Травень-червень, 2016 by Журнал "Грушевського,5"

WWW.GRUSHEVSKOGO5.COM незалежне видання про роботу українського та світових парламентів

№4(6) ТРАВЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ 2016

АННА КОРШУНОВА: «НАША ЦЕЛЬ — ВНЕСТИ СВОЮ ЛЕПТУ В ИСТОРИЮ УКРАИНЫ»

КУЛУАРИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ ЩО ДУМАЮТЬ ДЕПУТАТИ ПРО ЖУРНАЛІСТСЬКІ РОЗСЛІДУВАННЯ

АРКАДІЙ КОРНАЦЬКИЙ ЯК ЗМІНИЛАСЯ КОМУНІКАЦІЯ ГРОЙСМАНА З ПАРЛАМЕНТОМ

• ДРЮ САЛЛІВАН: ЧОМУ ПАНАМСЬКІ АРХІВИ РОЗЛЮТИЛИ ВЛАДУ • ІНТЕРВ'Ю З ЖУРНАЛІСТОМ-РОЗСЛІДУВАЧЕМ

ЗМІСТ

№4(6) ТРАВЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ 2016

Грушевського, 5 НЕЗАЛЕЖНЕ ВИДАННЯ ПРО РОБОТУ УКРАЇНСЬКОГО ТА СВІТОВИХ ПАРЛАМЕНТІВ Свідоцтво про державну реєстрацію КВ 400-262Р від 26.03.2015 Видання засновано 13 березня 2015 року Засновник та видавець ТОВ «ІА «Грушевського,5» www.grushevskogo5.com Головний редактор Наталія Павлова

САЛЛИВАН: МЫ РАЗОЗЛИЛИ 38 ДРЮ ВЛАСТЬ В УКРАИНЕ И В РОССИИ Интервью с одним из первых журналистов, обрабатывавших сотни панамских архивов

Заступник головного редактора Михайло Грушевський Випускаючий редактор Альона Сказкіна Журналісти Анастасія Хомяк Денис Антончик Міжнародний оглядач Антон Баскаков PR-менеджер Катерина Сметана Дизайн Андрій Бежинов Реклама та маркетинг Юрій Рябчун (044) 353-08-44, (067) 444-53-00

ПАРЛАМЕНТЫ МИРА История Сингапурского чуда

ГАРРИ ЛИТТ Сингапурский экономист о борьбе украинской власти с коррупцией

З приводу доставки та редакційної підписки на журнал звертатися за тел.:

+38 066 754 41 29 Адреса редакції: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4 email: grushevskogo5@gmail.com ВИДАВНИЦТВО «САММІТ-КНИГА» Адреса видавництва: 04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 25 Тел.: +38 044 272 11 60 email: sammit.books@gmail.com Номер підписано до друку 18.05.2016

КУЛУАРЫ ВРУ

Что думают украинские депутаты о журналистских расследованиях

АРКАДИЙ КОРНАЦКИЙ Как изменилась коммуникация Гройсмана с парламентом?

Рекомендована ціна 25 грн Тираж 10 000 екз. Передрук матеріалів можливий лише за згодою видавця. Видано в Україні.

Грушевського, 5 №6, 2016 »

КАДР

ЄВРОБАЧЕННЯ-2016

ПЕРЕМОЖНА МИТЬ — ДЖАМАЛА ВИГРАЛА НА ЄВРОБАЧЕННІ-2016!

Фото: unian.net

Грушевського, 5 №6, 2016

Цього року на пісенному конкурсі Євробачення Україну представляла Джамала з піснею, в якій розповідається про трагедію кримськотатарського народу «1944». Попри будь-які розмови про заполітизованість тексту — наша співачка посіла перше місце, набравши 534 бали! Друге місце посіла австралійка Дамі Ім з піснею Sound of Silence, вона набрала 511 балів. На третій сходинці представник Росії Сергій Лазарєв з композицією You're the only one, йому присудили 491 бал.

Грушевського, 5 №6, 2016 »

ЗМІСТ

№4(6) ТРАВЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ 2016

ВЛАСТИ И СМИ 60 КОММУНИКАЦИИ Чего достиг Обама и зачем президенту Twitter?

АНТИКОРРУПЦИОННЫЙ САММИТ В ЛОНДОНЕ Почему не поехал Петр Порошенко?

54 4

САМ АГАНОВ

Как создать лучшую медицинскую клинику

Грушевського, 5 №6, 2016

РУСЛАН СИДОРОВИЧ

Безвизовый режим — манипуляция населением Украины

АННА КОРШУНОВА

Академия Будущего: как воспитать талантливое поколение

СЛОВО РЕДАКЦІЇ

КОЛОНКА РЕДАКТОРА

Грушевського, 5 №6, 2016

Ми створили видання «Грушевського, 5» з єдиною метою: незалежній журналістиці в Україні — бути. Аби досягти цієї мети — ми обираємо в свою команду свідомих людей. Свідомі люди в масових медіа — це ключ до свідомості інших. Журналісти були і є четвертою владою. Політична журналістика — найскладніша: грань між владою та висвітленням того, до чого вона призводить, занадто тонка. Відчувати її можуть лише свідомі журналісти, які подолали свої амбіції. Наше завдання — дати платформу таким професіоналам в сучасних реаліях: друковані медіа, онлайн, мобільні додатки, відео та події. Ми переступаємо через традиційні журналістські конвенції, котрі роблять історії нецікавими, передбачуваними, не прочитаними до кінця. Замість цього, дотримуючись принципів справедливості та точності, ми створюємо бренд журналістики третього тисячоліття, де розмова між людиною та людиною — це набагато більше і глибше, ніж заголовок-лід-бекграунд. В час, коли люди мовчать за смартфонами та планшетами, ми пропонуємо їм діалог. Ми пропонуємо його як читачам, так і рекламодавцям. Ми ніколи не випускаємо з поля зору найважливіше — нашу аудиторію. Ми спостерігаємо за тими, хто приймає політичні рішення національного масштабу. Ми ніколи не забуваємо, що відчуття самозадоволення в умовах сучасних медіа — це смертельно небезпечно. Тому ми постійно працюємо над самовдосконаленням. Ми видаємо внутрішній політичний журнал, виховуємо нову журналістську, не масову еліту. Ніщо із цього не працювало б, якби ми хоч на мить забули про те, що наша мета — це незаангожовані новини. Ми пишаємося тим, що за рік нашої роботи ми залишилися вірними своїй репутації та меті. В світі сьогоднішньої української журналістики втратити себе через дуже спокусливі пропозиції — надзвичайно легко. Проте... це не про «Грушевського, 5». Дякуємо, що ви з нами! Ваші Грушевські

АНАЛІТИКА

ВПЛИВОВІ ЗУСТРІЧІ

ЛОМы информационного поля В умелых руках СМИ является реальной властью, которая способна формировать общественное мнение в нужном направлении. От того, с какой точки зрения описываются события, зависит очень многое. Даже малейшее искажение фактов и субъективное интерпретирование способны привести к свержению режимов: ни для кого не секрет, к чему привел пост в Facebook Мустафы Найема осенью 2013-го. А ряд революций в арабских странах даже были названы «твиттер-революциями».

оставить информацию к конечному потребителю с помощью традиционных каналов коммуникации становится все сложней. В связи с ростом популярности Facebook среди граждан Украины выделять целевые аудитории, кому «скормить» нужную информацию, становится не так просто. На поле боя появляются новые «солдаты» сетевого фронта — блогеры, которые как мини-редакции формируют медиапространство, выдавая подписчику уже «разжеванное» описание событий, которые стоят на повестке дня. Блогеры — своеобразные ЛОМы, или лидеры общественного мнения. Зачастую, увидев новость, многие читатели норовят услышать мнение какого-либо эксперта или прочитать пост-ревью очередного ЛОМа. Не стоит забывать о том, что почти вся украинская блогосфера непосредственно представлена во всех украинских СМИ, а не только в социальных сетях. Для потенциального манипулятора, который хочет направить информацию в свое русло (политик, чиновник, компания, любое заинтересованное лицо), это создает благоприятную возможность и намного упрощает задачу, ведь с одним человеком проще договориться за «нужное изложение информации». Или, например, можно собрать всех блогеров вместе. В последнее время в украинских СМИ все чаще стали упоминать о тайных встречах представите-

8 »

Грушевського, 5 №6, 2016

лей влиятельных политиков и чиновников с так называемыми ЛОМами. Сами блогеры признаются, что подобного рода встречи проводятся под грифом «секретно». У них, как правило, забираются телефоны, диктофоны. И зачастую, о таких встречах мы слышим от самих блогеров в их же постах в социальных сетях. Насколько они объективно преподносят информацию — это вопрос их совести. Как часто проводят такие встречи на Банковой — тоже. Например, 24 июля глава МВД Арсен Аваков пригласил к себе на встречу около 20 самых влиятельных украинских журналистов-блогеров, лидеров мнений. Поскольку встреча была закрытая и непротокольная, о ее содержании и миссии мы можем узнать только из постов самих блогеров. В опубликованных в Facebook отчетов, можно прочесть, что среди приглашенных топ-блогеров были журналисты Леонид Швец, Виктор Трегубов, Александр Михельсон и Евгений Кузьменко, а также писатель Андрей Бондарь, активист Карл Волох и многие другие. Президент Украины также предпочитает приглашать в гости известных блогеров. Одна из встреч состоялась 4 декабря 2015 года, где, по сведениям участника группы Виктора Трегубова, говорили о реформах, за которые ответственен непосредственно президент. Обсуждались ключевые моменты государственной политики в сфере международныx отноше-

Вот что написали после закрытой встречи 10 февраля блогеры на своих страницах в Facebook ний, внутренних вопросов. «Отчасти, нас и собрали за тем, чтобы мы помогали информационной поддержкой (ну и немного на поговорить с «внешними» людьми)», — подвел итог встречи Трегубов. Напоминает маркетинговую стратегию, когда собирают фокус-группу недовольных покупателей, чтобы выяснить «изъяны» продукта. Эти примеры подобны тактике предыдущей власти, когда на редакционные факсы отправлялись темники с заведомо подготовленной версткой главных вечерних новостей. Время идет — технологии меняются. Грань между журналистикой и блогосферой сужается. Встречи на Банковой для телевизионщиков остаются, а темники для интернет-журналистов переформатируют под нынешние реалии медиапространства Украины. Практика тайных собраний известна не только в Украине, но и за рубежом. Например, посол США в России Джон Теффт в мае 2015 года провел закрытую встречу с российскими оппозиционными блогерами, которые не поведали предмет разговора. О деталях таких встреч можно только догадываться. Стоит отметить, что нынешний кандидат в президенты от Демократической партии Хилари Клинтон в 2011 году обе-

щала выделить $25 млн для оппозиционных блогеров по всему миру. Все помнят о встрече Барака Обамы с Биллом Гейтсом. В феврале 2011 года она анонсировалась как знакомство американского президента с лидерами IT-индустрии. В ходе этой встречи Обама говорил с мировыми лидерами технологий о финансировании инициатив Белого дома в области высоких технологий. Встреча носила абсолютно закрытый характер. На ней присутствовали Марк Цукерберг, Стив Джобс (уже будучи в тяжелом состоянии из-за болезни), директор Google Эрик Шмид, глава Oracle Ларри Эллисон и другие гиганты технологий будущего. Тогда все говорили о том, как выглядел Стив Джобс. Мало кто обратил внимание, что встреча состоялась буквально через пару дней после того, как в Ливии свергли Хосни Мубарака в результате твиттер-революции. В Украине развитие имиджа президента и его власти получило новое направление — посредством тайных встреч, без лишних глаз. По материалам блогов Тараса Березовца, Виктора Трегубова, Петра Шуклинова. Текст: Алена Сказкина, Антон Баскаков

Тaрас Березовец около 5 месяцев назад

Петр Порошенко просил его не цитировать. И даже попросил удалиться из зала две съемочные группы. Я исписал несколько страниц цитат Порошенко, несколько было очень ценных (жаль, воспроизвести не могу)» 142

1,6 тыс.

167

Петр Шуклинов около 5 месяцев назад Гнетущее впечатление от встречи с президентом. в какой-то момент он сказал мне, что мы с ним стоим на одних позициях. я ответил, что так не считаю. для него это было неожиданно. его это явно задело и он ответил в том духе, что это у меня от нежелания прислушиваться. затем президент и вовсе помахал в мою сторону папкой и напомнил о том, как кое-кто когда-то кое-что сообщил, чего сообщать нельзя было. присутствующие вряд ли поняли, что происходит. рассказываю. речь об освобождении кузьминых, который был уже на линии, когда на Лиге вышла новость об этом. просто мы дали ее на 15 минут раньше готового заявления президента. После собрания я вышел из зала, чтобы в тишине записать пару тезисов в блокнот. через какое-то время услышал «а где петр?» — из двери вышел порошенко, он подошел ко мне и заговорил. вот в этот момент он начал говорить — ССО, муженко, шокин, кононенко, мартыненко. подробностей не будет. но я наконец-то увидел президента, за которого голосовал. президент, которого я видел в зале — это был глава какого-то другого государства.

298

4,6 тыс.

619

Виктор Трегубов около 5 месяцев назад

Читая некоторых персонажей, поймал себя на мысли, что даже немного завидую людям, которые могут себе позволить искренне писать в бложики задушевную фигню о зраде. Им в их маленьком, хорошо объясненном и полностью детерминированном мирке, точно спится спокойнее. 205

Грушевського, 5 №6, 2016 »

ІНФОГРАФІКА

PANAMA 3 квітня 2016 року було викрито таємні фінансові махінації найвпливовіших людей світу. ХТО?

ЩО?

ЗВІДКИ?

ДАТУВАННЯ

Німецька газета Süddeutsche Zeitung

2,6 ТВ інформації 11,5 млн файлів 214 000 бізнесів 14 000 чоловік

Юридична компанія Mossack Fonseca & Cо

1977-2015 рр.

}

Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів (ICIJ) 400 журналістів, 107 медіа організацій, 76 країн досліджували отримані документи

ВИКРИТО: 12 х державних діячів

ЛіонельМессі Футболіст

Стенлі Кубрик Режисер

Айшварія Рай Актриса

128 х політиків 29 х мільярдерів

202 ДЕРЖАВИ

Агустин Альмодовар

Джекі Чан

Режисер

Грушевського, 5 №6, 2016

Актор

ЗНАМЕНИТОСТІ

Фото: uainfo.org, cont.ws, itv.com, tvc.ru, washingtonpost.com, minval.az, cicero.de, rbc.ua, elle.ru, kinopoisk.ru, espanarusa.com, movielib.ru

10 »

}

LEAKS ДІЮЧІ ПРЕЗИДЕНТИ Петро Порошенко Україна

Енріке Пенья Ньєто Мексика

ЗНАЧИТЬСЯ НЕ ДОВЕДЕНО Салман ібн Абдул-Азіз Аль Сауд Саудівська Аравія

ЗНАЧИТЬСЯ

НЕ ДОВЕДЕНО Ільхам Алієв Азербайджан

НЕ ДОВЕДЕНО

ЗНАЧИТЬСЯ Маурісіо Макрі Аргентина

Володимир Путін РФ

Халіфа бін Заїд аль Нахайян ОАЕ

Сі Цзіньпін КНР НЕ ДОВЕДЕНО

ЗНАЧИТЬСЯ

Грушевського, 5 №6, 2016 »

ПАРЛАМЕНТИ СВІТУ

СІНГАПУР

СИНГАПУРСКОЕ ЧУДО КАК ПОСТРОИТЬ СТРАНУ БЕЗ КОРРУПЦИИ И ПЛЕВКОВ НА ЗЕМЛЮ

Сингапур — высокоразвитая страна с рыночной экономикой и низким налогообложением, в которой важную роль играют транснациональные корпорации. Третий по величине мировой центр нефтепереработки, по количеству банков, международных финансовых организаций и представительств. Как работает парламент республики, которая относится к числу стран с наименьшей степенью риска для иностранных капиталовложений, разбирался Антон Баскаков 12 »

Грушевського, 5 №6, 2016

Грушевського, 5 №6, 2016 » 13

ПАРЛАМЕНТИ СВІТУ

ервая Конституция Сингапура (с момента получения независимости от Малайзии) была принята 9 августа 1965 года. До настоящего времени в неё были внесены в общей сложности 46 поправок. Согласно ст. 39, законодательная власть в стране представлена парламентом и президентом. Формирование правительства происходит на основе парламента. Несмотря на то, что сингапурский парламент является однопалатным, депутаты делятся на три категории. Основная часть избирается по мажоритарным округам, другие депутаты назначаются из числа кандидатов, выдвинутых оппозиционными партиями, но которые не прошли в законодательный орган по итогам выборов (так называемый Non-constituency Member of Parliament или «неизбранный» депутат). Третья группа парламентариев — те, которые назначаются президентом. «Назначаемые» депутаты отбираются Специальной отборочной комиссией парламента из круга выдающихся и заслуженных представителей сингапурского общества. Они не связаны партийной принадлежностью и обязательствами перед избирателями. Пройдя специальный селекционный комитет, возглавляемый

14 »

Грушевського, 5 №6, 2016

СІНГАПУР

спикером парламента, они утверждаются президентом страны. Срок полномочий такого депутата ограничивается 2,5 годами, хотя обычный депутат имеет пятилетний мандат. «Неизбранные» депутаты — на самом «Назначаемые» деле избранные. Правило об обязательном депутаты представительстве отбираются из оппозиции (назначекруга выдающихся ние «неизбранного» и заслуженных депутата), даже если представителей та не победила на выборах, было введено сингапурского в 1984 году. Таким общества» образом, в сингапурском парламенте в обязательном порядке выделяется минимальное количество мандатов для партий, которые не формируют правительство. Но все же, для того, чтобы иметь право быть назначенными от оппозиции и стать так называемым «неизбранным» депутатом, кандидат должен иметь поддержку не менее 15% от общего числа проголосовавших в избирательном округе. Например, в нынешнем

парламенте 13-го созыва среди 92 депутатов три — «неизбранных» (NonConstituency Members of Parliament). Последние две категории законодателей пользуются большинством прав депутатов парламента, кроме права голоса при внесении изменений в Конституцию страны или голосовании вотума доверия правительству. Начиная с момента обретения независимости Сингапура от Малайзии в 1965 году, парламентское большинство всегда было за Партией народного действия (ПНД), основанной Ли Куан Ю. В период с 1965 по 1980 год в парламент не прошло ни одного кандидата от оппозиции. Наилучшие результаты для оппозиции — 8 мест (из 51) на первых выборах 1959 года после получения самоуправления и 13 мест (из 51) на выборах 1963 года. Не удивительно, что законодателям вручную приходится компенсировать отсутствие оппозиции в парламенте с помощью «назначенных» и «неизбранных» депутатов. Но, несмотря на то, что парламент и правительство контролирует одна партия, демократические принципы в Сингапуре реализовываются лучше,

