Газета "Колос", № 53-54 від 3 липня 2015 року

Page 1

kolosgazeta2015@gmail.com Інтернет-версія: http://zal.te.ua/

СПIВЗАСНОВНИКИ: Залiщицька районна рада, Залiщицька райдержадмiнiстрацiя, Залiщицька міська рада, трудовий колектив редакції Виходить з 24 лютого 1940 року u

№ 53-54 (8377) Цiна вроздрiб - 2 грн.

ФОТОАНОНС

Віншуємо з професійним святом працівників архітектури, усіх, хто працює над проектуванням, реконструкцією та оновленням споруд. Своєю працею ви змінюєте обличчя населених пунктів, втілюєте творчі задуми у реальні споруди. Творчого пошуку вам, миру, добра, успіхів у праці! 2 липня – День працівника державної податкової служби. У цей день відзначаємо вашу роль у зміцненні економіки краю, вирішенні завдань соціально-економічного розвитку району, наповненні державної скарбниці. Вітаємо вас з професійним святом! Міцного здоров’я вам і вашим родинам, успіхів у праці, миру, щастя і добра, активної позиції в розбудові держави.

Щиро вітаємо вас із професійним святом – Міжнародним днем кооперативів. За час існування кооперації її принципи здобули всесвітню прихильність, оскільки базуються на демократичних засадах, які завжди були спрямовані на вирішення економічних і соціальних потреб. Нехай надалі кооператори Заліщанщини працюють на благо людей та розвиток рідного краю, продовжують славні традиції своїх попередників, основою яких є взаємодопомога, співпраця та відповідальність. Бажаємо вам Божого благословення на добрі справи, фінансового благополуччя, стабільності. Нехай ваша праця, якій віддаєте свої знання і досвід, приносить задоволення і успіхи в задуманому. Іван ДРОЗД, Володимир БЕНЕВ’ЯТ, Борис ШИПІТКА, міський голова голова Заліщицької районної голова Заліщицької районної ради Заліщиків держадміністрації

28 червня на центральному майдані Заліщиків відбулися урочистості з нагоди Дня Конституції України та Дня молоді. Докладніше читайте в наступному номері. На світлині Ігоря ІВАНСЬКОГО: учасники велопробігу “Молодь заради майбутнього”.

u

НА ПІДТРИМКУ УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКА

Історія будь-якого народу містить періоди, дати, які є вирішальними, доленосними в його житті. Тернистими шляхами дійшла наша Україна до сьогодення. Події останнього часу відкрили нову історичну епоху. Майдан, смерть Небесної Сотні, анексія Криму, війна на Сході України… Мабуть, на долі нашого народу написано пройти всі прикрощі і негаразди, щоб у горнилі випробувань викристалізувалась мрія про вільну козацьку державу багату на добрих і працьовитих людей, природні ресурси і родючі українські землі. Здавалося, ніколи нас вже не торкнеться війна, але все обернулося так, що нині понад усе хочеться почути про настання миру. Кожен з нас відчуває нестерпний біль від неправомірних дій найманців кремля, які розпалюють ворожнечу і розбрат на нашій землі. Кожному із нас Бог дав власну зброю. Одним – автомати, іншим розум, який дозволяє обдумувати вигідну тактику бойових дій, комусь – здібності лідера. Всі ми хочемо хоч чимось допомогти учасникам бойових дій, відчути себе

u

коли всі розуміють, що потрібно захищати країну. Адже, якщо ми не зупинимо справжніми українцями. А це ворога там, на Сході, він означає увесь час рухатися, прийде сюди. йти вперед. Кожна подія, яка відбуДля підтримки воїнів вається в ці дні, в цей час, в АТО із нашого району, для нашому краї гірчить болем збору коштів на позашлявтрат і смутком. Ми сумує- ховик для них, 11 липня мо за Героями Небесної ц.р. в районному будинку Сотні, за нашими хоробрими народної творчості відбуюнаками, котрі загинули на деться концерт «Горнусь Сході України, адже сонце до Тебе, Україно», в якому їхнього життя тільки схо- візьмуть участь місцеві дило. Страшно сьогодні аматори сцени та заподумати скільки втрачено прошені колективи. юних життів, скільки матерів Початок о 18 годині. і дружин передчасно посивіли від печалі, а їхні голови 12 липня у селі Ворвупокрились чорними жаліб- линці пройде святкування ними хустинами. Дня села «Петрівські Ми разом з тими, хто зараз забави». Початок о 15 в найгарячіших точках Укра- годині. У програмі: спорїни, хто зрозумів, що Бать- тивні змагання та різномаківщину треба захищати з нітна концертна програма. почуття обов’язку, а не з Мешканці села, сільський примусу. Зараз важливим є голова Володимир Корніувесь ланцюжок допомоги, цький та ГО «Самооборона бо всі працюють на Армію. Заліщицького району» Волонтерство не є менш запрошують заліщан та жигероїчним, аніж служба на телів сіл району взяти передовій. Завдяки волон- участь у цьому заході, дотерам, всім людям доброї лучитися до збору коштів волі, які несуть продукти, та продуктів харчування, кошти на логістичні склади, які волонтери доставлять щоб передати хлопцям на на передову нашим земпередову, створюється на- лякам. Не будьмо байдуша Армія. Інакше ситуація жими до долі України та була б значно гіршою. рідного краю! Волонтерство – це приклад Юрій ШАМЛЮК, самоорганізації населення, с.Ворвулинці

Минулого тижня наша громадська організація відправила «Новою поштою» взуття та амуніцію для воїнів-земляків, які воюють на Сході України. Такі посилки отримають Іван Вівчар, Василь Бицюк, Мирослав Зварич, Ігор Резніков, Анатолій Чуприн, Павло Брєєв, Анатолій Чебан, Олександр Ланг, Олександр Панч, Володимир Воробець, Іван Меличенко, Ярослав Цупер. Романові Яніцькому із Блищанки придбано прилад для покращення застосування стрілецької зброї та амуніцію. Надана допомога на медичне обстеження в сумі 1000 грн. Назарові Ангелюку із Добрівлян. Активно продовжується збір коштів на Заліщицькому ринку: 10 червня – 1307 грн., 13 червня – 2444 грн., 17 червня – 1241 грн., 20 червня - 1993 грн., 24 червня – 1321 грн., 27 червня – 1597 грн. Під час відзначення Дня молоді 28 червня на центральному майдані Заліщиків зібрано 1001 грн., а також благодійних внесків на пункті СТО «ZАвто» - 1160 грн. Щиро вдячні усім, хто спричинився до допомоги нашій Українській армії! Павло ЛЕСЮК, голова правління ГО «Самооборона Заліщицького району»

Правління, райпрофспілка Заліщицького районного споживчого товариства щиро вітають з професійним святом Міжнароднем днем кооперації працівників, ветеранів споживчої кооперації та всіх пайовиків району. Бажаємо здоров’я міцного, щастя і радості в житті, злагоди і достатку у Ваших сім’ях, завзяття і бадьорості на многії літа, плідної праці для розвитку споживчої кооперації району та всієї України. Михайло САВЧАК, голова правління Заліщицького РайСТ, Ярослав БОДЬО, голова райпрофспілки Заліщицького РайСТ

ЛІТО - 2015: ФОТОАНОНС u

Уже другий заїзд розпочався у дитячому оздоровчому таборі “Ромашка”. Докладніше читайте на 4 сторінці. Світлина Ірини ІВАНСЬКОЇ.

ВАРТО ЗНАТИ

5 липня, в неділю, о 15 годині відбудеться поминальна панахида біля пам’ятного хреста, зведеного на вшанування загиблих під час трагедії 1941 року на залізничному мосту м.Заліщики, коли енкаведисти скинули в Дністер вагони з політичними в’язнями. Запрошуємо взяти участь у поминальній панахиді. Оргкомітет


2 u

№ 53-54 (8377)

ТУРИЗМ ТА РЕКРЕАЦІЯ

5 ЛИПНЯ 2015 РОКУ О 17 ГОД. У ПРОГРАМІ: 1. Перегляд фільмів: «Ансамбль «Дністер» у програмі телестудії Чернівці. 1969р.» (Орест Шатківський. Кінохроніка, 3 хв.); «17-й Міжнародний фестиваль музики і танцю. Конфоланс. 1974 р.» (Василь Лопух. Фото та кінохроніка, 9 хв.); «57-й Фестиваль у Конфолансі. 2014 р.» (Василь Лопух. Фото та відеозапис, 10 хв.) 2. Спогади: учасників Ансамблю 1969-1973 рр.; - про участь у фестивалі на ВДНГ у Москві. (1973 р.); - про феєричний успіх ансамблю «Дністер» на міжнародних фестивалях: Ольорон та Конфоланс (Франція). 1974 р.; Белінгем (Великобританія). 1974 р. - Спогади учасників ансамблю наступних поколінь. 1975-2015 рр. 3. Художні виступи мистецьких колективів міста за участю ветеранів та теперішнього складу народного ансамблю пісні і танцю «Дністер» На зустріч запрошуємо: учасників ансамблю «ДНІСТЕР» усіх років, мешканців та гостей міста Заліщики, РБНТ, вул. С.Бандери, 66, тел.: (03554) 2-22-47.

В рамках ініціативи голови ОДА Степана Барни «Тернопілля – духовний центр України», з метою покращення стану туристичнорекреаційної інфраструктури та сервісного обслуговування туристів, які подорожують по області, вирішено облаштувати місця зупинок для туристів та автотранспорту на основних автомагістралях області. Днями голова РДА Борис Шипітка, голова районної ради Іван Дрозд разом з начальником філії «Заліщицька ДЕД» Михайлом Ха-

u

руком, начальником відділу містобудування, архітектури та індустрії будівельних матеріалів Олегом Кидановським, завідувачем сектору інфраструктури, транспорту і туризму РДА Богданом Гуйваном, сільськими головами Дзвиняча Петром Умрихіним, Устечка – Лілією Бабин, директорами ДП «Чортківське лісове господарство» та ДП «Бучацьке лісове господарство» Василем Фреяком і Володимиром Михайлюком, іншими посадовими особами та підприємцями відвідали

місця нових стоянок туристичного автотранспорту, зупинок для туристів. Обговорено об’єми та терміни робіт, а також головою райдержадміністрації дано конкретні доручення відповідним службам по облаштуванню нових та благоустрою існуючих місць для короткочасних зупинок туристів, зон відпочинку автомобілістів, рекреаційних пунктів біля автомагістралей з обов’язковим встановленням інформаційних щитів. Олег ВІСТОВСЬКИЙ Світлина автора

СЕСІЯ МІСЬКОЇ РАДИ

Днями відбулася позачергова сесія міської ради шостого скликання, на якій були присутні 17 депутатів із 32. Після виконання Державного Гімну України секретар міської ради Степан Миронюк виніс на розгляд депутатів питання порядку денного. “Про внесення змін в міський бюджет на 2015 рік” доповідала начальник відділу обліку і звітності – головний бухгалтер міської ради Мирослава Саранчук. Мирослава Степанівна зазначила, що вийшов із ладу клапан для води на одній із насосних станцій, який необхідно якнайшвидше замінити. Також треба придбати шість контейнерів для сміття та робочий інвентар – мотокоси. Для цього необхідно внести зміни у видаткову частину бюджету. Депутати одноголосно проголосували за внесення змін. Того дня найбільш обговорювальним питанням, яке є на контролі в громадськості міста, було найменування вулиць міста Заліщики. До міської ради надійшло звернення від політичної партії ДемАльянсу та ГО «Півострів змін», у якому містилася пропозиція перейменувати вулицю 40 років Перемоги на ім’я загиблого воїна, заліщанина – Ореста

u

Квача. Заступник міського голови Василь Машера зауважив, що це звернення розглянув виконком та відповідні комісії, які прийшли до спільної думки – рекомендувати сесії назвати на новому мікрорайоні масиву Сонячний вулиці іменами трьох загиблих наших Героїв, заліщан – Олега Гулька, Ореста Квача та Станіслава Лаврика. Міський голова Володимир Бенев’ят наголосив, що у новому мікрорайоні, де у перспективі буде будуватися і жити молодь, потрібно назвати вулиці іменами загиблих воїнів, щоб залишити для нащадків пам'ять про них. Сесія міської ради вирішила назвати нові вулиці іменами воїнів Олега Гулька, Ореста Квача, Станіслава Лаврика, а також Небесної Сотні та Героїв України. Наступним у порядку денному було запропоновано розгляд земельних питань, з якого виступив інспектор міської ради по земельних питаннях Богдан Романко. Іншими питаннями поточної роботи сесії стали встановлення ставок єдиного податку для суб’єктів господарської діяльності – фізичних осіб першої та другої групи платників єдиного податку на території

