Inform kokteil

Відділ культури і туризму Черкаської райдержадміністрації КЗ «Районний організаційно-методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради

Інформ-коктейль

Черкаси 2016

Шедеври бібліотечної кулінарії: [інформ-коктейль] / КЗ «РОМЦ БКР»; уклад. Л.В. Гріщенко; ред. А.Г. Кирдода – Черкаси: [б. в.], 2016.

– Вип. 1. – 16с.

Ціль видання – ознайомити бібліотекарів з міні-заходами, які можна провести в межах своєї бібліотеки, а також поза її межами.

Укладач: Редактор: Комп’ютерний набір:

Л.В. Гріщенко А.Г. Кирдода Л.В. Гріщенко

Підписано до друку 23.12.2016. Тираж 25. Видавець: КЗ «РОМЦ БКР» 18009 м. Черкаси вул. Дахнівська, 52 Електронна адреса: bibliotekaromc@gmail.com 2

Вельмишановні бібліотекарі! Радо пропонуємо Вам різноманітні розробки, які ви зможете використати для ознайомлення своїх шанувальників бібліотеки під час проведення заходів. Ми сподіваємося, що меню інформ-коктейлю, яке призначене на різні смаки і уподобання ваших читачів, сподобається вам. Страви у нас приготовлені дуже смачні, а головне – корисні. Відвідувачі цих заходів ніколи не зіпсують свою фігуру і їм не доведеться купувати нові речі, вони допоможуть покращити роботу головного мозку, позбутися негативу, полегшати душу, адже наші страви насичують саме мозок, а не шлунок. Чим більше страв ви сьогодні запропонуєте скуштувати своїм відвідувачам бібліотеки, тим більше інтелект-калорій отримають вони. Все це виглядає як бібліотечний вінегрет. Спробуйте його. СМАЧНОГО ПРОВЕДЕННЯ ЧАСУ ВАШИМ ЧИТАЧАМ!

3

Калорійний бібліотечний вінегрет І. Культурологічний 1. Урочиста пісня, що є символом державної єдності. (Гімн) 2. Людина, яка знає багато мов. (Поліглот) 3. У США є пам’ятник, на п’єдесталі якого два хлопчики. Хто це? (Це Том Сойєр і Гек Фін) 4. У Франції є пам’ятник герою «Трьох мушкетерів». Кому? (д’Артаньяну) 5. В Італії знаходиться пам’ятник старшому брату Буратіно. Хто він такий? (довгоносий Піноккіо) 6. У Данії у Копенгагенському порту дивиться на море героїня казки Г.К. Андерсена. Назвіть її. (Пам’ятник Русалочці) Українська Мова 1. Скільки літер розміщено в українському алфавіті? (33) 2. Які найпоширеніші партитурні знаки? (Крапка, крапка з комою, кома, знак питання, знак оклику) 3. Який найпоширеніший розділовий знак? (Крапка) 4. Які займенники найчистіші? (Ви – ми – ти) 5. Які займенники заважають їздити по дорозі? (Я – ми) 6. Слова, протилежні за значенням? (Антоніми) Література 1. Чому ім’я Катерина, часто зустрічається у творах Т. Шевченка? (Це ім’я його матері і сестри) 2. Назвіть краще оповідання В. Стефаника. («Камінний хрест») 3. Назвіть роман Б. Олійника про Л. Українку. («Дочка Прометея») 4. Який птах згадується у назві дитячої книги С. Пушика? («Перо золотого птаха») 5. Яка збірка С. Пушика носить назву міста Івано-Франківської області? (Галич) Музика 1. Хто керує музичним, хоровим колективом? (Диригент) 2. Скільки нот існує в музиці? (7) 3. Як називається співзвуччя 3-х і більше звуків? (Акорд) 4. Український народний співак, що одночасно співав і грав на інструменті? (Кобзар) 4

Морозиво «Бібліотечна математика» 1. Гум + оле – ле + ресмі – мі + кат – т = (гумореска) 2. Пас – ас + рис + ліс – с + вя = (прислів’я) 3. Усіх – іх +мі +шум –ум +ка = (усмішка) 4. Оп – ора – ра + вік – к + дач – ч + ння = (оповідання) 5. При-кут-ут + азал-ал +ка =(приказка) 6. Коре-ко +бай –ай +усміш –міш = (ребус) 7. Скарб –арб + орд –д +мовк +а = (скоромовка) 8. Зуб +і – убі + ага +дка = (загадка) Млинці «Книжкові» Пропонуємо вам коротеньку гру-суперечку 1. Роман – це: чоловіче ім’я; найбільш поширений твір, у якому широко охоплені життєві події.

2. Байка – це: це коротке, переважно віршоване, алегоричне оповідання; ресторан у м. Косові.

3. Марія – це: назва твору Л. Костенко; жіноче ім’я; назва твору У. Самчука.

4. Яблунька – це: назва книги; дерево; дитячий журнал.

5. «Похорон богів» – це: пісня; роман І. Білика; роман Р.Іваничука.

6. Собор – це: твір В. Гюго; твір О. Гончара; Божий храм. Коктейль «Музичне ретро» Пригадайте уривки пісень і назвіть пісню та її автора.

