Agropepspectiva 5.2019

ІІНФОРМАЦІЙНОНФОРМАЦІ ЦІЙНОАНАЛІТИЧНИЙ А НАЛІТИЧНИ ИЙ ЖУРНАЛ Ж УРНАЛ

№ 5 (223)) 22019 0119

ПЕРСПЕКТИВА ВІКТОР КАРБІВСЬКИЙ «ЛІМАГРЕЙН УКРАЇНА»

КРОК ЗА КРОКОМ БУДЕМО ЗАВОЙОВУВАТИ РИНОК

ТЕМА НОМЕРА

ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22 ЦИФРИ І РЕАЛІЇ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24 ЯК ВИГЛЯДАЄ ПІДТРИМКА «У НИХ» . . . 26 ЩОБ БУЛЬБА НЕ ПЕРЕВОДИЛАСЯ . . . . 28 ФОРСАЙТ АГРОБІЗНЕСУ: КООПЕРАТИВИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30 ОТ ВАМ І ПОВЕДІНКОВА ЕКОНОМІКА . . . 32 ФІСКАЛЬНІ ГАЛЬМА . . . . . . . . . . . . . . . . . 34

22 КРАЇНА САДИБА ПОПОВА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8 АГРОПОЛІТИКА НОВИНИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 ГЕРОЇ НАШОГО ЧАСУ УКРАЇНСЬКИЙ ФРАНЦУЗ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12 ПОЛІГОН ВИСОКІ ЦІЛІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36 БІЗНЕС КОМПАНІЇ

12

CORTEVA AGRISCIENCE ВІДОКРЕМИЛАСЯ ВІД DOWDUPONT . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40 НОВИЙ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЗАВОД . . . . . . . . . . 42 КУЛЬТУРА КУКУРУДЗА. ЛИШЕ ФАКТИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44 ПЕРША В РЕЙТИНГУ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46 УНІВЕРСАЛЬНА І БАГАТОГРАННА . . . . . . . . . . . . . . . . . 48 ЛЮДИ ЧИ СКЛАДНО БУТИ АГРОНОМОМ? . . . . . . . . . . . . . . 50 СПЕЦТЕМА

44

ВРАЗЛИВІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54 ЯК ТЕПЛО, ВОДА І ПОПИТ ЗМІНЮЮТЬ АГРАРНІ ПЕРСПЕКТИВИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56 ГАЛУЗЬ ЯБЛУЧНИЙ СИНДРОМ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64 ЧИ ВПЛИВАЄ ПОГОДА НА ЯБЛУКА . . . . . . . . . . . . . . 66 СОРТ І ЗНОВУ СОРТ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68 АГРОСНАБ ХІМІЯ НЕ ПРОСТО НАСІННЯ ТА ЗЗР, А ІНДИВІДУАЛЬНІ РІШЕННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 70

64

ТЕХНІКА ЛЕМЕШІ. ЯК ПІДВИЩИТИ РЕСУРС ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЗА ДОПОМОГОЮ ВИСОКОМІЦНОГО БЕЙНІТНОГО ЧАВУНУ. . . 74

У НАСТУПНИХ ВИПУСКАХ •

БІЗНЕС Елеватори, елеватори

•

КУЛЬТУРА Антирекорди жита

•

АГРОСНАБ Добрива: вітчизняні чи імпортні

КУПІВЛЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ НОВОЇ ТЕХНІКИ У 2018. . . . . . . . . 78 АГРАРНА ПЛАНЕТА ШЛЯХИ ОБЛАШТУВАННЯ АГРОЛАНДШАФТІВ ПІВДЕННОГО СТЕПУ УКРАЇНИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80 БЕЗ КРАВАТОК АГРО-2019 – ПРОДУКТИВНИЙ МАЙДАНЧИК . . . . . . . 88 ДНІ ПОЛЯ DLG В УКРАЇНІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92 СВЯТО НУБІП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 94 ТИПОВА СТРАВА — ГАЛУШКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . 96

Интернет — невероятный демократизатор. В Интернете маленькая компания может выглядеть такой же большой, как и крупная компания, и быть такой же доступной. Стив Джобс (Wired, 1996)

ТВОЙ БАННЕР НА САЙТЕ

www.agroperspectiva.com

г. Киев, а/я 90. Корпоративный тел/факс: +38 044 486 81 19 e-mail: client@agroperspectiva.com web-site: www.agroperspectiva.com

ЛИСТ РЕДАКТОРА

ПОГЛЯД ЧЕРЕЗ РОКИ ажуть, фотографія — це мистецтво бачити крізь роки. Так-от, гортаючи сторінки сімейного альбому, наче повертаєшся назад, у дитинство. А фото дідуся чи бабусі взагалі чорно-білі та пожовклі. Гортаючи сторінки журналу «АГРО ПЕРСПЕКТИВА», теж можна багато згадати: і про аграрний сектор, і про розвиток експорту продовольства, загалом простежити, наскільки радикально змінилося життя за ці роки. Переглядаю видання за 1999 рік, 2000, 2001, 2002, 2003… Працювали тоді ще звичайними фотоапаратами, цифрових камер не було. Спочатку робили знімки, потім сканували, а вже потім із ними працював дизайнер. Сьогодні на вибір дизайнера для ілюстрації публікації про кукурудзу може бути хоч 50, хоч 1000 фото в цифровому форматі. Сторінки «АГРО ПЕРСПЕКТИВА» — свого роду хронологія становлення аграрного сектору країни. Тоді, багато років тому, словосполучення «аграрний бізнес» майже не лунало, про аграрні холдинги взагалі мови не було. Хоча про соняшник уже тоді знали, що це високоліквідна культура та називали його «чорне золото». …У редакційній колонці першого випуску журналу зазначено, що «інформаційне поле ділової людини заповнюється різноплановою продукцією, яка лише поверхнево задовольняє інформаційні потреби ринку». Тому на ринку і з’явився проект «АГРО ПЕРСПЕКТИВА» для задоволення попиту на високопрофесійну аналітичну фундаментальну інформацію. Нині світ змінюється в режимі он-лайн і до цього потрібно не просто звикнути, а ввімкнути режим супершвидкості та, як завжди, бути на три кроки попереду всіх, адже ми, як не подивися, — перспективні.

К

Лариса ГУК

«АГРО ПЕРСПЕКТИВА» — аналітичний журнал про аграрний та продуктовий бізнеси Краще ділове видання в номінації «АГРОКОМПЛЕКС» Видається з 1999 року КВ 10475 від 04.10.2005

ІНДЕКС ДЛЯ ПЕРЕДПЛАТИ: 22951 Засновник та видавець: ТОВ «Аграріка» Директор: Олег ТИМКІВ тел: +38 044 4868119 obt@agroperspectiva.com

Над номером працювали Василь Голобородько, Віктор Діхтяр, Олександр Димов, Сергій Зінченко, Валерій Макаренко, Данило Метелик, Юлія Набок-Бабенко, Юрій Подрезов, Олесь Пшеничний, Сергій Сергієнко, Федір Столяржевський, Віта Яркая Використані матеріали, авторами яких є Л. Болдижева, Ю. Вінцковська, Т. Войток, Ю. Дяченко, О. Китаєв, В. Сендецький При підготовці номера використані матеріали Reuters, Bloomberg, Інтерфакс, УНІАН, УН, ЛігаБізнесІнформ, уряду України, державних обласних адміністрацій, Державної служби статистики України, НІСД, НААН України При підготовці номера використані фотоматеріали Shutterstock.com, власного фотобанку

Літературний редактор Юлія Набок-Бабенко Дизайн та верстка Станіслав Альпов Інформаційне забезпечення, маркетинг, реклама ТОВ «Аграріка» Думка редакції не завжди збігається з точкою зору авторів публікацій. Передрук матеріалів журналу виключно з дозволу редакції. Всі права захищено. Редакція не несе відповідальності за правдивість інформації, що надрукована в рекламних оголошеннях.

Координатор: Лариса ГУК тел: +38 067 5964652 lguk@agroperspectiva.com

P

Матеріали зі знаком Р друкуються на правах реклами

Друк: ФОРМУЛА

Адреса редакції: Україна, Київ вул. Академіка Вільямса, 4 тел: +38 044 486 8119 факс: +38 044 593 4543 е-mail: editor@agroperspectiva.com Для кореспонденції: 03191, Київ, а/с 90

Департамент реклами Олена Бутурлим Тел: +38 044 486 8119 E-mail: client@agroperspectiva.com

Служба передплати Тел: +38 044 593 4543 E-mail: client@agroperspectiva.com

IT-служба Тел: +38 044 486 8119 E-mail: admin@agroperspectiva.com

www.agroperspectiva.com

Оперативная и объективная информация об основных товарных рынках: зерновых, масличных, молоке, мясе, сахаре, агрохимии, технике — нужна всегда. Еще более важно — определить направление движения рынка!

АГРО ПЕРСПЕКТИВА с гордостью представляет

В КАЖДОМ ВЫПУСКЕ Новости рынков мяса и мясопродуктов, цены на основные виды мяса. Короткий анализ украинского, мирового рынков

в серии АГРО+

мяса и мясопродуктов, оптовые и розничные цены на основные виды мяса и готовые изделия из мяса.

Мониторинг рынка мяса и мясопродуктов и объявляет подписную кампанию на АГРО+ Мясо

Производство основных видов мяса и готовых мясных изделий, внешняя торговля (импорт-экспорт мяса, готовых продуктов, скота, рейтинги производителей, география продаж, цены, прогноз развития рынков на краткосрочную перспективу

ПОДПИСКА ВОЗМОЖНА 24 ЧАСА В СУТКИ! Для оформления подписки на АГРО+ Мясо или другие продукты необходимо обратиться в отдел продаж:

ПЕРСПЕКТИВНО АП 12/2012

УВАЖАЕМЫЕ УЧАСТНИКИ АГРАРНОГО И ПРОДУКТОВОГО РЫНКОВ!

Тел: +38 044 486–8119, +38 044 220–2444 E-mail: client@agroperspectiva.com Cпособ доставки: web-сайт, e-mail

АГРО ПЕРСПЕКТИВА — С ПЕРВЫХ ШАГОВ БИЗНЕСА!

Украина, 03191, Киев, а/я 90 Тел./факс: +38 044 2202444, 4868119 E-mail: client@agroperspectiva.com www.agroperspectiva.com

Использованы материалы, авторами которых являются Н. Матюк, С. Солдатова, Д. Кащеева, РГАУ-МСХА им. К. А. Тимирязева

ЦИТАТИ

«Сірий» ринок зерна, який за останні кілька років досягнув таких масштабів, що претендує стати основною загрозою не тільки для агросектору, а й для всієї економіки країни. За різними оцінками, його частка сягає 40%. Тож на законодавчому рівні необхідно розробити превентивні механізми, які сприятимуть його викоріненню. Ганна ДЕРЕВ’ЯНКО, виконавчий директор EBA

Інша справа, що ми в середині маємо навести лад із корупцією і рейдерством. І якщо ми ведемо мову про те, що в Україні не може весь аграрний бізнес перетворитися на соціальний проект, то, можливо, що таким проектом буде лише якась його частина, та, що найбільше потребує допомоги — найдрібніші аграрні товаровиробники. Де вони можуть розвиватися і реалізовуватися? В окремих секторах і нішових галузях, де вони можуть бути конкурентними навіть агрохолдингам. Тому такі виробники потребують ідентифікації. В усьому світі, і це не випадає із загального законодавчого контексту, є мікро-, малі, середні й великі виробники. В Україні це зафіксовано в Господарському кодексі з 2012 року, тому давайте вести мову про ці чотири групи. Павло КОВАЛЬ, гендиректор УАК

Фактори, що стримують зростання американських інвестицій в Україну, такі ж, як і для інших іноземних та українських інвесторів. Труднощі з бізнес-кліматом обмежують інвестиції, особливо проблеми з корупцією та слабкою судовою системою. Проблеми інфраструктури України також стримують інвестиції. Мартін КЛАССЕНС, торговий атташе США

Несвіжих продуктів ніхто не продає. Можливо, неорганізована торгівля, ринки можуть цим бавитися. Організована торгівля цим не займається. У нас у всіх договорах з постачальниками визначені вимоги до якості продукції. Безпосередньо регулювати питання якості продукції ми можемо лише для товарів під власною торговою маркою. Там ми знаходимо компроміс між якістю товару і його ціною, щоб це було цікаво нашому покупцеві. Віктор ПОВНІЦА, президент мережі «ЕКО маркет»

Реформа децентралізації, яку проводить уряд, дозволила ефективно запустити систему Прозорро.Продажі, яка на сьогодні працює вже у 24 регіонах України. До неї підключено 238 міст і селищ. За півтора роки кількість аукціонів зросла майже в десять разів і вже становить близько 3,5 тис. аукціонів. На цих аукціонах органи самоврядування продають і здають в оренду комунальне майно, проводять малу приватизацію, надають право розміщення реклами, проведення ярмарок, надання послуг паркування та розваг. Переважну більшість складають аукціони з малої приватизації.

Розвиток внутрішнього водного транспорту України наразі має не тільки економічне значення, а й надзвичайну вагу у сфері національної безпеки України. Приклади кричущі: 2000 року під прапором України в басейні Дніпра використовувалося 155 суден, 2018 року — 46 суден із дедвейтом понад 5 тис. тонн. Для порівняння: 1991 року використовували 575 суден загальним дедвейтом понад 5 млн тонн. Анатолій КІНАХ, президент УСПП

Степан КУБІВ, перший віце-прем’єр

Ключова вимога: вантажовідправники мають відвантажувати продукцію за графіком. Уже проведено експеримент із зерновими вантажами — запущено 5 тестових поїздів за графіком. Антон САБОЛЕВСЬКИЙ, директор із стратегічного розвитку та інвестиційної політики АТ «Укрзалізниця»

6

АП 5/2019

Чому раніше був дефіцит вагонів? Тому що приватний парк коштував дорожче. Приватний парк великий — багато приватників мають свої вагони. Але той приватний, який має у власності вагон, має фіксовану ціну, за якою продає. А інвентарний парк «Укрзалізниці» коштував копійки, за рахунок прив’язки до чіткої ціни інвентарного парку. Були зловживання, хабарі, «відкати» тощо, бо всі хотіли платити менше, а мати більше, на жаль. Це я кажу про бізнес, який готовий давати хабарі, щоб отримати дешевше вагони. Ми ціну відпустили: провели тарифну комісію, ціна стала гнучкою, вирівняли її до ринкової інвентарного парку «Укрзалізниці» — і як рукою зняло питання дефіциту вагонів, бо споживач може піти в приватний парк і взяти його в оренду, може піти в «Укрзалізницю», де ціна відкрита, така ж сама як у приватному. І проблема зникла. Юрій ЛАВРЕНЮК, заступник міністра інфраструктури

www.agroperspectiva.com

КРАЇНА

САДИБА ПОПОВА Це aрхітектурнa гoрдість Зaпoрізькoї oблaсті. Нa держaвнoму рівні він визнaний як Вaсилівський істoрикo-aрхітектурний музейзaпoвідник «Сaдибa Пoпoвa». Тaкoж інкoли мoжнa зустріти нaзви «Тaврійський зaмoк» aбo «Тaврійськa сaдибa».

казом Катерини ІІ полковнику Василю Степановичу Попову було надано близько 43 тис. десятин на півдні України (нині це значна частина Василівського району Запорізької області). Попов особисто визначив місце розташування величезної садиби. Ним став невеличкий зимівник колишнього запорозького козака на високому похилому березі річки Карачекрак. Тут із привезених решток розбитих турецьких кораблів було збудовано панський дім (а дещо пізніше — палацовий ансамбль), що поклав початок «містечку», а потім місту Василівка, яке було названо за ім’ям володаря маєтку. Архівні документи свідчать, що будівництво палацового ансамблю дійсно тривало з 1883 по 1894 роки. Власник витратив на будівництво півтора мільйони карбованців. Палацовий комплекс був двоповерховим із п’ятьма баштами.

У

8

АП 5/2019

Будівля палацу і двох флігелів (північного та східного) виконані з червоної цегли в псевдомавританському стилі з найвищою майстерністю. Західний флігель побудовано в стилі неоготики, а манеж — у давньоруському. Основний декоративний елемент, що прикрашав стіни палацу, — стрільчаті арки. Уступчастим профілем стрільчатих арок було обрамлено парадний вхід, зверху увінчаний трикутним фонтаном, цікавий вигляд мала літня тераса палацу, з трьох сторін вона була обрамлена аркадою — рядом арок різної величини, які утримували тонкі імпозантні колони. Будівлю садиби (прямокутної в плані) можна умовно поділити на два двори: передній — парадний вхід, і задній, обнесений службовими будівлями. За планом композиції головний вхід у садибу був через ворота двох флігелів — східного та західного, розташованих симетрично по кутах са-

диби, між флігелями розміщувався парк, огороджений декоративними чавунними ґратами. За своєю архітектурою флігелі були дзеркальні, відрізнялися лише кутні башти. Автором проекту палацового ансамблю був випускник Петербурзької школи інженерів, мелітопольський повітовий архітектор Олександр Наумович Огієнко. Автори інших будівель — манежу, каретного двору і трьох флігелів — поки що не відомі. В окремих споминах згадується ім’я Стюнкля (шведського архітектора), Лангобарді (італійського скульптора), архітектора Бенца. Дивовижний палацовий ансамбль садиби Попова був побудований як альтернатива відомому палацу Воронцова в Алупці. Відомо, що палацовий ансамбль будували бригади місцевих майстрів-каменщиків, особливо відповідальні й складні елементи — бригада німців-менонітів з острова Хортиця.

Використані дані сайту viam.ucoz.net та інших відкритих інтернет-ресурсів

НОВИНИ

НОВИНИ

АП 8-9/2012

УКРАЇНА І ФАО ОБ'ЄДНУЮТЬСЯ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВИХ ҐРУНТІВ

10

41 КРАЇНА ПОТРЕБУЄ ЗОВНІШНЬОЇ ПРОДДОПОМОГИ

У к р а ї н а т а Ф А О ст в о р и л и У к р а ї н с ь ке ґрунтове партнерство. Мета нового Українського ґрунтового партнерства — сприяння формуванню бази даних моніторингу ґрунту.

Тривалі конфлікти і посушливі погодні умови залишаються головними причинами гострого браку продовольства, ускладнюючи доступ до нього для мільйонів людей.

Партнерство діятиме під егідою Глобального ґрунтового партнерства як єдина національна платформа для сприяння діалогу й співпраці між міністерствами, провідними установами, існуючими дослідницькими школами та лабораторіями із земельних ресурсів та іншими зацікавленими сторонами. Це сприятиме формуванню бази моніторингу земельного покриву, продуктивності земель і запасів вуглецю. «Серед основних завдань УҐП — поліпшення контролю, розвиток сталого управління ґрунтами, забезпечення прозорої системи моніторингу деградації земель, поліпшення національного моніторингу навколишнього середовища і посилення потенціалу країни для формування суспільного інтересу до проблем ґрунтів», — сказала Оксана Рябченко, національний координатор проекту ФАО. «Охорона родючих земель і комплексне управління природними ресурсами є національним пріоритетним напрямком у межах чинної Рамкової Програми Співробітництва між Україною та ФАО, а також частиною українського національного робочого плану по боротьбі з опустелюванням, — зазначив Хушнід Саттаров, координатор програм ФАО в Україні. — Необхідно забезпечити сталий розвиток сільськогосподарських земель і скорочення сільської бідності. ФАО готова і надалі надавати технічну підтримку для досягнення цих цілей». Діяльність чотирирічного проекту ФАО пов'язана з більш глобальними зусиллями, оскільки сприяє досягненню Цілі 15 сталого розвитку «життя на землі». Україна багата на здорові та продуктивні ґрунти, чорноземи, що насичені органічними речовинами. Однак, за оцінками провідних українських ґрунтознавців, водна ерозія охоплює 13,4 млн га, у тому числі 10,6 млн га орних земель. Ерозія безпосередньо впливає на родючість ґрунтів і сільськогосподарське виробництво, що може призвести до значних економічних втрат, понад 20 млрд гривень у рік. Крім того, розробка національних підходів до боротьби з деградацією земель була сповільнена через складні інституційні структури, відсутність оновлених досліджень щодо ерозії ґрунтів і відсутність стабільного моніторингу ґрунту. Міжнародна ґрунтова спільнота готова підтримати Україну в створенні єдиної платформи, яка дозволить уникнути розпорошення зусиль і втрати ресурсів. Платформа займатиме важливу роль у поширенні й координації ініціатив із досягнення нейтрального рівня деградації ґрунтів до 2030 року, які Україна зобов’язалась виконати, підписавши Конвенцію ООН по боротьбі з опустелюванням.

Наслідки циклонів і дефіцит опадів у 2019 році привели до скорочення сільськогосподарського виробництва в південній частині Африки, що, своєю чергою, спровокувало значне зростання потреб в імпорті зернових. Про це йдеться в доповіді ФАО. Урожай скорочується вже другий рік поспіль у Зімбабве і Замбії, одночасно з цим у сусідніх країнах також відзначалося скорочення сільськогосподарського виробництва, викликане несприятливими погодними умовами, у тому числі в Мозамбіку, постраждалому від циклону. Ситуація з продовольчою безпекою в Зімбабве може значно погіршитися в 2019 році, що ще більшою мірою посилиться різким стрибком цін на основні продукти харчування та економічним спадом. На початку 2019 року близько 3 мільйонів осіб у країні вже відчували дефіцит продовольства. У Східній Африці сильна посуха негативно позначилася на врожаї першого посівного сезону і привела до погіршення стану пасовищних угідь. Найбільше скорочення виробництва зернових у 2019 році порівняно з попереднім роком у відносному вираженні очікується в Кенії, Сомалі та Судані, де урожай прогнозується нижче середнього рівня. У 2018/2019 урожай пшениці та ячменю нижче середн ь о го р і в н я о ч і к у є т ь с я в К о р е й с ь к і й н а р од н о демократичній республіці. Існують також побоювання з приводу врожаю основних зернових культур сезону 2019 (урожай буде зібраний у жовтні), в основному внаслідок зниження випадання кількості опадів і низького рівня доступності води. На Близькому Сході, незважаючи на в цілому сприятливі погодні умови для вирощування сільськогосподарських культур, затяжні конфлікти в Сирії та Ємені продовжують перешкоджати розкриттю потенціалу сільськогосподарського виробництва, обмежуючи доступ до ресурсів і збільшуючи вартість виробництва. У Ємені в період із грудня 2018 року по січень 2019 року близько 15,9 мільйона осіб, що складає приблизно 53% населення, зіткнулися з гострою нестачею продовольства. В Африці важка ситуація з продовольчою безпекою в низці країн, включаючи ЦАР, Демократичну Республіку Конго і Південний Судан. Виробництво зерна в Латинській Америці й Карибському басейні в 2019 році, згідно з прогнозами, досягне рекордно високого рівня в 274 мільйони тонн. Очікуване збільшення в основному відображає швидке відновлення виробництва кукурудзи в Південній Америці, головним чином, у результаті розширення посівних площ, а також за рахунок підвищення врожайності. Виробництво пшениці в 2019 році відновиться в ЄС, Росії та Україні, головним чином, унаслідок сприятливих погодних умов і розширення посівних площ.

АП 5/2019 www.agroperspectiva.com

www.agroperspectiva.com

НОВИНИ

АЧС — ЗАГРОЗА ДО ІСНУВАННЯ І ПРОДБЕЗПЕКИ МІЛЬЙОНІВ ЛЮДЕЙ АЧС поширюється в країнах Східної й Південно-Східної Азії, погрожуючи мільйонам людей позбавити їх засобів до існування.

У Китаї вірус зареєстровано в 32 з 34 адміністративних округів, і більше 1,1 мільйона свиней загинули або були забиті. Крім того, захворювання поширюється у В'єтнамі, Камбоджі, Монголії, Корейській Народно-Демократичній Республіці та Лаоській Народно-Демократичній Республіці, вражаючи мільйони свиней. Про це повідомила ФАО. Одна з основних причин епідемії — дрібномасштабна структура свинарства в субрегіоні. Це перешкоджає впровадженню стандартів біобезпеки — важливого заходу контролю, що може зупиняти поширення захворювання. Крім того, внутрішньо-регіональна торгівля продуктами зі свинини, які можуть бути інфікованими, також сприяє стрімкому поширенню захворювання. Експерти в галузі охорони здоров'я тварин вважають, що хвороба неминуче буде поширюватися далі в найближчі місяці. Це викликає стурбованість щодо ситуації із засобами для існування і продовольчою безпекою найбільш вразливих фермерів, які займаються натуральним господарством, оскільки їм не вистачає досвіду і коштів для захисту своїх тварин. Крім того, очікується, що скорочення виробництва свинини і зменшення існуючих запасів заморожених продуктів зі свинини приведуть до підвищення цін, що буде загрожувати продовольчій безпеці найбільш вразливих груп населення. www.agroperspectiva.com

ПРОТИ БАКТЕРІЙ Продовольча і сільськогосподарська організація (ФАО), Всесвітня організація охорони здоров'я тварин (МЕБ) і Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) в рамках тристороннього проекту заснували Багатосторонній цільовий фонд по боротьбі з СПП з початковим внеском у розмірі 5 млн USD від уряду Нідерландів. Цільовий фонд терміном на п'ять років до 2024 року націлений на збільшення зусиль із надання підтримки країнам у протидії безпосередній загрозі СПП (стійкість до протимікробних препаратів) — можливо, найскладнішій загрозі глобальному здоров'ю. Зростання СПП є загрозою, яка називається «тихим цунамі». На стійкі до лікарських засобів мікроорганізми в даний час припадає приблизно 700 тис. смертей на рік, і ця цифра може збільшитися до 10 мільйонів смертей щорічно, якщо не буде вжито жодних дій. «Боротьба зі стійкістю до протимікробних препаратів — це головним чином проблема зміни поведінки. Я говорю не про те, щоб частіше мити руки, а про те, щоб антибіотики призначалися рідше, а методи роботи змінювалися, щоб знизити ймовірність поширення резистентних бактерій, — сказав міністр охорони здоров'я і спорту Нідерландів Бруно Брюінс. — Ця тема настільки важлива, що заслуговує на те, щоб залишатися на вершині міжнародного політичного порядку денного. Країни розробили видатні плани, і тепер настав час їх здійснити. Багатосторонній цільовий фонд, який ми створюємо, допоможе нам у цьому, тому що проблема занадто масштабна, щоб країни могли вирішити її самотужки». «На жаль, бактерії не знають кордонів. Але, об'єднавши наші зусилля і знання, ми зможемо допомогти один одному в боротьбі з УПП, — сказала міністр сільського господарства, природи та якості продуктів харчування Нідерландів Карола Шоутен. — У нас ще є можливості для оптимізації використання антибіотиків у тваринництві». «Ми всі повинні зіграти свою роль у захисті ефективності дії протимікробних препаратів, і Цільовий фонд по боротьбі з УПП дасть нам можливість підтримати зусилля різних секторів на національному, регіональному та глобальному рівнях, — сказала Генеральний директор МЕБ д-р Монік Елуа. — Фактор УПП повинен враховуватися в рамках підходу «Єдине здоров'я» і підтримуватися довгостроковими зобов'язаннями всіх зацікавлених сторін. МЕБ зобов'язується надавати підтримку сектору охорони здоров'я тварин у виконанні його зобов'язань щодо забезпечення того, щоб і тварини, і люди продовжували отримувати користь від доступних і ефективних протимікробних препаратів для лікування хвороб у майбутньому». «ФАО цілком і повністю спрямовує зусилля на те, щоб допомогти викорінити голод, відсутність продовольчої безпеки і неповноцінне харчування, а також націлена на сталий виробництво безпечних продуктів харчування для зростаючого населення світу, — сказала заступник генерального директора ФАО з питань клімату та природних ресурсів Марія Хелена Семеду. — Протимікробні препарати є необхідними інструментами для забезпечення продовольчої безпеки, однак їх потрібно втілювати відповідально. ФАО розглядає Багатосторонній цільовий фонд як важливу віху в наших тристоронніх зусиллях зі скорочення СПП». Трастовий фонд по боротьбі з СПП надає спільний механізм для забезпечення прозорості всіх джерел фінансування, в той час як його діяльність буде ґрунтуватися на застосуванні передового досвіду, розширення використання методик, які на практиці довели свою ефективність, і інноваційних підходах для забезпечення того, щоб ефективні лікарські препарати були доступні для майбутніх поколінь. АП 5/2019

11

ГЕРОЇ НАШОГО ЧАСУ Федір СТОЛЯРЖЕВСЬКИЙ, «Агро Перспектива»

УКРАЇНСЬКИЙ ФРАНЦУЗ Вони такі різні… Випускники сільгоспакадемії, аграрного університету чи, в сучасній інтерпретації, НУБіП. Водночас вони такі схожі: амбітні, щирі, честолюбиві, з особливим почуттям до рідної землі. Люди — за плечима котрих сучасне аграрне виробництво. Його ім’я Віктор. Переможець. І багато вершин у нього ще попереду. Але нинішня теж достойна. Генеральний директор. Отож, гість журналу «АГРО ПЕРСПЕКТИВА» — Віктор Карбівський, керівник компанії «Лімагрейн Україна».

Два роки тому Ви очолили компанію Лімагрейн в Україні. Що вдалося зробити? Які перед вами ставлять завдання французи? І загалом: наскільки складно бути генеральним директором? Пропоную почати з того, що вдалося. За останні д в а с е з о н и ко м п а н і я Л і м а г р е й н у к р і п и л а с в о ї позиції практично по усіх польових культурах, які представлені на ринку, це насіння кукурудзи, соняшнику, зернових та озимого ріпаку. Вдалося розвинути наш корпоративний, колективний, я би навіть сказав, сімейний дух у Лімагрейн. У нас особлива атмосфера всередині колективу. Мені вдається її зберігати. Ще одне моє досягнення — якісне покращення к о м а н д и . К о л и к і л ь к а р о к і в то м у я п р и й ш о в у компанію (спочатку на позицію комерційного директора), то працювало 10 осіб. Потім штат почав рости. Наразі в компанії працює 75 осіб. І ми чимало вкладаємо в розвиток людей, у навчання: тренінги різного плану, як і в Україні, так і за межами України. Інвестиції в кадри дають хороші результати. Про що мова? Ми щороку виводимо на ринок від 10 до 15 продуктів. Зазначу, що вважаю однією з головних переваг Лімагрейн її багатогранність із то ч к и з о ру к ул ьт у р . К о м п а н і я н а с ь о год н і м а є в портфелі фактично всі польові культури, які вирощуються в Україні. Починаємо від ячменів, як ярових, так і озимих, йдемо далі — горох, пшениця, кукурудза, ріпаки, соняшник. Навіть льон є. Звичайно, таке різноманіття насіння потребує і часу, і енергії, аби гідно презентувати ці продукти

12

АП 5/2019

на ринку, аби правильно донести до кінцевого споживача переваги кожного з продуктів. Компанія Лімагрейн працює на українському р и н к у ч е р е з м е р е ж у д и с т р и б ’ю т о р і в я к н а ц і о н а л ь н и х , та к і р е г і о н а л ь н и х . П а р а л ел ь н о наша команда тісно співпрацює з господарствами. Ще раз повторю: наша ціль — аби сільськогосподарський виробник чітко розумів та користувався перевагами наших продуктів. Якщо порівняти посаду генерального директора в Україні та в інших країнах, то потрібно визначит и с я , з я ко ю с а м е к р а ї н о ю п о р і в н ю в ат и , а д же Л і м а г р е й н п р е д с т а в л е н а в 5 5 к р а ї н а х с в і т у, а насіння продає на ринки в понад 150 країн. Я к щ о в з я т и , н а п р и к л а д , Ф р а н ц і ю . А д же а г р а р н у У к р а ї н у ч а сто п о р і в н ю ют ь с а м е з цією європейською державою. Якщо взяти Францію та Україну, то маємо багато спільного, наші країни об’єднує низка речей, однак багато що і відрізняє нас. П е р ш з а в с е , ц е р о з м і р и го с п о д а р с т в . Б е з у м о в н о , в У к р а ї н і го с п о д а р ст в а н а б а гато б і л ь ш і , о с о б л и в о з то ч к и з о р у з е м л і в о б р о б і т к у. Д р у г и й м о м е н т, я к и й б и я в і д з н а ч и в , ц е к о л и в а н н я н а р и н к у. Д л я Ф р а н ц і ї к о л и в а н н я в м е ж а х 1 – 2 % — ц е вж е с у т т є в і к о л и в а н н я . В У к р а ї н і — 1 5 – 2 0 % — а б с о л ют н о н о р м а л ь н о . Я к щ о м и го в о р и м о , з о к р е м а , п р о к у к у руд з у ч и с о н я ш н и к , у нас може бути плюс-мінус до півмільйона ге к та р і в п о с і в н и х п л о щ , а в н и х з а га л ь н а п л о щ а т і є ї ч и і н ш о ї к у л ьт у р и м о ж е б у т и 5 0 0 т и с я ч www.agroperspectiva.com

ГЕРОЇ НАШОГО ЧАСУ

ге к та р і в . Р и н к и в Є в р о п і є ста б і л ь н и м и й д о б р е прогнозованими. Наші ж ринки досить цікаві, а л е в о н и і д о с и т ь в о л ат и л ь н і . В Україні на аграрні ринки впливає безліч факторів. Перш за все, політична та економічна ситуації в країні. Плюс Україна відчутно залежить від зовнішніх факторів, зокрема від стану світової економіки. Чому? Якщо буде чергова світова криза, то , в і д п о в і д н о , м е н ш е г р о ш е й буд е в к л а д ат и с я в економіки тих чи інших країн. Ми з вами знаємо, що Україна потребує досить великих інвестицій, від цього фактору ми значною мірою залежимо. Та к , у 2 0 1 9 р о ц і м о ж н а с п о с те р і га т и в п е р ш е за останні кілька років (починаючи з 2014) ріст, є п р и р і ст В В П , а л е м и щ е н а в і т ь н е п о в е р н ул и с я до показників того ж 2014 року. Я к щ о п о гл я н е м о з а о ке а н , то д е с ь м оже м о порівнювати Україну з Аргентиною чи Бразилією, але, тим не менше, ми різні. Наприклад, Бразилія м о ж е в и р о щ у в ат и п о д в а в р о ж а ї н а р і к . Д л я Бразилії найбільш затратна частина пов’язана з л о г і с т и к о ю . Т о м у, я к щ о о ц і н ю в а т и е к с п о р т н і позиції, то ми абсолютно конкуруємо, особливо в сегменті кукурудзи. Враховуючи той факт, що аграрна Україна експортоорієнтована країна ми маємо постійно моніторити ринки, спостерігати, як вони будуть розвиватися, бо від цього залежить, що ми будемо вирощувати в Україні. www.agroperspectiva.com

От Ви згадали про потребу в інвестиціях. Чи розглядає компанія проект будівництва власного заводу в Україні? На сьогодні компанія Лімагрейн має українського п а рт н е р а з в и р о щ у в а н н я н а с і н н я та д о р о бл я є н а с і н н я н а з а в од і в Ч е р ка с а х ко м п а н і я « М А Ї С » . Хочу зазначити, що перша і основна справа для «Лімагрейн» — це інвестиції в науково-селекційну роботу. Наш головний напрямок – наукові розробки, селекційні програми. Тому перші інвестиції були зроблені в досліднос е л е к ц і й н у с та н ц і ю , я к а з н а х о д и т ь с я те ж н а Черкащині, в Маньківському районі. Щодо власного заводу на території України. Ми вивчаємо питання. Візьмімо, наприклад, таку культуру, як соняшник. Є свої нюанси. Перш за все — просторова ізоляція. Друге, багато хто, не має значення, фермер чи великі компанії, ще не повністю готові працювати з українським виробництвом. Тут мають бути враховані всі деталі. Тому ми досить зважено підходимо до цього питання, вивчаємо ситуацію на ринку. Якщо виникне п от р е б а , то і н в е ст и ц і ї у в л а с н е в и р о б н и ц т в о в Україні обов’язково будуть. Наскільки просто наразі імпортувати насіння? Нема ніяких перешкод? Діалог влади та бізнесу конструктивний? АП 5/2019

13

ГЕРОЇ НАШОГО ЧАСУ

Скажу так. За останні роки, по суті, обмежень чи перепон не було. Єдиний виняток — минулий рік. Ми мали блокування партії насіння на Чернівецькій митниці. Але це, вважаю, виняток. Всі судові справи ми виграли, хоча, звичайно, це додаткові витрати і неприємний осад у душі. Які плани має компанія щодо українського ринку. За оцінками, в 2017 році, в сегменті кукурудзи (я так розумію, що це основна культур а ) Л і м а г р е й н з а й м а л а ч ет в е рт у схо д и н к у і мала 6% ринку. Яких висот хочете досягти? Та к , в и п р а в и л ь н о з а з н а ч и л и : н а ш а ч а с т к а в сегменті кукурудзи близько 6%. Однак останнього сезону площі зросли, тому ми знову оцінюємо свою частку на цьому ж рівні. Які наші плани? Звичайно зростати. Як на мене, то можемо говорити про 10% на перспективу. Це цілком закономірне та логічне зростання. Наскільки складно конкурувати в сегменті насіння кукурудзи? Адже пропозиція на ринку достатня як селекції українських компаній, так і насіння від відомих світових виробників. Український ринок надзвичайно конкурентний. Чому? Україна №1 щодо посівних площ під цією к у л ьт у р о ю в Є в р о п і ( 4 , 5 - 5 м л н г а ) . В и с а м і

14

АП 5/2019

спостерігаєте зміни на ринку. Деякі гравці стали ще більшими: хтось — за рахунок поглинання, хтось — з а р а х у н о к з л и т т я . К о н к у р е н ц і я жо р ст ка й в о н а буде тільки посилюватися. Але в нашій спеціалізації криється і наша сила. Лімагрейн — виключно насіннєва компанія. Усі наші проекти, інноваційні рішення пов’язані з н а с і н н я м . І т і п р о е к т и , я к і вж е п р а ц ю ют ь , ч и зареєстровані нові продукти, чи те, що плануємо н а п е р с п е к т и в у, д од а ют ь н а м у п е в н е н о ст і в з а втрашньому дні. Можемо сміливо сказати, що крок за кроком будемо завойовувати ринок. Звичайно, додавати по 3% в рік нереально, зважаючи на момент конкуренції, але зростати на 1% щороку абсолютно реально. Як Ви вважаєте, наскільки врожайність кукурудзи залежить саме від насіння? Існує така думка, що залежність врожаю від насіння становить близько 30%. Зустрічне питання: ви говорите про насіння чи конкретний вибраний гібрид? Як я розумію, впливає все: і гібрид, і конкретне поле, і ґрунт, і регіон. Десь із вами я згідний. Ми проводили власні оцінювання і дійшли висновку, що від культури, від www.agroperspectiva.com

ГЕРОЇ НАШОГО ЧАСУ п о с і в н о го м ате р і а л у з а л еж и т ь в і д 3 0 % д о 5 0 % і навіть більше. І якість зерна, і рівень урожайності. На сьогодні переважна частина України перебуває в досить жорстких погодних умовах, тому вибір гібриду, а саме головне — його характеристики та ті рекомендації, які отримує господарство, — один із головних факторів успіху. Важливо донести продукт у правильне місце, в правильні руки, в правильний час. Чому? Тому що наші аграрії мають колосальний вибір гібридів від різних виробників. Інколи господ а р ст в о в и р о щ у є б і л ь ш е 2 0 г і б р и д і в к у к у руд з и на 4–5 тисячах гектарів. Практично всі проводять багато тестувань на полі: і агрохолдинги, і середні господарства. Деякі щороку висівають і тестують по кілька сотен різних гібридів. Зробити вибір потім надзвичайно складно. Але господарі надають перевагу тим продуктам, які з року в рік показують стабільні результати, в яких аграрії впевнені. Дійсно, потрібно працювати з фермерами, слід демонструвати та доносити переваги того чи іншого продукту. Як правило, будь-який виробник починає з невеликої площі, якщо мова йде про новий продукт. Варто зазначити, що аграрії цікавляться новинками, адже всі хочуть покращити результати на полі. Подивімося на Україну й урожайність кукурудзи 10–15 років тому та зараз. Можемо впевнено говорити про те, що врожайність виросла на 50–60%. У 2018 році була зафіксована рекордна врожайність — 7,8 тонн/гектара. Особисто я вважаю, що це чудовий результат, враховуючи, що основна частина культури вирощена без поливу. Якщо говоримо за Степ чи за південь країни, то там пока з н и к и г і р ш і . А л е в р ожа й н і ст ь у ц е н т р а л ь н о з а х і д н и х р е г і о н а х У к р а ї н и п од е к уд и к р а щ а , н і ж у Європі. Звичайно, змінилися технології, покращився обробіток ґрунту, на полях нині працює потужна техніка. Але ключовими факторами успіху є якісне насіння, потужна генетика та інвестиції.

