Газета "Колос", № 95-96 від 25 жовтня 2013 року by Олександр Хомишин

koloszal@inbox.ru Інтернет-версія: http://zal.te.ua/

СПIВЗАСНОВНИКИ: Залiщицька районна рада, Залiщицька райдержадмiнiстрацiя, Залiщицька міська рада, трудовий колектив редакції Виходить з 24 лютого 1940 року

№ 95-96 (8198) u

МЕДИЦИНА

27 жовтня – День автомобіліста і дорожника. Сердечно вітаємо всіх водіїв і працівників автодорожнього господарства з професійним святом! Ваша робота важлива для всіх галузей господарства, адже від стану доріг та роботи перевізників залежить якість і своєчасність перевезень вантажів і пасажирів. Щиро бажаємо усім працівникам автомобільного транспорту та дорожнього господарства щастя, добробуту, нових трудових здобутків, а ще рівних та якісних автошляхів, адже якісні дороги – то наше життя. Володимир Олег БАРЧУК, Іван ДРОЗД, БЕНЕВ’ЯТ, голова Заліщицької голова міський голова районної Заліщицької Заліщиків держадміністрації районної ради

Цiна вроздрiб - 1 грн.

На базі Заліщицької ЦКРЛ відбулося засідання асоціації хірургів Тернопілля на тему: «Актуальні питання невідкладної хірургії», участь у якому взяв заступник голови райдержадміністрації Сергій Петренко. Учасники заходу, а це – завідуючі хірургічними відділеннями райлікарень області та провідні спеціалісти галузі, - здійснили обхід хворих у хірургічному відділенні та ознайомилися з роботою підрозділів лікарні, відвідали село Синьків, де оглянули інфраструктуру населеного пункту. У конференцзалі поліклініки підсумки роботи хірургічної служби області за 9 місяців ц.р. підвів головний хірург департаменту Управління охорони здоров’я облдержадміністрації Володимир Максимлюк. Хірурги області прослухали доповіді колег, зокрема завідувача хірургічного відділення Заліщицької ЦКРЛ Ігоря Решетила «Діагностично-лікувальний алгоритм лікування пацієнтів на варикозну хворобу нижніх кінцівок в умовах районної лікарні» та хірурга Василя Українця «Диспансеризація хірургічно хворих в умовах Заліщицької ЦКРЛ». Олег ВІСТОВСЬКИЙ Світлини Ігоря ІВАНСЬКОГО

З нагоди Дня автомобіліста і дорожника щиросердечно вітаємо своїх колег з нашим професійним святом. Бажаємо добра, благополуччя, доброзичливості, успішних справ і поваги один до одного. Нехай праця кожного з нас служить людям, а дороги, які ми прокладаємо, ремонтуємо, завжди будуть якісними, безпечними, добротними як для водіїв транспорту, так і для пішоходів. Нехай кожен з нас відчуває повагу і щирість за ті добрі справи, які творимо на автошляхах. Бажаємо всім родинної злагоди, тепла в домі і в душі, незмінних успіхів на роботі, міцного здоров’я на довгі роки. Михайло Харук, начальник районної філії дорожньо-експлуатаційної дільниці, Леся Мазур, голова профспілкового комітету

У РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

ВАРТО ЗНАТИ

Виконком Заліщицької міської ради запрошує заліщан та жителів району взяти участь у відкритті пам’ятника Соломії Крушельницькій – славетній українській оперній співачці. Початок дійства 31 жовтня о 14 год. у сквері навпроти приміщення кінотеатру.

У РАМКАХ ПРОЕКТУ «БУДУЄМО НОВУ ТЕРНОПІЛЬЩИНУ – ОСВІТЛЕНЕ ТЕРНОПІЛЛЯ» Під головуванням голови райдержадміністрації Олега Барчука за участю його першого заступника Василя Лучика, заступника райради Василя Лопушняка, керівника апарату РДА Сергія Підлісного відбулась щотижнева оперативна нарада з керівниками структурних підрозділів РДА, територіальних підрозділів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ району. Під час наради заслухано інформацію начальника відділу з питань цивільного захисту, житлово-комунального господарства та інфраструктури РДА Богдана Гуйвана про «Реалізацію у регіонах завдань, доручень Президента України щодо вирішення актуальних проблем регіону», зокрема проекту «Будуємо нову Тернопільщину - освітлене Тернопілля». Для освітлення вулиць населених пунктів району та реалізації доручень Президента України в рамках вказаного проекту, cтаном на 1 жовтня ц.р. повне освітлення мають 5 сільських населених пунктів району і м.Заліщики. Частково освітлено 45 населених пунктів. Для освітлення закуплено 606 світильників на загальну суму 76,6 тис. грн., у ц.р. 220. Щоб покращити освітлення вулиць і доріг в Заліщиках проводився ремонт вуличного освітлення, для чого використано 61,2 тис. грн. Проведено ремонт освітлення вулиць Стуса, Богуна, Наливайка, Грушевського, Лесі Українки, Франка, Ущилівської, Козацької, Бандери, Хмельницького, Граничної.

Крім того, Заліщицьким РЕМом на виконання інвестиційної програми реконструйовано повітряних ліній 0,4 кВт протяжністю 1,31 км на суму 547,4 тис. грн., збудовано розвантажувальних трансформаторних підстанцій та ліній на суму 590 тис. грн., відремонтовано комплексні трансформаторні підстанції , (заміна щитів – 6 шт. на суму 144 тис. грн.). За 8 місяців виконано капремонт: мереж 0,4-10 кВт, трансформаторних підстанцій 10/04 кВт за доведеними завданнями з встановленої номенклатури показників на суму 550 тис. грн., при плані - 525 тис.грн. (4,6 відсотка більше від плану). Замінено аварійні опори повітряних ліній 10 кВт – 13 шт. при плані 10, а також опори повітряних ліній 0,4 кВт– 98 шт. (план 60), замінено проводи повітряних ліній 10 кВт – 1 км. при плані 1 та 0,4 кВт – 6,1 км (план 2,5). «Освітлення населених пунктів - це покращення якості умов життя людей у се-

лах, безпека дорожнього руху і певне вирішення криміногенних проблем. Тому робота по відновленню освітлення сіл району не буде зупинятись, а навпаки набиратиме обертів»,- наголосив голова районної державної адміністрації Олег Барчук під час наради. Про результати проведеного аудиту щодо ефективного використання бюджетних коштів за період 2010р. – першого півріччя 2013р. доповіла начальник фінансового управління РДА Марія Ливак. Про роботу РДА, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємств, організацій, установ щодо вдосконалення системи контролю та боротьби з корупційними зловживаннями вів мову головний спеціаліст сектору взаємодії з правоохоронними органами, оборонної та мобілізаційної роботи РДА Олег Буряк.

КУЛЬТУРА

ПРЕС-СЛУЖБА РДА

Перший заступник голови РДА Василь Лучик зустрівся з селищним головою Романом Демковичем. Обговорено питання реалізації у регіонах завдань, доручень Президента України щодо вирішення актуальних проблем регіону, зокрема в рамках проекту «Освітлене Тернопілля». Керівник громади Товстого доповів про стан освітлення вулиць та перспективи роботи у цьому напрямку. Мова йшла про можливість заміни аварійних електроопор, вуличних ліхтарів та їх встановлення; порушувалися питання роботи комунального господарства (централізований вивіз твердих побутових відходів та їх впорядкування, проведення ремонту найбільш пошкоджених ділянок доріг населеного пункту).

Минулої неділі в м.Скалат Підволочиського району відбулося велике святкове дійство з нагоди 500-річчя м.Скалат та ХІ Всеукраїнського фестивалю козацької пісні. В урочистому відкритті на святі виступив голова Тернопільської облдержадміністрації В.А.Хоптян. У святковій концертній програмі взяли участь аматори сцени різних куточків нашої держави. Наш район представили жіночий вокальний дует с.Свершківці (кер.В.Шинкарук, акомп. В.Оробчук). Оплесками та вигуками «Браво!» вітали жителі та гості м.Скалата дует у складі Марії Гнатюк та Марії Швайчук, які виконали для святкової громади пісні «Моя Україно – червона калина», «Спаси, Богородице, нас». Нагородою для наших аматорів була подяка місцевої влади за участь у фестивалі, а також щирі оплески вдячного глядача. Богдан КОВАЛЬСЬКИЙ, методист РБНТ

2 u

АКТУАЛЬНО

Перші результати забезпечення доступу кожної дитини до дошкільної освіти в рамках реалізації соціальних ініціатив Президента України з розширення мережі дошкільних навчальних закладів вселяють оптимізм. Президент України Віктор Янукович під час розширеного засідання Кабінету Міністрів 27 лютого 2013 року проголосив нові соціальні ініціативи, спрямовані на захист дітей. Вони передбачають збільшення державної підтримки, зокрема, дітей з особливими потребами, дітей-сиріт та сімей, котрі виховують таких дітей. Нові соціальні ініціативи здійснюватимуться за 4 основними напрямками: підвищення якості життя для сімей з дітьми; кожній дитині – всебічний розвиток; сімейний затишок – кожній дитині; створення «гарячої телефонної лінії» з питань захисту сімей з дітьми. Органи виконавчої влади та місцевого самоврядування району відповідально підійшли до реалізації цих ініціатив в освітньому просторі Заліщанщини. Фактично дане питання – на постійному контролі голови райдержадміністрації О.О. Барчука. Головним завданням, яке завжди стоятиме перед освітянами району, було і залишається створення належних умов для реалізації здібностей, природних задатків дитини. Для виконання цього потрібно зробити чимало. Кожна дитина – це неповторний коштовний камінчик,

№ 95-96 (8198)

який прагне реалізації та самоствердження в оточуючому світі. А, отже, процес модернізації має починатися з дошкільного виховання. Головний його елемент – дитячі садки. В районі в новому навчальному році функціонує 44 дошкільні навчальні заклади, з них 14 груп короткотривалого перебування дітей при школах, в яких виховується 1221 дитина. Показник охоплення дітей (від 3 до 6 років) дошкільною освітою за останні три роки збільшено з 60% до 79%, а дітей старшого дошкільного віку (5-ти років) з урахуванням усіх форм дошкільної освіти – з 82% до 100%. Наприкінці грудня минулого року завершено будівництво дошкільного навчального закладу «Сонечко» в с.Синьків та збільшено кількість місць у ньому з 40 до 80. У дитячому садочку «Горобинка» смт.Товсте цьогоріч відкрито додаткову групу для дітей раннього дошкільного віку на 16 місць. Працівники дошкільних навчальних закладів багато праці вкладають у виготовлення атрибутів для ігор, демонстраційного та роздаткового матеріалу, створення ігрового середовища. В усіх ДНЗ району протягом літа були проведені поточні ремонти. Вирішено питання водопостачання дошкільних закладів. У 42 дитсадках є внутрішні вбиральні, окрім груп при школах у селах Голігради та Ворвулинці. Триває робота по рекон-

струкції дошкільного навчального закладу с.Рожанівка, а до кінця року заплановане відкриття 7-ої групи у ДНЗ «Калинонька» м.Заліщики, що дасть можливість збільшити відсоток охоплення дітей дошкільною освітою. Там, де відсутні ДНЗ, діти мають можливість здобувати дошкільну освіту в сусідніх селах, завдяки підвозу їх шкільними автобусами. Покращилась робота по обладнанню ігрових майданчиків дошкільних закладів завдяки виділенню коштів головами міської, сільських рад. Усі дошкільні заклади забезпечені холодною та гарячою проточною водою, суттєво покращилось харчування. У 70 відсотках дитсадків є музичні центри, телевізори. На часі актуальним залишається питання комп’ютеризації, оскільки тільки в ДНЗ «Калинонька» (м.Заліщики) є комп’ютер, і той є власністю вихователя-методиста. В районі існує потреба в розширенні мережі ДНЗ, зокрема є необхідність у відкритті третього дитячого садочка у м.Заліщики, додаткових груп у селах Бедриківці, Кошилівці, Поділля, Шипівці та смт.Товсте. Реалізація у повній мірі соціальних ініціатив Президента надасть розвитку дошкільній освіті, що сприятиме соціалізації дітей, їх повноцінній підготовці до школи, а також надасть батькам можливість реалізувати своє право на працю. Мирослава ЧУБАТА, методист РМК

ДОШКІЛЬНЕ ВИХОВАННЯ

Держава здійснює захист дітей від усіх форм фізичного і психічного насильства, недбалого і жорстокого поводження з ними, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх заміняють, зокрема й щодо втягнення неповнолітніх осіб у злочинну діяльність. Через органи опіки і піклування, служби у справах дітей, центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді в порядку, встановленому законодавством, держава надає дитині та особам, які піклуються про неї, необхідну допомогу в запобіганні та виявленні випадків жорстокого поводження з дитиною, передачі інформації про ці випадки до відповідних уповноважених законом органів для проведення розслідування і вжиття заходів для припинення насильства. Прокуратурою району протягом жовтня цього року проведені перевірки додержання органами державної виконавчої влади та правоохоронними органами вимог Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» (далі - Закон) щодо протидії насильства стосовно дітей. Зокрема, всупереч вимог п. 2.5 Інструкції щодо порядку взаємодії структурних підрозділів, відповідальних за реалізацію державної політики щодо попередження насильства в сім’ї, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення

Організація фізично-оздоровчої роботи з дітьми – одна з важливих програм сучасної дошкільної освіти. Адже саме в цьому віці закладаються і формуються основи здоров’я, виховуються основні риси особистості. Сім’я, дошкільні заклади мають створити сприятливі умови для оптимального фізичного розвитку дитини. На ці особливості наголошує народна мудрість «У здоровому тілі – здоровий дух». До фізкультурно-оздоровчої роботи належать такі види діяльності як ранкова гімнастика, фізкультурні хвилини, процедури загартування, рухливі ігри, фізичні вправи, прогулянки.

