koloszal@inbox.ru Інтернет-версія: http://zal.te.ua/
СПIВЗАСНОВНИКИ: Залiщицька районна рада, Залiщицька райдержадмiнiстрацiя, Залiщицька міська рада, трудовий колектив редакції Виходить з 24 лютого 1940 року u
№ 9-10 (8226)
Цiна вроздрiб - 1 грн.
ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ
Світлини Ігоря Іванського.
u
Ситуація в Україні залишається напруженою. Кожен день протистояння зумовлює нові варіанти розвитку подій. І що найстрашніше – гинуть на барикадах люди. Тому на зустрічі духовенс-
Жизневський та вірменин Сергій Нігоян. Третій герой, якого викрали 21 січня разом з активістом Ігорем Луценком з Олександрівської лікарні м.Києва. А наступного дня в лісі, поблизу Києва,
ДО ДАТИ
вили, що Юрій помер від переохолодження, а тілесні ушкодження, які він отримав, не пов’язані зі смертю. Серед загиблих і ще один львів’янин Роман Сеник. Четверо людей різних на-
тва різних конфесій Глава УГКЦ Святослав Шевчук сказав: «Нехай здригнеться рука кожного, хто візьметься за зброю». У нинішній вівторок розпочала роботу позачергова сесія Верховної Ради. Цей день став вирішальним в тому сенсі, що пішов у відставку Прем’єр Міністр України Микола Азаров і депутати проголосували за відміну резонансних законів від 16 січня ц.р. Минулого четверга в церкві Покрови Пресвятої Богородиці м.Заліщики о.Іван Сендзюк зауважив: «Надто важкий час настав для українців, а цей час – це людські життя». Отець Іван відправив молебень за мир і спокій, за стабілізацію в державі та за здоров’я тих протестувальників, котрі в надзвичайно складних умовах виборюють Правду. Прийшло на молитву багато людей: трудові, учнівські колективи з навчальних закладів, державних структур, небайдужі люди, для яких молитва – то надія на порятунок від лиха. Уже тоді стало відомо про перші жертви – загинули молоді люди – білорус Михайло
було виявлено тіло львів’янина Юрія Вербицького. Він помер від катувань на сильному морозі. Його руки були зв’язані, а в МВС зая-
ціональностей загинули за Україну. Особливо зворушливо ЗМІ відгукнулися про вірменина Сергія Нігояна: спілкувався українською, дуже любив поезію, писав вірші на Євромайдані, хлопець виявився залученим до проекту «Мій Шевченко». На відзнятому на барикадах відео він натхненно читав уривок з поеми «Кавказ», в якому слова: Борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая! Звістка про смерть молодих людей котилась від області до області, від краю до краю. У Заліщиках у п’ятницю на центральному майдані пройшла акція «Свічка пам’яті». Гострота трагедії, біль втрати щодо загиблих у Києві. Їхні смерті стали реальністю, яку важко було збагнути. Священики Іван Сендзюк і Василь Хребтак відправили спільно панахиду за невинно загиблими. На сцені були запалені десятки свічок, лампадок, на передньому плані – портрети героїв, котрі загинули за Україну. (Продовження на 2 стор.)
7 лютого буде проводитись «гаряча» телефонна лінія з Олегом Олександровичем БАРЧУКОМ – головою райдержадміністрації. Телефонуйте: 2-11-78 з 11 до 12 год. 14 лютого – «гаряча» телефонна лінія з Василем Богдановичем ЛУЧИКОМ – першим заступником голови РДА. Телефонуйте: 2-13-78 з 11 до 12 год.
Цією ідеєю був пройнятий захід з нагоди Дня Соборності України, який відбувся минулої середи в день 95річчя проголошення Акта Злуки. Історія свідчить, що рівно стільки ж часу тому розділені впродовж століть поміж різними державами українці поєдналися в одну державу – Українську Народну Республіку. Вона протривала недовго, утім Акт Злуки став ціннісним мірилом усіх майбутніх політичних ініціатив: Україна мала бути Соборною. З історичною довідкою про Акт Возз’єднання УНР і ЗУНР, про здійснення віковічної мрії, для якої жили і боролись найкращі сини України, виступила вчителька Заліщицької школи №2 Світлана Гуцуляк. «Об’єднання українських земель відбулося, але тільки юридично, зовсім не політично. Згодом на західних українських землях була окупація Польщі, що затримало об’єднання. Лише 22 січня 1939 року вперше за 20 років урочисто День Соборності було відзначено на офіційному рівні. Це відбувалося на карпатській Україні – в Хусті, на той час в автономній республіці Чехословаччини. З 1999 року Указом Президента України Л.Кучми день Соборності України став державним святом, а з 2011 – День Соборності на офіційному рівні було скасовано і перейменовано в День Соборності та Свободи України», - сказала у своєму виступі педагог Наталія Володимирівна. У Заліщиках, в той день тривожні почуття за долю держави та її громадян огорнули тисячі людей. Екстрені
повідомлення зі столиці, з вулиці Грушевського викликали в усіх співчуття до тих, хто стоїть на майдані і захищає Правду і Справедливість. Триває протистояння між загонами Беркуту і активістами майдану. Цю тривогу і неспокій передав учасникам зібрання з нагоди Дня Злуки керуючий справами районної ради Володимир Кулачковський. «22 січня 1919 року є знаменний день для українців, але й нинішній день – 22 січня 2014-го – ввійде в історію трагічною датою. У Києві почалися справжні військові дії проти мітингувальників, внаслідок яких люди загинули від застосування зброї. Тому сьогодні треба нашу свободу відстояти. Зараз на Майдані (інформацію я отримав з Києва від свого друга, якого знаю з часів створення НРУ), люди стоять, оточені “Беркутом” і готується зачистка Майдану. Я вважаю, що нинішній день буде визначальним в історії Майдану. Пам’ятаймо, що український народ перемогти неможливо. Якщо навіть будуть деякі тимчасові прориви влади, маленькі здобутки, то народ повстане і доб’ється свого». До заліщан звернувся міський голова Володимир Бенев’ят. «Вперше за 23 роки незалежності ми зібралися біля могили Борцям за волю України в умовах, коли події, що відбуваються в столиці нашої держави, хвилюють кожного свідомого українця. Якщо сьогодні абсолютна більшість громадян відстоює Соборність України, і ті позиції, які декларуються Конституцією України, то, на жаль, на сході нашої держави є окремі люди, політики,
які б хотіли розірвати тіло нашої держави. Прикро, що проливається людська кров, гинуть наші побратими і потрібно за столом переговорів за участю Президента вирішити, нарешті, питання відставки уряду. Я б хотів, що така співпраця, яка є в нашому районі, була повсюди, щоб високопосадовці не відвертались від українців, а Президент, як він обіцяв, почув кожного українця», - мовив Володимир Станіславович, звертаючись до заліщан. Гнівом і обуренням були пройняті виступи депутатів райради, членів ради ГО “Всеукраїнське об’єднання “Майдан” в районі Романа Краснюка, Ореста Винницького та Павла Лесюка. Захід завершився під звуки Державного Гімну України у виконанні тріо районного Будинку народної творчості в складі І.Федірка, І.Витрикуша та Р.Бодя. Сьогодні, коли Україна в небезпеці, ця мелодія в багатьох на устах. У той день до могили Борцям за волю України принесли кошики квітів очільники районної та міської влади.
Ольга ЛИЧУК
2 u
№ 9-10 (8226)
u
ВАРТО ЗНАТИ
БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
ПРО СКЛИКАННЯ П’ЯТНАДЦЯТОЇ СЕСІЇ ЗАЛІЩИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ Керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»: Скликати п’ятнадцяту сесію Заліщицької міської ради шостого скликання 6 лютого 2014р. о 10 год. в залі засідань міської ради. На розгляд сесії винести наступні питання: 1. Про виконання міського бюджету за 2013 рік. 2. Про міський бюджет на 2014 рік. 3. Про основні напрями соціально-економічного розвитку міста на 2014 рік. 4. Затвердження плану роботи міської ради на 2014 рік. 5. Про затвердження міської програми приватизації на 2014 рік. 6. Розгляд земельних питань. 7. Інші питання поточної роботи сесії. 8. Різне. На сесію запрошуються депутати всіх рангів, які проживають на території міста, керівники підприємств, установ, організацій, представники засобів масової інформації. Володимир БЕНЕВ’ЯТ, міський голова
ДО УВАГИ ЖИТЕЛІВ РАЙОНУ 7 лютого ц.р. буде проводитись «гаряча» телефонна лінія з Віктором Йосиповичем БАЧИНСЬКИМ – заступником начальника – начальником бюджетного відділу фінансового управління Заліщицької районної державної адміністрації. Телефонуйте за номером: 2-19-41 з 10 до 11 год. u
ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ
(Початок - на 1 сторінці.)
Здається, то був драматичний і найтрагічніший день в історії за два місяці перебування протестувальників на Майдані. Застрелене майбутнє молодих людей. А в кожного з них були мрії, плани, бажання. Все обірвалося вмить… Екс-президент України Леонід Кравчук сказав: «Я засуджую і глибоко стурбований процесами, які перетворилися на опір з використанням зброї. Вже є жертви. Це – неприпустимо. Моя позиція однозначна: головним винуватцем конфлікту в країні є влада». Хвилююче виступили на центральному майдані Заліщиків і священнослужителі. «Історія повторюється. Сьогодні вбивають наших дітей. І не тільки вбивають, а й знущаються, насміхаються, щоби принизити, збезчестити. Ми це бачимо, і весь світ це бачить. Так не може продовжуватися. В інших країнах цінується гідність людини, її захист. Як люди там живуть? У нас під час виборів продаються за 100-200 грн. Тому я звертаюсь до Майдану: все починається з кожного з нас. Проявімо свою мудрість перед тими, від кого залежить мир в нашій державі», - сказав о.Іван Сендзюк. «Дико і страшно, що сьогодні стріляють у людей, які змушені відстоювати своє право на краще життя, - сказав о.Василь Хребтак. – Ми віддаємо належну шану тим, хто загинув, а влада приймає закони для свого захис-
ту. Українці, білорус, вірменин – зі Сходу, Заходу, з Дніпропетровська і Львова. Усіх об’єднала Україна, земля, на якій вони жили. Вони залишили її героями. А ми не біймося, не ховаймося, а об’єднаймось, гуртуймось і молімось. В ім’я Правди, в ім’я України». Народжується нова країна. Кожна доба народжує нових героїв, хоч протистояння буває й криваве. Усім важко від того, що відбувається на вул. Грушевського в Києві. Заліщицька громада з перших днів мітингування не стоїть осторонь подій. Автобуси курсують з теплими речами, з харчами і з людьми щоденно. Формуються групи, і вони здатні вистояти за свої права. «Ми повинні сьогодні згуртуватись. Жодна людина в районі не повинна носити партквитка Партії регіонів, сказав Роман Краснюк. – У єдиному пориві самоліквідувались партійні осередки в Садках, Дорогичівці, Устечку. Так має бути в кожному селі». Голова районної освітянської профспілки Олексій Прогодюк зауважив про мирні акції протесту в кожній профспілковій організації. Дуже вдало були процитовані віршовані рядки вірша «Я утверждаюсь» відомого українського поета Павла Тичини: Я єсть народ, якого Правди сила Ніким звойована ще не була. Яка біда мене, як чума косила! – а сила знову розцвіла. Виступили й інші активісти
громади, депутати райради: Пилип Глібов, Павло Лесюк. А завершився мітинг виконанням Державного Гімну України. *** Народне віче на центральному Майдані Заліщиків проходило і в неділю. Про формування заліщицької сотні на майдан до Києва інформував співголова ГО «Всеукраїнське об’єднання «Майдан» в Заліщицькому районі, депутат райради Борис Шипітка. Про вихід депутатів райради з фракції Партії регіонів доповів учасникам мітингу активіст і депутат райради Михайло Гушоватий. На недільному майдані в Заліщиках о.Іван Сендзюк, виступаючи, зіслався на слова Осипа Маковея, який на запитання про те, чим і як ми маємо боронити Україну? – відповідав: «Розумом, серцем і грудьми!» На завершення зішлемось і ми на деякі рядки цього українського поета, який знайшов вічний спочинок на Заліщицькій землі. У поезії він проголошує надію на нове покоління українців. Нова Україна постала сьогодні, Іде покоління нове, Нехай же лунає скрізь слава народна, Нехай Україна живе! *** Сподіваємось, що надалі робота сесії Верховної Ради України буде конструктивніша з прийняттям далекоглядніших рішень на користь українського народу. Ольга ЛИЧУК
У ЗАЛІЩИЦЬКОМУ РАЙОНІ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ 26 СІЧНЯ 2014 РОКУ Враховуючи події, що відбуваються в Україні: виконавча вертикаль державної влади втратила легітимність і влада переходить до сформованих Народних Рад. На підставі рішення Тернопільської обласної ради про переобрання влади від облдержадміністрації, заборону Партії регіонів та Комуністичної партії на території Тернопільської області, Народне віче вирішило: 1. Не підпорядковуватись злочинним наказам виконавчої влади. 2. Оголосити територію Заліщицького району вільною від Партії регіонів та Комуністичної партії України, провести люстрацію влади. 3. Організувати передачу приміщення партії регіонів для потреб штабу національного спротиву. 4. На черговій сесії Заліщицької районної ради 31.01.2014 року утворити Народну Раду в Заліщицькому районі з депутатів опозиційних фракцій. 5. Розпочати формування загонів по забезпеченню громадського порядку та самооборони в населених пунктах району. 6. Направити делегацію з учасників Народного Віче до керівництва райдержадміністрації з вимогою про припинення членства в злочинній партії регіонів. 7. Вважати незаконно утворений спецпідрозділ МВС "Беркут" бандитським угрупуванням, бійці якого грубо порушували права і свободи людей із застосуванням тортур, вимагати його розпуску. Прийнято одноголосно на майдані міста Заліщики Відділ культури, національностей та релігій районної державної адміністрації висловлюють щире співчуття Галині Олексіївні ДРОЗД та її сім’ї з приводу тяжкого горя смерті чоловіка, батька, історика, журналіста, поета-пісняра, громадського діяча нашого мистецького побратима ДРОЗДА Василя Григоровича. Вічна пам'ять покійному, Царство небесне його душі.
