Газета "Колос", № 84-89 від 12 жовтня 2012 року by Олександр Хомишин

koloszal@inbox.ru Інтернет-версія: http://zal.te.ua/

ÑÏIÂÇÀÑÍÎÂÍÈÊÈ: Çàëiùèöüêà ðàéîííà ðàäà, Çàëiùèöüêà ðàéäåðæàäìiíiñòðàöiÿ, Çàëiùèöüêà ì³ñüêà ðàäà, òðóäîâèé êîëåêòèâ ðåäàêö³¿ Âèõîäèòü ç 24 ëþòîãî 1940 ðîêó u

¹ 84-89 (8078) Öiíà âðîçäðiá -1 ãðí.

РЕАЛІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНИХ ІНІЦІАТИВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ На світлині Ігоря ІВАНСЬКОГО: голова райдержадміністрації Олег Барчук вручає телетюнер колишньому воїну-афганцю Юрію Осадчуку.

резидент України Віктор Янукович дав старт новим соціальним ініціативам, наголошуючи, що кожного дня треба робити крок за кроком до людини, яка потребує соціального захисту й уваги держави. Згідно цих ініціатив, інваліди війни, малозабезпечені сім’ї, інваліди І та ІІ груп отримують тюнери до телевізорів. Недавно з Києва у Заліщицький район надійшло 1326 телетюнерів. Представники районної влади вручили їх жителям міста та сіл району. Перед заліщанами – вручення їм подарунків відбувалося у залі засідань районної ради і райдержадміністрації – виступив голова РДА О.О.Барчук. Олег Олександрович проінформував присутніх про те, що зроблено по соціальноекономічному розвитку в районі, розповів про перспективні завдання на найближчий період – до закінчення року. Найголовніша цифра – на сьогодні у район вкладено 2 млрд. інвестиційних коштів – такого немає у жодному районі області. Допомогли у цьому наш земляк Дмитро Фірташ, голова ОДА Ва-

у бюджет. Збудований у Синькові тепличний комплекс входить у п’ятірку найбільших тепличних господарств Європи, тут працює 150 чол. Він буде далі розширюватись, добудовуватись і забезпечить роботою 600 чоловік. 70% продукції буде відправлятися за кордон, 30 відсотків залишається в Україні. Меценат Дмитро Фірташ обіцяє побудувати ще два заводи, один із них – по переробці помідорів. Очільник району привернув увагу до робіт, які проводились по відновленню доріг, зараз по місту закінчується нова лінія освітлення. У найближчій перспективі – очищення форватеру Дні-

лізаційних стоків стікає у Дністер. Керівник апарату РДА С.С.Підлісний та секретар міської ради С.Б.Миронюк вручили телетюнери 121 заліщанину.

стра, щоб він був судноплавним, а щебенем можна буде забезпечити не тільки район (для ремонту доріг), а й область. Меценат Дмитро Фірташ обіцяв відродити нижній парк у місті, благоустроїти пляж. У планах – будівництво другої черги очисних споруд, це необхідність, адже половина кана-

У Новосілці, Винятинцях, Голіградах, Касперівцях, Лисичниках і Бедриківцях побувала заступник голови РДА М.М.Навольська, вручила мешканцям цих населених пунктів телетюнери.

Голова районної ради І.П.Дрозд вручив тюнери до телевізорів інвалідам І і ІІ груп, малозабезпеченим сім’ям у селах Шипівці, Лисівці, Блищанка, Ставки. Дарунки від Президента – телетюнери отримали жителі Синькова та Колодрібки – вручення проводив перший заступник голови РДА С.В.Кобіс.

лентин Хоптян, підтримав добрі починання Президент України Віктор Янукович. Завдяки сприянню мецената Д.Фірташа Заліщицька районна лікарня щодо забезпечення медичним обладнанням і створених умов – одна з кращих в області. Гол ова РДА О.О.Барчук повідомив, що вів розмову з Д.Фірташем та В.Хоптяном про те, щоб саме у Заліщиках, а не в Чорткові, як планувалося, була окружна лікарня. Голова ОДА вже написав відношення до Києва. За державні кошти проведено реконструкцію шкіл у Бедриківцях та Устечк у, а в Синькові школа укомплектована найновішою технікою. Влада спрямовує зусилля на розвиток промисловості і виробництва, адже це нові робочі місця, зайнятість населення, поступлення податків у район. Декілька років тому німці хотіли у Ниркові на базі гіпсового кар’єру побудувати завод. Тут їм відмовили, вони перейшли у Борщівський район, який тепер має 11 млн.грн. поступлень

Галина ЛАНОВА

ГАРТУВАЛА ВІРУ УКРАЇНЦІВ 14 жовтня – одне з найбільших християнських свят – Покрова Пресвятої Богородиці. У цей день відзначаємо і 70-річчя Української Повстанської Армії, День українського козацтва. І козаки, і вояки УПА шанували свято Покрови, вважали Пресвяту Богородицю своєю заступницею і молилися до неї, щоб вона їх захищала, покривала своїм омофором і рятувала від несподіваної смерті. Нескорена Українська Повстанська Армія своєю жертовною боротьбою будила і гартувала віру українців у незалежну державу. Вітаємо учасників національно-визвольного руху із 70-ю річницею утворення Української Повстанської Армії, Днем українського козацтва та святом Покрови Пресвятої Богородиці. Схиляємо голови перед вашою мужністю і силою духу. Вас не зламали ні сталінські репресії, ні роки багаторічної боротьби за незалежність української держави. Вояки УПА боролися за те, щоб ми жили у вільній державі і ми завжди будемо пам’ятати, що в незалежній соборній Україні втілені ідеї, прагнення та помисли повстанців. Своїм жертовним подвигом ви вписали, славну сторінку в історію української держави. Вічна слава героям, шана ветеранам національно-визвольного руху. Із триєдиним святом вітаємо всіх жителів району. Добра, миру вам, злагоди, міцного здоров’я, усіх благ земних.

З ДНЕМ ЮРИСТА! Вітаємо з святом юристів району. Ваша професія необхідна і потрібна людям, адже відстоюєте конституційні права і свободи громадян, справедливість, чітко дотримуючись законодавства. Нехай відзнакою за професійне виконання обов’язків буде для вас повага і довіра наддністрянців. Здоров’я вам, добра, радості!

З ДНЕМ ХУДОЖНИКА! Вітаємо художників наддністрянського краю, вчителів художньої школи. Кожен із вас відкриває світ прекрасного, вчить юних розуміти мистецтво. То ж хай ваша праця і надалі сприятиме духовному та культурному розвитку. Нових творчих знахідок вам, добра і щастя!

ІЗ ВСЕСВІТНІМ ДНЕМ ПОШТИ! Вітаємо поштовиків району із професійним святом – 9 жовтня визнано Всесвітнім Днем пошти. Розширюється мережа послуг, які ви надаєте населенню, завдяки вашій праці жителі району отримують інформацію з періодичних видань. Хай ваша праця приносить радість у кожну оселю, а за сумлінне виконання обов’язків будуть щирі слова подяки наддністрянців.Усіх земних благ вам! Телетюнер вручає секретар міськради Степан Миронюк.

ВІДГОМІН СВЯТА

ЗІ СВЯТОМ, ПРАЦІВНИКИ САНЕПІДЕМСЛУЖБИ! 14 жовтня – День працівників державної санітарно-епідеміологічної служби. На вас покладається велика відповідальність за здоров’я громадян, ви дбаєте про їхнє життя. Прийміть найщиріші вітання з професійним святом. Успіхів вам у всіх починаннях на благо людей і суспільства, щастя, добра і здоров’я!

очаток жовтня, - а точніше його перша неділя – це пора, коли звучить прекрасна мелодія про дорогих нашому серцю вчителів, коли «знов приходить юнь і шумить трава, бачу стежку, де проходиш Ти, Вчителько моя, зоре світова!» Гарна мел одія! Вона завжди повертає кожного з нас у шкільну юність, нехай навіть подумки. Але в цей день ми згадуємо своїх незабутніх учителів – хто навчав і розумів, хто був справедливий і добрий, кого ми любили і поважали, хто відзначався своїми висо-

Олег БАРЧУК, Іван ДРОЗД, Володимир голова БЕНЕВ’ЯТ, голова міський Заліщицької Заліщицької голова районної районної ради Заліщиків держадміністрації

ШАНОВНІ КОЛЕГИ! кими людськими чеснотами. І так з року в рік: одні покоління учнів і вчителів виходять із школи, інші – приходять. Школа завжди сповнена дитячим гамором і чудовими педагогами. Минулого тижня було велелюдно і на районному святі вчителів – зал був переповнений. Всі такі сонцесяйні, урочисті, елегантні, щасливі. Здається, в той день не була забута жодна школа чи колектив. Направду, навіть найменші села, в яких малокомплектні

школи – і таких вчителів на святі вшанували вдячними словами, грамотами, квітами. Учасників урочистого зібрання привітав голова районної ради Іван Дрозд. «Важко переоцінити роль вчителя в житті кожної людини. Крок за кроком ведуть вони нас під своїм крилом, збагачуючи знаннями, привчаючи до самостійної праці. Саме завдяки педагогам ми знаходимо своє місце в житті і реалізуємо себе як особистості. Всі ми розуміємо, що побу-

дувати власну державу можна завдяки високоосвіченим і свідомим громадянам. Районна влада докладає зусиль для зміцнення матеріальної бази шкіл – а це і придбання плазмових телевізорів в кожен навчальний заклад, обладнання внутрішніх вбиралень. Цьогоріч уже придбано 4 автобуси.

Прийміть наші щирі вітання з нагоди професійного свята – Дня працівників санітарної служби. Бажаємо вам міцного здоров’я, благополуччя, незгасної енергії та бадьорості, успіхів у роботі! Нехай вас ніколи не зраджує доля, ваші справи і надалі будуть спрямовані на добро, а здоров’я людей, яким ви служите, буде найціннішою вам нагородою. Щастя та злагоди вам, вашим рідним та близьким. З повагою адміністрація та профспілковий комітет ДЗ «Заліщицька районна санітарноепідеміологічна станція»

u (Продовження на 3 сторінці).

ВАРТО ЗНАТИ

18 жовтня 2012 року з 10 до 12 год. відбудеться виїзний день прийому громадян у селі Городок за участю голови райдержадміністрації О.О.Барчука, начальників управлінь та відділів районної державної адміністрації.

2 u

¹ 84-85 (8074) ВІДЛУННЯ УРОЧИСТОСТЕЙ У понеділок під головуванням заступника голови РДА М.М.Навольської відбувся оргкомітет, приурочений 70-річчю утворення УПА. Йшла конкретна розмова про відзначення у районі 70-річного ювілею Української Повстанської Армії. У районному центрі заходи відбудуться 12 жовтня, у п’ятницю. Цього дня о 13 годині у залі засідань пройде зустріч районної влади з ветеранами національновизвольного руху. О 13.30 святкова колона вирушить до могили борцям за волю України, де відбудеться поминальна панахида, виступлять священики, керівники влади. голова братства ОУНУПА Опісля – святковий концерт у районному Будинку народної творчості. Благодатної осені 1942 роки утворилася і здобувала свої перші перемоги Українська Повстанська Армія. День 14 жовтня, коли відзначаємо велике християнське свято – Покрову Пресвятої Богородиці, знаменує вагому історичну подію – народження УПА. 70-річчю створення Української Повстанської Армії був присвячений суспільно-політичний лекторій, який діє при райдержадміністрації. Історію створення УПА розкрила вчитель гімназії Н.Я.Гоцуляк, зупинившись на видатних постатях учасників національно-визвольного руху, які у борні здобували незалежність нашої держави. Невмируща наша пам’ять про подвиг повстанців, вдячні їм за відвагу, силу духу і любов до рідної землі. Сьогодні важливо примножувати цей волелюбний і патріотичний дух, розбудовуючи українську державу.

ЗІ СВЯ ТОМ , П О Б РАТИМИ! ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім.Є.Храпливого» вже давно став провідним навчальним закладом не тільки району, області, але і вагомою ланкою системи аграрної освіти України. Про це свідчать численні успіхи в навчальнонауковій, дослідницькопошуковій, культурно-масовій роботі та високі досягнення на спортивних аренах. От і нещодавно директора коледжу В.С.Глову було запрошено в презентаційний офіс Верховної Ради України, де йому було вручено високу нагороду, якою відзначений наш навчальний заклад за участь у загальнонаціональному проекті «Флагмани освіти і науки України». І саме цю нагороду Володимир Степанович продемонстрував присутнім на урочистостях з нагоди Дня працівників освіти. Без вчителя, без викладача було б неможливо досягнути тих висот, які підвладні сьогодні нашим студентам. Звертаючись до викладачів, директор коледжу побажав їм міцного здоров’я, терпіння, довголіття, відзначивши, що високий професіоналізм в

них є. Привітав разом з тим і студентів, оскільки через певний час вони стануть колегами своїх наставників. Прозвучали отримані привітання від інших навчальних закладів з різних куточків України. А далі продовжувався тематичний вечір, приурочений святу. Прозвучало немало віршованих рядків, пісень, запальних танцювальних номерів. Вся програма талановито була побудована у формі передач студії «Коледж ТВ» з відповідними вставками «реклами», представленнями гостей студії і особливо, що вразило присутніх, постійним мультимедійним супроводом на великому екрані відеокліпів, фото та фотоколажів виступаючих та присутніх у залі. Неможливо повноцінно передати ту урочисто-хвилюючу атмосферу, яка панувала в актовому залі коледжу. Не залишали байдужими присутніх талановиті виступи дуету Анни Демчук та Мирослава Панькова, Ярослава Рибака, Тетяни Чмоли, Надії Човган, акторська гра Івана Кабанця, Галини Кирилюк, ведучих Володи-

мира Міліневича та Ірини Чухрій. А ще були виступи начальника управління агропромислового розвитку РДА І.М.Тимчука, голови профкому І.Я.Книша та заступника директора Л.А.Атаманчук, які теж тепло привітали всіх з професійним святом. Продуманим сценарієм та вміло організованим заходом ми завдячуємо кураторам випускних груп О.Ю.Киверизі та О.Л.Тракало. Зі сцени звучали слова: Учителю! І слів не підібрати, Епітетів, метафор, порівнянь, Щоб вдячності рядочки показати За все, що ти так щиро віддавав. І слова ці стосуються не тільки викладачів коледжу, що сиділи в залі, але й численний загін вчителів інших навчальних закладів, шкіл. Ще раз зі святом вас, колеги!

Юрій ВІЙТИК, член НСЖУ, викладач коледжу Світлини автора.

ІЗ РЕДАКЦІЙНОЇ ПОШТИ

День учителя – це свято всіх людей нашої країни, тому що всі вони вчилися в школі. Справедливо сказано, що письменник живе у своїх творах, художник – у картинах, скульптор – у створених ним скульптурах. А гарний вчитель живе у думках і вчинках своїх учнів. Ось чому кожна людина з почуттям глибокої вдячності згадує свою рідну школу, своїх духовних наставників – учителів. Дорогі колеги! Сьогодні я вітаю всіх вчителів ЗОШ І-ІІІ ст. с.Кошилівці. До вас, мудрі і терпеливі педагоги, слова щирої шани, сердечної вдячності. Розум, серце, здоров’я упродовж усіх років нелегкої праці, все віддавали їм, своїм вихованцям. Як мама, проводжаючи в дорогу дітей, віддає з рушником частинку свого серця, щоб зігрівало воно на життєвих перехрестях, так і ви передаєте з частинкою серця знання. Мабуть, велике воно, вчительське серце, раз на скількох дітей вистачає його, та й частіше, ніж інше,

болить воно ночами, бо вміщується в ньому біль і радість усіх вихованців. В цей день шлю щирі вітання молодим учителям, які недавно почали працювати в нашій школі, а це Бойко Олег Ярославович, Харук Ганна Василівна, Павлик Марія Борисівна і вчителям, які прийшли працювати до нас з інших шкіл – це Пастух Іван Володимирович та Кишкан Ярослава Яківна. Нехай ваше вчительське життя буде завжди сповнене натхненням. Я дарую найкращі слова подяки і шани всім педагогам ЗОШ І-ІІІ ст. с.Кошилівці і ці поетичні рядки, які народились ще в дні юності, коли мені так мріялось бути учителем. Перше слово виписане круто, Тиша в класі. Осінь золота. Рідна мова, алгебра, комп’ютер Кличуть знов за парту школяра Рідні, милі, щирі і привітні, В цей осінній урочистий день

Вам даруєм усмішки і квіти, Вам співаєм сонячних пісень Хай в серцях у вас весна буяє! Хай вам зорі падають до ніг! Щастя в вашім домі розцвітає, Цвіт калини вкриває ваш поріг! Бо для нас, ви друга наша мати Ми ж для вас, всі дочки і сини Нас вчите найперше пам’ятати Звідки ми, з якої сторони Хай зозуля накує вам літ багато. Бог благословить вас з вишини. Скільки треба нервів, праці поту… Щоб ми стали справжніми людьми.

З повагою – Людмила ПОЛЕВА, член батьківського комітету, вчитель української мови та літератури

14 жовтня відзначаємо 70-річний ювілей Української Повстанської Армії. Народжена у далекому 1942 році, вона об’єднала у своїх рядах кращих синів і дочок українського народу, патріотів рідної землі, які мріяли збудувати незалежну українську державу. Не всі дожили до вікопам’ятного дня, коли був проголошений Акт про державну незалежність України. То ж згадаймо словами молитви всіх учасників національно-визвольного руху, які загинули, поклали своє життя на вівтар свободи. 70-річчя УПА святкуємо на Покрову, на велике християнське свято, коли відзначаємо і День українського козацтва. Вітаю вас, шановні побратими, із триєдиним святом – 70-ю річницею Української Повстанської Армії, Покрови Пресвятої Богородиці та Днем українського козацтва. Міцного здоров’я вам, довгих років життя, активності у вихованні молодого покоління.

