Перші українські поштові марки by ROMCBKR

Відділ культури і туризму Черкаської райдержадміністрації КЗ «Районний організаційно-методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради

Перші українські поштові марки Історичний ретро-огляд (до 100-річчя випуску перших поштових марок України)

Черкаси 2018

76 П 57 Перші українські поштові марки: історичний ретроогляд (до 100-річчя випуску перших поштових марок України) / Комун. закл. «РОМЦ БКР» Черкас. райради, авт.укл. Л.В. Гріщенко. – Черкаси: [б. в.], 2018 – 16с.

Історія пошти першої незалежної української держави, Української Народної Республіки, що випустила перші українські поштові марки з оригінальним малюнком, охоплює короткий відрізок часу з 1918 по 1921 рік. Цей період також залишив близько 130 державних марок з надрукам Тризуба, п'ять випусків власних листівок, одна поштова картка і один поштовий переказ. Українська поштова марка, цей дрібний прямокутний шматочок паперу справді має інтерес трохи більший, ніж тільки філателістичний. Є це разом з тим і шматочок великих і траґічних подій з недавньої нашої історії. Дана брошура розрахована на бібліотечних працівників, вчителів, учнівську та студентську молодь та на широке коло читачів.

Укладач: Редактор: Відповідальна за випуск:

Л.В. Гріщенко Л.В. Воскобійник В.М. Канюка

Поштова марка — це теж атрибут державності, бо є не просто знаком поштової оплати, а відображає її історію, культуру, фінансову систему та систему зв'язку між громадянами. Вперше марки почали застосовувати 1840 року у Великобританії. Відтоді вони стрімко розповсюджувалися у світі. На західноукраїнських землях, які входили до Австрійської імперії, поштові марки почали використовувати з 1850 року, а на українських землях, що входили до складу імперії Романових, на сім років пізніше. Перші «свої» марки в Україні були, власне, марки земської пошти, що їх видавали 43 земства в 1866-1916 роках для місцевого вжитку, де не було відділів загальнодержавної пошти. Одною з найбільше поширених книг у світі можна вважати хіба марочний каталог. Незалежно від розмірів і місця появи, українська поштова марка займає в усіх марочних каталогах досить багато місця, що свідчить про її неабияке значення у філателістичному світі. Якими були поштові марки УНР Відроджена 1917 року українська державність потребувала належних атрибутів. Серед них була й поштова марка. Поєднання зусиль державних органів, кращих друкарень країни та плеяди талановитих митців і, перш за все, Георгія Нарбута та Антона Середи дозволило подолати всі труднощі. На підставі закону Центральної Ради УНР від 18 квітня 1918 року вже навесні — у липні 1918 року світ побачив перші українські державні марки-гроші та поштові марки, названі «шагівковою», як дрібні гроші. Для виготовлення марок тоді було створено «Експедицію заготовки державних паперів» — державна установа УНР і Української держави гетьмана П. Скоропадського, яка у 1917-1920 роках виготовляла цінні папери та документи, у тому числі марки-гроші. Друкували їх на картоні, були зубковані, мали, окрім аверсу, на звороті ще реверс із зображенням герба УНР (Тризуб) із написом «Ходить нарівні з дзвінкою монетою», а над тим тризуб. Їх уживали замість монет, які вийшли з обігу.

Перший український грошовий знак, перша українська поштова марка належить перу і пензлю Георгія Нарбута, якому допомагав ще один великий ерудит українського мистецтва Василь Кричевський, автор українського герба, та Іван Мозалевський. Цікаво, що Іван Мозалевський – графік, книжковий ілюстратор і мистецтвознавець, автор кредитових білетів 1000 і 2000 гривень Української держави 1918 року – був сімферопольцем і відігравав таку роль, що без нього перші українські марки були б зовсім іншими. У 1918 по червень 1919 року він був керівником мистецько-гравірувального відділу «Експедиції заготовок державних паперів». Іван Мозалевський звернувся до Георгія Нарбута та Антона Середи з проханням виготовити ескізи перших українських марок. У 1930-их роках вийшло кілька випусків марок у Варшаві. 15 березня 1939 року в Хусті, у день відкриття Першого Сейму Карпатської України, вийшла пам'ятна марка в 3 корони синя, на жовтому папері, зубкована, а на ній — стара дерев'яна церква в Ясіні. Були ще й інші поштові видання, як листівки, гербові фіскальні марки, видання польової пошти, а пізніше еміґрантські — на 950-ліття хрещення України, Національний Фонд, з нагоди 20-ліття Пласту, С. Петлюра.

