Газета "Колос", № 47-48 від 8 червня 2012 року by Олександр Хомишин

koloszal@inbox.ru Інтернет-версія: http://zal.te.ua/

СПIВЗАСНОВНИКИ: Залiщицька районна рада, Залiщицька райдержадмiнiстрацiя, Залiщицька міська рада, трудовий колектив редакції Виходить з 24 лютого 1940 року

№ 47-48 (8037) Цiна вроздрiб - 1 грн.

u ФОТОФАКТ

Водогін у Заліщиках старий і зношений, термін придатності труб давно вже вийшов. У зв’язку з цим часто трапляються прориви. За останні два місяці на центральному майдані п’ять разів проривало труби, що створювало незручності у забезпеченні мешканців міста водою. Перед проведенням реконструкції майдану вирішено було замінити частину старої труби водогону. Кошти на ремонт виділяє

міська рада, технікою допоміг підприємець Іван Навольський. Роботи провели працівники ПП «Комунальник Плюс». На центральному майдані замінено 70 метрів водогону. Проблемами міського

водогону активно цікавилася районна влада, докладаючи спільних зусиль з міською радою для розв’язання наболілого питання. Уляна КОРИЛЮК СВІТЛИНА Ігоря ІВАНСЬКОГО.

Прийміть найщиріші вітання з нагоди професійного свята! Журналістика є однією з головних підвалин, на яких ми будуємо демократичну державу та утверджуємось як сучасна європейська нація. Журналісти – майстри слова, які не творять матеріальних цінностей, але саме вони великою мірою формують свідомість громадянина, його характер, поведінку, вчинки, активну життєву позицію. Завдяки вам, шановні журналісти, читачі районної газети “Колос” та слухачі районного радіомовлення оперативно отримують об’єктивну, правдиву інформацію. Ваші матеріали поповнюють яскравими, незабутніми сторінками літопис нашого Наддністрянського краю та Української держави. На вас покладена важлива місія – професійно, самовіддано і чесно служити своїй справі, своєму народу на благо України. З нагоди свята бажаємо вам міцного здоров’я, натхнення, творчих здобутків в ім’я утвердження нашої незалежної держави.

u АКТУАЛЬНО

Одним із напрямків стратегії соціальних реформ Президента України В.Януковича є нова соціальна політика, яка передбачає глибоку модернізацію сфери соціального забезпечення. Це стосується покращення рівня соцзахисту населення. Реформа соцпідтримки населення, що здійснюється у трьох основних формах (соціальних пільг, соціальної допомоги й субсидій), є надто складною й непрозорою. Мета реформи - підвищення охоплення соцпідтримкою незаможних верств населення при раціальному використанні бюджетних коштів.

бовців строкової служби та членів їх сімей) на 11%, середня сума збільшення складе 165 грн, з 1 вересня 2012 р. – до 23 %, середня сума збільшення - 345 грн., з 1 січня 2013 р. до 35%, середня сума збільшення - 525 грн., їм підвищено до 42% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. ІV. До 1 вересня 2012 року забезпечити протезами та кріслами колісними всіх інвалідів із вадами опорно – рухового апарату, які цього потребують. УПСЗН вже отримано 25 інвалідних візків та видано 88 направлень на виготовлення протезноортопедичних виробів.

На обліку в управлінні перебувають 525 осіб: І гр. підгрупи А – 32 особи, допомога в розмірі - 1466 грн. І гр. підгрупи Б – 50 осіб, допомога в розмірі - 1257 грн. ІІ гр.- 93 особи, допомога в розмірі – 838 грн. ІІІ гр.- 146 особи, допомога в розмірі – 838 грн. на дітей-інвалідів до 6 років з надбавкою на догляд - 1042,10 грн. на дітей-інвалідів від 6 до 18 років з надбавкою на догляд -1153,60 грн. VII. Удосконалення системи надання пільг громадянам, шляхом надання адресної допомоги пільговикам. На обліку в управлінні перебуває 20 574 особи.

V. Передбачається запровадження окремої бюджетної програми з відповідним фінансуванням для реабілітації дітей із церебральним паралічем. VI. Забезпечити своєчасне призначення відповідних соціальних держдопомог, субсидій, надання пільг, гарантій та компенсацій, а також надання відповідних соціальних послуг багатодітним сім’ям, одиноким престарілим та інвалідам. На 1 травня 2012 року: - на обліку перебувають: 2862 сім’ї одержувачів усіх видів допомог та здійснено нарахувань на 9 млн. 419,8 тис. гривень, - субсидії на житлово-комунальні послуги призначено 371 сім’ї, здійснено нарахувань на 144,4 тис. грн. У 2012 р. виплачено одноразову винагороду 29 жінкам, яким присвоєно почесне звання України «Матигероїня», винагорода за почесне звання «Мати-героїня» становить 10,730 грн. З 1 квітня 2012 року розміри допомог та компенсацій становлять: Допомога при народженні дитини: на першу дитину 27 тис. 300 грн.; на другу дитину 54 тис. 660 грн.: на третю і кожну наступну дитину 109 тис. 320 грн. Одноразова гарантована виплата при народженні дитини – 9100,00грн. Щомісячна виплата на першу - 759 грн.; на другу 949 грн.; на третю і наступні - 1392 грн. Держсоцдопомога інв. з дитинства, дітям-інвалідам:

VIIІ. Реформування системи соціальних послуг, орієнтовано на соціальний супровід сімей (осіб) в складних життєвих обставинах. В територіальному центрі надаються соціальні послуги 1432 одиноким непрацездатним громадянам похилого віку та інвалідам. В геріатричному відділенні системи соціального захисту проживають 30 одиноких громадян району. Глава держави у соціальних ініціативах важливе місце приділив зростанню заробітної плати, зайнятості населення і створенню нових робочих місць. Це закономірно, адже покращиться матеріальне становище людей, збільшаться надходження до державного бюджету, а значить, покращиться соціальний захист наших громадян. ІХ. Станом на 1 травня 2012 року розмір середньомісячної зарплати по району становить 1901 грн., яка знаходиться на 7 місці серед показників районів в області. Створено 211 нових робочих місць при річному завданні 440. Усі заходи в галузі соцзабезпечення, передбачені новими соціальними ініціативами Президента України Віктора Януковича, що були озвучені на розширеному засіданні Кабінету Міністрів України 7 березня 2012 р., чітко реалізовуються в районі у визначені терміни.

Олег БАРЧУК, Іван ДРОЗД, Володимир голова Заліщицької БЕНЕВ’ЯТ, голова районної Заліщицької міський голова держадміністрації районної ради Заліщиків

ФОТОАНОНС

На світлині Ігоря ІВАНСЬКОГО: колектив банку “Аваль”, який переконаний, що успіх - це завжди результат командної роботи. (Продовження матеріалу читайте на 4 сторінці).

ФОТОФАКТ Ось така сучасна техніка працює на облаштуванні доріг у Заліщиках.

Для досягнення цілей поставлено завдання: посилити адресний характер надання соцпідтримки, підвищити ефективність управлінських рішень у системі соціальної підтримки населення, запровадити стимули до економічно відповідальної поведінки одержувачів соціальної підтримки, а також: І. До 1 травня 2012 р. проведено перерахунок пенсій 13 270 пенсіонерам району на суму 1 млн. 15 тис. 950 грн. Кожен із зазначеної категорії пенсіонерів додатково отримав у середньому по 117 грн. ІІ. До 5 травня ц.р. забезпечено виплату щорічної разової допомоги згідно Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у 2012 р. У нашому районі до Дня Перемоги надано одноразову грошову допомогу 3289 особам на суму 868 тис. 620 грн., в тому числі: - інвалідам війни 1 групи - 76 чол. в розмірі 2 200 грн. - інвалідам війни ІІ групи – 46 чол. в розмірі 1 920грн. - інвалідам війни ІІІ групи -28 чол. в розмірі 1 720 грн.. - учасникам бойових дій - 181 чол. в розмірі 675 грн. - членам сімей загиблих - 341 чол. в розмірі 340 грн. - учасникам війни - 2617 чол. на суму 125 грн. Соціальні ініціативи Президента передбачають відновлення справедливості стосовно членів сімей померлих інвалідів війни. ІІІ. Передбачено з 1 липня 2012 р. підвищення пенсій (крім пенсій військовослуж-

Олександра ЛУЧИК, начальник УПСЗН РДА

2 u

НА ТЕМИ ДНЯ

днією із перших установ, що розпочала реалізацію соціальних ініціатив Президента України, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, - розповідає директор виконавчої дирекції Фонду Валерій АКОПЯН.

- Важливою частиною реформ в Україні є нова соціальна політика, спрямована на покращення якості життя та добробуту людей. «Держава через нові соціальні ініціативи підтримає всіх, хто потребує допомоги», - наголосив Президент України Віктор Янукович. Невипадково, що одним з основних принципів, закладених в соціальні ініціативи Президента, є адресність допомоги для тих категорій населення, які потребують першочергової підтримки, у тому числі потерпілих на виробництві та членів їх сімей. Про позитивні зміни у сфері соціального страхування від нещасного випадку на виробництві свідчить ряд проведених перерахунків страхових виплат потерпілим на виробництві та членам їх сімей. З 1 березня 2012 року відповідно до ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» здійснено перерахування розміру щомісячної грошової суми в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого, та щомісячної страхової виплати особам, які мають на це право в разі втрати годувальника. При цьому, вперше з часу утворення Фонду перерахування проведено на коефіцієнт зростання не реальної, а номінальної заробітної плати. У зв'язку з цим максимальний коефіцієнт зростання щомісячної страхової виплати з 1 березня 2012 року складає 1,176 (17,6%) проти 1,102 (10,2%) у 2011 році. Щомісячна страхова

№ 47-48 (8037) u

виплата при проведенні перерахунку визначається з відкоригованої на вищезазначені коефіцієнти підвищення страхових виплат середньомісячної заробітної плати потерпілого відповідно до ступеня втрати його професійної працездатності. Таким чином, середня щомісячна страхова виплата в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого, з 1 березня 2012 року збільшилася на 135 гривень. Відтак, у зв'язку з проведенням зазначеного перерахунку збільшення фінансування на щомісячні страхові виплати в разі часткової чи повної втрати працездатності та щомісячну виплату особам, які мають на це право в разі втрати годувальника, в поточному році становить близько 370 млн. гривень. 30 березня 2012 року правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України розглянуто механізм осучаснення щомісячної страхової виплати особам, яким вона була призначена до 2006 року, та прийнято постанову №15 «Про проведення перерахунку щомісячних страхових виплат потерпілим та членам їх сімей у 2012 році». При цьому планується провести перерахунок щомісячних страхових виплат потерпілим та членам їх сімей, які отримують такі виплати станом на 1 березня 2012 року, та яким перерахунок цих виплат здійснювався до 1 березня 2006 року. Таким чином, у квітні більш ніж 227 тисяч потерпілих отримали підвищені страхові виплати. В результаті середній розмір доплати кожному потерпілому становить 305 гривень. При цьому, у кожної особи розмір збільшення індивідуальний. Ще одне суттєве заува-

ження: відкоригована заробітна плата не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на дату проведення перерахунку. У такому разі розмір щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає. Сума перерахованого розміру щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності не може перевищувати відкориговану заробітну плату. З метою проведення першого етапу осучаснення страхових виплат з 1 березня 2012 року для потерпілих, яким виплати були призначені до 1 січня 2006 року, у бюджеті Фонду передбачено 373,5 млн. гривень. При цьому, для фінансування шахтарських регіонів передбачено 304,1 млн. грн., або 81%, з них: Донецька обл. - 146,8 млн. грн.; Луганська обл. - 55,8 млн. грн.; Дніпропетровська обл. - 64,4 млн. грн.; Львівська обл. - 25,6 млн. грн.; Волинська обл. - 6,5 млн. грн.; Кіровоградська обл. - 5,0 млн. грн. Для проведення вищезазначеного перерахунку потерпілим на виробництві та членам їх сімей, Фондом у квітні спрямовано 33,4 млн. гривень. Також, виходячи з реальних можливостей, ми сьогодні працюємо над поетапним вирішенням проблеми осучаснення страхових виплат та встановленням соціальної справедливості щодо розмірів цих виплат, призначених у різні роки. Насамкінець хочу зазначити, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і надалі буде робити все, аби покращити соціальний захист та добробут наших громадян.