АКТУАЛЬНА ТЕМА

Минулого тижня відбулась нарада щодо проведення шостої хвилі мобілізації, яку провів голова Заліщицької районної державної адміністрації Борис Шипітка за участю першого заступника голови РДА Романа Краснюка, заступника голови районної ради Василя Лопушняка, голів міськсільвиконкомів, працівників Тернопільського обласного військового комісаріату Віктора Гурневича та Борщівсько-Заліщицького об’єднаного районного військового комісаріату Сергія Лободи, начальників відділів, управлінь та інших структурних підрозділів РДА. Під час наради обговорили підсумки виконання заходів п’ятої хвилі та додаткові заходи щодо проведення шостої хвилі мобілізаційного розгортання в районі. Присутніх проінформували про хід виконання мобілізації в районі. Світлина Ірини ІВАНСЬКОЇ

міста Заліщики; внесення змін в рішення сесії міської ради №1925 від 29 січня 2015 р. «Про встановлення на території міста Заліщики плати за землю»; передачу на баланс Заліщицького ЖКП меморіального комплексу «Жертвам Чорнобильської АЕС та воїнам - афганцям» та інші. У «Різному» депутати розглянули рішення Тернопільської обласної ради №1949 від 11 червня 2015 р. про стан підготовки перспективного плану формування територій громад області. Міський голова Володимир Бенев’ят проінформував присутніх щодо цього питання. Команда Президента України та уряд планує сформувати нові територіальні громади. У плані змін в районі будуть Заліщицька і Товстенська територіальні громади, в які об’єднуватимуться інші села. На завершення міський голова повідомив, що незабаром по місту курсуватиме не два автобуси, а більше, тобто буде створено два маршрути. З питань роботи сесії депутати прийняли відповідні рішення. Ірина ІВАНСЬКА

u

АКТУАЛЬНО

У райдержадміністрації відбулася розширена нарада за участю керівників відділів та служб, начальників управлінь РДА, яку провели голова РДА Б.І.Шипітка та голова райради І.П.Дрозд – про найбільш актуальні проблеми життя району. На перспективах розвитку туристичної галузі зосередився, виступаючи, директор туристичного бюро Віктор Кучер. Йшлося про надання туристичних послуг. З цього приводу організовано і проведено чимало поїздок патріотичного і виховного спрямування. «Ми заохочуємо туристів повірити в привабливість і красу нашого краю, щоб досягти певних успіхів у

u

туристичній галузі. Зосереджуємо увагу на розвитку зеленого туризму», - зазначив Віктор Ігорович. Про бюджетні надходження, виплти зарплат, сплату енергоносіїв, виконання дохідної частини бюджету інформувала начальник управління фінансів РДА Марія Ливак. На часі – активна підготовка аграріїв до збирання врожаю зернових. На цьому акцентував увагу начальник управління агропромислового розвитку РДА Іван Тимчук. У районі є в наявності 32 високопродуктивних комбайни, кожен з яких в день здатний обмолотити понад 30-гектарну площу. 16 супер-

сучасних комбайни належать інвесторам. До жнив збиральна техніка практично готова до виходу в поле, на завершенні – підготовка токових господарств. Голова РДА Борис Шипітка звернувся до керівників установ, організацій з проханням щодо організації мобілізації військовозобов’язаних на Схід України, зауваживши водночас не нагнітати обстановку, а інформувати про стан справ на передовій, і налаштовувати молодих людей на те, що обов’язок кожного – захищати свою Вітчизну, якщо вона в небезпеці. Ольга ЛИЧУК

СПОМИН

Уже й відлетів-відшумів рік – надзвичайно важкий, сумний, слізний – як немає з нами нашого сина, брата, племінника Олега Гулька. Душу й серце обпікає жаль і смуток за передчасною втратою молодої людини. Він загинув трагічно у гарячій місцині поблизу м.Щастя, що на Сході України, де й досі тривають запеклі бої. Олег із нашого краю першим завершив там своє коротке життя. І в ті літні спекотні дні його зустрічало, але, на жаль, в домовині, чи не все місто. Зустрічали як справжнього героя, який з київського майдану разом з іншими добровольцями-патріотами подався на Схід, де продовжувались тяжкі бої з кремлівськими посланцями та проросійською ордою. Як жилося нам без нашого Олега протягом цього року? Надто сумно, бо немає більшої трагедії і горя для батьків, ніж хоронити свою дитину. У думках і спогадах, у молитвах і відвертих розповідяхзустрічах він завжди був поруч з нами. Його світлий образ нагадує, що син добровільно пішов воювати, що він готовий був до цього. Він знайшов себе серед інших людей-захисників, які були там, під кулями. Війна для них була поруч, хоч прибули вони з різних куточків України. У тому далекому світі, де поліг Олег за свою країну, за щастя народу (символічно, що під Щастям), вони залишились друзями, справжніми, які не зрадили. І таких сьогодні там, на Донбасі, сотні, тисячі. Хтось воював за рідну хату, що знаходилась, можна сказати, поруч, інші – за свою родину, яка прагне вільною жити в незалежній українській державі. Олег належав до таких. І війна не відпускала його додому, бо разом з усіма він потрібен був там. Важко згадувати той трагічний день, коли він потрапив під кулі снайпера, важко пережила наша родина його відхід до місця вічного спочинку. Тривоги і біль не покидають нас щодня, адже війна триває і на ній гинуть молоді, сильні, вольові й розумні сини-патріоти. Про Олега Гулька заліщани пам’ятають. На багатьох міських заходах звучить його ім’я як символ героїки, який мають успадкувати інші покоління. Біля стели Небесної Сотні є і його портрет, а біля нього часто горить свічка пам’яті, поруч лежать квіти. На державному рівні його посмертно нагороджено орденами «За мужність» ІІІ ступеня і «За вірність присязі» - є з цього приводу Укази Президента. 7 липня минає річниця з часу загибелі Олега Гулька. Хто знав нашого сина, хто навчався з ним, дружив, спілкувався – пом’яніть його в цей день молитвою. Нехай пам’ять про нього залишиться назавжди в серцях заліщан, котрі дорожать такими, як він, бо загинув син за Україну. А це – найвищий обов’язок, покликання для патріотично налаштованої молодої людини. Вічная пам’ять йому! Царство небесне його душі! Сумуючі тато, мама, сестра, брат і вся родина

Колектив працівників Заліщицької централізованої бібліотечної системи висловлює співчуття Михайлу Степановичу Голику, бібліотекарю Ставецької бібліотеки-філії з приводу смерті матері Пелагії Степанівни. Вічна їй пам’ять.


№ 53-54 (8377) u

ЖУРНАЛІСТСЬКІ ЗУСТРІЧІ

агато літ відвідую нашу районну бібліотеку. Всім, хто приходить сюди, гадаю, затишно в ній. Тут серце відпочиває, душа одухотворюється, а мозок одержує нову дещицю духовного заряду. Бо книга - джерело знань. Так влучно хтось сказав із великих.

Б

Звикла до цього духовного, літературно-поетичного й мистецького осередку і кваплюся до нього як до криниці для спраглих. Скільки цікавих зустрічей тут відбулося! Скільки пізнано людських талантів, доль, неординарних особистостей! Але сьогодні я поспішаю сюди з іншого приводу – побесідувати про суще і грядуще з директором цього закладу, заслуженим працівником культури України, членом НСЖУ Ольгою Тракало. Вона вміє в кожному знайти душевний скарб, про який мають знати інші. В її серці поєднались професійні риси вчителя, бібліотекаря і журналіста. Нещодавно Ольга Йосипівна відзначила свій життєвий ювілей. І ось на хвилі радості від прожитого, зробленого, а можливо, й легкого смутку за юністю ми спілкувалися про її покликання, про життєві дороги, згадували багатьох неповторних читачів, друзів бібліотеки, шанувальників і творців книги, про повноправне щоденне життя в цьому прекрасному царстві… І хоч, здавалося, знаю про цю людину чимало, бо нерідко спілкуємося, обмінюємось інформаціями, цікавими новинками, задумами, але ця розмова стала своєрідним уроком прожитого, де воєдино злились юні мрії, життєва мудрість і захопленість роботою, колегами, найріднішими їй людьми… В Ольги Йосипівни, здавалось, все було справжнім, таким, як має бути в житті: рух, сміливість робити добрі вчинки, відчайдушність, віра в себе і в колектив. Розумію, що може говорю й пафосні речі, але знаю і вже переконана: тільки живучи «на високих обертах», можна реалізувати себе. - Звідки така безмежна відповідальність, хто найбільший вплив на Вас мав? Як часто буває в такі хвилини, ми згадуємо своїх вчителів, світлий образ яких завжди бережемо в серці і проносимо крізь своє життя. Моя співрозмовниця також почала з цього. ЗА ВЗІРЕЦЬ – УЧИТЕЛЬ - Я мріяла стати педагогом. І це, напевне, тому, шо мала свій приклад в житті – моя перша вчителька Марія Данилівна Коновець. Вона й прищепила мені це бажання. А ще в нашій родині завжди зверталися до образу вчителя – це було щось величне й відповідальне. Пам’ятаю, що учителька моя дуже гарно співала, грала на гітарі, була добрим організатором. Вона часто запрошувала нас додому, ми слухали в її виконанні романси. Будучи на пенсії, вона виїхала до Києва, там працював її син Олександр на факультеті журналістики університету, але всі наші зустрічі однокласників будувалися на спогадах про першу вчительку Марію Данилівну. Я й досі пам’ятаю уроки відомих і шанованих всіма педагогів Р.В.Данилейка, О.Т.Данилицької, Д.І.Поповича, Г.Д.Слободян, М.І.Гулик, Е.П.Котузяк, М.Ф.Дейнеко, М.Й.Снєжик, Д.І.Сеньків та багатьох інших. Особливо багато гарних

спогадів залишилось про Олександру Тимофіївну Данилицьку. Кажуть, що вона походила із знаного роду інтелігентів. Тому ці риси були притаманні їй завжди. Надзвичайно щира людина, приязна усмішка, добрі очі, м’який жіночий голос… Вона цікавилась мистецтвом, живописом, вміла читати картини. Вона багато подорожувала і своїми враженнями від побаченого ділилась з колегами. Не уявляла свого життя без книжки. Гарний твір – це як ліки, що зцілюють душу і тіло… На жаль, раптово обірвалося її життя. А так шкода втрачати таких вчителів. Біля її будинку в Товстому залишились розкішні квіти, які нагадують всім про цю чудову людину. Всі ті вчителі, які навчали мене, і відійшли у Засвіти, і ті з котрими я й нині зустрічаюсь, переважно в церкві, були мені підмогою завжди в житті, в роботі. Не можу не згадати про активного просвітянина в наші дні, свого учителя Романа Васильовича Данилейка. Він володіє болгарською, по-