Ранкова гімнастика обов’язкова складова життєдіяльності дитини. Вона сприяє поглибленню дихання, посиленню кровообігу, нормалізації обміну речовин, правильній поставі. Загартування дитячого організму є невід’ємною частиною в літній період. За будь-якої пори року ефективним засобом оздоровлення і фізичного виховання дітей є прогулянка на майданчиках, обладнаних для кожної вікової групи. Влітку цього року в ДНЗ «Калинонька» за сприяння міського голови В.С.Бенев’ята придбано і встановлено спортивно-ігровий майданчик. Не залишились

осторонь цієї справи і батьки Р.Галько, О.Качур, В.Качур, О.Баб’юк. З їх допомогою змайстровано машину, яка стала улюбленою ігровою спорудою для дітей. Є тут і гойдалка. Провівши свій час на свіжому повітрі, дитина загартовується, стає фізично здоровою. Із задоволенням дошкільнята кружляють на каруселі, а сходження по драбині привчає дитину чергувати рухи рук і ніг. Колектив ДНЗ «Калинонька» висловлює щиру подяку міському голові В.С.Бенев’яту, секретарю ради С.Б.Миронюку, а також О.Баб’юку, О.Качуру, В.Качуру, Р.Галько та всім батькам дошкільнят за спонсорську допомогу та посильну участь в організації фізичного оздоровлення дітей. І.ДЕДЕРЧУК, вихователь ДНЗ «Калинонька»

ВАРТО ЗНАТИ

Заліщицька районна рада прийняла рішення про створення символіки (герба, прапора) Заліщицького району. Затверджено Положення про проведення конкурсу та утворено комісію з його проведення. Конкурс проводиться з 20 жовтня по 30 грудня 2013 року з метою впорядкувати використання місцевої символіки, визначення варіантів художніх вирішень герба,

прапора району у відповідності до історичних, культурних традицій української геральдики для їх остаточного затвердження. Проекти зображень (макетів) герба і прапора району подаються за адресою: м.Заліщики, вул.С.Бандери,15Б, загальний відділ районної ради. Там, а також на сайті райради: radazal.at.ua можна ознайомитися із вимогами до про-

ектів. Проекти-переможці набувають статусу офіційних символів Заліщицького району та використовуються відповідно до Положення про використання символіки (герба, прапора) району. Автор або автори проектів-переможців відзначаються грошовою премією в розмірі 500 гривень по кожній номінації.

заходів з попередження насильства в сім’ї, затвердженої наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, МВС України від 07.09.2009 № 3131/ 386, не направляються щоквартально відповідним структурним підрозділам інформації про вчинення насильства в сім’ї або реальну загрозу його вчинення. На день проведення прокуратурою району перевірки структурні підрозділи, відповідальні за реалізацію державної політики щодо попередження насильства в сім’ї, не володіли достовірними узагальненими даними за 2012 рік та 9 місяців 2013 року щодо кількості звернень про вчинення насильства в сім’ї або реальну загрозу його вчинення, кількістю осіб, притягнутих до відповідальності за його вчинення, тощо. Таким чином, на даний час немає належної взаємодії між органами і службами, на які законом покладено обов’язки щодо вжиття заходів із попередження насильства в сім’ї. У переважній більшості кожен орган працює відокремлено, у рамках відомчих інтересів. Спільні заходи мають разовий безсистемний характер, зокрема, проведення спільних рейдів, координаційних нарад, семінарів і не спрямовані на ліквідацію причин і умов, які породжують насильство в сім’ї, дієвого захисту членів сім’ї, стосовно яких його вчинено або існує загроза

цього. Здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї в межах наданих повноважень покладається і на відповідні підрозділи органів внутрішніх справ. Прокуратурою району виявлено ряд порушень в діяльності правоохоронних органів при додержанні вимог законодавства про попередження насильства в сім’ї. Так, мають місце випадки направлення до суду протоколів про вчинення адмінправопорушень, передбачених ст. 173-2 КУпАП (вчинення насильства в сім’ї, невиконання захисного припису або непроходження колекційної програми) з неналежним їх оформленням або з пропуском 3-місячного терміну притягнення до адмінвідповідальності, у зв’язку з чим такі протоколи судом повертаються на дооформлення чи адмінсправи закриваються. Через це винні особи не притягуються до адмінвідповідальності. За наслідками проведених перевірок прокуратурою внесено два подання про усунення порушень Закону України «Про попередження насильства в сім’ї», причин цих порyшень та умов, що їм сприяють з вимогою вирішити питання про дисциплінарну відповідальність винних осіб, які перебувають на розгляді.

Діана ГОЛОДЕН, прокурор прокуратури Заліщицького району

СПОМИН

Смуток і журба огорнули в Печорній не одну родину, бо відійшла за межу уродженка їхнього села, для багатьох – вона родичка, учителька, викладач, а ще обдарована й талановита людина, яка підготувала й видала книгу –

історію свого рідного села Печорна. Це Марія Марківна Гулей-Турчин. Рік тому ця книга вийшла у світ в ІваноФранківську, де й проживала Марія Марківна, трохи згодом на святі – Дні села відбулася презентація в широкому родинному колі односельців. А минулих вихідних Марію Марківну проводжали в останню дорогу… Вона дуже любила своє рідне село, свою родину, сусідів, часто провідувала їх і обов’язково могили рідних на місцевому кладовищі. Рідний край, батьківська хата, з якої вона пішла у світ 18-річницю, завжди кликали її. І вона щоразу приходила сюди, бо тут народжувались найкращі

спогади і наймилозвучніша поезія. Селу присвячено багато віршів. Вони такі щирі, милозвучні, як і її душа. «Додому я думкою лину, Туди, де квітують глоди, Де хвилі Дністрові, грайливі Тчуть ранком вишивані сни». У свої 66 років Марія Марківна покинула цей світ. Залишила улюблену роботу в Прикарпатському університеті ім. Василя Стефаника, де була викладачем кафедри німецької мови. У її доробку понад 65 наукових статей з проблем германістики та 40 репортажів краєзнавчого, історичного та культурно-просвітницького характеру в періодичних виданнях обласної преси. Видано три поетичні збірки «Слова свого не остуджу», «Каштанові свічі», «Золоті гердани осені». Марія Марківна також авторка книг «Світло, що залишилося поміж нас» та «Світлоносна душа». Всі її творчі доробки є свідченням того, що наснагу вона черпала чи не найбільше у своєму рідному краї, в якому багате й цікаве історичне минуле й майбутнє. Вона вміла його відчувати душею і серцем. А все, що твориться – воно невмируще і вічне. Отакою вічною для печор-

нівських жителів залишається її книга про наше село, в якій зібрано не лише історичні віхи його, а й культурні надбання – традиції, обряди, пісні, легенди, колискові – все те, чим жив народ і що творив, а також цікаві фотосвітлини. Невимовний жаль огортає всіх, хто знав цю благородну і талановиту жінку. Нехай душа її оселиться в Царстві небесному, а в серцях односельчан нехай залишиться Марія Марківна назавжди, як Людина світла, мудра, сонцесяйна, духовно багата. Сумує і плаче багаточисельна родина Гулеїв, Тумаків, Моничів, а також інші печорнівські жителі, бо відійшла за Межу Вічності їхня уродженка-односельченка, автор книги про своє рідне село Марія Марківна Гулей-Турчин. Жителі с.Печорне та сім’я Андрусиків

Адміністрація, профспілковий комітет та колектив Заліщицької центральної комунальної районної лікарні сумують та висловлюють щирі співчуття водію швидкої допомоги Ярославу Зеновійовичу та інспектору по кадрах Валентині Олександрівні Коцюбійчукам з приводу смерті батька.

№ 95-96 (8198) u

МИ - УКРАЇНЦІ

росвіта» в Галичині основним своїм завданням вбачала поширення освіти, піднесення культури і свідомості народу шляхом ліквідації неписьменності, будівництва читалень, поширення творів класиків української літератури.

“П

Витоки заснування Синьківської «Просвіти» сягають 15 грудня 1891 року. Цього дня, після Богослужіння в церкві відбулися збори новоствореної читальні «Просвіти» за участю духовенства, інших поважних гостей, між якими був інспектор народних шкіл Степан Костецький. Розпочав збори о.Григорій Ганкевич, місцевий парох, гарною промовою, яку завершив окликом – трикратним «Най жіє!», який збори підтримали з ентузіазмом. Усі присутні стали членами читальні і тут же зробили грошові вклади, а о.Коцюба з Кулаковець подарував на початок декілька книжок. На цьому ж зібранні головою читальні був обраний о.Григорій Ганкевич, його заступником – учитель Владислав Квак, секретарем – Семен Саранчук, скарбником – Антон Оробко, бібліотекарем Василь Грабчак, господарем читальні – Микола Когут. До світлого Товариства «Просвіта» у Львові синьківчани звернулися з проханням – надіслати поштою їм печатку, книгу доходів і розходів, а також дарчу літературу. Невдовзі на адресу о.Ганкевича було надіслано в дарунок 50 книжок для читальні синьківської «Просвіти». А після заснування читальні відкрито християнську крамницю. Найбільшою заслугою читальні стало поширення грамотності серед жителів села, зростання їх потягу до освіти і формування патріотичної свідомості. Не обходилося й без проблем. Існувало упереджене ставлення вороже налаштованих людей, які виступали проти читальні і крамниці, підбурюючи не лише одиноких господарів, але й тих, хто записався до читальні. Негативним чинником було й те, що на початку ХХ століття в пошуках заробітків і кращої долі із села емігрувало багато людей. Це були працьовиті і свідомі громадяни, котрі на рідній землі були серед найактивніших прибічників і членів «Просвіти». Після смерті о.Ганкевича читальня так підупала, що і сліду не стало. Люди хотіли відновити її діяльність, але не було нікого з інтелігенції, хто би порадив, як це зробити. Тож синьківчани листом просили, щоби «Просвіта» із Львова допомогла відродити цю організацію в селі їхньому, а люди на той час були готові оплатити всі витрати. Аналогічного змісту був направлений лист і 1907 року. І тут

на адресу Іллі Паньчишина для читальні «Просвіти» в Синьків було надіслано дарчі книги: «Пасіка», «Лихоліття», «Молочарський порадник», «Панщина», «Порадник торговельний», різні календарі. Всього 78 книг. 1 вересня 1907 року читальня вже передплатила газету «Свобода» - ілюстрований політичний і просвітницький часопис. Цього ж року було обрано головою «Просвіти» о.Івана Кушика, на якого люди скаржилися, що він не приходить в читальню і вона фактично не має

засобом гуртування молоді і методом об’єднання всіх в міцну громаду. Виконуючи ролі на сцені, молодь осмислювала їх, відрізняючи добре від поганого. Тому аматорські гуртки поліпшували моральну атмосферу серед громад», оздоровлювали емоційний стан молоді. Окрім того, виконання ролей на сцені тих чи інших образів героїв творів додавало молоді впевненості в собі, виховувало культуру поведінки та майбутнє лідерство громади. 20 січня 1926 року відбу-

Бараник працював у канцелярії відомого суспільно-громадського та політичного діяча української Галичини доктора Володимира Охримовича. Прибувши до Заліщиків, він негайно включився в суспільно-громадське життя міста та повіту загалом і став одним з його найбільш визначних провідників. Завдяки Бараникові Заліщицький повіт був одним з найкраще організованих українських повітів Галичини. Василь Бараник, як високопоставлена особа в украї-

