20 minute read
AXOR: Встречайте новинку! (укр
NEW НОВИНКА
Advertisement
NEW НОВИНКА
AXOR: Зустрічайте новинку!
Вікна з алюмінієвого профілю — це сучасний різновид віконних систем, який набирає все більшої популярності серед різних категорій покупців. Така тенденція обумовлена унікальними властивостями матеріалу, з якого вони виготовляються.
Дійсно, переваги алюмінію важко переоцінити. Насамперед це висока міцність і стійкість до зовнішніх чинників, а відповідно і більш тривалий термін експлуатації.
До того ж алюмінієві віконні системи екологічно чисті, адже алюміній не містить важких металів і не виділяє під впливом ультрафіолетового випромінювання шкідливих речовин.
Висока жорсткість та одночасно мінімальна вага матеріалу роблять їх простими в монтажі і надзвичайно стійкими до деформації і зносу в процесі використання.
Алюмінієвий профіль ідеально підходить для реалізації конструкторських рішень при виготовленні вікон нестандартних форм та розмірів (великогабаритних віконних систем). І нарешті, алюмінієві вікна гармонійно вписуються в дизайн як новобудов, виконаних в сучасному стилі, так і старовинних будівель, зокрема завдяки можливості фарбування.
ТЕРМО- ТА УФ-СТІЙКІСТЬ. Алюмінію не страшні сонячний ультрафіолет і перепади температур. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА. Алюміній не горить, не тліє і має високий поріг температури плавлення 660 °C. ПРОСТИЙ МОНТАЖ. Зберігається геометрія конструкції після монтажу за рахунок жорсткості алюмінієвого профілю. МІНІМАЛЬНА ВАГА. Алюміній легкий. Такі вікна не перевантажують каркас будівлі — їх можна встановлювати практично на будь-які балконні конструкції. ПІДВИЩЕНА МІЦНІСТЬ. З алюмінієвого профілю можна виготовляти нестандартні і великогабаритні конструкції, які прослужать довгі роки. Проте слід пам’ятати, що лише якісна фурнітура є запорукою якості всієї віконної системи.
Тому асортимент AXOR поповнився фурнітурою для вікон з алюмінієвого профілю з фурнітурним пазом 16 мм.
У віконній галузі, як і в багатьох інших напрямах, ми дивимося на тенденції розвитку, характерні для європейських країн. Не виключенням є і розвиток алюмінієвого напряму.
Динаміка зростання виробництва вікон з алюмінієвого профілю з пазом 16 мм щодо загальної кількості вікон з алюмінію на європейському ринку має такі показники — з 3-5% в 2016 році до 30-35% в 2019 році.
Тому ми вважаємо, що перспективи розвитку алюмінієвого напряму в Україні досить великі. І виводимо на ринок наш новий продукт — фурнітуру AXOR для алюмінієвих вікон. Майже всі виробники алюмінієвих профільних систем роблять профілі з так званим ПВХ пазом, тобто уніфікованим пазом для всіх типів систем. Така тенденція до уніфікації спрощує їхню роботу, адже виробники можуть робити одночасно на трьох лініях вікна з ПВХ, дерева та алюмінію, що дає можливість їхнім клієнтам отримувати повний спектр віконних конструкцій від однієї компанії в дуже широкому
асортименті. Сьогодні AXOR виготовляє фурнітуру для різноманітних видів і типів профілю, і ми готові задовольнити побажання найвимогливіших переробників, які виготовляють як металопластикові або дерев’яні, так і алю
мінієві вікна.
AXOR INDUSTRY
www.axorindustry.com www.facebook.com/AxorIndustry/ www.instagram.com/axor_live/ Вайбер.: +38 (067) 554 27 77
С введением стандарта в Украине производители, переработчики и проектировщики получат основу для продуктивного планирования, подготовки к тендерам и оценки окон и внешних дверей.
Экспорт в ЕС также значительно упростится благодаря применению единых нормативных правил. Производитель сможет предоставить необходимые доказательства качества своей продукции — протоколы первичных испытаний могут быть получены путем испытаний, расчетов или табличных значений.
Также можно будет получить результаты первичных испытаний от системного разработчика (каскадирование) или провести первичные испытания самостоятельно, а потом поделиться ими с другими производителями.
Эти значения указаны в декларации соответствия на окно и знаке СЕ и должны быть доступными для клиента.
