Роль навчального закладу у вихованні духовності особистості by Управління освіти

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ НАУКОВО – МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР МИКОЛАЇВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І – ІІІ СТУПЕНІВ № 57

Ì Ìà àò òååð ðiià àë ëè è ñ ñååì ìiií íà àð ðó ó ï ïð ðà àê êò òè èê êó óì ìó ó

ä äë ëÿ ÿ ç çà àñ ñò òó óï ïí íè èê êiiâ â ä äè èð ðååê êò òî îð ðiiâ â ç ç â âè èõ õî îâ âí íî î¿¿ ð ðî îááî îò òè è

Укладачі: Колінко О.А., методист науково – методичного центру, Блакитна Т.І., директор ЗОШ № 57, Гончаренко В.Ф., заступник директора з виховної роботи ЗОШ №57 Рецензенти: Удовиченко О.О., директор науково–методичного центру; Сискова Л.В., начальник відділу виховної роботи та захисту прав дітей управління освіти Миколаївської міської ради.

РЕКОМЕНДОВАНО науково – методичною радою НМЦ протокол № 4 від 26.04.2006

Сьогодні вказівки на духовність стали настільки популярними, що вульгаризація цього поняття просто неминуча. На фоні дозвільних розмов про духовність, що мають місце і в педагогіці, матеріали семінару – практикуму для заступників директорів з виховної роботи «Роль навчального закладу у вихованні духовності особистості», що представлені в даній збірці, своєчасні і необхідні. Рекомендовано для практичного використання директорами, заступниками директорів з виховної роботи, практичними психологами, класними керівниками навчальних закладів

Колінко О.А., Блакитна Т.І., Гончаренко В.Ф. РОЛЬ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ У ВИХОВАННІ ОСОБИСТОСТІ - Миколаїв, 2006 – 48 с.

ДУХОВНОСТІ 2

Нова система освіти як один з чинників формування духовності особистості

Удовиченко О.О., директор Миколаївського науково – методичного центру «Людина, в певному розумінні, народжується двічі: уперше фізично, з'явившись із материнської утроби, діставши від батьків можливість людського буття; вдруге духовно, коли в процесі індивідуального соціального. морального розвитку вона стає особистістю». О. Кононко Отже, духовність – фундамент поняття особистість. Сьогодні вказівки на духовність стали настільки популярними, що вульгаризація цього поняття просто неминуча. На фоні дозвільних розмов про духовність, що мають місце і в педагогіці, тема нашого семінару своєчасна, виважена і відповідальна. Загальний погляд на сучасний стан людства дозволяє побачити велику кількість проблем, суперечностей, породжених невідповідністю між зростаючою освіченістю людей і моральними, духовними мотивами їхньої діяльності. Сьогодні найбільшою небезпекою, яка підстерігає на наше суспільство, є не розлад економіки, не зміни політичної системи, а руйнація особистості. Як врятувати людину? Як зберегти людське в людині? У час втрати старих, не придатних для життя орієнтирів і тимчасового духовного бездоріжжя стає цілком очевидною нагальна необхідність утвердження нової адекватної системи цінностей, яка б слугувала дороговказом у вихованні молодого покоління, визначала світоглядні установки громадян будь-якого віку взагалі. Об'єднуючим стрижнем у такій системі повинна стати духовність. Відродження духовності в соціумі є тим підгpунтям, на якому можливі його подальша розбудова і поступ. Зрозуміти характер змін у духовному світі дітей неможливо без звернення до тих радикальних перетворень, які відбулися в Україні у два останні десятиліття. Перехідний період, який протікає в Україні досить складно, позначений суперечливими змінами в системі культури, характеризується кризовими явищами, новим вектором розвитку суспільства. В цей період відбувається культурний розрив, втрата традиційних опор існування і суспільства, і людини. Це проявляється у зміні соціальних орієнтацій та ідеалів, в "переоцінці цінностей", подоланні заідеологізованості культури, новому соціальному виборі розвитку суспільства і культури. Конфлікт цінностей, який обумовлюється протистоянням інтересів, породжує феномен "розколотої особистості", що характеризується суперечливістю та невідповідністю між її переконаннями і поведінкою. У такій ситуації значно зростає роль навчального закладу щодо виховання духовності особистості.

Але з чого починати? Де той пророк, який знає, що треба робити. Ми занадто довго покладали надію на пророків. Адже школа – це не осколок суспільства, а його збільшуване скло, в якому відображаються всі негаразди і успіхи сучасного стану. Тому педагоги розумом і серцем давно збагнули: для вирішення проблеми потрібна інша школа – з новою системою освіти, новою педагогікою, новим змістом, новими стосунками, новим учителем – школа олюднена, яка не призводить до руйнації особистості. Час відмовитися від думки, що в умовах несвободи, нелюбові й неправди можна виховати духовну людину, що в умовах повсякчасного пригнічення бажання і волі дітей можна успішно ростити і розвивати особистість. Школа сьогодні повинна починатися з любові, якої так мало у залишилося в нашому суспільстві. Досвід шкіл Толстого, Сухомлинського, Монтесорі це підтверджує. Кращих за ці школи – школи виховання на основі любові і без примусу – поки що не створено. По суті, справжня педагогіка – це і є наука про любов. “Якщо ми навчимо дитину любити, ми навчимо її всьому”. Шлях до нової школи лежить також через утвердження правди – у змісті освіти, у стосунках між учителем і учнями, між батьками і дітьми, у всіх проявах шкільного життя. Якщо у школі пануватиме правда, то це означатиме, що ми позбулися фальші, показухи, подвійної моралі, розбіжності між словом і справою. Питання правди – це питання морального вибору між правдою та кривдою, добром і злом, честю і безчестям. Нова школа – школа правди, честі і совісті. Одним з головних завдань у вихованні духовності в сучасній школі повинно стати формування національної самосвідомості — категорії, сутність якої полягає в усвідомленні людиною своєї належності до певної нації. Включає в себе і формується на основі: а) знання мови; б) знання історії; в) знання культури; г) знання власної ментальності: д) знання ментальності інших народів; е) розуміння місця України, її історії, культури серед інших історій, культур. Саме національна самосвідомість виконує інтегруючу роль, об'єднуючи всі сфери духовного світу особистості, саме це, а не мова, територія чи будь-які інші ознаки є умовою збереження ідентичності нації. Обов'язковою ознакою сформованості національної самосвідомості є усвідомлення особистістю потреби власної держави і прагнення до державотворення. Більшість громадян України не зацікавлена у вирішенні питань формування 4

власної нації – у введенні різноманітних структур, нового напряму мислення та новацій у процес викладання та виховання, а тим самим пред’явленні до системи освіти більш високих вимог. Що ж до поняття нації, то лише на перший погляд здається, що це таке чітке і всім зрозуміле поняття. Саме в це поняття останнім часом, уже в умовах, здавалось би, незалежної України внесено стільки плутанини, що пересічний громадянин може вкрай розгубитися, начитавшись нашої преси, де українців то пропонують вважати етносом, що й досі ще не відбувся як нація, то вже аж політичною нацією, що містить у собі весь наш поліетнічний конгломерат, то народом України, то, як у Конституції сказано – українським народом. У паспорті графа національності скасована. Епітетом національний розкидаються так бездумно, що іноді він втрачає контури сенсу. Не буду вдаватися в теорію питання, що окрема тема, скажу лише самоочевидну річ: якби українці не були нацією, то вони давно були б уже не українці. Одначе був же якийсь божественний вітер, що кидав покоління за поколінням на боротьбу саме за цей народ, за цей шматок землі, який Бог на планеті подарував саме українцям. Коли ми чуємо: Іспанія, іспанці - які це у нас викликає асоціації? Ну, звичайно ж, Лопе де Веґа, Кальдерон, Сервантес, Гойя, музей Прадо, Федеріко Ґарсіа Лорка. Але ж дозвольте, а вогнища інквізиції, а Торквемада, а конкістадори, а вигнання євреїв з Іспанії, а диктатура генерала Франко? Це ж теж Іспанія. Але чому образ нації визначається не цим? Чому домінує література, культура, мистецтво? Ми знаємо поезію Хіменеса. Ми знаємо полотна Ель Греко. Ми знаємо музику Сарасате. Ось що створює ауру нації, її духовний потенціал. Або німці. Нація філософів і композиторів, хіба, не так? Хто дав світові Бетховена, Ґете, Шіллера, Геґеля, Канта, Ніцше? І хоч Бухенвальд недалеко від дуба Ґете, і дуб той спиляний, і солдати вермахту відкривали на тому пні бляшанки, - все одно, не Гітлер визначає образ нації з його Геббельсом, що хапався за пістолет при слові культура, і не Ельза Кох, а доктор Фауст і Лореляй над Рейном. Ще Гельвецій помітив цю рятівну властивість людства. «Ім'я Конфуція, писав він, - більш відоме й шановане у Європі, ніж ім'я будь-якого з китайських імператорів». Ще в античному світі знали цю силу мистецтва й науки. І найрозумніші з тодішніх державних мужів дбали не лише про свій політичний авторитет, а й про своє, так би мовити культурно-політичне реноме. Вони знали, що саме література й мистецтво, ці джерела духовності дарують безсмертя, бо тривають у часі 5