Нещодавно у Заліщицькій пожежно-рятувальній частині відбулися підсумкові збори щодо цивільного захисту Заліщанщини впродовж 2013 року за участю заступника начальника Управління ДСНС у Тернопільській області Андрія Ковбасюка, заступник а голови РДА Сергія Петренка та інших запрошених. Перед початком зборів присутні оглянули пожежну техніку та приміщення, які підтримуються у належному порядку. Але є проблеми, які без необхідного фінансування держави важко вирішити. Час ставить нові вимоги до пожежно-рятувальної служби. Крім вмінь та знань рятувальників, велику роль при гасінні пожежі відіграє сучасна техніка. Брак її, а також фінансування, необхідність формування нових пожежних команд є перешкоджанням для оперативного реагування на ту чи іншу надзвичайну ситуацію. Нелегкий був минулий 2013 рік, у нашій області підрозділи виїжджали за сигналом тривоги близько 4 тис. разів, врятовано життя 1715 людям, збережено від вогню матеріальних цінностей на суму понад 54 млн. грн. Рятувальники вилучили та знешкодили майже вісім сотень вибухонебезпечних предметів часів війни. Про це присутні на зборах мали змогу дізнатися під час перегляду відеофільму. Для своєчасного попередження та швидкого реагування на надзвичайну ситуацію у Тернопільській області діє 25 підрозділів. Ні на мить не припиняється служба пожежно-рятувальних частин. Про людей героїчної професії можна розповісти чимало. Той, хто потребував допомоги, знає, що справжні вогнеборці, ризикуючи життям, кидаються у полум’я заради порятунку інших. Вони борються не лише з вогнем, а й снігопадами, внаслідок яких люди опиняються в складних умовах на дорозі. Про цивільний захист на-
селення та реагування підрозділів районного відділу та 15 державної пожежнорятувальної частини на надзвичайні ситуації протягом минулого року доповів начальник Заліщицького РВ Управління ДСНС у Тернопільській області Андрій Пачва: «У 2013 році на території району зареєстровано 51 пожежу, що менше у порівнянні з 2012 роком (49), під час пожеж загинула 1 особа, знешкоджено 6 вибухонебезпечних предметів. Вогнем знищено та пошкоджено 38 будівель та споруд. У ході гасіння пожеж врятовано 1 людину, матеріальних цінностей на суму майже 1,5 млн.грн. Одним із пріоритетних напрямків роботи служби є запобігання та ліквідація надзвичайних ситуацій. Тому разом із службами цивільного захисту проводилися навчання, теоретичні тренування щодо дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Перевірено готовність за призначенням районних служб цивільного захисту. Завдяки злагодженій співпраці забезпечено швидке реагування на надзвичайні події». Андрій Миколайович підкреслив, що «на території району діє лише одна місцева пожежна команда, вона знаходиться у смт.Товсте, на утримання якої потрібно 327 тис.грн, але передбачено лише на зарплату 76 тис.грн. Минулоріч ця команда виїжджала на гасіння пожеж більше п’яти разів. Будівля місцевої команди потребує косметичного ремонту, техніка вичерпала свій моторесурс. Для забезпечення підрозділу пожежної охорони прибуттям у перші 20 хв. на гасіння пожеж у сільській місцевості необхідно створити ще 2 команди місцевої пожежної охорони». Із залу прозвучала думка щодо створення місцевої пожежної команди в селі Синьків. Адже на тепличному підприємстві є дві нові ма-
25 січня ц.р. в 1 год.50 хв. на пункт зв’язку ДПРЧ-15 Управління по телефону надійшло повідомлення про пожежу на 4 поверсі гуртожитку в житловій кімнаті. Потерпілий у цій Михайло Мороз, 1954р.н. – мешканець 5 поверху. У цій трагедії виявилось 7 потерпілих, 16 – евакуйовано. З них 8 – винесено рятувальниками, і
один не подавав ознак життя. На 3 поверсі рятувальники організували прийом потерпілих медиками ЦКРЛ, котрі надавали найпершу медичну допомогу, воно ж і засвідчили смерть потерпілого М.Мороза. Пожежею знищено дві кімнати, коридор і речі домашнього вжитку. Всі сили і засоби було мобі-
шини, які мають кращу прохідність в складних умовах. Сергій Петренко, заступник голови РДА, наголосив що це питання буде докладно вивчатися, а також змістов-
но розповів про роботу системи цивільного захисту району, подякував колективу районного відділу пожежно-рятувальної служби за значний вклад, спрямований на забезпечення захисту населення району від наслідків надзвичайних ситуацій. Виступив також заступник начальника Управління ДСНС у області Андрій Ковбасюк, звернувши увагу на співпрацю із районною владою та зауважив, що працівники служби надзвичайних ситуацій вчасно виїжджають на місце події. Як свідчить статистика, протягом 5-7 хвилин у межах міста, по району – 15-20 хв., маючи на озброєнні навіть стареньку техніку, стараються її підтримувати у справному стані. Щодо особового складу, то за минулий рік підрозділ зазнав кадрових втрат, багато працівників звільнилися. Підсумовуючи збори начальник Управління ДСНС Андрій Ковбасюк відзначив, що результатом роботи пожежної-рятувальної служби Заліщицького району стало 10 місце із 25-ти по рейтингу в області.
Ірина ІВАНСЬКА Світлини Ігоря ІВАНСЬКОГО. лізовано на порятунок від вогню. На гасіння пожежі було залучено три одиниці техніки: серед них дві автоцистерни із Заліщиків і одна із Товстого. Загальна кількість осіб, які працювали на своєму посту в ту ніч, виконуючи важливе завдання сягає 10 пожежників. Керував гасінням пожежі майор служби цивільного захисту, начальник Заліщицького РВ Управління ДСНС України в Тернопільській області А.М.Пачва. Причини пожежі, як і винні у ній, встановлюються.
№ 9-10 (8226)
u
ВІСНИК ЗАЛІЩИЦЬКОГО РАЙОННОГО ЦЕНТРУ ЗАЙНЯТОСТІ Станом на 1 січня 2014 року: від 182 роботодавців району центром зайнятості отримано інформацію про наявність 855 вільного робочого місця (вакантних посад); - на одне вільне робоче місце претендувало 24 зареєстрованих у службі зайнятості незайнятих громадян; - 11 роботодавців району проінформувало службу зайнятості про очікуване вивільнення 164 працівників, фактично було вивільнено 3 працівники; - послугами служби зайнятості скористалося 2021 незайнятих громадян; - на обліку в центрі зайнятості перебувало 510 не-
зайнятих осіб. Серед незайнятих громадян 308 осіб до звільнення займали робітничі місця, або місця, які не потребували спеціальної підготовки; - за сприянням служби зайнятості працевлаштовано 960 осіб, що складає 47,4 % від загальної кількості громадян, які звернулися за послугами до служби зайнятості. У результаті проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення та роботодавців щодо легалізації використання найманої праці, вжиття заходів з детінізації економіки з початку року зареєстровано 132 договорів між фізичними
акон України «Про зайнятість населення», що набув чинності з 1 січня 2013 року, передбачає стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць та працевлаштування на них за направленням територіального органу Державної служби зайня-
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і яких не визнано банкрутом або щодо них не порушено справу про банкрутство. Компенсація виплачується протягом одного року з дня працевлаштування зареєстрованого безробітного за умови збереження його зайнятості упродовж двох років. Важливим законодавчим
люються сумарно. Роботодавець, який працевлаштував зареєстрованого безробітного на нове робоче місце, для отримання компенсації подає територіальному органу Державної служби зайнятості протягом двох місяців з дня працевлаштування заяву довільної форми, до якої додає довідку за запропонованою формою. На підставі наданої ро-
нововведенням є стимулювання суб'єктів малого підприємництва до створення нових робочих місць у пріоритетних галузях економіки. Так, суб'єкт малого підприємництва, який створює нові робочі місця та працевлаштовує на них безробітних на строк не менше ніж на два
ботодавцем заяви та довідки, персональних даних про особу, якими володіє територіальний орган Державної служби зайнятості, та за даними Пенсійного фонду України, в тому числі щодо працевлаштування особи на нове робоче місце, відсутності у такого роботодавця
З
особами та найманими працівниками. Для подолання професійно-кваліфікаційного дисбалансу на ринку праці, підвищення кваліфікації і конкурентоспроможності безробітних на ринку праці та для забезпечення роботодавців кваліфікованими кадрами центром зайнятості організовувалась професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації. Станом на 1 січня надано 4856 професійних послуг, якими охоплено 1872 особи. Укладено 79 угод про спільну діяльність з роботодавцями району.
тості безробітних, які не спроможні на рівних конкурувати на ринку праці та потребують додаткових гарантій у сприянні працевлаштуванню шляхом виплати компенсації роботодавцю у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідну особу. Отже, право на компенсацію має роботодавець, який працевлаштовує на нове робоче місце строком не менше ніж на два роки за направленням територіального органу Державної служби зайнятості зареєстрованих безробітних з таких категорій громадян: - діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування; - особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування; - молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно- технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яку вперше приймають на роботу; - особи, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" залишилося 10 і менше років; - інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; - один з батьків або особа, яка їх замінює, і: - має на утриманні дітей віком до шести років; - виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину-інваліда; - утримує без одного з подружжя інваліда з дитинства (незалежно від віку) та/або інваліда І групи (незалежно від причини інвалідності). Право на компенсацію мають роботодавці, в яких відсутня заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/ або страхових внесків на
3
АКТУАЛЬНО
Перший заступник голови районної державної адміністрації Василь Лучик за участю голови районної ради Івана Дрозда, заступників голови райдержадміністрації провів нараду з керівниками управлінь, відділів РДА, територіальних органів та районних служб. Під час засідання розглянуто питання реалізації в регіонах завдань, доручень Президента України щодо вирішення актуальних проблем регіону. Підсумки результатів минулого року, плани на нинішній полягали у створенні нових робо-
чих місць, розвитку садівництва на Тернопільщині. З даною інформацією виступив начальник управління з питань агропромислового розвитку РДА Іван Тимчук. Головний акцент доповідач зробив на ефективному функціонуванні галузі садівництва, що потребує постійного відтворення насаджень та оптимізації вікової структури. У Заліщицькому районі сільськогосподарськими підприємствами ФГ «Перспектива», ФГ «Заліщицькі сади», ФГ «Гай», ФГ «Данастра», ПП «Шипівське», ФГ
«Перлина Поділля» посаджено 52,06 га молодих садів. Стимулом для подальшого збільшення площ садових насаджень є державна компенсація витрат на розвиток садівництва. При плануванні збільшення площі садових насаджень бажано враховувати також аспект імпортозаміщення вітчизняною сільгосппродукцією, – сказав на оперативній нараді Іван Тимчук. Сектор інформаційної діяльності та зв’язків з громадськістю апарату РДА
озимих пшениці, ячменю і жита, ввійшли ярі - овес, просо і гречка. Авансові платежі розраховуються від затверджених Міністерством аграрної політики і продовольства України мінімальних інтервенційних цін на вищевказану продукцію: - пшениця 2 класу 1841грн/т; - пшениця 3 класу 1736грн/ т; - ячмінь- 1567грн/т; - жито - 1601грн/т; - овес - 2640грн/т; - просо - 2750грн/т; - гречка - 3500гри/т. Крім цього, для підприємств, які уклали угоди з Аграрним фондом, за пільговими цінами, буде реалізовуватися аміачна селітра (детальніше можна дізнатись в регіональному відділенні). Для укладання з Аграрним фондом договору на поставку зерна майбутнього уро-
жаю, сільгостоваровиробникам необхідно подати в регіональне відділення Аграрного фонду пакет документів, перелік яких розміщений на сайті Аграрного фонду. Докладніше про умови державних форвардних закупівель зерна можна дізнатись, звернувшись безпосередньо за адресою: м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14 (каб.304), тел.52-49-69; 52-38-57; 0506651094; 0673524281.
