341.645
ВПЛИВ СПРАВ “SIMUTENKOV” ТА “KOMBINAT” НА РОЗВИТОК ВІДНОСИН МІЖ РОСІЄЮ ТА ЄС
П.А. Калініченко, к.ю.н., доцент кафедри права Європейського Союзу Московської державної юридичної академії
У цій статті розглядається вплив Рішення Суду Європейських Співтовариств у справі “Simutenkov” та Рішення Суду першої інстанції у справі “Kombinat”, на розвиток правового регулювання відносин між Росією і Європейським Союзом. Ці справи абсолютно різні за своїм змістом, проте, в обох випадках йдеться про забезпечення законних прав і інтересів російських приватних осіб на внутрішньому ринку ЄС. У статті досліджуються значення, основні висновки та наслідки прецедентів у справах “Simutenkov” і “Kombinat”, подається аналіз їх впливу, як на правопорядок ЄС, так й на норми, що регулюють процеси стратегічного партнерства Росії і ЄС. Ключові слова: Європейський Союз, право, Росія, Суд ЄС, захист прав 1.Вступні зауваження У цій статті розглядається вплив Рішення Суду Європейських Співтовариств у справі “Simutenkov” [1] та Рішення Суду першої інстанції у справі “Kombinat” [2], на розвиток правового регулювання відносин між Росією і Європейським Союзом (далі – ЄС), в основі якого лежить Угода про партнерство та співробітництво, яка започатковує партнерство між Російською Федерацією з одного боку, та Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, з іншого, яку укладено 24 червня 1994 р. [3] та яка набрала чинності з 1 грудня 1997 р. (далі – УПС). У статті досліджуються значення, основні висновки та наслідки прецедентів у справах “Simutenkov” і “Kombinat”, надається аналіз їх впливу як на правопорядок ЄС, так і на норми, що регулюють процеси стратегічного партнерства Росії та ЄС. 2.Справа “Simutenkov” та її наслідки Фабула та юридичні підстави справи “Simutenkov” і висновки Суду Європейських Співтовариств (далі – Суд) у цій справі вже дуже добре досліджені в наукових публікаціях [4, 5, 6]. Російський футболіст Ігор Симутенков, що грав за іспанський клуб “Депортіво” (Тенеріфе), оспорював дискримінаційні положення правил Королівської федерації футболу Іспанії (КФФІ). Правила обмежували кількість гравців, що не є громадянами держав-членів ЄС (так званих легіонерів), які можуть виставлятися одночасно в основному складі футбольної команди. До недавнього часу обмеження на участь іноземних футболістів у складі національних клубів були встановлені в національних футбольних лігах в більшості країн Європи. Ситуацію в країнах Європейського Союзу змінило рішення Суду у справі “Bosman” [7], за яким професійні спортсмени були визнані працівниками-мігрантами в значенні Договору про заснування Європейського Співтовариства. Справа “Bosman” спричинила скасування квот на легіонерів з держав-членів ЄС та країн Європейського економічного простору (ЕЕА). З наданням прямої дії положенням європейських угод про асоціацію, обмеження стали зніматися і для легіонерів з держав-кандидатів на членство в ЄС. Пряма дія норм цих угод була закріплена рішенням у справі “Deutscher Handballbund” [8, 9]. Європейські угоди про асоціацію містили положення про неприпустимість дискримінації працівників з третьої країни на території Держави-члена за ознакою громадянства. Претензії російського легіонера І. Симутенкова мали обґрунтуванням Угоду про партнерство та співробітництво між Росією та Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами 1994 р., яка у параграфі 1 ст. 23 містить дослівно ідентичну формулу про недопустимість дискримінації працівників в трудових правах, таку, що і європейські угоди про асоціацію.