Сторінка молодого вченого 346.548: 341.171: 34.05
СФЕРА ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ: ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ ТА ЄС Хоменко О.О. здобувач кафедри права Європейського Союзу та порівняльного правознавства ОНЮА Стаття присвячена питанням адаптації технічного законодавства України до відповідного законодавства ЄС, зокрема у сфері ринкового нагляду, запровадження поняття “виробник” та базового принципу відповідальності виробника – незалежно від форми вини, проблемам змісту технічних регламентів. Ключові слова: ринковий нагляд, технічний регламент, стандарт, відповідальність виробника, адаптація, Україна, Європейський Союз, СОТ. Новітні інтеграційні, правові та глобалізаційні умови буття сучасної держави і права “долучають” до розряду нагальних питання наближення, упорядження, сумісності правових систем та гармонізації правової сфери в цілому. Украй актуальними ці питання постають для України, що є вже повноправним членом Світової організації торгівлі та робить активні кроки у напрямку отримання особливо сприятливого статусу у відносинах з Європейським Союзом, через утворення зони вільної торгівлі з ЄС. Однією з найважливіших сфер у цьому аспекті є чотири основні свободи європейського ринку вільного руху товарів, послуг, капіталів та осіб, які мають стати елементами змісту взаємин як для утворення зони вільної торгівлі, так і, звичайно, для отримання в майбутньому статусу повноправного члена ЄС. Разом з тим, для благополучного функціонування вказаних свобод, у ЄС було вироблено ряд дієвих засобів, вірніше механізмів, в тому числі, з усунення бар’єрів нетарифного характеру у торгівлі. Для відносин Україна-СОТ та Україна-ЄС одним з видів таких обмежувальних заходів (бар’єрів) є стандарти, технічні норми, регламенти та процедури підтвердження відповідності, які потребують в українському контексті певного удосконалення, наближення та “дореформування”. У законодавстві України вже було зроблено кроки у цьому напрямку, які здебільшого „надали нового формату” законодавству з цих питань в цілому. Так, було прийнято Закони: “Про захист прав споживачів” (у ред. від 01.12.2005р.) [1]; “Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності” (зі змінами від 15.01.2009 р.) [2]; “Про безпечність та якість харчових продуктів” (зі змінами від 31.05.2007р.) [3]; Указ Президента України “Про заходи щодо вдосконалення діяльності у сфері технічного регулювання та споживчої політики” від 13.07.2005 р. [4], численну кількість технічних регламентів та стандартів, та ін. Разом з тим, поза рамками законодавства України залишається ціла низка елементів та специфічних рис системи технічного законодавства ЄС (механізму контролю якості продукції, інституційного забезпечення цього процесу тощо). До того ж, наукова складова висвітлення вказаної тематики не відображає належної уваги вказаним проблемним деталям, адаптування яких сприяло б дієвій реалізації оновленого формату технічного законодавства України [5], що і є метою цієї статті. Зокрема, проект Закону України “Про ринковий нагляд” [6] було розроблено та подано на розгляд Верховної Ради України ще 16 січня 2008р., як того вимагали План дій Україна-ЄС та розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження заходів щодо виконання у 2008р. Плану дій Україна-ЄС” від 06.08.2008р. [7] (На разі, замість Плану дій Україна-ЄС, прийнято новий документ – Порядок денний асоціації ЄС-Україна) [8]. Але до цього часу його не прийнято (та не переглянуто його проект), хоча, його прийняття відповідало б реалізації вимог Директиви 2001/95/EC про загальну безпеку продукції [9], передбачаючи ефективний механізм виявлення небезпечних товарів на ринку та сприяючи покращенню ринкової прозорості. Функції ж контролю безпеки продукції за українським