Газета "Колос", № 84-85 від 14 жовтня 2016 року by Олександр Хомишин

kolosgazeta2015@gmail.com

Інтернет-версія: http://zal.te.ua/

СПIВЗАСНОВНИКИ: Залiщицька районна рада, Залiщицька райдержадмiнiстрацiя, Залiщицька міська рада, трудовий колектив редакції Виходить з 24 лютого 1940 року

№ 84-85 (8516) Цiна вроздрiб - 2 грн. u

14 жовтня – чотириєдине свято українського народу, це одне з найдавніших християнських свят – Покрова Пресвятої Богородиці, річниця створення Української Повстанської Армії, День українського козацтва, а також День захисника Вітчизни. Щиросердечно вітаємо наддністрянців з цими величними святами. Адже саме вони вкотре нагадують про високу духовність нашої нації, патріотизм, нескореність духу. З давніх-давен Богородиця є покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. У цей день вітаємо шановних ветеранів, учасників національно-визвольного руху із річницею утворення УПА. Низький уклін вам за відвагу. Схиляємо голови перед теперішніми воїнами антитерористичної операції, які стоять щодня на сторожі нашого спокою, боронять наші землі від агресора. Нехай кожного з вас Пресвята Богородиця завжди покриває своїм омофором, дарує мир, спокій, благополуччя та злагоду! У ці дні відзначають своє професійне свято працівники харчової промисловості. Ці люди відіграють провідну роль у забезпеченні населення продовольчими товарами в усьому світі, оскільки турбота про хліб насущний завжди була однією з головних потреб людства. Працівники харчової промисловості постійно покращують якість виробленої продукції, розширюють її асортимент. Бажаємо вам професійного успіху, втілення нових задумів, родинного затишку! Іван ДРОЗД, Борис ШИПІТКА, Алла КВАЧ, голова міський голова голова Заліщицької Заліщицької районної Заліщиків районної ради державної адміністрації

ВАРТО ЗНАТИ

ПРО СКЛИКАННЯ ДВАНАДЦЯТОЇ СЕСІЇ РАЙОННОЇ РАДИ СЬОМОГО СКЛИКАННЯ

Відповідно до частини 9 статті 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”: 1. Скликати дванадцяту сесію Заліщицької районної ради сьомого скликання 21 жовтня 2016 року о 10 год. в приміщенні залу засідань районної ради. 2. На розгляд сесії районної ради винести такі питання: 2.1. Про затвердження зві-

ту про виконання районного бюджету за девять місяців 2016 року. 2.2. Про внесення змін і доповнень до рішення районної ради від 25 грудня 2015 року № 27 „Про районний бюджет на 2016 рік”. 2.3. Інші питання поточної роботи. 2.4. Різне. 3. На сесію районної ради запросити депутатів облас-

ної ради, голову Заліщицької райдержадміністрації, міського, селищного та сільських голів, голову Заліщицького районного суду, прокурора району, начальник відділення поліції, редактора районної газети “Колос”, директора редакції районного радіомовлення, керівників політичних партій . Іван ДРОЗД, голова районної ради

АКТУАЛЬНО

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 395 «Деякі питання надання у 2016 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціальноекономічного розвитку окремих територій» з метою покращення матеріальнотехнічної бази навчальних закладів на Заліщицький район було виділено з державного бюджету 4 млн. гривень. Як було повідомлено раніше, ремонтні роботи буде проведено на 19 об’єктах загальноосвітніх та 3 дошкільних навчальних закладах, а саме:Заліщицькій державній гімназії – заміна вікон, 30 тис грн.; СШ І-ІІІ ст. м. Заліщикиім. О.Маковея – ремонт спортивного залу, 300 тис грн.; ЗОШ ІІІІст.№2 м. Заліщики– перекриття частини даху, 199,776грн.; ЗОШ І-ІІІ ст. смт Товсте - заміна вікон, 360 тис грн.; ЗОШ І-ІІІ ст. с. Зозулинці - ремонт даху, 399,935 грн; ЗОШ І-ІІІ ст. с. Поділля - заміна вікон, 222тис. грн.; ЗОШ І-ІІІ ст. с. Садки - заміна вікон, 50 тис грн.; ЗОШ І-ІІІ ст. с. Торське - ремонт спортзалу,

200 тис грн.; ЗОШ І ст. с. Виноградне – ремонт кімнати, заміна вікон та дверей, 46 тис грн.; ЗОШ І-ІІ ст. с. Буряківка - заміна підлоги, вікон, дверей, 300,634 грн.; ЗОШ І-ІІ ст. с. Винятинці заміна вікон, 90 тис грн.; ЗОШ І-ІІ ст. с. Солоне - заміна вікон, 60 тис грн.; ЗОШ І-ІІ ст. с. Дзвиняч - утеплення фасаду, 299,924 грн.; ЗОШ ІІІ ст. с. Дунів– заміна вікон, 160 тис грн.; ЗОШ І-ІІ ст. с. Добрівляни - ремонт даху, 110 тис грн.; ЗОШ І-ІІ ст. с. Колодрібка заміна вікон,199,918 грн.; ЗОШ І-ІІ ст. с. Новосілка - заміна вікон, 150 тис грн.; ЗОШ І ст. с. Печорна - ремонт фасаду, 150 тис грн.; ДНЗ

Зіновій КОВАЛЬЧУК, керівник господарської групи відділу з питань освіти Заліщицької РДА

ТУРИЗМ ТА РЕКРЕАЦІЯ про рік, що минає, та ділився планами на майбутнє щодо розвитку та популяризації туризму в області. Того святкового дня лунали слова вдячності суб’єктам туристичної діяльності, ентузіастам цієї справи, всім, хто своєю роботою перетворює Тернопілля у привабливий регіон для відпочинку, оздоровлення, ведення бізнесу та залучення інвестицій. Після урочистого засідання відбулося нагородження кращих представників державних, комунальних установ, організацій, фахівців туристичної галузі області, хто створює туристичний

Сердечно вітаю зі святом Покрови, із 74 річницею УПА, Днем захисника Вітчизни та Днем українського козацтва. Наш віруючий боголюбивий народ з великою любов’ю та надією свої добрі зусилля і справи поручає під могутній Покров Пресвятої Діви Марії. Вітаю в цей день всіх учасників національновизвольного руху, які продовжують славні традиції українського козацтва - боронити рідну землю від новітнього агресора. Хай Божа благодать зійде на нашу стражденну землю і дарує кожній українській родині мир, спокій, благополуччя. Щирі віншування засилаю ветеранам-борцям за волю України, а також нинішнім бійцям, які на сторожі цілісності і суверенності нашої держави. Степан НАВОЛЬСЬКИЙ - від імені спілки учасників АТО, а також спілки ОУН-УПА Заліщицького району

На урочистому засіданні з нагоди відзначення Дня туризму в Україні, що проводилось з ініціативи Тернопільської ОДА і Тернопільської обласної ради, вітав присутніх, голова державної адміністрації Степан Барна. Очільник області відзначив, що Тернопілля має всі шанси бути лідером в системі внутрішнього туризму, адже в нас є що показати, тому 2016 рік є активним в популяризації і розвитку фестивального руху «Свято замків». Фестивалі дають можливість відкрити для

PDF создан с пробной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

«Дзвіночок» с.Городок ремонт фасаду, 100 тис. грн.; ДНЗ «Калинонька» м. Заліщики - утеплення фасаду, 299,813 грн.; ДНЗ «Горобинка» смт. Товсте - ремонт системи опалення, 140 тис. грн. Відповідно до цього підготовлено проектно-кошторисні документації на ремонтні роботи з перекриття даху, заміни вікон, дверей, ремонту підлоги, реконструкції котельні, проведено експертизи. Оголошення про предмет закупівлі на всі об’єкти було розміщено в системі електронних державних закупівель ProZorro. На сьогодні всі аукціони відбулися, визначено переможців торгів. Із 15 вже укладено договори і подано в Тернопільський ЦНАП декларації на початок будівельних робіт. Із 7 переможцями торгів ведуться переговори. На 8 об’єктах уже розпочато ремонтні роботи.

потенційних туристів, нові досі невідомі об’єкти та збільшити потік туристів до Тернопільської області і саме завдяки таким фестивалям закинуті замки отримують шанс на відновлення, очищення їх від сміття та ремонту під’їзних шляхів до них. Також про перспективи розвитку туристичної галузі Тернопілля та з вітальним словом виступив голова Тернопільської облради Віктор Овчарук. Під час святкової наради начальник департаменту туризму ОДА Назар Яворський звітував

імідж Тернопілля. Серед таких відзначено діяльність Заліщицького туристичного бюро. За значний внесок у розвиток туристично-рекреаційної сфери області відзначили директора районного комунального підприємства Заліщицьке туристичне бюро Віктора Кучера. Микола СИДОРЧУК, менеджер РКП «Заліщицьке туристичне бюро»

№ 84-85 (8516)

2 u

З НАГОДИ ЮВІЛЕЮ

Квитки у касі РБНТ м. Заліщики, тел.: 2-18-57, (097) 0898418.

Під час наради у Заліщицькому районному споживчому товаристві.

ДО 150-РІЧЧЯ УТВОРЕННЯ ПЕРШОГО СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА УКРАЇНИ У сучасному світі кооперативи виконують важливі соціальні функції та завдання, забезпечують населення високоякісними товарами та послугами. Важливу роль у кооперативній ланці відіграє споживча кооперація, яка є найбільш поширеною та організованою у країнах Європи. Історія споживчої кооперації бере свій початок у Великобританії. Тут у 1844 році рочдерські піонери заснували перші споживчі товариства. Їх досвід та принципи з часом перейняли й на Україні. Зародження споживчої кооперації на наших землях починається на Харківщині, та сягає своїм корінням ХVІІ століття. Ідея про утворення Харківського споживчого товариства виникла в колі прогресивної інтелігенції. Біля його витоків стояли й відомі громадські діячі, такі як М.Баллін, В.Козлов та інші. Це товариство, яке, на жаль, проіснувало недовго, стало тим міцним фундаментом, остовом, на якому впродовж багатьох десятиліть, вбираючи загальносвітовий досвід і національні особливості, формувалась, вдосконалювалась споживча кооперація України. За 150 років свого існування споживча кооперація України стала потужним об’єднанням однодумців, пройшла великий і складний шлях, і довела свою життєздатність. На даний час створено розгалужену інфраструктуру: ринки дрібної та оптової торгівлі, маркети, галузь виробництва продуктів харчування, ресторанний бізнес. А ще – це забезпечення населення тисячами робочих місць. Упродовж десятиліть у Наддністрянщині задовольняє потреби в товарах та послугах, впроваджує передові технології, сповідує кращі кооперативні принципи Заліщицьке районне споживче товариство. За роки своєї діяльності зарекомендувало себе конкурентоспроможним й стійким на тлі економічних катаклізмів. Хоча нині не найкращі часи для ведення бізнесу, однак розвиток районного споживчого товариства не стоїть на місці, а завжди в пошуку шляхів покращення й оновлення. Уже п’ять років очолює Заліщицьке районне споживче товариство голова правління Михайло Юліанович Савчак. За цей відрізок часу спільними зусиллями зроблено чимало. Організація та сфера обслуговування у добротному стані та, погодьтеся, відповідає сучасним вимогам кращим взірцям торговельного сервісу. Свою розмову з головою правління ми розпочали з досягнутих успіхів, запитавши, що є найбільшим предметом гордості? «Звісно, це Заліщицький ринок, – мовив Михайло Юліанович. – Адже саме туди впродовж декількох років на реконструкцію та модернізацію інвестовано майже 4 млн. грн. Завдяки цим асигнуванням поліпшилися умови праці торговцям, а покупцям стало набагато приє-

НА НИВІ ОСВІТИ класників (вч. Н.П.Хом’як, М.В.Макара, Н.В.Киверига), бо їхні аплікації з природного матеріалу (різнокольорових листочків та квітів) повели нас лісовими стежками осені. Варто відзначити вироби на тему: «Ходить, ходить осінь гаєм», «Щедрі дари осені», «Золотоволоса осінь», «Чарівні їжачки», «Казковий зайчик», «Карета для попелюшки» та інші.

