Аналіз виховної роботи

Укладач:

Колінко О.А., методист науково – методичного центру.

Рецензенти: Удовиченко О.О., директор науково–методичного центру; Сискова Л.В., начальник відділу виховної роботи управління освіти.

Рекомендовано науково – методичною радою НМЦ

Матеріали розраховані для практичного використання директорами, заступниками директорів з виховної роботи, класними керівниками навчальних закладів міста при організації та проведенні аналітичної діяльності.

Колінко О.А. АНАЛІЗ ВИХОВНОЇ РОБОТИ (матеріали консультації для заступників директорів з виховної роботи) – Миколаїв, 2004 – 52 с.

3

ЗМІСТ: Сутність і вимоги до організації аналітичної діяльності............................................... Види і рівні аналізу виховної роботи.............................................................................. Стадії і розумові операції аналітичної діяльності.......................................................... Методика аналізу форми виховної роботи........................................................................................................ Методика аналізу виховної роботи за навчальний рік..................................................

5.1. Орієнтовна схема аналізу виховної роботи....................................................................

5.1.1. Аналіз здоров’я і здорового способу життя...................................................................

5.1.2. Аналіз рівня вихованості.................................................................................................. Аналіз роботи з батьками, громадськістю, трудовими колективами підприємств, 5.1.3. зі спонсорами. ........................................................................................................................................................

5.1.4. Аналіз рівня розвитку самоврядування...................................................................................................

5.1.5. Критерії і показники ефективності виховної діяльності школи...................................

5.1.6. Критерії оцінки методичної роботи в навчальному закладі.......................................... Критерії і рівні оцінки діяльності методичного об’єднання класних керівників....... Форма самозвіту про діяльність м\о класних керівників.............................................. Схема аналізу роботи м\о класних керівників................................................................ Оцінка діяльності класного керівника............................................................................. Пам’ятка по аналізу самоосвітньої роботи класних керівників у м\о...................

5.2. Технологія здійснення аналізу виховної роботи за навчальний рік.............................

6. Вивчення ефективності виховного процесу...................................................................

6.1. Особливості вивчення результатів і ефективності виховання......................................

6.2. Вивчення ефективності педагогічних засобів................................................................

6.3. Вимоги до вивчення результатів і ефективності виховного процесу........................... ДОДАТКИ: Критерії успішності організації виховної роботи в школі............................................ Критерії та оцінки виховної діяльності навчального закладу...................................... Діяльність та зміст, що необхідні для успішного виховання у навчальному закладі. Аналіз виховної роботи класним керівником (варіант перший)................................... Пам’ятка щодо аналізу виховної роботи з класом (варіант другий)............................ Схема аналізу виховної роботи класного керівника (варіант третій).......................... Схема аналізу виховного заходу..................................................................................... ЛІТЕРАТУРА.....................................................................................................................

1.

2.

3.

4.

5.

4

3 5 6 8 12 12 13 14 14 15 15 18 20 23 24 25 27 28 34 34 35 38 39 40 41 42 43 46 47 51

1. Ñóòí³ñòü ³ âèìîãè äî îðãàí³çàö³¿ àíàë³òè÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³. Роль педагогічного аналізу у виховній роботі надзвичайно велика. Ніж глибше й обґрунтованіше адміністрація здійснює аналіз, проникає в сутність керованого об'єкта і процесів, що протікають у ньому, тим переконливіше й ефективніше дія по упорядкуванню керованої системи і перекладу її в новий, більш високий якісний стан. Аналіз тісно зв'язаний з визначенням мети, прогнозуванням, плануванням виховної роботи. Ніж глибше аналіз, тим вірніше і конкретніше будуть визначені цілі і задачі діяльності колективу на черговий період. Ніж конкретніше мета, тим вірніше, оптимальніше може бути здійснений добір змісту і форм запланованої роботи. У результаті аналізу виховного процесу визначають: -результати педагогічного процесу; -доцільність проведеної роботи; -фактори, що обумовили досягнуті результати; -ефективність використовуваних засобів, ступінь їхнього впливу на результати виховного процесу; -досягнення і недоліки в організації виховної роботи, їхні причини; -невикористані можливості й резерви для подальшого удосконалювання роботи; -шляхи розвитку виховного процесу й усунення причин виявлених недоліків. Аналіз може забезпечити: а) науковість планування; б) дієвість регулювання виховного процесу; в) дієвість контролю. Спираючись на принципи педагогічного аналізу, розроблені Ю.А.Конаржевским, охарактеризуємо основні вимоги до організації аналізу виховної роботи.

1) Аналіз виховної роботи повинний бути об'єктивним і передбачати виявлення істотних рис об'єкта, що аналізується, відділення їх від несуттєвих, облік як кількісних, так і якісних характеристик; виявлення причиннонаслідкових зв'язків, що є основою для розпізнання найбільш істотних сторін виховного процесу, вивчення кожного окремого явища, визнання діалектичної єдності об'єктивного і суб'єктивного при первинності об'єктивного.

2) Необхідно розглядати всю сукупність явищ у їхньому взаємозв'язку і взаємодії. Лише через різні відносини з іншими явищами педагогічної діяльності дане явище може виявити свою сутність. Будь-який виховний процес, будь-яке педагогічне явище, у яких би умовах вони ні протікали, обов'язково існують у взаємодії з іншими.

3) Розглядати предмет аналізу треба в процесі виникнення, становлення, зміни і розвитку: розкривати його суперечливий характер, враховувати 5

кількісні і якісні зміни, переходи з одного стану в інше, визначати зв'язок між минулим, сьогоденням і майбутнім предмету аналізу.

4) Аналіз передбачає дослідження виховного процесу як динамічної цілісної системи, взаємодіючої із середовищем, що характеризується наявністю сукупності внутрішніх і зовнішніх зв'язків.

5) Будь-яка програма аналізу повинна будуватися на основі принципу головної ланки. Головна ланка - це той елемент системи, на який можна ефективно впливати. Впливати, в першу чергу, тому, що без цього неможливо досягти мети. Тому, що головна ланка зв'язана з іншими ланками необхідними зв'язками. Виховний процес - явище настільки багатогранне і складне, що проаналізувати всі його сторони просто неможливо. Вивчення головного фактора, що впливає на процес, причин його виникнення дає можливість виробити заходи для регулювання виховного процесу і тим самим нейтралізувати дію інших факторів, менш істотних чи випадкових.

6) В основі аналізу лежить комплексний підхід, що характеризується наступним: виділенням в аналізованому явищі чи процесі сторін, що підлягають вивченню з позиції різних наук; єдністю мети і напрямком педагогічного аналізу, їх субординацій і координацій, підпорядкуванням усіх приватних цілей головній; відповідністю методів вивчення змісту досліджуваних явищ; взаємодією різних систем знань; погодженістю дій всіх учасників аналізу; обліком ролі моральних, ціннісних і психологічних факторів при аналізі будь-якої педагогічної проблеми.

7) Необхідно забезпечити цілеспрямованість аналізу, що передбачає чітке формулювання і глибоке осмислення загальної і приватної цілей педагогічного аналізу. Іншою стороною даної вимоги виступає планування, тому що план це модель дій суб'єкта аналізу по досягненню наміченої мети (завдань). Звідси випливає обов'язковість планування аналітичної діяльності.

8) Аналізом повинні займатися всі члени педагогічного колективу. Це передбачає широке впровадження самоаналізу в діяльність кожного педагога. Учителю важливо побачити зв'язок між методами, що він застосовує, і досягнутими результатами, з'ясувати причини успіху чи невдач у роботі. Необхідним є залучення до аналізу виховного процесу дітей і батьків. Участь в аналізі всіх членів колективу дозволяє побачити різні сторони виховного процесу, забезпечити активну і відповідальну позицію кожного за організацію і результати роботи.

9) Організація і проведення аналізу передбачають вирішення виховних задач. Участь в аналітичній роботі формує в учнів активність, відповідальність за прийняті рішення і плановані справи, розвиває аналітичні уміння, потребу в самоаналізі. Постійна виховна робота, що проводиться педагогами на основі матеріалів аналізу протягом усього навчального року, узагальнення результатів, підведення підсумків дисциплінують, підтягують вчителів і учнів, стимулюють більш серйозну і вдумливу роботу із самоосвіти. Висновки аналізу необхідно фіксувати в оперативних управлінських рішеннях, які варто конкретно адресувати і визначати терміни їхнього 6

виконання. Рекомендації з висновків аналізу варто контролювати. У виховних цілях дотримувати гласність, знайомити колектив не тільки з результатами аналізу, але і з процедурою їхнього отримання. Дотримання вищевикладених вимог дозволяє забезпечити системний аналіз виховного процесу, будь-якого педагогічного явища. Для здійснення аналізу виховної роботи в школі чи первинному колективі необхідно мати наступну інформацію: 1) чітко сформульовані виховні й організаційно-педагогічні задачі; 2) матеріали, що відбивають результати виховного процесу; З) перелік педагогічних засобів, що використовувалися для вирішення поставлених задач; 4) відомості про ефективність впливу використовуваних педагогічних засобів.

2. Âèäè ³ ð³âí³ àíàë³çó âèõîâíî¿ ðîáîòè. З огляду на класифікацію видів педагогічного аналізу, запропоновану Ю.А. Конаржевским, виділимо види аналізу виховної роботи з різних ознак. За об’єктом (що аналізується): а) аналіз виховної роботи школи в цілому; б) аналіз роботи окремих структурних підрозділів (початкових класів, клубних центрів і т.п.); в) аналіз роботи класу, кружка, групи; г) аналіз роботи класного керівника, керівника кружка і т.д. За суб'єктом (хто аналізує): а) аналіз, проведений директором, його заступником; б) аналіз, проведений класним керівником, керівником кружка; в) аналіз, проведений учнями; г) аналіз за участю педагогів, учнів, батьків. За метою (для чого аналізується): а) об'єктивна оцінка педагогічної діяльності; б) підведення підсумків роботи і визначення задач на майбутнє; в) подолання, ліквідація недоліків у роботі; г) виявлення педагогічних резервів; д) регулювання ходу виховного процесу на основі оперативної інформації і даних внутрішкільного контролю; е) узагальнення передового педагогічного досвіду; ж) вивчення результатів виховного процесу. За змістом (який характер аналізу): а) комплексний аналіз, тобто той, що охоплює різні сторони, види виховної роботи; б) тематичний чи локальний; в) параметричний, що дозволяє щодня аналізувати основні показники виховної роботи.

7

За повторюваністю (як часто здійснюється аналіз): а) періодично повторюваний; б) постійний (оперативний чи поточний); в) підсумковий. Приведена класифікація дозволяє побачити сукупність ознак, що характеризують аналіз, і в той же час вона не вичерпує все різноманіття аспектів і ситуацій аналітичної роботи. Аналіз виховного процесу на практиці здійснюється на декількох рівнях: стихійно-емпіричному, емпіричному і теоретичному. На стихійно-емпіричному рівні мета аналітичної діяльності не усвідомлюється педагогом. Це приводить до незв'язаних один з одним і не до кінця усвідомлених діям по вивченню явищ, що служить свідченням несистематичної роботи з аналізу виховного процесу. При емпіричному рівні аналізу його метою є встановлення зовнішніх зв'язків між окремими фактами, що характеризують виховний процес з різних сторін. Предметом аналітичної діяльності на цьому рівні виступають педагогічні явища і факти. Педагог обмежується вивченням зовнішніх зв'язків явищ, не розкриваючи їхньої сутності, він формулює мету аналізу, але не вміє її розчленувати на підцілі. Для наукового рівня характерна єдина цільова організація. З одного боку, педагог формулює цілі аналізу, досягнення яких зробить позитивний вплив на стабілізацію всієї керованої системи, а з іншого боку – конструює ті з них, які впливають на стабілізацію самої функції педагогічного аналізу. На своєму вищому (науковому) рівні розвитку аналіз дозволяє співвіднести між собою споконвічні цілі й отримані результати, тим самим розкриваючи причини і сутність досліджуваного педагогічного явища. Науковий рівень означає перехід в аналітичній діяльності від опису до пояснення і прогнозування. Такий рівень аналізу виховної роботи передбачає участь у цій діяльності всього педагогічного колективу, а також учнів і батьків. Рівень аналітичної діяльності - це показник професіоналізму адміністрації і педагогів.

3. Ñòà䳿 ³ ðîçóìîâ³ îïåðàö³¿ àíàë³òè÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³. Загальну логіку аналізу (його стадії) можна умовно представити за допомогою двох взаємозалежних розумових операцій, аналізу і синтезу: синтез 1 – аналіз – синтез 2 Оскільки основу явища, як правило, складають виховні задачі, покажемо, як можна описати ці стадії. Синтез 1: висновок про те, як у цілому вирішена поставлена задача, факти, цифри, що підтверджують цей висновок. Аналіз: що робилося для рішення поставленої задачі, яка виховна робота 8

проводилася, що і як уплинуло на її вирішення (характеристика ступеня впливу різних педагогічних засобів на вирішення задачі). Синтез 2: висновки про найбільш ефективні педагогічні засоби, невикористані можливості і резерви, причини зниження результативності виховної роботи. На всіх стадіях у більшому чи меншому ступені здійснюються наступні розумові операції: - опис явища в цілому, узагальнена характеристика елемента, предмета (системи) аналізу; - розчленовування явища, предмету аналізу (системи, елемента) на складені частини; - порівняння з тим, що було і що стало, з ідеальним станом явища, його станом для різних ситуацій і умов; - установлення причинно-наслідкових зв'язків; - класифікація ознак у предметі аналізу, виділення основної характеристики; - узагальнення, систематизування, що дозволяє зробити висновки за результатами аналізу; - абстрагування, пропозиції щодо можливих шляхів розвитку даного елемента (системи). Аналіз вирішення виховної задачі включає наступні дії: а) чітке, конкретне формулювання задачі; б) виділення складових частин, компонентів задачі і коротка їхня характеристика; в) визначення в задачі основних, актуальних для даної ситуації характеристик; г) розробка критеріїв і показників рівня вирішення задач з урахуванням основних характеристик; д) розробка методик для вивчення результатів вирішення задачі; е) складання переліку педагогічних засобів з метою вирішення задачі, а також факторів, що впливають на її вирішення; ж) розробка методик вивчення ефективності використовуваних засобів і ступеня впливу різних факторів на вирішення задачі; з) впровадження методик, збір інформації; и) обробка інформації з блоків за допомогою таблиць, схем; к) написання результатів аналізу; л) обговорення і утвердження аналізу в педагогічному колективі. Вищевикладені дії можна здійснювати при проведенні аналітичної роботи наприкінці навчального року в шкільному чи первинному колективі; при підготовці питань на педагогічну раду, якщо обговорення цих питань зв'язано з аналізом стану в школі якої-небудь проблеми; при аналізі вирішення задач конкретної справи.