чем в других устоявшихся демократиях. Партия народного действия обеспечила сингапурцам один из самых высоких уровней жизни в Азии и мире. Благодаря этому партия продолжает пользоваться поддержкой большинства населения страны. За исполнение своих обязанностей сингапурские парламентарии остаются одними из самых высокооплачиваемых в мире. Годовой оклад депутата составляет 192 500 сингапурских долларов, не включая специальные бонусы. А если взять высшее руководство страны, то цифры еще больше. Например, годовая выручка премьер-министра страны Ли Сянь Луна приблизительно составляет 3 млн сингапурских долларов, что в несколько раз больше, чем у президента США Барака Обамы. Что касается законотворческого процесса, то законодательные инициативы обсуждаются в три чтения и принимаются простым большинством голосов. Законопроекты финансового характера могут вноситься только правительством. Принятый проект становится законом после одобрения президентом, подпись которого носит формальный характер. Больше всего стоит «Сингапурские опасаться Презипарламентарии дентского совета по правам меньшинств, остаются одними через который законоиз самых высокопроект проходит оплачиваемых заключительный в мире» этап. Совет расматривает законы на предмет соответствия принципу равноправия религиозных и этнических общин и конституционным гарантиям. Совет состоит из 21 члена, назначенного президентом по совету Кабинета (10 пожизненно, еще 10 и председатель — на 3 года). При наличии отрицательного заключения законопроект должен быть изменен или подтвержден в парламенте большинством в 2/3 голосов. Компетенция Совета не распространяется на законопроекты, касающиеся финансов, безопасности государства и публичного порядка. Не подлежат рассмотрению Советом также законопроекты, объявленные Премьер-министром «срочными». Текст: Антон Баскаков Фото: открытые Интернет-источники

Грушевського, 5 №6, 2016 » 15

IНТЕРВ'Ю

ІСТОРІЯ УСПІХУ ДЕРЖАВИ

АБИ БУТИ НАЦІОНАЛЬНИМ ЛІДЕРОМ — ТРЕБА МАТИ НУЛЬОВУ ЗДАТНІСТЬ ДО КОРУПЦІЇ Гаррі Літ — сінгапурський вченийекономіст та викладач Наньянського технологічного університету — приїхав до України з лекціями для студентів Київського інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Розказав про досвід Сінгапуру та поділився своїми міркуваннями стосовно політичної ситуації в Україні. Вчений був свідком «сінгапурського дива». Під час розмови лектор зізнався, що неодноразово зустрічався з батьком Сінгапуру — Лі Куан Ю. 16 »

Грушевського, 5 №6, 2016

За час його правління країна, яка не мала навіть природних ресурсів, стала однією з найпрогресивніших в регіоні і в світі. За рівнем прозорості та відсутності корупції «Східно-азіатський тигр» входить в трійку перших країн, разом з Новою Зеландією і Данією. Чи може Україна використати досвід Сінгапуру та на що потрібно робити ставки українським політикам — ми запитали відомого сінгапурського економіста Гаррі Літа. Розмова відбулася в день голосування парламенту за відставку прем’єра Яценюка.

арі, що можете сказати про українських політиків? Я думаю, що Україна на порозі світлого майбутнього. Звичайно, воно не без проблем та викликів. У вас зараз складна політична ситуацію. Так буває в кожній демократичній країні, і Україна теж має пройти через всі ці процеси. Це потребує не мало часу, але я впевнений, що ви впораєтеся. Щоб робити кроки міжнародних масштабів, спочатку потрібно подолати кризу всередині країни.

Як часто ви буваєте в Україні? Я був тут минулої осені, теж приїздив з лекціями. Які зміни ви помітили в порівнянні з минулим візитом? Я розумію, що сьогодні у вас надважливий день — в парламенті формується нова коаліція. Хочеться вірити, що зміна влади буде на краще, а не на гірше. Думаю, що ви правильно робите, що ступаєте крок за кроком. Якщо подивитись на досвід Сінгапуру, то Лі Куан Ю йшов до успіху не один рік. Він дуже сильний лідер. Відповідаючи на ваше питання — в мене зустрічне: ви готові до того ж, що робив Лі Куан Ю, коли боровся з корупцією? Дуже багато людей скаржилися на те, що він занадто сильний. Що важливіше для майбутнього політика — освіта та кваліфікація чи моральні цінності та виховання? Приведу приклад з історії того ж самого Сінгапуру. Лі Куан Ю поєднував всі ті якості, про які ви говорите. Він мав першокласну освіту, здобуту в Кембриджському університеті, але цього було не достатньо, щоб стати національним лідером. Маючи диплом накращої школи світу, ви повинні мати високі й моральні якості. Освіта — це базис, фундамент. Якщо у вас диплом університету Шевченка чи Гарварду, це ще не означає, що ви крутий політичний лідер. Багато хто з моїх студентів намагалися робити кар’єру в політиці, але у багатьох не вдалося, адже освіта — це лише точка відліку (посміхається). Політик повинен володіти здатністю чути людей. Лі Куан Ю чув людей,

він міг надихати, вести їх за собою, мотивувати. Аби бути національним лідером — треба мати нульову здатність до корупції. Коли Сінгапур отримав незалежність від Малайзії, в країні був дуже високий рівень корупції. З чого починали? В нас було багато стратегій по боротьбі з корупцією. Одна з них — прозорість в системі влади та відсутність бюрократії. Все має бути в режимі онлайн. У всіх має бути однаковий рівень доступу до інформації. Всі мають бути рівні — тому і доступ до інформації має бути у всіх рівний. В Сінгапурі все дуже прозоро й по цей день. Ефективність — це другий важливий фактор. Три дні на відповідь на будьякий ваш запит — це показник ефективності. Наприклад, будь-яка владна інституція в Сінгапурі в найкоротший термін має відповідати вам як громадянину, допомогти вам. Третє, що є надважливим, — це меритократія. Як ви вважаєте, такий принцип може бути імплементований в Україні? Певною мірою. Вам для цього потрібен дуже сильний лідер, якого будуть підтримувати люди. В Сінгапурі ми намагалися імплементувати цей принцип таким чином, щоб людям було від цього якнайбільше користі. Якщо Сінгапур це зробив — Україна теж може. Чому ні? Головне — давати владу людям, котрі мають здібності, а не тим, кого ви знаєте. Який принцип був обраний, аби дати поштовх розвитку Сінгапуру? Аби відповісти на це питання, треба повернутися на 50 років назад. Тоді був зовсім інший світ — багато країн були за межею бідності. Ми вірили, що коли ми отримаємо незалежність від Британії, то Малайзія забезпечить нам гарний внутрішній ринок. Ми сподівалися, що станемо частиною великої сім’ї з Малайзією. Але через різницю в національній ментальності та філософії, Сінгапур був змушений піти власним шляхом. Сінгапур вірив у меритократію, Малайзія вірила в дещо інші речі.

Грушевського, 5 №6, 2016 »

IНТЕРВ'Ю

ІСТОРІЯ УСПІХУ ДЕРЖАВИ

З самого початку Сінгапур боровся за виживання нації. Через відсутність власних ресурсів навіть воду потрібно було імпортувати з Малайзії, аби вижити. Була ситуація, коли уряд Малайзії блокував поставки води, щось схоже з тим, що Росія робила по відношенню до України з газом. В нас не було вибору. Все, що ми робили — було в ім’я збереження нації. Замість того, щоб експортувати, ми винайшли модель економіки та зробили її глобальною. Це була перша причина «сінгапурського дива». Якщо у вас прогрес в економіці — ви зберігаєте націю. В Сінгапурі не було ані бананових плантацій, ані води, щоб пити. В Україні є прекрасні Карпати, Основу економіки Сінгапуру поля. У вашому випадку складає виробництво Україні не потрібен електроніки, суднобудування, економічний прогрес. сектор фінансових, Вам потрібно зберігати транспортних, складських, націю.

ри рази більше при тому, що Сінгапур — дуже маленька країна у порівнянні зі США.

Як відомо, Лі Куан Ю використав не найліберальніші методи боротьби з корупцією. «Почніть з того, що посадите трьох своїх друзів. Ви точно знаєте за що, і вони знають за що», — це дуже відома його фраза. Чи є ці заходи виправданими в Україні, чи допоможе це нашій країні, якби це стало реальністю? Безперечно, цей урок можна було б застосувати і в Україні. Корупція — це велика проблема всього світу, не тільки України. Для подолання цього явища повинен бути сильний уряд та сильний лідер. Якщо ви маєте сильного та політично стабільного лідера, тоді можна говорити про імплементацію реформ. Після того, як корупція у більшій мірі буде подолана, виникнуть і такі явища, як меритократія, прозорість, ефективність, продуктивність. Ці речі дуже важливі, щоб впроваджувати реформи. Без них будь-яка ідея в політиці стане мертвою. Лі Куан Ю зробив дуже грамотну річ у боротьбі з корупцією — значно підвищив заробітну платню державних службовців. Висока зарплатня не спокушає брати хабар. З іншого боку, повинен бути страх покарання. Тобто, це так званий метод батога та пряника, коли повинно бути заохочення і покарання, позитивне і негативне або інь та янь. Сінгапурський міністр, наприклад отримує $1,8 млн. на рік, Обама — лише $400 тис. на рік. Це майже в чоти-

Чи правда, що в маленьких країнах менше корупції, ніж у великих? Не можна відповісти однозначно. Сінгапур — одна з «найчистіших» країн поряд з Новою Зеландією та Данією. Всі ці три країни — маленькі, де немає корупції. Але, є приклади великих країн з низьким рівнем корупції — це Канада та Австралія. Якщо взяти Індію та Китай, то там ситуація набагато гірша. Наступне запитання, яке ви мабуть, задасте — чи є зв'язок між корупцією та кількістю населення? Можливо, адже в Канаді населення значно менше, ніж в Індії та Китаї. Чим більше населення в країні, тим більше вона корумпована.

ДОВІДКА

торгових, туристичних послуг. Сприятливий інвестиційний клімат і дружня податкова політика призвели до того, що сьогодні в Сінгапурі налічується близько 130 тисяч підприємств малого та середнього бізнесу. В перші 10 років існування незалежності Сінгапуру іноземні компанії на п'ять років звільнялися від прибуткового податку, імпортних мит на сировину та обладнання, отримували можливість прискореної амортизації.

18 »

Грушевського, 5 №6, 2016

«Більше всього законів існує там, де процвітає коррупція» (Тацит). Чи існує зв'язок між кількістю законів та рівнем корупції? Цікаве запитання. Ви запитали в контексті України, чи не так? Адже в Україні приймається багато законів. Моя відповідь — і так, і ні. Якщо ви маєте дуже багато законів, дозволів, правил, владою можуть зловживати. Наприклад, щоб відкрити маленький бізнес, потрібно отримати 50 дозволів від різних державних інстанцій. Кожна установа, де потрібно взяти окремий дозвіл, має свої правила та вимоги. Це робить життя складнішим, і одночасно — це легкий спосіб держслужбовцю отримати хабар, щоб спростити життя. Закони повинні бути спрощені, раціональні. Не потрібно вводити від 20 до 50 дозволів, щоб відкрити власну справу, достатньо дві-три ліцензій. Обов'язок держави — спростити процес. В Сінгапурі відкрити бізнес дуже просто. Не потрібно великої бюрократії.

Україна має досить велику територію, а кількість населення — незначну. При цьому корупція процвітає. Теоретично Україна повинна бути «чистою». Але існують у науковій теорії так звані перешкоджаючі фактори, що впливають на результат. Наприклад, та ж освіта політиків. І їх хвилювання стосовно того, що вони, не дай боже, не побудують «імперію» своєї влади. Які асоціації у вас викликає сінгапурський парламент? Парламент Сінгапуру дуже ефективний, але жоден законодавчий орган не є досконалим. Стосовно українського парламенту, я не був у Верховній Раді. Тому, я не можу оцінити роботу українських політиків. Одне можу сказати точно: Україна переживає складні часи і хоче адаптувати правильні практики, вивчити нову модель управління державою. Тому я тут, щоб поділитися позитивним досвідом Сінгапуру. Я вірю, що ваша країна має світле майбутнє. Текст і фото: Анастасія Хомяк, Антон Баскаков

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПРОКУРОР УКРАЇНИ 12 травня Верховна Рада України, рішенням 264 депутатів, обрала нового генерального прокурора України. Ним став депутат від БПП Юрій Луценко. Ми обрали п'ять фактів, які потрібно знати про новообранного прокурора.

З 1989 по 1996 рр. Юрій Луценко працював інженером-технологом, майстром дільниці, начальником техбюро цеху на заводі ім. 60-річчя Жовтня. Також Луценко встиг посидіти у кріслі головного конструктора заводу Газотрон у м. Рівному.

Луценко створив опозиційний громадський рух «Народна самооборона», який перетворився у виборчий блок »Наша Україна — Народна самооборона» (НУНС), який штурмував Раду VI скликання. Список кандидатів очолив екс-глава МВС.

3 5

Під час помаранчевої революції 4 лютого 2005-го Луценко очолив МВС. Він став першим в історії України цивільним керівником цього силового відомства.

Луценко обіймав посаду глави МВС у трьох урядах поспіль — Юлії Тимошенко, Юрія Єханурова і Віктора Януковича. За півтора року перебування на цій посаді Юрія Віталійовича парламент намагався відставити 9 разів.

Юрій Луценко був заарештований у грудні 2010 року. За сфабрикованою справою його звинуватили в перевищенні службових повноважень. У лютому 2012 року Печерський райсуд Києва засудив Юрія Луценка до чотирьох років ув'язнення з конфіскацією майна. Луценко був помилуваний 7 квітня.

Грушевського, 5 №6, 2016 » 19

ГЕОПОЛІТИКА

НАСЛІДКИ ПАНАМСЬКИХ АРХІВІВ

ШІСТЬ КРАЇН ОПУБЛІКУЮТЬ ІНФОРМАЦІЮ ПРО СПРАВЖНІХ ВЛАСНИКІВ КОМПАНІЙ НА ЇХНІЙ ТЕРИТОРІЇ

Всесвітній антикорупційний саміт в Лондоні, 12 травня, змусив Великобританію та США визнати себе сховищем мільярдів доларів, вкрадених корумпованими політиками з різних країн. Аби вирішити це питання на глобальному рівні прем’єр-міністр Великобританії запросив світову 20 »

Грушевського, 5 №6, 2016

спільноту різних країн, серед яких є персони, що причетні до офшорів, викритих у «панамських архівах». Представники яких країн прибули на саміт, чому відмовився від візиту Петро Порошенко та на чому зійшлися учасники події світового масштабу, з’ясовувала Наталія Павлова

фіційна мета саміту — створення системи механізмів для виявлення і запобігання корупції. Британський уряд запросив до Лондону вище керівництво більш ніж сорока країн світу. Серед гостей — президент Нігерії Мохаммаду Бухарі та лідер Афганістану Ашраф Гані Ахмадзай, президент Колумбії Хуан Мануель Сантос, держсекретар США Джон Керрі, прем’єрміністр Норвегії Ерна Сульберг, голова Всесвітнього банку Джим Ен Кім, виконуючий директор МВФ Крістін Лагард та президент організації Transparency International Хосе Угас. Президент України Петро Порошенко відмовився від поїздки, аргументуючи це надскладним питанням призначення генерального прокурора України в цей день, тому офіційний Київ представляли міністр юстиції України Павло Петренко та голова Державної фіскальної служби Роман Насіров, в якого журналісти не так давно виявили не задекларовану квартиру в Лондоні. Тож не найкращий варіант людини, яка мала б представляти Україну. Відмову Петра Порошенка міжнародні ЗМІ розцінили як небажання відповідати на незручні запитання щодо власної причетності до офшорів. Стаття у британському виданні звертає увагу на те, що заступник директора Roshen Зайцев є власником офшорної компанії Intraco Management. Інформація про це, на рівні із іншими подробицями останньої порції «панамських паперів», вже стала надбанням української громадськості. Близькості Порошенка до каламутних офшорних справ також присвячено і матеріал Reuters, який передрукувало серед інших і впливове видання The New York Times. Хоча жоден із міжнародних оглядачів прямо не пов’язав скасування візиту президента України до Лондона із новими «панамськими паперами», загалом рішення глави держави викликало запитання. Але і сам ініціатор заходу має пряме відношення до офшорів. Попри те, що британський прем’єр-міністр підтвердив свою причетність до справ офшорного фонду, який був організований його покійним батьком, щоб не сплачувати податки у Великобританії, найбільший антикорупційний саміт проходив під головуванням саме Девіда Кемерона. Серед запрошених гостей заходу панувала думка, що прем’єр створив цей саміт, не в останню чергу, для відбілювання власної репутації. На першому світовому антикорупційному саміті у центрі уваги були не лише олігархи, але й країни, в яких банки та брокери з нерухомості допомагали ховати не задекларовані статки. Ще до початку саміту держсекретар США Джон Керрі сказав, що десятки мільярдів доларів, які могли б бути використані для фінансування освіти та будівництва мостів в країнах, замість цього знаходяться на таємних рахунках різних країн, що розвиваються, в тому числі в США. Наприклад, результати нещодавнього дослідження Міжнародного валютного фонду свідчать про те, що через

Грушевського, 5 №6, 2016 »

ГЕОПОЛІТИКА

корупцію світовий ВВП щорічно втрачає 1,5−2 трильйона доларів. Під час обговорення глобальних корупційних питань учасники саміту розробили одну із схем боротьби з корупцією на території Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ісландії. Як повідомляє британське видання The Guardian, за підсумками саміту шість країн — Британія, Афганістан, Кенія, Франція, Нідерланди і Нігерія — домовилися публікувати інформацію про справжніх власників компаній на їх територіях. За даними видання, ще шість країн планують розглянути таку можливість. Одинадцять країн готові ділитися одна з одною інформацією про бенефеціарних власників в рамках групи, в яку входить близько 29 країн. Серед них Кайманові острови, Джерсі, Бермудські острови, Острів Мен та ін. Але ця інформація не буде публічною. Деякі країни, серед яких, зокрема, Грузія, заявили, що підуть на перші кроки в напрямку до схожих результатів. Також, в комюніке, підготовленому за результатами саміту, вказано зобов’язання створити міжнародний центр обміну інформацією між правоохоронними орга22 »

