Грушевського,5 - №9 (20) - Лютий, 2018 by Журнал "Грушевського,5"

№ 01 (20) ЛЮТИЙ 2018 GRUSHEVSKOGO5.COM

незалежне видання про роботу українського та світових парламентів

ВЯЧЕСЛАВ ЯВОРСЬКИЙ:

НАШ ЗАВОД ЗМІЦНЮЄ ІМІДЖ УКРАЇНИ

КРИПТОДЕМОКРАТІЯ ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ СВІТ

МЕДИЧНА РЕФОРМА РИЗИКИ ТА ДОСЯГНЕННЯ

ТУРИСТИЧНО-ГОТЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

ПРОЖИВАННЯ: VIP - котеджі, номери класу "Люкс" та "Стандарт". РЕСТОРАНИ: на території комплексу два ресторани з вишуканими стравами європейської та середземноморської кухонь. SPA- ЦЕНТР: басейн, турецький хамам, фінська сауна, сеанси галотерапії, остеопатії, різні види масажу, киснева терапія, водолікування, комплекс SPA-процедур. ДОЗВІЛЛЯ: полювання та риболовля, катання на квадроциклі або велосипеді, прогулянки на кареті, індивідуальні уроки верхової їзди.

Туристично-готельний комплекс «Бреч» Чернігівська обл., Корюківський р-н, с. Бреч, вул. Шкільна, 15А; Відділ бронювання: +38(050)338 34 34; SPA-центр: +38(050)465 77 35; Ресторан: +38(050)464 58 08 brech.eko@gmail.com | Skype: ekobrech | http://eco-brech.com.ua

Київ BOSS Store ЦУМ, -1 поверх

BOSS 0968/S

HUGO BOSS International Markets AG Phone +41 41 727 38 00 hugoboss.com

АРХІТЕКТУРА КОЛОНКА РЕДАКТОРА

МВФ НЕ ДУМАЄ ПРО КРАЇНУ

Напасті трапляються з цілими державами. Хто їх виручає? Міжнародний валютний фонд почав свою роботу через рік після Бреттон-Вудської конференції в 1944 му. Саме у МВФ є мандат і компетенція надавати всім країнам світу (не тільки бідним) допомогу в усуненні глобальних і регіональних дисбалансів. МВФ навчає, як уникати надмірної девальвації валют, надає ресурси (у вигляді кредитів) для вирішення короткострокових проблем фінансування або виправлення диспропорцій у платіжних балансах. І нарешті, може консультувати уряди, як будувати стійкі інститути, здатні розробляти зважену економічну політику. Я часто чую, що МВФ не думає про Україну, а дбає лише про панування багатих країн. Це не так. Справа в тому, що політика МВФ спрямована на підтримання стійкого зростання не тільки в окремо взятих країнах, але і по всьому світу. Іншими словами, інтереси глобальної економіки превалюють над проблемами однієї країни. Але при цьому ризики кожної, навіть маленької країни важливо розуміти і знижувати — знову ж таки для загального спокою і зростання. А Україна далеко не маленька держава, і зараз у фонді дійсно уважно стежать за ситуацією в Києві. Ще в 2008 му країна потрапила в глобальний шторм, але так нічого і не зробила, щоб зустріти наступну кризу 2014–2015 років у всеозброєнні. Болюча штучна фіксація валютного курсу, непродумана монетарна

6 » Грушевського,5 №01(20), 2018

політика, слабкий нагляд за ризиками у банківській системі, високий рівень зовнішнього боргу, позамежний розмір бюджетного дефіциту, у тому числі схованого в Нафтогазі і Пенсійному фонді, величезний дефіцит платіжного балансу, що покриваються за рахунок золотовалютних резервів. Та ще й інститути влади радянського зразка. Накопичені проблеми залишили в 2014 му країну в ямі посеред урагану. Не дивно, що на цьому тлі з'явилися затяті популісти, які замість того, щоб шукати рішення, стали голосити, мовляв, крах неминучий — долар буде "по сто", у країні настане "повний дефолт", пора забирати гроші з банків. Голоси у популістів гучні, люди їх чують і починають панікувати. МВФ у таких ситуаціях не панікує. Для фонду Україна — не перша країна, яка опинилася в "ямі". Чого ми досягли на даному етапі в рамках співпраці з МВФ? Валютний курс плаваючий і не створює проблем при міжнародній торгівлі; дефіцит платіжного балансу впав у три рази; повернута довіра до банківської системи — капіталізовані банки, ліквідні, а слабкі — вийшли з ринку; вирішені питання перекосів в енергетичній політиці. Хоча подібні рішення пропонувалися і раніше, хочу сказати, що зроблено це вперше. Спільними зусиллями Україна подолала так зване прокляття третього траншу. Країна ще ніколи так добре не виконувала рекомендації МВФ. Чи цього достатньо? Ні. Через бездіяльність в перші два десятиліття незалежності тепер нам належить пройти довгий шлях структурних реформ. Пора провести довгоочікувану пенсійну і податкову реформи, запустити ринок землі, провести дерегуляцію економіки, її роздержавлення, в тому числі за рахунок приватизації, кредитування економіки, лібералізувати валютний ринок. Все це зробить Україну стійкою до майбутніх шоків. Наталія Павлова, головний редактор “Грушевського,5”

ЗМІСТ

№01(20) ЛЮТИЙ 2018

Грушевського,5 НЕЗАЛЕЖНЕ ВИДАННЯ ПРО РОБОТУ УКРАЇНСЬКОГО ТА СВІТОВИХ ПАРЛАМЕНТІВ Свідоцтво про державну реєстрацію КВ 400-262 від 26.03.2015 Видання засновано 13 березня 2015 року Засновник та видавець ТОВ «ІА «Грушевського,5» www.grushevskogo5.com Засновник та головний редактор Наталія Павлова

ПАРЛАМЕНТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

Підсумки роботи депутатів Верховної Ради України

Журналіст Наталя Морозова Михайло Грушевський Ірина Германович Максим Житніков Марина Скрипник Дизайн Володимир Деревський Реклама та маркетинг (044) 353-08-44, (067) 444-53-00 www.bizon-media.com.ua З приводу доставки та редакційної передплати на журнал звертатися за тел.: +38 (066) 754 41 29

ВЯЧЕСЛАВ ЯВОРСЬКИЙ

Про роботу Кременчуцького заводу технічного вуглецю

ВІТАЛІЙ СКОЦИК Про нову політичну еліту та майбутні президентські вибори

Адреса редакції: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4 E-mail: grushevskogo5@gmail.com ВИДАВНИЦТВО «САММІТ-КНИГА» Адреса видавництва: 04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 25 Тел.: +38 (044) 272 11 60 email: sammit.books@gmail.com Свідоцтво про державну реєстрацію журналу КВ 22266-12166Р від 24.06.2016 Номер підписано до друку 03.02.2018 Матеріали помічені ®, PR та в рубриці АКТУАЛЬНО розміщені на правах реклами Рекомендована ціна 35 грн Тираж 10 000 екз.

ТЕТЯНА ДОНЕЦЬ

Про медичну реформу в Україні та роботу міністерства охорони здоров'я

8 » Грушевського,5 №01(20), 2018

ВІКТОР ДОВГАНЬ

Про законодавчі ініціативи Міністерства інфраструктури України та стратегію Уряду

Журнал розповсюджується: у Верховній Раді України Кабінеті міністрів, Міністерствах, НБУ, на державних та бізнес заходах в Україні

ВЕРХОВНА РАДА

ПАРЛАМЕНТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ 2017

ПЕРЕМАГАЮТЬ «СТАРІ ОБЛИЧЧЯ» Аналітичний звіт «Як вплинуло державне фінансування на стан політичних партій» розроблено в рамках проекту «Дієві механізми оцінки роботи народних депутатів для виборців» на виконання Плану дій Ініціативи «Відкритий парламент» за підтримки проекту ЄС-ПРООН «Рада за Європу». Дослідження охоплює період із 1 січня по 29 грудня 2017 року та було презентовано на міжнародній конференції «Українські політичні партії на старті виборчої кампанії», Олексій Кошель, Голова Комітету виборців України 2017 році суттєво знизився так званий партійний бум, оскільки впродовж року було зареєстровано лише три нові політичні сили. Це значно менше, ніж у попередні періоди. Так, в 2016 році було зареєстровано 42 політичні партії, в 2015 році — 79; у 2014 році — 37. Загалом, майже половина із нині існуючих українських політичних партій з’явилися впродовж 2014–2016 рр. Всього в Україні зареєстровано 356 політичних партій, що є одним із найвищих показників серед європейських держав та найвищим результатом в Центрально-Східній Європі. Одним із показників політичної активності політичних партій є участь в місцевих виборах (зокрема, на виборах в об’єднані громади). Із понад 350 політичних партій регулярно участь у виборах беруть 40 політичних сил. При цьому лише дві політичні партії активно беруть участь у відповідних виборах: це «Блок Петра Порошенка «Солідарність» та ВО «Батьківщина», які за два роки висунули найбільше кандидатів серед усіх партій на виборах до об’єднаних громад. Варто зазначити, що результати місцевих виборів упродовж 2015–2017 років засвідчили, що на місцях фактично не відбувається оновлення політичних еліт. На виборах в об’єднані громади, як правило, перемагають так звані «старі обличчя». Тобто, особи, що вже були обрані на попередніх виборах. На виборах 29 жовтня 2017 року 75% кандидатів на посади голів громад, що перемогли, були обрані раніше на виборах 25 жовтня 2015 року. Тобто, на момент виборів вони були чинними сільськими, селищними, міськими головами. Темпи законодавчої активності Верховної Ради суттєво знизилися за три роки роботи. Про це свідчить щорічне зменшення кількості зареєстрованих законопроектів та прийнятих

10 » Грушевського,5 №01(20), 2018

законів. Якщо у 2015 р. у ВР за рік було зареєстровано понад 4 тис. законопроектів, то у 2016 р.– 3,2 тис., а в 2017 р. — майже вдвічі менше, 2,3 тис. Також зменшилася кількість прийнятих законів. Найбільше законів було прийнято за час роботи другої сесії ВР (лютий-серпень 2015 року) — 232 закони. За третю сесію було прийнято 213 законів, четверту — 170, п’яту — 175, шосту (лютий-липень 2017 року) — 137. Таким чином саме 2015 рік можна назвати найпродуктивнішим в роботі парламенту. Попри щорічне зменшення кількості законопроектів ВР VIII скликання залишається рекордсменом серед українських парламентів за кількістю зареєстрованих законодавчих ініціатив. Наразі у ВР зареєстровано 10,7 тис. законопроектів. Для порівняння: у ВР VII скликання (за весь час) було зареєстровано 7,4 тис., ВР VI скликання (за три роки) — 8,1 тис., ВР V скликання (за весь час) — 3,3 тис., ВР IV скликання (за три роки) — 7,6 тис. Україна також є абсолютним лідером серед європейських держав за кількістю поданих законопроектів. Так, в середньому за один рік українські народні депутати ініціюють 1,8 тис. проектів законів. Для порівняння: парламентарі Норвегії в середньому ініціюють 5 законопроектів на рік, Швейцарії — 6, Греції — 13, Австрії — 46, Великобританії — 66, Ісландії — 71, Данії — 74, Португалії — 115, Бельгії — 227, Фінляндії — 257, Франції — 337, Італії — 644. Тобто, народні депутати України ініціюють в 300 разів більше законопроектів, ніж парламентарі Норвегії та Швейцарії, в 140 разів більше, ніж Греції, 39 разів більше, ніж Австрії, 25 разів більше, ніж Великобританії, Ісландії та Данії; 15 разів більше, ніж Португалії; 8 разів більше, ніж Бельгії та Фінляндії; 5 разів більше, ніж Франції та втричі більше, аніж Італії.

КВУ зазначає, що надмірна кількість законопроектів суттєво ускладнює роботу парламенту і не сприяє належній роботі Верховної Ради. При цьому лише незначна частина законопроектів стають законами (12% у ВР VIII скликання). Крім того, законодавчі ініціативи народних депутатів часто є неякісними. Так, кожен другий законопроект отримує негативні висновки Головного науково‑експертного управління ВР, кожен третій — Міністерства фінансів України. КВУ рекомендує обмежити право законодавчої ініціативи для окремо взятих народних депутатів. Варто передбачити, що право законодавчої ініціативи мають народні депутати у чисельності не меншій, аніж чисельність найменшої фракції. Це б сприяло більш якісній роботі народних депутатів та дозволило б зменшити кількість потенційного «законодавчого спаму». У 2017 році було прийнято 162 закони. Із 162 законів 92 ініціювали народні депутати, 48 — Кабмін, 22 — Президент. За тематикою прийнятих законів переважав економічний (15% прийнятих законів), гуманітарний (14%) та безпековий (9%) блоки. Значна кількість прийнятих законів на тему культури, освіти, науки, сім’ї, молоді та спорту вирізняє 2017 рік із попередніх.

Мері О’Хейген, головний радник і старший директор НДІ в Україні. Щодо політичної відповідальності політичних партій. Існує велика проблема популізму в діяльності політичних сил. Зокрема, неприпустимий значний розрив в обіцянках партій та їх діях після приходу до влади. Однією із ознак політичної безвідповідальності є те, що політичні партії схильні висловлювати ті ідеї, які є популярними серед виборців. Натомість, партії часто не мають власного бачення розвитку держави і акцентують на тому, що хочуть почути громадяни. Більше того громадяни також повинні відчувати відповідальність за політичну ситуацію в державі. Відповідальність стосується як тих, кого було обрано, так і тих, хто їх обрав. Така ситуація складається внаслідок того, що найбільш прогресивна частина суспільства висловлює байдужість до політичної ситуації в державі, чим створює сприятливі умови для поширення потенційних популістів.

Грушевського,5 №01(20), 2018 » 11

ВЕРХОВНА РАДА

За прийняті в 2017 році закони найбільше голосів віддавали народні депутати «Народного Фронту», Блоку Петра Порошенка та Радикальної партії Олега Ляшка. В середньому «за» один прийнятий закон голосували 77% фракції НФ, 72% — БПП та 67% — РПЛ. Також «за» голосували близько половини депутатів «Самопомочі» (59%), «Батьківщини» (47%) та позафракційних (41%), третина депутатів «Волі Народу» (36%) та «Відродження» (34%) та чверть нардепів «Опозиційного блоку» (24%). Таким чином, «за» в середньому голосували 162 народні депутати НФ і БПП із 226 необідних для прийняття законів. Решту голосів, як правило, забезпечували народні депутати із фракцій «старої коаліції» (РПЛ, «Самопоміч», «Батьківщина»). Така ж тенденція зберігалася при голосуванні за закони, ініційовані урядом, та Президентом. Однак, за закони, ініційовані Кабміном, голосувало дещо більше, ніж зазвичай депутатів «Волі Народу» та «Відродження». В середньому «за» голосували 78% депутатів НФ, 72% — БПП, 68% — РПЛ, 61% — «Самопомочі», 46% — «Батьківщини», 43% — «Волі Народу», 42% — позафракційних, 39% — «Відродження», 18% — «Опозиційного блоку». Президентські закони підтримувало більше депутатів БПП та «Відродження», менше — «Батьківщини» та «Самопомочі». В середньому «за» голосували 77% депутатів НФ, 76% — БПП, 57% — РПЛ, 47% — «Самопомочі», 45% — «Відродження», 32% — «Батьківщини», 36% — «Волі Народу», 34% — «Опозиційного блоку», 33% — позафракційних. Як і в 2016 році, більшість прийнятих законів ініціювали депутати БПП та НФ. Члени фракції БПП були серед авторів 68 прийнятих законів, НФ — 62. Депутати «Самопомочі» були серед ініціаторів 37 законів, РПЛ — 33, «Батьківщини» — 32. Члени фракції «Опозиційного блоку» ініціювали 16 прийнятих законів, «Відродження» — 14, «Волі Народу» — 8. Депутати від різних фракцій та груп часто були авторами одного закону. Серед найпродуктивніших депутатів 2017 року Андрій Шинькович (БПП) — 10 проектів законів його співавторства були прийняті в 2017 році як закони, Ірина Подоляк («Самопоміч»), Марія Іонова (БПП) — 9, Микола Княжицький (НФ) — 8, Віктор Галасюк (РПЛ), Артур Герасимов (БПП), Роберт Горват (БПП), Максим Єфімов (БПП), Олена Кондратюк («Батьківщина»), Олег Ляшко (РПЛ), Роман Мацола (БПП) — 7. Темпи законодавчої активності народних депутатів значно відрізняються. Так, 11 народних депутатів не подали жодного проекту закону за 2017 рік, 49 — подали понад тридцять. Серед окремо взятих нардепів найбільше законопроектів 12 » Грушевського,5 №01(20), 2018

ПАРЛАМЕНТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ 2017

за рік подали А. Шинькович — 75, Р. Мацола — 68, О. Ляшко — 56. Збільшення відсотку голосів «за» прийняті закони та зростання кількості успішних законодавчих ініціатив засвідчили зростання впливу в парламенті депутатів РПЛ та «Відродження», а також зменшення ролі представників «Батьківщини» та «Самопомочі». Якщо в 2016 році «за» прийняті закони в середньому голосували 54% РПЛ, то у 2017 році — 67%. У «Самопомочі» та «Батьківщини» показник підтримки прийнятих законів знизився. У 2016 році «за» прийняті закони в середньому голосували 68% «Самопомочі» та 54% «Батьківщини», а у 2017 році — 59% та 47% відповідно. Також «за» стали частіше голосувати народні депутати групи «Відродження» (із 28% до 34%). Натомість, рідше «за» голосували нардепи «Волі Народу» (із 41% до 36%). У 2016 році депутати РПЛ були серед авторів 24 прийнятих законів, у 2017 році — 33, що дозволило їм випередити за цим показником фракцію «Батьківщини». Депутати «Відродження» були серед ініціаторів 8 законів у 2016 році, що було на той час найменшим показником. Натомість, у 2017 році вони ініціювали 14 прийнятих законів та значно випередили депутатів «Волі Народу». Сумлінність роботи народних депутатів дещо знизилася за три роки. Зокрема, щодо Юлія Кириченко, керівник проектів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ. Щодо питання дотримання політичними партіями вимог закону в частині подання фінансових звітів, наразі звіти подають близько 270 партій із 350 зареєстрованих і ця цифра, швидше за все, не буде змінюватися. Існує проблема відповідальності політичних партій за порушення чинного законодавства. Вона полягає в тому, що наразі партіям вигідніше не подати звіт взагалі, аніж подати його з порушеннями та нести відповідне покарання. НАЗК не має реальних важелів впливу для того, щоб притягнути до відповідальності представників партій. Причина цьому полягає в тому, що вкрай складно знайти представників партій, до яких можна застосувати законом передбачувану відповідальність. Варто зазначити, що парламентські партії сумлінніше дотримуються вимог закону, аніж інші політичні сили.

Грушевського,5 №01(20), 2018 » 13

ВЕРХОВНА РАДА

участі в голосуваннях. За 2017 рік у ВР відбулося 4 553 голосування, що значно більше, ніж у 2015 та 2016 рр, коли було проведено 3618 та 3 417 голосувань відповідно. При цьому погіршилися показники участі народних депутатів в голосуваннях. Якщо в 2015 та 2016 роках один нардеп в середньому брав участь відповідно в 55% та 54% голосувань за рік, то у 2017 році — лише в 42%. Півсотні нардепів, 56 осіб, пропустили 90% голосувань у 2017 році. Серед ТОП‑10 народних депутатів, які пропустили найбільше голосувань у 2017 році: Євген Бакулін («Опозиційний блок»), Сергій Льовочкін («Опозиційний блок»), Вадим Рабінович («Опозиційний блок»), Євгеній Мураєв (позафракційний), Віталій Чепинога (БПП), Денис Дзензерський (НФ), Костянтин Жеваго (позафракційний), Юхим Звягільський («Опозиційний блок»). При цьому Євген Бакулін не проголосував (не натискав «за», «проти», «утримався») жодного разу за рік. Лідери фракцій ВР також демонстрували низькі показники участі в голосуваннях. Антилідером за цим показником є Юрій Бойко, який у 2017 році взяв участь в 3% голосувань. Юлія Тимошенко взяла участь в 21% голосувань, Олег Ляшко — 39%, Максим Бурбак — 63%, Олег Березюк — 64%, Артур Герасимов — 77%. У 2017 році відбулося 116 пленарних засідань ВР, що на 8 засідань менше, аніж минулого та позаминулого років. В середньому на них було зареєстровано 330 народних депутатів із 423. Найбільше нардепів відвідало засідання ВР у червні, найменше — у січні. Загалом за даними письмової реєстрації із 423 народних депутатів 50 пропустили із невідомих причин половину пленарних засідань ВР у 2017 році. Із них 12 є членами фракції «Опозиційного блоку», 9 — позафракційними та членами БПП, 7 — «Відродження», 5 — «Воля Народу», 4 — НФ, 2 — «Батьківщина», по 1 — РПЛ та «Самопоміч». Не пропустили жодного пленарного засідання ВР у 2017 році без поважних причин 28 народних депутатів. Ще 90 нардепів пропустили не більше 5 засідань. Серед ТОП‑10 депутатів‑прогульників 2017 року: Євген Бакулін, Дмитро Добкін («Опозиційний блок»), Дмитро Ярош (позафракційний), Михайло Добкін («Опозиційний блок»), Іван Фурсін («Воля Народу»), Віталій Чепинога (БПП), Геннадій Бобов («Відродження»), В’ячеслав Богуслаєв («Воля Народу»). Не відвідали жодного засідання ВР нардепи-втікачі Сергій Клюєв та Олександр Онищенко. За даними письмової реєстрації Євген Бакулін, Дмитро Добкін, Сергій Клюєв та Олександр Онищенко із невідомих причин пропустили всі 116 пленарних засідань ВР за рік, Дмитро Ярош — 114, Михайло Добкін — 106, Іван Фурсін — 101, Віталій Чепинога — 101, Геннадій 14 » Грушевського,5 №01(20), 2018

ПАРЛАМЕНТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ 2017

Володимир Ар’єв, народний депутат України, фракція партії «Блок Петра Порошенка». В парламенті існує серйозний опір мажоритарників щодо зміни виборчої системи. Проте жоден законопроект наразі не дає гарантій щодо уникнення політичної корупції. Важливим етапом має стати проведення масштабної інформаційно-просвітницької кампанії на тему протидії політичній корупції. Зокрема, відповідна діяльність має проводитися в школах та університетах, до дозволить вирішувати причину проблеми, а не боротися із її наслідками.

