Kyltyrna spadscuna

Відділ культури і туризму Черкаської райдержадміністрації КЗ «Черкаський районний організаційно-методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради

вебліографічне видання

Черкаси – 20

71. К 90 Культурна та історична спадщина України: вебліографічне видання / КЗ «РОМЦ БКР» Черкас. райради; авт.-укладач А.Г. Кирдода. – Черкаси: [б.в.], 2018. – с.

Культурна спадщина складає значну частину нашого життя. Вона оточує нас в будівлях міст і виражається через природні ландшафти та місця археологічних розкопок.

2018 рік у Європейському Союзі оголошено Роком культурної спадщини. Україна не залишилася осторонь і 18 жовтня 2017 року Кабінет Міністрів України підтримав проект Указу Президента України про оголошення 2018 року Роком охорони культурної спадщини. Видання містить вебліографічний список джерел та розраховане на бібліотечних працівників, вчителів, учнівську та студентську молодь та на широке коло читачів.

Автор-укладач А.Г. Кирдода Комп’ютерний набір А.Г. Кирдода Відповідальна за випуск В.М. Канюка

Підписано до друку 29.05.2018 Комунальний заклад «Черкаський районний організаційнометодичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради, 2018 2

Впродовж тривалого історичного часу, в результаті взаємовпливу різних культур та подій, утворювалося неповторне історико-культурне середовище, в якому ми живемо. Все, що оточує нас, все, що створено протягом історії — монастирі та храми, парки та замки, твори мистецтва, книжки, а також народні звичаї та традиції – є надбанням нашого минулого, нашою культурною спадщиною. Таким чином, культурна спадщина – це частина матеріальної та духовної культури, створена минулими поколіннями, яка витримала випробування часом і передається наступним поколінням як цінне і шановане надбання. Об’єкт культурної спадщини – визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов’язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об’єкти, інші природні, природно-антропогенні або об’єкти створені людиною, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та зберегли свою автентичність. За типами об'єкти культурної спадщини поділяються на: споруди (витвори) – твори архітектури та інженерного мистецтва, твори монументальної скульптури та монументального малярства, археологічні об'єкти, печери з наявними свідченнями життєдіяльності людини, будівлі або приміщення в них, що зберегли свідчення про визначні історичні події, життя та діяльність відомих осіб; комплекси (ансамблі) – топографічно визначені сукупності окремих або поєднаних між собою об'єктів культурної спадщини; визначні місця – зони або ландшафти, природноантропогенні витвори, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду. За видами об’єкти культурної спадщини поділяються на: археологічні – нерухомі об’єкти культурної спадщини: кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, 3

могильники, культові місця та споруди, їхні залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскальні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов’язані з ними рухомі предмети, що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження й розвиток цивілізації; історичні – будинки, споруди, їхні комплекси (ансамблі), окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих та загиблих військовослужбовців (у тому числі іноземців), які загинули у війнах, внаслідок депортації та політичних репресій на території України, місця бойових дій, місця загибелі бойових кораблів, морських та річкових суден, у тому числі із залишками бойової техніки, озброєння, амуніції, визначні місця, пов’язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів; об’єкти монументального мистецтва – твори образотворчого мистецтва як самостійні (окремі), так і ті, що пов’язані з архітектурними, археологічними чи іншими пам’ятками або з утвореними ними комплексами (ансамблями); об’єкти архітектури – окремі будівлі, архітектурні споруди, що повністю або частково збереглися в автентичному стані і характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій, будівельних технологій або є творами відомих авторів; об'єкти містобудування – історично сформовані центри населених місць, вулиці, квартали, площі, комплекси (ансамблі) із збереженою планувальною та просторовою структурою й історичною забудовою, в тому числі поєднаною з ландшафтом, залишки давнього розпланування та забудови, що є носіями певних містобудівних ідей; об'єкти садово-паркового мистецтва - поєднання паркового будівництва з природними або створеними людиною ландшафтами; ландшафтні - природні території, які мають історичну цінність;

4

об'єкти науки і техніки – унікальні промислові, виробничі, науково-виробничі, інженерні, інженерно-транспортні, видобувні об'єкти, що визначають рівень розвитку науки і техніки певної епохи, певних наукових напрямів або промислових галузей. До культурної спадщини відноситься також вміст бібліотек, музеїв, архівів. В кожному регіоні України на державному обліку перебувають тисячі пам’яток історії та культури, в тому числі міжнародного та національного значення. Таким чином, культурна спадщина українського народу є невід’ємною частиною світової культури і відповідно до Конституції України охороняється законом. Значна частина багатокультурного надбання втрачена внаслідок війн, цілеспрямованого винищення в часи імперської політики, тоталітарного режиму, в умовах занепаду культури під тиском ідеології і політичних репресій. Науковці підрахували, що Україна понесла близько 50% всіх культурних втрат на території колишнього СРСР. На сьогоднішній день на території України налічується майже 130 тис. пам’яток культурної спадщини, проте до Державного реєстру нерухомих пам’яток занесено лише 7% з них. Напередодні на облік взято 34 тисячі щойно виявлених об’єктів культурної спадщини. До списку історичних населених міст України відповідно до Постанови КМУ включено 401 місто, яке зберегло повністю або частково об’єкти культурної спадщини. Станом на квітень цього року лише в 83 історичних населених містах України затверджено історико-архітектурні опорні плани.