У кінці 1940-их – на початку 1950-их років у Німеччині продовжували випускати марки і уряд УНР закликав емігрантів додатково оплачувати кореспонденцію марками УНР. Підпільна Пошта України (ППУ) мала пропагандиську мету, видаючи марки, що служили як наліпки на листах поряд з державними марками. Її вів Закордонний Поштовий Відділ Підпільної Пошти України Закордонних Частин ОУН; керівник Л. Рихтицький. Видано кількасот серій і блоків, а деякі надруковано чи проштемпельовано спеціальними печатками. Функціонування системи поштових марок в період Директорії в 1918-1921 років Історія пошти першої незалежної української держави, Української Народної Республіки, що випустила перші українські поштові марки з оригінальним малюнком, охоплює короткий відрізок часу з 1918 по 1921 рік. Цей період також залишив близько 130 державних марок з надруком Тризуба, п'ять випусків власних листівок, одна поштова картка і один поштовий переказ. У червні 1918 року в Києві видано 6 гербових марок із номіналом 40 шагів (10 крб.) – Тризуб в обрамленні рослинного орнаменту, внизу праворуч – два схрещені поштові ріжки; 50 шагів – номінал марки «50 шагів», обрамлений рослинним орнаментом у вигляді вінка з двома схрещеними поштовими ріжками у верхній його частині.

У Києві, у липні 1918 року, державною поштою випущено в обіг серію марок «Символи і алегорії» п'яти вартостей на білому папері, не зубковані, на кожній напис «Українська Народня Республіка» і на всіх, крім 50-ти шагових, тризуб. Малюнки для перших двох марок – 10 і 20 шагів виконав Антон Середа, три інших – 30, 40 і 60 шагів Георгій Нарбут. На марках були зображені наступні сюжети: 10 шагів – Тризуб на тлі стилізованого зображення Сонця, від якого розходяться промені над Землею; 20 шагів – селянин з косою, зображення Тризуба; 30 шагів – алегорія «Молода Україна» (дівоча головка у вінку). Вони друкувалися в київській друкарні Василя Кульженка (по Пушкінській вулиці, 6) і в одеській друкарні Юхима Фесенка на тонкому картоні, із зубцями і без клею. Після падіння Гетьманату 14 листопада 1918 року, влада на Україні перейшла до Директорії. Було відновлено назву держави Українська Народна Республіка. У 1919 році Міністерство пошти і телеграфів УНР замовила у віденській друкарні військово-географічного інституту виробництво серії з 14 марок номіналами від 1 до 200 гривень.