1. «Пісня про матір». (Б. Олійник ) 2. «Літа на зиму повернули». (Д. Луценко) 3. «Ой я дівчина Полтавка. А зовуть мене Наталка». (І. Котляревський) 4. «Ой вербиченько, біле личенько». (Л. Забашта) 5. «За байраком, байрак». (Т. Шевченко) 6. «Коли співає мама навесні». (З. Слободян) 7. «Рідна мати моя». (А. Малишко) 8. «Ой ти дівчино, з горіха зерня». (І. Франко) 9. «Стоїть гора висока». (Л. Глібов) 10. «Ніч яка місячна». (М. Старицький) 11. «Сонце низенько, вечір близенько». (І. Котляревський) 12. «Сміються плачуть солов’ї». (О. Олесь ) 5

13. «Чуєш брате мій». (Б. Лепкий) 14. «Лебеді материнства». (В. Симоненко) На скільки питань ваші читачі змогли відповісти? ІІ. Економічний Екослово Це економічна розминка для команд. Ведучий дає визначення економічних понять, деякі їхні ознаки, властивості, а гравці повинні їх назвати. Хто з команд швидше визначить, про яке економічне поняття йдеться, отримує 1 очко.

1. Сукупність товарів та послуг, необхідних для нормального функціонування організму. (Споживчий кошик) 2. Процес суперництва між товаровиробниками, постачальниками і покупцями товарів за найвигідніших умов їх виробництва та реалізації. (Конкуренція) 3. Здатність товару задовольнити людську потребу. (Корисність) 4. Дохід власників землі. (Рента) 5. Обов′язкові платежі, які здійснюють фізичні і юридичні особи в бюджет. (Податки) 6. Незаконне виробництво, яке уникає оподаткування. (Тіньове виробництво) 7. Цінний папір, який засвідчує право власності на частку в капіталі акціонерного товариства й дає право на участь у його прибутках та в управлінні підприємством. (Акція) 8. Дохід, отриманий власником акції з прибутку акціонерного товариства за підсумками його господарської діяльності за певний період часу, як правило, за рік. (Дивіденд ) 9. Капіталовкладення, що здійснюються особами, фірмами, банками та іншими структурами для отримання прибутку. (Інвестиції ) 10. Найбільш ризикові та малоприбуткові підприємства. (Одноосібні) Про який товар йдеться?

1. Дослідники однієї англійської фірми з’ясували, що існує п’ять кристалічних форм цієї речовини. Те, у яку форму воно кристалізується, залежить від температури. Якщо розплав застигає при температурі 22,3-23,55 С0, виходять форми низької якості, а для 6

одержання відмінного результату потрібна температура 23,86 С0. Що ж це за речовина, якщо реклама цієї фірми манить навіть маленьких дітей? (Шоколад) 2. Якій українській страві на центральній площі містечка Глендон, у канадській провінції Альберта, поставлений пам’ятник? «Скам’янілий» кулінарний шедевр має висоту 9 метрів і важить 2700 кілограмів. (Варенику) 3. Форма цього пшеничного хліба у перекладі з французькою означає просто «палиця». Як цей хліб називається українською мовою? (Батон) ІІІ. Книжкові смаколики «… страви і художні твори мають багато спільних рис, яких часто недобачають, якщо зосереджуватися тільки на чуттєвій смаковій насолоді» (Фріц Олгоф «Їжа та філософія: їжте, пийте і будьте щасливі»)

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

Запропонуйте своїм читачам прочитати дані книги: Геніс О. «Колобок. Кулінарні подорожі», «Полярні смаки», «Солодке життя». Гербіш Н. «Теплі історії». Гоголь М. «Ніч перед Різдвом». Гуменюк Н. «Вересові меди». Люко Дашвар «На запах м’яса». Жорж Амаду «Габріела, гвоздика і кориця». Еррі Де Люк «Монтедідо». Воропай О. «Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис». Квітка-Основ’яненко Г. «Пан Халявський», «Пархімове снідання». Котляревський І. «Мертвецький великдень», «Енеїда». Матіос М. «Вражена Амуром», «Кучерявий Амур», «Жіноча голова в кущах шипшини», «Фуршет від Марії Матіос», «Кулінарні фіглі». Нечуй-Левицький І. «Кайдашева сім’я». Пиркало С. «Чорні тальятелле з креветками – або макарони в кетчупі», «Могорич по-турецьки», «Кухня егоїста». Сайко О. «Кав’ярня на розі». Смаль Ю. «Теплі історії з корицею» 7

16. Старицький М. «Вареники».

17. Франко І. «Пироги з чорницями». Рольова гра «Пригадай автора й назву твору»  Де можна прочитати про вівсяний кисіль, який зварили в криницях та врятували древній Білгород. (У «Повісті минулих літ» Нестора Літописця)  В якому вірші російського поета було описано про галушки «Толь дело Киев! Что за край! Валятся сами в рот галушки!». (О. Пушкін, вірш «Гусар»).  «І пішов Вакула просити допомоги у самого чорта. Коваль не без страху відчинив двері й побачив Пацюка, який сидів на долівці потурецьки перед невеликою діжкою, на якій стояла миска з галушками. Не поворухнувши жодним пальцем, він злегка нахилив голову до миски та тьопав юшку, хватаючи іноді зубами галушки» (Микола Гоголь «Ніч перед Різдвом»)  «Нахилятися він, напевне, не захоче, щоб тьопати, як галушки, та й не годиться: треба вареник спочатку вмочити в сметану. Тільки він про це подумав, як Пацюк роззявив рот, подивився на вареники, та ще більше роззявив рот. У цю ж саму мить вареник вилетів із миски, гепнувся в сметану, перевернувся на інший бік, підскочив вгору і саме потрапив йому до рота. Пацюк ковтнув і знову роззявив рот, а вареник тим же порядком відправився знову. Всього й роботи Пацюкові було, що жувати та ковтати» (Микола Гоголь «Ніч перед Різдвом», спостерігав за Пацюком Вакула)  «Борщ с кормленною птицею, салом свиным заправленный и сметаною забеленный – прелесть! Таких борщей я уже не нахожу нигде. А при захождении солнца нам подавали ужинать: галушки вздобные в молоке, колбаса, шипящая на сковороде, и всегда вареники, плавающие в масле и облитые сметаною. …» (Григорій Квітка-Основ’яненко «Пан Халявський».  «… помолилася богу й почала знов навчати невістку, як наливать борщ, як затовкувати, коли вкидать сало. Вона стояла над душею в Мотрі, наче осавула на панщині, а сама не бралася і за холодну воду. Як приставиш до вогню борщ та кашу, то вимети хату та накриши сала на вишкварки до каші, – знов порядкувала…, згорнувши 8