тість якого на 8 липня 1928 року становила 2000 зл. Також виділ звітував, що розпочато будову Народного дому. З кожним роком зростала матеріальна база “Просвіти”. Приміщення було не дуже велике і через деякий час виникла необхідність в значно більших площах. Тому зусиллями громади у 1929– 1930 роках було збудовано двоповерховий “Народний дім” з великою театральною залою і приміщенням для кооперативи. При читальні була бібліотека, діяли теа-

нському політичному житті, мав широкі знайомства в політичних польських колах, користувався великим авторитетом серед українців, поляків та євреїв. Ці знайомства він використовував у різних урядових установах, як повітове староство та поліція, де він постійно обороняв українських селян повіту. Бібліотека читальні нараховувала 269 книжок. Передплачували часописи: “Новий час”, “Український голос”, “Правда” і “Громадський голос”, які відігравали важливу роль у відродженні духовності українців. Осередок зміцнювався матеріально і фінансово. Було організовано хор, що налічував 40 співаків, диригентом яких був Михайло Бідак. Маючи власний хор, читальня “Просвіти” піднімала свій рейтинг і в селі, і в регіоні. Адже хор виступав не тільки на сільських святах, звеличуючи та підносячи їх значення, але також в сусідніх місцевостях, на повітових дійствах. Учасники хору мали можливість побувати в різних місцевостях, послухати виступи відомих людей. А яке було щастя, коли в якійсь із газет появлялася світлина з виступу хору. Вони в той час були рідкісним явищем, бо дорого коштували. А якщо робилася групова світлина, то кожному вона обходилася дешевше. Загальний річний прихід і розхід каси читальні відповідно становили 330 та 330 злотих. Читальня мала власний мурований будинок, вар-

тральний та хоровий гуртки, кооператива споживчих товарів, кредитова кооператива та молочарня, заснована в 1937–1938 рр. На звітно-виборних зборах 3 січня 1929 року відзначено, що за звітний період передплачено часописи: “Новий час”, “Український голос”, “Народна справа”, “Неділя”, “Правда”, “Луг” і “Громадський голос”. При читальні працював театральний гурток, який налічував 30 членів і впродовж року інсценізовано 6 вистав. Також діяв хор у складі 32 осіб, диригентом був Іван Бідак. На цей час читальня мала 85 членів. Бібліотечний фонд становив 211 книг. Загальний річний прихід і розхід каси читальні відповідно становили 380 та 173 зл. На загальних зборах обрано новий склад виділу осередку: В.Запорожан - голова, М.Білінський - заст. голови, секретарем став агент “Дністра” (товариства взаємного страхування - І.С.) І.Танчак, П.Запорожан - скарбник, І.Арсенчук - бібліотекар, М.Запорожан - господар, о. Василь Мандрусяк - член виділу, заступники: Запорожан Василь, Запорожан Миколай, Костинюк Василь. До ревізійної комісії обрано Петра Слободяна, Василя Кошмана і Петра Бзового. 26 січня 1930 року до управи читальні були обрані: Василь Кошман - голова, М.Запорожан - заступник голови, М.Білінський - секретар, П.Слободян - скарбник, Іван Арсенчук - бібліотекар. У цьому році відбулося два виклади, які провели Василь Бараник “Про кооперацію” та Іван Шембель “Про шовківництво”. Читальня нараховувала 57 членів. У бібліотеці була 321 книга. В театральному гуртку відбулися зміни, головою став М. Запорожан. Значно зменшилася кількість членів гуртка: в 1930 р. було їх 25. У звіті про діяльність читальні від 15 жовтня 1934 року бачимо зміни в її керівному складі. Головою виділу обра-

ський куточок Добровлян – туристично-відпочинковий комплекс «Міши-Н-Сіті», де гості із Києва зупинялися на ночівлю. Чудовий інтер’єр та дизайн готелю-ресторану, мальовнича природа, смачні та вишукані страви, гостинність працівників закладу приємно здивували гостей. … А Київ зустрів нас осіннім рясним дощем, в студії ж панувала тепла, дружня атмосфера в світлі відео камер, гами кольорів, українського духу. Майже 5 годин зйомок та запису пролетіли як мить. Добровлянці гарно виступили, виконавши

пісні «Ой на горі сніг біленький» в обробці Т.Хмурича, яку буде переспівувати уродженка с.Добровляни, Заслужена артистка України, солістка Національної опери Наталія Шелепницька, «Україні» муз. Т.Хмурича на вірші Г.Рибцуник, «Ой під березою», українська народна пісня в обр.В.Дем’янчука . Стомлені, сповнені незабутніх вражень, але щасливі залишали хористи студію Першого Національного. Повертаючись додому, ми відвідали новозбудований Патріарший Собор Воскресіння Христового, що на лівому березі Дніпра. Кожен, хто побував у Соборі, залишив тут часточку своєї душі, відчув велич духовної святині, приніс молитву і подяку Господу за можливість вклонитися Всевишньому і за дар Божої благодаті. Учасники хору «Добровляни» щиро вдячні всім, хто

доброго проводу. Відповідні листи були скеровані у відділ «Просвіти» в Заліщиках. На цей час у читальні вже було 115 членів, у бібліотеці нараховувалось 113 книжок. Але крамниць, позичальних кас, читального хору, аматорських гуртків не було. 25 жовтня 1909 року на звітно-виборних зборах осередку було обрано новий склад відділу. Головою став Никола Кулачковський, його заступником – Василь Кошман, касиром Юрій Шкабар, бібліотекарем – Іван Меличенко. У читальні було понад 200 членів, серед яких 90 – неписьменних осіб. У бібліотеці нараховувалось 124 книжки. Як стверджувалось у звіті «Сходяться члени в читальню щонеділі і на свята. Духовенство, учителі, молодь на сходинах читали і співали». У роки Першої світової війни людям було не до читання. У 1920 році направлено листа знову до Львова, а вже 25 жовтня 1921 року в Синькові відбулися загальні збори просвітян, які проголосили відновлення читальні в селі. На Різдво просвітяни заколядували трохи грошей, які вкладено в «Рідну школу». Збори вирішили передплатити часописи «Український голос» і «Громадський вісник». У квітні 1925 року знову обрано новий склад виділу. Головою став Василь Кошман, заступником – Василь Андрушко, писарем – Іван Баран, скарбником – Петро Запорожан, бібліотекарем – Іван Арсенчук. Будинок «Просвіти» був одноповерховий і зайнятий читальнею та олійнею. При читальні організовано аматорський драматичний гурток, до якого входило 15 осіб. Керував ним І.Танчик. Протягом року було підготовлено і представлено 12 вистав. Серед них «Наталка Полтавка», «Сватання на Гончарівці», «Віфлеємська зоря». Аматорські гуртки були

лися загальні збори аматорського драмгуртка. Головою став Й.Білінський, секретарем – І.Когут, режисером – С.Курійцева. Гурток у же придбав власні декорації і театральну бібліотеку, фонд якої становив близько 100 примірників. До складу гуртка ввійшли І.Арсенчук, П.Танчак, О.Оробко, М.Німчук, К.Кошман, К.Когут, М.Яремко, А.Кулачковська, І.Баран та інші. 10 липня 1926 року синьківська читальня звітувала Світлому Товариству “Просвіта” у Львові про керівні органи: головою обрано Василя Кошмана, заступником - Василя Когута, писарем - Омеляна Оробко, скарбником - Петра Запорожана, бібліотекарем - Івана Арсенчука, господарем Михайла Білінського, членом виділу - Міхела Пупезу, заступниками: Василя Андрушко, Михайла Оробка і Олександра Ганусевича. Була й ревізійна комісія, яка наглядала за касою. Вона теж переобиралася кожного року. До ревізійної комісії ввійшли Йосиф Марущак, Онуфрій Чорнописький і Василь Пітик. Бібліотечний фонд нараховував 171 книжку. За цей рік було поставлено 8 вистав. У 1927 році керівний склад читальні залишився без змін. 22 січня 1928 року на звітно-виборних зборах осередку обрано новий склад виділу. Головою вчетверте обрано Василя Кошмана. У читальні відбулося три заходи: д-р Роман Стефанович (відомий український адвокат в Заліщиках - І.С.) “Шевченківське свято”; Василь Бараник і Федір Животівський “Свято ощадности”; п.Зілинський - “Кооперативні справи”. Хто такий був Василь Бараник? Він народився в с. Кобиловолоки на Теребовлянщині у 1880 році в селянській родині і, закінчивши правничий факультет Краківського університету, в 1905 році прибув до Заліщиків на адвок атську практику.

ний Іван Курієць. У 1934 році читальня “Просвіти” передає свій аматорський гурток “Рідній школі”. Провідником його був Михайло Білінський, режисером - Василь Курієць. З цього звіту також дізнаємося, що в 1934 році в Синькові діяли такі українські організації, як “Рідна школа”, “Сільський господар”, “Союз Українок”, кооператив “Надія”, патріотична організація “Луг”, дитячий садочок. Щоб культура і мистецтво продовжували розвиватися, Василь Курієць 3 лютого 1935 року направив листа до Львова, в якому замовив 4 театральні книжки за післяплату, а саме: “Мотря” - Лужицький-Меріям і Луць Лісевич; “Катерина Чайківна” (Драма на 5 дій); “Запорожці” (образ з козацького життя); “Павло Полуботок” (на 4 дії). Пан Курієць просив також вислати каталог театральних книжок, які були дозволені до вистави. Із звітів “Просвіти” дізнаємося, що і поляки “не пасли задніх”, вони створили польське культурно-освітнє товариство “Дом Людови”, із 10 поляків, бо польська громада в селі була невелика. У 1934–1939 роках в читальні бібліотеки до послуг просвітян були такі періодичні видання: “Народна справа”, “Сільський господар”, “Правда”, “Новий час”, “Комар”, “Життя і Знання”. У неділю і на свята в читальні ці газети читали вголос, бо не кожен українець міг собі дозволити їх передплачувати, та й не всі ще вміли тоді читати. Книжковий фонд формувався і за сприяння громади села, зокрема членів “Просвіти”. Молодь ставила вистави, концерти. На Різдвяні свята групи ходили колядувати по селу і частину зібраних грошей виділяли на придбання нових книг. Багато допомагав у розвитку бібліотечної справи в селі тодішній директор школи Іван Курієць. На той час у нього була своя приватна бібліотека, і він охоче давав книжки для читання своїм односельчанам. Восени 1939 року товариство “Просвіта” припинило свою діяльність у зв’язку з встановленням радянської влади на західноукраїнських землях. Багато книг із синьківської читальні було визнано працівниками “Облліту” “ідеологічно небезпечними”, їх вилучено з фондів і знищено. Ще більше постраждала сільська бібліотека в роки Другої світової війни та перших повоєнних літ, оскільки “Просвіта” вже не діяла і зберігати бібліотеку було нікому.

Іван САРАНЧУК, кандидат сільськогосподарських наук, краєзнавець

ВІДЛУННЯ ПОДІЇ

ещодавно народний хор «Добровляни» був запрошений в м.Київ на програму «Фольк-music», що транслюється на Першому Національному каналі українського телебачення. Веде її Народна артистка України, наша землячка Оксана Пекун. Вона по всій Україні збирає і записує стародавні українські народні пісні, а в програмі в сучасній інтерпретації їх виконують відомі музичні гурти та окремі виконавці. Відрадно, що серед художніх колективів Тернопільської області був народний хор «Добровляни» та жіночий вокальний ансамбль «Любисток» народного дому с.Добровляни (художній керівник Г.Навізівська). Передувало поїздці до Києва прослуховування колективів т ут, в Добровлянах. Оксана Пекун була приємно вражена високою виконавською майстерністю, самобутньою манерою

звучання, цікавим і багатим репертуаром колективів, а ще – чудовими вишивками добровлянської вишивальниці Галини Жалніної, виробами з бісеру та орігамі майстрині Мирослави Гошовської, художніми полотнами учасника хору, любителя художнього живопису Юрія Гев’юка, які зробили виставку своїх робіт в народному домі. Припали до душі п.Оксані чудові наддністрянські краєвиди понад сивим Дністром та гостинність людей. Сільський голова Добровлян С.Ф.Гоцуляк показав гостям із Києва село, соціальні об’єкти , зокрема, дитячий садок, школу, магазини, ФАП. Парох церкви Христа

Царя о.Василь Черничук запросив пані Оксану та знімальну групу до храму, розповів про його багату історію, адже цього року 27 жовтня, на храмове свято парафіяни будуть святкувати 70-ту річницю з часу закінчення будівництва та освячення церкви. Відвідали київські гості «Двір зразкового порядку» родини Івана та Олександри Стасюків, які люб’язно погодились провести екскурсію на присадибній ділянці, де господарі з року в рік вирощують ранні овочеві культури – помідори, огірки, капусту, картоплю – чим прославилися як у Україні, так і за її межами. «Маленькою Європою» назвала Оксана Пекун рай-

спричинився до підготовки та поїздки колективу до Києва: сільському голові Добрівлян - С.Ф.Гоцуляку; о.Василю Черничуку, за молитву, благословення і матеріальну допомогу від церкви; приватному підприємцю Олегу Остапчуку, водіям Олегу Скакуну та Богдану Доміні; голові Заліщицької районної ради І.П.Дрозду; начальнику відділу культури , національностей та релігій О.М.Безушко; приватним підприємцям Марії та Миколі Навольським; керівникам установ та організацій: В.Глові, В.Краснікову, А.Пачві, Н.Безпалко, В.Гирилюку, О.Войчишин, П.Мирончук у, кондитеру – Ользі Вилці. З нетерпінням очікуємо виходу в ефір програми «Фольк-music» за участю мистецьких колективів Тернопільщини в листопаді ц.р.