Аграрний фонд щорічно здійснює закупівлю зерна майбутнього врожаю з метою формування державного інтервенційного фонду та підтримки сільськогосподарських товаровиробників. У минулому маркетинговому році господарствами області укладено 20 форвардних біржових контрактів на поставку в Аграрний фонд 38,3 тис. тонн зерна на суму 70 млн. гривень. Згідно умов форвардних закупівель у 201Зр. продавці сільськогосподарської продукції отримали авансом 50 відсотків вартості зерна, що дало їм змогу підготуватися і успішно провести весняно-польові роботи. У 2013-2014 маркетинговому році Аграрний фонд, з метою покращення умов форвардних закупівель зерна, здійснює авансування в розмірі 70% вартості зерна і до переліку культур, крім
u
БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
роки за направленням територіального органу Державної служби зайнятості, протягом року може отримувати щомісячну компенсацію у розмірі єдиного внеску. У разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація, з ініціативи роботодавця або за згодою сторін до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування, сума виплачених коштів повертається в повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття чи Фонду соціального захисту інвалідів (залежно від джерела компенсації) або на таке робоче місце за направленням територіального органу працевлаштовується інший зареєстрований безробітний. Тривалість виплати компенсації та строк працевлаштування обчис-
заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також даних державного реєстратора щодо порушеної справи про банкрутство і визнання роботодавця банкрутом, територіальний орган Державної служби зайнятості протягом п'яти робочих днів приймає рішення про виплату компенсації роботодавцю. У разі зміни місцезнаходження роботодавця юридичної особи або місця проживання роботодавця фізичної особи-підприємця компенсацію продовжує виплачувати той територіальний орган Державної служби зайнятості, який її розпочав.
Наталія КЛІЧУК, начальник відділу взаємодії з роботодавцями РЦЗ
Щорічно внаслідок пожеж гине та страждає значна кількість людей. На дим та попіл перетворюються цінності, втрачаються людські життя. Щоб зберегти своє життя і здоров'я, щоб насолоджуватись красою навколишнього світу, нам потрібно знати і виконувати зовсім прості правила. З цією метою під час зимових канікул в Заліщицькому районному центрі науковотехнічної творчості школярів відбулась зустріч з працівниками ДСНС у Заліщицькому районі. До нас завітали начальник частини Дмитро Даньо та інспектор Тарас Кукрицький. Вони в цікавій та іг-
ровій формі розповіли дітям, яких правил необхідно дотримуватися, як діяти та куди звертатися по допомогу в разі виникнення надзвичайної ситуації, розповіли учням про правила поводження з легкозаймистими речовинами та причини і наслідки пожеж. Крім цього, фахівці служби порятунку також повідомили гуртківців про небезпеку виявлення вибухонебезпечних предметів часів війни та правила поводження з ними. Хлопців та дівчат ознайомили з статистикою пожеж, інших надзвичайних подій у районі, був організований перегляд відеофільму про будні
працівників ДСНС. На завершення зустрічі гуртківці задавали питання, на які отримали вичерпні відповіді гостей. Від того, як ми будемо поводити себе, як виконуватимемо правила протипожежної безпеки, як любимо, бережемо навколишній світ, такий тендітний і неповторний, дзвінкий і радісний, залежить наше з вами життя та благополуччя. На зустрічі діти отримали корисну інформацію та більше дізналися про діяльність Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Ігор ДРОНЬ, методист
Колектив Заліщицької дитячої музичної школи пройнятий сумом з приводу смерті свого колишнього директора, заслуженого працівника культури України, талановитого маестро батути і пензля Теодора Мироновича ХМУРИЧА. Нехай душа його перенесеться в царство небесне, а пам’ять про нього буде вічною в серцях його побратимів, вихованців, друзів.
4 u
№ 9-10 (8226)
НА НИВІ ОСВІТИ
Щиросердечно вітаємо з днем народження члена виконкому міської ради Василя Дмитровича АНДРУСИКА та працівника міської ради Марію Ярославівну ВЕНЗЕЛЬ. У цей прекрасний день прийміть, шановні іменинники, наші найщиріші вітання! Зичимо міцного здоров’я, великого щастя, успіхів у роботі. Нехай щедрою буде ваша доля на добро і втіху, а Господнє благословення на многії літа! Хай здоров’я, радість і достаток, Сипляться, немов вишневий цвіт, Хай малює доля з буднів свято І дарує вам багато літ! З повагою – міськвиконком та працівники міської ради
Під час семінару-тренінгу, який пройшов у рамках засідання районного методичного об’єднання педагогів суспільних дисциплін.
u
НА ПУЛЬСІ ЗДОРОВ`Я
Сучасний світ прагне знайти ті суспільні сфери, які дозволятимуть об’єднувати держави, нації і спонукати їх до порозумінь. Серед них важливе місце відіграє культура. Протягом двох років Україна разом з Азербайджаном, Вірменією, Грузією, Молдовою є учасниками міжнародного проекту, який фінансується Єврокомісією у рамках загального керівництва Європейської асоціації викладачів історії ЄвроКЛІО «Спільна історія. Діалог культур». Від України у ньому бере участь робоча група педагогів та викладачів історії і суспільних дисциплін Асоціації «Нова Доба»(м. Львів). Серед авторів - педагоги-практики і науковці. Результатом національного етапу реалізації проекту є створення посібника «Спільна історія. Діалог культур». У ньому відображаються етапи культурної взаємодії між народами, які населяли українські землі, акцентується увага на важливість і результативність такої співпраці. Поряд з історич-
u
ними джерелами у ньому присутні методичні рекомендації щодо використання матеріалу під час навчально-виховного процесу. У презентації, яка відбулася у Будинку вчителя, взяли участь відомі науковці доктори і кандидати наук О.Міхеєва, О. Ковалевська, П. Вербицька, П. Кендзьор, професори С. Кульчицький, Г.Касьянов, Є.Більченко та інші. Вони відзначили важливість виходу посібника у контексті подій в Україні культурного вектора, який допомагає усвідомити громадянам себе в системі європейських цінностей. Потім авторський колектив презентував посібник і дав можливість присутнім ознайомитись з ним. Нова книга дає поштовх для зміни вектора розуміння кожним важливості культури як невід’ємного простору, в якому формуються і розвиваються інші сфери суспільного буття. Тепер педагог, апробуючи посібник, матиме змогу донести сучасній молоді інші аспекти світобачення, які допо-
можуть вивести Україну на новий щабель цивілізаційного розвитку. Ще одним важливим аспектом роботи зі школярами є правова освіта. У контексті 65-річчя від дня прийняття Загальної декларацій прав людини, подій в Україні цінністю суспільства і держави є вироблення таких нормативно-правових актів, які будуть діяти не залежно від суспільних, расових, релігійних критеріїв. Протягом двох років Конгрес національних меншин спільно з Інститутом візуальної історії при університеті Південної Каліфорнії, фондами «Минуле заради майбутнього», «Пам'ять про остарбайтерів» розробляв посібник «Де починаються права людини: історія і сучасний погляд». У ньому зібраний багатий фактичний матеріал, який допоможе педагогу донести своїм вихованцям цінність права, історію розвитку його теоретичних засад, показати можливості застосування в конкретних умовах. Такий посібник, а він складається
з 10 модулів, засвідчить учням у черговий раз можливість усвідомити себе людьми, які знають свої права і, чи не найважливіше – можуть аргументовано їх відстоювати у правовий спосіб. Посібник написаний доступною мовою. Разом з фактичним матеріалом є багатий методичний, що полегшує роботу з ним і допомагає педагогам розібратися у складних правових питаннях. З ним можна ознайомитися на семінарахтренінгах, один з яких пройшов у рамках засідання районного методичного об’єднання педагогів суспільних дисциплін. Вчимо дітей правовій культурі на прикладах історії, щоб у майбутньому не повторилися особисті трагедії у тоталітарних режимах.
Леся БЕГА, методист РМК На світлині: учасники Всеукраїнського конкурсу «Джерела творчості».
ІЗ РЕДАКЦІЙНОЇ ПОШТИ
Той 32-й - третій рік, Ми не забудемо повік! Сім мільйонів душ людських – Дорослих і дітей малих. У сні я бачу, як благають, Як рученята простягають.
Як хліба просять, як квилять У страшних муках без рятунку. Губами шепчуть: «Хлібця, мамо!» І так тихенько помирають. Скорботну дань віддаймо всім: Діткам, мамам, сестрам своїм. Усім, кому судилось вмерти У мирний час від голодної смерти. У забуття хай йдуть сатрапи, Гнобителі і супостати. Хай вільна думка, рідне слово В народі сили набирає. Хай демократія назавжди В сім’ї вкраїнській процвітає! Хай більшовицькая чума Більш в Україну не верта!
Хай московські шовіністи Добре пам’ятають: Не здолали нас за триста, То вже й не здолають.
Лиш не пхайте свого носа, Не вчіть нас, як жити. Ми без вас у власнім домі Знаєм, що робити.
Вам ще мало, окупанти, Кавказу, Сибіру. Грабуючи чужі землі, Ви втратили міру.
Всіх, хто хоче українським Народом назватись, закликаю: Української культури Й мови не цурайтесь! Михайло СИНЮТКА, с.Дзвиняч
Мова рідна хай лунає По всій Україні, В містах, селах і містечках, У кожній родині. З вами, справжні росіяни, Хочем в дружбі жити, Торгувати, працювати, Мед, горілку пити.
У ці зимові дні святкує своє 25-річчя найдорожчий і найрідніший син, брат, внук Іван СТЕЦЬ. Дочекався тої днини – Нині свято у родині! Ой, Іване, сину-брате, Що ж тобі, скажи, бажати? Щоб лишився все здоровий В дні буденні і святкові. Щоб давали відпочити, Грошей вдосталь заробити. Щоб Господь тебе в опіці Мав тепер і в старшім віці, Щоб удача посміхалась І Фортуна оберталась. Щоб веселий був завжди, Благ людських з роси й води! Хай життя Твоє й дорога в охороні буде завжди з Богом. З любов’ю – тато і мама, сестра Уляна, бабусі Марії і дідусь Ярослав
Рівень життя – це економічна категорія та соціальний стандарт, які характеризують ступінь задоволення фізіологічних і соціальних потреб людей . Існує багато визначень якості життя, основними компонентами яких є стан здоров’я, харчування, доходи населення або особи, житлові умови, домашнє майно, платні послуги, культурний рівень громадян, можливість отримання освіти, умови праці та відпочинку, соціальні гарантії, захист найбільш уразливих верств населення. Згідно даних ООН, здоров’я тісно пов’язане зі способом життя, соціальними й екологічними факторами, а от від медицини воно залежить усього на 20 відсотків. Якщо кількість населення Землі збільшується, то в Україні воно, на жаль, поступово зменшується. За останні 5 років у нашій державі захворюваність чоловічого населення збільшилась на 4%, а жіночого – на 15. Щоб зберегти кількість жителів України хоча б на рівні 45,5 мільйона, кожній українці необхідно народити 3-4 дитини. Було підраховано, що у світі щорічно помирає близько 56 мільйонів людей. Майже один мільйон страждає від ожиріння, з яких кожного року понад 500 тисяч залишають цей світ. Близько 3-х мільйонів населення планети помирають унаслідок незахищеного сексу (заражаються СНІДом і вензахворюваннями).
