Газета "Колос", № 57-58 від 11 липня 2014 року by Олександр Хомишин

koloszal@inbox.ru Інтернет-версія: http://zal.te.ua/

СПIВЗАСНОВНИКИ: Залiщицька районна рада, Залiщицька райдержадмiнiстрацiя, Залiщицька міська рада, трудовий колектив редакції Виходить з 24 лютого 1940 року u

№ 57-58 (8274)

НА СКРИЖАЛЯХ ІСТОРІЇ

липня минула 73 річниця з часу страшної трагедії на залізничному мості Заліщиків далекого 1941 року.

Цього кривавого дня солдати радянської армії підірвали вагони, переповнені політичними в’язнями із Чортківської, Коломийської та Чернівецької тюрем. За словами очевидців, від гарячих котлів потяга та спричиненої пожежі, вода у річці закипіла. Моторошний стогін десятків ще живих людей, які корчились від болю, лунав від берегів сивочолого Дністра. Неможливо уявити, які муки та розпач витерпіли ці безневинно убиті українські патріоти. Історія нашої держави, на жаль, переповнена сторінками широкомасштабних злочинів, небаченими жорстокими знущаннями над людьми, які мали власну життєву та громадянську позицію, котрі боролись за незалежну Україну. Над берегом Дністра, навпроти залізничного моста, встановлено кам’яний хрест, який свідчить про страшну розправу енкаведистів над інтелігенцією,

цвітом української нації. Жахіття тих днів назавжди залишились незагоєною раною в серцях матерів, дружин, дітей, які втратили своїх рідних, адже дністрові води стали місцем спочинку душ наших співвітчизників. Цьогоріч до символічного хреста пам'яті прийшли десятки небайдужих людей, представники районної та міської влади, щоб віддати шану загиблим політв’язням, поставити квіти та помолитись за упокій їхніх душ. Священнослужителі Іван Сендзюк та Василь Хребтак разом із чоловічою хоровою капелою «Гомін» відправили поминальну панахиду. Після її завершення отець В.Хребтак сказав: «Наша ненькаУкраїна, як намистом, обгорнута багатьма могилами, свідками трагічних подій. І навіть тепер, у ХХІ столітті,

ведеться неоголошена війна, що забирає життя громадян, які борються за незалежність. Проводячи паралелі, ми можемо зробити невтішний висновок: далеко нам ще до християнських ідеалів. У той час, коли віра не забороняється, коли вільно будуються Божі храми, ведеться кровопролитна війна. Нам потрібно змінюватись, духовно оновлюватись, аби здобути мир на українській землі», – наголосив отець Василь. Священик Іван Сендзюк, звертаючись до присутніх зауважив: «Наші співвітчизники загинули мученицькою смертю, знищені лише тому, що були свідомими людьми, котрі боролись за власну державу, прагнули незалежності. Цих патріотів можна називати святими, бо свята людина – принципова, вихо-

На жаль, війна на південному сході України діткнулася Заліщиків над Дністром не тільки бойовими зведеннями, але й свинцем та порохом і сумом глибокої втрати: у боях під Луганськом загинув наш краянин, уродженець Заліщиків Олег Гулько. Йому виповнилось лише 42. З лютого, коли в Києві йшов до зеніту опору велелюдний Майдан (а це була важка від листопада боротьба із режимом тодішньої злочинної влади), Олег був разом з українцями, котрі боролися проти диктаторського свавілля. Влившись в ряди 7-ї Сотні Майдану, він весь час був в авангарді подій. Коли створювався батальйон «Айдар», записався бійцем-добровольцем захищати терени України. Батальйон вступив у бойові дії, і завжди активним учасником їх був наш земляк Олег Гулько. У неділю ввечері мати ще спілкувалася із сином по мобільному зв’язку, а в понеділок між 10-11 годинами Олега не стало… Сумна звістка до батьків долинула під вечір цього ж дня. Невимовно боляче рідним за втрату сина. Скорблять Заліщики, сумують бійціпобратими з батальйону «Айдар», скорбить Наддністров’я, як і вся Україна за тими синами, котрі поклали життя на вівтар соборності і незалежності. Як і на Голгофу, терниста дорога до Вічності, неоціненні і непоправні втрати на ній. Тому і велично звучить гасло нашої держави: Слава Україні! Героям Слава!

Цiна вроздрiб - 1 грн.

ВАРТО ЗНАТИ

11 липня ц.р. буде проводитись «га- ряча» телефонна лінія з Борисом Івановичем Шипіткою, головою РДА. Тел.: 2-11-78 з 11 до 12 год. 17 липня ц.р. 3 10 до 12 год. відбудеться виїзний день прийому громадян у селі Шипівці за участю голови РДА Б.І.Шипітки, начальників управлінь та відділів РДА. 18 липня ц.р. буде проводитись «гаряча» телефонна лінія з Романом Петровичем Краснюком, першим заступником голови РДА. Тел.: 2-13-78 з 11 до 12 год. 25 липня ц.р. буде проводитись «гаряча» телефонна лінія з ЛИЛИКОМ Володимиром Дмитровичем - заступником голови РДА. Тел.:2-29-09 з 11 до 12 год.

вана на Божих заповідях, дотримується моральних засад, має чисте сумління, бореться із несправедливістю. Сьогодні наш народ також здає іспит на свою національну свідомість, незалежність і від нас залежить, яким буде його результат». На знак світлої пам'яті тих, хто став жертвами органів НКВС, вшанували хвилиною мовчання. З історичною довідкою виступив директор Заліщицького краєзнавчого музею Віталій Каспрук: «Зі свідчень очевидця тих страшних подій – Василя Юрійчука із Добрівлян – який приніс батькові обід, дізнаємось про деякі деталі злочину. Солдати 32 окремого залізничного батальйону, який очолював Самуїл Вейцман, спочатку замінували міст, потім викотили на нього потяг із політв’язнями, облили його дизельним пальним, бензином, а коли горючих сумішей не вистачило, то енкаведисти зі складу в Заліщиках взяли цистерни із спиртом. Вибух був настільки потужним, що вагони піднялись на декілька метрів над мостом і впали у воду. Зверху їх накрили уламки мосту. Коли тіла мертвих спливали, солдати стріляли по них із кулеметів». За такий жахливий акт людиновбивства, за словами Віталія Каспрука, високих державних нагород були удостоєні Самуїл Вейцман та ще декілька осіб, які виконували цей підступний злочин. Слід зауважити, що за радянських часів ця подія замовчувалась, проте з настанням незалежності України її почали детально досліджувати. Завдяки історику із села Слобідка Антонові Могилюку та знаному на Заліщанщині краєзнавцю Василю Олійнику вдалось з’ясувати обставини злочину, його виконавців та імена загиблих. Директор краєзнавчого музею на завершення додав: «Той, хто не знає своєї історії – приречений повторювати її у майбутньому».

Слово під час години-пам'яті мали і гості. Голова секретаріату товариства «Тернопільщина» Ярослав Любенко подарував громаді міста декілька екземплярів вісника «Львівське товариство «Тернопільщина», випуск №10-11. Племінниця загиблого у цей день Методія Китика Любов Булигіна ще раз подякувала міському голові В.Бенев’яту за виділення коштів із міського бюджету на встановлення пам’ятника її родичу. Також пані Любов із скорботою зауважила: «Сьогодні знову на українську землю ступив московський чобіт, котрий зазіхає на суверенітет нашої країни, знищує цвіт нації. Колись мій покійний батько казав: «Якщо наповнити кров’ю невинно убитих наших братів і сестер ріку «Москву», то вода стане червоною як «Красна площа». Звернулась до присутніх голова Борщівської районної спілки дітей політв’язнів і репресованих Галина Свідзінська: «Сьогодні над Україною вкотре нависла велика небезпека. Ми завжди були гордою нацією, яка живе на своїй, а не на чужій землі. І ми будемо її боронити. У травні минуло 60 років з часу повстання політв’язнів у таборі в Кінгірі, які піднялись на боротьбу проти сталінського режиму. І це не єдиний приклад нескореності українського духу». Особливо емоційним був виступ Борщівської поетеси, громадської діячки Лесі

Любарської: «Мені серце кров’ю обливається від того, що відбувається в Україні. Нас убивають, а ми й надалі просто займаємось своїми справами, проявляємо байдужість. Сьогодні тут нас зібралось так мало, хоча, на мій погляд, має бути півукраїни, бо це страшна трагедія, про яку мають знати всі. Боротись потрібно не тільки зброєю, Т.Шевченко перевернув свідомість громадян без єдиного пострілу – словом. Ми, українські жінки, маємо підтримувати наших чоловіків, бо нація гине! Ми зобов’язані вклонитись нашій молоді, яка виступила рушійною силою у боротьбі за Українську державу». Поетеса також прочитала громадськості свій вірш, присвячений Героям «Небесної Сотні» та померлим військовослужбовцям «Іде війна». Невимовний жаль, співпереживання та співчуття рідним загиблих героїв викликала пісня «Плаче свічка» на слова Лесі Любарської та музику Юрія Футуйми. Перший заступник голови РДА Роман Краснюк також був прикро вражений байдужістю заліщан, котрі не знайшли вільного часу, аби вшанувати пам'ять українських інтелігентів, які загинули у страшних муках. Роман Петрович закликав громадян не піддаватись на путінську пропаганду. “Український народ має згуртувати національна ідея, трагічні події мають стати об’єднавчим фундаментом до тієї пори, поки ми гідно носитимемо ім’я українців. Ми зобов’язані пам’ятати людей, які поклали своє життя за Українську державу”. Міський голова В.Бенев’ят погодився із Романом Краснюком та закликав мешканців міста надалі бути більш громадсько свідомими та боротись із внутрішнім ворогом - байдужістю. Володимир Станіславович наголосив, що у Заліщицькому районі є багато патріотів і більше як 2,5 тисяч наших наддністрянців брали найактивнішу участь у боротьбі на Майдані у Києві, десятки з них були поранені. Насамкінець міський голова подякував усім за участь у заході і побажав мирного неба. Завершилась година пам'яті виконанням Державного Гімну України. . Наталія ЯНОВСЬКА Світлини Ігоря ІВАНСЬКОГО

2 u

№ 57-58 (8274)

У РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

инулого понеділка відбулась нарада, яку провів голова РДА Борис Шипітка за участю своїх заступників, начальників відділів, управлінь та інших структурних підрозділів РДА, керівників районних державних служб. Як зазвичай, такі традиційні діалоги очільники району проводять щопонеділка з тією метою, щоб працю-

во отримувати гідну пенсію. Тому найбільший акцент – на співпрацю із силовими структурами, центром зайнятості в плані легалізації робочих місць. Кожна працююча людина не повинна отримувати заробітну плату в конвертах. Адже це один з елементів боротьби з тіньовою економікою, котра неабияк збіднює державний і місцевий бюджети – наголосив Борис Іванович. Згідно плану роботи, на черговій апаратній нараді

u товка до опалювального сезону. Як було зазначено, з газом ми очевидно матимемо цієї зими серйозні проблеми, тому оголошено тендер на придбання дров на суму 400 тис.грн. Про заходи рятувального стану в літній відпочинковий період інформували начальник РВ управління ДСНС України в області Андрій Пачва та начальник Заліщицької рятувально-водолазної станції Олександр Горбаль. Цього року уже заги-

ОФІЦІЙНО

Голова Заліщицької райдержадміністрації Борис Шипітка 7 липня ц.р. підписав розпорядження про призначення Володимира Лилика заступником голови РДА.

