How we built the bridges of democracy by Regional Voices

Як ми розбудовували «Мости для демократії на Харківщині» The Project is Implemented with the Support of the Federal Foreign Office

 ЗМІСТ вступ.................................................................................................................................................................................................. В ході реалізації проекту були здійснені наступні кроки........................................................................... В рамках проекту реалізовані наступні активності..................................................................................

ДОДАТКИ Додаток 1. МЕМОРАНДУМ Регіонального Форуму громадської активності................................ Додаток 2. Довідка про організацію, що впроваджувала проект.....................................................

Як ми розбудовували «Мости для демократії на Харківщині». — Харків, 2017. — 36 с.

© Складено експертами міськрайонної громадської організації «Чугуївська правозахисна група», 2017 Авторське право посібника зберігається за DVV International. Публікація посібника без дозволу DVV International заборонена

 Вступ В Україні задекларовані численні форми для реалізації безпосередньої участі населення в суспільно-політичних процесах. Однак нерозуміння з боку деяких органів місцевого самоврядування того, що громадські активісти та владники є союзниками, партнерами, а не опонентами, небажання певних ОМС враховувати рекомендації громадськості, призводить, з одного боку, до прийняття необміркованих рішень, що не сприймаються громадами, а з іншого — до правового нігілізму та суспільного абсентеїзму значної частки громадян. Тому Чугуївською правозахисною групою було ініційовано реалізацію проекту «Мости для демократії в Харківській області», метою якого є підвищення активності та компетентності громадянського суспільства та представників органів місцевого самоврядування в процесі розвитку громад — шляхом підвищення якості демократичного співробітництва і створення умов для діалогу. Ініціатива здійснювалася в рамках проекту «Регіональні Голоси — Створюємо Мости для Демократії», у партнерстві з Інститутом міжнародного співробітництва Німецької асоціації народних університетів (DVV), Представництвом DVV International в Україні, за підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.

Основні завдання проекту: • аналіз нормативних актів та механізмів, які допоможуть налагодити ефективну співпрацю між активістами і чиновниками, підвищити ефективність участі громадян в процесі прийняття рішень; • підвищення компетентності органів місцевого самоврядування та влади в сфері включення громадськості до процесів прийняття рішень; • проведення інформаційної кампанії про ефективні механізми співпраці між громадянським суспільством і органами місцевого самоврядування на місцевому рівні на основі незалежної газети «Правова позиція»;

• підвищення обізнаності населення про діяльність громадських організацій, органів місцевого самоврядування та влади; • підвищення практики співпраці і налагодження діалогу з розвитку громад між представниками органів місцевого самоврядування та громадянського суспільства. Очікувані результати проекту: • розробка і проведення адвокаційних кампаній прийняття відповідних нормативних актів і механізмів на місцевому рівні або внесення змін в існуючі. Нормативні акти і механізми будуть прийняті на підставі думки громадськості і чиновників, і будуть реально діяти; • підвищення навичок громадян для участі в процесах прийняття рішень і вирішення проблем; • залучення громадськості до процесів формування та реалізації бюджетної політики на місцевому рівні; • активізація громадян у вирішенні місцевих питань шляхом використання існуючих демократичних механізмів, отримання імпульсу для розвитку регіональних команд; • усунення проблеми подачі інформації громадськими активістами в зв’язку з появою незалежного ЗМІ.

 В ході реалізації проекту були здійснені наступні кроки Січень 2017 р. Інформування про початок реалізації проекту в Харківській області. 26 січня 2017 року відбулася прес-конференція. Інформування жителів Харківської області, представників органів місцевої влади та місцевого самоврядування, а також журналістів про початок проекту «Мости для демократії в Харківській області».

«Місцеве самоуправління, по своїй суті, набагато ближче стоїть до громадського сектору, ніж органи влади, — зазначив правозахисник Юрій Чумак, — це дуже важливий фактор. І тому в основу проекту взяте саме співробітництво з органами місцевого самоуправління, побудова містків між ними та громадським сектором».

(«Справжня варта»: Мости для демократії. http://varta.kharkov.ua/news/politic/1128039). Розпочато інформаційну кампанію про ефективні механізми співпраці між громадянським суспільством і органами місцевого самоврядування на місцевому рівні на основі незалежної газети «Правова позиція». Вийшов 1-й номер газети у 2017 році.

Лютий 2017 р. Отримання необхідної інформація про реально існуючі та необхідні нормативні акти і механізми участі громадян у процесі прийняття рішень у Чугуївському та Печенізькому районах.

Проведення анкетування 300 респондентів Чугуївського, Печенізького районів та м. Чугуєва. Анкета була розміщена на google-формі, також опитування проводилося під час заходів, що здійснювалися правозахисниками в означеному регіоні. В рамках кампанії з інформування проведено вуличні акції безкоштовної роздачі незалежної регіональної газети «Правова позиція» на території громад смт Печеніги, міста Чугуєва, Чугуївського району.

Березень 2017 р. Аналіз результатів анкетування та розробка рекомендацій. В результаті анкетування було опитано 300 чоловік з Чугуєва, Печенізького та Чугуїв ського районів.