Грушевського, 5 №6, 2016

НАСЛІДКИ ПАНАМСЬКИХ АРХІВІВ

нами різних країн та міжнародний форум для прискорення процесу повернення вкрадених активів. «Ми зобов’язуємося викривати корупцію, де б ми її не виявили, переслідувати і карати тих, хто вдається до корупції, сприяє їй чи причетний до неї», — мовиться в підсумковому комюніке зустрічі. Документ містить зобов’язання боротися з різноманітними різновидами порушень корупційного характеру, від використання допінгу чи договірних матчів у спорті до уникнення податків чи хабарництва. Критики, однак, заявили, що такі відкриті реєстри окремих країн не матимуть істотного впливу на відмивання грошей чи уникнення податків, якщо не покладуть край секретності в цьому також так звані «податкові раї» — юрисдикції, що полегшують приховування справжніх власників компаній. Варто зазначити, що напередодні саміту уряд Великобританії повідомив про рішення зобов’язати усі іноземні компанії, які володіють будь-яким майном у Сполученому Королівстві, розкрити своїх власників. Планується, що будь-яка іноземна компанія, що захоче придбати британську нерухомість або прийняти участь в торгах за урядові контракти у Великобританії, повинна приєднатися до нового публічного реєстру інформа-

ції про користоотримувача власності. Працювати над новим реєстром будуть США, Канада, Нова Зеландія, Швейцарія та Інтерпол. До загальної декларації антикорупційного саміту приєдналася і Україна. За словами Романа Насірова, держоргани України, в першу чергу ДФС, зобов’язуються перевіряти точність інформації про кінцевих бенефеціарів компаній та впроваджувати міжнародні стандарти по боротьбі з корупцією. Попри відповідальну та серйозну мету проведення саміту, експерти з різних країн вважають, що антикорупційний саміт — спроба створити міжнародний інструмент впливу на інші країни. На завершення антикорупційного саміту, прем’єрміністр Великобританії заявив, що перший міжнародний форум по поверненню виведених з країн активів, який запланований на 2017 рік, буде зосереджений на допомозі Україні, Нігерії, Шрі-Ланці і Тунісу. Чи дотримаються умов підписаного документу країни-учасники та як скоро з’явиться новий загальний реєстр інформації, покаже час. Текст: Наталія Павлова Фото: прес-служба антикорупційного саміту

Грушевського, 5 №6, 2016 » 23

ІСТОРІЯ

БУДІВЛЯ МУЗЕЮ СВОБОДИ ПРЕСИ В США

23 ТЫСЯЧИ КВАДРАТНЫХ МЕТРОВ СВОБОДЫ Newseum — производное от английских слов news и museum. Восемь крупнейших — и конкурирующих друг с другом — американских медиакорпораций выделили на строительство здания музея $122 млн (стоимость всего проекта — $450 млн). Об истории здания в стране, которая уважительно относится к свободе слова, прессы и духа, мы решили рассказать вам в этом номере журнала

24 »

Грушевського, 5 №6, 2016

Грушевського, 5 №6, 2016 » 25

ІСТОРІЯ

БУДІВЛЯ МУЗЕЮ СВОБОДИ ПРЕСИ В США

вобода американской прессы родилась в ходе борьбы за независимость. Первые газеты Северной Америки вышли где-то в 1689 году. Колониальные власти контролировали издания, не допуская критики короля, правительства, губернаторов: любое их обсуждение в печати считалось уголовным преступлением. В 1734 году губернатор Нью-Йорка Уильям Косби, выведенный из себя сатирическими нападками «Нью-Йоркской газеты», посадил в тюрьму ее издателя Джона Питера Зенгера. На суде адвокат Эндрю Гамильтон произнес речь, в которой утверждал, что у человека есть естественное право «мужественно отстаивать дух свободы». Присяжные оправдали Зенгера. Событие дало мощный толчок развитию гражданских свобод. В 1789 году бывшие колонии приняли десять поправок к Конституции США (Билль о правах), гарантирующие права граждан. Первая поправка

26 »

Грушевського, 5 №6, 2016

прямо гласит: «Конгресс не должен издавать законов … ограничивающих свободу слова или печати». Эти слова встречают посетителя Newseum — они высечены огромными буквами на фасаде музея. Музей свободы прессы был основан в 1997 году в при- городе Вашингтона. А 11 апреля 2008 года переехал в новое гигантское здание в самом центре столицы США, между Белым домом и Капитолием. Такое расположение подчеркивает значение, которое американцы придают прессе, свободной от давления государства. Основатель музея — общественный фонд Freedom Foundation. «Четвертая власть» зримо напоминает о себе законодательной и исполнительной. Здание трудно назвать архитектурным шедевром, но оно сразу запоминается своей прозрачностью — с улицы видно все происходящее внутри. Фасад символизирует социальную функцию прессы. На семи этажах распложены экспозиции, галереи,

теле- и радиостудии, театры. Они занимают общую площадь в 23 тысячи квадратных метров — это три с лишним футбольных поля. Внутри семиэтажного здания — огромный атриум, интерактивные выставочные галереи, две ТВ-студии, театр. В экспозиции — большой фрагмент Берлинской стены, антенна с крыши уничтоженного террористами Всемирного торгового центра, чернильница Марка Твена. Выставлен экземпляр «Чарлстон Меркьюри» 1860 года с ликующим заголовком «Союз распущен!» (газета поторопилась объявить о роспуске США). Рядом — «Чикаго дейли трибьюн» 1948 года, ошибочно сообщившая о победе Дьюи над Трумэном в президентской гонке. В кинозале можно посмотреть фильм о знаменитой журналистке конца XIX века Нелли Блай — она симулировала сумасшествие, готовя репортаж из женской психбольнцы. На стендах — раритеты: шрифты старой типографии, пишущие машинки, первые телевизоры Специальные экспозиции посвящены развитию радио, ТВ, фотографии, интернета. Огромный экран в атриуме показывает поток новостей «НьюЙорк Таймс», в зале телеканала NBC посетитель может побыть редактором, репортёром, фотожурналистом.

На двухэтажной стеклянной стене запечатлены имена журналистов, погибших при исполнении своего долга, начиная с 1837 года. Экспозиция охватывает тысячелетия — от клинописи на глиняных черепках до интернет-изданий, представленных на сенсорных мониторах. Древние артефакты и привычные чудеса информационной эры рассказывают об одном и том же — о роли обмена информацией в прогрессе человечества. Всего в коллекции музея 6 124 экспоната, 35 000 газетных передовиц, 3 800 видео- и фотоизображений, 28 записных книжек известных журналистов. Напоследок можно зайти в ресторан Вольфганга Пака The Source на первом этаже музея. Особенно здесь хороши десерты — тарталетки с лимоном и голубикой, пожалуй, лучшие в Вашингтоне. Жаль, что знаменитый шеф-повар не стал обыгрывать тематику музея в названиях блюд, а то забавно было бы отведать фазана «Летучка» и запить его двойным «Дедлайном» или «Таблоидом» с водкой. Больше о музее на сайте: http://www.newseum.org Текст: Наталия Павлова Фото: flickr.com

Грушевського, 5 №6, 2016 » 27

БІЗНЕС

РЕАЛЬНИЙ ВОВК З УОЛЛ-СТРІТ

СТАТЬ ТЕМ, КОМУ ДОВЕРЯЮТ, ЗА 4 СЕКУНДЫ Генеральный директор компании PS Consulting Виталий Пакин рассказал журналу Грушевского,5 о миссии компании, предстоящем тренинге Реального Волка с Уолл-стрит и значимости для Украины грамотных продажников

28 »

Грушевського, 5 №6, 2016

италий, расскажите нашим читателям о вашей компании, о планах, о миссии. Компания PS Consulting занимается организацией бизнестренингов мировых спикеров. За два года работы мы привезли в Украину таких тренеров, как Ицхак Адизес, Евгений Чичваркин, Джейми Андерсон, и сейчас на кону — Джордан Белфорт. Наша миссия — в том, чтобы помочь Украине обрести специалистов высокого уровня, внести свою долю в построение мощной элиты страны. Когда мы выбираем спикеров для наших тренингов, мы ориентируемся на актуальность и своевременность. Сейчас нам нужны грамотные продажники, именно поэтому 10 июня в Киеве — Реальный Волк с Уолл-стрит.

Вокруг этого человека ходят легенды и споры, его прошлое — не самое светлое и завидное. Как вы решились на это? Важнее — то, что он извлек из этого прошлого. Да, он проворачивал махинации. Да, он обманывал и сидел в тюрьме. Но без этого прошлого не было бы этого настоящего. Это тот «багаж», который привел его к успеху. Белфорт научил десяток молодых и совершенно неопытных брокеров зарабатывать миллионы, а это ведь дано не каждому. Я уверен, что человек с богатым прошлым может многое дать и многому научить. Мы часто сталкиваемся сейчас с возражениями и негативом, очень много, к сожалению, в Украине людей, которые не доверяют ему. Но я считаю, что на вещи нужно смотреть глубже. Белфорт не открывает на своих тренингах что-то кардинально новое, он говорит о знакомых нам вещах, но просит смотреть глубже. Так и здесь. Если судить о человеке только по его прошлому — многие мировые личности окажутся «под судом». Нужно смотреть на то, что человек вынес из этого прошлого, чему он научился благодаря этому. Джордан не стыдится говорить о своих ошибках, он гордится своим опытом и считает, что именно это привело его к успеху.

Что, по вашему мнению, самое ценное в тренинге Джордана Белфорта? Джордан Белфорт развил легендарную Прямолинейную систему убеждения, которой сегодня, к сожалению, пользуются единицы в нашей стране. Но мы уверены — это временно. Суть этой методики заключается в грамотном использовании интонаций, в правильном построении диалога, в умении слушать и слышать. Он учит искусным телефонным продажам, учит становиться тем, кому доверяют, всего за 4 секунды. Это важно не только для продажников. Это психология. Каждый день мы продаем себя. То, как нас воспринимает общество и окружение, непосредственным образом влияет на наш успех. Он учит вести коммуникацию, которая всегда сыграет в вашу пользу. Если говорить конкретно о продажах — он в этом гуру. Он учит справляться с возражениями в продажах, с которыми сталкивается каждый, учит задавать правильные вопросы клиенту и завершать диалог так, чтобы обе стороны остались довольны. Вот вы же хотите уметь продавать ручку кому угодно? (улыбается) Что вы можете посоветовать молодым специалистам? Сегодня нужно учиться! Постоянно, всему, всем. Базовое образование уже не может держать тебя в лидерах годы. Сегодня, чтобы быть востребованным специалистом, нужно постоянно учиться и заниматься самообразованием каждый день. Если раньше в бизнес кругах мерились дорогими часами или машинами, то сегодня — количеством прослушанных спичей. Это ценно. Специалисты любой сферы должны повышать свою квалификацию, получать новые навыки, быть на шаг впереди. Ведь «актуальный» — не тот, кто знает настоящее, а тот, кто имеет представление о будущем. Если ты не научился продавать себя как личность и как профессионала сегодня — ты уже не конкурентоспособен завтра. Текст: Михаил Грушевский Фото: PS Consulting

Грушевського, 5 №6, 2016 » 29

КУЛУАРИ

Останнім часом ми, редакція «Грушевського, 5», часто задаємо питання народним депутатам стосовно їх комунікації зі ЗМІ. Деякі коментарі з цього приводу вирішили публікувати, адже відповіді, на нашу думку, варті уваги. Першими на наші питання в кулуарах Верховної Ради відповідали Валентин Ничипоренко, депутатська група «Партія Відродження» та лідер радикальної партії Олег Ляшко

к часто даєте інтерв’ю? Приблизно один раз на два тижні, це часто?

Як реагуєте на інформацію у ЗМІ, які подаються недостовірні матеріали щодо вашої особистості? Я не переймаюсь цим.

Які ЗМІ вважаєте незалежними? Мені подобається «112 канал». Чи є свобода слова в Україні? З точки зору того, чи може журналіст донести свою думку до людей — відносно є. Багато чого залежить від самих ЗМІ. Наприклад, чи можете ви прийти на «Інтер» і висловитися проти Фірташа? Сумніваюсь. В порівнянні із часами Радянського Союзу — взагалі не обговорюється. Якщо брати часи Кучми — свободи набагато більше. Чи варто обмежити кількість журналістів у Верховній Раді? З одного боку, Верховна Рада не може бути закритим клубом, але з іншого (це вина не журналістів, а політиків) — іноді журналісти заважають роботі Верховної Ради. Я маю на увазі, що не журналісти безпосередньо заважають, а є багато депутатів, які бачать журналістів з телекамерами — і пішов собі виступати. Є такі закони або постанови, де нема що розглядати. Наприклад, про перейменування вулиць. Депутати і на цьому піаряться. Тут вина не журналістів, а політиків. Стосовно кількості сказати не можу, але хочеться, щоб деякі журналісти вели себе більш толерантно. Ну, ось ви підійшли до мене і спитали: чи можна задати мені декілька запитань. А ось зранку була 30 »

Грушевського, 5 №6, 2016

Чи повинен журналіст задавати компрометуючі питання? Якщо це не стосується родини, адже я вважаю, що лізти в родину — це неетично, то, безумовно, мають право. Якщо є компромат, то відповідай за нього, але щоб це не виходило за рамки етичних норм. Чи варто фіксувати авто, нерухомість? Це не питання родини, це питання фінансів, тому я вважаю, що це не компрометуюче питання. Якщо ти збудував будинок, купив машину — відповідай. Наприклад, ви їздите на « Мерседесі», а він оформлений на дружину чи на дядька, це не компромат. Як ставитеся до журналістів-розслідувачів? Нормально. Завдяки ним ми маємо дуже багато інформації. Якби не вони, ми багато чого б не знали і суспільство було б інакше, але потрібна конкретна, підтверджена інформація. Я не люблю, коли лізуть в родину: чи сваритесь ви з дружиною, чи даєте дітям ременя — таке мені не подобається. Хоча, якщо лізуть в родину, а це стосується твоїх статків — це інше. Чи були випадки, коли до вас, як ви кажете, лізли в родину? Були. Це робили мої конкуренти на замовлення під час виборчої кампанії. Я до цього нормально відношусь, але це була неправда. Написали, що моя дружина їздить на «Ферарі». Але в мене взагалі дружина машину не водить. Більш того, в мене зареєстрований автомобіль «Морган». Чи дорогий він? Дуже дорогий, але зареєстрований в декларації. І ще я купив його до того, як став депутатом, і задекларовано в мене було в 2011 році понад 100 млн. Я це задекларував, відповід-

ВАЛЕНТИН НИЧИПОРЕНКО

Як варто реагувати? На це б треба було реагувати, але це можна робити лише в правовій державі. В нашій державі реагувати на це неможливо, бо, на жаль, те, що відбувається у владі, — все корумповане. Те ж саме і в «брата-журналіста» — все корумповане. Є замовлені та незамовлені. Ті, хто пише від себе, чогось досягають, а потім переслідують власну мету.

ситуація, коли йду з людиною, спілкуюся, а він лізе до мене з мікрофоном. Нема культури. Думаю, що обмежувати не треба. Але я б зробив так: у дні, коли розглядають політичні питання (наприклад, призначення Генпрокурора, бюджет, уряд) — там повинні бути журналісти, а коли йдуть робочі звичайні питання — не треба цього робити. Не забороняти, а створити умови, щоб була більш плідна робота. Повірте, коли немає журналістів, все швидше рухається.

Зараз також цим займаєтесь? В мене є підприємства, вони працюють. Чи я цим займаюсь? Якщо я вам скажу, що я попризначав там директорів і взагалі не займаюсь цим питанням, то це буде неправда. Але, займаються директори. Тому що я депутат? — Ні. Адже не можливо фізично цим займатись, оскільки там один готель, там другий, там кінний завод, ще щось. Тому, безумовно, знаходяться керівники і я знаю, який там фінансовий стан. Але безпосередньою господарською діяльністю займаються вони. Я на це час взагалі не витрачав. Керівник знає, як вести господарську діяльність краще, ніж я, тому найголовніше — йому не заважати. Фінансову звітність я, звичайно, дивлюсь. Якщо скажу, що не дивлюсь, — це буде неправда. Треба казати так, як воно є.

и варто обмежити доступ журналістів до ВР? Ні.

Як вважаєте, чи повинен журналіст слідкувати за майном депутата та його родичів? Та будь-ласка, звичайно. Як відноситеся до журналістів-розслідувачів? Нормально, підтримую. Сам журналіст-розслідувач.

Чи можна вважати журналістів «четвертою владою»? Чому? Відносно. Щоб була «четверта влада», треба, щоб було сильне громадянське суспільство, воно постає на ноги — і я за цьому дуже радий. Як оцінюєте стан нинішньої журналістики в Україні? На жаль, низький. Женуться за дешевими сенсаціями замість того, щоб досліджувати реальні проблеми України і звертати увагу на них людей. Я думаю, що людям байдуже, в яких шкарпетках, трусах чи на якій машині їздить депутат. Для людей важливо, що він робить. Бо дії депутата в парламенті інколи завдають збитків на мільярди. Він може їздити голий на велосипеді, а його голосування завдає шкоди країні значно більше, ніж той, хто їздить на «Мерседесі». Як покращити професіоналізм журналістів? По-перше, це освіта. По-друге — незалежне фінансування. Якщо ЗМІ фінансуються олігархами, то той, хто платить, замовляє музику. Ми підтримували ідею з суспільним телебаченням, щоб громадяни платили за свободу слова та незалежні медіа. Дуже часто ЗМІ використовують для зведення рахунків. Наприклад, про мене «прокукарікали» недостовірну інформацію стосовно начебто наявності в мене австрійського паспорту. Я попросив спростувати цю інформацію, але цього не друкують. Я питаю одне видання, якщо ви пишете про австрійський паспорт, якого в мене немає, чому я маю просити, щоб опублікували спростування? Це теж неправильно і нечесно. Які ЗМІ читаєте та вважаєте незалежними? «Грушевського, 5» теж читаю, отримую розсилку. Які ще? «Обозреватель», «Цензор» та інші. Щодо друкованих — «Сегодня», «Голос України» та інші. Коли ви даєте коментарі, чи можна використовувати недостовірну інформацію задля блага? Чи можна так робити депутату? Ні. Може у виключних випадках, коли йдеться про життя та свободу людини. Наприклад, для відволікання уваги, щоб провести операцію по звільненню заручників, тобто в інтересах національної безпеки. Тоді це можливо. Чи є у вас спеціальна людина, яка займається пошуком недостовірної інформації щодо вас? Так, цим займається прес-служба партії. Деякі депутати вибірково «зливають» інформацію журналістам, як до цього ставитеся? Це справа журналістів. Якщо мені є що сказати, як лідеру фракції, я публічно про це говорю. Текст: Михайло Грушевський Фото: соціальні мережі нардепів

Грушевського, 5 №6, 2016 » 31

ОЛЕГ ЛЯШКО

но — заплатив податки. А запитання на чому їздить моя дружина — на «Хонді». Я був би готовий їй і Мерседес купити, але подобається їй «Хонда». «Ферарі» мені не подобається, вона не призначена для України. Я їжджу на «Ренж Ровері», а для свого задоволення — на «Моргані». Це все задекларовано. Це некомпрометуючі питання, бо все офіційно. Інше питання — якщо не задекларовано. Я багато чого збудував, але в Україні. Я готелі побудував. Чи за кордоном? Ні, в Україні. Гроші з України не виводжу, офшорного закону не боюсь, адже працюю тільки в Україні. Я забезпечую понад 1,5 тисячі робочих місць громадянам.