пила до Чернівецького університету на відділення української філології (заочна форма навчання). І залишилась працювати в школі вчителем, мені невдовзі навіть доручили класне керівництво, обрали головою ради молодих учителів району. Я була надзвичайно одухотворена таким довір’ям старших колег, своїх вчителів і, повірте, по-справжньому поринула в роботу, віддаючись їй сповна. Щабель за щаблем долала свої життєві і професійні віхи. Швидко, мов весняна повінь, промайнули роки навчання в університеті. Але, звичайно, найбільшою школою виховання і навчання були товстенькі вчителі, які повірили в мене і власне під їхнім крилом формувався мій світогляд, любов до книг, до людей, вміння знайти щось цікаве для своєї роботи. Звідси я почерпнула вагомий досвід, цінний приклад. Адже він був поруч, кожен мій учитель став для мене світочем в житті… - Чи запам’ятались Вам якісь яскраві епізоди, про

з ними. Це об’єднувало дітей, виховувало в них повагу до родин тих, хто загинув на війні. У Товстому є могила батька Володимира Ковальчука, який був капітаном корабля «Микола Чернишевський». Ми дружили на той час з усім екіпажем. Вони надсилали нам сувеніри з різних країн. А яка важлива історія, пов’язана із 276-ю Темрюкською і 129-ю Житомирською дивізіями! З одного села Лозова (Житомирщина) у товстенській могилі поховано 26 бійців. Колись, на День Перемоги, в селище приїхали 2 автобуси з ріднею загиблих. Де я працювала, всюди знаходила цікавих, одержимих, наполегливих людей, які залишили по собі добру пам’ять у товстенців. Я з повагою сьогодні згадую Івана Данилицького – селищного голову, директора школи Михайла Золотого, бо завжди могла заручитися їхньою підтримкою. І ті перші танцювальні колективи, якими керувала Ольга Горбатюк, і вокальні ансамбліучасники фестивалю «Пісня

моє!» - Тут дещо ширші обрії, ніж у школі. Бо сюди приходять люди різного віку, різних професій, уподобань і мрій. Тут розкрився мій внутрішній світ – і це правда. Ця робота подарувала мені можливість спілкуватися з цікавими людьми, просвітянами, поетами, письменниками. Я вдячна тим колегам, з якими я працювала пліч-о-пліч. Адже від них я чимало перейняла. Хоча, навіть попрацювавши стільки в царині книжок, я не можу сказати, що глибоко оволоділа бібліотечною справою. Вчителькою я залишилась і досі. Завжди уважно стежу за успіхами молодих педагогів, ціную досвід старших, досвідчених. Перші роки роботи в бібліотеці не могла втримати себе в кабінеті, щоб не пережити ті хвилювання на перший і останній шкільний дзвоник. Свій, так би мовити, бібліотечний шлях я починала з дитячої книгозбірні. Залишились гарні спогади про Валентину Михайлівну Медведєву, Галину Андріївну

які Ви згадуєте з приємністю? - Працюючи в школі, я мала змогу багато подорожувати. Вперше побувала тоді в Москві на зустрічі голів рад молодих учителів тодішнього Союзу, потрапила у Великий театр, в дитячий музичний театр, споруда якого за своїм архітектурним виглядом мала друге місце в світі після Парижа. Її директор Наталія Сац (запам’ятала це прізвище) полонила мене тим, що до початку спектаклю завжди було її вступне слово. Для дитячої аудиторії його дуже мудро використовували. Найперше, з її слів, яким має бути театр, як себе поводять в залі. Це було метою виховання. Діти отримували свого роду урок про елементи культури. Уже згодом, працюючи в дитячій бібліотеці, я намагалась запровадити пропаганду культури і в наших залах, бо відчувала в цьому потребу. По крупиночці її збирала, щоб донести до дітей. Але в нас це, на жаль, не прижилось… В моєму давньому журналістському блокноті збереглись записи газетної теми – про кімнату бойової слави у Товстому. Керівником будинку школярів тоді була Ольга Йосипівна. - Ви пам’ятаєте той період своєї роботи? Поверніться в спогадах до цієї теми й сьогодні? - Тоді працювали відповідальні й одержимі люди, які дорожили й цінували роботу. Скажімо, в кімнаті бойової слави в Товстому було 250 адресатів і ми листувалися

скликає друзів», серед яких були брати Приймаки – нинішні солісти Національної опери України, і перші картинги, на яких змагалися наші учні – це все вкорінилося в наші душі і проймаєшся гордістю за те, що знаходилися люди, які не лише прагнули допомогти в роботі, вони повірили, що талант дитини має знаходити своє гідне місце, його потрібно розвивати. І від цього було радісно, це, до певної міри, окрилювало й мене, як директора дитячого позашкільного закладу… Успішно очолювала Ольга Тракало не один колектив, маючи багатющий досвід. Однак найбільше її талант, організаторські здібності проявилися на посаді керівника районної бібліотечної установи.

Бичок. Організовуючи народознавчі заходи, на допомогу мені прийшли заліщани Ліна Романко і Нуся Мицко – перші святкові події були приурочені О.Маковею, українській вишивці і на них прийшло багато людей. Ми здружилися з Ольгою Плеш, з багатьма іншими союзянками, патріотами свого краю, вони й допомогли мені подолати бар’єр моєї маловідомості про знаних особистостей краю, людей, які пішли у світ незнаними шляхами, а на світанку незалежності кожен з них здобув визнання. - Ольго Йосипівно, а тепер розкажіть про свої захоплення. Думаю, що до них належить і журналістика. Бо рясніють часто газетні сторінки Вашими публікаціями. Очевидно, любите працювати із словом? - Я не журналіст, але з повагою ставлюся до цих людей, які творять історію свого краю. Думаю, що філолог має бути бодай на дещицю журналістом. До цієї професії мене потягнуло тому, що це завжди була вимога і для вчителя. Були на той час і люди, які зацікавлювали, навчали нас, громадських дописувачів. І це залишилось донині. І, нарешті, я завжди намагаюсь надати своїй роботі гласності, бачу, від цього – залежить до певної мери доля наших бібліотек. Бо, коли чую, як запитують працівників: «А хіба хтось ходить до бібліотеки?», - мені шкода таких. Бо вони мали б запитати: «А що ви маєте цікавого, сучасного, які нові

льською, німецькою мовами. Багато читає, і досі замовляє в нашій бібліотеці чимало журналів. Свою просвітницьку місію проніс у Летячому, особливо «просвітлює» нашу молодь, виховує її на ідеалах високого патріотизму і українства. ШЛЯХИ СХОДЖЕННЯ ДО МРІЇ Бажання вчитися і здобути професію – це поклик душі кожної молодої розумної людини. Адже професія, а тим паче педагога – дає можливість ширше і глибше дивитися на світ, вимагає постійної праці, бо, за логікою речей, вчитель повинен знати все хоча б на першому рівні. - Як далі пролягала Ваша стежина в житті? Кому завдячуєте за любов до слова, за здобуту професію? - Моє бажання вступити до педінституту закінчилось невдачею – я не пройшла по конкурсу. І директор школи Михайло Гнатович Золотий порекомендував мені посаду вожатої. Я погодилась, тим паче, що навики до такої роботи вже набула, бо в ті часи, навчаючись в школі, була комсоргом. Відповідально ставилась до своїх обов’язків, бо інакше директор навіть в думках не допускав. За керівництва школою Михайлом Гнатовичем, у нас все мало бути найкраще, найсильніше. Товстенський навчальний заклад гідно конкурував із Заліщицькою школою. Після першого року самостійної роботи я всту-

ЇЙ ПОСМІХАЮТЬСЯ ЗОРІ Робота в бібліотеці – то одна з найяскравіших сторінок її життєвого шляху, протягом якого було чимало злетів, а з її щедрої душі вихлюпувались цікаві задуми, свідчення, історичні розвідки. Якось в розмові Ольга Йосипівна зізналася: «Завжди слід шукати щось гарне в людині. Бо кожна з них – то цілий світ». І, здається, робота в бібліотеці наче об’єднує все в житті, дає змогу глибше подивитися на світ, на людей. Бо ж сюди приходять читачі – вони різні, але кожна людина – це згусток подій і вчинків, знахідок і втрат… - Ви щасливі, що працюєте тут? Ви можете сказати: «Так, в цій справі я себе знайшла, це

3 книги отримали? Які журнали передплатили?» - Читачам, мабуть, цікаво почути про Вашу творчу вдачу, яка стала мірилом сходження. - Не забуду, як ми вперше відзначали Всеукраїнський день бібліотек. Тоді на допомогу нам прийшла направду щира, розуміюча людина Світлана Григорівна Ткаченко. Вона допомогла нам в режисурі наших заходів. Це була переповнена зала людей, приїхало обласне керівництво культури. Це свято викликало особливий інтерес до бібліотек. А Світлана Григорівна допомогла об’єднати багатьох людей навколо задуманого. Із цієї людиною, з її допомогою ми відзначили річницю «Просвіти». На урочисті академії, приурочені А.Шептицькому, Й.Сліпому, збирався цвіт інтелігенції. Тоді нас підтримувало й духовенство, і громади, засвідчивши, що ми - на правильному шляху. Наш досвід краєзнавчої роботи вивчала обласна бібліотека. А творчі лабораторії, які ми проводили, стали святом кожного села. Ми привернули увагу і до історії читалень, і до сучасного призначення бібліотек та книги в родині, в суспільстві. Книга завжди об’єднувала наших земляків і тут, і на чужині. Бо друковані видання про цю землю, яка найрідніша і найтепліша кожному з нас, дорогі багатьом поколінням наддністрянців. І серед них хочу назвати Василя Веригу, Василя Лопуха, Євгена Безкоровайного, братів Василя та Івана Салевичів, Василя Корнацького, Володимира Барну, уже згаданих братів Приймаків, Степана Кореня, Марію Куземко і багатьох інших відомих з нашого краю людей, котрі також побували в нашій бібліотеці, дарували їй книги, які вміли любити свою малу батьківщину і ніколи про неї не забували. Сенс життя Ольга Йосипівна вбачає в праці. Невсипуща працьовитість її батьків завжди височіє над нею життєвим еталоном. Вони були звичайними людьми, але свою науку, свою віру, культуру вони передали доньці, котра ніде й ніколи не затьмарила їхньої честі. На кожен поклик людини її серце завжди відгукувалося щиро. - І на завершення нашої розмови ще одне запитання: «Скажіть, будь ласка, в чому найвища оцінка Вашої праці?» Ольга Йосипівна відповіла: «Я думаю, що перемога в п’яти Всеукраїнських конкурсах, які організовувало посольство США в Україні, українська бібліотечна асоціація – це визнання роботи всього нашого колективу при підтримці небайдужих людей. Популярний сьогодні вислів: «Якщо не знаєш – звернись до бібліотеки». Це змушує нас багато читати, черпати для себе нового, щоб донести людям необхідну інформацію. У цьому – престиж бібліотеки. Нам багато допомагають брати Навольські, - у відкритті Інтернет-центрів, Любов Гарват – голова Міжнародної освітньо-культурної асоціації, керівникиаграрії Ігор Фрич, Микола Долотко, голова облспоживспілки Михайло Лазар». На мою думку, успішність Ольги Тракало полягає в чесності перед собою, її душевному покликанні на цій землі. Живучи на своїй батьківщині, в рідному їй Товстому, вона дивує і захоплює всіх своїм потужним відчуттям мудрості й любові, що квітує зелом до ближнього, до друзів, до рідних… Ольга ЛИЧУК Світлина І. ІВАНСЬКОЇ


4 u

№ 53-54 (8377)

ЛІТО - 2015

мальовничому куточку Заліщанщини Червоногороді уже протягом багатьох років манить красою природи дитячий оздоровчий табір «Ромашка». Сюди з усіх куточків Тернопільщини може приїхати оздоровитися і відпочити, поповнити сили, зарядитися енергією дітвора. Цього року вже відбувся перший заїзд у оздоровчий табір з 2 по 15 червня. Ми побували на відкритті другого заїзду в «Ромашку», який триває 21 день – з 18 червня по 8 липня ц.р.