Що стосується гендерної ознаки, то серед респондентів виявилося трохи більше чоловіків, ніж жінок: • чоловіки — 54,1%; • жінки — 45,9%. За віком найбільш активними виявилися мешканці (мешканки) у віці 31–45 років: • 18–30 років — 19,4%; • 31–45 років — 55,1%; • 46–60 років — 20,4%; • понад 60 років — 4,1%. За рівнем отриманої освіти: • середня освіта — 11,2%; • професійно-технічна освіта — 16,3%; • вища освіта — 72,4%. На питання «До якої з нижчезазначених категорій громадян Ви себе відносите?», майже половина опитуваних відповіли, що співвідносять себе з людьми, що не беруть активну участь у місцевих суспільних процесах: • людина, що не бере активну участь у місцевих суспільних процесах — 45,7% • громадський активіст (представник громадської організації) — 29,8%; • працівник органу місцевого самоврядування — 5,3%; • депутат місцевої ради (помічник депутата) — 6,4%; • інше — 12,8%. Шляхом опитування ми також з’ясували, що заважає мешканцям брати участь у процесах прийняття рішень. Більшість відповіло, що немає вільного часу, однак 29,3% сказали, що причиною є незнання, як вплинути на прийняття рішень на місцевому рівні: • немає вільного часу — 36%; • недостатність коштів та інших ресурсів для здійснення такої діяльності — 7,3%; • немає однодумців — 6,7%;

• незнання, як вплинути на прийняття рішень на місцевому рівні — 29,3%; • можливий тиск з боку органів влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, роботодавця тощо — 8%; • інше — 2,7%. На питання «Чи потрібно сприяти підвищенню громадянської активності мешканців Вашої громади (села, селища, міста) через їх залучення до процесу ухвалення рішень на місцевому рівні?» 91,8% опитаних відповіли, що потрібно: • так — 91,8%; • ні — 0%; • складно відповісти — 8,2%. Варто також звернути увагу, що ніхто з опитаних не відповів, що не потрібно сприяти підвищенню громадянської активності мешканців громади через їх залучення до процесу ухвалення рішень на місцевому рівні: Всі опитані вважають, що мешканці повинні мати реальний вплив на прийняття рішень органами місцевого самоврядування, однак їх погляди розділилися в питанні, які саме громадяни мають мати вплив: частина (45,1%) вважає, що лише ті, які є компетентними у питаннях, що вирішуються, інша ж частина (53,1%) переконана, що вплив повинні мати усі громадяни, яких це стосується, незалежно від рівня їх досвіду, освіти, віку тощо. Дуже прикро, що на питання «Чи впливають мешканці міста/селища/району на процес прийняття рішень у громаді?» більшість опитаних відповіли, що владники та мешканці не чують один одного: • так, я вважаю, що мешканці впливають на процеси прийняття рішень — 6,1%; • місцева рада іноді враховує думку мешканців у прийнятті рішень — 30,6%; • вважаю, що владники та мешканці не чують один одного — 60,2%; • інше — 3,1%. Рівень поінформованості жителів про їх права та можливості їх захисту: • високий — 16,3%; • середній — 38,8%; • низький — 44,9%.

Тобто, майже половина опитаних сказали, що рівень їх поінформованості у царині захисту прав і свобод людини є низьким. Високий рівень поінформованості лише у 16% опитаних. На питання «Чи відомі Вам громадські неурядові організації, які активно діють у Вашій громаді (районі)? Якщо так — напишіть», 68,3% опитаних відповіли, що їм відомі такі громадські організації. Серед громадських організацій, які були вказані: • Чугуївська правозахисна група — 83% опитаних; • ГО «Наш вибір» — 12%; • ГО «Зоозахист» — 4%; • інші — 1%. Щодо того, в якій формі проводяться обговорення проектів рішень органів місцевого самоврядування у населеному пункті, то більшість опитаних вказали, що обговорення проводяться серед депутатів на сесіях відповідних рад: • загальні збори мешканців — 5,3%; • громадські слухання — 11,6%; • обговорення серед депутатів на сесіях місцевих рад — 69,5%; • інше — 13,7%. На питання «Наскільки масовими є обговорення?» ми отримали не дуже втішні результати, адже респонденти вказали, що обговорення є небагаточисельними та відбуваються у вузьких колах осіб: • в обговореннях беруть участь багато мешканців — 2,2%; • обговорення є небагаточисельними — 22,6%; • обговорення відбуваються у вузькому колі осіб — 49,5%; • складно відповісти — 25,8%. В результаті опитування вдалося також з’ясувати, що мешканці громади недостатньо поінформовані щодо можливостей впливати на процес прийняття рішень та не до кінця розуміють механізми впливу: • цілком достатньо — 1%; 10

• мешканці інформовані, але не до кінця розуміють механізми впливу — 18,2%; • мешканці недостатньо інформовані і не розуміють механізмів впливу — 78,8%; • інше — 2%. Джерела, з яких мешканці отримують інформацію щодо прийняття рішень органами місцевого самоврядування (можна було називати кілька джерел, тому сума перевищує 100%): • з соціальних мереж (Facebook, Вконтакте, Одноклассники тощо) — 49,5%; • з друкованих ЗМІ — 44,3%; • від родичів або знайомих — 38,1%; • з Інтернет-видань — 29,9%; • з сайтів місцевих рад — 25,8%; • з радіо, телебачення — 22,7%; • від громадських організацій — 14,4%; • від місцевих депутатів — 11,3%; • від керівництва ради — 6,2%. На питання «Чи є висвітлення інформації про діяльність органів влади та місцевого самоврядування у місцевих комунальних ЗМІ об’єктивним?» лише 11,7% відповіли ствердно. А 77,7 % опитаних вважають таке висвітлення необ’єктивним. • так — 11,7%; • ні — 77,7%; • інше — 10,6%. Половина опитаних не знає, хто з депутатів закріплений за їхніми округами (мікрорайонами) у місцевій раді: • • • •