руки, а далі знов полізла на піч, заохала і знов лягла одпочивать» (Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я»).  Кругом наставили мисок; І страву всякую, без мови, В голодний пхали все куток Тут з салом галушки лигали І брагу кухликом тягли (Іван Котляревський «Енеїда»)  На другий день раненько встали, Огонь надворі розвели І м’яса в казани наклали, Варили страву і пекли П’ять казанів стояло юшки, А в чотирьох були галушки, Борщу трохи було не з шість, Досита щоб було всім їсть. (Іван Котляревський «Енеїда»)  Був борщ до шпундрів з буряками, А в юшці потрух з галушками, Потім до соку каплуни, Крохмаль, який їдять пани. (Іван Котляревський «Енеїда»)  Сидить москаль на прилавку, Прищурює очі… Так і знати москалина Вареників хоче… Хоче бідний вареників, То й ніщо питати! Та тільки їх по-нашому Не вміє назвати. «Хазяюшка, галубушка! – Став він говорити. – Свари-ка мне вот ентаво!» «Та чого зварити?..» «Да ентаво… как, бишь, его У вас називают?.. Вот, что, знаєш… берут тесто, Сиром накладают.» « То галушки, може?» «Не галушки, не галушки, Я галушки знаю… Свари-ка мне, галубушка, 9

Все, бишь, забиваю… Уж с глаз долой, так с памяти!.. Вот ентакой бес-то… Да знаєш ли, ентак сир-то А на сире тесто!» «То бог його святий знає І добрії люди!.. Сир у тісті… Хіба, може, Чи не пиріг буде?» «Да не пирог, галубушка, Екая досада!.. Да знаєш-ли, туда масла Да сметани надо!..» А вона-то добре знає, Чого москаль хоче… Та чекає барабана, Як почула барабана… Слава тобі, боже! Та й говорить москалеві: «Вареників, може?..» Аж підскочив москалина, Та ніколи ждати. «Вареники, вареники!» Тай пішов із хати. (Павла Глазовий).

Про кулінарні шедеври у поемі І. Котляревського «Енеїда» 1. Як Енея у його мандрах по Середземному морю всі пригощали українськими стравами і обдаровували дарами з України? Латин по царському звичаю Енею дари одрядив: Лубенського шмат короваю, Корито опішнянських слив, Горіхів київських смажених, Полтавських пундиків пряжених І гусячих п'ять кіп яєць; Рогатого скота з Лип'янки, Сивухи відер п'ять з Будянки, Сто решетилівських овець.

2. Якими українськими стравами із задоволенням ласували боги на Олімпі і праведники в раю? Так, на обіді у Зевса: 10

Там лакомини різні їли, Буханчики пшеничні білі, Кислиці, ягоди, коржі І всякі різні витребеньки...

3. Які страви згадує Котляревський у своїй поемі, а сьогодні вони вже призабуті? (Зубці – зерна обтовченого ячменю, підсмажені; путря – ячмінна кутя з солодким квасом; кваша – солодке тісто; баба-шарпанина – народна страва із пшеничного тіста, риби, конопляної олії, підсмаженої цибулі).

4. Що писав про культуру харчування українців автор «Енеїди»? Тут їли різнії потрави, І все з полив'яних мисок, І самі гарнії приправи З нових кленових тарілок.

Літературне квест-орієнтування «Що? Де? Коли?»

1. В яких творах письменників дуже часто зустрічаються кулінарні сцени? (М. Гоголь «Мертві душі»; А. Чехов «Невидимі світу сльози»; О. Пушкін «Євгеній Онєгін», Рекс Стаут про геніального детектива Ніро Вульфа та і його помічника Арчі Гудвіна; Ільф і Петров «12 стільців»; Астрід Ліндгрен «Малий і Карлсон, що живе на даху»; Григорій Горин «Хочу харчо»; Джоан Роулінг «Гаррі Поттер», Юліана Семенов «Експансія»; Джером К. Джером «Троє в човні, не рахуючи собаки»; Марсель Пруста «У пошуках втраченого часу»; Банани Йосімото «Кухня».

2. Топ-визначних кулінарних книг виданих в Україні. (Руслан Сенічкін «Сніданки для дітей»; Джеймі Олівер «Смачні страви за 30 хвилин від Джеймі»; Дарія Цвек «Солодке печиво»; Юрій Винничук «Галицька кухня»; Ігор Лільо «Львівська кухня»; Костянтин Грубич «Смачна країна»; Марія Матіос «Кулінарні фіглі»; Савелій Лібкін «Одесское застолье от Привоза до Дерибасовской»; Андрій Талєрка «Як навчитися готувати не за книжками. Відеорецепти на кожен день»; Туве Янссон, Самі Маліла «Рецепти Мумі-мами»; Богдан Бенюк «Вареники з зірками, або Кухня щасливого сім’янина»; Микола Середа «Монастирська кухня», «Закарпатська народна цілюща кулінарія»; «Кулінарні секрети сестри Ольги»; Олена Старчаєнко «Рецепти щасливої кухні»; Ольга Сумська «Готуємо разом. Сучасна українська кухня»).

