koloszal@inbox.ru Інтернет-версія: http://zal.te.ua/
СПIВЗАСНОВНИКИ: Залiщицька районна рада, Залiщицька райдержадмiнiстрацiя, Залiщицька міська рада, трудовий колектив редакції Виходить з 24 лютого 1940 року
№ 95-96 (8085) Цiна вроздрiб -1 грн. u
СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
УСІХ ЗЕМНИХ БЛАГ!
Шановні працівники соціальної сфери! Прийміть наші щирі привітання з Днем соціального працівника! На ваші плечі покладене одне з найважливіших і найвідповідальніших завдань – державна підтримка і соціальний захист громадян, заснований на принципах індивідуального підходу до кожної людини. Виконання цієї місії неможливе без доброти, такту, а часом і самозречення. Саме завдяки вашій праці і самовіддачі нам є чим гордитися, адже праця соціального працівника завжди була і залишається однією з найблагородніших у світі! Немає сумніву, що властивий вам високий моральний та професійний потенціал і надалі слугуватиме інтересам української громади. Натхнення вам і успіхів у благородній справі! Бажаємо вам тільки сонячних днів, сповнених теплом, радістю та новими враженнями!
ШАНОВНІ ПРАЦІВНИКИ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ! Прийміть найщиріші вітання з нагоди професійного свята! Сьогодні ви робите все заради збереження і подальшої розбудови транспортного конвеєра, перевезення пасажирів і господарських вантажів, технічно-економічного піднесення галузі. Залізничники завжди відзначаються професійною майстерністю, самовідданістю, сумлінною працею, почуттям обов’язку. У свята й будні, вдень і вночі ви забезпечуєте чітке функціонування залізничних артерій. У день професійного свята бажаємо вам прихильної долі, вагомих здобутків, міцного здоров’я, миру та злагоди в родинах, невичерпної енергії, професійної удачі.
Іван ДРОЗД, Олег БАРЧУК, Володимир голова голова БЕНЕВ’ЯТ, міський Заліщицької Заліщицької голова районної районної ради держадміністрації Заліщиків
НА СКРИЖАЛЯХ ІСТОРІЇ
u
Проголошення ЗУНР, яке переросло в об'єднання УНР і ЗУНР є важливою подією в історії України. Ця подія ще раз доводить, що бажання українців жити в єдиній, незалежній державі – всепереможне! 1 листопада 1918 року – це важливий день для кожного українського патріота. Адже саме тоді було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку. Українці в Галичині зважилися на важливий крок і перейняли владу в свої натруджені руки. Синьо-жовтий прапор замайорів на львівській ратуші, сповіщаючи про добру звістку для України. 18 жовтня 1918 року була утворена Українська Національна Рада. Очолив її громадсько-політичний діяч Євген Петрушевич. УНР мала на меті утворення Української держави на західноукраїнських землях. Так як надзвичайно значний відсоток Галичини складали поляки, які теж претендували на територію Західної України, вони теж не стали чекати і активізували свій рух. Українцям вдалося випередити поляків. Січові стрільці заволоділи Львовом у ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918. Переворот був вдалим і відбувся без крові. Вдосвіта славетний Львів уже контролювали українці, а на ратуші висів національний стяг, встановлений юним січовим стрільцем Степаном Паньківським.
Українська національна рада вважала за потрібне проголосити нове державне утворення. Так народилася Західноукраїнська Народна Республіка, гербом якої став золотий лев на золотому тлі. На початку листопада в Західній Україні розпочалася польсько-українська війна, а вже 21 листопада польська армія здобула Львів. Уряд ЗУНР перебрався спершу до Тернополя, а наприкінці року – до Станіслава (нині ІваноФранківськ). Боротьба була кровопролитною, встояти справді не було сили, десятки тисяч стрілецьких могил укрили землю. ЗУНР проіснувала недовго. Але це був час, коли українці "всходніх кресів" (саме так поляки називали Галичину) вперше за багато століть стали творцями власної долі. Діяльність ЗУНР мала значний вплив на формування національної свідомості всього українського народу. Інформація власна
говорив про ті досягнення, яких наш район сягнув за останній рік. Це найперше – нова районна лікарня в Заліщиках, тепличний комплекс в Синькові, сучасні дороги, освітлення населених пунктів, будівництво й оновлення шкіл – в Устечку, Синькові, Бедриківцях. Виділено 37 млн. грн. урядом України на спорудження перинаталь-
Моя позиція – аби запрацювало виробництво. Звідси і податки, і робочі місця. Бізнес має працювати – за цим майбутнє району», сказав Олег Олександрович. Відрадно, що наш земляк Д.Фірташ обіцяє збудувати в районі три заводи – в Колодрібці - по розфасовці продукції, в Зозулинцях – по переробці помідорів, у Городку – піщано-гравійний. Цьогоріч держава виділила 100 млн.грн. – на впорядкування доріг. І ще одна новина – з нижнього парку створити своєрідну перлину Софіївку, яка є в Умані». Перспективи розвитку нашого краю дуже обнадійливі, однак, в першу чергу має запрацювати економіка. Начальник управління у справах сім’ї та молоді ОДА Н.А.Найчук зачитала Указ Президента України про відзначення 102 багатодітних матерів Почесним званням України «Матигероїня». Квіти, коробки конфет і нагороди вручали Михайло Головач і Олег Барчук. По-
синівськи тепло, із пошаною вони міцно тиснули руки кожній неньці, котра народила, виростила дітей і завдяки якій вони стали дорослими синами і доньками. А це - І.С.Бабин із Дорогичівки – 6 дітей Р.М.Березовська з Рожанівки – ш і с т ь , В.Ф.Федорчук із Касперівців – 12, М.І.Присяжнюк із Зозулинців – 11, О.Н.Дем’янів – 10 діточок і багато інших. Для всіх матусь звучали мелодійні пісні у виконанні Ігоря Федірка та Ольги Ковбасенко, які стануть незабутніми для них, як і їхня юність, яку вони пронесуть далі як найсвітліші почуття… Матерів запросили на келих шампанського, а далі – спогади про життя. Вони такі різні, але світлі, випробувані і народжені в любові до своїх діточок – найсвятіше і наймиліше – заради чого ми всі живемо.
ажуть, випадковостей у житті не буває. Все, що з нами відбувається, має свою потаємну суть і призначення. Все має своє «чому» і «заради чого»… Найперше і найголовніше покликання матерів – народжувати дітей, виховувати їх, дарувати їм свою любов. Заради чого? – для продовження роду людського. Бо найбільше багатство кожної родини – діти, внуки, правнуки, їх сонцесяйні усмішки на обличчях, їх щасливі долі. Цього прагне кожна матуся, народжуючи однедвоє-п’ятеро-одинадцятеро дітей. Для кожного вимолює в Бога світлу казку дитинства і подальшого життя… Минулого тижня в залі засідань райради відбулося свято для матерів, котрі народили багато дітей. Сивочолі і молоді вони подумки згадували ті незабутні миті, коли до них зачастили лелеки і щоразу приносили на своїх крилах добрі та радісні новини – народження нової людини. У кожної з присутніх в залі – своє життя, неспокій, тривоги і вболівання, але всіх їх об’єднує любов до своїх кровиночок. Звичайно, не можна навіть порівняти умови вихо-
жено Почесною відзнакою держави «Мати-героїня». Усім їм виплачено одноразову допомогу – по 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. По 9410 гривень нагороджені матері отримали в 2011 році, а цьогоріч ця сума складає 10730 грн. У травні з ініціативи голови ОДА В.Хоптяна організовано і вперше проведено обласний форум багатодітних матерів, на якому обговорено проблеми сімей та відпрацьовано конкретні шляхи їх вирішення. Турбота про родину – це перш за все турбота про дітей. В області проживає 113 тис.862 дітей шкільного віку. Оздоровленням і відпочинком охоплено цьо-
ного центру в Тернополі, що є переконливим аргументом того, що дитячої смертності в нас не буде. «Я цілую ваші руки, і схиляюсь перед вами, шановні матері. Здоров’я вам і радості від дітей ваших», завершив свій виступ Михайло Йосипович.
вання, соціальне забезпечення багатодітних родин в недалекому минулому і сьогодні. Бо держава турбується і про соціальні виплати таким родинам, про оздоровлення, створення умов для проживання. В області, як дізналися матері, переглянувши відеофільм, проживає 9 тис.300 багатодітних, в яких виховується 31612 дітей. Тернопільщина славиться своїми сімейними традиціями. Указом Президента України 6 тис. тернополян нагород-
горіч понад 67 тис. їх. Понад 800 побували в дитячому центрі «Артек», а також в «Молодій гвардії». Гостем свята матері був перший заступник голови ОДА Михайло Головач. Зі словами вдячності і поваги звернувся Михайло Йосипович до кожної з присутніх, бо згадав тут же і свою матусю, яка завжди супроводжує його в житті, молитви її і ласка Господня оберігають його на життєвих перехрестях. Михайло Йосипович
Голові РДА О.О.Барчуку також було чим звітувати перед такою шанобливою материнською аудиторією. Тому, найперше, Олег Олександрович зізнався, що влада зробила для району. «Якщо у 2010 році отримано 8 млн.грн., то з приходом до влади В.Хоптяна – 300 млн.грн. Ці кошти використано на розвиток нашої області. Тернопілля заробляє всього-навсього 21 відсоток до потреби, решту – а це пенсії, зарплати, соціальні допомоги – все від держави.
К
Ольга ЛИЧУК Світлини Ігоря ІВАНСЬКОГО.
2 u
№ 95-96 (8085)
ВИБОРИ - 2012
Під час роботи однієї з дільничих виборчих комісій у м.Заліщики (у приміщенні РБНТ).
На світлині Ігоря ІВАНСЬКОГО: під час парламентських виборів 2012 року вперше проголосували Софія Крок та Тетяна Загарійчук (приміщення ВПУ).
ШАНОВНІ ВИБОРЦІ! Редакція Заліщицької газети “КОЛОС” інформує вас про те, що на час передачі районного часопису до друку в ТОВ “Буковинський видавничий дім” міста Чернівці (за графіком - у середу, 31.10.2012 р.) від Окружної виборчої комісії №167 дані про результати виборчих перегонів не надійшли, оскільки, за інформацією голови ОВК Світлани Міркушиної, ще не було 100-відсоткових результатів опрацьованих протоколів. Таким чином, очікуйте інформацію про результати виборів по ОВК № 167 в найближчих номерах газети.
На світлині: працюють спостерігачі на дільничній виборчій комісії у школі ім.О.Маковея м.Заліщики.