На світлині Ігоря ІВАНСЬКОГО: ринок у місті Заліщики. мніше й зручніше купувати товар, продукти харчування. Усього на ринку створено 363 оновлених робочих місць. Цьогоріч добудовано вже п’ятий піднавіс, викладено тротуарною плиткою 140 квадратних метрів (а всього на ринку викладено понад півтора тисячі кв. м.) торгової площі. А якщо говорити загалом, то відчули зміни на краще й два міські супермаркети. Тепер вони осучаснені, працюють на випередження конкурентів». Заліщицька споживча кооперація об’єднує три юридичних організації. Це правління райСТ, підприємство споживчої кооперації торгово-роздрібне об’єднання «ТЕКО» (директор С.М.Савчак) та новостворене ТОВ «Заліщицький ринок» (директор Н.І.Чигрик). ПСК ТРО «ТЕКО» включає в себе 15 сучасних маркетів у сільській місцевості нашого району. Це доглянуті, обладнані магазини, які вирізняються своїм охайним зовнішнім виглядом будівлі, як ззовні, так і всередині, високою культурою обслуговування та насиченістю товарами. Щоб досягнути такого стану, трудяться над їх підтримкою та модернізацією торгівельних процесів небайдужі до сервісу люди. Тільки у 2016 році виділено коштів для ремонту більше 100 тис.грн. «Ці п'ятнадцять маркетів працюють з новим сучасним обладнанням та системою самообслуговування, тобто вільним доступом до товарів, щоб купувати було максимально зручно, – зауважив М.Савчак. – Тільки цьогоріч здійснено оновлення та проведено капітальний ремонт магазинів у селах Колодрібка, Буряківка, Дунів та Синьків. Замінено вхідні двері, вікна на металопластикові, покращено фасад. У сільських крамницях затиш-

но, тепло. У планах на майбутнє ще багато цікавих задумів. Зокрема, це повна комп’ютеризація торгових процесів і обліку в магазинах, а також відкриття сучасного типу маркетів у селах Зозулинці та Литячі». Усі три юридичні організації працюють рентабельно. Крім діючої мережі, основні засоби райСТ здаються в позасистемну оренду. «Зараз триває капітальний ремонт кафе у місті Заліщики. Тут готуватимуть смачні та вишукані страви, працюватиме привітний персонал, додаватиме особливого настрою дизайн та інтер’єр у стилі старого міста. Плануємо відкриття кафе вже незабаром», – додав Михайло Юліанович. Дбають і за своїх працівників, шанують ветеранів споживчої кооперації. Щороку спільно здійснюється виїзд до Зарваниці, де з нагоди Дня кооперації відбувається проща. Такі заходи ще більше гуртують людей. Радує, що у задумах районного споживчого товариства завжди зароджується щось нове, викликане часом. Тут вибудовують власну стратегію і тактику діяльності, вкладають всі сили й душу, щоб завоювати довіру покупця, утвердити добре ім’я споживчої кооперації, адже вона працює на благо людей. На завершення, з нагоди 150-річчя утворення першого споживчого товариства на Україні , голова правління М.Савчак висловив вдячність усім працівникам товариства, ветеранам споживчої кооперації за внесення вагомої лепти у розвиток кооперації району та побажав їм усіляких гараздів, благополуччя та сімейного затишку. Ірина ІВАНСЬКА

PDF создан с пробной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

За вікном золота осінь. Багряне листя милує око всіх, хто спостерігає та відчуває красу природи, бережно ставиться до навколишнього середовища. Барвиста пора завітала й до нашої школи на свято. Неповторну красу її продемонстрували учні початкових класів з допомогою батьків, під керівництвом вчителівкласоводів через композиції, різноманітні вироби з природніх матеріалів (листків, квітів, стеблинок рослин). Ніби на лісовій галявині, або ж на алеї парку опинилися на мить всі присутні. Найпривабливіші композиції «В гостях у казки», «Казкові друзі», «Осінній букет», «Осіння фантазія» були неперевершені за своїм змістом. Осінь приваблює не лише чарівною красою, а й щедрими дарунками, адже це пора врожаїв. Тому привертали

увагу такі витвори з осінніх плодів: «Ходить гарбуз по городу», «У зеленому бору – гриби – ягоди беру». «Слава Україні», «Щедра осінь в Україні», «Золота осінь» та багато інших. Кожен стіл був багатий на різноманітні композиції, неповторні вироби, яскраві квіти, в яких фантазія, уява, творчість і талант, уміння кожного учня. Всі учні-першокласники (вч. О.Б.Рацин, Г.В.Гельмич, Н.А.Тарновецька) разом з батьками відтворювали золоту осінь всіма барвами квітів, бо квіти радують нас чи не найбільше. Вразили всіх такі роботи, як «Ходить осінь листопадом», «Осінь у лісі», «Неповторна краса осені», «Природа восени», «Жовте листя стелить сад», «Природні дари». Привернули увагу справжні витвори природи, зроблені умілими руками друго-

Свої творчі здібності показали учні-третьокласники (вч. С.М.Шароварко, В.М.Лилик, М.Я.Стасюк), бо в кожен виріб вкладені відчуття неповторної краси на тему: «Осінній віночок», «Осінь у лісі», «Чарівна осінь», «Дари садів і полів», «Щедра осінь», «Золота пора», «Гарбузова родина». Справжні шедеври учнів 4их класів (вч. М.М.Золота, Н.Б.Прокопа, Т.А.Миронюк), зроблені за допомогою дарів садів, полів та городів. Такими заходами ми виховуємо в маленьких українців любов та бережливе ставлення до природи, любов до рідного краю та навколишнього середовища. Любов ЧОРНА, заступник директора з НВР в початкових класах спеціалізованої школи ІІІ ст. ім.О.Маковея

У ці дні минуло два роки з часу смерті Віталія Володимировича ТУМАКА. На 41 році життя несподівано, в одну мить зупинилося серце нашого дорогого чоловіка, батька, брата та сина Віталія Тумака. Простота і людяність, дивовижна безкорислива працелюбність та жертовність заради ближнього – це ті з промінців його серця, які нестимемо до кінця своїх днів ми, хто був під його теплим крилом і почувався з ним захищеним, Він завжди турбувався за нас. Віталій вмів цінувати добро. Глибокий біль і сум поглинає наші серця. Важко повірити, що вже ніколи не почуємо твого голосу, що вже ніколи не покличеш, не потішиш, не порадиш, не підтримаєш так, як ти це робив завжди. Осиротіла наша хата, ніхто тебе до нас не поверне, хоч ми і плачем кожен день, від болю наше серце рветься. Ти залишив про себе добру згадку, серед друзів вірних, а найсвітліший спомин про тебе в серцях твоїх найрідніших – синочків, дружини, батьків. На жаль, словами важко загоїти ту страшну рану від втрати чоловіка, батька, сина, брата та онука. Вічний спочинок і царство Боже твоїй добрій душі! Спи спокійно, любий, рідний наш. У день світлої пам’яті, в річницю смерті, просимо всіх, хто знав Віталія Тумака, помолитися за його світлу душу. Сумуємо з глибокою раною і печаллю – дружина Ірина, сини Олег та Вадим, батьки Надія, Володимир, Зоряна, Юрій, брати Іван і Михайло бабусі Тетяна і Катерина, вся родина та друзі

№ 84-85 (8516) u

СВІДОК ІСТОРІЇ

невеличкому селі Головчинці, де мешкають і так здебільшого немолоді люди, Володимира Іванівна найстаріша жінка. Самотня, бо сім’ї не мала, дітей не народжувала. Живе собі скромно у батьківській хаті, якій вже понад 100 літ, побіля церкви на тихій вуличці. Змучена долею, хворобами, але сильна духом Володимира Коціборська з нетерпінням вслухається у тишу скромної оселі, найбільшим багатством якої є портрет Шевченка, численні фото рідних батьків, її побратимів. Телефон – єдина ниточка, що єднає її з найріднішими людьми.

Колись ця жінка була частим гостем на різного роду пам’ятних зустрічах з нагоди ювілейних випусків заліщицьких гімназистів, своїх побратимів з-за океану, які навідувались до Заліщиків у гості. Мені пригадується Володимира Іванівна на зустрічі з Василем Веригою, якого вже немає серед нас, але вони були щирими приятелями ще з гімназійних літ. Чим сьогодні, на схилі літ, зацікавила мене ця жінка? Найперше, своєю історією життя. Вона – свідок творення УПА, вона справжня українка, яка постраждала в молодості за незалежність і самостійність своєї країни. Коли Верховна Рада визнала її бойових побратимів борцями за незалежність України, я шукала людей, з якими можна було б поспілкуватись. Адже до такого визнання справжніх ветеранів УПА дожило небагато. Спонукав до зустрічі з Володимирою Коціборською Богдан Лукій із Товстого, який особисто теж знайомий з нею, з її пережиттям, поневіряннями по тюрмах. Жінка неабияк зраділа візиту журналіста, бо брак спілкування – найтяжче у старості. Вона сама, без допомоги пересувається по хаті, виходить на подвір’я, сусіди їй принесуть з магазину необхідні продукти. А далі – знову чотири стіни, телевізор, і спогади, спогади… З ДИТИНСТВА ЛЮБИЛА СВОЮ УКРАЇНУ Народилася в інтелігентній, освіченій сім’ї. Батько Іван Петрович навчався в учительській семінарії в Заліщиках. Мати Ганна Іванівна із славного роду Заболотних, закінчила Городенківську гімназію. А Володимира Іванівна починала навчання у Головчинській школі у польської вчительки, яка збиткувала ся над українськими дітьми – била прутом по руках. «Отаке «знущання» призвело до того, що школу я залишила і почала навчатися вдома під орудою батьків. Вони мені дали в молодшому віці основи знань, а тоді я подалась до Товстенської

школи, в якій працював мій батько. Він був у нашому краї дуже авторитетною людиною, давав дітям міцні знання, навіть після уроків залишався з ними і навчав їх мудрості. Я пригадую деякі фрагменти, як з повагою і любов’ю ставились до нього учні. Моя сім’я вважалась на той час небідною, була господарка, чимало поля. У родині підростали крім мене брат і сестра, у нас завжди панував дух українства. Однак вчитися мені довелося на той час у польській гімназії, де викладали переважно на чужій мові. Але вже тоді були серед нас справжні українці, патріотично налаштовані. Не хотілося бути чужаками на своїй рідній землі», - згадувала жінка. Хоча доля розпорядилася так, що багатьом довелось покинути батьківські хатини і податися за кордон. Володимира Коціборська, закінчивши Заліщицьку гімназію, в післявоєнну пору поїхала до Львова, вступила там до

– чию – невідомо. Нас перебирає новий конвой. Вишикували. Довкола пустеля, тільки де-не-де сиротіє кишлак, наче потрапили до кочівників. Ні дерев, ні річки. Казахська земля. Спочатку опинилися в Екібастузі. Нас прийняло місцеве начальство, розселило по баракахземлянках. Почали звикати до нового життя». Володимира Іванівна наче витягувала з комірок своєї пам’яті найболючіші спогади. Але в них – жодного прихистку, полегшення, навпаки неволя чимдуж з’їдала. Хоча серед в’язнів були сильні, здорові люди – це підлабузники, кримінальники. «Блатні» виконували роботу легшу, в зоні, а хворих людей примушували вантажити цеглу на двоколісний тарабан і перевозити її, працювати на важких роботах - в шахтах, на будовах. Найбільше тут було із Західної України. Із медичним набутком всього у два курси мені довелося рятували на засланні не одну людину, адже

в’язнів у час сталінськоберіївського режиму. За що такі великі строки поневірянь? Терпець уривався, не хотілося жити. Пережите і бачене тоді назавше оселилось у серцях тих, хто вижив. Воно залишилось і в пам’яті моєї співбесідниці.