11

3. Хто володарка першої премії Блукера (ця премія присуджується за найцікавіший онлайн-щоденник, заснований на життєписі і виданий в друкарському вигляді)?. (Американка Джулія Пауелл. Її блог під назвою «Джулі і Джулія: 365 днів, 524 рецепти і 1 маленька кухня» в якому описуються спроби Пауелл приготувати всі страви із відомої куховарської книги Джулі Чайлд «Осягаємо мистецтво французької кухні» за 365 днів був визнаний найкращим із виданих. У друкарському вигляді щоденник був виданий видавництвом Brown imprint і розійшовся тиражом у 100 тисяч екземплярів) 4. Їжа і психологія. В якій книжці це пов’язано (Святослав Дземан «Кулінар, або Обід для гурмана»). ІV. Кулінарія – десята муза людства Літературний обід 1. Запитання 1. Відомо, що борщ – це українська національна страва, обов’язковою складовою частиною якої є буряк столовий червоний. У стародавній українській кухні існують три різновиди традиційного борщу. Перший – червоний, який з другої половини 19 століття почали готувати з картоплею, другий – щавлевий, а от третій різновид називали сирим борщем. Що це за борщ? Назвіть його й поясніть, чому він сирий? Відповідь. Борщ холодний або холодник готували тільки влітку. Молоді буряки варили, заправляли сироваткою, додавали свіжу зелень петрушки, кропу, цибулі, часнику, круто зварене яйце. Сирий борщ – тому що варили тільки буряк.

2. Запитання. 2 Цю страву легко готувати в домашніх і польових умовах. Звідси й інша назва страви – польова каша. Особливо смачна з салом, шматком м’яса. Готовою страва вважалася тоді, коли продукти розварювалися повністю й утворювалася кашоподібна маса. Назвіть цю страву . Відповідь. Куліш – перша страва із пшона. Смачним вважався густий куліш.

3. Запитання 3. Улюблена страв в Україні – вареники. В давнину вони наділялися певними магічними властивостями. Оскільки вареник за формою нагадує місяць, йому в народі приписували функції місяця – сприяти добробуту й зміцненню здоров’я людини.

12

Начинка для вареника мала також особливі прикмети. Так, начинка з круп, бобових, маку повинні були сприяти родючості й розмноженню людського роду. Тому на весілля обов’язково готували вареники. Увага! З якою начинкою готували вареники, щоб задобрити духів. Відповідь. Із сиром.

4. Запитання 4. Ця страва дуже поширена в Україні й поряд з борщем стала символом української народної кухні. Її готували майже щодня,здебільшого на вечерю. Ця страва досить легка у приготуванні, надзвичайно поживна й дуже смачна, особливо після тяжкої й виснажливої праці у посівну, косовицю чи жнива. Назвіть цю страву. Відповідь. Галушки.

5. Запитання 5. Ця назва на більшій території України входить у меню урочистих трапез. Подається, як правило, останнім і є тактовним натяком на закінчення застілля, за що його у народі й прозвали «вишибалою» або «виганяйлом» . На початку 20 століття це поширена страва, яку називали «панською». Назвіть її. Відповідь. Кисіль.

6. Запитання 6. Українці дуже полюбляють вареники. А як називали вареники в західних регіонах? Відповідь. «Пироги» або «варені пироги».

7. Запитання 7. Скажіть, які страви найбільше описують у своїх творах письменники, що народилися на Україні? Відповідь. Галушки, вареники, борщ, бо вони є національними стравами України.

8. Запитання 8. «… Та й до біса ж я накупив сих ласощів, – казав, стогнучи та сльози втираючи, Пархім. – Але їм, їм – і кінця не видно. А сльози так і заливають!… Аж очі рогом лізуть!… Ох, лишечко!… Бачили чортові очі, що купували, їжте ж!…». Про який корінець, що купив на ярмарку Пархім, йдеться в творі «Пархімове снідання» Григорія Квітки-Основ’яненка. Відповідь. Хрін.

13

Вікторина «Українська кухня» Дайте відповіді на запитання.

1. Яка українська страва здобула світову славу? (Сало) 2. Які продукти потрібні для приготування борщу? (Буряк, капуста білокачанна свіжа, картопля, морква, квасоля, томат) 3. Як зберігали сало українці? Як його вживали? (Засолюють. З сала витоплюють смалець та виробляють шкварки.)

4. У якому вигляді українці споживають овочі та фрукти? (сирими, квашеними, маринованими, тушкованими запеченими) 5. Про який овоч йдеться «Ріжуть мене ножакою, б’ють мене ломакою, а за те мене так гублять, бо я добра – мене люблять» (Картопля).

6. Чи вживають українці страви інших народів? (Так) 7. Які харчові заборони існували й існують в Україні? (На предмет стосовно тварин, м’ясо яких заборонено вживати, хто мають на ногах (лапах) пазурі, а не копита – кіт, вовк, лисиця, тхори, куниця, дрібні гризуни; часові заборони - постування; на дію з їжею – похоронами й поминками) Вікторина «Назвіть ТОП-10 країн «бульбашів» (які країни найбільше налягають на страви з картоплі) 1. Білорусь (181 кг картоплі на рік на одного мешканця країни).

