Газета "Колос", № 77-78 від 19 вересня 2014 року by Олександр Хомишин

koloszal@inbox.ru Інтернет-версія: http://zal.te.ua/

СПIВЗАСНОВНИКИ: Залiщицька районна рада, Залiщицька райдержадмiнiстрацiя, Залiщицька міська рада, трудовий колектив редакції Виходить з 24 лютого 1940 року u

№ 77-78 (8294)

Цiна вроздрiб - 1 грн.

МИ - УКРАЇНЦІ

Таке нинішнє завдання бійців, котрі воюють на сході України, захищаючи свою Батьківщину від «братської» сусідньої держави. Загальна біда згуртувала країну і бійцям на фронті допомагають усі чим тільки можуть. На цьому тижні відбулося засідання районного штабу національного спротиву, на якому його керівник Ігор Косован коротко проінформував про роботу штабу, представив фінансовий звіт, в якому чітко зафіксовано весь грошовий збір від населення, витрати на придбання амуніції і залишок, який знову ж таки буде використано на найбільш насущні потреби для армії, в першу чергу для наших земляків у її складі. У засіданні взяла участь Ольга Мельник, журналіст «Колоса». Вже давно стало очевидним, що армію нашу колишня влада нищила, а країна була слабкою і не могла гідно дати відсіч загарбникові. Проте вони не врахували одного: українці – сильна духом нація. І прикладом цього є не лише участь наших бійців, в т.ч. й з Наддністров’я в зоні АТО, хоробрість і сміливість у бойових операціях, а й вагома допомога тим, хто сьогодні на передових позиціях готовий йти до останнього подиху, до перемоги. Частинкою цієї боротьби є наші краяни, котрі на перший клич штабу районного національного спротиву передають в гарячі точки хто що має – теплий одяг, взуття, обмундирування, медикаменти, харчі, а найбільше, звичайно, кошти. Станом на 12 вересня ц.р. до штабу надійшло 609424 грн., використано на придбання амуніції 434810 грн. Найбільше грошей витрачено на придбання бронежителів – 163 тис.грн. коштують 42 бронежилети, шоломів придбано 52, на які

затрачено 109 тис.грн., термобілизна – 33 комплекти коштує 8 тис.грн. Взагалі, у штабі ведеться надзвичайно чіткий і ретельний фінансовий облік, тому не закрадається найменшого сумніву щодо якоїсь фальші. Депутат міської ради, підприємець Валерій Кукурудзяк зазначив, що за останні півтори місяці за кошти депутатів міської ради придбано амуніції на суму 83664 грн. У кабінеті, де розмістився штаб чого лише немає: тут і теплий одяг, бушлати та куртки, добротні черевики, ковдри та одіяла. Це все окрім фінансової допомоги. «Ми переконалися, - сказав депутат міської ради Ігор Кривко, що нам потрібно зустрічатися з людьми, доносити їм нагальні запити, вирішення яких армія потребує дуже оперативно, бо вже починаються осінньо-зимові холоди, треба обмінюватися інформацією, консолідувати дії і з розумінням ставитись до тих, хто на війні, хто в постійних стресах, переживаннях, неспокої. Депутат райради Михайло Гушоватий зізнався, що 90 відсотків допомоги – людська небайдужість. Але до вдячних слів нашим громадам (а їх можна справді назвати сотні, тисячі) прохання продовжувати робити ще не одну добру справу. “Я неодноразово їздив з гуманітарною допомогою під Луганськ. І знову лише повернувся звідти. На цей раз добровольчий батальйон «Айдар» просить 4 палатки по 10 місць в кожній (одна коштує 3 тис.грн.), не вистачає спальних мішків, зимового одягу”. Як виявилось, активісти штабу дещо із необхідного вже замовили: на фабриках, в магазинах, а це 100 комплектів верхнього одягу, бушлати, накидки. Найбільша проблема з касками, вони

Шановні працівники та ветерани районного відділу ДСНС України щодня, щогодини й щомиті ви готові прийти на допомогу тим, хто потрапив у біду. дуже дорогі. Аналогічно й Кожне врятоване людське життя, кожна приборкана пожежа, повінь, аварія бронежилети – є по 4600 грн. примножують славу українських рятівників, поглиблюють всенародну вдячність Але шукали дешевші і і повагу до них. знайшли їх аж в Бердичеві. Щиро бажаємо вам міцного здоров’я, щасливих викликів, побільше врятованих Обговорено й проблеми людських життів, поваги і взаєморозуміння, впевненості у краще завтра. технічного забезпечення – тут з цінами зовсім кепсько. Калімати, наприклад, - це прицілена автоматика нічного бачення - коштує 9 тис. Вітаємо вас з професійним святом!Важливою і значущою є грн. «Звичайно, ми виходиваша повсякденна, гуманна місія – забезпечувати людей ліками. мо із своїх можливостей, які Ваш професіоналізм, вміння знаходити оптимальні рішення склалися на даний час, - скаповертають людям здоров’я, додають впевненості у власних зав член самооборони Богсилах та віру в життя. Ваша відданість справі, фаховий досвід, дан Фенюк. Але на забезглибокі знання і динамізм завжди поєднуватимуться із щирим печеність армії потрібні кошспівчуттям до людей, милосердям та благодійністю у кращих ти. Тому добровільний збір їх гуманітарних традиціях. від населення повинен триЗичимо вам усіляких гараздів, здійснення заповітних мрій, вати систематично, аж до оптимізму, нових звершень і нових перемог. повної перемоги у війні». Нехай життя дарує вам спокій та добробут, тепло і щастя в домівках! А ще для перемоги потрібна єдність. Спільно і в згуртованості заради кращої України ми повинні акумулювати свої зусилля: для фронЩиросердечно вітаємо з професійним святом – Днем працівника лісової галузі. ту, для земляків, котрі знаПереконані, що воно стосується кожного, хто любить і поважає ліс, хто з любов’ю ходяться в зоні активних дій. і шаною ставиться до зелених насаджень. Руками лісівників щороку створюються Паралельно з амуніцією гектари нових насаджень, тим самим підвищується екологічний, економічний і потрібні заготовки на зиму соціальний потенціал «зеленого багатства». продуктами – картоплею, Від душі зичимо усім працівникам лісових господарств міцного здоров’я, успіхів, морквою, закрутками консервованими. Треба бути наснаги, Божої благодаті вам і вашим родинам. готовим до того, що довеБорис ШИПІТКА, Іван ДРОЗД, Володимир деться і цим допомогти: хто голова БЕНЕВ’ЯТ, гроші, хто картоплю. Тим голова Заліщицької міський паче зараз сезон збирання її. районної Заліщицької А транспортувати картоплю голова районної державної взимку також буде складно. Заліщиків ради адміністрації Тому прохання: поки-що зберігати її в своїх погребах, бо ж армія немає таких сховищ. Штаб національного спротиву звертається до всіх краян: «Єднаймо свої зусилля заради перемоги! Сьогодні байдужих у такій нелегкій для наших бійців, для багатьох добровольВоно об’єднує людей мужніх, сильних, відважних, котрі готові прийти на допомогу чих батальйонів, які є всім, хто опинився в біді, запобігти і ліквідувати наслідки надзвичайних ситуацій учасниками бойових дій у техногенного та природного характеру, захистити здоров’я та життя гарячих точках Донеччини людей, порятувати постраждалих. і Луганщини, бути не може. Спасибі, шановні колеги, за вірність обов’язку, постійну бойову Не збавляйте темпи. Веготовність до боротьби з незваним лихом. лика ідея породжує великі Бажаю всім міцного здоров’я, якомога менше тривожних викликів. зусилля. Всього можливо Нехай між вами завжди панують злагода, повага і взаєморозуміння. досягти, коли розумні і віддані державі люди приАндрій ПАЧВА, начальник райвідділу свячують себе загальній управління ДСНС в Тернопільській області меті. ВІТЧИЗНА ПОНАД УСЕ! СЛАВА УКРАЇНІ!»

Патріотизм – це не лише словесна любов до України, це, передусім, патріотичні діяння кожного з нас. В м. Заліщики 16 вересня відбулася акція “Міст єднання”, під час проведення якої було пофарбовано у жовтоблакитні кольори міст через річку Дністер, який з’єднує Тернопільщину та Буковину. Розпочали акцію з виконання Гімну України. Так ож під час фарбування моста звуча-

ли патріотичні пісні. В акції взяли участь представники влади: голова Заліщицької районної державної адміністрації Б.І.Шипітка, його перший заступник Р.П.Краснюк, голова Заліщицької районної ради І.П.Дрозд, міський голова В.С.Бенев’ят, а також працівники Заліщицької районної державної адміністрації, студенти, викладачі аграрного коледжу, училища, учні та вчителі міських

шкіл. Під час акції було зібрано кошти на підтримку військових в зоні АТО. Особливо важливі такі заходи сьогодні, коли наша держава потребує єднання усіх громадян, незалежно від життєвих поглядів та соціального статусу. Олена ЗОТОВА, завідувач відділу у справах молоді і спорту

2 u

№ 77-78 (8294)

РЕДАКЦІЙНІ ЗУСТРІЧІ

Минулого тижня до редакції на запрошення журналістів завітали бійці добровольчого батальйону міліції «Тернопіль» Михайло Турчак з Берестка та Ігор Рудка із Заліщиків. Знали б ви, які це прекрасні хлопці: чисті душею, безмежно віддані ідеї української незалежності та соборності і при цьому надзвичайно скромні, патріотично налаштовані та відверті в своїх судженнях, неабияк заряджають вірою в нашу перемогу на війні, що точиться на сході України. Михайло Турчак коротко розповів про основні віхи своєї біографії. Закінчив Ворвулинську школу, Товстенський ліцей, служив у війську, після звільнення працював в органах внутрішніх справ у Києві, був тілоохоронцем до часів Помаранчевої революції, а потім звільнився, оскільки не поділяв політичних поглядів з тими, в кого працював. Далі влаштувався у приватні охоронні структури, довелося навіть скуштувати заробітчанського хліба за кордоном… Коли почався Майдан, Михайло став його активним учасником – записався в самооборону і боровся, як міг, проти режиму Януковича та його прихвоснів разом із тисячами українців. - Хотілося бодай чимось допомогти державі, дуже непокоїла несправедливість

свідомості, навіть в побутових справах, бо населення затьмарене алкоголем. Що найбільше вразило? Скажімо, такий приклад, ми патрулювали місто, з маркета виходить двоє матерів, а поруч з ними діти. Дівчинка підходить, дає мені морозиво і просить: «Не стріляйте в мене, я хочу жити». - Чи такою Ви уявляли собі війну? - Ні. Це надто тяжка робота: фізична і моральна. Дуже боляче бачити на вулицях вбитих людей, а серед них чимало по-звірськи порізаних, навіть без голови. У постійному напруженні страху немає, але в рейдах перебуваєш у стресовому стані. Не знаєш, де ворог залишив для тебе мітку, ступивши на яку можна й загинути, або отримати

переховуються в лісосмугах. А центральна і західна Україна, сформувавшись у спецбатальйони, відправляють своїх бійців на війну. Це Львів, Тернопіль, ІваноФранківськ, Волинь, Буковина, Черкаси, Чернігів, Дніпропетровськ, Житомир, Кіровоград… Розмова з бійцями добровольчого батальйону «Тернопіль» торкнулася й інших болючих проблем. «Якби нас забезпечували важкою зброєю, ця війна уже давно би закінчилася. Ми бачили заводи, на яких десятки видів бойової техніки – бетеери, танки, склади зі зброєю. Її можна б відремонтувати, бо поломки зовсім незначні. Але не робиться цього», - зазначили бійці. Обмовилися з гіркотою і про людей зрадливих, яких чимало довкіл, а на східних

У РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

тодішньої влади. Зі своїми друзями-однодумцями ми готові були йти на самопожертву в ім’я України та її народу. На жаль, трагічними подіями в Києві боротьба не завершилась. Почалась війна на Сході нашої держави. І багато активістів Майдану подалися туди воювати зі своїм сусідом – російськими бойовикамисепаратистами. Якраз формувався добровольчий батальйон міліції «Тернопіль». Три місяці – травень-липень ми проходили тут військову муштру, з перших днів були поінформовані, що цей батальйон їде на схід воювати. Ми, хлопці, звичайно, погодились на це. Хоча батькам правду не говорили, щоб не хвилювалися. - Михайле, добровільно йти під кулі, снаряди і «гради» - це дуже серйозний учинок. - І, повірте, ми свідомі були цього, ми не йшли заробляти якісь гроші, ми рятуємо свою державу, яка опинилась у жахливій біді. З Тернополя ми потрапили в м.Лисичанськ. Національна гвардія звільнила місто, а ми зачищали його. З нашого району нас було троє. Наймолодшому Василю Кишкану із Слобідки виповнилося 20, а найстаршому Ігору Рудці – 44. До речі, Василь навчався у духовній семінарії, яку залишив, бо відчув, що повинен бути тут, з нами на Сході України. Він для нашого батальйону був рятівникоммедиком. Лисичанськ – місто із 120 тисячами населення, однак на той момент залишилося приблизно 40 тис. На третину воно вже знищено. Жителі спершу ставилися до нас дуже насторожено, перших два тижні було важко спілкуватися, всі сприймали нас за «бандерівців», але з часом була відчутна різниця між нами і сепаратистами. І населення почало нас підтримувати. Матері віком 40-60 років, повірте, на колінах благали: «Не залишайте нас». Старші люди так і не зрозуміли, за що ми воюємо, за які ідеали. Тому ми не раз чули в спину неприємні слова в нашу адресу. Боляче від того, що тут відчутний дух радянської епохи, він для сходу не закінчився і присутній в людських серцях, у їх

серйозне поранення. Ігор Рудка навчався в Заліщицькій школі, згодом закінчив військове училище, офіцер. Також був на Майдані. - Найбільша біда на сучасній українській війні , що в багатьох батальйонах нічим воювати. У нас була тільки стрілецька зброя. Нам область наша чим могла – допомогла. Був пам’ятник Слави в Тернополі, там стояли «бетеери», їх зняли, поремонтували, пофарбували і відправили до нас. Держава ніякої зброї не постачала на війну. Нам і сьогодні багато чого не вистачає: ефективного та сучасного озброєння, медикаментів, обмундирування на зиму, але ми обов’язково переможемо, бо відчуваємо підтримку справжніх українців. - За Іловайський котел, будь-ласка, розкажіть… - На щастя, нас минуло це горе. Але, спілкуючись зі своїми друзями на війні, складається враження, що людей кинули напризволяще. Це були або сплановані дії на знищення, або злочинна байдужість. Щоб вести таку військову операцію, потрібна важка техніка. Так, це були патріотичні батальйони – з Донбасу, «Азову». Дух їхній бойовий, за ці смерті люди готові були зі зброєю в руках шукати в Києві винних. - В чому труднощі, відчуваєте? - Кажуть, командир роти – тітушка, котрий доставляв людей на антимайдан. Це прикро. Зате комбат, старшина, начальник штабу – афганці, які багато навчили нас у військовій справі. Завдяки їм ми, можливо, залишились живі і здорові. Я часто міркую над сучасною молоддю. Серед вихідців з Луганська є багато патріотів. Хоча поруч є замбовані зрадники, які зі зброєю воюють і отримують чималі гроші за це. Деградація особистостей особливо наяву. Яке може бути виховання, якщо в такий важкий час батьки алкогольно залежні? І це часто зустрічаємо на вулицях. «У мене міна (чия?) вбила дитину, будь ти проклятий», - чуємо при зустрічі. А сама п’яна з цигаркою в зубах. У Лисичанську, наприклад, 30 відсотків населення воюють із сепаратистами, 70 –

областях України, де йде війна, особливо, - «Скажімо, нас застерігають: «Ідіть в окопи, ховайтесь, бо там проїжджатимуть танки. Коли пересвідчуєшся, хто поруч з тобою, стає не по собі. Адже якби не послухалися, почалася б стрілянина…» - Які ваші прогнози щодо тривалості цієї війни? - Якщо такими темпами, з примітивною зброєю воювати – то, мабуть, надовго. Рятує армію народ. Більшість екіпіровки маємо завдяки людям, які виділяли кошти, а штаб необхідне закупляв. Інші бійці, можливо, й не забезпечені так, як ми. На жаль, не можемо ми розділити ані бронежилет, ані каску. А харчами довелось ділитися, хто хотів їсти, ми не відмовляли. У Лисичанську також є люди, які вболівають за нас. Власник пекарні забезпечував бійців безплатно хлібом, а вже земляки бусами доставляли інші харчі. Ми вдячні всім нашим землякам, хто пам’ятає, що на Сході триває війна, а ми, рядові люди, воюємо на ній. Висловлюємо вдячність Заліщицькому штабу національного спротиву і самообороні, а також Оресту Винницькому, який також подався на війну, Романові Краснюку – двічі в тиждень приїжджали буси із продуктами, медикаментами, обмундируванням. Відрадно на душі, коли знаєш, що далеко від місця бойових дій хтось пам’ятає, що треба допомогти, що вболіває за наших захисників, а найбільше, звичайно, матері, дружини, рідні, земляки, побратими… «Ми приїхали трішки відпочити і знову вирушаємо на схід. Знаючи, що там коїться, вдома не сидиться. Думками ми зі своїми однодумцями-бійцями, які втомилися від постійної напруги. Ми повинні їх змінити на посту. Найголовніше – не потрапити в оточення, не стати гарматним м’ясом», говорили бійці. У кожного з них б’ється в грудях любляче серце до України. І патріотичний дух на такому рівні, що, дай Боже, всім любити так свою землю і шанувати сміливих. Ольга ЛИЧУК Світлина Юрія ВІЙТИКА

були озвучені на оперативній нараді минулого понеділка, яку провів голова РДА Борис Шипітка за участю голови райради Івана Дрозда з начальниками відділів, управлінь та інших структурних підрозділів РДА, керівниками районних дер-

жавних служб, сільськими головами району. На початку засідання керівники району представили учасникам наради новопризначеного, згідно наказу Генпрокурора України № 1269-к від 4 вересня 2014 року, прокурора Заліщицького району Олега Романовича Рекуша. Голова районного національного штабу спротиву Ігор Косован звернув увагу присутніх на те, що варто, аби новий очільник прокуратури зустрівся з громадою району, згідно вимог Майдану, серед яких було й питання люстрації (але, на жаль, Закон, як зауважив голова РДА Б.Шипітка, досі не прийнятий). Прокурор району О.Р.Рекуш, виступив перед учасниками зібрання і зауважив, що він – уродженець Бучаччини, а також проінформував, що до цього призначення обіймав посаду заступника прокурора Бучацького району, працює в органах прокуратури 11 років, у 2003 році закінчив Національну юридичну академію ім. Ярослава Мудрого, інших пріоритетів, крім дотримання букви Закону, не сповідує і готовий пройти крізь призму Майдану. На нараді були розглянуті такі питання, як: «Впровадження графіка обмеження електропостачання по Заліщицькому районі» (виступив

заступник начальника з енергозбуту Заліщицького РЕМ В.В.Адамович); «Готовність філії «Заліщицька ДЕД» до осінньо-зимового періоду» (інформував начальник філії М.Б.Харук); «Про хід осінньо-польових робіт» (доповів І.М.Тимчук). До виступаючих із залу прозвучала низка питань. Зокрема, мова йшла про особливості режиму запровадження графіка обмеження електропостачання, на що заступник начальника з енергозбуту Заліщицького РЕМ В.В.Адамович відповів, що графік стосується фізичних осіб і працюватиме тільки у випадку перевищення районом встановленої норми споживання енергопотужностей, лікарні не відключатимуться, щодо роботи шкільних їдалень, у яких кухарі готують їжу на електроплитах, то цей графік ще додатково буде узгоджуватись керівником обленерго в Тернополі. Під час виступу начальника філії «Заліщицька ДЕД» М.Б.Харука прозвучали питання про стан доріг державного значення і перспективи їхнього ремонту - від сільських голів Касперівців, Добрівлян, Бедриківців. Як повідомив керівник дорожньої служби, на даний час відсутнє фінансування. Сільських голів також цікавила проблема державної підтримки тваринництва, яке вони адресували начальнику управління з питань АПР І.М.Тимчуку. Іван Михайлович зазначив, що суми дотації виплачені, але дія попередньої постанови вже закінчилась. Прозвучало питання щодо забезпечення наших солдатів картоплею на осінньо-зимовий період. У відповідь прозвучало, що підприємство «Довіра» (Чортківщина), яке зібрало з 48 гектарів полів на території Лисівської сільради 400 тонн картоплі, що дозволить, за сприяння керівництва «Довіри», забезпечити і потреби армії і місцевих лікарень. Медики звернулись до Івана Михайловича з проблемою щодо негативного впливу на здоров’я жителів сіл хімічного обробітку полів сільгосппідприємствами за до-

помогою літаків, які розпилюють гербіциди і десиканти. Керівники району І.П.Дрозд і Б.І.Шипітка наголосили, що буде підготовлено листа у відповідні структури щодо заборони такого способу обробітку полів із повітря і проведення його сільгоспвиробниками тільки наземним способом. Депутат районної ради, член районного штаб національного спротиву Михайло Гушоватий повернувся з Луганщини минулого тижня. Туди відвозили нещодавно черговий гуманітарний вантаж, зібраний на території району (прозвучала вдячність усім краянам і особливо жителям Товстого і Буряківки), які значною мірою долучилися до цієї акції в останній період. За результатами поїздки, Михайло Гушуватий виступив перед учасниками наради зі зверненням щодо продовження підтримки Української армії, оскільки ситуація на фронті протистояння російському агресорові дуже складна, почався осінньо-зимовий період. Наші військові, які щоденно жертвують за кожного з нас своїм життям і здоров’ям, потребують постійної підтримки усіма матеріальними засобами, починаючи від харчів і закінчуючи належним обмундируванням, бо ХТО НЕ ГОДУЄ ВЛАСНУ АРМІЮ, ТОЙ ГОДУЄ АРМІЮ ВОРОГА! Підсумували нараду голови РДА і райради Борис Шипітка та Іван Дрозд. *** *** *** У понеділок також відбулася нарада з сільськими головами і керівниками медичних служб району, яку провели очільники району Б.Шипітка та І.Дрозд, щодо формування у цей складний і тривожний для всієї України час загонів територіальної самооборони, які проходитимуть вишкіл в урочищі Червоне, а також про організацію навчання серед дівчат і жінок у селах щодо основ надання первинної медичної допомоги. Оксана ДЯКІВ

Світлини Ігоря ІВАНСЬКОГО.

№ 77-78 (8294)

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про очищення влади». Проголосували за нього 231 депутат. Цей Закон запроваджує в Україні обов’язкове проходження процедури перевірки при призначенні/обранні на посади в органи державної влади, а також осіб, які вже займають ці посади. Закон дасть змогу відновити довіру громадян до влади, а також звести до мінімуму випадки корупції в державних структурах.

Верховна рада затвердила закон про особливий порядок самоврядування в окремих районах Донбасу строком на 3 роки. Проголосувало за нього 277 парламентаріїв, а за документ про звільнення від кримінальної відповідальності учасників збройних формувань на сході України – 286 народних депутатів.

16 вересня Верховна Рада ратифікувала Угоду про асоціацію України з ЄС. За відповідний документ проголосувало 355 народних депутатів. Документ синхронно затвердили народні депутати України та їхні колеги з Європарламенту. Синхронне голосування проходило в режимі телемосту. Одразу після голосування, прямо в сесійній залі, закон про ратифікацію підписав Президент України Петро Порошенко, а в Європарламенті – його голова Мартін Шульц. Угода вступить в силу з 1 листопада ц.р.