Бобов — 100, В’ячеслав Богуслаєв — 97. За даними електронної реєстрації в окремих із вказаних народних депутатів вищі показники відвідуваності. Серед фракцій та груп найбільше пленарних засідань ВР за рік відвідали народні депутати «Народного Фронту» та БПП, найменше — «Волі Народу». В середньому на пленарних засіданнях ВР було письмово зареєстровано 84% депутатів фракції НФ, 83% — БПП, 80% — РПЛ, 79% — «Батьківщини», 78% — «Самопомочі», 68% — «Опозиційного блоку», 67% — «Відродження», 64% — «Волі Народу». З‑поміж лідерів фракцій найвищі показники відвідуваності у 2017 році в Юрія Бойка, найнижчі — в Олега Березюка та Юлії Тимошенко. За даними письмової реєстрації Юрій Бойко пропустив без поважних причин лише 1 із 116 пленарних засідань ВР, Артур Герасимов — 5, Олег Ляшко — 7, Максим Бурбак — 8. Олег Березюк та Юлія Тимошенко пропустили без поважних причин чверть пленарних засідань ВР: 33 та 30 відповідно. У 2017 році було зареєстровано 2367 законопроектів. Із них 1329 документів були проектами законів. Це значно менше, аніж у попередні роки. Так, у 2016 році було зареєстровано 3226 законопроектів, у 2015 році — 4279. Таким чином, за три роки роботи ВР спостерігається поступове зменшення кількості законопроектів: із понад 4 тис. за рік у 2015 р. до 3,2 тис. — у 2016 р. та 2,3 тис. — у 2017 р. Попри це, у загальному відношенні ВР VIII скликання залишається рекордсменом серед українських парламентів за кількістю зареєстрованих законопроектів. Так, у ВР зареєстровано 10,7 тис. законопроектів. Текст: Олексій Кошель, КВУ

СОБЫТИЙ ЯНВАРЯ ПО ВЕРСИИ ВЕДУЩЕЙ ТЕЛЕКАНАЛА «112 УКРАИНА» ЭЛИНЫ БЕКЕТОВОЙ

1 2

Вспышка кори. С начала 2018 года в Украине, по данным представителя Минздрава, зарегистрировано почти 3 тысячи случаев заболевания корью. Из оптимистичного - за последнюю неделю января в Украине не было зафиксировано летальных случаев. Финальная неделя 7 сессии украинского парламента, несмотря на праздники, присутствие не всех депутатов и более шести сотен поправок, дала стране закон о деоккупации Донбасса. В нем Россия названа «страной-агрессором», есть термин начала оккупации, а неподконтрольные Киеву территории Донбасса признаются «оккупированными». Несмотря на дискуссионность некоторых положений документа, народные депутаты показали, что когда нужно – то можно найти даже не заветные 226, а все 280 голосов. Сохранят ли народные депутаты во время 8 сессии такое же настроение голосовать «ЗА», например, создание антикоррупционного суда и пакет кадровых вопросов – увидим уже в прямом эфире «112 Украина» с 6 февраля.

Зимняя сессия ПАСЕ. Избрание президентом итальянца Микеле Николетти, который еще осенью предлагал резолюцию, по которой могут быть сняты политические санкции с России. И заявление генсекретаря Совета Европы Ягланда о том, что российская делегация должна вернуться к работе в ПАСЕ до 2019 года. И хотя украинской делегации будет непросто работать и противостоять сторонникам возвращения российской, даже в таких условиях есть результаты. Парламентская ассамблея Совета Европы приняла резолюцию с призывом к России прекратить военную агрессию против Украины и поддерживать вооруженных боевиков на Донбассе.

48-ой Экономический форум. Впервые в Давосе появился Украинский Дом (Ukraine House Davos), где гости говорили о бизнесе и делились наиболее перспективными сферами для потенциальных инвестиций. Из глобального: человекоподобный робот София, дискуссии на темы криптовалюты и блокчейна порождают вопрос: «А что с нами, homo sapiens, будет через сотню лет? Роботы, читающие новости, исследующие Фукусиму, роботы-консультанты в магазинах, в этом году ждем прорыва в роботах, способных эмоционально поддерживать человека.

Из важного для Украины: встреча президента Порошенко с главой МВФ Кристин Лагард, а также с госсекретарем США Рексом Тиллерсоном, после которых мы услышали ключевые месседжи о необходимости ускорения темпа реформ и назначения главы НБУ, а также о сотрудничестве в оборонной сфере. Но все самое главное – впереди, и скорее всего – в сессионном зале Парламента. Восьмая сессия парламента, как обычно, не будет отличаться спокойствием и единством взглядов. На кону, как и прежде – возобновление кредитования со стороны МВФ и международный имидж Украины.

Ушел из жизни первый, и пока единственный космонавт в истории независимой Украины Леонид Каденюк. В последний день января 2018-го. Не просто Герой Украины и летчик-испытатель, а любитель космоса, который реализовал свою детскую мечту. Он продолжал надеяться, что еще раз увидит Землю с иллюминатора. И я верила ему, когда увидела Леонида Каденюка летом 2017-го на праздновании Дня города Житомира. Он подписывал свою книгу «Миссия – космос», и был таким же лучезарным, полным сил и энергии, как и 20 лет назад на Шаттле «Колумбия». Фото: пресс-служба «112 Украина»

Грушевського,5 №01(20), 2018 » 15

ПОДІЇ СВІТУ

ДАВОС – 2018

УКРАЇНА ОЧИМА СВІТОВОЇ СПІЛЬНОТИ Щорічно на ВЕФ приїжджають десятки президентів та міністрів, лідерів думок, очільників міжнародних компаній та організацій, музикантів, художників, активістів. Цього року у Давос приїхали рекордних 3000 офіційних учасників з усього світу: представники державного й приватного секторів, громадянського суспільства, науковці, діячі мистецтва та культури. Ще мінімум стільки ж — учасники неофіційних подій, що відбуваються паралельно з Форумом у Давосі. Вікторія Лучка, учасниця 48 Щорічної зустрічі Всесвітнього економічного форуму у Давосі. а час ВЕФ у Давосі відкривають Доми країн та представництва компаній, де відбувається альтернативна програма поза межами головного Форуму — панелі, дискусії, сніданки, нетворкінгові події. Вперше цього року було відкрито Український Дім, розташований на центральній вулиці Давосу на двох поверхах магазину Timberland. Навпроти нього — на чотирьох поверхах кондитерської — знаходився Російський Дім. Серед президентів цього року у центрі уваги опинився президент США Дональд Трамп. Була також пакистанська захисниця прав жінок на освіту та лауреатка Нобелівської премії миру Малала Юсуфзай, CEO Alibaba Group Джек Ма, засновник Microsoft Corporation Біл Гейтс, CEO Uber Дара Косровшахі та багато інших. Постійні учасники Форуму — представники спільноти Global Shapers, яку в 2011 році було засновано з ініціативи ВЕФу. Сьогодні вона налічує близько 7000 учасників у світі, і кожного року Форум запрошує 50 Шейперів на Давос, щоб забезпечити рівноправну участь молоді у формуванні порядку денного. Інша спільнота ВЕФ — Young Global Leaders (YGL — Молоді глобальні лідери) була також презентована на Форумі. "Спільне майбутнє у фрагментованому світі", — саме так цього року звучала загальна тема ВЕФ. Яке воно, те спільне майбутнє? Які виклики потрібно долати та яких успіхів чекати у 2018 році та що Україна може запропонувати світовій спільноті.

АКЦЕНТИ ВІД МВФ Головним результатом, про який повідомили представники української делегації на ВЕФ, стала зустріч Петра Порошенко з директором-розпорядником МВФ Крістін Лагард. Не секрет, що останнім часом співпраця України зі своїм головним кредитором зайшла в глухий кут через неготовність офіційного Києва 16 » Грушевського,5 №01(20), 2018

виконати дві ключових умови — прийняти закон про Антикорупційний суд та переглянути ціни на газ в прив'язці до імпортної ціни на блакитне паливо. Тим не менш, на Форумі президент поводив себе досить оптимістично — він розповідав про прийняті Україною реформи та 8,7 млрд. доларів отриманих від МВФ за поточною програмою розширеної співпраці. За результатами зустрічі сторони озвучили на перший погляд схожі, але насправді досить різні за дипломатичними акцентами позиції. Президент запевнив, що переговори пройшли "дуже конструктивно", "уряд готовий врегулювати питання ціни на газ". За його словами, представники кредитора приїдуть в Україну вже зовсім скоро. Крістін Лагард в свою чергу акцентувала увагу на тому, що зустріч з президентом була "продуктивною і приємною", але "Україні слід скористатися наявним сприятливим зовнішнім середовищем для прискорення реформ". УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ ЄВРОБЕЗПЕКИ Під час ВЕФ українське питання піднімалась не лише під час закритих двох- і багатосторонніх переговорів, але й безпосередньо на панельних дискусіях за участю міністра іноземних справ Павла Клімкіна, Петра Порошенка, американського історика Тімоті Снайдера, президента Польщі Анджея Дуда та інших. І в цьому колі згадки про Україну мали інший характер. В першу чергу тема України виникала при обговоренні питань європейської безпеки та війни з Росією. Беззаперечну підтримку Україні висловила сусідня Польща. "Залишити Україну! Це повідомлення, яке я хочу направити Росії. Ми повинні тримати двері в ЄС відкритими для нових країн, ми повинні зберегти політику відкритих дверей. Це важливо для доброго майбутнього ЄС, особливо під час Brexit", — зазначив президент Польщі Анджей Дуда.

За його словами, Росію потрібно намагатися збалансувати і домагатися від неї дотримання міжнародного права та встановлених кордонів не тільки в Європі. Тема України неодноразово порушувалась і в загальноєвропейському контексті. "Коли ми думаємо про Європу, наш континент, складається враження, що Європа протягом останніх років дуже довго спускалась вниз на американських гірках: Європейська криза, агресія Росії проти України, проблема біженців та мігрантів. Також вартує зазначити націоналізм та популізм. Але у цей момент у нас є відчуття наче ми знову піднімаємось на цих американських гірках, хоч і не знаємо до чого це нас приведе", — сказав генеральний директор Deutsche Welle Пітер Лімберг на відкритті однієї з панелей, присвяченій європейським питанням. Посил Федерального міністра оборони Німеччини Урсули фон дер Леєн був чіткий: в боротьбі за цінності демократії, верховенства права, захисту прав людини та людської гідності, може вистояти сильна Європа, добре організована і здатна вирішувати конфлікти та кризи країнах сусідства. "Коли дивишся на Європу, то вона оточена дугою криз: нестабільні держави в Африці, конфлікт, громадянська війна і терор на Близькому та Середньому Сході, гібридна війна в Україні. Усі ці конфлікти стали сильним викликом для Європи", — зауважила вона. Урсула фон дер Леєн порушила тему створення Європейського оборонного союзу. Ідея створення єдиної європейської армії обговорюється ще з початку 1950‑х, однак у 2016–2017 роках вона знову стала актуальною. "Ідея створення Європейського оборонного союзу була прописана у Лісабонському договорі, але ніколи ще не була активована. Ми зараз активізувались з закликом до дії. До Європейського оборонного союзу, приєдналася 25 із 27 європейських країн. Це амбітний та інклюзивний союз і демонструє сильну волю, щоб мати сильний європейський голос у конфліктах, що відбуваються у сусідніх регіонах. Що таке європейський голос? Це здатність відправляти війська для стабілізації ситуації, але завжди у поєднанні з дипломатією примирення, дипломатичними зусиллями та реконструкцією, стабілізацією та економічним розвитком. Це унікальний набір інструментів для Європейського Союзу", — пояснила німецький міністр. ДЕРЖАВА СВОЇМИ РУКАМИ Петро Порошенко підтвердив європейський вектор розвитку України і окреслив його можливі терміни. За його словами, Україна та Європейський Союз повинні мати одну програму, одну стратегію розвитку. "Я абсолютно впевнений, що ми виграємо пропагандну інформаційну війну, гібридну війну — правда на нашій стороні. Після цієї перемоги над популізмом

та євроскептицизмом, все буде гаразд. Єдине, що зміниться — Україна у 2021 році за підтримки Литви та Польщі, матиме європейську перспективу членства в ЄС", — заявив Порошенко під час відкритої панелі за участю президентів обох країн. Втім, серед гостей ВЕФ були і більш прагматично налаштовані щодо європерспектив України. На думку професора історії Єльського Університету Тімоті Снайдера, процес державотворення в руках самої України. Парадокс полягає в тому, що, якщо ти хочеш, щоб твоя держава вижила в Європі, то це дуже добра ідея — приєднатися до ЄС. "Але для того щоб приєднатись, ви повинні показати, що самі можете створити державу. Я оптимістично налаштований щодо України, але існують рішення, які ще треба прийняти. І кожне рішення, яке начебто про побудову української держави, є насправді рішенням про приєднання до ЄС, немає різниці між цими двома речами", — резюмував Снайдер. Увага, яку публічно приділяє міжнародна спільнота політиків, науковців, журналістів питанню України на Всесвітньому економічному форумі — добрий сигнал для українських політиків, приватного сектору та громадянського суспільства. Проте конкретні кроки зі сторони зокрема Європи не стануть можливими без активної та успішної роботи над впровадженням реформ та виконанням взятих на себе зобов'язань. Фото: Flickr

Грушевського,5 №01(20), 2018 » 17

БІЗНЕС

ПРОМИСЛОВЕЦЬ РОКУ

НАШ ЗАВОД УКРЕПЛЯЕТ ИМИДЖ УКРАИНЫ О достижениях Кременчугского завода технического углерода, особенностях работы предприятия и развитии химической отрасли в стране, рассказал в эксклюзивном интервью изданию «Грушевского,5» Вячеслав Яворский, директор Кременчугского завода технического углерода, Заслуженный работник промышленности Украины, номинант общенациональной программы «Человек года» в номинации «Промышленник года». Вячеслав Викторович, в этом году Вы отмечаете важный профессиональный юбилей — 20 лет работы на Кременчугском заводе технического углерода. Чем запомнился лично для Вас этот период работы? На Кременчугском заводе технического углерода я работаю 21 год, из них — 20 лет директором. Если рассматривать только трудовую биографию, которая берет отсчёт после окончания школы, то половина моей трудовой жизни посвящена нашему заводу. После этого можно уже не спрашивать, что значит для меня завод — это моя жизнь. В чем особенность вашего предприятия? Особенность нашего предприятия, которую отмечаю не только я, а и наши партнеры, наши потребители, аудиторы системы менеджмента качества, проверявшие наш завод, — необычайно Завод – это моя сплоченный, творческий жизнь коллектив, живо реагирующий на любые изменения: конъюнктуры рынка, требований Евросоюза, изменений, как макро — так и микроэкономической ситуации. Что изменилось и усовершенствовалось за годы Вашей работы на заводе? Какими достижениями в работе завода Вы гордитесь? За годы моей работы на заводе изменилось многое, но, опять же, — не благодаря только моим усилиям, а настойчивой, где-то даже самоотверженной, работе коллектива единомышленников. Очень много значит поддержка Наблюдательного совета во главе с Мирославом Балдисом. Мирослав Николаевич, вместе с сыном Андреем сплотили команду, в которой я имею честь работать рука об руку с ними на благо нашего предприятия. Выделять отдельные достижения вряд ли имеет смысл, завод — живой организм, процесс непрерывного совершенствования не следует делить на части, но реперные точки можно выделить: 18 » Грушевського,5 №01(20), 2018

— 1998 год: внедрение большегрузных реакторов и совершенствование контроля качественных параметров технического углерода, подготовка и успешное прохождение сертификации на соответствие системы менеджмента качества ISO, выход на международные рынки; — 2004–2005 годы: разработка, последующее строительство и ввод в эксплуатацию новой технологической линии для получения техуглерода с реактором, впервые спроектированным и построенном в Украине; — 2005 год: строительство и ввод в эксплуатацию собственной электрогенерирующей установки мощностью 2,5 МВт (что, кроме экономических показателей, обеспечило нашему предприятию надежную экологическую защиту); — 2010-2011 годы: успешное прохождение пререгистрации на соответствие требованиям Европейской химической ассоциации REACH, подготовка и успешное прохождение сертификации на соответствии СМК требованиям ISO/TS 16949; — 2014 год: расширение сырьевой базы и географии поставок сырья, внедрение энергосберегающих технологий, позволивших в разы сократить потребление природного газа на производство, что в условиях эскалации конфликта с Российской Федерацией, обеспечило энергетическую независимость, а значит — безопасность производства. А как повлияла на производство завода потеря российского рынка? Начиная с 1997 года-года прихода нашей команды к управлению предприятием, предпочтение отдавалось европейскому рынку (без ущерба для украинских потребителей). В отношении российского рынка — мы не видели в нем перспективы и взяли курс на сокращение его доли, которую к 2008 году свели к нулю.

На фото: Вячеслав Яворский

Какие страны являются для Вас основными зарубежными рынками? В реализации техуглерода мы ориентируемся Предприятие не на страны, а на поимеет требителей. Нашими стратегическое заказчиками являются корпорации мирового значение для уровня, их заводы расгосударства положены в различных странах. Сотрудничество с ними — высшая оценка наших усилий в продвижении украинской продукции на мировой рынок. Это — Goodyear, Michelin, Bridgestone, Nokian, Trelleborg, Белшина. Ваше предприятие, безусловно, является лидером химической отрасли. Какие, на Ваш взгляд, сейчас перспективы у этой отрасли? Представить современную жизнь без химии невозможно, да и нужно ли? Для нашей отрасли вижу безграничные перспективы. Поэтому специалисты нашего предприятия не замыкаются на удовлетворении потребностей только шинной промышленности. Мы успешно работаем над внедрением новых, эксклюзивных марок технического углерода, соответствующих, в частности, требованиям «food-contact», повышением качественных характеристик уже освоенных марок. Процесс совершенствования непрерывен и бесконечен, а девиз предприятия: «Качество труда ->

качество продукции -> качество жизни», не позволяет останавливаться в этом процессе. Как решается экологическая составляющая производства? Отношение к вопросам экологии у нас определены в миссии завода: «Производство высококачественного техуглерода на экологически чистом предприятии». Это не лукавство и не игра модными лозунгами. Экологическая безопасность предприятия — это безопасность жизни и работы наших работников, безопасность наших детей, родных, которые живут в нашем прекрасном городе. Ежегодно миллионы гривен тратятся на совершенствование технологических режимов, замену устаревшего оборудования, выполнение природоохранных мероприятий. Разрабатываются и жестко контролируются комплексные мероприятия по охране труда и обеспечению безопасных условий труда, технические и энергосберегающие мероприятия. На их выполнение акционеры предприятия не скупятся в выделении средств. Какие факторы оказывают сдерживающее воздействие на развитие отрасли в стране? Производство техуглерода очень материалоемкое и вопрос приобретения сырья очень актуален. Значительные объемы поставлялись с коксохимических заводов Донбасса. Пришлось искать альтернативных поставщиков, находить технологические

Грушевського,5 №01(20), 2018 » 19

БІЗНЕС

решения, модернизировать оборудование. У профессионалов трудности являются стимулом к развитию. Пользуясь случаем, хочу со страниц вашего уважаемого издания выразить огромную благодарность нашим поставщикам сырья. Большое спасибо им за понимание, поддержку и где-то, может, и за терпение. Какой объем техуглерода поставлен на экспорт в 2017 году и какие планы на 2018 год? Абсолютные цифры сами по себе ничего не говорят, а в относительных, — доля экспорта, повторюсь, без ущерба для внутреннего рынка, — более 80%. На следующий год планируем не снижать этот уровень. При этом надеемся на рост внутреннего потребления. Какой объем продукции реализуется в Украине? На экспорт реализуется продукция, не нашедшая сбыта в Украине. Мы полностью удовлетворяем запросы отечественных потребителей и готовы продолжать это делать с учетом роста производства их продукции. Есть ли госзаказы для предприятия? Какое процентное соотношение в структуре заказов и ожидается ли тенденция к росту? Наша продукция не является конечным продуктом, поэтому, как такового, госзаказа нет. Но наше предприятие включено в перечень предприятий, имеющих стратегическое значение для государства, и это накладывает особую ответственность в обеспечении выполнения заявок отечественных шинников, которые поставляют свою продукцию для нужд военно-промышленного комплекса Украины. Планируются ли в этом году инвестиции в техническое переоснащение производства? Необходимо ли оно? Остановиться в техническом переоснащении производства — обречь себя на самоуничтожение. Приоритетом нашего предприятия является модернизация и постоянное усовершенствование. В этом году акцент сделан на внедрение природоохранных технологий, для чего заключены договора с двумя известными институтами в этой отрасли, ещё с одним институтом ведется работа по получению продукта, соответствующего требованиям «food-contact» и продолжаем работу по внедрению энергосберегающих технологий. Необходимы ли для успешной работы отрасли изменения на законодательном уровне? Самое неблагодарное дело — давать советы. Но есть вопрос — нужен ответ. Для наших законодателей нужно ввести «депутатскую клятву Гиппократа»: «не навреди!». Наш опыт работы на европейском рынке показывает, что не все нужно копировать. Целесообразнее — адаптировать. И, как каждому украинскому товаропроизводителю, хотелось бы ощутить более благоприятный климат и поддержку для украинских предприятий. Это и тарифная политика 20 » Грушевського,5 №01(20), 2018

ПРОМИСЛОВЕЦЬ РОКУ

для транзитных перевозок, и прерогатива заполнения внутреннего рынка в части тех же закупок сырья и реализации продукции, и налоговое стимулирование повышения заработной платы работникам. Помогаете ли Нацгвардии, участникам АТО, больницам в прифронтовой зоне? Позвольте ответить на этот вопрос немного шире. Продукция нашего завода настолько специфична, что в рекламе не нуждается. Заказчик, прежде чем стать потребителем, очень долго её тестирует. Потребителя не интересуют рекламные ролики — ему важно качество и соответствие этого качества его особым требованиям. Но жить в обществе и не замечать проблем этого общества — невозможно. Наше предприятие позиционирует себя как предприятие высокой социальной ответственности. Поэтому, не ради рекламы и похвалы, мы делимся заработанной прибылью с теми, кому она в данный момент нужна. И инициаторами в этом благородном деле выступают как раз наши акционеры. Наше предприятие помогало семьям Героев Небесной сотни, семьям бойцов спецподразделения «Альфа», погибшим в первых боях с российским агрессором. Потом эти помощи переросли в постоянную материальную поддержку и воинской части Национальной гвардии, что дислоцируется рядом с нами. Помогаем мы и материальными ресурсами, и выполнением Мы наращиваем ремонтных работ внутри объемы экспорта, части для создания укрепляя имидж комфортных условий быта военнослужащих. Украины Выделяем денежные средства для улучшения материальной базы лечебных учреждений города, помогаем школам, дошкольным учреждениям. Профинансировали ряд проектов Национальной академии изобразительного искусства и архитектуры. Большое внимание, совместно с заводской профсоюзной организацией, уделяем развитию детского и юношеского спорта. Уже семь лет проводится первенство среди школьных футбольных команд, посвященное Дню города Кременчуг на приз завода технического углерода. Поддерживаем и «взрослый» футбол, где городская команда первой лиги «Кремень» участвует в играх чемпионата страны. Как Вы оцениваете бизнес-климат в стране? Вопрос очень интересный, спасибо. У нас, может, немного специфические критерии оценки существующего на текущий момент бизнес-климата, но они сформированы исходя из объективной реальности, в которой существует наше предприятие. КЗТУ дважды подвергался рейдерским атакам, одну из которых, самую масштабную, организовал известный Народный депутат Украины-олигарх. Рейдерами был задействован весь возможный преступный