2. Киргизстан (143 кг на душу населення щорічно).

3. Україна (136 кг картоплі на одного мешканця).

4. Польща (131 кг на душу населення щороку).

5. Росія (131 кг на душу населення).

6. Руанда (125 кг на одну людину щороку).

7. Литва (116 кг на душу населення щороку).

8. Латвія (114 кг споживає за рік одна людина).

9. Казахстан (103 кг картоплі за рік вживає мешканець країни).

10. Велика Британія (102 кг картоплі в середньому їсть кожен британець щороку). Розминка «Трішки гумору про українське … сало» Та яка ж українська нація без… сала. В українській культурі сало набуло дещо культового значення. Як національна страва, воно стоїть поряд з такими безсумнівними візитними картками української кухні, як борщ, вареники, галушки. Сало є унікальною стравою в тому сенсі, 14

що більшість народів вживає мелене сало (смалець), а українці їдять його великими й малими шматками, часто з хлібом, часником та солоними овочами. Українське сало та любов до нього є предметом великої кількості жартів та фольклорних історій. Послухайте одну з них, а саме гумореску Павла Глазового «Українське сало». Над безмежним океаном Лайнер проліта, А в салоні дід старенький Сало упліта. Пахне салом українським На увесь літак. Підбігає стюардеса І говорить так: - Командір наш сало любіт, Он у нас хохол. Просіт он кусочок сала Принєсті на стол. Настовбурчились у діда Вуса, наче дріт.

- Він не буде їсти сала, Відмовляє дід. Вертається стюардеса Через п’ять хвилин - А у нас любітєль сала Єсть єщо одін.

- А це ж хто? – старий питає - Наш второй пілот. Он хохол і любіт сало. Щирий патріот. Дід серветкою утерся: - Дівко чи мадам, Він не буде їсти сала, Повторяю Вам. Стюардеса пильно в очі Дивиться йому.

15

- Як це так – не буде їсти… Поясніть, чому. Дід насупився сердито: - Поясню, мадам.. Той і цей не будуть їсти Тому, що не дам. Українцям дав би сала, А хохлам не дам.  Два українці розмовляють між собою: «Куме, чув, що від сала з’являється склероз? Те-то я думаю, що коли зранку сала з’їм, то цілий день не пам’ятаю, що їсти хочеться».  Лист студента-українця додому: «Вишли сала. Привіт, мамо…».  Українець солдат сидить і їсть сало. До нього підходить солдат по службі й питає: «Що посилку з дому одержав?». «Прислали», – відповідає українець і питає: «А ти що, сала хочеш?». «Ага». «Ну напиши, хай вишлють».

Гастрономічний дискурс сучасної жіночої прози 1.

Кому належить вислів? «…ми – нація, котра пропустить все це крізь шлунок… Нас можна завойовувати…, нас не можна тільки з’їсти. Бо коли ми їмо – ми не переможні. Ми їмо – отже ми думаємо». (Юлія Лимар у передмові до «кулінарної книги» Світлани Пиркало «Кухня егоїста») 2. Назвіть твори, в яких їжа стала своєрідною метафорою сприйняття світу. («Вересові меди» Надії Гуменюк (2015), «На запах м’яса» Люко Дашвар (2015) та ін.)

3. Яка книга має присмак актуальної політики «Бульйонний Ленін», «Дикий кабан як чинник незалежності Корсики», «Янукович і капуста», «М’ясиста політика», «Іскристий смак незалежності»? (Пиркало С. «Кухня егоїста») 4. Назвіть твір про кращі українські традиції патріархального життя з нормальними стосунками чоловіка і жінки. (Надійка Гербіш «Теплі історії») 5. Який твір репрезентує історію про щастя жінки. (Юлія Смаль «Теплі історії з корицею») 6. У яких назвах страв простежується сюжетне розгортання мотиву стосунків чоловіка і жінки, що закінчуються шлюбом за творами Марії 16

Матіос (обід «Вражена Амуром», «Кучерявий Амур», «Жіноча голова в кущах шипшини»).

7. Приготування страв і сервірування столу перемежовані порадами улаштування родинного життя, а саме «Шлях до серця чоловіка через його шлунок, а призначення жінки – кухня», в творах, якої письменниці це прослідковується. (Марії Матіос «Фуршет від Марії Матіос») ІV. Інформ-крамниця пропонує Цікавинки з історії кулінарії  Чи знаєте ви, що перший збірник рецептів був опублікований в 62 році нашої ери римлянином Апіціусом. У книзі під назвою «De Re Coquinaria» описувалися страви, якими насолоджувався імператор Клавдій.  Чи знаєте ви, що перші українські кухарі з’явилися в монастирях та княжих палацах, тобто приготування їжі відокремилось у спеціальність з яскраво вираженою необхідною майстерністю. Уже в 11 столітті в Києво-Печерській лаврі серед монахів було декілька кухарів.  Чи знаєте ви, що коли відомий мандрівник Марко Поло повернувся на батьківщину в 1295 році, з собою з Китаю він привіз рецепт десерту «Заморожене молоко». А європейці змінили рецепт, замінивши молоко на вершки. Так з’явилося найулюбленіше з ласощів дітей і дорослих – морозиво.  Чи знаєте ви, що розчинну каву вперше придумали в середині 18 століття.  Чи знаєте ви, що арахіс використовується у виробництві динаміту.  Чи знаєте ви, що традиція подавати рибу з часточкою лимона прийшла до нас з часів середньовіччя, коли люди вірили, що лимонний сік розчинить в шлунку випадково проковтнуту кістку.  Чи знаєте ви, що звичка прикрашати гарніри зеленню петрушки сходить до часів стародавнього Риму, коли гілочка цієї рослини асоціювалася з дияволом і вважалася антидотом при отруєнні. Додавання петрушки до страви асоціювалося як особливе розташування до гостя і як оберіг від нечистої сили.