АКТУАЛЬНО (Р)

8 червня у Заліщицькому Будинку народної творчості Тернопільський облдрамтеатр покаже виставу під назвою «Сльози Божої Матері» у постановці режисера Олега Мосійчука, що побачила світ завдяки підтримці Юрія Чижмаря у той час, коли він був головою Тернопільської облдержадміністрації. Юрій Васильович уже вкотре упродовж невеликого відтинку часу надав нам унікальну, як на нинішній день, спромогу відчути живий доторк до історії української нації, сповненої драматизму, гірких втрат та цінності життя. Вистава поставлена за романом «Марія» письменника У.Самчука, котрий називають романом-хронікою, романомспалахом і визнають, що найсильнішого твору про голодомор в Україні немає. На суд глядача представлено справжній сценічний шедевр, бо на прикладі однієї сільської

родини показано драму українського народу загалом, а через долю головної героїні – кількох поколінь українців, людей з руками до землі й очима до неба. Це народна драма, хвилююча оповідь про насильницьку колективізацію, пам`ять про загиблих від Голодомору 19321933 рр. Режисуру вистави неодноразово поціновано за найкращу – адже О.Мосійчук спромігся взяти з роману У.Самчука квінтесенцію, нарікши власне «дитя» так промовисто і щемно: «Сльози Божої Матері». Лейтмотивом вистави стали слова священика на могилі померлого Маріїного немовляти про те, щоб жінка згадала страждання і сльози Великої Матері, коли Вона стояла під Хрестом, на якому був розп`ятий Її Син, Її єдина Дитина. Пам`ятати про те, що Божа Мати завжди тримає нас, як Своїх дітей, в опіці, молиться разом з нами до Свого Сина, просить у Нього благословення, прощення й милості. Ю р і й Чижмарь, ще будучи

головою ОДА, неодноразово акцентував увагу на конечній потребі показувати виставу «Сльози Божої Матері» у кожному райцентрі чи селі – настільки кровно близька її палітра нам, українцям. І ось тепер таку змогу реалізовано: до нас повертається гноблена віками, страчувана й розіп`ята наша генетична пам`ять. – У виставі ми бачимо уроки історії, – вважає Юрій Чижмарь. - На жаль, сьогодні триває процес переоцінювання істинних цінностей, зокрема, лунають різні оцінки Голодомору, триває переписування історії. Ця вистава – відтворення сторінок, які не можна вирізати; устами своїх героїв вона промовляє, кричить всупереч нинішній політиці й Міністерства освіти, зокрема; засвідчує, до чого призводить втрата мови, віри, історії, традицій. Ми і наші діти повинні пам’ятати справжню історію України. Народ без історії – це народ без майбутнього. Варто наголосити, що цю жорстоку правду жорстокого часу доносять зі сцени справжні корифеї театру, поміж яких – і народні артисти України Володимир Ячмінський та В’ячеслав Хім’як, заслужені - Олександр Папуша, Ярослава Мосійчук, Віра Самчук та інші. Авторці цих рядків випало почути уривки вражень глядачів опісля вистави, вони лучаться в думці: нам достоту потрібні такі згустки нашої історії, відроджуваної з небуття. Задля пам`яті про минуле, турботи про сьогодні, мрії про майбутнє.

Ольга ПАСІЧНИК

ГОЛОС СЕЛА

У Кошилівцях люди турбуються про майбутнє свого села. Мешканці його обробляють землю, їхня праця приносить користь як працюючим, так і господарству, яке намагаються тут зберегти, не зруйнувати тваринницькі приміщення і не допустити занепаду, який є у сусідніх селах. У приватно-аграрному підприємстві «Колос» обробляється 950 гектарів ріллі. Цьогоріч посіяно 200 гектарів озимої пшениці (цей урожай в основному буде використано для видачі паїв), 500 гектарів кукурудзи, 250 гектарів соняшнику. До речі,

минулого року в господарстві отримали від реалізації соняшнику 950 тис.грн. Посів культур здійснювало 2 екіпажі тракторами МТЗ-82: Іван Сасанчин та Іван Садовнік, Іван Григорків та Володимир Юріїв. У зв’язку з нестачею кадрів механізаторів, люди під час посіву працювали в дві зміни. На даний час проводиться внесення міндобрив. Анатолій Стрельцов підживлює соняшник на кукурудзу трактором МТЗ-80, використовуючи азотне міндобриво – карболіт. У господарстві трудяться

молоді механізатори Володимир Ніберкаль та Ігор Глова, які прийшли після закінчення ПТУ. Саме на цих юнаків можна покластися, довірити їм відповідальні ділянки. Крім рослинництва, у господарстві дбають і про розвиток тваринництва. Закуповують для розведення велику рогату худобу. На серпень-вересень планується 200 голів її. Керівник господарства В.Й.Томунь не забуває і про розвиток соціальної сфери на селі. За кошти підприємства було замінено вікна і двері у Будинку культури села Попівці; придбано лампи для освітлення центральної вулиці села Кошилівці. А для ветеранів і вдів на День Перемоги виділив по центнеру зерна. Уляна КУРИЛЮК, студентка Тернопільського національного педагогічного університету ім.В.Гнатюка

Світлина авторки.

БУДНІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ

Минулого тижня Заліщицька райдержадміністрація приймала гостей зі всіх районів області – тут відбувся обласний семінар начальників загальних відділів апаратів районних державних адміністрацій. Були розглянуті організаційні аспекти управління діловодним процесом в органах виконавчої влади області та завдання щодо підвищення рівня документування управлінської інформації. Семінар був дводенний – перша його частина відбулася у Тернополі на базі регіонального центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій, а наступного дня його учасники побували в Заліщиках. Відділ діловодства апарату РДА – серед кращих в області, то ж заліщани поділились досвідом роботи, в обговоренні якого взяли участь їхні колеги з інших районів. Відкрила і вела практичне заняття начальник загального відділу апарату облдержадміністрації Н.В.Муяссарова. Перед учасниками семінару виступив перший заступник голови РДА С.В.Кобіс, який розповів про соціально-економічний розвиток Заліщанщини, висловив вдячність меценату, уродженцю с.Синьків Д.В.Фірташу, завдяки якому проводиться реконструкція районної лікарні, селом європейського типу стає Синьків. Соціальні питання – в центрі уваги районної влади. Степан Володимирович вручив начальнику загального відділу апарату ОДА Н.В. Муяссаровій, всім учасникам семінару туристичні путівники з краєвидами Наддністрянського краю та книгу місцевого поета Васи-

ля Дрозда «Жменька родинного тепла». Учасники обласного семінару ознайомились із практикою роботи Заліщицької районної державної адміністрації щодо організації діловодства. Виступив керівник апарату райдержадміністрації С.С.Підлісний. Сергій Степанович розповів про діяльність апарату РДА, в якому працює 31 особа, з них 27 державних службовців, сформовано 4 відділи та 4 сектори. Відділи та сектори постійно відчувають сприяння у роботі керівництва РДА. Із виступу начальника відділу діловодства апарату РДА О.А.Лобур: - З метою підвищення ефективності документування управлінської інформації та організації роботи з документами відділом розроблено інструкцію з діловодства. Проведено семінар – нараду з працівниками апарату та особами, відповідальними за ведення діловодства в управліннях і відділах райдержадміністрації. А також нараду-семінар з головами та секретарями міськсільвиконкомів, керівниками структурних підрозділів РДА. Застосовується журнальна форма реєстрації вхідних та створюваних у райдержадміністрації (вихідних) документів, розпоряджень та доручень голови РДА. Забезпечується єдина реєстрація вхідної кореспонденції. Кореспонденція, що надходить в адміністрацію, щоденно розглядається відділом діловодства, на документах проставляється штамп із датою надходження і реєстраційним номером, який доповнюється індексами відповідно до номенклатури справ та за адресатами. Уся пошта формується у 2 папки: «Невідкладно» і «Для

підпису». Резолюція проставляється безпосередньо на вхідних документах і містить вказівки щодо виконання документа. На розпорядження і доручення голови обласної державної адміністрації заводяться контрольні листи, ксерокопії яких разом з ксерокопіями документів передаються у сектор контролю для взяття на контроль. Всі документи доводяться відділом діловодства до виконавців. На вихідних документах зазначається реєстраційний індекс і дата документа, а також стараємося забезпечувати написання реєстраційного індексу і дати того документа, на який дається відповідь. Відділ діловодства контролює виконання листів із зазначеним терміном інформування. В електронному вигляді окремо ведеться контроль листів із разовим, щомісячним і щоквартальним інформуванням. Листи заносяться до таблиці в порядку інформування і в основному в телефонному режимі доводяться до відома керівників структурних підрозділів про наближення терміну інформування. Крім того, здійснюється контроль за поверненням документів разом з копіями про виконання. Відділом діловодства забезпечується протоколювання щопонеділкової наради при голові РДА та засідань колегії. Оформляються протоколом засідання постійно діючої комісії з розгляду звернень громадян та комісії по наданню матеріальної допомоги громадянам району. Підсумувала семінар і відповіла на поступлені запитання начальник загального відділу апарату ОДА Н.В.Муяссарова. Учасники семінару ознайомились з місцевими краєвидами, побували в урочищі Червоногород.

Галина ЛАНОВА

№ 47-48 (8037) u

НА СКРИЖАЛЯХ ЛІТОПИСУ

Кажуть, що хто не знає минулого, той не вартий майбутнього. Можливо, саме цим послуговувався у своєму бажанні до глибокої літературно-історичної розвідки відомий «просвітянин» Борщівщини, багаторічний голова районної організації, радіожурналіст і майстер пера Петро Довгошия, беручись за дослідження «Увійти в таємниці духу», котре він нещодавно презентував у світлиці ЦБС «Літературні зустрічі» широкому загалу шанувальників красного слова Заліщиків. Заслужений журналіст України Петро Іванович прибув на запрошення директора ЦБС Ольги Тракало не один, а в компанії кавалера ордена Княгині Ольги, відомої поетеси барвінкового Надзбруччя Ганни Костів-Гуски та редактора борщівської райгазети «Галицький вісник» Марії Довгошиї-Фафруник, у чиєму творчому доробку не тільки публіцистичні статті в періодиці краю, а й поетичні збірки. Представивши гостей, Ольга Йосипівна кермо ведучої передала дружині автора представленого дослідження «Увійти в таємниці духу» пані Марії, котра розповіла про культурно-освітні та літературні процеси Борщівщини на зорі третього тисячоліття, велику зацікавленість, а то й читацьку спрагу до історичного минулого нашого краю, що розташований в межиріччі Дністра, Збруча та Золотої Липи, його культурного розвою у попередні віки, а також про глибокий інтерес до постаті українського Мойсея, незламного Каменяра – Івана Франка та його загостин на Борщівщину. «Щоб увійти в таємниці духу тогочасної пори, а надто в стосунки Великого Каменяра з передовими людьми Борщева, Заліщиків, - роз-

ЗАПОВІТНЕ

22 травня земля України вшановує пам'ять видатного поета, художника, пророка, генія людства, народного Кобзаря - Т.Г.Шевченка. Щороку в цей сонячний день Чернеча гора гостинно приймає шанувальників великого світоча духу, титана мислі і слова , провісника «сім'ї вольної, нової». Тисячі людей йдуть, їдуть на поклін до Тараса. У цей людський потік 22 травня 2012 року влилися і педагоги Заліщанщини. Цю чудову поїздку презентував наш земляк Володимир Володимирович Бедриківський. Комфортабельний автобус, фотограф, професійна відеокамера, обід та вечеря - все було організовано на високому рівні. Пан Бедриківський у своєму зверненні до подорожуючих висловив віру, що вчительство району докладе максимум зусиль, щоб виростало наше молоде покоління вихованим, мало достатньо знань для розбудови держави - України і були справжніми патріотами рідного краю Коли всі зайняли в автобусі свої місця, отець Іван разом з подорожуючими промовили молитву, освятив транспорт та побажав щасливої дороги. Вона і справді, дякувати Богу, була щаслива й весела. Вранішній Канів зустрів нас сонячно і тихим сплеском дніпровської води. Розмаїттям українських вишивок, гончарними та ковальськими виробами, мистецькими витворами народних майстринь, жовтосиніми прапорами повнилося придніпровське плесо. Кобзарі й молоді кобзарики грали на бандурах та співали кобзарські пісні. Вічні гранітні сходи, що ведуть на Чернечу гору, підтримували і надавали сили шанувальникам дійти до серця нашої України, до того місця, де «стоїть Тарас і, зачарований красою, уважно ди-