Ганна НАВІЗІВСЬКА, керівник народного аматорського хору «Добровляни»

4 u

У ЦЕНТРІ ПОДІЙ - ЕКСПЕРТ-КРИМІНАЛІСТ

рофесія експерта-криміналіста в уяві багатьох асоціюється з сильною, вольовою людиною, яку не можуть зламати навіть найстрашніші злочини, жертвами котрих може бути будь-яка людина. Часто вони навіть йдуть з життя. Це стає трагедією рідних і близьких. А ще більшим стає горе, коли не можна знайти винного. На допомогу слідчим органам обов’язково приходить експерт, який по ниточці, по волосинці, досліджує, співставляє, робить висновки. І чомусь експерти в моїй уяві – це обов’язково сильні чоловіки, покликані не лише розплутати той клубок різноманітних версій скоєного, а й осмислено дійти істини, обгрунтувати послідовність подій. Яким було моє здивування, коли на інтерв’ю в редакцію прийшла експерткриміналіст, тендітна дівчина, яка представилась Наталією Радчук. На цій посаді в райвідділі УМВС України Наталія Адамівна працює зовсім мало, але вже встигла не тільки скуштувати гірких переживань за людські долі, а й долучитись своїм професіоналізмом, настирливістю, компетентністю до зерен істини. Ніколи не спілкувалася з людьми цієї професії, тому й хотілося почути від Наталії в чому зміст її роботи, чим конкретно вона займається? - Завдання експерта-криміналіста – провести всі необхідні експертні дії, які допомагають знайти злочинця. Саме ми першими з оперативної групи входимо в пограбовану квартиру або на місце вбивства; фотографуємо, знімаємо відбитки пальців, оглядаємо всі речові докази. Навіть по знайденій волосинці криміналіст зможе визначити групу крові, стать і вік його власника. По сліду від кулі – ймовірно визначити, з якої зброї і як стріляли. По відбитках шин – марку автомобіля; по почерку – автора листа і т.д. Зважаємо на кожен, навіть незначний момент, чи річ (гудзик, недопалок сигарети, ключ від автомобіля), які в майбутньому можуть стати особливо значущими в розкритті того чи іншого злочину. - Яка специфіка вашої роботи? - Іноді доводиться виїжджати на місця події по

№ 95-96 (8198)

потенціал на роботу. - Хотілося б почути від Вас конкретні факти кримінального характеру, в яких треба було проявити себе як експерткриміналіст… - Минулої зими наклав на себе руки юнак у Бедриківцях, в лісі його знайшов батько і зразу повідомив у райвідділ. Ми цю справу розслідували, проводили огляд місця події, житлового будинку. У лісі – оглянули територію, і, звичайно, особу. Експерт перевіряв, чи немає явних тілесних ушкоджень. Цього не було виявлено. Разом із слідчими ми ретельно все дослідили, вивчали, здається жодної

декілька разів за день (а то й вночі). Після цього в лабораторії працюємо 2-3 години, це в тому випадку, якщо слід добре читається. Деякі відбитки доводиться розглядати декілька разів різними способами: і в лупу, і через мікроскоп, і перезнімати їх за потреби на фото. Дактилоскопія відкриває свої секрети тільки непосидючим і старанним. У нашій професії потрібні залізні нерви, уважність, мобільність і відповідальність та допитливість. Помилятися експерт-криміналіст не має права – адже дуже багато залежить від достовірності представлених у суді доказів.

- Якщо Ви своє життя пов’язали з таким професійним вибором, то, думаю, що все-таки прийшли на цю роботу за покликанням. Що спонукало Вас до цього? Можливо, хтось із рідних Вас націлив на це, чи якийсь життєвий випадок, при якому постраждала невинна людина? - У юності мене нічого не пов’язувало з цією професією, з рідних до такої роботи мене ніхто не залучав. Єдина людина, від кого я могла щось довідатися про цю професію – це мій хресний батько. Можливо завдяки йому я проявила інтерес до криміналістики. Отож, закінчивши Скала-Подільську середню школу, будучи фізично і спортивно загартованою, отримавши скерування-рекомендацію з обласного УМВС України на навчання, я вступила до Київської Національної академії внутрішніх справ. Правда, незважаючи, що це був перший рік впровадження зовнішнього незалежного оцінювання, і результати тестування в мене були високі, я ще проходила співбесіду, складала іспит з гуманітарних предметів і з фізкультури. Минулого року, закінчивши факультет підготовки експертів-криміналістів (який вибрала в цьому вузі), згідно розподілу я була скерована в Тернопільську область, а вже звідти – на роботу в Заліщики на посаду експерта сектору №3 відділу технікокримінального забезпечення органів внутрішніх справ

науково-дослідного експертно-кримінального центру при УМВС України в Тернопільській області. Як виявилось, тут більше року не була зайнята така посада. - Наталіє Адамівно, якою була Ваша перша справа? - Я починала із дослідження почерків людей у підробленні документів, пальців рук, по яких можна знайти осіб, котрі причетні до злочину. - Конкретніше можете розповісти про це? - Наприклад, ми досліджували-ревізували медичну довідку. Документ був виданий лікарем про те, що пацієнт проходив стаціонарне лікування в медичному закладі. Але встановлено, що довідка підписана не названим лікарем, і пацієнт в лікарні не перебував. Тобто фактично людина не перебувала на лікуванні. Згодом була ще одна довідка, яка свідчила, що хворий продовжував перебувати на лікуванні. Ми ж дійшли висновку, що лікар її не підписував. - Скільки Вами розглянуто справ, у яких Ви засвідчили свою обізнаність, компетентність в роботі? - З початку року я провела 54 експертизи. Кожен висновок є речовим доказом по тій чи іншій справі. Якщо, наприклад, в процесі розслідування немає інших доказів чи показів свідків, то висновок експерта засвідчується печаткою і він є вагомим доказовим аргументом. Я здійснюю огляди всіх

місць подій, їх досліджую. Навіть були такі злочини, в яких свідків не виявилось – тільки слід пальця руки став вагомим доказом того, що цей злочин скоїла ця людина, яку ми й підозрювали, вона повинна нести покарання. - Експерт і слідчий – це головні фігуранти в розслідуванні кримінальних справ. Чи не так? - Якщо вчинено злочин, то на місце події виїжджає слідчо-оперативна група, експерт, старший слідчий, оперативний працівник і дільничний інспектор. Якщо є потреба – залучається й кінолог. Ми тісно співпрацюємо також із судово-медичним експертом, це в тому випадку, коли виявляємо трупи. Судмедексперт знаходиться в Борщеві. Начебто, ця вакансія буде невдовзі заповнена в Заліщиках. Мені теж доводиться тісно співпрацювати з судовомедичним експертом, бо, власне, від мене залежить підготовка до розслідування тієї чи іншої кримінальної справи. Судмедексперт дає висновок з приводу тих людей, які загинули чи померли при загадкових обставинах. Адже при огляді трупа експерт не може дати остаточного вердикту. - Робота Вас не лякає, вона ж настільки неспокійна. Ви покликані бути у вирі трагічних подій… - Відкидаючи всі емоції, страхи, навіть якісь переживання, я націлюю і спрямовую весь свій внутрішній

деталі не опустили… Інша трагедія поблизу Заліщиків, загинуло в ній троє молодих людей. На допомогу приїхали експертикриміналісти автотехнічної лабораторії з області, а також слідчий, який спеціалізується лише на розслідуванні дорожньо-транспортних трагедій. До речі, в Тернополі є криміналістична, пожежнотехнічна, автотехнічна лабораторії. Вони виїжджають на виклик і більш конкретно долучається вся інформація для розслідування злочинів. - Тут настільки відповідальна робота, яка вимагає високого освітньо-кваліфікаційного рівня. - Безперечно. Для виконання своїх функціональних обов’язків експерти повинні не тільки бути магістрами або спеціалістами, а й отримати спеціальну фахову підготовку у сфері криміналістики і судової експертизи. Ось чому за своїм змістом професійна діяльність експерта є науково-технічною, а за характером – дослідницькою. Діяльність експерта-криміналіста - багатоаспектна і спрямована на отримання доказової інформації для забезпечення розкриття та розслідування злочинів. І оскільки тернопільські експерти-криміналісти більше спеціалізуються на розкритті тяжких злочинів, тому їх і запрошують в райони. У Торськ ому співмешканець вбив малолітню дитину. Тут оглядаючи по-

мешкання, виявлено багато слідів злочинця: одяг дитини був у крові, мокрий, а дитинка - без жодних ознак життя. На момент нашого приїзду дитя вже переодягнули в чисту білизну. Це тяжкий злочин, тому розслідуванням його спільно з нашими експертами-криміналістами займалися наші колеги з Тернополя. - Хто із старших, досвідчених є для Вас авторитетом високого і професійного виконання обов’язків? - У Заліщиках важко когось виокремити, колектив молодий і фактично ми всі вчимося, набираємося досвіду. У Тернополі – це начальники секторів І.Гоцька, С.Мороз, О.Доленга. Кожного місяця в області проводять заняття по функціональній підготовці (Ю.Дворецький), а кожен тиждень ми навчаємось за місцем роботи – у райвідділі заняття проводить начальник кадрового забезпечення Т.Кривундяк. - Наталіє Адамівно, нічні виклики на місце трагедії вас обминають? - Буває, що вночі в телефонному режимі черговий райвідділу повідомляє про потребу бути готовим до поїздки. Це, наприклад, якщо померла людина молодого віку – я змушена їхати. Нещодавно о пів на першу пролунало тривожне повідомлення. Помер 24-річний юнак. Смерть наступила внаслідок задихання – непокоїла астма. Інша трагедія – самогубство – на побутовому грунті. Моя присутність в таких випадках обов’язкова. Хочу зауважити, що вміле застосування криміналістом спеціальних знань, тісна взаємодія з іншими учасниками слідчо-оперативної групи дозволяє забезпечити ефективну повноту та об’єктивність огляду місця події, а також швидко розкрити злочин по гарячих слідах. - Наталіє Адамівно, підсумовуючи нашу розмову, напрошується цілком логічний висновок… - Хай всякі злочинці, убивці, шахраї не думають, що їхні вчинки будуть безкарними: знайдемо, доведемо, аргументуємо і розкриємо злочин. Розмова з Наталією Адамівною спростувала моє твердження, що серед експертів-криміналістів не місце прекрасній половині. Як виявилось з нашої розмови: не тільки святі горшки ліплять, як кажуть в народі, а й жінки можуть бути експертами - криміналістами. Ольга ЛИЧУК

НА НИВІ ОСВІТИ

рамках заходів з вшанування 200-річчя від дня народження Т.Шевченка у ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім. Є.Храпливого» відбулося свято квітів.