Голосування на ДВК у школі №2 м.Заліщики.
u u
КОЛЕГА ПРО КОЛЕГ - НАПЕРЕДОДНІ СВЯТА
У час, коли осінь повністю вступає у свої права, коли сади і парки вдягаються в нове яскраве вбрання, а перший жовтий лист падає на траву, своє професійне свято відзначають працівники соціальної сфери. Це свято належить тим, хто виявляє милосердя, створює добро не тільки через службові обов'язки, а й за велінням совісті та покликом душі. Соціальна робота - це мистецтво налагоджувати зв'язки між людьми, а тому випадкових у цій професії не буває. Про те, що являє собою соціальний напрямок роботи, розповідає, начальник Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Беспалко Наталія Миколаївна найдосвідченіший із керівників області, закладала перші цеглини у створенні Фонду і досі вибудовує цілеспрямовану лінію розвитку пенсійної системи. Та один у полі не воїн… І на авторитет Управління працює весь колектив. Це прекрасна велика родина, яку єднає і згуртовує любов до своєї праці. - Перш за все, мушу зазначити, що не людина обирає цю професію, а вона – людину, бо вимагає не лише величезної любові до життя, терпіння, милосердя, розуміння, але й потребує безліч професійних навичок, як-от: знання законів, основ психології. В на-
шому Управлінні працюють молоді духом і завзяті спеціалісти. Незважаючи на молодий вік колективу, в роботі проявляється високий професіоналізм, компетентність, людяність, безкорисливість та співчуття. Лілія Ярославівна Огородник, начальник відділу виконання бюджету, бухгалтерського обліку та контролю за використанням коштів – головний бухгалтер Управління. Працює в соціальній сфері з 2001 року. Свою роботу знає досконало, намагається бути в курсі всіх нововведень на законодавчому рівні та застосувати їх на практиці, хоча це не завжди легко. Точність та контроль – основні риси нашого бухгалтера. - У День працівника соціальної сфери бажаю всім своїм колегам міцного здоров’я, творчих досягнень, бажання працювати, взаєморозуміння з колегами, підлеглими та керівництвом! Галина Романівна Бабин, начальник відділу обліку надходження платежів. Очолює відділ, який є однією з ланок пенсійної системи. Прагне вчасно і в повному обсязі наповнити бюджет пенсійного фонду. Тому працівники відділу надходження доходів здійснюють постійний аналіз фонду оплати праці по кожному страхувальнику та стан погашення заборгова-
ності з виплати зарплати. Адже ці важелі впливають на надходження в повній мірі страхових внесків до казни Фонду. Незважаючи на аграрний профіль району, кропіткою працею фахівців забезпечується стабільне фінансування пенсійних виплат. Відділ обліку надходження платежів в переддень свята бажає всім стабільних доходів, достатку та міцного здоров’я. Богдан Миколайович Горбачевський, начальник відділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж Управління Пенсійного фонду України У Пенсійному фонді Богдан Миколайович працює одинадцять років, його відділ займається обліком трудового стажу працівників підприємств та установ різних форм власності, введенням нормативно-довідкових баз, які використовуються для врахування стажу. У відділі працюють ще три спеціалісти, яким вдається чітко налагоджувати роботу з платниками по прийому звітів. Вітаю своїх колег із Днем працівника соціальної сфери, адже можна сказати, що це — наш другий день народження, та бажаю своїм колегам терпіння. Наталія Василівна Гарасимчук, головний спеціаліст відділу з призначення пенсій У соціальній сфері працює вісімнадцятий рік, відповідає
за прийом документів для призначення ( перерахунку)пенсій, надає консультації, здійснює прийом громадян, тощо. - Своєю роботою я задоволена, — зазначає Наталія Василівна, — адже вона дозволяє спілкуватися з людьми, допомагати їм. Хоча, звісно, люди є різні: одні вдячні за те, що отримали вичерпну інформацію, а інші (таких менше) приходять, щоб посперечатися, відстоюють свою точку зору, яка не співпадає з законодавчими актами, на підставі яких ми працюємо. А взагалі, мені дуже хочеться, щоб люди жили набагато краще, щоб у них були гідні пенсії та зарплати. Напередодні професійного свята бажаю своїм колегам витримки, здоров’я (адже це – найголовніше), а також, щоб у сім’ях був порядок! Дребіт Тетяна Миронівна, головний спеціаліст відділу з виплати пенсій Щодня Тетяна Миронівна поспішає на роботу, щоб здійснювати безпосередній контроль за своєчасним отриманням пенсій понад 3 тис. пенсіонерів через відділення поштового зв’язку та банківські установи. Адже їй дісталася найбільша дільниця по кількості пенсіонерів – м. Заліщики. Хочу побажати своїм колегам міцного здоров’я, витримки, а також підвищення заробітної плати, адже ця праця, на мій погляд, заслуговує більших доходів, ніж ми маємо на сьогодні.
Ольга КОПЧАК, заступник начальника управління ПФУ в районі
КУЛЬТУРА
«Професійна культура та професійний етикет бібліотечного працівника» - такою була тема районного семінару працівників Заліщицької централізованої бібліотечної системи, який відбувся нещодавно в читальній залі районної бібліотеки. Нові вимоги до сучасного бібліотечного працівника диктує сьогодення. Змінюються професійні орієнтири взаємодії бібліотекаря і користувача як рівних партнерів у спілкуванні. Останнім часом все більше уваги надається професійній етиці. Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ (ІФЛА) 4 вересня 2012 року підготувала Кодекс Етики для бібліотекарів та інших інформаційних працівників, у якому визначена основна місія бібліотекарів - забезпечувати доступ до інформації, освіти, культурного збагачення, дозвілля, економічної діяльності, для розвитку та розширення демократії. Про основні аспекти професійної культури та професійного етикету говорила у своєму виступі О.Й.Тракало - директор централізованої бібліотечної системи. Працівники центральної районної бібліотеки О.А.Калінка - зав. відділом інформаційно- бібліографічної та методичної роботи, М.В.Рудик - бібліограф центральної районної бібліотеки, О.І.Топольницька - заступник директора по роботі з дітьми інформували про сутність поняття етики і соціально
психологічні основи в спілкуванні бібліотекаря та користувача і про Кодекс етики бібліотекарів. Обговорили десять принципів бібліотечного обслуговування, значну увагу надаючи професійній культурі бібліотекаря у спілкуванні з користувачами. Учасники семінару взяли участь у “круглому” столі “Бібліотекар і читач: спілкування, взаєморозуміння, співпраця”, модератором якого була С.І.Пукіш - провідний бібліограф. Обговорили проблемні ситуації, обмінялись досвідом роботи. З метою виявлення професійної орієнтації, переконань і потреб організували анкетування для учасників семінару. За його результатами встановлено, що більшість працівників бібліотек району обрали бібліотечну професію за особистим бажанням і залишаються вірними своєму вибору. У професійній діяльності бібліотекарі вважають основними рисами характеру творчу активність, інтелігентність, цілеспрямованість і відчувають постійно потребу у збагаченні професійних знань. На семінарі обговорювались також проблемні питання в діяльності бібліотечних установ району.
Орися КАЛІНКА, завідувачка відділом інформаційнобібліографічної та методичної роботи
№ 95-96 (8085)
сторія України багатогранна. Кожна особистість протягом життя створює власну її сторінку, даючи можливість наступним поколінням ставати дедалі виваженими та об’єктивнішими. Патріотизм – не лише слово, яке часто використовують для того, щоб ще раз підкреслити власну любов (справжню чи позірну) до народу чи держави. Але є люди, які, пройшовши випробування тоталітарними режимами, зберегли силу духу і розуміння потрібності передати патріотизм молодому поколінню. Протягом десяти років у Заліщицькій державній гімназії діє філія МАН. Її слухачігімназисти історичної секції мають змогу ретельно вивчати минуле рідного краю, відновлювати невідомі та суперечливі сторінки складних етапів національновизвольної боротьби ХХ століття. Серед них важливе місце відводиться воякам ОУН-УПА, які протягом 1940-50-х років прагнули відстояти незалежність України у боротьбі з ворогами. День козацтва та 70-річчя створення УПА – одна з ключових дат української історії. Цьогоріч 14 жовтня відбулася зустріч із головою районного Братства ОУНУПА М.Білавчуком у Заліщицькій державній гімназії як один із прикладів передачі естафети формування історичної пам’яті ХХІ століття. Перед нашими випускниками була людина, яка відкрито вступала у боротьбу за волю України і докладала максимум зусиль для того, щоб допомогти побратимам виконати свій патріотичний обов'язок. Михайло Білавчук прагнув донести гімназистам всю глибину своїх патріотичних почувань через призму національно-визвольної боротьби у 1940-50-х роках ХХ століття. Власні поетичні рядки підкреслювали нездоланність українського народу в боротьбі за незалежність проти більшовицької влади і те, що кожен відчував любов у серці до України у складну історичну епоху. Цікавими були і спогади про вояків, уродженців з сіл Ставки, Ворвулинці, Гиньківці, Харитонівці, Угриньківці, хутора Теклівка. У пам’яті М. Білавчука залиши-
І
u
лись й арешт його матері органами НКВС, й облави, внаслідок яких палали хати та були вбиті ні в чому не винні мирні жителі. Гість згадував свої дії як юного зв’язкового підпільного руху, і бої сотні Бистрого. З особливою яскравістю закарбувався добродію Білавчуку спогад про такий факт національно-визвольної боротьби на теренах згаданих вище сіл: «На теплого Миколи, у день церковного празника перенесення мощей св. МиколаяЧудотворця (22 травня 1945р.), повстанці прийшли до села Гиньківці для того, щоб відсвяткувати храмове свято. Але, щоб село не потрапило через їхній візит під облаву, наші хл опці вирішили заховатися у піщаному кар’єрі поблизу с.Гиньківці, де внаслідок видобування піску утворились печери, тут і
Створивши сім’ю та займаючись власною справою, Петро і надалі цікавився політичними подіями: в домі Далі ми докладніше заціка- селі Ворвулинці у сім’ї Рудих на всі Ворвулинці був дізнатися скільки ворогів оточило кар’єр та вирішити, вилися у Михайла Білавчука заможного господаря Сте- єдиний радіоприймач. Коли як найкраще порятувати про особистість вояка Пет- пана Рудого, закінчив на- на Західну Україну прийшла загін. Я побачив багатьох ра Рудого (псевдо Зозуля), родну школу. З 16-річного радянська влада, розповіку почав навчатися ма- чалися утиски заможних енкавеесівців і, поверну- якого наш гість добре знав. Виявилося, що у мирному сарської справи у Заліщиках господарів, національно вшись назад, повідомив про свідомих українців, них Гамалію. Керіу 1944 р. Петро вник сказав, що чеРудий та інші нерез деякий час згодні з новими поспробують порярядками розпочали тувати вояків. боротьбу проти Водночас різнорежиму. манітними спосоОскільки ці факти бами вороги прагстали відомі тодінули примусити шнім представнивояків УПА вийти кам радянської з печер. Туди привлади, сім’я загибвозили смолу і лого Петра Рудого палили, щоб дим (Зозулі) була викурився і пошивезена у Пермсьрювався в печери. кий край (ЧердинНападники для ський район), звідки цього ще й викоповернулась у 1955 ристали дві солороці, вже після м’яні стріхи з хат смерті Сталіна. найближчих сіл. Усі роки, аж до Енкавеесівці за1995-го, після здокрили виходи з пебуття Україною нечери, залишивши залежності, на цвитільки один, який і На світлинах: Петро Рудий (псевдо Зозуля) та його дружина Ганна.