17

 Чи знаєте ви, що найстаріший виявлений рецепт супу датується 6000-м роком до нашої ери. Головний інгредієнт – м’ясо бегемота.  Чи знаєте ви, що карамель винайшли араби, і вона служила як речовина для епіляції волосся у мешканок гарему.  Чи знаєте ви, що У 17 столітті в Туреччині було заборонено пити каву. Порушивши закон негайно страчували.  Чи знаєте ви, що халва була відома ще в V столітті до нашої ери – з часу греко-перських війн. В Ірані люди, які володіють мистецтвом приготування халви, називаються кандалатчі. Існують сотні видів халви.  Чи знаєте ви, що хліб з’явився на землі понад 15 тисяч років тому. Зерна розтиралися в борошно й готувалася каша-бовтанка. Мабуть, коли вона «збігла», то запеклася й перетворилася на корж.  Чи знаєте ви, що у 13 столітті стандарти на макарони встановлювалися Папою Римським.  Чи знаєте ви,що назва макаронів, які ми всі любимо, пішла від вигуку «О, мікароне!», тобто «О, як мило!». Так вигукнув один із кардиналів, побачивши вперше макарони на своєму столі.  Чи знаєте ви, що появою вареників на нашому столі ми зобов’язані туркам. Скуштувавши турецьку дюшвару, українці були в захваті та переінакшили її на свій манер, покращивши начинку й спростивши приготування тіста.  Чи знаєте ви, що майонез був винайдений французьким полководцем XVIII ст. Луї Крільонским.  Чи знаєте ви, що суп під назвою «ластівчині гнізда» дуже популярний в Китаї. Суп так називається тому, що його дійсно готують зі справжніх гнізд стрижів.  Чи знаєте ви, що коли Олександр Македонський привіз зі своїх індійських походів до Греції тростинний цукор, його відразу ж прозвали «індійською сіллю».  Чи знаєте ви, що у норвезькій кухні суп з пива називається елеброд.  Чи знаєте ви, що у журналі «Господиня» в 1902 році був опублікований рецепт яєчні, приготовленої з 5000 яєць. У замітці йшлося про те, що кілька років тому в Тунісі на засіяних полях 18

з’явилася велика кількість горобців. Щоб птах не знищив посіви, в поле вислали солдатів збирати їхні яйця з гнізд. Після виконання цієї роботи були зібрані близько 5000 яєць, з яких і була зроблена яєчня. Разом з кількома кілограмами сала яєчня вийшла два метри в діаметрі. Солдати довго ще згадували про цей сніданок.  Чи знаєте ви, що італійські родичі наших галушок – це ньоккі. В Італії найбільше поціновують галушки із вбивчою назвою «душителі священика». Кажуть, ніби один із високопоставлених осіб церкви, такий собі Галіакі, так обожнював галушки, що, побачивши їх на столі, забував про все. Він накидався на них, як голодна тварина, та заковтував по декілька штук за один раз. Кінець цієї історії сумний: священик помер прямо за обіднім столом, вдавившись улюбленими галушками.  Чи знаєте ви, що існує легенда, згідно якої борщ виник під час оточення турецького Азака козаками. Коли були з’їдені всі запаси, кашовари, нарвавши різних коренів та вершків, приготували, що змогли. А коли ж козаки поцікавилися, що то, вони перебудували звуки слова «щерба», так у ті часи називалася юшка, так вийшов борщ.  Чи знаєте ви, що помідор, нарівні з іншими рослинами, які були привезені мандрівниками з Нового Світу, вважався отруйним. Омана з приводу томатів існувала до 1820 року, поки Роберт Гібон Джонсон, не з’їв відро помідорів на очах у великої кількості людей. Тільки тоді помідори стали вживати в їжу.  Чи знаєте ви, що посуд вперше з’явився ще 10-15 тисяч років тому і мав вигляд кам’яної плити з невисокими бортиками. Це була пра-пра-пра-бабуся нашої сковорідки. Глиняний посуд молодший. Йому 3 тисячі років. Робити його легко, а розписувати приємно, тому глиняний посуд радує нас різнобарв’ям кольорів і розмаїттям назв: глечики, барильця, куманці, кашники, борщівники. Металевий та пластмасовий посуд ще зовсім молодий.  Чи знаєте ви, що в деяких регіонах борщ настільки популярний, що його їдять майже тричі на день. Мабуть, звідси й пішов вислів «переборщити», тобто перейти міру.