У

Урочини розпочалися із крокування трьох загонів на лінійку. Це «Запорожці» – найстарші діти, «Козаки» та наймолодші – «Маленькі український піднесений дух, який зараз так необхідний нашій неньці-Україні. За спокій тут, на Західній Україні, проливається кров на Сході. Хвилиною мовчання присутні віддали шану загиблим воїнам. Завідувач відділу з питань освіти РДА Надія Підгребя відзначила, якщо говорити про літній відпочинок біля комп’ютерів, то це не буде відпочинок, справжньої радості та задоволення від цього не отримаєш. А от спілкування та опановування чогось нового у таборі «Ромашка» принесе чимало користі. Тут вас радо зуст-

українці». Кожен вигукував речівки з високо піднятою головою, а в руках діти тримали маленькі прапорці України. Навіть назви цих загонів символізують високу патріотичність оздоровчого табору, дітей та вихователів. Кожен отаман загону доповідав старшому вихователю Наталії Вербіцькій про готовність до лінійки. А вихователь, у свою чергу директорові закладу Любові Олюхно. Опісля урочисто піднесли Прапор України під виконання Державного Гімну. В таборі уже традиційно кожен заїзд зустрічають по-

особливому. Наприклад, у першому діти знайомилися біля ватри, розповідали про себе, співали українських пісень. Погодьтеся, як цікаво відбуваються перші зустрічі, знайомства дітей різного віку в цьому таборі. Місцевий отець Олександр Процишин, настоятель церкви Покрови Пресвятої Богородиці, благословив присутніх свяченою водою на щасливе перебування у закладі, і побажав дітям, щоб за ці дні вони могли якомога більше насолодитися оточуючою красою Червоногородського замку та Джуринського водоспаду.

На відкриття другого заїзду завітали перший заступник голови Заліщицької райдержадміністрації Роман Краснюк, завідувач відділу з питань освіти РДА Надія Підгребя. Роман Краснюк зазначив, що завершена реконструкція найбільшого корпусу №9 оздоровчого табору. Усе це робиться для комфорту дітей, щоб могли відпочивати із ще більшою насолодою. Також Роман Петрович додав, що влада бере на себе зобов’язання удосконалювати і покращувати це оздоровче містечко. Він щиро подякував маленьким патріотам за

Дорогій нашій Людині Ігорю Івановичу ЗЕЛІНКО із Заліщиків виповнюється 60 козацьких літ. Ми сердечно вітаємо Вас і бажаємо міцного здоров’я, родинного щастя і тепла, мирних буднів, поваги і шани від людей. Сьогодні рівно 60 у Вашому житті минає, А скільки їх ще на шляху, про це ніхто не знає. Тож зичимо в здоров’ї вік довгий прожити, щоб усіх на сторіччя могли запросити, щоб у мирному небі Вам сонце всміхалося, а Ваші мрії та плани збувалися. Хай здоров’я, щастя і достаток Сипляться, як липи з цвіт, Хай малює доля з буднів свято, А Господь дарує ще багато літ! З повагою і любов’ю - родина

рінуть високопрофесійні педагоги, медичні фахівці, музичні керівники, кухарі, які дуже смачно готують українські страви. Кожен буде оточений увагою та турботою. Надія Михайлівна побажала діткам гарного відпочинку, щоб впродовж днів, які вони тут проведуть, знайшли якомога більше друзів, а потоваришувати так, щоб через рік, а то й більше, згадувати один про одного, телефонувати й зустрічатися у приємному, гарному таборі «Ромашка» . Продовжився захід розмаїттям концертної програми у літньому павільйоні. Тут було продемонстровано незламний український дух. Діти виконували народних пісень під супровід баяну музичного керівника Олега Бобика, декламували вірші відомих поетів, зокрема Тараса Шевченка. До відкриття заїзду кожним загоном було підготовлено плакати з речівками, піснями та девізами. Щоб більше дізнатися, чим на даний час живе оздоровчий табір, його новинки, поспілкувались із директором закладу Любов Олюхно. Любов Петрівна ознайомила із оновленим корпусом, тут замінено 50 ліжок, санвузол, зроблено ремонт. Гостинно заклад відчиняє двері для 100 дітей у зміну, а цьогоріч має бути 4 зміни. Дітей у кімнатах від 4 до 10. Директор розповіла, що для їх розвитку тут діють гуртки: вокальні, танцювальні та інші, проводяться різноманітні конкурси, ка-

раоке, вечірня дискотека. Здійснюється п’ятиразове харчування, згідно віку дитини. Кожен новий день розпочинається у «Ромашці» з молитви. А щоб діти краще пізнали навколишню природу, проводять екскурсії, де розповідають про історію місцевої церкви та веж. У попередніх заїздах проводилися екскурсії у Кам’янець-Подільський, Яремче, зоопарк. Поруч із корпусами розташований медпункт, куди діти звертаються за допомогою, щоб їх оглянули. Зі слів медсестри оздоровчого табору Лілії Мельник, у дітей є зміни тиску, це через переміну клімату, перебування на сонці. У таборі того дня зустріли дітей із Збаража, Тернополя, які не вперше приїхали сюди, щоб відпочити і оздоровитися. Вони радо ділилися своїми враженнями, розповідали, що їм дуже подобаються тут пізнавальні програми, задовольняє харчування, є можливість потоваришувати із багатьма дітьми, завжди весело і захопливо. Особливо їм цікаво з молодими вихователями, від яких дізнаються багато нового для себе. Отож, у дитячому таборі «Ромашка» ви знайдете нових друзів, почерпнете щось корисне для себе. А найголовніше – оздоровитеся, наберетеся мужності, сил на новий навчальний рік, бо добре проведене літо – запорука міцного здоров’я. Ірина ІВАНСЬКА Світлини авторки

3 липня своє 20-річчя відзначає Ольга Іванівна ФЕДУНІВ із села Кошилівці. З нагоди ювілею засилаємо Тобі, наша найрідніша, щирі слова привітань: Сьогодні Твій день! Посміхнись, Щоб всі твої мрії збулись, Щоб запам’яталася ця дата! З днем народження вітаєм, І бажаємо Тобі: Будь щаслива Ти завжди, І, найкраща на землі! Хай не проходить молодість Твоя, Разом з нею радість й доброта, Хай вічними гостями в домі будуть І затишок, і мир, і теплота. Нехай кожен день буде сповненим увагою оточуючих, бадьорістю. Хай Матір Божа тебе оберігає, міцне здоров’я посилає на гарне й світле майбуття. З любов’ю – тато Іван, мама Іванна, сестра Оксана

Найщиріші вітання засилаємо нашому дорогому імениннику Ярославу Романовичу МИРОНЮКУ із Заліщиків. Нехай життя на видноколі радістю видзвонює до Тебе, хай мов пісня ніжна на барвистім полі доля шле здоров’я й радість повсякчас. Нехай Господь Тебе боронить Від невзаємності і зла, Нехай дитяча безтурботність Не сходить із Твого чола. Нехай ніколи не міліє Душі бездонне джерело, Хай в ньому родяться надії І множиться тепло. Хай певні будуть Твої кроки, А небо завжди голубе, Тобі сьогодні 20 років То ж з Днем народження Тебе. З любов’ю – Твої рідні

2 липня в родинному колі відсвяткував своє 85-ліття дорогий чоловік, батько, дідусь – Степан ЛОПУХ із Заліщиків. Роки летять, мов лебеді у вирій, життя іде – його не зупинить, Прийміть вітання наші щирі, до ста Вам літ ми зичимо прожить. Вже сивий туман покриває волосся, Вже діти дорослі і внуки дорослі, І правнуки ростуть, А серце таке ж молоде ще і досі, І руки спочинку ніяк не знайдуть. Про кожного з нас, хто далеко, хто близько, Всі Ваші тривоги і світлі думки, Спасибі за все і уклін Вам низький, Здоров’я і сили на довгі роки, хай Бог милосердний з високого неба дарує усе, чого тільки треба, а Матінка Божа, цариця Свята, дарує щасливі і довгі літа. З любов’ю і повагою – дружина Стефа, син Василь з сім’єю, дочка Марія з сім’єю, внуки Леся, Володя, Ромчик з сім’ями, внуки Віталік, Іванка.


№ 53-54 (8377)

5

ервень – сприятливий місяць для українських аграріїв. Однак спекотно не лише у полі, але й у Верховній Раді України. І річ не в тім, що наші політики раптом стали працювати у поті чола. Просто у червні в Києві активно зарекомендувала себе «Школа молодого агрополітика». Учасники її – студенти, викладачі, молоді науковці упродовж двох днів вели цікаві дискусії, ділилися своїм баченням вирішення проблем в агропромисловій галузі, а також переймали досвід у відомих аграріїв України та світу. Організатори школи: ГО «Ліга інтернів» у партнерстві з Проектом USAID АгроІнвест та Благодійним фондом Богдана Гаврилишина продумали для молоді цікаву й насичену програму навчання. Ми мали змогу поспілкуватися як із теоретиками в аграрній сфері (представники державного сектору України), так і з практиками (представники агробізнесу), а також із міжнародними експертами. Особливо запам’ятався (і, мабуть, не мені одній) сніданок із Міністром аграрної політики та продовольства України Олексієм Павленком. У відкритому діалозі Олексій Михайлович окреслив сучасну картину української агрополітики. Розповів про поточні проблеми та поділився здобутками. Внаслідок чого сніданок вийшов аж надто солодким… За словами О. Павленка, у 2015 р. в агросектор України надійшло в півтора рази більше інвестицій у порівнянні з минулим роком. Розміри поставок з України в Європу складають 4,8 млрд. дол., в країни Африки – 6, 6 млрд. дол. Є також всі підстави вважати, що потенціал українського виробництва може збільшитися втричі. На сьогодні агрогалузь є високотехнологічною, використовує картографію, GPS, застосовує дані супутників. Однак все це, як я розумію, стосується більшою мірою великих підприємств, малий бізнес продовжує «боротися

Ч

Питання обрання навчального закладу та фахового напрямку для отримання вищої освіти набуває актуальності для значної кількості випускників та їх батьків. Адже навчання у виші – це своєрідний «проїзний квиток», який дозволяє людині почувати себе більш впевнено у майбутньому. Звісно, отримання диплому не гарантує кожному спеціалісту високооплачуване місце праці та успішну кар’єру, однак надає можливість конкурентоспроможності в нелегких умовах сьогодення. Тому до обрання вузу та спеціальності потрібно підходити з великою відповідальністю, попередньо зваживши власні уміння та нахили. Варто осмислити, з якою серед сотень доступних на освітньому ринку спеціальностей, прагнете поєднати своє життя та визначитись у котрому ВНЗ воліли б поглиблювати та удосконалювати свої знання. Важко не погодитись, що перед майбутніми студен-

за життя». У розмові не оминули питання земельної реформи. На що Міністр заявив, що «ми ще не готові до реформи і впровадження ринку землі. Для цього потрібно підготувати три ключові умови: політичну, економічну й соціальну”. Завершили на піднесеній і актуальній для всіх учасників темі: про перспективи молоді в аграрному секторі. На думку Міністра, найближчим часом у цій галузі господарства буде попит на фахівців з біотехнологій та ветеринарії. Олексій Михайлович поділився своїми думками щодо місця і ролі молоді в українській політиці: «Молоді люди приходять до влади незаплямовані, морально чисті і головне – вони не бояться змін. Я завжди порівнюю молодість із своєрідним вірусом, який може поширитися на весь організм держави і запустити новий процес розвитку. Чим більше молодь прийматиме участь в політичних процесах, тим більші шанси змінити ситуацію на краще.» Після таких багатообіцяючих напутніх слів молодь взялася активно досліджувати поставлені питання. Допомагали нам у цьому Фолькер Зассе, керівник проекту «Німецько-український