и коррупционный арсенал, однако их потуги завладеть предприятием не увенчались успехом. Хотя последствия этих рейдерских атак, безусловно, негативно влияли на деятельность предприятия, но весь наш коллектив сплотился и смог преодолеть их. На сегодняшний день преступная деятельность рейдеров изучается правоохранительными органами Украины, а одно дело уже даже рассматривается судом. Мы надеемся, что наказание преступникам будет неотвратимо, справедливо и навсегда отобьёт охоту у любителей позариться на чужое. Извечной проблемой нашего предприятия, как и многих крупных экспортеров, было несвоевременное или неполное возмещение НДС. На сегодняшний день мы своевременно и в полном объеме получаем возмещение, несколько лет работаем в спокойной обстановке, проходят собрания акционеров, на которых принимаются решения, направленные на развитие завода. Думаю, что, благодаря действующему правительству страны, бизнес-климат имеет тенденции к улучшению. Вячеслав Викторович, может ли отечественный производитель поднять отрасль и экономику страны в нынешних условиях? Отвечаю известной фразой: «Ну, ведь поднимаем же!». Три года подряд мы наращиваем объемы

производства в натуральном и стоимостном выражении. Мы наращиваем объемы экспорта, укрепляя имидж Украины, как производителя высококачественной продукции. Ведь мы производим и поставляем продукцию не просто соответствующую высоким мировым стандартам качества, а ещё и удовлетворяем особые требования заказчиков. Если не пытаться — то точно не сможет, а если ставить цели и идти к их достижению, преодолевая трудности и веря в себя — «дорогу осилит идущий». В этом году вы номинированы в общенациональной программе «Человек года» в номинации «Промышленник года». Что эта номинация значит для Вас? В этом году наше предприятие получило почетную награду «Лидер года». Эта высокая оценка нашего вклада в развитие экономики Украины очень приятна, но и очень ответственна. Но, повторюсь, — это результат работы команды. И то, что мне выпала честь быть номинантом общенациональной программы «Человек года» в номинации «Промышленник года», это подтверждение правильности выбранного курса и стимул для дальнейшего совершенствования. Текст: Михаил Грушевский Фото: предоставлены пресс-службой КЗТУ

Грушевського,5 №01(20), 2018 » 21

ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ

НОВА ПОЛІТИЧНА ЕЛІТА

ПОСАДА ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРА ВАЖЛИВІША ЗА ПОСТ ПРЕЗИДЕНТА Про нових політичних лідерів, підготовку до президентських і парламентських виборів у 2019 році, особисте бачення розвитку країни та прототип Кабміну, над яким працює партія, розповів у ексклюзивному інтерв’ю виданню “Грушевського, 5” Віталій Скоцик, голова Аграрної партії України. Пане Віталію, в Аграрній партії уже заявляли, що йтимуть на парламентські вибори у 2019 році. Хто стане кандидатами від Вашої політсили? І що для Вас особисто означає політика? Для мене політика — це мистецтво, мистецтво управління державою. На жаль, за роки незалежності в Україні справжніх митців було дуже мало. Сцену захопили плагіатори і блазні, шулери та аферисти, і врешті-решт замість мистецтва ми отримали дешеву фонограму. Відбулася повна підміна понять. У боротьбі за владу і доступ до фінансових потоків про державу фактично забули. Якби в країні було ефективне управління, цілком можливо, що Крим не потрапив би під окупацію, а на Донбасі не лилась би кров. І, на жаль, навіть війна нічому не навчила можновладців, у них ті самі методи та цілі — царські вілли, золото і розкішний відпочинок десь на Сейшелах чи Мальдівах. Далі тривати так просто не може, інакше ми втратимо державу. Тому політичну систему потрібно докорінно змінювати. Кандидатами від нашої партії будуть передусім патріоти, люди, які відкрили власну справу, мають авторитет і користуються повагою серед тих, поряд із ким живуть. Вони йдуть в політику не красти, а створювати. За час перезапуску партії з 2014 року ми пройшли кілька хвиль місцевих виборів, бачимо, що населення прагне оновлення політики, воно втомилося від популізму та одних і тих самих облич, які лише змінюють політичні маски. Від самого початку ми говорили, що для нас партія — не засіб здобуття влади, а інструмент організації суспільства. Ми кажемо людям: обирайте з‑поміж себе тих, кого вважаєте достойними, і делегуйте їх нагору. І саме обрані за таким принципом кандидати балотуватимуться від нашої політсили. Громадяни на місцях оберуть тих, хто представлятиме їхні інтереси в парламенті. Цим ми і відрізняємося від інших — Аграрна партія будується за принципом «знизу догори». 22 » Грушевського,5 №01(20), 2018

На жаль, нові молоді та ідейні політики, які потрапляють до парламенту, швидко ламаються під тиском системи. У тому й суть. Коли людина сама намагається боротися із системою, зазвичай система її просто з’їдає. Або людина здається, і система бере гору, або бореться, але від неї відмахуються, як від набридливої комахи. Коли громадяни об’єднуються заради спільної ідеї, коли у них одна мета та спільні цінності, коли вони стають командою, — це справжня сила, зламати яку неможливо. Я неодноразово мав змогу потрапити до парламенту. Але коли ти йдеш під чужими прапорами, то приймаєш чужі правила. Абсурдно виглядає, коли член керівної фракції виходить на мітинги з плакатом «Я проти корупції». Наша ж мета — зламати систему. Для цього треба мати інструмент, а в нашій ситуації ніщо інше, окрім сильної політичної партії, цим інструментом бути не може. Над її будівництвом ми і працюємо вже 4‑й рік. Це те, із чого я почав, щойно очолив Аграрну партію, за цим критерієм підібрана вся наша команда. Нас об’єднує одна спільна мета — змінити стару систему, яка повністю прогнила. Тому ми стабільно і входимо до трійки переможців на виборах до ОТГ — це свідчить про те, що в нас повірили. Постійно поповнюємо свої лави новими амбітними людьми. І це вже давно далеко не лише аграрії — це лікарі, вчителі, юристи, енергетики, промисловці, IT-спеціалісти, підприємці, представники галузей культури та спорту. Наша політсила працює над формуванням стратегії розвитку держави. Для цього ми створили в партії дорадчі органи — професійні ради, які охоплюють увесь спектр соціально-економічних відносин, починаючи від аграрної, промислової та енергетичної сфер, закінчуючи медичною, спортивною, освітньою і мистецькою галузями. До виборів маємо намір представити альтернативний склад Кабінету Міністрів, у планах, до речі, — й повернення Міністерства промислової політики. Вважаєте, що воно потрібне?

На фото: Віталій Скоцик

Безумовно. Колись воно у нас було, і там існували 24 напрямки. Зараз є малесенький департамент, в якому кілька людей. Чого ж Ви дивуєтесь, що промисловість в Україні майже не розвивається? Промислової політики немає як такої. А без промисловості не можна здійснити економічного стрибка, не можна швидко стати на ноги. Ми не виживемо лише завдяки аграрній галузі. Так ми тільки скочуємося до рівня «бананової республіки». Продаємо за кордон задешево сировину, а там купуємо все задорого. І найстрашніше, що зараз ми втрачаємо головне — людський капітал. Хвиля трудової міграції лише набирає обертів. Чехія збільшила квоти для працевлаштування українців удвічі, в Польщі соціальні податки сплачують уже 307 тисяч українців. Торік було 170 тисяч. Ці люди вже не планують повертатися додому, вони хочуть там інтегруватися. Поляки змусили своїх роботодавців видавати офіційні зарплати нашим співвітчизникам і відраховувати соціальні внески там, а з них вони призначають пенсії власним громадянам. Поляки вже 2017‑го зменшили пенсійний вік на 2 роки. А в нас із такими темпами вже через десятиліття на 1 працівника будуть 2 пенсіонери. І це стане катастрофою! У нас немає часу чекати та пускати все на самоплив, ми маємо дуже швидко рятувати державу. Над медичною реформою партія також працює? Звісно. Держава передусім повинна дбати про якісне медичне забезпечення своїх громадян, адже люди — це головна цінність. Інші країни підходять до розв’язання цього питання по-різному, приміром, у Великобританії діє повністю державне медичне страхування, у США — приватна страхова медицина. Моделі можуть відрізнятися, однак головне завдання — надання якісних медичних послуг і створення умов для прогресу.

В Україні багато років медицина працювала за системою Миколи Семашка. Її суть у тому, що держава фінансує певну кількість лікарень та медиків пропорційно до чисельності населення. Зараз ми в середньому маємо 22 лікарі на 10 тисяч населення, тоді як західноєвропейський стандарт — 36, тобто у нас лише 60% від потреби. Ми почали ламати цю систему, але ж 49‑ї статті Конституції України ніхто не скасовував. А в ній чітко зазначено, що держава зобов’язана забезпечити якісне медичне обслуговування через систему державних і комунальних закладів. Влада тепер каже, що, відмовившись від койко-місця, спрямує кошти за хворим. Але це лише 210 гривень на особу, що можна за них вилікувати?! Так, система «гроші за пацієнтом» є в певних країнах, але ж у них розвиток економіки зовсім інший, на лікування хворих виділяють значно більші суми. Я боюсь, що, відмовившись зараз фінансувати медичну інфраструктуру, ми дуже швидко матимемо таку саму картину, як із переробними підприємствами в 90‑х роках. Вони просто зникли. Якщо зараз знищимо все, то навіть маючи гроші та починаючи будувати з нуля, і за 20 років не вийдемо хоча б на той рівень обслуговування, який був торік. У маленьких містах і селах ситуація взагалі катастрофічна. І влада обіцяє якісь космічні реформи, а людям допомога потрібна вже зараз. Нормальна медична допомога. Я вам чесно скажу, що навіть наші партійці не в одній області і лікарні підтримують, і медогляди організовують, і окуляри роздають. І не перед виборами — це постійна практика. Ми мусимо це робити, тому що держава просто самоусунулася від виконання своїх прямих обов’язків. Чи потрібен нашій державі реальний перепис населення? Чому його не проводять?

Грушевського,5 №01(20), 2018 » 23

ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ

Нам потрібна повна інвентаризація країни: землі, ресурсів. І, звісно, перепис населення. Ми маємо бачити реальну картину. А не проводять, бо в темній водичці завжди легше ловити рибку. Субсидії, соціальну допомогу, виплати переселенцям, нормального обліку яких ніхто не веде, і багато чого іншого розраховують із прив’язкою до того, скільки людей мешкає в тому чи іншому населеному пункті. А хіба раз «мертві душі» голосували? І хто формує ці реєстри? Хто має доступ до них? Ось і відповідь на Ваше запитання. Ми живемо в хаосі, створеному спеціально для того, аби приховувати різного роду махінації. Що буде в передвиборчій програмі Аграрної партії, з якою вона піде на парламентські вибори? Свою програму ми вибудовуємо навколо людини і для неї. Розробляємо план економічних змін, в основі якого лежать 9 індексів людського розвитку. Середня очікувана тривалість життя при народженні в 2016‑му в Україні була 71,68 року (офіційних даних за 2017‑й ще просто немає). Ми другі за рівнем смертності у світі, в нас найнижча тривалість життя в Європі. А тривалість життя, як і його якість, залежить від розвитку держави. Зростання економіки протягом трьох років поспіль здатне збільшити середній вік на рік. Наша мета — зробити країну такою, в якій люди житимуть довше, краще та матимуть все, що їм потрібно для розкриття своїх талантів і здібностей. Ви ставите перед собою дуже амбітні цілі, навіщо Вам особисто все це? Я все життя працював у реальному секторі економіки, будував і розвивав. І постійно стикався з такими самими проблемами, як і кожен, хто намагався вести бізнес у нашій державі. Я також працював у західних компаніях і бачив, які умови для розвитку власної справи створено там. Бачив, наскільки соціально відповідальним є бізнес у тих самих Штатах, Британії. І в певний момент я зрозумів, що не можна лишатися осторонь політики. Поки ми самоусувались від політичних процесів, бо були зайняті розбудовою економіки та щиро вважали справжнім патріотизмом якісне виконання своєї роботи, країну просто розтягували у нас під носом на шматки. У певний момент я зрозумів, що “ніхто нам не побудує держави, якщо ми її самі не побудуємо”. Ці слова В’ячеслава Липинського стали для мене і для всієї команди справжнім дороговказом. Проте щоб будувати, потрібно спочатку закласти фундамент, і такий фундамент — це справжня сильна партія, що об’єднує однодумців, людей, які прагнуть збудувати державу, де захочеться жити. А президентські амбіції у Вас є? У мене є амбіції зробити максимум для розвитку своєї країни. Одна з найбільших наших проблем із часів здобуття незалежності — це дуалізм влади. 24 » Грушевського,5 №01(20), 2018

НОВА ПОЛІТИЧНА ЕЛІТА

Постійна боротьба між Прем’єр-міністром і Президентом блокує роботу та не дозволяє концентруватися на головному — інтересах самої держави і її громадян. Цей дуалізм необхідно ліквідувати, виконавча влада повинна мати один центр підпорядкування. На моє переконання, це має бути Прем’єрміністр, якого обирає коаліція, перед якою він звітує. Тоді стануть зрозумілі повноваження і, що головне, — відповідальність, тоді буде змога впроваджувати довгострокову стратегію розвитку. Президент має виконувати представницькі функції — бути обличчям країни та представляти її на міжнародній арені. І я переконаний, що розмежування повноважень потрібно провести до наступних парламентських виборів, щоб дати змогу новообраній коаліції сформувати якісний уряд, який почне розбудову держави. А зробити це може або нинішній Президент, що малоймовірно, або ж той, кого буде обрано навесні 2019 року. А щодо кількісного складу парламенту. Чи вважаєте Ви, що кількість депутатів потрібно скоротити? Річ не в кількості, а в якості. Депутати — це представники інтересів своїх виборців у парламенті, і потрібно забезпечити, щоб усі верстви населення з усіх регіонів були якісно та повноцінно представлені. Можливо, у перспективі нам потрібно подумати про двопалатний парламент, який є, зокрема, в унітарних країнах, наприклад, у Польщі та Франції. Але першочергове завдання — дати змогу ефективно працювати виконавчій владі та провести якісні економічні реформи. Якою має бути заробітна плата депутата чи міністра? Зарплати державних менеджерів, — а до депутатів, міністрів і взагалі чиновників потрібно ставитися, саме як до найнятих менеджерів, — не можуть бути низькими, інакше ми не зможемо вимагати від них ефективної роботи. У світі зараз заробітні плати різні — значною мірою це залежить від рівня економіки. Наприклад, у члена Конгресу США — 15 тисяч доларів за місяць. І йому вже ніхто не виділяє автомобілів із водіями, не компенсує вартості оренди житла та не надає інших пільг. Депутат литовського Сейму отримує 1700 євро за місяць. Я думаю, що на Литву ми можемо орієнтуватися. І за років 10–15 здатні вийти на рівень, коли наші народні обранці одержуватимуть 1700–2000 євро. Але, повторюся, для цього має розвиватися економіка. Зарплата чиновників повинна бути приблизно рівноцінною заробіткам менеджерів середньої ланки у бізнесі. Це стане стимулом для того, щоб молоді, амбітні, професійні люди йшли в державне управління, будували тут кар’єру і працювали на розвиток своєї країни. Повний текст читайте на сайті видання www.grushevskogo5.com

«Романковская усадьба» РЕСТОРАННО-ГОТЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

Ресторанно-готельний комплекс Романківська Усадьба щиро і сердечно запрошує Вас відвідати наш заклад, отримати душевне задоволення, спокій та насолодитись українською природою, скуштувати екологічно чисту їжу. Нами пропонується зал на 200 чоловік для проведення весіль і сімейних урочистостей, ювілеїв та інших приємних видатних для Вас свят. Крім цього є окремі затишні зали для сімейного та колективного відпочинку на 20–30–50 чоловік.

Камінний, мисливський, більярдний зали. Російські лазні на дровах за старослов'янськими традиціями з лікувальним ліжком СІРОГЕН оздоровчий масаж з ефективним лікування спини, суглобів, простати, жовчного міхура та інше. Лікувальння проводиться кандидатом медичних наук вертебрологом В. Черкай. Басейн з підігрівом для дорослих і малят. Озеро, рибалка, здорова і смачна їжа. Хліб і сіль завжди навпіл, приїжджайте, раді Вас бачити!

КОНТАКТИ вул. Сосновий бір, 21 с. Романків, Київська область, 12-й км Новообухівської траси +38 (067) 407-09-51, +38 (094) 924-90-09, +38 (050) 448-27-00 z-estate.com.ua

ДАВОС-2018

ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ

ВРЕМЯ ЖЕНЩИН В начале 2018 года движение #MeToo дало женщинам новый импульс и предоставило правительствам возможность предпринять конкретные шаги для расширения участия женщин в сфере труда. Фактически, это может стать одним из необходимых элементов поддержания сегодняшнего глобального восстановления экономики. Кристин Лагард, директор-распорядитель Международного валютного фонда. публичных обсуждениях по всему миру расширение прав и возможностей женщин все чаще оказывается в приоритете. Вопрос о том, как обеспечить больше экономических возможностей для женщин, уверенно входит в повестку дня ежегодного Всемирного экономического форума в Давосе в этом году. И давние защитники прав женщин чувствуют эмоциональный подъем, ведь многие — как мужчины, так и женщины — пришли к осознанию неотложности этой задачи. Предоставление женщинам и девочкам возможности добиться успеха — это не только правильный шаг; оно также может принести обществам и экономикам всеобщее благо. Например, участие женщин в сфере труда наравне с мужчинами увеличит ВВП Японии на 9%, а Индии — на 27%. Международный валютный фонд (МВФ) зафиксировал многие другие макроэкономические выгоды, связанные с расширением прав и возможностей женщин. Было доказано, что сокращение гендерных разрывов в сферах занятости и образования помогает странам разнообразить свой экспорт. Назначение большего числа женщин в правления и наблюдательные советы банков может способствовать их стабильности и устойчивости на финансовом рынке. Сокращение гендерного неравенства также сокращает неравенство доходов и обеспечивает более устойчивый экономический рост. Сокращение гендерного разрыва может показаться сложным заданием, но оно важно для долгосрочного экономического развития и процветания. Таким образом, задача для каждой страны состоит в том, чтобы максимально использовать потенциал своего народа. Осознание потенциала женщин — это универсальная миссия. Впрочем, некоторые сдерживающие барьеры также универсальны. Шокирующий показатель: 90% стран имеют в законодательстве одно или более гендерных ограничений. В некоторых странах женщины по-прежнему имеют ограниченные права собственности по сравнению с мужчинами; в иных случаях мужья имеют право запретить своим женам работать. Помимо правовых барьеров, женщины также сталкиваются с социальными и культурными

26 » Грушевського,5 №01(20), 2018

препятствиями, которые ограничивают их доступ к образованию, работе и финансам. Это особенно актуально для стран с нестабильными политическими системами. Теперь, когда уровень осведомленности общественности растет, настало время продвигаться вперед с конкретными мерами по оказанию помощи в трудоустройстве женщинам, воспитывающим детей. Наглядным примером может быть Норвегия, где доступная схема ухода за детьми и отпуска для родителей позволяет работать как матерям, так и отцам. Да, эти программы недешевые. Но они достойны инвестиций, учитывая огромный вклад женщин в экономический рост. Более того, программы, которые помогают женщинам продолжать работать, также меняют роль отцов. В Норвегии и других странах с аналогичной политикой отцы теперь в равной степени разделяют отпуск по уходу за ребенком и берут на себя воспитание детей. В результате больше женщин могут занимать руководящие посты на работе и общественной жизни. Конечно, страны, не достигшие экономического уровня Норвегии, обычно сталкиваются с другими гендерными вызовами, связанными в том числе с ограниченным доступом к воде и образованию. К сожалению, несмотря на то, что многие страны добились прогресса в сокращении гендерных разрывов при поступлении в начальные школы, предстоит еще многое сделать на уровне среднего и высшего образования. Пока эти разрывы сохраняются, женщины не смогут претендовать на политическую и экономическую власть наравне с мужчинами. Соответственно, Норвегия сделала образование девочек главным приоритетом в своих программах международного развития. Помимо образования, решающее значение имеет обеспечение доступа женщин в развивающихся странах к финансам, поскольку оно позволяет им в полной мере участвовать в экономике, в том числе в качестве предпринимателей. Когда женщины имеют право начинать собственный бизнес, они могут стимулировать инновации и содействовать процветанию своих стран.