Голова РДА видав розпорядження про організацію в районі призову громадян України чоловічої статі на строкову військову службу в жовтні-листопаді ц.р. Строковій службі в цей період до Збройних сил України та інших військових формувань підлягають особи, яким до відправки у військові частини виповнилося 18 років, та старших осіб, які не досягли 25 років і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на військову службу. Згідно розпорядження, для проведення призову громадян затверджено основний та резервний склад районної призовної комісії, а також список лікарів-спеціалістів, залучених до роботи призовної комісії. Міському, селищному та сільським головам, керівникам підприємств, організацій, установ та навчальних закладів рекомендовано забезпечити оповіщення і явку, а при необхідності – розшук і доставку призовників на призовну дільницю. Для проходження флюорографії та здачі аналізів юнаків на медичну комісію супроводжує фельдшер або відповідальна особа за рішення сільського голови.

ня бійцям добровольчих загонів, які боронять священні рубежі держави. Адміністрація штабу висловлює вдячність усім небайдужим жителям району, які щоденно своїми посильними внесками допомагають наближати мир у нашому спільному домі – Україні. А це родина Гребінських, працівники УАПР (540 грн.), управлінь і відділів РДА (1523 грн.), ЗОШ с.Поділля (4650 грн.), сільської ради Лисо-

Ганна ГУТНИК, член штабу, касир

АКТУАЛЬНО

В обласній держадміністрації під головуванням першого заступника голови ОДА І.Б.Крисака за участю начальника відділу організації заходів цивільного захисту Управління ДСНС України в області відбулося засідання Міжвідомчого обласного координаційного штабу з питань соціального забезпечення громадян України, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції. Йшлося про організацію виконання заходів, затверджених розпорядженням голови ОДА «Про соціальне забезпечення цієї категорії людей» (доповідав начальник управління ДСНС України в області В.М.Маслей, виконуючий обов’язки начальника управління з питань

цивільного захисту ОДА І.І.Бабій та директор департаменту соцзахисту населення ОДА В.А.Боярський. Про роботу волонтерських служб щодо розміщення внутрішньо переміщених громадян та проблемні питання, що виникають, доповідали голова благодійного фонду «Вікно життя» І.А.Жигунова та голова обласної організації Товариства Червоного хреста України О.М.Бригадир. На засіданні штабу обговорено роботу районних міжвідомчих координаційних штабів щодо соціального забезпечення внутрішньо переміщених громадян України та стан вирішення проблемних питань (керівники Бережанського, Борщівського, Заліщицького, Зборівського, Збаразького, Ла-

новецького та Козівського штабів). Вирішено райдержадміністраціям спільно з районними міжвідомчими координаційними штабами, Тернопільському і Чортківському міськвиконкомам, органам місцевого самоврядування організувати всебічне забезпечення роботи тимчасово діючих моніторингових груп, провести розширені наради штабів з метою виявлення додаткових приватних житлових будівель для тимчасового проживання переміщених громадян на безоплатній основі, в оренду та для продажу, організувати збір гуманітарної допомоги для внутрішньопереміщених громадян і сприяти їм у наданні її.

Прес-служба ОДА

Із східних областей України до нашого краю на тимчасове проживання приїхало 30 осіб – 15 сімей, з них 12 дітей. Вони розмістились у селах Зозулинці, Виноградне, Литячі, Дзвиняч, Попівці, Колодрібка, Торське, Бедриківці, Нирків, Головчинці, м.Заліщики, Товсте. Це переважно ті люди, котрі мають тут своїх родичів, вони в час небезпеки і приїхали до них. Дітей з цих родин оприділено в школи. Через систему держслужби надзвичайних ситуацій для постраждалих мешканців із сходу України виділена невелика допомога у вигляді продуктових наборів. (Інформація власна)

ОФІЦІЙНО

У вересні виповнюється 25 років, коли, долаючи опір комуністичної влади, продовжуючи боротьбу за волю України попередніх поколінь українців, був утворений Народний Рух України за перебудову. РДА затвердила заходи по

відзначенню цієї дати. Ними передбачено провести в м.Заліщики, смт.Товсте та населених пунктах району урочисті збори, присвячені цій даті, а також вшанувати учасників національно-визвольного руху українського народу кінця 80-х – початку

90-х років. Заплановані в навчальних закладах, краєзнавчих музеях і бібліотеках проведення інформаційнопросвітницьких годин, книжкових виставок та інших заходів, приурочених цій даті.

Громада села Зозулинці сумує і висловлює щирі співчуття родині Юрія Анатолійовича АЛЄКСЄЄВА – жителя с.Колодрібка з приводу його трагічної смерті. Протягом багатьох років він здійснював перевезення пасажирів по маршруту Колодрібка-Чернівці. Сумуємо разом з усіма, хто знав покійного, як сумлінного водія, щиру людину і розділяємо горе його рідних і близьких з приводу втрати. Земля йому пухом!

НА ТЕМИ ДНЯ

Управління соціального захисту населення РДА інформує, що з метою уникнення та мінімізації проблем сімей військовослужбовців, які перебувають в зоні АТО, вживаються усі необхідні заходи. Чітке розмежування повноважень підрозділів райдержадміністрації здійснюється згідно положень про структурні підрозділи, проте, з особливою увагою та в порядку позачерговості будуть розглядатися проблемні питання вищевказаної категорії населення. Для вирішенні проблем сімей військовослужбовців, які є учасниками бойових дій на Сході України соціально-психологічного характеру, на території району працюють психологи, а саме: Свіченюк Наталія Романівна, школа ім.О.Маковея, м.Заліщики; Гарвасюк Ірина Генадіївна, Заліщицька державна гімназія ім.братів Гнатюків, Леськів Світлана Зіновіївна, школа смт Товсте, Гулько Софія Михайлівна ДНЗ «Калинонька» м.Заліщики. При необхідності у вирішенні проблем матеріально-побутового характеру будуть залучатися представники релігійних конфесій, активісти місцевих громад та усі можливості фінансового та матеріального ресурсу району.

вець (одноденний заробіток – 2025 грн.), громади с.Мишків (2815 грн.), с.Синьків (450 грн. та 5 тонн продуктів), РКП «Туристичне бюро» (500 грн.), індивідуальні пожертви, принесені в штаб, – 350 грн. та збір на Заліщицькому ринку -730 грн. Сьогоднішні теплі осінні дні змінюються доволі прохолодними ночами, що створює дискомфорт нашим оборонцям. Недалеко уже й заморозки та холоди. Подбаймо разом про створення належних умов, що допоможуть зберегти їм здоров’я. А значить – забезпечать наближення довгожданної перемоги над агресором. Бійцям потрібні і продукти харчування, овочі та фрукти, і теплі речі – білизна, ковдри, одіяла. Не будьмо байдужими! Збережемо Україну разом!

СЛУЖИТИ УКРАЇНІ

ДОПОМОГА УКРАЇНСЬКІЙ АРМІЇ

Мирне врегулювання військового конфлікту на сході України покищо не приносить бажаних результатів. Військові частини Росії, найманці-сепаратисти східних областей аж ніяк не хочуть дотримуватись умов припинення вогню, постійно, цілеспрямовано обстрілюють блокпости українського війська, батальйонів самооборони, та навіть і мирних жителів Луганщини та Донбасу. Усі ці прикрі факти примушують адекватно реагувати. Тому й не припиняє роботу районний штаб спротиву. З ранку до вечора, при необхідності і у вечірні години, його двері відчинені для вирішення усіх нагальних проблем. Впродовж 9-16 вересня вдалося акумулювати немало коштів для придбання необхідних речей, предметів особистої гігієни, засобів захисту, продуктів харчуван-

Голова РДА Борис Шипітка прийняв розпорядження «Про організацію виконання обласної програми вша-

ГОЛОС СЕЛА

За інформацією начальника управління з питань агропромислового розвитку РДА Івана Тимчука, в районі триває комплекс осінньо-польових робіт. Залишилось зібрати кукурудзу на площі 8920 гектарів, соняшник на 2312 гектарах, сою на 5353 гектарах. Уже обмолочено всі зернові культури: озиму пшеницю – з площі 5054 гектари, озиме жито – з 34 га, озимий ячмінь із 1154 гектарів – на 22,6 цнт більше, ніж минулоріч, ярої пшениці зібрано по 36,2 цнт – на 13,1 цнт більше, ярого

нування українців, постраждалих у ХХ столітті внаслідок окупаційних режимів, на 2014-2016 роки».

Ним затверджені заходи щодо вшанування героїв національно-визвольної боротьби українського народу, проведення публічних зборів, засідань «круглих столів» та інших заходів, приурочених таким подіям.

ячменю по 43,9 цнт – на 27,7 цнт більше, ніж минулоріч, озимого ріпаку зібрано на площі 1227 га при врожайності 40,2 цнт – більше на 15,5 цнт. Цьогоріч у господарствах району на 48 гектарах вирощували картоплю, зібрано її із 20 гектарів, урожайність

200 цнт. Гречки із 20 гектарів намолочено 34,4 тонни – урожайність 17,2 цнт з гектара. Не менш важливо оперативно і якісно підготувати площі під засів майбутнього врожаю озимих культур. За прогнозами передбачається засіяти ними 7 тис.гектарів, на сьогодні посіяно 200 гектарів, а це лише 4 відсотки до плану. Озимого ріпаку передбачається посіяти 1 тис. га, фактично вже є 1946. Цьогоріч в районі вирощено цукрові корені на площі 214 га. Урожай почали збирати.

ЛІКАР РАДИТЬ

Гіпертонічна хвороба або підвищений кров'яний тиск хронічна хвороба серцевосудинної системи, характеризується артеріальною гіпертензією, функціональними, а при виражених стадіях, органічними змінами в нирках, серці, центральній нервовій системі. Виникненню гіпертонічної хвороби сприяють фактори: гострі та хронічні психоемоційні стреси; постійне розумове перенапруження; черепно-мозкова травма; шкідливі звички (паління, алкоголь), зловживання сіллю, цукром, кавою; хвороби нирок, надлишкова маса тіла; вікові зміни в роботі нервової та ендокринної систем. Головним симптомом хвороби є високий артеріальний тиск - вище 140/90 мм рт.ст., що може супроводжуватися головним болем у вигляді відчуття тиску в потиличній ділянці, запамороченням, появою перед очима мушок, плям; болем в ділянці серця, надмірним серцебиттям. Зверніть увагу! Якщо спостерігається значне підвищення артеріального тиску вище 160/100 мм рт.ст. – це може призвести до виникнення гіпертонічного кризу. Ускладнення гіпертонії характеризуються порушенням стінок судин головного мозку (геморагічний інсульт); ушкодженням коронарних судин (ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарду); серцевою недос-

татністю; порушенням у судинах сітківки очей (ретинопатія, макулодистрофія), а також порушенням функції нирок (ниркова недостатність). У профілактиці гіпертонічної хвороби варто звернути увагу на: регулярний профілактичний огляд сімейного лікаря та кардіолога; повна відмова від шкідливих звичок (паління, алкоголь); уникати нервово-психічних навантажень; збільшити фізичну активність (прогулянки по 20-40 хв. 2-3 рази на день); загартування; повноцінний відпочинок; збалансована, повноцінна дієта (обмежити продукти, що містять жири тваринного походження та холестерин, солодощі, алкоголь). Включити в раціон харчування їжу, багату на клітковину (хліб грубого помелу, вівсяна каша, пластівці різних злаків, макаронні вироби з цільних зерен і коричневий (неочищений) рис), а також знежирені молочні продукти: молоко, йогурт, сир; морська риба та морепродукти; м'ясо нежирних сортів, молода

баранина; один-два рази на тиждень пісну яловичину, шинку, білок яйця); бобові; фрукти, консервовані фрукти без цукру. Переглянути свій раціон харчування уникати страви навіть з незначним вмістом солі га звести до мінімуму прийом рідини. При помірній та середній важкості гіпертонії зазвичай призначають також фітопрепарати: глід кроваво-червоний, календулу лікарську, калину звичайну, кропиву, буряк червоний (свіжий сік), хвощ польовий, нирковий чай, шипшину. Медикаменти приймати тільки за призначенням лікаря. Цьогоріч у районі зареєстровано 12878 хворих з підвищеним кров’яним тиском. Лікування дороговартісне і тому в нашій державі продовжує діяти з 2012р. Пілотний проект стосовно часткового відшкодування вартості лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою Для його реалізації Тернопільській області виділено кошти в сумі 3371,1 тис.грн. У нашому районі 42 лікарям дозволено виписувати рецепти за знижками. Сюди входять сімейні лікарі і терапевти КЗ «Заліщицький районний центр ПМСД», кардіолог, терапевти Заліщицької ЦКРЛ та Товстенської КРЛ.