ліжко, хоча стояти ще не міг. Похвалився про це вам, своїй рятівниці, а ви й кажете: «Я хочу бачити, як ви стоїте». Тільки зняв руки і зразу впав на ліжко. Не знаю чому, але ви дуже переживали за мене і дбали.

ПОЧАТОК НОВОГО ЖИТТЯ Кажуть, що відчуття щастя – швидкоплинне. Тому й треба встигнути насолодитися цим станом, що триває якісь секунди, нехай навіть дні, та потім затьмарюється поточними проблемами, які відсувають радість на другий план. Однак можна подовжити цей стан, згадавши про складові життя. Адже найчастіше його чинники помічаємо після певних втрат, шкодуючи, що могли бути щасливими, якби… Володимира Іванівна знову поринула у спогади: «Знаєте, для мене щастя асоціюється з улюбленою

95 -РІЧНА ВОЛОДИМИРА КОЦІБОРСЬКА – ПРО СВОЮ НЕБЕЗПЕЧНУ ЮНІСТЬ, ВАЖКУ ЗРІЛІСТЬ ТА САМОТНЮ СТАРІСТЬ медінституту. Звичайно, тут проявлялися її українські ідеї, національні помисли. Хоча нікому нічого поганого студентка не чинила. «Я була бандерівкою, нею і помру, - зізналася в розмові при зустрічі. – Я не була бандитом чи злодієм, я просто любила свою Україну. А серед нашого люду завжди знаходились продажні особи, які ладні були втопити інших задля власного щастя. Тому, провчившись всьогонавсього 2 роки, я потрапила в тюрму. Забрали мене і відправили в Казахстан. Така ж доля спіткала моїх багатьох інститутських друзів», - згадувала Володимира Іванівна. У НЕВІДОМУ ДОРОГУ - Нелегка була дорога! Їхали в товарних вагонах – голодні, змерзлі, нещасні. Зима лютувала. Вбрання легеньке, благеньке, вагони з щілинами, через які нещадно надувало снігу. Світло бачили тоді, коли конвоїр відкривав двері. Давали теплий чай, обід і тверді, як камінь чорні сухарі. Рахували нас вдень і вночі. Мабуть, так потрібно було, щоб не замерзли. Везли нас приблизно чотирнадцять днів. Вмерти не давали, хоча за життя ніхто не тримався. Почували себе наче паралізовані. А всі ще молоді… Пригадалося: одного разу враз паровоз затихає. Відчиняють двері. І всі виходять, спускаються один за одним на землю, але на яку

там до 3 тис. народу було – росіяни, узбеки, грузини, прибалтійці. А українців, найбільше, особливо з Тернопільщини, Львівщини, Буковини, Прикарпаття – переважна більшість їх члени УПА. Ми називали їх там побратимами. ІЗ ЛИСТА ВДЯЧНОСТІ ВОЛОДИМИРІ КОЦІБОРСЬКІЙ ВІД ЮРІЯ ФЕРЕНЧУКА: «Своєму хірургу засилаю щиру вдячність, адже свою справу ви знали дуже добре. Я страждав від того, що в організмі збиралась вода, не давало дихати. Ви мене врятували. Я пам’ятаю, як давали мені свій харчовий пайок і просили: «Їжте». Хочете жити – не пийте більше 150 г води на день. Два місяці на сухому пайку. Все, про що ви вмовляли мене, як лікар, я виконував. Воду виганяли пігулками. Я настільки був виснажений, що ледь на ногах тримався. Настільки кволий був, що навіть хліб не міг з’їдати. Але завдяки вашій вправності хірурга і вашої подруги Марії Іванівни, засудженої на довічне ув’язнення – росіянки з Москви, яка працювала в Кремлі, а причетна була начебто до отруєння високопоставленого начальника (так говорили), мені пробили живіт, стало легше дихати і я наче вдруге народився. Завжди пам’ятатиму ваші золоті руки. Смерть обминала багатьох завдяки таким людям, як ви. Пригадую – прийшли ви, я вже сідав на

У дорогої нам людини, люблячої матусі, коханої дружини Лесі Миколаївни ЗЯТИК із Заліщиків – день народження. Наша дружня родина щиро здоровить іменинницю і засилає для неї найщиріші вітання і побажання: світлих днів життя, добра і шани від людей. А ще бажаємо: Успіхів, любові, Здоров’я міцного, прихильності долі І щастя такого, щоб світ неозорий в обіймах стиснути І зір вечорових рукою сягнути, Щоб усміхом теплі світанки займати, Реальність на казку собі обертати, і вірити в неї. Щоб нам біля Тебе завжди було сонячно, радісно, тепло! Будь щасливою в колі своїх найдорожчих людей. З повагою і любов’ю – чоловік Віталій, син Валентин, донька Наталія

PDF создан с пробной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

Мабуть, щось вище від почуттів примусило вас не дати мені вмерти. Один Бог про все відає, бо без Його допомоги невідомо чим би все й скінчилось…» Подібних листів на адресу моєї співрозмовниці надходило чимало. 10 років Володимира Коціборська відсиділа в ГУЛАГах. З одного табору в інший її вивозили, як невільника. Знесилена, виснажена, голодна, але ніколи ні перед ким не здавалася. Довкіл жертви, презирства. Багатьох розстріляно на місці, скільки вмерло в муках, стікаючи кров’ю. Душогуби не зупинялись ні перед чим, жорстокість їхня не мала меж. Ці спогади настільки болючі, що жінка слізно сказала: «Хотіли москалі, щоб інтелігенція українська здалася московському режимові. Нас свої попереджували: «Будьте обережні». Знаєте, після пережитого, повернувшись в рідне село, мені не хотілося те все пам’ятати, навіть у спогадах повертатись в ті реалії. Я вирішила продовжувати навчання. Досі не можу збагнути, як мені, бандерівці, це вдалося. Хоча, повернувшись до Львова, я ще довго була ізольована від студентського життя. За мною постійно стежили, там, де я мешкала, мені завжди підкидали непотрібні листівки-компромати. І все ж медінститут я закінчила. Була на випускному вечорі, отримала диплом». Ніби й радість та щастя охопили її, але молодість свою Володимира Іванівна провела в тюрмах, серед

справою. Після того, що довелось пережити в юності, і навіть в молодості, я отримала на Донбасі улюблену роботу – головного лікаря, доводилось і операції проводити. Я настільки поринула в роботу, що, здавалось, найпростіші турботи викликали в мене позитивні емоції, які складали мозаїку щастя. У мене з’явилось багато друзів-однодумців, які по духу стали мені рідними. Академік Пучковська, батько якої був також засуджений за політику, повірила мені як медику. Я написала під її керівництвом кандидатську дисертацію на тему: «Організація офтальмологічної допомоги дітям і дорослим». Захистила її, утвердила себе в офтальмології. Рятувала багатьох людей, проживаючи в Одесі. Всюди, де я не працювала, хто мене знав – називали бандерівкою. Я не противилась цьому, а гордилась, що доля мене ріднила в багатьох місцях покарання з тими, хто готовий був померти за свою країну. Я мріяла багато літ про те, що вона зміниться, - бідкається п.Володимира. – Але сьогодні переконана, що лише молодим можна сподіватися на кращі зміни в Україні. Я ж своє виборювала, вистраждала, та відчай огортає душу. Не все, очевидно, зуміли зробити, і це, до певної міри, гнітить. Бо й для особистого в мене не було ані часу, ані можливостей». «Ви все виконали в житті, про що мріяли?», - запитала. «Вчилася, страждала, працювала. Навіть, будучи на пенсії, я ще 10 років рятувала людей. Головним

лікарем була призначена в Мельнице-Подільській лікарні, та й в селі своєму рідному нікому не відмовляла в допомозі. Здається, жодної людини немає тут, яка б не була мною оглянута, особливо очі. Але на схилі своїх літ я вкотре переконуюсь в тому, наскільки важко бути одинокою. Був у мене щирий приятель, добрий друг, якого я часто згадую – це Мар’ян Белендюк із Торського. Ми з ним навчалися у Заліщицькій гімназії, у Львівському інституті. Він завжди був моєю опорою. Допомагав. Згодом в молодому віці поїхав до Америки. Не забував мене ніколи, приїжджав до цієї хати в Головчинці. В нас були чисті почуття, про які ніколи не забуду. На схилі літ, у глибокій старості він відійшов за межу», - пригадалось Володимирі Іванівні її особисте. Очевидно, жінка справді жила спогадами про нього. Бо, ступивши до її хати, я побачила на столі дві світлини – одна її, а друга – на портретному знімку кохання її молодості. У той день їй згадались і Галина Рачок, яка нині мешкає у Львові, і Ольга Бортник-Плеш із Заліщиків, і племінник Олег – син рідної сестри, який проживає в Івано-Франківську, вони часто телефонують п.Володимирі. Згадала і свого діда Петра, фундатора місцевого храму. …Мене глибоко вражала оця добропорядна сердечна людина, вірна подруга, яка, пройшовши стражденний шлях, не заблукала в лабіринтах долі, а зріднилася з тими, хто з Україною в серці не шкодував навіть власного життя. Ветеран ОУНУПА Володимира Коціборська минулого року з нагоди 70-річчя перемоги над нацизмом отримала відзнаку Президента, а цьогоріч на 25річчя незалежності України – грамоту від райради і райдержадміністрації. Та найбільша радість цього свідка історії – це тепло і шана людська. І не тільки односельчан. І не тільки однокурсників з гімназії та медінституту, а й усіх, з ким зводила її доля на широких просторах Євразії. *** *** ** Ми звикли вважати, що наше життя обертається навколо визначних моментів, які настають для нас зненацька, красиво «запаковані» в те, що інші можуть вважати дрібницею. Повертаючись додому, я подумала: чи не в одному з важливих місць я побувала? Чи не один із життєвих уроків довелося пізнати, і познайомити вас із ним? Мені пригадалася наша зустріч з Володимирою Іванівною на хвіртці її обійстя. «Ви – перша незнайома мені людина, яка згадала про мою самотність», - сказала вона. На подвір’я вітер кидав барвистих посланців осінніх дерев, з яких злітались червінці-листочки. Сонячний жовтневий день будив спогади, палали квіти, говорило серце… Ольга ЛИЧУК

ПОДЯКА

Ми, батьки учнів 4-А класу школи №2 м.Заліщики, напередодні нового навчального року зверталися до владних структур з приводу сприяння у заміні шкільних парт. Наше прохання стосувалося голови райради Івана Дрозда, заввідділом з питань освіти РДА Надії Підгребі, депутатів облради Ореста Винницького і районної – Степана Навольського. Вже 7 вересня нові парти доставлено в школу, завдячуючи депутату і підприємцю Степану Михайловичу Навольському, який особисто долучився до цієї справи власним транспортом. Радіють наші діти, бо дуже зручно і комфортно їм за новими партами навчатися, а ми батьки 4-А класу, вдячні всім, хто сприяв словом і фінансами у задоволенні шкільних потреб. Солідарна з нами була й голова батьківського комітету Світлана Гуцуляк, якій, як і нам, батькам, не байдужа школа з її проблемами. Кожному, хто причетний до розв’язання шкільних справ, сердечна вдячність за розуміння і сприяння. Батьківський комітет 4-А класу школи №2