почав свою розповідь автор презентованої книги, - зокрема, такими як Омелян Глібовицький, Михайло Дорундяк, Єронім Калитовський, Роман Яросевич та іншими, пізнати порухи душі кожного у націє творенні, їх чуття патріотизму і сподвижницьку роботу в захисті знедоленого люду східної Галичини, мені довелося побувати в архівах Сан-

жки виступила Ганна КостівГуска. Поетеса розповіла про тісні стосунки Івана Франка з поетесою Климентиною Попович-Боярською, сім’ї котрої її мама носила молоко, допомагала по господарці, а також прочитала декілька віршів, зокрема і про суб’єкт Франкового опікунства – новосілківську їмость Климентину. Натхнена знаною поете-

кт-Петербурга, Києва, Львова, Кракова, познайомитися з працями Романа Горака, Миколи Суховецького, Ярослава Мельника, Тамари Гундорової, Анни Ключко-Франко – дочки Каменяра та багатьох інших дослідників його життя і творчості». Петро Іванович детально та вельми захоплююче (він – неабиякий оратор!) пройшовся по всіх розділах науково-публіцистичного дослідження, що – проте – абсолютно не втомлювало слухачів, бо розповідь його, як і праця автора «…Таємниць духу», відкривала невідомі ще факти з життя Івана Франка, проливала світло на неординарні постаті нашого краю кінця ХІХ – початку ХХ століть. На зустрічі-презентації кни-

сою, свої вірші прочитала й Марія Довгошия-Фафруник. Редакторка «Галицького вісника» розповіла й про поїздки в Криворівню, Нагуєвичі, Русів – села, пов’язані з іменами Франка і Стефаника та далекий Мюнхен, де спочиває Степан Бандера. Марія Михайлівна не тільки ділилася враженнями, не лише засвідчувала популярність цих пам’ятних місцин у патріотів України, а й закликала присутніх бувати тут так часто, як і на могилі Великого Кобзаря – Тараса Шевченка на Чернечій горі, де «лани широкополі, і Дніпро, і кручі». Зі вдячними словами за працю-дослідження, за такі змістовні й цікаві загостини до заліщан виступили Роман Мулярчук, Йосип Децов-

ський, Мирослава Ковальчук, дружина заліщицького письменника, уродженця Борщівщини Петра Ковальчука – Ірина Олексіївна та автор цих рядків. Усі вони відзначали необхідність таких видань, однак найкраще, здається, про книгу Петра Довгошиї висловився меценат цієї праці, наш земляк, колишній дільничний уповноважений на Борщівщині, а нині генерал-полковник міліції, заслужений юрист України Володимир Бедриківський, чиї слова вважаю за потрібне навести тут повністю: «Ми, як нація, ще не прочитали всього Франка, його творчої спадщини, його біографії. У життєписі людини такої величини немає жодної дрібниці. Бо в ньому скрупульозно, як у сльозі, відбито болі й страждання, сподівання і радощі цілого народу. …Наша земля – це місце духовного подвигу Івана Франка та його побратимів. Прочитайте це хвилююче дослідження і дізнаєтесь, що Іван Верхратський, Климентина Попович, Михайло Дорундяк, о.Омелян Глібовицький, Єронім Калитовський, Роман Яросевич, княгиня Тереза Сапєга та інші непересічні особистості перебували у духовному полі Івана Франка, разом з ним творили національну культуру й історію. І переконаєтеся, що своє завдання вони виконали сповна, віддавши Україні талант, сили й снагу своїх сердець». Думалося в епілозі зустрічі, що на лівому фланзі цієї когорти творців та оборонців української історії, культури можна сміливо ставити автора книги «Увійти в таємниці духу», його соратників по дослідженню минувшини та всіх патріотів України, творців її незалежності і демократичного розвою.

Петро МЕЛЬНИК, член Національної спілки журналістів України, поет

Світлина Ігоря ІВАНСЬКОГО.

Немає такої війни, якої б не хотілося якомога швидше забути. І немає війни, яку маємо право забувати. Час невблаганно віддаляє нас від найжахливішої за масштабами втрат війни в історії людства – та чи маємо право забувати її гіркі уроки? Звичайно, ні. І про це засвідчує матеріал із Новосілки.

На таку тему в Новосільській школі у травневі дні проведено усний журнал. Організатори заходу запросили ветеранів війни, солдатських вдів, дітей-сиріт, чиї батьки загинули на війні, учасників бойових дій в Угорщині та Афганістані, родичів і рідних репресованих та ув'язнених за національно-визвольну боротьбу, жителів села, учнів. Розпочала захід директор школи М.І.Проданик словами щирої шани і вдячності всім тим, кому ми завдячуємо нашим мирним сьогоденням, хто пережив жахіття війни, так і не повернувшись до рідної хати. Сторінками журналу гостей вели учні 6-8 класів: Боднар Ольга, Матвіїв Соломія, Барилюк Ольга, Бричка Ольга, Бричка Олена, Курик Оксана, Нагуляк Ніна, Бей Юля. Присутнім учні школи розповіли про звільнення нашого села від фашистської навали, яке відбулося 7 квітня 1944 року. Під час цієї операції загинуло 18 воїнів різних національностей. Більше 160 жителів нашого села у 1944 році були призвані в армію і брали участь на фронтах Великої Вітчизняної війни, визволяючи західні сусідні держави від фашистів. Близько 60 воїнів-односельчан не повернулись із фронтових доріг: батьки втратили своїх синів, залишились вдовами молоді жінки, діти росли сиротами...

u виться на нас.» Гордо і величаво здіймається у вись гранітна постать Тараса Григоровича Шевченка. Тут витає добрий дух,

віршів, у яких і сьогодні все дихає життям, вільнолюбством, правдою, захоплює летом думки, глибиною людських почуттів.

високій дуже кручі», кланяємося , віддаємо шану землі, яка подарувала сина, котрий прославив Україну на весь світ. Дорогою додому милує-

Окрасою Чернечої гори є музей Т.Г.Шевченка. Його реставровано, оздоблено в сучасному європейському стилі. Учасники поїздки із захопленням розглядали виставкові матеріали, документи та й милувалися красою самої будівлі. Привертає увагу і Шеченкова світлиця, в якій панує народний побут та дух вільнолюбства. Сонце йде до заходу. Молимося за упокій душі Тараса, співаємо пісню «На

мося і захоплюємося дорідними нивами Черкащини. Це край працелюбів , людей чесних, край, де дорідним колосом колишуться пшениці і жита, буяють соняшникові та кукурудзяні поля. І спливають на думку поетові слова: Оживуть степи, озера І не верстовії, А вольнії, широкії...

Вчителі Г.В.Заяць та С.П.Машера зачитували уривки із солдатських листів«трикутників», які були останніми вісточками із воєнних доріг, а також страшні слова із похоронок: «Загинув смертю хоробрих»... Учасники усного журналу згадали й національновизвольні змагання, створення УПА та їхню боротьбу проти фашизму і сталінізму на теренах нашого краю. Ведучі розповіли й про знущання енкаведистів, страшні репресії після війни, тюрми і заслання. Поіменно згадали тих, хто був часником бойових дій в Угорщині, Чехословаччині. Це Василь Гоменюк, Іван Бричка, Анатолій Саприкін. Дорогою ціною заплатив народ України за участь у нав'язливій несправедливій війні в Афганістані: десятки тисяч загиблих українців у мирний час. У цій війні брали участь наші односельці: М.Процик, В.Яремій, В.Гошовський, М.Гоменюк, М.Яциник, І.Кащишин. Із присутніх виступив учасник бойових дій в Афганістані Михайло Процик. Захід закінчився покладанням квітів і гірлянди слави до пам'ятника Невідомому солдату. Підготував захід вчитель історії Михайло Сем’яник.

Ганна ЗАЯЦЬ, заступник директора школи з навчальновиховної роботи

5 червня - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

своєрідна аура. Погляд поета звернений на Дніпро і кручі, де йому і видно, і чути, «як реве ревучий». Біля могили співають пісні на слова поета, читають вірші Кобзаря. На цьому святому місці ми ще ясніше бачимо життєвий і творчий подвиг цієї великої людини, ширше відкриваємо унікальність його всебічно обдарованої особистості, ще повніше осягаємо неперехідне значення творчості поета, співучих і грізних його

Світлина Ігоря ІВАНСЬКОГО.

Іванна ПІШКО, методист райметодкабінету

Дерева, як і люди, теж хворіють. І боляче дивитися, коли зелене листя починає жовтіти, коли таке могутнє дерево як дуб стає немічним і всихає. В урочищі Чигор п’ять років тому непарний шовкопряд почав об’їдати дерева листяних порід, найбільше постраждали дуб і горіх. Як повідомив лісничий Дорогичівського лісництва В.М.Михайлюк, шкідник пошкодив 108,7 гектара лісу, сприяло хворобам дерев

також поширення опенька осіннього. У 2007 році державне підприємство “Бучацьке лісове господарство” провело авіаобробку лісу. Але на 20 гектарах змушені були провести санітарну рубку лісу. На місці зрубаних дерев посадили нові: 7,5 гектара модрини європейської; 3,6 га горіха чорного; на 2,8 гектарах посаджений дуб червоний, на 5 га – дуб звичайний. Ліс називають зеленими легенями країни, він зміцнює наше здоров’я. Бажаючі можуть прикласти свої зусилля до відродження лісового багатства. Пригадую, коли ще навчалась у школі, учні старших класів їздили насаджувати «молодняк» у ліси, зокрема, і в Чигор. Допомагали не тільки учні Товстенської, а й Подільської шкіл. Дуже приємно, що молоде покоління дбає про навколишнє середовище і фізичною працею оздоровлює не тільки себе, а й природу.

Олена БОНДАР, студентка ТНПУ ім.В.Гнатюка, відділення журналістики

4 u

№ 47-48 (8037)

БЛАГОДІЙНА АКЦІЯ

24 травня 2012 р., напередодні свята Вознесіння Господнього, директор Благодійного Фонду «Карітас Київ» о. Роман Сиротич разом із священиком греко-католицької громади м. Славутича о. Романом Жолобчуком відвідали сім’ю семирічної Вікторії, яка вже з дворічного віку проходить онколікування. Метою цих відвідин було передати допомогу на лікування, яка була зібрана під час великодньої акції – допомога потребуючим онкохворим дітям. Акція тривала з 1 березня до 15 квітня 2012 р. у Карітасі Київської архиєпархії та парохіях УГКЦ м. Києва, повідомляє о. Роман Сиротич. Дитинка, семирічна Вікторія Костів, народжена у м. Славутич. Батько - ветеран Афганістану, а мати – вчителька молодших класів. У дворічному віці дитині було поставлено діагноз - злоякісна пухлина лівої нирки. Після цього діагнозу і почалося довге лікування у Київському обласному онкологічному диспансері, де результати томографії виявили 4ту стадію раку та метастази у легенях. Далі були 19 курсів хіміотерапії, випадання волосся, видалення пухлини разом із ниркою та інші митарства. На сьогодні дуже помітне покращення – дівчинка активна, відросло волоссячко, але й далі потрібні медикаменти та постійне обстеження. Зокрема, найближчим часом сім’я збирається на обстеження у Москву, яке для них є дуже дорогим – 35000 грн, бо вже всі кошти давно витрачено, і навіть є борги, які потрібно віддавати. Карітас Київ та Карітас України особливу увагу приділяють допомозі онко-

хворим дітям, неодноразово організовуються збори коштів як в Україні, так і за кордоном, закупляється медичне обладнання та медикаменти, надається адресна допомога. Подібно і ця акція мала на меті зібрати кошти, але цього разу вона була дещо не звичною – кошти не просто збиралися, а їх люди могли дати, «придбавши» за благодійну пожертву великодній кошик. Великодній кошик – це кошичок, в якому у день Воскресіння Христового вірні несуть до храму на освячення паску та інші страви. Ці великодні кошики, під керівництвом майстрині п. Інни Бедриківської прикрасили та оздобили діти, якими опікується Благодійний Фонд „Карітас Київ”, а це діти вулиці, діти із кризових, багатодітних та малозабезпечених сімей. Таким чином, бідні діти хотіли допомогти ще більш потребуючим – хворим дітям. «Тут є великий виховний аспект доброго вчинку – не лише тобі мають допомагати, але і ти, хто є у потребі своїми руками, усмішкою та добрим словом може допомогти іншим. Це зворушує не лише дорослих, але і дітей – вони з радістю та великим бажанням хотіли працювати, щоб допомога була більшою», - підкреслює о. Роман Сиротич, директор БФ «Карітас Київ». Ініціаторами цієї акції стали: БФ «Карітас Київ», Владика Богдан (Дзюрах), керівник Адміністрації Патріаршої курії УГКЦ та заслужений юрист України Володимир Бедриківський із дружиною Інною. Усі матеріали та кошички були придбані п. Володимиром та Інною Бедриківськими, а крім того п.

