Перші індустріальні парки в Україні отримали офіційне підтвердження своєї реєстрації 15 квітня 2014 року Голова Держінвестпроекту Сергій Євтушенко вручив п’яти мерам міст України – Львова, Долини Івано-Франківської області, Славути Хмельницької області, Коростеня Житомирської області та Кременчука Полтавської області – витяги з реєстрів індустріальних парків.
«За 22 роки незалежності в Україні не було створено достойної інвестиційної інфраструктури для ведення бізнесу – індустріальних парків. Земельна ділянка з необхідним інженерно-технічним оснащенням значно скоротить інвестору «час до ринку» – з 2-3 років до 6-9 місяців. Тобто, індустріальні парки створять привабливий інвестиційний клімат для інвесторів, а підтримка з боку держави відіграє роль додаткового заохочувального стимулу для інвестицій». Сергій Євтушенко, Голова Агентства
«Україна має використати свій потенціал, індустрія і виробництво мають стати основним фактором розвитку. Найкращим чином потрібно використовувати технології, які зумовлюють прогрес… Міжнародні інвестиції прийдуть тільки тоді, коли клімат для внутрішніх інвестицій буде сприятливим. В першу чергу має значення стабільне законодавство…» Ян Томбінський, Посол Європейського Союзу в Україні
«Львів розташований за 70 км від кордону ЄС, а враховуючи підписання угоди про асоціацію і ЗВТ з ЄС , створення індустріального парку «Рясне ІІ» відкриє для Львова нові переваги – робочі місця, надходження до міського бюджету. Згідно з концепцією індустріального парку, ми вітаємо інвесторів у галузі машинобудування та радіоелектроніки, легкої промисловості, харчової та інших. Розраховуємо також і на притік нової бізнес-культури, знань та технологій, що відкриють нові можливості для розвитку місцевих компаній». Андрій Садовий, міський голова Львова
Вітальне слово
Шановні читачі! Ми раді представити Вам шостий і другий у цьому році випуск щоквартального Інформаційного вісника Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України – «Енергія розвитку». Це видання має тематичне спрямування та розкриває передусім діяльність Агентства і його регіональних центрів у сфері розвитку інвестиційної інфраструктури, зокрема створення індустріальних парків в Україні. Адже Держінвестпроект є уповноваженим центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію Закону України «Про індустріальні парки». Все, що ми робимо у цій сфері спрямовано на те, щоб створити в країні оптимальні умови для інвестування. Це дозволить забезпечити економічне зростання та підвищення конкурентоспроможності територій і галузей, сприятиме активізації інвестиційної діяльності, створенню нових робочих місць, а також розвитку виробничої інфраструктури. Адже як показує світовий досвід, індустріальні парки – це найкраща форма для ведення бізнесу. За останній період три індустріальні парки, що створені в Ужгородському районі Закарпатської обл. («Соломоново»,), м. Шостка Сумської обл. («Свема»,) та смт. Велика Димерка Київської обл. («Перший український індустріальний парк»,) внесено до Реєстру індустріальних парків. Концепції ще трьох: «Рівнеський» у Рівнеській обл., «Кривий Ріг» у Дніпропетровській обл. та «Bionic Hill» у м. Київ перебувають на розгляді в центральних і місцевих органах виконавчої влади. Започатковано діяльність Експертної ради при Держінвестпроекті, куди увійшли провідні юридичні та консалтингові компанії, зокрема Baker&McKenzie, ClifordChance LLC, PwC, KPMG, Deloitte, Ernst&Young та інші. Головна мета її роботи — покращення бізнессередовища та створення зручних і комфортних умов для роботи інвесторів в Україні. В зазначений період Держінвестпроектом було проведено низку цікавих і важливих заходів. Серед них круглий стіл «Індустріальні парки – шлях до промислової модернізації України», презентацію дослідження рейтингу інвестиційної привабливості регіонів України 2014, круглий стіл щодо торгових преференцій ЄС для нашої держави тощо. Конференції, форуми, презентації, круглі столи інвестиційного спрямування відбулись в Києві, Львові, Харкові, Ужгороді та інших містах. Підготовлено «Інвестиційний атлас України 2014». Сподіваюсь, що Вісник буде ще одним інструментом інформаційної прозорості, сприятиме формуванню позитивного інвестиційного іміджу регіонів України, покращенню інвестиційного клімату, підвищенню якості послуг інвесторам, розвитку партнерства Держінвестпроекту з місцевою владою та бізнесом. З повагою Сергій ЄВТУШЕНКО Голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України
3
ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ ЗРОСТАННЯ
ЗМІСТ
06
Створення індустріальних парків в Україні: перші кроки
ПЕРШІ В РЕЄСТРІ
10
Івано-Франківщина – унікальний майданчик для інвестицій та нового виробництва
14
Практична реалізація створення індустріальних парків на Хмельниччині
16
Перспективи створення індустріальних парків на Львівщині
18
Коростенський індустріальний парк – перший практичний досвід в Україні
20
Індустріальний парк «Центральний» в м. Кременчук
22
Індустріальний парк «Свема»
24
Індустріальні парки, транспорт та логістика – каталізатор економічного розвитку Закарпаття
26
«Перший український індустріальний парк» на Київщині – новий крок у розвиток регіону
КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ
28
Індустріальні парки Дніпропетровщини – механізм диверсифікації економіки
30
До інноваційного парку BIONIC Hill буде залучено близько 1 млрд дол. США інвестицій
31
Київ шукає інвестора для будівництва індустріального парку в Деснянському районі
33
Вінницький індустріальний парк
34
Індустріальний парк Рівненської області
36
Створення індустріальних парків в Одеській області
52
Індустріальні парки – нові можливості
53
Приладобудування та машинобудування – в основі створюваної концепції індустріального парку на Черкащині
54
Перспективи розвитку індустріальних парків на Чернігівщині
РЕЙТИНГ РЕГІОНІВ ПЕРСПЕКТИВИ СТВОРЕННЯ
38
Організація промислової зони «ТехноПарк – Ковель»
39
Індустріальний парк – найефективніший механізм залучення інвестицій
40
Потреба у створенні індустріальних парків у Донецькій області
42
Фінський досвід створення індустріальних парків у Запорізькій області
44
Індустріальні парки – пріоритет регіонального розвитку Луганської області
46
Перспективи створення індустріальних парків на території Миколаївської області
48
Інвестиції у малі міста – запорука економічного зростання Тернопільщини
49
Створення індустріальних парків на Херсонщині допоможе підвищити інвестиційну привабливість регіону
50
Прямі іноземні інвестиції для регіонального розвитку
56
Індекс інвестиційної привабливості регіонів 2014: зміна оцінок та настроїв
ЕКСПЕРТНА РАДА
59
Експертна рада Держінвестпроекту України працюватиме над поліпшенням інвестиційного клімату
ТОРГОВІ ПРЕФЕРЕНЦІЇ ЄС
60
Круглий стіл: «Практичні аспекти використання торгових преференцій ЄС для українських компаній»
Інструмент для зростання
Створення індустріальних парків в Україні: перші кроки
З урахуванням досвіду іноземних країн, зокрема Туреччини, Чехії, Словаччини, Угорщини, Польщі, Німеччини, Китаю і В’єтнаму, практика створення та облаштування промислових майданчиків для розміщення та концентрації на їх території виробництва перетворилась у дієвий інструмент сприяння інвестуванню, розвитку промисловості, малого і середнього бізнесу. Україна протягом майже 6 років намагалась запровадити на законодавчому рівні можливість для створення індустріальних парків, розпочавши даний процес із запізненням. Схожі ініціативи були започатковані у Чеській Республіці у 1998 р., в Туреччині та Словаччині у 2000 р.
Врешті-решт, 4 вересня 2012 року набрав чинності Закон України «Про індустріальні парки», який забезпечив правову основу для створення в Україні індустріальних парків. Закон передбачає спрощений доступ до земельних ділянок, облаштованих інженернотехнічною інфраструктурою, митні преференції, звільнення від пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів для ініціаторів, керуючих компаній та учасників індустріальних парків.
6
Нормативно-правові акти, які прийняті з метою реалізації Закону: • постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2013 р. № 216 «Про порядок включення індустріальних (промислових) парків до Реєстру індустріальних (промислових) парків» • постанова Кабінету Міністрів України від 19 червня 2013 р. № 558 «Про порядок затвердження переліків устаткування, обладнання та комплектувальних виробів, матеріалів, що не виробляються в Україні, які не є підакцизними товарами, ввозяться на митну територію України ініціаторами створення індустріальних (промислових) парків – суб’єктами господарювання, керуючими компаніями таких парків для їх облаштування та учасниками індустріальних (промислових) парків для провадження господарської діяльності у межах зазначених парків і які звільняються від оподаткування митом» • Наказ Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України від 16 липня 2014 р. № 096-07, який регулює питання створення та ведення Реєстру індустріальних парків • Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15 квітня 2013 р. № 386, яким затверджено форму Типового договору про створення та функціонування індустріального парку (договір між ініціатором створення та керуючою компанією індустріального парку).
Інструмент для зростання
Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України відповідно до Закону України «Про індустріальні парки» є уповноваженим державним органом, відповідальним за реалізацію державної політики з питань створення і функціонування індустріальних парків в Україні. Маючи на меті ідентифікувати можливості для створення індустріальних парків, Держінвестпроект України на постійній основі проводить збір інформації про земельні ділянки, що потенційно можуть стати промисловими майданчиками, в усіх регіонах України. В даний час опрацьовано близько 250 пропозицій, з яких понад 80 земельних ділянок пропонуються потенційним інвесторам для започаткування індустріальних парків. Кількість опрацьованих пропозицій щодо створення індустріальних парків в регіоні
органу, звертались ініціатори створення індустріальних парків практично з усіх регіонів України, подаючи відповідні заяви та документи для включення індустріальних парків до згаданого вище Реєстру. В даний час вже надійшло 25 концепцій індустріальних парків та звернулось більше 30 ініціаторів, з яких 18 – мали на меті включити свій індустріальний парк до Реєстру. На даний час до Реєстру індустріальних парків включено 7 індустріальних парків, а саме: • Індустріальний парк «Долина», м. Долина Івано-Франківської області • Індустріальний парк «Славута», м. Славута Хмельницької області • Індустріальний парк «Львіський індустріальний парк «Рясне-2», м. Львів Львівської області • Індустріальний парк «Коростень», м. Коростень Житомирської області • Індустріальний парк «Центральний», м. Кременчук Полтавської області • Індустріальний парк «Свема», м. Шостка, Сумської області • Індустріальний парк «Соломоново», с. Соломоново Закарпатської області
Варто зауважити, що передбачені законом стимули та митні преференції діють виключно на території індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків, який ведеться Держінвестпроектом України. Відповідно до статті 15 Закону України «Про індустріальні парки» ініціатор створення подає до Держінвестпроекту України низку документів для включення індустріального парку до Реєстру, а саме: ●● Заяву про включення індустріального парку до Реєстру ●● Рішення про створення індустріального парку ●● Концепцію індустріального парку ●● Витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, а також правовстановлюючі документи на об’єкти нерухомості, що знаходяться в її межах.
Ще одна концепція – Індустріальний парк «Перший український індустріальний парк» (смт Димерка, Київської області) – пройшла всі необхідні процедури для цього і за результатами розгляду постійно діючої міжвідомчої комісії при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України (згідно з Порядком прийняття рішення про включення індустріального (промислового) парку до Реєстру індустріальних (промислових) парків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2013 року № 216) рекомендована для включення до Реєстру.
Впродовж 2013-2014 рр. до Держінвестпроекту України, як уповноваженого державного
7
Інструмент для зростання
Карта ініціатив зі створення індустріальних парків
Карта ініціатив зі створення індустріальних парків (зареєстровані (зареєстровані індустріальні парки) індустріальні парки)
Ковель Немовицький
Старий Чорторийськ Нововолинськ
Сарненський
Терновиця Рясне
Львів
Луцьк
Рівне Корецький
Рівненський Дубенський Радивилівський
Івано-Франківськ Соломоново
Суми
Ново-Парк
Житомир
Тернопілський
Тернопіль
Ужгород
КИЇВ Путрівка
Шрамківський Ковалівський
Східний термінал Великобурлуцький
Валківський
Пишне
Бойківщинський Золотоноський
Хмельницький
Вінницький
Черкаси
Вінниця
Шполянський
Харків
Гребінка
Черкаський
Кам’янецьПодільський
Рожнятів
Хриплинська інвестиційно-промислова зона
Свема
Коростень
Бугаївський
Яворів
Чернігів
Олевський
Полтава
р.
Д Вітове ніпр Кременчук о
Малинівка-Еко
Нововодолазький
Борівський
Первомайський
Лисичанськ
Брянка Стаханов
Луганськ
Дніпропетровськ Кіцманський
Луганськ
Костянтинівка
Кіровоград
Чернівці
Кривий Ріг
регіони, де визначені земельні ділянки, що можуть бути використані для створення індустріальних парків
Червонознам’янка Свердлове
регіони, де земельні ділянки для створення індустріальних парків визначаються регіони, в яких ініційовано створення індустріальних парків
Миколаївський
Одеса
Алчевськ
Донецьк
Запоріжжя
Миколаїв
Новобіляри Благодатне Кагарлик Міщанка Березань
Рубіжне
Бердянськ
Нова Каховка
ІнвестМелітополь
Херсон
Молодіжне Новоградківка Авангард
Новий Крим
Щолкіно
індустріальні парки, включені до Реєстру
Сімферополь
назва індустріального парку
Готуються до розгляду постійно діючої міжвідомчої комісії: • Індустріальний парк «iPark» (Одеська область) • Індустріальний парк Рівненської області Цікавим є факт, що більшість серед ініціаторів створення на даний час складають органи місцевого самоврядування, які зацікавлені стимулювати інвестиційну діяльність на своїй території.
• звільнення від сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури території, в межах якої проводиться будівництво промислового об’єкту (складає від 3% до 10% вартості проекту будівництва). • звільнення від сплати ввізного мита при ввезені на територію України устаткування, обладнання і комплектуючих до них, які не виробляються в Україні та не є підакцизними товарами, для облаштування індустріального парку та провадження господарської діяльності в його межах.
1 13
lS“ " “= %"! 3"=…… o!,"=2…S *% C=…S_ 10
lS“ "S %! =…, ",*%…=" %_ " = ,
Переконаний, що індустріальні парки стануть інструментом, здатним активізувати інвестиційну діяльність в регіонах України, залучити інституційних інвесторів, сприяти впровадженню нових технологій та модернізації промисловості, тобто створити всі умови для економічного зростання держави. Василь Федюк,
Для ініціаторів створення, учасників та керуючих компаній українські індустріальні парки пропонують такі преференції:
8
директор Департаменту інвестиційної політики та регіонального розвитку
Інструмент для зростання
Пропозиції щодо створення індустріальних парків, опрацьовані Держінвестпроектом України № п/п
Ініціатор створення
Назва індустріального парку
Поточний стан
1
Шосткинська міська рада Сумської області
«Свема»
2
ТОВ «Сезпарксервіс», ТОВ «РІК», ТОВ «Євроавтотек», ТОВ «Євромотор», Закарпатська область
«Соломоново»
Включено до Реєстру
3
Кременчуцька міська рада Полтавської області
«Центральний»
Включено до Реєстру
4
Рівненська обласна державна адміністрація
«Індустріальний парк Рівненської області»
На розгляді центральних і місцевих органів виконавчої влади
5
Щолкінська міська рада, АР Крим
«Щолкінський індустріальний парк»
Відправлено на доопрацювання
6
Малинівська селищна рада Харківської область
«Малинівка – Еко»
Відправлено на доопрацювання
7
ООО ІК «XXI століття», м. Харків
«Східний термінал»
Відправлено на доопрацювання
8
Славутська міська рада Хмельницької області
9
Коростенська міська рада Житомирської області
10
ПАТ «Запорізький автомобільний завод», Запорізька область
11
Джанкойська міська рада АР Крим
12
Криворізька міська рада Дніпропетровської область
13
Феодосійська міська рада АР Крим
«Феодосія»
14
Закарпатське агентство з інвестицій, інновацій та розвитку
«Берег-Карпати»
15
Львівська міська рада
«Рясне-2»
Включено до Реєстру
16
Долинська міська рада ІваноФранківської області
«Долина»
Включено до Реєстру
Індустріальний парк включено до Реєстру
«Славута»
Включено до Реєстру
«Коростень»
Включено до Реєстру
«УкрАвто» «Новий Крим» «Кривий Ріг»
Відправлено на доопрацювання Відсутній витяг з Державного земельного кадастру На розгляді центральних і місцевих органів виконавчої влади Відсутній витяг з Державного земельного кадастру Не відповідає вимогам Закону України «Про індустріальні парки»
17
ПАТ «Возко», Миколаївська обл.
«Возко»
18
ТОВ «Земельний союз», Київська область
«Велика Димерка»
19
ТОВ «Інрайс Девелопмент», Одеська область
«ІнрайсЛогістік»
Не відповідає вимогам Закону України «Про індустріальні парки»
20
ТОВ «Техенерготрейд», Київська область
«RLC термінал»
Не відповідає вимогам Закону України «Про індустріальні парки»
21
ТОВ «Біонік Девелопмент», м. Київ
«Біонік Хілл»
На розгляді центральних і місцевих органів виконавчої влади
22
Дніпропетровська облдержадміністрація
«Павлоград»
Відсутній витяг з Державного земельного кадастру
24
Ставніцер А.О., Мушинська В.К.
25
Первомайська міська рада Миколаївської області
26
Тростянецька міська рада Сумської області
«iPark» «Перший Первомайський» «Тростянець»
Відправлено на доопрацювання Включено до Реєстру
На розгляді центральних і місцевих органіввиконавчої влади На розгляді облдержадміністрації На розгляді центральних і місцевих органіввиконавчої влади
9
Перші в Реєстрі
Івано-Франківщина – унікальний майданчик для інвестицій та нового виробництва На сьогодні пропозиція Івано-Франківської області для інвесторів налічує 1 302 га інвестиційних майданчиків типу «Greenfield» та 255 га інвестиційних майданчиків типу «Brownfield». Область відома однією з перших в Україні Хриплинською інвестиційно-промисловою зоною, організованою в обласному центрі – Івано-Франкіську, де успішно розмістилися та працюють дві мультинаціональні компанії Electrolux і Tyco Electronics. В 2014 році індустріальний парк «Долина» (29,4 га) став першим зареєстрованим парком в Україні відповідно до Закону України «Про індустріальні парки». В перспективі ще на 51,7 га «зелених» територій будуть розміщені індустріальні парки у промислових містах області – Коломиї та Калуші. В 2014 році область посіла ІІ місце у рейтингу інвестиційної привабливості регіонів України.
Івано-Франківська область належить до найбільш промислово розвинених областей західного регіону України, 40% обсягу реалізації товарів (робіт, послуг) всіх підприємств регіону припадає на промисловість. В регіоні працює майже 1300 промислових підприємств, що забезпечують робочими місцями 45 тис. осіб Профільні галузі промисловості регіону – це електроенергетичний, нафтогазовидобувний, хімічний, деревообробний та машинобудівний виробничі комплекси. Серед інших основних секторів економіки області – сільське господарство, туризм, будівництво, транспорт і зв’язок. Інвестиційними перевагами області є вигідне географічне розташування, особливо з огляду на розміщення тут виробництв, які орієнтуються на експорт до країн Європи. Розгалуженою мережею шляхів (автомобільні дороги і розв’язки, вихід на міжнародні транспортні коридори, залізничні шляхи і вузли, міжна-
10
родний аеропорт «Івано-Франківськ») область сполучена з багатьма важливими економічними районами України та з сусідніми державами Європи. Понад 560 тис. осіб в регіоні (40% наявного населення) зайняті економічною діяльністю, третя частина з яких – на малих та середніх підприємствах. Третина зайнятих в економіці регіону – малий і середній бізнес. В закладах професійно-технічної та вищої освіти області навчається 56 тис. учнів та студентів. В області функціонує єдиний в Україні вищий навчальний заклад нафтогазового профілю – Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, на базі якого, зокрема, здійснюється електротехнічна підготовка спеціалістів, фахівців в сфері автоматизації та комп’ютерноінтегрованих технологій, інженерної механіки, супроводу машинобудівних виробництв. Інвестиційна політика Івано-Франківської області стратегічно спрямована на високотехно-
Перші в Реєстрі
логічні галузі – регіон позиціонується як територія для розвитку точного машинобудування, приладобудування та виробництва електронної й електротехнічної продукції. На теренах ІваноФранківщини ще за радянських часів діяло чимало заводів, що належали до військово-промислового комплексу. Для розвитку цих галузей існують усі важливі умови – добра науковоосвітня та експериментальна база, висока технічна культура та інженерні традиції, невисока вартість робочої сили.
було ухвалено рішення про виділення земельної ділянки. Аналогічне ставлення, підтримку, супровід і відсутність корупції ми сьогодні готові гарантувати кожному, хто вирішить інвестувати в Долину» Володимир Гаразд, мер міста Долина В структурі економіки Долинського району переважають підприємства нафтогазового комплексу, деревообробної, легкої, харчової та будівельної промисловості, сфера малого бізнесу, наявний значний туристично-рекреаційний потенціал. За обсягами реалізації промислової продукції район є третім в області, а за часткою інноваційно активних підприємств посідає перше місце. Зважаючи на пріоритетність розвитку туризму, вагому сировинну, освітню та наукову бази, трудові ресурси, пріоритетними сферами промислового виробництва в межах індустріального парку визначено максимально сприятливі для довкілля виробництва, як-от: приладобудування, електроніка, елементи автомобілебудування, легка промисловість, харчова промисловість, глибока переробка деревини, а також логістика, складування.