Тютюнові вироби вбивають 5 мільйонів людей щороку, стільки ж помирає від отруєнь алкоголем. Згідно підрахунків, в Україні майже 45 відсотків юнаків і 35 відсотків дівчат палять. 68 процентів хлопців і 64 відсотки дівчат вживають алкоголь. 13 % молоді прий-
мають легкі наркотики. Слід відзначити, що стан здоров’я українців за останні роки значно погіршився, свідченням чого реальні показники тривалості життя. Так, якщо порівнювати Україну з іншими розвиненими державами, то у нас цей показник становить 67 років, а от в Ісландії, Швеції, Швейцарії, Японії – понад 80 років. Прогнозована тривалість здорового життя у нашій країні – 55 років, у вищенаведених -70 років . Згідно висновків міжнародних організацій, при такому політичному і економічному стані у 2025 році населення України скоротиться до 37 мільйонів (дані Всесвітнього банку). За даними ООН, до 2050 року у нашій країні, якщо не будуть зроблені відповідні висновки, залишиться бизько 26 млн. жителів. Олександра ІВАНИШИН, заступник начальника по лікувальній частині Заліщицького ОГІВР
№ 9-10 (8226) u
ДО 200-ЛІТТЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВЕЛИКОГО КОБЗАРЯ
u
5
СПОМИНИ
ергове засідання клубу за інт е р е с а м и «Художнє слово», що відбулося у бібліотеці-філії с.Шипівці під орудою завідуючої Світлани Золотої, було присвячене родині
Ч
надцятий минало», «Заповіт», «На панщині пшеницю жала». Пісні на слова Шевченка «Тополя», «Зацвіла в долині червона калина», «Садок вишневий коло хати» виконала Христина Якимишин. При допомозі Інтернету
присутні здійснили он-лайн подорож по Шевченківських місцях. Члени клубу поповнили новими експонатами виставку, приурочену ювілею Шевченка. Заступник директора місцевої школи Марія Лохвицька наголосила, що урочистості з нагоди відзначення ювілею великого Кобзаря тривають вже з 2013 року. Цьогоріч учні шкіл України розпочали навчальний рік із Всеукраїнського уроку, присвяченому Т.Г. Шевченку. Закликала шанувати і пам’ятати шевченкові слова, які і до цього часу залишаються актуальними. Завідуюча бібліотекою Світлана Золота у заключному слові розповіла про історію вулиці села, що носить ім’я Шевченка, і продемонструвала цікаві матеріали, що є у бібліотеці, а також було погоджено заходи щодо відзначення славного ювілею. Оксана СОРОКА, читач бібліотеки-філії
Кожен знає, що не має нічого вічного у цьому світі. Але яким болем відзивається в серці втрата дорогої людини, яку знали, поважали і цінували. Із спогадами про різдвяні колядки, вертепні забави, з новорічними щедрівками відійшов від нас у Вічність Василь Григорович Дрозд – поет-пісняр, публіцист, історик, вчитель, громадський діяч, добрий господарник і просто порядна людина. Народився він 15 квітня 1940 року, коли весна своїм подихом будить землю і, мабуть, ті найкращі весняні риси ввібрав Василь Григорович у свою душу, щоб потім віддавати їх людям. Дитинство пана Василя пройшло в селі Нагіряни Заліщицького району. Саме звідти виніс він любов до рідної землі, до кожної травинки, квітки, дерева, пташок, звірів, природи і неба. Вдивлявся в них добрими очима, пронісши ці почуття через усе життя і втілив їх у свої віршовані образи, прозові твори та пісні, історичні дослідження. Він був учителем за професією і научителем за покликанням. Багато людей з вдячністю згадують його по-
відділу освіти. Його знали як вимогливого до себе і до інших керівника, педагогановатора, чесну і справедливу людину. За сумлінне ставлення до своїх обов’язків Й.В. Федорцева неодноразово було відзначено обласними та урядовими грамотами, а 1987р. обрано делегатом Всеукраїнського з’їзду вчителів. Пройшовши складний шлях відродження і становлення, шлях пошуків і дерзань, Йосип Васильович не розгубив душевного тепла, любові і поваги до дітей, сердечності і людяності, щи-
рості у взаєминах, тактовності, а навпаки, охоче ділився ними з усіма, хто його оточував. Ті, кому Й.В. Федорців висловлював свої перші, побатьківськи мудрі зауваження, сьогодні є заслуженими вчителями, майстрами педагогічної праці, гідними громадянами України. Серце Йосипа Васильовича було сповнене великої любові до сім’ї. Для заліщан він був зразковим сім’янином. Щиро кохав дружину Надію, з якою поєднав свою долю ще в студентські роки і якій був вірним упродовж усього життя. Сумні і радісні хвилини вони завжди ділили навпіл. Діти Василько й Оксанка були гордістю батька, він жив їхніми радощами й турботами. А осяяли його надвечір’я життя улюблені внучка та її сім’я. У глибокій тузі родина, друзі, педагоги. Тож згадаймо в цей зимовий день добрим словом Йосипа Васильовича, помолімося за світлу душу патріарха освітянської ниви Наддністров’я. Нехай заліщицька земля, буде для нього пухом, а Всевишній дарує йому Царство Небесне. Із сумом - дружина, діти, внуки, друзі, колегиосвітяни району
покійного Золотого Володимира Яковича, в якій завжди шанували і шанують слово Великого Кобзаря. Гостями засідання були: внучка Володимира Золотого Ірина Тріщук, її син Володимир та племінниця Христина Якимишин. Ірина принесла родинну реліквію «Кобзар» 1878 року випуску. Вона зачитала улюблений твір її родини «Лілея», а також поділилася спогадами про дідуся. Вона розповіла, що дідусь був активною людиною, багато читав, співав у церковному хорі, був членом Товариства «Просвіта». Вечорами у їхній родині читали вірші Шевченка, співали народні пісні. «Бажання декламувати вірші, - відзначила Ірина, - я запозичила у дідуся. Тому і в школі, і в сільському клубі часто читала вірші Кобзаря. Тепер Шевченкове слово любить і мій син Володя». На засідання клубу хлопчик зачитав вірші «Мені три-
25 січня, на 74 році життя, помер відомий у нашому краї поет-пісняр, письменник, краєзнавець, член Національної спілки журналістів України й Національної спілки краєзнавців України, постійний автор газети «Свобода» Василь Григорович ДРОЗД. Він народився 15 квітня 1940 року в селі Нагоряни Заліщицького району. Закінчив Чортківське педагогічне училище, Заліщицький сільськогосподарський технікум і Чернівецький державний університет. Тривалий час учителював у школах Заліщанщини. Від 1965 року перебував на громадській, господарській роботі та державній службі. Свого часу Василь Григорович був міським головою Заліщик, а згодом – першим заступником голови Заліщицької райдержадміністрації. В останні десятиліття особливо яскраво проявився його творчий талант. Василь Дрозд – автор десяти поетичних і літературно-публіцистичних книг, численних резонансних публікацій у газеті «Свобода», журналі «Літературний Тернопіль» та інших всеукраїнських і місцевих періодичних виданнях, зокрема у районній газеті «Колос», пісні на слова Василя Григоровича та його поезії часто звучали на хвилях районного, обласного радіомовлення та всеукраїнського радіо. Світла пам’ять про щирого українського патріота, талановитого митця і великого життєлюба назавжди залишиться в наших серцях. Вічна йому пам’ять! Редколегія газети “Свобода”, правління Тернопільської обласної і Заліщицької районної організацій НСЖУ, колективи Заліщицької районної газети «Колос» та дирекції районного радіомовлення
30 січня минає рік, як відійшов у Вічність Йосип Васильович Федорців – великий педагог, незмінний інспектор відділу освіти, наставник молодих керівних кадрів, люблячий чоловік, турботливий батько, дідусь. Пішла із життя добра Людина. Минає час, але не втихає біль рідних, які ніяк не можуть змиритися з непоправною втратою. Усе життя Йосип Васильович був сіячем розумного, доброго, вічного, натхненником освітян району, мудрим порадником, розсудливим керівником, здібним організатором, ратаєм нових ідей на педагогічній ниві. Його життєва дорога розпочалася в Шульганівці Чортківського району, а завершилась у мальовничих Заліщиках, які він надзвичайно любив. Тут він постійно жив, працював. Йосип Васильович навчався в початковій сільській школі, у Чортківській гімназії, Чернівецькому університеті на фізико-математичному факультеті, після закінчення якого працював учителем Заліщицької середньої школи ім. О. Маковея, керівником гуртків станції «Юний технік». Упродовж багатьох років був інспектором
ради, добрі справи і щирість душі. Закінчивши Чортківське педагогічне училище, Заліщицький сільськогосподарський технікум, Чернівецький університет, він прагнув бути у вирі подій, шукати правильні життєві стежки. Працюючи на громадськополітичній роботі, головою райкому профспілки сільського господарства, директором турбази, головою міської ради – хотів бути потрібним для людей своїми порадами, узгоджував власні дії з часом, спрямовував розум на творчі пошуки. Життєві шляхи часто гнули його, але доля Божа піднімала з колін, даруючи творче натхнення і віру в краще. Він вчив нас любити свою землю, рідний край, бо патріот – це той, хто береже цілісність свого роду, виховує родину в порядності і національному дусі. Він був істинним патріотом, великим
шанувальником, маленьким стовпчиком, на яких тримаються наші традиції й обереги. Василь Григорович Дрозд робив те, що переживе його. М’яка правда і тверда любов до всього оточуючого служили зразком для тих, хто прийшов і буде приходити в цей світ. Він розумів, що життя не вічне і прагнув ті мудрі крихти передати в свою творчість, закликаючи
собі на поміч серце, щоб може бодай на дрібку примножили знання і радість. Допоки пам’ятаємо, допоки нас пам’ятають. Він вчився розуміти життя, пізнав випробування, печалі. І намагався розуміти і відчувати дихання усього живого під небесами. Щирим, добрим батьком був Василь Григорович для своїх дітей, мудрим дідусем, зразковим чоловіком, порадником для всієї своєї великої родини. Кожен їхній успіх додавав йому творчої снаги, запалу, а це примножувало його любов до життя. Він був оптимістом. Відійшов у далекі світи добрий чоловік, але світло його серця і таланту ще довго буде йти до нас і ще довго буде зігрівати тих, кого він любив, хто знав його і поважав. Вічна йому пам’ять! Із скорботою і сумом – друзі
Заліщицька районна рада глибоко сумує з приводу смерті колишнього голови міської ради, активного діяча громадського самоврядування району Василя Григоровича ДРОЗДА та висловлює щирі співчуття близьким та родині покійного.
Колектив Заліщицької райдержадміністрації сумує з приводу смерті колишнього першого заступника голови РДА Василя Григоровича ДРОЗДА і висловлює найщиріші співчуття з приводу цього непоправного горя його дружині, дітям, усій родині. Міська рада та її виконавчий комітет сумують з приводу смерті колишнього голови міської ради, члена ради старійшин Василя Григоровича Дрозда і висловлюють щирі співчуття його родині. Нехай земля покійному буде легкою, а пам’ять про нього – вічною в серцях всіх, хто знав його, працював і спілкувався з ним впродовж років.
З приводу передчасної смерті поета-пісняра, краєзнавця, письменника й журналіста Василя ДРОЗДА (м.Заліщики) колега по творчості Ярослав Злоткевич і його дружина Юлія, дует Віри і Миколи Теслі, гурт «Тріода» висловлюють глибокі співчуття його дружині п.Галині, рідним і близьким. Нехай рідна земля йому буде пухом (м.Борщів).
Адміністрація, профспілковий комітет та колектив Заліщицької центральної комунальної районної лікарні сумують та висловлюють щирі співчуття лікарю-отоларингологу Світлані Василівні та лікарю-хірургу Віктору Івановичу Белакам з приводу смерті батька Василя Григоровича ДРОЗДА. Адміністрація, профспілковий комітет та колектив Заліщицької центральної комунальної районної лікарні сумують та висловлюють щирі співчуття вартівнику Олегу Ярославовичу Блозовському з приводу смерті батька.
Адміністрація, профспілковий комітет та колектив Заліщицької центральної комунальної районної лікарні сумують та висловлюють щирі співчуття старшій медсестрі поліклінічного відділу Марії Володимирівні Дорошенко та медреєстратору Ользі Володимирівні Захарій з приводу смерті матері.
Заліщицька міська рада висловлює щирі співчуття депутату ради Василю Дмитровичу ІВАНИШИНУ з приводу смерті його тестя Ярослава Дмитровича. Нехай земля буде покійному пухом.
6 u
№ 9-10 (8226)
u
²ÍÔÎÐÌÓª ̲ÑÜÊÀ ÐÀÄÀ
ÂÀÐÒÎ ÇÍÀÒÈ
ÏÐÎÂÅÄÅÍÍß ÒÅËÅÔÎÍÍÈÕ «ÃÀÐß×ÈÕ Ë²Í²É»  ÄÑÍÑ ÓÊÐÀ¯ÍÈ ÒÅË. (044) 247-31-36
ЩОДО ПРОЕКТУ ДЕТАЛЬНОГО ПЛАНУ ТЕРИТОРІЇ ЖИТЛОВОГО КВАРТАЛУ НА МАСИВІ СОНЯЧНИЙ М. ЗАЛІЩИКИ 20 ëþòîãî 2014 ð. î 12 ãîä. â çàë³ çàñ³äàíü Çàë³ùèöüêî¿ ì³ñüêî¿ ðàäè çà àäðåñîþ: âóë.Ñ.Áàíäåðè 40, â³äáóäóòüñÿ ãðîìàäñüê³ ñëóõàííÿ ïðîåêòó äåòàëüíîãî ïëàíó òåðèòî𳿠æèòëîâîãî êâàðòàëó íà ìàñèâ³ Ñîíÿ÷íèé ì. Çàë³ùèêè. Ïðîåêò ðîçðîáëåíèé ÑÏÄ ÔÎ ÎÃÎÍÜÎÊ Â.Î. (êâàë³ô³êàö³éíèé ñåðòèô³êàò àðõ³òåêòîðà ÀÐ ¹000031 â³ä 02.12.2010ð.äî 02.12.2015ð.) âóë. ß.Ñòåöüêà, 14, ì. Òåðíîï³ëü, òåë.: 43-12-02) íà çàìîâëåííÿ Çàë³ùèöüêî¿ ì³ñüêðàäè íà ï³äñòàâ³ ð³øåííÿ ì³ñüêî¿ ðàäè V² ñêëèêàííÿ â³ä 19.10.2012 ð. ¹943 «Ïðî íàäàííÿ çãîäè âèêîíàâ÷îìó êîì³òåòó Çàë³ùèöüêî¿ ì³ñüêî¿ ðàäè íà ðîçðîáëåííÿ äåòàëüíîãî ïëàíó òåðèòî𳿠æèòëîâîãî êâàðòàëó íà æèòëîâîìó ìàñèâ³ Ñîíÿ÷íèé ì. Çàë³ùèêè».