строків посіву, унікальне ФАО 290. Я би сказав так: продукт надзвичайно надійний, особливо в критичних погодних умовах. В и о д н а з н е б а гат ь ох ко м п а н і й , кот р а пропонує силосні гібриди. Та к , м а є м о о к р е м и й с и л о с н и й н а п р я м о к . Ц е не випадково, хоча в Україні силосні гібриди займают ь н е та к і в ел и к і п л о щ і . З а н а ш и м и о ц і н ка м и , плюс-мінус 250 тисяч гектарів. Компанія «Лімагрейн» більше 20 років займає перші місця по продуктах, які призначені для вирощування с и л о с н о ї к у к у руд з и . У ч о м у ї х п е р е в а га ? Збалансованість — пункт перший. Тобто, надходження енергії від самого качана, а також від листя та стебла. Перетравність зеленої маси — пункт другий. Якщо дотримуватися рекомендацій наших спеціалістів, якщо все робити правильно і вчасно, то ми з впевненістю можемо констатувати: господарства, які працюють з нами, причому працюють багато років, мають позитивну динаміку в тваринництві. Надої молока в таких господарствах зростають. Господарства, які інвестують в поголів’я, побудували сучасні ферми і шукають шляхи покращення ефективності виробництва молока, знаходять для себе гарну відповідь у наших гібридах.

А потенціалу є куди рости? Безперечно. Як я вже казав, велика частина кукурудзи вирощується в степу та на півдні, а там л і м і т у ю ч и м ф а к то р о м є в о л о га . В в а ж а ю , щ о в п е р с п е к т и в і п л о щ і п і д п ол и в о м буд у т ь збільшуватися, відтак, і врожайність має всі шанси на ріст. Паралельно всі компанії, у тому числі й Лімагрейн, працюють із генетикою, усі націлені на виведення посухостійких гібридів. Зокрема, у нас є проект Hydraneo®. Гібриди, які входять у групу «Гідранео», посухостійкі, і в цьому головна їхня перевага. Навіть у засушливі роки вони формують достойний урожай. Якщо це південь, степ, то 6+ тонн із гектара вони забезпечать. В інтенсивних умовах вони формують досить високу врожайність — до 14 тонн із гектара. Це реалії українських полів. На ш я с к р а в и й п р ед ста в н и к — г і б р и д А д е в е й , один із лідерів на ринку. Це унікальний продукт. Чому? По-перше, він має надзвичайно потужний с та р то в и й р і с т, а д а п то в а н и й д о н а й р а н н і ш и х www.agroperspectiva.com

АП 5/2019

15

ГЕРОЇ НАШОГО ЧАСУ Шк о д а , щ о т в а р и н н и ц т в о д у ж е п о в і л ь н о розвивається, охочих вкладати в цю галузь мало. Але мені імпонує така думка: ті, хто нині інвестують у т в а р и н н и ц т в о , і н в е ст у ют ь у в ел и ке м а й бу т н є . Чому? Ми знаємо: щоб побудувати тваринницький комплекс, потрібні великі інвестиції, а окупність ц и х і н в е ст и ц і й буд е н е та ка ш в и д ка , я к у рослинництві. Але я поважаю таких господарів, вони справді роблять достойну справу й інвестують у майбутнє. О т В и з га д а л и п р о го с п о д а р ст в а . А х то більш вдячний клієнт? Фермери чи холдинги? Раніше якось усі орієнтувалися на холдинги, а потім зрозуміли, що холдинги — це така палиця, яка має два кінці… Інколи ризиковано постачати ресурси великим землевласникам. Знаєте, Україна — велика аграрна країна. Д е с ь 7 0 % те р и то р і ї м о ж е м о в и к о р и сто в у в ат и д л я с і л ь с ь ко го с п од а р с ь ко го в и р о б н и ц т в а . М а є м о

б і л ь ш е 4 0 м л н с і л ь го с п у г і д ь . І , я к н а м е н е , м і с ц я в и ста ч и т ь д л я в с і х ф о р м в е д е н н я го с п о д а р ст в а . Ц е і в е л и к і а г р о х о л д и н г и , я к і з а д а ют ь то н у с у ч а с н и х те х н о л о г і я х . Ц е й с е р е д н і го с п о д а р ст в а , я к і д е м о н ст р у ют ь га р н і з д о б у т к и та є п р и к л а д о м д л я б а гат ь ох , о б р о бл я ю ч и в і д 3 д о 1 0 т и с я ч ге к та р і в . Ц е го с п од а р ст в а , щ о м і ц н о сто я т ь н а н о га х . Мають розвиватися і невеликі фермерські господ а р ст в а . Х о ч а д л я н и х т р е б а ко н ц е н т ру в ат и с я на вирощуванні овочів, ягід, створювати робочі місця. Фермери й індивідуали — це певний сільський соціум. Як для мене, усі форми власності м а ют ь м і с ц е бу т и та п о в и н н і п р а ц ю в ат и у н а с в Україні. Ми співпрацюємо з усіма господарствами: агрохолдингами та невеличкими підприємствами, але через мережу наших дистриб’юторів. По ходу запитання. Наскільки ваші клієнти вірні? Вони з сезону в сезон працюють із вами, чи є відтік клієнтів, і від чого це залежить? Чи стрибати від постачальника до постачальника аграрії не практикують? Переважна більшість господарств, як правило, — н а ш і п о ст і й н і к л і є н т и . Я к щ о п о ч а л и с п і в п р а ц ю , я к щ о ц е в з а є м о в и г і д н о й го с п од а р ст в о от р и м у є г а р н і р е з у л ьт а т и , т о в и р о б н и к н е б а ч и т ь необхідності змінювати постачальника. Орієнтовно, 80% господарств — це наші постійні клієнти. Більше того, багато хто з них навіть розширює співпрацю. Наприклад, почали працювати по одній культурі, а, познайомившись із продуктами, уже хочуть співпрацювати й по іншій культурі. Ви маєте дослідну станцію. Наскільки наука важлива для насіннєвого бізнесу? Наука відіграє ключову роль. Подивіться: у с е г м е н т і с о н я ш н и к у, к у к у р уд з и то н з а д а ют ь іноземні гібриди (у тому числі завдяки колосальним науковим розробкам селекціонерів). Окремий предмет розмови — це пшениці, ячмені. Говорімо відверто: де в Україні є нереалізований величезний потенціал? Це — пшениця, збільшення врожайності цієї культури. Наведу такий приклад. Років 4 тому наша компанія зареєструвала один із сортів, назва Колонія. Господарство «Сокільча», що на Житомирщині, зібрало цього сорту по 125 центнерів з гектара. Так, площа під пшеницею була невелика, трохи більше 30 гектарів. Але результат — 12 тонн. Після цього випадку багато господарств, які сіяли «Колонію», підтвердили цю врожайність: 10–11 тонн із гектара. П р о щ о ц е с в і д ч и т ь ? П р о те , щ о п оте н ц і а л у пшениці великий, але віддача від насіння зернових для селекційних компаній досить маленька. Чому маленька? В Україні багато господарств викор и сто в у ют ь в л а с н е н а с і н н я , хо ч а в о н о н и з ь ко ї репродукції, але маємо те, що маємо.

16

АП 5/2019

www.agroperspectiva.com

ГЕРОЇ НАШОГО ЧАСУ Будьмо відвертими: здебільшого аграрії не готові платити роялті за використання сорту. Від цього страждають усі: і, перш за все, вітчизняні науково-селекційні установи. Вітчизняна наука не має достатньо коштів, щоб вкладатися в наукові програми та розробки. Але програми по пшениці — перспективна справа. Вважаю, що це тільки питання часу. Я вірю, що ситуація зміниться, що ринок насіння стане цивілізований, і врешті-решт компанії, що займаються генетикою, зможуть інвестувати безпосередньо в пшениці. І сільгоспвиробникам буде вигідно к у п у в ат и га р н е н а с і н н я , я к і с н е , і та к и м ч и н о м урожайність пшениці буде зростати. А загалом це нові можливості для нас, для України. Ви зачепили болючу тему: роялті. Як багато п от р і б н о ч а су, а б и р и н о к н а с і н н я в У к р а ї н і став цивілізований? Існує комплекс проблем, які потребують свого р о з в ’ я з а н н я . П о - п е р ш е , гл о б а л ь н а е ко н о м і ч н а ситуація. По-друге, питання залежить і від ринку землі також. По-третє, існує пряма залежність від інвестиційного клімату в Україні. Хоча маю зазначити, що є багато господарств, які платять роялті, які розуміють, що це. Такі господарі налаштовані на максимальний результат, вони хочуть отримувати якісне насіння, вони їздять багато по світу, знайомляться з п е р е д о в и м и те х н о л о г і я м и . І го л о в н е : а г р а р і ї розуміють, що на насінні економити не варто. А з точки зору законодавства абсолютно всі нормативні акти є? Н а м п о т р і б н о б а га то щ е д о о п р а ц ь о в у в а т и . Наразі ми проводимо чимало профільних зустрічей, ведемо переговори, к о н с у л ьт у є м о с я з європейськими колегами. Знаєте, має бути спільний д і а л о г т р ь о х с то р і н . П е р ш з а в с е , к о м п а н і я селекціонер. Друга сторона — це сільгоспвиробник. І, звичайно, держава як регулюючий орган. Коли правила на ринку насіння будуть відпрацьовані й усі моменти погоджені, то це, ще раз повторюю, нові можливості для зернового ринку України. І нові можливості для вітчизняних наукових установ, котрі займаються селекцією зернових культур. Досить великі площі пшениці засіваються українським, вітчизняним насінням. Ми говоримо за південь, ми говоримо за степову зону, де досить жорсткі умови. Ви згадали про ринок землі. Ваше бачення: дозволити купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення чи чекати, хоча не зрозуміло скільки? Т у т од н о з н ач н о в і д п о в і ст и в а ж ко . Ч о м у ? П о п е р ш е , я к щ о і с н у в ат и м е з а б о р о н а н а к у п і в л ю продаж, то автоматично, як на мене, у головах люд е й п о ст і й н о буд е д у м ка : « Та бу н а в ол од і н н я » . А власність передбачає право продажу. І н ш і п и та н н я : кол и п р од а в ат и , я к п р од а в ат и , за які гроші, як оцінювати, кому продавати? www.agroperspectiva.com

Потрібен час, аби чітко окреслити всі питання та акценти. Потрібно встановити, кому належить ця земля. Ми всі добре знаємо сумну статистику: з кожним роком кількість населення похилого віку скорочується, особливо в селах. Є різні цифри (десь звучало 4,5 млн гектарів), але так чи інакше багато земель, які не мають власників. Діти або живуть у містах, або за межами країни. Плюс кадастр. Він є, але недосконалий, там багато спірних моментів із власниками. Коли вирішимо ці моменти, то тільки потім вводити цивілізований продаж-купівлю землі. Поспішати не варто, хоча й затягувати питання також не потрібно. Ще одна «довгограюча» тема — підробки н а р и н к у н а с і н н я . На с к і л ь к и ц я п р о бл е м а є н а р а з і го ст р о ю ? Ч и ст и ка л а с я ко м п а н і я з підробками? Як у таких ситуаціях діяти? Стикалася. Мали таку ситуацію. Минулого року одне господарство посіяло наше насіння — гібрид «Тунка», а частину поля — насінням невідомого походження цього гібриду. Потім викликали нашого п р ед ста в н и ка й н у м о б і д кат и с я : « О т м и п о с і я л и один гібрид, а поле — як розділене навпіл. Одна частина вражена вовчком, а інша не вражена». Почали розбиратися, у кого насіння придбав. Керівник зізнався, що партію купив у дистриб’ютора, а частину хтось йому поставив за півціни. Тому проблема є. Як правило, більше страждають невеликі господарства, які намагаються зекономити. Як побороти це явище? Є рецепт? Як побороти? Насамперед, мовою економіки. Думаю, хто спробував сіяти дешеве й обпікся, більше на цю вудочку не попадеться. Для нього — це найкраща наука, хоча це поганий приклад. Ми рекомендуємо просту зрозумілу формулу. Насіння треба купувати в офіційного дистриб’ютора. Є н о м е р и п а рт і й , є в с я і н ф о р м а ц і я : щ о , к о л и поставляється. Більше того, ми зберігаємо зразки насіння. Тобто, є система перевірки та контролю. Відтак, можемо гарантувати якість, оригінальність насіння. Нині дистриб’ютори не просто насіння продають, а всю технологію? Так, у тому числі й технологію. А ось ще таке запитання. Наскільки нові досягнення — метеостанції, дрони, роботи й таке інше — допомагають на полі. Наразі є дві думк и . О д н і в в а жа ют ь , щ о в с я д і д ж и та л і з а ц і я в агро — це чудово, а інші переконані, що живу л ю д и н у, а г р о н о м а н а п о л і ж о д е н р о б о т не замінить. А Ви як вважаєте? Ви правильно говорите, що технічні досягнення д о п о м а га ют ь . На п р и к л а д , з а сто су в а н н я з м і н н и х норм висіву. У чому суть? Поле вноситься в базу даних. Сателіт його бачить, ми бачимо, що поле АП 5/2019

17

ГЕРОЇ НАШОГО ЧАСУ різне за рельєфом, за ґрунтами. Відповідно, від ц ь о го з а л еж и т ь і н о р м а в и с і в у : д е с ь м а кс и м у м , на іншій ділянці, навпаки, норма висіву буде зменшена. У результаті маємо збільшення врожайності та о п т и м і з а ц і ю в и т р ат. Ц е р о б о ч а схе м а , в о н а працює. Ми перевіряли. Надбавку отримували від 2% до 6% порівняно зі стандартним посівом. Це лише один маленький приклад. А Ви особисто консерватор чи новатор? Ви готові постійно експериментувати, випробовувати нове, чи якісь речі мають біти стабільні? Знаєте, сьогодні так усе стрімко розвивається. Хочемо ми цього чи не хочемо, але в більшості сфер спостерігається оцифрування всього, що оточує нас. Люди, які не цікавляться новим, новинками, їм буде досить сутужно завтра, а особливо післязавтра. Тому, як на мене, потрібно зберегти і дотримуватися в роботі правил, що гарантують результат. Тобто, речі, у яких упевнений, мають займати 75% бізнесу. І приблизно 25% усе ж таки мають складати інноваційні рішення, експерименти, тестування. Зупинятися не можна, потрібно постійно шукати краще. У Вас профільна освіта. Ви керуєте насіннєвою компанією, це бізнес. Але якщо в широкому розумінні, то аграрний сектор — це бізнес чи галузь, яка має забезпечувати людей доступним та якісним продовольством? За останні кілька років послабилася економіка, а сільське господарство набирає обертів. Наразі частка сільського господарства в загальному ВВП складає 18%. Про що це говорить? Ми — аграрна країна, хоча, з іншого боку це свідчить про те, що інші галузі економіки буксують, причому суттєво. Якщо ми порівняємо Україну з Францією, то там сільське господарство займає в ВВП десь 1,9–2%. Т о м у в У к р а ї н і с і л ь с ь ке го с п од а р ст в о — ц е бізнес. Але з іншого боку: приблизно 31% населенн я п р ож и в а є в с і л ь с ь к і й м і с ц е в о ст і . С а м е в с ел і зберігаються наша культура, традиції. На тих людях, що живуть у сільській місцевості, а також на тих господарствах, що утримують села, лежить велика відповідальність. Тому я би сформулював таким чином: сільське го с п од а р ст в о — б і з н е с і з в и с о ко ю с о ц і а л ь н о ю відповідальністю. А от якою має бути участь держави в розвитку сільського господарства? Вона має дотувати, давати гроші з бюджету чи не підтримувати село? Як має поводити себе держава, щоб усі учасники ринку були задоволені? Пам’ятаєте, донедавна був єдиний механізм, як на мене, то непоганий, мова йде про пільги з ПДВ, які скасували з 2015 року. Якщо порівнювати нас із є в р о п е й с ь к и м и к р а ї н а м и , то б ач и м о , щ о а г р а р і ї України здатні вести свій бізнес без підтримки держави. Хоча, якщо не помиляюсь, у бюджеті в минулому році й поточному передбачено 5 чи 6 мільярдів

18

АП 5/2019

гривень на підтримку АПК. Але це копійки, якщо суму розділити на ті площі, що є в обробітку. Я вважаю, що підтримка держави має бути. Це можуть бути спеціалізовані проекти: тваринництво, нішеві ринки. А загалом держава має дотримуватися принципу: не заважати, а сприяти розвитку галузі. Так чи інакше, сільгоспвиробники сплачують податки. Можливо, доцільно створити фонд, який використовувати на підтримку окремих проектів. Це як варіант, але головне, що підтримка має бути прозора, доступна та зрозуміла. Так чи інакше, господарники не чекають і не розраховують на підтримку. Більше того, вони платять податки, виплачують заробітну плату працівникам, утримують у багатьох селах за рахунок господарства всю соціальну сферу. Колись давно, ще в школі я запам’ятав вислів учительки української літератури, що хлібороби віддають землі найкраще – теплоту своїх рук. І дійсно люди, які працюють в сільському господарстві – особливі, перш за все це оптимісти, які люблять свою справу і життя! А от аграрний сектор якої країни вам імпонує? Ви, якщо я правильно розумію, багато їздите по світу? Знаєте, мені імпонує французький аграрний сектор. Чому? Там потужна та розвинена внутрішня переробка. Це вражає, думаю, що це шлях, яким і ми повинні рухатися. На сьогодні Україна в основному експортує сировину і не завжди в преміальному ціновому сегменті. Ми продаємо на зовнішні ринки дуже багато фуражної групи. Хотілося б, щоб експорт був сфокусований на високомаржинальних продуктах. Чим більше буде створено в Україні переробних підприємств — великих і маленьких, різних форм власності, тим краще. Це, звичайно, робочі місця для наших людей, це і ріст ВВП. Потенціал українського АПК колосальний. Питання: як його реалізувати і коли його реалізувати? Отут багато що залежить від держави та правил роботи на ринку. Чи змінилося сприйняття України аграрної у світі? Наприклад, 10 років тому і нині? Якщо дивитися на експорт продовольства, то так, зміни є. Ми № 1 за експортом соняшникової олії, тобто ми — ключовий гравець на глобальному ринку. Друге, експорт пшениці та експорт кукурудзи стрімко зростають. Ми конкурентні на цих ринках, нас поважають. Вважаю великим досягненням збільшення експорту безпосередньо на ринки країн Європейського Союзу. За минулий рік ми ескортували в ЄС продукції більше, ніж на 6 мільярдів доларів. Це вражає. За останні роки, попри ситуацію, яка є в Україні (війна) — це, як на мене, найбільше досягнення. Ми суттєво збільшили товарообіг з ЄС. Це добре. Це високомаржинальні ринки, гарантія оплати, нова сертифікація, нові параметри якості. Якщо вже згадали про європейський ринок, то як оцінюєте перспективи поставок насіння на ринки www.agroperspectiva.com

ГЕРОЇ НАШОГО ЧАСУ

Європи? Багато компаній, які спеціалізуються на насінні, говорять, що це вже політичне питання, що всі нормативні акти є, а рішення нема… І Українська насіннєва асоціація, і учасники ринку, ми всі працюємо над тим, аби уніфікувати законодавство України з ЄС. Багато що вже зроблено. Зараз «м’яч» — на полі Європейського Союзу. Європарламент має прийняти рішення. Рано чи пізно це відбудеться. Чому? Тому що практично всі великі світові гравці є в Україні. Вони працюють, продовжують інвестувати в Україну. І рано чи пізно, у тому числі завдяки глобальним гравцям, ринки ЄС відкриються. Якщо зазирнути в майбутнє, як ви бачите аграрний сектор і власне себе? На поточний момент Ви генеральний директор компанії. Це кульмінація кар’єри, чи ваша основна вершина десь ще чекає на Вас? Є такий вираз: «Якщо хочеш розсмішити Бога, то розкажи йому свої плани». Звичайно, є в мене амбіції, я ще не повністю реалізував ті плани, які ставив перед собою на цій посаді. Сьогодні я працюю в компанії «Лімагрейн» і ми разом розвиваємося. Ми рухаємося в одному напрямку з колегами, з партнерами, мені приємно з ними працювати. Я дійсно люблю свою справу. І це найголовніше, що спонукає щодня ходити на роботу та виконувати свої обов’язки. www.agroperspectiva.com

Можете коротко описати робочий день. Ви приходите перший на роботу, чи як начальник десь затримуєтеся? Приходжу в офіс приблизно о 8:00. Коли йду? По-різному, як виходить. Можу і о 21:00, а можу і о 22:00. Не забувайте, що я працюю в компанії, головний офіс якої у Франції, а в нас година різниці з французами. Загалом досить-таки ненормований робочий день. Але мене влаштовує. Знаєте, один із наших героїв запропонував, щоб інші співрозмовники «Агро Перспективи» п р о д о вж и л и р е ч е н н я : « Х о ч у, щ о б в У к р а ї н і було, як… » Як де? Хочете, щоб в Україні було, як у Франції? Знаєте, ми в Україні все ж таки відрізняємося. У нас свій шлях. Я хочу, щоб Україна, перш за все, була повністю незалежна, в усіх сенсах цього слова. Я хочу, щоб люди, які тут народилися, які роблять перші кроки, котрі тут навчаються, залишалися жити в цій країні. Більше того, я хочу, щоб люди, які виїхали недавно чи давно, в Канаду, в ЄС, в Америку, поверталися додому з новими ідеями, поверта л и с я в У к р а ї н у з і н в е ст и ц і я м и , р о з в и в а л и т у т власний бізнес. І всі разом будемо робити нашу державу заможною. І ще раз повторю: незалежною, особливо з економічної точки зору. АП 5/2019

19

ГЕРОЇ НАШОГО ЧАСУ Олесь ПШЕНИЧНИЙ, «Агро Перспектива»

ЗА КАДРОМ У ПОШУКАХ ГАРМОНІЇ Генеральний директор компанії «Лімагрейн Україна» Віктор Карбівський видався людиною спокійною, врівноваженою. Як говорить сам Віктор: «Потрібно в житті шукати гармонію».

В и к и м м р і я л и бу т и в д и т и н ст в і ? В и б і р аграрного вузу був свідомим? Мій дід був агрономом. І в довоєнний, і в п і сл я в о є н н и й п е р і од и . Д і д ус ь бу в од н и м а г р о н о мом на в есь р айон. Він так мріяв, щ об х то с ь і з й о го д і те й п р од о вж и в ц е й ш л я х . А л е , н а жа л ь , д і д а я н е з а ста в . В і н п і ш о в в і д н а с 1 9 7 2 р о к у, а я народився в 1973. Коли був маленьким, то м а м а ч а сто п р о д і д а р о з п о в і д а л а . Я р о з д и в лявся фотографії, читав його листи (він так цікаво п и с а в , н а л і в и й б і к ) . Я ко с ь ус е ц е р а з о м з а п а л о ме ні в ду ш у. І коли настав час обирати проф е с і ю, я в и р і ш и в , щ о а г р о н о м — хо р о ш а с п р а в а , м а ю с п р обу ват и. Вступив до сільськогосподарського технікуму, який закінчив на «відмінно». Далі Національний аграрний університет. До речі, я закінчив два факультети: агрономічний і педагогічний. Ось такий чіткий та осмислений мій вибір. Знаєте цю фразу: «Кожен чоловік повинен посадити дерево…» Я багато дерев посадив, цілий сад. Будинок ще

не будував, живу в місті, у квартирі. Будемо вважати, що я на півдорозі. А відпочиваєте як? Треба ж час від часу перезавантажуватися. Один із наших героїв — Петро Григорович Душейко — говорить так: відпрацював сезон, то треба хоча б два тижні перепочинку, інакше людина вигорає. С ка ж у та к , щ о і н кол и і д в ох т и ж н і в з а м а л о . Потрібно в житті шукати гармонію, шукати баланс. Де шукати? Кожен вирішує особисто. Хтось в спорті ш у ка є с е б е . Д л я ко го с ь в а ж л и в е с п і л к у в а н н я з сім’єю, з друзями. А хтось читає книги. Можливостей багато. Я намагаюся виділяти час на спорт. І завжди читаю цікаву книжку. А яка улюблена? В п р и н ц и п і ї х б а гато . Н и н і ч и та ю К е в і н а Г а скелла «Inspired Leadership» («Натхненне л і д е р ст в о » ) . Я бу в н а й о го л е к ц і ї у Ф р а н ц і ї . В і н досить цікава людина: має власне бачення лідерства і наводить багато прикладів. Імпонують і сто р и ч н і , ф і ло с о ф с ь к і к ниг и.

ДОСЬЄ ТОВ «Лімагрейн Україна» Адреса: вул. Тургенєвська, 55, 2 пов е рх , К и ї в , 0 4 0 5 3 Спеціалізація: виробництво насіння

20

АП 5/2019

www.agroperspectiva.com

www.agroperspectiva.com

АП 5/2019

21

ТЕМА НОМЕРА

ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ… Сергій ЗІНЧЕНКО, «Агро Перспектива»

….Потрібні кооперативи.

агальноприйнятим способом підвищення ефективності малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників є їх об’єднання в різні форми організацій виробників із метою спільного виробництва, доступу до фінансових та матеріальних ресурсів і просування своєї продукції. Одна з найбільш поширених і ефективних форм об’єднання — сільськогосподарські кооперативи. Але якщо частка кооперативів на аграрному ринку ЄС складає 40– 50%, то в Україні що кількість сільськогосподарських кооперативів, що частка в загальному обсязі реалізації сільськогосподарської продукції залишається мізерною. Частка сільськогосподарських виробничих кооперативів у загальному обсязі виробленої сільськогосподарської продукції в Україні складає менше 1%, а кількість фізичних осіб — членів сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів є меншою за 30 тис. осіб, що складає менше 0,2% сільського населення України.

З

22

АП 5/2019 www.agroperspectiva.com

За даними Держстату, станом на 1 травня 2017 року в державі зареєстровано 1023 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та 992 сільськогосподарських виробничих кооперативів. Основними недоліками чинного законодавчого регулювання у сфері сільськогосподарської кооперації є його розпорошеність і неузгодженість, а також невідповідність закріпленої в ньому моделі сільськогосподарської кооперації сучасним реаліям та потребам. Не виправдав себе на практиці й жорсткий поділ сільськогосподарських кооперативів на виробничі та обслуговуючі. Ще минулого літа в парламенті був зареєстрований проект закону «Про сільськогосподарську кооперацію». Влітку 2019 депутати прийняли проект у першому читанні. Проект, зокрема, пропонує відмовитися від жорсткого поділу сільськогосподарських кооперативів за типами на виробничі та обслуговуючі, надаючи можливiсть членам (засновникам) сільськогосподар-

ського кооперативу самостійно обирати види діяльності: виробничий, обслуговуючий, переробний чи багатофункціональний, а також форму діяльності — з метою чи без мети одержання прибутку. Відпов і д н о , п р о п о н у є т ь с я п е р ех і д до єдиної організаційно-правової форми — сільськогосподарський кооператив. Нова редакція чинного Закону «Про сільськогосподарську кооперацію» зберігає можливість для діючих сільськогосподарських кооперативів, за їх бажанням, продовжувати свою діяльність в умов а х та з о с о бл и в о ст я м и , я к і ідентичні тим, за яких вони були утворені. Передбачена також можливість утворення сільськогосподарського кооперативу, який здійснюватиме свою діяльність без мети одержати прибуток (із поширенням на нього обмежень щодо виду діяльності, операцій з нечленами та переходу права власності, які сьогодні існують для сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів).

www.agroperspectiva.com

ТЕМА НОМЕРА

Навколо Житомирського агроекологічного університету гуртуються українські кооператори — як теоретики, так і п р а к т и к и . С а м е в Ж и т о м и р с ь ко м у н а ц і о н а л ь н о м у агроекологічному університеті щороку відбуваються так звані кооперативні читання. Цьогоріч теж відбулися. Отож, перші нотатки з Житомира. Далі буде…

АП 8-9/2012

ТЕМА НОМЕРА

Сфера правового регулювання: Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Податковий кодекс України Земельний кодекс України Закон України «Про кооперацію» Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» Закон України «Про особисте селянське господарство» Закон України «Про фермерське господарство» Закон України «Про сільськогосподарський перепис»

www.agroperspectiva.com

АП 5/2019 www.agroperspectiva.com

23

ТЕМА НОМЕРА Данило МЕТЕЛИК, «Агро Перспектива»

ЦИФРИ І РЕАЛІЇ Для успішної кооперативної діяльності потрібні відповідні передумови суспільного, юридичного, економічного та психологічного характеру. Якщо ці фактори наявні, об’єднання процвітатиме, і таких прикладів насправді чимало, вважають Микола Малік із Національної академії аграрних наук України та Володимир Мамчур з Інституту аграрної економіки.

ільськогосподарські виробничі кооперативи після масового реформування сільськогосподарських підприємств у 2000 р. налічували 3136 од., або 23,8% від загальної кількості новостворених підприємств (друга позиція після господарських товариств — 51%). Більшість таких кооперативів були створені шляхом трансформації колективних сільськогосподарських підприємств і успадкували їх виробничу базу, землекористування та трудові ресурси. Проте в подальшому кількість СВК стрімко зменшувалася через відповідну політику. Негативна тенденція щодо кількості безпосередньо вплинула і на зменшення їх частки в землекористуванні та зайнятості населення, в кінцевому результаті впливаючи на результативність функціонування. Таким чином, з-поміж інших підприємницьких формувань, враховуючи соціальну спрямованість кооперативу, спостерігаємо відносно невисоку

С

24

АП 5/2019

прибутковість діяльності, що пояснюється вирішенням соціальних завдань для своїх членів. Аналіз сучасної роботи виробничих сільськогосподарських кооперативів показав позитивні результати, зокрема соціально-економічного плану. За високим рівнем соціально-економічних показників, можна виділити конкретні кооперативи: СВК «Батьківщина» Полтавської, «Устинівський» та «Плосківський» Київської, «Урожай» Волинської областей. Виробництво валової продукції на одного працівника становить 40–50 тис. грн, із розрахунку на 1 га одержують 500–1000 грн чистого прибутку, що в 3–4 рази вище, ніж у середньому по області. Прикладом успішного застосування принципів кооперації в умовах аграрного сектору економіки України на сучасному етапі є СВК «Батьківщина» Котелевського району Полтавської області — добровільне статутне об’єднання громадян-власників особистих земельних та майнових паїв

для спільного, колективного господарювання. Членами кооперативу є 356 осіб і 449 асоційованих членів, які передали в оренду власні земельні ділянки загальною площею 4403 га, орних земель — 3919 га, сінокосів і пасовищ — 483 га, лісових насаджень — 307 га. Майнові паї також передані в статутний пайовий фонд. Одним із вдалих був 2012 рік, коли врожайність зернових у кооперативі «Батьківщина» становила 46,9 ц/га, цукрових буряків — 317, соняшнику — 22,8 ц/га; надій від корови складав 6000 кг молока. Одержано 3,7 млн грн чистого доходу при загальному рівні рентабельності виробництва 52,7%. Основними чинниками досягнутого кооперативом «Батьківщина» є раціональне управління структурами, побудоване на корпоративних принципах, організаторські здібності та високий професійний рівень керівників і спеціалістів, суворе дотримання трудової й технологічної дисципліни, постійне навчання кадрів та розв’язання соціальwww.agroperspectiva.com

ТЕМА НОМЕРА Ïîêàçíèê

2001

2002

2005

2010

2014

2015

2016

Çåìëåêîðèñòóâàííÿ ³ çàéíÿò³ñòü íàñåëåííÿ

Âñüîãî ïðàö³âíèê³â, îñ.

338,5

252,6

107,2

37,3

20,8

19,1

17,1

% äî ÷èñåëüíîñò³ ïî ñ.-ã. ï³äïðèºìñòâàõ

19,9

17,8

13,4

7,2

4,9

4,8

4,4

ѳëüñüêîãîñïîäàðñüê³ óã³ääÿ, òèñ. ãà

3787

3278

1811

941

569

544

505

% äî ñ.-ã. ï³äïðèºìñòâ

17,2

15,0

11,1

5,1

3,1

3,1

2,9

Ïðèáóòêîâ³ñòü ä³ÿëüíîñò³

Ïðèáóòîê â³ä óñ³º¿ ä³ÿëüíîñò³ (çáèòîê), ìëí ãðí

257

-64

22

265

476

1695

1953

íà 100 ãà, ñ.-ã. óã³äü, òèñ. ãðí

76,0

0,0

21,0

0,7

2,3

8,9

11,4

%, ïðèáóòêîâèõ ï³äïðèºìñòâ

57,6

37,9

34,1

60,4

72,2

86,6

86,4

%, çáèòêîâèõ ï³äïðèºìñòâ

41,8

61,0

65,9

39,2

27,5

12,8

13,0

Ðåçóëüòàòè ðåàë³çàö³¿ ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêî¿ ïðîäóêö³¿

Ïðèáóòîê (çáèòîê), ìëí ãðí

241

-67

18

265

473

1668

1928

гâåíü ðåíòàáåëüíîñò³ (çáèòêîâîñò³), %

13,0

-3,9

1,2

12,5

15,6

43,0

42,7

Ïðîäóêö³ÿ ðîñëèííèöòâà

Ïðèáóòîê (çáèòîê), ìëí ãðí

356

157

57

362

644

1535

1889

гâåíü ðåíòàáåëüíîñò³ (çáèòêîâîñò³), %

33,7

16,4

6,5

27,8

33,2

56,1

55,9

Ïðîäóêö³ÿ òâàðèííèöòâà

Ïðèáóòîê (çáèòîê), ìëí ãðí

-115

-224

-39

-97

-171

134

39

гâåíü ðåíòàáåëüíîñò³ (çáèòêîâîñò³), %

-14,4

-30,1

-5,9

-11,7

-15,7

11,7

3,4

них проблем членів та асоційованих членів кооперативу. А також порівняно висока матеріальна й моральна зацікавленість з одночасним заохоченням ініціативи з підвищенням відповідальності кожного працівника та демократичним управлінням. Дотримання технологічних вимог і пошук резервів стали притаманними для всіх членів кооперативу. «Батьківщина» — багатогалузеве підприємство молочно-зерново-буwww.agroperspectiva.com

рякового напрямку з розвинутим м'ясним тваринництвом, яке використовує лише вітчизняну техніку. Усі виробничі підрозділи наділені правами економічної самостійності (дві тракторно-рільничі бригади, дві молочнотоварні ферми, ферма дорощування молодняку великої рогатої худоби, свиноферма, птахоферма і вівцеферма, автопарк, механічна майстерня і будівельний цех).