На цих марках були малюнки: 1 гривня — великий тризуб УНР; 2 грн. — алегоричне зображення України у вигляді молодої жінки у вишитому вбранні з українським прапором у руках; 3 грн. — сільська хата із садком; 5 грн. — воли з возом; 10 грн. — портрет Богдана Хмельницького; 15 грн. — Івана Мазепи; 20 грн. — Тараса Шевченка; 30 грн. — Павла Полуботка в кайданах у тюрмі; 40 грн. — Симона Петлюри; 50 грн. — козак-бандурист; 60°грн. — будинок Центральної Ради; 80 грн. — козаки на байдаках (річкове плоскодонне однощоглове дерев'яне судно); 100 грн. — пам'ятник Володимира Великого в Києві; 200 грн. — поле і вітряк. Ці марки всі зубковані, з багатою українською орнаментикою. Сюжети 7 марок – 2, 3, 30, 50, 80 і 200 гривень виконав Микола Івасюк, а решту — портретні — він художньо обробив. Першою стандартною маркою, яку було випущено УНР періоду Директорії 4 січня 1919 року була випущена поштова марка з назвою держави «Українська Держава» номіналом 20 гривень, але вона попала в обіг переважно на Поділлі в 1919 році, вже після евакуації Києва. Малюнок марки: орнамент у вигляді рамки у стилі барокко із зображенням Тризуба у верхній її частині. Автором цієї марки був художник Л. А. Обозненко. Зважаючи на високий номінал вона використовувалася переважно на формах для грошових переказів і на посилочних квитанціях. Прибувши до Тарнова в Польщі, уряд УНР ухвалив 26 серпня 1920 року вилучити з обігу всі попередні власні випуски і замінити їх новим виданням з 14 купюр, що були саме у друку. Це так звана віденська серія з номіналами 1200 гривень. Друк марок закінчено 31 травня 1921 року, але вже в листопаді 1920 року уряд перебрав частину накладу купюр 10, 20 і 40 гривень з наміром вживати нові поштові марки на звільненій від більшовиків території. У зв'язку з витісненням військ Директорії за межі України марки поштового застосування не мали. Марки віденської серії використовувалися надалі емігрантськими організаціями як агітаційні і для виготовлення різного роду фантастичних надруків.

1 серпня 1920 року в Тарнові було виготовлено серію з наддруком на «шагівкових» поштових марках УНР «Кур'єрсько-польова Пошта» і новими номіналами у гривнях. Ці марки передбачалося використовувати для польової пошти при військовому поході на Україну, що планувався, але який так і не відбувся.

У листопаді 1920 року уряд УНР у вигнанні, що знаходився вже у Варшаві, відібрав три марки віденської серії в 10, 20 і 40 гривень. 2 травня 1922 року на цих марках у Відні було зроблено чорнй друкарськй надрук абревіатури «У.П.П.» («Українська польова пошта») у прямокутній рамці і нового номіналу. Всього було випущено 11 марок. Але це видання не встигло вже попасти в обіг. За задумом, нові знаки поштової оплати мали покласти край поштовому безладдю і водночас мали б національну спрямованість, інформативність, а також спроможність «працювати» за новими поштовими тарифами, які було введено у червні 1920 року. Коли українське військо зайняло Поділля, там з наказу влади було передруковано з українським тризубом дві перші післяреволюційні російські марки в 35 і 70 коп. А на південно-східній частині України, біля Азовського моря, у районі Маріуполя, здійснили дві українські марки в 10 і 50 шагів російський передрук, а саме: обидві ті самі вартості – 35 і 70 коп. Як генерал Денікін воював в Україні, то на українських марках першої емісії – 10, 20, 30 і 50 шагів з'явились у занятих білими москалями районах московський передрук «Юг России». Пізніше денікінці вилучили українські марки з обігу, і на українських землях було запроваджено демонстративно

нові московські марки з гаслом «Единая Россия». Просто якась війна поштових марок!.. Ті стягнуті з обігу українські марки взяло московське військо з собою, втікаючи до Туреччини, і там деякі з старих російських марок українізованих у 1918 році українським тризубовим передруком знову «поросійщено» новим передруком зверху «Русская Почта». Коли російські гроші падали в ціні, то пошта шукала порятунку в тім, що з копійок «робила» собі рублі, а саме — передруком слова «Рубль» на копійчаних вартостях. Таким чином у Харкові деякі з українізованих у 1918 році російських марок дістали також цей передрук (1920). Зайнявши західну частину Поділля, поляки й собі вилучили з обігу українські поштові марки. Чужі штемпелі на українських марках з видами Хотина та інших міст цього краю свідчать про його долю. Про подібну траґедію оповідають і марки з місцевими українськими передруками поштових контор: Сарни, Здолбуново, Почаєв тощо... У зв'язку з голодом в Україні 1921-1922 pоках, більшовики видрукували в берлінській друкарні 4 поштові марки – єдині українською мовою – із написом «Пошта УСРР» із доплатою в карбованцях на «Допомогу голодуючим». Це була мистецька серія марок у вартості: 10 карбованців плюс 10 крб. (Україна в боротьбі з голодною смертю), 20 крб. плюс 20 крб. (T. Шевченко), 90 крб. плюс 30 крб. (селянин виривається з обіймів смерті) і 150 крб. плюс 150 крб. (українська селянка роздає голодним хліб).