А чому б у таких самих діоптріях не подивитися на Україну? Якщо десь у світі чують - Україна, українці, які це асоціації викликає там? Хіба це не правомірне запитання? Ми вже держава. Тож чи не час замислитись, хто ми в очах світу і яку маємо ауру, який духовний потенціал, а якщо не маємо, то чому? Згодьтеся, що такий градус самозвеличення привабливіший, ніж постійні заклики підвестися з колін, які вже зробилися лейтмотивом нашої незалежності. В газетах з’являються мало не рубрики: “Хто нас підніме з колін?” – А ніхто. Нація на колінах – це дуже несимпатичний силует. Їй можуть кинути один-другий кредит та й махнути на неї рукою. Тому що ніхто нікого не зобов’язаний підводити з колін. Крім того, хто це вигадав, що ми стоїмо на колінах? Може, хто й стоїть, хай продовжує, він звик, йому так зручніше. Але чому так наполегливо прищеплюється саме ця конфігурація? А якщо хто не стояв на колінах, чого ж він має підніматися? Наприклад, молодь – вона ж просто ще й не встигла стояти на колінах, навіщо ж їй приписувати таку анахронічну модуль? Вважаю, що сьогодні нам, як ніколи не вистачає гордості. Гордості за свою землю, за своїх предків, за історію своєї країни. Тоді питання «про націю на колінах» зникне само пособі. Адже гордість стає поштовхом до формування почуття самоповаги та гідності. Гідність. Що це? Це те, чого гідна я. Те, чого я варта. Мій інтелект, мій професіоналізм, моя енергія і конструктивізм – усе це спрямовано на виховання і розвиток молодого покоління, на благо нашої Батьківщини. Щоб наші діти з гордістю могли сказати: “Я – громадянин України”. На завершення хочу сказати, що виховання духовності – процес довготривалий, складний і важкий. Особливо, коли він ускладнюється й об’єктивним протиріччям між дійсністю життя і моральними вимогами педагога. І все ж аналіз результатів свідчить, що при планомірній роботі зрушення відбудуться обов’язково.

Проблема духовного розвитку дітей у контексті нової соціокультурної реальності

Колінко О.А., методист Миколаївського науково – методичного центру «Боже правый, как хочется порой сбросить ношу учителя и пойти в дворники! Черный человек пробуждается во мне и убеждает: подрастают дети без убеждений и нравственных идеалов, пустые, ленивые, агрессивные. Высыхает душевная пойма, иссякают родники народной культуры, гибнет духовный гумус...» Проблема духовності була і є предметом уваги протягом усієї історії людства. Якщо розглядати різні підходи до її вирішення, то можна виокремити такі сфери усвідомлення духовності: релігія, філософія, мораль, художня творчість, наука. Духовність надає особливого смислу життю окремої людини. Саме у ній людина шукає і знаходить відповіді: навіщо вона живе, яке в неї призначення в житті, що є добро і зло, совість, почуття обов'язку. Система освіти і виховання, просвітницькі, культурно-освітні заклади, засоби масової інформації становлять ті джерела, через які духовні надбання стають здобутками індивіда. Однак, яким би досконалим не був механізм, духовності як певного уміння не можна навчити, як неможна штучно прищепити. Духовність це складний комплекс якостей людини, що формується власними зусиллями, включаючи в себе не лише знання, але й почуття, осмислення дійсності, здатність до співпереживання тощо. Кожне покоління по-новому підходить до визначення сутності духовності. Кожна людина залежно від свого світогляду, переконань, потреб, віри може мати свої уявлення щодо духовності. Та варто зупинитися на розумінні, що духовність - специфічна внутрішня діяльність людини, яка зберігає міру її людяності, поєднує дух і розум; спрямована на пошуки сенсу життя і вироблення світоглядних позицій. Йдучи, по суті, різними шляхами пізнання - шляхом віри і шляхом науки люди віруючі й представники науки приходять у більшості випадків до однакового розуміння духовності свого розвитку, в основі якого лежать такі вселюдські цінності, як Добро, Справедливість, Гуманізм, Щирість, Материнство, Батьківство, Мир, Злагода, Любов. Таким чином, будемо виходити із визначення: духовність - особливість психічної організації індивіда, що виявляється у його чуттєво-емоційній сфері і є визначальною у формуванні особистісних якостей, світогляду, ціннісних орієнтацій людини, якими детермінуються її життєві домагання, потреби, діяльнісна сфера. На підставі розглянутих положень можна сказати, що становлення духовності значною мірою визначається системою цінностей. Духовна цінність лише тоді стає домінантою "я", коли постійно спонукає людину до відповідних вчинків. А психологічні витоки духовних цінностей лежать у людських бажаннях, оскільки вони є справжнім змістом нашого життя, особистим ставленням до всіх

явищ світу. Отже, основою цінностей є людські потреби. Тому вони заслуговують першочергової уваги на шляху розвитку духовної сфери особистості. Тому проблема потреб школярів повинна бути визначальною в роботі педагогів. Узагальнивши, можна назвати такі духовні потреби, які проявляються у життєдіяльності дітей шкільного віку: а) пізнавальна потреба, прагнення істини; б) естетична, потреба в переживанні прекрасного, в розвитку естетичного смаку, у спілкуванні з мистецтвом; в) моральна потреба, прагнення до вироблення моральних якостей і вмінь; г) потреба національного самоусвідомлення; ґ) потреба комфортного соціального самопочуття (психоемоційне самопочуття); д) потреба статево-рольовогo самоусвідомлення. При цьому кожна з цих потреб має свої особливості. Так, наприклад, можна сказати, що формувати пізнавальну потребу - це значить виховувати у дітей високу особисту відповідальність за якість навчальної праці, допомогти кожному усвідомити, що своєчасне отримання освіти - громадянський обов'язок і життєва необхідність. Це значить виробити вміння орієнтуватися в стрімкому потоці політичної і наукової інформації, творчо застосовувати отримані знання в житті. Естетична потреба школярів розглядається як стійкий нестаток у спілкуванні з художньо-естетичними цінностями, у переживанні духовно-естетичних станів. Однак зазначимо, що знання та культурні цінності це, звичайно азбука, правила граматики. Можна вивчити напам’ять і азбуку, і всі правила, але ще треба мати що сказати людям, оскільки використати ці правила можна по різному. Тому найбільше уваги варто приділяти формуванню саме моральної потреби, оскільки втрата духовності рівнозначна втраті моральності. Моральність серцевина духовності. Таким чином, можна говорити, що "справді духовна особистість - це передусім морально суверенна особистість, чиї ціннісні орієнтації спираються на шкалу моральних цінностей, що мають загальнолюдську, гуманістичну перспективу". Однак моральну потребу не можна чітко відмежувати від інших духовних потреб. Загалом духовні потреби формуються внаслідок комплексу взаємодій в певних умовах. Сьогодні важливою є глибша характеристика цих основних умов та факторів формування духовності дітей на сучасному етапі розвитку нашої країни.

1. Соціально-економічні чинники життя сучасних дітей у контексті забезпечення духовних інтересів Формування особистості, її потреб, як духовних, так і матеріальних, тісно пов'язане з тими можливостями, які їй надаються для забезпечення цих потреб. За ієрархією потреб Абрахама Маслоу, духовні потреби знаходяться на найвищому щаблі й стають актуальними, тобто такими, які мають значення для особистості, лише після задоволення "нижчих" матеріальних проблем, а точніше фізіологічних потреб, потреб безпеки. Забезпечення цих потреб у першу чергу залежить від соціально-економічного статусу сім'ї, у якій зростає дитина, від рівня соціально8

економічного розвитку країни, в якій дитина народилася і проживає.

2. Роль сім'ї у процесі формування духовних потреб дітей Саме сім'я була, є і, мабуть, завжди буде найважливішим середовищем формування та розвитку особистості, яке відповідає не тільки за соціальне відтворення населення, а й за відтворення певного способу його життя. Тут закладаються її моральні чесноти, виховується любов до Батьківщини, пошана свого роду, повага до старших, доброта, альтруїзм, взаєморозуміння і взаємопідтримка, відвертість, щирість, співчуття, самостійність, відповідальність, релігійність. Усе це актуалізує значення сімейного виховання, підносить роль батьків у процесі формування та духовного розвитку молодого покоління. Чому я загострюю на цьому увагу? Тому що сьогодні ми з вами виховуємо нове покоління батьків.

3. Організація дозвілля як фактор формування духовних потреб дітей Це зумовлено тим, що дитина у вільний час займається різноманітною діяльністю, яка суттєво впливає на формування її моральних орієнтирів, захоплення, інтереси, освітньо-професійну та культурну соціалізацію. Потенціал дозвілля полягає в широких пізнавальних, просвітницьких, рекреаційних, творчих можливостях. При цьому необхідно враховувати головне людина сама визначає, чим вона буде займатися підчас дозвілля і тим самим визначить сенс свого життя.

4. Вплив засобів масової інформації на духовний розвиток підростаючого покоління Діяльність засобів масової інформації - одна з тих сфер суспільного життя, що змінились найбільше за часів незалежності нашої країни. Хочу відмітити, що тут є свої плюси та мінуси. Але треба звернути увагу на те, що засоби масової інформації є потужним інструментом у формуванні свідомості та впливу на духовний розвиток дітей. Разом з тим, в українському суспільстві вони вже не несуть повної відповідальності за виховання у дітей соціально орієнтованих якостей, таких як колективізм, взаємопідтримка, альтруїзм, чесність і порядність, відданість, патріотизм тощо, перекладаючи функцію їх прищеплення на школу та родину. Натомість більшість рис, які формуються у дітей під впливом ЗМІ, мають прагматичний характер. Виняток становлять друковані ЗМІ для дітей молодшого шкільного віку, які мають на меті виховання у дітей патріотизму та пошани до традицій народу. Сьогодні можна стверджувати, що позитивний потенціал ЗМІ щодо формування у дитини важливих духовних якостей задіяний не повністю і з часом цей дисбаланс має бути усунутий.