№ 84-85 (8516)

4 u

ВІДГОМІН ПОДІЇ u

У щедру осінню пору традиційно відзначаємо в Україні Всеукраїнський день бібліотек, що свідчить про глибоку повагу народу до культури, освіти, духовних надбань і, безперечно, про визнання тієї великої ролі, яку відіграють у нашому суспільстві книгозбірні. Вони завжди були і будуть хранителями і збирачами, дослідниками вічних пам’яток писемності, а бібліотекарі – зберігачами і популяризаторами духовної спадщини поколінь. Ми, працівники бібліотек, свідомі того, наскільки важливою є участь кожного із нас у творенні української державності, в інтелектуальному, духовному і естетичному збагаченні нації, у вихованні кращих громадянських якостей та патріотичної свідомості людей. Організовуючи різні заходи, прагнемо щоб наші бібліотеки були багатофункціональними центрами розвитку громад, осередками дозвілля та просвіт-

ництва, доступною для населення ланкою інформаційної інфраструктури, діючим інструментом гуманітарної політики. У переддень нашого професійного свята працівники бібліотечних установ району здійснили поїздку в духовний центр «Зарваниця». На щасливу дорогу до величної духовної святині нас благословив отець Іван Сендзюк, парох церкви Покрови Пресвятої Богородиці, член Громадської ради, що діє при ЦБС, із парафіянами, які помолились разом із нами у заліщицькій церкві. Від імені Громадської ради нас привітав із професійним святом її голова – Степан Навольський, і передав особисте вітання також від члена Ради Миколи Долотка, повідомивши про те, що вони, обидва благодійники, оплатили кошти за транспортні послуги – 3,5 тис. грн. За це ми щиро дякуємо нашим шановним добродійникам! За попередньої домо-

вленості отця Івана нас уже чекали в Зарваниці. Отець Тарас сприяв нашій участі у Службі Божій, молився разом з нами, провів сповідь і уділив нам Святі Тайни, а також розповів про історію зародження цього святого місця, провів екскурсії. Усі учасники поїздки в задумі і з Молитвами пройшли Хресною дорогою Ісуса Христа. 30-го вересня до центральної районної бібліотеки завітали представники органів влади району: заступник голови – керівник апарату Заліщицької РДА В.Д.Лилик і міський голова А.В.Квач зі своїм заступником М.В.Бандрівчаком, начальник відділу культури, національностей та релігій РДА О.М.Безушко, які щиро привітали нас зі святом, вручили грамоту РДА трудовому колективові ЦБС та дарунки від міської ради, відділу культури. В цей день з нами поруч були активні читачі бібліотеки і члени Громадської

ради. Щирі слова привітань адресували працівникам бібліотек у своїх виступах: Степан Навольський – голова Громадської ради, а також члени Ради – Орест Винницький, Михайло Сопилюк, Ірина Ковальчук, Марія Шмельова, Наталія Крок, Леся Іванишин, Мар’яна Палагнюк, Йосип Децовський. Від імені редакційного колективу районного часопису «Колос» виступив Ігор Іванський. Кожен із присутніх в той день поділився своїми думками про роль бібліотек у їхньому житті і висловив побажання на майбутнє. Ми щиро дякуємо за привітання, дружню підтримку, активну участь в бібліотечних заходах і в діяльності бібліотек району усім нашим користувачам і читачам, спонсорам, керівникам аграрних підприємств, організаціям та установам району. Нехай наша спільна праця і надалі слугує благородній справі - збагаченню духовних надбань народу.

ВІСТІ МІСЬКОЇ РАДИ

Якщо кожен із нас робитиме для рідного міста, своєї вулиці, громади добрі справи, які йому під силу, зміняться не лише наші Заліщики, а й ми самі, наше ставлення до життя, його сприйняття. Нещодавно громада Церкви Адвентистів Сьомого Дня зробила місту щедрий подарунок – 86 світлодіодних енергозберігаючих прожекторів вуличного освітлення марки «Lemanso». Як зазначила міський голова Алла Квач, частина прожекторів уже встановлена на вулицях І.Котляревського, І.Поповича, І.Мазепи, М.Кропивницького. наступний етап – заміна світильників на вулицях Д.Галицького, Л.Українки, М.Вовчка, М.Шашкевича, М.Грушевського, П.Полу-

стях прозвучала поезія «Незалежна моя Україно!» у виконані студентки 13 групи Г.Макух, зачарував глядачів гурт «Браво» із піснею «Оберіг» (керівник С.Я.Тарасевич). Родзинкою урочистостей став флеш-моб, продемонстрований студентами 11 групи під керівництвом О.Качора (42 група) і Т.Стасюка (35 група). Під запальну пісню Гайтани «Сонце нам сяє», студенти, танцюючи із синьо-жовтими прапорами, виклали «25» ювілейну дату для України. Студенти-першокурсники висловили свої побажання для України, в яких звучали заклики до миру та віра у світле майбутнє нашої держави. У небо були випущені синьо-жовті кульки. Наступного дня викла-

дачами історії було організовано перегляд документальних фільмів: «М. Грушевський. Галицька весна української ідеї» та «Діти безодні», з метою вшанування пам'яті та відзначення 150 річниці від дня народження видатного історика, державного та політичного діяча М.С.Грушевського та 75 роковин трагедії у Бабиному Яру. Студенти-першокурсники разом з кураторами здійснили екскурсійні походи в музей навчального закладу та районний краєзнавчий музей. У гуртожитку №1 вихователями була організована зустріч студентів І та ІІ курсів з учасниками АТО, викладачем коледжу Ярославом Симотюком та директором ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 Орестом Винницьким, які

PDF создан с пробной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

Прес-служба міської ради

Ольга ТРАКАЛО

країна велика, незалежна країна Європи, яка має глибоку історію, багату культуру, щирий волелюбний і миролюбний народ. Цього року, 24 серпня Україна святкувала 25 років своєї незалежності. В рамках відзначення цієї знаменної дати, 26-30 вересня у ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім. Є. Храпливого» проводився тиждень історії. В понеділок, 26 вересня всіх викладачів та працівників коледжу зустрічали студенти у вишитому вбранні і дарували синьожовті стрічки. Центральний вхід та вестибюль навчального закладу були оформлені національною символікою, протягом усього дня звучали патріотичні відеокліпи та експонувались книжкові виставки: «Стежками рідного краю» організовані викладачами суспільних дисциплін у фойє коледжу; у читальному залі, приурочена 150-тій річниці від дня народження М. Грушевського. Цього дня також стартувала он-лайн вікторина «Чи знаєш ти історію свого коледжу?» та випущено тематичний часопис «Коріння і крона». На інформаційно-просвітницькій годині відбувалось офіційне відкриття тижня історії. До присутніх звернувся заступник директора з навчальної роботи М.В.Сопилюк, який наголосив на актуальності історичних знань. Також на урочисто-

ботка, С.Наливайка. Варто зазначити, що впродовж 2016 року КП «Заліщицьке міське комунальне підприємство» веде активні роботи по заміні вуличного освітлення. З метою економного використання електроенергії в Заліщиках замінено близько 70 ламп розжарювання на енергозберігаючі лампи. Виконавчий комітет Заліщицької міської ради щиро дякує громаді Церкви Адвентистів Сьомого Дня та її капелану Василеві Кривенчуку за проявлену ініціативу, корисний подарунок для міста та активну громадську позицію.

захищали цілісність України. Вони й розповіли студентам, що таке справжня війна. Студенти-другокурсники стали учасниками науковотеоретичної конференції «М.С. Грушевський і державотворення України». Присутні мали можливість ознайомитися з доповідями на тему: «М.С.Грушевський - видатний український історик та громадський діяч» (Мар’яна Остяк, 24-Ф гр., та Неля Стасишин, 24-Б гр., кер. М.Д.Олійник); «Економічні погляди М.С.Грушевського» (Тетяна Матвіїв - 24-Б гр., кер. М.В.Сопилюк); «Історія боротьби українського козацтва» (Віра Орищук-25 гр., кер.О.Л.Тракало), Трагедія Бабиного Яру» (Сергій Литвинюк-24-Ф гр., кер. І.Я.Книш); «Євген Коновалець - життя, віддане за

свободу і незалежність України» (Михайло Жулковський - 21-Е гр., кер.Г.В.Петрів); «УПА - армія нескорених»(Діана Гринчук - 25 гр., кер.О.Л.Тракало). Завершився тиждень підсумками он-лайн вікторини «Чи знаєш ти історію свого коледжу?», розробленої М.В.Сопилюком з метою поглиблення історичних знань та розвитку студентської ініціативи в пошуководослідницькій роботі. Всього на адресу організаторів вікторини надійшло 83 анкети від студентів та окремих викладачів коледжу. Серед студентів найкращі знання з історії виявили: Аліна Гриців – 16 група – 1-е місце, Дмитро Лесюк – 41 група – 2-е місце, Іванна Швидковська – 16 група – 2е місце, Лідія Гембатюк – 11к група – 3 місце. Добрі знання та змістовну інформацію представили в своїх анкетах студенти: Арсен Голич, Іван Федорцен,

Галина Макух, Роман Крижанівський – 13 група, Тетяна Матвіїв – 24Б група, Віра Орищук – 25 група, Дмитро Зозуля, Віталій Халак, Назар Хоміцький, Микола Малиняк, Михайло Тремблюк – 11к група. Переможцям та призерам вікторини, учасникам конференції було вручено грамоти дирекції коледжу, книги про історію нашого навчального закладу і міста Заліщики авторства М.В.Сопилюка «На переломі століть…», а також сувеніри та інформативно-презентаційні матеріали про навчальний заклад. Оргкомітет проведення «Тижня історії» висловлює щиру подяку викладачам М.Д.Олійник, М.В.Сопилюку, І.Я.Книшу, О.Л.Тракало, Ю.П.Війтику, Н.Я. Деркач, звукорежисеру О.М.Мартинчуку та всім студентам, котрі брали участь у заходах. Кожен із нас має засвоїти просту істину – Батьківщина у нас одна, і так само як матір – її не вибирають. А знання історії в цей не простий для України час сприяє вихованню у підростаючого покоління любові, поваги та шани до рідної землі, бо як казав М. С. Грушевський: «Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю, народ — нацією, країна — державою». Галина ПЕТРІВ, викладач історії ВП НУБіП «Заліщицькй аграрний коледж ім.Є.Храпливого»

№ 84-85 (8516) u

НА НИВІ ОСВІТИ

Традиційно у першу неділю жовтня відзначаємо День працівників освіти, вшановуючи наших вчителів, яким доручено найголовніше - виховання національно свідомого покоління молоді. Теплі слова вдячності висловлювали педагогам Дзвиняцької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів школярі. Вони завчасно підготувалися до свята, створивши пелюстками з барвистих квітів доріжку, організувавши вітальні листівки. Коли наставники переступали поріг рідної школи, учні 9-го класу зустрічали їх з букетами і щирими словами привітань. Четвертокласники підготували стінгазету, де вмістили власні вірші, присвячені класоводу О.М.Бачинській. Кульмінацією урочистостей став святковий концерт з нагоди Дня вчителя, який підготували учні 2-го та 9-го класів під керівництвом О.В.Штокалюк і Б.О.Визнюк. Вірші та пісні у виконанні школярів створювали атмосферу тепла і затишку. Участь у святі взяла також ветеран педагогічної ниви Л.К.Гошовська. Особливо приємно було вчителям, які зараз перебувають на заслуженому відпочинку, адже про них пам’ятають на районному рівні. Вони отримали листи–подяки від відділу з питань освіти РДА (завідувач Н.М.Підгребя) та районної профспілкової організації працівників освіти (О.В.Прогодюк). У свою чергу ми, учні школи с.Дзвиняч, сердечно дякуємо своїм наставникам-педагогам за щоденну невтомну працю і відкриття для нас нових сторінок країни знань.

