Галицькі приповідки і загадки

Р954 501 С 15

И

[

гл. лицъ,

пвиловала

II I II !

Я А г А

п к и

«добуде !

завели

его имѣла 545

!

999999таллилтллкл.)

!

IIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIII

IIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIII

II. II. II. II. II. II. III

IIIIIIIIIIIIIIIIIII

IIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIII

IIIIIIIIIIIIIIIIт

11IIIIIIIIIIIIII I. II. III. I и н т н т 1 IIIIIIII

У9999499994445ъ совокупной старой 12999999499994. Литературы люде Духа 157775. 477. 494552 князя Льовковича. Уго лица

ля

ГАЛИ11К111

ПРИЛОВѣдки

II

3 А Г А Д К И.

зóвглніи ду---. тишоним плывинти

г-...

42

У вѣдни. нлшкчлтлно чквкнкАми о. о. мкхитлнистóв.

1 9 III. III.

.

Рго у

з 10, Л?" и

пРЕДИСЛОВ16.

Ле шь пѣшей погорѣлецъ, «ли быти питать щенного обистая своего, выдобуде аки дорогіи недогарки свого имѣнія, як я "ми радовався, сшисуючи сіи народніи приповѣдки и загад ки, в надбб подаши их чесшными чишашелями руськими. — Только шо лише, лиліи краяне! нашои народносши; шаблько-шо,

що в

пѣсньох, обрядах, казкахъ, при повѣдках

и пр. осшалося

бо

гасшва из колишного умѣнія и словесносши давнои Словенщины и славного Галича!.. 6 по скарб 4. "

— 1V” — народности,

который в шалятпи

и в сердцях: вѣрного народа захо вався; а кошрогонѣ огонь, нѣ лечь бесчисленных: ворогóвдосягнуши не лбг. Вали, любезніи краяне! посвящаю

сей невеличкій,

але

дорогій подарок. Сушѣ шо правила предкбв наших, освященіи дов голѣшными досвѣдченьeл, не раз гóрко окупленіи недолею, а пере казаній с шоколѣнія в поколѣнья, на внуки-иравнуки для пересшо роги и поученія: сушь шо шалять ники дѣяній правдицБв наших, с

237" Пересторога. Гнтати маeся по выговору южно-руському: е, нк росс. э, поль. ческ. е.; в., як росс.

1, е., поль. Ле, іе, ческ. уе, в 1, и, вы, ледви не так, як росс. и, поль у; о, и, як росс. и, и, поль. ческ.

1; 15, як росс. 1, и, поль, 1?, 1, ческ. уii, 27; г, як поль. ческ. 1, серб. ае. прочія буквы, якзвычайно у Россіян и Сербóв. — Окрóм того

—У— кошрых: видко, як вотчицулій-ли, ка дали. В пришовѣдкая проливали вся правдивое жишье, здоровья

народа,

нараммой

шуши варода. у!

знавше, де го болишъ и далѣеша, далеше и причины болю... При повѣдки шоказуюшъ шочный бе браз

народа — его домашнюю

жишья — узнавше в пѣли парой богобоязливый, робочій, госпита тѣ, таланта-матема плодах души его духа бысшрый, глубоко лысленный, разума иро никливый, що все изслѣдуй, Ар ходишь и ажъ до живого прой лав-задивувшеся не разъ каме

богато Русинóв Галицких вымовля ють: а, по, ж, ш, щ, такожъ и по согласных, як е., фе; ею, О; В творит. пад. змѣняють на ев, ову и раконечное; на глаголах. Не 113МЯТ"Ч81КОТБ и проч... тотій могутъ собѣ сіи буквы по сроему выговору читати.

-— — —»

— VП — ко лудрецъ руській поняв и як корошенько вышовѣв-переконав шеся, якій народный нашъ язык: сильный, гнучкій, сиршаисный— зачудувшіеся над шыли корошкили, а предшій почными и дбисаными выразом, над буйносшью врбвна ній, як далеко воны сягнушай, як глубоко понятій, як незвычайнй, а однакожъ правдивіи.–Загадки покажушъ Вами бысшрошу розу ла, лехкбсшъ выдумованія, играю щее остроуміе народное. Посилаю Вам сіе собраніе... пріймѣше го, лиліи краяне! с шыли пріяшными сердцем, с ко прыли Валя посвящае

ИЗдАТЕЛЬ.

т. Ашаѣь.

—-444994.... чу!... вы...»--------..........

. - - -------

п Р и п о в ѣ дки.

Нема приповѣдки без правды, Приn.

пРиповѣдки.

А. Ахъ ты. «т»«т» Або дай, або выдру. Або добути, або дома не бути. Або зелене жати, або нѣчого не мати. Або зыськ, або страта. Або пій, або ся бій. Або так, або сяк. Або ты старый, абы"м тя просив. Абы Бó гласкав, а батóг тряскав. Абы були побрязкачи, то будутъ и по слухачи.

"

Абы вам гарбуз не покотився. Абы день передновати, та нбчь переначо ВаIIIII. Абы здоровье, будутъ руки на муки. Абы зубы, то хлѣб буде. Абы лиха не знати, треба сбоим плугом та на своѣй нивѣ орати. Абы моя голова здорова, то все гаразд буде. Абы на мене мѣсяцъ свѣтив, а я звѣзды кругом побью.

«ъ

— 4 — Абы що до губы, будутъ ѣсти зубы.

- А бѣло? — бѣло. А чорно? — чорно. А голено? голено. А стрижено? стрижено. Ажь му влытках застигло. м- Ангелскій голосок, а чортова думка. Андрею, не будьте свинею, коли вас люде Ве„ЛИЧАНОТЪ. Андрушку, будешь ѣв юшку, а я мясцё, бо мене детина ссе. Анѣ бé, анѣ мё не знае. Анѣ вбій, анѣ влѣй. Анѣ видк о м не видати, анѣ чутком не чувати. Анѣ в студеній водѣ не умывшься. Анѣ го вóдмолитнся, анѣ го вóдхреститися. Анѣ дзень, анѣ кукурѣку. Анѣ до рады, анѣ до звады. Анѣ злому кары, нѣ доброму нагороды, Анѣ каменя не дадуть голову провалити. Анѣ ладу, анѣ складу. Анѣ лопата, анѣ мотыка их не розлу чить. , Анѣ на нитку, анѣ на вырнтку. Анѣ нашь, анѣ вашь. Анѣ на селѣ, анѣ вмѣстѣ не вѣрь не вѣстѣ, Анѣ пёчи, анѣ лавы. " Анѣ пóсла, анѣ хóсна. Анѣ пришити, анѣ прилатати. Анѣ продати, анѣ промѣняти; лучше було не брати. Анѣ священна вода не поможе.

- ----«шившая машедшаго», что-а-- - -------------- - -

- ------ - ——

— 5— Анѣ священною водою не вóдхристишься. Анѣ суди Боже. Анѣ я ся в-ѣв, анѣ я ся впнв. Анѣ ѣвши , анѣ пивши, скачи дурню о шалѣвши. А пророкови що? „Аробив бысь?–„Найко.9—„Аѣвбысь?"— „Дайко” — „Оженив бысь ся?" — „Ого!”—„А сорочкаде?" —„Мовчн”. А ты з вóдки? — „Я не з вóдки, я з до брои горѣлки.”

В.

Баба а чорт, то собѣ рóдня. Баба виновата, що дѣвка черевата. Баба з воза, коням легше. Баба с пекла родом.—Баба яктур. Бабнна гривна всѣм людемднвна. Бабина донька а окомокóв кóнь усе гла донькій. Баране! не мути воду во вкови. Баришь дурному товаришь. Бас гуде, скрипка грав., Гнат мовчить, а все знае. Батога с пѣску неуплетешь. Бачили очѣ, що куповали. Без Бога анѣ до порога. Безбожо и вóли и волосз головы не спаде. Без грошій до мѣста, без соли до дому.

— 6— Без грошій чоловѣк нехорошій. Без грошій, як без рук. Без к о гута хата глуха. Без муки нема науки. Без м ѣ р ы нема вѣры. Без пбдпалу и дрова не горять. Без силы надаремный гнѣв. Без соли, без хлѣба худая бесѣда. Без суду, без права повѣсили. Без ямы гребля, а без накладу зы с ь к не буде. Бере Лесько, хочь не лехко. Бери Петре на розум. Бере як вóл на роги. Бесѣды богато, а розуму мало. Бзди (пробачте ми чесній люди) тому, що IIОСа не мала, Бити, не купити. вій бриндзю вдѣравудѣжку. Бій забій на него. чала ему Бій пса, най буде добрым. Бійся в груди — лай ся в мать. Бій тя сила божа! Блаженна вода не мутяща ума. Ближча сорочка, як жупан. Ближша сорочка тѣлу, як рóдная тѣтка. Блуд мя допытався. Бó г Богом, а люди людьми. Ббг до уроды розуму не привязав. Ббг заплать за обѣд., же наѣвся дармоѣд. Бóйся Левку, коли пса бьють.

. . ...„.

..

«т»

« —«т»— «г

— 77 — Ббльшая громада, як една баба. Ббльше Б6 г мае, як роздав. Ббльше в него розуму в пятѣ, як у тебе в головѣ. " Ббльшеднѣв, як ковбас. Ббльше заходу, нѣжь празнику. Ббльше страху, як переполоху. Ббльше, як шмат— бóльше, як много. Бóльшій росхóд, нѣжь прихóд. Ббльшій чоловѣклгромада, як пан. Бога взывай, а руки прикладай. Бога не гнѣви, а чорта не дразни. Богато воды до моря уплине, заким ся то стане, Богато говорить, а нема що слухати. Богатого и серп голить, а убогого и бритва не хоче. Богатого покута, у бог о г о бесѣда. Богатого с х в а с т л и в ы м не роспó 31246111Еѣ. Богато два грибы в борщ. Богато злого на одного. Богатому чорт дѣти колыше. Богачь, а свиня по смерти скотина. Богачь краe дрóбно. Богачь рѣдко в гараздѣжіé. Богачь ся дивуе, чим убогій дѣти годуe. Богачь ся дивуе, що бѣдный обѣдуе. Богачь ѣсть колачь, а бѣдный и хлѣба не Мама, Б о г высоко, царь далеко.

—8— Б о г дав, Бог взяв. Б о г знае, що дѣлаe. Бог людій не бракуе. Бог недетина, слухати дурного Литвина. Бог не карае прутом. Б о г не скорый, але лучен. Б о г не трубить, коли чоловѣка губить. Богом ся свѣдчить, а чортoви душу за продав. Богу хвала, що ся душа напхала. Бодай есь богато видѣву; а не мав за що купити. . Бодай жартовати, а не хоровати. Бодай и пес свою хату мав. Бодай мóй ворогзнав, що нынѣ за день. Бодай так пси траву ѣли по тій правдѣ. Бодай тя качки здоптали. Бодай тя пан Богмав— вчужій коморѣ. Бодай умератн, а в свóй горщoк зазвратн. Божевбльный Марку, ходишь по ярмарку: нѣ купуешь, нѣ торгуешь, тилько робишь сварку. Боже дай добре, та недовго ждати. Боже поможи, а ты небоже не лежи. Бойки , що роблять мало, а ходятъ по легойки. Боится, щобы музаяць дороги не перебѣг. Бонтся як чорт свяченоя воды, Болить горло спѣвати дурно. Борг умер, заче кай не жie, хто не мав грошей, най не пье.

4-е.а...да.............- ч т

ча- . . .вы г г.е.начала—

—9— Борода велика, а розу му мало. Борода не робить мудрым чоловѣка. Борода як у владыки, а сумлѣнье як у шибеника. Борода яку старого, а розуму нѣт и за МАМ0IIО, Борща капуста, хата не пуста. Бо то не грушку, вкусити Марушку. Боятися вовка, та у лѣс не йти. Брат с обѣ рад, а сестра собѣ несла. Брехати, не цѣпом махати. Брехливу собаку далше чути. Бридится, як кóт салом. Бував в Буваличох. Бував на кони н пóд конем, на столѣ и пóд столом. х... Бувай здорова якрыба, гожа як вода, ве селаяк весна, робочаяк пчола а бога "уга Як. Земля Святая. Бувай здоров, колим змол о в. Бувай здоров розу ме, не зобачимося ажъ савтря. Був вовк в сѣти и перед сѣтью. Буде добре, як мннезле. Будё (досить) вдного сонця на небѣ. Буде до щ, бо Жиди волочатся. Будем мати весѣлье, тато маму выдае. Будемося гостити — то у вас, то в тебe. " Будешь дула, будешь ѣла; не будешь дула, не будешь ѣла.

— 10 — Будь добрым выслухачом, будешь добрым п о вѣдачом. Бурлак свѣчки до церквы не всуче. Бути козѣ на торзѣ. Бьеся за масляній вышкварки. Бьютъ, и плакати не дають. Бѣгае, як кóт загореный. Бѣда бѣдному и без наймита. Бѣда бѣду породила, а бѣдучортова мати. Бѣда бѣду породила, а бѣды н чорт не ВОЗЬМе, Бѣда бѣдутримаe. Бѣда бѣдѣ на слободѣ. Бѣда з бѣдою ходить. Бѣда на престолѣ, коли нема ничого в студолѣ. Бѣда не знав приказу. Бѣда не спить, але по людех ходить. Бѣда не ходить по лѣсѣх, але по людьох. Бѣдатіи курцѣ, що на нѣй сокола за правляютъ на ловы Бѣда, у кого жѣнка блѣда, а в кого ру мяна, то кажуть що пяна. Бѣда учить хлѣба. Бѣда чоловѣка найде, хочь и сонце зайде. Бѣда, якдуда, куда иде, то реве. Бѣдному всюды бѣда. Бѣды и грбм не забье. Бѣды нѣ продати, анѣ промѣняти. Бѣжить, як ш в е щь счобóтми на торг.

— 11. — Бѣлый як Арап — чорный як гусь. Бѣс бѣду перебуде, вдна згине, десять буде.

IВ.

Варовався кія, та палкою дóстав. В Бозѣ надѣя, коли хлѣб в торбѣ. В буддень по старецьки, а в недѣлю по 11111сѣки, В великим п о с т ѣ не ходи в гостѣ, В головѣ му вилами укладали. В г о л о в ѣ тóк, в языцѣ цѣп; де схочу то змолочу. Вдобру хвилю чекай злои.

I В додрѣ ся не знае, а о бѣди вы м не гадае. Вдорозѣ, в гостинѣ памятай о худобннѣ. Вези кобыло, хоть тобѣ не мило. Великая ру с ь к а мати. Великій дуб., та дупловатый. Великій рот у вола, а говорити не може. Великій свѣт., а нема ся де дѣти. Великій татарсъ кій кóнь, а дурный. Великим п а нам трудно правду казати. Великое дерево поволи росте. Великое свято, що Климко в церквѣ. Величався, як (выбачте) свиня вдощ Верещить, як дѣдь ко. Вертится, як швець в ярмарок. Весна раз красна.

----------.. 45.« «. . .

.

.

— 12 — Вже двбрско и поливки хлнснув — та о брокового хлѣба покушав. Вже менѣ и в пеклѣ гбрше не будe. Вже по всьому — вже клямка запала. В живіи очи бреше. Взимѣ сонце як мачоха — свѣтить, а не грѣе. Взяв бѣс коня, най и уздечку бере. Взяв го дѣдько за старый довг. Взяв убогому поле, а богатому дав. Взяв чорт батóг., най бере и пужало (би чиво).

4. Взявчорт корову, нехайже н теля возьме. Взяв чорт, як свое. Вився, як гадина. Винного двома батогами не бьють. В коршмѣ нема пана. В кроmивѣ (на смѣтью) шлюб брав. ") Власна хвальба не платить. Власн е лайно (шановавши слухи вашіи) нѣ смердить, нѣ пахне. сл. Влѣз в чужу солому, тай шелестить. Влѣз межи молот и ковало. В лѣсѣ бувь, а дров не выдѣв. В лѣсѣ дрнва рубають, а до села трѣски падаютъ. В лѣтѣ и качка прачка, а взимѣ и Тереся не береся. В мужа краду и перед него кладу.

*) То е: на вѣру жie.

„шьмы»...„дамамаша. жшщашева............... мнѣ....я....

..... "чече- «- ч —"*

— 13 — Вмѣти не вмѣти, треба говорити. глу В не щасть ю нема нѣ брата, нѣ свата. В ночи всѣ коты буріи, а всѣ коровы сѣріи. Вóвцю скубуть, а козам на вѣжки дають. Вóд важный Жид и в школѣ (шановавши честь вашу) бзднть. Вóд головы рыба смердить. Вбд дошки до дошки, а в серединѣ анѣ трошки. че В6д дурня чую, то ся не дивую. Вóд злого давця бери и капця. Вóд кóнця до кóнця. Вóд кoзика до ножика, вóд ножика до ко НИКА, Вóдлихого довкника и полóвубери. Вбд напасти и полу врѣжь а втѣкай. Вóд напасти не пропасти. Вóд огня бѣжу, а в воду скачу. Вбдпала му вóдрота цыцка. Вóдпусти Боже грѣха, коли пригода лиха. Вбдпусти Боже, коли тра борше. Вóдсадив го, як кота вóд сала. слу В6д свого пана мила и рана. Вóдся рѣка, вóдти гора, а в серединѣ бѣда (Галичь). Вóд смерти анѣ вóдхреститися, анѣ вóд мОлитися, Вóд рогу до рогу, хто кого ошукав, то хвала Богу. Вбдхрестишься вóд дѣдька, а збудешься грѣха.

— 14 — Вóдчешися напаснику, я не була на праз нику. Вóд чорта не буде добра. Вóз там мусить, де го кони тягнуть. Вóл гребе, и сам на себе персть мече. Вóльно собацѣ и на Бога брехати. Вóльно губцѣ в своѣй халупцѣ. Вóн собѣ байдуже. Вовка ноги годуютъ. Вовка треба оженити. Вовка у плуг, а вóи к чорту в луг. вовка щось все до лѣса тягне. Вовка як годуй, а вбнулѣе дивится." Вовки гоз-ѣли (бавится). Вовк и личеній вбвцѣ бере. Вовк лежачи не утые. вовкови барина и горла не выдрешь; Вовк сытый и вбвця цѣла. Вовк старый не лѣзе до ямы.

.

Вовк хованый, пріятель перепрошеный, сын прибраный, а Жид хрещеный, то все нешевнй. Вовк через послы не тые. Вода в решетѣ не встоится. *) Вода все сполоще, лише зл о го с л о в а нѣколи. Вода з водою зійдется, а чоловѣк с чоловѣ КОМ. В одній руцѣ палцѣ та не однаковій. *) Говорливый не затримаe тайну.

