постійно були в меншості. Щоб виправдати свій відхід від європейської партії в бік прихильників жорсткого курсу на Brexit, лейбористи посилаються на три обставини: 1. Партія лейбористів має наразі дуже погані позиції в суспільстві. Згідно з опитуваннями, вони на 17% відстають від торі, в разі дострокових виборів лейбористи зазнали б нищівної поразки. Ніхто не знає, на яких принципах нині стоять лейбористи. Навіть в таких ключових для них елементах політики, як охорона здоров’я і соціальна справедливість, британці нині швидше довіряють торі. Антиєвропейська преса педалює політичну тематику, пов’язану з Brexit. У разі відкритого виступу на користь Європи партія боїться втратити ще більше. Поза очі депутати-лейбористи запевняють, що чекають лише зручного моменту, щоб знову виступити на захист Європи, можливо, навіть другого референдуму. Але чи можна нині розраховувати на такий зручний момент? Адже швидше варто очікувати того, що з початком переговорів, які, ймовірно, стануть для британців болісним пробудженням, пристрасті загостряться ще більше. 2. Хоча виборці лейбористів у своїй переважній більшості проголосували за збереження членства в ЄС, у двох третинах лейбористських виборчих округів перемогли

Грушевського,5 №3(14), 2017 » 7

СВІТОВІ ПОДІЇ

прихильники Brexit. Багато проєвропейських власників мандатів нині представляють антиєвропейські виборчі округи. У майбутньому перед ними неминуче постане принципове питання про розуміння сутності свого мандата. Чи варто їм представляти думку більшості у своєму виборчому окрузі або ж залишитися вірними своїй совісті і діяти у відповідності з національними інтересами, чудово усвідомлюючи, що за допомогою брехні під час кампанії з проведення референдуму населення країни було свідомо введене в оману? Чи має проєвропейський депутат голосувати за Brexit лише тому, що таку думку поділяють на його виборчому окрузі? Або ж залишитися при своїх переконаннях і спробувати вплинути на настрої у своєму окрузі, ризикуючи при цьому досить швидко втратити свій мандат? Наслідком цієї дилеми стала інша тональність висловлювань навіть переконаних прихильників Євросоюзу. Дедалі частіше з вуст депутатів‑лейбористів можна почути про необхідність серйозно сприймати страх людей перед в’їздом до країни іноземців та реагувати на нього стримуванням імміграції з ЄС. 3. Лейбористи побоюються масової втрати голосів на користь UKIP у традиційному робочому середовищі Північної і Центральної Англії, протест якого вилився у переважне голосування «за залишковим принципом». Втім, під час нещодавніх довиборів ця стурбованість виявилася безпідставною. Хоча лейбористи — як, власне, і скрізь, крім Лондона, — втратили голоси, їм все ж вдалося утримати за собою місця в парламенті. UKIP, що загрузла у внутрішніх чварах і позбавлена через жорсткий курс Терези Мей свого головного козиря, наразі не сприймається як приваблива альтернатива. Оскільки 16 мільйонів вірних лейбористам виборців навряд чи можуть сподіватися на сміливе й рішуче представництво своїх інтересів, слід очікувати, що багато з них перейдуть до єдиної проєвропейської партії ліберал-демократів. Лейбористи вчинили б правильно, якби більше побоювалися відтоку виборців до ліберальних демократів, ніж до UKIP. Тому з точки зору тактики для них було б розумно знову стати більш проєвропейською силою. Чи реально це з очільником, який сам ніколи не був великим другом ЄС, ніколи рішуче не протидіяв Brexit і якому приписують готовність самому голосувати за Brexit — велике питання. Після того як система політичного представництва для майже половини населення з правом голосу виявилася неспроможною, «вірні» прихильники партій почали засновувати громадські ініціативні рухи по всій країні. За час, що минув після референдуму, виникло 40 ініціативних груп, які сформували найбільше об’єднання в країні, що закликає шляхом організації регулярних демонстрацій і створення інформаційних стендів, насамперед через соціальні мережі, все ж зупинити Brexit. Країна залишається розірваною на дві частини в найважливішому питанні свого майбутнього. Прірва пролягла між друзями та родинами. Переважає 8 » Грушевського,5 №3(14), 2017

BREXIT

непримиренність. Можна очікувати того, що в розпал майбутніх дебатів щодо Brexit ця прірва стане ще глибше. Чи можна запобігти Brexit? Практично жоден британський політик не наважується ставити під сумнів Brexit в цілому, бо одразу ж отримав би клеймо антидемократа, відірваної від реальності еліти, яка ігнорує волю народу і переслідує свої інтереси на шкоду громадянам. І тільки ті, кому більше нема чого втрачати — наприклад, колишні прем’єр-міністри Тоні Блер і Джон Мейджор, — відкрито кажуть про можливість перегляду цього рішення. Але дуже багато хто з діючих політиків у Вестмінстері добре усвідомлює, що країна рухається назустріч загибелі, а від Brexit не виграє ніхто. Можливо, їм на руку грає час. Економічні наслідки виходу з ЄС ще не докотилися до населення, підвищення цін у зв’язку з обвалом фунта не досягло поки що тривожного рівня. Та можна передбачити, що таке становище різко зміниться. Однак лишається питання: коли згортання інвестицій, перенесення виробничих потужностей і втрата робочих місць стануть настільки помітними, що неможливо буде більше ігнорувати небезпеки, і настане зрушення в настроях людей? Внаслідок 20‑відсоткової втрати вартості фунта з моменту референдуму вже простежується зростання інфляції, цін на продукти харчування і бензин та зниження купівельної спроможності приватних домогосподарств. Водночас згідно з опитуваннями виборців, які голосували за Brexit, лише 11% з них готові терпіти особисті фінансові втрати в обмін на посилення контролю за в’їздом до країни. До того ж, якщо ЄС збереже єдність і жорстку позицію, то ще цієї весни можна буде переконатися, на які складні переговори при недостатньому рівні компетентності та підготовки пішов уряд Мей. Якщо ці тенденції призведуть до перелому в суспільній думці, депутати можуть замислитися над тим, чи не варто під час наступного голосування за наслідками переговорів про Brexit спиратися на сформовані настрої замість того, аби беззастережно дотримуватися результатів референдуму. Тоді особисті рішення, продиктовані совістю, могли б вплинути швидше лише на конфігурацію більшості у парламенті, а не на позицію партій в цілому. Все це має відбутися в той проміжок часу, коли ще зберігається можливість зупинити автоматичний процес виходу, тобто до весни 2019 року. Часу дуже мало, бо економічні наслідки, напевно, будуть помітні не одразу. Охолодження кон’юнктури може стати відчутним для всіх лише тоді, коли вже буде занадто пізно для перегляду курсу на Brexit.

Ульріх Шторк, глава представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Лондоні Стаття вперше оприлюднена на сайті IPG

КОМЕНТАР

УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ

ДЕМОКРАТІЯ УЧАСТІ: ЧОМУ УКРАЇНА МОЖЕ НАВЧИТИ СВІТ Ми в ЄС маємо чудову можливість розмірковувати, чого б нам більше хотілося – Європи однієї чи різних швидкостей. Ми висловлюємо претензії, коли національні уряди чи ЄС не роблять чогось, що ми вважаємо за потрібне. Кожні чотири роки ми серйозно ставимося до наших демократичних прав, коли ходимо на вибори. Якщо нас справді щось дістало, ми голосуємо за новачка, який критикує головні політичні сили. Та в Європі є країни, які не мають такої розкоші ЩО ВДАЛОСЯ ТА ЩО НЕ ВДАЛОСЯ УКРАЇНІ

Україна є лише однією з колишніх комуністичних країн, яка мала не одну чи дві, а три масштабні революції — в 1990, 2004 та у 2013 роках. Чого люди навчилися після цих революцій? Що просто вийти на вулиці й домогтися політичних змін недостатньо. Революція, яка зараз відбувається в Україні, проходить не на вулиці. Вона проходить в інтернеті, в соціальних мережах — реальна та цифрова, та, яку створює громадянське суспільство. Українці були і є свідками поразки централізованого управління країною за комунізму та демократії. Перший з тріском провалився, друга мала суперечливий успіх. Радянські часи залишили країні у спадок недолугу сферу послуг — освіту, охорону здоров’я, державне управління, юстицію, поліцію. Корупція — в малих та великих масштабах — завжди була для людей інструментом того, щоб чогось домогтись. Демократія зробила корупцію ще гіршою. Бо раніше комуністи мали привілеї і без корупції. Після Євромайдану люди налаштовані змінювати це — і громадяни навіть більше, ніж уряд. Для мене, як для людини родом зі Словенії, де ми втомилися через те, що не бачимо реформ, було так радісно бачити багато молодих людей, які брали проблеми у свої руки, не стаючи при цьому політиками, а розбудовуючи державу.

РЕАНІМАЦІЯ РЕФОРМ

Прикладом такого підходу є "Реанімаційний пакет реформ" — рух, який фактично виконує роботу "міністерства реформ", яку я проводив у Словенії в 2007–2008 роках чи прем’єр-міністр нашої країни у 2010‑му. Українське громадянське суспільство просуває реформи та відстежує прогрес у цій сфері, спілкуючись з депутатами, міністрами. Зразком демократичного державотворення є численні онлайн-сервіси, які розвиває громадянське суспільство. Деякі з них вже досягли рівня подібних сервісів, які створюються бюрократіями на Заході, чи навіть перевершили їх. Це, наприклад, онлайн-сервіси, які роблять витрати з національного бюджету прозорими, або програми,

які дозволяють громадянам вирішувати, як використати частину міського бюджету. Перші борються з корупцією, другі покращують рівень управління міськими спільнотами та гарантують, що державні гроші вкладаються туди, куди громадяни вважають за потрібне. Але ще важливіше, що такі онлайн-сервіси створюють відчуття приналежності до управління державою та покращують довіру в суспільстві. Тисячі тих, хто бере участь у створенні цих сервісів, та сотні тисяч, які активно користуються ними, формують стійку соціальну мережу, незалежну від контролю чи цензури. Це люди, які знову вийдуть на вулиці, якщо буде потреба захищати незалежність України та демократію. У певному розумінні, Україна є великою живою лабораторією для демократії участі. Більше того, це є прикладом того, як створювати державу в такий спосіб. Це те, що має бути після революції — люди беруть владу в свої руки, роблять справу заради своєї країни та розбудовують її.

ТИХА РЕВОЛЮЦІЯ

На мою думку, сама ідея, що люди, вільно співпрацюючи через інтернет, можуть принести результати там, де держава та бюрократія на це не здатні, є захоплюючою. Це не чергова революція у Facebook чи Twitter. Це містить у собі серйозні елементи державотворення — демократичного державотворення онлайн, знизу вгору. В разі успіху Україна стане прикладом того, що може зробити інтернет для демократії. З вірою в позитивний вплив технологій на суспільство та з вірою в Україну я сподіваюся на цей успіх. Це також ставить Україну на карту світу не як країну, що має анексовану територію та проблеми зі своїм сусідом, але як хаб технологій для демократії участі та ноу-хау реформ, які просуває громадянське суспільство. І ця технологія та інші пов’язані з нею соціальні ноу-хау є саме тим, завдяки чому ми зможемо забрати вітер з вітрил популістів.

Текст: Жіга Турк (Словенія), міністр з розвитку (2007–2008 рр.)

Грушевського,5 №3(14), 2017 » 9

ВЕРХОВНА РАДА

Е-ДЕКЛАРУВАННЯ

ДЕПУТАТЫ ОЦЕНИЛИ БУДУЩУЮ ВСК ПО Е-ДЕКЛАРИРОВАНИЮ Из трех ветвей власти в Украине – законодательной, исполнительной и судебной, – как ни парадоксально, уволить членов НАПК может только судебная. В законе «О предотвращении коррупции» не предусмотрено привлечение к ответственности руководства Нацагенства даже за тот бардак, который творится сейчас

части 10 статьи 5 Закона Украины «О предотвращении коррупции» целых десять пунктов, влекущих за собой досрочное прекращение полномочий членов НАПК. Из них ни одного, касающегося неисполнения ими своих обязанностей. И лишь последний, десятый пункт гласит что член Нацагентства прекращает свои полномочия в случае вступления в силу решения суда, которым установлено систематическое нарушение требований данного закона. Это значит, что сегодня, когда 400 тысяч декларантов не подадут свои декларации вовремя по причине обвала сайта НАПК, ни один из руководителей Нацагентства не понесет за это ответственности. Ни Кабинет министров, ни парламент не смогут никого даже уволить, не то что наказать. Вряд ли мы услышим и о каком-либо судебном процессе, инициированном Кабмином или парламентариями. Обе ветви власти сочувственно разводят руками — что поделать, таков закон. Правда, кое-какие варианты решения проблемы общественности все-таки озвучиваются. Нардеп Ирина Суслова из БПП предложила создать в парламенте временную следственную комиссию, которая оценит работу НАПК по налаживанию системы е‑декларирования. Министерство юстиции объявило о подготовке изменений в закон «О противодействии коррупции», которые бы исправили допущенные институционные ошибки. Здесь нужно отметить особую игру Минюста — признавая сбои в работе реестра, он все же настаивает к ответственности всех, кто не подаст декларации вовремя. В качестве предлагаемых изменений министр юстиции Павел Петренко анонсировал ежегодный аудит Нацагентства и лишение органа коллегиальности. В случае, если эти изменения будут приняты, власть получит более управляемую структуру. И это достаточно ощутимая выгода,

10 » Грушевського,5 №3(14), 2017

ради которой можно и потерпеть некоторое время все неудобства от неработающего сайта НАПК. С парламентом все обстоит сложнее. Прошлой осенью депутаты сами столкнулись с перебоями работы системы электронного декларирования. Но для них тогда сроков подачи деклараций никто не продлевал. Сейчас идею создания ВСК по е‑декларированию все встретили дружным одобрямсом, но без особого энтузиазма. К сожалению, прецедентов, когда такие комиссии что-то реально решали, в Украине нет. К тому же ничто не мешает депутатам инициировать изменения в закон «О предотвращении коррупции» в индивидуальном порядке, без ВСК. Тогда в будущем, возможно, и у парламента станет больше рычагов контроля над работой НАПК. Алексей Мушак, БПП Во‑первых, не только парламент будет инициировать создание временной следственной комиссии, правительство также предлагает создать рабочую группу по НАПК. Я считаю, чем больше контроля и прозрачности, тем лучше. Ведь на самом деле уже год прошел с первой подачи деклараций, и до сих пор не отработаны базовые моменты. Поэтому в создании ВСК ничего плохого нет. И второе. Как правило, результата от ВСК немного. Но я хотел бы, если будет создана эта комиссия, чтоб она грамотно подкорректировала закон. Например, наверное, нам не нужно, чтоб все госслужащие одновременно подавали декларации. Все же лучше распределить нагрузку на сервер. Однако, бесспорно, время и круг декларантов нужно скорректировать.

Евгений Рыбчинский, группа «Воля народа» Комиссию создавать нужно. Ведь е‑декларирование проводится, чтобы исключить дальнейшие изменения материального статуса любого госслужащего. Сдал — все, точка! Сейчас есть сбои в системе, а это значит, что есть сбои в софте, чего реально быть не может. В Украине нет такого количества профессиональных «пиратов», которые бы занимались софтами. Это означает, что кому-то не хочется, чтобы это е‑декларирование существовало или работало так, как должно. С инициативой Ирины Сусловой я абсолютно согласен. Вопрос в другом. Что даст комиссия? Повод обратиться в Генпрокуратуру или куда-то еще? В этом я вижу некую манипуляцию. Ведь Ирина находится в центре провластной фракции. Куда еще апеллировать, как не к своим руководителям? Шансы на создание комиссии есть. Кто инициирует, тот и создает. У нас все комиссии, который, например, пытался сделать Егор Соболев, заканчивались ничем. Потому что у него в принципе нет власти и влияния. А в данному случае, если это инициирует человек из БПП, то наверняка комиссии быть. Юрий Павленко, «Оппозиционный блок» Создать комиссию целесообразно. Потому что по закону НАПК контролируется и подчиняется ВР. А ВР должна отреагировать на проблемы, которые возникали ранее и возникли сегодня у граждан, которые подают декларации. Речь идет почти о полутора миллионе человек — они сегодня фактически не могут полноценно реализовать свой долг. Таким образом ответственность в нынешней ситуации перекладывается на обычного гражданина. Даже дискуссия между главой НАПК и премьер-министром доказывает, что на уровне исполнительных органов власти есть попытки переложить ответственность друг на друга. И в такой ситуации парламент обязан подробно проанализировать и установить виновного, инициировать изменения в законодательство для того, чтобы защитить граждан от неэффективной и непрофессиональной деятельности чиновников. Я не уверен в том, что комиссию создадут. Но дискуссия относительно анализа работы и НАПК, и правительства в целом по подготовке и проведению процесса е‑декларирования нужна.