У СВІТІ ПРЕКРАСНОГО

Марія НИКОРУК, вихованка гуртка «Юні журналісти» ЗРБДЮТ, учениця школи с.Дзвиняч Світлина Оксани КОПИЧИНСЬКОЇ.

ВІДЛУННЯ ПОДІЇ

Нинішній рік проголошено роком «Милосердя»: Милосердя духовного, Милосердя до батька, до матері і один одного. Тому і зібрались пенсіонери, одинокі в цей недільний день в актовому залі селищної Ради. Із словами- привітаннями виступив в.о. селищного голови Т.П.Бензар, соціальний робітник Г.В.Гловацька - від імені керівництва територіального центру і особисто від себе. Свій вінок побажань висловила місцева поетеса М.С.Нера. Веселим гомоном лунали козацькі і стрілецькі пісні, які стали актуальними і в наш час. День людей похилого віку – чи варте це свято уваги? Так важливо не забувати стареньких, які залишились наодинці і потребують різних видів допомоги, тому і існує служба соціального захисту, котра опікується тими людьми, які самі не в змозі принести води, продукти з магазину, оформити субсидії. Розрадити їхній душевний біль чи навіть допомогти перейти вулицю, допомогти в інших потребах може кожен, але треба за-

думатись «А як мені буде на старості? Чи все я встигла зробити? Життя людське наче пісня. Для когось це веселі струни, а для когось - долі сумні. Але завжди чорна смуга змінюється на білу. Велика дяка соціальним робітникам і Господу Богу, що допомагають пережити важкі хвилини життя. Час біжить – а вічність залишається. У повсякденних турботах, за молодих літ ніхто цього не помічає. А ось пізніше… Осінь життя підкрадається, непомітно своїм сивим крилом торкається тих кому зараз уже за 60. І вже нічого не повернути, тільки у мріях можна полинути у те далеке минуле, зупинити швидкоплинний час. «Зачекайте літа, ще надворі не осінь…» Звучать слова відомої пісні – всі підхоплюють і вимальовується у кожного в думці своє прожите життя: де не було ніяких болячок, журби і зітхань. Гості цього свята – люди поважного віку, кожен з них прожив життя по-своєму.

Слухаючи чиюсь історію, ніби стаєш її учасником. З сумом і жалем згадали сьогоднішні події в Україні. Усі присутні щиро помолились за спокій і мир у державі, за її захисників: «… Щастя дай Боже народу На многая, многая літа!...» До організації цього свята був причетний селищний голова І.В.Проданик, який вніс свою лепту, від підприємства.«Ель Гаучо» було роздано продуктові набори для одиноких жителів смт Товсте. Соціальні робітники смт Товсте, котрі організували цей захід щиро подякували пенсіонерам за їхню присутність і побажали добра, радості і благополуччя на многая літ.

Ми захоплюємось прекрасними творами живопису, графіки, скульптури, створеними митцями, інколи не задумуючись над тим, що яскраво оформлені реклами, вітрини магазинів – це теж творіння художників-дизайнерів. Минула неділя в календарі була позначена як День художника. Їм, творчим особистостям, було приурочене свято, проведене в дитячій художній школі. Коли потрапляєш сюди, відчуваєш, наче потрапив на мистецький вернісаж: картини аквареллю, малюнки на склі, вироби з пап’є-маше та в стилі декупажу… І , звичайно, численні грамоти за участь та перемоги у виставках, конкурсах юних художників. У школі естетичного виховання (ДХШ) формується майбутня мистецька еліта України. В області всього 6 аналогічних шкіл, та 12 відділень при музичних школах. Серед них вже давно провідне місце посідає Заліщицька ДХШ, яка наступного року святкуватиме чвертьстолітній ювілей з часу заснування. Сьогодні в школі з 6-річним терміном навчання близько 80 учнів, з якими працює четверо

викладачів: з них Іванна Андрійчук (директор школи) та Ганна Кузема мають звання «Народного майстра». Навчаючись в ДХШ, вихованці мають можливість пройти курси різноманітних технік рисунку, живопису аквареллю, на склі масляними та акриловими фарбами, проводяться уроки скульптури, працюють діти з солоним тістом, холодним фарфором. Створені всі можливості для того, щоб слухачі школи в майбутньому знайшли для себе улюблений вид художньої творчості. Багато з них згодом і обирають шлях, пов’язаний з тими знаннями, які отримали тут. Цьогоріч Андріана Бурик стала суденткою факультету архітектури, будівництва та декоративного мистецтва ЧНУ ім. Ю.Федьковича, Олена Одайська – інституту мистецтв ТНПУ ім. В.Гнатюка. Навчається в Львівській Національній Академії мистецтв Христина Андрійчук, у Вижницькому училищі декоративно-прикладного мистецтва – Олег Марчук. Діяльності Заліщицької ДХШ надається посильна увага з боку районної та

міської влади. Голова міськради А.В.Квач так була захоплена представленою в приміщенні Ради виставкою, що висловила побажання зробити її постійно діючою. На свято, приурочене Дню художника, до школи завітали з привітаннями Р. П . К р а с н ю к - п е р ш и й заступник голови РДА, О.М.Безушко-завідуюча відділом культури та У.М.Чек алюк-начальник відділу економіки РДА. Вони не тільки привітали колектив з святом, але й вручили грамоти переможцям конкурсу «Підприємництво очима дітей». Христина Андрійчук стала переможницею в обласному турі, а Софія Сакала, Іра Веселовська, Аня і Таня Олексюк – відзначені в районному турі. Попереду – нові нагороди, нові досягнення, адже наші діти талановиті. І ми переконуємось в цьому, щоразу оглядаючи на центральному майдані Заліщиків,на фестах експонати, представлені вихованцями як школи естетичного виховання, так і Заліщицькими ЦНТТМ і РЦДЮТ. Юрій ВІЙТИК Світлина надана Іванною Андрійчук

На знімку Соціальні робітники разом з учасниками свята. Галина ГЛОВАЦЬКА, соціальний робітник відділення соціальної допомоги вдома територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Заліщицького району

ДОПОМОЖІТЬ ДИТИНІ!

Батьки Мартима Серги із Заліщиків – Оксана Ігорівна та Роман Васильович – звертаються до всіх жителів Заліщицького району з проханням підтримати і допомогти фінансово у лікуванні їхнього шестирічного синочка. Мартим хворіє з народження (діагноз – аутизм). Увесь цей час батьки та рідні хлопчика всіма силами намагаються допомогти своїй дитині: неодноразово лікувалися і продовжують лікування у Харківському медично-генетичному спеціалізованому центрі. Лікування та діагностика дороговартісні. Прохання до усіх небайдужих проявити милосердя і перерахувати кошти на картковий рахунок 5168 7572 4357 2015 «Приватбанку» на прізвище Серга Роман Васильович.

PDF создан с пробной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

Минає 40 днів з того часу, як сонячний вересневий ранок приніс несподіваний смуток у нашу родину, не стало людини, яку ми любили, шанували, дуже добре знали. Відійшов у засвіти наш батько, чудовий чоловік, щирий друг Олександр АДАМЕНКО із Дзвиняча. Ще свіжі рани від втрати, біль обпікає серце й душу, адже в нашій родині назавжди відламане крило надії, віри, любові. Він був справедливий і людяний, працелюбний і душевний, щирий і поміркований. Він був опорою для сім’ї, добрим порадником, чуйним і співчуваючим до чужого горя. Намагався кожному зарадити і добрим словом, і увагою, і допомогою. Важко, дуже важко усвідомлювати, що осиротіли ми, але в думках і помислах Ти завжди з нами і подумки ми завжди роздумуємо над тим, як би ти вчинив, яке б твоє слово було вирішальним. Бо ти завжди для нас був порадником, світлою людиною, мудрою. Але, на жаль, сьогодні Ти в іншому світі. Сумуємо, згадуємо, молимось і нехай пам’ять про Тебе буде вічною в усіх, хто Тебе знав, з ким Ти дружив, кому співчував. Помоліться в день сороковин за світлу душу нашого незабутнього Олександра Адаменка. Сумуючі - дружина Ніна, син Олег, найкращі друзі сім’ї – родина Балич із Заліщиків

№ 84-85 (8516)

6 u

СЛОВО ПРО ЛЮДИНУ

u серця подружжю хіба-що фотографії любих онуків. Ілля, Марко, Феодосій і Варвара – найбільша радість для дідуся і бабусі. Жаль тільки , що відстань між рідними зовсім неблизька, бачаться зазвичай 2-3 рази на рік, частіше спілкуються по телефону. Про свій трудовий шлях чоловік розповідає не менш цікаво. З 1979 року працював водієм у «Сільгосптехніці» в Заліщиках. Завдяки роботі мав можливість відвідати майже всі обласні центри України, часто доводилося бувати в країнах тодішнього Радянського Союзу: Білорусь, Росія, При-

обрі вчинки… Чи задумувались ми колинебудь, як часто творимо добро для інших? Насправді, щоб робити добро, не обов’язково володіти великими статками й направляти значні кошти дитячим будинкам чи лікарням (хоча це також добра ідея, жаль, що не кожному під силу). Приклади добрих справ можна побачити, придивившись до людей, які оточують нас. Нещодавно мені пощастило зустріти людину з добрим серцем під час походу в магазин по хліб. Тарас Скрипничук – представник тієї професії, з якою ми зустрічаємося практично щодня. Інколи ці люди стають настільки близькими нам, що ми сприймаємо їх як друзів, і щодня раді бачити по той бік прилавка. Йдеться про продавців — людей, про яких ми, здається, знаємо все, а насправді – знаємо дуже мало. Чим же відрізняється Тарас Петрович від усіх інших продавців? По-перше, він ще здаля зустрічає покупців приємною посмішкою й очима, що випромінюють світло й доброту. З віконця жовтої крамнички з вивіскою «Хліб», що по вул. М.Грушевського, ви побачите привітне й доброзичливе обличчя, на якому буквально читається запитання: «Якого хліба бажаєте?» По-друге, продавець завжди ввічливий, до копійки відраховує

здачу, сам пропонує нарізати хліб, а ще може зарядити вас гарним настроєм на весь день. До слова, чоловік досить сором’язливий, і червоніє, коли вдячні покупці, починають його хвалити й щиро дякують. Познайомившись ближче, Тарас Петрович розповів мені свою історію життя, а я (з його дозволу) ділюся з вами. Народився Тарас Скрипничук 62 роки тому на протилежному березі Дністра в с.Хрещатик. Чоловік розповів, що корені його родини вже глибоко вросли в рідну землю, батько й дід також народилися в цьому селі, від них Тарас Петрович перейняв любов до праці на своїй землі. Надійною підтримкою для чоловіка є дружина Фрозіна Тодорівна, з нею вони вже багато років розділяють навпіл і сумні, і радісні хвилини. А таких чорно-білих сторінок у житті Тараса й Фрозіни за 37 років спільного життя було немало. Найбільшою і найболючішою втратою стала смерть дочки, яка в молодому віці померла від тяжкої недуги. У батьків залишився старший син, який знайшов своє покликання, прийнявши сан священника. Всевишній розпорядився так, що сина направили служити в Черкаську область, там він створив свою сім’ю. Ось чому Тарас Петрович часто зітхає, коли роздумує про те, чи пустять корені ще в батьківській хаті «нові пагони» Скрипників. Довгими зимовими вечорами зігрівають

балтика… Зізнається, що з цікавістю відкривав для себе світ, нові міста, людей. Коли підприємство в Заліщиках закрили, Тарас Петрович деякий час працював на заправці, а останні вісім років - у хлібопекарні. Приїжджає в Заліщики велосипедом, інколи автобусом. Робочий графік продавця влаштовує: з 8:00 до 19:00 три дні працює, три дні – вихідних. Таким чином встигає і вдома допомогти дружині по господарству, удвох обробляють 90 соток городу, тримають козу, різну птицю. Я поцікавилася в пана Тараса, як йому вдається знаходити підхід до кожного покупця? Чоловік каже, що секрет простий і під силу кожному – потрібно йти до людей з добром. А ще в його роботі важливо дотримуватися золотого правила: покупець – завжди правий. Після зустрічі з Тарасом Петровичем на душі якось зразу стає тепліше, а ще поособливому і з посмішкою смакує запашний хліб. Ця історія – яскраве підтвердження тому, що кожен може зробити свій внесок у загальну скарбничку добрих справ. Багатьом відома приказка: хочеш змінити світ – почни з себе. Починати завжди можна з маленьких справ. Достатньо виконувати свою роботу чесно й добросовісно, йти до людей з добром і воно до вас обов’язково повернеться.