9

4. Ìåòîäèêà àíàë³çó ôîðìè âèõîâíî¿ ðîáîòè. Аналіз форми виховної роботи можна вважати ефективним, якщо він має наступні ознаки: - чітко й осмислено сформульована мета і задачі аналізу форми виховної роботи і відповідно до них побудована програма спостереження за реалізацією даної форми; - у ході аналізу має місце рух до поставленої мети відповідно до програми; - у процесі аналізу виділяються основні частини роботи, етапи й елементи, визначається, який з них є ведучим, системоутворюючим, а які будуть умовними для ефективного його здійснення; - аналізуються системоутворюючі зв'язки форми виховної роботи; - дається характеристика мікроструктури кожного етапу (змісту, методів, прийомів, форм організації діяльності учнів) в аспекті реалізації виховних задач; - виконання задач кожного етапу зв'язується з виконанням задач наступних етапів і досягненням цілей; - визначається, як взаємодія етапів, елементів роботи впливає на кінцевий результат; - характеризуються місце і роль форми виховної роботи в системі діяльності колективу; - структура, функціонування форми роботи, її кінцевий результат досліджуються відповідно до мети відвідування заходу і програмою спостереження; - висновки й оцінка якостей проведеної роботи здійснюються, виходячи з кінцевого його результату; - формулюються конкретні пропозиції по усуненню недоліків, виявлених у ході аналізу, указуються шляхи і час їхнього виправлення. Знання й облік цих ознак при аналізі дозволяє надалі підвищити ефективність виховної роботи. Організовуючи аналіз форм виховної роботи, педагоги зіштовхуються з рядом труднощів і проблем. Одна з них - вибір схеми, структури аналізу. Цей вибір залежить від ряду умов: а) цілей і задач аналізу; б) особливостей форми виховної роботи; в) позиції педагога, що бере участь в аналізі (спостерігач, організатор, член адміністрації), його досвіду. Перш ніж аналізувати, необхідно знати результат даної форми роботи, що не завжди можна установити досить оперативно й об'єктивно. Частину інформації про результати можна одержати від його учасників по ходу і відразу після проведення заходу. Зовнішнє сприйняття заходу й оцінка педагогом подій, що відбуваються, не завжди адекватні реальному впливу форми роботи на її учасників. У цьому зв'язку доцільно залучати учасників діяльності до колективного аналізу, 10

особливо в тому випадку, якщо педагог сумнівається в ефективності використовуваної форми чи окремих її елементів. Також корисно організувати колективний аналіз після проведення справ, що забезпечили включення в активну роботу значної частини колективу, оскільки аналітична діяльність є ефективним педагогічним засобом, що розвиває важливі особистісні якості і відносини в колективі. Оскільки форма виховної роботи є процесом і, отже, відноситься до процесуальних систем, має визначені етапи, зв'язані між собою, то доцільний системно-структурний аналіз. Для цього необхідно мати об'єктивну інформацію про всі її етапи: про планування, визначення цілей і впливах у процесі підготовки, проведення і підведення підсумків роботи. У ряді випадків доцільно за основу аналізу брати виховні цілі, визначаючи ступінь їхнього досягнення й ефективність використовуваних педагогічних засобів з погляду поставлених цілей. Аналіз може здійснюватися на основі того, що вдалося побачити і зафіксувати. Це не завжди об'єктивно відбиває суть виховного процесу, не дозволяє побачити взаємозв'язок різних етапів і елементів, виявити ефективність педагогічних засобів. Однак той, хто здійснює аналіз, може одержати більш повне представлення про форму роботи, якщо буде мати інформацію про те, як проходили інші етапи роботи. Таку інформацію можна зібрати в ході бесід з учасниками й організаторами діяльності. З метою освоєння педагогами нових методик, технологій іноді доцільно при аналізі зосередити увагу на окремих аспектах, елементах, ланках проведеної форми виховної роботи. Можливий аналіз і з погляду реалізації яких-небудь педагогічних ідей, наприклад, ідей співробітництва, особистісно орієнтованого підходу і т.п. Коли доцільно проводити аналіз роботи? Якщо ситуація сприятлива і дозволяє час, то можна відразу після завершення заходу. Якщо учасники утомилися, збуджені чи не можна руйнувати загальний емоційний настрой, то явно потрібно відстрочка. Аналіз у цих випадках можна провести наступного дня, через день, але не занадто відкладаючи, щоб розмова відбулася по свіжих враженнях. До колективного аналізу готуються педагоги, організатори справи, усі його учасники. Підготовка педагога до нього починається з перших етапів роботи, коли ще народжуються задуми справи. Він продумує можливі питання для аналізу, час його проведення, вирішує, хто може повести розмову, коли почати підготовку до аналізу. У процесі підготовки і проведення педагог вносить корективи в питання аналізу, уточнює ключові моменти майбутньої розмови з обліком виявлених у ході спостереження проблем, помилок, труднощів. Дуже важливо навчити дітей, а також педагогів, батьків умінню аналізувати, якщо вони до цього тільки починають прилучатися. Якщо учні не мають досвіду і вперше беруть участь в аналітичній роботі, то питань може бути небагато і вони повинні бути зрозумілі, доступні для дітей, викликати інтерес. Надалі питання можуть ускладнюватися, а їхня 11

кількість збільшуватися. На перших етапах питання записуються у виді схем відповідей на дошці чи пропонуються на картках. Наприклад: «Мені сподобалася ця справа, тому що...», «Я думаю, що не зовсім удалося... тому що...» і т.п. Коли учасники мають досвід колективного аналізу, традиційні питання немає необхідності нагадувати. Педагогу доцільно внести лише додаткові питання по ходу аналізу, що розкривають головні причини невдач чи підкреслюють істотні прорахунки в роботі, якщо діти не змогли самі їх побачити і відбити під час обговорення. Важливо навчити учасників колективного аналізу правилам обговорення: спочатку питання обговорюються в мікроколективах, а потім їхні представники висловлюють загальну думку всьому колективу; - у мікроколективі розмову веде його організатор чи член ради справи; - перед усе вибирається той, хто буде виступати перед усіма з загальною думкою; - потім кожний по черзі висловлює свої судження, а виступаючий їх фіксує; - починати говорити потрібно з позитивного – відзначити досягнення, а потім зупинитися на помилках; - після того як виступить представник, інші учасники можуть при бажанні доповнити його; - можна задавати питання один одному; - у своїх висловленнях не потрібно заново повторювати те, що вже сказали інші, можна просто погодитися з ними, послатися на них; - коли хтось говорить, всі уважно слухають, не перебиваючи, до кінця. Можливі два варіанти обговорення: а) питання обговорюються послідовно, тобто спочатку усі по черзі висловлюються по першому питанню, потім по другому і т.д.; б) питання обговорюються одночасно, кожний висловлюється відразу з усіх питань. При першому варіанті обговорення може бути більш докладним і чітким, але для цього буде потрібно більше часу. На перших етапах прилучення дітей до колективного аналізу доцільно використовувати перший варіант обговорення питань. Педагог готує організаторів справи до аналізу: разом з ними продумує питання, визначає, хто і як буде вести обговорення. Педагогу важливо вирішити питання про власну позицію при аналізі. Він може бути ведучим чи рядовим учасником, не нав'язливо направляючи обговорення, або помічником ведучого, котрим стане хтось зі школярів (батьків). Коли йде обговорення в групах, він намагається приділити увага кожній групі чи включається в роботу однієї з них як рядовий учасник. Викладачі допомагають дітям зайняти правильну позицію під час обговорення підсумків, щоб школярі не нав'язували своєї думки, не подавляли своїх товаришів, а співробітничали один з одним. Педагоги як учасники обговорення свою точку 12

зору висловлюють в останню чергу, коректуючи суперечливі думки, акцентуючи увагу на важливих моментах, згладжуючи, знімаючи конфлікти, даючи, з одного боку, об'єктивну оцінку, а з іншого боку - створюючи оптимістичний настрой на подальшу роботу. Разом з педагогами, під їхнім ненав'язливим керівництвом школярі виробляють колективну думку, вчаться аналізу, умінню правильно оцінити успіх і поразку, побачити ступіні росту товаришів і колективу, намітити шляхи поліпшення роботи. Спосіб організації спільної колективної роботи, особистий приклад педагогів привчають школярів до тактовного висловлення своїх зауважень, заперечень, пропозицій, адресованих один одному і дорослим. Аналіз - найбільш складний для педагогів, а тим більше для школярів етап в організації спільної діяльності. 3а основу аналізу беруться виховні задачі, що стоять перед педагогами, життєво-практичні задачі, сформульовані школярами на етапі визначення мети і планування. Педагоги допомагають дітям вичленувати найбільш істотні моменти, установити причинно-наслідкові зв'язки; орієнтують дітей на аналіз не тільки діяльності, але і відносин, що складалися в ході її. При проведенні загальношкільних, особливо «ключових», справ важливо організувати аналіз колективної роботи так, щоб у кожного учня була можливість виразити своє судження і думку, відчути причетність до проблем шкільного співтовариства. Можна запропонувати наступні етапи організації колективного аналізу загальношкільної справи: 1) колективний аналіз справи в первинних об'єднаннях, групах і класах (у залежності від підготовки і проведення справи), результатом якого є думка певної групи учасників, представлена в наочній формі; 2) збір представників первинних колективів і груп, на якому вони повідомляють інформацію про результати аналізу; організатори справи підводять загальні підсумки спільної роботи різних первинних колективів і груп; З) аналіз загальношкільної справи її організаторами, радою справи, оцінка і самооцінка діяльності кожного як організатора роботи; 4) педагогічний аналіз загальношкільного заходу з погляду виховних і організаційно-педагогічних задач; 5) інформація про результати аналітичної роботи через шкільну пресу, радіо, представників первинних колективів (класів, гуртків), об'єднань і груп. При аналізі загальношкільної справи важливо оцінити розвиток зв'язків між класами, клубними об'єднаннями, старшими і молодшими, педагогами й учнями. Форми збору інформації в ході аналізу можуть бути різними, у тому числі з використанням гри, наочного оформлення, анкетування, інтерв'ю.

13

5. Ìåòîäèêà àíàë³çó âèõîâíî¿ ðîáîòè çà íàâ÷àëüíèé ð³ê. Метою аналізу є оцінка результатів виховного процесу за минулий період, знаходження найкращих варіантів його подальшого розвитку, розробка й обґрунтування цілей і завдань на новий навчальний рік. Результати такого аналізу враховуються при плануванні й організації виховної, методичної роботи, контролю. Джерелами підсумків за навчальний рік можуть бути матеріали поточного і тематичного аналізу, внутрішкільного контролю, оперативної інформації, результати анкетування учасників педагогічного процесу, а також матеріали вивчення результатів виховної роботи, отримані за допомогою «зрізових» методик, колективного аналізу, організованого на різних рівнях (у школі і первинних об'єднаннях) за підсумками конкретних справ і в цілому навчального року. Аналіз завершується підготовкою рекомендацій щодо планування, а також виробленням конструктивних заходів по удосконаленню виховної роботи. Аналіз за підсумками року є комплексним. Він постійно повторюється в один і той самий термін протягом кожного навчального року і може здійснюватися по більш-менш стабільній програмі. Такий аналіз - основна умова циклічності управління. Він є сполучною ланкою річних циклів у системі управління школою і кожним первинним колективом, класом. З усіх видів аналізу виховної роботи аналіз підсумків за навчальний рік самий складний. Він являє собою специфічний колективний пошук. Проаналізувати весь хід виховного процесу, його результати й організацію неможливо. Важливо вичленувати для аналізу основні блоки виховної роботи, що відображають задачі, пріоритетні напрямки виховної роботи. Кожний із блоків, з одного боку, є самостійним, а з іншого боку – кожний блок лише складова частина виховного процесу. У блоки об'єднуються тільки ті види діяльності, що мають деякі загальні властивості. Вибираються для аналізу ті блоки, що впливають на досягнення мети і вирішення виховних задач. Необхідно відзначити, що виділити постійний предмет аналізу за підсумками навчального року неможливо, тому що він щорічно змінюється в залежності від характеру впливу багатьох факторів, але в той же час у кожній школі є постійне коло проблем, що повинні щорічно піддаватися аналізу, тому що вони становлять серцевину основних шкільних процесів. Так, наприклад, це може бути організація клубної діяльності в школі, робота класних керівників, взаємодія педагогів, учнів і батьків.

5.1. Îð³ºíòîâíà ñõåìà àíàë³çó âèõîâíî¿ ðîáîòè øêîëè.

1. Виховні завдання, які ставились у минулому навчальному році, причини невиконання деяких з них.

2. Напрями виховної роботи, які були пріоритетними.

14

3. Дослідження, які проводились у школі, їхня мета та результати.

4. Умови та засоби виховання, що були використані: ü методи виховної роботи; ü форми виховної роботи, їх ефективність; ü способи організації внутрішкільного життя; ü виховання через урок; ü збереження здоров’я учасників навчально-виховного процесу та виховання навичок здорового способу життя; ü гурткова робота; ü соціокультурне та природне середовище; ü санітарно-гігієнічний та естетичний стан школи; ü система взаємовідносин (учитель-учень, учитель-учитель, учень-учень, учитель-батьки, учитель-адміністрація); ü дитячий колектив та його виховний вплив на розвиток особистості; ü учнівське самоврядування; ü робота з батьками.