Михайло БІЛАВЧУК, голова районного братства ОУН-УПА

ВОНИ ПРИСВЯТИЛИ ЖИТТЯ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНІЙ БОРОТЬБІ Сім’я Гуменюків була велика і дружна. Тішилися батьки і не могли натішитись: чотири сини, як соколи, і п’ята дочка – білява, струнка, як берізка, а по плечах, нижче пояса, дві коси. Та недовго раділи батьки. Страшне горе і біда так і крутилися біля хатини Олени та Василя Гуменюків. Старший син Андрій ще з 1939 року став організатором ОУН. Туди пізніше вступили і молодші: Михайло та Іван. Михайло був організатором «Лугу» в с.Городок. Одного дня сім’я сиділа за обідом і враз якась пташина вдарила дзьобом у віконну шибку. Як їли, так всі і завмерли. Бо добре знали цю прикмету, та всі мовчали. Порушив тишу батько: «Ой, діти… Хтось незабаром покине свою хатину, родину і то назавжди…» Так і сталося. Зрадники видали Андрія та Івана. Їх арештували, водили на допити та бачучи, що не можуть з них вибити хоча б щось, підкидають у камеру в Заліщиках «третього» і перевозять в Кіцманську тюрму. В долині перед Кіцманем перебрані в бандерівців НКВДисти ніби звільняють їх і дають змогу втекти. Та юнаки відчувають, що це підіслана людина. Так прожили в напрузі 14 днів. А потім знову арешт. Батько бачив, як повели синів в наручниках, серце не витримало, помер. Івана і Андрія тримали у нас в Городку у так званій стражниці. Одного разу сестра Ганнуся понесла їм передачу. Та краще була б і не несла. Вартові, добряче випивши, поглумились над дівчиною і вона до місяця померла у свої 18 років. То був страшний рік 1944-й. Братів Андрія та Івана засудили на смертну кару і в Чортківській тюрмі розстріляли. В 1945р. арештували наймолодшого із Гуменюків – Дмитра, організатора юнацької організації ОУН. А в 1946-у брата Михайла судив воєнний трибунал, дали 25 років тюремного ув’язнення. Його дружину, єврейку за національністю і маленьку новонароджену донечку і братову Ганну та матір Олену відправили на заслання, в Казахстан. Повернулась живою звідти невістка Ганна. Маленьку Ганнусю удочерила російська сім’я, вона і до цього часу живе в Бурятії.

А юного 15-літнього Дмитра після суду привозять в Одесу в малолітню колонію, де сидів до 18 років. Потім – в Свердловську область працював на лісоповалі по 12 годин: в голоді, в холоді, на голих нарах, в мокрій одежі і камінь під голову клав замість подушки. Потім – Караганда, де звозили всіх ворогів народу. Тут були чи не всі національності: грузини, вірмени, казахи, естонці, литовці, латвійці. Та третина в’язнів – українці. Але всі були дуже згуртовані, дружні, чого боялося КДБ. Табір був суворого режиму. Грати на вікнах, замки на дверях і тюремний номер на грудях, плечах і шапці. Тюремний номер Дмитра – 41. Два рази в рік можна було написати листа додому. Та не було кому писати. У 1950 році 650 чоловік вивозять у Красноярськ на пересильний пункт, завантажують у баржі, в трюми, переправляють в м.Норильськ у табір. Пройшло зовсім мало часу, в’язні згуртувались і організували страйк, який зупинив роботу цілого Норильська на 14 днів. Всі табори були додатково оточені конвоїрами, арештовані вимагали комісії із Москви. Приїхав заступник Берії. Політв’язні виклали всі свої вимоги: зняти з вікон грати, двері – без замків, робочий день – восьмигодинний, щоб дозволили писати додому листи, дозволити побачення, дати вихідні і зняти номери з одежі. Всі вимоги були задоволені. Пройшло небагато часу, як почали «сортувати» ув’язнених і вибивати, хто організував цей страйк. Їх почали виганяти по групах за межі табору. Знову приїхав заступник Берії і хтось із ув’язнених кинув камінь йому у голову, розбив її. А всіх арештантів невеличкими групами погнали три кілометри бігом. По дорозі були розкидані палиці – це для того, щоб їх підганяти, бити. Всіх зігнали у великий піщаний кар’єр, який був оточений конвоїрами, військовими і собаками. Всі думали: аж тепер прийшов кінець. З останньою групою прибув і заступник Берії. Один із ув’язнених запитав: «Пане начальнику, чому нас хочуть розстріляти?». А він показав на свою поранену голову і відповів: «Затямте собі: ви – вороги народу і маєте велике щастя, що саме я

приїхав до вас, а не Берія. А то всі би вже давно були мертві. Вже скільки існує радянська влада, та ще ніколи в таборах не були вивішені жовто-блакитні та червоно-чорні прапори». Після цього інцеденту ув’язнених малими групами розкидали по різних таборах Норильська і за межі його. Після 9 років 4 місяців і 20 днів політв’язня Дмитра Гуменюка відпустили додому. Та куди повертатися, адже хату конфіскували, все забрали, вдома ніхто на нього не чекав. Але так хотілось подивитись, що там в рідному селі, на Україні, після довгої 10-річної розлуки. Приїхав у село, багато тут змінилося, та де жити? З ким не зустрівся, всі говорять і не договорюють, бояться, адже Дмитро ворог для них. Місяць жив у товариша Івана Сопівника. Потім пішов у сільську раду, головою тоді був фронтовик Андрій Півторак, він і запропонував пожити в нього, не побоявся. Дружина Ганна ішла в колгосп на роботу, він - у сільську раду, а Дмитро порався по господарству. Пізніше зустрів дівчину, свою долю, одружився, працював у колгоспі будівельником, бригадиром овочевої бригади, зав.током 47 років. Ще довго із високих трибун звучало прізвище Дмитра Гуменюк а – ворога народу. І ось – реабілітація. І Дмитро Васильович знову у вирі боротьби за незалежність України. Він організовує односельчан і докінчують висипати символічну могилу січовим стрільцям та всім учасникам визвольних змагань, які віддали своє життя за рідну Україну. Їхні імена викарбувані на гранітних плитах. Написана тут і вся сім’я Гуменюків: батько Василь – січовий стрілець, його сини, дочка, невістки і дружина. Сюди приходити зараз він уже не може (83 роки, осліп), приходжу я, його дочка Мирослава, онуки Дарія та Уляна, правнук Сергій. Тут ми можемо покласти квіти, поплакати, помолитись і тихо сказати: «Спасибі вам, наші рідні, за все, що ви зробили для нас, для своєї неньки-України. Ми пам’ятаємо вас». Мирослава ЖБАНОВА, дочка Дмитра Гуменюка, зав.бібліотекоюфілією с.Городок

¹ 84-89 (8078) u

ВІДГОМІН СВЯТА

(Початок на 1 сторінці). А ще оновлення вікон, дверей. Зараз очікуємо отримати від держави 3 млн.грн., які спрямуємо на освітянську галузь, 2 млн.600 тис.грн. – на капремонт Товстенської школи і понад 1 млн.грн. – на дитсадок №2 м.Заліщики», сказав Іван Петрович. Він вручив сертифікат на отримання навчального комп’ютерного класу Литячівській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України нагороджено І.З.Лучин – вчителя англійської мови Заліщицької гімназії, медаль ім.В.Сухомлинського вручено методисту РМК О.В.Голик. Відповідно до рішення сесії райради від 24 липня 2009 року районної педагогічної премії ім.В.Сухомлинського удостоєні директор школи ІІІ ступенів с.Дзвиняч Л.М.Гагалюк – як кращий керівник навчального закладу, С.М.Шароварко – вчитель початкових класів школи ім.О.Маковея – в номінації «Кращий вчитель», П.В.Касіяник – вчитель географії Лисівської школи,

М.М.Бежук – вчитель української мови та літератури Заліщицької гімназії, О.М.Василенко – керівник гуртка позашкільного закладу – Заліщицького будинку дитячої та юнацької творчості. Педагогів району привітав кандидат в депутати до Верховної Ради України Володимир Бедриківський. «Тут є мої вчителі, які зробили мене тим, ким я став. Я реалізував себе як правоохоронець, прагну реалізуватися як політик – відстоювати інтереси нашого краю, батьківщини і щоб високі чиновники рахувалися з простою людиною», - сказав Володимир Володимирович. Привітав педагогів міський голова Володимир Бенев’ят, відзначивши, що серед учителів є люди, які, здобувши фах, гідно пронесли його протягом багатьох десятків літ. Серед таких Н.М.Скорейко. 45 років навчає Надія Максимівна найменшеньких – це найважчий і найвідповідальніший період в житті дитини. Володимир Станіславо-

вич, сердечно привітавши вчительку, вручив їй подяку і грошову нагороду за невтомну працю. Такої ж подяки від міського голови удостоєні вихователька дитсадка «Калинонька» Н.М.Маслюк і Н.П.Перегуда - від школи Монтессорі. «Учительство – це еліта, яка веде за собою, несе знання, теплоту серця. Тяжка праця, але благородна, Богом дана професія – вчителя, для якого залишається тільки одна дорога – до школи. Бо це його друга домівка, в якій учитель – проводир, - сказав у привітальному слові завідувач відділом з питань освіти РДА Павло Мирончук, який піднявся на сцену із лідером освітянської профспілки Олексієм Прогодюком для нагородження багатьох педагогів, котрі плекають майбутнє нашого краю, праця яких воістину звитяжна. Олексій Прогодюк зачитав вітальну телеграму колегам від нашого земляка Олега Равлика – обласного профспілкового керманича – в якій

і вдячність, і повага, і сердечні почуття за педагогічну роботу та невтомний творчий пошук. Дипломом третього ступеня управління освіти і науки ОДА нагороджено Заліщицький районний будинок дитячої та юнацької творчості – як кращий позашкільний заклад району (дир.С.В.Боднар), а грамоти обласного управління освіти і науки вручено М.В.Козіцькій – директору школи з Буряківки, Л.М.Чорній – заступнику директора з початкової освіти школи ім.О.Маковея, О.Б.Рацин – вчителю початкових класів школи ім.О.Маковея, О.Д.Кравчуку – керівнику гуртків Заліщицького центру науково-технічної творчості, В.І.Бабінець – заступнику директора школи с.ІванеЗолоте, М.І.Николайчук – вчителю української мови і літератури школи с.Городок. Багатьох працівників освіти було нагороджено грамотами РДА і райради. Це - Н.І.Сопилюк, Н.Я.Юзьвак, О.С.Царьова, Б.А.Гудима, З.Я.Сасанчин та інших.

МОЛОДІЖНИЙ МЕРИДІАН

Команда юних ерудитів їде на змагання.

Обдарована, інтелектуально розвинена та небайдужа до долі України молода людина перебуває зараз в епіцентрі суспільної свідомості. Однією з ігор, які розвивають логіку, ерудицію, інтелектуальні здібності, є гра «КРОКС» (культурні, розумні, організовані, кмітливі та спритні). Мета її - всебічна підготовка учнів до самостійного творчого життя. Уже не перший рік учасники Всеукраїнського дитячого творчого об’єднання «КРОКС» виборюють право бути найкращими. Цього року команда «Unity» («Юніті») Заліщицької державної гімназії поповнила ряди юних ерудитів КРОКСу. Гімназисти взяли участь у IV «Кубку Поділля» з інтелектуально-розвиваючих ігор КРОКС. Велику роль у підготовці команди відіграв заступник директора з навчальної роботи Дяків Василь Григорович, який водночас є головою районної молодіжної організації КРОКС. Ігри проходили в оздоровчому таборі – пансіонаті «Лісова пісня». Відкрив чемпіонат Степан Беднарчук. голова міської дитячої громадської організації «Тидиви». Учасники змагань попробували свої сили в таких іграх як «Кра-

щий ерудит» , «Бізнес-гра», «Персони», та визначили командну першість із КРОКСу. У чемпіонаті взяли участь команди з Тернополя «Сьоме чуття» , м.Заліщики «Unity» (Юніті), м. Сміли Черкаської обл. «Сміливці», м. Ромни Сумської обл. «Капітошки», Мельниці Подільської «Юні академіки», «Подільські перці» та з Борщівського р-н с. Вільхівці «Вільхівчанка». Впродовж трьох днів команда «Unity» (Ігор Заскоцький, Ірина Рудько, Дмитро Мисак, Анна-Марія Романко, Борис Пелих, Чельняк Христина, Анастасія Квач, Надія Гірник) показала злагоджену, організовану та оптимістичну роботу. Такі ігри допомагають дитині розвиватися психологічно й емоційно дорослішати, а спортивні конкурси сприяють розвитку фізичних якостей, як-от : швидкість, спритність, швидкісно-силова реакція організму. Наші учні талановиті, творчі, неординарні, натхненні, а основне – дружні. Вечорами музичні світлини Христини Чельняк під супровід гітари збирали всіх присутніх у дружньому колі. Своїми враженнями поділилася Ірина Рудько : «Я вважаю, що Борщів нашу команду запам’ятає надовго

і як серйозних суперників, і як дружню команду, яка розвеселяє всіх учасників запальними піснями». Цю гру можна рекомендувати для використання у своїй роботі класним керівникам, вчителям- фахівцям різних навчальних предметів, заступникам директорів навчальних закладів з виховної роботи, методистам,культорганізаторам, керівникам гуртків інтелектуальних ігор, студентам педагогічних ВНЗ. Гра «КРОКС» призначена для участі учнів середніх та старших класів. Але для вирівнювання шансів учасників різного віку існує конкурс «Вік». Майбутнє України залежить від багатьох чинників, але найважливішим з них є її інтелектуальна могутність, творчий потенціал молоді, її бажання засвоїти нові знання, створювати технологічні новації, творчо мислити і виробляти конструктивні рішення. Гімназійний осередок учителів створює умови для творчого, інтелектуального, духовного і фізичного розвитку. Тут працюють досвідчені та ініціативні люди, які присвятили себе своїй професії та всю любов і знання віддають дітям.

Любов ГНАТЮК, педагог-організатор Заліщицької державної гімназії

За високі творчі здобутки чимало педагогів були відзначені грамотами відділу з питань освіти. Серед них О.Д.Войчишин і З.М.Копичинська (гімназія), Г.М.Рибцуник (Садки), В.Р.Мельник (Винятинці), В.І.Майданик (Товсте) та інші. Свято не обійшлося без мелодійних пісень, жвавих танців. Але цього разу переважна більшість виконавців була з учительського середовища, які блискуче показали свої музично-пісенні таланти. Серед таких ко-

лектив школи №2 (м.Заліщики), дуети с.Лисівці – Н.П.Мельник та М.В.Данилевич, школи ім.Маковея (м.Заліщики) - у складі Л.Монич та О.Боднарчук, Алла Бабіцька із Шипівців, Назар Матійчук і Олег Ковбасенко (музична школа), О.Іліщук та Ігор Федірко (будинок школяра), і, звичайно, юні вихованці – сестрички Миронюки, Ілона Задвірна, юні танцюристи із будинку дитячої та юнацької творчості (кер.О.Василенко) та гімназійний «Первоцвіт» (кер. Л.Вилка), хвилювали своїми задушевними літературними композиціями учні 2 класу школи ім.О.Маковея. Це з їхнього репертуару звучали «Учительське серце до останку віддане дітям», «Спасибі вам, що ви на світі є». Справді бо, від педагога залежить, чим стане серце дитини – ніжною квіткою чи засушеною корою. Ці слова належать видатному педагогу України В.Сухомлинському. А можна було б і сказати «вчаться у тих, кого люблять». Ольга ЛИЧУК

1 жовтня, у День людей похилого віку, у с.Свершківці вшанували учасників бойових дій, дітей війни, одиноких престарілих, ветеранів праці (від 70 років і старших). Для людей, за плечима яких довгий життєвий шлях і десятки років сумлінної праці, у клубі лунали теплі слова вдячності, звучали пісенні вітання. Організаторами заходу були завідуюча сільською бібліотекою О.М.Гладій, завклубом О.Т.Шинкарук, соціальний працівник П.В.Павлюк. Працівники культури О.М.Гладій та О.Т.Шинкарук були ведучими вечора. Музичні вітання звучали у виконанні учасниць жіночого ансамблю О.Т.Шинкарук, О.М.Гладій, П.М.Гайдуцької, П.В.Павлюк, О.В.Баб’юк, М.І.Гнатюк, Г.Я.Захарчук, М.Г.Гнатюк, а також В.М.Оробчука та Я.М.Мельника. Старші за віком люди були зворушені такою увагою – це вперше у селі проводився захід по вшануванню людей похилого віку, ветеранів праці. Вони разом з аматорами художньої самодіяльності співали стародавні пісні. Організатори дійства П.В.Павлюк, О.М.Гладій, О.В.Шинкарук організували святковий обід, спекли торт. Михайло МЕЛЬНИК, сільський голова Хмелеви і Свершковець

ДУХОВНІ ЦІННОСТІ

Ми вступили в епоху, коли світ вшановує всі ідеали християнства, наповнюючи їх своїм змістом. У цей світ входять наші діти, у світ, який дуже хоче, залишаючись приємним, «перекроїти» людину на свій лад. Працюючи вчителем початкових класів, велику увагу звертаю на духовне виховання кожного учня. Насамперед велику увагу звертаю на церковний календар, за допомогою якого діти залучаються до вивчення і проведення релігійних свят. Форми роботи найрізноманітніші – від звичайних бесід, до диспутів, театралізованих дійств: «Великодній кошик», «Святий Миколай іде по землі», «Таке святеє слово – мама!». Досить часто я проводжу конкурси

дитячих малюнків, вишивок на біблійну тематику. Я дбаю про те, щоб кожна дитина, в силу свого фізичного та духовного зростання, сприймала істини Святого Письма на тому рівні, який відповідає її розвитку. Мої вихованці вперше приступили до Тайн Святої Сповіді і Святого Причастя, в цьому їм допомогли о.Степан і їмость Любомира. Ознайомлюю дітей з основними християнськими моральними цінностями; виховання почуття до традицій роду, українського народу, любові до батьків і Батьківщини, використовую біблійні розповіді. Виховати дитину – це не лише дати знання, а виховати морально, сформувати дитячий світогляд, розви-

нути культуру, сприяти засвоєнню високодуховних чеснот. Саме християнська етика, як історично та традиційно складена мораль нашого народу, і повинна стати загальною основою системи виховання у сучасній школі. Тож засівати у юні серця зерна розумного й доброго – обов’язок кожного педагога. Хочеться, щоб наші діти стали справжніми громадянами, християнами, патріотами. Щоб сповідали національні та духовні цінності, щоб їм було добре у житті, щоб довго й чесно прожили вони на землі. Надія ЗВАРИЧ, вчитель початкових класів школи с.Іване-Золоте

4 u

¹ 84-89 (8078)

НАМ ПИШУТЬ

Сяє сонце у небі високім Чути слів солов’їний здаля! Дорогих гостей зустрічає Синьківська земля. Такі слова звучали на подвір’ї нашої школи від уст Матійчика Олександра, Ярещенко Ірини, Олійник Діани в день зустрічі дорогих гостей. Адже до рідної альма-матері завітав випускник школи, голова ради федерації роботодавців України Дмитро Фірташ разом із Прем’єр-міністром

України Миколою Азаровим. Завдяки Дмитру Васильовичу Синьківська школа є кращим навчальним закладом області із новим обладнанням, де здобуває знання молоде покоління села. Гол ова уряду побував у кабінеті іноземної мови, де Світлана Франківна проводила урок у 8 класі із використанням лінгафонної апаратури. Теж Микола Янович завітав у спортивний зал, який укомплектований всіма необхідними тренажерами. Тут є шведська стінка, гімнастичні снаряди, тенісні

столи, боксерська груша. Приємним є і те, що Прем’єрміністр України вручив класоводу 1 класу Людмилі Романівні сертифікат на навчальний комп’ютерний комплекс 6+1. Ми дякуємо своєму колишньому випускнику Дмитру Васильовичу за те, що наше село буде невдовзі Європейським, і відомим усій Україні та її межами. Дмитро Васильович – Людина, у якої живе у серці пам'ять про той куточок землі, де він народився, звідки родом, де його коріння.