19

Галарея див «А ви це знаєте, що встановлено…» Пам’ятники свині – народній годувальниці, «українському наркотику» в Україні цілих три:  перший в місті Ромни, що на Сумщині. Він навіть оригінально підписаний: «Свині – від вдячних роменців»;  другий встановили на відрізку траси Київ-Одеса в Ульяновському районі Кіровоградської області біля ресторану головного «салолюба», який навіть оспівав національний продукт у своїй творчості, Михайла Поплавського;  третій – у місті Миргород. Існує музей-ресторан «САЛО» – це перший в світі музей знаменитого українського продукту у світському житті Львова. Пам’ятник галушкам у Полтаві. Микола Гоголь у своєму творі «Вечори на хуторі біля Диканьки» буквально оспівав цю традиційну українську страву, яку із захватом поглинав товстий Пацюк. Пам’ятник деруну або скульптурна композиція «Дерун» – оригінальний пам’ятний знак на вшанування традиційної поліської страви деруни в місті Коростені на Житомирщині. На постаменті виособлено стилізований традиційний рушник, на якому викарбувані віршовані слова посвяти: Деруни, дерунята, дерунчики, Золотаві, духмяні, смачні, Слава Ваша, картопляного роду, Все сія на древлянській землі. Вам так личить сметана і м'ясо І олія з цибулею теж, А підлива грибна запашная Неодмінно Вам чару додасть. Деруни, дерунята, дерунчики, Золотаві, духм'яні, смачні, Ви окраса поліського столу, Страва на день і цілі віки! Пам’ятник варенику встановлений вперше в м. Черкаси (2006р.)

– скульптура козака Мамая, який їсть вареника. За його спиною – величезний вареник у вигляді півмісяця. На жаль, в середині жовтня 2013 року цей пам’ятник демонтували і поки не відоме його нове 20

місце розташування. В Канаді встановлений пам’ятник варенику, який вражає величезною величиною вареника на довгій вилці. Розміри монумента вражають уяву – висота споруди – 9 метрів, а вага – понад 3 тонни. Пам′ятник прикрашає центральну площу міста Глендон і є офіційним символом цього міста. Пам’ятник ніжинському огірку в місті Ніжині, Чернігівської області. Мабуть, лаври Ніжина не дають спокою жителям підмосковних Луховиць. На пам’ятнику напис: «Огірку-годувальнику від вдячних луховичан». До речі, розташувався пам’ятник напроти музею огірка. Огіркові лаври сусідів не залишили байдужими і білорусів. Але Шкловський-то огірок не рівня іншим. Одна посмішка чого варта. До речі, в руці у нього квітка огірка. Якщо його потерти, поповнення сімейства забезпечено. Кажуть, від майбутніх матусь у огірка відбою немає. А ось незаміжні дівчата цією вулицею навіть не ходять. Так, про всяк випадок. Але наполегливіше всіх на звання російської огіркової столиці претендує село Черкаси, Єлецького району, Липецькогої області (Росія). Місцеві жителі були настільки заповзятливі, що їх огірочками ласував навіть імператорський двір. Відповідно, і кований пам’ятник огіркового куща вони встановили. Викував його місцевий лівша, коваль Джанполад Гасанов. Він стверджує, що робота над пам’ятником змусила його придивлятися не лише до кожного листочка, але і до поведінки бджіл, що запилюють. Пам’ятник «Слава помідору!» в місті Кам’янка-Дніпровська, Запорізької області. Щоб у всьому світі не думали, що помідори ростуть і визрівають тільки в Україні, пам’ятник помідорному кущу вирішили спорудити і в Туреччині. А то раптом хтось помідори на загальному пам’ятнику не розгляне. Пам’ятник херсонському кавуну-велетню в селі Осокорівка, Нововоронцовського району Херсонської області. Пам’ятник кавуну, дині та гарбузу на набережній міста Гола Пристань, Херсонської області. У Сочі є пам’ятник гарбузові (Росія).

21

Пам’ятник чорниці на Закарпатті у селі Гукливий, у Воловецькому районі. До речі, на місцевому діалекті чорницю називають «Афіна». Пам’ятник апельсину-рятівнику Одеси. Пам’ятник картоплі встановлений у селищі Немішаєве, Бородянського району Київської області. Цей пам’ятник знаходиться біля входу в Інститут картоплярства. Замість знесеного пам’ятника «Леніна» з’явився пам’ятник картоплі в селі Гусарка, Більмацького району Запорізької області. Пам’ятники картоплі є в білоруському Мінську, польському Бесекежі (Кошалинського повіту), в російському Маріїнськ, Кемеровської області і, звичайно ж, «BigPotato» в м. Робертсон (Новий Південний Уельс, Австралія). А самий «народний» пам’ятник картоплі стоїть в селі Ільмень, Новгородської області, на березі однойменного озера. Пам’ятник пиву (у вигляді кухля пива) у м. Бердичів, Житомирської області, а також в Китаї. Пам’ятник бичку-годувальнику на Приморському бульварі Бердянська. Пам’ятник «Щука з Кременчука». Зауважимо, «Пливе щука з Кременчука» – саме так називається народна пісня зі збірки Тараса Шевченка. Пам’ятник зниклому осетру на узбережжі Азовського моря, місто Бердянськ. Пам’ятник-композиція небачених осетрів, які б’ються за свою свободу з могутніми рибалками у м. Бердянськ. Пам’ятник яйцю – як символ зародження нового життя в місті Івано-Франківськ. Окремо йде продукт «яйце», увічнений у Харкові. Монумент «Яйце життя» під Києвом в смт. Іванків, вул. Поліська. Пам’ятник «Закоханим колобкам» у м. Дніпрі. Пам’ятник цукру у м. Суми. Пам’ятний знак цукровому буряку, що знаходиться на території однойменного науково-дослідного інституту, який розмістився на столичній Солом’янці м. Київ. Пам’ятник морозива у м. Житомир. Пам’ятник арахісу стоїть в штаті Джорджія, США.