7 об’єктів культурної спадщини, розташованих на території України, увійшли до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, ще 16 об’єктів включено до попереднього списку ЮНЕСКО. Така велика кількість пам’яток свідчить про значний культурний і туристичний потенціал нашої держави. Проте стан збереження багатьох з них викликає серйозне занепокоєння. Значимість культурної спадщини важко переоцінити, адже вона сприяє духовному розвитку особистості й суспільства.

5

Культурна спадщина є матеріальною та духовною основою розвитку багатьох видів туризму й насамперед культурного. Культурний туризм, в свою чергу, дає змогу досліджувати досвід і різні сфери життя інших людей, їхні соціальні звичаї, релігійні традиції, інтелектуальні ідеї. У сучасних містах і селах країни можна віднайти чимало випадків недбалого ставлення до культурного надбання. Ми мусимо усвідомити, що дбайливе ставлення до нашого довкілля та культурної спадщини є важливим обов’язком кожного, а не лише влади. На сьогоднішній день історична та культурна спадщина України знаходиться під загрозою, унікaльні істoричні та культурні пам’ятки Укрaїни можуть зникнути безслідно, а рaзoм з тим зникають і прeкрасні мoжливoсті для рoзвитку внутрішньoгo туризму. Наразі близько 8 тисяч архітектурних пам’яток України потребують негайної реставрації. Це лише деякі з них: Caдиба Тeрeщенка Цей маєтoк пoбудoвaний в 1851 рoці власникoм сeлища Червoне – грaфoм Адoльфoм Грoхoльським. Пізніше кoмплeкс дoбудувaв і ушляхeтнив влaсник фабрики – Миколa Тeрещeнкo. У тoй час нинішню пам’ятку ввaжaли чи не найкращим приклaдoм нeoгoтичнoї aрхітeктури. Після 1917 року комплекс використовувався як притулок, ПТУ і монастир. Сьогодні ж будівля стоїть в руїнах: обидва ґанки завалилися і вже пішов процес руйнування природою. Незважаючи на те, що в уцілілих кімнатах продовжують жити черниці, садиба продовжує руйнуватися, адже реставрацією і зміцненням стін ніхто не займається. Розташування: смт. Червоне, Андрушівський р-н, Житомирська обл.

6

Червоногородський замок Червоноград вважається одним з містичних місць в Україні, назва якого походить від того, що грунт тут має червонуватий відтінок. За розповідями місцевих мешканців, підземелля царського замку ведуть до печери. Саме там колись жив чернець, а тепер ці покинуті печери охороняє безголовий лицар. Якщо вірити іншими легендами, на території замку можна побачити привида-дівчину, яка загинула під час нападу турків. Під час Першої світової війни палац зазнав значних руйнувань і його більше не відбудовували. До наших днів збереглися лише дві пошкоджені вежі, а в квітні 2013 року половина однієї з веж обвалилася. Розташування: с. Нирків, Заліщицький р-н, Тернопільська обл. Шарівський замок Побудуваний замок Бароном Леопольдом Кенігом для своєї дружини. У маєтку вельможі було три великі зали і 26 кімнат, а також небувала на ті часи розкіш – підлога з підігрівом. Стіни садиби були розписані сухозлітним золотом. Згодом, коли до влади прийшли більшовики, замок віддали під туберкульозний диспансер, а всі дорогі речі розкрали. Зараз будівля, в якій періодично проводяться екскурсії, знаходиться в аварійному стані: протікає покрівля і падає шпаклівка. На реконструкцію, за підрахунками фахівців, необхідно кілька мільйонів гривень, які обласний бюджет поки що не може виділити. Садиба так і продовжує руйнуватися. Розташування: смт. Шарівка, Богодухівський р-н, Харківської обл.