Сегодня Украина еще не приняла акт о взаимном признании протоколов испытаний, поэтому на первом этапе маркировка знаком СЕ осуществляться не будет, для внутреннего товарооборота продукция будет отмечаться знаком трилистника.
Эта статья отвечает на важные вопросы о задачах, правах, обязанностях и ответственности производителей, поставщиков систем, дилеров и монтажников.
Многолетний опыт ift Rosenheim доказывает, что индивидуальное обучение и консультации облегчают производителю правильное применение этого стандарта, например через разработчиков систем, поставщиков, а также через ift Rosenheim. Значительным подспо рьем являются также комментарии к DIN EN14351-1 профессора Ульриха Зиберата и профессора Кристи ана Нимеллера. (Вы можете купить эту книгу в редакции журнала «Окна. Двери. Витражи». — Прим. ред.)
1
2 3.1.1 Описание
Объемный расход воздуха m 3 /h
3.2 Герметичность в закрытом состоянии Приточный воздух Вытяжной воздух 2 Pa
1 1 4 Pa Классификация 6 Pa 28
2 2 3 8 Pa 30
10 Pa 20 Pa
4
3
4
5 3.3
3.4.1
3.1.1 Водонепроницаемость
открытое испытательное давление (Pa)
закрытое незащищенное (A) испытательное давление (Pa)
Внешняя изоляция R w (C; C tr ) в dB для окон с вентилятором
Dne w (C; C tr ) в dB для элементов крепления
Противовзломность npd
npd 1 10 1A 0
2A 2 2 3A 2 4A 3 50 5A 50 100 150 200 открыто открыто 32 35
npd npd
WK 2 WK 3 WK 4
4 100 6A 250 7A 7А закрыто 5 150 8A 450
6 >150 9A 600
7А
закрыто
WK 5 WK 6
Запланированный пересмотр (обновление) стандарта EN14351-1 должен учитывать новые свойства, в частности поведение при пожаре, учет частей рамы для более точного определения энергопотребления здания, ударопрочности и безопасности для детей.
Также должны были быть внедрены важные правила работы с затенением, правила интерполяции для определения звукоизоляции окон с разными стеклами и для оценки конструкций из клееного стекла. Однако все обновления были приостановлены, поэтому действующий стандарт EN14351-1: 2019 будет применяться в течение следующих нескольких лет.
Целью европейского внедрения стандарта DIN EN14351-1 является единое общеевропейское определение, описание и подтверждение 24 свойств продукта, чтобы стали возможными участие в тендерах, оценка и торговля строительными материалами в ЕС. Обязательные свойства определены в Приложении ZA к стандарту (устойчивость к ветровой нагрузке, водонепроницаемость, коэффициент теплопередачи (значение U) для отапливаемых жилых помещений и светопропускные свойства стекла, а также воздухопроницаемость), которые необходимо проверить и указать.
Дополнительные свойства, такие как защита от шума и взломостойкость, могут быть затребованы в рамках тендера.
Показатели свойств должны быть задекларированы производителем в декларации соответствия на окно и на знаке СЕ. Технические параметры определяются путем испытаний или расчетов аккредитованным испытательным центром. Отдельные свойства (звук, тепло, воздухопроницаемость и т. д.) могут быть определены производителем и табличным методом.
Следует отметить, что требования устанавливаются на национальном уровне каждой страной ЕС, чтобы можно было учитывать климатические различия и требования к безопасности. Например, в Скандинавии требуется более высокий уровень теплоизоляции, чем в итальянском Средиземноморье. Это также имеет значение и для Украины, где существуют климатические различия между побережьем Черного моря и северо-востоком страны.
В целях улучшения качества окон и наружных дверей для производителя является обязательным внедрение внутрипроизводственного контроля (ВПК). Это требует регулярных испытаний свойств продукта и его соответствия, также необходимо отслеживать продукт на основе технической документации, чтобы при несчастном случае, когда могут пострадать люди, мы могли понимать, в чем его причина и к какому продукту это может относиться. Повторяемость свойств повреждения.
Основная задача стандарта — предоставить покупателю окна сопоставимых параметров в четкой форме. Поэтому первичные испытания играют важную роль. Первичные испытания — это однократное определение рабочих характеристик продукта, например в начале производства, на представленных образцах или прототипах. Термин «первичные испытания» не ограничивается физическими испытаниями (измерениями и проверками) или расчетом/ симуляцией независимым аккредитованным испытательным центром, а также имеет значение для использования производителем табличных значений (звукоизоляция/теплоизоляция и воздухопроницаемость).