Роман ФЕДОРЧУК, сімейний лікар

4 u

№ 77-78 (8294)

ЛЮДИ ТВОЇ, НАДДНІСТРОВ’Я

иття людське – коротке. І коли ти дорожиш ним, дбаєш, щоб його вінчали добрі справи, матимеш вдячність від людей. Власне таким є Іван Михайлович Навольський, знана в наших краях людина. З його іменем тісно пов’язані людська доброта, чесність і щирість. Таким він і йде по життю - з вірою в Бога, Україну, в людей. Іван Михайлович – сільського коріння. Його прадіди і діди споконвіків працювали на землі, зрошуючи її своїм потом. Всякого було завжди та найгірше - після війни. Відгриміли останні гарматні постріли, як в рідних Бедриківцях з’явилася нова влада з новими порядками. З добрими господарями не церемонились, насильно забирали все, що було нажито нелегкою селянською працею. Дід Микола сповна напився гіркоти з чаші долі, що йому приготувала нова влада, а разом з ним і вся родина. Татові Михайлу і досі вчувається стукіт вагонних коліс і поїзд, що котиться сніжними лісами до Сибіру, і люди спраглі – без води – облизували іній з дощок та молились пошепки, бо тільки Бог міг їм допомогти. На лебедино білий сніг та тріскучий мороз висипалось з кожного вагона десятки людей, що лишилися живими. Хоч було це давно, але в душі і серці згадкою болить минуле. В далекій тайзі йому часто снилося рідне село. Довгими сибірськими ночами, коли за холодним бараком шаленіла завірюха, вчувався щебет пташок з України, спів соловейка, хлюпотіла вода в рідній Тупі. Все це ніби несло в засвіти від страждань, від

важкої каторжної роботи. Як не було тяжко дідові Миколі, татові Михайлу і матері Іванці, але підвалини своєї родини вони будували міцні на загальнолюдських цінностях і Божих заповідях. Часто, коли спогад приходить до Івана Михайловича, він прагне опертись на цей міцний фундамент створеного і зробленого. Родина Навольських дуже велика, коріння її глибоко тримається рідної землі. Серед розгалуження його - Навольські, Бачинські, Левандовські, Андрусики, Павлюки… В його прадіда було тринадцятеро дітей. Зараз уже й важко всіх згадати. Іван Михайлович добре знає, що людина нічого не дає цьому світу і нічого не забирає в нього. Він, як всі, золота піщинка часу, і ріка вічності несе всіх туди, куди

постійною турботою Івана Михайловича. В життєвих проблемах, а найперше у біді, він шукає щось помічне для людей і повчальне для себе. Бо все в цьому світі оновлюється. І в цьому оновленні Навольський збагачується духовно. Два дари спущені нам з небесної скрині за важку ношу земну. Це дитинство і любов. Уже сьогодні, коли прихилить свою голову до подушки, крізь сріблястий туман в очах зблискотить в сонячному розливі його дитинство. Запахне млосно любистком і чебрецем, заросяться м’ятними росами ноги, закличе в марево прожитого дитячий щебіт. Десь там, у Бедриківцях, залишились на дощовій дорозі дрібненький слід його ніжок, з яких п’є синичка, де він тримається за мамину руку,

належить, і тоді, коли приходить час. І все, що маємо довкола, що здається прекрасним, - то насущний хліб долі. Справа не в підприємствах, не в прибутках, а в турботі про людей, про їх проблеми, добробут. Скільки б ти не заробляв – все це лишається на землі, людям. Кажуть, що коли помер Олександр Македонський, він заповів поховати себе з розкритими долонями, щоб кожен бачив: з чим прийшов у цей світ, з тим і йде. Може, це – велика філософія, а у житті багато клопотів, турбот, проблем, які вимагають великої витримки, недоспаних ночей. Допомога транспортом, гроші на лікування, матеріальна підтримки слабших людей, навіть родин є

НАША ДУХОВНІСТЬ

що пахне молоком. Його згадки відчиняють скрипучі двері маленької хатинки. Їх четверо синів – Ярослав, Іван, Степан, Микола. Жили, як птахи в стрісі. Де що знайшли – клюнули, де притулились – передрімали. А ще там білими гусьми летить короткими ночами його парубоцтво. Ішли роки… Прийшло кохання – дружина Надя, а від любові два прекрасні сини – Назар і Тарас, що увібрали в себе батьківську любов до рідної землі, працьовитість і порядність. Та найбільша радість для дідуся і бабусі – чарівні онуки Назар, Мар’ян і Теодор. Кожен приходить у цей світ, аби залишити після себе якийсь пломінь. Це наша робота, здобутки і вчинки. Але найсвятіший плід нашої любові – діти. Іван Михайлович вкладає власні мрії і нездійснення в їхні серця, помисли, бажання. Він шукає у них своє продовження і розуміє, що діти і внуки несуть в собі те, що сіяли упродовж років прадіди й діди, а, отже, – сімейний засів неодмінно проросте тим, чого він прагнув. Хочеться, щоб вони були щасливі і – обтяжений їхніми проблемами – він несе цей хрест у майбутнє. Іван Михайлович прагне, щоб вони несли святе ім’я людини, щоб уміли розуміти іншого, вислухати кожного. Кажуть лікарю – лікареве, Господу – Господнє. Від віри в Бога - головні ліки і благодать. І кожен дістає їх за потребою, за вірою і волею в серці. Іван Михайлович

щирий меценат і для церкви, і для держави. На горішньому масиві міста красується чудова церква, в яку Навольські вклали свою матеріальну лепту. Це перекриття, прекрасний іконостас. А скільки багаторазових пожертв! Він не просить в Бога, що

Навольські в Київ. Це було на перших порах протистояння народу і влади ЯнуковичаАзарова. Навольському неодноразово натякали, а що буде, коли Майдан розженуть. Весь ваш бізнес вилетить в «трубу». Та, незважаючи на погрози, заліщицькі май-

має зробити для нього. Він просить, щоб Бог прийняв зроблене ним. Мабуть, кожен з нас перебуває у резонансі тривоги сьогодення, яка спричинена як в державному вимірі, так і в духовному. Коли була проголошена незалежна Україна, ми всі були великими мрійниками. Вирвавшись на волю, нас осліпило сонце свободи. Всі були щасливі, бо побачили самостійність і не бачили хмар. За 23 роки незалежності у нас зміцнився дар відповідальності за власну державу. Там, на Майдані, запанувала ідея своєї нації, власної державності. Іван Михайлович каже, що у вирі майданівських подій кінцево сформувався народ, який здатен будувати Українську державу. Він гордий тим, що причетний до тих подій. Три автобуси з людьми відправили брати

данівці з честю захищали ідею, символи і цінності Майдану. Іван Михайлович переконався, що в суспільстві зростає запит на правдивість. Це довів Майдан. Він твердить, що країну можна розбудувати тільки тоді, коли наміри – справжні, а шляхи втілення – чесні. Майдан переміг, але не все стало таким, як хотілось. Та він вважає, що кожна людина повинна щось пережити, у кожного свій шлях. Іван Михайлович прагне не марнувати часу, він завжди хоче бути в його плині, якнайбільше зробити. Чим більше праці – думає він – ти зробив, чим більше пізнав і відкрив, тим довше життя. Тому день нинішній цінує більше, ніж завтрашній. І так щодня. Бо все те твоє, що дістав нині, в цю хвилину. Час зараз складний. Іде агресія сусідньої держави. Іван Михайлович каже, що

мета в Росії – забрати всю Україну. Імперія не може існувати – буквально фізично, якщо поряд з нею є вільні народи. Тим більше, що Росія ніколи не зробила й кроку до демократії. Важко воювати з такою державою, тим більше ми не маємо техніки, а на самому героїзмі, як відомо, далеко не заїдеш. Іван Михайлович допомагає бійцям АТО як може. Зараз у зоні військових дій воює понад десяток наших земляків. Це справжні герої. Повною мірою це і дух підносить, що є такі люди, є такі українці, які задля України готові віддати життя. Матеріальна і моральна підтримка – це один із прикладів Івана Михайловича. В 25 бронежилетах воюють наші земляки, в тому числі і його брат Степан Навольський. «Мене дуже здивував «парад» українських полонених у Донецьку, каже Іван Михайлович, - їх без зброї вели під дулами автоматів. То було щось жахливе і нице з погляду моралі». Можна ще багато говорити про Івана Михайловича Навольського. Та хіба все розкажеш про людину, яка постійно в русі, в пошуках, у вирі життя. Описане - то лише краплина його участі в

боротьбі за утвердження добра, миру і нашої держави. Навольський вірить тим Шевченковим словам: …Борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая! Що Богом призначене – те й несемо. ...Надворі осінь, уже облітає жовте листя. Іван Михайлович спостерігає, як летить по небу журавлиний ключ, залишаючи теплий спомин про прожите і вселяє віру в краще майбутнє. Василь СОПІВНИК, член НСЖУ Світлини Віталія ПАВЛИШИНА. На фото у центрі: Іван Михайлович у виробничому цеху.

Скільки б духовних храмів не було збудовано, а кожен приваблює і кличе до себе вірних на Божествену літургію, на молитву. Дерев’янна церква «Трьох святих» на Сонячному масиві в Заліщиках захоплює своєю красою, мистецьким умінням. Це яскравий витвір людської душі та вмілих рук, найрідніша святиня, перший і останній приют людини, захисток у небезпеках, відвага у тривогах. Щоразу цей храм збагачується цікавими іконами, різнобарвними вишивками, необхідними церковними атрибутами. А нещодавно завдяки пожертвам усієї громади сюди доставили два дзвони вагою 100 і 70 кг, які вили-

вали у Польщі. Вдаривши вперше в цьому благодатному куточку, хор величально разом із священиком Ярославом Шмигликом, а також гостями о.Василем Черничуком і о.Тарасом Шмигликом, котрі освятили дзвони, відспівали в храмі недільну літургію. Урочо лунало «Многая літа» всій громаді, яка так активно, по-родинному опікується своєю церковцею. Віднині дзвони української грекокатолицької церкви кликатимуть всіх своїх віруючих на дійства, події, які відбуватимуться тут і віддзеркалюватимуть вікові традиції наших предків. Згадка про цей важливий день в житті церкви нехай запам’ята-

ється назавжди всім, хто став свідком цієї урочистої події. Ірина БУТКОВСЬКА, учасник церковного хору

№ 77-78 (8294) u

МИ - УКРАЇНЦІ

ФОТОАНОНС

12 вересня у селі Литячі відбулося відкриття меморіальної дошки на приміщенні місцевої школі на честь педагога Євстахія Богача, який понад сто років тому працював у цьому селі. Докладніше читайте про подію у наступному номері “Колоса”. Світлини Ігоря ІВАНСЬКОГО.

Світлина Ігоря ІВАНСЬКОГО.