5. Рівень впливу всіх умов та факторів на виховання: ü умови та фактори, які забезпечили виховний результат; ü умови та фактори, які не забезпечили виховний результат (причини).

6. Результативність усіх форм роботи з педагогічним колективом: ü методичної та інструктивної роботи; ü індивідуальної роботи; ü роботи з керівниками гуртків, секцій, клубів та інших об'єднань; ü роботи щодо організації обміну досвідом та відвідування відкритих заходів; ü роботи щодо впровадження інновацій; ü роботи щодо використання нових технологій.

7. Використання у виховній роботі наукового потенціалу.

8. Загальна результативність та ефективність виховної роботи школи: ü щодо рівня вихованості; ü щодо рівня навчальних досягнень; ü щодо рівня розвитку інтелекту; ü щодо рівня збереження здоров'я учнів; ü щодо рівня соціалізації випускників.

9. Цілі та завдання виховної роботи, визначені на новий навчальний рік. Зупинимось на деяких блоках цієї орієнтовної схеми докладніше.

5.1.1. Àíàë³ç ð³âíÿ çäîðîâ'ÿ ³ çäîðîâîãî ñïîñîáó æèòòÿ. Даний аналіз передбачає відповіді на наступні питання: ü Як була організована робота з збереження і зміцнення здоров'я учнів і формування здорового способу життя? Тенденції. ü Які рівні фізичного розвитку і фізичної підготовленості учнів? Тенденції. ü Які показники фізичного здоров'я? Тенденції.

15

ü Як вплинули на рівень здоров'я і формування здорового способу життя: 1) використання здоров'язберігаючих і здоров'яформуючих технологій; 2) морально-психологічний клімат у школі; 3) санітарно-гігієнічна робота; 4) організація харчування; 5) система фізкультурно-оздоровчої роботи; 6) режим праці і відпочинку; 7) соціальний захист дітей; 8) медичне обслуговування. Висновки: які фактори, позитивно і негативно впливають на збереження і зміцнення здоров'я і формування здорового способу життя? Резерви для планування діяльності на новий навчальний рік.

5.1.2. Àíàë³ç ð³âíÿ âèõîâàíîñò³. Психологами, дидактиками і методистами рекомендується використання таких показників вихованості учнів: 1. Ставлення школярів до суспільства, трудової діяльності, окремим людям.

2. Активна життєва позиція.

3. Направленість особистості.

4. Свідома саморегуляція поведінки і самоорганізацію діяльності у відношенні до навчальної праці, фізичної праці, до людей, суспільно-політичним подіям.

5. Узгодженість між моральними знаннями, переконаннями і поведінкою. Крім того, треба розглянути наступні питання: ü Яка ефективність створеної в школі системи виховної роботи? ü Яке вплив системи самоврядування на рівень виховної роботи? ü Який рівень вихованості різних вікових груп, учнів? Тенденції. ü Чи маються випадки порушення дисципліни учнями в школі і поза її, правопорушення та злочини? ü Чи маються випадки безпідставного відрахування зі школи? ü Як використовуються в системі виховної роботи національно - культурні традиції? ü Який стан профілактики правопорушень і злочинів? Які результати це дає? ü Які досягнення учнів у районних спортивно-оздоровчих, художньоестетичних і інших заходах? ü Як використовуються виховні можливості уроку для формування моральних цінностей, переконань і поведінки учнів? ü Як використовуються виховні можливості родини, соціуму? ü Які традиції школи забезпечують високий позитивний результат у вихованні дітей? Висновки: які тенденції зміни рівня вихованості учнів? Які фактори сприятливо впливають на виховання учнів? Вплив яких негативних факторів необхідно нейтралізувати в новому навчальному році? Резерви для планування діяльності на новий навчальний рік.

5.1.3. Àíàë³ç ðîáîòè ç áàòüêàìè, ãðîìàäñüê³ñòþ, òðóäîâèìè 16

êîëåêòèâàìè ï³äïðèºìñòâ, ç³ ñïîíñîðàìè. ü ü ü

Як здійснюється педагогізація середовища? Як, за якими критеріями організовано діагностику? Як організована психолого-педагогічна освіта батьків (батьківський всеобуч)? ü Сумісна діяльність (дозвілля, художньо - творча, участь батьків в організації двостороннього обміну, допомога дитині у навчанні, господарчо-побутове обслуговування). Що дає проведення спільних заходів учнів, учителів, батьків і громадськості в школі й у мікрорайоні? ü Психолого-педагогічна допомога через систему спеціальних занять. ü Чи стала школа соціокультурним центром? ü Як залучається до керування школою громадськість? ü Недоліки (та їх причини) батьківського самоврядування. ü Робота з неблагополучними сім’ями. ü Інші форми співпраці навчального закладу з батьками. Висновки: які позитивні зміни в результаті сумісної роботи відбулися? Які труднощі в проведенні цієї роботи маються? Які можливості має соціум для поліпшення результативності спільної роботи? Резерви для планування діяльності на новий навчальний рік.

5.1.4. Àíàë³ç ðîçâèòêó ñàìîâðÿäóâàííÿ. Мета і зміст діяльності. Створення умов для розвитку. Задіяність учнів. Динамічність і варіативність органів учнівського самоврядування. Педагогічне стимулювання лідерства учнів. Навчання лідерів. Педагогічний супровід. Гласність роботи органів самоврядування. Документаційне забезпечення. Рівень розвитку й ефективність діяльності органів учнівського самоврядування (на рівні класу і школи).

5.1.5. Êðèòå𳿠³ ïîêàçíèêè åôåêòèâíîñò³ âèõîâíî¿ ä³ÿëüíîñò³ øêîëè Критерії

Показники

І. .Êðèòåði¿ i ïîêàçíèêè ñîöiàëiçàöi¿ ó÷íiâ Вихованість

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

Гуманність особистості Підвищення рівня розвитку самодисципліни Вихованість громадянських якостей особистості. Правова поведінка. Рівень розвитку культури спілкування і взаємодії з людьми Розвиток мотивації навчання Розвиток мотивації участі в спільній (колективній) діяльності Відкритість до сприйняття нового досвіду 17

Освоєння соціокультурного середовища Соціальна зрілість учнів Сформова ність Я-концепції

Соціальна адаптованість, освоєння соціальних ролей Широта кругозору Розвиток комунікативних навичок Знання соціальних норм, правил гуртожитку і правових актів, що регулюють життєдіяльність школи Розвиток умінь колективної діяльності Освоєння навичок успішної (трудової) діяльності Оволодіння уміннями і навичками художньої творчості і творчого перетворення навколишнього світу Творча активність Розвиток самостійності Суспільна активність Розвиток лідерських якостей особистості, впевненості в собі, умінь робити вибір і приймати рішення Соціальна відповідальність Розвиток навичок соціальної рефлексії і саморефлексії Побудова життєвої перспективи. Готовність до вибору професії Чинно-творча спрямованість особистості, працьовитість Робота людини щодо саморозвитку, самоосвіті і самовихованню. Адекватність самооцінки Стійкість інтересів Сформованість уявлень про життєві цілі і про можливий вибір професії. Уміння планувати саморозвиток Підвищення самооцінки, впевненості у своїх силах і можливостях

ІІ. Êðèòåði¿ i ïîêàçíèêè ðîçâèòêó îñîáèñòîñòåé, ùî íàâ÷àþòüñÿ

Фізичний розвиток

Розвиток інтелектуа льнопізнавальної діяльності

Емоційний розвиток

Розвиненість пізнавальних процесів особистості й інтелекту людини Рівень пізнавальної активності Рівень особистісних досягнень Оволодіння дослідницькими навичками Широта кругозору Стан здоров'я Показники фізичного розвитку (розвиненість динамічних і силових характеристик) . Працездатність Оволодіння культурою здорового способу життя (гігієнічними навичками, прийомами саморегуляції) Оволодіння прийомами тренувань Розвиток умінь відчувати й емоційно переживати Уміння керувати власними емоціями Уміння впливати на емоційний стан оточуючих людей 18

Якість знань

Освоєння освітніх (навчальних) програм

Розвиток навчальних навичок

IІІ. Êðèòåði¿ i ïîêàçíèêè ðîçâèòêó îñîáèñòîñòåé, ùî íàâ÷àþòüñÿ Розвиток основних функціональних загальнонавчальних навичок (читання, обчислень і т.д.) Розвиток навичок самостійної навчально-пізнавальної і дослідницької діяльності Розвиток навичок міжособистісної і колективної взаємодії в навчально-пізнавальній діяльності Розвиток спеціальних навчальних навичок (проводити виміри і досвіди, працювати з таблицями, картами, схемами, вирішувати навчальні задачі й ін.) Розвиток навичок самоконтролю і взаємоконтролю в навчальнопізнавальній діяльності Повнота засвоєння програмного матеріалу Володіння знаннями, уміннями, навичками на рівні не нижче, ніж встановлено в державних освітніх стандартах Наявність досвіду навчальної діяльності Функціональна грамотність, кількість і характер помилок Глибина, усвідомленість, широта і міцність знань Стабільність і досить високий рівень академічних результатів Ріст академічних досягнень учнів Позитивна динаміка інтересу до пізнання і самоосвіти

IV. Êðèòåði¿ ðîçâèòêó äiÿëüíîñòi øêiëüíîãî êîëåêòèâó Розвиток культури школи

Динаміка розвитку основних компонентів шкільної культури: морально-правової культури; організаційної культури; естетики просторового середовища; культури уроку;

Взаємодія і співпраця учнів, педагогів і батьків

-

культури аналітичної діяльності

Ступінь втягнення суб'єктів життєдіяльності школи (учнів, педагогів, батьків, громадськості) у плануванні, організації і підведенні підсумків спільної діяльності (рівень суб’єктності) Гармонійність міжособистісних взаємин Гуманність педагогічної позиції вчителів, адміністрації й інших працівників школи Ступінь взаємної довіри суб'єктів життєдіяльності школи Обмін творчими ідеями і «знахідками»

Згуртованіс Ціннісно-орієнтаційні єдність колективу: усвідомлення місії і ть цілей педагогічної діяльності робітників школи в Професійна організованість співтовариства 19

Розвиток шкільного самоврядування

педагогічній Гармонійність міжособистісних відносин, взаємна лояльність діяльності Включеність учнів, батьків, педагогів у самоуправлінську діяльність Самостійність і відповідальність суб'єктів самоврядування у прийнятті рішень Наявність і ефективність механізмів виконання прийнятих рішень Розвиток ініціативності Розвиток традицій самоврядування Дієвість педагогічної підтримки самоврядування

Імідж школи

Задоволеність учнів, педагогів, батьків життєдіяльністю в школі.

V. Êðèòåði¿ âiäíîñèíè äî âèõîâíî¿ äiÿëüíîñòi øêîëè Позитивна динаміка ступеня задоволеності учнів, педагогів і батьків життєдіяльністю школи Зниження рівня тривожності суб'єктів педагогічного процесу Ріст рівня професійних домагань педагогів Розвиток активності, ініціативності та відповідальності учнів та їх батьків у виховній діяльності школи. Позитивна динаміка (посилення) суб’єктної ролі батьків. Перевага позитивних уявлень про школу у учнів, педагогів, батьків. Ступінь відповідності уявлень про школу її ідеальному образу. Громадська думка про школу (педагогічної громадськості і мешканців міста та мікрорайону) Індивідуальність “портрету школи” Прагнення учнів, педагогів, батьків захищати “обличчя школи”, підтримувати і розвивати її позитивний імідж.

5.1.6. Êðèòå𳿠îö³íêè ìåòîäè÷íî¿ ðîáîòè â íàâ÷àëüíîìó çàêëàä³. ü ü ü ü ü ü ü ü ü

Зріст задоволеності педагогів власною діяльністю. Позитивний психолого – педагогічний клімат. Висока зацікавленість педагогів у творчості та інноваціях. Оволодіння сучасними методами навчання і виховання. Добре організований процес навчання і виховання. Позитивна динаміка якості виховання і навчання учнів. Високий рівень професійної самодіяльності педагогів. Своєчасне поширення перспективного педагогічного досвіду. Постійна увага адміністрації до діяльності педагогів, наявність системи стимулювання педагогічної діяльності. ü Якісно організована система підвищення кваліфікації педагогів. Чудово, що успішність методичної роботи невід’ємна від успішності навчально-виховного процесу взагалі. Таким чином, якщо школа забезпечує привабливість освітнього процесу для учнів і досягає запланованих цілей, те це і є результат усіх педагогічних, у тому числі і методичних зусиль усіх 20

педагогів школи. І це означає, що не числом, не діяльністю взагалі, не єдиною формальною методичною темою, не запланованими і виконаними методичними заходами красна робота адміністрації і педагогів, а розумним поєднанням психолого-педагогічної, методичної, виховної, навчальної, організаційної діяльності. Відомо, що зусилля більшості педагогів школи цілком можуть бути знівельовані внаслідок: ü невірно поставлених адміністрацією школи задач; ü превалювання контрольних процедур над організаційно-підтримуючими; ü розриву між визначеною діяльністю, позакласної роботою та додатковою освітою; ü недостатнього інформаційного забезпечення виховного процесу; ü несформованих цінностей школи, що ставлять у главу кута виховання і навчання в ім'я виховання і навчання, а не творчу, пізнавальну діяльність; ü відсутності в школі необхідного педагогічного середовища і належного психолого-педагогічного клімату; ü формального характеру навчання педагогів, у тому числі і поширення перспективного педагогічного досвіду; ü руйнівної діяльності частини агресивно настроєних, педагогів що професійно не відбулися; ü відсутності в школі традиції керування успіхом і чітко сформованої системи матеріального і морального заохочення педагогів; ü оцінювання результатів роботи школи не по життєздатності учнів, не по їхньому умінню, здатності і бажанню робити усвідомлений вибір, переборювати труднощі, наслідувати позитивним моральним нормам і цінностям, а за навчальними оцінками і числу учнів, що вступили до ВНЗ; ü того, що в школі не склалася обстановка доброти, толерантності, поваги до кожного учня, батьків, педагога; ü відсутності у вихователів і вчителів постійної турботи про власну самоосвіту, підвищення своїх загальнокультурних знань; ü відсутності єдності між школою і батьками; ü відсутності в школі закону, щоб усі вчителі готувалися до кожної класної години, виховного заходу, кожної зустрічі зі своїми учнями, а не тільки до уроку. У зв'язку з цим можна вичленувати критерії, по яких можна визначити успішність організації методичної і виховної роботи в школі. Психологічні критерії: ü високий рівень задоволеності учнів власною навчальною діяльністю; ü висока оцінка, що учні ставлять своїй школі в зв'язку з її привабливістю для них; ü високий професійний авторитет педагогів (особливо з тих предметів, що учні вважають кращими для себе); ü загальна позитивна тональність відносин педагогів і учнів у школі; 21

ü ü ü ü

поважне відношення до школи з боку батьків; готовність учнів, випускників і батьків допомагати школі; творчий настрой педагогів і учнів; бажання педагогів досягти такої досконалості, що дозволило б їм стати улюбленими педагогами в школі; ü високий рівень уваги, задіяності, інтересу до всього, що відбувається в школі (позакласної діяльності і навчання) з боку учнів. Навчальні критерії: ü можливість для кожного учня знайти собі цікавого вчителя, цікаві предмети, справу по душі, уважне відношення до його проблем; ü уміння використовувати достоїнства індивідуального, диференційованого навчання; ü природний зв'язок між навчальною і позаурочною, класною і позакласною діяльністю; ü Стійке уміння педагогів застосовувати різні сучасні методики виховання і викладання.