Ольга САЛАМАНДИК, заступник директора з виховної роботи Синьківської ЗОШ І-ІІІ с.

CТОРІНКИ ІСТОРІЇ

олокост – це найбільший в історії злочин проти людяності. Масове винищення євреїв під час Другої світової війни, трагедія Голокосту – це не лише загибель 35% світового єврейства, 6 мільйонів людей, з яких 1,5 мільйона – діти, це жахливий приклад втілення людиноненависницької ідеології фашизму – «остаточного вирішення єврейського питання» упродовж 19331945 років на території не лише Німеччини, а й на окупованих нею територіях Європи, зокрема, в Польщі, Білорусі, Україні. Тому у вир цієї трагедії було втягнуто народи різних країн. Однак кожен із них у часи масового винищення єврейського населення подав зразки християнського милосердя і подвигу – жертвуючи своїм життям і своїх рідних заради порятунку ближнього – єврейської дитини, жінки, родини. У Товстом у проживала спільнота євреїв. До Другої світової війни нараховувалося 1196 осіб, це при 4,5 тис. всього населення. Старожителька Товстого Клавдія Вікторівна Федорчук (Чортик) розповідала мені, що у 1943 році розпочалися репресії євреїв. Фашисти розстрілювали всіх, не шкодували ні дітей, ні дорослих. Німці робили облави і де бачили євреїв, зразу ж розстрілювали їх. У її сім’ї (Чортик) жив єврейський хлопчик, який допомагав їм по господарству (пас худобу), цим самим заробляв собі на хліб. Зі сльозами на очах жінка розповідала, що коли до хати увірвалися фашисти, щоб врятувати дитину, бабуся заховала його під піччю, закривши собою. Так їхня сім’я врятувала хлопчика від смерті. Про дальшу долю його не відомо (залишив село, щоб врятуватись). Зі спогадів Орести Михайлівни Перепічки – дочки Вікторії і Михайла Сенькових: «У 1943р. до сім’ї Ковальчуків (Сеньків) прибився єврейський хлопчик, який втік із концтабору (розміщений був у сусідньому селі Головчинцях). Сім’я приютила його і сховала від німців. Жив у схованці, під піччю (кубашці). Як була облава, його ховали від фашистів (сідала бабуся на лаву прясти куделю), а як минула облава, він виходив зі схованки і мешкав як гуцул, допомагав по господарству, пас худобу. Сусіди знали, що він єврей, але не видали його фашистам. Звали вони його Петром (справжнє ім’я – Песах Кац). Так він прожив у них до травня 1944р. З приходом радянської (Червоної) армії він пішов з військовою частиною на Захід (напрямок на Чернівці). Був сином полку, дійшов до Угорщини, де угорські євреї допомогли йому добратися до Ізраїлю. Так сім’я Сеньків врятувала йому життя. Через 50 років, через газету «Радянська Буковина» він знайшов сім’ю Сеньків. А в 1992р. приїхав до них, гостював 3 дні. Щоб хоч якось віддячити Вікторії і Михайлу Сеньковим, Песах Кац посприяв, щоб їх нагородили медаллю та викарбували їхні імена на Меморіальній дошці в Єрусалимському музеї.

На світлині: Песах Кац разом із своїми рятівницями.

Хтозна чи був би врятований Песах Кац, якби не отець Антон Навольський, який у своїх проповідях закликав до братської любові та помочі тим, яких життя в той час було під загрозою. Антон Навольський переховував п’ятеро єврейських дітей, якими опікувався сам. Він зумів розмістити у вірних людей шестеро єврейських

Отець А.Навольський родин, яким допомагав продуктами та одягом. Пройшов час і можна лише уявити скільки небезпечної щоденної праці самого отця і вірних було покладено, щоб діти й дорослі вижили. Після війни Єрусалимська єврейська громада оголосила Антона Навольського праведником і увіковічнила його ім’я на меморіальній дошці в Єрусалимському музеї. У Товстому люди пам’ятають про Григорія Тимуся. Особистість була неординарна, часто скандальна, жодних законів не признавав, євреїв та людей інших національностей, окрім українців. У 1939 році потрапив до тюрми за «антирадянщину» і був засуджений до смертної кари."Не відомо, що з ним відбулося у камері смертників, але він поклявся, що якщо залишиться жити, жодної душі не дасть обідити. І Бог дав йому такий шанс, Тюрма, де сидів Тимусь, потрапила під бомбардування, і йому вдалося втекти. За деякий час до. Товстого прийшли німці. Появилося гетто, почалися ростріли... Одного дня, коли групу євреїв Товстого вели під конвоєм на кладовище, Григорій побачив свою знайому пані Кляйнер. З цією сім'єю у нього були дружні стосунки, часто приходив до них у гості. Жінка крикнула йому: «Рятуй дітей!». Він хутко побіг до них додому і наказав братам Леону, Едуарду і їх сестрі Тусі швидко збира-

тися і йти за ним. Він переховував їх у бункері, який сам зробив під своїм старим будинком. Вхід до бункера був гарно замурований, їжа подавалася через димохід. Коли Григорія мобілізували німці, він попросив свою дружину приглянути за ними, що та й зробила. Вона випустила дітей з бункера, коли в Товсте ввійшли радянські війська. Трагічно склалася доля Григорія і його дружини Анни - він загинув на фронті, а вона в ГУЛАГу. Лише значно пізніше їх син дізнався, що його батьки рятували євреїв і стали посмертно Праведниками народів світу. Родина Кляйнерів виїхала в США, але не забула про своїх рятівників. Багато подвигів здійснили прості українські селяни, які жертвували своїм життям, переховуючи євреїв, адже німецька влада погрожувала смертною карою за те, що «українець чи поляк буде своїми діями вмішуватися в кампанію із вигнання євреїв. Не зважаючи на це, люди здійснювали свій християнський подвиг милосердя, свідомо жертвуючи власним життям та життям рідних, в ім’я Вищої Справедливості. Тому нашим обов’язком стає дослідження сторінок історії цих лихоліть, виховання у собі почуття поваги до власного народу, толерантності до представників інших національностей. 2 травня 1943 року – останній день повстання євреїв у Варшавському гетто – відзначається тепер як День пам’яті катастрофи та героїзму євреїв у Другій світовій війні. У цей день в Ізраїлі закриті розважальні заклади, приспущені державні прапори, на дахах громадських будівель горять поминальні свічки в пам’ять про загиблих. Ізраїль пам’ятає трагедію, пам’ятає тих, хто загинув, тих, хто в часи лихоліття здійснив високий християнський подвиг – Праведників народів світу. Поминальні свічки нагадують нам, що трагедії геноциду не повинні повторюватись у жодній з країн нашої спільної домівки – Землі.

Світлана ДУТЧАК, студентка Чортківського педагогічного училища ім.О.Барвінського

певних секторах економіки завжди зберігається стійкий попит на некваліфікований персонал: прибиральниць, автозаправників, вантажників та інші професії, які не потребують спеціальної підготовки. Причому те, що поки ви не є професіоналом, зовсім не означає, що від безвиході треба хапатися за першу ж пропозицію - тут є з чого вибирати.

ДЕ Я ПОТРІБЕН? Дуже важливо чітко уявляти, який ваш потенціал, яку роботу хотіли б знайти, де ваші здібності будуть найбільш затребувані. Практика показує, що часто ми недооцінюємо себе і не підозрюємо про можливості, якими володіємо. А тим часом навіть таке начебто само собою зрозуміле для багатьох чоловіків вміння полагодити - зламався дверний замок або поміняти - вийшов з ладу змішувач при необхідності принесе власникові золотих рук непоганий заробіток. Зараз стала популярною послуга "чоловік на годину", коли клієнти не справляються самостійно з побутовою поломкою або просто занадто зайняті на службі, викликають додому приватних майстрів. Крім того, можна підробляти репетиторством, набором текстів на комп'ютері, ремонтом швейних або пральних машин та ін. Повторюся, головне - зрозуміти, що ви можете запропонувати іншим людям і за що вони готові заплатити. ДЛЯ МОБІЛЬНИХ І КОМУНІКАБЕЛЬНИХ Складно уявити, щоб енергійна, товариська і позитивно налаштована людина залишилася без роботи, навіть без диплому і пристойного досвіду роботи. Особливо важливо в такій ситуації без упередження ставитись до певних видів діяльності і окремих професій, вважаючи їх непрестижними або нудними. Якщо претендент не вважає для себе неприйнятним за погодинну оплату зображати гігантську батарейку або гамбургер, беручи участь в промоакції, пропонувати перехожим рекламні листівки або мити місця загального користування, то хронічне безгрошів'я йому не загрожує. "Моторні" люди без комплексів - завжди бажані претенденти на вакансії кур'єрів, промоутерів, листонош, продавців, співробітників ресторанів швидкого

харчування і т. д. Можна навіть підрядитися доглядати домашніх тварин за відсутності господарів! Для сильних тілом і духом, мужнім та спортивним в усі часи вдавалося заробити на хліб і прогодувати сім'ю. Якщо ви не боїтеся фізичної праці, зверніть увагу на вакансії вантажників, підсобних, дорожніх робітників, а також вахтерів і охоронців. Звичайно, професіоналами можна назвати лише тих співробітників охоронних фірм і служб

безпеки, які пройшли спеціальну підготовку, медичний і кваліфікаційний відбір, отримали ліцензію на право займатися даною діяльністю. Але сьогодні на кожного дипломованого охоронця припадає кілька десятків звичайних працівників, яких запрошують на автостоянки, будмайданчики, в різні громадські установи. Крім того, є служба благоустрою територій - житлово-комунальне підприємствою. Такі підрозділи відчувають постійний дефіцит робочих рук. РОБОТА-УДАЧА Молоді люди можуть спробувати себе в якості аніматорів, тобто сучасних організаторів, в чиї обов'язки входить розважати людей, які відпочивають на курортах і в круїзах. Є навіть спеціальні рекрутингові агентства, що займаються підбором персоналу для зарубіжних готелів. Лише не варто забувати про те, що у агентства, яке пропонує вам роботу за кордоном, обов'язково повинна бути відповідна ліцензія. Приваблива зовнішність і спортивна фігура, вміння спілкуватися з різними людьми, володіння комп'ютером на впевненому рівні користувача, знання іноземних мов - все це вже є цінним стартовим капіталом для здобувача. Часом навіть необов'язково мати відповідний диплом, щоб претендувати на досить престижні посади, такі як страховий агент, тренер фітнесцентру, адміністратор салону краси, офіс-менеджер, секретар. У невеликі готелі, вуличні кафе часто готові взяти не-

досвідчених покоївок, офіціантів і барменів за умови, що вони володіють необхідними даними і прагненням освоювати нове ремесло. Чи треба говорити про те, на який додатковий дохід у вигляді чайових від клієнтів може розраховувати хороший офіціант? Але, для того, щоб просунутися по кар'єрних сходах, все ж доведеться подумати про отримання профільної освіти. Тим більше, що сьогодні поповнити багаж знань цілком реально

на короткотермінових курсах. При певних обставинах освоїти нову спеціальність можна і за рахунок роботодавця! Справа в тому, що деякі компанії самі навчають знову набирається персонал. Швидше за все, в цьому випадку вам при працевлаштуванні запропонують укласти так званий договір на навчання. До речі, на час знайомства з премудростями професії стажистам можуть призначити стипендію. А от якщо вам пропонують спочатку заплатити за курс підготовки або оформлення на службу, подумайте, перш ніж погоджуватися. Багато сумнівних контор таким чином заробляють гроші, оббираючи безробітних громадян, заманюючи їх красивими обіцянками. ОБЕРЕЖНІСТЬ ПЕРШ ЗА ВСЕ! Будьте уважні, особливо якщо ще не маєте достатнього досвіду спілкування з роботодавцями. Для різного роду шахраїв шукачі, які мріють з ходу отримати всі блага життя, - найулюбленіші клієнти. Тому, коли вам обіцяють золоті гори або пропонують якусь сумнівну справу, - краще зважте всі за та проти і у випадку невизначеності або сумнівів відмовтеся. Повірте: погодившись оформити на себе кредит за солідний відсоток, доставити або одержати пакунок, про вміст якого замовник обмовився лише в загальному, купити товари для розповсюдження або видаткові матеріали для надомного промислу, ви ризикуєте не лише нічого не заробити, а й влізти в борги. Навіть якщо вам терміново потрібні гроші, не спішіть погоджуватись на сумнівний дохід, а шукайте надійний варіант працевлаштування!

Оксана МИКИТЧУК, головний спеціаліст районного центру зайнятості

СЛУЖБА ЗАЙНЯТОСТІ ПРОВОДИТЬ КОНКУРС РОБОТОДАВЦІВ «СПІВПРАЦЮЮЧИ РАЗОМ, ДОСЯГНЕМО УСПІХУ». Його учасниками можуть бути великі, середні та малі підприємства, установи і організації всіх форм власності, у тому числі підприємства з іноземними інвестиціями. Незалежно від середньооблікової чисельності працівників переможці визначаються у номінації "Кращий

соціальний партнер служби зайнятості». Конкурс проводиться в два етапи: на районному та обласному рівнях. Підсумковий етап відбудеться у грудні цього року. Для участі в Конкурсі заявки просимо подавати до Заліщицького районного центру зайнятості за адре-

сою: м. Заліщики, вул. С. Бандери, 43 А, телефон для довідок 0-3554 21597. Заявки приймаються до 01.11.2012 року. Для участі в Конкурсі необхідно подати: заяву; відомості про учасника конкурсу; критерії оцінки учасника конкурсу.

¹ 84-89 (8078) u

ПОЗАШКІЛЬНА ОСВІТА

u наполегливий учасник, Ясінський Андрій, який запам’ятався усім не лише своїм зростом, а й умінням вести радіокеровану модель класу RC. Він здобув ІІІ місце серед інших членів змагань у цьому класі. Можливо, хтось подумає, що результати не вражають, але саме завдяки таким показникам команда Заліщицького ЦНТТШ виборола ІІ місце у відкритих змаганнях. Після урочистого вручення нагород діти безмежно раділи своїм досягненням, адже вони до цього ішли протягом року, наполегливо відвідували гурток суд-

У суботу та неділю 22-23 вересня 2012 року в м. Тернополі відбулися відкриті обласні змагання з судномодельного спорту. Учасниками цього прекрасного дійства стали вісім команд. Головним суддею був Володимир Євгенович Олійник, методист Тернопільського обласного комунального центру науково-технічної творчості школярів та учнівської молоді. У змаганнях учні представляли чотири класи моделей суден, кожна з яких проходила чотири запливи. Вихованці Заліщицького ЦНТТШ також брали участь

у перегонах. Незважаючи на погоду, діти з великим задоволенням змагалися за перемогу. Перший вид корабля ЕК-600 – військовий – запускав Хоміцький Назар, капітан команди. Йому вдалося посісти ІV місце. Машера Андрій, який був наймолодшим учасником, представляв цивільне судно ЕН-600, також зайняв ІV місце. Модель вільного класу корабля ЕХ-600, завдяки пильності та кмітливості Одайського Назара, перетнула фінішну пряму, виборовши ІІ місце. Крім Машери Андрія, у нашій команді був ще один малий, зате дуже

номоделістів, старанно виконували усі настанови при підготовці своїх моделей. Додому поверталися втомлені, але щасливі та задоволені, що стали призерами такого грандіозного конкурсу. Висловлюю слова щирої вдячності своїм вихованцям за невтомну працю, а також їхнім батькам, які вірили у своїх хлопців! Дмитро ДАНЬО, керівник судномодельного гуртка Заліщицького ЦНТТШ

ЛЮБИ І ЗНАЙ, СВІЙ РІДНИЙ КРАЙ

18-20 вересня, у місті Миргород, що на Полтавщині, відбувся XII Всеукраїнський фестиваль сучасного українського романсу «Осіннє рандеву», куди з’їхалися представники п’ятнадцяти регіонів нашої країни: як професійні виконавці, так і обдарована співоча молодь. Особливо тішить, що найбільше виконавців українського романсу (по 2-3 учасники) було з Донецька, Дніпропетровська, Запоріжжя та Харкова. Оцінювало виступи компетентне журі у складі: голова журі – народний артист України Мар’ян Гаденко; члени журі – народні артисти України Марія Ясеновська та Олег Дзюба; заслужені діячі мистецтв України Ганна Чубач, Зоя Кучерява, а також володарі гран-прі фестивалю минулих років. Конкурс проводився у трьох

Приємно бачити як діти тягнуться до пізнання історії нашої країни, не дивлячись на швидкий розвиток технологій, які так ваблять молоде покоління. Велику роль у вихованні дітей, крім батьків, відіграють і вчителі, які не дивлючись на свої буденні проблеми, в позаурочний час знаходять його для заохочення дітей до пізнавальних мандрівок, адже це корисніше – в живу подивитись на архітектурні пам’ятки, доторкнутись до величних споруд, а можливо, на хвилинку у думках поринути у той час, коли у тих спорудах процвітало життя та підкреслити щось для себе, нафотографуватись досхочу, поспілкуватись, ніж просидіти день у мережі інтернету. Найактивнішими знову виявилися діти спеціалізованої школи I-III ступенів ім. О. С. Маковея м. Заліщики. Разом із своїм класним керівником Рудкою Ларисою Дмитрівною відгукнулися на нашу пропозицію та провели пізнавальну поїздку «Замками Львівщини» або «Золотою підковою Львівщини». Початок екскурсії почали із короткого ознайомлення містом, адже Львів із впевненістю можна назвати туристичною столицею України. Архітектурні пам’ятки Львова, їх своєрідна краса особливі не лише в нашому, але й у світовому мистецтві. Щодня місто вітає тисячі туристів з різних куточків світу. Наступним нашим екскурсійним об’єктом став Олеський замок.

Вже по дорозі учні бачили камерний замок з могутніми мурами — колишній замок польської корони. Виник він як давньоруське укріплення, а на початку XVII століття став резиденцією польських магнатів. Тут народились майбутні королі Польщі Ян III Собеський та Михайло Корибут Вишневецький. У середині замку школярі оглянули картинну галерею та ознайомились з великою колекцією старожитностей, з колекцією дерев’яної скульптури, а також портретів XVI—XVII століть. У замку зберігаються дерев’яні скульптури загадкового майстра Пінзеля, роботи якого відносяться до візантійської школи. На думку фахівців, його твори за майстерністю суперничають із роботами Мікеланджело. Після екскурсії замком ми вирушили до наступного Підгорецького замку, який був оборонним комплексом, виконання якого є зразком поєднання імпозантного палацу з бастіонними укріпленнями і свого часу вважався одним із кращих палацово-замкових комплексів Європи. Він має форму квадрата, сторона якого дорівнює приблизно 100 метрам. На кутах розташовані п’ятикутні бастіони. До приходу в Галичину радянської влади замок почергово належав відомим польським родинам. Не раз там бували і європейські монархи: польські королі Владислав IV і Ян Собєський, австрійський цісар Франц-Йозеф І та німецький кайзер Вільгельм.

