Delta-lotsman in faces - promo book by Oleg Dubkovski

в о бл ичч ях

х я ч ч и л в об

Видавництво «Логос» Київ 2013

УДК 656.612(477.74-25)"1998/2013"(084.12) ББК 39.471.1г(4Укр-4Оде)я6 Д29

Д29 «Дельта-лоцман» в обличчях. — К.: Логос, 2013. — 320 с.: іл.

ISBN 978-966-171-670-3. Ця книга-фотоальбом, присвячена 15‑річчю створення державного підприємства «Дельталоцман», має за мету показати і зберегти для історії імена та фотографії трудового колективу підприємства — команди, яка допомагає морякам всіх прапорів і в шторм, і вночі зберегти своє судно і вантаж та прийти неушкодженими в порт призначення. Фотоматеріали видання ілюструють всі напрямки діяльності підприємства: лоцманських служб, служб регулювання руху суден, спеціалізованого флоту, галузевого тренажерного центру та адміністративних підрозділів. Особлива увага зосереджена на лоцманській справі — глибока специфічність цієї професії, велика відповідальність, досвід та професіоналізм, притаманні лоцманам та лоцманам-операторам, «проведені» крізь лінзи фотооб’єктиву, набувають одноразово риси мужності, надійності та морської романтики. Книга адресована, насамперед, співробітникам підприємства. Вона про них та їх роботу. Разом з тим сподіваємось, що фотоальбом зацікавить і широке коло читачів — тих, кому небайдужа доля морської транспортної галузі України, вітчизняної лоцманської справи, сьогодення і майбутнє державного підприємства «Дельта-лоцман». УДК 656.612(477.74-25)"1998/2013"(084.12) ББК 39.471.1г(4Укр-4Оде)я6

ISBN 978-966-171-670-3

Державне підприємство «Дельта-лоцман» засновано в 1998 році з метою вдосконалення умов забезпечення безпеки судноплавства та упорядкування структури морських лоцманських служб в Північно-Західній частині Чорного моря. Відноситься до сфери управління Мінінфраструктури України Підприємство надає послуги з лоцманського проведення та регулювання руху суден в акваторіях та на підхідних каналах усіх морських портів та терміналів України, на Бузько-Дніпровсько-лиманському (БДЛК), Херсонському морському (ХМК) і КерчЄні кальському (КЄК) каналах, глибоководному судновому ході (ГСХ) Дунай—Чорне море. До складу служб регулювання руху суден (РРС) входять 13 центрів і постів РРС, 10 автоматизованих радіолокаційних постів, 4 радіотехнічних поста зв,язку. ДП «Дельта-лоцман» має власний спеціалізований флот. Це 20 лоцманських і 3 промірних катера, багатоцільовий буксир льодового класу «Гайдамака». Наприкінці 2012 року завершилося будівництво нового спеціалізованого судна — землесоса «Інгульський», збудованого всесвітньовідомою суднобудівною компанією «Damen Shipyards Gorinchem» на замовлення ДП «Дельта-лоцман». Судно довжиною 59 м і об'ємом трюму 750 м3 призначено для виконання експлуатаційного і будівельного днопоглиблення на судноплавних шляхах, що істотно підвищить незалежність підприємства від підрядних організацій. На базі ДП «Дельта-лоцман» функціонує сучасний галузевий тренажерний центр з підготовки та перепідготовки морських лоцманів та лоцманів‑операторів служб РРС. Центр обладнаний комплексом навігаційного устаткування фірми «Транзас». Чотири навігаційних ходових містка, три пости служб РРС і мультимедійний комп,ютеризований лоцманський клас об,єднані в одному віртуальному просторі. У 2010 році проведено модернізацію з використанням останніх технологічних розробок у сфері навігаційних тренажерів. У центрі проведено ряд міжнародних заходів, надаються послуги і іноземним фахівцям.

За дорученням Міністерства транспорту та зв,язку України (нині Міністерство інфраструктури) підприємство веде будівництво стратегічно важливого для України проекту глибоководного суднового ходу (ГСХ) р. Дунай — Чорне море по гирлу Бистре, який забезпечує морегосподарський комплекс українського Придунав,я власною судноплавною магістраллю. Крім ГСХ, підприємство утримує та експлуатує інші гідротехнічні споруди — Бузько-Дніпровсько-лиманський та Херсонський морський канали. ДП «Дельта-лоцман» щорічно, починаючи з 2008 року, підтверджує відповідність системи управління якістю підприємства вимогам ДСТУ ISO 9001–2001. Сертифікат розповсюджується на лоцманські послуги та послуги служб РРС; підготовку та перепідготовку державних морських лоцманів і лоцманів‑операторів СРРС; утримання судноплавних фарватерів і каналів загальнодержавного значення; виконання топографічних, геодезичних та промірних робіт. Підприємство є членом Європейської асоціації морських лоцманів (ЕМPА) та працює над впровадженням Кодексу ISPO — Міжнародного стандарту для лоцманських організацій. Ще один проект, яким опікується підприємство, — створення Річкової інформаційної служби на внутрішніх водних шляхах України. В 2012 році РІС введено в дослідну експлуатацію. Враховуючи стислі терміни та обсяг проведених робіт зі створення РІС на ВВШ України, реалізація проекту отримала надвисокі оцінки з боку країн-учасниць Дунайської Комісії під час засідання робочої групи з технічних питань ДК восени 2012 року та на інших міжнародних форумах.

«Дельта-лоцман» в обличчях

Козак Володимир Васильович Міністр інфраструктури України

Шановні колеги! Вітаю вас з виходом у світ яскравого видання, що розповідає про колектив одного з потужних та значимих підприємств у галузі морського та річкового транспорту України — державного підприємства «Дельта-лоцман»! Україна знаходиться на перетині важливих транспортних артерій Європи. Становлення і розвиток нашої держави неможливі без реалізації її величезного транзитного потенціалу. І важливу роль у цій справі відіграє морегосподарський комплекс, що об’єднує справжніх професіоналів, відданих своїй справі. Державне підприємство «Дельта-лоцман» є невід’ємною частиною багатотисячного колективу транспортників. Це підприємство, яке виконує важливі функції з лоцманського проведення та регулювання руху суден на судноплавних шляхах України. Тут працюють талановиті і небайдужі до своєї справи люди, які належать до наукового, інтелектуального і фахового потенціалу галузі. Ця книга, сторінки якої ви перегортаєте, — це, напевно, найвдаліша спроба проілюструвати багатогранний та різноманітний образ державного підприємства «Дельта-лоцман», його колективу, увічнити імена тих, хто своїм досвідом і працею продовжує славні традиції лоцманської справи та робить значний внесок у розвиток морегосподарської галузі України. Сьогодні ми йдемо шляхом довгоочікуваних реформ, метою яких є вдосконалення роботи всієї транспортної галузі України та виведення співпраці наших державних підприємств з іноземними вантажовласниками на новий якісний рівень. Це непростий шлях, але заради подальшого сталого розвитку ми маємо його пройти. І разом ми його неодмінно здолаємо. Тому від щирого серця бажаю всьому колективу підприємства «Дельта-лоцман» віри в майбутнє, сил та наснаги в повсякденній праці на користь Держави і, звісно, сімейного щастя та добробуту. З повагою В. В. Козак Міністр інфраструктури України

«Дельта-лоцман» в обличчях

Круглов Микола Петрович Голова Миколаївської обласної державної адміністрації

Шановні колеги! Державне підприємство «Дельта-лоцман» — важливий стратегічний об’єкт не тільки Миколаївщини, а й всієї Держави, це наша гордість та, без перебільшення, перлина морегосподарського комплексу України. Півторатисячний колектив підприємства, кожний його працівник, фахівець, керівник, використовуючи сучасні новації, технічний потенціал та людські можливості, робить все для того, щоб підприємство формувало позитивний імідж України як морської Держави. Зараз ви перегортаєте сторінки незвичайної книги-фотоальбому, яка розповідає про діяльність колективу підприємства «Дельта-лоцман». Саме його фахівці — морські та річкові лоцмани, лоцмани-оператори служби регулювання руху суден забезпечують проведення суден усіх прапорів світу до причалів нашої морської держави та сприяють безпеці судноплавства в територіальних водах України. Морський транспорт є однією з основ української економіки. Його ефективне функціонування є необхідним чинником становлення України, сталого розвитку її транспортно-дорожнього комплексу та економіки в цілому. І заслуга колективу державного підприємства «Дельта-лоцман» в цьому незаперечна. Ця книга відкриває як широковідомі, так і непомітні факти про трудові досягнення і робочі будні всього колективу підприємства «Дельта-лоцман». Само підприємство, його історія і традиції — це, звісно, чудово, але найважливіше — це люди, які завдяки своїй праці та натхненню вписали ім’я «Дельта-лоцман» в сучасну історію України. Тому приємно відмітити, що книга містить фото всіх працівників трудового колективу підприємства і не забуті фахівці, які зробили особливий внесок в розвиток лоцманської справи під час роботи на підприємстві. Пам’ять жива, тому вважаю, що ваші діти, онуки, нащадки з великою зацікавленістю будуть перегортати сторінки цього видання. Щиро бажаю всім працівникам славетного державного підприємства «Дельта-лоцман» добра, процвітання, сил, наснаги та бадьорості духу! З повагою, Голова Миколаївської обласної державної адміністрації

М. П. Круглов

«Дельта-лоцман» в обличчях

Голодницький Олександр Григорович директор ДП «Дельта-лоцман»

Шановні колеги! У 2013 році державне підприємство «Дельта-лоцман» відзначило свою річницю — 15 років з дня заснування. Україна має багату історію, невід,ємну від розвитку судноплавства, і почесне місце в ній займає лоцманська справа, яка увібрала в себе чимало значних подій. Але краще один раз побачити, ніж 100 раз почути, — каже мудра приказка, тому книга, яку ви тримаєте в руках, — це фотоальбом, який відображає весь зміст роботи ДП «Дельта-лоцман». Метою авторів видання було представити весь колектив підприємства, оскільки кожен працівник, незважаючи на посаду, — це окрема, але невід,ємна частка півторатисячного колективу, ланка великого механізму на ім,я «Дельта-лоцман». За короткий час наше підприємство стало важливою і невід,ємною частиною транспортного комплексу України, і в цьому заслуга кожного з вас, бо як відомо, історію творять люди. Організація лоцманських проведень великотоннажних суден, величезних круїзних лайнерів тощо, створення сучасної Служби, що регулює рух суден в акваторіях портів та на судноплавних шляхах України, утримання каналів загальнодержавного значення, утримання спеціалізованого флоту, відновлення судно плавства глибоководним судновим ходом р.Дунай — Чорне море, створення Річкової інформаційної служби на внутрішніх водних шляхах, організації системи підготовки і перепідготовки морських лоцманів і лоцманів‑операторів — це далеко не повний перелік звершень колективу, тих завдань, які були поставлені перед нами і які ми з честю вирішуємо. Від самовідданої праці морських лоцманів, лоцманів‑операторів СРРС, екіпажів флоту та працівників інших професій значною мірою залежить ефективність роботи українських морських портів та терміналів, а звідси — наповнення Державного бюджету та імідж України як морської Держави. Нам є чим пишатися, наші досягнення визнані в Україні та за її межами. Звертаючись до вас зі словами глибокої вдячності за самовіддану працю, сподіваюсь, що цей фотоальбом стане гідним подарунком колективу ДП «Дельта-лоц ман» до ювілейної дати. Впевнений, що разом ми впишемо ще чимало яскравих сторінок про славетні справи і досягнення. З повагою, Директор ДП «Дельта-лоцман»

Олександр Голодницький

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів

«Дельта-лоцман»… Ще 15 років тому це словосполучення було нікому не знайоме. А сьогодні воно набуло конкретне значення і не тільки для працівників морського транспорту, і не тільки в Україні — зараз це підприємство, яким пишається наша Держава

Розповідь про ДП «Дельта-лоцман» доречно почати з керівника. Адже саме директор підприємства, тим більше підприємства, безпосередньо пов,язаного з морем, як капітан на судні або командир корабля, за все несе персональну відповідальність і задає всі параметри руху, які дозволяють уникнути перешкод, подолати удари стихії, зловити свіжий вітер і головне — привести судно до поставленої мети. Саме професійні навички керівника, його компетентність, працездатність і, якщо хочете, пильність, є тим фундаментом, на якому тільки й можлива успішна діяльність підприємства в наш досить непростий час. Отже, знайомтеся — директор ДП «Дельта-лоцман» Олександр Григорович Голодницький. Керівник нової формації, «дока» не тільки в області морського транспорту, а, перш за все, в економіці, про що свідчить біографія: в 1994 році закінчив інженерно-економічний факультет Миколаївського кораблебудівного інституту. До травня 2001 року — практикуючий аудитор, потім до 2004 року — заступник директора з фінансово‑економічних питань ДП «Дельта-лоцман», заступник директора Державного департаменту морського

Апарат управління

і річкового транспорту, а з 2005 року, з невеликою перервою — Керівник ДП «Дельта-лоцман». Нагороджений: нагрудним знаком Укрморрічфлоту «Почесний працівник морського і річкового транспорту» (2003 р.), нагрудним знаком Мінтрансзв'язку «Почесний працівник транспорту України» (2009 р.), орденом «За заслуги» III ступеня (2009 р.). У 2010 році обраний депутатом Миколаївської обласної ради VI скликання, заступником голови постійної депутатської комісії з питань промислової політики, транспорту, зв,язку та енергетики. Бесіда з Олександром Григоровичем почалася досить сухо — відчувалося, що мій співрозмовник ніяк не може відволікатися від звичного насиченого ритму вирішення виробничих питань. Та й не дивно, бо працівники «Дельти» кажуть, що його звичайний робочий день починається як у всіх, а ось закінчується — за дев'яту вечора. І вже під час розмови розумієш, що спілкуєшся з справжнім «трудоголіком» — жодна з сфер діяльності підприємства не залишається осторонь від його уваги. При цьому відчувається глибока внутрішня організація — і в думках, і в рухах, і розподілі часу, і навіть в розташуванні документів і офісного приладдя на робочому столі. Мимоволі виникає аналогія з шахістом, який відчуває кожну мить часу і не дозволяє собі його марнотратство. Поступово розмова про підприємство, життя його колективу і окремих спеціалістів, нарешті, повністю привертає увагу керівника, і він сам починає захоплено, з глибоким знанням предмету розповідати, що вже вдалося, а що тільки заплановано зробити. Навіть «неозброєним оком» видно — ця людина дійсно вболіває за свою справу. «Можливо, з першого року роботи я проявляв надмірну вимогливість, тому що завжди хотілося працювати як найкраще і все зробити

«Професіоналів я ціную і поважаю, тому кожне важливе рішення приймаю після обговорення з профільними заступниками і фахівцями. А політика на підприємстві одна — системний підхід до роботи»

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів

без помилок. Не терплю неохайність навіть в дрібницях, не кажучи вже про серйозні справи. Сьогодні колектив підприємства склався — це фахівці високого рівня. Я ціную і поважаю професіоналів, тому кожне важливе рішення приймаю після обговорення з профільними заступниками і фахівцями. А підхід до роботи на підприємстві один — системний». Особливу увагу Олександр Григорович приділяє якості підготовки та перепідготовки лоцманів і лоцманів‑операторів. «Лоцман — дуже специфічна професія, і час висуває надвисокі вимоги до їх підготовки та якості щоденної роботи. Тому після кожного курсу підготовки або перепідготовки лоцманів і лоцманів‑операторів вважаю за необхідне поспілкуватися з кожною групою і визначити, і в першу чергу — для себе, чи все ми робимо правильно. Адже думка лоцманів, лоцманів‑операторів — фахівців-практиків — важлива інформація, яку ми не маємо права залишати без уваги». Компетентність — ще одна важлива риса Олександра Голодницького. Він звик говорити і працювати конкретно, вирішувати питання по суті. Тому його часто можна побачити в підрозділах підприємства, на лоцманських станціях, постах регулювання руху суден, на об,єктах будівництва та модернізації обладнання, лоцманських суднах. Розповідь про директора можливо продовжувати і надалі, але краще за нього розкажуть його справи, справи очолюваної їм команди фахівців морської галузі на ім,я ДП «Дельта-лоцман». Тому, рухаємося далі!

Апарат управління

Відкриття пам`ятного знаку історії лоцманскьої служби. 15 лютого 2013 р.

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів Апарат управління

Щуріков Микола Олександрович перший заступник директора

Мельохіна Алла Олександрівна заступник директора з економіки та фінансів

Харьков Юрій Володимирович заступник директора з РРС та лоцманського забезпечення

Репетєй Володимир Дмитрович заступник директора з питань безпеки судноплавства

Апарат управління

Лапшин Олександр Іванович заступник директора з загальних питань

Зухін Владислав Іванович заступник директора з розвитку та інвестицій

Усарова Олена Вікторівна головний бухгалтер

Шарабура Володимир Миколайович лоцман морський-наставник

СЛУХАТИ КОМАНДИ ЛОЦМАНА! – команда капітана стерновому, яка є найбільшою відзнакою довіри до лоцмана…

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана!

«До зустрічі на березі», — каже лоцман і починає підійматися по штормтрапу вздовж п’ятнадцятиметрової залізної стіни чергового судна, проводку якого в Маріупольський порт він має виконати

«Сьогодні гарна погода — хвиля не більше 2 балів. А от коли штормить…», — починає капітан лоцманського катера «Балтійський» Олександр Ходов та замовкає, так і не сказавши, що відбувається, коли «штормить». Та це і так зрозуміло. Залізна стіна у кілька десятків метрів заввишки, драбина з мотузки та дерева, вітер та хвилі, що розгойдують тисячотонний корабель, і лоцман, який піднімається в цих умовах на палубу судна… Такі «вправи на свіжому повітрі» вимагають від лоцмана не тільки значних фізичних зусиль, а ще й сталевих нервів та неабиякої витримки. Той, хто хоча б пасажиром бодай один раз бачив штормове море, розуміє, що це таке, без зайвих слів… «Спитайте у лоцманів», «про це краще вам розповість лоцман», «це знають лоцмани» — такі слова, як правило, лунають у відповідь на запитання про деталі роботи Державного підприємства «Дельта-лоцман». Одразу відчуваються повага та пошана до цих людей, які власне і виконують головну роботу — лоцманське проведення суден в українські порти та термінали. Але й самі лоцмани, коли починаєш питати в них про роботу, спершу намагаються відбутися загальними фразами: «працюємо», «проводимо кораблі», «робота як робота»… І тільки згодом починають розкриватися, розповідати про деталі своєї професії, пригадувати унікальні випадки та цікаві ситуації, згадувати «флотський фольклор». Вони як солдати-фронтовики, які теж не люблять згадувати про «фронтові будні» і за скупими та чіткими фразами яких відчуваються велика напруга та відповідальність. «Море не любить метушливих, — сказав якось один з лоцманів і, трохи помовчавши, додав — і самовпевнених індивідуалістів теж… не любить».

Лоцманська служба

Командна робота, взаємоповага, відданість своїй справі відчуваються на кожному кроці, при кожній розмові, в кожній дії. Працівники флоту, лоцмани-оператори, лоцмани на суднах — разом вони утворюють ефективний тріумвірат «Дельта-лоцман» — три чинники та три складові успіху. «Для того, щоб лоцман піднявся на борт судна і почав виконувати свої обов,язки, має бути проведена велика адміністративна робота. Починаючи від юридичних та організаційних аспектів і закінчуючи наземним та водним транспортом, зв,язком, інформаційною підтримкою. Та коли лоцман вже на борту, він також не залишається один — з берега йому допомагають лоцмани-оператори Служби регулювання руху суден, в будь-який момент нададуть консультаційну підтримку юристи, фахівці з навігації тощо», — розповідає заступник директора ДП «Дельта-лоцман» з РРС та лоцманського забезпечення Юрій Харьков. Лоцмани-оператори та лоцмани на суднах (їх ще називають «сухими» та «мокрими» лоцманами) разом з капітаном судна знову ж таки утворюють тріумвірат. Лоцман-оператор — це очі, які з берега бачать всю картину в цілому. Лоцман на судні — це досвід та достеменне знання акваторії та її «характеру». А капітан — це людина, яка знає корабель та відповідає за нього. «Взагалі працюємо колективно: ми контролюємо ситуацією на судні, «сухі» лоцмани наглядають з берега. А ще є капітани буксирів, від яких теж багато чого залежить», — розповідає начальник лоцманської портової служби Іллічівська Олександр Савенко. — І від нашої спільної дії, від нашого порозуміння та взаємної довіри залежить результат роботи. В нашій роботі немає місця рутині та байдужості. Тут треба чітко розуміти — кожна проводка в чомусь по-своєму особлива. На перший погляд, здається все гаразд, аж раптом… І тоді лік вже йде на секунди і немає часу на детальні пояснення. Твій колега, напарник має зрозуміти тебе і допомогти виконати те саме оптимальне рішення, від якого часто залежить життя людей»… «Досвідченість, відповідальність, впевненість» — саме ці слова найбільш точно характеризують лоцмана. Ту людину, яка стає поряд з капітаном, коли треба провести судно крізь складний та мінливий фарватер чи то порту, чи каналу, чи узбережної акваторії…

Офіційна інформація Державна морська лоцманська служба — це сукупність підрозділів державних підприємств, на які покладені функції щодо надання лоцманських послуг у відповідних районах лоцманського проведення в територіальному морі й на внутрішніх водних шляхах України. У складі підприємства функціонує дев’ять регіональних лоцманських підрозділів у північно-західній частині Чорного моря, в Дунайському, Бузько-Дніпровському та Азово‑Чорноморському басейнах, у тому числі три єдині морські лоцманські служби (ЄМЛС): «Дунай», «Миколаїв», «Керч», а також портові лоцманські служби: ПЛС «Іллічівськ», ПЛС «Одеса», ПЛС «Южний», ПЛС «Севастополь», ПЛС «Феодосія», ПЛС «Маріуполь».

Лоцман-оператор — це очі, які з берега бачать всю картину в цілому. Лоцман на судні — досвід та достеменне знання акваторії та її характеру. А капітан — це людина, яка знає судно та відповідає за нього

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана!

Лоцманська служба

Іллічівськ — Одеса — Южний

Лоцманська служба Іллічівськ — Одеса — Южний

«Знайти справжнього лоцмана — складно. Як не кожен штурман може стати капітаном, так і не кожен капітан може стати лоцманом. Ця праця вимагає сконцентрованої уваги, міцних нервів та високого професіоналізму. Тож кожному стажеру ми даємо місяць-два роздивитися, спробувати, переконатися, що робота йому «по плечу» та до снаги. Проте майже ніхто не йде, практично всі успішно пройшли стажування і сьогодні працюють лоцманами, мають високий клас та гарний послужний список. У нас дуже мала плинність кадрів. Стати лоцманом важко, перестати ним бути — ще важче», — розповідає Юрій Ілюшкін, начальник портової лоцманської служби «Одеса» Цілковито згоден з ним і його колега — керівник ПЛС «Іллічівськ» Олександр Савенко: «Лоцман має бути захоплений своєю роботою. Коли ти відчуваєш задоволення від зробленого, коли чуєш подяку капітана за виконану проводку, то це більше ніж формальність. І дуже важливо, щоб на вахті лоцман був на сто відсотків зосереджений на роботі. Всі домашні чи особисті питання чи навіть проблеми треба залишати за порогом вахти, бо тут від тебе залежить життя людей. А ще треба бути по-справжньому хорошим товаришем, бо ми на вахті з колегами проводимо часу більше, ніж дома з родиною. Я, щиро кажучи, навіть не знаю, де мій «головний» дім — там чи тут. Тому перш за все я запитую у стажерів про плани на майбутнє, а потім дивлюся на документи та послужний список. І якщо людина щиро відповідає, що прийшла працювати надовго, — то це наша людина, яку треба приймати в сім,ю, яку варто навчати і з якою необхідно ділитися досвідом». Справжні професіонали переконані, що немає великого значення, в якому порту ти працюєш. Наприклад, пан Савенко свого часу працював лоцманом в Ємені — туди за радянських часів його відправила

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана!

Лоцманська служба Іллічівськ — Одеса — Южний

Бувальщина

держава на дружню допомогу місцевим морякам. А вже в наш час фахівці «Дельта-лоцман» вразили голландських колег, коли в амстердамському тренажерному центрі продемонстрували свою майстерність та успішно «завели» трьохсотметрове судно класу «Панамакс» в порт Ротердаму. Звісно, це була проводка у віртуальному просторі, але голландські інструктори доклали неабияких зусиль, щоб ускладнити її: «вмикали» різні погодні умови, створювали нештатні ситуації… Голландців вразила майстерність наших лоцманів. Але що б не казали професіонали, проте кожен порт, як і кожне судно, має свої особливості. Особливість Одеського порту і його певна відмінність від Іллічівська та Южного полягає в тому, що лоцманам доводиться працювати з суднами дуже різноманітного типу: від пасажирських лайнерів довжиною 300 метрів до найрізноманітніших транспортних кораблів, частина з яких іде в доки на ремонт і має відповідний технічний стан… Інтенсивний рух суден, обмежена акваторія порту, різні типи та швидкості суден — всі ці чинники роблять роботу портового лоцмана дуже складною. «Одеса вважається найскладнішим та найважчим портом України. Порт будувався 200 років назад з розрахунку на судна довжиною до 170 метрів, а зараз ми працюємо з суднами до 300 метрів. Найбільше судно, яке ми заводили в порт, — контейнеровоз довжиною 305 метрів, — розповідає Юрій Ілюшкін, начальник портової лоцманської служби «Одеса». — А у вересні минулого року ми завели в Одеський порт «шестизірковий» лайнер Crystal Serenity довжиною у двісті п,ятдесят метрів та один з найбільших пасажирських лайнерів світу Costa Atlantica довжиною двісті дев,яносто два з половиною метри». До того ж Одеса була і залишається найбільшим за вантажообігом портом України. Три роки тому щоденно в порт заходило більше тридцяти кораблів великого тоннажу. У 2008–2009 роках кількість заходів

Дуже давно був такий випадок. Виводили судно з Іллічівська, як раптом оголосили штормове попередження. Капітан прийняв рішення виходити. Вже майже дійшли створу, як раптом — шквальний вітер до 30 м/с. Вітер здійняв хмару вугільного пилу з берега що закрила весь горизонт. Наче ніч. Радар немов сліпий. Судно вже майже стояло на курсі, тож капітан з лоцманом вирішили продовжувати вихід. Пройшли маяк, і треба лоцману пересідати на лоцбот. А про це зовсім забули. Капітан пропонує лоцману: «Куди ти будеш в такий вітер пересаджуватись? Підеш з нами до Босфору, а потім повернешся додому». Раптом по радіозв’язку озивається капітан лоцманського катера: «Давайте скоріш, а то мене до вашого борту вітром притискає». Лоцман спустився по штормтрапу, і катер пішов назад в порт. Але погода ще погіршилася — вітер здійняв такі хвилі, що в оглядове скло рубки катера геть нічого не видно. GPS тоді ще не було, тільки пам’ять та інтуїція лоцмана. Пливли-пливли, аж раптом — берег. Але це був не Іллічівськ, а набережна Одеси — Чорноморка. Зорієнтувалися і вже без пригод дісталися «до бази».

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана!

Лоцманська служба Іллічівськ — Одеса — Южний

в порт дещо знизилась, але сьогодні вона знову зростає. Тому не дивно, що в одеській портовій лоцманській службі працює шістнадцять лоцманів першого класу, плюс два лоцмани другого класу та лоцмани-стажери. Варто сказати, що стажування буде йти протягом півроку, не менше. Іллічівськ має свої особливості. Володимир Петрусь, заступник начальника ПЛС «Іллічівськ»: «Звісно, що у кожного порту свої особливості, починаючи з підходів до порту, розташування каналів, причалів, особливостей портових буксирів та їх екіпажу і закінчуючи погодою. На перший погляд, Іллічівськ доволі простий порт, але другий басейн порту має неширокі канали, а заводити туди доводиться судна класу «Панамакс». До того ж рух в Іллічівську чималий і здебільшого великотоннажних суден. За 2011 рік ПЛС «Іллічівськ» виконала 4400 суднозаходів та судновиходів із порту. А ось порт Южний з самого початку будувався як «хімічний порт»: нафтовий термінал, причали для завантаження промислової та агро-хімічних речовин. Віктор Пилипенко, начальник ПЛС «Южний», розповідає: «Найбільше судно, яке ми «ставили», було довжиною 316 метрів із вантажомісткістю у 214 тисяч тонн. Зараз планується освоєння роботи з суднами довжиною 330–340 метрів та дедвейтом у 260 тисяч тонн. Южний — глибоководний порт, максимальна осадка суден до 14,5 м при глибині підхідного каналу до 15 м. У порту навантажується до 100 тисяч тонн, а потім на рейді вони добирають до свого максимуму. Загалом — 140–150 тисяч тонн вантажу». Щодоби ПЛС «Южний» виконує більше десятка лоцманських робіт з великотоннажними суднами — проводок, швартувань тощо. Для того, щоб відмінності та специфіка портів не стали на перешкоді роботі, керівники та співробітники ПЛС «Одеса», «Іллічівськ», «Южний» разом ж іншими лоцманськими службами регулярно проводять наради та робочі зустрічі, на яких вони обмінюються досвідом та розглядають нештатні випадки, які так чи інакше трапляються в їх роботі.

