Patriarhat 1972 03 by Patriyarkhat Journal

English Edition - Page

число з /2а/

ВЕРЕСЕНЬ,

1972

ІКОНА ЖИРОВИЦЬКОЇ БОГОРОДИЦІ

digitized by ukrbiblioteka.org

РІК

35 VI

ЗА

For

ПАТРІЯРХАТ

видає Крайова Управа Т овар и ств а за П атріархал ьн ий У с т р ій У к р а їн с ь к о ї К а т о л и ц ь к о ї Перкви

T h e PATRIARCHATE - p u b l i s h e d b y Of The P a t r i a r c h a l l i c Church

Р ед ак ц ій н а

t h e S o c i e t y F o r The P r o m o tio n S ystem In The U k r a in ia n C a th o

К о л е ґ ія : ін ж .С т е п а н Процик /г о л о в н и й р е д а к т о р / , д р .Є в г е н Ґ і л ь , м ґр .Б о г д а н Я сін сь к и й

А д м ін іст р а ц ію

журналу

ЗА П А Т Р І Я РХ АТ -

веде

др .В о л о д и м и р

виходить

чотири

Адреса

Р ед а к ц ії

рази і

Процюк

на р ік

А д м ін іст р а ц ії:

U k ra in ia n C a th o lic A s s o c ia tio n P .O .B o x 11012 P h ila d e lp h ia ,P a . 19H 1

USA Ц іна

журналу

-2-

1 .-

квартально

доляр

digitized by ukrbiblioteka.org

Товариство за Патріярхальний Устрій Української Католицької Церкви К Р А Н О В А НЮ

И ОР к

У П Р А В А

ЗСА

Ф И Л А Д Е Л Ф І Я

ЗВЕРНЕННЯ Крайової Управи до ВШ. Членів Т-ва та усіх людей доброї волі. Ідучи назустріч сучасних потоеб боротьби за помісність і патріярхат УКЦ, Кпайова Управа розвинула широку видавничу діяльність. Її' завданням є сформулювати друкованим словом усі ті ідеї, що в мину лих роках сколихнули нашою емії'рацийною спільнотою й своєю спонтан ністю поклали перші основи для покликання до життя Товариства за Пат ріярхальний Устрій Української Католицької Церкви. На внутрішньому відтинку це конечне, що б остаточно сконсолідувати нашу громаду в одній вірі й дії в користь рішучої оборони прав нашої Церкви. На зовнішньому відтинку нам треба приєднати як-найбільше приятелів і прихильників для наших „змагань за патріярхат УКЦ, дати науково оп рацьовану документацію і рівночасно опрокинути ті твердження, що ними послуговуються противники помісности і патріярхату УКЦ. Наша мета ясна і недвозначна: Повна помісність УКЦ в злуці з Все ленською Католицькою Церквою, з усіми правами Гарантованими Берес тейською Унією та приверненими Другим Вселенським Ватиканським Собо ром, та її завершення патріярхатом. Ідея слушна - оперта всеціло на Божій і людській справедливості, згідна зі засадами канонічного права й приписами моралі взагалі. Вона захоплює всю нашу спільноту й робить її здібною до найбільшої жертвенности, бо в ній вона бачить відродження своїх стародавніх прав, вип ливаючих з рації її існування як помосту між Заходом і Сходом. Ідея ця захоплює також чужинців, які в змаганнях українців за долю своєї Церкви, на тлі щораз більше зростаючої безрелігійности з одної сторони, а розполітиковання деяких кругів Ватикану з другої, доба чають можливості великої місії УКЦ. Крайова Управа докладає усіх старань, щоб правильно вибраний шлях дальше промощувати. В тій цілі видано книжочку "І благослови твою спадщину" Е. Йіддубчишин, "Критика" на книжку Поспішіля-Лужницького, та теж* Запляновано також ряд видань стисло наукових і популярних. Все це однак п о в ^я з р н є з поважними коштами, які винесуть кілька чи кільканацять тисяч долярів. Дотеперішні видання вичерпали й так дуже обме жені фонди Крайової Управи, яка ніяких дотацій не має, а одиноко здана на жертвенність Вш. Членства й усіх людей доброї волі. Тому Крайова Управа змушена проголосити оцим зверненням добровільну збірку пожертв на видавничий фонд Т-ва, на протязі місяців жовтня і лис топада ц.р. Вш. Громадяни! Просимо відгукніться щедро й складайте свої пожерт ви на видавничий фонд Т-ва за Патріярхальний Устрій УКЦ.

- З -

digitized by ukrbiblioteka.org

ПОСТАНОВИ СОБОРЧИКА СВЯЩЕНИКІВ У АВСТРАЛІЇ Ч а с о п и с "Ц ерква і Ж иття",щ о й о г о в и д а є о р г а н і з а ц і я " П р о с в іт а " в М ельб о р н і , А в с т р а л ія , в 19* ч и с л і п о м іс т и в в і д о м і с т ь про н ар ади С оборчи ка а в с т р а л і й с ь к и х с в я щ е н и к і в р а з о м з ї х н і м в л а д и к о ю п р е о с в . І в а н о м Прашком і п остан ови ц ього С оборчика. П одаємо за ц ією га зет о ю о сн о в н і точки п о с т а н о в ц ь о г о С обор ч и к а, з о г л я д у на їхню в а ж л и в іст ь на су ч а с н о м у е т а п і зм агань до п ом існ ости нашої церкви. З і б р а н і в д н я х 21 - ?Л с е р п н я ц ь о г о р о к у о т ц і у п е р ш і й т о ч ц і св о їх п о с т а н о в ск л а л и з а я в у п о в н о г о п о с л у х у Г о л о в і В с е л е н с ь к о ї Церкви П а п і Пав л о в і V I , Г о л о в і^ П о м іс н о ї З ^ к р а їн сь к о ї К а т о л и ц ь к о ї Церкви В ер х о в н о м у А р х и є п и с к о п о в і Кир Й о с и ф о в і С л і п о м у т а й о г о П о с т і й н о м у С и н о д о в і т а Г о л о в і УКЦ в А в с т р а л і ї П р е о с в . І в а н о в і П р а ш к о в і . В д р у г ій т о ч ц і п остан ов в и сл овлено п р и вітан н я у к р а їн с ь к о м у н а р о д о в і на б а т ь к ів щ и н і, у м о ск ов сь к и х к а т о р г а х і в р о з с і я н н і сущ их, а в т р е т ій п р и в іт а н н я н ед а в н о прибулом у у в іл ь н и й с в і т Є п и ск оп ов і В а с и л е в і В ел и ч ковському. У ч е т в е р т і й т о ч ц і є п р и в і т нашим п р а в о с л а в н и м б р а т а м і п о б а ж а н н я д о б р о г о р о зв и т к у їх н ь о г о р е л іг ій н о г о життя та ск р іп л ен н я ї х н ь о ї ц ер к ов н о ї ст р у к т у р и п і д одним п р о в о д о м . П ’я т а т о ч к а - це п р и в іт а н н я у с і м мир я нам , ц ер к ов н ом у а к т и в о в і й у д іл е н н я їм Божого б л а г о с л о в е н н я . Тут в и с л о в л е н е також і бажання мати на н а с т у п н о м у С о б о р ч и к о в і п р е д с т а в н и к ів мирян, з о гл я д у на їхню важливу ролю в р е л іг ій н о м у ж и т т і. У ш остій т о ч ц і висловлю ється р а д іс т ь з приводу ств ор ен н я і д і ї Пос т і й н о г о С и н о д у У К Ц? а в с ь о м і й п і д к р е с л ю є т ь с я к о н е ч н і с т ь і в а ж л и в і с т ь т і с н о ї с п і в п р а ц і м іж і є р а р х і є ю , св я щ ен ст в ом і м и р я н ст в о м . В о сь м а т о ч к а з в у ч и т ь т а к : " В и с к а з у є м о наше з д и в у в а н н я , жаль і н е в д о в о л е н н я , а так ож т а к і с а м і п о ч у в а н н я наших в і р н и х , д о д е я к и х о с і б в Рим с ь к і й К у р і ї , а з о к р е м а у Свящ. К о н ґ р е ґ а ц і ї д л я С х і д н і х Ц е р к о в , з а ї х н є н е ґ а т и в н е віднош енн я: д о р іш е н ь наших а р х и є п . С и н о д ів , д о і д е ї у к р а ї н с ь к о го п а т р ія р х а т у , до і д е ї п о м існ о с т и наш ої Ц еркви, за назначуван ня єп и с к о п і в б е з ж а д н о г о п о р о з у м і н н я з Б л а ж . В е р х . А р х и є п и с к о п о м Кир Й о с и ф о м і й о г о П остій ни м Синодом, з а п ід ч и н е н н я наш ої є п а р х і ї в Б р а з и л ії л а т и н с ь к і й м и т р о п о л і ї , У в а ж а є м о , що в с е ц е є с п р и ч и н е н е д е я к и м и п о л і т и ч н и м и о р іє н т а ц ія м и , а у в и с л і д і в се це в и ходи ть на шкоду Ц ер к в і Х р и с т о в ій ,н а шкоду правдивим ек у м е н іч н и м зм а га н н я м , а зо к р е м а на страш ну шкоду для н а ш о ї п е р е с л і д у в а н о ї ц ерк в и в У к р а ї н і , а так ож на шкоду наш ій ц е р к в і по в с і х к р а ї н а х п о с е л е н н я , а р і в н о ч а с н о у в а ж а є м о що ц е п р о т и в и т ь с я р і ш е н ням I I В а т . С о б о р у і тим св я щ ен н и м п р а в а м н а ш о ї ц е р к в и , з я к и м и 'м и прийш ли д о є д н о с т и з А п .П р е с т о л о м і я к і б у л и нам ґ а р а н т о в а н і Папою К л и м е н т о м V I I I т а н е р а з й о г о н а с л ід н и к а м и ." 9 .У в и с л і д і м и , с в я щ е н и к и , а р а з о м з нами н а ш і в і р н і , ч а с т о п о п а д а є м о в д у ж е т р у д н е п о л о ж е н н я , б о ми с л у х а є м о н а ш и х в л а д и к п і д п р о в о д о м В е р х . А р х и є п и с к о п а , а С в я щ . К о н ґ р е ґ а ц і я н а ч е у н е в а ж н ю є т і р і ш е н н я . Т о м у ми п р о с и м о ?щ о б С в я щ е н н а К о н ґ р е ґ а ц і я р е с п е к т у в а л а щ з а в а н а ш о ї П о м і с н о ї Ц е р к в и т а р і ш е н н я н а ш и х С и н о д і в , щ о б ми м о г л и с п о к і й н о т а у с п і ш н о п р а ц ю в а т и для д о б р а в ір н и х і дл я Церкви Х р и с т о в о ї в з а г а л і . Т о ч к а д е с я т а о с у д ж у є п е р е с л і д у в а н н я наших б р а т і в в У к р а ї н і і з а к л и к ає в ір н и х до м олитов за п р и верн ен н я їм лю дських п р ав .Т оч к и п ’ я т н а д ц я т а й ш існ адц ята займаю ться вихованням м о л о д і, збереж енням у к р а їн с ь к о ї д у х о в о с т и і т р а д и ц ій т а п отребою поширення свящ еничих к а д р і в . Точка с ім н а д ц я т а за й м а є т ь с я з н о в а ролею мирян у ц е р к в і , оц ін к ою ї х н ь о ї п о з и т и в н о ї п р а ц і та р озбу дов ою Ц ерковних Б ратств й о р г а н із а ц ій с в іт с ь к о г о а п о с т о л ь ства. С л і д с т в е р д и т и , що ц е п е р ш и й є п а р х і я л ь н и й С о б о р ч и к у в і л ь н о м у с в і т і , яки й т а к я с н о і в ід в а ж н о с т а в на с т а н о в и щ і о б о р о н и п р ав н а ш о ї Церкви і ї ї Г о л о в и В е р х о в н о г о А р х и є п и с к о п а Кир Й о с и ф а V I I .

Ц- -

digitized by ukrbiblioteka.org

"АВТОНОМІЯ ПАТРІЯРХІВ І ВЕРХОВНИХ ЕПИСКОПІВ У КАТОЛИЦЬКІЙ ЦЕРКВІ” а актуальні теми сучасного становища прав помісности УКЦ, що відбувся у <±>ордгамсмсому Університеті в Ню Йорку 15-го липня 1972 року. Стараннями активної референтки зовнішних зв’язків та інфор мації нашого Т-ва пані Еви Піддубчишин 15-го липня цього року було влаштовано цей цікавий, актуальний і потрібний семінар. Цими трьома прикметниками можна без перебільшення назвати ню-йорську імпрезутому, що добрі оборонні матеріяли для нашої церкви потрібні сьогодні більш як коли. І ми їх одержали саме в час нехтування й відмови нам старих і нових прав на помісність. Ми одержали їх від кваліфікованих авторів високого наукового рівня, від спеціялістів ділянок церковного права, історії і політики, а головно від людей об’єктивних, бо неукраїнців. Матерял науковий, обґрунтований, без домішки емоцій, і тим його вартість не знизиться і в майбутньому, коли актуальна тепер ситуація мінятиметься в різних напрямах. Він буде виданий брошурою, по англійському, і завданням управ відділів нашого Т-ва буде поширення тих оборонних матеріялів поміж усіх родин, без різниці на вживання мови, а спеціяльно серед тих людей щоз різних причин є ще досі не заінтересовані у життєвих справах їхньої церкви. Зрозуміло, що ці -матеріяли будуть поширені насамперед у зовнішному світі; чужа преса, чужі ієрархії церков, бібльотеки, архіви, університети, інститути, а опісля і на нашому внутрішньому форумі. Слід ствердити, що чужі видавництва й чужі вищі церковні достойники приймуть такі публікації охоче, відповідять на нах лис тами, читають їх уважно і запізнаються основніше з проблемами нашого церковного життя. Це виявилося в минулому. А щоб не постав при тому якийсь непотрібний злосливий абсурд, приміром такий, що ми радо учимо усіх чужинців а про своє власне знання не дбаємо, тоді слід солідно попрацювати над тим, щоб семінаріяльні матеряли були не тільки масово поширені серед наших родин, але щоб кожний мирянин читав їх, дискутував їх і засвоїв собі їх. Поки немає виг ляду на кращу зміну в стосунку до нашого сучасного положення ані до долі нашої церкви, то тим більше кожний свідомий мирянин мусітиме озброїтися у знання з різних ділянок церковного життя і вміти ним орудувати, бо на них може майбутнє накласти ще більше праці і відповідальности. З невігласами сьогодні не рахуються. Поширення і використання усіх тих публікацій, що їх тепер Крайова Управа приго товляє і висилає до відділів це одна із основніших точок сучасної програми Т-ва. Це не є таємниця, що влаштування такого семінара, спровадження доповідачів з Европи, гонорарі авторам, редагування і друк видання, і висилка його у світ даром- це великий кошт, й його хтось мусить покрити.Видавничий плян Т-ва вимагає понад 15 тисяч долярів, бо кожний чужий автор, коли він один із небагатьох спеціялістів у світі має свою, так сказати, ставку. При тому постає два гострі питання: перше - чи позбутися можливості оборони прав нашої церкви най кращими науковцями з цієї ділянки, а як що ні, то друге - чим усю цю акцію оплатити. В зв’язку з тими питаннями пропонуємо уважним читачам прочитати відозву Крайо-во-ї Управи Т-ва на 2 сторінці цього - 5 digitized by ukrbiblioteka.org

журналу і розпочати активний спосіб думання в її напрямі. Управам відділів, активним мирянським діячам, і членству, спеціяльно з Ню Иорку і його підміських околиць, з нагоди відбуто го семінаря належить серіозніше упімнення. Хоч, на щастя, учас ників з других околиць призбиралася сотня, то їхні місця на семі нарі світили пусткою, а запрошені чужі науковці говорили доповіді до порожніх крісел, і це не одинокий вияв їхньої "активности". Тому належало б з цілою серіозністю очікувати, що така діяльність здобуде для нас таку помісність, яку одержала наша єпархія в Бразилії. Семінар відкрив голова Т-ва др. М. Навроцький, вступне слово говорила пані Е. Піддубчишин, а модератором семінаря був др. Т. Бирд. Під час перерви слово про доповідачів виголосив проф. М. Лабунька. Доповідачі і теми семінаря були такі: Отець Проф. Вільгельм де Вріс: "Походження східніх патріярхів і влада римських Папів". Отець де Вріс, чина оо. Єзуітів, професор теології й історії та декан Понтифікального Орієнтального Інсти туту в Римі. Підчас ІІ-го Ватиканського Собору був консультором німецького єпископату у східніх проблемах. Отець де Вріс є авто ром численних наукових праць. Проф. Йоган Мадей: "Права УКЦ гарантовані Берестейською Унією". Проф. Мадей є дорадником німецького єпископського комітету для екуменічних проблем та президентом т-ва "Зустріч зі Східніми Цер квами". Він є автором книжки "Кірхе цвішен Ост унд Вест," та " Лє патріярхат украінієн", як також много інших, в яких дав доказ своєї наукової об1єктивности та позитивного наставлення до справ УКЦ. Отець Проф. Джордж Малоні: " Теперішній канонічний статус УКЦ і її майбутнє". Отець Малоні є членом Інституту Папи Івана XXIII, редак тором "Діяконії", автором наукових праць і розвідок, як також членом Американської Єпископської Комісії для діялогу римо-католиків з православними. Отець Алексій Фльоріді:"Роля України в останніх совєтсько- ватікансь ких дипломатичних відносинах". Отець Фльоріді викладав на Фордгам Університеті в Ню Йорку та на філософічному факультеті універси тету в Сан Павльо в Бразилії. Працював науково на Колюмбійському університеті. Колишній співробітник єзуїтського журналу "Ля сівіта католіка" та член італійської асоціяції журналістів. Отець Фльо ріді є дуже добрим знавцем комуністичної системи, автором чис ленних книжок і статтей. Всі три Отці доповідувачі є членами ор дену 00. Єзуітів.. Звідомлення про семінар друкувала передовсім чужомовна преса: Catholic Herald, London, Eastern Churches Review, London, Religious News Service, Hew York, Catholic Free Press, Worchester, Mass., Eastern Catholic Life, Passaic, The Catholic Transcript, Hartford; Українська преса друкувала частинно вислані їй повідомлення про семінар, але своїх кореспондентів на семінарі не мав жадний укра їнським часопис. Українські католицькі часописи,"Америка","Шлях" та "Нова Зоря" не помістили висланих їм матеріялів, ні жадного слова про те, що такий семінар відбувся.

digitized by ukrbiblioteka.org

ВЛАДИКА ВАСИЛЬ ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ У ФІЛЯДЕЛЬФІЇ

З л ів а : Владика Василь. В еличковський в а с и с т і Владики Василя Л о стен а й о.Г ринчиш ина в ід п р а в л я є п а н а х и д у на м о г и л і й о г о т е т и - М а т ер і Йосафа и Т е о д о р о в и ч . Зп рав а: п р ед став н и к и м іс ц е в о г о і к р а й о в о г о Т -в а з а П а т р ія р х а т вітаю ть Владику В аси ля.

У днях 2 2 -г о і 2 3 -г о серпня цього р ок у , на коротку в із и т у з а г о с ти в т у т в л а д и к а - с т р а д н и к Кир В а с и л і й В е л и ч к о в с ь к и й , Чина С п а с и т е л я . Кир В а с и л ій . б у в г о с т е м М и т р о п о л и т а Кир А м в р о з і я С ен и ш и н а . Хоч п р о в і д в і д и н и Кир В а с и л і я у Ф і л я д е л ь ф і ї б у л о в і д о м о вже д а в н і ш е , н е б у л о п е в н о с т и що д о д н я і п р о г р а м и ц и х в і д в і д и н і т о м у у к р а ї н с ь к а г р о м а д с ь к і с т ь і ч и с л е н н і в і р н і , кол и прийшов д е н ь в і д в і д и н , н е зм о г л и н ал еж н о п р и в і т а т и і в ш а н у в а т и в л а д и к у , що я в л я є т ь с я д л я у с і х н а с л у ч н и к о м і з н а ш о ю М атірн ою Ц ерквою н а р і д н и х з е м л я х . П ерш ого д н я в і д в і д и н , В л а д и к а В а с и л ій в ід п р а в и в в еч о р о м 7 : 3 0 Мол е б е н до Серця І с у с а при ч и сл ен н ій у ч а с т і в ір н и х , я к і прибули до к а т е д р и щоб с в о є ю п р и с у т н і с т ю н а ц ь о м у Б о г о с л у ж е н н і в ш а н у в а т и д о с т о й н о го г о с т я . П ісл я м ол ебен а, в с і в ір н і ц іл увал и архиєрейський х р ест Вла дики і одержали бл аго сл о в ен н я . 7 в ів т о р о к 2 2 -г о серпня Достойний Владйка в ід в ід а в у п оп ол удне в и х г о д и н а х с е с т е р В а с и л ія н о к н а Факс Ч е й с і й в а с и с т і В лади ки В а си л я Л о с т и н а і о . П р о т о і г у м е н а Гринчиш ина, Чина С п а с и т е л я , в ід п р а в и в П ана х и д у н а г р о б і с в о є ї т і т к и с е с т р и Й о с а ф а т и , що п е р е д с в о є ю с м е р т ю с п о в няла о б о в ’язки М атері іг у м е н і в цьому м ан асти р і й причинилась до його р о з в и т к у . На ц в и н т а р і б у л и п р и с у т н і с е с т р и В а с и л і я н к и й н е в е л и к а г р у п а в і р н и х , м іж ними д і я ч і м и р я н с ь к о г о р у х у й ч л ен и Г о л о в н о ї т а М іс ц е в о ї Управ Т о в а р и с т в а з а П а т р ія р х а л ь н и й У с т р ій У к р а їн с ь к о ї К а т о л и ц ь к о ї Ц е р к в и , я к і п р и ц і й н а г о д і п р и в і т а л и В л а д и к у Кир В а с и л і я в і д г р о м а д и в ір н и х і злож или дар любови в і д ф іл я д е л ь ф ій с ь к о г о в і д д і л у Т о в а р и ст в а в сумі д ол я р ів . В і д і м е н і Т о в а р и с т в а з а П а т р і я р х а т п р и в і т а л ь н е с л о в о , / п о д а н е ниж ч е / , в и г о л о с и в п р и ц і й н а г о д і п р о ф .М и р о с л а в Л а б у н ь к а , г о л о в а Р а д и Ми-

500

- 7 -

digitized by ukrbiblioteka.org

рян Т овар и ств а, а дар ви В і д д і л у Т ов ар и ств а

любови вручив ін ж .В ол оди м и р у Ф іл а д ел ь ф ії.