5. Підліткова субкультура та потреба в емоційному контакті із однолітками як фактор формування духовності дітей За визначенням підлітків, "субкультура - це своєрідний вияв свободи, яка може бути характеристикою сучасної людини; це те, що найбільш бажане і модне у підлітковому середовищі". Підлітки реагують на процеси, які відбуваються в ціннісній структурі

суспільства, причому відповідають на них шляхом створення нової системи норм і цінностей, які відрізняють цю групу від більшості. Молоде покоління само добирає, що йому підходить, а що ні, спираючись водночас на зразки дорослої поведінки, модних тенденцій і т. ін. Якщо все це їм не підходить - винаходять щось своє, що буде притаманним лише їхньому підлітковому середовищу. Власне, говорити про свідомий вибір якоїсь культури неможливо: прилучення до неї починається без згоди дитини. Але прилучення до однієї із субкультур, на рівні прийняття рішення, відбувається свідомо. І це якраз той момент, коли молода людина воліє вирішувати, через які окуляри їй дивитися на світ. Тож створючи умови для формування духовних потребу дітей, такий фактор, як підліткова субкультура, потрібно враховувати обов'язково.

6. Роль дитячих громадських організації у духовному становленні дітей 7. Вплив релігії на формування духовних потреб дітей У період становлення незалежної Української держави значно посилився інтерес до вивчення витоків матеріальної і духовної культури, зокрема релігії. Це зумовлено не лише розширенням демократичних прав українського суспільства й особистості, а й спробою осмислення людиною свого духовного начала, його сутності й значення.

8. Роль навчально – виховного закладу. Основними напрямами у забезпеченні духовних потреб дітей засобами шкільної освіти є: - створення умов для творчого, інтелектуального, духовного і фізичного розвитку; розширення світогляду, уявлень, підвищення рівня освіченості, формування і розвиток особистості в її національній визначеності, зафіксованій у рідній мові, у своєрідності й особливостях морально-естетичної свідомості та світовідчуття; - забезпечення вихованцям доступу до культурних цінностей у сфері вітчизняної і світової культури, різних напрямів мистецтв, ознайомлення учнів з творами мистецтв, законами естетики, що є основою культурологічного змісту позашкільної освіти; - організація діяльності творчих колективів навчальних закладів з різних видів та жанрів мистецтв; - розширення, конкретизація та поглиблення знань, отриманих учнями на уроках через роботу факультативів, гуртків, секцій тощо, здобуття школярами конкретного практичного досвіду, досвіду особистісної самореалізації в житті; - виховання патріотизму, любові до України, поваги до народних звичаїв, традицій, національних цінностей українського народу, а також інших націй і народностей. Я не буду зупинятися на конкретних формах через які ми можемо реалізувати відповідний зміст діяльності щодо виховання духовності. Але хочу зупинися на деяких особливостях організації діяльності. «Занурення» в культуру Створення культурного середовища, культурного простору - одне з найбільш 10

важливих завдань. Виховне значення культури пов'язано не тільки з можливістю трансляції загальнолюдських і національних цінностей, норм, традицій, але і з ефектом включення в багатовимірність і неоднозначність миру. Культура розширяє межі вибору, дозволяє людині самій шукати відповідь на питання, що хвилюють її, співвідносити свої уявлення з тими, які склалися в суспільстві. Один з найбільш ефективних шляхів вирішення цієї проблеми в школі «занурення в культуру». Під «зануренням» розуміється така організація урочної, позаурочної і позашкільної діяльності, яка дозволяє і дітям, і педагогам наблизити до себе далекі епохи, опинитися в атмосфері іншої культури, почути голоси предків. Це поступове «вживання» в епоху та її культуру, примірка її «образу думок». Якщо говорити про організацію такого «занурення», то зразкова схема може виглядати таким чином: 1. Вибір культури, що представляє безперечний інтерес для учнів і вчителів окремого класу, паралелі класів або для всієї школи. 2. Визначення ключових, центральних моментів «занурення» свят, фестивалів, турнірів і т.п., які стануть підсумковими в кінці року, півріччя або чверті, залежно від виробленої стратегії. 3. Конкретизація діяльності класних керівників (вихователів), які повинні будуть збудувати систему роботи відповідно до культурологічного змісту «занурення», особливостей свого класу, конкретних виховних завдань. 4. Спрямованість діяльності шкільних творчих об'єднань - клубів, кружків, секцій, здатних зробити свій внесок в підготовку підсумкових свят. 5. Орієнтація на залучення до роботи викладачів всіх шкільних дисциплін. Кожен вчитель, незалежно від предмету, що викладається, може визначити той аспект учбового матеріалу, який працює на ідею «занурення». Звернення до життя і творчості діячів науки і мистецтва різних часів і народів, до історії відкриттів і наукових ідей, до особи видатних мислителів, воїнів, героїв духу – все це теми для окремих занять, які зможуть значно доповнити загальну картину епохи. Не менш важливо і звернення на уроках праці і фізкультури до побутової тематики (ремесла, ігри, одяг, їжа). Таким чином, уроки включаються в єдину систему, за допомогою якої вдається створити картину епохи і її культури. З цією метою можна не тільки включати той або інший важливий матеріал в окремі уроки, але і проводити серію об'єднаних занять, присвячених якій - або яскравій проблемі, уроків-подорожей, уроків-спектаклів і т.д. 6. Конкретизація позашкільної діяльності, де на перший план виходить знайомство з такими виставками, спектаклями, фільмами, які узгоджуються із змістом «занурення». 7. Орієнтація діяльності шкільної бібліотеки на підбір літератури з певної тематики. 8. Створення координаційної ради. 9. Формування творчих груп учнів, об'єднаних по інтересах (художники, історики, археологи, модельєри, дизайнери і ін.) школярів, захоплених якоюнебудь однією проблемою, ідеєю, таємницею (таємниці єгипетських пірамід або 11

бібліотеки Івана Грозного), що входять в «експедицію», яка вирушає на пошуки Атлантиди або Янтарної кімнати. Принципи об'єднання можуть бути самими різними, як і вік школярів - членів груп. Барвиста атрибутика, символіка, оригінальні назви груп в стилі певної епохи - хороший стимул для учасників таких груп і «експедицій». Бажано, щоб «занурення» планувалося відразу на декілька років. Тоді можна визначити послідовність знайомства з різними культурами і збудувати систему роботи не тільки по горизонталі (протягом навчального року), але і по вертикалі (протягом декількох років). Робота в поле культури дозволяє педагогам прибрати з педагогічного процесу повчальність і прямолінійне моралізування. «Коли стіни виховують…» Для виховання духовності в школі важливо все: і манера вчителя одягатися, і зовнішній вигляд шкільної будівлі, обстановка двору, вестибуля, класу, колірне вирішення інтер'єру школи, зовнішній вигляд вчителя і зовнішній вигляд школярів - це те, з чим дитина має справу щодня. А про це ми дуже часто забуваємо, посилаючись на нестачу коштів, ресурсів і т.д. Проте не досить просто «прикрасити» школу. Потрібне, щоб оформлення «працювало», а не просто прикрашало, щоб його було підпорядковано виховним цілям. Навчати рефлексії Кожній людині в тому або іншому ступені властива рефлексія - здатність пізнавати і розуміти самого себе, свої внутрішні психічні акти і стани. Якщо говорити про дітей, то одні тут успішніші, іншим важко, треті - самодостатні. Одні замислюються над собою, над своїми думками і вчинками, над тим, якими бачать їх інші люди, усвідомлюють відповідальність за себе і за свою поведінку, у інших дітей ця здатність розвинена дуже слабо. Значить, всіх дітей доцільно вже з перших шкільних років учити рефлексії, цілеспрямованому і грамотному самоаналізу, роботі над собою. Відбір форм та методів, що використовують в своїй роботі класні керівники. Сьогодні в навчальних закладах існує проблема вибору форм виховної роботи (це підтверджують і результати анкетування – 68% класних керівників вказують, що найбільші труднощі у них виникають саме у виборі оптимальних форм та методів). Дійсно, така групова форма як бесіда, коли педагог виступає в ролі всезнаючого оракула, не сприяє розвитку потреби та здатності учнів до саморозвитку, а тому вона найменш результативна та найменш ефективна. Набагато ефективнішими є сумісні творчі справи, які в навчальних закладах міста впроваджуються, поки що, здебільше на загальношкільному рівні, під керівництвом заступників директорів з виховної роботи, педагогів – організаторів, органів учнівського самоврядування. За результатами досліджень 87% педагогів визначають бесіду як провідну форму не тільки групової, а й індивідуальної роботи. Дійсно, бесіда віч-на-віч є дієвою формою виховання, яку ні в якому випадку не можна виключати з системи роботи вчителя. Її мета – не тільки встановлення душевного контакту, порада та 12