Если проводятся первичные испытания нескольких образцов, Производитель или уполномоченный им орган должен задокументировать результаты испытаний для продукта или группы продуктов, которые необходимо свести в один отчет под названием «системный паспорт продукта».
Методы обнаружения
Определенные входные параметры
Таблица по EN ISO 10077-1
Расчет по EN ISO 10077-1
Измерение
по EN ISO 12567-1/2 никакого
Внутрипроизводственный контроль обеспечивает изготовление изделий с одинаковыми свойствами, которые были получены в результате первичных испытаний. Новые и отличающиеся продукты / конструкции должны оцениваться производителем под свою ответственность и, возможно, перепроверяться.
Интересным вариантом для необходимой проверки технических свойств является процесс каскадирования, в котором Системный Разработчик выступает в качестве разработчика продукта и постав щика комплектующих, а Производитель воплощает указанную систему в продукт (окно или дверь).
Системный Разработчик имеет все необходимые протоколы первичных испытаний, проводимые в аккредитованной лаборатории, и предоставляет результаты Производителю. Системный Разработчик является владельцем протоколов первичных испытаний, передает их переработчику системы для использования, в результате чего на протоколах первичных испытаний размещены название и логотип Системного Разработчика.
Таким образом, должны быть рассмотрены следующие аспекты: • Должно быть письменное соглашение между Системным Разработчиком и Производителем для использования протоколов первичных испытаний и подтверждающих документов. • Производитель несет полную ответственность за правильную переработку и монтаж в соответствии с инструкциями поставщика системы. Производитель создает инструкции на основе предоставленной технической документации Системного Разработчика по переработке профиля и сборке неотъемлемой частью своего внутрипроизводственного контроля. Производитель может предоставить документальное подтверждение (записи ВПК) того, что используемые комплектующие и тип изготовления соответствуют тем образцам, которые были предоставлены в ходе первичных испытаний. Производитель должен хранить копию протоколов первичных испытаний, включая декларацию продукта, в течение 10 лет. Производитель несет полную ответственность за обеспечение соответствия продукта всем эксплуатационным характеристикам, указанным в стандарте.
В рамках совместного использования протоколов первичных испытаний аккредитованная лаборатория (испытательный центр) может использовать результаты «третьих сторон», если эти «третьи стороны» согласны. Испытательный центр должен обеспечить с помощью соответствующих средств возможность применения/передачи результатов испытаний для актуального продукта Производителю. Это можно сделать, проверив чертежи, описания или образец производителя, соответствующий проверенному образцу или его описанию/чертежу. Он не предназначен для проверки внутрипроизводственного контроля и производственного процесса производителя как основы общей процедуры первичных испытаний.
Внутрипроизводственный контроль (ВПК)
Вторым ключевым требованием в европейской норме является внутрипроизводственный контроль (ВПК).
Это указано в пункте 7.2 DIN EN14351-1: «Производитель должен установить, документировать и поддерживать систему внутрипроизводственного контроля, чтобы гарантировать, что продукты, представленные на рынке, соответствуют указанным эксплуатационным характеристикам».
Это ясно показывает тесное взаимодействие между первичными испытаниями и ВПК, потому что в противном случае при изменении производственных процессов или комплектующих должны быть повторно проведены первичные испытания.
Документация имеет большое значение для всего процесса, так как в случае рекламации или нанесения ущерба предприниматель должен доказать, что во время производства товар соответствовал заявленному качеству.
Важно, чтобы все процессы, влияющие на заявленные свойства, были определены и задокументированы в ВПК. Этим гарантируется, что мероприятия внутрипроизводственного контроля и обеспечение заявленных характеристик, установленных в протоколах первичных испытаний, в случае возможного контроля или получения рекламации легко доказуемы.
Производитель может проводить незапланированные проверки и замеры, например проверку конструктивно важных размеров, формирование и качество уплотнителей и правильность их применения в производственном процессе, а также регулярные проверки на испытательном стенде на водонепроницаемость и воздухопроницаемость. Опыт показывает, что проверки на герметичность конструкции крайне важны, поскольку от них зависят многие другие свойства.