Індустріальний парк «Долина» Індустріальним флагманом регіону став районний центр – місто Долина, чий індустріальний парк першим в Україні внесено до Реєстру індустріальних парків, отримавши в такий спосіб реальні можливості для найповнішого задоволення потреб інвесторів в ділянках «під ключ». Для маркетингу міста та супроводу інвесторів Долинською міською радою було створено комунальне підприємство «Долина-Інвест». «В 2007 році до нас прийшов перший інвестор — компанія Inter Groclin Auto S.A. (Польща), який виявив бажання побудувати на земельній ділянці, що межує з нинішнім індустріальним парком, швейну фабрику. Для цього в рекордно короткі терміни, без затримок і зволікань,
Індустріальний парк «Долина» має низку переваг, зокрема, це близькість до основних логістичних потоків та кордонів з Європейським Союзом та присутність основних інженерних мереж промислової потужності. Очікується, що на території індустріального парку «Долина» потенційними виробництвами може бути створено близько 2000 робочих місць, а щорічні платежі до бюджетів усіх рівнів та державних фондів будуть генеруватись в обсязі понад 55 млн грн. Прогнозовані обсяги виробництва за кожним із пріоритетних напрямів (за умови повного
11
Перші в Реєстрі
заповнення території індустріального парку, яка становить 25,5 га): Приладобудування Легка промисловість Деревообробна промисловість Логістика
61 048 тис. грн/рік 11 567 тис. грн/рік 54 530 тис. грн/рік 14 734 тис. грн/рік
ПДВ Податок на прибуток ПДФО ЄСВ
8 636,5 тис. грн/рік 1 577,2 тис. грн/рік 209,8 тис. грн/рік 572,8 тис. грн/рік
10 966,3 òèñ. ãðí
p=ƒ% ƒ= C ! ,L !S* -3…* S%…3"=……
141 880 òèñ. ãðí/ð³ê
g= = % bbo S… 3“2!S= …% % C=!*3
Надходження від оренди земельної ділянки – 550,8 тис. грн/рік. Прогнозована бюджетна ефективність індустріального парку, починаючи з першого року його функціонування, становитиме:
Прогнозована кількість нових робочих місць, які буде створено в результаті функціонування індустріального парку, – 2030.
Входження на територію індустріального парку оренди в межах індустріального парку «Долина» становить 72 грн/м².
Для керуючої компанії: - набуття права оренди земельної ділянки строком до 49 років. Це дозволить керуючій компанії передавати земельні ділянки в межах індустріального парку у суборенду учасникам індустріального парку. Мінімальна вартість
P…S S=2%! “2"%! …… (" =“…,* ƒ …%_
S …*,)
- підписання угоди про створення та функціонування індустріального парку з ініціатором створення для визначення сфери повноважень і спектру послуг, які надаватимуться керуючою компанією в межах індустріального парку. r =“…,*, (“3K%! … =)
r =“…,*, (“3K%! … =)
r =“…,*, (“3K%! … =)
r =“…,*, (“3K%! … =)
j !3 = *% C=…S (%! … =! ƒ …%_
S …*,)
Для учасників індустріального парку:
- набуття права власності на земельну ділянку в межах індустріального парку
- набуття права оренди/суборенди земельної ділянки терміном до 49 років в межах індустріального парку
- укладення договору з керуючою компанією про здійснення господарської діяльності в межах індустріального парку
P…S S=2%! “2"%! …… (" =“…,* ƒ …%_
S …*,) j !3 = *% C=…S (%! … =! ƒ …%_
S …*,)
r =“…,*, (“3K%! … =)
r =“…,*, (“3K%! … =)
r =“…,*, (“3K%! … =)
r =“…,*, (“3K%! … =)
Хриплинська промисловоінвестиційна зона Хриплинська промислово-інвестиційна зона в місті Івано-Франківську охоплює територію площею близько 612 га, що забезпечена інже-
12
нерно-транспортною інфраструктурою. Розміщення нових виробничих потужностей можливе на вільних площах діючих промислових підпри-
Перші в Реєстрі
ємств, а також на вільних земельних ділянках. В межах Хриплинської промислово-інвестиційної зони успішно започаткували власні виробництва та продовжують діяльність відомі в світі «брендові» компанії. Так, дві третини виробництва пральних машин в загальноукраїнському масштабі – це результат роботи ТОВ «Електролюкс Україна» (Electrolux). ТОВ «Тайко Електронікс Юкрейн Лімітед» (Tyco Electronics) виготовляє електрокабельну продукцію для автомобілів та входить до складу міжнародної виробничо-промислової компанії «TYCO International Ltd». Місцеве підприємство ТОВ «Мікрол» є провідним виробником засобів промислової автоматизації в Україні.
Індустріальний парк «Коломия»
Перспективні індустріальні парки в м. Коломия та Калуш Придатними для індустріального використання територіями невдовзі стануть ще два індустріальних парки, ініціаторами створення яких виступила місцева влада Коломиї та Калуша – найбільших після обласного центру та промислово розвинутих районних центрах регіону. Наразі затверджено концепції однойменних індустріальних парків. Індустріальні парки є привабливим місцем для виробничих потреб з точки зору як транспортної доступності, так і наявного економічного потенціалу цих населених пунктів. Ці міста вже заохочують потенційних інвесторів до розміщення на цих територіях перспективних виробництв. Індустріальний парк «Калуш»
Хриплинська інвестиційнопромислова зона
Населений пункт
місто Коломия (к-сть населення: місто – 61,3 тис., район – 100,3 тис.)
місто Калуш (к-сть населення: місто – 67,5 тис., район – 60,1 тис.)
місто Івано-Франківськ (з прилеглими селами) – 245,6 тис.
Загальна площа/ корисна площа
33,7 га/33,7 га, вільна від забудови
18 га (з можливістю розширення до 26 га), вільна від забудови
612 га, 270 га - вільна 30 га - комунальна власність
Пропозиція щодо розміщення виробництв
Підприємства легкої, деревообробної та машинобудівної (зокрема автомобілебудування) промисловості
Підприємства великої потужності; підприємства інноваційних галузей промисловості
Підприємства машинобудування, приладобудування, електроніка, виробництво будівельних матеріалів
Інженерна інфраструктура Електроенергія
0,5 км – ПС «ЗБВК» 35/10 кВ 0,05 км на території – ПЛ-35 кВ ГПП-220, 250 МВт
0,4 км, потужність для промислових потреб
Водопостачання
1,5 км – водопровід Ø 500 мм, 0,5 км – водопровід Ø 90 мм
0,01 км, потужність для промислових потреб
0,4 км, потужність для промислових потреб
Газопостачання
газопровід ПЕ Ø 160 газопровід Ø 530
газопровід Ø 159 мм на території ділянки (межа)
0,4 км, потужність для промислових потреб
Транспортна інфраструктура Відстань до автодороги
1 км, Н-10
9 км
3 км, Е85
Відстань до залізниці
1,8 км, станція «Коломия»
7 км, вантажна станція
0,1 км, станція Хриплин
Найближчий аеропорт
60 км
45 км
6км
Відстань до житлового масиву
1,5 км
2 км
2 км
В Івано-Франківській області на базі регіонального центру з інвестицій та розвитку працює Єдине інвестиційне вікно для інвестора за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського
21, офіс 655 (тел./факс +38 (0342) 55 19 34; e-mail: iv.frankivsk.rcid@ukrproject.gov.ua). www.investin.if.ua Івано-Франківський регіональний центр з інвестицій та розвитку
13
Перші в Реєстрі
Практична реалізація створення індустріальних парків на Хмельниччині Вигідне географічне розташування Хмельниччини, потужний ресурсний, виробничий, кадровий потенціал, розвинутий енергетичний комплекс, динамічний розвиток економіки, соціальної та гуманітарної сфер - все це становить високу інвестиційну привабливість для інвесторів, як вітчизняних так і іноземних. Значний виробничий потенціал, який налічує в промисловому комплексі понад 1300 підприємств та більше 3000 сільськогосподарських та фермерських господарств, дає значний поштовх для створення індустріальних парків на Хмельниччині. Слід відмітити, що сильними сторонами регіону виступають розвинене приватне підприємництво, активна співпраця влади та бізнесу і наявні трудові ресурси. Найбільш актуальними і цікавими для інвесторів є земельні ділянки, як сільськогосподарського призначення, так і промислові зони, на яких можливі організація і розвиток індустріальних парків. Завдяки спільній роботі Хмельницького регіонального центру з інвестицій та розвитку та Славутської міської ради за підтримки Хмельницької облдержадміністрації створено один із перших індустріальних парків в Україні під назвою «Славута», який включено до Реєстру індустріальних парків, що вже є досягненням для економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності міста Славута і області в цілому. Це дозволить значно дієвіше реалізувати наявні територіальні ресурси, з набагато вищим коефіцієнтом ефективності використання земельної ділянки, ніж при розміщенні суб’єктів господарювання на окремих земельних ділянках.
14
Територія індустріального парку відноситься до земель промисловості, вирізняється вигідним географічним розташуванням, має зручні шляхи сполучення. З північного заходу на південний схід проходить автошлях регіонального значення Городище-Старокостянтинів, який перетинає територію Рівненської і Хмельницької областей. Також в кілометрі від індустріального парку проходить автомобільна дорога місцевого значення, а на відстані 2 км знаходиться залізнична станція, що є важливим аспектом для потенційних інвесторів.
Прогнозована бюджетна ефективність ПДВ Податок на прибуток ПДФО ЄСВ
p=ƒ% ƒ= C ! ,L !S* -3…* S%…3"=……
10 455,0 тис. грн/рік 992,0 тис. грн/рік 1 855,7 тис. грн/рік 4 717,0 тис. грн/рік
18 019,7 òèñ. ãðí
Відведена земельна ділянка має великі і вагомі переваги щодо наявності об’єктів інженерної інфраструктури, адже вони знаходяться поряд і підключення їх до майбутніх об’єктів не потребує значних коштів. Електрозабезпечення може здійснюватися від лінії електропередач ПЛ-35 Кв «Славута – Цвітоха», що знаходиться на відстані 300 метрів від земельної ділянки індустріального парку «Славута». Газопостачання забезпечуватиметься від газопроводу середнього тиску, що знаходиться на відстані 150 метрів від промислового парку, але
Перші в Реєстрі
Витрати на облаштування індустріального парку «Славута»
g= = …= "=!2S“2 %K = 23"=…… S… 3“2!S= …% % C=!*3
12 997,3 òèñ. ãðí
з обов’язковим будівництвом газорегуляторного пункту. На відстані 50 метрів розташований водопровід ЧВ 200 мм, який може забезпечити постачання води на земельну ділянку. На даний час міська влада працює над питанням вибору керуючої компанії для індустріального парку «Славута». Будівництво індустріального парку «Славута» вирішить питання відновлення промислового виробництва на Славутчині і створення значної кількості робочих місць. А це є одним із пріоритетів ініціатора парку, Славутської міської ради. В перспективних планах розвитку міста є розбудова парку та перенесення промислових підприємств із житлового масиву, будівництво нових підприємств, де буде створено понад 1000 робочих місць. Це дасть можливість для розвитку потужного промислового потенціалу на півночі області, який охоплює також Шепетівський, Ізяславський, Полонський райони. Хмельниччина також може запропонувати інші ділянки під промислові парки. Однією із привабливих територій для розвитку є місто Кам’янець-Подільський, на території якого можливе створення індустріального парку. Відповідна земельна ділянка знаходиться в північно-східній частині міста і охоплює площу близько 202 га. Вона має зручну транспортну розв’язку між гілкою південно-західної залізниці та міжнародною трасою Бухарест-Київ. Тут наявні вільні земельні ділянки для промислового будівництва, а також діючі промислові підприємства, які мають вільні виробничі та складські приміщення (ПВКП «Механік, ПАТ «Кам’янець-Подільськсільмаш», ВАТ «Мотор», ПАТ «Нива»), незавершене будівництво лікеро-горілчаного заводу, зона розвитку малого бізнесу та туристично-рекреаційної інфраструктури.
592 òèñ. ãðí
d !›="…,L K › 2
684 òèñ. ãðí
a › 2 . q ="32=
11 721 òèñ. ãðí
m !›="…S *% 2,
До речі, перші практичні кроки у цьому напрямку вже зроблені. У 2013 році за ініціативи міського голови Михайла Сімашкевича відбувся офіційний візит делегації Кам’янцяПодільського до Федеративної Республіки Німеччини. Результатом проведених зустрічей стало налагодження контактів з представниками німецької компанії «КВС», яка є однією з провідних фірм у світі з селекції та виробництва насіння сільськогосподарських культур. В майбутньому планується будівництво на території земельної ділянки, що знаходиться в межах потенційного індустріального парку, заводу з виробництва елітного насіння, який буде джерелом додаткових надходжень до міського бюджету та створення нових робочих місць. Створення та функціонування індустріальних парків в містах Славута та Кам’янецьПодільський Хмельницької області буде потужним поштовхом для промислового та інноваційного розвитку регіону завдяки залученню внутрішніх та зовнішніх інвестиційних ресурсів.
Богдан МІХНЯК директор Хмельницького регіонального центру з інвестицій та розвитку
15
Перші в Реєстрі
Перспективи створення індустріальних парків на Львівщині Понад 100 міжнародних експертів та бізнеслідерів під час конференції, яка тривала у Львові впродовж 5-6 червня в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-БілорусьУкраїна 2007-2013 і партнером якої виступив Держінвестпроект України в особі Львівського регіонального центру з інвестицій і розвитку. Учасники обговорили можливості та перспективи розвитку промисловості України й Львівщини зокрема шляхом створення індустріальних і технологічних парків. Директор Департаменту інвестиційної політики та регіонального розвитку Держінвестпроекту Василь Федюк та Віктор Кривенко, керівник національних проектів «Технополіс» та «Індустріальні парки України», під час своїх виступів розповіли учасникам про перспективи створення індустріальних парків в Україні. Учасники Міжнародної конференції обговорили нові перспективи для розвитку промисловості й регіонів, питання державного сприяння розвитку індустріальних парків, представили стратегічний аналіз можливостей створення індустріальних парків у Львівській області, зокрема у Яворівському районі та місті Варшава Новий Розділ. Доповідачі з — 400 км Польщі, Словацької Республіки та Закарпаття презентували успішний досвід управКраків - 300 км ління промисловими парками та шляхи підвищення конкурентоспроможності своїх регіонів.
16
Під час роботи секцій учасники ознайомились з перспективами розвитку еко-технологій в Україні, історіями успіху і практичними уроками створення еко-індустріальних парків, а також можливостями будівництва логістичних центрів на території регіонів та формуванням регіональної логістичної інфраструктури. Окрім того, в рамках Міжнародної конференції було презентовано Індустріальний парк «Рясне-2» в м. Львові, який вже внесено Держінвестпроектом України до Реєстру індустріальних парків. Тим часом, парком зацікавилися відомі компанії з Європи, які спеціалізуються на управлінні промисловою нерухомістю. Як відомо, для проекту індустріального парку «Рясне-2» виділено земельну ділянку площею 25 га в міській зоні (з перспективою розширення до 150 га), поруч з якою знаходяться всі комунікації, і де є готова земельна документаМінськ — 580 км
Київ — 575 км
8 км
11 км
Центр міста Міжнародний транспортний коридор A4 вздовж ділянки Міжнародний аеропорт ім. Д. Галицького Вантажний термінал
Кишинів — 560 км
Будапешт — 650 км Відень — 720 км Прага — 850 км
4,5 км
Основний залізничний термінал для вантажоперевезень
2 км
Охоплююча територія (50 тис. мешканців)
Громадський10 міжміських і міських транспорт автобусних маршрутів
Перші в Реєстрі
ція. За попередньою оцінкою фахівців, за реалізації цього проекту на території промислової зони може бути створено близько 6 тис. робочих місць. Також індустріальний парк дозволить щорічно залучити близько 38 млн грн до міського бюджету. На міжнародному рівні він позиціонуватиме Львів як комфортне та сприятливе місто не лише для життя, а й для ведення бізнесу та виробництва.
Макет індустріального парку Варіант 1
Варіант 2
Дві ділянки площею по 3,3 га кожна, на яких розмістяться адміністративний та виробничі корпуси та відповідна інженерно-транспортна інфраструктура
Ділянка площею 3,3 га, на якій розмістяться адміністративний та виробничі корпуси та відповідна інженернотранспортна інфраструктура – 2 ділянки Ділянка 3,2 га - 2 ділянки
Дві ділянки, розбиті на вісім ділянок площею по 2,0 га кожна, на яких розмістяться адміністративний та виробничі корпуси та відповідна інженерно-транспортна інфраструктура
Ділянка 2,4 га - 2 ділянки Ділянка 1,2 га - 2 ділянки Ділянка 1,2 га - 2 ділянки Вода D = 500 € 0.45/м3
Зокрема передбачається, що Львівська міська рада цьогоріч проведе конкурс із визначення керуючої компанії. «Щодо індустріальних (промислових) парків, то Львів займає передову позицію. Ми пройшли
Газ
Електрика
D = 89 € 0.374/м3
€ 0.076/кВт
всю процедуру і отримали офіційну сертифікацію як індустріальний парк «Рясне-2». Почнемо процес впровадження цього парку, щоб мати нові робочі місця». Андрій Садовий, міський голова Львова
Мережі та точки під’єднання
1
Етап:
до 25 гектарів землі по вул. Шевченка в районі “Рясне ІІ”
2
Етап:
близько 150 гектарів землі
точка підключення до мереж водопостачання
Магістраль A4
ву
л.
точка підключення до мережі очистки каналізаційних стічних вод
25 га
Ше
вч
ен
ка
ділянка 25 га ділянка 150 га точка підключення мереж електропостачання точка підключення до мереж газопостачання
150 га
дорога залізниця електрокабель газопровід водопровід каналізаційні стічні води межа міста
Львівський регіональний центр з інвестицій та розвитку
17
Перші в Реєстрі
Коростенський індустріальний парк – перший практичний досвід в Україні Опираючись на міжнародний досвід діяльності у сфері управління інвестиційними процесами, питання створення в Житомирській області перших індустріальних парків розглядалось ще у 2005-2006 роках. Серед міст області, які активно виступили з цією ідеєю, були Новоград-Волинський і Коростень.
лись на території цього індустріального парку, потрібно здійснити будівництво нових підстанцій для збільшення потужності електромережі. Висока вартість інфраструктурного забезпечення та відсутність державної підтримки зумовило відкладення ідеї створення індустріального парку NovoPark.
У Новоград-Волинському районі ідея створення індустріального парку виникла в період будівництва одним із найбільших в Європі виробників сантехніки та керамічної плитки – польською компанією Cersanit підприємства із загальними інвестиціями понад 120 мільйонів доларів США. На ТОВ «Церсаніт Інвест» створено близько 850 нових робочих місць. Поруч з діючим підприємством є вільна земельна ділянка площею 91 гектар, яку пропонувалося використати під індустріальний парк. Фахівцями чеської компанії BermanGroup було розроблено попереднє техніко-економічне обгрунтування та концептуальний дизайн промислового парку з назвою NovoPark. На відстані одного кілометра від ділянки проходить автомобільна траса міжнародного значення «Київ-Чоп», на відстані п’яти кілометрів проходить магістральний газопровід високого тиску (40 атмосфер). Проте, за оцінками спеціалістів у галузі енергетики, для забезпечення підприємств, які б створюва-
Тим часом активна позиція Коростенського міського голови Володимира Москаленка, котрий обирається громадою на посаду очільника з 1998 року, відіграла важливу роль у створенні індустріального парку «Коростень».
Відповідно до розробленого у 2008 році інженерним товариством «DHV CR Ltd. Чеська Республіка» концептуального дизайну в Коростені стартували перші роботи зі створення привабливої території, яка за своєю інфраструктурною забезпеченістю була ідентичною індустріальним паркам, що на той час створювалися за кордоном. Згідно з першим етапом розвитку території площею 246 гектарів була прокладена автомобільна дорога і залізнична колія, забезпечено енергопостачання. Це дало змогу збудувати на території перший завод по виробництву меблевих плит МДФ. Вартість проекту становить 180
18
Перші в Реєстрі
млн дол. США. Кількість створених нових робочих місць – 400. Загалом у Житомирську область за весь період інвестування було залучено 387 мільйонів доларів США, із них понад 300 мільйонів – спрямовано на розвиток вищезазначених підприємств.
Окрім цього, наявність підведених до земельної ділянки залізничних шляхів дозволить обслуговувати в межах індустріального парку також транзитні вантажі перевезення.
З прийняттям у 2012 році Закону України «Про індустріальні парки» та інших нормативноправових актів, ініційованих і розроблених Держінвестпроектом України, Житомирський регіональний центр з інвестицій та розвитку, веде активну співпрацю із Коростенською міською радою та ініціював розроблення Концепції створення індустріального парку «Коростень», виступивши її розробником.
Для цільових інвесторів (потенційних учасників індустріального парку) земельні ділянки в межах індустріального парку пропонуватимуться на умовах довгострокової оренди або придбання прав на землю у власність.
В квітні минулого року у Коростенській міській раді відбувся круглий стіл з питань спільної діяльності виконавчого комітету міської ради, Держінвестпроекту України, ДБУ «Житомирський регіональний центр з інвестицій та розвитку» щодо створення нового індустріального парку та залучення інвестицій в економіку міста. А наступні місяці були спрямовані на розробку Концепції індустріального парку, яка затверджена рішенням Коростенської міської ради і індустріальний парк «Коростень» в числі перших був включений Держінвестпроектом України до Реєстру індустріальних парків. Це дало можливість перейти до наступного етапу – підготовки конкурсної документації для визначення керуючої компанії. Відповідно до Концепції загальна площа індустріального парку, становить – 42,2 гектари. Це – рівнинний, вільний від забудови майданчик, розташований на відстані 3 км від автодороги державного значення М07 (Київ-Варшава) та на відстані 2,6 км від великого залізничного вузла «Коростень». Відстань до Києва становить 150 кілометрів. Відстань до аеродрому в смт Озерне Житомирського району, інфраструктура якого дозволяє приймати і відправляти великогабаритні вантажні літаки, складає 100 км.
