25 rokiv prapory

Відділ культури і туризму Черкаської райдержадміністрації КЗ «Районний організаційно-методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради

(до 25-річчя затвердження Верховною Радою України Державного прапору України)

Черкаси – 2017

67.9(УКР) В42 Відроджена святиня – знамено України: історична довідка [до 25-річчя затвердження Верховною Радою України Державного прапору України] / КЗ «РОМЦ БКР» Черкас. райради; авт.-уклад. Т.В. Крупченко. – Черкаси: [б.в.], 2017. – 8 с.

28 січня 2017 року Україна відзначає 25 річницю з дня затвердження Верховною Радою України Державного прапору України. Історія українського прапора сягає глибини віків, за час свого багатовікового існування вигляд прапору декілька разів змінювався, проте синьо-жовте сполучення кольорів державного стягу відомо в усьому світі, як символ нації мирних хліборобів та трударів. Видання містить бібліографічний список джерел та розраховане на бібліотечних працівників, вчителів, учнівську та студентську молодь та на широке коло читачів.

Автор-укладач Т.В. Крупченко Комп’ютерний набір Т.В. Крупченко Відповідальна за випуск В.М. Канюка Підписано до друку 4.01.2017 Тираж 35

Комунальний заклад «Черкаський районний організаційнометодичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради, 2017 2

Це знамено рідне Злото й синява. Прапор наш, як літо, В сонці майорить По долині жито, По горі блакить. Дмитро Павличко Державний Прапор – один з офіційних державних символів суверенітету держави. Український Державний Прапор – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3. Державний Прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. В усі віки і в усіх народів державний прапор був однією з найвищих і найшанованіших святинь. Прапор символізував єдність земель і племен; він консолідував міста і краї в державу, а духовно й історично близькі етноси – в націю. Під прапором воїни вирушали в похід, з прапором виступали на захист своєї батьківщини, прапор символізував стабільність держави й урочистість тих чи інших всенародних подій, свят, ритуалів. Щодо трактування кольорів українського прапору, то вони можуть бути найрізноманітнішими. Найчастіше: синій колір уособлює небо, жовтий – жито. Можна також розшифровувати їх, як чоловіче і жіноче начала, воду і вогонь. Основна ідея – це гармонія між небом та землею. Цікавий факт про походження кольорів: слово «хохол», яке вважають деякі образливим та зневажливим для українців, походить від монгольської мови. «Хох» − блакитний, синій, «олу» − жовтий. Як відомо, використання жовтого та синього кольорів (з різними відтінками) на символіці часів Київської Русі простежується від 3

прийняття християнства. Походить воно від герба ГалицькоВолинського князівства – золотого лева в синьому полі, який з'явився в другій половині 13 століття. А вже в 15-16 століттях їх почали використовувати в гербах українських міст, особливо тих, хто отримав Магдебурзьке право. У 18 столітті козацькі прапори Війська Запорозького часто вироблялися з синього полотнища із лицарем у золотих чи червлених шатах, із золотим орнаментом та арматурою. У козацьку добу прапори мали прямокутну або так звану скошену форму. Традиційними мотивами козацьких знамен були блакитні полотнища з золотими чи жовтими зображеннями гербів, небесних світил, зброї, постатей святих тощо. Лицева сторона полкових і сотенних корогв була національною емблемою з зображенням козака у золотому чи жовтому щитовому полі на блакитному полотнищі, а зворотна – полковою чи сотенною емблемою відповідного кольору з встановленим зображенням. У березня 1848 року в Австрійській імперії вибухнула революція, так звана «Весна народів». Ці події стали поштовхом для українського національно-визвольного руху. У квітні того ж року в місті Львів було створено Головну Руську Раду, яка відновила використання герба Руського королівства (Галицько-Волинської держави) 13-14 століття з зображенням золотого лева на синьому фоні. Національними прапорами вважалися синьо-жовті та жовто-сині біколори (вживалися обидва варіанти).

1848 року українці Королівства Галичини та Володимирії використовували синьо-жовтий стяг як національний прапор. Протягом 1918-1920 років в УНР (Українська Народна Республіка) національний прапор було двічі 4

перевернуто. Спочатку це зробив Михайло Грушевський – голова Центральної Ради та перший президент України. Будучи істориком, він уважно вивчив весь матеріал стосовно прапорів, які існували на території України і прийшов до висновку, що в традиціях наших предків прапор повинен бути з блакитним фоном і золотим малюнком на ньому. Саме таким, до речі і був перший варіант державного прапора, запропонований Грушевським – блакитне полотнище з жовто-золотими зірками на ньому. Кількість зірок мала відповідати числу українських земель, що об'єдналися в одну державу. Чому Грушевський згодом відмовився від своєї ідеї – незрозуміло. Але коли мова зайшла про біколор, він наполіг саме на тому, щоб жовтий колір, відповідно до канонів геральдики, розташовувався зверху.

