Газета "Колос", № 77-78 від 23 серпня 2013 року by Олександр Хомишин

koloszal@inbox.ru Інтернет-версія: http://zal.te.ua/

СПIВЗАСНОВНИКИ: Залiщицька районна рада, Залiщицька райдержадмiнiстрацiя, Залiщицька міська рада, трудовий колектив редакції Виходить з 24 лютого 1940 року

№ 77-78 (8180)

Цiна вроздрiб - 1 грн.

Вітаю Вас зі святом Незалежності України! Для нашого народу, який споконвіків мріяв про самостійну державу, незалежність стала найвеличнішим надбанням. Він виборював її століттями. Довгим і нелегким був цей шлях. Тому день, коли 24 серпня 1991 року Верховна Рада прийняла Акт проголошення незалежності України, є найголовнішим святом нашої держави. Ми отримали можливість стати шанованою нацією у світі. Тепер від кожного з нас залежить наскільки правильно ми нею скористаємось, щоб збудувати незалежну суверенну Україну за принципом демократії, політичної та економічної свободи. Зі світлим поглядом у майбутнє, і пам‘яттю про минуле, ми повинні рухатись вперед. Від щирого серця зичу Вам здоров’я, щастя, достатку, щедрої долі, сили і наснаги в усіх починаннях. Нехай серця наповнюються гордістю за нашу державу, а ми єднаймося заради спільної мети – процвітання незалежної України! Зі святом Вас! Слава Україні!

24 серпня – головне державне свято українського народу – День Незалежності України. Ця знаменна дата навіки ввійшла золотою сторінкою в історію нашої держави, започаткувала нову епоху в житті народу, законодавчо закріпила його вікові демократичні прагнення до національного відродження, духовної свободи, економічного зростання, культурного піднесення. Незалежність визначила наш вибір і наше майбутнє, яке ми бачимо в європейській сім’ї народів. Нині перед країною відкритий широкий простір для економічного, культурного й духовного розвитку, виявлення підприємницької ініціативи й поліпшення добробуту кожного громадянина. Сьогодні перед нами стоїть нелегке завдання – побудувати країну європейського зразка, в якій буде комфортно жити нам і нашим дітям. Заради цієї шляхетної мети всім доведеться багато й наполегливо працювати, а наша плідна праця буде надійною запорукою щасливого майбутнього. Бажаємо всім Вам, міцного здоров’я, щедрої долі, сімейної злагоди, добробуту, єдності заради процвітання України. Нехай це величне свято – День Незалежності України – додасть нам творчої наснаги, бажання жити і творити на благо рідної землі, а серця завжди наповнюються гордістю за нашу державу. Зі святом Вас, дорогі краяни!

Олег БАРЧУК, голова Заліщицької районної держадміністрації

Іван ДРОЗД, голова Заліщицької районної ради

Володимир БЕНЕВ’ЯТ, міський голова Заліщиків

ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Валентин ХОПТЯН, голова Тернопільської обласної державної адміністрації

ПРОГРАМА СВЯТКОВИХ ЗАХОДІВ З НАГОДИ ВІДЗНАЧЕННЯ 22-Ї РІЧНИЦІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ 24 серпня 2013 р. 17.00 - святкові урочистості; 17.30 - звітконцерт працівників органів виконавчої влади; 18.30 -концертна програма сільських колективів; 19.30 - молодіжний серпантин; 20.30 - виступ артиста естрадного мистецтва Павла Доскоча; 21.30 – 24.00 – молодіжна дискотека; 22.00 – святковий салют В програмі свята також: безпрограшна лотерея, конкурс на кращу вишиванку серед чоловіків, жінок, юнацтва, дітей, виставка художнього мистецтва по вул О.Маковея «Гостинна Заліщанщина».

Вітаємо всіх вас з величним і світлим святом – Днем народження держави, з Днем Незалежності. 22 роки поспіль ми живемо вільно. Радіймо цьому, вітаймо один одного, разом сподіваймося на краще, будуймо життя за власними стандартами, будьмо громадянами-патріотами своєї країни. У це велике і радісне для кожного українця свято, бажаємо вам, шановні коллеги-педагоги, великого щастя, міцного здоров’я, родинного добробуту, душевної рівноваги, впевненості в майбутньому. Нехай праця ваша на ниві виховання завжди буде плідною, натхненною на благо Батьківщини і дарує кожному з вас радість і задоволення. Нехай серця ваші сповнюються гордістю за державу, невичерпним буде джерело віри, надії і любові до неї – неньки України! Павло МИРОНЧУК, завідувач відділом з питань освіти РДА, Олексій ПРОГОДЮК, голова райпрофспілки працівників освіти

- Дня народження рідної держави - приймість шановні колеги-медики найщиріші вітання. До власної держави на отчих теренах ми йшли неймовірно довго і важко. Мільйони найкращих синів і дочок України поклали на вівтар свободи свої сили, знання, своє життя, але нікому не дозволили знищити батьківську віру, пісню, розтоптати національну гідність. Нехай це свято буде воістину радісним, щасливим у наших домівках, родинах. Нехай Господь у цей великий день всенародного свята обдарує кожного міцним здоров’ям, добром і достатком, додасть сил і наснаги до праці в ім’я розбудови і суверенітету рідної держави. Василь ОСКОРІП, головний лікар ЦКРЛ, Микола КОЗИЦЬКИЙ, голова райкому профспілки працівників медичних установ

Соціальні ініціативи Президента України Віктора Януковича охоплюють різноманітні сфери суспільного життя та господарської діяльності. Одним із таких напрямів є енергозбереження. Застосування газу на підприємствах, в установах та організаціях через високу його ціну, як кажуть, б’є по кишені. Використання альтернативного опалення може зменшити фінансовий тиск на бюджетну сферу, а також здешевити продукцію тих підприємств, які використовують інші види палива, аніж природний газ. Наш район, як і все Тернопілля, активно включився у процес альтернативного енергозбереження. Одним із головних напрямків роботи райдержадміністраціїї є скорочення споживання природного газу всіма категоріями споживачів району. Для забезпечення бюджетної сфери альтернативними видами палива підприємством «Світанок» освоєно виробництво паливних брикетів і відходів деревини. Бюджетними установами та організаціями для опалення в 2012-2013 роках було придбано альтернативних видів палива на 404 тис.грн. Всього за 2012 рік переобладнано котли на альтернативні види палива у 21

котельні району. Таким чином, із 184 установ та організацій бюджетної сфери, на сьогодні на твердому паливі працює 26, що становить 14%. Зокрема, в закладах освіти із 45 установ на твердому паливі працює 16, що становить 35%. У закладах охорони здоров’я із 50 установ – 8, або ж 16%. У закладах культури із 89 установ – 3. Цьогоріч планується перевести на альтернативні види палива ще 8 котелень. Завдяки заходам з енергоефективності скорочено споживання природного газу бюджетною сферою у 2012 році на 85 тис. куб.м. У бюджетній сфері продовжується робота з підвищення енергоефективності. На теперішній час замінено 1468 вікон та 13 дверей. Завдяки проведеним заходам району вдалося зекономити в першому півріччі 950,8 тонн умовного палива. З метою забезпечення регіональної програми підвищення енергоефективності на 2010-2014 роки Заліщицькою райдержадміністрацією проведено семінар на тему: «Енергозберігаючі технології». Одним з напрямків виконання програми підвищення енергоефективності на 2010-2014 рр. є покращення розрахунків за

спожиті енергоносії, погашення заборгованості та повної поточної оплати. Природного газу за січень-липень ц.р. в районі спожито на суму 16,2 млн. грн., оплачено з погашенням заборгованості за минулі роки – 18,4 млн. грн., відсоток проплати склав 113,28. Заборгованість споживачів за використаний природний газ (з врахуванням заборгованості минулих років) станом на 1 серпня ц.р. складає 964,9 тис.грн. Заборгованості споживачів за теплову енергію немає. За січень-липень 2013р. в районі спожито електричної енергії на суму 16,3 млн.грн., оплачено – 16,2 млн.грн., відсоток проплати – 99,65. Не забезпечили в повному обсязі розрахунків за використану електричну енергію бюджетні установи та організації району, що фінансуються з місцевих бюджетів. Заборгованість склала 6,3 тис. грн. Заборгованість за електроенергію (з врахуванням заборгованості минулих років) становить – 743,2 тис.грн., із них населення – 455 тис.грн. або ж 61% від суми боргу. Богдан ГУЙВАН, начальник відділу з питань цивільного захисту, ЖКГ та інфраструктури РДА

2 u

№ 77-78 (8180)

ЛЮБИ І ЗНАЙ СВІЙ РІДНИЙ КРАЙ

сторія - не тільки слова. Безмовні свідки епох свідчать про інші часи, про життя людей різних національностей на нашій землі. Вони - нагадування про те, що і сьогодні, у третьому тисячолітті, живемо у багатоманітному, поліетнічному суспільстві. Політичні, суспільні реалії змінюються. Вони своїми діями постійно впливають на архітектуру минулого.

Тернополі, Бучачі, Сатанові, Гримайлові, Товстому, Скала-Подільській, Кам’янціПодільському, Львові, Золочеві, Бродах, Кременці та інших містах. Їх завдання, а керівниками групи були Р.

дом в інших сферах: екології, культури, творчій співпраці, вирішення глобальних проблем людства тощо. У групі були представники різного віку: від молодих і до досвідчених. Усі вони мали різний життєвий досвід, але у спілкуванні відчувалася зацікавленість всім, що відрізняє наш край від інших. Це і береги Дністра, і міст, який деякі з учасників бачили в Інтернеті, і костел св. Станіслава, і палац фон Турнау і каналізаційні кришки 1937 року з написами польською.

Кувалек та А. Радновська, представник з Варшавського центру вивчення єврейської культури, познайомитися з місцями масових поховань жертв Голокосту, синагогами, кладовищами, всіма тими елементами, які містять ознаки єврейської культури. Цю поїздку організували Американський єврейський об'єднаний розподільчий комітет, туристичне бюро Quand. Не польська культура була предметом знайомства – хоч для пересічної людини саме це видається природним, а єврейська. Учасники мандрівки виявили зацікавленість і до історії Заліщицької синагоги, і до будинку барона Герша, у якому була школа, і до місць масових поховань, які потребують упорядкування, і до того місця, яке було єврейським кладовищем. І від пізнання іншої культури поляки не перестануть любити Польщу. Але у них є можливість познайомитися і бажання зрозуміти інших, налагодити з культурний діалог. І це на противагу політичним амбіціям і некоректності висловлювань окремних політичних сил обох країн щодо подій 70річної давнини на Волині, разом із заявами глав римокатолицької та греко-католицької церков є вдалими спробами вирішити виклики іншим шляхом – непростим, але тим, що йде від серця і любові. Серед вчителів було бажання налагодити співпрацю з навчальним закла-

Польські громадяни поводилися як громадяни світу. У них не було ностальгії за минулим Великої Польщі, напевне шовінізм зновутаки справа політиків. Люди радіють життю, дивляться на світ, шукаючи спільності, а не розрізненості. У цьому напевне і є європейська культура і цивілізація сучасності – бути ближчими до інших і, маючи власну культ уру, поважати їх «иншисть». Мандрівка по Заліщиках минула непомітно швидко. Наступним пунктом було Товсте, а далі Бучач Бережани - Львів – Польща – Люблін. Трагедії культури у всі часи завжди об’єднують і дають нове розуміння того, що є Життя народів. Сучасність – це нові виклики, але вони в основі мають старі проблеми, адже по-іншому нас ніхто не навчить їх вирішувати. Тому такі кроки до культурного пізнання одне одного добре організовувати і нам, українцям, у села і міста Надсяння, Пряшівщини, південної Буковини, Перемишльської та інших земель і там шукати загублені елементи нашої культури, вивчати втрачені містки людської моралі у діалогах українців з різними національностями. Ціннісним для кожного є те, що пізнання культури рідного краю та інших земель дають змогу всеоб’ємно розуміти та любити світ і людей у ньому. Василь ДЯКІВ, історик