Створення і результативне функціонування кооперативів можливе за наявності в суспільстві відповідних передумов суспільного, юридичного, економічного та психологічного характеру, тобто достатнього соціального капіталу. Відсутність хоча б однієї з цих передумов може стати значною перешкодою у створенні кооперативів, або й призупинити цей процес. АП 5/2019

25

ТЕМА НОМЕРА Данило МЕТЕЛИК, «Агро Перспектива»

ЯК ВИГЛЯДАЄ ПІДТРИМКА «У НИХ» Аграрна кооперація має майбутнє, якщо вона стане частиною аграрної політики й отримуватиме не ситуативну, а постійну державну підтримку, як це відбувається за кордоном. На цьому особливо наголошує професор Любов Молдаван із Інституту економіки та прогнозування Національної академії аграрних наук України.

межах Спільної аграрної політики ЄС у даному контексті поширено: • державне фінансування впродовж п’яти років спеціалістів кооперативів, які забезпечують впровадження нових технологій і сприяють покращенню якості продукції; • надання позик під пільговий відсоток для фінансування будівництва виробничих приміщень для складування і пакування кооперативної продукції; • надання фінансування для вилучення з ринку зайвої продукції в пері-

У 26

АП 5/2019

од її перевиробництва з метою збалансування попиту та пропозиції; • пільгові позички фермерам — членам кооперативу для модернізації виробництва кооперованої продукції. У Франції такий алгоритм підтримки кооперативів і їхніх членів, унормований законом щодо орієнтації сільського господарства у 1960–1962 рр., діє до сьогодні. Здійснення підтримки кооперативів і кооператорів у взаємозв’язку бачимо в країнах — нових членах ЄС. У Польщі садівники, які об’єдналися в кооператив, отримують кредит

на 25 років під 0,5–2% річних, які сплачує держава. Половину коштів, витрачених членами кооперативу на зак л а д к у с а д у, д е ржа в а та кож відшкодовує. Якщо садівник — фермер молодий, він одержує 50 тис. EUR на безповоротних засадах для обзаведення господарством. З метою заохочення формування і полегшення адміністративної діяльності новоствореним об’єднанням на кооперативних засадах для збуту продукції передбачається премія до 100 тис. EUR щороку впродовж перших 5-ти років функціонування. Сума www.agroperspectiva.com

ТЕМА НОМЕРА

виплат за перший рік становить 10% вартості спільно проданої продукції, за другий рік — відповідно, 8%, третій рік — 6%, четвертий рік — 5%, п’ятий рік — 4%. Якщо фермери-садоводи вирішать спільно переробляти свою продукцію, вони можуть одержати для реалізації свого інвестиційного проекту державну премію в сумі 100 тис. злотих. Значну підтримку з боку держав одержують кооперативи для спільного придбання і використання техніки й обладнання (кооперативні МТС): це і компенсаційні виплати, і оплата адміністративних витрат, і пільгове кредитування будівництва тракторних дворів, і звільнення від податків та зборів. Така ж політика здійснюється щодо кооперативів із переробки продукції. В Індії держава фінансує будівництво заводів із переробки цукрової тростини та передає їх кооперативам на засадах довгострокового (до 20 років) пільгового товарного кредиту. У Франції в повоєнний період державні переробні підприємства передавалися кооперативам практично безоплатно. www.agroperspectiva.com

Особливе місце серед заходів державного протекціонізму відводиться створенню умов для формування кооперативних кредитних структур. У США система кооперативних банків створена за рішенням Конгресу в період великої економічної кризи (1933 р.) без участі в статутних фондах фермерських господарств. Сьогодні система

здійснює основне кредитування фермерів, об’єднаних у 232 локальні кредитні асоціації. В Україні підтримка кооперативів не стала складовою аграрної політики. Дві спроби Уряду (2008 і 2018 рр.) нашвидкуруч під вибори організувати фінансову підтримку кооперативів закінчилася невдачею.

Завдання для нової влади: • інституалізувати державний протекціонізм розвитку кооперативів у статусі невід’ємної складової аграрної політики; • ввести алгоритм державної підтримки, поширений у країнах ЄС, у Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України»; • наповнити конкретним змістом розділ «Держава й кооперація» Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію», використавши практику західноєвропейських та інших країн; • д о п о в н и т и ч и н н е ко о п е р ат и в н е з а ко н о д а в ст в о унормуванням принципів створення і функціонування кооперативних банків відповідно до статті 8 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Програми державної підтримки сільськогосподарського кооперування мають стати постійною невід’ємною частиною бюджетного фінансування аграрного сектору.

АП 5/2019

27

ТЕМА НОМЕРА Данило МЕТЕЛИК, «Агро Перспектива»

ЩОБ БУЛЬБА НЕ ПЕРЕВОДИЛАСЯ Картоплярство, чи не найпоширеніша в одноосібних господарствах і найменш рентабельна через використання неякісного посадкового матеріалу галузь, потребує нових підходів. Тільки кооперація дає можливість селянам не просто вирощувати картоплю, а й мати з того вигоду. Саме так, як це роблять на Волині, — наводять приклад Алла Соколова та Людмила Сичук із Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції, а також голова СОК «Волинська картопля» Анатолій Аршулік та фермер Володимир Шегедин. ільськогосподарські підприємства й особисті селянські господарства Волинської області завжди належали до регіону традиційного картоплярства. У 2017 році за показником виробництва картоплі з розрахунку на одного жителя область посіла п’яте місце в Україні, а за валовим виробництвом в усіх категоріях товаровиробників — одинадцяте. У 2013– 2017 рр. валове виробництво в усіх категоріях товаровиробників збільшилося на 52,4 тис. тонн (4,8%); площа, з якої зібрано врожай, зросла на 5,2 тис. га (7,7%). У дореформений період (до 1991 р.) картоплярство Волині розвивалось як високотоварна спеці-

С

28

АП 5/2019

алізована галузь. З переходом до ринкових відносин частка суспільного сектору почала поступово зменшуватися, а частка населення — зростати. Нині ОСГ виробляють 99,3% картоплі в області. Переміщення основного обсягу виробництва картоплі з громадського сектору в приватний важко оцінити однозначно. Проте, концентрація обсягів виробництва картоплі в сільських домогосподарствах населення не дозволяє підвищувати конкурентоспроможність продукції, що особливо актуально після вступу України до СОТ, оскільки вирощування продукції на рівні натурального господарства не дає змогу застосовувати передові технології, формувати ве-

ликі партії однотипної якісної картоплі для її продажу, спричиняє значні втрати при зберіганні тощо. Як наслідок — низький рівень товарності продукції, що у 2017 р. склав 28,3%. Виходячи з історичних, природно-кліматичних, організаційно-економічних і соціально-екологічних умов, формування ринку картоплі на Волині має виключно специфічні особливості. На сучасному етапі необхідною є переорієнтація стратегії виробників картоплі з виробничої на збутову, особливо маркетингову. Задля якнайшвидшого формування сприятливого конкурентного середовища на ринку картоплі доречно говорити про об’єднання власників особистих селянських та фермерwww.agroperspectiva.com

ТЕМА НОМЕРА ських господарств Волинської області в сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи (СОК). В області станом на 1.01.2019 р. зареєстровано 26 СОК, проте реально діючими є лише 19. За видами діяльності вони, як правило, багатофункціональні, надають послуги з обробітку землі, заготівлі молока, кормів, реалізації окремих видів сільськогосподарської продукції, роботи млина, пилорами та ін. Однак, один такий приклад в області вже є: у 2018 р. виробники картоплі об’єднались у сільськогосподарський обслуговуючий кооператив, створений у межах проекту «Ключ до успіху. Покращення економічної ситуації в сільській місцевості Волинської області України і Брестської області Республіки Білорусь шляхом розвитку сільськогосподарської кооперації», який працює за Програмою територіальної співпраці країн Східного партнерства Білорусь — Україна. Засновниками кооперативу стали 14 картоплярів із Локачинського, Луцького та Рожищенського районів Волинської області: 12 власників ОСГ та 2 фермерські господарства — «Еко-Тур» та «Шегедин». Статутний капітал підприємства склав 36,0 тис. грн, а основними й доп о м і ж н и м и в и д а м и д і я л ь н о ст і (за КВЕД) визначено: оптову торгівлю фруктами й овочами; післяурожайну діяльність; перероблення та консервування картоплі; інші види перероблення і консервування фруктів та овочів; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів та ін. Оскільки волинську картоплю знають в Україні, цінують за прекрасні смакові якості, тому й кооператив носить назву «Волинська картопля». З метою розширення потужностей для зберігання продукції кооператори планують скористатися програмами підтримки з державного бюджету. Адже «Комплексною програмою розвитку агропромислового ко м п л е ксу В ол и н с ь ко ї о бл а ст і на 2016–2020 роки» (від 10.03.2016 № 3/23), яка спрямована на реалізацію Стратегії розвитку Волинської області на період до 2020 р., передбачено часткове відшкодування вартості холодильного, пакувального, сортувального, сушильного, технологічного та допоміжного обладнання з пеwww.agroperspectiva.com

реробки плодоовочевої продукції для СОК. У виробництві використовують сорти Інституту картоплярства НААНУ, співпрацюють з ТОВ «Агріко Україна» (представництво компанії «Агріко», Нідерланди), компанією «Європлант» (Німеччина), ТзОВ «Норіка-Україна» (представництво компанії «Норіка», Німеччина), ТОВ «HZPC Україна» (представництво компанії «HZPC», Нідерланди). Новостворений сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Волинська картопля» обрав пріоритетним напрямком роботи на найближчі роки виробництво і збут столових, чіпсових та висококрохмальних сортів картоплі, вирощування органічної картоплі. У перспективі — залучення інвестиційних коштів та будівництво

заводу з переробки картоплі на крохмаль. Нині вся сільгоспспільнота слідкує за діяльністю кооперативу, оскільки від його успіху залежатиме подальший розвиток галузі та, звичайно, очікує значних змін. Створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів дозволить захистити інтереси власників особистих селянських та фермерських господарств, вирішити проблеми з поновленням сортового й репродукційного складу посадки картоплі; переробкою та реалізацією отриманої продукції; постачанням мінеральних й органічних добрив, засобів захисту рослин, техніки й запчаст и н ; р е м о н т у та те х н і ч н о го обслуговування тощо, і як наслідок — забезпечить конкурентоспроможність продукції галузі картоплярства. АП 5/2019

29

ТЕМА НОМЕРА Данило МЕТЕЛИК, «Агро Перспектива»

ФОРСАЙТ АГРОБІЗНЕСУ: КООПЕРАТИВИ Стрімкий розвиток технологій, зміна клімату та переорієнтація ринків створюють для сільгоспвиробників нові виклики — саме вони змушують працювати ефективніше, мислити нестандартно, і таким чином рухати галузь і кооперативний сектор у тому числі, — каже Олександр Садовник із Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана. ід час наукового дослідження за напрямом технології форсайту в агробізнесі групою магістрантів та молодих вчених кафедри економіки і мен ед ж м е н т у а г р о б і з н е су Д В Н З «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», при застосуванні методу Делфі, мозкового штурму та методів сценарного прогнозування, було встановлено, що основними рушійними силами (драйверами) форсайту розвитку агробізнесу в Україні є глобальні кліматичні зміни, розвиток робототехніки та ІТ-технологій, генетика, зміна споживчого кошику й динаміка змін виробництва сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки залежно від масштабу виробництва. При цьому, між двома останніми драйверами, в основі яких лежать споживачі продукції з однієї сторони та виробники з іншого, вагоме місце посідатимуть виробничі та обслуговуючі кооперативи. Форсайт як методологія проектування майбутнього — відносно нове

П

30

АП 5/2019

явище у світі економіко-управлінських наук, яке починає привертати увагу науковців і бізнесменів та має підґрунтя стати базисом розробки стратегії розвитку не лише великих підприємств, фермерів чи кооперативів, але й галузей загалом. Одним із перших таких проектів в Україні є презентований у 2015 році академіком НАН України М. Згуровським «Форсайт економіки України: середньостроковий (2015–2020 роки) і довгостроковий (2020–2030 роки) часові горизонти». У зазначеній праці головними кластерами, які зроблять найбільший внесок в економіку України у 2020–2030 роках, можуть стати аграрний сектор (очікувана частка внеску в економіку — 17%), військово-промисловий комплекс (15%), інформаційно-комунікаційні технології (12%), створення нових речовин і матеріалів, нанотехнології (12%), енергетика (11%), високотехнологічне машинобудування (8%), інші кластери економіки (25%). Проведені дослідження на кафедрі економіки й менеджменту агробізнесу

КНЕУ не лише підтвердили обґрунтованість вищенаведеного форсайту, але й поглибили форсайт аграрного сектору, який, на думку багатьох науковців, має всі підстави посісти провідне місце в розвитку економіки Україні в довгостроковому періоді. Змінивши лише часові рамки форсайту та обравши за основу 2035–2040 рр., було визначено п’ять головних рушійних сил (драйверів), які кардинально можуть змінити агробізнес в Україні: 1) глобальні кліматичні зміни — найбільш вагомий та основний драйвер, який найскладніше прогнозуєтьс я ч е р е з н е ста б і л ь н і ст ь з м і н у зовнішньому середовищі. За суттєвих раптових змін докорінно може вплинути на напрям розвитку нижченаведених драйверів; 2) розвиток робототехніки та ІТтехнологій — має чітку тенденцію розвитку, прогнозований драйвер до моменту виникнення нових технологій у системі виробництва та обслуговування агробізнесу; 3) генетика — драйвер, який націлений на зміну генетичного коду жиwww.agroperspectiva.com

ТЕМА НОМЕРА вих організмів з метою підвищення результативної ознаки та економічного ефекту; 4) зміна споживчого кошику — ринковий фактор, який включає смаки споживачів, динаміку споживання продуктів харчування, темпи росту населення та економічного благополуччя; 5) динаміка змін виробництва сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки залежно від масштабу виробництва (масштаб виробництва) — визначає співвідношення обсягів виробництва та перер о б к и с і л ь с ь ко го с п од а р с ь ко ї продукції агрохолдингами, середніми, дрібними виробниками, фермерами та в підсобних господарствах населення. Групою було визначено, що інші драйвери, такі як трудові та земельні ресурси, уречевлений капітал, ефективність виробництва тощо, в довгостроковому періоді форсайту не мають великої ваги (на відміну від короткострокового періоду, в якому ці драйвери мають обернену вагу) та є похідними або складовими п’яти обраних драйверів. Додатково була розроблена схема взаємозв’язків між головними драйверами та виявлено, що основною акумулятивною ланкою між споживчим кошиком і масштабом виробництва можуть стати виробничі й обслуговуючі кооперативи. При цьому, мова йде про середніх та дрібних виробників унікальної натуральної аграрної продукції та споживачів, які будуть готові платити за таку продукцію. У той же час, агрохолдинги та великі виробники масової аграрної продукції ефективно зможуть працювати без кооперативів, самостійно впроваджуючи різні види та принципи кооперації. Слід зазначити, що під впливом світових трендів розвитку, особливо робототехніки та ІТ-технологій, виробничі та обслуговуючі кооперативи майбутнього в агробізнесі докорінно відрізнятимуться від сучасних світових, оскільки мінімізації помилок у виробничих процесах й обслуговуванні робототехнікою, швидкість та зручність отримання необхідної інформації споживачами, бажання споживача спростити процедуру купівлі, обравши товар із більш зручними для себе характеристиками за відwww.agroperspectiva.com

п о в і д н у ц і н у, в ж е с ь о г о д н і розвивають он-лайн ринки, які є прототипом майбутнього заготівельнозбутового кооперативу. Тому при створенні кооперативів та розвитку кооперації вже сьогодні потрібно орієнтуватися на діяльність найкращих кооперативів світу. Наприклад, «ZEN-NOH» (національна федерація сільськогосподарських кооперативів Японії) налічує близько 1200 кооперативних спілок, обслуговує близько 4,8 млн асоційованих членів. Кооператив охоплює усі сегменти агробізнесу — від виробництва рису до потужних логістичних центрів та міжнародного трейдингу, кількість співробітників корпорації становить понад 8000 осіб по всьому світу, а обсяг виручки від реалізації, станом на 2015 рік, був оцінений у 48,7 млрд USD. Інший приклад — кооператив «CHS» у США, налічує більше 1100 кооперативів і 75 тис. фермерів, а також 20 тис. привілейованих акціонерів. Кооператив має офіси в Австралії, Китаї, Південній Кореї та Тайвані, Швейцарії, Бос-

нії, Болгарії, Угорщині, Румунії, Росії, Сербії, Іспанії та Україні, а чистий дохід у 2015 році склав 34,6 млрд USD. Ще можна говорити і про іспанський «Мандрагон», систему кооперативів Франції чи трирівневу систему кооперації в Німеччині, проте неупередженим фактом залишається, що послугами кооперативних організацій користується половина населення планети, у світі працює Міжнародний кооперативний альянс, до якого входять 292 кооперативні організації з 95 країн, представляючи інтереси понад мільярда людей. Тому, розвиваючи кооперативний рух в аграрному секторі України, доцільно враховувати форсайт розвитку агробізнесу та вплив його голов н и х д р а й в е р і в н а е ко н о м і к у. Потрібно створювати кооперативи, які будуть вирізнятися у світовому полі технологічними та маркетинговими новаціями, враховуватимуть смаки споживачів та організаційні особливості виробничих процесів у сільському господарстві чи при виробництві продуктів харчування.

Створювати аграрні кооперативи на застарілих принципах — це повернутися до тенденцій розвитку світової економіки та людства «спиною», ігноруючи всі можливі конкурентні переваги, які формувалися в агробізнесі України століттями. Лише наведені принципи розвитку кооперативів дозволять я к і с н о п о є д н ат и ко н к у р е н т н і п е р е в а г и в и р о б н и к і в агропродукції, світові методи управління та маркетингу і закріпити лідируючі позиції за Україною на світовому ринку сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки.

АП 5/2019

31

ТЕМА НОМЕРА Данило МЕТЕЛИК, «Агро Перспектива»

ОТ ВАМ І ПОВЕДІНКОВА ЕКОНОМІКА Державна підтримка кооперації, страхування ризиків, прозорість діяльності кооперативу та його цінової політики сприятимуть подоланню сільгоспвиробниками психологічних порогів і значно спростять селянам входження до числа кооператорів, дослідили Лариса Недільська і Тетяна Швець із Житомирського національного агроекологічного університету.

1960–1970 рр. лауреат Нобелівської премії Герберт Саймон та інші припустили, що люди лише задовольняються прибутком, а не максимізують його, таким чином заклавши основу поведінковій економічній теорії. Формування сучасної поведінкової економіки розпочалося у 80-х роках минулого століття з теорії перспектив (пояснення поведінки в умовах ризику), яка була розроблена Канеманом і Тверським. Відтак, поведінкову економіку визначають як напрям економічної теорії, що досліджує вплив психологічних факторів на рішення людей у різноманітних економічних ситуаціях. Концепція поведінкової економіки ґрунтується на твердженні, що індивіди є більш чутливими до втрат, ніж до виграшів. Це означає, що для економічних суб’єктів уникнення збитків

У

32

АП 5/2019

важливіше, ніж отримання прибутків. Саме тому суб’єкти господарювання більше енергії та інвестицій спрямовують на недопущення збитків, а не отримання прибутків. Окрім цього, індивіди готові нести набагато вищі ризики для збереження ситуації (status q u o ) п о р і в н я н о з р и з и ка м и , пов’язаними з її зміною. Базуючись на постулатах теорії поведінкової економіки є підстави чітко окреслити причини недостатнього поширення кооперативного руху в Україні та сформувати можливі мотивуючі важелі. Насамперед, українські селяни, підсвідомо в силу свого менталітету, культурних та історичних цінностей, поособливому сприймають кооперативні принципи. Так, добровільність та відкрите членство у кооперативі не стало мотивуючим чинником для більшості потенційних учасників, оскільки до-

свід колективних господарств (колгоспів) надовго відклався у пам’яті та свідомості як зразок низької ініціативності та відсутності відчуття власності. Крім того, в українських селах через малопривабливий економічний та соціальний клімат залишилося дуже мало активного населення, яке бажає та здатне генерувати ініціативу і підтримувати її впродовж тривалого часу. Принцип демократичного контролю також залишається вагомим викликом для функціонування кооперативів, оскільки кооперативна контролююча система передбачає повну прозорість господарської діяльності між членамивласниками. Однак, для особистих селянських та фермерських господарств часто не прийнятно оприлюднювати інформацію про власне господарство та обсяги ферм. Демократичні засади www.agroperspectiva.com

ТЕМА НОМЕРА

ефективно господарювання спрацьовують за наявності відносно однакового рівня кваліфікації та професійної підготовки, можливості об’єктивно обирати лідера та менеджерів, здатності нести відповідальність за свої дії в колективному господарстві та здійснювати контроль за діями своїх партнерів. При цьому, на першому місці виступає справедливість: люди готові витрачати свої ресурси, щоб покарати інших за нечесну поведінку та винагородити тих, хто їм сприяв. Натомість, у вітчизняній практиці досі поширені кумівство, заздрість, низька відповідальність, що значно знижує довіру населення як до членів кооперативу, так і всієї організаційно-правової форми господарювання. www.agroperspectiva.com

Участь членів у економічній діяльності кооперативу значно обмежується низькими доходами та неплатоспроможністю населення. Переважна більшість сільських жителів отримують субсидії на оплату комунальних послуг і їм важко усвідомити, що їхні мізерні доходи можна ще скоротити, спрямувавши частину на пайові внески до кооперативу. Поведінкова економіка доводить, що можливість витратити ресурси (вкласти у створення чи розвиток) не одразу, а після одержання певного доходу, члени кооперативу сприймуть значно охочіше й активно долучатимуться до спільної діяльності. У цьому контексті особливого значення набувають програми держав-

ної підтримки та гранти. Водночас вітчизняний досвід свідчить, що такі проекти недовготривалі або одноразові, тому дрібні товаровиробники дуже обережно ставляться до перспектив отримання цих коштів, оскільки дбають про можливі наслідки (припинення фінансування або суттєві обмеження в освоєнні). Окремим аспектом участі членів у діяльності кооперативу є забезпечення виробництва відносно однакової за якістю продукції, що також спричиняє низку об’єктивних труднощів, які з позиції поведінкової економіки можуть стримувати селян об’єднуватись у кооперативи (продукція сусіда гірша за якістю, і тому ціна на весь товар буде нижчою). АП 5/2019

33

ТЕМА НОМЕРА Данило МЕТЕЛИК, «Агро Перспектива»

ФІСКАЛЬНІ ГАЛЬМА Податок на додану вартість, який кооперативи мусять сплачувати, аби не випасти з ланцюжка виробниккооператив-переробник, практично «з’їдає» маржу, відповідно, це гальмує їх розвиток, вважає професор Дмитро Дема з Житомирського національного агроекологічного університету.

ривалий час одним із факторів, що негативно впливав на організацію і діяльність СОК, була система оподаткування, яка прирівнювала СОК при оподаткуванні до інших форм бізнесу. Лише після внесення змін до Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію», який набрав чинності з 19 січня 2013 р., було визнано СОК безприбутковими організаціями. Разом із тим, поняття «безприбутковий статус» не тотожне поняттю «не платник податків». Безприбутко-

Т 34

АП 5/2019

вість — це звільнення кооперативів від податкових зобов’язань лише по одному з податків — податку на прибуток підприємств, при наявності інших об’єктів оподаткування кооператив їх сплачує. Закріплення за СОК безприбуткового статусу не привело до різкого зростання їх кількості. Однак, значно більший негативний вплив на СОК має податок на додану вартість. Неприбутковість не звільняє від обов’язку реєстрації платником ПДВ та від подання декларації — у разі, якщо кооператив здійснює опо-

датковувані операції в обсязі, для якого така реєстрація є обов’язковою. Не зареєструвавшись платником ПДВ в обов’язковому чи добровільному порядку, кооператив «випадає» з системи продажу-купівлі, так переробні підприємства відмовляються купувати в них продукцію, оскільки не можуть формувати свій податковий кредит. З іншого боку, під час реалізації сільськогосподарської продукції через СОК виникає різниця цін. Тим часом, товар, вироблений особистими селянськими господарствами, продається www.agroperspectiva.com

ТЕМА НОМЕРА за ціною, меншою на ПДВ, ніж продана через СОК. Виходячи з цього, дрібні виробники сільськогосподарської продукції, включаючи особисті селянські господарства, реалізують її посередникам практично по тій же ціні, що була б продана через СОК без всяких проблем і залишаючись у тіні щодо оподаткування доходів від таких операцій. Не сприяє зацікавленості в об’єднанні в СОК власників особистих селянських господарств та інших дрібних виробників сільськогосподарської продукції й норма Податкового кодексу України, що виписана в п. п.

165.1.24 п. 165.1 ст. 165, згідно з якою до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що, зокрема, вирощена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. У 2016 році господарства населення виробили 43% продукції сільського господарства, у т. ч. 38,7% продукції рослинництва і 54,4% — тваринництва. У 2017 р. ці показники склали, відповідно, 43,6; 39,5 і 54,2%. У багатьох країнах Європи, США, Канади сімейні фермерські господарства, які реалізують свою продукцію на ринках і залучені в систему оподаткування цих країн, мають площу 2 і менше гектарів. Зі звільнення від оподаткування продукції, виробленої на площі до 2 гектарів, можна було б погодитися за умови, що вироблена на такій земельній площі продукція повністю використовується на потреби ОСГ. При реалізації цієї продукції на організованому ринку вона повинна бути об’єктом оподаткування, а самі виробники сільськогосподарської продукції — брати участь у програмах державної підтримки. На сьогодні ОСГ та інші дрібні виробники сільськогосподарської продукції формують значний її тіньовий ринок, використовуючи для цього не обліковані землі. Торік частка землі, що перебуває в тіньовому обwww.agroperspectiva.com

робітку, сягнула 30% усіх сільськогосподарських земель. Вище було зазначено, що відсутність державної підтримки СОК була одним із факторів, який гальмував процес об’єднання дрібних виробників у кооперативи. З минулого року в Україні діє державна програма з відшкодування кооперативам 70% вартості придбаного обладнання, якою скористалися 6 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, 2 з яких — новостворені. Так, державну підтримку було надано кооперативам молочарського та плодо-

во-ягідного напрямів діяльності для придбання обладнання зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції на суму понад 8,5 млн грн. Такий підхід щодо надання державної підтримки СОК на формування їх виробничої інфраструктури, особливо для переробки та зберігання продукції, є більш справедливий, аніж надання її на одиницю виробленої продукції, одиницю земельної площі чи голову тварин, збільш е н н я та ко го б юд жет у в а н н я позитивно вплине на процес утворення нових СОК. АП 5/2019

35

ПОЛІГОН Данило МЕТЕЛИК, «Агро Перспектива»

ВИСОКІ ЦІЛІ Кажуть, про високі цілі годі й балакати. Але є люди, які й не балакають — самі крок за кроком наближаються до них і нас за собою ведуть. Приміром, органічна продукція. Та де там, це байка, кажуть більшість аграріїв: ризики зашкалюють, шкідники та бур’яни почуваються безпечно в полі, до збирання — сміття, урожай мізерний. Шкіра виправи не варта. «Нічого-нічого», — усміхаються молоді агрономи товариства «ДЕДДЕНС АГРО» і, знай, своє діло роблять: упродовж п’яти останніх років переводять орендовані землі під вирощування органічних продуктів, поміж них — пшениця, кукурудза, овес, соя, соняшник, цукровий буряк, овочі та ягоди, і налагоджують переробку. Споживають їх самі та іншим радять. А минулого року компанії «ДЕДДЕНС АГРО» і «РІТТЕР БІО АГРО», об’єднані одним власником та однією ідеєю, стали першими в Україні виробниками органічного цукру, котрий користується попитом як на внутрішньому ринку, так і на ринку ЄС. Однак, не в тім мета, щоб заробити на органіці, яка цінується у світі як мінімум на 20–30% дорожче, ніж культури, вирощені за традиційними технологіями. Хоча, звісно, економічну складову ніхто не скасовував — це закон бізнесу, і нерентабельне підприємство просто не виживе.

омусь усі думають, що органіка має бути виключно для європейського чи азійського ринку, але насправді ми маємо запроваджувати культуру споживання органічної продукції в Україні, — зауважує генеральний директор компаній Віктор Щербачук. — Щонайменше, наші діти в садочках і школах повинні споживати органіку, бо від цього залежить здоров’я нації». То ж головне завдання «ДЕДДЕНС АГРО» — розповісти людям, які цікавляться аграрною справою, особливо, молодим, що таке органічна продукція, дати посмакувати, аби вони відчули, наскільки вона смачніша від традиційної, показати, як її вирощують, які механічні обробки проводять, як виглядають площі, за-

«Ч

36

АП 5/2019

сіяні органічними культурами, засаджені ягідниками й овочами, обговорити ризики та переваги. Власне, для того компанія «ДЕДДЕНС АГРО», яка вирощує екологічно безпечну продукцію з 2013 року, і провела День органічного поля. На демонстраційні поля, що розкинулися в Гощанському районі на Рівненщині, з’їхалися агровиробники, представники органічного землеробства із західного і центрального регіонів, науковці, які працюють в аграрній сфері, і, звичайно, студенти, котрі освоюють агроспеціальності та цікавляться органічними перспективами України.

— Наш стратегічний напрямок і те, що ми показуємо, — це, найперше, цукровий буряк і соя, — розповідає головний агроном ТОВ «ДЕДДЕНС АГРО»

Максим Зіневич. — У 2017 році ми почали вирощувати цукровий буряк — це була невелика експериментальна площа — 50 гектарів, оскільки це нова культура в органіці, хотіли побачити для себе — як справимося, можливо, потрібно щось доробити в технології, переробити, і як до цього підійти взагалі. Із 50 гектарами ми впоралися, однак було мало сировини, тому цукор з органічної сировини вийшов звичайний. У минулому ж році засіяли цукровими буряками 400 га, от тільки наші сходи припали до смаку довгоносикам, і за півдоби шкідники просто їх з’їли. Пересіяли солодкі корені ще на 250 гектарах, із них і зібрали урожай та, відповідно, виробили органічний цукор. Цього року в нас знову був клопіт із довгоносиком, по факту залишилися посіви на площі 149,5 га. Ми www.agroperspectiva.com

АГРОСНАБ ПОЛІГОН

бачимо, що збереглися більш ранні посіви, тому робимо висновки і плануємо з осені підготувати ґрунт і навесні наступного року максимально рано посіяти буряки. Надалі будемо в цьому напрямку рухатися, збільшувати площі й шукати якісь способи боротьби зі шкідниками. Кожна культура в органічному землеробстві потребує певного вивчення загроз і їх подолання — до цього агрономи-органіки готові. Такий шлях вони вже пройшли у вирощуванні органічної сої. Уперше посіяли її у 2013 році, на полях перехідного періоду, тому органічну сою тоді не отримали. Починали з площі www.agroperspectiva.com

300 га, з кожним роком відточували технологію, зараз засівають органічною соєю 1700 га.

— За ці роки відпрацьовували технологію від початку і до збору, тепер бачимо, що можемо збільшувати посіви і якісно їх доглядати, — пояснює Максим Зіневич. — 90% нашої продукції реалізується як органічна, близько 10% — як традиційна, тому що в нас є поля, які межують з підприємствами, що користуються хімпрепаратами, і, обкошуючи 30 метрів нашого органічного урожаю як буферну зону, продаємо його як звичайну сою, як правило, реалізуємо її всередині країни.

Нині в компанії «ДЕДДЕНС АГРО» зі здивуванням пригадують не таку вже й віддалену в часі історію про те, як шість років тому під керівництвом технолога-органіка із Німеччини Мартіна Ріттера почали свій органічний шлях. Він консультував, а місцеві виробники не вірили, що це реально, що і на Гощанщині можна вирощувати органічні врожаї у великих масштабах. Уже надалі робили висновки на своїх успіхах і своїх помилках, удосконалювали доробку техніки — учасники дня органічного поля мали можливість бачити полоси, наварені власноруч на стрілки причіпного обладнання. Тепер їм АП 5/2019 www.agroperspectiva.com

37

ПОЛІГОН не треба пояснювати, чому потрібно кров з носа встигнути із 100%-ю оранкою земель на зиму, по можливості вирівняти ґрунт до зими, а вже весною — закривати вологу і сіяти.

— Так само кожна культура і кожне поле потребують особливого підходу: на одному потрібно менше зусиль, приміром, може бути закрита волога і культивація, а може бути 3–4 культивації навесні — залежно від термінів посіву: якщо ми сіємо рано, відносно менша кількість культивацій, якщо сіємо пізніше, кількість культивацій збільшується — отримавши цінні поради і власний досвід, Максим Зіневич, здається, відчуває, як дихає земля — знає про неї все. Для працівників компанії — від власника і до рядового працівника (із нерядовою заробітною платнею) органічне землеробство — це не просто технологія, це покликання, стиль життя, дослідження прямо в польових умовах, готовність до несподіванок і шалена радість, коли все вдається. Для того, аби по-

38

АП 5/2019

пуляризувати екологічну продукцію, на день поля було запрошено багато молоді, адже «ДЕДДЕНС АГРО» спільно з компанією «Агро Органік» створили на Рівненщині перший органічний кластер, до якого залучають студентів коледжів, щоб виховувати в молоді смак до якісної здорової їжі. Однак, цей день поля зацікавив і органіків-практиків, адже краще один раз побачити технології в дії, ніж багато разів про них почути. Так, серед активних слухачів були представники аграрної сфери з Житомирщини, Львівщини, Волині.

— Я вирощую дуже багато культур за органічною технологією, але досвід — неоціненний скарб. Практично, наочно, коли людина то помацає — тоді вона зрозуміє ті деталі, які входять у комплекс із вирощування продукції без хімії, — підтримує ідею поширення органічного землеробства і споживання екологічної продукції виробник із Львівщини Богдан Костів. Не один гість Дня органічного поля чи то схилявся додолу, аби роз-

терти в руці грудочку ґрунту, чи виривали рослини з коренем, щоб пересвідчитися, наскільки правильно сформована, потужна коренева система культури, яку не обробляють хімічними препаратами, використовуючи тільки натуральні, сертифіковані для органічного виробництва засоби обробітку. Людям, котрі здають паї під вирощування органічних продуктів, зауважували науковці, не треба турбуватися про якість своєї землі — вона зростає, не забруднюється навколишнє середовище, як це відбувається у традиційному землеробстві.

— Органічне виробництво набуває популярності, — констатує директорка Департаменту агропромислового розвитку Рівненської ОДА Надія Переходько. — Тому тільки за минулий рік в області шість сільгоспвиробників, у тому числі й «ДЕДДЕНС АГРО», скористалися обласною програмою відшкодування вартості за сертифікацію органічного виробництва. Цього року програму продовжено, на неї передбачено

www.agroperspectiva.com

АГРОСНАБ ПОЛІГОН

витратити з обласного бюджету 120 тисяч гривень. Незважаючи на непростий шлях, який доводиться пройти органікам для отримання чистої органічної продукції, результат того вартий. Віктор Щербачук вважає, що кожен крок підприємства в напрямку до екологічного виробництва — це перемога над потужними хімікатам и , я к і п с у ют ь н а ш у з е м л ю , здоров’я людей, а нерідко ще й — над неякісними препаратами-підробками, адже цей ринок в Україні практично неконтрольований. Інвестори «ДЕДДЕНС АГРО» теж задоволені розвитком виробництва, бо в їхніх країнах екологічна культура нині дуже культивується.

— Ми дуже задоволені розвитком наших підприємств за останні роки, ринок органічної продукції є досить великим в ЄС і постійно зростає, ми маємо плани в подальшому розширювати виробництво й запроваджувати нові культури та переробку, — окреслює перспективи інвестор Крістіан Мідден. Тож органічний клин в област і м а є те н д е н ц і ю д о з р о с та н ня — тільки підприємств, об’єднаних однією командою, кот р а щедро діл и лася своїм доwww.agroperspectiva.com

с в і д о м в о р га н і ч н о м у в и р о б н и цтві, уже стало три: тепер д о т р ь ох т и с я ч с е рт и ф і ко в а н и х земель, що їх обробляють «ДЕДДЕНС АГРО» та «БІО РІТТЕР А Г Р О » , д од а л и с я щ е п о н а д п і в то р и т и с я ч і з е м ел ь п е р ех і д н о го періоду в ТО В « Ку ні в с ь ке » . І щ е

од н е в п а л о в о ч і — го с п од а р ю ють на цих полях молоді грамотні хлопці, у кожному їх слові з в у ч а л и в п е в н е н і ст ь та ко м п е тентність. Отаке воно — аграрне ма й бу т н є Ук ра ї н и : п р о г р е с и в н е , професійне, свідоме своїх дій та їх н аслідків.

АП 5/2019 www.agroperspectiva.com

39

БІЗНЕС

компанії

Віктор ДІХТЯР, «Агро Перспектива»

CORTEVA AGRISCIENCE ВІДОКРЕМИЛАСЯ ВІД DOWDUPONT Corteva, Inc. успішно завершила відокремлення від DowDuPont. Компанія пропонує сільгоспвиробникам комплексні рішення для максимізації врожайності та прибутковості.