Êðèòå𳿠³ ð³âí³ îö³íêè ä³ÿëüíîñò³ ìåòîäè÷íîãî îá’ºäíàííÿ êëàñíèõ êåð³âíèê³â. Рівні Оптимальний

1. Підвищення кваліфікації педагогів

Критерії

Задовільний (3 бали (2 бали за кожний за кожний критерій, критерій, виражений виражений у у повному обсязі) повному обсязі) Систематично проводиться робота з підвищення кваліфікації педагогів. Усі вчителі займаються самоосвітою, розроблена система навчання педагогів на курсах відповідно до основних проблем виховного процесу в школі

Періодично проводиться робота з підвищення кваліфікації класних керівників. Усі педагоги займаються самоосвітою, періодично учаться на курсах підвищення кваліфікації

22

Критичний (1 бал за кожен критерій, виражений у повному обсязі)

Робота з підвищення кваліфікації проводиться від випадку до випадку. Частина педагогів займаються самоосвітою, деякі з них учаться на курсах підвищення кваліфікації

Незадовільний (0 балів)

Робота з підвищення кваліфікації учителів не проводиться. Педагоги практично не займаються самоосвітою і не відвідують курси підвищення кваліфікації

Класні годинник, позакласні заходи, уроки вчителів не відвідуються

З. Рівень вихованості та інші показники результативності виховної роботи.

Показники Показники Показники вихованості вихованості учнів вихованості учнів, учнів, результативності знаходяться на результативності стабільно доброму виховної роботи виховної роботи рівні, в окремих стабільні, але не стабільні, але в знаходяться на класах окремих класах низькому рівні підвищуються знижуються

Показники вихованості учнів, результативності виховної роботи знижуються чи стабільно знаходяться на низькому рівні.

Щорічно планується і регулярно здійснюється розробка методичних посібників, рекомендацій для педагогів і учнів по різних проблемах

Періодично розробляються методичні посібники, рекомендації для педагогів, учнів

Епізодично розробляються методичні посібники для педагогів і учнів

Методичні посібники для педагогів, учнів не розробляються

Дана робота систематично планується і проводиться

Дана робота проводиться, але не планується заздалегідь

Дана робота проводиться від випадку до случаю

4. Методична продукція

2. Відвідування уроків керівником методичного об'єднання, організація взаємовідвідування уроків

Класні годинник, Регулярно позакласні відвідуються, заходи, уроки Класні години, аналізуються позакласні заходи, відвідуються і класні години, уроки аналізуються тільки позакласні заходи, відвідуються, адміністрацією. аналізуються, уроки, Відвідування виробляються виробляються рекомендації, але заходів рекомендації. Є керівником діяльність ця не педагогиметодичного носить наставники, що об'єднання, проводять заняття системного взаємовідвідуван «Школи молодого характеру ня не фахівця» практикуються

5. Робота методичного об'єднання по вивченню, узагальненню і поширенню досвіду кращих педагогів

23

Дана робота не проводиться

6. Відношення педагогів до роботи в методичному об'єднанні

Педагоги, що входять у методичне об'єднання, є групою однодумців, що надають велике значення методичній роботі

8. Проведення засідань методичного об'єднання

Ведеться цілком у 7. Ведення відповідності з документації Положенням про методичного методичне об'єднання об'єднання

Педагоги Педагоги розуміють розуміють, що значимість методичною методичної роботи, роботою займатися беруть активну потрібно, але участь в роблять це без організованих бажання заходах

Відсутність духу творчості, педагоги вважають, що методична робота - порожня витрата часу

Ведеться в основному відповідно до Положення про методичне об'єднання

Ведеться, але не відповідає Положенню про методичне об'єднання

Частково відповідає Положенню про методичне об'єднання

Проведено більшу частину з запланованих Проведено всі засідань засідання Усі засідання методичного методичного методичного об'єднання, на яких об'єднання, на об'єднання яких розглянуті Проведені розглянуто основні питання відповідно до більшість із роботи. плану роботи. запланованих Виконання рішень питань. Виконання Виконання засідань рішень засідань в рішень контролюється, основному засідань відслідковуються контролюється, контролюється результати відслідковуються від випадку до випадку, діяльності результати результати педагогів діяльності діяльності учасників педагогів педагогів методичного учасників учасників об'єднання методичного методичного об'єднання об'єднання відслідковуються нерегулярно

24

Засідання методичного об'єднання проводяться від випадку до випадку. Виконання рішень засідань не контролюється, результати діяльності педагогів учасників методичного об'єднання не відслідковуються

9. Відвідуваність засідань методичного об'єднання

Усі педагоги Засідання Засідання відвідують методичного методичного Більшість засідання об'єднання педагогів відвідує об'єднання, методичного регулярно регулярно засідання об'єднання, крім відвідує менше відвідує методичного відсутніх через половини половина об'єднання хворобу чи інші педагогів педагогів поважні причини Підсумки оцінки: 30-26 балів - методичне об'єднання працює на оптимальному рівні.

25-18 балів - методичне об'єднання працює на задовільному рівні.

17-9 балів - методичне об'єднання працює на критичному рівні. Менш 9 балів - методичне об'єднання працює незадовільно.

Ôîðìà ñàìîçâ³òó ïðî ä³ÿëüí³ñòü ìåòîäè÷íîãî îá'ºäíàííÿ êëàñíèõ êåð³âíèê³â. (îôîðìëÿº êåð³âíèê ìåòîäè÷íîãî îá'ºäíàííÿ). Цілі самозвіту: ü провести самоаналіз діяльності методичного об'єднання; ü оцінити результативність його роботи; ü намітити шляхи вдосконалення діяльності методичного об'єднання. Самозвіт передбачає аналіз наступних позицій: 1. Мета, задачі, що ставились перед методичним об'єднанням.

2. Методична тема, над якою працювало методичне об'єднання, наскільки вона узгоджена з методичною темою школи. З. Скільки засідань методичного об'єднання проведено? Тематика засідань. Наскільки питання, винесені на засідання, дозволили вирішити поставлені задачі?

4. Хто, у якій формі, з якою метою проводив відкриті заходи? Їх результативність та ефективність.

5. Стан виховної роботи і рівень вихованості (та інші показники) в динаміці. Причини найбільш високих і найбільш низьких показників по класах (П.І.Б. учителя, можливості учнів, професіоналізм і система роботи класного керівника). На це питання дається відповідь у тому випадку, якщо даний вид діяльності передбачений Положенням про методичне об'єднання.

6. Участь вихованців в оглядах, конкурсах, конференціях предметних олімпіадах тощо. Результативність даної участі в динаміці.

7. Які форми роботи з кадрами успішно використовуються в методичному об'єднанні? Як здійснюється особистісно-орієнтований підхід у роботі з вчителями?

8. Які інновації впроваджуються в роботу методичного об'єднання?

9. Робота з методичного забезпечення виховного процесу.

10. Які нові виховні технології, програми освоюються класними керівниками членами методичного об'єднання, чи існують авторські програми?

25

11. Мікроклімат у методичному об'єднанні.

12. Проблеми, над якими треба буде працювати членам методичного об'єднання в наступному навчальному році.

ÑÕÅÌÀ àíàë³çó ðîáîòè ìåòîäè÷íîãî îá'ºäíàííÿ êëàñíèõ êåð³âíèê³â (2 âàð³àíò).

1.Кiлькісний i якiсний склад методичного об'єднання (ocвiтa, стаж, квалiфiкацiйна категорiя педпрацiвникiв, пiдвищення квалiфiкацii).

2.Якiсть планування роботи методоб'єднання на дiагностичнiй основi. Наявнicть дiагностичноi карти методоб'єднання. Глибина аналiзу роботи МО за минулий навчальний piк. ü Визначення завдань МО на новий навчальний piк. ü Актуальнiсть обраних для обговорення тем. ü Врахування iнтepeciв i запитiв вчителiв. ü Реалiзацiя особиcтiсно - оpiєнтованого пiдxоду. З.Органiзацiя роботи методично го об'єднання (скiльки проведено засiдань, ix перiодичнicть, плановiсть, вiдвiдування). Вiдхилення вiд плану (змiни в тематицi засiдань, чим вони викликанi).

4.Якiсть пiдготовки i проведення засiдань МО. ü Кiлькiсть питань, якi виносяться на обговорення. ü Фактична тривалicть засiдань. ü Активнiсть членiв методоб'єднання в обговоренні визначених питань. ü Практична спрямованість засiдань.

5.0рганiзацiйнi форми i методи роботи. Поєднання традиційних форм, застосування iтерактивних методiв.

6. Над якими проблемами працює методичне об'єднання? ü Як розробляються данi проблеми на piвнi кожного вчителя? ü Якi пiдсумки індивідуальної i колективноi роботи? ü (Якi вiдповiдi, реферати, мeтодичнi розробки, творчі роботи наочні посiбники, дидактичний i роздатковий матеріали підготовлені членами методоб’єднання?). ü Яку участь члени МО брали в загальношкільних, міські методичних заходах?

7. Система роботи з освоєння нових технологій виховання та впровадження їх у практику. ü Якi рекомендації давались методичним об'єднанням щодо впровадження досягнень науки i перспективного педагогічного досвіду. ü Результати впровадження рекомендацій у практику роботи (висновки на основі відвідування i аналізу класних годин, виховних заходів, ypoкiв тощо).

8. Діяльність методоб’єднання з питань вивчення, узагальнення i впровадження перспективного досвіду. ü Досвід роботи якого класного керівника вивчений i узагальнений, з яких питань? ü Якi форми узагальнення досвіду? ü Якi форми використовувались з метою ознайомлення членів методичного 26

об’єднання з досвідом роботи передових вчителів?

9. Проблеми самоосвіти вчителів у змісті роботи методичного об'єднання. Засоби стимулювання самоосвіти, саморозвитку, самореалiзацiї.

10. 0собливостi організації методичної роботи в період між засіданнями методоб’єднання: зміст, форми, результативність.

11. Участь методичного об’єднання в атестації педагогічних кaдpiв (вивчення системи роботи класних керівників, узагальнення досвіду, проведення творчих звітів).

12. 0собливостi органiзацiї методичної роботи з молодими класними керівниками (стажування, наставництво, консультацiї-практикуми, тиждень молодого вчителя).

13. Система роботи методичного об’єднання з питань вивчення i аналізу стану виховної роботи.

14. Робота гуртків, клубів. Проведення предметних тижнів, конкypciв, олімпіад тощо. Ефективність позакласної роботи.

15. Результативність роботи методоб’єднання: вплив на підвищення рівня професійної майстерності класних керівників, удосконалення стану виховної роботи, рівень вихованості учнів.

Îö³íêà ä³ÿëüíîñò³ êëàñíîãî êåð³âíèêà. Орієнтовні критерії оцінки та рівень діяльності класного керівника. Рівні середній Орієнтується у сучасних психологопедагогічних концепціях, але рідко використовує у роботі, знає вікові особливості учнів.

№ п\п

Критерії оцінки

1.

Знання психологопедагогічних основ виховання, особливостей віку.

Має сучасну уяву про сучасні психологопедагогічні концепції, вікові особливості сучасного школяра.

2.

Знання змісту, форм і методів виховання.

Має загальну уяву про виховну роботу, формах і методах виховання. Вузький загальний кругозір.

Знає нормативні документи, епізодично працює з метрологічними журналами.

3.

Індивідуальний

Індивідуальний

В основному

низький

27

високий Володіє основами сучасних психологопедагогічних концепцій, виховання, використовує їх як основу у роботі. Глибокі, різносторонні знання, вільно орієнтується в методичній літературі з проблем виховання, в нормативних документах. Систематично

підхід у виховній роботі

4.

підхідне забезпечений.

забезпечений індивідуальний підхід.

Дотримує педагогічний такт. Авторитарний Здійснює стиль, несправедливість, співпрацю з Педагогічне учнями. Більшість зрив у керівництво і має одноразові або відношеннях з співпраця з постійні учнями. Слабка учнями, опора допомога активу. доручення. на учнівське самоврядування. Серед учнів немає Використовується методика організаторів колективнорізних справ. творчої діяльності.

5.

Уміння планувати виховну роботу

План як сукупність заходів без урахування інтересів та особливостей вихованців.

6.

Формування інтересу до навчання, розвиток пізнавальних потрібностей учнів

Слабке керівництво пізнавальною діяльністю учнів.

7.

Сумісна робота класного керівника з вчителями-

Слабкі контакти з вчителями – предметниками.

28

вивчає особливості учнів, веде моніторинг рівня вихованості, здійснює індивідуальну роботу з кожним вихованцем. Стиль старшого товариша у співвідношеннях з учнями, раціональна структура самоврядування. Колективно-творча діяльність як основа організації життєдіяльності.