МИЛА СЕРЦЮ УКРАЇНСЬКА РОДИНО! 24 серпня у кожну сім’ю, родину прийде одне з найбільших свят - Великдень України –День Незалежності. Ця дата запалює світлом, гордістю та натхненням серця українців усього світу! Вона є особливою, благородною, вистражданою і вибореною. Однак, дорога від проголошення незалежності до її фактичного утвердження довга і нелегка. Процес суспільного розвитку - тривалий і складний. Він потребує часу, терпіння і самовідданої праці у всіх сферах людського буття. Ворог нашої держави не спить і чекає, щоб на плечах наших негараздів та розбрату знову підкорити і поневолити Україну. Так, українське суспільство переживає складний період свого розвитку. Процес державного становлення активно гальмується відвертими ворогами України, які переписують нашу історію, нищать національні цінності аби продати в колоніальне рабство наше майбутнє. Та завтрашній день України залежить виключно від нашої духовної та фізичної праці і єдності! Ми велика країна та мужній народ. Тому все подолаємо – тимчасові труднощі, негаразди, незлагоду, злі наміри недругів і неодмінно побудуємо таку державу, про яку мріяли наші діди і батьки, мріємо ми і наші діти. Державу, якою буде захоплюватися весь світ. Сподіваюсь і вірю, що нам вистачить наснаги, щоб здолати усі перешкоди на шляху до заможної та щасливої європейської України. Отож - з Днем народження нашої рідної України, дорогі мої краяни! З Днем Незалежності! Суть українства глибинна, ніким незнищенна і вічна! Добра та щастя Вам та Вашим родинам, впевненого поступу до остаточної перемоги демократії та незалежності! Слава Україні! Іван СТОЙКО, народний депутат України

Трапляється, що вона стає заручником політичних інсценуацій, викривляє світоглядні основи міжнаціонального діалогу, зрештою спричиняє до повного засвоєння мови ворожнечі, і тим самим, не дає розвиватися стосункам майбутнього. Але пам'ять про рідних, близьких, людські взаємини, віру, символи, що не змогли вивезти чи до кінця знищити, - все, що викликає суперечливі відчуття тих, хто пережив лихоліття, потребує діалогу і порозуміння. Адже так кожен з народів, причетних до трагедій або їхніх жертв, зуміє знайти точки дотику для життя у майбутньому, які оберігають минуле. Сучасникам потрібне постійне нагадування про збереження того, що не зруйнував час. Зберігати можна у різний спосіб: реставрування, розповіді про історію об’єктів, світлини, відео, друкована продукція, навіть декілька рядків про ту чи іншу місцевість, споруду, місце захоронення. Українському суспільству поступово потрібно вчитися, як зберегти пам'ять про нашу етнічність, яка майже зникає на етнічних землях інших держав. Нещодавно Заліщики відвідала група польських вчителів та членів різноманітних товариств. Вони протягом тижня мандрували дорогами Поділля, щоб побачити те, що залишилося від єврейської культури у колись славних Бережанах,

ГОЛОС СЕЛА

Передсвяткові ярмарки в обласному центрі, згідно розпорядження голови РДА від 18 березня ц.р., стали традиційними. Черговий із них приурочений 22-й річниці Незалежності України та Дню Державного Прапора. Активну участь у ярмарку взяли 15 сільськогосподарських товаровиробників району, переробних підприємств різних форм власності, які пропонували і забезпечили широкий асортимент продуктів, у т.ч. цукру, борошна, різних круп, зерна пшениці, овочів, м’яса. Найменше продукції представило ТОВ «Агрополіс»: не розфасований цукор в кількості 0,5 тонни. Інші товаровиробники значно гуманніше поставились до ярмаркування. Наприклад, ТОВ «Золота нива» доставили для на-

селення борошно вищого і першого сортів, картоплю, капусту, буряки, моркву, зерно пшениці, «РайзМаксимко» - гречані та ячмінні крупи, борошно

двох сортів, зерно, ТОВ «Добробут» - к апусту, буряки, моркву, помідори, «Мрія-Центр» забезпечила чималий асортимент продукції, також ПП «ЕльГаучо», а приватний підприємець І.В.Мандзюк із Городка привіз на ярмарок 3 тонни помідорів.

турної спадщини були вписані в усі проекти землевідведення, які раніше розроблялися, причому, незалежно від того, чи знаходилася земельна ділянка в історичному місці чи ні. Часто це призводило до

ляни повинні були самостійно проходити ці всі погодження і зазнавати корупційних ризиків, значних фінансових витрат. - Велика кількість платних експертиз, що проводилися в попередні роки,

воно не потрібне. Це означає, що суттєво спроститься вся процедура - скоротиться не лише час, скоротяться й трудові затрати, корупційні ризики. - А як люди будуть дізнаватися, які саме

того, що місцеві органи культурної спадщини могли не зовсім коректно користуватися таким своїм правом і вимагали проведення розкопок чи якоїсь інвентаризації по земельних ділянках, де такої потреби не було. Подейкують, що навіть існували неофіційні розцінки на проведення таких робіт, точніше, на отримання погодження від такого органу. Те саме стосується й інших погоджувальних структур. До того ж комісії повинні були погоджувати документацію колегіально і для цього мали утворюватися з представників цих органів. Але насправді цього вдалося досягти не повсюдно. В окремих місцях вони взагалі не були створені, в інших працювали нерегулярно, або, якщо збиралися, то не ухвалювали рішень. Тому фізичні особи – се-

додатковим фінансовим тягарем лягала на плечі громадян, які входили у власність землею. Як ситуація виглядатиме у зв’язку з ухваленням нового закону? - Ці погодження існуватимуть лише в тому разі, якщо земельна ділянка потрапляє до сфери діяльності певної служби. Якщо ділянка знаходиться в історичному місці, потрібне буде погодження органів культурної спадщини. Якщо ж ні – без цього можна обійтися. До речі, таких земельних ділянок буде переважна більшість, напевне, із 95%. Те саме стосується і санітарноепідеміологічних органів. Якщо ділянка знаходиться в охоронній зоні якихось об’єктів, приміром, водозабірників тощо, тоді потрібне буде погодження цього органу. В інших випадках

експертизи вони мають пройти? - Зберігається основне погодження – з органами земельних ресурсів, які в земельному кадастрі повинні обліковувати ці охоронні зони, історичні місця тощо. За їх допомогою з’ясовуватиметься, чи потрібне також погодження інших органів, і в якому ракурсі. - Законом ліквідовані комісії з питань погодження документації із землеустрою. Що це дає громадянам? - Громіздкий колегіальний орган в даному випадку не виправдав поставленого перед ним завдання. Я вже згадував, наскільки неефективно працювали такі комісії у багатьох місцях, як затягували вирішення тих чи інших питань. Були проблеми з печатками цих комісій тощо. Тож можна було пода-

У Тернополі вигідно такі ярмарки організовувати: велике місто, багато покупців, а вивозять продукти по цінах собівартості вирощеного. Для малозабезпечених верств населення було організовано продуктові набори, які цілком задовольняли таких покупців у ціні. Надавши інформацію про ярмарок у Тернополі, начальник управління агропромислового розвитку РДА І.М.Тимчук зауважив, що в нашому районі колись також практикували подібні ярмарки, однак господарства мало реалізовували на них продукції, тому нині запроваджено оптові гуртові ринки у вівторок і п’ятницю, де можна по нижчих цінах придбати необхідне. (Інформація власна)

ЗЕМЕЛЬНІ ПИТАННЯ

ксперти визнають, що процедура узгодження землевпорядної документації останнім часом дедалі більше ускладнювалася. Фактично настав момент, коли відведення ділянки стало вкрай складним, а узгодження документації нагадувало біг з перешкодами, які виникають у найнесподіваніших місцях. Цілком зрозуміло, що це жодним чином не сприяло розвитку сільських територій та аграрного бізнесу.

На вирішення цієї проблеми у липні поточного року було ухвалено закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері земельних відносин щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок», який стосується земель державної та комунальної власності. Нещодавно він набув чинності. Докладно про нього – в інтерв’ю з директором Ресурсного центру з прав на землю, створеного за підтримки Проекту USAID «АгроІнвест», президентом Асоціації «Земельна спілка України» Андрієм КОШИЛЕМ. - Що спонукало до ухвалення закону? - Донедавна існувала серйозна колізія між двома законами у питаннях землевпорядкування, які були

прийняті 2012 року. Перший із них скасовував існування комісій, які займалися узгодженням землевпорядної документації. А інший, ухвалений буквально навздогін – за тиждень, знову вводив ці комісії до законодавчого

поля. Тож існувала цілковита невизначеність: чи потрібні згадані комісії, чи ні. Є й інше питання. Воно стосувалося ефективності роботи таких комісій. І того, що вони, розгортаючи свою роботу, несли великі корупційні ризики. І насправді не спрощували процедуру відведення земельних ділянок, а робили її довшою, більш затратною І ризикованою для тих, хто звертався до цих комісій. - Чи вдалося закону істотно спростити процедуру набуття прав на землю громадянами? - На наш погляд – так. Справа в тому, що до прийняття цього закону на відведення земельної ділянки було потрібно отримувати згоду від п’яти органів, але така процедура не завжди була доцільною. Так, органи охорони куль-

ти до них документи на землевідведення і очікувати відповіді комісії місяцями і навіть роками. Сьогодні ситуація змінюється. Єдине погодження – з органами земельних ресурсів не дає затягувати в цілому процес погодження землевпорядної документації. - Де, у відповідності до закону, здійснюватиметься державна реєстрація земельної ділянки? - Досі існувала невизначеність у цьому питанні. Але новий закон розставляє все по своїх місцях: він передбачає, що узгодження документації проводитиметься на районному рівні. Це більш доцільно, тому що навіть поїздка до обласного центру – це доволі затратна річ для сільського мешканця. До того ж це може бути не одна поїздка, тому вирішення питання на районному рівні більш доцільне та оперативне. Якщо взяти область, то в ній багато районів, і на штат обласного управління, як правило, припадає підвищене навантаження. Звідси – черги. Районний відділ відповідає за свою територію, знає ситуацію на місці, тому ухвалює більш обгрунтовані рішення.

Тарас ТЕРНІВСЬКИЙ, національний прес-клуб з аграрних та земельних питань

№ 77-78 (8180) u

АКТУАЛЬНА ТЕМА

ім’я завжди була, є і буде духовною та матеріальною основою людської цивілізації, перлиною кожного етно-національного суспільства, яка продукує, засвоює і трансформує в майбутні покоління найвищі гуманні, етичні, естетичні та моральні цінності. Саме вона стає первинним етапом соціалізації особистості, підгрунтям формування її світогляду, життєвих позицій, принципів та ідеалів.