М едуха,

голова

Упра

* * * Достойні

Владики,

Високопреподобні

Отці

й С естри,

Дорогі

В ір н і

Д о з в о л ь т е п р и в іт а т и м іж нами Д о р о г о г о г о с т я і Д о с т о й н о г о В л а д и к у Кир В а с и л і я , як с и м в о л ж и в у ч о с т и і н е в м и р у ч о с т и н а ш о ї М а т і р н о ї Ц е р к в и . В о с о б і Д о с т о й н о г о г о с т я в і т а є м о й сп о м и н а єм о наших ж ивих і м е р т в и х в л а д и к і с в я щ е н и к і в , що м и м о в а ж к и х п е р е с л і д у в а н ь , з а д е р ж а л и с и л ь н у п р а д і д і в с ь к у в і р у й в і р н і с т ь Х р и с т о в ій Ц е р к в і . В о с о б і Д о р о г о г о нам Владики В а с и л ія в іт а є м о в и зн а ч н о го п р ед ст а в н и к а наш ого н а р о д у ; в ньому в і т а є м о в с і х наших б р а т і в по в і р і й к р о в і н а р і д н и х з е м л я х . Дорогий В л ади к о, в ітаю ч и Вас с е р е д нас у цей п р ек р асн и й о с і н н і й д е н ь н а ц ь о м у м і с ц і , н а м з д а є т ь с я , що з В а ш и м п р и х о д о м д о н а с В и п р и несли з собою за п а х с п іл и х п л о д ів п о д іл ь сь к и х л а н ів , зап ах живиці кар п а т сь к о ї со с н и , зап ах сп іл и х трав ук р а їн сь к и х с т е п ів , зап ах п р ек р а сн о ї у к р а ї н с ь к о ї з е м л і , н а ш о ї б а т ь к і в щ и н и , з а я к о ю ми в с і т а к с т у ж и л и с ь . Ми в д я ч н і В а м , В л а д и к о , що з в о л и л и л а с к а в о з а в і т а т и м і ж н а с і с к р і п и л и н а с у н а ш і й в і р і , н а д і ї і л ю б о в і д о в с ь о г о , що н а м т а к д о р о г е . Ми в і т а є м о В а с в п е р ш у ч е р г у в і д і м е н і Г о л о в н о ї У п р а в и т а Р а д и Мирян Т о в а р и ст в а з а П атріярхал ьн ий У стр ій У к р а їн с ь к о ї К атол и ц ьк ої Ц еркви, в ід ім е н і м іс ц е в о г о в і д д і л у , у с ь о г о наш ого ч л е н с т в а , в і д з а г а л у м и р ян сь к о г о р у х у в ц і й к р а ї н і , як і в і д широких к р у г і в в ір н и х н а ш о ї У к р а їн с ь к о ї П о м існ о ї К атолиц ьк ої Церкви. В і т а й т е Д о р о г и й В л а д и к о ! На м н о г а я , м н о г а я л і т а І

НА ВІЧНУ ПАМЯ'ТЬ ЮРІЯ КОРИТКА Юрій Коритко народився 1-шого вересня 1914року в Богатківцях пов. Підгайці - Зах. Україна. Воєнні умовини не дали бл. п. Юрієві провести нормально початкову школу. Учився приватно і склав іспит до філії Акад. Гімназії у Львові, яку закінчив матурою у 1935-тім року. В 1939-тому році по закінченні чотирьох років теологічних студій прийшлось покидати рідний Львів і доля завела його на Холмщину, де учителював в селі Стенятині, працював на народній ниві, заложив Пласт і аматорський гурток. В 1941-шому році, покійний повернув до Львова і в 1942-гому році вирушив у Східню Україну, куди ішли цілі когорти ідейної молоді, щоб, як тоді здавалося, розбудовувати на руїнах нове-вільне життя. В Україні працював в Цукровій Централі. В Києві познайомився з пізнішою його дружиною Зінаїдою. Одначе прийшлось Покійному покидати любий,хоч як трагічно покалічений Київ. Знова у Львові призначено Покійному при УЦК дуже відповідальну референтуру опіки над втікачами із східніх облас тей України. Тут Покійний цілою душею поринув у працю для допо моги тим що довгими роками карались в совєтській дійсності. 1944-го року прийшлось вдруге покидати Львів і тим разом вже назавжди. Короткий побут мав у Криниці, а опісля в Словаччині, в містечку Лязорно, де народилась доня Ксеня. Переїхавши в Баварію, поселюеться на деякий час в селі Франкенгофен. Потім переїхав до

- 8 -

digitized by ukrbiblioteka.org

Гіршберґу% де закінчив в 1946р. п ’ятий рік студій богословії, що були перервані у Львові. Після того Покійний з родиною переїхав до табору до поблизь кого містечка Бад-Верісгофен, а по ліквідації того табору до вели кого таборучв Діллінґен. 1949 року емігрував з родиною і мамою до ЗСА. Тут в містечку Данкірк, Н.Й. по важких трудах Покійний рішив ся відкрити мале підприємство, в якому працював до трагічного дня його смерти 8 липня 1972р.І тут все був в курсі справ нашого гро мадського і політичного життя. Живо всім інтересувався, пильно чи тав нашу пресу і інші видання, та ніколи не жалів гроша на ту чи іншу ціль, хоч матеріяльні можливості аж ніяк не були достаток:

Коли почалися змагання за справу Помісности Української Като лицької Церкви Покійнк'і став беззастережно по стороні Первоієрарха нашої Церкви Кардинала Кир Йосифа УІІ у його боротьбі за права нашої Церкви. Дня 21 лютого 1970 року постає у Бофало відділ Патріярхального Товариства, якого Покійний став головою, та очолю вав його до останьої хвилини його земського буття. Радів кожночасними успіхами його та не жалів ні часу та труду та з місця свойого поселення Данкірку доїздив 50 миль на сходини чи імпрези Товариства. В особі Покійного Т-во втратило щирого працівника і богослова. Залишається в памяті як людина чистого і шляхетного та рівночасно твердого характеру. Діяпазон його зацікавлень суспільно-громадсь ким і політичним життям був дуже широкий. Покійний ніколи не знав компромісу, коли йшлося про правду, хоч яка б вона була прикра. Він напевно був для декого ’’нестравним" через свою прямолінійність, коли цю сущу правду приходилось боронити. Його ум був гострий, дуже спостережливий, а емоціями, фантазіями чи демагогією не можна було його обдурити. Життєві принципи у нього були тверді. Непорушними принципами у Покійного були: Віра і любов до Бога, любов до ближ нього і своєго народу та гатовість оборони правди. Вічна йому память.

digitized by ukrbiblioteka.org

Микола Милусь "НЕМАЄ Н ІЧОГО ТАЙНОГО,

ЩО НЕ СТАЛО Б ЯВНИМ" /М р. 4 , 2 2 / .

В ж у р н а л і "За П а т р і я р х а т " , ч . 4 / 1 5 / з а г р у д е н ь 1 9 7 0 р . , в "Ко м е н т а р і д о л и с т а К а р д и н а л а Т і с с е р а н а " ч и т а є м о : "В у к р а ї н с ь к і й е м і ґ р а ц і й н і й п р е с і п о я в и л о с я вже б а г а т о с т а т е й і к о м е н т а р ів на зг а д а н и й л и с т • 11 Д у м а ю , що ще о д и н н а п и с а т и н е п о ш к о д и т ь . . . , " щ о б р о з к р и т и й о г о дій сн и й зм іс т " . " З м і с т і ч а с н а п и с а н н я л и с т а в к а з у ю т ь н а т е , ідо н а м і р я л о с ь н и м о с я г н ути п е в ні п о л іт и ч н і ц і л і . /П ід к р е с л е н н я а в т о р а ц ь о г о д о п и с у / . л и с т і К а р д и н а л а Т і с с е р а н а в з а г а л і н е б р а к у є с т в е р д ж е н ь , що в к а з у ю т ь н а т е , п р о що в л а с т и в о й д е т ь с я . " А щоб д е я к и м нашим ^ с п е ц ія л іс т а м " ц е д ій ш л о до р о зу м у "про що в л а с т и в о й д е т ь с я " , д о з в о л ю с о б і з а ц и т у в а т и ще о д н е р е ч е н н я з " З а П а т р і я р х а т " , а с а м е : "що ч е р е з д в а д е с я т к и р о к і в К а р д и н а л Т і с с е р а н був в ід п о в ід а л ь н и й за долю наш ої Ц ер к в и , як с е к р е т а р К о н ґр е ґа ц ії для Сх. Ц е р к о в ..." П р и к р о ц и т у в а т и , що " з а д о л ю н а шо ї Ц е р к в и " б у в в і д п о в і д а л ь н и й т і л ь к и К а р д и н а л Т і с с е р а н . Д у м а ю , що н е б е з в и н и і м и , що с в о є ю н а ї в н і с т ю , п а с и в н і с т ю й н е в і д п о в і д н о в с т а н о в л е н и м и в а ж н о с т я м и наших' ц і л е й п о г ір ш у єм о долю ц ер к в и й у к р а ї н с ь к о г о н а р о д у . Але не м іс ц е т е п е р н а с а м о к р и т и к у . Наша ц і л ь в и я в и т и у к р а ї н с ь к о м у г р о м а д я н с т в у 2 0 - р іч н у д і я л ь н іс т ь Кардинала Т іс с е р а н а , який д ій с н о б у д е колись в ід п о в ід а т и з а долю у к р а їн с ь к о г о н а р о д у і Х р и с т о в о ї Церкви с е р е д у к р аїн сь к ого народу. Залиш аємо ц и тув ан н я з "За П а т р ія р х а т " і п е р е х о д и м о до ц и тув ан н я і н ш о г о ж у р н а л у , " О с в е д о м и т е л ь н о г о Б ю л л е т е н я " в і д с і ч н я 1 9 5 1 Р« Перш з а в с е п о з н а й о м и м о в е л ь м и ш а н о в н и х ч и т а ч і в з р е д а к ц і й н о ю н о т а т к о ю ж у р н а л у , щоб б у в я сн и м д и в н и й з а г о л о в о к н а ш о ї с т а т т і , а т а к о ж , щ о б д е к о м у п р о с в і т и л о с я , що д о л я н а ш о ї Ц е р к в и в и р і ш у в а л а с я К а р д и н а л о м Т і с с е р а н о м в ж е 2 0 р о к і в т о м у , лиш ми п р о ц е н е з н а л и , бо нас не п о в ід о м и л и . "О свідом лю ю чий Б ю л етен ь" с т а в и т ь с о б і з а м е т у с п о м а г а т и о с в і д о м л е н н і н а ш и х с в я щ е н и к і в / к а т о л и ц ь к и х с в я щ е н и к і в , що п р а ц ю ю т ь , с е р е д р о с і я н / і в с т а н о в л е н н і м іж ними з в ’ я з к у . П р и з н а ч е н и й в і н т і л ь к и і о с о б и с т о дл я наших с в я щ е н и к ів і н е п і д л я г а є , с а м о з р о з у м і л о ,п о ш и р ен н і се р е д п о ст о р о н н іх і п ер ед а ч і б іб л іо т ек а м ." П ер еходи м о до п ер ш ої с т а т т і , яка н а з и в а є т ь с я "Отчет с ь е з д а " " З віт з ’ їз д у " . Що ц е з а з ’ ї з д ? ' Д е в і н в і д б у в с я ? К о л и в і н в і д б у в с я ? Х т о б у в п р и с у т н і й ? Що н а н і м о б г о в о р ю в а л о с я і що у х в а л и л и ? О т ж е , п о п о р я д к у : 1 / Ц е б у в з ’ ї з д к а т о л и ц ь к и х с в я щ е н и к і в , що працюють серед р о с ія н . 2 / В ід б у в с я в ін в Р и м і, в к о л е ґ і ї " Р уссік ум " . З / В ідб у в ся в ін в днях 22 - 27 листопада 1 9 5 0 року. 4 / В з ’ ї з д і взяли у ч а ст ь 4 єпископи і б іл я 4 0 с в я щ е н и к ів , майже з ц і л о г о с в і т у . Як п о д а є " О . Б . " , о д н а ч е т в е р т а в с і х у ч а с н и к і в б у л и р о с і я н и , решта - і то переваж аю ч а б іл ь ш іс т ь - є з у ї т и , д е к іл ь к а к а п у ц и н ів , бен еди к т и н ц ів та с в іт с ь к и х свящ ен и к ів. П і с л я ч о т и р о д е н н и х р е к о л е к ц і й і п і с л я м о л е б н я д о С в . Духа* з г а даний з ’ ї з д в ід к р и в вступним сл овом сам К ардинал Т і с с е р а н , який з а я в и в , що з ’ ї з д п і с л я - р і ч н о ї п ерерви у в а ж а єть ся в ід к р и ти м . В і н з а п е в н и в п р и с у т н і х з ’ ї з д у , що К о н ґ р е ґ а ц і я д у ж е ц і к а в и т ь с я з ’ їз д о м і о ч ік у є в ід з ’ ї з д у в и сл о в ів побажань і корисних в к а з ів о к ,

- 10 -

digitized by ukrbiblioteka.org

до я ких К о н ґ р е ґ а ц ія п о с т а в и т ь с я з належною у в а г о ю , для покращ ання с п іл ь н о ї п р а ц і. Г“ вже т о д і , 2 0 р о к і в т о м у , К а р д и н а л Т і с с е р а н п о д а в д е к і л ь к а зн а ч у ч и х в к а з і в о к , а с а м е : "Н иніш ш праця с е р е д е м і ґ р а н т і в ніяк и м ч и н о м н е п о в и н н а ш к о д и т и м а й б у т н і й п р а ц і в Р о с і ї ; що т р е б а у н и к а т и в с ь о г о , іцо м о ж е п о г л и б и т и і р о з ш и р и т и р і в м і ж З а х о д о м і С х о д о м , і що конечно тр еба бути п ідготов л ен и м до ск л а д н о ї п р ац і в Р о с ії" / П0 . Б . " ч . 1 , я н в а р ь г ./ Бо як п о д а ю т ь н а д і ю о о . В а с и л і я н и в У к р а ї н і , у с в о ї м п о с л а н і ї , " м о ж л и в о , що р у с с к и й н а р о д с т а н е к а т о л и к а м и " , а с т а в ш и к а т о л и к а м и " з а л и ш и т ь у ж и в а т и с л о в о " п р а в о с л а в н и й " , я к л и ш н і й а н а х р о н і з м " . Що сл о в а "православний" і " П р а в о сл а в іє" не є жодний а н а х р о н із м , про ц е д о в і д а є м о с я п і з н і ш е . Н а р а з і б а ч и м о з в и щ е н а в е д е н о г о , що п р а ц я з а с и п л ю в а н н я р о в а м іж Першим і Т р е т і м Р и м о м п о ч а л а с я в ж е в і д д а в н а і , я к п о к а з у ю т ь о с т а н н і п о д і ї , н а б л и ж а є т ь с я в ж е д о к і н ц я . Як с к і н ч и т ь с я ц я п р а ц я , ще н е з н а є м о , а л е м а є м о н а д і ю , що с к о р о п о б а ч и м о . А л е б е з с у м н і в у б а ч и м о , що К а р д и н а л Т і с с е р а н в ц і й п р а ц і в і д і г р а в о д н у з н ай важ н іш их р о л ь , том у не б у д е нам д и в н о , чому с а м е в ін та К ар ди н ал и Ф ю р ст ен б ер ґ і В і л л і б р а н д с отр и м али в і д М оскви в ід з н а ч е н н я о р д е н о м с в . В о л о д и м и р а . В и д н о , що в о н и о б а д о б р е н а п р а ц ю в а л и с я н а д засиплю ванням р о в а . Це н абл и ж ен н я м іж З а х о д о м і С ходом з а р а х у н о к у к р а ї н с ь к о г о н а р о д у нам н а г а д у є г о р е з в і с н у с ц е н у з Н о в о г о З а в і т у , в я к і й П илат п о с и лав І с у с а Христа до І р о д а . Доля Х р и с т о в о ї Церкви в У к р а їн і п о д іб н а до д о л і Х р и ста : " В ід Каяфи д о П и л а т а , в і д П илата д о І р о д а , в і д І р о д а д о П и л а т а , в і д П и л ата на Г о л г о т у " . І ц е ба ч и м о на в л а с н і о ч і , як п о в іл ь н и м к р ок ом Х ристова Церква у к р а їн с ь к о г о н ар оду н абл и ж аєт ь ся до Г ол готи і як л у н а ю т ь г о л о с и : " Р о з п н і т ь Ї ї ! Р о з п н і т ь Ї ї ! " , б о " з г і д н о з нашими законами вона мусить в м ер ти " ! І в ц ей сам ий ч а с , коли у к р а їн с ь к и й н а р о д д в и г а є х р е с т на свою Г о л г о т у , щоб б у т и р о з п ’ я т и м м іж З а х о д о м і С х о д о м , З а х і д і С х і д в заїм н о до с е б е наближую ться. Як ц е н а б л и ж е н н я м а л о в і д б у т и с я ? Про ц е вж е с к а з а в у с в о ї м р е ^ ф е р а т і М и тр оф ор н и й П р о т . Г р е ч і ш к і н д в а д ц я т ь р о к і в т о м у н а вище згаданом у з ’ ї з д і в " Р уссік ум " , а сам е: "Створювати с е р е д п р а в о сл а в н и х напрямки, я к і і д е о л о г і ч н о набл и жали б й о г о до к а т о л и ц и зм у ; п ід т р и м у в а т и п р а в о с л а в н и х в ї х б о р о т ь б і з а ч и с т о т у п р а в о с л а в і я і з а н е р о з д і л ь н о п о в ’ я з а н і з нею к а т о л и ц ь к і принципи в л о н і с а м о ї п р а в о с л а в н о ї Ц еркви, за с т а в и т и п р ав о славних визнати с е б е католиками. Ця п р а ц я - д о к а т о л и ц и з м у ч е р е з в і р н і с т ь п р а в о с л а в і ю - с а м е собою р о з у м іє т ь с я , ст а є п од в ій н о в ід п о в ід а л ь н о ю і вимагає в ід св я щ ени ків дуж е в и сок и х я к о с т е й , в зм и с л і т а к т и ч н о с т и , зн а н ь , о б е р е ж н ости і в м ін н я ." Т ому н е д и в н о , чом у ц я р о б о т а н а б л и ж е н н я п о к р и в а є т ь с я сет.ш анком м ов ч ан к и і т а є м н и ц ь . Цих т а є м н и ц ь н е можна н а з и в а т и н іч и м ін ш и м , як т іл ь к и " п о за к у л іс о в о ю д ія л ь н іс т ю " п р е д с т а в н и к ів д в о х Р и м ів Першого і Т р е т ь о г о . В ід н о с н о Т р е т ь о г о Р и м у, т у т т р е б а з а з н а ч и т и , що в ж е " в і д ч а с і в Ф і л о т е я / ч е н ц я п с к о в с ь к о г о Є л е а з а р х о в о г о м а н а с т и р я з а ч а с і в в е л и к о г о к н я з я м о с к о в с ь к о г о В а с и л і я I I I / аж д о т е п е р розвивається к о н к р ет н а п р о гр а м а р е а л і з а ц і ї т е о р і ї " Т р е т ь о г о Риму" ї ї ад еп там и м о с к о в с ь к о г о , п і д кличкою " р о с ій с ь к о г о " і " в с е р о с і й с ь к о г о і м п е р і я л і з м у " . / П о р ів н я й працю п р о ф . В . Гришка, " І с т о р и ч н о - п р а в н е п і д ґ р у н т я т е о р і ї I I I Р и м у, М юнхен, 1 9 5 3 / .

1951

1 1

digitized by ukrbiblioteka.org

Щоб о б ґ р у н т у в а т и н а ш е т в е р д ж е н н я , що п р о г р а м а т е о р і ї I I I Р и м у і д а л і п р о д о в ж у єт ь ся , пор ів н я вм о для прикладу уривок з послан ня Ф іл о т ея до дя к а М ун ехіна /3524- р . / , я к е зв у ч и т ь : "У сі х р и с т и я н с ь к і ц ар ства у свом у к і н ц і , з г ід н о з книгами п р о р о к ів , зіл л ю т ь ся в єдине ц а р с т в о наш ого г о с у д а р я , т о б т о в р о с і й с ь к е ц а р с т в о . Два Рими п а д а ю т ь , т р е т і й с т о ї т ь , а ч е т в е р т о м у н е б у т и . . . 11 В "О .Б ." продовжую ть г о в о р и т и т а к е : "Дальше П р о т . Г р е ч і ш к ін н а с т о ю є н а з и в а т и св о ю п а р а ф ію п р а в о с л а в ною , в сел ен сь к о ю і , т іл ь к и в д у ж к а х , як п о я с н е н н я , католицькою . О со б л и в о і р іш у ч о в і н н а с т о ю є на в з і р ц е в і м б о г о с л у ж е н н і . Для у с п і ш н о ї п р а ц і сл уж би п о в и н н і б у т и , на й о г о д у м к у , вершком д о с к о н а л о с т и щодо о б р я д у і л і т у р г і ч н о г о ж и т т я , а свящ ен ик и н а в і т ь с в о ї м з о в н іш н ім видом п о в и н н і б у т и "настоящ ими" / д і й с н и м и / руськ им и "батюшками", д а л з к і в ід в с я к о ї в да в а н о сти і ш ту ч н о сти .” "Н адзви чайн о в і н с т р о г и й д о с в я щ е н и к ів - ч у ж и н ц ів , рахую чи їхню у ч а с т ь в л іт у р г іч н і й д ія л ь н о с т і фатальною помилкою, яка не може п р и н е с т и наш ій с п р а в і н іч о г о к р ім ш к о д и .” "Осуджуючи у ч а с т ь с в я щ е н и к ів ч у ж и н ц ів в н аш ій л і т у р г і ч н і й д і я л ь н о с т і , а в т о р в з а к л ю ч е н н і в и с л о в л ю є п р и п у щ е н н я , що і в б у д у ч і й Р о с і ї д л я н и х н а в р я д чи з н а й д е т ь с я м і с ц е . ” В нас д і є т ь с я в с е н ав п ак и , бо наші п а с т и р і з а м іс т ь о б с т о я т и с в о ї п р а в а і д о в е с т и н аш о б р я д д о ч и с т о т и , а л і т у р г і ч н е ж и т т я з р о б и т и верш ком д о с к о н а л о с т и , ї з д я т ь д о Р и м у , "щоб д і с т а т и к в а з і в к и д а л ь ш о г о п р а в л і н н я п о в і р е н и м ї м в і р н и м и " / я к ц е п о д а є о . С . Я к и м и ш и н , Ч С ВВ , у " С вітл і" ч . листопад р ./ Д ея к і наші п а с т и р і кплять з наш ого о б р я д у і за см іч у ю т ь й о г о л а тинськими н ов отв ор ам и . Р о с ія н и н авп аки, дбаю ть про ч и сто т у с в о г о обр яду і в ц ій ї х н і й ц н о т л и в о ст і їм помагають латинники. П о с л у х а й м о з в і т о . Ф ь о д о р а В і л ь к о к а Т . І . п р о й о г о працю в Шангаю , д е в ін " з м ін и в зов н іш н и й вид х р а м у , надавш и йому більш р у с ь к о г о в и г л я д у , як в і н поліпш ив в ід н о ш ен н я д о р у с ь к о г о д у х о в е н с т в а і к о л о н і ї , як в ін п о б у д у в а в там К о л е ґію дл я р у с ь к и х х л о п ц ів , як йому в д а л о с я с т в о р и т и в ір л я н д с ь к и х с е с т е р школу д л я 2 0 0 д і в ч а т , як в і н п о б у д у в а в для р у с ь к и х с т у д е н т і в гур тож и ток в Ш ангайському у н і в е р с и т е т і й бага т ь о м р о з д о б у в с т и п е н д і ї , і як йому в д а л о с я отрим ати в ід л атин ського єпископа для с в о є ї церкви у с і права п а р а ф ії" . Як б а ч и м о , р о с і я н и з д о б у в а ю т ь п р а в а с а м і й і н ш і ї м п о м а г а ю т ь . Р о с і я н к а т о л и к і в є б а г а т о менше н іж н а с , а л е в о н и мають св о ю ц і л е сп р я м о в а н іст ь * Для н ас у к р а їн ц ів н а в іт ь А р хиєп ископ ськ ий Синод не м а є п р а в , щоб р я д и т и У к р а ї н с ь к о ю П о м і с н о ю Ц е р к в о ю , я к в и с л о в и в с я К ардинал Ф ю р стен бер ґ с в о г о ч а с у , а н і о п ік у в а т и с я в ір н и м и у к р а ї н с ь к о г о о б р я д у і д б а т и п р о в и х о в а н н я с в я щ е н и к і в . А н а в і т ь якщо і в д а сть ся к о го сь п ісл а т и до у н ів е р с и т е т у зак ін ч и ти с т у д і ї , то з а р а з о* Р е к т о р д у х о в н о ї с е м і н а р і ї з а п р о т е с т у є п е р е д о . Р е к т о р о м у н ів е р с и т е т у , або ск ор ен ь к о біж и ть до найближ чої К о н ґ р е ґ а ц ії . А ця ск л и к ує ін ш і, і п іс л я зак р и ти х нар ад с т р о г о за с е к р е ч е н о висилають пор аду у су н у т и небаж аних о с і б з у н ів е р с и т е т у , як це ст а л о с я минуло го р о к у на П а п сь к о м у У н і в е р с и т е т і Папи У р бан а в Р и м і . Т ам , з а п о р а дою т р ь о х Р и м сь к и х К о н ґ р е ґ а ц і й , у с у н у л и т р ь о х у к р а ї н с ь к и х с т у д е н т і в - д о к т о р а н т ів . Трьох Великих проти тр ьох малих. Б оротьба б ез про п о р ц ій , о д н а к , як заяви в секретар згаданого у н ів ер си тет у , "студен т и п о в и н н і т і ш и т и с я т и м , що н е в о н и є з г і р ш е н н я м , що н е м о ж у т ь в ч и т и с я , а л е т і , що н е д а ю т ь в ч и т и с я ” . З ц ь о г о п р и в о д у п р и г а д а в с я ж а р т , як ком ар в и к ли к ав би к а на д в о б і й . Бик по р о з д у м і виклик п р и й н я в і в и г у к н у в : "Я н а д в о б і й г о т о в и й ! ” Н а ц е к о м а р в і д п о в і в : ” Д я к у ю з а р і ш у ч і с т ь ! Однак я т е б е б е з бою вже п е р е м і г , б о к о л и т и , в е л и к и й