IНТЕРВ'Ю

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ПО-НОВОМУ

ВЕСЬ ВУЗОЛ ПРОБЛЕМ, ЯКІ МАЄ УКРАЇНА, ЗАВ’ЯЗУВАВСЯ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ У минулому засновник агрофірми Корнацьких, нині народний депутат України, обраний по 132-му мажоритарному виборчому округу (Миколаївщина). Навіщо прийшов до влади, чи допомагає у вирішенні державних інтересів депутатський мандат, чи продовжуються напади на агрофірму його родини, та в чому плюси і мінуси децентралізації влади в Україні, розповів в інтерв’ю «Грушевського, 5» Аркадій Корнацький 32 »

Грушевського, 5 №6, 2016

ркадію Олексійовичу, чому, будучи успішною людиною, ви вирішили стати депутатом? Чим допомагає вам депутатський мандат? Стати народним депутатом мене примусило життя. Я бачив, що у законодавчому органі приймаються неякісні закони. І моє бажання піти у Верховну Раду було продиктоване розумінням того, що не треба чекати, коли хтось зробить, а треба йти й робити самому. Тим паче, що я абсолютно був впевнений в своїх силах. Щодо депутатського мандату — він мені ні в чому не допомагає. Без зміни всієї системи влади одна людина змінити практично нічого не спроможна. Але шляхом індивідуальних протестів і демаршів я зараз намагаюся добитися змін у державній

політиці. До цього я не добився майже нічого, за винятком того, що мені вдалося загальмувати, а в окремих випадках повністю «зарубати» деякі вкрай шкідливі для України законопроекти. Наприклад? Наприклад, про заборону селянам продавати надлишки сільгосппродукції, законопроекти, які позбавляють селян права на безоплатне отримання землі у власність або на приватизацію, які відтерміновують на дуже тривалий термін набуття органами місцевого самоврядування вкрай необхідних повноважень із розпорядження землі та інші. Чи було покликане бажання стати депутатом «наїздами» на агрофірму Корнацьких? Ні, це навіть не те, що не основна, а навіть і не другорядна причина. Я досить реалістично оцінював можливості народного депутата, тим більше знав, якщо я стану народним депутатом за часів «регіоналів», то тиск на мене тільки посилиться. У 2012 році я виграв вибори в «регіонала» з відривом майже в п’ять тисяч голосів, результати вони потім сфальсифікували, от вам перший доказ, як «рвуть» неугідних. Якщо була б можливість повернути час назад, чи балотувалися б ви у ВР? Безумовно, і буду балотуватися до тих пір, доки не вдасться щось зробити, поки будуть сили, наснага. Весь вузол проблем, які має Україна, ще з початку 1990-х років зав’язувався у Верховній Раді, і зараз продовжує зав’язуватися. Бо алгоритм життя країни визначається законодавством, а воно майже від самого початку набуття незалежності створювалося хитрими, підлими й жадібними людьми, здебільшого учорашньою комуністично-комсомольською номенклатурою, яка сама себе перейменувала у демократів. Тому, основна ціль законів була не в тому, щоб забезпечити добробут народу, а для того, щоб украсти народне добро й не понести за це відповідальності. Наша країна розкрадена відповідно до закону й далі так само розкрадається. Чи можна назвати демаршем написання вами заяви про вихід з фракції ББП? Це дійсно мій демарш, і він продовжується. Я просто зараз написав заяву, щоб спікер ВР до пори до часу не проголошував її з трибуни ВР, і таким чином я не припиняв участь у фракції БПП. Тобто, якщо вище керівництво не почує вашу думку, ви дасте хід цій заяві? Це останнє, що я зроблю, тому що, до того як дати хід цій заяві, якщо мої вимоги не будуть враховуватися, я маю намір вчиняти індивідуальні або колективні акції протесту, аж до вуличних акцій перед Кабміном

або перед Адміністрацією президен«Алгоритм та. Думаю, що мене життя країни підтримають багато визначається людей, бо зараз ми законодавством» маємо історичний шанс змінити весь той жах, який творив Яценюк і його Кабінет Міністрів. На вашу думку, прихід Гройсмана покращить ситуацію? Дуже на це сподіваюся. Якби я не був в цьому впевнений, я б не входив в нову коаліцію, не голосував би за зміну уряду. Це серйозний крок вперед, і я сподіваюся, що найближчим ми це побачимо, але поки що йде певне затягування моменту. Пройшло не так багато часу відколи Гройсман став прем’єром. Чи змінилася комунікація депутатів з ним? Вона покращилася. Напередодні обрання на посаду і після Володимир Борисович став більше комунікувати із депутатами. Хоча, відверто кажучи, мені особисто поки що з ним зустрітися і ґрунтовно поговорити так і не вдалося, хоча він мені це обіцяв, починаючи з 13 квітня. Чим допомагає депутатська недоторканість? Мені нічим абсолютно. Наприклад, сімейне підприємство «Агрофірма Корнацьких» як грабувалося бандитами при «регіоналах» так і зараз продовжується пограбування. Зараз навіть для них успішніше: восени 2015 року бандити на полях агрофірми незаконно зібрали понад 700 гектарів кукурудзи на суму близько 12 мільйонів гривень. Тобто, державні адміністрації, суди та міліція-поліція допомагають бандитам ще в більшій мірі, ніж за часів «регіоналів». Хто за цим стоїть? Голова облдержадміністрації, керівники обласної та районної поліції, міністр внутрішніх справ, міністр юстиції з його наскрізь корупційною командою і вся корупційна система України, яка абсолютно ніяк не похитнулася після Майдану. Ви ж напевно зверталися до правоохоронних органів, до вищих посадових осіб, чи була якась реакція? Я — народний депутат, захищаю права своїх виборців. Свавілля, яке чинять службовці Мінюсту, МВС, ОДА, судді, грубо порушують права не тільки моєї матері, моїх дітей, сотень працівників підприємства, але й тисяч селян. Адвокати належним чином подають усі необхідні клопотання для відкриття кримінальних проваджень, але вони не рухаються, по позовах із законними вимогами виносяться

Грушевського, 5 №6, 2016 » 33

IНТЕРВ'Ю

неправосудні рішення. Я подавав із цих питань депутатські звернення, а в особливих випадках, коли могло статися кровопролиття, і особисто звертався до вищих чиновників. До того ж міністра юстиції Петренка, наприклад, його заступників, бо вони мали можливість, згідно своїх повноважень, упередити беззаконня і напад бандитів на селян. Марно — цим чиновникам на людей наплювати, ніяких інших цілей, ніж отримання корупційних "доходів", вони не мають. А те, що сталося у нас із так званою реформою міліції у поліцію, то це просто анекдот, відверте знущання над здоровим глуздом. Все розвалено і нічого не створено, як сміються люди, внаслідок фейсбук-реформи країна отримала фейсбук–поліцію. Весь зміст «поліцейської реформи» — робити селфі «для картинки», на цьому піаритися і в цей час займатися корупцією і зароблянням коштів у всі можливі способи. Тобто Аваков та його заступники займаються корупцією? А цього хтось не знає? Вся міліція-поліція як була хабарницьким корупційним утворенням, так ним і залишається. Наприклад, напад на поля агрофірми Корнацьких восени 2015 року і загарбання урожаю кукурудзи на суму 12 мільйонів вчинено бандитами під прямим прикриттям начальника обласного управління внутрішніх справ чи поліції Миколаївської області Гончарова, під безпосереднім кураторством на місці, на полях, його заступника Валерія Коби, і під безпосереднім «дахом» міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. НАБУ якось допомагає? Ні, не допомагає, так само як ГПУ, СБУ тощо. Тому що для того, щоб вони відреагували, їм потрібно принести мішок готових доказів, і то не факт, що спрацює. Самі вони отримувати докази або не хочуть, або не спроможні, тому що органи, які ведуть оперативно-розшукову діяльність,часто знаходяться в підлеглості самих корупціонерів. Тому круг замикається. В СБУ також є зрадники, які так само працюють з бандитами, в тому числі і в Миколаївській області. Через миколаївських підприємців, які воюють із місцевою мафією, знаю того, хто працює на бандитів — один із заступників начальника управління СБУ в Миколаївській області співпрацює з місцевим так званим кримінальним авторитетом, має з ним спільний бізнес. Буде відкрите кримінальне провадження, ми готові називати імена, повідомляти факти, але чи зацікавить ця інформація СБУ — побачимо... Який вихід з ситуації ви бачите? Треба врешті-решт зробити те, що не робиться вже понад два роки — прибрати із посад негідників, мерзотників, які на крові Майдану прийшли до влади, сіли на корупційно-хабарницькі схеми, які були за часів «регіоналів», і зараз продовжують мародерствувати — всіх цих людей треба негайно прибрати з посад 34 »

Грушевського, 5 №6, 2016

і притягти до відповідальності. І більш глибоко — провести на підставі спеціального закону тотальну люстрацію всіх без винятку чиновників і суддів. Як ви пов’язані з «Агрофірмою Корнацьких» на даний момент? Я з агрофірмою формально не пов’язаний з 2012 року. З 2002 по 2012 рік я дійсно був одним із засновників, потім, обираючись до ВР у 2012 році, я вийшов із складу цього ТОВ, передав свої статутні частки моїм дітям, і вони зараз є засновниками цієї компанії, і реально керують нею. • ПРО РЕФОРМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ • Давайте поговоримо про реформу децентралізації. Я читав, що ви не підтримуєте концепцію децентралізації та реформу органів місцевого самоврядування, яку просуває Гройсман. В чому проблема? Бо вона є антиконституційною, антинародною, антиукраїнською. Одна з головних причин мого політичного демаршу із написанням заяви про можливий вихід з фракції БПП — це те, що треба міняти концепцію цієї реформи, але цього поки що не хочуть робити. В чому ж саме проблема концепції реформи? Проблема в тому, що вона передбачає такий незаконний інструмент формування фінансової спроможності громад, як об’єднання громад. Крім того, що він грубо незаконний, це ще й принципово хибний підхід, тому, що само по собі об’єднання громад ні до якого покращення фінансового стану громад не приведе. Ми всі чудово знаємо арифметику й математику, і знаємо, що нуль, помножений на нуль, може дати лише нуль. Причина нинішнього катастрофічного фінансового стану місцевих громад полягає не в тому, що вони дрібні чи дурні, а в тому, що уних повністю відібрані всі повноваження. Держава грабувала місцеве самоврядування останні 20 років і тепер каже: ви фінансово неспроможні, тому... треба вас знищити. Бо оце так зване добровільне об’єднання територіальних громад є нічим іншим, як повним знищенням сільських рад — найбільш демократичної основи місцевого самоврядування. По-перше, це неприпустимо, бо якщо в селі не буде сільради, то за декілька років не буде й самого села. Руйнація почнеться з будівлі сільради, школи, клубу, дитячого садка та ін., які будуть покинуті, бо їх не буде на що утримувати, а потім і всього іншого. Вже маємо такий приклад в Київській області в Білоцерківському чи то в Таращанському районі, коли ще не встигли штучно створити об’єднану територіальну громаду, як через пару тижнів у тому селі, де ліквідували сільраду, почали руйнувати школу — цілком робочу систему опалення порізали на металолом.

Отож цю Концепцію треба негайно міняти, я цього й добиваюся. Децентралізація, що означає передачу повноважень і податків сільрадам, має поширюватися на всіх, а не тільки на тих, хто «добровільно-примусово» об'єднався. Зараз ця реформа місцевого самоврядування полягає в тому, що ті, хто об’єднується за вказівкою чиновника, — отримують державні преференції, а той хто не об’єднався, — нічого не отримує. Це несправедливо і незаконно.

«Я маю намір вчиняти індивідуальні або колективні акції протесту, аж до вуличних акцій перед Кабміном»

А за яким принципом обирають? Я так розумію, що це не добровільне об’єднання. Ніяких принципів немає, є адміністративний примус, підкріплений бюджетними преференціями. Якщо ви об’єднаєтесь — ми вам дамо. Хоча, як бачимо за останній рік, нічого не дали, а лише обманули. Об’єднання проходять виключно так, як хочуть чиновники, як хочуть корупціонери, вони для цього створили так звані Перспективні плани об’єднання територіальних громад, створили їх у фальшивий спосіб по всій Україні, без урахування думки селян, яка на 99% є негативною щодо об’єднання. В Україні немає двох однакових сіл, і вони можуть чудово жити без об’єднання при наявності тих же сільрад, які зараз існують. Їм просто треба повернути повноваження, які в них вкрадені, із розпорядження землею, водою, лісовими насадженнями, загальнопоширеними корисними копалинами місцевого значення, дати їм право вчиняти реєстраційні дії, реєструвати шлюби, смерті, договори оренди землі на цій території, дати можливість реєструвати підприємства, повернути те, що було вкрадене урядом Яценюка — ПДФО, який раніше увесь йшов в місцеві бюджети. В грудні 2014 року цей найбільш ефективний податок був вкрадений у місцевих сільрад, залишили невеличку частинку у розмірі 25%, а 75% відібрали у централізований бюджет. А як же фінансовий успіх децентралізації, про який так багато розказують? Це брехня чистої води, немає ніякого успіху. Збільшилися деякі доходи на 30%, деякі — на 37%. По-перше, відбулася девальвація валюти та інфляційні процеси. По-друге, тим громадам, які об’єдналися, дали так звані повноваження міст обласного значення, вони мають право на спеціальний режим оподаткування, і в них стало трішки більше грошей. Але так продовжувалося перші декілька місяців, потім ті гроші в них практично повністю забрали, їм дали можливість встановлювати нові податки, наприклад,

податок на нерухомість. Скажіть, як можна оподаткувати людей, в яких немає грошей, які в хатах ледве виживають взимку, щоб не змерзнути? Децентралізація повинна бути для всіх: реальна передача повноважень і податків, і всі місцеві сільради будуть жити прекрасно. Є багато народних депутатів, які займаються популізмом і кажуть, що треба передати місцевим громадам у власність землю, із державної — передати у комунальну. Це примари безграмотних людей. У державній власності в Україні немає землі, бо відповідно до ст. 13 Конституції земля є народною власністю, а те, що пише п. 1 ст. 84 Земельного Кодексу про те, що вся земля в Україні є державною власністю, то давайте вирішимо — що є головним Конституція чи Земельний кодекс? Чиновник та земельний мафіозі каже «так, звичайно Земельний Кодекс». Але якщо Конституція сказала, що земля то є власність народу, то інша норма, що їй суперечить — є мертвою, не діє. Тому не можна передати до комунальної власності те, чого не має в державній власності. Це в будь-якому випадку затягується на роки, це робиться навмисно, щоб якомога надалі відтягнути можливість місцевих громад розпоряджатися землями. Натомість, за 5 хвилин, одним розчерком пера, можна надати їм повноваження, які вони мали раніше, і вони одразу починають розпоряджатися землями як в межах населеного пункту, так і за його межами. В 1990-х роках вся приватизація землі сільськогосподарського призначення відбулася за рішеннями сільських рад, а починаючи з 1 січня 2002 року ці повноваження в них забрали. Але ж автор цієї реформи переважно Гройсман? Ні, це не Гройсман. Ініціатором цієі реформи спочатку був пан Медведчук, потім за це взялася Юлія Тимошенко, а Гройсман лише втілює те, що вони не довели до кінця. Як мінімум лобіює Гройсман. Давайте підійдемо неупереджено. Насправді це було придумано ще в кінці 1990-х років Медведчуком, він був прихильником цієї моделі як першого кроку до федералізації України. Йому це не вдалося. Потім у видозміненому вигляді цю реформу хотів зробити Роман Безсмертний; коли він звернувся з цією пропозицією до своїх земляків у Макарівському районі Київської області, його ледве не побили. А потім ця концепція була підхоплена «Батьківщиною», Юлією Тимошенко та її командою… Повну версію інтерв’ю з Аркадієм Корнацьким читайте на сайті www.grushevskogo5.com Текст: Антон Баскаков Фото: з відкритих інтернет-джерел

Грушевського, 5 №6, 2016 » 35

МІНІСТЕРСЬКИЙ ЧАС

АГРАРНА ПОЛІТИКА ТА ПРОДОВОЛЬСТВО УКРАЇНИ

ПРИ МІНАГРОПОЛІТИКИ ВІДКРИВСЯ ЦЕНТР З КОНСУЛЬТУВАННЯ БІЗНЕСУ ЩОДО ЕКСПОРТУ АГРОПРОДУКЦІЇ ДО КРАЇН ЄС 17 травня в Міністерстві аграрної політики та продовольства України офіційно відкрився Центр підтримки експорту до ЄС. В ньому українські аграрії будь-якого розміру, зокрема малі і середні, знайдуть допомогу у пошуку європейських ринків збуту, входженні, закріпленні та розширенні діяльності на них заході взяли участь Міністр аграрної політики і продовольства України Тарас Кутовий і Парламентський Статс-секретар Федерального міністерства продовольства і сільського господарства Німеччини Петер Блезер. Відтепер кожен фермер, який бажає продавати свою продукцію в Європу, може в одному місці отримати практичну консультацію щодо умов доступу до європейських ринків, тарифів, квот, преференцій, основних аспектів регуляторного середовища тощо. Цей проект реалізований на кошти німецького уряду і став можливим завдяки партнерству Мінагрополітики України і Міністерства продовольства і сільського господарства ФРН. «Я вдячний нашим німецьким колегам за цю підтримку. Вважаю, що значимість Центру важко переоцінити і ось чому. Дуже часто міністерства і уряд взагалі сприймаються як віддалені структури, розташовані десь у Києві і відірвані від галузей та людей, які в них працюють. Моє бачення Мінагрополітики — не як установи, яка на власний розсуд пише закони і політики та вирішує, як аграрії мають жити і працювати. Ми хочемо бути партнером, порадником, лобістом і консультантом сільгоспвиробників, які дійсно готові працювати і докладати зусиль до власного успіху. Щоб кожен такий фермер, виходячи на свої поля, знав, що за ним стоїть міністерство, яке допомагатиме. Тим більше, що підтримка малого і середнього

36 »

Грушевського, 5 №6, 2016

бізнесу — один з трьох наших пріоритетів у реформуванні галузі», — зазначив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий. Заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Катерина Рутицька наголосила, що крім постійного аналізу інформації на тему аграрної торгівлі, результати якого будуть поширюватися серед цільової аудиторії — українських аграріїв і експортерів, також буде зміцнюватися політичний діалог і залучатися політичні інструменти для просування двосторонніх інтересів України і ЄС. Це буде цілеспрямована робота на основі GAP-аналізу. У свою чергу Парламентський статс-секретар Федерального міністерства продовольства і сільського господарства Німеччини Петер Блезер зауважив: «Ми розраховуємо на те, що цей проект буде корисним для обох країн і сприятиме поглибленню відносин між нами. Ми завжди підтримували і надалі підтримуватимемо Угоду про асоціацію України з ЄС. Саме тому вкладаємо 1,5 млн євро у проект "Консультування України в питаннях аграрної торгівлі — в рамках повної та всеохоплюючої угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС". Переконаний, ваша країна має перспективи для розширення торговельних відносин з Німеччиною і іншими членами Євросоюзу». Сайт: http://agritrade-ukraine.com/ua Текст і фото: прес-служба Міністерства

ТЕМА НОМЕРА

ПАНАМСЬКІ АРХІВИ

ДРЮ САЛЛИВАН: МЫ РАЗОЗЛИЛИ ВЛАСТЬ В УКРАИНЕ И В РОССИИ Величайший «слив» в истории, который если и сравнивать, то разве что с «Уотергейтским скандалом», который тогда закончился единственной в истории США отставкой президента. Дрю Салливан, один из первых журналистов, которые обрабатывали терабайты информации, поделился мыслями по поводу того, что вызвало не меньшее возмущение, чем вскрытые оффшоры Порошенко. 38 »

Грушевського, 5 №6, 2016

А именно — о журналистской ярости. Сооснователь и главный редактор Центра по исследованию коррупции и организованной преступности (OCCRP) рассказал о феномене сегодняшних журналистских расследований, о сложностях, с которыми столкнется власть и медиа в ближайшем будущем, и о том, что бывает, когда журналисты вызывают ярость даже у своих коллег

рю, как бы Вы описали сегодняшнюю журналистику? Сегодня журналистика рождается заново. Электронные медиа, блоги, Google News, печатная пресса, виртуальная реальность — все это технологии, которые не стоят на месте. А у нас есть колоссальный шанс все это использовать. Понимаете, традиционные СМИ сталкиваются с конкуренцией со стороны бизнеса, власти и отдельных людей. Это захватывает и одновременно страшит. Это легко видно на примере так называемых панамских документов. Сегодня мы наблюдаем феномен, когда глобальные медиа-холдинги создают свои базы данных. Они ищут возможности создавать интерактивные способы визуализа«Политика ции, чтобы заполучить меняется читателя. так же Я думаю, быстро, что пройкак СМИ» дет лет десять, и мы не сможем отличить новость будущего от сегодняшней новости. Единственное, что остается и останется неизменным, — это доверие. Читатель и через 10 лет будет хотеть такой источник новостей, которому можно доверять о том, что происходит в мире.