7

Тараканівський форт Унікальне військове спорудження було побудоване в XIX столітті для захисту залізничної лінії Львів – Київ. Тараканівський форт являв собою не просто фортецю, тут було ціле містечко на 800 чоловік зі своєю пекарнею, лазаретом, телеграфом і складськими приміщеннями. Він приваблює своєю загадковістю: подейкують, що Тараканівський форт «облюбували» привиди, навіть зафіксовані свідчення туристів, які стверджували, що господарі руїн з потойбічного світу супроводжували їх під час екскурсій. Форт «пережив» обидві Світові війни, змінював не одних господарів та не одне призначення. Наразі він знаходиться в аварійному стані й офіційно закритий, проте шукачі пригод все одно частенько навідуються сюди. Розташування: неподалік від с. Тараканiв, Дубенський р-н, Рівненська обл. Палац Сангушків Палац збудуваний в ХVІІІ столітті, як приватна резиденція волинських володінь князів Санґушків. Наприкінці XIX століття палац потрапив у власність Російської імперської армії, яка розмістила в його стінах казарми. Не дивлячись на те, що маєток князів Сангушків занесено до Державного реєстру національного культурного надбання (пам'ятки містобудування і архітектури), будівля безповоротно руйнується, а також систематично піддається нападам вандалів. Розташування: м. Ізяслав, Хмельницька обл.

8

Костел Святого Марка Будівля в стилі бароко була побудована в 1688-1693 роках за проектом архітектора Войцеха Ленартовича. Костел носить назву Святого Марка в честь покровителя села Варяж. Величний храм, з двоярусними баштами, фресками Станіслава Строїнського, з підземеллями, де у свій час вважали за честь упокоїтися навіки знатні люди, сьогодні навідують хіба туристи. Об'єкт архітектурної спадщини України зараз знаходиться у вкрай занедбаному стані. Він погано захищений від природних опадів і буквально валиться на очах, хоча стіни будівлі костелу досі зберігають унікальні зразки церковного розпису. Розташування: с. Варяж, Сокальський р-н, Львівської обл. Замок Гербуртів на Сліпій горі Перші згадки про фортецю відносяться до 1450-х років. Побудував її Микола Гербурт, щоправда, тоді споруда була ще дерев’яною. Проте через 2 роки замок спалили татари. У 1566 році, коли Добромиль отримав Магдебурзьке право, Станіслав Гербурт знову приступив до будівництва замку, але тепер з каменю і цегли. Від замку покладено безліч підземних ходів. Місцеві жителі вважають, що в них досі сховані скарби і золото роду Гербуртів. На даний час велика частина замку зруйнована. Повністю відновити комплекс неможливо через відсутність фінансування, а профілактичні роботи ведуться не часто, а це, з часом, призведе до повного знищення пам'ятки. Розташування: м. Добромиль, Старосамбірський р-н, Львівська обл.

9

Монастир Різдва Богородиці (Загорівський монастир) Невеличку церкву на місці теперішнього монастиря ченці заснували ще у ХІІ столітті. Сам монастир був збудований у XVI століття, його появу пов’язують з ім’ям Петра Загоровського, який збудував монастир Різдва Богородиці на місці церкви в подяку за зцілення від численних недуг. Найбільш масштабні руйнування спіткали монастир в 1940-х роках під час зіткнень воїнів УПА з німецькими нацистами. В наші дні тут неодноразово проводили реконструкції військових сутичок, проте уже на фоні руїн монастиря. Розташування: с. Новий Загорів, Локачинський р-н, Волинська обл. Меджибізький замок Меджибізька фортеця — найстаріша з усіх, що є на землях Поділля. У ХІІІ столітті на цьому місці існувала оборонна дерев’яна споруда із земляними валами. Протягом років фортеця переходила із рук в руки. Лише у XVI столітті Меджибізький замок серйозно реконструювався. Тоді була створена система укріплень, що збереглися до нашого часу. Найбільшого розвитку будівля та саме містечко зазнало за правління шляхтичів Синявських. Ця родина володіла замком два століття. У наші часи замок став центром проведення історичних фестивалів. Та попри це, будівля потребує уваги з боку влади та дбайливої руки майстрів. Розташування: м. Меджибіж, Летичівського району, Хмельницької області.

10

Рекомендовані інтернет-джерела: 1. Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» щодо надання об’єктам підводної культурної спадщини статусу морського меморіалу освіту [Електронний ресурс] : ЗАКОН УКРАЇНИ від 8 лютого 2018 року № 2289-VIII. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2289-19 – Назва з екрану.

2. Про охорону культурної спадщини [Електронний ресурс] : ЗАКОН УКРАЇНИ від 8 червня 2000 року N 1805-III. – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2518-17 – Назва з екрану.

3. Нормативно-правові акти у сфері охорони культурної спадщини [Електронний ресурс] : сайт «Міністерство культури України».

– Режим доступу : http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=24495 5632&cat_id – Назва з екрану.

4. Відображення культурної спадщини України в ГІС [Електронний ресурс] : Пізнавальний сайт «Географія». – Режим доступу : http://geoknigi.com/book_view.php?id=1455 – Назва з екрану.