знають — 35,4%; не знають — 50,5%; ніхто не закріплений — 2%; складно відповісти — 12,1%. 11

На питання «Яким чином депутати місцевої ради Вашого населеного пункту відстоюють інтереси громадян, яких вони представляють?», опитані зазначили: • подають власні проекти рішень — 31,6%; • регулярно спілкуються із мешканцями, яких вони представляють у раді — 25,3%; • беруть активну участь у розробці планів, стратегій розвитку — 13,9%. Чи зацікавлена місцева рада у залученні мешканців до процесу прийняття рішень? Переважна більшість (70,1%) респондентів вказали, що місцева рада практично НЕ залучає мешканців до процесу прийняття рішень: • так, місцева рада зацікавлена та постійно консультується із мешканцями — 2,1%; • місцева рада ситуативно залучає мешканців до процесу прийняття рішень — 18,6%; • місцева рада практично не залучає мешканців до процесу прийняття рішень — 70,1%; • інше — 9,3%. Більшість опитаних не знають, що таке бюджет участі (громадський бюджет) або не дуже добре знають: • так, добре знаю — 20,4%; • не дуже добре знаю — 35,7%; • не знаю — 43,9%. Як виявилося, мешканці зазначеного регіону також не дуже добре обізнані про такі механізми участі в процесі прийняття рішень, як місцеві ініціативи (взагалі не знають 48%), громадські слухання (не знають 25%), загальні збори (не знають 17%). Опитані не змогли відповісти, чи є чіткими і прозорими закріплені в місцевих нормативно-правових актах (НПА) процедури громадських слухань, місцевих ініціатив, загальних зборів у відповідному населеному пункті. Більшість респондентів поставили відмітку, що їм складно відповісти на це запитання, що свідчить про низьку поінформованість про наявні механізми: • складно відповісти — 62,5%; 12

• локальні НПА не містять згаданих процедур громадських обговорень — 14,6%; • у місцевих НПА процедури зазначені, але вони занадто ускладнені або нечіткі — 16,7%; • закріплені в НПА процедури є чіткими і прозорими, мешканці можуть безперешкодно провести громадські слухання, загальні збори та реалізувати місцеві ініціативи — 6,2%. На питання «Чи проводяться громадські обговорення проектів рішень?» ми також отримали інформацію, що переважно НЕ проводяться, а якщо і проводяться, то лише «для галочки», тобто формально: • так, проводяться, і доволі активно — 6,1%; • проводяться, але, скоріше, формально, для «галочки» — 30,6%; • ні, не проводяться — 37,8%; • складно відповісти — 25,5%. При цьому 89,9% опитаних хочуть взяти участь у заходах, де б могли дізнатися, як можна впливати на прийняття рішень місцевими органами влади та місцевого самоврядування.

«Отже, анкетування виявило чимало проблем, що існують у сфері залучення громадян до процесу прийняття рішень на місцевому рівні, головними з яких є, з одного боку, низький рівень поінформованості самих мешканців, а з іншого — намагання владників «обійтися» без дієвої громадської участі або імітувати цю участь формальними заходами «для галочки». («Громадський простір». Залучати мешканців до ухвалення місцевих рішень — і не для «галочки»! http://www.prostir.ua/?news=zaluchaty-meshkantsiv-do-uhvalennya-mistsevyhrishen-i-ne-dlya-halochky). Також були проведені 3 семінари з фокус-групами на тему: «Ефективні механізми співробітництва між громадянським суспільством і органами місцевого самоврядування на місцевому рівні. Аналіз існуючих та пропозиція ефективних механізмів» — у м. Чугуєві, смт Печеніги та Чугуївському районі. Під час семінарів розглянули форми громадської участі в прийнятті рішень на місцевому рівні, до яких відносять: місцеві вибори, місцевий референдум (що зараз є нездійсненним, через відсутність відповідної законодавчої бази), збори громадян, індивідуальні та колективні звернення громадян, петиції, місцеві ініціативи, громадські слухання, запити на інформацію, лобіювання громадських інтересів через депутатів, діяльність органів самоорганізації населення та громадських об’єднань, різного роду дорадчих комітетів та громадських рад, проведення мирних зібрань, інформаційні кампанії у соціальних медіа та засобах масової інформації тощо. Учасники дізналися про бюджет участі — сучасну новацію щодо залучення громадських ініціатив, яка зараз впроваджується у багатьох містах України, в тому числі — у Чугуєві. Представникам громадянського суспільства було запропоновано під час практичного зайняття розібрати реальні місцеві ситуації, за яких активістам доводиться просувати громадські інтереси, незважаючи на апатію чиновників. Після презентацій результатів обговорення експертами було надано фахові поради та рекомендації для подальшої реалізації подібних ініціатив. А наприкінці з 8 найбільш активними учасниками семінарів проводились фокус-групи — з ціллю виявити найбільш вагомі проблеми та перспективи впровадження ефективних механізмів співробітництва між громадянським суспільством і органами місцевого самоврядування у Чугуєві. 14

Квітень 2017 р. Проведено 3 круглих столи «Ефективні механізми співробітництва між громадянським суспільством і органами місцевого самоврядування на місцевому рівні» — у Чугуєві, Чугуївському та Печенізькому районах.