Воду вари вода будe. Вола голов не болѣла, коли корова теля родила. Вола вяжуть мотузом, а головѣка словами. Волом заяця не догонишь. Волос с и вѣ в, а голова шалѣе. Волочеся, як голодное лѣто. Волочится, як волоцюга у плуга. Волы, конѣ по оборѣ, а бѣда по перед очи. Волы, коровы даю, але долѣ не вгадаю. Волѣвшь свои воши бити, нѣжь чужіи гроши лѣчити. Волю коловати, як просто ѣхати а бѣдо ВаIII. Воробець на себе смерти не мае. (Казка). Ворог, то не птах, шо в свое гнѣздо каляe. Ворона хоть мала, а рот мае великій. Ворон воронови ока не выклюе. В очеретѣ шукав сука. Впав в бѣду, як курка в борщ. В пригодѣ мысль о свободѣ. В пригодѣ пбзнавай пріятеля. В свои чоботы хоче го взутн. Все в сподѣ, не на верха. Все гаразд, жѣнка ледащо, не зварить, не спече, коли нема що. Все вдно, чи кнышь, чи пирóг. все иде в спак. — пошло на пси. Все купишь, лише тата и мамы нѣ. Все маe, хиба ще птасьoго молока забагае. Все мине, а грѣх збстане.

— 16 — Все ми сорочка не мила. Всеможе нагородитися, ино страх нѣколи. Все на бѣдного дрнгота. Все недогода бабиній дѣвцѣ. В середу постила, а кобылу вкрала. Все рыба и хрущ мясо. В службѣ треба ухом землѣ пріймати. Встав, оперезався — зо всѣм зóбрався. Встань жѣнко—будемо говорити, бо люди о нас давно не говорять. В Станѣ славѣ") кождый на своѣй стравѣ. Вступися грибе, най козарь сяде. Встѣби мене Боже, де мя не потреба. Всьо беря-а менелиши.

"

Всьо в арендѣ — брехня не в арендѣ. Всѣ паны, а хто буде (выбачте) свинѣ пасти. Всюды бѣда:—лишь там добре, де нас нема. Всюды гаразд, де нас нема. Всюды гаразд, а в дома найлѣпше. в танцѣ два концѣ чи сам впадешь, ч тя трутятъ, то ся пóбьешь. Втѣкай голый, обдрутъ тя В убого го все по обѣдѣ. Вубогого тогдѣ недѣля, коли сорочка бѣла. В хатѣ як в загатѣ. В часѣ погоды бóйся великон воды. Вчипци уродився, а на посторонку згине. *) Станѣслав або Станыславов обводовое мѣсто на Быстрицею. Пр. Изд.

— 17 — Вчоботьох вій чоловѣкумер. *) в чоботых ходить, а бости слѣды робить, В чѣм паны бракують, в тѣм убогія сма куютъ.

I В щастью не вмѣв головѣк статковати. Выбераeся, як за море стрѣляти. Вывѣв вго в поле. Выдав го на зарѣз. Выйшов на ѣцкову суку. Вылетѣло, як мак, а учннили, як шпак. Вымѣняв шило на швайку. Вы ори мѣвко, посѣй рѣдко, уродится дѣдько. Вырвався, якзаяць с конопель. Выслизнувся, як пискорь з матнѣ. Высокій, як дуга. Высокія пороги на нашѣ ноги. Выстрихнув го на блазна. Вытрѣщив очѣ, як зарѣзаный баран. Вытрѣщнвся, якдѣдько. Выховав детину в добрую годину. Выхопився, як Козак з маку (Казка). выщирин зубы, як цыганській дѣти до мѣсяця. Выютъ тов вже и вовки в} лѣсѣ. Вѣ но; або вовкзѣсть, абозгине само.

«- Вѣтер божій дух.

*) Не мала чоловѣка.

У

— 18 — I" Гадина в его словах дихаe. Гадину мае за пазухою. Газда цѣлою губою. Гадка гадку прошибае, журнтся, що нѣгог“ Не мала, Гадка за горами, а смерть за плечами. Гаду, гаду, а мыши в крупах. Гала, драла!—гоца драла. Галу, балу, а (выбачайте) свинѣ в рѣпѣ. Гаразд-кобы вытримати. Гараздо в и не хоче, а бѣду муснть. Гаразд тобѣ—сидижь собѣ. Га разду знести не може, а бѣду терпить. Гарбуза наѣжься, а на вербу подивися, то станешь голоден. Гарбуз мамѣ—а татови дыня. Гей! гей! — та не дома, куда мацну, то СОДОМА. Гетьта впала— вѣсьта встала. Ги на тя, п е к тобѣ осина (не до вас мо влячн.). Гине якрыба за водою. Глухій, що не дочуе, то выгадаe. Глухого а нѣмого справы не допы II9404IIIIЬСЯ, Глухого пытайся — а вóн Богу молится. Глухому пѣсню спѣвати. Глянь на себе — буде с тебe. Гóрка гостина, колилнха година.

— 19 — Гóркій свѣт-тато и мама ослѣп„, а дѣти пóмацки ходять. Гóрко зароблю — солодко з-ѣм. Гбсть лавы не засидитъ, лбжка не зале ЖИТЪ. Гбсть не прошеный, не дуже бував ту . ченый. Г6сть першого дня золото — другого срѣбло — третого мѣдь, а четвер того до дому ѣдъ. Говори Грицю богородицю. Говори до горы, пане Григоре, а гора таки дурна. . Говори до нея а в неи Маковеи. Говори до стовпа, а стовп стоить. Говори Климе най твов не гине. (Казка.) Говорила небóжченька до самои смерти,— а як вмерла, то ноги задерла. Говори Петре с «остом.

"

Говорить, якбы в него купити. Говорить, якбы три дни хлѣба не ѣв. Говорить, як з бочки. Говорить, як на муках. Говорить, як спить. Говорить, що слина до губы принесе. Говори чорте за паном. Говорѣм за вовка, говорѣм и по за вовка. Година платить, година тратить. Годуй мене до Ивана, а я с тебе зроблю Пана, " Годѣ ку м е чести.

— 20 — Годѣ кумe ѣсти, бо не буде на пироги мѣсще. Голова болить, а хлѣб., як на огни, трѣ щить. . Голова велика, а розу му мало. Голова вóд клопоту трѣщить. Голова головѣ, а «бст фостови (не при вас. мовлячно. Голова кóсть, а зад (выбачте) мясо, в го лову цѣлуютъ, а в зад бьють. Голова мѣсця шукаѳ. Голова не до рады, а (выбачте) зад не до крѣсла. Головов стѣны не пробьешь. Головѣ клопбт., а бѣдѣ весѣлье. Голого лехко голити. Голоде дай ѣсти! Голодне око не засне. Голодному завсѣды полудне. голодному и вовсянк добрый, Голодному, кожда страва добра іому. Голодному хлѣб на гадцѣ. Голодный и кія не боится. Голодный як пес. Голодных и муха повадить.

.

vу Голодній кумѣ, хлѣб на умѣ. Голубець гукае, як пары шукав. Голый и босый, а голова в вѣнку. „у Голый розбою не боится; мокрый дощу не „ЛЕКАБРТОЯ.

— 21 — Голый, як турецкій святый. — як пень.— як бубен.— як мати на свѣт родила. Гоняться, як хмары. - "

"

Гора з горою не зійдеся, а чоловѣк с чо ловѣком завсѣды. Горбатого и могила не справить. Горда душа в убогим тѣлѣ. Горе дворови, де коро ва росказуе во „ЛОВЕI. Горнець кóтлови доганяе, а оба смóльніи. Горох, капуста, хата не пуста. Горох на стѣну кидае. Горѣвка не дѣвка, а мачуха не мати. Горѣвка не дѣвка, а Семен не дурень. Горѣвка не дѣвка, не треба ѣй цѣловатн. Господарь слузѣ не выкае. Господи! дай свóй час добрый. Господи допомагай, перше на хрестины, як на коровай. " Господи! злѣзъ та подивися. Граду, тучи увбйшов, а злых рук не увóйшов. Грай Петрe! а все шумкн. (Казка.) Грнцю! не спускайся на паланицю. Громада великій чоловѣк. Грѣнка му упала. Грѣх не лычком звязати, та пóд лаву Оковат91, Губа в него, як холява. Губа як на коловоротѣ лѣтае. Губою говори, а руками робн.

5 4

— 282 — Губою що хочь плети, а руки при собѣ держи. . Гуку, пуку за таляръ, а чоботы за шостак. Гуляй душа без кунтуша, шукай пана без жупана. Гуляй душа в тѣлѣ, коли кости в цѣлѣ. Гуманській дурень с чужого воза бере, а на свóй кладе. Гучно, бучно, а в пяты зимно. Гуща дѣтій не розганнѳ.

Д.

Давали, а не выймали. Дав Бóг душу як в грушу, волѣвбы козу, тобы молока дала. Давбы"м на молебен, алем сам потребен. Дав бы му и сорочку с себе. Дав ви Бóг долю як фандолю. Дав всь Боже тому, що не може, а я бы змóг., та не дав Бóг. Дав му бобу залѣзного з-ѣсти. Дав му куку в руку. Давнй пригоды боронять вóд шкоды. Давнó пропало, що з воза упало, Даe собѣ по носѣ грати. Дай Боже бѣды, а грошѣ будуть. Дай Боже гостя в дóм, то и я напьюся при ним.

— 23 — Дай Боже здорово сходити, а на другіе заробити. Дай Боже на перед бóлше! Дай кому волю, а собѣ неволю. Дай: кому жѣнку, а сам труби в кужѣвку, Дай коневи вóвса, а гони го як пса. Дай курцѣ гряду, а вона летитъ на банти Дай мeнѣ Божe той розум на передъ що Руси н о в и на послѣд Дай, не дай — а не лай. дай серцю волю, а сам пбдешь в неволю, дай старче палнцю, а тебе найпси ѣдять, Дайте и сало, абы за мое стало. дай ти Боже тилько гадки, абы "сь о мнѣ забув. дай хлѣба-соли ворогови, хоть як ска женому псови. Далеко куцому до заяця. Далеко, як небо вóд землѣ, Дали му по московськи, ажъ ся лоб заку рив. Дали ѣсти, а не було де сѣсти. Дар за дар — слова за слова. Дармо колодку через пень валити Дармо с сухои кирницѣ воду братіи, Дармо сушишь голову небоже, крупа пшо ном бути не може. Дармо — треба бренькнути. Дарованому коневи не заглядаютъ в зубы. Даси коневи половы, буде робив поволи.

— за — Даси руками, не выходишь, ногами. Дасть Ббг н вóд квасу о красу. Два Жиды, а двѣ невѣстѣ зроблять ярма рок в мѣстѣ. Два кметѣ, пан третій. Два когуты, два дымы и двѣ господинѣ нѣколи ся не згодять. Два третьюго не ждуть. Двое рѣдких, третій борщ. Двом панам служить, а сорочки не мае. Двом панам тяжко служити. Двох недужих сѣли, тай хлѣб з-ѣли. Де Бóг церкву ставить, там дѣдько коршму. Де богато господинь, там хата не метена. Де в Бога коршма, а в чорта церков: Де великая рада, там рѣдкій борщ. Де верба, там и вода. Де вóдвага, там н щастье. Де все гости на, там голод не далекій. Де голова блудить, там «бст рядить. Де го не посѣешь, там зійде. Де громада церков ставить, там панкоршму. Де густа рука, не треба ій друка. Де густо, там не пусто. Де двох бьеся, третій не мѣшайся. Де дерево рубають, там трѣски падають. Де добре пиво, не треба ій вѣхи. Де дѣдько не посѣв, там ся баба вро дить. Де кого долѣгае, там руков сягае.

— 25 — Де кого не просятъ, то кіем выносять. Де кого не свербять, там ся не чухраe. Де кум.? — де коровай? — Де люблять, не части, де не люблять, не ходи. . Де люде ходять, там трава не росте. Де мило, там очи — де болнть, там руки. Де мужь старый а жѣнка молода, там рѣдка згода. Де не горить, там ся не курить, Де незгода, там часта шкода. Де нема лиця, там нема встыда. Де нема, сам Господь не возьме. Де не можешь перескочити, там пóдлѣзь. Де нестае вовчои скиры, надстав лиса. Де пбде лис., то всюды увис. Де пбде Тера, все ѣй гóрка вечера. Де пбде, то все золотй грушки за ним ростуть. Дере коза лозу, а хлоп козу, а хлопа Жид, а Жида пан, а пана юриста, а юриста триста. Де розуму не став, там силы добуваe. Де руки и охота, там спора робота. Де сила (множество), там и либцѣ. Десь не дав гроша, там не пхай носа. Де ся двом варить, третій ся поживить. Де ся двох бье, там третій за калитку бере. . Де ся тіи часы дѣли, коли сами ковбасы до губы летѣли?

— 26 — десять таки «ѣрь, а ты ути Де сѣсти, там сѣсти, абы що з-ѣсти. Де ти радй, там рѣдко бувай; а де не радй, там не заглядай. Де той хлѣбдѣвся, що "сьмо вчораз-ѣли? Де тонше, там ся рвe. Де тя просять не вчащай, де не просятъ не бувай. Де хата не метена, там дѣвка не пле тена, Де храм, то и я там. Де хто лѣтовав, най там и зимуе. Де худоба, там и шкода. Де чорт сам не зможе, там бабу пóшле. Дешева рыба, дешева и юшка. де щастье упало, том и пріятель мало Де ѣдять, там ся тисни, де грошѣ лѣ чуть, там ся не похай, а де бьють, утѣкай. Дивится, як вóл на новія ворота. Дивного фелю чоловѣк. Диво, не решето, богацько дѣрок, а нѣку да вылѣзти. Дгво, що у пана жѣнка хороша. Диво, як снто, а чудо, як решето. Дити на що ся поступить, то лупить. Днтину люби як душу, а тряси як грушу. Дитину серцем люби, а руками гнети. Для пріятеля нового, не пускайся ста рого. Дмеся, як лехке в борщи.

— 27.— Днесь менѣ, а завтра тобѣ. До Бога с прозьбою. Добра вода, бо не мутить ума. Добра воля стане за учинок. Дóбра дѣвка — як старосты идутъ, тогды хату мете. Добра птиця свого гнѣзда не каляe. Добра рада, як готовій гроши, а лихая готове нещастье. Добра справа не потребуе суду. Добра то рѣчь, що е в хатѣ пѣчь. Добре богатому красти, а старому бре X24IIIII. Добре глухому — не скаже нѣкому. Добре горорить, а злое творить. Добре говорити, кого не болить. добре господинѣ, коли повно в суднѣ, Добре гудѣти, коли в в чнм шумѣти. Добре дурѣти, коли приступае. Дóбре на мою мѣнку; нехай мене бьють. Добре нѣколи не укучится. Дóбре рѣцѣ с потоками. Добре само ся свалить, а злое похвалы негодно Добре слово стоить за завдаток. Добре ся довго памятав, а злое щедовше. Добре ся пестити, коли ся в де змѣстити. Добре ся ширити в чужйм.

4

Добре того страшнти, "же ся боить. Добретой радитъ, хто людей незвадить. Добре то люде повѣдають.

— 28 — Добре тому ковалеви, "же на обѣ руки куе. Добре шумѣти в чужйм. Добро все умѣти, а не все робити. Доброго коршма не збпсуе, а лихого и церков не направить. Добро дурня здурнтн. Доброе ковало не боится молота. Добро псу муха. Добрó тнць, як ниць. Добрый жнець не пытая, чи широкій за гóнець. Добрый интерес, коли повный черес. Добрый курець, коли ея люлька и тютю нець. Добрый пан — нѣ бье, нѣ лав, та в ни чим не дбаe. добрый пес лучшій, якзлый чоловѣк. Добрый хлѣб, коли нема колача. Добрй дѣти вѣнець, а лнхіи конець. Доведе языкдо Кіе ва”) — але и до кія. До вжн и к весело бере, а смутно вóддаe. Догаджае , як чнракови на рнтѣ (шано вавши сонѣнько святое и день бѣлый н вас яко кречных). Догана мудрого бóльше стоитъ, як по хвала дурного. До готового хлѣба знайдсся губа.

*) Кіев. Обыкно, старый город над Днѣпром , перве нешь вѣры христіанскои на Руси — мати градом р у с ь к и м (як9Нестор пише). Пр. Изд.

— 299 — До Дмитра (каже дѣвка): А люшки! бо тя перескочу — а по Дмитрѣ: А ко та! бо тя наздопчу. До Дмитра дѣвка хитра, а по Дмитрѣ хочь нею грубу вытри. До доброи кирницѣ стежка удоптана. До Ильѣ рóй пóд гилѣ, а по Ильѣ рóй на гилѣ. Доки ся не намучить, доти ся не научить. До кривои дѣры, тра кривого кóлка. До кума треба розума. Дома лев., а на вóйнѣ тхóрь. До мил о в а н я нема силованя. Домового злодѣя нѣхто не встереже. До мого берега нѣгог“ не пришлине, хиба трѣска або — — До мѣста по грошѣ, а на село по ро зум. До оружа! до хлѣба, та до ножа. До права треба мати два мѣшки: оден грошей а другій бачности. Доробився хлѣба, ажь зійшов на дѣда. До святого Духа не скидай кожуха, а по святим Дусѣ ще ходи в кожусѣ. Доси збанок воду носить, доки му ся ухо не урве. " Доскулив, як пугою по водѣ. До сѣмь лѣт чеши, по семи лѣтех сте режи, ще заплати кому, шоб" взяв лихо з дому. До сѣти впаде, хто з дур н ы м краде.

— З0 — до тарѣлки, машіймося горѣлки, Дочекався Грицько гречанон паски. Дощ лье, як з луба — як с коновки — як з бочки. Дреся горло — цыбы спало, цыбы жерло? Дрижить як Гуцул над дѣтьми. Дров до лѣса нѣхто не носить. Дуeся, як лопух на вогни. Дур е н ь нѣчим ся не журить: горѣвку пье и люльку курить. Дурень псови очи псуе. Дурневи вѣчная память. Дурневи и Вбг не противится. Дурный дав, а розумный бере. Дурный и в Кіевѣ не купить розуму. Дур н ы й, коли мовчить, то за мудрого уходить. Дурный носить серце на языцѣ, а мудрый в серци. Дурный як турецкій кóнь. Дур н ѣ в нѣ сѣють, нѣ орють, сами ся родять. Дурня на ноги тручай, а вóн на голову паде. Дурѣе — бо му ся добре дѣе. Душа в мене вступила. Душа в тѣлѣ — а сорочку воши з-ѣли. Душа до нього спати ходить. Дѣвка, тяк верба, де ю посадишь там пріймеся. Дѣвка, як огонь — невѣста як коругов.