5. Європейський та український досвід збереження культурної спадщини [Електронний ресурс] : сайт «Український науковий журнал».

– Режим доступу : http://socialscience.com.ua/article/1275 – Назва з екрану.

6. Світова і національна культурна спадщина регіону як основа розвитку історико-культурного туризму [Електронний ресурс] : сайт «Все про туризм. Туристична бібліотека». – Режим доступу : http://infotour.in.ua/gerasimenko.htm – Назва з екрану.

7. Унікальні пам’ятки археології Черкас, про які ви точно нічого не чули [Електронний ресурс] : сайт «in.ck.ua». – Режим доступу : http://in.ck.ua/ua/miscya/unikalni-pamyatky-arheologiicherkas-pro-yaki – Назва з екрану.

11

8. Заповідники [Електронний ресурс] : сайт Міністерство культури України.

– Режим доступу : http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/officialcategory?cat_i d=244905579 – Назва з екрану. Пам'ятки архітектури національного значення Черкаської області [Електронний ресурс] : сайт «Вільна енциклопедія» – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1% 8F%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96 %D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8_%D 0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0% BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B D%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%A7 %D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%8C%D0%BA%D 0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1% 82%D1%96 – Назва з екрану.

9. Культурна спадщина України під загрозою: топ пам’ятників, які знаходяться на межі зникнення [Електронний ресурс] : сайт «Politeka».

– Режим доступу : https://politeka.net/ua/news/647973-kulturna-spadshhina-ukrayinipid-zagrozoyu-top-pamyatnikiv-yaki-znahodyatsya-na-mezhizniknennya/ – Назва з екрану.

10. 8 архітектурних перлин України, які перебувають на межі зникнення [Електронний ресурс] : сайт «В світі». – Режим доступу : http://vsviti.com.ua/ukraine/53946 – Назва з екрану.

11. Минуле для майбутнього: яким буде рік культурної спадщини [Електронний ресурс] : сайт «LB.ua». – Режим доступу : https://ukr.lb.ua/culture/2018/02/02/388911_minule_maybutnogo _yakim_bude_rik.html – Назва з екрану.

12. Історичні та культурні об’єкти [Електронний ресурс] : cайт «Черкаська обласна державна адміністрація». – Режим доступу : http://ck-oda.gov.ua/istorychni-ta-kulturni-objekty/ – Назва з екрану.

12

13. Синагоги Львівщини: залишки знищеного світу [Електронний ресурс] : сайт «Релігійний туризм». – Режим доступу: https://risu.org.ua/ua/relig_tourism/krayeznavstvo_digest/70336/ – Назва з екрану.

14. Черкаські пам’ятки – серед чудес архітектури Центральної України [Електронний ресурс] : сайт «Про все. ck.ua». – Режим доступу : http://provce.ck.ua/cherkaski-pamyatkysered-chudes-arhitektury-tsentralnoji-ukrajiny-foto/ – Назва з екрану.

15. Пам'ятки Черкаська область [Електронний ресурс] : сайт «IGotoWorld.com». – Режим доступу : Read more at: https://ua.igotoworld.com/ua/poi_catalog/35-cherkasy-oblast.htm – Назва з екрану.

16. Парламентські слухання на тему «Стан, проблеми та перспективи охорони культурної спадщини в Україні» [Електронний ресурс] : сайт «Верховна Рада України». – Режим доступу: http://rada.gov.ua/news/Novyny/157307.html – Назва з екрану.

17. Мандри Україною. Золота підкова Черкащини: [путівник] / Черкаський благодійний фонд «Золота підкова». – Київ [б.в.], 2007. – 232 с.

18. Черкащина - духовності скарбниця / кол. авт.: А. Чабан (кер.), В. Мельниченко, А. Морозов [та ін.]. - К. : Книга, 2009. 328 с.

19. Стецюк В. Природна та етнокультурна спадщина України: [новітні дослідження] / Володимир Стецюк, Василь Пазинич, Тетяна Ткаченко, за ред. В. Стецюка. – К. : Вища шк., 2012. – 344 с. : іл.

20. Легендарні села України / Х. Й. Роглєв, Ю. Л. Бошицький, І. А. Голубаха, Г. Б. Мунін; під заг. ред. Бошицького Ю. Л.; перекл. з укр на анг. Мову Теличук Г. О. – К. : Книга, 2009. – 256 с. : іл.

13

Науково-популярне видання

Автор-укладач: Відповідальна за випуск: Комп'ютерний набір:

А. Г. Кирдода В. М. Канюка А. Г. Кирдода

Підписано до друку 29 травня 2018 року. Видавець: Комунальний заклад «Черкаський районний організаційнометодичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради 18000 м. Черкаси вул. Дахнівська, 52 e-mail: bibliotekaromc@gmail.com 14