Віктор КУЧЕР, директор РКП “Заліщицьке туристичне бюро”

Олег ВІСТОВСЬКИЙ номінаціях: дитяча сторінка, співана поезія, авторська пісня, сучасний романс. У номінації сучасного романсу лауреатом другої премії став заліщанин Ярослав Рибак, який працює у Заліщи-

На знімку: голова журі - народний артист України Мар’ян Гаденко вітає Ярослава Рибака з вдалим деб’ютом.

мативно-правових актів в його роботі, негайно дзвоніть на «телефон довіри» за номером: (0-352) 52-54-05. У той же час Федір Бортняк з метою дотримання фінансової дисципліни, раціонального і цільового використання державних коштів та недопущення їх розкрадання закликає усіх до співпраці з Держфінінспекцією в облас-

ті. Якщо вам відомі факти неправомірних вчинків у роботі чиновників із державним майном та грошима, а тим більше - факти їх незаконного привласнення, не вагайтесь – дзвоніть на «телефон довіри» за номером: (0-352) 52-54-05. Зі скаргами, запитаннями та пропозиціями також можна дзвонити на «телефон довіри» Державної фінансової інспекції України за номером: (044) 425-38-18.

СПОРТ

Їм аплодували стадіони колишнього Союзу, Європи та світу. Їхні імена на устах різних поколінь любителів гри мільйонів – футболу. Вони прославили своїми виступами улюблений клуб багатьох уболівальників – київське «Динамо». А «Динамо» зробило із них зірок футболу. Мова йде про ветеранів столичного динамівського клубу, які в минулу п’ятницю - суботу завітали на запрошення кандидата в народні депутати України Володимира Володимировича Бедриківського – динамівця у спорті та за духом – у південні райцентри Тернопільщини. Тут, за присутності тисяч уболівальників у кожному із трьох міст –

цькій філії Національного наукового центру Інституту аграрної економіки. Ярослав виконав романси Ольги Богомолець на слова Ліни Костенко «У світі злому і холодному» та Андрія Підлужного « Ніжно, не ніжно». Він отримав диплом фестивалю і пам’ятну статуетку. А першість у цій номінації здобув Олександр Безай із Києва, який не вперше бере участь у подібних проектах. Участь Ярослава у фестивалі стала можлива завдяки нашому землякові Володимиру Бедриківському. Вітаємо Ярослава з перемогою та бажаємо йому удачі на майбутнє!

ВАРТО ЗНАТИ

Начальник Державної фінансової інспекції в Тернопільській області Федір Бортняк просить громадян області максимально жорстко реагувати на можливі прояви корупції або службового недбальства в діях її працівників. Якщо ви відчуваєте упередженість з боку фінансового інспектора, формалізм чи відхилення від нор-

Останнім пунктом нашої одноденної подорожі став Золочівський замок 16-17 століття. Твердиня представляє неоголландський тип оборонних споруд і належить до пам'яток типу «palazzo in fortezzo», тобто поєднує функції оборони і житла. За свою довгу історію замок встиг побувати і королівською резиденцією, і панською садибою, і в’язницею, і навіть навчальним закладом. Архітектурний ансамбль замку включає в себе так звані Великий житловий і Китайський палаци та надбрамну вежу. Саме у Великому палаці під час нечастих відвідин Золочева мешкала польська королівська родина. Неабияку цікавість наших заліщан викликали вкриті невідомими письменами таємничі камені, знайдені в одному з навколишніх сіл та перенесені до замку у 19 столітті. Говорять, що ці брили свого часу належали усюдисущим тамплієрам, а висічений на каменюках тайнопис так досі нікому й не вдалося дешифрувати… Наша одноденна мандрівка за короткий час дала можливість отримати максимум вражень та емоцій. Втомленими, але задоволеними, повечерявши, ми повернулись додому. Хочу подякувати учням, педагогічному колективові та Л.М. Хребтак, директору спеціалізованої школи I-III ступенів за те, що є активними і пізнають історію рідного краю через мандрівки визначними місцями, якими так багата наша Батьківщина.

ТАЛАНТИ ТВОЇ, НАДДНІСТРОВ`Я

Заліщиках, Чорткові та Борщеві відбулися матчі зірок «Динамо» із місцевими футбольними командами. Зокрема, у південних воротах краю – Заліщиках, радо із хлібом - сіллю вітали капітана команди киян Володимира Безсонова та його партнерів Святослава Сироту, Андрія Ок симця, Олександра Венглинського, Сергія Кузнецова, Сергія Ковальця, Івана Яремчука, Віктора Леоненка, Олега Саленка, Сергія Закарлюку, Віктора Хлуса, Віталія Самойлова. Потім глядачі не раз зустрічали оплесками вдалі дії на полі ветеранів «Динамо» та їхніх молодих суперників із заліщицької команди. Як часто буває у товариських

зустрічах, основний час гри закінчився внічию – 1:1. Відзначилися заліщанин Андрій Літовський та киянин Сергій Закарлюка. Після основного часу гри глядачі стали свідками захоплюючого пробиття пенальті, де успіх був на боці заліщан – 2:1. Свої удари реалізували заліщани Іван Джус і Роман Буртник та Іван Яремчук у киян. Воротар господарів Олександр Шацький відбив два удари від Сергія Закарлюки та Олега Саленка. Після гри кияни спілкувалися з місцевими уболівальниками, роздавали автографи, фотографувалися на згадку. Свято футболу за участю ветеранів «Динамо» відбулося також у Чорткові та Борщеві.

Олег ВІСТОВСЬКИЙ, Фото Ігоря ІВАНСЬКОГО

ВАРТО ЗНАТИ

«Будемо з хлібом», - так говорять мої односельці, жителі с.Ворвулинці, отримавши зерно на земельні паї від ПАП «Фортуна» (директор І.В.Фрич). Ігор Васильович подбав про те, щоб для пайовиків були створені всі зручності – зерно орендатори привозили своєю машиною, у своїх мішках до

кожного двору, а немічним складали на подвір’ї. Люди задоволені, немає ніяких проблем, скарг. Допомагала також обліковець по с.Ворвулинці Неля Байталюк. Вона інформувала директора про нагальні питання селян, направляла машини у двір, вела облік реалізації зерна.

Мої односельці дякують найперше Богу, що вродив добрий урожай. А вам, Ігоре Васильовичу, що вміло обробляєте землю і забезпечили нас сухим добротним зерном. Хай вам завжди допомагає Господь у роботі з людьми. Марія ЛИСАК, пенсіонер, ветеран праці, с.Ворвулинці

¹ 84-89 (8078)

ас пройшов. Канув у вічність. Цілий день - як один момент. У ньому сплелися воєдино тінь скорботи, яка падає на сьогодення з минувшини, і світло радості, що пробивається крізь товщу майбутніх років. Я вслухаюся в кожне слово, а голос Ольги Костянтинівни пророцтвом своєї душі і палкою любов’ю до України, до людей, до церкви шепочевідлунює і кличе на щиру розмову. У пам’яті цієї незвичайної жінки збереглося стільки подій, історій, людських доль, цікавих відомостей, прізвищ, що вже з перших годин нашого спілкування я зрозуміла: доля ніколи її не милувала. А вона у свої 88 виявилася цікавою, простою, щирою жінкою. А найважливіше – розумною і порядною. На пам’ять, дякувати Богу, не нарікає, вона в Ольги Костянтинівни ще чіпка і світла. Одні картинки з життя дещо пригасли в глибинах її підсвідомості, інші – рельєфно вийшли на передній план і сяють великою життєвою мудрістю.

гими вечорами, гомоніли про пережите. А мамі завжди нагадували, мовляв, доня ваша – це мізинець. Так називали дітей, котрі народжувалися від батьків у старшому віці. Мовляв, такі діти або дуже розумні, або хворі і не доживають навіть до 40 літ», згадує п.Ольга Плеш. Від цих спогадів жінка усміхається, бо Всевишній наділив її не лише поважним віком, а й мудрістю. Студіювати науку почала з польської школи, гарно вчилася. «Хоч мене навчали не як

вожені старенькі батьки, в іншій кімнаті – сестра. Мені наказали швидко одягатися і забрали до тюрми. Народу там було багато. Плачі, ридання, а я не знаю, що мої однокласники теж тут – Клепак, Мисевич, Мандрусяк – всі арешНа відкритті меморіальної дошки маестро товані. музики Я.В.Смеречанському: зліва направо Сиджу ніч, друО.Плеш, дочка учителя – Л.Смеречанська, дигу. В камері так ректор ЦРБС О.Тракало, член Союзу Українок багато дівчат з О.Заполох та вчителька Оксана Кучерко. Торського, Касперівців, Винятинців. Нарешті викликають ляли сусіди. Таким чином, за- совітів. в іншу кімнату, мене і триробляла собі гроші п.Ольга. Але почалася війна. мають в руках мої олівці. «Це У кожну кабіну треба було Настали важкі часи, тривога ти ними писала листівки занести дзбан молока,за що в кожній домівці, в родині. За проти Радянського Союзу?». полячка віддячувала 10 німців я закінчила сім класів. Інший запитує, чи не бачила, грошами. І так щодня, поки до Мріяла про фах лікаря, адже як отець Чукур на вокзалі в школи йти, молоко вже було багато читала (маю й досі поїзд сідав. Я того дня в панів. У літні місяці дово- польські книги по медицині). відправляла листи, і дилось ще й корів попасти А в 1944-у, після звільнення

РАНОК ШЛЯХУ ЖИТТЄВОГО Її оселя завжди намолена. Відколи звели будинок, молитва в ньому на чільному місці. З нею п.Ольга просинається і день проводить, сина зустрічає та проводжає, чужого навчає теж з молитвою на устах. Тому,

українку, а русинку, я спілкувалася по-польськи. Добре знала й німецьку. Мені легко давалися багато предметів. Не всіх дітей в той час до школи пускали, більшість змушували працювати на полі, по господарству вдома, мовляв, навіщо та наука. Мої батьки вчинили по-іншому: хоча в нас також було поле, господарка, але школа переважила все інше, - щиро зізналась моя співрозмовниця, - хоча навики до праці виховували в мені з дитинства. Завдяки такому призвичаєнню до праці я заробляла гроші, і в школу мала змогу все собі придбати – і пальто, і черевики, і шкільну форму. До школи ми ходили в платтях, фартушках. Це дисциплінувало учнів. А навчання було багатогранне: ми опановували не лише мови, математику, географію та історію, а й вчилися танцювати, готувати їсти, вишивати». У Заліщиках колись був пансіонат «Ірена» біля теперішнього дитячого ревмосанаторію, а точніше - в кінці города, який належав цій родині. За Польщі батько п.Ольги – Костянтин Бортник, виконував різні роботи, а мати утримувала дві корови, козу, овець. У цьому пансіонаті панство відпочивало, були так звані «літники» - літні павільйони. Заліщики – це була друга Швейцарія. Навіть курсував поїзд, так звана люкс-торпеда «Варшава-Заліщики». Поляки влаштовувались на відпочинок, тут були чудові пляжі. Обслуга у власниці пансіонату була варшавська. А свіже молочко «льокаторіям» щоранку достав-

зраненька. Адже завдяки цьому сім’я виживала. «Мама моя подружилася з тією полькою. Пригадую, наша сім’я ходила до них на польський Свят-вечір, вони до нас – на українське Різдво. Я пам’ятаю навіть пані майорову, власницю нижнього парку і будинку в ньому. Стелла фон Турнау мала й інші володіння в селах. Але, пригадую, неділя – це був день молитви в Божому храмі. І ця пані завжди приїжджала до церкви бричкою, в яку впряжені були красиві білі коні. Одягнута пані була дуже гарно, ревно молилася, а, виходячи з церкви, кожному потребуючому допомоги давала польські гроші. Це вже ввійшло в неї в традицію. І чимало людей чекало на цю допомогу, а вона проявляла завжди свою увагу до бідних. Тоді багаті люди були добріші, вірили в Бога, ділилися останнім, не було фальші в стосунках».

Ольга Костянтинівна ПЛЕШ. напевно, у кімнаті, де відчуваєш ласку Божу, де, здається, і стіни, і портрети, і вишитий Шевченків «Заповіт» над ліжком матусі – все одухотворене високими молитовними істинами. Завітавши сюди, мені було і цікаво, й водночас легко спілкуватися, пізнавати мудрість літ жінки, серце якої кожному відкрите для добра. «Я народилася, коли моїм батькам уже було за 40. З розповідей мами Ганни Прокопівни Свіченюк (з дому) мені відомо, що я не з бідного роду, особливо багатим був мій дід – виходець із Добровлян: мав поле, утримував худобу. Мама моя була неграмотною, а батько – аж надто розумним. Він був з Хрещатика, з-за Дністра, і на той час ця територія була під румунським режимом, а Заліщики – під польським. Пам’ятаю себе малою, і до нас часто навідувались сусіди. Сиділи, бувало, дов-

ПЕРЛИНИ СПОГАДІВ Після школи Ольгу Бортник привели до польської кравчині, аби навчалася в неї шити. Але замість науки – буденна робота. Дівчина змушена була варити бараболі, товкти їх з половою, щоб живність нагодувати. І так тривало день, другий, третій… Аж тут зустріла вона священика-катехита – людину надзвичайно чесну і жертовну – Івана Чукура, який поцікавився, куди вона йде. “Я й розповіла про своє «навчання» у полячки, на що отець сказав, щоб туди більше не йшла. «Тобі вчитися треба, я найму репетитора”, - мовив він. Отець був благородним чоловіком: із власної платні допомагав студентам, якими опікувалося товариство «Рідна школа» для вступу в гімназію. Екзамен в перший клас гімназії я склала успішно. А тут так звані «визволителі» прийшли – 17 вересня 1939 року. Закінчувала школу при перших совітах, 7 класів – за Польщі і 7 класів – за других

О.Плеш зі своїми подругами на ювілеї школи ім.О.Маковея. Поруч з нею – Г.Рачок, М.Казимирів, В.Коціборська, колишній педагог школи Г.Білаш, а також В.Гембатюк (уже покійна).

Заліщиків, тут розмістився військовий шпиталь». Дівчину беруть на роботу санітаркою, але, оскільки дуже багато поранених – щодня десятки операцій – їй дозволяють бути помічником в роботі хірургів. «Мені все було надзвичайно цікаво, я подавала хірургічні інструменти, проявляла свою вправність, рухливість, і, пригадую, жінка-хірург якось сказала: «З тебе буде прекрасний лікар». Я справді мріяла про це, але лікарем не судилось стати. Фронт просувався далі… Я думала, що війна, стрілянина, кров, поранені, сльози і прохання врятувати – це найстрашніше, що пережилося. Але попереду, як виявилося згодом, мене очікували ще важчі випробування». БУРЕМНИХ ДНІВ НАМИСТО «Вітри післявоєнного часу розганяли над нашим краєм темні, важкі хмари… Ми пильно вдивлялися у синю безодню неба. Всюди розруха, неспокійно по селах. Не в одного стрепенулося серце від жорстоких злодіянь над долями молодих людей. Я, як і багато моїх ровесників, вирішила йти до школи – у 9 клас. Якось треба було розмалювати контурні карти, а в мене були найкращі олівці із написом «Бортник Ольга Костянтинівна – учениця 9 класу. Гамбург». До мене підійшла однокласниця, попросила їх для виконання домашнього завдання. Наступного дня 19 учнів нашого класу арештували – фактично весь клас забрали. Оскільки я в той день не була в школі, то за мною прийшли додому, ввечері. Надворі лютує зима. В хаті стри-

виселяли. Працювали наші люди на засланні в шахтах, на лісорубах. Я також спершу туди потрапила, а потім – скляний завод». Ольга Костянтинівна розтривожилась, адже на її очах помирали молоді люди. Особливо косила багатьох дизентерія. І тут, виявилось, зрадників вистачало. До Ольги приїхала сестра, «підкупила» вахтера, бо дуже хотіла побачитись з нею. Однак за це Ольгу запроторили до Сибіру. «Мене на чужині всі запитували, за котрі злочини я засуджена і відбуваю покарання? Я й розповіла. Добрі люди написали клопотання в Москву і мене – врешті – помилували. Це був 1949 рік». Чимало цікавих епізодів, пов’язаних із поверненням додому, розповіла п.Оля. Говорила про щирість і відданість людей, котрі працювали з нею на чужині, про дорогі її серцю реліквії, виготовлені українцями в Сибіру (валізу з дикти й досі зберігає), про відвідини матері, й сестри юриста Толстопятова із Москви, по якому рідні вже й панахиду відправили, оскільки довго від нього звістки не було. А він виявився живим і

заліщани, які бачили мене на вокзалі, донесли в органи неправду. А на ніч закривали людей в підвалі. Серед ночі проводили допити по коліна у воді, я одна зіщулилась від холоду, а поруч щурі плавають. Наглядач спостерігає за моєю поведінкою. Прошу в нього кусень хлібця, аби вкинути в ту чорну воду, щоб не вкусив мене Владика Іриней пацюк. Правда, у родинній каплиці хлібчика дав, а Плешів. згодом перевели в іншу камеру, де я й очікувала обвину- власне за його клопотанням вачення. Воєнний трибунал про помилування заліщанки присудив мені 5 років Олі, невдовзі надійшла заслання. Енкаведистська відповідь про звільнення її, машина нікого не щадила – зрештою – про приїзд до вироки 10, 15, 25 років – фак- Тернополя, де за доносом тично, ні за що. Отак своїх людей перевіряли її вершились людські долі. А паспорт. І, нарешті, зустріч народу – тисячі. Поїзд, вікна із Заліщиками – довгов якому – із Заліщик до очікувана, зворушлива, Чорткова – обрамлені ко- світла, обнадійлива, літечлючим дротом, зупиняється ком заквітчана, яблуками й в кожному місті, а людей, грушами прикрашена. Це змучених, змарнілих, зага- сталося 19 серпня на Преображення Господнє. Ця няють на черговій зупинці. Серед них, як згодом вия- радісна святкова днина вилось, багато високосві- покликала дівчину до храму домих, розумних, освічених Божого. “Палітра сонця, тиха мудпатріотів. Одні не мирилися з режимом, сповідуючи на- рість неба, й серпанок – сум, ціональні ідеї, інші – зовсім не що серце ледь стискає”. Ось винні ні в чому люди потра- такі відчуття забриніли в її пили за збігом певних обста- серці. вин або невдале слово. (Світлини із сімейного Сказали, наприклад, що ніархіву Бортник-Плеш). мецькі коні кращі, ніж руські - ти вже ворог – 15 років (Продовження читайте заслання. Читав прогресивні на 7 сторінці.) українські книги, а якщо знайшли їх в тебе в хаті – книжки забирали. Людей