переховувалися вояки. Туди рідні приносили їм празничні страви. Раптово розпочалася, як виявилося, раніше спланована ворогами облава. Кар’єр обступило багато НКВСівців, які не давали змоги жителям села допомогти оточеним воякам. Мене - як зв’язкового - відправив надрайоновий (псевдо Гамалія). Він переховувався поблизу села, щоб
УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА: ПОСТАТІ
Гнат Мартинович Хоткевич з-поміж багатьох українських письменників І пол. ХХст вирізнявся своєю тематикою творчості, універсальністю, досконалістю. Його ім’я повернулося із забуття, спадщина врешті-решт одержала об’єктивну оцінку, стала духовним надбанням української культури. Крім письменницького обдарування в його особі втілювалась ціла низка талантів, здібностей: письменника, актора, мистецтвознавця, режисера, бандуриста, композитора і педагога. З нагоди відзначення 135-річчя з дня народження Гната Хоткевича у ЗОШ І-ІІІ ст. с.Зозулинці вчителями-словесниками Л.В.Гав-
3
рилюк та З.М.Дмитрів проведено чимало цікавих заходів, оформлено тематичні папки із дослідницькими матеріалами, проектними роботами. Учні 10-11 класу провели читацьку конференцію «Багатогранність таланту Гната Хоткевича», де Мар’яна Матійчик, Вікторія Дем`янів, Ірина Мотрук поділилися думками і цікавими розповідями про Гната Хоткевича. «Талант цей був від Бога – а як інакше пояснити його віртуозну майстерність гри на бандурі, якій він ніде не навчався. Крім того, ще професійно володів й іншими музичними інструментами: фортепіано, скрипкою, віолончеллю, мав композиторський талант», відзначила на уроці учениця
охороняли. Потім послали до повстанців п’ятьох дівчат і голову сільради, щоби ті запропонували воякам УПА здатися. Разом із ними відправили і свого представника. Повстанці у темряві впізнали його - так енкавеесівці втратили свого лейтенанта. Але вояки не здавалися. Дні двотижневої облоги минали. Бійці були виснажені. І трапилося, свого роду, диво: стоячи на чатах, вояк на псевдо Зозуля (Петро Степанович Рудий) побачив, наче Божа Матір світлом показує шлях до спасіння. Він повідомив про це керівника загону Сокола та інших вояків. Повстанці зі зброєю в руках, пройшовши лабіринти печери у напрямку, вказаному Петром Рудим, проклали вихід до порятунку. Таким чином, їм вдалося втекти від енкавеесівців у сторону сіл Бересток та Солоне. Одного вояка, який був хворим (чи пораненим) вдалося замаскувати каміням у печерах. Таким чином, він теж вижив. Коли повстанцям вдалося врятуватися від енкавеесівців, покидаючи печери, один із них сказав: “Хлопці, якщо хтось із нас залишиться живим, то треба щоб на цьому місці поставити хрест”. У 2009 році в Гиньківцях громада здійснила це побажання повстанців: на місці тієї пам’ятної події національно-визвольних змагань встановлено стації хресної дороги, а також каплицю».
М.Матійчик. Його творчість завжди приваблювала до себе чимало інших талановитих людей. Гнат Хоткевич – самобутня творча постать. Його твори вивчають, ними захоплюються. А ще учні нашої школи провели літературні читання за творами «Гуцул» (5-6 класи), «Авірон» (7-8 кл.). Цікавою виявилась і заочна подорож та асоціативне гроно, присвячені діяльності цієї неординарної особистості. Він написав понад 300 літературних творів, а композиторський доробок нараховує понад 400 музичних композицій. Гнат Хоткевич – це людина універсальної обдарованості та глибокого патріотизму. Леся ГАВРИЛЮК, вчитель української мови та літератури ЗОШ І-ІІІ ст. с.Зозулинці
житті він у селі Ворвулинці славився як вправний масар, тримав власний магазин і займався виготовленням м’ясних виробів. Але підтримував зв’язки з вояками: допомагав їм провіантом. Загибель його у серпні 1945 р. була трагічною: 37річний Петро Рудий разом зі своїм побратимом - 20-літнім Богданом Малюком та іншими учасниками національно-визвольних змагань потрапили під велику облаву енкавеесівців у районі Вербової (частина села Ворвулинці). Коли вороги звідусіль оточили ліс і почали його прочісувати, Рудий і Малюк, щоб не потрапити в їхні руки, знищили себе, бо краще смерть, ніж зрада і полон. При цьому, за різними версіями, підірвали себе гранатою або застрелилися. З інших джерел-спогадів нам стали відомі ще деякі факти біографії Петра Рудого. Народився він 1908 року в
у майстра Оленчука. У 1925 році юному Петрові судилося стати свідком похорону видатного сина України Осипа Маковея. Усі національні, громадсько-культурні події того часу в Заліщиках вплинули на формування світогляду Петра в національно-патріотичному дусі. Оскільки Заліщицький повіт перебував у той час у складі Польщі, Петро Рудий був призваний у лави польського війська, в якому прослужив 5 років у кінній артилерії. Таким чином, він здобув досить високий рівень військового вишколу. Після закінчення служби П.С.Рудий залишився у Гданську (Польща), де пройшов курси масарської справи і отримав патент на право займатися цим ділом професійно. Повернувшись у рідні місця, на малу батьківщину, він одружився із заліщанкою Ганною Мамалигою. В їхньому шлюбі народилося троє дітей – дві дочки та син.
нтарі у с.Ворвулинці, на місці поховання П.Рудого та Б.Малюка, височів лише горбок. І тільки у 1995 році рідні змогли встановити на їхній спільній могилі хрест (на світлині зліва). Отже, завдячуючи голові районного Братства ОУНУПА М. Білавчуку, учнівська молодь Заліщицької державної гімназії привідкрила для себе ще одну сторінку трагічної історії багатолітніх національно-визвольних змагань українців-патріотів за незалежність. Поєднання сьогодення і минулого, пізнання історії молоддю – необхідний компонент правонаступності поколінь. Саме тому передача особистісних переживань учасниками визвольних змагань є необхідною умовою формування патріотизму сучасної молодої людини.
Василь ДЯКІВ, заступник директора Заліщицької державної гімназії, історик, член НСЖУ
Вшанування героїв УПА, 70-у річницю якої відзначала вся Україна, у Товстому розпочалося з літературно-музичної композиції «Зродились ми великої години». Щирими оплесками зустрічали присутні виступи викладачів і вихованців музичної і загальноосвітньої шкіл, Будинку дитячої та юнацької творчоті, Будинку народної творчості. Своїми хвилюючими спогадами про ті нелегкі часи національно-визвольних змагань ділився ветеран УПА Роман Васильович Данилейко. Учасники заходу мали можливість ознайомитися із книгами, виставку яких організувала селищна бібліотека «Вільна Україна пам’ятає вас». У неділю громада селища зібралася біля фігури Божої Матері на поминальну панахиду, яку відправили всечесні отці Ігор Леськів та Олексій Паляничка, щоб помолитися і запалити свічки пам’яті за безневинно постраждалих, закатованих,
розкиданих по білому світу борців, більшість з яких так і не дочекались вільної України, за яку героїчно боролись. Тихо сплять вони вічним сном в могилах на сільських цвинтарях і лісах. «Бійці УПА, все повстанське підпілля у ті буремні часи непохитно стояли в обороні рідного краю від усіх без винятку окупантів, демонструючи при цьому зразки відваги і безмежної самопожертви» - наголосив у своєму виступі селищний голова Г.Я.Демкович. Голова районного братства ОУН-УПА Михайло Білавчук привітав присутніх із святом Покрови Пресвятої Богородиці, 70-річчям Української Повстанської Армії і
Днем українського козацтва, побажавши усім міцного здоров’я, сили, віри і надії. Ветеран УПА Р.В.Данилейко у своїх спогадах полинув у ті далекі часи, коли ще зовсім юним приєднався до лав повстанців. У своєму виступі він закликав молоде покоління свято берегти пам’ять про незламних борців України і бути вірними їх подвигу. Ми низько схиляємо голови перед пам’яттю наших односельчан, які віддали своє життя за волю рідної неньки-України і складаємо слова великої шани тим героям, які сьогодні серед нас. Хвилиною мовчання вшанували учасники заходу героїв УПА. На панахиді були присутні учасники національно-визвольного руху Заліщанщини, голова районної організації НРУ Степан Навольський. Учні школи читали вірші, присвячені мужнім повстанцям. Марія ПАШКЕВИЧ, зав.Товстенською бібліотекою-філією
4 u
№ 95-96 (8085) u
ВИБОРИ - 2012
НА СКРИЖАЛЯХ ІСТОРІЇ
сторію творять люди, а події і факти записуються на папір і передаються нащадкам. Та інколи нам подають інформацію під певним кутом зору в той час, коли її можна побачити зовсім з іншого боку. В такому разі пригадується фраза Семюела Батлера: «Бог не може змінити минуле, проте історикам це під силу». А нам важливо вчасно зупинитися на своєму історичному шляху, поставити
І
ШАНОВНІ КРАЯНИ! Від усього серця вдячний великій кількості виборців, які повірили у щирість моїх намірів стати народним депутатом для того, щоб захищати Україну і все українське, кожну людину і, у першу чергу, – своїх земляків, і проголосували за мене. Для мене це велика честь.