Игорь Луценко, «Батьківщина» Идея хорошая. Я очень сомневаюсь, что временную комиссию таки создадут. Дело в том, сейчас в парламенте правящее большинство недолюбливает ВСК. Поэтому, я думаю, что есть много незаинтересованных в этом как в прецеденте. А вообще это нужно было бы сделать в 2016 году, когда декларировали впервые. Вот еще с того момента было начинать работать, и тогда бы мы избежали того, что происходит сейчас с е‑декларированием. Руслан Сидорович, «Самопоміч» Комиссия уже создавалась осенью прошлого года во время первой волны декларирования. Тогда комиссия общалась со всеми участниками процесса создания системы е‑декларирования, были подготовлены некоторые итоги, но те, кто отвечает за функционирование этой системы, не сделали никаких выводов. Поэтому сейчас нет смысла создавать новую комиссию, потому что можно спрогнозировать последствия. То, что система «упадет» снова, было понятно еще в прошлом году. Тогда были точно такие же проблемы. И было абсолютно ясно — если не устранить недостатки, то при увеличении количества декларантов последствия будут предсказуемы. Я акцентирую — прошло полгода! Ни месяц, ни два, ни три! Ничего не было сделано, чтобы система работала полноценно. Среди айтишников эта ситуация стала стебом. Ведь с тем, чтобы обеспечить нормальный софт, проблем никаких нет. Нужно только желание. Либо это неумение, либо саботаж. Или наши правоохранители займутся изучением этой проблематики и найдут виновных в такой «работе» системы, или это означает абсолютную неспособность обеспечить нормальное функционирование институтов по борьбе с коррупцией. Ранее народный депутат фракции БПП Алексей Мушак предположил, что если в парламенте будет создана временная следственная комиссия (ВСК) по исследованию работы системы электронного декларирования, есть шанс, что закон «О предотвращении коррупции» в части е‑декларирования будет изменен.

Текст: Михаил Грушевский Фото: с открытых интернет-ресурсов

Грушевського,5 №3(14), 2017 » 11

КОМЕНТАР

КРЕДИТНИЙ МІЛЬЯРД

НАМ ДАЛИ МИЛЛИАРД. А ЧТО ОТДАЕМ МЫ? Нам таки дали очередной кредитный миллиард. Однако мы не знаем, что стоит за этим решением и что Украина должна взамен. Ошибочно думать, что в лице МВФ мы имеем дело с добрыми дядями и тетями, мечтающими спасать нашу страну от экономических потрясений. Также наивно полагать, что этот Фонд или другие мировые финансовые институты раздают свои миллиарды направо и налево исключительно из альтруистических побуждений. И уж совсем странно воспринимать этих финансовых монстров в качестве наших благодетелей, доброжелателей и партнеров. Дмитрий Спивак, политик, общественный деятель влияния мирового закулисья.

ВФ — очень жесткая и прагматичная финансово‑политическая структура, цель которой запускать свои щупальца в экономики развивающихся и нуждающихся стран. С непременной выгодой для себя и для тех, кто стоит за всеми этими глобальными финансами. Причем выгодой, не ограничивающейся процентами по кредитам и траншам. Все намного серьезнее. Мировая экономика и мировые финансы живут по своим законам. По законам транснациональной глобализации. А МВФ является одним из инструментов

12 » Грушевського,5 №3(14), 2017

Если вы проследите за историей взаимоотношений МВФ и Мирового банка со своими клиентами-донорами, то увидите важную закономерность. Игла МВФ оказывается настолько прочной и настолько затягивает государства и их правительства в долговую яму, что во многих случаях уже трудно говорить о какой-либо самостоятельности или независимости этих стран. С одной стороны, им помогают, а с другой — порабощают. Экономики этих государств попросту начинают обслуживать исключительно интересы кредиторов. И работать на своих реальных хозяев. Причем, в самом худшем варианте. Земля, недра, ископаемые, водные ресурсы, использование территории для всевозможных испытаний и научных разработок, разнообразные опыты, оказывающие влияние на состояние экологии того или иного региона. Все богатства начинают постепенно принадлежать совсем не тем, в чьих территориальных границах они сосредоточены. Более того, умело используя коррупционную составляющую в правительствах стран-заемщиков, основные акционеры МВФ четко проводят свою линию глобализации и порабощения. Выставляя свои жесткие, далеко не всегда обоснованные требования, мировые банкиры через различные международные политические институты и своих представителей в правительствах начинают успешное внешнее управление и корректируют нужные для них политические события.

Например, обвал национальной валюты или, наоборот, спекулятивные перепады и баснословные барыши. При этом обнищание местного населения их не волнует. Революции, выборы, смена власти, взлет или падение акций крупных и стратегически важных корпораций, в том числе государственных. Вот спектр их интересов. Они овладевают не только экономикой и финансами, они овладевают парламентами, правительствами, президентами и монопольным правом на принятие государственных решений. Еще никому не удавалось вырваться из их «финансовых объятий». Особенно ярко это проявляется там, где взятые кредиты размываются, распыляются и растворяются в бездне теневой и неустойчивой экономики. Теперь посмотрим на наши взаимоотношения с МВФ за последние годы. Подписывая с Украиной очередной Меморандум Держатели акций и очередную Программу МВФ отчетливо помощи, держатели понимают сколько акций МВФ отчетливо понимают, куда пойдут их и кем будет деньги, сколько и кем будет украдено украдено и когда вновь возникнет необходимость в очередном транше. Более 17 млрд. долларов получила наша страна от МВФ, Мирового банка и других организаций только за последние годы. 17 млрд. (!!!) американских долларов. И что? На что они все были потрачены? Правильно, исключительно на проедание и залатывание текущих дыр в результате колоссальной государственной коррупции. При этом надо отдавать себе отчет в том, что при неработающей экономике рассчитаться с кредиторами без объявления дефолта не выйдет. И все бы ничего, но… В нас уже столько вложили, что дефолт ИМ не выгоден больше, чем самой Украине. Им не это нужно. ИМ нужно продолжать нас подкармливать и держать на крючке, вымывая из наших недр все, что им интересно. Не сомневайтесь, что многие стратегические объекты уже давно не принадлежат народу. Другие — на очереди. Вот почему представители Фонда так настойчиво продавливают тотальную приватизацию наших государственных активов. В том числе в оборонной, химической и энергетической сферах. Кроме того, мы не знаем, какие теневые требования обычно подписывают в Меморандумах, помимо хорошо известных повышения пенсионного возраста, пенсионной реформы и увеличения стоимости услуг ЖКХ. Но все это просто для отвода глаз. Чтоб политикам было о чем поговорить. Пар выпустить. Также, для отвода глаз и их настойчивые стенания и озабоченность слабыми темпами борьбы с коррупцией. Зачем им это. Наоборот. Чем коррумпированнее власть, тем легче ей управлять. У них совершенно другие интересы. Глобальные. Например, использовать нашу территорию для секретных захоронений отходов химической промышленности или ядерных отходов. Может такое быть? Вполне. Или для испытаний новейшего оружия. Или фармакологическое производство.

Далее. Им, конечно, нужна наша ЗЕМЛЯ. Потрясающе богатая и плодородная земля. И безумно дешевая. Это фантастические деньги. Это триллионы долларов. И вот за этот куш западные инвесторы и кредиторы готовы будут еще не на один миллиард транша. И если раньше тема моратория на продажу сельхоз земли была табу и не всплывала в информационном пространстве, то сегодня долг Украины стал настолько огромен, что МВФ уже почти требуют от первых лиц страны решать этот вопрос и открывать рынок земли. Причем рынка никакого не будет. Все уже давно поделено. В первые же недели ВСЯ УКРАИНСКАЯ ЗЕМЛЯ будет скуплена транснациональными компаниями. Через подставных лиц. С участием украинских компаний. Или напрямую. Таков их план по захвату. И они к этому постепенно идут. Приведу еще один пример унизительного отношения к Украине. Европейский союз пообещал нам каких-то 600 млн. евро, взамен потребовав (практически открыто) отменить запрет на вывоз леса-кругляка. Вот так, не стесняясь, эти прописные демократы хотят лишить нас еще одного богатства — леса. И оставить народ Украины в экологически грязной зоне. Можно говорить и про наши порты, и про некоторые другие стратегические объекты, которые намеренно уничтожались экономическими и регулирующими инструментами, убивая на корню конкурентную среду. Можно говорить о том, что и банковская система Украины уже давно не принадлежит Украине. Не секрет, что последний из частных могикан, «Приват», был национализирован по требованию американцев. Вот и выходит, что вместо того, чтобы вкладывать кредитные средства в развитие и модернизацию реальной экономики, созданию новых современных производственных технологий и научной базы для инноваций, украинские власти все глубже и глубже увязают в этих долговых обязательствах, практически отдавая страну на откуп международным финансовым институтам. Два или три поколения украинцев будут рассчитываться за такую бездарную и недальновидную политику. И потому весть о том, что МВФ принял решение о выделении Украине очередного миллиарда, обрадовал, прежде всего, представителей украинского правящего класса, для которых это очередная возможность обогащения. А все потому, что они живут сегодняшним днем. Живут по принципу, что время все спишет. У нашей политической элиты полностью отсутствует даже инстинкт самосохранения. Не то что государственный подход, ответственность перед своей страной и стратегическое мышление. Это порочная, исключительно феодальная философия. Вот почему нам никогда не открывают реальную картину того, что на самом деле должна Украина за все эти кредиты. Может быть, уже и отдавать нечего?

Текст: Дмитрий Спивак Фото: Flickr

Грушевського,5 №3(14), 2017 » 13

МВФ

ЗРАДА ЧИ ПЕРЕМОГА

УКРАИНЕ ДАЮТ ШАНС, НО НЕ БОЛЕЕ ТОГО Стоит отметить, что Украина за короткое время сумела нарастить большую кредитную историю, став в один ряд с другими мировыми должниками. Анатолий Пинчук, экономический эксперт

14 » Грушевського,5 №3(14), 2017

ак, 11 марта 2015 года МВФ утвердил программу кредитования экономики Украины с использованием механизма расширенного финансирования. Общий объем обещанной помощи составил $17,5 млрд. Планировалось, что эти денежные средства Киев получит в течение следующих четырех лет. Первый транш в размере $5 млрд. поступил в отечественную казну 13 марта 2015 года, второй ($1,7 млрд.) — 4 августа 2015 года. В сентябре 2016 года МВФ одобрил предоставление Украине третьего транша — $1 млрд. По словам министра финансов Александра Данилюка, отечественная экономика, несмотря на все негативные тенденции, будет развиваться. «Дефицит бюджета также будет сохраняться, как и предусмотрено законом «О бюджете на 2017 год». То есть, в принципе, мы доказали, что эффект есть, но он не такой значительный, и наша экономика справится с негативными последствиями, мы верим в то, что экономика будет развиваться», — заявил в беседе с журналистами Данилюк.

МЕМОРАНДУМ С МВФ: НЕГАТИВНЫЕ СТОРОНЫ

Шумиха вокруг требований пенсионной реформы, в том числе повышения пенсионного возраста или стажа, а также введения рынка сельскохозяйственных земель — это следствие отсутствия у правительства Украины собственного видения решения существующих проблем сбалансирования макроэкономических финансовых показателей. Если бы та же пенсионная реформа проводилась как составляющая социальной и фискальной реформ, которые были бы способны путем общего снижения фискальной нагрузки вывести из тени зарплаты и обеспечить существенно большую наполняемость пенсионного фонда, а также была бы изменена формула начисления пенсии, таких болезненных моментов можно было бы избежать. То же самое и с землей — вокруг не много политических спекуляций. У нас действительно нельзя немедленно вводить рынок земли, даже при наличии бессмысленного ограничения по продаже земли иностранцам. Но только потому, что не создан полноценный публичный электронный реестр земли, а также не созданы экологические стандарты использования земель и севооборота из-за отсутствия которых уже сейчас страдает украинская земля. Но создавать их надо, и вводить рынок земли надо. Единственное негативное требование МВФ касается необходимости ужесточения упрощенки. Но его можно было бы избежать, предложив нашему правительству системную фискальную реформу. Фактически дополнительные конкретные требования носят политический характер и подталкивают руководство Украины к реальной борьбе с коррупцией, вместо ее имитации (такие как с завершением аудита НАБУ, например). А сам факт уменьшения в два раза размера транша, свидетельствует о том, что его выделили «чтобы не умерли», а не как элемент реальной поддержки реальных реформ.

ПОЛОЖИТЕЛЬНЫЕ СТОРОНЫ

Деньги западного кредитора Украине нужны. К сожалению, приходится привлекать внешнее финансирование для

Грушевського,5 №3(14), 2017 » 15

МВФ

поддержания платежного баланса. Ведь это — самые дешевые кредиты, которые можем получить. За границей никто дешевле нам кредитов не даст. Разве что можем надеяться на помощь Всемирного банка, плюс — США, которые в состоянии предоставить гарантии по облигациям. В прошлом году, как и в этом, в Украине были значительные выплаты по внешнему долгу. Если не получать новые кредиты от МВФ, то, соответственно, не будет пополняться золотовалютный резерв и не сможем возвращать предыдущие долги. Это означает дефолт, существенная девальвация гривни, падение экономики — все по списку. МВФ в целом требует на 95% как раз тех изменений, которые действительно нужны стране. Кроме того, сотрудничество с этим институтом — подтверждение для всех наших западных партнеров, что двигаемся в правильном направлении, что, несмотря на все, продолжаем проводить реформы. Если МВФ прекращает предоставлять кредиты Украине, то автоматически остальные иностранные партнеры отказываются рассматривать вопрос о поддержке. Что касается новых пунктов в обновленном меморандуме о сотрудничестве Украины с МВФ, то вряд ли они появятся. Возможно, будут некоторые технические уточнения — в связи с торговой блокадой Донбасса. Ведь вопрос предоставления транша отложили как раз потому, что макроэкономические показатели, которые закладывались в ходе предварительного обсуждения текста меморандума, уже сейчас прекратили соответствовать действительности. Блокада ухудшает торговый баланс. Из-за этого у нас в перспективе сократится экспорт. В частности, за счет тех предприятий, которые расположены на украинской территории. Все они зависели от поставок из ОРДЛО. Во‑вторых, возрастет доля импорта. Тот уголь, что закупали в ОРДЛО за гривну, сейчас придется покупать за валюту. Поэтому возникает вопрос — а что будет с нашим торговым балансом, удержим ли стабильность? То же — по поступлению доходов в бюджет. Они уменьшатся. Соответственно, могут возникнуть дополнительные бюджетные расходы. Это и есть те вопросы, которые требовали уточнения для МВФ. Все они включены в повестку дня. В частности, важно понимать, какова цена вопроса — что украинское правительство будет делать, если экономическая ситуация ухудшится. Учитывая, что у нас был довольно положительный тренд роста экономики, будут определенные возможности для бюджетных маневров — для того, чтобы компенсировать потери от блокады. Например, речь идет о перекладывании определенных статей расходной части бюджета на вторую половину года. А вот вопрос разблокирования российских банков в переговорах с МВФ не будет рассматриваться. Поскольку сейчас ни одного блокирования деятельности этих банков в Украине нет. Ограничения предусмотрены лишь в тех случаях, когда банки будут выводить капитал из Украины. Это не создает каких-то непреодолимых препятствий для их деятельности. Поэтому этот вопрос не будет предметом беспокойства МВФ. Относительно получение следующих траншей от МВФ, будут 16 » Грушевського,5 №3(14), 2017

ЗРАДА ЧИ ПЕРЕМОГА

существенные проблемы. Понятно, что некоторые задачи могут быть и не реализованы. Прежде всего это касается вопроса снятия моратория на землю. То же касается трансформации пенсионной системы. Однако Украина по-прежнему не выполняла все ключевые требования МВФ. Вполне вероятно, если будут хоть какие-то точечные шаги со стороны правительства, то МВФ и в дальнейшем будет рассматривать вопрос о предоставлении следующих траншей.