Інна щотижня проводила майстер-класи у Карітасі по оздобленню цих кошичків. Саме вони і стали основними благодійниками акції. Так, за час акції було виготовлено понад 50 кошичків, за які отримано пожертву в сумі 9140 грн, що і було передано для лікування Вікторії Костів. «Даючи дітям майстеркласи з рукоділля, ми прагнемо залучити їх до прекрасного, а водночас – навчити їх ділитися добром і любов’ю з іншими», – говорить благодійниця п. Інна Бедриківська. «Я хочу висловити щиру вдячність усім людям, які допомагали і допомагають нам у нашій не легкій хворобі. Тут хочу особливо подякувати Благодійному Фонду «Карітас Київ», які вже вкотре надають нам допомогу (вперше це було у 2009 р. медикаментами), о. Роману Сиротичу, директору Карітасу, о. Роману Жолобчуку із м. Славутича, який добрим словом та ділом нас підтримує, п. Володимиру та п. Інні Бедриківським, всім людям, що склали свої пожертви для нашої дитини», - говорить зі сльозами вдячності батько Вікторії Василь Миколайович. “Хочеться скласти велику подяку усім, хто долучився до цієї доброї справи та запросити до подальшої щедрості та відкритості на чуже горе. Спільними зусиллями можемо зробити дуже багато добра: нагодувавши голодних, напоївши спраглих, відвідавши хворих та немічних, полегшивши біль страждаючих, а навіть врятувати життя своїм щедрим серцем та рукою, що дає на справи милосердні”, підсумовує директор БФ “Карітас Київ” о. Роман Сиротич.

Щиро та сердечно вітаємо із ювілеєм інженера – електрика Заліщицького ЖКП Віктора Васильовича ІЛЬХОВСЬКОГО. Невичерпна енергія, працездатність, чесність, доброзичливість і компетентність – його чудові риси характеру. У нашому колективі Віктор Васильович пропрацював понад 10 років, ми його щиро шануємо і бажаємо з нагоди 50-річчя, у першу чергу, здоров’я, щастя, благополуччя і всіх земних благ. Всього, що найкращого в світі буває, Для Вас ми сердечно і щиро бажаєм! Бажаємо спокою й миру в родині, Щоб щастя всміхалося при кожній хвилині! Тепла й поваги від добрих людей, Любові від рідних, сім’ї та дітей. Бажаєм прожити в силі й здоров’ї, Ще многії літа й щасливої долі! З повагою – колектив Заліщицького ЖКП

БАНКІВСЬКА СПРАВА

У центрі Заліщиків, в зруч- Юніон», «Аваль-Експрес», а ному місці, в ошатному бу- цьогоріч плануємо виплати динку розмістилося відділе- переказів по системі «Юнісння «Райффайзен банку трім». Працюємо з дорожніми Аваль». Ця установа завжди чеками і на інкасу. вабить багатьох клієнтів, бо, - А скільки пенсіонерів найперше, тут вони знахо- міста користуються вашидять порозуміння у фінансо- ми послугами, маємо на вих проблемах, по-друге – увазі отримання пенсій колектив підібрано грамот- через ваш банк? ний, відповідальний, до -Таких понад 600, а також обслуговуємо матерів, котрі кожної людини уважний. Начальником відділення перебувають в декретній віцього банку працює Тетяна дпустці по догляду за дитиДжумага. У 23 роки вона ною і фінансуються від упрастала управляти цією фінан- вління праці і соцзахисту насовою структурою, під її кері- селення. Їх більше 150 на вництвом уже на той час даний час. -Тетяно Іванівно, раніше (2000 рік) працювало 5 осіб. У такого рівня банківських у Вас працював цілоструктурах не передбачає- добово зовнішній банкоться велика кількість співро- мат. Погодьтесь, було дуже бітників. Функції бухгалте- зручно, особливо у вихірські сконцентровані пере- дні, коли банк закритий, а важно в обласних центрах, клієнтам – власникам плау районних лише обслу- стикових карток потрібні говують клієнтів. гроші. Чому їх перенесли Відколи в Заліщиках пра- за замкнені суботні та нецює відділення банку, «Ко- дільні двері? лос» ніколи не готував про - Натомість ми запровадиних жодних матеріалів. Тому ли центр самообслуговувиник задум побувати тут, вання, захід вважаємо більш поспілкуватися з його заві- безпечним. Принцип його родуючою, а також її колегами- боти полягає в тому, що потоднодумцями і висвітлити рапити у вихідні в банк можна, маючи на руках платіжну їхню роботу. Тут справді панує добро- картку банку «Аваль», яку зичлива аура, якийсь внут- вставляємо у двері, які аврішній спокій, теплінь людських сердець і навколишня краса квітів та вазонів. Їх так багато – квітучих, і розкішних, вони заповнили великий зал для клієнтів, кабінет завідуючої. Вони наче охоронці людських душ. Завідуюча відділенням Тетяна Іванівна запросила до розмови, повернувшись подумки у 1995 рік, до того моменту, коли вона зі Біля вітрин дорогоцінних монет. своїм попередником, колишнім викладачем Заліщицького томатично відкриваються. агроколеджу Василем Банкомат є депозитний, де Жовтюком, орендуючи на клієнт може поповнити свій пошті приміщення, прокла- рахунок і звичайний, з якого дали перші стежки, налаго- можна отримати кошти. джуючи роботу відділення Також терміналом самооббанку. слуговування можна здійс- Погодьтесь, відтоді для нювати дешевшу і без черг мене банк – це моя група кро- оплату за комунальні послуві. Колектив, клієнти, нада- ги – телефон, газ, проводити ння послуг їм – це те найго- страхові, дистриб’ютерські ловніше в моїй роботі, де й платежі, бюджетні і будьдосвід прийшов, і розуміння який платіж при наявності людських проблем, і лідер- реквізитів можна оплатити. ські позиції, бо усвідомлюю А на вулиці Стефаника зовдля себе велику відпові- нішній банкомат так і залидальність на цій роботі. шився. Тут поруч автобусна - Тетяно Іванівно, скіль- та залізнична станції, ринок. ки клієнтів обслуговує Отже, для зручності людей банк? банкомат залишений для - Ми надаємо послуги юри- зовнішнього користування. – дичним особам, яких в нас - Це мова про фізичних 170, і фізичним (понад 3 тис.). осіб – клієнтів нашого баКредитуємо сільськогоспо- нку. - А які ж нові послуги дарські підприємства, а також виробництво – приватні пропонуєте для юридичструктури, малий бізнес. Шу- них осіб? каємо для задоволення їх - Для підприємців, приватпотреб найвигідніші варіан- них структур, представників ти. Процентні ставки бу- малого бізнесу запровадвають різні, вони змінюю- жено кредитні картки «Комться, але ми намагаємося паньйон», «Овердрафт». клієнтам йти назустріч. Для їх потреб – кредитні Раніше в районі працювали послуги, інвестиційні кредисвої так би мовити господар- ти, відновлюючі та невідноства. Сьогодні селяни паї влюючі кредитні лінії, які ковіддали інвесторам, яким не ристуються попитом, бо потрібні послуги нашого бан- дають можливість гнучко ку. Це багаті фірми, відомст- вести свій бізнес. ва яких знаходяться в Києві Банк пропонує тарифні або ж в обласних центрах. пакети для обслуговування Ми обслуговуємо ПОП своїх поточних рахунків, «Золота нива», «Добробут», також корпоративну картку «Дорогичівка», фермерське і картку «Підприємець», що господарство «Галмар», дає йому можливість «Ель-Гаучо», фермерський скористатися послугами цекооператив «Ратай» та інші. нтру самообслуговування. - «Аваль» обслуговує - Хто допомагає Вам в широкий спектр послуг щоденному задоволенні юридичних та фізичних потреб та запитів Ваших осіб. Що саме? клієнтів? - Щодо кредитів як клієн- Мене тішить те, що наш там нашого банку, так й ін- невеличкий колектив я бачу шим громадянам – це кре- як цілісний органічний кодитні картки, кредит готів- лектив однодумців, котрі відкою до 6 років, «Овердрафт» значаються не тільки профе- це теж свого роду кредит, сійністю, а й високою мораале він має короткостро- льністю і сумлінністю в кожковий характер. ному конкретному випадку. Ми обслуговуємо системи Це і мій заступник Сергій Купереказів з-за кордону і по чарський, головний еконоУкраїні, зокрема «Вестерн- міст Тарас Хом’як, провідний

експерт Марія Павлюк, старший касир Олександра Баран і наймолодша наша співробітниця, касир Тетяна Долинська. У багатьох з них чи не 10 і більше років трудового стажу в «Авалі». А в Марії Василівни трудовий «банківський» стаж понад 35 років, а це, звичайно, і вагомий досвід, і вміння працювати з клієнтами, і високе почуття відповідальності до справи. Свої стосунки будуємо на порядності, чесності і прозорості. Ми – це одна родина, в колі якої проводимо 70 відсотків свого життя, підтримуючи один одного в усіх життєвих ситуаціях. - Існує думка, що кількістю вкладників визначають довіру до банку. Як у вас справи з таким критерієм? - Якщо довіряють люди, то й гроші несуть, а звідси й стабільність депозитного портфеля. Хоча не можна тільки кредитувати, а не залучати нових клієнтів. Повинен бути баланс. Якщо люди довіряють і спокійно сплять, бо впевнені в тому, що кошти їхні збережені і приростають відповідними процентами – оце і є наш авторитет

і майбутній день. - Тетяно Іванівно, не могла не звернути уваги на виставковий стенд банку. - Ми здійснюємо продаж пам’ятних монет із золота та срібла, а також золоті та срібні злитки. Кожен бажаючий може ознайомитися з ними і придбати їх. Зараз вони вважаються стильним, модним і гарним подарунком. - У світі існує думка, що до найбільш небезпечних та важких професій належить праця шахтаря, журналіста. А як Ви оцінюєте роботу банківських працівників? - Ви знаєте, думаю, варто прирівняти її до шахтарської зайнятості. Бувають такі напружені дні, що виходимо на вулицю і аж тоді помічаємо, що падав дощ. У круговерті справ, запитів клієнтів, необхідності оперативного їх обслуговування забуваєш підняти голову і подивитися за вікно. За цими словами ми обидві, посміхаючись, поглянули у вікно, адже не зогледілись, як за розмовою пройшла година перепочинку (інтерв’ю проходило в обідню перерву керуючої банком). Я зрозуміла за цей час не тільки роботу працівників, складність, відповідальність, небезпеку роботи колективу банківської установи – а очільника особливо! – а й дістала наочне підтвердження оцінки її роботи та справедливого визнання її Людиною року у 2003 та 2011рр. Не подивувалася, що й в області цей колектив – у п’ятірці кращих. На депозитах тут не тільки гроші, а й сумлінність службовців. З побажаннями успіхів та спокоєм за свій вклад у цьому банку я залишала ошатний офіс Заліщицького відділення «Райффайзен Банку Аваль». Ольга ЛИЧУК

№ 47-48 (8037) ЛІТЕРАТУРНА СВІТЛИЦЯ віру в життя, залишалися у нашому краї наприкінці ХІХ століття, в 40-і роки ХХ століття греко-католицькі священики, які вміло поєднували духовну, пастирську діяльність із громадським життям у населених пунктах, водночас були високоосвіченими людьми, знали по декілька іноземних мов (наприклад, відомо, що служили о.Григорій Ковч із зятями серед українських поселенців у Боснії). Крім того, пастирі прикладались до вивчення грамоти місцевими жителями, збереження культурних традицій, національно-патріотичного они, немов птиця Фенікс, вриваються у буремні роки, які дихають порохом, вогнем, руйнуваннями, жертвами, і стають над ними, освічуючи шлях порятунку і Віри іншим. Але з проминущими часами їх часом огортають пітьма і морок. І все?.. Забуття?.. Ні! Знаходяться справжні шукачі історичної правди, які вважають своїм обов’язком відродити, відновити пам’ять про Героїв, повернути із забуття. Часто автори досліджень разом зі своїми героями духовно проходять шлях на Голгофу: вони переживають, сумніваються, потерпають, прагнуть допомогти стражденним.