Чітко і конкретно, з урахуванням рівня вихованості, Правильне (з визначаються мета урахуванням вимог) планування й задачі виховання. Планується з опорою на систематична інтереси вихованців. робота з урахуванням інтересів. Має місце система Проводиться роботи щодо робота щодо розвитку організації пізнавальних пізнавальної інтересів, діяльності, формування формування культури розумової навичок праці, навичок самоосвіти. самоосвіти. Тісний контакт з Виконує основні вимоги по роботі з вчителями щодо вивчення вчителямиможливостей учнів, предметниками,

предметниками, що працюють в класі.

8.

Взаємодія класного керівника з батьками

Слабка уява про виховні можливості сім’ї, участь батьків у виховній роботі пасивна, в ролі гостей.

періодично залучає їх до організації пізнавальної діяльності вихованців. Володіє інформацією про батьків і можливості сімей, залучає до проведення деяких виховних заходів, епізодично проводяться деякі сумісні заходи.

рівня їх розвитку в організації пізнавальної діяльності вихованців. Добре знає сім’ї, їх виховні можливості, активно залучає батьків до виховної роботи, систематично проводяться сумісні заходи.

9.

Взаємодія з соціальним оточенням.

Інформацією про проведення дозвілля поза школою володіє слабо. Можливості позашкільних установ практично не використовують ся.

Епізодично використовуються виховні можливості найближчого соціального оточення.

Добре орієнтується і знає виховні можливості найближчого соціального оточення, використовує їх у виховній роботі, спілкується з керівниками об’єднань, клубів, гуртків, що відвідують учні поза школою.

10.

Ставлення до класного керівництва

До роботи класного керівника байдужий

Ставиться до класного керівництва з інтересом.

Любить і знає виховну роботу.

Ïàì'ÿòêà ïî àíàë³çó ñàìîîñâ³òíüî¿ ðîáîòè êëàñíèõ êåð³âíèê³â ó ìåòîäè÷íîìó îá'ºäíàíí³. В ході аналізу необхідно дати відповіді на наступні питання: 1. Чи є в кожного члена методичного об'єднання індивідуальна тема для самоосвіти?

2. Наскільки вона зв'язана з загальношкільною методичною темою? З. Коли розпочато роботу над темою, коли передбачається закінчити цю роботу?

4. Практична значимість роботи над темою, наприклад, виступ з доповіддю на 29

засіданні методичного об'єднання, педради, методичної ради, написання авторської програми, методичних рекомендацій, реферату тощо.

5.2. Òåõíîëîã³ÿ çä³éñíåííÿ àíàë³çó âèõîâíî¿ ðîáîòè çà íàâ÷àëüíèé ð³ê. Дуже ефективно для проведення аналізу, виявлення динаміки розвитку тенденцій використання діаграм і графіків. Вони займають небагато місця, але дозволяють буквально в десятки разів збільшити інформацію, яка зазвичай наводиться без істотного збільшення об’єму записів. Це створює сприятливі умови для глибокого і всебічного аналізу роботи школи, що, в свою чергу, дозволяє правильно сформулювати задачі, намітити дієві, ефективні засоби, дії щодо їх виконання. Весь хід аналізу виховної роботи за навчальний рік можна розділити на три великих періоди: підготовчий, безпосереднього аналізу зібраної інформації і завершальний. Підготовчий період, власне кажучи, триває весь навчальний рік. У його основі лежить систематичний, цілеспрямований збір інформації і її первинна обробка. Роль цього періоду в аналітичній роботі дуже істотна. По-перше, систематична і цілеспрямована робота зі збору й оперативної обробки інформації дає можливість одержати первісне орієнтування, попередню оцінку. По-друге, у цей період педагог одержує сигнали про негативні процеси, недоліки в роботі колективу і має можливість націлити увагу на найбільш уразливі ланки виховного процесу, виділити ділянки, що вимагають пильної аналітичної уваги. По-третє, саме в цей період у якомусь ступені визначається напрямок, у якому повинний розгортатися весь хід майбутнього аналізу. У цілому період попереднього ознайомлення з об'єктом аналізу дає можливість визначити тенденцію того чи іншого явища, попередньо дати йому позитивну чи негативну характеристику, сформулювати мету педагогічного аналізу підсумків року. Таким чином, збір інформації для аналізу виховної роботи здійснюється протягом року. Проте в циклі управління школою період з березня по травень приділяється для цілеспрямованої аналітичної роботи, у яку включаються всі учасники педагогічного процесу, педагоги, учні, батьки. Спеціально організована творча група педагогів школи під керівництвом адміністрації складає план аналітичної роботи, що містить у собі: вивчення результатів виховного процесу в первинних колективах і в цілому в школі; підготовку педагогів, активу батьків і учнів до організації аналітичної роботи, проведення колективного аналізу в первинних колективах, з батьками й учнями, а також з їх представниками на загальношкільному рівні. Педагоги обговорюють зміст і методики вивчення результатів виховного процесу з обліком поставлених на навчальний рік виховних задач, способи організації колективного аналізу й обробки інформації. Члени групи, організатори розподіляють ділянки роботи, блоки, по якихбудуть збирати й оформляти інформацію до загального аналізу виховної роботи за навчальний рік.

30

Для того щоб забезпечити цілісність і цілеспрямованість аналітичної роботи колективу доцільно в березні організувати спеціальну підготовку педагогічного колективу до цього етапу роботи. На семінарах класних керівників, керівників клубних об'єднань обговорюються методики по вивченню результатів виховної роботи в первинних об'єднаннях, зміст і методика колективного аналізу з учнями і батьками, вимоги до оформлення матеріалів аналізу. За участю активу школярів і батьків розробляються зміст і форми проведення колективного аналізу, складаються питання для обговорення, продумуються творчі завдання, що дозволяють одержати необхідну для аналізу інформацію. Обговорення підсумків може проходити або за участю всіх членів шкільного колективу, або по вікових групах. Можливо і сполучення цих варіантів у залежності від обговорюваних проблем. Колективний аналіз доцільно проводити в два етапи. Перший етап - обговорення стану шкільних справ у цілому. Учасники розбиваються на групи і по черзі виробляють думку, а потім виносять його на обговорення по наступним питаннях: 1. Чим відрізняється наша школа від інших? Ким і чим наша школа може пишатися? Яка сама яскрава (важлива) подія року? Що в житті школи особливо радує (особливо дорого)?

2. Які позитивні зміни відбулися цього року? У чому вони проявилися? Як закріпити ці досягнення в майбутньому?

3. Що в житті школи вас особливо засмучує, не влаштовує, турбує? У чому ми здали свої позиції в порівнянні з минулим роком? Чому?

4. З вирішення яких проблем необхідно почати наступний рік? Які недоліки в організації життя школи необхідно перебороти в першу чергу? Другий етап включає обговорення окремих елементів виховного процесу. З цією метою можна створити тимчасові науково-дослідні групи по вивченню стану життя в школі. Наприклад, це можуть бути групи, предметами дослідження яких стануть урок, загальношкільні справи, клубні об'єднання, праця, взаємодія старших і молодших. Обговорення в цих групах проходить по наступним питаннях: 1. Які досягнення (успіхи) з'явилися в роботі з даної проблеми? У чому просунулися вперед? 3а рахунок чого?

2. Що могли зробити краще, але не зробили? Чому?

3. Над вирішенням яких проблем необхідно працювати в наступному році? Шкільні об'єднання (гуртки, штаби, клуби і т.п.) проводять обговорення і складають відповіді на наступні питання: що сподобалося, що вийшло, що удалося з задуманого цього року; що зроблено корисного і потрібного для школи, учнів молодших класів, для оточуючих людей; що не вийшло, не удалося, не сподобалося і чому; що необхідно для поліпшення роботи в наступному році; кого і за що відзначити, подякувати за підсумками роботи за рік. Можливо і доцільне використання і більш творчих, непрямих прийомів 31

збору інформації, що характеризують підсумки виховної роботи. На зборах представників дитячого колективу, на зборах шкільного активу групи педагогів і учнів можуть виконувати наступні завдання: а) представити у творчій формі (за допомогою реклами) досягнення цього року, якими школа може пишатися; б) показати фрагмент самого вдалого справи цього року; в) провести екскурсію по школі для гостей; г) за допомогою різних телепередач показати те, що нам заважає жити і що з тріском треба видалити. На конференції батьківського активу можна обговорити питання: що нового і цікавого з'явилося в школі цього року, над якими проблемами працювали педагоги, учні і батьки, чи є результат, у чому він проявився, на що варто звернути увагу шкільному колективу в наступному році. Аналіз колективної виховної роботи, збір інформації і її аналіз проводиться під керівництвом адміністрації школи і безпосередньо заступника директора по виховній роботі. До обробки матеріалів колективного аналізу залучається актив педагогів і учнів. Організаторам вивчення виховного процесу необхідно продумати збір і обробку інформації в ході колективного аналізу. Можна вести протокол чи для обговорення створити спеціальний прес-центр, що буде фіксувати і наочно представляти основні ідеї і результати колективної розумової діяльності. На докладний аналіз роботи в школі не потрібно шкодувати часу. Як показує досвід, це завжди окупається позитивною зміною відносини дорослих і дітей до подальшої організації життя школи й одержанням найбільш об'єктивної інформації, що характеризує стан виховного процесу в школі. У ряді шкіл підведенню підсумків роботи, аналізу організації шкільного життя приділяється майже вся остання чверть навчального року. Форми колективного аналізу повинні бути різноманітними. Іноді доцільно використовувати ігрові і елементи змагання, що стимулюють активність і розвивають творчість дітей. Перед проведенням колективного аналізу варто запропонувати самим педагогам і учням визначити зміст і форму підведення підсумків наприкінці навчального року. Корисно проводити аналіз виховної роботи як колективна творча справа, що створюється всіма його учасниками. Прикладами цього можуть бути форми, створені учнями і педагогами. Так, наприклад, колективний аналіз може бути проведений у формі КВК. На перший погляд може показатися, що така серйозна справа перетворилася в гру. Але, як показує досвід, дослідження, інформація, отримана в ході проведення КВК, буде найбільш наочною, конкретною, повною і глибоко усвідомленою педагогами і дітьми.

КВК Мета: збір матеріалу для вивчення ефективності виховного процесу в школі (з досвіду Ананьїнскої основної школи Ярославського району). План підготовки: 32

1. Збір банку ідей по проведенню колективного аналізу життя школи в навчальному році. Внесено наступні пропозиції за формою проведення: усний журнал про діяльність різновікових загонів, гра-подорож по станціях, переклик справ, КВК.

2. Колективне обговорення ідей, що надійшли. Вирішено: залучити до підготовки і проведення аналізу всіх школярів і педагогів; за основу аналізу узяти форму КВК, але разом з ним використовувати й інші форми, запропоновані учнями.

3. Формування різновікових об'єднань (команд) для проведення аналізу виховної роботи.

4. Визначення домашніх завдань командам: а) написати міні-твір (пародію) про самі успішні справи року; б) підготувати рекламу школи; в) у музичній формі представити саму значну подію року.

5. Розробка радою справи ходу КВК. Вибори і підготовка ведучих.

6. Створення й організація роботи творчих груп по підготовці музичного оформлення КВК, наочного оформлення, нагородження переможців і заохочення активних учасників шкільних справ. Орієнтовний план проведення: 1. Вступ ведучих: Добрий день! Ми вас вітаємо в Клубі веселих і кмітливих. Сьогодні наша зустріч присвячена підведенню підсумків життя нашої школи в цьому навчальному році. У грі беруть участь три команди (представлення команд). Нашу гру оцінює журі (представлення журі). Журі оцінює зміст інформації в ході виконання конкурсів. Зміст повинний точно відображати події життя школи. Заохочується творчість, активність, організованість команди, гумор і оригінальність.

2. Засідання відкриває традиційний конкурс-вітання команд. Кожна команда представляє рекламу школи.

3. Розминка. Пропонуються наступні завдання: а) Представте, що ви є кореспондентами обласної газети. У вас є можливість задати три питання учням нашої школи. Які це будуть питання? б) Якби у вас була чарівна паличка, які три бажання ви б загадали? в) Продовжите «якби я був учителем, то я...», «якби я був директором школи, то я...». г) На початку року під час зустрічі учнів з педагогами ви задали наступні питання: (ведучі нагадують учасникам питання). Які питання ви задали б сьогодні? Команди виконують завдання протягом 10 хв.

4. Конкурс капітанів. Їм пропонується скласти дві фраз у віршованій формі, що відбивають реальні події в школі.

5. Під час підготовчої роботи капітанів проводиться літературний конкурс. Команди представляють міні-твір (пародію) про найбільш значущу для них справу, проведену у школі цього року, не називаючи її.

33

6. Капітани демонструють виконання завдання.

7. Музичний конкурс. Команди в музичній формі представляють найбільш важливий епізод з життя школи.

8. Під час роботи журі по підведенню підсумків конкурсу, команди за допомогою кольорограми оцінюють проведені цього року справи.

9. Командам надають можливість підвести підсумки зустрічі. У клубі є три медалі: самому спритному, самому дотепному, самому відповідальному. Колективи команд самі вирішують, кого з команди треба нагородити цими медалями. Через 5 хвилин вони представляють своїх медалістів.

10. Журі підводить підсумки КВК. У командах відбувається обговорення: кому і за що можна подякувати, підвівши підсумки цього навчального року. Протягом 10 хвилин команди оформляють листи подяки і листівки.

11. Вручення листів подяки.

12. Журі повідомляє підсумки КВК.

13. На завершення КВК всі учні записують на окремих картках («пелюстках ромашки») назви проведених цього року справ, які можна запропонувати для проведення в наступному навчальному році. Комплексною формою збору інформації для аналізу виховної роботи в школі може стати академія шкільних проблем (АШП). На три тижні школа перетворюється в академію, у якій працюють п'ять інститутів, що складаються з творчих лабораторій.

1. Інститут соціології: - психологія педколективу; - самоврядування в учнівському колективі; - дитячі організації в школі; - «важкі» діти; - стимулювання діяльності учня і вчителі.