11/575/ за

1970

- 12 -

digitized by ukrbiblioteka.org

бицю п р и р і в н я в с я д о м е н е , м а л е н ь к о г о к о м а р я , т о я вже т е б е п е р е м і г . Бувай з д о р о в ! . . ' 1 - і п о л е т ів г е т ь . С тудентам теж не лиш ається н іч о г о і н ш о г о , я к в і д л е т і т и г е т ь і у с в і д о м и т и с о б і , що н і х т о ї м н е п о м о ж е , н а в іт ь сам П а п а . Вони п о в и н н і н а д ія т и с я на в л а с н і си л и і на п о м іч Б о г а , я к и й н е д и в и т ь с я н і н а о с о б и , н і н а К о н ґ р е ґ а ц і ї . На с т у д е н т а х п о в и н н і н а в ч и т и с я в с і у к р а ї н ц і , що в ж е ч а с з р о з у м і т и , що т і л ь к и в л а с н и м и с и л а м и і п р и Б о ж і й п о м о ч і ми з м о ж е м о з б у д у в а т и с в о ю б у д у ч н і с т ь . Вже ч а с п е р е с т а т и т у ж и т и з а м и н ул и м . Б у д у ч н і с т ь н а л е ж и т ь н а м , я к ми в ч а с н о ц е з р о з у м і є м о і д о ц ь о г о н а л е ж н о п р и г о т о в и м о с я . В с у б о т у 2 5 л и с т о п а д а , на вище з г а д а н о м у з ’ ї з д і в и г о л о с и в д о п о в і д ь І . М. П о с н о в о й н а т е м у : " С о т р у д н и ч е с т в о м и р я н с о с в я щ е н н и к а м и в нашем а п о с т о л ь с т в е " , п р о я к у р е д а к т о р к а " К а т о л и ч е с к о г о Л и с т к а " з а я в и л а : " В з а г а л і т р е б а с к а з а т и , що К а т о л и ц ь к а Ц е р к в а в с в о ї м д у х о в е н с т в і і м и р я н а х ще н е г о т о в а д о в о з * є д н а н н я . П о т р і б н о б у л о ж и т и про ц е меморандум до С вятіш ого Отця". Не з н а т и , чи ц е й м е м о р а н д у м б у в н а п и с а н и й , чи н і , а л е можна д у м а т и , що б у ^ н а п и с а н и й і що м а в в п л и в н а г о р е з в і с н у е н ц и к л і к у ' П а п и П і я X I I д о н а р о д і в Р о с і ї . Це б у л о 2 0 р о к і в т о м у . А л е й с ь о г о д н і Рим б і л ь ш е п р и с л у х а є т ь с я д о г о л о с у р о с і я н н і ж д о г о л о с у у к р а ї н ц і в , п о м и н у в ш и т е , що у к р а ї н ц і в і д д а в е н - д а в н а л у ч и л и с я з к а т о л и ц ь к и м с в і т о м т і с н и м и з в ’ я з к а м и . Рим к а н о н іч н о ю м овчан кою п р о м о в ч у є в с і н а ш і засіку г и , м у ч е н и ц ь к е т е р п і н н я і с м е р т ь у к р а ї н с ь к о ї к а т о л и ц ь к о ї є р а р х ії 2 6 р о к ів том у, а також мучеництво тисяч в ір н и х в У к р а їн і, я к і с в о їм життям за п л а т и л и за в і р н і с т ь А п осто л ь сь к о м у П р е с т о л о в і, Х р и с т о в і й Є в а н г е л і ї , т а з а в і р н і с т ь Х р и с т у , а н е людям на в и с о к и х п о с т а х , я к і не є н еп о м и л ь н і. В неділю 2 6 - г о л и стоп ада було влаш товане прийняття в Р у с с ік у м , яке в озв ел и ч ав своєю п р и су т н іст ю сам кардинал Т іс с е р а н і який дуже ж а л у в а в , що в і н н е в м і є " ґ а в а р і т ь п а - р у с к і " , х о ч д у ж е б а ж а в н а в ч и т и с я , а н а в і т ь " п а є х а т ь в Р а с с і ю " , а л е н а п р е в е л и к и й ж ал ь Перша С в іт о в а В ій н а цьому переш кодила і кардинал м у сів " ...з а х и щ а т и р і д н у землю п о т о п т а н у в о р о г о м . І б а ч у ч и т е п е р п е р е д со б о ю з і б р а н и х . . . р у с ь к и х к а т о л и к і в , в і н н е х о т я ч и с т а в и т ь с о б £ з а п и т , чи н е х о т і л о часом Боже П р ов и дін н я д а т и н а р е ш т і р у с ь к о м у н а р о д о в і можли в іс т ь н абл и зи ти ся і зл учи ти ся з правдивою Ц е р к в о ю ..." Д озволю д о о с т а н н ь о г о в и с л о в и т и свою д у м к у : Не є ц іл л ю т в о р и т и Ц е р к в у з а д л я Ц е р к в и і п р о п о в і д у в а т и цю Ц е р к в у я к н е п о м и л ь н у , д о с к о н а л у , ф і л я н т р о п іч н у у с т а н о в у . Ц іллю х р и с т и я н є п і з н а т и ж и в о го Б о г а , В и з н а т и Й ого з а с в о г о Н е б е с н о г о Отця і п о л ю б и т и Й ого з^ Й о г о С и н о м Х р и с т о м з а н а с р о з п ’ я т и м , щ об ми м а л и ж и т т я в і ч н е , т а Й о г о С в я т и м Д у х о м , що н а с о с в я ч у є д о ж и т т я в і ч н о г о . К о ж н и й х р и с т и я н и н , я к и й в п із н а в Б ога і полюбив Й ого, як с в о г о Отця, пови нен в ик онувати волю О тц я , а в о л я О тця є , ч щоб у с і с п а с л и с я . Т ом у к ож н и й х р и с т и я н и н п ов и н ен ^ п р оп ов ідув ати Христа р о з п ’ я т о го -С п а си т ел я лю дства та вико н у в а т и Й ого з а п о в і д і : "Л ю біть оди н о д н о г о т а к , як Я в а с л ю би в ." Як що с у ч а с н и й с в і т , а х р и с т и я н с т в о з о к р е м а , п е р е ж и в а є к р и з у , т о лиш т о м у , що в і д к и н е н о п р и н ц и п и Л ю б о в и , П р а в д и і С в о б о д и , т о б т о принципи в с е п р о щ е н н я , с п р а в е д л и в о с т і і пошани до к о ж н о ї людини б е з о г л я д у на ї ї с т а н о в и щ е , бо Б о г н е д и в и т ь с я на о с о б у , а н а ї ї д о б р і д іл а . А т еп ер пригляньмося до побажань з ’ ї з д у до С х ід н ь о ї К о н ґ р е ґ а ц ії, т о б т о д о т о г о , що з ’ ї з д у х в а л и в і д о ч о г о К о н ґ р е ґ а ц і я п о с т а в и л а с я з належною у в а г о ю .

- 1‘3 digitized by ukrbiblioteka.org

"ПОБАЖАННЯ з ’ ї з д у К а т о л и ц ь к о г о Д у х о в е н с т в а , я к е з а й м а є т ь с я р о с і янами" : 1 . З ’ ї з д уваж ає за н е о б х ід н е при п р а ц і с е р е д р о с ій с ь к о ї е м і ґ р а ц і ї мати на у в а з і якнайкращ е п р и го т у в а н н я м а й б у т н ь о го к а т о л и ц ь к о г о а п о с тол ьства в сам ій Р о с і ї . 2 . З ’ ї з д п р о с и т ь Свящ. К о н ґ р е ґ а ц і ю С х і д н і х Ц ер к ов п о р а д и т и к а т о лик ам , о с о б л и в о д у х о в е н с т в у , більш х р и с т и я н с ь к е в ід н о ш е н н я до р о с і ян-православних. 3 . Вислухавши вичерпну д о п о в ід ь о . п р о т . Г р іч іш к ін а , з ’ ї з д в и сл ов лює н а с т у п н е : Д о п о в і д ь ц я є г а р н а / ч у д о в а / і ц і н н а т и м , що п о р у ч а є в н а ш і й а п остол ьськ ій м і с і ї сер ед р о сія н при стосовувати ся до їх н ь о ї психоло г і ї і н ац іон ал ьн ого в ід ч у т т я /т о н к о щ ів /, а ч ер ез це з ’ ї з д у св ід о м л я є в п о в н і ц і н н і с т ь н а ц іо н а л ь н и х п р и н ц и п ів в р е л і г і й н і й п р а ц і, о д н о ч а сн о з ’ ї з д з вдя ч н істю приймає в су ч а с н и х ум ов ах с в о є ї п о ч а т к о в о ї п р ац і н е о б х ід н у і ц ін н у сп івп р ац ю св я щ ен и к ів інш их н а ц іо н а л ь н о с т е й . Ц і свящ еники, с а м о зр о зу м іл о , п ов и н н і д о б р е в о л о д іт и р осій сь к ою і с л о в ’ янським и м овам и, зн а т и і любити р у с к о - с л о в ’ я н ськ и й о б р я д і бути просякнутими його духом б л а г о ч е с т я . 4 . В сім є очевидний п ов ільн и й але п о ст ій н и й п оступ п ід г о т о в л е н н я ч о л о в ік ів до м айбутньої праці в Р о с ії в о со б а х б іл о г о і чорного д у х о в е н с т в а , але також є надто побаж ана п ідтри м к а в л а ст ей в п ід г о т о в л ен н і ж ін оч ого елем енту до ц і є ї п р ац і в д у с і с х ід н ь о г о б л а го ч ес т я , 5* Д иякони за в ж д и в і д і г р а в а л и важну ролю в р у с ь к і м о б р я д і і в п а р а ф ія л ь н ій п р а ц і. З ’ ї з д з в е р т а є у в а г у С в. С х ід н ій К о н ґ р е ґ а ц ії на т е , що д о ц ь о г о ч а с у н е б у л и п р и н я т і з а х о д и д л я ї х п і д г о т о в л е н н я . Побажано є до зв о л и ти добрим мирянам, н а в іт ь одруж еним, п іс л я з о в с ім н едов гого п ідготов л ен н я висвятити ї х в диякони. 6 . З ’ ї з д з в е р т а є у в а г у С в . С х і д н і й К о н ґ р е ґ а ц і ї н а т е , що н о в и й С х ід н ій К одек с уваж ає п ід д и я к о н ст в о як " ім п ед ім ен т у м д ір ім е н с " для за к л ю ч ен н я шлюбу. Так як в р о с і й с ь к і й Ц е р к в і ч а с т о п р и н я т о п о с в я ч у в а т и в п і д д и я к о н и я н а к і в - п р и с л у ж н и к і в / і ця п р а к т и к а п р о д о в ж у є т ь с я / , то при приняттю ї х д о к а т о л и ц и зм у і при м іш ани х подруж ж ях можуть в и н и к н у т и у с к л а д н е н н я . Чи н е м о ж н а цю п о с т а н о в у н о в о г о к о д е к с у н е за с т о со в у в а т и до р о сія н ? 7 . З ’ ї з д висловлює побажання у д іл и т и ек он ом іч н у підтр и м к у тим, х т о за й м а єт ь ся молоддю , як нпр. І н т е р н а т о в і с в . Г е о р г ія в М ед о н і. 8 . З ’ ї з д вв аж ає н а д т о важною сп р а в о ю о р г а н і з а ц і ю к у р с і в д л я р е л іг ій н о г о виховання с п ів п р а ц ів н и к ів з-п о м іж р о с ій с ь к и х мирян. 9 . К р ім в и д а в н и ч о ї п р а ц і на п е р и ф е р ія х п р и с т о с о в а н и х д о м іс ц е в и х потреб і можливостей, з ’ ї з д признає безумовною н е о б х ід н іст ю видаван ня ц е н т р а л ь н о г о о р г а н у . За з м іс т о м в і н п о в и н ен б у т и д о с т у п н и й ч и т а чам с е р е д н ь о г о р і в н я , в и с л о в л ю в а т и к а т о л и ц ь к і дум ки і в і д з е р к а л ю в а ти ж иття Ц ер к в и , а з о г л я д у на о с о б л и в е з а ц ік а в л е н н я р о с і й с ь к о г о ч и т а ч а , в а р т о з в е р н у т и у в а г у н а т е х н і ч н у с т о р і н к у , щоб н а д а т и в и д а н ню п р и т я г а ю ч о г о в и г л я д у . Р е д а к т о р о м п р о п о н у є т ь с я о . С т а н і с л а в а Т и ш - * к е в и ч а , а й о г о с п і в р о б і т н и к о м о . Н и к о л а я Б о к а . До а д м і н і с т р а т и в н о ї п р а ц і можна б у л о б п р и т я г н у т и ін ш и х о т ц і в , а т а к о ж м и р я н . В і д н о с н о ф і н а н с і в , т р е б а н а д ія т и с я на п е р е д п л а т н и к і в , на д о б р о д і ї в і на с у б с и д ію Св. К о н ґ р е ґ а ц і ї . О сідком р е д а к ц і ї пови нен бути Рим, одн ак н е в и к л ю ч а є т ь с я м о ж л и в і с т ь , щоб ж у р н а л д р у к у в а в с я в і н ш і м м і с ц і , н п р . в П а р и ж і . На п о ч а т к а х ж у р н а л б у д е в и х о д и т и 6 р а з і в в р і к в р о з м і р а х д в о х д р у к о в а н и х аркуш ів / 3 2 с т о р . / .

- 14 -

digitized by ukrbiblioteka.org

В справах ін ш ої видавничої д ія л ь н о с т і зауваж ується дій сн а п отр е ба в н а с т у п н и х в и д а н н я х : а / к а т и х и з и с для д і т е й ; б / бр ош ур и, я к і п о в и н н і мати зн а ч ен н я не т іл ь к и в цьому м о м е н т і, але і в м а й б у т н ій п р а ц і в Р о с і ї , н п р . життя Церкви в ї ї с в я т и х , не т іл ь к и з а х і д н і х , але й с х ід н іх в за г а л і і р о сій сь к и х зокрема. В ц іл я х о д н о з г ід н о ї ви дав н и ч ої д ія л ь н о с т и п отр ібн и й о св ідом л я ю чий ц е н т р , який ін ф о р м у в а в би про в и дав н и ч у д і я л ь н і с т ь на п е р и ф е р і ї . Таким ц е н т р о м м і г би б у т и ц е н т р а л ь н и й о р г а н . 1 0 . Я к що б б у л о н е м о ж л и в о в и д а в а т и ц е н т р а л ь н и й о р г а н в Е в р о п і , то п р о п о н у єт ь ся в идавати й ого в П ів н іч н ій Америці / п і д керів н и ц твом о . Николая Б о к а , або к о г о с ь ін ш о г о /. 1 1 . З ’ ї з д у в а ж а є , що є п о б а ж а н и м т а к о ж , щ о б у д і л и т и п і д т р и м к у в и д а н н я м І . М. П о с н о в о ї : " К а т о л и ч е с к и й Л и с т о к " і " Ж и з н ь с Б о г о м " . 1 2 . До т о г о ч а с у , д о к и б у д е н е м ож л и во п о с т а в и т и на ч о л і в с і є ї наш ої п р а ц і о д н ого в ід п о в ід а л ь н о г о п р о в ід н и к а , н а д іл е н о г о юрисдик ц і є ю , з і б р а н н я п р о с и т ь Ов. С х ід н ю К о н ґ р е ґ а ц ію д о з в о л и т и р о с і й с ь к и м свящ еникам мати с в о г о п о с т і й н о г о п р о к у р а т о р а в Р и м і, який був би д о б р е о б зн а й о м л е н и й з працею наш ого а п о с т о л ь с т в а . О бов ’ я зк ом п р о к у р а т о р а бул о б: ^клопотання п е р е д Ов. П ресто л о м за сп р а в и св я щ ен и к ів , п ід т р и м к а з в ’ я з к у м іж св я щ ен и к ам и , в и д а в а н н я ін ф о р м а ц ій н о г о б ю л е т е н я , який є п р и зн а ч е н и й виключно д л я наших с в я щ е н и к ів , п е р е в е д е н н я з а п и т ів пом іж поодиноким и свящ ениками та п о в ід о м л е н н я про ц е інш их і т . п . 1 3 . О т ц і, з і б р а н і на з ’ ї з д і , висловлюють побаж ан ня мати в К о н ґ р е ґ а ц і ї о д н о г о ч о л о в ік а , який зн ав би р о с ій с ь к у м ов у, ц ік а в и в с я б з б л и з ь к а нашими п р о б л е м а м и з м е т о ю в т р и м у в а т и ж ивий з в ’ я з о к з С в . К о н ґ р е ґ а ц іє ю і в ест и частіш у п е р е п и ск у . 1 4 . У часники з ’ ї з д у висловлюють п р о сь б у Св. С х ід н ій К о н ґ р е ґ а ц ії подарувати. Єрейський ГЛолитвослов в е л и к о г о і м а л о г о ф о р м а т у в с і м у ч а с н и к а м і тим св я щ ен и к а м , я к і н е м о г л и в з я т и у ч а с т ь у з ’ ї з д і , а також ін ш і л іт у р г іч н і книги й видання, з г ід н о з ї х п отр ебам и . 1 5 * П р е д с і д н и к и з ’ ї з д у є п е р е к о н а н і , що ц е й з ’ ї з д в и к а з а в с я д у ж е к о р и с н и м і т о м у в и с л о в л ю є п о б а ж а н н я , щоб т а к і з ’ ї з д и в і д б у в а лися ч астіш е.

Побаж ання, я к і були в и сл о в л ен і з ’ їз д о м св я щ ен и к ів, с в о є ч а с н о були п е р е сл а н і до Св. К о н ґ р е ґ а ц ії С х ід н іх Ц ерков. Д воє з ц и х побаж ан ь вже є в д о р о з і д о р е а л і з а ц і ї : В идання ж урналу і м і с і о н е р с ь к і к у р с и дл я м и рян . Журнал б у д е в и д а в а т и с я як і п е р е д т и м в Б р ю к с е л і І . М. П о с н о в о ю , а л е б у д е н а з и в а т и с я н е " К а т о л и ч е с к и м Л истком ", а "К атолическим В естн и к ом " , і б у д е не л іт о г р а ф іч н и й , а друковани й. В ін виходитиме 6 р а з ів в р ік в р о зм ір а х 32 с т о р ін к и . Го ловним р е д а к т о р о м 'б у д е о . С т а н іс л а в Тиш кевич. П р о к у р а т о р ще н е і м е н о в а н и й і д о й о г о н о м і н а ц і ї у в с і х с п р а в а х , я к і входять в за с я г його о б о в ’я з к ів , звер тати ся тимчасово до о. Ректора Р уссік ум а.

З в и щ е н а в е д е н о г о м о ж н а з р о б и т и в и с н о в о к , що д о л я У к р а ї н и в ж е д а в н о є п е р е р і ш е н а м о ж н о в л а д ц я м и ц ь о г о с в і т у . Т е , що р о з п о ч а в Петро 1 -и й , а Катерина І І - г а і м оск ов сь к і ц а р і продовж ували, продов ж у ю т ь і н ш і в о ж д і і в о ж д е н я т а д о н и н і . О д н а к н е п о в и н н і ми з а б у в а т и , що л ю д и н а м і р к у є , а л е Б о г к е р м у є , т о м у в а р т а н а р е ш т і в з я т и с я д о н а у к и і п р а ц і , щ о б ми н а в ч и л и с ь т а к я к т р е б а , щ о б м у д р і с т ь в н а с б у л а

- 15 -

digitized by ukrbiblioteka.org

с в о я , а н е п о з и ч е н а в я к о г о с ь т а м В а н і , чи Д ж і о в а н н і . Н а в ч и т и с я м у с и м о , що т і л ь к и " в с в о ї й х а т і с в о я п р а в д а і с и л а і в о л я 1’ . А л е т а к о ж м у с и м о с о б і у с в і д о м и т и , що ц і є ї х а т и н і х т о н а м н е д а с т ь а н і н е з б у д у є . Мусимо п о д б а т и про м а т е р і я л і про м а й с т р ів с а м і* На мо ю с к р о м н у д у м к у н а ш и м и у ч и т е л я м и б у л и І . К о т л я р е в с ь к и й , Т . Ш евченко, І . Франко, Л. У к р а їн к а , В. Симоненко та б а г а т о ін ш и х, я к і в ч и л и л ю б и т и П р а в д у і я к і з а П р а в д у т е р п і л и , б о з н а л и , що х т о полюбить П равду, то го Правда в и зв ол и ть . " О б і й м і т е с ь б р а т и м о ї , молю в а с , б л а г а ю ! " Цей з а к л и к о д н о г о з н а й б іл ь ш и х у к р а ї н с ь к и х п р о р о к і в о с н о в у є т ь с я на з а п о в і д і С п а с и т е л я р о д у л ю д сь к о г о І с у с а Х р и с т а : "Л ю біть оди н о д н о г о т а к , як я в а с полю бив". То ж н е х а й д л я н а с з а к о н о м с т а н е з а п о в і д ь Х р и с т а , а не п о г р о з и в л астьім ущ и х ц ь о го с в і т у , я к і нам агаю ться бути в ласти тел ям и лю дсько г о ж и т т я , т о д і к о л и Д ж е р е л о м Ж иття є Б о г , п е р е д Яким п о н а ш ій с м е р т і с т а н е м о н а с у д . Т о д і н е б у д е о п р а в д а н н я , що я н е з н а в , б о я б у в " к е н е д і є н " чи " а м е р і к е н " , я к ц е можна н е р а з п о ч у т и в і д наш их н е тіл ьк и с в іт с ь к и х , а н а в іт ь духовних п р о в ід н и к ів . Н е о б в и н у в а ч у й м о т і л ь к и н а ш и х в о р о г і в , що в о н и з а в и н и л и в н а ш о м у н е щ а с т і , х о ч в о н и і є н а й б і л ь ш в і д п о в і д а л ь н і з а н аш р о з б р а т , б о д о б р е в и п р о б у в а л и , що у к р а ї н с ь к и й н а р о д н а й к р а щ е н и щ и т и я н и ч а р а м и . Ч е р е з ц е п л е к а ю т ь с п е ц і я л ь н и й р і д я н и ч а р і в , щоб д о к о н у в а т и с в о ї пляни " д іл и і пануй!" То ж н е д а й м о с я с п р о в о к у в а т и і н е с т а н ь м о в би в ц я м и с в о ї х б р а т і в . Н а в ч і м о с я п р о щ а т и о д и н о д н о м у і с п і в п р а ц ю ю ч и т в о р и т и н о в у с і м ’ ю, в я к ій могли б "помолитися на в о л і н е в о л ь н и ч і д іт и " с т о р о з т е р з а н о г о ук р аїн сь к ого народу.

МИКОЛА МИЛУСЬ є о д н и м і з т и х с т у д е н т і в , я к о г о О т ц і В а с и л і я н и в и кинули з Д у х о в н о ї С е м и н а р ії, а С хід н я К о н ґ р е ґ а ц ія і до с ь о г о д н і п и л ь н у є с в о ї м б и с т р и м о к о м , щоб й о г о н е в и с в я т и т и на с в я щ е н и к а . Микола М илусь п р ац ю вав в б і б л і о т е ц і У к р а їн с ь к о г о К а т о л и ц ь к о г о У н і в ер си т ету в Р и м і, однак в м іс я ц і сер п н і 1971 року в и їхав до А р ґен т и н и / д е в і н н а л е ж и т ь і д е п е р е б у в а є й о г о м а т и / , щоб о с т а т о ч н о дізн а ти ся в ід К ир А н д р і я С а п е л я к а чи в і д б у д у т ь с я с в я ч е н н я чи н і . Владика в ід м о в л я є т ь с я . В ч а с і , коли такий брак покликань і свящ ени к і в , О тці В а с и л ія н и виган яю ть с е м и н а р и с т ів , а наш і в л а д и к и , живучи в с т р а х у п е р е д С хідн ьою К о н ґ р е ґ а ц іє ю , в ідм ов л я ю ть ся в и св я ч ув ати т и х , яких не бажала С х ід н я К о н ґ р е ґ а ц ія . У к р а їн сь к е гр ом адян ство в А р ґен т и н і п о в и н н о з а р е а ґ у в а т и і з а п и т а т и в л а д и к у Кир А н д р ія д л я я к о г о н а р о д у і я к о ї Ц еркви в і н є владикою і чому в і н в ід м о в л я є т ь с я в и с в я ч ув ати м ол одц я, який має в с і д а н і б у ти побож ним, п а т р іо т и ч н и м і в и сок ообр азов ан и м свящ еником.

П о д а є м о д о у в а г и у с і х В і д д і л і в Т - в а , М ужів Д о в і р ’ я т а к о л ь п о р т е р і в н а ш и х в и д а н ь , що к р і м н а ш о г о ж у р н а л у в и с л а н о в о с т а н н ь о м у ч а с і л і т е р а т у р у ц е р к о в н о г о з м і с т у д р у к о в а н у п о - у к р а їн с ь к о м у , як також і п о -а н гл ій с ь к о м у .П р и г о т о в л я єт ь ся також дальш і висилки. Уся л іт е р а т у р а п р и зн а ч ен а для якнайкращ ого озн ай ом л ен н я в ір н и х і з си т у а ц ією зм агань за п о м іс н іс т ь , і тому поручаєм о док ладн е в и в ч ен н я ї ї і якнайширше р о з п о в с ю д ж е н н я . К р ай ов а У п рава р ів н о ж просить у с і х р озр ахувати ся за одержану л іт е р а т у р у .