Предполагает ли такая перерожденная журналистика этические нормы, стандарты? Да, журналистика всегда имела некоторые принятые общие стандарты и этические нормы. Проблема в том, что сегодня сложно понять, — кто такой журналист. Блогер — это журна-

лист? Человек, который пишет информационные материалы для компании, — это журналист? Человек, который работает в пресс-службе власти и пишет пресс-релизы, — это журналист? Сегодня существует феномен, когда каждое медиаустройство, способное транслировать новости, создает собственный набор журналистских стандартов. Это делает определение журналиста как профессионала сложнее. Если говорить в общем, то, конечно, СМИ должны быть справедливыми, точными. Если говорить о политической журналистике, что в ней поменялось за последний год? Политика меняется так же быстро, как и СМИ. Мы сталкиваемся с принципиально новыми технологиями, что входят во все сферы нашей жизни, в том числе и в политику. Для журналистики сложность в том, что она сама себя меняет, и при этом она должна идти в ногу с теми изменениями, что происходят параллельно во всех сферах. Власть в нашем геополитическом регионе становится более авторитарной. Цена этой авторитарности для журналистов высокая. Это — независимость. Журналисты платят сполна. Даже в Америке нет какой-то золотой середины. Каждый бизнесмен, политик хочет, чтобы вы, как журналист, заняли его сторону. Мы, журналисты, не хотим занимать чью-то сторону. Это не про нас (улыбается). Независимые журналистские расследования в сфере политики сегодня есть? Сложно проводить такие расследования. Если ты расследуешь подобные вещи — ты враг народа. Понимаете, нас ненавидят за те ужасные вещи, которые мы

Грушевського, 5 №6, 2016 » 39

ТЕМА НОМЕРА

выкрываем. Иногда кажется, что людям совершенно не важно, с каким давлением ты сталкиваешься как журналист. При том, что люди всегда хотят правду, и мы ее знаем. Да, мы формируем новости. Когда мы пишем материалы о чьей-то коррупции, нас всегда атакуют медиа, которым за это платят. Это показатель. Изменилась ли связь между правительством и политической журналистикой за последние 5—10 лет? Непременно изменилась. Основное отличие заключается в том, что средства массовой информации стали слабее, а полити-

PANAMA PAPERS — ЭТО: Данные, начиная с 1977 г. 11,5 млн документов 2,6 терабайт информации 214 000 бизнесов 14 000 посредников 12 нынешних и бывших лидеров стран 61 родственник или партнер президентов 128 публичных чиновников 29 миллиардеров из списка Forbes 202 страны до $ 32 триллионов, скрытых на оффшорных счетах

40 »

Грушевського, 5 №6, 2016

ПАНАМСЬКІ АРХІВИ

ки стали иметь больше инструментов для получения голосов избирателей. Они завели свои страницы в Facebook, VKontakte, Twitter, где охватывают нужную им аудиторию. Медиа же остались на тех позициях, на которых и были. Какие были ваши первые впечатления, когда вы увидели панамские документы? Вау! Данные, которые мы получили, были уникальными. Но ими нереально сложно пользоваться. Очень много времени ушло на то, чтобы понять, что происходит в принципе. Мы с моим коллегой были невероятно рады, что у нас появилась эта ин формация, но и удручены той ответственностью, которая на нас ложилась за обнародование этой информации. Чрезвычайно сложно было обработать такое количество важной информации, понять ее, и сделать из нее историю. После обнародования много экспертов высказали точку зрения, будто панамские документы — это информационный вброс. Что можете об этом сказать? Понимаете, я не знаком с этими людьми. Знаю, что вопрос утечки был спорным. Некоторые говорили, что ЦРУ специально создали такую утечку, чтобы смутить Путина. Другие — что это все дело рук ФСБ, потому что вышла информация о том, как работает ЦРУ. В конечном итоге, если вы поддерживаете и одну, сторону и вторую, и это говорит о том, что вы независимы. Я знаю, что журналисты, которые работали над документами, являются одними из самих уважаемых журналистов в своих странах. А как можно было обмануть всех этих профессиональных людей во всех странах? Что касается меня, то мне абсолютно все равно, кто это был — ЦРУ или ФСБ. Информация уникальная, и моя работа состоит в том, чтобы

ДРЮ САЛЛИВАН Учредитель Ассоциации развития журналистики (the Journalism Development Network), которая помогает СМИ осваивать самые современные методики работы и проводит различные программы по всему миру. Дрю Салливан продолжает быть членом совета директоров организации «Репортеры и редакторы за честные расследования» (Investigative Reporters and Editors) и Национального института журналистики данных (the National Institute for Computer Assisted Reporting). До того как стать журналистом, он работал инженером в аэрокосмическом подразделении концерна Rockwell International и был причастен к реализации проекта по созданию космических челноков (Space Shuttle Project). Его заслуги в качестве журналиста отмечены премией имени Дэниела Перла (the Daniel Pearl Award), премией «За достижения в расследовательской интернетжурналистике» (the Online Journalism Award for investigative reporting), Всемирной премией света за журналистскую деятельность в опасных условиях (the Global Shining Light Award for reporting under duress), премией имени Тома Реннера в категории «Криминальное расследование» (the Tom Renner Award for Crime Reporting) и многими другими международными наградами.

«Если мы нарушаем законы и наши собственные стандарты — мы должны объяснить читателям, ради чего мы это делаем»

рассказать о ней людям. И эта информация обязала меня ее обнародовать.

Какие изменения вам, как журналисту, дали расследования панамских документов? Панамские расследования принесли колоссальный трафик на наши сайты. Мы стали более узнаваемы, даже несмотря на то, что это не всегда хорошее признание. Мы разозлили СМИ и политиков в Украине, России. Но в результате все стало на свои места: есть информация, которая колоссально важна и она обнародована. Еу хватит на два-три года вперед. Это очень богатый источник. В Украине после публикаций панамских документов среди журналистов начались дискуссии касательно фактов, подачи, независимости медиа. Как отреагировали журналисты в других странах? Реагировали по-разному. Поднимали дискуссии по поводу того, было ли это вторжение в частную жизнь? Правильно ли, что эта информация появилась у журналистов, но не появилась в полиции? Возможно, мы используем эти записи с учетом чьих-то интересов? Должна ли была такая информация публиковаться? Обязаны ли мы передать информацию дальше для расследований? Все это — замечательные вопросы, которые должны быть обсуждены. В конце концов, если вы неправильно используете информацию, у вас будет очень много недоброжелателей. Мы пытались использовать информацию настолько ответственно, насколько это возможно. Мы привлекли лучших репортеров мира и потратили почти год на то, чтобы во всем разобраться. Это огромные инвестиции. Наши инвестиции. В результате большинство людей согласны с тем, что мы справились с работой. Являются ли сегодня журналисты «четвертой властью»? Да. Мы действительно формируем стиль публичной власти. Это очень рядом с законодательной, исполнительной, судебной властью. Мы, журналисты, заставляем всех прибегать к ответственности. Могут ли СМИ свергнуть власть? Нет. Не думаю, что стоит пробовать. Журналисты говорят правду. Людям, полиции, прокурорам и политикам, которые должны решать, что с этим делать. Что вы можете сказать о журналистах, которые идут в политику? Политические журналисты могут стать хорошими

политиками. Они прекрасно понимают политическую систему. Они работали в ней десятки лет. Они знают, как бывает, когда политики работают хорошо, и как бывает, когда они работают плохо. Я бы не смог. Я люблю говорить правду. Это тяжело само по себе. Я не знаю журналистов-расследователей, которые пошли бы в политику. Как вы считаете, что важнее для профессионального журналиста — моральные нормы или образование? Журналист — это обслуживающая профессия. Мы обслуживаем людей. Конечно, мы обязаны иметь базовые стандарты и этические нормы. Но здесь есть маленький, но очень важный нюанс. Важно объяснить эти нормы читателям. Если мы нарушаем законы и наши собственные стандарты — мы должны объяснить читателям, ради чего мы это делаем. Читатели — это самое важное, что у нас есть. С какими вызовами столкнется независимая политическая журналистика в ближайшем будущем? Самый большой вызов, который ее ждет, это деньги. Рекламная модель в медиа очень слаба. В нашей стране, к примеру, нет независимого рекламного рынка. Люди из бизнеса не хотят давать рекламу через независимые СМИ, потому что боятся разозлить тех, кто управляет и страной, и другими зависимыми медиа. Это звучит «Если журналисты ужасно, но это так. все-таки делают Мы являемся частью неприбыльной свою работу правильмодели журналистино, то рано или ки. Эта модель еще поздно, но они только развивается. разозлят сильных Мы рассчитываем мира сего» на грантодателей, но они не долговечны. Такая модель не может быть устойчивой. Потому что, если журналисты все-таки делают свою работу правильно, то рано или поздно, но они разозлят сильных мира сего. Очень сложно выжить, если твой бизнес злит людей, доводит их до сумасшествия. К счастью, мы даем понять нашим донорам, что мы делаем и зачем. В конце концов, зарплаты никто не отменял. Но даже это не так просто в настоящей расследовательской журналистике. Будущая журналистика будет пугающей и захватывающей одновременно. Неожиданной, новой, со множеством возможностей, разочарований, с сильными и слабыми. И по-прежнему, расследовательская журналистика будет полагаться на профессиональные решения журналистов. Текст: Антон Баскаков, Алена Сказкина Фото: пресс-служба OCCRP

Грушевського, 5 №6, 2016 » 41

ІНТЕРВ'Ю

42 »

Грушевського, 5 №6, 2016

ОСВІТА МАЙБУТНЬОГО ПОЛІТИКА

ВАЛЕРІЙ КОПІЙКА: ЯКІСНА ОСВІТА МАЄ ФОРМУВАТИ ЦІННОСТІ Про освіту, яка робить українських політиків національними лідерами, про зміни, яких зазнав освітній ринок, та про вимоги, які ставить сучасна політична ситуація розповідає директор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Валерій Копійка а початку розмови, у короткій ретроспективі, як би ви окреслили історію Інституту міжнародних відносин Шевченкового університету? Нашому Інституту в цьому році виповнюється 72 роки. Тривалий час тут готували лише дипломатичні кадри для братніх Радянському Союзу держав: країн Латинської Америки, Африки, Близького Сходу, Південно-Східної Азії, Східної Європи. Пригадую першу лекцію, де Гліб Миколайович Цвєтков, фундацтор національної школи дипломатії, звертався до нас, радянських студентів: «Якщо ви думаєте, що ви сюди прийшли і будете після закінчення працювати дипломатами, то ви глибоко помиляєтесь. Ми вас беремо для того, щоб ви створювали мікроклімат для наших колег з-за кордону, щоб вони відчували себе комфортніше. Ви — просто антураж». Але підготовка була якісною, і саме тому, на сьогоднішній день шість міністрів закордонних справ України є випускниками нашого Інституту. Сьогодні підготовка кадрів змінилася відповідно до реформування вищої освіти, але орієнтація на змістовне наповнення та ефективну методологію залишилися. Головне, ми зберегли викладацький склад і наукові школи. На мій погляд, у будь-якій професії багато чого вирішує суспільний запит, іншими словами — ринок. Виші змагаються між собою, прагнуть підготувати фахівців найвищого рівня для того, щоб посісти найвищі рейтинги на освітньому ринку. Наше профільне мініс-

терство, мабуть, правильно вважає, що місця державного бюджету мають розподілятися згідно із рейтингом університетів. Чому Кембрідж, Оксфорд, Гарвард і Єль такі престижні? Тому, що їх випускників ангажують ще зі студентської лави. Їх диплом добре важить на цьому ринку, і ми до цього теж прагнемо. У нас є окрема програма майстер-класів, які проводять представники і державних установ, і приватних компаній. Щодо МЗС, то тут ми маємо угоду про співпрацю, яка, зокрема, передбачає, що керівники департаментів читають у нас лекції, проводять семінари. У такий формат вони не лише діляться зі студентами своїми практичними навичками та досвідом, але й відбирають до своїх команд талановитих студентів. Звичайно, нам доводиться долати нові виклики, але вони історично обумовлені, пов’язані зі становленням нашої держави як незалежної. Загалом, вітчизняна школа міжнародного права, міжнародних відносин, міжнародних економічних відносин є надійним під- ґрунтям для підготовки фахівців сучасного рівня. У нас читають лекції та проводять практичні заняття представники різних поколінь викладачів, ми зберегли академічні зв’язки між поколіннями науковців та педагогів. І цю спадковість потрібно обов’язково плекати. Школа — це спадковість, передача традицій. На ваш погляд, чого бракує сучасному студентові? Здавалося б — все доступне, всі двері відчинені? Нам бракує у рамках освітнього процесу ди-

Грушевського, 5 №6, 2016 » 43

ІНТЕРВ'Ю

пломатичної практики для студентів. І тут ми шукаємо нових форматів співпраці, у першу чергу з МЗС, куди ми спрямовуємо кращих студентів. Так запроваджено проходження практики в диппредставництвах за кордоном, де студент стикається із реальним «навчально-практичним навантаження» протягом двох-трьох місяців. Це взаємно корисно, бо ми відряджаємо до українських місій за кордоном контингент добре підготовлених людей, які натомість здобудуть безцінний досвід. І що не менш важливо, у такий спосіб студент отримує нагоду зробити для себе висновок, чи його ця професія. Які вимоги висуває сьогодні МЗС до студентів? Яких знань вимагає дипломатична служба? Це знання основ дипломатичної служби, історії міжнародних відносин, навички комунікування, врешті інтерес до культури та мистецтва, вишуканий смак та розуміння людської психології. А ще МЗС потрібні фахівці, які володіють щонайменше двома іноземними мовами на високому професійному рівні, адже просто знання англійської мови зараз це замало. Якщо, скажімо, це фахівець з питань Близького Сходу, то він знатиме англійську і арабську. Ось таке перед нами стоїть завдання, і ми його успішно реалізовуємо. В Інституті вивчається арабська мова, китайська, хінді, фарсі, шведська, японська. Ці мови потрібно знати на професійному рівні — не просто вміти перекласти, а вести переговори. Чи співпрацюєте з Верховною Радою? Так, ми тісно співпрацюємо з Верховною Радою України. Зараз працюємо над механізмом ефективнішого залучення наших науковців до експертних оцінок парламентських документів, особливо юристів-міжнародників у питаннях експертного оцінювання відповідності законопроектів ВРУ до європейських стандартів, а натомість плануємо отримати доступ до парламентських ресурсів, а саме електронних джерел. Сьогодні студентам мало підручників та посібників. Вони більш орієнтовані на роботу із «живим» потоком інформації за відповідним фахом чи досліджуваною тематикою. Все ж таки, час йде, освітні технології змінюються. Чи потрібне реформування освіти у сфері міжнародних відносин? Реформування не уникнути. Раніше для того, щоб створити якусь спеціальність, потрібно було пройти складну процедуру в МОН. Сьогодні цей процес спрощено, і це нормально. Адже хто, як не виш, знає, яка спеціалізація на сьогодні користується попитом. В Інституті вісім англомовних магістерських програм. Нам не треба було ні з ким їх узгоджувати. Ми вирішили, що це потрібно — і зробили. Сьогодні за цими програмами навчається 23 іноземних студенти (французи, німці, британці), опановують магістер44 »

Грушевського, 5 №6, 2016

ОСВІТА МАЙБУТНЬОГО ПОЛІТИКА

ську англомовну програму із зовнішньої політики. У межах цих програм ми створили нову спеціалізацію — «Право Світової організації торгівлі», адже ми стали членом СОТ, а достеменно часто виробники не знають, як ця організація працює. Не виключено, що за кілька років ця спеціалізація вичерпає себе, тоді ми відкриємо іншу. Це і є активна робота на ринку освітніх послуг. Реформи потрібні повсякчас, інакше — стагнація, але не революційні збурення, перевороти робити не варто. Найстабільнішим в державі, на мій погляд, має бути міністерство, що опікується зовнішніми зв’язками. Ідеально, коли внутрішні політичні баталії щонайменше позначаються на роботі цього органі державної влади. Зарубіжні партнери очікують на передбачувану та системну зовнішню політику. Як ви ставитеся до лекційних програм, що за три дні пропонують зробити зі студента народного депутата чи його помічника? Це хороший бізнес. Все, що я можу сказати. Ми таким займатися не будемо, адже для нас принциповим є питання високої академічної репутації. Якщо людина хоче підвищити свою кваліфікацію, але в неї бракує часу та можливостей кілька років вчитися, вона шукає варіант, як це зробити в форматі «експрес». Хоча нами розроблені деякі оперативні формати. Скажімо, протягом семи років читаємо для Секретаріату Кабінету Міністрів курси з євроінтеграції. Ми орієнтуємося на поглиблену підготовку професіоналів. Чи потрібна Україні нова система підготовки майбутніх політиків? У нас немає такої освітньої програми «майбутній політик»... Просто наші випускники можуть і стають політиками найвищого рангу. Принаймні двох президентів ми підготували. Виховання людини, що сповідує і захищає загальнолюдські цінності, — ось наша мета. На жаль, це непросте завдання, особливо в сьогоднішньому прагматичному світі. Духовність дуже важлива річ, і наша задача — цю річ в них виховувати, тому що завтра вони стануть політиками. Коли абітурієнти із найвищими балами із ЗНО обирають наш Інститут, хоча вони могли б легко претендувати на стипендії у провідних вишах світу, мене переповнює натхнення до нових справ. Отже вітчизняна освіта — конкурентна, здатна надихати молодь. Власне й до того, щоб ставати політиками. Ви були в стінах Верховної Ради. Яким було ваше перше враження, коли ви туди потрапили? (задумався) Це тут робиться політика? Вразило те, як відбувається перетворення із абстрактного на конкретне. Текст: Альона Сказкіна Фото: прес-служба КНУ ім. Т. Шевченка

i п б п Л w

ЖУРНАЛ О РАБОТЕ УКРАИНСКОГО И МИРОВЫХ ПАРЛАМЕНТОВ

270 грн.