Барвиста гірлянда з чорнобривців, айстр, жоржини, калини, нагідок прикрасила

центральний вхід навчального закладу. Студенти 102С-О групи в національних костюмах, під легкі акорди музики, дарували викладачам та всім працівникам коледжу пам’ятні емблеми із портретом Т.Г.Шевченка -

генія, мислителя, пророка, людини незвичайної долі й незвичайного таланту, що здобула світову славу. Його постать є неопалимою купиною нашої культури. Тому краса природи і краса Шевченкового слова -

невіддільні. Квіти, як і музика, створюють піднесений настрій, надихають на творчість, а ще чарують погляд, зігрівають душу, роблять нас добрішими і ніжними. Кожен студент був активним учасником свята. Зайшовши у фойє навчального корпусу, студенти та викладачі мали змогу побачити різноманітні квіткові композиції, в яких знайшли відображення любові і шани до творчості великого генія – Кобзаря, любові до своєї професії, яку обрали, любові до рідного краю, до матері, до Батьківщини. Композиції оцінювало журі в таких номінаціях: «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття…»; «Моя професія – моя гордість»; «Фантазії рослинного розмаю»; «За оригінальність задуму, творчий підхід, естетичність оформлення». Свої таланти проявили

студенти: 11, 12, 19, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 31, 32, 33, 101С-О груп. Студенти 102С-О групи ОКР «Бакалавр» агрономічного відділення частували присутніх цілющими чаями з лікарських трав та ароматною випічкою. Оригінальністю, влучністю, тематичністю дивували присутніх назви квіткових композицій: «У вінок шани Кобзареві», «Чернечу гору зеленить трава…», «До твоїх ніг схиляємось, Кобзарю», «Живуть, Тарасе любий, поміж нас і голос твій, і пензель твій, і слово…», «Фінансової незалежності та гідного життя в Україні», «Екологія життя – екологія світу», «Сперечались овочі на столі», «Фермер співає: Е – mail у відповідь», «Бухгалтерія – тріумф математики над розумом»,

краси людини. Без квітів немислиме життя жодної української родини: палахкотять біля вікон наших осель животрепетним вогнем мальви, буяють різнобарв'ям нагідки, троянди, дзвіночки, айстри. Свято квітів стало не тільки масовим заходом, а й справжнім дійством, яке сприяє естетичному вихованню студентів, виховує в них любов до прекрасного та до обраної професії. Все це прозвучало в підсумковому слові організатора свята, зав. лабораторією «Ботаніка з фізіологією рослин та основами екології».

«Нас з садочка научають Множити й ділити, Щоб прибутки комерсанти Зуміли лічити». Традиційне свято вкотре підтвердило звичну істину про те, що квіти – це символ

Віра ГОЙМАН, викладач культурології ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім. Є.Храпливого», голова журі свята квітів.

Любов СОПІВНИК, викладач екологобіологічних дисциплін ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім.Є.Храпливого», організатор свята,

№ 95-96 (8198) u

ВІДЛУННЯ ПОДІЇ

ротягом багатьох поколінь особливою формою відображення дійсності, внутрішнього світу особистості, духовної та культурної спадщини суспільства було і залишається образотворче мистецтво.

Майстри пензля у своїх картинах передають дух епохи, ретранслюють етичні, релігійні, естетичні, ідеологічні цінності, що допомагає прийдешнім поколінням зрозуміти та дослідити побут, звичаї, смаки своїх предків. Творіння таких видатних художників як П.Пікассо, В.Ван Гог, П.-О.Ренуар, П.Рубенс, І. Айвазовський, І.Репін, Л. да Вінчі, С.Далі та ін., що назавжди увійшли до світової скарбниці творів мистецтва, і сьогодні викликають подив, цікавість, захоплення, через унікальність техніки, загадковість, магнетичність та гармонійність не тільки у мистецтвознавців, але й звичайних відвідувачів музеїв, галерей, виставок. Адже світ художнього мистецтва – це простір, який приваблює до себе всіх бажаючих. В Україні, починаючи з 1998 року, в другу неділю жовтня, зважаючи на вагому роль художників у розвитку національного образотворчого мистецтва, відродження народних традицій відзначають День художника. Це свято стало традиційним і для митців Наддністрянщини, оскільки наш мальовничий край багатий історією та традиціями, плекає талановитих особистостей, які живуть і творять поруч з нами. До них належать родина Липчуків: Омелян, Наталя, Роман, подружжя Руслана та Любові Хоминець, Ігор Каспрук, Володимир Брусяк, Іван Ігнатюк, Жанна Щупачинська та ін. Особливість їхньої професії полягає в тому, що художники одночасно здатні бачити речі та явища у всіх їх вимірах, зупинити мить, зобразивши її на полотні. Вони творять сучасний образ рідної землі, у всій її неповторності та багатогранності. Художник – це не лише професія, а і Божий дар,

поклик душі та, коли він ще й поєднується з мистецтвом викладання, то зароджується художня школа. Так у Заліщиках у 1992 році за сприяння тодішнього завідувача відділу культури В.П. Машери та завдяки завзяттю художників В.Брусяка, О.Буряка, Р.Хоминця була створена дитяча художня школа. Першим директором її став Володимир Брусяк, який в 1999 році започаткував традицію – на день художника виготовляти оригінальні запрошення ручної роботи всім гостям та проводити виставки робіт вихованців закладу та викладачів. Така ж традиція продовжилась і після того, як навчальний заклад очолила І.І. Андрійчук. Іванна Іванівна розповіла, що у школі навчаються учні віком від 9 років із нашого району, так і з прилеглих до Заліщиків сіл: Звенячин, Хрещатик, Кострижівка, Кадубівці. Пройшовши шестирічний курс навчання, вони отримують свідоцтво про закінчення початкової мистецької освіти. Талановиті випускники школи, такі як Зоряна Руснак, Оксана Мороз, Ярослав Бойчук, Леся Дерев’ягіна, Мар’яна Тишковська, Назар Андрійчук, Оля Нога - продовжили здобувати освіту у вищих навчальних закладах мистецького спрямування. Також тут формують початкові групи, до яких можуть записуватись всі, хто виявляє бажання малювати та створювати різні композиції. Директор закладу зауважує, що останніми роками все

більше діток дошкільного віку бажають навчатись т ут, оскільки це допомагає покращити дрібну моторику, виховує у них акуратність, терпеливість, уважність, розвиває просторову уяву, формує естетичний смак, що в подальшому позитивно впливає на загальний розвиток особистості. Таких є понад 130 учнів, які протягом шести років навчання поетапно вивчають рисунок, живопис, композицію, ліпку. Роботи юних художників можна побачити як в приміщенні школи, під час різних виставок, які проводяться у нашому краї, так і на конкурсах, оскільки вихованці закладу активно долучаються до участі в них. Цікавим та захоплюючим світ образотворчого мистецтва стає завдяки постійному пошуку та старанням викладачів ДХШ: Л.Я. Похні, Н.К. Лящук, Т.Д. Саранчук, Г.Я. Куземі, І.І. Андрійчук, адже спеціалізуються вони на художній обробці металу, дизайні, кераміці, писанкарстві, що відкриває перед юними художниками різні техніки та технології. Із професійним святом привітала художників головний спеціаліст відділу культури, національностей та релігій РДА Л.Г. Папушко та вручила грамоти за високий професіоналізм, активну діяльність, участь у пропаганді образотворчого мистецтва Л.Я. Похні, І.І. Андрійчук, Т.Я. Саранчук, Н.К. Лящук, Г.Я. Куземі. З Днем художника приві-

ВІДЛУННЯ ПОДІЇ

тав майстрів пензля заступник міського голови В.П. Машера, побажавши юним художникам, які обрали цікавий світ образотворчого мистецтва, подальшого творчого удосконалення та нових досягнень у цій неосяжній царині. До вихованців художньої школи та викладачів завітав методист відділу освіти РДА І.А. Ігнатюк: «У художників є особливий талант – вміння бачити прекрасне та зображувати його на полотні, щоб приносити радість іншим. Щоб розвинути свої здібності, необхідно щоденно старанно працювати, і тоді можна досягти найвищих висот». Директор дитячої художньої школи Іванна Іванівна Андрійчук привітала пра-

цівників, вихованців, митців із професійним святом та подякувала їм за щоденну працю, наснагу, силу волі, творчий підхід у примноженні плеяди молодих талановитих художників, які прославлятимуть Заліщи-

цький край на теренах України та за кордоном. Наталія ЯНОВСЬКА

Світлини Ірини ІВАНСЬКОЇ

На життєвому календарі директора ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім. Є.Храпливого» Володимира Степановича Глови – 55 літ. У цей радісний і світлий день осені, коли природа радує світ щедрим врожаєм, різнобарв’ям кольорів, червоними кетягами калини, Ви святкуєте свій ювілей. Багато прожито і багато зроблено хорошого Вами на землі. За це – велика шана і повага від людей. Свій ювілей Ви зустрічаєте в розквіті творчих сил, збагачені життєвим досвідом. Нехай кожен новий день буде щедрим на успіхи та перемоги, багатим на радісні звістки, приємні події, особисті досягнення і благородні справи! Хай і надалі буде плідною Ваша нелегка праця на благо рідного краю та держави, твердою віра, непоборною сила духу! Прийміть від нас щирі вітання і найкращі побажання міцного здоров’я на довгі роки, великого людського щастя, добра, благополуччя, щасливого довголіття. З повагою колектив ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім.Є.Храпливого»

З нагоди 71-ї річниці створення УПА вшанувати учасників бойових дій зібралися представники політичних партій і громадських організацій національно-демократичного спрямування: Народного руху України та районної організації ВО «Свобода», Братства ОУН-УПА, щоб пом’янути тих, хто не дожив до дня нашої державної незалежності, поклав своє життя на вівтар свободи рідної України. Біля меморіального комплексу «Борцям за волю України» виступили голова райорганізації ВО «Свобода» Василь Машера, вчительветеран Роман Данилейко (Братство ОУН-УПА) та голова районної організації НРУ Степан Навольський. Гордістю і прикладом для нашого сьогоднішнього покоління є ветерани національно-визвольних змагань, які завжди на урочисті заходи прибувають з віддалених населених пунктів району у формі вояків ОУН-УПА, із заслуженими нагородами на грудях. Низький уклін їм за відвагу, силу духу, любов і повагу до рідної землі. Тож у цей день всі присутні молитвою просили у Пресвятої Богородиці миру й добра, суспільної злагоди для рідної Вітчизни. Молоде покоління щиро вдячне вам, дорогі ветерани, за ваш подвиг. Бажаємо вам у здоров’ї ще довго жити на вільній землі України. Василь ІВАНИШИН, депутат міської ради від ВО «Свобода»

На світлині автора: учасники зібрання біля меморіального комплексу «Борцям за волю України»

Колектив центрального відділення поштового зв’язку м.Заліщики вітає начальника відділення Левка Романовича ЛЕНЮКА з ювілеєм і засилає такі віншування: нехай кожен день Вас невтомно супроводжують міцне здоров’я, родинна злагода, мир, достаток та благополуччя. Нехай Господня милість та благословення надихають творити добрі справи ще багато щасливих років. Нехай усміхнеться кожна мить Добром і щастям, ніжністю й любов’ю! Нехай завжди у всьому таланить, Веселі будьте, в гарному здоров`ї! Бажаємо, щоб друзі незрадливі І щирі найніжніші почуття Омріяним серпанком полонили Ваше осяйне, зоряне життя!

Щиросердечно вітаємо з днем народження депутата міської ради Олексія Івановича ШКІЛЬНЮКА. Хай щедрими будуть Ваші літа на щастя, на здоров’я, на друзів. Ласки – від Бога, від людей добра і шани – на многії, многії літа! Безмежного щастя Вам, всіх земних благ! Хай здоров’я, радість і достаток Сиплються немов вишневий цвіт, Хай малює доля з буднів свято І дарує Вам багато літ! З повагою – депутати міської ради, міськвиконком

НА НИВІ ОСВІТИ

Кожен народ має своїх духовних велетів, пророків, через які світ пізнає ту країну, ту землю, яка їх зродила, виховала. Таким символом України був, є і залишається навіки Тарас Шевченко. Весь свій багатогранний талант, все своє життя він поклав на вівтар служіння своєму народу. Я так її, я так люблю Мою Україну убогу, щиро писав поет. Тому жоден митець світу не зможе ніколи зрівнятися з Шевченком у величі своєї любові до народу, до свого рідного слова. …Возвеличу Малих отих рабів німих! гнівно звучав голос Шевченка. І возвеличив нас! І світ пізнав нас через Шевченка, через його палке слово. І вже не тільки Україна, а й увесь світ готується відзначити 200-літній ювілей Кобзаря, славного сина великого народу. Сьогодні, як ніколи, до нього ми звертаємо свої погляди,

№ 95-96 (8198)

несемо його слово у народ. «Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди», - так назвали свій тематичний захід учні 9 класу загальноосвітньої школи с.Буряківка, з яким виступили на батьківських зборах. Тут звучало слово поета і думки про нього. Майстерно виконав роль Тараса О.Ожга. Щирі, гнівні і водночас палкі слова поета прозвучали з уст учня. Вміло декламував уривок із поеми «І мертвим, і живим…» І.Міляр. Учні і глядачі пройнялися духом Шевченкового слова, тому увесь захід пройшов на високій ноті. Також учасники виступу разом із присутніми в залі здійснили мандрівку в часі по тих визначних місцях Тернопільщини, де побував Кобзар. Для підсилення цього учні підготували подорожпрезентацію «Шевченко і наш край».