Серед таких авторів літератор, краєзнавець, член Національної спілки журналістів України, автор низки поетичних збірок, прозових книг, співавтор багатьох пісень В.Г.Дрозд. Коли така особистість береться за дослідження, тоді історія дихає правдою, опирається на спогади, свідчення очевидців, що від покоління до покоління передають ті крупинки історичної правди, які збирає дослідник. І важливе духовне єднання між автором і тими, хто береже пам’ять родини, про що засвідчує нова книга Василя Григоровича «Родина душпастирів Ковчів на Заліщанщині». ХХ століття принесло трагедії для всього людства. Серед них – дві кровопролитні світові війни. А для українців, зокрема, ще й боротьбу за незалежність України. І героями, які берегли віру людей у ці ідеали,

душпастирів Ковчів на Заліщанщині». Майже п’ять років збирав матеріали дослідник, щоб розповісти про цих мужніх людей, які задля незалежності України, спасіння душ нещасних жертвували на вівтар власну волю, своє життя. По-різному склались долі у кількох поколіннях членів цієї відомої нині не тільки в Україні, але й далеко за її межами родини. Вихідці зі Львівщини та Івано-Франківщини, вони понад півстоліття несли Боже Слово, національний дух і культуру на Заліщанщині. Окремі брали безпосередню участь у боротьбі за незалежність

півцями, Попівцями, Головчинцями, Буряківкою, Товстим, Нирковом, Нагорянами, Солоним. Складні перипетії життя. Якщо на долю першого покоління Ковчів припадає Перша світова війна, участь в УГА та боротьба в її складі за незалежність України, то на долю другого й третього поколінь випадає Друга світова війна, боротьба у складі УПА з німецькими та більшовицькими окупантами. Витримали їх представники сибірські каторги, концтабори, розправу більшовиків над Греко-Католицькою Церквою та її священиками. Останній прихи-

коління, але виконання духовного обов’язку, ідеї боротьби за незалежність українського народу і надалі залишаються родинними рисами Ковчів. Так, пройшовши крізь Сибір, буряківський священик Василь Чужак – зять Г.Ковча, після повернення терпів переслідування та приниження, але продовжував служити Богу, отримуючи підтримку рідних. Дружини і діти священиків у часи довоєнних окупаційних режимів допомагали своїм чоловікам, селянам влаштовуючи дитячі садки, підтримуючи національні та громадські рухи, сприяючи розвитку української куль-

А ДОСЛІДНИКИ БЕРЕЖУТЬ ПРО НИХ ПАМ’ЯТЬ духу. Але й терпіли разом зі своїми вірними наругу окупаційних режимів. На підтвердження цього автор наводить конкретні приклади, документи. Вони свідомо йшли на загибель, щоб підтримати інших у горнилі боротьби за незалежність, у ворожих полонах чи у жахливих умовах воєнних лихоліть, концентраційних таборах - «фабриках смерті». Такою була родина греко-католицького священика Ковча з трьома дочками і їх чоловіками – священиками Ю.Свістелем, В.Чужаком, А.Наконечним та його синами – нині блаженним отцем Омеляном Ковчем та інженером Євстахієм Ковчем (учасником УГА), іх сім’ями. Окремий розділ присвячений Омеляну Ковчу, який розпочинав душпастирську діяльність у Підволочиську. Будучи к апеланом УГА, короткочасно лікувався у своєї сестри у Цапівцях (1920 р.). Папа Іван Павло ІІ проголосив 2001 року його Блаженним Священномучеником. У пам'ять про священика у травні 2012 року в Перемишлянах на Львівщині, де він служив понад 20 років, відкритий пам’ятник цій мужній і непересічній людині. Він загинув у фашистському концтаборі Майданек, залишившись вірним високим моральним ідеалам до кінця свого земного шляху. І дуже символічно, що відкриття пам’ятника збіглося у часі з виходом у світ книги Василя Дрозда «Родина

України в рядах УГА, а пізніше – в УПА, залишивши по собі добру пам'ять у поколіннях наших краян і в світовій духовній подвижницькій спадщині. Книга складається з декількох розділів. У передмові знана людина з роду Ковчів – І.Васюник – і сільський голова Космача (де розпочинав душпастирську діяльність о. Григорій Ковч і народились його діти), письменник, заслужений майстер народної творчості України Дмитро Пожоджук, розповідають про значення діяльності священиків для громади і країни. І високо оцінюють внесок автора у дослідження життєпису родини Ковчів, зокрема, на Заліщанщині. У книзі подані їх короткі автобіографічні відомості. Своєрідною рефлексією на щемкі й душевні слова є відповідь – поезія-присвята В.Дрозда. У ній і слова вдячності, і співпереживання, і те, що народ у складні часи зберігав пам’ять про Бога і духівників, які проповідували наперекір суспільним катаклізмам Слово Боже… А далі в книзі – історія життя родини… Глибоке краєзнавче дослідження про спадкоємність поколінь батьків та дітей, про те, що виконання душпастирського обов’язку і серед парафіян сіл Заліщанщини, і серед вояків УГА, що несли ідеї свободи на східні терени України, стало покликанням і символом їхніх складних доль. І дух їхній витає над Поділлям, Кошилівцями, Ца-

сток отця Омеляна - містечко Перемишляни на Львівщині. Тут він пережив польську, більшовицьку, нацистську окупації, насильство над громадянами, масове винищення євреїв... І тоді отець став на захист людського життя та гідності, за що був запроторений фашистами у концтабір. Книга насичена живими прикладами, фактами, свідченнями сучасників, що мають важливе виховне значення для майбутніх поколінь у вивченні питання: «Хто ми є, чиїх батьків діти?», «Яка наша історія?» Мандрівка епохою продовжується, змінюються по-

тури. Через політичні репресії, переслідування за духовну, патріотичну діяльність більшість із членів родини уже за часів більшовицької влади вимушені були рятуватися непростим виїздом за кордон. Але і там вони продовжували, і їхні нащадки не покидають національнопатріотичної роботи серед представників української діаспори. І про це автор наводить конкретні приклади з життя героїв книги. Історія вшанування родини Ковчів-Свістелів – наступна сторінка цієї цікавої праці. Мова йде про численні заходи, в яких брав активну участь і автор, і священики парафій Заліщанщини, засвідчені світлинами. Це - і духовні свята у Головчинцях, Ниркові, Малому Любіні (Львівщина), Заліщиках та за кордоном, де звучали слова вдячності і пошанування автору, який доклав чимало зусиль для відновлення пам’яті про Героїв Віри і Патріотів. Наведення у книзі газетних матеріалів і не тільки нашої, але й сусідніх областей спонукає інші громади, заклади культури до вшанування представників цієї патріотичної родини у своїх селах, які залишили добрий слід у пам’яті народній, у наступних етапах боротьби за духовність, за незалежність України. Хочеться вірити, що за прикладом Ниркова громади сіл Буряківка та й інших вшанують отця Василя Чужака. Адже його страдницьке життя – це подвиг.

Дане дослідження не є вичерпним. Воно може і буде розширюватися, особливо в частині участі родини Ковчів у духовному та національнопатріотичному житті тих сіл Заліщанщини, з якими їх поєднала життєва доля. Але на сьогодні це один із вагомих кроків до того, щоб в Україні та в рідному краї на Заліщанщині - знали про своїх Героїв - героїв боротьби і сили духу, які не знищували, а творили і берегли найдорожче в людині – її національну гідність, духовне і фізичне життя.

Василь ДЯКІВ, історик, член НСЖУ БЛАЖЕННОМУ ОТЦЮ ОМЕЛЯНУ КОВЧУ Доземний уклін тобі, світоче ясний! Ти віру в безсмертя людям дарував. Надію на Бога вселяв всім нещасним, Хто в таборі смерті від болю страждав. Твій подвиг ніколи уже не погасне, Бо своє життя ти на вівтар поклав. Спалив тебе, отче, концтабір «Майданек», За віру і правду життя там віддав. Ти муки і болі тяжкі переносив І смертю засвідчив любов до людей. Ти серце і руки до неба підносив, Як бачив у вічі мільйони смертей. Ти Хресну дорогу пройшов свою чесно, І бачив там Бога - одного для всіх, І долю в Господнє вплітав перевесло, Тобі поклоняється нині вже світ. Дорогу до неба ти вибрав тернисту І легкого хліба не прагнув знайти. І хоч катували чужинські садисти, Та людяність й гідність зумів зберегти… Ти вийшов із лона свойого народу, За волю Вкраїни до скону стояв. Від смерті спасав маси іншого люду, За що у Блаженні тебе Бог прийняв.

НА НИВІ ОСВІТИ

Церковний комітет, хористи та всі парафіяни Автокефальної Православної Церкви Різдва Пресвятої Богородиці м.Заліщики з великою радістю і любов'ю щиросердечно вітають Настоятеля Церкви протоієрея, отця Василя ХРЕБТАКА з днем народження. Шановний отче Василію, вітаємо Вас нині у нашій громаді, в Христовій родині, і зичимо щиро міцного здоров'я, наснаги, і сили, і ласки від Бога. Ви, добрий пастир на ниві Христовій, сійте добрії зерна Божої любові, радісно трудіться, і живіть щасливо, і зберіть велике для Тоспода жниво. На землі тут ми живемо разом з Вами, тож ведіть нас завжди Божими стежками. Знаєм, що до неба нелегка дорога, але хочем з Вами ми дійти до Бога. Хай Господь Всевишній оцінить нелегкий Ваш труд, а зерна ті, що сієте між нами, плодами слави Божої зійдуть. Бажаємо Вам, отче, всесильної Божої допомоги у несенні священного служіння, духовної міцності, терпіння, нових сил у закінченні будівництва православного Храму, Божої ласки і Благодаті Вам і Вашій родині. Многая літа!