- 16 -

digitized by ukrbiblioteka.org

Д р . М и р о с л ав Н а в р о ц ь к и й З

ВЕРХОВНИМ АРХИЄПИСКОПОМ ЧИ ПРОТИ НЬОГО

Дня 1 5 . ч е р в н я , ц . р . с т в о р е н о в Ч і к а ґ о К р а й о в у Р а д у У к р а їн с ь к и х . Ц е н т р а л ь н и х О р г а н і з а ц і й з а П а т р і я р х а т УКЦ. Г у ч н і с т а т т і н а с т о р і н к а х преси а зо к р е м а щоденника 11А м е р и к а ” н а в і я л и с е р ц я н е п о і н ф о р м о в а н и х н а д і є ю , що ц е н а р е ш т і б у д е щ о с ь , що р о з в ’ я ж е в с і і с н у ю ч і п р о б л е м и на^ т о ї ц е р к в и т а з а п е в н и т ь нам п о м і с н і с т ь і п а т р і я р х а т . В р о з г а р і д и с к у с і й " п р о т и ” і " з а ” м а л о х т о з в е р н у в у в а г у н а прин_ циповий моральний а с п е к т н ар оди н ц ь о г о н о в о т в о р у , як також н а сум н у сх о ж іст ь п о д ій , я к і за існ у в а л и на церковному п ол і наш ої громади на в е с н у 1 9 7 1 Р« У Ф і л я д е л ь ф і ї - а т и м и , я к і з а і с н у в а л и в Ч і к а ґ о н а г р о м а д сь к о - п а р т ій н о - п а р о х ія л ь н о м у п о л і т е п е р . - Так як т о д і так і т е п е р в м і с я ц і ч е р в н і / ц е б у л о п у б л и ч н о ю т а є м н и ц е ю ц і л о г о Ч і к а ґ о ще п е р е д основуючими зборам и / , з н е х т о в а н о побаж аннями і п орадам и нашо го найвищого р ід н о г о ц ер к ов н ого А в т о р и т ет у . - І можна б т і л ь к и з а с т а н о в и т и с я чий вч ин ок б у в більш ою провиною супроти цього ж ав тор и тету. На в ч и н о к н а ц і о н а л ь н о б і л ь ш е а б о менше ін д и ф ер ен тн и х , на ам ер и к ан сь к ій зе м л і родж ених свящ ен и к ів, для яких є п и ск о п сь к а м іт р а б у л а метою і м р ією , т а я к і були п і д тиском с в о є г о М и т р о п о л и т а і в о р о ж о ї н а м п і д цю п о р у С х . К о н ґ р е ґ а ц і ї , ще м о ж н а с т а р а т и с я з н а й т и о п р а в д а н н я . Але х т о і як може з н а й т и о п р а в д а н н я н а ч і к а ґ ів с ь к у аф еру, я к о ї аранжери " с в ід о м і ук р . п о л іт и ч н і ем іґр ан ти " та ін т е л іґ е н т и - п р оф есіон ал и - ради п одр азн ен и х а м б іц ій та п ар тій н и х / К о н ґ р е с УККА/ чи п а р о х і я л ь н и х і н т е р е с і в н е з а в а г а л и с ь н і н а х в и л и н у з н е х т у в а т и п о р а д а м и н аш ого А р х и п а с т и р я . А вже вершком г і п о к р и з і ї а т о й прямо а р о ґ а н ц і ї я в л я є т ь с я р е ч е н н я в з а я в і н о в о н а р о д ж ен о ї " о р г а н і з а ц і ї о р г а н і з а ц і й " , , що К р а й о в а Р а д а ” вклю чається в зм аг з а П атр іяр хат П .У .К .Ц . з г ід н о з визначеним и Верховним Блаженством ід е о л о г іч н и м и з а ложеннями т а за п ев н я є повн у в ід д а н іс т ь В ерховном у Б лаж ен ству" . - Ми п о в и н н і р у к о в о д и т и с ь м о р а л ь н и м и п р и н ц и п а м и , м а т и р е с п е к т для д ій с н о г о а в т о р и т е т у , д о в ір я т и йому т а шанувати й ого у в с і х г а л у зя х наш ого з б ір н о г о ж иття. П о ч у т т я р е с п е к т у й з а я в а пош ани чи в і д д а н о с т и ц е є ґ р а н і т , - с и л а , що ц е м е н т у є н а с у н а р і д і з с в і д о м и м в и з н а н н я м о д н и х і д е а л і в і о д н и х ц і л е й . Б о лиш в и щ а м о р а л ь м о ж е з б е р е г т и н а р і д у ч а с л и х о л і т ь , ч и с х о р о н и т и й о г о ц і л и м у ч а с п о с и л е н и х а т а к в о р о г а . Лиш м о р а л ь н а с и л а з д і б ^ н а п р о т и с т а в и т и с я і в ід с т о я т и н а р ід в д о б у вишуканих і н а у к о в о спрепа^ р о в а н и х м е т о д і в л а м а н н я в о л і л ю ди н и й з б і р н о т и . Повне, п р и в ’ я з а н н я у к р а ї н с ь к о ї с п і л ь н о т и д о д у х о в и х і м о р а л ь н и х в а р т о с т е й з а в д я ч у є м о пов^ н о м у п р и в ’ я з а н н і ї ї , п р и н а й м е н ш е в м и н у л о м у , д о ї ї ц е р к в и . Ц е р к в у ми звикли поваж ати як з б і р в а р т о с т е й р е л іг ій н и х , коли й д е т ь с я про в і р у , і м о р а л ь н и х , к о л и й д е т ь с я п р о в ід н о ш е н н я лю дини д о л ю д и н и , чи г р о м а д и д о г р о м а д и . .Але ц і є ї ґ р а н і т н о ї с и л и м о р а л і т у т н е в и к а з а н о , к о л и " Р а д а " пром овчує ї ї н ел ь оя л ь н е ст а в л ен н я до бажань В ер х о в н о го А р х и єп и ск о п а ,а в о п е р т і на м іс ц е в и х владик с т а р а є т ь с я створю вати враження л ьояль н ости д о у с і х , ч и м т і л ь к и д о к а з у є , що з а ї х н ь о ю п а п е р о в о ю л ь о я л ь н і с т ю с н у є т ь ^ ся а к ц ія проти в о л і і бажань В ер ховн ого А рхиєпископ а. Вибравш и першим о б ’ є к т о м с в о є ї п р а ц і ф і н а н с и В е р х о в н о г о А р х и є п и с к оп а " Р а д а ” с т в о р и л а к о м іс ію "П атріярш ого Ф онду", і випрацю вала с и с т е м у з б і р к и г р о ш е й п о п а р а ф і я х . О т ц і п а р о х и п о в и н н і що к в а р т а л у в і д с и л а ти грош і до єп и ск оп а, а єпископ до Риму. Завданням к о м і с і ї було б о д е £ жувати в ід збір щ и к ів д у п л ік а т и зб ір к о в и х л и с т , і в ест и д о д а т к о в у

~ ^7“

digitized by ukrbiblioteka.org

б у х г а л ь т е р ію ц і є ї а к ц і ї . П ринципово, ж адна людина з п о з а є п а р х і ї с в . 0 . М иколая н е може м ати з а с т е р е ж е н ь д о форми і п р о ц е д у р и з б і р к и ф он д і в на п о т р еб и В ер х о в н о го А р хи єп и ск оп а, як це сх в а л и т ь гр ом ада прий н я т и м н а т о м у т е р е н і с п о с о б о м . Не з а п е р е ч и т ь ц ь о г о й В е р х о в н и й А р х и є п и ск оп .О дн ого п ев н ого п ози т и в у с л ід о ч ік у в а т и з ц і є ї а к ц і ї , ім е н н о , пож вавлення і збіл ьш енн я з б ір к и ф он дів для В ер ховн ого А р хи єп и ск оп ств а. К оли ж т о г о н е б у д е , т о д і пощо б у л о р е ф о р м и , в и с о к и х н а з в , б л а г о с л о в е н н я є п и с к о п а й с т і л ь к и шуму! А якщо т р е б а , т о чи н е м о ж н а б у л о р е ф о р м у вати з б ір к о в о ї а к ц і ї б е з твор ен н я "Ради Ц ентральних О р г а н із а ц ій " , коли й д е т ь с я майже про о д н и х і т и х са м и х лю дей ? Чи ч а с о м " Р а д а " н е м а є с в о ї х д р у г и х ц і л е й , а с п р а в у з б і р к и ф о н д і в в ж и в а є як п е в н о ї форми с в о є ї л е г а л і з а ц і ї ? А л е ф а к т , що ч і к а ґ і в с ь к а " Р а д а " п о ч и н а є с в о ю д і я л ь н і с т ь н а з б і р ковому п о л і, зн ова ж проти в о л і і порад В ерховного А рхиєпископа^вказує н а т е , що м а є м о д о д і л а з х и т р о ю з а т і є ю , я к о ї д і й с н і а р а н ж е р и о к р и в а ю ться п о за плечима часто чесн и х і добр ози ч ли ви х т а однак н а їв н и х лю дей, яким н ев ід о м а є б езм еж н ість л ю дськ ої п ід л о т и та к р у т і дор оги з о л о т о устих ін т р и ґа н т ів .

СВІ ТОВИЙ КОНҐРЕС

ВІЛЬНИХ У К Р А Ї Н Ц І В

ВІЛЬНИЙ МИРЯНСЬКИЙ РУХ

В р я д і у ч а с н и к ів напору на П а т р ія р х а л ь н е Т -в о , поруч К о о р д и н ац ій н и х К о м і т е т і в , Ц е р к о в н о ї К о м і с і ї УК КА, т а п о л і т и ч н и х г р у п , з н а х о д и в с я т а к о ж СКВУ - н а й в и щ а у с т а н о в а у к р а ї н с ь к о ї д і я с п о р и . Н еґуючи п о с и л е н у а к т и в н і с т ь н а ш о г о Т - в а н а с в о ї й Ц е р к о в н і й К о м і с і ї СКВУ ч е р е з д е к і л ь к а р о к і в с т а р а в с я п о л а го д ж у в а ти ц е р к о в н і і м и р я н сь к і сп р а в и , як це бул о голош ено у п р е с і , " н а н а й в и щ о м у щ а б л і . . . " П р а к т и ч н о СКВУ р а х у в а в с е б е м и р я н с ь к о ю о р г а н із а ц іє ю католицьких в ір н и х забуваю чи про с в ій за г а л ь н о -г р о м а д сь к и й і п о л і т и ч н и й а л е н е м и р я н с ь к и й х а р а к т е р . А л е у п р а к т и ч н і й р о б о т і СКВУ н е б у л о в и д н о . К оли м иряни в и т в о р ю в а л и с и л ь н и й н а т и с к н а в л а д и к щоб д о в е с т и д о С и н о д у , СКВУ р о б и в н и з ь к о п о к л о н н і з а я в и в л а д и к а м і т и м у т р у д н ю в а в з м а г а н н я м и р ян ам . Коли ж прийшло д о р іш у ч и х з а х о д і в і д е м о н с т р а ц і й - СКВУ з а м о в к . Щоб в е с т и д а л ь ш е с в о ю у г о д о в с ь к у п о л і т и к у , а б о щоб с т а т и п о с т о р о н і а к т и в н и х м и р ян - н е б у л о в і д в а г и . Не п о к и д а ю ч и і н т е н ц і ї с т а т и у п р о в о д і м и р я н СКВУ в и с л а в в е с н о ю м и н у л о го р о к у свою д е л е г а ц і ю , / І . Б і л и н с ь к о г о , М .С та х о в а , Й .Л и со го р а і Б. Г н а т ю к а / , д о В е р х о в н о г о А р х и є п и с к о п а . Там в і д б у л а с я н е в д а л а о с т а н н я с п р о б а СКВУ п р и й т и д о к е р м и м и р я н а м и з г о р и , ч е р е з н а м о в у й н а п і р н а В е р х о в н о г о А р х и є п и с к о п а . В і д б у л а с я т а м н е б а ж а н а з у с т р і ч д е л е г а ц і ї СКВУ з д е л е г а ц і є ю П а т р і я р х а л ь н о г о Т - в а , п і д ч а с я к о ї в и я в и л о с я , що п а н о в е з і СКВУ д о з в о л и л и с о б і о р у д у в а т и н е п е р е в і р е н и м и і н е д о к а з а н и м и з а к и дами проти ч л е н ів наш ого Т - в а , н ен ав и стю до д е я к и х п о л іт и ч н и х с е р е д о вищ, / м и р я н с ь к а к о м п е т е н ц і я ! / , т а прямими д о н о с а м и н а д е к о г о . З г і д н о з н а ш и м и в і д о м о с т я м и п р о цю а к т и в н і с т ь СКВУ о д и н ч л е н Д е л е г а ц і ї п о в о дився п ід час з у с т р іч і, в п р и сутн ості В ерховного А рхиєпископа, ар оґ а н т с ь к о . Виходячи в ін н а в іт ь не попращ ався з Верховним А рхиєпископом . З а р еп р езен тув ав ш и в и сок у к у л ь т у р у , яка пан ує на вершинах гр ом адськ оїі п ол іти ч н ої р е п р е з е н т а ц ії у к р а їн с ь к о ї д ія сп о р и , у с в о їх друкованих е н у н ц і я ц і я х СКВУ г о в о р и в п р о т е , що й о г о д е л е г а ц і я о б г о в о р ю в а л а п о л о ження наш ої ц ерк ви в У к р а їн і з В ерховним А р х и є п и с к о п о м . В ід т о д і й о г о ін т е р е с до церкви і мирян, в идн о, припинився. Д ія л ь н іс т ь Ц ер к ов н ої К о м і с і ї СКЗУ н а в е р ш и н а х п р и п и н е н о , а л е з а т е у р у х о м л е н о с и л и у Ч і к а ґ о . З ц іє ю самою ц іл л ю .

- 18 -

digitized by ukrbiblioteka.org

Український Конгресовий Комітет Америки, Інк. 3Q2 WEST 13th, STREET. N E W YORK. N. Y. 10014 Tel. WAtkins 4-5617

Дня 11 травня 1971 P* До Хвальної Крайової Управи Товариства за Патріярхальний Устрій Української Католицької Церкви До рук Голови Д-ра Зіновія Ґіля Т р е н т о н , Ню Джерзі Вельмишановний Пане* Толової * На останньому засіданню Екзекутиви Українського Конгре сового Комітету Америки, що відбулося в суботу 3«квітня цього року, присвячено багато уваги розглядові ситуації на церковному відтинкові та обмірковано дальші дії в тій справі, даючи рішучу підтримку І&рархії Української Католицької Церкви на чолі з їх Блаженством.Верховним Архиєпископои Кардиналом ЙОСИФОМч у слушних домаганнях українців католиків у діяспорі, щоби була затверджена Папою ПАВЛОМ VI Помісність Української Католицької Церкви - за вершена Патріярхатом з їх Блаженством Верховним Архиєпископом Кардиналом ЙОСИФОМ, як Першим Патріярхом у Проводі* На тому ж засіданні Д-р Богдан Шебунчак, Голова Церковної Комісії УККА, прохав звільнити його з дальшого виконування тієї функції з виправданих особистих причин, що Екзекутива прийняла до відома* Рівночасно Екзекутива просила виконувати^цей обов’я зок головства Комісії Екзекутивного Віце-Президента Йосифа Лисогора, на іцо він погодився* Виконуючи ової обов’язки Пан Йосиф Лисогір перевів ряд розмов як з Вами, Вельмишановний Пане Голово, так і з іпяями членами Крайової Управи очолюваного Вами Товариства, щоби спільно стати в оборопі^прав Української Католицької Церкви* Вислід тих розмов Пан Йосиф Лисогір зреферував на засіданні Церковної Комісії в дні 1-го цього травня* По переведеній дискусії Комісія прийняла постанову: кооптувати до Комісії Церковних Справ пред ставників Товариства за Патріярхальний Устрій Української Като лицької Церкви* Речники Комісії мають право брати участь в засі даннях Екзекутиви УККА в тих точках нарад, які торкаються справи акції установлення Українського Католицького Патріярхатуї При тому Церковна Коміоія стала на становищі, що Ваші делегати до Комісії Церковних Справ повинні мати кваліфікації делегатів на Конвенції Українського Конгресового Комітету Америки* Інформуючи про це Вас, Вельмишановний Пане Голово, просимо передати Управі Вашого Товариства наше прохання делегувати до Церковної Коміоії Ваших представників до спільної дії в справі установлення. Українського Католицького Патріярхг^1Прошу прийняти вислови моєї правдивої поягани / - 19 _ \fh-4 Іван База^к^ 4 Адміністративний Директор digitized by ukrbiblioteka.org

Відпис листа Голови Т-ва до УККА Трентон,

28 лис т о п а д а

1971р.

Вельмишановний Пан ІванБазарко Директор Канцелярії УККА Ню Йорк, Н.Й. Вельмишановний Пане Директоре! Вибачаюсь, що на листа -від 11 травня цього року відповідаю щойно тепер. Активність нашого товариства у травні, (свячення двох єпископів та З ’їзд Мирян), пізніше вакацийний час, в якому не відбувалися засідання Управи, а тепер знова відбулися події в Римі, які вимагали від нас усіх максимум зусиль - не дозволили на це, щоб приготовити відповідь. У першому абзаці Вашого листа була певна неточність. Наводячи суть становища УККА до церковних справ, висловлену в "рішучій під держці ієрархії УКЦеркви на чолі із їх Блаженством" і т. д . , не зважаючи на те, що частина ієрархії ігнорувала факт наявности "на чолі" їх Блаженства... і творила поза Його плечі доконані факти церковно-правної натури без Його відома, Ви дали доказ, що, в най кращому випадку, піддержували обі спірні сторони, а на практиці більше піддержували акції місцевої частини ієрархії, які були шкід ливі для змагань за помісність. Але цей епізод історія вже спростувала. В основній частині Вашого листа знаходимо бажання спільно з нами стати в обороні прав УКЦеркви, для чого Церковна Комісія УККА перевела постанову кооптувати до неї представників нашого товарис тва. Ми не знаємо легального статуту Церковної Комісії УККА, ані докладніше її програмових засад, на чому мала б базуватись спів праця Комісії з нашим товариством. Але нам виглядає, що наші пред ставники, кооптовані до Церковної Комісії титулом посідання квалі фікацій делегата конвенції' УККА, сталиб інтегральною частиної Вашої організації, і "спільність" була б тут дуже однобока. На цю тему ми вже читали декілька заяв УККА і СКВУ. як також і других політичних сил - складових частин УККА і СКВУ. Йшлося про переведення нас на "громадську базу", ніби то наше товариство складається не з громадян. Ви також мабуть є свідомі того, що легально Ви дієте в засягу інтересів платників національного датку. Наше товариство не обмежується до них, але й репрезентує других, що не бажали б асоціюватися із УККА . УККА є домовленням політичних сил для полі тичних цілей. Ми ж сепаруємося від політичних сил тому, щоб політич ні переконання не ділили нашого товариства в нутрі.' Ви пропонуєте речникам Церковної Комісії (хто, коли і як їх творить?) обмежену участь в нарадах Екзекутиаи УККА. Не так давно Ви прийняли туди речників другого товариства, без, жадних обмежень, і це вказує на дискримінацію, та на неясність в тому, хто, кого й коли може репрезентувати на Екзекутиві УККА. Жадній здоровій органі зації не варто в таку ситуацію вмішуватися, де не якась приписана конституанта, а радше політичні розрахунки тих що при владі, децидують хто чим має бути, а чим не бути. Я думаю, що Вам також видно, як в нашій громаді політичні групи стараються різними недопускаємими засобами домінувати, або "перебрати" другі організації. Від тих аморальних тенденцій ми держатимемо наше товариство здалеку. Хоч я навів Вам арґумеити для обстояння незалежности мирянсь- 20 -

digitized by ukrbiblioteka.org

кого руху, то було б зовсім нерозумно відповісти на Вашого листа неґативно. Наше' товариство виросло й здобуло йершок своєї діяльности лиш на базі співпраці, або на базі симпатій до нього других незалежних товариств. Маючи цей переконуючий доказ пропоную Вашій хвальній організації повну нашу консультацію в дійових справах, в любий час і на любому форумі, як лиш одержимо запрошення. Представники Крайової Управи завжди служитимуть Вам повними інформаціями і*ро наші акції. При цій нагоді вони користатимуть також із піддержки, яку Ваша організація зможе офірувати.

* Із наведених на попередніх сторінках двох листів шановний читач зуміє виробити собі о б ’єктивну опінію про різницю засадничих стано вищ між нашим товариством і УККА. Через те, що преса естаблішменту уживала тих лиртів за базу до твердження, що наше Т-ва відмовилось від участи в Церковній Комісії УККА, стверджуємо, що саме таке по відомлення без ближчого пояснення і уточнення становищ є облудним. Преса естаблішменту цілево здержалась від аналітичного перегляду факторів і промовчала згоду нашого Т-ва до повної консультації,бо інакше то не можливо було б ствердити,що воно відмовилось від учас ти в Церковній Комісії. Квалітативні вимоги до представників нашого Т-ва зводили практичну участь Т-ва в Церковній Комісії до нуля. Цер ковна Комісія нічого не вирішує, лиш радить.Через це статутові спра ви нашого Т - в а ‘ішли б на вирішення до Екзекутиви УККА, де, згідно з інструкцією ч. 12 нашому Т—ву належав би тільки один голос, і то обмежений тільки до церковно-мирянських справ. Практично то справи, які у нас статутово належать до вирішення вибраним нашим членством органам перейшли б на вирішення нечлені'в нашого Т-ва у Екзекутиві УККА. Наші делеґати не тільки зіґнорували б статут і правопорядок, але знехтували б волю членства, яке їх вибрало. І тому друковане у пресі твердження про відмову нашого Т-ва,без пояснення фундаменталь них елементів правопорядку, було цілезо односторонним і однобоким. Суспільству не пояснено також як дискримінуючою була пропозиція УККА. Організації - члени УККА, які мають своїх представників у Ек зекутиві і других комісіях ніколи предмету своєї статутової діяльности не дають на вирішення УККА. Натомість усі радо занимались би справами нашого статутового Т-ва. Ствердивши тенденційність УККА і преси, яка йому служить, у про голошенні нашої ніби відмови слід також мати на увазі, що УККА прак тично не прийняв пропозиції нашого Т-ва про тісну консультацію, у висліді якої могло б було дійти до ділових стосунків між тими орга нізаціями. Очевидно, співпраця не була ціллю звернення УККА до на шого Т-ва. Іншу незручність для нашого Т-ва у невияснених стосунках із Цер ковною Комісією УККА створює незаперечне підпорядкування її не тільки її зверхньому тілу - Екзекутиві УККА, але, мабуть, прямо і посередньо через неї /Екзекутиву/ такій же комісії СКВУ,/якщо така ще є/, й тоді цілому СКВУ. Коли взяти до пильної уваги факт, що СКВУ є також фору мом мвсенароднього"апробування завжди попередньо зроблених договорень відповідних політичних сил,/ тобто фактично децидуючих сил/, то нашому Т-ву припадає дуже невисокий .рівень, з чотири-поверховою зверхністю немирянських політичних сил. - 21 -

digitized by ukrbiblioteka.org

Василь Пасічняк

ПРО ПРИЧИНИ ПАТРІЯРХАЛЬНОГО РУХУ МИРЯН ТА ЙОГО ПРОТИВНИКІВ Н епорозуміння між єпископами УКЦеркви і мирянами з а іс н у в а л и у в и с л ід і змагань за п а т р ія р х а т УКЦеркви. Д еякі владики в ЗСА дальше не стар аю ться про замирення і в ід н о в у д о в ір я мирян до се б е , хоч йо го можна о сягн ути через р е а л із а ц ію прав УКЦеркви та ї х власних си нодальних р іш ен ь, я к і вони п ід п и са л и і я к і дальше ще о чікую ть на урядове зарядження владик. Ц і непорозум іння почалися в 1964- р . т о д і, коли миряни з а р е а ґ у в а ли на від хи л ен н я отцями Другого В атиканського Собору вн еску Вер ховного Архиєпископа УКЦеркви, щ оби"Києво-Галицьку Митрополію п ід н ести до г ід н о с т и п а т р ія р х а т у " і почали сл а ти п е т и ц ії до папи Пав ла V I в с п р а в і створення п а т р ія р х а т у УКЦеркви. Владики цього почи ну мирян не одобрили, а н а т о м іс т ь с п о н у к а н і ін с т р у к ц ія м и К онґреґа ц і ї для С х ід н іх Католицьких Церков, ста р а л и ся припинити всяку акцію за п а т р ія р х а т УКЦеркви /л и с т и митрополита А м врозія до с в о їх о т ц ів духовних, 1965 р . Л М и р я н и с к о р о д о в і д а л и с я , що н е ґ а т и в н а п о с т а в а в а т и к а н с ь к и х р і ш а ючих м уж ів про п о л іт и к у А п о с т о л ь с ь к о ї С т о л и ц і до в стан овлен ня* п а т р і я р х а т у УКЦеркви б у л а в и с л і д о м з а х о д і в м о с к о в с ь к о г о д е р ж а в н о г о у р я д у , яки й х о ч е з л і к в і д у в а т и УКЦеркву т а к о ж і п о з а У к р а їн о ю і т о м у в он и не оправдали н а д м ір н о ї льояльности с в о їх владик до нельояльних про в і д н и к і в В а т и к а н у с у п р о т и УКЦеркви. /Ч и т а й В ік т о р а П о с п іш іл я : С та р а н н я з а п а т р і я р х а т УКЦеркви, с т . 2 4 , Ф іл я д е л ь ф ія , 1 9 7 1 Р * /*