Вдало переплелися слова поета із піснями «На високій дуже кручі», «Така її доля», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Заповіт». Кульмінацією заходу стало запалювання учнями свічечок від символічної Шевченкової свічі і слова вчителя-організатора заходу про те, щоб берегти ці крихітні свічечки, не дати їм ніколи погаснути, бо вони прийняли дух поета, його помисли і заповіти. Щоб нам не було соромно перед його пам’яттю, ми повинні, як він, любити свій народ, берегти рідну мову і твердо усвідомити: хто ми, чиїх батьків діти, і що нас чекає в майбутньому.

На стадіоні «Дністер» відбувся кубковий турнір з футболу між юними спортсменами 2002-2003рр. народження ДЮСШ Заліщиків та Кострижівки Чернівецької області. Він пройшов за сприяння райорганізації ВО «Свобода» і був присвячений 71-й річниці створення УПА, Дню українського козацтва та святу Покрови. Здобувши у матчах з суперниками три перемоги, перше місце зайняла друга команда ДЮСШ м.Заліщики (тренер Ярослав Олексів), другими були також вихованці цього тренера, третє місце – за юними футболістами із Кострижівки і четверте – команда Заліщицької ДЮСШ (тренер Роман Виклюк). Під час церемонії закриття змагань заступник міського голови, голова райорганізації ВО «Свобода» Василь Машера та депутат міськради Юрій Якимчук вручили команді-переможцю турніру Кубок, а всі учасники отримали заохочувальні винагороди. Нагороди кращим гравцям вручив директор Заліщицької ДЮСШ Петро Дідик. Організатори турніру подякували дирекції стадіону за надану площадку для змагань, а тренерам – за підготовку до них юних футболістів. Василь ІВАНИШИН, депутат міської ради

Любов КУЧЕРКА, вчитель школи, організатор заходу

u працездатності, інвалідизації і смерті. Діабетична ретинопатія (ураження судин очей) – найчастіша причина сліпоти в світі, а діабетична нефропатія (ураження судин нирок) – одна з найпоширеніших причин смерті хворих з цукровим діабетом. Небезпека діабетичної нефропатії у тому, що вона довший час залишається непоміченою, оскільки не викликає у хворого дискомфорту. І тільки на пізніших стадіях ушкодження нирок у пацієнта з’являється клінічна симптоматика. Але на цьому етапі, на жаль, порушення вже незворотні, а ефективність лікування суттєво нижча. Для вчасного виявлення діабетичної нефропатії рекомендують проводити обстеження через 5 років після виявлення цукрового діабету, а потім щорічно. Українським пацієнтам поки що малодоступні такі методи лікування термінальної стадії захворювання нирок, як гемодіаліз і трансплантація нирки. Тому для продовження їхнього життя надзвичайно важливими є профілактика, своєчасна діагностика і адекватна терапія діабетичної нефропатії. Діабетична ретинопатія – специфічне захворювання сітківки ока, яке характеризується розвитком судинних і позасудинних змін та призводить до зниження зору і навіть повної сліпоти. А сліпота у хворих на цукровий діабет розвивається уп’ятеро частіше, ніж у пацієнтів без діабету. Необхідно сказати, що на фоні цього захворювання швидше виникає і катаракта. Своєчасна діагностика, адекватне лікування і профілактика діабетичної ретинопатії дозволяє не лише знизити фінансові витрати на лікування хворих, а й призупинити її прогресування. Діабетичну нейропатію (ураження нервових волокон периферичної нервової системи) можуть діагностувати як на початку виявлення діабету, так і при його тривалому перебігові, і її

частота коливається від 13,8% до 70% та більше. Діабетична полінейропатія – це ускладнення цукрового діабету, яке значно погіршує якість життя пацієнта через гострий, пекучий біль, що посилюється вночі, а також зниження чутливості, рефлексів, сухість шкіри, появу мозолів. Однак найстрашнішим наслідком діабетичної полінейропатії є синдром діабетичної ступні та ампутацій, діабетичної остеоартропатії (суглоба Шарко) і т.д. Якщо раніше синдром діабетичної ступні вважали здебільшого судинною патологією, то сьогодні точно встановлено, що в основі виразково-некротичного ураження тканин ступні у хворих з цукровим діабетом у 70% випадків – діабетична нейропатія, в 10-15% – змішані нейро-судинні порушення і лише в 10% – чисто судинні причини. Частота виразок нижніх кінцівок серед хворих на цукровий діабет коливається від 4 до 10%. Основною умовою профілактики синдрому діабетичної ступні, зменшення кількості гангрен та ампутацій нижніх кінцівок є раннє виявлення чинників ризик у, навчання хворих самоконтролю, дотримання догляду за ногами і своєчасне лікування. На хворих з цукровим діабетом затрачається лише до 2 відсотків бюджетних коштів, виділених на охорону здоров’я. А з них приблизно 80 відсотків іде на лікування ускладнень діабету і близько 20 – на закупівлю препаратів інсуліну, якими усіх хворих на Тернопільщині, як і в Україні, забезпечують безкоштовно. Усіх діабетиків повинні двічі на рік оглядати хірург, окуліст, невропатолог. І раз чи двічі у рік вони мають проходити стаціонарне лікування, для раннього виявлення ускладнень, а якщо такі ускладнення уже наявні, то для лікування. Обов’язкова умова – дотримання рівня цукру в крові у межах норми. Наталія КРАЙНИЧИН, лікар-ендокринолог, член НСЖУ

В ці осінні погожі дні (22 жовтня) минуло 40 днів, як 15 вересня опів на 6 годину ранку відійшов за Межу Вічності наш дорогий чоловік, батько, дідусь, прадідусь Дмитро Петрович КВАЧ. Він народився в Білорусії, здобувши вищу освіту, в Заліщики приїхав у 1960р. Працював на різних керівних посадах – головним зоотехніком с/г управління, директорами маслозаводу, свинокомплексу, під його керівництвом будували міжколгоспний комбікормовий завод. Вийшовши на пенсію, ще довший час працював у Заліщицькій станції юних техніків керівником гуртків раціоналізаторів і винахідників. Дмитро Петрович завжди був у вирі життя, постійно спілкувався з різними людьми, які його любили і поважали за кмітливість, цікаві пропозиції, якими він щедро ділився з оточуючими. Він завжди залишиться в нашій пам’яті та в теплих спогадах усіх, хто його добре знав, як душевна, добра, лагідна, надзвичайно чуйна, доброзичлива особистість. Виховав 2 дітей, 7 онуків, 2 правнуків. Все своє життя присвятив їх вихованню. Вчив були порядними, любити і шанувати людей. Нехай світлий образ нашої найдорожчої людини Дмитра Петровича Квача завжди нам сяє з Вічності. Помоліться в цей день за його душу, за його спокій у Царстві Небесному. Рідні, близькі, знайомі

ІЗ РЕДАКЦІЙНОЇ ПОШТИ

Цукровий діабет – одна із найсерйозніших медикосоціальних проблем сучасності, адже це захворювання надзвичайно швидко поширюється, має важкі ускладнення. І до того ж неабиякі фінансові витрати для хворих пацієнтів. Кількість хворих на цукровий діабет можна порівняти з айсбергом, верхівку якого ми бачимо, а основу – ні. У світі проживає понад 180 млн. осіб з недіагностованим цукровим діабетом, а це 50 відсотків від зареєстрованих випадків. На жаль, у деяких пацієнтів діабет діагностують тоді, коли вже наявні його ускладнення. Отже, такі хворі жили як мінімум 2-5 років з цією недугою, навіть не знаючи про неї. Зате почастішали випадки, коли пацієнти самі звертаються до лікарів, аби обстежитись на діабет. І це добре. Хто ж насамперед у групі ризику? Це особи зі спадковим діабетом, ожирінням, ІХС, атеросклерозом, артеріальною гіпертензією, хворобами печінки та підшлункової залози, жінки з обтяженим акушерським анамнезом (перинатальна смертність, народження дитини з масою тіла більше 4 кг, пізній токсикоз вагітних і т.д.). А причини, що провокують зростання захворюваності на діабет, – це звичка переїдати, гіподинамія, інтенсифікація темпу життя, погіршення екологічної і соціальної ситуації та ін. Та найстрашнішими є ускладнення, до яких він призводить. Діабетична ангіопатія – генералізоване ураження судин, яке поширюється як на дрібні судини (мікроангіопатія), так і на середні та великі (макроангіопатія). Зміни в дрібних судинах специфічні, а у великих – ні, їх розцінюють як ранній атеросклероз, що призводить до розвитку ішемічної хвороби серця (стенокардії, інфаркту міокарда) та цереброваскулярної патології (гострих порушень мозкового кровообігу, інсультів). Саме ці ускладнення є причиною стійкої втрати

СПОРТ

НАМ ПИШУТЬ

Родини учнів 2 та 4 класів школи І ступеня с.Вигода запросив пан Гарбуз на багату та щедру гостину. Роль найголовнішого учасника дійства взяв на себе учень 2 класу Іван Данчик. На осінньому городі вибирав Гарбуз собі дружину. Не сподобалась йому Морквина (Діана Поп), бо вона худа і жовтолиця. Не захотів і Капустини (Вероніка Верхола), бо та не любить працювати. А Цибуля (Людмила Кінаш) буде йому допікати. Обійшов город немарно і вибрав за дружину золотисту круглу Диню (Галину Присяжнюк). Але Диня розпочала сварку з Гарбузом, а усі овочі старалися їх помирити. В продовженні свята Гарбуз обходив свої воло-

діння, провідував близьких родичів, котрі хвалилися вродою, смаком, користю. А потім влаштував своїй сестриці – Морквиці сватання за гарним українським звичаєм. Прибули на город овочі – женихи, які змагалися між собою за руку і серце нареченої. А Будяк (Іван Шевчук) навіть викликав на справжню дуель Соняшника (Івана Данчика). Останній виявився переможцем бою і повів Морквину під вінець. Не обійшлася цікава вистава без веселих пісень «Щедрий урожай», «Городня хороводна», «Овочі», а також жвавих таночків Гарбуза і його родичів. Діти разом з батьками виготовили до свята яскраві

маски овочів, виразно продекламували вірш «Ходить гарбуз по городу», демонструючи ілюстрації до нього, а ще – виготовили ляльки – овочі – гарбузові родичі і влаштували в школі виставку. Участь у цьому заході взяли і татусі наших дітей. Переймаючи американські традиції, з найбільшого гарбуза вирізали «світильники Джека». Всередину такого гарбуза встановили запалену свічку. Історію святкування гарбузових обжинків – присутні дізналися від вчителя М.А.Присяжнюк. А на закінчення іменин на честь Гарбуза мами ділилися кулінарними рецептами страв, головним інгредієнтом яких був гарбуз – варений, смажений, печений, консервований… Віра ДАНЧИК, мама учня 2 класу с.Вигода

ЧИТАЧ ПОРУШУЄ ПРОБЛЕМУ

З прадавніх часів, від дідапрадіда нам, українцям, у спадок передавались кращі риси українства – гостинність, меценатство, безкорисливість, самопожертва, бажання прийти на допомогу в скрутний час, інколи, навіть, на шкоду власним інтересам. Розвиток цивілізації якось посприяв тому, що люди почали замикатись « у собі». Відокремлюючись від інших членів суспільства, вибудовують своє, власне, особисте, сімейне гніздечко. Можливо, інколи всупереч законам співіснування, добропорядності, добросусідства. На сторінках районного часопису «Колос» уже неодноразово піднімались питання цін на ринку в передсвяткові дні, обслуговування в магазинах… Сьогодні хочу запропонувати для обговорення ще одну, як на мене, важливу тему – надання населенню району різного роду послуг. Для прикладу, але не як приклад для повторення чи наслідування, - встановлення індивідуального авто-

номного опалення. З надією ми дивимось на Європу, переймаємо кращий досвід господарювання. Але запозичуємо від цивілізованого світу лише частинку, що вигідно конкретно для себе, своєї родини. Кажемо: європейські стандарти, вимоги, вартість послуг, ціни. І все… А де ж європейське відношення до виконання завдань? І в дійсності зустрічаємось, що приходить бригада на виклик, але без необхідних матеріалів - карбіту, кисневого балона, без повної комплектації ключів, викруток… І починається: «Господарю, принесіть те…, дістаньте ще…, привезіть ще…». А завершивши роботу, ніхто не збирається прибрати своє робоче місце, залишити після себе елементарний порядок. Здається, дрібниці, але… з них починаються людські стосунки. Вина такого відношення до роботи, особистого ставлення до виконання поставлених завдань з боку людей, котрі надають послуги, на мою думку, лежить і на клієнтах, тобто тих, хто

отримує ці послуги. Адже підприємці чи організації, надаючи послуги, вважають, що мають право вимагати європейські ціни за їх надання. То чому ж ми не маємо права висловити їм свої претензії, побажання, вимагати якісних послуг? Ще один немаловажний аспект співпраці. Щоби не виникало найменших непорозумінь «опісля», необхідно весь обсяг робіт і оплату узгоджувати перед початком і письмово підписувати угоду, в якій обумовити права і обов’язки двох сторін. Ми будуємо Європу в Україні. Поки що тільки будуємо. І єврофінансові вимоги ще не можуть бути повністю задоволеними, бо ж зарплата, пенсія, доходи громадян України, допомога від державних установ на даний час залишаються українськими. Чи, можливо, висловлене не є реаліями сьогодення? Яка ваша думка з приводу порушеної теми?