партизанського загону. Директор музею В.І.Олійник провів для студентів аграрного коледжу ім.Є.Храпливого захоплюючу мандрівку в далекі 20-і роки української історії. Ведучі вечора – члени ради народного музею «Стрілецької слави» Мар’яна Палагнюк і Галина Йоан підготували доповіді про діяльність загону на Західній Україні у період визвольної боротьби. Перед повстанцями стояло бойове завдання: дістатись до Східної Галичини, підняти українців на повстання, знешкодити комуні-
перетворили на соціалістичну, так герої українського народу стали героями Радянського Союзу. І всіляко замовчувався той факт, що, йдучи на розстріл, Степан Мельничук вигукнув: «Слава Україні!». «Слава героям!» - говоримо ми сьогодні, цінуємо їх подвиги і бережемо світлу пам’ять. Доказом цьому стало заснування у 1985р. музею партизанського загону «Червона дванадцятка» при Заліщицькому будинку школярів, який у 1992р. було реорганізовано у музей «Стрілецької слави». Донині
каційні і військові об’єкти, перешкодити виборам до Варшавського сейму. Загін працював під керівництвом полковника Євгена Коновальця. 11 листопада 1922р. військовий польський суд у Чорткові оголосив свій наглий присуд: Мельничука і Шеремету розстріляти, а їх бойові побратими загинули у в’язницях. Лише двом повстанцям вдалося уникнути розправи.
тут збереглися експонати, пов’язані із загоном «12». Саме тому тематична година проходила в стінах, де на присутніх дивилися з портретів обличчя дванадцяти героїв, які віддали життя за волю України. А на сцені звучали виступи вихованців БДЮТ: мистецький дует у складі Андрія Сендзюка та Василя Сопівника, котрі емоційно прочитали патріотичну поезію «Ми нащадки великого роду», музичні композиції виконували Ольга Юрійчук та Наталя Реуцька. За організацію вечора приносимо подяку керівникам гуртків: В.І.Олійнику, С.В.Боднар та О.А.Іліщук. Пам’ятайте, що життя дає щоденну нагоду і можливість класти свою цеглинку під будову майбутнього України.
Я поважаю вибір усіх без винятку краян і хочу вірити, що обраний 28 жовтня 2012 року народний депутат в повній мірі втілить ваші накази по розбудові нашого краю, забезпечить захист незахищених верств населення, покращить життя кожного окремого громадянина, спонукає владу відремонтувати дороги і відродити сільське господарство та переробну промисловість. Адже це – реальні робочі місця і, відповідно, – підвищення рівня життя. Вибори закінчились, а життя продовжується! Слава Україні! ЩИРО ВАШ - ВОЛОДИМИР БЕДРИКІВСЬКИЙ
УКРАЇНА Україно моя голосиста, Ти співай, не цурайся мене Твоїх уст я цілую намисто, Щоб минули всі біди тебе. Україно, моя помічнице! Усміхнись, пригорни ти мене, Заіскриться у небі промінчик, Та забути не зможу тебе. На руках хочу гордо пронести Із глибоких руїн піднести,
Щоб ніколи ти смутку не знала Стежкою слави змогла ти іти. Україно моя, чарівнице! Здавна ти все чаруєш мене. І для мене ти - ненька єдина І кохаю я тільки тебе! Ольга ШУМКО, м.Заліщики
Щиро вітаємо з калиновим ювілеєм творчого педагога ЗОШ І-ІІІ ст. с.Зозулинці Галину Степанівну ЗАПОРОЖАН. Здоров’я Вам, щастя й радості, світлої долі Вашим дітям, творчих злетів у щоденній праці і вдячних слів від своїх вихованців. Нехай і наступні роки випромінюють любов до всіх, хто з Вами вдома, на роботі, кого Ви одухотворяєте своїми уроками на добрі справи. Ваша енергія, мудрість та сила, Нехай не згасають ніколи з літами. Душа ж Ваша чиста, велика й красива Та посмішка щира хай буде між нами. Здоров’ям міцніти, життям радіти, Хай радість приносять онуки і діти. Хай Ваша родина росте, розквітає, На добрі діла хай Господь наставляє. З повагою – педагогічний та учнівський колективи школи
ФОТОФАКТ
u
u
під сумнів загальноприйнятий факт і почати дослідження в зворотному напрямку. Про «Червону дванадцятку» чи просто «Дванадцятку» відомо, що це була невеличка партизанська група, що діяла восени 1922 року на теренах нашого краю. Цієї осені минає 90 років з часу заснування загону. В багатьох історичних джерелах знаходимо, що керівники «Червоної дванадцятки» - С.О.Мельничук, П.М.Шеремета, І.Г.Цепко – були комуністами й боролися проти польських окупантів на користь більшовицької влади. По цій причині на їх честь вішали меморіали дошки, називали вулиці, встановлювали пам’ятники. А після розпаду радянського союзу про них забули, як про героїв минулої епохи чи навіть союзників ворожого табору. Щоб пролити світло на деякі історичні плями, 23 жовтня в музеї «Стрілецької слави», що діє в районному БДЮТ, відбулася історична година, присвячена 90-річчю бойового шляху цього
…Лягли головами усі в колі смерти, Тільки двох за плечі вхопили до рук, Йдуть в кайданах на суд – смерти не обминути Петро Шеремета і Степан Мельничук! Цікаву, що назву «Дванадцять» уперше вжив український письменник Мирослав Ірчан у своїй драмі «12». В добу СРСР цей загін зазнав слави як «Червона дванадцятка». Більшовицьке забарвлення відзначилося не тільки назвою, але й істинною діяльністю повстанців. Їх національну боротьбу
Мар’яна ПАЛАГНЮК, студентка 401 групи, Марія ОЛІЙНИК, викладач історії Заліщицького аграрного коледжу ім.Є.Храпливого
КУЛЬТУРА
Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Ратай» відомий не тільки у нашому районі, а й в області та в Україні. Недавно він взяв участь у Всеукраїнському конкурсі, і його голова І.М.Марусяк повернувся з Києва з нагородами і радісною звісткою – сільськогосподарський багатофункціональний кооператив «Ратай» визнано кращим в Україні. Докладніше - на 8 сторінці. На світлині: представники Івано-Франківської області цікавляться технологією переробки гречки на крупу в цеху кооперативу.
Понад півстоліття пісенною візитівкою Наддністрянського краю є народний аматорський хор «Добровляни», добре відомий не лише в Україні, але й за кордоном. Далекого 1947 року понад сивим Дністром полинула задушевна пісня, яку співала молодь села, котра організувала молодіжний хор. 11 листопада в РБНТ відбудеться ювілейний концерт народного аматорського хору «Добровляни» з нагоди 65-річчя творчої діяльності. Сердечно запрошуємо учасників різних поколінь, які творили пісенну біографію колективу, заліщан та гостей нашого міста на цю святкову ювілейну зустріч. Чекаємо вас о 15 год. в РБНТ. Народний аматорський хор «Добровляни» запрошує на зустріч із піснею. ОРГКОМІТЕТ
№ 95-96 (8085) жек Лондон якось сказав, що немає праці, важчої за прокладання дороги. І це дійсно так: адже людське життя – безперервний складний процес створення особистих шляхів різних напрямків, видів, призначення з метою набуття досвіду, знань, досягнення цілей, зрештою отримання максимальних здобутків та відповідного визнання. Усе це разом і створює кінцевий результат під назвою УСПІХ, шлях до якого під силу подолати не кожному.
Д
СПЕКОТНЕ ЛІТО-2012 Що представляє собою «ДЕД» - Заліщицька дорожньо-експлуатаційна дільниця. Це – єдине в районі підприємство, яке виконує роботи з будівництва, поточного ремонту та експлуатаційного ремонту доріг. Це специфічна галузь, яка має складний та сезонний характер. І прозорість та якість виконуваних робіт цією фірмою завжди скрупульозно оцінюється. Адже з дорогами в кожного з нас пов’язане наше життя, наша мандрівка по ньому. Цього року, як ніколи, ми були свідками поступового упевненого розвитку й оновлення наших
ВІСНИК ФІЛІЇ “Заліщицька ДЕД”
завдяки не лише власному досвіду й широкому спектру дорожньої та комунальної продукції. Це авторитетні й перспективні фірми, які співпрацюють з багатьма європейськими виробниками. Звичайно, наша філія «ДЕД» має скромнішу технік у, не такі потужні фінансові оберти. Але – головне люди працюють, віддаються сповна роботі. І ми – традиційно – уже вкотре намагаємось засвідчити свою прихильність дорожникам словом поваги і вдячності. Напередодні їхнього професійного свята ми навідались з своїми творчими планами у Товсте, де вшановували наполегливих і самовідданих у праці, досвідчених спеціалістів і керівників, які – особливо цього літа – досягли чимало і відчувають, до певної міри, гордість за своє підприємство. Коли колектив націлений на успіх, він може досягти
ЗА ПРАЦЮ – ШАНА І ПІСНЯ
доріг. Звичайно, в цьому є заслуга багатьох компаній, окремих партнерів – бізнесових структур, районної і обласної влади. Але жоден кілометр шляху не був оновлений чи прокладений без участі нашого підприємства – Заліщицької філії «ДЕД». Газета неодноразово писала про шляховиків, які багато праці та зусиль віддали для оновлення заліщицьких доріг та в Синькові, про їхні будні, акценти на роботу техніки, яка вже давно потребує оновлення в порівнянні з тією, яку прикомандирували з таких відомих фірм, як «Південь-Автомагістраль» і «Технобудцентр», котрі впевнено, наполегливо дивляться вперед,
будуть рівними і завжди якісними, хай довго служать людям». Згідно розпорядження голів РДА і райради Сергій Підлісний вручив грамоти за сумлінну роботу бага-
нагадала, що 8 листопада цей талановитий юнак виступатиме по телебаченню. Рома – не лише співак, а й гуморист, він читав їх надзвичайно артистично.
майже 100 млн.грн. 8 км автошляху на відрізку Борщів-Заліщики – 25 млн. вартість. По Заліщиках прокладено 4 км дороги на суму 23 млн.грн. Колосальні кошти вкладено і вагома робота зроблена. На цих На світлині Ігоря Івансьоб’єктах працювали кого: керівник апарату РДА підрядники із фірми С.С.Підлісний вручає грамоту інженеру фірми «Південь-АвтомаЛ.В.Мазур. гістраль» та «Технобудцентр» - вони виграли тендер, ми були в них субпідрядниками і також заробили немалі гроші – понад 2 млн.грн. Протягом цього літа ми дуже плідно спрацювали, навіть за радянських часів такої кількості асфальту не було простелено – майже 60 тис. тонн. - Михайле Богдановичу, зважаючи на такий гарячий темп робіт, фінан-
тьом працівникам підприємства. Серед таких – керівник філії «ДЕД» Михайло Харук, головний бухгалтер Людмила Ландяк, інженер Леся Мазур, майстер Василь Вільховецький та багато інших. Грамоти своїм колегам вручив також Михайло Харук, зізнавшись, що при наявності коштів (ще мають фірмі повернути борг за виконані роботи) додадуться обов’язково й конверти з грошима – свого роду премія за вагому працю. До винуватців свята, як годиться, завітала пісня, учасниками і виконавцями якої були викладачі та учні Товстенської музичної школи. Дуже гарний колектив з перших хвилин зачарував своєю вишуканістю репертуару, високою культурою спілкування і, безумовно, талановитістю вихованців. Кожному з них радісно всміхнулася пісня, адже полонили своїм мелодійним виконанням Ірина Гевко, Влад Проданик із Вікторією Дусяк, Олег Николяк та Олег Буць, Володимир Червінський і жіноче тріо у супроводі ансамблю народних інструментів. Та, звичайно, найбільше зачарував і зворушив юний виконавець Ромчик Сасанчин – учасник Всеукраїнського конкурсу «Голос країни». Ведуча цього концерту
ДЕНЬ ЗАВТРАШНІЙ: ОПТИМІЗМ КЕРІВНИКА І наостанок: ми вирішили все-таки поспілкуватися із Михайлом Богдановичем, бо переконані в тому, що йому є про що
найкращого в будь-якій професії. …У скромному актовому залі дорожньо-експлуатаційної дільниці відбулося пошанування людей праці.