Управлінням Держземагентства у Коростенському районі Житомирської області на основі проведеної нормативно-грошової оцінки встановлено річну орендну ставку (з коефіцієнтом 3%) за 1 м² площі для розміщення та експлуатації промислових підприємств в межах індустріального парку, яка складає 0,70 гривень. Це найнижча ціна оренди порівняно з іншими територіями, які пропонуються для створення індустріальних парків в Україні.
На території парку передбачається створення понад 1200 нових робочих місць та залучення близько 63 млн дол. США. Житомирський регіональний центр з інвестицій та розвитку
19
Перші в Реєстрі
Індустріальний парк «ЦЕНТРАЛЬНИЙ» в м. Кременчук Кременчук – індустріальна столиця України, місто, в якому зосереджено біля 65% промисловості всієї Полтавщини. На сьогодні у місті функціонує 86 потужних промислових підприємств, 58 будівельних організацій різних форм власності та близько 14 тисяч суб’єктів підприємницької діяльності. Стабільна робота кременчуцьких підприємств приваблює інвесторів, обсяги іноземного капіталу, вкладеного в економіку Кременчука, постійно зростають. Прямі іноземні інвестиції в місто надійшли з 26 країн світу, а їх загальний обсяг склав понад 92 млн дол. США.
ючи визначені пріоритети, територія індустріального парку розділена на п’ять секторів. Проведений економічний аналіз визначив пріоритетні галузі економічної діяльності для розвитку на території індустріального парку «ЦЕНТРАЛЬНИЙ», серед яких: ●● ●● ●● ●● ●●
машинобудування; логістика; ІТ-технології та електроніка; малий та середній бізнес; альтернативна енергетика та машинобудування.
Відповідно до інформації, діючих на території міста, постачальників енергоносіїв та комунальних послуг, обмежень щодо розміру та умов постачання цих послуг для учасників індустріального парку не буде. Для отримання цих послуг, керуюча компанія за дорученням учасників індустріального парку отримує встановлені чинним законодавством дозвільні документи та виконує необхідні будівельно-монтажні роботи.
Полтавський регіональний центр з інвестицій та розвитку спільно з КП «Кременчук Інвест», Кременчуцькою міською радою та Полтавською облдержадміністрацією брав активну участь на всіх стадіях створення індустріального парку. Кременчуцька міська рада, як ініціатор створення індустріального парку «ЦЕНТРАЛЬНИЙ», на підставі відповідного рішення від 26.06.2013 року виділила земельну ділянку комунальної власності для розміщення індустріального парку в Північному промисловому вузлі міста. Його площа складає 168,55 га. Врахову-
20
Територія індустріального парку розташована в промисловій зоні, місце розташування якої визначено розташуванням Кременчуцької ТЕЦ. На території промвузла розташовані великі промислові підприємства міста. В процесі забудови території промвузла інженерні комунікації проектувалися з перспективою підключення нових підприємств та розвитку існуючих виробництв. При забудові індустріального парку, його учасники можуть використовувати вільні потужності існуючих інженерних мереж та створювати власні. Точки підключення інженерних комунікацій, умови їх прокладання можуть бути відкориго-
Перші в Реєстрі
вані в процесі складання генерального плану забудови території індустріального парку. Наповнення індустріального парку є одним з основних завдань керуючої компанії, яка повинна погодити відповідний план з Кременчуцькою міською радою.
Етап
Враховуючи міські пріоритети розвитку галузей виробництва, Кременчуцька міська рада допускає поетапну забудову території індустріального парку: ОрієнтовПеріод ний розмір наповнення інвестицій, млн $ CША
Сектор індустріального парку
1
2014-2016
170,0
«Hi-Tech» (машинобудування)
2
2015-2017
80,0
«Logistics» (логістика)
3
2015-2018
100,0
«TechnoPolis» (ІТ технології та електроніка)
4
2016-2019
-
«EcoLife» (резервний сектор)
5
2015-2019
150,0
«Еnergetics» (альтернативна енергетика та машинобудування)
500,0
Всього
Строки наповнення парку можуть змінюватись в процесі його розбудови на підставі узгоджених сторонами рішень. Створення індустріального парку може стати важливим кроком в розбудові економіки України та комфортній роботі як вітчизняних та закордонних інвесторів. Особливо це важливо для м. Кременчук, яке є донором бюджету України.
●● Підвищення рівня ділової активності бізнес-середовища в м. Кременчук. ●● Підтримка розвитку малого та середнього бізнесу міста. ●● Підвищення іміджу міста Кременчука Полтавської області і України. ●● Залучення інвестицій, підтримки підприємництва та соціальних програм. ●● Залучення новітніх технологій виробництва товарів та послуг. ●● Розвиток міжгалузевої кооперації між учасниками індустріального парку, підприємствами, малим та середнім бізнесом. ●● Підвищення соціальних стандартів життя мешканців м. Кременчук та регіону. ●● Активізація роботи Північного промислового вузла м. Кременчук.
У березні ц.р. Держінвестпроект України включив індустріальний парк «Центральний» до Реєстру індустріальних парків. Під час круглого столу «Індустріальні парки – шлях до промислової модернізації України» Голова Держінвестпроекту Сергій Євтушенко вручив витяг з Реєстру під номером «5» кременчуцькому міському голові Олегу Бабаєву. В даний час міська влада у співпраці з облдержадміністрацією, профільними регіональними й місцевими інституціями опрацьовує практичні кроки з розвитку індустріального парку. Зокрема, 11 червня 2014 року Полтавський регіональний центр з інвестицій та розвитку спільно з КП «Кременчук – Інвест» провели засідання фокус-групи, під час якої розглядалося питання щодо пошуку потенційної керуючої компанії.
Кременчуцька міська рада очікує, що створення індустріального парку «ЦЕНТРАЛЬНИЙ» матиме такий ефект, як:
Дмитро ЛЄТА
●● Збільшення надходжень до бюджетів. Створення нових робочих місць.
директор Полтавського регіонального центру з інвестицій та розвитку
21
Перші в Реєстрі
Індустріальний парк «Свема» Шостка є привабливим містом для бізнесу та комерційної діяльності. Це місто, де органічно поєднуються робота та життя. Місто Шостка розташоване на півночі Сумщини і є одним із найкрасивіших міст для проживання.
В ХХ столітті Шостка прославилася у світі товарною маркою «Свема». Якщо у співвітчизників старшого і середнього віку запитати, чи знають вони Шостку і завдяки чому, більшість з них дадуть ствердну відповідь. А як незаперечний доказ повідають про звичайну кіноплівку, на яку в 1960–1980-х роках знімали більшість стрічок вітчизняного кінематографа. Та й сьогодні під час ретропоказів уважний глядач помітить титри Шосткинського об’єднання «Свема».
Науково-технічний процес розвивається за законами не завжди підвладними людям. Основна продукція, заради якої жили і працювали десятки тисяч мешканців Шостки багатьох поколінь, стала неконкурентоспроможною. Незадіяними стали не тільки сотні будівель з повним інженерним забезпечення, а й тисячі працівників зі світлими головами та золотими руками. Тому і виникла ідея створення на базі ВАТ «АК «Свема» індустріального парку. «Свема» – сучасний комплекс інженерно підготовлених земельних ділянок та розташованих на них виробничих, складських та адміністративних приміщень, створений з метою залучення вітчизняних і зарубіжних інвесторів на підставі досвіду Іспанії, Фінляндії та інших країн. Майданчик має необхідне інженерне устаткування та енергетичне забезпечення: ●● природний газ – 500 тис. м³ на добу; ●● питна вода – 500 м³ на годину; ●● технічна вода – 3 000 м³ на годину; ●● каналізаційні мережі – 10 тис. м³ на добу; ●● ТЕЦ, що виробляє: електроенергію – 60 МВт/год., тепла – 250 Гкал/год., пари – 160 т/год.; ●● функціонуючі під’їзні шляхи, складські та офісні приміщення, місця стоянки вантажного і легкового автотранспорту, зони навантаження-розвантаження та інше. Електрифікована залізниця з’єднує Шостку практично з усім світом. Сьогодні «Свема» пропонує малим та середнім компаніям найвигідніші умови для роз-
22
Перші в Реєстрі
витку власного бізнесу, організації діяльності за відомою моделлю Triple Helix («потрійна спіраль»), яка передбачає інтеграцію зусиль виробництва, науки, влади. Конкурентні переваги – в суттєвому скороченні «часу просування на ринок», наявності висококваліфікованої робочої сили та прийнятній її вартості, близькості транспортних коридорів і ринків збуту. Важливо й те, що є реальна можливість використання пільг, передбачених Законом України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Шостки Сумської області», викупу або оренди на вигідних умовах виробничих, офісних та складських площ, використання наукового потенціалу міста. Всі послуги резиденти отримують за принципом «єдиного інвестиційного вікна», що дає їм можливість зосередитись на проблемах власне бізнесу. Тут створена вся необхідна інфраструктура, що дає можливість вводити в дію нові багатопрофільні підприємства в максимально короткі терміни і з найменшими фінансовими затратами.
паркінгів, мережі супермаркетів, закладів харчування, системи логістики, будівництво нових виробничих і адміністративних площ на вільних територіях. В адміністративній зоні розмістяться офісні приміщення, конструкторські бюро, конференц-зал, експоцентр, заклади громадського харчування. Функціональне зонування території індустріального парку «Свема»
Територія парку – 92 га. Сьогодні виробничі приміщення індустріального парку «Свема» вже успішно використовуються. Працює понад 30 фірм, на яких поступово концентрується технологічний та виробничий потенціал міста. Розвиток індустріального парку «Свема» відбувається шляхом інтегрування потенціалів науково-навчальних установ та підприємств міста. Наявна наукова база – три науководослідні інститути, один з яких розташований на території парку, та Шосткинський інститут СумДУ, близько 30 кандидатів і докторів наук. На території парку завершується реконструкція навчально-лабораторного корпусу Шосткинського інституту СумДУ з бізнес-інкубатором та електронною бібліотекою. Передбачено створення науково-технічного центру, сервісного центру банківської системи,
Тим часом на території Сумщини створюється ще один індустріальний парк - у місті Тростянець. Міська рада прийняла рішення про створення індустріального парку «Тростянецький» та затвердила відповідну концепцію. Цей районний центр на Сумщині відомий розташуванням такого інвестора, як Kraft General Foods International, який у 1994 році придбав тут кондитерську фабрику «Україна». Сьогодні ЗАТ «Крафт Фудз Україна» є одним із лідерів на ринку харчових продуктів. Сумський регіональний центр з інвестицій та розвитку за матеріалами Шосткинської міської ради
23
Перші в Реєстрі
Індустріальні парки, транспорт та логістика – каталізатор економічного розвитку Закарпаття Територіальна спряженість регіону з міжнародними транспортними магістралями, розвинена і диверсифікована транспортна мережа, вигідне економіко-географічне положення, наявність необхідної інфраструктури,тяжіння до наявних або перспективних центрів ділового співробітництва,наявність історично сформованої системи зовнішньоторговельних зв’язків із закордонними партнерами і бази для її розвитку об’єктивно сприяють створенню низки індустріальних парків та логістичних центрів на території області.
Використання складових інвестиційної інфраструктури значно збільшує конкурентоздатність регіону у залученні інвестицій: індустріальні парки створюють додаткові замовлення на перевезення для суб’єктів логістики, а розвинена транспортна інфраструктура, наявна в логістичних центрах, приваблює інвесторів до індустріальних парків. Досвід країн з розвиненою економікою засвідчує, що створення індустріальних парків та логістичних центрів значно підвищує рівень інвестиційної привабливості, сприяє розвитку промислового виробництва, прискорює економічне зростання, забезпечує мешканців різних регіонів новими робочими місцями. В 2011-2012 роках Закарпатська обласна рада затвердила програми «Програма створення логістичних центрів на території Закарпатської області» та «Програма створення індустріальних парків на території Закарпатської області», які забезпечать розвиток пріоритетних напрямків економіки області. Програмою «Створення індустріальних парків на території області» передбачається створення парків, в тому числі «дзеркальних» по обидві сторони кордону.
24
Основні завдання програми: ●● створення сприятливих умов для розміщення в області нових підприємств, у тому числі іноземних; ●● активізація залучення в економіку зовнішніх і внутрішніх інвестицій; ●● здійснення технічного переоснащення, забезпечення збільшення обсягів виробництва конкурентоспроможних товарів; ●● забезпечення ефективного використання інноваційного потенціалу підприємств виробничої сфери; ●● прискорення процесів реструктуризації в окремих галузях промисловості. Наразі ведеться робота по створенню у Закарпатській області індустріальних парків «Соломоново» (машинобудування) з участю ЗАТ «Єврокар», «Розівка» (електронна промисловість) з участю ТОВ «Джейбіл Сьоркіт Україна», транскордонного індустріального парку з елементами логістики «Берег Дийда» на україно-угорському кордоні за прикладом індустріального парку «Сент-Готгард» на угорськоавстрійському кордоні, створеного в часи, коли Угорщина не входила до Європейського Союзу, який з успіхом діє і зараз. В майбутньому пла-
Перші в Реєстрі
нується створення на території області також транскордонних парків на українсько-словацькому та українсько-румунському кордонах, а також на базі мукачівського аеродрому. У червні ц.р. індустріальний парк «Соломоново», що створено в Ужгородському районі, Держінвестпроектом України вже включено до Реєстру індустріальних парків. Метою його діяльності є активізація розвитку машинобудівної промисловості України шляхом створення необхідних умов, спеціальної інфраструктури для розміщення виробництв галузей середнього та точного машинобудування, а саме: автомобілебудування, приладобудування, електронної промисловості і т.п.
стративних та логістичних площ, які забезпечать ефективну роботу резидентів – учасників парку: 1. Зона виробництва автомобілів площею 29,93 га – існуюча інфраструктура на території ПрАТ «Єврокар» та ТОВ «РІК». 2. Зона виробництв машинобудування площею 41 га - територія ТОВ «Сезпарксервіс», ТОВ «Євромотор» та ТОВ «Євромотор» - передбачає створення: ●● адміністративно-побутової зони площею 8 га; ●● виробничої зони площею 31 га; ●● логістичної зони площею 2 га.
Ініціаторами створення індустріального парку виступили приватні компанії: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Сезпарксервіс» – девелопер інвестиційного проекту «Індустріальний парк «Соломоново»– 26,0 га (орендне користування); 2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Євромотор» – 5,0 га (орендне користування); 3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроавтотек» – 10,0 га (орендне користування); 4. Приватне акціонерне товариство «Єврокар» - 4,73 га (приватна власність); 5. Товариство з обмеженою відповідальністю «РІК» - 25,2 га (приватна власність) . Планом розвитку індустріального парку «Соломоново» передбачено поетапне створення об’єктів інфраструктури, виробничих, адміні-
Орієнтовний обсяг інвестицій, що планується залучити - 530 млн грн. Потенційними учасниками індустріального парку можуть стати компанії концерну Volkswagen Group, Johnson Controls Inc., Kautex Maschinenbau, Škoda Auto a.s., Magna International, SGS International та ін. Створення індустріальних парків з елементами логістики, в тому числі транскордонних, у Закарпатській області дасть можливість поглибити кооперацію між суб’єктами господарювання України, країн Євросоюзу, а також інвесторами з інших країн, підвищить конкурентоспроможність регіону, стимулюватиме інвестиційну активність, впровадження новітніх технологій, що забезпечить розвиток економіки краю.
Закарпатський регіональний центр з інвестицій та розвитку
25
Перші в Реєстрі
«Перший український індустріальний парк» на Київщині – новий крок у розвитку регіону Зростання обсягів промислового виробництва та впровадження інноваційних технологій в останні роки викликає необхідність створення принципово нових для Київського регіону форматів складської та промислової нерухомості. У Києві спостерігається процес перепрофілювання енерговитратних підприємств,що займають великі площі і будівництво на їх місці невеликих конкурентоспроможних заводів з більш економним використанням ресурсів. Основним етапом цього процесу є будівництво індустріальних парків.
Київська область має декілька зон, комфортних для їх розташування, але якщо взяти таку ознаку як присутність у можливій зоні проекту вже функціонуючих промислових підприємств, а тим більш підприємств з іноземними інвестиціями, що є ознакою інноваційності, то треба виділити Броварський район Київської області. На сьогоднішній день, Броварщина посідає одне з провідних місць в області по залученню інвестицій в розвиток економіки району. В районі зареєстровано 45 підприємств з іноземними інвестиціями. Серед них підприємство зі 100 % іноземним капіталом «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», що входить до групи КокаКола Хеленік, яка працює у 28 країнах та щоденно обслуговує близько 570 мільйонів споживачів. Така розвинута інфраструктура і вагома присутність підприємств з іноземними інвестиціями вказує на те, що розташування індустріальних парків на території Броварського району є об’єктивно вірним рішенням. Земельна ділянка у 105 га, на якій планується створення «Перший український індустріальний парк», знаходиться у центральній частині Київської області в Броварському районі, поблизу селища міського типу Велика Димерка. Ділянка під індустріальний парк розташована біля траси Е 95 «Санкт-Петербург – Одеса». На території населеного пункту, яка складає 1 565 га, проживає близько 10 тис.чол. Також поруч знаходяться селища Богданівка та Залісся. На відстані біля 12 км від ІП розташоване місто-супутник Києва – Бровари, з населенням близько 86 тис.чол. Це найбільший населений пункт в оточенні ділянки. Відстань до основних населених пунктів та транспортних вузлів: Київ:
26
Інвестиційна карта області
33 км; Бровари: 12 км; Міжнародний аеропорт Бориспіль: 35 км; найближча залізнична станція (Бровари): 15 км; траса Е 95 «Санкт Петербург – Одеса»: 0,6 км. Близькість розташування до населених пунктів є однією із переваг ділянки, оскільки забезпечує більш дешевий доступ до кваліфікованих трудових ресурсів. Зазначимо, що генеральним планом розвитку передбачається будівництво нової кільцевої окружної дороги навколо Києва до 2020 року. Передбачається, що перша черга будівництва нової окруж-
Перші в Реєстрі
ної дороги (Калинівка-Нестерівка) буде проходити у 5 км від даної ділянки, що безумовно буде перевагою місцезнаходження. Функціональне призначення ІП «Перший український індустріальний парк»: машинобудування та металообробка, харчова, легка, фармацевтична, мікробіологічна, деревообробна, меблева, поліграфічна промисловість та виробництво будівельних матеріалів.
Згідно з проектом будівництва промислового парку в смт. Велика Димерка Броварського району, розробленим ДП «Проектний інститут «Київський Промбудпроект», перша черга забудови розпочнеться з будівництва пускового комплексу (адміністративно-побутового блоку; пожежного депо на 2 виїзди; мереж водопостачання питної якості від запроектованої артезіанської свердловини; комплексу будівель водовузла; мереж електропостачання та газопостачання; автомобільних доріг тощо). Фінансування створення та функціонування ІП «Перший український індустріальний парк» здійснюватиметься ініціатором створення - Товариство з обмеженою відповідальністю «Земельний союз», керуючою компанією та учасниками індустріального парку. Сукупні Інвестиції очікуються в роз-
мірі 1879,5 млн грн. Кількість створених робочих місць сягатиме 2100. Щорічні платежі до бюджету до державних цільових фондів плануються на рівні 175,5 млн грн. Строк, на який створюється індустріальний парк складає 40 років.
Загальний ефект від створення ІП «Перший український індустріальний парк» забезпечить розвиток промисловості у регіоні, створення нових компаній, зростання обсягу інвестицій у регіон, збільшення податкових надходжень та платежів до бюджету та державних цільових фондів, створення нових робочих місць, в тому числі для висококваліфікованих кадрів, підвищення рівня доходів суб’єктів господарювання та мешканців регіону. Варто відзначити, що в процесі будівництва велика увага приділятиметься рівню екологічності будівель, впливу будівництва та подальшої експлуатації будівель на навколишнє середовище, ефективності використання природних ресурсів. В рамках індустріального парку «Велика Димерка», планується комплекс заходів з дотримання високих стандартів екологічності на кожному етапі реалізації проекту від будівництва до подальшої експлуатації, які забезпечать захист навколишнього середовища.
Юлія рибак заступник директора Київського обласного центру з інвестицій та розвитку
27
Концепції розвитку
Індустріальні парки Дніпропетровщини – механізм диверсифікації економіки Питання створення індустріальних парків для Дніпропетровщини, не дивлячись на розвиненість промислового виробництва в регіоні, виявилось нагальним та актуальним. Справа в тому, що міста області мають моноспрямовану економіку. Наприклад, місто Павлоград оточене шахтами з видобутку вугілля, місто Кривий Ріг спеціалізується на видобутку та переробці залізної руди тощо.