Богдан ПАПУШКО

№ 95-96 (8198) НАМ ПИШУТЬ

ШАНОВНI ЧИТАЧI! РОЗПОЧАЛАСЬ І ТРИВАЄ ПЕРЕДПЛАТА НА ПЕРШЕ ПIВРIЧЧЯ 2014 РОКУ

Сьогодні бібліотека є складовою інформаційного суспільства і тому використанню інформаційної компетентності користувачів – тут приділяють велику увагу. Нещодавно її користувачі – учні 10 класу (керівник О.Р.Матевощук) – стали учасниками інтерактивної гри «Подорож океаном комп’ютерних знань». Книга і комп’ютер сьогодні є найважливішими джерелами інформації, звідки можна почерпнути багато цікавих матеріалів. Учасники гри – а це дві команди – «Смайлик» і «Живчик», змагалися у знаннях, кмітливості у відповідях на запитання про комп’ютерні науки, у складанні висловів про Інтернет, у створенні плакатів «Що вас цікавить в Інтернеті і в бібліотеці?». Кожний учасник заходу почерпнув для себе щось нове, збагативши свої знання про комп’ютерні технології. Бібліотекар О.П.Бензар – керівник молодіжного дозвільного клубу «Сучасник» - ознайомила учнів із вебліографічним списком «Світ інформаційних технологій», провела огляд літератури «У світ книги – через комп’ютер». На завершення заходу присутні дали відповіді на запитання анкети. Марія ПАШКЕВИЧ, зав.Товстенською бібліотекою-філією

Ви маєте можливість передплатити “КОЛОС” і одержувати свою газету з 1 січня. Передплатна вартість щотижневого виходу для індивідуальних передплатників за індексом 61356 становить 6 грн. 87 коп. на місяць, на 3 місяці - 20 грн. 01 коп., на півроку - 38 грн. 37 коп., а на рік - 75 грн. 54 коп. Для підприємств, установ та організацій передплатна вартість районки за індексом 91090 складає на місяць 7 грн. 87 коп., на три місяці - 23 грн. 01 коп., на півріччя - 44 грн. 37 коп., а на ОС КОЛ рік - 87грн. 54 коп. У зазначені суми вже ввійшла вартість оформлення передплати і доставки газети. Тож не баріться, поспішайте до поштових відділень і оформляйте передплату на перше півріччя 2014 року. Читайте в газеті публікації рубрик “Голос села”, “На пульсі здоров’я”, “На освітянській ниві”, “Наша духовність” тощо, сімейну сторінку “БІЛЯ РОДИННОГО ВОГНИЩА”, матеріали літературно-мистецького клубу “ДНІСТЕР”, тематичних сторінок “РИНОК ПРАЦІ”, “З ТУРБОТОЮ ПРО НАДВЕЧІР’Я”, “НАШЕ МІСТО” та ін. “КОЛОС” ЧЕКАЄ ЧИТАЧІВ І ПРИХИЛЬНИКІВ!

ШАХИ

Середина жовтня стала в шаховому клубі Заліщиків періодом гарячих баталій на чорно-білих клітинках: тут змагалися кращі шахісти міста за Кубок шахового клубу в турнірі світлої пам’яті ветерана шахів Богдана Івановича Кузя, який пішов за Межу саме рік

БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ

“САТУРН” тому. Після впертих двобоїв (а про це свідчить тільки єдиний нічийний результат), здобувши вісім перемог, Кубок виборов Василь Москаль. На пів очка відстали від нього Ярослав Хохолик та Олег Оксенюк, котрі відповідно стали другим і третім призерами. Усі вони, крім відповідних дипломів, отримали ще й пам’ятні подарунки, а від сина Богдана Івановича – Андрія, котрий перейняв від батька естафету участі в шахових турнірах міста. Всі учасники змагання одержали ще й меморіальні грамоти. На могилу розрядника-ветерана від шахістів міста ліг кошик квітів. Хвилиною мовчання та скорботною молитвою друзі вшанували його пам’ять. Дан АСТРІЙ

КРЕДИТИ - ДЕПОЗИТИ Кредити надаються без довідки про доходи Адреса: м.Заліщики, смт.Товсте, вул.Українська, вул.С.Бандери, буд.68, буд.38, оф.15, тел.:(03554) 2-32-08 тел.:(03554) 3-52-43

е-mail: samopomich@ukr.net

ВИГОТОВЛЯЄ МЕТАЛОПЛАСТИКОВІ (А ТАКОЖ АЛЮМІНІЄВІ) ВІКНА ТА ДВЕРІ З ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТОГО НІМЕЦЬКОГО ПРОФІЛЮ КОМПАНІЇ “ W I N T E C H ”.

ПРОДАЄМО В КРЕДИТ Найкраще співвідношення ціни та якості. Наша адреса: м.Заліщики, вул. С.Бандери, 102, магазин “Торговий центр”, тел.: (03554) 2-13-44, 4-15-62, 2-25-52.

10 зни % жка !

ЛІКАР РАДИТЬ

У Заліщицькій ЦКРЛ триває реалізація ліків хворим на артеріальну гіпертензію по знижених цінах за рецептами лікарів згідно пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби. 10 вересня 2013 року наказом МОЗ України №794 «Про затвердження реєстру граничного рівня оптово-відпускних та порівняльних (референтних) цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою» внесено зміни щодо рівня оптово-відпускних цін на відшкодування вартості лікарських засобів для лікування осіб, хворих на артеріальну гіпертензію. Встановлено препарати для лікування осіб з гіпертонічною хворобою, на яку поширюється дія пілотного проекту, поділені на три групи: засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою, які можна отримути зі знижкою 90% їх вартості; засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою, які можна отримати зі знижкою менше 90% їх вартості; засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою, вартість яких не підлягає відшкодуванню. Відпуск із аптек таких лікарських засобів відбувається тільки за відповідними рецептами. Рецепти на ліки можна виписати у всіх сімейних лікарів поліклініки, амбулаторій сімейного лікаря, терапевтів поліклініки та стаціонару. Не всі хворі на гіпертензію (а їх у районі 13152 осіб) скористались можливістю придбати необхідні їм ліки дешевше. Лікарі закликають пацієнтів завчасно подбати про своє здоров’я, контролювати тиск, вживати призначені ліки з метою профілактики ускладнення гіпертонічної хвороби (інсульт, інфаркт та ін.). Ірина ХОМИШИНА, лікар-кардіолог Заліщицької ЦКРЛ

ПОДАТКОВА СЛУЖБА ІНФОРМУЄ

З ЄДИНОГО ВНЕСКУ АВТОМАТИЧНО ПЕРЕЙДУТЬ НА РАХУНКИ МІНДОХОДІВ Починаючи з 1 жовтня цього року всі процедури щодо прийняття та опрацювання звітності обліку сплати єдиного внеску здійснюють територіальні органи Міністерства доходів і зборів України. Залишки коштів з єдиного соціального внеску, які обліковувалися на рахунках Пенсійного фонду України, автоматично перейдуть на рахунки Міністерства доходів і зборів України згідно з актами прийому-передачі даних. Враховуючи це, заяву щодо перекидки коштів з рахунків Пенсійного фонду України на рахунки Міністерства доходів і зборів України писати не потрібно.

Порядок сплати єдиного внеску передбачений Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що затверджена Наказом Міністерства доходів і зборів України від 9 вересня 2013 р. № 455.

«К О Л О С»

- Заліщицька районна газета. Видається українською мовою щоп’ятниці koloszal@inbox.ru Матеріали з позначкою (Р) чи (*) оплачені згідно з чинним законодавством України.

Додатково нагадуємо, що у Центрі обслуговування платників податків Борщівського відділення Чортківської ОДПІ платники мають змогу отримати консультації та допомогу щодо порядку адміністрування єдиного соціального внеск у, рахунків його сплати, подання звітності, а також інформацію стосовно отримання безкоштовного електронного підпису та програмного забезпечення по ЄСВ. Звертайтесь за адресою м.Борщів, вул. Ярослава Кондри 5, телефонуйте 2-12-58, 2-18-46.

*Продається двокімнатна квартира в центрі міста Заліщики по вул.Гайворонського, зі всіма зручностями, євроремонтом, є сарай, підвал. Звертатись: 2-32-77, 0682461292. *В м.Заліщики, вул.Грушевського,30, кв.3 продається 4-кімнатна квартира. Загальна площа 100 кв.м. Зроблено євроремонт. Є 4 сотих городу, підвал. Тел. 2-18-03 або 0012039217026. *Терміново продається 2-кімнатна квартира в центрі м.Заліщики зі всіма зручностями. Загальна площа 52 кв.м, житлова – 33 кв.м. Біля будинку є гараж, сарай та підвал. Тел. 068-046-22-07, 068-036-92-70. *В м.Заліщики по вул.Козацька,8а, в районі Сонячного масиву, продається земельна ділянка (0,08 га). Тел. 097 264 64 62. Терміново в м.Заліщики по вул.Шухевича,3 продається двокімнатна квартира з усіма зручностями, зроблений ремонт, площа 49 кв.м, на подвір’ї – грядка. Тел. 096 70 98 912. *Втрачені атестат про закінчення школи МБАВ №010665 та додаток МБАВ №010665, видані дирекцією спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів ім.О.С.Маковея з поглибленим вивченням інформаційних технологій та технологічних дисциплін 24.06.1995р. на прізвище Монич Олександра Володимирівна, вважати недійсними.

*Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ТР №033908 на прізвище Липка Марія Романівна, вважати недійсним. *Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ТР №003712 на прізвище Андрусик Іван Юрійович, вважати недійсним. *Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії І-ТР №025130 на прізвище Маркович Емілія Василівна, вважати недійсним. *Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ТР №069947 на прізвище Рибак Корнелія Євстахівна, вважати недійсним. *Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №796307 на прізвище Львівська Марія Онуфріївна, вважати недійсним. *Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ТР №033938 на прізвище Андрійовський Василь Якимович. *Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ТР №067018 на прізвище Шевчук Сава Ілліч, вважати недійсним. *Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ТР №030234 на прізвище Шевчук Сава Ілліч, вважати недійсним.

*Втрачений державний акт на право власності на землю серії ТР №341 на прізвище Гуцул Анастасія Гаврилівна, вважати недійсним.

Інформаційнокомунікаційний сектор Чортківської ОДПІ

Наш р/рахунок 26004198767

ВІДДІЛИ РЕДАКЦІЇ:

у РАЙФФАЙЗЕН БАНК “АВАЛЬ” (м.Київ),

Ольга МЕЛЬНИК, заступник редактора відповідальний секретар ......................2-18-69 Олег ВІСТОВСЬКИЙ, заввідділом суспільно-політичного життя................2-11-42 Ірина ІВАНСЬКА, Наталія ЯНОВСЬКА кореспонденти...........................................2-12-43 Ігор ІВАНСЬКИЙ, фотокореспондент 2-12-43 Бухгалтерія..................................................2-18-69

МФО 380805, КОД 02475256. Адреса: Редакція газети “Колос”, вул. І.Франка, 6, м.Заліщики, 48600 Реєстраційне свідоцтво ТР №313, 16.10.2001р. Наклад 3270 прим. Передплатні індекси: 61356, 91090

Редактор О.І. ДЯКІВ Висловлювані авторами думки можуть не збігатися з позицією редакції. Згідно Закону “Про пресу в Україні” редакція зберігає за собою право редагувати та скорочувати подані текстові оригінали, які не рецензуються і не повертаються. Листування з читачами - лише на сторінках газети. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Рекламодавці самостійно відповідають за зміст рекламних блоків, за збереження авторських прав та прав третіх осіб.