Знову, як і минулого року, гімназисти вийшли на старт велосипедного заїзду. Перша субота вересня стала днем здоров’я, фізкультури і спорту. Торік гімназисти, осідлавши велосипеди, провели подібну акцію в підтримку кандидатури Сергія Бубки на пост Президента Міжнародного Олімпійського Комітету. Тоді велозаїзд проходив під гаслом «Спорт єднає всіх!» З того часу в країні відбулися зміни. Український народ здолав президентаузурпатора. Не просто далася ця перемога. Імена Героїв Небесної Сотні назавжди закарбовані в новітній історії України. Вони віддали свої життя за Україну, її волю, за честь і славу. Майдан став неабияким випробуванням для українців, виміром людяності та гідності. Саме він пробудив у людях почуття національної єдності. І власне тоді, коли уся країна мала б починати жити за гуманними законами, кремлівські агенти розв’язали криваві протистояння на Сході. Незважаючи на чергове перемир’я, здебільшого одностороннє, ми знаємо: іде війна. Неоголошена війна путінської імперії проти всіх нас, нашої мови, добробуту, проти всього українського. Та це не проти-

стояння Заходу й Сходу, не протистояння України й Росії – це протистояння між тими, хто має гідність, і тими, хто не тільки не має її, а й не розуміє, що це означає. Тільки той, хто має гідність, може знайти в собі сили впевнено стояти на захисті Вітчизни.У цій несправедливій війні ми втрачаємо кращих синів України. Війна забрала у нас земляка, майданівця

Олега Гулька. Поклав своє життя за Україну випускник гімназії Орест Квач. Минулої суботи минало 40 днів з часу трагічної загибелі Ореста. «Герої не вмирають!» - саме таким був девіз акції вшанування пам’яті героїв-патріотів, борців за волю України. Колона із сорока велосипедистів вирушила за спланованим заздалегідь

маршрутом з подвір’я рідної гімназії. Першою зупинкою було міське кладовище. До могил Ореста Квача та Олега Гулька лягли живі квіти, замерехтіли вогниками запалені свічки як символ незгасимої пам’яті та щирої вдячності за геройський подвиг наших земляків. У спільній молитві схилили голови всі учасники велозаїзду і просили миру

для України. Після тривалого переїзду дорогою на Дзвиняч-Бедриківці-Добровляни колона повернулася до міста і вшанувала пам’ять героїв Майдану біля стели Небесної Сотні. Квіти, свічки, молитва… І усвідомлення надто дорогої ціни за майбутнє. Дорогою гімназистам стрі-

лися батьки Ореста Квача, його рідні, друзі, однокласники, побратими з «Айдару». Усі разом вшанували добре ім’я героя хвилиною мовчання. Завершилася акція ритуалом біля меморіалу «Борцям за волю України». Діти роз’їхалися по домівках трохи втомленими, але бадьорими і задоволеними. Усі прекрасно розуміли, що, вшановуючи пам’ять героївпатріотів, самі долучилися до когорти вірних синів і дочок України. Той патріотизм, що прокинувся сьогодні у їхніх душах, з новою силою разом зі спортом допоможе стати їм сильними і хоробрими. Адміністрація, педагогічний та учнівський колективи гімназії висловлюють щиру вдячність бригадам автоінспекції, екстреної медичної допомоги та керівникам цих підрозділів Сергію Семенкову і Василю Оскоріпу за підтримку та активну організацію допомоги у проведенні цієї акції. Також приємно відзначити, що цьогоріч у велозаїзді взяли участь батьки наших гімназистів. Дякуємо Олександрові Цимбалюку, Андрієві Рудому, Світлані Стасюк, а ще лікарю Іванові Хомишину, вчителям Борисові Безушку і Сергієві Брусяку, і, звичайно, головному натхненнику та ініціатору – директору гімназії Олександрі Войчишин. Ярослав РИБАК, заступник директора Заліщицької держгімназії з виховної роботи

НА ПІДТРИМКУ УКРАЇНСЬКІЙ АРМІЇ Напередодні свого професійного свята Заліщицькі рятувальники Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області долучились до акції з добровільної здачі крові, яка так необхідна для поранених в зоні проведення антитерористичної операції. Дев’ять осіб здали по 450 грамів крові, що є свідченням почесної і благородної справи, адже люди, котрі віддають часточку себе на благо іншим, а інколи й порятунку життя та здоров’я є справжніми громадянами своєї країни. Рятувальники фізично підготовлені, повністю пройшли медичний огляд, у них немає жодних проблем із здоров’ям. Тому віриться, що взята в таких донорів кров, сприятиме одужанню наших бійців. Захід проведено за ініціативи особового складу, який розділяє горе і біль своїх співвітчизників, котрі опинились на лінії вогню. Світлини Ігоря ІВАНСЬКОГО.

Щедрий вересень зігріває останнім літнім теплом, проводжає лелек і журавлів, які з тужливим клекотом відлітають у вирій. Так само відлітають у вирій і роки людського життя. Цими днями своїх 80 літ відсвяткувала добра і чуйна людина, Учитель з великої букви - Дарія Іванівна Сеньків. Сумом і тривогою сповнюється серце, коли згадується її життя: сирітство, голодне повоєнне дитинство і жага знань. Власне, це останнє привело молоду дівчину у стіни Чернівецького державного університету, де вона здобула фах учителя німецької мови. Перші роки професійної діяльності в зубожілій Бесарабії теж не були легкими. Але то була молодість і сподівання на краще майбутнє. Далі її учительський шлях пройшов уже на рідній Тернопільщині, а саме, робота в с.Торське і роки плідної праці в смт.Товсте. Власне, у Товстенській школі мужніла душа, гартувався характер, і згодом у горнилі вчительських буднів зросла постать справжнього вчителя і людини

невтомної праці. Дарія Іванівна є зразком того, що справжній учитель вчиться усе своє життя. Підтвердженням є те, що багато років поспіль вона була методистом з іноземної мови при районному відділі освіти. Її чисельні дописи і статті з методики викладання завжди спиралися на власний досвід, яким вона щедро ділилася із колегами. Дарія Іванівна була незмінним керівником кращого в районі клубу інтернаціональної дружби, листувалася і продовжує підтримувати зв’язки із багатьма друзями з Німеччини, ще й дотепер поглиблює свої знання мови. А чого варті були її слова, коли після відвіданого уроку (вдалого чи не дуже) вона обов’язково намагалася подати в аналізі методики щось позитивне, по-людськи тепле і зичливе «…щоб не спіткнулася нога учителя об камінь, щоб не покинула його наснага». Дорога Даріє Іванівно! В цю чудову вересневу пору звертаємось до Вас із словами пошани та подяки за Ваш нелегкий педагогічний труд. З повагою, колеги-освітяни

Трудовий колектив Садківської ЗОШ І-ІІІ ступенів щиро здоровить директора школи Івана Васильовича МАКАРУ із 65-літнім ювілеєм. Так, сьогодні у Вас ювілей Подарунки приймайте й квіти, Від колег, від родини й людей Побажання найкращі у світі. Хай рясніють літа, наче буйні жита, Хай невдачі минають непрошені, Хай трояндою Ваша душа розквіта, Не біда, що скроні припорошені. Хай збуваються мрії, що ще не збулись, Хай життя буде сонячним цвітом, Хай знаходяться друзі, що не знайшлись, А Господь хай пошле многа літа.

6 u

№ 77-78 (8294)

ЛІТЕРАТУРНА СВІТЛИЦЯ

часу виходу дебютної збірки поезій Христини Буринюк «Відлуння моєї душі» минуло понад п’ять років, і ось виходить друком нова книжка «У квітнику долі». Здавалося б, надто великий розрив у часі, адже дехто з молодих поетів намагається нагадувати про себе ледь не кожного року. Але маємо пам’ятати: доброї поезії багато не буває, і той, хто робить головний акцент на кількості, а не якості, завжди програє.

Для Христини найважливіше виповісти у слові душу, знайти такі слова, виражальні засоби і образи, які до неї ще не використовував ніхто. Цими пошуками вона й перейнята. А це означає, що невтомно перемиває «тисячі тонн словесної руди», щоб з’явилося справжнє поетичне диво. Ну ось-антракт. Минув цей дикий поспіх. Притих той дощ, який вмивав сади. Заснуло сонце, і не знаєш зовсім ні що робити, ні іти куди... У серці тиша... Глухота безмежна. лиш так незвично серце стукотить. Душа вже ні від кого не залежна, а розум в тишині цій ніжно спить. Не пише ручка, і вона втомилась, від слів пригнічених, важких зізнань. А в небі тільки доля засвітилась, і знов почув хтось голос

клекотань... Поезію Христини Буринюк найменше хочеться аналізувати, вишукуючи примітні метафори та епітети, щасливо віднайдені порівняння і гіперболи, її просто хочеться цитувати. Маю стале переконання, що ці вірші прихильники її творчості не просто будуть читати і тулити до серця, а

бачиш. Вірші – це доля, яку пишеш ти. Вірші – це сльози, бо ти ними плачеш. Вірші – це ніч на крилах самоти. Поезія Христини Буринюк винятково жіноча, тобто вщерть виповнена ніжністю, любов’ю, теплотою серця і красою душі. А ще підкре-

са її творчої манери. Сповідається Христина не лише перед Богом (хоча залишається людиною глибоко релігійною, високодуховною), а й перед деревами, травами, хмарами і квітами.

б не писала вона, все намагається онімбити і опоетизувати, що свідчить про багатство душі і непроминальну любов до світу і людей, а отже до Бога-Творця. Ця збірка винятково колористична, не випадково авторка назвала її «У квітнику долі». Але ось що вражає і подивовує: поетеса не просто захоплено

вивчатимуть напам’ять, щоб декламувати перед друзями і знайомими, а то й на самоті, як молитву, самотнім зорям заглядаючи в очі. Принаймні так трапилося зі мною. Спершу я прочитала цю збірку, потім неодноразово поверталася до неї знову і знову, а відтак спіймала себе на думці, що вже той чи інший вірш можу повторювати з пам’яті, як мантру. Це тому, що написані вони неймовірно просто, щиро, ясно і, сказати б, прозоро, і при тому в них завжди закладено не тільки якесь цікаве життєве спостереження, певне узагальнення, а й глибоку філософську екзистенційну думку. А своє творче кредо і розуміння поезії як долі юна авторка висловлює ось у таких зворушливо-проникливих рядках: Вірші – це квіти, це моє життя. Вірші – це діти, це моє кохання. Вірші – це сни, ціна мого буття. Вірші – це думи, і гіркі ридання. Вірші – це зорі, які знову

слено реалістична. Сьогодні, на жаль, це вже рідкість. Засилля постмодерної лексики майже повністю розмило в літературі і красу слова, і логічність висловлювань, і глибину думки. Але той, хто чує в серці голос Бога, ніколи не схибить у слові і не підмінить сповідь душі карколомним штукарством. Про що пише поетеса? Які теми домінують у цій збірці? На перший погляд, вони традиційні: інтимна і громадянська лірика, вірші-присвяти друзям, рідним і колегам-медикам, намагання збагнути вищу сутність життя і призначення людини. Але справа не тільки в тематиці, не в тому, про що пише поетеса, а як. Слово Христини наділене особливою енергетикою, ніжністю і теплотою. Про що

описує ту чи іншу квітку, не просто милується нею, а ніби торкається пелюсток своїми губами і коли ти вчитуєшся в ці вірші знову і знову, то здається, що вона

з почуттям виняткової побожності цілує також десницю Господа, який створив ці квіти. Ось у такі миттєвості й народжується те диво, яке ми називаємо поезією. А ще вірші Христини винятково музикальні, милозвучні, алітеративні, вони так і просяться, щоб їх поклали на ноти. І хочеться вірити, що згодом так і буде: стануть чудовими піснями такі інтимні, релігійні й пейзажні вірші як «В унісон із серцем плачу я», «І тільки він все здатний зрозуміти», «Сховаю свою душу під замок», «Мені так важко на душі чомусь», «Зоряним небом розвіює думка туман» та багато інших. Все у збірці «У квітнику долі» доцільне і строго вивірене, гармонійне і зрівноважене, а отже – виболене. І ще: її стиль такий же ясний і світлий, як її душа. Будь-які ускладнення, аберації, надмірна туманність і алегоричність чужі їй. Вона пише, як дихає. Сповідальність – визначальна ри-