ВЫВОД

Неужели МВФ нужно вернуть активы, украденные Коломойским в «Приватбанке»? Или это надо прежде всего украинским налогоплательщикам? А ведь именно в программе МВФ записано требование провести аудит и нанять специально обученных людей, которые будут бегать за акционерами «Привата» по всему миру, забирая активы в счет их долга. Пока что они тратят деньги только на запугивание Валерии Гонтаревой. Но активисты стоят дешево. Хотелось бы, чтобы они заплатили много и сразу. Неужели МВФ надо создать антикоррупционный суд, чтобы задержанные НАБУ «насировы» наконец сидели в тюрьме? А чиновники понимали, что риски воровства возросли в разы. Или МВФ надо дать больше полномочий НАБУ, чтобы те могли сами ловить больше коррупционеров? Именно коррупция самая большая проблема Украины. Именно нашей страны. А не МВФ. И именно коррупция разрушает конкуренцию и ставит наибольшие заслоны перед ростом экономики. Неужели «менты», прокуроры и эсбэушники, устраивающие «маски-шоу» каждый раз, когда у них заканчиваются деньги на карманные расходы и на походы в CHI. Пока что все эти люди, вместе с депутатами, саботируют инициативу Минфина, которая должна позволить вздохнуть МВФ необходимо, чтобы была создана служба финансовых расследований. И на украинский бизнес перестали давить. И сотрудничество с МВФ — единственный способ заставить власть сделать правильно. А теперь скажите, что из этих реформ — неправильное? И что есть путь не туда? А если не можете найти ответ на эти вопросы, то подумайте, какая мотивация у тех, кто начинает разговоры о том, что «… с кредитами МВФ мы идем не туда…»? Кроме коррупционной, конечно. Если бы Украина полностью выполнила программу МВФ, то через год мы бы жили в другой стране. К сожалению, мы не выполним все. Слишком больно это будет для нашей власти. И да, наши внуки ни при чем. Кредиты МВФ короткие. И отдавать их будем мы сами. Никаких ресурсов никто в обмен не получает. Кредиты идут в резервы НБУ. Там остаются. И потом из этих же резервов возвращаются в Фонд.

Текст: Анатолий Пинчук Фото: Flickr

ПУНКТІВ ПЛАНУ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ Кабмин утвердил масштабный план действий на следующие три года. В документе 335 страниц. Он совпадает с остальными программными документами Украины: меморандумом МВФ, Стратегией-2020, планом действий правительства. Редакция «Грушевского,5» изучила документ и определила основные изменения, которые правительство считает нужным осуществить.

1 2 3 4 5

Реформа оборонного сектора продолжится в рамках правил НАТО. В среднесрочной перспективе планируется назначить гражданских министра обороны и его замов, разъединить должности начальника Генштаба и Главнокомандующего Вооруженными силами. Цель до конца 2017 года: реорганизовать 40% подразделений Генштаба. До 2020 года Минобороны должно присоединиться ко всем услугам и Партнерствам Агентства НАТО по поддержке и поставкам. Закупки осуществлять Минобороны обязано строго через Prozorro. Реформа здравоохранения. В планах у Кабмина: создание оперативно-диспетчерских служб, центров экстренной медицинской помощи и медицины катастроф с GPSтехнологиями, обновление их автопарка. Среди приоритетов — запуск системы возмещения стоимости лекарств для граждан и регулирование цен на лекарства, по которым предоставляется такое возмещение. Еще одно направление реформы — борьба с сердечно-сосудистыми и сосудисто-мозговыми заболеваниями, развитие службы трансплантологии, а именно — создание государственных трансплантационных округов и Национального центра трансплантации (уже в этом году). Дерегуляция. Взаимодействие с бизнесом. Кабмин обещает сокращать меры госконтроля, устранять административные барьеры, развивать рынки, которым можно делегировать выполнение госфункций. Планируется обновить законодательную базу в сфере туризма. Цель: внедрить три правила. Первое — все изменения начинают действовать с 1 января (кроме упрощений и отмены обязательств бизнеса). Второе — все изменения вступают в силу не позже чем через 6 месяцев после принятия. Третье — утверждая регулирование на 100 грн, государство должно отменить его на 200 грн. Реформа энергетического сектора. Важный шаг — внедрение Третьего энергетического пакета ЕС. Цель: доля энергии из возобновляемых источников в общем объеме энергопотребления в 2017 году составит 8,3%, в 2020–11%. Собственная добыча газа в 2017 году — 20,3 млн куб. м, в 2020–27,6 млн куб м. Среди приоритетов правительства на текущий год: сократить количество угольных госпредприятий. В этом году Кабмин намерен завершить ликвидацию 5 шахт и передать еще девять на подготовку и начало ликвидации. В списке задач также снять арест и вывести из-под налоговых залогов имущество государственных угольных компаний. Цель: избавиться от убыточных шахт, максимально сократить господдержку угольной отрасли, перейти к рыночному ценообразованию на уголь. Образование. Задачи, которые определил Кабмин: утвердить новый стандрат начального образования и 20 учебных программ, подготовить 10 тысяч учителей начальных классов, закупить 500 кабинетов математики и естествознания. В плане также модернизация профтехобразования. Цель: реорганизация в 2017 году 789, в 2018 году 779, в 2019 году 771, в 2020 году 765 профтехучилищ, повышение квалификации педагогов, привлечение инвестиций.

Текст: Наталия Гриценко

Грушевського,5 №?, 2017 » 17

РОБОТА УРЯДУ

ПІДСУМКИ

РІК УРЯДУ ГРОЙСМАНА: ДОСЯГНЕННЯ І ПРОРАХУНКИ

14 квітня 2016 року Володимир Гройсман заступив на посаду прем’єр-міністра України, змінивши Арсенія Яценюка. Оцінити роботу уряду справа складна, адже 1 рік - це невеликий термін, щоб докорінно реформувати та змінити країну, особливо в умовах зовнішньої агресії. Взявши за основу представлений рік тому амбітний План пріоритетних дій, ми проаналізували основні перемоги і невдачі уряду Гройсмана • СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА • ПІДВИЩЕННЯ МІНІМАЛЬНОЇ ЗАРПЛАТИ ДО 3 200 грн. Досягнення: В 2016‑му Україна вважалась найбіднішою державою Європи з мінімальною зарплатою в 1 600 грн ($60). Проте з 1 січня 2017 року мінімальна зарплата в Україні становить 3200 грн ($120). Таким чином, за цим показником Україна наздоганяє Росію і Білорусь. Тим не менш, щоб наздогнати, наприклад, Болгарію, де «мінімалка» становить $246, Україні необхідно збільшити теперішню мінімальну зарплату вдвічі. Проблеми: По-перше, підвищення мінімальної зарплати вдвічі збільшує податкове навантаження на економіку. У 2017‑му рівень фіскального тиску перевищить 45%, що може стримувати економічний розвиток країни та негативно позначитися на рівні інфляції. По-друге, існує ймовірність, що представники малого та середнього бізнесу, особливо в регіонах, не зможуть витримати такого навантаження і змушені будуть скорочувати персонал або взагалі закриватись. ПРИЗНАЧЕННЯ СУБСИДІЙ Досягнення: Близько 9 млн українців отримують субсидії для оплати житлово‑комунальних послуг. Проблеми: По-перше, зростають бюджетні витрати на субсидії — до 55–60 млрд грн. По-друге, ситуація, коли більше 60% українських домогосподарств отримують субсидії, нівелює позитивний ефект від підвищення тарифів. По-третє, система субсидій може фактично перетворитись у переказ бюджетних коштів монополістам, які контролюють постачання комунальних послуг. ПЕНСІЙНА РЕФОРМА Прорахунки: Проведення пенсійної реформи в Україні відкладається. Протягом 12 років ведуться дискусії щодо запровадження 18 » Грушевського,5 №3(14), 2017

трьохрівневої накопичувальної пенсійної системи. Українці платять 18% від своєї зарплати в пенсійний фонд. Мінімальна пенсія в Україні (станом на 1 січня 2017 р) — тільки 1 247 грн. З 1 травня очікується її зростання на 65 грн і вона становитеме відповідно 1 312 грн. Проте навряд чи таке підвищення слід вважати досягненням уряду Гройсмана. Середній розмір пенсії в Україні за віком — 1 690 грн ($62), що вдвічі менше, ніж у Білорусі ($134), утричі менше, ніж у Росії ($196). Середньостатистичний польський пенсіонер отримує у 6,5 разу вищу пенсію ($413), аніж український. Наразі існує тільки законопроект, відповідно до якого кожен українець, який працює, віком до 35 років матиме власний пенсійний рахунок, куди відкладатиме гроші із зарплати: спочатку на рівні 2%, а потім щороку на процент більше і так до 7%. БЕЗВІЗОВИЙ РЕЖИМ З ЄС Досягнення: 5 квітня у Європарламенті відбулися дебати з українського питання. За затвердження проекту законодавчої резолюції про внесення України до переліку третіх країн, громадянам яких скасовуються візові вимоги, проголосували більшість депутатів Європарламенту. Тепер український безвіз мають схвалити у Раді ЄС. Очікується, що безвізовий режим для України фактично може набути чинності на початку червня. ID-ПАСПОРТИ Досягнення: В Україні почали видавати ID-паспорти за світовим зразком. Нові паспорти забезпечують кращий рівень захисту його власнику, оскільки електронний безконтактний чіп неможливо змінити чи підробити. Проблеми: По-перше, для зчитування інформації з ID-паспорта необхідні спеціальні пристрої, адже сам по собі новий паспорт не містить інформації про місце реєстрації чи сімейний стан його власника. На практиці це означає, що потрібно брати додаткові довідки. Із паспортом старого

зразка таких проблем не виникало. По-друге, виробництво ID-картки триває 20 робочих днів. Протягом цього часу громадянин України фактично залишається позбавлений можливості здійснювати процедури і отримувати послуги, при яких необхідно пред’явити документ, що засвідчує особу і громадянство. ДЕШЕВІ ЛІКИ Досягнення: Прийнято закон про спрощення реєстрації лікарських засобів. Тепер термін реєстрації скорочується з приблизно 1,5 року до 10 днів. Також було змінено систему державної закупівлі ліків — наразі вона відбувається через міжнародні організації. Таке рішення забезпечило 118 млн грн економії бюджетних коштів. Крім того, Володимир Гройсман пообіцяв знизити ціни на лікарські засоби, а також забезпечити людей, хворих на серцево‑судинні захворювання, безкоштовними ліками.

УКРАЇНІЗАЦІЯ Досягнення: Запроваджено квоти на українські пісні та мову на радіо. Квоти вводяться поступово, протягом трьох років. Вимога для першого року — щонайменше 25% україномовних пісень та 50% програм державною мовою. Також встановлено квоти на українську мову на телебаченні на рівні 75%.

• ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА • ЗРОСТАННЯ ВВП Досягнення: У 2016‑му вдалося зупинити падіння економіки і відновити її зростання (2,2%). Це свідчить про позитивну динаміку та поступовий вихід економіки країни з глибокої рецесії. У бюджеті України на 2017 рік закладено зростання ВВП на рівні 3%, інфляція — 8%, курс гривні — 27,2 за $1.

Грушевського,5 №3(14), 2017 » 19

РОБОТА УРЯДУ

ЗАХІДНІ КРЕДИТИ Досягнення: Підписано угоду про залучення запозичень під гарантії США на суму $1 млрд. Проблеми: Новий транш МВФ розміром $1 млрд було відкладено. ВІЛЬНА ТОРГІВЛЯ З ЄС Досягнення: З 1 січня (ще за уряду Яценюка) почала діяти зона вільної торгівлі з ЄС. Результат: зниження ввізних мит на товари з ЄС та усунення торгівельних бар’єрів для українських виробників. Експорт українських товарів до ЄС зріс на 2,4%. Проте негативно на показники українського експорту вплинуло падіння світових цін на сировину, зокрема на зерно та метали. Проблеми: Тарифні квоти на українську продукцію в ЄС поки незначні і швидко вичерпуються у часі. У жовтні 2016‑го Європейська Комісія ухвалила рішення про збільшення тарифних квот для України, проте перелік товарів включав не всі позиції, які були запропоновані Кабміном. Крім того, деякі групи квот потребують від українських виробників проходження особливих процедур сертифікації та отримання відповідних дозволів. ПРИВАТИЗАЦІЯ ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ Прорахунки: У планах уряду декларувалась масштабна приватизація державних підприємств (внесено 705 об’єктів) за новими підходами, адже управління такими підприємствами часто здійснюється неефективно і вони стають джерелом збагачення для корупціонерів. У 2016‑му уряд Гройсмана планував поповнити державну скарбницю на 17 млрд грн від приватизації, проте в підсумку бюджет отримав суму на 90% менше — 189 млн грн. Показовою у цьому плані є приватизація Одеського припортового заводу. В ході аукціону не було отримано жодної заявки. Серед можливих причин: висока стартова ціна, відкриття судових справ щодо топ-менеджменту підприємства, борги компанії. ДЕРЕГУЛЯЦІЯ БІЗНЕСУ Досягнення: Уряд Гройсмана скасував 367 регуляторних актів, які стримували розвиток бізнесу. Скасовано також обов’язкову держреєстрацію іноземних інвестицій, що спрощує процедуру їх залучення. У рейтингу Doing Business (Індекс легкості ведення бізнесу), який складає Світовий банк, Україна піднялась на одну сходинку вгору. Тепер Україна посідає 80‑те місце (із 190). ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ ЧЕРЕЗ PROZORRO Досягнення: З 1 серпня 2016‑го ця онлайн-платформа державних 20 » Грушевського,5 №3(14), 2017

ПІДСУМКИ

закупівель стала обов’язковою до використання по всій Україні. Відтепер усі тендери проводяться через ProZorro. Це дозволяє зменшити рівень корупції і справедливо проводити тендери на конкурсній основі. Зазначимо, що у 2016‑му ця онлайн-платформа була визнана найкращою в світі, перемігши у престижній міжнародній премії у сфері закупівель — World Procurement Awards 2016. МОДЕРНІЗАЦІЯ ІНФРАСТРУКТУРИ Досягнення: У 2016‑му було відремонтовано 816 км українських доріг. Проблеми: Українські дороги — найгірші в світі. Про це свідчать дані звіту Global Competiveness Index за 2016 рік. Україна — на 134‑му місці (із 138 країн). За семибальною шкалою якість українських доріг скромно оцінили в 2,4. Гірша, ніж в Україні, ситуація з дорогами тільки в Мавританії, Парагваї, Демократичній Республіці Конго і на Мадагаскарі. СТАН УКРАЇНСЬКИХ ДОРІГ, 2017 РІК: Доріг без ремонту:

97%

Доріг з ремонтом:

Виділено грошей на ремонт у 2017 році:

3 млрд грн

Необхідно:

€100 млрд

Уряд Гройсмана пообіцяв виділити додаткові 15 млрд грн на ремонт доріг. Суми у 18 млрд грн вистачить на ремонт 2 тис. км доріг із загальної мережі в 170 тис. тобто це трохи більше 1% автодорожньої мережі. РЕФОРМА ЕНЕРГЕТИЧНОГО СЕКТОРУ Досягнення: По-перше, скасування пільгових цін на газ для населення та встановлення ринкових тарифів. По-друге, зростання видобутку українського газу у 2016‑му на 50–70 млн кубометрів. По-третє, понад рік Україна не купує газ у Росії. ЗЕМЕЛЬНА РЕФОРМА У програмі уряду Гройсмана міститься положення про скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення. Це одна з вимог МВФ. Проте у жовтні 2016‑го Верховна Рада увосьме продовжила дію заборони до 1 січня 2018‑го. Прихильники зняття заборони наголошують, що після відкриття ринку ціна на землю зростатиме (за прикладом країн Центрально-Східної Європи). Зараз прогнозована ціна на українську землю — $1 100 (вартість у Польщі — $8 000). Натомість противники скасування мораторію підкреслюють, що в умовах економічної кризи скасовувати мораторій не варто, оскільки її скуплять за безцінь великі монополісти, а згодом перепродадуть іноземцям. Наразі вигідніше продавати готову продукцію, аніж сам засіб виробництва.

В цілому, 15 років поспіль питання мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення залишається одним з найбільш дискусійних в Україні. Тому складно оцінювати дії уряду Гройсмана у цьому питанні.

• ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА І ПРОТИДІЯ КОРУПЦІЇ • АНТИКОРУПЦІЙНІ ОРГАНИ Досягнення: Утворено незалежні антикорупційні органи — Національне антикорупційне бюро, Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, Національне агентство з питань запобігання корупції. Говорити про ефективність їхньої роботи поки складно. Зазначимо, що у рейтингу Corruption Perceptions Index (індекс сприйняття корупції) за 2016 рік Україна посідає 131‑ше (із 176) місце в світі із показником 29 балів (у 2015 році — 27 балів). ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ДЕКЛАРУВАННЯ Запровадження е‑декларування було однією з умов західних партнерів України щодо надання чергового траншу фінансової допомоги. Вводилась система електронного врядування в Україні з труднощами: закон двічі ухвалювали, виникали проблеми із програмним забезпеченням для заповнення і зберігання декларацій, відкладався час запуску. Внесення українськими посадовцями своїх величезних статків у декларації викликало бурхливу суспільну реакцію. З одного боку, система електронного декларування запрацювала, статки чиновників оприлюднено. Проте, з іншої, залишається відкритим питання, звідки у них такі кошти та чи понесе хтось із чиновників покарання за незаконне збагачення. ЗМІНИ ДО КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ ЩОДО ПРАВОСУДДЯ Досягнення: Прийнята нова редакція закону «Про судоустрій і статус суддів». Основні зміни: призначення суддів безстроково (замість 5‑річного періоду), втрата недоторканності (можуть бути затримані правоохоронцями за підозрою у здійсненні тяжких або особливо тяжких злочинів), реорганізація Вищої ради юстиції у Вищу раду правосуддя (матиме право відстороняти, переводити, звільняти суддів і подавати президентові подання на їхнє призначення), позбавлення президента, парламенту і з’їзду суддів права звільняти суддів Конституційного Суду (суддя зможе бути звільнений тільки за рішенням не менше 2/3 складу Конституційного Суду). У Конституції буде закріплено можливість визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду (набуде чинності 30 червня 2019 року). Збільшення зарплати суддів (наприклад, зарплата суддів Верховного Суду

підніметься в 6 разів — з 13 до 75 мінімальних заробітних плат (близько 110 тис. грн)).