Мар’яна ПАЛАГНЮКСАРАНЧУК, член НСЖУ

ОБСЛУГОВУВАННЯ ГРОМАДЯН НА БАЗІ ЦЕНТРАЛІЗОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В Управлінні Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі розпочнеться запровадження централізованої системи призначення та виплати пенсій. Система базується на формуванні та веденні електронної пенсійної справи. Головною метою її створення є запровадження автоматизованої обробки даних та документів із забезпеченням максимальної доступності громадян до послуг Пенсійного фонду незалежно від місця проживання. Ведення електронної пенсійної справи дасть змогу не тільки відмовитися від величезного паперового документообігу, а й спростити процедури прийому та обслуговування громадян, істотно скоротити час їх спілкування з фахівцями Фонду. Вся інформація про особу відразу потра-

плятиме в електронну пенсійну справу, яку формуватимуть під час першого звернення громадянина в Пенсійний фонд та оброблятимуть за допомогою централізованої системи призначення й виплати пенсій. Ця система є єдиною для всіх управлінь Фонду, захищеною за сучасними стандартами, що унеможливлює втрату персональних даних та витік інформації. Насправді процедура дуже проста: для призначення пенсії людина подає працівникові Пенсійного фонду всі оригі-

Заліщанщина у системі Тернопільського природнозаповідного фонду містить більше третини об`єктів гідрологічної, ландшафтної та лісової бази. Саме тут, в осередку Дністровського каньйону, функціонують два масштабних лісових масиви – Заліщицьке та Дорогичівське господарства, протяжність яких – 4288 гектарів площі. Озеленене природними багатствами, Дорогичівське лісництво ДП «Бучацький лісгосп» охопило 14 територіальних населених пунктів: Хмелеву, Дорогичівку, Литячі, Свершківці, Шутроминці, Садки, Нирків, Нагіряни, Іване-Золоте, Торське, Устечко, Бересток. Засноване у 1973-у лісове господарство, за словами лісничого Андрія Івановича Козака, є справжньою скарбницею нетлінної краси, здоров`я і сили… Природно-кліматична особливість лісової зони, за висновками фахівців, цілком сприятлива. Простягається територія в межах рівнинної лісогосподарської області лісостепу в Західноукраїнському лісостеповому окрузі. В своєму управлінні база лісгоспу розділена ще на 7 дільниць з окремим штатним персоналом. Лише в центральному управлінні Дорогичівського лісництва свою рутинну працю здійснюють 16 працівників: 8 лісників, лісничий, тракторист, лісоруб, лісокультурник та ін. У будні і свята, в спекотну й морозну днину, ці невтомні працелюби охороняють справжнє багатство – ліси. Про будні лісового управління розповів виконуючий обов`язки помічника лісничого Василь Михайлович Гасяк. Людина доброго погляду й життєствердних позицій окреслила справжню картину лісових реалій. «Основне наше завдання –

ПЕНСІЙНИЙ ФОНД ІНФОРМУЄ

нали потрібних документів (паспорт, трудову книжку тощо), потім їх сканують (оцифровують) і формують електронну пенсійну справу. Фахівець Пенсійною фонду заповнює в електронній формі заяву про призначення пенсії й роздруковує її, а людина, якій призначають пенсію, лише посвідчує цю заяву своїм підписом. Електронні пенсійні справи, які міститимуть скановані пенсійні документи, а також усі розрахунки під час призначення та перерахунку пенсії, становитимуть основний пенсійний архів. Передбачено також, що пенсіонери зможуть у будь-який час через вебпортал Пенсійного фонду ознайомитися з даними своєї пенсійної справи. Ольга КОПЧУК, начальник управління ПФУ в районі

PDF создан с пробной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

ЗЕМЛЯ - В ТУРБОТЛИВИХ ДОЛОНЯХ

поповнення генофонду лісів новими культурами рослин, розсадження постійно оновлених сортів дерев й кущів» – розпочав розмову працівник. У нас в господарстві більше десятка рідкісних природоохоронних культур, частково занесених до Червоної книги: горицвіт, підсніжник, березова діброва й ін. Вартовий зазначає, що для відновлення та збереження лісового багатства «щосезонно проводяться сівозмінні роботи – рослини сіють, доглядають, вирощують саджанці і за два роки вони проростають». Так, на території Дорогичівського лісництва у 57-му та 80-му кварталі створено два лісових розсадники. Розлого освоєно простори родиннонасінневими плантаціями звичайного дуба. Невимовну окрасу становлять розсадники декоративних порід: ялівця, осоки, берези, ясеня, ялини, модрини… Загалом, лісосмуга території Дорогичівського лісництва – дев`ять природно-охоронних зон, котрі потребують чималого досвіду й піклування: «Дністровський каньйон» (національний природний та регіональний ландшафтний парк), «Шутроминські дуби», «Горіх чорний», «Устечків-

ська ділянка», «Хмелівська ділянка», «Берекова діброва», «Дорогичівські дуби», «Устецький розріз», «Дорогичівські травертинові скелі», - підсумував мій співрозмовник. Милуючись лісовою окрасою, працівники зазначають – спроби браконьєрства та вирубки лісу рідко зустрічаються, хоча бувають поодинокі випадки. У такому разі робота набирає іншого забарвлення: разом із працівниками поліції ведуться застережні, розслідувальні та профілактичні бесіди для окружного населення. Профорієнтаційну роботу в плані збереження природи щоквартально здійснюють і для молодого покоління – учнів старшої та молодшої школи, яким розповідають про лісові надра, протипожежну та радіаційну системи. Єдине, чого так прагнуть лісові охоронці – виховати синівську любов до щедрої краси, плекати почуття святого обов`язку «зберегти екологічно чисту зону і для нащадків. Правду кажуть: для мандрівника ліс – справа розкоші, для лісничого – честі».

Надія САСАНЧИН

ПРАВОВИЙ ВСЕОБУЧ

З 1 жовтня набув чинності Закон «Про внесення змін до деяких Законів України щодо документів, які підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію ЄС візового режиму для України». Це означає, що паспорт у вигляді ІD-картки зможуть оформити усі бажаючі. Для цього необхідно особисто звернутися в територіальний підрозділ міграційної служби за місцем реєстрації. В подальшому оформити новий пластиковий паспорт замість втраченого, обміняти його у зв'язку зі зміною прізвища чи внести зміни на чіпі можна буде у будь-якому найближчому підрозділі. Оформлення, обмін та видача паспорта здійснюються тим, хто сягнув 16-річного віку, - на підставі особистої заяви-анкети; особі, яка не досягла 16-тирічного віку, - на підставі заявианкети одного з батьків або інших законних представників, якщо батьки, не перебувають у шлюбі. Заяву-анкету подає той з батьків, з ким проживає дитина. Для оформлення паспор-

та громадянина у вигляді картки до підрозділу міграційної служби необхідно подати: паспорт громадянина України, а для осіб, які оформляють паспорт вперше - свідоцтво про народження та копії документів, що підтверджують громадянство і посвідчують особу їх батьків; відповідні документи, що підтверджують внесення встановленої законодавством плати, або оригінал і копію документа про звільнення від такої плати. Паспорт у формі книжечки підлягає обміну на ІD-картку в разі: зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації - відомостей про місце реєстрації, сімейний стан, відмову від прийняття реєстраційного номеру облікової картки платника податків, видачу приватизаційних паперів); виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта; закінчення строку дії паспорта; досягнення 25- чи 45-річного віку особою, яка має паспорт зразка 1993 року; непридатності паспорта для подальшого використання. Для обміну документа до підрозділу міграційної служби за місцем реєстрації пот-

рібно подати також старий паспорт та документи, що підтверджують обставини, у зв'язку з якими паспорт підлягає обміну; фото 3,5х4,5 см. Для оформлення ГОкартки замість втраченого паспорта до міграційної служби потрібно додатково подати : кольорову фотокартку розміром 3,5х4,5 сантиметра (у разі втрати або викрадення паспорта зразка 1993 року); витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у разі викрадення паспорта); відповідні документи, що підтверджують внесення встановленої законодавством плати, або оригінал і копію документа про звільнення від такої плати. Громадяни можуть за релігійними переконаннями відмовитися від отримання паспорта, що містить безконтактний електронний носій чи до безконтактного електронного носія, який імплантовано у паспорт, додаткової змінної інформації. Для цього потрібно написати відповідні заяви.

ЗАЛІЩИЦЬКИЙ РС УДМС УКРАЇНИ В ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ

№ 84-85 (8516) u

НА ВАРТІ ЗАКОННОСТІ

Власне вона стосується працівників держпідприємства у Тернополі, що завдало навколишньому природному середовищу шкоди на 1,4 млн грн Військовою прокуратурою Тернопільського гарнізону на підставі вивчення додержання службовими особами одного з державних підприємств м. Тернополя вимог земельного законодавства зареєстровано кримінальне провадження за ч. 2 ст. 367 КК України (службова недбалість). Установлено, що вка-

зані особи впродовж 2016 року внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства під час поводження з відходами, не забезпечили захист земель від засмічення. Такі їх дії призвели до заподіяння 1,4 млн грн шкоди навколишньому природному середовищу. Як було встановлено, в ході проведеного обстеження, забруднення території становить 0,03 га, а об’єм відходів – 59,3 куб. м. Військова прокуратура вживає всі заходи для за-

Військова прокуратура Західного регіону України продовжує забезпечувати стягнення збитків, заподіяних державі, внаслідок незаконних порубок лісу Львівським апеляційним господарським судом залишено без змін рішення господарського суду Івано-Франківської області про стягнення з ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» коштів у розмірі понад 1 млн.грн., заподіяних унаслідок незаконної вирубки лісу. У ході розгляду справи підтверджено, що посадові осо-

би Шепетівського військового лісгоспу державного підприємства допустили вирубку 408 дерев різних порід в урочищі «Деражня» Летичівського району Хмельницької області. При тому, що за матеріалами лісовпорядкування, на підставі яких виписано лісорубний квиток, було передбачено лише 259 дерев. Таким чином, унаслідок незаконної вирубки деревини заподіяно шкоду державі у розмірі 1 млн.грн., яку стягнено рішенням суду за позовом військового прокурора Хмельницького гар-

Прес-служба військової прокуратури Західного регіону України

Втрачене посвідчення потерпілого від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії В-П №818934 на прізвище Гронський Володимир Тарасович, вважати недійсним. Втрачений сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ТР №0283119 на прізвище Гарвасюк Степан Миколайович, вважати недійсним.