500 грн.

6 месяцев

12 месяцев

ОФОРМИ РЕДАКЦИОННУЮ ПОДПИСКУ НА ЖУРНАЛ Телефон отдела подписки: (о44) 279 43 01 E-mail: grushevskogo5@gmail.com

grushevskogo5.com iRobot® Roomba® робот прибиральник допоможе вам боротися зі щоденним брудом, пилом та сміттям. Лише натисніть кнопку Clean. www.irobot.ua

ROOMBA® робот для сухого прибирання

ЄВРОПЕЙЦІ НЕ ДУРНІ — ВОНИ ВМІЮТЬ ЧИТАТИ І ЗА ФОРМОЮ БАЧИТИ ЗМІСТ Про якість законотворчого процесу, лобізм, судову реформу в Україні та безвізовий режим як маніпулятивну складову українськими громадянами розпитали народного депутата ВРУ, об’єднання «Самопоміч», Руслана Сидоровича

очеться розпочати з нашого традиційного запитання. Руслане Михайловичу, яким було ваше перше враження коли потрапили до Верховної Ради? Жах! Невимовний жах. Мені здалося, що я потрапив у «брежнєвські» часи. До цього я працював в адвокатурі, яка обслуговувала інноваційні та технологічні підприємства, що динамічно рухалися вперед. А в державних органах я побачив, що час зупинився і бажання поступу та руху вперед — просто відсутнє.

Як це змінити? Який вихід ви бачите? Необхідно змінювати цю систему із середини. У Верховні Раді є невелика кількість людей, які заряджені ідеєю та здатні дуже багато зробити. Ми є, так би мовити, тим здоровим вірусом, який зсередини руйнує стару та закам’янілу радянську систему. Ми повинні перезаснувати нашу державу, адже з 1991 року Україні в спадок дісталася радянська система органів державної влади. Вона майже не була реформована. Державний чиновник втратив розуміння, що службовець є похідне від дієслова «служити». Коли в державній службі дійсно будуть люди, які служать, то система почне змінюватись. 48 »

Грушевського, 5 №6, 2016

Який, на вашу думку, найважливіший чи вирішальний крок для того, щоб досягнути цього? Я назву декілька блоків. Перший блок більш тактичний, а не стратегічний, але надзвичайно важливий — зміна Уряду Яценюка, що вже частково трапилося. За два роки цим Урядом нічого не зроблено, тому ліміт довіри для такого режиму від парламенту і від суспільства вже вичерпано. Друге — це зміна складу ЦВК і відставка його голови, Охендовського. Це надзвичайно важливий крок, бо формування органів влади починається з виборів — виборів до Верховної Ради, виборів до місцевих органів влади, виборів президента, тобто тих людей, які впливають на життя країни. Зі старим складом ЦВК, який діє ще з часів Януковича, цього не зробити. Показовим є той момент, що до відповідальності не притягнуто жодної особи стосовно порушення виборчого законодавства. Треба змінити виборчу систему, досить в Україні вульгарної мажоритарки. До того часу, поки ми не змінимо виборчу систему на пропорційну з відкритими списками, парламент і надалі залишатиметься олігархічним. Якщо зараз провести позачергові вибори за нинішньою системою — нічого не зміниться, буде ще гірше. Дуже важливий момент — митниця. Коли ми чуємо черговий заклик боротьби з контрабандою, то вже

ІНТЕРВ'Ю

починаємо здогадуватися, хто її хоче очолити. Ми з нашими колегами з податкового комітету намагалися проаналізувати обсяг зловживань. Приблизно третина всього об’єму проходить повз легальне митне оформлення. Як правило, щоб зменшити розмір митних надходжень, ставиться менша товарна група. Тобто якщо б все офіційно платилося, бюджет отримав би в три рази більше. Це як мінімум. Як виглядає лобізм у Верховній Раді? Слово «лобізм» в Україні асоціюється з негативним аспектом, але якщо він нормальний, правильний, здоровий — він якраз допомагає розділити владу і бізнес. Дуже яскравий приклад негативного лобізму в українському парламенті — прийняття державного бюджету. Можна побачити багато прикладів, коли в обмін на фактичні голоси за держбюджет, кошти віддавалися мажоритарним депутатам під їхні округи. І так «каждой сестре по серьге». Як це відбувається, вони йшли окремо під кожного депутата? Кошти виділяються під відповідних депутатів, їхні округи та під відповідні програми. Кошти нібито видаються на непогані речі, але потім ми бачимо, що підрядниками виступають куми, свати, брати, друзі і т.д. Якщо б державний бюджет був поданий 15 вересня і вчасно проаналізований, то вдалося б однозначно вихолостити значну частину корупційних складових. Я зі своїми колегами порахував, що у випадку, якщо документ був би поданий вчасно, вдалося б зберегти приблизно 100 мільярдів гривень. Ви тривалий час займалися адвокатською діяльністю. Якщо порівняти суди часів Януковича і зараз — де свавілля було більше? Я вам скажу так — насправді нічого не змінилося. Ті люди, які були твердими у своїх переконаннях, вони є твердими і зараз, ті люди, які були комфромістами, вони залишилися такими і зараз, люди, які були хабарниками чи непрофесіоналами, вони залишилися такими і зараз. Чи здатна запропонована судова реформа запровадити зміни в судовій гілці влади? На моє глибоке переконання, незважаючи на велику кількість позитивних речей у запропонованих змінах до Конституції, там існує цілий ряд загроз. Я абсолютно переконаний, що зараз парламент має повернути законопроект на етап першого читання та створити ТСК по змінах до Конституції. Це стосується як децентралізації, так і судочинства. По децентралізації треба розділити питання Донбасу і децентралізації. Це є речі абсолютно не пов’язані, їх не можна ліпити до купи. В частині децентралізації забезпечити децентралізацію, а не централізацію. Президент в парламентсько-президентській республі-

РОБОТА ПАРЛАМЕНТУ

ці не повинен мати відношення до виконавчої гілки влади, а саме до призначення представників виконавчої влади на місцях. Уряд повинен призначати своїх представників на місці, і як вони будуть називатися, префектами чи державними урядниками — це вже інше питання. Чи здатна запропонована судова реформа запровадити зміни в судовій гілці влади? Щодо правосуддя, то тут не зрозуміло, чому президент на два роки робить якийсь перехідний період, надається право одноосібно ліквідовувати суди. У змінах декларується, що Вища Рада юстиції перетворюється у Вищу Раду правосуддя. Там міняються принципи формування, але це просто зміна назви. Виглядає як зміна фокусу. Але це ж Конституція, а не ілюзіоністські трюки, треба бути чесними з нашими громадянами. Будь-яка найменша помилка в Конституції — це є помилка на рівні фундаментального принципу існування певних державних інституцій. Наприклад, одне неправильне слово, одна неправильна кома, один неправильний займенник в Конституції може зруйнувати весь зміст і якість роботи цілого державного органу. Не так давно були прийняті за«Одне неправильне конопроекти, які слово, одна викликали неоднеправильна кома, нозначну реакцію зі сторони євронеправильний пейських партнезайменник в рів. Наприклад, це Конституції може стосується елекзруйнувати весь тронного декларузміст і якість вання, чому саме така реакція? роботи цілого Реакція насправдержавного органу» ді справедлива. Законопроект дійсно викликає дуже багато зауважень та застережень. Але нам потрібно дуже чітко зрозуміти, в чому причина: де проблема криється. Це більше зона відповідальності Кабінету Міністрів, аніж парламенту. Саме Кабінет Міністрів вів переговори з європейськими інституціями з приводу того, який безвізовий пакет необхідно прийняти в Україні. Що потрібно для того зробити, відомо було дуже давно. Дуже часто у парламенті спостерігається ситуація, коли законопроект тримається до останнього і майже в останню ніч вкидається в парламент. Швидко потрібно голосувати, бо завтра кудись їде прем’єрміністр і десь розглядається якесь питання: чи то в Америці, чи то в Брюсселі, чи то в Берліні, чи то ще десь. Через такий законодавчий процес ми постійно отримуємо так звані «сурогатні продукти», форма яких не відповідає змісту.

Грушевського, 5 №6, 2016 » 49

ІНТЕРВ'Ю

Це стосується, на жаль, всього безвізового пакету. В безвізовій істерії, яка свідомо нагніталась Урядом, ми наголосували такого, що, дай бог, безвізовий режим ми отримаємо, але як з цими законами потім жити українським громадянам? Коли порушуються усі ці процедури, не дається часу на внесення альтернативного законопроекту, не надається можливість попрацювати з поправками та ознайомитися з висновками відповідних профільних комітетів, абсолютно зрозуміло, що якість такого законопроекту дуже низька. Якщо б ці ініціативи були вчасно подані до Верховної Ради, пройшли етап першого, другого читання з якісними поправками, експертним обговоренням, у нас було б все гаразд. Я вас абсолютно запевняю, що більша кількість народних депутатів, які за це голосували, геть не розуміли, за що вони голосують. Бо дуже важко сприйняти всю інформацію, коли ти не володієш глибоко матеріалом. Чому Європейська комісія дала Грузії «зелене світло» і направила в Європарламент пропозицію для голосування за безвізовий режим, а Україні — «жовте»? З Грузією у нас є серйозні відмінності, які полягають не тільки в законодавчому полі. У нас набагато більший об’єм проблематики, аніж в Грузії. У нас, наразі, не заморожений конфлікт, кордону на сході взагалі немає. Це є перша суттєва відмінність. А питання боротьби із незаконними емігрантами — для Європи надзвичайно важливий момент. В Україні велика протяжність кордону з Європейським «Державний союзом, Грузія ж не чиновник втратив має кордону розуміння, що з Європейським службовець є союзом. похідне від дієслова Дуже важливий фактор — кількість «служити» населення. В Грузії потенційних бажаючих виїхати набагато менше. Ну і, безсумнівно, якість законів, які приймаються, теж залишається в зоні пильної уваги наших європейських колег. Європейці не дурні, вони вміють читати і за формою бачити зміст. А після цього бачити й виконання. На вашу думку, чи використовується тема безвізового режиму як маніпуляція для українських громадян? Це 100% маніпулятивна річ. Я абсолютно в цьому переконаний. Це річ, яку потрібно робити не голосними справами. «Не голосними справами, а тихою і невтомною працею любіть Україну», — писав Андрій Шептицький. У Верховній Раді є таких два хештеги: #безвізовий режим і #антикорупційний закон. Під цими двома 50 »

Грушевського, 5 №6, 2016

РОБОТА ПАРЛАМЕНТУ

хештегами можна пропхати що завгодно, що насправді може не мати жодного відношення ані до безвізового режиму, ані до антикорупційного закону. Дискусійний так званий закон «Про партійну диктатуру» також викликав бурхливу реакцію. Його ініціювали представники всіх фракцій, він переголосовувався понад 19 разів. Чому він такий важливий, і чому викликав таку реакцію? Це насправді є надзвичайно контраверсійний закон. На жаль, це один із тих законів, якими Верховна Рада не може пишатися, але потрібно розуміти, звідки цей закон виник. Він виник із збочених традицій вульгарного українського політикуму, який сформувався за п’ять років. Цей Закон поширюється тільки на діюче скликання і дає можливість при цій ненормальній виборчій системі розібратися з так званими «тушками». Оце перебіжництво дуже сильно ганьбить український політикум. Щоб цього уникнути, потрібно прийняти новий Закон «Про вибори до парламенту». Він вже зареєстрований під номером 1068-2. Багато кажуть, що виборці голосували за весь список і виключення порушує права виборців. Ви підіть і запитайте наших громадян: «Хто пам’ятає когось на 30-му чи на 40-му місцях у виборчих списках партій?» Нам потрібно створити таку систему, при якій виборець матиме можливість впливати на тих, хто буде в цій прохідній частині виборчого списку політичної сили. Така можливість вбиває політичну корупцію і тушкування, адже тоді депутат буде розуміти, що у випадку переходу до іншої політичної сили його більше не виберуть — це політична смерть. Це не дуже приємний, але десь частково виправданий крок на цьому історичному етапі. Якщо прийняти цей закон, все одно, аби потрапити у список, доведеться домовлятися перед виборами. Так? Домовлятися з політичним керівництвом, щоб воно включило в список? Безсумнівно. І тут ключове питання: чи буде суспільство активним, щоб спостерігати за тим, як формуватимуть свої команди наші політики? Як гадаєте, чи будуть в Україні перевибори, чи є команда зверху? Дуже важко спрогнозувати, але я б хотів сподіватися, що цієї осені виборів не буде. Ви розумієте, команди даються дуже різні, і вони мають властивість змінюватись: сьогодні є одна команда, завтра ситуація може змінитись і буде інша команда. На мою думку, зараз вибори не потрібні. Текст: Антон Баскаков Фото: сайт depcontrol.org

КОМЕНТАР

ВРЕМЕННО ОДУРАЧЕННЫЕ ТЕРРИТОРИИ, ИЛИ КАК ВОЗРОЖДАЕТСЯ ПРИЗРАК «СТАЛИНО» 11 мая исполнилось два года со дня «псевдо референдума» о создании непризнанной Донецкой Народной Республики. 2014 год стал для Донецка одной из точек невозврата. За две недели до президентских выборов в Украине, восток страны оказался сценой российского спектакля, который обернулся войной май 2016, г. Донецк, площадь Ленина

За два года войны Донецк изменился до неузнаваемости. От прежнего современного города, принимавшего Евро-2012, остались лишь молчаливые, стеклянные здания. На улицах и площадях теперь царит Сталино. Такое название носил Донецк в середине ХХ века, в такую же запугивающую атмосферу город погрузился сейчас. Шахтерский край не перестал быть украинскими и не превратился в российский. Город безнадежно отбросило на десятилетия назад в ностальгические, для части местных жителей, советские времена. В те времена, когда не спрашивают, не объясняют и не дают выбор. Выбор, как и тогда, сделан в Кремле. Местный житель знает об этом выборе, не противится, сосредоточен на единственной мысли «лишь бы не было войны». В центре Донецка война чувствуется не так явно, как в маленьких городах области. Большинство дончан смиренно обсуждают между собой схемы местной власти. Не секрет, что местное «МВД» ездит за зарплатой в Ростов и получает четкие инструкции к действию. Народ уже не тешит себя иллюзиями 2014 года, что его «возьмут в Россию», а даже опасается этого. Ведь местные спекулянты уже влились в бизнес по-новому. Транспорт, торговля, обмен валют и, конечно же, контрабанда стали невероятно прибыльными сферами. Хоть и официальные российские дистрибьюторы не спешат на непризнанные территории, современный донецкий бизнес опасается за свое положение в случае их прихода. Идея вхождения региона в состав РФ отброшена так молчаливо, будто и не было того абсурда 11 мая 2014 года. Сегодня уже играют в «государство», подпитывая миф о самостоятельности созданием

новых местных органов, должностей, аппаратов. В июле месяце в Донецке планируют выборы, которые призваны «легализировать» местные органы власти. В глазах безмолвного жителя, это так называемое волеизъявление незначительно. В слоган «Донбасс сам решает свою судьбу» уже мало кто верит. Наверное, даже тот, кто отдавал эти плакаты в печать. Донецкие улицы сегодня «украшают» лозунги в лучших традициях СССР и много местной символики. На главной площади города гордо стоит памятник Ленину. Большая часть билбордов пустует, так как наружная реклама не имеет ни спроса, ни предложения. Зато ее место заняли банальные слоганы, призывы и благодарности. Отдельного внимания заслуживает ремейк хорошо известной фразы «Спасибо товарищу Сталину за наше счастливое детство» в современном ключе «Спасибо, Россия». Видимо, за что именно благодарить Россию политтехнологи «ДНР» не придумали. Оставили так, пусть зритель пофантазирует. Крылатая фраза гласит, что «война есть продолжение политики иными средствами». Невольно соглашаясь с этим утверждением, задумываешься, а где же место человека в играх между войной и политикой? Памятники, символики и девизы — все это переменно. Единственное необратимое — это человеческая жизнь. За последние два года свежие могилы появились в Житомире и Луганске, и это уже не изменят никакие выборы, документы или заявления. Завтра танки отступят, а телевизор вылетит в окно, но сможем ли мы простить друг друга за ушедшие человеческие жизни? Текст и фото: Михаил Грушевский