Від психологічного клімату, який панує у родинах, релігійних переконань, матеріального добробуту залежить доля дітей, котрі з часом, створюючи власні

печеність, психологічний чи психічний розлад, стихійне лихо, катастрофа тощо). Згідно спільного наказу Мінсім’їмолодьспорту, МОЗ, МОН, Мінпраці, Мінтранспорту, МВС та Держдепартаменту з питань виконання покарань від 14.06.2006 року «Про затвердження порядку взаємодії суб’єктів соціальної роботи із сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах» до них належать: сім’ї з дітьми, що опинились у складних життєвих обставинах і не в змозі подолати їх самостійно в зв’язку з інвалідністю дітей або батьків, вимушеною міграцією, наркотичною або алкогольною залежністю одного з членів сім’ї, його перебування в місцях позбавлення волі, ВІЛ-інфекцією, насильством у сім’ї, безпри-

та молоді, ми поспілкувались із його керівником Оленою Мирославівною Голянич, яка розповіла, що їхня установа почала функціонувати з початку проголошення незалежності України. Основна робота була направлена на проблемні питання, що стосувались молоді, але згодом їхній центр пройшов певну реорганізацію та почав виконувати такі функції: проведення соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, шляхом їх виявлення, обліку та вивчення потреб, планування та визначення методів допомоги, надання соціальних послуг, забезпечення за необхідності соціального супроводу; сприяння розвитку

Також Олена Мирославівна наголосила на тому, що всі функції є ефективними тільки в тому випадку, якщо люди самі йдуть на співпрацю та прагнуть покращити умови та рівень життя своєї родини. Проте є дуже багато випадків, коли соціальні працівники пропонують допомогу, але її агресивно відкидають. «Так, зокрема із села нашого району надійшла інформація, що двоє неповнолітніх дітей не отримують належного догляду від батьків. Коли ми приїхали перевірити ситуацію, то були просто шоковані. Будинок, у якому мешкає дана сім’я перебуває у настільки занедбаному стані, що діти спали на збитих дошках, замість нормальних ліжок, покритих рядниною, без постільної білизни. У

говорять, відстають у фізіологічному та психологічному розвитку та позбавлені нормальних умов проживання. Більше того, у матері скоро очікується поповнення і народиться наступна дитинка, яка, на жаль, буде приречена на таке ж життя. Проте найстрашніше полягає в тому, що батьки отримуючи значну матеріальну державну допомогу, не використовують її за призначенням – на їжу, одяг, харчові суміші, іграшки, покращення житлових умов, а знову ж таки – на алкоголь та інші потреби. Діти, в такому випадку, стали засобом матеріального забезпечення для батьків, котрі не бажають працювати. Виникає наступне питання: якими особистостями стануть ці діти? Чи зможуть вони, не огляда-

матері працівники провели роботу з оформленням документів на соціальну виплату по догляду за дитиною до 3річного віку та матері-одиначки. До них також навідувався соціальний працівник та матері з сином не було вдома”. Про те, що з матір’ю дитини почав мешкати чоловік із кримінальним минулим, працівники центру не отримували жодної інформації. Найбільш болючим для співрозмовниці є те, що ніщо не вказувало на такий хід подій, адже мати хлопчика відповідально ставилась до своїх обов’язків та дбала про нього. Однак з тієї жахливої ситуації можна зрозуміти одне: не варто зловживати спиртними напоями та спілкуватись із особами, які потенційно можуть завдати шкоди життю та

сімейні гнізда, підсвідомо дублюють поведінку та стиль життя своїх батьків. Тому так важливо, щоб у кожній родині панували взаємна любов, повага, підтримка, розуміння, злагода, які сприяють розвитку толерантності, милосердя, порядності, що є невід’ємними атрибутами демократичного суспільства. Проте, оцінюючи зміни, які протягом тривалого часу відбуваються в політичній, соціальній та економічній сферах, що справляють глибокий вплив на життя і становище усіх груп і прошарків населення України, можна простежити загострення низки складних суспільних проблем, зокрема проблем сім’ї, виховання дітей, молоді. Сьогодні, на жаль, зважаючи на різні обставини, становище багатьох українських родин характеризується загальним зниженням рівня життя, напруженістю психологічного клімату, збільшенням розлучень, апатії та безвідповідального ставлення один до одного, що в подальшому негативно впливає на свідомість та поведінку підростаючого покоління. Всі вищеперераховані процеси також є причиною значного збільшення відсотка громадян, що входять до категорії сімей та осіб, що опинились у складних життєвих обставинах, які полягають у тому, що об’єктивно порушується нормальна життєдіяльність людини, наслідки якої вона не може подолати самостійно (інвалідність, часткова втрата рухової активності у зв’язку зі старістю чи станом здоров’я, самотність, сирітство, безпритульність, відсутність житла або роботи, насильство, зневажливе ставлення та негативні стосунки в сім’ї, малозабез-

тульністю, сирітством, зневажливим ставленням і негативними стосунками в сім’ї, безробіттям одного з членів сім’ї, якщо він зареєстрований у державній службі зайнятості як такий, що потребує працевлаштування; сім’ї, у які існує ризик передачі дитини до закладів для дітей-сиріт та дітей, які позбавлені батьківської опіки; неповнолітні одинокі матері (батьки), яким потрібна підтримка; сім’ї, члени яких перебувають на державному утриманні. Щодо Заліщицького району, то за перше півріччя цього року, згідно даних районного Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, є понад 260 сімей, що зараховані до цієї групи громадян. Їхніми проблемами, починаючи із листопада 2012 року, опікуються 17 фахівців із соціальної роботи, що працюють у всіх населених пунктах Заліщанщини, крім Зузулинець, Виноградного, Головчинців та Королівки, Товстого. Щоб злагоджено та конструктивно працювати з сім’ями, які опинились у складних життєвих обставинах, при райдержадміністрації було утворено дорадчий орган, до якого увійшли такі відділи: охорони здоров’я, освіти, сім’ї, дітей та молоді, внутрішніх справ, служби у справах дітей, центр соціальних служб та управління соціального захисту. Керівником дорадчого органу є заступник голови райдержадміністрації М.М. Навольська, під головуванням якої щомісячно всі перераховані відділи передають отриману ними інформацію для детального ознайомлення та прийняття спільних рішень з тих чи інших питань. Для кращого розуміння діяльності саме Центру соціальних служб для сім’ї, дітей

ВАРТО ЗНАТИ

Начальник Державної фінансової інспекції в Тернопільській області Федір Бортняк просить громадян області максимально жорстко реагувати на можливі прояви корупції або службового недбальства в діях її працівників. Якщо Ви відчуваєте упередженість з боку фінансового інспектора, формалізм чи відхилення від нормативно-правових актів в його роботі, негайно дзвоніть на «телефон довіри» за номером (0352) 52-54-05. У той же час Федір Бортняк з метою дотримання фінансової дисципліни, раціонального і цільового використання державних коштів та недопущення їх розкрадання закликає усіх до співпраці з Держфінінспекцією в області. Якщо Вам відомі факти неправомірних вчинків у роботі чиновників з державним майном та грошима, а тим більше факти їх незаконного привласнення, не вагайтесь – дзвоніть на «телефон довіри» за номером (0-352) 52-54-05. Зі скаргами, запитаннями та пропозиціями також можна дзвонити на «телефон довіри» Державної фінансової інспекції України за номером (044) 425-38-18.

та підтримці сімейних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, шляхом: пошуку та підбору кандидатів у прийомні батьки, батьки-вихователі та направлення їх на навчання; навчання та підготовки кандидатів в опікуни та піклувальники за направленням служб у справах дітей; соціального супроводження прийомної сім'ї та дитячого будинку сімейного типу; проводить у сім'ях, серед дітей та молоді за місцем проживання інформаційно-просвітницьку роботу, спрямовану на формування стандартів позитивної поведінки, здорового способу життя шляхом поширення соцреклами і проведення консультацій; забезпечує проведення на належному рівні соціальної роботи, запобігає професійним ризикам шляхом організації навчання соціальних працівників, наставництва та професійної підтримки на робочому місці та інші.

лічильник для електроенергії вставлений металевий ніж, від якого постійно розлітаються іскри. В кімнатах так брудно, що там просто неможливо довго знаходитись. А мати, ведучи аморальний спосіб життя, та будучи весь час на підпитку, часто забувала нагодувати дітей. Тому вони щодня, щоб не померти з голоду, випасали худобу, а їм за це давали їжу. Коли ж ми намагались пояснити жінці, що діти не можуть перебувати в таких антисанітарних умовах і їм потрібне елементарне піклування, то вона, вживаючи нецензурну лексику, вигнала нас». Таке ставлення жінки до рідних дітей неможливо зрозуміти, адже саме мати є тією людиною, яка дала їм життя і на перше місце має ставити їх добробут, а не щоденні розваги із захмелілими друзями. Схожу ситуацію зафіксовано й в іншому населеному пункті, де четверо діток, через байдужість та безвідповідальність батьків погано

ючись на важке дитинство, створити власні сім’ї, де пануватимуть любов та злагода, де буде життя заради життя, а не для виживання? Є випадки, коли неправильний спосіб життя рідних може привести до непоправних наслідків, як це сталось із маленьким дворічним хлопчиком із села Торське. Олена Голянич розповіла: «Ця сім’я перебувала на обліку у центрі соціальних служб ще з 2011 році як така, що опинилась у складних життєвих умовах. Бабуся хлопчика, не змирившись із смертю чоловіка, почала часто випивати і у такому стані необережно повелась із новонародженою дитиною, упустивши її на землю. Про це дізнався сільський голова та викликав соціальних працівників. На щастя, травма у дитини не виявилась серйозною. За цим фактом спільно із службою у справах дітей РДА було обстежено умови проживання сім’ї та встановлено, що вони були задовільними. Пізніше для

здоров’ю найрідніших та найдорожчих людей. Олена Мирославівна зауважила й те, що значна частина сімей з повагою ставляться до роботи соціальних працівників, оскільки розуміють, що без їх допомоги самотужки не подолають усі проблеми, які перед ними виникають. Керівник центру соціальних служб розповіла про те, що на обліку перебуває молода жінка з кількома малолітніми дітьми, яка не зовсім освоїла навики ведення домашнього господарства, раціонального використання сімейного бюджету, але прагне створити необхідні умови для комфортного проживання своїм дітям. Тому її в цьому сприяють соціальні працівники, які підшукали для них житло, допомагають із ремонтом помешкання та із іншими нагальними потребами. На завершення розмови Олена Голянич зазначила, щоб набагато швидше можна виявити осіб і сім’ї, які потребують допомоги їхнього центру, має бути налагоджена тісна взаємодія працівників сільських рад, медичних та навчальних закладів, а також сусідів, які безпосередньо стають свідками аморального, неадекватного та жорстокого поводження в родинах. Керівник Заліщицького центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді переконує усіх мешканців нашого краю проявляти людяність, відгукуватись на проблеми оточуючих, а особливо – дітей та молоді, адже наша небайдужість – це найдієвіший спосіб зменшення кількості кризових сімей.

Наталія ЯНОВСЬКА

СОЦІАЛЬНІ ОРІЄНТИРИ

«Найкращий спосіб зробити дітей хорошими – це зробити їх щасливими» Оскар УАЙЛЬД З давніх-давен піклування про дітей є найсвятішим обов’язком дорослих. Усі ми повинні створити світ, сприятливий для дітей; світ, у якому кожна дитина почуватиметься захищеною, де її думка буде поважатись, де немає місці насильству, жорстокості, бідності, хворобам. Для розвитку маленької дитини надзвичайно важливою є турбота про неї дорослих. Батьки допомагають відчути взаємне тепло і любов, передають дітям досвід поколінь, життєві цінності та духовність, виховують дітей, задовольняють щоденні потреби,

надають зразки для наслідування, поступово прищеплюють соціальні та побутові навички, необхідні у самостійному житті. Ці потреби важливі для кожної дитини, яка має право на виховання в сімейному оточенні, незалежно від того, може її біологічна родина забезпечити нормальні умови життя та виховання чи ні. Щодо дітей, які за певних обставин залишились без батьківського піклування , обов’язок забезпечення їхнього розвитку та виховання бере на себе держава. Починаючи з 1998 року, в

Україні створений новий соціальний інститут сімейного влаштування дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ,прийомна сім’я, дитячий будинок сімейного типу. Прийомна сім’я - це сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі , що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Дитячий будинок сімейного типу – це окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи,

яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менше 5 дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Бажаючі прийняти дітей на виховання можуть звернутися за адресою: Заліщицький районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. м.Заліщики, вул.С.Бандери, 15-б, каб. №11. За детальною інформацією звертайтесь за телефоном 2-16-62. Галина КОВАЛИШИН, начальник відділу соціальної роботи РЦСССДМ

4 u

№ 77-78 (8180)

ЖУРНАЛІСТСЬКІ ЗУСТРІЧІ

ожне село живе в пам’яті найдобрішим і найтеплішим куточком Всесвіту. Тут люди відкриті душею і світлі помислами, працелюбні і щирі, тут збереглися традиції і побут, звучить невмируща українська пісня, тут шанують спомини про минуле, про ті героїчні вчинки, якими славились наші предки. Колективний портрет Садок – це ошатні будинки із впорядкованими подвір’ями, соковитими плодами груш і яблунь, запашними м’ятою, чебрецем і рутою. Це затишок вишитих рушників і домотканих яскравих ряден. Це розкішні кущі калини, квітучі жоржини, айстри і чорнобривці, солодка магія вечірньої матіоли і струнких розкішних мальв. Це світанки з традиційним перегуком сільських дворів, де проситься на пасовище маржина. Це, врешті, налите мамою з глечика тепле молоко… Та найголовніше – люди, які тут народилися: хтось залишився в селі, когось доля покликала далеко від рідного дому. Але для багатьох притягальним осередком у селі стала пісня. У Садках, як сказала вчителька місцевої школи, поетеса Ганна Рибцуник, - співають всі, але талант до співу, дар Божий до пісні мають ті люди, для яких музика душі – любов до всього сущого на землі, які ще з колиски наспівували незрозумілі, навіть батькам, мелодії. І цей щоденний дитячий спів народжував світлі надії на майбутнє… Відрядження у Садки подарувало чимало гарних зустрічей, цікавих розмов, - красивих, добрих, натхненних, які ніколи не старітимуть в моїй пам’яті… Перша зустріч у Садках відбулася у батьківській оселі братів Приймаків – солістів Національної опери України ім.Т.Г.Шевченка, заслужених артистів України.