íîñò³», «Ïðî àðõ³òåêòóðíó ä³ÿëüí³ñòü», «Ïðî îñíîâè ì³ñòîáóäóâàííÿ», ÄÑÒÓ-Í Á Á,1,1-8,2009 «Íàñòàíîâà ùîäî ñêëàäó, çì³ñòó, ïîðÿäêó ðîçðîáëåííÿ, ïîãîäæåííÿ òà çàòâåðäæåííÿ äåòàëüíîãî ïëàíó òåðèòîð³é», ÄÁÍ 36092** «Ì³ñòîáóäóâàííÿ. Ïëàíóâàííÿ ³ çàáóäîâà ì³ñüêèõ ³ ñ³ëüñüêèõ ïîñåëåíü», ÄÁÍ Â.2.3-5-2001 «Âóëèö³ ³ äîðîãè íàñåëåíèõ ïóíêò³â», íà ï³äñòàâ³ ãåíåðàëüíîãî ïëàíó ì³ñòà Çàë³ùèêè òà ð³øåííÿ ì³ñüêî¿ ðàäè V² ñêëèêàííÿ â³ä 19.10.2012 ðîêó ¹943 «Ïðî íàäàííÿ çãîäè âèêîíàâ÷îìó êîì³òåòó Çàë³ùèöüêî¿ ì³ñüêî¿ ðàäè íà ðîçðîáëåííÿ äåòàëüíîãî ïëàíó òåðèòî𳿠æèòëîâîãî êâàðòàëó íà æèòëîâîìó ìàñèâ³ Ñîíÿ÷íèé ì.Çàë³ùèêè».
òðàíñïîðòíèìè çâ’ÿçêàìè òà ï³øîõ³äíèìè çîíàìè. ²ñíóþ÷³ äîðîæí³ ïðî¿çäè ïåðåäáà÷àºòüñÿ âïîðÿäêóâàòè òà âëàøòóâàòè ùå äåê³ëüêà äîïîì³æíèõ. Òåõí³êî-åêîíîì³÷í³ ïîêàçíèêè ãåíïëàíó: ïëîùà òåðèòî𳿠– 38,5919 ãà; ïëîùà æèòëîâî¿ òåðèòî𳿠– 21,5828 ãà; ïëîùà òåðèòî𳿠îá’ºêò³â îáñëóãîâóâàííÿ, òîðã³âë³ òà ³íøèõ âèä³â ï³äïðèºìíèöüêî¿ ä³ÿëüíîñò³ – 4.3974 ãà; ïëîùà òåðèòî𳿠öåðêîâ – 1.0682 ãà; ïëîùà îçåëåíåííÿ – 4,5097 ãà; ïëîùà âóëèöü òà ïðî¿çä³â – 7.0338 ãà; ïëîùà êîìóíàëüíèõ òåðèòîð³é – 0.4100 ãà; ê³ëüê³ñòü æèòëîâèõ áóäèíê³â – 258 øò; ïëîùà ïðèñàäèáíèõ ä³ëÿíîê – 0.054- 0.099ãà.
2. Åêîíîì³÷í³ íàñë³äêè
Ç òåêñòîâîþ òà ãðàô³÷íîþ ÷àñòèíàìè çàçíà÷åíîãî ïðîåêòó ìîæíà îçíàéîìèòèñü â Çàë³ùèöüê³é ì³ñüê³é ðàä³, êàá. ñåêðåòàðÿ ì³ñüêðàäè (òåë. 2-22-93) ó ðîáî÷³ äí³ ç 15 äî 17 ãîä. äî 19 ëþòîãî 2014 ð. ç äíÿ ïåðøîãî îïóáë³êóâàííÿ öüîãî ïîâ³äîìëåííÿ.
Ïðè ðîçðîáö³ äàíîãî ïðîåêòó ïðèéíÿòî: êîìïëåêñíèé ï³äõ³ä äî áëàãîóñòðîþ òåðèòîð³¿, ùî çä³éñíþºòüñÿ íà ³ñíóþ÷³é òåðèòîð³¿, ç ìåòîþ ¿¿ ðàö³îíàëüíîãî âèêîðèñòàííÿ, íàëåæíîãî óòðèìàííÿ òà îõîðîíè, ñòâîðåííÿ óìîâ ùîäî çàõèñòó ³ â³äíîâëåííÿ ñïðèÿòëèâîãî äëÿ æèòòºä³ÿëüíîñò³ ëþäèíè äîâê³ëëÿ; çàñòîñóâàííÿ ñó÷àñíèõ ïðîãðåñèâíèõ òà åôåêòèâíèõ òåõíîëîã³é ó ñôåð³ áëàãîóñòðîþ òåðèòîð³é íàñåëåíèõ ïóíêò³â: ï³äãîòîâêè òåðèòî𳿠äî çàáóäîâè, âèêîíàííÿ ðîá³ò ç ³íæåíåðíîãî çàõèñòó. Ó ñó÷àñíèõ óìîâàõ ³íòåíñèâíîãî ñîö³àëüíî-åêîíîì³÷íîãî ðîçâèòêó íàñåëåíèõ ïóíêò³â, ïåðåòâîðåííÿ ¿õ ïëàíóâàëüíî¿ ñòðóêòóðè, ìàñîâî¿ ðåêîíñòðóêö³¿ çàáóäîâè, ôîðìóâàííÿ ðèíêó æèòëà, âèð³øåííÿ ïðîáëåì êîìïëåêñíîãî áëàãîóñòðîþ òåðèòî𳿠íàñåëåíèõ ïóíêò³â âðàõîâàíî àñïåêòè, ç îçäîðîâëåííÿì íàâêîëèøíüîãî ñåðåäîâèùà, ïîë³ïøåííÿ ñàí³òàðíî-ã³ã³ºí³÷íèõ óìîâ æèòëîâèõ çîí, çàáåçïå÷åííÿ ñïðèÿòëèâîãî åêîëîã³÷íîãî ñòàíó òåðèòîð³¿. Äëÿ âðàõóâàííÿ ñîö³àëüíèõ ïîòðåá æèòåë³â ïðîåêòîâàíîãî ì³êðîðàéîíó íà äàí³é òåðèòî𳿠ïåðåäáà÷åíî ðîçì³ùåííÿ áóä³âåëü ãðîìàäñüêîãî ïðèçíà÷åííÿ. Ïëàíóâàëüíó ñõåìó òåðèòîð³¿ ç ³ñíóþ÷îþ òðàíñïîðòíîþ ðîçâ’ÿçêîþ ïðîïîíóºòüñÿ äîïîâíèòè íîâèìè
Ñòàí íàâêîëèøíüîãî ñåðåäîâèùà ä³ëÿíêè, ÿêà ðîçãëÿäàºòüñÿ, âèçíà÷àºòüñÿ ñàí³òàðíèì ñòàíîì ïîâ³òðÿ, âîäè, ´ðóíòó, àêóñòè÷íèì ðåæèìîì, áëàãîóñòðîºì òåðèòîð³¿. Ïðîìèñëîâ³ äæåðåëà âèêèä³â â àòìîñôåðó â ìåæàõ ä³ëÿíêè â³äñóòí³. ˳í³éíèì äæåðåëîì âèêèä³â â àòìîñôåðó º àâòîòðàíñïîðò. Äæåðåëîì çàáðóäíåííÿ ãðóíò³â ä³ëÿíêè º ÷àñòêîâî ãîñïîäàðñüêî-ïîáóòîâ³ â³äõîäè. Âðàõîâóþ÷è ïëàíóâàëüíó ñòðóêòóðó, ðåëüºô ì³ñöåâîñò³ òà ïðîïîçèö³¿ ùîäî âåðòèêàëüíîãî ïëàíóâàííÿ òåðèòîð³¿, ïðîïîíóºòüñÿ âëàøòóâàííÿ îäíîãî áàñåéíó öåíòðàë³çîâàíîãî ãîñïîäàðñüêî-ïîáóòîâîãî êàíàë³çóâàííÿ íà òåðèòî𳿠êâàðòàëó. Ñò³÷í³ âîäè öüîãî áàñåéíó ïðîïîíóºòüñÿ â³äâåñòè ñàìîïëèâíîþ êàíàë³çàö³ºþ äî î÷èñíèõ ãîñïîäàðñüêîïîáóòîâî¿ êàíàë³çàö³¿, ðîçòàøîâàíèõ íà ï³âäåííîìó çàõîä³ çà ìåæàìè òåðèòî𳿠êâàðòàëó ïî ³íøèé á³ê âóëèö³ Ñ.Áàíäåðè. ³äâåäåííÿ ïîâåðõíåâèõ âîä ç òåðèòîð³¿, ùî ïðîåêòóºòüñÿ, ïåðåäáà÷àºòüñÿ ñèñòåìîþ äîùîâî¿ êàíàë³çàö³¿. Çà äîïîìîãîþ ìåðåæ äîùîâî¿ êàíàë³çàö³¿ ïåðåäáà÷àºòüñÿ â³äâåäåííÿ ïîâåðõíåâèõ âîä íà î÷èñí³ ñïîðóäè. Äåòàëüíèé ïëàí òðàñóâàííÿ êîëåêòîð³â äîùîâî¿ êàíàë³çàö³¿, î÷èñíèõ ñïîðóä äîùîâî¿ êàíàë³çàö³¿ ïðîïîíóºòüñÿ óòî÷íèòè íà ïîäàëüøèõ ñòàä³ÿõ ïðîåêòóâàííÿ.
Çàóâàæåííÿ òà ïðîïîçèö³¿ ùîäî ïðîåêòó äåòàëüíîãî ïëàíó òåðèòî𳿠æèòëîâîãî êâàðòàëó íà ìàñèâ³ Ñîíÿ÷íèé ì. Çàë³ùèêè ïðèéìàþòüñÿ ñåêðåòàðåì ì³ñüêî¿ ðàäè äî 19 ëþòîãî 2014 ðîêó ç äíÿ ïåðøîãî îïóáë³êóâàííÿ öüîãî ïîâ³äîìëåííÿ çà âêàçàíèìè àäðåñàìè. ³äïîâ³äàëüíèé çà îðãàí³çàö³þ ðîçãëÿäó ïðîïîçèö³é ñåêðåòàð ì³ñüêî¿ ðàäè Ìèðîíþê Ñòåïàí Áîãäàíîâè÷. ²ÍÔÎÐÌÀÖ²ß ïðî ïðîãíîçîâàí³ ïðàâîâ³, åêîíîì³÷í³ òà åêîëîã³÷í³ íàñë³äêè ùîäî ðîçðîáëåíîãî ïðîåêòó äåòàëüíîãî ïëàíóâàííÿ òåðèòî𳿠æèòëîâîãî êâàðòàëó íà ìàñèâ³ Ñîíÿ÷íèé ì. Çàë³ùèêè. 1. Ïðàâîâ³ íàñë³äêè Ïðîåêò äåòàëüíîãî ïëàíóâàííÿ æèòëîâîãî êâàðòàëó íà ìàñèâ³ Ñîíÿ÷íèé ì. Çàë³ùèêè. ðîçðîáëåíî ó â³äïîâ³äíîñò³ ç âèìîãàìè Çàêîí³â Óêðà¿íè «Ïðî ðåãóëþâàííÿ ì³ñòîáóä³âíî¿ ä³ÿëü-
u
(óñèíîâëþâà÷³), îï³êóí. Çàÿâó ïðî ïðèéíÿòòÿ ñïàäùèíè â³ä ³ìåí³ ìàëîë³òíüî¿ ïîäàþòü ¿¿ áàòüêè (óñèíîâëþâà÷³), îï³êóí. Ùî æ ñòîñóºòüñÿ îñ³á, ÿê³ äîñÿãëè 14 ðîê³â, òî âîíè ìàþòü ïðàâî ïîäàòè çàÿâó ïðî ïðèéíÿòòÿ ñïàäùèíè ñàìîñò³éíî òà áåç çãîäè ñâî¿õ áàòüê³â àáî ï³êëóâàëüíèêà. ³äìîâà â³ä ñïàäùèíè º áåçóìîâíîþ ³ áåççàñòåðåæíîþ. Ñïàäêîºìåöü çà çàïîâ³òîì ìîæå â³äìîâèòèñÿ â³ä ñâ ÷àñòêè íà êîðèñòü ³íøîãî ñïàäêîºìöÿ çà çàïîâ³òîì, à ñïàäêîºìåöü çà çàêîíîì — íà êîðèñòü ³íøîãî ñïàäêîºìöÿ çà çàêîíîì, íåçàëåæíî â³ä éîãî ÷åðãè. Çàë³ùèöüêå ðàéîííå óïðàâë³ííÿ þñòèö³¿ íàãîëîøóº, ùî ñòîñóºòüñÿ îáîâ'ÿçêîâî¿ ÷àñòêè, ó ñòàòò³ 1241 Öèâ³ëüíîãî êîäåêñó Óêðà¿íè âèçíà÷åíî ïðàâî ïåâíèõ îñ³á íà îòðèìàííÿ ÷àñòêè ñïàäêîâîãî ìàéíà, íåçàëåæíî â³ä çì³ñòó çàïîâ³òó. Ïåðåë³ê òàêèõ îñ³á, âèçíà÷åíèé âèùåâêàçàíîþ ñòàòòåþ Öèâ³ëüíîãî êîäåêñó Óêðà¿íè, º âè÷åðïíèì ³ ðîçøèðåíîìó òëóìà÷åííþ íå ï³äëÿãàº. Äî öüîãî ïåðåë³êó âõîäÿòü ëèøå îñîáè, ÿê³ íàëåæàòü äî ïåðøî¿ ÷åðãè ñïàäêîºìö³â çà çàêîíîì ³ º ìàëîë³òí³ìè, íåïîâíîë³òí³ìè, ïîâíîë³òí³ìè íåïðàöåçäàòíèìè ä³òüìè
ñïàäêîäàâöÿ (â òîìó ÷èñë³ óñèíîâëåíèìè), íåïðàöåçäàòíîþ âäîâîþ (âä³âöåì), íåïðàöåçäàòíèìè áàòüêàìè (óñèíîâèòåëÿìè) òà ä³òüìè, ÿê³ áóëè çà÷àò³ çà æèòòÿ ñïàäêîäàâöÿ ³ íàðîäæåí³ ï³ñëÿ â³äêðèòòÿ ñïàäùèíè. Ìàëîë³òí³, íåïîâíîë³òí³, ïîâíîë³òí³ íåïðàöåçäàòí³ ä³òè ñïàäêîäàâöÿ óñïàäêóþòü, íå çàëåæíî â³ä çì³ñòó çàïîâ³òó, ïîëîâèíó ÷àñòêè, ÿêà íàëåæàëà á êîæíîìó ç íèõ ó ðàç³ ñïàäêóâàííÿ çà çàêîíîì. Ìàëîë³òí³ìè º îñîáè, ùî íå äîñÿãëè 14 ðîê³â, íåïîâíîë³òí³ìè º ò³, ùî íå äîñÿãëè 18 ðîê³â. Íåïîâíîë³òí³ îñîáè, ÿê³ íàáóëè ïîâíî¿ öèâ³ëüíî¿ ä³ºçäàòíîñò³ (ó ðàç³ ðåºñòðàö³¿ øëþáó îñîáè, ÿêà íå äîñÿãëà ïîâíîë³òòÿ, àáî ó òîìó ðàç³, ÿêùî îñîáà, êîòðà äîñÿãëà 16 ðîê³â, ïðàöþº çà òðóäîâèì äîãîâîðîì, à òàêîæ íåïîâíîë³òíÿ îñîáà, ÿêà çàïèñàíà ìàò³ð'þ àáî áàòüêîì äèòèíè) òàêîæ ìàþòü ïðàâî íà îáîâ'ÿçêîâó ÷àñòêó, ÿêùî íà ÷àñ â³äêðèòòÿ ñïàäùèíè íå äîñÿãëè 18 ðîê³â, îñê³ëüêè âîíè ïðîäîâæóþòü íàëåæàòè äî êàòåãî𳿠íåïîâíîë³òí³õ.