Марки були допущені до продажу лише в 6 великих містах України і то аж між 15 липнем і 25 липнем 1923 року, коли вже голод в Україні втих, і появилися в дуже малій кількості — всього їх видрукувано 850 тисяч. Виходить, що більшовики не мали на меті допомогу голодуючим, а філателістичну спекуляцію. До речі — це єдині українські поштові марки українською мовою і з українською валютою, що вийшли офіційно в імені Української Радянської Республіки.

Марки ЗУНР Уряд УНР у вигнанні продовжував випускати марки. У ЗУНР лишилися в обігу австрійські марки, передруковані тризубом. А проте й тут було кілька українських видань — львівське, коломийське, два станіславівських, віденське. Так званий «львівський» випуск – надрук ручним металевим штемпелем у восьмикутній рамці герба з Левом і назви республіки українською мовою «ЗахідноУкраїнська Народна Республіка» чорною фарбою на чотирьох австрійських поштових марках – був виготовлений у Львові 20 листопада 1918 року. Марки були в обігу у Львові два дні і пізніше якийсь час у Станіславові, Ходорові і Коломиї. «Коломийській» випуск – друкарський надрук чорною фарбою в два рядки «У. Н. Рен.» і нового номінала без вказівки валюти на чотирьох австрійських марках. Надрук проводився в друкарні Браунера (Коломия). Були також випущені беззубцеві реєстраційні ярлики для рекомендованих листів із надруком вартості в сотиках на рожевому папері. Ярлик номіналом в 30 сотиків вийшов 12 грудня 1918 року, а 4 січня 1919 року був випущений ярлик номіналом у 50 сотиків. За даними каталогу «Скотт» (Scott, 2006), ця наклейка була введена в дію з 1 січня 1919 року, проте поштове відомство Коломиї не знало про відповідне рішення уряду ЗУНР приблизно до 7 січня. При цьому стара наклейка продовжувала використовуватися в комбінації з австрійськими 20-геллеровими марками до тих пір, поки її запаси не вичерпалися, після чого стали застосовувати нову наклейку. «Станіславівські» – 3 випуски надрук на 48 австрійських поштових і трьох доплатних марках, 12 доплатних марках Боснії і 31 марці польової пошти Австро-Угорщини. Перший «станіславській» випуск – 18 березня 1919 року у приватній друкарні у Станіславові були вироблені друкарські надпечатки чорною фарбою у три рядки «Пошта Укр. Н. Рен.» і найменування валюти на 19 австрійських марках.

У кінці квітня відбувся повторний випуск – друкарський надрук чорною фарбою на десяти австрійських поштових і одній доплатній марках та одній марці польової пошти. Від попереднього випуску надрук відрізнявся наявністю у верхній частині двох горизонтальних ліній, відсутністю зірочок і розділенням складів у назві валюти: «ша – гiв». Другий «станіславівський» випуск – 5 травня 1919 року проведено друкарський надрук чорною фарбою у три рядки «Пошта Укр. Н. Рен.» і найменування валюти на 12 доплатних марках Боснії. Після надруку доплатні марки використовувалися як звичайні поштові. Пізніше були надруки на 23 марки польової пошти Австро-Угорщини. З 8 по 13 травня 1919 року в Державній друкарні Австрії у Відні були виконані друкарські надруки чорною фарбою Тризуба й по кутах марки «З. У. Н. Р.» на 19 австрійських марках. Каталог «Скотт» виділяє марки з надруком Тризуба в окремий випуск.