Ми завжди замилувані співом цього чарівного дуету – воістину українського, духовно багатого. А сил, тепла, міцного здоров’я вони набиралися у своїх дорогих батьків, у рідному краї, в школі, де міцнів і утверджувався їхній талант, де народжувалася велика і міцна любов до пісні, до співу. Брати Приймаки свою відпустку переважно проводять у рідному селі. Тому виникло щире бажання поспілкуватися, вдихнути на повні груди відчуття любові до пісні. У той день вдома був Павло, Петро вирішив дещо покращити своє здоров’я. На затишному батьківському подвір’ї, за столиком із сільськими ослонами, на яких примостилися поруч, ми вели неквапну, але, як для мене, цікаву бесіду. 30 років тому ці юнаки закінчили школу, і понесли свою пісню у світ. Добродушний, надзвичайно простий у спілкуванні Павло Приймак поринув у минуле, до своїх учителів, яким безмежно вдячний. - Які найяскравіші моменти залишились у спогадах про своє рідне село?, - запитала я. - Все закарбувалося, адже тут ми з братом почали співати. Перша сцена для нас була табуретка, а перший гонорар – пончик. Оця батьківська хата фактично наша ровесниця. Кожен кущик пам’ятаю, кожне дерево, стежк у. Пригадую, як сніги замітали дорогу, і до школи ми добирались наче в тунелі. Це вже згодом, коли ми почали співати і мали приїхати з телебачення на зйомки, я попросив місцеве керівництво, щоб дорогу зробили. А хіба можна забути смак маминого борщу, свіжоспеченого хліба? Як не згадати батьківську щирість, подільчивість. Чи можна забути

смак води з наших двох криниць: одну викопали батьки, а другу ми, брати, поближче до будинку, щоб легше було їм відрами носити її. Гордимося своїми батьками, яким випала непроста селянська доля. Але вони зуміли виховати нас, своїх чотирьох синів, дати всім освіту, благословити в життя сімейне, навчили любити і прощати, допомагати іншим і не бути байдужими. - Павле Івановичу, хто першим запримітив ваш голос і дав крила для співу, для пісень? - У школі тоді всі співали, працювали різні цікаві гуртки, а в нас з Петром це було від природи. Вже у 4 класі ми розділилися на голоси. Пригадую, були в селі ще одні Приймаки – Богдан та Іван. Коли ми приїхали в Заліщики, у ще тоді старий будинок культури, вийшли на сцену і заспівали, один чоловік сказав: «Оці Приймаки й залишаються». Я, на жаль, не знаю прізвища тієї людини, думаю, це був хтось із працівників культури. А коли нас вже помітили на

під’єднати. І все стало очевидним. Уже на другому курсі училища я працював у Чернівецькій філармонії, з гумористом Анатолієм Литвиновим ми їздили з концертами по Прикарпаттю, Буковині, чи не в кожному селі побували. Я з братом співав у першому відділенні, а Литвинов – у другому читав гуморески. Таким чином виховувалася культура, повага і щирість до глядачів, коли на вершині успіху були не гроші, а талант і праця. Мабуть завдяки цьому ми й вступили на навчання в консерваторію. - Ця сторінка вашої творчої біографії, як я розумію, найбільш яскрава, захоплююча… Тут для вас з Петром справді відкрилися нові обрії. Розкажіть про своїх відомих педагогів, про пісенні скарби… - Екзамен по вокалу був розрахований на два тури. Перший ми подолали дуже успішно - п’ятірка з плюсом. На другому наша викладачка Діана Петриненко мовила: «Ми чули ваше соло, заспівайте дуетом». Після

районній сцені, то Василь Томунь возив нас на огляди, конкурси – за село, за школу, навіть за район. Василь Йосипович вірив у нас і завжди радів, що ми гідно представляли своє село. Він тоді керував господарством. У школі нашими наставниками були Ганна Михайлівна Рибцуник і Марія Степанівна Чернякова – вчителі рідної мови. - Яке виховання ви отри-

виконання пісні – а попереду чекали ще три екзамени – нас запросив до себе в кабінет декан, який запропонував їхати в Чорнобильську зону із своїми піснями. Фактично, не будучи навіть зарахованими студентами консерваторії, ми вже дарували свої пісні ліквідаторам чорнобильської трагедії. - Кажуть, що ваші душі завжди прагнули пісень, у

мали в сім’ї, в Чернівецькому училищі? - У нашій сім’ї виховання, як і в багатьох сільських родинах, базувалося переважно на праці. На канікулах щодня брав за шнурок корову – і в поле. А Петрові – сапу в руки – і гайда на ділянку. Ганна Михайлівна навіть вірша написала з цього приводу: «Корову пасли, бігали до школи, стрічали в праці кожен новий день, не думали ці хлопчики ніколи, що доля тче їм стежку із пісень». Робота виховувала нас, наснажувала здоров’ям, силою духу, дарувала вміння виживати у складних родинних умовах. Всяке було – і бідність, і нестатки, зранку й до смерканку батьки працювали, і нам не давали спокою. Щоденно творили свій непомітний подвиг – сільського трударя, морально і духовно багатого, із вдячною пам’яттю. Тепер скажу про виховання високої культури в стінах музичного училища. Раніше виконавцями українських народних і естрадних пісень були молоді люди, котрі мали голос, вміли співати. І таких пісеньок як «девочка созрела» не було. Були класичні, естрадні, народні, їх співали на повні груди. Ми виросли на таких піснях, тому й наші викладачі, почувши наш спів, розуміли, що фактично нас нічого вчити, тільки дихання

вас завжди вирували мелодії. А що, власне, було джерелом енергії? - Концертні зустрічі з глядачами, як в Україні, так і за кордоном. Повірте, вони надихали нас до нових і нових пісень. Перша поїздка за кордон – в Англію у 1989р. Дуже сподобалася атмосфера зустрічі. Українці в Англії так гарно облаштували все. Викупили два села: в одному зробили табір для молодих, в другому – для старших, щось на зразок санаторію. Уявіть собі велику к арту України, на якій позначене кожне село. І люди, особливо старше покоління, підходять і показують на карті свій рідний куточок, звідки його коріння. Це було дуже хвилююче. Ми тоді привезли звідти скільки цікавої історичної літератури – історію Грушевського, не ту, що перекавалцували, як комусь хочеться, а справжню, видану в Нью-Йорку. Коли летіли із Шереметьєво, боялися, що заберуть. Були й інші книги – історія УПА. А в кінці 80-х можна було очікувати різних несподіванок… - У цьому ж році Ви з братом мали концерт, відголос про який линув далеко за межі Чернівців. Розкажіть про цей патріотичний сплеск і чим власне він викликаний? - Ми з Петром співали з капелою бандуристів, два

сольних концерти в нас було тоді. З Івано-Франківська нам спеціально привезли костюми січових стрільців – красиві, розкішні. Пам’ятаєте, телебачення знімало кліп, коли, одягнувшись у них, ми виконували «Червону калину». Ми вийшли на сцену, а в залі повно людей. Відомі професори, науковці університету. Ведучим був наш добрий і щирий друг Василь

не знали, що ми родом із Заліщицького району. Ми нещодавно виступали в Більче-Золотому. Добре знайомі з Любомиром Синоверським – головним лікарем тієї лікарні, то він і запросив нас. Зал був переповнений, концерт сприйняли на «ура». Навіть афіші не потрібно було. У Борщів їздили на всі фольклорні свята – української вишивки, борщу.

Ілащук. У залі горять три свічки, а Василь починає словами Олександра Олеся: «Для всіх ти мертва і смішна, Для всіх ти бідна і нещасна, Моя Україно прекрасна, Пісень і волі сторона. Поглянь, народ твій раб…» І ми на фоні цих слів співаємо «Чорна рілля ізорана». Повірте, у мене й зараз від цих слів мороз по шкірі. Коли заспівали – у залі темнота. Ми другу пісню – тишина, жодних авацій від виконання «Ой на полі жито копитами збито». Третя пісня «Повіяв вітер степовий», на завершення її в залі з’явилося світло. Всі люди, стоячи, зустрічали нас. Комок стиснув горло. Тишина. А тоді оплески, вигуки «Слава Україні!». Ми співали один концерт, а опісля ці ж самі люди виходили, брали квитки і повертались знову в зал. Він весь був синьо-жовтий. Це означало тоді, що народ прагне волі, незалежності. Здавалося в ту мить, що люди чекали такого дня вже давно. І не лише чекали, а й всяко сприяли його прискоренню. Своїми патріотичними забутими піснями, які відродились в наших серцях, ми теж наближали день Воскресіння, день Незалежності. На сцені ми були борцями за волю України, творячи пісню для свого народу, що також сприяло вихованню нових поколінь. - Павле, ви настільки захоплююче розповіли про концерт в Чернівцях і про ту атмосферу, яку ви переживали з буковинцями, а про наш край ви наче й забули. Я не пам’ятаю ваших виступів у Заліщиках. Чому так? - Не ми забуваємо свій край, а про нас не хочуть пам’ятати. Незручно напрошуватись в гості. Колись пригадую, був творчий звіт району чи в області, чи то Тернопілля у Києві звітувало, де я виконував «Молитву Андрія». Але це було дуже давно. Влада знає, що ми із Садок. І маємо чудові програми – і різдвяна, і народна, але… Буковина настільки пісенна, наскільки й себе показує, а найголовніше – при всіх владах там уміють шанувати таланти. А Тернопіллю цього не вистачає, на жаль. Це всі зауважують. Мої друзі в Києві, Чернівцях, Тернополі, Івано-Франківську теж подейкують про це. Чернівецький «губернатор» завжди вітає нас із днем народження, завжди. Чернівецьке земляцтво навіть бажало вписати наші імена в книгу «Хто є хто», оскільки

- А в рідному селі виступаєте? - Довелось, напередодні останніх виборів до парламенту. Ми не хотіли, щоб це вважалося як підтримка того чи іншого кандидата, однак претендент у депутати таки сказав своє слово перед громадою, що нам не сподобалося. Бо ми хотіли для своїх односельчан виступити, подарувати їм хвилини радості і щастя, бо всім їм дорога і рідна пісня українська. Коли ми навчалися в консерваторії і приїжджали на канікули, кожне село запрошувало на концерт. За два тижні – 17 концертів. Якщо про країни вести мову, то фактично ми об’їздили всю Європу, за винятком Італії. Багато разів були в Японії, у Франції, Канаді, Америці, Польщі, у багатьох містах на Україні. - Як за кордоном сприймають вас українці? - Знаєте, ми помітили, що там вони змінюються в кращу сторону. Очевидно, є туга за рідною землею, за Батьківщиною, і кожен намагається себе показатися якнайкращим. Ми це відчули особливо в Канаді, у Польщі – дуже гарне ставлення до нас. Але українці в Польщі надто розкидані, роздрібнені внаслідок операції «Вісла». Ті, кого виселили після війни, поселились аж під Німеччиною. Там недалеко є український університет, в селищі він розташований. У таких зустрічах з українцями ми багато пізнали істин, цікавих історій скільки було, друзів навіть знаходили на чужині. Це незабутні сторінки нашої біографії. І якщо б ви запитали, чи щасливі ми, я б відповів: «Так. Ми щасливі». Бо переконані, для щастя людині потрібно мати цікаву роботу, гарну сім’ю і житло. - Я б додала сюди – ще друзів вірних. Вони є у вас? - Я не буду всіх перераховувати, але зізнаюсь, що мене завжди оточують гарні, щирі, віддані люди. І серед них наша землячка Наталія Шелепницька з Добрівлян, Валентина Степова, Іво Бобул, Василь Ілащук, Василь Корнацький із Заліщиків - головний лікар, заступник директора по клінічній роботі ННЦ «Інститут кардіології ім.академіка М.Стражеска», а своїми вчителями вважаємо Юлію Шевчук із Чернівців, Дмитра Гнатюка, Костянтина Огнєвого, Олександра Загребельного, Юрія Гуляєва у театрі, інші яскраві і талановиті особистості, зрештою, всіх і не назвеш, їх дуже багато. - Виповнилося 20 років