Володимир ШИПІТКО, начальник Заліщицького районного управління юстиції
Дата та час проведення 30.01.2014 з 12:00-13:00
Доповідаючий
Тема
Башук О.Ф.
27.02.2014 з 12:00-13:00
Євсюков О.П.
Департамент реагування на надзвичайні ситуації
27.03.2014 з 12:00-13:00
Марченко Г.Б.
Департамент економіки і фінансів
24.04.2014 з 12:00-13:00
Ільченко О.В.
Департамент ресурсного забезпечення
29.05.2014 з 12:00-13:00
Білошицький Р.М.
Юридичне управління
Кулеба О.М.
Управління внутрішнього аудиту та протидії корупції
26.06.2014 з 12:00-13:00 31.07.2014 з 12:00-13:00
Департамент організації заходів цивільного захисту
28.08.2014 з 12:00-13:00
Стоєцький В.Ф.
Департамент запобігання надзвичайним ситуаціям та державного нагляду (контролю)
25.09.2014 з 12:00-13:00
Козленко А.М.
Проблемні питання медичного забезпечення рятувальників Проблемні кадрові питання в системі ДСНС України Проблеми функціонування рятувальних сил Проблемні питання бюджетного фінансування в системі ДСНС України Технічний та матеріальний стан ресурсу ДСНС України Правові аспекти в роботі ДСНС України Стан організації протикорупційних заходів та фінансової дисципліни Цивільний захист та проблемні питання його забезпечення Проблемні питання запобігання надзвичайним ситуаціям
Відділ медичного забезпечення, реабілітації та охорони праці Департамент персоналу
3. Åêîëîã³÷í³ íàñë³äêè
ÏÐÀÂÎÂÈÉ ÂÑÅÎÁÓ×
Ñïàäùèíà ââàæàºòüñÿ ïðèéíÿòîþ, ÿêùî: ñïàäêîºìåöü ïðîòÿãîì øåñòè ì³ñÿö³â, ïî÷èíàþ÷è ³ç ÷àñó â³äêðèòòÿ ñïàäùèíè, ïîäàâ çàÿâó ïðî ïðèéíÿòòÿ ñïàäùèíè ó íîòàð³àëüíó êîíòîðó çà ì³ñöåì â³äêðèòòÿ ñïàäùèíè; ñïàäêîºìåöü, ÿêèé ïîñò³éíî ïðîæèâàâ ³ç ñïàäêîäàâöåì, íå çàÿâèâ ïðî â³äìîâó â³ä ñïàäùèíè, òîáòî ôàêòè÷íî âñòóïèâ â óïðàâë³ííÿ ÷è âîëîä³ííÿ ñïàäêîâèì ìàéíîì. Ïðèéíÿòòÿ ñïàäùèíè. Ìàëîë³òí³, íåïîâíîë³òí³ îñîáè ââàæàþòüñÿ òàêèìè, ùî ïðèéíÿëè ñïàäùèíó, êð³ì âèïàäê³â â³äìîâè â³ä ñïàäùèíè. Ïðè öüîìó ñë³ä ìàòè íà óâàç³, ùî âèùåçàçíà÷åíà êàòåãîð³ÿ îñ³á ìຠìîæëèâ³ñòü ñêîðèñòàòèñÿ ïðàâîì íà â³äìîâó â³ä ñïàäùèíè ëèøå çà ïåâíèõ óìîâ, ïåðåäáà÷åíèõ çàêîíîäàâñòâîì. ³äìîâà â³ä ïðèéíÿòòÿ ñïàäùèíè. Òàê, íåïîâíîë³òíÿ îñîáà â³êîì â³ä ÷îòèðíàäöÿòè äî â³ñ³ìíàäöÿòè ðîê³â ìîæå â³äìîâèòèñÿ â³ä ïðèéíÿòòÿ ñïàäùèíè ëèøå çà çãîäîþ áàòüê³â (óñèíîâëþâà÷³â), ï³êëóâàëüíèêà ³ îðãàíó îï³êè òà ï³êëóâàííÿ. Òàêîæ, ëèøå ç äîçâîëó îðãàíó îï³êè òà ï³êëóâàííÿ ìîæóòü â³äìîâèòèñÿ â³ä ïðèéíÿòòÿ ñïàäùèíè, íàëåæíî¿ ìàëîë³òí³é îñîá³, áàòüêè
Відповідальний
u
Шатирко Ф.Ф.
ÑÏÎÐÒ
Þí³ ôóòáîë³ñòè Çàë³ùèöüêî¿ ÄÞÑØ ïðîäîâæóþòü óñï³øíî âèñòóïàòè â ÷åìï³îíàò³ îáëàñíî¿ äèòÿ÷î-þíàöüêî¿ ôóòáîëüíî¿ ë³ãè 2013-2014ðð. Âîíè ïðåäñòàâëåí³ êîìàíäàìè äâîõ â³êîâèõ ãðóï: 199899ðð. íàðîäæåííÿ (òðåíåð Âîëîäèìèð Ïðèºìñüêèé) òà 2000ð.í. ³ ìîëîäø³ (òðåíåðè Ìèêîëà Áîãóöüêèé òà ßðîñëàâ Îëåêñ³â). Ñóïåðíèêàìè çàë³ùàí ïî ãðóï³ º ôóòáîë³ñòè ÄÞÑØ ³ç ×îðòêîâà, Áîðùåâà, Êîïè÷èíö³â òà Êîðîïåöüêîãî ë³öåþ.
u
Çàë³ùèöüê³ ôóòáîë³ñòè (ñòàðøà â³êîâà ãðóïà) çàê³í÷èëè ïåðøå êîëî çìàãàíü íà ïåðøîìó ì³ñö³, à ìîëîäø³ – íà òðåòüîìó. ²ìïîíóº ïðàãíåííÿ òðåíåð³â ÄÞÑØ íàâ÷àòè ñâî¿õ ï³äîï³÷íèõ íå ëèøå íà òðåíóâàííÿõ ÷è â îô³ö³éíèõ
çìàãàííÿõ, àëå é ïðîâîäèòè òîâàðèñüê³ çóñòð³÷³ ç ñóïåðíèêàìè âèùîãî ðàíãó. Òàê, ó òîâàðèñüê³é ãð³ ³ç ðîâåñíèêàìè, ÿê³ ïðåäñòàâëÿþòü ÷åðí³âåöüêó «Áóêîâèíó» (òðåíåð Þ.Øåëåïíèöüêèé) òà ãðàþòü ó äèòÿ÷î-þíàöüê³é ë³ç³ Óêðà¿íè, çàë³ùàíè ïåðåìîãëè ç ì³í³ìàëüíèì ðàõóíêîì – 1:0, à çóñòð³÷ ³ç ê³öìàíñüêèìè ôóòáîë³ñòàìè çàâåðøèëè áîéîâîþ í³÷èºþ – 3:3. Петро ДІДИК, директор ДЮСШ
Ì²Ë²Ö²ß ²ÍÔÎÐÌÓª
Äî ÷åðãîâî¿ ÷àñòèíè Çàë³ùèöüêîãî РÓÌÂÑ Óêðà¿íè íàä³éøëî ïîâ³äîìëåííÿ â³ä ìåäèê³â ïðî òå, ùî äî íèõ ïîñòóïèâ ãðîìàäÿíèí Í. ³ç çàïîä³ÿíèìè ðàíàìè ãîëîâè. Ñë³ä÷î-îïåðàòèâíà ãðóïà âè¿õàëà çà ì³ñöåì ïðîæèâàííÿ ïîòåðï³ëîãî â ñ.Ëèñè÷íèêè. Ç’ÿñóâàëîñü, ùî êðèâàâèé ñë³ä ïðèâ³â äî ïîìåøêàííÿ ñóñ³äà. Òîãî äíÿ 48-ð³÷íèé ñåëÿíèí ïîâåðíóâñÿ äîäîìó ³ç Çàë³ùèê³â ï³çíüîãî âå÷îðà, à çàéøîâøè äî õàòè – ïîáà÷èâ òàì ñóñ³äà. Íåòâåðåçîìó ãîñïîäàðþ öå íå ñïîäîáàëîñü, ðîçïî÷àëàñü ñâàðêà.  ãí³â³ ÷îëîâ³ê âõîïèâ ñîêèðó òà çàìàõíóâñÿ. Óñâ³äîìèòè ñâ³é â÷èíîê çóì³â ò³ëüêè ï³ñëÿ òîãî, ÿê ïðîòâåðåç³â. Çàâäÿêè ïðîôåñ³éíèì ä³ÿì ñï³âðîá³òíèê³â Çàë³ùèöüêîãî ÐÂ
ÓÌÂÑÓ ï³äîçðþâàíîãî áóëî çíàéäåíî òà çàòðèìàíî. Ïî äàíîìó ôàêòó ïîðóøåíî êðèì³íàëüíå ïðîâàäæåííÿ çà ñòàòòåþ 115 (÷.1) ÊÊÓ, ïðîâîäèòüñÿ äîñóäîâå ðîçñë³äóâàííÿ. Äî ðàéâ³ää³ëó ÓÌÂÑÓ çâåðíóëèñÿ ïðàö³âíèêè ë³êàðí³ ³ç ïîâ³äîìëåííÿì ïðî òå, ùî äî íèõ ïîñòóïèâ æèòåëü ì.Çàë³ùèêè ³ç íîæîâèì ïîðàíåííÿì ÷åðåâíî¿ ïîðîæíèíè. Ïðè âè¿çä³ íà ì³ñöå ïî䳿 ïðàâîîõîðîíöÿìè âñòàíîâëåíî, ùî â æèòëîâîìó áóäèíêó ãð.Â. ì³æ âëàñíèêîì òà ãîñòåì âèíèêëà ñóïåðå÷êà, ÿêó ñïðîâîêîâàíî íåïðèÿçíèìè â³äíîñèíàìè, ùî ïåðåðîñëè â á³éêó. Ïîòåðï³ëèé îòðèìàâ íîæîâå ïîðàíåííÿ ó ÷åðåâíó ïîðîæíèíó. Ïðîâåäåíèìè
ñë³ä÷î-îïåðàòèâíèìè ä³ÿìè ïðàö³âíèê³â ðàéâ³ää³ëó ï³äîçðþâàíîãî çíàéäåíî ³ çàòðèìàíî. Çà äàíèì ôàêòîì ïîðóøåíî êðèì³íàëüíå ïðîâàäæåííÿ, ïðîâîäèòüñÿ äîñóäîâå ðîçñë³äóâàííÿ. Äàí³ ñïðàâè áóäóòü íàïðàâëåí³ â Çàë³ùèöüêèé ðàéîííèé ñóä, âèíí³ ïîíåñóòü çàêîííå ïîêàðàííÿ.