аграрний діалог», Жан-Жак Ерве, радник правління з сільськогосподарських питань «Креді Агріколь Банк», Вадим Бодаєв, віце-президент холдингу AgroGeneration, директор компанії SigmaBleyzer та інші. Фолькер Зассе окреслив бачення українського агросектору очима іноземного інвестора. Перевагами сільськогосподарського виробництва в Україні назвав: низькі податки, низьку заробітну плату, низьку орендну плату, високу урожайність та вдале розташування країни до ринків збуту. Однак є і деякі недоліки, які часто спиняють інвесторів працювати на українській землі. Це – низькі дотації, несформована чітка позиція з Росією, корупція, лобіювання владою інтересів окремих груп та виробників, а також воєнні дії на Сході. Незважаючи на це, німецько-український аграрний діалог діє налагоджено. Фолькер Зассе розповів, що 50 німецьких фермерів успішно продовжують свій бізнес в Україні і таким чином «250 тис га української землі перебувають зараз у німецьких руках». На завершення доповіді пан Зассе порекомендував українській владі звернути увагу на представників малого агробізнесу. Адже в

руках індивідуальних фермерів зосереджено 15 млн. га землі. Тому нарощувати ефективний виробничий потенціал варто починати саме з цієї ланки. Жан-Жак Ерве у своїй доповіді зупинився на темі фінансування сільськогосподарських товаровиробників в Україні. Ні для кого не є таємницею, що в результаті коливань гривні, українські банки закріпили досить високі ставки кредиту. Очима європейців банки, які пропонують ставку більше 20% (а таких в Україні налічується 157 із 183) автоматично стають ворогами державної економіки або ж просто злодіями. Бо відкрито обкрадають громадян держави. «Усе нове завжди спричиняє опір (в т.ч. і в політиці). Тому часто доводиться прориватися крізь старі погляди й ламати стереотипи», - такими словами розпочав свій виступ Вадим Бодаєв. – Але, якщо ми з вами не будемо активними учасниками цієї політики, то її в найближчому часі може й не бути як такої». Зважаючи на більш як 10річний досвід роботи в аграрному секторі, пан Вадим розповів про всі тонкощі і важливі аспекти успішного ведення агробізнесу. Його формула успіху досить про-

ста: «Компанії, які хочуть рости, повинні залучати у свій розвиток 100% прибутку». Також варто постійно вдосконалювати механізми роботи, використовувати нові технології, співпрацювати з науково-дослідними інститутами і не забувати про людський фактор. «Заробітна плата кожного працівника має обчислюватися відповідно до того, скільки користі він приносить компанії». Таким чином, молоді агрополітики почерпнули від досвідчених спікерів великий об’єм інформації. Щоб далі приступити до роботи в групах над розробкою пропозицій до Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на період 2015-2020 рр. Завершилося навчання врученням сертифікатів та напутнім словом від керівників проекту. “Ці два дні були неймовірними! Сподіваємося, що і учасники, і наші гості винесли для себе багато цікавого та корисного. Маємо надію, що "Школа молодого агрополітика" ще не раз збиратиме активних і талановитих лідерів-аграріїв, які готові змінювати країну на краще”, – поділилася враженнями координатор Школи молодого агрополітика» Інна

тами постає нелегкий вибір, адже тільки в Україні кількість вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації становить понад 800. Крім того, дедалі популярнішими стають вступні кампанії за кордоном, особливо до країн Європейського Союзу, де навчання проходить за новітніми світовими методиками, з використанням болонської системи. Не секрет, що західні країни велику кількість коштів інвестують у розвиток та вдосконалення своєї науково-освітньої сфери, створюють привабливі умови для студентів із різних куточків світу. Позитивним елементом також є те, що отриманий диплом не потрібно додатково легалізовувати в разі набуття праці на терені ЄС, а це відкриває перед людиною масу нових перспектив та недоступних раніше можливостей. Але також слід пам’ятати: якщо ви маєте іноземний диплом, то для використання його за призначенням в Україні, необхідно пройти процедуру

нострифікації. Ведучи мову про навчання за кордоном, варто зауважити, що в Україні існує значна кількість освітніх програм, котрі надають платні послуги посередництва під час вступу в обрану країну та навчальний заклад, наприклад, UP-STUDY, LEMAN, International House, ОсвітаПоль, Study in Poland, Uniwer PL та багато інших. Кожна з програм має свій пакет послуг: допомога під час оформлення та подачі необхідного пакету документів, курси вивчення мов, підготовчі курси для вступу у вузи, ознайомчі візити у майбутні університети, сприяння під час поселення та у період адаптації, а також ряд інших. Однак, якщо у батьків чи в абітурієнта є дійсна віза, то можна особисто подавати документи, дізнавшись правила вступу на сайті навчального

закладу чи в деканаті. Слід звернути увагу, що вступна кампанія стартує уже в лютому і триває в середньому до кінця серпня. Хоча не варто зволікати з подачею документів до літніх місяців, бо необхідно враховувати і час на виготовлення закордонного паспорту та візи, що у сьогоднішніх умовах проходить досить довго. Значною перевагою іноземних вузів для українських абітурієнтів є те, що їхні

навчальні заклади не потребують сертифікату про проходження Зовнішнього незалежного оцінювання. Але потрібно розуміти, що важливу роль відіграє середній бал атестату чи диплому (бакалавра, магістра, спеціаліста). І чим він вищий, тим кращі шанси під час вступу. Щодо здобування освіти в Польщі, то ця країна в останні роки стала однією з найпопулярніших серед україців, які прагнуть навчатись за кордоном. Схожість культури, мовна спорідненість, толерантне та дружелюбне ставлення, близьке географічне розташування, сприяли тому, що наші студенти обирають саме цю державу Європейського Союзу. Тут представлений великий перелік престижних - як державних, так і комерційних вузів стаціонарної та заочної

Єщенко. А на завершення підсумую відповідь на поставлене в заголовку питання: “Чому молодь іде в аграрний сектор?” Та тому, що останні події яскраво довели прагнення українців змінити свою державу. Ми всі прекрасно розуміємо: для цього потрібно багато зусиль і часу. Щоб жилося в Україні краще, перш за все, треба зміцнювати її економіку й одночасно рухатися в європейський простір. Оскільки Україна належить до аграрних країн, то рушійною силою виходу із кризи можна справедливо вважати розвиток агропромислового комплексу. А для його ефективного реформування знадобляться професійність, рішучість, готовність до змін – все те, що зараз притаманне українській молоді. Просто треба спрямувати потік їхньої бурхливої енергії у правильне русло. «Школа молодого агрополітика» створена саме для надання можливості активній молоді підвищити рівень своїх знань у сфері сільського господарства й агробізнесу та сприяння формуванню нових лідерів у надзвичайно важливій аграрній галузі економіки України. Отож, зробімо все, щоб вислів «Україна - житниця Європи» не втратив своєї актуальності.

Мар’яна ПАЛАГНЮК

форми навчання, які розташовані в різних містах: Варшава, Краків, Люблін, Замость, Гдиня, Катовіци, Радом, Ченстохова, Лодзь та інші. Деякі з навчальних закладів підтримують тісні освітні зв’язки з університетами та коледжами в США, мають підписані умови про прoходження практик на їх базі. Складає приємне враження і те, що більшість університетів оснащені новітніми технологіями в аудиторіях, володіють сучасними комп’ютерними залами, мультимедійними навчальними посібниками, базами даних он-лайн, бібліотеками, залучають досвідчених науковців та провідних спеціалістів у своїх галузях. Вартість навчання за рік у середньому коливається від 750 до 7000 євро, що залежить від спеціальності та університету. Позитивним із фінансової точки зору є те, що тут існує гнучка система проплат: можна вносити гроші щомісячно чи посеместрово. (Продовження на 8 сторінці.)


6 u

u

АКТУАЛЬНО

З 1 липня ц.р. пільги на житлово-комунальні послуги будуть надаватись (у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (1710 грн.) наступним пільговим категоріям громадян: 1. Звільненим зі служби за віком, у зв'язку з хворобою або за вислугою років працівникам міліції, особам начальницького складу податкової міліції, особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи; дітям (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінальновиконавчої системи, загиблих або померлих у зв’язку з виконанням службових обов’язків, непрацездатних членів сімей, які перебували на їх утриманні) – стаття 22 Закону України “Про міліцію”; 2. Дітям-інвалідам, яким встановлено інвалідність, у зв'язку з Чорнобильською катастрофою; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС віднесених до категорії 3 – стаття 22, 30 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; 3. Учасникам війни; членам сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі

заслуги перед Батьківщиною – статті 14, 15, 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; 4. Особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною – стаття 9 Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”; 5. Жертвам нацистських переслідувань – статті 6-1; 6-2; 6-3; 6-4 – Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”; 6. Багатодітним сім'ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім’ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім’ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування – стаття 13 Закону України “Про охорону дитинства”; 7. Дітям війни – стаття 5 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”; 8. Особам, звільненим із служби цивільного захисту за віком, через хворобу або за вислугою років, та які стали інвалідами під час виконання службових обов’язків; батькам та членам сімей осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які загинули (померли) або зникли безвісти під час виконання службових обов’язків – стаття 120 Кодексу цивільного захисту. Звертаємо Вашу увагу на те, що пільги на житловокомунальні послуги та абонентну плату за користування телефоном матимуть без

u

Надія КОПКО, начальник відділу виплат і забезпечення УСЗН

дувань, членів сім’ї загиблих (померлих) ветеранів війни, інвалідів ІІІ групи та інших. Постановами Кабінету Міністрів України від 17.05. 1993 № 354 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування» і від 16.08.1994 №555 «Про поширення чинності постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 р. № 354» передбачено право пенсіонерів за віком і інвалідів на

надійно, зайнявши місце Романа Семенюка. Перший гол у ворота гостей на 37 хвилині забив наш лідер атак Іван Тарабалка, тим самим довівши рахунок своїх голів в обласному чемпіонаті до 9. На 67й хвилині Іван Городинський робить рахунок 2:0. Були ще реальні шанси в «Дністра» довести рахунок до розгромного. Але, на жаль, вже вкотре спрацювало старе правило «не забиваєш ти – забивають тобі» і на 90-й хвилині гості провели гол престижу. Головне, що завойовано дуже потрібні 3 залікові бали і команда вийшла на другу позицію в турнірній таблиці з 22 очками. При цьому потрібно відмітити, що ФК «КАМ» , в активі якого 21 очко, має при цьому дві гри в запасі. Лідером залишилась «Нива» із Теребовлі (27 балів), яка матч цього туру не грала, він

перенесений на більш пізніший термін. Інші матчі цього туру закінчилися з такими результатами: «Зборів» – «Поділля-Агрон» (Тернопільський р-н) – 0:2, ДЮСШ (м. Тернопіль) – «Чортків» – 0:1, «Борщів» – «Буревісник» (м.Кременець) – 0:3 – цей матч не відбувся, за інформацією ТОФФ команда ФК «Борщів» знялася із розіграшу обласної першості. В останньому турі першого кола ФК «Дністер» зіграє свій матч в Бережанах. Ця гра для нашої команди надважлива, адже 3 очка залишають їй реальні шанси першу половину обласної першості закінчити в трійці лідерів. Друге коло стартуватиме 9 серпня. Більш детальніша інформація про чемпіонат області знаходиться на офіційній сторінці клубу «Дністер» в мережі Інтернет за адресою: http:// fc-dnister.at.ua. Петро РАЦИН, член виконкому Заліщицької районної федерації футболу