1

— З1 — Дѣй швидко, так бридко — дѣй тихо и такляхо. " Дѣд о хлѣбѣ, а баба о фіялках. „Дѣду! село горить.”—„Я торбу беру— на друге йду?" — Дѣдь ка посѣй — дѣдько ся вродить. Дѣдькови очѣ промив. Дѣдько го сюда принѣс. Дѣдько св... тое знаѳ. Дѣравого мѣха нѣхто не нашхаe.

(Е,

6 в глеку молоко, та голова не влѣзе.

6го отецъ того не любить. Ѳто тѣло не дасть уже тѣни.

6дин гроши складав, а другій мѣшокшіе.

6дин до лѣса, другій до бѣса.

6дин за вóсѣмнадцѣть, а другій за бездвох двадцѣть. Ѳдин кóл плота не удержитъ. Ѳдин кóт стада мышій не боится.

6дин мудрый стоитъ за десять дурных.

6дин мужь вдóл, а другій вдóм.

6дин плаче — другій скаче. Ѳдин тримаe. печеню, а другій рожен.

Gдин цвѣт не робить вѣнка.

6дин шіе, другій поре.

6 де сѣстн„...а нема що ѣсти.

6дна бѣда чоловѣкови не докучить.

— З2 — 6днако убогому нѣчог“ не мати.

6дна ластóвка не робить весны.

6дна паршива вбвця всю чередузаразить.

6дна сорока з лѣса, а десять у лѣс.

6дна то бурса. Ѳднй дѣдьки боются хреста, а другіи батога. Одніи руки права пишутъ, вдніи и мажуть.

6дного пригода другого рересторога.

6дного скаранье десятьом покаянье.

6дного то плота колы.

6дно збирай, а другіе давай.

6дно минути, другіе звинути.

6дному шила голять, а другому и бритвы IIе удо"тIIIIIIIII. 6дно око маe бóлше вѣрн, нѣжь два.

6дно пиши, а другіе лиши. Ѳдною ногою в гробѣ стоить, а ще злое творить.

6дным богацьо не прибуде.

6дным волом нѣхто не доробився.

6дным зубом треба ѣсти.

6 розум над розум.

,

6 того цвѣту по цѣлим свѣту.

6, то мннеся, нема, то общійдеся.

6ще мачоха не забилася в голову.

6ще на моих воротах с о н ц е засвитав.

6ще на тов в великій (вѣчовый?) звбн Не 3в4)НII„ЛЫ.

6ще не зловив, а вже скубе.

6ще ся не уродить, а вже по свѣтѣ хо дить. Бще ся той неуродив., жебы всѣм догодив.

Ж.

жартуй гладущик, поки ухо не урвеся Жeбы Жид був з неба, вѣрити му не треба. Жебы вовк був сытый и баран цѣлый. Жeбы вовк. не сидѣв за горою, бувбы за другою. Жeбы кóтка не скакала, тобы нбжки не 3.1ОМА.Да „ Жебы мóг, тобы го влыжцѣ воды утопив. Жeбы мóг, тобы нбжь в него встромив. Жeбы не губа, булабы золотая шуба. Жeбы не дѣти, лишебы в корчмѣ сидѣти. Жeбы пан Бóг пастуха слухав, тобы весь товар выздыхав. Жeбы пес не сидѣв, тоб" заяця зловив. Жeбы пес робнв., тобы в ходаках ходив. Жeбы (выбачайте) свиня р о г и мала, всѣ бы люде выколола. Женни сы на коли хочь, коли можешь да вай дочь. Живóттовстый, а лоб пустый. Живый о живым гадав, Жувый живе, гадав, думае. Жид, а винниця мати, не дастъ загибати.

— З4 — Жид и молячи вчится обманути. Жидбвськв а панська не пропаде. Жіють с собов, як пес с котом. Журба сорочки не дасть. Жѣнка Ивася боялася, пóд припѣчок схо Валася, Жѣнка княгинка, а хата не метена. Жѣнки довгe волосье мають, а розум короткій. Жѣнку люби як душу, трясн як грушу, а трѣпай як шубу.

"

З.

Забагаe му ся печеного леду. За би того, два небитых дають, та ще й не берутъ. " Забув вбв, коли телятьом був. Забув, шо оженився. Завируха — треба кожуха. За вовка помовка а вовк нде. За всѣ гóловы и за Мартыновій дѣти. Загоится загоить, нѣм ся весѣлье скоить. Загряз в довги по самій уха. Загубивши сокирудобре и топориско. За вдного в и н н о г о сто невинных гине. За едным присѣдом вечера з обѣдом. За ким Б6 г., за тым и люде. Закрутив носом, якбы тертого хрѣну по III0IX21в,

— З5 — Замкнув вовка межи вбвцѣ. Зальнв му салаза скиру. За мое жито ще мня побито. За моея головы на твоей я волоска не стане, За море по зѣлье пóшов. За нбс кого водити. Занюхав ковбасу в борщи. За правду бьють, а за неправду и дѣды IIIЪII0IIЪ. Запродав чорт о в и душу. За раз не вѣшаютъ. зароби на сальдо оселедца. За свóй грбшь, кождый хорóш. За сидженье нема ѣдженье. За сиротою Ббг с калитою. Засмѣешься ты ще и на кутнй зубы. заспѣвайсобѣ олиповым клянью, та о бѣлій березѣ. Застався — а постався. „Застели стóл." — „Нема чим." — „Дай ѣсти.”—„Нема що? — „То спрячь." Застивбысь якзазуля. За твое добро кадуктобѣ в ребро. За тым Боже, хто кого переможе. Захотѣло му ся в петрóвкузмерзлого. Захтѣву дѣда впросити хлѣба. Захтѣлося — запрѣтайте; вóдихтѣлося — выпрѣгайте. За чуже добро, вылѣзе ребро. За чуже лычко, дась свóй ремѣнець.

З баб и н о г о сына, а дочки ничого людя ного не буде.

8 бабою и дѣдько справу пробграв. З Богом Парасю, коли тя люди хотять. З Богом — на быструю воду. З брехнѣ не мруть; та вже бóльше вѣры не ймуть. Збувся батько лиха — збувся грошей з мѣха. Збѣгаются як на солонище. З великими панами не за пан- брат. З великои хмары малый дощ. Звóн до церквы скликав, а сам в нѣй не бувае. Звиваеся як муха в мази (або)—як пес в СДИВАX. З года дóм будуѣ, а незгода руйнув. З губы менѣ выйняв. Здався Цыган на свои дѣти. Здыбався хмѣл ь с цыбул е ю, перше ся позневажали, потóм ся повеличали; „Помагайбóг гóрка.”—„Бодай здоров шаленый." — „Помагай бóг смакови та.?— „Бодай здоров веселый." — З детинов на вóдпуст., а з лихов долев на весѣлье. Здоброго плота добрый кóл. З добро и студолы и потята добріи. Здоров сволоче! коли нѣхто не хоче. Здоров трам! выпью я и сам. Здох як пес-кром души святои.

—- 37 — З другого ся насмѣвае, а за себе забувае. З другои бочки зачинае.

3дужчим боротися — смерть за плечима. З дужшим не борись, з богатым не су дИ Съ. З дур н ы м нѣ знайдешь, нѣ подѣлишься. Здыбав го, як чайку на гнѣздѣ. З дѣдь ком не сягай до однощ миски. Земля бы го святая не пріймила! «З едного вола двѣ шкирѣ не дерутъ. З едного дерева хрест и лопата. Ззираются як на тура. Зійшовся Яким с таким. Зла искра все поле спалила и самазгасла. Злодѣй злодѣя зараз пбзнае. Злый сховок и найлѣпшого попсуе. З малои искры великій огонь. Змиловався Ббг нарака, дав муззаду очѣ.

3 милого ссѣсти купити ѣсти. Змѣрив го вóд нбг до голов. Змѣшався якФмелькова мати передсмертью. ЗнавБ 6 гз неба, що кому треба. Знав г о с п одни н, хто чого годен. Знае, де зимуютъ раки. Знав кóт, чіе сало. Знае: — за курячу пипку. — Знае, з носа кап, а в губухап. Знае пес середу. знав свяня (шановавши сонѣнько св., обра зы св. и слухи ваши?) що перецъ, вона каже шо то гречка.

Знаете нас самых, знайте и межи людьми. Знае: чорне на бѣлым — не слѣпый. Знайдешь — не веселися; згубишь — не смутися. Знайшов — сокиру за лавою.

-

Знайшов церковцю Богу молитися. Знала кобыла, нащо вóз била. З нашого Захарка, нѣ Богу свѣчки, нѣ чортовни угарка. Знають сусѣды, шо ѣсть богачъ на обѣдѣ. Знаются, яклысіи конѣ. Зннмнѣ стбй, нѣ погодя. Зо зло и травы не буде доброго сѣна. Золота швайка мур пробивае. Золотй горы обѣцяв. Золотй руки, а вражій писок. Золото, срѣбло губу затыкав. Золотый ключь до кождых дверій при дастся. З осичины не роблять колес. Зразулычко, а потóмремичко. З разуѣли логазу, а як ся запомогли, то й без вечери лягли. Зубза зубзатялнся. З-ѣвши колачь берисязнов до хлѣба.

3-1ѣси мульку. З-ѣсть пес пса, коли нема барана. З яким пристаешь, таким сам оставшь.

— З9 —

II

Иван зробить, Иван з-ѣсть. Иван не пан, а сто золотых не грошѣ. И в мое вóконце засвѣтить сонце, И в погоду часом грбм ударить. И в старій печи дѣдь ко топить, И в тата не своя хата. И голодно, и холодно, и до дому далеко И горѣвки не хочу, и лиця не дам. Иде зима, а кожуха нема. Иде с своим двором. Иде як вода на лотоках. Иде як с каменя. Идешь до суду — то треба „прійдѣте по клонѣмося." Иди на чужіи руки. Иди на штыри вѣтры, а на пятый шумъ Иди швидко, и так бридко, иди тихо, и ТаБ. „ЛИКО, И дома мене не лиши, и с собов мня не бери. Иду, iду, на мѣсци стою. И вдно око спати хоче. И жаба рыба, бо в водѣ сидитъ. И заводити не вмѣе. Из нехотя з-ѣв вовк порося. и каши не хочу, и по воду не пбду. И квасницю хробак гризе. И колачем го не звабить.

— 40 — И маліи камѣнцѣ роблять синцѣ, И меже святыми бувае суперечка. И мы люде добрій — и наша матн не синиця. И на мудрым дѣдько на лысу ѣздить.

гору

И наша губа не фляша, так бы з-ѣла як и ВаIIIа. И н е боя вовки з-ѣли. И перед нашими воротами колись сонце ” засвитав. И пес дурно не бреше. И пес за ним не завыв. И песпóзнав чоловѣка, И пóд столом не выбрешешься (Казка). И рыба не плине протѣ быстрій водѣ. И сам не ѣсть, и другому не дастъ. И святый Боже не поможе, И слѣпа курка деколи найдезерня. И смѣлого пси кусають. Истка кóстка — выкапаный батько. И старому собацѣ дригають жилы — — И стѣны мають уха. И то ему не до соли, коли граютъ на басови. И трясть е не бере без причины. И у владыки два языки. И у сына гóрка година, а у доньки прибуде бѣдоньки. И червоніи чоботы мулять. И чорт богато грошей маe, а в болотѣ сидитъ.

— 41 — И чорт о в и треба часом свѣчку запалити И я научуся по семій детинѣ дѣвочити.

К.

Каже детина, що бита, але не скаже, за що. Казав пан „кожух дам*? — та его слово Теплле, Казав пан, та изробив сам. Казав сенека: стóй собѣ з далека, та по такуй. Казала Феся, що обійдеся. Каламутна вода, як кисѣль, як жур. Калѣка не до вѣка — а п а н

не до

смерти. Капуста не тлуста, а Матвѣй не гордый. Караe Бóг старіи кости за грѣхи в мо лодости. Карай Боже до вѣка (таким хлѣбом. Каша наша, батьков борщ. Кнлько воску, тилько й свѣчки. Килько свѣта, тилько дива. Кинув слово як в маточину. Клин клином выбивають. Клин му в голову забив. Кóнь знае, як му сѣдло долѣгае. Кóнь молодый в грошій аде, а старый выходить. Кóнь над силу не потягне.

— 42 — Кóнь на чотырох ногах, а предшѣ поты К460Л, Кóт лóвный, хлоп мóвный всюда по ЖЕIIIIIIIIII0III. кбт не лбвный, хлоп не мóвный оба ля дащо. Коб? знатье, що в кумы питье, тоб? и дѣти забрала. Коб? не скрипка, та не бас, тоб" музыка (выб.) свинѣ пас. Кобыляча голова, як на дорозѣ знайдешь, то хoвстай и бій ю. Кобы мя гриз чобóт, тобы не жаль, а то ходак, тай ще не так. Кобы не було пива, не було бы дива. Кобы не хлоп, не вбв, не було бы панбв. Кобы"сь пустив свои уха на торг., вчув бы"сь богато о собѣ. Кобы Тома робив, тобы дома роботу мав. Кобы тота пшениця добра була, тобы ви И 1193111 3110.10.III. Кобы хлѣб, а зубы будуть. Кобы хлѣб, та одежа, тобы ѣв головѣк лежа. Коваль клепле, доки тепле. Коваль

согрѣшив,

а

шевця

повѣсили.

(Казка). Кого Бог любитъ, того навѣдакав. Кого Бог сотворить, того не уморить. Кого Бог у карати хоче, тому и розум вóдбере.

— 43 — Кого гад укусив, той и глисты боится. Кого люде за л ю д е мають, с тим ся ку IIIIII0IIЪ. Кого мѣх налякае, тому и торба не дастъ СЛ1241III. Кого не при пѣкав., тот ся не вóдсуваe. Кого стане на юшку, стане и на петрушку. Кого ся бѣда вчепить з ранку, того дер жится ажъ до останку. Кого ся бѣда учепить, того ся гримая и руками и ногами.

.

.

.

Кого щастье згубити хоче, тому перше розум вóдбере. Кожда голова свóй розуммав. Кожда дѣвка гарна, котра заручена. Кожда корова свое, теля лиже. Кождалисиця свóй хвостикхвалить. Кожда при года до мудрости дорога. Кожда птаха: свое гнѣздо хвалить. Кожда птиця знайде свого Гриця. Кожда рука к собѣ крива. Кождому добрый, собѣ злый. Кождый блазен своим строiом. Кождый дѣдь ко в свою дудку грав. Кождый когут смѣлый на своим смѣтью. Кождый край маe свóй обычай. Кождый маe свого моля, "же го гризе. Кождый не бóжчик добрый. Кождый пес на своим смѣтью гордый. Кождый свое знае. Кождый Цыган свои"дѣти хвалить.

3

— 44 — Козак з бѣды не заплаче. козаки, як дѣти, хоть богацьоз-ѣдятъ, то мало наѣдятся. козак не гордун-що оббрвето вкавдун. Кокотить як Бойко жовточеревый, Коли Б6г годить, то й в о го н ь горитъ. Коля бѣда, не йди до Жида, лише до Су сѣда. Коли бѣда, то й плач не поможе. Коли стыдавшься, накрый решетом голову, Коли голова не по тому, най ся мають ноги на бачности. коли грошѣ говорять, то всѣ мусять губы постулювати. коли дѣвцѣ сходить на вѣнцѣ, то збабѣв. коли всть, то шелесть; а як нема, то сквересть. Колиз розумным говорю, то ся розуму ча.» наберу; а сли з дурным, то й свбй згублю. коли идешь до вовка на обѣдъ, бери пса с собою. " Коли любишь, люби"жь дуже, а не лю бишь, не жартуйже. Коли"м був молод, не ѣв мене голод Коли"м не гóдна молодця, то не хочу го лубця. Коли моей не влад., то я с своим назад. коли молодый зо старою оженнтся, то так в, якбы молодіи неуки конѣ до и старого воза запряг.

— 45 — Коли мыши кота не чують, то собѣ бес печно герцюють. Коли мѣд, то и ложкою. Коли мѣсяць в серп, то чарбвницѣ ѣ дутъ на границѣ. Коли на медведя мала галузъ впаде, то бурчить, а як велнка, то мовчнть. Коли нема на молоцѣ, то и на сырватцѣ не буде. Коли прійде вóддавати, то нема що брати. Коли пса бьють, най собѣ козы на розум 1 берутъ. Коли (шановавши сонѣнько св., образы св. и людей добрыхр свиня в болотѣ, то мовитъ, що красна. Коли сидишь в ряду, давай коляду. Коли сова з-яструбѣе, то выше сокола лѣтае. Коли стало на хлѣб, то стане й на обѣд. Коли страшишь, сам небóйся. Коли сусѣд., як мѣд, тогды проси іого на обѣд.

" "

Коли"сь в с в о бодѣ, гадай о пригодѣ. Колись и до нас прійде „прійдѣте поклонѣ мося.? . Коли"сь пяный то лѣзь в болото —- а не зачишай. Коли"сь ся

обрав. грыбом, то лѣзь

в

кошѣль. Коли” съ цв е цъ, пилнуй свого копыта. Коли ся зачинае: звада, не поможе нрада.

3 "

— 46 — Коли ея рыба ловить, тогдѣ хлѣб не ро дить. Коли ся сиротѣ женити, тогдѣ нбчь ма „Л62НЬКА. Коли сѣно в стозѣ, то забув о Бозѣ. Коля тревога, то до Бога; а по тревозѣ, забуде о Бозѣ. Коля цвете бóб, то тяжко о хлѣб, а як Мак, то не так. Коли хочешь пріятеля позбутнся, то му позычь грошей. Коли шукаешь рады, стережися зрады. Коло бука великая мука. Коло мене — абы не на мене. Коломыю ") гудьмо, а в Коломыѣ будьмо. Колос п о в н ы й гнеся до землѣ, а пу стый до горы стырчить. Коло сухого дерева и сирезгорить, Комарь з дуба впадета спóчне. Кому Б6 г годить, тому и огонь горить. Кому Б6 г поможе, той все переможе. Кому Бóгрозуму не дав, тому н коваль не укуe, Кому весѣлье, а курщѣ смерть. Кому на вѣк, тому на лѣк. Кому на лѣк, тому на львк (лнк). Кому ся веде, тому ся и когут несе.