МИ УКРАЇНЦІ

Так складаються зараз обставини, що наші діти дорослішають швидше. Боротьба українського народу за свою державу спонукає до того, що юні хочуть теж бути причетними до цієї святої справи. Як педагогові, класному керівникові, мені надзвичайно приємно, що мої вихованці проявляють високу громадянську свідомість. Так, напередодні Дня незалежності, моя учениця, дев’ятикласниця Мар’яна Ягнич виступила з ініціативою взяти участь у Всеукраїнському волонтерському русі «Вберемо рідне село в національні кольори». Дівчина організувала своїх ровесників та друзів і вони, зібравши кошти на фарбу, малювали стовпи в селі у кольори національного прапора. Цією справою займалися й молодша сестра Мар’яни, семикласниця Оксана, дев’ятикласниці Наталя Михайлюк та Іванна Павлюк, одинадцятиклас-

СПОРТ

В матчі 12 туру, який проходив минулої неділі, ФК «Дністер» грав у Тернополі з місцевою командою ДЮСШ. Матч вийшов бойовим і багатим на цікаві моменти: реальні шанси для взяття воріт мали обидві команди. В першому таймі «Дністер» був близьким до успіху, але м’яч вперто не йшов у ворота, молода команда господарів вміло оборонялась і гостро контратакувала. Так перша половина гри закінчилась з рахунком 0:0, було ясно, що в перерві тренерам треба вносити корективи, змінювати тактику гри, тобто націлити команду на перемогу. Початок другого тайму розпочався із навального

ниця Олена Павлюк. Підтримала у цьому благородному вчинку сестричок Ягнич і їхня мама, сільський медик Параскева Ярославівна Ягнич. Вона за власні кошти придбала синю і жовту тканину, пошила прапорці, які вивісили по селу. І розцвіли Садки синьожовтими кольорами. Милують очі рідні кольори і викликають у серці гордість, що є у нас патріоти, є ті, хто пам’ятає, яких батьків і чиї ми діти. Спасибі вам, юні українці! Спасибі, що бережете в душі своє, рідне, що горнетесь до прекрасного і пам’ятаєте, що ви - діти великої ненькиУкраїни, прекрасної, гордої, нескореної, вічної, як саме життя. Вірю, що житиме моя земля до тих пір, поки в наших душах житиме пам’ять та слава поколінь. Ганна РИБЦУНИК, класний керівник 9 класу школи с.Садки

Для багатьох із нас використання автотранспорту є чимось природним і не викликає жодних протиріч. Зрідка повз нас проходять думки про те, а що було б, якби автомобіль не був винайдений. Хтось відкидає це, хтось починає мріяти, згадуючи про те, що це вже колись було. Правда, не в нашому житті. Ідея мінімізації використання автотранспорту, працюючого на двигуні внутрішнього згоряння, вважається найбільшою у світовій паливно-енергетичній галузі. Вона оголила безліч проблем, пов’язаних з використанням чорного золота. Прогрес не стоїть на місці і розуміння нашої залежності від нафти плюс наростаюча екологічна напруженість призвели до того, що з 1994го року в світовому співтоваристві стали звучати все більш відверті заклики скороченого використання автотранспорту. Так виник

символічний «День без автомобілів», який став періодично проводитися в країнах Європи 22-го вересня, а потім і по всьому світу. Мета акції - переконати водіїв скористатися в цей день громадським транспортом, адже значна кількість його — проблема не лише великих міст, вона вже давно є глобальною. У розвинених країнах ведуться дослідження, спрямовані на створення екологічно чистих видів палива. Організатори акції «День без автомобіля» вважають, що кожен водій повинен зробити свій внесок у загальну справу. Наприклад, елементарне регулювання двигуна машини може скоротити шкідливі викиди на 10 відсотків. Водіям також рекомендується: вимикати двигун при зупинках; продумати, як можна уникнути тривалих прогрівів його в холодну пору року; поважати права

штурму воріт господарів, гол, як кажуть, назрівав і на 75 хвилині Михайло Чмола нарешті забиває його. Після пропущеного м’яча господарі поля явно «розклеїлися», в них нічого не виходило в контратаках і в захисті, але на 82 хвилині Роман Семенюк та 84 хвилині – Павло Довганюк таки забивають голи-красені. Зазначу, що джокером нашої команди в цьому матчі, як і в попередньому з ФК «Бережани», став її ветеран, граючий тренер Ярослав Олексів, який на 60 хвилині вийшов на заміну. Власне після вихо-

ду на поле цього гравця, команда «Дністер» заграла значно сильніше, якісніше, що і привело до трьох забитих м’ячів в кінці матчу. Додам такий приємний штрих: правий захисник команди Роман Семенюк, який в силу різних обставин проводив в цьому сезоні тільки 4-й матч в її складі забив у ворота 3 м’ячі. В той же час в команді є гравці, чиє амплуа грати на вістрі атаки: за 13 проведених матчів забили по 1 м’ячу (прізвище з етичних міркувань не називаю). Очевидним є те, що команді потрібно покращити реалізацію

гольових моментів, більше забивати, якщо вона хоче досягти бажаного в цьому чемпіонаті. А шанси в команди гідно виступити є, потрібно лише максимально грати на виграш решту матчів і успіх прийде. Інші матчі закінчилися з такими рахунками: ФК «Бережани» - ФК «Борщів» – 1:0, ФК «Поділля-Агрон» - «Колос» Бучач – 1:3, ФК «Козова» - ФК «Нива» Теребовля – (-:+), ФСК «Чортків» цей тур пропускав. Трійка лідерів не змінилася: на першому місці ФК «Нива» Теребовля із 25 заліковими балами, друге-

пішоходів, гальмувати перед "зеброю" і знаками пішохідного переходу, не ігнорувати і не притискувати до бордюру велосипедистів; влаштовувати "розвантажувальні дні" без автомобіля, заздалегідь спланувавши, як добиратися до роботи іншим способом. За приблизними оцінками, в акції «День - без автомобіля» щороку беруть участь понад 100 мільйонів осіб з 1,5 тисячі міст світу. Але за браком інформації далеко не всі готові поступитися власним комфортом заради покращення ситуації на планеті. Наростаюча популярність Всесвітнього Дня без автомобілів цілком зрозуміла. Крім того, багато хто з нас вже зараз усвідомлюють, що двигуну внутрішнього згоряння, котрий працює на перероблених нафтопродуктах, є безліч альтернатив. Це не тільки нові технології, які приходять на

третє місце - за «Дністром» і ФК «Бережани» – в них по 23 бали. В наступному турі, який відбудеться 21 вересня, ФК «Дністер» на своєму полі прийматиме команду ФСК «Чортків». Початок матчу о 15 годині. * * * Цього ж дня на міському стадіону «Дністер» проходив матч чвертьфіналу першості району між ФК «Устечко» і ФК «Касперівці», правильніше буде сказати перегравався, оскільки перша гра, яка проводилась в Устечку, не принесла результату, бо матч не був дограний, про що йшлося в минулому номері «Колоса».

Прекрасні квіти опускають пелюстки, В вечірнім небі зорі догоряють. Напевне, що не зможу я прийти, Й вони, нещасні, все це знають. Це поезія наскрізь лірична, щемлива і, як я уже відзначала, виражено жіноча, але без надмірної екзальтації і сентиментальності. Вона не тільки освічується в любові навколишньому світові, а й виповідає власні болі і тривоги, переживання і сумніви. Коли тривожить душу біль й неспокій, У небо загляни хоча б на мить – Тоді побачиш промінь одинокий, Який твою тривогу звеселить. У кожної людини свій час і нагода. Мені здається, що вихід у світ цієї збірки є свідченням того, що Христина Буринюк свій час і нагоду не прогавила. Мені залишається тільки сказати, що збірка майстерно проілюстрована мистецькими фотосвітлинами Є.Крижевського, О.Караїм, А.Лістовської і Ю.Гука, які допомагають краще зрозуміти зміст поетичних текстів і глибше проникнути у їхню внутрішню латентну сутність.

Руслана ГАЛИЦЬКА, кандидат філологічних наук зміну бензиновим і дизельним двигунам, але і добре забуті старі - велосипеди, електромобілі, громадський транспорт і піші прогулянки. Спробуймо провести тільки один день без використання особистого автотранспорту. Цим ми неодмінно зробимо істотний внесок не тільки для власного здоров’я, наших дітей і близьких, але й нашої рідної планети, позитивно впливаючи на оточуючу нас екологію! Адміністрація національного природного парку «Дністровський каньйон» закликає всіх автомобілістів та небайдужих громадян області відмовитись 22 вересня від використання автомобіля, долучитись таким чином до акції. Сподіваємося, що саме для того, щоб звернути увагу на проблему і не дати здійснитися песимістичним прогнозам вчених, в ім’я турботи про навколишнє середовище і здоров’я, багато людей пересядуть на громадський транспорт, велосипеди, стануть пішоходами. Хоч би раз на рік. Михайло ШКІЛЬНЮК, директор Національного природного парку «Дністровський каньйон»

Цього разу суддівська бригада в складі головного судді Івана Добровольського та помічників Любомира Коцюбійчука і Василя Білоуса на відмінно справилася з своїми обов’язками. Команди зіграли внічию 1:1 і за результатами двох чвертьфінальних матчів команда ФК «Касперівці» вийшла в півфінал, так як перший матч на своєму полі вони виграли із рахунком 4:2. Нагадаю, що в цьому матчі вони будуть приймати на своєму полі команду із Добрівлян. Перші півфінали відбудуться 21 вересня, матчі-відповіді – 28 вересня.

Петро РАЦИН

№ 77-78 (8294) u

ВАРТО ЗНАТИ

Районна державна адміністрація інформує про те, що з метою сприяння розвитку потенціалу талановитих та ініціативних молодих спеціалістів корпорація “Сварог Вест Груп” оголошує конкурс на кращий інноваційний проект в агропромисловій сфері. До участі у конкурсі запрошуються як індивідуальні учасники (студенти та фа-

хівці з професійно-технічною або вищою освітою віком від 18 до 35 років), так і команди з 2-5 чоловік. Претенденти повинні надіслати заявку за встановленим зразком на електронну адресу організатора конкурсу: konkurs@svarog-agro.com до 10 жовтня 2014 року. З детальною інформацією щодо даного конкурсу можна ознайомитися на офіційному

районним центрам, селищам міського типу: з 7 год.50 хв. до 8.год.50 хв. з 11 год.50 хв. до 14 год.10 хв. з 17 год.50 хв. до 19 год.10 хв. з 19 год.50 хв. до 21 год.10 хв. У сільській місцевості: з 9 год.50 хв. до 12 год.10 хв. По всіх адміністративних

СЛУЖБА ГАЗУ ІНФОРМУЄ

Лептоспіроз для людей і тварин небезпечне інфекційне захворювання, яке спричиняється особливими мікроорганізмами – лептоспірами. Джерелом інфекції є велика рогата худоба, свині, кози, вівці, коні, собаки, сірі пацюки, полівки, водяні щурі, а також хутрові звірі. Виділеннями перелічених тварин засмічуються плеса дрібних річок, осушувальні канали, волог і луки. У зовнішньому середовищі лептоспіри виживають досить довго, але дуже чутливі до прямих сонячних променів, високої температури, кислот, лугів, дезінфікуючих засобів. Людина може захворіти на лептоспіроз, купаючись у забруднених водоймах, вживаючи сиру воду з них або заражені харчові продукти, під час догляду за хворими тваринами чи розбиранні їх

ПРОДАЄМО В КРЕДИТ Найкраще співвідношення ціни та якості. Наша адреса: м.Заліщики, вул. С.Бандери, 102, магазин “Торговий центр”, тел.: (03554) 2-13-44, 4-15-62, 2-25-52.