ПРОДАЖ КВИТКІВ: смт.ТОВСТЕ, МАГАЗИН “НОВИЙ МАРКЕТ” (КОЛИШНІЙ “ПРИВАТБАНК”). Тел.: 0674222307. ПРОДАЖ У ЗАЛІЩИКАХ: ПІЦЕРІЯ “СТАРЕ МІСТО”. Тел.: (03554) 2-12-87, 097 5332323.

ПРИВАТНІ ОГОЛОШЕННЯ

З ПОЧАТКОМ ОПАЛЮВАЛЬНОГО СЕЗОНУ ЗРОСТАЄ ЙМОВІРНІСТЬ ВИНИКАННЯ ПОЖЕЖ У ПОБУТІ!

становити не менш 0,25 м; - дотримуйтесь правил пожежної безпеки при використанні індивідуальних систем опалення та систем пічного опалення в будинках; - не залишайте без нагляду у разі виходу з приміщень увімкнені в електромережу нагрівальні прилади, телевізори, праски тощо; - намагайтеся уникати перевантаження електричних мереж, не вмикайте одночасно побутові електроприлади значної потужності; - не допускайте застосування саморобних некалі-

Втрачений військовий квиток №016811, виданий 26 січня 2004 року на прізвище Кокітко Віктор Степанович, вважати недійсним.

нізону. Інтереси держави у сфері охорони навколишнього природного середовища захищено. Крім цього, за вказаним фактом військовою прокуратурою гарнізону розслідується кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ст. 246 КК України (незаконна порубка лісу). Досудове розслідування триває.

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

У зв’язку з початком осінньо-зимового опалювального сезону, коли розпочинається інтенсивне використання обігрівальних приладів, значно зростає небезпека виникнення пожеж у побуті. У зв’язку з цим Управління ДСНС України у Тернопільській області закликає громадян підвищити свою увагу щодо дотримання правил пожежної безпеки. Не допускайте використання для обігріву приміщень, несертифікованих, саморобних нагрівальних приладів та газових кухонних плит; - у разі використання серійних нагрівальних пристроїв прослідкуйте за тим, щоб вони були надійно встановлені, обмежте до них доступ дітей; - відстань від приладів електроопалення до горючих матеріалів і конструкцій має

Втрачені державні акти на право власності на земельну ділянку серії ТР №056023 та серії ТР №056024, видані на прізвище Навольська Марія Михайлівна, вважати недійсними.

безпечення швидкого, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин кримінального правопорушення. Досудове розслідування триває. Довідково: санкція ч. 2 ст. 367 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися діяльністю на строк до 3 років та зі штрафом від 250 до 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого. Прес-служба військової прокуратури Західного регіону України

брованих плавких вставок у запобіжниках електричного струму; - тримайте запальнички та сірники поза полем зору дітей та у недосяжних для них місцях. Діти віком від двох років здатні самостійно їх запалити; - ніколи не заохочуйте та не дозволяйте дітям бавитися з сірниками і запальничками та вважати їх іграшками; - не паліть у ліжку! Паління у ліжку – одна з головних причин смертельних випадків при пожежах в оселях! Пам’ятайте самі та навчіть своїх дітей, що постійне виконання заходів пожежної безпеки – запорука збереження людських життів та значних матеріальних цінностей!

ПРОДАЄТЬСЯ власний газифікований будинок з водогоном та каналізацією у центрі міста, біля школи ім. О.Маковея, по вул. Б.Хмельницького, 29. Є 4 кімнати, веранда, літня кухня, підвал, сарай, металевий гараж, город. Ціна договірна. Звертатись: 0971828967. У м.Заліщики, по вул. Стуса, 15 продається приватизований житловий будинок з земельною ділянкою. Тел.: 0974622372. ТЕРМІНОВО продається приватизована земельна ділянка площею 0,12 га у селі Печорна, яка розташована поблизу р.Дністер. Є сад з фруктовими деревами. Ціна договірна. Тел. 096 709 89 14. В м.Заліщики, вул.Рибацька,4 (біля обласного дитячого санаторію) продається 4-кімнатний житловий будинок зі всіма зручностями. Зроблено євроремонт. Є земельна ділянка 0,20 га. Тел. 2-20-68 або моб. 096 64 60 760. Здам квартиру на довготривале проживання (в центрі міста) сімейній парі. Тел.: 0680928589. У Товстому терміново продаю будинок загальною площею 150 кв.м. Є присадибна ділянка (2,7 га), 3 ставки, басейн, сад, пасіка, сауна. Господарство велике. Тел. 067 386 93 99 або 096 77 33 270

Втрачений сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ТР №0283120 на прізвище Шевчук Ольга Олексіївна, вважати недійсним.

ВРЯТУЙ ЖИТТЯ! ДОПОМОЖІТЬ ЛІКАМИ АБО КОШТАМИ НА ЩОМІСЯЧНУ ЗАМІСНУ ТЕРАПІЮ ДЛЯ МАКСИМКА! НОМЕРИ РАХУНКУ: 5168757273132144 (ПРИВАТБАНК); 4790820008190982 (ОЩАДБАНК). ТЕЛ. (068) 935 48 17 – ПІДРУЧНЯК ОЛЬГА ІВАНІВНА.

Бедриківська сільська рада надає план території забудови земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд згідно рішення сесії Бедриківської сільської ради №63 від 12 червня 2016р.

Андрій ПАЧВА, начальник Заліщицького районного відділу У ДСНС України у області

20 жовтня ЧЕТВЕР З 9 ДО 16 ГОД. ДОРОГО КУПУЄМО ВОЛОССЯ НАТУРАЛЬНЕ ВІД 33 СМ СИВЕ, ФАРБОВАНЕ ТА ШИНЬЙОНИ ВІД 45 СМ ПРИ ЗДАЧІ ВОЛОССЯ ВІД 40 СМ СТРИЖКА ОПЛАЧУЄТЬСЯ ГОДИННИКИ: МЕХАНІЧНІ РАДЯНСЬКІ, НАРУЧНІ У ЖОВТИХ КОРПУСАХ ВИБІРКОВО НА ЗАПЧАСТИНИ. Адреса: м.Заліщики, вул.С.Бандери,20, перукарня «Марічка»

«К О Л О С»

- Заліщицька районна газета. Видається українською мовою щоп’ятниці kolosgazeta2015@gmail.com Матеріали з позначкою (Р) чи (*) оплачені згідно з чинним законодавством України.

Наш р/рахунок 26004198767 у РАЙФФАЙЗЕН БАНК “АВАЛЬ” (м.Київ), МФО 380805, КОД 02475256. Адреса: Редакція газети “Колос”, вул. І.Франка, 6, м.Заліщики, 48600 Реєстраційне свідоцтво ТР №313, 16.10.2001р. та Свідоцтво про держреєстрацію юридичної особи до ЄДР № 16491200000000354. Наклад 2 150 прим. Передплатні індекси: 61356, 91090

ВІДДІЛИ РЕДАКЦІЇ:

Редактор О.І. ДЯКІВ

Ольга МЕЛЬНИК......................................2-18-69 Ірина ІВАНСЬКА, кореспондент.............................................2-11-42 Ігор ІВАНСЬКИЙ, фотокореспондент.................................. 2-12-43 Марія ГОНТАР, бухгалтер........................2-11-42

Висловлювані авторами думки можуть не збігатися з позицією редакції. Згідно Закону “Про пресу в Україні” редакція зберігає за собою право редагувати та скорочувати подані текстові оригінали, які не рецензуються і не повертаються. Листування з читачами - лише на сторінках газети. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Рекламодавці самостійно відповідають за зміст рекламних блоків, за збереження авторських прав та прав третіх осіб.

PDF создан с пробной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

Газета видрукувана у друкарні ТОВ “Буковинський видавничий дім” (м.Чернівці, вул. Василя ЛЕСИНА, 31, тел. 54-45-46, 54-45-62). Комп’ютерна верстка Євгенія МУРЗА. Комп’ютерний набір Марія РЕХТЕЦЬКА.

№ 84-85 (8516)

8 u

ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО НАДРУКОВАНОГО

айонний часопис «Колос» від 7 жовтня 2016 року видрукував статтю міського голови Алли Квач «Бути чи не бути новим дорогам у місті?» (№ 82-83, сторінка 8). Треба акцентувати увагу, що газета читабельна, бо ж відразу після її виходу 7 жовтня, у п’ятницю, викликала жваве зацікавлення у читачів, які дзвонили до депутатів та просили розтлумачити, що ж насправді відбувається у міській раді -

сьомій сесії міської ради першочергово включені до плану проведення ремонту дещо інші вулиці. Не звернула міський голова увагу на те, що було попереднє звернення депутата Володимира Рацина. Зокрема включено вулицю Кооперативну на Сонячному масиві. Чому? Це – вулиця, до якої має причетність депутат із команди Алли Василівни Адам Хом’як, який за свої досягнення перед нею удостоївся отримати посаду керівника водоканалу. Чому депутати не проголосували за про-

потреб міста, окремо кожного громадянина є важливим питання систематичного водопостачання. Після приходу теперішнього керівництва водоканалу у водогоні – постійні перебої з водою, аварії, непередбачувані нештатні ситуації. Та навіть і планове проведення ремонту і відключення водопостачання проходить без попередження жителів міста, на що керівник водоканалу Адам Хом’як відповів: «Треба ставити собі бочки у підвалах або на горищах». Про організацію

ного голови Іван Проданик, успішно освоюються кошти у сумі майже 8 мільйонів гривень для реконструкції (фактично будівництва) очисних споруд. А у нашому місті при готовій проектнокошторисній документації (підготувала попередня міська влада) це вирішення питання на попередньому етапі, як і будівництво переробного заводу твердих побутових відходів. Про останнє Алла Василівна заявила: «Допоки я на посаді, заводу у місті не бути!». Кілька слів про футбол, його реальну підтримку. У передвиборній програмі кандидата на посаду міського голови Алли Квач, у її виступах на окремих перших

на засіданнях її комісій, на сесії? Попробуємо відповісти, роз’яснити, розставити, як кажуть, усі крапки над «і». Насамперед, просимо вибачення, що за браком газетної площі скажемо не про все, про що хотіли б сказати, а ви прочитати. Усі ми в нашому маленькому місті на виду, а, в першу чергу, ті, хто при владі. Не є винятком і депутати, бо ж їм довірили представляти свої інтереси виборці Заліщиків у міській раді . Кожен із депутатів за свою трудову діяльність заслужив бодай якусь маленьку повагу серед співмешканців. А після прочитаного у публікації міського голови починають закрадатись сумніви щодо довіри до окремих депутатів, їхнє ім’я обмовлене несправедливо. Тому, для спростування, постараємось об’єктивно висвітлити події, що передували сьомій сесії міської ради, хід сесії і засідання комісій. На одній із перших сесій новообраної міської ради було затверджено план ремонту доріг у місті на 2016 рік. Детальніше про це можна прочитати у газеті «Колос» від 1 січня 2016 року, на другій сторінці, у статті «Плани розвитку міста та бюджет-2016». А на минулій,