*) Коломыя, стародавне мѣсто при Прутѣ, нынѣ обводовe. Пр. Изд.

— 47 — Кому ся змеле, тобѣ ся скрупнть. Кому честь, тому хвала. Кому щасть в рачить, той и на кіевѣ вы ПЛЕННе„ Конецъ дѣло хвалить. Конець и вѣнець. Коня в позычку не давай, а жѣнку в при данки не пускай. Коня кирують уздами, а чоловѣка сло Вами, Коня кують, а жаба ногу пóдставляе. Коня не бій, слуги не проклинай, жѣ н ки не дразни, коли хочь щоб? стат КОНали, Корову тримае, а хто другій молоко з-ѣдaв. Короставов порося дармо чесати. Корчма розуму учить. Кота в мѣху не торгуютъ. Котра корова богато реве, тота мало моло ка дае. Котрый пес богато бреше, той мало кусав. Котюзѣ по заслузѣ. Кракала ворона, як горѣ летѣла, а якдолѣв летѣла, то и крыла опустила. Красная мова находить добріи слова. Красное личко — серцю непокóй. Красное пѣрье на вуд в удѣ, али сам смер ДИТь. Красы на тарели не крають. Крывда людсыкая боком вылазить. Кривого дерева влѣсѣ найбóлше.

— 48 — Кричитъ не своим голосом, него лыка дер.

1 якбы чорт з

Кров не вода, розливати шкода. Крукови н мыло не поможе. Крутится менѣ на языцѣ. Крутится, як дурна вóвця. Крутится, як жирне поросья. Крутится, як муха на окропѣ. Крутятся, як посоленый вьюн. Крутит, як швець шкирою. Брутый, як криве дерево. Крѣпится, як дыня на морозѣ. Куда голка, туда нитка. Куда ему за грóшь танцювати? — Ну да кинь, туда кннь, то все голым на пяту. Куда крутя, туда верти, таки треба вмер ти. (Казка). Куда кумови до коровая?— Куда кухтѣ до патнны? — Куда мах, туда мах, то все бѣду по зубах. Куда не кннь, то клин. Куда оберніи, то все дѣра на верха. Куда пбде Лесь, то всюды увесь. Кукурѣку — мандернку. Ку м а не бити — горѣлки не пити. Бума с кумбвтнрири, свннѣ (выб.) морков порыли. „Кумe Андрею, не будьте (выб.) свинею." Нк же менѣ не бути, коли мене люде 3115410"ТЪ.

Кумкрасно говорить, але крнвый писокмае. Кум — не кум, не лѣзь в горох. Кум не свиня (простѣть ми се слово), абы яйце в борщи з-ѣв. Купити, не купити, поторговати можна. Купить, як пса облупить. Купне, щупне. К «я вѣ плюй в очи — вона каже, що дощ иде. Курка збóжье розгребав, а в смѣтю зер на шукаe.

I

Кусай мене псе, поки кров не потeче. Куць выграв, кущь програв. Кы в в не вóдразу збудованый.

Л. Ладна баба без едваба. Лайка, байка — битва, молитва. Ласится, як кóт на сало. Ласкаве теля двѣ коровѣ ссе, а буй не жаднои. Ластбвки вылѣтають, погоду обѣщають. Ледача детина, котрои бать ко не вчив. Лежаный хлѣб грѣхѣстн. Лежачи и камѣнь мохнатѣе. Лежачого не бьють. Лежухлежитъ, а Бог му долю держить. Лекше говорити, нѣжь зробитн. Лекше хвалити, як терпѣти. Лехко прійшло, лехко й пóшло.

— 50 — Лижи менѣ губы, коли гóркй, а сли со лодкй, то самзлижу. Лиса зловити.

"

Лнсом пбдшитый.— псом пбдбитый. Лихe доброго не любить.

- Лихвшвидко приходить, а поволевóдходить. Лихій грбшь не загнне. — Лихого гроша нѣхто не украде.

IIX1 й лихом погибаѳ.

IIX1 й набыток не спбрный.

5 II хi й набыток не дóйде третихрук. Лихі й передобѣдок и найлѣпшій обѣд попсуе. Лиха то радбсть, по котрій смуток наступае. Л и х о Лн т в н н к а нападе, як не зякне. Лихом о землю вдарити. Лихо не козацка, нема хлѣба ани пляцка. Лихо тобѣ воле, коли тя корова коле. У Ловив вовк, ловив — а колись и вовка 3.1ОВІЯIIIЪ. Лоша —- вовчій пбдпалок. Лублице — очѣ трѣска. Лутша одна свѣчка перед собов, нѣжь двѣ за собов. Лутша соломяна з года, як золота звада. Лутша цноша в болотѣ, як нецнота в золотѣ. Лутше вóд разу ковтун з головы збути. Лутше годовати, як поминати. У Лутше давати, нѣжь брати. Лутше дома, нѣжь на празнику.

«

— 51 — Лутше з добрымзгубити, як злихим найти. УУ Лутше крывду терпѣти, як крывду чи нити. " Лутше мати, як позычати. у Лутше не обѣцяти, як слова не здер жати, " Лутше око золота, нѣжь камѣнь олова. у Лутше одно око свое, нѣжь чужіи обѣ. Лутше псумуха, як позауха. Лутше свое лычко, як чужій ремѣнець. Лутшій дома горох, капуста, нѣжь на вóйнѣ курка тлуста. улутшій мудрый, хоть лихій, як добрый а дурный. Лутшій нынѣ горобець,

як завтря го

лубець. Лутшій піяк, нѣжь дурак. ій приклад., нѣжь наука. Лутшій пяниця, як недбалиця. лутшій розмысл, якзамысл. Лутшій розум природженый, як нау ченый.

-" Лучилося слѣпій курцѣ зерно, та й то по рожне.

"

"

Лыком пастернаку не выкопаешь. Лысе ся теля уродило, лысе изгнне. Львóв не всякому здорóв. Лѣннвый в своѣй хатѣ змокне. Лѣнивый двѣчи ходить, скупый двѣчи IIлатить, Лѣта упливають як вода.

— 52 — Любѣмося як братя, а рахуймося як Жндіи. Люде не мрут вóд голоду, але вóдхлѣба. Люде о людьох говорятъ. Людій ся радь, а свóй розуммай. Людська кровця не водиця, розливати не годится. Люльки а жѣнки нѣкому не позычай. Ляда бѣс чоловѣка удре.

VI. Мав губу вóдуха до уха. Мав тилько гадок, що пес стeжок. Мавшь вбз и перевóз. Мавшь рураты дѣдьку чубатый! Макогóн облизав. Мала ворона, а великій кусок мяса ковкне. Мала детина, не выспишься,-бóльша детнна, не наѣснися — великадетнна, не уберешься. Маленькія, але важненькн. у Малй дѣти, малый клопбт— великій дѣ ти, великій клопóт. Мало вкусишь, борше ковкнещь. Мало го очима не з-ѣв. Малый з него спасиббг. Марусю душо, мыйся, чешися. Маснон бесѣды чоловѣк. Масти голову, поплювши в руки. Маханье за битье не ражувся. Маю высѣти за одну ногу, волѣю за обѣ.

— 53 — Маюся —якголый в терню. маюся — ни горох при дорозѣ: хто де то скубе. Маю я руки на тоти муки. Медведя коли вчать танцювати, то му на соцѣлку грають. Мед о к солодок, а язычок дере. меже двома своими сокиразгнула.

-

Меже людьми треба бути людьми. Менѣ з уст, а тобѣ за пазуху шусть. Мил о с т ь о голодѣ не сыта. « Минули тіи роки, що росперались боки. Много зла, коли на едного два. Мбщный, як с клоча батóг. Мова ся мовнть, хлѣб ся ѣсть. Мовляв кійсь, або якійсь. — Мовляв той, гей той казав. молчанка не тушить, головоньки не со ШИТЪ, 7, Мовчене де схочешь, то поставишь, Мовчи, коли письма не знаешь. Мовчи, та потакуй. Мовчи язычку, будешь ѣв плотычку. Мов щастье такъ, яктои курки, що качата водитѣ. Молоде, золоте — а старе гниле. Молодбсть буйнбсть, а стар6сть нера дóсть. Молодый дурный. Мруть люде и нам то будe. Московсыка пожалованье.

— 54 —

"

Мудрагель, куропатву з-ѣв, та казав, що ся вóдгрязла. Мудра голова не дбав на лихіи слова. Мудра жона, коли в мѣх муки а другій IIIIIОна, Мудрый не дастся за нбс водити. Мудрый не лѣзе пóд стóл. Мудрый, якбы всѣ розумы поѣв. Мудрым нѣхто не вродився. Мудрій головѣ досить двѣ словѣ. Мудрѣйшіи тепер яйцѣ нѣжь куры. Мужь а жона, то една сотона. Мужъ женѣ закон. Мутить як у греблѣ бѣс, (або) — в селѣ Москаль. Муха му сѣла на нáс. Мый, чеши, стрóй и ховай — а потóм за плати кому, щобу взяв бѣду з дому. Мы о людех, а люде о нас говорятъ. Мысли в небѣ, а ноги в постели. Мысли до суду не позываютъ. Мы"смо собѣ свояки — вго мама и моя мама на одній водѣ хусты прали (або) — мóй батько а вго батько коло однои шечн грѣлися.

"

Мы с тобою, як рыба з водою. Мышь в голову зайшла, заким зерно знай ШАЯ. Мышь не одну мае дѣру до ямы. Мясом хвалится, а вóн и юшки не ѣв. Мяхкій як пампух- як подушка.

— 55 — Мѣзнный палецъ менѣ тото повѣв. мѣняй свату, слѣпу кобылу за носату. Мѣньба одному пануе. Мѣсто помощи — немощи.

.

н.

На Вориса и Глѣба бернся до хлѣба. Набрався богатых, та убогим кидав, Наважи, надрожи–а жито зійде. На вербѣ грушки не родятся. На ве сѣлю всѣ сваты — на хрести нах всѣ кумы. На вовка помовка, а злодѣй кобылу украв. На воротах слава не виситъ. На выбóр Господи. нагадай козѣ смерть, то все буде„мё.”— нагадала собѣ бабка, якдѣвкою була. На галай, на балай. На толій кости нема що грязти. На голій толoцѣ тяжко доробитися, Нагинай гиляку, доки молода. На гнѣв незапертый хлѣв. На гнѣв немалѣкóв. на головѣ стрóй, а коло заду (пробачте) з лопатою стóй. На гроши нема пущиня. на двое баба ворожила; або вмре, або буде жила. На двох стóлцьох сидитъ. на добрый камѣнь, шо насыпле, то змеме

— 56 — На другого прнмова, а о собѣ анѣ слова. Надувся як пóвтора нещастя. (або) — як вошь на морозѣ. Сабо) — як коваль скій мѣх. Надѣя в Бозѣ, коли хлѣб в стозѣ. Надѣя в кут скрылася. Надѣявся дѣд на мѣд., та воды не пнв. Надѣявся дѣд на обѣд., та без вечери лѣг С"Лати, Надѣявся Цыган. на пироги, та борщу не ѣв. На его видѣ горох дѣдь ко молотив. На едно око слѣпій, а на другe не бачить. На злодѣю шапка горить. На зломану шею. На злбсть моѣй жѣнцѣ, нехай мене бьють. Най буде бабѣ плескано. Най буде хоть при людех, коли не на люде. Найбы го чорт на глубока не носив, тобы вóн ся не втошнв. Най вже раз той орѣх розгрызу. Най го злыднѣ побьютъ. ". Найдеся купецъ ни на дѣравый горнець. Най жаба голову здóйме, то и царь не поставить. Най иде своим ладом. Най н тото здобрѣв.

.

Най кобыла журится, що велику голову 1112468, Найлутша спóлка, чоловѣ к та жѣнка.

— 57"— Найлутше ся своею пядью мѣрнти. Най не буде вóд Бога грѣху, а вóд людій смѣху. Най слѣпый камѣнь у воду верже, то и видющій не найде, й ся твое меле — не выберай. ся тобѣ не бажить печеного рака. ся того не бажить, що ся хаты не держить. Най того опану в., хто свого не пилнуе. Най у ката, абы була заплата. Накадив му пóд нóс. На кóнскій великдень. На кого Б6г., на того и люде. На кого вороны, на того й сороки. На кони ѣде, а коня шукав. На кпы — шоб" ся дивовали такій дурнѣ, НК "I”ы, На круте дерево крутого треба клина. На ласый кусок найдеся куток.

IНа леду дур н ы й хату ставить. На мелника вода р о бить. На мои руки найду всюда муки. На мѣд, не на жовчь, люде мух ловлять. На оден раз не збтнешь дерева. На одній сѣножати и вбл. 1пасеся и бузько жабы ловить. На одним мѣсци и камѣнь порастае. Напасть на гладкій дорозѣ здыбле. На перёд не вырывайся, з заду не о ставляйся — середины, держись.

— 55 — Напер. на мня, як дюг на теля. На Петра вериги ") розбиваются крыги. Напійся воды, коли "сь з-ѣв пóв бѣды. Напиши пропало. На Подблю, хлѣб по кóлю, а ковбасами плóт гороженый. На похиле дерево и козы скачутъ. На пса уроки — на кота помысл. На Рóздво обóйдеся без паски, а про мак, буде й так, а без олѣю не з6млѣю. На рожен махати — з рогатим боротись. На свóй млын воду обертаe. На святого Луки, нема хлѣба, анѣ муки. На село дурнти, бо мѣщане знають, (або)— бо у нас мѣсто. На Симеона КОды боится кóнь груды. Наскочив звѣрь на ловця. Наскочила коса на камѣнь. На смерть нема зѣлья. Насмѣвалась верша з болота, коли огля дится, ажь сама в болотѣ. Наставилося вовковн в зубы. На старе смѣтьв вертайся. На столѣ тарѣлки, напіймося горѣлки. На стрѣтеніе стрѣтилася зима з лѣтом. Натер му перцю в нóс. На ти сыну рака, набухайся, та молоти. Нà тобѣ Данило, що менѣ не мило.

*) 16-го Сѣчія.

— 59 — Нà тобѣ небоже, що менѣ не тоже. На тое коваль клѣщи держить, щобу го в руки не пеклó. На тое курка греблe, aбы що выгребла. Натягаeся як пес до роботы. Наука не йде на бука." Научить бѣда ворожити, коли нема що в губу вложити. Научу я тебе в середу кншку ѣсти. На фрасунок добрый трунок — не поможе и трунок, як прійде фрасунок. Начіим возѣ ѣдешь, того пѣсеньку спѣвай. На чорнйм ся хлѣб родить, а на бѣлым що? ... На чужій коровай очей не зрывай, а о собѣ дбай. На чужѣй нивѣ все лѣпшая пшениця. На чужйм подвóрю и трѣски бьють. Нашого поля ягода. На щастье вашелякая май серце еднаке. Нащо бык навык, на тое и налѣгае. Нащо в кирницю воду льяти? Нащо здорову голову пбдѲвангелію класти. Нащо свннѣ (не при вас мовлячн.) монисто. Нащо ты другого Бога взываешь, коли СВОРО II3461IIIЪ, На Яндрія вложи руку в засув. На языцѣ мѣд., а пóд языком ѣд. Нà! ѣджь дурню, бо то з маком. На Юра-Ивана, на рахманскій (брах манскій?!) великдень.

— 60 — На Юра, як рак свисне. Не бóйся чорта, але злого чоловѣка. Не бити кума, не пити з ним пива. Не буде Галя, буде другая. Не буде нас по нас. Не буде пес голои кости глодати. Не буде С" ПесьО1"О ХЕВОСТ94 (11194. Не буде С 114924 СО„ДОНIIIЕI94, Не буде с тои муки хлѣба. Не буде уже тогды мене голова болѣтн. Не будешь палця лызав. Не будутся за ним звоны розбивати. Не будь солодкій, бо тя злыжутъ; не будь гóркій, бо тя сплюють. Не було в заяця фоста и не буде. Не було нам гаразду, тай не буде. Не вдавайся в сварку, бо будешь битый. Не вдавайся з апостолами за стóл. Не велика рѣчь, шо е в хатѣ пѣчь. Не видав Гриць нагавицъ, то ся вберав, то розбераe. Не видѣла сова сокола, як уздрѣла, ажь умлѣла. Не в кождій водѣ мыло роспустится. Не вмнвся до неи. Не вóдкотится ябко далеко вбд яблунѣ, а хоть ся вóдкотить, то ся «остиком оберне. Не вбл (шановавши слухи вашй) пердить, то чоловѣк говорить. Не все добро, що смакуе.

Не все то в середу Петра. Не все то золото, шо сія свѣтить. Не все то правда, що на весѣлю ладка ють (спѣвають). Не все тото правда, що в княжцѣ пише. Не всякому духу вѣрь. Не всѣм однако дано, одному ситце, дру гому решѣтце. не вне панько шилом борцу, Не вчас даешь хлѣба густо, коли зубóв в губѣ пусто. Не выводи вовка з лѣса. Невѣдомость грѣху не чинить, Не вѣрь губѣ, бо вона часом бреше. Не вѣрь губѣ, положи на зубы. Не вѣрь жѣнцѣ, як чужому собацѣ. Не вѣрь кобылѣ в дорозѣ, бо серед бо „ЛОТА СЕНН05. Не вѣрь мужу своим очам , лише моѣй повѣсти. " Не вѣрь нѣкому, нѣхто тя не зрадить. Не вѣрь псови, бо тя вкусить. Невѣстка скаржится, а на лицѣ не змар нѣла. Не говори пишно, абы тѣ назле не выйшло. Не годен того, же го земля святая на собѣ носить. " Не гордун, що дбстав то ковкнув. Не грай кóтка з медведем, бо тя здавнть. Не громадь дудку сѣна, бо загрузнешь по колѣна.

— 62 — Не гризи з дѣдьком орѣхбв. Не грѣй гадюки в пазусѣ, бо укусить. Не давайся кожному вѣтрови повѣвати. Не дай Боже з Ивана пана. Не дай подобы, уйдешь обмовы. Не далека то Украина. Не дармо го Ббг назначив. Не дасть того дóбра родина, що зла го рóдина. Не лбаю о тѣлы, коли имѣсячь свѣ тить. Не де й бьешь, як не по головѣ. Не дивися на уроду, лише на пригоду. Не для Гриця паланиця. Не для пса ковбаса, не для кота сало. Не дбстане вбн языка (вѣсти). Не доросла (выбачте) свиня до коня. Недосóль на столѣ, а пересбль на хребтѣ. Не до тебе пилося. Не дри"жь мене приступаючи, Не жалъ плакати, коли ее за чим. Не жаль утопитися у чнстій водѣ. Не женився — не журився; оженився — зажурився. Не зазнавши бѣды не буде добра. . Не за нас то настало, не по нас пере С1 а н е, Не замѣтай чужои хижы, смотря чя твоя заметена, Не

зарѣкайся

всього робити — тилько

свого уха вкусити.