2. Інститут культури: - творчість; - профорієнтація; - здоров'я; - дизайн; - традиції і ритуали шкільного життя; - моральне виховання учнів.

3. Інститут сучасних nедтехнологій: - різновікове навчання; - розвиваюче навчання; - рівнева диференціація; - екологічне навчання і виховання; - обдаровані діти.

4. Інститут «Родина і школа»: - всеобуч для батьків; - підготовка дітей до сімейного життя; - «Клас-родина", 34

5. Інститут розвитку особистості - інтеграція «Клуб-клас»; - школа мистецтв. На чолі інститутів і лабораторій стоять вчителі, члени адміністрації. У складі лабораторій працюють вчителі, учні, батьки, що зацікавилися проблемою. Керує діяльністю АШП «вчена рада» у складі: президента (директор школи), директорів інститутів, «почесних академіків» (представників методичного центру, управління освіти). Кожна творча лабораторія повинна представити проект вирішення своєї проблеми. «Вчена рада» проводить захист у формі конкурсу. Створюється журі, розробляються умови, засновуються премії переможцям, установлюється термін захисту проектів. Конкурс проходить у формі загальношкільного свята, на якому вчителі, учні, батьки представляють свої варіанти вирішення серйозних проблем шкільного життя, використовуючи різні прийоми, що оживляють розповідь: наочне, схематичне зображення проекту, вірші, пісні, пантоміми, танці. За рішенням журі переможцями стають проекти лабораторій, що найбільш повно відображають суть своєї проблеми, підкреслюють її практичну значимість для школи і намічають шляхи її вирішення. Результатом роботи АШП стає: - проекти, представлені лабораторіями, ввійдуть у програму розвитку школи; -частина проблем, що мають важливе значення для школи, можуть бути запропоновані для подальшого, більш серйозного і детального оброблення; -проведення захисту проектів у формі конкурсу дозволяє створити умови для розкриття творчого потенціалу педагогів; завдяки цьому в школі може бути організований учительський театр мініатюр - об'єднання вчителів різних віків і спеціальностей з метою реалізації своїх талантів в області мистецтва; - відбулося подальше згуртування колективу школи; - розробка проектів сприяє подальшому зміцненню зв'язку науки і практики; - можна створити «Асоціацію творчих учителів. Перед Асоціацією стоять наступні задачі: - об'єднати ту частину педагогічного колективу, що має творчий потенціал, можливостями для вирішення різних проблем шкільного життя; - допомогти молодим вчителям у їхньому самовизначенні, у пошуку власного «стилю і почерку»; - передати педагогам частину управлінських функцій по організації життєдіяльності колективу; - сприяти професійному росту педагогів; - створити умови для самовираження, самоствердження педагогів. Помітимо, що не тільки сам матеріал, зібраний у ході колективного аналізу, дозволяє судити про ефективність виховної роботи, але і глибина 35

аналітичної діяльності дітей; їхнє поводження і відносини в процесі обговорення. Аналіз інформації, отриманий завдяки колективному обговоренню, допомагає виявити основні тенденції в розвитку виховного процесу, визначити ефективність використання педагогічних засобів.

6. Âèâ÷åííÿ åôåêòèâíîñò³ âèõîâíîãî ïðîöåñó.

6.1. Îñîáëèâîñò³ âèâ÷åííÿ ðåçóëüòàò³â ³ åôåêòèâíîñò³ âèõîâàííÿ. Під результатами виховного процесу розуміють ті зміни, що відбулися з учасниками педагогічного процесу й у відносинах між ними. Ефективність виховного процесу визначається мірою співвідношення поставлених цілей, прогнозованого результату і реально досягнутого. У той же час високий результат може бути досягнутий різного роду зусиллями. Тому під ефективністю виховного процесу ми розуміємо ступінь досягнення запланованого результату відповідно до витрачених педагогічних зусиль і засобів. Вивчення результатів і ефективності виховного процесу виконує аналітичну, контрольно-коригувальну і прогностичну функції. При цьому вирішується ряд задач: а) виявлення реального стану виховного процесу; ця задача вирішується за допомогою педагогічного зрізу, у ході якого вивчаються стан і результативність виховної роботи з урахуванням конкретних критеріїв, показників, поставлених задач; б) аналіз змін, що відбулися у виховному процесі. Вивчення впливу різних умов і засобів на результати роботи, їхньої ефективності і педагогічної доцільності; в) виявлення можливостей розвитку виховного процесу; вивчення стану і динаміки розвитку є основою для пошуку шляхів і засобів подальшого удосконалювання виховного процесу; г) визначення ефективності впливу виховної роботи на розвиток особистості учня і педагога, відносин у колективі. Вивчення результатів і ефективності виховного процесу - одне із самих складних питань педагогічної теорії і практики. Складність обумовлена, насамперед, тим, що на стан, результати і ефективність виховного процесу впливають не тільки умови самої школи, але і зовнішнє стосовно нього середовище. У «чистому вигляді» визначити результат впливу виховної роботи на досягнення поставлених педагогічних задач неможливо. Чи є тоді смисл вивчати ефективність виховного процесу? Безумовно, тому що, відмовившись від його вивчення, ми прирікаємо дітей на стихійне існування і розвиток. Ми вважаємо недоцільним установлювати єдині для всіх навчальних закладів, колективів критерії і показники ефективності виховного процесу, 36

тому що вони можуть бути розроблені самими учасниками з урахуванням цілей і задач проведеної роботи, основних ідей концепції, етапу розвитку виховної системи. Ці критерії служать, насамперед, інструментом для самоаналізу і самооцінки дітей, педагогів, батьків, шкільного колективу. Вони повинні бути досить конкретними, доступними для виміру, зрозумілими для дітей і дорослих. При вивченні ефективності виховного процесу треба мати на увазі, що динаміка показників може бути неоднаковою, більш того, деякі показники можуть майже не змінюватися, а іноді бути гірше, ніж на попередньому етапі. Загальний висновок робиться на основі зіставлення всіх отриманих даних, що характеризують проведену роботу. Як часто досліджуються стан і ефективність виховного процесу? З одного боку, це здійснюється постійно, якщо мова йде про педагогічне чи спостереження використанні методик дослідження, а з іншого боку періодично за допомогою «зрізових» досліджень, що спеціально організуються. Наприклад, проводиться анкетне опитування педагогів, учнів і батьків чи створюються спеціальні педагогічні ситуації через певні проміжки часу. У цьому зв'язку можна говорити про поточні, періодичні, підсумкові, віддалені за часом результати. Доцільно враховувати й аналізувати інформацію, отриману не тільки в різні періоди, але і різними методами.

6.2. Âèâ÷åííÿ åôåêòèâíîñò³ ïåäàãîã³÷íèõ çàñîá³â. Вивчення ефективності виховного процесу передбачає дослідження його організації і припускає: ü визначення найбільш ефективних педагогічних засобів; ü виявлення існуючих «прогалин», установлення малоефективних впливів і негативних впливів в організації виховного процесу; ü установлення причин, що знижують його ефективність; ü виявлення шляхів, що сприяють розвитку виховної роботи. Щоб вивчити організацію виховного процесу, необхідно зібрати інформацію, що відображає: а) зміст і форми діяльності педагогів, учнів, батьків; б) результати виховного процесу, тобто зміни у вихованості дітей, відношеннях між учасниками педагогічного процесу, розвитку колективу; в) що і як із проведеного вплинуло на розвиток виховання учнів, тобто ефективність використаних засобів. Перший блок інформації легко може бути отриманий при аналізі планів, навчально-виховних розробок заходів, робочих записів, зроблених педагогом по ходу проведеної роботи, у бесіді й у процесі колективного аналізу. Найбільш доступним методом вивчення ефективності використовуваних виховних засобів є, на наш погляд, колективний аналіз життєдіяльності школи, класу, об'єднань, однак результати такого аналізу корисно доповнити й уточнити за допомогою використання інших методів збору інформації. З цією метою заповнюються анкети учнями, педагогами і батьками. Основним засобом, що впливає на розвиток дітей, педагогів, відносини в 37

колективі, є діяльність, у яку включаються учасники педагогічного процесу і яка організується в різних формах. Вивчення ефективності форми виховної роботи передбачає визначення її результатів і співвіднесення цих результатів з витратами, зусиллями педагогів, організаторів проведеної роботи. Результати заходу характеризуються ступенем вирішення виховних задач, мірою його впливу на розвиток відносин між дітьми, на розвиток їхньої активності і творчості, прояв їхньої індивідуальності, самореалізацію. Для вивчення заходу використовуються різні способи: 1) Спостереження за поведінкою учнів у процесі підготовки і проведення заходу, коли надається можливість фіксувати позицію кожної дитини за певними показниками. Порівняння даних спостережень для різних ситуацій дозволяє оцінити ефективність окремих педагогічних засобів, використовуваних при проведенні заходу, і в цілому ефективність форми виховної роботи.

2) Спостереження за поведінкою дітей, їхніми відносинами після проведення заходу. Так, наприклад, після бесіди про культуру поведінки чи обговорення відносин у колективі важливо знайти факти, що підтверджують позитивні зміни в поведінці і діях дітей, щоб переконатися в корисності проведеної форми виховної роботи. Якщо після завершення розмови по якійнебудь темі на класній годині учні продовжують обговорювати зачеплену проблему, можна припустити, що класна година в певній мірі досягла своєї мети.

3) Анкетування учасників діяльності. Даний метод недоцільно використовувати часто. Опитування треба провести в тому випадку, якщо захід проходив вперше чи є сумніви в ефективності і доцільності тих чи інших використовуваних засобів. Можна використовувати відкриті питання, наприклад: що вийшло і чому? Що не вийшло і чому? Чи потрібна була дана справа і чому? Якби знову проводилася ця справа (захід), став би ти приймати в ній участь? Відповіді на ці питання дозволяють представити педагогам бачення дітей, виявити значимі для них елементи, зіставити свої задуми з реальною оцінкою втілення цих задумів. У ряді випадків корисну й об'єктивну інформацію може дати шкалована анкета, що швидко заповнюється й обробляється. Наприклад, учням пропонується дати відповіді на питання: - Якою мірою ти зміг виявити свої здібності і таланти в цій справі?

- Якою мірою тобі удалося виявити активність, зацікавленість? тощо. При цьому використовується наступна шкала: 4 - цілком виявив; 3 - в основному; 2 - частково; 1 - мало; 0 - не зміг виявити. Чи: - Оціни корисність цього заходу для розвитку відносин у нашому колективі.

- Оціни корисність цієї справи для розвитку твоїх творчих здібностей.

38

Пропонується шкала: 4 - корисно; 3 - скоріше корисно, чим некорисно; 2 - важко сказати; 1 - скоріше некорисно, чим корисно; 0 - некорисно. Учні в анкеті по відповідній шкалі можуть оцінити ефективність, корисність і значимість для окремих фрагментів, прийомів, елементів, з яких складалася дана форма роботи.

4) Кольорограма. Кожен учень оцінює конкретну форму роботи за допомогою кольорових жетонів. Зміст оцінок може залежати від характеру і цілей заходу. Наприклад, кожен учень оцінює заняття, що відвідав.

5) Символічна оцінка настрою після заходу. Наприклад, після завершення заходу пропонується зафіксувати свій настрій, опустивши жетон в один з пакетів з наступними малюнками: а) світить сонце; б) хмари на небі, і пробиваються промені сонця; в) йде дощ. Також можна запропонувати учням намалювати свій настрій. Символічна оцінка використовується не у всіх випадках, тому що є такі форми роботи, у яких на перший план виступає не емоційний стан учасника, а корисність і важливість зробленого. У ряді випадків емоційна оцінка не є критерієм ефективності заходу. (Наприклад, серйозна і складна розмова, дискусія, що можуть спонукати до осмислення, переживання, але при цьому емоційний стан може бути суперечливим, неоднозначним).

6) Віддалена оцінка форми виховної роботи. Наприкінці року учням пропонується згадати всі заходи, у яких вони брали участь чи які організували в колективі, і оцінити їх за допомогою кольорограми, шкали, словесно. У дітей є можливість оцінити ці справи в порівнянні, а педагогам залишається проаналізувати результати оцінок і виявити найбільш діючі засоби. Важливим показником результативності будь-якої справи (заходу) є післядія, тобто коли в процесі проведення чергового заходу, підведення його підсумків народжується нова ідея, система дій по її реалізації чи нова справа. Про ефективність форми виховної роботи можна судити по тому, як учні включилися в колективний аналіз, наскільки глибоко і суттєво вони характеризують проведену роботу на етапі підготовки і здійснення заходу. Перед колективним аналізом форми роботи дуже важливо оцінити результативність (як захід уплинув на кожну дитину і на взаємини дітей), а також знати думку учнів про дієвість використовуваних прийомів і засобів у ході проведеної роботи. Доцільно враховувати, що ефективність форм виховної роботи вивчається для того, щоб педагоги й організатори могли внести корективи в наступні дії, в організацію чергових справ з урахуванням поставлених цілей і задач, постійно відслідковувати розвиток виховного процесу.

39

6.3. Âèìîãè äî âèâ÷åííÿ ðåçóëüòàò³â ³ åôåêòèâíîñò³ âèõîâíîãî ïðîöåñó. В основу діагностики виховного процесу покладене не порівняння досліджуваного явища з якимись загальноприйнятими нормами, а головним чином зіставлення отриманих результатів, що характеризують його нинішнє і попереднє стан. По динаміці вищевикладених показників протягом декількох років можна судити про результати виховної роботи. Навряд чи можливе і доцільне прагнення вивчити цей процес з урахуванням усіх показників. Добір критеріїв, показників і відповідно методик дослідження ведеться з урахуванням конкретних умов і тих задач, що вирішуються колективом у даний період. При цьому, безумовно, деякі критерії і методики використовуються щорічно, щоб за допомогою методу порівняння можна було б спостерігати динаміку розвитку і результати виховання. Необхідно прагнути до того, щоб вивчення стану і результатів роботи органічно вписувалося у виховний процес, щоб діагностична діяльність носила виховний характер і сприяла вирішенню педагогічних задач. Диспут, колективний аналіз, самоаналіз не тільки цікаві і корисні для школярів, але і при правильному педагогічному інструментуванні подають об'єктивну інформацію про стан виховного процесу. Прикладом комплексних методик, що є також виховними засобами, можуть бути дні творчості, а також комплексна одноденна гра.