Задачи производителей
В производстве окон и дверей, их продаже и монтаже принимают большое количество людей.
При этом все эти участники рынка имеют разные задачи и обязанности, которые каждый участник теперь должен знать.
Производитель несет ответственность за разработку и производство продукта. Это также имеет значение, если продукт только собирается, упаковывается или маркируется. Например, продукт поставляется без стеклопакета. При этом Производитель должен сохранить за собой функцию надзора, даже если он передает технологию изготовления субподрядчику полностью или частично. Он и только он! несет полную и прямую ответственность за соответствие своей продукции стандарту EN14351-1.
Обязанности Дилера и Импортера
Согласно EN 14351-1 и Регламенту строительных изделий (Регламент 305) на Дилера окон и наружных дверей тоже налагаются серьезные обязательства.
Перед продажей продукта он должен убедиться, что к нему прилагаются необходимые документы от Производителя или Импортера, а также знать, какая информация требуется согласно строительному законодательству, какие документы (инструкции по технике безопасности, техническому обслуживанию, эксплуатации) необходимы на национальном языке, что продукт и идентификация Производителя применяются к продукту. Дилер обязан в первую очередь вернуть продукты, которые не соответствуют требованиям к маркировке. Исключение делается только в том случае, если Производитель изменил декларацию соответствия, продукт был улучшен или были добавлены необходимые документы. Если существует вероятность, что продукт не соответствует задекларированным свойствам, Дилер по собственной инициативе должен проинформировать Производителя или Импортера и ответственный орган по контролю за рынком. В то время как Дилер отвечает за строительный продукт, он должен следить за тем, чтобы условия транспортировки и хранения не оказывали негативного влияния на его заявленные характеристики и не повредили маркировку (выцветание наклеек и т.д.).
Дополнительные правила
Если Дилер хочет продавать свою продукцию на рынке под своим собственным торговым именем, он принимает на себя права и обязанности Производителя в соответствии с Положением о строительных изделиях и должен сам составить декларацию соответствия, где указать себя в качестве Производителя продукта. Кроме того, Дилер должен доказать соблюдение требований внутрипроизводственного контроля первоначальным Производителем, что требует дополнительного соглашения с ним.
Экспорт в Европу
Что касается строительных продуктов, которые экспортируются в Европу, в этом случае Экспортер имеет более обширные обязательства, чем Дилер. Таким образом, он должен удостовериться, что Производитель выполнил требования к декларации соответствия и требования к маркировке. Тем не менее Дилер под свою ответственность должен проверить, что эти требования выполнены. Также требуется, чтобы орган по контролю за рынком в течение 10 лет был проинформирован о том, у какого Производителя, Импортера или Дилера была получена продукция или кому были проданы такие продукты (документы сохраняются в течение 10 лет!).
(Регламент 305) Производитель принимает на себя полную ответственность за все необходимые подтверждения и документально подтверждает это своей подписью в декларации соответствия.
Поэтому Производитель должен сначала ответить на некоторые основные вопросы, которые имеют большое значение для его бизнеса: • Следует ли декларировать только минимальное количество свойств? • Имеет ли смысл с точки зрения сбыта и маркетинга помечать свойства с помощью npd (характеристики не определены), что означает «я не могу доказать, какими свойствами обладает мой продукт»? • Используются табличные методы расчета или значения рассчитываются либо проверяются? • Можно ли использовать протоколы первичных испытаний от Системного Разработчика в рамках каскадирования? • Как будут подобраны репрезентативные образцы для проверки? Я выбираю окно с «экстремальным форматом» и готов принимать плохие значения или я выбираю несколько форматов?
Выбор репрезентативных образцов для проверки часто приводит производителя в замешательство, поэтому при планировании испытаний Производителю необходимо получить квалифицированную помощь, консультацию. Производитель должен заранее связаться с аккредитованным испытательным центром, чтобы выяснить, какие существуют возможности по испытаниям. Производитель должен понимать, что не всегда следует декларировать самую лучшую характеристику продукта. Иногда правильнее декларировать то значение, которое требуют архитектор или тендер для конкретного объекта, — оно будет экономически обоснованным и выгодным для производителя.
Литература:
1.