У нашої найкращої вчительки 2-В класу школи ім.О.Маковея м.Заліщики Надії Василівни КИВЕРИГИ день народження. Прийміть найтепліші та сердечні вітання з Вашим святом - днем народження! Нехай Ваше життя завжди залишається наповненим любов'ю і увагою учнів, а держава гідно оцінює Вашу працю. Бажаємо Вам доброго здоров'я, оптимізму та енергії, поваги і підтримки колег і керівництва, благополуччя Вам і Вашим рідним та близьким. Допоки сонце світить з висоти, птахи щебечуть, зацвітають квіти, ми Вам життям бажаєм легко йти і днем прийдешнім від душі радіти! Хай щастя завжди супроводжує Вас, Людська повага й шана не минають, А Вашу мрію й працю повсякчас високі визнання лише вінчають. Хай буде все життя казковим довголіттям Серед краси й добра, радістю заквітчає Прекрасну кожну мить, здоров’ям наділяє, Щастям благословить! З повагою - учні та батьки 2-В класу

¹ 84-89 (8078) (Початок на 6 стор.) КЛИЧУ ЖИВИХ, ОПЛАКУЮ МЕРТВИХ У блакитній високості, оповитій сумом, прощально тужать журавлі і несуть далеко із собою пережите. Отак і Ольга Костянтинівна згадує все, що увібрала в себе історія рідної землі. Посеред голубого безмежжя зачудовано позирає довкіл і наче поспішає подумки у незнані світи, віддалені від неї і таємничістю, і дивовижним неспокоєм. А дещо задумавшись, мовила: «Знаєте, я своє життя визначаю таким чином: розділена доля поколінь – це перший період, а другий – покаяння, молитва, вшанування тих, хто покинув цей світ і перейшов у Вічність… Змалку, з чотирьох років, я ходила до захоронки. Це була вулиця мого дитинства. Батьки йшли на поле

працювати, а мене приводили сюди. Тут їсти давали (за це батьки платили 36 грош) і виховували нас. Поруч був сиротинець, а захоронка була протяжністю до нинішньої вул.Грушевського. Доглядали дітей сестримонахині. У Заліщиках багато дітей відвідували захоронку. Тут виховували повагу до старших, до батьків, побожність і любов до церкви – це було основою нашого буття. Я пригадую, що сестри – Нестора, Маргарита та Олімпіада (вони були в підпіллі, але зв’язок з ними я завжди підтримувала), подарували мені образок Неустанної Помочі Матері Божої. Він зі мною був з часу арешту і знову повернувся до родинного гніздечка. Це був мій порятунок, мій оберіг, з яким я не розлучалася ніде й ніколи. Тому, коли повернулася із Сибіру додому, то найпершим чином побігла до церковці. Я знаходила тут для себе душевну розраду. Почала щиро молитися перед образом Матінки Божої, а тоді голосно заридала. Цей біль душі вилився у щиру вдячність Владичиці за повернення, за здоров’я тих живих однодумців, з якими ми ділили свої думки, переживання, мрії, зрештою – навіть і кусень хліба. Згадались ті щирі люди, завдяки яким я й повернулася… Таке не забувається ніколи. Минуле тяжіє й сьогодні в моїй пам’яті». Ольга Костянтинівна простелила свою долю аж у кілька суспільних формацій. Але що цікаво – з кожним з цих ступенів вона тримає в душі певні паралелі, певні зв’язки. Дорожить минулим і шанує нинішній час, нелегкий, збурений різними амплітудами. У минулому ця жінка створила прекрасну сім’ю, народила двох чудових дітей, спільно з чоловіком Антоном Петровичем збудували хату, вивчили синів, дочекалися й внуків, та уже є й правнуки. «Ми з чоловіком були наче два крила спільної долі, котра подарувала нам не тільки понад чверть віку подружніх свят і буднів, а й

двох синів. А сьогодні я вже маю трьох внуків і 6 правнуків. Я завжди гордилася своєю родиною, для мене - це святість моєї душі. Якби ж не ввірвалося горе. Воно завжди неочікуване, непрошене. У 1975 році помер чоловік, а через 13 літ у розквіті сил у 36-річному віці відійшов за межу старший син Олег». Кажуть, коли Бог когось з Учитель музики і співів Я.В.Смерерідних забирає, чанський зустрівся зі своєю колишвін дає живим ньою ученицею, яка була учасником час на роздуми. керованого ним хору. Справді, скільки спогадів зберегла ця жінка у майстром в училищі, був своєму серці про найрід- шанованою і порядною лю-

ніших їй людей. Вони вкарбувалися в душі як найсвітліші моменти. А розраду знаходила в сина Ігоря – лікаря за фахом, сьогодні завкафедрою Буковинського медуніверситету, доктора медичних наук, у його сім’ї – внуках і правнуках, у сім’ї покійного Олега. А ще Ольга Костянтинівна багата іншими синами – духовними особистостями. У її будинку в різні часи проживали 10 священиків. Про кожного з них матуся знаходить у серці найкращі слова, які характеризують і Тараса Сенькова, і Михайла Гуралюка (Никодима), і нинішнього пароха – отця Івана Сендзюка, і багатьох інших. Кожному дарувала свою щирість і доброту. «Вони для мене справді були і залишаються дітьми. Я піклувалася про них, допомагала у побутових справах, доводилось навіть лікувати… Все пережилося. Але відверто зізнаюся, - каже жінка, - в цій круговерті життєвій я отримувала душевні сили, снагу, бажання жити, спілкуватися з людьми, відвідувати Божий храм. І мені так відрадно, що ці священики й досі не забувають мене. А щире слово для такої людини, як я, дуже багато значить та ще й в той час, коли прийшла старість, а з нею пекучі й болючі рани, а ще – втрата дорогих мені людей. Але з молитвою, з Богом у серці я долаю і хвороби, і біль душі». Хитнула доля терезами, але пам’ять живе. І тремтить, як вогонь вечірньої свічки, у душі її – тихий смуток. КАПЛИЦЯ ПАМ’ЯТІ, СПОКУТИ І МОЛЬБИ На вулиці, де колись був монастир сестер-служебниць, місцева влада виділяла плани під будівництво житла. Такою нагодою скористалося і подружжя Плешів. Як згадує п.Оля, ось на цій вулиці, де будинки, госпіталь, не було нічого, тільки високий і довгий мур. Сім’я мріяла про власний будинок і готувалась до цього, тому будівництво розпочалось і здійснювалось досить швидкими темпами. Антон Петрович працював

диною, тому колеги його розуміли з півслова. Коли почали будувати хату, камінь на фундамент запропонували в училищі, кошти на цеглу виділили з фонду райспоживтовариства, де працювала бухгалтером п.Оля. Чимало допомогла й родина. У 60-у році сім’я вже оселилася в новій освяченій хаті. Ольга Костянтинівна згадує таку мить зі свого життя: «Недільний ранок, я збираюся до церкви, мав приїхати Владика Михайло Сабрига. А мені вдома вчувається голос-звертання, тричі повторивши: «Збудуй каплицю». Я поділилася такою зворушливою звісткою з отцем Іваном. «То Бог цього хоче і треба виконати Його волю», а владика благословив добрий намір, почувши нашу розмову. Перший камінь під каплицю освячував отець Іван. Мурував стіни Дмитро Стадник, прибігли на допомогу друзі Ігоря, його студенти. Всі роботи всередині виконував син». У липні 1999 року капличку освятили на іменини п.Ольги. Кожного року о.Іван відправляє тут маївку. Це увійшло в традицію, адже каплиця зведена на честь Матері Божої. «Я тішуся, що залишаю по собі гарну пам’ять. А якщо треба прибрати чи побілити, приходять сестриці з церкви», - каже моя співрозмовниця. За словами п.Ольги, вона щаслива від того, що дожила до часів, коли оновлений храм живе, а дзвони видають воістину божественний звук, який нагадує їй дитинство. А в каплиці вона, як і в церкві, молиться за живих, у спогадах оплакує мертвих. Та найголовніше, що жінка ця, як нескорена птиця фенікс, не зачерствіла душею попри весь трагізм її долі, і в серці співає гімн життю. Вона твердо вірить у кращу долю України, у завтрашній день своїх онуків, правнуків, котрі підпирають цю віру, як і вівтар незалежності. Ольга МЕЛЬНИК

Світлина каплички Ірини ІВАНСЬКОЇ.

Щиро вітаю ветеранів національно-визвольного руху, всіх жителів Наддністров’я з великим християнським святом – Покровою Пресвятої Богородиці, 70-ю річницею утворення Української Повстанської Армії, Днем козацтва. Героїчна історія УПА є величним прикладом жертовного служіння українському народові. Цвіт української нації, її вірні сини і доньки стали на смертельний поєдинок з нещадним ворогом. Незламних лицарів України не зламали ні довгі роки героїчної боротьби, ні сталінські концтабори, ні потоки комуністичної брехні і замовчувань їхнього великого подвигу в ім’я України. З гаслом “Здобудеш Українську державу, або згинеш у боротьбі за неї” вони впевнено йшли у бій, віддавали своє життя в ім’я Батьківщини. Низький уклін ветеранам визвольних змагань, ваш подвиг навіки залишиться у пам’яті нащадків. Бажаю всім учасникам боротьби за волю України міцного козацького здоров’я, довгих років життя під чистим рідним українським небом, у своїй національній Державі. Нехай свято Покрови стане для нас усіх національним днем пам’яті геройського чину та слави українського війська – козацького, стрілецького, повстанського. Слава Україні! Героям слава! Володимир БЕДРИКІВСЬКИЙ, кандидат у народні депутати України

14 жовтня – велична та знаменна подія для української спільноти. 70 років тому створилась найбільша збройна потуга, яка змагалась за відновлення Української Держави – Українська Повстанська Армія –це військова сила, яка героїчно і жертовно боролась за Українську Самостійну Соборну Державу. Найкращі сини й доньки української нації стали до лав борців проти чужоземного поневолення. ЗАЛІЩИЦЬКА РАЙОННА ОРГАНІЗАЦІЯ ВО “СВОБОДА” щиро вітає всіх ветеранів УПА та всю Наддністрянську громаду з 70-ю річницею створення УПА. Щастя вам, здоров’я, і нехай Свята Покрова і надалі опікується нами в боротьбі за нашу – українську – Україну.

ДОРОГІ УЧАСНИКИ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ, ВОЯКИ ОУН-УПА! СЛАВНЕ УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО! ШАНОВНІ ЖИТЕЛІ ЗАЛІЩАНЩИНИ! У святий день Покрови Божої Матері мої думки та серце разом з вами, тими, хто своїми жертовними звитягами та здоров’ям заплатили за волю України, за право українського народу на самостійну соборну Державу. Вірю, що душі полеглих у нерівних визвольних змаганнях борців за правду і незалежність нашої держави в ці дні, коли ми всі разом зносимо молитви Господу за них і щасливу долю для нашої України, моляться разом із нами. Адже сьогодні для України важкий час. Час випробувань. Час вибору. І від того, переможуть на чергових парламентських виборах об’єднані опозиційні патріотичні сили чи ні — залежить наше майбутнє та майбутнє наших дітей і онуків та визначиться — бути Україні чи ні. Історично так склалося, що завжди перед важливою подією чи справою козаки молилися своїй святій покровительці — Всевишній Діві Марії, а в покровські святкові дні запорожці обирали нового отамана. Не випадково саме благодатної осені 1942 року під Покровом Богородиці творилася й здобувала свої перші перемоги Українська Повстанська Армія. Сьогодні ми, нащадки вояків ОУН-УПА та славного українського козацтва, вклоняючись Святому Покрову Божої Матері, просимо її запалити повстанською мужністю нашу молоду українську генерацію, щоб разом з нами здобувала, відстоювала та творила справжню демократичну Україну. Переконаний, що не за горами той день, коли у Верховній Раді України буде сформована проукраїнська більшість, яка прийме закон про визнання вояків ОУН-УПА воюючою стороною у Другій світовій війні, співавтором якого я виступав упродовж двох скликань та який був проігнорований антиукраїнською більшістю. Дорогі борці за волю України! Схиляючись перед вашою твердою волею та героїзмом, бажаю кожному з вас та вашим родинам здоров’я, успіхів, наснаги у розбудові Української держави. Нехай завжди доля нашої України перебуває під святим омофором Великої Цариці Неба і Землі. Україна є! Україна буде! Ми переможемо, бо не маємо права на поразку! Слава Богу! Слава Україні! З повагою — народний депутат України Іван СТОЙКО

8 u

¹ 84-89 (8078) ПОЛІТИЧНА РЕКЛАМА

НЕ «ПАПЕРОВІ», А РЕАЛЬНІ РЕФОРМИ ДЛЯ ОСВІТЯН, МЕДИКІВ, БІБЛІОТЕКАРІВ, ПРАЦІВНИКІВ МУЗЕЇВ ТА ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ ПОТРІБНО ЗАПРОВАДЖУВАТИ НЕГАЙНО! Так вважає кандидат у депутати Верховної Ради України Володимир Бедриківський. І одним із першочергових завдань, у разі обрання депутатом парламенту, Володимир Володимирович бачить внесення на розгляд Ради законопроекту під назвою: «Про внесення змін до деяких законів України щодо покращення соціального статусу педагогічних, медичних працівників, працівників закладів культури, музеїв, бібліотек». - Про реальний стан справ в освіті, медицині та культурі говориться сьогодні багато. Але в тому то й справа, що лише говориться. А насправді мало позитивних змін у цій сфері. Вчителі, медики, працівники культури їх майже не відчувають. Мізерні заробітні плати, неналежне пенсійне забезпечення, чимало побутових проблем, які представники інтелігенції не можуть вирішити роками. Вчитель, медик, працівник культури має бути звільнений від обтяжливого побуту, аби сповна присвятити себе

благородній професії, відчути свою приналежність до еліти суспільства. Професія вчителя була благородною у всі часи, сіячі розумного, доброго, вічного завжди викликали пошану в батьків, вдячних учнів, а перед професіоналізмом медиків, завдяки яким врятовано тисячі життів, можна лише схилити голову. Чому рівень їх життя залишається низьким? Чому найкращі представники цих професій виїжджають у пошуках кращої долі за кордон, де їх талант і професійність цінується більше, ніж у власному домі? Престиж вчительської праці на сьогодні низький. Тільки у нас згадують про вчителів напередодні їх професійного свята, а після нього забувають і про свято, і про обіцянки. Соромно за тих, хто називаючи себе народними обранцями, зовсім нічого не роблять у парламенті для покращення життя представників найгуманніших у світі професій. Чи не було у них учителів? Чи не рятували їх життя медики? Ті, хто був у Верховній Раді усі ці роки, не внесли жодної поправки чи пропозиції до

Законів, які б мали змінити стан справ у цій сфері… Прийшов час поставити цьому край! Саме тому моя команда фахівців розробила законопроект про зміни до закону України «Про освіту», який ми пропонуємо викласти у новій, своїй редакції. У першу чергу, зміни стосуються підвищення соціального статусу освітян: заробітної плати, пенсій. Аналогічні зміни пропонуємо внести в закони України «Про основи охорони здоров`я», «Про бібліотеки та бібліотечну справу», «Про музеї та музейну справу», «Про культуру». Переконаний, що ці категорії працівників заслуговують на належний рівень життя в Україні. Отож, із метою закріплення цих положень на законодавчому рівні, нами обрано правовий шлях – внесення відповідних змін до законів України. Обов`язок народного обранця – захищати інтереси рідного краю і його жителів. І цього правила я дотримуватимусь завжди.

Володимир БЕДРИКІВСЬКИЙ

ОСВІТЯНАМ, МЕДИКАМ, БІБЛІОТЕКАРЯМ, ПРАЦІВНИКАМ МУЗЕЇВ Й ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ – ДОСТОЙНІ ЗАРПЛАТИ І ПЕНСІЇ ТА НАДАННЯ СТАТУСУ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ Отже, законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо покращення соціального статусу педагогічних, медичних працівників, працівників закладів культури, музеїв, бібліотек» передбачає внесення змін до низки Законів України. Зокрема, у Законі України «Про освіту» (відомості Верховної ради України, 1996,

№21, ст.84 з наступними змінами), зміни пропонується викласти у такій редакції: 1) У частині першій статті 57: Абзац шостий доповнити новим реченням такого змісту: «При цьому вихідна допомога у разі звільнення на підставі пунктів 1, 2 і 6 статті 40 Кодексу Законів України

про працю виплачується у разі наявності стажу педагогічної роботи до 10 років у розмірі середньомісячної заробітної плати, а понад 10 років - у розмірі двомісячної середньої заробітної плати»; Абзац сьомий вилучити; У абзаці одинадцятому слова «місячного посадового окладу (ставки заробітної плати)» замінити на слова

людей у формі у нас, як правило, ставлення насторожене, якщо не упереджене. І це не випадково, адже часто зіткнення зі стражами порядку залишає сумні наслідки. Люди потай думають: краще триматися від міліції та усяких військовиків подальше. Рідко почуєш чи прочитаєш щось добре про роботу міліції у ЗМІ. Здебільшого скандали, насилля і корупція. Людина у формі за радянських часів наганяла страх і трем. Ця сумна спадщина дісталася і нам. За роки незалежності прості громадяни продовжують так само остерігатися міліції, як остерігалися в минулому. Досить згадати резонансну справу «перевертнів у погонах», щоб обходити десятою дорогою тих, хто насправді покликаний стояти на сторожі правопорядку і захищати нас. Але ми також добре знаємо, що в міліції, як і скрізь, є люди різні: чесні й безпринципні, сумлінні й підступні, самовіддані й лицемірні. Тільки як відрізнити одних від інших? Як не помилитися? А придивлятися, вивчати і відрізняти треба. І для цього маємо не тільки звичайні людські очі, а й зір душі, серця. І якщо очі можуть помилитися, то душа - ніколи. Генерал-полковник Володимир Бедриківський - з тих вибраних людей, що викликають повагу і захоплення уже з першого разу. Його визначальні риси – простота, відкритість, щирість у спілкуванні. Звичайно, робота в міліції наклала свій відбиток на його характер і поведінку,

він далекий від будь-яких сентиментів і в його розмові не почуємо ліричних ноток чи мрійливої розчуленості. І це зрозуміло. Людина в пагонах не може собі цього дозволити, коли на її плечах лежить обов’язок боротися зі злом. Це той випадок, коли добро повинне бути з кулаками. Хтось має кидати виклик кримінальному світові, що всюди сіє ненависть і насилля. Хтось має стояти йому на перешкоді. У криміногенній державі це непросто. Володимир Бедриківських з тих, хто не заплямував своєї совісті і честі в тій нерівній боротьбі й завжди виходив з неї переможцем. Тому й зробив добру кар’єру, яку нині дехто схильний ставити йому на карб.