Грушевського, 5 №6, 2016 » 51

МЕДИЦИНА

АВТОРСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ

СЕГОДНЯ В ТРЕНДЕ ЗДОРОВАЯ УЛЫБКА В чем разница отношения к своему здоровью у европейцев и украинцев, каковы правила здоровой улыбки и что такое «авторская стоматология», рассказала основатель и директор клиники «ИРИС — Дент» Ирина Скрипник рина, расскажите, что же такое «авторская стоматология», концепцию которой вы внедрили в своей клинике? Действительно, такое направление еще новое для нашей страны. Между тем, создавая клинику, я изучила опыт ведущих стоматологических клиник Европы. Европейцы в стенах одного учреждения оказывают, как пра вило монопрофильную помощь, но наши пациенты — это люди бизнеса, категория деловых людей, которые очень загружены. Для комфортного лечения и экономии времени они хотят получить помощь необходимых специалистов в одной клинике, чтобы в стенах одного учреждения можно было решать любые проблемы, с которыми обращаются пациенты. Для воплощения этого я собрала вокруг себя команду специалистов всех профилей стоматологии, существующих на сегодняшний день. После первичного осмотра врач-стоматолог назначает ряд необходимых диагностических манипуляций. Полученная информация обрабатывается, тщательно анализируется, затем на мини-консилиуме разрабатывается комплексный план индивидуального лечения, который превращается в графическую форму, положенную на бумагу, —

52 »

Грушевського, 5 №6, 2016

пациентам так более наглядно и понятно, что предлагается сделать, после чего мы приглашаем клиента на повторную консультацию, и в беседе вырабатывается алгоритм действий, который в дальнейшем будет выполняется шаг за шагом под чутким руководством обученного куратора. В последующем именно этот куратор берет пациента на диспансерное наблюдение — теперь уже именно он, а не пациент отвечает за то, чтобы все конструкции жили в полости рта как можно дольше! Именно так я хочу, чтобы относились ко мне, так я и построила принципы взаимоотношений с пациентами. В большом потоке дел можно забыть прийти на профилактический прием, сделать профессиональную гигиену полости рта, но куратор всегда вовремя сумеет сориентировать и пригласить. А это ведь очень удобно и приятно — что получена не только услуга медицинской помощи, а за ней еще ведется наблюдение и уход! Есть ли разница в отношении к своему здоровью, своим зубам у людей за границей и в Украине? В чем? Стоматологическая помощь во всем мире очень дорогая — она ведь очень материалозатратная, поэтому европейцы очень трепетно относятся к профилактике — четко и вовремя посещают стоматолога. Можно сказать приходят «за три дня до наступления проблемы», а наш пациент приходит через дву недели после того, как начало болеть! В этом вся разница! Поэтому мы в клинике уделяем большое внимание просветительской работе, профилактике и диспансеризации! Именно такой подход поможет снизить процент кариеса и его осложнений — а это позволит улучшить качество жизни украинцев! Уникальность услуг вашей компании? Наша философия — оказать пациенту адекватную помощь: качественную, своевременную, в необходимом объеме — не более и не менее. Вы же понимаете, что решить стоматологические проблемы можно

разными способами, но те, кто уже побывали в нашей клинике, знают, что здесь им не только не навредят, но и не навяжут ничего лишнего: не поставят «лишнюю» пломбу, не удалят то, что можно спасти. Каковы тренды современной стоматологии? Сегодня в тренде здоровая полость рта. Для меня это значит здоровые десны, здоровые «свои» зубы — нужно как можно дольше сохранить все то свое, что дала природа в хорошем состоянии. А если уже так произошло, что целостность была нарушена, а здоровье утрачено — реабилитация должна быть такой, чтобы при встрече никто не мог сказать: « О, у тебя новые зубы!» Восстановить их необходимо максимально натурально. Я рада, что мода на белее белого искусственную улыбку проходит так же, как прошла мода на накладные ногти с росписью. Какой опыт извлекли от общения с ортодонтом Королевской семьи в Лондоне? Какие советы из его практики взяли на вооружение? О, опыт общения с этим человеком был незаменимым. Во-первых, о правилах взаимоотношений подданного и лиц королевской семьи. Где эта грань и какова тактика общения, ведь во время приема главенствует врач. Во-вторых, о технологии лечения, которые он применяет для пациентов такого уровня. В-третьих, алгоритмы лечения и английская школа ортодонтии. Этот опыт незаменим! Мы перенесли его в свою работу. А основной его совет заключается в том, что необходимо заниматься профилактикой зубочелюстных деформаций, что мы активно и внедряем в работу ортодонтов нашей клиники. Уникальные случаи лечения в вашей практике? Комплексность — мы сопровождаем нашего пациента полностью: чтобы и функция, и эстетичность были в симбиозе. В нашем штате есть как логопед, который отрабатывает правила расположения языка во время речевой функции — так как это очень важно для сохранения стоматологического здоровья при ортодонтическом лечении, так и врач-реабилитолог, — который откорректирует наружную группу мышц плечевого пояса, от работы которых так же зависит состояние зубо-челюстного аппарата. Врач-гнатолог, который обеспечит функциональное равновесие работы мышечно-суставного (височно-нижнечелюстного) комплекса. А врач эстетической медицины откорректирует лицевые признаки былых проблем — что бывает очень важно после завершения ортодонтического лечения у взрослых пациентов и у пациентов после сложного протезирования с имплантацией. Работа по стоматологической реабилитации стано-

вится завершенной, а по эстетической — более долгосрочной! А уникальные случаи у нас практически все — мы не потоковая клиника, где «кариес-пломба», «пломба-коронка», «удаление-имплантат». Каждый пациент рассматривается как уникальный — разрабатывается план, он укладывается в иллюстрацию и в таком виде демонстрируется пациенту, и после утверждения пациентом реализуется! Среди таких пациентов есть как хорошая профилактическая работа — сохранили здоровье, так и реконструктивная — восстановили стоматологическое здоровье. Но некоторые все же запомнились — девочка 12 лет с тяжелой формой патологического прикуса и все предложили отложить ее ортодонтическое лечение до завершения роста костей лицевого скелета, а потом провести сложные оперативные вмешательства на обеих челюстях, но у нее помимо эстетических проблем возникла «болезнь» — начал беспокоить височно-нижнечелюстной сустав. Проведя лечение проблем суставов, мы отчасти откорректировали и прикус, что изменило и ее лицевые признаки. Думаю, что и ребенок, и ее родители в дальнейшем избежат этапа сложных ортогнатических операций! И второй случай — это комплексная реабилитация достаточно молодой женщины — 37 лет, она утратила все зубы на одной из челюстей, высота прикуса не фиксировалась, лицевые признаки глубокой старушки. Гнатолог изготовил каппу, нашел и зафиксировал ее индивидуальную высоту прикуса, на этой высоте мы провели протезирование на имплантатах, а врач-косметолог провел коррекцию носогубных складок, слегка наполнил губы и скулы. Из клиники вышла другая молодая, красивая, улыбающаяся, довольная жизнью девушка. Ее улыбка — это подарок для всей нашей клиники! Тогда логичный вопрос — каковы правила здоровой улыбки? Найти «своего» доктора!!! Показываясь первый раз в возрасте 6-12 месяцев, посещать его каждые 6 месяцев — в этом и есть залог здоровой улыбки! Только в таком случае любую проблему можно предупредить, сделать улыбку красивой. А качество жизни — высоким!!! Текст: Наталия Павлова Фото: клиника «Ирис-Дент»

Грушевського, 5 №6, 2016 » 53

Medical Network

Сам Аганов, Ph.D., M.B.A. Генеральный Директор МС Doctor Sam. Автор книги The neuroscience of personal growth: Exploring the neural dynamics of change and development. California Institute for Human Science (Калифорния) — преподаватель, диссертационный комитет. University of the Cumberlands (Кентукки) — директор программы обучения в Оксфорде и профессор психологии. Личностный и бизнес коуч, специализирующийся в области финансов, бизнес коммуникаций, академических вопросов и вопросов взаимоотношений.

54 »

Грушевського, 5 №6, 2016

БІЗНЕС

ЕФЕКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ

САМ АГАНОВ: МЫ СТРОИМ БИЗНЕС, КОТОРЫЙ ПОНЯТЕН И ПРОЗРАЧЕН ДЛЯ ИНВЕСТОРОВ Частная медицина в Украине молода, и только начинает развиваться. Своим опытом в сфере здравоохранения делится Сам Аганов, генеральный директор медицинской сети Doctor Sam с аптеками. В интервью « Грушевского, 5» он рассказывает о западных стандартах качества медицины, об опыте управления клиникой и объясняет — есть ли разница между обычным лечением и заботой о здоровье. Беседовала Алена Сказкина

ам, вы как оказались в Украине? Я приехал в Киев в 2011 году. Меня пригласили возглавить клинику Isida, на тот момент ее выкупил американский фонд. Я планировал наладить процессы и вернуться домой в Америку. За достаточно короткий период времени мне представилась возможность ознакомиться с состоянием системы здравоохранения в Украине, с частными и государственными клиниками, и мне было грустно от того, на какие компромиссы вынуждены идти люди, обращаясь за медицинской помощью. И принял для себя решение, что нужно остаться и менять медицину, потому что люди заслуживают другого — лучшего. Когда начинал работать, я понимал, что будут сложности и осознавал, какими они будут. Первый шок от них уже прошел (улыбается).

А какой был шок? Увидеть и признать полную между прогрес-

сивным мышлением профессионалов в сфере медицины и совершенно устаревшими условиями (регуляторными требованиями, протоколами, и т. д.), в которых им приходится работать. Ведь здесь очень много высококвалифицированных, опытных специалистов, которые имеют практику работы не только в Украине, но и во многих других странах, где совершенствуют свой уровень профессиональной подготовки так, чтобы он соответствовал новейшим тенденциям в их сфере и специализации практики. При этом, они часто вынуждены работать в таких условиях, которые не соответствуют профессиональному развитию самого специалиста. Ну, вот конкретный пример, один из многих: у нас в клинике ведут прием совершенно замечательные офтальмологи — детские и взрослые, которые ведут активную научную деятельность, публикуются в интернациональных изданиях, выступают на многочисленных конференциях, они владеют новейшими техниками и работают

Грушевського, 5 №6, 2016 » 55

БІЗНЕС

по самым современным мировым протоколам, у них в кабинетах — экспертное оборудование. И при всем этом, они работают в кабинете, длина которого до сих пор диктуется расстоянием, на которое нужно было бы поставить картонную таблицу знаков. Но это если бы они не использовали автоматический проектор знаков или если бы они жили в середине прошлого века. Приходилось обходить нормы? Однозначно нет. Мы сразу приняли решение, что работаем в правовом пространстве этой страны. Мы строим бизнес, который понятен и прозрачен для инвесторов из вне, чтобы можно было поднять документы и посмотреть, как мы работаем. Все эти условности и устаревшие правила, и протоколы не мешают нам с самым главным — заботой о здоровье наших клиентов. Каким было ваше первое впечатление от украинской медицины? Был момент, когда мне многое нужно было понять. У вас уникальный для западной медицины подход. Много лет людям несли сообщение, что медицина — бесплатная! Но покажите мне, где это есть на самом деле? Нет этого, но мы об этом постоянно говорим. Когда это вкладывается в голову на протяжении десятилетий, то, конечно, сформируется внутренняя программа: «а чего я должен платить, если это должно быть бесплатно?» Но при этом я чувствую себя должным заплатить и плачу. Пойду в поликлинику, просижу там с пятьюдесятью кашляющими больными в очереди два часа и в итоге же заплачу! Мы задались целью переосмыслить, как в это все вписывается такое понятие, как забота о здоровье. Вы знаете, мне не нравится слово больница, так как само слово «боль» означает страдание. В Американских клиниках есть понятие wellnesscare — визит, что означает «визит благополучия» — человек раз в полгода приходит убедиться, что с его состоянием здоровья все нормально. Здесь пока нет такой культуры. Здесь пациент обращается к врачу, когда уже есть симптомы. В Австралии есть регионы, где очень большая солнечная радиация, что обеспечивает предрасположенность к онкозаболеваниям. Но там есть понимание системного и своевременного обращения к врачу. И от онко никто не умирает. Здесь же, с историей того же Чернобыля, бывает, спрашиваешь у пациента, когда он делал последний раз УЗИ щитовидной железы. И наблюдаешь, что некоторые люди не делали его вообще никогда. Ну ладно, самому не пришло в голову сделать это, но, пересекаясь с медициной за это время, ни разу, ни один из врачей не посоветовал это сделать как профилактическую меру? А приятные впечатления были? Конечно! Я очень впечатлен врачами, с которыми 56 »

Грушевського, 5 №6, 2016

ЕФЕКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ

мне посчастливилось пересечься. Частная медицина еще молода, при этом у многих врачей есть опыт работы в государственных клиниках, где на большом потоке пациентов они приобрели богатейший клинический опыт. И это при том, что здесь врачам не очень хорошо платят. В Америке хирург живет очень хорошо, и зарабатывает только тем, что он хирург. В Украине же много врачей, которые в медицине — по призванию, а не потому, что это доходно. Ну и конечно же, пациенты меня удивили больше всего. Настолько осведомленных пациентов, как в Украине, я нигде не видел. Перед тем, как прийти на прием, они проводят тщательнейшие исследования в интернете, широкого опроса мнений, участие в форумах, кросс-валидации предварительных результатов и т. д. (улыбается). И все это с терпением, которому позавидуют студенты медицинских институтов всего мира. Они приходят на прием совершенно «подкованные», задают грамотные вопросы и могут распознать некомпетентность врача за милю. Конечно, это все от того, что не доверяют системе здравоохранения и чувствуют, что должны взять ответственность за свое здоровье на себя. Это плохо? К сожалению, это дает побочный эффект. Человек может целенаправленно пойти к двум-трем специалистам, получить от них рекомендации по лечению. Но проблема в том, что эти специалисты никак друг с другом не пересекаются. Каждый даст советы по своей специальности. И пациент будет их добросовестно выполнять. Но организм так не работает. Все должно быть согласованно! В наших медицинских центрах — интегрированный подход, и я этим очень горжусь. У нас за каждым пациентом закреплен семейный врач, который контролирует периодичность и кратность визитов, график проведения процедур или же готовность результатов анализов, а также координирует действия смежных специалистов, включенных в процесс диагностики и лечения. Мы очень бережно относимся к здоровью наших клиентов, потому что это — главная ценность для человека. Как формировался ваш такой подход? Вот это как раз и есть отражение наших ценностей. А именно: мы очень ценим время наших клиентов, поэтому для обеспечения полноценного обследования в одном месте у нас достаточное количество нужных специалистов. Мама пришла с ребенком: навестили педиатра, тут же заглянула к своему лечащему врачу, проверила тесты, которые сдавала сама, получила рекомендации. К тому же у нас при каждой из клиник есть своя аптека, поэтому у пациента нет необходимости отправляться после приема на поиски медикаментов согласно предписаний врача.

Мы разработали десятки пакетных предложений для каждого члена семьи, комплексные программы медицинского обслуживания охватывают планирование и ведение беременности, педиатрическое наблюдение за новорожденными до года, предусмотрены программы для самых маленьких детей и постарше, а также весь спектр услуг предоставляется владельцам пакетов «Студент», «Взрослый». Преимуществами подобных безлимитных годовых «абонементов Здоровья» является то, что у врача открыт полный доступ ко всем русурсам медицинской сети и ровно столько, сколько считает нужным для достижения наибольшей эффективности курса лечения или программы профилактики. Вы заметили, что у нас нет табличек на кабинетах врачей? Это первое, что меня удивило. Это один из наших внутренних протоколов. Когда приходит клиент, ему никто не говорит: «Вам в 206 кабинет, по ступенькам и налево»; также его не провожают в кабинет сотрудники с ресепшен, а звонят врачу и дают ему знать, что пациент пришел. Врач спускается вниз и забирает его. Если клиент у нас впервые, предлагает провести маленький тур по пути в кабинет, что занимает всего пару минут. Если бы вы пришли ко мне домой, я же показал бы вам, где кухня, ванная комната. Я хочу, чтобы так же было и здесь. После окончания приема врач провожает пациента до ресепшен. Понимаете, есть этот момент передачи человека из рук в руки. Для меня это принципиально. И это не вопрос занятости: кто меньше занят, тот и сопровождает пациента. Это вопрос того, что мы ему транслируем. Каждый врач должен чувствовать себя хозяином этого пространства. А как пациенты воспринимают такой подход? Для некоторых это немного необычно, многие уже привыкли и даже помогают нам советами, но без исключения всем нравится. Мне одна наша клиента как-то сказала: «Вы знаете, вы для меня все испортили! Теперь, когда я знаю, что может быть вот так, ни в какое другое место я уже не пойду». Сложно ли было перестроиться на ведение дел в стиле украинского бюрократизма? Сложно. Но, к счастью, я все это делаю не один. Меня окружают замечательные люди, которые разделяют мое виденье и желание сделать медицину в Украине более качественной. Многие нюансы они знают лучше, чем я. Я с уверенностью полагаюсь на их экспертизу и опыт и многому учусь у них. Вы знаете, наша позиция далеко не пассивна, когда мы соприкасаемся с бюрократизмом или с устаревшими протоколами и подходами. Мы стараемся изменить к лучшему то, что в наших силах. Я считаю, что нужно не просто указывать на проблемы, а стараться

быть частью решения. Так, например, мы недавно начали программу интернатуры в наших клиниках, тем самым вносим свою лепту в воспитание нового поколения клиницистов. Да, на это уходит определенное время. Да, это требует затраты ресурсов — временных, финансовых, логистических. Но при этом мы действительно чувствуем, что делаем что-то полезное и важное, а не просто жалуемся на то, чем неудовлетворены. В чем заключалась идея того, что вы создали? Моя идея была показать украинцам, как может быть. Изначально нашими клиентами были иностранцы, так как первый медицинский центр с аптекой был открыт на Сикорского (улица Сикорского. — Прим .ред.), возле американского посольства, рядышком, (улыбается). То, что сразу нашими пациентами стали иностранцы — не было для нас сложностью. Мы подготовили для них специализированную инфраструктуру для предоставления полного спектра медицинских услуг: англоговорящие врачи, любой англоязычный гость нашей страны может обратиться в call-центр наших офисов и на английском языке получить информацию об услугах с последующей записью на прием к врачу, а также координацией всех маршрутов в клинике, так как за каждым пациентом закреплен персональный англоязычный менеджер. Мы общаемся с их врачами за границей, если это нужно — обмениваемся лабораторными исследованиями, результатами, а при необходимости проводим видеоконференцию с лечащим врачом. Также хочу отметить, что мы работаем и с иностранными страховыми компаниями. Какие дальнейшие планы? Вторую клинику на Драгомирова открыли более, чем полгода назад, а сейчас мы накануне открытия новой клиники на Ломоносова, думаю, в августе запустимся. В наших перспективных планах развития подразумевается открытие 8-10 медицинских центров, среди них открытие лабораторного модуля и многопрофильного госпиталя. Это естественный шаг в развитии медицинской сети. Но сейчас важно сфокусироваться на поставленных целях: развить сеть клиник, которые доступны нашим клиентам и географически, и по ценам, проявить себя так, чтобы завоевать доверие тех, кто доверяет нам самое сокровенное — свое здоровье. Показать, что люди могут, и должны требовать высококачественного медицинского обслуживания, предоставленного с заботой и вниманием. Как вы можете описать то, чем занимаетесь, тремя словами? Своим любимым делом.:) Текст: Алена Сказкина Фото: пресс-служба Сама Аганова

Грушевського, 5 №6, 2016 » 57

ОСВІТА

ІННОВАЦІЇ В НАВЧАННІ

АКАДЕМИЯ БУДУЩЕГО The Future Academy — это проект, направленный на формирование нового подхода в обучении и развитии украинских детей. Уникальность Академии в том, что она предлагает обучение в условиях века технологий — онлайн-обучение. О The Future Academy рассказывает создатель школы Анна Коршунова аш проект предполагает формирование системы комплексного дистанционного образования наиболее одаренных и проактивных детей самыми талантливыми и опытными педагогами. В избранных направлениях развития, с использованием авторских высокотехнологичных подходов к преподаванию, мы планируем дать возможность развиться и реализоваться в жизни будущей научной, интеллектуальной и творческой элите Украины. Проект реализуется некоммерческой организацией "Фонд будущего". Его промежуточным результатом станет масштабная селекционная работа и формирование единого пространства для взаимодействия выдающихся учеников и выдающихся педагогов. Конечным результатом будет отработанная и запатентованная система дистанционного обучения лучших учеников лучшими педагогами — благодаря лучшим технологиям. Наша цель — внести свою лепту в историю становления процветающей Украины и ее прекрасных граждан.

