Hope Magazine (Ukrainian)

НАДIЯ Слово підбадьорення на щодень | Обіцянки і потіха в кожній ситуації

Як бути

СИЛЬНИМ,

коли обставини тиснуть [25]

50 пісень реальних людей,

і як вони здобули надію [5]

Дивовижна

МАНДРІВКА, ЯКА ЗМІНИТЬ ВАШЕ ЖИТТЯ [49]

ОЗИРНИСЯ, ДОПОМОГА ПОРЯД [39]

УКРИТТЯ, newlife.asr-rm.org

КОЛИ СТАЄ СТРАШНО ЖИТИ [33]

Псалом 23 Господь – Пастир мій, я в недостатку не буду.

1

Він доглядає мене на зелених пасовиськах; Він водить мене до тихих вод.

2

3

Він відновлює слабе моє здоров’я;

Він провадить мене стежками справедливості, ради імені Свого.

І коли б я пішов долиною тіні смертної, не побоюся злого,

4

бо Ти зі мною; Ти є моїм провідником і охороняєш мене. Ти забезпечуєш мене смачними харчами в присутності ворогів моїх; Ти помазав голову мою оливою. Ти мене рясно благословляєш.

5

Так, доброта і милосердя будуть супроводити мене в усі дні життя мого; потім я буду жити з Тобою віковічно в домі Твоїм.

6

вул. Суворова, 1 м. Ірпінь, Київська обл., Україна, 08200 +38 044 227-55-22

info@asr-rm.org asr-rm.org Головний редактор Петрo Маршал Відповідальний редактор Борис Волков Переклад з російської Надія Доля Літературна редакція Ірина Костюченко Дизайн Студія та верстка «САМЕ МИ»

Тексти Євангелія згідно Іоанна та Книги Псалмів: переклад Джорджа та Діани Деркач.

Асоціація «Духовне відродження» Міжнародна християнська організація, що сприяє формуванню молодих лідерів у пост­ радянських країнах і займається різнобічною діяльністю, спрямованою на духовне відро­дження та перетворення суспільства через навчання лідерів, видавництво літератури, благодійність, профілактичну духовно-виховну роботу з молоддю та християнську творчість.

ББК 2-23 УДК 27-23 НАДІЯ: Переклад Джорджа та Діани Деркач, Еванджел Байбл Транслейторс Енд Міністріс. – К.: ТОВ «Книгоноша», 2014. – 76 с.

ISBN 978-966-2615-97-5 © Асоціaція «Духовне відродження», 2014 © Evangel Bible Translators & Ministries, 1993 Підписано до друку 28.10.2014 Формат 60x90/8 Зам. № ТОВ «Книгоноша», а/с 73, м. Київ, 02002 Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3997 від 10.03.2011 року Віддруковано в Державному видавництві «Преса України» пр-т Перемоги, 50, Київ, 03047 Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК №310 від 11.01.2001 р.

Чекання і надія Чекати не хочеться! Хочеться, щоб уже настали канікули, щоб сьогодні виплатили зарплату, щоб швидше підійшла черга до каси, щоб ущух дощ… Не багато хто з нас любить чекати. Чекання неможливе без терпеливості, і дуже часто ця терпеливість потрібна саме тоді, коли чекати вже несила. Коли мого тестя (його фото вгорі) забрала швидка допомога з інфарктом міокарда, я кілька годин почувався безпорадним і розгубленим, чекаючи лікаря в коридорі шпиталю. Я намагався відволіктися, гортаючи газету, дивлячись у вікно, крокуючи з кутка в куток, — усе намарно. Чекати було нестерпно. Іноді чекання даремне, бо доводиться усвідомити, що не все залежить від

тебе. Іноді змушений визнати свою безпорадність. А це дуже непросто. Мене не можна назвати спеціалістом з питань чекання. У мене немає готових відповідей, які допоможуть вам у тяжкі хвилини (або години, або дні, або навіть роки). Я не знаю ваших життєвих обставин і не знаю, чи вірите ви в Бога і в Біблію. Але коли в моєму житті настають труднощі, я знаходжу заспокоєння у псалмах і віршах, які ви прочитаєте в цьому журналі. Поезія стародавньої книги Псалтир заспокоює моє серце й підносить мене на вершини, звідки я бачу, що попереду зоріє надія. Автори Псалтиря, як і ми, переживали відчай і горе, вони шукали й чекали. І їхні очікування сповнені надії. Мені б хотілося, щоб і ви чекали з надією, щоб ви знали, що надія є, вона

реальна. Ця надія в Бозі. Бог може підняти вас із безнадії й поставити на вершині, звідки видно світло. Читаючи поезію Псалтиря, я й моя дружина розуміємо, що Бог і Творець Усесвіту «тримає весь світ у Своїй руці». І навіть після того, як ми зазнали болю втрати, ми продовжуємо покладатися на Божу милість і розуміємо, що Бог контролює всі обставини, які трапляються нам у житті. Ви не одинокі. Пам’ятайте про це й у своєму чеканні, і у своїй надії.

ся з нами?». Хіба мій батько мріяв про таке майбутнє для своїх дітей та онуків? Але незважаючи на всі обставини життя в Україні, я був сповнений радістю, коли на в’їзді до напівзруйнованого Слов’янська побачив велетенський рекламний щит, на якому було написано: «Надія є!». Я зустрічав людей, які говорили мені, що «надія вмирає останньою», або пригадували сильні слова «без надії сподіваюсь». Я зустрічав і тих людей, які втратили надію. Їх дуже багато. Вони кажуть, що в них украли майбутнє. Я бачив тих, хто у відчаї та розпачі, хто думає, що кращого життя вже ніколи не буде. Але пригадайте слова записані у Святому Письмі: «Надія нас ніколи не розчарує»

(Рим. 5:5, український переклад сучасною мовою UMT). Чому надія не розчарує ніколи? Тому що на Небесах є Всемогутній Бог, Якому ми не байдужі, Який бачить сльози та горе, Який знає наше майбутнє. Читаючи журнал «Надія», ви отримаєте відповіді на запитання «Чому варто сподіватися?». На цих сторінках ви знайдете слова підбадьорення зі Святого Письма для свого повсякденного життя в обставинах невизначеності й тривоги. Пам’ятайте: надія є!

Петро Маршал, головний редактор

Надія є! Я подорожував східними областями України з тяжким серцем. Брянка, Луганськ, Маріуполь, Слов’янськ — це міста, де пройшло моє дитинство та юність. Сьогодні тут іде війна. Мені сумно від того, що я бачу сльози на очах жінки, яка залишилась одна зі своїми дітьми. Вона не знає, де її чоловік... Діти не змогли почати навчання першого вересня, бо школа зруйнована... Яке майбутнє цієї сім’ї? Мені сумно, коли діти намагаються влаштувати своє «нове» життя в колишньому піонерському таборі за багато кілометрів від притулку, де вони виросли. Яким буде майбутнє цих дітей-сиріт? Мені сумно, коли мій тато, який пережив лихоліття Другої світової війни, питає мене: «Синку, чому це трапило-

Сергій Рахуба,

Президент Асоціації «Духовне відродження»

ГОСПОДЬ — МІЙ ПАСТИР; МОЄ ПРИСТАНОВИЩЕ ТА МІЙ ЩИТ, ЯКИЙ СПАСАЄ МЕНЕ, МІЙ ЗАХИСНИК, МОЯ БАШТА І МОЯ НАДІЯ.

Книга Псалмів

ПСАЛТИР

hope.asr-rm.org

Журнал «Надія»

5

Про що ця книга Якщо у вас коли-небудь виникало бажання бути чесним перед Богом і розповісти Йому, як саме ви сприймаєте те, що відбувається у вашому житті, тоді ви полюбите ці Псалми. У них щиро висловлена надія під час страждань. Вони про реальні проблеми реальних людей, які покладаються на Бога, коли весь світ, здавалося б, відвернувся від них. Це поетичні висловлювання людей, які цілковито довіряють Богові тоді, коли їхні серця переповнює відчай. Насправді Псалтир — це стародавня книга піснеспівів, яку протягом тисячі років складали кілька людей, серед яких був також ізраїльський цар Давид. Упродовж усіх цих років вірші, покладені на музику, передавалися з уст в уста, доки, врешті, не були зібрані й записані, а відтак об’єднані в одну збірку, відому нам сьогодні як Псалтир. Псалми — це глибоко особистий, нічим не прикрашений вияв людських емоцій. Ви, безперечно, знайдете в них багато співзвучного своєму серцю, і при читанні деяких Псалмів вам здаватиметься, ніби автор точно передає ваші по-

чуття. Сподіваємося, що читання Псалмів допоможе вам краще зрозуміти, що таке надія, а також переоцінити участь Бога у вашому житті. Він прагне скеровувати, захищати, зміцнювати і, понад усе, любити вас. Найціннішим є те, що багато із цих Псалмів нагадують нам про Божі обітниці. Є велика потіха в тому, що ми знаємо: коли ми підпорядкуємо своє життя Його керівництву, Він покаже нам шлях. Як написано в Псалмі 119, вірш 114 (с. 37): «…я надіюсь на Слово Твоє». До цього журналу увійшли лише деякі уривки із 150 псалмів Біблії. Ми вибрали для вас вірші, які свідчать про надію, необхідну в тяжких обставинах. В іншій частині Псалтиря ви знайдете псалми й на інші теми, серед яких скорботний плач, хвала, мудрість, подяка й поклоніння. Якщо ви бажаєте ознайомитися з повним виданням Псалтиря, ви можете придбати Біблію в книжковому магазині, читати її он-лайн або завантажити як безкоштовний додаток для мобільного телефону на сайті newlife.asr-rm.org

6

Журнал «Надія»

Книга Псалмів

ПСАЛОМ 3 3

Але Ти, Господи, є щит мій, слава моя;

Ти підносиш вгору голову мою.

4

Я голосно кличу до Господа, і Він чує мене з гори святої Своєї.

hope.asr-rm.org

hope.asr-rm.org

Книга Псалмів

Журнал «Надія»

ПСАЛОМ 5 Господи, почуй слова мої, зверни увагу на моє зітхання.

1

2

Прислухайся до голосу благання мого, Царю мій і Боже мій, бо я до Тебе молюся.

3

Вранці почуй голос мій, Господи, вранці буду молитися до Тебе і буду чекати.

А ті, що покладаються на Тебе, нехай радіють; нехай вічно викрикують

11

з радості, бо Ти захищаєш їх; нехай радіють з Тобою ті, які люблять ім’я Твоє.

12

Бо Ти, Господи, благословляєш праведника і милістю, як щитом, прикриваєш його.

7

8

Журнал «Надія»

Книга Псалмів

hope.asr-rm.org

ПСАЛОМ 6 Господь почув благання моє;

9

Господь прийме молитву мою.

Книга Псалмів

hope.asr-rm.org

Журнал «Надія»

ПСАЛОМ 8 Коли дивлюсь на Твої небеса, творіння рук Твоїх, на місяць і зорі, які Ти створив, 3

4

то що є квола людина, що Ти пам’ятаєш про неї?

Господи, Боже наш! Яке величне ім’я Твоє по всій землі!

9

9

10

Книга Псалмів

Журнал «Надія»

hope.asr-rm.org

ПСАЛОМ 9

7

Буду радіти і веселитись з-за Тебе; 2

буду піснею вихваляти Тебе, Всевишній!

І Господь буде сховищем усім пригніченим, притулком для них в час неспокою.

9

І ті, які знають милосердя Твоє, будуть надіятися на Тебе, бо Ти, Господи, не залишиш тих, що шукають Тебе.

10

8

hope.asr-rm.org

Книга Псалмів

Журнал «Надія»

11

12

Журнал «Надія»

Книга Псалмів

ПСАЛОМ 16 Охорони мене, Боже, бо я надіюсь на Тебе!

1

8

Я завжди думаю про Господа, і тому що Він так близько від мене, я не спотикнуся і не впаду.

Тому радіє серце моє, і веселиться душа моя.

9

hope.asr-rm.org

hope.asr-rm.org

Книга Псалмів

Журнал «Надія»

13

ПСАЛОМ 18 Буду любити Тебе, Господи, сило моя.

1

Господь – скеля моя і твердиня моя, визволитель мій; Бог мій є сила моя, і я надіюсь на Нього; Він щит мій і основа мого спасіння, висока башта моя.

2

О, який чудовий є Бог! Він є бездоганний, і всі Його обіцянки справджуються. Він є щитом для тих, хто ховається за Нього.

30

Бо нема іншого Бога, крім нашого Господа. Чи хто є скелею, крім Бога нашого?

31

14

Журнал «Надія»

Книга Псалмів

Повеління Господні праведні –

8

вони серце звеселяють; заповідь Господня чиста – вона очі просвітляє.

ПСАЛОМ 19

hope.asr-rm.org

Книга Псалмів

hope.asr-rm.org

24

Журнал «Надія»

Бо Бог не зневажував і не нехтував стражданнями убогого, Він не відвертав лиця Свого від нього,

але почув, коли той молився до Нього.

ПСАЛОМ 22

15

16

Журнал «Надія»

Книга Псалмів

hope.asr-rm.org

ПСАЛОМ 27 Господь – світло моє і спасіння моє: кого мені боятися?

1

Не будь нетерплячим. Чекай на Господа, і Він прийде, і спасе тебе! Будь відважний і стійкий! Так, чекай і Господь допоможе тобі.

14

ПСАЛОМ 28 Господь – сила моя і щит мій від всякої небезпеки; серце моє надіялось на Нього,

7

і Він допоміг мені; тому радіє серце моє, і я прославлю Його піснею моєю.

ПСАЛОМ 29 Хваліть Господа, ви, ангели Його, хваліть Його славу і Його силу!

1

2

Хваліть Його величну славу, Славу Його імені.

3

Голос Господній лунає з хмар. Бог слави гримить в небі.

4

Голос Господній могутній, голос Господній величний!

5

Голос Господній ламає кедри, голос Господній трощить велетенські дерева Лівану.

6

Від голосу Його скачуть, як телята, Ліванські гори, а Сіріонські гори – як молоді буйволи.

7

Голос Господній викрешує полум’я вогняне.

8

Від голосу Господнього трясеться пустиня; Господь потрясає пустинею Кадеша.

9

Від голосу Господнього тремтить лань і опадає листя в лісі, і в храмі Його все прославляє Господа: «Слава, слава Господеві!»

Господь під час потопу доказав Своє панування над усім Своїм творенням. І тепер він продовжує показувати Свою силу.

10

Господь дасть силу народові Своєму; Господь благословить людей Своїх миром.

11

Книга Псалмів

Журнал «Надія»

17

18

Журнал «Надія»

Книга Псалмів

hope.asr-rm.org

ПСАЛОМ 30 Ти перемінив плач мій на радість; Ти зняв з мене одяг траурний і одягнув мене в святкову одежу.

11

12

Щоб замість лежання в гробі, я міг радісно прославляти Тебе. Господи, Боже мій, я буду вічно вдячний Тобі!

ПСАЛОМ 31 24

Тіштеся! Будьте відважні,

якщо ви покладаєтесь на Господа!

ПСАЛОМ 33 Ми покладаємося на Господа, бо лише Він врятує нас. Тільки Він може допомогти нам; Він захищає нас, наче щит.

20

21

Тому ми щасливі з Господом, бо ми довіряємо Йому.

22

Нехай милосердя Твоє, Господи, буде з нами, бо ми надіємось на Тебе!

Книга Псалмів

hope.asr-rm.org

ПСАЛОМ 34 Буду прославляти Господа повсякчасно; я завжди буду говорити про Його славу і милість.

9

Шануйте Господа, ви, святі Його, бо не мають недостатку ті, що шанують Його.

17

10

Навіть молоді леви терплять часом голод, а ті, що шанують Господа, не будуть зазнавати недостатку ні в якому добрі.

18

11

Прийдіть, діти, послухайте мене, і я навчу вас про важливість побоювання Господа і про довір’я до Нього.

19

1

2

3

4

Я буду хвалитися Його добротою до мене. Нехай всі знеохочені мужаються. Звеличуйте Господа разом зі мною, і прославляйте ім’я Його. Я благав Господа, і Він почув мене, і визволив мене від усіх моїх небезпек.

5

Інші люди також раділи тим, що Бог вчинив для них.

6

Ось бідний кликав, і Господь почув, і спас його від бід його.

7

Бо ангел Господній пильнує тих, що шанують Бога, і визволяє їх.

8

Дослідіть і побачите, який добрий Господь! Блаженна людина, котра надіється на Нього.

Журнал «Надія»

12

Чи ви хочете жити довго і щасливо?

13

Стримуйте язик свій від злого, і уста ваші нехай не будуть брехливими.

14

Ухиляйтеся від злого і робіть добро; шукайте миру і дбайте про мир.

15

Очі Господні слідкують за тими, хто живе чесно.

16

Господь проти тих, що чинять зло, і Він вирішив викорінити пам’ять про них з лиця землі.

Так, Господь вислуховує молитви добрих людей і визволяє їх з бід їхніх.

Господь є близько до розбитих серцем; Він спасає тих, хто покірливо розкаюється в своїх гріхах. Багато прикростей є також в житті праведника, але Господь допомагає йому перемагати їх.

Бог навіть захищає його від нещасливих випадків.

20

21

Не уникнути лиха нечестивим; тяжка кара чекає тих, хто ненавидить праведного.

22

А щодо тих людей, які служать Господеві, то Він викупить їх; і кожний, хто приходить до Нього, буде помилуваний.

ПСАЛОМ 34 4

19

Я благав Господа,

і Він почув мене, і визволив мене від усіх моїх небезпек.

20

Журнал «Надія»

Книга Псалмів

hope.asr-rm.org

Книга Псалмів

hope.asr-rm.org

Журнал «Надія»

7 Господи, милість Твоя до небес; істина Твоя аж до хмар.

5

Справедливість Твоя, як гори високі; рішення Твої такі глибокі мудрістю, як океани водою.

6

8 Ти, Господи, зберігаєш людину і тварину.

Яке чудове милосердя Твоє, Господи! Все людство знаходить притулок в тіні крил Твоїх.

7

ПСАЛОМ 36

21

22

Книга Псалмів

Журнал «Надія»

hope.asr-rm.org

7 Надійся на Господа і чини добро, щоб тобі жити на землі в достатках і в безпеці.

4 Втішайся в Господі, і Він задовольнить бажання серця твого.

3

Доручи всі діла твої Господеві, надійся на Нього, і Він доведе все до успішного кінця.

6 Твоя невинність буде відома кожному. Він виправдає тебе, і всі побачать Його справедливість, яка сяятиме, як сонце в полудень.

5

Покладайся

7

на Господа! І надійся на Нього... А спасіння праведникам в Господі; Він є їхнім спасінням і притулком в тяжкі часи.

40 І Господь допоможе їм і визволить їх; Він визволить їх від нечестивих і спасе їх, бо вони надіються на Нього.

39

ПСАЛОМ 37

hope.asr-rm.org

Книга Псалмів

Журнал «Надія»

23

24

Книга Псалмів

Журнал «Надія»

hope.asr-rm.org

ПСАЛОМ 40 Терпеливо я надіявся на Господа, і Він допоміг мені; Він почув благання моє.

2 Він витягнув мене з жахливої ями, з багнистого трясовиння, і поставив ноги мої на камені, і утвердив стопи мої.

1

3

І вложив нову пісню в уста мої,

хвалу Богові нашому; багато побачать тепер, які чудові діла вчинив Господь для мене, і побояться, і будуть надіятися на Господа.

Книга Псалмів

hope.asr-rm.org

ПСАЛОМ 42 Як олень прагне до водних потоків, так душа моя прагне до Тебе, Боже!

2 Душа моя прагне до Бога, Живого Бога; коли ж я піду і з’явлюся перед Богом?

3 І вдень, і вночі я з плачем просив допомоги в Нього, а вороги мої насміхалися з мене, кажучи: «Де ж той Бог твій?»