злочин. Але довір’я ексміністра МВС Ю.Луценка до В.Бедриківського мало б передатися нам і зіграти вирішальну роль у виборі. Як і довір’я Арсенія Яценюка. Здавалося б, він досягнув усього – високого генеральського звання, заслуженої пенсії, шани друзів і колег по роботі, вагомого суспільного статусу. Має чимало державних і навіть релігійних нагород. Навіщо йому ще політика? Тут бруду не менше, ніж в асенізаційній роботі охоронних органів? Може, пора відпочити? Як на мене, вибір В.Бедриківського зумовлений тим, що він прагне бути корисним людям і жити без боротьби не може. Таким створив його

Але ніщо з неба просто так не падає – ні звання, ні нагороди, ні заслуги, – тим більше на таких незручних для влади людей, як В.Бедриківський. Найчастіше йому доводилося діяти не при сприянні владних структур, а всупереч їм. І він, як той міцний горішок, перемагав неприхильні обставини… За його плечима стоїть силует опального Юрія Луценка, у якого Володимир Володимирович був першим заступником. Когось це лякає, когось насторожує, а хтось хотів би відшукати і тут якийсь підтекст чи навіть

Господь. Це голос сумління і душі кличе його на політичні барикади. Кличе, бо час надзвичайно важкий, бо Україна, її мова, культура і духовність потребують захисту, бо не час жити тільки для себе. В.Бедриківський – західняк, і голос галицької крові в нього надзвичайно сильний. Це він не дає йому права на спочинок. А сила, дяка Богу, є, і бажання щось зробити для людей залишається. Воно спонукує до дії і стукає в серце. В.Бедриківський – людина з твердого тіста. Маю пе-

ДО

«середньомісячної заробітної плати». 1)Доповнити Закон статтею 57 такого змісту: «Стаття 57. Пенсійне забезпечення педагогічних та науково-педагогічних працівників навчальних закладів 1. Держава забезпечує педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів встановлення і виплату пенсій відповідно до законодавства. 2. Пенсія за вислугу років та за віком працівникам освіти призначається у розмірі 80 відсотків суми їхньої заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, якщо розмір пенсії, обрахований відповідно до інших законів, не буде вищим. 3. Порядок та умови визначення заробітної плати для обчислення пенсії за вислугу років та за віком працівникам освіти встановлюються Кабінетом Міністрів України. У всіх випадках заробітна плата для обчислення пенсії враховується в межах установленої Законом на день призначення (перерахунку) пенсії максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. 4. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. У разі зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, здійснює-

ться відповідний перерахунок максимального розміру пенсії. 5. Пенсія за вислугу років працівникам освіти виплачується у повному розмірі з дня, що настає за днем досягнення права на її призначення незалежно від того, чи працівник продовжує працювати на посаді, яка надає право на призначення пенсії за вислугу років. 6. Працівникам освіти, яких у період роботи на посадах, що надають право на пенсію за вислугу років, визнано інвалідами І або II групи, призначається пенсія по інвалідності в порядку та розмірі, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті, за наявності страхового стаж у, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення». 7. У разі смерті працівника освіти у період роботи на посаді, що надає право на пенсію за вислугу років, за наявності у померлого годувальника стажу роботи на вказаних посадах не менш як 10 років, непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які перебували на його утриманні (при цьому дітям - незалежно від того, чи перебували вони на утриманні померлого годувальника), призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї у розмірі 70 відсотків суми заробітної плати померлого годувальника, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на двох і більше членів сім'ї - 90 відсотків. До непрацездатних членів сім'ї належать особи, визначені у статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення». Право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника на умовах, передбачених цією частиною,

мають також непрацездатні члени сім'ї померлої особи, яка отримувала або мала право на пенсію за цим Законом. 8. Пенсія працівнику освіти, призначена відповідно до цієї статті, у частині, що не перевищує розміру пенсії з солідарної системи, яка обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує зазначений розмір, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України. Перерахунок раніше призначених пенсій здійснюється у разі підвищення розміру заробітної плати працівникам освіти за рішенням Кабінету Міністрів України або у зв'язку із зміною мінімальної заробітної плати - виходячи з суми заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування працівника освіти, який працює на відповідній посаді на момент виникнення права на перерахунок пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 9. Працівнику освіти, в разі звільнення у зв'язку з виходом на пенсію, у тому числі у передбачених законом випадках дострокового виходу на пенсію, один раз виплачується одноразова грошова допомога в розмірі дванадцяти посадових окладів за наявності стажу, який надає право на пенсію за вислугу років, не менше 10 років, про що робиться запис у трудовій книжці, якщо законом не передбачена виплати цієї допомоги у більшому розмірі».

реконання, що якби його становлення і молодість припали на воєнні часи, то він був би серед тих, хто боровся зі зброєю в руках. Нинішня його позиція – свідчення цьому. Життя завжди потребує сильних і мужніх людей. Надто недосконалий цей світ, надто багато в ньому темного, лицемірного і підступного. І сьогодні, як і піввіку тому, в сильних та чесних людях Україна відчуває гостру потребу. Це її надія, опора і порятунок. Не буду перелічувати все те добре, що зробив цей

чоловік. Про це написали мої колеги журналісти, друзіписьменники і ще, мабуть, писатимуть не раз. Моя мета інша – показати внутрішній світ людини, яка піднялася по щаблях міліцейської кар’єри так високо і не розтратила глибокої людяності та доброти. Як на мене, сьогодні наступила пора вибирати не тих, хто наділений якимись особливими лідерськими якостями, хто спроможний тільки боротися, запекло дискутувати з опонентами, для кого мета виправдовує засоби, а перемога важлива за будь-яку ціну. Ні. Сьогодні треба, як ніколи, дивитися на людське серце, перевіряти рівень духовності й чистоту сумління. Генеральський мундир В.Бедриківського не затінює, а скоріше відтінює його інтелігентне, привітне і приємне лице, що викликає довіру і добрі почуття. Як вихопилося в одного простого чоловіка: «Хіба генерали такими бувають?!» Наш земляк – своєрідний феномен, навіть якщо хочете, релікт. Робота в міліції не тільки не огрубила його, не зробила пихатим і цинічним, як це бачимо у високих міліцейських чи військових

чинів, а навчила ставлення до чужої біди, як власної, і навчила все пропускати крізь серце, приходити на допомогу тим, хто цього потребує. Тому так рясно сивини на скронях і так багато рубців на серці, хоча йому тільки 50. Багато років Володимир Володимирович боровся із організованою злочинністю. Тут він має не просто вагомий, а безцінний досвід. Як раніше йому погрожувала «організована кримінальна злочинність», так сьогодні погрожує і нападає «організована політична злочинність», поширюючи різні наклепи і неправдиві чутки (головне – кинути брудом, а там доводь свою правоту, відмивайся). Але до такої людини, як він, ніщо погане і брудне пристати не може, і тут політичні опоненти приречені на поразку. Бо хіба можна похитнути чи збити з дороги того, хто все життя звик іти проти бурі, ламати плани найбільших кримінальних авторитетів, хто все своє високе служіння сповідував гасло: «Злодій має сидіти у в’язниці!» Сьогодні Володимир Володимирович бореться не тільки за себе, а й за свого побратима - Юрія Луценка. Він залишається його рупором, його голосом на волі. І про це не можна забувати. Адже це означає, що на поразку у нього немає права. Переможе В.Бедриківський – переможе Луценко, переможе Правда і Совість.

Крім цього, ми - за надання педагогам, медикам, бібліотекарям, працівникам музеїв та закладів культури статусу державних службовців через внесення відповідних змін до Закону України «Про державну службу». Разом подолаємо усі проблеми галузі!

Петро СОРОКА, письменник, член міжнародного ПЕН-клубу

¹ 84-89 (8078) u

ПОЛІТИЧНА РЕКЛАМА

Про застосування адмінресурсу, підробку виборчої документації, ймовірний сценарій проведення парламентських виборів, які відбудуться уже 28 жовтня, йшлося учора на засіданні Тернопільського прес-клубу. Його гостями були кандидати в народні депутати від Тернопілля Юрій Чижмарь, Олег Сиротюк і Володимир Болєщук. – На жаль, на цих виборах, особливо у Західній Україні, влада не сподівається на підтримку громадян, а домінують механізми фальсифікації, – зазначив Юрій Чижмарь, кандидат у народні депутати по одномандатному виборчому округу №167. – Фактично порушення розпочалися ще під час формування окружних та дільничних виборчих комісій. Наприклад, у 167 окрузі з 18 членів окружної комісії 12 навіть не мали прописки в нашій області. Це означає, що завідомо подавали людей, яких планували міняти. І роблять це за домовленістю. Відтак нині комісії сформовані на 50 відсотків і більше із сателітів Партії регіонів. Як розповів Юрій Чижмарь, низка грубих порушень, які відбувалися при формуванні дільничних комісій, змусили його ініціювати кілька позовних процесів. - Так, в останній день реєстрації кандидатів до складу ДВК представник Партії регіонів привіз в

Дані про плановану діяльність, мету і шляхи її здійснення. Встановлення стаціонарного заправника газом СЗГ-10 на існуючій АЗС ТОВ «Тернопіль-нафта ЛТД» в м.Заліщики по вул.Бандери 116 г. Суттєві фактори, що впливають на стан навколишнього середовища. Джерелами потенційного впливу запроектованого автогазозаправного пункту (АГЗП) є проведення технологічних операцій на АГЗП. Кількісні і якісні показники о ц і н к и р і в н і в е ко р и з и ку, а також заходи, що забезпечують нормативний стан навколишнього середовища, включаючи систему спостереження і контролю. Площадка і споруди на ній розташовуються згідно санітарних і протипожежних норм, вимог, площадка упорядковується і озеленюється. З метою зниження випаровування скраплених вуглеводневих газів в процесі експлуатації систематично перевіряються щільність всіх муфтових, флянцевих з’єднань. Все обладнання проходить відповідні діагностування та гідравлічні випробування з терміном, вказаним в паспорті обладнання. Використання скрапленого

окружну комісію 42 папки із поданнями. З порушеннями законодавства, цих кандидатів зареєстрували. І надалі вони брали участь у жеребкуванні та отримали можливість бути представленими у виборчій комісії. Більше того, чимало подань не мали необхідного набору документів. Був навіть складений акт окремими представниками окружної комісії, але суд на це не звернув увагу. За словами Олега Сиротюка та Володимира Болєщука, чимало порушень відбувається і на інших виборчих округах. Зокрема, як відзначив Олег Сиротюк, у комісії потрапили важкохворі люди і навіть ті, які не давали на це згоди: – Хочу навести приклад Підгаєцького району. Це невелика вибірка, але вона характеризує те, що відбувається у виборчих комісіях. Прізвищ з етичних міркувань не називатиму. Отож, серед учасників ДВК – важкохворі лежачі пенсіонери, незрячий чоловік, інваліди з дитинства, хворий на церебральний параліч, людина без обох ніг… Такий підхід до формування виборчих комісій створює ситуацію, коли ми, говорячи про чесні вибори, розуміємо, що їх буде дуже важко забезпечити. Водночас, як відзначив Юрій Чижмарь, найбільша загроза – зневіра людей. Адже, за остан-

німи даними, 25 відсотків українців не вірять у чесні вибори. – Я спостерігаю, що влада збирає інформацію про людей, які 28 жовтня перебуватимуть за кордоном і не голосуватимуть на дільницях, - зауважив Юрій Чижмарь. – Загалом на день виборів 10-15 відсотків громадян будуть за межами дому. Навіть якщо сфальшують половину їх голосів – це дуже багато. Однак ми можемо зібрати такі списки самостійно. І повідомити в кожній виборчій комісії, що у випадку фальсифікацій виникне підстава для порушення кримінальної справи. Олег Сиротюк переконаний, що не тільки виборчі штаби партій та кандидатів-мажоритарників повинні контролювати процес. Виборці також мають морально впливати на членів комісії. Має бути створений такий суспільний настрій в селах і містах, щоби члени комісій не піддавались на тиск, підкуп і залякування зі сторони влади, а чітко дотримувались своєї присяги і забезпечили справедливі вибори. Кандидати у народні депутати закликали мешканців Тернопілля бути активними учасниками виборчого процесу, адже за умови громадянського впливу на тих же членів виборчих комісій є надія, що масових фальшувань вдасться уникнути.

шень відповідно з нормами і вуглеводневого газу (пропанправилами охорони довкілля бутан) як моторного палива і вимог екобезпеки на всіх для автотранспорту є важлиетапах будівництва та експвим фактором для зменшелуатації об'єкта проектоння забруднення атмосфери ваної діяльності. Замовник населених пунктів, тому що гарантує виконання заходів у вихлопних газах автомобіпо охороні довкілля, передлів, що працюють на зріджебачених проектною докуному газі, міститься значно ментацією: менше токсичних речовин, на 1) проект на встановлення відміну від автомобілів, що стаціонарного заправника працюють на рідкому паливі. газом СЗГ-10 на існуючій АЗС Для населених пунктів, наТО В « Те р н о п і л ь - н а фта сичених автотранспортом, є ЛТД» в м.Заліщики по вул. особливо актуальним будівБандери, 116 г. ництво АГЗП, що сприятиме 2) оцінка впливу на переходу на газоподібне падовкілля. ливо значної частини автоПісля погодження проекту транспорту регіону і зведе в органах держнагляду замодо мінімуму негативний вник укладе договір на виговплив вихлопних газів автотовлення і монтаж споруд, транспорту на довкілля. устаткування по зменшенню Скиди стічних вод у водні впливу об'єкту на навколишоб'єкти відсутні. Водопостанє природне середовище і чання і каналізування об'єкту підтримку чистоти повітря та існує. Вжиті заходи щодо інводних ресурсів. формування громадськості Замовник - ТОВ про плановану діяльність «Тернопіль-нафта ЛТД» публікація заяви про наміри Проектувальник та еконаслідки у ЗМІ. ПП «МОНОЛІТ-ПРОЕКТ» Зобов'язання замовника щодо здійснення проектних ріПерелік залишкових впливів Загальна таблиця по викидах від АГЗП

Види відходів Бутан Пропан Разом:

Величина, Величина, г/с т/рік 1,02 0,155 1,05 0,159 2,07 0,314

Клас небезпеки 4 0

ВИБОРИ - 2012

7 жовтня 2012 року до виборчих комісій по Актах прийому-передачі передані попередні списки виборців та іменні запрошення виборцям! Уточнені списки виборців будуть передані не пізніше 25 жовтня 2012 року Наступного дня після отримання попереднього списку виборців дільнична виборча комісія звичайної виборчої дільниці надає його для загального ознайомлення у приміщенні дільничної виборчої комісії. (п.1 ст.40 Закону України “Про вибори народних депутатів України”). Дільнична виборча комісія звичайної виборчої дільниці не пізніше 12 жовтня 2012 року доставляє кожному виборцю іменне запрошення. (п.2 ст.40 Закону України “Про вибори народних депутатів України”). Відповідно до пункту 3-11 статті 40 Закону України “Про вибори народних депутатів України” Виборець має право ознайомитися із попереднім списком виборців у приміщенні дільничної виборчої комісії та перевірити правильність внесених до нього відомостей. Фотографувати, або копіювати в інший спосіб (сканувати, виготовляти ксерокопію тощо) списки виборців ЗАБОРОНЕНО. Якщо виборець виявив неправильності у попередньому списку виборців, у тому числі не включення, неправильне включення до списку виборців його або інших осіб, наявність застарілої адреси, або відсутність відміток про постійну нездатність виборця самостійно пересуватися (НСП), він має право звернутися до дільничної виборчої комісії або безпосередньо до відділу ведення Реєстру із заявою про уточнення попереднього списку виборців, до якої додаються документи (копії документів), що підтверджують зазначені в ній відомості. У разі виявлення невключення особи до попереднього списку виборців на звичайній виборчій дільниці до заяви додаються документи (копії документів), що підтверджують наявність у такої особи права голосу та належність її виборчої адреси до цієї звичайної виборчої дільниці. Заява про уточнення попереднього списку виборців подається виборцем особисто. У разі якщо виборець за станом здоров’я не може особисто подати заяву, дільнична виборча комісія за зверненням такого виборця зобов’язана забезпечити прийняття у нього заяви в інший спосіб. ДВК розглядає заяву виборця про уточнення попереднього списку виборців на своєму засіданні протягом одного дня. За результатом розгляду

такої заяви дільнична виборча комісія приймає рішення про передачу заяви до органу ведення Реєстру, яке невідкладно направляється відділу ведення Реєстру разом із заявою виборця та доданими до неї документами (копіями документів). Зазначене рішення дільничної виборчої комісії видається особі, яка подала заяву про уточнення попереднього списку виборців, не пізніше наступного дня після дня його прийняття. Заява про уточнення попереднього списку виборців може бути подана виборцем до відділу ведення Державного реєстру виборців не пізніше 21 жовтня 2012 р. Заява, подана після зазначеного строку, не розглядається. Члени окружних і дільничних виборчих комісій (які мають реєстрацію в іншому населеному пункті, або іншій виборчій дільниці) не пізніше 21 жовтня 2012 року особисто подають до органу ведення Державного реєстру виборців заяву про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси, та оригінал посвідчення члена ОВК, або ДВК. Дані члени ОВК, чи ДВК включаються до списку виборців на виборчій дільниці, де вони включені до складу виборчої комісії. (п.3 ст.41 Закону України “Про вибори народних депутатів України”) ІІ. УТОЧНЕНІ СПИСКИ ВИБОРЦІВ (ст.42 Закону України “Про вибори народних депутатів України”) Зміни до уточненого списку виборців на звичайній виборчій дільниці вносить голова або заступник голови та секретар дільничної виборчої комісії. Підставою для внесення змін до уточненого списку виборців є: -рішення суду; -повідомлення органу ведення Реєстру. За повідомлення органу ведення Реєстру здійснюється лише виключення виборців зі списку виборців на цій дільниці. У день голосування зміни до уточненого списку виборців можуть вноситися виключно на підставі рішення суду. При внесенні змін до уточненого списку виборців (голова, заступник, секретар) на виборчій дільниці ДВК цієї виборчої дільниці невідкладно передає відомості про виборців, включених до списку виборців, або осіб, виключених зі списку, до відділу ведення Державного реєстру виборців, яким складено цей список виборців. Зразок повідомлення про зміни, внесені до уточненого списку виборців на звичайній виборчій дільниці,

наведено у додатку 2 до постанови Центральної виборчої комісії від 7 червня 2012 року № 96. Розбіжності у виборчій адресі виборця в уточненому списку виборців та паспорті громадянина України щодо найменування вулиці (проспекту, бульвару, площі, провулка, кварталу тощо) або номера будинку в разі, якщо такі розбіжності стосуються тієї самої вулиці чи того ж будинку та пов’язані з перейменуванням вулиці, зміною нумерації існуючого будинку, не потребують внесення змін до списку виборців. Уточнений список виборців на звичайній виборчій дільниці (Продовження списку виборців) після закінчення голосування закривається шляхом закреслення незаповнених граф списку виборців таким чином, щоб унеможливити внесення до списку додаткових виборців, підписується головою (головуючим на засіданні) і секретарем (секретарем засідання) дільничної виборчої комісії та скріплюється печаткою дільничної виборчої комісії. Під час опрацювання уточненого списку виборців відповідно до статті 88 Закону України "Про вибори народних депутатів України" дільнична виборча комісія здійснює підготовку відомостей про виборців (осіб), включених чи виключених з нього, а також про виборців, стосовно яких були внесені зміни. Такі відомості передаються дільничною виборчою комісією до відділу ведення Реєстру не пізніш як на третій день з дня оприлюднення результатів виборів депутатів за підписом голови ДВК. Зразок повідомлення про зміни, внесені до уточненого списку виборців на звичайній виборчій дільниці, наведено у додатку 2 до постанови Центральної виборчої комісії від 7 червня 2012 року № 96. ПАМ’ЯТАЙТЕ, шановні виборці і члени дільничних комісій! Ваша небайдужість, якісна робота по уточненню списків виборців, оперативна і злагоджена взаємодія з відділом ведення Державного реєстру виборців – це ВАША цеглинка в забезпеченні якості і актуальності Держаного реєстру виборців в цілому. Адреса відділу ведення Державного реєстру виборців апарату Заліщицької РДА: м.Заліщики, вул. С.Бандери, 15б. Тел.: 2-17-98 (каб. №23, ІІ поверх).