СПОРТ

Матч 10 туру обласного чемпіонату з футболу «Дністер» проводив минулої неділі проти міцного середняка - ФК «ДСО» з обласного центру і переміг з рахунком 2:1. На поле наша команда вже другий матч підряд виходить в дещо послабленому складі. В попередньому в м.Кременець не грав Олександр Гнида, а в цьому ще й Роман Семенюк. Нагадаю, що вже четвертий матч через травму, отриману в Теребовлі, пропустив наш капітан Буртник Роман. А це вагомі втрати для команди, яка бореться за високі місця в турнірній таблиці. Та в команді є гравці, які гідно замінили тимчасово вибулих. Іван Городинський, який в цих останніх двох матчах виходив в стартовому складі, замінив на вістрі атаки Олександра Гниду. Андрій Базюк на лівому краю оборони зіграв

змін наступні категорії громадян: Інваліди війни, учасники бойових дій, «чорнобильці» 1 та 2 категорій, реабілітовані особи, ветерани військової служби, вдови ветеранів військової служби, ветерани органів внутрішніх справ, вдови ветеранів органів внутрішніх справ, ветерани служби цивільного захисту, вдови ветеранів служби цивільного захисту, ветерани Державної кримінально-виконавчої служби, вдови ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветерани державної пожежної охорони, ветерани податкової міліції , вдови ветеранів податкової міліції, військовослужбовці СБУ на пенсії, вдови військовослужбовців, дружина війсьвовослужбовця, який пропав безвісти, батьки загиблого військовослужбовця, інваліди військової служби. Для визначення права на отримання пільг потрібні документи: - декларація про доходи сім’ї пільговика, паспорт, індентифікаційні коди (пільговика та членів його сім’ї, на яких поширюється пільга); - довідки про доходи (пільговика та членів його сім’ї, на яких поширюється пільга, крім довідок про розмір пенсії та соціальної допомоги) за 6 місяців, що передують місяцю звернення; у випадку відсутності доходів за цей період – документи, що підтверджують їх відсутність. Із вищезазначеними документами необхідно звертатись в управління соціального захисту населення (каб. № 17).

безоплатний проїзд на міському пасажирському транспорті загального користування(крім метрополітену і таксі) та приміських маршрутах. Таким чином, особи, які належать до учасників війни, жертв нацистських переслідувань, дітей війни, ветеранів праці, з 1 червня цього року зможуть реалізовувати своє право на безоплатний проїзд у міському та приміському транспорті відповідно до зазначених урядових рішень як пенсіонери за віком або інваліди. Надія КОПКО, начальник відділу виплат і забезпечення УСЗН

Відповідно до Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII з 1 червня 2015 року скасовується право окремих категорій громадян на безоплатний проїзд у міському та приміському транспорті. Зазначені зміни стосуються ветеранів праці, дітей війни, учасників війни, жертв нацистських переслі-

№ 53-54 (8377)

МІСЬКА РАДА ІНФОРМУЄ

від 19.06.2015 року з визначення автомобільних перевізників з перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування у м.Заліщики (РІШЕННЯ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ МІСЬКОЇ РАДИ ВІД 23 ЧЕРВНЯ 2015 р. №100) На підставі п.51 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 року № 1081 “ Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування”, керуючись ст.ст. 30, 40 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виконавчий комітет Заліщицької міської ради вирішив: 1. Ввести в дію рішення конкурсного комітету від 19 червня 2015 року з визначення перевізників пасажирів автомобільним транспортом на автобусних маршрутах загального користування у м.Заліщики, а саме: маршрут №1 “вул.Ущилівська – Очисні споруди» фізична особа суб’єкт підприємницької діяльності Остапчук Олег Іванович; маршрут №2 “вул.Ущилівська - Очисні споруди»-Приватне підприємство «Водолій». 2. Укласти договір на перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування з фізичною особою суб”єктом підприємницької діяльності Остапчук Олег Іванович, та з Приватним підприємством «Водолій» на міському автобусному маршруті загального користування в режимі маршрутного таксі.

гр. Рибалко Галини Василівни, чоловік якої перебуває на військовій службі по частковій мобілізації щодо звільнення від сплати послуг за водопостачання і водовідведення та вивезення твердих побутових відходів сім’ї (РІШЕННЯ ВИКОНКОМУ МІСЬКОЇ РАДИ ВІД 23 ЧЕРВНЯ 2015 р. №104) З метою надання допомоги в межах повноважень міської ради військовослужбовцям, жителям міста, які перебувають на військовій службі у військових частинах, які входять до складу сил, що беруть участь в антитерористичній операції на території Донецької і Луганської областей, в т.ч. і гр. Рибалко Володимир Анатолійович, враховуючи програму про надання матеріальних допомог, затверджену рішенням сесії міської ради від 29.01.2015р. за №1938, керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законодавчими актами щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності, виконком міської ради вирішив: Надати гр. Рибалко Галині Василівні, чоловік якої гр. Рибалко Володимир Анатолійович перебуває на військовій службі по частковій мобілізації, одноразову цільову матеріальну допомогу в розмірі 1000 грн. для оплати житлово-комунальних послуг. Володимир БЕНЕВ’ЯТ, міський голова

u

НАМ ПИШУТЬ

Майже п’ять років тому жителі Свершковець віддали свої земельні паї в користування ТОВ «Агрополіс». І не помилилися. Люди виявилися справжніми господарями. На місці забур’янених полів сьогодні бачимо золотисті лани. Кожного року вчасно розраховуються з пайовиками. Працівники товариства не тільки господарі полів, але й добродушні, небайдужі, чуйні люди. Допомагали нам при проведенні свята села. Нещодавно придбали для бібліотеки надзвичайно цікаву і потрібну літературу на суму майже 2,5 тис.грн. Серед книжкового розмаїття українська класика – О.Кобилянська, П.Куліш, О.Довженко, І.Карпенко-Карий та інші; книги для читання за шкільною програмою, дете-

u

ктиви. Не забули і про найменших користувачів бібліотеки. Чи потрібна книга в час комп’ютеризації? Так, потрібна. Інтернет дасть відповіді на будь-які питання, але ніколи не навчить людину мислити. Хіба отримаєш більше задоволення від клацання «мишкою», аніж коли в зимовий вечір чи дощ будеш сидіти в затишному кріслі і читати сторінки улюбленого роману. Перегортаючи сторінку за сторінкою, переживаєш разом з героями, уявляєш себе на їх місці і забуваєш про все. Тому хочеться в першу чергу висловити щиру подяку директору ТОВ «Агрополіс» Віктору Вацлавовичу Тарчинському. Подаровані вами книги, шановний Вікторе Вацлавовичу, попов-

нили застарілий фонд бібліотеки. Вони знайдуть своїх читачів та будуть їм корисними, сприятимуть вихованню підростаючого покоління, духовному зростанню. Ми знаємо, що добрі справи завжди повертаються добром. То ж, шановний Вікторе Вацлавовичу, особисто Вам, а також Вашим співробітникам бажаємо міцного здоров’я, творчої наснаги, надійних ділових партнерів, щедрих врожаїв, а основне – великого особистого щастя і добробуту. Нехай збуваються всі задуми та плани. Дякуємо за співпрацю.

території Мукачівського ЕКОЦЕНТРУ, а відтак поблизу санаторіїв та курортів ("Квітка полонини", "Сонячне Закарпаття", "Шаян"), ІРС "ДКЗ" (диспетчер курортів Закарпаття), а також Благодійний фонд «ВІТА ДОЛЬЧЕ» із Мукачівським ЕКОЦЕНТРОМ на період липнясерпня-вересня 2015 року створюється волонтерське наметове містечко "СЕРЦЕ ПАТРІОТА" із власною інфраструктурою (кухня на вогнищі плюс транспортне забезпечення), із залученням стаціонарних номерів у закладах, які знаходяться поблизу для проведення

ВОЛОНТЕРСЬКОГО МАРАФОНУ. ВИГОТОВЛЕННЯ МАСКУВАЛЬНИХ СІТОК проводиться щодня, крім суботи та неділі, в найбільш людних місцях санаторіїв Закарпаття (за домовленістю з їх керівництвом). Роботи виконуються на максимально зручній для плетіння власної конструкції переносній рамі.

Ольга ГЛАДІЙ, бібліотекар Свершківської бібліотеки-філії та пайовики села

ВАРТО ЗНАТИ

Звертаємось до небайдужих людей, які взяли на себе нелегкий волонтерський обов’язок, зокрема щодо виготовлення маскувальних засобів для наших захисників. Із власного досвіду (організовуємо подібне і в Мукачево https:// goo.gl/JHJc7e) знаємо, наскільки ця непроста праця вимагає часу, зусиль, терпіння, не кажучи про кошти. Ми ініціювали створення винятково для волонтерів вказаного напрямку унікальної можливості поєднати змістовний відпочинок та оздоровлення на території кращих курортів Закарпаття, при цьому не припиняючи волонтерські навантаження і, що дуже важливо у цей скрутний час, без особливих фінансових затрат. Кожен учасник сам обирає кількість днів для марафону (від 2-х до 12-ти), конкретні дати, місце проживання, оздоровчі процедури (при необхідності) та додаткові туристичні послуги. Уся волонтерська робота виконується на користь адресної підтримки воїнів-захисників України. З цією метою спочатку на

Із запитаннями можете телефонувати цілодобово, телефон: 050 540-20-47 (Степан).


№ 53-54 (8377)

ВІДПОЧИНОК

u

Солотвино (з можливістю проходження оздоровчих процедур). Море (Болгарія, Греція, Лазурне, Залізний порт) та Шацькі озера. Виїзд чітко по графіку – із Заліщик, Товстого, Чорткова… Довідки за тел. 067-289-20-61, 063-818-08-14, 050-542-30-41. Турагенція «Скарби-тур» м.Борщів. (Ліцензія АВ №566107 від 08.10.2010р.) u

АКТУАЛЬНО

Відтепер українці можуть отримувати товари з китайських інтернет-магазинів набагато швидше - за 7-10 днів з моменту замовлення. Саме у такі строки Укрпошта, йдучи назустріч клієнтам, з квітня ц.р. почала доставляти посилки з товарами еcommerce. У найкоротші строки доставлятимуться пакунки з товарами вагою до 2 кг, придбаними на китайських торгових майданчиках «AliExpress», «ТаоЬао», «Тmall» та китайському підрозділі «еВау». Пришвидшена доставка стала можливою на підставі підписаної угоди про обмін дрібними пакетами

u

МІЛІЦІЯ ІНФОРМУЄ

На території району, як і по всій території України, з червня стартувала щорічна операція «Мак», метою якої є, перш за все, профілактика незаконного обігу наркотиків, виявлення та знищення посівів снодійного маку чи конопель, а також запобігання фактам незаконної заготівлі наркотичної сировини. Заліщицький РВ УМВСУ в Тернопільській області повідомляє, що чинним законодавством за незаконний посів або вирощування нарковмісних речовин передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність. За незаконний посів або вирощування снодійного маку в кількості до 100 рослин чи конопель у кількості

u

між Укрпоштою та підрозділом послуг експрес та логістики групи компаній Пошта Китаю. Завдяки розширенню співпраці між поштовими операторами двох країн, створено окремий потік для пересилання товарів з китайських он-лайн майданчиків до українських покупців. Віднині терміни доставки споживачам е-пакетів складатимуть один-півтора тижні, а не три, як раніше. «Пошта Китаю є одним з найбільших поштових операторів світу, відзначає в.о. генерального директора Укрпошти Ігор Ткачук. - Бум електронної торгівлі відчут-

до 10 рослин на господаря накладається адміністративний штраф від вісімнадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 306 до 1700 гривень). Коли виявлено посів або вирощування снодійного маку в кількості від ста до п'ятисот рослин чи конопель у кількості від десяти до п'ятдесяти рослин - власника земельної ділянки буде покарано згідно Кримінального кодексу України штрафом у розмірі від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 8500 гривень) або заарештовано на термін до шести місяців, чи покарано у вигляді обмеження волі до трьох років. За незаконний посів або