озподіл звичайних акцій Corteva завершився 1 червня, при цьому кожен акціонер DowDuPont отримав 1 звичайну акцію Corteva за кожні 3 звичайні акції DowDuPont станом на кінець дня 24 травня 2019 року. Акціонери DowDuPont також отримають плату за будь-яку часткову акцію Corteva. Торгівля звичайними акціями Corteva розпочалася 1 червня на Нью-

Р 40

АП 5/2019

Йоркській фондовій біржі (NYSE) під новим символом «CTVA». «Ми відзначаємо запуск сільськогосподарської компанії нового типу, яка має унікальну позицію для того, щоб конкурувати та перемагати, надаючи сільгоспвиробникам комплексне рішення, яке вони потребують для сталого, довготермінового зростання та підвищення прибутковості, — сказав Джим Коллінз, виконавчий директор

Corteva Agriscience. — Як світовий лідер на ринку насіння та засобів захисту рослин, який сукупно оцінюється в 100 млрд USD, компанія Corteva Agriscience має найбільш потужний асортимент в індустрії, інноваційну платформу світового рівня, а також вигідні доступи до ринку, які забезпечують нам винятково тісні контакти з клієнтами — усе це буде стимулювати наше зростання як незалежної компаwww.agroperspectiva.com

компанії

нії та збільшувати цінність для акціонерів. Наші більш ніж 21 тис. співробітників є відданими нашому призначенню збагачувати життя тих, хто виробляє, і тих, хто споживає, забезпечуючи розвиток майбутніх поколінь».

Corteva Agriscience згенерувала 14 млрд USD чистих продажів у 2018 році. Компанія має понад 150 науково-дослідних об’єктів і більше 65 діючих речовин у портфоліо. www.agroperspectiva.com

Представлена у більш ніж 140 країнах. «Як нова, незалежна сільськогосподарська компанія, ми зосереджені на раціональних інвестиціях в інновації, щоб забезпечити природнє зростання доходів, яке буде вище ринкового і підвищити рентабельність інвестованого капіталу, — сказав Грег Фрідман, виконавчий віцепрезидент і фінансовий директор Corteva Agriscience. — Ми діємо згід-

ОТРАСЛЬ БІЗНЕС

но з графіком дотримання нашого зобов'язання до 2021 року досягти 1,2 млрд USD у синергії витрат і впевнені в нашому плані збільшити маржу. Не менш важливим є те, що ми прагнемо повернути акціонерам значний капітал завдяки поєднанню дивідендів та викупу акцій». Нова назва компанії, Corteva Agriscience (kohr-'teh-vah), походить від сполучення слів, що означають «серце» і «природа». АП 5/2019

41

БІЗНЕС

компанії

НОВИЙ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЗАВОД В Україні з'явиться новий завод із виробництва високотехнологічного обладнання для переробних підприємств агропромислового комплексу. Інвесторами стануть український холдинг VEKTOR Сompany Group та болгарська компанія Elica. обудувати завод інвестори планують у Харківській області. Свою продукцію він буде випускати під брендом «Еліка Україна». Проект буде реалізований протягом двох років. Нове підприємство дозволить створити понад 300 нових робочих місць. «Наша країна повинна вдосконалити власну переробну промисловість і розвивати експорт високоякісн о ї та те х н о л о г і ч н о ї гото в о ї продукції. Україна й Болгарія залишаються одна для одної важливими економічними партнерами. Ми вирі-

П

шили об'єднати зусилля української й болгарської компаній і побудувати найсучасніше високотехнологічне підприємство в Україні з виробництва обладнання для харчової переробної промисловості», — повідомив глава холдингу VEKTOR Сompany Group Олександр Александров. «Цей завод стане першим таким проектом в Україні. Він буде випускати інноваційне обладнання, яке сприятиме розвитку глибокої переробки зернових та олійних культур», — зазначив керівник компанії Elica Андрій Шпаков.

За словами Олександра Александрова, обладнання «Еліка Україна» за рахунок високої енергоефективності та інноваційності дозволить переробникам знизити витрати на виробництво і підвищити рентабельність готової продукції. Застосування цього обладнання також забезпечить високу якість переробленої продукції, яка буде відповідати всім світовим стандартам. Окрім того, розвиток власної глибокої переробки зернових та олійних культур дозволить Україні частково замістити імпорт, що зробить готову продукцію більш доступною для кінцевого споживача.

ДОСЬЄ Elica — болгарська сімейна компанія, що базується в Сілістрі. Більше сотні співробітників Elica виробляють і постачають широкий асортимент обладнання для обробки та зберігання зерна, очищення й обробки насіння олійних культур, а також спеціалізовані установки для харчової промисловості. Ці лінії продуктів інтегровані з повним спектром рішень для вертикальної та горизонтальної обробки сипучих матеріалів, сортувальних і збиральних машин. Elica здобула світову популярність завдяки одному з найбільш затребуваних своїх продуктів — повнокомплектній лінії з обрушення соняшнику для олійножирової промисловості. Її розробила й виготовила команда інженерів і техніків компанії. Щоб залишатися одним зі світових лідерів у сфері виробництва високотехнологічного обладнання для агропромислового сектору, Elica використовує тільки високоякісні матеріали, які обробляються на ультрасучасному обладнанні. Своє обладнання Elica поставляє в країни ЄС, Азії, Африки та Південної Америки.

ДОСЬЄ VEKTOR Сompany Group — холдингова компанія, до складу якої входить п’ять підприємств. У ко м п а н і ї б а гато р і ч н и й д о с в і д р о б от и у с ф е р і А П К , з о к р е м а в ол і й н о - ж и р о в і й , ко м б і ко р м о в і й , елеваторній галузях, а також в енергетичній сфері та захисті навколишнього середовища. Тобто, у тих галузях промисловості, без яких неможливі замкнутий цикл виробництва й подальший ефективний розвиток. За 20 років VEKTOR Сompany Group накопичила безцінний досвід щодо вдосконалення технологій і практичних рішень, які успішно використовуються при реалізації та розробці технологічних проектів у сфері будівництва комплексів замкнутого циклу зі зберігання та переробки зернових та олійних культур, сучасних тваринницьких комплексів. Починаючи з 1995 року, холдинг займається реконструкцією та будівництвом мультикультурних олійноекстракційних заводів. За ці роки компанія реалізувала кілька десятків проектів із будівництва та реконструкції найбільших комбікормових заводів, млинових комплексів, елеваторів в Україні, Європі, країнах СНД і завоювала довіру й авторитет як у клієнтів, так і в профільних підприємств.

42

АП 5/2019

www.agroperspectiva.com

ПЕРСПЕКТИВНО ТЕМА НОМЕРА АП АП12/2012 7/2013

УВАЖАЕМЫЕ УЧАСТНИКИ АГРАРНОГО И ПРОДУКТОВОГО РЫНКОВ! Центр «Агро Перспектива» предлагает информационноаналитическое обеспечение вашего бизнеса. В частности, вашему вниманию предлагается продукт

АГРО + Масличные Серия АГРО+ — это информационно-аналитические бюллетени про разные сегменты товарного рынка. Выпуски собираются по принципу день–неделя–месяц– информация–анализ–прогноз.

АГРО+Масличные

посвящен рынку основных масличных, растительных масел и шротов Ежедневно: • спотовые, форвардные цены на подсолнечник, подсолнечное масло, шрот и жмых подсолнечника, сою, соевое масло, соевый шрот, рапс, рапсовое масло, рапсовый шрот, пальмовое масло, кокосовое масло и др. продукты переработки семян масличных в некоторых регионах мира • фьючерсные цены на подсолнечник, сою, соевое масло, соевый шрот, рапс, семена льна, пальмовое масло на крупнейших биржах мира (Чикагская биржа — CBOT, Будапештская товарная биржа — BCE, Виннипегская товарная биржа (Канада) — WCE, Французская международная финансовая биржа — MATIF, Малазийская биржа деривативов (MDEX)) • актуальные новости Еженедельно: • анализ мирового рынка товаров масличного комплекса (последние прогнозы по производству, потреблению, мировой торговле, прошедшие и намечающиеся сделки и тендеры, изменение рынка за неделю и т.д.) Íàçâàíèå Ìàñëè÷íûå. Öåíû

• динамика цен на масличные и продукты их переработки • объемы запасов основных растительных масел в Роттердаме • фрахтовые ставки при транспортировке тропических масел из Малайзии/Индонезии и для сухогрузов различного тоннажа между различными странами мира • анализ украинского рынка масличных культур (последние прогнозы, новости, изменения рынка, цены производителей, переработчиков, экспортеров, ценовые тенденции и т.д.) Ежемесячно: • обзор украинского и мирового рынков масличных и продуктов их переработки, основные события месяца, ценовые тенденции за период • анализ производства товаров масличного комплекса за отчетный месяц • анализ внешней торговли товарами масличного комплекса за месяц • география поставок, экспортные цены, рейтинги продавцовпокупателей

Ïåðèîäè÷íîñòü

ßçûê

Ñïîñîá äîñòàâêè

Âðåìÿ âûõîäà

åæåäíåâíî

ðóññêèé

ýëåêòðîííàÿ ïî÷òà

äî 12:00

Ìàñëè÷íûå. Weekly

åæåíåäåëüíî

ðóññêèé

ýëåêòðîííàÿ ïî÷òà

êàæäûé ÷åòâåðã

Ìàñëè÷íûå. Monthly

åæåìåñÿ÷íî

ðóññêèé

ýëåêòðîííàÿ ïî÷òà

20 è 30 ÷èñëà êàæäîãî ìåñÿöà

ОФОРМИТЬ ПОДПИСКУ МОЖНО 24 ЧАСА В СУТКИ E-mail: client@agroperspectiva.com Сайт: www.agroperspectiva.com Линия по подписке: (044) 220–24–44, 486–81–19, 486–29–27

АГРО ПЕРСПЕКТИВА — С ПЕРВЫХ ШАГОВ БИЗНЕСА!

Украина, 03191, г. Киев, а/я 90 Тел./факс: +38 044 486 81 19 E-mail: client@agroperspectiva.com www.agroperspectiva.com

Использованы материалы, авторами которых являются www.agroperspectiva.com Н. Матюк, С. Солдатова, Д. Кащеева, РГАУ-МСХА им. К. А. Тимирязева

43

КУЛЬТУРА

КУКУРУДЗА. ЛИШЕ ФАКТИ Ñâ³òîâèé áàëàíñ êóêóðóäçè, çà äàíèìè ̳íñ³ëüãîñïó ÑØÀ, ìëí òîíí 2015/2016

2016/2017

2017/2018

2018/2019

Âèðîáíèöòâî

1014,203

1125,209

1077,984

1122,687

Ñïîæèâàííÿ

981,795

1085,478

1090,136

1133,235

ʳíöåâ³ çàïàñè

311,723

351,454

339,302

328,754

Åêñïîðò

144,938

142,218

152,294

168,135

Âèðîáíèöòâî êóêóðóäçè ó ñâ³ò³, çà äàíèìè ̳íñ³ëüãîñïó ÑØÀ, ìëí òîíí 2015/2016

2016/2017

2017/2018

2018/2019

2019/2020, ïðîãíîç

1014,203

1125,209

1077,984

1122,687

1099,190

Óêðà¿íà

23,333

27,969

24,115

35,805

33,000

ÑØÀ

345,506

384,778

371,096

366,287

347,488

Àðãåíòèíà

29,500

41,000

32,000

51,000

50,000

Áðàçèë³ÿ

67,000

98,500

82,000

101,000

101,000

Êàíàäà

13,680

13,889

14,095

13,900

14,000

Êèòàé

264,992

263,613

259,071

257,330

254,000

ªãèïåò

6,000

6,000

6,400

6,800

7,200

Åô³îï³ÿ

7,882

7,847

8,000

8,300

8,000

ªÑ

58,748

61,884

62,030

63,401

64,200

²íä³ÿ

22,567

25,900

28,753

27,800

29,000

²íäîíåç³ÿ

10,500

10,900

11,900

12,600

13,300

Ìåêñèêà

25,971

27,575

27,569

26,700

27,000

ͳãåð³ÿ

10,562

10,415

11,000

11,000

11,000

Ô³ë³ïï³íè

6,966

8,087

7,980

7,600

8,100

Ðîñ³ÿ

13,168

15,305

13,201

11,415

13,500

ϳâäåííà Àôðèêà

8,214

17,551

13,104

11,500

14,000

²íø³

99,614

103,996

105,670

110,249

104,402

Ñâ³ò

44

АП 5/2019

www.agroperspectiva.com

КУЛЬТУРА тож, без зайвих слів. Розмова про кукурудзу. Культура не тільки дозволяє заробляти та купувати аграріям новенькі CASE чи John Deere. Вона корисна, а ще має цікаву історію. Кілька фактів. Батьківщиною кукурудзи вважається Північна Америка, а саме Мексика, звідки її вивезли на інші континенти, щоб людство мало змогу насолоджуватися чудовим смаком. У сучасному вигляді ця рослина культивується на всіх континентах, окрім Антарктиди. За різними оцінками, люди вперше поч а л и к у л ьт и в у в а т и к у к у р уд з у в і д 7000 до 12000 років тому. Археологи стверджують, що американські індіанці вже їли поп-корн як мінімум п'ять тисяч років тому. Вони змішували зерна кукурудзи з піском і розводили поряд із ними багаття. А потім ловили кульки, котрі вибухали, обтрушували від піску та ласували. Коріння кукурудзи заглиблюються в землю на глибину до півтора метрів. На одному пагоні кукурудзи виростає від 8 до 42 листків, не більше і не менше. Найменш зрілі кукурудзяні качани важать усього 30–50 грам, а найбільші — півкіло. Уміст цукру в кукурудзі дуже високий, але до 50% його запасів розпадається протягом 5–7 годин після того, як початок зірвано зі стебла. Селекціонери вивели близько 1000 сортів кукурудзи. Є навіть різнокольорові, а сорт «Гласс Джем» на одному качані має насіння різного кольору. У харчовій промисловості використовуються не тільки кукурудзяні зерна. У хід ідуть і листя, і обгортка качанів, і навіть самі стебла. Кукурудза — це однорічна рослина і може вирости до 7 метрів у висоту, це ж як двоповерховий будинок. У дикій природі кукурудзу зустріти нереально. Росте вона лише з насіння. Якщо качан впаде на землю, то, швидше за все, він згниє. Кукурудза потребує людської турботи. Найбільше у світі споживання кукурудзи — у Мексиці. Там на одну людину в середньому припадає 90 кг цього продукту в рік. На другому місці стоять США, з удвічі нижчими показниками. Далі стоять індійці — 4 кг на рік. Щодо українців статистики немає, але значно менше порівняно навіть з індійцями. З а л и ш а є т ь с я щ е р а з п о в то р и т и : досконалість кукурудзи безмежна.

О

Використано матеріали FOODNEWS-PRESS та інших відкритих джерел

АП 5/2019

45

КУЛЬТУРА

Олесь ПШЕНИЧНИЙ, «Агро Перспектива»

ПЕРША В РЕЙТИНГУ Кукурудза є королевою полів фактично для всього світу. Із часткою 42% вона витіснила з першого місця пшеницю і стала лідером зернового балансу планети. Це означає, що саме ця культура диктує свої умови на глобальному ринку зерна.

продовж останніх десяти років обсяги виробництва кукурудзи постійно зростали (за винятком двох сезонів: 2012/2013 та 2015/2016). Саме кукурудза вважається одним із кращих видів зерна для виробництва концентрованих кормів у тваринництві та незамінною сировиною для виробництва біоетанолу. За даними Міністерства сільського господарства США, у 2018/2019 МР

У 46

АП 5/2019

світове виробництво кукурудзи становило 1122 млн тонн, що перевищує показник минулорічного сезону більш ніж на 44 млн тонн. Попри щорічне збільшення обсягів виробництва кукурудзи, її споживання також зростає. Наприклад, у сезоні 2018/2019 споживання кукурудзи оцінювалося в 1133 млн тонн проти 1090 млн тонн у попередньому періоді. З кожним роком обсяги виробництва кукурудзи збільшуються. Рекорд-

ний показник демонструє 2016/2017 маркетинговий рік, а саме: 1125 млн тонн. Це було пов’язано зі збільшенням посівних площ та з висок о ю в р о ж а й н і с т ю к у л ьт у р и . У 2014/2015 МР кукурудза подолала позначку в 1 млрд тонн; врожай склав 1016 млн тонн. А от у 2015/2016 МР виробництво кукурудзи знизилося, причина — зменшення посівних площ, а також зменшення врожайності даної культури. www.agroperspectiva.com

КУЛЬТУРА Äèíàì³êà âèðîáíèöòâà êóêóðóäçè â Óêðà¿í³, çà äàíèìè Äåðæñòàòó, òèñ. òîíí 1990

2000

2010

2013

2015

2017

2018

4736,8

3848,1

11953,0

30949,6

23327,6

24668,8

35801,1

Êðèì

93,4

2,4

40,4

87,6

-

-

-

³ííèöüêà

380,1

271,5

1231,1

2785,7

1476,9

2554,5

3751,4

Âîëèíñüêà

19,0

2,3

62,0

174,8

119,8

161,1

288,5

Äí³ïðîïåòðîâñüêà

390,7

519,7

667,1

1315,5

1115,8

1029,5

1329,7

Äîíåöüêà

204,1

223,2

163,4

358,3

203,6

210,3

178,5

Æèòîìèðñüêà

33,8

6,3

499,1

1567,1

701,1

1088,1

1504,7

Çàêàðïàòñüêà

71,2

99,9

175,1

187,8

193,9

274,3

272,1

Çàïîð³çüêà

177,7

120,6

112,3

174,2

137,8

136,5

127,7

²âàíî-Ôðàíê³âñüêà

34,7

52,0

143,3

348,6

221,3

291,9

327,3

Êè¿âñüêà

187,3

112,0

993,1

2172,4

1466,8

1597,1

2828,9

ʳðîâîãðàäñüêà

422,3

314,4

863,2

2153,3

1702,8

1568,3

2268,7

Ëóãàíñüêà

142,5

152,0

73,3

345,5

206,4

181,4

226,5

Ëüâ³âñüêà

29,2

24,6

139,1

393,1

244,1

271,0

358,2

Ìèêîëà¿âñüêà

135,9

99,8

226,6

733,5

428,4

378,8

571,4

Îäåñüêà

333,8

260,8

410,4

806,3

457,0

512,5

717,7

Ïîëòàâñüêà

479,4

381,0

1654,2

4081,3

3636,1

2897,7

4927,6

гâíåíñüêà

53,0

12,0

76,5

514,7

365,9

410,1

475,9

Ñóìñüêà

159,2

51,4

476,6

2412,4

2336,7

2387,9

3273,4

Òåðíîï³ëüñüêà

85,7

72,0

392,7

1206,4

752,9

861,1

1005,5

Õàðê³âñüêà

177,7

190,7

406,2

1604,8

1427,9

950,9

1432,5

Õåðñîíñüêà

221,6

73,8

115,4

375,8

200,2

298,1

293,0

Õìåëüíèöüêà

228,8

114,5

660,4

1825,2

1120,6

1516,1

2101,6

×åðêàñüêà

434,2

426,7

1234,7

2662,7

2106,2

1916,1

3363,2

×åðí³âåöüêà

167,6

155,3

329,0

407,1

244,4

312,4

330,5

×åðí³ã³âñüêà

73,7

109,2

807,8

2255,5

2461,0

2863,1

3846,6

Óêðà¿íà

Головними виробниками кукурудзи у світі є США, Китай та Бразилія. Україна теж не пасе задніх і крок за кроком нарощує виробництво «цариці». Так, ут2018 році врожай кукурудзи в Україні сягнув рекордних 35,8 млн тонн. Якщо порівняти з 2000 роком, то за майже два десятки сезонів урожай збільшився майже вдесятеро. Збільшення виробництва та споживання впливає на активність світової торгівлі. Обсяг експортно-імпортних операцій на кукурудзу становить більше 150 млн тонн. Основними імпортерами на світовому ринку є: Японія, Мексика, ЄС, Республіка Корея, Єгипет. Головним експортером виступають Сполучені Штати. Так, у 2018/2019 МР США продали на зовнішні ринки 53,5 млн тонн www.agroperspectiva.com

кукурудзи, що становить майже третину світової торгівлі в сезоні. Упродовж попередніх років США також демонструє досить високі показники експорту кукурудзи і посідає перше місце в рейтингу. Значну кількість зерна постачають на зовнішні ринки Аргентина, Бразилія і набирає темпи Україна. У 2018/2019 МР ми продали майже 30 млн тонн кукурудзи проти 18 млн тонн у сезоні 2017/2018. За оцінками Міністерства сільського господарства США, у 2019/2020 Україна може поставити на зовнішні ринки 27 млн тонн кукурудзи за умови врожаю на рівні 33 млн тонн. Наразі ми четверті у світовому експорті. Україна продає на зовнішні ринки переважну частинку вирощеної кукурудзи на відміну від США. Частка проданої про-

дукції закордон складає всього 15% від вирощеної продукції за рік. Упродовж останніх п’яти років Україна зміцнила свої позиції на міжнародному аграрному ринку та впевнено перебуває у світовій десятці виробників зерна, ввійшла до трійки лідерів з експорту зерна, поступаючись лише США та Європейському Союзу. Основні поставки українського агросектору на світові ринки — це пшениця, кукурудза і ячмінь, які сумарно складають майже 75% усього зернового експорту України. На сучасному етапі розвитку світової торгівлі для України складаються сприятливі умови на ринку кукурудзи. Україна має реальний шанс зміцнити свої позиції на світовому ринку кукурудзи. АП 5/2019

47

КУЛЬТУРА Сергій ЗІНЧЕНКО, «Агро Перспектива»

УНІВЕРСАЛЬНА І БАГАТОГРАННА Це одна з найпоширеніших сільськогосподарських культур. Вона такий собі універсальний солдат: кукурудзу використовують на корм худобі, для продовольчих і технічних потреб — виробництва круп і борошна, харчового крохмалю та рослинної олії, меду й цукру, декстрину та етилового спирту тощо.

а результатами 2018 року аграрії зібрали 35,8 млн тонн кукурудзи (у 2017–24,1 млн тонн, у 2016–28,1 млн тонн, у 2015–23,3 млн тонн). Середня врожайність становила 2018 року 7,84 тонн/га, у 2017– 5,51 тонн/га, у 2010–4,51 тонн/га. Водночас сорти і гібриди занесені в Державний реєстр рослин мають п о те н ц і й н у в р о ж а й н і с т ь в і д 8 до 15 тонн/га. Важливий ресурс підвищення врожайності культур, і кукурудза не є винятком: мце органічні добрива, які ще й родючість ґрунтів поліпшують. Завдяки органіці задовольняється 30– 50% потреби рослин у живленні. За останні 20–25 років унаслідок катастрофічного зменшення поголів’я внесення традиційної органіки зменшилося із 9,6 тонн/га в 1990 році до 0,5–1 тонн/га в 2015–2017 роках, тому зростає роль використання інших альтернативних джерел органічних речовин, зокрема соломи, післяжнивних решток та сидератів. Висока швидкість мінералізації свіжої сидеральної маси забезпечує ґрунтові мікроорганізми вуглецем. При цьому в ґрунті зберігаються запаси гумусу, але обмежується перебіг процесів його синтезу. Це пояснюється відсутністю у сидеральній масі достатньої кількості лігніну й окремих ароматичних сполук (субстратних попередників гумусу). Особливо низь-

З

48

АП 5/2019

ким є вміст зазначених речовин за використання культур на сидерат до настання у них фази цвітіння. Фактично, при цьому сидерація активно впливає на ефективну родючість ґрунту, забезпечуючи збільшення врожайності. При заорюванні соломи в ґрунт без деструктора і азотних добрив термін розкладання її продовжується протягом декількох років і супроводжується мобілізацією з ґрунту, що найменше по 10 кг д. р. азоту на 1 тонну соломи, який закріпляється в тілах мікроорганізмів. Таким чином, запаси мінерального азоту для живлення наступних культур зменшуються у такому випадку на 50 кг д. р., що рівнозначно 140 кг аміачної селітри, і рослини відчувають його дефіцит. При внесенні аміачної селітри у нормі 10 кг д. р. на 1 тонну соломи зберігається існуючий баланс мінерального азоту в ґрунті. Внесення високої дози азоту пришвидшує процес мінералізації, але і в цьому випадку є два суттєві недоліки. По-перше, застосування азотних добрив у підвищених нормах прискорює процес мінералізації, але значно зменшує коефіцієнт гуміфікації та утворення гумусових речовин. По-друге, велика кількість вуглеводів соломи та мінерального азоту добрив створюють умови для швидкого розмноження мікроорганізмів. Для розкладання клітчатки соломи вони виділяють велику кількість специфічних

ферментів у вигляді слизу, що містять у собі фенольні сполуки, жирні кислоти, які негативно впливають на проростання насіння та початковий розвиток рослин. Крім то го , розмножуються як корисні, так і шкідливі мікроорганізми, патогени, гриби. Завдяки високій біологічній активності деструкторів оброблені рослинні рештки розкладаються вдвічі швидше, зменшується в 4–5 разів кількість патогенної мікрофлори. Швидкий процес мінералізації потребує меншу кількість азоту з гумусу для мікроорганізмів, оскільки вони швидше починають використовувати азот, вивільнений з відмерлих тіл бактерій та грибів. Окрім цього, ґрунт збагачується іншими елементами в доступній для рослин формі. З точки зору економіки використання соломи зернових культур на добриво є, порівняно з іншими органічними добривами, недорогим заходом, при тому, що з нею надходить лігніну (субстрату для утворення гумусу) утричі більше, ніж із рослинними рештками багаторічних трав. Ґрунт під сидератами менше перегрівається, у ньому активно діють мікроорганізми. Рослинний покрив захищає поверхню ґрунту і за короткий період створюються умови, наближені до природних. Сидерати є важливим дієвим протиерозійним ґрунтозахисним заходом. Вони також впливають на зменшення актуальної й потенційwww.agroperspectiva.com

КУЛЬТУРА ної забур’яненості, кількості збудників хвороб і шкідників. Вирощування у післяжнивних посівах культур із коротким періодом вегетації (45–55 днів) і сумою ефективних температур (+5 °C — 430–470 °C) гірчиці білої або редьки олійної уможливлює сформувати врожай 22–35 тонн/га зеленої маси, що вчені прирівнюють до внесення 20–30 тонн/га гною. Використання біологічних препаратів (деструкторів) у поєднанні з застосуванням сидеральних культур дає змогу відновити природні ресурси й отримати високий урожай екологічно чистої продукції рослинництва. Упродовж 2013–2015 років на дослідному полі філіалу кафедри рослинництва, селекції та насінництва Подільського державного аграрнотехнічного університету в ПФ «Богдан і К» Снятинського району Івано-Франківської області вчені проводили дослідження. Ґрунт на дослідній ділянці дерновий, опідзолений середньо- суглинковий. Орний шар характеризується такими агрохімічними показниками: вміст лужногідролізованого азоту — 67–76 мг/кг (за Корнфілдом); рухомого фосфору — 118–124 мг/кг; обмінного калію — 108–113 мг/кг (за Чиріковим); pH сол — 4,54–5,20 (потенціометричним методом); уміст гумусу — 3,05– 3,39% (за Тюріним). Загальна площа ділянки — 70 кв.м, облікова — 50 кв. м. Розміщення ділянок систематичне за триразового повторення. Для деструкції соломи і після жнивних решток використовували біопрепарат Вермистим — Д (6 л/га). В усіх варіантах, де проводили деструкцію соломи, у розчин із деструктором додавали 10 кг/га карбаміду. Білу гірчицю на сидерат висівали нормою 3 млн/га, олійну редьку — 2,5 млн/га, у сумішці — біла гірчиця 1,8 млн/га й олійна редька — 1,5 млн/га схожих насінин. Гібрид кукурудзи НК Термо висівали нормою 80 тис./га схожих насінин. Сівбу проводили: 2013–29 квітня, 2014–28 квітня, 2015–4 травня. Погодні умови в роки дослідження відрізнялися між собою, що дозволило вченим оцінити вплив регуляторів росту на ріст і розвиток рослин. Агротехніка вирощування культури загальноприйнята для умов даної зони.

Åêñïîðò êóêóðóäçè, îö³íêà öåíòðó ÀÏ, òîíí Ñåçîí

Дослідженнями встановлено, що після проведення деструкції соломи і пожнивних решток препаратом Вермистим-Д (6 л/га) урожайність зеленої маси висіяних сидератів, у середньому в роки досліджень, становила: у варіанті сівби білої гірчиці — 23,8 тонн/га, у варіанті сівби олійної редьки — 25,6 тонн/га, у варіанті сівби сумішки білої гірчиці й олійної редьки — 28,5 тонн/га. Найвища врожайність зеленої маси в середньому за роки досліджень була на варіанті, де проводили деструкцію соломи препаратом Вермистим-Д (6 л/га) з одночасним висіванням суміші сидератів (гірчиця біла + олійна редька), що на 28,5 тонн/га або на 2,9 тонн/га більше другого варіанту та на 4,7 тонн/га — першого варіанту. Солома містить близько 15% води і приблизно на 80% складається з органічної речовини. У середньому за три роки дослідження в усіх варіантах зароблялося в ґрунт по 5,4 тонн/га соломи та 23,8–28,5 тонн/га зеленої маси сидератів. Це значно впливало на агрофізичні властивості ґрунту. Зокрема, порівняно до контролю, зменшувалася кількість брилистих (<10 мм) і мілких (<0,25 мм) фракцій відповідно на 8,9– 9,3% і 9,0–9,2% і підвищувався вміст агрономічно-цінних агрегатів (0,25– 10 мм) на 3,0–4,6%, щільність посівного шару ґрунту була на 0,08–0,10 г/куб. см меншою до контролю. На час сівби кукурудзи шпаруватість у шарі ґрунту 0–10 см порівняно з контролем була на 6,1–9,9% більшою на всіх варіантах

Використані матеріали, автором яких є В Сендецький – к.с.-г.н., докторант, Подільський державний аграрно-технічний університет

ʳëüê³ñòü, òîíí

2013/2014

19 850 085

2014/2015

18 922 103

2015/2016

16 195 796

2016/2017

20 269 651

2017/2018

17 464 068

2018/2019

28 403 565

сумісного застосування соломи та сидератів. Застосування агрозаходу дало змогу поліпшити поживний режим ґрунту, що сприяло росту і розвитку рослин кукурудзи. Результати досліджень показали, що сумісне застосування соломи та сидератів порівняно з контролем сприяло збільшенню польової схожості насіння гібриду кукурудзи НК Лемеро на 3–4,2%, виживаємості — на 1,8–3,2%, висота рослин була на 6–21 см більшою, площа листкової поверхні у фазі молочної стиглості становила 45,78–47,05 тис. кв.м/га або на 7,83–9,10 тис. кв.м/га більшою, ніж на контролі. Тривалість вегетаційного періоду складала 123,6–125 діб або на 6–8 діб більшою до контролю. Найкращі показники були у варіанті, де проводили сумісне застосування соломи із сівбою суміші білої гірчиці та олійної редьки на сидерат. Проведені агрозаходи забезпечили збільшення врожайності зерна кукурудзи гібриду НК Лемеро. В усіх варіантах сумісного застосування соломи та сидератів врожайність зерна кукурудзи гібриду НК Лемеро протягом 2013–2015 років становила 10,8– 11,6 тонн/га, або 24,1–33,3% більше порівняно до контролю. Найвища врожайність зерна кукурудзи — 11,5 тонн/га, або на 3,1 тонн/га більше контролю, була отримана у варіанті деструкції соломи препаратом Вермистим-Д з наступним висіванням на сидерат суміші гірчиці білої та редьки олійної. АП 5/2019

49

ЛЮДИ Олесь ПШЕНИЧНИЙ, «Агро Перспектива»

ЧИ СКЛАДНО БУТИ АГРОНОМОМ? Компанія «Агросетон» обробляє близько 5 тис. га землі в Бузькому та Бродівському районах Львівщини. Підприємство було створено в 2016 році завдяки турецьким інвестиціям. Працює в «Агросетоні» ціла армія агрономів, якою керує Юрій Кулик. Про професію агронома та інші робочі питання пан Юрій поділився з «АГРО ПЕРСПЕКТИВОЮ».

Як давно працюєте агрономом? Майже двадцять п’ять років пролетіло. Саме стільки складає мій стаж у сільському господарстві. Після закінчення Львівського сільськогосподарського інституту в далекому 1995 році я прийшов на виробництво в господарство «Маяк» і все закрутилося: посів, примітивна технологія на той час, техніка від МТЗ– 80 до Т–150. Але найбільше мене здивувала ручна просапка цукрових буряків. Пригадую гектарів під 200 — оце закалка… Мене сформували як агронома — Ольга Степанівна Патрай та Марія Володимирівна Кулик (нині вже покійна) — мої наставники, яким я і сьогодні вдячний. Це була хороша школа. Вона, певне, і вплинула на подальшу мою долю: від «Райз Агросервіс» до посади головного агронома «АгроДженерейшен». Нині очолюю агрономічну службу в компанії «Агросетон». Агроном — цікава професія. Кожного сільськогосподарського року відкриваю для себе все нові й нові виклики у вирощуванні тої чи іншої культури. Знаєте, мене на мій фах підштовхнув після закінчення школи мій колега і коли ми вдвох відвідали на той час «День відкритих дверей» в інституті (колись були такі заходи для вступників) — я прийняв рішення про мій подальший вибір. Потужні викладачі, світогляд перемін дев’яностих в Україні з проголошенням незалежності — чудові часи для формування нового пострадянського стереотипу життя. З 90 випускників мого курсу в агробізнесі працюють одиниці: не всі були готові до тодішніх змін, коли розвали-

50

АП 5/2019

л а с я к о л го с п н а с и сте м а і ст в о р ю в а л и с я н о в і агробізнесові формування. Ваше питання змусило задуматися: чверть століття сплило, змін у житті було багато, але всі роки минули під девізом, що праця на землі й вирощувати хліб — рецепт успіху та любові. Наскільки агрономи в Україні є інноваційними та сучасними? У майбутньому професія «агроном» збережеться в сільському господарстві чи трансформується/об’єднається з іншими? У соціальних мережах та в засобах масової інформації прозвучало, що в п’ятірку рейтингових спеціальностей в Україні входить моя професія, а в аграрному бізнесі — агрономи взагалі перші. Під високим рейтингом потрібно розуміти і відповідальність. Сьогодні агроном — високопрофесійний спеціаліст, який працює з новітніми технологіями, приймає виклики сьогодення на полі й миттєво реагує на них: шкідники чи хвороби. Агроном працює з європейськими брендами сільськогосподарської техніки, моніторингом по системі удобрення (виходячи з попередником та аналізом ґрунту). Поле — життя агронома з весни до осені. Потрібно розуміти, що ми єдині, хто працює під відкритим небом — це плюс творчий підхід у роботі, і без перебільшення, наші «друзі» — помірковані дощі та прохолодна погода. Сьогодні агрономи в Україні дійсно інноваційні — я це стверджую: ми пройшли багато етапів розвитку і забезпечили становлення аграрного бізнесу. Буваюwww.agroperspectiva.com

ЛЮДИ

чи на різних конференціях — в Україні чи за кордоном — бачу, що аграрний бізнес розвивається повноцінно, і Україна вже зайняла своє місце в Європі, дякуючи врожаям та конкурентній ціні на зерно. Попит на харчі у світі зростає з кожним роком, тому агрономія буде в тренді, ми вирощуємо те, що кожна людина у світі потребує щодня: від хліба до лікарських трав, чи від овочів до фруктів. Ваша точка зору: наскільки популярна серед молоді професія агронома? Загалом, чи престижно працювати в сільському господарстві? Я вже частково розказав, що в кінці дев’яностих лише одиниці працювали в сільському господарстві. Нині бачення настільки круто змінилося, що 80% випускників вузів влаштовуються в різні структури, де агрономія стоїть на першому місці. Це нормально: відповідна оплата праці та преміювання в кінці сезону, можливість досвіду за кордоном, постійне вдосконалення знань і нова інформація з конференцій та днів поля — є все, що потрібно для роботи. Погоджуюся, що деяким молодим людям важко: без вихідних, постійне цілодобове навантаження, але буквально одиниці не витримують. Хто відпрацює один сезон — залишається і настільки втягується, що робота сприймається як задоволення. Пропрацювавши цілий рік, ми, як в інституті, складаємо екзамен — жнива, вони показують результат роботи. Погоджуюся, погодні умови завжди вносять www.agroperspectiva.com

свої корективи, але ми завжди в очікуванні кращого результату, ніж плануємо. Повертаючись до питання, чи престижно молоді працювати в сільському господарстві — престижно, і не тільки у великих агрохолдингах, але й у фермерських господарствах, адже рослинництво набирає більших обертів. Важливо сформувати хороший колектив для роботи. Вважаю, що це 50% успіху, плюс довіра та порядність. Зі своєю агрономічною службою працюю роками, знаю кожного, можу відверто спілкуватися, жартувати. Ми розуміємо один одного, ми коректні в роботі, кожний відповідає за своє поставлене завдання. Посів, обприскування, підготовка ґрунту чи жнива — до кожної технологічної операції підходимо виважено. Плануючи бюджет, радимося, інколи дискутуємо, але я демократичний, погоджуюся з іншими думками. Тоді спеціаліст відчуває свою потрібність, бачить, що до нього дослухаються. До речі, моя агрономічна служба досить талановита та креативна. Наша служба — це наш другий дім. Звичайно, трапляються помилки, але головне знайти оперативне вирішення проблеми, ми у своєму агрономічному колективі завжди знаходимо порозуміння. Проста формула, але ефективна. Наскільки вдалим є поточний сезон? Кожний сезон особливий та унікальний для кожної культури. Хоча не пам’ятаю таких затяжних дощів у нас на Західній Україні, як були від 25 квітня АП 5/2019