— 63 — Не заспить грушок в попелѣ. Не затрубить пес як вовк. Не за тото бито, шо ходила в жито, але за то, що дома: не ночовала, Не заходи з дѣдь ком в заклад. Не зачишай гида, не каляй собѣ вида. Не зачишай Жида, бо готова огида. Незваному гостю мѣсце за дверми. Не з вѣка калѣка — не до смерти пан. Не здоровкай, коли нѣхто ти не кланяеся. Не злюбив собѣ мѣстця. Не з однои печи хлѣб ѣв. Не иде до Петра, ино до Рóздва. Не йди борзо, бо на бѣду найдешь; не йдн поволи, бо бѣда на тебе найде. Не йди до щику, звару тобѣ борщику. Не кажи „злодѣй”, поки "сь, за руку не СХОДЕIIIЕ. Не кажи „гоц9, поки не перескочишь. Не кайся рано встати, а молодо учити. Не кіом, то го палков. Не клади псови палцѣв в зубы, бо вку СИРЪ. Не кождый спить, хто- хропить. Не кпите з Микиты, бо Микита сам кеп. Не кракала ворона, як до горы летѣла, але буде кракала, як з горы поле 9IIIIIIIIII Не крути, бо перекрутишь. кусай, не стижи и не лыжи. Не лакомься Грицко на дурницю.

— 64 — Не лушне так ходак, як чобóт. Не лѣзе, не тече, само ся волоче. Не любить правды, як пес мыла. Не мав вовк чим — та лыками. Нема злого — жебы на добре не выйшло. Нема злои дороги до своѣй не бóги. Нема кости в языцѣ, можь брехати владыцѣ.

ни

Немала баба клопоту, купила си порося у баба в крик, порося в квѣк. Немало чорт ходакóв сходив, заким IIО3НО("ИН,

нх

Нема лѣпшого чоловѣка над мене — нема гбршого пса над мене. Нема лѣса без вовка, а села без лихого чоловѣка. Нема над ню и над вбтову свнню (выбачте ми сесе слово). Нема над рыбу линину, мясо св и н н ну, ягоду с л и вину а дѣвку Марину. Нема нынѣ в нѣким правды, ино в Бозѣ, та в менѣ трошки. Нема нѣчого без „але”. —

"

Нема при повѣстки без правды. Нема роду без выроду.

.

Нема рыбы безости, а чоловѣка беззлости. Нема слободы, як на Украинѣ. Нема смерти без причины. Нема то ремесло, яклемѣшь, та чересло. нема щастья беззаздрости. Нема що в трѣски зберати.

— 65 — Нема що в коляду класти. Не мóг вм тобѣ — ледвы собѣ.

IIе могла звабити колачем, а потóм тяжко було вóдбити бичем. може по конях, то по голоблях. можна всѣм губы заткати. можь по кони, то по кульбацѣ. на брехнѣ свѣт стоить. на перед людей, тилько по перед люде. нынѣ с поминком — не против ночи згадуючи — не прудком кажучи. обертай кота фостом. оден пес Гривко. оженишься, поки тя не обрещуть. остри ножа, доки "сь незловив барана, падe грушка далше вóд листя переливки. печалься утром, бо утро тобою. пирожнся, коли "сь не пирóг. писаніи рукавы скачутъ, но сыте че рево. Не пытай „чій я?" — но пытай „що я?“— Не пуши, головки не суши. Не пытай „як ся маешь?" — посмотри то пóзнаешь. Не пышно, абы затншно. Не плакав бы слѣп., кобы выдѣв свѣт Не платитъ богатый, але виноватый, Не плачь за жѣнкою, буде другая, Не плюй у воду — лучится нашитись,

— 66 — Не пбдешь по добрій волѣ, то пбдешь по неволѣ. Не поберѣгши тѣла и душу погубишь. Не позы чай, злый обычай, як вóддае, то ще лае. Не позычай у сусѣда розума. Не показуй пугачевн зеркала, бо вóн сам знае, що красный. Не помажешь — не поѣдешь. Не поможе кадило, коли бабу сказило. Не поможе вороновна мыло, ани вмерлому кадило. Не при казка, але правда. Не присувай соломы до вогню. Не продавай вовка, ажь го забьешь. Не пхай палцѣв меже дверѣ. Не пхайся, де тя не треба. Не рада коза торгу, а куры весѣлю, та мусять. Не рад хлоп, що дбстав в лоб, ще ногою дригаѳ. Не рбвняйся свиня (выб.) до коня, бо шерсть не така. Не робив Жид на хлѣб, та и Цыган не буде. Не роби з губы холявы. Не родися красный, но родися щас н ы й. Не святіи горшки лѣплять. Не с кіом ся вырвало, нѣкому в лоб не дало. Не скрошишь того свяченов водов.

— 67 — Не скупбсть, але лихая сила. Не солоне, як трава. Не спитавши перше броду, не лѣзь прям цем в воду. Не стала шкира за выправу. Не сягай через крупы до пшона. Не такій чорт страшный, як го малюють. тебе беру Тацю, тилько твою працю. тилько свѣта, що в вóкнѣ. тилько ѣды, килько бѣды. тогды коневи вóвса, коли вóн дивится до пса. Не тогды коня сѣдлати, коли на него сѣ дати. Не тогды меча шукати, коли ся треба по ТЫКати. тогды хорта годують, коли на ловы йдуть. той злодѣй, "же вкрав, але той, "же СХОВАВ, той козак., що зборов, а той, що вы вернувся. Не тому прѣсно, що не кисло, ино тому, що не росчиняно. " IIе то сирота, по роду нема, а тѣ сиро та, що долѣ не маe. тра стару клопотати, стара знав, кому дати. Не трать часу, поки бритвы голять. Не треба Бога о дощ проснти, буде вбн., ЯК; СIIIIАНІЕМ КОСИТЕII. 4

— 68 — Не треба все на нбжки ставити. Не треба с тим жартовати, що болить. Не тримай з панами спóлки, бо як твое довше, то втнуть, а як коротше, то натягнуть. Не тягни пса за хвóст., ботя вкусить. Не увѣришь, поки сам не змѣришь. Не умен до двайцять, не жонат до трійцять, не богат до сорок, кру гом дурак. Не умераютъ старіи, але часовіи. Не умер — болячка го вдавила. Не уродить сова сокола, ино такe, як Сама, Не уроком-неуроченькн. Неутѣкав пес вóд колача, але вóд бича. Не учнся розуму до старости, але до смерти. Нехай буде гречка, най не буде суперечка. Нехай гуляе молодъ... бóльшь копы ли ха не наробить. Нехай и коза знае, коли свитав. Нехай ся прѣчь каже. Нехай тоти плачутъ, що нам зле зычуть. не хапанка на иванкѣ. " Не хашайся дурницѣ, не будешь седѣв в темницѣ. Не хвалися мудрый мудростію, нѣ силь ный силою. Не ходить о наѣдок — лише о покушанье.

.

Не хотѣли Жиди ѣсти манну, найже з-ѣ дятъ дѣдька. Не хочу — дай сюда; не треба — здастся. Не чудно, що кóнь здох, але хто дав псам знатн. 2 Не чим тоѣ так величають — зазуля, за зуля! Не шкодить бѣльмо оку, лише що не ви дить. Не штука дати, коли в з вóдки братіи. Не штука писати, коли е що дати. Не штука роскинути, а штука зóбрати. Нещаслива година, як лиха р о д и н а. Нещасливость свѣта, збавилося лѣта, прійшла зима, тай хлѣба нема. Нещастье нѣколи само не приходить. Не щодень великдень. — Не щодня брѣдня. Не щодня можна сѣяти, зберати. Не ѣв — замлѣв; наѣвся — розболѣвся. Не ѣсть пан дяк гусей. Нóс выше губы носить. Нóчь нѣкому не спріяв. Новe ситце наклинци, а старе пóдлавою. Нового не запроваджай, старови н ы дер ЖИСЪ. Нога ногу пбдперав. Ноги собѣ скалить, а чоботы на кію носить. Носится, як баба зо ступѣром. (Казка). Нужда бытя побила (не на вас показуючк). Нужда закон ломить. Нужда мовчати не вмѣе.

14, 4

— 70 — Нѣ Богови свѣчка, нѣ чортовя ожух. Нѣ взад., нѣ вперед. Нѣ в кут, нѣ в дверѣ. — Нѣ вóд сонця, нѣ вóд мѣсяця. Нѣ ворон кости мои туды не занесе. Нѣ в сих, нѣ в тых, як собака в човнѣ. Нѣ в три, нѣ в штыри — нѣ в пять, нѣ в девять. Нѣгде мѣсця не загрѣе — такій непосе дущій. Нѣ дар, нѣ купля. Нѣ до Бога, нѣ до людей. Нѣ з губы мовы, нѣ з носа вѣтру. Нѣкому на чолѣ не написано, щ6 вóн. Нѣкому сама птаха в руки не вскочить. Нѣм детина запѣла, когут духа спустив. Нѣм пироги будуть, то баба умре. Нѣм с о н ц е зійде, роса очи выѣстъ. Нѣм товстый схудне, то худый здохне. Нѣмый як рыба. Нѣ пес, нѣ баран. Нѣ писати, нѣ читати, а хотятъ за короля обибратн. (Казка). Нѣ плуга, нѣ ролѣ, высшися до волѣ. Нѣ се, нѣ те. Нѣ с сьoго, нѣ с того, берь за лоб оден другого. Нѣ сѣло, нѣ пало, дай бабо сало. Нѣ сюд, нѣ туд. — Нѣ так, нѣ сяк. Нѣхто не вѣдае, як хто обѣдав.

— 71 — Нѣхто не знае —лише дѣд, баба и цѣла громада. Нѣхто сороцѣ с пóдхвоста нё выпав. Нѣчого не знае о божійм свѣтѣ. Нѣчого не роби, лише Пилипа жени. Нѣчого собѣ не виннй"смо, йно добре слово. Нѣ швець, нѣ мнець. Нѣщо бабѣ по едвабѣ. Нѣ юшки, нѣ петрушки.

(!), Обійдеся Андрушка безтого окрушка. Обійдеся великдень без гречанои паски. Обійдеся в недѣлю без свяченого. Обійдеся цыганська весѣлье без марцы пана. Обійшовся, як Сахно в церквѣ. Обложився дѣтьми, якдѣд онучами. Обома руками дати. О бѣду не трудно. Обѣцяв Бóгдати, але казавчекати. Обѣцянка, а не данка, дурному радóсть. О вовку помовка, а вовку кошарѣ.

-Оглядайся на заднѣ колеса. Огонь а вода добрій служити, але лихй IIIАНОВ4IIIII. Огонь з водою нѣколи не погодишь. (!) г о н ь святый — мстится, як го не ша нувшь. Одже ту сук — тай годѣ.

— 72 — Оженився, на чотыре вѣтры, а на пятый шум. Ой дружба, дружба! гóркая твоя служба. Ой жур, мати жур, лѣпшій Русин, як Мазур. Ой не втне Панько тѣста, бо ячмѣнне. Ой так, тай не як, де урода, там и смак. О нашую то шкиру ходить. О Николѣ, тай нѣколи. Орел не пристав з воробщіями. Орѣх, вóл и н е вѣста одним духомжіють, нѣчого доброго не чинять, коли их не бьють. Остатня рѣчь вовком орати. Острить зубы, як кóт на сало. От бѣда — тай годѣ. Отець по батькóвськи побье, по батькóв ськи i помилуе. Отечество на языцѣ, а в серци облуда. О тóй добѣ — кождый собѣ. От так по козацки, нема хлѣба, ѣстн пляцки.

"

О умерлим добре вогоріи, а нѣ, то мовчи, Очѣ бы ѣли, а губа не хоче.

II. Пан Бóгдав купця, а чорт розгудця. Пан Бó г старый господарь. Пан добрый, як отець, взяв корову н ско пецъ, а панѣ, як мати, казала теля 143НТИ.

Пан с паном, а Иван з Иваном. Паничь — не знав ничь, но вдно письмо, тай то муз головы вытрѣсло. Паничь — що украв бичь. Пан лупить хлопа, як скопа, а дѣдько пана, як барана. Пан на тронѣ, а хлоп на ослонѣ. Панська ласка до порога. Панське око коня тучить. панство в головѣ, а вошя за комнѣром. Пан хорошій, та нема грошій. Паны бьються, а мужикóв боки болять. Паны скубутся, а пбдданых чубы болять. Паны, як дурнѣ, що хотятъ, то роблять. Панѣ, на цѣлій сани, та ще й ноги высять. Пек-п е к о м нема що ѣсти. Пе к ти о с н н а — ги на тя — пропавóы"сь, не снив бы"сь ся. Пеня м о с к о в с ь к ая. Перед неводом рыбы не ловлять. Перед обѣдом не вадить, а по обѣдѣ за гладить, Перезувся в сѣчку. Перейшов вже скрóзь сито и решето. Перейшов на днти нячій розум. Переплив море — на березѣ утонув. Перехрестися, та влѣзъ в болото. Первого торгу не пускайся. Перше коло чо бóт ходив, а теперка не знае, як в них ступати.

— 74 — Чершій князишок, як поледу, другія, вы 19 меду, а за третій не пытай, лышла давай. Першій коты за плоты, Пес бреше, вѣтер несе. Чее бреше на сонце, а сонце свѣтить. Пес бреше, пан ѣде. Песздохлый не кусае, Ч99 на кости лежитъ; сам не ѣстъ на дру гому не дастъ, Чес не з-ѣсть не повалявши. Ч99 пса ѣсть, коли ся ѣстя хоче. Пес псу-брат. Песя мати не загляне, Чеченій голубы не летятъ до губы, Пій, а не бій, Ч94нуй носа свого, а не кожуха молча, Ч999въ, писав- чимѣ запечатованы 19994494 чорт бабы: „цо о возѣ людь-.

99Р9ть?”—„Славлять, величаютъ, т.-. «А що о менѣ?" — „Якось вас дуже на зубы взяли." — Пытался дѣдька, чим бы хотѣя буты т.-. «Чюмонскою кобылою, мелника кур кою, або панскою мамкою,» Пытатися кума-розума. Питься, пожитье. Чащить, як каня. «Або — якдѣдыко и гра довійхмарѣ. Пье на вовчушкиру. Пье, як по оселедци.

4

— 75 — Плаче, як роба в неволѣ. Плачте очи — видѣли"сте, що"сте куповали. Плете дубы, як на шалилѣ. — плете ба Н е Л В0К11, Пливае, як пампух в олѣю.

"

Пбди до Кракова, всюда бѣда однакова. Пбди за Бескиды, незбудешься бѣды, Пбди и за Карпаты то треба бѣдовати. Пбди з дурнем на раки, а вóн ловить жабы. Пóди псе, укуси мене, а потому бѣды не збудешься. " Пóду до церкви, але не буду молитися. Пóзнав, куда стежка в горох. Пóзнав свóй свого. Пóзнав и коза, коли полудне. Пóзнай грача, не партача. Пбзнати вовка, хоть в баранѣй шкирѣ. Пóзнати ворону по пѣрью.

.

Пóзнати дурного, по смѣху іого. Пóзнати з мовы, якои хто головы. Пóзнати пана по холявах. Пóзнають хлопцѣ и в калній сорочцѣ. Пóлтя нѣхто не мастить. Пóрвався, як з мотыкою на сонце. Пó сла нѣ сѣкуть, нѣ рубають. „Пóшла бы ты за муж 2” — „Та бы ся пó шло.?—„Мавшь ты що?”—„Табы ся знайшло." — „А робила бы ты?” — „От! розговорили "сте ся. Пóшла вго псалтыра на перецъ.

Пóшла по сыр, а в хатѣ пожар — пóшла по масло, а ѣ в печи погасло. Пбшли дурного, за ним другого. Пóшли дурня —то сам дурнем збстанешь. Пóшло му по носѣ. Пóшло поле в лѣс. Пóшло щаст ь е в лѣс по прутье. Пóшов в лозы пасти козы. Пóшов до головы по розум. Пóшовдѣд на жебры, та не мав в що хлѣ ба класти. Пóшов, як богачеви (або:

бѣдному) по

смерть. Пóшов, як рак по дрѣжджи. Поберѣмься небого, в тебе мало, а в мене II ЧТОЕ"О. По бородѣ потекло, а в рот не попало. Повело му ся, як с Петровои днины. Поволи хлопчику, раз хлѣба, два разы борщику. Поганому за шостак.

"

Погорѣлець — хлѣбз-ѣв, а солому спалнв. По добрій хвилѣ лихую ждай. Показався — тай сховався. Показуе грушку на вербѣ. Показуе дорогу, а сам в болото лѣзе. Поки дѣда, потихлѣба. Поки Василія, потн весѣлья. Поки мѣшка чують, потишанують. Поки не упрѣти, поти не умѣти (або уздрѣти).

— 77 — Покинь живе, та шукай умерлого. Покинь сани, возьми вóз. Поки плѣши, поти кныши. Поки ся дѣвка не вóддасть, то и псови воды подасть; а скоро ся вóддасть, то и собѣ не хоче. Поки три-пять (недѣль по Рóздвѣ) не ми не, то тепла не буде. Поки щастье плужить, поти пріятель служить. Покора стѣну пробивав. Покраснѣти, не покраснѣя, а подобрѣти подобрѣе. Половина свѣта скаче, а половина плаче. Помагае, як мертвому кадило. Помастив му медом пóд нóс. Помагайбóг — Бодай здоров. „Помагайбóг Гриню." — „Кошаю

пане

глину.” По нитцѣ дóйдешь клубка. По нѣмецки нецки, по польски корито. По обѣця нку треба швидкого коня. По оченаши, напіймося по чаши. Попамятаешь московсѣкій мѣсяцъ. По парѣ, по парѣ, а з заду два. Поправився с печи на лоб. Порóмняв горы з долинами, а богатых з убогими. По роботѣ пóзнати майстра. Порожня бочка гучить, а повна мовчить, По смерти нема покаяня.

— ?5 — по смѣху плачь наступав. Постава свята, а сумлѣнье злодѣйска. Постигло му в пятах. Постнмо як Рахм а н е. *) Поти добро, поки мокро. Поти ягнятка скачутъ, поки мати видять. Потрѣбный, якдѣра в мостѣ. Похвала з власнон губы не поплачусь. Почухрайся, де тя не свербить. По швѣ му ся поре. по ярмарцѣ лихій торг. поѣхала гася, тай вернулася.