Фото: Кристин Лагард

Поскольку участие женщин в сфере труда столь важно для экономического роста, такие организации, как МВФ, намерены сотрудничать с правительствами всего мира, чтобы наделять женщин полномочиями в экономических вопросах. Например, поддерживаемые МВФ программы в Египте и Иордании включают меры по увеличению инвестиций в общественные детские сады и безопасный общественный транспорт. Кроме конкретной политики, сегодняшние дискуссии все больше фокусируются на необходимости более широких социальных изменений. И теперь, когда такие движения, как #Equalpay и #MeToo, получили такую поддержку, похоже, на удастся достичь перемен. Испытываешь вдохновение, наблюдая, как много женщин, девушек и даже мужчин выступают против унизительного отношения к женщинам, которое сдерживало нас всех. С восстановлением мировой экономики правительства отныне должны заложить основу для долгосрочного роста, создав условия для женщин во всем мире, чтобы они могли реализовать весь свой потенциал. Дискриминация и насилие в отношении женщин более недопустимы. Настало время женского процветания. Фото: Flickr Текст: ProjectSyndicate

В ноябре 2017 года Верховная Рада приняла в первом чтении новый Избирательный кодекс, который дает возможность увеличить «женскую квоту» в парламенте несколько раз. Теперь в каждой пятерке партийного списка на выборах должно быть не менее двух женщин. Анне Быкова, политтехнолог, ведущий эксперт Института публичной политики и консалтинга ИНПОЛИТ 5 типажей украинских женщин в политике. Первый — «Стальные я… блоки». Это женщины, которые не просто дирижируют этим «оркестром», они сами пишут себе политическое либретто. Первый пример, который я назову — Юлия Тимошенко. Она — самая узнаваемая и цитируемая женщина-политик. Второй пример — Инна Богословская. И если Тимошенко — главный конкурент Порошенко, то Богословская — главный конкурент Тимошенко. Третьей настолько сильной женщины в украинском политикуме пока нет. Второй типаж — «Жена». Это женщины, которые в политике находятся «за мужем». Или они вошли в политическое поле ситуативно (пример — Марина Порошенко как первая леди), или же давно занимаются политикой и помогают в карьере супругу (пример — Марина Кинах как жена и партнер Анатолия Кинаха). Третий типаж — «Мужик». Здесь речь идет о женщинах, которые пытаются стать мужчинами во всех внешних проявлениях: риторика, жесты, имидж. Два несхожих примера — Надежда Савченко и Татьяна Черновол. Надежде Савченко свойственны импульсивность, прямолинейность, стилистическая грубость. А Татьяна Черновол известна Украине как агрессивная женщина-депутат, которая неоднократно была зачинщицей драк в парламенте и за его пределами. Четвертый типаж — «Бизнес-леди». Это женщины, которые пришли в политику после мощной бизнес-карьеры. Отличный пример — Наталья Королевская. Вершиной ее политической карьеры стал пост министра социальной политики. Сегодня Королевская руководит общественным движением «Женщины за мир». 5 типаж — «Дольки Каббана». Это женщины, для которых Верховная Рада — не больше, чем главный подиум страны. Один из примеров — Алена Кошелева из Радикальной партии Олега Ляшко. Алена прославилась своими эротическими фото из соцсетей, а в первый день своего депутатства не смогла ответить на вопрос о государственном устройстве Украины. Если вытеснить пятую категорию четырьмя другими — профессионалами, благотворительницами, знатоками своего дела — украинская политика выйдет на новый уровень.

Грушевського,5 №01(20), 2018 » 27

МЕДИЧНА РЕФОРМА

ІНТЕРВ’Ю

ГРАЖДАНСКИЙ ДИАЛОГ ЗАЛОГ УСПЕШНОСТИ О сути медицинской реформы в Украине, о главных рисках и достижения, а также о работе министерства здравоохранения, рассказала эксклюзивно для издания «Грушевского,5» Татьяна Донец, народный депутат Украины, заместитель Главы комитета Верховной рады Украины по вопросам здравоохранения. В чем суть медицинской реформы в Украине и какие показатели будут свидетельствовать о том, что реформа успешна? Чаще всего в ответ на этот вопрос звучит заученный тезис — «деньги идут за пациентом». Но не все до конца понимают, что именно это значит. Теоретически, медицина в Украине была безоплатной (не «бесплатной», а именно «безоплатной», поскольку каждый гражданин оплачивает расходы на охрану здоровья своими налогами). Вроде бы пациент должен получить безоплатно все, а по итогу — немногое. Суть медицинской реформы в том, что теперь каждая услуга будет тарифицирована и будет понятно, из чего состоит тариф. Каждый из нас будет четко понимать, что конкретно оплачивает своими налогами и есть ли что-то, за что придется заплатить из собственного кармана. Кроме того, рыночный тариф на медицинские услуги приведет к увеличению внутренней конкуренции не только между государственными клиниками, но и к конкуренции между частными и государственными медучреждениями. Безусловно, государственным клиникам в такой ситуации придется «подтянуть» качество сервиса. Конкуренция рождает качество. На мой взгляд, главный критерий успешности — осознание и со стороны медучреждений, и со стороны населения, что конкретно одни должны выполнять, а вторые — требовать. Это и есть нормальный гражданский диалог. Как Вы оцениваете работу Министерства здравоохранения Украины? Со всеми ли задачами они справляются? Какие проблемы видите в работе министерства в целом или же конкретно и. о. министра? Главная проблема как раз в том, что министр — и. о. Беспрецедентный случай, когда столько времени профильным министерством руководит «исполняющий обязанности». И МОЗ в этом плане не одинок — в Кабмине до сих пор три «вакантных места»: министр аграрной политики и продовольствия Тарас Кутовой, а также министр информационной политики Юрий Стець давно заявили о решении уйти 28 » Грушевського,5 №01(20), 2018

в отставку. В моем понимании, любая ложь — это проблема. Не назначение — это нечестно, не вынесение в зал — это нечестно. Нечестно по отношению к населению, и по отношению к «духу и букве закона». Не скрою, есть проблемы со своевременностью поставок лекарственных средств, которые закупаются через международные организации. Мой личный вопрос звучит так: почему контракты по госзакупкам лекарств через международные организации — единственные закрытые в стране? Все эти Основной риск – контракты — закрыты, это человеческий как и все условия в них: себестоимость, срок фактор. годности препаратов. Ничего неизвестно. Почему международные партнёры, которые требуют от всех госструктур открытости, публичности и отчетности, молчат, о закрытых контрактах МОЗ? Если бы подобное происходило в любом другом министерстве, уже был бы скандал. В отношении МОЗ — гробовая тишина. Кроме того, в МОЗ числится целая команда помощников, советников и консультантов, которые официально не получают зарплату в МОЗ, но при этом на всевозможные ЧП выводятся колоссальные средства — миллионы гривен. Де-юре, никто из них в министерстве зарплату не получает, но де-факто, складывается впечатление, что в МОЗ существует отдельный бэк-офис. Есть вопросы по процедуре закупки медицинского оборудования через ProZorro, которая запрещает переговоры с поставщиком. Во всем мире медицинское оборудование берут в лизинг. Не все нужно покупать — если брать медоборудование в лизинг, здесь и сейчас можно иметь больше. У нас же — покупается все. Потому что переговоры с поставщиком исключены в принципе. Это нонсенс. Какие главные риски и достижения медицинской реформы Вы видите? Основной риск — это человеческий фактор. Человек, который осуществляет реформу, который находится «впереди», должен обладать, насколько это возможно,

На фото: Татьяна Донец

практически безоговорочным уважением и глобальным доверием. Ведь если этого нет, те, кто идут за ним, всегда могут устроить саботаж. А саботаж даже самую эффективную реформу способен свести к нулевому результату. Есть ли в Украине программы повышения квалификации медицинских работников, которые финансируются государством? Медицинские работники государственных и коммунальных учреждений, проходят курсы за бюджетные средства. Возможностей для повышения квалификации много. На самом деле, в этом вопросе не так просто провести четкую границу. Например, государственная клиника покупает медицинское оборудование Philips, а компания Philips организует обучение медицинского персонала для работы с этим оборудованием. Кто в таком случае оплатил обучение? Philips или государство, которое приобрело, к примеру, передовой МРТ-аппарат? Какой должна быть заработная плата врачей? Наши врачи, действительно, очень конкурентоспособны. Люди, получившие медицинское образование в Украине, руководят профильными отделениями в Нью-Йорке, не говоря уже о клиниках в Израиле и Германии. Мир замечает талантливых специалистов. Только за последний год из Украины выехали более 4 тысяч медицинских работников. А в ближайший год прогноз «утечки» за границу медицинских кадров составляет еще 7–7,5 тыс. Квалифицированные врачи эмигрируют целыми коллективами. Мозги и талантливые руки нужно ценить. За границей это понимают, как и то, что высокие гонорары врачей влекут за собой и большие отчисления в виде налогов в госбюджет. Именно поэтому «звездам» от медицины предлагают не только лучшие условия для работы, но и гражданство. Финансовый доход врача должен быть конкурентоспособным — это аксиома. Именно поэтому, я предложила, а Комитет по вопросам охраны здоровья включил в комитетский вариант законопроекта о медреформе норму, которая гарантирует, что зарплата врачей должна пересматриваться и увеличиваться ежегодно. Поскольку будет составлять 250% от средней зарплаты на июль текущего года. Будет расти размер средней зарплаты, будет расти уровень оплаты труда медицинских работников. Уже сегодня эта цифра составляет более 18 000 грн. Фактически, это стартовая заработная плата врача. Чем выше квалификация, тем больше будет зарплата. Нужно ли открывать больше частных клиник? «Нужно» и «должен» вообще плохо соотносится с понятием «рынок». Рынок сам себя регулирует. В стране востребована частная медицина в таких областях, как гинекология, офтальмология, неврология. Реже

всего обращаются к частным онкологам. Думаю, что если рынок частных медицинских услуг будет расти, то в первую очередь, в секторе частных кабинетов и семейных врачей. Хотя запрос и на более сложные отрасли частной медицины есть — особенно на диагностику. Тем не менее, во всем мире, как правило, самые сложные случаи и операционные вмешательства проводятся в государственных учреждениях. Украина в этом плане — не исключение. Что такое государственное агентство — Национальная служба здоровья? И кто ее возглавит, какая команда будет работать? Национальная служба здоровья будет оператором средств: от казначейства до направления в больницу и к врачу. Фактически, это переходный этап к страховой медицине. Лично я бы хотела, чтобы службу все-таки возглавил не представитель общественной организации (при всем уважении к ним), а грамотный управленец с опытом, умеющий искать ресурс внутри страны, а не только за ее пределами. Какое количество денег предусмотрено на ее создание? В госбюджете на 2018 год предусмотрено 8,2 млрд. грн, из которых 8 млрд. грн будет направленно на финансирование оказания первичной медицинской помощи. Текст: Михаил Грушевский Фото: пресс-служба Татьяны Донец

Грушевського,5 №01(20), 2018 » 29

КОМЕНТАР

МЕДИЧНА РЕФОРМА

СКАНДАЛЫ БЕЗ РЕФОРМ 2017 год в сфере здравоохранения проходил в атмосфере скандалов (срыв госзакупок, рост инфекционной заболеваемости, рост задолженности по зарплате у медиков) и хаотичных и противоречивых попыток запустить реформу системы здравоохранения (прежде всего, в части ее финансирования). Это не вызвало доверия у населения. Александр Березянский, первый заместитель главы Оппозиционного Блока в Полтавской области. ОСНОВНЫЕ ИТОГИ 2017 ГОДА В СФЕРЕ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ: 1. Продолжились проблемы с госзакупками. Введение в средине года нового Национального перечня лекарств, которые могут закупаться за бюджетные средства, чуть не привели к срыву закупок на местном уровне. Из-за чрезвычайности ситуации введение перечня было перенесено на начало 2018 г. 2. Доступность медикаментов для населения снизилась. Не слишком помогла и программа «Доступные лекарства», которая стартовала со значительным опозданием и покрыла только 3 нозологии. Процесс шел вяло, даже несмотря увеличение бюджетных денег (+250 млн.грн. к первоначальным 500 млн.грн.). По мнению экспертов, аптеки не были заинтересованы в массовом участии в проекте. Лекарства не всегда можно было получить, а возмещения происходили с перебоями. Население столкнулось с очередями в поликлиниках при получении рецептов, а предложенные лекарства были не самые эффективные. В конечном итоге, выделенные средства не были освоены в полном объёме. Из выделенных 700 млн. грн. по состоянию на 1 декабря 2017 года аптекам компенсировали 486,9 млн грн. 3. В 2017 году страна столкнулась с резким ростом инфекционной заболеваемости. Важной причиной роста инфекционной заболеваемости стал провал в реализации функций санэпиднадзора, связанный с неудачными институциональными перестройками в этой области. В 2017 году правительство приняло постановление о ликвидации Госсанэпидслужбы, несмотря на решение суда об отмене соответствующего решения от 2014 года. Функции Госсанэпидслужбы были разделены между МОЗ – (мониторинг) и Минагрополитики (контроль), однако взаимодействие между ними так и не было налажено. 30 » Грушевського,5 №01(20), 2018

Как следствие, процесс проведения ивоэпидемических и профилактических мероприятий значительно усложнился и удлинился. 4. Накапливались проблемы в оплате труда медиков • После повышения минимальной зарплаты в здравоохранении в разы выросла задолженность по ее выплате. Темп прироста за 11 мес. 2017 составил 408% от начала года. Это рекорд среди бюджетников. • Нехватка бюджетных денег вылилась в перевод многих медработников на неполный рабочий день, а также же в угрозу увольнений. • Отрасль столкнулась еще с одной проблемой – «уравниловкой» в оплате труда врачей и неквалифицированного персонала. В ряде случаев зарплата врача без категории была ниже, чем зарплата младшего медработника со стажем. 5. Закон о сельской медицине носил общий декларативный характер. Он декларирует общие цели, такие как - строительство новых амбулаторий, оборудование сети для развития телемедицины, строительство дорог и жилья для медиков на селе, укрепление инфраструктуры и пр.. Однако закон не предлагает никаких новых инструментов для решения этих задач, и декларации остаются декларациями. В целом, 2017 год в здравоохранении запомнится как год скандалов и политического давления в пользу принятия законов, существенно меняющих финансовые отношения между государством и медучреждениями. Это был год звучных политических обещаний без кропотливой и напряженной работы по подготовке реформ. Удастся ли исправить ошибки и снизить риски провала? Это покажет год наступивший.

Грушевського,5 №01(20), 2018 » 31

КОМЕНТАР

ПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ

ПАСПОРТИЗАЦИЯ ОКРУГА НА ВЫБОРАХ Сколько стоит кампания начинающего политика на округе, какие есть нюансы и трудности в паспортизации округа и что может стать причиной проигрыша кандидата рассказал в интервью изданию “Грушевского,5” Александр Муленко, политтехнолог. Александр, что такое паспортизация округа? Это работа с теми людьми, с которыми нужно будет в будущем сотрудничать, исследование потенциальным кандидатом своих избирателей. Если кандидат хорошо зарекомендовал себя в округе, он может претендовать на место в парламенте. Чем лучше депутат исследует свой электорат, тем легче ему будет прийти к победе. Для того чтобы выстроить все необходимые для избирательной кампании процессы, необходимо определить округ и сделать его паспортизацию. Каков механизм паспортизации? Сейчас работает система 50/50. Одна половина избирается по мажоритарному округу, другая — по партийным спискам. Пока эта система является действующей. Работа в округах — это конденсация политического капитала. Для начала кандидат выбирает округ, в который он планирует войти. Дальше он должен изучить особенности культурного, политического, психологического ландшафта. Дальше депутат выстраивает систему коммуникации с теми людьми, которые будут приносить и распространять нужную и полезную информацию. Например, медийная сфера обеспечивает проинформированность электората о кандидате. Какие есть нюансы? В сроках и объемах. Объем и время составления паспорта зависит от кандидата, особых требований больше нет. Все зависит от того как долго депутат будет выстраивать сиситему коммуникации с аудиторией. Также важно учитывать роль социологов. Начиная работу, стоит заручиться поддержкой влиятельных людей, живущих на округе. Также, все чаще можно столкнуться с аморфностью самих избирателей, они крайне неактивны. Возможно полное невоссприятие кандидата народом. Когда нет деятельного избирательного процесса, люди не задумываются что будет дальше, кто будет во главе 32 » Грушевського,5 №01(20), 2018

их округа. Также могут возникнуть препятствия, при столкновении с серьезным админрессурсом и доступ к нужной информации будет ограничен. Что еще влияет на эффективность паспортизации? Как я уже сказал, важно учитывать роль социологов, составление социологической группы играет серьезную роль в работе кандидата. Чтобы войти в округ, его нужно «померять», для этого надо знать настроение людей, взгляды, предпочтения жителей территории. Этим занимается социологическая группа, которая выясняет тенденции округа, что там происходит, какие есть организации, какие журналы читают и т. д. После проведения опроса, кандидат анализирует проблемы, выбирая несколько, с которыми он готов работать. Также при интервьюировании необходимо учитывать политические взгляды людей, потому что если население придерживается, например, правых взглядов, а кандидат — противоположных, то работа в этом округе будет неактуальна для него. Какова стоимость кампании начинающего политика? Это зависит от уровня выборов. Если брать незначительные территории, то можно обойтись довольно-таки простым бюджетом. Цена самой скромной предвыборной кампании для начинающего кандидата составляет приблизительно 2–5 долларов на избирателя. Если округ для паспортизации на оккупированных территориях? Недавно был принят закон о деоккупации Донбасса. В нем сказано, что выборы на этих территориях проводиться не будут, пока они неподконтролы Украине и граница не будет полностью возвращена в параметры 2014‑го года. Поэтому выборы на оккупированных территориях не проводятся. Текст: Ирина Германович

Грушевського,5 №01(20), 2018 » 33

АРХІТЕКТУРА ІНФОГРАФІКА

ЖИТТЯ БІЛЯ ВОДИ НБУ

СТРУКТУРА ГО

34 » Грушевського,5 №01(20), 2018

ОТІВКИ В ОБІГУ

Грушевського,5 №01(20), 2018 » 35

КОМЕНТАР

БЛОКЧЕЙН

ЭРА КРИПТОДЕМОКРАТИИ

Как изменяется мир с появлением новых технологий? Свергают правителей, разрушают империи, уничтожают старый уклад жизни. С появлением новых технологических возможностей меняется всё. Технология шифрования данных Blockchain породит новых политиков и выпустит из бутылки джинна невиданных перемен. Государства потеряют 90% своих функций. Геннадий Балашов, лидер политической партии «5.10», бизнесфилософ, предприниматель, блогер. Для начала разберёмся с базовыми понятиями, как работает технология и какие задачи она выполняет. ЗАЩИТА ПРАВ С ПОМОЩЬЮ БЛОКЧЕЙН Блокчейн — это технология, на основе которой работают все существующие криптовалюты мира. Буквально переводится как «цепочка блоков» информации. Особенность блокчейна в том, что его информацию нельзя взломать, подделать или украсть. Данные шифруются настолько изощрённым образом, что это попросту невозможно. Как именно блокчейн гарантирует безопасность, написаны тома литературы и километры комментариев на форумах. Если в двух словах… Блокчейн присваивает каждой транзакции (например, денежному переводу в «Биткойн») свой цифровой код. Чтобы код образовался, программа должна включить в него часть кода предыдущей транзакции, которая в свою очередь также содержит часть кода предшествующих транзакций. Таким образом получается цепочка связанных между собой блоков информации, ссылающихся друг на друга, «вклиниться» в которую невозможно, потому что новые коды образуются с фантастической скоростью и постоянно усложняются. С 2009‑го года, когда была запущена первая криптовалюта мира «Биткойн», многие пытались это сделать, позарившись на цифровые миллиарды, но безуспешно. При чём здесь политика, спросите вы. Цифровая валюта, это, конечно, интересно, но как это связано с государственным управлением и с народовластием? УНИВЕРСАЛЬНАЯ ТЕХНОЛОГИЯ БУДУЩЕГО Технологию блокчейн можно использовать для документооборота, например, в системе электронного голосования или в системе учёта медицинских данных пациентов. Где бы она не применялась, она устранит «человеческий фактор» и защитит от краж, взломов и прочих рисков. Государственный Земельный кадастр Украины перешёл на технологию блокчейн в октябре 2017‑го года. Швеция так же, как и Украина, применяет блокчейн для учёта земельных участков. В США, Эстонии и Нидерландах блокчейн используется в системе 36 » Грушевського,5 №01(20), 2018

медицинского обслуживания. А Объединённые Арабские Эмираты объявили о переводе всего государственного документооборота на блокчейн до 2020‑го года. Блокчейн сделает невозможным взяточничество и сметёт с лица земли государственных «решал» как класс. Это прорывная технология борьбы с коррупцией, бюрократией и преступностью, которая пока не оценена по достоинству. Представьте себе страну, где имущественные права защищены совершенной технологией шифрования данных, нет бумажной волокиты, где честные суды, потому что махинации с судебными документами невозможны, где банковские вклады абсолютно надёжны, потому что банкиры попросту не могут воровать. Представьте себе государство, где политические выборы переведены на технологию блокчейн, а значит, подделать голоса невозможно. КриптоДемократия — это когда вы ни у кого ничего не спрашиваете и ничего не боитесь, потому что все ваши гражданские права гарантированы криптошифрованием. Текст и фото: Геннадий Балашов

Грушевського,5 №01(20), 2018 » 37

ЗАКОНОДАВСТВО

УКРАЇНА - ЄС

КОНФУЗ ПО-НОВОМУ Україна отримала гучний міжнародний скандал, внісши до "офшорного списку" кілька країн ЄС. Павло Шовак, юрист ЮФ "Астерс". "ЧОРНИЙ" СПИСОК В Україні більш-менш дієві правила трансфертного ціноутворення вперше були введені в дію у вересні 2013 року. Якщо коротко сформулювати суть правил трансфертного ціноутворення, то вона полягає в тому, щоб зменшити можливі маніпуляції з вартістю товарів і послуг в операціях між пов'язаними особами та запобігати виведенню капіталу з України у юрисдикції з низьким рівнем оподаткування. Крім операцій із пов’язаними особами-нерезидентами, українські правила трансфертного ціноутворення можуть застосовуватися, зокрема, до операцій із резидентами юрисдикцій із низьким рівнем оподаткування. Перелік таких юрисдикцій періодично затверджує Кабінет міністрів України, виходячи з критеріїв, визначених Податковим кодексом України. Досить часто цей перелік називають "офшорним", однак така характеристика некоректно відображає його суть та причини включення юрисдикцій до переліку. Дійсно, до цього переліку історично входили та входять класичні офшорні юрисдикції (наприклад, Британські Віргінські острови, острови Гернсі та Джерсі). Тим не менше, до нього також входять оншорні юрисдикції зі сприятливим податковим законодавством (наприклад, Ірландія, Кіпр). Тобто включення до переліку не означає, що в такій державі взагалі відсутнє оподаткування, що до певної міри властиво класичним офшорним юрисдикціям. Включення юрисдикцій до цього переліку може негативно впливати на ділові відносини та бажання українського бізнесу співпрацювати з компаніями з цих юрисдикцій, адже: — незалежно від наявності відносин пов'язаності, господарські операції з компаніями з таких юрисдикцій можуть бути визнані контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення. Це покладатиме на українського платника податків додаткові вимоги зі встановлення відповідності операцій ринковим умовам та, як наслідок, підвищуватиме його адміністративні витрати. — при придбанні товарів та послуг у компаній із таких юрисдикцій українські платники податків зможуть формувати витрати для цілей оподаткування в обмеженому 70% розмірі. — платежі в такі юрисдикції підлягатимуть посиленому фінансовому моніторингу з боку українських банків, що може суттєво ускладнювати та затримувати їх здійснення, зокрема, через відмову обслуговуючих 38 » Грушевського,5 №01(20), 2018