51

ЛЮДИ

до 20 травня. Усі сільськогосподарські роботи були фактично призупинені. Погода внесла корективи в посів та в обприскування деяких культур. Частина площ була підтоплена: озимі культури, соняшник, тому замінили деякі засоби захисту рослин, внесли корективи в структуру посівних площ. Усе зробили оперативно. Думаю, що сезон буде хороший. Наскільки Ви самостійні в прийнятті рішень, чи контролюють процес виробництва в господарстві власники? Розумієте, працюючи чи у великому холдингу, чи у невеликому господарстві, треба так чи інакше орієнтуватися на результат, на прибуток: технологічні карти треба перенести в площину економіки. Ми рахуємо витратну частину по землі, оренді техніки, соціальні проекти і так далі. Важливо орієнтуватися в цінах на ринку зернових, коректно підбирати сівозміни, культури. Якщо все зробити правильно, тоді ідеальна формула — успіх. Відносно контролю виробництва: я сам за такий механізм роботи, чому ні? Протягом цілого сільськогосподарського року ми відкрито демонструємо свою роботу, нічого не сховаємо. Наскільки громада лояльно ставиться до факту, що власниками господарства є громадяни іншої держави? Коли прийшли інвестори, то було дуже багато питань як від пайовиків, так і від сусідів конкурентів —

52

АП 5/2019

фермерів. Але відповідь однозначна: земля залишається в Україні, на ній працюють місцеві спеціалісти. Важливо: податки сплачуємо, прибуток вкладаємо в розвиток господарства, соціальний розвиток населених пунктів. Громаду легко переконати повсякденною роботою. Ми обробляємо землю і несемо відповідальність за стан ґрунтів. До речі, на Львівщині багато господарств, де власники іноземці — громадяни Польщі, Німеччини, Туреччини. Але всі ведуть бізнес коректно. Чи бере господарство участь у житті громади? Звичайно, а як інакше. Зараз кожне агроформування старається тримати руку на пульсі допомоги і пайовиків, і громади, де розміщені поля в обробітку. Так має бути. Знаєте, скільки наші агрономи отримують дзвінків: то проконсультувати, то щось на городі трапилося, адже звернутися більш немає до кого. Рівень ведення особистого господарства в наших селах радикально змінився за роки незалежності. Ми хочемо, щоб наша співпраця з громадами була на вищому рівні. Чи маєте в господарстві власні потужності зі зберігання? Ваша думка: чи мають невеликі фермерські господарства будувати власні потужності для зберігання? Дуже актуальне питання, адже одна справа — виростити урожай, а інша — зібрати та зберігати. www.agroperspectiva.com

ЛЮДИ На сьогодн і ц я п р о бл е м а го ст р о сто їт ь у кож н о го сільгоспвиробника: від малого фермера до потужного землевласника. Набагато легше великим холд и н га м , а д ж е в о н и з а б е з п е ч е н і е л е в а т о р а м и , ч а ст ко в о д о б и р а ю ч и п р од у к ц і ю у ф е р м е р і в . М и н ул ого року м и розробили план розвитку н а ш ого го с п од а р ст в а н а п е р с п е к т и в у. П а р а л ел ь н о з п и та н ня м збіл ь ш ення земельного банку стоїт ь і пита н ня ст ворення потужностей зі зберігання. С ь о год н і м и п р а ц ю є м о з к і л ь ко м а ел е в ато р а м и , я к і те р и то р і а л ь н о з ру ч н о р о з м і щ е н і б і л я н а ш и х п о л і в , п і д п и су є м о у год и п р и й м а н н я та з б е р і га н н я з е р на до реал іза ції. Працю ємо кілька років, пробл е м нем ає. Наскільки ви відкриті до інновацій у сі л ь с ь кому господарстві? Д уже відкриті, починаю чи від індивідуаль н о го п і д ходу до кож но го поля, закінчую чи викор и ста н н я м у роботі N-тестеру. Ц іл а систе м а оновлення та ведення обл і к у р о боти. Сучасні засоби від провідних фірм і брендів Є C д о п о м а га ют ь м и т т є в о в и з н ач ат и ш к і д н и к і в та хвороби тієї чи іншої культури. Популяризація нов и х с о рт і в ч и г і б р и д і в , в и з н ач е н н я д о ц і л ь н о ст і внесення бакових сумішей, індивідуальне підживл е н н я з чітким и н ормами внесення азоту, ф о с ф ору ч и ка л ію — ц е перші інновації на порозі в ед е н н я точного зе м л е робства в Україні. У нас зараз справжній бум щодо новацій в а г р а р н і й га л у з і , п о ч и н а ю ч и в і д в и р о щ у в а н н я ма л ини, л ох ини, смородини до екологічно ч и ст их п р од у к т і в р о сл и н н и ц т в а . Та к і п і д ход и д и к т у є р и нок. Звичайно, знайти свою нішу нелегко, але в д о с ко н а л и т и тех н ол о г і ю , з а б е з п е ч и т и в е с ь л а н цюг — посіву (по садки) до полиці крамниці гото в о го п р од у к т у ( д же м и , в а р е н н я , су хо ф ру к т и ч и з а морожені фрукти) — великий плю с. Існує дефіцит спеціалістів, бракує матеріалів, але головне — мати бажання. І все стає можливим. Т е м а е к о л о г і ч н о ч и сто ї п р о д у к ц і ї ш в и д к и м и те м п а м и п о ш и р ю є т ь с я в У к р а ї н і . В Є в р о п і е к о б р е н д и д а в н о сто я т ь н а п е р ш и х п о з и ц і я х м а й же у в с і х держа вах, а Україна буквально за п’ят ь рок і в з більш ил а свої обсяги. Так, є вимоги до та ко ї п р одукц ії, а л е м и можемо виконувати їх та в и р о щ у в ати та ку прод укцію . З а к и м м а й бу т н є у к р а ї н с ь ко го с і л ь с ь ко го го с подарст ва: холдинги чи фермери? Відповім таким чином: яка б форма власності не була, головне — дотримуватися культури землеробства та збереження ґрунтів. Власники орендованих паїв повинні розуміти, що треба не гнатися за шаленими прибутками за рахунок рентабельних культур (ріпак, соя, соняшник), а вибудовувати сівозміну, яка працює на перспективу. На м ою ду м ку, фермерські господарства в ма йбу т н ь о м у буд у т ь п е р е в а жат и і з а й м у т ь б і л ь ш в а гоме місце. Хоча держава має більше уваги придіwww.agroperspectiva.com

ляти фермерам і в питаннях кредитування, дотацій, відшкодування з бюджету за один гектар. Не мож на кате го р и ч н о гов орит и і п р о холд и н г и . Є багато позитивного в галузі завдяки великим компа ні я м. « А г р о с ето н » в и ко р и сто в у є у к р а ї н с ь к і г і бриди/с о рт и , ві т ч из няну тех н і ку? Ч и н а д а є те переваг у і ноз емц я м? М и п р а ц ю є м о з і н о з е м н о ю тех н і ко ю . На р и н к у У к р а ї н и п р е д с та в л е н і о с н о в н і б р е н д и і м о ж н а комбі н у в ат и р і з ні а г ре гат и. В і д н о с н о в і т ч и з н я н о ї тех н і к и . М и п р а ц ю є м о ( і дос ит ь п лі д н о !) і з з а в одом К о б з а р е н ка . В і д н о с н о н а с і н н я , то в і д д а ю п е р е в а г у і н о з е м н і й с ел е к ц і ї . З о к р е м а , м ож у п о з и т и в н о в і д г у к н у т и с я п р о н а с і н н я о з и м о го р і п а к у н і м е ц ь к и х ко м паній. Хороші врожаї забезпечує насіння с о н я ш н и к у S y n g e n t a : г і б р и д и С у м і ко та С у б а р о пі д ход я т ь для в ирощ у в а ння в на ш и х у мов ах . О з и ма пш е н и ц я с о рт у Коло н і я в і д LG п о ка з у є р е ко рд н і в р ожа ї з н и з ь к и м и п р о я в а м и х в о р о б п р и н а д м і р н і й в ол о го ст і . Та к м ож н а п р од о вж у в ат и щ од о і н ш их к ульт у р . На ш і сус і д и в и р о щ у ют ь с о рт и о з и м о го р і п а к у в і т ч и з н я н о ї с еле к ц і ї й теж з а д о в оле ні ре з ул ьтата м и . К оже н го с п од а р в и б и р а є в і д п о в і д н о д о в л а с них в и мо г та в подоба нь . В а ш а то ч ка з о ру : ч и п от р і б н о з а п ус кат и р и н о к з е м л і ? Ч и гото в і у в а ш о м у го с п о д а р ст ві до та кого роз вит ку п о д і й? Зараз багато розмов ведеться щодо ринку землі, механізмів купівлі-продажу. Звучать різні думк и . М и н е гото в і д о р и н к у, а л е п от р і б н о д и в и с я в майбутнє. Потрібно працювати і вести р о з ’ я с н ю в а л ь н у р о б от у з в л а с н и ка м и п а ї в . А л е , н а с а м п е р ед , п от р і б н о п р и й н я т и в і д п о в і д н е з а ко н од а в ст в о д л я р е г ул ю в а н н я ц ь о го п р о ц е су. П о т рі б н и й с исте мний п і дх і д , а не ч е р гов ий ха о с . Я к з м і н и л о с я с і л ь с ь ке го с п о д а р ст в о в і д п о ч ат к у в а ш о ї ка р ’ є р и і д о те п е р і ш н ь о го ч а су ? Технології. Кінець дев’яностих, основний засіб з а х и ст у р о сл и н — а м і н н а с і л ь та п р от ру й н и к В і та в а кс . С ь о год н і п р от и кож н о го бу р я н а в р і з н и х к ульт у р є в ла с н и й д і а па з он ге р б і ц иді в д ля р із н и х ф а з роз в ит к у. Урожа й о з и мо ї пш е н и ц і бу в по 3 то н н и з ге к та ра , то з а ра з з б и р а ют ь ре кордні 1 0 тонн і б іл ь ше . Тех ні ка : су ч а с н і с і в а лк и , о б п р и с к у в ач і . В а г р а р н о м у б і з н е с і в с е ру ха є т ь с я в п е р ед : і тех н ол о г і ї , і в р ожа ї , і н о в і р е н та б ел ь н і к ул ьт у р и . Та к і п о в и н н о бу т и , м и н а л а ш то в а н і п р а ц ю в ат и і з а бе з пе ч у в ат и с в і т у к ра ї н с ь к и м продов оль ст в о м . М и м а є м о н е о ц і н е н н е б а гатст в о — ґ ру н т и , н а в ч или с ь п р а в и ль но корист у в ат ис я з е мле ю. У н а й ближчі роки і Європа, і Азія братимуть із нас прик ла д і приї ж джат иму т ь з а пора да ми. АП 5/2019

53

СПЕЦТЕМА

ВРАЗЛИВІ Сільське господарство — найбільш вразлива галузь економіки до коливань і змін клімату, оскільки функціонування галузей землеробства та тваринництва, їх спеціалізація, урожайність сільськогосподарських культур значною мірою залежать від агрокліматичних умов території та, насамперед, від її теплоі вологозабезпеченості.

ОСНОВНІ ГЛОБАЛЬНІ ДОКУМЕНТИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ЗАГАЛЬНОСВІТОВІ НАПРЯМИ АДАПТАЦІЇ ДО ЗМІН КЛІМАТУ: Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (Україна ратифікувала в 1996 році). Паризька угода (ратифіковано 2016 року). Паризька угода — новий всеохоплюючий договір, що набуде чинності після 2020, за яким розвинуті країни та ті, що розвиваються, впроваджуватимуть заходи, спрямовані на боротьбу зі зміною клімату, і де Україна є повноправною стороною. У 2016 році уряд схвалив Концепцію реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року (розпорядження КМУ від 7 грудня 2016 р. № 932-р). Концепція стала першим національним стратегічним документом у сфері адаптації до змін клімату, і який враховує основні положення Паризької угоди. Також у 2016 році урядом було затверджено План щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року (розпорядження КМУ від 6 грудня 2017 р. № 878-р).

54

АП 5/2019

www.agroperspectiva.com

СПЕЦТЕМА а даними ФАО, у країнах, що розвиваються, на частку сільськогосподарського сектору припадає 26% усіх економічних збитків і втрат унаслідок природних катастроф. Серед найбільш вразливих — дрібні фермери, що забезпечують більше 70% світових потреб у продовольстві, невеликі й середні сільськогосподарські підприємства. «Сільське господарство України демонструє феноменальні успіхи. Разом із тим, частина територій України перебуває в зоні ризикованого землеробства, в першу чергу, через зміну клімату», — говорить заступник міністра аграрної політики та продовольства Володимир Топчій. Зміна клімату на планеті Земля відбувається безпрецедентними за останні десятиліття темпами. За результатами глобального моделювання, за 30 років лише кліматичний чинник спричинив зниження врожайності пшениці в усьому світі на 5,5%, а кукурудзи — на 3,8%. Найбільш помітним наслідком зміни клімату буде не поступове потепління, а «надзвичайні ситуації», такі як сильні засухи, повені, шторми, урагани, надзвичайно спекотні дні, які відбуватимуться частіше. ФАО підсумувало спостереження за змінами клімату за 132 роки З 1880 по 2012 підвищення температури на планеті склало 0,85 °C. Кількість літніх та осінніх посух до 2030 може збільшитися на 15–30%. Спостерігається випадіння граду в нехарактерні для цього явища весняні та осінні місяці, що провокує вимерзання посівів. Ґрунти страждають від зміни клімату й тому повинні адаптуватися. Ґрунти активно поглинають парникові гази і таким чином сприяють зменшенню викидів. Утім, неправильне управління та деградація ґрунтів, а також використання викопних джерел енергії, спричиняють емісії парникових газів, що в комплексі сприяють зміні клімату. Тому, з одного боку, ґрунти та рослинництво допомагають боротися зі зміною клімату, з іншого — іноді служать причиною її виникнення, а з третього — страждають від зміни і тому повинні до неї адаптуватися. Озима пшениця найближчими роками залишатиметься найбільш урожайною — ріст на 20–30%. До 2030 можна очікувати сприятливих кліматичних умов для вирощування ріпаку в більшості областей Полісся,

З

www.agroperspectiva.com

несприятливих — в областях південного Степу. Максимальний рівень ризику для кукурудзи (недоотриманий урожай може досягати 20–30%) імовірний в областях південного степу, Харківській, Луганській, Донецькій та Дніпропетровській областях. Сільське господарство в Україні є джерелом великих викидів парникових газів. Про це заявив під час екологічного форуму Михайло Малков, координатор програм розвитку ФАО в Україні (ООН). «На сьогодні продовольча сільськогосподарська організація ООН вважає, що сільське господарство в середньому є джерелом до 13% усіх парникових газів. Тобто, виходить, що ми, з одного боку, є найбільш вразливим сектором як аграрна країна, яка напряму залежить від клімату, а з іншого — ми ж самі й сприяємо цим кліматичним змінам. Адже вони напряму пов’язані з викидами парникових газів», — заявив Малков. За його словами, їхня організація вивела підхід, що має назву «Кліматичнооптимізоване сільське господарство». Згідно з ним існують три основні напрямки. По-перше, забезпечення виробництва сільськогосподарської продукції. По-друге, сільське господарство повинно бути адаптованим до кліматичних змін. По-третє, сільське господарство повинно зменшити вплив на зміни клімату. Такий підхід було розроблено для всіх секторів сільського господарства, разом із лісом та водоймами. Також за проханням Міністерства аграрної політики, ФАО розробили документ, який має назву «Пріоритет українського сільського господарства. Адаптація до змін клімату». У ньому описано всі основні напрямки, разом із рослинництвом, тваринництвом, лісництвом, малим і середнім фермерством. «З приводу харчових відходів і продовольчих втрат — це колосальна проблема для міст. Зараз ми запускаємо проект, у якому зробимо оцінку по Києву та Львову, що відбувається з харчовими відходами, і на основі них створимо бізнес-рішення, які дозволили б зменшити кількість відходів», — додав Малков. Такий аспект теж впливає на зміни клімату. Організація намагатиметься мінімізувати органічну складову твердих відходів для того, щоб, з одного боку, змінити їхню морфологію, а з іншого — скоротити емісію парникових газів зі звалищ. АП 5/2019 www.agroperspectiva.com

55

СПЕЦТЕМА

Данило МЕТЕЛИК, «Агро Перспектива»

ЯК ТЕПЛО, ВОДА І ПОПИТ ЗМІНЮЮТЬ АГРАРНІ ПЕРСПЕКТИВИ Стабільність, якої так усім хочеться, усе більше перетворюється на привид із минулого. Як економічного, так і кліматичного. Кожен рік відрізняється від попереднього фінансовими та кон’юнктурними передумовами, сумами ефективних температур та опадів, і наступний рік, майже не сумніваються вітчизняні аграрії, матиме свої особливості. Отак і працюють — орієнтуючись на ринкові та технологічні основи і додаючи до них кожен свою маркетингову чи виробничу родзинку. Звичайно, мріють про таку собі fata morgana — довготривалу прогнозованість. Але мають реальність: то спеку, коли потрібна волога, то дощ із буревіями у час дозрівання врожаю, чи перевиробництво з ринковими викликами, або нові ідеї та, відповідно, ризики, котрі потрібно перетворити на прибутки. І це їхні будні — щоденна інтелектуальна, наукова та виробнича праця. Іван Мринський — доцент Херсонського державного аграрного університету пропускає це через себе як науковець, аграрій та патріот українського аграрного виробництва. Разом із колегами досліджує, експериментує, вирощує, навчає. Словом, цікавий співрозмовник Іван Мринський готовий поділитися своїми думками (і не тільки) із читачами «АГРО ПЕРСПЕКТИВИ». Іване Миколайовичу, глобальне потепління — це сума певних викликів, природних процесів, і не лише температурних: цієї весни, приміром, Україну заливало дощами. Як зміна клімату позначається на Херсонщині? Хочу сказати, що ми вже звикли до аномально вис о к и х те м п е р ат у р , і д л я н а с ц е з в и ч а й н а р і ч . А от щодо опадів відчуваємо рух — насправді їхня кількість на території нашої області збільшилася. Зрозуміло, що нам як виробничникам хотілося б, щоб ці опади були рівномірними, у вигляді помірно-

56

АП 5/2019

го довготривалого дощу, але так не завжди стається, хоча і такий дощ цього року спостерігався. Навесні характерним явищем для Херсонщини було випадання зливових дощів, місцями в нас пройшов крупний град, який пошкодив і насадження, і посіви — завдав шкоди як сільгосппідприємствам, так і одноосібникам. Однак, це не були рівномірні опади, тому цього року в нас контраст був дуже великий: у південних районах області, приміром, у Каланчацькому, випало 20–30 міліметрів опадів, а в деяких інших, скажімо, у центральних, аж до 70 мм, тобто, навіть у межах www.agroperspectiva.com

СПЕЦТЕМА

одного регіону все склалося дуже по-різному. Цікаво, що цього року опадів було не лише багато, але вони супроводжувалися сильними поривами вітру. І на полях із високим агрофоном, тобто, тих, де достатньо багато закладено добрив і посіви мали хороший вигляд, помітне було їх вилягання. Були площі повністю полеглі, фактично, встелені збіжжям. Не знаю, як тепер спрацюють виробничники, але збирання урожаю на таких ділянках дуже й дуже ускладнене. Зате трішки гірше розвинені посіви, де агрофон був слабший, змогли встояти перед отими погодними аномаліями. Насправді, оця нерівномірність іноді шкодить: у нас було підтоплення населених пунктів — це Нова Маячка, це Козацьке, де люди значною мірою постраждали. Така кількість опадів не могла одразу десь профільтруватися або зійти, і обійстя людей дуже підтопило, насадження і посіви було знищено. Тому все-таки отакі аномальні опади, які в нас спостерігалися навесні, багатьом господарям принесли біду. Якщо ж мислити в ширшому аспекті, побачимо, що в ґрунті було не так багато запасів зимових опадів і фактично ситуацію в АПК області ці весняні дощі врятували, для багатьох господарств вони зіграли позитивну роль. Особливо це помітно на пізніwww.agroperspectiva.com

ших посівах соняшнику, сої — після дощів на таких площах розвиток рослин явно покращився. Тому в цілому ситуація з вологою нас радує, бо, якщо будуть такі роки з дощами, то можемо сподіватися на кращі результати. Як змінюються агроцикли за останні роки, чи враховують їх аграрії? Насправді це дуже відчувається — в першу чергу, на півдні часто виходимо на поля з сівбою ранніх ярих культур набагато раніше за інші регіони, і це дійсно спостерігається, хоча вже нікого не дивує. Але в осінній період, навпаки, строки сівби озимих культур змістилися у бік набагато пізніших дат, аніж зазвичай, тобто, фактично, сіяти озимі можемо і в жовтні, і навіть в окремі роки — на початку листопада. Тим більше, що є вже навіть виведені такі сорти «дворучки» — але не ячменю, до якого ми звикли, а саме — сорти «дворучки» пшениці, які в нас виробничники можуть пізно висівати. Ризики довготривалої осені залишаються. Чому? Тому що культури озимого типу можуть, як ми кажемо, переростати. Це стосується і озимого ріпаку, і озимої пшениці, ячменю, а потім — за критичних умов узимку — можуть підмерзати. Тому виробничники, які працюють з озиАП 5/2019 www.agroperspectiva.com

57

СПЕЦТЕМА

мим ріпаком, пристосувалися до цього і, наскільки я знаю, вже декілька років застосовують інгібітори росту, які стримують ріст ріпаку — таким чином вони стараються зменшити ризики зимового вимерзання. Хоча цього року навіть ті виробничники, які пізно посіяли, і їх пшениці ввійшли в зиму не зовсім розкущеними, скажемо так, не програли. Морози для пшениць не були критичними — до мінус 11 — це дало можливість рослинам таки розкущитися, і вони нормально себе показали в цьому році. Чи можна сказати, що зараз погода й агрономічні параметри на Херсонщині стають, як у якійсь іншій країні… Якій? На жаль, не настільки часто маю можливість бувати за кордоном, але минулого року вдалося відвідати Ізраїль. Температури наші та центральних регіонів Ізраїлю дещо схожі, хоча в них, може, трішки тепліше на рівні Тель-Авіва, єдине, що в нас більше опадів випадає. А щодо рівня агротехнологій, хочу зауважити, що Україна перебуває на передових позиціях у Європі. Звичайно, хотілося б, щоби більше господарств мали сучасну техніку, однак вона є дуже дорогою для вітчизняних виробників. У Європі, де працює система дотацій Євросоюзу, виробничникам із цим трішки простіше. Незважаючи на ці фактори, за-

58

АП 5/2019

раз дуже багато українських агропідприємств і, зокрема, у Херсонській області, можуть пишатися якісн о ю с у ч а с н о ю те х н і к о ю ч и у к р а ї н с ь к о го , ч и зарубіжного виробництва — це не так важливо. Рівень технологій у нас не гірший, а якщо порівнювати врожайність культур, у тому числі овочевих, то можемо навіть вчити наших колег з-за кордону. Заінтригували — про які саме овочі йдеться? Наприклад, звичайна культура — цибуля ріпчаста, яку в нас успішно вирощують і в агроформуваннях, і на городах. Урожаї цієї культури в Україні набагато більші, ніж за кордоном, наприклад, у наших колег — поляків. Єдине, що в минулому році надмірні опади зіграли свою роль — місцями культуру вразили хвороби і ми ввійшли в зиму з неочікувано низьким урожаєм. Тому зараз ціна висока. Але зазвичай врожай у нас доволі-таки непоганий… То можемо повідомити українцям сенсаційну інформацію про зниження ціни на цибулю нового врожаю? Загалом — так. Хоча багато чинників впливає на формування ціни. Але принаймні ті посіви цибулі, які бачив у нас в області цьогоріч, незважаючи на такі трохи аномальні погодні умови, виглядають www.agroperspectiva.com

СПЕЦТЕМА доволі непогано. Тому сподіваюся на гарний урожай. Тим більше, що товарне виробництво зреагувало на ціну: збільшено площі посівів, тому я не думаю, що в нас на Херсонщині буде проблема з цибулею. Навпаки, ми будемо ділитися з іншими регіонами — погода цьому сприяє. Ну, звісно, цибуля — королева херсонських полів, та й томати, звісно, і кавуни — повноправні королі. Однак, останнім часом українці стали вводити багато нетрадиційних культур, які звично називають нішевими. Чи мають вони шанс через кілька років поповнити список основних продуктів південного краю? Це дуже вдалий крок сільгоспвиробників — так звані нішеві культури. Стандартні овочі вирощують більшість — ті ж самі томати, капусту, перець, баклажани, немає жодного регулювання їхніх обсягів із боку держави, часто буває перевиробництво, ціна

www.agroperspectiva.com

падає. Бували такі роки, коли в поле з капустою, яку вже можна було зрізати і продавати, запускали диски, вирощене передисковували як сидеральну культуру — на добриво. Чому? Вартість доставки продукції до столу споживача перевищувала прибутки — виробники, фактично, були в мінусі. Коли вирощуються малопоширені культури, та ж сама спаржа чи шафран — тут конкуренції практично немає, виробник має постійний ринок збуту, і цю продукцію купують, і з задоволенням споживають. Причому, хотілося б згадати приклад Ізраїлю — місцеве населення споживає дуже велику кількість саме овочевої, зеленної продукції, дуже багато фруктів, а це ж вітаміни, здоров'я нації. Тому дуже радує, що і в нас культура споживання овочевих культур та зелені набагато покращилася. Нішеві культури для виробників — справжня знахідка. Вони дозволяють їм отримувати стабільні прибутки. Так, потрібно попрацювати — розібратися з технологією, привчити спо-

АП 5/2019 www.agroperspectiva.com

59

СПЕЦТЕМА живача, але, як свідчить практика, споживач реагує дуже позитивно і швидко на такі культури. Наскільки важливе місце в регіоні посідають нішеві культури, які вирощують на Херсонщині? Не думаю, що це серйозний вплив на аграрну сферу, але є й інша річ: багато залежить також від того, який зміст вкладати у слово «нішеві». Поясніть. От, наприклад, на території Херсонської області компанія вирощує томати для того, щоб переробляти їх на томатну пасту, і наскільки я знаю, вже на початок літа минулого року продукція переробки продавалась у понад 30 країн світу — це і Японія, і Арабські Емірати, Європа, Африка, навіть, здається, до США дісталися. Вони розпочали з того, що знайшли вільну нішу в традиційному, на перший погляд, виробництві, нині в них уже функціонують три заводи. Але виробничники пішли далі — на території Чаплинського та Каланчацького районів створили окремий підрозділ, де вирощують томати за технологією органік, а з них виробляють органічну томатну пасту — продукція ця сертифікована, був запит саме на такий продукт, і група компаній зайняла цю нішу. Зрозуміло, що там урожайність, можливо, дещо менша порівняно з інтенсивними технологіями вирощування, однак ця продукція дуже і дуже якісна, система перевірки її якості дуже сувора, європейська… Тобто, є покупець, який готовий платити гроші, і підприємства на це реагують. Вони не хочуть втрачати можливості, тому що конкуренція на світовому ринку дуже сильна. Органіка як окрема ніша… Загалом вона потроху заповнюється, і в тому числі аграріями Херсонщини… Зустрічав цікаву статистику за 2018 рік, відповідно до якої Херсонщина ввійшла до трійки кращих областей щодо впровадження технологій органік. А нещодавно з’ясував нову для себе річ: зрозуміло, область курортна, люди до нас приїжджають не тільки для того, щоб покупатися в морі й подихати цим насиченим лікувальним повітрям, а немала частина з них — гастрономічні туристи, тобто, відпочивальники хочуть споживати якісну місцеву продукцію, а багато з них уже шукають продукцію з позначкою «орга н і к » . Ос ь та к і м ета м о р ф о з и . П р и є м н і та обнадійливі з точки зору здоров’я нації. Оскільки заговорили про нетрадиційні культури, то чи стало їх більше на Херсонщині завдяки глобальному потеплінню? Ці процеси відбуваються поступово. Жителі звикають до нових культур, наприклад, у багатьох на ділянках ростуть і плодоносять різні сорти хурми, інжиру, гранату, актинідії. У нашому університеті в цьому навчальному році закладено невеличкий навчальний сад, де ми посадили різні сорти хурми, щоб наших студен-

60

АП 5/2019

тів навчати особливостей її вирощування, догляду. Гадаю, це перспективно, можна отримувати доволі смачні плоди, у цьому я переконався на власній ділянці. Поки що хурма практично не потребує ніяких хімічних засобів захисту від шкідників. Спостерігав на ній тільки одного шкідника — американського білого метелика, і це пов'язано генетично, тому що хурма гібридна — культура, яку виводили з використанням хурми віргінської, що походить із Північної Америки, і шкідник теж звідти походить, тому історично вони один з одним зустрічалися. Якщо немає шкідників — немає необхідності застосовувати будь-які пестициди. Те саме з хворобами — зараз це питання вивчається, але культура нова для нашого регіону і місцеві хвороби та шкідники до неї взагалі не пристосовані. Хімічних обробок, порівняно з іншими культурами, яблуками, наприклад, практично немає взагалі. Можна в даній ситуації говорити про вирощування органічної або екологічно чистої продукції. Тобто, потурбувавшись про сертифікацію землі, на якій вона вирощується, та самої продукції, можна виходити і на ринок закордонний. Є ще така нова культура, як зізіфус, або, як його ще називають, — унабі, або китайський фінік. Зізіфус також поки що приживається у нас на півдні, але з кожним роком його все більше спостерігається на ринку. І цьому є пояснення: має смачні плоди, корисні для людей, що страждають на підвищений артеріальний тиск, дерево плодоносить щорічно. Ще в нас кизил вирощують, можна побачити вирощування актинідії, яка теж є цікавою культурою з точки зору споживання і її поживних властивостей. Наскільки я знаю, розглядається питання щодо вирощування фісташок — принаймні, уже запити з-за кордону з цього приводу з’являються, щодо оливок — також є наміри. Сума ефективних температур більша, і зараз можна звернути увагу на ті культури, які раніше в нас не вирощувалися — це для нас екзотика була, а зараз вони вже знаходять своє місце на ринку і на столах наших споживачів. Як багато часу потрібно науковцям, аби дати агросектору реальні технології їх вирощування? Над цими технологіями працюють науковці: на території нашої області є дослідне господарство Новокаховське, яке відноситься до Інституту рису — там якраз і проводять дослідження щодо виведення нових культур, щодо елементів технології вирощування, і ми не випадково заклали навчальний сад — нас також як науковців цікавлять елементи технологій вирощування культури. Культуру цю дуже давно знають за кордоном, але в нашому регіоні є свої особливості, тому ми хочемо вивчати елементи технології, щоб ними ділитися з виробничниками, і найближчим часом, я думаю, що площі цих насаджень на Херсонщині та в Україні будуть зростати. Ви особисто їх вирощуєте на присадибній ділянці — якими першими спостереженнями можете поділитися? Якщо говорити про хурму, то вирощуємо Нікітську бордову, Росіянку і Говерлу. Щодо технологій вироwww.agroperspectiva.com

СПЕЦТЕМА

щування нових культур, то вони не складні. Зізіфус, наприклад, навіть не потребує значної обрізки — єдине, що необхідне, — це формування крони. І хурма, і зізіфус, є культурами посухостійкими, тобто, не потребують додаткових капіталовкладень на зрошення. Хоча в нашому невеличкому навчальному саду ми проклали систему краплинного поливу, аби на початковому етапі підтримати саджанці, щоб вони укріпилися і потім гарно росли. Фермери та інші агровиробники цікавляться новими культурами? Це можна так прокоментувати: зросла кількість питань із боку сільгоспвиробників до науковців. Зрозуміло, що люди сприймають усе нове дуже насторожено, але ми намагаємося таку інформацію їм надавати. Усіх цікавить, чи не буде несподіванок, чи не підведе та чи інша культура у зв'язку з такими нестабільними погодними умовами — і так далі… Тому попит на саджанці, наскільки я бачу, зріс, принаймні, у нас на півдні — це точно. І не тільки в нас цей посадковий матеріал можна придбати, а й, наприклад, у Києві, в Ботанічному саду ім. М. М. Гришка, де кизилом займається наша дуже поважна українська селекціонерка Світлана Валентинівна Клименко. www.agroperspectiva.com

Чи швидко зможемо побачити на ринку екзотичні продукти вітчизняного виробництва? Тут один від одного залежимо: виробники посадкового матеріалу — від садівників, які будуть висаджувати, а ті — від наявності саджанців. Тому сільгоспвиробники не можуть відразу висадити велику площу. Ми, приміром, висаджували на навчальній ділянці щеплену хурму й купували її під замовлення. Збільшується попит — зрозуміло, посадкового матеріалу будуть вирощувати більше. А для закладання садів цікаві обсяги від 5 гектарів і більше — тоді з реалізацією буде простіше, буде певна партія, яку вже можна сертифікувати та реалізовувати. Процеси не настільки швидкі, але до цього йде. Минулий 2018 рік показав: дуже позитивно склалися всі погодні умови, і в нас було велике перевиробництво яблук — ринок обвалився. Вирощуючи інші культури, трішки розвантажуємо його — виробники продукції мають певну альтернативу — наприклад, навряд чи можливе перевиробництво хурми. Тому можна розраховувати на високу ціну при низькій собівартості вирощування культури. Тим паче, до ціни імпортної хурми включено і транспортні витрати. Потрібно задуматися і над якістю імпортної продукції: часто вона потрапляє на полиці магазинів напівстиглою, що пов’язано з кращою транспортабельністю, а це зоАП 5/2019 www.agroperspectiva.com

61

СПЕЦТЕМА всім інший смак. Місцеві ж садівники мають значні переваги: можемо доставити продукцію від садка — до столу споживача за короткий проміжок часу і на відносно коротку відстань. Це тільки частина витрат. Яка загалом економіка нетрадиційних культур — це питання вже вивчаєте? Економіка дуже цікава. Коли ми розраховуємо вартість продукції, то більша частина собівартості припадає на пестициди. Прибравши цю ланочку, отримуємо наступне: зрозуміло, витрати є на добрива, на полив, особливо, якщо це молодий сад, щоб підтримати, але ж не потрібно застосовувати засоби хімізації. Це дуже великий плюс при формуванні ціни. Наскільки пам'ятаю, вартість хурми, яка до нас прибувала з-за кордону, упродовж останніх років ко-

ливалася в межах 40–45 грн. А наша вітчизняна хурма коштувала дещо менше. Її продавали, наскільки я знаю, десь гривень по 30 за кілограм. Калібр наших плодів дещо менший, ніж імпортованих, хоча смакові якості кращі. Тобто, фактично, якщо порівняти з яблуками, ціна доволі-таки цікава. Причому збирати врожай можна наприкінці жовтня — на початку листопада — тоді, коли люди в господарствах не завантажені роботою. Після збирання хурма зберігається в сухих приміщеннях, а реалізація продукції відбувається на новорічні свята. Ми всі хочемо під новий рік чогось екзот и ч н о го : х то с ь а н а н а с к у п у є , х то с ь — б а н а н и , апельсини, і про хурму також не забувають — у новор і ч н о - р і з д в я н и й п е р і од л юд и хо ч у т ь б ач и т и ї ї на святкових столах. І в нашій родині на новорічні свята дітки із задоволенням споживали вирощену у власному садку хурму. Закордонна, вважають більшість, краща. Хоча, якщо порівнювати смакові й споживчі якості, я вас запевнюю, наш продукт не гірший, а часто й набагато кращий. Смачніша, кажете, за імпортну… Знаєте, можемо провести дегустацію, щоб порівняти імпортні й наші, херсонські, плоди хурми. Справді? Так, її можна запланувати на кінець листопада — початок грудня. Хурма після збирання має ще трішки достигнути, полежати, тому от якраз на початку грудня, перед Новим роком, запросто можна зробити дегустацію і поділитися результатами з читачами. Пот р і б н о п р и в ч и т и с п о ж и в а ч а д о в і т ч и з н я н о го продукту — вважаю, що ризики того варті, у перспективі зможемо продавати цю продукцію за високими цінами чи навіть експортувати. Це те, що стосується овочів та фруктів. А загалом, які дослідження, випробування проводяться науковцями агросфери на Херсонщині у зв’язку із зміною клімату? Найперше, напевно, скажу про наш Херсонський державний аграрний університет. У нас на дослідному полі проводяться селекційні дослідження: відбир а ют ь с я с о рт и о з и м о ї п ш е н и ц і , п р и сто с о в а н і до несприятливих умов вирощування, які в нас спостерігаються. Тривала осінь зазвичай на Херсонщині суха, не дуже сприятлива до розвитку рослин, і все ж ми підбираємо такі сорти, які будуть давати високий та якісний урожай. Наприклад, наші науковці причетні до виведення сортів — «дворучок» пшениці — це і Соломія, і Клариса, які можуть висіватися виробничниками в більш пізні строки, або навіть ранньо-весняні — в лютому, на початку березня, і гарантовано давати високий урожай. Завдання наших селекціонерів — підібрати такі сортотипи різних культур, які дозволять виробничникам отримувати гарантовані врожаї високої якості. Дослідження, які в нас проводяться, стосуються також використання систем краплинного зрошення. На Херсонщині можна побачити