Богдан МИРОНЮК, начальник відділу ведення Державного реєстру виборців апарату РДА

ВАРТО ЗНАТИ

ПРО ЗАПОБІГАННЯ ПОШКОДЖЕНЬ КАБЕЛЬНИХ ЛІНІЙ ЗВ’ЯЗКУ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ 28.10.2012 р. Заліщицького міського голови від 9 жовтня 2012р. №93 З метою запобігання пош- тації транспортної телекомукоджень кабельних ліній нікаційної мережі №5, кезв’язку на території м. За- руючись Законом України ліщики під час підготовки та «Про вибори народних проведення виборів до Вер- депутатів України», ст. 42 ховної Ради України 28.10. Закону України «Про місцеве 2012р., забезпечення безпе- самоврядування в Україні» ребійної роботи телефонного зв’язку, беручи до уваги 1. Заборонити в період підзвернення регіонального готовки та проведення центру технічної експлуа- виборів до Верховної Ради

України з 20.10.2012р. по 28.10.2012 р. проводити будь-які землерийні роботи поблизу та в межах охоронних зон кабельних ліній електрозв’язку на території міста Заліщики. 2. Всі роботи, викликані аварійною ситуацією, проводити тільки в присутності спеціалістів регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №5. 3. Дане розпорядження опублікувати в місцевих засобах масової інформації та на сайті міської ради. Володимир БЕНЕВ'ЯТ, міський голова

Заліщицька районна рада оголошує конкурс на право оренди приміщення загальною площею 8.2 кв м в будівлі Лисівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів для здійснення торгівлі продовольчими товарами без підакцизної групи. Заяви для участі в конкурсі приймаються протягом 10 робочих днів з дня публікації цього оголошення в прийомній голови районної ради. Конкурс відбудеться 31 жовтня цього року. З умовами конкурсу громадяни ознайомлюються при поданні заяви.

10 u

¹ 84-89 (8078)

ПОЛІТИЧНА РЕКЛАМА

u достойного кандидата. Лідер партії висловив переконання, що Олег Ваврик, як уродженець нашого благодатного краю, всіляко сприятиме розвиткові нашого регіону та становленні демократії в Україні, посідаючи пост народного обранця. У своєму зверненні до присутніх Олег Ваврик наголосив, що згідно складеної ним присяги, зобов’язується слідувати інтересам громадян, принципам партії «УДАР», які поведуть Україну до розквіту уже тепер. Він, як наш краянин, добре знає про проблеми та нужди місцевих людей і вже роками підтримує своїх земляків. І в команді «УДАРу» його

ДАТИ Й ОСОБИСТОСТІ

Oх, вже ця Соломія! Саме її ім'я співзвучне з найспівучішою пташиною соловейком. Її образ став уособленням справжньої жіночої вроди, великого таланту і рідкісної природи голосу. А під час проведення літературного свята «Дністрове перевесло», яке днями відбулося в Заліщиках, у бесіді з міським головою Володимиром Бенев’ятом літератори висловили йому вдячність за пошанівок пам’яті українських письменників Тараса Шевченка, Івана Франка, Осипа Маковея, пам'ятники яким оновлені в останні роки, а сквери навколо них приведені в на-

лежний стан. Володимир Станіславович тоді, поглянувши на мене, сказав, що має ще один борг як очільник міста перед громадою. Адже ще до 125річчя з дня народження Соломії Крушельницької заліщани у скверику навпроти кінотеатру встановили пам'ятний знак із таким текстом: «Ця плита встановлена на честь 125-річчя від дня народження всесвітньовідомої української співачки Соломії Крушельницької і засвідчує, що на цьому місці буде споруджено пам'ятник українському соловейкові Соломії Крушельницькій. 23.09.1997р.».

ВІТАЛІЯ КЛИЧКА У ЧОРТКОВІ ЗУСТРІЛА БАГАТОТИСЯЧНА ГРОМАДА ПРИХИЛЬНИКІВ Віталій Кличко – без сумніву, постать, завдяки котрій світ вкотре відкрив для себе Україну: насамперед, завдяки блискучому сходженню братів Кличко нашу державу знають як державу переможців – врівноважених, принципових та честолюбних. Хлопчаки не одного покоління прагнули і нині прагнуть бути схожими на відомих земляків, а дорослі поважають не лише боксерську майстерність, а насамперед, відданість Батьківщині, тверде рішення завжди виступати під жовто-блакитними прапорами, підтримувати українців, а особливо дітей та молодь. Тому, коли наш край облетіла звістка про приїзд Віталія Кличка, спільнота зреагувала на це вельми позитивно й піднесено. Отож, минулої сонячної суботи, 6 жовтня, цей знаменний день настав. Центральна площа міста Чорткова майоріла прапорами «УДАРу». На майдані перед сценою збиралися люди, в очікуванні переглядаючи фільм про братів Кличко. Панував хороший настрій. Дехто прийшов просто подивитися на відомого українця, проте більшість людей все ж таки хотіли почути, чого прагне Віталій Кличко в політичному полі, що скаже людям, як лідер демократичного альянсу. Сьогодні люди хочуть бути впевнені у майбутньому нашої країни, і чекають перемін на краще. Лідер «УДАРу» не забарився із приїздом. Побувавши цього дня у Бучачі, Кличко розпочав свій виступ пунктуально – опівдні. На цей момент на Чортківській центральній площі уже й яблуку ніде було впасти. Серед учасників події були й делегації з Борщева та Заліщиків, про що свідчили підняті транспаранти й прапори. Люди у навколишніх крамницях та установах підміняли одне одного, аби хоч на хвильку встигнути на масштабне дійство, що розгорнулося у центрі міста. Погода цілковито сприяла позитивному настроєві свята – бо саме так можна охарактеризувати цю зустріч. Урочистості та святковості додало ще й повітряне вітання від авіаторів: невеликий літак, що дивував майстерними польотами над Чортковом, підніс до хмар вітання зі святом від Олега Ваврика – кандидата від партії «УДАР» по 167-му виборчому округу. Віталій Кличко говорив переконливо й емоційно, підкреслюючи наболілі проблеми суспільства, не оминаючи гострих кутів щодо

проблем сьогодення. Корупція, низький рівень життя, соціальна незахищеність громадян, свавілля чиновників – всі висловлювання відзивалися схвальними вигуками численної аудиторії. Звісно, від політичної сили Віталія Кличка багато з нас очікують нового ефективного курсу. З огляду на впевнені кроки Кличка проти порушень у Київраді у минулі роки, він зарекомендував себе як принципова особистість, сильний лідер та поміркований політик. А беручи

до уваги те, що постать його нині викликає в українців значно більшу повагу й довіру, ніж інші учасники вітчизняного політичного процесу, пересічний українець справді схильний повірити у щирі наміри лідера «УДАРу». Саме на такі засади спирається нині партія Віталія Кличка «УДАР» – Український Демократичний Альянс за Реформи. – Саме такі критерії використовувалися при прийомі до нашої партії моїх нинішніх соратників, – наголосив Віталій Кличко. – Чесність, підтримка демократичних принципів, безкорислива допомога людям є ключовими чеснотами партійців. У Верховній Раді ми будемо дбати про те, аби поліпшити життя українців, забезпечити молоді розвиток в нашій країні, а пенсіонерам – гідну старість, знищити всі прояви корупції, подолати владу грошей і олігархії, повернувши людям їхні права на достойний рівень життя. А це можна зробити лише міцною командою із ефективною програмою дій, яку ми сформулювали командою «УДАРу». Разом з тим, Віталій Кличко представив громаді кандидата від своєї партії по нашому, 167-му мажоритарному округу – Олега Ваврика, запросивши стати поряд з ним на сцені, відрекомендував як людину команди,

мета – зробити цю допомогу масштабнішою, ефективнішою і корисною для всіх українців – підкреслив Олег Ваврик, відповідаючи водночас і перед народом, і перед лідером своєї політичної партії. Виступ підсумував відкритий діалог Віталія Кличка із людьми. На відкриті та гострі запитання він відповідав упевнено, вселяючи тим самим довіру і впевненість навколишнім. Твердо заявив, що у ВРУ в жодному разі не піде в коаліцію з

Партією Регіонів та її сателітами, має намір співпрацювати з демократичними силами на користь звичайних людей, подолання корупції, бідності, безробіття. А щодо «технічних» кандидатів і «перебіжчиків» запевнив, що кожен такий псевдо партієць (якщо такі трапляться) відповідатиме за такі дії особисто перед ним. Ця відповідь викликала схвалення і овації у всіх, без винятку. Потім була очікувана афтографсесія, яка принесла море незабутніх вражень і дітлахам, і дорослим, приязні потиски рук, теплі побажання. Програму свята – саме таким вийшло дійство – продовжили творчі колективи, обдаровуючи слух присутніх чудовим співом. Завершував захід драйвовий та сповнений оптимізму виступ тернопільського гурту «Повний привід». Залишається вірити, що слова зі сцени долинули до свідомості кожного, хто прийшов на зустріч. Хочеться сподіватися, що кожний свідомий громадянин поміркує, яким хоче бачити завтрашній день і Україну, які принципи прагне наслідувати: домінування грошей чи справедливості. Що наші земляки таки підуть на вибори і не змарнують свого голосу. Олена КЛИМОВИЧ

Як бачимо, минуло п'ятнадцять років з того часу, змінювалися керівники міста та району, букви на плиті вже «відцвіли», а до впорядкування скверу та увіковічнення пам’яті славетної співачки у пам'ятнику ні в кого не дійшли руки. Отож, міськрада готова ініціювати створення фонду з відкриттям рахунку на спорудження пам'ятника Соломії Крушельницькій та долучитися фінансово до цього проекту. Сподіваємося, що цю ідею підтримають трудові колективи, інтелігенція, приватні підприємці, жителі міста, а також представники чисельних політичних партій та кандидати в народні депутати України. Спільними зусиллями пам'ятник славетній дочці України має постати в Заліщиках.

Олег ВІСТОВСЬКИЙ

За все в цьому житті потрібно платити, але завжди потрібно враховувати співвідношення ціни та товару. Ми вже маємо гіркий досвід голосування за гроші. І коли, витративши невідомо чий капітал на концерти та якісь інші одноразові дійства, кандидат, ставши депутатом, їде відробляти викинуті на вітер гроші. І роздавши гроші за бюлетені до виборів, мабуть, кожен з них вважає свою місію по відношенню до виборців виконаною, а присутність депутата в своєму окрузі закінчується присутністю на бігбордах та плакатах під час передвиборчої кампанії. Свою відсутність на бігбордах я пояснюю небажанням брати у когось гроші на такі речі, а потім відробляти їх коштом ви-

Тому я пропоную на Ваш вибір свою к андидатуру, шановні краяни, бо щиро переконаний, що обов’язок народного обранця полягає не тільки в законотворчості, але й постійному житті та допомозі у вирішенні повсякчасних проблем виборців та свого рідного краю, тому що своє болить більше, ніж далеке. І взаємовідносини ми маємо будувати на принципах християнської моралі. Варто серйозно замислитись, у скільки ми оцінюємо себе , майбутнє своїх дітей та нашої держави. І у скільки разів більше ми платимо за проданий голос? Я розраховую на Вашу мудрість, свідомість та гіркий досвід. Не наступаймо вкотре на ті самі граблі. борців. А з Києва чи інших місць важко розгледіти проблеми простих людей та нашого краю. І тільки проживання, спілкування та присутність у своєму виборчому окрузі підвищує почуття відповідальності за людей, які довірились тобі.

З повагою Ваш земляк Павло Холоднюк, кандидат у народні депутати по округу №167 (Борщів, Заліщики, Чортків)

В ЧОРТКІВСЬКОМУ ВИБОРЧОМУ ОКРУЗІ — ЦЕ ПЕРЕМОГА УКРАЇНИ» Глава опозиційного уряду України, народний депутат, керівник партії «Реформи і порядок» Сергій Соболєв розповів тернопільській Інтернетгазеті «Про все» про ситуацію в Україні, про те, чого очікувати від влади, а також дав оцінку діяльності Івана Стойка як народного депутата України. Як сказав Сергій Соболєв, ключове питання парламентських виборів: хто із кандидатів, які балотуються по мажоритарних округах, переможе. Адже тоді чітко буде зрозуміло, чи будемо мати

в парламенті більшість, яка не дасть розпочати приватизацію земель сільськогосподарського призначення, скасує Закон про мови, яка все зробить для того, щоб наша країна повернулася в рамки європейського

розвитку. - Іван Стойко - людина, за роботу якої у Верховній Раді не буде соромно тим громадянам, котрі його оберуть, - наголосив Сергій Соболєв. - Я його знаю вже не перше скликання. Це - принципова людина, він проявив себе як найкращий фахівець, депутат, який встояв і не зрадив своїм принципам у найважчі часи. Я думаю, що перемога Івана Стойка в Чортківському виборчому окрузі - це перемога України. Борис МАШЛЯНКА

¹ 84-89 (8078) u

ВАРТО ЗНАТИ

Відносини суб’єктів господарської діяльності з найманими працівниками регулюються трудовим і цивільним законодавством. Згідно із Кодексом законів про працю мінімальна заробітна плата – це державна соціальна гарантія, обов’язкова на всій території України

ділення Борщівської МДПІ наголошує працедавцям на неприпустимість виплати заробітної плати нижче встановленого мінімального рівня та у “конвертах”. Нагадуємо, що при виплаті зарплати у незаконний спосіб, суб’єкти підприємницької діяльності можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності, тому що така виплата може бути розцінена як ухилення від сплати податків.

для підприємств, установ, організацій усіх форм власності та фізичних осіб. Тому суб’єкти господарської діяльності повинні забезпечити своїм працівникам мінімальний розмір заробітної плати, який з 1 жовтня 2012 року -1118 гривень. Крім цього, Заліщицьке від-

Порядок проведення перерахунку сум доходів та наданих податкових соціальних пільг встановлений п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями . Відповідно до пп. 169.4.2 п. 169.4 ст. 164 ПКУ роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абзацу третього п. 167.1 ст. 167 ПКУ, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє

трудові відносини з таким роботодавцем. Згідно із пп. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається платником податку до складу податкового зобов’язання за наслідками звітного податкового року та сплачується ним самостійно. При цьому, результати проведеного остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, відображаються податко-

вим агентом у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ. Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджений наказом ДПА України від 24.12.10 № 1020. Якщо у зв’язку із припиненням трудових відносин з роботодавцем найманим працівником повертається сума надміру виплаченого оподатковуваного доходу, яка була відображена податковим агентом у податковому розрахунку за ф. №1ДФ за попередній квартал, то податковий агент зазначає суму такого повернення з від’ємним значенням у складі податкового розрахунку за будь-який наступний податковий період, протягом якого відбулося таке повернення коштів.

Заліщицьке відділення Борщівської МДПІ

УВАГА: РОЗШУК! ГУМВС України в м.Києві за вчинення особливо тяжкого злочину з використанням вогнепальної зброї, що мав місце 26 вересня 2012р. о 15 год. в ТРЦ «КАРАВАН» по вул.Лугова,12 у м.Києві, в результаті якого вбито трьох осіб та одного поранено, розшукується особа. Прикмети злочинця: вік 25-30 років, зріст 170-175 см, волосся русяве коротке. Був одягнений: у зелену куртку, сіроголубі джинси, темні черевики. Кому щось відомо про особу злочинця чи його місцеперебування, прохання повідомити за телефонами: (0352) 27-12-58, 2712-34, 27-13-78, 0644716623 або «102». Конфіденційність та грошова винагорода в розмірі 100000 гривень гарантується.

Гриби з давніх часів відносяться до цінних продуктів харчування і не випадково їх називають „рослинним м’ясом". Відомо, що білків у грибах більше, ніж в інших овочах і фруктах, багато вітамінів В1 (особливо у лисичках і опеньках), РР, Д. По кількості мінеральних речовин гриби схожі з фруктами, по вмісту - з рибою. Збирання грибів - улюблене заняття, однак потребує серйозності та уважності. Як відомо, гриби поділяють на їстивні, умовноїстивні, неїстивні або отруйні. До їстивних належать трубчасті гриби: білі, підберезники, маслюки і деякі види пластинчастих - печериці, лисички, рижики. їх можна готувати без спеціальної попередньої обробки, тобто перебрати, промити і варити чи смажити. До речі, отруїтися можна і їстивними грибами, якщо вони перезрілі, трухляві, червиві або довго пролежали від часу збирання до приготування. Умовно-їстивні гриби зморшки, сморжі, сироїжки. Отруєння ними виникають при неправильному приготуванні. Спочатку їх варять протягом 7-10 хвилин, відвар виливають і лише після того їх використовують для приготування. Отрута цих грибів від високої температури переходить у відвар. Споживати більше, як 200 гр. грибів на день не рекомендується. До отруйних грибів належать: бліда поганка, мухо-

мори, несправжні опеньки. Мухомори викликають тяжке отруєння, але цей гриб практично відомий всім, тому ним отруюються дуже рідко. Найважчі отруєння дає група грибів блідої поганки. Цей гриб містить сильні отрути, які не руйнуються навіть при термічній обробці. Ознаки отруєнь заявляються через 12 годин і більше після вживання. При цьому характерні сильний біль у животі, пронос, рвота. Заявляється слабкість, сухість у роті, судоми, втрата голосу. Майже всі тяжкі і смертельні отруєння грибами трапляються влітку і восени, оскільки збирають в їжу бліду поганку замість їстивних грибів. Це тому, що бліда поганка нагадує печериці або сироїжки ( голубінки). Слід запам'ятати основні відмінності: у блідої поганки ніжка з дуже ніжним колечком, внизу бульбовидне потовщення з комірцем, якого немає у сироїжок. І на закінчення ще раз нагадуємо правила, які повинен знати кожен грибник: - ніколи не беріть грибів, якщо ви хоч трохи сумніваєтесь чи їстивні вони, чи ні; - не збирайте грибів, які мають потовщену внизу ніжку із залишками оболонки. Це перші ознаки отруйної блідої поганки; - гриби зрізати з цілою ніжкою,

«К О Л О С»

- Заліщицька районна газета. Видається українською мовою щоп’ятниці koloszal@inbox.ru Ìàòåð³àëè ç ïîçíà÷êîþ (Ð) ÷è (*) îïëà÷åí³ çã³äíî ç ÷èííèì çàêîíîäàâñòâîì Óêðà¿íè.

