17 січня 2017 року Верховна Рада України постановила відзначати День українського добровольця, який, починаючи з цього року, святкується щорічно14 березня. Відзначення Дня українського добровольця, це перш за все вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, збереження суверенітету та територіальної цілісності України, зміцнення патріотичного духу в суспільстві та посилення турботи до учасників добровольчих формувань. Якщо повернутись історичним екскурсом в минуле – можемо зробити висновок, що феномен добровольства був притаманний українцям здавна. Одним із перших прикладів добровольства можна назвати Запорізьку Січ – воєнізовану структуру із добровольчих батальйонів, які століттями боронили Україну. Інший яскравий приклад, але вже з нової історії України – легіон Українських січових стрільців (УСС), що теж формувався виключно на добровольчих засадах. Події Першої світової війни, протистояння АвстроУгорщини і Росії українці вирішили використати задля втілення заповітної мрії про незалежність України. До лав УСС записалося майже 20 тисяч добровольців, але згодом австрійська влада дозволила лише 2500 воякам прийняти присягу й утворити легіон УСС.
Варто зазначити, що тоді, в 1914 році, так само як і в 2014 році, українські добровольці нічого не мали: вони були найгірше озброєні, взуті й одягнені. Але, попри це, зажили слави як найвідважніші вояки. Проводячи паралель між цими двома датами, з різницею в сто років, спостерігаємо повторюваність подій: 28 жовтня 1914 року відбувся перший бій Українських січових стрільців на горі Ключ, де вони перемогли російські імперські війська, а 2014 року українські добровольці вели свої перші бої з російським агресором і здобували перші перемоги на Донбасі. Також, символічно, що рівно 100 років тому, 16 березня 1917 року, на нараді військових київського гарнізону було створено першу військову організацію – Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка, яка на своєму першому засіданні постановила створити українське добровольче формування – Перший Український козачий полк імені гетьмана Богдана Хмельницького. Це був перший полк Армії Української Народної Республіки. Повертаючись з тих далеких подій в наш час, з тих минулих проблем у сьогоднішні, на устах одні і ті ж слова – Росія, добровольці, незалежність… Більше ста років триває ця війна українського народу за незалежність проти російських імперіалістів. І нині, як і тоді, під час війни з Росією, на лінії зіткнення з агресором, сучасні добровольці обороняють нас і нашу землю.
У пояснювальній записці до постанови Верховної Ради України зазначено, що березень 2014 року увійшов у новітню історію України завдяки фактичній анексії Криму військами Російської Федерації. Крім того, в південно-східних регіонах України закликали до від’єднання від України. Саме тому, усвідомлюючи високий ризик військового вторгнення на територію материкової України та бажаючи захистити незалежність, суверенітет та територіальну цілісність своєї держави, добровольці із Самооборони Майдану, згідно рішення їх керівництва, вирушили на військовий полігон для проходження військової підготовки з метою подальшої участі у воєнних діях. Як наслідок, з лав Самооборони Майдану було сформовано Перший добровольчий батальйон Національної гвардії. 14 березня 2014 року більше п’яти сотень бійців Самооборони Майдану прибули на полігон в Нові Петрівці Київської області. Так і розпочався бойовий шлях першого добровольчого батальйону. «З початку російської агресії і бойових дій на сході України лави ЗСУ поповнили понад 100 тис. патріотів. Переважна більшість з них наразі перебуває в оперативному резерві ЗСУ першої черги», – сказав спікер Міноборони Дмитро Гуцуляк. Загалом у воєнному конфлікті на сході нашої країни брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Переважна більшість із них перетворилася на військові частини силових структур, але є й такі, що продовжують