• ДЕРЖАВНА СЛУЖБА • ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ Досягнення: Прийнятий закон «Про службу в органах місцевого самоврядування», що має на меті впровадити нову систему оплати праці та механізм запобігання корупції. На службу обиратимуться на конкурсній основі. Зазначимо, що у 2016 році завдяки децентралізації надходження до місцевих бюджетів збільшились майже на 50%.

• БЕЗПЕКА • ОБОРОННИЙ БЮДЖЕТ Досягнення: У бюджеті України на 2017 рік передбачено 129 млрд грн ($5 млрд) на сферу безпеки та оборони (у 2016‑му — 113 млрд грн), що становить 5% ВВП. За показником відсоток витрат, який витрачається із державного бюджету на оборону, Україна — на першому місці у Європі. Серед країн ЄС тільки 4 витрачають на оборону більше 2% (Польща, Велика Британія, Естонія і Греція). ПОЛІЦІЯ Стартувала робота 12 тис. нових патрульних поліцейських у 32 містах України.

• ВИСНОВКИ • Підсумовуючи, складно дати однозначну оцінку й визначити коефіцієнт корисних дій уряду Гройсмана за перший рік його роботи. Серед основних успіхів відзначимо досягнення макроекономічної стабільності та початку економічного зростання. До перемог Кабміну можна віднести реформу в енергетичному секторі, створення умов для розвитку бізнесу, підвищення соціальних стандартів, запровадження системи ProZorro для державних закупівель. Крім того, реалізація багатьох реформ перебуває на початкових стадіях, тому результату слід очікувати пізніше. Проте шокова терапія в економіці — швидкі радикальні кроки з її реформування, не відбулась. Процес трансформації України проходить повільно. Деякі реформи, на які покладали великі сподівання, в підсумку виявились незавершеними. Безсумнівно, є прогрес, проте він пов’язаний з тиском Заходу та активністю громадянського суспільства. Тим не менш, у Володимира Гройсмана є ще час змінити ситуацію, досягнути поставлених цілей і увійти в історію України як перший прем’єр-реформатор.

Текст: Юрій Атанов Фото: з відкритих інтернет-джерел

Грушевського,5 №3(14), 2017 » 21

СУСПІЛЬСТВО

ВЛАДА - ГРОМАДА

ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО VS ДЕРЖАВА:

СОЮЗНИКИ ЧИ СУПРОТИВНИКИ 22 » Грушевського,5 №3(14), 2017

ромадянське суспільство, яке вже здатне добитися відставки прем’єр-міністра, вигнати президента, захистити країну від агресора, не змогло стати рівноправним і впливовим партнером влади, сформувати ефективні представницькі установи для захисту своїх інтересів в економічній і соціальних сферах, протистояти бюрократичній системі.

Одна з причин такого стану справ — відсутність належної взаємодії між владою та громадянським суспільством. Незважаючи на значні правові напрацювання і майже 15‑річне державне сприяння розвитку громадянського суспільства, в Україні не було створено належне взаєморозуміння між владою і суспільством, наслідком чого і стало втеча «батька громадянського суспільства». На хвилі Революції гідності до влади прийшла нова «демократична» команда, яка своєю політикою щодо суспільства довела: український парадокс існує. Прийнята через два роки після подій на «Євромайдані» Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016–2020 рр. не змінює цієї картини. З урахуванням вже існуючої нормативної бази вона є документом вчорашнього дня.

26 лютого 2016 року президент України своїм указом затвердив Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 рр. Дивовижна самоорганізація і самопожертва українського суспільства під час подій на «Євромайдані», його роль в протистоянні агресії РФ на Сході України, делегування окремих представників громадських, добровольчих і волонтерських організацій в органи влади породили в суспільстві очікування того, що оновлена держава стане ефективною і проведе кардинальні реформи, які сприятимуть розвитку країни. Однак нові-старі політики, які повернулися на політичний олімп завдяки «Євромайдану», так і не змогли запропонувати країні кардинально інший та більш якісний «порядок денний».

Завдяки політиці держави щодо сприяння громадянському суспільству, яка фактично була розпочата в 1998 р. в Україні створено своєрідний нормативно-правовий кодекс — прогресивне правове поле, яке регламентує широкий спектр питань діяльності різних неурядових організацій і їх взаємодія з владою. У правових документах влада недвозначно і багаторазово не тільки декларувала свій намір сприяти розвитку організованого суспільства, а й визначила напрямки такого сприяння. З ініціативи держави в Україні визначені принципи і форми взаємодії інституцій громадянського суспільства з органами виконавчої влади та створено механізм такої взаємодії через систему громадських рад. У нормативних документах можна знайти визначення поняття зрілого громадянського суспільства, в якому питання життєдіяльності вирішують самі громадяни і добровільно створені ними об’єднання на основі узгодження індивідуальних і групових інтересів. А громадяни, незашорені патерналістським комплексом по відношенню до влади, з активістським типом політичної культури, патріотично налаштовані, політично і соціально активні, вимогливі до влади в поєднанні з особистою відповідальністю, є впливовим суб’єктом суспільних перетворень через механізми участі в розробці, прийнятті та реалізації управлінських рішень. Досягти такої нової якості суспільства, на думку держави, можна завдяки патріотичному вихованню молоді, підвищенню правової культури населення, реалізації курсу на інтеграцію в ЄС, розвитку місцевого самоврядування, становленню середнього класу, підготовці освічених, моральних, мобільних, конструктивних і практичних

Грушевського,5 №3(14), 2017 » 23

СУСПІЛЬСТВО

людей, залученню молоді до суспільно корисної діяльності, розширенню соціального діалогу, забезпечення свободи слова та незалежності ЗМІ. Основна мета зусиль для розвитку громадянського суспільства, відповідно до положень нормативних актів, полягає в прагненні держави залучити організоване в інститути суспільство до участі у формуванні та реалізації державної політики, здійснення спільних проектів інформаційного, аналітично-дослідницького, благодійного і соціального спрямування, в запобіганні корупції, проведення громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади. Громадянське суспільство, на думку влади, має відігравати консолідуючу роль у формуванні української громадянської нації, виступати гарантією демократичного розвитку держави і бути фактором удосконалення системи державного управління. У документах вищих держорганів також сформульована основна ідея налагодження через громадські ради взаємодії інститутів громадянського суспільства і влади: на етапі підготовки управлінських рішень з’ясувати щодо них узагальнену і кваліфіковану позицію по можливості більшої частини суспільства, інтересів якої ці рішення стосуються, а після їх прийняття інформувати суспільство цих рішеннях. Таким чином, передбачається збільшити ресурс легітимності держави, забезпечити суспільну підтримку його діяльності, а також підвищити якість державного управління.

ЯКИЙ ЖЕ РЕЗУЛЬТАТ ТАКОЇ ПОЛІТИКИ? За різними оцінками, з числа офіційно зареєстрованих громадських організацій дійсно суспільно активними є близько 5%, бюджет 90% яких формується за рахунок коштів міжнародних донорів. За даними Інституту соціології НАНУ, 80% українців не є членами жодної з громадських організацій. Хоча за формальним показником кількості громадських організацій Україна майже не відстає від загальноєвропейського рівня. Взаємодія органів державної влади, органів місцевого самоврядування з громадськістю залишається малоефективним через недостатню прозорість їх діяльності, бюрократизованих процедур цієї взаємодії і низького рівня взаємної довіри, про що, зокрема, йдеться в Національній стратегії. Це призводить до відсутності підтримки і опору суспільства часто навіть вкрай необхідних перетворень. Очевидно, що політика сприяння розвитку громадянського суспільства, що проводилася досі, себе вичерпала. Її методи не здатні кардинально і якісно змінити ситуацію із становленням в Україні зрілого громадянського суспільства. Україна стоїть сьогодні перед об’єктивною необхідністю перейти від політики сприяння та очікування дозрівання громадянського суспільства, для розвитку якого створені належні правові умови діяльності, до прагматичної політики формування реально діючих, самоврядних 24 » Грушевського,5 №3(14), 2017

ВЛАДА - ГРОМАДА

недержавних організацій як представницьких установ великих соціальних груп і делегування їм частини своїх публічних повноважень. В українському суспільстві об’єктивно існують однотипні інтереси великих соціальних груп — малого та середнього бізнесу, пенсіонерів, роботодавців, найманих працівників, споживачів та ін. Найбільш соціально значимими і чітко сформованими сьогодні є групи інтересів, пов’язані з економічною сферою суспільного життя. У зв’язку з цим було б доцільно почати нову прагматичну політику реорганізації існуючої системи торгово‑промислових палат в об’єднання підприємців районного, міського, обласного та загальнодержавного рівнів у формі юридичних осіб публічного права, з обов’язковим членством всіх суб’єктів підприємницької діяльності. Основним завданням таких об’єднань могло б бути сприяння розвитку підприємництва на відповідних територіях, надання послуг своїм членам, представництво економічних інтересів підприємців перед місцевими і центральними органами державної влади, іншими об’єднаннями і за межами держави. Таким утворенням, з метою розподілу відповідальності, держава делегувала б частину своїх адміністративних і управлінських функцій (щодо розвитку підприємництва, ведення реєстрів підприємств, вирішення суперечок, професійно-технічної освіти) і право впливати на прийняття політичних рішень, що стосуються сфери їхньої діяльності. За державою зберігався б контроль над дотриманням об’єднаннями підприємців чинного законодавства. Реалізація такої пропозиції була б практичним кроком на шляху цивілізованого, безконфліктного формування в країні елементів зрілого і професійного громадянського суспільства і своєрідним продовженням адміністративної реформи та оптимізації чисельності держапарату. Завдяки вдосконаленню механізмів комунікації між суспільством і державою і розподілу відповідальності між владою і бізнесом, зокрема за стан справ в економіці, будуть усуватися основи для деструктивних конфліктів в суспільстві. Якщо лідери держави ставлять перед собою амбітні реформаторські цілі, вони зобов’язані взяти на себе ініціативу створити дієві поза державним контролем самоврядні організації в економічній сфері, яким, відповідно до їх компетенції, буде передаватися частина адміністративних і управлінських функцій разом з необхідними ресурсами для їх виконання. Таким чином, влада зможе отримати не тільки професійного і рівноправного партнера для співпраці в надзвичайно чутливій сфері суспільного життя — економіці, але і рівноправного та впливового учасника конструктивного загальнонаціонального діалогу, з яким можна розділити відповідальність за майбутнє країни.

Текст: Юрій Атанов Фото: Flickr

КОМЕНТАР

ПОРТРЕТ ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРА

ЖАН-ПОЛЬ САРТР І РІК ГРОЙСМАНА ПРИ ВЛАДІ

Гройсман занадто близько взяв до серця цитату філософа-екзистенціаліста Сартра. Ту, де «пекло – це інші». Тепер змушений показувати себе на тлі мегаактивних Арсенія Яценюка та Юлії Тимошенко. І це складно – за ним невпинно літає привид Петра Порошенка, який збиває будь-які спроби піти в самостійну гру ГРОЙСМАН: БЕЗ ЗНАМЕНЬ І ПРОРОЦТВ «Ніяка загальна мораль не вкаже, що потрібно робити. У світі немає знамень» (Сартр). Будемо відверті, ніхто не чекав від уряду Гройсмана чогось екстраординарного. Не було вінків, що падають. Чи солдатів, які непритомніють. Хіба його призначення трохи нагадувало роки після Помаранчевої революції (хто пам’ятає). Доводилося себе ловити на стійкому відчутті déjà vu. Основним завданням Гройсмана є забезпечення технічної, менеджерської роботи. Доки Петро Олексійович бореться з політичними опонентами. Він — людина президента, хоч на виборах 2015 року команда Гройсмана йшла не як БПП, а як Вінницька європейська стратегія. Кажуть, Петро Олексійович трохи напружився після такого рішення. Але, як люблячий батько, простив. Гройсман — класичний представник «вінницьких». Власне десь саме на його прем’єрстві цей прикметник був розтиражований ЗМІ на зміну «донецьким» і «дніпропетровським». І дійсно, досвідчений управлінець. Так, може ми забули, але в дореволюційні часи саме Вінницю Гройсмана показували як приклад прозорості та дії електронних сервісів. Володимир Гройсман став прем’єром на хвилі апатії та зневіри. Підвищення цін на комунальні послуги. У той момент, коли війна на сході стала затяжним процесом. Він — обличчя упертого оптимізму картельної партії олігархів і крупного бізнесу. «Поки я намагаюся вивільнитися з хватки іншого, інший намагається вивільнитися з моєї хватки; поки я намагаюся підпорядкувати іншого, інший намагається підпорядкувати мене» (Сартр). Цими словами можна охарактеризувати основні політичні задачі Гройсмана — не загубитися на тлі Яценюка та виграти іміджеву битву за тарифи у Юлії Тимошенко. НЕ ЗАГУБИТИСЯ НА ТЛІ АРСЕНІЯ ЯЦЕНЮКА Дилема Гройсмана — не загубитися на тлі Арсенія Яценюка, але й не вийти у фігури номер один. Адже тоді Петро Порошенко втратить надійного бійця та отримає політичного конкурента. Гройсман не обіцяв «кулі в лоб». Натомість крилатою фразою з дня його призначення стало: «Я покажу як керувати країною». На відміну від Арсенія Петровича Яценюка, Гройсман не займав позицію «яструба» у зовнішній політиці. Його фотографій із зони АТО особисто мені не вдалося знайти (якщо такі є — надсилайте). Тема конфлікту на Сході в риториці Гройсмана активізувалася з початком блокади. Швидше за все, через інтереси наближених до нього груп. Приводом для кепкування став, ймовірно, низький рівень володіння англійською Гройсмана. Політичні опоненти навіть пробували запустити жарт: меморандум з МВФ прем’єр-міністр підписав, не прочитавши тексту. Троянським

конем Яценюка в обозі Гройсмана можна назвати Арсенія Авакова. За три роки після Майдану він намагається будувати альтернативу до силового блоку, контрольованого Порошенком. Сильний союзник, але і сильний суперник. На мою думку, медійно Гройсман не був і не буде таким яскравим, як Яценюк. Останньому подобалася медійна діяльність («10 хвилин з прем’єр-міністром» на «5 каналі»). Володимир Борисович так не любить працювати. Особливо тоді, коли проведення реформ, балансування між зовнішніми партнерами та внутрішні домовленості доводиться втілювати на тлі критики та повернення Тимошенко. ГРОЙСМАН І ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО: БІЙ НАВКОЛО ТАРИФІВ Підвищення тарифів спонукало виборців згадати старі добрі часи. Так потроху в результатах соціологічних досліджень почала виринати «юлина тисяча», а період Її перебування при владі почав здаватися не таким вже й поганим. Команда Тимошенко досить майстерно взяла на озброєння тему тарифів. І опонувати Їй у цьому довелося Гройсману та його Кабміну. Тарифний суд, який розпочала Тимошенко, став тлом, навколо якого точилися дискусії про субсидії та підвищення мінімалки. Тлом, яке вдалося заглушити медійно. Фактично, саме Гройсману довелося проштовхувати рішення, які з одного боку задовольнили би енергетичних монополістів, а з іншого — збивали протестну активність. Складна задача, але Гройсман тримається. Хто веде у цій грі? Сказати важко. У прем’єр-міністра більше можливостей у ЗМІ та у його руках прийняття рішень. Однак і високий антирейтинг, який зможе відбитися на подальшій політичній кар’єрі. НЕ ЗРОБИТИ КРАЇНУ ЗАРУЧНИЦЕЮ ЕКЗИСТЕНЦІЙНИХ КРИЗ «Те, що люди смутно відчувають і що викликає у них жах, — це винність самого боягуза в тому, що він боягуз. Люди хотіли б, щоб боягузами або героями народжувалися» (Сартр). Очевидно, що Гройсман — важковаговик політики. Не боягуз. Він народився в політичних процесах і продовжує змінюватися. Сартру свого часу закидували те, що у «Шляхах свободи» він зображував героями людей, які такими не є. На що філософ сказав: «Боягуз робить себе боягузом, а герой робить себе героєм». Краще дія, ніж бездія. Головне, щоб у грі вчинками, виробленні екзистенційного вибору та світоглядних практиках політика Гройсмана (як і будь-кого іншого) менше відбивалася на громадянах. Інакше і вони зможуть включити «екзистенційний вибір». Адже екзистенціалізм — це оптимізм, вчення про дію.