вашої праці в Національному театрі. Це дуже гарний ювілей. - Так, цьогоріч, 27 квітня, у нас був сольний концерт з двома оркестрами, з двох відділень. Було дуже багато наших шанувальників - друзів, співаків-артистів. - А як ви потрапили до Національного театру. Такі молоді і зразу така престижна робота?.. - Ще не закінчивши консерваторії, спершу туди запросили на роботу Петра, а я вже дещо пізніше, коли в театрі не було кому співати «Фігаро». Брат в оперній студії уже два роки виконував цей твір, а тоді Дмитро Гнатюк запропонував написати заяву й мені. Переважно молоді кадри проходять стажування 1-2 роки, а тут після здачі екзаменів, приходжу в театр, Анатолій Мокренко запропонував мені твір, і фактично – зразу на виставу. Нам з Петром пощастило, бо, прийшовши в театр, ми зустріли такі легенди сцени, як Марія Стеф’юк, Олександр Загребельний. Перша вистава, яку я зіграв, була «Царева наречена», співали зі мною Загребельний, Гричун, Стеф’юк. Я зовсім юний, а зі мною на сцені такі велети співу. Аж коліна тремтіли, що я з такими неперевершеними талановитими артистами поруч. Але всі вони були надзвичайно хороші люди, без зверхнього хизування. Тому з ними мені було легко й цікаво. - Павле, я знайома з вашим репертуаром – в ньому українські патріотичні пісні, арії з відомих опер. Вони беруть за душу, хвилюють, наснажують, спонукають до світлих вчинків, Ваш творчий доробок, мабуть, вилився у певні надбання. - У нас вже вийшло чотири диски: два – це українські народні і авторські пісні, один – колядки і щедрівки (повністю записані канадською фірмою), один – підготовлено з Василем Корнацьким: він написав слова і музику, а ми – виконавці. Василь Михайлович – наш добрий і щирий друг, земляк, відома в наукових медичних колах людина. Не раз витягував з того світу нашу дорогу матусю… Повірте, кожне слово матері було наче заквітчане, воно несло нам радість, яку й сьогодні ми п’ємо до дна, згадуючи її світлі обриси, які проводжали нас удаль. Батько наш теж добродушний, вміє ділитися добром, був щасливий у парі з матусею, зі своєю сонцесяйною лебідкою. Але відколи не стало матері, здається й пісня не лине з домашнього вікна так урочисто, як це було раніше. І пташки не так виспівують у ранковій тиші. Може матуся забрала цю радість із собою, щоб там, у вічності ділитися нею з іншими – так щиро і щедро, як це робимо ми, її сини, на цій благодатній землі?! Навіть цікава і зворушлива розмова має властивість завершуватися. Павло подарував нам свої диски, афіші з нагоди 20-річчя роботи на сцені Національного театру. Поділився найсокровеннішим про свою та братову чудові сім’ї, згадав напутні слова матусі, яка, вже помираючи, зібрала всіх біля ліжка, просила: «Не стійте мовчки, виконайте улюблену «Співай мені, мамо». Так з піснею на устах і відійшла у засвіти. Тож, згадуючи цю мить, сини співають – для матерів, для України. …На подвір’ї Приймаків пахло літом. Опадали груші на землю, цвіли айстри і чорнобривці, а десь далеко в душі озивалося дитинство, косовиця на лузі за селом, на які кожен двір споряджав свого господаря. Було це і в Приймаків. Батьківська наука ніколи не відійде, вона – на все життя.

Ольга ЛИЧУК

№ 77-78 (8180)

Віками мріяв наш народ про вільну, незалежну державу, мужньо і самовіддано йдучи до цієї мети. В ім’я незалежності України боролися вояки Української Повстанської Армії, не шкодуючи найдорожчого – свого життя. Для нас, ветеранів національно-визвольного руху найщасливішим днем у житті став день проголошення Незалежності України. Шановні побратими! Районне братство ОУН-УПА вітає вас з цим великим святом. Міцного здоров’я вам, щастя миру, добра і злагоди!

Района організація Народного Руху України щиро вітає однопартійців та всіх жителів Заліщанщини із головним національним святом – Днем Незалежності України. День 24 серпня 1991 року вписаний золотими літерами в історію України. Він втілив споконвічну мрію українців про власну державу і долю, яку сучасному поколінню пощастило будувати власноруч. Наша політична сила однією з перших закладала підвалини демократичного суспільства. Принципи державотворення, визначені борцями за волю України, передбачали побудову за змістом української держави із соціально-справедливим устроєм, відродженням національної культури та правдивої історії. Нехай додає нинішньому поколінню сил, енергії і наснаги приклад тих, хто своїм життям і подвигом наближав незалежність України. Із величним святом, земляки! З Днем Незалежності! Слава Україні! Степан НАВОЛЬСЬКИЙ, голова районної організації НРУ

Михайло БІЛАВЧУК, голова районного братства ОУН-УПА

З нагоди найвеличнішого національного свята – Дня незалежності України – щиросердечно вітаємо всіх жителів району. Сьогодні Україна переживає надзвичайно складний і важливий етап становлення державних основ. Адже від кожного з нас, від наших рішень і волі залежить не лише день сьогоднішній, але й доля наших дітей і внуків. За роки Незалежності український народ відчув себе господарем на своїй Богом даній Українській землі. Хай не забракне нам сили, волі, рішучості у відстоюванні наших національних інтересів. Міцного здоров’я, щастя, миру і злагоди та глибокої віри у майбутнє вільної, незалежної, процвітаючої України! Слава Україні! Героям Слава! Районна організація ВО «Свобода»

Щиросердечно вітаємо жителів району з найвеличнішим святом українського народу – Днем Незалежності. 22 роки тому збулася споконвічна мрія нашого народу – народилася незалежна держава з гордим йменням Україна, а український народ став господарем на своїй землі, який сам вирішує свою долю. За роки незалежності були здобутки, але й втрати та розчарування, бо державотворення не може йти легко і безхмарно. Головне для усіх нас – зберегти українську державу, дбати про її розбудову, утвердження, не зійти зі шляху демократичних перетворень та євроінтеграції. Нехай День Незалежності додасть всім наснаги, оптимізму на шляху розбудови держави. Благополуччя, добра, щастя і злагоди! Районна організація ВО «Батьківщина»

20 серпня відсвяткував своє 50-ліття Володимир Васильович НАМАКА. Прийми у цей день вітання найкращі, Бажаємо миру, здоров’я і щастя! Хай буде цей день незабутньо прекрасним, А небо завжди буде чистим і ясним. Щоб смутку не знав ти ніколи-ніколи, Щоб спокій і мир панували в родині, Добро щоб всміхалось у кожну хвилину. Хай світлою буде життєва дорога, Опіка і ласка від Господа Бога, А Матінка Божа, Цариця Свята Пошле Тобі многі й щасливі літа. З любов’ю – дружина Оля, діти Іринка і Зіновій.

ФОТОФАКТ

Вчителя Винятинської школи Ганну Іванівну Лялік вітають з мудрим 50-річчям педагогічний, учнівський та батьківський колективи. Хай цвіте, не в’яне із роками доля, Хай Вам літ щасливих зозуля накує, Від Землі Вам – сили, Від води - здоров’я, І добра від Сонця, хай Господь дає. Бажаєм щастя та людської шани, Здоров’я, радості у вашому житті. Від Сонця – світла і тепла, Щоб доля щедрою була.

Діти із Ворвулинського дитячого церковного хору і Гиньківського молодшого церковного братства разом із місцевим священиком УГКЦ о.Петром Заліпою здійснили поїздку в Яремче, де відвідали водоспад, камінь Довбуша, інші мальовничі місця краю. Учасники поїздки складають особливу подяку керівнику ПП «Ель-Гаучо» Сергію Валерійовичу Нашкольному за підтримку в організації цієї поїздки, а також турботу про молодь сіл, забезпечення транспортом на святкування Дня молоді у райцентрі та постійну допомогу на потреби церкви та церковної громади. На світлині: учасники поїздки в Яремче.

Щиросердечно вітаємо з днем народження депутата міської ради Михайла Васильовича Бабінця та члена виконкому Ярослава Теодоровича КРАЙНИКА. Усіх земних благ зичимо вам, щастя і благополуччя, успіхів у будь-яких починаннях, щоденних справах, сміливих планах і сподіваннях. Хай вас підтримують рідні люди, розуміють та допомагають колеги. Миру, злагоди, шани, любові та достатку у вашому домі. Бажаємо вам тільки щастя без ліку, Любові від рідних, підтримки й поваги! В житті, щоб біди не зазнали! Вітаємо щиро, з душею, завзято, Бажаємо віхоли сміху! Нехай обіймають лиш радощі міцно, А квіти дарують утіху! З повагою – депутати міської ради, міськвиконком

Щиросердечні вітання із козацьким 60-тилітнім ювілеєм линуть до дбайливого господаря, мудрого та розважливого чоловіка, колишнього директора птахофабрики села Дзвиняч Валерія Васильовича ГАГАЛЮКА. 60- це зовсім небагато, дуже добра й радісна пора. Вам бажаємо у родинне свято довгих років щастя і добра. Хай над Вами буде чисте небо, не полишають сили на путі, І живіть Ви стільки, скільки треба, молодо крокуйте у житті! Хай серце б’ється добре і натхненно, не знайте ні тривоги, ні біди І будьте Богом Ви благословенні, нехай душа у Вас ніколи не старіє, На білій скатертині будуть хліб і сіль, Своїм теплом Вас завжди сонце гріє, Слова подяки линуть звідусіль. Хай Матір Божа Вас охороняє, Ісус Христос здоров’я посилає На многії і благії літа! З повагою – друзі птахофабрики

У цю чудову пору року в Зозулинці принесли лелеки на крилах нашу найбільшу родинну радість дорогого внучка, синочка, сонечка нашого – Русланчика Филип’юка, якому виповнюється 4 рочки 24 серпня. Свято подвійне в усій родині День народження в державі і нашій дитині. Ми Тебе обіймаєм, щічки цілуєм, З цілого світу ласку даруєм, добрий ангелик нехай прилітає, Нашу дитину охороняє, хай Тобі сонце щиро сміється, Тільки до щастя стежечка в’ється. Дитино мила, усім на втіху, іскрися любов’ю, дзвіночками сміху, Щоб радість і щастя Тебе обняли, Щоб ангели Божі Тебе берегли! Рости на радість усім, наша дитино-квіточко! З любов’ю дідусь Віктор, бабусі Леся, Марія і Ганна, хресні батьки, Інна та Валентин, мама Галина і тато Володимир

6 u

№ 77-78 (8180)

ВІДЛУННЯ ПОДІЇ

Школа – дорогий, близький дім для кожного. Цей дім навіки залишається у пам’яті, адже тут промайнули найкращі роки життя – час безтурботного дитинства. І навіть через багато часу, коли пригадається школа, дивний промінь торкнеться наших вуст і очей. Зустріч з дитинством, зі шкільними роками – це приємні спогади про школу, вчителів, однокласників. Хвилююче і чудове свято відбулося у Дорогичівській школі – тут зустрілися випускники 1968 року. Це були учні з п’яти сіл: Дорогичівки, Шутроминців, Летячого, Хмелеви та Свершковець. Школа гостинно прийняла своїх випускників. Директор школи Михайло Володимирович Фрайнд провів колишніх учнів просторими коридорами і класами нового приміщення (старі корпуси теж збереглися). Гості подарували для школи комп’ютер. Сорок п’ять років тому для них пролунав останній дзвінок. В цей день він пролунав знову і, як тоді покликав на урок. Та цей урок був незвичайним: проводив його тодішній директор школи Богдан Антонович Гудима. І, як 45 літ тому, була перевірка присутніх, і тема уроку: ”Життя – це мить – зумій його прожити”. А домашнім завданням для випускників було розказати про своє життя, успіхи та пере-

ВАРТО ЗНАТИ

У Регіональному відділенні ФДМУ по області 29 серпня 2013 року о 15 годині відбудеться конкурс з відбору суб’єктів оціночної діяльності, яких буде залучено до проведення незалежної оцінки державного майна. Серед об’єктів, ринкову вартість яких треба визначити для подальшого розрахунку орендної плати, – і частина нежитлового приміщення загальною площею 14,8 кв.м по вул. Крушельницької,25 у

Заліщиках. Споруда перебуває на балансі районного відділу УМВС України в Тернопільській області. Претенденти на участь у відборі мають подати пропозиції стосовно ціни й терміну виконання робіт (не більше 5 календарних днів), а також калькуляції витрат, пов’язаних із їх виконанням. Конкурсна документація приймається за адресою: м.Тернопіль, вул. Танцорова, 11, каб. 604; подається у запечатаному конверті з описом підтверджувальних документів, що містяться у ньому. На конверті слід зробити відмітку «На конкурс з відбору суб’єктів оціночної діяльності». Телефон для довідок – 5266-85. Детальніша інформація – у газеті "Відомості приватизації" № 32 (777) за 14 серпня 2013 року.