Роман Сасанчин – учасник свята.
Керівник фірми Михайло Харук привітав своїх колег з професійним святом, подякував усій команді підрозділу за роботу і зауважив, що кожен з них перевірений часом, роботою і самим життям. «Саме команда – міцна, висококласна, дружна – дозволяє підприємству бути на крок попереду від обставин, конкурентів і себе самого», - зауважив Михайло Богданович. Привітати дорожників завітав керівник апарату РДА Сергій Підлісний, який, найперше, передав щирі вітання від голови РДА Олега Барчука, оскільки він в той день був у справах невідкладних в обласній адміністрації. «За такий короткий час виконано великий обсяг робіт, оперативно відновлено автобусне сполучення. Ви працювали, не покладаючи рук, у неймовірно спекотну погоду, підкорюючи метр за метром нові дороги. Шана вам і вдячність, - сказав Сергій Степанович. – І нехай ці дороги завжди
У день свята – фото на згадку про всіх.
сово-економічний стан підприємства задовольняє Вас? - Загалом виконано робіт майже на 9 млн.грн. 4 млн.300 грн. держава ще заборгувала нам, 4,5 млн.
5 осіли. - Частково, можна сказати, працюємо над покращенням сільських доріг. Заключили договори на їх ремонт сільські голови Бедриківців, Поділля, Летячого, Солоного – на передбачені ними суми грошей ми свою роботу виконали. Інші чомусь не поспішають. - У цю пору вже годиться бути підготовленим до зими. Як у вас на підприємстві? - Техніка готова, піску припасли 70 відсотків до потреби: потрібно 3 тис. тонн, а є лише 2 тис., у технічній солі є потреба в кількості 530 тонн, є 240. Ми надолужимо цю прогалину. У нас люди все виконають до зими заздалегідь. Я кожному дякую за роботу. Повірте, в нас немає гірших, слабших, у нас всі найкращі. Коли об’єкти були на стадії здачі, ми працювали повний світловий день – від 7 ранку до 10 вечора, з розумінням ставлячись до своїх завдань і виконуючи їх на совість. По Заліщиках, наприклад, всі тротуари прокладені вручну. І за це всім спасибі. Тому навіть важко когось виокремити. Але І.Гнатюк, Б.Лугофет, Б.Микуляк, В.Товарніцький – вони дзеркало душі дорожників. Сподіваюсь, і наступний рік буде роком доріг і ми, звичайно, будемо продовжувати оновлювати їх по району. Головне – фінансування. Обіцяють, що його буде збільшено. А це - шлях в майбутнє для прийдешніх поколінь, за умови, що зроблено буде якісно і надійно.
Жіноче тріо у супроводі ансамблю виконали віночок українських пісень.
розповісти на завершенні такого напруженого року. - Підсумовуючи виконане, зізнаюсь, що рік був важкий і всі це відчули. Але й радісний в тому сенсі, що в районі за останні 20-25 років навіть подібного не сталося. І все це завдяки нашим меценатам і, звичайно, завдяки голові РДА О.О.Барчуку. Ми не стояли без роботи, ми працювали з подвійним навантаженням. Як наслідок, прокладено 16 км дороги Касперівці-Надзбручанське, на що затрачено
– оплачено. Ми фактично надали державі кредит на виконання робіт. Сподіваюсь, що все буде повернуто. І ми зможемо і зарплату виплатити до кінця року, і преміювати людей, і навіть техніку оновити. Якщо говорити про нашу роботу за 9 місяців, то ми спрацювали з прибутками – 30 тис.грн. - Чи співпрацюєте з сільськими радами? Адже сільські дороги дуже непривабливі в нас. А для покращення їх кошти держава виділила. І вони на рахунок сільрад вже
Але про стан доріг, їх експлуатацію, щоденне утримання в належному стані, думається, мають дбати не тільки наші працівники, а й усі користувачі автошляхами, а найбільше – міська, селищна, сільські ради та підприємці, особливо виробники сільськогосподарської продукції, які і в посівну компанію, і в жнива, і в період кукурудзозбирання та вивезення цукросировини якнайбільше експлуатують дороги району. Ольга ЛИЧУК
6 u
№ 95-96 (8085)
НА НИВІ ОСВІТИ
u
Є багато українців - романтиків, які символізують український рух, любов до Батьківщини, її минулого, майбутнього та сучасного. Читаючи спогади про романтик а Гната Мартиновича Хоткевича, 135 річницю від дня народження якого святкуватимемо наприкінці цього року, можна перегорнути цікаві сторінки життя цього письменника, громадського діяча,
українця-сподвижника, який любив рідне слово, дбав про розвиток національного мистецтва, пропагував українські пісні та думи. Нелегкий життєвий шлях простелився Гнату Мартиновичу, але він зумів ним дорівнятись до безсмертя. Сьогодні про нього можна почути розповіді не тільки у читальних залах чи студентських аудиторіях, а й у школах на уроках української літератури та музичного мистецтва. Гнат Хоткевич чудово володів грою на давніх інструментах, мав прекрасний тенор і неодноразово зачаровував ним слухачів, які збиралися на його концерти, щоб послухати, як бринять сріблом струни його бандури, як ліричні романси, історичні пісні можуть чергуватися із епосом козацьких дум. Наша дума, наша пісня Не вмре,.не загине... От де люде, наша слава, Слава України! Українці завжди із гордістю цитують помисли славного сина України Тараса Григоровича Шевченка, якого ж і прозвали Кобзарем, уособленням народної мудрості. Він, як справжній патріот, оцінювач мистецтва, цікавився різними мотивами народних настроїв, колоритом українського слова, музичним оформленням пісенних текстів. Тому досить зрозумілим є інтерес Тараса Шевченка до кобзарської діяльності. Кобзарським мистецтвом цікавилися і восьмикласники загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Кошилівці, готуючись до уроку на тему «Невичерпне джерело усної народної творчості». Пророчі слова нашого талановитого письменника про велич і славу української думи і пісні, звернені до майбутнього, стали девізом їхнього уроку із позакласного читання, на якому мали змогу побувати учителі-словесники творчої
групи із своїм методистом Іванною Дмитрівною Пішко. Урок, який проводила Олександра Іванівна Мазур був спланований за такими сторінками: «Шлях кобзарів - це шлях народу», «Історична пісня - душа України». Восьмикласники Полевий Назар, Ковальський Олександр, Левчук Володимир, Лазарчук Роксолана, Заполох Уляна, Куцик Вікторія, Гвіздак Іван були надзвичайно активними на уроці, зуміли вивчити напам'ять уривки із дум «Двох братів невільників пісня», «Смерть козака бандуриста», «Дума про козака Голоту», «Бідна вдова і три сини» і чудово їх декламували. Учні, використовуючи «Мікрофон», визначали тематичне та ідейне спрямування народного епосу, розповідали про діяльність історичних постатей, які прославилися у часи визвольної боротьби українського народу із чужинцями, розглядали і коментували ілюстративний матеріал, який висвітлювався на екрані плазмового телевізора, старанно працювали із підручником, де знаходили художні особливості дум, висловлювались про виховні напрямки поетичних творів, пояснювали, що єднає Кобзаря Шевченка із виконавцями народних дум. Цікаві презентації із використанням ілюстративного матеріалу підготували восьмикласники про неперевершеного виконавця дум Остапа Вересая, про Національну спілку кобзарів України та капелу бандуристів. Інформцію до презентацій доповнював матеріал, висвітлений на сучасних ТЗН. Олександра Іванівна, урахувавши ситуації вибору учнів, підібрала до уроку аудіо та відеозаписи дум у виконанні сучасних кобзарів В. Нечепи, братів - В.Литвина та М. Литвина, розповіла про те, як віддавали шану Кобзарю Тарасу вчителі Заліщан-
щини, як слухали на Чернечій горі натхненний спів невідомого кобзаря, який вкладав у пісні велику душевність. «Дума і пісня - це нерозлучні супутники історії народу, - наголошувала вчителька, - тому й популяризували її Тарас Шевченко, Гнат Хоткевич, усі, хто вважав себе невіддільним від рідного народу». Палко звучали на уроці слова: З народного напившись джерела, Як із Дніпра бере веселка воду, О рідна пісне, знову ти прийшла До матері, до батька, до народу. Учні під керівництвом вчителя музики Григоркова Володимира Івановича виконали пісні « «Чорна рілля зорана», «Ой на горі та женці жнуть», «Їхав козак за Дунай» та історичні пісні новітньої доби, присвячені 70 річчю УПА. Через віки пройшов до нас народний епос та пісенний скарб. Ми маємо змогу серцем і душею доторкатися до живих і нетлінних скарбів народної творчості. Радіємо за молоде покоління, яке усвідомлює значимість рідної пісні та слова, і впевнені, що ми усі разом збережемо її та пронесемо у своїх серцях наступним поколінням. Сповнені творчої наснаги після відвідування уроку, поспілкувавшись із директором місцевої школи Ганною Федорівною Чмолою, вчителі-словесники обговорили нові підходи у викладанні української мови та літератури, які зможуть забезпечити особистісно зорієнтоване навчання учнів.