ний у цій країні як ніде. Лише за останні п’ять років кількість бандеролей і посилок з Піднебесної за кордон щороку зростала майже на порядок. Саме тому розширення співпраці з головними гравцями на ринку електронної комерції є одним з основних на порядку денному Укрпошти». Прискорене пересилання посилок із Китаю є надзвичайно популярною послугою серед користувачів України. Лише за квітень з Китаю надійшло українцям 2200 посилок. Обсяги цих відправлень постійно зростають. Ця послуга є ексклюзивною, адже лише Укрпошта на українському ринку співпрацює з Поштою Китаю щодо пересилання дрібних пакетів. УДППЗ «УКРПОШТА» незаконне вирощування снодійного маку в кількості п'ятисот і більше, чи конопель у кількості п'ятдесят і більше рослин передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Стаття 106-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення також передбачає відповідальність за невжиття землекористувачем або землевласником на закріплених за ними ділянках заходів щодо знищення дикорослих конопель чи снотворного маку у вигляді штрафу від дев'яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 153 до 306 гривень), а на посадових осіб - від 18 до сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, (від 306 до 765 гривень). Ірина МЕНДИК

ПОРАДИ ГОРОДНИКАМ

Помідори у відкритому грунті вирощують із розсади. Ранні сорти висаджують із розрахунку 1 рослина на ділянку 60x30 см. Сорти з високими розлогими стеблами — 1 рослина на ділянку 70x30 см. Помідори середньоранніх і середньопізніх сортів великими кущами висаджують по 2 рослини на ділянку 70x70 см або 1 рослина на ділянку 70x30 см. Сорти помідорів, які дають великі плоди, підв'язують до жердин заввишки 2-3 м. Відстань між рядами 90-100 см. Якщо розсада переросла, частину стебла засипають землею, щоб утворилася додаткова коренева система. У перші 4-5 днів розсаду регулярно поливають, рослини, які впали, підсаджують, регулярно розпушують міжряддя. Перше підживлювання проводять через 1015 днів після садіння. У період росту помідори поливають помірно, з розрахунку 70 л на 1 кв.м. Поливати слід під корінь, щоб вода не потрапляла на листя й квітки. Коли зав'яжуться перші плоди, поливають частіше, рясніше. У період наливання плодів різко зростає потреба помідорів у волозі і після поливання грунт розпушують, стебла підсапують. Щоб помідори дозрівали раніше, проводять прищипування верхівок рослин, ви-

7

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

За прогнозами Укргідрометцентру, найближчим часом в Україні переважатиме тепла, посушлива погода. Таким чином на значній території держави рівень пожежної небезпеки сягне максимальних позначок - 4-5 класу. Саме тому Державна служба України з надзвичайних ситуацій звертається до громадян з проханням не провокувати пожежі у екосистемах, лісових масивах та дотримуватися елементарних правил безпеки під час відпочинку на природі. Варто пам'ятати, що порушення правил пожежної безпеки несе загрозу навколишньому середовищу і становить небезпеку для життя

людей. Протягом пожежонебезпечного періоду забороняється: розведення багаття у лісі та лісопосадках, крім тих, що пов’язані з технологічними вимогами лісогосподарських заходів у спеціально передбачених для цього місцях; заїзд на територію лісового фонду (крім транзитних шляхів) транспортних засобів та інших механізмів, за винятком тих, що використовуються для лісогосподарської мети; палити, кидати у лісі та лісопосадках непогашені сірники, недопалки; залишати у лісі просочене бензином, гасом, мастилом або іншими горючими речовинами ганчір’я; заправляти у лісі, лісопосадках паливні баки під час роботи

КРЕДИТНА СПІЛКА

** Продається будинок в смт.Товсте, вул.Зелена,38 загальною площею 80 кв.м. Є присадибна ділянка розміром 0,10 га, господарські будівлі (літня кухня, сарай, криниця). Ціна договірна. Тел. 067 1888551. * У Товстому терміново продаю будинок загальною площею 150 кв.м. Є присадибна ділянка (2,7 га), 3 ставки, басейн, сад, пасіка, сауна. Господарство велике. Тел. 067 386 93 99. Продається будинок в м.Заліщики по вул.Заньковецької. Земельна ділянка 0,20 га. Ціна договірна. Тел. 097 7340 176 або дом.2-22.46. Втрачений диплом магістра серії ВА №36826592 на прізвище Терешкун Владислав Дмитрович про те, що у 2009 році закінчив Державний вищий навчальний заклад «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Радіофізика і електроніка» та здобув кваліфікацію радіофізика, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №009472 на прізвище Колодій Наталія Миколаївна, вважати недійсним.

НАДІЙНІСТЬ. ДОСТУПНІСТЬ. ЗРУЧНІСТЬ. ШВИДКЕ ОФОРМЛЕННЯ КРЕДИТIВ З А Л У Ч Е Н Н Я Д Е П О З И Т IВ Н А В И ГIД Н И Х У М О В А Х Наша адреса: м.Заліщики, вул.В.Стефаника,4 тел.(03554) 2-16-82; тел./ факс 2-22-06. Ліцензія серії: АЕ №287554 від 14.01.2014р.

КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ НА РІЗНІ ПОТРЕБИ Адреса: м.Заліщики, смт.Товсте, вул.Українська, вул.С.Бандери, буд.68, буд.38, оф.15, тел.:(03554) 2-32-08 тел.:(03554) 3-52-43

Ліцензія серії: АВ №581578 від 21.12.2011р., Ліцензія серії: АВ №534857 від 21.12.2011р.

Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №014379 на прізвище Колодій Наталія Миколаївна, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №449722 на прізвище Дідур Калина Константинівна, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №416623 на прізвище Дідур Калина Константинівна, вважати недійсним.

даляють пасинки, залишаючи 1-3 стебла з 1-3 гронами й 2 листочками біля грон на кожному. Верхівки стебел прищипують. Пасинки потрібно видаляти кожні 7-10 днів, коли вони не довше 3-5 см. Високорослі сорти томатів краще підв'язувати до кілків або натягнутого вздовж рядів дроту. При такому вирощуванні пасинкування проводять із формуванням рослин в одне стебло. Це зменшує захворюваність рослин, підвищує врожай, скорочує термін дозрівання плодів. Під час росту помідорів стежать за їхнім станом, відзначають ознаки, що свідчать про надлишок або нестачу мінеральних речовин. У разі потреби додають або виключають ті чи інші добрива. Збирають помідори в стадії молочної або бурої спілості, розкладають їх у теплому приміщенні при температурі 23-25 град. за Цельсієм і дають дозрівати. Це допомагає швидше дозрівати зеленим плодам, які залишилися на рослинах. Несвоєчасне збирання плодів перешкоджає розвитку нової зав'язі. Якщо літо та осінь видалися теплими й досить тривалими, іноді виникає потре-

«К О Л О С» - Заліщицька районна газета. Видається українською мовою щоп’ятниці kolosgazeta2015@gmail.com Матеріали з позначкою (Р) чи (*) оплачені згідно з чинним законодавством України.

ба в пізнішому врожаї помідорів. Для цього їх вирощують безрозсадним способом, висіваючи насіння ранніх і середньоранніх сортів за 20-25 днів до початку висаджування розсади. Грунт має бути чистим, пухким, удобреним. Сіють рядками з відстанню між ними 60-70 см і витратою 2-2,5 кг/ га насіння . Після утворення другого справжнього листочка помідори проріджують, щоб відстань між рослинами становила 5-7 см. Удруге проріджують із появою 4-5 справжніх листочків, залишаючи 1 рослину на кожні 12-15 см. При третьому проріджуванні відстань між рослинами має становити 40-50 см. Надалі за безрозсадними помідорами доглядають так само, як і за розсадними. Якщо помідори пізнього врожаю ще не прибрані й наступили заморозки, над ними споруджують плівкове накриття, поливають на ніч дощуванням, улаштовують димовий захист. Ігор ТИМЧУК, провідний фахівець – агроном відділу фітосанітарних процедур Державної фітосанітарної лабораторії

Наш р/рахунок 26004198767 у РАЙФФАЙЗЕН БАНК “АВАЛЬ” (м.Київ), МФО 380805, КОД 02475256. Адреса: Редакція газети “Колос”, вул. І.Франка, 6, м.Заліщики, 48600 Реєстраційне свідоцтво ТР №313, 16.10.2001р. та Свідоцтво про держреєстрацію юридичної особи до ЄДР № 16491200000000354. Наклад 2550 прим. Передплатні індекси: 61356, 91090

двигуна; випалювати траву та інші рослинні рештки на землях лісового фонду, сільськогосподарських угіддях, а також на інших земельних ділянках, що безпосередньо примикають до лісу. Якщо ви помітили займання в лісах, посадках та на відкритих територіях, негайно телефонуйте за номером «101». Пам’ятайте, що лише дотримання елементарних правил пожежної безпеки застереже від трагічних наслідків. Андрій ПАЧВА, начальник РВ УДСНС України у області

ТОВ “МОБІСНЕТ” Продаж касових апаратів та іншого торгового обладнання.

Ціна від 4000,00 грн. 48 500, м.Чортків, вулС.Бандери, 58,Г. http//mobis.in.ua ntk/ (03552)- 20300, 0979095562.

Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №449721 на прізвище Дідур Василь Стефанович, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №416622 на прізвище Дідур Василь Стефанович, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №801811 на прізвище Кармазенюк Калина Василівна, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №199772 на прізвище Кармазенюк Калина Василівна, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №014431 на прізвище Машлюк Текля Атанасіївна, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №009488 на прізвище Машлюк Текля Атанасіївна, вважати недійсним. *Втрачені державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯА №449561 та серії ЯА №414740 на прізвище Калакайло Павліна Євстахіївна, вважати недійсними. *Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №776495 на прізвище Довганюк Павло Михайлович, вважати недійсним.

ВІДДІЛИ РЕДАКЦІЇ:

Редактор О.І. ДЯКІВ

Олег ВІСТОВСЬКИЙ, заввідділом суспільно-політичного життя................2-11-42 Ольга МЕЛЬНИК......................................2-18-69 Ірина ІВАНСЬКА, кореспондент...........2-12-43 Ігор ІВАНСЬКИЙ, фотокореспондент 2-12-43 Бухгалтерія..................................................2-18-69

Висловлювані авторами думки можуть не збігатися з позицією редакції. Згідно Закону “Про пресу в Україні” редакція зберігає за собою право редагувати та скорочувати подані текстові оригінали, які не рецензуються і не повертаються. Листування з читачами - лише на сторінках газети. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Рекламодавці самостійно відповідають за зміст рекламних блоків, за збереження авторських прав та прав третіх осіб.

Газета видрукувана у друкарні ТОВ “Буковинський видавничий дім” (м.Чернівці, вул. Прутська, 29, тел. 54-45-46). Комп’ютерна верстка Євгенія МУРЗА. Комп’ютерний набір Марія РЕХТЕЦЬКА.


8 u

№ 53-54 (8377)

u

ПОСТАТІ З МИНУЛОГО НАШОГО КРАЮ

еред наших земляків, котрі в минулому столітті стали відомими діячами українського громадського руху була Стефанія Безбородько (Карпинська). Народилася вона в селі Печорна. Тут пройшло її дитинство, пов’язане із Заліщиками, куди дівчина ходила до школи. Незабаром сім’я переїхала до Чернівців.