П роватиканське становище владик підтрим али були поодинокі д ія ч і деяких у к р а їн с ь к и х громадських о р г а н із а ц ій , я к і сп о ча тку не вловили з а т ій Москви проти УКЦеркви і ї ї п а т р ія р х а т у засобами ін с т р у к ц ій Ватикану до у к р а їн с ь к и х владик. У к р а їн с ь к і п р о в ід н і миряни оцінили ц і настанови як зломання льо яльн о сти і в ір н о с т и У К Ц еркві. Тому вони с а м і на прю о п і н і ї владик і згад ани х д ія ч ів стан ул и в обороні УКЦеркви і почали змаг за в с т а новлення ї ї п а т р ія р х а т у . Для ц е ї ц і л і вони почали о р га н із у в а т и п а т р ія р х а л ь н і^ к о м іт е т и . Перший П атріярхальн и й К о м іте т п о ста в л іт о м 1964 р . в Ню Йорку за ін іц ія т и в о ю проф. Миколи Ч убатого і ред. Ва силя Качмара. В цьому самому р о ц і миряни ЗСА з о р га н із у в а л и п о д іб н і к о м іт е т и в м іс т а х : Нюарку, Ню Г е й в е н і, Га р тф о р д і, Б алти м о рі, К л ів л е н д і, Ч ік а ґ о і В аш и нґтоні. В 1965 Р* ц і к о м іт е т и о б ’ єдналися в К о м іт е т К иєво-Галицького П а т р ія р х а т у з головою д -р Богданом Шебунчаком. Цей к о м іт е т весною 1966 р . п е р е о р га н із у в а в с я в с т а т у т о в е Крайове Товариство за П а т р і ярхат У к р а їн с ь к о ї К ато л и ц ько ї Церкви. В ч е р г о в о с т і д в о р іч н и х к а д е н ц ій Крайове Т -в о очолювали: ред. Василь П а с іч н я к , ред. Василь Качмар, д -р З и н о вій Ґ іл ь , а тепер д -р Мирослав Навроцький. В 1967 р» К о м іте ти Оборони Мови і Т радицій У к р а їн с ь к о ї Католиць к о ї Церкви, я к і п о ста ли в роках в ід 1964 р . , о б ’ єдналися в Цент ральний К о м іт е т Оборони Т рад и цій і Мови У к р а їн с ь к о ї К ато л и ц ько ї Церкви, з головою проф. Богданом Попелем. С в іт о в е Товариство -за П атр іяр хальн и й У с т р ій У к р а їн с ь к о ї К ато л и ц ько ї Церкви, якого ідею ство р ен н я подав був перший голова Крайового Т -в а на з а с ід а н н і його управи весною 1966 р . , з о р га н із у в а л а К о м іс ія К рай ової Управи Т - в а ' і ч іл ь н і м и рян ські д ія ч і в Е в р о п і, А в с т р а л ії і П ів д е н н ій Америці в р о ц і 1968. Це Т -в о очолює д -р Володимир Пушкар. Д ія л ь н іс т ь Крайового Т -в а і Центального К о м іт е т у загально в ід о ма. Вона спи ралася виключно на силу незалежних у к р а їн с ь к и х мирян, - 22 -

digitized by ukrbiblioteka.org

ц іх у в а л а с я безкомпромісовими і рішучими виступами проти м а н іп у л я ц ії правами УКЦеркви та ви ступала проти порушень цих прав тими у к р а їн ськими д ія ч а м и , я к і св о їм и виступами вносили д е з о р іє н та ц ію в у к р а їн сь к е с у с п іл ь с т в о з і шкодою для р ід н о ї Церкви. Тому т і в с і , проти д ій яких ц і ви ступи були сп р я м о в а н і, не злю били Крайового Т о ва р и ства . Однак д ія л ь н іс т ь Т -в а зрушила с о в іс т ь за га л у мирян і б о га ть о х св я щ е н и ків , я к і п ід трим али а к ц і ї Т -в а . Н е х іт ь о п о н е н тів до Т -в а з наведених вище причин, сполучених в додатку з особистими і груповими а м б іц ія м и , подиктувала їм творити р і з н і о р г а н із а ц ії у п роти вагу до Крайового Т -в а . В н а д і-ї о ся гн у ти цю свою ц іл ь , вони з о р г а н із у в а л и : Координаційний К о м іте т У к р а їн с ь ких О р г а н із а ц ій за П а т р ія р х а т УКЦеркви в К ан а д і і ЗСА, Раду Громад с ь к о ї Д і ї за П а тр ія р х а т УКЦеркви в Ч ік а ґ о і ч ік а ґ ів с ь к у Крайову Раду У к р а їн с ь к и х О р га н із а ц ій за П а тр ія р х а т УКЦеркви т а , о ста то ч н о , К о м ісію П атріярш ого Фонду в Ч ік а ґ о . Арґумент і н і ц і я т о р і в цих б а га ть о х о р г а н із а ц ій про т е , що вони творили ї х тому, бо н е могли у в ій т и до Крайового Т -в а , яке о б ’ єднує лише ф ізи чн и х ч л е н ів , є неслушне, бо ц і о р г а н із а ц ії могли боротися за п а т р ія р ш і права УКЦеркви в церковних к о м іс ія х при УККА і СКВУ, яких вони були і є членами. Якщо би в цих і н і ц і я т о р і в була добра воля, то вони могли би були с т а т и членами С в іт о в о г о Т -в а за П а т р ія р хальний У с т р ій УКЦеркви, яке о б ’ єднує правних ч л е н ів . Творенню цих о р г а н із а ц ій сприяли також д е я к і владики, як це о с танньо п ід тве р д и л о благословення для ч ік а ґ ів с ь к о ї К рай ово ї Ради владик Ярослава Ґабра і Василя Л остина4 у в ід р із н е н н і до становища Голови Синоду Верховного Архиєпископа Иосифа V I I , який відрадж ував ін іц ія т о р а м Творити Крайову Раду в Ч ік а ґ о , маючи на у в а з і н е п о т р іб не розпорошення у к р а їн с ь к о го п о т е н ц ія л у . Д ія ч і у к р а їн с ь к и х о р г а н із а ц ій п о ви н н і п ід тр и м у ва ти змагання за п а тр ія р х а л ь н и й у с т р ій УКЦеркви, однак творення ними о р г а н із а ц ії о р г а н із а ц ій є н е д о ц іл ь н е , бо так а о р г а н із а ц ія спричинює заколот і д е з о р іє н та ц ію серед у к р а їн с ь к и х мирян і дублює працю мирянського Р уху. С та ту ти у к р а їн с ь к и х о р г а н із а ц ій не уповажнюють ї х н і х д ія ч ів тв о рити н о в і п а т р ія р ш і о р г а н із а ц ії. Легковаження власних с т а т у т ів про відними людьми мусить доводити до н епорозум інь серед їх н ь о го член с т в а і у к р а їн с ь к о ї громади. Якщо д і я ч і у к р а їн с ь к и х о р г а н із а ц ій направду хочуть приєднати для р е а л із а ц ії самоуправи УКЦеркви ти х , я к і без наших прохань п о ви н н і це робити та я к і ще й тепер вед уть п о д в ій н у т а к т и к у , то це можна би о ся гн у ти чесною співпрацею і згодою гром адських д ія ч ів з м ирянськими д ія ч а м и . Якщо б ця згода н аступила і якщо б гр о м а д сь к і д ія ч і морально п ід трймали плян Т -в а , який воно тримає в з а в іш е н н і, то т о д і п а т р ія р х а л ь ний у с т р ій в УКЦ еркві напевно був би з р е а л ізо в а н и й . Д еякі в а т и к а н с ь к і е к у м е н істи - партнери д ія л о г ів з Москвою вже тв е р д я ть , що " у к р а їн с ь к і п а тр ія р х а л ь н и к и с а м і себе пожеруть і тому немає потреби п р и свячувати у в а гу б о р о ть б і мирянського руху за п а т р ія р х а т УКЦеркви". Тому між д іячам и мирян і д іячам и гром адських о р г а н із а ц ій мусить д ій т и до замирення, згоди і д іє в о ї с п ів п р а ц і в спр авах п а т р ія р х а т у , мимо протилежних в и с т у п ів поодиноких людей. Хоч ц і ви ступи є оправ д а н і прикрим минулим, то однак добро Церкви й народу на це не д о з во л яє. Треба нам у с ім п о с т ій н о пам ’ я та ти зазив Голови УКЦеркви Иосифа V I I , що "де згода - там п е р е м о га ". digitized by ukrbiblioteka.org

Мирослав Субтельний

ДО ПИТАННЯ УПРАВНЕННЯ ПРЕДСТАВНИКІВ ОРГАНІЗАЦІЙ НА ЧІКАҐІВСЬКІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ "Конф еренція У к р а їн сь к и х Ц ентральних О р г а н із а ц ій " в Ч ік а ґ о зв у чить у п р о п а ґа н д і д оси ть приємно й н а в іт ь відображ ує я к у сь сф едеровану си л у . Одначе, коли на цю силу глянути з гром адського чи п р а в ного а с п е к т ів , ви я вл я ть ся п е в н і н е я с н о с т і, хаос і н е к о м п е т е н т н іс т ь . Насамперед, кожна о р г а н із а ц ія побудована й базує свою д ія л ь н іс т ь на своєму с т а т у т і . С та ту т в кож ній п р а в о в ій о р г а н із а ц ії м у с ів би бути схвалений загально від повід н ою к іл ь к іс т ю чл ен ства о р г а н із а ц ії, і кож ній у п р а в і т а к о ї о р г а н із а ц ії не в іл ь н о ін іц ію в а т и жадної а к ц і ї , що не є приписана ст а ту то м , а н і в т я га т и о р га н із а ц ію до існ ую чи х т а ких а к ц ій . Вийняток може творити конф еренція ід е о л о г іч н о однородних о р г а н із а ц ій , або дозволена ста ту та м и ф едерація певних о р г а н із а ц ій . В одному і другому випадку мотивами таки х п о з а -с т а т у т о в и х з іб р а н ь були б о д н а ко ві з а ін те р е с у в а н н я тих о р г а н із а ц ій у п р ед м еті нарад, що знову ж від о б р а ж ен і в с т а т у т а х даних у ч а с н и к ів . З леґального бо ку недопускаємим є д е л е га т о в і о р г а н із а ц ії брати у ч а с т ь у конферен ц і ї і творити я к іс ь д р у г і к о н с т р у к ц ії, що не мають н іч о г о с п іл ь н о г о з ї ї с т а т у т о м . А вже з б ір о р г а н із а ц ій , я к і на к о н ф е р е н ц ії з о в с ім не займаються св о їм и статуто ви м и справами, але обговорюють с т а т у т о в і справи ін ш о ї, н е п р и су тн ь о ї на з б о р і о р г а н із а ц ії і роблять п о ста н о ви правного хар актер у - це дивогляд, який ледви чи в іншому н а р о д і, в н е у к р а їн сь ко м у , м іг би ви тво р и ти ся . Нормально кожний член о р г а н із а ц ії го лосує за вибором управи й тим уповноважнює ї ї вести с т а т у т о в і д іл а . Якщо така управа в із ь м е с о б і право реп р езен тувати даного члена в д іл я н ц і, до я к о ї в ін ї ї не уповажнив, то це вже справа суд о ва , і в правовому с у с п іл ь с т в і дуже скоро т а к і р е ч і полагоджують. П р и п у стім , що т у т йшлося б про п е в н і п о з а с т а т у т о в і м а т е р ія л ь н і зо б о в ’ яза н н я . Чи тих справ не реґулює ци в іл ь н и й кодекс? Але у наш ій гром ад і кожний уповноважений до в с ь о го , і кожному все можна. Традиційне г у л я й п іл л я .. . Коли н а в іт ь залишити предмет к о н ф е р е н ц ії, а зверн ути ся до прав ного з а с я гу ц і є ї а к ц і ї , то кожний д елеґат може брати в ід п о в ід а л ь н іс т ь за п о ста н о в и , що зо б о в’ язую ть лиш ч л е н ів , яких в ін р епрезен т у є . І більш е н ік о г о . У с і 24 о р г а н із а ц ії могли б мати п р е т е н с ії, що ї х н і постанови в Ч ік а ґ о , й створен а ними "Р а д а ", може бути в и з нана лиш членством тих о р г а н із а ц ій . Але чи та к є? "Рада" ч у є ть ся покликаною до у с і х мирян у ЗСА, н а в іт ь ти х , що до о р г а н із а ц ій -у ч а с * н и к ів н ік о л и не належали. Щоб підвищ ити трохи а в о ї к в а л іф ік а ц ії, ін іц ія т о р и скликали "Ц е н тр а л ь н і з а га л ь н о -гр о м а д с ь к і о р г а н і з а ц ії " . Коли "ц е н т р а л ь н іс т ь " т у т дуже поплутана /ж ін к и ООЧСУ, саме ООЧСУ, також УККА і н а в іт ь СКВУ - у с і ц і о р г а н із а ц ії - ц е н т р а л ь н і!/, то прикметник "з а г а л ь н о громадський" не в ід п о в ід а є з о в с ім . Кожна і з о р г а н із а ц ій -у ч а с н и к ів реп р езен тує лиш части ну громади, а не з а га л , і н а в іт ь у с і 24 о р га н і з а ц і ї разом не можуть бути загальн о -гром ад ськи м и , бо є більш е як 24 о р г а н із а ц ії поза їх н ім за ся го м . Тому у с і ц і в и с о к о -п ід са д ж е н і назви у п р о п а ґа н д і важать одне, а в р е а л ь н о с т і д р у ге . Значно менша. Велика шкода, що народ приймає усю цю п о в ін ь б е з з м іс т о в и х висо ких означень безкри тично, та що н іх т о н а в іт ь не звернув у в а ги на т е , що в УККА іс н у є Церковна К о м іс ія , яка має мандат принайменше с о т н і р із н и х о р г а н із а ц ій . /Г о в о р ім о вже їхньою т е р м ін о л о г іє ю /. Т о д і 24 і з ц і є ї с о т н і о р г а н із а ц ій з іб р а л и ся в Ч ік а ґ о і створили д р уге леґальне т іл о , з тотожними як Церковна К о м іс ія УККА ц іл я м и . - 24 -

digitized by ukrbiblioteka.org

П редставник УККА є го стем при тому. Якщо УККА є правовою о р г а н із а ц ією і коли части н а його ч л е н ів переносить части н у його ком петенц ій на з о в с ім ін ш е , незалежне в ід УККА форум, то на це треба було яко го сь ріш ення в ід п о в ід н и х с т а т у т о в и х о р г а н ів УККА. Чи воно було? Чи зрозум ію ть колись приналежні до УККА ч е с н і люди, що це є н а р а з і не зр о зум іли й п о л іти ч н и й т р ік , базований на повному н е у ц т в і й іґ н о р а ц і ї якихнебудь м ін ім а л ь н и х норм гром адського правопорядку? Коли придивимося до таки х о р г а н із а ц ій , що п о ви н н і бути принайменше ін д и ф е р е н тн і до таки х с у с п іл ь н и х д и в о гл я д ів , як нпр. П л а ст, Б іб л іо т е к а р і, СУА, Кооператори чи ін ш і, то побачимо там їхню активну у ч а с т ь . Чи подумали нпр. представники П л а сту , що б іл ь ш іс т ь його моло д і , і ї ї б а т ь к ів , є активними членами П а тр ія р х а л ьн о го Т -в а і можуть п р оти ви ти ся у ч а с т і ц і є ї о р г а н із а ц ії у т а к ій н е п л а с т о в ій а к ц ії ? Та кож і СУА, з яким вже були п е в н і і с т о р і ї . Початково СУА був с п ів о р га н із а то р о м колишнього ’’П атр іяр хальн о го К о м іт е т у " , а п о тім з н е в и яснених причин ви ступи в з н ь о го , о п іс л я на прохання нашого Т -в а зробити дещо д л я добра п а тр ія р х а л ь н о го руху с а м о с т ій н о , з в л а с н о ї о р г а н із а ц ій н о ї бази , була від м о ва , тому, що СУА має р ізн о к о н ф е сій н е ч л е н ств о . А ту т нагло вже р із н о к о н ф е с ій н іс т ь не ста л а на переш коді, коли прийшлося творити конкуренційне до нас то в а р и ств о . Чи не варто було СУА перед тим зап и та ти ся о п і н і ї у ти х с в о їх членкинь, я к і є а к т и в н і у нашому Т - в і , або ч о л о в ік и яких працюють там? Видно, що у П л а с т і, як і з СУА п р о в ід не керм ується о п ін іє ю сво го ч л е н ств а , але д іє поза його плечима з г ід н о з власними неясними поглядами.Ц е му с и т ь бути вра'ховане на м айбутнє, бо о б і ц і о р г а н із а ц ії існ у ю ть кош тами і працею ти х людей, погляди яких вони ц іл к о в и то нехтую ть. А н а в іт ь коли залишити ї х н і в н у т р іш н і від н о си н и , то с л ід пам ’ я т а т и , що проводи таки х о р г а н із а ц ій знали добре про іс н у в а н н я , ц іл і й а к ц і ї П а тр ія р х а л ь н о го Т о ва р и ства , і заки ви слати д е л е ґа та до Ч і к а ґ ів с ь к о ї д и в е р с ії, с л ід було яко сь з ним п о к о н с у л ь ту в а ти с я . Нашим членам, знову, с л ід п р о в ір и ти , чи ї х н і погляди і змагання до право порядку в наш ій Ц е р к в і репрезентує й веде наше Т -в о , чи П л а ст, СУА й Б іб л іо т е к а р і. Це с л ід вияснити якнайскорш е, щоб участю ти х к іл ь кох неоправданих д е л е ґ а ц ій в Ч ік а ґ о не закривати д ій с н и х спричинник і в а н а р х ії,, а п о казати ї х у повному с в і т л і хто вони є . В к ін ц і с л ід звернути у в а гу ще й на такий ф акт, що серед у ч а с н и к ів ч ік а ґ ів с ь к о ї К о н ф ер ен ц ії не було н і одного представника р е л іг ій н и х а н і церковних о р г а н із а ц ій . Це абсурд, що до мирянських і церковних справ саме покликаю ться в б іл ь ш о с т і п о л іт и ч н і ф у н к ц іо н е р і, прикрив шися кіл ь ко м а поплентачами, а іґн о р у ю ть ся при тому люди й о р г а н із а ц і ї , я к і до цього п р кл и к а н і п ер ш і. Ін іц ія т о 'р и сором ляться подати нар о д о ві до в ід о м а , що б а га то о р г а н із а ц ій відм овилися в ід у ч а сти в К о н ф ер ен ц ії й чому. Вони зав зя л и сь лиш "поширити” мирянський рух, який Богу д я к у в а ти , іс н у є активний і працьовитий, а не звертаю ть у в а ги на т е , що ось на приклад Укр. Х ристиянський Рух потребував би я к о го сь "пош ирення". Але туди вони не п р у т ь с я . Християнський Рух має б агато ширшу базу й програму д і ї для добра наш ої Церкви, як П атр іяр х а л ьн е Т -в о , але це ї х не захоплює. їм треба таки п а т р ія р хальний р ух. Для я к о ї ц і л і ?

digitized by ukrbiblioteka.org

Д р . Р о м ан О с ін ч у к Ч О М У М И ВИЙШЛИ З КООРДИНАЦІЙНОГО КОМІТЕТУ В ТОРОНТІ?

Н а о с т а н н і х З а г а л ь н и х З б о р а х / З ’ ї з д у Д е л е ґ а т і в / Т—в а з а П а т ^ р і я р х а л ь н и й У с т р і й У К Ц е р к в и в: ЗСА д е л е ґ а в и в і д у с і х в і д д і л і в Т—в а з ц і л о ї А м е р и к и в и р і ш и в і д к л и к а т и с в о ї х п р е д с т а в н и к і в д о т.звї. К о о р д и н а ц і й н о г о К о м і т е т у У к р . О р г а н і з а ц і й К а н а д и й ЗСА з а з д і й с н е н н я : П а т р і я р х а т у УКЦ у Т о р о н т і / К . К . / . Х о ч н е б у л о ж а д н и х з а п и т і в у с п р а ві. ц ь о т о р іш е н н я в і д ш и р ок ого к р у г а наших ч и та ч зів , т о в с е так и п о дам о д е к іл ь к а критичних за в в а г до д ія л ь н о с т и та с п ів п р а ц і К .К . і з н а ш и м Т—в о м , з о г л я д у н а д е я к і п о д і ї , що з а і с н у в а л и н е д а в н о , я к н а с л і д о к т і є ї д і я л ь н о с т и т а ініціативи К . К , , а я к і н а ш м и р я н с ь к и й р у х не п оси л ю ю т ь , а радш е н а в п а к и п о с л а б л ю ю т ь , чи н а в і т ь с т а р а ю т ь с я р о з бити й о г о . Вже с а м е т в о р е н н я К . К . в і д б у л о с я у д о с и т ь д и в н и х о б с т а в и н а х . Т о д і , , к о л и Т - в о з а П . У . б і л я 5 р о к і в д і я л о н а т е р е н і ЗСА т а з о р г а н і з у вало д о с и т ь сильний мирянський рух / б і л я 12 в і д д і л і в Т -в а та дея к у к і л ь к і с т ь м у ж і в д о в і р я ч и з в ’ я з к о в и х і з Т —в о м п о ц і л і й м а й ж е А м е р и ц і / , т а на т е р е н і К а н а д и , д е був більш сп ри ятл ивий ґр у н т для т а к о г о р у х у , в і н п о ч а в п р и б и р а т и д е я к і о р г а н і з о в а н і форми щойно п і с л я IV А р хиєп и ск оп ськ ого Синоду п ід к ін ец ь 1 9 6 9 р ок у. Т о д і п о ста л а в Торон т і Рада громадських о р г а н іза ц ій за творення п ат р ія р х а ту , зр а зу ж к о н т р о л ь о в а н а п о л і т и ч н о - п а р т і й н и м и ч и н н и к а м и . Дещо п і з н і ш е гоотова ц іє ї' Ради в п о р о зу м ін н і з деякими д ія ч а м и і з Г р ом адсь к ого К о м ітету ак ц ій за П а тр ія р хат у м і с т і Ч ік а ґо скликав на ден ь 7 - 8 бер езн я 1 9 7 0 р . д о Т о р о н т а к о н ф е р е н ц ію не д е л е ґ а т і в і і с н у ю ч и х вже т о д і ми— рян ськи х о р г а н і з а ц і й , так и х як Т -в о з а П .У .,Г р о м .К о м .А к ц ій з а Пат р і я р х а т у Ч і к а ґ о т а . Т - в а О б о р о н и О б р я д у й Т р а д и ц і й УКЦ у ЗСА й К а н а д і , а л е д і я ч і в * м и р я н с ь к о г о р у х у в, К а н а д і т а З С Л п е р с о н а л ь н о , д л я о б м ір к у в а н н я а к ц і ї в о б о р о н і прав н аш ої Церкви т а з а с т в о р е н н я П ат р ія р х а ту . І ц і к а в о , що в п і д г о т о в ц і д о т а к о Н п о в а ж н о ї а к ц і ї п а н о в е з Т о р о н т а не с т а р а л и с я к о н с у л ь т у в а т и с ь і з існ у ю ч и м вже к і л ь к а р о к і в на т е р е н і ЗС А Т —в о м з а П . У . , л иш з л ь о к а л ь н о ю о р г а н і з а ц і є ю ; т а к о г о ж х а р а к т е р у в м і с т і Ч ік а ґ о . П роте за п р о ш ен і д і я ч і і з наш ого Т -в а з о г л я д у н а т а к у в а ж н у с п р а в у в з я л и у ч а с т ь у т і й к о н ф е р е н ц і й ! в н а д і ї ' , що це може п р и в е с т и д о з м іц н е н н я п о з и ц і й м и р я н с ь к о г о р у х у т а к о о р д и н а ц і ї с п і л ь н и х д і й н а т е р е н і п і в н і ч н о ї А м е р и к и . На ж а л ь с п о д і в а н о ї к о о р д и н а ц і ї н е б у л о н і к о л и . К о н ф е р е н ц і я б у л а т а к з о р г а н і з о в а н а , що п р о м е т о д и с п і л ь н и х а к ц і й чи к о о р д и н а ц і й м и р я н с ь к и х о р г а н і з а ц і й н е було ч а с у , т а може й не б у л о о х о т и г о в о р и т и .З п о с п іх о м с т в о р е н а там с п е ц ія л ь н а К о м іс ія о г о л о с и л а ск л а д п р е з и д і ї К .К . у так ом у п о р я д к у : г о л о в а д - р Ю.. П е л е х з Т о р о н т а , п е р ш и й з а с т у п н и к § - р Ю . Г о р о д и л о в с ь к и й а Ч і к а ґ о , д р у г и й з а с т у п н и к д - р Р . О с ін ч у к з Н ю -И орку, а с е р е т а р і м ґ р . Е . Мастикаш з Т о р о н т а т а р е д . М .Д енисю к з Ч і к а ґ о . До ш иршої П р е з и д і ї , п о б і ч ін ш и х , в в е д е н о і з наших п р е д с т а в н и к ів : р е д .В .К а ч м а р я ,т о д іш н ь о г о ) Г о л о в у Т - в а з а П . У . з Н ю а р к у т а с л . п . р е д . Р . К р и ш т а л ь с ь к о г о з< Н ю а р к у в і д с в і т о в о г о Т - в а з а П . У . З С А , а н о в а у п р а в а д е л е ґ у в а л а д —р а М . Н а в — р о ц ь к о го до п р е з и д і ї К .К . Не з в а ж а ю ч и н а ц е , що б і л ь ш і с т ь у ч а с н и к і в з К а н а д и т а ЗСА у с в о їх ви ступ ах заявлялася не за створ ен ня я к огось кермую чого, але р а д ш е лиш к о о р д и н а ц і й н о г о о с е р е д к у і н а в і т ь п і д і б р а л а н а з в у " К о о р д и н ац ій н и й К о м іт е т " , а голова' К .К . н е о д н о к р а т н о у с в о ї х л и с т а х п ід твердж ував за в д а н н я К .К . як к о о р д и н а ц ій н о г о о с е р е д к у , то д і я л ь н іс т ь К . К . в ж е в і д с а м о т о п о ч а т к у в к а з у в а л а н а що і н ш е . Д е я к а , х о ч дуже