банків купувати іноземну валюту під подібні транзакції. Нині чинні критерії віднесення юрисдикцій до переліку передбачають оцінку рівня ефективного оподаткування прибутку в юрисдикції та наявність і виконання юрисдикцією домовленостей з Україною про обмін інформацією. Держава може бути включена до переліку, якщо: — номінальна та ефективна ставка податку на прибуток в державі складає 13% або менше; — держава не має домовленостей з Україною про обмін податковою інформацією; — держава не забезпечує своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією на запит України. Законодавство чітко та прямо не визначає, повинні ці критерії застосовуватися в сукупності чи достатньо виконання одного з них, що робить процес відбору юрисдикцій до переліку дещо незрозумілим та непрозорим. З практики затвердження переліку юрисдикцій із низьким рівнем оподаткування можна допускати, що Кабмін виходив із того, що достатньо виконання одного з критеріїв. Не став винятком перелік, затверджений наприкінці минулого року. ЗА ФОРМОЮ — ПРАВИЛЬНО… 27 грудня минулого року уряд України затвердив уже четвертий поспіль перелік юрисдикцій із низьким рівнем оподаткування. До нього увійшли, зокрема, Латвія, Естонія та кілька інших держав, які якщо й оподатковують прибуток за ставкою 13% чи нижче, однак мають зобов'язання обмінюватися податковою інформацією з Україною та, швидше за все, виконують його. У відповідь на це влада Латвії слідом за колегами з Естонії висловили своє невдоволення з приводу їх включення до переліку юрисдикцій із низьким рівнем оподаткування. Претензії Латвії та Естонії з приводу включення їх до переліку юрисдикцій із низьким рівнем оподаткування мають правові підстави. Україна уклала з цими державами міжнародні договори про усунення подвійного оподаткування з положеннями про недискримінацію. Відповідні положення цих договорів забороняють дискримінувати латвійські та естонські компанії у питаннях оподаткування. Однією із форм дискримінації, яка прямо заборонена договорами, є обмеження можливості українських підприємств формувати податкові витрати при здійсненні

виплат на користь латвійських чи естонських компаній. Податкові витрати повинні визначатися українськими підприємствами на тих самих умовах, якби вони здійснювалися на користь іншого українського підприємства. Тому, зважаючи на наведені вище наслідки включення держави до переліку юрисдикцій із низьким рівнем оподаткування, включення туди Латвії та Естонії порушує положення про недискримінацію, яке закріплене у міжнародних договорах про усунення подвійного оподаткування. Варто зазначити, що положення про недискримінацію не забороняє застосовувати правила трансфертного ціноутворення взагалі. Однак застосування цих правил повинно виходити з наявності відносин пов’язаності українського підприємства із відповідним нерезидентом, а не з самого факту реєстрації нерезидента у відповідній юрисдикції. ЩО ДАЛІ? Після досить гучного скандалу та за результатами розгляду претензій Латвії та Естонії, вони, а також Угорщина, Мальта та Грузія 31 січня були виключені з переліку. Тим не менше, наразі відповідне рішення уряду не було оприлюднено, а тому юридично не існує. Поки що ці юрисдикції юридично залишаються включеними до переліку. Дії уряду щодо наміру виключити ці юрисдикції з переліку можуть свідчити з одного боку про виконання Україною положень про недискримінацію, закріпленого в міжнародних договорах про усунення подвійного оподаткування. У відносинах України з Угорщиною, Мальтою та Грузією також діють відповідні міжнародні договори з такими положеннями. З іншого боку рішення уряду може також свідчити про зміну підходу до формування переліку та юрисдикції будуть включатися в перелік у разі їх відповідності всім згаданим вище критеріям віднесення держави до переліку в сукупності, а не одному з них. Є підстави вважати, що причиною включення Естонії, Латвії, Грузії, Мальти та Угорщини до переліку юрисдикцій із низьким рівнем оподаткування було виключно те, що за оцінками уряду України номінальна та ефективна ставка податку на прибуток в цих державах складала 13% або менше. Зокрема, у Естонії, Латвії та Грузії замість традиційного податку на прибуток діє так званий податок на виведений капітал. Суть його полягає в тому, що податок не сплачується у випадку реінвестування отриманого прибутку, а сплачується при розподілі прибутку (виплата дивідендів чи інші платежі, прирівняні до розподілу прибутку). При цьому ставка податку складає 15% у Грузії та 20% у Естонії та Латвії, тобто перевищує 13%. Варто зазначити, що таку систему оподаткування прибутку намагалися запровадити в Україні вже з початку цього року, однак напрацьований законопроект

так і не був поданий на розгляд до Верховної ради. Мальта застосовує традиційний підхід до оподаткування прибутку, а ставка податку складає 35%. В той же час за результатами виплати дивідендів мальтійською компанією її акціонери мають право отримати відшкодування сплаченого податку на прибуток. За результатами такого відшкодування ефективна ставка податку на прибуток може бути суттєво знижена. Що стосується Угорщини, то в цій державі діє традиційна система оподаткування прибутку, а стандартна ставка складає 9%, тобто суттєво менше ніж 13%. При цьому якщо виключення Естонії, Латвії, Грузії та Мальти можна обґрунтувати тим, що все ж таки ставка податку на прибуток у них вища 13%, то у випадку з виключенням Угорщини можна вести мову лише про сукупне застосування критеріїв віднесення держав до переліку. Тобто незважаючи на те, що в Угорщині ставка податку на прибуток менше 13%, держава має взаємні зобов'язання з Україною щодо обміну податкової інформацією та виконує їх, а тому не підлягає включенню в перелік. МОЖЛИВІ НАСЛІДКИ Виключення Латвії, Естонії, Грузії, Мальти та Угорщини є юридично коректним кроком з точки зору міжнародних договорів України з цими державами та положень Податкового кодексу. Водночас таке рішення може мати прецедентний характер та сигналом для дій з боку інших держав, які досі включені в перелік. Можна вести мову про те, що на виключення зі списку можуть обґрунтовано претендувати, зокрема, Ірландія, Кіпр, Об’єднані Арабські Емірати. Ці держави уклали з Україною угоди про уникнення подвійного оподаткування з положеннями про недискримінацію та про обмін податковою інформацією. Тому, можливо, в цьому році ми знову побачимо випадки внесення змін до чинного переліку юрисдикцій із низьким рівнем оподаткування. Водночас наслідки виключення держави з переліку посеред року чітко не врегульовані. Згідно з податковим законодавством операції з компанією із юрисдикції з низьким рівнем оподаткування можуть визнаватися контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення з 1 січня року, наступного за роком, у якому юрисдикція була включена до переліку. Не виключено, що фіскальні органи будуть посилатися на це положення та заявляти, що виключення Латвії, Естонії, Грузії, Мальти та Угорщини застосовується вже з 1 січня 2019 року, а не з моменту виключення цих юрисдикцій зі списку. А отже, цю проблему аж ніяк не можна вважати вирішеною. А відповідно, вже незабаром можливі нові гучні скандали. Текст: Павло Шовак

Грушевського,5 №01(20), 2018 » 39

БІЗНЕС

МОТИВАЦІЯ

УСПЕХ – ЖИЗНЕННАЯ ПОТРЕБНОСТЬ ЧЕЛОВЕКА Оксана Диптан – психолог, коуч, бизнес-тренер, автор книги «Поговорим об этом? Секреты эффективных переговоров при любых обстоятельствах». www.deeptan.com.ua ы удивитесь, но испокон веков все лучшие изобретения человек совершал исключительно ради удовлетворения своих первичных жизненных потребностей. Даже если мы говорим о высоком – музыке, танце, изобразительном искусстве – в основе их появления будет лежать жизненная потребность в воде, еде, тепле, безопасности и… коммуникации. Первобытные люди учились общаться и добывать себе еду одновременно. Они верили, если нацарапать на скале изображение зверя, воплотить намерение в рисунке, охота будет удачной. Если нет - можно даже погибнуть. Объясняться между собой в праобщине проще всего было с помощью телодвижений, которые трансформировались в классический вид искусства – танец. Также появилась музыка. Пусть сегодня мы не чувствуем явной связи между жизнью и картиной, жизнью и танцем, к прогрессу нас по-прежнему толкают потребности. На уровне инстинкта, мы создали крупный, средний и маленький бизнес, потому что хотим быть в тепле и в безопасности. И точь-в-точь, как в первобытные времена, сегодня выживает сильнейший. Раньше сильнейшим был самый ловкий охотник и защитник коммуны. Всё было предельно ясно. Сегодня мерилом силы является успех в своём деле. А сложность состоит в том, что путь к нему у каждого свой. Парадокс нашего времени заключается в том, что найти себя – это первый шаг и жизненная потребность успешного человека. Как это сделать? Самый простой способ сделать прибыльным предприятие или производственный процесс – это корректное и целенаправленное использование ресурсов. Личность человека, его психотип – тоже ресурс. Его нужно определить, развить и использовать. Специальные пакеты тестов способны ответить на любой вопрос реципиента. Тест на определение скрытых мотивов, потребностей и ценностей раз и на всегда поможет разрешить внутренний конфликт. «Оценка эмоционального интеллекта» даст информацию о том, как справляться с внешними источниками стресса. Если вопрос состоит в том, с чего начать перемены, тест «комплексная

40 » Грушевського,5 №01(20), 2018

оценка личности» поможет определиться с первыми шагами и направлением. Люди делятся на исполнителей и руководителей. Не всем суждено управлять огромной корпорацией. Кто-то должен талантливо исполнять свои промежуточные функции. Что даст знание особенностей своего психотипа дворнику дяде Пете? Как минимум, народное признание. Помните историю про водителя, чей автобус курсировал на одном из маршрутов Киева? Он считал своим долгом приветствовать и поднимать настроение каждому пассажиру. Когда в интернете благодарные граждане распространили информацию о его увольнении, работодатели выстроились в очередь с предложениями о сотрудничестве. Успех не бывает маленьким или большим. Его размер можно определить только вашей собственной пропускной способностью к нему. У меня есть мечта, чтобы каждый ребёнок в Украине проходил тест на определение профессиональной ориентированности прежде, чем идти учиться. Верю, что это самый простой путь к позитивным переменам в обществе и в Украине в целом. За границей есть специальные пакеты тестов для детей, родителей, будущих родителей, абитуриентов, спортсменов, рабочего персонала и многие другие полезные продукты. Это исследование перед поступлением в ВУЗ или на работу проходят все граждане без исключения. В Украине ведущие психологи и коуч-тренеры покупают тесты и другие исследовательские программы и сонастраивают их со славянским менталитетом. Так и появляются авторские методики, которые дают ответы на пороге важного выбора с точностью до 95-ти процентов. Практические рекомендации по результатам тестов даёт расшифровка вашего личного коуча. Но процесс осваивания своих возможностей - это долгий путь, требующий постоянной включенности и экологичного кураторства. Главное, что нужно менять в сознании общества на сегодняшний день – это заблуждение, что самопознание неуправляемо. Для каждого человека на Земле уготован его личный сценарий успеха. Главная сложность в том, чтобы решиться в нём учувствовать.

АКТУЛЬНО

ПЛАСТИЧНА ХІРУРГІЯ

ИЗМЕНЕНИЕ КАЧЕСТВА ЖИЗНИ

Лицензия Серия AE № 571432

Пластическая хирургия сама по себе отрасль не из дешевых, но и в ней, как и во многих других, есть свои «звездные» специалисты. Услуги, которые они предоставляют, принято относить к элитным, а стоимость операций порой даже не обсуждается. От чего это зависит и как определить ценообразующие факторы, влияющие на стоимость услуги, рассказал Андрей Харьков, пластический хирург с 25-летним стажем и безупречным послужным списком.

Андрей, за какие услуги пациенты готовы платить больше? Современные пациенты с высоким достатком уже пресытились визуальной составляющей красивой жизни, и теперь они делают ставку на другие ценности. Им уже не достаточно ощущать себя успешными и уверенными в полной безопасности, приходя в дорогие клиники, они хотят личного доверия, конфиденциальности информации, экспертности на профессиональном уровне и компетенции в международной практике. В чем заключается Ваш индивидуальный подход к пациенту? Изменение качества жизни пациента, трансформация внутреннего мира человека на пути к его самореализации — это для меня основное в понимании пластическая хирургия. Далее можно выстраивать вспомогательные характеристики результата, которые получает пациент после операции: не оперированный, естественный, гармоничный внешний вид, быстрое восстановление, подчеркнутая индивидуальность. Андрей, у Вас успешно стартовал новый проект, востребованный для нашего рынка — формат doctor-office PERFECTO ROOM, который максимально соответствует мировым стандартам качества и сервиса. Чем вы руководствовались, создавая его? Да, это один из моих последних проектов, пространство для усовершенствования самих себя путем синергии трех направлений: пластической хирургии, психологического и генетического здоровья. Создавая этот проект, я учел тонкости внутреннего мира пациентов, основываясь на своем практическом опыте, внедрил индивидуальные методики реконструкции внутреннего мира переживаний пациента. Проект очень красивый по своему содержанию и наполнению, мы постарались уйти от клинического восприятия пациентами того места, куда они приходят. Мы дали им возможность чувствовать себя совершенными

и любимыми, создали атмосферу открытости отношений, дружелюбия и высококлассного сервиса. Perfecto Room это больше Ваш консультационно-диагностический офис? А где вы проводите хирургические операции? Мы предоставляем пациентам выбор клинических баз для оперативного лечения, исходя из их пожеланий и медицинских рекомендаций. Сегодня мы можем предложить порядка 10 клиник в разных локациях Киева и области, с индивидуальными сервисами и обслуживанием. Значит у нас появилась альтернатива зарубежному лечению? А как быть со стандартами предоставления услуг и контролем качества? Именно частные клиники могут быть законодателями новых стандартов качества и сервиса в медицине. Мы четко контролируем и отвечаем за все медицинские условия и качество предоставляемых услуг. Порядка 30% моих пациентов и есть зарубежные пациенты, которые ищут экспертизу в пластической хирургии именно на территории Украины.

Глобально наша миссия — гуманистическая, несущая в себе в первую очередь помощь людям, веру в людей, и в силу изменения их качества жизни посредством комплексного преображения. Клиника PERFECTO ROOM г. Киев, ул. Десятинная, 11 Тел: +38(067) 700-07-99 www.perfecto-room.com

Грушевського,5 №01(20), 2018 » 41

КОМЕНТАР

ПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ

КАР'ЄРА У ПОЛІТПАРТІЇ

Партія – це заповітний ліфт, який виносить активіста у велику політику. Рекомендації, як зайняти у її структурі впливове місце – від політичного тренера Марини Бурмаки, президента Українського Центру суспільного розвитку, кандидата політичних наук.

кі би шляхи не привели вас у політику, але участь у виборах ви можете брати лише через політичну партію, яка і є суб’єктом висування. Для людини, що не засвічена медійно, або не володіє парою-трійкою мільйонів, шлях до заповітного мандату починається з найнижчих щаблів. Чимало прикладів у вищій політичній Лізі доводять, що успіху можна досягти з будь-якої позиції. Головне – направляти свою активність у вірному напрямку: 1. Познайомтеся з місцевими керівниками вашої партії. Переконайтеся у тому, що вони знають вас і ваше ім’я. Поділіться з ними вашими політичними амбіціями. Дайте їм знати напевно, що ви підтримуєте свою партію, і спонукаєте до цього інших. Все це можна зробити, не чекаючи виборчого періоду. 2. Знайдіть однодумців і прихильників ваших ідей у рядах партії. Зустріньтеся з ними і встановіть міцні робочі стосунки. 3. Будьте активнішим, чеснішим, щирішим і працьовитішим, у порівнянні з усіма обраними представниками або партійними активістами. Варто бути внутрішньо готовим до критики з боку досвідчених партійців. Деякий час вам дійсно доведеться посилено працювати, щоб отримати довіру інших і довести, що ви - здібний політик.

42 » Грушевського,5 №01(20), 2018

4. Ніколи: а) не долучайтеся до діяльності, яка може здатися нечесною; б) не зловживайте громадськими або партійними фінансами з метою особистої чи сімейної вигоди; в) не приймайте подарунків, грошей або особливих позик, які в майбутньому потрібно буде повернути, використовуючи ваш вплив як обраної посадової особи. 5. Беріть участь у роботі одного з внутрішньопартійних комітетів на національному, обласному та місцевому рівнях. Як правило, засідання цих комітетів не вимагають багато часу. Згодом ви зможете просунутися вище. Будьте активним членом свого комітету. Беріть на себе відповідальні завдання і покажіть, що ви старанний працівник. Набирайтеся досвіду і шукайте нові джерела підтримки. 6. Дайте знати своїй партії і виборцям, чим ви займаєтеся і яку роботу ви вже провели у своїй громаді. Це дуже важливо для того, щоб продемонструвати вашу підзвітність перед майбутніми виборцями, а також у цілях просування своєї кандидатури і отримання суспільного визнання зусиль. Буде розумним не покладатися на інших у просуванні ваших досягнень і заслуг. 7. Новачкам-політикиням варто приєднатися до жіночого об’єднання місцевого відділення партії, якщо таке є. Якщо ж немає, то організуйте його. І це стане незаперечним доказом ваших здібностей і політичної далекоглядності. Пам’ятайте, що партія усвідомлює цінність згуртувати жінок під часів виборів! Жіноче крило партії здатне надати вам організовану підтримку, коли вам буде необхідно натиснути на партію, а також допомогти розвинути навички політичного лідерства. Але не обмежуйте себе активністю виключно всередині жіночих внутрішньопартійних організацій. Долучайтеся до роботи всередині партії в цілому. Пам’ятаєте, що справжня влада полягає у загальній структурі партії. Звичайно, людині, яка має упізнаваність чи вже відбулася у своїй професії, набагато простіше просунутися у партії, отримати її підтримку та доступ до її ресурсів. Але у будь-якому випадку ваші активні зусилля і наполегливість – невід’ємні атрибути шляху до вершин політичної кар’єри. Фото: прес-служба Марини Бурмаки

Грушевського,5 №01(20), 2018 » 43

ПАРЛАМЕНТИ СВІТУ

ЄВРОПАРЛАМЕНТ

¼ БЮДЖЕТА НА РАСХОДЫ ПАРЛАМЕНТАРИЕВ В Европейском союзе граждан представляет Европейский парламент, второй законодательный орган вместе с Советом Европейского союза. Европейский парламент осуществляет контроль над деятельностью Европейской комиссии и органов ЕС, обеспечивает правильное использование бюджетных средств Европейского союза. Депутаты парламента образуют политические группы на основании своих взглядов, а не гражданства. Европейский парламент собирается в двух городах: в Брюсселе (Бельгия) и в Страсбурге (Франция). Пленарные заседания проводятся ежемесячно в Страсбурге. Внеочередные заседания проводятся в Брюсселе. Депутатов Европейского парламента избирают путём прямого народного голосования раз в пять лет. У каждой страны есть право выставить своих представителей в парламент Европейского союза. Депутатов Европарламента называют по-фински «меппи», от английской аббревиатуры МЕР (Member of the European Parliament). Места в парламенте распределяются по численности населения стран-членов. Другими словами, крупные страны имеют больше представителей в парламенте, чем малые страны. Парламент всегда даёт заключение по вопросам, которые главы государств обсуждают на саммитах Европейского совета и принимает законы ЕС вместе с Советом министров. Председатель Европейского парламента в начале заседания Европейского совета всегда высказывает мнение парламента по рассматриваемым вопросам. Председатель Европейского совета представляет в парламент рапорт о результатах саммита глав государств. В Европейском совете главы государств определяют общие политические цели Евросоюза. СОВЕТ ЕВРОПЕЙСКОГО СОЮЗА Председательство в Совете Европейского союза, другими словами, в Совете министров сменяется с интервалом в полгода. Программу председательствующего государства обсуждают на пленуме парламента. Совет состоит из министров стран-членов. Депутаты парламента могут задавать Совету министров вопросы и просить инициативы. Верховный представитель Европейского союза по иностранным делам и политике безопасности, другими словами, министр иностранных дел участвует в пленарных заседаниях парламента, на которых рассматриваются 44 » Грушевського,5 №01(20), 2018

вопросы внешней политики и политики безопасности. Министр иностранных дел ЕС дважды в год отчитывается перед Европейским парламентом о политике совета по иностранным делам и об экономических последствиях этой политики. ЕВРОПЕЙСКАЯ КОМИССИЯ Европейский парламент утверждает состав Европейской комиссии. Он обладает также правом распустить комиссию. Парламент интервьюирует кандидатов в комиссары, которых предлагают страны-члены. Европарламент избирает председателя Еврокомиссии. Парламент контролирует работу комиссии. Комиссия регулярно представляет в парламент рапорты о своей работе. Парламент проверяет годовой отчёт комиссии и бюджет. Раз в год председатель комиссии на пленарном заседании парламента докладывает о положении ЕС, и просит у комиссии новые инициативы для деятельности, задаёт комиссии вопросы. Комиссия выполняет решения, принятые парламентом. СУД Если Комиссия или Совет действовали вопреки принципам Евросоюза, парламент может подать на них в суд. Парламент и Совет министров могут просить Суд Европейского союза о формировании новых специализированных судов. Например, в 2005 году был создан Европейский трибунал гражданской службы для разрешения споров между чиновниками. ЕВРОПЕЙСКИЙ ЦЕНТРАЛЬНЫЙ БАНК До назначения главы Европейского центрального банка (ЕЦБ) Европейский совет должен узнать мнение парламента. Мнение парламента нужно спрашивать также при избрании заместителя главы и членов дирекции ЕЦБ.