Портовий лоцман має бути спокійним та не втрачати пильність навіть у найскладніших ситуаціях, тобто якщо раптом трапляється нештатна ситуація, лоцман має швидко зорієнтуватися та проаналізувати її і прийняти рішення, як безпечно пришвартувати судно до причалу чи навпаки — завершити виведення його з порту

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана!

Офіційна інформація Портова лоцманська служба «Одеса» — структурний підрозділ ДП «Дельта-лоцман», на який покладено функції з надання лоцманських послуг на рейді та в акваторії ДП «Одеський МТП». Портова лоцманська служба «Іллічівськ» — структурний підрозділ ДП «Дельта-лоцман», на який покладено функції з надання лоцманських послуг в акваторії ДП «Іллічівський МТП» та ТОВ «Іллічівський СРЗ». Портова лоцманська служба «Южний» — структурний підрозділ ДП «Дельта-лоцман», на який покладено функції з надання лоцманських послуг в акваторії та на рейді ДП «МТП «Южний».

«У лоцмана більше можливостей для вивчення різних ситуацій, тому що лоцман за місяць може виконати до 40 тільки швартових операцій. А це — рахуємо — 40 різних суден. А ще ми регулярно відпрацьовуємо різні нештатні ситуації в тренажерному центрі підприємства. Взагалі у лоцмана має завжди бути запасний план», — розповідає Олександр Савенко, начальник ПЛС «Іллічівськ». Портовий лоцман має бути спокійним та ніколи не втрачати пильність навіть у найскладніших ситуаціях, тобто якщо раптом трапляється нештатна ситуація, лоцман має швидко зорієнтуватися та проаналізувати її і прийняти рішення, як безпечно пришвартувати судно до причалу чи навпаки — завершити виведення його з порту. З урахуванням розмірів суден, щільності руху в акваторії, особливостей кожного судна, на всі ці дії часу залишаються лічені хвилини, а іноді навіть секунди. «Різні випадки трапляються. І з кожного такого випадку народжується певне правило. Досить давно сталася така ситуація: о другій годині ночі спрацювала сигналізація — пошкодилося з,єднання між газовозом та берегом, пішов витік природного газу… Ми навіть буксир викликати не встигли — на лоцманському катері підскочили до корабля, почали рубити швартові, бо поруч — інші кораблі, газовий термінал — за такою великою небезпекою зволікати просто не мали часу. Англійці — а екіпаж був переважно з Великобританії — сильно перелякалися, проте наш лоцман був спокійним. Закінчилося все добре — і корабель вивели, і пожежу загасили, але газовози відтоді завжди ставимо тільки носом до виходу з порту…» — розповідає Віктор Пилипенко, начальник ПЛС «Южний». «Ми, лоцмани, маємо знати маневрові якості судна краще за капітанів, адже працюємо на форсованих режимах, в більш екстремальних умовах. Можу сказати, що капітани, які мають досвід заходів у Одеський порт, на сто відсотків довіряють нашим лоцманам та приймають усі наші поради», — розповідає Юрій Ілюшкін, начальник ПЛС «Одеса». Впевненість та виваженість рішень — це практика роботи лоцманської служби, а ще лоцмани кажуть: «Кожна проводка чи швартування — унікальні. І навіть якщо все йде гаразд, треба бути напоготові». Мабуть, у цьому і є секрет безаварійної та високопрофесійної роботи державного підприємства «Дельта-лоцман».

Лоцманська служба Іллічівськ — Одеса — Южний

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана! Портова лоцманська служба «Іллічівськ»

Савенко Олександр Семенович начальник ПЛС

Петрусь Володимир Іванович заступник начальника ПЛС

Алайбов Федір Миколайович старший лоцман морський

Овсянніков Олег Сергійович старший лоцман морський

Сидоров Володимир Володимирович старший лоцман морський

Станцой Володимир Петрович старший лоцман морський

Лоцманська служба Іллічівськ

Блідар Віталій Олександрович лоцман морський

Дзісь Віктор Петрович лоцман морський

Іванов Микола Анверович лоцман морський

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана!

Лі Олег Романович лоцман морський

Лобов Олександр Михайлович лоцман морський

Обченко Андрій Юрійович лоцман морський

Лоцманська служба Іллічівськ

Піддубний Сергій Миколайович лоцман морський

Погорелов Володимир Григорович лоцман морський

Сенін Валерій Миколайович лоцман морський

Степаненко Андрій Вікторович лоцман морський

Толстов Олександр Віталійович лоцман морський

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана! Портова лоцманська служба «Одеса»

Ілюшкин Юрій Миколайович начальник ПЛС

Думченко Володимир Петрович заступник начальника ПЛС

Шанін Сергій Васильович заступник начальника ПЛС

Никитюк Валерій Михайлович старший лоцман морський

Сенкевич Володимир Олександрович старший лоцман морський

Шадрін Олександр Павлович старший лоцман морський

Безпалов Вячеслав Васильович лоцман морський

Боженко Андрій Олександрович лоцман морський

Бойко Ігор Юрійович лоцман морський

Лоцманська служба Одеса

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана!

Голованов Олександр Вікторович лоцман морський

Кравченко Юрій Вікторович лоцман морський

Мартинчик Вячеслав Вікторович лоцман морський

Михальченко Олександр Вікторович лоцман морський

Лоцманська служба Одеса

Прудкой Михайло Олександрович лоцман морський

Таранін Павло Миколайович лоцман морський

Чайка Сергій Олександрович лоцман морський

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана! Портова лоцманська служба «Южний»

Пилипенко Віктор Петрович начальник ПЛС

Шевченко Іван Ілліч заступник начальника ПЛС

Кандиба Віктор Іванович старший лоцман морський

Щельніков Павло Микитович старший лоцман морський

Сербулов Геннадій Петрович старший лоцман морський

Даниловський Євген Володимирович лоцман морський

Рева Сергій Вікторович лоцман морський

Скляренко Едуард Володимирович лоцман морський

Смірнов Ілля Станіславович лоцман морський

Лоцманська служба Южний

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана!

Соколов Олександр Львович лоцман морський

Сурін Сергій Володимирович лоцман морський

Шелудько Олександр Іванович лоцман морський

Юрченко Олексій Анатолійович лоцман морський

Фараонов Олександр Анатолійович начальник швартової бригади

Дарієнко Дмитро Іванович береговий боцман

Мазуренко Віктор Лукич береговий боцман

Філіпчук Юрій Юрійович береговий боцман

Чистилін Ігор Іванович береговий боцман

Лоцманська служба Южний

Андрєєв В’ячеслав Степанович береговий матрос

Бакунович Адам Йосипович береговий матрос

Бараєв Дмитро Шабанович береговий матрос

Брагарчук Віктор Павлович береговий матрос

Віленський Олександр Олександрович береговий матрос

Гарама Сергій Феодорович береговий матрос

Гергал Валерій Петрович береговий матрос

Домбровський Сергій Петрович береговий матрос

Івашко Олександр Юрійович береговий матрос

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана!

Лоцманська служба Южний

Іллєнко Петро Анатолійович береговий матрос

Карандашов Олександр Михайлович береговий матрос

Карандашов Олександр Олександрович береговий матрос

Кобилко Олег Васильович береговий матрос

Крушинський Валерій Цезарович береговий матрос

Кукуріка Олександр Вікторович береговий матрос

Лєкар Юрій Євгенович береговий матрос

Мазуренко Костянтин Вікторович береговий матрос

Машталер Володимир Борисович береговий матрос

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана!

Мельничук Юрій Григорович береговий матрос

Мінченко Володимир Анатолійович береговий матрос

Негру Сергій Олександрович береговий матрос

Почтаренко Ігор Петрович береговий матрос

Резниченко Олександр Валерійович береговий матрос

Реконвальд Руслан Володимирович береговий матрос

Решетар Ігор Миколайович береговий матрос

Риндя Анатолій Григорович береговий матрос

Селівончик Олександр Ігоревич береговий матрос

Лоцманська служба Южний

Сербін Андрій Валерійович береговий матрос

Скараєв Віктор Миколайович береговий матрос

Слободяник Василь Вікторович береговий матрос

Сорокін Олександр Якимович береговий матрос

Сохін В’ячеслав Васильович береговий матрос

Тарасюк Олександр Петрович береговий матрос

Хлапов Анатолій Володимирович береговий матрос

Яворський Віктор Станіславович береговий матрос

Яківчук Ігор Михайлович береговий матрос

Дунай

Лоцманська служба Дунай

«Наша робота практично нічим не відрізняється від роботи інших лоцманів компанії. Єдина різниця — коли ми проводимо судна, ми бачимо береги», — розповідає начальник ЄМЛС «Дунай» Артур Улятовський

Але можна сказати, що це не зовсім так… Навіть людині, далекій від лоцманської справи, цілком зрозуміло, що навігація в морі та на річці — це «дещо різні речі», як кажуть в Одесі. Перша особливість — це крига взимку. Найбільш важким був 2012 рік. Внаслідок надзвичайно низьких температур та падіння рівня води суттєво знизилася швидкість течії річки. Крім того відбулося замерзання усього низов,я Дунаю.

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана!

Офіційна інформація В зоні відповідальності ЄМЛС «Дунай» — ділянка р.Дунай від порту Рені до виходу в море Кілійським та Старостамбульським гирлами через морський підхідний канал ГСХ р. Дунай — Чорне море.

Такого льодоставу на Дунаї не спостерігалося вже багато років. Для забезпечення безпечного руху суден українською частиною річки у складних навігаційних умовах було навіть створено оперативний штаб. Проводка суден здійснювалась лише у складі льодових караванів, також під час усієї льодової компанії на річці постійно велися роботи з очищення її від льоду. Результатом такої роботи стала без аварійна робота протягом всієї зими. Друга особливість — це конкуренція. Судновласники мають вибір — йти до Чорного моря українським ГСХ «Дунай — Чорне море» чи румунським Сулінським каналом. І цей факт накладає додаткову відповідальність на працівників підприємства «Дельта-лоцман». Проте в цьому змаганні традиційно виграють українські лоцмани. Перш за все, завдяки своєї майстерності. Наприклад, коли виконують унікальні проводки суден довжиною під сто п,ятдесят метрів та осадкою більш ніж п,ять метрів. Збільшення вантажообігу українським шляхом по річці Дунай — це заслуга й українських лоцманів, які виконують свою роботу з безпечної проводки суден навіть за дуже несприятливих погодних умов.

Лоцманська служба Дунай ЄДИНА МОРСЬКА ЛОЦМАНСЬКА СЛУЖБА «ДУНАЙ»

Улятовський Артур Петрович начальник ЄМЛС

Болотін Борис Павлович заступник начальника ЄМЛС

Зирянов Владислав Олексійович заступник начальника ЄМЛС

Алтайський Юрій Борисович старший лоцман морський

Літовка Сергій Анатолійович старший лоцман морський

Мазило Іван Федорович старший лоцман морський

Савельєв Дмитро Миколайович старший лоцман морський

Акмажов Сергій Миколайович лоцман морський

Бакеркін Олександр Рюрикович лоцман морський

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана!

Бурімський Віктор Васильович лоцман морський

Григорій Юрій Михайлович лоцман морський

Думенко Михайло Анатолійович лоцман морський

Карпенко Степан Степанович лоцман морський

Коваленко Олег Миколайович лоцман морський

Кондратюк Святослав Федорович лоцман морський

Лоцманська служба Дунай

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана!

Крісан Сергій Іванович лоцман морський

Кутафін Сергій Павлович лоцман морський

Ніконов Олександр Вікторович лоцман морський

Приходько Микола Володимирович лоцман морський

Путінцев Руслан Юрійович лоцман морський

Романюк В’ячеслав Вікторович лоцман морський

Лоцманська служба Дунай

Феденко Андрій Володимирович лоцман морський

Фролов Олександр Веніамінович лоцман морський

Чеботар Сергій Володимирович лоцман морський

Черкес Віктор Георгійович лоцман морський

Литвиненко Владислав Володимирович лоцман морський

Барладян Григорій Васильович старший диспетчер

Герасименко Володимир Деомидович диспетчер (черговий)

Лиховид Анатолій Ілліч диспетчер (черговий)

Попов Іван Акиндинович диспетчер (черговий)

Миколаїв та Херсон

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана!

Понад два десятки портів та три морські канали, один з яких найскладніший у світі БДЛК (Бузько-Дніпровсько-лиманський канал), та ХМК (Херсонський морський канал) — це і є ділянка обслуговування Єдиної морської лоцманської служби «Миколаїв»

ЄМЛС «Миколаїв» складається з двох підрозділів: лінійної та портової лоцманських служб. Варто зазначити, що лінійна лоц манська служба відповідає не тільки за дуже складний та довгий БДЛК, а ще й за Херсонський морський канал (ХМК) та північ но-західну частину Чорного моря. А портова лоцманська служ ба виконує роботи в портах та терміналах Миколаївського та Херсонс ького регіонів. «На нашому підприємстві немає легких ділянок робо ти. Але можна щиро визнати, що Миколаївська портова лоцман ська служба найбільш… різноманітна. Кілька десятків склад них та надскладних акваторій — це наша робоча зона. Наша служба виконує не тільки проводки торгових та паса жирських суден різних країн, а й забезпечує вивід нових кораб лів та корпусів суден із суднобудівних заводів. Це дуже склад на та відповідальна робота»,— розповідає Олександр Мессер, за ступник начальника ЄМЛС — начальник ПЛС «Миколаїв». Серед таких унікальних проводок — відомий випадок з крей сером «Варяг», коли лоцмани виводили по вузьких шляхах кана лів корпус авіаносця, який був спроектований для пересування океанами та мав відповідні розміри.

Лоцманська служба Миколаїв та Херсон А у 2009 році виводили стошістдесятисемиметровий корпус судна «арктичного постачальника»: від причалу ЗАО «Херсон ського суднобудівного виробничого об,єднання» до порту Юж ний. Загальна довжина маршруту проводки склала майже сто тридцять кілометрів… Уся проводка зайняла сімнадцять годин, і більшу частину шляху по БДЛК лоцмани виконували в темну пору доби. Цю роботу виконували начальник лінійної лоцманської служ би «Миколаїв» Юрій Лукаш та лоцман першого класу Олександр Єрмаков. Перед виконанням лоцманська проводка в деталях була від працьована в Тренажерному центрі ДП «Дельта-лоцман» з мо делюванням всієї операції, в якій були задіяні не тільки лоцма ни на судні та лоцмани-оператори центрів та постів регулюван ня руху суден, а й екіпажі буксирів, що забезпечували супровід. «Головна проблема таких проводок у тому, що корпус судна майже повністю некерований. Він має обводи судна, кіль, рулі… Але відсутність гвинта та двигунів зводять все це нанівець, бо відсутній потік води на стерно судна. А беручи до уваги розміри, водовитиск та, як правило, критичну для каналів осадку, стає зро зумілим, що керувати таким судном дуже важко. І все залежить від досвіду та координації дій лоцманів, лоцманів‑операторів, ка пітанів буксирів…» — розповідає Юрій Лукаш, начальник ЛЛС ЄМЛС «Миколаїв». Власне робота з буксирами — це більш звична справа для пор тових лоцманів. Без перебільшення можна сказати, що вони тво рять справжні дива з тими буксирами, які є в їх розпорядженні. На нашому підприємстві А ось проводка по каналах, річках та зовнішніх акваторіях, те, чим немає легких ділянок займається лінійна лоцманська служба, має свою специфіку. роботи. Але можна ви«Головна різниця між роботою портових та лінійних лоцманів знати, що Миколаївська полягає в психологічному сприйнятті процесу. Зі свого дванад ПЛС найбільш… різноцятилітнього досвіду лоцманства можу зробити такий висновок: манітна. Кілька десятків портові лоцмани працюють із суднами за допомогою буксирів, складних та надсклада лінійні — із суднами, що рухаються власним ходом на крейсер них акваторій — це наша ській швидкості. При лінійних проводках буксири використову робоча зона ються швидше як вийняток — під час складних маневрів у вузьких

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана!

Бувальщина Якось пізньої осені, коли повітря було доволі холодним і вода, звісно, теж, один лінійний лоцман виконував проводку судна з арабської країни. На підході до входу у Бузько-Дніпровський канал лоцман помітив, що заявлена осадка судна не відповідає реальній. На вимогу лоцмана судно стало на якір. Раптом матрос, який за наказом спустився трапом і виконував промір фактичної осадки судна, зірвався з трапа та впав у холодну воду. «Людина за бортом» — це для моряка один з головних сигналів тривоги, втім лоцман помітив, як неквапливо розгорталася рятувальна операція, і наполіг щоб капітан прискорив рятувальні роботи. Людину таки витягнули з води і відправили до машинного відділення грітися. Але жодної допомоги ніхто не надавав, тож лоцман, призупинивши вимірювання, пішов до постраждалого, що майже непритомнів від пере охолодження і почав розтирати його ковдрою, бо алкоголю, звісно, на мусульманському судні не було. Члени команди, які до того були доволі пасивні, раптом виявили активність та навіть агресію: почали відштовхувати лоцмана від моряка та щось йому емоційно казати. Проте наш лоцман не відступився, доки не привів матроса до тями. Вже на містку капітан пояснив, що за їх вірою недопустимо, коли іновірець торкається до них, а самі вони не надавали допомоги теж через релігійні постулати, бо нещасний випадок — це воля Божа і людина має самостійно справлятися з тими обставинами, що випали на її долю…

частинах каналів, — ніж як правило. До того ж лінійна проводка чи то каналом, чи то по акваторії більш тривала в часі. Проводка портом — це дві, максимум три години. А проводка каналом може тривати добу чи навіть дві, — розповідає Юрій Лукаш. — Судно хідний канал від порту Южний до Миколаєва та Херсона вважа ється одним з найдовших та, без перебільшення, найскладнішим у світі. Багато моїх друзів, які зараз працюють капітанами дале кого плавання, не хочуть іти у лоцмани в тому числі і через те, що робота «на каналі» дуже складна. Ширина каналу — сто метрів, а ширина судна — тридцять і більше. Звісно, лоцмани-операто ри центрів та постів РРС дуже допомагають, але коли судно вхо дить у поворот з одного коліна на інше, ні локатори, ні електронні карти сильно в нагоді не стануть. Тільки власний досвід, знання особливостей фарватеру, відчуття судна — арсенал успіху лоцма на. Гірокомпас та локатор — ось головні наші інструменти. Якщо вони, звісно, є на судні та справні. А буває так, що йдеш виключно напам,ять». Півроку лінійна лоцманська служба працює в тумані. Не в ме тафоричному, а в прямому розумінні цього слова. Ще один-два мі сяці лоцмани працюють у льодових умовах… А іноді доводиться проводити судна, які оснащені, м,яко кажучи, не дуже сучасним навігаційним обладнанням та малопристосовані до наших доволі холодних умов. Застаріле або некомплектне навігаційне обладнан ня, відсутність умов та опалення на містку та в каютах — це далеко не повний перелік «суб,єктивних» труднощів, з якими зустріча ється лінійний лоцман. У льодову навігацію 2011–2012 років на віть був випадок, коли лоцман тиждень прожив у каюті, на стінах якої був іній. Але й за цих умов лоцмани гідно виконують свою роботу. В ми нулому році тільки на ремонтні роботи до суднобудівного заводу

Лоцманська служба Миколаїв та Херсон «Океан» було виконано три унікальні проводки — танкери, роз міри яких суттєво перевищували рекомендовані для форм каналу та порту. Всі три проводки на ремонт і з ремонту були виконані бездоганно. «Коли започаткували «Дельта-лоцман», у нас було десь з чоти ри десятки суден на тиждень. Працювало тоді дев,ятеро лоцманів у вахті. Зараз у нас шістнадцять лоцманів у вахті та суттєво збіль шився потік суден. У 2008–2009 роках у нас був рекорд — 168 су ден за тиждень», — розповідає Юрій Лукаш, начальник ЛЛС ЄМЛС «Миколаїв». Не менш інтенсивно працюють і портові лоцмани ЄМЛС «Ми колаїв». Володимир Колесник, начальник Херсонської лоцман ської станції, розповідає, що сім його портових лоцманів обслуго вують досить велику кількість об,єктів, серед яких нафтогавань, зернові та наливні термінали, Херсонський річковий та морський порти, причали заводу Комінтерну тощо. Як і в кожному порту тут є своя специфіка, відома та зрозуміла місцевим лоцманам. Напри клад, у нафтогавані дуже коротка причальна лінія — 70 метрів, а приходять судна 150–200 метрів. Поставити їх до причалу — це майже те ж саме, що загнати позашляховик на «парковку» для самоката. А старший лоцман В'ячеслав Давидов відмічає: «За весь час сво єї роботи, а я працюю лоцманом вже дуже давно, можу порахувати на пальцях однієї руки капітанів, які розуміються на швартуванні. Хоча, власне, це і добре, бо вміння точно і безаварійно зашварту вати будь-яке судно в найскладніших умовах — одна з головних чеснот портового лоцмана». А ще лоцман має бути не тільки хорошим професіоналом у сво їй справі, але ще й дипломатом, бо працювати доводиться з екіпа жами з різних країн і, відповідно, різних культурних та релігійних традицій.

Офіційна інформація Єдина морська лоцманська служба «Миколаїв» — структурний підрозділ ДП «Дельта-лоцман», у складі якого відокремлені лінійна та портова лоцманські служби (ЛЛС «Миколаїв» та ПЛС «Миколаїв»). Район обслуговування ЛЛС «Миколаїв»: північно-західна частина Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-лиманський канал, Херсонський морський канал, канал акваторії порту Миколаїв, ДП «Миколаївський МТП», акваторія судноремонтних та суднобудівних заводів, ДП «Миколаївський річковий порт», ТОВ СП «Нібулон», Дніпро-Бузький МТП, ЗАТ «Ніка-Тера», ДП «Спеціалізований морський порт «Октябрськ», акваторія ТОВ «Порт «Очаків». Район обслуговування ПЛС «Миколаїв»: ДП «Миколаївський річковий порт», ДП «Миколаївський МТП», ДП «Спеціалізований морський порт «Октябрськ», Дніпро-Бузький МТП, ЗАТ «Ніка-Тера», ДП «Херсонський морський торговельний порт», Скадовський морський торговельний порт.

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана! ЛІНІЙНА ЛОЦМАНСЬКА СЛУЖБА «МИКОЛАЇВ»

Лукаш Юрій Георгійович заступник начальника ЄМЛС — начальник ЛЛС

Карпенко Анатолій Володимирович старший лоцман морський

Криницький Сергій Васильович старший лоцман морський

Прокін Анатолій Олександрович старший лоцман морський

Бірюк Борис Андрійович лоцман морський

Верешко Василь Михайлович лоцман морський

Лоцманська служба Миколаїв та Херсон

Вернигор Олександр Олександрович лоцман морський

Гафаров Андрій Юрійович лоцман морський

Глєбов Борис Васильович лоцман морський

Головін В’ячеслав Олексійович лоцман морський

Грибков Олександр Павлович лоцман морський

Грицієнко Микола Павлович лоцман морський

Даниленко Володимир Володимирович лоцман морський

Дворцов Василь Іванович лоцман морський

Доценко Геннадій Юрійович лоцман морський

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана!

Ілюхін Віктор Павлович лоцман морський

Касперович Станіслав Станіславович лоцман морський

Катюжан Валентин Миколайович лоцман морський

Кравченко Микола Олексійович лоцман морський

Лубський Володимир Ілліч лоцман морський

Лукьяненко Вадим Дмитрович лоцман морський

Морозов Володимир Миколайович лоцман морський

Московський Олексій Олександрович лоцман морський

Новицький Олександр Вікторович лоцман морський

Лоцманська служба Миколаїв та Херсон

Петренко Олександр Павлович лоцман морський

Пехлак Ігор Арвович лоцман морський

Пишний Валерій Віталійович лоцман морський

Полтарецький Віталій Васильович лоцман морський

Ротонос Сергій Олександрович лоцман морський

Самборський Сергій Григорович лоцман морський

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана!

Хаваєв Ігор Костянтинович лоцман морський

Чеберяков Сергій Вадимович лоцман морський

Чернобров Костянтин Федорович лоцман морський

Шевчук Віктор Костянтинович лоцман морський

Шуляк Юрій Анатолійович лоцман морський

Щепелев Сергій Валентинович лоцман морський

Диспетчерська група

Щербина Сергій Анатолійович старший диспетчер

Агафонов Анатолій Олексійович диспетчер (черговий)

Зінченко Сергій Сергійович диспетчер (черговий)

Лоцманська служба Миколаїв та Херсон

Луковський Роман Михайлович диспетчер (черговий)

Маструко Ігор Міланович диспетчер (черговий)

Вітковський Олександр Степанович диспетчер

Пипко Петро Михайлович старший диспетчер

Апанасенко Георгій Іванович диспетчер (черговий)

Лукаш Дмитро Юрійович диспетчер (черговий)

Сайко Анатолій Вікторович диспетчер (черговий)

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана! ПОРТОВА ЛОЦМАНСЬКА СЛУЖБА «МИКОЛАЇВ» Відділення ПЛС у Миколаївському МТП

Мессер Олександр Григорович заступник начальника ЄМЛС — начальник ПЛС

Давидов Вячеслав Михайлович старший лоцман морський

Вовк Микола Пилипович лоцман морський

Козирев Анатолій Олегович лоцман морський

Лисий Іван Володимирович лоцман морський

Луньов Олександр Петрович лоцман морський

Лоцманська служба Миколаїв та Херсон

Петроченко Василь Федорович лоцман морський

Погудін Володимир Іванович лоцман морський

Толочко Анатолій Васильович лоцман морський

Трипольський Андрій Геннадійович лоцман морський

Тяпін Олег Борисович лоцман морський

Щілінський Юрій Олексійович лоцман морський

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана! Дніпро-Бузьке відділення ПЛС

Кандидатов Анатолій Вікторович старший лоцман морський

Лисенко Олег Іванович старший лоцман морський

Галамутько Олександр Петрович лоцман морський

Гребень Руслан Юрійович лоцман морський

Давидчук Олег Андрійович лоцман морський

Кушніренко Станіслав Валентинович лоцман морський

Плохой Олександр Миколайович лоцман морський

Поливода Олександр Петрович лоцман морський

Романов Сергій Дмитрович лоцман морський

Лоцманська служба Миколаїв та Херсон Відділення ПЛС у Херсонському МТП

Колісник Володимир Миколайович старший лоцман морський

Афанасьєв Микола Аркадійович лоцман морський

Бєльський Володимир Ананійович лоцман морський

Літновський Михайло Григорович лоцман морський

Мінєвіч Ігор Васильович лоцман морський

Онішкевич Василь Іванович лоцман морський

Переходов Петро Петрович лоцман морський

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана! Відділення ПЛС у м. Скадовськ

Самедов Ханбуба Магамедшаріфогли старший лоцман морський

Дворний Валерій Володимирович лоцман морський

Куцаєв Валерій Миколайович лоцман морський

Адміністрація ЄМЛС «Миколаїв»

Комаров Олександр Іванович помічник заст. директора з РРС та лоцманського забезпечення

Зінченко Олена Павлівна фахівець

Давиденко Дмитро Ігоревич фахівець з діловодства

Морська лоцманська служба «Южний»

Федотєнкова Маріанна Валеріївна комендант

Мартинюк Людмила Григорівна днювальний

Руденко Лариса Петрівна днювальний

Лоцманська служба Миколаїв та Херсон

Нечитайлов Володимир Валентинович водій автотранспортних засобів

Одінок Віктор Григорович водій автотранспортних засобів

Прохоров Сергій Григорович водій автотранспортних засобів

Ющенко Ігор Миколайович водій автотранспортних засобів

Власова Ганна Сергіївна прибиральник службових приміщень

Івашко Ніна Юріївна прибиральник службових приміщень

Морська лоцманська служба «Херсон»

Виноградов Іван Анатолійович робітник з комплексного прибирання та утримання будинків

Василенко Маргарита Геннадіївна комірник

Олійник Іван Іванович робітник з комплексного утримання будинків і територій

Севастополь — Ялта — Феодосія

Лоцманська служба Севастополь — Ялта — Феодосія

На столі лежить масштабна схема доку, а на ній — вирізаний з картону профіль судна. На перший погляд — зовсім неможливо судно такого розміру поставити в цей док. Але насправді неможливе стає реальністю завдяки майстерності та професіоналізму лоцманів… «Довго розповідати, як ми ставили це судно в цей док на ремонт. Але поставили. Довелося навіть застосовувати силу м,язів, бо букси рам просто ніде було пролізти», — розповідає начальник портової лоцманської служби «Севастополь» Володимир Зенченко. Севастопольська бухта — найзручніша на всьому Чорному морі. Але вона має свою специфіку не тільки в навігаційному, а й в політич ному плані. Це діюча військова морська база двох країн: України та Росії, популярний курорт та морський торговий порт. Тож сюди захо дять найрізноманітніші кораблі. Лоцмани ПЛС «Севастополь» виконують проводки не тільки ван тажних суден та пасажирських лайнерів, а ще й військових кораблів ін ших держав. Так вони заводили до порту корабель керування 6‑го фло ту США «Лассаль» та крейсер керованої ракетної зброї Philipine Sea довжиною понад сто сімдесят метрів та осадкою більше десяти метрів. А була ще більш унікальна лоцманська робота — заводили вітрильник Італійських військово‑морських сил, на якому вже більше півстоліття проходять навчання майбутні італійські військово‑морські офіцери. Серед торгових суден варто відзначити проводку судна Andros дед вейтом 82 тисячі тонн та довжиною у двісті тридцять метрів і десятків пасажирських лайнерів аналогічних розмірів. «Взагалі нам тут нудьгувати не доводиться, бо працюємо як із па сажирськими лайнерами, так із вантажними великотоннажниками, з військовими кораблями… Коли Господь «проектував» Севасто польську бухту, він її зробив дуже зручною, але не врахував кількості та розмірів суден, з якими сьогодні доводиться працювати, а пра цювати доводиться іноді в критичних умовах. На морі починається шторм, капітан до останку тягне із заходом у порт, а потім доводить ся виконувати проводку в надскладних умовах. Восени 2011 року був випадок, коли о 23 годині капітан китайського суховантажного судна прийняв рішення сховатися в бухті від шторму. Вітер на той момент вже був 9–10 метрів на секунду, а ми намагаємося заводити судно при вітрі не більше 7 метрів. Але що робити — ситуація майже критична. Коли лоцмани висадилися на борт, швидкість вітеру вже

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана!