Журнал «Надія»

6

1

4

5

Ці речі я пам’ятаю, коли душу свою відкриваю: як я разом з натовпом йшов до дому Божого, очолюючи процесію, як ми радісно викрикували і дякували Богові всією святковою юрбою. Чого сумуєш, душе моя, і чого ти тривожишся? Надійся на Бога, бо я ще буду прославляти Його, мого Спасителя, мого Бога.

7

8

9

10

11

25

Хоч я є засмучений, але буду роздумувати про Твою доброту до цієї прекрасної країни, де тече ріка Йордан, і де стоїть гора Гермон і гора Міцар. Усі Твої величезні хвилі перекотилися, і смуток потоком лине на мене, як оглушливий водопад. Проте щодня Господь проявляє Свою непохитну любов до мене, і тому я всю ніч співаю Його пісні, і молюся до Бога, Який дає мені моє життя. «О Господи, моя Скеле, – я благаю, – чому Ти мене покинув? Чому я мушу переживати ці напади моїх ворогів?» їхні насмішки дошкуляють мені, як смертельна рана; знов вони глузують з мене, кажучи: «Де ж той Бог твій?»

Але, душе моя, не знеохочуйся і не сумуй! Надійся на Бога, бо я знаю, що знову буду прославляти Його за все, що Він ще зробить для мене. Він моя поміч! Він – мій Бог!

ПСАЛОМ 46 Бог є нашим притулком і силою, Він завжди є надійною допомогою в біді.

1

2

І тому ми не боїмося, навіть якби земля вибухнула, і гори повалилися в безодню моря.

3 Нехай ревуть і піняться океани; нехай тремтять гори.

26

Журнал «Надія»

Книга Псалмів

hope.asr-rm.org

ПСАЛОМ 56

Коли страх оволодіє мною, я надіятимусь на Тебе.

3

На Бога, слово Якого я вихваляю, на Нього я надіюся; я не буду боятися. Що може заподіяти мені смертний чоловік?

4

Мої скитання Тобі відомі,

8

сльози мої збери в бурдюк Твій: чи ж не записані вони у книзі Твоїй?

Книга Псалмів

hope.asr-rm.org

Журнал «Надія»

27

ПСАЛОМ 62 7 Шукай спочинку, душе моя, лише в Бозі; на Нього я надіюсь.

5

Лише Він є моєю скелею і моїм спасінням; Він є моєю фортецею, і я ніколи не похитнуся.

7 Моє спасіння і моя добра репутація залежить від Бога; Він є моєю неприступною скелею, моїм притулком.

6

Довіряйтеся Богові повсякденно, люди, відкривайте перед Ним свої серця, бо Бог є нашим сховищем.

8

8

28

Книга Псалмів

Журнал «Надія»

1

hope.asr-rm.org

Боже, будь ласкавий до нас і благослови нас, і нехай Твоє лице сяє над нами;

нехай дороги Твої будуть відомі на землі, а Твоє спасіння оголошене між усіма народами.

3 Нехай народи прославляють Тебе, Боже; нехай усі народи прославляють Тебе.

4 Нехай народи радіють та радісно співають, бо Ти пануєш над ними справедливо на землі.

2

5

6

7

Нехай народи прославляють Тебе, Боже; нехай всі народи прославляють Тебе. Тоді земля дасть урожай свій, і Бог, наш Бог, благословить нас. Бог благословить нас, і вся земля буде боятися Його.

ПСАЛОМ 67 ПСАЛОМ 68

Співайте Господеві, піснею прославляйте ім’я Його; вихваляйте Того, Хто сидить на хмарах – Його ім’я Єгова – і радійте перед Ним.

4

Бог у Своїй святій оселі є батьком сиротам та охоронцем вдів.

5

Слава Богові, нашому Спасителеві,

19

Який щоденно несе наші тягарі. Наш Бог є спасаючим Богом; від повновладного Господа приходить рятунок від смерті.

20

hope.asr-rm.org

Книга Псалмів

Журнал «Надія»

29

7 МИ ДЯКУЄМО ТОБІ, БОЖЕ!

1

Твої великі чуда є доказом того, що Ти дбаєш про нас.

ПСАЛОМ 75

30

Журнал «Надія»

Книга Псалмів

hope.asr-rm.org

ПСАЛОМ 84 10

Пробути один день у дворі Твоєму краще, ніж тисячу днів десь в іншому місці.

Волію краще бути сторожем дому Божого, ніж жити в палацах нечестивих.

11 Бо Господь, Бог є нашим сонцем і нашою охороною; Він обдаровує ласкою і славою; Він не відмовить всяких благ тим, котрі живуть бездоганним життям.

12 О Всевишній Боже, щаслива людина, яка покладається на Тебе!

ПСАЛОМ 85 Я буду слухати, що Господь Бог буде говорити; Він обіцяє мир Своєму народові, Своїм святим, але нехай вони не повертаються до свого грішного життя.

9 Безсумнівно, Боже спасіння близько тих, котрі бояться Його. Наша країна буде сповнена Його славою.

10 Любов і вірність зустрілися; справедливість і мир поцілувалися.

8

11

Правда підноситься над землею, а справедливість усміхається з неба.

Так, Господь благословляє землю, і вона дає свої щедрі урожаї.

13 Справедливість йде перед Богом і рівняє дорогу стопам Його.

12

Книга Псалмів

hope.asr-rm.org

Журнал «Надія»

31

ПСАЛОМ 86 1

Вислухай мене, Господи, і дай мені відповідь, бо я є нещасний і нужденний.

Врятуй мене від смерті, бо я стараюся дотримуватися всіх Твоїх законів. Спаси мене, бо Ти є мій Бог, і Твій слуга надіється на Тебе.

3 Помилуй мене, Господи, бо я кличу Тебе увесь день.

4 Дай мені щастя, Господи, бо лише Тобі я поклоняюся.

2

Господи, Ти є добрий

5

і люб’язний, завжди готовий прощати, і милосердний до всіх, хто просить помочі в Тебе.

Вислухай мою молитву, Боже. Почуй голос благання мого!

7 У день горя мого я буду молитися до Тебе, і Ти мені допоможеш.

6

8

9

10

11

12

Нема між язичницькими богами такого, як Ти, Господи, і ніщо не може зрівнятися з ділами Твоїми. Усі народи, які Ти створив, прийдуть до Тебе і поклоняться Тобі, Господи; вони прославлять ім’я Твоє. Бо Ти є величний і твориш великі чуда. Ти єдиний Бог! Господи, вкажи мені дорогу Твою, і я ходитиму в правді Твоїй; дай мені нерозділене серце, щоб я шанував Тебе. Я буду прославляти Тебе, Господи, мій Боже, усім серцем моїм; я буду вихваляти Тебе віковічно!

13

Бо велика Твоя любов до мене: Ти врятував душу мою від глибокої могили.

14

Боже, горді і нахабні люди нападають на мене; банда жорстоких людей намагається вбити мене, це люди, які не бояться Тебе.

Але Ти, Господи, є милосердний і співчутливий Бог, стримуєш гнів Твій, Ти сповнений любов’ю і правдою.

15

Глянь на мене і змилосердься наді мною; дай силу Твою слузі Твоєму і спаси мене.

17 Прояви ознаки Твоєї доброти до мене, щоб побачили вороги мої і осоромилися, бо Ти, Господи, допоміг мені і утішив мене.

16

32

Журнал «Надія»

Книга Псалмів

ПСАЛОМ 89 Я буду співати про любов Господню віковічно! Розповідатиму про Твою вірність, яка буде знана з роду в рід.

2 Твоя любов і доброта є вічні; так довго, як небо триватиме, так довго буде тривати Твоя правда.

1

11

Небо Твоє і земля Твоя також; Ти створив світ і все, що в ньому.

Ти створив північ і південь; гора Тавор і гора Гермон радіють з того, що Ти їх створив.

13 Міцне Твоє плече, сильна Твоя рука, сильна і славна Твоя високо піднята правиця.

12

14

Справедливість і правосуддя є основою Твого трону. Милосердя і правда є Твоїми супутниками.

Блаженні є ті, котрі проголошують Тебе своїм проводирем; вони ходять у світлі Твоєї присутності.

16 Твоя вірність і справедливість є причиною їхньої цілоденної радості.

17 Бо Ти є їхньою славою і силою; їхня сила основується на Твоїй милості.

18 Так, Господь є нашою охороною; і Він, Святий Ізраїлю, дав нам нашого царя.

15

hope.asr-rm.org

hope.asr-rm.org

Ми живемо в тіні Всемогутнього, прикриті Богом Всевишнім.

1

Я скажу про Господа: «Він є моїм сховищем, моєю фортецею, моїм Богом, на Нього я покладаюся».

3 Безсумнівно, Він врятує тебе від тенет птахолова і від небезпечної пошесті.

4 Він заслонить тебе Своїми крилами, і під крилами Його ти знайдеш притулок.

5 Ти не будеш боятися темряви нічної ані стріли, яка летить вдень, 6 ані чуми, яка в темноті підкрадається, ані зарази, яка знищує у полудень.

7 Хоч тисяча впаде біля тебе, хоч десять тисяч умиратимуть навколо тебе, але зло не доторкнеться тебе.

8 Ти тільки своїми очима побачиш покарання нечестивих.

2

9

10

11

12

13

Якщо ти житимеш з Всевишнім, і Господь буде притулком твоїм, то зло не спіткає тебе, і жодне нещастя не наблизиться до оселі твоєї. Бо Він звелить ангелам Своїм охороняти тебе на всіх путях твоїх. Вони підтримають тебе руками своїми, щоб ти не спотикнувся ногою твоєю об камінь. Ти зможеш безпечно зустріти лева або наступати на отруйних змій. Так, навіть топтати їх твоїми ногами!

Бо Господь каже: «Тому що він любить Мене, Я врятую його; Я зроблю його славним, бо він довіряє Мені.

15 Я відповідатиму на його молитви; Я буду з ним в біді, спасу і прославлю його.

16 Я задовольню його довгим життям і спасіння подарую йому».

14

Книга Псалмів

Журнал «Надія»

33

ПСАЛОМ 91

34

Журнал «Надія»

Книга Псалмів

ПСАЛОМ 103 7 Господь є співчутливий і ласкавий, неквапливий до гніву, багатий на любов.

9 Не буде Він завжди обвинувачувати нас або навіки гніватися.

10 Він не покарав нас згідно гріхів наших, 11 бо так як небо є вище від землі, така є велика милість Його до тих, котрі бояться і шанують Його.

8

Він віддалив від нас гріхи наші так далеко, як схід є віддалений від заходу.

12

Так як батько має співчуття до своїх дітей, так Господь має співчуття до тих, які бояться Його.

13

8

hope.asr-rm.org

hope.asr-rm.org

Книга Псалмів

ПСАЛОМ 105

Журнал «Надія»

35

36

Журнал «Надія»

Книга Псалмів

Бо любов Твоя необмежена, як небо; вірність Твоя сягає до хмар.

5 Будь возвеличений, Боже, понад небеса! Нехай Твоя слава буде по всій землі!

4

Спаси нас і допоможи нам правицею Твоєю, щоб ті, кого Ти любиш, були визволені.

6

ПСАЛОМ 108 ПСАЛОМ 117

Хваліть Господа, всі народи! Прославляйте Його, всі люди землі!

1

Бо Він нас любить,

2

і правда Його є віковічна. Хваліть Господа!

hope.asr-rm.org

Книга Псалмів

hope.asr-rm.org

Журнал «Надія»

ПСАЛОМ 118 У моїй біді я благав Господа і Він змилосердився наді мною, і врятував мене.

5

ПСАЛОМ 119 Душа моя стомлена від смутку; зміцни мене Словом Твоїм.

105 Слово Твоє – світло на стежці моїй, щоб не спотикнутися мені.

114 Ти є мій притулок і щит, 28

Я НАДІЮСЬ НА СЛОВО ТВОЄ.

37

38

Журнал «Надія»

Книга Псалмів

hope.asr-rm.org

Книга Псалмів

hope.asr-rm.org

Журнал «Надія»

7

39

Я дивлюся на гори. Звідки ж прийде поміч моя?

1

2

Моя поміч приходить від Господа, Творця неба і землі.

ВІН НЕ ДАСТЬ СПІТКНУТИСЯ НОЗІ ТВОЇЙ; 3

Той, Хто тебе пильнує, не буде дрімати.

Справді, не спить і не дрімає Той, Хто пильнує Ізраїля.

5 Господь стереже тебе; Господь – тінь твоя праворуч тебе.

6 Сонце не пошкодить тобі вдень, ні місяць – вночі.

4

Господь збереже тебе від всякого зла; Він збереже життя твоє.

8 Господь буде берегти вихід твій і вхід твій, тепер і навіки.

7

ПСАЛОМ 121

40

Журнал «Надія»

Книга Псалмів

ПСАЛОМ 125 1

Люди, котрі покладаються на Господа, є непохитні, як гора Сіон, яку не можна зрушити з місця, бо вона стоїть вічно.

Так як гори оточують Єрусалим, так само Господь оточує Свій народ, тепер і навіки.

3 Нечестиві не будуть панувати над землею, призначеною для праведних, щоб праведні не були змушені чинити зло своїми руками.

4 Будь добрим, Господи, до добрих і чесних людей.

5 А тих, котрі звернули на криві дороги, Господь прожене із злочинцями. Нехай буде мир в Ізраїлі!

2

hope.asr-rm.org

hope.asr-rm.org

Книга Псалмів

Журнал «Надія»

41

42

Журнал «Надія»

7

Книга Псалмів

Ти, Господи, сплануєш життя моє, бо Твоя любов є вічна.

8

Не покинь творення Твоїх власних рук!

8 ПСАЛОМ 138

hope.asr-rm.org

hope.asr-rm.org

Книга Псалмів

Журнал «Надія»

43

ПСАЛОМ 139 Мій скелет не був схований від Тебе, коли я формувався в таємному місці. Коли я сплітався докупи в глибині землі.

16 Очі Твої бачили зародок мій. Усі дні, призначені для мене, були записані в книзі Твоїй ще перед моїм народженням.

15

ЯК ДОРОГОЦІННО

17

є для мене знати, Боже, що Ти постійно думаєш про мене.

Я навіть не можу порахувати, скільки раз в день Ти думаєш про мене. І коли я прокинусь вранці, то Ти далі думаєш про мене.

18

44

Журнал «Надія»

Книга Псалмів

ПСАЛОМ 142 Глянь направо від мене: нема нікого, хто дбав би за мене; нема куди втікати мені, і нема нікого, хто піклувався б мною.

4

Я КЛИЧУ ТЕБЕ, ГОСПОДИ,

5

кажучи: «Ти – притулок мій, моя доля в країні живих!»

hope.asr-rm.org

Книга Псалмів

hope.asr-rm.org

Журнал «Надія»

45

ПСАЛОМ 145 8

9

ГОСПОДЬ Є ЛАСКАВИЙ І СПІВЧУТЛИВИЙ, повільний до гніву і люблячий. Господь є добрий до всіх; Він має співчуття до всього, створеного Ним.

10 Усе, створене Тобою, буде прославляти Тебе, Господи; святі Твої будуть хвалити Тебе.

11 Вони будуть розказувати про славу Царства Твого і говоритимуть про могутність Твою, 12 щоб люди знали про Твої могутні діла, про чудову пишність Царства Твого.

13 Твоє Царство є вічне Царство, і Твоє панування є віковічне.

ПСАЛОМ 147 3

ВІН ЗЦІЛЯЄ УБИТИХ ГОРЕМ

і перев’язує їхні рани.

4

Він встановлює кількість зір і кожній дає ім’я.

5 Великий є Господь, і велика Його сила, а розуміння Його є абсолютне.

46

Журнал «Надія»

Книга Псалмів

hope.asr-rm.org

ПСАЛОМ

hope.asr-rm.org

Книга Псалмів

М 150

Журнал «Надія»

СЛАВА ГОСПОДЕВІ!

1

Прославляйте Бога

в Його храмі; прославляйте Його в небі, яке Він створив Своєю могутньою силою!

2

Прославляйте Його

за могутні діла Його; прославляйте Його за незрівнянну величність Його.

3

Прославляйте Його

грою на сурмі; прославляйте Його грою на арфі і лірі.

4

Прославляйте Його

грою на бубні і танцями; прославляйте Його на струнному інструменті і на флейті.

Прославляйте Його

5

на дзвінких цимбалах; прославляйте Його на гучних цимбалах!

Нехай все, що живе, прославляє Господа!

6

СЛАВА ГОСПОДЕВІ!

47

ІСУС СКАЗАВ: «ПРИЙДІТЬ ДО МЕНЕ, Я — ДОРОГА, ПРАВДА І СВІТЛО ВІЧНОГО ЖИТТЯ ДЛЯ СВІТУ, ЩО ЙОГО ТАК ПОЛЮБИВ БОГ».

48

Журнал «Надія»

Книга Псалмів

hope.asr-rm.org

Євангеліє згідно Іоанна

ІОАННА

hope.asr-rm.org

Журнал «Надія»

49

Євангеліє згідно

Про що ця книга

Ви коли-небудь замислювалися над тим, Ким насправді є Ісус Христос? Ви чули, що про Нього говорять люди і, можливо, й самі співали про Нього на Різдво чи на Пасху. Імовірно, ви також бачили Його зображення в храмах, на розписах або на картинах відомих художників. Книги з історії не припускають жодних сумнівів у тому, що Він дійсно жив і дихав та залишив незгладимий відбиток в історії світу. Але Хто Він насправді? Ми помістили в цей журнал розповідь про Ісуса Христа, написану людиною, яка понад дві тисячі років тому жила й ходила разом із Ним. Іоанн ріс, щоб стати рибалкою в маленькому містечку, але врешті став одним із найближчих послідовників Ісуса (які називалися учнями). За всіх обставин і до самого кінця він залишався з Ісусом і особисто пережив ті неймовірні події, про які говорив Ісус і які відбулися під час Його короткого життя. Згодом Іоанн вирішив описати деякі дивовижні явища, свідком яких він був. Він мав на меті зміцнити віру людей і чітко показати, що Ісус — Син Божий. Він

хотів, щоб його читачі знали, що кожен, хто повірить в Ісуса, матиме вічне життя. Ця оповідь, написана очевидцем життя Ісуса, не залишить вас байдужими. Історичний Ісус, з Яким ви познайомитеся, відрізняється від усіх осіб, про яких будь-хто і будь-коли писав. Його взаємини з людьми були унікальними. Він робив дуже глибокі заяви про Себе. Ці заяви змушують кожну людину визначитися, Ким є Ісус для неї. Прочитайте Іоаннову розпо­ відь про Ісуса до кінця — і ця дивовижна мандрівка назавжди змінить ваше життя. Євангеліє згідно Іоанна — лише одна із книг Нового Завіту, збірки богонатхненних писань, складених для ранньої християнської церкви й старанно збережених упродовж тривалого часу. Якщо ви бажаєте ознайомитися з повним виданням Нового Завіту, ви можете придбати його або Біблію в книжковому магазині, читати он-лайн або завантажити як безкоштовний додаток для мобільного телефону на сайті newlife.asr-rm.org

50

Журнал «Надія»

Книга Псалмів

hope.asr-rm.org

hope.asr-rm.org

1

Євангеліє згiдно Іоанна

Розділ 1 Бог є Слово

Споконвіку було Слово1, і Слово було в Бога, і Слово було Бог.

(2) Воно було споконвіку в Бога.

(3) Усе через Нього постало, і без Нього не постало ніщо, що постало.

(4) У Ньому життя було, і життя було світлом людям.

(5) І світло світить у темряві, і темря­ ва не охопила його.

(6) Був чоловік, посланий від Бога, якого ім’я було Іоанн.

(7) Він прийшов для свідчення, щоб засвідчити про Світло, щоб всі увіру­ вали через нього.

(8) Іоанн не був Світлом, але при­ йшов, щоб свідчити про Світло.

(9) Було то правдиве Світло, Яке просві­ щає кожну людину, яка приходить у світ.

(10) Воно було в світі, і світ виникнув через Нього, і світ не пізнав Його.

(11) Прийшло до своїх, та свої не прийняли Його.

(12) А всім, хто прийняв Його, дало право стати дітьми Божими, всім, хто увірував в ім’я Його; (13) які народилися не від крові, ні від хотіння плоті, ні від хотіння мужа, але народились від Бога.