туш, через недотримання правил особистої гігієни. В організм людини лептоспіри проникають через пошкоджену шкіру, слизові оболонки носа, рота, очей. Інкубаційний період триває від 2 до 20 діб. Температура тіла підвищується до 39-49С, людину морозить, з’являється загальна слабкість. Тому, при перших ознаках захворювання потрібно негайно звернутися до лікаря. В районі майже щорічно реєструється дане захворювання. В цьому році зареєстровано 3 випадки захворювання лептоспірозом (с.Кулаківці, с.Касперівці, с.Голігради), що свідчить про можливість природного вогнища на березі річки Серет. Важливе значення в профілактиці лептоспірозу має захист водойм від можливих забруднень продуктами життєдіяльності сільсь-

«К О Л О С» koloszal@inbox.ru

Матеріали з позначкою (Р) чи (*) оплачені згідно з чинним законодавством України.

10 зни % жка !

Заліщицький РЕМ

когосподарських тварин і гризунів. Перебуваючи в заболочених місцевостях, на риболовлі чи полюванні, доглядаючи за хворою худобою, слід особливо ретельно виконувати правила особистої гігієни, взувати гумові чоботи, надягати рукавиці. Харчові про- дукти слід зберігати в недоступних для мишевидних гризунів місцях. Харчові відходи слід збирати в закриті ємкості. Керівникам підприємств,установ, організацій, всіх форм власності необхідно в обов’язковому порядку заключити договори з Те р н о п і л ь с ь к и м обласним комунальним підприємством «Профілактична дезинфекція в Заліщицькому ра-

- Заліщицька районна газета. Видається українською мовою щоп’ятниці

НАДІЙНІСТЬ. ДОСТУПНІСТЬ. ЗРУЧНІСТЬ. ШВИДКЕ ОФОРМЛЕННЯ КРЕДИТIВ З А Л У Ч Е Н Н Я Д Е П О З И Т IВ Н А В И ГIД Н И Х У М О В А Х Наша адреса: м.Заліщики, вул.В.Стефаника,4 тел.(03554) 2-16-82; тел./ факс 2-22-06. Ліцензія серії: АЕ №287554 від 14.01.2014р.

ВИГОТОВЛЯЄ МЕТАЛОПЛАСТИКОВІ (А ТАКОЖ АЛЮМІНІЄВІ) ВІКНА ТА ДВЕРІ З ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТОГО НІМЕЦЬКОГО ПРОФІЛЮ КОМПАНІЇ “ W I N T E C H ”.

районах: з 13 год.50 хв. до 16 год.10 хв. з 18 год.50 хв. до 20 год.10 хв. Сільгоспспоживачам рекомендовано завершити доїння корів ранкове до 7 год.50 хв., обіднє до 14 год., вечірнє до 18 год.50 хв.

ми на кінцях; - заборонено залишати газові прилади без нагляду під час їхньої роботи; - після користування приладами необхідно перекрити газовий кран на опуску або вентель балона та закрити крани на газових приладах. Основні фізико-хімічні властивості газу: природний газ: метан, без кольору, без запаху, легкозаймистий, удвічі легший за повітря. При наявності від 4 до 15 відсотків у приміщенні утворюється вибухонебезпечна суміш. При витоку з пальників, газопроводів підіймається догори, легко приникас через нещільності дверей в інші приміщення, міжповерхове перекриття. При незначній концентрації його у приміщенні людина може задихнутися. Скраплений газ: він штучний, основні складники: пропан, бутан, без кольору, без запаху, легкозаймистий, при транспортуванні та у балонах знаходиться в рідкому стані, а у верхній частині балона перетворюється в газ. У два рази важчий за повітря, тож при витоку осідає на підлогу, а також у різні заглиблення. При його концентрації в приміщенні від 1,9 до 10 відсотків утворюється вибухонебезпечна суміш, що може призвести до смерті: людина задихається. Для надання запаху як природний, так і скраплений газ одоризують, вводячи в

“САТУРН”

сайті Корпорації у розділі “Відповідальність”, підрозділі “Твій Агро Start-Up” за посиланням: http://svarogagro.com/uk/responsibility/ agro-start-up. За довідковою інформацією можна звертатися до відповідальної особи Світлани Кальчик за телефоном 097 738-77-97 (моб.) або на e-mail: post@svarogagro.com.

них хімічну речовину з неприємним запахом тухлих яєць або кислої капусти. Тож, почувши цей запах, негайно перевірте, чи закриті крани на газових спусках, а також крани на самих приладах. При виявленні витоку газу заборонено: - вмикати та вимикати освітлення, електроприлади. Негайно вживайте заходи до вентиляції приміщення, відкривши для цього вікна, двері назовні, також бажано утворити протяг для зменшення концентрації газу. Після вказаних дій телефонуйте у газове господарство по тел. 104. або 2-18-38, повідомивши при цьому вашу точну адресу, прізвище, а також місце можливого витоку газу; - категорично заборонено самовільний монтаж, зміни у місце розташуванні газових приладів, газопроводів, внесення змін у їхні конструкції, їх ремонт, від'єднання, приєднання газових балонів. Всі вище вказані роботи повинні виконуватись працівниками газових господарств. Тож при виникненні вказаних проблем звертайтесь у газове господарство по тел.104.: - не допускайте до користування газовими приладами малолітніх дітей та недієздатних осіб. Тільки чітке виконання вищевказаних вимог подарує вам задоволення і тепло, збереже здоров'я ваше і ваших близьких. Заліщицька дільниця Борщівського УЕГГ ПАТ «Тернопільгаз»

В області і в нашому районі зокрема з 15 вересня по 15 жовтня ц.р. оголошено «Місячник з пропаганди безпечного та ощадливого використання газу в побуті». Поруч із зручностями, які приносить голубе паливо у наш дім, існує ряд небезпек, що можуть виникнути при невиконанні вимог експлуатації газових приладів у побуті. Тож перед користуванням газом необхідно: - провітрити приміщення, в якому знаходиться прилад, відкривши для цього кватирку фрамугу. Під час роботи приладів кватирка (фрамуга) повинна бути відкрита. - при користуванні котлами, колонками та опалювальними печами необхідно перевірити і тягу. Для цього, запаливши сірника, підносимо його до оглядових отворів у котлі, автоматиці печі або колонки. Полум'я сірника, при цьому повинно відхилятися в сторону приладу. Користуватися приладами при відсутності тяги категорично заборонено. Запаливши газ, перевірте його горіння. - забороняється користуватися приладом при самовільному загасанні, проскоку полум'я, відриву його від пальника, коли при горінні виділяється кіптява, сажа; - при нормальному горінні полум'я голубе, з незначними жовтуватими язичка-

КРЕДИТНА СПІЛКА

БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ

У зв’язку з напруженою ситуацією щодо постачання палива на електростанції, недопущення загрози порушення балансу між виробництвом і споживанням електроенергії в державі, перевищеним рівнем споживання електроенергії в області запроваджено наступні обмеження у постачанні електроенергії:

КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ НА РІЗНІ ПОТРЕБИ Адреса: м.Заліщики, смт.Товсте, вул.С.Бандери, вул.Українська, буд.38, оф.15, буд.68, тел.:(03554) 2-32-08 тел.:(03554) 3-52-43

Ліцензія серії: АВ №581578 від 21.12.2011р., Ліцензія серії: АВ №534857 від 21.12.2011р. Потрібні на роботу працівники для виконання робіт по догляду за рослинами та збору врожаю огірків в теплиці с.Синьків. Вимоги: жінки вік 18-45 років. Можливо без досвіду роботи. Доставка організовується. Деталі за тел. 096 505 61 12 з 9 до 18 год.

Втрачене посвідчення дитини з багатодітної сім’ї серії ВО 010913 на прізвище ЛАНДЯК Микола Васильович, вважати недійсним. Втрачений атестат серії АN-29-34-20 на прізвище ПОПІЛЬ Іван Антонович, виданий Базарською середньою школою 15.06.1990р., вважати недійсним. Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ТР №014589, виданий на прізвище ЛИСАК Магда Андріївна, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №440966 на прізвище ГОЛОВАЦЬКА Ганна Іванівна, вважати недійсним. Втрачене посвідчення потерпілого від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії Д №336898 на прізвище СКАЛЬЧУК Олександр Любомирович, вважати недійсним.

дво - і трикімнатні квартири в новозбудованих житлових будинках по вулиці 40 р. Перемоги та по вул. Шухевича. За довідковою інформацією звертатись: м. Заліщики, вул. С.Бандери, 102, тел.: (035-54) 2- 13- 44; 4-15-62 тел.моб.: 097 935 14 70. йоні» на знищення мишовидних гризунів. Такі договори можуть заключати і приватні особи, власники житлових будинків.

Володимир ЧОВГАН, начальник відділу епіднагляду Борщівського м/р управління ГУ ДСЕСУ у Тернопільській області

Наш р/рахунок 26004198767

ВІДДІЛИ РЕДАКЦІЇ:

у РАЙФФАЙЗЕН БАНК “АВАЛЬ” (м.Київ),

Ольга МЕЛЬНИК, заступник редактора відповідальний секретар ......................2-18-69 Олег ВІСТОВСЬКИЙ, заввідділом суспільно-політичного життя................2-11-42 Ірина ІВАНСЬКА, кореспондент...........2-12-43 Ігор ІВАНСЬКИЙ, фотокореспондент 2-12-43 Бухгалтерія..................................................2-18-69

МФО 380805, КОД 02475256. Адреса: Редакція газети “Колос”, вул. І.Франка, 6, м.Заліщики, 48600 Реєстраційне свідоцтво ТР №313, 16.10.2001р. Наклад 9520 прим. Передплатні індекси: 61356, 91090

ЧИСТИМО ЗАМУЛЕНІ КРИНИЦІ за новою технологією, викачуємо мул до твердого дна. Тел.: 0678752077, 0955400967.

*ПРОДАЄТЬСЯ житловий будинок у центрі м.Заліщики. Загальна площа 206 кв.м. Цокольний поверх зроблений з окремим входом і туалетом (можливе використання для магазину або офісу). Є земельна ділянка 0,0663 га. Тел. 067 125 50 50. *В центрі м.Заліщики продається 3кімнатна квартира зі всіма зручностями. Загальна площа 90 кв.м. Є приватизована земельна ділянка, сарай, підвал. Тел. 067 986 20 79. *В селищі Товсте по вул.Українська,58 продається магазин «Україночка». Торгова площа 75 кв.м. Є підвальне приміщення площею 32 кв.м, земельна ділянка 0,33 га. Тел. 098 98 31 324 або 096 61 65 035. *Продається двокімнатна квартира з усіма зручностями в центрі міста Заліщики. Є підвал, сарай, подвір’я. Тел. 066 20 36 994 або 067 715 76 94. *Продається житловий будинок в центрі с.Лисичники (Мацьків Н.П.). Загальна площа земельної ділянки 0,28 га. Є приватизована земельна ділянка, сарай, підвал, гараж. Недалеко біля річки Серет. Ціна договірна Тел. 095 55 30 982 або дом.2-53-91.

СТ “АГРОБУД” ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ РАЙОНУ

ПРОВОДИТЬ: - технічний нагляд за будівництвом;

ПРОДАЄ: - ліс, дошки, бруси; - кільця для криниць та вигребів; - фундаментні блоки; - цемент М-500, білий цемент; - вапно гашене біле оптом та фасоване в мішках.

РОЗПИЛЮЄ: - ліс стрічковою пилорамою.

ВИГОТОВЛЯЄ: - столярні вироби (вікна, двері та інші вироби); - металеві гаражні брами, двері, ковані вироби з металу.

НАДАЄ ПОСЛУГИ: - автокраном, - екскаватором.

ЗВЕРТАТИСЯ: м.Заліщики, вул. 40 років Перемоги, 4, телефони 2-12-54, 2-13-54, 0972838725.

Редактор О.І. ДЯКІВ Висловлювані авторами думки можуть не збігатися з позицією редакції. Згідно Закону “Про пресу в Україні” редакція зберігає за собою право редагувати та скорочувати подані текстові оригінали, які не рецензуються і не повертаються. Листування з читачами - лише на сторінках газети. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Рекламодавці самостійно відповідають за зміст рекламних блоків, за збереження авторських прав та прав третіх осіб.