ПЕРШОЮ СХОДИНКОЮ ДО НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ є участь гімназистів 3-5 (79) кл. у науковому товаристві «Пошук». До речі, Товариство має гімн на слова вчителя світової літератури Т.Середюка, емблему (автор - вчитель фізики Я.Рибак) і статут. Товариство складається з 6 відділень, які мають свої секції: «Українська філологія» (координатор – Л.Жлуховська), «Іноземна філологія» (І.Лучин), «Суспільні дисципліни» (Г.Коцебейчук), «Природничі дисципліни» (Н.Горин), «Математика та інформатика» (О.Костинюк), «Естетичні дисципліни» (С.Стасюк). Члени «Пошуку» згодом стають слухачами МАН. Нещодавно у гімназії відбувались підсумкові за-

сідання «Пошуку» у формі конкурсу-захисту реферативних та науково-пошукових робіт, які дали змогу визначити найсильніших юних науковців. Зрозуміло, що конкурс завершується святом нагородження. Розпочала його директор гімназії О.Войчишин, яка з радістю відзначила, що ряди юних науковців щороку зростають, а це свідчить про те, що в майбутньому, можливо, ми також зможемо внести лепту у розвиток наукової думки країни. Згодом голови журі конкурсу оголошували результати. Гімназисти, які посіли ІІ і ІІІ місця, були нагороджені грамотами. Переможці (М.Костинюк (3-А), А.Похна, Ю.Мороз, Т.Музика, І.Навольський, М.Гуцуляк (4-А), М.Підгребя, Л.Кузь (4-Б), Х.Андрійчук, Н.Миронюк, Ю.Кравчук, Р.Гарвасюк (5-А), Г.Микитюк, С.Шмиглик (5-Б), Д.Мисак, В.Ковбель, Н.Кузняк (6-А), К.Юрчишин (6-Б), О.Гринчук (7-А кл.). Почесними учасниками свята були шестеро випускників, слухачів МАН (Грушко Р., Шмиглик І., Скочинський Д., Зозуляк А., Галабура Д., Олексюк О.), які цьогоріч захищали Тернопільську область на всеукраїнському рівні в Києві. Саме вони передава-

ли символічний факел науки своїм юним друзям, які хочуть займатися науковою діяльністю. А Грушко Роман подарував сову як символ мудрості і науки. Зозуляк Анастасія, учениця 7(11) класу, звертаючись до переможців, наголосила на тому, що наукова робота – процес довготривалий і трудомісткий. Той, хто знаходить себе в науково-дослідницькій роботі, відчуває смак пошуків і відкриттів, якщо не зупиняється на досягнутому, продовжує працювати, то у майбутньому поповнить ряди молодої наукової еліти України. Н.Підгребя, заступник директора з навчально-методичної роботи, зауважила, що хоча не всі можуть бути науковцями, важливо, щоб у плині буднів гімназисти не втратили віри в себе, адже перед ними - шлях до знань, науки, відкриттів. А здолати його – означає пізнати і розкрити свій потенціал. І успіх – не самоціль, а результат визнання іншими людьми вкладеної праці. Особливу подяку висловлюємо М.Навольському, який фінансово підтримав талановиту юнь. Лілія ЖЛУХОВСЬКА, вчитель української мови і літератури Заліщицької гімназії

6 u

№ 47-48 (8037)

НАША ІСТОРІЯ

перація «Вісла» — етнічна чистка, здійснена у 1947 році (початок 29 березня) під керівництвом Радянського Союзу, Польщі, Чехословаччини. Полягала у примусовій депортації (виселенні) з використанням збройних сил вказаних країн українців з Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині. У 1944 між урядами УРСР і Польщі було підписано «Угоду про взаємний обмін населенням у прикордонних районах». Це перше виселення українців зі споконвічних українських земель, що на той час належали Польщі, котре передувало "Операції «Вісла» та яке мало (за

u гнали нас у лютому. Ми втікали в єдні кошулі, і так нам страшно було. Вони вбили мого тата і мого брата». Я нічого не кажу, лиш думаю собі : «Шляк би тебе трафив, а ти кого від нас там видів!?» Десятник прийде, стане на поріг та й каже до тата: «Куме, запрягайте коней та й везіть їх». Та й тато запрягає коней і везе їх куди ті скажуть. Вони ся хочуть везти, а сюда пішки прийшли. Поляки нам сказали: «Година на збори, аби в селі нікого не було.» Ми не годні були ся з хати вибрати ...Тато пороги цілує, одвірки цілує, заводить: “Пороги ви мої!... Де я від вас йду!?” Хата нова була, лиш збудували, під одним накриттям хата, стодола і стайня, а на вівці окремо причепа була.Два ряди худоби разом ся тримало, всьо було нове. До нас приїхав стрий ма-

найбільш життєво важливі інтереси країни. 14 лютого — новоторгський староста Лєх Лея звертається до краківського воєводи з проханням виселити лемків. Пояснює це потребою"...створенням однорідної держави з точки зору етнічної приналежності. Для перетворення кордонів повітів на суто польські, що зрештою відповідає інтересам держави, і щоб усунути питання лемків з питань польської політики, рекомендованим би було переселення лемків вглиб Польщі" ... 20 лютого — заступник начальника Генерального штабу Польського війська генерал Стефан Моссор у звіті міністру національної оборони і голові Державної комісії безпеки представляє список українців з 12 повітів Ряшівського воєводства і проект їх виселення.... 25 лютого — голова Воє-

мин, брат і мамина сестра.Та й на фіру всьо скидають, а тато… нічого не помацав... Ми їхали до головної станції фірами ,бо німці порозбивали колїї і мости . Ні одного моста не було. Вода була величезна і чорна, не видно було нічого. По дві пари коней чіпали до фіри через ту воду, а берег такий стрімкий, як на піч лізти. Тато дві пари не запрягав, бо мав дуже сильні коні. Я любила їхати кіньми. Тато мене закликали: «Ходи сюди, сідай на фіру і їдь. Лиш дивися, бись не виїхала на камінь». То той страх донині ся мене тримає… Вода чорна, не видно ні каменя, а ті коні…так драпалися догори… Саливони поїхали другою дорогою. Вони не мали коней,мали мало поля, корови і ними їхали. Там була така кладка ,що худоба переходила, бо до тої води худоба не піде .І вони ту фіру перетягли через кладку . З ліса прийшли ,якісь поляки та й спинили Саливонів , бо хотіли забрати в них худобу.То вони їм руки цілували ,бо були діти на фірі. То як звідти вирвали, то гнали щосили. Та всіх нас поляки спинили на колії, поскидали фіри, худобу, послідні сірники із скрині забрали. Всьо в нас пограбували. Ми приїхали без нічого. Прибули сюди 26 квітня 1947 року».

водської комісії безпеки в Ряшеві полковник Вєлічко пропонує виселити українців:... 6 березня — з пропозицією виселення лемків виступає до Державної комісії безпеки командир Краківської округи ген. Вєнцковський. 27 березня — на засіданні Державної комісії безпеки обговорено пропозицію виселення українців. Прийнято постанову, щоб міністр державної безпеки генерал Радкевич «Sprawy dotyczace wysiedlenia Ukraincow z woj. rzeszowskiego» представив на засіданні Політбюро Центрального комітету Польської робітничої партії.

умовами Угоди) бути винятково добровільним, проводилося найчастіше примусово та із застосуванням військової сили. Польські адміністративні органи для збільшення масштабів переселення вдавалися до: позбавлення прав українців на землю, ліквідації рідного шкільництва, культурно-освітніх установ, греко-католицької церкви тощо. Протягом жовтня 1944 — серпня 1946, за даними польських джерел, до України (тоді — УРСР у складі СРСР) було переселено 482 тис. осіб. Переселення і масові репресивні акції польського уряду щодо українського цивільного населення викликали закономірну рішучу протидію національно-патріотичних сил— Української Повстанської Армії та націоналістичного підпілля Організації Українських Націоналістів на території Закерзоння, що становило серйозну загрозу для існування тоталітарного режиму в цілій Польщі. За цих умов польська комуністична влада, продовжуючи свою антиукраїнську політику, вирішила повністю виселити українське населення з його етнічних земель і розпорошити українську національну меншину в Польщі. «ПОРОГИ ВИ МОЇ , ПОРОГИ! ДЕ Я ВІД ВАС ЙДУ!?» Із спогадів Марії Сиванич, с.Нагоряни «У нас в селі жив циган і жиди жили, були поляки і то ся всьо любило. Бог дав за селом криницю. Люди ходили лічитися. Моя мама ходила. Мене ноги так боліли, якім вклякла, то встати не могла. А як помиламся в тій криниці , то як відійшло . Село наше називалося Солінка… під самов границев. Наша сім’я: тато ,мама, стрий ,три сестри і брат. Приходять поляки тай нападають на село, а в нас є «дежурний» і на сей, і на той бік села, якби поляки прийшли, то би дали людям знати. Коні не раз гонять в ліс,там повпинають і коні в лісі стоять, а корова вдома. Ми втікаєм вночи, як хтось нам скаже, до нас постукає та й ми вже знаєм. Живенько люди зібрані, а шмаття в мішку під вікном. Я до другого класу ходила, мала десять років. А до стайні вийдуть: «Червонко, вставай», а вона …так ся живо зриває, бо вже навчена. Нераз мама каже: «Так та корова живо летить і не зарикає , ні нічого… в лісі . І тихенько всьо… і ми в лісі. Неділя, а ми в лісі …перший сніг впав, а бараболі де м викопали, там й лишили. Як щось загудить: чи машина, чи літак, ми втікали в ліс. А взимі ми вже не втікали. Повна хата поляків найде .Та воно ся злостить… роз’їлося… Тут і каже до мене: «Ваші браття, ваші сестри

ПЛАНУВАННЯ ДЕПОРТАЦІЇ 1947 РОКУ ТА ПІДГОТОВКА ДО НЕЇ 31 січня 1947р. — голова Воєвідського комітету безпеки в Ряшеві полковник Іґнаци Вєлічко видає наказ провести облік українського населення на території Ряшівського воєводства. 5 лютого — польський Сейм проголошує «Закон про амністію для членів підпілля» на час від 22 лютого до 25 квітня 1947 р. Амністія не обіймає ОУН і УПА. Як заявлено під час сеймових переговорів: прощення і відпущення покарання для прибічників УПА було б повністю несумісне з нашими елементарними почуттями обов'язку перед державою, а також підірвало б

ФОРМАЛЬНИЙ ПРИВІД Приводом до початку операції «Вісла» стала загибель 28.03.1947 в районі с. Яблонкі (на шосе між Балигородом і Тісною) у бою з відділом УПА (ком.-майор С.Хрін) заступника міністра оборони (ІІ віцеміністр національної оборони) Польщі генерала К.Свєрчевського. Цього ж дня на засіданні політбюро ПРП було прийнято рішення про цілковиту депортацію українського населення у новостворені на колишніх німецьких землях воєводства — Вроцлавське, Гданське, Ольштинське, Познанське і Щецінське. 29 березня — Політбюро ЦК ПРП повідомляє про свою постанову в справі виселення українців посла СРСР у Варшаві Віктора Лебедєва. 30 березня — Воєводський комітет безпеки в Ряшеві приймає постанову про виселення і «організацію концтаборів для українців, що шкодять Державі» Депортаційні заходи проходили трьома етапами: 1. 28 квітня – 15 червня 1947 р. виселяли українців з повітів Лісно, Сянік, Перемишль, Ясло, Коросно, Любачів, Горлиці, Ярослав; 2. 15 – 30 червня 1947 р. виселяли українське населення з повітів Новий Сонч, Новий Тарг, Томашів Любельський, Грубешів; 3. до кінця жовтня 1947 р. виселено населення з решти повітів Закерзоння. Іван БЕЗУШКО, с.Нирків

НАМ ПИШУТЬ

Золоту сторінку в історії української літератури вписав відомий український письменник Михайло Стельмах, який умів творити серцем, переповненим великою любов’ю до народу, тонким відчуттям краси і добра, непримиренністю до кривди. Його твори розкривають світ прекрасного, без якого нема творчості, шука-

ння істини. Проблема хіба у них постає моральна, виховання почуттів відносин поколінь. І в цьому одна із заслуг автора перед нашою літературою. 100-річчю від дня народження Михайла Стельмаха, який народився 24 травня 1912р. в с.Дяківці на Вінничині, працівники бібліотеки присвятили літературну роз-

НА ВАРТІ ЗДОРОВ`Я

Причиною гострого інфаркта міокарду майже завжди є раптове зменшення коронарного кровопотоку, викликане атеросклерозом у поєднанні з тромбозом із супутнім спазмом коронарних судин, по яких здійснюється кровопостачання серцевого міозу. Термін “інфаркт міокарда” відображає смерть клітин серця, спричинену тривалим збереженням закриття коронарної судини (або судин). Основним проявом гострого інфаркта міокарда (ГІМ) є типовий больовий синдром: а) загрудинний біль (стискаючий, пекучий) з ірадіацією в руку, шию, нижню щелепу, під ліву лопатку; б) тривалість болю більше 20 хв.; в) відсутність знеболюючого ефекту від нітрогліцерину Але ГІМ може бути атиповим: а) безбольова форма (у хворих цукровим діабетом); б) у вигляді гастриту, холециститу, панкреатиту, порушень серцевого ритму. Тромб коронарної артерії формується в декілька етапів. Спочатку він нестійкий, складається із тромбоцитів (формених елементів крові), в подальшому стабілізується та зміцнюється фібріном. Асперин належить до ан-

Ірина ХОМИШИН, районний кардіолог

ПОРАДИ ПАСІЧНИКА

Про лікувальні властивості прополісу знає кожен пасічник, та й написано про нього немало. Я успішно його використовую для лікування. Коли мене болить горло, беру кусочок прополісу завбільшки в горошину і жую, ковтаючи слину, намагаюся робити цю процедуру перед сном, щоб кусочок прополісу залишався в роті до ранку. Полегшення настає майже відразу. Ось метод лікування грипу, який я відкрив для себе, прочитавши метод лікування прополісом, яким користувався Микола Дідух.