Учасники дізналися про приклади дієвого впливу громади на прийняття рішень, про перспективи розвитку громадського активізму на Чугуївщині. Були обговорені плани щодо розбудови ефективного співробітництва між громадянським суспільством і органами місцевого самоврядування. Із загальних резолюцій, що були прийняті за пропозиціями учасників: • ініціювати постійні публічні консультації щодо прийняття рішень — для ви вчення думки громади; • створити координаційну раду громадських організацій — для адвокації прийняття рішень, потрібних громаді; • започаткувати ефективний майданчик для взаємодії громадських організацій; • провести навчання активістів з питань доступу до інформації, фандрейзингу тощо; • здійснювати широке висвітлення в ЗМІ (зокрема, в газеті «Правова ПОЗИЦІЯ») і соціальних мережах всіх процесів прийняття рішень на місцевому рівні. 3 тренінги «Процес децентралізації на місцевому рівні — виклики, перспективи, актуальний розвиток» — м. Чугуїв, смт Печеніги та Чугуївський район.

Були обговорені питання сучасного реформування системи місцевого самоврядування, зокрема, створення об’єднаних територіальних громад, перспектив процесу децентралізації.

Травень 2017 р. Проведено 2 тренінги «Кодекс кращих практик участі громадськості в процесі прийняття рішень. Аналіз існуючих механізмів на території Чугуївської (Печенізької) громади» — смт Печеніги та м. Чугуїв.

«Кодекс кращих практик участі громадськості у процесі прийняття рішень» був ухвалений Конференцією міжнародних неурядових організацій Ради Європи 1 жовтня 2009 року… «Координатор проекту, провідний аналітик ЧПГ Роман Лихачов повідав про ситуацію з залученням громадськості до процесу прийняття рішень на місцевому рівні у Чугуєві, Чугуївському та Печенізькому районах Харківської області. Правозахисник наголосив, 17

що головна мета діяльності активістів ЧПГ у даному проекті співпадає з ціллю «Кодексу кращих практик участі громадськості у процесі прийняття рішень» та полягає у сприянні взаємодії громади і влади, в розширенні можливостей участі громадян у демократичних процесах на місцевому та регіональному рівнях. Р. Лихачов висловив переконання, що на Харківщині незабаром народяться нові дієві практики участі громадськості, достойні наслідування, зокрема — з використанням нових медіа». («Громадський простір»: Кращі практики вивчаємо, нові — започатковуємо. https://www.prostir.ua/?news=kraschi-praktyky-vyvchajemo-novi-zapochatkovujemo).

Червень 2017 р. 3 тренінги «Посилення ролі громадянського суспільства та форм самоорганізації на місцевому рівні. Громадський бюджет. Інноваційність та ефективність інструментів участі громадськості в процесі прийняття рішень» — смт Печеніги, м. Чугуїв та Чугуївський район.

Тренінг «Кодекс кращих практик участі громадськості в процесі прийняття рішень. Аналіз існуючих механізмів на території Чугуївської (Печенізької) громади» — Чугуївський район. 18

Липень 2017 р. 3 тренінги «Якісна локальна журналістика на місцевому рівні» — м. Чугуїв, смт Печеніги та Чугуївський район: • навчання законодавчо передбаченим можливостям участі громадськості в прийнятті рішень ОМС; • активізація громадян у вирішенні проблем завдяки існуючим демократичним механізмам, отримання імпульсу для розвитку регіональних команд; • усунення проблеми подачі інформації громадськими активістами, підвищення грамотності подачі інформації (правильне написання статей, прес-релізів тощо).

Учасники дізналися «рецепти» того, що варте висвітлення в ЗМІ, що обов’язково має бути в інформаційному матеріалі, про інші нюанси медійної роботи. «Ю. Чумак наголосив, що, відповідно до ст. 34 Конституції України, «кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово 19

або в інший спосіб — на свій вибір», і в умовах XXI століття людина, яка регулярно інформує про власну діяльність та роботу своєї організації, фактично перетворюється на громадського журналіста. Тому необхідно вчитися працювати в інформаційному полі, знати правові аспекти з цієї царини, не допускати поширення недостовірних відомостей та мови ворожнечі». («ГУРТ»: В Чугуєві відбувся тренінг «Якісна журналістика на місцевому рівні». https://gurt.org.ua/news/informator/39873/). Тренінг у Чугуєві був першим, проведеним на базі нового офісу Чугуївської правозахисної групи.

Серпень 2017 р. 3 воркшопи «Ефективні механізми співробітництва між громадянським суспільством і ОМС на місцевому рівні. Аналіз існуючих та пропозиція ефективних механізмів» — смт Печеніги, Чугуївський район та м. Чугуїв.