В чем ценность такого проекта для украинских детей? В возможности настоящей самореализации. Наш основной принцип — создать условия для тех, кто действительно ХОЧЕТ и действительно МОЖЕТ совершенствоваться, развивая свой талант. У нас очень практичный подход: с одной стороны мы берем лучшее из методик преподавания, с другой — адаптируем их реалиям современной жизни, с третьей — применяем высокотехнологичные и комфортные для восприятия методы дистанционного обучения, с четвертой — объединяем лучших учеников с лучшими преподавателями в одном учебном процессе. Верим, что такая синергия принесет максимальную помощь украинским детям в реализации их талантов в практической плоскости. 58 »

Грушевського, 5 №6, 2016

И что мы в Украине сможем находить, поддерживать и давать путь в жизнь украинским гениям и талантам, а не ждать счастливой случайности, что их заметят за рубежом. Вспомните, что только тогда, когда десятиклассник Самуил Кругляк завоевал бронзу на Олимпиаде гениев в Нью-Йорке, о его научных талантах стали говорить у нас в стране. Вопрос только один, сколько еще украинских гениев ждет шанса, чтобы на них обратили внимание? Как реагируют родители на создание такой школы? Хотят узнать больше о критериях отбора учащихся, о педагогах, которые будут работать с ними, о способах преподавания и возможностях, которые они дают. Действительно, особенность нашего проекта — высокие требования, как к студентам, так и педагогам. Следует еще раз подчеркнуть, что мы не школа, не высшее учебное заведение с усредненными зачастую стандартами, а по сути дела — инкубатор для выдающихся талантов. У нас изначально стоит высокая планка, и мы намерены делать все для того, чтобы ее не только поддерживать, но и повышать. Соответственно, это и вызывает наибольшую заинтересованность. Почему именно сейчас пришла идея создания такого учебного заведения? Видимо, пришло время. Последние годы мы интересовались различного рода программами образования, тренингами, прочими возможностями экстра-обучения одаренных детей. И обнаружили, что у нас немало говорят о Talent management, о том, как привлекать, использовать и удерживать сотрудников, которые вносят важный вклад в развитие предприятия. Но очень мало обсуждают Talent discovery — о поиске, раскрытии и поддержке выдающихся личностей в науке и творчестве.

Мы решили заполнить эту пустоту. Какое развитие планируете на ближайшие 5 лет? Планируется ли создание филиалов? Мы хотим создать электронную Академию Будущего, для учащихся которой нет границ в постижении знаний и развитии своих талантов. Филиалы для такого рода Академии — весь мир, ибо она не нуждается в стенах, а аудитории для нее — экраны предоставляемых самой Академией планшетов в руках ее студентов. Какова стоимость обучения и с какого возраста будете принимать детей? Мы ориентируемся на детей в возрасте 10-15 лет. Но, все же, в основном составе — дети 12-14 лет. Платная форма обучения будет присутствовать, и будет весьма доступной. Мы будем стараться сделать Академию бесплатной для ее учащихся. Что важнее — воспитание или образование? Для нас эти два понятия — неразлучны. Ведь в процессе обучения нужно научиться не только развивать свой талант и способности, но и совершенствоваться во всех аспектах человеческой жизни, научиться приносить пользу. Именно это, в союзе с желанием позволит вам стать тем, кем вы действительно хотите быть. Текст: Михаил Грушевский Фото: пресс-служба Анны Коршуновой

Грушевського, 5 №5, 2016 » 59

КОМУНІКАЦІЇ

ПРЕЗИДЕНТ — ЗМІ

КАК БАРАК ОБАМА СОВЕРШИЛ РЕВОЛЮЦИЮ В РАБОТЕ С МЕДИА За два срока у власти американский президент полностью изменил представление мира о том, как глава государства может работать с интернетмедиа. Обама совершил революцию и задал новые правила игры, которым теперь пытаются следовать политики всего мира. Редакция «Грушевского, 5» публикует материал Алексея Бондаренко, написанный для «Телекритики» о том, что именно сделали президент и его команда и к каким результатам это привело

60 »

Грушевського, 5 №6, 2016

воему успеху в интернет-медиа глава Америки во многом обязан одному конкретному человеку — Дэну Пфайферу. Пфайфера называют «Царем корпоративных коммуникаций Белого дома», и именно он отвечал за весь PR Обамы, начиная с президентской кампании. В марте 2015-го Дэн принял решение об увольнении. Тогда же вышло большое интервью с ним на Medium, в котором он рассказал о многих секретах и решениях, принимавшихся за закрытыми дверями.

Пфайфер назвал три основные цели, стоявшие при разработке стратегии поведения президента в интернет-медиа: 1) отработать каналы коммуникации, которыми пользуется все большее количество людей; 2) заслужить доверие у лидеров мнений; 3) показать подлинное, человечное лицо президента и его команды. Еще в ходе президентской кампании 2008 года Обама задал вектор своей публичной активности и начал вести активную жизнь в Facebook и Twitter. Тогда же был запущен сайт barackobama.com, который стал не просто статичным представительством кандидата в интернете, а неким аналогом социальной сети для всех сторонников будущего лидера нации. Многие аналитики считают, что такая насыщенная деятельность в интернете сыграла ключевую роль в победе Обамы на выборах. «Когда мы попали в Белый дом, мы столкнулись с очень устаревшей инфраструктурой. Мы даже не могли получить доступа к социальным сетям из соображений безопасности. Так что пришлось переосмыслить свою работу и интегрировать цифровую стратегию в сам Белый дом. Еще в ходе предвыборной кампании мы поняли, что не можем положиться на старые способы взаимодействия с публикой в эру автоматизированных медиа. Поэтому первые пару лет президентства мы еще занимались

традиционными вещами, но параллельно создавали чаты в Facebook и пытались генерировать как можно больше веб-контента», — рассказывает Пфайфер. • ПРЕЗИДЕНТ ВЕЧЕРНИХ ШОУ • Обама стал первым действующим президентом США, появившимся в эфире Late Night Show — формата, достаточно востребованного среди молодежи в Америке. Помимо соцсетей, вечерние шоу — эффективный инструмент предвыборной кампании в коммуникации с более молодой аудиторией. Так что американские президенты ходили в Late Night Shows и до Обамы, однако только в роли кандидатов. Сев в кресло главы государства, все они переставали видеть в этом необходимость. Обама впервые появился в Late Night Show в 2009-м, спустя год после вступления в должность. Он стал гостем наиболее популярного тогда шоу в США — Tonight Show with Jay Leno. Этот эфир впоследствии оказался самым успешным в истории передачи. В следующий раз Обама посетил Джея Лено через год после избрания на второй срок — в 2013-м. Дело в том, что вечерние шоу не отставали от прогресса и с ростом популярности YouTube заводили на видеохостинге свои каналы. Туда немедленно пришла и молодежь, которая начала отказываться от телевидения, но осталась привязана к любимым телепередачам. Всего за срок своего президентства Обама 14 раз посещал Late Night Shows, и каждый эпизод с президентом неизменно собирал от нескольких миллионов просмотров на YouTube. Примечательно, что больше всего появлений было в первый год после избрания, в год выборов на второй срок и в предпоследний год в роли президента. Особенно впечатляли появления Обамы на шоу Джимми Киммела. В частности, видео, на котором президент читает обидные твиты о самом себе, набрало почти 42 млн просмотров. И это без учета тех, кто видел эпизод по телевизору.

Грушевського, 5 №6, 2016 » 61

КОМУНІКАЦІЇ

• ИНТЕРНЕТ-МЕДИА В ПРИОРИТЕТЕ • «Распыление медиа — это настоящая проблема для Белого дома. Вы уже не можете записать обращение к нации, которое увидит 150 млн человек по телевизору. Приходится работать в 15, 20, 30 раз тяжелее, чтобы добиться того же результата, который был у преды-дущих президентов. Но зато теперь мы можем идти и говорить с людьми напрямую», — рассказывал Пфайфер. Если посмотреть историю интервью, которые дал Обама в качестве президента, окажется, что не так много журналистов из традиционных СМИ сумели добиться аудиенции у первого лица страны. Зато в 2015 году президент выделил рабочий день для того, чтобы пообщаться с тремя популярными блогерами из YouTube и провести им экскурсию по Белому дому. Конечно же, звезды YouTube не спрашивали президента о налоговой политике, саммите G12 и проблемах с питьевой водой в Мичигане. Они говорили о дронах, свободе интернета и суперсиле, которую хотелось бы иметь президенту. Но именно в этом заключалась стратегия пресс-службы. Через шуточные на первый взгляд интервью Обама все равно продвигал те месседжи, которые было важно донести молодежной аудитории, но было невозможно сделать через традиционные каналы. Пожалуй, главная реформа, которую совершил за годы президентства Обама, — реформа здравоохранения ObamaСare. Специально для промо этой реформы президент пошел на интернет-шоу Зака Галифианакиса Funny or Die, чем вызвал шквал критики консервативного общества. Тем не менее в сумме видео набрало более 50 млн просмотров, а его задача была выполнена — люди начали массово заходить на сайт ObamaCare. Еще одним революционным шагом стала публикация обращения к нации в блоге Белого дома на Medium до выхода обращения в телеэфир. Тем самым пресс-служба нарушила многолетнюю традицию

62 »

Грушевського, 5 №6, 2016

ПРЕЗИДЕНТ — ЗМІ

предоставления «права первой ночи» «Идея завести телевидению. «Это отдельный было очень протиаккаунт воречивое решение. в Twitter, который Когда ты меняешь традицию, которой будет лично несколько десятков вести президент лет, это беспокоит Соединенных многих людей. [...] Штатов, Раньше текст обраобсуждалась щения к нации высылался журналив течение 6 лет» стам за 20-30 минут до самого обращения, чтобы они успели сделать новости. В итоге за это время он появлялся всюду. И мы подумали: а почему бы тогда сразу не сделать его публичным, если он все равно оказывается везде? [...] Спустя несколько дней Митт Ромни объявил о том, что снимается с президентской гонки, тоже через пост в Medium», — рассказывал предысторию решения Пфайфер. Но, пожалуй, самым запоминающимся примером «нового взаимодействия» президента и интернетмедиа стало появление ролика, специально снятого Обамой для BuzzFeed. В нем президент делает «вещи, которые делают все, но не говорят об этом»: смотрится в зеркало, корчит рожицы, учится пользоваться селфи-палкой и винит Обаму в том, что печенье не пролезает в стакан. Видео собрало более 62 млн просмотров на Facebook, а одна только новость с гифками из него — более 2 млн. • ОРАТОР И СТЕНДАП-КОМИК В ОДНОМ ЛИЦЕ • 44-й президент США может похвалиться двумя статуэтками «Грэмми» — ими в 2006 и 2008 году отмечено его ораторское искусство. Это умение очень пригодилось при создании релевантного контента для социальных сетей. «Значительную часть работы чиновников Белого дома в будущем составит вовлечение пользователей онлайн. Если вы хотите изменить политику защиты окружающей среды, вместо того чтобы отработать Х часов на встречах с группами защитников природы, разумнее потратить это время на Twitter, Facebook или какую-то другую соцсеть, стараясь заинтересовать людей этой темой. [...] Я думаю, перед Белым домом стоит довольно сложная задача — направить как можно больше ресурсов на создание контента. [...] Почему-то считается, что пресс-релиз — это подходящая форма коммуникации Белого дома с прессой, а видео — это уже некая форма пропаганды. Думаю, пришло время совершить переворот в сознании касательно таких вещей», — предсказывает Пфайфер будущее политических коммуникаций.

Ближе к концу президентского срока Обама устроил мастер-класс по созданию контента, о котором говорит Пфайфер. Причем коммуникация шла на всех уровнях: от видеоблогов на YouTube до крупных телешоу, брифингов в Белом доме и официальных аккаунтов президентского аппарата. Чего только стоят облетевшие весь мир подборки лучших фотографий Белого дома, которые сам же Белый дом c 2015 года начал публиковать в блоге на Medium. На них — своеобразный бэкстейдж: Обама и его команда изображены простыми парнями с человеческими эмоциями, а не суровыми чиновниками в отутюженных костюмах. Задачу сделать Обаму ближе к народу и показать его как обычного человека команда выполнила на отлично. Во многом за счет неожиданных вирусных видео, которые создавались прямо в Белом доме. В частности, видео, на котором Обама просто вышел погулять в парк и пообщаться с людьми, стало самым популярным на канале White House, конечно же, обогнав все видео с официальными речами и заявлениями. Может показаться, что все это делалось легко и по наитию, однако большинство даже самых мелких решений принимались с учетом всех доступных данных и после ряда совещаний. Одна только идея завести отдельный аккаунт в Twitter, который будет лично вести президент Соединенных Штатов, обсуждалась в течение 6 лет и была реализована в 2015 году. Об этом Пфайфер даже написал отдельную заметку на Medium.

• УХОДИТЬ КРАСИВО • Среди всех мероприятий, на которых Обама выступал регулярно, больше всего ему полюбился так называемый ежегодный ужин для прессы. В 2015 году президент пригласил «злого переводчика», который растолковывал его слова. Видео попало в новости большинства СМИ мира. В этом году во время своего последнего спича Обама выступил с полноценным 20-минутным стендапом, в финале которого эффектно заявил: «Обама уходит» — и бросил микрофон. Конечно, глупо было бы считать, что за 8 лет президентства Обама оставил в медиаполе шутки и забавные видеоролики. Его работа с «серьезной прессой» — предмет отдельного исследования. И по сей день Обама использует крупнейшие СМИ Соединенных Штатов для трансляции своих месседжей (и поддержки Хиллари Клинтон). Примерами могут служить и титаническая статья на Atlantic с подробным анализом внешней политики президента, и его блоги на Washington Post, и многое-многое другое. Но той аудитории, которой не столь интересно читать большие аналитические выкладки и глубокие интервью, Обама запомнится как автор одного из самых популярных твитов в истории, герой классных видео и просто нескучный президент. Обама уходит. Журналистам будет его не хватать. Текст: Алексей Бондаренко Фото: пресс-служба Белого дома

Грушевського, 5 №6, 2016 » 63

ТЕХНОЛОГІЇ

СВІТОВИЙ ТРАФІК

DATA TOWER — ПРОЕКТ ЭКОЛОГИЧЕСКИ ЧИСТОГО НЕБОСКРЕБА-ДАТАЦЕНТРА 140 миллиардов киловатт — к такой отметке приблизится суммарное количество энергии, потребляемое всеми датацентрами в мире, в 2020 году.

огласно данным статистики, объем ежегодного интернет-траффика превысит зетабайт к концу этого года, в 2019 году этот объем уже будет составлять около 2 зетабайт. Львиная доля трафика генерируется серверами, расположенными в датацентрах, разбросанных по всему земному шару. Типичный датацентр — это помещение, похожее на производственное помещение какого-либо завода или фабрики, наполненное стойками с серверами и расходующее энергию, которой достаточно для снабжения 180 тысяч среднестатистических домов. Большая часть потребляемой энергии расходуется на охлаждение помещения и находящихся в нем серверов, а суммарное количество энергии, потребляемое всеми датацентрами в мире, в 2020 году приблизится к отметке 140 миллиардов киловатт. С учетом перспектив стремительного роста объемов интернет-траффика, количества всевозможных «облачных» сервисов и т. п., потребуется увеличение вычислительных мощностей, которым, в свою очередь, потребуются помещения новых датацентров. И два итальянских архитектора-проектировщика, Валерия Меркурии (Valeria Mercuri) и Марко Мерлетти (Marco Merletti) предложили проект, который может стать частью решения вышеупомянутой проблемы. Их проект носит название Data Tower, он является проектом 50-метрового, 65-уровневого датацентра-башни, в недрах которого могут располагаться сотни тысяч серверов, и который работает только за счет энергии, получаемой из экологически чистых возобновляемых источников. Следует отметить, что данный проект получил третье место в конкурсе eVolo 2016 Skyscraper Competition, а местом, где предполагается возведе-

64 »

Грушевського, 5 №6, 2016

ние первого такого датацентра, является Исландия. Выбор пал на Исландию совершенно не случайно. В этой стране достаточно развита область энергетики, черпающей энергию из гидро- и геотермальных источников, которые характеризуются стопроцентной экологической чистотой. Из-за близости Исландии к Северному полярному кругу, в стране царит умеренный летний и холодный зимний климат, а рельеф местности способствует тому, что на просторах этой страны почти постоянно дуют достаточно сильные ветра. Это позволит использовать данные особенности местности для обеспечения эффективного охлаждения датацентра и избежать дополнительных больших расходов энергии. Конструкция башни представляет собой полую трубу, внутренняя часть которой служит двум целям. Во-первых, она представляет собой главный вентиляционный канал системы охлаждения, и, во-вторых, это является пространством для проведения модернизации и обслуживания оборудования датацентра. В верхней части башни установлен достаточно большой вентилятор, который «высасывает» из внутреннего пространства теплый воздух, а холодный наружный воздух, пройдя через фильтры, движется через стойки с серверами, охлаждая их, и, нагревшись, попадает во внутреннюю часть башни. Подобные Исландии климатические зоны имеются и в других местах земного шара, поэтому башни-датацентры Data Tower могут быть построены практически на любом континенте в количестве, необходимом для удовлетворения потребности в вычислительных мощностях. Текст: Михаил Грушевский Фото: Data Tower

ОФІЦІЙНО В МЕРЕЖІ МУЛЬТИБРЕНДОВИ БУТІКІВ