титромбоцитних препаратів (ацетилсалицилова кислотаАСК) блокує здатність тромбоцитів формувати тромб. Якщо біль в серце триває понад 20хв. і не зменшується після нітрогліцерину, необхідно розжувати таблетку (325мг) АСК, обмежити свій руховий режим, викликати бригаду “швидкої допомоги”, не намагатися самостійно добратися до медустанови. Тромб, зміцнений фібрином, асперин розчинити не може. Для відкриття судини використовують хірургічний або фармакологічний (з використанням фібрінолітиків) методи лікування. Смерть кардіоміоцитів (клітин серцевого міозу) починається приблизно через 20 хв. після закриття корона-

рних артерій, а вся ділянка серцевого м’яза, яка отримує кровоток від ураженої судини, відмирає протягом 4-6 год. Незважаючи на те, що тромболітична терапія покращує р езультат и протягом 12 год., після початку болю, вона найбільш ефективна протягом перших 1-2 год., коли пошкодження міокарду є зворотніми, але швидко зменшується частка міокарда, яку можна врятувати!!! У 2011 році тільки 13%, а в 2012 - 6% хворих інфарктом міокарда звернулись за медичною допомогою в нашому районів через 1-2 год. від початку больового синдрому. Пам’ятайте! Скорочення часу до початку лікування дає можливість зменшити кількість ускладнень, і збільшити випадки виживання хворих ІМ.

Мені дуже подобається запах ладану. Тому в крамниці, де продають церковні речі, я придбав настільну ладаницю та свічки-таблетки. Коли запаси ладану закінчилися, я спробував замінити прополісом. Запах його був чудовий і я чи не кожного вечора брав дрібний шматочок прополісу, ставив у ладанницю і під нею запалював свічку-таблетку. Тієї зими грип лютував, хворіли учні та мої колеги-вчителі, а я жодного разу не пчихнув. Для тих, хто хоче пробувати цей метод лікування, поясню, як виглядає ладани

ця. Уявіть собі латунну мисочку, діаметром 3 см, до якої знизу за допомогою контактної зварки прикріплено три ніжки заввишки 4,5 см. Під низ ставимо запалену свічку-таблетку, в мисочку – шматочок прополісу. І через хвилину кімнату заповнює запах прополісу, який нагадує про літо, пасіку. Найкраще цю процедуру робити перед сном у спальні. Відчуєте себе абсолютно здоровим.

ми рахунок став нічийним – 1:1. На 29 хвилині господарі вийшли вперед (2:1) – М.Чмола зі штрафного у лівий нижній від воротаря кут забив другий гол. Господарі продовжували атакувати і на 76 хв. матчу суддя призначає 11-метровий удар у ворота борщівців за гру рукою в своєму штрафмайданчику одного із футболістів-гостей. Свій шанс забити третій гол у команді «Дністер» майстерно використав Ярослав Олексів – капітан команди. Після цього виграшу «Дністер» набрав 8 очок і увійшов у трійку лідерів своєї зони. Команду гостей підтримувала велика група вболівальників на чолі із головою Борщівської РДА Я.І.Верхолою та його першим заступником В.І.Самборським. *** *** *** У неділю, 3 червня, пройшов 4 тур першості району серед колективів фізкультури, результати якого подаємо нижче: ДобрівляниУстечко (1:1); ЗаліщикиСадки (3:1); Дзвиняч-Лисівці (поданий протест командою с.Лисівці, який буде розглянутий на черговому засіданні федерації футболу району); Ворвулинці-Кошилівці (1:1); Шипівці-Солоне (3:3); Слобідка-Новосілка (3:0); Кулаківці – вихідні. Перед тим відбулись другий і третій тури. Результати

другого туру (24 травня): Добрівляни-Кулаківці (4:0); Устечк о-Новосілк а (3:0, технічна поразка гостей за неявку); Шипівці-Садки (3:6); Ворвулинці-Лисівці (0:2); Заліщики-Дзвиняч (2:0), Слобідка-Кошилівці (при рахунку 0:0 в другому таймі команди зійшли з поля). 27 травня проходив третій тур: Дзвиняч-Добрівляни (3:2); Лисівці-Заліщики (0:0); Садки-Ворвулинці (3:0, технічна поразка гостей за неявку); Кошилівці-Шипівці (5:0); Солоне-Слобідка (0:0); Кулаківці-Устечко (1:3); Новосілка – вихідні. *** *** *** 31 травня – 1 червня у м.Підволочиськ відбувся фінал чемпіонату області дитячо-юнацької футбольної ліги у віковій групі 1997 р.н. і молодші. Наша команда, чемпіон минулорічного розиграшу, під керівництвом тренерів Р.Д.Виклюка та В.Р.Приємського, на жаль, виступила невдало. Зайнявши у своїй підгрупі 3 (останнє) місце, програвши командам Козівської ДЮСШ 0:1 і тернопільської команди №2 з рахунком 1:5, наша команда розділила тільки 5-6 місце в області. Дирекція Заліщицької ДЮСШ висловлює щиру подяку за спонсорську підтримку команди у фіналі підприємцям В.Д.Андрусику, І.І.Городинському, В.М.Клецману.

Юлій ЛОПАВЧУК, пасічник, м.Заліщики

СПОРТ

Цього року кубок області розігрують всього 8 команд, тобто розіграш розпочався з 1/4 фіналу. Наш «Дністер» зустрівся у першому матчі, який відбувся в Заліщиках в середу, 30 травня, з командою ФК “Чортків”. Безкомпромісний поєдинок закінчився з рахунком 0:0, матч-відповідь відбувся на полі суперників, в середу 6 червня. *** *** *** У п’ятому турі першості Тернопільщини команда «Дністер» приймала сусідів із Борщова. Видовищний по змісту гри матч закінчився з рахунком 3:1 на користь господарів. Уже на 5 хв. наш молодий нападник Олександр Гнида майстерним ударом відкрив рахунок гри, а на 22 хв. після виконання штрафного гостя-

повідь «Творчість Михайла Стельмаха – то цілий світ». Про життєвий і творчий шлях ювіляра користувачам розповіла бібліотекар абонементу для дорослих О.Бензар. Учасники заходу ознайомилися із книгами, представленими на книжковій виставці: «Слово про письменника». Марія ПАШКЕВИЧ, зав.Товстенською бібліотекою-філією

Петро РАЦИН, член районної федерації футболу, футбольний оглядач, громадський кореспондент «Колоса»

№ 47-48 (8037)

ВАРТО ЗНАТИ

ВИГОТОВЛЯЄ: У мирний час жодна країна світу не спроможна утримувати Збройні Сили в кількості, достатній для виконання завдань воєнного часу. Тому в мирний час створюється військовий резерв, проводиться його підготовка. Відповідно до Указу Президента від 01.02.07 №66/2007 «Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України», громадяни України можуть виконувати військовий обов`язок шляхом проходження у добровільному порядку служби у військовому резерві. Її проходять військовозобов`язані, придатні до військової служби за станом здоров`я, які не досягли граничного віку перебування у військовому резерві та здатні з урахуванням місця проживання, професійних і моральних якостей до проходження служби у ньому. Граничний вік перебування в запасі залежить від військового звання та встановлений: - рядовий склад - до 40 років; cержантський, старшинський - до 45 років; прапорщики, молодші офіцери - 40 до 50 років; майор, підполковник - до 55 років, полковник - до 60 р. Для встановлення ступеня придатності до служби у військовому резерві за станом здоров'я громадяни проходять обов'язковий медичний огляд. Підготовка резервістів проводиться у військових частинах, в яких вони проходять службу у військовому резерві, та включає підготовку індивідуальну і збори. Під час проходження служби у військовому резерві громадяни України отримують щорічну грошову винагороду (в залежності від звання - до 2000 грн.), їм відшкодовуються витрати на проїзд до місця розташування частини та в зворотному напрямку та виплачуються відрядні. Крім того, під час перебування на навчальних (перевірочних, спеціальних) зборах резервісти отримують повне речове та продовольче забезпечення. З питань відбору на службу звертайтеся у військові комісаріати за місцем проживання та у 162-й Територіальний центр комплектування військовослужбовцями за контрактом (м.Тернопіль, вул.Тролейбусна, 5).

Р.ГАЛАК, підполковник, військовий комісар Борщівсько-Заліщицького об`єднаного районного військового комісаріату

- ворота гаражні, брами - двері металеві до підвалу - тамбурні двері до під’їзду - секції огорож, гойдалки - лавки та інші металоконструкції

КРЕДИТИ - ДЕПОЗИТИ Кредити надаються без довідки про доходи Адреса: м.Заліщики, смт.Товсте, вул.Українська, вул.С.Бандери, буд.68, буд.38, оф.15, тел.:(03554) 2-32-08 тел.:(03554) 3-52-43

КРЕДИТНА СПІЛКА

е-mail: samopomich@ukr.net

ПРОДАЄ:

НАДІЙНІСТЬ, ДОСТУПНІСТЬ. ЗРУЧНІСТЬ. ШВИДКЕ ОФОРМЛЕННЯ КРЕДИТIВ КРЕДИТИ НА СПОЖИВЧІ ЦІЛІ: - для придбання побутової техніки, будматеріалів; ремонту та газифікації осель; для поїздки за кордон; для відпочинку та оздоровлення; для навчання. Кредити на різні події. Кредити для малого бізнесу. З А Л У Ч Е Н Н Я Д Е П О З И ТIВ Н А В И Г IД Н И Х У М О ВА Х: Ви бажаєте накопичити гроші на давно омріяну річ, захоплюючу мандрівку, на весілля дітей? Бажаєте отримувати регулярну щомісячну надбавку до зарплати, пенсії, стипендії? Ви - ділова людина і маєте вільні кошти на обмежений період часу? Ви - пенсіонер і бажали б мати додатковий дохід у вигляді процентів?

- та розпилює хвойний ліс - металопрокат в асортименті - вапно гашене – біле - кільця для криниць та вигребів - цемент М-500, білий цемент - блоки фундаментні. Надаємо послуги: - автокраном, екскаватором.

ЗВЕРТАЙТЕСЯ : тел.2-12-54, 2-13-54, 0972838725, м.Заліщики, вул.40 років Перемоги, 4, СТ “АГРОБУД”.

НАША АДРЕСА: м.ЗАЛІЩИКИ, вул. 40 років Перемоги, 31 а, ТЕЛ.: (03554) 2-32-56; 099 6089406.

БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ

“САТУРН”

ПРОДАЮТЬСЯ В МІСТІ ЗАЛІЩИКИ по вул. 40 років Перемоги,6: 2 і 3-кімнатні квартири у новозбудованому житловому будинку; гаражі. Звертатися за тел.: 2-32-56 або моб. 0996089406.

Наша адреса: м.Заліщики, вул.В.Стефаника,4 тел.(03554) 2-16-82; тел./ факс 2-22-06 E-mail dovira@inbox.ru

ВИГОТОВЛЯЄ МЕТАЛОПЛАСТИКОВІ (А ТАКОЖ АЛЮМІНІЄВІ) ВІКНА ТА ДВЕРІ З ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТОГО НІМЕЦЬКОГО ПРОФІЛЮ КОМПАНІЇ “ W I N T E C H ”.

ПРОДАЄМО В КРЕДИТ

Втрачене свідоцтво на право власності на будинковолодіння в с.Лисичники по вул.Кустря,5 на прізвище Добрянської Марії Григорівни вважати недійсним.

РЕАЛІЗУЄ підрощені та добові каченята бройлерної породи «Благоварка» ПО ЦІНАХ ВИРОБНИКА. Підприємство знайодиться на території колишньої ферми с.Добрівляни. Тел. 067 3500570.

Найкраще співвідношення ціни та якості. Наша адреса: м.Заліщики, вул. С.Бандери, 102, магазин “Торговий центр”, тел.: (03554) 2-13-44, 4-15-62, 2-25-52.