Воркшопи стали одним із завершальних етапів у рамках даної активності. У них взяли участь депутати міських, сільських і селищних рад, їх помічники, громадські активісти, журналісти з міста Чугуєва та Чугуївського району Харківської області, більшість з яких вже були долучені до правоосвітніх заходів ініціативи. 20

Були розглянуті наступні питання: 1. Аналіз становища взаємодії громадськості та місцевої влади. 2. Встановлення тенденцій розвитку організацій громадянського суспільства і діяльності органів місцевого самоврядування для планування ефективної співпраці. 3. Розробка плану дій ефективної співпраці між громадянським суспільством і органами місцевого самоврядування на місцевому рівні. «Громадські активісти та депутати місцевих рад наочно побачили ті тенденції та переваги, які необхідно розвивати, аби налагодити на Чугуївщині дієву та ефективну співпрацю між громадянським суспільством і органами місцевого самоврядування». («Громадський простір»: Ефективні механізми співробітництва між громадянським суспільством і місцевим самоврядуванням вибудовували на «робочій майстерні». https:// www.prostir.ua/?news=mehanizmy-spivrobitnytstva-mizh-hromadyanskym-suspilstvomi-mistsevym-samovryaduvannyam-vybudovuvaly-na-robochij-majsterni).

Січень–жовтень 2017 р.

Проведення інформаційної кампанії про ефективні механізми співпраці між громадянським суспільством і органами місцевого самоврядування на місцевому рівні на основі незалежної газети «Правова позиція». Випуск газети, її поширення, в тому числі і під час вуличних акцій.

Жовтень 2017 р. Регіональний форум громадської активності «Мости для демократії в Харківській області».

27 жовтня у м. Чугуєві Харківської області відбувся Регіональний форум громадської активності «Мости для демократії в Харківській області», в якому прийняли участь представники громадських та волонтерських організацій, ініціативних груп, засобів масової інформації, органів державної влади та місцевого самоврядування, а також міжнародних донорських інституцій. «Як зауважив на початку заходу провідний аналітик Чугуївської правозахисної групи Роман Лихачов, на сьогоднішній день схід Харківської області опинився у ситуації фактичного прикордоння — географічного та ментального, оскільки знаходиться неподалік від окупованих територій. Таке становище називають «фронтир» (від англ. frontier — 22

«кордон», «порубіжжя») — територія на межі двох різних суспільств, яка є своєрідною перехідною зоною, що має динамічний характер. Тому нагальною потребою тут є розбудова дієвої взаємодії та порозуміння між різними верствами суспільства, залучення широких кіл громадськості для прийняття рішень на місцевому рівні — тобто, будування мостів для демократії на Харківщині». («Громадський простір»: На Харківщині відбувся Регіональний форум громадської активності. https://www.prostir.ua/?news=na-harkivschyni-vidbuvsya-rehionalnyj-forumhromadskoji-aktyvnosti).

В ході Форуму були представлені результати проекту ЧПГ «Мости для демократії в Харківській області». Досвідом громадської діяльності поділилися й інші організації — учасники Форуму. Вони мали змогу презентувати свої практичні доробки, одержати фахові поради від експертів, здійснити аналіз наявних проблем громадянського суспільства та існуючого потенціалу для співпраці, спланувати певні спільні ініціативи на майбутнє. На завершення заходу за ініціативи Чугуївської правозахисної групи було підписано Меморандум Регіонального форуму громадської активності — про співпрацю та взаємодію між представниками громадських організацій, ініціативних груп, засобів масової інформації, громадськими активістами та волонтерами (див. додаток 1). 23

 В рамках проекту реалізовані наступні активності

1. Навчання місцевих активістів/представників місцевих органів влади щодо ефективних механізмів співробітництва між громадянським суспільством і органами місцевого самоврядування на місцевому рівні. Аналіз існуючих та пропозиція нових ефективних механізмів». 2. Навчання трьох регіональних команд по 20 чоловік в трьох громадах за 3 темами в кожній. Тренінги проведені для жителів смт Печеніги, м. Чугуєва та Чугуївського району. 3. Навчання регіональних команд смт Печеніги, міста Чугуєва, Чугуївського району в сфері якісної журналістики на місцевому рівні. 4. Підготовка 10 випусків регіональної газети «Правова позиція». Читачі щомісяця безкоштовно отримували інформаційний дайджест про актуальні проблеми місцевих громад, новини про діяльність активістів та громадських організацій. Вперше буде надано незалежний інформаційний майданчик у вигляді газети. 5. Проведення трьох воркшопів (по одному в кожній з трьох громад) на тему: «Ефективні механізми співробітництва між громадянським суспільством і органами місцевого самоврядування на місцевому рівні» з отриманням зводу-аналізу існуючої ситуації та розробкою проекту впровадження ефективних механізмів співпраці між громадянським суспільством і органами місцевого самоврядування. 6. Проведення регіонального форуму для громадських організацій, ЗМІ та чиновників. Фахівці ЧПГ намагалися при плануванні заходів проекту задовольняти освітні потреби його беніфіціарів: 24

Завдяки реалізації проекту відбулося широке залучення громадських активістів Чугуєва, Чугуївського та Печенізького районів, і Харківської області в цілому, в суспільне життя регіону, що сприяло підвищенню їх компетенцій і спрощенню доступу представників різних груп населення до процесу прийняття рішень на місцевому рівні. Даний проект допоміг не тільки жителям громад, а й місцевим органам влади та органам місцевого самоврядування, адже тільки через взаємодію і тісну роботу між одними і іншими можна налагодити взаєморозуміння і підняти якість життя. Люди побачили, що така взаємодія працює, тому певні, що з’явиться ще більше бажаючих 25

долучитися до такої співпраці, і не тільки отримати для себе певний досвід, а й вирішити давно наболілі питання в суспільстві. Ініціатива ЧПГ «Мости для демократії в Харківській області» була реалізована в партнерстві з Інститутом міжнародного співробітництва Німецької асоціації народних університетів (DVV), Представництвом DVV International в Україні в рамках проекту «Регіональні Голоси — Створюємо Мости для демократії» за підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини.