Третій «станіславівський» випуск – з 9 по 12 травня 1919 року проведено друкарський надрук чорною фарбою в два рядки «Пошта У. Н. Р.» і нової вартості на семи марках польової пошти Австро-Угорщини, а 12 липня того ж року – на двох доплатних марках Австрії. Випуски, що не поступили в обіг У 1919 році адміністрацією Західної області Української Народної Республіки (ЗО УНР) були замовлені в Державній друкарні Австрії дві серії марок оригінальних малюнків. До моменту виконання замовлення, в травні 1919 року, УНР втратила контрольовану нею територію, і марки в обіг не поступили. Майже весь тираж був знищений, за винятком невеликої частини, проданої для покриття витрат на видання марок. Перша серія включає три беззубцеві поштові марки номіналом в 10, 20 і 50 сотиків і дві зубцеві номіналом в 1 і

10 корон. На марках зображена алегорія єдиної України: комбінація з трьох гербів і напис: «Українська Народня Республіка З. О.». Друга серія складається з 12 марок. На чотирьох з них зображений Архангел Михайло, на іншій четвірці – Тризуб (герб України), а на решті – галицький лев; номінал від 5 сотиків до 3 корон; напис: «Українська Народня Республіка Західня область». Цю серію поштових марок виявили лише 1954 року. Для Західної області УНР також було випущено дев'ять цілісних речей і три поштові формуляри. ← Марки

першої серії Західної області УHР (1919)

← Марка другої серії Західної області УНР (1919)

Нереалізовані проекти поштових марок авторства Г. Нарбута

Марки-провізорії Марки-провізорії Української держави належать до серпня — осені 1918 року. Щоб зупинити наплив з Росії давніх поштових марок і запобігти втраті державного скарбу 20 серпня 1918 року гетьманське Міністерство Пошти прийняло Закон «Наложити герб Української 12

Держави» й ухвалило передрукувати всі наявні запаси російських марок з українським державним гербом, які з 1 вересня 1918 року, без передруку, не мали вже ваги в Україні. Вперше такі поштові марки з наддруком Тризуба появилися в обігу 13 серпня 1918 року, а листівки вже 16 липня 1918 року. Наддруки робилися місцевими засобами у 6 поштових округах: Київській, Полтавській, Харківській, Катеринославській, Одеській і Подільській. Тризуб відтискали всілякими способами, нерідко ручним, тому виникло багато відмін його форми, величини й кольору. Зараз вже виявлено 52 основні типи Тризубів, 68 варіантів і 13 хибодруків, разом 133 головні відміни. Українізації підлягли різні поштові марки царської Росії, а в Жмеринці 8 серпня 1919 року додано Тризуб і на поштових марках, виданих урядом О. Керенського 1917. Всі українські поштові марки були в Україні в обігу ще деякий час після залишення її Директорією УНР. Найпізніша стверджена дата — 5 липня 1921 року (Катеринослав). ← Маркірована поштова картка Російської республіки з надруком Тризуба і нового номіналу

Оцінювання фахівцями українські марки Мистецтвознавець Володимир Січинський 1929 року у французькому журналі «Любов до мистецтва» рекомендував французьким майстрам марки Георгія Нарбута як приклад для наслідування: «З усієї графічної спадщини Нарбута найбільше пам'ятне значення мають українські державні знаки. Вони свідчать не тільки про високий мистецький рівень і спілість нашої культури, але під мистецьким виглядом стоять вище інших. Коли по світовій війні вийшли нові поштові марки Франції, то французька критика вказувала на їх немистецький вигляд, а один із мистецьких часописів у Парижі репродукував українські поштові марки Георгія Нарбута як приклад дійсно мистецького виконання, що його треба наслідувати...» Лише 1992 року в Україні почали друкуватися власні марки незалежної держави. Українська поштова марка, цей дрібний прямокутний шматочок паперу справді має інтерес трохи більший, ніж тільки філателістичний. Є це разом з тим і шматочок великих і траґічних подій з недавньої нашої історії. 13