що дасть змогу вдома ще раз перевірити, чи не потрапив випадково отруйний гриб; - не сушити пластинчасті гриби, бо між ними може випадково потрапити бліда поганка, яка в засушеному вигляді нічим не відрізняється від їстивних; - не можна їсти сирі гриби, навіть їстивні; - не збирати старі, перестиглі, червиві, ослизлі гриби. Якщо після вживання грибної страви почали розвиватися симптоми отруєння, необхідна медична допомога. Щоб не допустити всмоктування їжі, необхідно промити шлунок, для чого вжити 3-4 склянки солоної води і механічно визвати рвоту. Харчувати хворого до приходу лікаря не потрібно. Абсолютно протипоказані спиртні напої, які прискорюють всмоктування яду. Для встановлення причини отруєння необхідно зберегти залишки грибної страви, сирих грибів, зберегти їх очистки, а також рвотні маси і передати їх медпрацівнику для проведення аналізу. Наталія БАБІЙ, лікар з гігієни санепідемстанції

Наш р/рахунок 26004198767 у РАЙФФАЙЗЕН БАНК “АВАЛЬ” (м.Київ),

МФО 380805, КОД 02475256. Адреса: Редакція газети “Колос”, вул. І.Франка, 6, м.Заліщики, 48600 Реєстраційне свідоцтво ТР №313, 16.10.2001р. Наклад 3150 прим. Передплатні індекси: 61356, 91090

ВИГОТОВЛЯЄ: - ворота гаражні, брами - двері металеві до підвалу - тамбурні двері до під’їзду - секції огорож, гойдалки - лавки та інші металоконструкції

КРЕДИТИ - ДЕПОЗИТИ Кредити надаються без довідки про доходи Адреса: м.Заліщики, смт.Товсте, вул.Українська, вул.С.Бандери, буд.68, буд.38, оф.15, тел.:(03554) 2-32-08 тел.:(03554) 3-52-43

е-mail: samopomich@ukr.net

ПРОДАЄ: - та розпилює хвойний ліс - металопрокат в асортименті - вапно гашене – біле - кільця для криниць та вигребів - цемент М-500, білий цемент - блоки фундаментні. Надаємо послуги: - автокраном, екскаватором. ЗВЕРТАЙТЕСЯ : тел.2-12-54, 2-13-54, 0972838725, м.Заліщики, вул.40 років Перемоги, 4, СТ “АГРОБУД”.

ПОЗИКА

БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ

“САТУРН” ВИГОТОВЛЯЄ МЕТАЛОПЛАСТИКОВІ (А ТАКОЖ АЛЮМІНІЄВІ) ВІКНА ТА ДВЕРІ З ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТОГО НІМЕЦЬКОГО ПРОФІЛЮ КОМПАНІЇ “ W I N T E C H ”.

ПРОДАЄМО В КРЕДИТ Найкраще співвідношення ціни та якості. Наша адреса: м.Заліщики, вул. С.Бандери, 102, магазин “Торговий центр”, тел.: (03554) 2-13-44, 4-15-62, 2-25-52.

НА НЕРУХОМІСТЬ, ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ, АВТО (РІЗНІ МАРКИ), С/Г ТЕХНІКУ ТА ЇЇ КОМПЛЕКТУЮЧІ. ТЕЛ.: 098 437-60-41.

10 зни % жка !

ГРОШІ НА НЕРУХОМІСТЬ, АВТО (НОВІ ТА Б/В), СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ТЕХНІКА, РЕМОНТ ТА ІНШІ ПОТРЕБИ ЗА НАЙКРАЩИМИ УМОВАМИ ДО 25 РОКІВ ПІД 0% РІЧНИХ. ЗВЕРТАТИСЯ: м.ТЕРНОПІЛЬ, ТЕЛ.: 097 018 13 54. м.ЧЕРНІВЦІ, ТЕЛ.: 099 028 76 19.

ЗАПРОШУЄМО юнаків та дівчат на заняття з КІКБОКСИНГУ в приміщенні Районного Будинку Культури 0 16 год. Тренування проводяться в понеділок, середу, четвер. Тел.: 0505900611, 0976366172

НАША АДРЕСА: м.ЗАЛІЩИКИ, вул. 40 років Перемоги, 31 а, ТЕЛ.: (03554) 2-32-56; 099 6089406. ПРОДАЮТЬСЯ В МІСТІ ЗАЛІЩИКИ по вул. 40 років Перемоги,6: 2 і 3-кімнатні квартири у новозбудованому житловому будинку; гаражі. Звертатися за тел.: 2-32-56 або моб. 0996089406.

*ПРОДАМ будинок у Товстому із земельною ділянкою. Криниця, євроремонт, меблі, всі зручності, телефон, літня кухня з опаленням та меблями, гаряча вода, майстерня із станками, сарай, два гаражі, три підвали, а також все для ведення господарства. Родючий сад з огорожею. Ціна договірна. Телефон 096-843-70-49. *В м.Заліщики, вул.Кобилянської,1 продається житловий будинок зі всіма зручностями. Є літня кухня, 0,06 га городу. Тел. 097 4745987 або дом.4-11-55. *Ремонт мікрохвильовок, холодильників. Виклик по тел.: 097 6879883. В м.Заліщики вул.Чорновола, 75 продається 2-х поверховий житловий будинок загальною площею 212 кв.м., присадибна ділянка площею 12 соток, є гараж, літня кухня, стайня, сарай, газ, криниця, телефон, фруктові дерева, вихід в сосновий бір. Тел.: 0678015674. м.Заліщики, по вул.С.Бандери 85а, 37 продається 3-х кімнатна квартира ( 57 кв.м.). Є гараж і підвал. Звертатись за тел.: 2-11-14 і моб. 098 00 34 803. *Втрачений державний акт на земельну ділянку серії ТР №046780, зареєстрований 11.06.2003р. за реєстр.№382 на прізвище Барилюк Лілія Дмитрівна, вважати недійсним. *Втрачений сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ТР №0066352 за реєстр.№05352 на прізвище Киверига Ганна Михайлівна, вважати недійсним.

ВІДДІЛИ РЕДАКЦІЇ:

Редактор О.І. ДЯКІВ

Ольга МЕЛЬНИК, заступник редактора відповідальний секретар ......................2-18-69 Галина КОРЧЕВСЬКА, заввідділом суспільно-політичного життя................2-11-42 Ігор ІВАНСЬКИЙ, фотокореспондент 2-12-43 Бухгалтерія..................................................2-18-69

Âèñëîâëþâàí³ àâòîðàìè äóìêè ìîæóòü íå çá³ãàòèñÿ ç ïîçèö³ºþ ðåäàêö³¿. Çã³äíî Çàêîíó “Ïðî ïðåñó â Óêðà¿í³” ðåäàêö³ÿ çáåð³ãàº çà ñîáîþ ïðàâî ðåäàãóâàòè òà ñêîðî÷óâàòè ïîäàí³ òåêñòîâ³ îðèã³íàëè, ÿê³ íå ðåöåíçóþòüñÿ ³ íå ïîâåðòàþòüñÿ. Ëèñòóâàííÿ ç ÷èòà÷àìè - ëèøå íà ñòîð³íêàõ ãàçåòè. Â³äïîâ³äàëüí³ñòü çà äîñòîâ³ðí³ñòü ³íôîðìàö³¿ íåñóòü àâòîðè. Ðåêëàìîäàâö³ ñàìîñò³éíî â³äïîâ³äàþòü çà çì³ñò ðåêëàìíèõ áëîê³â, çà çáåðåæåííÿ àâòîðñüêèõ ïðàâ òà ïðàâ òðåò³õ îñ³á.

Ãàçåòà âèäðóêóâàíà ó äðóêàðí³ ÒÎÂ “Áóêîâèíñüêèé âèäàâíè÷èé ä³ì” (ì.×åðí³âö³, âóë. Ïðóòñüêà, 29,

òåë. 52-20-77). Чергова по номеру

Ãàëèíà ÊÎÐ×ÅÂÑÜÊÀ. Êîìï’þòåðíà âåðñòêà ªâãåí³ÿ ÌÓÐÇÀ. Êîìï’þòåðíèé íàá³ð Ìàð³ÿ ÐÅÕÒÅÖÜÊÀ. Êîðåêòîð - ²ðèíà ²ÂÀÍÑÜÊÀ.

¹ 84-89 (8078) ШАНОВНI ЧИТАЧI! РОЗПОЧАЛАСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА ПЕРШЕ ПIВРIЧЧЯ 2013 РОКУ Ви маєте можливість передплатити “КОЛОС” і одержувати свою газету з 1 січня. Передплатна вартість щотижневого ОС КОЛ виходу для індивідуальних передплатників за індексом 61356 становить 5 грн. 98 коп. на місяць, на 3 місяці - 17 грн. 34 коп., на півроку - 33 грн. 03 коп., а на рік - 64 грн. 86 коп. Для підприємств, установ та організацій передплатна вартість районки за індексом 91090 складає на місяць 7 грн. 23 коп., на три місяці - 21 грн. 09 коп., на півріччя - 40 грн. 53 коп., а на рік - 79 грн. 86 коп. У зазначені суми вже ввійшла вартість оформлення передплати і доставки газети. Тож не баріться, поспішайте до поштових відділень і оформляйте передплату на перше півріччя 2013 року. Читайте в газеті публікації рубрик “Голос села”, “На пульсі здоров’я”, “На освітянській ниві”, “Наша духовність” тощо, сімейну сторінку “БІЛЯ РОДИННОГО ВОГНИЩА”, матеріали літературно-мистецького клубу “ДНІСТЕР”, тематичних сторінок “РИНОК ПРАЦІ”, “З ТУРБОТОЮ ПРО НАДВЕЧІР’Я”, “НАШЕ МІСТО” та ін. “КОЛОС” ЧЕКАЄ ЧИТАЧІВ І ПРИХИЛЬНИКІВ! КЧ

Колектив працівників ТзОВ СПМК-5 вітають Ігоря Романовича БАЗЮКА з 50-річчям і бажають: - Хай життя дарує невичерпну радість, добра Вам, злагоди, міцного здоров’я, нехай кожен день буде сповнений любов’ю та вдячністю рідних і колег. Натхнення Вам та Божого благословення у всіх починаннях. Хай пахучим зіллям стеляться дороги, Хай відходять в далеч горе і біда. Хай же буде щастя, радість і повага, Неба голубого, лану золотого, Доброго світла і многая літа.

НАША ДУХОВНІСТЬ

Дорогі християни, брати і сестри! Зараз час золотої осені, коли кожна людина пов’язана із фізичною земною працею. І все вірно, що Богом благословенно у поті лиця хліб насущний заробляти. І тому кожен турбується, щоб його сім’я була обігріта, нагодована, одягнена. У всіх цих пошуках, турботах людина десь і віддаляється від важних канонів церкви, тому що сьогодні втомився, без молитви приліг спати, завтра, безсильний, упустив Богослужіння у храмі. І десь

там нашепочує з великої порадниці – Святої книги: “Людино, не єдиним хлібом ти живеш, але і словом Божим, яке випливає із уст Господа”: Церква нагадує, зупиняє і направляє у вірне русло, тобто, яким пройшло уже дуже багато поколінь. Із усіх тих поколінь людства є вдосталь тих, які угодили Богові, які є нашими ангелами та охоронцями. Із числа усього сузір’я 21 жовтня настоятель та парафія с.Бедриківці запрошує поклонитись, доторкнутись і зцілитись, набратись Божого

благословення перед мощами великомучениці Варвари. О 13 годині біля каплички в с.Бедриківці зустріч з мощами, що будуть встановлені в церкві с.Бедриківці, де вони пролежать цілий тиждень. Кожного дня о 18 годині буде служитись Акафест до великомучениці Варвари. Не будьте ліниві до свого тіла і для своєї душі! Нехай вас Господь благословляє та оздоровлює.

Отець Василь ВИРОЗУБ

Щиро вітаємо із калиновим ювілеєм заступника з виховної роботи, творчого педагога ЗОШ І-ІІІ ст. с.Зозулинці ЛЕВЧУК Марію Андріївну. Хай доля буде, як волошка в житі, Душа хай буде завжди молода. Від сонця – золота, а від небес – блакиті, А ви будете завжди молода. Добра і радості бажаємо, Здоров’я на усі літа, Хай сонце весело Вам сяє І квітне у серці доброта. Хай світять вам життєві далі, Хай обминає вас журба, Бажаємо Вам на видноколі Блаженства, миру і добра. З повагою педагогічний та учнівський колективи школи

МОВА ПРО МОВУ

Коли забув ти рідну мову, Яка б та мова не була – Ти втратив корінь і основу, Ти обчухрав себе дотла. (Дмитро Білоус) «Ми розмовляємо українською, щоб наша мова не стала мовою нац. меншин або не стала «першою», хоч вона є рідною» - з таким гаслом активна молодь, депутати районної ради мандрували р. Дністер, за організації РКП «Заліщицьке туристичне бюро». Під час стоянок, сплавляючись, ми обговорювали і не розуміли: чому російській мові потрібно приймати якісь статуси чи захищати її – цікаво від кого? Адже в нас

демократична країна і ніхто не забороняв нікому спілкуватись будь-якою мовою і немає утисків, переслідувань у суспільстві, державі. В Україні має бути одна державна мова – українська, яка по-новому почала розвиватись після незалежності. Чому зараз ми маємо на території нашої держави визнавати офіційною мовою іншу мову сусідньої нам держави? Адже найголовніші індивідуальні ознаки народу – це його мова, література, мистецтво, пісні, усна творчість. Зараз Україна – незалежна держава. І вона, звісно, повинна мати свою мову українську, треба відродити

її з розумом, повагою, відродити культуру, не поспіхом та указами, а серцем і бажанням людей. У мові відбивається пам’ять народу, бо майбутнє виростає з минулого. Нашому поколінню треба плекати кожне слово рідної мови, передане нам у спадок від наших пращурів. Нам треба вивчати, розвивати, берегти свою мову, бо без неї народ перестає бути самостійним, незалежним і багатим. Наша мова – найкращий цвіт, що ніколи не в’яне, а вічно живе, розвивається і процвітає.

Доброзичливу, щиру, привітну людину, дорогу нашу хресну – Марію Михайлівну ФЕДУНЬ із Заліщиків вітаємо із 55-річчям. Ювілярці сердечно бажаємо, щоб життя вишивалось добром, щоб сонце любові й поваги завжди ясно сяяло, щоб ніякі хмари невдач не могли затьмарити щастя! Достатку і злагоди, тільки справжніх друзів і добрих людей поряд! Нехай здоров’я з кожним роком міцніє, а Матір Божа щомиті оберігає! 55 – це сила й мудрість, І досвід, кажуть, не малий, Повага вдома, серед друзів, Любов і шана від дітей! Прийміть від нас вітання щирі, Хай обминає Вас журба, Хай кожен день несе від нині Для Вас і щастя, і добро! Похресниця Галина та її сім’я

У чисельному родинному колі зустрічає своє 45-ліття Богдан Петрович БОДНАРУК. Щиро здоровимо іменинника – щиру, добродушну і чуйну людину, гарного сина і зятя, уважного, турботливого і мудрого чоловіка та батька і бажаємо йому міцного здоров’я, щастя і добра, радості стільки, як квітів у полі. Любові – від рідних, поваги від людей, довгих і щасливих років життя. Хай літа золоті, ніби в казці пливуть, сумувати за цим не годиться, хай щастя і добро вони принесуть, А задумане хай все здійсниться, з роси, з води – на добру сотню літ, людського щастя, благ земних багато. Здоров’я шлем міцного, як граніт,І щоб життя Твоє було як свято. Любимо Тебе, гордимось Твоєю людяністю, скромною вдачею, бажанням допомогти, зрозуміти. Нехай Бог береже Тебе, наш рідний, на всіх перехрестях життя. З повагою дружина Наталя, сини Богдан і Володя, батько, теща, сестри Ольга і Світлана із своїми родинами, сім’я Віктора Мушкали, тітка Леся з родиною, племінниця Тетяна із сім’єю.

У нашого колеги, депутата міської ради, голови бюджетної комісії Михайла Васильовича СОПИЛЮКА ювілейна дата – 55-річчя з дня народження. Своєю активною громадською діяльністю Ви, шановний ювіляре, заслужили авторитет серед депутатського корпусу, повагу серед виборців. То ж бажаємо, щоб Ваша життєва нива щедро засівалася і рясно колосилася міцним здоров’ям, щастям, добром та родинним затишком на многії літа. Сил і наснаги Вам від рідної землі на довгі роки життя, шани людської, хай стежина життя буде благословенна миром, спокоєм та добрими справами. Усіх земних благ зичимо також депутатам міської ради Оксані Володимирівні Гевко та Олексію Івановичу Шкільнюку, дні народження яких – у жовтні

Віктор КУЧЕР, депутат районної ради Дорогу матусю, ласкаву і ніжну бабусю – Марію Михайлівну ФЕДУНЬ із Заліщиків із 55-річчям сердечно вітають донька Наталя, зять Михайло, онуки Олежик і Володимир. Люба, рідненька наша імениннице! Збираємо букет із найтепліших побажань і даруємо Вам у цей радісний час. Нехай Всевишній Вас оберігає і дарує міцне здоров’я і довголіття, хай доля Ваша вишивається добром і любов’ю, щоб у щасті та злагоді завжди жити і ніяких негараздів не знати. Зірка небесна яскраво світила, гарну новину нам сповістила, що цієї світлої, доброї днини, в нашої матусі нині уроднини! Від усього серця Вам даруєм букет найкращих побажань, піднести їм нам любо, До 100 живіть без хорувань Щоб в серце смуток не прийшов, І правнуків ведіть до шлюбу. І щоб ніхто не здогадався, Який Вам рік уже пішов. А ще бажаємо ми Вам, Щоб холод в душу не закрався,