40

ДОДАТОК №1.

Êðèòå𳿠óñï³øíîñò³ îðãàí³çàö³¿ âèõîâíî¿ ðîáîòè â øêîë³:

1. Включеність у виховний процес всього педагогічного колективу школи.

2. Домінуюча роль директора й участь адміністрації в організації виховного процесу в школі.

3. Включеність батьків у виховний процес.

4. Інформаційне забезпечення учасників виховного процесу.

5. Створення кафедри (лабораторії) виховання в інтересах поєднання суспільної й обов'язкової наукової і практичний самодіяльності педагогів. Головний зміст роботи кафедри.

6. Наявність фонду підтримки виховання в школі.

7. Головною умовою успішності діяльності, що виховує, у школі варто вважати створення середовища, що виховує, і позитивного психолого-педагогічного клімату.

8. Демократичний характер планування (участь у плануванні тих, хто планує і тих, для кого планують). Обов'язкове поєднання традиційного планування із ситуаційним.

9. Наявність сформованої системи стимулювання учасників виховного процесу.

10.Розумне поєднання психологічно доброчинного середовища і чітких природних педагогічних вимог.

11.Оптимальне охоплення учнів таким змістом діяльності, що відповідає їх інтересам і потребам, головний напрямок діяльності педагогів - розширення культурного і морального діапазону представлень і цінностей учнів.

12.Наявність природного зв'язку: виховання на уроці, виховання поза уроку, виховання поза школою.

13.Задоволеність рівнем і характером професійного підвищення кваліфікації й організації виховного процесу його учасниками.

14.Наявність дитячого самоврядування, що відповідає різним напрямкам дитячої самодіяльності.

15.Відмовлення від вербального менторського характеру виховання, що не виправдує себе, пошук успіху на шляху спільної діяльності, творчості, продуктивного спілкування. Взагалі, слово це добре якщо воно підтримує важливу для учасників діяльність, коли піднімає людей на шлях до перемоги, але слово корисне тоді, якщо воно виходить від людини, якій довіряють, за якою підуть.

16.Зміст виховання в передачі соціального досвіду учням, включенні їх в діяльність по накопиченню власного позитивного досвіду.

17.Вважати виховну роботу самостійною діяльністю, що підлягає тарифікації, тимчасовому нормуванню (зміст тимчасового нормування не у відстеженні 41

кількості годин, витрачених педагогом на виховну роботу, а у визначенні задоволеності учнів і батьків виховним процесом і наявності позитивних результатів виховання, виражених у підвищенні пізнавальної активності учнів, згуртованості класних колективів на основі позитивних цінностей, участі дітей і батьків у суспільній діяльності, захопленості, зацікавленості та включеності дітей у роботу по інтересах, активно-позитивне використання дозвілля).

18.Постійне наростання динаміки в оцінюванні учнями ролі школи, класу, вчителів, товаришів, задоволеності навчанням, використанням дозвілля, стосунками з батьками.

Êðèòå𳿠òà îö³íêè âèõîâíî¿

ä³ÿëüíîñò³ íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó: 1. Відношення учнів, батьків, педагогів до своєї школи, до свого класу, один до одного і до себе.

2. Розробка критеріїв і стимулювання педагогічної праці.

3. Сформованість навчальних інтересів (бажання учитися).

4. Поважне ставлення до шкільних традицій, шкільного майна.

5. Учні знаходять собі в школі справу по душі: індивідуальна програма творчої діяльності з предметі, участь у роботі клубів, лабораторій, професійних об'єднаннях тощо.

6. Ступінь задоволеності запиту учнів по різним напрямкам додаткової освіти. Наскільки їм вдається задовольнити свої інтереси.

7. Задоволеність педагогів своєю роботою, учнів своїм навчанням і батьків своїми дітьми.

8. Наявність друзів, товаришів, які відіграють важливу роль в житті учня.

9. Наявність інтересу у спілкуванні з товаришами по класу, з педагогами, з батьками.

10.Наявність горизонтальних (між педагогами) та вертикальних конфліктів (між адміністрацією і педагогами, між педагогами і батьками, між педагогами і учнями).

11.Ступінь задоволеності класними, у паралелі, загальношкільними заходами.

12.Число та повторюваність прізвищ переможців по предметним і поза предметним олімпіадам, конкурсам, діям, подіям, вчинкам. Скільки людей і хто саме були нагороджені, заохочені, премійовані. Скільки людей добровільно беруть участь у різних пізнавальних заходах.

13.В яких шкільних, класних справах учні брали участь як керівники, організатори, виконавці, учасники.

14.Фактичний результат діяльності шкільних творчих і інших об'єднань.

15.Наявність фонду виховної роботи і кількість засобів у ньому по відношенню до фактичного державного фінансування.

16.Роль і місце піклувальної ради.

17.Неформальні творчі організації, програми, проекти та ініціативи учнів.

42

18.Наявність і результативність учнівського самоврядування.

19.Найбільш цікаві класні години.

20.Організація творчої діяльності дітей по індивідуальним книжкам творчості.

21.Наскільки цікава внутрішкільне навчання класних керівників.

22.Підтримка навчального закладу міською методичною службою, інспекторами управління освіти.

ijÿëüí³ñòü òà çì³ñò, ùî íåîáõ³äí³ äëÿ óï³øíîãî âèõîâàííÿ ó íàâ÷àëüíîìó ïðîöåñ³:

1. Позитивний особистісний вплив на учнів.

2. Педагогічна майстерність (уміння навчати, ставити задачі, впливати, знати предмет, тримати педвідстань, впливати за допомогою психологопедагогічних засобів).

3. Досконале володіння мистецтвом професійного спілкування, добровільне відмовлення від менторської, дорослої позиції у відносинах з дітьми, повага в них особистості, моральне ставлення до учнів і колег, що абсолютно виключає нервозність, злість.

4. Терпимість і терпляче, горде та добре очікування, коли дитина дозріє, навчиться, пристосується. Вчитель і батько вимагають, щоб дитина миттєво стала такою, як я хочу, блискавично навчалася, ніколи не помилялася, усе робила відповідно до відомих істин, кроками і канонами, і горе тому, хто відстав, розгубився, чи відхилився відмовився, - наздоженемо, виправимо, розтопчемо, знівелюємо.

5. Авторитет педагога, як латентна, непояснена обставина і властивість педагогічної долі і діяльності.

6. Організація навчальної продуктивної взаємодії з учнями, індивідуальний підхід і уміння співпрацювати з кожною даною дитиною, мікрогрупою, колективом школярів.

7. Легендарний характер життя і діяльності педагога, привабливість його особистості, предмета і позапрелметних інтересів.

8. Суспільна позиція педагога, його патріотична зацікавленість у долях своєї родини, свого класу, школи, міста, країни, світу, його любов до природи, історії, спорту, його захоплена участь у суспільному житті, готовність простити і допомогти.

9. Готовність та визнання особливої цінності винесення предметної діяльності за рамки уроку, придумування різних цікавих форм діяльності і співробітництва.

10.Уміння використовувати сучасні активні форми організації навчального процесу.

11.Уміння користатися оцінним інструментарієм з метою пізнавальної мотивації учнів.

12.Уміння включати батьків у навчальний процес.

43

ДОДАТОК № 2. Одним із важливих і трудних елементів у роботі класного керівника є аналіз виховного процесу і його результатів. Надані нижче схеми аналізу апробовані і перевірені на практиці. Вони допомагають перейти від кількісного і формального підходу до аналізу (перерахування заходів) до якісного аналізу, який дозволяє відповісти на питання: “Чому школа досягає або не досягає тих чи інших цілей виховання?” в основу якісного аналізу покладений системний підхід.

Àíàë³ç âèõîâíî¿ ðîáîòè êëàñíèì êåð³âíèêîì. (варіант перший)

Питання

Орієнтовний зміст відповідей

Цілі, зміст виховання

Знання. Уміння, навички творчості, спілкування, самоорганізації, соціальної поведінки. Звички, способи розумової діяльності (аналіз, аргументування, порівняння, доведеність, індукція, дедукція тощо).

Методи і форми виховання

Методи: організація соціальної взаємодії, мозковий штурм, колективна творча діяльність, учнівське самоврядування, самоаналіз, самооцінка, рефлексія, діагностика рівня вихованості. Форми: класні години і класні збори як система, колективні виховні заходи, індивідуальні консультації, індивідуальна допомога.

Умови та засоби

Дитячий виховний колектив. Організація виховної діяльності. Санітарно-гігієнічні, побутові, естетичні умови. Наслідування традиціям, правилам життя. Рівень моральності і гуманізму в системі взаємовідносин: вчитель-учень, учень-учень, батьки-школа. Наявність системи виховної роботи.

44

Результати Розуміння та усвідомлення знань про моральні цінності і норми відносин людини з навколишнім світом, прийняття їх у вигляді особистісних установок у поведінці. Інтерес учнів до основних виховних форм, розвиток комунікативних умінь, моральних відносин, творчих умінь, наслідування нормам і правилам внутрішкільного життя, розвиток духу товариства, взаємо порозуміння і емпатії. Самореалізація і персоналізація дитини. Рівень розвитку дитячого колективу. Персоналізація особистості (підвищення статусу учня в колективі). Координованість виховних і освітніх дій.

Планування. Використання зовнішнього соціокультурного, освітнього і природного середовища у виховному процесі. Інтелектуальна поведінка. (Вибудовування з навколишнім світом на підставі морально-етичних, Результати правових, естетичних, санітарногігієнічних норм.) позитивна динаміка у зміні рівнів вихованості учнів.

Відповідність результату (рівня вихованості) заплановано виховною метою. Моральна позиція, моральна поведінка учнів.

Ïàì’ÿòêà ùîäî àíàë³çó âèõîâíî¿ ðîáîòè ç êëàñîì. (варіант другий)

Мета: найбільш повний розвиток людини, здібної до духовного та фізичного саморозвитку, самовдосконаленню, самореалізації. Зміст виховання: направлений на становлення культури особистості: внутрішньої (духовність) і зовнішньої (культура спілкування, поведінки, зовнішнього вигляду, здатності людини до саморозвитку, самовдосконалення, самореалізації). Задачі виховної роботи: формування духовного світу людини. Створення необхідних умов для саморозвитку, самоорганізації внутрішніх рушійних сил, здібностей і талантів дитини. Методична тема: _________________________ Аналіз роботи сприяє підвищенню якості виховної роботи. Підвищувати якість виховної роботи можна: Вдосконалюючи позитивне; розвиваючи досягнуте; переборюючи недоліки; попереджаючи помилки. Аналіз ВР – це не констатація: щось зроблене, щось не встигли зробити. Аналіз ВР – це виявлення високих і низьких, позитивних і негативних результатів виховної роботи, а також причин, що привели до успіху чи невдачі – це визначення шляхів розвитку успіху чи шляхів подолання недоліків у роботі. Аналіз виховної роботи складається з 3-х частин: 1. Аналіз результатів у вихованні і розвитку дитячого (класного) колективу, ефективності конкретних заходів, підвищення рівня вихованості учнів, їх інтелектуальний, моральний, естетичний, громадянський і правовий, гігієнічний, а також світоглядний розвиток.

2. Самоаналіз своєї педагогічної діяльності (успіхи чи невдачі в методичній 45

роботі з класним колективом, батьками, в організації своєї праці і т.п.).

3. Аналіз рівня вихованості класу. Основні етапи аналізу виховної роботи з класом. Клас: Класний керівник: 1. Заповніть «Соціальний паспорт класу».

2. Назвіть мети і задачі розвитку колективу в цьому навчальному році: Були вони вирішені? Так (Назвіть позитивні моменти) Немає (Чому? Назвіть причини?) Які проблеми в роботі зі створення класного атька ма? Які заходи щодо підвищення рівня розвитку колективу плануєте в новому навчальному році?

3. Рівень і особливості розвитку дитячого колективу.

4. Оцініть по п’ятибальній шкалі: ü ступінь сформованості ціннісних орієнтацій; ü ріст особистісних досягнень учнів; ü діяльна участь у перетворенні навколишньої дійсності; ü поведінковий аспект; ü підвищення загальної культури; 5. Оцініть відносини у колективі між дівчинками і хлопчиками, дітьми і дорослими (батьками, іншими педагогами і т.п.). Чи є в класі лідери серед дітей? Назвіть їхні імена; Який вплив їх ціннісних орієнтацій на учнів, на життєдіяльність класу? А) позитивне, б) негативне. Назвіть імена дітей, що найбільш активно брали участь в суспільному житті класу, школи.

8. Дайте оцінку активності і «включеності» батьків у життєдіяльність класу, у чому конкретно брали участь батьки, яку допомогу вони Вам надали у виховній діяльності? Назвіть батьків «небайдужих». Самих активних. Назвіть членів батьківського комітету класу і напрямки їх роботи.

9. Які форми самоврядування існують у класі? Яка їхня роль у житті класу і вплив на розвиток особистості дітей? Чи плануєте Ви роботу з розвитку самоврядування в класі на наступний навчальний рік? Як працюєте з лідерами? Перспективні напрямки в даній роботі. Чи мається методичне забезпечення по даному питанню? Укажіть яке (література, розробки, інше). Яким чином здійснюється контроль за успішністю і навчальною 46

дисципліною? Які форми, види, методи роботи використовуються для розвитку пізнавальних, інтересів, для позитивної мотивації навчання? Робота з учителями-предметниками по координації діяльності й організації навчання. Які напрямки в роботі з дітьми Вам особливо вдаються? Що у Вас не виходить у роботі з дітьми? Чому (на вашу думку)? Проаналізуйте план виховної роботи за рік. Чи знайшли відображення в плані: а) загальношкільні цілі виховання, б) основні теми року. Як вирішувався на практиці даний комплекс виховних задач у роботі з дітьми?