Бувальщина До Ялтинського порту заходять переважно пасажирські судна. Та ще які! Крім відомих на весь світ круїзних лайнерів, сюди заходили стодесятиметрова яхта арабського шейха, яхта відомого боксера Майка Тайсона, вітрильники Sea Cloud та Sea Cloud 2 тощо. Відповідальність при проводці таких без перебільшення VIP-суден дуже висока та вимагає від лоцманів специфічного досвіду — вміння спілкуватися з капітанами «кораблів‑аристократів». Серед лоцманів ялтинського відділення працює Олександр В’юшин, який з 1995 по 2004 рік був капітаном офіційної президентської яхти України — колишнього військового корабля КРО «Крим», 1978‑го року будівництва. Він розповідає, що його особистий рекорд і рекорд «Криму» — дев’ять президентів одночасно на борту сорокап’ятиметрового судна. «Певно, це була найбільша «президентська щільність» на квадратний метр суднового простору у світі», — жартує він. Тож не дивно, що навіть найвибагливіші та найприскіпливіші «віпи» задоволені роботою українських лоцманів…

піднялась до 16 метрів. Заходили в порт повним ходом, гальмували вже у бухті… Подяка хлопцям з ЦРРСу — вони розчистили нам до рогу по всій акваторії. До речі, мій стіл стоїть напроти столу керівни ка центру регулювання руху суден. Тож всі питання ми вирішуємо разом і складні операції розробляємо також разом», — розповідає Володимир Зенченко. Севастопольська портова лоцманська служба має два відділення — в Євпаторії та Ялті. Євпаторійське опікується переважно вантажними суднами та па ромами. А ось Ялтинське працює майже виключно з пасажирськими лайнерами та яхтами. П,ять років тому ми освоїли швартування суден більше 290 метрів. Специфіка в тому, що сама причальна стінка — 175 метрів, але лоцма ни розробили таку систему, при якій корма судна має винос до ста ме трів, проте швартування судна цілком безпечне та надійне. Завдяки цьому до Ялти тепер заходять майже всі відомі та найбіль ші круїзні лайнери світу. В офісі ялтинського відділення всі стіни заві шені фотографіями лайнерів та капітанів разом з лоцманами. Багато відомих капітанів відомих лайнерів лоцмани називають просто на ім,я і про кожного мають свою думку. Михайло Роленко, керівник ялтинського відділення, людина, яка майже шістдесят років працює на флоті, розповідає: «У міжнародних круїзних компаніях стало своєрідною традицією відправляти новий лайнер «на обкатку» до Чорного моря. Звісно, тепер вони заходять і до Ялти. Тож ми встигли попрацювати практично з усією елітою па сажирського флоту світу. Більшість капітанів та кораблів ми знаємо «в обличчя», навіть робимо певні робочі нотатки, в яких записуємо специфічні особливості керування судном». Іноземні капітани часто порівнюють Ялту з Рив,єрою, і не тільки завдяки гарним краєвидам, але й схожості в мінливості погоди. «Буває так, що за час проводки вітер змінюється по три-чоти ри рази. Акваторія в нас не дуже складна, але відповідальність дуже висока. Елітні пасажирські лайнери з тисячами людей на борту, яхти відомих людей та навіть коронованих осіб — від нашої роботи

Лоцманська служба Севастополь — Ялта — Феодосія залежить не більше не менше, а престиж Укра їни в їх очах», — розповідає лоцман ялтин ського відділення Микола Племяник. Взагалі не тільки в Севастополі та Ялті, а й в інших портах України лоцмани постійно згадують про свою відповідальність — вони перші представляють в очах іноземців всю нашу країну. І з певною гордістю лоцмани розповідають, як приємно здивовані бувають іноземні капітани підтягнутим та охайним ви глядом українських лоцманів. Дехто з капіта нів вважає, що в компанії працюють виключ но колишні військові моряки, певно, через їх вишкіл та поважну поставу. І немає різниці, великий це порт, на кшталт Одеси, чи маленький Євпаторійський, паса жирський, як в Ялті, чи вантажний, як у Фео досії, — всюди працівники «Дельта-лоц ман» однаково охайні, солідні та майстерні професіонали. Тож не дивно, що поруч з Ялтою в сухован тажному порту Феодосії працюють такі ж самі лоцмани-професіонали. Сюди не заходять яхти шейхів, сюди заходять вантажні судна. Але працівники ставляться до своєї роботи не менш відповідально і виглядають «на всі сто» у лоцманській формі. «Специфіка порту Феодосія в тому, що це відкритий порт і сюди заходять переважно судна за сипучими та наливними вантажами, — розповідає лоцман першого класу Сергій Тарашин. — Найскладніша операція — завантаження та перевалка танкера. Особливо, коли його довжина — двісті п,ятдесят метрів. Швартування такого судна до тер міналу може тривати і чотири, і шість годин. Проте нічого — справля ємося. Працюємо без аварій за будь-якої погоди».

Специфіка порту Феодосія в тому, що це відкритий порт, і сюди заходять переважно судна за сипучими та наливними вантажами

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана! ПОРТОВА ЛОЦМАНСЬКА СЛУЖБА «СЕВАСТОПОЛЬ»

Зенченко Володимир Вікторович начальник ПЛС

Зарва Сергій Валентинович заступник начальника ПЛС

В’юшин Олександр Вячеславович старший лоцман морський

Лоцманська служба Севастополь

Крікунов Михайло Васильович старший лоцман морський

Герман Петро Федорович лоцман морський

Овсянников Костянтин Михайлович лоцман морський

Палеєв Ярослав Валерійович лоцман морський

Гречухін Олег Валентинович лоцман морський

Грішин Сергій Анатолійович лоцман морський

Колесніков Андрій Володимирович лоцман морський

Кузьмич Ігор Володимирович лоцман морський

Племяник Микола Віталійович лоцман морський

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана! ПОРТОВА ЛОЦМАНСЬКА СЛУЖБА «ФЕОДОСІЯ»

Савенков Валерій Дмитрович заступник начальника ПЛС

Грищук Анатолій Васильович лоцман морський

Таракін Сергій Борисович лоцман морський

Кулагін Микола Семенович лоцман морський

Хромов Віктор Олексійович лоцман морський

Лоцманська служба Феодосія

Керч — Маріуполь

Лоцманська служба Керч — Маріуполь

«Ось тут ми згинали двома буксирами півторакілометрову трубу майбутнього нафтогону, — начальник ЄМЛС «Керч» Микола Моторний показує на лоцманській карті, де саме в каналі відбувався цей незвичайний ма невр. — Наглядачі від замовника — «Нафтогазу України» — так до самого кінця і не вірили, що зробимо цю проводку — півторакілометрової труби з Керченського порту до бурової вежі у Азовському морі, бо цього ніколи ще не робили, а за картою фарватерів це фактично неможливо. Але ми — зробили» Керченський порт — особливий серед особливих. Це фактично єдиний транзитний порт, в якому відбувається перевантаження з ма лотоннажних суден класу ріка—море на гігантські морські та океан ські кораблі. А ще повз Керченський порт проходить Керч-Єнікальський канал, який є шляхом сполучення Азовського та Чорного морів. Тож не дивно, що на ЄМЛС «Керч» лягає велике навантаження. Дві тисячі лоцманських робіт на місяць — це «штатне навантажен ня», до якого варто додати складні погодні умови, складний фарватер, та що там приховувати, не завжди відповідний стан кораблів. У південній частині порту розташовано нафтотермінал, до якого приходять «малі танкери» на розвантаження, а panomax — на заван таження. Щільність у цьому районі надвисока. Лоцмани розповідають, що іноді, в шторм та вітер, лоцманський ка тер не може підійти до завантаженого танкера і доводиться керувати відшвартуванням безпосередньо з лоцбота: капітан передає дистанції до об,єктів, а лоцман дає поради щодо стерна та руху. З Керченського порту та транзитом через Керч-Єнікальський ка нал судна рухаються в Азовське море — до портів Маріуполь та Бер дянськ. Проводку та супровід цих суден виконують лоцмани лінійної лоцманської служби ЄМЛС «Керч». В офісі служби є навіть кілька кімнат, облаштованих, як в дорогих готелях, — тут відпочивають

Шлях від Керчі до Маріуполя — це, певно, найтриваліша лоцманська проводка в Україні. Вона складна і влітку, а особливо взимку. Коли Азов сковує крига, проводки стають ще тривалішими та в багато разів складнішими. Буває так, що погода міняється раптово і корабель опиняється в крижаному полоні. Так, у 2011 році лінійний лоцман провів майже місяць на борту іноземного судна, яке вів до Маріуполя

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана!

Бувальщина В ПЛС «Маріуполь» працює лоцман на прізвище Стамбул — так написано в його паспорті, і деякі капітани, що раніше заходили до порту, його вже знали. Якось виконував він проводку судна, капітан якого трохи розумів російську мову. Піднімається лоцман на борт, а капітан йому: «Представлятися не треба! Я Вас дуже добре пам’ятаю». Ну не треба, той не треба… Виконує лоцман свою роботу, забирає підписані папери, дивиться, а в квитанції на виконання робіт написано замість його прізвища Стамбул назву східного порту Сингапур.

лінійні лоцмани між вахтами. Такий відпочинок дуже важливий після тривалої та напруженої роботи лоцмана. А особливо у тому разі, коли умови проживання на судні, проводку якого виконує лоцман, зовсім не відповідають навіть найскромнішим вимогам. А ще в офісі ЄМЛС «Керч» найгостинніша та найсмачніша їдальня для працівників. Тут можна за десять-п,ятнадцять гривень смачно та поживно поїсти. «Ми створюємо умови для роботи лоцманів, а лоцмани мають за безпечити безаварійне виконання робіт. Така в нас домовленість», — посміхається заступник начальника керівник АКРУ Михайло Кисельов . Насправді ж відчувається, наскільки небайдужі тут працюють люди і з якою повагою вони ставляться до свого керівника. Певно, такий приклад спільної праці і забезпечує не тільки відмінні економічні показники, а й практично безаварійну роботу Керченської лоцманської служби. Шлях від Керчі до Маріуполя — це, певно, найтриваліша лоцман ська проводка в Україні. Вона складна і влітку, а особливо взимку. Коли Азов сковує крига, проводки стають ще тривалішими та в багато разів складнішими. Буває так, що погода міняється раптово і корабель опи няється в крижаному полоні. Так, у 2011 році лінійний лоцман провів майже місяць на борту іноземного судна, яке вів до Маріуполя. Та й саму акваторію Маріупольського та Бердянського порту про стою не назвеш. Азов хоча і неглибоке море, але дуже примхливе та з дуже непростим характером. Завдяки саме його невеликій глибині у сильний вітер тут здій маються дуже високі хвилі, а глибина фарватеру падає до критичної відмітки. Шторм на Азові — це дуже небезпечне для суден явище. І тоді на до помогу суднам, як завжди, приходять лоцмани ПЛС «Маріуполь».

Лоцманська служба Керч — Маріуполь Так, у 2011 році лоцман бердянського відділення ПЛС «Маріу поль» Олександр Пищенко врятував судно класу «Волго-Балт» Black Shadow, яке потрапило в біду на траверзі Бердянська. Для «Чорної тіні» (так перекладається назва судна з англійської) видалася нещас ливою ніч з 18 на 19‑е грудня, коли воно йшло з вантажем пшениці з ро сійського порту Єйськ до Керченської протоки. «Через високу хвилю та кригу на корпусі судна мені не одразу вдалося висадитися на нього, — розповідає пан Олександр. — Щоб встигнути сховатися в порту, довелося, вести судно повним ходом. І десь за милю від причалу через сильний диферент на бак судно вже майже втратило керованість, а головну палубу носової частини почало заливати водою. Але з допомогою буксирів ми вчасно пришвартували судно і запобігли його потопленню». Це тільки один з прикладів нештатної роботи лоцманів на Азові. Насправді їх дуже багато. І кожен з них вартий якщо не окремої книги, то принаймні — розповіді. Самі ж про себе маріупольські та бердянські лоцмани, як і інші їх колеги з «Дельта-лоцман», розповідати не дуже люблять. Начальник ПЛС «Маріуполь» Олександр Калашніков, лоцман з майже тридцятирічним досвідом, каже так: «Наш порт складний через свої глибини. Судна приходять понад двісті метрів довжиною. За металом, рудою, іншими вантажами. А підхідний канал має шири ну сто метрів та дозволяє проводити судна з осадкою вісім метрів. Але за весь термін роботи лоцмани ПЛС вивчають порт напам,ять». Не менш професійні його підлеглі — лоцмани Маріупольського та Бердянського портів. А ще в Маріуполі працює «легенда лоцманської служби» — лоц ман з «фаховим» прізвищем Микола Петрович Візир. Він народився у 1939 році, був капітаном порту Азовсталь. І зараз працює лоцманом на рівні з молодими колегами. Насичений та різноманітний рух в порту Маріуполя. Яких тільки прапорів тут немає… «Екіпажі та капітани — корейські, китайські, турецькі, з різних арабських країн — іноді погано володіють англійською мовою, не ка жучи вже про російську чи українську… Так мені та ще кільком лоц манам довелося вивчити турецьку мову, — розповідає лоцман Сергій Корольов. — Але з усіма ми знаходимо спільну мову, всі капітани при слухаються до наших порад, і часто так буває, що капітан, знаючи ре путацію нашої служби, дає стерновому команду: «Слухати лоцмана!». А це для професіонала — найбільший комплімент, найбільша відзнака нашого професіоналізму».

Бувальщина Проводив лоцман Керченською протокою вночі одне іноземне судно. Судно, скажімо так, не дуже нове. В рубці місце гірокомпаса заткнуто пожмаканою газетою, радар — допотопний, gps-навігатор — такий, як автовласники купують для своїх автівок, та ще й із найдешевших… І ось лоцман веде судно, керуючись тільки своїм досвідом та знанням фарватеру. Раптом капітан вирішив втрутитися в роботу лоцмана — йому чомусь не сподобалася команда на корекцію курсу. Капітан не дуже й англійською володів, але намагався пояснити, що за його gps-приладом курс не треба міняти, судно йде чітко по фарватеру. Лоцман йому відповідає, що цьому приладу довіряти не можна, бо можна сісти на мілину. Капітан стоїть на своєму. Навіть запит до служби регулювання руху йому нічого не довів. Тоді лоцман запропонував зменшити хід до найбільш тихого. Коли судно відчуло дотик мілини, капітан зрозумів, що він був неправий, і далі вже судно перейшло під керівництво лоцмана і пройшло протоку без пригод…

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана! ЛІНІЙНА ЛОЦМАНСЬКА СЛУЖБА «КЕРЧ»

Моторний Микола Васильович начальник ЄМЛС

Березін Володимир Олександрович заступник начальника ЄМЛС — начальник ПЛС

Жидєляєв Валерій Вікторович старший лоцман морський

Равдін Костянтин Веніамінович старший лоцман морський

Андрєєв Олександр Олександрович лоцман морський

Анока Віталій Сергійович лоцман морський

Бабак Віктор Васильович лоцман морський

Бондаренко Сергій Миколайович лоцман морський

Гулак Микола Миколайович лоцман морський

Лоцманська служба Керч

Давиденко Ростислав Володимирович лоцман морський

Дзюненко Олександр Олександрович лоцман морський

Дубіновський Євгеній Вікторович лоцман морський

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана!

Єропов Сергій Єграфійович лоцман морський

Єрохін Юрій Віталійович лоцман морський

Карасюк Сергій Валентинович лоцман морський

Кожедуб Сергій Васильович лоцман морський

Коновалов Олег Васильович лоцман морський

Масленников Сергій Валерійович лоцман морський

Мерінов Павло Олексійович лоцман морський

Моськін Андрій Юрійович лоцман морський

Осіпов Андрій Олександрович лоцман морський

Лоцманська служба Керч

Парфьонов Юрій Іванович лоцман морський

Піскун Олександр Едуардович лоцман морський

Посохов Валерій Миколайович лоцман морський

Светлаков Андрій Олександрович лоцман морський

Родіонов В’ячеслав Геннадійович лоцман морський

Самохін Роман Анатолійович лоцман морський

Ситников Сергій Леонідович лоцман морський

Соловйов Андрій Іванович лоцман морський

Сощенко Іван Іванович лоцман морський

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана!

Український Микола Володимирович лоцман морський

Уманченко Ігор Костянтинович лоцман морський

Флегонтов Сергій Купріянович лоцман морський

Харламов Юрій Оттович лоцман морський

Шамотін Петро Миколайович лоцман морський

Юпік Володимир Євгенович лоцман морський

Диспетчерська група

Рудєв Сергій Миколайович лоцман морський

Куриленко Андрій Борисович старший диспетчер

Агарков Володимир Олександрович диспетчер (черговий)

Лоцманська служба Керч

Вдовічак Григорій Васильович диспетчер (черговий)

Омельяненко Марина Володимирівна диспетчер (черговий)

Толстеньов Віктор Іванович диспетчер (черговий)

Герасимова Наталія Леонтіївна черговий інформаційнодовідкової служби

Ковірніченко Олена Валентинівна черговий інформаційнодовідкової служби

Савушкіна Ірина Євгенівна черговий інформаційнодовідкової служби

Свириденко Вікторія Павлівна черговий інформаційнодовідкової служби

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана! ПОРТОВА ЛОЦМАНСЬКА СЛУЖБА «КЕРЧ»

Корецький Костянтин Михайлович старший лоцман морський

Кочнев Анатолій Михайлович старший лоцман морський

Федоров Олександр Валерійович старший лоцман морський

Пшеничний Вячеслав Якович старший лоцман морський

Байчук Олексій Володимирович лоцман морський

Бойко Олександр Сергійович лоцман морський

Валенков Юрій Борисович лоцман морський

Воронов Сергій Іванович лоцман морський

Гавріков Володимир Анатолійович лоцман морський

Лоцманська служба Керч

Кривошеев Сергій Володимирович лоцман морський

Левін Юрій Васильович лоцман морський

Матузенко Євген Юрійович лоцман морський

Миронов Олег Михайлович лоцман морський

Овчаренко Олександр Миколайович лоцман морський

Столяренко Олег Олександрович лоцман морський

Сумський Юрій Володимирович лоцман морський

Сущенко Гаврііл Анатолійович лоцман морський

Чернобай Сергій Ігоревич лоцман морський

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана! ПОРТОВА ЛОЦМАНСЬКА СЛУЖБА «МАРІУПОЛЬ»

Калашніков Олександр Іванович начальник ПЛС

Сеник Валентин Іванович заступник начальника ПЛС

Євтушенко Федір Степанович старший лоцман морський

Івашин Григорій Васильович старший лоцман морський

Корольов Олег Анатолійович старший лоцман морський

Стамбул Іван Пантелійович старший лоцман морський

Деєв Андрій Олегович лоцман морський

Матєв Сергій Миколайович лоцман морський

Пєрвухін Ігор Миколайович лоцман морський

Лоцманська служба Маріуполь

Піщенко Олександр Миколайович лоцман морський

Артюх Ігор Вікторович лоцман морський

Візір Микола Петрович лоцман морський

Гайдайчук Андрій Вікторович лоцман морський

Коржов Валерій Валерійович лоцман морський

Корольов Сергій Володимирович лоцман морський

«Дельта-лоцман» в обличчях Слухати команди лоцмана!

Сосновський Ігор Іванович лоцман морський

Котов Віктор Анатолійович лоцман морський

Москаленко Геннадій Іванович лоцман морський

Павленко В’ячеслав Миколайович лоцман морський

Саламакін Олександр Олексійович лоцман морський

Труфанов Леонід Миколайович лоцман морський

Ялоха Сергій Степанович лоцман морський

Лоцманська служба Маріуполь

Яременко Олександр Федотович лоцман морський

Репашевський Едуард Анатолійович старший диспетчер

Артамонов Ілля Ігорович диспетчер (черговий)

Бурков Олег Юрійович диспетчер (черговий)

Іванов Олег Володимирович диспетчер (черговий)

Пихтін Валерій Павлович диспетчер (черговий)

БАШТИ КАПІТАНІВ ті, хто керують морськими шляхами

Служба регулювання руху суден —

більше трьохсот фахівців та двох десятків центрів, постів та радіолокаційних станцій від Азову до Дунаю

Служба регулювання руху суден

«Attention to the master! Operator says… You’re going the right direction…»* — несподівано прорізає робочу тишу операторської зали впевнений голос. У відповідь лунає також англійською: «Оператору. Прийнято. Швидкість 5 вузлів, тримаємо курс… » Люди в напрасованих білих сорочках з чорними із золотом погона ми вдивляються в лінійку моніторів, на яких відображено карту аква торії, покази радарів, дані прогнозу погоди… «Башта капітанів» — така метафорична назва спадає на думку, коли мова заходить про пости та центри Служби регулювання руху су ден, скорочено — СРРС. На кожному ЦРРС/ПРРС працюють не просто лоцмани-операто ри — там працюють капітани. І тому, що стати лоцманом-оператором може тільки той, хто багато років відслужив капітаном чи старшим офіцером судна, і тому, що і тут вони продовжують виконувати капі танську роботу — оцінювати ситуацію та приймати тільки правильні рішення. Та й то далеко не кожен капітан може стати лоцманом-оператором. Мало багаторічного досвіду керування судном, треба мати ще певні психологічні навички та пройти тривале навчання і підготовку. Тому і серед лоцманів, і серед лоцманів‑операторів практично всі досвід чені моряки: капітани та старші офіцери військових і торгових суден, підводних човнів… Є навіть колишній командир радянського авіа носця — авіанесучого крейсера «Новоросійськ» — капітан І рангу Олександр Іванович Назаров. І всі ці заслужені капітани, без перебіль шення «морські вовки», сьогодні працюють лоцманами-операторами і кажуть, що ця служба не менше відповідальна за попередню. «Не кожен витримує «високий тиск» нашої роботи. Буває так, що приходить до нас досвідчена людина, капітан з гарним послужним * До уваги капітана судна! Говорить оператор… Ви йдете правильним курсом…

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів

Офіційна інформація Служба регулювання руху суден (СРРС) — один з основних підрозділів ДП «Дельта-лоцман», який виконує радіолокаційне обслуговування суден в районах інтенсивного судноплавства України. До складу СРРС підприємства входять тринадцять центрів та постів регулювання руху суден (ЦРРС та ПРРС), десять автоматизованих радіолокаційних постів (АРЛП), чотири радіотехнічних пости зв’язку (РТПЗ) та оперативно-координаційний центр (ОКЦ). Територіально та функціонально ці об’єкти об’єднані в: • Регіональну службу РРС «Дунай»: ЦРРС «Ізмаїл», ПРРС «Рені», ПРРС «Вилкове»; • Регіональну службу РРС Дніпро-Бузького регіону: ЦРРС «Руська Коса», ПРРС «Очаків», ПРРС «Широка Балка»; • центри та пости Одеського регіонального управління: ЦРРС «Іллічівськ», ПРРС «Одеса», ПРРС «Южний»; • центри та пости Азово‑Кримського регіонального управління: ЦРРС «Керч», ПРРС «Маріуполь», ЦРРС «Севастополь», ПРРС «Феодосія».

100

списком. Працює місяць, другий. А потім складає рапорт про пере ведення чи навіть про звільнення. Питаєш його: чому? А він відпо відає: «Напруження дуже високе, коли безпосередньо керував суд ном — і то легше було»… Відповідальність і зосередженість — ось ключові слова нашої роботи. Тому і працюють у нас ті люди, для кого ці слова є невід,ємною частиною їх характеру, життя», — розповідає керівник Центру регулювання руху суден (ЦРРС) «Руська коса» Володимир Криченков. Те, що у диспетчерських працюють капітани, відчувається одразу. На кожному пункті, у кожному центрі — все та всі на своєму місці, все доречно та… охайно. Ні, більше, ніж охайно. Впорядковано — ось найбільш точне та відповідне слово. Так само відбувається і спілкуван ня — стримано, чітко, по суті. Чути українську, російську, англійську мови… Під час вахти лоцмани-оператори спілкуються та співпрацюють не будь з ким, а зі своїм колегою — лінійним чи портовим лоцманом, який теж до початку своєї лоцманської кар,єри був капітаном, а зараз

Служба регулювання руху суден

знову стоїть на стерновому містку, але уже в якості радника, консуль- Далеко не кожен капітан танта ще одного капітана — того, хто власне і керує судном… може стати лоцманом«Три капітани» — майже як назва книги про море, вітрильники, оператором: мало бапригоди… Але насправді це «штатний», робочий принцип побудови гаторічного досвіду келоцманської служби: два капітани — на містку судна, а третій — спорування судном, треба стерігає за рухом з «капітанської башти». мати ще певні психоло«Ми маємо бути впевненими в кожному слові. Ми маємо бачити гічні навички та пройти далеко, але при цьому не втрачати жодної деталі. Від цього залежить, тривалу підготовку — наскільки фаховими будуть наші поради і, відповідно, наскільки ці потому і серед лоцманів, ради будуть почуті капітанами суден… і торгових, і військових… Бо і серед лоцманів‑операнашими порадами керуються і військові, хоча за «буквою закону» торів практично всі досможуть цього і не робити», — розповідає старший лоцман-оператор відчені моряки: капітани Центру РРС «Севастополь» Юрій Братусь. та старші офіцери війІде важлива робота, працюють люди. Тихо гудуть вентилятори ськових і торгових суден, приладів та кондиціонерів, періодично виникають і розчиняються підводних човнів в просторі звукові сигнали головних та допоміжних приладів… Панує так звана «робоча тиша»… Але це оманлива тиша, бо за нею стоять щохвилинна увага та напруга великої відповідальності. «У нас так само, як і на космічному кораблі чи літаку, — ніколи не буває цілковитої тиші. Коли обладнання працює — це завжди чутно. А от коли щось вимикається — тоді в цьому робочому шумі одразу відчуваєш «провал». Це — сигнал для нас, інженерів: поки працює резервне обладнання, треба терміново знайти причину збою, полагодити та відновити роботу головної системи, бо все має працювати цілодобово, без жодних вихідних та свят. Ми ж — очі капітанів»… — розповідає провідний інженер Азово-Кримського регіонального управління Анатолій Купцов. «Пунктуальність, уважність, терплячість» — ці три слова завжди лунають у відповідь на прохання перерахувати головні якості лоцмана-оператора. І так відповідають у кожному з тринадцяти центрів та постів Служби. Але попри всю схожість, кожен з них має свою особливість…

101

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів Служба регулювання руху суден Адміністрація СРРС

Поляков Олександр Володимирович начальник СРРС

Бойко Микола Петрович заступник начальника СРРС

Пілюгін Сергій Вікторович провідний інженер

Дяденко Альона Володимирівна фахівець

Денісова Надія Станіславівна фахівець

Садовой Ігор Леонідович провідний інженер

Денисов Олексій Митрофанович старший інженер-програміст

Кравченко Олександр Іванович старший інженер з радіонавігації та радіолокації

Тамбовцев Олексій Володимирович інженер-програміст

102

Служба регулювання руху суден Адміністрація

103

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів

Дмитров Дмитро Іванович інженер-програміст

Кулик Андрій Анатолійович інженер-програміст

Лукьянчіков Іван Сергійович інженер-програміст

Скрипник Олег Аркадійович старший інженер-електронік

Шелудченко Євгеній Анатолійович старший інженер

Шульженко Олександр Петрович старший інженер з радіонавігації та радіолокації

Волощенко Сергій Олексійович інженер з радіонавігації та радіолокації

104

Блінов Михайло Олександрович інженер

Служба регулювання руху суден Адміністрація Управління безпеки судноплавства

Яцик Олександр Миронович старший інспектор з безпеки судноплавства

Мазун Валерій Петрович інспектор з безпеки судноплавства

Мартинишин Тарас Миколайович фахівець

105

Від Очакова до Миколаєва та Херсона

Служба регулювання руху суден Від Очакова до Миколаєва та Херсона

Диспетчерська Центру регулювання руху суден «Руська коса» розташована в просторому приміщенні на самому верху башти, що немов маяк стоїть біля самісінького краю лиману. З панорамних вікон викривається краєвид на легендарну Руську косу — колись тут російський цар Петро І наздогнав на переправі шведів, яких він почав бити під Полтавою. З того часу коса стала «Руською» А сьогодні повз неї проходять сотні кораблів під прапорами різних країн. Вони йдуть до портів Миколаєва та Херсона. А координує їх рух Центр на Руській косі, разом з постами в Очакові та Широкій Балці. Акваторія, за яку відповідає Центр, доволі велика та різнопланова. Дванадцять лоцманів‑операторів, більшість з яких починали свою кар,єру військовими моряками, цілодобово контролюють та регулюють рух не тільки на Бузько-Дніпровсько-лиманському каналі (БДЛК), а й ще в акваторії десятка портів, починаючи від Миколаївського морського торгового порту і закінчуючи зерновими, рудними та іншими терміналами. «Головне наше завдання — забезпечити безпечне, але інтенсивне судноплавство в нашій акваторії. Йдуть кораблі різних типів, розмірів, навіть віку та технічного стану. І ми маємо координувати весь цей рух таким чином, щоб максимально ефективно використовувати пропускні можливості і каналу, і портів. Наш Центр координує роботу та працює спільно з постами регулювання руху в Очакові та Широкій Балці. Тим самим ми забезпечуємо повну координацію руху по всій акваторії лиману, каналу та портів. За рахунок цього і збільшується інтенсивність руху, зменшуються простої, але зберігається високий рівень безпеки судноплавства», — розповідає Володимир Криченков, колишній офіцер-підводник, а зараз — керівник Центру регулювання руху суден «Руська коса».