ijëüíè÷í³ ³íñïåêòîðè ì³ë³ö³¿ Çàë³ùèöüêîãî РÓÌÂÑÓ â Òåðíîï³ëüñüê³é îáëàñò³ ïîñò³éíî ïðîâîäÿòü ïðîô³ëàêòè÷íó ðîáîòó ùîäî íåäîïóùåííÿ çëî÷èííèõ ïîñÿãàíü äî îñ³á ïîõèëîãî â³êó, ¿õíüîãî äîìîâîëîä³ííÿ òà ìàéíà. Íà æàëü, ñêîºííÿ çëî÷èí³â ïðîòè îñ³á ïîõèëîãî â³êó ÿâèùå äîñèòü ïîøèðåíå. Òîìó îäíèì ³ç ïåðøî÷åðãîâèõ çàâäàíü ä³ëüíè÷íèõ ³íñïåêòîð³â ì³ë³ö³¿ º ïîïåðåäæåííÿ çëî÷èí³â, ó÷èíåíèõ ñàìå ïðîòè îñ³á ïîâàæíîãî â³êó. ϳä ÷àñ ïðîâåäåííÿ ïîêâàðòèðíèõ òà ïîäâ³ðíèõ îáõîä³â ãðîìàäÿí ä³ëüíè÷í³ ³íñïåêòîðè çàëèøàþòü êîæíîìó ïåíñ³îíåðó â³çèòí³ êàðòêè, äå âêàçàí³ òåëåôîíè òà äàí³
ä³ëüíè÷íèõ. Öå ðîáèòüñÿ äëÿ òîãî, ùîá ó ðàç³ íåîáõ³äíîñò³ ë³òí³ ëþäè çíàëè, êóäè çâåðíóòèñÿ ïî äîïîìîãó. Òàêîæ ä³ëüíè÷í³ ðîçïîâ³äàþòü ¿ì ïðî çàõîäè áåçïåêè, ÿê³ ñë³ä âæèâàòè, ùîá íå ñòàòè æåðòâîþ øàõðà¿â. Îñòàíí³ì ÷àñîì çóñòð³÷àþòüñÿ íå ïîîäèíîê³ âèïàäêè, êîëè çëîâìèñíèêè ï³ä âèãëÿäîì ïðàö³âíèê³â ñëóæá ñîö³àëüíîãî çàõèñòó ãðîìàäÿí íàìàãàþòüñÿ ââ³éòè â äîâ³ðó, ïðîïîíóþ÷è îáì³íÿòè ãðîø³ íà íîâ³ ÷è ïðèäáàòè çà êîøòè ïåíñ³îíåð³â ïðîäóêòè õàð÷óâàííÿ. Ïðàâîîõîðîíö³ Çàë³ùèöüêîãî ðàéâ³ää³ëó çâåðòàþòüñÿ äî ãðîìàäÿí ç ïåðåêîíëèâèì ïðîõàííÿì - áóäüòå ïèëüí³-
øèìè. ßêùî â³äâ³äóâà÷ âàì íå çíàéîìèé ³ ïðåäñòàâëÿº ñëóæáó, ÿêó âè íå âèêëèêàëè, ïåðåâ³ðòå éîãî ñëóæáîâå ïîñâ³ä÷åííÿ, óâàæíî éîãî ðîçãëÿíüòå, ïî ìîæëèâîñò³, ïåðåïèø³òü óñ³ äàí³, ïåðåâ³ðòå òåðì³í 䳿 ³ â æîäíîìó âèïàäêó íå çàïðîøóéòå í³êîãî äî ñâîãî ïîìåøêàííÿ. ßêùî äî âàñ çàâ³òàëè íåçíàéîì³ ëþäè àáè âè ñòàëè æåðòâîþ øàõðà¿â, íåãàéíî òåëåôîíóéòå äî ä³ëüíè÷íîãî ³íñïåêòîðà ì³ë³ö³¿, à ùå çâåðòàéòåñÿ â íàéáëèæ÷èé ðàéâ³ää³ë ì³ë³ö³¿. Ірина МЕНДИК, інспектор по роботі з населенням та ГФ Заліщицького РВ УМВСУ
№ 9-10 (8226) u
ВАРТО ЗНАТИ
2-х та 3-х кімнатні квартири в новозбудованих житлових будинках по вулиці 40 р. Перемоги та по вул. Шухевича. За довідковою інформацією звертатись: м. Заліщики вул. С.Бандери, 102 тел.: (035-54) 2- 13- 44; 4-15-62 тел.моб.: 097 935 14 70
ДО ВЛАСНИКІВ, КЕРІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ ТА ТРУДОВИХ ТА ПРОФСПІЛКОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ РАЙОНУ З початком Нового 2014 року у трудових колективах та профспілкових організаціях настав відповідальний період - розгортається робота з підготовки і укладення колективних договорів та угод. В умовах загострення багатьох соціально - економічних проблем, кризових явищ ця робота набирає особливого значення, адже колективні договори і угоди є важливим інструментом у регулюванні трудових відносин, захисту законних прав та інтересів працівників, забезпечення їх соціально - економічних гарантій. З усією відповідальністю треба поставитися до роботи з підготовки і укладення колективних договорів і угод на 2014 - ий та наступні роки, будувати її на широких демократичних засадах, рішуче усувати формалізм у цій важливій справі, не допускати « кабінетних рішень». Потрібно як можна повніше врахувати в цих документах пропозиції працівників, виробити переконливі аргументи щодо необхідності їх внесення до колективного договору чи угоди, послідовно і принципово відстоювати своєю позицією на переговорах з керівниками чи власниками. Висуваючи вимоги перед адміністрацією чи власником, слід врахувати двосто-
u
ронній характер колективного договору, його призначення, відображати обгрунтовані зобов'язання трудового колективу, які спрямовані на підвищення ефективності виробництва, кваліфікації працюючих, забезпечення зайнятості та безпечних умов праці, заробітної плати, соціального захисту та духовного розвитку працівників. Важливо забезпечити не тільки прийняття конкретних і реальних зобов'язань у колективних договорах і угодах, а й налагодити постійний контроль за їх виконанням, проявляти в цій справі високу вимогливість. Саме через колективний договір здійснюється представництво і захист колективних інтересів, прав працівників, насамперед, у питаннях оплати праці і охорони праці, зайнятості, визначення тривалості відпусток за важкі й шкідливі умови праці, за ненормований
робочий день, а також в інших питаннях, які законодавством не регулюються і мають визначатися колективним договором. Колективний договір забезпечує захист прав та інтересів конкретного працівника в збереженні робочого місця, його безпеці для здоров’я, в оплаті праці, наданні соціальних гарантій і пільг. Це, свого роду, - єдиний акт соціального партнерства, виконання за яким людина може бути захищеною в судовому порядку. Всі колективні договори та угоди, які укладаються на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання повинні пройти повідомну реєстрацію в управлінні соціального захисту населення Заліщицької РДА у відділі праці.
Кожна держава визначає характер взаємозв'язків суспільства й особи, держави та громадянина, тому, як офіційний представник суспільства, вона юридично закріплює права та обов'язки людини і громадянина. Відповідно основні права і свободи людини, закріплені, як правило, в Конституції держави, визначають спрямованість діяльності держави. Права людини - це певні можливості людини, які необхідні для її існування "та розвитку в конкретно-історичних умовах, об'єктивно визначаються досягнутим рівнем розвитку всього людства і мають бути зага-
льного права, різноманітних внутрішніх механізмів і процедур. Проте силами однієї держави важко їх захистити, тому необхідні міжнародні гарантії. Уже в 1919 р. була заснована Ліга Націй, під егідою якої укладено ряд міжнародних договорів, що передбачали захист національних меншин в окремих країнах. У 1945 р. зусиллями держав світу була створена Організація Об'єднаних Націй, яка в своєму статуті сформулювала принцип поваги до прав людини і основних свобод для всіх, незалежно від раси, статі, мови, релігії тощо. В ході своєї діяльності ООН прийняла і проголосила ряд міжнародно-правових актів у галузі прав людини, зокрема: 1. Загальну декларацію прав людини (10 грудня 1948 р.), що має основоположне значення для міжнародної регламентації прав і свобод людини. Це перший міжнародний документ, який найповніше виклав перелік прав
«К О Л О С»
- Заліщицька районна газета. Видається українською мовою щоп’ятниці koloszal@inbox.ru Матеріали з позначкою (Р) чи (*) оплачені згідно з чинним законодавством України.
“САТУРН” ВИГОТОВЛЯЄ МЕТАЛОПЛАСТИКОВІ (А ТАКОЖ АЛЮМІНІЄВІ) ВІКНА ТА ДВЕРІ З ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТОГО НІМЕЦЬКОГО ПРОФІЛЮ КОМПАНІЇ “ W I N T E C H ”.
КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ НА РІЗНІ ПОТРЕБИ Адреса: м.Заліщики, смт.Товсте, вул.С.Бандери, вул.Українська, буд.38, оф.15, буд.68, тел.:(03554) 2-32-08 тел.:(03554) 3-52-43
ПРОДАЄМО В КРЕДИТ Найкраще співвідношення ціни та якості. Наша адреса: м.Заліщики, вул. С.Бандери, 102, магазин “Торговий центр”, тел.: (03554) 2-13-44, 4-15-62, 2-25-52.
10 зни % жка !
Володимир ПАВЛЮК, головний державний інспектор праці
u
ДЕРЖАВТОІНСПЕКЦІЯ
ІНФОРМУЄ
реалізувати свої здібності й здобувати засоби до існування); - політичні (що стосуються участі у державному та громадському житті, впливу на діяльність різноманітних державних органів, а також громадських об'єднань , політичного спрямування. Існує також інша класифікація, зокрема: 1) за характером, способом здійснення - активні та пасивні; 2) за значенням для носія - основні й неосновні; 3) за суб'єктами - індивідуальні, колективні. Будь-яка держава регламентує та забезпечує права й свободи особистості за допомогою норм націона-
льними та рівними для всіх людей. Люди мають багато прав. Щоб привести їх до певної системи, вони розподіляються за певними ознаками. За сферою суспільних відносин та характером потреб людини або цінностей, що виступають їхнім об'єктом, основні права людини поділяються на: - фізичні (необхідні для фізичного існування, для задоволення біологічних, матеріальних потреб - право на життя, житло, безпечне природне середовище, належний рівень матеріального забезпечення); - особисті (щодо збереження, розвитку та захисту морально-психологічної індивідуальності людини, її світогляду та духовності; - культурні (щодо збереження, розвитку національної самобутності, до духовних здобутків людства, їхнє засвоєння, використання та участь у подальшому розвитку - право на освіту; - економічні (можливості
БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ
Галина СОХАЦЬКА, експерт з умов праці УСЗН РДА
ПРАВОВИЙ ВСЕОБУЧ
7
людини на основі християнських заповідей. 2. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (16 грудня 1966р.). 3. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (16 грудня 1966р.) Ці два Пакти та Декларація стали складовими частинами Хартії прав людини. 4. Європейську конвенцію про захист прав людини і основних свобод (прийнята Рада Європи у 1950 р.). 5. Європейську соціальну хартію (Турін, 1961 р.). 6. Заключний Акт наради з безпеки і співробітництва в Європі /НБЄЄ/, підписаний у Хельсінкі у 1975 р. 7. Конвенцію про права дитини (1989 р.) та ряд інших. Міжнародні документи про права людини не є застиглими стандартами, вони виникають за конкретних умов і можуть уточнюватися, змінюватися, розвиватися.
З 28 січня по 5 лютого 2014 року будуть проведені цільові профілактичні заходи під умовною назвою «Пішохід» з метою виявлення та документування фактів порушення правил дорожнього руху пішоходами. "Дорога, водій, пішохід" - саме ці три складові є одними з головних чинників безпеки дорожнього руху. Що б не казали, а дорожні умови та людський фактор взаємопов'язані,і будь-яка помилка, неуважність призводить до трагічних наслідків. Коли ж стається наїзд на пішохода, то незалежно від того, хто порушив вимогу Правил дорожнього руху - водій чи пішохід, за помилку життям та здоров'ям розплачується пішохід. Можна багато наводити прикладів автопригод, чи певного роду статистичних даних про їх причини і наслідки , але ніхто не зможе повернути загиблих, ніхто не поверне здоров'я пораненим. Про це слід задуматись усім, і зробити все можливе для того, щоб на дорогах був порядок, взаємоповага між учасниками дорожнього руху. Михайло МЕЛЬНИК, начальник ВДАІ МГБ Заліщицького РВ УМВС України в Тернопільській області
*Продається двокімнатна квартира в центрі міста Заліщики по вул.Гайворонського, зі всіма зручностями, євроремонтом, є сарай, підвал. Звертатись: 2-32-77, 0682461292. *Продається будинок загальна площа 205 м. кв. житлова 112 м.кв.. Є літня кухня 38,9 кв.м., підвали 13,6 та 12м кв. гараж 18 м. кв., земельна ділянка 0,0606 га. м.Заліщики, вул.Садова центральна частина міста, біля Дністра. Тел.: 0679267146. В м.Заліщики, вул.С.Бандери,112 на 5у поверсі продається 2-кімнатна квартира зі всіма зручностями. Можливий торг. Тел. 096 05 29 096. Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії І-ТР №025324 на прізвище Сасанчин Софії Йосипівни, вважати недійсним. Втрачене посвідчення потерпілого від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії ВП №142572 на прізвище Динис Микола Степанович, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії Р1 №664297 на прізвище Середа Ганна Михайлівна, вважати недійсним. Втрачений сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ТР №0291750 на прізвище Соколівська Василина Василівна, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №414733 на прізвище Федорчук Павло Михайлович, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №390492 на прізвище Федорчук Павло Михайлович, вважати недійсним Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №394811 на прізвище Антонюк Іван Петрович, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №394810 на прізвище Антонюк Іван Петрович, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №394809 на прізвище Антонюк Іван Петрович, вважати недійсним.