26 -

digitized by ukrbiblioteka.org

скупа д ія л ь н іс т ь К .К . виявила, чи с та р а л а с ь ви яви ти, з о в с ім інш у форму я к о го с ь надрядного чи кермуючого чинника. Про це явно го в о рили представники К .К . на спіл ьн о м у з а с ід а н н і з представниками Т—ва в Ню-Йорку, дня 29 с іч н я 1971 Р* П ів то р а ,м іся ц я г п іс л я створення К.К* його п р е з и д ія скл и кала в к в і т н і 1970 р . у Д іт р о й т і гр о м а д сь к і Збори, Ц і Збори були с к л и к а н і без по ро зум ін н я з членами п р е з и д ії нашого Т—ва , без порозум іння на в і т ь і з головою* д іт р о й т с ь к о г о в ід д іл у , а о р г а н із а ц ію тих З б о р ів передали г о л о в і ф ід ії. УККА, того УККА, яке т о д і в наш ій ц е р к о в н ій с п р а в і не брало жадної, а к т и в н о ї у ч а с т и , а д е я к і члени його е к з е к у тиви н а в іт ь явно цю. акцію поборювали. Мене, як "д р у го го ” з а с т у п ника голови К .К . п р е зи д ія не к о н сул ьтув ал а перед Зборами, лиш по відом ила про ц е, що т а к і Збори мають в ід б у т и с я . Інш их ч л е н ів прези д і ї повідомлено в о с т а н н іх 2 чи 3 -о х д н ях. Вже на тих перших Зборах К .К . пр о сував ідею творення на т е р е н ! ЗСА яки хсь громадських рад за П а т р іа р х а т , т а без апробати у с і х ч л е н ів п р е з и д ії К .К . почав н а в іт ь р о зси л ати проект с т а т у т у для таки х р ад . Чи це говорила про коорди^ н а ц і» ? Чи я? це не п ід р и в ал о вже існ у ю ч о го о р га н із о в а н о го мирянського руху в ЗСА? В п о д іб н и й с п о с іб були також с к л и к а н і Збори чи наради в К л ів л е н д і. Без попереднього переговорення і з членами п р е з и д ії К . К . , та знову з поминенням к о м п е т е н ц ії голови м ісц е в о го в ід д іл у Т -в а . На нарадах за м ість , говорити про так п о т р іб н у т о д і координацію у с і х ми— рянських с и л , то звернено у в а гу на кооптацію до К .К . нових людей, особливо і з п о л іт и ч н о -п а р т ій н о г о е ста б л іш м е н ту . Але п р и яв н і там го лова. К р а є в о ї Управи Т—в а , м ісц еви й головіа в ід д іл у та ін ш і м и р я н сь к і д і я ч і с в о їм и виступами звели б агато згад аних з а м ір іш К .К . у н ів е ц ь . Не мож&а говорити про координацію й т о д і, коли дня 16 грудня. 1970 р . у Т о р о н т і в ід б у л а нараду з то д іш н ім головою к о м іс і х для цер ковних спр ав УККА,д-ром Шебунчаком т а секретарем УККА р е д .І.Б ііл и н с ь — ким., у в и с л ід і я к о ї о п уб лікован о к о м у н ік а т пра " ’п о тр еб у існ у в а н н я . К .К . на б а з і в сегр а м ад сько го у к р а їн с ь к о г о п р ед ста вн и ц тва ” . Очевидно, що такий крок К . К . , зговорю ватись п оза плечима св о го п артн ера, Т -в а за П .У . ЗСА, з представниками інш ого Т -в а того ж терену т а щей без попереднього порозум іння з Управою Т -в а чи членами п р е з и д ії К .К . і з то го ж Т -в а , був нечуваним явним порушенням заса д к о о р д и н а ц ії д л я я к о ї. К .К . був:; ство р е н и й . Коли наше Т -в о о р га н із у в а л о п р о т е с т а ц ій н у м а н іф е стац ію перед будинком п ап сь ко го д е л е ґ а та у В а ш ін ґ т о н і І треба було я к о іс ь м оральн ої допомоги в ід К . К . , то на л и ст д -р а Навроцькоіго до К .К . в т і й с п р а в і н а в іт ь в ід п о в ід і не було. Одино кий проф. Маркусь і з Ч ік а ґ о був приявний на ц ій м а н іф е с т а ц ії. Не можна нам, членам п р е з и д ії К .К . заки н ути , що ми не були т е р п е л и в і. Ми п о стій н о думали, що все ж таки я к а с ь с п ів п р а ц я наліаднаотьеяи Так д -р Навроцький в ід Управи нашого Т - в а , як теж і я відРади Мйрян Т—ва писали л и сти до голови К .К , у с п р а в і особ и сти х зу с т р іч е й , на яких можнаї було б нам у с ім ц і проблеми прояснити, ви значували р і з н і те р м ін и чи м іс ц я для таки х з у с т р іч е й , але до них і з р із н и х причин не д ій ш ло, а на о с т а н н ій м ій л и ст я не одержав на в іт ь в ід п о в ід і. Може найбільш е доречною та певною датою і м ісц ем для т а к о ї з у с т р іч і мав бути Ню-Иорк у днях 2 9 -3 0 с іч н я 1^971 в ч а с і з а с ід а н н я СКВУ, на якому мав теж бути Вйсокопреосвященний Кир Максим. На жаль, з приводу хвороби не м іг т у т бути голова К .К . д -р Ю.Пелех, а два ін ш і представники п р е з и д ії К .К . в> справах коор^ д и н а ц іх не х о т іл и з нами говорити , вимовляючись "браком м а н д а ту". Як же т о д і пояснити у с і т і а к ц і ї , я к і п р е зи д ія К .К . творила у Д іт р о й т і, К л ів л е н д і т а Т о р о н т і? Чи до них К .К . мав мандат? І в ід фого? Т о д і сам е, представники К .К .. привезли з і собою спрепарований -

digitized by ukrbiblioteka.org

ними проект резолюцій, до СКВУ в церковних справах та вимагали в ід нас н ічо го ,, лиш підпису;. Коли ж наш і члени п р е з и д ії. К .К . х о т іл и вн ести д е я к і поправки до їх н ь о го проекту резолю цій, то з г а д а н і представники на це не погодились І. подали його до СКВУ у п ри го то в а н ій ними ф ормі, бо в ін був наперед у з гід н е н и й і з СКВУ. Т о д і о п уб ліко ван о резолюцію СКВУ в церковних сп р а ва х, як а закликала "координувати цю акцію на форумі К .К . на в се гр о м а д сь к ій б а з і СКВУ". Н і сл о в еч ка згад ки про вже пророблену велику роботу на церковному п о л і Т—вом за П .У ., чи хоч би згад ки про його іс н у в а н н я . Саме т о д і представники К .К , устам и д -р а М.Кушпети заявили, К .К .. є надрядним та кермуючим чинником мирянського руху у ц іл і й п ів н іч н ій Америці й. покликувались на а в то р и те т- митрополита Канади, Кир Максима. Були там ще ін ш і ствердження! то го самого представника про т іс н у співпрацю; з і св о їм и єпископами, дпклаттну поінформова н іс т ь про ї х становище в с п р а в і оборони прав наш ої Церкви т а зок рема про в е л и к і заходи митрополита Канади в с п р а в і п о м існ о сти на ш ої Ц еркви. А тимчасом то го ж дня на а в д іє н ц ії у Високопреосвящ енніш ого Кир Максима семичленна делгеґація Т—ва за П .У . д о в ід а л а сь про ін ш е : на наш запит Кир Максим ви ясн и в, що в ін не К .К . , а Крайо ву Раду Гром. О рг. за П а тр ія р х а т у В ін н іп е ґ у уважає; репрезентантом мирянського руху в К а н а д і. Не можна ще на з а к ін ч е н н я не з га д а ти про ч л е н ів п р єгзи д ії К .К . і з Гром .К ом ітету" за П а тр ія р х а т у Ч ік а ґ о , з яких один був з а с т у п ником го л о в и , а другий секретарем K..FC. З га д а н і члени п р е з и д ії К .К . неоднократно п ід п и су в а л и р і з н і заклики чи оголошення в ід К .К . на т е р е н і ЗСА, немов би це був якийсь в ід д іл К .К . на т е р е н і ЗСА,вжи ваючи часом повну, встано влен у його н а зв у , часом К .К . в З С А ,К .К ., Ч ік а ґ с ь к а гр у п а , або в ід д іл К .К . на середньому з а х о д і Америки. 'З в ід к и вони взяли т а к і назви та хто їм дав на них м а н д а т,то го ма буть уже н іх т о не знає;, а н і як другий заступ н и к іголови К .К .. Кожному , думаю, л егко д о гад ати сь чому т а дляг. яких ц іл е й вони т а к і р і з н і назви вживали. Особливо те п е р , по с т в о р е н н і ІГК р ай о в о ї Ради У к р а їн сь к и х 0 р г а н із а ц ій иЗСА за П а т р ія р х а т П о м іс н о ї УКЦ з о сід ко м в Ч ік а ґ о , про що є, мова на іншому м і с ц і нашого журналу. Т о д і, коли наш Бліаженніший роками закликаа до єд н ости , то створення н о в о ї о р г а н із а ц ії на т е р е н і ЗСА, де вже 8 р о к ів працює. Т -во за П . У . , це явна спроба розби вати мирянський о р га н ізо в а н и й р ух, це намагання ослабити найбільш динам ічне та від д а н е с п р а в і оборони прав наш ої П о м іс н о ї У к р а їн с ь к о ї К ато л и ц ько ї Церкви існ у ю че Т -в о , щоб таким чином, х іб а , приспати цю: вел и ку, ц ер ко вн у ,н а ц іо н а л ь н у та іс т о р и ч н у проблему, яку видвигнув на іс т о р и ч н у аре ну Верховний Архиєпископ УКЦ, Його Блаженство Кир Йосиф V I I . Впровадженням п о л іт и ч н о -п а р т ій н и х ч и н н и к ів до керми справами ми— р ян сько го руху п ід р и в а є т ь с я нашу акц ію в н у т р і, послаблю ється за ходи нашого Верховного Архиєпископа т а Голови Синоду УКЦ та д а є ть ся оружжя в руки наших в о р о г ів . До т а к о ї с и т у а ц ії причинилась й робота К .К . в Т о р о н т і, як а ц іх у в а л а с ь не д іл а м и , а д екіл ько м а г о л о с л і в н и м и ,п а т р іо т и ч н о -п а тетичними д екл яр а ц іям и . Тому не диво, що ріш ення в ід к л и к а ти п р е д с т а в н и к ів і з К .К . на Загальних Зборах Т -в а за П .У . принято було одноголосно. Воно є са м о зр о зу м іл е .

- 28 -

digitized by ukrbiblioteka.org

Степан Процик ПОЗА МЕЖАМИ ГРОМАДСЬКОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Ін іц ія т о р и ч ік а ґ ів с ь к о ї "Ради У к р а їн сь к и х Центральних О р га н із а ц ій за П а тр ія р х а т УКЦ" видали перед ї ї скликанням ряд е н у н ц ія ц ій . Завданням ї х було викликати за ц ік а в л е н н я серед громади в ц ій і н і ц і а т и в і і подати гром ад і до відома п о сту л я ти і н і ц і я т о р і в , що оправда ли б к о н е ч н іс т ь ін іц ія т и в и . О публіковане в щоденнику "Америка" ч, 112 становище Координаційного К о м іт е т у , у першому а б з а ц і нескром но подає, що ч ік а ґ ів с ь к а ін іц ія т и в а "викликала живе з а ц ік а в л е н н я с е ред у к р а їн с ь к о ї о р г а н із о в а н о ї с п іл ь н о т и " , одначе з і з м іс т у стан о в и ща видно, що його о п уб лікован о щойно на т е , щоб та к е з а ц ік а в л е н н я ви кликати, І х о ч, як там пиш еться, з а ц ік а в л е н н я вже було викликане, а о п уб лікован а е н у н ц ія ц ія повинна ще більш е з а ц ік а в л е н н я докликати, то на самий широко розреклямований з ’ їз д зго ло си л о ся лиш 24 о р г а н і з а ц і ї , б іл ь ш іс т ь з них гр у п о в і /х о ч для пропаганди н а з в а н і " з а г а л ь н о -гр о м а д сь к и м и "/, й д е к іл ь к а за га л ь н о -гр о м а д сь к и х , але з п а р т ій н и ми людьми в п р о в о д і. Отже два рази викликуване за ц ік а в л е н н я таки не ви к л и к а л о сь . . . Ін іц ія т о р и і з КК пишуть: "Н амічена Конф еренція має на м е т і причи н ити ся до ск р іп л е н н я Мирянського Руху та до його поширення в ід е й н ій та о р г а н із а ц ій н ій го р и зо н та л ь н ій і в е р ти к а л ь н ій площинах". Відомо, що "Мирянський Рух" ужито тут ц іл е в о в неокресленому п о н я т т і, хоч в ін іс н у в а в у досить точно означених двох чи трьох о р г а н із а ц ія х . Коли ін іц ія т о р и завзяли ся конечно "поширювати" цей рух, зо р га « із о в а н и й у ти х о р г а н із а ц ія х , для чого тих самих о р г а н і з а ц ій не запрошено, то це є грубим порушенням гром адського правопо рядку н а в іт ь т о д і, коли це роблять "ц е н тр а л ь н і за га л ь н о -гр о м а д с ь к і о р г а н і з а ц ії " . Створення паралельного п а тр ія р х а л ь н о го то в а р и ств а до існ у ю ч о го й д ію чого не н а зи в а є ть ся поширенням, але руїною , про що в е н у н ц ія ц ія х не пиш еться. Як н а р ід пояснює с о б і "поширення ід е й н е " , не знаємо. Але знаємо, що ід е й н и х заложень нашого то в а р и ств а , я к і проголош ені в резолю ціях недавнього З ’ їз д у , та в п р о гр ам о вій д о п о в ід і, н іч о г іс ін ь к о ч і к а ґ і в с,ький з ’ їз д додати не м іг . Не можемо критикувати дивоглядних ґ е о метричних визначень п а тр ія р х а л ь н о го р уху, а н і п о н я ття "вертикальна площина", але д огад уєм ося, про що й д е ть ся . Р у х о в і, що с т о їт ь твердо на власному ґ р у н т і, належить дати зверху певне завершення, а в сп о д і вкопати його глибоко в ґ р у н т. Ш ість с т і п . . . X х X Ін іц ія т о р и К о н ф ер ен ц ії виключають мож ливості будьякого ід е й н о принципового н епо розум ін н я, але не ска зал и з ким. Вони запевняю ть, що будуть ріш уче проти ви ти ся порушникам прав і з а к о н ів УКЦ. Хто ж т о д і має вк а за ти ч ік а ґ ів ц я м пальцем на поруш ників тих прав, коли вони не з д іб н і ї х бачити власними очима. Найбільшим порушником на ших прав вйявйвся таки Папа Римський, який ном інував є п и с к о п ів поза Синодом УКЦ, і який зробив чудо двадцятого с т о л іт т я висвятивши с х ід н ь о г о у к р а їн с ь к о г о єпископа в латинському о б р я д і. Ц ілий єпи ско пат п о м іс н о ї УКЦ, за вийнятком Верховного А рхиєпископа, акц ептував це явище мовчанкою, а Рада заявила, що " в с і будемо п ід тр и м у ва ти нашу іє р а р х ію " . Що ж це за "Рада" і 24 ц е н тр а л ь н і о р г а н із а ц ії, я к і пишуть т а к і заяви , яких ін т е н ц ія ,не йде на добро Церкви? - 29 digitized by ukrbiblioteka.org

Ін іц ія т о р и і з КК дуже шкодують, що н ам ічен а ними Конференція не с к л и к а є т ь с я , як було запляновано, трьома о р г а н із а ц ія м и : КК, УККА та нашим Т -вом , бо "на жаль в ід цього від м о ви л ась Крайова Управа Т - в а . . . " Немає т а к о ї постанови К райової Управи. Коли така у Ч ік а ґ о є - треба ї ї копію о п у б л ік у в а ти . Але від о м о , що були н а п ів -п р и в а т н і б е с ід и навколо ц і є ї теми, п ід час яких іш ли лиш змагання за т е , ко го не д опусти ти на з ’ їз д . А про це в е н у н ц ія ц ія х немає н і сл о в а! При т а к ій п у б л іц и с т и ч н ій п р а к т и ц і, де д ій с н е пром овчується, а видумане п у б л ік у є т ь с я , трапились і к о м іч н і сцени . Коли КК не запро сив П атр іяр х а л ьн о го Т -в а на Конференцію центральних о р г а н із а ц ій т о му, що Т -в о , мовляв, виступило з КК, то за всякою людською л огіко ю ви сту п Т -в а з КК не ріш ив н іч о г о про його евентуальну у ч а с ть у тв о р е н н і "Ради11, яка є з о в с ім окремою і незалежною в ід КК о р г а н із а ц іє ю . Чому таке важне ріш ення для нашого Т -в а було зроблене в Ч ік а ґо без в ід о в а його управи? І ще трошки про мову д а т : ми рішили ви ступи ти і з КК 29 к в іт н я , а б іл ь ш іс т ь м а т е р ія л ів про творення "Ради" п о яви лася з датою 1 0 тр а в ня. Отже, чи всю о р г а н із а ц ій н у і програмову роботу, включно з редак цією і друком м а т е р ія л ів і с т а т у т а зроблено лиш протягом д есяти д н ів / в і д ЗО к в іт н я до 1 0 т р а в н я /, чи зроблено ї ї ще далеко перед 29 к в іт н я , тобто в ч а с, коли П атр іяр ха л ьн е Т -в о було іґнорованим і дискримінованим учасником КК? У с в о їх м а те р ія л а х автори написали, що наше Т -во має "ексклю зив ну й нетолерантну п о с т а в у " . С к іл ь к и в тому правди? Це правда, що Т -в о є нетолерантне в с т о су н к у до в с ь о го , що п ід с туп н е, брехливе, нахабне й н еч есн е, і що для встановлен н я тих к в а л іф ік а ц ій Т -в о в н ік о г о розуму не п о зи ч а є. /Н а д м ір н е зо б о в ’ язую чо ї п а т р іо т и ч н о ї д р уко ван о ї полови про "церкву , народ і Іс п о в ід н и к а " не забезпечує н ік о г о ім у н іт е т о м в ід ти х к в а л іф ік а ц ій / . А що до ексклю зивности, то панове за доказами не потруди ли ся. Зате ми по трудим ось. а. Про кожну більш у акцію нашого Т -в а , ту т чи в Р и м і, панове в Ч ік а ґ о й Торонто були п о в ід о м л е н і й запрош ені до с п ів у ч а с т и , бо та к ми р о зум іли координацію . КК н ія к на це не р е а ґу в а в . б. 29 вересня 1969 Р* наше Т -в о у п о в н ій с п ів п р а ц і з і с п о р ід н е ними товариствам и Америки й Канади брало у ч а с т ь у передсинодальних а к ц ія х і сф ормуванні м и рян ської д е л е г а ц ії на Синод. в . 5 листопада 1971 Р* наше Т -во ін іц ію в а л о й о р га н із у в а л о мир я н с ь к і а к ц ії п ід час V Синоду в Р и м і. В ід п о в ід н і д е к л я р а ц ії п ід п и сали представники 19 о р г а н із а ц ій Америки й Европи, а наш і представ^ники з приєм ністю на перше м іс ц е поставили ін ш і гр о м а д сь к і о р г а н і з а ц і ї , а себе "ексклю зивно" поставили на дванадцяте з ряду м ісц е / " З а П а т р ія р х а т " , грудень 1971/. Коли то го за мало, щоб панове в Ч ік а ґ о зр о зу м іл и , що вони с в о ї ми п у б л ік а ц ія м и обманюють громаду, то скажемо про факт в ід с у т н ь о с ти в ід д іл у нашого Т -в а в Ч ік а ґ о . Немає нашого в ід д іл у в Ч ік а ґ о ’ й с ь о г о д н і том у, що наша управа не н ам агалась захоплювати владу над мирянами там, де лиш можна, а ц іл е в о акцептувала та к е мирянське то вар и ство в Ч ік а ґ о , яке з г ід н о з волею ч ік а ґ ів с ь к и х мирян на тому т е р е н і з о р г а н із у в а л о с ь , щоб з ним сп івп р а ц ю ва ти . Координувати д ію . Чи й це є е к с к л ю з и в н ість ? В п р а в д і, ми помилились. Помилились, але ч есн о . - ЗО -

digitized by ukrbiblioteka.org

Дальше інформують автори, що 11в ід V Синоду Мирянський Рух зали шився майже без ін іц ія т и в н о г о п р о в о д у " ..• Поставмо ж знова питання в ід в о р о тн о : хто ж був "проводом" "М ирянського Руху" перед V Сино дом, і хто зробив при тому всю позитивну мирянську роботу? Призна ємось до " г р іх а " , бо це наше Т -во о р га н із у в а л о мирянство до V Си ноду і взяло на себе тяжкий о б о в’ язо к просити а в д іє н ц ії у владик, н а в іт ь ти х , що ще в день скликання Синоду говорили нам, що з г ід н о з церковними законами у нас нема права на Синод, лиш на єп и ско п сь ку конференцію . Цю позитивну нашу ролю побачили н а в іт ь чужинці в Р и м і. Не побачили ї ї наш і с л і п ц і . І ч і к а ґ і в ц і . . . Надмірна з а з д р іс т ь і з а х л а н н іс т ь завжди п о ста в и ть людину в к о н ф л ікт і з л о гік о ю р о зв и т ку п о д ій . І з заяв ^самого голови "Ради" д із н а є м о с ь , що "Координаційний Ко м іт е т У к р а їн с ь к и х О р га н із а ц ій ЗСА і Канади за П а т р ія р х а т УКЦ" вже не іс н у є . В з в ’ я зк у з тим виринуло д е к іл ь к а важливих з точки зору гром адського правопорядку п и тан ь: Х то, де, коли і як з л ік в ід у в а в його? Х то, як і нащо засн ува в його? Що в ін "координував" і з ким? Якщо в ін свою ролю сповни в, то чи не було яки х сь с т а т у т о в и х норм для його п р а в н о ї л і к в і д а ц і ї ? Чи не варто було подати до відома "о р га н ізо в а н о м у гром ад янству" чим КК заним ався, який в и с л ід і у с п іх його к іл ь к а р іч н о ї п р а ц і, з’ ким конферував в ін і про що, с к іл ь к и по їз д о к до Рірлу зробив і нащо? С к іл ь к и р а з ів ми були змушені читати у б р а т с ь к ій п р е с і " н е н ь к о -у к р а їн с ь к і" п р о к л я м а ц ії КК про "церкву й нар о д ", і про " Іс п о в ід н и к а В ір и " , а в к ін ц і за те похоронили таку високу ін с т и т у ц ію в нелицарський с п о с іб , та к що й собака за нею не га в к н у л а ! А що на це має с к а з а т и народ, цей, для добра я к о го , й не питаючи в н ьо го , КК засн ува л и , а п о тім для ще кращого його добра з л ік в ід у в а л и . Х іб а що з а с п ів а т и п існ ю : "Коли ви вм ір а ли , вам дзвони не грали , Н іх то не заплакав за в а м и . .." А при ре'асум уванні цих критичних думок п о ста є ще одне болюче п и тан н я: чому до та к високих і поважних справ приступаю ть люди з ц іл к о м неповажними замірами гр у п о в о ї д и с к р и м ін а ц ії? Чому треба при тому іґ н о р у в а т и , не бачити чи применшувати т е , що виправдано іс н у є , а поза це творити і м п р о в із а ц ії! Чому не говорити про важ ні справи ясн о , без перекручень і промовчувань, без творення фальшивої п р о паґанди й піддурю вання людей! Бо коли ш ановні опоненти д озволять н а в е д е н і на с т о р ін к а х цього журналу факти й з іс т а в л е н н я вважати не запереченими, як це завжди у п р а к ти ц і нашого журналу б уває, то д і , по в ід с ія н н і в с і є ї п а т р іо т и ч н о ї с іч к и у ї х н і х е н у н ц ія ц ія х , залиш иться одна гола неправда. В д и с к у с ії на тему з м іс т у нашого журналу на з а с ід а н н і К райової Управи д е я к і ї ї члени пропонували р е д а к то р о в і не критикувати за гально п р о т и в н и к ів , ї х н і х середовищ чи гр у п , через т е , що й там є певна ч асти н а о б ’ єкти вних людей і н а в іт ь наших п р и х и л ьн и ків, яким критика не належить. З а м іс т ь середовищ вони пропонували кр и ти кув а ти о с іб , бо це вони ви н н і за дію гр уп . Редактор не принимав ц і є ї с у ґ е с т і ї , щоб на с т о р ін к а х журналу не дійшло до осо би сти х су п е р е чо к, але тим разом с л ід задоволити бажання в н е с к о д а в ц ів . - 31 -

digitized by ukrbiblioteka.org

Подаємо, що критиковані в цій статті сумнівної фактичної і мора льної вартості твердження належать таким авторам: Д-р Ю. Городиловський, ред. М. Денисюк, інж. Р. Бігун, д-р А, Гаєцький, д-р Р. Кобилецький, д-р Я* Кокорудз, мґр. Е. Малич, ред. М. Панасюк, д-р М.Харкевич, та 0. Черінь.