107

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів

Бувальщина На Руській косі досі пам’ятають такий випадок. Років вісім тому одна іноземна компанія (з країн колишнього СРСР) купила кілька «тазиків» — старих та вщент зношених суховантажних суден. І чомусь саме взимку ця «судноплавна» компанія вирішила перегнати їх з Волги до Миколаєва. Судна прийшли, стали на траверзі Центру і почали чекати на криголам, щоб він провів їх до порту. Та чи то у компанії грошей не вистачило, чи ще з якихось причин — не відомо, але криголама немає і немає… День стоять, два… тиждень… Раптом на одній із змін лоцман-оператор приймає по радіо виклик з одного із суден: «Еды — нет, топливо — закончилось. Экипаж принял решение покинуть судно и двигаться по льду к берегу». Такі повідомлення сто років тому передавали дослідники Антарктики, які потрапляли у крижаний полон. Жарти — жартами, але випадок — нештатний. Довелося викликати працівників МЧС та прикордонників. Перші — страхували «біженців», другі — чекали на «порушників», а Центр — координував цю незвичну «проводку до берега». Все закінчилося добре — весь екіпаж дістався до берега, судно потім буксирами відвели до порту. Та й порушників (наскільки відомо) суворо не карали… Бо всім відомо, що у мороз сидіти на судні без опалення та харчів — не дуже радісна річ.

108

Ці люди знають свою роботу — за останні роки у Дніпро-Бузькому регіоні не було жодної серйозної нештатної ситуації чи прикрої випадковості. «Наша робота — зробити так, щоб все максимально було під контролем, щоб у випадковостей не лишилося жодного шансу», — кажуть лоцмани-оператори. Але випадковості все ж таки трапляються. Навіть не випадковості, а майже містичні збіги, до яких так серйозно ставляться моряки. Ось наприклад. Лоцман-оператор Юрій Кравченко колись працював військовим представником на суднобудівному заводі в Миколаєві. Останнім його «об,єктом» був авіаносець «Варяг». А через кільканадцять років трапився такий збіг, що саме на його зміні недобудований «Варяг» виводили в море… «То була дуже складна проводка. Сам корабель чималий — більше трьохсот метрів у довжину і майже вісімдесят шириною. Та ще й висотою як шістнадцятиповерховий будинок. Навіть навігаційні буї довелося переносити, щоб корабель пройшов. Тягли його п,ятьма буксирами — на кожному по лоцману, ще два на самому «Варязі», у нас тут, у Центрі, зміна на чолі з його керівником. Дуже відповідальна була проводка. Я був на вахті і проводжав корабель, який починав будувати…» — розповідає пан Юрій, і крізь офіційний тон стає видно наскільки небайдужа ця людина до своєї роботи, до кораблів, які він колись будував, і до тих, яким зараз допомагає знайти шлях.

Служба регулювання руху суден Від Очакова до Миколаєва та Херсона

Тоді, як і в багатьох інших нештатних «проводках», успіх залежав, у тому числі, і від координованості дій Центру на Руській косі та постів «Очаків» і «Широка Балка». Саме біля Очакова починається Бузько-Дніпровсько-лиманський канал (БДЛК), а перед ним — Кінбурнська коса — природний водорозділ між Чорним морем та Дніпро-Бузьким лиманом. І саме тут над містом височіє надсучасна будівля Очаківського поста регулювання руху суден. Башта поста — будівля в місті дуже відома, примітна. ЇЇ п,ятдесят метрів над рівнем моря (десять поверхів плюс антени на даху) суттєво вирізняються від одно-двохповерхової Бу зько-Дніпровсько-липанорами міста. манський канал вваБашта по праву вважається візитною карткою міста, навіть кам,яжається одним з найний Суворов, що стоїть на однойменній вулиці свого імені, вказує рукою напрямок до башти поста РРС. довших (81,4 км) та найПобудована у 2002 році, вона на сьогодні є однією з найсучасніших складнішим у світі (шибудівель Центру. А її хайтекова архітектура — немов символ новітніх рина — 100м, прохідна часів, символ мореплавної України. осадка — 10,3м) І відповідальність у поста велика — кілька десятків суден на день входить та виходить з акваторії, рух в якій контролює Дніпро-Бузька регіональна служба, а зустрічає та проводжає кораблі — саме Очаківський пост. «Вхід до каналу та вихід з нього — завжди складний і в навігаційному, і в емоційному плані. Коли, наприклад, судно йде з Херсона, то лінійний лоцман на цей час вже відпрацював шість годин напруженої

109

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів вахти, він вже бачить відкрите море… Але спочатку треба пройти доволі складний останній відрізок каналу. Крім того, саме тут сходяться шляхи з Дніпра та Бугу. Ширина каналу БДЛК — сто метрів, глибина — одинадцять з половиною. Ми проводимо судна з максимальною осадкою 10,3 м і довжиною до 240 м. Звісно, бувають виключення, але то особливі випадки…» — розповідає начальник ПРРС «Очаків» Павло Куліков. Увійти в канал — це, як кажуть, «півсправи». Треба ще й пройти по ньому. Ось як розповідає про проводку в каналі Василь Цицкун, лоцман-оператор, що працює в ДП «Дельта-лоцман» з 1999 року: «Навігаційні особливості каналу на нашому відтинку — п,ять колін та п,ять поворотів. Є повороти на 40 градусів, а є й на 60 або навіть 90 градусів. Повернув, а зона повороту десь з півмилі, пройшов ще дві милі більшменш прямо — і знову поворот. Третє коліно у нас взагалі довжиною в одну милю. Тобто з одного повороту одразу входиш у другий…». Приймають та проводжають кораблі в очаківській башті на висоті тридцяти п,яти метрів тридцять одна людина: лоцмани-оператори, інженери, технічний персонал. Є навіть свій «боцман». Так, майже серйозно, називають коменданта поста Наталю Гриценко. «Я тут працюю з того часу, коли башта ще будувалася. Секрет нашої роботи в любові до порядку, в дисципліні. «Ми для лоцманів, а не вони для нас» — це головний принцип роботи всіх технічних та інженерних служб. Чому мене називають «боцманом»? Тому що за морськими традиціями на судні за порядок та «мат/госпчастину» відповідає саме боцман. Тож я, як комендант, теж боцман, тільки сухопутний», — сміється пані Наталя. І серйозно додає: «Ми прагнемо, щоб у нас був такий же порядок, як на військовому судні. Тому я, як боцман-«дракон». Тільки «дракон» не морський, а сухопутний». Взагалі кожен пост, кожен центр, кожна будівля підприємства «Дельта-лоцман» має щось індивідуальне, несподіване. Ось і пост «Широка Балка», на відміну від Очакова та Руської коси, зовні зовсім інший. Ще коли під,їжджаєш до нього, помічаєш великий сад. Після від стрімких та сучасних башт Очакова та Руської коси, будівля поста «Широка Балка» — одноповерхова, а довкола неї — яблунево‑вишневий сад та клумби з квітами. З подвір,я відкривається така панорама на море, що здається, ось зараз із-за обрію вирине вітрильник під червоними парусами і підніме вимпел: «чекаю на лоцмана»… Віталій Стельмах, керівник поста «Широка Балка», розповідає, що започаткував сад ще його попередник Микола Малєшин, а зараз вони всім чималим колективом з тридцяти шести осіб доглядають це диво. «Ми майже всі тут з цивільного флоту. Хто з торгового, хто з риболовного. Всі багато років ходили в море, тож і намагаємося створити не тільки робочу, а й комфортну атмосферу. Звісно, коли йде робота, ми навіть не помічаємо, як достигає врожай яблук чи вишень. Але, погодьтеся, приємно, коли ти працюєш на березі моря, посеред квітучого саду… І люди це відчувають. У нас взагалі дуже дружній колектив. Люди працюють по багато років. Ось, наприклад, Микола Лозинський, старший лоцман-оператор, уже десять років працює в компанії», — розповідає пан Малєшин. Взагалі приємна, майже родинна атмосфера поста відчувається на кожному кроці. Ось і біля входу в головну будівлю стоїть між деревами невеличка бесідка — крізь прочинені двері видно розпочату шахову партію. А поруч стоїть кілька тренажерів… певно, вже для м,язів, а не тільки для мозку. Проте в самому диспетчерському залі, як і на кожному пункті Служби РРС, панує робоча та ділова атмосфера. А особлива напруга виникає, коли з Нафтогавані виходить танкер…

110

Офіційна інформація ЦРРС «Руська коса» здійснює радіолокаційний контроль за рухом суден на ділянці свого сектору Бузько-Дніпровсько-лиманського каналу (БДЛК) та на першому і другому колінах каналу акваторії порту Миколаїв, на Спаському каналі. ЦРРС обслуговує такі порти: • Миколаївський МТП. • Миколаївський річковий порт. • Миколаївський зерновий термінал «Нібулон». • Дніпро-Бузький МТП. • Спеціальний морський порт «Октябрськ». • Миколаївський калійний термінал «Ніка-Тера». • Порт «Єврозовнішторг». • Суд н о б уд і в н и й з а в о д «Океан». • Чорноморський суднобудівний завод. • Суд н о б уд і в н и й з а в о д ім. 61 комунара. Пост регулювання руху суден «Очаків» разом з ЦРРС «Руська коса» і ПРРС «Широка Балка» входить до структури Регіональної служби регулювання руху суден Дніпро-Бузького регіону. Зона дії ПРРС «Очаків» починається від східної межі зони дії ПРРС «Южний» по рекомендованому шляху №1 і закінчується біля буя №37 п’ятого коліна БДЛК. Зона дії Поста регулювання руху суден «Широка Балка» охоплює перше, друге і третє коліна Херсонського морського каналу, рекомендованого шляху до кар’єру Рибальче, підхідні канали до порту Херсон. Основний об’єкт, що перебуває в зоні відповідальності ПРРС «Широка Балка» — порт «Нафтогавань».

Служба регулювання руху суден Від Очакова до Миколаєва та Херсона

111

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів ЦЕНТР РЕГУЛЮВАННЯ РУХУ СУДЕН «РУСЬКА КОСА»

Криченков Володимир Дмитрович начальник ЦРРС

Романов Володимир Миколайович заступник начальника ЦРРС

Афонін Олег Вікторович старший лоцман-оператор

Гончар Анатолій Георгійович старший лоцман-оператор

Гукаленко Віктор Григорович старший лоцман-оператор

Кравченко Юрій Петрович старший лоцман-оператор

Бакін Олександр Олегович лоцман-оператор

Коробочкін Леонід Володимирович лоцман-оператор

Куліш Сергій Миколайович лоцман-оператор

112

Служба регулювання руху суден Руська коса

Мазмінов Віктор Пилипович лоцман-оператор

Михайлов Андрій Альбертович лоцман-оператор

Назаров Олександр Іванович лоцман-оператор

Наумов Олег Альбертович лоцман-оператор

Ясельський Сергій Анатолійович лоцман-оператор

Пучков Ігор Петрович провідний інженер

Шевцов Валентин Григорович провідний інженерелектрорадіонавігатор

Барба Олексій Іванович інженер-електронік (черговий)

Завгородній Валерій Георгійович інженер-електронік (черговий)

113

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів

Король Андрій Володимирович інженер-електронік (черговий)

Марусяк Валерій Михайлович інженер-електронік (черговий)

Мельничук Віктор Лук’янович механік

Багаєв Анатолій Валентинович електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування

Буйбаров Роман Миколайович комендант

Богданська Ольга Василівна днювальна

Гетманська Любов Петрівна прибиральник службових приміщень

Сагатдінова Ірина Євгенівна прибиральник службових приміщень

Рохманюк Володимир Григорович робітник з комплексного обслуговування й ремонту будинків

114

Служба регулювання руху суден Руська коса Оперативно-координаційний центр

Кондратюк Петро Миколайович оператор руху суден (змінний)

Красовський Олександр Вадимович оператор руху суден (змінний)

Лисевич Юрій Іванович оператор руху суден (змінний)

Автоматичний радіолокаційний пост «Дніпровка»

Войтенко Сергій Володимирович машиніст енергоблоку (черговий)

Доценко Олександр Іванович машиніст енергоблоку (черговий)

Підлипний Петро Петрович машиніст енергоблоку (черговий)

Скоробагатько Костянтин Михайлович машиніст енергоблоку (черговий)

Морозенко Олексій Володимирович доглядач

Маслєнікова Марія Іванівна прибиральник службових приміщень

115

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів Автоматичний радіолокаційний пост «Богданівка»

Карабаджак Вячеслав Олександрович машиніст енергоблоку (черговий)

Кубрін Юрій Олександрович машиніст енергоблоку (черговий)

Мельничук Віктор Миколайович машиніст енергоблоку (черговий)

Автоматичний радіолокаційний пост «Корениха»

Рибалко Анатолій Григорович машиніст енергоблоку (черговий)

Гордєєв Олександр Йосипович машиніст енергоблоку (черговий)

Михайлюк Олександр Якович машиніст енергоблоку (черговий)

116

Кінаш Василь Григорович машиніст енергоблоку (черговий)

Степаненко Віктор Яковлевич машиніст енергоблоку (черговий)

Служба регулювання руху суден Руська коса

117

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів ПОСТ РЕГУЛЮВАННЯ РУХУ СУДЕН «ОЧАКІВ»

Куліков Павло Петрович начальник ПРРС

Краснянський Олег Геннадійович заступник начальника ПРРС

Воробйов Степан Олексійович старший лоцман-оператор

Гречиха Сергій Вікторович старший лоцман-оператор

Лєсний Богдан Степанович старший лоцман-оператор

Сазонов Віталій Борисович старший лоцман-оператор

118

Служба регулювання руху суден Очаків

Желтоногов Сергій Олександрович лоцман-оператор

Колесник Олександр Іванович лоцман-оператор

Мартинов Анатолій Вікторович лоцман-оператор

Шапошников Олександр Олексійович лоцман-оператор

Рощектаєв Геннадій Петрович провідний інженер

Коржов Дмитро Олександрович інженер-електронік (черговий)

Ніколаєв Микола Володимирович інженер-електронік (черговий)

Цингалов Ігор Михайлович інженер-електронік (черговий)

Четвереченко Микола Миколайович інженер-електронік (черговий)

119

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів

Єрмолаєв Сергій Миколайович доглядач

120

Плотников Володимир Валентинович інженер-енергетик

Власов Олександр Сергійович електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування

Рябков Сергій Михайлович механік

Гречка Віталій Анатолійович доглядач

Моргун Юрій Миколайович доглядач

Пішенін Олександр Олександрович доглядач

Служба регулювання руху суден Очаків

Грицієнко Наталія Олександрівна комендант

Жиліна Єлизавета Вікторівна днювальний

Котова Людмила Михайлівна прибиральник службових приміщень

Осипова Тетяна Миколаївна прибиральник службових приміщень

Гирик Віталій Володимирович робітник з комплексного обслуговування і ремонту будинків

Куцурубенко Валерій Леонідович прибиральник територій

121

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів ПОСТ РЕГУЛЮВАННЯ РУХУ СУДЕН «ШИРОКА БАЛКА»

Стельмах Віталій Петрович начальник ПРРС

Жиряков Юрій Вікторович старший лоцман-оператор

Криченков Сергій Дмитрович старший лоцман-оператор

Лозинський Микола Володимирович старший лоцман-оператор

Семенець Микола Пилипович старший лоцман-оператор

Ткаченко Леонід Володимирович старший лоцман-оператор

Задихін Євген Олександрович лоцман-оператор

Кравченко Михайло Васильович лоцман-оператор

Маленко Павло Леонідович лоцман-оператор

122

Служба регулювання руху суден Широка балка

Пащенко Євгеній Васильович лоцман-оператор

Чумаченко Олександр Анатолійович лоцман-оператор

Лисенко Іван Миколайович провідний інженер

Бєлоногов Олександр Сергійович інженер-електронік (черговий)

Богданов Вячеслав Олександрович інженер-електронік (черговий)

Бойко Андрій Миколайович інженер-електронік (черговий)

Толстопятов Віктор Володимирович інженер-електронік (черговий)

Спринчан Микола Костянтинович інженер-енергетик

Томчук Олександр Васильович механік

123

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів

Федько Вячеслав Семенович електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування

Яковенко Олексій Костянтинович комендант

Гунько Геннадій Олександрович робітник з комплексного обслуговування й ремонту будинків

Литвиненко Леонід Тимофійович робітник з комплексного прибирання та утримання будинків

Обозний Володимир Олександрович садівник

Федько Тетяна Мойсеєвна прибиральник службових приміщень

124

Служба регулювання руху суден Широка балка

Беспалов Валентин Андрійович доглядач

Деркач Богдан Іванович доглядач

Квашин Віктор Васильович доглядач

Морозенко Григорій Ігнатович доглядач

Пальоний Володимир Леонідович доглядач

Романов Олександр Олексійович доглядач

Скляренко Юрій Миколайович доглядач

Тимощук Василь Петрович доглядач

Тупий Микола Андрійович доглядач

125

Від Одеси до Дунаю

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів

«… Ні. У нашому випадку Іллічівськ головніший за Одесу, — каже один із співробітників Центру та, посміхнувшись, додає: — Але регіональна адміністрація у нас таки в Одесі…»

Звісно, що це жарт, але і насправді — саме в Іллічівську розташовано Центр регулювання руху суден, який відповідає за акваторію між зонами відповідальності ПРРС «Южний» та ПРРС «Одеса». А далі на південь, за Іллічівськом, починається сфера роботи регіональної служби РРС «Дунай», яка складається з Центру РРС «Ізмаїл» і постів РРС «Рені» та «Вилкове». «Іллічівці» мають усі підстави для того, щоб пишатися своїм місцем роботи, бо саме Іллічівському Центру регулювання руху суден комісія Міністерства інфраструктури України присвоїла у 2011 році вищу кваліфікаційну категорію. Зовні звичайна будівля Центру дуже відрізняється від хайтекового дизайну башт підпорядкованих постів в Одесі та Южному чи навіть башт в Очакові та на Руський косі. Але за технічним оснащенням — саме вона є найкращою та найсучаснішою і на державному підприємстві «Дельта-лоцман», і, відповідно, в усій Україні. Звісно, що головне технічне обладнання малопомітне неозброєним оком, але навіть пересічна, далека від моря та судноплавства людина, потрапляючи до диспетчерської зали Центру, одразу розуміє: тут серйозні люди займаються серйозними справами. Два велетенські монітори на стіні та з півдесятка менших, які стоять півколами напроти робочих місць лоцманів‑операторів, — це лише верхівка «технологічного айсбергу». Головне ж «начиння»

128

Служба регулювання руху суден Від Одеси до Дунаю розташовано і в головній будівлі Центру, і на двох автоматизованих постах. Сам Центр обладнаний не тільки традиційними засобами радіолокації, зв,язку, апаратурою автоматичної ідентифікації суден, а ще й спеціально розробленою системою роботи з інформацією та базами даних, яка дозволяє у реальному часі координувати роботу з постами РРС в Одесі та Южному. Десяток років тому в таких інтер,єрах знімали фантастичні фільми про космічні польоти… Сьогодні тут працюють лоцмани-оператори. І вони теж керують кораблями, але морськими і вагою в десятки тисяч тонн. Так у 2011 році саме лоцмани ЦРРС «Іллічівськ» координували проводку найбільшого в історії українських портів контейнеровоза TUBUL. Судно з дедвейтом у майже сто тисяч тонн і довжиною у 300 метрів було заведене та зашвартоване в порту Іллічівськ без жодних пригод. «Особливість роботи нашого Центру полягає в тому, що ми виконуємо, крім супроводу портових проводок, ще й супровід проводок, так би мовити, «океанського типу». Всі кораблі, які йдуть і на північний захід, і на південь, і до БДЛК, проходять через нас. І всі ці кораблі різних типів — від невеличких пасажирських суден до суперконтейнеровозів — рухаються у відкритому морі дуже інтенсивним потоком, — розповідає керівник Іллічівського ЦРРС Олексій Сидоров. — Рух — інтенсивний, робота — напружена. На вахті у нас працює чотири лоцмани-оператори та один інженер, але роботи вистачає всім. І кожен з них повинен мати капітанський вишкіл та капітанські якості. Я сам двадцять років ходив капітаном по всьому світу, так само керував контейнеровозами. І той мій досвід сьогодні стає в нагоді». А вже за кілька десятків миль — зона уваги Одеського поста регулювання руху суден. Жовтогаряча башта поста — ще один символ Одеси. Вона така ж південна і незвичайна, як і саме місто Одеса, як і його мешканці — одесити. Комусь ця башта нагадує сорокаметровий перископ фантастичної субмарини, комусь — рибу-молот велетенського розміру… Але, як і справжній одеський моряк, ця башта лише назовні така фривольна та незвичайна. Всередині — йде напружена та високопрофесійна робота. Тут керують рухом у найбільшому порту України. Вахта з трьох лоцманів‑операторів щохвилини приймає до сорока різноманітних повідомлень. За одну вахту виконується близько 60–70 «робіт» (окремих дій чи послуг ПРРС, які надаються суднам в акваторії порту). Одеський порт відомий своїм інтенсивним рухом. Сюди заходять і транспортні, і пасажирські, і військові судна. В акваторії порту ведуться роботи з його розширення, перебудови… І всім цим жвавим та різноманітним рухом керують з жовтогарячої башти ПРРС «Одеса». «За рік в порту тільки лоцманських робіт виконується близько трьох тисяч. Це не рахуючи переміщення маломірних та технологічних суден по акваторії порту. І наша робота полягає в тому, щоб весь цей рух був злагоджений та безпечний. Цілий рік, за будь-якої погоди. Безаварійна робота порту — заслуга майстерності лоцманів‑операторів ПРРС «Одеса», досвідчених капітанів далекого плавання, патріотів своєї професії, — розповідає Георгій Столбцов, керівник Поста РРС «Одеса». — Крім штатної роботи, Пост виконує ще й такі специфічні завдання, як проводка на внутрішню акваторію порту суден по радару. Це робиться тоді, коли висадка лоцмана на судно на рейді неможлива через погодні умови. Тоді до справи береться лоцман-оператор. Така кропітка робота потребує спеціальних знань та навичок,

Офіційна інформація Центр регулювання руху суден «Іллічівськ» виконує функції портової та прибережної служби регулювання руху суден, що обслуговує судна на акваторії Іллічівського морського торговельного порту, на підходах до нього та в зоні розподілу руху суден у північно-західній частині Чорного моря. Зона дії ПРРС «Одеса»охоплює акваторію Одеського морського торговельного порту, підходи до нього та ділянку зони розподілу руху суден в Північно-Західній частині Чорного моря. Зона дії Поста регулювання руху суден «Южний» включає в себе акваторію Аджаликського лиману, а також акваторію вздовж берега на підходах до порту.

Перед виходом великотоннажних суден стало вже традицією проведення наради вахти поста та портового лоцмана

129

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів

тому її, як правило, виконує старший лоцман-оператор. Ця філігранна робота виконується спільно з морським лоцманом, який планує висаджуватися на судно, коли воно зайде під прикриття рейдового молу. Позаминулої зими ми провели майже п,ятдесят таких операцій. І всі без винятку — успішні». А далі від Одеси розташовано Пост РРС «Южний», який контролює та координує рух суден у Аджаликському лимані, на зовнішньому рейді другого в Україні за вантажообігом порту «Южний» та транзит до БДЛК. Порт «Южний» багато в чому схожий на Одеський — він не замерзає практично цілий рік. Головна його особливість — доволі вузький вхід: близько 180 метрів. Для суден шириною 50 метрів, які заходять до порту, залишається доволі мало місця для маневру. Тому і лоцман на судні, і лоцман-оператор мають бути дуже уважними. Проте порт і підходи до нього — глибокі і дозволяють заводити судна з осадкою майже п,ятнадцять метрів. Керівник Поста РРС «Южний» Ярослав Федоришин розповідає, що лоцмани-оператори Поста прийшли на цю роботу переважно з військових моряків. Взагалі цікава деталь — саме серед лоцманів‑операторів найбільший відсоток військових моряків у минулому. Можливо, це пов,язано з тим, що лоцман-оператор, на відміну від свого колеги лоцмана на судні, повинен мати більш стриманий та дисциплінований характер. Мається на увазі не те, що лоцмани на суднах такі собі шибайголови, а те, що лоцман-оператор як зовнішній спостерігач, як рефері у матчі завжди має бачити ситуацію трохи зверху і більш ширше. І цим своїм баченням доповнювати професіоналізм та майстерність того лоцмана, що стоїть поруч з капітаном судна. А втрьох вони мають утворювати найстабільнішу фігуру — трикутник. І якщо капітани суден як одна з вершин цього тріумвірату — завжди різні, то лоцманські «спарки» напрацьовуються роками. Вони дуже цінять один одного і лоцмани-оператори, і лоцмани на суднах. Щоб не відбувалось у щоденній роботі, які б «бурі» не вирували у радіоефірі, але ніколи жоден лоцман не скаже поганого слова про свого колегу комусь сторонньому. І немає значення, чи він працює в диспетчерській Поста, чи на капітанському містку, бо всі розуміють: у кожного свій тиск, своє напруження, а всі разом — роблять важливу і спільну справу.

130

Служба регулювання руху суден Від Одеси до Дунаю

Порт «Южний» багато в чому схожий на Одеський — він не замерзає практично цілий рік, втім головна його особливість — доволі вузький, близько 180 метрів, вхід: для суден шириною 50 метрів, які заходять до порту, залишається доволі мало місця для маневру

Цікаво, що саме в порту Южний лоцмани-оператори найчастіше згадують про своїх «корабельних» колег. Можливо, це викликано ще однією особливістю роботи поста, а саме тим, що лоцмани-оператори працюють тут на два різних «фронти»: забезпечують контроль входу-виходу порту та допомагають лінійним лоцманам на суднах, які рухаються «транзитом» з чи до Дніпро-Бузького регіону. Сергій Гордієнко, старший лоцман-оператор ПРРС «Южний», розповідає: «З кожним роком зростають тоннажі та інтенсивність руху. Вже стали звичними гостями порту Южний судна дедвейтом більше 150 тисяч тонн та довжиною до 315 метрів. У таких суден вагома осадка, а всі ми знаємо, що на підхідному каналі порту є банки, де глибина не перевищує 13,8 м. Тож перед виходом великотоннажних суден стало вже традицією проведення наради вахти поста та портового лоцмана». Разом Центр РРС «Іллічівськ» і пости РРС «Одеса» та «Южний» утворюють суцільну зону безпечної навігації, що з півночі продовжує зону, яку контролюють ЦРРС «Руська коса» та ПРРС «Очаків» і «Широка Балка», а з півдня — регіональна служба «Дунай»: ЦРРС «Ізмаїл», ПРРС «Рені», ПРРС «Вилкове».