Текст: Петро Охотін, політтехнолог, співавтор книги «Виграти вибори: покрокова інструкція»

Грушевського,5 №3(14), 2017 » 25

26 » Грушевського,5 №3(14), 2017

МЕТОДИ КОМУНІКАЦІЇ МІЖ УРЯДОМ ТА ГРОМАДЯНАМИ

КОМУНІКАЦІЇ

ЕЛЕКТРОННИЙ УРЯД

Фундаментальні зміни в суспільстві і посилення впливу нових інформаційних і комунікаційних технологій, безсумнівно, впливають на процес політичної комунікації. Зміни стосуються, насамперед, складу аудиторії і характеру надання інформації. Впровадження і використання нових медіатехнологій призводять до появи нової форми політичної комунікації, яка стає більш керованою арактеристика сучасного суспільства як «інформаційного» суспільства стало можливим, так як і всі соціальні процеси здійснюються шляхом обміну інформацією. Виборці повинні бути поінформовані про політичні програми, питаннях політики і політичних альтернативах (представлених кандидатів і (або) політичних партій), а з іншого боку, представники влади повинні знати побажання і вимоги своїх громадян. Стає очевидним, що створення електронного уряду (е‑уряду) — важливий етап у подоланні бар’єрів політичної комунікації і створення єдиного демократичного центру впливу на прийняття рішень. Виділяються, як правило, три основні напрями, пов’язані з реалізацією цілей електронного уряду (держави): • Комунікація між державними інститутами (government to government); • Комунікація між держапаратом і бізнес-структурами (government to business); •Комунікація між державними інститутами та громадськістю (government to citizen).

Перший напрямок government to government (G2G) має сприяти підвищенню ефективності роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Другий напрямок government to business (G2B) передбачає підвищення ефективності взаємодії органів державної влади та комерційних структур, створення умов для реалізації

механізмів електронної торгівлі, удосконалення процедур у таких сферах, як оподаткування, діловодство, митна справа. Третій напрям government to citizen (G2C) покликаий забезпечити права громадян на вільний пошук, отримання, передачу, виробництво і поширення інформації. У даному напрямку електронний уряд передбачає підвищення якості комунікативних відносин у сфері надання державних послуг з найменшою витратою часу і коштів. Це сприятиме збільшенню активності участі громадян у сфері прийняття політичних рішень (у законотворчій діяльності). Створення е‑урядування дозволяє говорити про концепцію дорадчої (деліберативної) демократії, основна ідея якої — демократичне прийняття рішень, засноване на громадському обговоренні. Пропоновані владою інтерактивні медіатехнології покликані замінити пасивні форми політичних комунікацій, що має сприяти формуванню поінформованого і активного громадянина. Приклади таких технологій: • Розробка та впровадження програми «Електронний уряд»; • Інтерактивні відеоконференції глави держави (як за участю представників влади, так і з громадянами); • Пряме спілкування перших осіб держави з народом («Телеміст»); • Створення і ведення блогів в глобальній мережі Інтернет; • Особисті акаунти в соціальних мережах і т. д.

Грушевського,5 №3(14), 2017 » 27

КОМУНІКАЦІЇ

Кожен громадянин отримає можливість оперативного доступу до інформації, активної участі в роботі органів громадського самоврядування. Він зможе контролювати дії обраних офіційних осіб і реагувати в ситуаціях, коли влада не здатна відповісти на його запит. З погляду унікальності політичних інтернет-комунікацій можна виділити те, що кожен стає учасником комунікативного процесу моделі. В інтернет-просторі, здійснюючи політичну комунікацію, можна вести діалог за допомогою: • Вибору середовища (пошук ніші для розміщення інформації з метою знаходження свого виборця); • Висвітлення подій у середовищах (використовуючи відео, фото, листи влади тощо); • Створення тем (за допомогою спеціальних програм для сторінок або шаблонів для html-сайтів з метою більшої привабливості для інтернет-відвідувачів); • Ведення блогів (особисті блоги створюються з метою висвітлення особистості політика, його діяльності, виховання почуття прихильності, участі, вони стають потужним інструментом передачі політичної інформації. Таким чином буде здійснюватися обмін ідеями та думками на шляху досягнення конструктивного діалогу з усіма політичними елементами. Використання наведених вище жанрів політичної комунікації в інтернет-середовищі найбільш ефективне. Комунікація влади і суспільства в інтернет-середовищі припускає використання письмових жанрів, що представляють синтез журналістського і піарівського, тобто текст персоніфікується і ініціюється безпосередньо суб’єктом, представленим в тексті. У всіх текстах домінує іміджева складова, основна мета якої — залучення уваги до персони та проблеми. Сучасний політичний текст часто будується і сприймається як свого роду діалог з громадянами, політичними інститутами, бізнес-структурами і т. д. Політична мова за своєю природою орієнтована в першу чергу на вплив. Політик повинен уміти вести діалог з різними представниками громадськості, що особливо важливо в інтернет-комунікаціях. Розглядаючи політичні комунікації на е‑урядової арені, необхідно відзначити не тільки рівень зростання технологічних розробок, а й рівень вирішення проблем. Політичні комунікації до того ж стали мобільними. З впровадженням Інтернету в мобільні пристрої представилася можливість повсюдного мережевого підключення. Просування інформаційно-комунікаційних технологій сприяє появі нових е‑урядів на федеральному і регіональному рівнях за допомогою бездротових каналів. Однак рівні цифрової нерівності залишаються головною перешкодою на шляху до комунікації між політичними суб’єктами в інтернет-середовищі. Інтернет-простір змінив багато сфер політичного життя, головним чином шляхом надання права голосу численним групам і окремим громадянам, а також сприяв розширенню прав і можливостей прогресивних груп. Таким чином, для якісного функціонування програми «Електронний уряд» необхідно: • Реальне об’єднання елементів інфраструктури громадського доступу; 28 » Грушевського,5 №3(14), 2017

ЕЛЕКТРОННИЙ УРЯД

• Міцна правова основа регулювання діяльності структур, що забезпечують процеси інформатизації та функціонування «Електронного уряду»; • Технічна розробка сайтів і порталів «Електронного уряду»; • Наявність зручного інтерфейсу і т. д. Тільки тоді можливо зміцнення демократичних відносин між владними структурами, урядом і громадянами, а також між соціальними групами. Політичні інформаційні системи є життєво важливими в умовах представницької демократії. Публічна сфера покликана містити різні точки зору і думки про питання, які стосуються всіх громадян. У певному сенсі нові системи комунікації, особливо глобальний інформаційний простір Інтернет, можуть сприяти активізації участі громадян у політичному дискурсі в цілому і на стадії прийняття рішень зокрема. Також вони надають можливість впливати, висловлюючи свою громадянську позицію, на багато політичних процесів. Найважливішим напрямком використання інтернет-технологій в політико-комунікативній сфері будемо вважати створення політичної інформації і подальше її тиражування в рамках персонального контенту (блоги, чати, сайти), а також розсилки її на адресу політичних партій та органів державної влади. Необхідна також організація інтернет-голосувань, соціологічних опитувань, референдумів та проведення публічних інтернет-заходів, в першу чергу інтернет-конференцій. На часі створення віртуальних партій, участь в організації політичних програм та законодавчих ініціатив. Корисна буде організація політичної реклами в Інтернеті (банерна реклама; розсилка в мережі Інтернет, проведення PR-кампаній в мережі Інтернет і т. д.). Можливо, ведення контрпропаганди (створення дезінформаційних і компроментуючих ресурсів, створення сайтів‑«двійників»; використання негативних політичних рекламних банерів і т. д.). У постіндустріальному суспільстві влада знань та інформації стає вирішальною в управлінні суспільством, відтісняючи на другий план вплив грошей та державного примусу. Безпосередніми носіями і особливо розповсюджувачами знань і іншої політично значимої інформації є ЗМІ. ЗМІ представляють собою установи, створені для відкритої, публічної передачі за допомогою спеціального технічного інструментарію різних відомостей будь-яким особам. Для політико-комунікативного процесу важливою функцією є створення громадської думки та визначення напрямку його розвитку. Найбільш впливовим каналом масмедіа сьогодні є телебачення, три чверті людей ідентифікують телебачення як найбільш важливе джерело отримання інформації про політику.

Текст: Юрій Атанов Фото: Flickr

ПСИХОЛОГІЯ

MBTI-ПСИХОТИП

MBTI-ПСИХОТИП РЕДЖЕПА ЭРДОГАНА: INTJ, «СТРАТЕГ»

Известный резкими высказываниями турецкий лидер на самом деле не такой человек, каким кажется: Реджеп Эрдоган принадлежит к психотипу, который никогда не идет на поводу эмоций. Елена Артюхова, адвокат, сертифицированный бизнес-тренер MBTI, помощникконсультант народного депутата Украины Психотип, врожденные бессознательные установки личности, можно сравнить со скелетом, а поведение — с одеждой, которую надевают в зависимости от настроения и обстоятельств. Президент Турции любит примерять «костюм» вспыльчивого и несдержанного человека — достаточно вспомнить его недавние выпады против Германии, которую он сравнил с Третьим рейхом, и жителей Нидерландов, которых назвал «наследниками нацистов». Недопустимые для президента высказывания спровоцировал отказ этих стран позволить провести митинги для турецкой диаспоры перед апрельским референдумом, призванным расширить полномочия Эрдогана. Но была ли эта скандальная вспышка гнева спонтанной? Вряд ли — ведь Эрдоган принадлежит к наиболее рациональному из всех MBTI-психотипов — INTJ, «Стратег». MBTI — это Myers-Briggs Type Indicator: классификация из 16 психотипов, разработанная на основе теории личности Карла Густава Юнга. Последние 70 лет MBTI применяют в более чем 60 странах мира. Сегодня инструмент MBTI для эффективного построения команд используют более 70% компаний из списка Fortune 500. Что же можно сказать о психотипе INTJ? Во‑первых, эти люди умеют контролировать свои эмоции лучше, чем все остальные, и способны не брать их в расчет, когда нужно принять серьезное решение. Они от природы склонны к организованности и структуре: комфортно чувствуют себя в любой организации и часто достигают руководящих постов. Выходец из небогатой семьи, подростком будущий президент Турции торговал лимонадом и булочками на улицах Стамбула, но всегда хотел большего и планомерно к этому

шел. «Стратеги» — очень умные, независимые люди, которые всегда самосовершенствуются: они видят конечный результат и планомерно движутся к нему. Уже в 22 года Эрдоган возглавил молодежное отделение Партии национального спасения. Активно занимаясь политикой, уже через 10 лет он вошел в верхушку Партии благоденствия, а в 1994 году в возрасте 40 лет стал мэром Стамбула. В 2001‑м учредил Партию справедливости и развития, которая в следующем году победила на парламентских выборах. А с 2014‑го Эрдоган — президент Турции, который всячески стремиться расширить свои полномочия. Избиратели Эрдогана — религиозные люди консервативных взглядов, и именно на них рассчитана вся его, казалось бы, эмоциональная, но на самом деле рационально-выверенная риторика. Но, при всем их уме и расчетливости, есть у INTJ и слабое место. А именно — неумение признавать свои ошибки. Более того: чем сильнее убеждать «Стратега» в его неправоте, тем сильнее он будет сопротивляться. Именно это мы видим, наблюдая реакцию Эрдогана на недовольство его действиями, все чаще высказываемое со стороны других государств, а также растущее внутри самой Турции. INTJ всегда стремятся усовершенствовать мир в соответствии со своим интуитивным видением возможностей для этого. «Как подвиги нашей армии не вмещались в историю, так и история моей страны никогда не вместится в парламенты других стран», — отвечает Эрдоган всем критикам и продолжает планомерно реализовывать свою стратегию: какой бы спорной она ни была.

Текст и фото: Елена Артюхова

Грушевського,5 №3(14), 2017 » 29

30 » Грушевського,5 №3(14), 2017

КОМЕНТАР

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

МОЖЕТ ЛИ БЫТЬ «ЕВРОПА РАЗНЫХ СКОРОСТЕЙ» ОТВЕТОМ НА СЛАБОСТЬ ЕС? Алексис Ципрас является председателем партии СИРИЗА (SYRIZA) и премьер-министром Греции. Политик рассказал о своем видении прогрессивной Европы и ответил на вопрос может: ли быть «Европа разных скоростей» ответом на слабость ЕС? о, что Европейский союз находится сегодня в кризисе ориентиров, не должно было бы вызывать у нас удивление или застать врасплох. В прошедшие годы европейский проект проверялся на прочность двумя кризисами — финансовым и миграционным, и результаты оказались совсем не обнадеживающими. Политика жесткой экономии и сурового бюджета увеличила дистанции между европейскими экономиками, и различие темпов их развития еще больше обострило проблему социальной сплоченности. Кроме того, кризис с беженцами привел к росту тенденций ксенофобии и евроскептицизма в консервативных слоях общества, а также к политическому усилению правого популизма. Из-за этого были подвержены испытанию единство, сотрудничество и авторитетность ЕС в отношении реализации совместных обязательств и решений. Экономическая и геополитическая неопределенность усиливается как из-за последствий Brexit, так и из-за беспрецедентных обстоятельств вследствие событий по другую сторону Атлантики. Одновременно с этим в ведущих европейских странах в этом году предстоят выборы, а на фоне стремительного роста не только евроскептицизма, но и отрицания Европы растет тревога за ее будущее, характер и прежде всего за само существование. Подрыв В таких условиях правомерно открыть диалог солидарности и принять мужественные между решения. Самое худшее, что партнерами можно было бы сделать, — является особенно это поверить в то, что мы не только проложили невертревожным ный курс, но, скорее всего, показателем и берег лежит не в той степени и качества стороне. Хотя дискуссия находится еще в самом европейской начале, в сложившейся сплоченности ситуации предполагается ее быстрое развитие.

Поэтому было бы конструктивным, если бы все ее участники ясно и совершенно честно высказали свои намерения. Государства — члены ЕС должны ускорить эту дискуссию, установив принципы, границы и сущность того, что они понимают под европейским будущим, так, чтобы не происходил дальнейший регресс европейских активов и исключалась любая возможность раскола де-факто объединенной Европы. С другой стороны, мы должны не только срочно принимать верные решения — они должны быть также реалистичными и выполнимыми, конечно же, в рамках сложившихся в настоящее время взаимозависимостей. Здесь речь идет не только о политическом соотношении сил, но и об отношениях между 27 государствами-членами с разными приоритетами, финансовыми потенциалами и политическими культурами. При нынешнем положении вещей очевидно, что заявления государств‑членов о «все более тесном союзе» утратили свой энергетический импульс и содержание. Напротив, все больше проявляется тенденция движения в направлении к Европе «на свое усмотрение». Это была бы Европа по принципу à la carte, в которой каждый участник раздумывает о том, как извлечь лично для себя наибольшие преимущества — за счет долевого участия во внутреннем рынке, а также в структурных и когезионных фондах ЕС — но хочет вносить сюда свой вклад лишь выборочно. Мы видели это абсолютно ясно при решении вопроса о беженцах: в уклонении некоторых стран-участниц от обязательных для всех переселений и в предпочтении окопаться за заборами и закрытыми границами. Эта практика грозит тем, что Европа деградирует до зоны свободной торговли. Подрыв солидарности между партнерами является особенно тревожным показателем степени и качества европейской сплоченности. Точно так же вызывает тревогу повсеместно проявляемое усиление правого экстремизма и политики разобщенности, которыми подтверждается глубокий кризис доверия широких слоев народных масс к европейской модели. Может ли быть «Европа разных скоростей» ответом