У місті Берлінґтон, у стейті Висконсин, існує комісія, яка кожного року видає нагороду за створену найкращу брехню. Цього року її одер жав один монах за найкращу брехню такого змісту: Під час цьогорічної повені у північно-східних стейтах Америки було так багато води, що черепахи повилазили із своїх шкаралущ і вживали їх замість човнів. / За "Голосом Америки"/. Чікаґівських мирян за всяку ціну треба післати до Берлінґтону, щоб за їхню творчість еміґраційна Україна хоч раз одержала перше місце. ■а

ЛИСТИ

ь и

УКРАЇНИ

Слава Ісусу Христу! Шановна Дирекціє Ватиканської Радіовисильні! Користаюся нагодою і пересилаю Вам декілька цих слів. Перш за все, складаю подяку за опрацьовування українських передач, з яких користаємо і які за останні два роки стали змістовнішими. Одночасно хочу вис ловити деякі завваги: І.Ніяк не можу зрозуміти й погодитися з тим, що Ватиканською радіовисильнею можуть користуватися і вона служить тільки для тих отців на рідних землях, які не слухають Верховного Архиєпископа й іґнорують пос танови його і цілого українського єпископату. Чому не допускаєте до відправи Літургії, робите як би дискримінацію, отців, що слухають Вер ховного Архиєпископа і вживають слово "православний". Невже в діяспорі українську церкву представляють тільки о. Мудрий і о. Ісидор? Чому о. Тсйдор майже ковтає під час відправи Верховного Архиєпископа а своєго Архимандрита вимовляє по буквах? Чому не правлять св. Літургії тепер отці' Селезіяни, чи отці Студити? Досить нерозумно виходить, що Ви взяли собі за правило, що прислухуєтеся тільки до голосу оо.Василіян з рідних земель, а побажання інших отців з рідних земель, які вірні у всьому Верховному Архиєпископові іґноруєте, хоч по кількості тих непослушних є менше /на щастя/ як послушних і льояльних. Неможливо брати опінію горстки за опінію цілости не спитавши ні ординарія ні оо. Львівської єпархії. Одно слово "православних" народ аж ніяк не гіршить і не від кидає від церкви. Наш народ так прив’язаний до церкви і обряду, що приймає деколи священиків-відступників, священиків з сумнівом чи взага лі мають свячення, священиків сумної поведінки й неморального життя. На все це між народом можна почути: священики за себе відповідають перед Богом, а ми не можемо виріктися церкви, яку наші діди кровавицею буду вали. /розуміють тут саму будівлю/. Якщо народ гіршиться, то не словом "православний", а гіршать його наші отці Василіяни, які підбурюють на род, плетуть йому різні нісенітниці як: "це слово не на часі","ми за це слово сиділи", " це робота самозванця Величковського", й інші нісеніт ниці. Замість вчити людей вічних правд, то такий славний і заслужений Чин Василіянський взяв собі за девіз поборювати Митрополита, єпископів - 32 digitized by ukrbiblioteka.org

і сіяти роздори в рідній хаті. Коли слухаємо ваші проповіді і авдиції про екуменізм, то мимоволі тиснеться питання:"навіщо говорите про еку менізм коли ви боїтесь одного слова "православний", а проповідуєте лю бов і з ’єднання до "відлучених братів-українців". т досить дивно це ви ходить, коли ваші брати з російської секції вживають слово православний, православних парєй і царіц, тримаються синодального обряду відлучених братів, допускають їх до мікрофону,/о.Розянка з православної церкви у Лондоні/ і стремлять дійсно до своїх відлучених братів. А Би копаєте прірву між українцями католиками й українцями православними. На I I Ват. Соборі було сказано не утотожнювати католицизму з латинським обрядом. II.Росіянин присвячує три-чотири передачі про Слугу Божого Кир Андр е я ,/розуміється у своєму дусі/, а у Ваших передачах є місце для Кольбе а нема місця для Кир Андрея.Чому? Він же Василіянин! III.Багато говорите про екуменізм, але що з того, коли існує я^вна^ несправедливість між самими католиками. Чому поляки мають три передачі на день, коли там майже повна свобода релігії, відкриті усі костели, семінарії. Росіяни дві передачі на день хоч їх є пару десятків католи ків і диктор повторює цю саму передачу два рази. То чому ж Ви дивитесь на цю несправедливість, мовчите і не добиваєтесь щоб ці брати во Христі католики поляки й росіяни відступили нам по одній передачі хоч тіль ки в неділі, і Ви не спішили б,не рвали б Літургії, маючи не одну годи ну, а півтори годин часу. Це був би дійсно практичний крок екуменізму і це не було б кривдою полякам ані росіянам і не пошкодило б їхньому католицизмові. Прошу пробачення що пишу в різкому тоні, бо наболіло на душі. Ще раз прошу пропаґувати у передачах вірність католика Христові, Святій шому Отцеві,. Верховному Архиєпископові, любов свого обряду і народу. В цьому прошу брати приклад від братів поляків. Одним словом прошу проповідувати вірність католицизмові, любов до нашого чудового східнього обряду і його чистоту. Слава Ісусу Христу! Отець з України.

* * *

Н е д а в н о з н о в у о д е р ж а л а з У к р а ї н и л ю д и н а у Ф і л я д е л ь ф і ї , що б л и з ь к а до Р е д а к ц і ї Р а д іо г о д и н и "Г олос Мирян". /Л и с т в о р и ґ і н а л і з б е р і г а є т ь с я в ї ї а р х і в і / . П ер со н а л ь н і сп рави й оц ін к и а в т о р а не дуже ц ік а в і д л я н а с і н а ш и х ч и т а ч і в . А л е о с т а н н і й р о з д і л л и с т а ц і к а в и й і ми й о г о наводимо: " Г о в о р и л и м е н і з н а й о м і с в я щ е н и к и , що м а л и н а г о д у з у с т р і ч а т и с я з і с в я щ е н и к а м и - т у р и с т а м и з А м е р и к и й К а н а д и . С в я щ е н и к и —т у р и с т и з а я в и л и , що а к ц і ї і а в т о р и т е т Е м і н е н ц і ї С л і п о г о в п а л и з о в с і м в А м е р и ц і й К а н а д і . Як п р и ч и н у — п о д а л и д и к т а т о р с ь к і а с п і р а ц і ї , з а р о з у м і л і с т ь і г о р д і с т ь у К а р д и н а л а . С в я щ е н и к и - т у р и с т и г о в о р и л и , що К а р д и н а л в ж е д а в но страти в д о в і р ’я с е р е д у к р а їн с ь к о ї е м і ґ р а ц і ї . Я не х о ч у цьому в ір и ти Я б у д у Вам д у ж е в д я ч н и й , якщо Ви з м о ж е т е м е н і п р о ц е д ещ о п о я с н и т и . " ^Автор л и с т а свящ еник о ф і ц і й н о ї р о с і й с ь к о ї п р а в о с л а в н о ї церк ви в У к р а ї н і . Ми х о т і л и б , щ о б в д у ш і с в о ї й к о ж н и й н а ш ч и т а ч д а в в с е ч е с н і ш о м у о т ц е в і в Г а л и ч и н і с в о ю в і д п о в і д ь . В і р и м о , що в о н а , ц я в і д п о в і д ь * б у л а ^ б чесніш ою з а п р о п а ґ а н д у о т ц і в - т у р и с т і в в Р а д я н с ь к о м у С о ю з і. Т е х н ік у поширювання д и ск р ед и т у ю ч и х в і с т о к про В е р х о в н о г о А р х и єп и ск о п а

- 33

digitized by ukrbiblioteka.org

в Америці й Канаді знаємо. Творяться вони і поширюються тут у формі пашквілів. Найщиріше цю геростратську антикардинальську кампанію ве дуть ці ображені амбіції, яких, або не запросили колись за президіяльиий стіл, або яким відмовили авдієнції. Отці із "заслуженого Чину" роздули свою кампанію тут і поспішили негайно запевнити народ в Укра їні, що тут вже усе буде в спокою і порядку, бо вже Кардинал, мовляв, стратив довір’я ... Як вже було відомо ранше, отцям Василіянам, з ласки Ватикану доз волено відвідувати Україну і Москву, відбувати зустрічі із московськи ми церковними чинниками, а при тому й виїжджати на провінцію, де вони можуть робити широку "інформативну роботу". При тому слід дещо сказати про те, що усюди ми бачимо ворога, лиш не там, де він часто сидить. Наприклад знаємо, що слідкують там в Укра їні за кожним, не дозволять зустрічатися з рідними, не можна говорити про те що думаєш, але те чого большевикам треба, завжди занесеться в Україну і без перешкод буде поширюватися там отцями-туристами із нашого "заслуженого Чину". Величезне організоване зусилля для рятунку, збереження і організа ційного завершення нашої знедоленої Церкви, піднесення її важности на міжнародньому форумі, у світовій пресі, величезна.мобілізація зусиль громади для добра Церкви, заготовлення і публікація оборонних матеріялів найкращих експертів східнього церковного права й історії - усе це стало можливе лиш за умов, коли ці великі^ідеї очолила відповідна лю дина - Ісповідник Віри й Первоієрарх Кир Йосиф Сліпий. А що з того пе ревозять в Україну наші отці духовні з Америки з Канади й Европи? Перевозять туди замість слова правди - фальшиву інформацію, дискре дитацію Первоієрарха УКЦеркви і руїну нашої церкви. Везуть її саме там, де слова правди поневолена українська людина не чула вже десятки років. Ми мали вже раніше нагоду, різними дорогами інформації виявити факти промовчування, пониження і оклевечування цього великого змагу ось тут у Америці. ВЛи показували, які сили діють на користь Ватикану і його сучасної політики. Сьогодні ми виявили як виглядає акція пере несення цієї руйнуючої політики в Україну, руками таки наших нерозумних отців духовних. Який абсурд, що усі ці ворожі нашим ідеям сили живуть за наші фонди й користуються довір’ям української громади.

П Р Е С О В И Й Листа п-ні п. 0. п. п. др. др.

Ф О Н Д

ч: 9

Т.Візнюра --- --М.Абрисовський С.Клепарчук - - Н.Ґолда ------- -Н.Заблоцький - Т.Демус - - - - Ю .Бережницький

--- 10.00 --- 2.00 ---3.00 --- 4.00 ---1.00 - - 15.00 --- 10.00

дол. _и_ _и_ _ІІ— _ 11_ _ п_

34-

digitized by ukrbiblioteka.org

NON-UKRAINIAN SCHOLARS UPHOLD RIGHT OF UKRAINIAN CATHOLIC CHURCH TO AUTONOMOUS ADMINISTRATION At a seminar held on Saturday, July 15, 1972, at the Pope Audi torium of the Lincoln Center Campus of Fordham University, a national representation of the Ukrainian laity heard non-Ukrainian scholars uphold the right of their Particular Church to autonomous administratior The central theme of the seminar was "Patriarchal and MajorArchiepiscopal Autonomy in the Catholic Church: Case Study the Ukrainian Church." This theme was developed by the following speakers: 1.

Rev. Wilhelm de Vries, S. J . , presented a paper on "The Origin of the Eastern Patriarchs and the Power of the Roman Pontiffs." Father de Vries is Professor of Theology and History and Dean of Faculty at the Pontifical Oriental Institute in Rome. During Vatican Council II he served as adviser to German Bishops on Easter'n Questions. He is the author of many works.

Prof. .John Madey's paper dealt with the topic "The Rights Guarantee< to the Ukrainian Catholic Church at the Union at Brest." Professor Madey is author of numerous works on question relative to the Eastern Churches among them the book Le Patriarcat Ukrainien (Rome 1971). He is Consultant to the German Bishops' Committee for Ecumenical Affairs. He is the President, Working Group "Meeting with the Eastern Churches."

Rev. George A. Maloney, S. J., spoke on "The Present Canonical Status of the Ukrainian Catholic Church and Its Future." Father Maloney of Fordham University is affiliated with the Pope John XXIII Center and editor of Diakonia, author of Cosmic Christ; member, U.S. Bishopà 1 Commission for Roman Catholic-Orthodox Dialogue.

Rev. Ulysses Alexis Floridi, S.J., traced "The Role of Ukraine in Recent Soviet-Vatican Diplomacy." Rev. Floridi has given courses on "Soviet Regime and Russian Populism" at Fordham University (New York )j and on "Soviet Ethics" at Faculdale de Filosofia N.S. Medianeira in Sao Paulo, Brazil. He had a fellowship from the Research Intitute on Communist Affairs at Columbia University and there under the chairmanship of Professor Z. Brzezinski wrote a work on "Communism and Ra dicalism in Brazil." He is a former staff member of the Italian Jesuit magazine La Civiltà Cattolica and he is a member of the Italian Association of Journalists. He is author of five books and great number of articles. - 35 _ digitized by ukrbiblioteka.org

The

Moderator

was

Professor

Professor Bird is Director University of New York and Theological Commission for Aspects of R e ligion in the

Thomas

Bird.

of the Scholars Program at the City member of the Roman Catholic Bishops' Orthodox Affairs. He is co-author of Soviet Union 1917-1967.

The audience heard Father de Vries say: "It is important to insist on the fact that the patriarchates grew from below and were not founded by any decree from above, as for instance by a decree of an ecumenical council or of a pope. The origin of the partriarchates is to be sought in the prescriptive right or custom, which was simply ratified by the councils and reÂ cognized by the popes. The rights of the patriarchs were not given to them by the popes. Their position was not privileged with regard to Rome, but with regard to the bishops dependant on th'em, These bishops gave part of their rights to the patriarchs for the sake of better administration of the church. It would be false history to explain the patriarchs' powers as privileges granted by Rome, to whom these powers per se belonged and who renounced them in favor of the patriarchs. We must avoid the anachronism of thinking that today's centralized system existed when the patriarchates originated... The popes were therefore of the view that the rights of the patriarchs had their foundation in prescriptive right and that this was canonized by the canons of the councils. They never claimed to have bestowed on the patriarchs of Alexandria or Antioch their position of preference as a privilege and as a share in the popes' power. If this be so, the recognition of patriarchs by the pope, which occured in the first millenium, cannot be equivalent to an appointment to office. The election of the patriarch was communicated to Rome and likewise to the patriarchates of the East. Behind this custom was the idea of the necessity that the whole church and especially the highest bishop, that of Rome, accept the important measures of the individual churches...â&#x20AC;? Of all the Eastern Churches in Union with Rome the Ukrainian Catholic Church is by far the largest. It constitutes 75% of all Eastern Catholics affiliated with the Holy See. Yet, despite its historical efforts to establish a patriarchal form of administration this has not been achieved. Political expediency on the part of the Vatican in relation to the temporal powers occupying Ukraine is an . important factor in this situation. Professor Madey's paper pointed out that a non-Ukrainian consulting the Annuario Pontificio would never get an accurate image of the Ukrainian Catholic Church because its various ecclesiastical units are listed in a manner conveying

- 36 digitized by ukrbiblioteka.org

the impression that each is completely independent of each other. And# he askss "Is there one Ukrainian Catholic Church or are there several Ukrainian Churches or even ecclesiastical units of the Ukrainian Rite?" Professor Madey then developed the legal basis on which MajorArchbishop Joseph and the entire Ukrainian hierarchy is acting — the rights of the Ukrainian Church at the time of the Union of Brest in 1596 and their reaffirmation by Vatican II. He concluded': "The problem touching the Ukrainian Catholic Church is more or less also of other Catholic Eastern Churches. Her Faithful, clergy arid hierarchs should, therefore, continue their efforts towards a full restoration of her status." Discussing the present canonical status of the Ukrainian Catholic Church and looking towards its future, Father Maloney said: "Far from being bridges to the Orthodox, the Uniates, due to the Vatican's policy of depriving the Eastern Patriarchs and the Ukrainian Major-Archbishop-of jurisdiction to rule their faithful wherever they may live, have become doormats to be stepped on and treated as very inferior Catholics. Even more, they have become truly a stumbling block and great obstacle to the Orthodox, Anglican, and Protestants within the circle of the Secretariat of State and the Secretariat for Promoting Christian Unity because of the Vatican's attitude towards the Uniates. These all once were Orthodox to whom glowing promises of autonomy had once been preferred by the Vatican, but after re-union was effected, the ancient Oriental rights were sup pressed. " Speaking of tfce plans to re-codify Eastern Law by the new Commis sion appointed for this task (of which Major-Archbishop Joseph Slipyj is not a member), Father Maloney said: "The very concept of imposing a uniform code of canon law upon all Eastern Churches is totally erroneous, goes directly against Vatican I I 1s Decree on the Eastern Churches and is the best way of trampling over the ancient rights enjoyed by these Churches before powerful popes began to usurp their Eastern heritage." He concluded: "What does the future hold out for the Ukrainian Catholic Church? I can see three possibilities. It can continue to accept the role of being a doormat, to being stepped upon whenever a superior Roman Church wishes for ecclesiastical or political gains to itself. This requires no bravery; indeed, it is a cowardly type of Christianity that has

- 37 digitized by ukrbiblioteka.org

failed utterly to see the Holy Spirit moving within the whole uni versal Church to insist that a plurality of liturgical, theological, and disciplinarian styles of the Catholic experience is not only a possibility but it is to be insisted upon by all members. The other way open will be to hope breathlessly as a starving beggar stands outside of a wealthy man's palace, hoping that he will drop into his outstretched had a coin to satisfy his hunger for today. We can forget about Ukrainian heritage, its degree of autonomy granted it by the Church in Brest and restored in Vatican II and hope that the new Commission for revising the Eastern Code of Canon Law will come up with something better than the last Eastern Code. If the prior Code failed so miserably because of latinizations, what hope should we en tertain that this Commission will do its job better. The last way open is one that continues the long road already well familiar to the majority of Ukrainians throughout the world, especially their heroic Major-Archbishop Slipyj. It is the way of standing up to fight for what the Holy Spirit inspires one to believe is right, cost what it may to one's inconvenience or embarrassment. And it is so clear from the early history of the Ukrainian Catholic Church and now the Vatican Council II that a great share of that autonomy is willed by God in order not only that the Ukrainian Church continue to exist in the 21st century but that it continue to grow abundantly. Jesus Christ never wanted His Church merely to exist, to survice, but He demanded that it bring forth abundant fruit. I think He is clearly and loudly saying the same to Ukrainians everywhere today." Father Floridi made the point that more and more Catholics consider present Vatican diplomacy "useless and even harmful, or at least in consistent.... The Vatican diplomats... a symbol of collusion with the powerful and a sign of insensibility toward the humble and oppres sed." He traced the evolution of the Soviet-Vatican détente from the end of World War II to date stressing its deviation from the policies of Pope Pius XII with the sacrifice of the Ukrainian Catholic Church to achieve the "peaceful coexistence" promulgated by the Soviet Government and the Moscow patriarchate. He said: "Unfortunately the "Russian experts" in Rome are helping the tor turers and the assassins of the Ukrainian Catholic Church. On their recommendation and presentation Pope Paul praised publicly a.con troversial man like metropolitan Nikodim. They are giving credit to a Church that is "seriously ill" (Levitin-Krasnow), whole "entire administration/ the appointment of priests and bishops (including even the sacreligious churchmen) is secretly managed by the Council for Religious Affairs. A church dictatorially r u l e d by atheists..." (Solzhenitsyn). "An ecumenism built up through diplomatic channels, .outside of the people's involvement, is proved to be doomed. The Council of Florence should not be forgotten. Not going too far in time, we should

- 38 digitized by ukrbiblioteka.org

meditate what Levitin-Krasnow said: neither religion nor atheism can be imposed from above. That's why we completely share the warning of those Catholic Ukrainians outside the Cathedral of Immaculate Conception in Philadelphia: "VATICAN-MOSKOW DIALOGUE MAY LEAD TO DISASTER!" The seminar was opened by Dr. M. Nawrockyj of Philadelphia, president of the Society for a Patriarchal System in the Ukrainian Catholic Church. Miss Eva Piddubcheshen, the chairman of the Public Relations Department of this society, had introductory remarks. Prof. M. Labunka presented his personal notes related to distinguished speakers.

Proceedings from the Seminar held at Fordham University in New York on July 15, 1972, are being edited and will appear soon in the form of a brochure. The brochures will be available to everyone through the branches of our organization.

Released by: Eva Piddubcheshen, Chairman of Public Relations Department

THE QUEST FOR AN UKRAINIAN CATHOLIC PATRIARCHATE / b y Victor J.'Pospishil and Hryhor M. Luznycky Philadelphia 1971/ The author, V. J. Pospishil, in four articles of this brochure discusses the canonic aspects of the Major Archiepiscopate and the Patriarchate, and prof. H. M. Luznycky the historical aspects of the same subjects. The introduction to this brochure is written by Bishop Basil Losten, but the brochure is sponsored by an un足 familiar "Ukrainian Publications" of 820 N. Franklin St., and not the Metropolitan's Office. Because of the absence of complete identification of the publisher., it is not clear whether the authors express only their own views or to what extent they reflect the position of the Metropolia. The brochure is significant in that it provides a direct answer to many unclairified aspects of the contempo足 rary movement for the Patriarchate by placing these aspects in the light of Church canons and historical perspectives. The value of this brochure should be established with respect to internal matters and external relationship of the Ukrainian Catholic Church.

- 39 -

digitized by ukrbiblioteka.org

C o n c e rn in g in t e r n a l P a tria rc h a te c le a r ly is F rom

Father

o b t a in e d

U k ra in ia n g iv e n th e

P o s p is h il's

c e r t a in

a ffa irs , p la t fo rm

in t e rp re t a t io n

d e g ree

a ssu ra n ce

th e m ovem ent f o r th e o f an e c c l e s i a s t i c a l

fo r

th ese

la w s ,

th ere

in d e p e n d e n c e

la w .

th e

U k ra in ia n

C a t h o lic C h u rch . The a tte m p t o f th e a u t h o r to re m a in lo y a l to th e r u l i n g b o d y i n t h e V a t i c a n a n d a t t h e s a m e t i m e , t o a t t a i n a m a x im u m o f r ig h t s f o r th e U k ra in ia n C a t h o lic C h u rch , p la c e s th e s e lf-in it ia t e d ir re c o n c ila b ilit y . H o w ever, th e w o rk o f seem s

p re se n t

th e

P h ila d e lp h ia

M e t ro p o lia

a m o re

a u th o r in a th e a u th o r fa v o ra b le

r e l a t i o n s h i p to th e m ovem ent o f th e P a t r i a r c h a t e in c o m p a ris o n to i t s u n d e f in e d p o s i t i o n c o n c e r n i n g t h e P a t r i a r c h a t e tw o y e a r s a g o . F a th e r P o s p is h il f i r s t c r i t i c i z e s th e s o - c a lle d t e r r i t o r i a l p r i n c i p l e c o n c e r n in g th e P a t r ia r c h a t e , e x p o s e s th e e x p a n s io n o f la t in is m in th e t e r r i t o r i e s o f th e E a s te rn C h u rch e s, a ffir m s th a t t h e d e c r e e s o f th e S e co n d V a t ic a n C o u n c il a r e ig n o r e d , and a c k n o w le d g e s th e l e g a l it y o f th e U k ra in ia n C a t h o lic C h u rch S yn o d s. A d v o c a tin g m a x im u m e x t e n s i o n o f r i g h t s o f t h e M a j o r A r c h i e p i s c o p a t e f o r t h e w h o le o f th e U k r a in ia n R it e r e g a r d l e s s o f t e r r i t o r i a l b o u n d a r ie s , th e a u th o r in t e n d s to be c o n te n t, b e c a u se i t a p p e a rs th a t th e r ig h t to g iv e us th e a u th o r C a t h o lic

a P a t r ia r c h a t e i s h e ld p r e s e n t s som e p o s i t i v e

C h u rch .

m o tiv a tio n

th e

t ru t h fu lly

m ovem ent

fo r

o f. r e c o g n it io n o f th e S yn o d s e v a lu a te s th e re p re s e n t a t io n th re e

m e t ro p o lit a n s

h ave been o n ly C h u rch . It is b ro ch u re

w ill

C a t h o lic

th e

e x p la in s th e

by of

th e

Pope. F o llo w in g t h is , f o r th e U k ra in ia n n a t io n a l

P a t ria rc h a t e ,

never

C h u rch

th e

have

C a rd in a l F u e rste n b e rg , th e U k ra in ia n C a t h o lic

Papal

Father

u n c o n v in c in g ,

consent

e x te rn a l

Synod

fro m

p o lit ic a l

P o s p is h il's

m in im a l

and

o f

B is h o p s ,

weak

th e

V a t ic a n

asp ects

p re s e n t a t io n in

c o m p a ris o n

p o lit ic a l

c rit ic iz e s

th e

la c k

and n e g a t iv e ly C h u rch by

w h ere

one r e p r e s e n t a t iv e - th e head o f o u r e v id e n t th a t even th e s e m odest te rm s

C o n c e rn in g a re

o n ly b y th e re s o lu t io n s

th e re

U k ra in ia n p rese n ted

s h o u ld C a t h o lic in th e

C u ria . th e

and to

U k ra in ia n c o n c lu s io n s w hat

has

been

p u b l is h e d on t h i s s u b j e c t b y p r o f . M. C h u b a t y j, p r o f . B . M a rk u s , and F a t h e r G. M a lo n e y . S e lf - c o n t r a d ic t io n s d e c re a s e th e v a lu e o f t h i s w o rk i n th e e y e s o f c r i t i c a l n o n - U k r a in ia n r e a d e r s (a n d t h i s b ro ch u re

P a t ria rc h a l

d e s ig n e d m ovem ent,

p rim a rily w h ic h

th e

fo r

them )

au th o r

and t rie s

because to

d e fe n d ,

t h is , is

th e

h arm ed .