131

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів

132

Служба регулювання руху суден Іллічівськ ЦЕНТР РЕГУЛЮВАННЯ РУХУ СУДЕН «ІЛЛІЧІВСЬК»

Сидоров Олексій Тальєвич начальник ЦРРС

Воробйов Сергій Миколайович старший лоцман-оператор

Єльчищев Павло Валер’янович старший лоцман-оператор

Петров Владислав Володимирович старший лоцман-оператор

Халяпін Василь Андрійович старший лоцман-оператор

Шапочкін Вадим Костянтинович старший лоцман-оператор

Бебель Сергій Іванович лоцман-оператор

Будіш Іван Іванович лоцман-оператор

Демиденко Юрій Іванович лоцман-оператор

133

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів

Костенко Вадим Михайлович лоцман-оператор

Левицький Андрій Андрійович лоцман-оператор

Максимов Дмитро Вадимович лоцман-оператор

Підберезний Анатолій Павлович лоцман-оператор

Риндін Валерій Вікторович лоцман-оператор

Хаустов Геннадій Леонідович лоцман-оператор

Чуб Євгеній Миколайович лоцман-оператор

Чухась Володимир Вікторович лоцман-оператор

Нікітін Сергій Вікторович провідний інженер

134

Служба регулювання руху суден Іллічівськ

Єршов Віктор Леонідович старший інженер-електронік

Загорійчук Павло Георгійович старший інженер-електронік

Жикол Андрій Олексійович інженер-електронік (черговий)

Крупін Максим Олександрович інженер-електронік (черговий)

Франчук Геннадій Васильович інженер-електронік (черговий)

Худін Олександр Анатолійович інженер-електронік (черговий)

135

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів ПОСТ РЕГУЛЮВАННЯ РУХУ СУДЕН «ОДЕСА»

Столбцов Георгій Миколайович начальник ПРРС

Количев Євген Павлович старший лоцман-оператор

Срібний Анатолій Васильович старший лоцман-оператор

Стулій Юрій Геннадійович старший лоцман-оператор

Ільїнський Ігор Михайлович старший лоцман-оператор

Гончаренко Сергій Олексійович лоцман-оператор

136

Служба регулювання руху суден Одеса

Грушецький Олександр Вадимович лоцман-оператор

Зарукян Завен Суренович лоцман-оператор

Гарас Олег Григорович лоцман-оператор

Крутоголов Володимир Сергійович лоцман-оператор

Курганов Григорій Васильович лоцман-оператор

Новицький Олександр Костянтинович лоцман-оператор

137

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів

Смітюк Юрій Олександрович провідний інженер з радіонавігації та радіолокації

Щербіна Сергій Андрійович інженер з радіонавігації та радіолокації

Кириллов Кирило В’ячеславович інженер з радіонавігації та радіолокації

Фомічев Володимир Борисович інженер з радіонавігації та радіолокації

Сєргєєв Віктор Костянтинович інженер з радіонавігації та радіолокації

138

Служба регулювання руху суден Одеса

Новиченко Володимир Костянтинович провідний інженер ПРРС

Налєтов Володимир Олегович інженер-електронік (черговий)

Свідерський Геннадій Валентинович інженер-електронік (черговий)

Гавинський Андрій Віталійович інженер-програміст

Антонов Олексій Олександрович інженер-електронік (черговий)

Баландін Олексій Олегович інженер-електронік (черговий)

139

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів

140

Служба регулювання руху суден Южний ПОСТ РЕГУЛЮВАННЯ РУХУ СУДЕН «ЮЖНИЙ»

Федоришин Ярослав Володимирович начальник ПРРС

Гордієнко Сергій Миколайович старший лоцман-оператор

Нарежний Анатолій Львович старший лоцман-оператор

Поздняков Володимир Іванович старший лоцман-оператор

Сьомка Юрій Андрійович старший лоцман-оператор

Барінов Дмитро Ігорович лоцман-оператор

Бровко Валерій Вікторович лоцман-оператор

Булгаков Дмитро Федорович лоцман-оператор

Вітер Максим Валерійович лоцман-оператор

141

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів

Волянський Олександр Олександрович лоцман-оператор

Євтушенко Владислав Володимирович лоцман-оператор

Коречков Віктор Анатолійович лоцман-оператор

Попов Олександр Сергійович лоцман-оператор

Мелькін Сергій Нурмухамедович провідний інженер

Шаріпов Павло Павлович старший інженер

142

Служба регулювання руху суден Южний

Шумський Денис Олександрович інженер-програміст (систематик)

Зайченков Володимир Миколайович інженер-електронік (черговий)

Лукаш Дмитро Юрійович інженер-електронік (черговий)

Рогожников Віктор Сергійович інженер-електронік (черговий)

Шумський Олександр Васильович інженер-електронік (черговий)

143

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів ЦЕНТР РЕГУЛЮВАННЯ РУХУ СУДЕН «ІЗМАЇЛ»

Гартман Борис Євгенович начальник ЦРРС

Гніденко Володимир Володимирович старший лоцман-оператор

Василенко Микола Петрович лоцман-оператор

Волков Валерій Сергійович лоцман-оператор

Узун Леонід Михайлович лоцман-оператор

Решетников Денис Сергійович лоцман-оператор

144

Служба регулювання руху суден Ізмаїл

Дударєв Сергій Миколайович провідний інженер

Акінфін Ігор Валерійович інженер-електронік (черговий)

Грапчев Денис Іванович інженер-електронік (черговий)

Волчков Володимир Вячеславович інженер-електронік (черговий)

Міщенко Володимир Володимирович інженер-електронік (черговий)

145

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів ПОСТ РЕГУЛЮВАННЯ РУХУ СУДЕН «РЕНІ»

Булай Валерій Савелійович начальник ПРРС

Занозенко Володимир Гаврилович лоцман-оператор

Лупу Валентин Михайлович лоцман-оператор

146

Іванов Віктор Георгійович старший лоцман-оператор

Вельшіневський Володимир Петрович лоцман-оператор

Служба регулювання руху суден Рені

Мартинюк Віктор Тимофійович провідний інженер

Боровков Олександр Євгенович інженер-електронік (черговий)

Коровченко Роман Анатолійович інженер-електронік (черговий)

Саєвський Валерій Іванович лоцман-оператор

Паскаль Михайло Миколайович інженер-електронік (черговий)

Таран Олег Борисович інженер-електронік (черговий)

147

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів Пост Регулювання Руху Суден «Вилкове»

Сараєв Олексій Васильович начальник ПРРС

Балашов Михайло Миколайович лоцман-оператор

Вдовін Віктор Борисович лоцман-оператор

Катранжи Володимир Миколайович лоцман-оператор

Курдюков Вячеслав Іванович лоцман-оператор

148

Липовський Віктор Миколайович лоцман-оператор

Плачінта Павло Дмитрийович лоцман-оператор

Служба регулювання руху суден Вилкове

Єрськой Михайло Андріянович провідний інженер

Дівущак Сергій Миколайович інженер-електронік (черговий)

Яковлєв Геннадій Сидорович інженер-електронік (черговий)

149

Від Маріуполя до Керчі, а потім — у Севастополь…

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів

«Хай що там кажуть, але Азовське море, як коридор, який починається в Керчі і закінчується в Маріуполі, — таку думку висловив один з лоцма‑ нів‑операторів Поста РРС «Маріуполь». А потім додав: — На справжньо‑ му кораблі по Азову сильно не походиш — суцільна мілина, тільки реко‑ мендовані шляхи та канали. А так зайшов через Керч і, нікуди не зверта‑ ючи, прямісінько до Маріуполя…»

Маріуполь — дуже складний порт: малі глибини, великий вантажообіг, крига взимку… Це далеко не повний перелік «особливостей місцевої навігації», як жартома азовські лоцмани-оператори переробили назву відомого фільму про полювання. А які тільки судна не заходять в порт Маріуполя: крім європейських та країн колишнього СРСР, тут часті гості корейські, китайські, арабські кораблі… Немає нічого дивного: головний «продукт» порту — метал, хімічні продукти, збагачена руда. І всі кораблі поспішають, для кожного час — це гроші. А на пагорбі над самісіньким портом стоїть будівля Маріупольського Посту регулювання руху суден. Будівля майже класика — будувалася в 1965 році, за проектом серії, що була спеціально спроектована під розміщення радянської БРЛС «Раскат». Звісно, що сьогодні тут вже зовсім інше обладнання — більш сучасне, більш точне. І тут працюють, напевно, найбільш педантичні оператори лоцманської служби. І не тільки України, а й, певно, всього морехідного світу. Буденна робота для цих людей — протягувати крізь 100‑метрове вушко голки 30‑метрову нитку океанського ваговоза. Найменша похибка, найменший відхил від курсу — і судно сяде на мілину. Втрати часу — втрати грошей, а головне — престижу української лоцманської служби. «Наші колеги, лоцмани на суднах, дуже добре знають і акваторію порту, і підхідні канали. Але відстані — довгі, судна — великі, а канали… А якщо додати ще й той факт, що проводка судна по рекомендованому шляху, а потім каналу до рейду порту триває добу, то стає зрозуміло, чому наші радари і поради — незамінні для колег. Наше обладнання часто дає більшу точність, ніж ті GPS, що стоять на окремих суднах», — розповідає начальник Поста РРС «Маріуполь» Анатолій Токарєв. Окрім складного профілю дна, ще одна, м,яко кажучи, складність навігації — це зима та крига. Порт має працювати за будь-якої погоди, але природа не завжди з цим згодна. І кілька останніх зим крига на Азові була як в якому-небудь полярному морі — тороси сягали висоти чотирьох метрів. Тоді приходив час «Капітана Білоусова» — таку назву має український криголам. І починалася зовсім інша за стилем, але не менш педантична та скрупульозна робота маріупольських лоцманів‑операторів — координація проводки караванів у складних льодових умовах. Не загубити у тумані жодного судна з каравану, відкоригувати курс з точністю до метра, врахувати кожну зміну глибини фарватеру каналу… Хто може зрозуміти та відчути всю складність цієї роботи? Тільки

152

Служба регулювання руху суден Від Маріуполя до Керчі, а потім — у Севастополь…

Керченський ЦРРС координує рух на зовнішньому рейді, на Керч-Єні кальському каналі та на підхідних каналах до портів. До того ж Керч — ще й транзитний порт — сюди приходять судна класу ріка—море і перевантажують свій вантаж на морські та океанські кораблі. Особливої уваги потребує транзитний нафтотермінал, який обробляє танкери з небезпечним вантажем

ті, хто на протилежному кінці Азова виконують таку саму роботу, — лоцмани-оператори керченського Центру РРС. З вікон керченського Центру РРС видно берег іншої країни — Росії, бо стоїть башта Центру таким чином, що з неї навіть неозброєним оком видно і акваторію порту, і третій у світі за складністю навігації Керч-Єнікальський канал (КЄК). На спеціальному картографічному столі лежить надрукована на цупкому папері лоцманська карта, вся в рясних відмітках та позначках олівцем. Це свіжі дані промірів глибин головного та допоміжних каналів керченської акваторії. «Специфіка роботи нашого Центру полягає в тому, що ми координуємо рух на Керч-Єнікальському каналі, на підхідних каналах до портів, на фарватерах та на зовнішньому рейді. До того ж Керч — ще й транзитний порт — сюди приходять судна класу ріка—море і перевантажують свій вантаж на морські та океанські кораблі. Особливої уваги потребує транзитний нафтотермінал, який обробляє танкери з небезпечним вантажем», — розповідає Сергій Титаренко, начальник Центру. Інтенсивний рух — це дуже м,яке визначення того, що відбувається в акваторії Керченської протоки. Наприклад, в не найбільш напруженому жовтні 2011 року було зафіксовано більше двох тисяч проходів суден під проведенням ЦРРС «Керч». З них тисяча сто п,ятдесят — лоцманські проведення. Тобто в день проходило майже сімдесят суден. І весь цей рух відбувається на дуже складній акваторії порту та каналу. Наприклад, Керч-Єнікальський канал вважається третім у світі за складністю навігації. А ще й варто згадати про зовнішній перевантажувальний рейд в південній частині Керченської протоки, на якому теж стоять та рухаються судна, і куди одночасно заходять і маленькі «річкові» танкери, і велетенські морські нафтовози. А взимку до всього цього додається ще крига… Порівняно з Керчю робота на Пості РРС у Феодосії має здаватися курортом… Але і тут вистачає своїх «нюансів». Перш

153

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів

Бувальщина Лоцманам Керчі (та і не тільки) відомо, що російський судноплавний шлях прилягає до Керч-Єнікальського каналу біля буя №19. Також відомо, що рухом по російському судноплавному шляху керує ЦУРС «Кавказ». Через це «відгалуження» лоцману-оператору Центру РРС «Керч» доводиться додатково регулювати ще й рух суден, які йшли російським ходом, а потім намагаються «влитися в загальний трафік». Звісно, що цим шляхом ідуть судна, які прагнуть зекономити на проходженні каналу, бо російський хід менш зручний, менш глибокий і, відповідно, більш дешевий. Іноді серед них трапляються зовсім «неадекватні»… І ось кілька років тому одного разу біля буя №19 в Керч-Єнікальський канал намагається «ввалитися» одне таке собі судно. Рухається доволі швидко, на запити Центру «Керч» не відповідає, рекомендацій зменшити хід не виконує. Що робити? Наш вахтовий лоцман-оператор вимушений звернутися за підтримкою до російських колег з ЦУРС «Кавказ». А зв’язатися з «Кавказом» можна тільки по міжнародному телефону або по УКХ-зв’язку, але це буде порушенням правил радіопереговорів. Добре, що був відомий міський номер телефону «Кавказу», а в одного з лоц манів‑операторів був мобільний телефон з акційним тарифом на дзвінки в Росію. Подзвонили колегам, ті дали прочухана порушнику — пригрозили штрафом і наказали виконати вимоги лоцманів‑операторів Центру «Керч». Інцидент було вичерпано. Так мобільний зв’язок врятував і ситуацію на акваторії, і лоцмана-оператора від порушення правил…

154

за все — Феодосійський порт майже відкритий. Подув на морі вітер — одразу відчули це в порту. А те, що на Чорному морі вітри бувають чималенькі, відомо навіть туристам, які море бачать тільки влітку… Тож роботи лоцманам-операторам поста РРС «Феодосія» вистачає. До того ж одна зі спеціалізацій порту — нафта, з усіма наслідками, тобто танкерами розміром під триста метрів… Іноді Феодосію називають «керченським філіалом», але це не зовсім так, чи навіть зовсім не так, бо Керч — це більше «ворота Азова». А ось порт Феодосія (хоча і розташований поруч) — це повноцінний порт Криму, бо найближчий торговий кримський порт розташований аж на іншому боці півострова — у Севастопольській бухті. Севастополь за радянських часів був закритим військовим портом. Навіть «пішому туристу», не кажучи вже про корабель, було неможливо без дозволу потрапити сюди. Але часи змінилися. Сьогодні Севастополь — спільна морська база флоту України та Російської Федерації, до якої часто заходять іноземні військові кораблі, наприклад корабель керування 6‑го флоту США «Лассаль». До того ж Севастопольська бухта унікальна за своїми метеорологічними умовами майже «ідеальний порт» на Чорному морі. Тому до колишнього виключно військового порту сьогодні заходять і круїзні лайнери, і торгові судна. А ще чималий риболовецький флот… Весь цей рух регулює та координує Центр РРС «Севастополь», яким керує Сергій Коряк.

Служба регулювання руху суден Від Маріуполя до Керчі, а потім — у Севастополь…

«Спочатку нам було важко через те, що і російський військовий флот і український мали свої власні служби регулювання руху суден. Але в 2003 році була підписана угода, згідно якої регулювання всього руху перейшло до нас: відтепер ми приймаємо усі заявки на лоцманське обслуговування, ми складаємо графіки руху суден. Коли наводили лад, було дуже непросто — доводилося складати за місяць до двох десятків актів про порушення. Але вже у 2008 році таких актів було лише чотири за весь рік. Військові нам зараз довіряють більше, ніж своїм службам», — посміхається пан Сергій. Ще одна особливість порту Севастополь: коли дують сильні вітри, судна намагаються сховатися в бухті. Іноді капітани переоцінюють свої можливості та «тягнуть» до останнього, а потім майже в аварійному стані прямують у бухту. В такій ситуації на Центр лягає додаткове навантаження — прийняти позапланове судно, «прилаштувати» його і в без того жвавий рух у бухті. Окремий, але плановий форс-мажор — це репетиції та проведення військово‑морських урочистостей. Кількасот (бувало доходило до чотирьох сотень) різноманітних суден за щохвилинно розписаним графіком маневрують в акваторії порту. Навантаження на лоцманів‑операторів — шалене. Але кожного разу вони гідно виконують свою роботу. «Ми майже всі в Центрі — колишні військові моряки, багато хто з прикордонників… Коли перейшли на цю роботу — головне, що нам довелося змінити в собі — це систему прийняття рішення. Тут, у башті Центру, система прийняття рішень колективно-індивідуальна. Тобто кожен відповідає за свої слова, але ми всі працюємо як одна команда: і лоцмани-оператори, і лоцмани на суднах, і інженери… всі. За всі ці роки у нас не було жодної зупинки в роботі з технічних причин, — розповідає Сергій Коряк. — Навіть мій стіл стоїть напроти столу керівника портових лоцманів Севастополя». А вранці до скелі, на якій стоїть башта Центру РРС «Севастополь» припливають дельфіни. І в «людей з башти» є таке повір,я, що коли до бухти припливли дельфіни, — вахта буде вдалою…

Коли дують сильні вітри, судна намагаються сховатися в бухті, тож іноді капітани переоцінюють свої можливості та «тягнуть» до останнього, а потім майже в аварійному стані прямують у бухту — в такій ситуації на Центр РРС «Севастополь» лягає додаткове навантаження — прийняти позапланове судно, «прилаштувати» його і в без того жвавий рух у бухті

155

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів ЦЕНТР РЕГУЛЮВАННЯ РУХУ СУДЕН «СЕВАСТОПОЛЬ»

Коряк Сергій Володимирович начальник ЦРРС

Братусь Юрій Володимирович старший лоцман-оператор

Іващенко Володимир Михайлович старший лоцман-оператор

Кириченко Володимир Іванович старший лоцман-оператор

Комягін Олександр Михайлович старший лоцман-оператор

Брик Ігор Володимирович лоцман-оператор

156

Служба регулювання руху суден Севастополь

Жданов Олександр Борисович лоцман-оператор

Івашкін Ілля Іванович лоцман-оператор

Коцюрба Олександр Станіславович лоцман-оператор

Рещиков Олег Павлович лоцман-оператор

Смірнов Олексій Геннадійович лоцман-оператор

Мещанінов Валерій Валерійович лоцман-оператор

Палеєв Валерій Володимирович лоцман-оператор

157

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів

Мулін Андрій Анатолійович провідний інженер

Куркович Євген Олександрович інженер-програміст

Бережняк Владислав Геннадійович інженер-електронік (черговий)

Захаров Тимур Володимирович інженер-електронік (черговий)

Потараєв Сергій Валерійович інженер-електронік (черговий)

Сичов Андрій Миколайович інженер-електронік (черговий)

158

Служба регулювання руху суден Севастополь

159

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів ЦЕНТР РЕГУЛЮВАННЯ РУХУ СУДЕН «КЕРЧ»

Титаренко Сергій Анатолійович начальник ЦРРС

Кульбеда Федір Володимирович заступник начальника ЦРРС

Семенов Віктор Владиславович старший лоцман-оператор

Корнейчук Борис Олексійович старший лоцман-оператор

Корнійчук Володимир Олексійович старший лоцман-оператор

Солдат Олександр Тимофійович старший лоцман-оператор

Черников Сергій Олексійович старший лоцман-оператор

Сіменко Юрій Вікторович лоцман-оператор

Мазуренко Ігор Миколайович лоцман-оператор

160

Служба регулювання руху суден Керч

161

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів

Яблочков Олександр Геннадійович лоцман-оператор

Атаманюк Ігор Миколайович лоцман-оператор

Куліков Георгій Миколайович лоцман-оператор

Фукалов Григорій Андрійович лоцман-оператор

Третьяк Микола Олексійович лоцман-оператор

Моісеєнко Вячеслав Володимирович лоцман-оператор

Поляков Олександр Вікторович лоцман-оператор

Харитонов Володимир Володимирович лоцман-оператор

Васильєв Олексій Костянтинович лоцман-оператор

162

Служба регулювання руху суден Керч

Михаленко Олександр Олексійович лоцман-оператор

Волошин Віктор Миколайович лоцман-оператор

Карпенко Руслан Артурович лоцман-оператор

Біляк Володимир Петрович старший капітан-наставник

Коробейніков Михайло Геральдович капітан-наставник

Федоренко Олександр Миколайович капітан-наставник

Гудзь Леонід Петрович капітан-наставник

Машоріпов Шеріпбай Жумабайович капітан-наставник

Ковтун Борис Миколайович провідний інженер

163

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів

Герасимов Микола Володимирович інженер-електронік (черговий)

Коротєєв Сергій Миколайович інженер-електронік (черговий)

Нікітін Микола Іванович інженер-електронік (черговий)

Цибань Юрій Михайлович інженер-електронік (черговий)

Залозний Валентин Вікторович інженер з керування й обслуговування систем

Ігнатьєв Євген Володимирович інженер-програміст

Нікітін Сергій Миколайович інженер-програміст

Шелестунов Микола Дмитрович інженер з радіонавігації та радіолокації

Олонов Віталій Володимирович радіотехнік

164

Служба регулювання руху суден Керч

165

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів ПОСТ РЕГУЛЮВАННЯ РУХУ СУДЕН «ФЕОДОСІЯ»

Баркевич Вадим Олексійович начальник ПРРС

Олексюк Степан Михайлович лоцман-оператор

Руденко Юрій Володимирович лоцман-оператор

166

Васильєв Сергій Аркадійович лоцман-оператор

Жолондковський Олег Євгенович лоцман-оператор

Служба регулювання руху суден Феодосія

Прідатко Дмитро Юрійович провідний інженер

Конюхов Леонід Володимирович інженер-електронік (черговий)

Машир Дмитро Анатолійович інженер-електронік (черговий)

Яшин Станіслав Вікторович начальник радіостанції

Дружинін Яків Григорович радіооператор

Полівцева Лариса Віталіївна радіооператор

Руденко Наталія Леонідівна радіооператор

Юров Геннадій Михайлович радіооператор

167

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів ПОСТ РЕГУЛЮВАННЯ РУХУ СУДЕН «МАРІУПОЛЬ»

Токарев Анатолій Едуардович начальник ПРРС

Воротніков Михайло Григорович старший лоцман-оператор

Камінський Олександр Данилович старший лоцман-оператор

Токарєв Віктор Едуардович старший лоцман-оператор

Яровой Олексій Віталійович старший лоцман-оператор

Глаголєв Євген Геннадійович лоцман-оператор

168

Служба регулювання руху суден Маріуполь

Гусаров Микола Геннадійович лоцман-оператор

Казачков Андрій Геннадійович лоцман-оператор

Помінчук Валерій Миколайович лоцман-оператор

Светличний Сергій Вікторович лоцман-оператор

Стародубцев Ігор Валерійович лоцман-оператор

Пінчук Олександр Петрович провідний інженер

169

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів

Джеренов Анатолій Анатолійович старший інженер-електронік

Мєшков Володимир Михайлович інженер-електронік (черговий)

Пінчук Андрій Олександрович інженер-електронік (черговий)

Савченко Володимир Миколайович інженер-електронік (черговий)

Сидоров Ігор Олексійович інженер-електронік (черговий)

170

Зенін Олексій Валерійович інженер з радіонавігації та радіолокації

Михальов Ігор Валентинович інженер з радіонавігації та радіолокації

Служба регулювання руху суден Маріуполь

171

Річкова інформаційна служба європейського стандарту

Річкова інформаційна служба

У вересні 2001 року на конференції по внутрішньому судноплавству в Роттердамі представники країн дунайського і рейнського регіонів уклали багатосторонню угоду про впровадження інформаційної систе‑ ми на внутрішніх водних шляхах Європи Система ця базується на стандартах Європейської економічної комісії ООН, Центральної комісії судноплавства по Рейну та Дунайської комісії. Річкові інформаційні служби (РІС) покликані забезпечити безпеку судноплавства, надійність перевезень, сприяти залученню на внутрішні водні шляхи вантажопотоки, оптимізації транспортних витрат, звільнивши тим самим завантажені і загазовані автомагістралі в густонаселених районах Європи. У 2009 році Україна приєдналася до міжнародного проекту IRIS Europe II в статусі держави-партнера, прийнявши зобов,язання по реалізації комплексу заходів, спрямованих на створення в Україні РІС. Персональну відповідальність за виконання цього зобов,язання Мінтрансзв,язку поклало на ДП «Дельта-лоцман». А вже в 2011 підприємство було прийнято в члени європейського керівного комітету по впровадженню IRIS Europe II. В цілому, 2011 рік у цьому плані можна назвати переломним. Віце-прем,єр-міністр України — Міністр інфраструктури Борис Колесніков виданням наказу під щасливим номером 7 поставив завдання збільшити обсяг вантажоперевезень по річці Дніпро. Для досягнення поставленої мети на першочерговому етапі необхідно було створити Річкову інформаційну службу з відповідною інфраструктурою та певною системою логістики. Виконувати завдання було доручено державному підприємству «Дельта-лоцман». Найбільший платник податків Миколаївщини вже не раз виявляв свою послідовність і цілеспрямованість у вирішенні завдань державної ваги. Не підвело підприємство і на цей раз — масштабний проект був реалізований чітко, планомірно і без зайвої суєти. Також чітко і планомірно, як щодня виконують свою роботу лоцмани і лоцмани-оператори цього підприємства, проводячи судна в українські порти. 2012‑й став роком реалізації проекту. У короткий термін, з жовтня 2011 по вересень 2012, була запущена спочатку в тестовому режимі, а потім і введена в дослідну експлуатацію РІС на Дніпрі і на українській частині Дунаю. Це вперше за роки незалежності України дозволило

173

«Дельта-лоцман» в обличчях Башти капітанів

Специфіка роботи річного лоцмана значно відрізняється від роботи морського, і насамперед тим, що внутрішні водні шляхи передбачають значну кількість природних і штучних перепон, наприклад, звивистість річки, наявність шлюзів та технологічного флоту, тощо. Ще одним фактором, який ускладнює навігацію річкою, є велика тривалість руху. Наприклад, судновий шлях по Дніпру сягає майже 1000 кілометрів, і залежно від порту призначення лоцманське проведення може тривати декілька діб

174

забезпечити судноплавство на Дніпрі якісною навігацією сучасного рівня. «РІС — це сучасна служба збору, обробки та аналізу інформації щодо повного комплексу забезпечення річкового судноплавства, яка відповідає європейським стандартам і директивам ЄЕК ООН. До найважливіших завдань, які покликана вирішити РІС, відносяться інформаційне забезпечення судноплавства, створення умов для безпечного перевезення пасажирів і вантажів, оптимізація перевезень на внутрішніх водних шляхах держави», — так прокоментував реалізацію проекту начальник РІС Олексій Ляшенко. Одночасно зі створення РІС в 2012 році до складу ДП «Дельта-лоцман» була передана і державна річкова лоцманська служба, логічно доповнивши систему інформаційного забезпечення судноплавства на ВВШ України комплексом послуг по лоцманському проведенню суден. «Специфіка роботи річкового лоцмана значно відрізняється від роботи морського, — каже начальник Річкової лоцманської служби Сергій Буряк. — І насамперед тим, що внутрішні водні шляхи передбачають значну кількість природних і штучних перепон, наприклад, звивистість річки, наявність шлюзів та технологічного флоту, тощо. Ще одним фактором, який ускладнює навігацію річкою, є велика тривалість руху. Наприклад, судновий шлях по Дніпру сягає майже 1000 кілометрів, і залежно від порту призначення лоцманське проведення може тривати декілька діб». До створення РІС зв,язок з судами на Дніпрі (а це близько 1000 км) підтримувався тільки на судноплавних шлюзах. Не було й системи, яка б дозволяла в повному обсязі контролювати рух суден на всій трасі річки — після виходу судна з шлюзу ніхто не знав, що з судном, де воно знаходиться. Важливою ланкою РІС є веб-сайт ukrris.com.ua, на якому в режимі реального часу можна стежити за всіма рухами суден по Дніпру. Сайт містить відомості по судновим шляхах, дані навігаційної обстановки, повідомлення про метеоумови і багато іншого для безпечного судноводіння на внутрішніх водних шляхах. Можливості ресурсу дозволяють збирати та систематизувати інформацію про пересування вантажів по річці, що дуже важливо для компаній, що відпрацьовують логістику своїх перевезень. Крім того, сайт дозволяє користувачеві отримати потрібну йому інформацію у форматі XML і на 24 мовах. «За допомогою річкової інформаційної служби ми відстежуємо рух по Дніпру всіх суден, які обладнані автоматизованими ідентифікаційними системами (АІС), — каже Олексій Ляшенко. — А завдяки тому, що на шлюзах розміщені оператори РІС, ми маємо можливість відслідковувати і рух тих суден, які сьогодні ще не обладнані судновими АІС».