15. Які пріоритетні цілі і задачі були поставлені на початку навчального року при плануванні виховної роботи з класом? Чи виконані вони? Які основні заходи сприяли цьому? Якщо не виконані, то вкажіть причини.

16. Аналіз роботи класу протягом цього навчального року.

17. Назвіть самі цікаві справи з класом.

18. Перелічите усі форми виховної роботи, що Ви використовували (класні години, збори, екскурсії, колективні творчі справи, інтерактивні форми і т.д.). Перелічите використані методи роботи (особистий приклад, переконання, роз’яснення, гра, змагання, постановка перспективи, вправи щодо моделювання поведінки та спілкування тощо). Ваша індивідуальна тема самоосвіти на цей навчальний рік? Основні питання для вивчення в ході самоосвіти. Чи планувалася дослідницька робота, по темі самоосвіти? Яка саме? Чи була вона проведена протягом року? Які результати чи висновки?

21. Назвіть основні задачі (проблеми), поставлені Вами на майбутній навчальний рік у роботі: З дітьми. Щодо розвитку дитячого колективу. З батьками. . Ваша тема самоосвіти. Основні питання, узяті для вивчення. Який рівень вихованості учнів? Чи є зміни в порівнянні з попередніми роками? Які? Оцініть по п’ятибальній шкалі: ü Ступінь розвитку шкільного колективу. Задоволеність всіх учасників виховного процесу життєдіяльністю школи. ü Діяльну активність всіх учасників виховного процесу.

47

ü Ріст науково-методичного забезпечення. ü Якість виховних заходів (середній бал). ü Роботу з “важкими” дітьми. ü Стан шкільного самоврядування.

22. Ваші задачі щодо виховної роботи школи.

23. Ваші пропозиції, поради, рекомендації щодо поліпшення виховної роботи в школі.

Ñõåìà àíàë³çó âèõîâíî¿ ðîáîòè êëàñíîãî êåð³âíèêà (варіант третій)

1. Загальна характеристика колективу та окремих учнів: ü загальні відомості про учнів та їхні сім’ї; ü суспільна та пізнавальна активність; ü відповідальність за загальну справу; ü самодисципліна; ü уміння переборювати труднощі; ü культура поведінки в школі та поза нею; ü працьовитість; ü повага до законів, символів держави.

2. Визначення виховних завдань, які поставлені в минулому році (аналіз причин невиконання тих чи інших із них).

3. Аналіз змісту виховання (які звички, знання, вміння, навички формувалися в учнів).

4. Аналіз використовуваних форм виховної роботи (класних годин, зборів, екскурсій, колективних творчих справ тощо).

5. Аналіз використовуваних методів (власного прикладу, переконання, вимоги, стимулювання, доручення, бесіди, пояснення, гри, змагання тощо).

6. Аналіз умов виховання: ü санітарно-побутових; ü гігієнічних; ü естетичних; ü природних; ü соціально-культурних.

7. Аналіз засобів виховання: ü дитячого колективу; ü системи відносин у школі; ü особистості вчителя.

8. Аналіз результативності індивідуальної виховної роботі: ü з педагогічно занедбаними дітьми (зазначаються кількість дітей, які стоять на обліку, яких знято з обліку, причини постановки на облік, подається характеристика методів та засобів, які використовуються в роботі); 48

ü з дітьми, які не цікавляться навчанням; ü з обдарованими дітьми. .

9. Аналіз роботи з педагогічним колективом: ü дотримання єдиних педагогічних вимог до школярів; ü рівня реалізації всіма учителями в навчальному процесі виховної ü функції уроку; ü участі педагогів у позаурочній та позакласній виховній роботі: ü взаємодії з керівниками гуртків, секцій.

10. Аналіз роботи з батьками та громадськістю: ü взаємодія з сім'єю (визначення єдиної позиції щодо виховання, участі батьків у виховній роботі класу, школи); ü тематика батьківських зборів, їх результативності.

11. Аналіз результатів виховної роботи: . ü визначення реального рівня виховання; ü визначення ступеня відповідності реальних результатів поставленим цілям; ü характеристика динаміки змін рівня вихованості за роками навчання.

12. Додатки: карта здоров'я учнів класу, карта вихованості, у якій фіксується рівень вихованості учнів. ДОДАТОК №3.

Ñõåìà àíàë³çó âèõîâíîãî çàõîäó.

1. Клас.

2. Форма заняття.

3. Кількість присутніх учнів.

4. П.І.Б.. класного керівника.

5. Стаж роботи.

6. Зовнішній вигляд учнів.

7. Хто залучається до проведення занять.

8. Оформлення аудиторії, наочність, ТСН.

9. Ціль заняття: а) виховна: б) розвиваюча; в) навчальна.

10. Мета аналізу: визначити, чи носить дане заняття системний характер. Програма спостереження 1. З'ясувати, чи досить чітко класний керівник розуміє мету заходу і задачі кожного етапу заходу, наскільки усвідомлено вирішує їх.

2. Визначити, чи відповідають задачі кожного етапу заходу головної мети.

3. Установити, чи відповідає методика його проведення поставленим цілям.

4. З'ясувати, як здійснювалася взаємодія класного керівника й учнів на всіх етапах заходу.

5. Установити взаємозв'язок заходу з іншими формами.

49

Основні вимоги до проведення заходу: 1. Чітке визначення педагогом мети заходу.

2. Планування етапів заходу і задач кожного етапу.

3. Організація його підготовки відповідно до поставленої мети: ü діяльність класного керівника і учнів на кожнім етапі; ü регулювання ходу діяльності по підготовці заходу; ü проведення заходу; ü аналіз результатів.

4. Визначення оптимального змісту заходу (на даному матеріалі необхідно вирішити поставлені задачі).

5. Вибір найбільш раціональних методів і прийомів виховання на кожнім етапі заходу.

6. Чіткість заходу, темп і ритм.

7. Гнучкість і широта виховного моменту: ü відсутність шаблона; ü наявність «ізюминки», елементу несподіванки.

8. Взаємозв'язок етапів заходу: ü аналізу обстановки, ü формулювання мети, ü планування заходу; ü організація підготовки заходу, ü проведення заходу; ü аналіз заходу, 9. Зв'язок заходу з попередніми і наступними формами занять, із класними і загальношкільними формами.

Хід аналізу. По І-му етапу з'ясовується: ü чи приймали участь в аналізі обстановки учні? ü чи знають вони мету заходу? ü чи мають уяву про те, що таке ціль? ü чи приймали участь у формулюванні мети (чи свідомо будуть брати участь у його підготовці і проведенні)? ü чи усвідомив педагог задачі кожного етапу? ü чим викликана постановка даної мети? По ІІ–му етапу встановлюється: ü з якими заходами зв'язаний проведений захід; ü участь учнів у плануванні заходу, його етапів, постановці задач для кожного етапу; ü чи мають вони представлення про план, для чого він складається, у чому допомагає? ü зв'язок задач І і ІІ етапів По ІІІ –му етапу встановлюється: ü чи був розподіл праці організаторів; 50

ü як здійснювалося регулювання їхньої діяльності; ü як підбиралися виконавці; ü як даний етап сприяв формуванню в учнів організаційних навичок; ü наскільки вирішені поставлені задачі; ü причина високої (низької) якості даного етапу; Примітка: інформація по І – ІІІ етапу з'ясовується із бесіди з класним керівником і учнями. По IV–му етапу заходу з'ясовується: ü чи була досягнута мета; ü які напрямки виховання реалізувалися заходом; ü який напрямок було головним; ü відповідність змісту і форми заняття, його меті і задачам; ü відповідність методів, прийомів поставленій меті; ü попередній висновок про силу впливу даного етапу заходу на учнів; ü управлінська культура педагога, наявність організаторських навичок, його ерудиція, уміння орієнтуватися в складних педагогічних ситуаціях, уміння впливати на особистість і колектив; ü зв'язок даного заходу з наступними (завдання класу); ü причини високої (низької) якості даного етапу. По V-му етапу з'ясовується: ü чи визначився рівень аналітичної підготовки хлопців, аналітичної культури педагога; його уміння розглядати виховний захід у взаємодії всіх його частин як системне утворення; ü атмосфера обговорення; ü глибина проникнення. у сутність проведеного заходу.

Загальний висновок по заходу. Схема висновку Констатація факту Причини його появи Конкретні пропозиції по ліквідації причин (якщо факт негативний) чи рекомендації з його розвитку (якщо факт позитивний).

Висновок по аналізу. Аналіз можна вважати позитивним, якщо: 1. Чітко й осмислено сформульована мета аналізу.

2. Виходячи з мети, намічається програма спостереження і збору інформації.

3. У ході аналізу відокремлюються етапи заходу і дається характеристика кожного з них (зміст діяльності педагога, зміст діяльності учнів, організація цієї діяльності).

4. Аналізуються системоутворюючі зв'язки виховного заходу: ü виховна ціль заходу; ü виховні задачі його етапів; ü виховні задачі одного етапу; ü виховні задачі наступного етапу.

51

5. Визначається, як у результаті взаємодії всіх етапів утвориться кінцевий результат – заздалегідь запрограмована ціль.

6. Аналізується рівень управлінської культури педагога й учнів.

7. Аналізується взаємозв'язок мети, форми заняття, його змісту, методів, результатів.

8. Розкривається взаємозв'язок даного заходу, з попереднім і наступним заходами, його місце в загальній системі позаурочної виховної роботи.

9. Висновок по заходу формується на основі даних, отриманих у результаті аналізу.

10. Конкретні пропозиції випливають з аналізу причин, обумовлюються конкретними виконавцями, а також термінами виконання.

Типові недоліки аналізу.

1. Відсутність чітка сформульованої мети аналізу.

2. Невідповідність програми спостереження поставленій меті.

3.Безсистемність аналізу заходу, характеристика окремих його етапів і термінів.

4. Загальний висновок робиться на основі одного етапу проведення заходу.

5. Рекомендації даються без глибокого аналізу причин, за схемою «недолікрекомендації». Порушується ланцюг «недолік - причина-рекомендація».

6. Оцінка заходу виходить не з об'єктивних даних, а із вражень і особистого ставлення аналітика.

7. Нелогічність висновків. Перелічується, усе позитивне, робиться позитивний висновок, потім негативний, котрий, по логіці, перекреслює позитивний висновок.

Схема загального висновку 1. Цілісність заходу, зв'язок між етапами.

2. Взаємозв'язок мети – змісту - форми - методів і прийомів - результатів.

3. Зв'язок даної форми з іншими формами.

4. Загальна оцінка заходу.

5. Рекомендації педагогу по удосконалюванню виховної діяльності.

52

˳òåðàòóðà: 1. Байбородова Л.В., Паладье С.В., Степанов Е.Н. Изучение эффективности воспитательной системы школы. – Псков, 1994.

2. Блинова И.К., Чикурова М.В. Примерные планы задания для осуществления инспекционно-контрольной деятельности. // Практика административной работы в школе, 2003 № 5, С. 38-49.

3. В рабочую тетрадь заместителя директора школы по воспитательной работе// Воспитание школьников, 2002 № 6, С. 14-18.

4. Елисеев В.В. Планирование работы школы на учебный год // Завуч, 2003 №4, С. 24-65.

5. 3енова Т.В. Положение о методическом объединении учителейпредметников многопрофильной гимназии № 89 г. Кемерова. //Практика административной работы в школе, 2001 № 7, С.23-24.

6. Калашникова Н.Е. Схема анализа воспитательного мероприятия // Классный руководитель, 2003 №6, С. 47-50.

7. Катасонова И.В. Анализ воспитательной работы // Классный руководитель, 2003 №4, С. 50-56.

8. Конаржевскuй Ю.А. Педагогический анализ учебно-воспитательного процесса и управления школой. - М.: Педагогика 1986. - С. 46-60.

9. Кульневич С.В., Гончарова В.И., Лакоценина Т.П. Управление современной школой. Выпуск ІІ. Организация и содержание методической работы: Практическое пособие для школьной администрации руководителей методических объединений,методистов, учителей, студентов пед. учеб. Заведений, слушателей ИПК. - Ростов-н/Д: Издательство «Учитель», 2003. 288 с.

10.Лизинский В.М. О методической работе в школе. - М.: Центр «Педагогический поиск», 2002. - 160 с.

11.Лизинский В.М. Общие подходы к диагностике // Классный руководитель, 2003 №6, С.26-36.

12.Лизинский В.М. Практическое воспитание в школе (В 2-х книгах) –М.: Центр «Педагогический поиск», 2002.

13.Максимова Л.И., Федорова Л.А. Организация деятельности школы. (Образование в документах и комментариях). - М.: 000 «Издательство Астрель»: 000 «Издательство АСТ», 2002. - 173 с.

14.Нечаев М.П. Управление воспитательным процессом на основе диагностики воспитанности школьников// Научно-методический журнал заместителя директора по воспитательной работе, 2004 № 1, С.6-25.

15.Профессиональные объединения педагогов: Методические рекомендации для руководителей образовательных учреждений и учителей. Издание второе/ Под. ред. Академика РАО М.М. Поташника. - М.: Педагогическое 53

общество России, 2002. - 144 с.

16.Прутченков А.. Калиш И., Солодова О. 20 типичных ошибок ученического самоуправления. // Воспитательная работа в школе, 2004 №2, С. 83-91.

17.Рожков М.И., Байбородова Л.В. Организация воспитательного процесса в школе.-М.: Владос, 2001.

18.Тимофеева О. Педагогический анализ воспитательной работы в школе // Воспитательная работа в школе, 2004 № 3, С.67-69.

19.Чикурова М.В. Оценка деятельности школьных методических объединений учителей-предметников.// Практика административной работы в школе, 2003 №5, С.3-7.

20.Шакурова М. Практика работы с семьей – программа, содержание 21.мониторинг. // Воспитательная работа в школе, 2004 № 3, С. 53-66.

22.Юпатова Л.Д. Критерии, показатели и методы изучения результативности воспитательной деятельности школы №21 г. Пскова. // Научно-методический журнал заместителя директора по воспитательной работе, 2004 № 2, С.86-90.

54