The Project is Implemented with the Support of the Federal Foreign Office

Додаток 1

 МЕМОРАНДУМ Регіонального Форуму громадської активності про співпрацю та взаємодію між представниками громадських організацій, ініціативних груп, засобів масової інформації, громадськими активістами, волонтерами. м. Чугуїв, 27 жовтня 2017 року Громадські організації, асоціації, об’єднання, засоби масової інформації, ініціативні групи (Сторони), • визнаючи, що на сьогоднішній день схід Харківської області опинився у ситуації фактичного прикордоння — географічного та ментального «фронтиру», оскільки знаходиться неподалік від окупованих територій; • усвідомлюючи, що нагальною потребою є розбудова дієвої взаємодії та порозуміння між різними верствами суспільства, залучення широких кіл громадськості для прийняття рішень на місцевому рівні — тобто, будування мостів для демократії на Харківщині; • беручи до уваги взаємне прагнення до встановлення конструктивної співпраці між:  громадськими організаціями;  асоціаціями;  об’єднаннями;  засобами масової інформації;  ініціативними групи; • ґрунтуючись на таких принципах як:  принцип рівноправності всіх учасників;  принцип прозорості та відкритості перед суспільством;  принцип незалежності та неполітичності; — уклали цей Меморандум. 27

Стаття 1. Мета і завдання

Метою Меморандуму є об’єднання зусиль у розбудові громадянського суспільства — дієвих мостів для демократії в Харківській області. Що включатиме реалізацію таких завдань: 1.1. Участь громадськості в ухваленні рішень. Громадянське суспільство неможливе без інституцій, що забезпечують участь громадян та їх об’єднань в ухваленні рішень. Усі елементи місцевого самоврядування та державного управління повинні бути пронизані інтересами, потребами та цілями громадян. 1.2. Забезпечення Верховенство права та дотримання прав людини і громадянських свобод, у першу чергу — інформації, слова, зібрань, об’єднань. 1.3. Ефективний громадський контроль за діями влади. Справді ефективним може бути лише контроль з боку відповідальних громадян та їх об’єднань. Стаття 2. Напрями і організація співробітництва Сторін

2.1. В рамках цього Меморандуму Сторони домовилися вчиняти наступні спільні дії: • організація постійно діючого Регіонального Форуму громадської активності; • обмін правовою та аналітичною інформацією; • взаємодія з органами місцевого самоврядування та державної влади; • розробка та просування ініціатив та проектів, спрямованих на розбудову громадянського суспільства на Харківщині, забезпечення прав людини, здійснення громадського контролю; • робота з міжнародними організаціями та експертами. Стаття 3. Додаткові умови

3.1. Сторони регулярно розглядають хід реалізації Меморандуму і визначають додаткові напрями і форми взаємного співробітництва. Для цього можуть проводитися консультації, засідання робочих груп, до складу яких включаються представники Сторін. 28

3.2. Єдина позиція від імені Сторін Меморандуму викладається у письмовому вигляді, підписується Сторонами та оголошується визначеною уповноваженою особою від імені Сторін Меморандуму. 3.3. Меморандум не покладає ніяких фінансових, майнових зобов’язань ні на одну зі Сторін Меморандуму. У разі необхідності Сторони можуть укладати окремі договори відповідно до законодавства України. Стаття 4. Термін дії та порядок припинення Меморандуму

4.1. Цей Меморандум укладається строком на 1 (один) рік та набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. 4.2. У разі якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення терміну Меморандуму Сторони не заявлять про своє бажання припинити його дію, Меморандум вважається пролонгованим ще на рік. 4.3. Кожна із Сторін має право в односторонньому порядку достроково відмовитися від участі у реалізації Меморандуму, письмово повідомивши про це інші Сторони не менше ніж за 10 (десять) календарних днів до передбачуваної дати відмови від участі. Стаття 5. Прикінцеві положення

5.1. Зміни та доповнення до Меморандуму вносяться за згодою Сторін, викладаються письмово та підписуються уповноваженими представниками Сторін. 5.2. Розширення кола учасників здійснюється шляхом подання письмової заяви про участь у реалізації Меморандуму, про що приймається спільне рішення Сторонами. 5.3. Цей Меморандум складено у _____ примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної зі Сторін. Запрошуємо до співпраці всіх, хто сповідує задекларовані принципи, поділяє нашу мету й завдання та готовий докласти власні зусилля для того, щоб суспільство на Харківщині стало справді ГРОМАДЯНСЬКИМ! 29

Додаток 2

 Довідка про організацію, що впроваджувала проект «Чугуївська правозахисна група» (ЧПГ) — міськрайонна громадська організація, що була зареєстрована як окрема юридична особа в квітні 2011 року, хоча відома як правозахисна група у м. Чугуєві Харківської області ще з 2006 року. Метою діяльності ЧПГ є дотримання в Україні прав людини і громадянина, які проголошені міжнародними угодами і закріплені в Конституції України. Група створена, щоб надавати допомогу особам, чиї права та основні свободи порушені, незалежно від громадянства, статі, національності, віросповідання, політичних та інших переконань та місця проживання. Засновником ЧПГ є Роман Лихачов — адвокат, член Харківської правозахисної групи, Центру правових та політичних досліджень «ДУМА», Асоціації правників України, співавтор підручника з правознавства для школярів. Він входить до складу Громадської ради при ГУ Національної поліції в Харківській області, Антикорупційного комітету при Луганській обласній державній адміністрації та Ради по боротьбі зі злочинністю, корупцією та захисту прав і законних інтересів громадян при виконавчому комітеті Чугуївської міської ради. Сьогодні до складу Чугуївської правозахисної групи входять близько 30 осіб — юристи, волонтери, журналісти, історики, психологи, філологи, викладачі та студенти. Організація має свої офіси у Харкові, Чугуєві, Балаклеї, Ізюмі, Куп’янську, Печенігах Харківської області та у Бахмуті Донецької області.