(14) І Слово стало плоттю, і пере­ бувало між нами, і ми бачили славу Його, славу як Єдинонародженого від Отця, сповнене благодаттю і правдою.

(15) Іоанн свідчив про Нього, і кли­ кав, говорячи: «Це є Той, про Якого я казав, що Той, Хто йде за мною, пере­ вершує мене, бо був раніше за мене».

(16) І від Його повноти ми всі одер­ жали благодать за благодаттю.

(17) Бо Закон був даний через Мой­ сея, а благодать і істина прийшли че­ рез Ісуса Христа.

(18) Бога ніхто ніколи не бачив, лише Єдинонароджений Син, що в лоні Отця, Він виявив нам Його.

(1)

Іоанн Хреститель і його свідчення про Ісуса

А це ось свідчення Іоаннове, коли іудеї послали до нього з Єруса­ лима священиків і левитів запитати його: «Хто ти є?»

(20) І він зізнався, і не заперечив, до­ бровільно зізнався: «Я — не Христос!»

(19)

Слово — друга Особа Святої Трійці.

1

Журнал «Надія»

51

І світло світить у темряві,

і темрява не охопила його.

Іоанна 1:5

А вони спитали його: «Хто ж тоді? Чи Ілля?» Він відповів: «Ні!» «Чи пророк?» — далі питали його. І він відповів: «Ні!»

(22) Тоді вони запитали: «Хто ж ти? Щоб нам дати відповідь тим, що по­ слали нас; що ти скажеш про себе са­ мого?»

(23) Він відповів: «Я — голос того, хто волає в пустині: ’Рівняйте дорогу для Господа!’ — як сказав пророк Iсайя».

(24) А посланці були з фарисеїв.

(25) Вони запитали його: «Чому тоді ти хрестиш, коли ти ні Христос, ні Ілля, ні пророк?»

(26) Іоанн сказав у відповідь: «Я хре­ щу у воді, але стоїть серед вас Той, Кого ви не знаєте; (21)

А всім, хто прийняв Його, дало право стати дітьми Божими… Іоанна 1:12

Він прийде після мене, я навіть недостойний бути Його слугою».

(28) Це діялося у Віфанії, по ту сторо­ ну Йордану, де Іоанн хрестив.

(27)

Іоанн Хреститель визнає Христа

На другий день Іоанн побачив, що Ісус іде до нього і сказав: «Ось Агнець Божий, Котрий бере на Себе гріх світу.

(29)

Це Той, про Кого я сказав: ’За мною йде Муж, Котрий перевершує мене, бо Він був раніше за мене’.

(31) І я не знав Його, та для того я прийшов хрестити у во­ді, щоб Він був виявлений Ізраїлеві».

(32) І Іоанн свідчив, говорячи: «Я ба­ чив Духа, що сходив з неба, як голуб, і перебував на Ньому.

(33) Я не знав Його, але Той, Хто по­ слав мене хрестити у воді, сказав мені: ’Над Ким побачиш Духа, що сходить і перебуває на Ньому, це Той, Хто буде хрестити Духом Святим’.

(34) І я бачив, і засвідчив, що Він — Син Божий».

(30)

Перші учні Ісуса

На другий день Іоанн знову там стояв та двоє з учнів його.

(36) І, поглянувши на Ісуса, що про­ ходив, сказав: «Ось Агнець Божий!»

(37) І два учні, почувши ці слова, пішли за Iсусом.

(38) А Iсус, обернувшись, побачив, що вони йдуть за Ним, запитав їх: «Що шукаєте?» Вони відповіли Йому: «Равві (що в перекладі означає: Учи­ телю), де Ти живеш?»

(39) Він відповів їм: «Ходіть і поба­ чите!» Вони пішли і побачили, де Він живе, і пробули в Нього той день. Було ж близько десятої години.

(40) Один з тих двох, що чули від Іоанна про Ісуса і пішли за Ним, був Андрій, брат Симона Петра.

(41) Андрій зустрів брата свого Си­ мона і каже йому: «Ми знайшли Ме­ (35)

52

Журнал «Надія»

сію, що в перекладі означає — Хри­ стос».

(42) І привів його до Ісуса. Ісус же, глянувши на нього, сказав: «Ти — Си­ мон, син Йонин, ти будеш називатися Кіфа», що в перекладі означає Петро (Скеля1).

(43) На другий день Ісус захотів йти в Галiлею. І, зустрівши Пилипа, каже йому: «Іди за Мною!»

(44) Пилип, так само як Андрій і Пе­ тро, походив з міста Віфсаїди.

(45) Пилип зустрів Нафанаїла і каже йому: «Ми знайшли Того, про Кого писав Мойсей у Законі і пророки, Ісу­ са з Назаретa, сина Йосифа».

(46) А Нафанаїл сказав йому: «Чи може що доброго бути з Назаретa?» Пилип відповів йому: «Іди і подивись!»

(47) Ісус побачив Нафанаїла, що йде до Нього, сказав про нього: «Ось справді ізраїльтянин, в якому нема лукавства».

(48) Нафанаїл спитав Його: «Звід­ ки знаєш мене?» Ісус відповів йому: Ім’я Кіфа (арамейське) і Петро (грецьке) — обидва означають «скеля».

1

Євангеліє згiдно Іоанна «Перше, ніж Пилип покликав тебе, як ти був під смоковницею, Я бачив тебе».

(49) Нафанаїл відповів Йому: «Равві! Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлю!»

(50) Ісус сказав йому у відповідь: «Тому що Я сказав тобі, що Я бачив тебе під смоковницею, ти повірив? Побачиш ще більше цього».

(51) І він сказав йому: «Iстинно, іс­ тинно кажу вам: від­нині ви побачите небо відкритим і ангелів Божих, що підіймаються і опускаються до Сина Людського».

2

Розділ 2 Весілля в Кані Галiлейськiй

А третього дня було весілля в Кані Галiлейськiй, і мати Iсусова була там.

(2) Ісус також був запрошений з уч­ нями Своїми на весілля.

(3) І як не вистачало вина, мати Iсу­ сова каже Йому: «Вина нема у них».

(4) Ісус сказав їй: «Жоно, що Мені і тобі? Моя година ще не прийшла».

(1)

Іоанна 3:16 Бо так Бог полюбив світ, що віддав Сина Свого Єдинонародженого,

щоб кожен, віруючий у Нього, не згинув, а мав життя вічне.

hope.asr-rm.org

(5) А мати Його каже слугам: «Зро­ біть усе, що Він скаже вам».

(6) Було ж тут, за іудейським звича­ єм, для обмивання, шість кам’яних посудин для води, які вміщали відер по два або по три.

(7) Ісус сказав їм: «Наповніть посу­ дини водою». І вони наповнили їх аж по вінця.

(8) І сказав Він їм: «Тепер черпайте і несіть до весільного старости». І вони понесли.

(9) Коли весільний староста скушту­ вав воду, яка стала вином, — а він не знав, звідки воно взялося, знали тільки слуги, які черпали воду, — тоді староста покликав жениха (10) і сказав йому: «Кожний чоловік ставить спочатку добре вино, а коли підіп’ють, тоді гірше, а ти зберіг добре вино аж до цього часу».

(11) Це перше чудо вчинив Ісус у Кані Галiлейськiй і показав славу Свою. І учні Його увірували в Нього.

Очищення храму

Після цього Ісус пішов у Капер­ наум: Він і мати Його, і брати Його, (12)

Євангеліє згiдно Іоанна

hope.asr-rm.org

і учні Його, і там пробули декілька днів.

(13) Наближалася Пасха іудейська, і пішов Ісус в Єру­салим.

(14) І побачив Він, що у храмі прода­ вали волів, овець і голубів, і сиділи міняльники грошей.

(15) І, зробивши бич з мотузків, Він вигнав усіх з храму, і вигнав овець, і волів, а гроші міняльникам розсипав, поперевертавши їхні столи.

(16) А продавцям голубів сказав: «За­ беріть все це звідси, і не робіть дому Отця Мого домом торгівлі!»

(17) Учні ж згадали, що написано: «Турбота про дім Твій знищить Мене».

(18) Тоді іудеї обізвались і сказали: «Яку ознаку від Бога покажеш нам, що Ти маєш право так розпоряджа­ тися?»

(19) Ісус сказав їм у відповідь: «Зруй­ нуйте цей храм, і Я за три дні знову збудую його!»

(20) На це сказали іудеї: «Сорок шість років цей храм будувався, а Ти за три дні збудуєш його?»

(21) Але Він говорив про храм тіла Свого.

(2) Він прийшов до Ісуса вночі і ска­ зав Йому: «Равві, ми знаємо, що Ти прийшов від Бога, як Учитель, бо ні­ хто не може творити таких чудес, які Ти твориш, якщо Бог не буде з ним».

(3) Ісус сказав йому у відповідь: «Iс­ тинно, істинно кажу Я тобі: якщо хто не народиться згори, не може бачити Царства Божого».

(4) Никодим каже Йому: «Як може людина народитися, бувши старою: хіба може вона ввійти знову в утробу матері своєї та й народитись?»

(5) Ісус відповів: «Iстинно, істинно кажу тобі: якщо хто не народиться від води і Духа, не може ввійти в Царство Боже.

(6) Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа є дух.

(7) Не дивуйся тому, що Я сказав тобі: ’Вам треба народитися згори’.

(8) Вітер віє де хоче, ти чуєш голос його, але не знаєш, звідки він прихо­ дить, і куди відходить. Так з кожним народженим від Духа».

(9) Никодим відповів, кажучи: «Як це може бути?»

(10) Ісус, відповідаючи, сказав: «Ти — учитель ізраїльський, і цього не знаєш?

Журнал «Надія»

53

(18) Віруючий у Нього не буде осу­ дже­ ний, а невіруючий уже осудже­ ний, бо не увірував в ім’я Єдинона­ родженого Сина Божого.

(19) А це суд такий, що Світло при­ йшло в світ, але люди полюбили тем­ ряву більше, ніж світло, бо діла їхні були злі.

(20) Бо кожен, хто чинить зло, нена­ видить світло і не йде до світла, щоб не викрилися діла його.

(21) А хто творить правду, йде до світла, щоб діла його виявились, тому що вони вчинені згідно волі Божої».

(22) Після цього Ісус прийшов з Сво­ їми учнями в землю Іудейську, і там перебував з ними, і хрестив.

(23) А Іоанн також хрестив в Еноні, близько Салиму, бо було там багато води, тож приходили люди і хрестились.

(24) Бо Іоанн ще не був вкинутий у в’язницю.

(25) Тоді між учнями Іоанновими і іудеями виникла суперечка про очи­ щення.

(26) І вони прийшли до Іоанна і ска­ зали йому: «Учителю, Той, Хто був з тобою при Йордані, і про Якого ти

Бо Бог не послав Сина в світ, щоб Він осудив світ, але щоб світ спасти через Нього. Іоанна 3:17

Коли ж Він воскрес з мертвих, то Його учні згадали, що Він говорив це, і вони повірили Писанню і слову, яке Ісус говорив.

(23) Він був в Єрусалимі на святі Пасхи, багато увірували в ім’я Його, бачивши чудеса Його, які Він творив.

(24) Але Ісус не довірявся їм, бо Сам знав усіх.

(25) І не мав потреби, щоб хтось свід­ чив про людину, бо Сам знав, що було в людині.

(22)

3

Розділ 3 (1) Був один чоловік з фарисеїв, Ни­ кодим на ім’я, начальник іудейський.

Істинно, істинно кажу тобі: ми говоримо те, що ми знаємо, і свід­ чимо про те, що бачили, — та ви не прий­маєте свідчення нашого.

(12) Якщо Я сказав вам про земне, і ви не вірите, як можете повірити, коли буду говорити про небесне?

(13) Ніхто не піднімався на небо, тільки Той, Хто з неба зійшов, Син Людський.

(14) І як Мойсей підніс мідного змія на стовп в пустині, так мусить бути піднесений Син Людський, (15) щоб кожен, віруючий у Нього, мав життя вічне.

(16) Бо так Бог полюбив світ, що від­ дав Сина Свого Єдинонародженого, щоб кожен, віруючий у Нього, не зги­ нув, а мав життя вічне.

(17) Бо Бог не послав Сина в світ, щоб Він осудив світ, але щоб світ спа­ сти через Нього.

(11)

свідчив, ось Він хрестить, і всі йдуть до Нього».

(27) Іоанн сказав у відповідь: «Не може людина нічого приймати на себе, якщо не буде дано їй з неба.

(28) Ви ж самі мої свідки в тому, що я сказав: ’Я — не Христос’, але що я посланий перед Ним.

(29) Наречена йде туди, де її наре­ чений. А друзі нареченого радіють з ним. Я є друг нареченого, і я радію Його успіхом.

(30) Йому належить рости, а мені умалятися.

(31) Він походить згори, — тому вище всіх; я походжу від землі, і моє розуміння речей обмежене до всього земного. Хто ж походить з неба, Той вище всіх.

(32) І що Він бачив і чув, про те і свідчить, але ніхто не приймає свідчення Його.

54

Журнал «Надія»

(33) Хто ж прийняв свідчення Його, той засвідчив, що Бог є правдивий.

(34) Той, Кого Бог послав, говорить слова Божі, бо Дух Божий завжди з Ним.

(35) Отець любить Сина, і все дав у руки Його.

(36) Віруючий у Сина має вічне жит­ тя, а невіруючий у Сина не побачить життя, бо гнів Божий висить над ним».

4

Розділ 4 Ісус залишає Іудею

(1) Коли ж Господь довідався, що фарисеї почули, що Ісус набирає і хрестить більше учнів, ніж Іоанн, (2) хоч Ісус Сам не хрестив, але учні Його, (3) то залишив Іудею і пішов знов у Галiлею.

Євангеліє згiдно Іоанна (9) Самарянка говорить Йому: «Як це Ти, будучи іудеєм, просиш напи­ тися в мене, самарянки? Бо іудеї не сходяться з самарянами».

(10) Ісус сказав їй у відповідь: «Коли б ти знала дар Божий і Хто є Той, що сказав тобі: ’Дай Мені напитись!’, то ти сама просила б у Нього, і Він дав би тобі води живої».

(11) Жінка сказала Йому: «Пане, в Тебе нема чим і зачерпнути, а крини­ ця глибока, звідки ж в Тебе та жива вода?

Отець любить Сина, і все дав у руки Його. Віруючий у Сина має вічне життя, а невіруючий у Сина не побачить життя, бо гнів Божий висить над ним.

Іоанна 3:35, 36

Ісус і самарянка

Потрібно було Iсусовi переходи­ ти через Самарію.

(5) І приходить Він до одного міста Самарії, яке зветься Сіхар, недалеко від поля, яке Яків дав синові своєму Йосифу.

(6) Там була криниця Якова. А Iсус, зморений дорогою, сів біля криниці. Було це близько шостої години.

(7) Приходить жінка з Самарії на­ брати води. Ісус сказав їй: «Дай Мені напитись!»

(8) Учні ж Його пішли в місто, щоб купити поживи.

(4)

Хіба Ти більший від отця нашого Якова, котрий дав нам цю криницю, і сам пив із неї, і сини його, і худоба його?»

(13) Ісус сказав їй у відповідь: «Ко­ жен, хто п’є цю воду, буде мати спрагу знову.

(14) А хто буде пити воду, яку Я дам йому, ніколи не буде вже мати спраги, бо вода, яку Я дам йому, стане в нім джерелом води, яка тече в життя вічне».

(15) Жінка сказала Йому: «Пане, дай мені тієї води, щоб я не мала спраги і не приходила сюди черпати».

(12)

Іоанна 4:14 А хто буде пити воду, яку Я дам йому,

ніколи не буде вже мати спраги,

бо вода, яку Я дам йому, стане в нім джерелом води, яка тече в життя вічне.

hope.asr-rm.org

(16) Ісус сказав їй: «Піди, поклич чо­ ловіка твого і приходьте сюди».

(17) Жінка сказала у відповідь: «Я не маю чоловіка!» Ісус сказав їй: «Ти ска­ зала правду: ’Я не маю чоловіка’, (18) бо ти мала п’ять чоловіків, і той, котрого тепер маєш, не є чоловік тобі. Ти сказала правду».

(19) Жінка говорить Йому: «Пане, я бачу, що Ти пророк!

(20) Отці наші поклонялись Богу на цій горі, а ви говорите, що в Єрусали­ мі є те місце, де треба поклонятися».

(21) Ісус сказав їй: «Жінко, повір Мені, що надходить година, коли ні на горі цій, ні в Єрусалимі не будете поклонятись ви Отцеві.

(22) Ви поклоняєтесь тому, чого не знаєте, а ми поклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння походить від іудеїв.

(23) Але година наступає, і вже наста­ ла, коли правдиві поклонники будуть поклонятися Отцеві в дусі і правді, бо Отець шукає таких поклонників.

(24) Бог є Дух, і ті, що поклоняються Йому, повинні поклонятися в дусі і правді».

(25) Жінка сказала Йому: «Я знаю, що прийде Месія, Котрий зветься Христос, і коли Він прийде, то зві­ стить нам усе».

(26) Ісус сказав їй: «Це Я, Котрий розмовляю з тобою».

(27) Тоді надійшли учні Його і диву­ вались, що Він розмовляє з нею. Про­ те жоден з них не спитав: «Чого хо­ чеш?» або: «Чому з нею розмовляєш?»

(28) Жінка ж залишила свій глечик і побігла в місто, і сказала людям: (29) «Ідіть, погляньте на Чоловіка, Який сказав мені все, що я вчинила, чи це не Христос?»

(30) Вони вийшли з міста і прийшли до Нього.

Готові ниви для жнив

(31) Тим часом учні просили Його, кажучи: «Учителю, їж!»

(32) Але Він сказав їм: «Я маю їжу, якої ви не знаєте».

(33) Тоді учні говорили між собою: «Хіба хтось приніс Йому їсти?»

(34) Ісус же сказав їм: «Моя пожи­ ва — чинити волю Того, Хто послав Мене, і звершити діла Його.

(35) Чи не кажете ви: ’Ще чотири мі­ сяці, і настануть жнива?’ А Я кажу вам: підніміть очі ваші і погляньте на ниви, як вони пополовіли вже для жнив.

hope.asr-rm.org

(36) А хто жне, той заплату бере і збирає плоди для життя вічного, щоб хто сіє і хто жне — раділи разом.

(37) Бо в цьому приказка правдива: ’Один сіє, а інший жне’.

(38) Я послав вас жати те, над чим ви не трудились. Інші трудились, а ви зі­ брали урожай».

Євангеліє згiдно Іоанна (53) Тоді дізнався батько, що це була година, коли Ісус сказав йому: «Син твій зцілився», і царедворець увіру­ вав сам, і весь дім його.

(54) Це було вже друге чудо, яке Ісус звершив, коли повернувся з Іудеї в Галiлею.

Журнал «Надія»

55

(12) Вони запитали його: «Хто Той чоловік, Котрий сказав тобі: ’Візьми постіль твою і ходи?’»

(13) Але зцілений не знав, Хто Він був, бо Ісус відійшов, а на місці тому було багато народу.

(14) Потім Ісус знайшов його у хра­ мі і сказав йому: «Ось ти тепер оду­

Увірування самарян

І з того міста багато самарян уві­ рували в Нього через слово жінки, яка свідчила: «Він сказав мені все, що я вчинила».

(40) Тому, коли самаряни прийшли до Нього, то просили Його побути з ними. І Він перебув там два дні.

(41) І багато більше увірувало через слово Його, (42) та казали вони жінці: «Вже ми віримо не завдяки твоїм словам, бо ми самі чули і пізнали, що Він справді Спаситель світу — Христос».

(39)

Ісус вертається до Галілеї

Як минуло два дні, Він вийшов звідти і пішов у Галiлею.

(44) Бо Ісус Сам сказав, що пророк не має пошани у віт­чизні своїй.

(45) А коли Він прийшов у Галiлею, галілеяни прийняли Його, бо бачили все, що зробив Він у Єрусалимі під час свята, бо ходили і вони також на свято туди.