Найперше, голова РДА нагородив грамотами РДА і райради кращих кооператорів району з нагоди їх професійного свята – серед таких Михайло Савчак, Михайло Король та Марія Лялик, зазначивши при цьому, що райспоживтовариство вчасно сплачує податки. А це для наповнення районного бюджету – чимало значить. “Плануємо провести нараду по узаконенню обробітку полів. На 7 тис.гектарів землі, маю на увазі присадибні ділянки в селах, у приватному секторі зосереджено сотні комбайнів і тракторів, а збори брати нізвідки. Реально приховується кількість землі і врожайність, щоб не сплачувати податки, – зазначив Борис Іванович. - А скільки оподатковано майна і чи сплачують всі податки за нього”? Очільник району поділився міркуваннями, що стосуються стану ринку праці і шляхів подолання безробіття в районі. Власне ця проблема була нещодавно предметом обговорення й на засіданні колегії ОДА. «Наш район по наданню робочих місць значиться як один з кращих в області. Але ми й надалі повинні працювати активно у цьому плані. Адже забезпеченість роботою дає людині не тільки засоби для проживання, виховування дітей, а й пра-

обговорено інформацію завідувача відділом з питань освіти РДА Павла Мирончука про підсумки проведення державної підсумкової атестації учнів шкіл району. Озвучена цифрова статистика Павлом Миколайовичем засвідчила, що в загальноосвітніх навчальних закладах кількість учнів, які здобували базову середню освіту становить 506 осіб, в т.ч. 4 екстерни. Свідоцтва звичайного взірця отримали 435, з відзнакою – 71. Звільнені від складання державної підсумкової атестації у 2013-2014рр. переможці конкурсу захисту робіт МАН, переможці Всеукраїнських предметних олімпіад. Державна підсумкова атестація в 9-х класах проводилась здебільшого за завданнями 2014 року у письмовій формі, з предметів за вибором – у письмовій та усній формах. Золотими медалями нагороджено в районі 50 учнів, срібними – 14. Очільника району турбує профорієнтаційна робота серед випускників. У нас є попит на такі професії, як перукар, кухар-кондитер, швея, інші робітничі професії, які можна здобути в Товстенському ліцеї, Заліщицькому вищому училищі. На жаль, ця ніша поки-що не заповнена, особливо відчутний недобір учнів у Товстенський ліцей. Тому активніше потрібно працювати в цьому плані в школах. Йшла розмова і про оздоровлення наших дітей. Зі слів Павла Миколайовича, у нас стовідсотково оздоровились діти-сироти та інваліди. З приводу ремонту шкіл, то, зі слів очільника освіти, він уже на завершенні в класах, залишились коридори, спортзали. Ведеться підго-

нуло на воді 5 осіб. Причина в переважній більшості – через вживання алкоголю. І над цією проблемою треба серйозно працювати і правоохоронним органам. Пляж паспортизовано лише в Тернополі. У Заліщиках цю відповідальність на себе ніхто не хоче брати, в т.ч. міська рада. А чому? Бо це справді надзвичайно відповідально. А тут одні проблеми породжують інші. Але важливо все-таки самим працівникам рятувальної служби бути більш відповідальними в роботі, мається на увазі дисципліна і правопорядок на об’єкті. Голова РДА представив ще одного свого заступника Володимира Лилика, привітав його і побажав міцного здоров’я, витримки, успіхів у роботі. Перший заступник голови РДА Роман Краснюк запросив на коротку нараду з керівниками гуманітарної сфери, яка передбачається кожного понеділка з метою планування роботи на поточний тиждень та інформування про зроблене за попередній. Роман Петрович ще раз уважно вислухав пропозиції, побажання, проблеми кожного керівника про їхні наболілі справи і закликав бувати на всіх громадських заходах, проявляти свою небайдужість до життя краю і тих подій, які характеризують нашу непросту, трагічну історію, маючи на увазі останню подію – годинупам'яті біля хреста над Дністром – ця трагедія 1941 року сколихнула тисячі людей. В роботі наради взяв участь заступник голови райради Василь Лопушняк.

березня 1950 року, а його тіло більшовицькі кати перевезли аж сюди, на Хмельниччину, спалили його, закинувши рештки у води Збруча. Заліщани поклали квіти до Хреста, віддали шану патріотові, який поклав голову за Україну, а своїм непереборним духом служить прикладом для сучасних поколінь українців у їхній боротьбі проти ворога за цілісність і незалежність України. Представники владних структур нашої та Хмельницької областей, політичних партій, громадських орга-

нізацій у своїх промовах відзначали актуальність постаті Романа Шухевича у наш час. Своїми спогадами про буремні роки боротьби за незалежну Україну ділились із молодшим поколінням голова районного братства вояків ОУН-УПА Михайло Білавчук та очільник районної спілки політв’язнів та репресованих Іван Кривко. Степан НАВОЛЬСЬКИЙ, голова районної організації Народного Руху України

Ольга ЛИЧУК

ВІДГОМІН ПОДІЇ

Щороку, 30 червня, в день народження генерал-хорунжого, головнокомандувача УПА Романа Шухевича делегація Заліщицької районної організації Народного Руху України та районного братства вояків ОУН-УПА відвідують село Гуків Чемеровецького району на Хмельниччині. Тут, на лівому березі Збруча, споруджений пам’ятний Хрест, напис на якому гласить, що на цьому місці 9 березня 1950 року вознісся на Небо лицарський дух Головного командира УПА генерала Романа Шухевича. Він загинув на Львівщині 5

У понеділок, 14 липня ц.р. о 10 год. в залі засідань райради та РДА відбудеться розширена нарада з міським, селищним та сільським головами, жителями району, власниками сільськогосподарської техніки щодо легалізації послуг по обробітку землі, що надаються фізичними особами, власниками сільгосптехніки жителям району. На нараду запрошуються власники сільськогосподарської техніки усіх населених пунктів району.

СЛАВНИХ ПРАДІДІВ ГІДНІ СИНИ

айдан – це витривалі і стійкі у своїх поглядах люди, які виховувались у високодуховних і патріотичних родинах, у святій любові до Господа і до української землі. Ні Путін, ні Янукович, ні їхні радники з оточення не могли зігнути Майдан.

вати на один результат – поступ вперед, сильну державу. І, незважаючи на різні виклики часу, а це події на сході країни, певний спад обсягів виробництва, але механізм реалізації важливих проблем дня по кожній галузі в районі, має бути відпрацьований.

Я постійно згадую (і, допоки живу, вони в моїй пам’яті) своїх однодумців, з якими був поруч на Майдані і котрі загинули від рук найманців-снайперів. Усі вони – то цвіт України,

що упав у бою. І його десь поховали у чистому полю. Поплакала й блавату синього нарвала… Із братчиків, і з дзвіночків віночок сплітала. Сплела вінок бравий красний із цвіту живого. І могилу уквітчала братчика чужого. А зозулька на край гаю вилітати стала. І комусь то щастя-долю, комусь – то кувала. А кому? – кому? – спитаєте та тій любій дівчині, Що Стрілецьку могилоньку уквітчала нині. …А ті двоє із Терно-

покоління. А пам’ять людська іще жива і далеко не всі серця збайдужіли долею України, не всі іще зневірилися в майбутньому нашої незалежної держави. Вперше за свою тисячолітню історію український народ на власній землі, в соборності й державності виборов національну незалежність, цей найвищий дар примхливої історичної і в той же час досить сумної долі. Сталося чудо: без кровопролиття, в часі проголошення України незалежною, повстала з руїн наша Батьківщина. Одвічна мрія всіх поколінь… І кожна могила, оте святе місце – то є пам’ятник всім

пільщини, що впали разом із ним? Вони теж хотіли жити, як і ви, і ваші сини, якщо вони у вас є. На вашому кодексі честі і совісті (а чи вона у вас є?) смерть наших великих героїв, хлопчиків-генералів. Бо Назар Войтович був наймолодшим серед загиблих. Йому виповнилось тільки 17 років. А чи не снився ще вам, нащадкам монголо-татарської орди, - Тарас Слободян? Він також уродженець Тернопільщини. Працював у Національному економічному університеті. А зник на Майдані у Києві під час заворушень і невдовзі його тіло знайшли у Сумському лісі. І за що ви його так катували, так по-звірячому замордували? А, може, хтось із снайперів гляне на свого сина чи онука і впізнає в ньому кучерявого 19-річного юнака – героя з Прикарпаття, якого вони вбили. Чи ваші снайпери «без роду і племені»?.. Та вода ніколи не проникне в камінь, який лежить у ній… Суди їх Господи, своїм праведним судом, – волаємо ми сущі і наша Небесна сотня із могил, яка продовжила Хресну дорогу українського народу. Україно, хто тебе тільки не поневолював?.. Які ще вороги не топтали твою святу землю?! А чому, Господи, нам українцям, доводиться переживати такі страхіття?! За волю і незалежність України наш нарід уже заплатив смертями і ріками крові. На жертівнику нашої Незалежності поклали свої голови Провідники ОУН-УПА, українського націоналістичного підпілля. І під стягами генерала Тараса Чупринки, Степана Бандери, Ярослава Стецька вони поширили добру славу на чужині у вільному світі. Всі вони, наші національні герої, були виколихані піснями сивої минувшини. Тому пам’ятаймо про них! Минули роки, десятиліття, пройшли віки. Виросло нове

тим, хто віддав своє життя за волю і незалежність України, хто був по-звірячому замордований і невідомо де похований, а чи взагалі захоронений. Минуле залишило тяжкий глибокий слід у пам’яті нашого українського народу… Тож не шкодуймо за тими роками, коли перед нами закривали церкви: замки, що висіли на дверях чи не кожного храму… Згадаймо чорнобильський холодний першотравневий дощ 1986 рок у, під який вивели наших діточок на парад керівники більшовицької ідеології? … І отруїли нашу землю, природу згубили, а із Дніпра широкого калюжу зробили. Чомусь дуже швидко забулося декому, що брежнєвські часи «славились» і 15-річною трагічною, досі незрозумілою для нас війною в Афганістані, звідки привозили синів у цинковому гробі. І слава Тобі, Боже єдиний, що ти не погасив у людських душах і очах Віри, Надії і Любові. Незабаром велике свято – день Незалежності. Свято із сльозами на очах для нас, учасників Майдану. Звертаюсь до всіх, хто був тоді поряд із Небесною сотнею у ту грудневу, січневу і лютневу ворожу чорну заметіль, щоб в цей день ми всі разом зібрались у Києві на тому ж місці, де своєю кров’ю наші герої вписали ще одну сторінку в історію українського народу; і власноруч кожен із нас закарбував – хоч і з болем та розпукою в серці – пережите нами у Велику книгу Спогадів, в ім’я вічної пам’яті і вічної слави про Небесну сотню. Слава Україні! Героям нашим слава!

перший ранній цвіт, зігрітий не сонцем, а пекучою материнською сльозою, вечірній білий цвіт, що до сходу сонця облетів. То були перші наші ластівки, які передчасно й навічно відлетіли від нас і більше вже не повернуться. Немає у вільному світі такої ціни, якою б ми їм віддячились, але найвища наша винагорода, - це донести до Всевишнього за їхні душі щиру Господню молитву. Земля заховала все, залишила нам тільки їхні імена. І ми повинні шанувати, любити і оберігати рідну землю… Не треба придумувати і фантазувати, бо правди є забагато. Ми маємо поспішати, щоб передати усім, хто не був там, відчуття, пережиті нами на Майдані, коли бажання переплітались із страхом, вічним страхом… Наче розійшлася земля і розкололося небо. Навколо стогнали смертельно поранені друзі, а хтось уже лежав мертвий в калюжі крові… Здавалось, здригалось і плакало за ними навіть каміння на тротуарах, плакала земля і зорі … Ми ще не встигли добре познайомитись між собою і їх вже немає… Хочеться спитати у тих, хто залишився тут, на рідній українській землі, із «великої дружної сімейки» Януковича: «Як вам живеться, вбивці? Спите спокійно? Не сниться вам, сексотамзрадникам, отой юнак з карими очима з Івано-Франківська, ім’я якому Роман Гурик, якого поховали у Меморіальному сквері в Івано-Франківську, поряд із могилами січових стрільців. Наче для нього були написані віршовані рядки ще в 1939 році: далекому неспокійному році, який повторюється й зараз: …Пасло дівча три корові у полі під гаєм. Поглянуло на могилу тай сплакало з жалю. Бо братчика нагадала,

Василь ГОЛОВЕЦЬКИЙ, депутат Заліщицької районної ради с.Свершківці

Заліщицька районна державна адміністрація, районна та міська ради висловлюють глибокі і щирі співчуття родині і близьким Олега Васильовича ГУЛЬКА, який загинув під час боїв за соборність Незалежної України. Вічна слава Герою! Царство небесне його душі.

Члени районного штабу національного спротиву та громадської організації «Самооборона Заліщицького району» схиляють голови в знак пам'яті бойового побратима Олега Васильовича ГУЛЬКА та висловлюють щирі співчуття його родині. Вічна йому пам'ять!