62

АП 5/2019

www.agroperspectiva.com

СПЕЦТЕМА вирощування як овочевих культур на краплинному зрошенні — томатів, капусти, цибулі та інших, так і таких культур, як кукурудза, соняшник, соя, які не завжди так зрошувалися. Вода дорога, і її доставка дорого коштує, тому виробничники використовують всілякі можливості економії води. Є успішні результати вирощування при краплинному зрошенні навіть такої вологолюбної культури, як рис. При цьому можна також отримати достойні врожаї, принаймні, на рівні 7–8 тонн у заліковій вазі, тому дослідження в цій царині проводяться й далі. Інший спосіб поливу — і сорти потрібно підбирати, і систему захисту змінювати, тому що там зовсім інші проблеми можуть спостерігатися. Такі дослідження проводяться, оскільки дивимося у день завтрашній. Які агропрогнози могли б зробити на найближчі роки для регіону? Зрозуміло, перспективними для нашого регіону є такі культури, як соняшник, соя — вони себе дуже непогано показують. У нас вирощується дуже цікава культура — кавун — бренд Херсонщини, причому мова ведеться не просто про смакові якості, а в першу чергу — про його поживні та лікувальні властивості. Це та продукція, яка точно буде вирощуватися в нашому регіоні. Акцент також буде на вирощуванні овочевої продукції, що пов'язано з певними ризиками, у першу чергу, з нестачею вологи. Тому зараз у нашому регіоні інтенсивно розвивається зрошення, і для овочевих культур це є необхідним елементом технології вирощування, бо гарантовано можна отримати хороші врожаї. Окрім того, овочева продукція з нашого регіону раніше потрапляє на ринок, і це додатковий плюс. До речі, овочівництво розвивається як у відкритому, так і в закритому ґрунті — маємо багато теплиць. Нині більше виробників починають закладати сади — це, насамперед, стосується вирощування горіхів, черешні. Тобто, акцент на багаторічні культури, які мають не менше вигоди, ніж однорічні традиційні… Маємо бум на овочеву та зеленну продукцію, отже, галузь залишиться однією з провідних. Ну, і садівництво — не буде 200 гектарів хурми за рік, але поступово галузь оновлюється. Ризики насправді є — багато виробників задумуються над тим, щоб використовувати градобійну сітку над садками — щоб було менше ризиків. З’являються нові форми співпраці — запити на продукцію ідуть від ресторанів, пансіонатів конкретним виробникам, люди працюють під конкретні замовлення. Заклади елітні, хочуть привабити клієнтів якісною продукцією, і виробники готові так працювати. Це взаємовигідно. Рівень технологій, які зараз спостерігаються в сучасному сільськогосподарському виробництві, дуже високий. Нещодавно, проїжджаючи дорогою від Херсона до самого Мелітополя, практично не бачив полів, до яких із точки зору технологій були б зауваження: усі рівненькі, пари покультивовані, внесені гербіциди, пшеничка рівненька. Я казав своїм колегам: мабуть, варто зупинитися, зробити знімки, бо це www.agroperspectiva.com

класика жанру — ці фото можна використати будьде — виглядали ідеально. У нас в Україні рівень землеробства дуже високий, і тому ми готові конкурувати на ринках Європи і світу загалом. Зараз вийшли на ринки Африки, Азії, от нещодавно дізнався, що Гонконг збирається закуповувати українську черешню — в дійсності ми здатні конкурувати із закордонними виробниками і, сподіваюся, ця конкуренція буде вигідною для українських виробників. Чи є кому в найближчому майбутньому вирощувати українські сади? Це правда, ми даємо в університетах багато теорії, але практика також є — це практика на полі, на дослідних ділянках, садах, виноградниках. Ми реагуємо і на звернення виробничників і направляємо майбутніх випускників на виробничі практики в господарства. Зараз дуже інтенсивно розвиваються технології, і агрономам старшого покоління важко до них пристосуватися на відміну від молоді. Наприклад, наш нещодавній випускник пішов працювати оператором дрона в господарство. Він дуже гарно навчався, розуміється на комп'ютерах, тому йому доручили працювати з новітніми технологіями для оцінки стану посівів. Таким чином агроном може побачити проблеми, які виникають на полі, продіагностувати посіви і прийняти своєчасно правильне управлінське рішення. На виробництві, при працевлаштуванні вже зараз часто звучить питання до молодого фахівця: «А скільки ви хочете отримувати коштів?». Тож випускнику доводиться задумуватися: а скільки я коштую як фахівець. І зараз випускникам нашим пропонують і житло, і транспорт, і повний соцпакет — за гарних фахівців на ринку праці серйозна конкуренція. Саме нинішні випускники, гадаю, мають допомогти розвитку сільського господарства України. АП 5/2019 www.agroperspectiva.com

63

ГАЛУЗЬ

ЯБЛУЧНИЙ СИНДРОМ А ви знали, що глобальне виробництво яблук перевищує глобальне виробництво апельсинів на кілька мільйонів. У всякому разі, Міністерство сільського господарства США оцінює виробництво яблук у сезоні 2018/2019 на рівні 68,7 млн тонн, а виробництво апельсинів — 54 млн тонн. Але яблука відстають від бананів. Хоча, хто знає, як ситуація складеться в майбутньому. Свою часточку світового яблучного пирога має і Україна. Минулого року зібрали більше мільйона тонн. Ми потроху навчаємося вирощувати, але от зі збутом досі маємо питання. Минулої осені фермери просто роздавали вирощений врожай яблук, а ціна на цей фрукт у магазинах приємно радувала до весни. Яблук зібрали чимало, вибрати було з чого. Для виробника не було одного — достойної ціни. Виробники плакалися, але і ринки шукали. Потім відбувся перелом. Ціни пішли вгору. Чи надовго, і наскільки вгору, покаже час… В об’єктиві — яблука. иробництво яблук у 2018 році збільшилося до 1462,36 тис. тонн. Порівняно з 2017 роком виробництво яблук зросло на 386 тис. тонн. Нагадаємо, у 2017 році врожай яблук склав 1076,18 тис. тонн. У 2018 році виробництво яблук збільшилося як у сільськогосподарських підприємствах, так і в індивідуальних господарствах (населення). Зокрема, сільськогосподарські підприємства виробили 509,4 тис. тонн (у 2017–289,6 тис. тонн), населення — 952,9 тис. тонн (у 2017–786,6 тис. тонн). У 2018 році експорт яблук становив 42,9 тис. тонн проти 4,4 тис. тонн імпорту. В 2017 було так: експорт — 23,7 тис. тонн, імпорт — 42,3 тис. тонн. У 2016 році експорт — 14,4 тис. тонн, імпорт — 28,85 тис. тонн. У 2015 імпорт — 58,7 тис. тонн, експорт — 5,2 тис. тонн. Ціни на яблука протягом другої половини 2018 першого кварталу 2019 року досить низькі через надлишок пропозиції на ринку. За даними Держстату, в лютому середні ціни на яблука становили 9,43 грн/кг. Починаючи з травня, ціни на яблука пішли вгору. Одночасно активізувався імпорт. У травні компанії ввезли більше 7 тисяч тонн, а загалом у січні-травні 2019 року імпорт склав 9295 тонн на 4299 тис. USD. Паралельно почав зростати й експорт: у січні-травні 2019 року продали на зовнішні ринки 41 705 тонн на 13026 тис. USD. Словом, перспективи яблуко має. Головне — не зважати на труднощі.

В

64

АП 5/2019

www.agroperspectiva.com

ГАЛУЗЬ

У світі популярними сортами вважаються Голден Делішес, Ред Делішес, Гала, Фуджі, Айдаред, Гранні Сміт, Джона-голд. У Китаї моносортом є Фуджі — це близько 90% усіх яблук, що там вирощуються. В Україні серед сортів яблук популярними є зимові — Айдаред, Голден Делішес, Ренет Симиренка, Флоріна, Джонаголд, Чемпіон; осінні — Слава переможцям, Гала, Пріма; літні — Папіровка.

www.agroperspectiva.com

АП 5/2019

65

ГАЛУЗЬ Валерій МАКАРЕНКО, «Агро Перспектива»

ЧИ ВПЛИВАЄ ПОГОДА НА ЯБЛУКА Яблуня посідає перше місце серед плодових і ягідних культур в Україні як за площею вирощування, так і за валовим збором плодів. Одночасно вона є єдиною серед плодових, яку можна вирощувати майже на всій території України. Широке розповсюдження яблуні пояснюється різноманітністю її господарських цінних якостей. За останні роки збільшилось виробництво плодів, ягід і винограду.

ле велика різноманітність сортів і проблема глобального потепління клімату, яка особливо виразно постала з початку 70-х років минулого століття, стосується й України. За даними вітчизняних кліматологів, в останні 40–45 років сформувався новий клімат, що, своєю чергою, ставить перед науковцями нові завдання щодо детального вивчення їх взаємодії та формування рекомендацій для виробників. Щорічно в насадженнях господарств значну частину врожаю становить нестандартна продукція. При швидкій переробці цього виду сировини можна одержати готові продукти високої якості, в яких порівняно зі свіжими плодами краще зберігаються основні поживні речовини. Завдяки цьому, перероблена продукція становить високу харчову й біологічну цінність. Наприклад, су-

А

66

АП 5/2019

шені плоди являють собою надзвичайно цінний концентрат. Порівняно зі свіжими такі плоди потребують значно меншої площі для зберігання. У результаті вдосконалення технологічних процесів за якістю вони майже рівнозначні свіжим. Стосовно соків, їх біологічна цінність полягає в тому, що вони сприяють повнішому засвоєнню жирів, білків, цукрів, які надходять в організм людини з іншими продуктами. В ч е н і І н ст и т у т у с а д і в н и ц т в а НААН України протягом 2010–2011 і 2013–2014 провели дослідження, щоб розібратися з якістю продуктів переробки окремих сортів яблук. Отож, у фокусі — плоди яблуні зимових сортів Ремо, Алєся, Імант і Сябріна. Дослідження, проведені вченими протягом 2010–2011 і 2013– 2014 довели істотний вплив суми

активних температур на якість продуктів переробки свіжих плодів яблуні. Водночас на загальну дегустаційну оцінку сушеної продукції впливають лише біологічні особливості сортів, дії погодних умов року на неї не виявлено. Менша сума активних температур за період вегетації (2592 °C) та велика кількість опадів (409 мм) у 2011 році сприяли помітному накопиченню органічних титрованих кислот як у свіжих плодах досліджуваних сортів, так і у виготовленому натуральному яблучному соку. Яблука Алєсі, Ремо, Іманта і Сябріни придатні для виробництва не тільки сухофруктів, а й натурального яблучного соку. Однак при виготовленні соків із плодів указаних сортів їх краще скупажовувати з солодшими яблуками для забезпечення гармонійного кислосолодкого смаку.

Використано матеріали, авторами яких є Т. І. Войток – молодший науковий співробітник, Ю. Вінцковська – аспірант, Інститут садівництва НААН України

ГАЛУЗЬ

Âèðîáíèöòâî áàãàòîð³÷íèõ êóëüòóð ó 2018 ðîö³, çà äàíèìè Äåðæñòàòó Ïëîùà, âñüîãî, òèñ. ãà

Ó òîìó ÷èñë³ â ïëîäîíîñíîìó â³ö³, òèñ. ãà

Âàë, òèñ. ö

Óðîæàéí³ñòü, ö/ãà ïëîù³ â ïëîäîíîñíîìó â³ö³

Êóëüòóðè ïëîäîâ³ òà ÿã³äí³

227,9

200,0

25713,3

128,4

Êóëüòóðè çåðíÿòêîâ³, ç íèõ

115,9

105,1

16529,6

157,8

ÿáëóíÿ

101,6

91,8

14623,6

159,3

ãðóøà

13,1

11,8

1831,7

150,4

àéâà

0,7

0,7

73,9

96,6

69,0

61,1

6529,0

106,6

àáðèêîñ

8,4

7,6

1116,7

143,3

âèøíÿ

21,7

19,8

2187,0

109,0

÷åðåøíÿ

11,7

9,8

846,4

82,8

ïåðñèê

3,7

3,3

263,8

80,7

ñëèâà

20,4

18,2

1980,7

107,6

àëè÷à

1,2

1,2

127,5

92,2

áàðáàðèñ

0,0

0,0

0,1

14,3

êèçèë

0,0

0,0

3,6

83,0

21,9

20,2

1382,6

68,4

ìàëèíà é îæèíà

5,6

4,9

351,5

65,9

ñóíèö³ òà ïîëóíèö³

8,3

7,9

623,3

77,1

ñìîðîäèíà

5,1

4,7

296,3

64,6

à´ðóñ

0,5

0,5

81,5

88,7

ëîõèíà

0,5

0,5

11,2

23,2

÷îðíîïë³äíà ãîðîáèíà

0,4

0,3

9,8

19,3

îáë³ïèõà

0,0

0,0

2,1

46,3

Êóëüòóðè ê³ñòî÷êîâ³, ç íèõ

Êóëüòóðè ÿã³äí³, ç íèõ

АП 5/2019

67

ГАЛУЗЬ Валерій МАКАРЕНКО, «Агро Перспектива»

СОРТ І ЗНОВУ СОРТ У сучасному інтенсивному садівництві зростає роль сорту і підвищуються вимоги до нього. За висновками селекціонерів, сортознавців, агротехніків і економістів, у збільшенні валового врожаю плодових культур, у тому числі і яблуні, частка сорту складає не менше 50-60%. еодмінною умовою росту та стабільності виробництва плодів, на думку садоводів-дослідників, є вдосконалення сортового складу за продуктивністю, ставленням до біо- та абіотичних факторів навколишнього середовища. До речі, залучення кращих сортів у виробництво не пов’язане з додатковими капітальними вкладеннями. Популярність сортів яблуні визначають їх ринкові можливості. Фінансовий успіх гарантують лише, що поєднують скороплідність, високу врожайність, стабільність плодоношення, відмінні товарні та с м а ко в і я ко ст і , л еж к і ст ь при зберіганні, стійкість проти хвороб і

Н

несприятливих умов зовнішнього середовища. Тому вчені Інституту садівництва постійно вивчають величезну кількість вітчизняних і закордонних сортів, створюють на їх основі принципово нові, котрі відповідають усім вимогам вибагливих нині виробників плодів та ягід. Багаторічна робота вчених дозволила їм відібрати вісім зимових елітних форм для подальшого вивчення та реєстрації кращих як сортів для поширення в Україні. В о н и п о є д н у ют ь ус і н е о бх і д н і складові: смак, товарність, лежкість при зберіганні й так далі. Для широкого розповсюдження сорту в Україні одним із головних факторів є зимостійкість і оцінка

гібридних форм на цю ознаку має важливе значення, але в польових умовах потрібні час і належні погодні умови. Тому всі елітні форми вивчалися на зимостійкість при штучному проморожуванні однорічних пагонів при температурі мінус 30 і мінус 35 °С. Для порівняння пошкоджень разом із гібридними формами пром о р о ж у в а л и с о рт и А й д а р е д і Аскольда як контрольні. Зимостійкість усіх форм виявилася на рівні цих сортів. Всебічна оцінка зимових елітних форм яблуні дозволила відібрати кращі. Незабаром сорти будуть зареєстровані та їх можна буде вирощувати в Україні.

Ïîøêîäæåííÿ îäíîð³÷íèõ ïàãîí³â åë³òíèõ ôîðì ÿáëóí³ ïðè øòó÷íîìó ïðèìîðîæóâàíí³, 2014 Åë³òí³ ôîðìè òà ñîðòè

-30 0C

-35 0C

Êîðà (áàëè)

Äåðåâèíà (áàëè)

Áðóíüêà (áàëè)

Êîðà (áàëè)

Äåðåâèíà (áàëè)

Áðóíüêà (áàëè)

Àéäàðåä (ê)

0,5

0,8

2,1

1,35

1,4

4,3

Àñêîëüäà

0,5

0,6

1,7

1,8

0,9

4,0

16-39-17

0,7

0,7

2,4

1,35

1,0

3,9

17-6-56

0,6

0,9

2,1

1,6

1,0

3,8

16-10-86

0,7

0,9

2,2

1,8

1,3

3,9

16-21-55

0,6

0,7

1,6

1,7

1,5

4,0

16-87-22

0,7

0,9

1,7

1,5

1,0

3,6

16-64-265

0,6

0,6

1,7

1,4

1,0

3,5

17-6-56. Ïîõîäèòü â³ä â³ëüíîãî çàïèëåííÿ ñîðòó Òîäåñ, ³ìóííà äî ïàðø³, äóæå âðîæàéíà, äåðåâà íåâåëèê³, êîìïàêòí³.

16-10-86. Âèâåäåíà â ðåçóëüòàò³ ñõðåùóâàííÿ ñîðò³â Àñêîëüäà ³ Ôëîð³íà, ³ìóííà äî ïàðø³, âðîæàéíà 16-21-55. Îäåðæàíà âíàñë³äîê ñõðåùóâàííÿ ñîðò³â Ðóá³íîâå Äóêè òà Ôëîð³íà, ³ìóííà äî ïàðø³, âðîæàéíà, äåðåâà íåâåëèê³.

16-87-22. Âèâåäåíà â³ä ñõðåùóâàííÿ ñîðò³â Ãîëäåí Äåë³øåñ òà Àéäàðåä, âðîæàéíà, äåðåâà êîìïàêòí³.

16-64-265. Îòðèìàíà â ðåçóëüòàò³ ñõðåùóâàííÿ ñîðò³â Ðóá³í (êàç.) ³ Ìîðñïóð Ãîëäåí Äåë³øåñ, âðîæàéíà, äåðåâà íåâåëèê³.

16-39-17. Âèâåäåíà âíàñë³äîê ñõðåùóâàííÿ ñîðò³â Ðóá³í êàçàõñüêèé (êàç.) ³ Ñïàðòàí, âðîæàéíà, äåðåâà ñåðåäí³.

68

АП 5/2019

Використано матеріали, авторами яких є Л. Болдижева — к. с.-г. н., О. Китаєв — к.біол. н., Інститут садівництва НААН України

ГАЛУЗЬ

ЯБЛУКО 48 кг на рік

5 млн га

Норма споживання яблук на одну людину, 40% із яких — у вигляді соків

Таку площу займають яблуневі сади у світі. Це як уся Іспанія, засаджена яблунями

Голден

7000

Найпопулярніший сорт яблук серед українців у зимовий період

Існує майже стільки садових сортів яблук

Банан Банан — головний конкурент яблука. Збільшення споживання бананів за рахунок зниження їхньої вартості Використано матеріали Syngenta

50%

Майже кожне друге плодове дерево у світі — яблуня

Добре тонізує Вважається, що одне яблуко краще тонізує, ніж горнятко кави АП 5/2019

69

АГРОСНАБ

хімія

Олена БУТУРЛИМ, «Агро Перспектива»

НЕ ПРОСТО НАСІННЯ ТА ЗЗР, А ІНДИВІДУАЛЬНІ РІШЕННЯ Новий керівник об’єднаного аграрного підрозділу Bayer в Україні — менеджер із 30-річним досвідом Франк Хатке. Наразі пан Хатке активно вивчає особливості українського аграрного сектору. Обіцяє до кінця 2019 року презентувати повну стратегію виходу на ринок об’єднаної компанії. З квіт ня 2019 року Ви керівник агр а р н о го п і д р о з д і л у B ay e r в У к р а ї н і . П р оха н н я р о з п о в і сти про основні завдання, цілі на поточ н и й с е зон та персп ективу. М и н ул о го р о к у о б ’ є д н а л и с я д в і в ел и к і ко м п а н і ї , я к і п р а ц ю ют ь п і д од н и м б р е н д о м . Т о м у п о т р і б н о і н те г ру в ат и і с ф о к усу в ат и с я н а п от р е б а х к л і є н та . В же д о к і н ц я п ото ч н о го р о к у п л а н у є м о п р е з е н т у в ат и гол о в н і п ол оже н н я : ст р ате г і ю в и ходу на ринок, чіткий розподіл функціоналу п р а ці в ників. Ал е перш за все ми маємо продо вж у в а т и п р а ц ю в ат и і к о м у н і к у в ат и з к л і є н та м и , щ о б вони мали змогу безперервно отримувати повний п а кет п о сл у г та п р од у к т і в у же о б ’ є д н а н о ї ко м п а нії. Також а ктивно працю ємо в напрямку роз в ит к у с о ціал ь них ініц і атив. Запустили проект «Ма йбу т нє сільського господарства», в рамках якого надає м о н а у ко в и м уста н о в а м н е о бх і д н е о бл а д н а н н я .

70

АП 5/2019

Намагаємося підтримувати талановиту та активну м ол од ь . У 2 0 1 9 в Б р а з и л і ї в і д бу в ат и м ет ь с я « М о л од і ж н и й с а м і т » , ус і охо ч і ст уд е н т и в і ко м д о 2 5 р о к і в м о гл и б р а т и у ч а с т ь у к о н к у р с і . Г о л о в н а те ма с а мі т у — рі ш е ння , я к і допомож у т ь п од ол ат и п р о б л е м у д е ф і ц и т у п р од о в ол ь ст в а у з в ’ я з к у з і ст р і мк им з роста ння м на с еле н н я н а п ла нет і. Я к щ о го в о р и т и про лока ль н і і ні ц і ат и в и , з а п уст и л и п р о е к т « У к р а ї н а — ж и т н и ц я м а й бу т н ь о го » . У с і н а с е ле н і п у н к т и мож у т ь пре з е нт у в ат и в ла с н і п р о е к т и , а п е р е м ож ц і от р и м а ют ь ф і н а н су в а н н я д л я р е а л і зації. Я к з а га л о м м ож н а о ц і н и т и п ото ч н и й с е з он? У н а с бу в га рний поч аток с е з ону. Р а н н я в е с н а та в и с о к и й р і в е н ь о п а д і в н а п р и к і н ц і т р а в н я п о з и т и в н о в п л и н ул и н а с и т уа ц і ю . Х о ч а н а п і в д н і й була з а су ха , а ле в ц і ло му оз имі добре п е р е з и м у www.agroperspectiva.com

хімія

в а л и . На ш і п р од у к т и з а р а з з ат р е бу в а н і . М оже м о го в о рити про успішний насіннєвий сезон. П рода л и б іл ь ш е 1 м лн посівних одиниць кукуруд з и, щ о с к л а дає 30% від загальних обсягів ринку Ук р а ї ни. У к р а їнсь ким аграріям пропонуємо інноваці й н і г і б р и д и к у к у руд з и , я к і п і д ход я т ь д л я р і з н и х р е г і о н і в . В і д к р и т т я з а в од у в П о ч у й ка х у в е р е с н і 2 0 1 8 р о к у о п т и м і з у в а л о п р о д а ж і . В д а л о с я п р о в е ст и п р о ц е с су ш і н н я 8 0 0 0 то н н к у к у руд з и і з сус і д н і х фермерських господарств. Хоча повного циклу ще н е бул о , п а рт н е р и д о п о м а га л и з п а к у в а н н я м н а сіння. У 2019 плануємо вийти на повний цикл, в ста н о в и т и щ е од н у су ш к у, з а п уст и т и с к л а д с ь к і п р и міще ння дл я зберігання. П о ріпаку м и займали близько 7% ринку. П роте с е з о н ще т риває. Маємо 4 нові гібриди, на я к і п о к л а д аєм о в ел икі надії. Ми завжди прагнемо н а р о щувати власну присутність на ринку, але водночас сл і д па м ’ятат и, що потрібно ставити досяжн і ц і лі . Щод о н а п р я м к у З З Р . М и р о з у м і є м о , щ о гол о в н е — п р а ц ю в ат и н а д р о з р о б ко ю н о в о ї ст р ате г і ї в и ходу на ринок. Насправді у нас є багато м ож ли востей. Україна на глобальному рівні — унікальна к р а ї на зі співвідношення реалізації ЗЗР та на с і н н є в о го м ате ріал у — 50:50. Я кщо гов орити про політичну ситуацію , пре з иwww.agroperspectiva.com

АГРОСНАБ

д е н тс ь к і в и б о р и вж е в і д б ул и с я , н а р о д У к р а ї н и з р о б и в с в і й в и б і р . П о п е р е д у — п а р л а м е н тс ь к і . П р оте ми щ е н е д о к і нц я роз у мі є мо , я к у ст р ате г ію о б е р е в л а д а . Д л я б і з н е су в а ж л и в о в і д ч у в ат и н а дійність і стабільність. Український р и н о к має бу т и в і д к р и т и м д л я і н о з е м н и х п а рт н е р і в . Т і л ь к и і мі дж н а д і йного п а рт не ра доз в оли т ь п р од о вжу в а т и та н а р о щ у в ат и з а лу ч е ння і нв е ст и ц і й. З 2018 року працюєте в Україні, які враже н н я в і д с п і в п р а ц і з у к р а ї н с ь к и м и а г р а р і ями? Ве с ь ми н улий р і к п р а ц юв а в в Ук ра ї н і та П ол ь щ і . Не м а в м ож л и в о ст і ч а сто в і д в і д у в ат и ф е р м е р і в , а л е т і , з к и м д о в ел о с ь п о с п і л к у в ат и с ь , д у же в р а з и л и . П о - п е р ш е , в р а жа ют ь п л о щ і н а я к и х д о в одит ь с я пра ц юв ат и. Я з і Сх і д н о ї Н і ме ч ч ин и і з а вж д и д у м а в , щ о б ач и в в ел и к і го с п од а р ст в а , а л е м а с ш та б и у к р а ї н с ь к и х в и р о б н и к і в в р а жа ют ь . П о д ру ге , п р и є м н о з д и в у в а в п і д х і д а г р о в и р о б н и к і в , пе рш з а в с е в о н и б і з не с ме ни, я к і ч і т ко р о з у м іют ь пі д ход и в у п р а в лі н н і та п от ре бу ют ь і ннов ац ій н и х р і ш е н ь . Т о м у н а м д у же в а ж л и в о п р о п о н у в ат и н е просто на с і н н я а б о З З Р , а на да в ат и і ндив і д уа л ь н і рішення, що допоможуть досягнути максимального ре з ультат у і п е р е ко н ат и, щ о с а ме на ш і р іше н н я АП 5/2019 www.agroperspectiva.com

71

АГРОСНАБ

хімія

є н а йкращим и. Також вразило бажання та в мі н н я в и користов уват и новітні технології.

72

В и з а о с в і т о ю а г р о н о м , я ка п е р с п е к т и в а даної професії в майбутньому залишиться ч и , м ож л и в о , т р а н с ф о р м у є т ь с я в і н ш у ? Агроном — важка професія. Потрібно п р и й ма т и багато в аж ливих рішень, від яких буде з а лежа т и к і н ц е в и й р е з ул ьтат — я к і ст ь та к і л ь к і ст ь у р о жа ю. Том у важ ливо мати надійних партнер і в , я к і д о п о м ож у т ь п р и й м ат и ц і р і ш е н н я . П р о г н о з о в а н і ст ь з а в д я к и р о з в и т к у ц и ф р о в и х тех н ол о г і й — гол о в н и й н а п р я м о к ру х у п р о ф е с і ї а г р о н о м а . М и та кож р о з в и в а є м о с я в д а н о м у н а п р я м к у, м оже , в ко м п л е кс і з а п р о п о н у в ат и я к і с н и й н а с і н н є в и й м а те р іал , іннов ац ійні ЗЗР та Digital платфор му.

н и ка , п от і м бул и 1 4 р о к і в н а п о з и ц і ї ке р і в н и ка в і д д і л у п р од а ж і в у Н і м е ч ч и н і . У то й п е р і од в і д була с я ст р ате г і ч на і нте г р а ц і я з компа ні є ю « А в е н т і с » , я ка предста в ля ла щ е т ри і нш і ко мп а н ії. Т о б то , об’ є д н а лис ь 4 рі з н і компа ні ї , я к і з год о м ста л и одним ц і лим і з д о були ре пу та ц і ю н а д і йно го п а рт нера на ринку Німеччини та не тільки. Я пишаюся, щ о з д о бу в в а ж л и в и й д о с в і д с п і л к у в а н н я з л юд ь ми, буду в ат и та ке ру в ат и ко ма н д о ю. С а м е ц е д о з в ол и л о і д а л і ру хат и с я ка р ’ є р н и м и щ а бл я м и в компа ні ї . На д а н о м у ета п і п о в н і ст ю с ф о к ус о в а н и й н а Україні та переїзді до Києва. Враховуючи посаду, налаштований якомога краще виконувати о б о в ’ я з к и . Д у же в а ж л и в о , щ о м е н і п од о б а є т ь с я те , ч и м я з а й ма юс я .

У наступному році будете святкувати ювілей — 30 років співпраці з компанією B a y e r. П р оха н н я о з в у ч и т и о с н о в н і д о с я г н е н н я з а ц е й п е р і о д і в е р ш и н и , я к і щ е хот і л о с я б п і д ко р и т и ? С п і в п р а ц я з « Б а й є р » п р и н о с и т ь з а д о в ол е н н я . Кар’єра починалася з посади торгового представ-

Я к щ о р о з гл я д а т и а г р а р н и й с е к т о р гл о б а л ь н о , я к і з м і н и в і д бул и с я в га л у з і т а я к і п р о г н о з и н а м а й бу т н є ? За 30 років сільське господарство зазнало знач н и х з м і н , ста л о б і л ь ш ст і й к и м , а л е в од н о ч а с і ш в и д к и м, п от ре бу є ма кс и ма ль но о п е р ат и в н и х р іш е н ь . М ож на н а в е ст и п р и к ла д і з мо б і ль н и м тел е -

АП 5/2019

www.agroperspectiva.com

хімія фо н ом . Ра ніш е потрібно було клієнту писат и лист і в і д повідь ч екат и тільки за тиждень. На су ч а с ном у ета п і з а с о б и з в ’ я з к у д о з в ол я ют ь в и р і ш у в ат и п и та ння прот ягом кількох хвилин. І це вплив а є н а го л о в н и й ф а к то р — п р и й н я т т я р і ш е н ь . І с а м е в ч а с ні індивідуальні поради щ одо ведення а г ра рн о го бізнесу є складовою успішного результат у. Ч и в и ст ач и л о ч а с у п о в н і ст ю о з н а й о м и т и с я з о с о бл и в о ст я м и у к р а ї н с ь ко го а г р а р н о го сектору? П р а ц ю ю н а д в и в ч е н н я м о с о б л и в о сте й у к р а ї н с ь к о го а г р а р н о го с е к то р у. С п е ц і а л ь н о д л я ц ь о го вже відвідав 5 регіонів, щоб зрозуміти вплив к л і м ат и ч н и х у м о в , п от р е б и та о ч і к у в а н н я а г р а р і ї в . О с о б л и в о х о т і в н а го л о с и т и н а в і д м і н н о с т я х у к р а ї н с ь к о го та м і ж н а р о д н о го а г р а р н о го б і з н е с у — це різноманіття клієнтів від величезних агрохол д и н г і в д о н е в ел и к и х ф е р м е р с ь к и х го с п о -

www.agroperspectiva.com

АГРОСНАБ

д а р ст в . В і д п о в і д н о , і п і д х і д д о к о ж н о го к л і є н та різний. Також є риса, яка суттєво відрізняє постачальників ЗЗР. Для українського ринку притаманна присутність як оригінальних виробників, так і генеричних компаній. Для Європи такий досвід не властивий. Але щоб до кінця зрозуміти специфіку, потрібно більше подорожувати та спілкуватися з людьми, після повного переїзду буду мати таку можливість. В и — в и п а д ко в а л ю д и н а в а г р а р н о м у с е к т о р і ? Ч и в и б і р п р о ф е с і ї бу в с в і д о м и й ? Ц е бу в с в і домий в и б і р. Х о ч а й о б ста в и н и с к л а л и с я в і д п о в і д н і . М о ї б а т ь к и б ул и ф е р м е р а м и , то му з д и т и н ст в а пов ’ я з у в а в с е б е з с і ль с ь к и м го с пода рст в о м. Д о того ж , д у же любив тех н і к у, хо ч а п от і м п о ч а в п р а ц ю в ат и в н а п р я м к у з а х и ст у р о с ли н . Я в дя ч ний, щ о д оля с к ла ла с я та к и м ч и н о м і я пов ' я з а н и й з с і ль с ь к и м го с п од а р ст в ом.

АП 5/2019 www.agroperspectiva.com

73

АГРОСНАБ

техніка

Сергій ВОЛОЩЕНКО, Казбек ГОГАЄВ, Юрій ПОДРЕЗОВ, Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України

ЛЕМЕШІ. ЯК ПІДВИЩИТИ РЕСУРС ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЗА ДОПОМОГОЮ ВИСОКОМІЦНОГО БЕЙНІТНОГО ЧАВУНУ кісну обробку ґрунту для рослинництва виконують комплексом сільгоспмашин — плугами, культиваторами, лущильниками і так далі. У даний час відвальна обробка ґрунту виконується плугами загального призначення. Виробничі п о ка з н и к и п л у г і в з а л и ш а ют ь с я н и з ь к и м и ч е р е з м а л и й те р м і н служби робочих органів. Головним і найбільш навантаженим елементом, який лімітує працездатність плуга, є леміш. Якість сталевих лемешів, що виготовляються в Україні, останніми роками значно погіршилася. Лемеші без наплавлення ріжучої кромки витримують від 10 до 15 га напрацювання, а з наплавленням — від 25 до 35 га. Обробка ґрунту залишається найенергоємнішою операцією сільськогосподарського виробництва, на яку витрачається до 40% енергії,

Я

74

АП 5/2019

що споживають у рослинництві. Швидкий знос лемешів призводить до значного зниження експлуатаційно-технологічних показників агрегатів для оранки. Практично вичерпали себе в плані підвищення зносостійкості сталеві лемеші з наплавленою ріжучою кромкою, що «самозаточуються». Подальше їх удосконалення, без розробки принципово нових технологічних процесів, отримання досконаліших матеріалів і використання їх для виготовлення лемешів не дає можливості підвищити їхню працездатність і довговічність. Тому проблема підвищення надійності й довговічності ґрунтообробних знарядь належить до найважливіших проблем сучасного машинобудування, яка не може бути вирішена без використання сучасних матеріалів і технологій. Р о б о ч і о р га н и ґ ру н то о б р о б н и х с і л ь с ь ко го с п од а р с ь к и х м а -

шин в основному виготовляються зі сталі. Деталі отримують штампуванням. Вони схильні до інтенсивного абразивного зношуванн я в н а сл і д о к те рт я п о в е рхо н ь , що контактують із ґрунтом. Р о б о т а м и б а га т ь о х у ч е н и х встановлений характер абразивного зношування і його законом і р н о ст і . І н те н с и в н і ст ь з н о ш у в а н н я з а л еж и т ь в і д ш в и д ко ст і процесу руйнування мікрооб’єму матеріалу при кожному одиничному акті контактної взаємодії з абразивом. Лезо ґрунторіжучих робочих органів у процесі експлуатації втрачає внаслідок а б р а з и в н о го з н о ш у в а н н я с в о ю гостроту, і тому його необхідно відновлювати, тобто відновлювати працездатність і, таким чином, подовжувати довговічність. Усі відомі методи збереження працездатності направлені на зменшення швидкості зношування www.agroperspectiva.com

техніка шляхом використання більш зносостійких матеріалів або створення лез, що самозаточуються. Застосовують різні методи зміцнення — наплавлення різними методами, наприклад, твердим и с п л а в а м и т и п у с о р м а й т, п о верхневе гартування, гартування в мастилі та ін. Ці методи зміцнення частково п і д в и щ у ют ь п р а ц е з д ат н і ст ь в і т ч и з н я н и х д ета л е й і н е з н ач н о ю м і р о ю з б і л ь ш у ют ь н а п р а ц ю в а н н я н а о д н у о д и н и ц ю р о б о ч о го о р га н у. П р и р о з р о б ц і н о в и х р о б о ч и х о р га н і в , ї х н і й м од е р н і з а ц і ї , р о з р о б ц і те х н о л о г і й з м і ц нення і ремонту необхідно прагнути до забезпечення рівн о м і р н о го з н о с у. Д л я к о ж н о го робочого органу необхідно мати характеристики зношування й о го о к р е м и х д і л я н о к . А н а л і з ц и х характе рист ик рівномірного зносу дозволить більш цілеспрямовано вирішувати завдання с п і в в і д н о ш е н н я ко н ст ру к т и в н и х п а р а м ет рів окремих ділянок роб о ч и х о р га н і в і п і д б о ру з н о с о с т і й к и х м ате р і а л і в д л я л о ка л ь н о го зміцнення найбільш н а в а н та ж е н о ї , а в і д та к , і н а й б і л ь ш зношуваної ділянки. Одним із основних показників якісного і максимального напрацювання лемеша є профіль леза. Поступово при зношуванні на лезі утворюється "потилична" фаска a–в, яка нахилена до дна борозни під невеликим негативним кутом δ, тобто сама ріжуча кромка а–в–с виходить закругленою (притупленою) і на відрізку а–в нижньої сторони лемеша піднімається над дном борозни. На в'язких глинистих ґрунтах ріжуча кромка набуває значного радіусу закруглення, фаска бочкоподібна, нахилена до дна бор о з н и в с е р ед н ь о м у п і д к у то м 2 0 – 2 5 ° . У н а сл і д о к к л и н о в и д н о ї ф о р м и п е р ет и н у л е з а , ш и р и н а й о го п от и л и ч н о ї ф а с к и в м і ру зносу лемеша зростає. Одночасно спостерігається повільний поворот цієї фаски в бік збільшення негативного кута δ нахилу до дна борозни. У м і ру з б і л ь ш е н н я н а п р а ц ю в а н н я п о я в а п от и л и ч н о ї ф а с к и www.agroperspectiva.com

АГРОСНАБ

Стрічки прокатного модифікатора. Довжина й товщина стрічки складає 100–150 мм та 3–4 мм відповідно

на лезі лемеша викликає додаткові сили опору, які порушують рівн о в а г у ход у п л у га п о гл и б и н і , прагнучи виштовхнути його з борозни. Ці сили збільшують тяговий опір плуга. Вони тим більші, чим ширші фаски і чим крутіше вони повернені до дна борозни. За даними досліджень, при зносі леза плугового лемеша до 5–7 мм (по товщині) нерівномірність глибини ходу досягає 62–68%, тяговий опір збільшується до 153– 156%, витрати пального з р о ста ют ь д о 1 2 5 – 1 3 8 % , а п р о дуктивність агрегатів для оранки знижується до 52–59%. На відміну від багатьох ріжучих деталей, що здійснюють процес розділення матеріалу шляхом зрізу або сколювання зминаючим клином, ґрунторіжучі деталі працюють головним чином своїм лезом, що вдавлюється в матеріал і створює в ньому граничну напругу. Тому леза ґрунторіжучих деталей сприймають великі навантаження і швидко зношуються об ґрунт. Як встановлено дослідженнями, дотичні з ґрунтом поверхні л е м е ш а з н о ш у ют ь с я го л о в н и м ч и н о м а б р а з и в н и м и ч а ст и н к а ми — кварцовими піщинками, які дряпають і пластично деформують (видавлюють із подальшим руйнуванням) метал. Зміни профілю леза детально і широко вивчені. Такі напрацювання існують також для лап культиваторів, но-