Напрямки роботи ЧПГ одночасно веде роботу в 3-х напрямках: • допомога особам, чиї права порушені, громадські розслідування фактів порушення прав людини; Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

• правове просвітництво, пропаганда правозахисних ідей через публічні заходи і видавничу діяльність; • аналіз дотримання прав людини в Україні (насамперед, щодо громадянських прав та свобод). У 2011 році розпочато діяльність з надання юридичної допомоги малозабезпеченим громадянам. З травня 2011 робота за скаргами на порушення прав стала систематичною. З цього приводу ЧПГ звертається до місцевих і центральних органів влади, залучає до співпраці високопрофесійних правознавців і адвокатів. Члени Чугуївської правозахисної групи беруть участь у судових процесах як громадські захисники. Також експерти ЧПГ виступають лекторами та тренерами в численних семінарах з прав людини. З 2011 року Чугуївська правозахисна група почала проводити моніторинг ключових прав людини. Відстежуються порушення свободи слова та доступу до інформації, інших громадянських прав і свобод, проводяться громадські розслідування цих порушень. З липня 2012 року на базі Чугуївської правозахисної групи працює «Центр правової інформації та консультацій» (з 2015 року — Чугуївський офіс «Мережі правового розвитку»). ЧПГ активно долучилася до надання допомоги внутрішньо переміщеним особам. З 2015 року на базі організації діє Центр підтримки та консультацій для вимушених переселенців «Станція Чугуїв».

Результати та досягнення ЧПГ в ході своєї діяльності розробляє та публікує пам’ятки/довідники, правового характеру, серед яких наступні: 1. Телефони довіри і «гарячих ліній» Харківської області. 2. Нові правила реєстрації власності. 3. Оформлення спадщини. 4. Оренда землі. 5. Питання отримання аліментів. 6. Справи приватного обвинувачення. 31

7. Судовий наказ і як його оскаржити. 8. Безоплатна правова допомога. 9. Договір оренди землі та орендна плата. 10. Соціальне обслуговування (надання соціальних послуг) за місцем проживання. 11. Засоби реабілітації. 12. Оформлення одиноких громадян до будинків-інтернатів. 13. Пам’ятка для осіб, які звільняються з установ виконання покарань. 14. Пам’ятка щодо отримання медичної допомоги для переселенців, які прибувають в Харківську область. 15. Пільги для учасників АТО. 16. Ти і міліція. Як захистити свої права. 17. Телефони диспетчерських та служб екстреного виклику. 18. У випадку порушення права на інформацію слід звертатися до Омбудсмана. 19. Як протидіяти дискримінації внутрішньо переміщених осіб. 20. Довідник «Свідомий громадянин» (для ВПО, які живуть з ВІЛ). 21. Довідник «Свідомий переселенець». 22. Отримання статусу внутрішньо переміщеної особи. 23. Адресна допомога для внутрішньо переміщених осіб. 24. Порядок відновлення документів, що посвідчують особу. 25. Трудові права внутрішньо переміщених осіб. 26. Пенсійне забезпечення внутрішньо переміщених осіб. 27. Як захистити право на власність, залишену на окупованій території. 28. Порядок стягнення аліментів з особи, що проживає/працює на тимчасово окупованій території. 29. Право на отримання спадщини. 30. Право на отримання субсидії для внутрішньо переміщеної особи. 31. Безоплатна вторинна правова допомога. 32. Права внутрішньо переміщених осіб. 33. Участь громадськості в бюджетному процесі та контролі за ним. 34. Захист медичних прав внутрішньо переміщених осіб, що мають хронічні захворювання. 32

35. Активізація громадян та правові механізми впливу на владу. 36. Посібник з надання безоплатної первинної правової допомоги. 37. Про звернення та запити до органів влади і місцевого самоврядування. 38. Порядок стягнення аліментів з особи, яка проживає на території районів проведення антитерористичної операції. 39. Пам’ятка селянину — власнику земельного паю. 40. Оформлення спадщини на земельний пай. 41. Посібник з земельних питань для селян. 42. Як за декларацією виявити факти корупційних порушень та кому повідомити про це? 43. Що таке корупційне правопорушення та до кого звертатись в разі його виявлення. 44. Діяльність Центру інтеграції первинної і вторинної безоплатної правової допомоги на рівні територіальних громад Чугуївського та Печенізького районів Харків ської області. 45. Посібник із запобігання дискримінації стосовно внутрішньо переміщених осіб. 46. Навчально-методичний посібник з питань застосування окремих положень антикорупційного законодавства. 47. Аналітичний звіт щодо правопорушень, пов’язаних із корупцією у сфері запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, вчинених депутатами та посадовими особами місцевого самоврядування, державними службовцями на території Харківської області. 48. Буклет «Захист медичних прав внутрішньо переміщених осіб, що мають хронічні захворювання». 49. Буклет «Безоплатна вторинна правова допомога». 50. Буклет «Хто має право на безоплатну первинну правову допомогу». 51. Буклет «Як отримати вторинну правову допомогу?» 52. Буклет «Мережа антикорупційних центрів». 53. Буклет «Ти і поліція». 54. Діяльність Ресурсного центру захисту прав селян-власників земельних ділянок у Чугуївському, Печенізькому та Шевченківському районах Харківської області. 55. Аналітичний звіт за результатами моніторингу реформи та якості роботи органів прокуратури та судової системи на території Харківської області. 33