рекомендації школяру, а й допомога в усвідомленні їм своїх проблем та сумісний пошук шляхів їх вирішення. Однак, нажаль, не всі вчителі володіють методикою такої розмови. Тому така діяльність часто одностороння, тобто виключає активну участь дитини та носить повчальний характер, а сумісне обговорення життєво важливих для учня проблем підмінюється нав’язуванням своїх власних рішень, навіть в таких питаннях, де сучасні підлітки компетентні більше за вчителів. Крім того, навіть педагогу - професіоналу не можна обмежувати індивідуальну роботу тільки бесідами. Це повинен бути комплекс форм та методів. Нажаль в планах роботи майже відсутні класні години, що дозволяють через пряму передачу значущої для самопізнання учнів інформації збудити у них інтерес до себе, свого розвитку. А таку дієву форму як залучення школярів до діяльності згідно з їх інтересами, потребами, здібностями, за результатами анкетування, називають лише 16% класних керівників. Недостатньо використовується і рольовий підхід у вихованні учнів. Недостатньо використовуються технології морального виховання. Такі як емоційне стимулювання, проблемно – пошукового стимулювання. Такі відомі форми: аналіз проблемних питань, аналіз моральних конфліктних ситуацій, створення уявних ситуацій морального вибору, що близькі до життєвого досвіду школярів, аналіз міркувань учнів, моральні дилеми, метод проектів тощо. Крім того, найчастіше реакція педагогів на проблеми школярів має здебільш стихійний, ситуативний характер. Вчителі в більшості випадків реагують на дії та поступки дітей, що мають зовнішній прояв і виступають, як правило, в ролі «швидкої допомоги»: покарання за порушення дисципліни, повчання з приводу зовнішнього вигляду, виклик батьків, звернення до класного керівника та адміністрації тощо. Звичайно, мотиви, якими керується вчитель позитивні: турбота про здоров’я дитини, бажання навчити його спілкуватися, отримувати знання. Але форма допомоги при цьому не завжди адекватна намірам вчителя. Тому у дитини виникає потреба захиститися від вчителя, пристосуватися до ситуації, сховавши подалі своє «я». Саме тому, найактуальніша задача педагога – знайти засоби та способи, що дозволяють дитині розкрити свій власний потенціал, а для цього зрозуміти його проблеми, не нав’язуючи своє власне бачення. Вимоги до особистість вчителя. Домінуюча роль у вихованні належить не стільки директору школи та його заступникам, скільки кожному члену педагогічного колективу, кожному вчителю. Незаперечним є те, що успіх у реалізації навіть найдосконаліших педагогічних систем залежить від особистості вчителя. Саме тому сьогодні найважливішим питанням є діяльність педагогів щодо створення умов для виховання школярів, готовність вчителя до виконання сучасних завдань виховання. Однак незаперечним є те, що успіх у реалізації навіть найдосконаліших педагогічних систем залежить, перш за все, від особистості вчителя. Однак, далеко не всім педагогам вистачає сьогодні уміння конструктивно змінюватися на особистісному рівні відповідно до сучасного життя, сучасного інформаційного поля, турбуючись про розвиток свого культурного, творчого потенціалу, кругозору. 13

Діти люблять вчителів, що несуть в собі невичерпні запаси дружелюбності та оптимізму, зовнішньої та духовної краси, захопленості будь-якими проявами життя, готовності прийти на допомогу, велике бажання служити своїй благородній справі і в той самий час вони завжди нові, непояснені, цікаві, викликають у школярів одвічний інтерес та бажання розгадати учительську таємницю, йти за любимим вчителем. Допоможіть кожній дитині побачити, що навіть у брудній калюжі можуть відбиватися зорі. Хай подорож дитини у світ дорослості буде красивою. Хай не затьмарюється вона бездуховністю, відсутністю віри, відчаєм Формування духовних потреб дозволяє підняти культурний рівень представників підростаючого покоління, розширити межі їх світогляду, наповнити життя дитини смислом, розумінням подій сьогодення. У такій ситуації від кожного дорослого, а особливо фахівця-практика, можна і потрібно вимагати, щоб він добросовісно і свідомо виконував свій обов'язок і, взявшись за виховання духовності в дитини, докладав усіх зусиль, використовував всі залежні від нього засоби. Коли корінь життя людини не живиться духовністю свого народу, людина втрачає Віру в себе, Любов до самого життя, родини, людей, вона не має Надії на краще майбутнє, продовження роду. Сухе дерево не дає плоду. Неодухотворена людина приречена на беззмістовне й примітивне існування.

Виховна система навчального закладу – визначальний фактор духовного розвитку особистості

Гончаренко В.Ф., заступник директора з виховної роботи ЗОШ № 57 Виховна система школи формувалась на засадах загальношкільної програми “Школи життєтворчості”, складовою частиною якої стала програма “Духовність”, що відбивала реально ситуацію, яка склалася у шкільному колективі в галузі виховання. При складанні програми ми в той час спирались на основні документи: Державну національну програму “Освіта”(Україна ХХІ століття), закон “Про освіту”, “Концепцію виховання дітей та молоді у національній системі освіти”. Ці документи націлювали нас на морально-духовне становлення дітей, виховання у них патріотизму, громадянськості, підготовку до активної творчої, соціально-значущої діяльності. Виходячи з цього та спираючись на результати аналізу стану виховної роботи в школі було сформульовано виховну мету школи: ”Набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу через вивчення системи ідей, звичаїв. Формування рис громадянина сучасної Української держави з розвиненою духовною, моральною, правовою, трудовою, екологічною культурою, який уміє самовизначатися і самореалізуватися”. Основними проблемами, які постали перед педагогічним колективом у галузі виховання стали: - денаціоналізація (невизначене відношення до свого власного етнічного походження, незнання традицій народу, його культури, обмежене вживання української мови. Тільки 4% старшокласників спілкувалися українською мовою поза школою. Разом з тим діти, представники національних меншин, нечітко розуміють своє місце в політичній спільності, якою є український народ. - нігілістичне відношення до понять патріотизму, дотримання правових норм, розвиток космополітизму, цинізму, споживацьких настроїв, розхитування сімейних устоїв (до 15% старшокласників не могли чітко сформулювати своє поняття патріотизму;більше 20% були готові назавжди виїхати з України;25% не бачили можливостей свого впливу на ситуацію в суспільстві).

Ці проблеми визначили зміст нашої роботи. Це опора на народні традиції, пізнання своєї історії, звичаї, мову, почуття національної гідності. Це розвиток правосвідомості, політичної культури, міжетнічних відносин. Іншими словами, стрижнем процесу виховання повинне стати українознавство, через яке учні будуть залучені до засвоєння абсолютних(загальнолюдських), національних, громадянських (демократичних), родинних цінностей. Втілення змісту виховання відбувається через різні форми. Стрижнем річного виховного плану є значні за охопленням дітей традиційні заходи: “Конкурс патріотичної пісні” (жовтень). Фестиваль “А ми тую червону калину, підіймемо”(листопад). “Всі ми діти твої, Україно” (квітень). “Я україночка” (початкова школа). Вони опробовувалися і відшліфовувались в 19992003 роках. Зараз на новому етапі виконання програми ми намагаємося максимально використати їхній виховний потенціал, вдосконалюємо їх. Ці заходи проводяться за методикою КТС і охоплюють не тільки учнів, а вчителів і батьків. Традиційно велику увагу ми приділяємо громадянській освіті та вихованню почуття національної самосвідомості. Учні нашої школи взяли участь в загальноукраїнській акції “Громадянин” у 2001 році. В наступному році ми готуємося взяти участь в цій акції ще раз. В цьому році пошукова група 10 класів взяла участь у Всеукраїнському конкурсі “Слідами історії” на тему “Молодь вчора, молодь сьогодні”. І незалежно від результату, пошуковці здобули цінний соціальний досвід, уміння організовувати свою роботу, добиватися мети. 16

Значна увага приділяється виховному потенціалу знань у різних галузях життя. Для реалізації цього потенціалу ми шукали нетрадиційні шляхи. Так щорічним в нашій школі став захід “Презентація поглиблених класів”, де учні розказують про свої успіхи, перемоги, намагаються якнайкраще висвітлити корисність та необхідність обраних ними предметів. В школі, вже протягом багатьох років, існує Науково-дослідне товариство учнів. Його задачею є залучення старшокласників до різних форм наукової роботи та участь їх у діяльності Малої академії наук. Учні опрацьовують матеріал з вчителями, які є науковими керівниками, а потім захищають свої роботи перед шкільною комісією. Лише потім робота надходить на конкурс до Малої Академії Наук. Ця діяльність дає позитивні результати, так у 2003 році учень 11-Б класу, Яров Віталій, став другим в Україні в номінації “Археологія”, цього року учениця 10-А класу, Мовчанюк Даря, зайняла друге місце у міському конкурсі МАН в номінації “Українська література”. Діяльність НДТУ, МАН сприяє духовному збагаченню дітей, формує їх як резерв майбутньої наукової та духовної еліти нашої держави. Мабуть всі ви погодитесь, що роль книги в духовному формуванні людини є неоціненною. Тому ми особливу увагу приділяємо залученню дітей до читання застосовуючи для цього як відомі, так і нестандартні форми. У початковій школі традиційними стали свята: “Посвята в читачі”, “Книжкові іменини”, “Прощання з Букварем”. Під час проведення свята “Книжкові іменини” визначається кращий читач кожної з паралелей класів, який нагороджується грамотою і цікавою книгою. В середніх та старших класах переважають тематичні літературні свята і вечори. Такі як: “Королева детектива – Агата Крісті”, “Вечір українського та російського романсу”, “Ліна Костенко – Маруся Чурай сучасності”. В цих заходах із задоволенням беруть участь як учителі так і учні. Матеріали для них діти знаходять не тільки в книжках, а й вичитують в Інтернеті. Таким чином ми намагаємось у ненав’язливій формі привчити учнів до спілкування не тільки з книгою, а й з текстами в електронній версії. У нас існує традиційно сильна школа читців, яка базується на ентузіазмі вчителів та зацікавленості учнів. Однією з родзинок навчально-виховної діяльності школи є робота кабінету народознавства. На його базі проводяться різноманітні 17

заходи метою яких є залучення дітей до кращих традицій нашого народу, його культури, духовності. Учасниця народознавчих студій Рубан Марія зайняла перше місце в районому конкурсі “Краса і біль України” за напрямком “Свята спадщина”.