№ 57-58 (8274) u

СПОРТ

Відділ у справах молоді і спорту РДА та спортивне товариство «Колос» організували і провели шаховий турнір, присвячений Дню Констутиції України та Дню молоді. Три вечори і останній недільний день червня стали для учасників «спекотнобойовим»: чорно-білі королі зі своїм військом вели запеклі «бої» на шахівницях. Змагання проводились по коловій системі з регламентом часу – 20 хвилин кожному (без запису ходів). Уже перші два-три тури показали: хоч суперники і різні по спортивному розряду та перемогу здобути буде не легко! Кожний проявляв наполегливість і майстерність для досягнення своєї

мети – здобути переможне очко: ніяких компромісів, ніяких нічиїх! Так, тур за туром, у гострих, напружених поєдинках заповнювались клітинки турнірної таблиці кожного учасника і лише після екватора змагань з’явилась четвірка лідерів: Іван Навольський, Богдан Касіян, Олег Оксенюк, Олександр Телещак. А чим ближче до фінішу, то «міцніший горішок» буде суперник і лідери зустрінуться між собою. У неділю, після заключного туру, кожний учасник підрахував свої здобутки в цьому турнірі. Не обійшлося в останній день змагань без несподіванок і курйозів: так у парі Телещак-Оксенюк другий

зазнає поразки; МартинюкКасіян: першому не вистачило часу, прапорець упав – поразка; І.Навольський-Касіян, маючи перевагу фігур, заганяє білого короля у пат – нічия, єдина у цьому турнірі. Голова спортивного товариства «Колос» Ігор Мамалига провів нагородження переможців і призерів: першість виборов Б.Касіян, на другому з таким же результатом (за коефіцієнтом) – І.Навольський, третім став О.Телещак. Вони нагороджені грамотами відповідних ступенів і пам’ятними призами, придбаними завдяки спонсорській допомозі керівництва МПП «Арма», за що учасники висловили свою подяку. Олег ОКСЕНЮК Світлина Богдана КАСІЯНА

споживання комунальних послуг, з урахуванням яких призначається субсидія. Компенсація призначається виходячи з середніх обсягів споживання послуг за попередній період і не перераховується відповідно до фактично спожитих обсягів послуг. Право на одержання компенсації мають сім’ї, в яких середньомісячний сукупний дохід за попередні 6 місяців не перевищував величини прожиткового мінімуму для сім’ї, - близько 1190 гривень на 1 особу. Зазначений прожитковий мінімум сім’ї буде визначатися окремо для кожної сім’ї залежно від її складу. У разі, коли будь-хто з працездатних членів сім’ї надає інформацію про відсутність доходів за будь-який місяць протягом періоду, за який визначається сукупний дохід, до розрахунку приймається дохід такого члена сім’ї на рівні прожиткового міні-

муму для працездатних осіб. Встановлені прожиткові мінімуми (з 1 січня 2014 року):для дітей віком до 6 років - 1032 грн; для дітей віком від 6 до 18 років - 1286 грн; для працездатних осіб - 1218 грн; для осіб, які втратили працездатність - 949 гривень Розрахунок сукупного доходу сім’ї для призначення компенсації проводиться відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Мінпраці, Мінекономіки, Мінфіну, Держстату, Держкоммолодьспорту від 15.11.2001 № 486/202/524/ 455/3370 ОЛЕКСАНДРА ЛУЧИК, начальник управління соціального захисту населення Заліщицької райдержадміністрації

НА ВАРТІ ЗАКОННОСТІ ТА ПРАВОПОРЯДКУ по даному

В ході планової операції «Мак-2014», що триває на території району все літо, міліція виявляє та знищує незаконні посіви рослин снотворного маку та конопель. Дільничними інспекторами Заліщицького УМВСУ під час обходу території виявлено на городі сільської мешканки в одному із сіл району грядку

маку. З першого погляду відразу стало зрозумілим, що це насправді не самосійка. Майже півтори тисячі кущів маку виросло рівненькими рядочками, за якими дбайливо доглядали: земля в міжрядді була спушена, прополена та полита. Господиня на поставлені правоохоронцями запитання зробила «круглі» очі і запевнила, що мак вирощує для власних потреб і нічого не знає про незаконність своїх дій. Наразі працівники міліції з’ясовують всі обставини цієї справи. Слідчим відділом Заліщицького РВ МВС України

факту відкрито кримінальне провадження за ознаками ч.2 ст.310 Кримінального кодексу України (посів або вирощування снотворного маку в кількості понад 500 штук). Всі вилучені кущі маку направлені на дослідження в НДЕКЦ. На сьогодні за вчинене передбачено покарання – від штрафу - до позбавлення волі на строк до семи років. Правоохоронці нагадують, що незнання закону не звільняє від відповідальності. Саме тому в черговий раз застерігають населення від необачного кроку. Посів, вирощування маку та конопель неприпустимо без відповідної ліцензії Комітету з контролю за наркотиками МОЗ за погодженням з МВС України. Якщо ця вимога порушена, настає адміністративна або кримінальна відповідальність. Сергій СЕМЕНКІВ, начальник Заліщицького РВ МВС України в області

дисках, флеш-картах, компакт-дисках). Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Порядок подання податкової звітності до контролюючих органів передбачено ст. 49 Податкового кодексу України. Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку затвер-

ЗАКОННІСТЬ І ПРАВО

Прокуратурою Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, з урахуванням ситуації, яка склалася в державі, сплановані і проводяться прокурорські перевірки щодо додержання законодавства на збереження військової техніки та майна, використання коштів на їх ремонт та відновлення. Перевірками виявляються непоодинокі факти розукомплектування військової техніки, викрадення військового майна, державних коштів. Так, 25 червня 2014 року Львівська прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Захід-

ПОДАТКОВА СЛУЖБА ІНФОРМУЄ

Заліщицьке відділення Чортківської ОДПІ інформує, що якщо суб’єкт господарювання подає до органів доходів і зборів податкову звітність в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, засвідчену електронним цифровим підписом, то роздруковані оригінали на паперових носіях до неї додавати не потрібно. У випадку, коли суб’єкт господарської діяльності подає оригінали документів податкової звітності на паперових носіях, то за бажанням може надати копії таких документів в електронному вигляді на електронних носіях (магнітних

СОЦЗАХИСТ

Уряд посилює соціальний захист населення в умовах підвищення цін і тарифів на комунальні послуги. Окрім житлових субсидій, українці можуть скористатися компенсацією додаткових витрат на оплату комунальних послуг. Ця компенсація розраховується як різниця між розміром плати за послуги з газопостачання, централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у межах норм споживання (з урахуванням пільг та субсидії) після підвищення цін і тарифів на послуги та розміром відповідного платежу, який сім’я сплачувала до зміни цін і тарифів на послуги. При призначенні компенсації не враховується майновий стан сім’ї, як це здійснюється при призначенні житлової субсидії. Натомість застосовуються норма володіння чи користування загальною площею житла та норми

ного регіону України внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України (заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем). Встановлено, що у 2013 році службові особи державного підприємства "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" безпідставно перерахували комерційному підприємству ПОНАД 1,1 мільйона гривень за комплектуючі вироби для ремонту літаків, які на ремонтний завод доставлено не було. Здійснення досудового розслідування доручено слід-

джена наказом ДПА України від 10.04.2008 р. №233. Додатково повідомляємо, що інформацію з даного питання, а також адміністрування єдиного соціального внеску та інших питань щодо оподаткування можна отримати у Центрі обслуговування платників податків Заліщицького відділення Чортківської ОДПІ за адресою: м. Заліщики , вул. Степана Бандери 15-Б, а також за телефоном 2-15-04. Інформаційнокомунікаційний сектор Чортківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області

чим спеціальної міліції слідчого управління ГУ МВС України у Львівській області. За аналогічних обставин було викрадено близько 1 млн.грн. на держпідприємстві "Львівський бронетанковий завод". Лише за останній тиждень прокуратурами Західного регіону України розпочато розслідування трьох кримінальних проваджень про злочини даної категорії, якими державі завдано збитки на суму понад 2,7 млн грн. Прес-служба прокуратури Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері

МІЛІЦІЯ ІНФОРМУЄ, ЗАСТЕРІГАЄ, РАДИТЬ

Під час проведення операції «Візит» дільничні інспектори міліції Заліщицького РВ УМВСУ відвідують за місцем проживання одиноких осіб похилого віку. Під час своїх візитів дільничні проводять з ними бесіди профілактичного характеру. Правоохоронці радять людям похилого віку, - не піддаватися на будь-які заманливі пропозиції – тим паче, коли шахраї завітали до вашої домівки з товаром, золотими виробами, а то й грішми. Не спілкуйтеся з незнайомцями, адже чимало людей потерпіли тільки від того, що впустили шахраїв на власне подвір'я або в домівку . Особливу обережність літнім людям треба прояв-

ляти поблизу банків, ощадних кас та інших закладів, де проводяться фінансові операції. Саме там шахраї часто обдурюють їх. Не робіть вигідних обмінів гривні на іноземну валюту на вулицях. Шахраї добре вміють переконувати людину в чомусь. Працівники міліції звертаються до жителів району - не вірте, що вам розповідають невідомі. Обмінюйте гривню на валюту тільки у банківських установах. Коли вам розповідають, що в лікарні хтось помирає чи сталася дорожня пригода або інша біда і просить терміново обміняти валюту за вигідним курсом - засумнівайтеся у правдоподібності. Будьте обережні і тоді,

коли незнайомець розповідає вам, що його попросили сусіди щось для них придбати чи оплатити послуги. На порозі квартири ніколи не підписуйте жодних документів, яку би гарну баєчку не розповідав вам незнайомець. Не грайте в азартні ігри, з іронією ставтеся до якогось миттєвого виграшу, коли його розмістили на рекламній шпальті газети. Там, де мова заходить про оплату, вдумайтесь, чи вигідно це для вас, адже способи видурювання грошей – найрізноманітніші. Ірина МЕНДИК, інспектор по роботі з населенням та ГФ Заліщицького РВ УМВСУ, майор міліції

котрі їх утримують. Є також категорія жебраків, що використовують фальшиві довідки про хворобу дитини або родича, як привід старцювати. Інформацію про хворобу дитини можна легко перевірити. Мати, в якої насправді хвора дитина, не проситиме грошей на операцію в громадському транспорті. В таких випадках використовують об'яви у місцевій пресі, на дошках оголошень, де вказані реквізити та контактні дані батьків. Інша категорія - це ті, що ходять по квартирах багатоповерхових будинків. Це ще один привід завжди замикати вхідні двері: непрохані гості тихенько пробують, чи відчинені вони. Якщо так, тоді заходять і виносять з коридору все, що приглянулося. Якщо ж їх упіймали починають жалібно плакати і просити кусочок хліба. На ринках і в транспорті можна зустріти збирачів пожертвувань «на будівництво або ремонт» храмів і монастирів. У відділі церковної добродійності підтверджують факт того, що занадто багато розвелося шахраїв, котрі прикриваються

ім'ям Божим. Збір грошей у громадських місцях нікому не доручали, тому, якщо хочете допомогти храму, робіть це на місці. Українське законодавство не забороняє дорослим особам жебракувати й просити милостиню - не можна за це притягнути їх до відповідальності. Зате передбачено кримінальну відповідальність за втягнення неповнолітніх у жебракування (ст. 304 Кримінального кодексу України). За це карають позбавленням волі до 5 років. Втягнення у жебрацтво - це умисне схиляння неповнолітнього в будь-який спосіб до систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб - як самостійно неповнолітніх, так і спільно з дорослими особами. Якщо Вам відомі факти втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом або використання людини з обмеженими можливостями чи малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, просимо звертатись до найближчого відділу міліції, або за телефоном «102». Сергій СЕМЕНКІВ

У більшості випадків, це є основним родом занять людей, котрі не мають постійного місця проживання і така зайнятість стала їхньою професією, для якої не потрібно спеціальних знань чи навичок. Головне - знайти правильний підхід, якомога більше жалісливих слів, а ще краще - якщо на руках є маленька дитина або довідка про хворобу. Важливою складовою у протидії жебрацтву є надання допомоги людям, які перебувають у складних життєвих обставинах, спричинених інвалідністю, віком, станом здоров'я, соціальним становищем, звичками і способом життя. У жебрацькому світі існує своя «ієрархія» і класифікація за видами діяльності. Це - жінки з дітьми та вагітні, котрі заробляють найбільше. Часто вони жебракують не зі своїми дітьми: їх «орендують» у сім’ях алкоголіків, або навіть крадуть. Щоб немовля не плакало, його напоюють снодійним чи алкоголем. Розповсюджені в наш час жебраки-каліки. Нерідко інвалідів на візку щоранку вивозять в найбільш велелюдні місця на «роботу» особи,

4 u

№ 57-58 (8274)

ЛЮБИ І ЗНАЙ СВІЙ РІДНИЙ КРАЙ

«Літо! Літечко! Як ми тебе чекали!» - так і хочеться вигукнути, звертаючись до чудової літньої пори. Ми, учні 2-В класу Заліщицької державної гімназії, незабаром уже 3-В, і наш класний керівник Надія Михайлівна Підгребя, літо розпочали мандрівкою до Збаразького замку, почули захоплюючу історію про його мешканців, відвідали темницю тортур (не хотілося б туди потрапити!), помилувалися виставкою саморобних ляльок… Проте найбільше нам запам’яталися розваги в розважально-торгівельному центрі «Подоляни». Всього й словами не передаси! Перегляд фільмів у форматі 5 і 8D,

u СЛОВО

катання на ковзанах, гра в боулінг, мандрівка в потязі та ігри, ігри, ігри… А потім був гідропарк «Топільче», де ми прогулювалися чудовими алейками, каталися по ставку на катамаранах, спостерігали за тваринками і знову розважалися та спілкувалися.