Марія МИСЕВИЧ, учитель-методист загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с.Касперівці
Золотиста осінь – то справжня насолода для очей, дари - для рук. Відчути їх наші діти мали змогу в школі №2 (м.Заліщики) під час проведення осіннього свята з учнями 3-А класу (класовод Л.Я.Гуменюк), яке мало назву «Дари осені». На ньому діти декламували вірші, виконували пісні, танцювали, розіграли сценку «Пан Гарбуз», виконавши ролі осінніх овочів. На сцені вони були справжніми артистами. В підготовці свята активну участь надали батьки, які для глядачів спекли смачні тістечка і тортики. Ми вдячні класоводу Л.Я.Гуменюк за організацію цікавих і змістовних свят, в яких наші діти пізнають красу природи. Батьки та учні 3-А класу
СПОРТ
Протягом двох днів, а саме 6 та 13 жовтня, міський стадіон «Дністер» став ареною захоплюючих поєдинків-змагань з міні-футболу, присвячених 70-річчю ОУН-УПА, серед аматорських команд нашого міста. Організаторами змагань виступили ЗМГО «Півострів змін» та Заліщицька районна організація ВО «Свобода». У турнірі взяли участь 8 команд. Ігри видалися насиченими, важкими і по-справжньому бойовими. Вже після перших шести турів вимальовувалися фаворити, але до півфінальної частини дійшли найсильніші. Хотілося б відзначити взяття воріт команди «Сокіл», після удару, майже з центра поля, Юри Кузя з команди «Торнадо» - цей гол можна по праву вважати найкра-
u
сивішим у всьому турнірі. У день півфіналів та фіналу, вже о 9 ранку команди були готові до бою, і чекали свистка рефері, який розпочинав другий день змагань. У першому матчі команда «Пацанюри» вирвала перемогу в головних фаворитів змагань – команди «Торнадо» та вийшла у фінал. Через певні причини команда «Аякс» не з’явилася на поєдинки, а тому їхні опоненти у півфінальному матчі автоматично перейшли до завершальної гри змагань. Фінал виявився зовсім не простим, та все ж «Пацанюри» виявилися сильнішими, і перемогли команду «Сокіл» із рахунком 6:2. По завершенні змагань відбулася церемонія нагородження переможців та призерів. Голова Заліщи-
цької районної організації ВО «Свобода» В.П.Машера вручив учасникам змагань медалі та грамоти за призові місця, а депутат Тернопільської обласної ради Ю.Р.Малецький вручив переможцям перехідний кубок. Висловлюю подяку всім учасникам змагань за проявлений інтерес до спортивного життя, а також суддям змагань – П.М.Дідику та М.І.Богуцькому, директору РК ФСТ «Колос» - І.С.Мамализі, голові Заліщицької районної організації ВО «Свобода» В.П.Машері. Окрема подяка Максиму Левицькому, який доклав максимум зусиль, щоб цей турнір відбувся, адже власне він і був координатором цих змагань. Роман БІЛОКІНСЬКИЙ, голова ЗМГО «Півострів змін»
ЧИТАЧ ЗВЕРНУВСЯ ПО ДОПОМОГУ
«Я прошу до себе кореспондента. Далі несила терпіти, тому звертаюся за допомогою до газети. Прийдіть, при зустрічі про все розповім, бо ходити мені важко, я інвалід другої групи. Прізвище моє Червінська, мешкаю по вул.Шевченка,7», - пролунало по телефону. І хоч не завжди ми маємо змогу оперативно відреагувати на чиєсь прохання, при першій нагоді я поквапилася до будинку, де мешкає Климентина Броніславівна. До скромної, чистенької, затишної квартири я увійшла на запрошення господині, але враз чистота, порядок, благополуччя були затьмарені тим, що в помешканні я відразу відчула сирість, запах цвілі, і стало все зрозуміло. Стривожена і зажурена, очі в сльозах жінка розповіла про свої тривоги, які непокоять її, та у вирішенні яких не може достукатися до чиновницьких кабінетів для їх позитивного розв’язання. «У 2000 році я оселилася в цій квартирі: придбав її для мене мій син. Попереднє житло було на другому поверсі і мені було важко сходами опускатись і підніматись. Тому, продавши її, я поселилася тут. Син впорядкував житло, оновив вікна, двері, підлогу. Але каменем спотикання і «гордієвим» вузлом став підвал, яким в даний час ніхто не користується, а мені, він направду, як більмо в оці, бо розміщений фактично під моєю квартирою. А в підвалі накопичується чимало води і цим самим створюється сирість. Вода в ньому від того, що, по-перше, піднято товщину покриття асфальтної доріжки (тротуару) біля будинку, а, по-друге, оскільки не встановлено ринву (це був зобов’язаний зробити мій сусід), я й досі змушена черпати відрами воду і виносити її. Мало того, тут всяка нечисть плодиться – миші, щурі. Ніхто не хоче ввійти в моє становище. Вперше, 30 травня ц.р. відреагували на мій лист своїм візитом працівники міськради добр.Шимун, Романко, Бабінець, Качор. Я подумала, що оскільки їх так багато прийшло, то справді проблема вирішиться в мою користь. 26 вересня комісія вдруге
навідалась, я в той момент черпала воду – прийшов, правда, тільки Л.Качор, котрий сказав, що сусід повинен встановити водостічну трубу. Однак на момент мого приходу до п.Климентини нічого не було зроблено. Слово за словом, жінка розчулилась, розповіла про своє нелегке життя: вона ще з 72-го року – була на черзі на отримання квартири. У 95-у - в першочерговім списку. А згодом надійшло з міськради повідомлення, що жодних пільг у неї немає, отож з першочергової її відсунули на звичайну під номером 10. «Я зрозуміла, що вимріяної, довгоочікуваної квартири мені не отримати, тому з допомогою сина придбала оце помешкання на першому поверсі». При цьому довелось жінці чималих зусиль – і матеріальних, і фізичних – докласти, щоб підвести воду, бо сусід позбавив її цих першочергових зручностей, і огорожу зробити. Тепер у такій квартирі можна б і проживати, якби не підвал, який створює затхлість повітря, сирість у квартирі. Така атмосфера негативно позначається і на здоров’ї. Тому п.Климентина шукає допомоги, поради, розуміння – у влади. До Євгенії Головецької вдалася за допомогою також, бо вона на цьому окрузі депутат. Євгенія Йосипівна навідалась до жінки, пообіцяла допомогти, порадила написати заяву і … все залишилось по-старому. Далі обіцянок справа не зрушилась з місця. Я уважно слухала розповідь Климентини Броніславівни, проймаючись її болем, розпачем, тривогами і в душі була переконана, що квартира ця – приватна власність господині. Отже, влада, на перший погляд наче й не має стосунку до проблем цієї жінки. Але хотілося допомогти цій людині, коли почула про її родину – трагічну долю їх на фронтах війни і зрозуміла, що все таки без допомоги влади – найменшої поради хоча б – цю проблему не вирішити. Свою позицію в даному випадку міська влада має висловити. Володимир Бенев’ят на моє звернення запросив на розмову членів комісії, які
вже знайомі з цією справою. І, як наслідок, ми знову подались на вул.Шевченка,7. На цей раз стали відомі інші деталі. Вперше, коли комісія навідалась до п.Климентини, між нею і її сусідом було досягнуто компромісу: сусід пообіцяв встановити водостічну трубу. Але час пройшов, а чорна кішка уже встигла пробігти між обома. І вода, як раніше, збиралася на подвір’ї, частково потрапляла в підвал і знову страждала від цього найбільше п.Климентина Червінська, бо фактично її квартира знаходиться на найнижчому рівні на подвір’ї і в додачу ще й підвал. Правда, він тут уже більш як 50 років. Але, коли вдруге ми з комісією навідались до жінки, то вже й ринва була встановлена сусідом, правда не так як треба, з порушеннями, але встановлена. Іншу трубу виведено на тротуар, щоб по ній стікала вода – це вже старання п.Климентини. Хоча лише цим проблема не вирішиться. Потрібно впорядкувати належно подвір’я, вирівняти його, щоб дощові води потрапляли в каналізаційні люки. Тут уже потрібні зусилля всіх мешканців, які тут проживають. «Вихід бачу в тому, щоб створити об’єднання співмешканців, акумулювати кошти з кожної квартири і виконати необхідні роботи», - сказав секретар міськради Я.П.Шимун. Але ж у багатоквартирному будинку важко досягти порозуміння. А тут 5-6 сімей і ті не завжди присутні вдома, хоч квартири - їхні. У кінцевому вирішенні цієї проблеми мені бачаться позитивні наслідки не тільки від розуміння проблем міськрадою, а й ефективні дії як сусідів п.Климентини, так і її зусилля з допомогою сина, котрий зобов’язаний не залишати матір наодинці з побутовими негараздами. У місті знають, що господар він дбайливий, про що свідчить його оселя, зроблена вправними руками. А міськрада, сподіваюсь, цю справу не залишить абияк, а організує збори в цьому будинку і мешканці його – одностайно – підставлять свої плечі, щоб не спіткало подібне і їх самих. Ольга ЛИЧУК
№ 95-96 (8085) ШАНОВНI ЧИТАЧI! РОЗПОЧАЛАСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА ПЕРШЕ ПIВРIЧЧЯ 2013 РОКУ
u
БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ
“САТУРН”
Ви маєте можливість передплатити “КОЛОС” і одержуС ЛО вати свою газету з 1 січня. Передплатна вартість щотижнеКО вого виходу для індивідуальних передплатників за індексом 61356 становить 5 грн. 98 коп. на місяць, на 3 місяці - 17 грн. 34 коп., на півроку - 33 грн. 03 коп., а на рік - 64 грн. 86 коп. Для підприємств, установ та організацій передплатна вартість районки за індексом 91090 складає на місяць 7 грн. 23 коп., на три місяці - 21 грн. 09 коп., на півріччя - 40 грн. 53 коп., а на рік - 79 грн. 86 коп. У зазначені суми вже ввійшла вартість оформлення передплати і доставки газети. Тож не баріться, поспішайте до поштових відділень і оформляйте передплату на перше півріччя 2013 року. Читайте в газеті публікації рубрик “Голос села”, “На пульсі здоров’я”, “На освітянській ниві”, “Наша духовність” тощо, сімейну сторінку “БІЛЯ РОДИННОГО ВОГНИЩА”, матеріали літературно-мистецького клубу “ДНІСТЕР”, тематичних сторінок “РИНОК ПРАЦІ”, “З ТУРБОТОЮ ПРО НАДВЕЧІР’Я”, “НАШЕ МІСТО” та ін. “КОЛОС” ЧЕКАЄ ЧИТАЧІВ І ПРИХИЛЬНИКІВ!
7
ВИГОТОВЛЯЄ МЕТАЛОПЛАСТИКОВІ (А ТАКОЖ АЛЮМІНІЄВІ) ВІКНА ТА ДВЕРІ З ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТОГО НІМЕЦЬКОГО ПРОФІЛЮ КОМПАНІЇ “ W I N T E C H ”.
НАША АДРЕСА: м.ЗАЛІЩИКИ, вул. 40 років Перемоги, 31 а, ТЕЛ.: (03554) 2-32-56; 099 6089406. ПРОДАЮТЬСЯ В МІСТІ ЗАЛІЩИКИ по вул. 40 років Перемоги,6: 2 і 3-кімнатні квартири у новозбудованому житловому будинку; гаражі. Звертатися за тел.: 2-32-56 або моб. 0996089406.