Cпівець української Визвольної революції видатний поет Олександр Олесь 1917 року вітав українське військо такими словами: «Українське військо, мов з могили встало, Загриміло в бубни, в сурмоньки заграло, Розгорнуло прапор соняшно-блакитний, Прапор України! Рідний, заповітний!» Під жовто-синім прапором йшли у бій українські юнаки під Крутами у 1918 році. За гетьмана Скоропадського український прапор виглядав наступним чином: блакитна смуга вгорі, а жовта – внизу. Навіщо він це зробив – невідомо. Однією із версій є те, що Скоропадський був членом масонської ложі «Молода Україна», а згідно символіки «вільних каменярів» над світом панує «знак води», ну а вода, зрозуміло, якого кольору. В радянській Україні синьо-жовті кольори прапора були замінені яскраво червоним кольором. Перший прапор Української СРР був встановлений у березні 1919 року. Це було червоне полотнище із золотими ініціалами УСРР у верхньому куті з золотим облямуванням. Після того як Україна ввійшла до складу СРСР (30 грудня 1922 р.) був створений новий прапор: червоний із схрещеними молотом і серпом, червоною п'ятикутною зіркою, облямованою золотом, і внизу – абревіатура УРСР.

5

21 листопада 1949 року Президія Верховної Ради УРСР схвалила новий прапор: горизонтальна смуга (на дві третини висоти прапора) – червона, а нижня (на одну третину) – блакитна. На верхній смузі – золоті схрещені серп і молот, над ними п'ятикутна червона зірка, облямована золотом. Найбільш резонансним підняттям синьо-жовтого стягу за радянських часів вважається дата 1 травня 1966 року. У ніч перед Першотравнем прапор з'явився на флагштоку перед будівлею Київського інституту народного господарства в Києві замість традиційного червоного прапора. Це повинно було привернути увагу студентів і робітників, які прямували першотравневими колонами на Хрещатик з Святошина. Однак провисів прапор недовго, його зняли представники відповідних органів і полотнище вже рано вранці опинилися в КДБ. Там і встановили, що прапор зшитий з двох жіночих шарфів, причому жовтий був трохи коричнюватий (в продажу просто не було чисто жовтих речей). Посередині був нашитий тризуб із чорної саржі. Під тризубом – напис: «Ще не вмерла Україна, Ще її не вбито! ДПУ». 9-місячне розслідування закінчилося арештом винуватців націоналістичного злочину – студента Георгія Москаленко і робочого Віктора Куксу, після чого вони відбули 2-річне покарання у таборах Мордовії. Із проголошенням незалежності України віддали належне синьо-жовтому знамену й визначили його національним символом козацтва впродовж багатьох століть. Український народ не міг відкинути історичну традицію створення своєї держави саме під цим знаменом. А 28 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила державним прапором України синьо-жовтий стяг. На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги до державних символів України встановлено «День Державного Прапора», який з 2004 року відзначається щорічно 23 серпня.

6

Рекомендований список літератури: 1. Ковальчук Е. Два цвета одной истории: [История государственного флага Украины] / Евгений Ковальчук // Viva. – 2015.

– № 4. – С. 34-39.

2. Кольори, що дають надію: [До Дня Державного Прапора України] // Календар знаменних та пам’ятних дат. – 2007. – № 1. – С.

168-173.

3. Малаков Д. Жовто-блакитний чи синьо-жовтий: [Державний прапор України] / Д. Малаков // Урядовий кур’єр. – 2008.

– 17 вересня (№ 176 ). – С. 18.

4. Овсієнко В. 1991: «Прапор – на Верховній Раді!» / Василь Овсієнко // Українська культура і життя. – 2009. – 1 жовтня (№ 38). – С. 17.

5. Поклад Н. День Державного Прапора України / Н. Поклад // Позакласний час. – 2014. – № 7. – С. 59.

6. Про Державний прапор України: постанова Верховної Ради України від 28 січня 1992р // Відомості Верховної Ради України.

– 1992. – № 19. – С. 257.

7. Романюк Т. Синьо-жовтий день календаря: [Історія українського прапора] / Тарас Романюк // Віче. – 2015. – № 15. – С.

26.

8. Солдатенко В. Україна: герби та прапори / В. Солдатенко // Голос України. – 2010. – 3 грудня (№ 228). – С. 8.

9. Філіпчук Н. Люди скандували: «Прапор!»: [28 січня 1992 року Верховна Рада прийняла постанову «Про Державний прапор України»] / Н. Філіпчук // Голос України. – 2008. – 29 січня (№ 16) . – С. 9.

7

Науково-популярне видання

Автор-укладач Т.В. Крупченко Комп’ютерний набір Т.В. Крупченко Відповідальна за випуск В.М. Канюка

Підписано до друку 4.0.2017 Тираж 35

Видавець: Комунальний заклад «Черкаський районний організаційнометодичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради 18000 м. Черкаси вул. Дахнівська, 52 e-mail: bibliotekaromc@gmail.com

8