І раптом Марічка Пукіш запропонувала нам усім послухати цікаву історію про Хлопчика-Фігурку. Пропоную прочитати чи послухати її й вам. Ось вона. Одного разу Хлопчик-Фігурка з однойменного твору Ігоря Калинця потрапив до гімназії в 2-В клас. Він жив у

шкільній дошці. Коли діти писали по ній, Фігурка їв крейду (тому й у класі ніколи не було крейди), а пив воду, якою мили дошку. Жилося йому добре! Але якось він почув розмову батьків і класного керівника. Вчителька запропонувала замінити дошку, бо ця вже стара, по ній погано

писати. Всі погодилися з учителем. Наступного дня класний керівник повідомив усім новину: незабаром у класі з’явиться новесенька шкільна дошка. Діти не дуже зраділи, адже вони так звикли до старої. А ще ж у цій дошці живе їхній друг -

Хлопчик-Фігурка! Та нічого вже не можна було змінити: дошку замовили та заплатили завдаток. І ось одного прекрасного дня, коли Фігурка спав, до класу зайшли два сильні чоловіки з учителькою. Вони занесли нову дошку. Вона була така гарна: синього кольору, новенька і красива-а-а-а!!! через сильний гуркіт Хлопчик прокинувся і відразу збагнув, що його дім викидають. Він швидко зібрав свої речі, перестрибнув на другу дошку й оселився там. Фігурка полюбив новий дім. Обжившись, він знову їв крейду, пив воду і слухав те, про що розповідали вчителі. На перервах бавився з гімназистами. І все в нього було добре. Ми так заслухалися Марічкою, що й не помітили, як поступово почало темніти. Нам потрібно було вирушати додому. Радісні, щасливі й задоволені, ми поїхали додому. Проте одна думка нас не полишала: це лише початок літніх канікул, а попереду – так багато цікавого!

Настя НАВІЗІВСЬКА, учениця Заліщицької державної гімназії

ПРО ДУХОВНОГО НАСТАВНИКА

11 липня - День народження нашого духовного пастиря, пароха храму Покрови Пресвятої Богородиці отця Івана СЕНДЗЮКА. З 1996 року в Заліщиках отець Іван ревно служить громаді. Стержнем релігійнодуховного життя нашої громади є богослужіння священика, який своїми проповідями і настановами, особистим прикладом допомагає духовно й інтелектуально удосконалюватись на шляху спасіння. Отець Іван - наставник і провідник - щоразу збирає вірян на довірливу розмову. У нього вчимося пізнати, любити, приймати Божу

священичий талант служіння Богові та Україні. Молимось за те, щоби Всевишній оберігав нашого отця у витривалості і вірності Заповідям Божим, провадив його своєю мудрістю, благословив рясно і кріпив у вірі, додавав терпеливості, сил, натхнення. Всечесний отче! Ви берете силу з невичерпного джерела - молитви. Ви потрібні нам, як наставник і провідник, біля Вас ми збираємось на довірливу розмову і від Вас вчимося любити та приймати Божу волю. Тож благословенні, будьте отче, небесами, Всевишній хай оцінює Ваш труд, Хай зерна ті, що сієте між нами,

капела «Гомін» та дитячий хор «Ангелятко», які своїм милозвучним співом прославляють Господа. Настоятель храму постійно дбає про оновлення та красу духовної Святині: здійснено прибудову, оздоблювальні роботи, іконорозпис, підведено опалення, проводиться реконструкція дзвіниці, в якій незабаром, окрім церковної крамниці, будуть діяти музей та спортивно-дозвіллєва кімната. Великих зусиль докладає парох у підготовку до відзначення 150-ліття нашого Храму Покрови Пресвятої Богородиці. Заліщани вдячні отцеві за організовану можливість участі в богослужіннях, які транслюються з

волю, бути інструментом у руках Творця. За ці роки помітно активізувалась життєдіяльність нашої церкви. Організовуючи парафіяльне життя, наш отець не залишає без уваги, а щодня з батьківською опікою турбується про свою паству і на високому духовному рівні підтримує її. Стараннями отця Івана, який вміло залучає до духовного життя мешканців Заліщик, гуртуючи свою спільноту, здійснено багато вагомих і цікавих справ. У храмі Покрови Пресвятої Богородиці організовано групи Апостольства молитви, «Матері в молитві», церковні хори: чоловіча

церкви по радіо. Опікується наш духовний наставник хворими людьми, відвідує їх домівки. Особливу увагу надає плідному вихованню молоді разом із духовними посестрами-монахинями. Сяйво душі священика падає променями на молоді душі і творить у них світло, в якому видно істину, а тепло родини є тією тихою пристанню, до якої завжди прагнемо повертатися. Слово Боже, що звучить з уст отця Івана, навчає правди християнської віри учнів шкіл, гімназії, студентів агрок оледжу, ос обливою увагою оточує вихованців обласного реабілітаційного багатопрофільного центру та

обласного ревматологічного санаторію. Впродовж усієї священичої діяльності працює для краси нашого храму, є добрим порадником та взірцевим християнином і сім'янином, повсякденно є носієм Божої сили і Божого слова, Господніми руками у служінні ближньому, різними способами підтримує нашу єдність, несе Божий мир та спокій. З участю отця Івана відбуваються усі громадські події, урочистості та поминальні дійства, відзначення важливих історичних і суспільних дат. Наближаючи нас до Христа, він розділяє з нами радість і смуток, тягарі та перемоги, випромінюючи

Плодами слави Божої зійдуть. Хай Дух Святий Вас охороняє, А Мати Божа у силі тримає, Ісус Христос здоров'я посилає На многії літа Вас благословляє. Нехай Господь Вам щедро помагає, Продовжить вік, примножить своїх ласк, Нехай опіки з неба посилає Сьогодні, завтра й повсякчас. Церковний комітет, парафіяни, хори, духовні спільноти храму Покрови Пресвятої Богородиці м. Заліщики

Днями в Тернопільському національному економічному університеті відбулося відкриття Всеукраїнського медіа-форуму «Тернопільщина туристична - очима журналістів», учасником якого став Національний природний парк «Дністровський каньйон». З вітальним словом до учасників медіа-форуму звернувся голова ОДА Олег Сиротюк, наголосивши на важливості розвитку туристичної інфраструктури Тернопільщини. Його заступник Леонід Бицюра представив учасникам медіафоруму найцікавіші та наймальовничіші куточки області: унікальні печери, монастирі, паломницькі центри, історичні та культурні пам'ятки. Робота продовжилася у тематичних секціях: «Замковий туризм», «Сакральний туризм», «Екологічний та екстремальний туризм», «Фестивальний туризм». Працівникам відділу екологічної освіти НПП «Дністровський каньйон» були запропоновані до обговорення види туризму в секції «Екологічний та екстремальний туризм», модератор якого Володимир Горон – член президії обласної Федерації спортивного туризму. Представити свої туристичні можливості мали змогу начальник відділу екологічної освіти А.І. Сідоров та провідний фахівець з туризму Х.О. Івануц з НПП «Дністровський каньйон», начальник відділу екологічної освіти НПП «Кремене-

цькі гори» О.Л. Тимошенко та завідувач методичного відділу обласного комунального центру туризму та краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді О.В. Стоянова. Мультимедійна презентація «Дністровського каньйону» справила враження на присутніх представників масмедіа. Увага акцентувалась на обговоренні різних видів туризму, спелеотуризму. З переглянутої презентації напрошується висновок, що Дністровський каньйон – не тільки унікальна пам’ятка природи, а також чудове місце для організації туризму. Унікальний клімат, наближений до середземноморського, реліктова, наскельна та лучно-степова рослинність, багатий тваринний світ, велика кількість природних та історико-культурних пам'яток не може залишити байдужим жодного туриста. Дирекція національного природного парку «Дністровський каньйон» щиро вдячна за співпрацю в цьому напрямку колективам газети Тернопільської обласної ради і обласної державної адміністріції «Свобода» (Б.Новосядлий), громадсько-політичної газети Заліщанщини «Колос» (О.Дяків), дирекції Заліщицького районного радіомовлення (Б.Папушко) та іншим виданням. Михайло ШКІЛЬНЮК, директор НПП «Дністровський каньйон»

uОФІЦІЙНО

8 липня відзначив свій 60-й козацький ювілей директор Заліщицького обласного багатопрофільного навчальнореабілітаційного центру Богдан Степанович МИРОНЮК. Колектив навчального закладу вітає свого вельмишановного директора – мудрого, далекоглядного керівника, людину світлого розуму, щирої проникливої, чуйної душі та доброї вдачі. Шановний імениннику, Вам Бог шістдесят років дарував. І липнів зоряних і січнів срібних, до весен первоцвітних додавав Осінні дні, до золота подібні. Хай світить сонце і шумлять жита, І доля ще не раз Вам усміхнеться. Нехай на многії літа Освячене любов’ю серце б’ється! Сила зерна – в його врожайності, сила людини – в її умінні працювати з іншими, виходити переможцем за будь-яких умов роботи, життєвих обставин. Тож нехай Ваше життєво-виробниче поле діяльності і надалі буде врожайним – добротою, щедрістю, благополуччям, пов’язане колоссям із людських принципів. Сил Вам і невтомності у подальшому керівництві шкільним кораблем з його дружньою і прихильною до Вас командою педагогів та всіх працівників закладу.

Свій ювілейний день народження відзначає головний бібліотекар бібліотеки-філії с.Устечко Ганна Михайлівна КРИСОВА. Ось і відривається листок, а по ньому Ваша кругла дата, зіткана із різних пелюсток, бо в житті всього дано пізнати. А ювілей – це не просто свято, це здобутки всіх років в житті. Тож нехай їх ще багато, щоб здійснились задуми всі. Нехай життя квітує білим цвітом, а день народження приходить знов і знов. Хай міцне здоров’я завжди з Вами буде І до серця смуток не спішить, Хай завжди Вас поважають люди, Бог життям благословить на довгі і щасливі літа. З повагою колектив центральної районної бібліотеки, профспілковий комітет

Голова РДА Борис Шипітка видав розпорядження «Про відзначення в районі 70-ї річниці початку виселення українського народу з території Польщі». Ним доручено відділу культури, національностей та релігій РДА забезпечити координацію організації та проведення заходів до цієї дати. Заплановано у вересні провести вечір пам'яті жертв наслідків переселення, поминальні заходи в церквах та біля пам'ятників жертв депортації. У Заліщицькому краєзнавчому музеї буде відкрита тематична експозиція, а в навчальних закладах проведені уроки, лекції, бесіди, зустрічі із учасниками та свідками подій.