Глава ЕЦБ представляет парламенту годовой отчёт банка. Также он участвует в обсуждении вопросов денежной политики с комитетом по экономическим и денежным вопросам. СОСТАВ Председатель Европейского парламента является руководителем парламента. Он представляет парламент на переговорах. Избирается тайным голосованием. Председателю помогают 14 заместителей. С их помощью он руководит всеми действиями Европарламента и его органов. Председатель руководит дебатами на пленарном заседании. Ежегодно в Страсбурге проводится 12 пленарных заседаний. В Брюсселе проводится 6 внеочередных заседаний. Председатель представляет парламент в ЕС и на международном уровне. Он может высказать своё мнение по крупным международным вопросам и предложить рекомендации, направленные на укрепление положения Европейского союза. Срок полномочий председателя парламента два с половиной года. Срок может быть возобновлён один раз. Президиум состоит из председателя Европарламента, 14 заместителей председателя и выступающих наблюдателями шести квесторов, иными словами, членов с правом совещательного голоса. Президиум утверждает бюджет Европейского парламента. Члены президиума решают также вопросы, связанные с управлением. Генеральный секретарь — высшее должностное лицо Европейского парламента. Он руководит генеральным секретариатом, который состоит из различных секторов, отвечает за управление парламентом. Его назначает на должность Президиум Европарламента. Президиум Европейского парламента назначает состав генерального секретариата, который координирует законодательную работу, организовывает все заседания и собрания и предлагает экспертную

помощь органам и депутатам парламента. Депутаты от разных стран представляют более 165 политических партий. Чтобы работалось легче, в Европейском парламенте они объединяются в семь политических групп. Иногда представители или депутаты парламента меняют группу во время срока полномочий. Часть депутатов остаются беспартийными, то есть они не входят ни в какую политическую группу. ПЛЕНАРНОЕ ЗАСЕДАНИЕ Европейский парламент собирается раз месяц на пленарное заседание в Страсбурге, Франция. Пленарное заседание продолжается четыре дня, с понедельника по четверг. В пленарном заседании участвуют депутаты из всех стран-членов. Во время официальных заседаний депутаты могут работать на своём родном языке. На пленарном заседании проводится голосование по решениям. Пленарное заседание рассматривает заключения, подготовленные в комитетах, и предложения по заключительной резолюции. В повестке дня заседания говорится о том, будет ли после устных вопросов проводиться голосование по решению. В ЕС при принятии решений с помощью голосования обеспечивается реализация принципа демократии. На пленарных заседаниях проводится голосование по новым законопроектам. Все выступления на пленарном заседании записываются и публикуются дословно на языке оригинала. ВНЕОЧЕРЕДНЫЕ ЗАСЕДАНИЯ Кроме ежемесячного длительного пленарного заседания, Европарламент проводит ряд внеочередных заседаний в Брюсселе. Этих мини-заседаний не менее шести в течение года, они продолжаются два дня. Работа комитетов и все слушания также проходят в Брюсселе. Комитеты собираются как минимум раз в месяц. Заседание продолжается 1–2 недели в месяц. На них

Грушевського,5 №01(20), 2018 » 45

ПАРЛАМЕНТИ СВІТУ

комитеты обсуждают проекты предложенных законов и проводят по ним голосование. Заседания комитетов открытые и на них можно прийти, чтобы послушать, как идёт обсуждение. Заключения и предложения комитетов просматривают на общем заседании Европейского парламента. ФИНАНСИРОВАНИЕ. ЕС получает средства на свою деятельность в основном из членских взносов, которые платят страны-члены. Крупные страны-члены платят больше, чем малые страны-члены. Европейская комиссия подготавливает предварительный бюджет. После этого Европейский парламент и Совет министров рассматривают бюджет и вносят требующиеся корректировки. Бюджет будет принят только тогда, когда парламент им будет доволен. Собственный бюджет парламента составляет примерно 1% от всего бюджета ЕС. Этими деньгами финансируется вся деятельность парламента. Бюджет парламента составляет примерно одну пятую часть (1/5) всех административных расходов ЕС. 37% бюджета парламента идёт на зарплату работников. Только в генеральном секретариате 6 000 чиновников. Бюджет покрывает также расходы на устный перевод, письменный перевод и дорожные расходы персонала. Около 24% бюджета идёт на расходы парламентариев. Из бюджета оплачиваются их зарплата, дорожные расходы, канцелярские расходы и расходы на личного помощника. На содержание зданий парламента зарезервировано около 11% бюджета. Данная сумма включает в себя уход за недвижимостью, закупки, ремонтные работы и аренду. 23% бюджета уходит 46 » Грушевського,5 №01(20), 2018

ЄВРОПАРЛАМЕНТ

на средства связи, которые также включают в себя информационные технологии и телекоммуникации. На деятельность политических фракций зарезервировано 5%бюджета. СОСТАВЛЕНИЕ БЮДЖЕТА Процедура составления бюджета Европарламента начинается в феврале. Генеральный секретарь вносит предложение по наиболее важным целям на будущий год и по требующимся ресурсам. Президиум парламента одобряет предварительный проект сметы по доходам и расходам, после чего проект бюджета передают в бюджетный комитет. Член комиссии, избранный докладчиком по бюджету, готовит заключение, которое содержит в себе основные направления парламентской работы и предложения по денежным суммам. Комитет проводит голосование по заключению. После того, как комитет одобрит заключение, оно поступает на рассмотрение в парламент. Парламент на пленарном заседании в мае оценивает проект бюджета. Одобренный предварительный бюджет парламента присоединяют к проекту бюджета ЕС. Парламент уточняет проект бюджета ЕС на своём пленарном заседании осенью. Бюджет ЕС принимают не позднее декабря. Бюджет вступает в силу сразу же с начала будущего года. Любой гражданин Европейского союза, обладающий правом голоса, может выдвинуть свою кандидатуру на выборах в Европейский парламент. Каждый кандидат представляет свой народ. Текст: Максим Житников Фото: Flickr

АКТУЛЬНО

БРАЗИЛЬСЬКИЙ СТЕЙК-ХАУЗ

ЇЖ, СКІЛЬКИ ХОЧЕШ В GRILL DO BRASIL Вигідно, смачно, вишукано - ось, чим вже під час першого візиту приваблює ресторан. В Києві після короткої перерви на ремонт знову працює один із найпопулярніших ресторанів столиці Grill do Brasil. Бразильський стейк-хауз Grill do Brasil почав працювати ще в 2013 році. Тоді поява ресторану, що працює в форматі Родізіо, стала справжнім відкриттям для киян. Не потрібно чекати, доки страву приготують, як в закладах a la carte. Та й за оплату перейматися теж не доведеться. Гість платить фіксовану суму (599 гривень) і “їсть, скільки хоче” в буквальному сенсі цього слова. Перше, що помічаєш, зайшовши в ресторан, — яскравий “острів” посеред залу, звідки доносяться апетитні аромати свіжої зелені і сиру, — це салат-бар. Страви з салат-бару гість обирає самостійно. Очі розбігаються від різноманіття салатів, холодних і гарячих закусок, — адже їх тут близько тридцяти! Численні з овочами, фруктами, морепродуктами, просто свіжі і солені овочі, теплі салати, сири — смачно і ситно тут зможе поїсти і вегетаріанець, і завзятий любитель м’яса. Страви в салат-барі змінюються регулярно. Однак щодня тут можна скуштувати кілька традиційних бразильських страв, серед яких Фейджоада — квасоля з м’ясом і мукою, яку бразильці зазвичай їдять з рисом. Приготування і подача м’яса в Grill do Brasil — важливий ритуал. Цим займаються виключно гаучо-шефи, хранителі давньої бразильської 300‑річної м’ясної традиції. Кремезні шефи в традиційний костюмах гаучо виносять в зал гаряче (тільки з гриля) ароматне м’ясо прямо на вертелях. Повар підходить до кожного гостя, презентує і особисто пропонує скуштувати страву. Кожні 5–7 хвилин новий вид м’яса. Усього — 14 неймовірно вишуканих делікатесів: свинячі реберця, курячі ніжки в соусі чилі, гарячий хліб, бразильська телятина Алькатра, бараняча нога, свинина в пармезані, телятина Піканья, телячі реберця, гусячі сердечка, стейк телятина РИбай. Так багато і так смачно! В ресторані встановлений спеціальний бразильський гриль, де делікатеси

готуються за особливою технологією. Як вибрати, нарізати і приготувати ідеальну курятину, свинину, баранину, телятину — гаучо знають головні секрети соковитого ароматного м’яса. До речі, гості закладу можуть спостерігати за процесом приготування прямо зі своїх столиків, адже кухня в Grill do Brasil — відкрита. Завдяки спеціальній системі вентиляції в залі ніколи немає сторонніх запахів чи надмірної спеки від гриля. Під час Родізіо подають не лише м’ясні страви. Справжні “зірки” — ананас-гриль і пряні карамелізовані банани. Куштуючи їх, розумієш, що означає вислів “Grill do Brasil — це більше, ніж просто про м’ясо”. Grill do Brasil — унікальне і дуже вигідне місце ще й для проведення різних заходів, банкетів та корпоративів. Основний зал ресторану розрахований на 110 відвідувачів, та є і окремий банкетний зал, який вміщує до 50 гостей. Щотижня в стейк-хаузі проходять тематичні вечори — рибні дні, коли замість м’яса готують страви з рибою і морепродуктами. Часто проводяться Дні Бразилії, Португальські і Мексиканські вечори, під час яких можна послухати справжню бразильську музику у виконанні живого музичного бенду та сфотографуватися з танцівницями в яскравих карнавальних костюмах. Дізнатися більше про меню та заходи Бразильського стейк-хаузу Grill do Brasil можна на сайті: grilldobrasil.com.ua

Грушевського,5 №01(20), 2018 » 47

ЗАКОНОДАВСТВО

УКРАЇНА - ЄС

СТРАТЕГІЯ УРЯДУ – 2020 В останні роки спостерігається тенденція зростання кількості транспортних засобів на дорогах України. Стрімке збільшення кількості транспортних засобів та підвищення інтенсивності дорожнього руху призводить до росту кількості ДТП та їхніх негативних наслідків. За даними статистики, порівняно з країнами ЄС та сусідами, Україна має надзвичайно низькі показники безпеки дорожнього руху, що призводить до значних людських та економічних втрат. Причиною цього є високий рівень смертності та травматизм на дорогах. Віктор Довгань, заступник Міністра інфраструктури України з питань європейської інтеграції. гідно з даними офіційної статистики, наданої Управлінням безпеки дорожнього руху Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України, за період з 01.01.2017 по 31.08.2017 загальна кількість ДТП склала 102826, внаслідок яких загинули 1996 осіб, травмовано 21957 особи. Крім того, ДТП є першою за поширеністю причиною смерті українців у віці від 15 до 24 років та другою за поширеністю у віці від 5 до 14 років. Враховуючи зазначене, зменшення аварійності на дорогах має стати пріоритетом для всіх учасників дорожнього руху. Велика кількість ДТП та постраждалих від них також впливає на економіку та сферу охорони здоров’я України. За розрахунками експертів Світового банку, соціально-економічні втрати України від дорожньо-транспортного травматизму оцінюються в 4,5 млрд. доларів США на рік або 3,4% ВВП (у розрахунках 2014 року), включаючи матеріальні витрати, пов’язані з пошкодженням майна та зниженням продуктивності праці, та людські втрати через серйозні травми або смерть унаслідок дорожньо-транспортних пригод. Серед причин високого травматизму та смерті людей внаслідок ДТП в Україні можна зазначити: • недосконалість правового механізму та нормативно-правового регулювання у сфері безпеки дорожнього руху; • низький рівень дорожньої дисципліни учасників дорожнього руху та недостатній рівень водійської майстерності; • конструктивна недосконалість, неналежний технічний стан транспортних засобів; • брак комплексного законодавчого врегулювання питання відповідності транспортних засобів технічним стандартам та вимогам безпеки дорожнього руху, організації безпечної праці водіїв, відсутність системи державного нагляду (контролю) за відповідністю транспортних засобів технічним вимогам сучасних стандартів безпеки, системи перевірки транспортних засобів на придатність до експлуатації. В останні роки спостерігається тенденція зростання кількості транспортних засобів на дорогах України.

48 » Грушевського,5 №01(20), 2018

За оціночними даними, у 2016 році на тисячу українців припадало 202 автомобіля. Незначні продажі нових автомобілів і постачання вживаних автомобілів з‑за кордону негативно позначилися на віці українського автопарку. Так, за оцінками фахівців ринку, станом на 2016 рік середній вік автомобіля у володінні українців склав понад 19 років, що не може не впливати як на безпеку дорожнього руху, так і на стан навколишнього середовища. Наразі, суспільні відносини у сфері безпеки дорожнього руху, організації діяльності автомобільного транспорту регулюються законами України, зокрема, «Про дорожній рух», «Про автомобільний транспорт», низкою підзаконних актів Кабінету Міністрів України, Міністерства Інфраструктури України. Проте, чинні положення нормативно-правових актів не відповідають у повній мірі актам Європейського Союзу, міжнародним договорам, що визначають сучасні стандарти безпеки дорожнього руху, а тому суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, організації діяльності автомобільного транспорту слід вважати врегульованими частково. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері убезпечення експлуатації колісних транспортних засобів відповідно до вимог Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» (далі — Проект Закону) розроблено на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії ї їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі — Угода про асоціацію Україна — ЄС), та розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 847‑р «Про імплементацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» (зі змінами) щодо затвердження Плану заходів з імплементації розділу V “Економічне та галузеве співробітництво” Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони,

На фото: Віктор Довгань

та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, на 2017–2019 роки, розпорядження від 26.11.2014 № 1160 «Про схвалення розроблених Міністерством інфраструктури планів імплементації деяких актів законодавства ЄС». Крім того, 14 червня 2017 року Уряд України схвалив Стратегію підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року, метою якої є зниження рівня смертності внаслідок ДТП щонайменше на 30 відсотків до 2020 року, ступеня тяжкості наслідків ДТП для учасників дорожнього руху та зменшення соціально-економічних втрат від дорожньо-транспортного травматизму, а також запровадження ефективної системи управління безпекою дорожнього руху для забезпечення захисту життя та здоров’я населення. Проект Закону передбачає істотне вдосконалення механізмів державного регулювання у сфері убезпечення експлуатації колісних транспортних засобів: • впровадження періодичних перевірок транспортних засобів на придатність до експлуатації, що мають прямий вплив на безпеку дорожнього руху; • впровадження на законодавчому рівні вимог щодо встановлення контрольних пристроїв (обмежувачів швидкості, тахографів) на певні категорії транспортних засобів з метою забезпечення безпеки учасників дорожнього руху на дорогах України та зниження рівня смертельних ДТП; • створення системи періодичної підготовки водіїв транспортних засобів окремих категорій та підвищення їх професійної компетентності; • забезпечення контролю та встановлення відповідальності за порушення режимів робочого часу та часу відпочинку водіїв; • забезпечення дотримання норм законодавства у сфері убезпечення експлуатації колісних транспортних засобів шляхом впровадження адміністративної

відповідальності водіїв, посадових осіб суб'єктів господарювання, фізичних осіб-підприємців за вчинені правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, господарської діяльності у сфері транспорту, у тому числі надання послуг автомобільним транспортом. Чинна редакція Закону України «Про дорожній рух» не передбачає обов’язкового технічного контролю стану транспортних засобів для фізичних осіб, що використовують такі транспортні засоби у власних потребах, не пов’язаних з комерційною діяльністю. Проте, положення зазначеного Закону не відповідають сучасним вимогам стандартів безпеки дорожнього руху, а тому мають бути переглянуті шляхом впровадження прозорої та доступної системи періодичних перевірок транспортних засобів на придатність до експлуатації відповідно до Директиви 2014/45/ЕС. Тому, Міністерством інфраструктури України було запропоновано внести зміни до низки законів України в галузі транспорту, зокрема, Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про автомобільний транспорт» з метою убезпечення використання колісних транспортних засобів. Для впровадження Закону України, необхідно розробити та затвердити відповідні підзаконні акти Кабінету Міністрів України, Міністерства Інфраструктури України щодо визначення порядку проведення перевірки транспортних засобів на придатність до експлуатації, обсягів перевірки, її періодичності, а також переліку документів, тощо. Оскільки переважна більшість ефектів впровадження зазначеного вище регулювання принесе свої позитивні результати лише протягом найближчих 5–7 років, варто вважати запропоновані законом заходи своєрідним внеском в перспективну безпеку руху автомобільного транспорту. Текст: Марина Скрипник Фото: прес-служба В.Довганя

Грушевського,5 №01(20), 2018 » 49

РЕФОРМИ

ПОГЛЯД ЕКСПЕРТА

ГЕНПРОКУРОР ОТРИМУЄ БАГАТО ГРОШЕЙ

До чого може призвести небажання української верхівки створювати Антикорупційний суд, і куди рухатиметься Україна без МВФ, розповів Андерс Аслунд, шведськоамериканський економіст і дипломат, старший науковий співробітник аналітичного центру Atlantic Council, який спеціалізується на вивченні перехідних економік і корумпованих держав. Близько 30 років свого життя Аслунд присвятив дослідженню економіки України, Росії та країн колишнього СРСР. Як ви оцінюєте економічний розвиток України у 2017 році? У 2017 році основними економічними досягненнями України стали макроекономічна стабільність і малий дефіцит державного бюджету. Водночас, було й багато серйозних невдач. Насамперед слід згадати про провал судової реформи. Українська влада Але найбільше фіаско року — із створенням дбає про власне Антикорупційного суду. збагачення, а не про Щороку сума виведених добробут населення з України коштів становить близько 5% ВВП (119 млрд. грн. — прим. ред.). Це гроші, які не інвестуються в економіку країни. Ключовою проблемою України є недостатній захист права власності. Найгірше те, що нічого не зроблено, щоб виправити ситуацію. Це відлякує іноземних інвесторів, які не поспішають вкладати гроші в Україну. Так, сьогодні рівень прямих іноземних інвестицій в країну становить близько 18% ВВП, але якби були проведені всі необхідні реформи, Україна могла б мати іноземні інвестиції на рівні 25–30% ВВП. Україна має шанси на економічне зростання без боротьби з корупцією на найвищому рівні? Ні. Тому що у вас є високопосадовці, які думають, що можуть красти компанії та займатися рекетом великого бізнесу. У вас Служба безпеки України та Генеральна прокуратура займаються вимаганням грошей у компаній за надуманими приводами. І всі це бачать. Недостатній рівень захисту прав власності — основна причина, через яку іноземці не хочуть мати власність в Україні. Не корупція, а крадіжка їх активів. Я не бачу, щоб було щось зроблено для покращення інвестиційного клімату. В порівнянні з 2017 роком темпи економічного зростання будуть незначними. Мабуть, можна очікувати, що зростання ВВП становитиме 3%, але не більше. Це мізерний темп. 50 » Грушевського,5 №01(20), 2018

Який максимальний рівень економічного зростання могла б мати Україна за умови проведення всіх необхідних реформ? У два-три рази вищі — десь 6–8% на рік. Ефект величезний: коли економіка зростає в рік на 7%, то через десять років ВВП країни збільшується удвічі. Тобто через десять років ви будете мати удвічі більше грошей. Якщо рахувати в доларах, це означає, що заробітна плата українців у доларовому еквіваленті могла б подвоїтися. На початку 2018 року гривня почала різко девальвувати і лише наприкінці січня укріпила свої позиції. На вашу думку, чому так сталося, і чого чекати далі? Курс гривні залежить від співпраці України з Міжнародним валютним фондом. Очевидно, що Адміністрація президента не зацікавлена в подальшому співробітництві з МВФ. Я б не очікував, що до виборів президента, які відбудуться у 2019 році, МВФ чи Європейський союз дадуть Україні кредити. Через це гривня залишатиметься слабкою. Зараз обсяг міжнародних резервів України становить 18 млрд. дол, але через малий обсяг імпорту цих резервів недостатньо. Українська влада дбає про власне збагачення, а не про добробут населення. Майбутнє гривні залежить від довіри до влади. Якщо до керівництва країни немає довіри, то, скоріш за все, справи йтимуть не дуже добре. Важко сказати, наскільки погано, але катастрофи не буде. Наскільки катастрофічною може бути ситуація з Антикорупційним судом і судовою реформою? Я ознайомився з листом голови місії МВФ Рона ван Родена до голови Адміністрації президента Ігоря Райніна. У ньому чітко сказано, що запропонований президентом законопроект про Антикорупційний суд не відповідає критеріям МВФ і зобов'язанням України. По-перше, процес обрання суддів за цим

законопроектом не буде незалежним і позбавленим корупції. Далі — гірше: суддів такого антикорупційного суду будуть обирати самі корупціонери. По-друге, критерії обрання суддів цілком нерелевантні і мають на меті дві речі: щоби під ці критерії підпадало якомога менше людей, і щоб ці люди були поганими суддями. Таким чином, кваліфікованих суддів у такому суді буде мало, а компетенція самого суду буде нерелевантною. Цьому антикорупційному суду не передаватимуть справи про корупцію, а натомість завалять купою інших справ. Отже, цей законопроект є спробою зробити з Антикорупційного суду неантикорупційний суд. Як ви оцінюєте ймовірність зриву програми співпраці з МВФ через невиконання Україною своїх зобов'язань? Я не думаю, що до президентських виборів 2019 року МВФ чи Євросоюз надаватимуть Україні фінансування. Я не думаю, що президент Порошенко чекає грошей МВФ. Ми бачили, що у вересні Україна розмістила єврооблігації на 3 млрд. дол під 7,375% річних, але необхідних реформ не відбувається. Україна буде розміщувати облігації на європейському ринку, доки не трапиться фінансова криза. Якщо ж Україну спіткає фінансова криза, вона буде

повністю спричинена українськими можновладцями. Ви вважаєте, що Україна зможе вийти на зовнішні ринки без програми МВФ? Це буде повторення того, що робив Віктор Янукович у 2011 році. Янукович думав, що він зможе продавати облігації на ринку, і він це робив до 2012 року. Тоді процентна ставка збільшилася до 10%, а попиту на облігації не було. Тож деякий час можна продавати євробонди. У 2018 році Україна, напевне, зможе продати облігацій на кілька мільярдів доларів. Справа в тому, що така політика — це стратегія уникнення економічного зростання. Хтось запитає, чому високопосадовці можуть бути зацікавлені в уникненні економічного зростання. Відповідь така: вони живуть на прибутки з монополій. Вони отримують прибутки, бо контролюють економіку. Якщо в економіки багато інвесторів, топові чиновники матимуть менше контролю над економікою, тоді зникнуть прибутки і вони стануть біднішими. Зазвичай в дуже бідних країнах дуже багаті керівники, бо вони не обмежені в доступі до фінансових ресурсів. Немає ніякого взаємозв'язку між багатством керівництва держави та багатством народу. Це можна побачити на прикладі республік колишнього Радянського Союзу. Єдиною країною в регіоні, де гарантується право власності, є Грузія. Це те, що

КУХНІ ТА ТЕХНІКА

Завітайте до нашого салону, за адресою: м.Київ, вул. Антоновича (Горького) 4/6, Тел.(044) 235-27-19, (050) 380-92-94 №01(20), 2018 » 51 Грушевського,5

