Шановний читачу! Дана персональна пам’ятка познайомить тебе з творчим та життєвим шляхом народної артистки України, колишньої актриси Черкаського академічного обласного музичнодраматичного театру, уродженки села Дубіївка Черкаського району Надії Попової. Надія Марківна Попова (в дівоцтві Олійник) народилася 29 жовтня 1923 року. Батько працював шахтарем у Кіровоградській області, потім на шахтах Донбасу. Мати з донькою часто приїздили до нього. Згодом батько отримав двокімнатну квартиру. В одній кімнаті жила сім’я Олійників, а в другій тепер уже всім відома Нонна Копержинська з мамою. По закінченню школи Нонна стала студенткою Київського театрального інституту імені І. Карпенка-Карого, а через три роки, у 1940, до нього вступила і Надія. Період нацистської окупації (1941-1943 роки) пережила разом з батьками в рідній Дубіївці. У 1944 році Надія Марківна працювала завідувачем бібліотеки Черкаського педагогічного університету. З осені цього ж року продовжила навчання в театральному інституті, де її наставниками були А.М. Бучма, Г.П. Юра, В.Б. Вільнер, П.М. Нятко, І.І. Чабаненко. В період навчання Надія отримувала підвищену стипендію імені Марії Заньковецької.
Влітку 1947 року, закінчивши інститут з відзнакою, Надія Марківна вступила в трупу Черкаського драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка. Початком театральної кар’єри стала невеличка роль у водевілі Диховичного і Слободського «Людина з того світу». Досить швидко Надія набула поваги в колективі. І не тільки тим, що тоді була єдиною актрисою в театрі з вищою освітою. А передусім тим, що з кожною новою роллю, талановито зіграною, здобувала собі авторитет, примножувала славу колективу шевченківців. Актриса була справді щасливою, бо віддала своє життя мистецтву. Чоловіком Надії Марківни став Микола Васильович Попов – один з фундаторів Черкаського театру, заслужений працівник УРСР, провідний актор і режисер, директор театру. Подружжя мало двох синів, з якими не розлучалися навіть на гастролях, вони були їх сценічними маленькими колегами, але акторами не стали. За 50 творчих літ Надія Марківна зіграла 176 ролей – 176 перевтілень, для яких вона знаходила тепло, щедрість душі, свою неперевершену жіночу красу, фарби і любов. Микола Негода присвятив їй свої рядки, серед яких є й такі: «О, як ви грали, як ви грали!» Серця і душі зігрівали В холодну зиму не одну. Неначе в храм, Ішли до залу І вас на сцені пізнавали Таку сердечну й запальну»
У 1960 році талановиту актрису нагороджено орденом – «Знак Пошани», а в 1965 році присвоєно звання «Заслужена артистка УРСР». Надія Попова – перша черкащанка, що отримала звання народної артистки України (у 1993 році). Більше 15 років Надія Марківна очолювала обласне відділення Союзу театральних діячів України. Двічі (1957,1959) обиралась депутатом Черкаської міської ради. Викладала акторське мистецтво і сценічне слово в Черкаському педагогічному інституті і на режисерських курсах керівників художньої самодіяльності при обласному управлінні культури. 22 жовтня 1998 року Надії Марківни не стало. Вона не дожила семи днів до свого 75річчя. Її – справжню народну артистку – ховало усе місто. А пізніше за заслуги перед міською громадою орденоносну Надію Попову удостоїли звання Почесного громадянина Черкас. До останніх хвилин свого життя вона залишалася віддана рідному театру, невтомно піклувалася про молоду мистецьку зміну, передаючи їй свій великий творчий досвід. А в одному з своїх останніх інтерв’ю так і сказала: «Усім, хто творить в ім’я Вітчизни, зичу серцем торкнутися вершин…». У 2013 році на будинок, в якому колись жила актриса, по вул. Хрещатик, 188 встановили меморіальну дошку. Автор дошки – відомий скульптор Іван Лавріненко.
Відділ культури і туризму Черкаської райдержадміністрації КЗ «Районний організаційно-методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради
Література 1. Бобков В. Чотири десятиріччя на сцені / В. Бобков // Черкаська правда. – 1987. – 13 грудня (№287). – С. 4. 2. Вірність // Черкаський край. – 1993. – 12 травня (№71). – С. 1. 3. Живе серце Надії Попової // Місто. – 2008. – 29 жовтня (№44). – С. 16. 4. Малиновська Л. 176 перевтілень майстра акторського мистецтва Надії Попової / Л. Малиновська // Мій дім. – Черкаси. – 1998. – 26 вересня (№1). – С. 5-7. 5. Малиновська Л. Справді народна артистка / Л. Малиновська // Місто. – 2001. – 6 грудня (№48). – С. 11. 6. Пам’яті актриси // Контекст. – 1998. – 30 жовтня (№26). – С. 16. 7. Попова Надія Марківна // Черкаський край. – 1998. – 28 жовтня (№86). – С. 3.
До 95-річчя від дня народження (1923 – 1998) Укладач: Л.В. Воскобійник Видавець: КЗ „РОМЦ БКР” 18009 м. Черкаси вул. Дахнівська, 52 Електронна адреса: bibliotekaromc@gmail.com
Персональна пам’ятка
Черкаси 2018