ПРОДАЄМО В КРЕДИТ Найкраще співвідношення ціни та якості. Наша адреса: м.Заліщики, вул. С.Бандери, 102, магазин “Торговий центр”, тел.: (03554) 2-13-44, 4-15-62, 2-25-52.
10 зни % жка !
ВАРТО ЗНАТИ
З приходами холодів різко збільшується кількість пожеж у житлових будинках. Однією із причини таких пожеж є пічне опалення, а точніше порушення правил пожежної безпеки при його влаштуванні та експлуатації. Так, лише у 2011 році на Тернопільщині з цієї причини трапилось 75 пожеж, внаслідок яких семеро людей загинуло, у тому числі одна дитина, троє людей травмовано, ще чотири життя вдалося врятувати. Вогонь завдав матеріальних збитків на суму майже 700 тисяч гривень. Джерелом загорянь у більшості випадків є саморобні печі, в осінньо-зимовий період люди використовують їх для обігріву осель. Багато господарів не звер-
тають уваги на власну безпеку: несправний димохід, відсутність металевого листа перед піччю, на небезпечній відстані від печі розміщені легкозаймисті речі тощо. Отож, щоб не було лиха, необхідно дотримуватися основних правил безпеки: очистити димохід від золи та сажі; замазати всі тріщини, що з'явилися у кладці (при високій температурі глиняний розчин часто висипається зі швів); не залишайте розтоплену піч без нагляду; перевірити наявність і справність протипожежних розділок від горючих конструкцій; перед дверцятами печі або каміна повинен знаходитись передтопковий металевий лист, розміром не менше 50x70 см; відстань
від печей до шаф та іншого обладнання повинна бути не менше 0,7м, а від топкових отворів - не менше 1,25м; не закріплюйте на димових трубах антени телевізорів, радіоприймачів; ні за яких умов не розтоплюйте печі бензином, гасом або іншими подібними рідинами; не залишайте на нагрітих частинах печі або каміна легкозаймисті предмети або рідини; не сушіть та не складайте на печах одяг, дрова та інші горючі предмети матеріали. Часто за недбале відношення до власної безпеки під час експлуатації опалювальних приладів та газових установок люди платять надто велику ціну. ШАНОВНІ ГРОМАДЯНИ! Будьте обережні, бережіть своє життя і майно від вогню!
СТ “АГРОБУД”
ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ РАЙОНУ
ПРОВОДИТЬ: - будівельні та ремонтні роботи (Ліцензія серії АВ №596343); - технічний нагляд за будівництвом; - оформлення документації на початок та закінчення будівництва, узаконення самовільного будівництва.
ПРОДАЄ: -
ліс, дошки, бруси; кільця для криниць та вигребів; фундаментні блоки; цемент М-500, білий цемент; вапно гашене.
РОЗПИЛЮЄ:
- ліс стрічковою пилорамою.
Гриби - це дарунок лісу, але водночас вони є небезпечним продуктом харчування, який може привести до отруєння, а іноді й смерті. Отруєння організму викликають токсини, алкалоїди та сполучення важких металів, які містяться в грибах. Прикро, що багато людей висновки роблять лише на основі свого гіркого досвіду. В Україні - грибний сезон завершується. Але, збирати і вживати їх треба обережно. ПАМ'ЯТКА ДЛЯ ГРИБНИКІВ Симптоми грибного отруєння різні: Найбільш характерні ознаки отруєння - нудота, блювота, біль у животі, розлад шлунку, підвищення температури тіла - з'являються через 30-60 хвилин після вживання неякісних страв зі сироїжок, недоварених осінніх опеньків, сатанинських грибів, несправжніх дощовиків. Такі отруєння здебільшого не призводять до летальності, однак можуть
мати серйозні наслідки для системи травлення, тому легковажити не можна. Симптоми отруєння - галюцинації, розлад або втрата свідомості, порушення дихання та серцевої діяльності з'являються через пів-дві години після вживання отруйних грибів. Людина захлинатиметься від нападів сміху і потерпатиме від галюцинацій. Може навіть знепритомніти. Якщо постраждалому не надати медичну допомогу у перші години, то врятувати його життя складно. Найбільш отруйними є токсини блідої поганки, мухоморів - білого і смердючого, сморжів та деяких інших грибів. ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ОТРУЄННІ: Викличте "швидку» медичну допомогу . Одночасно, не очікуючи її прибуття, негайно промийте шлунок: випийте 5-6 склянок кип'яченої води або блідорожевого розчину марган-
ВИГОТОВЛЯЄ:
цівки; нажміть пальцями на корінь язика, щоб викликати блювоту; прийміть активоване вугілля (4-5 пігулок), коли промивні води стануть чистими. Після надання первинної допомоги: дайте випити потерпілому міцний чай, каву, або злегка підсолену воду, відновіть тим самим водно-сольовий баланс; покладіть на живіт і до ніг потерпілого грілки для полегшення його стану.
- столярні вироби (вікна, двері); - металеві гаражні брами, двері, ковані вироби з металу.
ПЕРЕВОЗИТЬ ВАНТАЖІ:
- автомобілями КАМАЗ, ЗІЛ, ГАЗ.
НАДАЄ ПОСЛУГИ: - автокраном, екскаватором.
ЗВЕРТАТИСЯ: м.Заліщики, вул. 40 років Перемоги, 4, телефони 2-12-54, 2-13-54.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ: вживати будь-які ліки та їжу, а надто ж алкогольні напої, молоко, (це може прискорити всмоктування токсинів грибів у кишечнику), займатися будь-якими іншими видами самолікування. Микола ЧЕРНЕЦЬКИЙ, інспектор Заліщицького РВ Управління Втрачене посвідчення дитини з Держтехногенбезпеки багатодітної сім’ї №ВО 026706 на прізвище у Тернопільській Шпак Назар Ігорович, видане відділом у області справах молоді і спорту Заліщицької РДА від 13.07.2011р., вважати недійсним.
КРЕДИТИ - ДЕПОЗИТИ Кредити надаються без довідки про доходи Адреса: м.Заліщики, смт.Товсте, вул.С.Бандери, вул.Українська, буд.38, оф.15, буд.68, тел.:(03554) 2-32-08 тел.:(03554) 3-52-43
е-mail: samopomich@ukr.net
Терміново і недорого продається нова 2кімнатна квартира в м.Заліщики по вул.40р.Перемоги. Загальна площа - 79,4 кв.м., житлова – 52,4 кв.м, є підвал – 24 кв.м, гараж 7 х 4 х 2.80. Будинок благоустроєний. Тел. 067 3091911 або 067 3722373. В смт.Товсте по вул.Українська,60а продається комерційна нерухомість загальною площею 146,4 кв.м (аптека 1 поверх, офіс ІІ поверх). Діючий бізнес. Тел. 067 3091911 або 067 3722373. У м.Заліщики, вул.Чорновола, 75 продається двоповерховий житловий будинок загальною площею 212 кв.м, присадибна ділянка пл. 12 сот., є гараж, літня кухня, стайня, сарай, газ, криниця, телефон, фруктові дерева, вихід в сосновий бір. Тел.: 0678015674. У м.Заліщики, по вул.С.Бандери 85а/37 продається 3-х кімнатна квартира (57 кв. м). Є гараж і підвал. Звертатись: 2-11-14 і моб. 098 00 34 803. Продається будинок на «Сонячному масиві» по вул.Чорновола. Зверататися тел.: 0675894610.
«К О Л О С»
- Заліщицька районна газета. Видається українською мовою щоп’ятниці koloszal@inbox.ru Матеріали з позначкою (Р) чи (*) оплачені згідно з чинним законодавством України.
Наш р/рахунок 26004198767 у РАЙФФАЙЗЕН БАНК “АВАЛЬ” (м.Київ),
МФО 380805, КОД 02475256. Адреса: Редакція газети “Колос”, вул. І.Франка, 6, м.Заліщики, 48600 Реєстраційне свідоцтво ТР №313, 16.10.2001р. Наклад 3150 прим. Передплатні індекси: 61356, 91090
ВІДДІЛИ РЕДАКЦІЇ:
Редактор О.І. ДЯКІВ
Ольга МЕЛЬНИК, заступник редактора відповідальний секретар ......................2-18-69 Галина КОРЧЕВСЬКА, заввідділом суспільно-політичного життя................2-11-42 Ігор ІВАНСЬКИЙ, фотокореспондент 2-12-43 Бухгалтерія..................................................2-18-69
Висловлювані авторами думки можуть не збігатися з позицією редакції. Згідно Закону “Про пресу в Україні” редакція зберігає за собою право редагувати та скорочувати подані текстові оригінали, які не рецензуються і не повертаються. Листування з читачами - лише на сторінках газети. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Рекламодавці самостійно відповідають за зміст рекламних блоків, за збереження авторських прав та прав третіх осіб.
Газета видрукувана у друкарні ТОВ “Буковинський видавничий дім” (м.Чернівці, вул. Прутська, 29,
тел. 52-20-77). Чергова по номеру
Ольга МЕЛЬНИК. Комп’ютерна верстка Євгенія МУРЗА. Комп’ютерний набір Марія РЕХТЕЦЬКА. Коректор - Ірина ІВАНСЬКА.
8
№ 95-96 (8085)
ільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Ратай» відомий не тільки у нашому районі, а й в області та в Україні. Недавно він взяв участь у Всеукраїнському конкурсі, і його голова І.М.Марусяк повернувся з Києва з нагородами і радісною звісткою – сільськогосподарський багатофункціональний кооператив «Ратай» визнано кращим в Україні. Міністр М.В.Присяжнюк вручив колективу кооперативу Почесну грамоту від Міністерства аграрної політики та продовольства за багаторічну сумлінну працю, вагомий внесок у розвиток агропромислового комплексу України та з нагоди Міжнародного року кооперативів. Саме 2012 рік оголошений ООН Міжнародним роком кооперативів. Союз сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів запросив кооператив із Заліщиків взяти участь у виставці «Фермер України - 2012», яка відбулася з 11 по 13 жовтня 2012 року в Києві. У рамках виставки 12 жовтня відбувся День кооперативів, під час якого нагородили переможців Всеукраїнського конкурсу. Кооператив «Ратай» із м.Заліщики Тернопільської області, ставши лідером конкурсу, отримав Почесну грамоту не тільки від Міністерства аграрної політики та продовольства, а й від Президента Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Івана Томича. До речі, саме Іван Федорович був засновником і першим головою обслуговуючого кооперативу «Ратай». Візитна картка колективу Сільськогосподарський багатофункціональний кооператив «Ратай», м.Заліщики, Тернопільська область. Рік утворення – грудень 1993. Голова – Марусяк Ігор Михайлович, головний бухгалтер – Ілько Наталя Ігорівна. Кількість членів кооперативу – 183, в т.ч. фізичні особи – 175, юридичні – 8. Сума наданих послуг членам кооперативу – 215 тисяч гривень (за 9 місяців 2012 року). Голова кооперативу, кандидат сільськогосподарських наук І.М.Марусяк, обраний головою Тернопільського обласного Союзу кооперативів України.