2. Kommentar zur DIN EN14351-1 Fenster und Türen — Produktnorm, Leistungseigenschaften, Prof. Ulrich Sieberath; Prof. Christian Niemöller, ift Rosenheim 3. Auflage mit Ergänzungen 2019 DIN EN14351-1:2019 Fenster und Türen — Produktnorm, Leistungseigenschaften, Beuth Verlag GmbH, Berlin
Йорн Петер Ласс, профессор, директор института ift Rosenheim Юрген Бениц-Вильденбург, дипломированный инженер, начальник отдела PR и коммуникаций в ift Rosenheim
Менше ніж за рік, з вересня 2019 року, українське законодавство у сфері будівництва зробило величезний крок до відповідності запитам ХХІ століття. На законодавчому рівні ми змогли перетнути бар’єр радянських підходів щодо будівельних норм зразка 40-50-х років минулого століття та запровадити можливість застосовувати параметричний та цільовий методи нормування.
Долаючи шалений опір наскрізь корумпованої та зашкарублої системи почали робити реальні кроки до прозорої та ефективної цифровізації галузі. І, нарешті, на законодавчому рівні були започатковані процеси переходу до європейських правил обігу будівельної продукції на ринку та до ефективної моделі ринкового нагляду за якістю та безпечністю у сфері.
Розрізнені потоки інформації створюють враження, що питання розвитку нормативної бази в будівництві стало актуальним лише після підписання угоди про асоціацію з ЄС. Насправді ж ідеологія гармонізації з реаліями глобалізованого світу нормативної бази в будівництві в частині технічного регулювання, стандартизації, оцінки відповідності реалізується з 90-х років минулого століття.
Коли ми говоримо про необхідність гармонізації нормативної бази з ЄС, не варто забувати — в підґрунті лежить більш глобальне питання міжнародної інтеграції у світову інфраструктуру виробництва, торгівлі та економічного співробітництва. Тобто основними зовнішніми чинниками, що вплинули на процес гармонізації нормативної бази, в тому числі в будівництві, виступили дві глобальні міжнародні угоди — із СОТ та з ЄС. Відповідно до угоди про асоціацію (стаття 56 Глави 3 «Технічні бар’єри у торгівлі» Розділу ІV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею») Україна взяла на себе зобов’язання поступово забезпечити відповідність технічним регламентам ЄС та системам стандартизації, метрології, акредитації, робіт з оцінки відповідності та ринкового нагляду ЄС та дотримуватися принципів і практик, викладених у діючих регламентах ЄС.
Але при цьому ця ж глава угоди в цій частині посилається на Додаток до угоди Світової Організації Торгівлі про технічні бар’єри в торгівлі. Саме СОТ, до якої входять 160 країн і чотири митні зони, — це понад 97% обсягу світової торгівлі. Україна роз
Олена Шуляк, народний депутат України, заступник голови комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування
почала переговори щодо вступу до організації з початку її заснування у 1995 році, а 16 травня 2008 року стала членом СОТ. Фактично можна стверджувати, що ідеологія глобальної гармонізації нормативної бази в цьому напрямі була закладена при переговорах із СОТ і зафіксована в додатках до підписаної угоди. Угода з ЄС прописала ці вимоги більш конкретно. Просто після підписання угоди про асоціацію з ЄС ми отримали чіткі, зафіксовані вимоги та строки реалізації — до 2020 року.
В ЄС діє та запроваджується сучасний Регламент 305/2011 (Construction Products Regulation, CPR) — нормативний акт Європарламенту і Європейської Ради, який прийнятий з метою спростити і роз’яснити єдині правила, що існують в ЄС, для розміщення продукції на будівельному ринку.
По-перше, це нормативний акт прямої дії щодо індустрії будівельної продукції, що безпосередньо впливає на всіх виробників такої продукції.
По-друге, регламент впливає на дві основні сфери регулювання: безпосередньо — на індустрію будівельної продукції та опосередковано — на регулювання будівництва будівель та споруд.
Європейський шлях до запровадження положень Регламенту 305 не був швидким. Цей документ замінив собою положення Директиви 106 Ради ЄС про зближення законодавчих, нормативних і адміністративних положень держав — членів ЄС щодо будівельних матеріалів. Директива була прийнята в грудні 1988 року і застосовувалася понад 20 років. Більше 20 років європейські правила існували в межах старого, нового і глобального підходів та підходів самої директиви. Лише в 2011 році Радою Європи був затверджений Регламент 305 про встановлення гармонізованих умов для обігу на ринку будівельних виробів. На відміну від директиви цей регламент став документом прямої дії, тобто безпосередньо впливав на регулювання індустрії будівельних виробів. Регламент остаточно набув чинності (за винятком окремих незначних положень) у 2014 році. Щоб запровадити його положення, Євросоюзу знадобилося фактично 26 років. Ми не маємо такого часу. Але, попри це, тривалий час ми просто не переймалися або й взагалі ігнорували цю проблему.