живання. Дорогими гостями на святі були вчителі – Тетяна Федорівна Архипович, Ліда Федорівна Мохнач, Катерина Павлівна Конет та Володимир Романович Оробчук. Приємним було те, що всі впізнали один одного, хоч деякі однокласники не бачилися 45 років. Після уроку всі разом пішли до каплички в центрі села, де священик відправив молебень за здоров’я присутніх. Доля вносить свої зміни в людське життя і на цю зустріч не змогли прийти ті вчителі та однокласники, які відійшли у Вічність. У пам'ять про них було відправлено панахиду, а потім поїхали на цвинтар до Дорогичівки та Летячого, щоб поставити квіти і запалити свічку пам’яті. Після закінчення школи випускники розлетілися хто

куди: в столицю, Київську, Львівську, Івано-Франківську, Чернівецьку області, дехто залишився в рідному селі. Є серед них викладачі, вчителі, бухгалтери, лікарі, керівники фірм, хлібороби, заробітчани, домогосподарки. Але тут вони всі юні та молоді, як тоді в 1968 році. Після школи був святковий стіл. Однокласники щиро дякували організаторам зустрічі за прекрасне свято, а директору за теплий прийом та проведену екскурсію новою школою. Хвилюючим був телефонний дзвінок класного керівника Марії Федорівни Гуцман, яка за станом здоров’я не змогла приїхати на цю зустріч. Випускники згадували цікаві історії зі шкільного життя, їхні спогади перепліталися зі спогадами директора та вчителів, співали пісні, а потім танцювали, як тоді в юні роки. Цей день пролетів, як мить, але назавжди залишиться в кожному серці. Хочеться побажати вам, випускники, здоров’я, добра, щасливого довголіття! Галина ГАСЯК, вчитель школи

АКТУАЛЬНО

Із досягненням 25-ти чи 45-річного віку кожен громадянин України повинен звернутись до територіального підрозділу Державної міграційної служби за місцем проживання для вклеювання нової фотокартки до паспорта. Це потрібно зробити не пізніше, ніж через місяць з дня досягнення зазначеного віку, інакше документ вважатиметься недійсним. Чим це загрожує? З таким паспортом не можна здійснювати банківські операції видавати доручення, укладати договори, голосувати, словом, вчиняти жодні юридично значимі дії. Отож, здійснюючи, приміром, операцію купівлі-продажу, зверніть увагу на наявність у паспорті контрагента фотокартки відповідної віку, в іншому випадку ризикуєте здобути неприємності. Для того, аби вклеїти нову фотокартку до територіального підрозділу Державної міграційної служби необхідно особисто подати паспорт і

дві (або три - у разі одержання паспорта в іншому територіальному підрозділі) фотографії розміром 3,5 см, х 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому віку. Фотографуватися «на паспорт» не можна в головному уборі, для громадян, які постійно носять окуляри,

обов'язково фотографуватися з ними. Вже через п'ять днів ви отримаєте документ із новою фотокарткою у тому ж територіальному підрозділі, куди його подавали. Вклеювання фотокартки у паспорт громадянина України - процедура проста, проте чимало краян звертаються до міграційної служби із порушенням терміну, або й узагалі нею нехтують. Для таких нагадаємо, що ст.197 Кодексу України «Про адмінправопорушення» передбачена відповідальність за проживання по недійсному паспорту (штрафу від 17 до 51 грн.).

Заліщицький районний сектор Управління Державної міграційної служби в області

При Заліщицькому відділенні Чортківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області функціонує центр обслуговування платників податків, який надає адміністративні, інформаційні та інші види послуг, зокрема: оформлення та видача торгових патентів, свідоцтв платника єдиного податку та свідоцтв про перехід на спеціальні режими оподаткування, карток платника податків, довідок та інших документів; р є с т р а ц і я розрахункових книжок та книг обліку, взяття на облік реєстраторів розрахункових операцій; проведення з платниками податків звірки стану розрахунків з бюджетами та надання повідомлень, актів звірки за відповідними письмовими зверненнями; надання консультативної допомоги платникам податків у оформленні заяв, заповненні податкової звітності; надання безкоштовного програмного забезпечення для формування та подання податкової звітності в електронному вигляді; прийняття звітних та інших документів платників податків. Протягом першого півріччя 2013 року в центрі обслуговування платників податків фахівцями Заліщицького відділення Чортківської ОДПІ надано 1566 адмінпослуги, 495 консультацій, прийнято та зареєстровано 6121 податкових декларацій та звітів, понад 1500 листів та заяв. Нагадаємо, що центр обслуговування платників податків працює у будні з 09.00 до 20.00, у суботу з 09.00 до 16.00, вихідний день – неділя. Заліщицьке відділення Чортківської ОДПІ ГУ Міндоходів у області

ФІНАНСИ

(РІШЕННЯ СЕСІЇ МІСЬКОЇ РАДИ ВІД 13.08.2013Р. N 1390) ККД 10000000 11010000 11020000 12020000

Доходи

Загальний фонд Спеціальний фонд Затверджено Виконано Затв. Виконано на звітний період з початку на звітний з початку року період року 1744259,00 1916393,07 606556,00 961203,36 1386100,00 1457856,70 2000,00 571,00

Податкові надходження Податок з доходів фізичних осіб Податок на прибуток підприємств Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів 12030000 Збір за першу реєстрацію транспортного засобу 13050000 Плата за землю 296300,00 14000000 Внутрішні податки на товари та послуги 16000000 Окремі податки і збори, що зараховуються до місцевих бюджетів 18040000 Збір за провадження деяких видів 44459,00 підприємницької діяльності 18050000 Єдиний податок 19000000 Інші податки та збори 20000000 Неподаткові надходження 49800,00 21010300 Частина чистого прибутку (доходу) 300,00 господарських організацій (які належать до комунальної власності, або у статутних фондах яких є частка комунальної власності), що вилучається до бюджету 21080000 Інші надходження 0,00 22080000 Плата за оренду цілісних майнових комплексів 13800,00 та іншого державного майна 22090000 Державне мито 35700,00 24000000 Інші неподаткові надходження 24060000 Інші надходження 25000000 Власні надходження бюджетних установ 30000000 Доходи від операцій з капіталом 33010000 Надходження від продажу землі 50000000 Цільові фонди Разом доходів 1794059,00 41020000 Дотації 41030000 Субвенції Всього доходів 1794059,00

Виконання доходів міського бюджету за 1-е півріччя 2013р. затверджено в сумі 2609788,00 грн. в тому числі по загальному фонду – 1794059,00 грн. і по спеціальному фонду –815729,00 грн... За звітний період посПрес-служба РВ ФДМУ тупило в загальний фонд по Тернопільській міського бюджету області 1942725,00 грн.. та в

спеціальний фонд 1229406,00грн. Видатки загального фонду міського бюджету за 1-е півріччя поточного року виконано в сумі - 1971210,00 грн., що становить - 78,0 відсотків до плану за 1-е півріччя 2013 року. На оплату праці з нарахуваннями працівникам дошкільних закладів та ор-

33200,00

47259,94

391668,23

51750,80

26332,38 1433,00

1942725,45

ганів місцевого самоврядування спрямовано 1331904,00грн., на харчування дітей - 59327,00 грн.. комунальні послуги та енергоносії - 141799,00 грн. На благоустрій міста використано – 243583,00 грн. Видатки спеціального фонду міського бюджету за 1-е півріччя 2013р. стано-

33200,00

47259,94

296300,00 0,00 0,00

391668,23 0,00 0,00

10956,00

11325,00

55415,00

63075,80

549000,00 13400,00 22800,00

867345,78 35272,64 682,90

549000,00 13400,00 72600,00 300,00

867345,78 35272,64 27015,28 1433,00

0,00 13800,00

1598,00 13861,91

1598,00 13861,91 7777,47

Разом Затв. Виконано на звітний з початку року період 2350815,00 2877596,43 1386100,00 1457856,70 2000,00 571,00 0,00 0,00

35700,00 2800,00 2800,00 20000,00 100000,00 100000,00 0,00 2523415,00 0,00 86373,00 67549,00 86373.00 815729,00 1214499,34 2609788,00

2800,00 2800,00 20000,00 100000,00 100000,00 0,00 729356,00

682,90 682,90 0.00 185064,08 159068,08 0,00 1146950,34

влять -1398841,00. грн.. Із них використано: - на ремонт, реконструкцію та утримання автомобільних доріг – 559635,00 грн.; - на харчування дітей в дошкільних закладах – 12152,00. грн..; - на виконання робіт на сміттєзвалищі – 15200,00 грн. на ремонт ліній водогону

7777,47 682,90 682,90 17527,60 185064,08 159068,08 0,00 3089675,79 0,00 67549,00 3157224,79

- 108487,00грн. - на реконструкцію та капітальний ремонт вулиць міста - 495809,00грн.

Мирослава САРАНЧУК, начальник відділу обліку і звітності, головний бухгалтер міської ради

№ 77-78 (8180)

БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ

“САТУРН”

ВИГОТОВЛЯЄ: - ворота гаражні, брами - двері металеві до підвалу - тамбурні двері до під’їзду - секції огорож, гойдалки - лавки та інші металоконструкції

ВИГОТОВЛЯЄ МЕТАЛОПЛАСТИКОВІ (А ТАКОЖ АЛЮМІНІЄВІ) ВІКНА ТА ДВЕРІ З ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТОГО НІМЕЦЬКОГО ПРОФІЛЮ КОМПАНІЇ “ W I N T E C H ”.

25 серпня 2013р. (неділя) о 16.00 у м.Заліщики, районний Будинок народної творчості (довідки за тел.: 2-22-47, 2-18-57, 050574-82-46) у рамках Всеукраїнського туру володаря двох Золотих Дисків Степана Гіги з новою програмою: "Я прийшов у цей світ любити", а також підтримки нового диску МР-3 "Всі хіти". У програмі: - Заслужена артистка України - Квітослава; - юний містер світу Степан Гіга (молодший) Тривалість концерту 3 год.

ПРОДАЄМО В КРЕДИТ Найкраще співвідношення ціни та якості. Наша адреса: м.Заліщики, вул. С.Бандери, 102, магазин “Торговий центр”, тел.: (03554) 2-13-44, 4-15-62, 2-25-52.

ПРОДАЄ: - та розпилює хвойний ліс - металопрокат в асортименті - вапно гашене – біле - кільця для криниць та вигребів - цемент М-500, білий цемент - блоки фундаментні. Надаємо послуги: - автокраном, екскаватором.

10 зни % жка !

ЗВЕРТАЙТЕСЯ : тел.2-12-54, 2-13-54, 0972838725, м.Заліщики, вул.40 років Перемоги, 4, СТ “АГРОБУД”.

6 вересня 2013 року о 12.00 у Заліщицькому РБНТ відбудеться прем’єра вистави І. Нечуй-Левицького "Кайдашева сімя" (інсценізація Л.Кушкової) у постановці Дніпропетровського академічного українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка. Ціна квитка - 25 грн. Квитки можна придбати в РБНТ.