" -

Правда в очи коле. Правда розмыслу не потребуе. Правда, як двѣ. Правда, як олнва на верх выйде. Правдою цѣлый свѣтзійдешь, а неправ дою, анѣ до порога. Працюе, як чорный вóл. . Прибери пенька, то стане за Сенька. Прибери пня, дай му имня, и з него буде чоловѣк. *) Росказують, що в люде (нарóд) далеко десь на сход сонця за чорными морями, котрй звутся Рахм а н е. Оны суть у Бога щасливіи — дуже твердо постятъ, лише раз в рбк на великдень мясо ѣдять. А велик день р а х м а н с к i й (кажутъ) припадав на п е р е п о л о вл е н і е (25го дня по наших великодных святках), коли шкаралуша свяченого яйця вóд нас ажъ до них через море запливe.- Чи не в то яка темна повѣсть о Брама нах Индійских, або вѣдав память ко лишнои связи нашого народа з далеким востоком, або знать походженія Словeниз Индіи!? — Пр. Изд.

— 79 — Прибудь щастье, розум буде. Привикай до господарства з молоду, не будешь знав на стар6сть голоду. Пригоды учать згоды. При готовій колодцѣ добре огонь класти. Придаток не стоять задаток. Прійде и на пса колись зима. прійде коза до воза, скаже „мел Прійде кумець на обѣдець, а лыжки не буде. прійде лѣто, то и розмаито, прійде зн ма, то хлѣба нема, и чоботы ледащо и робити нема що. Прійшла свиня (выб.) до коня, тай сказа ла: „Ось бо я румак."— А кóнь вóд казуе: „И ноженьки тоненькій, н у шенька клапонькй, и шерсть не така, у и сама як свинія, 1? Прійшов гбсть, та на голу кóсть. Прійшов— нѣ ситця, нѣ решѣтця. Прійшов по хвили — вже мыски помыли, Прійшовхтось, тай взяв щось, пóшовбы м за ним., та не знаю за ким, Прійшов, як слѣпій до фарбы. При компаніи дався Цыган повѣснти. Прилип., як пяный до плота, Прилип., як слѣпый до тѣста. Приложи руку — бо рука не кума. Прилѣпнв, як горбатого до стѣны. При мнѣ мого не бій. Припав му до смаку, як муха до меду.

— 80 — Природу тяжко одмѣнити. При своей небозѣ добре и вдорозѣ. Прнсхло, як на псови. Притяли му крыла. Прнчѣпи кобылѣ «бст. Продав пса за лиса. Про вдного жовнѣря вóйна будe. Прозьба панська рóвно знаказом ходнть. Прозьба стѣну перебье. Промый чоло, чи не дасть Б6г чого?.. Промѣнявремѣнець на лычко.

"

Пропав батько з дурными сынами, Пропав Козак з дудами. Пропав, як пес в ярмарок, (або)— як ка мѣнъ у водѣ. Просили — не хотѣв, казали — мусѣв. Проси, як найбóльше, а бери, що дають. Просто з моста на бѣгущую воду. Пси выютъ, а мѣсяцъ свѣтить, Пси му за ухом выють. Псови очи, а чортови душу запродав. Псѣ голоса не йдуть на небеса. Пуста голова анѣ посивѣе, анѣ полысѣв. Пустив Бóг Микиту на волокиту. Пустився на хехкій хлѣб. Пусти пса пóд стóл, вóнлѣзе на стóл. Пусти уха меже люде, то цымало учуешь. Пфу на землю, заким ся оженю. Пхаeся, як до свяченои воды. Пяній а дѣти и нехотя правду скажутъ, Пяный на все збзваляe.

— 81 — Пяный свѣчки не поставить. Пяный собѣ розум вóдбераes, а Бóг му и знов дае. Пятами накивати.

в. Рада бы душа до раю, та ѣ грѣхи не пу СКАIIОТЪ. Рада бы мама за пана, та пан не бере. Радься другого, а смотри свого. Раз, два не поможе, то десѣть поможе. Раз мати родила, раз гинути треба. Раз тилько козу на лѣд нагнати можна. Рана загоится, але зле слово нѣколи. Рано встати, треба ся вмити и росче сати. Рано к панок. Ранй пташки зубы тереблять, а пóзнія очи. Раховати сыр., масло, то и пирогóв не ѣсти. Рахуй грошѣ стиха, не зазнавшьлиха. Рація раціев, а шкода шкодов. Рóздво ялобы ся, а великдень не снив бы ся. гоби» — на себе ся дни. Рогат и н*)— Богови побратим.

*) Мѣстечко в Бережанским обводѣ над потоком Гни л о ю Л и п о ю, колись було заможне. Пр. Изд.

— 92 — Роди бабо днтину — а бабѣ столѣт. Роди бабо днтину, будешь панянкою за годину. Родом куры чубатій. Рожа и межи кропивою збстане рожею. Розгнѣвався — муха му на нбс сѣла. Роззявляв губу жаба на вола, але го не з-ѣсть. Розлетѣлися, яклиповe клинье. Розмова, як гуся с пацятком. Розмова, як с кобылою в болотѣ. Розумный пóд стóл неляже. Розуму богато, а грошей мало. Розуму до головы нагнати. Роскóшь творить бóль ; як приходить смакуе, як вóдходитъ катуе. Роспустився, як цыганська пуга. Р о спустне житье в молодости, прино сить хоробу на старіи кости. Россвѣтив му свѣчку, що ажь з очей искры „летятъ, Россмѣявся так красно, як бы пекла не хотѣв. Росстанье з милым смерти ся рóмнаe. Росте, якз воды, (або)—як надрѣжджох. Рости псу трава, коли мого коня нема. Росчесавѣй косу до вѣнця. *) Рубай коло сука, треба раз в сук. Рука кожда к собѣ горне.

*) Извѣя вно.

— 83 — Рука руку мыe, aбы обѣ були бѣлій, Руки бѣлій а сумлѣнье чорне. Рушив розумом, як здохле теля хвостом. Рыба в водѣ, а ѣсти ѣй годѣ, Рыба рыбою живе, а люде людьми. Рыба, свинина не потребуе внна.

("). Савка в кут, коли гостѣ сут. Сам блудить, а других судить. Сам бык землю борикаѳ., и на себе кидае. Само ся дав, коли в. Санна ѣзда, ангелская ѣзда, але дѣдьчій выворóт. Свиня (шановавши слухи ваши) квнчить, а в плóтлѣзе. Свиня (выбачте) мѣх дре, и сама ревe. Свинѣ (выб.) не до поросята, коли ю смалят. Свóй дóм не ворогъ, коли прійдешь, то прійме. Свóй менѣ не милый— а при мнѣ гоне бій. Свóй, не свóй, не лѣзь в город. Св6й свому завсѣды рад. Св6й хоть не заплаче, то ся скривить; хоть ся не скривить, то не высмѣе. Свое взяв, тай прав. свое не видитъ подносом, а чуже подлѣсом. Свое святое — чуже найсвятѣйше. Свои люде не Татаре, не дадутъ за гибати.

— 84 — Свѣдчится Цыган своими дѣтьми, Свѣт скаче— свѣт плаче, Свѣт собѣ завязала. Свѣтъ як банька, а люде якмухи. Святый с п о к о ю, гаразд с тобою. Се бѣда, мама Гриця привела, та не знаем, НК 3Вати, Сей свѣт позыченый. Сей свѣт, якмаковый цвѣт. Сербай, недбай, хоть рѣдко, ибь богашыкѣ. Середа пó ст., не треба губы маститя. Сердитая собака, вовкови корысть. Сердятся, якбы му песков6асу з-1в. Серцем люби, а руками тряси. Седи в хатѣ, не рыпайся. Седи грыбе, зак. тяхто здыбле. Седн, та грѣйся — плачь, та втерайся. Седить, яку-бога за дверми. Седить, як на ножах. (або)—як на жару. Седить, як чорт на грбшах в болотѣ. Сик, шнк на помело, коли воды не було. Сила без головы шалѣв, а розум без сн лы млѣе. Силованым коньом недоробишься. Силоваными очима не можься довгодивнтн. Сирота — а губа як ворота. Скаженіе Схрань Боже) лише слѣпе зара З„ЛИВе, Скаче, як дѣдь ко. Скаче, як теля на посторонку (на упонѣ). Скачи враже, як пан каже. «.

— 85 — Скачу, як хлѣбзобачу. Скнра на чоботы, язык на пóдошвы. С кого ся насмѣхають, с того люде бу ВаIОТЪ. С конем не грай, невѣстѣ не улѣгай, грошей сам неховай, коли не хочешь шкоды мати.

-

Скорій як черепаха. скулився. стулився гя пес. це й хвост пóджав. Скупый два разы тратить. Скупый пе глупый, щодрый не мудрый. Скривнвся, як середа на пятницю. Скрыплаве колесо довше ѣздить, як нове Слава бы ти пропала (нехай ся прѣчь каже). Слабому животови и пироги завадять. Сливка— слинка, грушка:—мннушка, рыба — вода, хлѣб голова. Слова до рады — руки до звады. Слова масніи, а пироги пбсніи. Слова не полова. Слова шкоды не нагородять. Слово вылетить горобщем, а вернеся волом. Служба вольности не тратить. Служба не дружба. Слухай богато, а мало говорй. Слѣпый невндющого водив, та оба вяму повпадали. Слѣпый хромому доганяе. Слѣпый—хто через решето (або — далше вóд носа) не видить.

"

— 86 — Смаку— як в печенйм раку. Смаруй хлопалoiом, а вóн смердить гнoioм. Смерти не треба шукати, сама прійде. Смерть а жена вóд Бога призначена. Смерть за плечима, а бѣдѣ весѣлье. Смерть лести незнаe. Смерть не перебераe. Смотри желѣзного кóлка, а не срѣбного. Смотри кбнця кождій справѣ. Смотри, мовчій — а свое робй. Смотри себе — буде с тебе. Смуток бы на тя темный, та чорный у пав! (недо вас кажучи). Смѣйся смѣшку — дам ти кишку. Смѣлый, як за плотом. Снувся мя перед очи, як в день так в ночи. Сóль омаста— масло окраса. Соб быцю коло плота, яка плата, така i робота, Сова хотьбы лѣтала по пóд небеса, то со колом нѣколи не буде. Сокира, мотыка, топорець — сорока, во рона, воробець. Сокира остра, мотыка ѣй сестра, Соломяным слугою нѣхто не доробився. Соломяный парубокзолоту дѣвку бере. Со нце бы тяпобило (нехайся прѣчь каже). Сонце свѣтить, дощнк крапитъ, чарóв н н ц я масло робить. Сонце ся в морѣ купае — сонце сmочило. Сорока горѣла, бо пити хотѣла,

— 57 — Сорока скрегоче, гостѣ каже. Сором стер собѣ с чола. Сорочки не маe, а женитися гадае. Сорочку выкупив, а сукман заставив. С палця собѣ того не выссав. С панами рѣдко, а з дурнями нѣколи не приставай. Спаньем голоду не перебудешь. Спанье не дасть конье. Спасбвкаласбвка, а петрóвка голодбвка. Спасся як медвѣдь. С перцем, чи не с перцем, коли с щирым серцем. спився як веля (Бейла) "). Сни доню — най ти доля росте. Спить сова, тай куры бачить. Спить, якбы шовком шив. Сплющій песне угонить заяця. Спóлка двох годув.

.

*) 1188 Бела король угорскій, буцѣм в помбчь про гнаного Князя Галицкого Володимира Ярославича, пбдступив с сильным вбйском пóд Галичь. Галичане по удаленію свого Князя Романа Мстиславича Во лодимирского в6творили врата Уграм. Б е л а уверг Кн. Володимира втемницю, а осадив на княжеским престолѣ сына свого Андрея, котрый загостив шися беспечно, пановав насильно над Галичанами; доки Кн. Володимир неутѣк из неволѣ, и (1190) с помбчью Казимира Справедливого не приступив пбд Галичь. Тогдѣ Галичане выгнали Угрбв и з радо стію пріймили свого родимого князя. По тійм то Белѣ осталась приповѣдка. Прип. Изд.

— 88 — Сповного лехко брати, хочь убывав, не - Так знати, Спокóйный, як кобеля за возом. Спомбгся дѣд на обѣд., а баба на кисѣль. Споможи сиротѣ, выколетя очи. О прибудку голова не болять. С пустои студoлы не вылетить хиба сова. С пѣсни слова не выкидаютъ. Срѣбло, золото тягне чоловѣка в болото. С слѣпого, глухого, нѣмого найлутшій чо ловѣк (мужь). О старецького сына не буде добрый тазда. Ставився яклев, а згинув як муха. Ставится, як окунь протѣ водѣ. Став ми костев в горлѣ — сóлью в оцѣ — хрѣном в носѣ. Став не свбй. — як укопаный. — як опа реный. Стало на юшку, а нестало на петрушку, Стара панѣ все то шіе, то поре. Стара правда и старе внно завсе добре, але не стара дѣвка. Старого лиса тяжко зловяти, Старый, а не росте. Старый, а храмаe. Старшій Галичь вóдо Львова. ") "О 44 и 5 въ нынѣшняя столиця королевств г али чи ны и Володимирщины над потоком Полт ь о ю, построви Львом Даниловичем, князем руськи около 1270 года; а Галичъ, давнѣйшая столиця княжества, уже стояв 1140 года, коли Володи мирко Володаровичь Князь Теребовельскій перевѣс

— К9 — Старшій Грнць як Парашка. Статок робить достаток. Стережего, як ока в головѣ. Стереженого Б6r стереже. Стережися того, же не мае нѣчого. Стережися того, кого самБбг назначив. Стлустого мяса тлуста и юшка. С тобою говорнти, гороху наѣвшнсь. Сторонить вóд нього, як вовк вóд сѣти Страх бóльшій вóд переполоху. Стриже и голить. Стрижи, не обберай. Стругав, стругав, тай перестругав. Ступай здороги, бо ѣде безногій, Судна дѣравого нѣхто не наповнить. Суд. сквапливый рѣдко бувае справедли вый. Сукманка не мамка, коли ся ѣсти хоче. Сукна сук. Суха ложка губу дре (ротдере). Сухій марецъ, мокрый май, буде жито кобы гай. Схилився по полѣно, та стонк собѣ колѣно, Сховай, що не вадять.

-

С чим ся обходимо, тоe до нас лепне. С чужим и на серед села росставайся. С чужого злого учися свого. Счужого коня и серед калябухи злѣзай. свою столицю из Теребовлѣ до Галича. — Чуютъ ще нынька пбдушаліи Галичане достойнбсть свого гброда. Пр Изд.

— 90 — С чужои торбы хлѣба не жалують. Сыртилько вóдкладаный добрый. Сытый голодному не вѣрить. Сытый голодному не товаришь. сѣвкоменем." Сѣв як на леду. Сѣе вѣтер, вѣтром жити будe. Сѣльска собака най ся меже двóрскіи не мѣшь. " Сѣмь лѣт. го не бачив вм, бодай вм го був нѣкды не бачив. Сѣмь лѣт мак не родив., а голоду не вчинив. Сѣмь лѣт хробак в хрѣнѣ зимовав, а сма ку не зазнав. Сѣмъ миль пѣшки для однои кишки. Сякій такій, абы був, абы хлѣба роздобув. Сяктак, абы выжити. Сяктак, абы не полюдськи.

ру Така правда, як вошь кашле. Так бы"сь чув звоны. Так голюблять, як пси дѣда. Такдбав, як пес о пяту ногу. Так тепло, ажь пара кости ломить. Таке цѣкавe, ажь бульки з носа лѣзуть. Такій добрый, ино го до серця прикладай. ій жвавый, якбы з ока выпав. Такій красный, якбы гоз воску ульяв. Такій способный, як вóл до карнты.

"

— 191 —

Такій страх, що ажь сорочка полотном Стала, Таким ся рогомчеши, яким дбстанешь. Так кравець краes, як му сукна стаe. Так мама казали. Так моя добра хата, як твоя кóмната. Такой бѣдному нѣколи нѣчог“ не мати Такои ласки найду и в Парашки. Так пише, як мак сѣв, прійде читати, як врозѣ не знае. Так ся доробив, яксбль на окропѣ. Так ся зателепав, як Жид. Так ся тебе бою, як вторóчного снѣгу. Так ся хлѣбудав, щоб" ся кóт за шкиру сховав — закалецъ: на палецъ. Так тому рад, якбы му пси обѣдз-ѣли. Такто поможе, як сухому попѣл. Такто правда, як пси траву ѣдять. Таку Ббг коляду дав. Там де великій вóкна, богато свѣтла, а ма ло правды. Тамде сирота збстатися мае, лутше абы камѣнь вырбс. Там макогóн блудить, де макитра рядить. Там ся лѣниво працюе, де пожитку не чуе. Тане мнясо пси ѣдять. Танецъ не робота, хто не вмѣе, то сро „ЛЛ0ПАСС. Твердый Русин. — Тверда Русь, все пе " ребудe.

I тебе и святый петро незагрѣе

— 92 — Телиця яловая. Теля не знаеся на пирогах. Тень, тень, абы збути день. Тепле ваше паноньку слово. Тепло як в бани. Теплó, якзалнхим п а н о м. Тернина грушок не роднть. Терпить го, як сóль в оцѣ. Тилько воску и ладану. Тилько гадок, що в решетѣ дѣрок. Тилько до Ильѣ добрін р о н, а по Ильѣ повѣсь роя на гилѣ. тилько свѣтла и кадила. Тилько ся журить, як кобыла звернувши в болотѣ. Тимто прѣсно, що не кисло. Тинды-рынды за три грошѣ. Тиха вода береги ломить, а быстра тамуe. Тихо, як мак сѣе. Тобѣ смѣх, а менѣ плач. Товаришь мовный в дорозѣ стоитъ за вóз смарованый. Товчеся як Савка по пеклѣ. Тогды бы"м тя видѣв, коли свою потылнцю. Тогды вóн буде богатым, як пес рогатым. Тогды дали хлѣба, якзубóв не стало. Тогды дорога спѣшна, коли розмова по тѣшна. Тогды коваль зелѣзо кув, коли горяче Тогды лыка дри, коли ся деруть, тогды дѣвку дай, коли беруть.