№ 57-58 (8274) u

ЛІТЕРАТУРНА СВІТЛИЦЯ

ВІДЛУННЯ ПОДІЇ

ідлуння міжнародного літературно-мистецького свята «Русалка Дністрова», яке проходило в селищі Буша Вінницької області (тут зібралося три райони Вінничини – Могилів-Подільський, Томашпільський і Ямпільський, а також два райони Придністровської Молдови – Резінський і Шолданештський, представники красного письменства з Буковини, Хмельниччини, Прикарпаття, Тернопілля та інших областей) докотилося і до Заліщиків. У літературно-мис-

тецьку світлицю Заліщицької районної бібліотеки завітали директор видавництва «Дніпро», наш земляк із Товстого, поет, письменник Володимир Барна, голова обласної письменницької організації, також наш земляк із Ворвулинців Євген Безкоровайний, а також поет Володимир Воронін, уродженець Канева. Один з ініціаторів цього проекту у Вінниці – письменник Михайло Каменюк, - не випадково обрав місце проведення фестивалю м.Буша, адже воно увійшло в сім чудес Вінничини і власне головним завданням його учасників на сьогодні – вміти передавати історію від покоління до покоління. А «Русалка Дністрова» - це свято, яке надихає на написання нових творів. Учасникам фестивалю презентовано альманах «Русалка Дністрова», другий номер якого готується до друку. «Це вже третє свято «Русалки Дністрової», - зазначив на зустрічі в Заліщиках Володимир Барна. – Дністер об’єднує нас духовними справами. Цьогоріч «Русалка Дністрова» прихилила під своє творче крило переможців міжнародного поетичного фестивалю «Підкова Пегаса», який надалі буде відбуватися традиційно у дні фестивалю, - сказав п.Володимир, згадавши зустріч з Олегом Боднарем із с.Юзефівка, що в Придністров’ї: «Де ви були? Ми вас чекали 20 років. Чому ви до нас не їдете?», - запитував цей чоловік». - І я задумався над цією фразою, вона мене наче розбудила зі сну. У Придністров’ї живуть 40 відсотків українців. Ми мусимо не втратити зв’язок з ними. Оскільки це не вдається політично, то можна через культуру, духовність. І, власне, «Русалка Дністрова» - це проект, який може вивести це спілкування на новий рівень. Він задумувався як регіональний. Літературний захід

мав на меті відродити традиції першого західноукраїнського альманаху «Русалка Дністрова» авторства Шашкевича, Вагилевича та Головацького, завершальний акорд якої власне проводиться в Заліщиках. Євген Безкоровайний, виступаючи, зізнався, що кожна зустріч в рідних краях – це повернення в юність, у творчі кабінети рідного «Колоса», у спогади з героями своїх публікацій. А все це Муза, яка завжди надихає на творчість. «Русалка Дністрова» - це наша Біблія, яка дала нам нашу мову. Вона народилася в 1837 році, коли великий поет Т.Шевченко дістав волю. Ми мусимо відчути силу нації. І як приклад цьому «Небесна сотня», яка зробила націю сильнішою, а Київ став національним за духовністю». Обидва наші земляки читали свої вірші, завдячували за підтримку проекту освітянському лідерові профспілки Олексію Прогодюку, директору ЦБС Ользі Тракало, заступнику голови районної ради Василю Лопушняку, без яких не було б цієї зустрічі. Перед заліщанами виступив член Наукового товариства ім.Т.Шевченка, публіцист і поет Володимир Воронін. Він народився там, де витає дух Шевченка – в Каневі. З 1967 року мешкає на Тернопіллі. Випустив 10 збірок поезій. «У мене тепло на серці, коли чую слова Канів і Шевченко – вони святі для мене», - сказав на зустрічі поет. Нещодавно п.Володимир підготував і випустив трилогію «Україно, прокинься», а також збірку «Божі заповіти», вважаючи, що ми тоді будемо багаті, коли Божі заповіти будем пам’ятати. Володимир Воронін прочитав свої вірші – «Соборна церква», «Віщий сон» та інші і зауважив, що після третього інфаркту до нього прийшло одужання, тоді й потягло його в поезію. Шевченків вірш «Холод-

ний яр» прочитав Роман Фестрига, випускник Заліщицького вищого училища. Журналіст і поет Петро Мельник, прочитавши декілька своїх віршів, сказав, що такі зустрічі об’єднують шанувальників карбованого рідного слова, тому їх потрібно частіше організовувати і залучати до них цікавих творчих особистостей. Цей проект має знайти відгук в інших подністрових регіонах. Олексій Прогодюк був вдячний колегам і друзям за свято «Русалки Дністрової». «Хотів би, щоб у програму свята запровадити освітянські зібрання, щоб і ми вплелися в такі дійства, - сказав Олексій Васильович. – Перші його паростки практикувалися в Товстенській школі під назвою «Освітянська скриня». Наступний випуск «Русалки Дністрової» буде репрезентовано «Небесній сотні» і проведено в Заліщиках у літературно-мистецькій вітальні». «Мені пригадалася зустріч у Вінниці, на презентації першого номера «Русалки Дністрової», - сказала педагог рідної мови, автор поетичних збірок Мирослава Мединська-Ковальчук. Я тримала цю книжечку в руках і тоді мені подумалось, що вона зацікавить всю нашу спільноту». Член відродженого товариства «Просвіта» в аграрному коледжі Йосип Децовський нагадав, що цьогоріч 600 літ Товстому і до цієї дати треба належно підготуватися товстенській громаді, а владі посприяти в оновленні селища. Зустріч з поетами зарядила в той день багатьох позитивом до України, до рідного слова.

Ольга ЛИЧУК, Уляна КУРИЛЮК Світлини Ігоря ІВАНСЬКОГО.

Хвилююча урочистість, легкий відтінок см утку, романтика вальсу завжди супроводжують особливу подію – випускний. Тут переплітаються радість і смуток, спогади і мрії, дитинство і юність. Днями у залі районного Будинку народної творчості відбулася урочистості з нагоди випускного вечора ВП НУБіП України «Заліщицького аграрного коледжу ім.Є.Храпливого». Дійство зібрало дружню родину – студентів, викладачів, батьків та гостей. На початку свята його ведучі розповіли, що за добрим слов’янським звичаєм всім, хто вирушає в дорогу, стелять рушник, щоб шлях був чистим, гарним і квітучим. Розстеляють ці рушники перед своїми дітьми материнські руки, найтепліші, наймиліші, найдорожчі. До святкової зали запросили випускників 2014 року, які пройшли під рушниками разом із своїми наставниками – кураторами. Цьогоріч ними були вчорашні студенти – 34, 35 групи «Облік і аудит», 36 «Фінанси і кредит», 37 «Комерційна діяльність», 38 «Економіка підприємства», 41 «Прикладна екологія», 42 «Виробництво і переробка продуктів рослинництва», 43 «Організація і технологія ведення фермерського господарства», 49 «Обслуговування комп’ютерних систем і мереж». До речі, спеціальність «Обслуговування комп’ютерних систем і мереж» випускають вдруге за багаторічну історію коледжу. Випускниками освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» були 401, 401С групи «Облік і аудит»,

402 «Агрономія». Усі ці роки формували в них спеціалістів своєї справи, вкладали у кожного частку свого серця, вели у доросле життя їхні куратори – Н.Д.Проданик, М.Д.Олійник, О.М.Лукавецька, Г.Б.Фреяк, І.П.Сагайдак, А.В.Радик, В.І.Гойман, О.Й.Червінська, Ю.Л.Гірчак, Н.Я.Деркач, І.С. Башта. Із словами привітань, настановами в трудове життя виступив директор агроколеджу Володимир Глова. Володимир Степанович подякував випускникам за те, що за весь період навчання вони показали себе надзвичайно уважними, толерантними, витриманими людьми. У 2014 році навчальний заклад закінчили 300 студентів різних кваліфікаційних рівнів. Директор коледжу також розповів, що навчальний заклад розширює співпрацю з агрофірмами не тільки району, а й за межами України. Ось і довгоочікувана мить – вручення дипломів. Наказ про закінчення навчального закладу зачитав заступник директора з навчальної роботи М.В.Сопилюк. Для вручення дипломів запросили святкову президію, у складі якої були – директор коледжу В.С.Глова, голова районної державної адміністрації Б.І.Шипітка, заступник директора з практичного навчання І.В.Мегедин, завідувач економічним відділенням Л.В.Стрільчук, завідувач агрономічним відділенням Р.В.Андрусик. С.Г.Руснак, заступник директора з питань гуманітарної освіти відзначила грамотами кращих студентів коледжу.

Голова районної державної адміністрації Борис Іванович Шипітка висловив теплі побажання учасникам свята. Очільник району вручив грамоти найактивнішим студентам. Звернулася до випускників із вчительським благословенням куратор 42 групи Віра Іванівна Гойман. Зі сцени лунали і материнські напутні слова. На заході панувала як урочиста, так і сумна атмосфера. Сумна те тільки тому, що закінчили навчальний заклад, а через складнутривожну ситуацію в країні. Зворушив усіх танецьприсвята Героям «Небесної Сотні» у виконанні випускниці Ірини Ковальчук. Багато присутніх у залі не могли стримати сліз. У коледжі підтримують добрі традиції нашого народу – благословляти дітей на нові справи і починання хлібом і сіллю, а також зерном, пелюстками троянд та солодощами. Коровай розділи між собою куратори груп і передали кожному випускнику. У подарунок для них звучали музичні композиції від студентів коледжу Оксани Мельник, Оксани Мацинської, Діани Мельник. Випускники подякували викладачам, іншим працівникам коледжу, заклик али першокурсників продовжувати традиції альмаматері. Під час виконання фінальної пісні випускниками угору злетіли конфедератки бакалаврів, що засвідчило закінчення навчання. Ірина ІВАНСЬКА

здружилися. Радісне і хвилююче прощання з дитячим садком зворушило дітей та всіх присутніх, адже дошкільнят групи «Гномики» проводжали до школи. Всі свої найкращі вміння (співати, танцювати, декламувати вірші) показали малюки на цьому святі. Вдало підібрані вірші, пісні і танці викликали у присутніх то сльози, то радість. Із щирими, теплими напутніми словами звернулася до випускників та всіх присутніх у залі завідувач ДНЗ «Сонечко» Г.Б.Дюг. Привітали своїх друзів і вихованці різновікової групи «Бджілки», з вихователем Р.А.Осадчук та помічником Н.І.Мороз. Хвилюються батьки, хвилюються діти, адже

сьогодні вони ще дошкільнята, та вже скоро для наших випускників продзвенить перший шкільний дзвінок. Дитячий садок був другою домівкою для них, а вихователь Таїсія Григорівна Галян – другою мамою. Не забудуть вихованці і смачних страв кухаря Н.І. Михайлів, і веселих ноток музичного керівника В.О.Оробко. Вклад працівників ДНЗ «Сонечко» у розвиток дитини є, справді, неоціненним! Велике Вам спасибі і низький уклін від ваших вихованців і їхніх батьків. Нехай в душі кожної дитини роки перебування в дитячому садочку залишаться теплими спогадами назавжди. Вдячні батьки і діти групи «Гномики»

Світлина Юрія ВІЙТИКА.

НА НИВІ ОСВІТИ

Чий такий веселий дім? Завжди затишно у нім, А малечі — мов квіток. Це – Синьківський дитсадок! Ось і перегорнулась ще одна сторінка історії у дитячому садочку «Сонечко» в селі Синьків. Сьогодні тут гамірно, лунає весела музика. У пишних платтях із святковими зачісками поспішають дівчатка. На порозі їх зустрічають хлопчики. А ще зовсім недавно діти прийшли сюди такими маленькими, навіть не розуміючи, куди їх привели батьки. Але зусиллями вихователя Т.Г.Галян і помічника вихователя Г.Г.Герман, їхній постійній увазі і турботі діти швидко звикли один до одного,

6 u

№ 57-58 (8274)

ДО 25-РІЧЧЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

ільки той промовлятиме до людських сердець і спонукатиме їх любити Бога, хто промовляє серцем, тобто сам відчуває та виконує те, що проповідує іншим. Святий Альфон Лігуорі

священик, який гідно ніс це звання, був високодуховним пастирем колишньої (на жаль, бо зараз на ній висить вивіска, що вона є автокефальна православна) греко-католицької церкви. Мова йде, звичайно, про Володимира Барнича. Проходять роки, змінюються покоління, а його пам’ятають ще й досі. Бо він прославився не тільки як душ пастир, але й як громадський діяч, патріот. Я знайшла людей, які добре знали його. Це Євгенія Василівна (1923р.н.) та Омелян Дмитрович (1930р.н.) Гавчуки. Євгенія Василівна згадує, що її тато був дзвонарем і паламарем церкви в час, коли служив священик Микола Гайович. Це було 1935 року. А після нього заступив Володимир Барнич. Молода енергійна дівчина Євгенія сподобалася його дружині й отець Володимир взяв її покоївкою до себе. Вони тримали велику господарку: пару коней, дві корови, чималий шмат поля – було коло чого поратись. Та ще й допомагала дівчина їжу готувати для сім’ї. Неподалік церкви в зелені винограду потопала хата священика. Це був найкращий будинок у селі. У хаті:

Таких жорстоких гонінь на релігію історія ще не знала. Більшовики тупо, з жорстокою дикунською насолодою руйнували все, що стосувалося віри людини. Взамін небесного раю вони обіцяли збудувати земний, який назвали комунізмом. А натомість посіяли ворожнечу, невігластво. Тяжко собі навіть уявити, яку велику втрату поніс наш народ у духовному житті під час більшовицької сваволі. І це не тільки зруйновані храми, з яких більшовики вивезли десятки тисяч тонн золота. Бо з часів татаромонгольського іга церква придбала чималі багатства. Нас ізолювали від передової людської думки, від світочів релігійного осмислення світу. Всі знають французького мислителя Рене Декарта. Але від нас приховували, що він відомий світові в першу чергу, як релігійний філософ, який науково обгрунтував і доказав існування Бога. Ми мало що знали про англійця Франсуа Бекона, і майже нічого про унікальну московську філософську школу, з якої вийшли такі гіганти думки, як Булгаков, Мережковський, Федорів, Лоський, Бердяєв. Останній був почесним членом практично всіх університетів світу. Його мали за честь приймати у своїх резиденціях президенти найвпливовіших країн. І тільки в радянському союзі, на своїй батьківщині, він був нікому не відомий. Уже під час «горбачовської перебудови», ми дізналися про ще одного релігійного генія Олександра Меня, священика Московського патріархату, який рішуче виступив проти деяких догматів своєї церкви, за що був підступно та підло вбитий, кажуть, що не без допомоги того ж таки патріархату. Вбивця не знайдений ще й досі. Шеститомник Меня – це книги, які доступно роз’яснюють релігію, її зародження і розквіт у всіх народів світу. Особливо вражає трактування Біблії – дуже чітке і зрозуміле. Книги Меня у перекладі українською мовою видали греко-католики м.Львова. Згадуючи про цих великих людей, не забуваймо, що і в наших Бедриківцях жив

доброї вдачі. Люди любили його за терплячість, за його Богослужіння, за цікаві повчальні проповіді, за вдалий жарт. Це був невтомний сіяч Божого слова з великим покликанням, що жив і служив у нелегкі історичні часи. Євгенія Василівна пригадує, в яких нелегких життєвих ситуаціях опинявся священик. Мав він ще відправи у двох сусідніх селах – Блищанці й Дуплиськах і добирався туди на ослику. Іноді, крадькома, ризикуючи життям – своїм і рідних – посеред непогідливої глухої ночі доводилося йти на виклик, відправляти панахиди над убитими повстанцями. «Пригадую, - каже Є.В.Гавчук, - як одного вечора прийшли до нас хлопці з лісу й попросили грошей та продуктів. Отець Володимир виручив їх. Наступного дня слід за ними ще не застиг, як нас забрали у Заліщики. Мене кинули в камеру, а Барнича забрали в інше місце. Почався допит. Мене дуже били, що я не могла ні стояти, ні сидіти, думали, що я молода дівчина і маю зв’язок з бандерівцями.

свого Сина, щоб перетерпів за нас ще гірше. Сповідаючи людей, отець Володимир, очевидно, підхопив тиф. Двоє його дітей і дружина померли, їх похоронили в Бедриківцях. А священика Бог милував. Тоді тиф підкосив багатьох людей». Пані Євгенія, просльозилася, згадуючи про це все, адже за десять тих нелегких років пережито чимало. Часи були нелегкі. Та й зростала вона напівсиротою біля батька й названої мами. Зате Бог подарував їй довге й благословенне життя. Священик мав велику бібліотеку, знав і читав на шести мовах, радо давав книги всім, хто їх в нього просив. Дружив з директором школи, бо викладав там Слово Боже. Як великий гуманіст, радо спілкувався з польським ксьондзом, котрий приїжджав двічі на місяць в село до каплиці (що знаходиться зараз посеред цвинтарів) на катехизацію. Навіть сповідався в нього. Дуже гірко від того, що його величезну, унікальну бібліотеку – власну й церковну – знищили. Про це згадують Ярослав Павлик - історик з Товстого та Роман Король – одно-

Протримали мене шість тижнів під слідством, уже мали забирати в Чортківську тюрму, але священик заступився за мене, поговорив ще з одним священиком і той допоміг мені вибратися з того пекла. Я, коли повернулася додому, зразу ж найняла Службу в церкві в знак подяки Господеві, що я врятувалася. Уже пізніше дізналася, що Барнича випустили наступного дня – Богові було угодно залишити його для нас. На проборство часто навідувалися люди з каральних органів, які влаштовували обшуки, допити, залякували, вживали нецензурні слова…». В.П.Барнич народився у 1888р. на Івано-Франківщині. Богом і батьками в душу отця було закладено найцінніше – любов до Всевишнього, до Церкви, до землі, пошана до людей і всього національного. У нелегких життєвих обставинах священослужителя рятувала тільки молитва. Вона додавала йому сили, наснаги й запевнення, що Бог діє і діяв в таких же нелегких обставинах, видаючи

селець. Але, хто посягнув на священні книги, й досі не знають. Значне місце добрий пастир приділяв дітям і молоді. Бувало вечоріє, молодь за мостом, біля річки, серед розлогих верб збирається на танці. А він іде до них і запрошує на «маївку». Часто підходив до дітей і підлітків, що пасли худобу чи птицю й індивідуально навчав Божої науки. Саме в такий спосіб, бо всі були зайняті роботою. Покладав надію й радів, мабуть, бо саме вони берегтимуть й продовжуватимуть наші традиції і звичаї. Як тільки міг старався кріпити всіх духовно. Священик постійно допомагав просвітянам. Ходив до клубу на вистави, сидів у першому ряду. На Різдвяні свята, коли діти приходили колядувати, він виносив їм щедрі гостинці. Був В.Барнич не лише духовним провідником у своїй церкві, але й великим патріотом своєї держави. Безбожницька комуністична влада всяко намагалася приховати патріотичну діяльність греко-католицької церкви, але дякувати Всевишньому, ось уже 25 років очевидці тих подій розповідають правдиву історію із життя й діяльності нашої греко-католицької церкви. У ті нелегкі часи ревних і святих греко-католицьких

чотири кімнати – вітальня, спальня, кімната для прислуги, бібліотека. Навкруги великий фруктовий сад, різнобарвні, дбайливо доглянуті квіти. У цій хаті проживало не одне сімейство парохіяльних священиків. Після смерті останнього з них В.Барнича тут розмістили дитячий садок колгоспу, а з 1957-1969 роки – сільський медпункт. Велику стодолу забрав у власність колгосп, а згодом, у 1986р. її розібрали й збудували новий дитячий садок. Зараз тут діє школа. Розпитуючи багатьох старожилів про ті давні часи, я дізналася багато цікавого з історії села і церкви. Ось що розповів мені колись М.Ю.Горобець (1924р.н.) нині, на жаль, уже покійний: «Коли в село зайшли німці – люди закопали дзвони церковні, щоб не вивезли вони їх до Німеччини. Австріяки ставилися до населення добре, поляки – гірше, а москалі – просто нелюди були: сказав не те слово – і тебе вже немає на другий день. Комуністи дуже не любили

церкву. Вони її закрили, зробили музей, а церковне майно вивезли на склад у сусідній Дзвиняч. То був один колгосп з чотирьох сіл. Іконостас розбили й дали на кухню старої школи, що поруч з церквою, аби мали чим розпалювати печі. Але кухарі боялися палити іконостас і знайшли інші дрова. В селі знали, що Петро Скальчук і Микола Костинюк з іншими хлопцями закопали в кінці цвинтаря дзвони, щоб їх німці не забрали. Після війни відкопали їх: два великих і один малий. А ще одного не знайшли. У селі було багато хрестів. Люди їх ставили на честь якоїсь події. Москалі разом з нашими комуністами всі ці хрести познищували . Одні викинули в кінець цвинтаря, інші вивезли на село – у прірву над Дністром. Залишили тільки хрести на спомин про скасування панщини». Мої поважного віку односельці та люди із сусідніх сіл, де служив В.Барнич, кажуть, що священик дуже піклувався про духовне життя і майбутнє України. Був надзвичайно лагідної і

u НЕЗАБУТНЄ

Благословенна Заліщицька земля, що плекає в своєму лоні талановитих людей. Одним із таких у нашому селі був Дмитро Васильович Горішний. Він народився 9 червня 1929 року в Голіградах, але його дитинство проходило у Блищанці. Тут він навчався у місцевій школі. Просторі ліси, річка Серет позитивно впливали на розвиток його творчих здібностей. Закінчивши Блищанецьку чотирикласну школу, юнак продовжив освіту у Заліщицькій та Товстенській десятирічках. Справжньою подією для сільського випускника школи був у 1949 році вступ на мовно-літературний факультет Чернівецького університету. Постійно поряд із навчанням він продовжував удосконалювати свої творчі захоплення. Коло щирих друзів, чудові викладачі сприяли розвитку і формуванню його таланту як особистості і як поета у важкий тривожний час. Він був свідком національно-визвольної боротьби

українського народу проти Польщі, німецького фашизму та більшовизму, бачив страждання та смерть. Згодом пережите, передумане, переосмислене вилилося у віршовані рядки. Після закінчення навчання – нелегка вчительська праця у Червонограді на Львівщині, громадська діяльність, журналістська справа. Він пише оповідання, драми, поезії. Часто публікується у пресі. Тематика творів Дмитра Горішного багатогранна: краса рідного краю, доля народу, боротьба за його незалежність. З нагоди 85-річчя від дня народження Дмитра Васильовича Горішного у Блищанецькій бібліотеці-філії відбулися урочини з нагоди ювілею митця. Люди різних поколінь прийшли і взяли участь у святкуванні. Звучали його прекрасні поезіїпосвяти лицарям боротьби

за волю України. Зокрема вірш «За волю». Інший розділ поезій присвячений Т.Г.Шевченку. Зокрема «Повстанський Кобзар» у виконанні Андріани Скрипник. Ішов повстанець воювати, Бо Україні присягнув, І разом з рідним автоматом «Кобзар» до серця пригорнув: - Ну, що ж – у путь, пішли, Тарасе, Бо шлях – далекий, нелегкий – І – пролягли огненні траси, Де був ще ворог навісний. Поліг юнак у тім поході, Він Україні серця жар Віддав … залишивши народу, Пробитий кулями «Кобзар». Чудові рядки Д.В.Горішний присвятив рідному слову, материнській мові «Мово моя». Роздуми про рідну землю, про її красу також

вилилось у вірші «Краса лісова». Чудово описує подвиги Української Повстанської Армії, боротьбу із москалями-НКВДистами у вірші «Бій у Яремівці». Цю поезію по-особливому сприйняли всі присутні. Адже це історія нашого села, що вилилась і у фольклорній пісні «Яремівка». У цій пісні невідомі автори повністю описали хід бою. Не обділив увагою Дмитро Васильович і дітей. Багато віршів, загадок написав і для них. Всі його поезії зібрані у збірці «Калинові грона», що вийшла із друку у 1993 році. На жаль, сьогодні Дмитра Васильовича Горішного вже немає серед нас. Він був життєлюб. Вірив, що є для кого жити, творити, дерзати. І невідомо, скільки б ще вийшло прекрасних позій з-під пера цього талановитого митця. Ольга БУРДЕЙНА, бібліотекар Блищанської бібліотеки-філії

священиків посилав Господь нашому народові, щоб не приспати свою гідність і велич під насиллям окупантів, щоби влучними проповідями промовляти в самісіньке серце кожного своєю рідною мовою. Саме ці священики на своїх плечах винесли весь тягар, саме вони підносили рідний народ, просвічували його, боронили свою паству і увесь час були з нею на висилках та в концтаборах. З упевненістю можу сказати, що Володимир Барнич – це типовий приклад священства у Христовому винограднику. Бо, як засвідчують очевидці, коли душпастир захворів і не міг уже правити, то його носили на руках до церкви. Він сідав на крісло і так відправляв літургію. «Я не зречуся Престолу, поки живий, бо клятву Богові дав», - часто говорив він парафіянам. Служив на парафії в цьому селі 14 років. У 1952р. В.П.Барнич помер. Його поховали в Бедриківцях на сільському цвинтарі. «Після похорону три його собаки день і ніч сиділи на могилі і вили. У такий спосіб, очевидно, проявилася туга за господарем. Ця людина засвітилася на релігійному небі яскравою зорею і згасла, залишивши по собі добру згадку. Впорядкував могилу священика син Євгенії Василівни – Василь Гавчук. Зробив обрамовку, поставив хрест з написом і фотографією. Першим храмом Божим у селі була звичайна хата під солом’яною стріхою, збудована у 1707 році. Але вона не задовільняла духовні потреби бедриківчан. У 1833 році була збудована нова церква. Вона разом із дзвіницею стояла на горі і своїми мурованими стінами вивищувалася над усім селом. Духовні отці, крім церковного життя, займалися ще й громадськими справами. Власне кажучи, вони виконували деякі функції держави: реєстрували народження, одруження та смерть. До 1945 року церква була греко-католицькою. В когорті тих духовних отців, яких пам’ятає село, було прізвище Володимира Барнича, який промовляв до своїх вірян серцем.