W hen t h e a u t h o r a t o n e p o i n t e s t a b l i s h e s t h e l e g a l i t y o f t h e S y n o d , la t e r c r i t i c i z e s C a r d in a l F u e rs te n b e rg fo r not re c o g n iz in g th e S y n o d a n d t h e n a s s e r t s t h a t t h e S y n o d h a s no r i g h t t o n o m in a te i t s own b i s h o p s , t h e n t h e c r e d i b i l i t y o f s u c h a w o rk i s i n d o u b t . An o b v io u s l o y a l t y to th e sw ay o f th e E a s t e r n tw o c h a ll e n g e d n o m in a t io n s o f b is h o p s , a n d

C o n g ra g a t io n , to th e p e r s o n a l c r i t i c i s m o f, t h e

A rc h b is h o p M a jo r ( t h i s c r i t i c i s m has rea ch ed n o w ), a l l t h is c o n s t it u t e s a c a te g o ry h ig h ly n o n -c a n o n ie a l in n a tu re . The w rit t e n

fo llo w in g by Fath er

is G.

a c r it iq u e o f M o n sg r. M a lo n e y w it h m a r g in a l

â&#x20AC;˘ 40 -

e p id e m ic p r o p o r t io n s d e b a t a b le , a r b i t r a r y ,

and

P o s p is h il's p o s it io n n o t e s b y E va P id d u b c h e s h e n .

digitized by ukrbiblioteka.org

FATHER MALONEY’S CRITIQUE Father G* Maloney presents three basic problems concerning the establishment of the Ukr* Cath* Patriarchate* The answers to these three problems form an indirect critique of Msgr* Pospishil*s theses* The three problems arei 1) Did the Vatican Council Decree on the Eastern Catholic Churches really restore to the Eastern Catholic Churches and, specifically, to the Ukr* Catholics "their rights and privileges (that) should be reestablished in accordance with the ancienttraditions of each Church and the decrees of the ecumenical synod”? 2) Does the Major_Archbishop have jurisdiction within his territory (the Metropolia of Kiev-Halych) even if he lives outside of it? 3) Do he and his synod have jurisdiction outside of their historical territory, i*e* over allUkr* Catholics throughout the whole world? * In his articles, Msgr* Pospishil*s fundamental frame ofreference reveals evasions and obstacles to the movement for the establishment of a Ukr* Cath* Patriarchate* Msgr* Pospishil, a canonist in the Roman Ecclesiastical system,argues that regardless of what rights should be recognizedby the Vatican, the only actual rights the Ukr* Cath* Church possesses is what the pope and his curial staff deem appropriate for the Ukrainians to have* The Ukr* Cath* Church hasreceived promulgated norms from the Vatican Council whichought to lead to the recognition of its self_governance, but "this is not so, if for no other reason than the fact that the pope who possesses supreme legislative and administrative authority in the Cath* Church, has said so through his official spokesman in matters of Eastern Churches, the Cardinal Prefect of the Sacred Congregation for the Eastern Churches*M (p* 8) Such an understanding ignores the unanimous acceptance on the part of the pope himself and the College of Bishops that Church order is one of collegiality* Did the Vatican Council II truly promulgate not only a new spirit, but laws that are in effect from the moment that a given decree was promulgated by the Roman Pontiff? The Decree on the Eastern Churches is to a large degree a legislative document in which there are certain laws established* There are also norms and exhortative statements about the Eastern Rites* The pope in signing the text of promulgation on November 21, 1964, stated clearlyi "•••All these directives of law are enacted for the present circumstances till such time as the Church and the separated Eastern Churches come together into complete unity•" Msgr* Pospishil argues that Vatican II*s Decree on Eastern Catholic Churches did not really restore the ancient rights to the Ukr* Church* He alleges that these were norms that now must await further legislation from the Sacred Comgregation for Eastern Churches or from a top revision of Eastern Canon Law that might take decades to accomplish* In criticizing the work of the legislators of the Decree, students of canon law should not forget that they are only interpreters of the law* By examining the Decree, there can be no doubt that the Council Fathers were recognizing as restored to the Eastern Churches their ancient rights and that there was no need to wait for a new code * The following quotes are essential points of the Decree in the Eastern Churches: "For this reason, it solemnly declares that the Churches of the - 41 -

digitized by ukrbiblioteka.org

East*•«fully enjoy the right and are in duty bound to rule them selves* Each should do so according to its proper and individual procedures•" (#5) "If they have improperly fallen away from them (their ancient practices) because of circumstances of time or personage, let them (the Eastern Churches) take pains to return to their ancestral ways"(#6) " T h i s s a c r e d S y n o d , t h e r f o r e , d e c r e e s t h a t t h e i r r i g h t s should be re-established in accord with the ©ncient traditions of each Ciiuroii.

The rights and privileges in question are those whihh flourished when East and West were in union, though they should be somewhat adapted to modern conditions* Patriarchs with their synods consti tute the superior authority for all affairs of the patriarchate including the right to establish new eparchies and to nominate bish ops of their right within the territorial bounds of the patriarchate• (#9) This also applies to major-archbishops as the decree merely repeats what the Motu Propio of Eastern Canon Law, Cleri Sanctitati of June 2, 1957# had already stated, namely, that a major-archbishop such as Metropolitan Joseph Slipyj is the equivalent of a patriarch* The second important question that Pospishil aviods answering is* Does Major-Archbishop Slipyj have jurisdiction within his territory of the Metropolia of Kiev-Halych, even if he lives out side? Surely leaving one's territory for a visit to another country does not take away both the right and duty of a Major-Archbishop to rule his territory according to all the rights granted him (rights which make him equal to a patriarch) by Eastern Canon Law and’the traditions of the ancient Ukrainian Church Establised by Rome at the Brest Union and reaffirmed by Vatican II• If such a visit is extended to a continued sojourn in the Vatican, Metropolitan Slipyj administers his territory by delegating authority to others* I t seem s v e r y c l e a r t h a t even though th e com m ent on t h i s s i t u a t i o n , t h e a n sw e r t o o f s o u ls , i s a d e f in it e a ffir m a tio n *

V a tic a n deem s i t the q u e s tio n ,fo r

u n w ise to th e good

The third and perhaps most important question and one that Pospishil answers negatively is* Does Metropolitan Slipyj and his newly-formed synod of four permanent members actually enjoy juris diction with him outside of the historical ecclesiastical territory of Kiev- Halych, i*e, over all Ukrainian Catholics throughout the whole world? Pospishil argues on a strictly legalistic basis* Pope Paul VI does so also in his letter rejecting to the Ukrainian Patriarchate* In the Eastern Churches* Canon Law, the Cleri Sancti tati explicitly states that the principle of territory holds "unless some other reason demands otherwise from the very nature of the case or constituted by some right*" (Can* 326,#2*) History shows a constant practice, even among the Western patriarchs, of extending their jurisdiction to new lands even where there already existed an established hierarchy of another part of the Catholic Church* There are innumerable examples of double juris diction in the same territory* How many times has the Latin Church set up its own jurisdiction in Eastern lands because their faithful had either migrated there or because Latin missionareis had made con vert s to the Latin rite * Such examples are the extension of the Latin rite jurisdiction to such Eastern lands as Palestine and theNear East during and after the Crusades, in India, side by side with - 42 -

digitized by ukrbiblioteka.org

the more ancient Eastern Malabar Christians, in Egypt, and in Ethi opia* In Lviv itself the^e existed for centuries three jurisdictions within the very same territory* a Ukrainian rite archbishop, an Armenian rite archbishop, and a Latin rite archbishop- The question which should be asked is« Why does the Pope of Rome suddenly call upon the principle of territory to restrict the Ukr* Church in its demands for autonomy (to exercise jurisdiction wherever Ukr* Catho lics reside) when for centuries the good of souls dictated that this out-dated principle of territory be ignored? The jurisdiction of patriarchs and major-archbishops must be extended outside of the limits of their own territories* The basic reason for this is that the good of the faithful requires it» The Decree on the Eastern Churches clearly insists that the ancient traditions are to be maintained; that these Churches are to rule themselves* Such Eastern pastors know best the traditions of their Church; they will zealously maintain their ancient rights and customs* Today the personal aspect is more important in questions of juris diction than the principle o f territory* Another reason why it is important that the Ukrainians have the right to rule themselves wher ever they may be organized in the framework of their own Ukrainian Cath* Church is one touching upon principles of ecumenism* In the Brest Union of 1596, the Vatican promised that the Ukr* Church would be guaranteed their own ancient traditions, especially the ability to choose their own bishops to rule themsilves in their ancient synodal administration, and to retain married clergy* One by one among the Ukr* Catholics scattered abroad in the West these rights have been taken away over the 375 years of union with Rome* In a fu n d a m e n ta l u n d e r s ta n d in g o f Church la w , law i s o n ly a m ean s n o t an en d t o a i d t h e f a i t h f u l t o come i n t o t h e d i v i n i z a t i o n p r o c e s s f o r w h ic h J e s u s C h r i s t e s t a b l i s h e d H is Church* C h a r i t y o f t h e g o o d o f t h e f a i t h f u l m u s t t a k e p r e c e d e n c e o v e r a n o u t m o d e d law o f l i m i t e d j u r i s d i c t i o n t o a h i s t o r i c a l t e r r i t o r y * I f we i d o l i z e l a w a n d f o r g e t t h e e n d o f t h e C h u r c h , we h a v e c r e a t e d a m o n s t e r , a m an-m ade i d o l , c a r i c a t u r e i n D o s t o e v s k y ' s L e g e n d o f t h e Grand I n q u i s i t o r » a s a Church p o w er, a u t h o r i t y , and m agic t h a t h a s d e s t r o y e d t h e fr e e d o m t h a t J e s u s C h r i s t came t o g i v e u s* O n ly b y r e c o g n i z i n g t h a t t h e U k r * C a t h * C h u r c h h a s a l w a y s Ito. a d t h e r i g h t t o e x e r c i s e h e r a u t o n o m y w i l l t h e Ukr* Chjjrch g r o w d y n a m i c a l l y a s a p a r t o f th o s e E a s te r n C hurches w h ich th e C a t h o lic b is h o p s a t th e Second V a t i c a n C o u n c i l " s o l e m n l y d e c l a r e d • • « f u l l y e n j o y th.e r i g h t a n d a r e i n d u t y b o u n d t o r u l e t h e m s e l v e s " ( $ 5 ) I f t h e Ukr* C a t h o l i c C h u rch cannot ru le i t s e l f w herever i t s f a it h f u l i s , i t w ill cease to e x is t in a few s h o r t d ecad es* The Ukr* C a t h o l i c f a i t h f u l i n A m e r i c a , C a n a d a , E u r o p e , S o u t h A m e r i c a , a nd A u s t r a l i a , w h e r e v e r a r e Ukr* C a th * f a i t h f u l , m u s t s e e t h a t autonom y i s n o t s o m e th in g t o be g r a n te d to t h e i r Church by th e pope* They m ust b e g in to th in k a s a Church; th e y a lr e a d y p o s s e s s " p o m is n is t" an autonom y t h a t d a t e s back t o c e n t u r i e s b e fo r e t h e y u n i t e d w i t h Rome * T h e y m u s t n e v e r c e a s e t h e i r e f f o r t s u n t i l t h e w h o le u n i v e r s a l Church i n f r a t e r n a l c h a r i t y and u n i v e r s a l harm ony a c c e p t s th em a s C a t h o l i c s w i t h som e o f many d i v e r s e m od es o f e x p e r ie n c in g and l i v i n g th e u n iq u e C h r is t e v e n t*

- 43 digitized by ukrbiblioteka.org

M A R G IN A L

NOTES

by Eva

The m o re

auth or

fo r

states

e x p o rt

s u m p tio n fa it h fu l

P id d u b c h e s h e n

th at

L a t in

R it e

o b v io u s

p a m p h le t

In sp rea d

th is

th an

b o o k le t

fo r

w as

d o m e s tic

m eant

con足

am ong U k r a in i a n C a t h o l i c s . I t s c i r c u l a t i o n am ong t h e o f th e U k r. C a th . C h u rc h re m a in s v e r y lim it e d . Up t o

t i m e o f t h i s w r i t i n g m a n y U lc r. p r i e s t s D id B is h o p L o s te n f e a r th e r e a c t io n o f th e

th at

d ig n it a rie s

have not th e U kr.

th e

y e t re c e iv e d i t . P e o p le o f God to

sp o n so red ?

th e fo re w o rd to th e b o o k le t B is h o p L o s te n m ovem ent among c l e r g y a s w e l l a s l a i t y i n

w r it e s : "T h e w id e 足 re g a rd to th e

e s t a b li s h m e n t o f a p a t r i a r c h a t e f o r U k r . C a t h o l i c s w e lc o m e s t h i s s t u d y in i t s e n d e a v o rs to f u r t h e r t h a t c a u s e and l i g h t th e w ay to w a rd s it s

m ost

speedy

a tta in m e n t."

Losten

d e s c rib e d

P a t r ia r c h a t e a s " s m a ll" and ch a rg e d in " le d b y s u b v e r s iv e e le m e n ts ." How c a n

p re ss The Q uest

th e m ovem ent f o r re le a s e s th a t i t

th e w as

fo r

C a t h o lic

o f

an it

U k ra in ia n w hen

needed does

not

C ath . by

B is h o p th e

V a t ic a n Father

th at

H is

stance,

lo n g

th is

then

se rve

th is

th e

th e to

c re a t io n

th e

U kr,

th e to

th e

I f

th e head

such

b is h o p s

C ath .

speedy

"Is

th e

C ath .

U k r.

p a m p h le t

c o n t rib u t io n

"m ost

ask:

a fte r

th e of

B is h o p

tim e ? "

q u e s tio n s

a ll

status

ago

n e ce ssa ry

C h u rch

a fte r

th e

p a t ria rc h a t e ,

req u e sted

II,

r a is e

a tta in m e n t"

p a t ria rc h a t e b is h o p

s t ill

U kr.

th e

p a tria rc h a te re q u e ste d

A rc h ie p is c o p a te

p a tro n iz e d

can

th e to

cause.

t h is b o o k le t se rve th e w e lf a r e o f th e P a t r ic u l a r U k r. C a th . B is h o p L o s t e n 's c o n t r ib u t io n e n c o u ra g e s th e e s t a b lis h m e n t

" U k ra in ia n

h o m e la n d

answ er tw ic e

c o n s id e re d

How c a n C h u rc h when o f

th e has

P a t ria rc h a t e fin d s

C a t h o lic

C o u n c il

H o ly m eans

U kr.

know

C h u rch

L o sten

Not

th e

C ath . fo rm

s t rik in g ly

C h u rch of

beyond

a m a jo r

s im ila r

ence o f th e U k r. C a t h o lic a b a n d o n in g th e d e f e n s e o f w h ic h a r e th e l e g a l b a s i s

c o n fin e s

our

a rc h ie p is c o p a t e

p a tria rc h a te " ?

th e

M o s c o w 's ,

w o u ld

w rit e

U k ra in ia n o ff

th e

e x is t 足

C h u rch a t i t s s e a t o f o r ig in . I s th e b is h o p th e r ig h t s o f th e K ie v -H a ly c h M e t ro p o lia o f t h i s C h u r c h 's autonom y? That is e x a c tly

w h a t th e S o v ie t re g im e d e s i r e s ! T h a t i s th e l i n e w h ic h c e r t a i n V a t ic a n c i r c l e s h a v e b e e n f o l l o w i n g i n k o w t o w in g t o M osco w s i n c e t h e F o u r t h A r c h i辿 p is c o p a l Synod o f U k r. C a th . B is h o p s .

fo r

B is h o p L o s te n a rg u e s t h a t U kr. C a t h o lic s to co n ce rn

a t t h e m om ent i t th e m s e lv e s "w ith

i s m uch m o re im p o r t a n t t h e o f f i c e o f M a jo rr-

A rc h b is h o p and i t s v a r io u s im p lic a t io n s , r a t h e r th a n w it h th e o f f i c e o f p a t ria rc h ." T h e re a re re a s o n s to fe a r t h a t th e b is h o p 's s u g g e s tio n is m e r e l y a n a t t e m p t t o L u l l t h e U k r . C a t h . c o m m u n it y i n t o i n d i f f e r e n c e to fo r

th e th e

u ltim a te U kr.

g o a l,

C ath .

th e

C h u rch .

e s t a b lis h m e n t B is h o p

- 44 -

o f

Losten

a is

w o rld -w id e

p a tria rc h a te

one

b is h o p s

digitized by ukrbiblioteka.org

th e

w hose

nomination was so bitterly opposed by Ukr. Catholics in the United States because it was made by the Sacred Congregation for Eastern Churches without consultation, indeed without the knowledge, of M a jor-Archbishop Joseph'Slipyj, the head of the Ukrainian Catholic Church. It could not be clearer that this procedure is in complete violation of the rights reaffirmed by the Decree on Eastern Catholic Churches promulgated by Vatican Council II. As nominee, Msgr. Losten was asked to postpone acceptance until the Synod of Ukrainian Catholic Bishops could act upon his nomination. He ignored the request of M a jorArchbishop Joseph. He further confused Ukrainian Catholics by the commentary he wrote on the letter of Pope Paul VI of July 7, 1971, giving a negative answer to the request for the establishment of an Ukrainian Catholic Patriarchate. (Diakonia, VI, 4, 1971.) The sincerity of Bishop Losten's defense of the rights of the Kiev-Halych M a jor-Archiepiscopate - the only quasi-patriarchate in the Catholic Church - is yet to be proven. In one o f h is C a rd in a l V i l l o t 's

segm ents o f th e b o o k le t P o s p is h il l e t t e r o f O c t o b e r 29, 1971, w h i c h

a tta c h e d e x p la in in g th e p o s it io n o f th e r ig h t o f th e U k ra in ia n C a t h o lic "A p p u n to ",

th iâ

m em orandu m w a s

t h e Rom an C u r i a B is h o p s to h o ld

c a lle d ,

d e n ie d

q u o te s John h a d a m em o ran du m in re fe re n c e to a synod. The

th e

b is h o p s

th e

r i g h t t o h o l d a c a n o n i c a l s y n o d a nd i n v i t e d th em , i n s t e d , t o h o l d "a n a s s e m b ly o f U k r a in ia n B is h o p s - a lr e a d y e x i s t i n g and f u n c t io n in g u n d e r t h e nam e o f 'C o n f e r e n c e o f t h e U k r a i n i a n H i e r a r c h s ' . " ( p . 69.)

This "Conference" no longer existed. After the arrival of now M a jor-Archbishop Joseph Slipyj in Rome after his release in 1963 from internment in the labor camps of the Soviet Union, this conference reconstituted itself a s ‘a Synod. Pospishil concedes that the "Appunto" has the "character of an obligatory instruction" (p.67.), yet, when the bishops met in synod despite this "obligatory instruction" and the press described their meeting as "defiance" of the will of the Curia, he, in an evident attempt to escape reality, retreated into the field of semantics and termed the press reports a "Myth of Defiance". W hat a

s p e c ific

d ire c t iv e

d e fia n c e ? d ire c t iv e .

w as

g iv e n

and

N o t h in g

m o re

case,

c le a r

co n tra ry

th is

t h is act

le s s

th an

act

th at

co n tra ry

s p e c ific

d ire c t iv e

d id

o ccu r.

The yet

b is h o p s w e re in fo rm e d t h a t th e y la c k e d p e r m is s io n to h o ld a sy n o d fro m a s t a t e m e n t o f f i c i a l l y is s u e d b y th e a s s e m b la g e on N ovem ber 1, 1971, t h e w o r l d l e a r n e d t h a t o n t h e e v e n i n g o f O c t o b e r 31, 1971, t h e U k r a in i a n h i e r a r c h s com m enced t h e i r " S y n o d a l s e s s i o n s " a n d r e

qu ested

th e

w o rk ".

T h is

tu d e

H o ly

Father

announcem ent

M ajo r - A r c h b is h o p

by th e r e p re s e n t a t iv e s a c o m m u n iq u e i s s u e d b y

g ra n t w as

Joseph

" A p o s t o lic

re le a s e d S lip y j.

by It

none w as

B le s s in g o th er

not

fo r

th an

th e ir

H is

in fo rm a t io n

o f th e U k r a in ia n p a t r i a r c h a l m ovem ent. th e h ig h e s t a u t h o r it a t iv e spokesm an o f

a s s e m b le d U k r a in ia n C a t h o l i c b is h o p s . b y th e u n d e rs ig n e d who, t o g e t h e r w it h

- 45 -

O n ly i t s t r a n s l a t i o n o th e r re p re s e n t a t iv e s

digitized by ukrbiblioteka.org

B e a t i re le a s e d It th e

w as

w as g iv e n o f th e

patriarchal movement, was in Rome for the dedication ceremonies of the renovated church. It is, therefore, totally unfair to charge that any reporter "uncritically relied on information given to him by repsentatives of the Ukrainian patriarchal movement", (p.71). A g rea t

c re d ib ilit y

gap

cre a te d

such

in a c c u ra te

statem ent.

Such serious lapses in any segment of presentation naturally create doubts as to the accuracy of the rest of the study. Further reluctance to face the facts of the situation is evident in Pospishil's statement that "the name itself given to an assembly does not confer any legal character. Only if the Ukrainian bishops would have claimed legislative powers for their enactment independ ently from a subsequent confirmation by the Roman Curia would their gathering acquire the legal quality of a legislative synod nothing in this nature was attempted by anyone." (p.71). The fact is that canon law empowers episcopal synods to function on two levels: electively and legislatively. The monsignor is correct when he notes that the November Synod of the Ukrainian Hierarchy did not enact legislation. What he omits, however, is a matter of his torical record which totally undermines his case: namely, that the synod solemnly established an endousma (Permanent) Synod consisting of five members: the M a jor-Archbishop (ex-officia), the Metropolitans of Winnipeg and Philadelphia, Archbishop Ivan Buchko of Rome, and Bishop Andrew Sapelak of Argentina. Pospishil's arguments against the legislative character of the Fifth Archiépiscopal Synod are completely negated by the fact that M a jor-Archbishop Joseph VII convened the first meeting of the Per manent Synod in July, 1972. The communique which it issued called upon Ukrainian Catholics to "preserve and nourish whatever stregthens the autonomy of our Patricular Church, especially the Synodal decisions" and directed them to "avoid and refute all that threatens this auto nomy". It reported that the bishops studied a draft constitution for the Ukrainian Catholic Church which would be submitted to all the Ukrainian bishops for consideration. This Permanent Synod issued a pastoral letter refuting the false and tendencious presentation by spokesmen for the Soviet Union of the history of the Union of Brest and the pseudo-Synod of Lviv of 1946. By what logic does Pospishil choose to claim that the act which established this Permanent Synod lacks "legal quality of a legislative synod"? A B O U T T H E NEW Y O R K T I M E S

Our disputatious author criticizes the news service of the New York Times for conveying what he describes as an "erroneous impres sion" of the November Synod thereby forcing the Ukrainian bishops "to reaffirm their loyalty to the Holy See", (p.71). The news stories did not report that the Ukrainian bishops severed their loyalty to the - 46 digitized by ukrbiblioteka.org

Holy See or that they had any intention of doing so. There were no dogmatic differences between the ^Ukrainian Catholic hierarchs and the Vatican then, nor are there how. There existed then and there continue to exist only differences as to the interpretation of the rights to an autonomous administration for their Church. This can by no stretch of an imagination be termed a schism. The aim of the patriarchal movement is neither to sever the affiliation of the Ukrainian Catholic Church with the Vatican nor permit the assimila tion of this Church into Latin Rite. Its goal is to gain recogni tion of the rights of this Particular Church within the confines of the Universal Church — the Church for solidarity with which the Ukrainians, in the words df their Major-Archbishop spoken at the Papal Synod in October 1971, have "sacrificed rivers of blood and mountains of bodies".

fo r

M r . E d w a r d B . F i s k e a n d t h e New Y o r k T im e s a r e t o t h e ir o b je c t iv e r e p o r t in g o f th e N ovem ber S yno d.

le g it im a t e

g ro u n d s

fo r

P o s p is h il's

c rit ic is m .

The

c le a r ly p o rtra y e d th e s it u a t io n — d e fia n c e , ye s? Such f a i r r e p o r t in g as p r a c t ic e d by F is k e and h is o n ly be p r a is e d . S a d ly , U k ra in ia n

but

C a t h o lic

B is h o p

L o sten

c o n fu s io n

th e

a ll

sees o f

fa ir n e s s

P a t ria rc h a t e among th e

m ust

h a rd ly

U k ra in ia n U k ra in ia n

s a id

The

r e c t ifie s

C a t h o lic s . P e o p le

o f

I f

be c o n g ra t u la te d T h e re a re no

New Y o r k

T im e s

s e c e s s io n , c o lle a g u e s

no'.

Q uest

th e

fo r

can

" m is c o n c e p t io n "

a n y t h in g ,

adds

God.

FIRST STEPS IN RIGHT DIRECTION The Ukrainian Catholic Newspaper "Tserkva. i Zhyttia" of Sept ember 17, 1 9 7 2 , hss published' a lengthy report on a Soborchyk (an official meeting of the Ukrainian Catholic clergy of Australia, under the leadership of His Ex%llency Bishop Ivan Prashko). The Soborchyk passed 2 3 resolutions. The most important resolutions express the devotion of the gathered clergy to His Holiness Pope Paul VI, Major Archbishop and Head of the Autonomous Ukrainian Catholic Church Cardinal Joseph Slipyj and His Permanent Synod of Bishops. The Soborchyk also expressed its love to Bishop Basil Velychkovsky, the Bishop of luck, the Ukrainian people in Ukraine and in the diaspora, the Ukrainian Catholic faithful, and our Orthodox brethren. The resolutions emphasized the need for cooperation between Hierarchy, clergy and the faithful in working for a patriarchal structure of our Church and the good of the Ukrainian people. One of the truly important resolutions of the Soborchyk was the unanimous approval to admit representatives of laymen to the next meeting. The role of the laymen in contemporary life of our church was described as a most importciit one.

digitized by ukrbiblioteka.org

т стор

1 . Звернення

Крайової Управи Т-ва

2. Постанови Соборчика Священиків у Австралії

3. "Автономія ГТатріярхів і Верховних Архиєпископів у Католицькій Церкві 5 4. Владика Василь Величковськкй у Оілядельфії

5. На вічну пам’ять Юрія Коритка

6 . Микола Милусь :

"Немає нічого тайного, що не стало б явним” 7. гтр. Мирослав Навроцький: З Верховним Архиєпископом чи проти нього? 8 . Світовий Конґрес Вільних Українців і вільний зирянський рух

10 17

до Крайової Управи

18 19

10. Відпис листа Голови Крайової Управи до -УККА

11. Василь Пасічняк: Про причини патріярхального руху мирян і його противників

12. Мирослав Субтельний: До питання управнення представників організацій на Чікаґівській конференції 13. Др. Роман Осінчук: Чому ми вийшли з Координаційного Комітету в Торонті?

9. Лист УККА

14. Степан Процик: Поза межами громадської відповідальності

26 29

15« Листи з України 16. Kon-Ukrainian Scholars TipiioId "Right of Ukrainian Catholic 3 hurch to Autonomous Administration

17. " The Quest for an Ukrainian Catholic P a tri archaten

18. Father ..aloney’s Criticue

19* Eva P іddubch eshen : Marginal Mo tes

44 *

-st-

48 -

digitized by ukrbiblioteka.org