ТЕРМІНОВОГО І НЕДОРОГО в м.Заліщиках, вул.С.Бандери,96 кв.33 продається 3кінатна квартира. Тел. 097 355-9-948. *ПРОДАЄТЬСЯ будинок по вулиці Чорновола, на Сонячному масиві. Телефонуйте: 0675894610. В м.Заліщики по вулиці С.Бандери,74 на 2-у поверсі продається однокімнатна квартира загальною площею 27,6 кв.м. За довідками звертатися по телефону: 098 584-5-281. ПРОДАЄТЬСЯ приміщення (20 кв.м) під магазин, офіс за адресою: м.Заліщики, вул.С.Бандери, 14/1. Тел.: 066 7155772.

10 зни % жка !

У с.Ставки продається газифікований будинок. Є літня кухня, підсобне господарство, 30 соток городу, фруктовий сад, на подвір’ї – криниця. Ціна договірна, недорого. Звертатися по номеру: 096 8382389. Продається будинок в смт.Товсте з надвірними будівлями: дві кухні, дві стайні, гараж. Підведений газ, на подвір’ї є криниця. Біля будинку – город. Ціна договірна. Звертатися за телефоном: 067 2629923.

ПРОПОНУЄ ЦЕМЕНТ: – кам’янець-подільський – ПЦ І – 500; – миколаївський – ПЦ ІІ/ Б-К – 400; – івано-франківський ПЦ І – 500-Н. ГУРТОМ. ВРОЗДРІБ. ДОСТАВКА. Звертатись: 2-21-01, 0967839292. м.ЗАЛІЩИКИ, вул.Стефаника,17В, Тел.: 0675081956

«К О Л О С» - Заліщицька районна газета. Видається українською мовою щоп’ятниці koloszal@inbox.ru Матеріали з позначкою (Р) чи (*) оплачені згідно з чинним законодавством України.

Наш р/рахунок 26004198767 у РАЙФФАЙЗЕН БАНК “АВАЛЬ” (м.Київ),

МФО 380805, КОД 02475256. Адреса: Редакція газети “Колос”, вул. І.Франка, 6, м.Заліщики, 48600 Реєстраційне свідоцтво ТР №313, 16.10.2001р. Наклад 2715 прим. Передплатні індекси: 61356, 91090

ВІДДІЛИ РЕДАКЦІЇ:

Редактор О.І. ДЯКІВ

Ольга МЕЛЬНИК, заступник редактора відповідальний секретар ......................2-18-69 Галина КОРЧЕВСЬКА, заввідділом суспільно-політичного життя................2-11-42 Ігор ІВАНСЬКИЙ, фотокореспондент 2-12-43 Бухгалтерія..................................................2-18-69

Висловлювані авторами думки можуть не збігатися з позицією редакції. Згідно Закону “Про пресу в Україні” редакція зберігає за собою право редагувати та скорочувати подані текстові оригінали, які не рецензуються і не повертаються. Листування з читачами - лише на сторінках газети. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Рекламодавці самостійно відповідають за зміст рекламних блоків, за збереження авторських прав та прав третіх осіб.

Газета видрукувана у друкарні ТОВ “Буковинський видавничий дім” (м.Чернівці, вул. Прутська, 29, тел. 52-20-77). Чергова по номеру

Ольга МЕЛЬНИК. Комп’ютерна верстка Євгенія МУРЗА. Комп’ютерний набір - Марія РЕХТЕЦЬКА. Коректор - Ірина ІВАНСЬКА.

8 u

№ 47-48 (8037)

ВІДЛУННЯ ПОДІЇ

Як злітаються навесні лелеки до рідних країв, так і зібралися випускники - в минулому технікуму, а нині агроколеджу імені Євгена Храпливого - на свою традиційну зустріч. А цьогоріч актовий зал коледжу був напрочуд багатолюдним. Адже випускників, що закінчили навчання 45, 40 років тому, було чи не найбільше. І кличуть випускників стіни рідної альма-матер, наймиліші спогади – про юність, про лекції в аудиторіях технікуму-коледжу, практичні заняття на його полях, а для декого і перше кохання, яке зустріли в Заліщиках. З цими спогадами про роки навчання, з побажаннями нових звершень колективу коледжу зверталися до залу колишні випускники. І всі вони відзначали, що у технікумі-коледжі вони отримали не тільки глибокі фахові знання, а й високі моральні якості – людяності, справедливості, працьовитості і

гуманізму, почуття любові до рідної землі. Звичайно, не всі випускники пішли по шляху отриманої професії. Але багато з них працювали агрономами, очолювали колективні господарства, були провідними спеціалістами агрофірм чи управлінь АПК. Очолювали державні насіннєві інспекції випускники П.Б.Навроцький (1972р. випуску), І.М.Непийвода (1987р. випуску). Багато з них були обрані сільськими головами. Всю свою трудову діяльність пов’язав випускник 1967р. Є.Й.Бендера з агрофірмою «Провесінь» (Львівською овочевою фабрикою). І саме він на зустрічі зауважив, що ми, українці, якщо хочемо споживати екологічно чисті продукти, мусимо дбати про розвиток нашого сільського господарства. Схвильовано, тепло прозвучав на зустрічі виступ найактивнішого її організатора П.С.Рацина, який висловив вдячність педагогічному колективу за отримані знання, за які не було

соромно ні в Львівському сільськогосподарському інституті, ні на трудовому шляху. 11 років трудиться викладачем Тернопільського економічного університету Неля Степан, а в коледжі її пам’ятають як активну студентку і в навчанні, і на сцені. Особливістю концертних номерів зустрічі було те, що пісні звучали не тільки у виконанні нинішніх студентів. Бурхливими оплесками присутні зустріли виступи дочки Ю.Завінського та внучки П.Рацина. Доречно прозвучав на зустрічі віршприсвята В.Г.Дрозда. Альбом випускний погортаємо разом, І глянемо в очі такі нам близькі. Ми друзів, що вже відійшли, пригадаєм, Бо слід свій лишили вони на землі. Ми вдячні святій Альма матер сьогодні, Вклоняємось низько своїм вчителям. Подяку складаємо їм при нагоді, І руки цілуєм, мов рідним

батькам. Цікавинкою нинішньої зустрічі стало проведення телемоста з І.В.Матійчиком з Канади та радіомоста з В.В.Матійчиком з США. Присутні вшанували хвилиною мовчання викладачів та випускників, що вже відійшли у Вічність. Але життя триває. І ще довго продовжувались розмови в аудиторіях, а згодом і в кафе та ресторанах міста, куди розійшлись випускники.

Одним із обов`язків сім`ї і дошкільних установ є підготовка дітей до школи, від чого залежатимуть їхні успіхи в навчанні, подальший розвиток. Як правило, діти, які у старших дошкільних групах розуміють, що їх чекає у школі, володіють необхідними для навчання у ній навичками, легко вживаються у шкільному середовищі. Однак не всі з них безболісно долають цей етап, що проявляється передусім у незадовільній їх успішності. Причина цього здебільшого в психологічній непідготовленості до навчання у школі. Готовність до шкільного навчання водночас є проблемою соціальної зрілості дитини. Адже йдучи до школи, вона стає в реальній соціальній позиції, вперше отримавши право перед обов`язком навчатися. Тому вихователі старших груп ДНЗ «Калинонька» викорис-

Щиросердечно вітаємо нашу найдорожчу, чуйну і доброзичливу бабусю Ганну Григорівну Бричку із с.Новосілка з днем народження. З цієї нагоди засилаємо Вам найщиріші вітання і побажання – здоров’я міцного, родинного тепла, Божої опіки. Дякуємо Вам за добре серце, щирість, усіх Ви вмієте зігріти теплим словом та добрими і мудрими порадами, оберігаєте від помилок. Ви, наша найдорожча, достойні слів поваги і вдячності. Бажаємо Вам, рідненька, ніколи не сумувати, в добрі та щасті ще багато літ проживати. Хай Бог береже Вас ще років багато, добром і достатком хай повниться хата, ми Вам посилаєм вдячні слова, Господь хай дарує многії літа. Нехай попереду у Вас буде ще багато світлих і щасливих років життя. З повагою і любов’ю Ваші онучки Наталя та Уляна з сім’ями

ФОТОІНФОРМАЦІЯ

товують усі свої професійні вміння для підготовки дітей до школи, співпрацюючи з батьками. І саме для них вихователі І.В.Дедерчук та Н.М.Маслюк провели підсумкові заняття, в яких батьки мали змогу побачити та оцінити рівень підготовки дітей до школи з усіх розділів програми «Я у Світі». Під час занять дошкільнята проявили себе активними, організованими, дисциплінованими та всебічно розвиненими. Показали гарні знання з математики, розвитку мовлення. На обличчях батьків сяяли усмішки, а для вихователів – це найбільша подяка, адже їм довірили найдорожче. Перед дітьми відкривається чудовий світ у живих фарбах – яскравих, тремтливих звуках, у казці, красі, в прагненні робити людям добро.

Леся ДРАБІНКЕВИЧ, методист ДНЗ «Калинонька»

А пам’ять про ці роки з вдячністю пронесена крізь життя і тепер, у цю святочну днину зустрічі передається наступним поколінням, адже традиційно в коледжі навчаються діти, а тепер вже і внуки колишніх студентів… Нових злетів рідній альма-матер бажають колишні і теперішні її студенти.

Юрій ВІЙТИК, викладач ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім.Є.Храпливого» Фото автора

Під час занять у садку “Калинонька” м.Заліщики.

ДОШКІЛЬНЕ ВИХОВАННЯ

У Литячівському дошкільному закладі «Наддністряночка» відбулося свято «Хай живуть хороші мами всіх дівчаток і хлоп’ят», яке підготувала вихователь Наталія Григорівна Цап’як. Вона навчила дітей віршів та пісень про маму, бабусю, татуся. Із дітьми старшої вікової групи підготувала сценку «Весняна казка», де хлопчик – І.Базюк, Зайчик – А.Трилінська, Лисичк а – Н.Цап’як, Сонечко – Ю.Аксенін закликали в гості Весну – М.Бесащук, щоб нарвати квітів для Матусі. У раю

квіточок були М.Бамбурак, О.Коханюк… Батьки для дітей придбали костюми, все дійсно відбувалося, як в чарівній казці. З молодшими дітьми Я.Марущак, А.Швед, М.Стасів, О.Ягнич, Д.Сохою, Наталя Григорівна вивчила сценку «Дорога до матері». Діти танцювали, співали, дякували матерям, бабусям за добро і ласку, дарували квіти. У залі було багато молодих матусь з діточками, бабусів, батьків, кухар дитсадка Люба Миколаївна, яка готує смачні обіди

маленьким вихованцям. Після виступу вихователька всіх привітала з Днем матері, адже це свято Божої Матері, Матері-України і нашої земної матері. Вони є тими чистими джерелами, з котрих людина живиться від першого свого подиху на цьому світі до останніх днів життя. Саме зі словом Матуся у нас асоціюється все добре, щире, людське і я рада та вдячна, що ці почуття прививаються дітям з садочка у співдружності батьків та вихователя. Оксана ТРИЛІНСЬКА, голова батьківського комітету

На світлині Ігоря ІВАНСЬКОГО: ресторан «Дністер» Заліщицького РайСТ після капітального ремонту приймає замовлення на проведення: банкетів, фуршетів, весіль, днів народження, дитячих свят, корпоративних вечірок. Готуємо комплексні обіди. Враховуються побажання замовника. Обслуговуємо дешево і смачно. З приводу замовлень просимо звертатись по тел. 098 9727 472, 2-19-94 або за адресою: м.Заліщики, вул.Маковея,34 – ресторан «Дністер».

10 червня Микола Іванович ХАРУК із Заліщиків відзначає ювілей. Щиросердечно вітаємо дорогого чоловіка, люблячого татуся. Сьогодні рівно 60 у Вашому житті минає, а скільки їх ще на шляху – про це ніхто не знає. Тож зичимо в здоров’ї довгий вік прожити, Щоб нас усіх на сторіччя могли запросити, Щоб у мирному небі Вам сонце всміхалося, А всі мрії та плани збувалися. Хай здоров’я, щастя і достаток Сипляться, як липи цвіт, Хай малює доля з буднів свято, А Господь дарує ще багато літ! Хай кожен день усміхнено радіє, А доля подарує зорепад Здоров’я, миру, успіхів, надії. З повагою і любов’ю – дружина Ольга, дочка Тетяна, син Олег