Наприкінці 2019 року, в грудні, мною було зареєстровано у Верховній Раді України законопроект № 2968 «Про надання будівельної продукції на ринку», який у травні 2020 року був прийнятий у першому читанні. Клопітка та наполеглива робота півтора десятка співавторів врешті-решт отримала шанс стати частиною нових правил на ринку будівельної продукції. Цей законопроект став підсумком багаторічних дискусій та роботи фахових груп щодо імплементації Регламенту 305, що встановлює гармонізовані вимоги та умови щодо введення будівельної продукції на ринок ЄС, в українське законодавче поле.
Що саме встановлює Регламент 305?
Регламент (ЄС) № 305/2011 гармонізує лише методи оцінки відповідності та не встановлює конкретних функціональних вимог щодо будівельної продукції для всіх держав ЄС. Натомість він запроваджує «єдину технічну мову» — гармонізовані правила, як визначати показники продуктивності будівельної продукції відносно загальноєвропейських базових вимог. У Додатку 1 до цього регламенту встановлені сім базових вимог до будівельної продукції, які знайшли своє відображення і в українському законопроекті про надання будівельної продукції на ринок: механічний опір і стійкість; протипожежна безпека; гігієна, здоров’я та навколишнє середовище; безпека та доступність у користуванні; захист від шуму; економія енергії та збереження тепла; раціональне використання природних ресурсів.
Ці сім основних вимог класифікують вимоги, які держави-члени можуть передбачити для будівельних робіт на своїй території, а також описують сферу гармонізації для цілей Регламенту (ЄС) № 305/2011, визначаючи суттєві характеристики будівельної продукції.
Загалом за своєю структурою проголосований у першому читанні законопроект № 2698 має дві чіткі частини. Перша — тіло самого закону. Це максимально наближений до тексту виклад положень Регламенту ЄС 305. Він встановлює узгоджені правила щодо проведення оцінки характеристик якості будівельної продукції, порядку декларування основних характеристик, функції учасників ринку тощо.
Друга частина — Прикінцеві положення — на законодавчому рівні формує систему нормативного регулювання будівництва, яка максимально адаптована до вимог Регламенту 305.
Важливо, що новий законопроект про надання будівельної продукції на ринок привносить у сучасне українське будівельне законодавство чіткий взаємопов’язаний ланцюг з понять «основні вимоги до споруд», «суттєві характеристики будівельної продукції» та «показники будівельної продукції». Це дуже важливий та значущий крок для подальшої еволюції всієї системи технічного регулювання в Україні.
Навіть добровільність застосування стандартів, як стверджує Міжнародна організація стандартизації (ISO), значно збільшує продуктивність виробництва. Її аналіз показав, що протягом періоду дослідження (1981-2004) стандартизація дала 17% темпів приросту
продуктивності праці, що становить приблизно 9% темпів приросту виробництва (реального ВВП).
Що це дає ринку вікон і дверей?
Замість обов’язкової сертифікації, яка діяла до 2018 року, законопроект імплементує в законодавче поле модель декларування показників будівельної продукції. Згідно з положеннями Регламенту 305 існує перелік категорій будівельної продукції, що підлягає декларуванню. Цей перелік є частиною регламенту та оприлюднений у додатку до нього. В Україні такий перелік планується затверджувати Кабміном, при цьому він відповідатиме переліку, що міститься в положеннях Регламенту 305. Наразі він містить 35 категорій, зокрема: «2 — Двері, вікна, віконниці, ворота та споріднене оснащення для будинку», «30 — Продукція з плоского скла, профільованого скла та скляних блоків» тощо.
На мою думку, широке охоплення категоріями будівельної продукції дає змогу говорити про те, що фактично вся будівельна продукція підпадає під процедуру декларування.