Крім того, ЧПГ розробила й 2 правових буклети, випущені в рамках програмної ініціативи «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»: «Правовий статус осіб, засуджених до покарання, не пов’язаного з позбавленням волі» та «Поради забудовникам житла». Одна з правових перемог, здобутих ЧПГ, включена до другого видання книги «Судові справи, які змінюють Україну», виданої Українською Гельсінською спілкою з прав людини. До книги потрапила «Справа харківських селян: вісім років на прив’язі», яку вів Центр правової інформації та консультацій ЧПГ та адвокат Роман Лихачов, який взявся супроводжувати справу на принципах Рro bono. Чугуївська правозахисна група постійно захищає ключові права людини шляхом подання позовних заяв та відстоювання інтересів в судових установах. Наприкінці 2015 року розпочато випуск бюлетеню ЧПГ «ПОЗИЦІЯ. Права вимушених переселенців». Організацією створено та підтримуються Інтернет-сайти «Захист прав вимушених переселенців» http://www.pereselenci.kh.ua/ та «Мережа антикорупційних центрів» http://www.anticormereja.info/. Також члени ЧПГ є постійними авторами порталу ХПГ «Права людини в Україні» та порталу «Правовий простір». Крім того, налагоджена співпраця між Чугуївської правозахисною групою та організаціями, які є членами УГСПЛ, зокрема з Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини, Херсонським обласним фондом милосердя та здоров’я, Одеською обласною організацією «Комітету виборців України», Харківською правозахисною групою. У лютому 2016 року ЧПГ була прийнята до складу Української Гельсінської спілки з прав людини. В липні 2016 року Чугуївська правозахисна група заснувала газету «Правова ПОЗИЦІЯ», що здійснює інформування населення з правових питань на Харківщині. ЧПГ є членом Коаліції з протидії дискримінації в Україні, Громадського партнерства «За прозорі місцеві бюджети», Мережі правового розвитку. Організація також виступила одним із ініціаторів започаткування «Мережі антикорупційних центрів», яка працює у Харківській, Луганській та Донецькій областях. 34

У 2017 році Чугуївська правозахисна група була прийнята до «Харківської реформаторської коаліції». Інформація про діяльність ЧПГ висвітлюється на офіційній сторінці організації в Facebook: https://www.facebook.com/ChuguyivHumanRightsProtectionGroup/ Канал організації в youtube: https://www.youtube.com/channel/UCsWCoXA0CkAex3GvNhE_Kfg

Посилання Держава заплатить мешканці Слов’янська за знищене під час АТО житло майже 364 тис. гривень // Захист прав вимушених переселенців (13 жовтня 2017). Правозахисник на Харківщині намагається через суд скасувати заборону соцмереж // Центр інформації про права людини (22 травня 2017). Участник боевых действий требует от Минобороны возместить ущерб от взрывов в Балаклее // KharkivToday (11 травня 2017). Діяльність Чугуївської правозахисної групи // Сайт УГСПЛ (18 лютого 2016). У Харкові вийшла перша газета про права переселенців // Громадське радіо (23 квітня 2016). Женщину-полицейского уволили незаконно — правозащитники // Інформаційне агентство «Status Quo» (21 квітня 2016). Как в Харьковской области «вычисляли» помощников депутатов // Газета «Вечерний Харьков» (29 декабря 2015). Антон Биченко. Правозахисники проаналізували справи за участю осіб з ВІЛ // Газета «Закон і Бізнес» (21 серпня 2015). Чугуївська правозахисна група організувала моніторинг надання допомоги переселенцям у Харківській області // Офіційний сайт Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (12 березня 2015). Юрій Чумак. Правоохоронці роками не випускали людей за межі селища — держава заплатить майже 300 тисяч // Портал «Права людини в Україні» (15 грудня 2014). https://uk.wikipedia.org/wiki/Чугуївська_правозахисна_група 35

Дана брошура підготовлена в рамках ініціативи Чугуївської правозахисної групи «Мости для демократії в Харківській області» у партнерстві з Інститутом міжнародного співробітницт ва Німецької асоціації народних університетів (DVV), Представництвом DVV International в Україні в рамках проекту «Регіональні Голоси — Створюємо Мости для демократії» за підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.

Міськрайонна громадська організація «Чугуївська правозахисна група»: вул. Музейна, 16-а, м. Чугуїв, Харківська обл. Тел.: 097-179-38-22 chpg@ukr.net https://www.facebook.com/ChuguyivHumanRightsProtectionGroup/

The Project is Implemented with the Support of the Federal Foreign Office

Наклад 580 прим. Дизайн та друк ФОП Мірошниченко О. А. Тел.: (050) 303-22-85