Річкова інформаційна служба

Ляшенко Олексій Степанович начальник Річкової інформаційної служби

Хлєбніков Сергій Леонідович заступник начальника Річкової інформаційної служби

Шамарін Віктор Олександрович провідний інженер

Ярова Ганна Валеріївна фахівець

Річкова лоцманська служба

Буряк Сергій Віталійович начальник Річкової лоцманської служби

Зарубін Володимир Іванович старший лоцман річковий

Черняк Григорій Андрійович лоцман річковий

175

ЗУСТРІЧАТИ, ПРОВОДЖАТИ, РЯТУВАТИ — така робота у лоцботів

«Дельта-лоцман» в обличчях Зустрічати, проводжати, рятувати

Майже два десятки спеціалізованих лоцманських катерів — такий флот має ДП «Дельта-лоцман». Вони не тільки першими за будь-якої погоди зустрічають судна, але ще й часто виконують складні завдання, які вихо‑ дять за рамки «штатних обов,язків». «Керування тут таке ж чутливе, як на дорогому автомобілі», — попереджає Володимир Кондрашов, старший механік лоцбота «Балтійський». І справді — варто трохи повернути штурвал — і катер слухняно відгукується зміною курсу. Дизель-електрохід останнього покоління спеціально спроектовано для роботи лоцманським катером та оснащено усім необхідним обладнанням — від GPS-навігаторів до клімат-контролю рубки. Електродвигун, який живлять два дизель-генератори, потужністю 630 кВт розганяє катер до десяти вузлів. Звісно, це не «перша космічна» швидкість, але катер може йти нею майже за будь-яких погодних умов. І це дуже важливо, тому що в цьому й полягає робота лоцбота — за будь-якої погоди підійти до судна і максимально безпечно здійснити операцію з висадки чи посадки лоцмана. «Ми вже два роки як ходимо на «Балтійському», але й досі сумуємо за нашим рідним судном — «ЛК 121», — продовжує Володимир Кондрашов. — І рубку, і кают-компанію — все ми там облаштовували своїми руками, для себе. Це ж наш другий дім. Буває, що працюєш майже не заходячи в порт — одного лоцмана висадив, за іншим пішов. Прийшла інша вахта, а ти — на відпочинок. Так і працюємо…». Катер, про який згадує пан Володимир, належить до проекту «1459». Всього катерів цього проекту у флоті ДП «Дельта-лоцман» вісім.

178

Спеціалізований флот

Спеціалізований флот лоцботів нараховує два десятки вимпелів: це судна різних серій та класу, починаючи від буксира льодового класу «Гайдамака» і закінчуючи надсучасним катером «Балтійський» серії Baltic 160 ST Pilot, який побудовано у 2010 р. в Естонії

Вони будувалися наприкінці 80‑х — початку 90‑х років у Росії. Зараз майже всі катери пройшли капітальний ремонт та переобладнання. А на зміну їм приходять нові судна різних проектів. «Наш спеціалізований флот лоцботів нараховує два десятки вимпелів. Це судна різних серій та класу, починаючи від буксира льодового класу «Гайдамака» і закінчуючи надсучасним катером «Балтійський» серії Baltic 160 ST Pilot, який було побудовано у 2010 р. в Естонії. А в 2009 р. наше підприємство замовило у суднобудівного заводу «Приморець» (м. Феодосія) розробку спеціального проекту та будівництво трьох лоцманських катерів проекту 1500. Два лоцманських катера вже прийнято в експлуатацію, завершуються роботи на третьому судні цієї серії. Незабаром буде введено в експлуатацію ще одне нове судно — землесос «Ингульский», — розповідає керівник служби флоту Дмитро Рудявський. А одним з найперших спеціалізованих катерів флоту «Дельта-лоцман» стало судно «Лоцман Коханов» — прапор на ньому було піднято ще 29 грудня 2001 р. Це судно стало першим, яке було побудоване на замовлення підприємства «Дельта-лоцман». І, мабуть, саме завдяки цьому вважається неформальним флагманом всього флоту лоцботів. Катер довжиною в 25 та шириною 6 м, з максимальною швидкістю 12,5 вузлів розрахований на одночасний прийом на борт семи лоцманів. І за час своєї служби «Лоцман Коханов» довів свою надійність та наявність справжнього морського фарту, без якого і судно не судно… Та не тільки лоцманські катери входять до складу флоту «Дельта-лоцман». Так, у 2004 році корабели міста Миколаєва спустили

179

«Дельта-лоцман» в обличчях Зустрічати, проводжати, рятувати

на воду ще одне судно, яке було розроблене та побудоване на замовлення ДП «Дельта-лоцман», — багатоцільовий буксир льодового класу «Гайдамака». Державний прапор України було піднято на судні на початку 2006 року. І з того часу «Гайдамака» працює на Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морських каналах. Буксир з потужністю силової установки у 5 тисяч кінських сил здатен не тільки виконувати усі види буксирних операцій, а й забезпечувати льодові проводки караванів. У 2008–2009 роках буксир пройшов потужну модернізацію — його облаштували навтексом, GPS-навігацією, електронною картографією, РЛС, ехолотом, AIS тощо… Доставка лоцманів, проводка караванів — це далеко не всі операції, які доводиться виконувати флоту «Дельта-лоцман». Бувають і зовсім нетипові випадки, такі, як трапилися, з лоцманським катером «Комсомолець Гуцал» влітку 2011 р. Тоді поблизу акваторії Іллічівського порту екіпаж катера врятував двох дітей та дорослу людину, яких на надувному матраці винесло в море. Розповідає капітан катера Петро Юркевич: «Погодні умови в районі Іллічівського порту дуже примхливі. В таких ситуаціях ми вже не раз допомагали рибалкам. І в нас вже стало звичкою, коли погода різко погіршується, більш ретельно оглядати акваторію. Того разу ми вже завершили висадку лоцмана, коли побачили в морі надувний матрац з людьми, які відчайдушно намагалися гребти до берега. І саме в цей момент порив вітру підняв матрац і поніс його в море, а люди почали тонути. Ми на повному ходу пішли на рятування. Дякувати Богові, встигли вчасно і ніхто не постраждав». Цей випадок став відомий завдяки листу людини, яку з дітьми врятував екіпаж катера. А скільки таких випадків нештатної роботи залишилося «поза кадром» — не відомо, бо крім високого професіоналізму екіпажі катерів мають і велику скромність. Спілкуючись з цими людьми, одразу відчуваєш, що вони ставляться до своєї роботи не тільки відповідально, а й без зайвого пафосу. Для них звичним є не тільки працювати майже за будь-якої погоди, не тільки забезпечувати лоцманам безпечну висадку та посадку, а й бути справжніми моряками — тими, хто ніколи не покине людину у біді чи скруті, чи то на морі, чи то на суші. Тож не дивно, що таким людям присвячують вірші та оди…

180

Спеціалізований флот

181

«Дельта-лоцман» в обличчях Зустрічати, проводжати, рятувати Служба флоту

Рудявський Дмитро Вадимович начальник служби флоту

Алєксєєв Микола Миколайович заступник начальника служби флоту з питань технічної експлуатації флоту

Джемліханов Ханіф Хайдарович заступник начальника служби флоту

Решетняк Анатолій Миколайович слюсар-судноремонтник

Цвєтков Олександр Леонідович слюсар-судноремонтник

Балакірєв Олександр Миколайович провідний інженер з ремонту та технічної експлуатації днопоглиблювального флоту

Алексєєв Василь Миколайович слюсар аварійновідновлювальних робіт

182

Спеціалізований флот Служба флоту Відділ управління флотом

Мовенко Дмитро Олександрович начальник відділу управління флотом

Саватєєв Максим Олексійович інженер

Прокін Олексій Анатолійович інспектор (з організації роботи плавскладу)

Відділ технічної експлуатації флоту

Грановський Дмитро Євгенійович технік з підготовки технічної документації

Тонконоженко Валерій Андрійович начальник відділу технічної експлуатації флоту

Назаров Гліб Вікторович провідний інженер

Дмитрієв Анатолій Іванович інженер з екологічного та санітарного нагляду за плавзасобами

Кушнєр Олександр Леонідович інженер

Стебаєва Лариса Дмитрівна інженер

183

«Дельта-лоцман» в обличчях Зустрічати, проводжати, рятувати МОРСЬКИЙ Буксир «Гайдамака»

Пятницький Олександр Євгенович капітан — змінний механік

Заплотінський Микола Сергійович старший механік-змінни помічник капітана

Клись Віталій Валентинович змінний помічник капітана — змінний механік

Гайдамака Петро Павлович боцман — моторист

Москаленко Віталій Віталійович старший електрик судновий — моторист

Тура Володимир Тимофійович електрик судновий — моторист

184

Варбан Михайло Григорович змінний помічник капітана — змінний механік

Спеціалізований флот

Тафтай Микола Олексійович старший моторист — матрос

Єремейчук Дмитро Михайлович електрик судновий — моторист

Третьяков Андрій Євгенійович електрик судновий — моторист

185

«Дельта-лоцман» в обличчях Зустрічати, проводжати, рятувати

Васильєв Сергій Володимирович моторист — матрос

Гайдамака Руслан Петрович моторист — матрос

Ковальчук Костянтин Павлович моторист — матрос

186

Дорохов Олександр Олександрович моторист — матрос

Матвєєв Володимир Миколайович моторист — матрос

Спеціалізований флот

Руденко Володимир Дмитрович моторист — матрос

Щилінський Ігор Олексійович моторист — матрос

Камяной Олег Вільямсович кухар судновий

187

«Дельта-лоцман» в обличчях Зустрічати, проводжати, рятувати Лоцманський катер «Морський-2»

Сніцар Роман Михайлович капітан — змінний механік

Горілий Сергій Миколайович старший механік — змінний помічник капітана

Пучков Сергій Васильович змінний помічник капітана — змінний механік

Степанов Олександр Юрійович змінний помічник капітана — змінний механік

Грищук Сергій Миколайович моторист — матрос

Мажников Олександр Володимирович моторист — матрос

Шулячинський Олександр Валерійович моторист — матрос

Щилінський Сергій Ігорович моторист — матрос

Кондрашев Олександр Якович старший матрос

188

Спеціалізований флот

Вишневський Віктор Олександрович матрос

Приходько Володимир Сергійович матрос

Світлинський Сергій В’ячеславович моторист-матрос

189

«Дельта-лоцман» в обличчях Зустрічати, проводжати, рятувати Лоцманський катер «Комсомолец Гуцал»

Юркевич Петро Олександрович капітан — змінний механік

Яблонський Василь Романович змінний помічник капітана — змінний механік

190

Петько Віктор Іванович старший механік — змінний помічник капітана

Каганюк Сергій Володимирович змінний помічник капітана — змінний механік

Спеціалізований флот

Федоров Сергій Анатолійович старший моторист — матрос

Куспляк Олександр Миколайович моторист — матрос

Кушнір Ігор Миколайович моторист — матрос

Чумак Юрій Олексійович старший матрос

Кулак Антон Андрійович матрос

Шаповалов Сергій Павлович матрос

191

«Дельта-лоцман» в обличчях Зустрічати, проводжати, рятувати Лоцманський катер «ЛК-115»

Філіппов Ігор Анатолійович капітан — змінний механік

Корінь Володимир Васильович старший механік — змінний помічник капітана

Безушко Олександр Іванович змінний помічник капітана — змінний механік

Крутінь Андрій Миколайович змінний помічник капітана — змінний механік

Вернер Вячеслав Андрійович моторист — матрос

192

Спеціалізований флот

Корень Олександр Володимирович моторист — матрос

Костенко Захар Миколайович моторист — матрос

Котелевський Юрій Петрович старший матрос

Глущенко Володимир Миколайович матрос

Гордієць Володимир Олександрович матрос

Філіппов Іван Ігорович моторист — матрос

193

«Дельта-лоцман» в обличчях Зустрічати, проводжати, рятувати Лоцманський катер «Лоцман Мажара»

Сологорник Сергій Іванович капітан — змінний механік

Юрченко Євгеній Михайлович змінний помічник капітана — змінний механік

Гаврилюк Анатолій Дмитрович моторист — матрос

194

Скляренко Євген Анатолійович старший механік — змінний помічник капітана

Кантаражі Андрій Іванович змінний помічник капітана — змінний механік

Спеціалізований флот

Гайдучик Олександр Іванович моторист — матрос

Липень Валерій Миколайович моторист — матрос

Головащенко Петро Михайлович матрос

Долбієв Олександр Михайлович матрос

Коряк Микола Іванович матрос

Сологорник Іван Сергійович матрос

195

«Дельта-лоцман» в обличчях Зустрічати, проводжати, рятувати Лоцманський катер «ЛК-88»

Пижиков Павло Анатолійович капітан — змінний механік

Трифонов Денис Володимирович старший механік — змінний помічник капітана

Прінь Олег Григорович змінний помічник капітана — змінний механік

Андреєв Анатолій Іванович старший моторист — матрос

Кравцов Олександр Павлович старший моторист — матрос

Лук’янов Сергій Миколайович моторист — матрос

196

Спеціалізований флот

Непряхін Дмитро Євгенович моторист — матрос

Григоров Віктор Андрійович старший матрос

Новіков Віталій Миколайович матрос

Кузнецов Роман Вікторович матрос

Рудак Володимир Вікторович матрос

197

«Дельта-лоцман» в обличчях Зустрічати, проводжати, рятувати Лоцманський катер «ЛК-102»

Кнуров Олексій Вікторович капітан — змінний механік

Кікот Юрій Георгійович старший механік — змінний помічник капітана

Льовін Віктор Васильович змінний помічник капітана — змінний механік

Ніконов Анатолій В’ячеславович змінний помічник капітана — змінний механік

Абжелієв Марлен Екремович моторист — матрос

Галан Дмитро Леонідович моторист — матрос

198

Спеціалізований флот

Дунаєв Володимир Сергійович моторист — матрос

Нургалєєв Марат Фірдусович моторист — матрос

Батюк Олексій Борисович матрос

Головченко Дмитро Олександрович матрос

Самойленко Руслан Валерійович матрос

Колодежний Олексій Геннадійович матрос

199

«Дельта-лоцман» в обличчях Зустрічати, проводжати, рятувати Лоцманський катер «ЛК-121»

Самойлов Леонід Володимирович капітан — змінний механік

Стрігунов Ігор Анатолійович старший механік — змінний помічник капітана

Степанюк Олександр Степанович змінний помічник капітана — змінний механік

Харін Геннадій Володимирович змінний помічник капітана — змінний механік

Веретельнік Олексій Леонідович моторист — матрос

Єрмолаєв Сергій Олександрович моторист — матрос

200

Спеціалізований флот

Чернявський Андрій Васильович моторист — матрос

Вінокуров Ігор Сергійович матрос

Добраш Володимир Іванович матрос

Кривошеєв Володимир Миколайович матрос

Чорномордов Павло Славович матрос

201

«Дельта-лоцман» в обличчях Зустрічати, проводжати, рятувати Лоцманський катер «Алмаз»

Бердников Микола Іванович капітан — змінний механік

Шут Віктор Васильович старший механік — змінний помічник капітана

Кулаков Ігор Петрович змінний помічник капітана — змінний механік

Сисоєв Валерій Аркадійович змінний помічник капітана — змінний механік

Охрименко Олександр Володимирович старший моторист — матрос

202

Спеціалізований флот

Гречаний Олександр Михайлович моторист-матрос

Луценко Володимир Володимирович моторист — матрос

Петренко Євген Миколайович моторист — матрос

Кузнєцов Олексій Олексійович матрос

Міщенко Микола Іванович матрос

Осипов Кирило Вікторович матрос

Український Костянтин Миколайович матрос

203

«Дельта-лоцман» в обличчях Зустрічати, проводжати, рятувати ЛОЦМАНСЬКИЙ КАТЕР «КАПИТАН БЕЛУХА»

Артюх Віталій Анатолійович капітан — змінний механік

Татарчук Віктор Олегович старший механік — змінний помічник капітана

Алексєєв Михайло Миколайович змінний помічник капітана — змінний механік

Єфремов Володимир Володимирович змінний помічник капітана — змінний механік

Лобода Володимир Володимирович старший моторист — матрос

Власов Роман Миколайович моторист — матрос

Комаров Павло Олександрович моторист — матрос

Сухотерін Андрій Сергійович моторист — матрос

Давидов Олександр Вячеславович матрос

204

Спеціалізований флот

Котов Олег Валерійович матрос

Самойлов Костянтин Олександрович матрос

Швець Олег Іванович матрос

205

«Дельта-лоцман» в обличчях Зустрічати, проводжати, рятувати ЛОЦМАНСЬКИЙ КАТЕР «АЛЬДЕБАРАН»

Портненко Ігор Валерійович капітан — змінний механік

Піманов В’ячеслав Євгенович старший механік — змінний помічник капітана

Алексєєв Станіслав Миколайович змінний помічник капітана — змінний механік

Баранов Василь Маркович змінний помічник капітана — змінний механік

Гнєдой Павло Анатолійович моторист — матрос

206

Спеціалізований флот

Клись Юрій Анатолійович моторист — матрос

Кружковецький Андрій Олексійович моторист — матрос

Медведєв Анатолій Леонідович моторист — матрос

207

«Дельта-лоцман» в обличчях Зустрічати, проводжати, рятувати Лоцманський катер «Лоцман Коханов»

Садиков Олександр Ревленович капітан — змінний механік

Бєлкін Микола Іванович старший механік — змінний помічник капітана

Паничев Віталій Вікторович змінний помічник капітана — змінний механік

Решетняк Олександр Васильович змінний помічник капітана — змінний механік

Биков Микола Іванович старший моторист — матрос

Додик Степан Миколайович моторист — матрос

208

Спеціалізований флот

Клись Володимир Валентинович моторист — матрос

Яскуринський Михайло Вікторович моторист — матрос

Коба Анатолій Іванович старший матрос

Голубов Іван Федорович матрос

Кирилов Олександр Вікторович матрос

Слісаренко Костянтин Володимирович матрос

209

«Дельта-лоцман» в обличчях Зустрічати, проводжати, рятувати ЛОЦМАНСЬКИЙ КАТЕР «ОРЛИК»

Філіппов Юрій Костянтинович капітан — змінний механік

210

Гречко Сергій Федорович старший механік — змінний помічник капітана

Котков Дмитро Вікторович змінний помічник капітана — змінний механік

Спеціалізований флот

Таранков Валерій Валерійович змінний помічник капітана — змінний механік

Пузирьов Олег Станіславович старший моторист — матрос

Вербицький Олександр Олександрович моторист — матрос

Войхевич Геннадій Іванович моторист — матрос

Гальченко Олександр Васильович моторист — матрос

Федоровський Валерій Васильович старший матрос

Зубков В’ячеслав Вікторович матрос

Куріленко Віктор Петрович матрос

211

«Дельта-лоцман» в обличчях Зустрічати, проводжати, рятувати ЛОЦМАНСЬКИЙ КАТЕР «ГАРД»

Боднар Ігор Михайлович капітан — змінний механік

Єременко Микола Сергійович старший механік — змінний помічник капітана

Смоленський Юрій Дмитрович змінний помічник капітана — змінний механік

Федчишин Володимир Федорович старший моторист — матрос

Глебович Олександр Миколайович моторист — матрос

Теслюк Максим Олександрович моторист — матрос

212

Спеціалізований флот

Чураков Кирило Вікторович моторист — матрос

Світлинський Олексій В’ячеславович матрос

Ткачук Олександр Леонідович старший матрос

Акімов Ігор Анатолійович матрос

Делеску Олександр Васильович матрос

213

«Дельта-лоцман» в обличчях Зустрічати, проводжати, рятувати Лоцманський катер «Спритний»

Мамаєвський Василь Володимирович капітан — змінний механік

214

Георгієв Ілля Ігорович старший механік — змінний помічник капітана

Михайлюк Максим Олександрович змінний помічник капітана — змінний механік

Спеціалізований флот

Коломієць Василь Володимирович моторист — матрос

Санжаревський Максим Васильович моторист — матрос

Семибратов Віталій Петрович моторист — матрос

Лобановський Сергій Сергійович моторист — матрос

215

«Дельта-лоцман» в обличчях Зустрічати, проводжати, рятувати Лоцманський катер «Стрімкий»

Дикасов Михайло Павлович капітан — змінний механік

216

Ковальов Микола Миколайович старший механік — змінний помічник капітана

Мезінов Віталій Олексійович змінний помічник капітана — змінний механік

Спеціалізований флот

Бородін Олександр Іванович змінний помічник капітана — змінний механік

Мезінов Олександр Олексійович моторист — матрос

Пологовий Анатолій Федорович моторист — матрос

217

«Дельта-лоцман» в обличчях Зустрічати, проводжати, рятувати Лоцманський катер «Проворний»

Баранов Сергій Гаврилович капітан — змінний механік

218

Ларкін Олександр Володимирович старший механік — змінний помічник капітана

Трифонов Олександр Володимирович змінний помічник капітана — змінний механік

Спеціалізований флот

Радьков Іван Сергійович моторист — матрос

Зінов Олександр Юрійович моторист — матрос

Чернов Кирило Олегович моторист — матрос

219

«Дельта-лоцман» в обличчях Зустрічати, проводжати, рятувати Лоцманський катер «Балтійський»

Ходов Олександр Дмитрович капітан — змінний механік

Одінцов Олександр Андрійович змінний помічник капітана — змінний механік

Костинюк Сергій Анатолійович моторист — матрос

220

Кондрашов Володимир Миколайович старший механік — змінний помічник капітана

Кондратьєв Павло Юрійович змінний помічник капітана — змінний механік

Спеціалізований флот

Манаєв Володимир Іванович моторист — матрос

Пацибін Арнольд Володимирович моторист — матрос

Чабаненко Сергій Леонідович моторист — матрос

221

«Дельта-лоцман» в обличчях Зустрічати, проводжати, рятувати Лоцманський катер «Лоцман Рощин»

Бутирський Олексій Миколайович капітан — змінний механік

222

Толкунов Володимир Олександрович старший механік — змінний помічник капітана

Кашерний Сергій Сергійович змінний помічник капітана — змінний механік

Спеціалізований флот

Раковський Віталій Валентинович змінний помічник капітана — змінний механік

Поливода В’ячеслав Олександрович моторист — матрос

Сухоставський Василь Володимирович моторист — матрос

Шевчук Сергій Валентинович моторист — матрос

Яшний Руслан Володимирович моторист — матрос

223

«Дельта-лоцман» в обличчях Зустрічати, проводжати, рятувати Лоцманський катер «МИХАЙЛО СНІЦАР»

Марченко Юрій Валентинович капітан — змінний механік

Кононов Віктор Анатолійович старший механік — змінний помічник капітана

Бурмістров Іван Олександрович змінний помічник капітана — змінний механік

Міхаленко Сергій Борисович змінний помічник капітана — змінний механік

Гетманцев Олег Павлович моторист — матрос

Пернатій Руслан Валерійович моторист — матрос

Рибачук Назар Анатолійович моторист — матрос

224

Спеціалізований флот

225

«Дельта-лоцман» в обличчях Зустрічати, проводжати, рятувати ТЕХНІЧНИЙ ФЛОТ с/з «Тилигульський»

Меньшиков Роман Олександрович багермейстер-капітан земкараван «РIон»

Бельський Геннадій Костянтинович багермейстер-капітан Службовий катер «Срібний»

Лутчак Олексій Анатолійович старший моторист самостійного керування судновим двигуном

226

шаланда «Кримська-3»

Аржанов Анатолій Іванович капітан шаланди

Хоменко Микола Іванович старший механік шаланди

шаланда «Кримська-9»

Скрипкін Віктор Єгорович капітан шаланди

Кірік Олександр Петрович старший механік шаланди

Спеціалізований флот

Катер «Фліппер 999»

Варивода Костянтин В’ячеславович капітан — змінний механік

Тітушин Іван Олександрович механік маломірного судна

Федорук Дмитро Миколайович моторист самост.керув.судновим двигуном

227

«Дельта-лоцман» в обличчях Зустрічати, проводжати, рятувати Землесос «Інгульський»

Трандасир Олександр Миколайович багермейстер-капітан

Гайдай Андрій Іванович старший механік

Прокопенко Володимир Іванович моторист-матрос

Свердлов Сергій Анатолійович моторист-матрос

Гончарук Роман Сергійович матрос

Трандасир Юрій Вікторович матрос

228

Спеціалізований флот

229

«Дельта-лоцман» в обличчях Зустрічати, проводжати, рятувати

Бувальщина ОДА КАПИТАНУ ЛОЦКАТЕРА «ГАРД» Посвящается капитану Игорю Боднару и опытным дунайским лоцманам Сонно льёт Дунай неспешный Свои воды в бездну моря, Вербы спят во тьме кромешной, Ниц склонившись, будто в горе. Камышовый хор напевы Исполняет вековые. Туч гряда, плывя по небу, Водам шлёт своё унынье. Крик совы в ночи стал страшен, Слышно вод речных шуршанье, Берег илистый лобзавших С материнским обожаньем. Вдруг моторов гулкий рокот Стаю рыб вспугнул речную. Выпь покинула свой омут, А сова листву густую. Гул тот, чуждый всем пернатым, Земноводным топких плавней, Громовым гремел раскатом. Стал камыш шептать печальней. Капитан поднялся в рубку Легендарного лоцбота. Знал по дыму он, по звуку — Хороша движков работа. Штормовой прогноз на сутки От диспетчера получен. В тростнике укрылись утки, Слышен нервный скрип уключин. От листвы промыл кингстоны Разбитной механик «Гарда». Включен был радар бессонный, Ходовых огней гирлянды. Вот на палубу и лоцман Не спеша сошёл с понтона. Пред стихией он не гнётся: Шторм для «профи» — не препона. Осмотрев все показанья Стрелок датчиков, приборов, Ход был дан. Волна Дуная В пляс пошла речным простором. Островов больших ухвостья, Одинцы, огрудки, мели Капитан, добавив скорость, Обходил легко, умело, Направляя катер в море, Где бурунов белопенных Сонм резвился на просторе, Строй буёв колыша пленных, На цепях к массивам грузным Прикреплённых в мёртвой сцепке, Чтоб для истинного курса, Стройный ряд служил отметкой. Лоцман, дремлющий на кресле

(Был не первый день работы), Был волны разбужен всплеском. Видно было — он измотан. Обменялся кратким взглядом Перед высадкой на судно С мудрым, смелым капитаном, Знал — тому придётся трудно. Море яростно кипело К облакам вздымая гребни, Злясь, неистово ревело, Донный грунт тревожа древний. Игрищ дьявольского шторма Повидал Михалыч много. Зря ль на нём морская форма?! Зря ль молва — он «кэп» от Бога?! То нырял, то возвышался Над волнами мощный катер, К судну быстро приближался. В полумиле уж фарватер. Был подзор стального монстра Схож с огромной скальной глыбой, Моряков отважных горстка Знала цену злых ошибок… Как яичная скорлупка, Катер «Гард» мог быть раздавлен. Быть могла разбита рубка, Экипаж на дно отправлен. Но в единое касанье «Кэп» подвёл его к шторм-трапу. Пригодились опыт, знанья На ответственном этапе. Храбрый лоцман очень ловко Сделал шаг. Был риск на грани. С ним на жёсткой подстраховке Крепкий боцман, Макс — механик. Ухватившись за тетивы, По балясинам ступая, Влез на борт неторопливо, Морю шутку отпуская. Все опасности минуя, Приведёт он судно к цели. Створов свет сквозь мглу ночную Слился в точку, как в прицеле. Сделав выдох, с облегченьем Ус Михалыч свой поправил. Вёл он «Гард» против теченья, Своды чтя суровых правил. Гладь Дуная замыкалась Камышами в лунном свете. Близок был рассвет. Плескалась Сельдь, попав в густые сети. Лишь к утру подвёл к причалу Капитан лоцбот надёжный. В миг моторы замолчали… Сладил он с работой сложной! Александр Поляков‑Ткачук

Одинцы — одиночные каменные глыбы, лежащие на дне. Огрудки — донные скопления камней. Тетивы — верёвочная основа шторм-трапа. Балясины — деревянные ступени, заключённые между тетивами.