Для диверсифікації економіки міст та регіону передбачається створення трьох індустріальних парків – у Павлоградському районі, у містах Кривий Ріг та Дніпропетровськ. Ініціатором створення індустріального парку у місті Кривий Ріг виступила Криворізька міська рада. За допомогою Дніпропетровського регіонального центру з інвестицій та розвитку фахівцями міськради та представниками КП «Інститут розвитку міста Кривий Ріг» було розроблено концепцію індустріального парку, якою передбачається реалізація проекту в районі так званого Коломийцевського промислового району на території 26,03 га, де наявна вся необхідна інфраструктура. Депутатами Криворізької міської ради було прийнято рішення про створення індустріального парку «Кривбас» та затверджено його Концепцію. Підготовлений пакет документів поданий в Держінвестпроект України для включення до Реєстру індустріальних парків. Концепцією передбачено основні кластери, що будуть представлені в індустріальному парку. Серед них: машинобудування, логістика та виробництво будівельних матеріалів. Розвиток саме цих напрямків діяльності сприятиме дивер-
28
сифікації економіки міста і створить умови для залучення інституційних інвесторів. Ініціатором створення індустріального парку в Павлоградському районі виступила Дніпропетровська обласна державна адміністрація. У співпраці з Дніпропетровським регіональним центром з інвестицій та розвитку розроблено Концепцію індустріального парку. В лютому 2014 року голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації підписав рішення про створення індустріального парку «Павлоград» в Павлоградському районі, на землях ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова», що не задіяні у виробництві. Орієнтовний розмір ділянки складатиме 250 гектарів, де зможуть розмістити свої виробничі та логістичні потужності команії-учасники. Створення індустріального парку покликане, перш за все, залучити стратегічних інвесторів, диверсифікувати економіку субрегіону «Західний Донбас», підвищити конкурентоспроможність області. Індустріальний парк «Павлоград» матиме зручне та логістично вигідне розташування. Поруч із ділянкою парку проходить міжнародна траса Е-50, на відстані близько одного кілометра розташована залізнична станція «Павлоград-2». Також слід зазначити, що територія забезпечена не лише транспортною, але й енергетичною інфраструктурою. Забезпечення газопостачанням учасників індустріального парку відбуватиметься за рахунок двох незалежних газорозподільних станцій. В майбутньому планується реконструкція та використання газопроводу від ГРС «Тернівка». Стосовно електропостачання, то його отримуватимуть від найближчої електричної підстанції, розташованої на межі з
Концепції розвитку
ділянкою. Концепцією індустріального парку передбачено залучення інвесторів у таких галузях як машинобудування та енергетика, виробництво будівельних матеріалів, логістика, легка та переробна промисловість і hi-tech.. До речі, швейцарська компанія з виробництва флоат-скла вже висловила готовність розмістити своє виробництво в індустріальному парку «Павлоград».
Не залишається осторонь і місто Дніпропетровськ. Так до Дніпропетровського регіонального центру з інвестицій та розвитку звернулись представники Міжнародної науково-промислової корпорації «ВЕСТА» за консультацією щодо алгоритму реалізації проекту індустріальний парк «Дніпро», ініціатором якого вони виступити. Завдяки плідній співпраці розроблено проект концепції. На сьогоднішній день МНПК «ВЕСТА» вже впритул підійшли до прийняття рішення про створення парку, який може стати першим прикладом створення в області індустріального парку на орендованій земельній ділянці. Проте прийняття рішення про створення – це перший крок. Наступні кроки є набагато важливішими. Тому в Дніпропетровській області вже ведеться робота зі збору інформації, визначення критеріїв для вибору керуючої компанії. 3 квітня цього року в обласному центрі відбувся круглий стіл, організований керівництвом обласної ради, Дніпропетровським регіональним центром з інвестицій та розвитку та Дніпропетровським інвестиційним агентством. До участі були запрошені представники Дніпропетровської торгово-промислової палати, Європейської бізнес-асоціації, аудиторсько-консалтингових компаній «BDO» та «PwC», ініціатори створення індустріальних парків, представники ТОВ «ДТЕК» та компанії Glas Trösch Holding AG- потенційного якірного інвестора, а також інші представники великого бізнесу і підприємці Дніпропетровської області. Для участі у цьому заході було запрошено Берксана Буюкілдиз,
керуючого партнера «ORTEKSAN Consultancy LLC», компанії яка має вдалий досвід зі створення та керування індустріальними парками у Туреччині та Китаї. В ході круглого столу Берксана Буюкілдиз навів приклади індустріальних парків, що успішно працюють у Туреччині, серед яких «Остін» в Анкарі та «Ескішехір». Останній було засновано у 1968 році. Його площа на той час складала близько 100 га і мало хто вірив в успіх цієї задумки. Але на теперішній час територія збільшилася у 29 разів і він став найбільшим у Туреччині. Також, експерт наголосив, що з 2003 по 2013 в Туреччині було створено більше сотні нових індустріальних парків. За ці 10 років обсяг інвестицій в економіку держави зріс з 34 млрд дол. США до 130 млрд дол. США і в цьому є неабияка заслуга індустріальних парків. Під час обговорення виникло багато запитань з боку підприємців щодо досягнення конкурентоспроможності створюваних індустріальних парків на Дніпропетровщині. «Наша найголовніша конкурентна перевага, з огляду на інші створювані в Україні індустріальні парки, - це наявність якірного інвестора, який готовий після створення індустріального парку укладати угоду про участь та починати будівництво свого заводу» – відповів директор Дніпропетровського центру Алім Молодан.
За результатами круглого столу було прийняте рішення про створення робочої групи з реалізації проекту створення індустріальних парків на території Дніпропетровської області, до якої увійдуть представники Дніпропетровського регіонального центру з інвестицій та розвитку, Дніпропетровського інвестиційного агентства, органів влади, місцевого самоврядування та компаній-партнерів проекту.
Дніпропетровський регіональний центр з інвестицій та розвитку
29
Концепції розвитку
До інноваційного парку BIONIC Hill буде залучено близько 1 млрд дол. США інвестицій BIONIC Hill — проект українського інноваційного парку. Він розташований на місці колишнього військового містечка, на ділянці загальною площею 147 га у Святошинському районі міста Києва. Відстань від BIONIC Hill до кільцевої дороги становить 2,5 км, до найближчої станції метро «Академмістечко» — 7,5 км, до центру Києва — 17 км, до Міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни) — 20 км.
ваційного парку є інформаційно-комунікаційні технології, фармацевтика та біотехнології, енергоефективність та енергозбереження.
Проект BIONIC Hill на 100% є приватною ініціативою, створення якого було ініційовано у 2011році компанією UDP — одним із лідерів девелоперського та інвестиційного ринку України, за підтримки Київської міської державної адміністрації. 30 липня 2012 року між КМДА та UDP було укладено договір про наміри реалізувати проект створення інноваційного парку, а 3 серпня 2012 проект BIONIC Hill отримав статус складової національного проекту «Технополіс» — створення інфраструктури інноваційного розвитку та високих технологій. Введення в експлуатацію першої фази будівництва, , заплановано на 2015 рік. Повне завершення будівництва інноваційного парку BIONIC HIll очікується у 2020 році. В цілому планується побудувати понад 900 тис. м² об’єктів різного функціонального призначення.
На території парку передбачається створення інноваційної екосистеми за принципом «Живи-Працюй-Навчайся-Відпочивай», формування платформи для розвитку бізнесу і забезпечення комфортних умов для роботи і проживання фахівців сфери високих технологій. Пріоритетними галузевими напрямами інно-
30
BIONIC Hill передбачає поєднання бізнесової, освітньої, дослідницької, виробничої, а також соціальної та рекреаційної інфраструктури для близько 35 000 працівників та 12 000 жителів інноваційного містечка. Ділова інфраструктура об’єкту передбачає створення бізнесцентрів (330 тис. кв. м), сучасного навчальнодослідницького центру, в якому розміститься BIONIC University, високотехнологічної виробничої зони, готелю та конференц-центру. У парку передбачено розміщення дата-центру, венчурних фондів, банківських відділень, юридичних та бухгалтерських фірм, патентних бюро тощо. Планується створення повномасштабної соціальної інфраструктури (загалом 120 тис. м²): дитячі садочки, школа, поліклініка,
Концепції розвитку
ресторани, магазини, спортивно-оздоровчі центри, гуртожиток. Окрім того, для співробітників компаній-резидентів і членів їхніх сімей планується будівництво високоякісного житла (450 тис. м²). Також на території парку буде створено масштабну рекреаційну зону.
дентів перевищить 7,2 млрд грн на рік, високотехнологічний експорт — 4,8 млрд грн на рік, а щорічні податкові надходження до бюджетів усіх рівнів — 1,3 млрд грн на рік.
Проект передбачає розміщення представництв компаній, проектних команд, шоу-румів, науково-дослідних та конструкторських центрів, демо-лабораторій, екологічно чистого наукомісткого виробництва. Окрім того, проект забезпечить умови для розвитку стартапів. Вже на цьому етапі партнерами BIONIC Hill стали провідні технологічні компанії «Роберт БОШ Україна», Cisco Systems Inc., Інфопульс Україна. Одним з центральних компонентів проекту є відкритий міжкорпоративний ІТ-університет BIONIC University. Університет офіційно відкрився 27 вересня 2013 року і працює на базі Національного університету «Києво-Могилянська академія». Після завершення будівництва першої черги BIONIC Hill він переїде до власної будівлі на території інноваційного парку. Проект передбачає значні вигоди загальнонаціонального масштабу. За оцінкою Ernst&Young, після виходу проекту BIONIC Hill на повну проектну потужність, виручка компаній-рези-
Окрім того, очікується, що BIONIC Hill сприятиме залученню в Україну прямих іноземних інвестицій і найкращих світових технологій, забезпечить якісно новий рівень міжнародного науково-технічного співробітництва, надасть стимул для створення інноваційних кластерів. Загальний розмір інвестицій, що очікується в розвиток інноваційного парку становить близько 1 млрд дол. США. Національний проект «Технополіс»
Київ шукає інвестора для будівництва індустріального парку в Деснянському районі Відповідно до стратегії розвитку столиці України на період до 2025 року Київська міська державна адміністрація реалізує концепцію створення мережі індустріальних парків в місті. Очікується, що за допомогою реалізації проектів будівництва індустріальних парків до 2025 року у промисловому комплексі міста працюватиме близько 222 тис. осіб.
Для цього Київська міська державна адміністрація має намір запропонувати інвесторам проект індустріального парку «Деснянський» на лівому березі Дніпра. Створення індустріального парку повністю відповідає промисловій політиці міста, особливо розвитку таких «лідерських» і «проривних» технологій світового рівня як: багатофункціональні нанотехнології; побутова і комунальна електронна техніка; діагностичні та лікувальні програмно-технічні
31
Концепції розвитку
комплекси, біотехнології для охорони здоров’я, фармакологія, а також АПК та ін.
Річкове сполучення: Київський річковий порт по вул. Набережно-Лугова, на відстані 15 км.
Метою створення індустріального парку «Деснянський» (промисловий вузол «Київська бізнес-гавань») є забезпечення економічного розвитку міста Києва та підвищення конкурентоспроможності продукції підприємств, активізації інвестиційної діяльності, створення нових робочих місць, розвиток сучасної виробничої та ринкової інфраструктури. Облаштування ІП створює передумови реалізації інвестиційних проектів для вітчизняних та іноземних інвесторів. В індустріальному парку працюватимуть переважно мешканці міста та прилеглих районів Київської області.
Відповідно до Генерального плану розвитку м. Києва до 2025 року, в безпосередній близькості до земельної ділянки буде проходити північний відрізок міської кільцевої дороги, ліву та праву частини північного відрізку якої планується з’єднати тунелем, що матиме 6 смуг (по 3 в кожному напрямку) з шириною в 3,75 м. та із прогнозованою інтенсивністю руху в 30-60 тис. авто/день. Спираючись на заплановану концепціюпобудови склад учасників парку умовно можна поділити на 5 напрямків: ●● високотехнологічне машинобудування та металообробка; ●● логістика; ●● ІТ та електроніка; ●● харчова та переробна промисловість; ●● альтернативна енергетика. Отже, створення індустріального парку «Деснянський» сприятиме вирішенню ряду соціально-економічних проблем міста Києва:
Структурно індустріальний парк «Деснянський» представляє собою земельну ділянку орієнтовною площею 250-650 га, що знаходиться в однойменному районі столиці та обмежена вулицею Миколи Закревського й вулицею Пухівською. Відповідно, зона розміщення парку включає в себе землі Троєщинського промислового вузла.
●● створення нових виробничих потужностей на основі інноваційних технологій з високим рівнем конкурентоспроможності продукції/послуг, що виробляються; ●● насичення ринку новою вітчизняною конкурентоспроможною продукцією; ●● збільшення кількості платників податків та обсягів надходжень до бюджету; ●● збільшення експортного потенціалу.
Даний індустріальний парк впливатиме на розвиток промисловості всього Київського регіону та має вигідне транспортне сполучення: на відстані 8 км знаходиться Броварський проспект продовженням якого є траса Е-95 та Е-101; на відстані 17 км знаходиться траса М-03; на відстані 25 км - траса Е-373; на відстані 24 км траса Е-40; на відстані 35 км - траса Е-95. Залізничне сполучення: на відстані приблизно 850 м знаходяться під’їзні залізничні колії до ТЕЦ-6. Відстань до Центрального залізничного вокзалу – 22,5 км, до Дарницького – 13 км. Повітряне сполучення: відстань до міжнародного аеропорту «Бориспіль» – 35,5 км, до міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни) – 28 км.
32
Дмитро БОРИСОВ директор Київського міського центру з інвестицій та розвитку
Концепції розвитку
Вінницький індустріальний парк Зручне автомобільне та залізничне сполучення дає можливість будівництва логістичного центру, який передбачено розмістити на відстані 3,5 км від індустріального парку поряд з аеропортом «Гаврішівка».
Питання розвитку індустріальних парків на Вінниччині перебуває в центрі уваги місцевої влади. Зокрема, територія міста, площею понад 80 га, яка знаходиться по Немирівському шосе і ще вісім років тому була запланована під промисловий парк. Вінницька міська рада затвердила план зонування ділянки з розміщення інвестиційно-промислової зони, а 27 червня 2014 року рішенням сесії вже офіційно створила Вінницький індустріальний парк. Це дасть ширші можливості для розвитку економічного потенціалу міста та залучення інвестицій. Наступним кроком стане формування Концепції парку і включення його до державного Реєстру.
Водопостачання та водовідведення Східного промислового району можливе через підключення до мереж водопостачання та водовідведення житлового району «Східний». Газопостачання можливо здійснювати через підключення промислового району до газопроводу високого тиску. Теплопостачання передбачається від індивідуальних котелень, які розміщуються безпосередньо на території кожного промислового підприємства, тобто децентралізовано. Електропостачання передбачається шляхом підключення до діючих міських джерел. Також передбачається будівництво телекомунікаційних мереж. Підвищення інвестиційної привабливості території планується за рахунок інженерної підготовки, зокрема, заплановано прокладку доріг, інженерних мереж, та інше. Схема розподілу території дозволяє зменшувати або збільшувати площу ділянки у відповідності до потреб замовника.
Це – земельна ділянка типу «Greenfield» загальною площею 84,2 га. На цій території планується розмістити від 10 до 30 нових інноваційно-промислових об’єктів, які мали б збільшити потенціал економіки міста в 2,5 - 3,5 рази. Територія «Вінницького індустріального парку» умовно розділена на сектори: • для розміщення промислових об’єктів • під будівництво бізнес-інфраструктури промислової зони (офіси, багатоповерхове будівництво, соціально-побутові об’єкти) • під розміщення об’єктів суспільного значення і зон рекреації Виділена земельна ділянка перебуває у комунальній власності і належить міській громаді, розташована на межі міста вздовж автомагістралі Немирівське шосе – основного в’їзду в місто. Паралельно шосе прокладена залізнична транспортна гілка, що дозволяє використати її для потреб індустріального парку.
Метою створення Вінницького індустріального парку є покращення ділового й інвестиційного клімату на Вінничині та в самому обласному центрі, створення інфраструктурних умов для залучення інвестицій, розвитку сучасного високотехнологічного промислового виробництва. Проект планується реалізувати до 2017 року, що дасть можливість працевлаштувати близько 10 тисяч людей.
Вінницький регіональний центр з інвестицій та розвитку
33
Концепції розвитку
Індустріальний парк Рівненської області
За результатами дослідження «Фонду ефективного управління» Рівненська область займає 2-ге місце середобластей України за рівнем розвитку фінансового ринку, 4-е - за рівнем розвитку інститутів та 6-е - за ефективністю ринку праці. Окрім цього, в Рівненській області наявний значний ресурсний потенціал, велика кількість водних та земельних ресурсів. В області зосереджено близько 20% від загальнонаціональних запасів торфу, значні поклади бурштину, каоліну та корисних копалин. Область має значний потенціал для створення виробничих підприємств та майданчиків для індустріальних парків, розвиток яких безумовно сприятиме підвищенню її інвестиційної привабливості.
що була виділена під створення обласного індустріального парку. В результаті було отримано попередній звіт, визначено першочергові заходи з облаштування ділянки. Згодом, у 2012 році технічний аудит був доопрацьований ТзОВ «Глідз Україна».
Створення індустріального парку Рівненської області – ініціатива, яка отримала підтримку на обласному рівні ще у 2007 році. Саме у цей час були налагоджені контакти із чеськими компаніями «Берман Груп» та DHV – одними із найбільших технічних консультантів Східної Європи.Тому компанією «DHV» було проведено технічний аудит ділянки колишнього військового полігону Костопільського району (територія Малолюбашанської сільської ради),
Метою діяльності Індустріального парку Рівненської області, який створюється на термін не менше 30 років, є забезпечення сприятливих умов для системної активізації інвестиційної діяльності в регіоні.В результаті організації та облаштування індустріального парку іноземні та вітчизняні інвестори матимуть змогу мінімізувати витрати часу та коштів для організації на його території високотехнологічного виробництва. Концепція розроблена з урахуванням
34
За результатами проведених досліджень, на спільному засіданні обласного комітету з економічних реформ та ради вітчизняних та іноземних інвесторів при облдержадміністрації було прийнято рішення створити на території земель запасу Малолюбашанської сільської ради індустріальний парк під назвою «Індустріальний парк Рівненської області». Станом на сьогодні, створення індустріального парку на обласному рівні визначено одним із пріоритетних проектів. Ініціатором його створення виступає Рівненська ОДА. Відтак, було розроблено концепцію відповідно до положень Закону України «Про індустріальні парки» та з врахуванням стратегії інвестиційного розвитку регіону. В основу концепції покладено проектний звіт консалтингової компанії «DHV» та звіт з технічного аудиту ТзОВ «Глідз Україна».
Концепції розвитку
можливості отримання державної підтримки на облаштування інфраструктури парку та надання преференцій для його учасників, передбачених чинним законодавством. Найбільш перспективними для розміщення на території індустріального парку, за підсумками аналізу інвестиційного, людського та ресурсного потенціалу регіону, визначено легку та деревообробну промисловості, машинобудування (зокрема, збиральне виробництво), промисловість будівельних матеріалів та виробів з них. Земельна ділянка індустріального парку площею 145,13 га розміщена вздовж дороги державного значення M21 «Рівне (Україна) – Столін (Білорусія)», на відстані 15 км від м. Рівне та 10 км від м. Костопіль. Парк знаходиться на відстані 330 км до Києва, 240 км – до Львова, 505 км – до Варшави. Найближча залізнична станція знаходиться у селі Любомирка на відстані 3 км. Розмір майданчика обмежений захисною зоною з газопроводом високого тиску та лініями електропередач високої напруги, а також лісосмугою. На дану земельну ділянку розроблено та затверджено проект землеустрою, землі віднесено до земель промисловості.
Етап
Очікується, що проект будівництва Індустріального парку Рівненської області буде складатися із чотирьох етапів, площа ділянок та призначення яких наведені в таблиці.
1
Загальна Площа площа (га) приміщення (тис. м²) 28,61
Загальне призначення, яке пропонується
86,0
Деревообробка
2
36,6
93,7
Промисловість будівельних матеріалів та виробів з них
3
4,2
6,5
Легка промисловість
4
25,95
50,2
Машинобудування (збиральне виробництво)
95,36
236,4
Витрати, які необхідні на підведення початкової інженерно-технічної інфраструктури до майданчика для етапу 1 становлять близько 24 млн грн. Очікується створення близько 2000 робочих місць до 2022 року та приріст обсягів випуску продукції до 250 млн грн/рік. Станом на сьогодні, концепція парку направлена на розгляд Держінвестпроекту України після чого буде прийнято рішення щодо його включення до Реєстру індустріальний парків.
Від часу перших організаційних заходів зі створення індустріального парку на його території вже побували ряд потенційних інвесторів зі світовим ім’ям. Зокрема, сюди можна віднести такі компанії як: «Самсунг, «Джон Дір», «ДженералМоторс», «Фуджікура», «Швайгофер груп».Згадані та інші потенційні інвестори розглядали Індустріальний парк Рівненської області як місце реалізації свого проекту, проте виражали готовність розмістити своє виробництво за умови наявності там інженерно-технічної інфраструктури та можливості проходження дозвільно-погоджувальних процедур в стислі строки. Тож зараз робиться все, щоб належні умови для інвесторів були створені.
Олександр ОСОВЕЦЬ директор Рівненського регіонального центру з інвестицій та розвитку
35
Концепції розвитку
Створення індустріальних парків в Одеській області Інвестору сьогодні, як правило, доводиться починати реалізацію проекту з будівництва інфраструктури, підведення комунікацій та мереж, що призводить до великих додаткових видатків та збільшення терміну окупності інвестицій. Наприклад, тримільйонний інвестиційний проект відразу може дорожчати більше ніж у три рази. Щорічно ми втрачаємо десятки інвесторів через те, що немає умов для вигідного і швидкого початку бізнесу.