На фото: Андерс Аслунд

потрібно Україні. Отже, головне питання — чи забезпечать очільники держави право власності. Тобто ви думаєте, що вони радше переплатять за облігації, ніж візьмуться до боротьби з корупцією? Саме так, бо вони зацікавлені в корупції, вони з неї живуть. Генпрокурор Юрій Луценко, мабуть, отримує багато грошей за те, що не бореться з корупцією. Якби він боровся з корупцією, він би нічого не заробляв, крім своєї невеликої зарплати. Під час доповіді на Варшавському безпековому форумі ви заохочували інвестувати в Україну більше. Ви казали, що фінансова допомога, яку Україна отримує, — це мізер порівняно з тим, що отримувала Польща. Чи вважаєте ви, що зараз інтерес до України серед її прихильників за кордоном знизиться? Я всіляко виступаю за надання Україні більшої фінансової допомоги, але за умови проведення реформ. Чим більше грошей, тим більше можливостей провести реформи. Ми бачимо низку хороших реформаторів в Україні. 52 » Грушевського,5 №01(20), 2018

Це міністр фінансів Олександр Данилюк, в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун, голова правління "Нафтогазу" Андрій Коболєв, голова Національного антикорупційного бюро Артем Ситник, антикорупційний прокурор Назар Холодницький і загалом керівництво Нацбанку. Вони справді борються за реформи, і міжнародні організації охоче з ними співпрацюють. За кордоном було певне розчарування після відставки попереднього складу Кабміну, зокрема, відставки колишнього міністра фінансів Наталії Яресько, екс-міністра економіки Айвараса Абромавічуса та ексміністра інфраструктури Андрія Пивоварського. У вересні 2017 року Україна отримала доступ до ринку єврооблігацій, і з цього моменту реформи пішли на спад. Адже Україна отримала доступ до міжнародних фінансів без умов. Так ситуація пішла у неправильному напрямку, але я все ще вірю, що все налагодиться. Текст: ЕП Фото: Flickr

АКТУАЛЬНО

УКРАЇНА - ОАЕ

ОАЭ - СТРАНА ИНВЕСТИЦИЙ Какие трансформации происходят в мире бизнеса на востоке, и какое участие в этих переменах может принять Украина, рассказал Сина Фатахи арабский бизнесмен, советник ряда королевских семей региона МЕNА. Мистер Фатахи, какая роль вашей компании «Royal Front» в развитии мировой экономики? Royal Front – это крупнейшая в регионе сеть, объединяющая стартапы с тысячами потенциальных инвесторов со всего региона, универсальный «магазин» в Дубае, который дает доступ ко всей нашей сети: ресурсам на основе БВСА; доступ к партнерам MENA и Access MENA. Вы уже много лет является доверенным старшим советником для нескольких королевских семей в регионе MENA. Какая сегодня ситуация в этом регионе? На что стоит обратить внимание инвесторам? Сегодня ОАЭ - самая безопасная страна для инвестиций в регионе MENA. Поэтому многие крупные инвесторы рассматривают Дубай, как важный элемент своей деятельности, а для малых и средних предприятий (МСП) – этот эмират идеальное место для новых инициатив. Сейчас самое лучшее время для инвестиций в регион. Правда ли что с 2018 года в Дубай вводят НДС 5 %. С чем это связано? НДС станет еще одним источником увеличения доходов для правительства. По оценкам экспертов, в течение первого года после введения этого нового налога в ОАЭ будет произведено более 12 млрд дирхам дополнительных поступлений. Это часть диверсификации государственных доходов для освоения новых рынков, видов производств с целью повышения эффективности экономики. Диверсификация — важная инвестиционная концепция. Она снижает риски

инвестиционного портфеля, при этом чаще всего не снижая доходность. ОАЭ рассматривают необходимость диверсификации источников доходов, что в большей степени относится к событиям, негативно влияющим на государственные доходы в регионе, например, сокращение доходов от нефтяных компаний. Рассматриваете ли вы Украину как площадку для инвестиций? Если смотреть с точки зрения законодательства, Украина хорошая площадка для инвестиций. Закон Украины защищает прямые инвестиции различными способами. Некоторые из них допускают полную репатриацию прибыли, вложенного капитала и заработной платы экспатриантов в твердую валюту, после уплаты налогов и других долгов. Еще в 2003 году Украина подписала много двусторонних инвестиционных договоров с ОАЭ. Что же препятствует полноценному сотрудничеству с Украиной сегодня? Камнем преткновения служат: сложная политическая обстановка и конфликт на востоке Украины. Какая сфера вас больше всего интересует? На мой взгляд, инвестиции в сельское хозяйство и переработку продуктов питания - лучшая отрасль, в которую можно инвестировать. Мне также интересно инвестировать в человеческий ресурс Украины, людей, которые готовы зайти со своей идеей, расширять и развивать свой бизнес в ОАЭ. Текст: Наталия Морозова

Грушевського,5 №01(20), 2018 » 53

КОМЕНТАР

БЮДЖЕТ

250 МІЛЬЙОНІВ НА ГРОМАДСЬКІ ІНІЦІАТИВИ З початку реалізації проекту Громадського бюджету у столиці ми вже провели 2 цикли цієї ініціативи. Починається підготовка до Громадського Бюджету — 2019. Олесь Маляревич, Депутат Київської міської ради VII скликання. а проекти в рамках першого бюджету виділили 50 млн гривень, а вже другий зріс до 150 мільйонів грн. За моїм прогнозом у 2019 році ми зможемо виділити на громадські ініціативи 250 мільонів. Це абсолютно реальна цифра, адже розвиток інструментів прямої демократії - це один з головних пріоритетів Київської міської влади. Чому для нас такий важливий успіх Громадського бюджету? Тому що за кожним проектом-переможцем

54 » Грушевського,5 №01(20), 2018

стоїть не тільки автор, а ще й команда однодумців, яка налічує, як правило, від 5 до 50 активних людей. Щоб перемогти, проекти мають отримати біля 3000 унікальних голосів киян, які потім прискіпливо слідкують за ходом реалізації проекту. Мене часто запитують, чи не простіше було б міській адміністрації самій реалізовувати більшість з цих проектів? Здавалося б, це логічно. Але Громадський бюджет - це не просто конкурс, в якому змагаються

важливі соціальні ініціативи, це у першу чергу потужний ліфт для зростання принципово новоі генерації громадських активістів, а в майбутньому, я впевнений, і політиків. Автори проектів та їхні команди - це активні сучасні люди, які мають бажання, розуміння, силу та волю для об’єднання навколо загальної мети змінити своє життя, свій мікрорайон, місто і загалом країну. Таким чином ми здійснюємо реальну місцеву політику - бо саме такою вона й має бути ще з часів Магдебурського права. Це абсолютно європейська традиція. І коли ми говоримо про євроінтеграцію, про побудову Європи в Україні - Громадський бюджет це справжня історія успіху. Адже містяни можуть напряму вирішувати, куди спрямувати частину зароблених ними коштів. І для цього їм не потрібно просити гроші у політиків чи спонсорів. А треба просто повірити у власні сили, донести свою ідею до інших людей, переконати їх та отримати їхню підтриику через чесне персональне електронне голосуання. Ми вже маємо авторів та команди, які перемогли у двох циклах ГБ. Це нові суспільно-активні люди, які вже довели громаді свою ефективність та успішність. Вони спрямовують свою енергію не на руйнування чи дестабілізацію, вони не займаються «диванною» політикою, не плодять численні «зради/ перемоги» у соцмережах. Натомість вони бачать реальну можливість власноруч змінити життя на краще. Побудувати спортивний майданчик. Відкрити сучасну лабораторію для юних винахідників. Поставити камери спостереження для безпеки мешканців. Зробити бібліотеку для слабозорих людей. Встановити лавочки з сонячними батареями. Зробити зону відпочинку. І ще багато

інших, великих і малих ідей та ініціатив, які разом змінюють наше місто, роблять його комфортним для кожного мешканця. Ще одна важлива місія Громадського бюджету - це згуртування локальних громад. Приміром, приклад участі і перемоги кількох проектів з Русанівки вже так і називають - Русанівський кейс. Тут дійсно працює серйозна команда однодумців, які усвідомили, що об‘єднання навколо найбільш важливих проектів дає більше шансів на перемогу. Як приклад, такої злагодженої роботи є також робота місцевого депутата та активних громадян. Справа на фото мешканець Русанівки німець Андре Поддубни, автор проекту строврення на Русанівці Майданчику для роликових та льодових видів спорту. Якщо коротко, то русанівці спочатку збирають усі цікаві ідеї, потім обговорюють їх, вибирають найважливіші, найперспективніші, найбільш популярні. Далі починається активна робота, агітація і в соцмережах, і просто на вулицях району. Таке спілкування ще більше об‘єднує людей. А перемога проекту у конкурсі - це величезний мотиватор, стимул працювати разом над новими ідеями.

Громадський бюджет - це також хороша вакцина від головної проблеми нашої політики - популізму. На жаль, часто (і не тільки в Україні) на хвилі революційних змін активізуються різні політикани та псевдо активісти. Вони багато говорять, часто кричать, але нічого не роблять самі і не дають робити іншим. Так от, Громадський бюджет наочно показує абсолютно іншу якість і місцевої політики, і місцевого активізму. Бо недостатньо просто придумати ідею. Недостатньо просто знайти однодумців, зібрати голоси і перемогти. Насправді це лише початок. А далі треба довести задум до логічного завершення - тобто до моменту, коли проект буде повністю реалізований. Це складний і дуже відповідальний шлях, який міська влада і активісти можуть пройти тільки разом як одна команда. Тільки так це працює. Текст та фото: Олесь Маляревич

Грушевського,5 №01(20), 2018 » 55

ЗАКОНОДАВСТВО

ДЕРЖГЕОКАДАСТР

ЗЕМЕЛЬНА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ В останній день січня уряд схвалив розпорядження, згідно з яким Держгеокадастр почне процедуру передавання земель за межами населених пунктів об'єднаним територіальним громадам. Чи позитивне це рішення? Зараз громади не можуть знайти землю навіть для пасовищ чи для потреб працівників соціальної сфери. Олег Кулінич, народний депутат, член аграрного комітету ВР. кщо об’єднані територіальні громади нарешті зможуть забезпечити ці елементарні суспільні запити завдяки землям, які їм передасть Держгеокадастр, то це вже добре. Проте чи вирішить такий крок уряду всі питання у земельній сфері, які стоять перед громадами? На жаль, ні. Це можна зробити лише на рівні закону.

ЗАКОНОПРОЕКТІВ БАГАТО. ПОТРІБНЕ РІШЕННЯ Проблема земельної децентралізації давно перезріла. Протягом двох скликань Верховної Ради ми разом з колегами намагалися вирішити це надзвичайно важливе питання на законодавчому рівні. Півтора року лежить у парламенті повністю готовий до другого читання законопроект №4355 на цю тему. За моєї ініціативи також зареєстрований та отримав схвалення профільного комітету законопроект №71181, який стосується цієї ж проблеми і є альтернативним до урядового проекту з таким же номером. Крім 56 » Грушевського,5 №01(20), 2018

того, наприкінці 2017 року президент зареєстрував у Верховній Раді законопроект №7363. Таким чином, у Верховній Раді є ретельно відпрацьовані законопроекти з усіма можливими моделями управління державними землями в рамках земельної децентралізації. Вони відрізняються визначенням розпорядника земель — це будуть усі громади чи лише об'єднані, формою управління землями — буде це власність чи лише право розпорядження, та формою контролю. Законопроекти містять положення, які дозволяють швидко і без зайвих витрат бюджетних коштів передати земельні повноваження на місця. Слід лише вибрати модель, яка буде найбільш ефективною, хоча всі вони абсолютно прийнятні. УРЯДОВА ІНІЦІАТИВА: ДІЄВА, АЛЕ ЗАТРАТНА Як я вже казав, комплексно проблему децентралізації земельних повноважень без законодавчого врегулювання вирішити неможливо. Території

об'єднаних громад іноді включають у себе чи не всю територію району. Навряд чи Держгеокадастр у стислий термін сформує і передасть у власність громадам всі землі запасу. Передати землі запасу без землевпорядної документації для кожної ділянки не можна. Тим більше, її розробка у таких масштабах — справа витратна. Як на мене, масово витрачати на це гроші державного бюджету — не найліпша ідея. Тим паче, що сформовані земельні ділянки об’єднані громади згодом поділять, і їх цільове призначення у значній кількості випадків буде змінене. Передбачити зараз, для яких цілей знадобиться земля в майбутньому, дуже важко. На мій погляд, набагато простіше було б зосередити увагу на консолідації політичних сил щодо підтримки напрацьованих законопроектів, а не виконувати цю титанічну і вартісну роботу в "ручному режимі". Я — депутат-мажоритарник і добре знаю земельні проблеми у своєму окрузі. Для мене вкрай важливо, щоб цей механізм запрацював повноцінно. Щоб землі запасу передавалися громадам у повному обсязі, щоб цей процес відбувався швидко, а не постійно "буксував" через брак бюджетних коштів. Мета земельної децентралізації не в тому, щоб подарувати громаді ділянки. Слід зробити так, щоб господарем на своїй території була громада, а не чиновники. Саме громада повинна визначати, кому і для яких цілей будуть передаватися землі. Громада сама повинна встановлювати та змінювати цільове призначення земельних ділянок на своїй території, визначати базу оподаткування шляхом затвердження нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Передавання земель об'єднаним громадам — не єдине питання земельної децентралізації. Не менш важливо надати громадам дієві повноваження з планування використання території у межах і за межами населених пунктів. Без внесення змін до законів вирішити усі ці питання неможливо. Я впевнений, що комплексний закон щодо зміни повноважень з управління землями за межами населених пунктів потрібний, і він буде ухвалений. Хочу нагадати, що перший законопроект щодо земельної децентралізації я зареєстрував 17 лютого 2014 року — чотири роки тому. Це тривалий термін. Хоча питання досі не вирішене, ці зусилля не були марними. Усім нам — народним депутатам, представникам експертного середовища і місцевого самоврядування — нарешті вдалося вивести цю проблему на державний рівень, коли заплющувати на неї очі більше не вийде. Фото: Flickr

ЗАКОНСЕРВОВАНИЙ РИНОК ЗЕМЕЛЬ В Україні землі сільськогосподарського призначення займають майже 70% площі від інших земель в Україні, але тих, що можуть бути реальним об’єктом купівлі-продажу - 30%. З цих реальних земель більшість перебуває у приватній власності громадян, які були сформовані внаслідок приватизації колективних сільськогосподарських підприємств. Ірина Бондаренко, керівник практики з земельного права та будівництва Юридичної компанії "Dictum" Проведення розпаювання земель, значна частина яких перебуває в користуванні агропідприємств на умовах довгострокової оренди (49 років) та відкриття ринку сільськогосподарських земель не буде означати автоматичного припинення таких договорів, тому землі можуть бути продані в середньому через 20-25 років. Аналізуючи позицію сил, які прагнуть відкриття ринку сільськогосподарських земель, ми бачимо сумнівне акцентування на добробуті власників земель, реалізації їхнього права щодо розпорядження своїм майном. Власники земельних ділянок (паїв) України в різних регіонах мають різну за розміром площу таких земель. Наприклад, в Західних регіонах середній розмір паю складає 1,5 га, в той час як в південних регіонах доходить до 6 – 7 гектар, в центральних та північних регіонах - 2,5-3,5 га. Оренда плата за використання цих земель також різна: від 10 до 17 тисяч гривень, а в сім’ях таких власників в середньому по 2-3 паї, тобто дохід і зацікавленість в продажу таких земель також є різними. Згідно законопроектів про відкриття ринку сільськогосподарських земель передбачається, що максимальний продаж земель «в одні руки» складає 200 га землі. Але ж скільки зможе чи схоче заплатити покупець за купівлю земельної ділянки у її власника? Якою буде ціна? Чи буде рентабельно для покупця сплачувати за купівлю землі хоча б таку саму суму, яку отримують власники за її оренду? Звісно, що за таких умов зростуть ставки за оренду землі, бо великі аграрії зацікавлені в продовженні орендних відносин з потенційними продавцями, яка може бути значно більшою за ціну на продаж такої землі. Також буде діяти тіньова схема, коли скуповують землі через підставних осіб, а потім беруть її в оренду, чи передають до статутного капіталу тощо. Фото: прес-служба "Dictum"

Грушевського,5 №01(20), 2018 » 57

ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

ФІНАНСОВИЙ МАЙДАН

КТО, ЕСЛИ НЕ Я О ходе реформ в Украине, общественном движении и сотрудничестве с депутатами Верховной Рады Украины, рассказала Юлия Сало, общественный деятель, лидер Всеукраинского движения «Финансовый Майдан». Юлия, каким был прошлый год для вас и движения «Финансовый Майдан»? Прошедший год все в унисон назвали "годом упущенных возможностей и отложенных ожиданий" и мы для этого определения не стали исключением. Такими вообще-то можно назвать все 26 лет независимой Украины. Первоочередной целью Всеукраинского движения «Финансовый майдан» было и есть сохранение единственного жилья ипотечным заёмщикам и возвращение банковских сбережений всем без исключения вкладчикам. По сей день действует мораторий на взыскание ипотечного имущества, сотни тысяч заёмщиков продолжают жить в своих квартирах. То, что, не смотря на многочисленные попытки, мораторий в 2017 году не был снят — главное ключевое событие для «Финансового Майдана». А для этого были дни изнурительной работы в комитетах по финансам, в кулуарах Верховной Рады, написаны тонны писем и обращений, много чего было сделано, главным итогом этого стало то, что 2018 год заёмщик встретил «под крышей дома своего». Другой вопрос, что с молчаливого согласия власти банкиры активно находят «лазейки» обойти мораторий и с помощью небезызвестных и очень недобросовестных нотариусов и руками полукриминальных коллекторских компаний нарушают закон, выставляя людей на улицу. Этот факт мы не однократно поднимали в кабинетах представителей власти и то, что нами выработаны конкретные пошаговые действия к пресечению подобных манипуляций с законом — это тоже одна из наших ключевых заслуг в ушедшем году. В 2017 году были неоднократные попытки «протянуть» на голосование Проекты Законов «о реструктуризации долгов физического лица или признания его банкротом» № 2353 от 14.07.2015 и «о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно повышения доверия между банками и их клиентами» № 6027‑д, в которых предусматривается снятие моратория на продажу залогового имущества, внесудебное взыскание предмета ипотеки с последующим взысканием с заемщика. Законопроекты фактически легитимируют долг (без права решения со стороны заемщика), путем увеличения ответственности ставят в пожизненную кабалу поручителей 58 » Грушевського,5 №01(20), 2018

займов. Они предусматривают прямое нарушение закона прямого действия, Конституции Украины, предполагая возможность ограничения в праве выезда за границу. Мы приложили и приложим максимум усилий для того, чтобы эти Законопроекты не были проголосованы. Я хочу подчеркнуть: какие бы законопроекты не писались и не принимались, без грамотАктивные ного и прозрачного общественники — руководства финансовой это показатель системой Украины, а если быть точнее, НБУ, демократизации грош цена всем нашим общества. усилиям. Если главный банк страны будут возглавлять авантюристы и спекулянты, о каких положительных изменениях вообще можно говорить? И если должностных лиц, в угоду себе и своему окружению приносящих ущерб стране и её народу, последовательно не будут привлекать к ответственности — грош цена вообще нашему доверию и надеждам. Кстати, это касается не только руководителей НБУ. С какими депутатами сотрудничаете? Кто вас поддерживает? Что касается народных депутатов, поддерживающих движение «Финасовый Майдан» и вообще граждан, пострадавших от финансовых махинаций банков, то, скажу честно: они есть, но их всё меньше и меньше. Как всё меньше и меньше порядочных людей в большой политике. Но, Слава Богу, они есть. В начале 2014 года я и помыслить не могла, что с головой уйду в общественную деятельность. У меня было любимое дело, семья, радужные планы на будущее. Я много работала и, не скрою, неплохо зарабатывала. Но 2014 год изменил не только мою жизнь — жизнь и сознание поменялись практически у всех жителей Украины. У меня характер бунтаря и чувство справедливости обострённое. Никогда за спинами не пряталась и инициативу на себя брать не стеснялась. Разумеется, первая волна возмущения меня накрыла, когда гривна в одночасье обесценилась в разы и в тартарары полетело всё, чему я посвятила годы жизни. Не потому, что я плохо работала, а потому что кто-то хорошо крал! Девальвация национальной валюты, понятно, в первую очередь коснулась валютных заёмщиков.