(43)

Зцілення сина царедворця

(46) Так Ісус знову прийшов в Кану Галiлейську, де Він перемінив воду у вино. І там був один царедворець, якого син був хворий у Капернаумі.

(47) Коли він почув, що Ісус прийшов з Іудеї в Галiлею, то прийшов до Нього і благав Його, щоб прийшов і зцілив сина його, бо він був уже при смерті.

(48) Ісус же сказав йому: «Якщо не по­ бачите ознак і чудес, то не повірите!»

(49) А царедворець говорить Йому: «Господи, прийди, поки не вмерла ди­ тина моя!»

(50) Ісус сказав йому: «Йди, син твій живий». Той повірив слову, яке сказав йому Iсус, і пішов, (51) І коли він ще був в дорозі, слу­ ги його зустріли його і сказали: «Син твій живий!»

(52) А він запитав їх: «О котрій годи­ ні стало йому легше?» Вони відповіли йому: «Вчора о сьомій годині гарячка залишила його».

Вже ми віримо не завдяки твоїм словам, бо ми самі чули і пізнали, що Він справді Спаситель світу — Христос. Іоанна 4:42

5

Розділ 5 Зцілення слабого при Віфезді

Після цього було свято іудейське, і Ісус прийшов в Єрусалим.

(2) А в Єрусалимі, біля овечих воріт, є купальня, яка зветься по-єврейськи Віфезда, і яка має п’ять критих ґанків.

(3) Там лежало багато хворих: сліпих, кривих, паралі­зованих, котрі чекали руху води, (4) бо ангел сходив час від часу в ку­ пальню і збурював воду, і хто перший входив після збурення води, той оду­ жував, яку б він не мав хворобу.

(5) І був там чоловік, котрий трид­ цять вісім років був хворий.

(6) Ісус побачив його, лежачого, і, зна­ ючи, що він уже дов­гий час лежить, го­ ворить йому: «Хочеш бути здоровим?»

(7) Хворий відповів Йому: «Пане, я не маю чоловіка, котрий опустив би мене в купальню, як вода збуриться; коли я приходжу, то вже інший вла­ зить раніше мене».

(8) Ісус говорить йому: «Встань, візьми постіль твою і ходи!»

(9) І зараз же цей чоловік зцілив­ ся, взяв постіль свою і почав ходити. Того дня була субота.

(10) Тому іудеї говорили зціленому: «Сьогодні є субота, і не годиться тобі брати постіль твою».

(11) А він відповів їм: «Хто зцілив мене, Той і сказав мені: ’Візьми по­ стіль твою і ходи’».

(1)

жав, — не гріши більше, щоб щось гіршого не сталось тобі».

(15) Чоловік же пішов і розповів іу­ деям, що Той, Хто зцілив його, є Ісус.

Ісус виявляє Себе як Сина Божого

Тому іудеї почали переслідувати Ісуса і шукали нагоди вбити Його за те, що Він таке чинив у суботу.

(17) А Ісус відповів їм: «Отець Мій завжди творить добрі діла, і тому тво­ рю і Я».

(18) Тому іудеї ще більше намагались вбити Його, бо Він не тільки порушу­ вав суботу, а також Бога назвав От­ цем Своїм, тим роблячи Себе рівним Богові.

(19) Ісус відповів, кажучи: «Iстин­ но, істинно кажу вам: Син нічо­го не може творити Сам від Себе, коли він не бачить, що Отець творить, бо що тільки Отець творить, те творить і Син Його.

(20) Отець любить Сина і показує Йому все, що Сам творить, і покаже Йому більші діла від цих, щоб ви ди­ вувалися.

(21) Як Отець воскрешає мертвих і оживляє, так і Син оживляє кого хоче.

(22) Бо Отець не судить нікого, а пе­ редав весь суд Синові, (23) щоб всі шанували Сина, як ша­ нують Отця. Хто не шанує Сина, той не шанує Отця Його.

(24) Істинно, істинно кажу вам: хто слухає слово Моє і вірує в Того, Хто послав Мене, має вічне життя і на суд не приходить, а перейшов від смерті в життя.

(16)

hope.asr-rm.org

Іоанна 5:24 Істинно, істинно кажу вам:

хто слухає слово Моє і вірує в Того, Хто послав Мене, має вічне життя і на суд не приходить,

а перейшов від смерті в життя.

Майбутнє воскресіння

(25) Істинно, істинно кажу вам: над­ ходить година, і вже тепер прийшла, коли мертві почують голос Сина Бо­ жого, і ті, що почують, — оживуть.

(26) Бо як Отець має життя в Самому Собі, так і дав Синові мати життя в Самому Собі.

(27) І дав Йому право судити грішни­ ків також, бо Він є Син Людський.

(28) Не дивуйтесь цьому, бо надхо­ дить година, коли всі, які в гробах, почують голос Його (29) і повиходять: ті, що чинили добро, воскреснуть, щоб жити, а котрі чинили зло, воскреснуть для осудження.

(30) Я не можу Сам від Себе творити нічого; як Я чую, так і суджу, і суд Мій справедливий, бо не шукаю Моєї волі, а волі Отця, Який послав Мене.

Свідок про Ісуса

Я свідчу Сам про Себе, то свід­ чення Моє неправдиве.

(32) Є Інший, Хто свідчить про Мене, і Я знаю, що свідчення, яким Він свід­ чить про Мене, є правдиве.

(33) Ви послали до Іоанна, і він за­ свідчив про істину.

(34) А Я не приймаю свідчення від людини, але це кажу, щоб ви спаслися.

(35) Він був світильником, який горів і світив, а ви хотіли тільки короткий час потішитись у світлі його.

(36) Я маю свідчення більше від Іоан­нового, бо діла, які Отець дору­ чив Мені виконати, ті самі діла, які Я чиню, свідчать про Мене, що Отець послав Мене.

(31)

Отець свідчить про Сина

(37) І Сам Отець, Котрий послав Мене, засвідчив про Мене. Ви ж ніко­ ли не чули ні голосу Його, ні лиця не бачили Його.

(38) І не маєте слова Його, щоб пере­ бувало у вас, бо не вірите в Того, Кого Він послав.

(39) Дослідіть Писання, бо через них ви думаєте, що маєте вічне життя, а вони ж свідчать про Мене.

(40) Та ви не хочете прийти до Мене, щоб мати життя.

(41) Я не приймаю слави від людей, (42) але Я знаю вас, що ви не маєте в собі любові до Бога.

(43) Я прийшов в ім’я Отця Мого, та ви не приймаєте Мене, коли ж інший прийде в ім’я своє, його ви приймете.

hope.asr-rm.org

Євангеліє згiдно Іоанна

(44) Як можете ви увірувати, коли приймаєте славу один від одного, а не шукаєте слави, яка від Отця Єдиного.

(45) Не думайте, що Я буду звинува­ чувати вас перед Отцем, вас звину­ вачуватиме Мойсей, на кого ви наді­ єтесь.

(46) Коли б ви вірили Мойсеєвi, пові­ рили б і Мені, бо він писав про Мене.

(47) Якщо ви не вірите в те, що він писав, то як повірите Моїм словам?»

6

Після того Ісус переплив на дру­ гий бік моря Галi­лейського, яке також називалося Тиверіядським.

(2) І багато народу пішло за Ним, бо вони бачили чуда Його, які творив Він над хворими.

(3) Ісус зійшов на гору і сів там з уч­ нями Своїми.

(4) Наближалася Пасха, свято іудей­ ське.

(5) Коли Iсус звів очі і побачив, що багато народу йде до Нього, сказав Пилипові: «Де купити хліба, щоб на­ годувати їх?»

(6) А говорив Він це, випробовуючи його, бо Сам знав, що має робити.

(7) Пилип відповів йому: «І на двісті динаріїв хліба не вистачить їм, щоб кожен з них одержав хоч кусок».

(8) Один з учнів Його, Андрій, брат Симона Петра, говорить Йому: (9) «Тут є один хлопець, котрий має п’ять ячмінних хлібів та дві риби, але що то є на таку безліч народу?»

(10) Ісус сказав: «Розсадіть людей!» На тому місці була велика трава. І люди посідали, близько п’яти тисяч було їх.

(11) Ісус взяв хліби і, віддавши подя­ ку, роздав учням, а учні тим, що сиді­ ли; так само Він зробив з рибами. І всі їли, і наситилися.

(12) І коли вони наситились, Він ска­ зав учням: «Зберіть куски, що зали­ шилися, щоб нічого не пропало».

(13) І вони зібрали, і наповнили два­ надцять кошів кусками із п’яти яч­ мінних хлібів, які залишились в тих, що їли.

(14) Тоді люди, побачивши чудо, яке вчинив Iсус, сказали: «Це справді Той (1)

57

Іоанна 6:19, 20

Вони налякались. Але Він сказав їм:

«Це Я, не бійтесь!»

Розділ 6 Чудо нагодування п’яти тисяч

Журнал «Надія»

пророк, Котрий повинен прийти у світ».

(15) Ісус відчув, що люди хочуть при­ йти і взяти Його силою, щоб постави­ ти царем, Він відійшов знову на гору один.

Ісус іде по воді

Коли настав вечір, учні Його зі­ йшли до озера (17) і, увійшовши в човен, переплив­ ли на той бік озера, в Капернаум. Уже стемніло, а Ісус ще не приходив до них.

(18) І озеро хвилювалося від велико­ го вітру.

(19) Пропливши з двадцять п’ять або тридцять стадій1, вони побачили Ісу­ са, що йшов по воді і наближався до човна, і вони налякались.

(20) Але Він сказав їм: «Це Я, не бій­ тесь!»

(21) Тоді вони радо прийняли Його в човен, і зараз-таки човен поплив до бажаного місця, і причалив до берега.

(16)

Хліб життя

На другий день народ, який сто­ яв по той бік озера, бачив, що там не було іншого човна, крім того, в який увійшли учні Його, і що Ісус не вхо­ див з учнями Своїми в човен, а учні відпливли самі.

(23) А тим часом припливли інші човни з Тіверіяди до того місця, де вони їли хліби, які Господь поблаго­ словив; (24) і коли люди побачили, що нема ні Ісуса, ні учнів Його, то також посі­ (22)

25 стадій — приблизно 5 км.

1

дали в човни, і припливли в Каперна­ ум, шукаючи Ісуса.

(25) І, знайшовши Його по той бік озера, спитали Його: «Учителю, коли Ти прибув сюди?»

(26) Ісус сказав їм у відповідь: «Iс­ тинно, істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що бачили чуда, а тому, що їли хліб і наситились.

(27) Дбайте не про їжу, яка проминає, а про їжу, яка залишається на життя вічне, яку дасть вам Син Людський, бо Його Бог Отець відзначив».

(28) Тоді вони спитали Його: «Що ми маємо робити, щоб творити діла Божі?»

(29) Ісус відповів їм, кажучи: «Ось діло Боже, щоб ви вірували в Того, Кого Він послав».

(30) А вони сказали Йому на це: «Яку ж Ти покажеш ознаку, щоб ми поба­ чили і повірили Тобі? Що Ти зробиш?

(31) Наші батьки їли манну в пустині, як написано: ’Хліб з неба дав їм їсти’».

(32) Ісус сказав їм: «Iстинно, істинно кажу вам: не Мойсей дав вам хліб з неба, а Отець Мій дає вам правдивий хліб з Неба.

(33) Бо хліб Божий є Той, Хто схо­ дить з неба і дає життя світові».

(34) Тоді вони звернулися до Нього: «Господи, давай нам завжди такий хліб!»

(35) А Ісус сказав їм: «Я — хліб життя. Хто приходить до Мене, не буде голо­ дувати, і хто вірує в Мене — ніколи не матиме спраги.

(36) Але Я сказав вам, що хоч ви й ба­ чили Мене, але не віруєте!

(37) Все, що Отець дає Мені, прихо­ дить до Мене, а того, хто приходить до Мене, не вижену геть,

58

Журнал «Надія»

(38) Бо Я зійшов з неба, щоб творити не Мою волю, а волю Того, Хто послав Мене.

(39) Оце є воля Того, Хто послав Мене: щоб з усього, що Він дав Мені, Я нічого не втратив, а воскресив те останнього дня.

А Ісус сказав їм: «Я — хліб життя. Хто приходить до Мене, не буде голодувати, і хто вірує в Мене — ніколи не матиме спраги». Іоанна 6:35

(40) Воля Отця, Котрий послав Мене, щоб всякий, хто бачить Сина і вірує в Нього, мав вічне життя, і Я воскрешу його останнього дня».

(41) Тоді іудеї стали ремствувати на Нього за те, що Він сказав: «Я хліб, який зійшов з неба».

(42) І говорили: «Чи ж Він не Iсус, син Йосифа, Котрого батька і матір ми знаємо? Як же Він говорить: ’Я зі­ йшов з неба’?»

(43) Ісус сказав їм у відповідь: «Не ремствуйте між собою!

(44) Ніхто не може прийти до Мене, якщо Отець, Який послав Мене, не притягне його до Мене, — і Я воскре­ шу його в останній день.

(45) В пророків написано: ’І всі будуть навчені від Бога. Кожен, хто почув і навчився від Бога, приходить до Мене’.

(46) Це не те, щоб хтось бачив Отця, крім Того, Хто прийшов від Бога, Той бачив Отця.

(47) Істинно, істинно кажу вам: хто вірує в Мене, має вічне життя.

(48) Я — хліб життя!

(49) Батьки ваші їли манну в пустині, і вони померли.

(50) Але хліб з неба дає вічне життя кожному, хто їсть його.

(51) Я — живий хліб, який зійшов з неба, коли хто буде їсти цей хліб, — буде жити вічно. А хліб, який Я дам, то є плоть Моя, яку Я віддам за життя світу».

Євангеліє згiдно Іоанна

hope.asr-rm.org

(52) Тоді іудеї стали сперечатися між собою, говорячи: «Як же Він може дати нам плоть Свою їсти?»

(53) Тоді Ісус сказав їм: «Iстинно, іс­ тинно кажу вам: якщо ви не будете їсти плоть Сина Людського і пити кров Його, то не будете мати життя вічного в собі.

(54) Хто їсть плоть Мою і п’є кров Мою, той має вічне життя, і Я воскре­ шу його останнього дня.

(55) Бо плоть Моя є справжня їжа, а кров Моя — справжнє пиття.

(56) Хто їсть плоть мою і п’є кров Мою, той пробуває в Мені, а Я в ньому.

(57) Як живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто спожи­ ває Мене, буде жити Мною.

(58) Це і є хліб, котрий зійшов з неба, не як ото батьки ваші їли манну в пу­ стині і повмирали; хто буде їсти цей хліб — буде жити вічно».

(59) Це Він говорив в синагозі, коли навчав в Капернаумі.

Відступництво учнів Iсусових

А багато хто з учнів Його, почув­ ши це, сказали: «Незрозуміла це мова, хто може збагнути це?»

(61) А Iсус, знаючи Сам в Собі, що учні Його ремствують на те, сказав їм: «Чи це ображає вас?

(62) А що, як побачите Сина Люд­ ського, Котрий возноситься туди, де був раніше?

(63) Тільки Святий Дух дає вічне життя. Народжені від плоті не одер­ жать цього дару. Слова, які Я говорив вам, є дух і життя.

(64) Але є деякі між вами, що не ві­ рують». Бо Ісус знав від початку, хто є ті, що не вірують, і хто зрадить його.

(65) І Він сказав: «Тому Я говорив вам, що ніхто не може прийти до Мене, якщо не буде дано йому від Отця Мого».

(66) З того часу багато з учнів Його відійшли від Нього і не ходили біль­ ше з Ним.

(67) Тоді Ісус сказав до дванадцятьох: «Чи не хочете і ви відійти?»

(68) Симон Петро відповів Йому: «Господи, до кого нам іти? Ти маєш слова життя вічного.

(69) І ми увірували, і пізнали, що Ти — Христос, Син Бога Живого!»

(70) Ісус відповів їм: «Чи не вибрав Я вас дванадцятьох, та один з вас — ди­ явол».

(60)

Він говорив про Іуду, сина Симо­ на Iскарiота, бо він мав зрадити Його, хоч був один з дванадцятьох.

(71)

7

Розділ 7 Iсус тайкома прибуває до Єрусалима

Після цього Ісус ходив по Галiлеї, бо по Іудеї не міг ходити, тому що іу­ деї намагалися вбити Його.

(2) Наближалось свято іудейське, ставлення кущів.

(1)

Євангеліє згiдно Іоанна

hope.asr-rm.org

Журнал «Надія»

59

Іоанна 7:37, 38

Хто хоче пити, — прийди до Мене і пий! Хто вірує в Мене, як Писання каже, з нутра його потечуть ріки води живої!

І брати Його сказали Йому: «Ви­ йди звідси, та піди в Іудею, щоб учні Твої побачили вчинки, які Ти чиниш!

(4) Ти не можеш бути відомим, коли нікуди не виходиш. Якщо Ти твориш такі діла, то яви Себе світові».

(5) Бо навіть брати Його не вірували в Нього.

(6) Тоді Ісус сказав їм: «Мій час ще не прийшов, але ваш час готовий завжди.

(7) Світ не може ненавидіти вас, але Мене ненавидить тому, що Я свідчу про нього, що діла його злі.

(8) Ідіть ви на це свято; Я ще не піду на це свято, бо ще час Мій не настав».

(9) Сказавши їм це, Він залишився в Галiлеї.

(3)

Коли ж брати Його пішли, тоді і Він пішов на свято, але не явно, а ніби потай.

(11) А іудеї шукали Його на святі і питали: «Де Він?»

(12) І було багато розмов про Нього між людьми. Одні говорили: «Він до­ брий!», а інші говорили: «Ні, Він зво­ дить народ!»

(13) Та ніхто не говорив про Нього відкрито, бо боялись іудеїв.

(10)

Iсус навчає в святині

А в половині свята Ісус ввійшов в храм і навчав.

(15) Іудеї ж дивувались і казали: «Як Він знає Писання, не вчившись?»

(14)

Ісус відповів їм, кажучи: «Моє вчен­ ня — не Моє, а Того, Хто послав Мене.

(17) Коли хто хоче чинити волю Його, той взнає про вчення Моє, чи воно від Бога, чи Я Сам від Себе говорю.

(18) Хто говорить від себе самого, той шукає слави собі, а хто шукає сла­ ви Того, Хто послав Його, Той прав­ дивий, і нема неправди в Ньому.

(19) Чи ж не Мойсей дав вам Закон, та ніхто з вас не дотримується Зако­ ну? Чому ж хочете вбити Мене?»

(20) Народ сказав у відповідь: «Що Ти говориш, хто хоче вбити Тебе?»

(21) Ісус, відповідаючи, сказав їм: «Я вчинив одне діло, і всі ви дивує­ тесь.

(16)

60

Журнал «Надія»

hope.asr-rm.org

(22) Мойсей дав вам обрізання не тому, що воно від Мойсея, а від патрі­ архів, і ви в суботу обрізуєте дитину.

(23) Якщо ж дитина в суботу прий­має обрізання, щоб Закон Мойсея не пору­ шити, то чому ви сердитесь на Мене за те, що Я чоловіка зцілив в суботу?

(24) Не судіть по зовнішності, а су­ діть справедливим судом».

Фарисеї шукають нагоди убити Ісуса

Іоанна 8:32 І пізнаєте тоді істину,

і істина зробить вас вільними.

(25) Тут сказав дехто з тих, що з Єру­ салима: «Чи не Той це, Котрого шука­ ють вбити?

(26) А ось Він говорить відкрито, і нічого не кажуть Йому. Чи не пере­ конались начальники, що Він справді Христос?

(27) Та ми знаєм Цього, звідки Він, але коли Христос прийде, то ніхто не буде знати, звідки Він».

(28) Тоді Ісус проголосив у храмі, на­ вчаючи і кажучи: «Ви знаєте Мене, і ви знаєте звідки Я. А Я прийшов не Сам від Себе, але Той, Хто послав Мене, є правдивий, Котрого ви не знаєте!

(29) А Я знаю Його, бо Я від Нього, і Він послав Мене!»