Газета видрукувана у друкарні ТОВ “Буковинський видавничий дім” (м.Чернівці, вул. Прутська, 29, тел. 54-45-46). Комп’ютерна верстка Євгенія МУРЗА. Комп’ютерний набір Марія РЕХТЕЦЬКА.

елику тривогу у сучасний період розвитку цивілізації викликають проблеми охорони і збереження довкілля. Наш Подільський край – унікальний і постійно був об’єктом різноманітних природничих досліджень, у тому числі ботанічних. 11-12 вересня цього року на базі Заліщицького агроколеджу ім.Є.Храпливого відбулася міжнародна науково-практична конференція: «Наукові засади природоохоронного менеджменту екосистем каньйонового Придністров’я», присвячена сторіччю ботанічних досліджень у регіоні. Організатором виступив Національний природній парк «Дністровський каньйон». Конференція викликала значний інтерес: зі слів Олександра Вікирчака, начальника відділу науки НПП «Дністровський каньйон», учасниками конференції стало близько 100 чоловік із різних куточків України, в тому числі заочно. Це – представники державних органів влади, зокрема з Департаменту природних ресурсів Тернопільськ ої ОДА, державної екологічної академії післядипломної освіти та інші. Свої матеріали на конференцію надали сім вузів України, школи, декілька університетів із Польщі, а т а к о ж представники із Російської академії наук. Серед учасників події були працівники Націонал ь н и х парків, дендропарків, ботанічних с а д і в , краєзнавчих музеїв та громадських екологічних організацій. Першим слово взяв ди-

акцентував увагу на тому, що агроколедж тісно співпрацює з дирекцією та колективом НПП «Дністровський каньйон», та подякував за значну освітньо-виховну роботу. Про територію НПП «Дністровський каньйон», його особливості, рослинний та тваринний світ розповів учасникам конференції Олександр Вікирчак. Олександр Костянтинович повідомив, що 55 видів рослин, які входять до складу флори Парку, занесені до «Червоної книги України». А наш регіон – це благодатне поле для досліджень як науковців, так і мандрівників. Ігор П`ятківський, начальник відділу розвитку екомережі, природозаповідного фонду і зв’язків з громадськістю департаменту екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА, у своєму виступі окреслив історичні передумови створення НПП «Дністровський каньйон». Ігор Омелянович

на площі 56 тис. га природозаповідні об’єкти та розширити два Національні природні парки». Прозвучало запитання до Ігоря Омеляновича: «Яка робота проводиться, щоб припинити руйнівні тенденції на схилах Дністра?» Він відповів: «Ми знаємо про такі проблеми, зокрема і несанкціонований видобуток корисних копалин без будь-яких документів. З цього приводу здійснюється

розповів, що вагомий внесок у створення Парку зробив відомий на Поділлі дослідник, перший старший інспектор з охорони природи, ентузіаст заповідної справи Микола Петрович Чайковський. Він, вивчивши досвід передових країн, першим виношував ідею створення Національного природного парку в межах каньйону Дністра. У 1972 році за ініціативи Миколи Петровича відбулася перша міжобласна нарада з питання створення Дністровського державного парку в межах Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької областей. У лютому 2010 році Президент України підписав Указ «Про створення Національного природного парку «Дністровський каньйон», а в 2012 році було призначено директора Парку М.Ф.Шкільнюка. Якщо колись у області було створено чотири Парки, то зараз для збереження і відтворення природних комплексів і об’єктів, збереження еталонів рослинних угруповань, грунтів та інших об’єктів живої та неживої природи створено і функціонують 602 одиниці, площею 122583,7 га. «У цьому році ми вперше в Україні з суспільно-науковими установами опрацювали перспективи розширення природо-заповідного фонду області, – повідомив доповідач. – Планується створити

контроль. Якщо порушення зафіксовані, визначається сума матеріальних збитків, а матеріали подаються на розгляд у прокуратуру». На конференції була присутня дочка Миколи Чайковського Світлана Сліпченко, яка поділилася з аудиторією цікавими фактами біографії свого батька. Заступник голови громадської ради Департаменту екології і природних ресурсів Тернопільської ОДА Олександр Філь подарував портрет Миколи Чайковського директорові Парку Михайлові Шкільнюку. Олександр Кагало, кандидат біологічних наук, завідувач відділу охорони природних екосистем Інституту екології Карпат НАН України, проаналізував у своїй доповіді значення НПП «Дністровський каньйон» у системі екомережі західних регіонів України. Олександр Олександрович відзначив, що завдяки геоморфологічним і геологічним особливостям регіону тут збереглися унікальні зразки минулих періодів. Разом із тим, від інтенсивного антропогенного впливу рослинний і тваринний світ регіону зазнавав істотних змін, значна кількість видів опинилася під загрозою зменшення або й цілковитого зникнення. Вже є приклади втрати деяких видів у світовому масштабі. «Очевидною є унікальна й ключова роль регіону Середнього Придністров’я, а відтак і НПП «Дністровський каньйон», поряд з іншими об’єктами природно-заповідного фонду регіону, для забезпечення функціональної цілісності ГалицькоСлобожанського національного екокоридору», – додав О.Кагало. Олена Байрак, доктор біологічних наук, завідувач

кафедри заповідної справи, директор Центру заповідної справи Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Мінприроди, почала свій виступ із подяки організаторам конференції, наголосивши, що в Заліщицькому агроколеджі у студентів формується широкий світогляд, завдяки різноманітним насадженням та дендропарку. Олена Миколаївна також присвятила свою доповідь вважливій ролі національних природних парків у структурі національної екомережі України: «На даному етапі в Україні функціонують 47 національних природних парків. У сучасній природно-заповідній мережі

ректор НПП «Дністровський каньйон» Михайло Шкільнюк. Привітавши учасників конференції, Михайло Федорович розповів про роботу Парку за роки його існування. «Нами впорядковано та освячено джерела в складі екологічної стежки «Фарикова криничка», «Казкове», продовжуються роботи по впорядкуванню екологічної стежки «Устечко-ЧервонеПечерки», встановлено 13 інформаційно-охоронних знаків, – розповів М.Шкільнюк. – Рекреаційні зони облаштов у є м о столами та лавами, місцями для розведення багаття, ящиками для сміття та ін.». А наприкінці с в о г о виступу директор поділився наболілими проблемами: «Працівники екологічної освіти НПП «Дністровський

каньйон» неодноразово проводили зустрічі з школярами і молоддю, розповідаючи про правила поведінки на природі. Ми охоплювали навчання дітей, починаючи з дитячих садочків і закінчуючи студентами коледжів та інститутів. На жаль, люди все ж недотримуються цих правил». Підсумовуючи свій виступ, директор НПП «Дністровський каньйон» наголосив, що наше суспільство повинне змінитися у ставленні до природи та берегти її. Далі виступив Михайло Сопилюк, заступник директора агроколеджу, який розповів, що навчальний заклад допомагає формувати у молодих людей ті знання, які необхідні для виховання бережного ставлення до природи: «Починаючи з 2001 року, коледж готує фахівців за спеціальністю «прикладна екологія» (галузь аграрного виробництва). Цей фах освоїли вже понад двісті студентів. Навчальний заклад реалізовує 31 угоду з науково-дослідними, навчальними установами. Саме в агроколеджі студенти отримують перші навички проведення наукових досліджень. Михайло Васильович

СЛОВО ПРО ПЕДАГОГА

Саме так хочеться звернутися до цієї Людини з великої букви, світлої, чистої душі, яка з повною віддачею спрямовувала свій розум, свої знання, свою доброту, щиросердечність і тепло гарячого серця дітям, яких вчила німецької мови і дорослим вчителям, котрі прагнули досягти висот на педагогічній ниві. Щира, відверта, прямолінійна, працелюб, великий патріот України – такою вона прийшла на терени Заліщицького району у 1996 році в Торську середню школу. Пізніше переїхала в смт.Товсте, де довгий час працювала у середній школі. Не просто відвідувала уроки, а вчила

№ 77-78 (8294)

дітей, вчила їх вчитися і давала результат щорічно. Її учні, кращі учні були учасниками олімпіад різного рівня. І не тільки учасниками, а й переможцями. А скільки з них стали послідовниками улюбленого вчителя! Сьогодні вони кандидати, доктори наук, займали і займають високі посади. Інші – просто хороші люди, які живуть і творять на благо держави, бо було у кого вчитися… Вони пам’ятають свою вчительку, люблять її, хоч одні живуть у Києві, інші у Чернівцях, а дехто поряд, в Заліщицькому районі. Будучи вже досвідченою, на пенсії, вчителька працю-

вала з учнями початкових класів с. Головчинці : з року в рік, в любу погоду, долала кілометри з Товстого до Головчинців. А як вона готувалася до уроків ! Кожний урок – це відкриття. Це маса опрацьованої літератури, це заново виготовлений роздатковий матеріал. Скільки часу витрачала вона на підготовку до уроку і, звичайно, переживала, якщо щось не вдавалося. Така вона, моя вчителька,улюблена вчителька, мій порадник і друг. В день ювілею я вітаю Вас, Даріє Іванівно з святом! Щастя ,здоровя, довгих років життя! Ольга ЦАРЬОВА

У нашої шановної і невтомної, мудрої і світлої душею колеги Дарії Іванівни СЕНЬКІВ – поважний ювілей. Її серце завжди було віддане дітям. Тому як би в кожного з нас не зіткалася доля, яким би полотном не стелився шлях, а про цю Людину хочеться завжди згадувати і пам’ятати, адже її праця – це майбутнє людини, це та зоря, до якої тягнутись і тягнутись. Сьогодні, наша шановна ювілярко, сердечні і щирі вітання засилаємо вам, бажаємо світлих ранків, щедрих спогадів. Хай здійсняться всі Ваші бажання, хай сонце Вам світить і сміється веселково, хай життя Вам дарує лиш радість ясну, щоб крізь осінь і зиму – і швидко, і легко, Ви зустріли майбутню щасливу весну» Щиро, з повагою - працівники відділу з питань освіти РДА, профспілковий педагогічний актив району

вони займають майже 30% від загальної площі територій та об’єктів ПЗФ. Найвища концентрація національних природних парків у Карпатському регіоні, де вони охоплюють типові та унікальні лісові природні комплекси трьох гірських екокоридорів». Олена Миколаївна проаналізувала усі національні природні парки та наголосила, що вони є ключовими територіями національної екомережі України. Учасникам конференції Олена Миколаївна представила проект «Заповідні перлини Тернопілля». Пізнавальним був виступ Віталія Коржика, кандидата географічних наук, заступника директора з наукової роботи НПП «Хотинський» про роль адміністративногосподарських кордонів у формуванні і функціонуванні територіальної структури національних природних парків. Опісля Петро Царик, кандидат географічних наук, розповів про свої враження та надбання під час експедиції «Дністер-97», її внесок у дослідження природи Дністерського каньйону. Опісля пленарних доповідей учасники конференції розділилися на секції та продовжили свою роботу. Під час міжнародної науково-практичної конференції прозвучало чимало цікавих думок, які важливі не тільки для природоохоронної діяльності нашого краю, а й української природничої науки в цілому. Ірина ІВАНСЬКА

На світлинах вгорі: директор НПП “Дністовський каньйон” М.Шкільнюк та заступник диретора агроколеджу М.Сопилюк; виступають Світлана Сліпченко та Олена Байрак, внизу: під час доповіді Олександр Кагало та працівники НПП “Дністровський каньйон”.

Щиросердечні вітання з днем народження засилаємо сьогодні заступнику міського голови, члену виконкому Василю Петровичу МАШЕРІ. Бажаємо Вам міцного здоров’я, щастя та благополуччя, успіхів у будь-яких починаннях, щоденних справах. Хай Вас підтримують і надихають рідні люди, розуміють та допомагають колеги, минають негаразди, непорозуміння. Хай доля збагачує Вас життєвою мудрістю, енергією та радістю сьогодення. З повагою – депутати, міськвиконком та працівники міської ради