За час незалежності в Україні з’явилися нові підприємства, але ці локальні випадки не впливають на загальну структуру промисловості країни та її регіонів. Щоб вивести вітчизняну промисловість на сучасний рівень, кількість промислових підприємств має збільшитися в десятки разів. Дієвим механізмом для цього можуть виступати індустріальні парки, тобто території, де створена інфраструктура: є підведені необхідні інженерні комунікації, логістичні склади, облаштована транспортна інфраструктура. Якщо парки, крім дорожньої інфраструктури і комунікацій, матимуть ще й виробничі приміщення, то час запуску проекту скорочуватиметься до одного року. Для того, щоб підприємець мав можливість розпочати бізнес у найкоротший термін, керуючі компанії індустріальних парків повинні взяти на себе вирішення питань, пов’язаних з одержанням дозволів, ліцензій, погоджень та інших господарських і сервісних питань. Тому питання створення індустріальних парків на території Одеської області, яка є найбільшою за площею областю країни (її територія складає 33,3 тис. кв. км – 5,5% території Укра-
36
їни), розташована на крайньому південному заході України і визначається присутністю та розвиненістю усіх видів транспорту та близькістю до прикордонних пунктів, цікавить як представників влади, так і бізнесу. Більш того, Одеська область посіла 3 місце у рейтингу конкурентоспроможності регіонів України, що свідчить про стрімкий розвиток та підвищення показників, насамперед таких як рівень ефективність ринку товарів, розвиток інфраструктури та технологічна готовність. Отже, розвиток напрямку щодо створення індустріальних парків є надзвичайно актуальною темою, що перебувала також в центрі уваги Інвестиційного форуму «ODESSA FDI FORUM 2013. ФОКУС: Інфраструктура». 28 жовтня 2011 року рішенням Одеської обласної ради № 273-VI була прийнята концепція створення індустріальних парків в Одеській області. Серед перспективних територій, щодо яких розроблені концепції створення індустріальних парків, можна відмітити наступні.
Створення індустріального парку в Іванівському районі Одеської області, населений пункт - село Червонознам’янка, де було визначено ділянку орієнтовною площею 190 га. Ця територія знаходиться в заплаві річки Малий Куяльник, безпосередньо межує з магістраллю Київ-Одеса та залізничною гілкою Ротове-Роз-
Концепції розвитку
дільна. Напрям розвитку парку – мультигалузевий, передусім переробка сільськогосподарської продукції, виробництво будівельних матеріалів, легка промисловість, сільськогосподарське машинобудування. Через ділянку проходять магістральний та розподільчі газопроводи, лінії електропередач 10 та 35 кВ.
У рейтингу інвестиційної привабливості за групою м’яких факторів Одеська область цього року посідає 5-те місце, порівняно з 18-м місцем минулого року.
Слід зауважити, що активізували діяльність зі створення індустріальних парків й приватні компанії регіону. Зокрема, заслуговує на увагу проект індустріального парку «iPark Групи морських терміналів ТІС». Земельна ділянка, обрана для його створення, знаходиться вздовж дороги державного значення Одеса-Мелітополь (Е-58), на відстані 25 км від міста Одеса та 5 км від міста Южне, орієнтованою площею 400 га (з можливістю подальшого розширення). Поблизу також знаходиться дорога місцевого значення Одеса - Южне (Т-1606) та три залізничні станції («Берегова», «Промислова», «Хімічна»). Неподалік майданчика розміщений морський торговельний порт «Южний».
Слід відзначити, що у Рейтингу інвестиційної привабливості регіонів України за 2014 рік Одеська область посіла 3-тє місце, а минулого року займала 11-те. За жорсткими факторами регіон посідає 3-тє місце (6-те місце в минулому році). Основні чинники, що зумовили підвищення оцінки, – це покращення позицій за фактором «Інфраструктура» – область перемістилась з 8-го на 2-ге місце, за оцінкою «Бізнес-сегменту» – з 16-го на 4-те. Одеська область зберегла досить високе 4-те місце за факторами «Природні ресурси» та «Споживчий сектор».
Регіон розмістився в середині першої десятки завдяки радикальному перегляду відносин між державою та бізнесом. Якщо раніше він займав 20-23-ті місця за такими факторами як «Ефективність влади», «Правила та процедури», «Місцеві податки» та останні місця за факторами «Захист прав власності» та «Корупція», то зараз перемістився на 4-11-те місця за цими факторами. Також відбулось відчутне покращення оцінки «Ділового клімату» та оптимістичності ділових очікувань, за якими область посідає 4-те та 7-те місця відповідно. Це свідчить про суттєве покращення інвестиційного клімату в регіоні.
Одеський регіональний центр з інвестицій та розвитку
37
Перспективи створення
Організація промислової зони «ТехноПарк – Ковель» Місто Ковель є важливим логістичним центром не лише Волинської області, а й всієї України. Сприяє цьому зручне географічне розташування, розвинута транспортна мережа, розгалужена інфраструктура та потужний промисловий і кадровий потенціал, унікальні технології, перевірені часом ділові стосунки з українськими та зарубіжними партнерами.
ційного проекту «ТехноПарк – Ковель» затверджено сесією Ковельської міської ради.Відстань до автомагістралі міжнародного значення (М07) – 1 км, до водопостачання – 500 м, газопостачання та електропостачання – 300 м., наявна під’їзна залізнична колія, відстань до кордонів: з Польщею – 65 км, з Білоруссю – 69 км.
Створення сприятливих умов для забезпечення зовнішніх та внутрішніх інвестицій – одне з головних завдань влади сьогодні. Ще у 2000 році на території міста була створена СЕЗ «Інтерпорт-Ковель» у Волинській області, метою якої було облаштування міжнародного транспортного коридору Гданськ-Одеса, залучення іноземних інвестицій, розвиток зовнішньоекономічних зв’язків, транспортновиробничої інфраструктури. На території СЕЗ розміщувалися переважно підприємства, які здійснювали операції по обслуговуванню транспортних вантажів, їх зберігання, сортування, надання фінансових транспортно-агентських послуг, торгівля. На даний час Волинський регіональний центр з інвестицій та розвитку спільно з Волинською ОДА за ініціативи виконавчого комітету Ковельської міської ради опрацьовує питання організації промислової зони «ТехноПарк - Ковель», яка розташована поблизу дороги загальнодержавного значення Київ-Варшава та має під’їзну залізничну колію, межує з великим житловим районом, що дасть можливість збалансувати місця прикладення праці та місця проживання.
Впровадження проекту забезпечить: • створення нових промислових підприємств за участю іноземного капіталу з високою доданою вартістю • підвищення дієздатності та стимулювання конкуренції місцевого бізнесу через перейняття сучасного світового досвіду • створення інфраструктурних умов для успішного ведення бізнесу • ефективне використання місцевого економічного, інвестиційного потенціалу • створення привабливого бізнес-клімату, скорочення «часу до ринку» • зростання надходжень до бюджету, розвиток комунальної інфраструктури. Очікується, що кількість робочих місць на підприємствах, які працюватимуть впромисловій зоні, може перевищити 3000. Пріоритетними галузями для розміщення на території парку є машинобудування легка та переробна промисловість тощо.
Рішення про резервування земельної ділянки загальною площею 25 га для реалізації інвести-
38
Волинський регіональний центр з інвестицій та розвитку
Перспективи створення
Індустріальний парк – найефективніший механізм залучення інвестицій Інвестиції є головною рушійною силою для розвитку економіки, а найефективнішим механізмом для їх залучення є індустріальні парки, вважають на Кіровоградщині.
Основною метою створення індустріальних парків є створення сприятливих інфраструктурних умов для інвесторів, запровадження сучасних технологій виробництва промислової продукції, застосування світового досвіду організації промислового виробництва, створення нових робочих місць, розвиток інфраструктури та підвищення конкурентоспроможності території. Тому розвиток індустріальних парків, в яких будуть створені всі умови для діяльності інвесторів – було і залишається однією з найважливіших складових у посиленні інвестиційної привабливості області. На Кіровоградщині вже є певні ініціативи щодо створення індустріальних парків і з боку бізнесу. Зокрема ПАТ «Гідросила» виступило ініціатором та підготувало концепцію створення індустріального парку «Кіровоградський». Його планується організувати по вулиці Мурманській в обласному центрі на земельній ділянці площею 28 га, де розвиватиметься кластер машинобудування. Також тут зможуть розміститися ливарне та хімічне виробництво, металообробка, виробництво будівельних матеріалів, тари тощо. На початковому етапі планується будівництво доріг на території індустріального парку та підведення комунікацій, зокрема водопостачання та газопостачання. Крім того, на вулиці Генерала Родімцева, передбачається створити індустріальний парк «Єлисаветградський» на земельній ділянці площею 40 гектарів, де буде організована переробка сільськогосподарської продукції. Цікавою є ідея створення індустріального парку в Канатовому на базі колишнього військового аеродрому. На площі більше 1000 га є
низка підведених комунікацій, які потребують реконструкції та модернізації. Зацікавленість до цього потенційного індустріального парку вже проявляли інвестори з Китаю та Південної Кореї, виявивши готовність на площі 200300 га готові розмістити потужності з виробництва сонячної енергії, яка може забезпечить 100-150 МВатт чистої енергії. Актуальним залишається питання розвитку промислової зони в місті Світловодськ, де можна створити індустріальний парк, наприклад, для розміщення на його території сучасного кластеру з сільськогосподарського машинобудування.
Слід відзначити, що ще 27 вересня 2012 року в Кіровограді відбувся інвестиційний форум «ELISAVETGRAD INVESTMENT DAY», який вперше в Україні на регіональному рівні став майданчиком для діалогу представників влади, українського й міжнародного бізнесу та експертного середовища щодо перспектив і шляхів створення індустріальних парків. Актуальність цієї тематики в сьогоднішніх умовах значно зросла, оскільки ефективна реалізація Закону України «Про індустріальні парки» повинна забезпечити економічний ріст і технологічний розвиток як для пріоритетних галузей економіки, так і має сприяти економічному піднесенню регіонів. Кіровоградський регіональний центр з інвестицій та розвитку
39
Перспективи створення
Потреба у створенні індустріальних парків у Донецькій області економіку регіону з традиційної, орієнтованої на видобування корисних копалин, до інноваційної – націленої на отримання високої доданої вартості від виробництва. Розвиток схожого сценарію є можливим для Донецької області. Створення індустріальних парків дозволить в повній мірі використати існуючий промисловий потенціал регіону, а також залучити технологічні інновації у виробництво, поступово замінюючи енергоємну, ресурсоорієнтовану продукцію на новітні технічні рішення та високу додану вартість. Створення нових виробництв на території області, сприятиме також покращенню екологічного стану та здоров’я людей.
Економіка Донецької області, що формується в значній мірі за рахунок видобутку корисних копалин та їх первинної переробки, є чутливою до зміни цін на сировину на зовнішніх ринках. Потужні,проте великі за площею підприємства та тисячі працюючих, які залежать від даного місця роботи,знаходяться під загрозою втрати робочих місць у зв’язку зі змінами в технології виробництва, попиту на продукцію,потребою в оптимізації витрат на виробництво та врешті решт його модернізації. Через схожі процеси окремі регіони в таких країнах як Англія, Франція, Бельгія, Польща, Чехія пройшли понад 10 років тому, оптимізувавши виробництво та забезпечивши робочими місцями колишніх працівників вугільно-добувної сфери, завдяки диверсифікації економіки та створення нових виробництв. Наприклад, створення індустріальних парків у Чеській Республіці дозволило уникнути економічних та соціальних дисбалансів, створивши умови для залучення інвестицій у започаткування нових видів виробництва (зокрема коп’ютерної техніки, програмного забезпечення тощо). Автомобільні корпорації, а також такі компанії як Dell, Lenovo, Panasonic, Hewlett-Packard розмістили свої виробництва на території регіону. Індустріальні парки дозволили реструктурувати
40
Протягом 2012-2013 років у Донецькій області розглядалися певні пропозиції щодо створення індустріальних парків. Зокрема, у м. Костянтинівка пропонувались 2 земельні ділянки, площею 28,9 га і 28 га відповідно. Також опрацьовувались ідеї створення «Краматорського високотехнологічного машинобудівного індустріального парку» у м. Краматорськ та «Костянтинівського індустріального парку «Склоград». Розроблення концепцій індустріальних парків були заплановані на 2014 рік. Також актуальним питанням залишається створення індустріальних парків у містах Дружківка і Слов’янськ Донецької області. Привабливість Донеччини підтверджують успішні інвестиційні проекти в регіоні.
Група Heidelberg Cement присутня на ринку України з 2001 року. Підприємства Групи виробляють широ-
Перспективи створення
кий спектр високоякісного цементу, бетону і піщано-гравійних сумішей. Підприємства мають сертифікат управління якістю відповідно до стандарту ISO 9001 та сертифікат на систему екологічного управління ISO 14001. На українських підприємствах Групи HeidelbergCement трудяться 1400 працівників. Починаючи з 2009 року, всі цементні заводи Групи HeidelbergCement в Україні ведуть свою діяльність як єдина юридична особа ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна». На території Донецької області функціонують підприємства в смт. Новоамвросіївське та м. Єнакієве.
чено на будівельні роботи, 14 млн дол. США - на обладнання італійської компанії Sacmi. У 2006 році Міжнародна фінансова корпорація надала кредит у розмірі 9 млн дол. США на 84 місяці під 8,85% річних на будівництво другої черги заводу. Розробка проекту, технічна підтримка, розробка дизайну і колекцій продукції, навчання та підготовка персоналу здійснюється італійськими фахівцями EmilceramicaSpA, які по праву вважаються кращими в галузі виробництва керамічної плитки і керамограніта.
Амвросіївський цементний завод - одне з найстаріших цементних підприємств України. З 2006 року він входить до складу Групи HeidelbergCement. Виробничі потужності складаються з 6 технологічних ліній з випалювання клінкеру та 8 млинів помелу цементу. Завод має власну сировинну базу.
Донбас, як промислове серце України, має велике техногенне навантаження на екологію. Саме тому, існує необхідність використовувати екологічно чисті джерела енергії. Донецька область зробила перший крок в сфері використання потенціалу вітру, коли було впроваджено проект будівництва Новоазовської вітроелектростанції.
Німецьким концерном HeidelbergCement в розвиток заводу було вкладено 200 млн євро інвестицій. Найбільша частина інвестицій була реалізована в переозброєння та освоєння «сухого» способу виробництва цементу.
Наступним кроком стала реалізація інвестиційного проекту з виробництва вітроенергетичних установок мульти-мегаватного класу у м. Краматорськ з загальною сумою інвестицій 15 млн дол. США.
Компанія ЗАТ «Зевс Кераміка» інвестувала у будівництво заводу з виробництва керамічних мас, що застосовуються у якості сировини для виготовлення фарфорового, фаянсового, столового та декоративного посуду, будівельної та технічної кераміки становить 41,6 млн дол. США.
Інвестором стала німецька компанія «Fuhrlаnder», яка має 20-ти річний досвід роботи на ринку вітроенергетичного обладнання. Компанія виробляє вітрогенератори від 30 кВт до 2,5 МВт, проектує вітропарки та надає консалтингові послуги.
Одним із засновників компанії стала італійська компанія «EmilceramicaSpA» - європейський лідер у виробництві керамічної плитки. Початкові інвестиції у будівництво заводу «Зевс Кераміка» в м. Слов’янськ склали 24 млн дол. США, з яких 10 млн дол. США було витра-
У перспективі компанія «ФВТ-Україна» має намір запустити виробництво лопастей для вітротурбін. У планах підприємства на найближчі роки освоєння сучасної моделі FL3000 потужністю 3 МВт. Донецький регіональний центр з інвестицій та розвитку
41
Перспективи створення
Фінський досвід створення індустріальних парків у Запорізькій області Світова практика свідчить про те, що створення індустріальних парків – один з найбільш ефективних шляхів залучення інвестицій, зокрема, іноземних. Тому задля економічного зростання Запорізького регіону активно ведеться розробка проектів промислових зон.
(ТОВ ПК «Техноліт», ТОВ «ПП Кран, ЛТД», ТОВ «Катран - СБ», ТОВ «Крандізайн», ТОВ «Транс - Логістик»). Крім доступу до загальної інфраструктури та інженерних мереж, компанія надає приміщення та обладнання для виробничих потреб, залучає проектантів й підрядників з урахуванням потреб та специфіки орендарів, надає інші необхідні послуги виробничого та обслуговуючого характеру. Крім того, фінська компанія стала своєрідним мостом, що з’єднує українське промислове виробництво з іноземними інвесторами, запропонувавши їм, з огляду на свій успішний досвід роботи, чудову можливість швидко і з незначним ризиком увійти на український ринок.
На сьогоднішній день розроблено 28 проектів створення індустріальних парків. З них 5 (м. Бердянськ, м. Енергодар, Василівський, Михайлівський та Пологівський райони) розробляють проекти концепцій індустріальних парків, які можуть бути включені до Реєстру індустріальних парків України. Практика свідчить, що велику роль відіграє не тільки привабливість самого майданчику, а й керуюча компанія з успішним досвідом організації діяльності. Так, свій варіант ефективної кооперації в українському машинобудуванні запропонувала фінська компанія-інвестор Konecranes. Скориставшись накопиченим у Фінляндії великим досвідом створення промислових парків, вона створила у Запоріжжі такий парк на базі ЗАТ «Запоріжкран», залучивши до промислової кооперації потужного виробника важких вантажопідйомних механізмів і невеликі промпідприємства. Нині тут успішно співпрацюють вже п’ять промислових підприємств малого бізнесу
42
Актуальність створення в Запорізькій області промислових парків була обговорена на урочистій церемонії відкриття на території Промислового парку представництва і виробництва компанії Heraeus Electro – Nite. У заході взяли участь директор ДБУ «Запорізький регіональний центр з інвестицій та розвитку» С.О. Дорошенко, начальник управління зовнішніх зносин та ЗЕД Запорізької ОДА В.В. Міщанин, Посол Фінляндії в Україні Ар’я Макконенн, керівники Konecranes і Heraeus Electro-Nite, топменеджери іноземних компаній, що працюють в Україні та директори великих промислових підприємств регіону.
В свою чергу, досвід створення промислового парку «Запоріжкран» є прикладом для інших. І тут слід відзначити місто Мелітополь та Мелітопольський район, де проводиться повномасштабна робота зі створення індустріальних парків на 4 земельних ділянках. У Мелітополі – це «Інвест-Мелітополь» (земельна ділянка розміром 198 га типу «грінфілд» в межах міста з інженерною інфраструктурою у районі Каховського шосе і Моторного
Перспективи створення
заводу) та промисловий майданчик «Укравто» (транснаціональна автомобільна компанія, найбільший в Україні виробник автомобілів пропонує земельну ділянку типу «браунфілд» площею 20 га). Інфраструктура індустріального парку «Інвест-Мелітополь»
Також, в Запорізькій області на ПівнічноТокмацькому промисловому майданчику площею 418,34 га планується створення індустріального парку «Днепрал». З ініціативи голови Запорізької ОДА Валерія Баранова проведено відповідну нараду. Так, поступово в Запорізькій області спільними зусиллями органів влади, підприємців, інвесторів та Запорізького центру з інвестицій та розвитку виокремленні найбільш перспективні проекти індустріальних парків. Для Запорізького краю - це нові робочі місця, надходження до бюджету і можливість впровадження сучасних технологій. Вони можуть стати рушійною силою диверсифікації економіки області, залучення додаткових коштів до бюджетів усіх рівнів, що сприятиме процвітанню регіону та підвищенню рівня життя мешканців.
«Створення індустріального парку призведе до підвищення рівня зайнятості населення в результаті створення нових робочих місць, підвищення рівня заробітної плати і доходів громадян», - зазначив Валерій Баранов, голова Запорізької ОДА.
Запорізький регіональний центр з інвестицій та розвитку
43
Перспективи створення
Індустріальні парки – пріоритет регіонального розвитку Луганської області Зростання української національної економіки призведе до збільшення попиту на спеціально облаштовані території для ведення бізнесу. Такий попит на сучасні інфраструктурні умови буде сформований передусім в індустріальних агломераціях та в потужних транспортних вузлах, де вже розмістилися національні та закордонні компанії. Саме такими місцями можуть стати індустріальні парки Луганщини, беручи до уваги розташування області в індустріальній агломерації Донбасу. Проект розміщення індустріальних парків на території області
3. Субрегіональний індустріальний парк (м. Свердловськ, м. Ровеньки) – 29,87 га 4. Інноваційний парк Східного Партнерства «Агромісто» – 131,29 га 5. «Індустріальний парк «Лисичанськ» – 52,92 га 6. Інвестиційні пропозиції «Індустріальний парк»: 6.1. м. Луганськ – 80,41га 6.2. м. Брянка – 69,8 га 6.3. м. Красний Луч – 15,8 га 6.4. Антрацитівський район – 15га. 6.5. Новоайдарський район – 352,6 га Проект розміщення індустріальних парків на території Луганської області
Індустріальний парк «СТАХАНОВ» Розроблено концепцію створення індустріального (промислового парку) «Стаханов» та його концептуальний дизайн. Ділянка має загальну площу 52,98 га та розташована в промисловій частині міста, де вже знаходяться і працюють з повним завантаженням два великих промислових підприємства (завод технічного вуглецю та завод феросплавів).