Стефанія ПІДКОВА, член НСЖУ

u ВАРТО ЗНАТИ

Відповідно до Закону України "Про державну службу”, постанови Кабміну "Про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад держслужбовців”, БорщівськоЗаліщицьким об'єднаним районним військовим комісаріатом оголошується конкурс на заміщення вакантної посади державного службовця: "головного спеціаліста" та “провідного спеціаліста”. Умови конкурсу: - повна вища освіта; - володіння державною мовою; - наявність досвіду програмування, навичок по експлуатації та ремонту ПЕОМ, програмному забезпеченню; - стаж роботи в органах військового управління. Обмеження до кандидатів щодо прийняття на державну службу та проходження служби у відповідності до діючого законодавства. Документи приймаються протягом 30 календарних днів з часу опублікування оголошення за адресою: м. Борщів, вул. С.Бандери 35. Тел. 2-11-64 Військовий комісар Борщівсько-Заліщицького об'єднаного районного військового комісаріату Роман ГАЛАК

№ 57-58 (8274)

Ви маєте можливість одержати якісні знання з таких спеціальностей: На базі неповної загальної середньої освіти – 9 кл.: - кравець; - оператор комп’ютерного набору, адміністратор; - перукар, манікюрниця; - штукатур, лицювальник-плиточник; офіціант, бармен. Термін навчання 3 роки. На базі повної загальної середньої освіти – 11 кл.: - кравець (термін навчання 1,3 роки); - оператор комп’ютерного набору, оператор комп’ютерної верстки (термін навчання 1 рік); - перукар (перукар-модельєр) (термін навчання 1,5 роки); - штукатур, лицювальник-плиточник (термін навчання 2 роки). Заліщицьке вище професійне училище проводить навчальні курси на комерційній основі за спеціальностями: - кравець (з умінням розкрою, моделювання одягу) - термін навчання 3 місяці; - оператор комп’ютерного набору, оператор комп’ютерної верстки (термін навчання 3 місяці); - перукар (перукар-модельєр) (термін навчання 3 місяці). Документи, які потрібні для вступу у Заліщицьке вище професійне училище: свідоцтво про народження або паспорт (копія); свідоцтво про освіту; медична довідка; копія ідентифікаційного коду; довідка про склад сім’ї; 6 фото (3х4); копія чорнобильського посвідчення (для тих, в кого є); папка на зав’язках; 3 зошити в клітинку; 20 листів (А4); 10 файлів; 5 конвертів з марками. ВИ БАЖАЄТЕ ДІЗНАТИСЯ ПРО НАС БІЛЬШЕ? Телефонуйте або пишіть нам за такою адресою: 48600, Заліщицьке вище професійне училище, вул.С.Бандери,94, м.Заліщики Тернопільська область. Тел.: (03554) 2-14-01, 2-15-67, zalvpu.ucoz.ua

ВАРТО ЗНАТИ

До гострих кишкових інфекцій, збудником яких є холерний вібріон, належить холера. Захворювання характеризується важким клінічним перебігом, високою смертністю , здатністю за короткий час уражати багатьох людей на значних територіях. Холерний вібріон досить стійкий. На овочах і фруктах він може зберігатися 10 днів, у молочних продуктах, м'ясних та рибних стравах 20 днів, а в річковій та морській воді - до 3 місяців. Вібріон добре витримує низькі температури. Які клінічні прояви холери ? Збудник розмножується у тонкій кишці і виробляє ентеротоксин - небезпечну отруту, яка спричиняє багаторазовий пронос. Час від моменту зараження до перших проявів захворювання коливається від кількох годин до 5 діб. Найчастіше 2-3 доби. Другий характерний симптом захворювання -

блювота. Вона починається раптово, часто без попередньої нудоти. При тяжкому перебігу блювоти може не бути. Зростає слабкість з перших годин хвороби температура тіла різко знижується (до 35 градусів і нижче). Хворий втрачає велику кількість рідини, а разом з нею мінеральні солі, білок та інші необхідні для життєдіяльності речовини. Внаслідок зневоднення шкіра людини стає сухою, холодною, сірого кольору, зморшкуватою. Змінюється, а потім майже зникає голос. Хворий відчуває сильну спрагу, але вжита рідина зразу ж викликає нове блювання. У м'язах рук та ніг виникає біль, потім судоми. Порушується робота нирок, що, зрештою, призводить до анурії та холерної коми. Щоб запобігти зараженню, треба дотримуватися таких правил: - купатися у відкритих водоймах тільки там , де це

дозволено органами санепіднагляду; - не купувати продукти на стихійних ринках, оскільки там вони не пройшли належного санітарного контролю і можуть становити небезпеку для вашого здоров'я; дотримуватися правил особистої гігієни: обов'язково кип'ятити сире молоко; користуватися водою тільки з упорядкованих джерел водопостачання; воду пити тільки кип'ячену; старанно промивати та обдавати окропом ягоди, фрукти, овочі перед споживанням, оскільки холерний вібріон гине при температурі 56 градусів; посуд мити тільки гарячою водою та зберігати його в недоступному для мух, тарганів місці. Володимир ЧОВГАН, начальник відділу епідеміологічного нагляду Борщівського міжрайонного Управління Головного управління Держсанепідслужби в області

МІЛІЦІЯ ІНФОРМУЄ

Кожен із нас з нетерпінням чекає відпустки, скрупульозно заощаджуючи гроші впродовж року. Алібі економії залізне - щасливі дні закордонного відпочинку на морі з золотим берегом... Але, як кажуть, не все те золото, що блищить, і на сонячному небі з'являються хмари. У нашому випадку це звичайнісінькі шахраї. Схема шахрайства проста. Ближче до початку сезону відпусток відкривається якесь ТОВ «NNN», яке активно розміщує рекламу, знімає офіс, обіцяє сервіс на вищому рівні та виконання будь-яких бажань клієнта. І все це за дивно низькою ціною. Дефіцитний тур в останній момент, проблеми з оформленням візи, вікна готелю прямо на море - всі ці та багато інших побажань клієнта фірма готова вже зараз виконати, але тільки після передоплати. І тут казка закінчується. З'являється безліч

маленьких проблем, через які доводиться відкладати видачу вашої путівки та квитків. А ще через якийсь час фірма (перестає навіть будь-що обіцяти) тихо зникає. Що робити? Якщо ви вирішили звернутися до турфірми для організації вашого відпочинку, обов'язк ово перевірте ліцензії, сертифікати та інші документи - не полінуйтеся! Пам'ятайте, що безкоштовний сир буває тільки в мишоловці! Якщо ви все ж таки отримали путівку і прибули за місцем призначення, не поспішайте спокійно зітхати. Навіть тут на вас може чекати неприємний сюрприз, де завгодно: у готелі, магазинах, на екскурсіях. Уявіть ситуацію: людина приїжджає до Туреччини, й зустрічає представник компанії і вже в автобусі оголошує, що вона їде зовсім не в той готель, в який придбана путівка (найчастіше проживання в ньому коштує

«К О Л О С»

- Заліщицька районна газета. Видається українською мовою щоп’ятниці koloszal@inbox.ru Матеріали з позначкою (Р) чи (*) оплачені згідно з чинним законодавством України.

вдвічі дешевше). Буває й так, що компанія не винна в ситуації, що склалася, тоді відбувається рівноцінна заміна. Але іноді можуть запропонувати, навпаки більш дорогий готель. Тоді важко що-небудь зробити, окрім як доплатити деяку суму і їхати туди. Марно відмовлятися заселятися або повертатися в аеропорт. Пізніше можна переселитися, але в іншому готелі не дадуть жодного підтвердження вашого в ньому перебування і відшкодовувати завдані вам незручності ніхто не стане. Що робити? Ви можете підстрахуватися: перед від'їздом зателефонуйте в готель, куди вас відправляє турфірма, і з'ясуйте, чи заброньовано там номер на ваше ім'я. Ірина МЕНДИК, інспектор по роботі з населенням та ГФ Заліщицького РВ УМВСУ, майор міліції

ВАРТО ЗНАТИ

На Тернопільщині можливі теракти, застерігає Служба Безпеки України. Сьогодні бойові дії тривають на Сході та не виключено, що вороги цілісності української держави можуть вдатися до терористичних актів й у інших областях України, в тому числі і на території Тернопільської області. Про це йдеться у зверненні до тернополян Координаційної групи Антитерористичного центру при управлінні СБУ в Тернопільській області, повідомляє

Відповідно до Закону України «Про державну службу» та постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 169 Про затвердження Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців», управління соціального захисту населення Заліщицької райдержадміністрації оголошує конкурс на заміщення вакантної посади: головного спеціаліста сектору призначення платежів і послуг відділу обробки документів управління соцзахисту населення РДА на час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Основні вимоги до кандидатів: вища освіта відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, магістра. Стаж роботи за фахом в державній службі на посаді провідного спеціаліста не менше 1 року або стаж роботи за фахом в інших сферах управління не менше 3 років. При необхідності, виходячи із виконання структурним підрозділом основних завдань та функцій, навики роботи з комп’ютерною технікою. Особи, які бажають взяти участь у конкурсі, подають на ім’я голови конкурсної комісії управління соцзахисту населення РДА такі документи: заяву про участь в конкурсі, в якій зазначається про ознайомлення заявника із встановленими законодавством обмеженнями, щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби; заповнену особову картку (форма П-2ДС) з відповідними додатками; дві фотокартки розміром 4х6 см; копії документів про освіту, підвищення кваліфікації, присвоєння вченого звання, присудження наукового ступеня; декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою передбаченою законодавством; копії 1,2 та 11 сторінок паспорта громадянина України, засвідчені кадровою службою медична довідка форми -133-0; копії військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов’язаних). Додаткова інформація щодо основних функціональних обов'язків, розміру та умов оплати праці надається кадровою службою. Термін прийняття документів протягом 30 календарних днів з часу опублікування оголошення про проведення конкурсу. За довідками звертатись : м.Заліщики, вул.Грушевського, 12, телефон (03554) 2-12-82. АДМІНІСТРАЦІЯ УСЗН

СПРАВИ ПРИВАТНІ КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ НА РІЗНІ ПОТРЕБИ Адреса: м.Заліщики, смт.Товсте, вул.Українська, вул.С.Бандери, буд.68, буд.38, оф.15, тел.:(03554) 2-32-08 тел.:(03554) 3-52-43

Ліцензія серії: АВ №581578 від 21.12.2011р., Ліцензія серії: АВ №534857 від 21.12.2011р.

БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ

“САТУРН” ВИГОТОВЛЯЄ МЕТАЛОПЛАСТИКОВІ (А ТАКОЖ АЛЮМІНІЄВІ) ВІКНА ТА ДВЕРІ З ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТОГО НІМЕЦЬКОГО ПРОФІЛЮ КОМПАНІЇ “ W I N T E C H ”.

ПРОДАЄМО В КРЕДИТ Найкраще співвідношення ціни та якості. Наша адреса: м.Заліщики, вул. С.Бандери, 102, магазин “Торговий центр”, тел.: (03554) 2-13-44, 4-15-62, 2-25-52.

10 зни % жка ! Втрачене свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) Серія ТР – V №003042, виданий на прізвище Данилюк Ольга Василівна, вважати недійсним. Втрачене державний акт на право приватної власності на землю Серія IV – ТР № 037523, виданий на прізвище Данилюк О.В., вважати недійсним. Втрачене свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) Серія ТР – V №003040, виданий на прізвище Данилюк Ілля Михайлович, вважати недійсним.

Наш р/рахунок 26004198767

ВІДДІЛИ РЕДАКЦІЇ:

у РАЙФФАЙЗЕН БАНК “АВАЛЬ” (м.Київ),

Ольга МЕЛЬНИК, заступник редактора відповідальний секретар ......................2-18-69 Олег ВІСТОВСЬКИЙ, заввідділом суспільно-політичного життя................2-11-42 Ірина ІВАНСЬКА, Наталія ЯНОВСЬКА кореспонденти...........................................2-12-43 Ігор ІВАНСЬКИЙ, фотокореспондент 2-12-43 Бухгалтерія..................................................2-18-69

МФО 380805, КОД 02475256. Адреса: Редакція газети “Колос”, вул. І.Франка, 6, м.Заліщики, 48600 Реєстраційне свідоцтво ТР №313, 16.10.2001р. Наклад 2520 прим. Передплатні індекси: 61356, 91090

TV-4. Місцем проведення терактів, зазвичай, стають велелюдні місця: житлові багатоповерхівки, навчальні заклади, вокзали, громадський транспорт, зупинки, супермаркети, базари тощо, а також такі важливі об’єкти як залізниця, водозабори, мости, дороги, лінії електропередач, газо- та нафтогони, підприємства, які у виробництві використовують отруйні речовини. Вибухові пристрої можуть бути замасковані під будь-що, кажуть працівники СБУ, а

підкладають вибухівку зазвичай у легкодоступні місця: підставні автомобілі, підсобні приміщення адміністративних і житлових будинків, двори, складські приміщення, урни для сміття. СБУ закликає тернополян бути уважними. Помітивши предмети, які можуть виявитися вибуховими пристроями, а також людей, які підозріло поводяться, слід негайно дзвонити на телефон довіри Управління Служби Безпеки України: код Тернополя (0352) далі 52-9000. Координаційна група Антитерористичного центру при Управлінні СБУ в Тернопільскій області наголошує: вчасне виявлення можливої небезпеки може врятувати людські життя.