230

Спеціалізований флот

231

«Університет капітанів»

«Дельта-лоцман» в обличчях «Університет капітанів»

Галузевий тренажерний центр — місце, в якому проходять підготовку та перепідготовку лоцмани і лоцмани-оператори служб регулювання руху суден

Основа віртуального світу тренажерного центру — потужна комп’ютерна система, до пам’яті якої занесені не тільки 3D-моделі ключових портів світу, а й сцени майже всіх українських портів на Чорному та Азовському морях

234

У 2000 році наказом Міністерства транспорту України на базі ДП «Дельта-лоцман» було створено Галузевий центр підготовки і перепідготовки державних морських лоцманів і лоцманів‑операторів СРРС. Центр обладнаний апаратно-програмним морським тренажерним комплексом фірми Transas і складається з чотирьох навігаційних ходових містків, трьох постів СРРС і мультимедійного комп,ютеризованого класу дебрифингу. За перші десять років роботи Центру (з 2001 по 2011 р.) тренажерну підготовку та перепідготовку пройшли більше півтори тисячі лоцманів та лоцманів‑операторів, а ще майже тисяча морських фахівців отримали знання з окремих дисциплін. Тренажерний центр займає окремий поверх в головній будівлі підприємства «Дельта-лоцман». Можна сказати, що це цілий віртуальний світ — з ходовими містками суден, з постами регулювання руху суден, із класом дебріфінгу та робочим місцем інструктора, з якого інструктори Тренажерного центру можуть ставити будь-які завдання. Основа цього світу — потужна комп,ютерна система, до пам,яті якої занесені не тільки трьохвимірні сцени візуалізації ключових портів світу, а й сцени майже всіх українських портів на Чорному та Азовському морях. У пам,яті комп,ютера «живуть» параметри сотень суден — від невеличких катерів та буксирів до тисячотонних та трьохсотметрових океанських велетнів. «Крім пакета сцен усіх крупних портів світу, який додавався до базового обладнання Центру, ми додатково замовляли карти Миколаївського, Одеського, Іллічівського, Южненського та інших портів. Створення однієї такої сцени — дуже велика та кропітка робота. Треба не тільки провести «натурну зйомку» порту та акваторії, що прилягає до нього, але ще й співвіднести ці фото та навігаційні карти і з цього створити повноцінну 3D-сцену, — розповідає Сергій Белозьоров, начальник Галузевого тренажерного центру. — І завдяки цьому сьогодні маємо можливість проводити навчання та перепідготовку лоцманів в умовах та ситуаціях, максимально наближених до реальних». Але головне в Центрі — це зовсім не найсучасніше коштовне обладнання. Найважливіші тут, як і в усій лоцманській справі, — це люди, інструктори тренажерного центру.

Галузевий тренажерний центр Миколаїв

235

«Дельта-лоцман» в обличчях «Університет капітанів» Це еліта лоцманської справи, це фахівці найвищого ґатунку, які не тільки мають унікальний досвід, а й талант передавати цей досвід іншим. Чотири штатних працівники та десять інструкторів, які поєднують викладацьку діяльність з лоцманською працею, — це головний ресурс і головна цінність Центру. А починається Центр зі звичного комп,ютеризованого класу, який сьогодні можна зустріти в кожному університеті, чи навіть школі. Але в цьому звичайному класі — незвичайні студенти і викладачі. За столами-партами сидять люди, які у недавньому минулому були капітанами суден і більшість з яких у найближчому майбутньому стане лоцманами. «Кожен лоцман колись був капітаном, але не кожен капітан може стати лоцманом, — каже Сергій Белозьоров. — Щоб стати кандидатом у лоцмани, треба мати досвід керування великими суднами, тобто бути капітаном і не один рік. Але не кожен капітан проходить відбір та відповідає фаховим вимогам до лоцмана чи лоцмана-оператора». І ось перед тим, як стати кандидатом у лоцмани, поважні капітани сідають за студентські парти і перш за все проходять тестування. А ще в цьому класі вивчають правила судноплавства, англійську мову, основи міжнародного та національного законодавства та багато інших дисциплін, які необхідні у щоденній роботі лоцмана. Крім лоцманів‑стажерів, з цього класу починають перепідготовку діючі лоцмани та лоцмани-оператори, бо згідно з національними стандартами кожні три роки вони мають обов,язково пройти перепідготовку в Центрі та скласти державні іспити. Більше ста професіоналів за рік проходять через Центр, в якому вони не тільки вдосконалюють свої теоретичні знання та практичні навички, а ще мають змогу протестувати власні ідеї та рішення. «Якщо взяти капітана судна, то за всю свою кар,єру він може поміняти 3–4, максимум — пару десятків суден. І кожне з них він знає досконально: як воно рухається, як гальмує, яке може набрати прискорення, яка в нього маневреність, яка парусність тощо. Капітан роками набуває знань для керування своїм судном. А лоцман — навпаки за тиждень може змінити стільки суден, скільки капітан за всю свою кар,єру. І розбіжність типу та класу суден феноменальна: від невеликого каботажного судна до трьохсотметрового океанського контейнеровоза чи танкера. Лоцман має «відчути» судно буквально за хвилини: як воно рухається, як маневрує… І в нашій базі є майже всі типи сучасних суден: від невеличкого катера до океанського танкера з палубою, як футбольне поле», — розповідає Сергій Белозьоров. Тому Галузевий тренажерний центр — це не тільки навчальний клас, а ще й віртуальна лабораторія, яка дозволяє професіоналам обмінятися досвідом і безпечно перевірити певні ідеї та ситуації, які у реальному житті виникають рідко або перевірка яких дуже ризикована. «До нас часто звертаються лоцмани з проханням допомогти їм перевірити певну ідею: а чи можна завести таке судно в такий-то порт ось так, а не так, як це звикли робити? І ми спільно шукаємо відповідь. Кожне вдале чи цікаве неординарне рішення записується до нашої бази даних. Потім ми показуємо стажерам, як по-іншому можна вирішити те чи інше завдання. Взагалі справжній лоцман має бути по-хорошому нахабним, допитливим. Капітана все життя вчать бути подалі від будь-якої небезпеки, «не шукати пригод» і все робити за планом. Лоцман — навпаки має бути завжди готовий до несподіванок. Це його робота. При цьому він, лоцман, чітко усвідомлює, що несе велику відповідальність. Тому, якщо є така можливість, має відпрацювати всі можливі несподіванки заздалегідь. Проведення судна в порт чи по каналу, швартування до причалу, з буксиром та без нього — все це штатна робота лоцмана, яка вимагає від

236

Галузевий тренажерний центр — це не тільки навчальний клас, а ще й віртуальна лабораторія, що дозволяє обмінятися досвідом і безпечно перевірити певні ідеї та ситуації, які у реальному житті виникають рідко або перевірка яких дуже ризикована

Галузевий тренажерний центр

Історія з життя

нього 100% концентрації. А ще — вміння швидко аналізувати десятки різних факторів, що динамічно змінюються. Кожне швартування, кожен захід у порт — унікальні операції. І в нашому Центрі ми маємо унікальну можливість відпрацювати те, що в реальному житті є ризикованим», — коментує лоцман-наставник Володимир Шарабура. Таку можливість надає унікальне, без перебільшення, обладнання Центру. Фактично це повноцінна лоцманська служба у віртуальному просторі. Три пости регулювання руху суден та чотири ходових містки об,єднані потужною комп,ютерною системою, в базі даних якої містяться математичні моделі майже всіх існуючих типів суден та карти практично всіх українських портів та підходів до них. Завдяки цьому в Центрі можливе моделювання найрізноманітніших штатних та нештатних ситуацій, пов,язаних з навігацією суден. Можливе відпрацювання взаємодії лоцманів та лоцманів‑операторів як при індивідуальній, так і колективній роботі. Тобто є можливість змоделювати як рух одного будь-якого судна за будь-якої погоди в будь-якому українському порту чи судноплавному каналі, так і зробити це для цілої флотилії з чотирьох суден. Математична модель прораховує течію, вітер, специфіку судна та акваторії тощо. А поєднання математичних моделей суден та погодних умов з 3D-сценами реальних портів дозволяє максимально відпрацьовувати необхідні навички у лоцманів та лоцманів‑операторів. Унікальність Галузевого тренажерного центру в поєднанні досвіду людей та найсучаснішого обладнання. І це є однією з важливих складових ефективної роботи всього підприємства в цілому.

Головний «ходовий місток» Центру — це майже 100% аналог ходового містка великого судна. Реальність моделюється транслюванням зображення на екрани, що розташовані на відстані 1,5—2 м за склом оглядових ілюмінаторів. Якість і достовірність такого зображення — вражаючі. Буквально через кілька секунд забуваєш, що це «комп’ютерна картинка», і починаєш вірити у справжність того, що відбувається. Коли інструктор «вмикає» шторм і горизонт починає хитатися, мимоволі відчуваєш качку. Навіть попри те, що в реальному світі продовжуєш стояти на підлозі кімнати на третьому поверсі будинку. І ось з приводу достовірності «віртуальної реальності» інструктори Центру розповідають таку історію: «Невдовзі після введення Центру в експлуатацію на одну з перших перепідготовок прийшли «діди» — лоцмани старого вишколу. Їх поставили до тренування в головній рубці, завантажили комп’ютерну модель океанського контейнеровоза та дали завдання пришвартувати його до пірса в доволі складних погодних умовах. Спершу «діди» посміювались. Але вже за кілька хвилин втягнулися в роботу і почали працювати на повну. До того ж і інструктори їм постійно підкидали сюрпризи. Закінчилося тим, що у найвідповідальніший момент — наближення до швартовочної стінки — один з лоцманів не втерпів, підбіг до оглядового ілюмінатора і спробував залізти на штурманський стіл, щоб визирнути назовні і впевнитися, скільки ще дюймів залишилося між пірсом та бортом судна. І по сьогодні в Центрі згадують його реакцію, коли він побачив за склом лише край екрана та звичайну підлогу…».

237

«Дельта-лоцман» в обличчях «Університет капітанів» Галузевий тренажерний центр

Белозьоров Сергій Олександрович начальник галузевого тренажерного центру

238

Ніколенко Валентина Олексіївна старший фахівець

Воронов Костянтин Леонідович провідний інженер-електронік

Галузевий тренажерний центр

Якименко Іван Іванович інженер-програміст

239

НЕПОМІТНА РОБОТА ПРОФЕСІОНАЛІВ

адміністративний підрозділ компанії

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів

Керівництво та адміністрація ДП «Дельта-лоцман» — це фахівці, які забезпечують роботу підприємства, починаючи від юридичного супроводу та закінчуючи транспортним забезпеченням

У холі третього поверху адміністративної будівлі підприємства у місті Миколаєві розташовано справжній капітанський місток… Якщо піднятися крутими дерев,яними сходами, майже як трапом на судні, то опиняєшся на невеличкому балконі — капітанському містку. Один його бік височіє над «палубою» — холом, інший — вікно в небо та на місто корабелів Миколаїв… А поруч — прапори, стенди з історії лоцманської служби, пам,ятні дати компанії… Що вражає — так це бездоганна чистота всюди. Одразу згадується міфічний боцман з традиційним висловом: «Кожна мідна бляха на судні має бути надраєною до блиску». У коридорах та холах — ніякої метушні, навіть важко здогадатися, що тут працює кількасот людей. «Наша робота має бути непомітною, бо коли на неї звертають увагу, то значить щось пішло не за планом, десь виникла проблема, яка потребує додаткової уваги», — розповідає заступник директора з загальних питань Олександр Лапшин. І цієї думки, в тому чи іншому вигляді, дотримуються в кожній службі та адміністративному підрозділі. Тут працюють люди, які забезпечують цілодобову безперебійну роботу підприємства: юристи, економісти, бухгалтери, кадровики, транспортники, організаційні робітники… Їх завдання, на перший погляд, просте — забезпечення виконання головної функції — лоцманської. І в цій, начебто, буденній роботі є особливості, відображення та втілення того головного, заради чого власне і було створено підприємство «Дельта-лоцман», — безпека судноплавства. Які ключові слова характеризують роботу цих людей і всього підприємства?

242

Адміністративні підрозділи

«Відповідальність — ось ключове слово нашої роботи. Хтось має право на помилки, а ми — ні. Бо ми — обличчя держави Україна. Ми маємо бути точнішими за швейцарців, пунктуальнішими за німців, галантнішими за французів. Але, при всьому цьому, не забувати, що ми працюємо в Україні і маємо перш за все захищати її інтереси, підтримувати її престиж як морської держави», — каже заступник директора з РРС та лоцманського забезпечення Юрій Харьков. Відповідальність. Це слово постійно стає першим, коли мова йде про роботу лоцманів. Всюди, в кожному відділі це слово немов написано на табличці… Ось відділ по роботі з персоналом. Як зараз прийнято казати HR — human research — людський ресурс. Спокійні, виважені люди, які займаються не просто «обліком кадрів». Вони відповідають за те, які спеціалісти працюють в компанії. «Ми маємо залучати кращих з найкращих. І не тільки на посади лоцманів, чи лоцманів‑операторів. Водії, адміністративні службовці, працівники флоту… Кожен з них, мов ланка якірного ланцюга, просто не має права бути слабким», — відмічає начальник відділу по роботі з персоналом Володимир Степура. А ось бухгалтерія і фінансова служба… Тут теж відповідальність — ключове слово. «Ми як одна з провідних державних компаній маємо працювати бездоганно і відповідально. Більш того — на підприємстві постійно присутні представники Контрольно-ревізійного управління. Вони в онлайн-режимі відстежують кожен наш платіж, кожну копійку. І за всі роки нашої роботи не було жодного випадку, щоб виникло якесь суттєве непорозуміння. Більш того, ми неодноразово отримували подяки від податкової адміністрації області та країни. «Дельта-лоцман» неодноразово займало місце найбільшого платника податків Миколаївської області», — упевнена головний бухгалтер підприємства Олена Усарова. Наталя Цибровська — керівник адміністративного відділу продовжує тему відповідальності і додає до неї ще й пунктуальність: «Наше завдання — зробити так, щоб увесь документообіг підприємства був не тільки швидким, але й точним, як корабельний хронометр. Три приймальні тільки в цьому офісі, а ще десятки підрозділів по всьому узбережжі Чорного та Азовського морів, представництво в Києві. Сотні розпоряджень та доручень, термінових та робочих повідомлень, протоколів… Це не бюрократія, це інформаційна система компанії. Інформація має не тільки швидко доходити до отримувача, але й доходити до нього точно, без змін чи помилок». І як не дивно — майже схожа робота у трьох старших офіцерів. Полковник та два підполковники запасу — це мобілізаційний відділ компанії. Робота цих людей — бути готовими до надзвичайних ситуацій. «Наша робота може здатися нудною — ми постійно працюємо над оновленням планів мобілізації та громадської оборони. Але насправді це як командно-штабні навчання — постійно змінюються зовнішні фактори і маємо реагувати на них. Крім того, ми проводимо навчання в регіональних представництвах компанії і тут, в Миколаєві. Є така робота — відповідально чекати, з надією, що ніколи не доведеться виконувати розроблені плани», — каже керівник відділу, полковник запасу Олександр Ткаченко. Таке воно перше слово — відповідальність. Від кадрів до юристів, від бухгалтерії до мобілізаційного відділу… У кожного своя відповідальність, а разом — надійність роботи компанії. Що для цього потрібно? Перш за все розуміння та взаємовиручка.

Хтось має право на помилки, а ми — ні. Бо ми — обличчя держави Україна. Ми маємо бути точнішими за швейцарців, пунктуальнішими за німців, галантнішими за французів. Але, при всьому цьому, не забувати, що ми працюємо в Україні і маємо перш за все захищати її інтереси, підтримувати її престиж як морської держави

243

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів

Тому наступне слово — допомога. «Допомога лоцманам-операторам та службі флоту у виконанні міжнародних та національних вимог нормативів безпеки судноплавства — це одна зі складових нашої роботи», — говорить заступник директора з безпеки судноплавства Володимир Репетей, цитуючи: «Існує міжнародна конвенція безпеки судноплавства, яка підписана та ратифікована Україною. Зокрема в Конвенції СОЛАС-74, в главі 5, сказано: Служба регулювання руху суден створюється з метою сприяння охороні життя людини на морі, ефективності та безпеці судноплавства, запобігання забрудненню довколишнього середовища тощо». «Юридичний супровід роботи підприємства — це наша вахта», — каже керівник юридичного управління Олена Табула. Молоді, красиві дівчата — такою здається на перший погляд юридична служба. І навіть важко здогадатися, що сурові капітани потребують їх допомоги. Але це дійсно так: сотні виграних у суді справ, тисячі виправлених помилок у контрактах, робочих та офіційних документах — заслуга саме цієї служби. Ці дівчата — справжня допомога всім працівникам компанії. «Ми допомагаємо лоцманам вчасно дістатися до свого робочого місця, за будь-якої погоди, в потрібний час, — розповідає керівник автотранспортної служби Олександр Хлєвной — наші автомобілі та мікроавтобуси «накручують» за рік десятки та сотні тисяч кілометрів. Три-чотири роки — і машина майже повністю вичерпала свій ресурс. Але ми розуміємо, що державне підприємство має відповідально ставитися до ресурсів, тому машини в нас працюють по півтора-два терміни. Ми доглядаємо і бережемо техніку, бо знаємо, що не маємо права підвести колег і повинні забезпечити їм вчасне прибуття на робоче місце». Розвиток — ось ще одне слово, яке треба неодмінно відзначити у словнику працівників «Дельта-лоцман». «Наша робота — будувати та ремонтувати», — стверджує заступник директора з розвитку та інвестицій Владислав Зухін. І справді — диспетчерські вежі по всьому узбережжю, Центри та Пости служби РРС, офісні приміщення та приміщення для відпочинку лоцманів — все це умови для продуктивної праці. Проведену роботу можна сміливо порівняти з обсягами будівельної компанії.

244

Адміністративні підрозділи

Розвиток — ще одне слово, яке неодмінно треба відзначити у словнику працівників «Дельта-лоц ман». І справді — диспетчерські вежі по всьому узбережжю, Центри та Пости служби РРС, офіс ні приміщення та приміщення для відпочинку лоцманів — все це умови для продуктивної праці. Проведену роботу можна сміливо порівняти з обсягами будівельної компанії

Але мало побудувати — треба ще й підтримати все це в належному стані. І тут варто згадати про таку масштабну інженерну споруду, як Глибоководний судновий хід (ГСХ) «Дунай — Чорне море». Цей транспортний проект — один з елементів програми зі створення національної мережі міжнародних транспортних коридорів загальною вартістю у понад п,ятсот мільйонів гривень — теж частина підприємства «Дельта-лоцман». Головна його перевага — універсальність. ГСХ «Дунай — Чорне море» дозволяє проводити судна з осадкою до п,яти з половиною метрів навіть при найнижчих показниках рівня води в Дунаї. А після завершення реалізації проекту прохідна осадка збільшиться до семи метрів. «Глибоководний судновий хід — стратегічна транспортна артерія, яка з року в рік набуває все більшого значення у транспортному коридорі Європа — Схід», — розповідає перший заступник директора Микола Щуріков — Ми проводимо реалізацію проекту його розбудови, тому що це перспективний для всієї країни напрямок, важлива частина загальнодержавної міжнародної транспортної логістики». ГСХ «Дунай — Чорне море» — не єдиний стратегічний проект підприємства «Дельта-лоцман». Нещодавно було введено в дослідну експлуатацію Річкову інформаційну службу, завдання якої — виконувати інформаційне забезпечення судноплавства, створювати умови безпечного перевезення пасажирів та вантажів, оптимізація перевезень на внутрішніх водних шляхах України. «Річкові інформаційні служби з онлайн системами моніторингу руху — сучасна світова та європейська практика, яка довела свою ефективність. Судноводії отримують рекомендації щодо черговості руху, часу початку руху, маршруту, швидкості та інтервалів руху, місць якірних стоянок, попередження про загрози небезпечного зближення з іншими суднами, про відхилення судна від безпечного маршруту плавання тощо. Все це допомагає підвищити активність руху суден, одночасно підвищуючи безпеку судноплавства», — розповідає керівник РІС Олексій Ляшенко. Відповідальність. Допомога. Розвиток. Ці три слова і є головними словами державного підприємства «Дельта-лоцман». Це формула його успіху, за яким стоять люди.

245

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів фінансова служба Економічний відділ

Котова Ганна Анатоліївна начальник економічного відділу

Халимендик Олена Миколаївна провідний економіст

Гаврилюк Анатолій Анатолійович економіст з фінансової роботи

Зарічна Людмила Анатоліївна економіст з фінансової роботи

Валявська Наталія Іванівна фахівець з організації платежів

Катвалюк Євген Ігорович економіст з фінансової роботи

246

Адміністративні підрозділи Миколаївський регіон Відділ організації тендерів

Бутрій Марина Геннадіївна начальник відділу організації тендерів

Туней Світлана Миколаївна провідний економіст

Довжанський Леонід Маркович провідний юрисконсульт Плановий відділ

Волосюк Марина Олександрівна економіст

Царюк Аделаїда Сергіївна економіст

Меліхова Тетяна Миколаївна начальник планового відділу

Руських Наталія Євгенівна провідний економіст з планування

Куліш Ганна Сергіївна економіст з планування

Яструб Ганна Сергіївна економіст з планування

247

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів Відділ організації праці та заробітної плати

Тузова Наталя Олегівна начальник відділу організації праці та заробітної плати

Баландіна Олена Олександрівна економіст з праці

Савченко Євген Володимирович інженер з організації керування виробництвом

Відділ по роботі з персоналом

Земляна Ганна Сергіївна економіст з праці

Степура Володимир Петрович начальник відділу по роботі з персоналом

Морозова Анжела Георгіївна інспектор з кадрів

Іванченко Віктор Валерійович інспектор з кадрів

Мельгерт Вікторія Валеріївна інспектор з кадрів

Чумак Сергій Іванович інспектор з кадрів

248

Адміністративні підрозділи Миколаївський регіон Відділ фінансово-економічного моніторингу

Нужина Ірина Володимирівна начальник відділу фінансовоекономічного моніторингу

Меркулова Наталя Олександрівна заступник начальника відділу фінансово-економічного моніторингу

Руденко Ірина В’ячеславівна економіст з фінансової роботи

Бахтінов Олексій Олександрович економіст з фінансової роботи

Пинзар Світлана Василівна економіст з фінансової роботи

Бізюкова Тетяна Всеволодівна економіст з фінансової роботи

Грачова Тетяна Анатоліївна головний фахівець

Приходько Микола Леонідович ревізор

249

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів Відділ автоматизованих систем управління та комунікацій

Блошенко Олександр Валерійович начальник відділу автоматизованих систем управління та комунікацій

Грабар Олексій Валерійович провідний інженер-програміст

Крюк Максим Володимирович провідний інженер з комп'ютерних систем

Глушак Віталій Юрійович провідний інженер з зв’язку

Потій Володимир Михайлович провідний інженер з зв’язку

Губанов Юрій В’ячеславович старший інженер-електронік

Вишневецький Володимир Вікторович старший інженер-програміст

250

Анікєєв Дмитро Вікторович інженер-програміст

Адміністративні підрозділи Миколаївський регіон

Вочков Олександр Володимирович інженер-програміст

Дрожанов Ігор Андрійович інженер-програміст

Шиян Віталій Олександрович інженер-програміст

Віваль Андрій Миколайович інженер з зв’язку

Лисенков Олександр Миколайович інженер з зв’язку

Петров Андрій Леонідович технік з експлуатації і ремонту електронно-обчислювального устаткування

Власов Іван Анатолійович технік-програміст

Дем’янова Тетяна Юріївна оператор з обробки інформації та програмного забезпечення

251

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів Бухгалтерія

Клименкова Оксана Миколаївна заступник головного бухгалтера

Мельник Сергій Степанович провідний бухгалтер

Дмитрук Світлана Олексіївна бухгалтер

Дорошенко Олена Богданівна бухгалтер

Оверченко Олена Миколаївна бухгалтер

Андронаке Ольга Іванівна бухгалтер

252

Адміністративні підрозділи Миколаївський регіон

Грінько Ольга Георгіївна бухгалтер

Лук’янцева Світлана Сергіївна бухгалтер

Осіпцова Олена Анатоліївна бухгалтер

Божко Ганна Миколаївна провідний бухгалтер з заробітної плати

Ангелова Алла Анатоліївна бухгалтер з заробітної плати

Бойко Олена Михайлівна бухгалтер з заробітної плати

253

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів Відділ обліку та аналізу доходів

Зіва Олександр Анатолійович начальник відділу обліку та аналізу доходів

Количева Оксана Миколаївна економіст з фінансової роботи

Науменкова Олена Володимирівна економіст з фінансової роботи

Степанова Юлія Станіславівна економіст з фінансової роботи

Швед Олена Миколаївна економіст з фінансової роботи

Яні Дмитро Георгійович економіст з фінансової роботи

254

Адміністративні підрозділи Миколаївський регіон Юридичне управління

Табула Олена Михайлівна начальник юридичного управління

Питомець Ганна Петрівна провідний юрисконсульт

Павленко Ірина Віталіївна старший юрисконсульт

Дьяченко Тетяна Вікторівна юрисконсульт

Петрова Наталія Миколаївна юрисконсульт

Письмиченко Ганна Валеріївна юрисконсульт

Євтушенко Анастасія Ігорівна фахівець з договірної роботи

255

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів Радники та помічники

Канарський Олег Григорович радник директора

Желєйко Сергій Сергійович радник директора з питань зовнішньо-екон.зв’язків та екон. безпеки

Дмитренко Олексій Михайлович радник директора

Фарафонов Євген Юрійович помічник директора

Агєєв Олександр Юрійович помічник директора

Єріскін Євген Геннадійович помічник директора

Єремейчук Дмитро Олександрович радник з правових питань першого заступника директора

Толстоухова Наталія Сергіївна радник першого заступника директора

Моісеєнко Євгеній Вікторович помічник заступника директора з загальних питань

256

Адміністративні підрозділи Миколаївський регіон Aдміністративний відділ

Цибровська Наталія Олексіївна начальник адміністративного відділу

Онищенко Ганна Анатоліївна заступник начальника адмінвідділу

Малиш Галина Петрівна старший фахівець

Дорохова Олена Анатоліївна фахівець

Іванова Світлана Юріївна фахівець

Колесник Олена Миколаївна фахівець

257

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів

Стратейчук Тетяна Іванівна фахівець

Толмачова Тетяна Іванівна фахівець

Тарасенко Анастасія Володимирівна секретар

Василенко Олена Сергіївна референт

Мельохіна Оксана Олександрівна референт

Хоміцька Катерина Юріївна референт

Координаційний відділ

Швець Світлана Олександрівна референт

258

Пелех Марія Євгенівна начальник координаційного відділу

Дячкова Євгенія Петрівна фахівець

Адміністративні підрозділи Миколаївський регіон Відділ охорони праці

Сисоєв Олександр Михайлович начальник відділу охорони праці

Малиновський Дмитро Валерійович старший інженер з охорони праці

Мобілізаційний відділ

Ткаченко Олександр Олександрович начальник МВ та ЦО

Нуждін Сергій Іванович фахівець з обліковомобілізаційної роботи

Режимно-секретне бюро

Погорєлов Віктор Вікторович начальник режимно-секретного бюро

Марчук Світлана Юріївна фахівець

Забіяка Владислав Вікторович фахівець з цивільного захисту Сектор з інформаційної роботи

Королькова Ірина В’ячеславівна фахівець з інформаційного забезпечення

259

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів Відділ медичного та соціального забезпечення

Бухарін Сергій Володимирович начальник відділу медичного та соціального забезпечення

Романенко Світлана Федорівна медична сестра

Янтар Андрій Олександрович лікар

Відділ планування, організації та постачання ТМЦ

Недвіга Олександр Олександрович фахівець

Крюковський Олександр Сергійович т.в.о. начальника відділу планування, організації та постачання ТМЦ

Поліщук Вячеслав Євгенійович завідувач центрального складу

Гнєдиш Олександр Григорович організатор з постачання

Рижанова Олена Євгенівна конторський службовець

Кот Федір Миколайович комірник

260

Адміністративні підрозділи Миколаївський регіон Господарський відділ

Довбенко Олександр Григорович начальник господарського відділу

Кушнєр Інна Віталіївна фахівець

Савченко Людмила Григорівна днювальний

Сиванич Денис Анатолійович днювальний

Голембієвська Світлана Юріївна черговий по кімнаті відпочинку

Краснова Наталія Віталіївна черговий по кімнаті відпочинку

Мельник Ольга Іванівна черговий по кімнаті відпочинку

Мельниковська Любов Петрівна черговий по кімнаті відпочинку

Поплавська Анжела Георгіївна черговий по кімнаті відпочинку

261

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів

Жайворонок Ольга Михайлівна комірник

Калашник Олександр Михайлович доглядач будови

Павликов Василь Юрійович робітник з комплексного обслуговування й ремонту будинків

Потоцький Геннадій Вікторович робітник з комплексного обслуговування й ремонту будинків