Виховання патріотизму, поглибленню знань з історії сприяє краєзнавча, пошукова робота. Так учні нашої школи взяли активну участь в міській акції до 60-річчя Перемоги “А пам’ять священна”. Результатом стала карта вулиць Заводського району, які названі іменами героїв Великої Вітчизняної війни, що розміщена в краєзнавчому куточку школи. Крім того учні активно спілкуються з ветеранами війни, запрошують їх на свята. Відомості про фронтовиків(документи, фотографії) поміщено в експозиції краєзнавчого куточка. Серед них є документи дідусів та бабусь учнів, їхні свідчення. Ця діяльність забезпечує зв’язок поколінь, передачу славних традицій захисту Вітчизни від дідів до онуків. Але не тільки тема Великої Вітчизняної війни сприяє патріотичному вихованню учнів. Традиційними в школі стали Аркасівські дні, під час яких відбуваються заходи з вивчення діяльності, наукової та культурної спадщини знаменитого земляка. В нинішньому навчальному році ми особливу увагу звернули на моральноетичне та естетичне виховання учнів. Як писав К.Д. Ушинський: ”Ніщо – ні слова, ні думки, ні, навіть, вчинки наші не виражають так ясно і вірно нас самих і наше ставлення до світу, як наші почування (почуття): в них чути характер не окремої думки, не окремого рішення, а всього змісту душі та її ладу”. Це питання ми розглянули на методичному об’єднанні класних керівників де обговорювали досвід кращих з них у цій галузі. В результаті було внесено корективи в річний план школи та у виховні плани класних керівників де були заплановані додаткові заходи морально-етичного та естетичного напрямку. Ці питання ми вирішували через такі форми діяльності як: виховні години, тематичні вечори (До дня святого Валентина, “Поети про кохання”), проведення 18

днів музеїв, днів театрів, концерти, заняття гуртків. Все це відбувається у взаємодії з митцями нашого міста, і має практичні, пізнавальні, виховні функції. Оскільки екологічна тема та тема культури здоров’я зараз є дуже актуальними вони займають одне з провідних місць у системі виховання духовності. Як кажуть “В здоровім тілі – здоровий дух”. У школі створено програму “Здоров’я”, яка здійснюється через систему заходів – це участь дітей в озелененні школи, організація спортивних свят, днів здоров’я з участю батьків і вчителів. Регулярно проводяться заходи із залученням фахівців, не лише інформаційного плану, а й тренінги, сеанси релаксації з участю психологів, що сприяє не тільки набуттю знань, а й розвитку рефлексії, самоконтролю. Серед численних екологічних заходів хочеться виділити акцію від “Лідера школи до лідера міста”, в якій учні сьомих класів залучивши батьків вивчали питання рекреаційної зони пляжу “Намив”. Вони провели дослідження, організували прибирання пляжу, звернулися по допомогу до районних властей. Завершенням цієї акції став загальношкільний суботник з участю міської громадськості. Такі акції на практиці виховують бережливе відношення до рідної природи, любов до малої батьківщини. Виховують справжніх патріотів свого краю. Ви мабуть помітили, що в контексті нашої розповіді ми часто згадуємо батьків. Серед форм роботи з ними хотілося б вказати на діяльність творчих груп з участю батьків з планування виховних заходів у школі. Іноді їх допомога буває неоціненою. Ще однією формою безпосереднього залучення батьків до виховного процесу та зміцнення духовного зв’язку в системі школа-батьки-діти є виставка сімейної творчості “Таланти мої, та моєї родини”. Тут ми виявляємо творчі сім’ї, намагаємося використати їх потенціал у подальшій роботі. Робота над розвитком духовності дітей вимагає духовного вдосконалення вчителів. У нашій школі практикуються такі форми роботи у цьому напрямку: посвята у вчителі ЗОШ 57, яку щорічно організовує профспілковий комітет, разом з адміністрацією школи. Вона відбувається у неофіційній дружній обстановці. Цікавою формою наставництва ми вважаємо існування 19

вчительського клубу на базі шкіл “Надія”, “Перспектива” та “Ліга наставників”. Тут у неформальній обстановці через спілкування за чашкою чаю чи кави досвідчені, заслужені вчителі діляться своїм життєвим та педагогічним досвідом, знайомлять з окремими представниками когорти вчителів, які своєю діяльністю та життям довели, що вони люди з великої букви. Важко переоцінити роль духовного спілкування учителів з учнями через спільну діяльність де вони діють на рівних. Можна назвати такі заходи як КВК між командами учнів та вчителів, протистояння їх у спортивних змаганнях і організація змішаних команд. Традиційними стали спільні вистави, концерти на день народження школи, Новий рік, 8 Березня. В ході цієї діяльності відбувається взаємозбагачення вчителів та учнів, розкриваються ті сфери спілкування, які неможливі в навчальному процесі та проведенні офіційних заходів. Це дає можливість педагогам вивчати специфіку інтересів, коло спілкування, стандарти поведінки сучасної дитини. Ще одним джерелом духовного збагачення та самовдосконалення вчителів є широкий спектр періодичної літератури з питань освіти та виховання, наявність значного фонду довідкової та художньої літератури. Родзинкою шкільного книжкового фонду є книги і періодика які надіслані нам із США українською діаспорою, зокрема Товариство імені Т.Шевченко в Чикаго. Звичайно ми намагаємось відслідковувати результати нашої роботи різними способами. Багато з яких знайомі вам. Хочу зупинитись на одному. В школі проводиться постійний рейтинговий конкурс “Клас – 57”. В якому оцінюється робота класних колективів за трьома напрямками: Діяльність, Духовність, Здоров’я. Оскільки в школі уже існує академічний рейтинг учнів, в цьому конкурсі ми намагаємося акцентувати увагу саме на духовній сфері, на безпосередній діяльності учнів в позаурочний час. А саме, участь у конкурсах, змаганнях, фестивалях, концертах, акціях не тільки у школі, а й поза її межами. Це стимулює активну діяльність учнівських колективів, створює конкурентне середовище, розширює можливості виховної системи школи. Прикладами результатів виховної діяльності в нашому колективі можуть служити такі два факти. У 2004 році в оформленні школи з’явилися фотографії, які зображали діяльність вчителів і учнів нашої школи, протягом останніх років з’явилися композиції в оформленні рекреації, краєзнавчий куточок, багато зелені. Все це до цих пір зберігається цілим і неушкодженим. Це є свідченням того, що учні привчені бережно відноситись до збереження шкільного майна, з одного боку, а з іншого, мабуть такий варіант оформлення близький і до вподоби їм. А ще ми недавно опитували старшокласників про їх розуміння патріотизму. Досить значна частина учнів відповіли, що не вважають себе патріотами через те, що не зробили для Батьківщини нічого вартого уваги. Це говорить про те, що учні замислюються над своїми вчинками, намагаються знайти себе, стати справжніми громадянами своєї держави. Це тішить нас і надає впевненості в тому, що ми працюємо у вірному напрямку.

Прості мудрі істини... ( за твором А.С.Екзюпері „Маленький принц”) 8 клас

Галушко І.М., вчитель ІІ категорії Мета: - розпочати роботу над текстом, опрацювати ключові епізоди, удосконалювати навички роботи над текстом; - розвивати логічне мислення, навички аналізу художнього тексту; - виховувати почуття відповідальності, повагу до думки іншого, моральні якості учнів. Епіграф: ? (буде визначений учнями самостійно протягом уроку) Хід уроку: 1. Актуалізація. - Що таке щастя? - Які атрибути щастя ви можете представити? - Як ви гадаєте хто з нас найбільше мав рацію? - Чи можна тут знайти істину? - Яка людина – щаслива? - Що означає бути людиною? „Бути людиною – це й означає відчувати, що ти за все відповідаєш. І знати, що, кладучи камінь, допомагаєш будувати світ.” Оцініть думку Екзюпері. 2. Творчі завдання. Стратегія Синкан. 1 Варіант – Людина 2 Варіант – Сент Екзюпері. 3. Запис теми, постановка завдань. Вчитель визначає завдання для груп. - Художники – враження від уроку; - Експерти – оцінка уроку; - Спостерігачі – оцінка дій вчителя і учнів. 4. Робота з епіграфом. На кінець уроку учні самостійно добирають епіграф. 5. Аналіз тексту. - Виразне читання присвяти (стор. 221) - Чому виправив присвяту? - Чому краще присвятити книгу дитині ніж дорослому? - Чим відрізняється світогляд дорослої людини від дитини? - В якому творі зустрічались з такою проблемою? - Коли готували домашнє завдання, чи виникла у вас проблема з батьками? 21

- Знайдіть в тексті слова, в яких говориться про непорозуміння дітей і дорослих?( стор. 226) - Яку оцінку Маленький принц дає дорослим? - Яку пораду ви дали б вчителю – дорослій людині? 6. Творчий переказ від імені Маленького принца про життя на планеті. - Чому Маленький принц закликає берегти планету саме дітей? - Чи можна Маленького принца назвати щасливим? - Чому він відправився у подорож? 7. Стратегія гранування. Друг. 8. Мозковий штурм. - Зоряна подорож Маленького принца. - Узагальнення роботи – заповнення таблиці. - Кого Маленький принц вирішив обрати своїм другом? Чому? - Самоперевірка за таблицею. 9. Складання схеми: подорож хлопчика по землі: - Зустріч з квітами; - Зустріч з лисом; - Зустріч з пілотом; - Зустріч з змієм. 4. Творче завдання (письмово). Складіть від імені Маленького принца „Підручник життя” (поради дорослим людям). 5. Бесіда : - Чи дійсно істини в творі Екзюпері прості? - Які атрибути щастя ви б зробили після бесіди на уроці? 6. Робота з епіграфом. 7. Виступ груп – експертів, художників, спостерігачів. 8. Точка зору гостей. 9. Домашнє завдання: Письмово – поради собі. Усно – характеристика Маленького принца або усний міні – твір «Я – Маленький принц».