Грушевського,5 №3(14), 2017 » 31

КОМЕНТАР

на слабость ЕС? Мы должны основательно подумать, прежде чем ответить на этот вопрос. Альпинисты, идущие в связке, двигаются с одинаковой скоростью. Если они откажутся от этого, то тогда образуется новая система с возможностью нескольких скоростей. Тогда все будет зависеть персонально от силы и способностей каждого, останется ли он в группе сильнейших или пойдет в одиночку, неважно, в каком направлении. Это вовсе не означает наличие большей свободы. Скорее, это означает перемещение ответственности с более сильных на более слабых. Само собой разумеется, что такая модель, в которой сильнейшие сами устанавливают для себя правила, а каждому отдельно предоставляется выбор следовать этим правилам или погибнуть, является неприемлемой — ни на уровне социума, ни в качестве перспективы европейского будущего. Если же мы, с другой стороны, заботимся о том, чтобы мы все в одной лодке двигались с одной скоростью, то нельзя запрещать выход на палубу одним только из-за того, что другие хотят оставаться в своей каюте. Таким образом, если мы хотим заново определить сегодняшнюю ситуацию, то нам следовало бы говорить не о «Европе разных скоростей», а о «Европе разных опций». Если Европа завтрашнего дня должна дать возможность «тем, кто хочет больше», «делать это» и достигать таким способом различных уровней интеграции, то надо предоставлять такую возможность с учетом конкретных предпосылок, которые обеспечивают открытый, демократический и когерентный характер ЕС. Что это означает на практике? Во‑первых, то, что любая дискуссия и прежде всего каждое решение в этом направлении должны осуществляться в рамках договоров, правил и процедур, действующих сегодня в Европейском союзе, а также на основе положений Лиссабонского договора, который является сегодня «конституцией» ЕС. Во‑вторых, то, что дальнейшее углубление в конкретных областях политики должно начаться при сегодняшнем статусе усиленного сотрудничества, где оно имеет место, и при этом не допускать регресса. Иными словами, необходимо отказаться от любой мысли о расколе таких институтов, как еврозона и Шенгенское пространство. В‑третьих, надо отбрасывать любую мысль о «закрытых клубах» сильнейших с их собственными внутренними правилами, когда исключается присутствие третьих лиц. Точно так же следует отказаться от идеи твердого ядра внутри еврозоны, вокруг которого другие страны должны будут вращаться как сателлиты. Любой уровень усиленного сотрудничества должен быть открыт и свободен для доступа всем государствам-членам союза. И, наконец, в‑четвертых, мы должны противодействовать ослаблению европейской политики когезии и конвергенции. Здесь речь идет о политике, которая наполняет главным содержанием принцип солидарности и гарантирует 32 » Грушевського,5 №3(14), 2017

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

то, что «Европа многих опций» не означает развал и конец сегодняшней Европы. Греция — вопреки представлениям некоторых доброжелателей — находится очень близко к завершению второй аттестации, к интеграции в программу количественного послабления (упрощения) Европейского центрального банка (ЕЦБ), а также к соглашению о среднесрочных мерах по определению пределов долговой нагрузки, и, таким образом, через семь лет выходит из длинного темного тоннеля к свету. Греческий народ должен был во имя Европы нести на своих плечах непропорционально тяжкое бремя, так как мы находились в эпицентре финансового и миграционного кризиса. Мы несли этот груз, осознавая наше решение о том, что наша страна остается в ядре процесса интеграции, еврозоны и Шенгенского пространства. Поэтому у нас есть правомерное притязание играть определяющую роль в дискуссии о будущем Европы. В любом случае дискуссия о стратегической реконструкции Европы должна ориентироваться на рост и солидарность. Иначе трещина между европейскими институтами и обществом будет становиться все больше — и не только в финансово более слабых, но также и в финансово более сильных странах. Прогрессивная Европа, профсоюзы и социальные Надо отбрасывать силы, политические пространства левых, социлюбую мысль о и борцов «закрытых клубах» ал-демократии за экологию тоже должны сильнейших с их стремиться к ведущей роли в развитии событий. собственными Они должны сотруднивнутренними чать без всякой корысти правилами, и предрассудков, созидая прогрессивную альтеркогда могут нативную повестку дня исключаться все для Европы. Тогда можно третьи лица претендовать на демократическое большинство — с главными стратегическими целями укрепления демократии, обеспечения достойной работой, защиты социального государства и устранения социального и регионального неравенства. Такая повестка дня представляется единственным эффективным ответом силам правого популизма, разобщения и ксенофобии, то есть единственным способом сохранения Европы. Путь, по которому мы должны следовать, ведет к демократической, социальной Европе. Иной «чистой дороги» в будущее не существует.

Текст: Алексис Ципрас (статья вышла 13 марта 2017 года на греческом языке в газете EFSYN) Фото: Flickr

БІЗНЕС

ОСОБИСТИЙ ПІАР 

ЛИЧНАЯ ПИАР-СТРАТЕГИЯ:

НА ЧТО ОБРАТИТЬ ВНИМАНИЕ Построение личной пиар-стратегии – это, в первую очередь, имидж, репутационный капитал, который помогает строить успешный бизнес. Чтобы правильно выстроить стратегию своего личного пиара, необходимо определить целевую аудиторию вашего бизнеса. Оксана Диптан, бизнес-тренер, коуч, консультант по инструментам автоматизированной оценки личности, руководитель компании Deeptan consulting

Оксана Диптан Тренер, консультант, идейный вдохновитель. Более 20 лет работы в большом бизнесе, 8 лет в сфере бизнес-образования. Автор персональных методик корпоративного и публичного обучения в области эффективной коммуникации: управления персоналом; эффективных продаж; общения с клиентами; формирования и удержания клиентской базы; формирования лояльности к клиенту; формирование и вывод товаров на рынок, аудит и подбор персонала. юбой проект начинается с аудита и анализа. Личный пиар — не исключение. Начинать нужно всегда с мониторинга и анализа стартовой базовой позиции, чтобы сформировать план нейтрализации возможного негатива по уже имеющейся репутации, и план по позитивному формированию имиджа и бренда, который необходимо получить в итоге. Если работа над личным пиаром начинается с нуля, первый и важный этап — консультация у психолога, который может определить ваш естественный и адаптированный психотип поведения, мотивационные составляющие и уровень эмоционального интеллекта. Потому что, например, человеку структуры и системы, внимательному к деталям и фактам, требуется время для обработки информации и принятия решений, а люди со средним или низким эмоциональным интеллектом легко поддаются стрессу. Примеряя образ, который, как вам кажется, необходим, но не подходит вам, может сыграть злую шутку в самый неподходящий момент. Пытаться транслировать себя в мир как мощного, целеустремленного, с высокими коммуникационными навыками и умеющего вдохновлять лидера, будет очень непросто, а люди которые таковыми

действительно являются очень быстро поймут, что вы дилетант. С ЧЕГО НАЧАТЬ? Стратегия личного пиара, это не только СМИ, пресса, представленность на рекламных носителях — это и публичные выступления, встречи и коммуникации, общение с целевой аудиторией вашего бизнеса. Путем анализа и глубинной оценки личности необходимо определить, как себя видит человек, как несет себя в мир и как его видят и воспринимают оппоненты. Лишь после этого можно создавать образ, который вам комфортен и подчеркивает исключительно ваши сильные стороны. Образ должен соответствовать вам и внутренне, и внешне, вплоть до визиток, которые вы раздаете на мероприятии, или запонок, которые надеваете на интервью. КАКИМИ ИНСТРУМЕНТАМИ ПОЛЬЗОВАТЬСЯ Заблуждение начинающего «стратега» в том, что для старта личного пиара необходимы большие бюджеты и огромная команда. Это, скорее, миф. Безусловно, вам потребуются консультации профессионалов — психолога, стилиста, пиар-менеджера или маркетолога, — но важно также грамотно сформировать правильный круг общения и посещать мероприятия, на которых присутствует ваша целевая аудитория. Нетворкинг в личном пиаре важен порой больше, чем классические инструменты пиара: выступления, пресс-конференции, участие в видеосъемках и публичные мероприятия. К ним нужно готовиться и нарабатывать навыки коммуникаций, чтобы лучше проработать свой образ и понять свою целевую аудиторию, добиться отсутствия конфликта с внешностью, словами и действиями. Как это сделать — читайте в следующем номере журнала «Грушевского,5» и на сайте www.deeptan.com.ua Контакты: (067) 767 30 27 od@deeptan.com.ua  Oksana.Deeptan

Текст и фото: Оксана Диптан

Грушевського,5 №3(14), 2017 » 33

В УКРАЇНІ ЗАПРАЦЮВАВ АНТИРЕЙДЕРСЬКИЙ ЗАКОН Завдяки діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін'юст дослідив ключові схеми, якими користуються рейдери, та розробив превентивні заходи для унеможливлення їх застосування. Павло Мороз, заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації ЩО ЗМІНИТЬ ЗАКОН ДЛЯ БІЗНЕСУ? Ключове — надійний захист активів від несанкціонованого відчуження. За спробу незаконного захоплення значно посилюється відповідальність для усіх причетних. Максимальний термін ув'язнення може сягати десяти років. Реєстраційні дії щодо юридичних осіб можна проводити винятково в межах області. Положення унеможливлює поширений тип зловживання, коли реєстратор у Львові здійснює незаконні реєстраційні дії щодо майна у Харківській області. Електронний цифровий підпис надається лише за особистої присутності підписувачів, зокрема посадових осіб підприємств. Відповідно, ми попередимо випадки, коли сторонні особи отримували ЕЦП без відома директорів та головних бухгалтерів і надалі використовували для позбавлення бізнесу накопиченого податкового кредиту, відшкодування ПДВ й несанкціонованого перерахування грошових коштів. Відтепер нотаріальне посвідчення підписів голови, секретаря або учасників зборів на протоколі та на установчих документах при внесенні змін обов'язкове. Тобто 34 » Грушевського,5 №3(14), 2017

«перереєстровувати» активи на підставі «фількиних грамот» більше ніхто не зможе. Фактично це положення унеможливлює одну з ключових рейдерських схем. ЩО ЗМІНИТЬ ЗАКОН ДЛЯ ПЕРЕСІЧНОГО УКРАЇНЦЯ? З'явиться впевненість, що належна громадянину квартира не буде передана іншій особі у той час, коли громадянин у ній живе і ні про що не підозрює. Відтепер при реєстрації нерухомості власник може отримати паперове підтвердження власності з підписом та печаткою реєстратора. Принцип екстериторіальності звужено: нотаріуси можуть здійснювати реєстраційні дії щодо нерухомого майна в межах області, крім випадків, коли реєстраційна дія вчиняється одразу після нотаріальної. Наступні положення стосуються двох представлених сфер діяльності. Вони посилюють контроль за діями нотаріусів та державних реєстраторів. Це абсолютно не означає, що влада почне втручатися у роботу нотаріусів чи реєстраторів. Ми на законодавчому рівні визначили, що означає термін

МІНІСТЕРСЬКИЙ ЧАС

«камеральна перевірка», та отримали повноваження її здійснювати. Камеральна перевірка — це безвиїзна перевірка дій реєстратора. Вона проводиться на підставі наказу Мін'юсту, яким утворюється комісія у складі не менше трьох осіб. Проводиться така перевірка протягом 14 робочих днів. Під час проведення камеральної перевірки комісія має такі права. 1. Знайомитися з електронними копіями документів, на підставі яких проводилися реєстраційні дії та які розміщені у реєстрах, а також з документами, створеними за допомогою програмних засобів ведення реєстрів. 2. Витребувати у суб'єкта державної реєстрації, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, копії документів у паперовій формі, відомості про які містяться в реєстрах, проте відсутні у реєстрах в електронній формі. 3. Вимагати від державних реєстраторів надання пояснень. Такий алгоритм дій дозволить комісії зрозуміти: реєстратор добросовісний чи заради безпеки власності громадян йому реєстратором краще не бути. Що може бути наслідком камеральної перевірки? Тимчасове обмеження доступу до реєстру, анулювання доступу до реєстру, передавання матеріалів про порушення правоохоронцям, притягнення до адміністративної відповідальності, анулювання свідоцтва, скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації. Також передбачено складання протоколу про адміністративне правопорушення у разі виявлення фактів неподання юридичною особою державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи. Закон не встановлює часових обмежень, але варто розуміти два моменти. Перший — до 2013 року реєстраційні дії здійснювалися працівниками БТІ, які не були державними реєстраторами. Другий — до січня 2016 року реєстрація здійснювалася переважно реєстраторами Мін'юсту, які уже звільнені. Далі ми передаватимемо у рамках підписаного меморандуму про співпрацю з Національною поліцією усі матеріали до правоохоронних органів для проведення розслідувань та інформуватимемо про результати перевірки власників майна. Термін подання скарги до комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації подовжено з 30 днів до 60. Це важливо, адже були випадки, коли заявник звертався до комісії зі скаргою, що була складена з порушенням вимог,

ДІЯЛЬНІСТЬ РЕЄСТРАТОРІВ

і не встигав виправити формальні помилки та подати відредаговану скаргу до комісії у визначений законом термін. Тобто відтепер, якщо все ж хтось під загрозою ув'язнення, штрафів та позбавлення професії наважиться здійснити спробу захоплення майна, у громадянина буде більше шансів віднайти справедливість у Мін'юсті. Важливе нововведення для усіх сфер: коли реєстратор отримує пакет документів для проведення реєстраційної дії, він зобов'язаний повідомити про це власника майна, щодо якого буде вчинена реєстраційна дія. Якщо власник вважає проведення цієї реєстраційної дії рейдерським захопленням, він може подати заяву про заборону вчинення такої дії. Паралельно власник зобов'язаний звернутися до суду для накладання судової заборони. Реєстраційні дії на підставі рішень судів проводитимуться винятково на підставі рішень, отриманих в результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень без подання відповідної заяви. Тобто реєстратори при органах місцевого самоврядування та районних державних адміністраціях самостійно вноситимуть зміни до реєстру, без заяви та збору. Ця норма працюватиме з моменту запуску технічної взаємодії між цими реєстрами. ЩО ЗМІНИТЬ ЗАКОН ДЛЯ ГРОМАДСЬКИХ ТА БЛАГОДІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ? Мін'юст чує всіх. Ми розуміємо важливість діяльності представленого типу організацій для розвитку громадянського суспільства, тому зробили усе від нас залежне задля лобіювання інтересів громадського сектора. За новим законом представники громадських об'єднань не повинні нотаріально посвідчувати підписи на рішенні про внесення змін та установчих документах, крім випадків, коли вони самостійно встановлюють таку вимогу у своїх установчих документах. Ця норма дозволить не обтяжувати організації зайвими платіжками. Наступний важливий момент — зменшення плати за внесення змін до установчих документів утричі, що також усуває зайві витрати. Остання важлива зміна — припинення членства керівника або заступника громадської організації можливе лише у разі обрання на керівну посаду нової особи. Думаю, пояснювати важливість цього пункту нема потреби. Ми зробили черговий крок у напрямку запровадження європейських стандартів захисту прав власності, економічних інтересів громадян та інвесторів.

Текст: Павло Мороз Інфографіка: Мін’юст

Грушевського,5 №3(14), 2017 » 35

ПАРЛАМЕНТИ СВІТУ

НОРВЕГІЯ

ДЕПУТАТ, КОТОРЫЙ ГОЛОСУЕТ «ПРОТИВ», НАЖИМАЕТ НА КНОПКУ И ВСТАЕТ Стортинг - парламент Норвегии, находящийся в Осло. Стортинг происходит от раннесредневековых норвежских тингов - собраний представителей норвежских родов, на которых избирали королей, судили преступников, заключали договора и улаживали споры. В современном виде стортинг существует с 1814 года, когда 17 мая была принята норвежская Конституция. Стортинг заседал постоянно и во времена Шведско-норвежской унии 1814-1905 годов. Основными задачами стортинга являются: принятие законов; принятие бюджета; контроль за работой правительства.

36 » Грушевського,5 №3(14), 2017

Грушевського,5 №3(14), 2017 » 37

ПАРЛАМЕНТИ СВІТУ

В мандаты.