Луганським регіональним центром з інвестицій та розвитку сформовано каталог пропозицій місцевих органів влади до якого надійшло 11 інвестиційних пропозицій щодо створення індустріальних парків від міських рад та райдержадміністрацій Луганської області. Це: 1. «Індустріальний парк «Стаханов» (м. Стаханов) – 52,98 га 2. «Індустріальний парк «Рубіжне» (м. Рубіжне) – 37 га
44
Відстань до найближчої автомагістралі близько 2 км. Повз земельну ділянку на відстані 300 м пролягає автомобільна дорога. На відстані 60 км від ділянки знаходиться аеропорт міста Луганськ. Поряд із земельною ділянкою є усі необхідні інженерні мережі. Діюча ТС 110/5 кВт знаходиться на відстані 500 м. Підключення до існуючого газопроводу середнього тиску d=500 мм Па на відстані 300 м. Повз земельну ділянку на відстані 200 м проходять 3 трубопроводи великого діаметру. Відстань до існуючих міських водоочисних споруд, потужністю 17000 м³/добу – 3,5 км. Існує можливість підключення до очисних споруд на півночі ділянки. Допустима напруга електричного току при наявності електрифікації – 6 кВт. Обсяг інвестицій для реалізації проекту «Індустріальний парк Стаханов» становить 2,06 млн дол. США — для підготовки інфраструк-
Перспективи створення
тури індустріального парку, а саме: будівництва під’їзних шляхів, паркування, зелених зон і пішохідних доріжок, підведення інженерних мереж, дренажної системи. Розташування на ділянці
розташовані в 20-кілометровій зоні навколо м. Рубіжне, роблячи його добре доступним центром економічного розвитку в регіоні. Підраховано, що загальна кількість населення, що проживає в цій зоні охоплення перевищує 350 000 осіб, така кількість представляє собою достатній запас робочої сили для розвитку регіонального індустріального парку.
Суб-ділянки, наявні у м. Стаханов
Індустріальний парк «РУБІЖНЕ» Для підготовки земельних ділянок у відповідності до вимог інвесторів, в рамках впровадження заходів Стратегічного плану підвищення конкурентоспроможності Північно-Західного субрегіону Луганської області «Інноваційний Донбас» до 2015 року, спільно з чеськими експертами за технічної підтримки проекту «Локальні інвестиції і національна конкурентоспроможність» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) розроблений Концептуальний дизайн індустріального парку «Рубіжне» площею 33 га.
У зв‘язку з місцевою специфікою (наявність інфраструктури на ділянці, обмежені потужності інфраструктури, прямокутна форма ділянки з нахилом в напрямку меншої частини, достатньо малі/середні міста в зоні охоплення, важкі початкові етапи) реалістичним здається освоєння перших фаз ділянки з ціллю залучення скоріше малих виробничих інвестицій в неенергоємних галузях промисловості. На ділянку слід перемістити водопровід, діаметром 300 мм, а також газопровід середнього тиску. На першій фазі розвитку тут можуть бути розміщені та задоволені промислові потреби галузей легкої промисловості, логістики, складських, збиральних та ремонтних операцій. На наступних етапах індустріальний парк має привернути увагу інвесторів більш промислових/ логістичних, або ж, навіть, оптових об’єктів.
Метою концепції проекту «Індустріальний парк Рубіжне» є створення змішаного індустріально-комерційного та логістичного парку, який зможе задовольнити потреби у розміщенні як місцевих компаній, так і компаній з прямими іноземними інвестиціями, а також у створені значної (близько 610) кількості нових робочих місць. Місто Рубіжне розташоване в центрі зони охоплення малих та середніх міст таких, як: Кремінна, Сєверодонецьк та Лисичанськ. Всі вони
Яна РОМАШКІНА директор Луганського регіонального центру з інвестицій та розвитку
45
Перспективи створення
Перспективи створення індустріальних парків на території Миколаївської області
Спостерігаючи за основними тенденціями розвитку світової економіки, можна зробити висновок, що створення індустріальних парків дає суттєвий поштовх для економічного розвитку регіону та підвищення рівня життя населення. Враховуючи зазначене, економічна сфера міста Миколаїв потребує переформатування. Місцева влада вважає, що створення території спеціального режиму економічної діяльності, зокрема у форматі індустріального парку, в рамках якої надаватимуться певні преференції для потенційних інвесторів, стане суттєвим джерелом залучення інвестицій. Створення індустріального парку може покласти початок функціонуванню «точок стрімкого економічного росту». Тому ще з середини 2011 року, у рамках міжнародної програми «Локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність» (LINK USAID), виникла й почала реалізовуватись ідея створення індустріального парку під назвою «Індустріальний парк Миколаїв».
Протягом 2011 року фахівцями місцевої ради спільно з чеськими фахівцями програми LINK USAID здійснено комплекс робіт, результатом якого з’явилося створення концептуального дизайну індустріального парку на території ділянки ІІ Промзони, який може стати основою для розробки концепції індустріального парку м. Миколаїв відповідно до вимог Закону України «Про індустріальні парки».
46
В рамках співпраці були вивчені промисловий потенціал регіону, наявність придатних площадок, транспортної й енергетичної інфраструктури, науково технічного потенціалу, трудових ресурсів, їх рівень освіти й професійної підготовки. Була відзначена наявність новоприйнятого генерального плану міста з зонуванням, яка кращим чином відповідає концепції майбутнього індустріального парку. Цей план цілком відповідав стратегічному плану економічного розвитку регіону. Миколаїв завжди був привабливим для бізнесу. Підтвердження цьому – вигідне економіко-географічне положення, розвинена транспортна інфраструктура. Територією області проходять міжнародні транспортні коридори: Євро-Азійський, Балтійське море - Чорне море, тут розгалужена мережа автомобільних шляхів та залізничного сполучення, наявний міжнародний аеропорт. Особливістю є морегосподарський комплекс з трьома морськими й річковими портами. Окрім цього, Миколаїв володіє потужним експортоорієнтованим промисловим комплексом (підприємства машинобудування, суднобудування, енергетики, металургії, харчової та легкої галузей промисловості), потужною енергетичною галуззю. Забезпечено сприятливі умови для розвитку агропромислового комплексу. Сильними сторонами міста є зацікавленість місцевої влади у створенні індустріального парку, генеральний план міста із зонуванням ділянок промислового розвитку, що відповідає концепції, рельєф та геологія ділянки, її легка транспортна доступність, наявність достатньої кількості робочої сили. Поряд з цим, комунікаційна інфраструктура ділянки потребує більш детального дослідження. Водночас, з технічної точки зору не існує ніяких перешкод щодо створення необхідної інфраструктури.
Перспективи створення
Відповідно до запропонованого концептуального дизайну, передбачено створення парку в три основні та одну резервну фази. В першій фазі передбачається створення промислових та комерційних потужностей, а саме центр комерційних послуг вздовж дороги P06, об’єктів роздрібної та гуртової торгівлі, офісів, різноманітних підприємств. Під час другої фази передбачається створення виробництв з високою доданою вартістю. На третьому етапі – розвиваток логістичної та складської інфраструктури. Логістичні потужності будуть поєднані з залізницею, складами для вантажних перевезень тощо. Резервна зона залишається нерозпланованою для розширення території індустріального парку у майбутньому, в разі успішної реалізації перших трьох фаз.
До створення Миколаївського індустріального парку залучені структурні підрозділи Миколаївської міської ради та Миколаївської облдержадміністрації, Регіональний фонд підтримки підприємництва, Миколаївська обласна організація роботодавців «Промисловці та підприємці Миколаївщини, ДБУ «Миколаївський регіональний центр з інвестиції та розвитку», Регіональна торгово-промислова палата Миколаївської області та інші інституції. Питання обговорювалось на засіданнях міського комітету з економічних реформ при виконавчому комітеті Миколаївської міської ради та на засіданні координаційної ради з питань створення сприятливого інвестиційного клімату в м. Миколаїв. Розроблено спільний план заходів щодо створення індустріального парку «Миколаїв» (перший етап) на 2013-2014 роки. Створення індустріального парку дозволить підвищити інвестиційну активність в економіці
міста й регіону, адже сама суть функціонування індустріальних парків полягає в залученні інвестицій, до того ж, як правило, у виробництво високотехнологічної продукції. Проект створення індустріального парку включено до інвестиційного паспорту міста Миколаїв. Результатами реалізації проекту буде: ●● суттєве збільшення прямих інвестицій у реальний сектор економіки; ●● зростання виробництва конкурентоспроможних товарів; ●● створення нових робочих місць, що значною мірою сприятиме підвищенню рівня життя і соціального захисту мешканців міста; ●● збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів; ●● забезпечення довгострокової співпраці науки та бізнесу, що дозволить розробляти та впроваджувати інноваційні проекти у виробництві; ●● підвищення ділової активності у місті; ●● комерціалізація науково-дослідних розробок; ●● підвищення рівня зайнятості населення; ●● підвищення рівня заробітної плати і доходів; ●● працевлаштування випускників навчальних закладів; ●● підвищення кількості впроваджених інноваційних технологій, продуктів; ●● розвиток інноваційного підприємництва.
Тетяна Шуліченко Начальник Управління економіки та інвестицій Миколаївської міської ради
Юрій Іванов Директор Миколаївського регіонального центру з інвестицій та розвитку
47
Перспективи створення
Інвестиції у малі міста — запорука економічного зростання Тернопільщини Серед актуальних питань сьогодення є реформування місцевого самоврядування в країні, що передбачатиме розширення повноважень місцевих громад. У разі успішного запровадження реформи з’являться нові можливості та стимули для концентрації фінансових ресурсів та вирішення на місцях проблемних питань у сфері комунального господарства, інфраструктури, туризму, охорони здоров’я тощо.
●● ●● ●● ●●
Враховуючи зазначене, одним із пріоритетів розвитку Тернопільської області повинен стати економічний розвиток малих міст як осередків зростання регіону. Потенціал Тернопільської області як сприятливого середовища для залучення інвестицій у малі міста засвідчує міжнародний рейтинг «Європейські міста та регіони майбутнього 2014/2015», який проведено британським журналом FDI Magazine. За оголошеними рейтинговими результатами Тернопільська область та Шумський район зокрема увійшли до категорії «ТОП 10 Малі економічно-ефективні регіони». Варто відмітити, що 7 районних центрів Тернопільської області мають населення 10-30 тис. осіб, та відносяться до категорії малих міст. Це дає можливість органам місцевого самоврядування брати участь у ряді міжнародних проектів для залучення додаткових ресурсів. Один із таких проектів є «Малі міста — магніт для інвестора», який реалізується в рамках польської програми міжнародної технічної допомоги «Польська допомога».
посилення інвестиційної інфраструктури для інвесторів; підвищення рівня знань і компетентності у сфері створення конкретних інвестиційних пропозицій; популяризація міст України шляхом участі у виставці під час міжнародної конференції; ініціювання та розвиток співробітництва міст з іноземними інвесторами та малими містами у Польщі; надання і розповсюдження матеріалів про створення марки міста й інвестиційних паспортів, та про інвестиційну ситуацію малих міст в Україні.
Тернопільський регіональний центр з інвестицій та розвитку як координатор проекту в області продовжує активну співпрацю з представниками органів місцевого самоврядування, бізнесу, громадських організацій міст-учасників. У результаті реалізації проекту очікується досягнення таких результатів: ●● розробка та переклад інвестиційних паспортів; ●● розробка підручників brand book; ●● організація і проведення навчального візиту до Польщі і забезпечення активної участі у міжнародних конференціях; ●● підготовка доповідей експертів щодо інвестиційної привабливості малих міст з рекомендаціями. З огляду на зазначене, участь у проекті стане додатковим стимулом для ефективної діяльності у напрямку підвищення інвестиційної привабливості та створення комфортних умов для бізнесу у містах Тернопільської області, а отже створить нові можливості для розвитку громад.
Серед цілей проекту: ●● підвищення рівня знань представників органів влади у сфері створення інвестиційного потенціалу міста, у тому числі
48
Тернопільський регіональний центр з інвестицій та розвитку
Перспективи створення
Створення індустріальних парків на Херсонщині допоможе підвищити інвестиційну привабливість регіону У Херсонській області питання створення індустріальних парків є доволі актуальним. Адже це інноваційний спосіб підвищення інвестиційної привабливості регіону, випуск нового конкурентоспроможного інвестиційного продукту та нові робочі місця, що призведе до збільшення внутрішнього валового продукту.
У червні 2013 року з метою встановлення економічних коопераційних зв’язків підприємств Херсонської області з партнерами країн Балтійського та Чорноморського басейну в смт. Лазурне Скадовського району Херсонської області було проведено I Балтійсько-Чорноморський економічний форум. Одне з питань стосувалося перспектив розвитку промисловості та будівництво індустріальних парків. Перспективними на території Херсонської області для їх створення були визначені міста Каховка, Нова Каховка та Цюрупинськ.
на меті впровадження лінії сучасної вітчизняної сільгосптехніки для овочівництва. Земельна ділянка площею 9 га (з перспективою розширення) знаходиться у східній промисловій зоні міста, має безпосередній вихід на вул. Мелітопольську, яка відноситься до доріг магістрального сполучення Р47, М14 та Р47. Дана територія оснащена необхідною інфраструктурою, зокрема електрозабезпеченням, газопроводом та власним водопостачанням. Відстань до річкового вантажного порту та залізничного сполучення (жд. Станції «Завітна» та «Каховка» Одеської залізниці) обмежується біля 20 км. Земельна ділянка розташована в місті компактного проживання (150 000 мешканців) з урахуванням двох наближених один до одного міст обласного значення Каховка, Нова Каховка, районних центрів та сіл.
На сьогодні представники бізнесу зарубіжних країн вважають інвестиційний клімат у Херсонській області сприятливим для ведення бізнесу. Міжнародна інвестиційна співпраця активно продовжується. Так, у м. Каховка буде створено Херсонський машинобудівний індустріальний парк «Корсунь». Його функціональне призначення – організація сучасного машинобудівного виробництва, зорієнтованого на вітчизняного сільгоспвиробника. Індустріальний парк «Корсунь» має
У Новій Каховці пропонується ділянка площею 22 га для створення парку «Індустріальний» (близько 70 тис. населення). Ділянка має доступ до необхідної інженерної інфраструктури, водогін знаходиться на відстані всього 10 м, ЛЕП – 50 м, газопостачання – 200 м. Поруч проходить дорога з твердим покриттям. Відстань до шосе – 2 км, стільки ж і до залізниці та 4 км до річкового порту «Каховка». На території парку можна розмістити виробництво машин та приладів, будівельних матеріалів, електрообладнання, організувати переробку сільськогосподарської продукції. Херсонський регіональний центр з інвестицій та розвитку
49
Перспективи створення
Прямі іноземні інвестиції для регіонального розвитку
Foreign Direct Investment, або прямі іноземні інвестиції (ПІІ), – форма участі іноземного капіталу в реалізації інвестиційних проектів на території країни, що одержує інвестицію. Для країн з перехідною економікою ПІІ – найбільш затребувана форма капіталовкладень, що дозволяють не тільки реалізувати великі проекти, а й залучити на свою територію новітні технології виробництва та маркетингу. Як і для всієї України, для Харківської області ПІІ особливо важливі у зв’язку з браком власних ресурсів для реалізації нових проектів інноваційного розвитку, а також і для оновлення зношеної інфраструктури – адже багато промислових об’єктів, житлових та громадських будівель, систем комунікацій уже давно потребують капітальних вкладень. Але, говорячи про залучення ПІІ, ми повинні розуміти, що інвестори – це не грантодавціальтруїсти, які роздають гроші нужденним. ПІІ здійснюють бізнес-компанії, що прагнуть отримати комерційну вигоду: отримати доступ на ринок для продажу своїх товарів і послуг, забезпечити свою діяльність більш дешевою сировиною і робочою силою, придбати стратегічні активи для підвищення міжнародної конкурентоспроможності – тобто компанії, що мають чітке бажання отримати прибуток на вкладений капітал. І тому навіть тоді, коли закордонні інвестори обговорюють фінансування проектів екологічної та соціальної спрямованості через створення державно-приватного партнерства, – вони все одно висувають умови отримання відповідного рівня прибутку: або за рахунок платежів з боку органів місцевого самоврядування, або за раху-
50
нок оплати наданих послуг безпосередньо населенням. Тому дуже важливо під час розробки стратегії регіонального розвитку розуміти: які інвестиційні проекти можуть забезпечити залучення прямих іноземних інвестиції, а які можуть бути профінансовані лише за рахунок коштів бюджету. У своїй роботі із залучення прямих іноземних інвестицій органи місцевого самоврядування повинні проаналізувати не тільки наявні природні ресурси, рівень компетенції робочої сили, інженерну інфраструктуру території, а й перейняти досвід у керівників тих проектів, які вже забезпечили приплив інвестицій у Харківську область. А таких підприємств у нас чимало, це: всесвітня група енергетичних та нафтохімічних компаній Shell; Компанія Nestle (Швейцарія); ПрАТ «Філіп Морріс Україна» (США); ТОВ «Амкор Тобакко Пекеджинг Україна» (Франція); Спільне Українсько-Британське ТОВ «Українська Чайна Фабрика «Ахмад Ті» (Велика Британія); Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля» (Нідерланди); Харківське відділення ПАТ «САН ІнБев Україна» (США); ТОВ «Східно-Українська компанія «Малтюроп» (Франція); ПрАТ з іноземними інвестиціями «Слобожанська будівельна кераміка» (Австрія); ТОВ «Елме Мессер Україна» (Естонія); Корпорація Sun Group (В’єтнам); ТОВ «Бікорм» (Панама), ТОВ «МЕТРО Енд Кері Україна» (Німеччина) і багато інших. Торік у Харківську область вдалося залучити лише 85,3 млн доларів, що забезпечило в підсумку загальну суму інвестицій 2216 млн доларів, що явно недостатньо. Адже статистика
Перспективи створення
показує, що продуктивність праці, валовий внутрішній продукт і рівень життя населення безпосередньо пов’язані з обсягом ПІІ, які надходять до регіону.
організувала індустріальні парки – виділені для інвесторів вільні земельні ділянки, оснащені інженерною інфраструктурою для швидкої реалізації інвестиційних проектів.
Так, наприклад , якщо порівняти наші показники з досягненнями Чеської Республіки, яка за чисельністю населення всього в 4 рази більша за Харківську область, то побачимо суттєві відмінності. У Харківській області рівень інвестицій на душу населення становить 813 доларів, середня заробітна плата – 362 долара (станом на 1.01.14), і ВВП на душу населення – 7,6 тис. доларів. У Чеській Республіці рівень інвестицій на душу населення в 13,6 рази вище і становить 11,1 тис. доларів, що забезпечує в результаті середню заробітну плату на рівні 1328 доларів і ВВП на душу населення 27,2 тис. доларів, що в 3,6 рази вище, ніж у Харківській області.
У цьому плані в Харківській області великі можливості – адже у нас є не тільки Greenfields – вільні для забудови земельні ділянки промислового призначення, а й Brownfields – незавантажені та невживані площі наших промислових гігантів, які мають потужну інженерну інфраструктуру. Саме за такою організаційною схемою використання майданчиків реструктуризованих підприємств створювались індустріальні парки в Польщі, яка за рахунок залучення прямих іноземних інвестицій вивела ВВП на душу населення на рівень 22,2 тис. доларів і середню заробітну плату на рівні 1147 доларів – досягнувши результату лише ненабагато гіршого, ніж Чехія.
Але, крім сумарних обсягів, істотне значення має і напрям використання іноземних інвестицій: 61,7% від загального обсягу інвестицій, що надійшли в Харківську область, становлять інвестиції у фінансовий сектор та нерухомість, і тільки 16,7% – у сферу промислового виробництва. Водночас у Чеській Республіці у сферу виробництва товарів і послуг вкладено 65%. І добилася Чехія таких показників тому, що створила сприятливий інвестиційний клімат і
Тому сьогодні ми всі повинні почати працювати над тим, щоб застосувати вдалий закордонний досвід на землі Слобожанщини та підтвердити на практиці ту високу оцінку, яку в лютому 2014 року отримав Харківський регіон, коли за оцінки Financial Times зайняв четверте місце серед усіх регiонiв Схiдної Європи у рейтингу TOP 10 EASTERN EUROPEAN REGIONS – FDI STRATEGY.
Довідкова інформація: Харківська область розглядає можливість створення індустріальних парків на трьох майданчиках: ІП “Рогань”
ІП “Малинівка-Еко”
- на території Малинівської селищної ради Чугуївського району – ІП «Малинівка-Еко» - на території міста Первомайський – ІП «Первомайський»
ІП “Первомайський”
- на території Харківського району – ІП «Рогань»
Сергій ЧЕРНОВ Голова Харківської обласної ради, Президент Української асоціації районних та обласних рад
51
Перспективи створення
Індустріальні парки – нові можливості
Згідно з положеннями чинних нормативноправових актів, індустріальний парк слід розглядати як багатовекторний адміністративно-ринковий механізм, який завдяки спеціальним організаційно-економічним умовам має забезпечити здійснення структурних перетворень і технологічної модернізації економіки України, стимулювання інвестиційної активності в регіоні, вирішення соціально-економічних проблем розвитку і формування «точок регіонального зростання». Головною перевагою індустріальних парків в порівнянні з іншими подібними чинними в Україні економічними механізмами (спеціальними економічними зонами, територіями пріоритетного розвитку, технологічними та науковими парками) є більш досконала система організаційно-інформаційних та фінансових механізмів стимулювання процесу їх створення та функціонування, які відповідають нормам СОТ. Завдяки своєму географічному положенню Чернівецька область, яка межує з Румунією та Молдовою, могла б долучитьсь до реалізації національного проекту, та в повній мірі використовувати свій транспортний потенціал та близькість з кордонами Євросоюзу. Що не менш важливо в області зосереджений значний науковий та кадровий потенціал. Здійснюють свою діяльність: інститут термоелектрики НАН України, Чернівецькі відділи інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, інститут матеріалознавства НАН України, Чернівецькі філії інституту землевпорядження і Київського інституту автоматики, ПВНЗ Буковинський університет, Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича, Буковинський державний медичний університет,
52
Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, Буковинська державна фінансова академія, Економіко-правовий інститут, Чернівецький факультет Харківського державного політехнічного університету. Створення індустріального парку на території області стане великим поштовхом у всіх сферах життєдіяльності регіону, це створило б хороші умови для залучення інвестицій, створення додаткових робочих місць, збільшення, розвиток інноваційної діяльності, тощо. Чернівецька область у своїх надрах має великі запаси природних ресурсів, але, всі ми розумієм що будь-які ресурси вичерпні, а їх надмірне використання призводить до різних негативних наслідків. Пріорітетними напрямками роботи індустріального парку можуть стати: агропромислове виробництво, ІТ-сфера, виробництво обладнання для отримання альтернативних джерел енергії, відновлення роботи заводів, розвиток логістики.