нуючи його зусилля з іншими українськими організаціями. Її чоловік був одним з керівників товариства „Міщанський Хор” в Чернівцях, яке об’єднувало велику групу містян для просвітницької діяльності і культурної роботи. Тож Софія стала активно залучати дівчат і жінок до участі в цьому товаристві. Вони організовували концерти, вистави, вечори. А головне, допомагали молодим буковинцям навчитися писати і читати ук-

С

чолі із заліщанином Михайлом Гайворонським. Представниці „Жіночої громади” брали найактивнішу участь у підготовці та проведенні Буковинського віча (3 листопада 1918), й організації української влади на Буковині. Але, не зважаючи ні на що, у кінці цього ж року королівською Румунією була окупована вся територія Буковини. 1921–1925 роки стали періодом відновлення „Жіночої громади”, який виявився досить складним. Саме в цей час активною учасницею товариства, а згодом і його керівником стає Стефанія Безбородько. 2 лютого 1929 року в Чернівцях було проведено перший післявоєнний жіночий з'їзд українок Буковини під головуванням Ольги Гузар. Почесною головою було обрано Ольгу Кобилянську. Необхідність розвивати діяльність „Жіночої громади” було підтверджено і під час проведення другого жіночого з'їзду (восени 1931 року), де лунали заклики про актуальність активізації поширення на Буковині української національної ідеї. В організації цих зібрань українського жіноцтва брала участь і Стефанія Безбородько. А через короткий час, в 1932 році, вона була обрана головою „Жіночої громади”. Саме на період її керівництва товариством припадає, серед інших спрямувань в роботі, організація допомоги жертвам голодомору 1932– 1933 років в Україні. Багатьом людям тоді вдавалося вибратися з УРСР й залишитись живими у перестрілках на кордоні. Допомога цим людям стала головним напрямком діяльності „Жіночої громади” під керівництвом Стефанії Безбородько. У 1933 році товариство долучилося до облаштування надгробку Іванові Франку у Львові. Стефанія Безбородько разом з своїми соратницями намагалися розширити діяльність товариства, поєд-

Стефанія закінчила учительську семінарію і почала вчителювати в Радауцькому, а потім у Заставнівському повітах. Напередодні першої світової війни, в 1914 році, вийшла заміж за Дмитра Безбородька. Молоде подружжя розділила війна чоловік пішов до війська. Після закінчення війни Дмитро працював у фінансовому відділі магістрату міста Чернівці. Стефанія вчителювала у Ленківцях, а потім у Мамаївцях, бо в Чернівцях для вчительки-українки місця не виявилося. Тут і народилися їх п’ять дочок (Марія, Леся, Надія, Ярослава і Наталя), для яких вона була люблячою матір’ю. Крім самовідданої вчительської праці, Стефанія Безбородько з 20-х років активно діяла в чернівецькому товаристві „Жіноча Громада”. Це було одне з небагатьох українських жіночих товариств на Буковині початку ХХ століття. Головним своїм завданням його члени вважали „піднести національну свідомість, культуру і добробут руського народу через об’єднання, відповідне цій меті виховання і освіту руського жіноцтва”. Поряд з просвітництвом, „Жіноча громада” в Чернівцях по вулиці Руській відкрила кравецьку майстерню, де дівчат навчали крою та шиттю. Все робилося для того, щоб залучити якнайбільше української молоді та навчити практичній справі, розвинути національне та духовне виховання. Зусилля активісток були спрямовані також на відновлення роботи дитячих садочків, а ще - надання допомоги пораненим українцям учасникам війни. „Жіноча громада” влаштувала в Чернівцях урочистий прийом воякам УСС на чолі з старшинами Дмитром Вітовським та Іваном Андрухом. Цікаво, що в підготовці і проведенні цих заходів допомагали учасники знаменитого хору українських січових стрільців на

раїнською (адже по всій Буковині були тільки румунські школи). Для цього замовляли книги, проводили заняття. Таким чином навколо товариства „Міщанський Хор” згуртувалося більше 300 національно свідомих юнаків і дівчат. За ініціативою „Жіночої громади” в Народному домі було створено лікарську амбулаторію, де прості городяни і селяни отримували безплатну медичну допомогу. Звичайно, що така діяльність не подобалася румунській владі, тож до шкільної влади незабаром надійшов донос про те, що вчителька відкрила „українську школу” для дівчат. У 1934 році Стефанію Безбородько змінює в керівництві „Жіночою громадою” Аглая Федорович. Переслідування влади і виснажлива праця прискорили вихід на пенсію, тож в 1935 році С. Безбородько перестала вчителювати. Продовжувала підтримувати зв’язок з дівчатами, яких навчала і в роки другої світової війни, переїхавши в Коломию. Звідси разом з родиною виїжджає до Америки. Тут також не полишає свою громадську діяльність, яку перервала тільки раптова смерть 18 лютого 1957 року у Філадельфії. Так завершився життєвий шлях славної дочки нашого краю, яка багато сил і часу присвятила українській молоді, щоб вивести її з „темряви несвідомості”, навчити пам’ятати „хто вони і чиї вони діти”. Тож і ми не забуваймо про відважних і талановитих жінок-берегинь українського народу, котрі пробуджували і плекали в серцях молоді любов до України.

Михайло СОПИЛЮК, заступник директора ВП НУБіП України „Заліщицький аграрний коледж ім. Є.Храпливого”, член НСЖУ

Кожну небайдужу людину просимо допомогти у збиранні грошей на лікування нашого синочка Максима. Сім років тому лікарі виявили у нього важке захворювання внаслідок перенесеної нейроінфекції (вірусний інцефаліт в 2008 році) у вигляді правобічного гепіпарезу, дезінтегративного розладу особистості, судомного синдрому, генералізовані тонікоклонічні судоми, псевдоапсанси, амбулаторні автоматизми. За весь час лікування наша родина витратила немалу суму грошей, але їх і досі не вистачає, щоб продовжувати лікування та реабілітацію. Ми, батьки, щиро просимо: допоможіть нашому синові і Бог обов’язково допоможе вашим діточкам. Наші реквізити: Приватбанк: 4405 8823 0268 6575, Підручняк Ольга Іванівна; Приватбанк: 5168 7572 1720 4553, Гнида Володимир Володимирович, м.Заліщики.

МИ - УКРАЇНЦІ

агато наших сучасників в умовах неоголошеної війни на Сході України стають так званими тиловими бійцями: різними способами сприяють воїнам-визволителям. Надзвичайно зворушливим і показовим, справжнім українським феноменом у цьому аспекті є численна армія волонтерів.

але книжка була передана в московську тюрму через адвоката Іллю Новикова. Презентації збірок за участю воїнів, які прибували на ротацію із зони антитерористичної операції, відбулися в різних куточках України із врученням книжок солдатам та офіцерам наших Збройних сил. Це – Київ та Київська область, Львів, Закарпаття, Вінниччина, Дніпропетровщина, Тернопілля (Зборівський район, у березні-квітні 2015 року), інші міста і села, а також ці книжки були передані Заліщицькій районній бібліотеці під час кількох зустрічей у літературній світлиці. До слова, вже понад 10

Б

І кожен свідомий українець у міру своїх сил підтримує бойовий дух українських захисників. Не стали винятком і вітчизняні служителі пера, які своїми поезіями, прозою, патріотичними піснями, власними виступами перед громадськістю дають поетичну правдиву оцінку сучасним подіям. Автори зустрічаються з воїнами, які перебувають на ротації, думками та творчістю докладають зусиль, піднімаючи бойовий дух солдатів. Свою лепту в цю творчу працю внесло і закарпатське волонтерське видавництво «Серце патріота» спільно з Благодійним фондом «ВІТА ДОЛЬЧЕ». Спеціально для наших героїв, які, захищають нас усіх на Сході України, від початку 2015 року першим і другим виданням вийшла друком подарункова збірка поезій від сотні сучасних українських поетів. Книга так і називається «Воїнам світла». Працювала над збірником група волонтерів. Упорядники, редактори, дизайнери та макетувальники виконували роботу на благодійних засадах. Жоден із авторів не претендував на гонорар. «Повертайтесь живими, віримо у вас і чекаємо з перемогою!» – саме такі мотиви переважають у цій поетичній книжці. Адже в збірці – не лише патріотична лірика, але й близька всім вічна тема людських стосунків, тепло сердець, які співпереживають і моляться, позитивна енергетика, яка струмує від віршів-оберегів, віршів-молитов, а також непереборне бажання наблизити перемогу і підтримати бойовий дух наших доблесних воїнів. Примітно також, що книга видана винятково як подарунок для воїнів, а згодом - і волонтерів. Вона не продається, проте кожен бажаючий

u

може отримати збірник у подарунок-подяку за здійснену будь-яку пожертву в благодійний фонд «ВІТА ДОЛЬЧЕ» (www.vita.ozdorov.info) на оздоровлення поранених вояків. Серед сотні авторів, чиї вірші представлені у збірці «Воїнам світла» – літератори з усіх куточків України, а також ті, хто живе зараз далеко від нашої держави (Португалія, Туркменістан, США, Туніс), але душею, молитвами, творчістю і волонтерською підтримкою – разом із нами. До слова, до збірника увійшла поезія авторів із нашої Тернопільщини. Це – Леся Любарська з Борщова, Любов Печінка (Патара Бачія) з Теребовлі, Наталія Лопушняк (Хаммоуда), яка родом із села Кошилівці Заліщицького району, але зараз живе в Тунісі, крім них, Тарас Коковський, Володимир Сірий, Юлія Фінковська, а також поезії Оксани Дяків (Заліщики). У лютому 2015 року силами тієї ж поетичної сотні та волонтерської видавничої групи «Серце патріота» (м. Мукачеве) вийшла поетична збірка «Живи, Надіє!» на підтримку незаконно ув’язненої української льотчиці, Героя України Надії Савченко, якій на короткий через обставини - термін,

поезій збірки «Воїнам світла» отримали нове дихання: стали піснями, завдячуючи творчості сучасних композиторів у різних куточках

України, зокрема, і вірш «Хай ангели вас захистять крильми!» співавторки обох збірок Оксани Дяків на музику Ярослава Гринишина. Хочеться вірити, що книжки “Воїнам світла” та “Живи, Надіє!” зацікавлять також усіх прихильників сучасної поезії, яка живе і дихає тривожним і буремним українським сьогоденням...

Підготувала Надія ДЯКІВ, член НСЖУ

МОЛОДІЖНИЙ МЕРИДІАН

(Початок на 5 сторінці.) До цієї суми також потрібно ще додати кошти на проживання:винайм помешкання, оплата проїзду, оформлення страхового полісу, витрати на закупи та інші потреби. Літній семестр, на відміну від українських ВНЗ, розпочинається в останніх числах вересня або на початку жовтня. Лекції та семінари проводяться польською мовою, хоча в деяких вузах їх читають і англійською. Тому не варто зволікати з вивченням та вдосконаленням мов, адже з першого дня виклад матеріалу вестиметься їхньою державною мовою. Звичайно, університети, освітні програми за місяць до навчального семестру організовують

мовні курси безкоштовно або за додаткову оплату, деякі проводять курси протягом першого року навчання. Однак потрібно усвідомлювати, що за нетривалий період практично неможливо опанувати мову, необхідну для сприйняття академічних лекцій. Значна частина літератури для опрацювання подаватиметься польською мовою. Варто зауважити, що більшість викладачів достатньо лояльно та з розумінням ставляться до студентів, які на низькому рівні володіють польською мовою. Але, якщо не хочете відчувати дискомфорту під час навчання та у повсякденному спілкуванні, все-таки виділяйте час для опанування мови ще в Україні. Для вивчення польської можна користуватись он-

лайн посібниками, уроками, бібліотеками, підручниками, чи до прикладу каталогом: http://wolnelektury.pl/ katalog/audiobooki/ Тут розміщені сотні безкоштовних друкованих текстів, підкріплених аудіоматеріалами. Отже, навчання за кордоном сприятиме отриманню не тільки якісної сучасної освіти, але дозволить молодій людині ознайомитись із культурою та звичаями різних народів світу, здобути цінний досвід та навики спілкування, а також інтегруватись у європейський простір і скласти достойну конкуренцію на ринку праці. Наталія ЯНОВСЬКА, Польща


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.