ДОДАТОК Цитати з твору: -

Мова – джерело непорозуміння. Добре бачить тільки серце. Найголовнішого очима не побачиш. Діти повинні бути дуже поблажливі до дорослих. Коли ми осмислимо свою роль на землі, хай саму скромну і непомітну, тоді ми будемо щасливі. Я знаю одну планету, там живе такий собі добродій з багряним обличчям. Він не понюхав жодної квітки. Ніколи не глянув на квітку. Ніколи нікого не любив... Але ж то не людина, то гриб. Бути людиною – це й означає відчувати, що ти за все відповідаєш. І знати, що, кладучи камінь допомагаєш будувати світ. Найскладніший політ, це політ над собою. Якщо ти зможеш правильно судити себе, то ти справді мудрий. Ти назавжди береш на себе відповідальність за того, кого приручив.

№ Планети

Герой

Атрибут

№ Планети

Герой

Атрибут

№ Планети

Герой

Атрибут

Символ

Метод проектів на уроках географії

Нечепоренко I.Ф., вчитель вищої категорії, вчитель-методист Важливою рисою сучасного навчання є активна діяльність учнів - вона формується в процесі свідомих і цілеспрямованих зусиль учня, спрямованих на пізнання, вдосконалення знань, умінь, навичок. Активізація сприяє підвищенню ефективності уроку. Забезпечити активність учнів, достатньо високу якість знань дозволяє метод проектів. Метод проектів - це система навчання, за якої учні здобувають знання й уміння в процесі планування й виконання поступово ускладнених практичних завдань - проектів. Суть методу - не формувати, а розвивати особистість. В процесі свідомої мотивованої індивідуальної діяльності в групі для розв'язання спільного завдання. Основою проектного методу є виконання різних навчальних і творчих завдань, тематика яких розроблюється вчителем з урахуванням вікових та індивідуальних особистостей учнів. Робота над навчальним проектом передбачає розв'язання проблемних ситуацій, що потребує від учасників освітнього процесу пошукових зусиль, спрямованих на розробку оптимальних шляхів його реалізації, неодмінний публічний захист та аналіз підсумків. Захист проектів - це практичний шлях здобуття навчального та соціального досвіту, активного включення в реалізацію життєвих планів особистості. У роботі над проектами слід дотримуватися таких вимог: - виконання має здійснюватися на визначеному обсязі теоретичних знань; - теми проектів має розробляти вчитель; - терміни виконання проектів залежать від змісту, мети завдання; - творче завдання має бути представлене у формі робочого зразка. Метод проектів не є принципово новим у педагогіці. Він виник у 20-ті роки XX ст.. Його називали проблемним і розглядали у зв'язку з гуманістичними напрямами у навчанні. Один з засновників методу У. Кілпатрик вважав проектом будь яку діяльність, що виконується від всього серця з високим ступенем самостійності учнями, що об'єднані спеціальним інтересом. Етапи роботи над проектом Проектна технологія реалізується у кілька етапів і має циклічний вигляд. Проектний цикл - це відрізок часу, під час котрого здійснюється діяльність учнів від постановки проблеми до фіксованого прояву результату у вигляді конкретного продукту й якостей особистості.

Діяльність вчителя

Діяльність учня

Цінност ноорієнто ваний

Мотивація проектної діяльності, організація учнів по складу проекту, визначення значення проекту. Об’єднання учнів у групи, консультація, стимулювання пошукової діяльності, Підготовка типових планів, алгоритмів по організації самостійної роботи. Стимулювання і консультації учнів.

Виявлення мотиву діяльності, необхідність виконання проектної роботи.

Оціннорефлекси вний

Конструктивн ий

Етапи

Включення в проектну діяльність в групі або індивідуально; складання плану роботи, збір матеріалу, пошук літератури, вибір форми реалізації проекту. Самооцінка своєї діяльності оформлення проекту у вибраній формі.

Презента тивний

Підготовка експертів. Захист проекту в індивідуальній або Проектування форми презентації колективній формі, включення в організації дискусії по дискусію, відстоювання власної Самооцінка власної обговоренню проекту, позиції. діяльності. Організація самооцінки учнів Під час роботи за методом проектів учні обговорюють складні географічні та екологічні проблеми що сприяє розвитку таких здібностей: - спілкування; - засвоєння та інтерпретація інформації; - визначення різниці між думкою та фактом; - планування думки та поглядів інших людей; - злагоджена праця зі своїми однолітками; - формування логічних висновків; - здатність приймати найефективніше рішення. Економічне районування України. Шляхи подолання енергетичної проблеми 9 клас Мета: - поглибити та узагальнити знання з теми, продовжити удосконалення навичок та вмінь учнів з аналізу та опрацюванню інформації з різних джерел знань; - розвивати творчий підхід до вивчення теоретичного матеріалу, підкреслити необхідність пошуку кількох варіантів для розв’язання будьякої проблеми; - виховувати в учнях риси громадянськості, відповідальності за свої вчинки.

Обладнання: - економічна карта України; - карта “Економічні райони”; - таблиця “Економічні райони”; - міні-підручник з теми; - типові плани. Хід уроку: Організація класу. Повідомлення теми та мети Актуалізація опорних знань (до 5 хв) Економічне районування Що називається економічним районом? Результатом якого процесу є утворення економічних районів? Записати формулу економічного районування. Розминка. Гра " Пізнай район” Вчитель зачитує характеристику району. Учні повинні записати його назву Робота над проектом (20 хв) Протягом трьох тижнів ми працювали над вивченням матеріалу стосовно економічних районів України, їх проблем, питань удосконалення економічної політики держави, подолання диспропорції в рівнях і темпах соціальноекономічного розвитку регіонів, вироблення стратегії збалансованого регіонального розвитку. На вашому робочому місці папка з матеріалами, що потрібні для аналізу ситуації, після обговорення проблем потрібно заповнити таблицю з рекомендаціями вирішення проблем для окремих регіонів. Майже всі економічні райони мають проблеми зв’язані з розвитком енергетики. Дискусія. 1) Який тип енергоносіїв бажано використовувати в економічних районах України? 2) Як зменшити залежність від російських енергоносіїв? 3) Який тип електроенергетики розвивати в різних районах для зменшення залежності? 4) Взаємовідносини електроенергетики та навколишнього середовища по економічних районах. 5) В яких економічних районах розвинене енергетичне машинобудування? 6) Гідроакумулятивні електроносії: за і проти. Підсумки дискусії (до 10 хв) Заповнення таблиці (додаток) 1. Іноді виникають ситуації коли людина і природа встановлюють досить дивні стосунки. Результатом розвитку електроенергетики в одному з районів стала наступна подія: міні-виступ(5 хв.) 2. Розвиток галузей важкої промисловості для подолання диспропорції в рівнях економічних районів – це не єдиний шлях. Наші учні записали 26

телефільм з серії “ Унікальна Україна. Тернопільщина.” Подивіться, які галузі можна розвивати у Тернопільській області для розвитку економіки регіону. (до 3 хв.) Підсумки уроку (2 хв) Оформлення матеріалу дослідження за проблемами. Тести для перевірки знань учнів. ДОДАТОК ! Ранок. Тиша. Берег озера. Рибалка. Чудо: - А чи не можна приєднатися до вас ? Адже на вулиці так холодно і зимно. Рибалка: - А ти хто ? Чому додому не йдеш ? - Додому! Теж мені жартівник. Я ж тільки звідти вийшов. - А що це твій дім ? - Так. В минулому році я винищив усіх качок в озері і відчув бажання пірнути, а як пірнув так і з'їв черв'ячка, букашку, ще якусь тваринку, коріння різне, збирав рачків. А як мене вчені відловили професор мені про якусь там нишу сказав. - Мабуть про екологічну. - Так, так про неї кляту про неї. До мене все взаємодіяло. Одне друге їло, третє пірнало, четверте росло і це все з дозволу один одного. А я ж якийсь гвинт зламав ось природа і розпорядилася на свій розсуд. Замість качок втиснула мене в цей кругообіг екологічних подій. - А як же ти зміг всіх качок знищити ? – Я в минулому році був керівником атомної електростанції і віддав наказ викинути всі ядерні відходи в озеро. Від цього всі качки й загинули, а інші тварини без них довго не проживуть. Ну добре бувай, мені вже потрібно відлітати в теплі краї. - А ми в наступному році зустрінемося? - Обов'язково. Тільки в мене до тебе одне прохання: принеси мені будь-ласка в наступному році лівого чобота. - А чому ж тільки один ? А на другу ногу ? - Навіщо ж мені на праву, якщо в мене ліва штовхальна, завдяки ній плаваю. Бувай. - Добре принесу. Бувай. ДОДАТОК 2 Прийде чи ні в Україну зріджений газ? З 2005 по 2008 роки в Україні планується будівництво терміналу для прийому зрідженого газу. Природний газ при t = -161° по Цельсію перетворюється на рідину, яка легше за воду вдвічі. Потужність терміналу 20 млрд. м3. Побудова терміналу забезпечить реальне постачання газу з багатьох країн, що зменшить залежність від Росії. Потреба газу в Україні на 2006 рік - 76 млрд. м3., власний видобуток = 20 млрд. м3. 34 млрд. м3 надасть українсько-російське підприємство. 22 млрд. м3 імпорт з Туркменістану. 27