Слободянюк Григорій Григорович слюсар-сантехнік

Апостолова Жанна Олександрівна прибиральник службових приміщень

Боровкова Ірина Володимирівна прибиральник службових приміщень

Войченко Олена Володимирівна прибиральник службових приміщень

Задирака Алла Олександрівна прибиральник службових приміщень

262

Адміністративні підрозділи Миколаївський регіон

Заіченко Руслана Миколаївна прибиральник службових приміщень

Кулакова Ірина Володимирівна прибиральник службових приміщень

Лобейко Наталя Олександрівна прибиральник службових приміщень

Матросенкова Віра Семенівна прибиральник службових приміщень

Поліщук Тетяна Іванівна прибиральник службових приміщень

Смолькіна Ганна Іванівна прибиральник службових приміщень

Федоровська Тамара Вікторівна прибиральник службових приміщень

263

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів Служба з капітального будівництва та експлуатації Відділ кошторисної та договірної роботи

Нікодім Олександр Васильович начальник служби з капітального будівництва та експлуатації

Нікіфорова Ірина Олексіївна начальник відділу кошторисної та договірної роботи

Мошук Галина Леонідівна провідний інженер з проектнокошторисної роботи

Курбатов Сергій Валерійович інженер з проектно-кошторисної роботи

Плітко Тетяна Петрівна інженер з проектно-кошторисної роботи

Дерменжи Марина Казимирівна фахівець з організації договірної роботи

264

Адміністративні підрозділи Миколаївський регіон Відділ будівництва та експлуатації ГТС

Єршов Олег Васильович начальник відділу будівництва та експлуатації ГТС

Боровиков Олексій Сергійович інженер-гідротехнік

Адащик Владислав Сергійович інженер з налагодження устаткування та обробки даних

Відділ інженерно-технічних вишукувань

Кравченко Михайло Володимирович інженер з технагляду

Хараім Петро Вікторович начальник відділу ІТВ

Черняєв Сергій Миколайович провідний інженер

Захарченко Сергій Григорович старший інженер-електронік

Шумаков Сергій Георгійович старший інженер-гідротехнік

Кілієвич Сергій Сергійович інженер-гідротехнік

265

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів

Кіреєв Дмитро Михайлович інженер-гідротехнік

266

Унгаров Роман Іванович інженер-електронік

Доніченко Олексій Борисович інженер-гідролог

Адміністративні підрозділи Миколаївський регіон Відділ капітального будівництва і експлуатації будівель та споруд

Слабенко Павло Петрович начальник відділу капбудівництва і експлуатації будівель та споруд

Рак Юрій Іванович інженер-будівельник

Саков Володимир Ілліч інженер-енергетик

Гарбуз Сергій Олександрович майстер з ремонту

Аношкін Юрій Миколайович доглядач будови

Ковшов Михайло Михайлович доглядач будови

Шепель Олег Володимирович доглядач будови

Коновалова Світлана Олександрівна технік з підготовки виробництва

267

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів Відділ організації виробництва

Іванов Володимир Вікторович начальник відділу організації виробництва

Шевченко Ігор Аркадійович заступник начальника відділу організації виробництва

Роздільська Людмила Володимирівна інженер із землевпорядкування

Сергєєв Олександр Васильович інженер-проектувальник

Головащенко Катерина Дмитрівна фахівець з охорони навколишнього середовища

Мусієнко Ірина Олександрівна фахівець

Старчевський Юрій Ігорович фахівець з екологічної безпеки

268

Адміністративні підрозділи Миколаївський регіон Енергетична група

Лінійчук Ігор Анатолійович керівник енергетичної групи

Золотарьов Віталій Валентинович провідний інженер-енергетик

Овчинніков Ігор Миколайович інженер-енергетик

Макаренко В’ячеслав Павлович інженер-енергетик

Лосєв Валерій Михайлович технік-електрик

269

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів Служба автотранспорту

Хлєвной Олександр Вікторович начальник служби автотранспорту

Старєв Вячеслав Анатолійович заступник начальника служби автотранспорту

Осіпцов Анатолій Іванович механік з ремонту автотранспорту

Якубовський Віталій Олександрович інженер з безпеки руху

Боровик Ольга Михайлівна диспетчер

Цуканова Ольга Олександрівна диспетчер

Ушаков Олексій Валерійович оператор з оброблення перевізних документів

Васильєв Олександр Віталійович механік гаража (черговий)

Голубченко Микола Григорович механік гаража (черговий)

270

Адміністративні підрозділи Миколаївський регіон

Симаков Олександр Єрмолайович механік гаража (черговий)

Фірсов Віталій Віталійович механік гаража (черговий)

Павлов Анатолій Петрович механік гаража (черговий)

Ступніков Роман Геннадійович слюсар з ремонту автомобілів

Фесенко Сергій Іванович слюсар з ремонту автомобілів

Ільяний Володимир Миколайович слюсар з ремонту автомобілів

Алейніков Микола Олександрович водій автотранспортних засобів

Алєйник Олексій Володимирович водій автотранспортних засобів

Бавикін В’ячеслав Костянтинович водій автотранспортних засобів

271

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів

Білоніжко Олександр Григорович водій автотранспортних засобів

Болокан Сергій Володимирович водій автотранспортних засобів

Бондар Олександр Прокопович водій автотранспортних засобів

Борисов Валентин Олександрович водій автотранспортних засобів

Борщ Олександр Семенович водій автотранспортних засобів

Васильєв Євген Юрійович водій транспортних засобів

Гончаров Олександр Іванович водій автотранспортних засобів

Дядій Юрій Борисович водій автотранспортних засобів

Желєзний Валерій Іванович водій автотранспортних засобів

272

Адміністративні підрозділи Миколаївський регіон

Клімов Олександр Іванович водій автотранспортних засобів

Козаков Андрій Володимирович водій автотранспортних засобів

Костенко Микола Миколайович водій автотранспортних засобів

Кривошея Юрій Валерійович водій автотранспортних засобів

Лішаєв Сергій Віталійович водій автотранспортних засобів

Мазурян Анатолій Іванович водій автотранспортних засобів

Нос Олександр Олександрович водій автотранспортних засобів

Пауш Ігор Васильович водій автотранспортних засобів

Петренко Анатолій Федорович водій автотранспортних засобів

273

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів

Петров Олександр Миколайович водій автотранспортних засобів

274

Попов Віталій Васильович водій автотранспортних засобів

Прусак Григорій Романович водій автотранспортних засобів

Адміністративні підрозділи Миколаївський регіон

Романєєв Євген Олексійович водій автотранспортних засобів

Скорописцев Андрій Борисович водій автотранспортних засобів

Чикал Валерій Павлович водій автотранспортних засобів

Шилов Віталій Олексійович водій автотранспортних засобів

Ширалієв Валерій Якубович водій автотранспортних засобів

Шустов Андрій Ігорович водій автотранспортних засобів

Шустов Ігор Юрійович водій автотранспортних засобів

Янков Роман Анатолійович водій автотранспортних засобів

275

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів управління безпеки

Давидов Едуард Володимирович начальник управління безпеки

Кіян Олена Вікторівна заступник начальника управління безпеки

Дзядзіна Тетяна Іванівна помічник начальника управління безпеки

Ігнатьєв Сергій Вікторович помічник начальника управління безпеки

Падалка Віктор Іванович помічник начальника управління безпеки

Ляшенюк Олег Іванович старший охоронник

Білоусов Дмитро Веніаминович охоронник

Бугай Василь Ярославович охоронник

Єфремов Іван Вікторович охоронник

276

Адміністративні підрозділи Миколаївський регіон

Задирака Борис Валентинович охоронник

Кравченко Руслан Васильович охоронник

Краснов Віктор Павлович охоронник

Криволапов Валерій Миколайович охоронник

Матвєєв Олександр Федорович охоронник

Орлов Станіслав Валерійович охоронник

Поліщук Максим В’ячеславович охоронник

Пономарьов Ігор Іванович охоронник

Поплавський Анатолій Вікторович охоронник

277

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів

Романенко Іван Олександрович охоронник

Скубілін Олег Валерійович охоронник

Сокол Микола Анатолійович охоронник

Шакунов Сергій Миколайович охоронник

Швайба Анатолій Іванович охоронник

Щербак Олег Олександрович охоронник

Юскевич Віктор Анатолійович охоронник

278

Якунін Вадим Анатолійович охоронник

Адміністративні підрозділи Миколаївський регіон Первинна профспілкова організація ДП «Дельта-лоцман»

Щебеток Олександр Миколайович виконавчий менеджер

Устенко Віктор Миколайович бухгалтер

Юнікова Наталя Володимирівна діловод

279

ОдеськЕ РегіональнЕ Управління

Адміністративні підрозділи Одеське регіональне управління Адміністрація ОРУ

Журавков Геннадій Васильович начальник Одеського регіонального управління

Прокопенко Василь Філатович заступник начальника Одеського регіонального управління

Одеський регіон

Крушинська Тамара Сергіївна старший економіст з фінансової роботи

Ярова Дар’я Євгенівна таксувальник

Продан Володимир Іванович фахівець

Федчук Євгенія Акимівна фахівець з діловодства

Мещеряков Ігор Євгенійович інженер-енергетик

Жукович Володимир Миколайович електромонтер з ремонту та обслуговування електроустатк.

281

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів

Подгорний Ігор Олександрович електромонтер з ремонту та обслуговування електроустатк.

Рудковський Юрій Станіславович електромонтер з ремонту та обслуговування електроустатк.

Спінул Анатолій Логінович електромонтер з ремонту та обслуговування електроустатк.

Колесніченко Сергій Олексійович робітник з комплексного обслуговування й ремонту будинків

Пантак Станіслав Станіславович завідувач господарства

Кущак Парасковія Іванівна комендант

Бардаш Наталія Петрівна днювальний

Майстренко Валерій Валентинович слюсар-сантехнік

Павлішин Руслана Богданівна прибиральник службових приміщень

282

Адміністративні підрозділи Одеське регіональне управління

Якубовська Олена Володимирівна прибиральник службових приміщень

Колін Юрій Петрович водій автотранспортних засобів

Ледзевіров Олег Іванович водій автотранспортних засобів

Сорочан Микола Іванович водій автотранспортних засобів

Швець Юрій Валентинович водій автотранспортних засобів

Якушин Олександр Володимирович водій автотранспортних засобів

283

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів Южненський регіон

Грачик Ніна Федорівна старший економіст з фінансової роботи

Вишневська Світлана Данилівна таксувальник

Слесарчук Володимир Петрович інженер-енергетик

Андріященко Лариса Іванівна завідувач господарства

Подлюдна Ольга Михайлівна комендант

Івашко Олена Миколаївна прибиральник службових приміщень

284

Адміністративні підрозділи Одеське регіональне управління

Хілініченко Наталія Володимирівна прибиральник службових приміщень

Гладущенко Віктор Миколайович водій автотранспортних засобів

Денисенко Леонід Миколайович водій автотранспортних засобів

Друмов Костянтин Степанович водій автотранспортних засобів

Катереу Олег Іванович водій автотранспортних засобів

Кравчук Валерій Михайлович водій автотранспортних засобів

285

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів

Павленко Вадим Леонідович водій автотранспортних засобів

Паровик Юрій Володимирович водій автотранспортних засобів

Балан Микола Іванович машиніст двигунів внутрішнього згоряння

Барбанягра Микола Михайлович доглядач

Пінчук Геннадій Сергійович доглядач

Плотніков Юрій В’ячеславович доглядач

Самилін Валерій Григорович доглядач

286

Адміністративні підрозділи Одеське регіональне управління Іллічівський регіон

Алексеєва Світлана Леонідівна старший економіст з фінансової роботи

Рябченко Наталя Георгіївна таксувальник

Черниш Людмила Петрівна фахівець

Кононенко Лідія Григорівна фахівець з діловодства

Біленко Володимир Олександрович інженер-енергетик

Патрашку Дмитро Валерійович слюсар-електрик з ремонту електроустаткування

Петрішен Василь Павлович слюсар-сантехнік

Кудінова Людмила Василівна завідувач господарства

Мандзяк Володимир Романович комендант

287

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів

Кирилова Надія Юріївна днювальний

288

Білоус Наталя Вікторівна прибиральник службових приміщень

Гуменюк Світлана Анатоліївна прибиральник службових приміщень

Адміністративні підрозділи Одеське регіональне управління

Висоцький Віктор Феліксович водій автотранспортних засобів

Висоцький Максим Вікторович водій автотранспортних засобів

Деркач Павло Іванович водій автотранспортних засобів (м. Б.-Дністровський)

289

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів

Ільків Вадим Володимирович водій автотранспортних засобів

Куліш Олег Васильович водій автотранспортних засобів

Мєхов Михайло Іванович водій автотранспортних засобів

Петренко Андрій Олександрович водій автотранспортних засобів

Скорий Володимир Миколайович водій автотранспортних засобів

Шашкевич Віктор Васильович водій автотранспортних засобів

Шестаковський Олександр Леонідович водій автотранспортних засобів (м. Б.-Дністровський)

Галян Володимир Петрович охоронник

Гарматюк Павло Трохимович охоронник

290

Адміністративні підрозділи Одеське регіональне управління

Горщенко Володимир Федорович охоронник

Оглоблін Олег Володимирович охоронник

Гуменюк Сергій Михайлович доглядач

Дудник Валерій Савич доглядач

Кліменченко Володимир Миколайович доглядач

Осипенко Анатолій Олександрович доглядач

Дунайський регіон

Мельнікова Валентина Василівна старший економіст з фінансової роботи (м. Ізмаїл)

Костенко Ольга Володимирівна економіст з фінансової роботи (м. Ізмаїл)

Димитрієва Ольга Василівна фахівець з діловодства (м. Вилкове)

291

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів

Груєв Дмитро Миколайович інженер-енергетик (м. Вилкове)

Зенченко Георгій Андрійович інженер-енергетик (м. Ізмаїл)

Мелент’єва Ірина Михайлівна завідувач господарства (м. Ізмаїл)

Олєйнік Поліна Харитонівна комендант (м. Вилкове)

Кілієвич Антоніна Миронівна днювальний (м. Вилкове)

Пинтя Лариса Гаврилівна комірник (м. Ізмаїл)

Гартман Олена Євгенівна прибиральник службових приміщень (м. Ізмаїл)

Белали Юрій Дмитрович водій автотранспортних засобів (м. Рені)

Воловенко Ігор Якович водій автотранспортних засобів (м. Ізмаїл)

292

Адміністративні підрозділи Одеське регіональне управління

Гудь Станіслав Іванович водій автотранспортних засобів (м. Ізмаїл)

Краснов Анатолій Георгійович водій автотранспортних засобів (м. Ізмаїл)

Крюков Володимир Анатолійович водій автотранспортних засобів (м. Ізмаїл)

Марченко Валентин Микитович водій автотранспортних засобів (м. Вилкове)

Стаматі Ігор Георгійович водій автотранспортних засобів (м. Ізмаїл)

Хромцов Олександр Миколайович водій автотранспортних засобів (м. Ізмаїл)

Шаптилей Анатолій Григорійович водій автотранспортних засобів (м. Ізмаїл)

Шевченко Іван Максимович водій автотранспортних засобів (м. Вилкове)

293

Азово-Кримське регіональне управління

Адміністративні підрозділи Азово-Кримське регіональне управління Адміністрація Азово-Кримського регіонального управління

Хамін Микола Геннадійович начальник Азово-Кримського регіонального управління

Агаркова Лідія Павлівна заступник начальника АКРУ з організації праці та кадрових питань

Кисельов Михайло Олександрович заступник начальника АКРУ

Малайчук Василь Петрович заступник начальника АКРУ

Туров Михайло Анатолійович заступник начальника АКРУ

Яворський Валентин Брониславович лоцман морський — наставник

Севастопольський регіон

Берестовенко Роман Георгійович старший економіст з фінансової роботи

Корякіна Ірина Валентинівна таксувальник

Максимкіна Тетяна Володимирівна фахівець з діловодства

295

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів

Рудик Володимир Анатолійович інженер-енергетик

Семікін Віктор Леонідович комендант

Антохіна Олена Афиногенівна днювальний

Брезицький Станіслав Вікторович днювальний

Завозненко Ольга Іванівна днювальний

Гавриленко Тетяна Василівна прибиральник службових приміщень

Шамрай Олена Миколаївна прибиральник службових приміщень

Кіщин Василь Іванович робітник з комплексного обслуговування й ремонту будинків

Бондар Сергій Миколайович водій автотранспортних засобів

296

Адміністративні підрозділи Азово-Кримське регіональне управління

Гагарін Юрій Дмитрович водій автотранспортних засобів

Горощак Ігор Дмитрович водій автотранспортних засобів

Звягінцев Дмитро Ігоревич водій автотранспортних засобів

Козьменко Сергій Іванович водій автотранспортних засобів

Кульбаков Сергій Вікторович водій автотранспортних засобів

297

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів Керченський регіон

Польська Ірина Дмитрівна старший економіст з фінансової роботи

Ярова Ірина Юріївна економіст з фінансової роботи

Істоміна Світлана Вікторівна таксувальник

Мартиненко Альбіна Петрівна таксувальник

Сівова Світлана Володимирівна фахівець з діловодства

Купцов Анатолій Миколайович провідний інженер

Алєксєєв Сергій Миколайович інженер з організації експлуатації та ремонту радіообладання (м. Керч)

Янін Андрій Олександрович інженер-енергетик

Артемов Валентин Петрович електромонтер з ремонту та обслуговування електроустатк.

298

Адміністративні підрозділи Азово-Кримське регіональне управління

Каманов Анатолій Володимирович електромонтер з ремонту та обслуговування електроустатк.

Мажуть Анатолій Костянтинович електромонтер з ремонту та обслуговування електроустатк.

Тертичний Сергій Сергійович електромонтер з ремонту та обслуговування електроустатк.

Собченко Володимир Анатолійович машиніст двигунів внутрішнього згорання

Швець Михайло Макарович машиніст двигунів внутрішнього згорання

Моісєєв Олексій Олексійович механік з ремонту автотранспорту (м. Керчь)

Блізнюк Віктор Миколайович слюсар-сантехнік

Семенова Любов Геннадіївна завідувач господарства

Торговцов Володимир Васильович комендант

299

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів

Агаркова Світлана Миколаївна прибиральник службових приміщень

Вертелецька Наталія Іванівна днювальний

Пелічева Олена Віталіївна комірник

Зарва Ірина Юріївна прибиральник службових приміщень

Савченко Світлана Володимирівна прибиральник службових приміщень

Харитонова Світлана Юріївна прибиральник службових приміщень

Шелкова Ірина Федорівна прибиральник службових приміщень

Аджаріпов Паріх Абдульберович машиніст двигунів внутрішнього згорання

Алпєєв Віктор Васильович водій автотранспортних засобів

300

Адміністративні підрозділи Азово-Кримське регіональне управління

Бєкарєв Ігор Михайлович водій автотранспортних засобів

Вовк Валентин Вікторович водій автотранспортних засобів

Бочев Ілля Іванович водій автотранспортних засобів

Дишлов Геннадій Миколайович водій автотранспортних засобів

Єрмашов Євген Олександрович водій автотранспортних засобів

Комакін Євген Іванович водій автотранспортних засобів

Кузьменко Олександр Якович водій автотранспортних засобів

М’ягкоголовий Юрій Олексійович водій автотранспортних засобів

Манісов Володимир Валентинович водій автотранспортних засобів

301

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів

Очканов Сергій Анатолійович водій автотранспортних засобів

Помошник Олександр Вікторович водій автотранспортних засобів

Прохоренков Сергій Анатолійович водій автотранспортних засобів

Судаков Павло Вікторович водій автотранспортних засобів

Худяков Віктор Олександрович водій автотранспортних засобів

Шевченко Володимир Вікторович водій автотранспортних засобів

Гаранін Анатолій Олександрович старший охоронник

Бабічев Павло Вікторович охоронник

Васневський Володимир Павлович охоронник

302

Адміністративні підрозділи Азово-Кримське регіональне управління

Власов Андрій Вікторович охоронник

Губський Володимир Миколайович охоронник

Коваль Олександр Миколайович охоронник

Коновалов Михайло Євгенійович охоронник

Левченко В’ячеслав Вікторович охоронник

Самойлов Максим Сергійович охоронник

Самойлов Сергій Іванович охоронник

Шаликов Сергій Миколайович охоронник

Якимов Денис Ігорович охоронник

303

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів Феодосійський регіон

Андреєва Марія Вікторівна бухгалтер (м. Феодосія)

Переверзєва Олена Василівна фахівець з діловодства

Чернишов Дмитро Вікторович інженер-енергетик

Мозговой Сергій Іванович комендант

Яшина Лариса Вячеславівна прибиральник службових приміщень

Петрушков Сергій Олексійович водій автотранспортних засобів

304

Адміністративні підрозділи Азово-Кримське регіональне управління

Гуменюк Ігор Валентинович водій автотранспортних засобів

Долгій Олександр Миколайович водій автотранспортних засобів

Невмержицький Олександр Володимирович водій автотранспортних засобів

Іщенко Олександр Іванович кур’єр

305

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів Маріупольський регіон

Кужельна Алла Василівна старший економіст з фінансової роботи

Бессонова Тетяна Миколаївна економіст з фінансової роботи

Сергієнко Вікторія Валеріївна економіст з фінансової роботи

Черномордова Оксана Славівна фахівець з діловодства

Кузьменко Вячеслав Петрович інженер-енергетик

Анопченко Микола Миколайович електромонтер з ремонту та обслуговування електроустатк.

Горпинченко Сергій Олександрович електромонтер з ремонту та обслуговування електроустатк.

Лапін Євген Анатолійович електромонтер диспетчерського устаткування та телеавтоматики

Масін Володимир Леонідович механік

306

Адміністративні підрозділи Азово-Кримське регіональне управління

307

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів

Наглов Олександр Леонідович електромонтер з ремонту та обслуговування електроустатк.

Масін Валентин Володимирович електромонтер з ремонту та обслуговування електроустатк.

Баєв Валерій Владиславович завідувач господарства

Загреба Ірина Олександрівна комендант

Корзун Вікторія Вікторівна прибиральник службових приміщень

Мокрик Галина Володимирівна прибиральник службових приміщень

Собко Валентина Степанівна робітник з комплексного прибирання та утримання будинків

Шостак Володимир Геннадійович робітник з комплексного обслуговування й ремонту будинків

Бєвз Олексій Григорович водій автотранспортних засобів

308

Адміністративні підрозділи Азово-Кримське регіональне управління

Василенко Сергій Олександрович водій автотранспортних засобів

Гади Іван Васильович водій автотранспортних засобів

Горбань Віталій Миколайович водій автотранспортних засобів

Демідов Микола Олександрович водій автотранспортних засобів

Зібіров Андрій Валерійович водій автотранспортних засобів

Коломоєць Дмитро Михайлович водій автотранспортних засобів

Корзун Олександр Леонідович водій автотранспортних засобів

Корнієнко Олексій Михайлович водій автотранспортних засобів

Кримов Євген Олександрович водій автотранспортних засобів

309

«Дельта-лоцман» в обличчях Робота професіоналів

Писаренко Ігор Літович водій автотранспортних засобів

310

Сімонов Олександр Анатолійович водій автотранспортних засобів

Ястреб Едуард Олександрович водій автотранспортних засобів

Адміністративні підрозділи Азово-Кримське регіональне управління

Верескун Анатолій Петрович охоронник

Березовський Олександр Іванович охоронник

Горбатюк Анатолій Михайлович охоронник

Дрогунов Анатолій Михайлович охоронник

Істомін Андрій Борисович охоронник

Логачов Олег Іванович охоронник

Сичов Володимир Анатолійович охоронник

Чоботов Євген Олександрович охоронник

Ярьоменко Дмитро Олександрович охоронник

311

Досвід — підҐрунтя успіху. «Ветерани» лоцманської справи завжди в строю…

Досвід — підҐрунтя успіху «Ветерани» лоцманської справи

Кожна справжня справа має свої традиції. Кожна людина, яка віддала цій справі своє життя, є носієм цих традицій. Тому, що саме вона створила їх. Тому, що вони народилися з її досвіду та її праці.

Традиції лоцманської справи — це неофіційний Статут компанії. І написаний він роками сумлінної та відповідальної праці лоцманів, ло‑ цманів‑операторів, екіпажів лоцботів, адміністративних працівників. Неважливо що саме написано в «трудовій книжці», бо всі ці люди мають один головний «припис»: лоцманська справа. Вже багато разів писались ці слова, але варто повторити їх ще раз: «Відповідальність. Допомога. Розвиток». Ці слова відображають суть роботи лоцманів, вони є неформаль‑ ним гаслом державного підприємства «Дельта-лоцман». І під‑ ґрунтям для них є робота тих людей, які присвятили своє життя лоцманській справі. Так, «Дельта-лоцман» — порівняно молоде підприємство. Але воно має потужне історичне коріння — це праця тих людей, які проводили кораблі двадцять, тридцять чи сто років тому… Бо навіть у наш час космічних технологій та надсучасної елек‑ троніки лоцманська справа передається «з рук в руки», від вчите‑ ля майстра до його нащадка учня. Варто поспілкуватися бодай з одним лоцманом, щоб зрозумі‑ ти, що за його повсякденною роботою стоїть досвід поколінь його попередників. У кожного лоцмана є свій почерк, є свій стиль, який напрацьо‑ вувався роками. А поєднання досвідів десятків професіоналів є найціннішою «базою даних», яку не замінить навіть надсучасна електроніка. Тому цілком закономірно що особлива шана та повага в компа‑ нії до тих людей, яких можна назвати Ветерани. Дехто з них вже на заслуженому відпочинку, дехто — ще в строю. Серед діючих лоцманів компанії є такі легендарні особистості, які в більш ніж сімдесятирічному віці продовжують працювати та передавати наступникам свій досвід та традиції лоцманської справи. Але й інші ветерани лоцманської справи бачать себе скоріш як офіцери запасу, ніж як пенсіонери. Кожен з Ветеранів лоцманської справи — це своєрідна жива ле‑ генда. Кожен ветеран — це унікальний архів та бібліотека досвіду. Робочі та дружні зустрічі ветеранів з молодим поколінням ло‑ цманів — це одна з гарних традицій підприємства. Це не тільки обмін практичним досвідом, це, перш за все, передача суті та духу лоцманської справи. Послідовність поколінь — це основа основ будь-якої винятко‑ вої професії. Такої професії, якої не вчать у школах чи інститутах. А навчитися якої можна тільки від виняткових майстрів з їх уні‑ кальним досвідом.

У кожного лоцмана є свій почерк, свій стиль, який напрацьовувався роками, а поєднання досвідів десятків професіоналів є найціннішою «базою даних», яку не замінить навіть надсучасна електроніка

313

«Дельта-лоцман» в обличчях

ВОНИ ВНЕСЛИ ОСОБЛИВИЙ ВКЛАД В РОЗВИТОК ЛОЦМАНСЬКОЇ СПРАВИ

Бездольний Віктор Володимирович

Романов Георгій Семенович

Сніцар Михайло Федотович

Нагай Ельма Петрович

Нікіфоров Олександр Дмитрович

Рощін Едуард Іванович

Бессонов Олександр Васильович

Мілкін Анатолій Петрович

Малешин Микола Олексійович

314

Досвід — підҐрунтя успіху «Ветерани» лоцманської справи

Бабаєв Валентин Васильович

Батура Павло Павлович

Бем Микола Олександрович

Бурдонов Анатолій Борисович

Галінок Геннадій Григорович

315

«Дельта-лоцман» в обличчях

Гнедой Владлен Григорович

316

Гродський Борис Сергійович

Ічінцев Валерій Павлович

Досвід — підҐрунтя успіху «Ветерани» лоцманської справи

Калініна Аліна Борисівна

Канаревський Володимир Васильович

Ковпаков Геннадій Сергійович

Кучма Валерій Васильович

Леонов Ігор Володимирович

Нечаєв Володимир Олександрович

Огнівенко Георгій Павлович

Переверзев Василь Купріянович

Пірський Костянтин Георгійович

317

«Дельта-лоцман» в обличчях

Платонов Микола Петрович

Радчук Анатолій Федорович

Ревін Юрій Олександрович

Суслов Володимир Андрійович

Сухоленцев Павло Михайлович

Хроні Костянтин Ілліч

318

Досвід — підҐрунтя успіху «Ветерани» лоцманської справи

Черномордов Слав Федорович

Щербіна Олександр Петрович

Янакі Леонід Леонідович

319

Редакційна колегія: Щуріков М. О. Лапшин О. І. Фарафонов Є. Ю. Агеєв О. Ю. Кашпур А. О. Фотозйомка та обробка: Гаркавенко О. Ю. Дубковський О. В. Фарафонов Є. Ю. Дизайн, верстка та підготування до друку: Дубковський О. В.

Підп. до друку 14.03.2013. Формат 60 ×841/8. Папір крейдований. Гарнітура «Arno Pro». Друк. офс. Ум. друк. арк. 36,7. Обл.-вид. арк. 37,4. Наклад 1700 прим. Зам. 244. Надруковано у видавництві «ЛОГОС» Свідоцтво ДК № 201 від 27.09.2000 р. 01030, Київ-30, вул. Богдана Хмельницького, 10, тел. 235-6003

в о бл ичч ях

х я ч ч и л в об