жів фрез та інших ріжучих деталей у польових умовах. Леміш — найбільш швидкозношувана частина плуга, причому зношення носової частини лемеша відбувається значно швидше, ніж лезо. Вибраковування лемеша визначається саме за зношенням його носової частини, оскільки через це відбувається виштовхування плуга на поверхню ґрунту. На вітчизняних серійних і деяких імпортних плугах засто с о в у ют ь с я ц і л і с н і л е м е ш і . Однак, на абсолютній більшості плугів провідних західних фірм використовуються зібрані лемеші, які складаються із змінного в і ст р я ( та к з в а н о го « д ол ота » ) і власне лемеша. Долото може накривати леміш (накладне долото) або встановлюватися поряд із лемешем, в одній площині з ним. Товщина долота і його міцність вищі, аніж у носку лемеша. За даними зарубіжних оглядів, до повного зношування лемеша використовується в середньому 2–3 змінних долоти. Використання долота абсолютно необхідне на кам'янистих ґрунтах, оскільки воно краще витримує ударні нав а н та же н н я . На н е ка м ' я н и ст и х ґрунтах можуть застосовуватися і звичайні лемеші (цілісні), проте їхня конфігурація і кріплення на черевику корпусу плуга повин н і з а б е з п е ч и т и м і ц н і ст ь н о с ка лемеша. Особливо неприємною є АП 5/2019 www.agroperspectiva.com

75

АГРОСНАБ

техніка

a

б

в

г

д

е

На рисунку наведено деякі литі деталі з високоміцного бейнітного чавуну, які працювали і працюють при обробці землі. Зразки литих деталей для ґрунтообробної сільгосптехніки зарубіжного виробництва: а — лапа культиватора «Great Plains»; б — лапи глибокого рихлення розпушувача «Soil Pro»; в — комплект для розпушувача Tiger; г, д — насадки на лемеша фірм «Lemken» та «Gregorie Besson»; е — лапи подрібнювача остаточного розчину ґрунту «Rotovator»

поломка носової частини лемеша, яка відразу ж порушує стійк і ст ь п л у га п о гл и б и н і . З а м і н а од н о го л е м е ш а , щ о в и й ш о в і з ладу, зупиняє весь орний агрегат. З цієї точки зору при виборі лемеша для твердих ґрунтів, із солонцевими включеннями, при оранці «неугідь» (те р м і н , я к и й відповідає цілинним або давно н е о б р о бл ю в а н и м з е м л я м ) сл і д в і д д ат и п е р е в а г у д о р ож ч и м в и робам: складеному лемешу (із д ол ото м ) а б о л е м е ш у з п ото в щ е ною носовою частиною . Д л я в и гото в л е н н я ста л е в и х лемешів і лап культиваторів використовують листову сталь певної товщини. Технологічний процес виготовлення включає вирубку заготовки, штампування, виготовлення отворів, термічну обробку або наплавлення і заточування лез. Враховуючи нерівномірне навантаження й інтенс и в н і ст ь з н о ш у в а н н я о к р е м и х ділянок робочої поверхні робочих органів, зношення відбуває т ь с я н е р і в н о м і р н о . П о ст у п о в е утворення потиличної фаски веде не лише до затуплення леза, але й до появи реакції ґрунту, вертикальна складова якого

76

АП 5/2019

виштовхує леміш із ґрунту, при цьому якість обробки ґрунту поступово погіршується і не відповідає агротехнічним вимогам. Це свідчить про те, що довговічність робочих органів ґрунтообробних машин не достатня. В і д н о в л ю ют ь л е з о і н о с о в у частину лемеша шляхом наплавлення і формування леза, що самозаточується, а до носової частини лапи к у л ьт и в а т о р а приварюють зносостійкі пластини з подальшим зміцненням, тобто найбільш зношувані ділянки пото в щ у ют ь . Я к і с н е в і д н о в л е н н я можливе лише на спеціалізованих ремонтних підприємствах, яких недостатньо. Зарубіжні аналоги мають ресурс у 2–2,5 рази більш и й , п р и ц ь о м у ї х н я в а рт і ст ь у 3–5 разів вища. Останнім часом окремі підприємства налагодили випуск литих сталевих лемешів. Проте їхній ресурс роботи істотно поступається імпортним. Литво є простим і доступним способом доопрацьовування і покращення конструктивних параметрів робочих органів шляхо м п ото в щ е н н я о к р е м и х н а й більш зношуваних ділянок. Різна товщина металу дозволяє значно

розширити межі зношування лемеша по ширині, більш повно використовувати закладений у дета л і м ета л , і стот н о з б і л ь ш и т и р е су р с л е м е ш а і , щ о н а й б і л ь ш важливо, зберегти функціональні якості лемеша незмінними впродовж усього терміну експлуатації. К ул ьт и в а ц і я ґ ру н т у н а в і д м і ну від глибокої оранки лемішним и п л у га м и н е в и к л и ка є е р о з і ї ґ ру нт у і й о го о б е з в од н е н н я п іс л я та н е н н я с н і го в о го п о к р и в у. Ця обставина особливо важлива для п і в де нних ре г і о н і в У к р а їн и , д е п л у го в а о р а н к а п р а к т и ч н о н е з а сто с о в у є т ь с я . У м о в и е кс п л уата ц і ї л а п к ул ьт и в ато р і в і с то т н о в і д р і з н я ю т ь с я в і д у м о в роботи лемешів. Кут заходу і гл и б и н а о б р о б к и ґ р у н т у п р и к ул ьт и в а ц і ї з н ач н о м е н ш і , а н і ж у р а з і п л у го в о ї о б р о б к и . Д и н а м і ч н і н а в а н та же н н я н а л а п у та кож з н ач н о м е н ш і . З а г и н и л а п к ул ьт и в а то р і в , я к у в и п а д к у з л е м е ш а м и , п р а к т и ч н о в і д су т н і . Основні вимоги висуваються д о з а б е з п е ч е н н я п і д в и щ е н о го р е су р су е кс п л уата ц і ї та жо р ст к о ст і к о н ст р у к ц і ї л а п и . Н и н і поверхневу обробку ґрунту www.agroperspectiva.com

техніка п р о в од я т ь р і з н и м и з а ко н ст ру к цією культиваторами. При цьому н а й б і л ь ш н а в а н та ж е н и м р о б о ч и м о р га н о м є л а п а . К о н ст ру к т и в н о і с н у ют ь б а гато т и п і в ц и х д ета л е й , щ о в б і л ь ш о ст і в и п а д ків мають стрілоподібну форму з р о з махом крил до 460 мм. Основ н и м м ате р і а л о м д л я в и го то в л е н н я л а п к ул ьт и в ато р і в в и к о р и сто в у є т ь с я ста л ь 6 5 Г . З р а з к и з а ру б і ж н и х ф і р м в и гото в л я ют ь ся з борованої сталі типу 3 0 МнВ5 . Усі дета лі виробляються штамповкою. Основними н ед ол іка м и се рійних лап культив ато р і в є ї х н і й н ед о стат н і й р е су р с , о с о бл и в о д л я д ета л е й в і тчизняного виробництва, а та к о ж н е д о стат н я ж о р ст к і ст ь ко н ст рукц ії при роботі. Вчені НАН запропонували технологію виробництва змінних дета л е й с і л ь го с п тех н і к и м етод о м лиття з високоміцного чавуна з н а ст у п н о ю те р м о о б р о б ко ю д л я от р и м а н н я б е й н і т н о ї ст ру к т у р и металевої матриці. Основою технології отримання високоміцного чавуну з необхідною структурою в литому стані є використання модифікаторів, виготовлених прокатуванням на валках із діаметром 500 мм. Прокатні стрічки модифікатору мають точний склад компонентів, легко засвоюються, що забезпечує стабільність процесу. Д о с л і д н і п а рт і ї д ета л е й д л я техніки як вітчизняного, так і зар у б і ж н о го в и р о б н и ц т в а , в и го то в л ені з в исокоміцного бейнітн о го ч а в у н у, в и п р о б о в у в а л и с я в О д е с ь к і й , К и ї в с ь к і й , П о л та в с ь к і й та Ч е р н і г і в с ь к і й о бл а ст я х України при оранці на різних ґ ру н та х п о р і в н я н о з с е р і й н и м и д е та л я м и . У п р о ц е с і в и п р о б у вань вносилися, враховуючи можливість лиття, конструктивні з м і н и в д ета л і з м ето ю п о к р а щ е н н я р о б от и і з б і л ь ш е н н я р е су р су е кс п л уата ц і ї з а р е ко м е н даціями експлуатаційників. Р е з ультат и в ипробувань встановили підвищення ресурсу експ л уата ц і ї л и т и х д ета л е й п о р і в няно з серійними стальними вітчизняного виробництва в 3–6 разів (залежно від типу деталі та властивостей ґрунту). По-

рівняно із зразками зарубіжного в и р о б н и ц т в а з б і л ь ш е н н я р е су р су склало 1 , 5 – 3 р а з и . П р и ц ь о му с о б і в а рт і ст ь л и т и х д ета л е й п о р і в н я н о з і м п о рт н и м и в 2 – 5 р а зів менш а . Проведені наукові досліди дозволили виявити причини високої зносостійкості деталей з цього матеріалу. Вивчення процесу зносу бейнітної матриці литих деталей виявило появу так званого TRIPефекту. При пластичній деформації зразків, пов’язаної з роботою, п р о я в л я є т ь с я р о з п а д н е ст і й ко ї фази (залишковий аустеніт) з утворенням мартенситу в приповерхневому шарі металу, який має вис о к у т в е рд і ст ь і м і ц н і ст ь . Ц е й процес триває протягом усього експлуатаційного часу. Поява цього ефекту залежить від режиму ізотермічного гартування та умов експлуатації. Тому термочасові умови термообробки підбираються до кожної деталі залежно від особливостей експлуатації. Враховуючи позитивні результати польових випробувань різноманітних литих змінних деталей ґрунто о б р о б н о ї с і л ь го с п тех н і к и я к вітчизняного, так і зарубіжного виробництва, за замовленнями деяких аграрних підприємств виготовлялися дослідно-промислові партії деталей. Так, за заявками ПП «Агроекологія» (Полтавська область) було розроблено спеціальну технологічну оснастку для виготовлення лап-плоскорізів для культиваторів, які раніше використовували лапи зарубіжного виробництва (Іспанія та ін.) із розмахом стріл 440 мм. Для забезпечення підрізання кореневої системи бур’яну на глибині 20– 40 мм внесено зміни в конструкцію лапи, зменшено кут входу деталі в ґрунт і збільшено ширину пласкої частини лапи, яка прилягає до ґрунту. Литі деталі вказаної конструкції успішно працюють у господарстві з 2014 року при обробці 8000 га орної землі. За побажаннями ПП ім. Довженка (Полтавська область, Ши ш а ц ь к и й р а й о н ) , я к е в і д н о с и т ь с я д о а г р охол д и н г у « А ста р та» і має 4 8 т и с . га о р н и х у г і д ь , виготовлялися різноманітні парт і ї л и т и х д ета л е й д л я к ул ьт и в а -

АГРОСНАБ

то р і в з а ру б і ж н о го в и р о б н и ц т в а типу QX (лапи передпосівної обробки, долота розпушувач а Vo g e l N o o t , л а п и гл и б о к о го роз пу ш у в а н н я д ля к ульт и в ато р а « S o i l P r o » . Д ета л і ус п і ш н о п р о працювали 2 сезони при збільш е н н і н а п р а ц юв а нь н а од и н и ц ю порівняно з оригіналами в 1,5– 3 р а з и . З а м о в л я л и та кож д ета л і а г р а р н а ко м п а н і я « А р н і ка » , п і д приємство ПП ім. Т. Г. Шевченка, Т О В « Л а н - А г р о » . В и гото в л ю в а л и с я л и т і л а п и д л я к ул ьт и в ато р і в « J O H N D E E R E » та « G r e a t P l a i n s » . Р е су р с л а п к ул ьт и в ато рів у 1,5–3 рази більший, аніж у а н а л о г і ч н и х з а ру б і ж н и х д ета лей. Виготовлялися також насадки на лемеші виробництва фірм « L e m k e n » та « G r e g o r i e B e s s o n » , я к і та кож ус пі ш но е кс п луат у ют ь ся в аграрних підприємствах П олта в щ и н и . У 2018 році на прохання одного з аграрних підприємств Туреччини було виготовлено установчу партію деталей для агрегату «Rotovator» виробництва Німеччини. Ця машина працює на тяжких кам’янистих ґрунтах, що потребувало особливої уваги до забезпечення якості литва. Підвищені ударні навантаження при роботі не допускають наявності ливарних дефектів (тріщини, раковини та ін.). Особливу увагу було приділено забезпеченню структури металу як у литому стані, так і після термообробки. Деталі успішно експлуатуються і показали значно більший ресурс роботи порівняно зі сталевими штампованими. Р о з р о бл е н а тех н ол о г і я п о в ні ст ю готов а для в и ко р и ста н н я . Є п і д п р и є м ст в а , я к і і з з а д о в о ле н н я м буду т ь в икону в ат и з а я в ки аграрних підприємств в Україні з виготовлення литих змінних д ета л е й д л я с і л ь с ь к о го с п од а р с ь к о ї те х н і к и я к в і т ч и з н я н о го , та к і з а ру б і ж н о го в и р о б н и ц т в а . В і д л и в к у д ета л е й м ож л и в о п р о водити на підприємстві «АльянсС е р в і с » ( с . Д и м е р , В и ш го р о д с ь к и й р а й о н , К и ї в с ь ка о бл а ст ь ) . Спе ц і а лі ст и п і дприє мст в а м а ют ь достат н і й д о с в і д. Те рмоо б р о б к у проводить підприємство ООО « А мстед - Ре йл» ( м. М а лин ) .

С. Волощенко — д.т.н., К. Гогаєв — д.т.н., Ю. Подрезов — д.ф-м.н., Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України АП 5/2019 www.agroperspectiva.com

77

АГРОСНАБ

техніка

Êóï³âëÿ ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèìè ï³äïðèºìñòâàìè íîâî¿ ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêî¿ òåõí³êè òà çàï÷àñòèí, àâòîìîá³ë³â âàíòàæíèõ çà ïîòóæí³ñòþ, Ñåðåäíÿ ö³íà, òèñ. ãðí/øòóêà ʳëüê³ñòü Òðàêòîðè âñ³õ âèä³â

2018 ó % äî 2017

3105

2007,7

99,7

108

302,5

117,0

«Àãðîìàø»

6

114,0

35,2

«Áåëàðóñ»

20

317,4

119,1

«ÕÒÇ»

4

1221,8

945,3

«Foton»

17

294,7

116,0

«Jinma»

3

206,4

-

³íø³

58

260,7

206,9

257

545,6

92,1

«Àãðîìàø»

5

468,6

46,9

«Áåëàðóñ»

154

456,4

100,9

«ÌÒÇ»

45

459,9

93,3

«ÞÌÇ»

4

363,1

-

«Foton»

3

301,4

98,1

³íø³

43

992,6

84,2

1320

972,1

112,5

11

967,4

119,8

ç ïîòóæí³ñòþ ìåíøå 40 êÂò

ç ïîòóæí³ñòþ â³ä 40 äî 60 êÂò

ç ïîòóæí³ñòþ â³ä 60 äî 100 êÂò «Àãðîòðîí» «Àãðîôàðì»

ê

ê

ê

530

504,8

99,9

«Êèé»

9

511,1

108,9

«ÌÒÇ»

111

496,1

92,6

«Carraro»

5

1176,4

270,4

«Case»

53

1127,1

85,6

«Claàs»

50

1872,6

116,3

«Áåëàðóñ»

«Deutz-Fahr»

29

949,9

67,8

«John Deere»

175

1376,6

80,5

«Landini»

9

1172,1

117,0

«Massey Ferguson»

13

1524,9

55,9

«New Holland»

131

1394,8

137,4

«Zetor»

20

1233,5

104,4

³íø³

166

1587,1

106,4

1420

3364,6

101,2

103

1182,7

97,6

«Êèé»

6

1862,1

72,7

«ßðèëî»

ê

ê

-

«ÕÒÀ»

24

1101,7

119,2

«ÕÒÇ»

164

1331,7

103,0

«Case»

165

3957,1

122,3

«Challenger»

15

4045,9

90,9

«Claàs»

85

4048,4

102,4

«Deutz-Fahr»

24

2491,1

82,8

«Fendt»

70

5499,7

121,0

«JCB Fasttrac»

9

3194,0

108,3

397

4510,8

99,5

ïîíàä 100 êÂò «Áåëàðóñ»

«John Deere» «Kirovets»

5

1561,6

130,6

«Massey Ferguson»

42

3308,8

88,7

«New Holland»

186

3096,5

118,5

7

4374,5

-

111

2800,3

85,8

«Versitayl» ³íø³

78

2018

АП 5/2019

www.agroperspectiva.com

техніка

АГРОСНАБ

âèäàìè òà ìàðêàìè ó 2018, çà äàíèìè Äåðæñòàòó Ñåðåäíÿ ö³íà, òèñ. ãðí/øòóêà ʳëüê³ñòü

2018

2018 ó % äî 2017

Ïëóãè

1483

478,5

114,7

Êóëüòèâàòîðè

1828

515,6

112,0

Áîðîíè

2505

388,8

90,5

ѳâàëêè (áåç òóêîâèõ)

1718

1621,9

123,5

Ðîçêèäà÷³ ãíîþ ³ äîáðèâ (âêëþ÷àþ÷è ñ³âàëêè òóêîâ³)

1230

511,6

123,3

490

1510,3

99,2

10

835,4

41,3

«ÄÄÀ–100 ÌÀ»

ê

ê

ê

«ÄÌ «Ôðåãàò»

32

2026,1

137,2

«Bertoud»

6

3325,4

66,9

³íø³

439

1472,6

99,9

Âîäÿí³ íàñîñè ³ íàñîñí³ ñòàíö³¿

874

90,9

139,3

ѳíîêîñàðêè

317

141,5

98,9

Æàòêè âàëêîâ³

828

617,7

104,8

Ïðåñ-ïàêóâàëüíèêè, âêëþ÷àþ÷è ïðåñ-ï³äáèðà÷³

259

764,4

120,9

Êîìáàéíè çåðíîçáèðàëüí³

576

5074,1

114,2

«Äí³ïðî»

9

3526,8

70,1

«Ïîë³ññÿ»

16

2728,6

102,3

«Case»

53

5564,1

117,6

«Claàs»

64

5477,1

105,8

«CR», «CS», «CX»

22

5113,0

112,8

«John Deere»

169

5640,4

112,7

«Lexion»

26

6077,3

116,6

«Massey Ferguson»

6

4079,3

92,5

«TC»

6

3545,1

135,0

«Tucano»

18

5068,8

181,9

³íø³

183

4533,2

110,7

8

3387,7

163,3

Êîìáàéíè êîðìîçáèðàëüí³

41

4167,6

115,4

Êîìáàéíè áóðÿêîçáèðàëüí³

13

6213,6

102,5

Ìîëîòàðêè

57

604,6

138,1

Ñîðòóâàëüí³ é êàë³áðóâàëüí³ ìàøèíè ³ ìåõàí³çìè

116

389,7

102,4

Ìàøèíè äëÿ çáèðàííÿ îâî÷³â ³ áàøòàííèõ êóëüòóð

50

1006,3

80,4

9

1248,9

253,9

Çåðíîî÷èñí³ ìàøèíè

260

464,6

131,7

Äî¿ëüí³ óñòàíîâêè òà àïàðàòè

106

387,2

96,1

94

325,9

126,0

5

223,1

208,2

Ìàøèíè ³ ìåõàí³çìè äëÿ ïðèãîòóâàííÿ êîðì³â

183

360,1

112,7

Ðîçäàâà÷³ êîðì³â äëÿ âåëèêî¿ ðîãàòî¿ õóäîáè

86

587,9

120,6

Ðîçäàâà÷³ êîðì³â äëÿ ñâèíåé

21

357,2

197,6

329

79,5

130,7

1217

500,5

103,1

Ìàøèíè ³ ïðèñòðî¿ äëÿ ïîëèâó «ÄÀ «Ðîñà»

Êîìáàéíè êóêóðóäçîçáèðàëüí³

Ìàøèíè äëÿ çáèðàííÿ ïëîä³â, ÿã³ä, âèíîãðàäó

Î÷èùóâà÷³-îõîëîäæóâà÷³ ìîëîêà Ìîëî÷í³ ñåïàðàòîðè

Òðàíñïîðòåðè äëÿ ïðèáèðàííÿ ãíîþ Ïðè÷åïè òà íàï³âïðè÷åïè ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüê³

www.agroperspectiva.com

АП 5/2019 www.agroperspectiva.com

79

АГРАРНА ПЛАНЕТА

Станіслав ГОЛОБОРОДЬКО, Олександр ДИМОВ, Сергій СЕРГІЄНКО, спеціально для «Агро Перспектива»

ШЛЯХИ ОБЛАШТУВАННЯ АГРОЛАНДШАФТІВ ПІВДЕННОГО СТЕПУ УКРАЇНИ У світовому землеробстві різних країн світу найбільш поширеною кормовою культурою, яка на початку XXI століття вирішує проблему підвищення родючості ґрунтів та збільшення виробництва рослинного білка, є люцерна. П о р я д і з в и с о к и м у м і ст о м п е р ет р а в н о го п р от е ї н у д а н а к ул ьт у р а б а гат а і вуглеводами, жиром, мінеральними солями та вітамінами, у тому числі В1, В2, С, Д, Е і каротином. Люцерна із стародавніх часів цінується завдяки своїм кормовим я ко ст я м , о с о бл и в о в и с о к и м у м і сто м ф і з і ол о г і ч н о а к т и в н о го б і л ка , з н ач н и й дефіцит якого в сучасних умовах господарювання існує в Україні.

елике значення в зрошуваному і неполивному землеробстві люцерна має також як і фітомеліоруюча культура, особливо на ґрунтах, схильних до вторинного осолонцювання, ві-

В

трової та водної ерозії. Провідне місце серед інших багаторічних кормових трав люцерна займає завдяки її цінним біологічним особливостям, насамперед, здатності формувати за 3–4 укоси на зрошенні високі вро-

У даний час на всіх континентах земної кулі люцерна вирощується у 80 країнах світу на площі 34 млн га, у тому числі в країнах Європи — 6 млн га, Північної Америки — 12 млн га (з них 9,8 у США і 2,2 — Канаді); Південній Америці — 7,4 млн га, Австралії — 2 млн га.

80

АП 5/2019

жаї зеленої маси (60,0–70,0 тонн/га) або сіна (12,0–14,0 тонн/га), швидко відростати після скошування чи випасання худоби та проростати на одному місці до 4–5 і більше років. Виходячи з цього, розширенню посівів люцерни, що забезпечують збільшення збору найменш енергоємного рослинного білка, підвищення родючості ґрунтів і зниження антропогенного навантаження на сільськогосподарські угіддя, має приділятися максимальна увага. Тому в умовах реформування земельних відносин www.agroperspectiva.com

АГРАРНА ПЛАНЕТА

в Україні гостро постала проблема збільшення виробництва рослинницької сировини, насамперед, перетравного протеїну, вирішення якої в продовольчій безпеці населення країни за своєю значущістю займає одне з провідних місць. Вирощують люцерну, передусім, у всіх країнах розвинутого тваринництва, оскільки в її зеленій масі та сіні міститься висока кількість протеїну. В 100 кг зеленої маси люцерни — 18–22 кг корм. од., 4,1–4,8 кг перетравного протеїну і 6–7 г каротину. У країнах із розви-

нутим тваринництвом люцерну вирощують в одновидових посівах та в складі люцерно-злакових травосумішок як на орних землях, так і на різних типах природних кормових угідь, і використовують для заготівлі сіна й сінажу. Формуючи потужну кореневу систему, люцерна використовує вологу з глибоких шарів ґрунту, через що вона має високу посухостійкість і зимостійкість. Маса кореневої системи пшениці озимої, кукурудзи, вирощуваної на силос, та буряку кормового,

яка формується на зрошуваних і неполивних землях в 0–100 см шарі ґрунту, порівняно з люцерною є значно нижчою. Згідно з П. С. Лозовіцьким (2010) при вирощуванні люцерни на зрошуваних землях південного Степу в 0–100 см шарі ґрунту в кінці першого року життя накопичується до 7,1 тонн/га кореневої маси і до 16,4 т/га — в кінці другого року використання. При мінералізації кореневих залишків після три-чотирирічного використання люцерни на кормові цілі

Одним із надзвичайно важливих елементів чинних систем землеробства є структура посівних площ, яка, незалежно від форми власності на основні засоби виробництва, повинна забезпечувати постійне підвищення родючості ґрунтів і зниження трудових та матеріально-технічних ресурсів на виробництво сільськогосподарської продукції. Особливого значення набуває оптимізація структури посівних площ в Україні в сучасних умовах господарювання, оскільки в перехідний період від планової економіки до ринкової, загальна тривалість якого перевищує вже більше 28 років, пов’язана з реорганізацією колишніх великотоварних колгоспів і радгоспів й утворення на їхній основі дрібнотоварних господарств.

www.agroperspectiva.com

АП 5/2019 www.agroperspectiva.com

81

АГРАРНА ПЛАНЕТА Ãëèáèíà ïðîíèêíåííÿ òà ìàñà êîðåíåâî¿ ñèñòåìè îñíîâíèõ ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ êóëüòóð ó øàð³ ´ðóíòó 0–100 ñì ïðè çðîøåíí³ Ìàñà ñóõèõ êîðåí³â ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ êóëüòóð ó øàð³ ´ðóíòó, êã/ãà

Øàð ´ðóíòó, ñì

ïøåíèöÿ îçèìà

êóêóðóäçà

áóðÿê êîðìîâèé

äî êîëîñ³ííÿ

âîñêîâà ñòèãë³ñòü

ê³íåöü âåãåòàö³¿ 1-ãî ðîêó

ê³íåöü âåãåòàö³¿ 2-ãî ðîêó

áåç çðîøåííÿ

ïðè çðîøåíí³

ñåðåäèíà âåãåòàö³¿

ó ê³íö³ âåãåòàö³¿

0–20

2145

1985

5282

8019

849

1617

671

1346

21–40

110

345

1363

4214

337

912

225

655

41–60

105

240

383

2056

214

437

196

307

61–80

175

205

43

1178

177

303

126

189

81–100

250

340

–

983

96

203

60

99

101–150

28

65

–

886

41

195

47

57

151–200

9

30

–

652

3

43

4

19

201–300

–

8

–

754

–

9

0

7

0–100

2785

3115

7091

16450

1673

3472

1278

2596

0–200

2822

3210

–

17988

1717

3710

1329

2672

0–300

2822

3218

–

18742

1717

3718

1329

2679

або насіння в ґрунті залишається до 150–200 кг/га біологічного азоту, що еквівалентно 440–580 кг/га мінерального азоту в формі аміачної селітри, а тому вона є одним з кращих попередників для більшості сільськогосподарських культур у польових, кормових і овочевих сівозмінах. Визначення за Є. І. Шконде та І. Є. Корольовою вмісту в 0–20 см та 20– 40 см шарах темно-каштанового ґрунту дослідного поля ДП ДГ «Копані» Інституту зрошуваного землеробства НААН різних форм азоту свідчить, що за вирощування протягом двох років люцерни на насіння вміст усіх форм азоту, порівняно з іншими ланками сівозміни, був найвищим і, незалежно від досліджуваного шару ґрунту, складав: загального — 1006,3–1428,8 мг/кг, відповідно, мінерального (N — NO3+N — NH4) — 24,9–46,3; лужногідролізованого — 113,8–186,0; важкогідролізованого — 155,5–214,4 і негідролізованого — 712,1–982,1 мг/кг ґрунту. Високий вміст азоту в темно-каштановому ґрунті при вирощуванні насіннєвої люцерни і, насамперед, мінерального та лужногідролізованого, дозволяє без застосування мінеральних азотних добрив отримув ат и в у м о в а х п р и р од н о го вологозабезпечення (без зрошення) достатньо високі врожаї зернових колосових культур, ріпаку озимого

82

ëþöåðíà

АП 5/2019

та соняшнику. Тому розширення посівних площ люцерни є одним із найбільш ефективних шляхів виходу зі складного становища, яке склалося протягом останніх років у дрібнотоварних фермерських господарствах та господарствах населення підзони південного Степу. Збільшення посівної площі одновидових посівів люцерни та люцерно-злакових травосумішок уже в найближчі роки дозволить усунути катастрофічне зниження деградації й родючості різних типів ґрунтів, мати кращі попередники для зернових, овочевих і технічних культур, ліквідувати дефіцит перетравного протеїну в кормах та збалансувати раціони всіх видів тварин за перетравним протеїном, особливо в зимовий період годівлі худоби. Поряд із забезпеченням худоби високобілковими кормами, при вирощуванні люцерни в польових і кормових сівозмінах найбільшою мірою досягається підвищення родючості ґрунтів і економія енергетичних ресурсів. Утворюючи на кореневій системі б у л ь б о ч к о в і б а к те р і ї ф о р м и Rhizobium meliloti, люцерна забезпечує рослини азотом, а тому мало залежить від вмісту його в ґрунтах, на яких її вирощують. Фіксуючи за допомогою бульбочкових бактерій азот атмосфери, люцерна в умовах зрошення накопичує до 250–

300 кг/га симбіотичного азоту і 120–150 кг/га — на неполивних землях, що має велике значення для підвищення родючості ґрунтів у всіх природно-кліматичних зонах України. За рахунок фіксації бульбочковими бактеріями атмосферного азоту, порівняно з багаторічними злаковими травами, заощаджується до 3293 кг/га умовного палива. За три роки використання люцерна, яка вирощується на кормові цілі на зрошенні, залишає на 181,5 ГДж/га енергії більше, ніж витрачається на її вирощування, що дозволяє економити на кожному гектарі орної землі, зайнятої люцерною, до 6193 кг/га умовного палива. За трирічного використання люцерни на кормові цілі на кожний МДж енергії, що витрачається, в одержаному врожаї міститься до 12,0–12,5 МДж обмінної енергії більше, ніж витрачено на її вирощування. У сучасному польовому і лучному кормовиробництві США, Канади, Австралії та розвинених країн ЄС, разом з інтенсивним використанням мінерального азоту, за стабільного його виробництва, широко ведуться дослідження з пошуку способів подальшого підвищення азотфіксації симбіотичного азоту, фіксованого багаторічними бобовими травами і, передусім, люцерною. Динаміка азотфіксації в період розвитку люwww.agroperspectiva.com

АГРАРНА ПЛАНЕТА Ôðàêö³éíèé ñêëàä àçîòó â òåìíî-êàøòàíîâîìó ´ðóíò³ ÄÏ Äà «Êîïàí³» ²íñòèòóòó çðîøóâàíîãî çåìëåðîáñòâà ÍÀÀÍ, 2018 ð³ê Ôðàêö³éíèé ñêëàä àçîòó, ìã/êã Ëàíêà ñ³âîçì³íè

Ãëèáèíà øàðó ´ðóíòó, ñì

çàãàëüíèé

ì³íåðàëüíèé*

ëóæíîã³äðîë³çîâàíèé

âàæêîã³äðîë³çîâàíèé

íåã³äðîë³çîâàíèé

0–20

1231,0

39,4

146,4

170,8

874,4

20–40

917,0

25,1

99,5

134,3

658,1

0–20

1176,0

19,2

121,2

179,7

855,9

20–40

892,0

21,1

95,1

132,6

643,2

0–20

1123,0

22,3

110,7

168,4

821,6

20–40

834,0

12,6

81,6

127,1

612,7

0–20

1428,8

46,3

186,0

214,4

982,1

1006,3

24,9

113,8

155,5

712,1

Ïàð ÷îðíèé

Ïøåíèöÿ îçèìà

Ñîíÿøíèê

Ëþöåðíà Примітка: мінеральний азот (N–NO3 + N–NH4)

церни, конюшини лучної та лядвенцю рогатого досконало вивчена в університеті штату Міннесота в США із застосуванням ізотопного методу, яка найбільшою мірою залежала від погодних умов кожного року досліджень. При цьому найбільша фіксація атмосферного азоту виявлена у люцерни — 15,9 г/м2, проти 11,9 у конюшини лучної та 10,6 г/м 2 у лядвенцю рогатого. Загальна кількість азоту, фіксованого люцерною в штаті Нью-Йорк, склала 230–290 кг/га за рік, штаті Кентуккі — 210 і в штаті Міннесота — 150 кг/га, проти 180 кг/га азоту, фіксованого конюшиною лучною і 130 кг/га — конюшиною білою. Досвід європейських країн із розвиненим лучним кормовиробництвом (Франція, Німеччина, Великобританія, Данія, Норвегія, Швеція, Фінляндія) також свідчить про позитивний баланс азоту, від загальної його потреби, у польовому і лучному кормовиробництві, що досягається за рахунок джерел його надходження: використання мінеральних добрив — 30%, органічних — 15, фіксов а н о го с и м б і о т и ч н о го а з о т у люцерни — 40 і мінералізації органічної речовини дернини старовікових посівів після їх розорювання — 15%. Економія мінерального азоту у Франції, залежно від екологічних умов її регіонів, при вирощуванні люцерни в моновидових посівах складає 250–300 кг/га, проти 80 кг/га конюшини лучної та 50 кг/га конюшини білої. До того ж, у люцерни, порівняно зі злаковими багаторічними травами, містилася більш висока www.agroperspectiva.com

кількість перетравного протеїну — 18–25% до абсолютно сухої речовини, у тому числі незамінних амінокислот — лізину — 2,8 г/кг і метіоніну — 1,0–2,0 г/кг, а також кальцію — 0,9–1,5%, магнію — 0,2–0,3, міді — 1,5–2,5 і кобальту — 0,2–0,3%.

Виходячи з цього, молоко, приріст м'яса і молочні продукти, які одержують від тварин, що утримуються на люцерно-злакових травосумішках, завжди отримують більш високої якості, ніж на злакових травостоях. Про це свідчить передовий

АП 5/2019 www.agroperspectiva.com

83

АГРАРНА ПЛАНЕТА Ïëîù³ åðîäîâàíèõ çåìåëü ó ñòåïîâ³é çîí³ Óêðà¿íè, òèñ. ãà Åðîäîâàí³ çåìë³ Îáëàñòü

Ñ.-ã. óã³ääÿ

ð³ëëÿ

âñüîãî

%

âñüîãî

%

Êðèì

1798,4

1265,6

999,3

55,6

919,3

72,6

Äí³ïðîïåòðîâñüêà

2514,3

2125,0

1104,8

43,9

914,7

43,0

Äîíåöüêà

2045,2

1656,0

1757,4

85,9

1080,0

65,2

Çàïîð³çüêà

2247,7

1906,7

1212,5

53,9

640,8

33,6

ʳðîâîãðàäñüêà

2039,9

1762,4

1102,4

54,0

886,7

50,3

Ëóãàíñüêà

1911,1

1269,7

1372,3

71,8

1237,9

97,5

Ìèêîëà¿âñüêà

2010,0

1698,1

964,5

48,0

914,8

53,9

Îäåñüêà

2593,4

2067,6

1214,0

46,8

1081,6

52,3

Õåðñîíñüêà

1971,1

1777,6

961,0

48,7

686,2

38,6

Ðàçîì

19131,1

15528,7

10688,2

55,9

8362,0

53,8

Óñüîãî â Óêðà¿í³

41595,1

32461,4

15953,9

38,4

12940,3

39,9

досвід країн із високорозвинутою галуззю кормовиробництва, зокрема, США, Канади, Франції, Австралії, в яких до 47–50% потреби азотного живлення сільськогосподарських рослин припадає на біологічне джерело бобових багаторічних трав і, насамперед, люцерни. Незважаючи на те, що, як кормова культура, люцерна в США набула розповсюдження лише в кінці XIX — на початку XX століття, у даний час

84

ñ.-ã. óã³ääÿ

Ó ò.÷. ð³ëëÿ

АП 5/2019

в 43-х штатах країни заготовляються корми з люцерни, використання яких дозволяє вирішувати проблему дефіциту білка в зимовий період годівлі тварин. Найбільші посівні площі люцерни, які вирощуються для заготівлі сіна, знаходяться в штаті Вісконсін, досягаючи 1275 тис. га, або 11,8% до загальної площі в країні. Технологія заготівлі сіна з люцерни включає створення високопродуктивних травостоїв, скошування

у валки в міжфазний період бутонізація — початок цвітіння (10% рослин), одно- або дворазове ворушіння, пресування і вивезення з поля, при цьому забезпечується зниження розмірів втрат сухої речовини в заготовлюваному кормі до 1–2%. Поряд із задоволенням потреби худоби своєї країни в кормах останніми роками США експортують до 1600–1800 тис. тонн пресованого сіна в тюках або рулонах, які заготовляються з люцерни, до Японії і південної Кореї загальною вартістю більше 480 млн USD. Інтенсивне використання одновидових посівів люцерни широкого розповсюдження набуло також і в країнах Західної Європи, насамперед, у Франції та Італії, де до 45% від загальної посівної площі кормових культур зайнято люцерною. Посівна площа багаторічних трав в Україні у 1990 році складала 3986,6 тис. га і 318,1 тис. га — у 2016, то б то з м е н ш и л а с я н а 9 2 , 0 % . У зв’язку з істотним скороченням посівної площі люцерни протягом останніх років у степовій зоні України на всіх типах ґрунтів почало відбуватися інтенсивне розширення еродованих земель. Згідно з дослідженнями С. А. Балюка та інших за загальної площі орних земель у зоні Степу, рівної 15528,7 тис. га, ерозійні процеси почали відбуватися на 8362,0 тис. га, або 53,8% до загальної площі ріллі. www.agroperspectiva.com

АГРАРНА ПЛАНЕТА Ñòðóêòóðà ïîñ³âíèõ ïëîù ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ êóëüòóð â Óêðà¿í³, çà äàíèìè Äåðæñòàòó 1990 ð.