Газета видрукувана у друкарні ТОВ “Буковинський видавничий дім” (м.Чернівці, вул. Прутська, 29, тел. 54-45-46). Комп’ютерна верстка Євгенія МУРЗА. Комп’ютерний набір Марія РЕХТЕЦЬКА.

8 u

СПОРТИВНІ ДОСЯГНЕННЯ

рганізовані видовищні дійства супроводжують життя людства майже з самого початку його існування, задовольняючи базові потреби в розвагах та знятті напруги. Одними з найвідоміших масових дійств, що привертали увагу високопосадовців, вельмож, звичайних людей були олімпійські ігри, які вражали своє величчю, помпезністю та психологічною напруженістю. Сьогодні, з розвитком медіасфери,

чений триєдиному святу: Покрові Пречистої Богородиці, Дню українського козацтва та 71-й річниці заснування Української Повстанської Армії та здобули перше та друге місця, обійшовши команди із Буковини. Маю надію, – посміхається Ярослав, – що мої учні будуть не

найбільш популярним, але не менш видовищним різновидом спорту є футбол. Доступність цієї гри, простота інвентаря й обладнання, величезна емоційність ігрових ситуацій, необхідність проявлення волі та мужності при подоланні дій суперників роблять його також цінним засобом фізичного виховання. На сучасному етапі розвитку футболу в Україні постає питання виховання національних кадрів, висококваліфікованих фахівців у галузі спорту, тренерів, викладачів. Для того, щоб зрозуміти рівень розвитку цього виду спорту в нашому районі, ми поспілкувались із тренером Заліщицької дитячо-юнацької спортивної школи, капітаном команди «Дністер», чемпіоном області з футболу, людиною року – 2012 Ярославом Васильовичем Олексівим. Ярослав Васильович розповів, що сьогодні надзвичайно важливо, зважаючи на рівень забруднення навколишнього середовища, ведення сидячого способу життя, збільшення кількості летальних випадків на уроках фізкультури, приділяти на національному та локальному рівнях увагу проблемам фізичного виховання молодого покоління. Одним із найбільш оптимальних, з погляду співрозмовника, є залучення дітей до командних видів спорту, оскільки, крім фізіологічного розвитку, вони також сприяють формуванню командного духу, відповідальності, толерантності та поваги. «Щодо футболу, то він дозволяє без великих матеріальних затрат досягти високого ступеня фізичної підготовленості та розвивати швидкість, силу, витривалість, спритність і багато інших рухових якостей, виховувати сміливість, дисциплінованість», – зауважив Ярослав Васильович. «Тим більше, футбол, як вид спорту, на даний час набуває все більшої популярності, що позитивно впливає на бажання хлопчаків тренуватись. Мене ця гра заполонила ще з дитинства. Пригадую, коли до нашої школи, я народився в селі Угриньківці, приїхав гравець районної команди «Дністер» Василь Петрович Івегеш, щоб провести змагання із футболу. Разом із друзями зібралися ми на місцевому стадіоні і, мов зачаровані, на одному подиху, переглядали гру. Саме тоді Василь Петрович помітив у моїх очах запал та запропонував записатись до спортивної школи у Заліщиках. Вже у ДЮСШа Орест Іванович Винницький, який працював тренером, набирав дитячу команду, що мала б поїхати на змагання у Польщу і мені поталанило до неї потрапити. Після повернення з-за кордону, отримавши безліч емоцій та вражень, я зрозумів, що назавжди хочу поєднати своє життя з футболом», – продовжив Ярослав Олексів. Також ця поїздка дала суттєвий поштовх для подальшого розвитку та удосконалення Ярослава Васильовича, як професійного футболіста та спортсмена. За

№ 95-96 (8198)

період спортивної кар’єри він проявив себе кваліфікованим, талановитим гравцем, граючи за збірну футбольну команду Тернопільської області, пізніше став членом ФК «Кристал» (Чортків), яка входила до першої ліги України, був у складі команди «Чимерівці» (Хмельницька обл.), «Дніпро-2» (Дніпропетровськ), «Тернопіль», «Зоря» (Хоростків) разом із Андрієм Ковалишиним, більше того, певний період провів у одній із футбольних команд Чехії. На запитання чи не складно було підліткові, оскільки Ярослав уже в шістнадцятирічному віці став гравцем ФК «Кристал», щоразу проявляти себе у нових колективах, він відповів: «Звісна річ важко, адже людина в душі відчуває певні переживання, стурбованість, невпевненість, коли потрапляє в інше, незвичне для себе середовище. Кожна команда – це колектив, який складається з особистостей різних за темпераментом, характером, поведінкою, способом життя та манерою спілкування. Проте з часом звикаєш до гравців, до нових правил, режиму. Все потрібно сприймати позитивно та з гумором, інакше не витримаєш. Тим більше, якщо хочеш досягти чогось у житті, ставиш перед собою певні цілі, то незважаючи ні на що, поступово, крок за кроком, наближаєшся до них. Моя мета полягала в тому, щоб продемонструвати свої здібності, уміння, здобути повагу, авторитет і перейняти досвід. Зміна різних команд дала мені чимало: це допомогло загартувати характер, силу волі, познайомитись із чудовими людьми та професійно вирости, прислухаючись до настанов кваліфікованих тренерів. Також для себе я виніс важливий урок: гра складається не тільки з перемог, але й поразок, які потрібно достойно приймати, інакше ти загубиш свою честь». Як можна зрозуміти, у Ярослава Олексіва є чималий досвід у грі, що люблять, захоплюються та поважають мільйони людей, який сьогодні він передає вихованцям спортивної школи на секції футболу. Тренер зауважує, що робота з дітьми приносить йому колосальне задоволення, оскільки в такому віці юні спортсмени легко піддаються настановам вчителя, дослухаються до його порад, вони енергійні, переповнені непідкупними емоціями, а також надзвичайно старанні та працелюбні. Вчитель завжди ставить собі за мету привити любов до фізичної культури, передати вихованцям усі свої уміння, щоб вони змогли досягти значних висот на футбольному олімпі. Ярослав Васильович радіє і тому, що його учні не даремно гають вільний час, не проводять його в сумнівних закладах й компаніях, а приносять користь своєму організму. Приємними для тренера є результати їхніх спільних зусиль. «Нещодавно наші юні спортсмени брали участь у футбольному міні-турнірі, який був приуро-

гіршими від багатьох футбольних зірок. Увесь вільний від роботи час Ярослав Васильович присвячує відомій у нашому краї та за його межами футбольній команді «Дністер». «Із Заліщиків розпочалась моя футбольна кар’єра, тут вона і продовжується. Коли щоразу виходжу на матчі, відчуваю себе щасливим, на стадіоні панує прекрасна атмосфера, тут завжди, за будь-якої погоди, приходять вболівальники, щоб морально підтримати нас. Наша команда навіть має уже своїх вірних фанатів, які не пропускають жодного матчу та їдуть з нами всюди. Це Василь Олексюк, Володимир Рацин, Олег Самборський, Іван Амбрик, від яких можна почути піднесену похвалу, якщо добре зіграли, так і відверту критику при програші». Капітан команди поділився і тим, що всі футболісти перед кожним виступом дотримуються певних прикмет: так, якщо команда їде на виїзний матч, то водій автобуса ніколи не дає назад, щоб не зурочити. Також у транспорті чи в роздягальні футболістів ви ніколи не побачите дівчат та жінок, бо за їх словами, футбол – це чоловіча гра, а жінка приносить удачу тільки на трибунах. От такі вони дивні їхні прикмети, але гравці команди «Дністер» свято у них вірять. Можливо, мають рацію, адже дуже часто демонструють видовищну гру та здобувають багато перемог, за які відчувають гордість тренер команди Петро Дідик, президент клубу Ігор Білінський, а також всі віддані шанувальники футболу. Злагоджену гру Заліщицької команди можна пояснити і тим, що до її складу входять гравці із значним досвідом – Роман Буртник, Ігор Бадло, Ярослав Олексів, Андрій Ковалишин, так і молоді повні сил та азарту спортсмени: Роман Семенюк, Роман Равлик. Не даремно кажуть, що досвід у поєднанні з молодістю дають найкращі результати. Також секрет успіху Заліщицького «Дністра», за словами її капітана, полягає в тому, що більшість учасників команди є завзятими прихильниками цього виду спорту, які найкращим відпочинком вважають спільний, бурхливий, з коментарями перегляд футбольних матчів по телевізору або, при можливості, на полі. Поспілкувавшись із Ярославом Васильовичем Олексівим, розуміємо, що футбол у Заліщицькому районі посідає одне із перших місць серед інших видів спорту, Це і не дивно, тому що наш край багатий на талановитих, самовідданих спортсменів, кваліфікованих наставників, небайдужих прихильників, які роблять все можливе, щоб розвивати та прославляти цю гру. Тому бажаю Ярославу Олексіву та футбольній команді «Дністер» подальших перемог та задоволення від гри, яка стала частиною їхнього життя. Наталія ЯНОВСЬКА

Виповнилося 18 літ дорогому сину, онуку, племіннику, брату Роману Олександровичу СЕМЕНЮКУ із Заліщиків. Для матусі і бабусі іменинник – надійна опора в житті, помічник і навіть порадник у багатьох родинних справах. Для близьких – чуйна людина, якій притаманні повага до старших, підтримка у важку хвилину. Щиро вітаючи Романа із його народинами, бажаємо йому безхмарної і щасливої юності, вірних і надійних друзів, здоров’я міцного, успіхів у навчанні. Хай життя щодень дарує щастя чари, кожен ранок нехай вмивається у росах запашних, усміхається добром, зацвітає любов’ю і коханням. Нехай злагода і розуміння близьких і рідних завжди сяє над Твоєю домівкою. Зичимо від неба – благословення, від джерел – здоров’я й сили, від землі – благодаті й достатку, від людей – поваги! З любов’ю – найдорожчі матуся і бабуся, дядько Василь, Андрій і Таня

Свій ювілей відзначає в ці дні бухгалтер господарства «Добробут» Людмила Михайлівна Савчин. Прийми, шановна ювілярко, в цей день наші найкращі вітання. Бажаємо миру, здоров’я і щастя, Хай буде цей день незабутньо прекрасним, А небо завжди буде чистим і ясним, Щоб смутку не знала ніколи-ніколи, Щоб спокій і мир панували довкола, Добро, щоб всміхалось у кожну хвилину, Хай світлою буде життєва дорога, Хай Тебе обіймають лиш радощі міцно, А квіти дарують любов і утіху. Будь щаслива і нехай Господь благословляє Тебе на добрі справи, щасливе життя і щедрі та світлі многії літа. З повагою - трудовий колектив господарства «Добробут»

Щиро вітаємо з ювілеєм Дмитра Володимировича ЧАЙКОВСЬКОГО із Дзвиняча! У ці дні йому виповнюється 60. Вже ключами відлетіли в край далекий журавлі, І берізки пожовтіли, шлють листочки до землі. Осінь щедра і барвиста завітала в Вашу хату, Щоб калиновим намистом дідуся вітати й тата. Прийміть вітання найщиріші в цей світлий ювілейний день. Здоров’я, щастя зичим не на рік, на все життя бажаєм його щиро, щоб радісним і довгим був ваш вік, з добром, любов’ю, спокоєм і миром. Дружина Ярослава, дочка Алла та зять Володимир, дочка Оксана та зять Володимир, а також онуки Таня, Ілонка, Арсенко і Тарасик

З прекрасним ювілеєм – 70-річчям від дня народження, яке іменинниця відзначає в ці дні, сердечно вітаємо чудову маму, найкращу у світі бабусю і прабабусю Ганну Петрівну МАКУХ із с.Дунів. Від щирих сердець бажаємо їй доброї молитви до Всевишнього. Дякуємо за вічно працьовиті руки, які, здається, спочинку не знають ніколи. Ювілейна осінь зупинилась у Вас на дорозі, Тихо ронить на плечі сріблясті квітки. І сьогодні, можливо, у тихому смутку й тривозі Ви згадаєте вкотре, як швидко минають роки. Велику радість, що в нас у душах бринить Словами важко передати Сьогодні в цю прекрасну, світлу мить Від всіх сердець хочемо Вам побажати. Хай доля дарує з кожним роком Міцне здоров’я, щастя і любов Спасибі, дорога, за все добро, за ласку, За світ очей, що нам подарували, За тепло, що нам даруєте знов і знов, За те, що зростили, навчили, за хліб на столі Ми вдячні й вклоняємось Вам до землі. З повагою, любов’ю та найкращими побажаннями доньки Ліда та Ольга, син Василь, невістка Галя, зяті Івани, онуки Сергій, Юля, Аня, Оксана, Вася та правнучка Євочка, а також свати з Чернівців і Ставчан.