Чернівецький регіональний центр з інвестицій та розвитку
Перспективи створення
Приладобудування та машинобудування – в основі створюваної концепції індустріального парку на Черкащині Одним із ініціаторів проекту створення індустріального парку на Черкащині виступає швейцарська компанія «Євротехнолоджі АГ» (EuroTechnology AG, Switzerland). Дане акціонерне товариство є міжнародним холдингом з власними виробничими потужностями та конструкторськими відділами в Європі, Китаї та Україні, яке займається розробкою та впровадженням комплексних високотехнологічних рішень з використанням власних ноу-хау в таких галузях, як машино- та верстатобудування, обробка металів, створення виробництва.
автоматизації. Навчання та підвищення кваліфікації персоналу (інженерів, конструкторів та програмістів) проводитиметься шляхом виробничого стажування в провідних аналогічних НІЦ Євросоюзу. Перед НІЦ ставиться двоєдина задача з підготовки висококваліфікованого технічного персоналу та створення конкурентоспроможного на світовому ринку виробничого комплексу, який би виступив ядром всієї існуючої машинота приладобудівної галузі Черкаської області. Компанія «Євротехнолоджі АГ» готова взяти на себе зобов‘язання здійснити поставку необхідного навчального та виробничого обладнання, програмних продуктів, учбово-методичного матеріалу, направити власних фахівців для організації навчально-виробничого процесу, організувати стажування перспективних студентів в провідних НІЦ Європи. Орієнтовна сума інвестицій у створення НІЦ складе близько 1 млн євро.
Компанія «Євротехнолоджі АГ» вже має свій індустріальний комплекс в Київській області. Бачення концепції індустріального парку в регіоні базується на наявності ряду факторів: ●● успішна робота ряду приватних підприємств в галузі виробництва верстатів з ЧПУ, верстатів гідроабразивної різки металів, лазерної техніки, які створюють своєрідний кластер верстатобудівників; ●● наявність підприємств, які займаються обробкою металів та природного каменя; ●● наявність успішно працюючих підприємств у сфері машинобудування та приладобудування; ●● високий науково-технічний рівень вищих навчальних закладів міста Черкаси. В рамках концепції пропонується створити навчальний індустріальний центр (НІЦ), в якому будуть представлені відповідні високотехнологічні засоби та технічний персонал. НІЦ створюється як технологічно-ефективне виробниче підприємство максимально універсальної
Соціально-економічний ефект від створення індустріального парку визначатиметься нарощуванням науково-виробничого потенціалу в секторі автоматичного управління технологічними процесами в машинобудуванні. Розвиток горизонтальних зв‘язків між підприємствами диверсифікує ризики та дасть можливість оперативного реагування на потреби ринку.
Дігтяр ОЛЕКСАНДР провідний спеціаліст Черкаського регіонального центру з інвестицій та розвитку
53
Перспективи створення
Перспективи розвитку індустріальних парків на Чернігівщині
Інвестору сьогодні, як правило, доводиться починати реалізацію проекту з будівництва інфраструктури, підведення комунікацій та мереж, що призводить до великих додаткових видатків та збільшення терміну окупності інвестицій. Наприклад, тримільйонний інвестиційний проект відразу може дорожчати більше ніж у три рази. Щорічно ми втрачаємо десятки інвесторів через те, що немає умов для вигідного і швидкого початку бізнесу.
Поряд з іншими напрямами залучення інвестицій в економіку Чернігівського регіону вкрай актуальним є питання розвитку індустріальних парків. Сьогодні на всіх рівнях присутнє розуміння необхідності їх створення як додаткової можливості для залучення капіталовкладень, створення нових робочих місць, випуску конкурентоспроможної продукції, додаткових надходжень до місцевого бюджету.
●● розвідані поклади корисних копалин (нафта, газ, торф, крейда, фосфорити, пісок, бішофіт); ●● потужні підприємства паливно-енергетичного комплексу, машинобудівної, харчової, легкої галузей промисловості, здатні виробляти конкурентоспроможну продукцію; ●● науковий потенціал та висококваліфіковані трудові ресурси.
Економіка Чернігівської області має індустріально-аграрну структуру, а її ключовою галуззю є промисловість. Розширення й модернізація промислового виробництва та збільшення випуску конкурентоздатної продукції стане основою для розвитку інших галузей економіки та стабілізації соціальної сфери області. Пріоритетними галузями для інвестування в область на даному етапі визначено:
З метою ініціювання та стимулювання створення індустріальних парків головою Чернігівської облдержадміністрації було підписано розпорядження № 111 від 03.04.2013 р. «Про створення робочої групи з визначення основних умов організації в області індустріальних парків», на засіданнях якої розглядаються пропозиції земельних ділянок для створення парків.
●● харчову та переробну промисловість; ●● енергозберігаючі та екологічно безпечні технології; ●● глибоку переробка природних ресурсів. Актуальність створення індустріальних парків підкріплюється конкурентними перевагами регіону, до яких відносяться: ●● вигідне географічне розташування; ●● розвинена транспортна інфраструктура, наявність міжнародних залізничних та автомобільних шляхів;
54
Механізм створення індустріальних парків у тому чи іншому вигляді використовують і приватні структури, які теж вбачають у цьому напрямок для розвитку. Зокрема, на базі вільних площ чернігівського підприємства ПрАТ «КСК «Чексіл» створено «Індустріальний парк «Чексіл» (http://ipch.com.ua/), який займає земельну ділянку площею 35 га, на якій розміщені виробничі та допоміжні будівлі та споруди. Парк здає в оренду виробничі, складські та офісні приміщення для здійснення виробничої, торгової, фінансової та інших видів діяльності. Загальна площа виробничих приміщень – понад 140 тис. м², складських – 12 тис. м², офісних –
Перспективи створення
29 тис. м². На території також є вільні земельні ділянки, на яких можливе будівництво нових промислових об’єктів. Тут функціонує понад 50 юридичних та фізичних осіб. Робочою групою здійснювались заходи щодо приведення діяльності «Індустріального парку «Чексіл» до норм чинного законодавства, але існуючі обмеження не дозволяють провести повноцінну його реєстрацію та одержати відповідні пільги й преференції. На даний час роботу по створенню індустріальних парків в області зосереджено навколо території колишнього підприємства ПАТ «Чернігівське Хімволокно». Чернігівським міським головою підписано розпорядження щодо створення робочої групи із розробки концепції індустріального парку «Чернігів промисловий» та підготовки проектів відповідних рішень Чернігівської міської ради. Розглядається земельна ділянка площею 48,5 га з об’єктами незавершеного будівництва (недобудований цех) на східній околиці міста. Земля знаходиться у комунальній власності, недобудова – у власності ТОВ «Монофіламент». Комунікації з водопостачання та водовідведення передані на баланс комунального підприємства «Чернігівводоканал», мережі газопостачання та електроенергії проходять по межі ділянки, поряд знаходиться залізнична колія, також на території є проїзди з асфальтним покриттям. Наразі робоча група працює над розробкою концепції індустріального парку «Чернігів про-
мисловий» та збирає необхідні матеріали для проведення додаткових розрахунків. У той же час наближається до фінальної стадії процедура банкрутства ПАТ «Чернігівське Хімволокно», що дасть можливість завершити оформлення необхідного пакету документів.
У цілому ідея індустріальних парків є перспективною та економічно вигідною як для суб’єктів господарювання, так і для держави. В Україні даний сегмент ринку перебуває в стадії зародження. Однак подальший розвиток бізнесу сформує постійний попит на послуги індустріальних парків з боку вітчизняних та іноземних компаній, які зацікавлені в інвестуванні і розвитку виробництва, що потребуватиме все більшої кількості професійно підготовлених виробничих майданчиків та індустріальних об’єктів. Чернігівський регіональний центр з інвестицій та розвитку
55
Рейтинг регіонів
Індекс інвестиційної привабливості регіонів 2014: зміна оцінок та настроїв 28 квітня 2014 року Держінвестпроект вже другий раз поспіль презентував Індекс інвестиційної привабливості регіонів України, який було розраховано експертами Інституту економічних досліджень та політичних консультацій і Київським міжнародним інститутом соціології. Використання єдиної методології з дослідженням рейтингу 2013 року забезпечує порівняність даних, що має велике значення для аналізу змін різних аспектів інвестиційної привабливості в часі. Насамперед необхідно зробити одне принципово важливе застереження: дослідження проводилось до початку політичної кризи – конфлікту навколо Криму та сплеску підтриманих Росією сепаратистських настроїв і терористичних дій на Сході країни. Тому ми вважаємо, що наше дослідження є політично нейтральним, зважаючи на особливості політичних настроїв в різних регіонах, хоча вже тоді в суспільстві в цілому досить швидко зростало невдоволення станом справ в країні в цілому та чинною економічною політикою зокрема.
При побудові індексу використовувались як статистичні дані, так і результати опитувань понад 600 підприємств, які представляли різні галузі виробництва та послуг, з усіх 27 регіонів України. Крім того, в кожному регіоні було опитано по 3 експерти, які представляли ділові асоціації/регіональні центри з інвестицій та розвитку, органи державної влади (інвестиційні відділи) та інвестиційні/консалтингові компанії. Рейтинги інвестиційної привабливості регіонів станом на 2013 та 2014 рр. наведено в Таблиці 1. Одразу впадає в очі досить суттєва зміна лідерів та аутсайдерів. Так, в 2014 році в 10-ці кращих залишились Львівська, Дніпропетровська, Харківська області та м. Київ. При цьому склад регіонів, які посіли 20-27 місце в 2014 році змінився майже на половину. Сюди потрапили зокрема Донецька (22-ге місце) та Луганська (23-тє місце) області, які минулого разу займали відповідно 3-тє та 9-те місця. В цілому інвестори вважають поточне ділове середовище (станом на 2013 рік) помірно сприятливим. Середня оцінка цього показника по Україні становила 5,02 за шкалою від 1 до 9, що лише трохи перевищує середнє значення. Рівень сприятливості ділового середовища для ведення бізнесу в регіонах є досить неоднорідним. Середня оцінка по областях коливалась від 3,48 в Луганській області до 7,6 у Львівській. Оцінки 21-го із 27-ми регіонів знаходяться в діапазоні від 4 до 5, що свідчить про відносну поляризованість показника.
56
Рейтинг регіонів
Таблиця 1. Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів України (2013-2014) Місце
Рейтинг 2013
Рейтинг 2014
1
Харківська
Львівська
2
Львівська
Івано-Франківська
3
Донецька
Одеська
4
м. Київ
Вінницька
5
Дніпропетровська
м. Київ
6
АР Крим
Дніпропетровська
7
Київська
Волинська
8
Рівненська
Харківська
9
Луганська
Чернігівська
10
Закарпатська
Житомирська
11
Одеська
Тернопільська
12
Черкаська
Запорізька
13
Вінницька
Київська
14
Сумська
Рівненська
15
Івано-Франківська
Сумська
16
Миколаївська
Миколаївська
17
Тернопільська
м. Севастополь
18
Житомирська
Черкаська
19
Волинська
Хмельницька
20
Херсонська
Полтавська
21
Чернігівська
Кіровоградська
22
Хмельницька
Донецька
23
Полтавська
Луганська
24
Кіровоградська
Закарпатська
25
Запорізька
Херсонська
26
м. Севастополь
Чернівецька
27
Чернівецька
АР Крим
Окрім Львівської області, ще 12 регіонів України оцінили діловий клімат вище середнього по Україні (5,02). Це – Харківська (5,04), Закарпатська (5,1), Сумська (5,1), Рівненська (5,15), м. Київ (5,31), м. Севастополь (5,47), Вінницька (5,65), Одеська (5,84), Житомирська (5,95), Чернігівська (6,05), Волинська (6,2), Івано-Франківська (6,55) області. Ще 12 регіонів потрапили в діапазон від 4 до 5,02. Несприятливим для ведення бізнесу (нижче 4 балів) респонденти вважають ділове середовище Луганської (3,48) та Донецької областей (3,57). На думку респондентів, порівняно з результатами попереднього опитування, ділове середовище покращилось у Вінницькій, Волинській, Житомирській, Івано-Франківській, Одеській та Чернігівській областях. Натомість більш негативно оцінили поточне ділове середовище респонденти Донецької, Дніпропетровської, Луганської областей.
Найважливішими чинниками, що обмежують збільшення обсягів виробництва, виявилися фактори, пов’язані з ринковою кон’юнктурою. Недостатній попит на продукцію відзначили 44,8% респондентів, високий рівень конкуренції — 37,9%. На третьому місці — значний податковий тиск, зазначило 26,1% опитаних. Серед решти негативних факторів найбільш значущими виявилися брак обігових коштів (22,0%) та високі ставки кредитування (21,3%), нестабільність економічного законодавства (17,4), корупція (17%), нестабільна політична ситуація (16,9%), високий регуляторний тиск (13,7). В цілому по Україні найважливішими джерелами конкурентних переваг для підприємств є географічне розташування регіону (49,1% респондентів назвали цей фактор), високий кваліфікаційний ринок співробітників (35,2%) та високий рівень розвитку сфери торгівлі та послуг (31,7%). Крім цього, важливе значення серед сильних сторін регіонів мають розвинений споживчий ринок (26,1%) та сприятливі кліматичні умови (25,3%). Менш важливе значення мають наявність корисних копалин (19,7%) та рівень розвитку інфраструктури (19,0%).
Водночас опитані в рамках дослідження експерти, вважають поточне ділове середовище в Україні несприятливим для ведення бізнесу та відповідно невисоко оцінюють його якість: у середньому 5,4 бали за шкалою від 1 до 9, де 1 бал позначає зовсім несприятливе ділове середовище, а 9 балів – дуже сприятливе. При цьому респонденти-представники різних експертних груп (бізнес-асоціації, органи влади та консалтингові компанії) по-різному оцінюють ділове середовище.
57
Рейтинг регіонів
Так, близько половини представників бізнесасоціацій та консалтингових компаній поставили від 4 до 6 балів. Серед експертів-представників консалтингових компаній вдвічі більше тих, хто вважає діловий клімат несприятливим (36% поставили мінімальні бали), тоді як так вважають лише 19% представників бізнесу. Середня оцінка респондентів-представників консалтингових компаній становить 4,3 бали і є нижчою порівняно з оцінкою представників бізнес-асоціацій, яка становила 5,1 бали.
Дослідження дає можливість зробити три висновки щодо державної політики в цій сфері: По-перше, запорукою покращення інвестиційного середовища є злагоджена робота різних гілок влади (мова йде як про горизонтальну, так і вертикальну взаємодію). Адже інвестиційна привабливість – це саме сукупність характеристик регіону, а тому політика різних органів влади об’єктивно потребує узгодженості.
Оцінки чиновників помітно вищі від оцінок інших двох категорій респондентів. Чиновники практично не дають негативних оцінок ділового клімату. Майже дві третини представників органів влади (61%) вважають поточний діловий клімат сприятливим для бізнесу. Середня оцінка якості ділового середовища склала 6,7 балів.
Типовий перелік позитивних та негативних чинників інвестиційної привабливості регіону (Таблиця 2).
Таблиця 2. Інвестиційна привабливість регіону: основні чинники Позитивні чинники
Негативні чинники
Природні ресурси
Корупція
Близькість до кордону
Тиск на бізнес з боку влади
Кваліфіковані кадри
Низька якість інфраструктури
Розвинена інфраструктура
Політична нестабільність
Як бачимо, практично всі проблеми, які негативно впливають на інвестиційну привабливість, мають інституційний характер. При цьому відзначимо, що до традиційних проблем, на які скаржаться інвестори, цього разу додався чинник політичної нестабільності.
58
По-друге, покращення інвестиційного середовища регіонів повинно лежати, в першу чергу, в інституційній площині. Саме якість та ефективність інституцій (на центральному та місцевому рівнях) визначає можливості регіону здійснювати активну політику залучення інвестицій та за інших рівних умов визначає зацікавленість інвестора в економічній діяльності саме на даній території. По-третє, процес децентралізації влади на користь регіонів як один з ключових напрямків реформ супроводжуватиметься з одного боку розширенням можливостей органів місцевої влади, а з іншого зростанням їх відповідальності. За таких умов підвищується роль індексу інвестиційної привабливості регіонів як інструменту політики місцевої влади.
Ігор БУРАКОВСЬКИЙ Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
Експертна рада
Експертна рада Держінвестпроекту України працюватиме над поліпшенням інвестиційного клімату 3 червня у приміщенні Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами відбулося перше засідання Експертної ради за участю представників найбільших консалтингових та юридичних компаній, серед яких Baker&McKenzie, ClifordChance LLC, PwC, KPMG, Deloitte, Ernst&Young та інші.
На засіданні було затверджено Положення про роботу Експертної ради при відомстві та окреслено цілі, завдання та основні напрямки роботи на майбутнє. Голова Держінвестпроекту Сергій Євтушенко зазначив, що головна ціль роботи Експертної ради — покращення інвестиційного клімату в Україні та створення зручних і комфортних умов для роботи міжнародних компаній в Україні. У міжнародного бізнесу є бачення та досвід того, як має бути врегульоване те чи інше питання, які законодавчі ініціативи необхідні Україні. Тому діяльність Експертної ради у співпраці з відповідними структурними підрозділами Держінвестпроекту буде спрямована на вирішення цих проблем. Шляхом голосування під час заходу було обрано співголову Експертної ради — голову правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, доктора економічних наук, професора Ігоря Бураковського.
Рада збиратиметься щомісяця і здійснюватиме експертний аналіз окремих аспектів у сфері інвестиційної діяльності, зокрема: ●● підготовки пропозицій стосовно прийняття чи внесення змін до нормативноправових актів, пов’язаних з інвестиційною діяльністю;
●● удосконалення законодавства щодо державно-приватного партнерства та його застосування в проектній діяльності; ●● управління національними проектами; ●● аналітичної та експертної підтримки діяльності Держінвестпроекту. Робота Експертної ради передбачає розподіл на секції: ●● ●● ●● ●●
інвестиційної політики та законодавства; захисту прав інвесторів; розвитку індустріальних парків; інвестиційних та національних проектів, державно-приватного партнерства.
Усі компанії-учасники Ради можуть делегувати до секцій своїх фахівців для напрацювання конкретних рішень та законодавчих ініціатив. Одним із перших питань, яке розглянула Експертна рада, була реалізація національних проектів «Технополіс» та «Індустріальні парки». Серед основних питань, які має розглянути Експертна рада під час наступних засідань, буде розгляд пропозицій щодо змін в інвестиційному законодавстві: ●● полегшення входу на український ринок іноземних компаній; ●● реєстрації іноземних інвестицій як підстави набуття гарантій захисту інвестицій; ●● забезпечення дієвого механізму роботи «єдиного вікна» щодо підготовки та реалізації інвестиційних проектів; ●● усунення прогалин інвестиційного законодавства, посилення гарантій інвесторів тощо. Василь ШЕШУРАК секретар Експертної ради
59
Торгові преференції ЄС
Круглий стіл: «Практичні аспекти використання торгових преференцій ЄС для українських компаній» один із шляхів активізації інвестиційної діяльності України.
22 травня в приміщенні Клубу Кабінету Міністрів України відбувся круглий стіл: «Практичні аспекти використання торгових преференцій ЄС для українських компаній», організатором якого виступило Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України. Відкриваючи захід, голова Держінвестпроекту Сергій Євтушенко зазначив, що від 22 квітня Європейський Союз скасував митні збори на українські товари. Завдяки цьому, для українських виробників почала діяти низка вигідних торговельних преференцій ЄС. «Сьогодні ми зібралися для того, щоб допомогти українському бізнесу зрозуміти, як саме використовувати нові торговельні можливості ЄС, – сказав С. Євтушенко. Хотів би акцентувати на тому, що ЄС – це 500-мільйонний ринок споживачів із найбільшою купівельною спроможністю та найбільший інвестор економіки України. З $58 млрд прямих іноземних інвестицій, які надійшли в нашу економіку за період незалежності, $ 44,4 млрд походять з країн ЄС, а це 76,4%». За словами очільника Агентства, понад чверть українського експорту, 26,5%, у 2013 р. було спрямовано до країн ЄС. Загалом за 2013 р. експорт товарів з України становив $ 63,3 млрд, імпорт – $ 76,9 млрд. «Віднині ми зможемо оперативно покращити негативний торговельний баланс й експортувати без мита до ЄС 94,7% позицій промислових товарів, 83,4% – сільськогосподарської продукції», – підкреслив голова. Ключовим завданням круглого столу було обговорення способів адаптації ведення українського бізнесу з європейськими партнерами. Це
60
Директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський у свою чергу підкреслив, що хоча Україна вже й представлена на ринку ЄС, масштаби взаємної торгівлі та структура українського експорту нас не може задовольнити. На його думку особливої уваги потребує проблема переорієнтації експорту з російського ринку на ринки ЄС. При цьому слід також враховувати негативний вплив економічної рецесії та неврегульованість низки «традиційних» проблем зовнішньоекономічної діяльності. «Нові торгівельні правила ЄС стабільні та прозорі, вони рідко змінюються, і їх можна знайти на різних веб-сайтах, тож жодних несподіванок не буде. Ці правила гри дійсно чесні. Експорт українських товарів у країни ЄС зможе зацікавити інвесторів у короткостроковий період – Європа відкрита і готова допомогти Україні. Я переконаний, що цей процес буде вигідний для обох сторін», – підкреслив менеджер торгівельних відносин Представництва ЄС в Україні Джоселін Гуіттон.