Список джерел 1. Бендюг В. Українські поштові марки: від УНР до Незалежності / Валентин Бендюг [Електронний ресурс] // Сайт «Історична правда» – Текстові дані. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/artefacts/2011/01/27/18559/ (дата звернення 24.07.2018). – Назва з екрана. 2. Гай-Нижник П. Розмінні марки-шаги, їхній характер і завдання / П.П. Гай-Нижник // Фінанси України. – 2005. – №3. – С.152–155. [Електронний ресурс] // Сайт hai-nyzhnyk@ukr.net (Павло Гай-Нижникдоктор історичних наук, особистий сайт) – Текстові дані. – Режим доступу: http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc/81doc.php (дата звернення 24.07.2018). – Назва з екрана. 3. Гай-Нижник П. Марки-шаги – грошові знаки державної України 1917-1920 років / П.П. Гай-Нижник // Фінанси України. – 1997. – №4. – С.112–114. 4. Музичук Н. З історії пошти та поштових марок України / Надія Музичук [Електронний ресурс] // Сайт Громада – товариство української культури в Угорщині. – Текстові дані. – Режим доступу: http://hromada.hu/2013/nom_122/ukrznavstvo/marka.html (дата звернення 24.07.2018). – Назва з екрана. 5. Павлів О. З історії української філателії 1918-45 рр. / Олег Павлів [Електронний ресурс] // Сайт Слово Просвіти. – Текстові дані. – Режим доступу: http://slovoprosvity.org/2017/11/02/z-istoriji-ukrajinskojifilateliji-1918-45-rr/ (дата звернення 24.07.2018). – Назва з екрана. 6. Перші українські поштові марки [Електронний ресурс] // Сайт Zbruc.eu. – Текстові дані. – Режим доступу: https://zbruc.eu/node/77058 (дата звернення 24.07.2018). – Назва з екрана. 7. Перші українські поштові марки: фото-альбом [Електронний ресурс] // Сайт I.UA – Текстові дані. – Режим доступу: http://photo.i.ua/user/3101633/236590/ (дата звернення 24.07.2018). – Назва з екрана. 8. Поштові марки та історія пошти Закарпатської України [Електронний ресурс] // Сайт Вікіпедія. – Текстові дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/ (дата звернення 24.07.2018). – Назва з екрана.

9. Семена М. «Ходить нарівні з дзвінкою монетою...»: Марки в історії Української держави — у колекції кримського філателіста Андрія Іванця / Микола Семена [Електронний ресурс] // Сайт Газета «День». – Текстові дані. – Режим доступу: http://incognita.day.kiev.ua/xoditnarivni-z-dzvinkoyu-monetoyu.html (дата звернення 24.07.2018). – Назва з екрана. 10. У Вінниці відкрили перший в Україні музей української марки [Електронний ресурс] // Сайт URBAN.VN.UA – Текстові дані. – Режим доступу: http://urban.vn.ua/u-vinny-tsi-vidkry-ly-pershy-j-v-ukrayinimu/5142 (дата звернення 24.07.2018). – Назва з екрана. 11. Чадюк М. Поштова марка як одне з втілень історії України / Марія Чадюк [Електронний ресурс] // Сайт газета «День». – Текстові дані. – Режим доступу: https://day.kyiv.ua/uk/article/blog-lshzh/poshtova-markayak-odne-z-vtilen-istoriyi-ukrayiny (дата звернення 24.07.2018). – Назва з екрана.

Науково-популярне видання

Перші українські поштові марки: історичний ретро-огляд (до 100-річчя випуску перших поштових марок України) Історичний ретро-огляд

Укладач: Редактор: Відповідальна за випуск: Підписано до друку 1 серпня Тираж 20 прим.

Л.В. Гріщенко Л.В. Воскобійник В.М. Канюка 2018 року

Видавець: Комунальний заклад «Черкаський районний організаційно-методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради 18035 м. Черкаси, вул. Дахнівська, 52 E-mail: bibliotekaromc@gmail.com http://romcbkr.ck.ua/