Термінал побудують в районі Одеси. Вартість будівництва - 3 млрд. $. Інвестором проекту виступає "Нафтогаз". Фахівці вважають, що термінал в комплексі з енергозбереженням забезпечить незалежність від газу з Росії, але вони ж стверджують, що немає розробки проекту терміналу, про який розповідає керівник "Нафтогазу", крім того транспортування море дорожче за передачу газу трубопроводом, і, звичайно, не буде цей газ коштувати 95 $ за 1 тис. м 3, в світі немає такої ціни на газ. Потенційним експортером газу в Україну називають Єгипет, який, починаючи з 90х років експортує зріджений газ у Францію. Альтернативні джерела енергії в Україні Сонячна електростанція баштового типу діяла в Криму протягом 1985-1994 років, вона виробила близько 2 млн. КВт год. електроенергії. Попри всю цінність дев'ятирічного досвіду експлуатації цієї експериментальної геліостанції, не можна не помітити вкрай незадовільні економічні показники її роботи. За деякими даними спів вартість її електроенергії у сотні разів перевищувала відпускну ціну на електроенергію для населення. Якщо взяти до уваги, що з господарського обігу весь цей час були вилучені досить великі земельні площі (загальна площа лише дзеркал-геліостатів становила 4 га), то проблеми розвитку сонячної енергетики в Україні виявляється складнішими, ніж досі вважалося. ДОДАТОК 3 Відомо, що першу в світі вітрову електростанцію з робочим комплексом діаметром ЗО м і потужністю 100 КВт було споруджено у Криму, неподалік від Севастополя, ще у 1931 році за проектом видатного українського вченого й інженера, одного з основоположників космонавтики Ю.Кондратюка. Та тільки в останні рови будівництва ВЕС у нашій країні набуло значного розмаху. Величезну роль у його розгортанні відіграє постанова уряду, що зобов'язує 0,5% коштів, отриманих від реалізації електроенергії, відраховувати у спеціальний фонд розвитку вітроенергетики. Попри всі вигоди вітроенергетики, в Україні вона лише починає розвиватися. Та на цьому шляху вже досягнуто неабияких успіхів. В Україні споруджується і діє кілька великих ВЕС:у Криму (Донузлавська, Чорноморська і Східно кримська) та Миколаївській області (Аджигольська). Невеликі ВЕС працюють у Харькові та інших містах, але найбільший вітроенергетичний потенціал зосереджений, всетаки на узбережжі, а також у гірських і степових районах України. ДОДАТОК 4 Перспективною є енергія підземного тепла, в Україні ця галузь енергетики почала розвиватися порівняно недавно. Перша свердловина, скажемо, в Криму з'явилася тільки наприкінці 1980-х рр. Відтоді на півострові було споруджено ще 12 ГТС. Остання ГТС, що має потужність 5 МВт і здатна обігріти 2 тис. квартир, визначена як типова. Закінчено спорудження потужних станцій поблизу Керчі та на Тарханкутському півострові. 28

Енергія підземного тепла використовується для обігріву спортивних комплексів Закарпаття у місті Берегове, але використовуються геотермальні ресурси зовсім не відповідно потенціальним можливостям. Відомо, що запаси тепла зосередженого в районі тільки однієї Закарпатської геотермальної аномалії, рівноцінні промисловим запасам кам'яного вугілля шести вугільних басейнів, як Львівсько-Волинський. ДОДАТОК 5 Вчені вивчають можливість використання енергії моря: енергії приливів, енергії хвиль, енергії морських течій і градієнту солоності води. На Чорному морі амплітуда припливів практично ніде не перевищує 8 см, тому для спорудження припливних станцій це недостатньо. Втім, це ще не заперечує можливості спорудження тут хвильових гідротермальних станцій. Під час штормів висота хвиль в Чорному морі сягає 5-6, зрідка 10-14 м. Відомо, що енергія хвилі прямо пропорційна квадрату її висоти, тому біля західних та північно-західних берегів в Чорному морі можна будувати хвильові електростанції. Стосовно електростанцій, що використовують енергію морських течій, можна сказати лише те, що є перспектива використання Чорноморської течії, але ця галузь електроенергетики в інших країнах світу тільки зароджуються. Інтерес становлять величезні запаси газогідратів і сірководню в Чорному морі. Спеціалісти серйозно вивчають питання використання метану, який у великій кількості міститься в пластах Донецького вугілля, біологічної конверсії твердих і рідких відходів. Забезпечення обладнанням. На відміну від атомної енергетики, яка лише на 20% забезпечується матеріалами, приладами, апаратурою та обладнанням вітчизняного виробництва, альтернативне енергетика вже сьогодні має досить міцну виробничу базу 1. Геліоустановки. Севастополь 2. Сонячні колектори. Сімферополь 3. Сонячні елементи. Чернівці 4. Вітроустановки. Дніпропетровськ, Миколаїв, Харків. ДОДАТОК 6 Екологія Відновлювальні джерела енергії розглядаються не інакше як екологічно чисті, і ця думка міцно вкоренилася у масові свідомість. При цьому, за очевидною "екологічністю" останньої ланки не помічаються всі попередні брудні ланки довгого ланцюжка виробництва самих енергоустановок та матеріалів для них. Якщо втрати від забруднення довкілля під час виробництва одиниці електроенергії на електростанції, що працює на газі, прийняти за одиницю, то для інших типів електростанцій вони становитимуть: для АЕС -1; 29

для ТЕС та вугіллі - 200-300; для СЕС - 2000-3000; для ВЕС - 3000. За шкалою ризику від різних джерел, яку запропонували Д.Верб та В.Ковелло, втрати під час виробництва одиниці енергії у відносних одиницях здоров'я становлять: для ТЕС на природному газі - 0,4; для АЕС -2; для ВЕС і СЕС - 40; для ТЕС на вугіллі - 200. Цим самим шкода вітрових та сонячних станцій визначається значно меншою, ніж у попередньому випадку, хоча доводиться констатувати, що вчені одностайні в головному: ці джерела енергії далекі від досконалості. Таким чином, використання альтернативних джерел енергії є складним науковим завданням, яке має розв'язатися комплексно, виходячи з наявних земельних і енергетичних ресурсів, а також економічної ситуації в різних регіонах країни. ДОДАТОК 7 Економічний район Дискусія 1. Більшість економічних районів мають проблеми, що зв’язані з розвитком енергетики. В ході дискусії потрібно визначити а) шляхи подолання енергозалежності від імпорту енергоносіїв з Росії б) що називається диверсифікацією, наведіть приклади в енергетиці Особливості розвитку енергетики 1. Низький рівень забезпечення енергетичними ресурсами 2. Наявність родовищ енергетичного вугілля 3. Наявність родовищ нафти 4. Можливість використання вугільного метану 5. Можливість використання вітроенергоустановок 6. Можливість побудови терміналів з прийому зрідженого газу з Африки 7. Наявність та можливість збільшення потужності АЕС 8. Можливість побудови геотермальних станцій 9. Наявність енергетичного машинобудування 10. Наявність діючих ГАЕС 11. Наявність умов для побудови електростанцій, що використовують енергію моря 12. Наявність серйозного порушення навколишнього середовища внаслідок функціонування різного типу електростанцій

Економічні райони

Що то є краса на землі? (чи справді краса врятує світ?) Усний твір-роздум на морально-етичну тему 10 клас

Гудименко О.М., вчитель І категорії Мета: - підготувати учнів до написання твору на морально-етичну тему; - розвивати творчі здібності десятикласників, збагатити їхній словниковий запас; - виховувати почуття прекрасного, власної гідності, чесності, поваги до інших, любові до навколишньої краси. Обладнання: - комп’ютери; - програми - презентації “Природа-це краса”, ”Мистецтво-це краса”, “Модель сучасної людини”; - мовні завдання. Міжпредметні зв’язки: література, біологія, образотворче мистецтво, музика, інформатика. Епіграф: Я вірю в красу Одній їй поклоняюсь. Дніпрова Чайка Словник: мораль, етика, краса, гармонія, духовність, симпатія-емпатія, толерантністьтоталітарність. Хід уроку: Слово вчителя: Ми часто кажемо: це красиве, це прекрасне. І кажемо так про дуже різні речі. Прекрасне місто з його гармонійними вулицями. Високими будинками, але прекрасне й маленьке село, загублене серед лісів та полів. Прекрасна, розумна, добра людина і прекрасна мудра, цікава книжка. Прекрасними можуть бути вистава, кінофільм, картина талановитого художника. - Що ще може бути прекрасним, красивим? (природа) - Чи справді все може бути красивим? - Що таке краса? Оголошення мети, теми уроку 31

Протягом уроку ми повинні дати відповідь на питання: що то є краса? Поповнити свій словниковий запас. (з тлумачним словником буде працювати...) Підготуватися до написання твору. - що таке мораль? - що таке етика? (наука про мораль) Свою роботу над темою, власні висновки, відповіді на проблемні питання ми будемо занотовувати в зошиті за допомогою технологічної таблиці. Теза, цитата

Коментар

Підготовча робота Яка красива природа, будь-якої пори року! Кожна пора навіює свої думки, навіває певний настрій: весна-сповідання й надій, осінь-смутку й печалі... 1 група отримала д/з – довести, що природа – це краса. Захист наукового проекту 1 групи (Презентація № 1). Свій висновок занотовуємо в таблицю. - Згадайте твори укр. письменників про природу. - Чому людина так прагне опинитися поряд з цією живою красою? (людина-частина природи) Пригадайте поезію Лесі Українки “Красо України, Подолля!” Красо України, Подолля! Розкинулись мило, недбало! Здається, що зроду недоля, Що горе тебе не знаввало! Одне балочка весела, В ній хороші, красні села, Там хати садками вкриті, Срібним маревом повиті, Коло сел. Стоять тополі, Розмовляють з вітром в полі. Хвилюють лани золотії, Здається, без краю, - аж знову Бори величезні, густії Проводять таємну розмову. Он ярочки зелененькі, Стежки по них маленькі, Перевиті, мов стрічечки, Збігаються до річечки, Річка плине, берег рвучи, Далі, далі попід кручу… Завдання А) Визначте, якими художніми засобами передає красу природи Леся Українка у своїй поезії: емоційно – забарвлена лексика ( виділені слова) 32