ысший законодательный орган состоит из 169 депутатов, из которых 150 избираются по партийным спискам от провинций, остальные 19 получают так называемые уравнительные

Двухпалатное разделение на одельстинг и лагтинг формальное. Возглавляет стортинг президент. Кроме него, в президиум парламента входят вице-президенты и президенты палат. Места в президиум распределяют пропорционально. Заседают депутаты в пленарном зале не фракционно, а группами от провинций. В каждой фракции есть свой председатель, официальный представитель и правление. Члены фракционных правлений автоматически являются также членами парламентских комиссий по иностранным делам и по конституционному праву. В стортинге трудится 13 комиссий, в работе которых принимает участие каждый депутат парламента. В комиссиях пропорционально как партии, так и провинции страны. В них входят от 11 до 20 депутатов. После создания комиссии члены избирают председателей, официального представителя и секретаря. Заседания комиссий проходят в открытом режиме. Они также имеют право приглашать на свои заседания представителей правительства, каких-либо организаций и частных лиц. Любой гражданин может наблюдать за ходом дебатов в стортинге, находясь в специальной галерее, а депутат, который голосует «против», не только нажимает на соответствующую кнопку, но и встает со своего места, демонстрируя свое несогласие с происходящим. Выборы проходят каждые четыре года в сентябре путем общего демократического тайного голосования по пропорциональной избирательной системе. Выборы не могут состояться в течение периода действующих полномочий стортинга. В Норвегии существует общее избирательное право. Все, кто имеет право голосовать, могут стать депутатами (кроме служащих министерств и сотрудников дипломатического корпуса). Условием участия является включение в избирательные списки. Голосование тайное за политические партии. Чьи имена будут в списке кандидатов, решают на собрании политических партий. Стортинг принимает, изменяет и отменяет законы, которые направляются обществом. Начиная с 1814 года законопроекты рассматривают в двух палатах стортинга. Прежде чем поступает предложение рассмотреть законопроект, над ним должны тщательно поработать. Если речь идет о большом законе или его пересмотре, то власть назначает экспертную группу (комитет или комиссию). Есть также постоянные группы, такие как комиссия по уголовным делам и комиссия по правам человека. Первичное рассмотрение законопроекта происходит на пленуме. Рекомендации от комитета обсуждаются, проводится голосование и выносится решение о принятии закона. Такое 38 » Грушевського,5 №3(14), 2017

НОРВЕГІЯ

решение не является окончательным после первичного рассмотрения. Законопроект отменяют, если его отклоняют на первичном рассмотрении. Вторичное рассмотрение законопроекта происходит не раньше, чем через три дня. На пленуме стортинг снова рассматривает начальное решение. Если его утверждают после второго раза, то рассмотрение законопроекта считается завершенным. Утверждение пересылают королю, в совет министров для санкционирования. Кроме того, может состояться третичное рассмотрение законопроекта на пленуме. Согласно Конституции, стортинг принимает решения по вопросам государственных финансов — как расходов, так и доходов. Согласно закону о социальном страховании, в бюджет также входят доходы и расходы по социальному страхованию населения. Стортинг выделяет средства, предоставляя их исполнительной власти, то есть правительству. Вместе с тем он не только разрешает целевое использование средств, но и имеет право его требовать. Конституция Норвегии предусматривает следующие возможности для контроля деятельности государства: — проверка протоколов заседаний совета министров; — проверка международных договоров; — ревизия отчетности правительственного аппарата. Важнейшая обязанность правительства — политическая ответственность перед стортингом, который при необходимости может уволить правительство, объявив ему вотум недоверия.

В стортинге не существует такого понятия, как «импераДепутаты не тивный мандат». Каждый депуимеют права тат пользуется правом личной неприкосновенности. Годовая добровольно зарплата депутата стортинга вернуть свои составляет примерно 70 тысяч мандаты евро. Депутаты не имеют права добровольно вернуть свои мандаты. Исключение делается лишь для случаев, когда депутат парламента назначается министром. АРХИТЕКТУРА В 1814 году государственное собрание проводило свои заседания в главном здании металлургического завода Эйдсволльс Верк. В течение 1814–1854 годов стортинг находился в помещении Школы ученых Християнии. Потом старый зал заседаний перенесли в Народный норвежский музей. С 1854‑го по 1866 год заседания стортинга проходили в праздничном зале университета, где было больше места для пленарных заседаний. Событием национального значения стало открытие 5 марта 1866 года здания стортинга в том виде, в котором оно пребывает сейчас. Этому предшествовала почти 30‑летняя борьба за вид здания и его месторасположение. Архитектурный стиль сочетает итальянские и норвежские традиции. Строительные работы длились почти пять с половиной лет. Здание, в котором находится парламент, расположено напротив Королевского дворца и имеет круглую форму с крыльями по бокам. Оно было построено в неороманском стиле по проекту шведского архитектора Э. Ланглета. Интересен тот факт, что его проект не был рассмотрен в течение официального конкурса, уже даже были выбраны

победители. Однако чертежи Ланглета настолько пришлись по вкусу комиссии, что в конце концов именно ему была присуждена победа. Охраняют Стортинг скульптуры двух львов, выполненные талантливым узником крепости Акерсхус — Кристофером Борхом. Он был приговорен к смертной казни, однако эта работа спасла ему жизнь — его помиловали. Зал заседания построен в виде амфитеатра. Место президента — под известной картиной Эйдсволльского собрания 1814 года. Над картиной висит государственный герб. Места депутатов расположены за большим полукругом. Депутаты рассаживаются, придерживаясь географического принципа — по избирательным округам, в алфавитном порядке и по количеству полученных на выборах голосов. Если стоять лицом к месту спикера стортинга, то трибуна будет справа, а слева — место для сотрудника секретариата, который помогает спикеру и отвечает за списки парламентариев, проведение голосования и соблюдение регламента. Перед ними — места референтов. Слева размещена дипломатическая ложа для гостей и государственных служащих, за ней — ложа верховного суда. Справа расположена ложа для прессы — «четвертой государственной власти», а за ней — так называемая ложа для женщин. Министры сидят в первом ряду, перед депутатами. Постоянное место премьер-министра — в центре ряда, напротив места спикера. Министры приходят лишь тогда, когда рассматривают вопросы, связанные со сферой их деятельности. На балконе могут быть 150 посетителей. Также в здании стортинга есть несколько декоративных помещений: «Комната 7 июня» и Эйдсволльская галерея.

Текст: Наталия Павлова Фото: Flickr

Грушевського,5 №3(14), 2017 » 39

КОМЕНТАР

ЛОБІЗМ ДЕРЖАВНОГО РІВНЯ

ЧИ ДОПОМОЖЕ ЛОБІЗМ ПОДОЛАТИ ПОЛІТИЧНУ КОРУПЦІЮ? В Україні поняття «займатися політикою» давно стало синонімом поняття «лобіювати економічні інтереси». Першопрохідцями цієї моделі стали партія «Громада» імені Павла Лазаренка та Партія регіонів, які одразу при створенні чітко артикулювали, що йдуть у парламент захищати інтереси своїх областей та конкретних бізнес-середовищ. Дуже швидко ця пагубна модель корупційною корозією заразила всю політичну систему України ьогодні політична система це — своєрідна корупційна модель, в якій бізнес просуває та захищає свої інтереси перед владою через квазіінституції, які суспільство знає як «фракції політичних партій». Наразі їм це вдається досить успішно. Представники всіх партій, які представлені на нинішньому політичному олімпі, мають своїх представників у парламенті, Кабінеті міністрів, державних чи комунальних підприємствах. Через корупційні схеми відбувається перерозподіл сфер інтересів та впливів, а також ресурсів держави. Нинішню ситуацію влучно схарактеризував один із діючих депутатів парламенту «бізнесмен — допоможи партії, а партія допоможе тобі». Слабким втішанням є розуміння того, що Україна не унікальна, і з подібною проблемою — «нецивілізованим лобізмом» — у свій час стикнулися всі країни світу. Вихід із цієї ситуації кожна країна шукала самостійно. Але при цьому вони використовували спільний знаменник, який заключався в тому, що необхідно на законодавчому рівні прописати форми (методи лобіювання) та сукупність прийомів і способів, що їх використовують у межах чинного законодавства й за допомогою яких лобісти та лобістські об’єднання здійснюватимуть легітимний̆ вплив від власного імені чи в інтересах і на замовлення одного або декількох клієнтів на органи влади, які визначено законом як об’єкти лобіювання, та на їх посадових і службових осіб. Так, за інформацією «Інституту професійного лобіювання та адвокації», з 1940‑х років до початку 2000‑х років тільки п’ять країн (США, Австралія, Канада, ФРН і Грузія) урегулювали практику лобіювання спеціальним законом. Починаючи з 2005 року, процес законодавчого урегулювання лобіювання суттєво прискорився — понад 10 країн прийняли спеціальне законодавство про лобіювання. Регулювання варіюється від обов’язкових систем із вкрай детальним регулюванням (Канада, США) до добровільних

40 » Грушевського,5 №3(14), 2017

систем, як, наприклад, у Франції чи Данії. Велика Британія та Японія покладаються на корпоративне саморегулювання лобіювання, в основі якого — морально-етичні акти лобістських спілок та асоціацій. На сьогодні спеціальне законодавство про лобіювання існує: в США, Австралії, Канада, Франції, ФРН, Угорщині, Ізраїлі, Мексиці, Грузії, Литві, Польщі, Словенії, Чорногорії, Австрії, Нідерландах й Ірландії. Крім того, лобіювання отримало міжнародно-правове регулювання на рівні органів влади Європейського союзу, статутних органів Ради Європи, Організації економічного співробітництва та розвитку. В Україні питання введення інституту «офіційного реєстру лобістів» перебуває на стадії активного обговорення. Зокрема про це говориться у Законі України «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014–2017 роки» (No1699‑VII), який був схвалений парламентом 14 жовтня 2014 року. Ним передбачено ухвалення законодавства щодо визначення правових засад лобіювання. У свою чергу, Кабінет міністрів України своєю постановою № 265 від 29 квітня 2015 року схвалив Державну програму щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015–2017 роки, якою доручено, зокрема, Міністерству юстиції України та Національному агентству з питань запобігання корупції у термін до грудня 2016 року провести аналіз практики застосування в іноземних державах законодавства про лобіювання і до серпня 2017 року розробити проект закону про врегулювання процедур лобіювання, створити механізми контролю та відповідальності, провести його громадське обговорення і забезпечити проведення міжнародної експертизи. На жаль, Мінюст та НАЗК не розробили та не подали вчасно узгодженого законопроекту. Натомість у парламенті зареєстровано два законопроекти,

які ставлять на меті вирішити проблему «нецивілізованого лоббізму». Це законопроект «Про лобізм» та законопроект «Про лобіювання». Законопроекти мають спільні риси. Зокрема, кожен з них визначає: ЩО ТАКЕ ДІЯЛЬНІСТЬ ЛОБІСТІВ? • створює законодавчі бар’єри для зловживань та корупції під час лобітських кампаній; • захищає органи державної влади від незаконного впливу; • надає можливість громадянам знати, хто і що лобіює в органах влади; • встановлює обмеження щодо лобіювання інтересів держав‑агресорів, зовнішньої і внутрішньої політики держави, мови, релігії, Президента України, судової гілки влади та силових структур; • створює ефективні механізми контролю за лобістами та їх відносинами з органами державної влади та органами місцевого самоврядування; • створює відкритий та доступний Єдиний реєстр лобістів на основі самоокупності; • встановлює органи самоорганізації лобістів в Україні; • унеможливлює відмивання коштів через надання фіктивних послуг лобізму. УНОРМУВАННЯ ПРОБЛЕМИ «НЕЦИВІЛІЗОВАНОГО ЛОБІЗМУ» ДОЗВОЛИТЬ У СВОЮ ЧЕРГУ • зменшити рівень корупції у процесах підготовки та прийняття нормативно-правових актів; • прописання та затвердження демократичного механізму впливу на прийняття нормативно-правових актів, удосконалення законотворчої діяльності Верховної Ради України, комітетів, посадових осіб, народних депутатів України; • посилення прозорості роботи органів державної влади та місцевого самоврядування; • сформувати єдину інформаційну базу лобістів України; • створення професійного середовища лобістів. На жаль, подібні законодавчі ініціативи не знайшли підтримки ані серед суспільства, ані серед експертного середовища. На публічних обговореннях законопроектів всі учасники називають однакові причини: відсутність реальних політичних партій, залежність ЗМІ, недостатня кількість фахових та незаангажованих експертів, які можуть здійснювати подібну діяльність. Але ключова причина — недовіра суспільства до будь-якої співпраці на стику тонкої грані «політика — економіка — суспісльтво — адвокація змін». І поки ця недовіра не зникне, питання введення інституту цивілізованого лобізму в Україні буде залишатися виключно на етапі публічних обговорень, а політична корупція і надалі роз’їдатиме економіку України.

Текст та фото: Віктор Таран, кандидат наук з державного управління

СВІТ – БІЛЬШИЙ НІЖ БАТЬКІВЩИНА Ваше гідне життя у новому помешканні біля моря.

ЧОРНОГОРІЯ, ТУРЕЧЧИНА, БОЛГАРІЯ Нерухомість для життя, бізнесу, роботи, еміграції. Можливість кредитування. Конфіденційний пошук нерухомості. Організація ознайомчих турів. Документи. Жодних комісій в Україні. +38 (098) 683-04-95 +38 (066) 754-41-29 +38 (044) 353-08-44 facebook.com/bisonrealukraine Грушевського,5 №3(14), 2017 » 41 myproperty@mail.ua

ВОЕННОГО РЕШЕНИЯ КОНФЛИКТА НЕ СУЩЕСТВУЕТ Маркус Мекель, немецкий политик, депутат бундестага (1990-2009) и министр иностранных дел ГДР (1990), рассказал о вариантах решения украинского вопроса Как вы оцениваете нынешнюю геополитическую ситуацию в мире? Чтобы понять нынешнюю ситуацию, нужно вернуться к событиям последних 30 лет, когда Горбачев начал кардинально менять отношения с Западом и странами Варшавского договора. С мирным развалом Советского Союза распалась огромная империя, созданная царями в ходе многочисленных завоеваний, сопоставимая с колониальными империями Запада, с той лишь разницей, что покоренные страны находились в непосредственном соседстве. Возникли новые государства, большей частью не готовые к независимости. В то же время на Западе надеялись, что все они находятся на пути к демократии. Эти страны стали членами ОБСЕ и признали ее принципы. Украина отказалась от ядерного оружия и взамен получила 42 » Грушевського,5 №3(14), 2017

от России, США и Великобритании скрепленные договором гарантии своей территориальной целостности. Европе пришлось пересмотреть отношения со своими соседями. Еще в начале 1990‑х годов были предприняты попытки по-новому выстроить отношения и с Россией. Однако из-за недостатка политической воли к сотрудничеству, обязывающему обе стороны, наладить стратегическое партнерство не совсем удалось. После войны в Косово в 1999 году Россия все больше сворачивала сотрудничество, несмотря на то, что структурная кооперация была заложена и предусмотрена. Важно и то, что государства бывшего Советского Союза, а также его бывшие государства-сателлиты ввиду своего исторического опыта не доверяли России. Но она ничего и не делала, чтобы противодействовать этому. Потому новые демократии стремились в НАТО, ибо

ГЕОПОЛІТИКА

полагали, что таким образом будут в безопасности. Сегодня мы имеем дело с Россией, которая подрывает все послевоенное устройство: аннексия Крыма, скрытая война на востоке Украины. В Будапештском меморандуме 1994 года Россия вместе с США и Великобританий гарантировала территориальную целостность безъядерной Украине. Нужно задать себе вопрос: как относиться к России, нарушающей свое слово, к стране, которой нельзя верить? Украина уже три года находится в состоянии войны. Видите ли вы какое-то решение? Украина играет для нас сегодня главную роль, но не все это осознали. В том числе и в Германии. Украина четко определилась со своим европейским выбором. На Евромайдане три года назад за это гибли люди. Необходимо дать понять России, что мы воспринимаем войну против Украины как войну против Европы. Украина не просто какая-то страна на востоке Европы. В вопросе солидарности с Украиной речь идет и о самой Европе. О ее принципах и ценностях. Крым был аннексирован c нарушением норм международного права. Россия ведет войну против Украины. Я считаю важным говорить об этом более отчетливо, не преуменьшая угрозу, как это часто делается. Командование так называемых сепаратистов — большей частью заброшенные в Украину российские военные. Сепаратисты, которые, безусловно, там есть, не смогли бы продержаться так долго и не стали бы темой разговоров о войне. Международное право, и это совершенно очевидно, на стороне Украины. Однако проблема в том, что Украина не может выиграть эту войну. Благодаря соглашению о перемирии «Минск‑2» удалось остановить агрессивное продвижение вперед русских и сепаратистов. Но тяжелое вооружение до сих пор не отведено. Каждую неделю гибнут люди. Миссия наблюдателей ОБСЕ до сегодняшнего дня не получила обещанного доступа на территорию всего региона. Возможно, нужна альтернатива Минским соглашениям? Какая? «Минск‑2» помешал захвату новых территорий на востоке Украины. Это было чрезвычайно важно. Но он ставит Украину в трудное положение. Понятно, что на Западе нет готовности к военному вмешательству в конфликт на стороне Украины с целью ее защиты. Мы не хотим идти на риск расширения войны. Тем не менее следует твердо придерживаться одной цели — гарантии сохранения территориальной целостности Украины. Украинская армия иногда поддается искушению и верит в то, что все можно решить военным путем. Это, на мой взгляд, ошибочное мнение, ибо вероятность эскалации конфликта со стороны России намного выше, чем со стороны Украины. Остается констатировать, что военного решения вопроса не существует! Сделать это можно только путем переговоров. Здесь важно быть готовым к признанию автономии этих территорий, которая как раз может укрепить целостность страны. Если граждане получат возможность урегулирования многих своих вопросов на местах, это только усилит

УКРАЇНА - РФ

их лояльность. То, что можно решать на местах, должно решаться именно там, особенно в стране с такими многообразными различиями. Если речь идет о языке и культуре, школьном обучении и местных делах, то не должно быть трудностей в признании возможности самостоятельного решения этих вопросов. А вот вопросы национальной денежной политики и безопасности, внешней и оборонной политики, в том числе охраны границ, должны оставаться в компетенции национального государства. Такие правовые нормы не ставят под вопрос территориальную целостность. Другим странам при международной поддержке удавалось решить подобные вопросы. Почему бы не сделать это в Украине? Достаточно вспомнить Испанию, Страну Басков, хотя это, естественно, сразу же показывает, насколько нелегка такая задача. Мы в Германии, где также традиционно существует много различий, на собственном опыте убедились в эффективности федеральной системы. Я уверен, что это возможно и здесь. Полагаю, обсуждаемая сегодня «формула Штайнмайера» является разумным решением. Следует основательно обсудить и договориться о правовых урегулированиях и полномочиях на будущее. Также и представители национального государства должны продемонстрировать, что угрозы для целостности территории не существует. Когда Украина восстановит полный реальный контроль в регионе или же будет обеспечен временный международный контроль, наступит очередь вопроса о выборах. Конечно, проведение выборов под дулами российских автоматов невозможно. Такие «выборы» мы уже видели после оккупации в Крыму и справедливо не признали их. Какую роль здесь играют Западная Европа и США? Международное сообщество, в частности ЕС и США, должны удерживать давление на Россию. Только так, по крайней мере в долгосрочной перспективе, можно будет достичь решения. Я надеюсь, что президент Трамп, несмотря на некоторые тревожные сигналы, займет ясную позицию по отношению к Путину. В ЕС также есть ряд стран, которые выпадают из общего ряда и хотели бы отмены санкций против России. Но это можно будет сделать лишь после выполнения Минских договоренностей и возобновления контроля Украины над оккупированной территорией и границей. Европа должна понять, что в случае с Украиной речь идет не только о солидарности со страной, ставшей жертвой военной агрессии — хотя это важная причина сама по себе, — а о самой Европе, о доверии к ней и ее ценностях. К сожалению, не все европейцы осознают, что в Украине идет настоящая война, и для экономики страны это неподъемный груз. Запад должен принимать во внимание, что без европейской помощи не обойтись, особенно в будущем, когда нужно будет восстанавливать регион. Поэтому задачи восстановления мира и экономического развития стоят как перед Украиной, так и перед всей Европой.