С
ПЕРШІ КРОКИ ДО УСПІХУ У грудні 2013 року кооператив «Ратай» буде відзначати 20-річчя виробничої діяльності, яка сприяє вирішенню багатьох соціальноекономічних проблем у галузі сільського господарства. «Головна ідея кооперації – покращення життя селян, - наголошує І.М.Марусяк. – І Міжнародний рік кооперативів проходить під гаслом: «Кооперативи будують краще життя». Генеральна Асамблея ООН привернула увагу народів світу до вкладу кооперації в соціально-економічний розвиток, подолання бідності, ство-
рення робочих місць». Ігор Михайлович робить екскурс у 1993 рік, коли утворився кооператив, у який тоді увійшли сім фермерських господарств Заліщицького і Борщівського районів. Очолив його тодішній керівник фермерського господарства «Данастра» із Наддністров’я І.Ф.Томич. Об’єднались, насамперед, з метою покращення забезпечення насінням кукурудзи та овочевих культур. Адже від якості насіння і майбутній урожай залежить. А кожному фермеру особисто займатися цим питанням – це і втрата часу, дорогоцінного для селянина, та й гуртова доставка дешевше обійдеться. І.М.Марусяк очолив кооператив «Ратай» у 2003 році. Відчувши переваги спільної праці, у кооператив вступили як фізичні, так і юридичні особи. На кінець 2003 року кількість їх зросла до 23. Виникла необхідність розширити види послуг, але для цього необхідна була сільськогосподарська техніка. Тож придбали три колісних трактори, ґрунтообробну техніку. Почали надавати послуги по обробітку ґрунту і вирощуванню сільськогосподарських культур, в основу яких були закладені наукові підходи. Члени кооперативу на
Ігор Марусяк представляє кооператив “Ратай на виставці «Фермер України - 2012» у Києві.
Франківській, Рівненській областях. Кожного кварталу відбувались науково-прак-
кооператив? Ствердну відповідь на це запитання може дати навіть збільшення
тичні конференції, семінари по пропаганді переваг роботи сільських обслуговую-
кількості його членів за останні три роки - це 146 чол. у 2010 році, 148 чол. – у 2011
по заготівлі та реалізації молока. У серпні цього року, коли ЗАТ «Галичина» призупинило заготівлю молока у районі, жителі сіл, об’єднавшись, звернулись із заявами до правління кооперативу «Ратай» із проханням прийняти їх у кооператив і надавати послуги по заготівлі молока, щоб мати хоча б деякі фінансові доходи для сім’ї, - розповідає І.М.Марусяк. – Уже з першого вересня кооператив розпочав приймання молока в селах Угриньківської, Ворвулинської, Солоненської сільських рад». До речі, підприємство «Галичина» і раніше не завжди вчасно розраховувалось з населенням за здане молоко, а в липні, без попередження, припинивши заготівлю молока у селах, залишило тримісячну за-
околицю. Зараз, коли молоко почав збирати кооператив «Ратай», він вчасно розраховується з людьми. Раніше, коли працювало підприємство «Галичина», затримували виплату коштів. Із Городенківського сирзаводу платять регулярно: за кількість зданих літрів. Є ще надбавка за жирність. Не завжди аналізи молока, які кооператив отримує від лабораторії Заліщицької ветлікарні, співпадають із даними лабораторії заводупереробника. І тут, на превеликий жаль, ми не маємо ні від кого підтримки. Немає того арбітра, який би твердо сказав, чиї аналізи достовірні. Колись цими питаннями займались районні інспекції по заготівлі та якості продукції, тепер селянин залишився сам на сам із проблемою.
боргованість. «А як кооператив « Ратай» розраховується із здавачами молока?» - поцікавились ми у селах району. Л.Ф.Гарвасюк, сільський голова Угриньковець: «Якщо підприємство «Галичина» за здану у травні продукцію розрахувалось аж у жовтні, то кооператив «Ратай» виплачує гроші регулярно, кожного місяця. У селі Угриньківці 22 чоловік здають молоко, в Хартонівцях – 15. По 15-20 літрів молока здають щоденно сім’ї В.Т. Шеремети, В.Д.Мидлика, М.І.Кріль, Г.М. Облещук, Б.М.Чухрія та ін. Для заготівельних потреб віддали приміщення колишньої пошти (в Угриньківцях) та колишньої кінобудки (Хартонівці). Працюють дві молокоприймальниці – Г.В.Мельник та О.В.Мулик». Слід відмітити: коли молоко забирали із «Галичини», то все були непорозуміння із жирністю (2,9-3,1%), а коли перейшли в «Ратай», ми кожен день здавали молоко із жирністю 3,4-3,5%. З.О.Сметанюк, молокоприймальниця, с.Дунів: «Я працюю четвертий рік. Для сільського жителя це вигідна справа – здавати молоко, особливо для тих, хто має дві-три корови. Хоча ціна невисока – 1грн.80 коп. за літр, але все ж таки добавка до бюджету сім’ї. У Дуневі здають молоко 25 чоловік, щоденно збираємо 210-220 літрів. Приймаю молоко вдома, бо в селі немає приміщення, яке можна було б використати для потреб заготівлі. Добре, що живу в центрі села і моїм односельцям не доводиться добиратися аж десь на
“У нас молока вистачає, говорять на заводі. – Вас не влаштовує ціна - шукайте іншого переробника”. Докорінно можна змінити ситуацію, коли район буде мати свій переробчий завод молока. Тоді і дитячі садки, і школи, і лікарні в районі будуть завжди мати свіже молоко, кефір, масло. Бо ж про яку якість молока, що продається у продуктових магазинах, можна говорити, коли його термін зберігання – 20 днів? Які ж компоненти в нього додано?!” Проблеми відродження тваринницької галузі та облаштування молокопереробної промисловості у районі турбують керівника кооперативу «Ратай». Їх він піднімає і на сесіях районної ради – як депутат, і на виробничих нарадах різного рівня, наполягаючи на тому, що продукти, які споживає населення, повинні бути з натуральних складників, а не зі шкідливими хімічними добавками. Адже це – здоров’я нашої нації, особливо дітей.
ПРОБЛЕМА ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВИРІШЕННЯ. “Це - одна із наших проблем, бо ми залежимо від переробника продукції - Городенківський сирзавод, куди здаємо молоко. Не реагують переробники навіть на рішення Уряду: Кабінет Міністрів України постановив платити здавачам молока по 2 грн.20 коп. за літр, а вони і далі приймають по 1 грн. 80 коп.
власному досвіді переконались, що використання новинок науки забезпечує високу врожайність сільсь-
Голова кооперативу «Ратай» І.М.Марусяк інформує учасників конференції про роботу кооперативу.
когосподарських культур. Маючи необхідні знання, кандидат сільськогосподарських наук І.М.Марусяк надавав консультації членам кооперативу. Просвітницька робота, поєднавшись із Західноукраїнським центром фермерства, який очолював ентузіаст відродження кооперативного руху Й.Й. Децовський та з Дорадчою службою області, дала ще відчутніші результати. Науково-просвітницька робота проводиться серед керівників, спеціалістів сільськогосподарського виробництва, жителів сіл не тільки Тернопільщини, а й у Чернівецькій, Львівській, Івано-
чих кооперативів з практичним виїздом на виробничі підрозділи кооперативу «Ратай». 15 ВИДІВ ПОСЛУГ – НЕ МЕЖА Турбот у селянина – хоч відбавляй: грунт добре підготувати, якісним насінням засіяти, згідно вимог науки доглянути, вчасно зібрати вирощене. А тоді ще й головна проблема додається: де збути вирощений урожай? «Реалізувати сировину часто буває селянину економічно невигідно, зауважує І.М. Марусяк. – Тому кооператив «Ратай» придбав складські приміщення комбікормового заводу і створив цехи по переробці сільськогосподарської продукції. Ми виробляємо гречані, горохові, ячмінні, пшеничні, кукурудзяні крупи. Тож селянин тепер може продати крупу, що економічно вигідніше і дає прибуток. У 2008 і 2009 роках у кооператив вступають підприємці та приватні особи, які займаються виробництвом м’яса (ще 12 чоловік поповнили колектив кооперативу «Ратай»). Постала необхідність створити цех по виробництву комбікормів – для ВРХ, свиней, курей. Для членів кооперативу ціна комбікорму на 15 відсотків дешевша, ніж на ринк у. Маємо свою землю – 41 гектар». Чи вигідно вступати у
і 183 члени кооперативу в 2012 році. Б.В.Слугодцький із с.Угриньківці входить у кооператив «Ратай» з початку його заснування: «Я вирощую зернові культури, гречку, то ж і насіння пшениці, ячменю (воно завжди якісне) через кооператив закупляв і продукцію туди здаю. Бо хто поїде до селянина, щоб купити у нього 2-3 тонни зерна? Мій зять Я.З. Мельник очолює фермерське господарство «Віктор». Він теж член кооперативу «Ратай». Спільно легше вирішити проблеми, ніж самому». У 2009 році кооператив «Ратай», який від Кабміну отримав молоковоз, почав надавати новий вид послуг по заготівлі та реалізації молока. На перших порах у кооператив вступило 96 чоловік із сіл – товаровиробників молока. Як зауважує І.М.Марусяк, молоко стали збирати у селах, де його роками ніхто не заготовляв – Дунів, Вигода, Винятинці, Касперівці, Лисичники. Утримуючи корівку-годувальницю, селяни отримали реальну можливість поповнити свій сімейний бюджет. Те, що це – справді відчутна вигода для селянина – реалізація молока – підтверджують факти: щомісяця в села району тільки через кооператив «Ратай» поступає майже 100 тис.грн. навіть при такій мізерній оплаті – 1,80 грн. за 1 літр. «Уже третій рік кооперативом надаються послуги
Галина КОРЧЕВСЬКА На світлинах внизу сторінки: - Письменник В.Фольварочний та голова кооперативу «Ратай» І.Марусяк зустрілися, щоб обговорити питання відродження нового покоління подільських гречкосіїв як тему для майбутньої книги. - Завідувач філією кооперативу с.Лисичники Михайло Бень та водій-експедитор молоковоза Ігор Казюк під час приймання молока.