(30) То ж вони шукали, щоб схопити Його, але ніхто не наклав рук на Ньо­ го, бо ще година Його не прийшла.

(31) Багато з народу увірували в Ньо­ го і казали: «Христос прийде, то чи Він вчинить більше чудес, ніж Цей чинить?»

(32) Фарисеї почули таке, що гово­ рить про Нього народ. Тоді фарисеї і первосвященики послали слуг своїх, щоб схопити Його.

Я піду до Отця

Тоді Ісус сказав їм: «Ще недовго побуду Я з вами, та й піду до Того, Хто послав Мене.

(34) Ви будете шукати Мене, і не знайдете, а де буду Я, ви не зможете прийти».

(35) Тоді іудеї говорили між собою: «Куди Він хоче йти, що ми не знайде­ мо Його? Чи не хоче Він іти до висе­ ленців між греків і навчати греків?

(36) І що означає слово, яке Він ска­ зав: ‘Ви будете шукати Мене, і не знайдете, і де Я буду, ви не зможете прийти’?»

(37) В останній день великого свята Ісус стояв і закликав, говорячи: «Хто хоче пити, — прийди до Мене і пий!

(33)

hope.asr-rm.org

(38) Хто вірує в Мене, як Писання каже, з нутра його потечуть ріки води живої!»

(39) Це Він сказав про Духа, Котрого мали прийняти віруючі в Нього. Бо ще Духа Святого не було дано і їм, бо Ісус ще не був прославлений.

Незгода в народі через Ісуса

Багато з народу, почувши ці сло­ ва, говорили: «Справді, Він пророк!»

(41) Інші говорили: «Це — Христос!» А ще інші говорили: «Хіба прийде Христос з Галiлеї?

(42) Чи Писання не каже, що Хри­ стос прийде з роду Давида, з міста Ві­ флеєма, звідки Давид був?»

(43) Так із-за Нього сталася в народі суперечка.

(40)

Невдалий замір схопити Ісуса

Дехто з них мав замір схопити Його, та ніхто не наклав рук на Нього.

(45) І прийшли слуги до первосвя­ щеників і фарисеїв, а ті сказали їм: «Чому ви не привели Його?»

(46) А слуги відповіли: «Ніколи ще не говорив чоловік так, як Цей Чоловік!»

(47) А фарисеї відповіли їм: «Невже і ви спокусилися?

(48) Хіба хто зі старійшин або з фа­ рисеїв увірував у Нього?

(49) Але народ, який не знає Зако­ ну, — проклятий!»

(50) Каже Никодим до них, бувши од­ ним з них, який приходив до Ісуса вночі: (51) «Чи Закон наш судить чоловіка перше, ніж вислухає його і не дізна­ ється про злочин його?»

(52) Вони ж сказали йому у відповідь: «Чи й ти не з Галiлеї? Досліди і поба­ чиш, що з Галiлеї не приходить про­ рок!»

(53) І кожний пішов до свого дому.

(44)

8

Розділ 8 Iсус прощає грішниці

Ісус же пішов на гору Оливну. А вранці Він прийшов знову у храм, і всі люди прийшли до Нього. Він сів і навчав їх.

(3) Ось книжники та фарисеї приве­ ли до Нього жінку, спійману в пере­ любі, і поставили її посередині, (1)

(2)

Євангеліє згiдно Іоанна (4) та й говорять Йому: «Учителю, цю жінку спіймано в перелюбі, (5) а Мойсей у Законі заповів нам таких побивати ка­мінням, а що скажеш Ти?»

(6) Це вони говорили, випробовую­ чи Його, щоб знайти що-небудь для звинувачення Його. Але Iсус, схилив­ шись додолу, писав пальцем по землі.

(7) Та коли ті не переставали питати Його, Він підвівся і сказав їм: «Хто з вас без гріха, нехай перший кине ка­ мінь у неї».

(8) І знов, схилившись додолу, писав по землі.

(9) Вони ж, почувши і будучи доко­ рені сумлінням, почали відходити один за одним, почавши від старших і до останніх, і залишилися тільки Ісус і та жінка, що стояла посередині.

(10) Ісус підвівся і не побачив нікого, крім жінки, то сказав їй: «Жінко, де ті, що обвинувачували тебе? Ніхто тебе не осудив?»

(11) Вона відповіла: «Ніхто, Госпо­ ди!» Ісус сказав їй: «І Я не осуджую тебе. Іди і більше не гріши!»

Ісус — Світло для світу

І знову Ісус говорив їм, кажучи: «Я — Світло для світу; хто йде вслід за Мною, не буде ходити в темряві, а матиме світло життя».

(12)

Журнал «Надія»

61

(19) Тоді вони сказали Йому: «Де Твій Отець?» Ісус відповів: «Ви не знаєте ні Мене, ні Мого Отця; коли б ви пізна­ ли Мене, то знали б і Отця Мого».

(20) Ці слова Ісус говорив біля скарб­ ниці, коли навчав у храмі. І ніхто не схопив Його, бо ще час Його не при­ йшов.

Ісус вияснює фарисеям, що Він Предвічний Син Божий

(21) Тоді знову Ісус сказав їм: «Я від­ ходжу, і ви будете шукати Мене, і по­ мрете в гріхах ваших; куди Я йду, ви не зможете прийти».

(22) А іудеї говорили: «Чи не вб’є Він Себе, що каже: ’Куди Я йду, ви не змо­ жете прийти’?»

(23) Він сказав їм: «Ви є знизу, Я — згори. Ви від світу цього, Я — не від світу цього.

(24) Тому Я сказав вам, що помрете в гріхах ваших, бо якщо не увіруєте, що це Я є Месією, то помрете в гріхах ваших».

(25) Тоді вони сказали Йому: «Хто ж Ти?» Ісус відповів їм: «Я від початку Сущий, що власне і кажу вам.

(26) Маю багато говорити і судити про вас, але Той, Хто послав Мене, є правдивий, і Я кажу світові те, що почув Від Нього».

Я — Світло для світу; хто йде вслід за Мною, не буде ходити в темряві, а матиме світло життя. Іоанна 8:12

Тоді фарисеї сказали Йому: «Ти свідчиш Сам про Себе; Твоє свідчен­ ня неправдиве».

(14) Ісус сказав у відповідь: «Хоч Я свідчу Сам про Себе, Моє свідчення правдиве, бо Я знаю, звідки Я прийшов, і куди йду.

(15) Ви судите по плоті, а Я не суджу нікого.

(16) І коли Я й суджу, то суд Мій правдивий, бо Я не один, а Я з Отцем, Який послав Мене.

(17) А в Законі вашому написано, що свідчення двох людей є правдиве.

(18) Я Сам свідчу про Себе, і Отець, Котрий послав Мене, свідчить про Мене».

(13)

Вони ж не зрозуміли, що Він го­ ворив їм про Отця.

(28) Тож Ісус сказав їм: «Коли ви розіпнете Сина Людського, тоді ви зрозумієте, що то Я, і що Я не роблю нічого від Себе, але як Отець навчив Мене, так і говорю.

(29) Той, Хто послав Мене, пробу­ ває зі Мною: Отець не залишив Мене Самого, бо Я роблю завжди те, що до вподоби Йому».

(30) Коли Він це говорив, то багато увірувало в Нього.

(31) Тоді Ісус сказав іудеям, котрі увіру­ вали в Нього: «Якщо ви будете жити згід­ но Мого вчення, то ви справді учні Мої.

(27)

62

Євангеліє згiдно Іоанна

Журнал «Надія»

(32) І пізнаєте тоді істину, і істина зробить вас вільними».

(33) Вони відповіли Йому: «Ми Ав­ раамові нащадки і ніколи не були не­ вільниками нікому. Як же кажеш Ти: ’Станете вільними’?»

(34) Ісус відповів їм: «Iстинно, істин­ но кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той є рабом гріха.

(35) Але раб не перебуває в домі віч­ но, а Син перебуває вічно.

(36) Отже, коли Син визволить вас, то справді ви будете вільні.

Ви не Авраамові діти

Я знаю, що ви нащадки Авраа­ мові, але хочете вбити Мене, бо слово Моє не зрозуміле вам.

(38) Я говорю те, що бачив у Отця Мого, а ви також робите те, що бачи­ ли у отця вашого».

(37)

був душогубцем від початку і не всто­ яв в істині, бо нема істини в ньому. Коли вiн говорить неправду, то гово­ рить від себе, бо він є брехун і отець неправди.

(45) А коли Я говорю істину, то не ві­ рите Мені.

(46) Хто з вас може докорити Мені за гріх? Я говорю істину, то чому не вірите Мені?

Ви не від Бога

(47) Хто від Бога, той слухає слова Божі; тому ви не слухаєте, бо ви не є від Бога».

(48) Іудеї відповіли, кажучи: «Чи не­ правду ми кажемо, що Ти самарянин і демон у Тобі?»

(49) Ісуса відповів: «Нема в Мені де­ мона, але Я шаную Отця Мого, а ви зневажаєте Мене.

hope.asr-rm.org

(56) Авраам, отець ваш, був радий побачити день Мій; і він побачив, і зрадів».

(57) На це сказали Йому іудеї: «Тобі немає ще й п’ятдесяти років, і Ти ба­ чив Авраама?»

(58) Ісус сказав їм: «Iстинно, істинно кажу вам: перше, ніж був Авраам, Я є!»

(59) Тоді вони схопили каміння, щоб убити Його, але Ісус сховався і ви­ йшов із храму.

9

Розділ 9 Зцілення сліпонародженого

І, проходячи, Він побачив чолові­ ка сліпого від народження.

(1)

Не згрішив ні він, ні батьки його, але це сталося для того, щоб діла Божі виявились на ньому. Іоанна 9:3

Я був сліпий, а тепер бачу. Іоанна 9:25

(39) Вони сказали Йому у відповідь: «Наш отець — Авраам». Ісус сказав їм: «Якби ви були Авраамові діти, то робили б діла Авраамові.

(40) А тепер хочете вбити Мене, Чоло­ віка, Котрий сказав вам правду, яку Я чув від Бога. Цього Авраам не робив.

(50) Я не шукаю слави для Себе, але є Той, Хто шукає її для Мене, і Він су­ дить тих, хто не приймає Мене.

(51) Iстинно, істинно кажу вам: хто зберігає слово Моє, той не побачить смерті повік».

Ваш батько — диявол

Іудеї сказали Йому: «Тепер ми зро­ зуміли, що демон у Тобі. Авраам помер і пророки, а Ти кажеш: ‘Хто зберігає слово Моє, не зазнає смерті повік’.

(53) Хіба Ти більший від отця нашого Авраама, котрий помер? І від пророків, які повмирали? Ким Ти Себе робиш?»

(54) Ісус відповів: «Якщо Я Сам Себе славлю, то Моя слава ніщо: Мій Отець прославляє Мене, про Котрого ви ка­ жете, що Він Бог ваш.

(55) І ви не пізнали Його, а Я знаю Його; і якщо скажу, що не знаю Його, — буду подібним до вас неправдомовцем. Але Я знаю Його і зберігаю слово Його.

Ви робите діла отця вашого». Вони сказали Йому: «Ми не роди­ лися від перелюбу; ми маємо одного Отця — Бога».

(42) Ісус сказав їм: «Якби Бог був Отець ваш, ви б любили Мене, бо Я вийшов і прийшов від Бога. Я при­ йшов не Сам від Себе, а Він послав Мене.

(43) Чому ви не розумієте мови Моєї? Тому що не можете слухати слова Мого!

(44) Ви від отця диявола, і похоті отця вашого ви хочете чинити. Він (41)

Я знаю Його (52)

(2) А учні Його запитали Його, ка­ жучи: «Учителю, хто згрішив: він чи батьки його, що він народився слі­ пим?»

(3) Ісус відповів: «Не згрішив ні він, ні батьки його, але це сталося для того, щоб діла Божі виявились на ньому.

(4) Мені належиться виконувати діла Того, Хто послав Мене, доки ще день. Надходить ніч, коли ніхто не зможе нічого виконувати.

(5) Доки Я в світі, Я Світло для світу».

(6) Сказавши це, Він плюнув на зем­ лю, зробив суміш зі слини і помазав очі сліпому цією сумішшю, (7) і сказав йому: «Піди, вмийся в купелі Сілоамській», що означає: «Посланий». Він пішов, вмився і при­ йшов зрячим.

(8) Сусіди і ті, що бачили його рані­ ше сліпим, говорили: «Чи це не той, що сидів і просив милостиню?»

hope.asr-rm.org

(9) Інші говорили: «Це він!» А ще інші говорили: «Ні, схожий на нього». Він же сказав їм: «Це я!»

(10) Вони розпитували його: «Як же відкрились очі твої?»

(11) Він сказав їм у відповідь: «Чо­ ловік, Котрого звуть Iсусом, зробив суміш, помазав нею очі мої і сказав мені: ’Піди до Сілоаму і вмийся’. Я пі­ шов, вмився та й прозрів».

(12) І вони питають його: «Де Він?» Він відповів: «Не знаю!»

(13) Повели ж цього колишнього сліпця до фарисеїв.

(14) А була субота, коли Ісус зробив суміш і відкрив очі йому.

(15) І знову фарисеї запитали його, як він прозрів. А він сказав їм: «Він помазав сумішшю очі мої, і я вмився, і бачу».

(16) Декотрі з фарисеїв сказали: «Цей чоловік не від Бога, бо не дотриму­ ється суботи». Але інші казали: «Як може чоловік грішний творити чуда?» І стався між ними розкол.

(17) Тоді вони говорять сліпому знову: «Що ти скажеш про Того, Хто відкрив тобі очі?» А він сказав: «Він пророк!»

Євангеліє згiдно Іоанна (18) Іудеї, однак, не повірили йому, що він був сліпий і прозрів, доки не покликали батьків того прозрілого.

(19) І запитали їх, кажучи: «Чи це ваш син, про котрого ви кажете, що народився сліпим? Як же він тепер бачить?»

(20) Батьки його сказали у відповідь: «Ми знаєм, що це наш син, і що він народився сліпим, (21) а як він тепер бачить, ми не зна­ єм, і хто відкрив йому очі, — не знаєм. Він дорослий, нехай сам скаже про себе».

(22) Так говорили батьки його; вони боялись іудеїв, бо іудеї змовились уже, що коли хто визнає Його за Хри­ ста, того відлучити від синагоги.

(23) Тому-то говорили батьки його: «Він дорослий, спитайте його».

(24) І вдруге покликали чоловіка, ко­ трий був сліпим, і сказали йому: «Від­ дай хвалу Богові, а не Iсусовi, бо ми знаємо, що Він — грішник!»

(25) Але він відповів: «Чи Він гріш­ ник, я не знаю; одне знаю, що я був сліпий, а тепер бачу».

(26) Знову спитали його: «Що зробив Він тобі? Як відкрив очі тобі?»

Журнал «Надія»

63

(27) Він відповів їм: «Я вже говорив вам, та ви не слухали. Що ще хочете почути? Чи не хочете і ви стати учня­ ми Його?»

(28) Вони ж вилаяли його і сказали: «Ти Його учень, а ми учні Мойсея!

(29) Ми знаємо, що Бог говорив з Мойсеєм, а про Цього не знаємо, звід­ ки Він!»

(30) Чоловік сказав у відповідь: «То ж і дивно, що ви не знаєте, звідки Він, а Він відкрив очі мої.

(31) Ми знаємо, що Бог не слухає грішників, але хто шанує Бога і вико­ нує волю Його, того слухає.

(32) Від віку не чувано, щоб хто відкрив очі сліпому з народження.

(33) Коли б Цей Чоловік був не від Бога, Він не міг би творити нічого».

(34) Вони відповіли йому, кажучи: «Ти весь народився в гріхах, і ти бу­ деш нас вчити?» І вигнали його геть.

(35) Ісус, почувши, що вони вигнали його геть, і знайшовши його, сказав йому: «Чи ти віруєш в Сина Божого?»

(36) Він сказав у відповідь: «А Хто Він, Пане, щоб я увірував у Нього?»

(37) Ісус сказав йому: «Ти бачив Його, і Він Той, що говорить з тобою».

Злодій приходить тільки для того, щоб красти, вбити та знищити. Я прийшов для того, щоб ви

мали життя, і мали вдосталь.

Іоанна 10:10

64

Журнал «Надія»

(38) Він сказав: «Господи, я вірую!» І поклонився Йому.

(39) І сказав Iсус: «На суд прийшов Я в світ цей, щоб незрячі бачили, а ті, що бачать, стали сліпими».

(40) А фарисеї, котрі були з Ним, чули ці слова і спитали Його: «Невже і ми сліпі?»

(41) Ісус відповів їм: «Якби ви були сліпі, то не мали б гріха, але як ви говорите: ’Ми бачимо!’, то і гріх ваш залишається з вами».

10

Розділ 10 Я — Пастир добрий

Істинно, істинно кажу вам: хто входить в кошару не дверима, а пере­ лазить деінде, той злодій і розбійник.

(2) А хто входить дверима, той пас­ тир вівцям.

(3) Воротар відчиняє йому, і вівці слухаються голосу його, і він кличе своїх овець по імені, і виводить їх.

(4) І як виведе своїх овець, то йде пе­ ред ними, а вівці йдуть слідом за ним, бо знають голос його.

(5) За чужим же не підуть, а будуть втікати від нього, бо не знають чужо­ го голосу».

(6) Цю притчу сказав їм Iсус, але вони не зрозуміли, про що Він говорив їм.

(7) Тому Ісус сказав їм знову: «Iс­ тинно, істинно кажу вам: Я — двері вівцям.

(8) Всі, хто приходили передо Мною, то злодії і роз­бійники, проте вівці не послухали їх.

(9) Я — двері: хто через Мене увійде, спасеться; він увійде і вийде, і знайде пасовисько.

(10) Злодій приходить тільки для того, щоб красти, вбити та знищити. Я прийшов для того, щоб ви мали життя, і мали вдосталь.

(11) Я — Пастир добрий! Добрий пастир покладає життя своє за овець.

(12) Наймит же не є пастир вівцям, якому вівці є чужі, коли бачить, що йде вовк, то залишає овець і втікає, а вовк їх хапає і розганяє.

(13) Наймит втікає, бо він наймит, і не дбає про овець.

(14) Я — Пастир добрий, і знаю Моїх овець, а Мої вівці знають Мене.

(1)

Євангеліє згiдно Іоанна (15) Як Отець знає Мене, так і Я знаю Отця, і Я кладу життя Моє за овець.

(16) Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, тих також Я мушу привести. І вони почують голос Мій, і буде одна отара, і один Пастир!

(17) Тому Отець любить Мене, бо Я віддаю життя Моє, щоб знову прий­ няти його.

(18) Ніхто не відбирає його в Мене, але Я Сам віддаю його. Я маю владу віддати його і маю владу прийняти його знову. Цю заповідь отримав Я від Отця Мого».

(19) І виникла знову суперечка між іудеями через ці слова.

(20) Багато хто з них говорив: «У Ньому демон і безумство! Чому слу­ хаєте Його?»

(21) Інші ж казали: «Це слова не одержимого демоном! Хіба може де­ мон відкривати очі сліпим?»

Та й тепер я знаю, що чого тільки Ти попросиш в Бога, то Бог дасть Тобі!

Іоанна 11:22

Іудеї хочуть побити камінням Ісуса

Було тоді свято Відновлення. Була зима.

(23) Ісус був у храмі, в Соломоновім притворі.

(24) Тут іудеї обступили Його і гово­ рили Йому: «Доки будеш тримати нас у непевності? Якщо Ти Христос, то скажи нам відверто!»

(25) Ісус відповів їм: «Я сказав вам, а ви не вірите. Діла, які Я творю в ім’я Отця Мого, — вони свідчать про Мене.

(26) Та ви не вірите, бо ви не з Моїх овець, як Я сказав вам.

(27) Мої вівці слухаються голосу Мого, і Я знаю їх, і вони йдуть слідом за Мною.

(28) І Я даю їм життя вічне, і вони не загинуть повік, і ніхто не вирве їх з руки Моєї.