На фото: Юлия Сало

На волне энтузиазма Революции достоинства люди вышли на улицу, была надежда добиться справедливости. Я слушала конкретные истории и ужасалась. При полном бездействии власти и игнорировании нашей проблемы стало очевидным, что нужно организовываться и двигаться поступательно. Тогда ещё казалось, что власть просто не знает о происходящем, вот-вот разберётся и всё наладится. И кто-то должен цивилизованно до неё донести суть надвигающейся проблемы. Как известно, то, что не под силу одному, всегда по плечу объединившимся. И я одна из тех, кто взял на себя инициативу по объединению, организации движения, мы были уверены, что вопрос решиться быстро. Но чем больше я вникала в проблему, тем отчётливее понимала с чем и с кем придётся иметь дело. Что для вас общественная деятельность и какова роль общественника в Украине, на ваш взгляд? До 2014 года в моём представлении общественник — это сродни родительского комитета в школе

или управдома. Даже не знаю, что с нашей страной было бы без альтруистов‑активистов. Вот уж в чем нельзя упрекнуть Украину, так это в отсутствии активного гражданского общества. За четыре года наше гражданское общество фактически стало локомотивом многих изменений, произошедших и происходящих в стране. Сегодня Общественные организации на бескорыстном энтузиазме вынуждены регулярно брать на себя функции государства, активные общественные деятели являются двигателями инноваций и прогрессивных проектов законов, компромиссных решений, инструментов общественного диалога. Они педалируют реформы, пишут законопроекты, контролируют все ветви власти и фактически выполняют работу высокооплачиваемых, дорого обходящихся налогоплательщикам государственных мужей. Однако опыт борьбы дал четкое понимание: хочешь изменить ситуацию — меняй систему вокруг себя, не жди, что придет «добрый политик» и все станет на свои места. Практически нет ни одной сферы жизни, где бы

Грушевського,5 №01(20), 2018 » 59

ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

не было грамотного и своевременного участия общественных организаций. Собственно, активные общественники — это показатель демократизации общества, однако многочисленные влиятельные общественные организации — показатель явных проблем в государственных институтах. В Украине общественные деятели заполняют собой За мной стоят пробелы в бюрократиобычные люди, их ческой системе страны конкретные семьи, и работают эффективнее, конкретные судьбы оперативно и гораздо системнее многих чиновников. И как бы не сопротивлялась нынешняя власть, будущее не за клептоманами-чиновниками, а за инициативными общественниками. Неопровержимый факт: народ гораздо больше доверяет общественным деятелям, нежели политикам. А вовлеченность людей в управление их повседневной жизнью — что же ещё может быть лучше? Непосредственное участие каждого в переменах, когда каждый начинает с себя, каждый вносит свою лепту, каждый несёт ответственность за свои действия. Обоими руками «ЗА!» Нельзя рассчитывать на то, что кто-то как-то где-то о тебе позаботится. В карман залезет — это точно, но не позаботится. Поэтому, каждый должен себе сказать «кто, если не я» и конкретными делами менять свою жизнь к лучшему. Да и политиков наших если не контролировать — совсем страх теряют. Поверьте, я не намерена делать политику своей профессией. Но уж коль я взялась за конкретное дело, совесть не позволяет свернуть на полпути. Кто за вами стоит? За мной стоят обычные люди, их конкретные семьи, конкретные судьбы. Кто брал на себя ответственность за других, тот сможет меня понять. И потом, мне не чужды патриотические чувства: да, я хочу жить

60 » Грушевського,5 №01(20), 2018

ФІНАНСОВИЙ МАЙДАН

в стране, которая будет комфортна как для созидания, так и для проживания, и эта страна — Украина. И я знаю людей, которые хотят того же, что и я. Мы объединяем свои усилия, свои устремления, мы не претендуем на непосредственное участие в осуществлении власти, но берём на себя определённую ответственность. Кстати именно осознания ответственности — очень часто не хватает отечественным, незрелым политикам. Как вы оцениваете процесс реформ в Украине? Имитация и профанация. Просто перераспределение бюджета. Что реформировано, где инновация, где тектонические сдвиги? Уже реформа Национальной полиции даёт о себе знать. Преступления не раскрываются, заявления граждан игнорируются, преступность расцвела как никогда ещё. Совершенно не разделяю энтузиазма власти по поводу начавшегося экономического роста. Каждый из нас, видит, слышит, ощущает обратное. Лучшее на что способна нынешние постМайдановские политики, которые попали во власть благодаря социальным и «олигархическим» лифтам — это разрушить до основание все то, что мешало жить и развиваться этой стране 26 лет. Но строить новую систему они не способны. Для этого нужны новые люди, которые не «тронуты» старой отечественной политической гнилью, но при этом прекрасно знающие, что нужно этой стране, понимающие все ментальные проблемы своего народа. Варяги, туда же куда и старые политики — в утиль. Стране нужны украинцы, которые сделали сами себя и стали профессионалами в своих отраслях. Теперь они способны построить новую страну. Текст: Катерина Филиппенко Фото: Алена Цымбаленко

*Акція діє до 15 березня 2018 року.

ЗАКОНОДАВСТВО

MADE IN UKRAINE

ПАДАЄ ГРИВНЯ ІНФЛЯЦІЯ РОСТЕ Голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк, пояснив за що насправді, на його думку, ті, хто проти законопроекту “купуй українське, плати українцям”. ЗА ДОЛАР ПО 50 ГРИВЕНЬ Кожна гривня, заплачена за імпортний товар замість українського – це мінус в торговельному балансі країни. У нас 10 років поспіль зовнішньоторговельний дефіцит. Минулого року “дірка” торговельного балансу - майже 6 млрд дол США. Чим більше цей дефіцит, тим слабша гривня і вищі ціни. Якщо так піде далі, долар скоро буде по 50. ЗА БЕНЗИН ПО 55 ГРИВЕНЬ ТА ІНФЛЯЦІЮ ЗА 30% Наша економіка імпортозалежна на 55%. Падає гривня - інфляція росте. Імпортні енергоносії – газ, нафта, бензин, дизель – здорожчають автоматично, як тільки «поповзе» курс в обмінках. Це потягне стрімке зростання всіх цін та комунальних тарифів, які прив’язані до енергоносіїв. ЗА 3 МІЛЬЙОНИ БЕЗРОБІТНИХ І НОВИХ ЕМІГРАНТІВ-ЗАРОБІТЧАН В Україні сьогодні і так майже 2 мільйони безробітних і ще більше емігрантів. Купуючи закордоном товари, які виробляють українські підприємства, влада краде робочі місця українців і “дарує” їх іншим країнам! Немає замовлень для українських підприємств - немає роботи, зарплат і пенсій для українців!

ЗА НОВІ БОРГИ ПЕРЕД МВФ ТА ІНШИМИ КРЕДИТОРАМИ ДЕРЖАВИ Одних лише відсотків за держборгом в 2018 році Україна заплатить 130 млрд грн. Це друга найбільша стаття видатків держбюджету. Більше ніж на освіту, медицину чи оборону. В середньому на одного платника податку на доходи фізосіб приходиться 12 000 грн на рік або 1 000 грн на місяць видатків держбюджету лише на відсотки за держборгом. Держборг вже зашкалив за 85% ВВП при критичній межі 60%. Якщо б за ним треба було розплатитись сьогодні, кожен з 43 млн українців, від дитини до пенсіонера, мусив би віддати $1750. У кожного є для цього кошти? ЗА ТЕ, ЩОБ ПЛАТИТИ ІНОЗЕМНИМ КОРПОРАЦІЯМ ДЕСЯТКИ МІЛЬЯРДІВ З КИШЕНЬ УКРАЇНЦІВ Купівля імпортних товарів кінцевого споживання – розвиток економік інших країн, створення там робочих місць, податки до їх бюджетів. Кожна гривня сплачена українському виробнику це одразу 7 копійок податків до української казни і 8 копійок зарплати українцям. Не кажучи вже про ефект мультиплікатора, який посилює цей позитив в рази! Кожна гривня імпорту – це додатковий державний борг і в середньому 4 копійки з гривні на його обслуговування щорічно! Хто не платить національному виробнику, платитиме іноземному кредитору! Фото: прес-служба Віктора Галасюка

Грушевського,5 №01(20), 2018 » 61

КОМЕНТАР

ЕНЕРГЕТИКА

ЯК ПОЗБУТИСЯ ЕНЕРГОЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ Наша держава на 70% залежить від імпорту нафти та газу. То ж для нас, надзвичайно актуально, розвивати альтернативні види енергії — водні, вітрові, сонячні. Юрій Одарченко, народний депутат України есь світ вже давно запроваджує відновлювані джерела енергії, що не лише не шкодять довкіллю, а й позитивно впливають на економічний розвиток територіальних громад. Адже, за 14 днів одне лише сонце випромінює такий обсяг енергії, якого б вистачило на потреби людства протягом всього календарного року. Територія України — зона середньої інтенсивності сонячної радіації. Проте в нашій країні більше сонячних годин на рік, ніж у половині країн ЄС, що робить її дуже привабливою в плані інвестицій у «зелену» енергетику. Окрім того, розвиток відновлюваної енергетики дозволить бути не лише незалежними від іноземних постачань, а й збільшить кількість робочих місць, дасть розвиток економіці, підвищить рівень ВВП країни, й однозначно зможе позитивно вплинути на екологічну ситуацію регіонів.

БУДІВНИЦТВО "ПІВНІЧНОГО ПОТОКУ‑2" НОВИЙ ВИКЛИК ДЛЯ УКРАЇНИ Будівництво "Північного потоку‑2" є великим ризиком для нашої держави. Проект "Північний потік‑2" передбачає будівництво і роботу двох ниток газопроводу загальною потужністю 55 млрд. кубометрів газу на рік від узбережжя Росії через Балтійське море до Німеччини. Новий трубопровід планується побудувати поруч з уже існуючим "Північним потоком‑1". Тобто в обхід України, Найбільш жорстку позицію проти будівництва нового газопроводу, крім України, зайняли Болгарія, Чехія, Греція, Угорщина, Естонія, Латвія, Литва, Польща та Румунія. Лідери цих країн вважають, що збереження транзиту газу через Україну важливе не лише з точки зору енергетичної безпеки, а й з огляду на забезпечення стабільності у східноєвропейському регіоні. На боці "Північного потоку 2" — уряди Німеччини та Австрії. Обидві країни мають економічні та політичні інтереси, оскільки серед партнерів "Газпрому" за цим проектом — дві найбільші компанії: 62 » Грушевського,5 №01(20), 2018

німецькі Wintershall та Uniper і австрійська ÖMV. Крім цього, значний інтерес проявляють нідерландсько-британська Royal Dutch Shell та французька Engie, які знаходяться серед акціонерів «Північного потоку2». Наприклад підтримка ФРН "Північного потоку 2" пояснюється кількома причинами: Німеччина отримуватиме газ із Росії в обхід транзитних маршрутів. Як наслідок, Берлін отримає контроль над розподілом російського ресурсу в Європі, стане основним газовим хабом і країною-транзитером, зможе впливати на ціни, ймовірно, ціна на російський газ для Німеччини зменшиться. Німецькі компанії візьмуть на себе роль польських та словацьких і стануть не споживачами, а продавцями. Берлін посилить своє стратегічне значення в Європі як найбільшої економіки та потужного політичного центру. Однак, для України — будівництво «Північного потоку 2» кардинально підірве економіку всієї країни. За оцінками "Нафтогазу України", будівництво обхідних маршрутів може позбавити Україну доходу від транзиту газу, які в 2017 році становили 3 млрд. доларів, а також знизить інвестиційну привабливість ГТС. Запустити газопровід планується вже в 2019 році. Тож ситуація з будівництвом «Північного потоку 2» повинна підштовхнути Україну до розвитку саме альтернативних джерел енергетики, адже часу чекати в нас немає. ВЕСЬ СВІТ ПЕРЕХОДИТЬ НА АЛЬТЕРНАТИВНУ ЕНЕРГЕТИКУ В цей час, весь світ активно переходить на "зелені" види енергії, і це підтверджують цифри. 144 держави, проголосили альтернативну енергетику пріоритетом своєї політики. Загалом же в ЄС близько третини всієї енергії отримують з відновлюваних джерел. Найпотужнішими виробниками «зеленої» електроенергії стали сім країн: Китай, США, Німеччина, Італія,

Іспанія, Японія, Індія. На сьогодні у США вже існує три міста, які повністю перейшли на відновлювану енергетику (Аспен, Бурлінгтон, Вермонт). За даними аналітиків Міжнародного енергетичного агентства, оприлюдненими в дослідженні World Energy Outlook до 2035 року інвестиції в альтернативну енергетику складуть близько $ 5,7 трлн. Разом з тим, фотоелектрична і вітрова енергія стали найдешевшим джерелом енергії у багатьох регіонах Європи. У 98 країнах надають пільги виробникам "зеленої" енергетики, розуміючи, що її розвиток відповідає стратегічним цілям країни: енергетична незалежність, дешева енергія, робочі місця, турбота про довкілля. Передбачається, що до 2035 році загальний обсяг щорічної держпідтримки «чистої» енергії зросте до $ 205 млрд. і досягне 0,17% глобального ВВП. «ЗЕЛЕНИЙ ТАРИФ» УКРАЇНИ ТА ЩО ГАЛЬМУЄ РОЗВИТОК ГАЛУЗІ «Зелений» тариф, що дозволяє продавати здобуту електрику в мережу за вигідними пільговими розцінками, — один з найвищих у Європі. Все це вселяє оптимізм щодо майбутнього розвитку альтернативної енергетики в Україні. Але є й проблеми. В сфері електроенергетики зберігається монопольний вплив декількох фінансово‑промислових груп, серед яких компанія ДТЕК є найбільш явним бенефіціаром від діяльності Національної комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) в частині тарифоутворення для теплової енергетики. Навіть після прийняття законів про національного регулятора та ринок електричної енергії, монополісти у співпраці з представниками влади продовжують блокувати реформу електроенергетики і зберігати контроль над роботою НКРЕКП з метою отримання високих прибутків та мінімізації операційних та інвестиційних витрат через перекладання їх на кінцевого споживача. А розвиток альтернативної енергетики можливий лише за умови стабілізації політичної ситуації в країні і, як наслідок, поліпшення інвестиційного клімату, що доповнить сприятливі кліматичні характеристики регіонів. ВІДНОВЛЮВАНА ЕНЕРГЕТИКА — ЦЕ РОЗВИТОК МІСЦЕВИХ ГРОМАД Якщо наша держава прагне енергетичної незалежності, законодавство неодмінно повинне змінюватись, стаючи все більш сприятливим для розвитку сонячної енергетики. Саме це означатиме для нас йти європейським шляхом. Впевнений, що Херсонщина, з її сприятливими умовами для розвитку цієї галузі, також має чудові перспективи для розвитку власної бази сонячної енергетики. 240 ясних днів з 365 роблять Херсонщину лідером у перспективі розвитку геліоенергетики. Взагалі потенціал сонячної енергетики в області оцінюється у 310 тисяч тонн віртуального

палива, що відповідає використанню 267,24 млн. кубометрів газу або половині річної норми його споживання. Першу в регіоні сонячну станцію запустили у Скадовському районі в лютому 2013 році біля села Лазурне на солончаках — на ґрунтах, непридатних для сільськогосподарського використання, зате ідеальних для зведення промислового об’єкту. Робота цієї електростанції сприяє скороченню щорічних Будівництво викидів вуглекислого «Північного потоку газу на 8 855 тонн. Наразі на Херсонщині, окрім 2» кардинально Лазурного, сонячні підірве економіку електростанції також України працюють у самому Херсоні, в Білозерці, Новій та Старій Каховці, Генічеську, Зеленівці, Новотроїцьку, Цюрюпінську, Великій Благовіщенці, Новоолексіївці, Високопіллі, Каїрці, Трифонівці, Сиваші, Малинівці, Каланчаку, Великій Лепетисі та Миколаївці. Розвиток альтернативних джерел енергетики буде сприяти й децентралізації енергосистем в країні, що дає можливість вирішувати проблеми енергопостачання важкодоступних сільських районів, вирішує комплекс економічних, екологічних і соціальних проблем цілих регіонів. ДЕРЖАВА ПОВИННА ПІДТРИМУВАТИ РОЗВИТОК «ЗЕЛЕНОЇ» ЕНЕРГЕТИКИ Ми повинні знайти нові моделі, підходи та механізми до стимулювання розвитку відновлюваної енергетики, які дозволять нам не лише подолати відставання від світових тенденцій, але й почати переганяти інші країни світу. Одним з стратегічних питань в галузі “зеленої” енергетики в Європейському Союзі є перехід від системи “зелених” тарифів до аукціонів. Виробники електричної енергії за рахунок відновлюваних джерел енергії тепер мають конкурувати з енергетикою на викопному паливі. Але треба врахувати, що програми підтримки ВДЕ в багатьох країнах ЄС почали діяти набагато раніше, ніж в Україні, більш того, прийняті нещодавно закони “Про ринок електричної енергегії” та “Про оцінку впливу на довкілля” ще не запрацювали і потребують прийняття багатьох підзаконних актів та інших законодавчих документів. Передчасний перехід на аукціони може негативно вплинути на інвестиційний клімат в нашій країні, де сектор “зеленої” енергетики знаходится, на відміну країн ЄС, в початковому стані розвитку. Я впевнений, що енергетичний поворот уже в Україні не є питанням технологічної здійсненності чи економічної рентабельності, а питанням політичної волі. Текст: Юрій Одарченко Фото: Flickr

Грушевського,5 №01(20), 2018 » 63

КОМЕНТАР

ВИДАТНИЙ ПОЛІТИК

ЧИ БУДЕ В УКРАЇНИ СВІЙ ЧЕРЧИЛЛЬ? У 1940 році Велика Британія могла припинити існування – так само, як Україна зараз. Та британський прем’єр-міністр Вінстон Черчилль відмовився від угоди з агресором і врятував державу. Чи матиме Україна такого лідера нації? Тарас Батенко, народний депутат України. трічка "Темні часи" про рішучість одного з найславетніших політиків Великої Британії. Її слід подивитися багатьом людям, які працюють сьогодні в Україні й хочуть чогось досягнути. Темні часи Європи 1940 року можна порівняти з українськими реаліями. Ми теж воюємо з ворогом. Правда, у нас дуже дивна війна. Але війни змінюються, як і лідери країн. Найважливіше — чого нас навчила історія. До середини 1940 року Гітлер опанував усю Західну Європу. Впали Голландія, Бельгія, було завойовано Францію. США мали на той час нейтралітет, Радянський Союз уклав з Німеччиною договір, який фактично пришвидшив захоплення Західної Європи. Велика Британія була єдиною країною, яка перебувала в стані війни з Гітлером. Вона теж могла піти шляхом мирних переговорів. І хід історії був би інакшим: сухопутне вторгнення на територію, а не тільки бомбардування Лондона і всього острова. Про що думав Черчилль, коли брав на себе відповідальність за, мабуть, найважче рішення в історії Англії? Коли країна могла втратити свою незалежність, свободу, територію, безліч людських життів. Політик виявив максимальну волю, об’єднав позиції парламенту, короля й суспільства.

64 » Грушевського,5 №01(20), 2018

Він не загравав з ворогом, не торгував з ним, не пішов на переговори та підписання мирного договору. Він не віддав агресорові території своєї країни, залишившись із ним сам на сам. Британія воювала. При тому, що військова перевага була не на її боці: у сухопутних силах співвідношення солдатів було приблизно один до п’яти. Не краща ситуація була з артилерією, танками, літаками. У 1940 році англійська армія налічувала приблизно 500 тисяч бійців. Близько 300 тисяч із них були фактично оточені на узбережжі Дюнкерка. Країну врятував військово‑політичний розум Черчилля. Прем’єр застосував систему оборони й відсічі — ту ж саму, яка спрацювала під час Першої світової війни. Вона дала змогу зберегти максимальну кількість воїнів і вивести їх з оточення. Близько двох третин армії було врятовано. А головне — Велика Британія довела, що вона здатна дати бій! Верховний головнокомандувач підтвердив, що він на своєму місці. У ті темні часи Черчилль проявив водночас досвід, політичну волю, безкомпромісність щодо ворога і гнучкість у відносинах з політичними опонентами. А паралельно — вміння переконувати, коли заручився підтримкою парламенту й суспільства. Він виявився людиною, яка мислила на кілька кроків уперед. І це вміння багато що змінило у світовій історії. Що ми маємо сьогодні в Україні? Такі ж темні часи. Ми втратили частину території, у нас є досвід поразок і перемог. Але в перших осіб держави немає військового стратегічного мислення. Вони не здатні визначити стратегію боротьби з ворогом. Наша влада довго вдавала, що війни взагалі немає. Закон про деокупацію Донбасу, який визнає Росію агресором, з’явився лише на четвертий рік війни. Але й він не став справжнім актом волі українського народу: документ не заборонив торгівлю на крові, не розірвав дипломатичні відносини з РФ, на чому наполягали депутати-патріоти.

На фото: Тарас Батенко

Закон був би більш жорстким, якби очільники держави хотіли перемоги для України, а не піару для себе і збереження можливостей заробляти на війні. У 1940‑му Черчилль не думав про збагачення — у нього не було великих статків. Він казав: солдати повинні розуміти, за що гинуть, а хтось має відповідати за їхню смерть. Черчилль зробив усе, щоб із трьох союзників — США, СРСР та Великої Британії — остання в підсумку зазнала найменших втрат. Бойові ж дії на сході України, за даними ООН, уже забрали понад 10 тисяч життів. Це наші найбільші втрати з часів Другої світової! Влада не веде діалогу з нацією щодо стратегії війни. Натомість маємо дивні "договорняки" з ворогом і корупцію, яка добиває державу зсередини.

Звісно, не можна мірятися масштабом особистостей. Але можна хоча б працювати для власної нації так, як це робили видатні політики минулого. Та поки наші можновладці до цього не дозріли. Тому й не дивно, що вони мають великий рівень недовіри. Натомість зростає підтримка молодих патріотичних партій і політиків, які у вищій політичній лізі поки не представлені. У горнилі сьогоднішньої боротьби народжуються нові лідери, здатні жити інтересами народу й будувати справді демократичну державу. Я вірю, що вже зовсім скоро вони себе проявлять. І після темряви над Україною зійде сонце. Фото: Flickr

Грушевського,5 №01(20), 2018 » 65

ТЕХНОЛОГІЇ

ГЕОКУПОЛ

CФЕРИЧЕСКИЕ ОФИСЫ-ДЖУНГЛИ Компания Amazon открыла в Сиэтле необычный инновационный офис под названием «The Spheres». В трех помещениях, которые выполнены в форме прозрачных куполов, разместили десятки тысяч растений из тропических лесов. Теперь рабочий день сотрудников этого подразделения будет проходить в самых настоящих джунглях. а проектирование и создание комплекса понадобилось 7 лет и около 4 млрд долларов, а работу над проектом вели более 600 специалистов. «Сферы» заполнены более чем 40 000 отдельных растений, представляющих 300 различных видов из более чем 50 стран практически с каждого континента. Все они призваны обеспечить то, чего не хватает в типичном офисном пространстве – прямую связь с природой. В помещении нет отдельных офисов, зато присутствуют триадные конференц-залы, прогулочные площадки с уютными столиками, речка, водопад и многоярусные «зеленые» стены – и это лишь некоторые из особенностей «Сферы». Система автоматически поддерживает комфортные влажность и температуру и следит за перемещениями сотрудников. Снаружи эти «зеленые» офисы напоминают геокупола. Самая большая «сфера» достигает 27 метров в высоту и 39 метров в ширину. Внутри посетители сразу ощутят перемену климата – воздух теплый и влажный. В разных местах температура меняется, поэтому каждый может найти комфортный для себя микроклимат. Руководство Amazon надеется, что такая атмосфера тропического леса повысит производительность работников и поможет генерировать новые идеи. Стеклянные сооружения могут вмещать до 800 человек и включают не только рабочие места, но и зоны для отдыха.

66 » Грушевського,5 №01(20), 2018

По мере того, как «Сферы» продолжат развиваться, компания планирует использовать их также и в образовательных целях, предоставляя к ним доступ для жителей Сиэтла посредством туров, ознакомительных поездок и сотрудничества с местными школами и университетами. Текст: Наталія Павлова

Грушевського,5 №01(20), 2018 » 67

АРХІТЕКТУРА

68 » Грушевського,5 №01(20), 2018

ЖИТТЯ БІЛЯ ВОДИ