Текст: Ольга Васильцова Фото: Flickr

Грушевського,5 №3(14), 2017 » 43

АРХІТЕКТУРА

ЖИТТЯ БІЛЯ ВОДИ

ГОРОДСКАЯ ЖИЗНЬ У ВОДЫ Современные тенденции в мире говорят о том, что человек хочет гармонии внутри себя: внедрить городской социум и технологии в природную среду, где он сможет релаксировать и комфортно отдыхать, где смогут расти здоровыми его дети. Прошли века, прежде чем человек, который отгораживался от природы, закрывался в замках, ограждал себя рвами и стенами, стал искать любые способы вернуться к своим истокам астройщики все больше строят у воды, сохраняя береговые линии, которые служили бы пешеходной зоной, местом для занятия спортом и просто для прогулок с детьми. К примеру, возьмем Берлин, где удачно расположена Wasserstadt — береговая линия, на которой расположились игровые площадки, зона, где люди могут выйти из дома и прогуляться по набережной с детьми, а люди, которые ведут активный способ жизни могут пробежаться или отправиться на велосипедную прогулку, не переживая, что будут пересекать насыщенные автомобилями дороги.

Еще один пример жилой комплекс Кalvebod Residence в Копенгагене, с интегрированным береговым променадом. В нем реализована идея каскадного построения жилых домов у воды с одновременной организацией прогулочного берегового променада в их основании. Свободная интерпретация композиции жилого дома вполне допускает рассмотрение его двора в качестве небольшой заводи для хранения малого флота жителей здания, давая им возможность не просто выходить, а выплывать из своего строения на лодке. Также отличный пример в Канаде, город Монреаль. «Хабитат 67» — это жилой комплекс, разработанный израильско-канадским архитектором Моше Сафди и внесен под защиту ЮНЕСКО. Здание состоит из 354 кубов, собранных в различных комбинациях. «Хабитат 67» состоит из 146 квартир разных размеров и конфигураций. Каждый номер, по меньшей мере, имеет одну частную террасу, размеры которой варьируются от 20 до 90 квадратных метров. 44 » Грушевського,5 №3(14), 2017

ЧТО ЖЕ ПРОИСХОДИТ СЕЙЧАС В городах, которым уже очень много лет — Киев, Париж, Лондон, Нью-Йорк, Санкт-Петербург, Цюрих, — люди строились возле воды, и каждый хотел оставить после себя сооружение, которое могли видеть не только владельцы. К примеру, Сингапур — страна, которая построена на болотах, впечатляет постройками в остеклении, где на стенах растут зеленые стены — как будто попадаешь в будущее, переплетенное природой и нанотехнологиями. Один из последних нашумевших проектов «Переплетение» — единая система жилых и общественных зон, активно включенных в окружающую среду. В основе проекта лежит популярная концепция «деревня в городе» — изолированный микрорайон, в котором есть все необходимое для комфортной жизни в мегаполисе.

Еще один впечатляющий пример, в китайском городе Ханчжоу к югу от Шанхая, жилой комплекс на воде с каналами вместо улиц, который получил название Xixi Wetland Estate. Площадь застройки составила 11,8 тыс. кв. м. Все дома находятся на единой платформе, сверху здания соединены мостиками над водой. Xixi Wetland Estate строили 8 лет — с 2007 по 2015 год. Ландшафтным дизайном занималась студия Belt & Collins. Рядом с домами произрастают растения местных видов, яркая зелень которых контрастирует с серым цветом жилых зданий. Эти современные застройки привлекают миллионы туристов посмотреть на космические формы или лаконичный минимализм. Киев также имеет огромный не использованный потенциал для построек у воды. В Киеве есть правый склон, который можно обустроить и превратить в отличный парк для прогулок и спорта, обустроить набережные: днепровскую, русановскую, оболонскую. Чем ближе мы к природе, тем больше жизненной энергии мы получаем от нее, не уничтожая экосистему. Пользуясь честными сооружениями, солнечными батареями, применяя экологические материалы, жизнь городского жителя будет гармоничной и полной.

Ольга Кондрацкая, архитектор и дизайнер интерьеров, Архитектурная мастерская «Ольга Кондрацкая»

ПРЕИМУЩЕСТВО ЖИЗНИ ВОЗЛЕ ВОДЫ В мире города всегда строились у воды, у моря, реки, озера. Не существует города, в котором дома расположены где-то за холмами, а к воде приезжают только на отдых. Вода — это самый ценный ресурс города и не только с точки зрения бытовой потребности в водоснабжении, это очень важный элемент, который вызывает у человека чувство гармонии. Наш город построен на берегах Днепра, но в советские годы Киев был отрезан от реки магистралями и промзонами. Таким образом сейчас наслаждаться Днепром могут только водители автомобилей, а им по большому счету все равно, ехать у воды или нет. Вода была одним из главных преимуществ и Подола, пока ее не отрезали магистралями беспрерывного движения. К сожалению, наш город построен так, что машинам удобно, а людям не очень. Почему не сделать так, как в Амстердаме, в Копенгагене. Почему вода не может подходить к дому? Почему вдоль нее не сделать прогулочную зону? Проект на Рыбальском полуострове первый в Украине предлагает создание сети каналов. Мы хотим дать возможность людям гулять вдоль воды, вдоль канала. В него могут заходить из Днепра лодки, небольшие яхты. Проект предполагает создание ресторанной улицы вдоль канала и, что важно, весь жилой район будет открыт для всех горожан, а не только жителей. Теперь в теплое время года в центре города, не выезжая на острова, можно будет начать день с прогулки на байдарке, а ближе к вечеру поужинать с видом на Днепр. Я считаю, что жителям Киева пора вернуть право на реку.

Антон Олейник, Buro-o, главный архитектор проекта Rybalsky

Грушевського,5 №3(14), 2017 » 45

СТИЛЬ ЖИТТЯ

ЧАС ПОДОРОЖЕЙ-ПРОМО

ПОСЕТИВ ЛАГЕРЬ ОДИН РАЗ, ДЕТИ ВОЗВРАЩАЮТСЯ СЮДА КАЖДЫЙ ГОД! Если меня сейчас спросят «какая профессия самая интересная?», я отвечу со 100%-ной уверенностью - работа в туризме! И не просто в туризме, а в детском его сегменте. Работая 20 лет в направлении детского туризма, я искала идеальное место, которое бы полностью подходило для детского отдыха и оздоровления, а нашла его в Болгарии, недалеко от Солнечного Берега и г. Несебр, в живописном курортном местечке – Ахелой. Рассказывает Татьяна Гусейнова – директор и идейный вдохновитель туристической компании «Элитатур», с многолетним стажем организации лучших туров для детей. Ахелое, на первой линии моря, расположился замечательный комплекс «Мидия Гранд Резорт***+», владельцами которого являются господа Янакиевы, а туристическая фирма «Элита-тур» — эксклюзивным представителем этого прекрасного лагеря в Украине. Лагерь «Мидия Гранд Резорт***+» полностью подтверждает слова о том, что лучшее должно принадлежать детям! Территория курорта детского счастья — 4 гектара: здесь для детей открыты самые большие бассейны на Балканах площадью 2 400 кв. м., есть залы для занятий танцами и спортивные площадки, фитнес-зал и чилаут. «Элита-тур» вместе с господами Янакиевыми и директором лагеря, Ангелом Рангеловым, дружной профессиональной командой работают не один год, прежде всего заботясь о детях. С каждым годом они организовывают детский отдых все интереснее и познавательнее! История лагеря началась 2 года назад, когда корпорация «Мидия», во главе семьи Янакиевых, приняла решение о создании собственной сельскохозяйственной базы для выращивания экологически чистых продуктов. Так, с первых дней июня, на детских столах лагеря появляются абсолютно экологически чистые, свежие, молодые овощи и зелень.

46 » Грушевського,5 №3(14), 2017

В лагере разработан рацион полезного детского питания, а кухня представлена исключительно здоровыми и правильными блюдами, приготовленными с любовью и вниманием к здоровью каждого ребенка. В прошлом году, совместно с господами Янакиевыми, мы порадовали ребят новыми горками, которые стали прекрасным дополнением к бассейну. Перестроили и увеличили сцену, ведь каждый год на ней танцуют и поют все больше детей. Установили профессиональную подсветку, поставили микрофоны. Наша сцена — прекрасная площадка для проведения Международного фестиваля искусств «Морска Перла» (рус. — «Морская Жемчужина»), организатором и президентом которого является Ангел Рангелов. Фестиваль проходит три дня, дважды за лето, и становится одним из самых ярких и незабываемых событий для детей, к которому они активно и с удовольствием готовятся. Кроме того, ребята имеют возможность посещать интересные экскурсии, среди которых, я рекомендую «Болгарский вечер», где маленькие гости увидят богатую фольклорную программу, демонстрацию нестинарских танцев на раскаленных углях и отведают вкусные национальные блюда радушной болгарской кухни.

В лагере ребят ждёт увлекательная анимационная программа «М‑Фактор», где есть возможность проявить свои таланты — от танцев до программы «ОСКАР»! Ежедневно в лагере проходят игры, конкурсы, репетиции, которые заканчиваются грандиозными шоу- с фейерверками. Досуг в лагере «Мидия Гранд Резорт***+» организован настолько разнообразно, а время проходит настолько интересно, что каждый раз по завершению тура дети не хотят уезжать! В «Мидии Гранд Резорт» отдыхают ребята, как с Украины, так и с других стран мира: Болгарии, Молдовы, Беларуси, стран Прибалтики, Канады, Польши. Здесь дети расширяют кругозор, заводят новые знакомства со своими сверстниками из других стран, а также интересно и познавательно изучают мир. «Элита-тур» разработала специальную программу «Звёзды в Мидии», в рамках которой выступают, проводят мастер-классы, фотосессии с ребятами известные деятели искусств и шоу-бизнеса УКРАИНЫ. Гостями лагеря уже стали: народная артистка Украины Катерина Бужинская, Алёна Шоптенко, Григорий Чапкис, Даша Малахова, Шмаги Тагиашвили, Юлия Руднева, Влад Ульянич. Особое внимание в «Мидии Гранд Резорт» уделяется безопасности: каждый ребенок под пристальным присмотром, лагерь хорошо охраняемый, есть видеонаблюдение и всегда на территории находится квалифицированный врач. Уже много лет сотрудники фирмы «Элита-тур» слаженно работают с владельцами лагеря: вместе мы создаем комфортный, безопасный и насыщенный яркими эмоциями детский отдых! Вместе решаем текущие организационные вопросы и всегда находимся рядом с детьми. Кроме наших руководителей-педагогов в лагере работают десять аниматоров, всеобщих любимцев — профессиональные актёры, режиссеры и танцоры, шоу-программы которых — это маленькие концерты с удивительной аурой тепла, добра и любви. Все они прошли «Школу аниматоров» в Киеве, которую подготовил лично президент международного фестиваля «Морска Перла», Ангел Рангелов. Наибольшей наградой для нас являются счастливые и здоровые дети, 80% которых, отдохнув в «Мидии Гранд Резорт***+», возвращаются к нам каждое лето! Именно поэтому мы рекомендуем бронировать места и заказывать отдых как можно раньше. Туристическая фирма «Элита-тур» с удовольствием поможет сделать отдых вашего ребенка в «Мидии Гранд Резорт» ярким и незабываемым событием лета! Коллектив «Элита-тур» работает для вас! Туроператор «Элита-тур» 03055, ул.Борщаговская 2, офис 112, Киев, Украина тел./факс: +38 044-238-75-26 +38 067-431-89-24; +38 044-491-89-24 skype: elita.tour www.facebook.com/elitatour.com.ua e-mail: tania@elitatour.com.ua www.elitatour.com.ua Лицензия AB №505868 от 09.04

Грушевського,5 №3(14), 2017 » 47

СТИЛЬ ЖИТТЯ

ЯХТИНГ

КИЕВСКИЙ ГОНОЧНЫЙ ЯХТ-КЛУБ У каждого владельца яхты есть два самых счастливых дня: день, когда он купил лодку, и день, когда он ее продал... 80% времени владелец тратит на обслуживание и подготовку к выходу в море и лишь 20% на хождение под парусом iev Racing Yacht Club создал условия для занятий яхтингом людям, у которых нет времени покупать и обслуживать личные яхты. Ведь далеко не каждый может позволить себе уделять хобби столько времени, сколько бы хотелось. Придя в наш клуб, вы можете как арендовать подготовленную яхту для прогулки либо участия в регате, так и пройтись под парусом в составе экипажа таких же любителей яхтинга. Клуб владеет собственным флотом парусных яхт Platu 25 французской верфи Beneteau. Лодки идеальных размеров для плавания акватории Днепра и днепровских водохранилищ. Благодаря оптимальному балансу яхта Platu 25 оказалась наиболее рентабельной, что позволяет любителям паруса ходить на яхте по цене занятий в фитнес-центре, при этом не тратить время и деньги на бесконечное техническое обслуживание материальной части. Лодки абсолютно одинаковые по скоростным качествам. Решающее значение для результата приобретает искусство управления яхтой и работа экипажа. Уже традиционными стали проводимые Клубом любительские регаты: Кубок киевского гоночного яхт-клуба, состоящий из пяти этапов и Full Moon Race — регата, проводимая на закате каждое полнолуние. Кроме того, Клуб проводит национальные регаты, такие как чемпионат Киева и чемпионат Украины.

48 » Грушевського,5 №3(14), 2017

Регаты, проводимые Клубом, не ограничиваются гонками на воде. Береговая программа каждого мероприятия предусматривает общение в непринужденной обстановке людей, увлеченных яхтингом. Многие любители желали бы чаще общаться со звездами и профессионалами парусного спорта, иметь возможность принимать участие в регатах не только клубного и национального уровня, но и международного. Мы создаем возможность объединяться в команды, в составе которых участвуют призеры и чемпионы Олимпийских игр, чемпионатов мира и Европы. В процессе гонок и мастер-классов они обязательно поделятся своим богатым парусным опытом. Команды клуба постоянно принимают участие и имеют в своем активе победы в крупных международных регатах: Fastnet Race, Heineken Regatta (Карибы), Marmaris International Race Week (Турция), Кубок Короля Тайланда, чемпионаты мира и Европы. Основными направлениями работы Клуба, помимо организации и проведения любительских и профессиональных регат, являются — школа яхтинга для взрослых, детская парусная школа, командообразующие мероприятия на основе яхтинга, прогулки на яхтах в акватории Киева и области, яхтенный чартер в любом уголке мира. Больше информации на сайте: www.rlsailing.com

Текст и фото: Kiev Racing Yacht Club

Грушевського,5 №3(14), 2017 » 49