(29) Мій Отець, Котрий дав їх Мені, більший за всіх, і ніхто не може ви­ рвати їх з руки Отця Мого.

(30) Я і Отець — одно».

(22)

hope.asr-rm.org

(31) Тоді іудеї знову схопили каміння, щоб побити Його.

(32) Ісус відповів їм: «Багато добрих діл показав Я вам від Отця Мого; за котре з них хочете побити Мене ка­ мінням?»

(33) Іудеї відповіли Йому: «Не за до­ брі діла хочемо побити Тебе камін­ ням, а за богозневагу, бо Ти, будучи людиною, робиш Себе Богом».

(34) Ісус відповів їм: «Хіба не напи­ сано в Законі вашім: ’Я сказав: Ви — боги!’?

(35) Якщо Він назвав богами тих, до кого було слово Боже, а Писання не може бути порушене, (36) то чому Тому, Кого Отець освя­ тив і послав у світ, говорите: ’Ти бо­ гозневажаєш’, тому що Я сказав: ’Я — Син Божий’?

(37) Якщо Я не творю чуд Отця Мого, то не вірте Мені.

(38) Якщо ж Я творю, то хоч не вірите Мені, повірте ділам, щоб пізнали і по­ вірили, що Отець у Мені, і Я в Отці».

(39) Тоді вони знову шукали нагоди, щоб схопити Його, та Він уникнув рук їхніх.

Ісус за Йорданом

(40) Ісус пішов знов на той бік Йор­ дану, на місце, де раніше хрестив Іо­ анн, і там перебував.

(41) І багато приходило до Нього, і казали, що хоч Іоанн не створив жод­ ного чуда, але все, що Іоанн говорив про Нього, було правдиве.

(42) І багато там увірувало в Ісуса.

11

Розділ 11 Смерть і воскресіння Лазаря

(1) Був один хворий, Лазар з Віфанії, з Мартиного села і сестри її Марії.

(2) Це була та Марія, котра намасти­ ла Господа миром і волоссям своїм обтерла ноги Йому, котрої брат Лазар був хворий.

(3) Отже, сестри послали до Нього сказати: «Господи, хворий той, кого Ти любиш».

(4) Але Iсус, почувши це, сказав: «Ця хвороба не на смерть, а на славу Божу, щоб Син Божий прославився через неї».

hope.asr-rm.org

(5) А Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря.

(6) Коли ж Він почув, що той хворий, то залишився два дні на тім місці, де перебував.

(7) Після цього сказав учням Своїм: «Ходім знову в Іудею!»

(8) Учні сказали Йому: «Учителю, оце недавно іудеї хотіли побити Тебе камінням, а Ти йдеш туди знову?»

(9) Ісус відповів: «Чи не дванадцять годин має день? Хто ходить удень, той не спіткнеться, бо він бачить світло світу цього.

(10) А хто ходить уночі, той спотика­ ється, бо вночі темно».

(11) Це сказав Він, а після говорить їм: «Наш друг Лазар заснув, але Я піду розбудити його».

(12) А учні сказали Йому: «Господи, якщо він заснув, то видужає».

(13) Та Ісус говорив про смерть його, а вони думали, що Він говорить про спочинок уві сні.

(14) Тоді Ісус сказав їм просто: «Ла­ зар умер!

(15) І Я радію за вас, що Я не був там, щоб ви повірили. Та ходім до нього!»

(16) Тоді Хома, названий Близнюк, сказав до співучнів: «Ходім і ми, щоб і нам умерти з Ним».

(17) Коли Iсус прийшов, то довідався, що він вже чотири дні в гробі.

(18) Віфанія ж була близько Єрусали­ ма, стадій з п’ят­на­дцять.

(19) І багато іудеїв прийшло до Марти і Марії, щоб розважати їх по братові.

(20) Марта, як почула, що Ісус іде, піш­ ла зустріти Його, а Марія сиділа вдома.

(21) І Марта сказала Iсусовi: «Госпо­ ди, коли б Ти був тут, то не вмер би брат мій!

(22) Та й тепер я знаю, що чого тіль­ ки Ти попросиш в Бога, то Бог дасть Тобі!»

(23) Ісус сказав їй: «Твій брат во­ скресне!»

(24) Марта сказала Йому: «Я знаю, що він воскресне в час воскресіння всіх, останнього дня».

(25) Ісус сказав їй: «Я є воскресіння і життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, — буде жити.

(26) І кожен, хто живе і вірує в Мене, — не вмре повіки. Чи ти віриш цьому?»

(27) Вона каже Йому: «Так, Господи, я вірю, що Ти є Христос, Син Божий, Котрого ми так довго чекали».

Євангеліє згiдно Іоанна

Журнал «Надія»

65

Іоанна 11:25

Я є воскресіння і життя.

Хто вірує в Мене, хоч і вмре, — буде жити.

І, сказавши це, вона пішла, і по­ кликала потай Марію, сестру свою, сказавши: «Учитель тут, і Він кличе тебе».

(29) Марія ж, почувши це, спішно встала і пішла до Нього.

(30) Ісус ще не ввійшов у село, але був на місці, де зустріла Його Марта.

(31) Тоді іудеї, котрі були з нею в домі і розважали її, побачивши, що Марія (28)

Ісус знову відчув жаль у душі, і прийшов до гробу. Була це печера, і камінь лежав на ній.

(39) Ісус сказав: «Відваліть камінь!» Марта, сестра вмерлого, каже Йому: «Господи, вже запах чути, бо це вже четвертий день».

(40) Ісус говорить їй: «Чи Я не сказав тобі, що коли будеш вірити, то поба­ чиш славу Божу?»

(38)

І кожен, хто живе і вірує в Мене, — не вмре повіки. Чи ти віриш цьому?

Іоанна 11:26

поспішно встала і вийшла, пішли за нею, думаючи, що вона пішла до гро­ бу, плакати там.

(32) Коли ж Марія прийшла туди, де був Iсус, і побачила Його, то впала до ніг Його і сказала Йому: «Господи, коли б Ти був тут, то брат мій не вмер би!»

(33) Коли ж Ісус побачив її, що вона плаче, і іудеї, котрі прийшли з нею, також плачуть, Він відчув жаль в душі і занепокоєння.

(34) І запитав: «Де ви поклали його?» Вони відповіли: «Господи, ходи і по­ дивись!»

(35) Ісус заплакав.

(36) А іудеї казали: «Дивись, як Він любив його!»

(37) А деякі з них казали: «Чи не міг Цей, що відкрив очі сліпому, вчинити так, щоб і цей не вмер?»

І відвалили камінь. А Ісус звів очі Свої до неба і сказав: «Отче, дя­ кую Тобі, що Ти почув Мене.

(42) І Я знав, що Ти завжди почуєш Мене, але заради народу, який стоїть навколо, Я сказав, щоб увірували, що Ти послав Мене».

(43) Сказавши це, Він скрикнув силь­ ним голосом: «Лазарю, вийди!»

(44) І померлий вийшов, обвитий по руках і ногах похоронними пеленами, а обличчя його було зав’язане хуст­ кою. Ісус сказав їм: «Розв’яжіть його, нехай іде».

(41)

Синедріон постановлює вбити Ісуса

І багато з іудеїв, котрі поприхо­ дили до Марії, побачили, що Ісус вчи­ нив, увірували в Нього.

(45)

66

Журнал «Надія»

(46) А декотрі з них пішли до фа­ рисеїв і розповіли їм про те, що Ісус вчинив.

(47) Тоді первосвященики і фарисеї скликали раду і казали: «Що маєм ро­ бити? Бо Цей Чоловік чинить багато чуд.

(48) Якщо ми залишимо Його так, то всі увірують в Нього, і прийдуть рим­ ляни, і заволодіють містом нашим і народом».

(49) А один з них, Кайяфа, був перво­ священиком того року, він сказав їм: «Ви не знаєте нічого, (50) і не розумієте, що ліпше для вас, щоб один чоловік умер за людей, аніж, щоб увесь народ мав загинути».

(51) Це ж він сказав не від себе, але, був­ ши в цім році первосвящеником, проро­ кував, що Ісус мав вмерти за народ; (52) і не тільки за ізраїльський народ, але за всіх дітей Божих, розкиданих по всьому світу.

(53) З того дня вони змовилися, щоб убити Його.

(54) Ісус тому не ходив більше між іудеями відкрито, але пішов звідти в околиці близько пустині, в місто, яке називається Єфрем, і там перебував з учнями Своїми.

(55) Наближалась же Пасха іудейсь­ ка, і багато людей йшли перед Пасхою з усього краю в Єрусалим, щоб очи­ ститись.

(56) Тоді шукали Ісуса і, стоячи в хра­ мі, говорили один до одного: «Як ви думаєте? Чи не прийде Він на свято?»

Євангеліє згiдно Іоанна (57) А первосвященики і фарисеї дали наказ: коли хто дізнається, де Він знаходиться, нехай донесе про це, щоб схопити Його.

hope.asr-rm.org

Розділ 12

(9) Багато народу з іудеїв дізнались, що Він знаходиться там, і вони при­ йшли не лише заради Ісуса, а також, щоб побачити Лазаря, котрого Він воскресив з мертвих.

(10) А первосвященики змовились, щоб і Лазаря вбити.

(11) Бо через нього багато іудеїв за­ лишило їх і увірували в Ісуса, як свого Месію.

Намащення Ісуса миром

Славний в’їзд Ісуса в Єрусалим

12

Ісус же за шість днів до Пасхи прийшов у Віфанію, де був Лазар, ко­ трий був умер, і котрого Він воскре­ сив з мертвих.

(2) Там приготували Йому вечерю, а Марта прислуговувала. Був і Лазар одним з тих, що сіли до столу з Ним.

(3) Марія ж взяла фунт нардового пахучого і найдорожчого мира, на­ мастила ноги Iсусовi і витерла їх во­ лоссям своїм. І дім наповнився запа­ хом мира.

(4) А Іуда Iскарiот, один з учнів Його, котрий мав видати Його, сказав: (5) «Чому нам не продати це миро за триста динаріїв та не роздати вбогим?»

(6) Але він сказав це не тому, що дбав про вбогих, а тому, що був зло­ дій; Іуда носив скриньку з грошима і крав з того, що туди вкидали.

(7) Ісус же сказав: «Залишіть її. Вона зберегла це на день Мого похорону.

(8) Бо вбогих ви матимете завжди з собою, а Мене не завжди матимете».

(1)

(12) На другий день багато народу, який прийшов на свято, коли почули, що Ісус йде в Єрусалим, (13) взяли віття пальмове і вийшли назустріч Йому, вигукуючи: «Осанна! Благословен Той, Хто йде в ім’я Го­ споднє, Цар Ізраїлю!»

(14) А Iсус, знайшовши молодого осла, сів на нього, як написано: (15) «Не бійся, дочко Сіонська! Ось Цар твій іде, сидячи на молодому ослі!»

(16) Цього учні Його не зрозуміли свого часу, але коли Ісус прославився, тоді згадали, що так було написано про Нього, і що де вчинили Йому.

(17) А народ, котрий був з Ним, коли Він викликав Лазаря з гробу і воскре­ сив його з мертвих, свідчив про це.

(18) Тому-то народ і зустрів Його, бо почув, що Він вчинив таке чудо.

(19) Фарисеї тоді говорили між со­ бою: «Бачите, що вже нічого не вдієте, бо весь світ пішов за Ним!»

Істинно, істинно кажу вам: якщо зерно пшеничне, впавши в землю, не вмре, то залишиться одне.

Коли ж умре, то принесе багато плоду.

Іоанна 12:24

Євангеліє згiдно Іоанна

hope.asr-rm.org

Отець прославляє Сина

Були деякі греки між тими, що прийшли на храмову відправу в свято.

(21) І вони підійшли до Пилипа, ко­ трий був з Віфсаїди Галiлейської, і просили його, кажучи: «Пане, ми хо­ чемо побачити Iсуса».

(22) Пилип пішов і сказав Андрієві, і вони разом пішли повідомити про це Ісуса.

(23) А Ісус відповідає їм, кажучи: «Прийшла година, щоб Син Люд­ ський прославився.

(24) Істинно, істинно кажу вам: якщо зерно пшеничне, впавши в землю, не вмре, то залишиться одне. Коли ж умре, то принесе багато плоду.

(25) Хто любить життя своє, той по­ губить його; хто ж ненавидить життя (20)

Хто любить життя своє, той погубить його; хто ж ненавидить життя своє в цім світі, той збереже його для життя вічного. Іоанна 12:25

своє в цім світі, той збереже його для життя вічного.

(26) Хто служить Мені, нехай іде вслід за Мною: і де Я, там і слуга Мій буде. І хто служить Мені, того поша­ нує Отець.

(27) Тепер душа Моя затривожилась, і що Мені сказати? Отче, спаси Мене від години цієї! Та на те Я і прийшов на годину цю.

(28) Отче, прослав Ім’я Своє!» Тоді пролунав голос з неба: «І прославив, і знов прославлю!»

(29) Народ, котрий стояв і почув те, говорив: «Це грім». А інші говорили: «Ангел говорив Йому».

(30) Ісус сказав у відповідь: «Голос цей не заради Мене прийшов, а заради вас.

(31) Тепер суд світові цьому; тепер князь світу цього буде вигнаний геть.

(32) І Я, коли буду розп’ятий, при­ верну всіх до Себе».

(33) Це Він сказав, щоб зазначити, якою смертю Він має вмерти.

Журнал «Надія»

67

(34) Тоді народ відповів Йому: «Ми чули з Закону, що Христос перебуває повік. Як же Ти кажеш, що Син Люд­ ський мусить умерти. Хто Цей Син Людський?»

(35) Ісус тоді сказав їм: «Ще корот­ кий час Світло з вами. Ходіть, поки ще маєте Світло, щоб темрява не об­ горнула вас. Бо хто ходить в темряві, не знає, куди йде.

(36) Доки ви маєте Світло, віруйте в Світло, щоб ви стали синами Світла». Сказавши це, Ісус відійшов і зник від них.

Чому не увірували в Ісуса

І хоч Він вчинив так багато чуд перед ними, та вони не увірували в Нього, (38) щоб збулося слово пророка Iсайї, яке він сказав: «Господи, хто повірив тому, що чув від нас? І кому рука Го­ сподня об’явилась?»

(39) Тому вони не могли увірувати, бо й Iсайя сказав також: (40) «Бог засліпив очі їхні і закам’я­ нив серця їхні, щоб не бачили очима своїми і не зрозуміли серцями свої­ ми, і не навернулись, щоб Я зцілив їх».

(41) Це сказав Iсайя, коли бачив сла­ ву Його і говорив про Нього, (42) Проте багато навіть начальників увірували в Нього, та через фарисеїв не признавались, щоб не відлучили їх від синагоги.

(43) Бо вони любили славу людську більше, ніж славу Божу.

(37)

Хто вірує в Мене, не в Ме­не вірує, а в Того, Хто послав Мене! Я, Світло, прийшов у світ,

щоб кожен, хто вірує в Ме­не,

не залишався в темряві.

Заповідь Божа — то вічне життя

(44) А Ісус проголосив, кажучи: «Хто вірує в Мене, не в Ме­не вірує, а в Того, Хто послав Мене!

(45) А хто бачить Мене, бачить Того, Хто послав Мене!

(46) Я, Світло, прийшов у світ, щоб кожен, хто вірує в Ме­не, не залишав­ ся в темряві.

(47) Коли хто почує слова Мої і не повірить, Я не суджу його, бо Я при­ йшов не судити світ, а спасти світ!

(48) Хто відкидає Мене і не приймає слів Моїх, той має суддю собі: Слово, яке Я говорив, воно буде судити його останнього дня.

(49) Бо Я не говорив від Себе, але Отець, Котрий послав Мене, Він дав Мені заповідь, що Я маю казати і що говорити!

Іоанна 12:44, 46

68

Журнал «Надія»

Євангеліє згiдно Іоанна

Іоанна 14:6

Я є дорога, і правда, і життя. Ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене.

(50) І Я знаю, що заповідь Його, то життя вічне. Отже, що Я говорю, го­ ворю те, що Отець Мій сказав Мені».

13

Розділ 13 Таємна Вечеря. Ісус умиває ноги Своїм учням

(1) Перед святом Пасхи Iсус, знаючи, що прийшов Його час повернутися з цього світу до Отця, показав на ділі, що, полюбивши Своїх, котрі були в світі, полюбив їх до кінця.

(2) Під час вечері, коли диявол вже вклав у серце Іуди Iскарiота, сина Си­ мона, зрадити Його, (3) Ісус, знаючи те, що Отець віддав все в руки Його, і що Він вийшов від Бога і відходить до Бога, (4) встав від вечері, зняв хітон, взяв рушник і підперезався.

(5) Тоді налив води в умивальницю і почав обмивати ноги учням і витира­ ти рушником, яким був підперезаний.

(6) І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: «Господи, Ти миєш мені ноги?»

(7) Ісус сказав йому у відповідь: «Те, що Я роблю, ти не розумієш тепер, але після зрозумієш!»

(8) Петро сказав Йому: «Ти не вми­ єш ніг моїх повік!» Ісус відповів йому:

«Якщо Я не вмию, ти не матимеш ні­ чого спільного зі Мною».

(9) Петро говорить Йому: «Госпо­ ди, тоді не тільки ноги, а також умий руки і голову!»

(10) Ісус сказав йому: «Обмитому треба тільки ноги обмити, бо він чи­ стий увесь; і ви чисті, та не всі».

(11) Бо Він знав Свого зрадника, і тому сказав: «Ви чисті, та не всі».

(12) Коли ж Він обмив їм ноги і надів хітон Свій, сів до столу знову і сказав їм: «Чи знаєте, що Я вчинив?

(13) Ви називаєте Мене Учителем і Господом, і добре кажете, бо це прав­ да.

(14) І коли Я, Господь і Учитель, об­ мив вам ноги, то і ви повинні мити ноги один одному.

(15) Бо Я дав вам приклад, щоб ви та­ кож чинили так, як Я вчинив вам.

(16) Істинно, істинно кажу вам: слуга не більший за пана свого, і посланець не більший за того, хто послав його.

(17) Коли ви це знаєте, то блаженні ви, якщо таке чините.

Виявлення зрадника

(18) Я кажу не про всіх; Я знаю тих, кого Я вибрав, але щоб Писання збу­ лося: ’Той, хто їсть хліб зі Мною, зра­ дить Мене’.

(19) Тепер кажу вам, перше, ніж це станеться, щоб коли станеться, ви увірували, що це Я.

hope.asr-rm.org

(20) Істинно, істинно кажу вам: хто приймає посланця Мого, той прий­ має Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!»

(21) Коли Ісус сказав це, Він відчув занепокоєння в душі і сказав: «Iстин­ но, істинно кажу вам, що один з вас зрадить Мене!»

(22) Тоді учні озиралися один на одно­ го, дивуючись, про кого Він говорить.

(23) За столом був, прихилившись до грудей Ісуса, один з учнів Його, ко­ трого Ісус любив.

(24) Симон Петро кивнув йому і ска­ зав: «Запитай, хто той, про кого Він говорить».

(25) І, прихилившись до грудей Ісуса, запитав Його: «Господи, хто це?»

(26) Ісус відповів: «Той, кому Я, вмочивши окраєць, подам йому». І, вмочивши окраєць, подав Іуді Iскарiоту, синові Симона.

(27) Після цього, як Іуда взяв цей кусок хліба, увійшов в нього сатана. А Ісус ска­ зав йому: «Що робиш, — роби швидше!»

(28) Але ніхто з тих, що були за столом, не знав, про що це Він сказав йому.

(29) Дехто подумав, тому що Іуда за­ відував скринькою з грошима, то Ісус сказав йому: «Купи що потрібне на свято», або щоб дав щось для убогих.

(30) Він же, взявши окраєць, негайно вийшов. Була ж ніч.

(31) Коли ж він вийшов, Ісус сказав: «Тепер Син Людський прославився, і Бог прославився в Ньому.

(32) Бог прославився в Ньому, то і Бог прославить Його в Собі, і невдов­ зі прославить Його.