*Продається двокімнатна квартира в центрі міста Заліщики по вул.Гайворонського, зі всіма зручностями, євроремонтом, є сарай, підвал. Звертатись: 2-32-77, 0682461292. *Продам або здам в оренду будинок з усіма зручностями та господарськими і надвірними спорудами за адресою: с. Торське, вул. Біла, 15. У м.Заліщики, вул.Миру, 71 (одна сторона саду межує з Ущилівкою) продається приватизований житловий будинок. Є автономне опалення, літня кухня, сарай, підвал, сад. Площа приватизованої садиби 0,12 га. Тел. 067 757 53 42. *Продається торгове обладнання (стелажі, прилавки). Ціна договірна. Тел. 098 771 97 39 або 098 515 30 82. У м.Заліщики, вул.Подільська,84 (Сонячний масив), продається житловий будинок. Тел. 067 766 38 38. *ПРОДАМ будинок у Товстому із земельною ділянкою. Криниця, євроремонт, меблі, всі зручності, телефон, літня кухня з опаленням та меблями, гаряча вода, майстерня із станками, сарай, два гаражі, три підвали, а також все для ведення господарства. Родючий сад з огорожею. Ціна договірна. Тел. 096-843-70-49. *У м.Заліщики, вул.Кобилянської продається особняк зі всіма зручностями. Є літня кухня, присадибна ділянка 0,06 га. Ціна договірна. Тел. 097 47 45 987 або 4-11-55. *Продається недорого в Заліщиках на Сонячному масиві половина будинку зі всіма зручностями (газ, вода) загальною площею 53 кв.м (дві кімнати, кухня, ванна, коридор) та присадибна ділянка – 3 сотих, зроблений євроремонт. Звертатись за тел.: 0964046131; 0500541534; 0669790363. *Терміново продається житловий будинок в м. Заліщики по вул. Гайворонського, 34, загальна площа 260 кв.м, підведені газ, вода, світло, каналізація центральна. Ціна договірна. Звертатись за тел.: 0504312605; 0677390331. *В м.Заліщики, вул.Грушевського,30, кв.3 продається 4-кімнатна квартира. Загальна площа 100 кв.м. Зроблено євроремонт. Є 4 сотих городу, підвал. Тел. 2-18-03 або 0012039217026. *В м.Заліщики, вул.Шухевича,3 продається 2-кімнатна квартира зі всіма зручностями. Загальна площа 49,4 кв.м. Є гараж на дві машини. На подвір’ї будинку грядка. Ціна договірна. Тел. 096 70 98 912 або 097 84 92 105. *Терміново продається в центрі м. Заліщики 3-х кімнатна квартира з євроремонтом. Загальна площа 90кв. м. До квартира належить приватизована земельна ділянка площею 1,6 сотих є також сарай та підвал. Звертатись за тел.: 0679862079. *Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ТР №055041 на прізвище Совсун Степанія Теодорівна, виданий 10.06.2003р. за реєстр.№445, вважати недійсним.

*Терміново продається житловий будинок в м. Заліщики по вул. Гайворонського, 34, загальна площа 260 кв.м., підведені газ, вода, світло, каналізація центральна. Ціна договірна. Звертатись за тел.: 0504312605; 0677390331.

«К О Л О С» - Заліщицька районна газета. Видається українською мовою щоп’ятниці koloszal@inbox.ru Матеріали з позначкою (Р) чи (*) оплачені згідно з чинним законодавством України.

КРЕДИТИ - ДЕПОЗИТИ Кредити надаються без довідки про доходи

Адреса: м.Заліщики, смт.Товсте, вул.С.Бандери, вул.Українська, буд.38, оф.15, буд.68, тел.:(03554) 2-32-08 тел.:(03554) 3-52-43

е-mail: samopomich@ukr.net

ВАРТО ЗНАТИ

Заліщицька дільниця Борщівського УЕГГ повідомляє, що у зв’язку з проведенням планових ремонтно-профілактичних робіт на ГРС-Палашівка буде припинено газопостачання сіл Буряківка і Слобідка з 10 год. 29 серпня по 16 год. 30 серпня ц.р. Адміністрація Заліщицької дільниці Борщівського УЕГГ

БЕЗКОШТОВНА ДОСТАВКА, СУПЕРЦІНА! Тел.0675581550, 0952772227 *Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ТР №055018 на прізвище Прокіпчук Ольга Григорівна, виданий Заліщицькою райдержадміністрацією 10.06.2003р., вважати недійсним. *Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №005336 на прізвище Грабовецький Михайло Йосипович за реєстр. №010964700648, виданий Заліщицькою РДА 30.04.2009р., вважати недійсним. *Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ТР №033844 на прізвище Грабовецький Михайло Йосипович за реєстр. №010464702583, виданий Заліщицькою РДА 01.10.2004р. , вважати недійсним. *Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №390453 на прізвище Коротковський Василь Михайлович за реєстр. №010564705772, виданий Заліщицькою РДА 30.09.2005р., вважати недійсним. *Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №416650 на прізвище Коротковський Василь Михайлович за реєстр. №010564705771, виданий Заліщицькою РДА 30.09.2005р., вважати недійсним. *Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №022406 на прізвище Загайкевич Павло Іванович за реєстр.№010664702720, виданий Заліщицькою РДА 28.04.2006р., вважати недійсним. *Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №441243 на прізвище Скобленюк Ганна Петрівна, виданий Зеленогайською сільською радою 21.02.2012р., вважати недійсним. *Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №416809 на прізвище Скобленюк Ганна Петрівна, виданий Зеленогайською сільською радою 26.12.2011р., вважати недійсним. *Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №785094 на прізвище Турко Михайло Григорович за реєстр.№010564704619, вважати недійсним. *Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії Р1 №067395 на прізвище Бричка Дмитро Іванович, виданий 28.11.2001р., вважати недійсним. *Втрачений сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ТР №0302692 на прізвище Домський Іван Миколайович, виданий Заліщицькою РДА 2.01.1997р., вважати недійсним.

КРЕДИТНА СПІЛКА

НАДІЙНІСТЬ, ДОСТУПНІСТЬ. ЗРУЧНІСТЬ. ШВИДКЕ ОФОРМЛЕННЯ КРЕДИТIВ КРЕДИТИ НА СПОЖИВЧІ ЦІЛІ: - для придбання побутової техніки, будматеріалів; ремонту та газифікації осель; для поїздки за кордон; для відпочинку та оздоровлення; для навчання. Кредити на різні події. Кредити для малого бізнесу. З А Л У Ч Е Н Н Я Д Е П О З И ТIВ Н А В И Г IД Н И Х У М О ВА Х : Ви бажаєте накопичити гроші на давно омріяну річ, захоплюючу мандрівку, на весілля дітей? Бажаєте отримувати регулярну щомісячну надбавку до зарплати, пенсії, стипендії? Ви - ділова людина і маєте вільні кошти на обмежений період часу? Ви - пенсіонер і бажали б мати додатковий дохід у вигляді процентів? Наша адреса: м.Заліщики, вул.В.Стефаника,4 тел.(03554) 2-16-82; тел./ факс 2-22-06 E-mail dovira@inbox.ru

НА ЗАМІЩЕННЯ ВАКАНТНИХ ПОСАД: Старшого секретаря суду: одна штатна одиниця. Вимоги до конкурсантів: особи, які мають вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» або «Правоохоронна діяльність» з освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче бакалавра, стаж роботи на державній службі в судових органах України не менше 2 років або загальний стаж роботи за фахом не менше 3 років. Консультанта з кадрової роботи: одна штатна одиниця. Вимоги до конкурсантів: особи, які мають повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» або «Правоохоронна діяльність» з освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра, стаж роботи за фахом на державній службі в органах судової влади не менше 2 років або загальний стаж роботи за фахом не менше 3 років. Особи, які бажають взяти участь у конкурсі, подають: -заяву про участь у конкурсі, в якій зазначається про ознайомлення заявника із встановленими законодавством обмеженнями щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби; заповнену особову картку (форма П-2 ДС) з відповідними додатками; -копії документів про освіту, підвищення кваліфікації, присвоєння вченого звання, присудження наукового ступеня: декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою, передбаченою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції"; копію документа, який посвідчує особу; копію військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов'язаних); дві фотокартки розміром 4x6 см. Додаткова інформація щодо основних функціональних обов'язків, розміру та умов оплати праці, переліку питань для перевірки знання законодавства з урахуванням специфіки функціональних повноважень тощо, надається Заліщицьким районним судом. Документи приймаються протягом 30 календарних днів з дня виходу публікації про оголошення конкурсу за адресою: м. Заліщики вул. Лисенка, 1.

Наш р/рахунок 26004198767

ВІДДІЛИ РЕДАКЦІЇ:

у РАЙФФАЙЗЕН БАНК “АВАЛЬ” (м.Київ),

Ольга МЕЛЬНИК, заступник редактора відповідальний секретар ......................2-18-69 Олег ВІСТОВСЬКИЙ, заввідділом суспільно-політичного життя................2-11-42 Ірина ІВАНСЬКА, Наталія ЯНОВСЬКА кореспонденти...........................................2-12-43 Ігор ІВАНСЬКИЙ, фотокореспондент 2-12-43 Бухгалтерія..................................................2-18-69

МФО 380805, КОД 02475256. Адреса: Редакція газети “Колос”, вул. І.Франка, 6, м.Заліщики, 48600 Реєстраційне свідоцтво ТР №313, 16.10.2001р. Наклад 3270 прим. Передплатні індекси: 61356, 91090

Редактор О.І. ДЯКІВ Висловлювані авторами думки можуть не збігатися з позицією редакції. Згідно Закону “Про пресу в Україні” редакція зберігає за собою право редагувати та скорочувати подані текстові оригінали, які не рецензуються і не повертаються. Листування з читачами - лише на сторінках газети. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Рекламодавці самостійно відповідають за зміст рекламних блоків, за збереження авторських прав та прав третіх осіб.

Газета видрукувана у друкарні ТОВ “Буковинський видавничий дім” (м.Чернівці, вул. Прутська, 29, тел. 54-45-46). Комп’ютерна верстка Євгенія МУРЗА. Комп’ютерний набір Марія РЕХТЕЦЬКА.

8 u

З НАГОДИ ПАМ’ЯТНОЇ ДАТИ

«Хай усім нам лягти, не дійти до мети, та про нас говоритимуть внуки…» (Осип Маковей) 146 літ тому народився Осип Маковей, видатний український письменникреаліст, активний громадсько-політичний діяч кінця ХІХ-ХХ ст. На літературній ниві він виступив майже одночасно з Лесею Українкою, О. Кобилянською, В. Стефаником, Н. Кобринською та іншими письменниками. До цієї когорти видатних митців слова І. Франко відносив О. Маковея як «талановитого новеліста і поета». Але в історію української культури О. Маковей увійшов як поет і прозаїк, а також як вдумливий літературний критик, блискучий публіцист, автор ряду історико-літературознавчих праць і майстерний перекладач з польської, німецької, англійської, російської літератур. Осип Маковей народився 23 серпня 1867року в Яворові на Львівщині. Батько займався рільництвом і кушнірством. Дитячі роки Осипа пройшли в рідному містечку, де він здобув початкову освіту. Уже в цей період юнак виявив здібності у навчанні, захоплювався музикою, малюванням, збирав народну творчість. 1885 року відбулося знайомство О. Маковея з І. Франком, яке відіграло важливу роль у житті майбутнього письменника. Великий Каменяр допоміг О. Маковею вибрати свою стежку в літературі. У 1887р. О. Маковей став студентом філософського факультету Львівського університету, який закінчив у 1893 році. Після завершення навчання стає редактором газети «Зоря», у якій вміщує свої публіцистичні твори, ряд сатиричних фейлетонів. У 1895-1897 рр. О. Маковей працював редактором газети «Буковина» (м. Чернівці). У цей час пише повість «3алісє», кілька оповідань, збірку поезій «Подорож до Києва». 1897-1899 роки - час, коли О. Маковей був одним із редакторів журналу «Літературно-науковий вісник» (м. Львів). На початку ХХ ст. Осип переїжджає у Чернівці і стає викладачем української мови й літератури в учительській семінарії. Працював наполегливо й самовіддано, прищеплював учням любов до рідного слова, давав глибокі знання. Турбота про зростання письменницьких кадрів

№ 77-78 (8180)

на жаль, йому не довелося довго залишатися у Заліщиках, бо в 1914 році вибухнула Перша світова війна і Осипа Маковея було мобілізовано на фронт, де відбував свою армійську

широкої громадськості перший у вільній українській державі Шевченківський концерт. На концерті виступив семінарійний хор і оркестр, а доповідь про Тараса Шевченка виголосив серед великого національного піднесення присутніх сам Осип Маковей. Тим часом польськоукраїнська війна розгоралася все більше. Галицька армія потребувала підкріплення і уряд оголосив мобілізацію. Прийшла черга і на учнів-семінаристів. З початком червня уряд ЗУНР опинився у Заліщиках, а вся влада його обмежувалася поміж ріками Дністром на півдні та Збручем на сході. Тут же розміщувалася і Українська Галицька Армія. Із цього трикутника розпочалася і славна Чортківська офензива, яка відігнала польську навалу під Львів.