Виробник шляхом складання декларації показників бере на себе відповідальність за відповідність будівельної продукції конкретним показникам. Декларація відображатиме всі показники, які пов’язані із суттєвими характеристиками, згідно з відповідними регламентними технічними специфікаціями. При цьому головною регламентною специфікацією виступатимуть гармонізовані стандарти. Тобто у випадку, коли декларується продукція, на яку існує гармонізований європейський стандарт, вона має відповідати насамперед саме такому стандарту. А у випадку, коли гармонізованого європейського стандарту немає, виробник може застосовувати також декларування відповідності або національному стандарту, або взагалі використати європейський чи національний документ з оцінки відповідності.
Декларацією виробник повинен буде супроводжувати кожну партію будівельної продукції. Також у законопроекті описано механізм та правила застосування знаку відповідності, який застосовується разом із декларацією.
Коли скасовувалася обов’язкова сертифікація будівельної продукції з 1 січня 2018 року, планувалося, що Україна терміново імплементує у своє законодавство положення 305-го Регламенту ЄС. Попри той факт, що ще у 2010 році, в межах підготовки до підписання угоди з ЄС, було розроблено і прийнято досить новаторський та прогресивний Закон «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», навіть до сьогодні цей закон не забезпечений усією необхідною підзаконною базою. А це фактично робить діяльність із захисту споживачів і виробників від фальсифікованої та небезпечної будівельної продукції неефективною.
Проблема фальсифікату в будівельній сфері гостро стоїть не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу. Загалом частка будівельної продукції, що не відповідає стандартам, але продається на ринку, у світі оцінюється в 5-7%. В Україні ситуація значно гірша: офіційної статистики щодо рівня фальсифікату через відсутність дієвого ринкового нагляду немає, але експертна оцінка профільних асоціацій та виробників досягає частки в 20-25% контрафактної продукції на ринку.
Законопроект про надання будівельної продукції в частині розвитку ринкового нагляду робить два величезні кроки.
По-перше, шляхом встановлення процедури декларування надає органам ринкового контролю та нагляду реальний інструментарій виявлення фальсифікату: якщо продукція, яка підпадає під декларування, не відповідає регламентним технічним специфікаціям, її можна сміливо ідентифікувати як фальсифіковану, не якісну або навіть небезпечну. Нарешті ринковий нагляд за будівельною продукцією в Україні може стати дієвим.
По-друге, закон чітко визначає механізми реагування на появу на ринку невідповідної продукції. Запроваджуються механізми обмеження/заборони надання продукції на ринку, вилучення або навіть відкликання.
Прийняття цього законопроекту — це важливий, але перший крок. Необхідно суттєво прискорити гармонізацію стандартів у будівництві. Стандарти є основним інструментом гармонізації в межах Регламенту 305, що вимагає від них високої якості. Проте наразі відповідно до звіту з оцінки впливу Регламенту (ЄС) № 305/2011, що була здійснена Європейською Комісією та оприлюднена в жовтні 2019 року, проблема незадовільної стандартизації визнана ключовою в імплементації. Більшість з існуючих 445 гармонізованих стандартів на продукцію були розроблені в 1990-х та на початку 2000-х років і вперше почали використовуватися в період 2002-2009 років. Ці гармонізовані стандарти охоплюють приблизно від 75 до 80% усієї будівельної продукції. І це — в Європейському Союзі!
Гармонізація стандартів
Дуже хочу, щоб турборежим Верховної Ради розповсюдився і на питання гармонізації стандартів. Загалом в Україні на кінець 2019 року було зареєстровано щодо будівництва 1242 стандарти. З них 417 відповідають вимогам 305-го Регламенту, але вони гармонізовані мовою оригіналу. Українською перекладено лише п’ять.
Абсолютно логічно, що для захисту внутрішнього ринку та власних виробників усі країни розвивають як загальноєвропейське регулювання, так і національну систему технічного регулювання. Але при цьому навіть в умовно найбільш закритих європейських країнах частка національних стандартів не перевищує 30%. 70% — це гармонізовані стандарти. 417 гармонізованих стандартів — це третя частина, 33%. Тобто наш рівень закритості на даний момент становить майже 65%.
Нам потрібні інвестиції для забезпечення економічного зростання. А без створення інвестиційно привабливих умов та відкриття економіки ми не зможемо залучати суттєві інвестиції. Саме тому питання імплементації Регламенту 305 та гармонізації стандартів — це не лише локальне питання галузі. Це, без перебільшення, елемент загальнодержавної стратегії відродження економіки України.