Володимир ШИПІТКО, начальник Заліщицького районного управління юстиції
Наш р/рахунок 26004198767
ВІДДІЛИ РЕДАКЦІЇ:
у РАЙФФАЙЗЕН БАНК “АВАЛЬ” (м.Київ),
Ольга МЕЛЬНИК, заступник редактора відповідальний секретар ......................2-18-69 Олег ВІСТОВСЬКИЙ, заввідділом суспільно-політичного життя................2-11-42 Ірина ІВАНСЬКА, Наталія ЯНОВСЬКА кореспонденти...........................................2-12-43 Ігор ІВАНСЬКИЙ, фотокореспондент 2-12-43 Бухгалтерія..................................................2-18-69
МФО 380805, КОД 02475256. Адреса: Редакція газети “Колос”, вул. І.Франка, 6, м.Заліщики, 48600 Реєстраційне свідоцтво ТР №313, 16.10.2001р. Наклад 3100 прим. Передплатні індекси: 61356, 91090
Редактор О.І. ДЯКІВ Висловлювані авторами думки можуть не збігатися з позицією редакції. Згідно Закону “Про пресу в Україні” редакція зберігає за собою право редагувати та скорочувати подані текстові оригінали, які не рецензуються і не повертаються. Листування з читачами - лише на сторінках газети. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Рекламодавці самостійно відповідають за зміст рекламних блоків, за збереження авторських прав та прав третіх осіб.
Газета видрукувана у друкарні ТОВ “Буковинський видавничий дім” (м.Чернівці, вул. Прутська, 29, тел. 54-45-46). Комп’ютерна верстка Євгенія МУРЗА. Комп’ютерний набір Марія РЕХТЕЦЬКА.
8 u
u
МУЗИКА І МИ
розвитку джаз отримав завдяки синтезу різних музичних культур. Тобто засоби імпровізації поєднувалися з музичними надбаннями тих народів, на території яких цей напрям поширювався. Гармонійно та незвично звучав латиноамериканський або афро-кубинський експромт. Адже це суміш джазових засобів з використанням ритмічних малюнків, що характерне для танців Латинської Америки. Ярослав Васильович відзначив спорідненість імпровізації з жанром варіації, тому що це – музичний твір, в якому основна тема піддається різноманітним змінам (мелодичним, ритмічним, гармонічним), викликаючи інші, нові варіанти звучання. Відтворюючи жанр варіації, виконавець виявив своє вміння аранжувати музичний твір, привертаючи увагу слухачів до мелодії цієї теми. Також аудиторію зацікавила суміш європейської музики з ритмами хіп-хопу. Співачка Оксана Ка-
раїм та музикант Ярослав Гринишин захопили своїм вмінням щодо джазової обробки авторських та народних пісень – «Червона рута», «Черемшина», «Гуцулко Ксеню» та інших. Цей джазовий стиль легко сприймався слухачами. Наступною цікавинкою програми вечора стали зразки світової джазової класики – композиції «Аll of me», «Lullaby of birdland», «Hit The Road Jack», «Caro Emerald – That Man» , « Fly Me To The Moon». Кожна композиція була майстерно передана Оксаною Караїм. Зі словами вдячності від глядачів на сцену вийшов директор музичної школи – Ярема Бутковський. Глядачі нагородили виконавців гучними аплодисментами та квітами, і покидаючи залу, сподівались знову зустрітись з чарівним світом джазу. Ірина ІВАНСЬКА Світлина Ігоря ІВАНСЬКОГО.
УКРАЇНСЬКІ ТРАДИЦІЇ
Різдвяні свята вже завершилися, а наше село й досі радіє вертепними зустрічами в кожній родині, колядками і щедрівками, отим різдвяним духом, який панує повсюди. На думку спали оці віршовані рядки: На Різдвяні свята всі ся радуймо, Старші і молодші заколядуймо І заколядуймо, славу й честь віддаймо Ісусу Христу!
ні трудовими, ні ратними звитягами, але по-своєму багата і гідна пошани. Поруч зі мною сидів не сивий чоловік, а своєрідний бунтар проти несправедливості, невичерпний на вигадки сільський мудрець, життя якого варте гарних спогадів. Він знає і пам’ятає дуже багато. Народився на цих кулаківських горбах, ріс під шум сивих вітрів і хлюМи сидимо в затишній потіння Серету, старів у хаті і згадуємо минуле. клопотах і мріях. Він любить цей маленький клаптик рідного краю. Це абсолютно неправильно, ніби риба шукає, де глибше, а людина, де краще. Тут його коріння, тут могили батьків і дідів. Час бере своє. Багато всього минуло і вже ніхто не відкриє те, що забулось. «Колись, - згадує Василь Никифорович, зберуться газди і торочать довгі бесіди про морги, про неврожаї і повені, про бідність і заробітки. Я пам’ятаю ці розмови. Вони точились і в хаті мого батька, хоч він вважався добрим господарем, бо мав поле, коро-
Ї
u
ЛЮДСЬКІ ДОЛІ
ду в рідне село, щоб послухати гарних оповідок, мудрих слів, щоб, кажучи високими словами, напитися жаги до життя, повернутися в дитинство. Тут я знаю всіх старших людей, бо з ними минула частинка моїх років.
Нещодавно шанувальники музичного мистецтва мали змогу поринули у безмежний світ чарівної музики. У Заліщицькій державній музичній школі відбувся «Вечір джазу», який представили на суд глядачів – Ярослав Гринишин та Оксана Караїм. Уже другий рік цей дует творить разом. Вони завжди в пошуках нових ідей для виконання творів. Стиль джазу обрали саме тому, що можна завжди по-іншому демонструвати пісню, тобто змінювати темп і швидкість, не плануючи цього
заздалегідь. Завдяки такій манері постійно вдосконалюються та оновлюються пісенні композиції. Доцільно зазначити, що джаз – це форма музичного мистецтва, яка виникла на початку ХІХ ст. в Південній Америці у результаті синтезу африканської і європейської культур, яка згодом отримала популярність у світі. Про це Ярослав Гринишин розповів аудиторії, серед слухачів якої були вихованці Заліщицької державної музичної школи. До характерних рис джазу відносять ритм та імпровізацію. Саме з імпровізації розпочався «Вечір джазу». Ярослав Гринишин продемонстрував декілька джазових експромтів, тобто творення музики відбувалося в процесі виконання твору. Захоплені глядачі відчули необмежену свободу виконавця. Мелодії, які звучали, двічі однаково не відтвориш, у цьому особливість джазової імпровізації. Новий імпульс, свого
№ 9-10 (8226)
Під час Різдвяних свят у нашому селі Слобідка кожну християнську родину відвідав вертеп «Вівтарної дружини» парафії Архистратига Михаїла УГКЦ. Своє невеличке вертепне дійство діти розпочали у храмі, в якому на щасливу коляду їх благословив настоятель храму о.Любомир Романишин. Сповнені надзвичайною радістю, діти весело мандрували від хати до хати, несучи людям радість
Різдва Христового. Головними персонажами вертепу були козакпроводир Іван Могилюк, Ангел – Володимир Могилюк, Ірод – Юрій Могилюк, Цар – Василь Павлик, Пастушок – Віталій Мельник, смерть – Віталій Ромашиниш, воїн - Михайло Мельник. Вертепне дійство дуже сподобалось односельцям, адже цей колектив доніс до кожної домівки новину народження Ісусика. Олександра ЯКИМЕЦЬ
Відділ культури, національностей та релігій районної державної адміністрації та працівники культури району висловлюють щире співчуття родині ХМУРИЧ з приводу тяжкого горя - смерті Хмурича Теодора Мироновича – Заслуженого працівника культури України, композитора, художника, колишнього директора Заліщицької державної музичної школи. Нехай земля покійному буде пухом, а пам'ять про нього – вічною.
перевели моряків, котрі приїхали в Севастополь із НДР у зв’язку із скороченням служб із 5 до 4 років. Велика кількість із них опинилась живцем замурованими. Ми стояли поруч і добре чули відчайдушній стук приречених. Рятувальники через зроблений отвір встигли визволити тільки сім моряків, які однією ногою вже були в могилі. Всі інші пішли на дно з кораблем. Ще двох врятували водолази. 1 листопада в середині
ву, коня. Потім настала пора створення колгоспів. Я далекий від того, щоб вихваляти порядки в них. Тут також було чимало недоробок, обманів, недогляду. Голови колгоспів змінювались часто, окремі з них забували, що не наглядачами поставлені вони над людьми, а обрані для добра держави і людей. Були і позитивні сторони. Люди з часом стали непогано заробляти. Можливо якраз звичайнісінький трактор і розорані межі поклали просвіток у сільському житті». У 1951 році, - продовжує Василь Никифорович, мене призвали на службу і потрапив у Чорноморський флот. Багато згадую з того часу, адже служив 5 років. Проте один випадок вкарбувався назавжди. Було це ввечері, 25 жовтня 1955 року. У Севастополь повернувся з моря і став на рейді лінкор «Новоросійськ». Його Радянський Союз забрав в Італії в рахунок репарації за другу світову війну. О пів на другу ночі на кораблі пролунав вибух. Коли наш сторожовик підійшов до лінкора, то всі побачили, що його броньований корпус пробитий наскрізь – від днища до верхньої палуби. Всі спроби відтягнути флагман на мілину були безуспішні. О 4 годині 11 хвилин «Новоросійськ» ліг на лівий бік і блискавично перевернувся догори кілем. Сотні матросів придавлені важким бортом корабля потонули відразу. Екіпаж лінкора скидав 1000 чоловік, але сюди ще
Вдивляюсь в обличчя старшої людини, посічене зморшками, втомлене життям. Здається, переді мною ненаписана, але дуже цікава книга, з якої черпаєш правду, або не витесана з граніту скульптура, чи нерозгадана ще одна таємниця життя. Така ж доля і Василя Никифоровича Максимця. Кулаківські люди добре знають цього високого, колись кремезного чоловіка, який на сьогодні є одним із найстаріших механізаторів у селі. В 1958 році сів він за кермо гусеничного трактора і працював аж до 1995. Минали дні, місяці, роки, десятиліття, а він беззмінно орав, сіяв і прикрашав землю. Дитинство також проходило в праці: гонив пасти корову, допомагав батькам по господарству. Максимці в селі – господарні і тямущі люди. Розповідають, колись давно-давно місцевий пан за добру роботу і службу подарував цій родині гарний шмат поля. Рід настільки швидко розростався, що з часом заселив усю вулицю. Василь Никифорович, згадавши минуле, усміхнувся… Ця посмішка була подібна на осіннє сонце: з’явиться на мить і знову потоне в хмарах. Власне, він ніби не про себе говорив, а про когось іншого. Максимця було неважко зрозуміти, бо людині завжди легше оповідати про когось, ніж про себе. Це були ніби штрихи до портрету маленької скромної людини, яка не прославилась
корабля вже ніхто не подавав ознак життя. Всього загинуло 615 чоловік. Мені ще й досі інколи ввижаються ті страшні дні…» Навіть, поринаючи з Максимцем у далекі спогади, цілком розумію, що він не є героєм того часу. Він звичайний, як тисячі його ровесників, що мужніли в 40-50 роках минулого століття, шукаючи правду життя і людського щастя. «З моїх ровесників, веде мову Василь Никифорович, - в селі залишилось нас всього-навсього п’ятеро, а було більше тридцяти». Сьогодні Василю Максимцю пішов уже дев’ятий десяток. Він дивується і щиро радіє, що дожив до таких літ. Колись – парубок на все село – тепер зменшився, дещо змарнів. На його долю випало чимало, але він ніколи на неї не скаржився… Він бачив нужду. І за все своє життя зрозумів, що на світі існує правда і кривда, що є багаті і бідні, добро і зло. Можна багато розповідати про життєві стежки цього чоловіка, але вони самі карбуються численними морщинами на обличчі. О, скільки то минуло літ. …Стоїмо на подвір’ї. Здається, що десь із сутінків надвечір’я запахло весною і нагадало про пережите, що не повернеться навіть бодай в гості. Ніч ніби кликала в минуле на к алиновий цвіт, на зеленеє жито. Василь СОПІВНИК, історик
ХТО ЗАБУВ – ЗГАДАЙТЕ, ХТО ПАМ’ЯТАЄ – ПОМ’ЯНІТЬ 5 лютого 2014р. виповнюється річниця, коли перестало битися серце дорогої нам Людини – мами, бабусі, прабабусі Марії Йосипівни КУЦОЇ з с.Нирків, яка відійшла за межу, залишивши по собі вічну скорботу і смуток. Нам дуже важко змиритися з цією втратою, біль якої не виплакати і не вимовити словами. Ми досі не можемо вірити, що Тебе немає на цьому світі, що вже ніколи не повернешся. Приходимо до Тебе на могилу і не віриться, що тут, глибоко під землею, лежиш Ти – така рідна і така далека. Нехай наші сльози не тривожать Твого вічного сну, а рідна матінка-земля хай Тебе приголубить і зігріє. Ніколи не згасне наша любов до Тебе і не заросте стежка до Твоєї могили. Вічна пам’ять, Царство Небесне, мир і спокій Твоїй душі.
Сумуючі діти, онуки, правнуки