*Продається двокімнатна квартира в центрі міста Заліщики по вул.Гайворонського, зі всіма зручностями, євроремонтом, є сарай, підвал. Звертатись: 232-77, 0682461292. *В м.Заліщики по вул.С.Бандери,112б продається магазин «Грошик». Тел. 097 150 67 10. *В м.Заліщики продається земельна ділянка площею 0,35 га під забудову. Тел. 097 150 67 10. *В м.Заліщики, вул.С.Бандери,85а продається 3-кімнатна квартира зі всіма зручностями. Тел. 097 525 87 69. В с.Городок продається житловий будинок. Є літня кухня, господарські споруди. Земельні ділянки розміром: 0,15 і 0,55 га. Ціна договірна. Тел. 066 126 9252. Продається власний будинок у м.Заліщики, вул.Зелена. Загальна площа будинку 76 кв.м. Земельна ділянка 0,06 соток. Є літня кухня, гараж, два підвали (під гаражем і під будинком), сарай для тримання птиці, свиней, господарські споруди. Опалення водяне, є й кафельні грубки. Вода на подвір’ї і у літній кухні. Ціна договірна. Орієнтовне місце знаходження: автобусна, ж/д вокзал, базар). Тел. 066 640 78 95. Продається 2-х кімнатна квартира одноповерхового будинку в м. Заліщики, вул. Ольжича. Загальна площа 52 м.кв., житлова 33 м.кв. Біля будинку є гараж. Тел. 0680369270 Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ТР №063962, виданий на прізвище Горячка Світлана Вікторівна, вважати недійсним. Свідоцтво про право власності 1/4 будинковолодіння, видане виконкомом Лисівської сільської ради 28 листопада 2000 року №125, яке розташоване в с.Лисівці, що належить Колісник Світлані Вікторівні, вважати недійсним. Свідоцтво про право власності на спадщину за законом серії АВО №656908 на прізвище Горячк а Світлана Вікторівна, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право приватної власності на землю Серія IV – ТР №037522, виданий на прізвище Данилюк І.М., вважати недійсним. Втрачене посвідчення дитини багатодітної сім’ї серії ВО 011007, видане на прізвище Полева Христина Іванівна, вважати недійсним.

Редактор О.І. ДЯКІВ Висловлювані авторами думки можуть не збігатися з позицією редакції. Згідно Закону “Про пресу в Україні” редакція зберігає за собою право редагувати та скорочувати подані текстові оригінали, які не рецензуються і не повертаються. Листування з читачами - лише на сторінках газети. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Рекламодавці самостійно відповідають за зміст рекламних блоків, за збереження авторських прав та прав третіх осіб.

Газета видрукувана у друкарні ТОВ “Буковинський видавничий дім” (м.Чернівці, вул. Прутська, 29, тел. 54-45-46). Комп’ютерна верстка Євгенія МУРЗА. Комп’ютерний набір Марія РЕХТЕЦЬКА.

8 u

№ 57-58 (8274)

МІЖНАРОДНІ ЗВ’ЯЗКИ

Звичайно це перебільшення, не вся країна, але все-таки делегація Південно-Африканської Республіки побувала на Заліщанщині. Гості власне прибули спершу у Вознесенськ, але здійснювали ознайомчоекскурсійні поїздки по Україні. Місто Вознесенськ плідно співпрацює з муніципалітетом Хесекуа. 11 червня 2005 року було підписано Меморандум про співпрацю між Вознесенськом та муніципалітетом Хесекуа, відповідно до якого міста вважаються «містами-побратимами». Це означає, що вони будуть провадити спільну діяльність в сфері: налагодження господарських зв’язків, здійснення експортно-імпортних операцій, розвитку туризму, здійснення культурних, спортивних, освітніх та професійних обмінів. В рамках святкування дня міста за останні п’ять років місто Вознесенськ відвідало 6 офіційних делегацій з муніципалітету Хесекуа та 5 офіційних візитів делегації з міста Вознесенська мали змогу відвідати муніци-

палітет Хесекуа та взяти участь у святкуванні Дня міста. У 2007 році між містами була започаткована ініціатива щодо спільної реалізації програми «Молодіжне лідерство та досвід демократичних перетворень», в рамках якої у вересні 2007 р. та жовтні 2009 р. відбулися візити молодіжних делегацій з м.Вознесенська до муніципалітету Хесекуа, де молоді люди мали змогу ознайомитись з культурою, релігією, політикою та адміністративною системою Південної Африки, а також ознайомитися з досвідом демократичних перетворень останніх років в ПАР. Відповідно до програми м.Вознесенськ також зустрічав молодіжну делегацію з муніципалітету Хесекуа протягом 17-22 вересня 2008 року. Під час візиту до Заліщицького коледжу в гуртожитку якого вони проживали і в їдальні якого харчувалися, було проведено ряд цікавих зустрічей і бесід з учасниками делегації. Обговорення відбувалося і в чита-

льному залі коледжу, і під час проведення екскурсії по навчальном у закладу, в районному краєзнавчому музеї, де змістовну екскурсію провів його директор В.Каспрук. У складі африканської делегації – були помічник вихователя, студенти, ІТ технік, слідчий, працівники муніципалітету, бізнесмен, а також керуюча справами Вознесенської міськради. Незважаючи на різний колір шкіри, освіти, рід занять, учасники дискусій знайшли багато спільних тем для розмови. Виявляється що і проблеми в навчанні студентів подібні, і в традиціях є спільні ознаки. Враження гостей від ознайомлення з нашим краєм тільки позитивні. Тим більше, що вони побували не тільки в Заліщиках, але і в Чернівцях, а також Коломиї, де відвідали музей писанки. Гідами в цих поїздках були С.Руснак та І.Боднар. Делегація з Африки поїхала далі, в їх планах продовження ознайомлення з Західною Україною. Такі контакти сприяють зближенню людей різних континентів, ще раз підтверджують, що ми жителі однієї спільної планети Земля. Юрій ВІЙТИК, викладач ВП НУБіП України “Заліщицький аграрний коледж ім.Є.Храпливого” Світлина автора

Щирі вітання і побажання з нагоди 25-річчя від дня народження засилаємо своїй колезі по роботі Мар’яні Сергіївні ЩУРКО, яка працює в бухгалтерії Заліщицької центральної районної комунальної лікарні. У цей чудовий літній день, день Твого народження, прийми, шановна імениннице, найщиріші побажання – міцного здоров’я, радості, великого особистого щастя, злагоди і добробуту, святкового настрою, наснаги на життєвій дорозі. Нехай волошками цвітуть літа прекрасні, Нехай здійсняться тисячі бажань, Щоб доля дарувала тільки щастя, Ні грама бід, ні капельки страждань. Життя хай квітне, мов вишневий сад, І кожен день усміхнено радіє, А доля одарує зорепад Здоров’я, миру, успіхів, надії Усмішок глибоких, як дно океану, Й міцного кохання – без меж і обману. З повагою – колеги по роботі.

Село – близьке, далеке, але до щему душі рідне. Кожного року їх чимало зникає з карти України. На щастя, Слобідка не значиться в цьому списку. Хоча перша прикрість і тут з’явилася – село втратило найголовніший храм науки – школу, вихованці якої прямують щодня до сусіднього Буряківки навчатися. І нині храм науки, - який тут залишився, це сільська книгозбірня. Понад 40 років працює тут чудова людина, яка береже кожну книгу, вміє знайти стежину до кожного серця – це Марія Михайлюк. У цій жінці поєднались найдовершеніші риси – теплі промені сонця в очах, чарівна усмішка на обличчі, задумливий смток, а все це – людська краса. Марія Василівна все своє життя пов’зала з книгами. У мріях було інше хобі, але доля склалася так, що бухгалтерську професію змінила на бібліотечну. На життєвій дорозі зустрічались і негаразди, і розчарування. Але робота завжди додавала їй оптимізм у, наснажувала цікавими задумами, дарувала пам’ятні зустрічі і одухотворювало жінку у приємних хвилинах спілкування зі своїми односельчанами. «Моїми помічниками в роботі завжди були діти, розповідала Марія Василівна. – Ми готували цікаві заходи, на які приходили і старші, це було свого роду єднання поколінь. Запам’ятались тижні дитячої книги «Барви рідного слова», патріотичні заходи на тему «Не згасне вогнище родини в запалених серцях», «Цікаві

таємниці з книжкової скарбниці», «Опалені війною дороги». І завжди, до всіх них ця жінка залучає дітей, а вони, в свою чергу, проявляють активність, небайдужість, особливо там, де бажано засвідчити свою прихильність до творчості відомих поетів, письмен-

ників, вивчити напам’ять уривки їхніх творів, спільно з наставником підготувати сценарій… Свій багатющий досвід бібліотекар передає іншим, ділиться секретами роботи з молоддю. Хто звертається до неї за порадою чи допомогою у вивченні шкільної програми чи написанні дипломних робіт – Марія Василівна кожному зарадить професійною порадою, консультацією. Відмовити – то не в її характері. Сьогодні фонд сільської книгозбірні в Слобідці становить понад 7 тис. примірників, загальна кількість читачів – 340.

«Немає нових надходжень, багато літератури застарілої. Дуже хочеться оновити книжковий фонд, але, розумію, не до цього зараз. У країні фактично воєнний час. Тому чимало повинок черпаємо з Інтернету – у бібліотеці його підключено, - поділилась приємною новиною Марія Василівна. – Постійно цим джерелом збагачення інформації в нас користуються переважно діти, які здобули навики для користування Інтернетом на уроках інформатики, опанувавши шкільну програму. За роки роботи в бібліотеці Марія Василівна підготувала пам’ятку про «Історію села Слобідка», «Історія Просвіти», «Пам’ятники і пам’ятні місця», «Відомі люди нашого села», «Учасники Другої Світової війни», «Доля жінок-галичанок», «Наші краяни – воїниафганці», «Легенди рідного краю» - як згадка для наступних поколінь. Попри певні життєві клопоти, негаразди, Марія Василівна живе роботою, яка дає їй можливість спілкуватися з людьми, бути їм потрібною через книги. Адже книжка – це скарбниця мудрості, це зустрічі з цікавими героями, переживання за їхні долі. Бібліотекар вміє зацікавити кожного, знайти ту книгу для душі, яка подарує людині гарний настрій, дасть добру пораду в житті і змусить задуматись над прожитими літами і своїми вчинками. Уляна КУРИЛЮК

У ці липневі дні свої дні народження відзначили члени виконкому міської ради Неля Григорівна Лисак, Богдан Степанович МИРОНЮК, працівник міськради Тетяна Миколаївна ФЕДОРІЙЧУК. Хай будуть щедрими ваші літа на щастя, на здоров’я, на друзів. Ласки – від Бога, від людей добра і шани – на многії, многії літа! Безмежного щастя вам і всіх земних благ! Хай здоров’я, радість і достаток, Сиплються, немов вишневий цвіт, Хай малює доля з буднів свято – І дарує вам багато літ! З повагою – міськвиконком, працівники міської ради

Люблячого батька, турботливого дідуся Ярослава Івановича ЗЯТИКА із с.Шутроминці з нагоди прекрасного 65-ти літнього ювілею сердечно вітають син Віталій, невістка Леся, онуки Валентин та Наталя, свати із Заліщиків. Дорогий наш, ювіляре, Ми любим Вас дуже і щиро вітаємо, Найкращі бажання в цей день посилаємо. Низенько вклоняємось, просимо в долі, Щоб щастя послала й здоров’я доволі. Хай мир і достаток живуть у Вашій хаті, Хай люди приходять до Вас із добром, А в день ювілею і рідні й знайомі Вас привітають за щедрим столом!

КУЛЬТУРА

для будівельних робіт і укладання тротуарної плитки. Телефонуйте: 2-22-96 або моб.096-687-45-86.