Валерій Пятницький, Урядовий уповноважений з питань європейської інтеграції звернув увагу на те, що автономні торговельні преференції діятимуть лише впродовж 6 місяців, але обсяги тарифних квот дорівнюють річному рівню, як це визначено положеннями Угоди про асоціацію. Участь у заході взяли міжнародні експерти, представники консалтингових та юридичних компаній, бізнес-асоціацій, Торгово-промислової палати України. Департамент інвестиційної політики та регіонального розвитку
Мережа розвитку
Департамент інвестиційної політики та регіонального розвитку Держінвестпроекту України Директор: Федюк Василь Миколайович Адреса: 01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 11 Тел.: +38 (044) 270-63-05 E-mail: region@ukrproject.gov.ua Сайт: www.ukrproject.gov.ua Київський міський ЦІР Директор: Борисов Дмитро Борисович Адреса: 03142, м. Київ, вул. Семашко, 37 Тел.: +38 (044) 423-05-54; 423-03-52 E-mail: kyiv.city.cid@ukrproject.gov.ua; kyiv.city.cid@gmail.com Сайт: www.investkyiv.gov.ua Кримський РЦІР Директор: Великодний Вячеслав Вікторович Адреса: 95017, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Комсомольська, 4, офіс 1 Тел.: +38 (065) 262-07-36; 262-07-54 E-mail: info@invest.crimea.ua Сайт: www.invest.crimea.ua Вінницький РЦІР Директор: Гавриш Олександр Матвійович Адреса: 21050, м. Вінниця, вул. Театральна, 14, офіс 419-424 Тел.: +38 (043) 255-08-40 E-mail: vinnytsia.rcid@ukrproject.gov.ua; dby_pzrz@ukr.net Сайт: www.invest.vn.ua Волинський РЦІР Директор: Банера Ярослав Анатолійович Адреса: 43005, м. Луцьк, вул. Винниченка, 67 Тел.: +38 (033) 228-18-56; (033) 228-18-55 E-mail: volyn.rcid@ukrproject.gov.ua; volyn.rcid@gmail.com; innovative_center@ukr.net Сайт: www.invest.volyn.ua Дніпропетровський РЦІР Директор: Молодан Алім Вікторович Адреса: 49004, м. Дніпропетровськ, пр-т Кірова, 2, кім. 541 Тел: +38 (056) 742-82-73; 742-81-11; 742-81-22 E-mail: dnipropetrovsk.rcid@ukrproject.gov.ua; dnipropetrovsk.rcid@gmail.com Донецький РЦІР В.о. директора: Гуменюк Олександр Миколайович Адреса: 83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 5 Тел.: +38 (062) 206-69-80; 206-69-81 E-mail: donetsk.rcid@ukrproject.gov.ua; donetsk.rcid@gmail.com Житомирський РЦІР Директор: Кілар Мирослав Олександрович Адреса: 10014, м. Житомир, Майдан імені С.П. Корольова, 2, офіс 203-204
Тел.: +38 (041) 222-05-86; 46-20-56 E-mail: zhytomyr.rcid@ukrproject.gov.ua; zhytomyr.rcid@gmail.com Сайт: www.zhytomyr-invest.org.ua Закарпатський РЦІР Директор: Матій Василь Васильович Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Ю. Гойди, 8 Тел.: +38 (031) 261-57-97; 261-55-98; 263-04-60 E-mail: zakarpattia.rcid@ukrproject.gov.ua; zakarpattia.rcid@gmail.com; krp_innov@ukr.net Запорізький РЦІР Директор: Дорошенко Сергій Олександрович Адреса: 69095, м. Запоріжжя, пр-т Леніна, 105, каб. 111 Тел.: +38 (061) 787-45-93 E-mail: zaporizhzhia.rcid@ukrproject.gov.ua; zaporizhzhia.rcid@gmail.com; zp_invest@ukr.net Івано-Франківський РЦІР Директор: Федорович Оксана Дмитрівна Адреса: 76004, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21, каб. 654 Тел.: +38 (034) 254-20-95; 255-19-34 E-mail: iv.frankivsk.rcid@ukrproject.gov.ua; iv.frankivsk.rcid@gmail.com; office@investin.if.ua Сайт: www.investin.if.ua Київський обласний ЦІР Директор: Коверда Вадим Миколайович Адреса: 01601, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 13, офіс 414-417 Тел.: +38 (044) 235-97-45; 235-97-44; 235-97-65 E-mail: kyiv.rcid@ukrproject.gov.ua; kyiv.rcid@gmail.com Сайт: www.invest-koda.gov.ua Кіровоградський РЦІР Директор: Колле Максим Олександрович Адреса: 25022, м. Кіровоград, вул. Дворцова, 32/29 (колишня Леніна), каб. 204 Тел.: +38 (052) 224-06-84 E-mail: kirov.rc@gmail.com Сайт: www.investkr.gov.ua Луганський РЦІР Т.в.о. директора: Ромашкіна Яна Анатоліївна Адреса: 91047, м. Луганськ, вул. Краснодонська, 7-Г Тел.: +38 (050) 939-22-73; (064) 259-95-98
61
Мережа розвитку
E-mail: luhansk.rcid@ukrproject.gov.ua; luhansk.rcid@gmail.com
E-mail: ternopil.rcid@ukrproject.gov.ua; info@investment.te.ua
Львівський РЦІР
Харківський РЦІР
Директор: Кахновець Олег Іванович Адреса: 79053, м. Львів, вул. В. Великого, 54, к.2 Тел.: +38 (032) 264-16-17 E-mail: lviv.rcid@ukrproject.gov.ua; lviv.rcid@gmail.com Сайт: www.іnvest-lvivregion.com
Директор: Дудка Олександр Олексійович Адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 7 під., 8 пов., кім. 842 Тел.: +38 (057) 750-67-61; (050) 501-36-66 E-mail: kharkiv.rcid@ukrproject.gov.ua; dudka.alex@gmail.com Сайт: www.investment.kharkov.ua
Миколаївський РЦІР Директор: Іванов Юрій Олександрович Адреса: 54003, м. Миколаїв, вул. Луначарського, 2 Тел.: +38 (051) 230-02-80; 230-02-82; 230-02-84 E-mail: mykolaiv.rcid@ukrproject.gov.ua; mykolaiv.rcid@gmail.com Одеський РЦІР Директор: Сороковський Олексій Юрійович Адреса: 65014, м. Одеса, вул. Базарна, 1 Тел.: +38 (048) 780-19-86; 799-81-35 E-mail: odesa.rcid@ukrproject.gov.ua; odesa.rcid@gmail.com Сайт: www.orcir.com.ua Полтавський РЦІР В.о. директора: Лєта Дмитро Володимирович Адреса: 36003, м. Полтава, пров. Шкільний, 4, кім. 41-45 Тел.: +38 (053) 250-08-64; 256-92-44; 256-57-86 E-mail: poltava.rcid@ukrproject.gov.ua; poltava.rcid@gmail.com; leta.dima@gmail.com Сайт: www.investinpoltava.com.ua Рівненський РЦІР Директор: Осовець Олександр Сергійович Адреса: 33028, м. Рівне, вул. Замкова, 22-А, офіс 202 Тел.: +38 (036) 222-10-89; 222-10-98 E-mail: rivne.rcid@ukrproject.gov.ua; rivne.rcid@gmail.com Сайт: www.rivneinvest.org Сумський РЦІР Директор: Чубур Віктор Дмитрович Адреса: 40030, м. Суми, площа Незалежності, 2, каб. 135 Тел.: +38 (054) 261-09-90 E-mail: sumy.rcid@ukrproject.gov.ua; sumy.rcid@gmail.com Сайт: www.invest.sumy.ua Тернопільський РЦІР Директор: Мартишко Андрій Миколайович Адреса: 46021, м. Тернопіль, вул. М. Грушевського, 8, кім. 851 Тел.: +38 (035) 242-52-23
62
Херсонський РЦІР Директор: Лєсна Наталія Володимирівна Адреса: 73000, м. Херсон, площа Свободи, 1, каб. 135-137 Тел.: +38 (055) 242-42-61; 242-09-50 E-mail: kherson.invest@ukr.net; kherson.rcid@gmail.com Хмельницький РЦІР Директор: Міхняк Богдан Григорович Адреса: 29000, м. Хмельницький, вул. Кам’янецька, 74, 3 пов. Тел.: +38 (038) 265-47-15 E-mail: khmelnytskyi.rcid@ukrproject.gov.ua; khmelnytskyi.rcid@gmail.com; km.rc.invest@ukr.net Сайт: www.investcenter.km.ua Черкаський РЦІР Т.в.о. директора: Виноградов Дмитро Сергійович Адреса: 18001, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 219 Тел.: +38 (047) 232-03-34 E-mail: cherkasy.rcid@ukrproject.gov.ua; cherkasy.rcid@gmail.com Чернівецький РЦІР Директор: Деркач Борис Євгенович Адреса: 58029, м. Чернівці, пр-т Незалежності, 106, «офіс центр», 3 поверх, офіс 301 Тел.: +38 (037) 252-76-59 E-mail: chernivtsi.rcid@ukrproject.gov.ua; chernivtsi.rcid@gmail.com Сайт: www.investchern.cv.ua Чернігівський РЦІР Т.в.о. директора: Єрко Юрій Петрович Адреса: 14017, м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 25-А, кім. 301 Тел.: +38 (068) 131-63-38 E-mail: chernihiv.rcid@ukrproject.gov.ua; invest_chern@mail.ru Севастопольський РЦІР В.о. директора: Степаненко Максим Володимирович Адреса: 99011, м. Севастополь, вул. Володарського, 19 Тел.: +38 (069) 253-52-95 E-mail: sevastopol-city.cid@ukrproject.gov.ua; sevastopol.city.cid@gmail.com Сайт: www.invest-trc.com.ua
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ АТЛАС УКРАЇНИ 2014 підготовлено нове видання
ний капітал) х інвестицій (акціонер Структура прямих іноземни діяльності видами економічної в економіці України за р.) (станом на 31.12.2013 P… S ", , *%…% S …%_ S …%“2%16,5 S 19035,9
o!% ,“ %"S“2 %31,0
dS …S“2 2!=…“C%!23 2= ƒ"’ ƒ*3 %2,8 tS…=…“%"= S …S“2 %26,4
a3 S"…, 2"% %2,8
Š%! S" ; ! %…2 ="2% %KS S", C%K32%",. ",!%KS" 2= C! 2S" %“%K,“2% % "›,2*3 %13,0
nC != S_ ƒ … !3.% , S!,… =L…% , %! … =, S…›,… 2= …= =…… C%“ 3
CS C!,G %7,5
ний капітал) х інвестицій (акціонер Структура прямих іноземни вості України в розрізі галузей промисло р.) (станом на 31.12.2013 6291,8
…, 2"%, l 2= 3! SL… ",!%K %2%",. ",!%K…, 2"% 2= ",. ",!%KS" %34,8
P… S = 3ƒ%2,5 S -=! =b,!%K…, 2"% %“…%"…,.
"2, …,. C!% 3*2S" %0,3 2714,1
2493,5
1825,8
! %",… S .S S …%_ C!% 3* %5,8 _S
= =…… *2!% … S!L %S-_, o%“2Біло !, 2= *%… ,
=ƒ3, C=русь "=…% % C%"S2! %8,4
406,4
Пол ьща % .S S …,. b,!%K…, 2"
… 2= "%_ b,!%K…, 2"% S… %_ ,1 _S S… != …%_ C!% 3* %8 446,5
39,0
1035,6
l= ,…%K3 3"=…… %6,1
508,2
Словаччина
45,6
ПІІ в Україну Динаміка 400,3 рр. 524,3 (кумулятивно) 2013-2002 46,2
520,4
Тернопіл
334,4 31,4
Житоми 58,16 р
КИЇВ
718,5
%K3"…= C!% ,“ %"S“2 , ",!%K…, 2"% 2= 3! SL… ",!-"%",!%KS" %2%",. 2= ",. ƒ ! ",…,, ", %2%" …… ",!%KS"2= ",!%K…, 2"% C=C !3 C% S !=-S …= S …S“2 *= C!% ,“ %"S“2
-=! =",!%K…, 2"% %“…%"…,. "2, …,. C!% 3*2S" ! %",… ",!%K…, 2"% .S S …,. S .S S …%_ C!% 3* S_ ",!%K…, 2"% S… %_ … 2= "%_ S… != …%_ C!% 3* S_
55,2
Харків
1011,7
1856,9 87,8
1460,8 66,3
Дніпропетр овськ
Кіровогр ад
Луганськ
165,5
500,1
106,8
Запоріжжя
42,6 59,5
Одеса
S… S = 3ƒS
Полтава
397,3
Молдова
1208,3
57,7
ніп
ро
Румунія
! S_, C%“2= =…… *…2 !,% S…L%"=…% % =ƒ3, C=!, 2= *% C%"S2!
604,8
.Д
987,6
= ,…%K3 3"=……
562,1
Черкаси р
64,4
Федерація
Суми
49,4
635,1
Чернівці
37,0
C!% 3*2S", ",!%K…, 2"% .=! %",.",!%KS" …=C%_" 2= 2 2 …%",. C!% 3*2S" ",!%K…, 2"% *%*“3 2= …=-2%C ! !%K ……
Російська
42,8 77,5
кий Вінниця
ківськ
на 31.12.2013 ПІІ в розрізі регіонів США) (кумулятивний, млн дол.
49,9
461,5
56,8
ь Хмельниць
43,8
Ужгород Івано-Фран Угорщина
48,4
Чернігів
502,2
Рівне
Львів
419,4 1292,5
51,4
Луцьк
84,3
дів
в розрізі країн-сусі 2013 році інвестицій
Населенн я України
d%K3"…= C!% ,“ %"S“2 %9,4
ƒ b, %2%" …… ",!%KS" ! ",…,,",!%K…, 2"%= C=C !3 2= C% S !=-S … S …S“2 %2,9
" *%…% S*3 r*!=_…, % *=CS2= 3) ƒ= 3 …,. S…" “2, SL (=* S%… !…% nK“ C! ,. S…%ƒ …,. % . qx`, ƒ …,. Sƒ *!=_…: !. “2=…%"," 58156,9 … “2=…% …= 31 !3 … 2013 %K“ 3 =* S%… !…% % *=CS2= 3) qx` (%76,4 ƒ= = …% % Jq $ 44423,0 … % . qx` (%8,7) qmd $ 5043,5 … % . % . qx` (%14,9) S… ,. $ 8690,4 …
Обсяг залучених у
b,!%K…, 2"% .=! %",. C!% 3*2S", …=C%_" 2= 2 2 …%",. ",!%KS" %18,4
b,!%K…, 2"% *%*“3 2=%C!% 3*2S" …=-2%C ! ! K …… %2,3
1267,8
1325,4
Італія
3257,5
k *= C!% ,“ %"S“2 %1,0
Донецьк
764,0
Миколаїв
57,7
445,9
Херсон
44,4
849,5 Авт мна Республоно іка Крим
Азовське
море
55,2
Сімферо
поль
162,9
СЕВАСТОП ОЛЬ
2014
Щільність - 3352 (м. Київ) - 400-100 - 100-70 - 70-50 - 50-0
населення
(осіб на 1
10,9
Чорне мо
ре
км ) Вікова стр Çàãàë уктура нас елення (станом на 160 üíèé î 01.01.2014) 8 ϲ² ,9 ìëí áñÿã Ï / ²² ( ñòàí à çà îñîáó äîë. Ñ зай Øняте нас – îеле òåì КИЇВ - м. Київ ïîì 817,9 À (8 ì ì íння à 31 äî ³ñ .1 çð Còð ö 2.20 îñòàí ë. Ñ óêò ØÀ å), безíробітне 13) СЕВАСТОП ÿ óðà нас(елення – ОЛЬ - м. Сева ϲ² (за мет– ì ö одо1логі 2 ìєю4МО P… Ñòð стополь (ñò ³ñöå ³ñ П) å) S *! àíî óêòó =_…, ñåðåä , ìí %8 Львів -ïцент ðîä j=ƒ ðà î 27 ð =.“2 риóобла à 31 êö³¿стей áñ =… åã³î .12.2 %2 t!= í³â ó 2 ÿã³â ð - міста P… з насе 013 S = 3ленням … S Óêð 1 ð åàë ) понад 1 0 ƒ% %2 à¿ млн3осіб 1,4 íè l 2= îö³, ³çîâà qx S ", 3 `
%2 a Sƒ % 3 b ,*
=a !,2= …S `"“ %4 2!S %5 mS ! =… ,% 7
jSC! %26
t p%“S != L“ * S % = bS! S 23 …“ *
!%K… ! SL… 2= , 2" ", ", ! . ",% %2% %K…, b, !%KS ",. 2"%, "% S… !%K…, 1,7 != 2"% …%_ S… %_ C!% … d%K3 3* % 2= "…= C!% 5,5 . ,“ % _S "S“2 l= % ,…%K 7,2 3 3" =…… %15 ,7
%
íî¿
ïðî
9
Ïð³î
ðèòå
ìèñ
ëîâ
î¿
b,!% 2 2 C!K…, 2" …%",% 3*2 % .= . ", S", …= ! %" !%KS C%_" ,. " % 2= 29,0 *2 o% "=…%C=!, !2=% … !“2= =… % C% *% S_, … "S2! … , SL=ƒ3, b,!% %21 %K… ,9 ! %, 2"% ",… .S S C!% S .S S …,. 3* % … 17,6 %_ _S
Sn òè ä 1 •« (a!, “2!%", ëÿ ³í à Òóð 2.) % • « îòåëü èçì âåñ 2 9 Ê mS òóâà òà ð Õ³ì , • « ðîíî «Îðåà åêð ³÷í ííÿ …= % í Êðè ñ» Ò 3 9 çΠäà» ÇÀ ìá Ìàø à ïðîì åàö³ÿ Ñ èñëî èíî 4 • « ØÀ, áàíîëãàðþ (Ðîñ³é Ò (Ëàò â³ á Õàð à ÷îâà óäóâàíí ñòü • « ëîáóñ êè Óê ãñåðâ³ñ ñüêà Ô â³ÿ, áàí ê îíñå Ì åä ÿ • « åòðî Åññåò ðà¿íè » ÒçÎ åðàö³ÿ êè Óê 5 ðâí ïðîìèñë òà ïð  ( ð Ìåí ÓÊñí Êå è à) ѳëüñ à¿íè ëà îâ³ñò •« åëèê ) åäæ ) àá ø å üêå ü (çî äîáóäóâ Ê à Áð ãîñï • « ðèìñü » ÇÀÒ íä Êåð ìåíò àíí êðåì èòàí îäàð » ÀÅà ð ( ÿ à, ð ³ÿ, àç-Ò êèé Ò Êàíàä ³» ÒçÎ (Óêðà¿ ñòâî Ñåð èáî  (Í íà) åðì ÈÒÀ à) (âè ïåð ³íàë Í» íîãð çà 2 åäíüî ³ìå÷ åðî áíà 013 ì³ñÿ » ÇÀ ÇÀÒ àäí ÷èí èöòâ à) òà ð. ( ÷íà Ò (Ê (ͳì î) ñòàí çà å÷ àçàõ îì ðîá³ò ñòàí ÷èíà) íà 0 í ) 1.01 à ïëà .201 òà – 4) 285 0,0 ãðí
Електронна версія атласу розміщена на офіційному веб-сайті Держінвестпроекту www.ukrproject.gov.ua
Атлас створено Держінвестпроектом України спільно із регіональними центрами з інвестицій та розвитку та місцевими органами влади
Індекс інвестиційної привабливості регіонів України 2014 Ëüâ³âñüêà (1.601) ²âàíî-Ôðàíê³âñüêà (1.478) ÀÐ Êðèì (1.228) ×åðí³âåöüêà (1.250)
Îäåñüêà (1.459)
Õåðñîíñüêà (1.264) ³ííèöüêà (1.428)
Çàêàðïàòñüêà (1.274) Ëóãàíñüêà (1.280)
ì. Êè¿â (1.419)
Äîíåöüêà (1.281) Äí³ïðîïåòðîâñüêà (1.418) ʳðîâîãðàäñüêà (1.283)
Âîëèíñüêà (1.410)
Ïîëòàâñüêà (1.283)
Õìåëüíèöüêà (1.289)
Õàðê³âñüêà (1.404)
×åðêàñüêà (1.310) ×åðí³ã³âñüêà (1.397) ì. Ñåâàñòîïîëü (1.320)
Æèòîìèðñüêà (1.385)
Ìèêîëà¿âñüêà (1.329) Ñóìñüêà (1.339) гâíåíñüêà (1.343)
Òåðíîï³ëüñüêà (1.356) Çàïîð³çüêà (1.355) Êè¿âñüêà (1.353)
Ïðè ï³äãîòîâö³ äàíîãî ³ñíèêà âèêîðèñòàíî ³íôîðìàö³éí³ ìàòåð³àëè Äåïàðòàìåíòó ³íâåñòèö³éíî¿ ïîë³òèêè òà ðåã³îíàëüíîãî ðîçâèòêó Äåðæ³íâåñòïðîåêòó Óêðà¿íè, ðåã³îíàëüíèõ öåíòð³â ç ³íâåñòèö³é òà ðîçâèòêó, ñòàòèñòè÷í³ äàí³ Äåðæñòàòó Óêðà¿íè òà éîãî ðåã³îíàëüíèõ ï³äðîçä³ë³â