Заповідь любові

(33) Дорогі Мої, не довго вже бути Мені з вами! Ви будете шукати Мене, але, як Я сказав іудеям: ’Куди Я йду, ви не зможете прийти’, та й вам Я го­ ворю тепер.

(34) Нову заповідь Я дав вам, щоб ви любили один одного, як і Я полюбив вас, так і ви любіть один одного!

(35) По тому пізнають усі, що ви учні Мої, коли будете мати любов один до одного».

(36) Симон Петро сказав Йому: «Го­ споди, куди Ти йдеш?» Ісус відповів йому: «Куди Я йду, ти не можеш йти за Мною тепер, але потім підеш за Мною».

(37) Петро говорить Йому: «Господи, чому я не можу йти за Тобою тепер? Я покладу життя моє за Тебе!»

hope.asr-rm.org

Ісус відповів: «Ти покладеш життя твоє за Мене? Iстинно, істинно кажу тобі: ще півень не заспіває, як ти зречешся Мене тричі.

(38)

14

Розділ 14 Ісус потішає Своїх учнів

(1) Нехай серце ваше не тривожить­ ся! Віруйте в Бога, віруйте також в Мене.

(2) В домі Отця Мого багато осель, коли б ні, то Я сказав би вам, що йду приготувати місце для вас.

(3) І коли піду, і приготую місце для вас, Я прийду знову і візьму вас до Себе, щоб там, де Я, були і ви.

(4) А куди Я йду, то ви знаєте, і до­ рогу знаєте».

(5) Хома сказав Йому: «Господи, ми не знаєм, куди Ти йдеш, як можемо знати дорогу?»

(6) Ісус сказав йому: «Я є дорога, і правда, і життя. Ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене.

(7) Якби ви знали Мене, то знали б Отця Мого також; віднині ви знаєте Його і бачили Його».

(8) Пилип сказав Йому: «Господи, покажи нам Отця, і вистачить того нам!»

(9) Ісус же сказав йому: «Стільки часу Я з вами, і ти не знаєш Мене, Пилипе? Хто бачив Мене, той бачив і Отця Мого, то як же ти кажеш: ’Пока­ жи нам Отця’?

(10) Чи не віриш ти, що Я в Отці, а Отець в Мені? Слова, які Я говорю вам, Я говорю не від Себе, а Отець, Котрий перебуває в Мені. Отець тво­ рить діла через Мене.

(11) Повірте Мені, що Я в Отці, а Отець в Мені, коли ж ні, то повірте Мені ради самих вчинків.

(12) Істинно, істинно кажу вам: хто вірує в Мене, то діла, які Я чиню, і він вчинить; і більше цих вчинить, бо Я йду до Отця.

(13) І коли що будете просити в ім’я Моє, те Я вчиню, щоб Отець просла­ вився в Синові.

(14) Коли просите чого в Мене в ім’я Моє, то одержите.

(15) Якщо ви любите Мене, то вико­ нуйте заповіді Мої.

Іоанна 14:27 Журнал «Надія»

69

Мир залишаю вам; Мій мир даю вам; не такий мир, як світ дає.

Серце ваше нехай не тривожиться і не лякається.

70

Журнал «Надія»

(16) І Я вблагаю Отця, і Він дасть вам іншого Утішителя, щоб перебував з вами повік.

(17) Духа правди, Котрого світ не може прийняти, бо не бачить Його і не знає Його; а ви ж знаєте Його, бо Він перебуває з вами і буде у вас.

(18) Я не залишу вас сиротами; Я прийду до вас!

(19) Ще трохи, і світ не побачить Мене більше, а ви побачите, бо Я живу, і ви будете жити також.

(20) В той день пізнаєте ви, що Я в Отці Моїм, і ви в Мені, а Я в вас.

(21) Хто знає заповіді Мої і виконує їх, той любить Мене; хто ж любить Мене, того полюбить Отець Мій, і Я полюблю його, і явлюся йому Сам».

(22) Іуда, не Iскарiот, говорить Йому: «Господи, що це, що Ти хочеш з’яви­ тися нам, а не світові?»

(23) Ісус сказав йому у відповідь: «Як хто любить Мене, той береже слово Моє, і Отець Мій полюбить його, і

Євангеліє згiдно Іоанна (31) Але щоб світ знав, що Я люблю Отця, і, як Отець заповів Мені, так і чиню. Вставайте, підемо звідси!

15

Розділ 15 (1) Я є правдива виноградина, а Отець Мій — Виноградар.

(2) Всяку галузку в Мені, яка не при­ носить плоду, Він відтинає, а всяку, яка приносить плід, очищає, щоб приносила більше плоду.

(3) Ви вже чули через слово, яке Я говорив вам.

(4) Перебувайте в Мені, і Я в вас. Як галузка не може приносити плоду сама від себе, коли не буде на вино­ градині, так і ви, коли не будете пере­ бувати в Мені.

hope.asr-rm.org

(13) Більшої любові ніхто не має по­ над ту, коли хто покладе життя своє за друзів своїх.

(14) Ви — друзі Мої, якщо чините все, що Я заповідаю вам.

(15) Більше Я вже не буду кликати вас слугами, бо слуга не знає, що пан Його чинить. Я ж назвав вас друзями, бо сказав вам все, що чув від Отця Мого.

(16) Не ви вибрали Мене, а Я вибрав вас і призначив вас, щоб ви йшли і приносили плід, і щоб плід ваш зали­ шився, щоб чого тільки ви попросите в Отця в ім’я Моє, Він дав вам.

(17) І це Я заповідаю вам, щоб ви лю­ били один одного.

(18) Коли світ ненавидить вас, то знайте, що він зненавидів Мене пер­ ше, ніж вас.

(19) Коли б ви були зі світу, то світ любив би вас, а коли ви не зі світу, а Я вибрав вас із світу, тому світ нена­ видить вас.

Не тільки про них Я благаю, а й про тих, що увірують в Мене через слово їхнє. Іоанна 17:20

Ми прийдемо до нього, і жити будемо з ним.

(24) Хто не любить Мене, не зберігає слів Моїх, а слово, яке ви чуєте, не Моє, а Отця, Котрий послав Мене.

(25) Це сказав Я вам, перебуваючи з вами.

(26) Але Утішитель, Дух Святий, Ко­ трого Отець пошле в ім’я Моє, Він навчить вас всього і пригадає вам все, що Я говорив вам.

(27) Мир залишаю вам; Мій мир даю вам; не такий мир, як світ дає. Серце ваше нехай не тривожиться і не ляка­ ється.

(28) Ви чули, що Я сказав вам: ’Я йду і прийду до вас’. Якби ви любили Мене, то ви б раділи, бо Я сказав, що Я йду до Отця, бо Отець Мій більший за Мене.

(29) І тепер Я сказав вам, раніше, ніж сталося, щоб коли станеться, ви пові­ рили.

(30) Вже небагато буду говорити з вами, бо йде князь світу цього, але він не має нічого в Мені.

Я — Виноградина, а ви — галуззя. Хто перебуває в Ме­ні, і Я в ньому, той приносить багато плоду, бо без Мене ви не можете чинити нічого.

(6) Коли хто не перебуває в Мені, буде відкинений геть, як та галузка, і всохне; а такі гілки збирають, вкида­ ють у вогонь і спалюють.

(7) Коли будете перебувати в Мені, і слова Мої залишаться у вас, то про­ сіть, чого хочете, і дасться вам.

(8) Тим прославиться Отець Мій, коли ви принесете багато плоду і бу­ дете учнями Моїми.

(9) Як Отець полюбив Мене, так і Я полюбив вас; перебувайте в любові Моїй.

(10) Якщо будете виконувати запові­ ді Мої, то будете перебувати в любові Моїй, як і Я виконую заповіді Отця Мого і перебуваю в любові Його.

(11) Це сказав Я вам, щоб радість Моя перебувала у вас, і щоб радість ваша була повна.

(12) Це є Моя заповідь, щоб ви люби­ ли один одного, як Я полюбив вас!

(5)

Пригадайте слово, яке Я говорив вам: ’Слуга не більший від пана сво­ го’. Коли вони переслідували Мене, то будуть переслідувати і вас; якщо збе­ рігали Моє слово, то будуть зберігати і ваше.

(21) А все це вчинять вам за ім’я Моє, бо не знають Того, Хто послав Мене.

(22) Коли б Я не прийшов і не гово­ рив їм, вони не мали б гріха, а тепер не мають виправдання за гріх свій.

(23) Хто ненавидить Мене, той нена­ видить і Отця Мого.

(24) Коли б Я не вчинив між ними діл, яких ніхто інший не вчинив, то не мали б гріха, а тепер вони бачили і зненавиділи: і Мене, і Отця Мого.

(25) Але справдилось слово, яке є на­ писане в Законі їхньому: ’Зненавиді­ ли Мене без причини’.

(26) Коли ж Утішитель прийде, Ко­ трого Я пошлю вам від Отця, Дух правди, Котрий походить від Отця, Він засвідчить про Мене.

(27) І ви також будете свідчити про Мене, тому що ви зі Мною від початку.

(20)

hope.asr-rm.org

16 Розділ 16 Не спокушайтеся

Це сказав Я вам, щоб ви не спо­ кусились.

(2) Вас виженуть із синагог. Навіть прийде година, коли кожен, хто буде вбивати вас, буде думати, що тим він служить Богові.

(3) І це будуть чинити вам, бо вони не пізнали ні Отця, ні Мене.

(4) Та це Я сказав вам, щоб, коли прийде та година, ви пригадали, що Я говорив вам. Цього Я не говорив вам спочатку, бо Я був з вами.

(1)

Євангеліє згiдно Іоанна (17) Дехто з учнів Його говорив один до одного: «Що це, що Він сказав нам: ’Ще трохи, і ви не побачите Мене, і не­ забаром знову ви побачите Мене’, та: ’Я йду до Отця’?»

(18) І казали: «Що це таке, що Він сказав: ’Ще трохи’? Ми не знаєм, що Він говорить».

(19) Ісус відчув, що хочуть спитати Його, і Він сказав їм: «Чи не про те ви питаєте один в одного, що Я сказав: ’Ще трохи, і ви не побачите Мене, і не­ забаром знову ви побачите Мене’?

(20) Істинно, істинно кажу вам: ви бу­ дете плакати і ридати, а світ буде ра­ діти; ви будете сумувати, але смуток ваш перетвориться на радість вам.

(21) Жінка, коли родить, має журбу, бо прийшла година її, але коли вона

Журнал «Надія»

71

породить дитину, то не пам’ятає тер­ пінь своїх від радості, що дитина на­ родилася на світ.

(22) Так і ви тепер маєте смуток, але Я побачу вас знову і серце ваше буде раді­ ти; і радості вашої ніхто не відніме від вас.

Будьте відважні: Я світ переміг

І в той день ви не спитаєте Мене ні про що. Iстинно, істинно кажу вам: про що тільки попросите в Отця в ім’я Моє, Він дасть вам.

(24) Донині ви не просили нічого в ім’я Моє; просіть і одержите, щоб ра­ дість ваша була повна.

(25) Це Я говорю вам в притчах, але надходить час, коли Я не буду більше говорити вам притчами, а просто зві­ щу вам про Отця.

(23)

Я пришлю вам Утішителя

Тепер же Я йду до Того, Хто по­ слав Мене, і ніхто з вас не питає Мене: ’Куди Ти йдеш?’

(6) Та від того, що Я сказав вам, сму­ ток сповнив серця ваші.

(7) Але Я кажу вам правду: краще для вас, щоб Я пішов, бо як Я не піду, то Утішитель не прийде до вас, а коли Я піду, то пошлю Його до вас.

(8) А коли Він прийде, то виявить світові його гріховність, повідомить його про милосердя Боже, яке може врятувати світ від суду Божого.

(9) Гріховність світу полягає в тому, що люди не вірують в Мене.

(10) Справедливість є досяжною, — бо Я йду до Отця Мого, і ви вже не побачите Мене.

(11) Порятунок від судного дня є мож­ ливий, бо князь світу цього засуджений.

(12) Я маю ще багато сказати вам, та ви не можете збагнути цього тепер.

(13) Коли ж Він, Дух правди, прийде, то впровадить вас в усяку правду, бо Він буде говорити не від Себе, а що почує, те звістить вам; і що має наста­ ти, Він скаже вам.

(14) Він прославить Мене, бо візьме з Мого і звістить вам.

(15) Все, що Отець має, — Моє. Тому Я сказав, що Він візьме з Мого і зві­ стить вам.

(5)

Сум ваш обернеться в радість

Ще трохи, і ви не побачите Мене більше, і незабаром ви знову побачи­ те Мене, бо Я йду до Отця».

(16)

Це сказав Я вам, щоб ви мали в Мені мир. В світі будете мати скорботу,

але будьте відважні: Я переміг світ!

Іоанна 16:33

72

Євангеліє згiдно Іоанна

Журнал «Надія»

hope.asr-rm.org

Я на те народився,

і на те прийшов в світ, щоб засвідчити про правду.

Іоанна 18:37

В той день ви будете просити в ім’я Моє, і Я не скажу, що буду проси­ ти Отця про вас, (27) бо Отець Сам любить вас, тому що ви полюбили Мене і увірували, що Я вийшов від Бога.

(28) Я вийшов від Отця і прийшов у світ; і знов залишаю світ, і йду до Отця».

(29) Учні Його сказали: «Ось тепер Ти говориш зрозуміло, і не говориш притчами.

(30) Тепер ми певні, що Ти знаєш все і не потребуєш, щоб хтось питав Тебе; по цьому ми віруємо, що Ти вийшов від Бога».

(31) Ісус відповів їм: «Тепер ви віруєте?

(32) Ось година надходить, і вже те­ пер настала, коли ви розпорошитесь, (26)

боту, але будьте відважні: Я переміг світ!»

17

Розділ 17 Молитва Ісуса за учнів та вірних на Таємній Вечері

Після цих слів Ісус звів очі Свої до неба і сказав: «Отче, прийшла го­ дина: прослав Сина Твого, щоб і Син прославив Тебе, (2) бо Ти дав Йому владу над всякою плоттю, щоб всьому, що Ти дав Йому, Він дав життя вічне.

(1)

А тепер, Отче, прослав Ти Мене з Тобою Самим тією славою, яку Я мав в Тебе ще тоді, коли не було світу.

(6) Я відкрив ім’я Твоє людям, котрих Ти дав Мені зі світу; Твої вони були, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли слово Твоє.

(7) Тепер вони пізнали, що все, що Ти дав Мені, є від Тебе.

(8) Слова, які Ти дав Мені, Я передав їм, і вони прийняли і зрозуміли прав­ диво, що Я вийшов від Тебе, і увірува­ ли, що Ти послав Мене.

(9) Я благаю за них; Я не благаю за світ, але за тих, кого Ти дав Мені, бо вони Твої.

(10) І все Моє — Твоє, і Я прославив­ ся в них.

(11) І Я вже не в світі, а вони в світі, і Я йду до Тебе. Святий Отче, бере­ (5)

Моє Царство не від світу цього... та тепер Моє Царство не звідси. Іоанна 18:36

кожен з вас повернеться до дому сво­ го, і залишите Мене самого, але Я не один, бо Отець зі Мною.

(33) Це сказав Я вам, щоб ви мали в Мені мир. В світі будете мати скор­

Це ж є життя вічне, щоб пізнали Тебе, Єдиного Правдивого Бога, та посланого Тобою Ісуса Христа.

(4) Я прославив Тебе на землі, вико­ навши діло, яке Ти дав Мені виконати.

(3)

жи їх в ім’я Твоє, котрих Ти дав Мені, щоб вони були одне, як і Ми.

(12) Я був з ними в світі, Я беріг їх в ім’я Твоє, тих, котрих Ти дав Мені, і зберіг їх, і ніхто з них не

hope.asr-rm.org

згинув, крім одного, призначеного на загибіль, щоб здійснилося Пи­ сання.

(13) Тепер же Я йду до Тебе, а це го­ ворю в світі, щоб вони мали в собі радість Мою досконалу.

(14) Я дав їм слово Твоє, і світ знена­ видів їх, тому що вони не від світу, як і Я не від світу.

(15) Я не благаю, щоб Ти взяв їх зі світу, але щоб Ти зберіг їх від злого.

(16) Вони не від світу, як і Я не від світу.

(17) Освяти їх правдою Твоєю; Твоє слово є правда.

(18) Як Ти послав Мене в світ, так і Я послав їх в світ.

(19) І за них Я посвячую Себе, щоб і вони були освячені правдою.

(20) Не тільки про них Я благаю, а й про тих, що увірують в Мене через слово їхнє.

(21) Щоб були всі одне: як Ти, Отче, в Мені, і Я в Тобі. Щоб і вони були одне в Нас, щоб світ увірував, що Ти послав Мене.

(22) А славу, яку Ти дав Мені, Я дав їм, щоб були одне, як Ми є одне.

(23) Я є в них і Ти є в Мені, щоб вони були досконалі в єдності, і щоб світ пізнав, що Ти послав Мене і полюбив їх, як полюбив Мене.

(24) Отче, ті, котрих Ти дав Мені, Я бажаю, щоб, де є Я, і вони були зі Мною, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, бо Ти полюбив Мене ще до створення світу.

(25) Отче Праведний! Світ не пізнав Тебе, але Я пізнав Тебе, і вони пізнали, що Ти послав Мене.

(26) І Я відкрив їм ім’я Твоє, і буду відкривати, щоб любов, якою Ти по­ любив Мене, була в них, і Я в них!»

18 Розділ 18

Страждання і смерть Ісуса Христа. Схоплення Ісуса

(1) Сказавши це, Ісус вийшов з учня­ ми Своїми за потік Кедрон, де був сад, в який вони увійшли.

(2) Іуда, котрий зрадив Його, знав те місце, бо Ісус часто збирався там з уч­ нями Своїми.

Євангеліє згiдно Іоанна (3) Тоді Іуда, взявши загін воїнів і старшин від перво­священиків і фари­ сеїв, привів їх туди з ліхтарями, смо­ лоскипами та зі зброєю.

(4) А Iсус, знаючи все, що має стати­ ся з Ним, вийшов і спитав їх: «Кого ви шукаєте?»

(5) Вони відповіли Йому: «Iсуса з Назарета». Ісус сказав їм: «Це Я». Іуда, котрий зрадив Його, стояв теж з ними.

(6) Коли ж Він сказав їм: «Це Я!», вони відступили назад і попадали на землю.

(7) Він знов спитав їх: «Кого шукає­ те?» А вони відповіли: «Iсуса з Наза­ рета!»

(8) Ісус відповів: «Я сказав вам, що це Я! Отже, коли ви шукаєте Мене, то дозвольте цим людям відійти».

(9) Ісус сказав це, щоб справдилось пророцтво, яке Він сказав: «З тих, ко­ трих Ти дав Мені, Я не загубив ніко­ го».

(10) Тоді Симон Петро, маючи меч, вихопив його і вдарив слугу перво­ священика і відтяв йому праве вухо. Ім’я слуги було Малх.

(11) Але Ісус сказав Петрові: «Вкла­ ди меч у піхви. Чашу, яку дав Мені Отець, чи ж не пити Мені?»

Суд над Iсусом у Анни. Петро відрікається Ісуса

(12) Тоді воїни, сотник і слуги іудей­ ські взяли Ісуса і, зв’я­завши Його, (13) повели Його спочатку до Анни, бо він був тесть Кайяфи, котрий був первосвящеником того року.

(14) Кайяфа ж був той, що радив іу­ деям, що краще, щоб один чоловік помер за народ.

(15) А Симон Петро та інший учень йшли слідом за Iсусом. Той учень був відомий первосвященикові, і він уві­ йшов з Iсусом в двір первосвященика.

(16) Але Петро стояв за брамою. Тоді другий учень, котрий був відомий первосвященикові, вийшов і попро­ сив служницю, і вона впустила Петра.

(17) І служниця питає Петра: «Чи ти також з учнів Цього Чоловіка?» Він відповів: «Ні».

(18) А слуги і старші, котрі стоя­ ли тут, палили вогонь, щоб грітися, бо було зимно; Петро також стояв з ними і грівся.