— 93 — Тогды любить и сват, коли ся добре маe брат, а колы бѣдный, то забуде и братрóдный. Тогды мама бѣдузнавъ, коли малую детину Ма64. Тогды мама дурна, коли детина мала Тогды мн губы лыжи, коли чорніи. Тогды скупая, коли на дни. Тогды сусѣд. добрый, колы, мѣшокповный. Тогды то буде, як на долони волосьё вы ростe. Тогды у сироты великдень, коли сорочка бѣла. Того и чорт в ступѣ не потрафить. Того шукаe, що не положив. То его права рука, (або)— праве око. Тое мене нѣ свербить, нѣ болитъ. Тое му так потрѣбно, як лысому гребѣнь, слѣпому зеркало, а, глухому музыка. То не вчислѣ.. То не до шмыги. То, не з Грицьом справа, То не певна, то хитра пташка. То пустіи слова, але правды в них нема Торкни в стóл, то ся ножицѣ вóдозвуть. Тоще тогдѣ дѣялося, якшкиря нй грошѣ на свѣтѣ були. То язя с пекла родом. Тра знати по чому локоть. Трайти в свѣт за очи. Трафнв го в седно.

59

Трафив з дощу пóд стрѣху. Трафив на злый раз. Трафив свóй на свого. .

.

Трафилося слѣпій курцѣ бобове зерно, и тым ся удавила. Треба го, як пятого колеса в возѣ. Требадовго калатати, щобы бабуошукати. Треба му в сѣмь пасом воду освятити. Треба рано встати, абы его ошукати. Треба розу мом надточити, де сила не 3IIОже, Треба сесе в коминѣ записати. Треба шести, абы звести (лѣнивого). Три бабѣ, а два Жиды зроблять ярмарок. Три дни не живився, а красно дивився. Три дня ходу, до обѣд празнику. Тримаeся, "якрепяк кожуха. " Тримаeся як слѣпый плота. Тримае як мертвый рукою. Тримайте менез заду, бо впаду. Тримай язык за зубами. Три паны, два атаманы, а оден пóд даный. Труба на пса, на чоловѣка звбн. Труби Грицю в рукавицю. Трудна згода, де огонь и вода. Трудно, абы на добре выйшло, що из злых рук прійшло. Трудно рану гонти, а не уразити. Трѣщи, не трѣщи (морозе), вже минули водо"рщи.

— 95 — Трясе як молоде теля. Туда бій, а туда потeче. Туда то стежка в горох2 — Тут треба побренькати. Ты мене зачбп, а я тебе за воронку. Ты на него хлѣбом — вóннатебe каменем. Ты вму образы, а вóн тобѣ лубье. Тыць, тиць, де був Гриць. Тѣшится, якбы го бузько носом иськав. Тѣшится, як Жид пархами. Тягли медведя до меду, та урвали уха — тягли медведя вóд меду, та урвали «бст. Тягне воду на свое колесо. Тяжко вовказа «бстуймити. Тяжко дѣти годовати, як камѣнь глодатн. Тяжко нести — жаль (шкодa) покинути. Тяжко плисти против воды. Тяжко сѣяти, коли нѣщо орати. Тяжко там украсти, де газда (господарь) сам злодѣй.

У." Убери пень, буде подобень (хорошень). Уберися жѣнко в кожух, бо тя буду бити. У Б о г а всего много. У Бога всемога. Убогого и галузье тягне. У богому мало що бракуе, а захланно му всього.

— 96 — Убрався в жупан и мыслить же пан. Убрався в правду, як. Татарин в зброю. Убрався, як чорт на утреню. У вдовы хлѣб готовый, але не всякому здоровый. У ворожки хлѣба трошки. Увяз, як пес на ланцуху. У голоты нема що молоти. У гостинѣ остатный починай ѣсти,

a

первый переставай. У доброи господинѣ нема нѣколи по обѣдѣ. У дѣда в торбѣ не поживишся. У дѣтей высокій пороги, а в родичбв бо дай ще выжчій були. Уже горло засхло, куды що йшло. Уже не надоложишь уповаючн. Уже сѣмь лѣт, як правды нѣт. Уживай Федьку, то хрѣн, то редьку. Уживай свѣта, поки служатъ лѣта. Уздрншь вовчу звѣзду. Укажи му палець, а вбн руку проснть. У кія два кóнцѣ. Улюдій дѣвок сѣмь, а доля всѣм, а в ме не одна, и тая негóдна. У л ѣ н и в о го усе свято. У мене того не купити. Умер богатый, ходѣмо ховати, умер у бо гій, шкода дороги." " Умерла детина, тай кумство пропало. Умерлого з гробу не вертають.

— 97 — Умый кожух, а не помочи. Умѣв там влѣзти, та не мóг перескочити. умѣя на «чорного бѣле побить, Умѣла варити, та не вмѣла давати. У нас сегодня Луки —- анѣ хлѣба, анѣ мукй.

.

У нас така при поведѣнка, де парубок там и дѣвка. У нас Украина —треба собѣ самому хлѣ ба укроити, У нашого свата всѣм одна хата. У нашои Катерины весѣлье и родины, У него натура як у тура.

.

у него душа рогата—тяжко му сковати. упав в гаразд, як сливка в болото, Саба!— як муха в сметану. Упав в тѣсну дѣру. Упав всь жучку панови вручку. (Казка). Упав як мѣх з воза. Упертый як Русин. Урвалась му нитка. Уродився, оженився — тай вмер. Уродила, та не облизала. уродися — вдайся, а нѣ, то скашарайся, Уроки на сороки, у евѣдка они пулька, у сироты два роты, одним ѣсть адругим бреше. У скупого завсѣды по обѣдѣ. Усолодився якчерваку хрѣнѣ. У страха великіи очн.

тѣ

— 968 — Утопив свóй мавиток в животѣ. Утѣкав перед вовком, а впав на медведя. Утѣк, неутѣк— а побѣгти вóльно. Утѣха, як с порожного мѣха. Утѣхи на годину, а бѣды до смерти. У цымбалисты нема на чим сѣсти, а у басѣ стя нема що ѣсти, Ученый — не простак.

доученый, гóрше,

як

-

Учепився репяком, тай держится. Учепився як грѣх села. У яловои коровы молока не впросишь.

X. Хата чужая, як свекроха лихая. х Хату а жѣнку все треба покрывати. vу Хвали мене ротe — а нѣ, то тя роздеру. Хвалится, як Цыган своими дѣтьми. Хвалить, якбы-медом мастив. Хвальба сорочки не дасть. Хвальковся нахвалить, абудков ся набуде. У Хватив шилом патоки. Хитро, мудро, не великим коштом. Хитро, мудро — як не даси то тѣ выдру.

-

Хлопа кóрцьом не мѣряють. Хлоп бодай пановав— а силы не мав. Хлопець волы гонитъ, а дѣвч и на ще ся не вродить а его догонить. Хлопецъ, як живое срѣбло (ртуть). Хлоп тилько в продажи мав ще вбльность.

— 99 — Хлоп як дуб. Хлѣб, а вода бѣдного ѣда. Хлѣб а вода, нема голода. Хлѣба не много, а я и до того. Хлѣб в дорозѣ не затяжнть. Хлѣб маe роги и ноги. Хлѣб погорѣв — не журися, не будешь го ѣв. Хлѣб святый, дар божій — карай нас Боже ним до вѣка. Хлѣб ѣжь, а правду рѣжь. Ходак ся находить, нѣжь ся чобóтзробить. Ходи дурню перцю, шафрану ти причиню. "Ходн Петре до вóйта. Ходить, як блудная вбвця. Ходить, як овечка, а буцкае, як баран. Ходить як по бритвах. Ходить, як теля за коровою. Хоре коли не вмре, то роспестится. Хоть без зубóв и о вднйм оку, лишь бы сего року. ч7Хоть бы"сь був чистый яклѣд., а бѣлый як снѣг, то тя обмовлять вóд го лов до нóг. Хоть бы"сь глядѣв по всѣй Украинѣ, добра не знайдешь. хоть бѣда, то гощ. Хоть врѣжь, то не потече. Хоть вывози цѣлый лѣсъ, то все будеоден бѣ с. Хоть голо, абы весело.

— 100 — Хоть голый, та в пóдвязках. Хоть иду в гостину, то беру хлѣб в торбнну. Хоть мы собѣ браты, але нашй кишенѣ не сестры. Хоть не красне, але власне. Хоть нема що ѣсти, aбы коло кого сѣсти. Хоть не почесный, але щасный. Хоть не тепер, то в четвер. Хоть раз, а гаразд. Хоть смердитъ, коли смак маe. Хоть ся переволоче, то не утече. Хотѣвся перекрасти, та си очѣ выштуркав. Хоче бути газдов, а не вмѣе коневи фо Ста, занявати, Хрестить люде, хоть ся ще не уродило. Хромого пса лехко здогоннти. Хто богато говорить, тоймало творить. Хто богато обѣцяе, той рѣдко слова до тримаe. Хто богато пье, сам себе побье. Хто богато ѣстъ и пье, той в розум не ТЫЕ. Хто борше насишле, той борше змеле. Хто бѣду маe, той богато знае, хто гаразд мае, той мало знае. Хто бѣды не знае, най ся мене спытаe. Хто в болото лѣзе, тóго ще й пóпхнуть. Хто в болото лѣзе, тот ся покаляe. Хто в бѣдѣ, бѣду стерпить — а хто в га раздѣ , шоб" нѣколи бѣды не знав. дѣ

— 1О1 — УХто в бѣдѣ дав-два разы дав. Хто в коршмѣ служить, тому в броварн IIIДа!IIIIIIIII. Хто в лѣтѣ гайнуе, тог взимѣ голодуе. Хто вóд страху умер, тому бѣдинами ЗВОНЕРТЪ. Хто волохатый, буде богатый. Хто в печи лягае, другого ожогом досягае. Хто в пѣрье порастае, най на бѣдного памятае. . Хто в ряду, муснть дати коляду. Хто в свѣтѣ не бував, той чуда и дива не видав. УХто высоко лѣтав, тот низко сѣдае. Хто дав зубы, дасть и хлѣбдо губы. Хто дбае, той маe. Хто два заяцѣ гонить, жадного не здого НIIIТЬ. Хто добре уйме, той добре несе. Хто дужчій, той лѣпшій. Хто дурневи выбачить, мае сто днѣв вóд пусту. Хто дурным уродився, той и в Кіевѣ розуму не купить. ? Хто з Богом стим Бóг. Хто здоровлѣкóв не потребуе. Хто з разу выграе, той на кóнци не мае що СТРАIIIIIIIIII. У Хто каши наварив, тот мусить и з-ѣстн. Хто кого мине, най ногу вывине. Хто кому стрык, все му дащо тык.

— 102 — Хто коня купить, бере и уздечку. Хто колуа, той дома ночув, а хто дуже простуе, той в дорозѣ ночуе.

XIто любить ревне, жалѣе певне.

XIто любить свѣт., той любить правду. у Хто маe богацьо, той бурчить, а хто ма ло, той мовчить. Хто мав в торбѣ, той з-ѣсть и на горбѣ. Хто мае выкруты, не пóде в некруты. Хто мае гроши, той все хорошій. Хто мае пасѣку, той мае мѣд, хто мав дѣти, той маe смрóд. Хто много мае, той прагне бóльше. Хто мовч и т ь, сто навчить. Хто мовчить, то лиха ся збудe. Хто на сопѣвку дав, той буде на нѣй грав, а хто не дав, не буде грав. Хто на тебе каменем, ты на него хлѣбом. Хто на окропѣ спарився, и на зимну во ДУ ДУ6.

XIто на чужій обѣд ся спускав, той з голо ду вмераe. Хто не бере, тому лекше. Хто не важить, той не маe. Хто не выпье до дна, той не зычить добра. Хто не був нѣколи пóдданым, той не буде добрым паном. Хто не зазнав зла, не вмѣв. шановати до бра.

XIто не мае зброи, най не йде в бои.

чь

Хто не слухаe вбтця, матери, нехай слу хав песь он шкиры. Хто не слухaе тата, той послухaе ката. Хто не стоить о грбшь, той я шелюга не варт. Хто не умѣе молитися, най иде на море учитнся. Хто оре, сѣe — той ся надѣе. Хто переберае, той перебере. Хто першій, той лѣпшій.

Xто пытався, той не блудить. Хто пóд кнм яму копае, сам в ню падае. Хто пóзно ходить, сам собѣ шкодить. Хто поволе ѣсть, той поволе робить. щи Хто по кладцѣ мудро ступае, той ся в болотѣ не купаe. Хто посмаруе, той поѣде. Хто поташае, тот ся бритвы хапае. Хто припоминае, той ся до поминае.

"

Хто против Бога, то и Б6г против ньому. Хто пье, тому наливайте, хто не пье, тому не давайте.

XIто рад обѣцяе, той не мае охоты дати.

XIто рано встае, тому Бог дае.

XIто робить, той ся доробить.

Xто сивый не мудрый, лишь старый.

XIто скляный дух маe, най на чужого ка менем не кидае.

XIто служить з ласки, того мѣшок пласкій, Xго служить з ласки, тому милосердіем платятъ.

Хто служить з ласки, тому став хрѣном хлѣб панскій. vУХто с псами лягав, той з блохами встав. Хто с псами пристав, навчится брехатя. Хто спѣшить, той смѣтнть. Хто стався вбвцею, того вовкз-ѣсть. Хто стаeся медом, того мухи з-ѣдять. Хтось ся квасу наѣв, а мене оскома напала. Хто сѣв. по Покровѣ, не маe що датн коровѣ. Хто ся з отрубами змѣшае, того свннѣ з-ѣдятъ. Хто ся лѣчить, того бѣда цвѣчить. Хто ся самхвалить, той злых сусѣдмав. Хто терпен, той спасен. Хто тримаe взимѣ пьeцуха, той мае влѣтѣ пастуха. Хто три роки служив у пан6в, а три у Жид6в, того бы лишь повѣсити. Хто умѣе брехати, той вмѣе и крастн. Хто умер, той в ямѣ, а хто жіе, той з нами. Хто хлѣб носить, той ѣсти не просить Хто ходить по ночи, шукав буковои помочи. Хто хоче зберати, мусить добре засѣяти. Хто хоче пытлювати, мусить зачекати, а хто нараз буде зараз. Хто хоче пса ударити, той кія знайде. Хто хоче свѣдком бути, треба хрестнк лызнути. хто хоче що справятя, треба сязабавнтн.

— 105 — v7Хто часто в дорозѣ, був пóд возом и на возѣ, Хто чисте сумлѣнье мае, той спокóйне спати лѣгаѳ. Хто чого шукае, той знайде. Хтѣвши гаразд мати, треба ухом землѣ пріймати. худа худоба свого хованя. Худый песне сказится, ино сытый.

П. Церква горитъ, а люде руки грѣють. Церкву обдирае, азвóнницю побивае. Церкву покрив, азвóнницю обдер. Дноша и покора не мая мѣсця у панского двора. Цы видишь, цы не видишь, то мовчи. Цы в камѣнъ головою, цы каменем в голову. Цы все тотeв переймати, що на водѣ плнве? Цыган меже двома хлѣбами з голоду вмер— старого не стало, а нового не дóждав. „Цыгане! якои ты вѣры?” — „Якои хо чешь.?— Цыганска кобыла день бѣжнть, а три дни лежитъ. Цы опиханый паноньку ячмѣнь?.. (Казка). Цы пье, цы не пье, то все пяный.

— 106 — Цы ся врачимо, цы не врачимо, нехай ся хоть по бачимо. Цыть Ивасю! панóв не переслухавшь. Цураха поганим очем. Цур дурня, та масла грудка. Цур тобѣ, та пек.—

ч. м Часом и межи кропивоюростекѣйло (лилія), Часта крапля дощу и камѣнь подѣравить. Чекай ряду, дбстанешь коляду. Через бабиніи телята, не можь в горóд подивитнся. (Байка). Через ворогн тяжко до пекладбстатися. Через святых до Бога, через людій до цѣсаря. Через сидженье не мóгзапопасти влежане. Чеши дѣдька з рѣдка, нех йде до дѣдька. Чеши дѣдька зрѣдка, бо теплый. Чіе веремнье, того и погода.

VЧій хлѣбѣси, того пѣсню спѣвай. Чія душа часнику не ѣла, не буде смердѣла. Чія згуба, того грѣху повна губа. „Чія справа?” — „Вбтова." — „Хто ю су див?” — „Вóт.” Чія хата, того правда. Чія шкода, того й грѣх. Чигае, як каня на дощ. Чи купити, чи не купити, а могорычу треба Сія напяти,

— 1О? — Чим бык навык, тым и реве. Чим горщик накипѣв, тым и смердѣти буде. Чим дальше в лѣс, тым бóльше дров. Чим не наѣсися, тым ся не налыжешь. УЧи може сова в сонце дивитися? УЧим пес старый, тым хвóст твердый. Чим ся мудрый встыдае, тым ся дурный Величала, Чим хата богата, тым рада. Чим хата маe, тым гостя пріймав. Чого бы слѣпачнще хотѣв,

кобы плóт

вндѣв?— Чого жалуешь козѣ лѣса?.. най ѣсть. Чoго надто, то (выбачте) и безроги не XОТЕIIIII. Чого не купити, того и не жаловати. Чого очи не видятъ, того серцю не жаль. Чого паны наварять, тым ся пóдданіи по парять. „Чого слѣпый плаче?9 — „Бо стежки не баче.? Чого ся Ивась не научить, того и Иван не буде вмѣти. Чоловѣк гордѣв, коли му ся добре дѣе. Чоловѣк за батóг., а жѣнка за пирóг. Чоловѣк мыслнть, а Б бг рядить. Чоловѣк на свѣтѣ, як банька на водѣ. Чоловѣк не ангел., абы не согрѣшив, а не чорт. 46и не покутова, Чоловѣк не дастся, лише раззрозуму зве сти, "

— 105 — Чоловѣк не е собѣ ворогом. Чоловѣк стрѣляв, а Бóг кулѣ носить. Чоловѣк, як муха; нынѣ жіе, а завтря гніе. „Чому чорт мудрый?”—„Бо старый.”— Чорна корова, а бѣле молоко дае. Чорнó пьв. Чорт все чортом будe. — „Чорте! дейдешь?”—„Болото палити." — „Не буде горѣти.”—„Добро менѣ па кóсть зробити." " Чорте! на грушь, тилько мене не ворушь. Чорт не плаче, коли чер н е ць скаче. Чорт не спить, але людій зводить. Чорт по тытулѣ, коли нема ничого в шка тулѣ. Чотыре свѣчок спалила, заким Гриця умы ла, а пятый каганецъ, такой Грицко поганець. " Чув що звонили, а незнаe в котрій церквѣ. Чув. муха де струп. Чужа кошара не наплодить овецъ. Чужахата як свекроха (мачоха). Чуже красне — свое найкрасче. Чуже миле, свое наймилѣйше-чужесвя ” тое, свое пренайсвятѣйше. " Чужій кожух не грѣе. Чужій хлѣбнайсмачнѣйшій. Чужим волом не доробишься. Чужими руками добре гадаловнти. Чужими руками тилько огонь братн. Чужих богó в шукаe, а своих дома маe.