представники більшовицької військової влади давали йому директиви - що і як треба говорити про Тараса Шевченка. У гарячій дискусії Осип Маковей рішуче відмовився виконати їхні вказівки, заявивши, що він як літературознавець, знає творчість Шевченка і те, що про нього треба сказати. Велика популярність серед народу, як і непевне становище більшовицької окупації Галичини, тимчасово врятували Осипа Маковея від прикрих наслідків. Однак у серпні 1920 року, над Маковеєм нависла загроза з боку заступника голови Галревкому Михайла Барана, який після засідання у Борщеві заявив, що на другий день виїде до Заліщиків «ліквідувати ворога народу» Маковея. Але, вчасно попереджений про це, Осип Маковей вранці уже був у

Маковей був також гумористом та критиком, сам грав на бандурі і лютні та компонував пісні. Це була всебічно і багато обдарована людина, яка, знаючи із власного досвіду гірке життя українського селянства й інтелігенції, віддала усі свої сили для добра свого народу. Осип Маковей - надзвичайно релігійна людина. Він був одружений із Ольгою Кордубою, дочкою о. Т.Кордуби з Бережан. У 1910 році О.Маковей друкує поему «Тернє», а пізніше «Ревун» (1911 р.). Письменник знав, що його сатиричні твори не до вподоби різним псевдопатріотам, але він був готовий багато стерпіти, щоб тільки принести «користь загалу». У 1910 році він одержав посаду вчителя у Львівській жіночій семінарії, де зазнає утисків з боку реакційних елементів. У поєдинку з політиками-кар'єристами змушений поступитися місцем праці. У 1913 році назавжди покинув Львів і переїхав до Заліщиків, де працював на посаді директора вчительської семінарії до 1925 р. (з перервою на час воєнних дій Першої світової війни). О.Маковей доклав багато зусиль, щоб цей навчальний заклад отримав нове приміщення, щоб для дітей незаможних батьків організувати інтернат. Своїм чуйним ставленням до учнів та вчителів О. Маковей завоював щиру симпатію й авторитет. Але,

службу аж до 1918 року. Після свого звільнення з військової служби О.Маковей повернувся до Заліщиків у липні 1918 року. Ці часи були сповнені важливими подіями. Уряд УНР підписав із центральними державами Берестейський договір, який, щоправда, залишав Галичину в складі Австрійської імперії із повною внутрішньою автономією цим разом в руках українців, бо поляки вже малу свою державу, визнану обома воюючими сторонами. Майбутнє Галичини, як і інших українських земель, залежало від дій самих українців. Осип Маковей взявся за відновлення знищених війною семінарійних приміщень, щоб восени відкрити школу для майбутніх учителів. Тут застав Маковея Листопадовий зрив 1918 року, який дав початок Західно-Українській Народній Республіці. З реорганізацією семінарії виявилося чимало труднощів, бо семінарійні приміщення були понищені і не відповідали вимогам середньої школи. Заходами директора семінарію було перенесено до іншого будинку в центрі міста, недалеко залізничного моста, що переходив понад головну вулицю Заліщиків. Крім труднощів з приміщенням відчувався також брак кваліфікованих педагогічних кадрів. У листопаді 1918 року розпочалося навчання. В березні 1919 року вчительська семінарія влаштувала в Заліщиках для

Але вистояти не було сили і 16 липня 1919 року уряд ЗУНР та армія перейшли через річку Збруч, а Заліщики захопили поляки, які тепер уже не мали жодної причини обмежувати свою антиукраїнську діяльність. За таких обставин Осип Маковей, щоправда, далі залишався на своїй посаді, хоч часи були дуже непевні. В половині червня 1920 року поляки змушені були відступати під натиском більшовицьких військ, які захопили декілька повітів Галичини від Дністра на північ. По відході поляків перед більшовицьким наступом у Заліщиках запанувало тимчасове безвладдя. Щоб запобігти злочинним елементам взяти владу в свої руки, громадськість міста створила власну владу із представників різних національностей. Головою цієї влади вибрали найбільш шановану в місті людину – Осипа Маковея. З приходом військової влади більшовиків було утворено Повітовий ревком. До нього увійшли здебільшого чесні та свідомі українці, які вважали своїм обов’язком охороняти населення від різних несподіванок з боку нової окупаційної влади. Комісаром народної освіти став Василь Цалинюк, а комісаром із справ культури - Осип Маковей. Їхніми зусиллями в Заліщиках відсвяткували чергове Шевченківське свято, головну доповідь на якому виголосив О.Маковей. Напередодні

безпечному місці за Дністром. На щастя більшовики довго не затрималися в Галичині, бо в другій половині серпня 1920 року польсько-українські війська зуміли відбити більшовицький наступ на Варшаву і пішли у контрнаступ. У вересні Заліщицький повіт був звільнений і Осип Маковей знову повернувся до Заліщиків. За короткий час, після відступу більшовиків і приходу польської влади, в Заліщицькій семінарії відновилося навчання. Польська влада, зайнята в той час іншими справами, до шкільництва не вмішувалася. Осип Маковей, завдяки якому семінарія відкрила свої двері, надалі залишався на посаді директора. Але згодом польські шовіністи не могли стерпіти те, що Маковей залишається директором і до вищих шкільних і поліційних установ посипалися різні доноси, внаслідок чого на початку 1921 року директора семінарії Осипа Маковея, учителя музики і співу Василя Цалинюка, а також відомого українського діяча з села Добровляни Гриця Кузняка було заарештовано, звинувачено у державній зраді і спроваджено до Чортківської тюрми. Ці арешти викликали бурю протестів громадськості і польська влада змушена була звільнити з тюрми Маковея і Цалинюка, а О.Маковеєві було повернено його посаду. Із поверненням Осипа Маковея справи в

та влади, залучення громадян до використання адміністративних ресурсів. Тренери – завідувач методичного відділу Тернопільської обласної бібліотеки для молоді Світлана Воробель разом із Борисом Кобильником організували тематичні презентації для бібліотеч-

мократії, електронних послуг національного рівня. Висвітлились завдання впровадження е-урядування на регіональному рівні та надання електронних послуг. Учасники тренінгу ознайомились з інтерактивними можливостями вебсайтів органів державної

них працівників Заліщицької центральної бібліотеки, а також сільських бібліотек-філій, у яких забезпечується доступ до Інтернету. Модератори тренінгу підготували цікаві презентації на теми: «Державна політика розвитку електронного урядування», «Сутність доступу до Інформації та можливості інтерактивного спілкування на веб-сайтах органів державної влади». Демонструвались електронні моделі суспільного устрою, електронної де-

влади та місцевого самоврядування (розділи «Звернення громадян», «Доступ до публічної інформації» та інші), практичними аспектами використання сервісів адміністративних е-послуг. Бібліотекарі продемонстрували набуті знання та результати практичного ознайомлення з електронними послугами регіонального рівня. Сучасна бібліотека є невід'ємною частиною інформаційного простору держави, а враховуючи тенденції впровадження

новітніх технологій в усі сфери громадського життя, розвиток сервісів еуряду, важливим напрямом її діяльності є надання громадянам доступу до електронних адміністративних послуг. Ці Інтернет - сервіси для бібліотек Заліщанщини сьогодні є важливим напрямом розвитку інноваційних бібліотечних послуг. Знайомі бібліотекарям і електронні сервіси Украї-

нського та регіональних центрів оцінювання якості освіти, реєстрації на ЗНО, подачі в е-режимі електронної заяви на участь в конкурсному відборі на вступ до ВНЗ України чи реєстрації в ІС "Електронний вступ", ТерноВікі, е-Щоденник, онлайн-банкінг чи онлайн-платежі. Завітавши в найближчий бібліотечний Інтернет-центр, кожен з нас може зареєструвати чи

української літератури проймає всі літературно-критичні праці О. Маковея. Він першим відгукнувся на ранню поетичну творчість Лесі Українки, яка з вдячністю поставилася до його оцінки. Визначну позитивну роль відіграв О. Маковей у творчій біографії О. Кобилянської: був першим редактором і вдумливим критиком її ранніх творів, щирим другом і порадником. На початк у ХХ ст. О. Маковей виступив з новими творами. У 1901р. вийшла його збірка нарисів і фейлетонів «Наші знакомі», у 1904 р. – збірка «Оповідання». Останнім його твором перед приходом до Заліщиків була повість «Ярошенко» (1905 р.), в якій автор змальовує бої українськопольських військ проти турецької навали у 1621 році під Хотином.

семінарії покращилися, але тюрма залишила певний слід і його здоров'я почало погіршуватися. За час свого перебування в Заліщиках в останні роки життя Осип Маковей видав дві збірки творів «Кроваве поле» (1921р.) і «Прижмуреним оком» (1923р.). Весною 1925 року в Заліщицькій семінарії відбувся останній, за директорства Маковея, випуск, бо 21 серпня цього ж року його серце зупинилося. Це був болючий удар і для семінарії, і для української спільноти. Хоча невблаганна смерть забрала цю людину під час канікул, звістка про смерть Маковея скоро наспіла до учнів. Студенти семінарії, як і випускники, подбали про те, щоб гідно віддати останній поклін своєму директорові. Похорон почався з подвір'я семінарії, де знаходилось житлове приміщення директора, о першій годині по полудні і тривав аж до заходу сонця. Труна видатного письменника була прикрашена кетягами червоної калини, а в ногах покійного сумувала бандура. Труну везли три пари волів з позолоченими рогами, а за нею йшли делегації з кожного села Заліщицького повіту з своїми оркестрами і вінками. О.Маковей самовіддано прислужився розвитку української літератури, піднесенню національної свідомості народу. Вдячні нащадки пам'ятають про його сподвижницьку працю, радіють, що мрії письменника переходять у реальність. Україна стала незалежною державою, а над вільним Наддністрянським краєм линуть пісні на слова Осипа Маковея. Його ім'ям у Заліщиках названо вулицю і провулок, а також школу, в якій створено кімнату-музей О.Маковея. На приміщенні колишньої семінарії встановлено барельєф, а навпроти у сквері споруджено пам'ятник письменнику. У місцевому краєзнавчому музеї діє постійна експозиція, що висвітлює життя і творчість О.Маковея. Він тут жив, творив і здобував шану українського народу. Слава та ім'я Осипа Маковея не меркне з роками. Мирослава МЕДИНСЬКАКОВАЛЬЧУК, бібліограф, педагог, дочка учнів О.Маковея, Олег ВІСТОВСЬКИЙ, член НСЖУ та літературного об’єднання при Тернопільській обласній організації НСПУ

ВІДЛУННЯ ПОДІЇ

таку тему пройшов тренінг бібліотекарів Заліщицької централізованої бібліотечної системи. Його проведено в межах спільного проекту Тернопільської обласної бібліотеки для молоді та ТМГО АЧЦ

На

«Публічні бібліотеки – мости до електронного урядування». Проект реалізується з квітня цього року за сприяння Програми «Бібліоміст» в межах ініціативи «Партнерство «Відкритий уряд». Під час тренінгу розглядались теоретичні та практичні аспекти розвитку е-урядування, зарубіжний та вітчизняний досвід, методика використання е-послуг, проблеми налагодження діалогу громади

перевірити межі земельної ділянки, замовити авіа-,авто- чи залізничний е-квиток, оформити е-заявку, декларацію чи призначити дату та час подачі документів на видачу візи тощо, значно економлячи при цьому і час, і кошти. Ольга ТРАКАЛО, директор Заліщицької ЦБС