22

Пам’ятник хлібу в Зеленогорську, що поблизу Санкт-Петербурга. Пам’ятник бабусі з насінням в м. Комсомольськ. Пам’ятний знак «Квітка відродження», де бердянці називають пам’ятник «Соняшнику» в м. Бердянськ. Пам’ятник каштанам в м. Київ, вул. Михайла Грушевського. Пам’ятник кавовій чашці в Ужгороді. Пам’ятник сирку «Дружба» біля воріт сироварного заводу «Карат» в Москві на вул. Руставелі. Інша назва «Ворона і лисиця». Пам’ятник цибулі у підмосковному селі Мячково, Коломенського району Московської області. Пам’ятник балтійським шпротам стоїть в місті Мамоново, що в Калінінградській області. Пам’ятник огризку яблука в Єрусалимі. Пам’ятник сиру в Латвії – Прибалтика. Пам’ятник пельмені в Іжевську, Росія. Пам’ятник сиру в Самарі, Росія. Пам’ятник ковбасі в Новосибірську, Росія. Монументальна морквина в PortHardy, British Columbia, Canada. Пам’ятник арахісу стоїть в штаті Джорджія, США. Пам’ятники капусті дуже символічні. В Брюсселі, де пам’яток капусті дуже багато, не забули про її роль в справі продовження роду людського. Цій темі встановлений такий пам’ятник біля входу в Томський пологовий будинок. Китайський вчений XVII століття DaJiliang вважав капусту символом працьовитості. В одному з навчальних закладів Китаю поставити пам’ятник одночасно і давньому вченому, і працьовитості, і ... пекінській капусті. У Північній Індонезії, на острові Суматра, є містечко Берастагі, в якому є пам’ятник просто капусті, без всякого символізму. Дивно, але овочам і технічним культурам в плані їх увічнення пощастило набагато більше. Наприклад, в турецькому місті Камлуджа встановлено справжній монумент, на якому представлені чи не всі овочі, вирощувані в цій країні. А в Базелі, біля галереї Кафедрального собору, можна помилуватися дивовижним пам’ятником овочам. Його швидше можна віднести до жанрової скульптури.

23

Виконаний в металі прилавок продавця овочів вражає правильністю, життєвістю і подробицею композиції. Тут важко щось додати і нічого не можна прибрати. Пам’ятник трудівникам села Сагада, Філіппіни – гігантський кошик з морквою. Пам’ятник-скульптура звичайній козі в «Березовому гаю», міста Іжевськ. Пам’ятник сковорідці у США, штат Техас. Пам’ятник виделці – у США, штат Міссурі у м. Спрингфілді (місто, в якому відбувалася дія мультсеріалу «Сімпсони»). Величезна вилка біля берега Женевського озера – це пам’ятник їжі. Встановлений він був на замовлення компанії Nestle. Він слугує дороговказом на головний офіс компанії та музей їжі, який розташований поблизу. Пам’ятник «Ложка з вишенькою» - у США, штат Міннесота м. Міннеаполіс. У Римі встановлено єдиний у світі пам′ятник пекарю Вергілію Еврісаку (30 ст. до н.е.), який являє собою хлібну корзину, на її барельєфах зображені сцени приготування борошна і всі стадії виготовлення хліба. Це стародавні римські млини, жорна яких рухають раби або коні, заміс тіста, формування тістових заготовок, випічка хліба у двох великих печах, підрахунок готового хліба, зважування його, укладання в кошики. Висота цього пам’ятника 13м. Колись: У центрі Колізею (Рим) було встановлено гігантський колос-статую Нерона, що ліг в основу назви амфітеатру. Найбільший римський амфітеатр був побудований в першому столітті. На ньому проводилися гладіаторські бої, морські битви, звірині цькування. До наших днів Колізей дійшов у напівзруйнованому стані.

24

Були використані джерела: 1. Літературно-мистецькі заходи / Г.І. Глушко [Електронний

ресурс]. – Електрон. текст. дані // Бібліотечний інформаційноосвітній портал (2005-2007) – Режим доступу: http://www.librportal.org.ua/index.php?option=com_content&ta sk=view&id=827&Itemid=55 – Назва з екрана. – Дата перегляду: 05.12.2016.

2. Пам’ятники

харчовим

продуктам

в

Україні

/

В.

Колесник

[Електронний ресурс] – Електрон. текст. дані – Режим доступу: https://www.google.com.ua/search?q=%D0%90+%D0%B2%D0%B 8+%D1%86%D0%B5+%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%94%D1%82 %D0%B5,+%D1%89%D0%BE+%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0% D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE&ie= utf-8&oe=utf 8&gws_rd=cr&ei=TdmZWOuOGIqy6ASKxIC4Dg#q=%D0%90+%D0 %B2%D0%B8+%D1%86%D0%B5+%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1% 94%D1%82%D0%B5%2C+%D1%89%D0%BE+%D0%B2%D1%81%D1 %82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%B D%D0%BE+%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0 %D1%80%D0%BD%D1%96++%D0%BF%D0%B0%D0%BC%D1%8F% D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8 – Назва з титул. екрана. – Дата перегляду: 05.12.2016.

3. ТОП-10 країн «бульбашів»/ Інна Грець [Електронний ресурс] // сайт depo ua Тільки для укропів – Електрон. текст. дані — Режим доступу: Опубліковано: 28.07.2016 – Дата перегляду: 05.12.2016.

4. Цікаві факти про кулінарію [Електронний ресурс] // сайт Цікаві факти (2014-2015)– Електрон. текст. дані — Режим доступу: http://facti.info/tsikavi-fakty-pro-kulinariyu/ – Дата перегляду: 05.12.2016. Інші матеріали, які подані в брошурі, були складені на основі книг, коротких статей із періодичних видань.

25