— 1О9 — Чужій руки лехкіи, та не пожитeчнй. му"Чуй не чуй— бачь не бачь — а мовчн. Чухайся вóл з волом, кóнь с коньома свиня (выб.) отын, коли нема с ким.

ш.

1Пануй горы, мосты, будутъ цѣлій кости. Шафрану не перетрешь, а жѣ н к и не пе репрешь. . Швецъ знай свое шевство, а укравецъo не мѣшайся. П1вецъ не купець, а коза не товар. Швидкій, як медвѣдь за перепелиціями. Шенцѣ-венцѣ — а чорт в кишенцѣ. Шіе, поре — ниткам горе. Шіе соббтным штыхом на недѣльный торг. Шибаеся, як чорт по пеклѣ. Шило вмѣшку не утаится. Шкиру з него здер. Шкода псу бѣлого хлѣба, бого не з ѣсть, „лIIIIIе поКаляева, Шкода учить розуму. Шкода ходу до поганого роду. Школа гола — в де сѣсти, а нема що ѣсти. Шляхтичь

с

переваренои

сырватки,

шабелька на лычку, перевеслом пбд перезаный. у П1укав вѣтра у полн.

1Пулька двох годуе. -

— 110 — Шуми до кумы. Шум що не можна, а кишеня порожна.

П. Паслива година, коли заспить вечеру де ТИНА. Пастье му з рук вылетѣло, як птиця нз сѣти. Пастье на колѣнѣ не ломится. Шастье розум вóдбераes, а нещастье назад вертаe. Шастье, як трястье, кого схоче, то нападе. Шо бабине, то все не такe, яклюдська. Шо Бóгдасть, то не напасть. Шо було и не було, всьо ся перебуло, Шобы м був вѣщим, тобы"м бѣды незнав. щобы то бувза швещь, жебы кождому на одним копытѣ робив?. . Побы чоловѣк знав, що не знае, тобы н мав, що не мае. Щобы я моглася до тебе шпильков при , шпилити. Повóльно панови, то не вóльно Ивановн. По вóнзагадав, тобы и на воловій шкирѣ Не Списавъ, "По в серци, то й на языцѣ. Що вѣк, то иншій свѣт. Шо вѣсь, то иншая пѣснь. По голова, то не хвóст. Шо голова, то розум.

— 111. — По громада скаже, то й пан не поможе. Цо громадцѣ, то й бабцѣ. По два, то не един. По день, то добридень. По дурному порозумѣ?.. „Подурный робить?“ — „Воду мѣряe." „По дурный робить?“ —„Плюе, та хапав." По з головы, то й з мысли. По знав, то сказав. По кбнь, то (выб.) не свяня, шерсть не ТВЕКА И НОГа Т0НКА. По кому мило, хочьбы и половина зо IIIIIIIIIО„ « Цо коршма то стóй, що корчь то бл, я, крѣпися, а далѣй ступай. По край, то иншій обычай. По краснѣйше, то смачнѣйше, що старое, то гидное. „Шо курцѣ снится?"— „Просо."—-„А що дѣвцѣ?” — „Молодець.”.— Полехко прійде, то лехко пóде. Пцо мае высѣти, то не утоне. "Цо малый пан влѣпить, то й великій не вóдойме. Шо менѣ по хлѣбѣ? коли зуббв нема. По минуло, то ся забуло. Шо молодше, то солодше, шо старов., то твердое. що мѣра, то вѣра. Шо на мысли, то й на языцѣ. що на свои смѣтью, то не тяне,

— 112 — Шо не потрѣбне, К„ДаС911III.

то и в горнець не

По не свербить, то не кортить. По не складно, то не ладно. По нынѣ менѣ, то завтря тобѣ. По платить, стым на торг учащають. По правда, то не грѣх. „Шо робити з бѣды?” — „Тра въ голову заходнти.? — „По старше вóд розуму?9 — „Увага.9— По свѣта, то й міра. По там чувати коло вашои хаты? быкцы привык, телиція цы веселится? По тверезому на умѣ, то пяному на я зыцѣ. „По то полѣтыка? — „Нещирóсть." — „А шпекуляція ганьство.” —

щó? . . — „Цы

„По у вас чувати?"—„Гаразд избѣдою." По увисные, то не утоне. По упало, то пропало. По хатка, то внча гадка. По червоне, то красне; що солодка, то добре

15. ѣв бы кóт рыбу, а в воду не хоче. ѣдь кобыла, хоть есь три дни не ѣла. ѣжь гóрко, кисело, солоно — умрешь, а не згніешь.

— 113 — Ѣжь коза лозу, коли сѣна нема. Ѣжь прѣсняки, заким будуть кисляки. ѣжьте борщ, капусту, бо пироги не-суть. Ѣжь, що дають, а роби, що кажуть. ѣсти, шити було, а принуки не було. ѣхала Хима з брусалима, вóзок скрегоче, Хима ся регоче.

II. Я го кладу на полицію, а вóн паде на ла вицю. Я забула, що я хора — як танцюй, так танцюй. Язко (я) мовчить, а все знае. Языком клепай, а руки при собѣ тримай. Яка бѣда уродилась, така изгине. Яка вѣра, така я офѣра. Яка голова, така й мова. Яка грушка, така и юшка. Яка исповѣдь, таке розгрѣшенье. Яка кроква, така й лата, яка робота, та ка заплата. Яка мама, така сама. Яка неня, така 1 доня. Яка плата, така подяка. Яка предка, така нитка. Яка пряжа, такe iй полотно. Яка пуга, така я смуга. Яка пшениця, така паланиця.

— 1144 — Яка така пѣ с е н ь к а лутша, нѣжь сварка. Як Б6 г несхоче, то хочь бы"сь десять голов мав, нѣчого не зробишь. Як буде доля, то буде и льоля. Як будешь паном, то все будешь бравдаром. Як було з ранку, так и до останку. Якбы втяв. Якбы го на сто коній всадив. якбы го окропом сшарнв. Якбы з Богом говорив. Якбы о голову tiшло. Якбы святіи дóм перелетѣли. Якбы сѣмь баб до него промовило. Як бѣда, то до Жнда, а як мине бѣда, най дѣдько бере Жида. Як в житѣ кукóль, то хлѣбови покóй, а як звонецъ, то му конецъ. Нк в п е кл о кинув, так загинув. Як гуля в., так гуляв: нѣ чобóт, нѣ холяв. Як деревозбтнуть, кождыйтрѣскизберав. Як добра година, то знайдется родина, а в злій годинѣ нѣчог” по родинѣ. Як дуды настроять, так дуды играють. Яке дерево, такій клин, якій бат ь к о та кій сын. Яке жить в., така й смерть, Яке корѣнье, такe i насѣнье. Яке поѣхало, таке повернуло. Як есть, то шелесть, а як скупо, терпн губо. Яке твое царство, така й твоя сила.

— 115 — Яке часто в а н ь я, такая дякованье. Нкв ѣхало, такe й здыбало.

-

Нк ж н т о в оборозѣ, то надѣя в Бозѣ. Як заграють, так танцюй.

.

Лк звав, так звав, абы що дав. Якій батько, такій сын, выкрали з дѣжки сыр. Якій дудок, такій чубок. Якій дѣдь ко печеный, такій и вареный. Якій дѣдько с Химка, така его жѣнка. Якій кбнь, така и кульбака. Якій мелник, такій млын, якій отецъ, такій сын. ” Якій пан, такій крам. Якій пастух, така и череда. Якій пес. на утрени, такій и на службѣ. Якій „помагайбóг”, такій „бодайздоров." — Якій розум., така й бесѣда, Якій щешь, така яблбнь. Нкій, такій уряд лутшій, нѣжь проста служба. Яки сани, таки сами. Як коржа, так коржа; як сшечемо, так дамо. Як мóг., так допомбг. Нк Мур и н нѣколи бѣлым, так дурный розумным не будe. Як мы людям, так люде нам. Як мы о людьох, так люде о нас го верять.

6

— 116 — Як мысль, так мысль — таки буде Пере мышл ь "). Як напився, то до кирницѣ задом обер нувся. Як не буде Ивана, то не буде пана. Як не дасн с прозьбы, то даси с принуки; а чого прозьба не докаже, то дока жуть буки. Як не прійме Ббг грѣхи зажарт, то буде -

шелесту богато.

"

"Як не прбдрешь очи, то прбдрешь мо шонку. як не свой ходить, Як огню стережеся. , Якого "сь пива наварив, такое и пій.

,

Як песробить, так пес в чоботьох хо дить. Як пóде душа по руках, то ся чортови дбстане. Як посѣя в, так зiйшло. Як прійшло, так ся розiйшло. Як пье, то не проливае, як бье, то добре влучае. Як рыбу в сак половив. *) Перемышль, стародавный город над Сяно и, колись столиця княжества Перемыского — нынѣ об водовое мѣсто, пребываніе руського Епископа. (6 тутки книгопечатня Словенско-руськая и проч.) ... Кажуть люде, що якійсь царь строивши сей город., задумався, як го назвати? . . . Ажь чоловѣк якійсь приступивши к нему, сказав-: Як мысль и проч. . . и вбдси гброд назван Пер е м ы шлем. (?) Пр. Изд.

— 117 — Як свѣт настав, то рак не евистав. „Нк собѣ поживаете?" — „О11 часом с квасом, порою водою." Як собѣ постелншь, так ся выспишь. Нк сшить, то не ѣсть, як ѣсть, то не дрѣмае. Як с платка вывинув. „Як ся звешь?—„Михайло.“ — „А роби ти хочешь?" — „Нехайно.”—„А бор щу?" —„Не хочу." — „А пирога?" — „Хоть бы й два." Як ся зійде Стрый и Ломець (рѣки), то буде свѣту конецъ. „Нк ся маете?” — „По серединѣ, як вчора так нынѣ.” Як ся набуло, так ся избуло. Як ся пріобрѣло, так ся из-ѣло. Як ся убрав, так го урачили. Як ся чоловѣк гаразд мае, то и сусѣд бував. Як-так, абы за мое стало. Як ты ся тѣшишь, вороги ся смутять; як ты ся смутишь, вороги ся тѣшать. Як тя видятъ, так тя пишуть. Як умре детина, то мала щербина, а як тато, або мама, то велика яма. Якумѣв, так пѣв. Як хорошій, не жаль грошій, як поганый, кошну ногами.

"

Нк хто дбав, так и маe. Як хто хоче, так по своей мамѣ плаче.

(5 "

— 1189 — Як чоловѣк жѣнки не бье, то в неи у троба росте. Як чорт в очеретулѣзе, то в котру схоче дудку грав. Як?— я не дяк., десять раз говорити, я скажу раз, але гаразд. Як я ся гаразд мав, кожный мене добре знав — а як став убогій, не при ходятъ гостѣ в мои пороги. Я о цыбулѣ — а вóно часнику. Ярь (весна) нашъ отецъ и мати, хто не посѣв, не буде зберaти. Я Татарина зловив, а вóн мене не пу стив; (або в приказцѣ так.): „Тату! я зловив Татарина.” — „То веди го сюда.”—„Не ведется бо.”—„То дер жн го.” —- „Не держится бо." — „То пусти го." — „Не пускався бо." —

-

” 3 А Т А Д К И.

— — acutissimum ingenium рrodunt, et П1 teratum etiam ad stuporem rаріunt eхрressiо пum vivacitatе et сonvenientia, Мiirh. Гиtsturу.

1. Штаты т. мат. «т» махайло.

2. За лѣсом, за пралѣсом суха дзя ва (собака) бреше.

3. Ббльше вóд коня, менше вóд свннѣ.

4. Бери — квичить, клади — квнчить, „Лиши — Монумитъ, 5. Чoтыре братя все бѣжуть, а нѣкды негодня здогонятнся. " 6. Виса виситъ, хода ходить; виса впа ла, хода взяла.

7. Чор н е н ь ка, маленька, що найбóль шу колоду рушнть. (або) Ме н ше вóд пчолы, а найбóльшу ко лоду переверне.

8. На подѣ ночовав, як упав, нѣхто ко стей не збирав (лѣзав).

9. Крив е н ь к о ва, маленькое, счепурляe.

все "поле

— 120 — 10. Лѣсом иде, не трѣсн е — водою iде, Не 111 „Л IО О Н е.

11. За лѣсами, за горами золота дѣжа Е1149нее, 12. За лѣсом, за пралѣсом бѣліи хуста ВЫСЯ"I."Е, 13. Одно: просить: свитай Боже, другe просить: смеркай

Боже,

трете

мовить: менѣ все одно як в день, Так в НОЧИ, 14. Шуварова сестра, шуваром ишла, сѣмь сот сорочок на собѣ несла.

15. Нѣм ся о т е ц ъ уродить, важе сын по свѣтѣ ходить.

16. Бѣ л е як мукá — не мука, хвóст м а в ЯК. МЫШКъ — Н62 МЫШь, 17. Шило-вило, мотовило, по пóд небо ходило, по нѣмецки говорило, по турецки заводило.

18. Иде чоловѣку лѣс — д и вится в се ло; иде чоловѣк до села —- дивится в лѣс.

19. Шило-вило мотовило, по пóд небе са ся вило; в лѣтѣ спѣвае, на зн му нас п о кидае.

20. Вóз без колѣс, дорога без пѣску, батóг без тряску.

21. Сивый вóл выпив воды повный дóл.

22. Скунда скаче; рында рыв 23. Червоный корѣнь, в и н н ый смак земля го зродила, чому так

— 121 — Маленькая, кругленькіе на "столѣ не бувало, а весь мір з годовало. Довга Гася (лася) про стяглася, кобы встала тобы неба дóстала. На серед села зарѣзано вола; в кож - дi й хатцѣ по бокатцѣ.

597, За лѣсом, за пралѣсом бочка крови мокне.; в найбѣднѣйшій хатѣ му сять ко мати, 245, Иду — не берегом, кнну — не дере вом, иму — не курье, скубу — не пѣрье. Виса висять, хода ходить, Бога про сить, щобы виса впала. Без рук, без нóз (нóг), на пóд вылѣз. По пóд конѣ лягае, до сусѣды бѣ гаe. (або) В ст а й н н ся кохало, наруках сѣвало — хто буде знати буде добре казати. . Стоить при дорозѣ на одній нозѣ; головка мала, а в нѣй т ь м а. Стоить дерево серед села, а в кож дій хатцѣ по гилячцѣ. Стоить дуб— на дубѣ лиmина, налипѣ к о н о пл я, на коноплѣ глина, на глинѣ капуста, а в капустѣ свння. Плахта-тарахта всьо полезбѣгав. (або) Дѣ р а в е рядно все поле вкрыло, Бога просвло, щоб" ся зазеленѣло.

1

— 122 — 36. Стоить дуб, а в дубѣ дванадцять гнляк, в кождій гилѣ по штырн гнѣздѣ, в кождйм гнѣздѣ по сѣмъ IIIТах„ Бѣ л о в поле, гусь на нем оре, чор не насѣнье, мудрый го сѣв. Чотыре идуть, дванадцять несутъ, де платити треба; вд е н ся каже. По ростe без корѣня?

1цо цвнте без цвѣту? По бѣжить без повода? Питалася шв идка свѣрка; чн е х ап к о дома.

6 у нас такій баран, що у него со рок ран. Ѳ у нас такій кó н ь, що пóд себе ме че гнóй. От е щь лежитъ в повитью, а сын пó шов по свѣту.

46. Конецъ села забито вола, до кождо и хижки тягнутся кишкн.

147, Корова сива горы позбивала, при шла домов, тан зарычала.

48. Сѣмъ миль мосту, а за тым мостом цвѣт. роду» муся весь свѣт 149. По земл и бѣгае, пóд л а в о в лѣгае. В лѣсѣ росло, на полю ся пасло, на градцѣ схло,

на столѣ ся

трясло.

51. Чорне як крук, бѣл е як снѣг, про сте як стрѣла, кр и ве як коса..

— 123 -— 52. Меже двома горами, бьются бараны золотыми рогами.

53. Мóй брат Кундрат, на горах, на во дах, на желѣзѣ, на телѣзѣ,

на

рачачій нозѣ.

54. Иде — д ѣ д бабу за руку веде.

55. Влѣсѣ росло, листок ймѣло, теперь носить душу и тѣло.

56. Чоты р е братя стрѣляют до едного пня, а не могут выстрѣлити. .57. Ѳ у нас бучок, а на бучку яворецъ, на явóрци конопка, на конопцѣ глинка, а на глинцѣ млачка, а в нѣй х в о стачка.

58. Д. в а й ц я т ь красных, тридцять сильных, пятьдесят мудрых, а сто дурных.

59. Суть то р о сохи, на росохах кадо бець, на кадовбци драбинка, на драбинцѣ гбрка, а на гóрцѣ жер дья; по тійм жердю дики пташки лѣтают, але крылецъ не мают.

60. Стоит при дорозѣ, розложив обѣ нозѣ — прійшов хлоп, меже ноги льоп: Паствдай Воже.

— 124 Товарина. Терлиця. Кульбака. Ланцюх. Колеса. Яблуко—порося. Блоха. Горнець. ! Серп. Мѣсяць. . Сонце. Зубы. Вóкна — дверѣ.— пѣчь.

14. Рыба.

16.

17.

15.

19.

20, 21.

252, 23. . . .

.

30.

3I.

Дым. Рѣпа. Каня. Сокира. Ластбвка. Човен. Мороз. Ворона — свиня. Ягода. Перси женскіи. Дорога. Кирниця. Борщ квашеный. Рыболовля. Кóт — сало.

32. Макóвка. Сонце.

34. Стóл накрытій— 35.

36.

37.

35.

341, 10.

141.

142, 43.

44 45.

в мысцѣ капуста. Борона. Р6к. Письмо. В6з. Камѣнь. Папороть, Вода, Мышь— кóт. Ковбиця.

Жорна. Дым. Рѣка.

147, Коса, 145. Великдень, 149. Мѣтла.

50. Сито, 51. Сорока.

52, Звоны.

53. Млин.

54.

55.

56.

57,

Дверѣ. Колыска.

Коровячій цыцкн. Стóл накрытый зо стравою.

585, Лѣта чоловѣчій, Тѣло чоловѣче.

(11), Плуг.