2017 ð.*

Ïîêàçíèêè òèñ. ãà

%

òèñ. ãà

%

Ïîñ³âíà ïëîùà ñ.-ã. êóëüòóð, ó ò.÷.:

32218,0

–

26927,0

–

1. Çåðíîâ³ òà çåðíîáîáîâ³ êóëüòóðè

14583,0

45,26

14127,0

52,46

5480,0

17,01

6233,0

23,15

1200,0

3,72

4470,0

16,60

ÿ÷ì³íü ÿðèé òà îçèìèé

3003,0

9,32

2462,0

9,14

³íø³ çåðíîâ³ òà çåðíîáîáîâ³

4900,0

15,21

962,0

3,57

2. Òåõí³÷í³ êóëüòóðè

3751,0

11,65

9210,0

34,21

ó ò.÷.: ñîíÿøíèê

1636,0

5,08

5943,0

22,07

áóðÿêè öóêðîâ³

1607,0

4,99

318,0

1,18

ñîÿ

93,0

0,29

1994,0

7,41

ð³ïàê îçèìèé òà ÿðèé

90,0

0,28

789,0

2,93

³íø³ òåõí³÷í³

325,0

1,01

166,0

0,62

1885,0

5,85

1764,0

6,55

11999,0

37,24

1826,0

6,78

ó ò.÷.: ïøåíèöÿ îçèìà òà ÿðà êóêóðóäçà

3. Êàðòîïëÿ òà îâî÷å-áàøòàíí³ 4. Êîðìîâ³ êóëüòóðè

* Примітка: Без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та частини земель у зоні проведення операції об’єднаних сил.

При цьому найбільші площі еродованих орних земель встановлено в Луганській області — 97,5%; АР Крим — 72,6; Донецькій — 65,2; Миколаївській — 53,9; Одеській — 52,3; Кіровоградській — 50,3%, а найменші в Запорізькій — 33,6%; Херсонській — 38,6 та Дніпропетровській області — 43,0%, що пов’язано з більш рівнинним рельєфом сільськогосподарських угідь останніх вказаних областей. Поряд із зростанням площі еродованих земель основним обмежуючим чинником підвищення продуктивності приватного і суспільного тваринництва в Україні протягом останніх років став стабільний дефіцит перетравного протеїну в кормах, який щорічно досягає 1,8–2,0 млн тонн. Основною причиною цього негативного явища є суттєве скорочення посівних площ кормових культур, у тому числі й люцерни. Якщо загальна площа кормових культур у 1990 році у всіх категоріях господарств становила 11999,0 тис. га, то в 2017 році посівні площі їх знизилися до 1826,0 тис. га, або зменшилися на 10173,0 тис. га, тобто на 84,8%. При цьому, якщо посівна площа багаторічних трав у 1990 році в цілому в Україні складала 3986,6 тис. га, то у 2017 році вона www.agroperspectiva.com

не перевищувала 318,1 тис. га, або скоротилася на 92,0%. Поряд з істотним зменшенням у даний час посівних площ кормових культур на орних землях через відсутність у достатній кількості насіння багаторічних трав і, насамперед люцерни, стало вкрай екстенсивно вестися і лучне кормовиробництво. Загальна площа природних кормових угідь в Україні складає 6391,6 тис. га, з якої отримують лише 10–11% валового збору кормів, оскільки продуктивність 1 га луків дуже низька і не перевищує 1,0–1,2 тонн/га корм. од. Природні кормові угіддя в зоні Степу займають площу 2472,8 тис. га, відповідно, в Лісостепу — 1674,0 і в зоні Полісся — 2244,8 тис. га, частка яких до загальної площі угідь усіх класів, відповідно до природно-кліматичних зон, складає 38,7%, 26,2 і 35,1%. Загальна площа рівнинних та пологосхилових кормових угідь складає 803,3 тис. га, відповідно, степових схилових — 1412,5; подових незасолених — 60,4; суходільних — 263,2; низинних — 1201,1; заплав малих річок і балок — 1288,7; заплав великих і середніх річок — 596,6; гірських — 272,5 і низинних болотних — 493,3 тис. га. Не торкаючись сучасного стану природних кормо-

вих угідь зони Лісостепу та Полісся, можна констатувати, що з загальної площі 2472,8 тис. га зони Степу до 85,0–90,0% розорано й використовується для вирощування зернових і технічних культур, які користуються попитом на світовому ринку. Через відсутність у достатній кількості насіння люцерни й злакових багаторічних трав, передусім стоколосу безостого, стоколосу прямого, грястиці збірної, пирію середнього та ін., перезалуження природних кормових угідь різних класів протягом останніх років зовсім не проводиться, в результаті чого недобір врожаю зелених і грубих кормів щорічно складає 9,5–12,0 млн тонн корм. од. і 1,8–2,0 млн тонн — перетравного протеїну. Головним обмежуючим фактором подальшого розширення посівних площ люцерни в кормовій групі до оптимальних розмірів у сучасних умовах господарювання є відсутність достатньої кількості насіння. Після ліквідації насіннєвих господарств першої та другої групи площі люцерни на насіннєві цілі в Україні зменшилися до мінімальних розмірів. Обумовлюється останнє, передусім, недосконалою матеріально-технічною базою, а також недостатнім забезпеченням господарств, які заАП 5/2019 www.agroperspectiva.com

85

АГРАРНА ПЛАНЕТА

Çîíà

гâíèíí³ é ïîëîãîñõèëîâ³

Ñòåïîâ³ ñõèëîâ³

Ïîäîâ³ íåçàñîëåí³

Ñóõîä³ëüí³

Íèçèíí³

Çàïëàâè ìàëèõ

Ñåðåäèíà âåãåòàö³¿

Ïðè çðîøåíí³

Ñåðåäèíà âåãåòàö³¿

Ó ê³íö³ âåãåòàö³¿

Ðîçïîä³ë ïðèðîäí³õ êîðìîâèõ óã³äü çà êëàñàìè òà ¿õ ïëîù³ â ðîçð³ç³ ïðèðîäíî–êë³ìàòè÷íèõ çîí Óêðà¿íè, òèñ. ãà*

Ñòåï

774,5

960,3

59,8

39,2

129,5

442,7

55,9

9,5

1,4

2472,8

˳ñîñòåï

25,5

438,8

0,6

91,9

196,1

512,6

248,6

22,7

137,2

1674,0

Ïîë³ññÿ

3,3

13,4

–

132,1

875,5

333,4

292,1

240,3

354,7

2244,8

Óñüîãî

803,3

1412,5

60,4

263,2

1201,1

1288,7

596,6

272,5

493,3

6391,6

* Постанова Уряду України від 21 березня 1980 року «О мероприятиях по повышению продуктивности естественных кормовых угодий в колхозах и госхозах Украинской ССР в 1980–1985 годах»

ймаються вирощуванням насіння люцерни, сучасною сільськогосподарською технікою та засобами захисту рослин від шкідників, хвороб і бур’янів. Основними чинниками, які визначають насіннєву продуктивність люцерни, є: вибір найбільш продуктивного й адаптованого до місцевих умов сорту та встановлення способу і строків його сівби; тривалості використання посівів на насіннєві цілі; вибір укосу, з якого доцільно отримувати насіння; оптимізованого режиму зрошення та системи удобрення; застосування інтегрованої системи захисту посівів від шкідни-

86

АП 5/2019

ків, хвороб та бур'янів; наявність достатньої чисельності диких запилювачів та їх видового складу; вибір оптимізованого способу і строку збирання урожаю культури. Більшість господарств зони Степу в сучасних умовах господарювання відчувають нестачу насіння багаторічних бобових трав, зокрема люцерни, що обмежує подальше розширення її посівів на кормові цілі. Для доведення посівних площ багаторічних трав до оптимізованих розмірів необхідно щорічно виробляти до 150–160 тис. тонн насіння, в тому числі люцерни 28,0–30,0 тис. тонн. Основною причиною зниження

зростання виробництва високобілкових грубих кормів у всіх зонах України виявилося різке падіння галузі насінництва багаторічних бобових трав, насамперед, люцерни, еспарцету піщаного та конюшини лучної. Загальне виробництво насіння багаторічних трав у даний час складає лише 34,0–36,0% до рівня 1986–1990 рр., причому якщо валовий збір усіх видів багаторічних трав скоротився в два рази, то люцерни — в три–чотири рази. Через це заготівля об'ємних грубих кормів у господарствах усіх форм власності в цілому по країні істотно скоротилася. При цьому, якщо потреба в насін-

www.agroperspectiva.com

АГРАРНА ПЛАНЕТА

ні багаторічних трав для галузі кормовиробництва задовольняється на 45–50%, то за видами бобових трав — лише на 15–25%, із них більше 50% за рахунок імпорту насіння зарубіжної селекції, до того ж сортів, недостатньо адаптованих до природно-кліматичних зон України. Основна ж кількість насіння люцерни вирощується господарствами для власних потреб, товарність якого не перевищує 10–15% проти 55–86% у 1986–1990 рр., що обумовлено відсутністю необхідних фінансових коштів у землекористувачів для закупівлі насіння багаторічних трав високих репродукцій. З цієї ж причини в 3–7 разів скоротився попит на базове та добазове насіння вітчизняної селекції, що призвело до порушення системи сортооновлення і сортозаміни. Незначні площі широкорядних насіннєвих посівів сучасних сортів люцерни, адаптованих до регіональних змін клімату, залишилися лише у дослідних господарствах Національної академії аграрних наук України. Перехід до внутрішньогосподарського виробництва насіння люцерни, за недостатньої матеріальнотехнічної бази, сприяє значному поширенню та збільшенню виробництва некондиційного насіння як за схожістю, так і за чистотою, що призводить до додаткових витрат на його очищення та усунення засміwww.agroperspectiva.com

ченості полів, на яких воно вирощується. Не менш важливою причиною зниження ефективності насінництва люцерни є також ліквідація його системної структури, яка раніше в країні базувалася на чіткій роботі галузі «Сортнасінняпром». Тому без істотної зміни організації насінництва багаторічних трав і ухвалення основних вимог до сертифікації в найближчі роки є всі передумови остаточної ліквідації вітчизняного виробництва насіння люцерни, у тому числі первинного та елітного насінництва. Система сертифікації насіння країн Європейського Союзу орієнтована на протекціонізм західноєвропейських фірм, які працюють на державних дотаціях із виробництва насіння своїх селекційних сортів. Останнє пояснюється метою отримання максимального прибутку на східному ринку, що призводить до імпорту багаторічних бобових трав, у тому числі й люцерни в Україну. Збільшення в структурі посівних площ кормових культур сортів люцерни вітчизняної селекції та люцерно-злакових травосумішок до оптимальних розмірів уже в найближчі роки дозволить підвищити родючість орних земель, передусім уміст у них мінеральних сполук азоту й гумусу та довести виробництво кормів у розрахунку на 1 корову в рік до 5,5–6,0 тонн кормових одиниць.

При цьому отримання високої продуктивності корів, у межах 5000– 6000 кг молока від корови, найбільшою мірою можливе за пасовищно-стійлового утримання тварин з оптимальним доведенням у кормовому балансі сіна, сінажу та концентрованих кормів. Таким чином, основний напрямок підвищення родючості ґрунтів та зниження трудових і матеріально-технічних ресурсів при виробництві сільськогосподарської продукції повинен базуватися на збільшенні в структурі посівних площ люцерни, вирощуваної на кормові цілі й насіння. На сучасному етапі розвитку сільськогосподарського виробництва південного Степу України вказаний напрям повинен здійснюватися шляхом поліпшення матеріально-технічної бази сортового насінництва і вдосконалення його організації на державному та регіональному рівнях. Подальше розширення посівних площ люцерни в степовій зоні України, як і в Лісостепу й Поліссі, можливе на основі розширення посівних площ вітчизняних селекційних сортів нового покоління, які найбільшою мірою адаптовані до регіональних змін клімату, та розробки й впровадження в сільськогосподарське виробництво енергоощадних технологій вирощування культури. Найбільш сприятливі умови для вирощування люцерни на насіння в Україні складаються в підзонах південного та північного Степу. АП 5/2019 www.agroperspectiva.com

87

Віктор ДІХТЯР, «Агро Перспектива»

АГРО-2019 — ПРОДУКТИВНИЙ МАЙДАНЧИК 31-а Міжнародна агропромислова виставка «АГРО-2019» відбулася в Києві.

ГРО-2019» — ключова та наймасштабніша агропромислова виставка в Україні та Східній Європі, продуктивний майданчик для підвищення ефективності виробництва, впровадження новітніх технологій та розвитку усіх сфер АПК У к р а ї н и . Ц ь о го р і ч н а в и ста в ка об’єднала понад 1200 учасників з 15 країн світу на площі 3,5 га, гостями виставки стали близько 71 тис. відвідувачів — агрономів, спеціалістів із закупівель, власників та топ-менеджерів агрокомпаній, фермерів та усі зацікавлених. Вперше на «Агро-2019» були тематично об’єднані павільйони виробників зі США, Канади та Китаю.

«А

88

АП 5/2019

Організатором заходу традиційно виступив ТОВ «ТД «Промфінінвест», генеральним спонсором була компанія «ТОТАЛ Україна» — всесвітньо відомий виробник мастильних матеріалів, що входить в четвірку найбільших нафтогазових компаній світу, офіційним спонсором стала єдина у світі велика науково-дослідницька компанія, що займається виключно сільським господарством і надає виробникам найбільш збалансований портфель продуктів: високоякісне насіння, інноваційні засоби захисту рослин, сервіси та цифрові рішення — Corteva Agriscience™. Офіційне відкриття виставки відбулося 4 червня за участю першого

віце-прем’єр-міністра України — Міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва та в. о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольги Трофімцевої. Кубів відзначив вагомий внесок АПК у розвиток економіки України та запевнив у подальшій підтримці сільгоспвиробників з боку держави. «З 2017 року уряд за ініціативи Мінекономрозвитку дав старт унікальній програмі державної підтримки для виробників сільгосптехніки. У програмі розвитку бере участь 163 вітчизняних підприємств сільгоспмашинобудування, а номенклатура найменувань охоплює 11,4 тис. одиниць сільгосптехніки. Ця програма www.agroperspectiva.com

БЕЗ КРАВАТОК

дозволяє отримати часткову компенсацію вартості своєї продукції, відтак зробити її кінцеву вартість більш привабливою саме для українських фермерів», — наголосив Кубів. Трофімцева додала, що міністерство прагне створити для аграріїв комфортні умови, щоб вони працювали не лише на внутрішній ринок, а й виходили із своєю продукцією на закордонні ринки. Вона розказала, що сьогодні в агросекторі задіяні більше 50 тис. операторів, серед яких понад 40 тис. фермерів, при цьому 80% — це малі та середні фермери. Зараз МінАПК активно працює над створенням рівноправних умов роботи як для малих ферм, так і для великих холдингів. «Важливо, щоб навіть маленький фермер з 100–200 га, відчував себе повноцінним гравцем на світових ринках. Фермер в Україні повинен мати можливість об’єднуватися в кооперативи, створювати або бути членом регіональних кластерів, перероблювати свою продукцію та експортувати її за кордон», — підкреслила Трофімцева. Виставка «АГРО-2019» — дзеркало розвитку галузі в Україні, експозиційні майданчики висвітили всі численні галузі сільського господарства, www.agroperspectiva.com

і демонструють вектор розвитку вітчизняного АПК. 12 спеціалізованих виставок об’єднала цьогорічна «АГРО». На ExpoAgroTech демонструвались новинки сільськогосподарської техніки, як зарубіжного, так і вітчизняного виробництва, обладнання і запасні частини. Відбулися презентації новинок від світових брендів, таких як John Deere, Massey Ferguson, Väderstad тощо. Так, нова зернова сівалка Väderstad Spirit з інноваційною системою внесення добрив була презентована на стенді фірми «Юпіте р 9 А г р о с е р в і с » . Ще од н а прем’єра — комбайн John Deere S780, це єдиний в Україні агрегат з системою налаштування 2-го покоління, що дозволяє в режимі реального часу фіксувати стан зерна, регулювати функції обмолоту, сепарації, швидкості комбайна та швидкості подачі скошеної маси. На виставці вперше в Європі був продемонстрований самохідний обприскувач Massey Ferguson 9330, колеса котрого можуть повторювати складний рельєф поля, незалежно один від одного. Були показані інші новинки від бренду Massey Ferguson — трактори 2630 і 2635 А потужністю відповідно 65 і 75 к. с.

Широкий асортимент сільгосптехніки K u h n було представлено на стендах компаній «Мінетех» і «Техноторг», серед яких сівалка точного висіву Maxima 3 RT e, з електричним приводом за рахунок чого робоча швидкість збільшилась до 15 км/год без втрати точності висіву. Не відставали і вітчизняні виробники техніки. Серійне виробництво модельного ряду тракторів «Кий» з початку року почалося на потужностях заводу «Ніжинсільмаш». Їх можна було побачити на експозиції компанії «Укравтозапчастина». Новинка від відомого українського заводу «Ельворті» (колишня «Червона Зірка») — це дискова борона Pallada 4000, що вже пройшла польові випробування. Сучасні аграрії приділяють багато уваги відновлювальним джерелам енергії. На виставці Біопаливо можна було ознайомитися з обладнанням з виробництва пелет, сучасними енергеефективними котлами та енергозберігаючими технологіями. Виставка Hi-Tech Агро була присвячена автоматизації в управлінні сільськогосподарським підприємством, практичному застосуванні GPS і GIS-технології. АП 5/2019 www.agroperspectiva.com

89

БЕЗ КРАВАТОК

Світовий тренд, що все більше поширюється і в Україні — екологічний стиль життя, піклування про довкілля, здорове харчування. Тому в и ста в к а O r g a n i c , в р а м к а х «АГРО-2019», присвячена органічним продуктам, засобам і технологіям зростає щороку та збирає все більше відвідувачів. У секторі Animal'EX були представлені понад 60 господарств, що розводять велику рогату худобу, свиней, овець, баранів, кіз, птахів, кролів, коней та ін. Було широко представлено сучасне обладнання для тваринництва та відгодівлі тварин від найвідоміших світових та українських компаній: (DeLaval, «Брацлав», «Сімекс Альянс Україна», «Укрзооветпромпостач», «Ветсинтез», AgBag, «Агротехніка» та ін.). Усі охочі могли прямо на місці замовити необхідне устаткування та облаштувати власну ферму «під ключ». З метою популяризації розведення племінних кіз 5 червня під час виставки «АГРО-2019» вперше в Україні організовано оцінювально-кваліфікаційний Ринг племінних кіз різних порід. Ще одна цікава подія — Аукціон племінних тварин, на якому було представлено 32 тварини (кози та цапи, вівці та барани) з документами, підтверджуючими племінну цінність. Вартість лоту стартувала від 6 тис. грн. Переможцем племінного аукціону став баран породи Оксфорд Доун. Трирічну тварину, масою 122 кг, з яких 4,5 кг — вовна, продали за 30 тис. грн. Галузевим партнером Animal'EX став бізнес клуб Combiboard — це об'єднання розробників та виробників технологічних рішень у тваринництві, для покращення комфорту та гігієни утримання всіх видів тварин.

AGRO BUILD-EXPO 2019 — яка об'єднує у комерційні напрямки будівництва в одне ціле з агропромис-

90

АП 5/2019

ловим комплексом, — від розробки проекту аграрного підприємства до його кінцевої реалізації. Особливість AGRO BUILD-EXPO — можливість діалогу між представниками будівельного і аграрного ринку, обміну контактами в форматі B2B. Спеціально для невеликих фермерських господарств та власників присадибних ділянок було проведено «День Фермера», у рамках якого відбулися майстер-класи з елект р отех н і ч н о го устат к у в а н н я , монтажу огорож, різьблення по дереву. Лінійка малої сільгосптехніки була доступна не лише для огляду, а й для тест-драйву усіма охочими. На експозиції EcoHouse можна було оглянути теплиці, парники, огорожі для грядок, альтанки, навіси і намети, будинки, лазні, хозблоки, дачні туалети, садові компостери, мобільні лазні; фільтри, насоси та інше обладнання для водопроводу, різні технології і системи поливу, шланги, з'єднувачі; системи опалення котеджів і заміських будинків, котли опалення — усе, що потрібно для комфортного заміського житла. Крім того, в рамках «АГРО-2019» відбулася виставка конярства та кінного спорту Еквісвіт. А також — FishExpo, де були представлені рибні господарства, показові басейни зі зразками промислових видів риб і засоби для рибальства, експозиція катерів та човнів. Блок Рослинництво і агрохімія обєднав виробників агрохімії, екологічних продуктів і технологій для присадибних господарств, садівництва, городництва. На виставці Агро — транспорт і логістика були представлені засоби забезпечення транспортування та зберігання готової продукції. Потужна ділова програма «АГРО-2019» включала численні ф о ру м и , ко н ф е р е н ц і ї та к ру гл і столи.

Основою бізнес-програми виставки стала конференція «Агро 4.0», що є складовою частиною «Українського експортного тижня-2019». Захід проходив у форматі дискусійних панелей, семінарів та тренінгів, фокус яких був на економічній, соціальній, екологічній та інноваційній складових. Багато уваги було присвячено формам державної підтримки малих та середніх сільгоспвиробників, садівників та ягідників. На форумі виступали в. о. Міністра аграрної політ и к и і п р о д о в о л ь ст в а О л ь га Трофімцева, в. о. голови парламентського комітету з аграрної політики та земельних питань Олександр Бауменко, лідери громадських організацій АПК. Учасники форуму наголосили на необхідності демонополізації ринку міндобрив і забезпечення можливості надходження в Україну імпортних міндобрив за світовими цінами. Однією із загальносвітових тенденцій і практик, що допоможе розв’язати проблему збереження ґрунтів, ощадливого використання добрив, ЗЗР, насіння та інших ресурсів, є застосування точного землеробства. Про це зазначив заступник міністра аграрної політики та продовольства Володимир Топчій під час панельної дискусії «Розвиток систем точного землеробства — наше майбутнє». Про енергетичний потенціал біомаси йшлося на воршопі «На шляху до біоекономіки замкнутого циклу у садівництві та виноробстві: роль обрізок і видалення деревини як ресурсу біомаси. Результати проекту ЄС Horizon 2020 up_ running «Стале використання деревної біомаси від обрізки та викорчовування багаторічних сільськогосподарських насаджень». Україна займає друге місце у світі за площами, на яких спалюwww.agroperspectiva.com

БЕЗ КРАВАТОК

ються пожнивні рештки. Це негативно впливає на стан ґрунтів та повітря. Між тим агробіомаса — солома, кукурудзиння, побічна продукція виробництва соняшника — може стати джерелом альтернативної енергії, частково замінюючи природний газ. Актуальному питанню — новий стандарт на зерно пшениці ДСТУ 3768:2019 «Пшениця. Технічні умови» — був присвячений круглий стіл «Оновлені вимоги до зерна пшениці». Новий документ передбачає чотири класи, дещо спрощену систему та нові показники. «Ми намагалися збалансувати і знайти компроміс між необхідністю розподілу зерна на класи при зберіганні пшениці всередині країни і необхідністю формування експортних партій», — розказала заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова. Саме на «АГРО-2019» була презентована дорожня карта розвитку ягідництва України. Це план дій на наступні п’ять років, який дозволить галузі розвиватися більш динамічно, а вітчизняним ягідникам виходити на закордонні ринки. Голова Асоціації «Ягідництво України» Ірина Кухтіна, відзначила, що обсяг ринку www.agroperspectiva.com

ягід в Україні — 140 тис т. «Ми йдемо вірним напрямком, нарощуємо продуктивність. Останні три роки українські виробники ягід заявили про себе на мапі світу. Але свою нішу ми ще не зайняли. Польща, Іспанія та Марокко — основні наші конкуренти», — пояснила Кухтіна. Україна займає 20-те місце у світі та 11-те у Європі по площі земель, зайнятих під органічне вир о б н и ц т в о . Т е м п и з р о с та н н я у 5–6 разів перевищують світові та європейські. Перспективи розвитку органічного сектору обговорювалися на комунікаційній платформі «АПК 4:0 Органічні експортні орієнтири». Українським органічним виробникам варто зосереджуватися на внутрішньому ринку, розвивати інновації, переробку в країні, працювати зі споживачем, нарощувати асортимент готової до вживання органічної продукції, аби іноземний споживач, імпортер або переробник бачив, що окрім стратегії з розвитку експорту органічної продукції, Україна є самодостатньою і розвиває власний ринок. Адже розвиток внутрішнього ринку для іноземних покупців важливий показник, — зазначила Марія Махновець,

експерт органічного ринку, голова ГО «Український органічний кластер». Важливим моментом для розвитку внутрішнього ринку є прийняття в липні 2018 нового закону 2496-VIII для регулювання органічного ринку в Україні. «Більше, ніж агровиставка» — такий хештег цьогорічної «АГРО-19», адже крім експозиційної та ділової програм, протягом чотирьох днів на столичному «Експоцентрі» було безліч цікавих заходів. На AgroAutoShow можна було протестувати легкові та комерційні авто. Не залишився без уваги AgroFoodFest, де розташувалися з експозиціями ресторани і крафтові виробники продуктів харчування. Родзинкою цього гастрофесту стали змаганнях на відкритому вогні — «Мангальний БАТЛ», де визначили найкращий заклад, що готує страви на мангалі. А скуштувати та придбати ексклюзивну продукцію (вишукані сири, продукти бджільництва, різноманітні напої, м’ясні та ковбасні вироби, запашну олію) від українських виробників або ж купити сувеніри ручної роботи від нар од н и х м а й ст р і в м ож н а бул о на традиційному ярмарку. АП 5/2019 www.agroperspectiva.com

91

БЕЗ КРАВАТОК

Валерій МАКАРЕНКО, «Агро Перспектива»

ДНІ ПОЛЯ DLG В УКРАЇНІ ІІІ міжнародна виставка «Міжнародні дня поля DLG в Україні» — International Field Days Ukraine 2019 відбулася на Київщині.

ротягом трьох днів близько 2 тисяч агровиробників, представників агробізнескомпаній, науковців та майбутніх спеціалістів скористалися платформою, щоб ознайомитися з новинками техніки та агротехнологій, отримати консультації й відвідати дискусії з провідними експертами ринку та просто поспілкуватися з колегами-фахівцями.

П 92

АП 5/2019

Більше 80 компаній та організацій з України, Австрії, Німеччини, Франції та Нідерландів зробили свій внесок у цьогорічну подію, серед них оригінатори сучасних гібридів та сортів, агрохімічні компанії, провідні виробники сільськогосподарської техніки, постачальники послуг, навчально-наукові та дорадчі установи, спеціалізовані ЗМІ.

В урочистому відкритті заходу брали участь заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета, аташе з сільськогосподарських питань Посольства Німеччини в Україні Германн Інтеманн, перший заступник голови Київської обласної державної адміністрації Світлана Свищева, голова комітету землеробства Німецького сільськогосподарського www.agroperspectiva.com

БЕЗ КРАВАТОК

товариства (DLG e. V.) Фрідріх Баумгертель. Аби відзначити відкриття заходу та привернути увагу до важливості впровадження нових технологій на заході було урочисто встановлено «патріотичний» рекорд — створено найбільше зображення орнам е н т у в и ш и в а н к и ( 1 6 2 м ет р и завдовжки, 28 метрів завширшки) на тлі поля. Зображення було виконано самохідним оприскувачем Berthoud Raptor 4240 (Франція) завдяки використанню технологій точного землеробства. Рекорд увійшов до Національного реєстру рекордів України. «Здоров'я ґрунту — запорука стабільних урожаїв» — саме з таким лейтмотивом відбувалася ділова програма виставки, розроблена експертами DLG за підтримки Міністерства продовольства та сільського господарства Німеччини. Аграріям запроп о н у в а л и ко р и с н і д о п о в і д і та подіумні дискусії на тему ерозії ґ ру н т і в , с п е ц і а л ь н і е кс п о з и ц і ї («Ґрунтовий профіль: як оптимізувати структуру ґрунту», «Бочка Лібіха та лімітуючі фактори», «Дид ж и та л і з а ц і я » ) , д е м о н ст р а ц і ї технологій обприскування та внесення добрив. У межах спеціалізованої виста в к и « М і ж н а р о д н і д н і п о л я в Україні» відбувся тренінг Польової школи фермера «Ґрунтозберігаючі технології в землеробст в і » з а п р о е к то м « І н те г р о в а н е управління природними ресурсами на деградованих ландшафтах сте п о в о ї та л і с о сте п о в о ї з о н України», що реалізується Продов о л ьч о ю та с і л ь с ь к о го с п о д а р с ь ко ю о р га н і з а ц і є ю О О Н ( Ф А О ) www.agroperspectiva.com

за фінансової підтримки Глобального екологічного фонду (ГЕФ). «Всеукраїнський Агроквіз» пров ел а ко м п а н і я А в г уст - У к р а ї н а . У заході взяли участь 58 фіналістів агроолімпіад, що до цього вибороли перші місця в агроолімпіадах серед 800 учасників. Фіналістам було вручено цінні подарунки. Також у межах заходу під головуванням заступника директора Департаменту підтримки фермерства, кооперації та розвитку сільських територій Мінагрополітики Сергія Шупика відбувся круглий стіл «Державна підтримка фермерських господарств у 2019 році», під час якого присутніх було проінформовано про можливості в л а с н и к і в ф е р м е р с ь к и х го с п о дарств щодо отримання державної допомоги. Проектом «Агроторгівля України» у співпраці з Німецько-українською промислово-торговельною палатою було проведено аграрну панельну дискусію «Можливості та загрози ведення аграрного бізнесу в Україні», ключовим питанням якої стало питання попередження рейдерства. Не обійшлося і без корисних тематичних заходів для молодих фахівців. Так, 20 червня в рамках заходу відбулося професійне змагання серед молодих спеціалістів агрономічного напрямку — «Польова БОРНЯ 2019 — практична частина конкурсу «Кращий молодий агроном 2019». Переможцем змагання став головний агроном «Поділля Плюс» із Хмельниччини 26-річний Василь Безкоровайний, який в и б о р о в п р и з D LG — п о ї з д к у на AGRITECHNICA 2019 до Німеччини.

За традицією в останній день виставки на полі зустрічали майбутніх агрономів та аграрних інженерів, студентів аграрних нав ч а л ь н и х з а к л а д і в . Ц ь о го р і ч в «Університеті на полі» взяли участь понад 200 учасників із 7 навчальних установ, які жваво цікавилися новими технологіями та можливостями майбутнього працевлаштування в агросекторі. Ю л і я Б о н д а р е н ко , д и р е к то р ТОВ «ДЛГ Україна»: «Незважаючи на надзвичайно насичений календар подій та непростий сезон, раді, що наш майданчик інноваційних технологій зацікавив чимал о а г р а р і ї в . Н і ч о го з ц ь о го не було б можливим без наших чудових партнерів — постачальників технологій. Окремо хочеться подякувати за підтримку колективу Інституту ім. Л. Погорілого, за завзяття — командам «ДЛГ Україна» та IFWexpo Heidelberg, а також волонтерам Національного університету біоресурсів і природокористування України за їхню віддану працю. Усі, хто долучився до події, зробили вагомий внесок в обмін знаннями та розвиток ділових відносин між фермерами, виробниками, дистриб’юторами, експертами та медіа». Організатори виставки «International Field Days Ukraine/Міжнародні дні поля в Україні» — «ДЛГ Україна», IFWexpo Heidelberg GmbH. Фахову експертизу надає Німецьке сільськогосподарське товариство (DLG e. V.) та УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого. Офіційний партнер — компанія «Август-Україна», технічний партнер — ТОВ «Маскіо-Гаспардо Україна» (Maschio Gaspardo). АП 5/2019 www.agroperspectiva.com

93

Олесь ПШЕНИЧНИЙ, «Агро Перспектива»

СВЯТО НУБІП Неймовірно величне свято відбулося у Національному університеті біоресурсів і природокористування України. 121-а річниця.

ожен факультет, ННІ, відокремлений підрозділ традиційно продемонстрував здобутки і цікавинки. Кафедра переробки та зберігання продукції рослинництва презентувала відвідувачам різноманітну випічку й соки власного виробництва, кафедра селекції — селекційні досягнення, кафедра кормовиробництва, меліорації та метеорології — зразки сучасних метеорологічних приладів та обладнання для дощувальних машин, кафедра землеробства і гербології — екологічні системи землеробства, кафедра агрохімії — діагностику живлення рос-

К

94

АП 5/2019

лин. А кафедра загальної, фізичної та органічної хімії — хімічне шоу, яке найбільше всім запам’яталося. «Університет має тверду стратегію розвитку — програму «Голосіївська ініціатива 2020», однією з цілей якої ми обрали входження в п’ятірку кращих вишів країни і цього року наблизилися до її реалізації впритул. За останні п’ять років НУБіП змінився значною мірою: відновлено 3-й корпус, за підтримки меценатів і спонсорів суттєво зміцнена матеріально-технічна база, відкриті нові сучасні лабораторії, зростає контингент студентів, у тому числі й іноземних. Колектив на марші й ми зробимо

все від нас залежне для процвітання України», — зазначив ректор Станіслав Ніколаєнко. А голова Комітету з питань науки й освіти Верховної Ради України Олександр Співаковський додав: «Ви — безпековий фактор країни, адже освіта — то не витратна частина бюджету, а інвестиційна. А відношення всередині університету — то джерело освіти і духовності. І у всього цього є серце: колектив і, в першу чергу, — лідер, який зумів об’єднати людей та досягти разом того, щоб Україна мала сьогодні такий потужний університет». www.agroperspectiva.com

БЕЗ КРАВАТОК

День університету хоча й започаткований не так давно, упевнено стає одним із найулюбленіших свят колективу і до вже уставлених традицій — таких як спортивні змагання, показові виступи вихованців кафедри військової підготовки, приготування польової каші, концерт, кінні прогулянки територією, забави для малечі — додаються нові. Цього року — це професорська експромт-лекція: справжня перевірка професіоналізму метрів і майстерклас для молодих педагогів. Незвичайний конкурс на кращого найкреативнішого професора від кожного факультету та навчально-наwww.agroperspectiva.com

укового інституту університету. Тему лекції професор дізнавався на початку заняття, витягуючи екзаменаційний квиток із креативною темою. Лекція розпочиналася відразу після витягування білету без підготовки і тривала 5 хвилин без зупину. Співавторами нової ідеї були проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша та студентські лідери — Максим Паламарчук і Олександр Павелко. У конкурсі на кращу експромтлекцію від креативних професорів переможцем став професор Микола Повозніков із факультету тваринництва та водних біоресурсів.

Слід зазначити, що ректор Станіслав Ніколаєнко також потрапив у непросту ситуацію. Він також прочитав експромт-лекцію, бо на цьому наполягали студенти, які високо оцінили його майстерність. Оплесками. Від випускників свою alma mater привітали успішні люди, які своїм життєвим успіхом не в останню чергу завдячують університету. Президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало зазначив: «НУБіП отримав друге дихання і має всі підстави для того, щоб увійти до числа кращих університетів Європи». АП 5/2019 www.agroperspectiva.com

95

БЕЗ КРАВАТОК

Віта ЯРКАЯ, «Агро Перспектива»

ТИПОВА СТРАВА — ГАЛУШКИ Галушки — символ достатку і благополуччя української родини. Унікальний і єдиний пам’ятник полтавській галушці — гігантська глибока тарілка, доверху наповнена апетитними галушками — знаходиться саме в Полтаві. алушки — страва національної кухні. Останнім часом менш розповсюджена в Україні. Попри це, колись галушки та їх різновиди (палюшки, затірка) були дуже популярними на столах українців. Селяни готували їх майже щодня. Галушки — найдоступніший та найсмачніший спосіб нагодувати близьких вам людей смачною та ситною стравою. Назва «галушки» походить від праслов’янського дієслова «кидати». Колись її готували в сільській місцевості на велику кількість людей. Якщо іншої їжі не було, то галушки були чудо-

Г

96

АП 5/2019

вою та досить поживною стравою для селян. Подібна страва відома в Білорусії та Чехії. У Чеській республіці вона називається «Кнедлі». Затірка або затерка — ще один різновид галушок чи, точніше, — варіація їх приготування. Затерка була поширеною стравою серед слов’ян. Щоб приготувати її, підсолене пшеничне тісто розтирали з борошном до утворення маленьких кульок. Їх відварювали в м’ясному бульйоні або в молоці доти, доки кульки не спливали на поверхню. Страву подавали разом із рідиною, у якій вона варилася. Затірка виглядала як густий суп. Засмачували наїдок

вершковим маслом, шкварками зі смаженою цибулею або «битою» олією (з льону чи конопель). Сьогодні цією стравою можна посмакувати на території Середнього Подніпров’я чи Полтавщини. Одним із різновидів галушок є палюшки. До тіста на палюшки додають ще варену товчену картоплю, домашній сир та яйця — виходять такі собі ліниві вареники. Ця страва була дуже поширеною на теренах Західної України. Отож, хочете покуштувати галушки, або до Полтави, або скористайтеся порадами щодо рецепту. Смачного. www.agroperspectiva.com