(19) А первосвященик запитав Ісуса про учнів і про Його науку.

Журнал «Надія»

73

(20) Ісус відповів йому: «Я говорив явно світові; Я завжди навчав у сина­ гогах і в храмі, куди всі іудеї збирали­ ся, а таємно Я не говорив нічого.

(21) Навіщо питаєш Мене? Запитай тих, які чули, що Я говорив їм. Ось вони знають, що Я говорив».

(22) Коли Він сказав це, один зі слуг, котрий стояв близько, вдарив Ісуса по щоці, кажучи: «Так Ти відповідаєш первосвященикові?»

(23) Ісус відповів йому: «Якщо Я ска­ зав зле, то доведи, що воно зле, коли ж добре, то за що ти б’єш Мене?»

(24) Тоді Анна післав Його зв’язаного до первосвященика Кайяфи.

Петро вдруге й утретє відрікається Ісуса

А Симон Петро стояв і грівся. І спитали його: «Чи ти також з учнів Його?» Він відрікся і сказав: «Ні!»

(26) Один зі слуг первосвященика, родич тому, котрому Петро відтяв вухо, говорить: «Чи ж не бачив я тебе в саду з Ним?»

(27) Петро знову відрікся, і зараз таки півень заспівав.

(25)

Суд над Ісусом у Понтія Пілата

(28) І ведуть Ісуса від Кайяфи в пре­ торію. Був ранок. Вони не увійшли в преторію, щоб не осквернитись, для того щоб могли їсти пасху.

(29) Пілат вийшов до них і сказав: «У чому ви обви­нувачуєте цього Чоловіка?»

(30) Вони сказали у відповідь йому: «Якби Він не був злочинцем, ми б не видавали Його тобі».

(31) Пілат тоді каже їм: «Візьміть Його самі і судіть згідно Закону ва­ шого». Іудеї відповіли йому: «Нам не дозволено нікого вбивати».

(32) І слово Iсусове здійснилося, яке Він сказав, передрі­каючи, якою смер­ тю Він має вмерти.

(33) Тоді Пілат ввійшов в преторію, покликав Ісуса і спитав Його: «Чи Ти Цар Іудейський?»

(34) Ісус відповів: «Чи від себе ти ка­ жеш, чи інші сказали тобі про Мене?»

(35) Пілат відповів: «Хіба я іудей? Твій народ і первосвященики видали Тебе мені. Що Ти вчинив?»

(36) Ісус відповів: «Моє Царство не від світу цього. Коли б Моє Царство було від світу цього, то слуги б Мої воювали, щоб Я не був виданий іуде­ ям, та тепер Моє Царство не звідси.

74

Журнал «Надія»

(37) Тоді Пілат запитав Його: «Ти Цар?» Ісус відповів: «Ти правду ка­ жеш, що Я Цар; Я на те народився, і на те прийшов в світ, щоб засвідчити про правду. І кожен, хто за правду, слухає голос Мій».

(38) Пілат спитав Його: «Що є прав­ да?» І, сказавши це, знову вийшов до іудеїв і каже їм: «Я не знаходжу жод­ ної вини в Нім.

(39) Та ви маєте звичай, щоб я відпу­ скав вам одного в’язня на Пасху. Чи хочете, щоб я відпустив вам Царя Іу­ дейського?»

(40) Тоді закричали всі знову, кажу­ чи: «Не Його, а Варавву!» А Варавва був розбійником.

19

Розділ 19 Знущання над Ісусом

Тоді Пілат взяв Ісуса і наказав би­ чувати Його.

(2) А воїни сплели вінок з тернини і поклали Йому на голову, та наділи на Нього багряницю; (3) і підходили до Нього, і казали: «Радій, Царю Іудей­ ський!» І били Його в обличчя.

(1)

Ісус знов перед Понтієм Пілатом

(4) Пілат знову вийшов і сказав: «Ось я виводжу Його вам, щоб ви знали, що не знаходжу жодної провини в Ньому».

(5) Ісус вийшов в терновому вінку і в багряниці. А Пілат сказав: «Ось Чо­ ловік!»

(6) Коли первосвященики і старій­ шини побачили Його, то закричали, кажучи: «Розіпни, розіпни!» Пілат сказав їм: «Візьміть Його ви і ро­ зіпніть, бо я не знаходжу провини в Ньому».

(7) Іудеї відповіли йому: «Ми має­ мо Закон, і згідно закону Він мусить вмерти, бо Він зробив Себе Сином Божим».

(8) Коли Пілат почув це слово, то ще більше злякався.

(9) І вернувся в преторію знову, і спитав Ісуса. «Звідки Ти?» Та Ісус не відповів йому.

(10) Тоді Пілат сказав Йому: «Не від­ повідаєш мені? Чи ти не знаєш, що я

Євангеліє згiдно Іоанна маю владу розп’ясти Тебе, і маю владу відпустити Тебе?»

(11) Ісус відповів йому: «Ти не мав би ніякої влади наді Мною, коли б не було дано тобі зверху, тому той, що видав Мене тобі, має більший гріх».

(12) Після того Пілат намагався відпустити Його, але іудеї крича­ ли: «Якщо ти відпустиш Його, то ти не друг кесареві! Всякий, хто робить себе царем, противник кесареві!»

(13) Пілат почув ці слова, вивів Ісуса і сів на суддівське сидіння, на викла­ деній каменем платформі.

(14) Був день перед Пасхою; було близько години шостої. І Пілат сказав іудеям: «Ось Цар ваш!»

Тому увірував ти, що побачив Мене? Блаженні ті, що не бачили і увірували! Іоанна 20:29

(15) Вони ж закричали: «Геть з Ним! Розіпни Його!» Пілат каже їм: «Маю розіп’яти Царя вашого?» Первосвя­ щеники відповіли: «Ми не маємо царя, крім кесаря!»

(16) Тоді він видав їм Його, щоб розп’яли. І вони взяли Ісуса, і повели.

Розп’яття Ісуса

І, несучи хреста Свого, Він ви­ йшов на місце, зване Череповищем, по-єврейськи Голгофа.

(18) Там розп’яли Його, а з Ним двох інших, з одного і другого боку, а Ісуса ж посередині.

(19) Пілат звелів написати напис і прибити на хресті. Було ж там на­ писано: «Iсус Назарянин, Цар Іудей­ ський».

(20) Той напис читало багато іудеїв, бо місце, де Ісус був розп’ятий, було близько міста. А було написано по-єв­ рейськи, по-грецьки і по-римськи.

(21) А первосвященики іудейські ка­ зали Пілатові: «Не пиши: ’Цар Іудей­ ський’, але, що Він Сам говорив: ’Я — Цар Іудейський’».

(22) Пілат відповів: «Що я написав, те я написав!»

(17)

hope.asr-rm.org

Поділ одежі Ісусової

(23) Воїни ж, розп’явши Ісуса, взяли одежу Його і розділили її на чотири частини, для кожного воїна по части­ ні, а також і хітон. А хітон же не був зшитий, а весь тканий.

(24) І вони сказали один одному: «Не будем дерти його, але кинемо жереб на нього, кому буде», — щоб збулося Писання: «Поділили одежу Мою між собою, а на шату Мою кидали жереб». Так вчинили воїни.

Розп’ятий Ісус опікується Своєю матір’ю

Біля хреста Ісуса стояли мати Його, сестра матері Його, Марія Кле­ опова, і Марія Магдалина.

(26) Ісус побачив матір та учня, котрий стояв тут, котрого Він любив, то сказав матері Своїй: «Жоно, ось син твій».

(27) Тоді сказав учневі: «Ось мати твоя!» І з того часу той учень взяв її до себе.

(25)

Ісусова смерть

Після цього Iсус, знаючи, що вже все довершилось, щоб збулося Пи­ сання, каже: «Я хочу пити!»

(29) Тут стояла посудина, повна оцту. Воїни, намочивши губку оцтом і на­ стромивши її на тростину, піднесли її до уст Його.

(30) Коли ж Ісус скуштував оцту, то сказав: «Звершилось!» І, схиливши голову, віддав дух.

(28)

Йому кості ламати не будуть

А іудеї, тому що це був день пе­ ред Пасхою, і щоб тіла не залишалися на хрестах в суботу, бо ця субота була великим днем, просили Пілата, щоб перебити розіп’ятим голінки, і зняти їхні мертві тіла.

(32) То ж прийшли воїни і перебили голінки в першого і в другого, розп’я­ того з Ним.

(33) А коли прийшли до Ісуса і поба­ чили, що Він вже вмер, — не переби­ ли Йому голінок, (34) але один з воїнів списом проко­ лов Йому бік: і відразу потекла кров і вода.

(35) А той, що бачив це, засвідчив, і свідчення його правдиве; і він знає, що говорить правду, щоб ви повірили.

(36) Бо це сталося, щоб здійснилося Писання: «Кістки Його не будуть по­ ламані».

(31)

Євангеліє згiдно Іоанна

hope.asr-rm.org

Журнал «Надія»

75

І, несучи хреста Свого, Він вийшов на місце, зване Череповищем, по-єврейськи Голгофа.

Там розп’яли Його, а з Ним двох інших, з одного і другого боку, а Ісуса ж посередині.

Iоанна 19:17, 18 І знов інше Писання говорить: «Дивитись будуть на Того, Кого про­ кололи».

(37)

Похорон Ісуса

Після цього, Йосиф з Арімафеї, котрий був учнем Ісуса, але таєм­ ним, бо боявся іудеїв, просив Пі­ лата, щоб зняти тіло Ісуса. І Пілат дозволив. І він прийшов, і зняв тіло Ісуса.

(39) Прийшов також і Никодим, ко­ трий раніше приходив до Ісуса вночі, і приніс суміш зі смирни і алое, літрів зо сто.

(40) І так вони взяли тіло Ісуса, об­ горнули Його полотном з пахощами, як то ховають за іудейським звича­ єм.

(41) На тому місці, де Він був розп’я­ тий, був сад, а в саду новий гріб, в якому ніхто ніколи не лежав.

(42) Тут теж, заради іудейського свя­ та Пасхи, поховали Ісуса, бо гріб був близько.

(38)

20 Розділ 20

Воскресіння Ісуса Христа

Першого дня в тижні, прийшла до гробу Марія Магдалина вранці, як ще було темно, і бачить, що камінь відвалений від гробу.

(2) І вона біжить до Симона Петра і до другого учня, котрого Ісус любив, і каже: «Взяли Господа з гробу, і ми не знаємо, де поклали Його».

(3) Петро зараз вийшов, і з тим дру­ гим учнем пішли до гробу.

(4) Вони бігли обидва разом, але той другий учень біг швидше за Петра, і він прибіг перший до гробу; (5) і, нахилившись, бачить лежить по­ лотно, але не ввій­шов в середину гробу.

(6) Тоді Симон Петро приходить слідом за ним і, ввій­шовши в гріб, ба­ чить полотно, яке лежало там, (7) а похоронне полотно, яким був сповитий Iсус, було згорнене і лежало в іншому місці.

(1)

Тоді ввійшов і другий учень, ко­ трий перший прийшов до гробу, і по­ бачив, і увірував.

(9) Бо ще не розуміли з Писання, що Він має воскреснути з мертвих.

(10) І учні вернулись знову до себе.

(11) А Марія стояла біля гробу і пла­ кала. І, плачучи, вона нахилилась до гробу, (12) і бачить двох ангелів в білих одежах, які сиділи: один в головах, а другий в ногах, де лежало тіло Iсу­ сове.

(13) І вони питають її: «Жінко, чого плачеш?» Вона відповіла їм: «Бо взя­ ли мого Господа, і я не знаю, де покла­ ли Його».

(14) І, сказавши це, вона обернулась і побачила Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Iсус.

(15) Ісус спитав її: «Жінко, чого ти плачеш?» Вона, думаючи, що це са­ дівник, говорить Йому: «Пане, якщо ти взяв тіло Його звідси, скажи мені, де ти поклав тіло Його, щоб я взяла Його».

(16) Ісус сказав їй: «Маріє!» А вона обернулась і сказала Йому по-єврей­ (8)

76

Журнал «Надія»

ськи: «Раввуні!» Що означає: «Учите­ лю!»

(17) Ісус говорить їй: «Не доторкайся до Мене, бо Я ще не піднявся до Отця Мого, а йди до братів Моїх і скажи їм: ’Я йду до Отця Мого і Отця вашого, і до Бога Мого і Бога вашого’».

(18) Марія Магдалина прийшла і спо­ вістила учням, що вона бачила Госпо­ да, і що Він сказав їй це.

(19) Коли ж настав вечір того дня, першого в тижні, а двері, де знаходи­ лись учні, були замкнені, бо боялись іудеїв, з’явився Iсус, став посередині і говорить їм: «Мир вам!»

(20) І, сказавши це, показав їм руки Свої і бік Свій. А учні зраділи, що по­ бачили Господа.

(21) Ісус же сказав їм знову: «Мир вам! Як Отець послав Мене, так і Я посилаю вас».

(22) Сказавши це, Він дмухнув і каже їм: «Прийміть Духа Святого; (23) кому гріхи простите, — про­ стяться, а кому за­ трима­ єте, — затримаються».

(24) А Хома, один з дванадцятьох, названий Близнюком, не був з ними, коли Ісус приходив.

(25) Інші ж учні сказали йому: «Ми бачили Господа!» А він сказав їм: «Якщо не побачу на руках Його ран від цвяхів і не вкладу пальця мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребро Його, — не повірю».

(26) Після восьми днів, знову учні Його були вдома, і Хома з ними. Ісус прийшов, як двері були замкнені, і став посеред них, і сказав: «Мир вам!»

(27) Потім говорить Хомі: «Простяг­ ни палець твій і подивись на руки Мої, простягни і руку твою, і вложи в бік Мій. І не будь невіруючий, а ві­ руючий».

(28) Хома сказав у відповідь: «Го­ сподь мій і Бог мій!»

(29) Ісус сказав йому: «Тому увірував ти, що побачив Мене? Блаженні ті, що не бачили і увірували!»

(30) Багато й інших ознак вчинив Ісус в присутності учнів Своїх, які не записані в книзі цій.

(31) Це ж написано, щоб ви увірува­ ли, що Ісус є Христос, Син Божий, і щоб, віруючи, ви мали життя вічне в ім’я Його.

Євангеліє згiдно Іоанна

21

Розділ 21

Iсус з’являється учням Своїм біля моря Тиверіядського

Після цього Ісус з’явився знов учням Своїм біля моря Тиверіядсько­ го. А з’явився так: (2) там були разом Симон Петро, Хома, званий Близнюком, Нафанаїл з Кани Галiлейської, обидва сини Зеве­ деєві і двоє інших з учнів Його.

(3) І Симон Петро говорить їм: «Йду ловити рибу!» Вони кажуть йому: «Ми також підемо з тобою!» І вони пішли, і ввійшли в човен. І в ту ніч не вловили нічого.

(4) А як настав ранок, Ісус стояв на березі, але учні не пізнали, що то був Iсус.

(5) Ісус запитав їх: «Діти, чи маєте що їсти?» Вони відповіли Йому: «Ні!»

(6) А він сказав їм: «Закиньте сіті праворуч човна і вловите». Вони за­ кинули, і вже не могли витягнути сіті через безліч риби.

(7) Тоді учень, котрого Ісус любив, говорить Петрові: «Це ж Господь!» А коли Симон Петро почув, що це Го­ сподь, то накинув на себе одежу, бо був нагий, і кинувся в море.

(8) А інші учні припливли в човні, бо були недалеко від берега, ліктів з дві­ сті, тягнучи сіть з рибою.

(9) А коли вийшли на берег, то поба­ чили розкладений вогонь, а на ньому рибу і хліб.

(10) Ісус сказав їм: «Принесіть риби, яку ви тепер вловили».

(11) Симон Петро пішов і витягнув сіть на берег, повну риби великої, — сто п’ятдесят три. І хоч було її стільки, проте сіть не прорвалася.

(12) Ісус сказав їм: «Ходіть, снідай­ те!» Та ніхто з учнів не смів запитати Його: «Хто Ти?», бо знали, що це був Господь.

(13) Ісус приходить, бере хліб і дає їм, а також і рибу.

(14) Це вже третій раз Ісус з’явився учням Своїм, після Свого воскресін­ ня з мертвих.

(15) Коли вони поснідали, Ісус сказав Симону Петрові: «Симоне, сину Йо­ нин, чи ти любиш Мене більше, ніж вони?» Він відповів Йому: «Так, Го­ (1)

hope.asr-rm.org

споди! Ти знаєш, що я люблю Тебе». Ісус каже йому: «Паси ягнята Мої!»

(16) Ісус питає його вдруге: «Симоне, сину Йонин, чи ти любиш Мене?» Той відповів Йому: «Так, Господи. Ти зна­ єш, що люблю Тебе!» Він сказав йому: «Паси вівці Мої!»

(17) Говорить йому втретє: «Симо­ не, сину Йонин, чи ти любиш Мене?» Петро засмутився, що втретє спитав його: «Чи любиш Мене?» І відповів Йому: «Господи, Ти знаєш. Ти знаєш, що я люблю Тебе!» Ісус каже йому: «Паси вівці Мої!

(18) Істинно, істинно кажу тобі: коли ти був молодий, то ти сам підперезу­ вався і ходив, куди хотів, а коли по­ старієш, то простягнеш руки твої і ін­ ший підпереже тебе та й поведе, куди не схочеш».

(19) Це ж Він сказав, зазначаючи, якою смертю він прославить Бога. Сказавши це, говорить йому: «Йди за Мною!»

(20) Петро ж оглянувся і побачив учня, що йшов за ним, котрого Ісус любив, котрий під час вечері був при­ хилився до грудей Його і спитав: «Го­ споди, хто видасть Тебе?»

(21) Побачивши його, Петро питає Ісуса: «Господи, а що буде з ним?»

(22) Ісус відповів йому: «Коли Я схо­ чу, щоб він залишився, аж поки Я прийду, то що тобі? Ти йди за Мною!»

(23) І це слово розійшлося між бра­ тами, що той учень не вмре. Але Ісус не сказав йому, що не вмре, а сказав: «Коли Я схочу, щоб він залишився, аж поки прийду, то що тобі?»

(24) Я є цим учнем. Я був свідком цих подій і описав їх тут. І всі ми знаємо, що мій опис цих подій є достовірний.

(25) Є також багато іншого, що Ісус вчинив, що коли б було записано все, то думаю, що і сам світ не вмістив би написаних книг. Амінь.

Iоанна 20:31 Це ж написано, щоб ви увірували, що Ісус є Христос, Син Божий,

і щоб, віруючи, ви мали життя вічне в ім’я Його.

ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (1722 – 1794) «Сія книга вічная, Книга Божія, Книга небесная».

(5, с6 256)

— ­ СЕР ІСААК НЬЮТОН (1643 – 1727) «Я притримуюся фундаментальної віри в Біблію як Боже Слово, записане людьми, які були натхнені Богом. Я досліджую Біблію щодня».

— ­ ІММАНУЇЛ КАНТ (1724 – 1804) «Існування Біблії як книги є найбільшим надбанням для всіх людей, будь-коли отриманим людством. Усяка спроба принизити Біблію є злочином проти людства».

— ­ ВАСИЛЬ СТУС (1938 – 1985) «Я заздрю тобі, сину, що ти можеш читати Біблію – цю найпоетичнішу і наймудрішу книгу з усіх, які є». (З листа до сина із заслання 4 березня 1984 року)

ЦЕ ЩЕ НЕ ВСЕ Це лише маленька частина історії. Якщо ви бажаєте прочитати повну версію Біблії, ви можете придбати її в книжковому магазині, читати он-лайн або завантажити як безкоштовний додаток для мобільного телефону на сайті newlife.asr-rm.org

www.asrrm.org

asr-rm.org

— ­ СЕРГІЙ РАЧИНЕЦЬ (1948) Все міряється в часі: І життя, і робота, В небі сонце незгасне І хлібів позолота. І усмішка привітна Білопінного саду, І мелодія вітру, І журба листопаду, І запалена зірка Серед ночі, як свічка, Та не зміряне тільки Боже слово повічне.