ведення ремонту доріг, які визначила Алла Василівна одноосібно? У порядок денний було внесене питання про ремонт трьох доріг: вулиці Миру, Сагайдачного і Кооперативної. Не врахована думка депутатів про ремонт тротуару по вулиці Степана Бандери (від РЕМу до перехрестя між будинками №112 та 114). У дощову погоду тротуар перетворюється на річку, і пішоходи змушені йти по проїжджій частині дороги. Повернемось до подій початку роботи міської ради нового скликання. Перша сесія не відбулась у зв’язку із хворобою Алли Василівни, що з’явилась (хвороба) після того, як не «пройшла» на посаду секретаря міської ради кандидатура Сергія Гаврилюк а – людини не місцевої, без стажу роботи, без вищої освіти (народився і закінчив школу в Києві, далі – наш агроколедж). Проте пізніше, за рекомендацією Алли Квач, був призначений на посаду (без спеціальної освіти) інженера-будівельника комунального підприємства. А насправді виконував роль радника міського голови (за словами самої Алли Василівни). Сьогодні С.Гаврилюк не перебуває в Заліщиках. Для життєдіяльності

підвозу хоча б технічної води – ні слова. Не зайвим буде наголосити і на безпеці жителів міста, особливо у вечірні години. Відеоспостереження цілодобове таку нагоду дає. Проте на звернення районної поліції про фінансову підтримку даного проекту міський голова відреагувала категоричною відмовою виносити дане питання на сесію. Але без рекомендації земельної комісії винесла на сесію питання про виділення земельних ділянок по вул. Ущилівській для будівництва бізнесових офісів (територія у зоні газопроводу), наголосивши на тому, що міський голова має право особисто виносити питання на обговорення, не враховуючи рішення комісії, як і питання забудови приватних гаражів поблизу будинку по вул. С.Бандери, 112, мотивуючи свою відмову відсутністю плану забудови території, назвавши цю ділянку «центром міста». Цікаво виходить: тоді міська рада розташована на окраїні Заліщиків? Водночас дещо вище названого будинку виділена ділянка під гараж бухгалтеру міської ради, а вже для цього не потрібно було плану забудови території. У Товстому за короткий час, коли на посаді селищ-

заходах на посту міського голови Алла Василівна озвучувала репліки про дієву допомогу розвитку футболу, цього масового серед молоді виду спорту та ведення здорового способу життя і дозвілля. То що ж у тому поганого, що голова бюджетної комісії прибув на засідання хворим, щоби виділити кошти на футбол? Але у роботі чергової сесії не зміг взяти участь з причини хвороби. Не враховуючи відсутності депутата з поважної причини, Алла Василівна оголосила Володимира Борейка, так би мовити, «ворогом народу Заліщик», який не вболіває про своїх виборців, не піклується про їх добробут. А водночас про відсутність інших депутатів не згадала жодного слова. Напевно, вони – з команди Алли Василівни і про них зайвий раз у негативному плані згадувати не варто, тим паче зневажати їхні імена. Важливим для міста є проблеми благоустрою, прибирання та вивіз сміття. З ініціативи міської ради обговорювалось у кулуарах та виносилась пропозиція щодо його вивозу Чернівецькою фірмою. І тільки після втручання депутатів вдалось провести тендер. Тож і надалі твердими побутовими відходами займатиметься

Матеріал-відповідь публікується на основі Законів України: “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” (ст.2, 3, 37), “Про інформацію” (ст. 31, 47, 47-1, 49), “Про статус депутатів місцевих рад” (ст.10, 11, 35, 36).

СПОРТ

ПП «Порядок» (кер. І.Ю.Пасічний), гроші за збір і вивіз залишатимуться у міському бюджеті, а не йтимуть для розвитку сусідів-буковинців. Актуальне сьогодні питання проведення децентралізації, а, отже, виборів громад на новій основі. Воно гальмується з невідомої причини чи з чиєгось зацікавлення. Винести його на чергову, сьому сесію міський голова категорично відмовилась. Не хотіла і проводити позачергову сесію з даного питання. І тільки на зауваження депутата про ведення головою міста антипрезидентської кампанії з цього приводу, Алла Василівна заявила про свою підтримку питання децентра-

це? Загострити увагу необхідно і на розпродажі землі. Для прикладу – картодром. Хіба він не потрібний для наших дітей або для будівництва нової черги очисних споруд? Ділянка продана одному з бізнесменів міста на сьомій сесії міської ради сьомого скликання. Тепер про публікацію і про відношення Алли Василівни до журналістів. Чергову сьому сесію міської ради висвітила на шпальтах газети «Колос» журналіст із професійною освітою Іванна Струбіцька. Та не читаючи публікацію, Алла Квач подає своє розуміння, висвітлення подій. Що це насправді: упереджене ставлення, цензура?

лізації й виборів та сказала записати її голос у графу «за». Цікавим, напевно, для читачів газети, наших краян буде питання оголошення штатного розпису міської ради, що був затверджений на першій (фактично другій) сесії міської ради. За рекомендацією депутатів, не треба було вводити у штат міської ради посаду прессекретаря, ввести тільки одну посаду землевпорядника. Та Алла Василівна знехтувала думкою депутатів. Посада прес-секретаря, як і прес-служба, функціонують, як і двоє працівників виконують обов’язки землевпорядника. На черговій сьомій сесії міської ради штат розширили посадою інспектора. Аналогічно треба сказати і про міське туристичне бюро. А чи багато воно зробило для міста? Що знають заліщани про його роботу? Кілька слів про фінанси. Міський голова не надає дані навіть голові бюджетної комісії Володимиру Борейку про штат, працівників, розмір їхньої заробітної плати, премії та інші виплати… А жителям міста цікаво буде почути цифри, які перевищують зарплату та пенсійні виплати більшості громадян Заліщиків. Чи справедливо

Не дуже б хотілось таке переживати в демократичному суспільстві. Резюмуємо: на початку своєї каденції Алла Квач заявляла про те, що треба усім нам разом «плисти в одному човні». Що ж насправді вийшло через дії Алли Василівни – прецедент «лебедя, рака і щуки». Усе правильно робить тільки А.В.Квач та її команда, решта – вороги, які приносять тільки шкоду (зі слів Алли Василівни ). Ми зауважуємо: тільки у співпраці настане порозуміння. Тільки у злагоді буде мир, спокій, добробут у всій нашій родині – громаді м.Заліщики. Зобов’язуємось і надалі висвітлювати правду про проблеми міста, вносити свої пропозиції для покращення ситуації в рідному домі – Заліщиках. Депутати міської ради: Роман ШИПІТКА, Олександр ТАРТАЧНИК, Володимир РАЦИН, Петро РАЦИН, Володимир БОРЕЙКО, Богдан ПАПУШКО, Тарас АМБРИК, Ігор ФЕДІРКО та інші вісім небайдужих депутатів

Володимир Дмитрович – людина щедрої душі. Такі слова нечасто можна почути про депутата. Ми кажемо їх щиро і з вдячністю. Депутат районної ради вже не одного скликання В.Д. Чубатий – це справді той народний обранець, який намагається допомогти матеріально і порадити добрим словом. Нещодавно він подарував нашій школі стенд «Слава Україні», на якому ми розмістили фотографії учасників АТО, героїв Небесної сотні, наших односельчан, які воювали на Сході. Коли монтували вікна і не вистачало будівельних матеріалів, а роботи проводились під час навчального року і кожен день був дуже вагомий, Володимир Дмитрович відгукнувся першим на наші проблеми і допоміг. Кожного року за сприянням депутата до учнів нашої школи і дитячого садочка приходить щедрий і очікуваний Миколай. Тож учительський та учнівський колективи, батьківський комітет щиро вдячні нашому депутату за допомогу. Бажаємо йому міцного здоров’я, довгих років життя, сімейного достатку, оптимізму та Божого благословення. Віримо, що з кожним роком в Україні таких народних обранців, які дбають за добробут і майбутнє підростаючого покоління, буде все більше. З повагою - учительський та учнівський колективи, батьківський комітет ЗОШ І–ІІІ ст. с.Зозулинці

НАМ ПИШУТЬ

Цьогоріч ми відзначаємо 160річчя з дня народження Великого Каменяра – Івана Франка і 100 років з часу його смерті. За своє життя Іван Якович написав понад 6000 творів. У творчому доробку письменника чільне місце посідають казки, які він писав для своїх дітей, але вони стали скарбом для усієї тогочасної галицької дітвори Великою популярністю користуються Франкові казки і в сучасних малих читачів. Бібліотекар О. І.Топольницька провела для учнів 1-Б класу Заліщицької державної гімназії літературну подорож «Казковий Франковий вернісаж». Діти вирушили у сиву давнину, коли із сонячного променя, аромату фіалок, таємниці живої природи народилася казка, яка, за словами Франка, вкорінює у наші душі любов до рідного слова, його краси, простоти і чарівної милозвучності. Галина ЗАЯНЧКОВСЬКА, бібліотекар районної бібліотеки для дітей Юні тенісисти, вихованці Заліщицької ДЮСШ, під керівництвом тренера О.В.Мамалиги взяли участь у черговому міжнародному турнірі «Кубок Роксолани2016», який відбувся у м.Рогатин на Івано-Франківщині. Заліщани провели поєдинки в трьох вікових групах. Серед дітей 2006 р.н. і молодших Марійка Демчук зайняла 7 місце з 16 учасників. Далося взнаки те, що вона була вперше на таких змаганнях. У групі 2004 р.н. і молодших серед 18 учасників Роксолана Будник була

другою, отримавши диплом, медаль та грошову премію; Галина Демчук посіла 5 місце. У групі 2002 р.н. і молодших Дмитро і Андрій Зенюки зайняли відповідно 7 і 9 місце серед 27 учасників. Могли б виступити краще, проте не вистачило досвіду участі в змаганнях такого рівня. Аналізуючи результати виступів на турнірі, дирекція ДЮСШ висловлює особливу подяку за спонсорську підтримку приватних підприємців І.І.Білінського та В.Д.Андрусика, завдяки яким стала

можливою поїздка юних тенісистів у Рогатин. *** Ще одна перемога здобута нашими тенісистами в далекому м.Святогірську Донецької області. Там проходили Всеукраїнські спортивні ігри з настільного тенісу. Заліщани, кандидати в майстри спорту Тетяна Юрійчук та Максим Левицький завоювали на цих змаганнях друге місце. Юрій ВІЙТИК Світлина надана Ольгою Мамалигою.

PDF создан с пробной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

ШАНОВНI ЧИТАЧI! ТРИВАЄ ПЕРЕДПЛАТА НА 2017 РІК! Ви маєте можливість передплатити “КОЛОС” і одержувати свою газету з 1 січня 2017 року. Передплатна вартість щотижневого виходу для індивідуальних передплатників за індексом 61356 становить: на 3 місяці - 32 грн. 66 коп., на півроку - 63 грн. 62 коп., а на рік - 126 грн. 04 коп. Для підприємств, установ та організацій передплатна вартість районки за індексом 91090 складає: на три місяці - 35 грн. 66 коп., на півріччя - 69 грн. 62 коп., а на рік - 138 грн. 04 коп. У зазначені суми вже ввійшла вартість оформлення передплати і доставки газети. Тож не баріться, поспішайте до поштових відділень і оформляйте передплату на 2017 рік. Читайте в газеті публікації рубрик “На підтримку Української армії”, “На варті законності та правопорядку”, “На скрижалях історії”, “Голос села”, “На пульсі здоров’я”, “На ниві освіти”, “Культура”, “Наша духовність”, “Соціальний захист” тощо, матеріали літературно-мистецького клубу “ДНІСТЕР”, тематичних сторінок, зокрема “НАШЕ МІСТО” та ін. “КОЛОС” ЧЕКАЄ ЧИТАЧІВ І ПРИХИЛЬНИКІВ!