Рідна травиця, щастя вінець, небо глибокеє, сонце ласкавеє, осінь віщує, дощик посміхається. Б) Завдання ( за вибором) 1-в. Доберіть художні засоби (епітет, порівняння, метафора, метонімія, метафоричний епітет, оксюморон) до слів: Весна, сонце, вітер, небо 2-в. “Позмагаймося з письменником”. Спробуйте скласти поетичні рядки ( строфи), використовуючи подані слова або рими Розливається Квітчається Усміхається Розсипається. - Чи може людина впливати на курс природи? Як? Теза №1 (доведіть – спростуйте думку) 1. Людина здатна створити/зруйнувати красу в природі. (робота з таблицею) - Яку проблему ми сьогодні розв’язуємо у зв’язку з нашим ставленням до природи? (екологія) - Л.Костенко писала: Ще назва , а річки вже немає. Усохли верби, вижовкли рови І дика качка тоскно обминає Рудеминтарні залишки багви. Стоять мости над мертвими річками. Лелека робить декілька кругів. Очерети із чорними свічками Ідуть уздовж колишніх берегів. Мабуть, завдяки справжнім митцям сьогодні ми маємо змогу побачити, зрозуміти і полюбити усю чарівність нашої землі, такої величної та привабливої. Завдяки таланту поетів та письменників, художників та музикантів ми насолоджуємося справжньою красою всього світу. 2 група отримала д/з - довести , що мистецтво - це краса. Захист наукового проекту 2 групи (Презентація №2) Бесіда: - Які види мистецтва вас захоплюють? - Що таке народне мистецтво? - Чим для нас цінне народне мистецтво? Теза №2 (доведіть-спростуйте думку) 2. Людина може зберегти/зректися краси мистецтва, (робота з таблицею) - Які проблеми нашого суспільства стосуються власне укр. культури? - Чи занепала нині укр. пісня? - У чому вирішення цієї проблеми? Завдання 1-в. Напишіть вступ до твору (наша пісня, укр. нар. мистецтво) 2-в. Складіть тези (збережемо нашу духовну спадщину, народну пісню) - Які люди приваблювали художників, чиї зображення ми бачимо сьогодні 33

на полотнах-шедеврах світового рівня? (красиві) - Яку людину можна назвати красивою? - Кого із оточуючих вас людей ви можете назвати красивою людиною? - Яка краса людини називається внутрішньою ? - Важливо, щоб людина зовні була красивою? 3 група отримала д/з - показати модель сучасної людини Захист наукового проекту 3 групи (Схема №3) - Чи може сучасна людина бути красивою? - Чи змінюється з часом духовний світ людини? - Зміною духовності людина залишається духовно багатою? - Чому сучасна людина сьогодні втрачає свою повну красу? Що зникає в її душі? Чому? Теза №3 (доведіть-спростуйте думку) 3. Чи може людина сама себе створити красивою? Робота з мовним матеріалом Картка №1 “Пароніми” (за варіантами) Терпимий – терплячий 1. Інтелігентна людина. . ставиться до всіх, не зважаючи на їхні риси характеру, національність, віросповідання. 2. Він. . чекав, поки всі учасники цього грандіозного шоу закінчать свої виступи. Розбещений – розпещений 1. Жорстока,. .. людина сворює для суспільства безліч проблем. 2. Це зманірене,. .. хлопченя кричало, тупало ногами і репетувало на весь двір. Спостережливий – спостережений Пункт, дівчина, письменник, вежа, око, станція, метод, учений. Вихований – виховний Процес, хлопець, момент, однокласник, колонія, робота, життям, захід, вплив, в школі. Дружний – дружній Народ, шарж,оплески, сміх, усмішка, клас, колектив, порада, крик, допомога, робота, жарт. Картка №2 “Синоніми – антоніми” Ввічливий Щирий Людяний Делікатний Вольовий Додайте власні приклади Яку моральну якість увиразнює кожне з цих прислів’їв? 1) На нім можна мур будувати (надійність) 2) Хай у сусіда хата згорить і корова здохне (заздрість) 3) Ми хоч бідні, проте гідні (гідність)

4) У нього руки і охота, то й пороблена робота (працелюбство) 5) У нього щодня свято святого нероби (лінь) 6) Кожна жаба своє болото хвалить (хвалькуватість) Словник: Моральні якості – поняття, за допомогою яких виділяють і характеризують найтиповіші риси людської поведінки. Аморальні – позбавлені моралі. Які з перелічених рис є аморальними? Чому? Гідні – моральне поняття, що виражає уявлення про цінність будь-якої людської особистості, а також особливе ставлення людини до самої себе. Словникова робота: толерантність, емпатична людина Підсумуємо сказане і запишемо окремим реченням: Краса – це… Запишіть, поясніть розділові знаки. Не забувайте, зміст можна передати простим реченням, а можна складним, від цього будуть залежати й розділові знаки. Гармонія -. .. ( гармонійне поєднання всього того, що може викликати у людини приємні почуття, насолоду та задоволення від побаченого або почутого) Епіграф: поясніть слова Я вірую в красу, Одній їй поклоняюсь. (Дніпрова Чайка) Одвіку в мирові вона керує всім, Бо щастя є краса, краса є також щастя – Немає розділу, немає грані їй. Усні висловлювання Міні-дискусія Чи здатна краса врятувати світ? Метод “Прес” Я впевнений Тому що Наприклад Отже… Узагальнення матеріалу Дайте письмову відповідь на питання - Чи може зникнути краса на землі? (Р. Бредбері “Усмішка”) (етюд, есе, власні афоризми, роздуми, філософські казки) Висновки Домашнє завдання Написати твір-роздум на тему: “Що є краса?” або власна назва з даного питання.

Бабусині обереги виховний захід з народознавства 8 клас

Перепелиця Г.М., вчитель вищої категорії Мета: - формування в молоді почуття патріотизму, любові до свого народу, його історії, традицій; - виховання громадянських почуттів, національної свідомості, соціальної активності та відповідальності; - розвиток мотивації, спрямованої на збереження народних традицій. Обладнання: - використання обладнання рекреації „Народне подвір’я”; - використання обладнання кабінету „Народознавства”; - „Українська світлиця”: скриня, колиска, вишиті рушники, віночки, композиція „Великдень”; - виставка книг і образів XIX ст. Хід заняття: Частина 1. Дід з бабою сидять на лавці біля тину. Долинає пісня. З’являються хлопці і дівчата в українських костюмах із знаряддями праці. Баба: О, хлопці і дівчата з роботи повертаються. Натрудилися вони в полі, пшеницю жали. Хлопець 1: Ой прочини, хазяїне, ворота, бо вже йде з поля робота. Дівчина 1: Ой прочини, хазяїне, віконце, несемо тобі віночок, як сонце! Дід: Дякую вам за пшеницю! Буде з неї гарна паляниця! Видно, що добре ви потрудилися. Баба: Молодці, ви не тільки гарно працюєте, а й гарно співаєте. Дід: А я гарно танцюю. З молоду добре танцював – першим танцюристом був на все село! Дід пробує затанцювати, та не може розігнутися. Баба: Ох і хвалько ж ти діду! Чується звідкілясь хропіння. То в куточку спить Гриць. (Звучить пісня „Грицю, Грицю до роботи”) Баба: Ой і ледачій Гриць! До роботи неохочий! Гриць: Та хіба я ледачий. Трішки відпочив. 36

Дід: Весело на нашій вулиці та гарно. А чи чуєте, що хтось плаче ніби? Та ось хто! Під вишнею діти знаходять дівчину, яка плаче. (Виконується пісня „Ой під вишнею, під червоною”) Баба: То пустиш, діду, дівчину погуляти? Дід: Не пущу! Баба: Та ти ж старий? То пусти вже, діду, дівчину до нас та й сам виходь на вулицю, що весь час біля печі сидіти. Дід: Ну добре, Олено, іди і я з тобою поряд сяду, щоб ніхто тебе не вкрав. Дід: А що це за шум? Баба: А то наша Векла повела свого чоловіка на базар продавати. Ось погляньте. Заходить дві дівчини, ведуть за собою прив’язаного на мотузку хлопця. Торгуються: - Та продай же хоч за два золотих. - Ні. Не продам! (Звучить пісня „Ой там , на току, на базарі”) Баба: Ох, Фекло, добре, що ти свого чоловіка не продаш, бо він тобі по господарству допоможе. Фекла: Та і я собі подумала, що він ще не поганий чоловік. Чи воза відремонтувати, чи города виорати, чи ще що по господарству зробити. Нехай ще поживе зі мною. Торгувальниця: А жаль! Я б такого купила і грошей не пожаліла б! Виходять. Сценка „Біля криниці” Жінка 1. Оце буджу свого чоловіка : „Чуєш, час вставати!” Втретє півень кукурікає. Годі тобі спати!” А він : „Півень? – Не велика птиця. Хай співає на здоров’я, коли вже не спиться.” Жінка 2. А мій господар з відрядження до двору заходить. Та й не второпав, чию козу його жінка водить. – Звідки ти її, красуню отаку взяла? Я й кажу : „Це ж я пляшки від горілки всі твої здала.” А він мені : „Чому, жінко, заважала пити? Можна було б вже давно й корову купити!” Жінка 1 до жінки 3. Скільки буду я казати. Скільки дорікати? Скільки будуть твої кури мій буряк з’їдати? Жінка 3. Ви мене не допікайте, Бо люди сміються. Я ж не суперечу, що курочки ваші в мене в курятнику несуться! До криниці підходить жінка з одним відром. - Добрий день жіночки (жінка 4) - Добрий день, Тетяно! (жінка 1) - А чого це ти з одним відром по воду прийшла? (жінка 2) - Дужка відламалася (жінка 4) - А що чоловік відремонтувати не може? (жінка 3) - Бо не хоче. Так само, як у твій. В руках двоє відер носиш, а коромисла не зробить (жінка 4) Жінка 4. Ой дивіться! Галя по воду йде з повним коромислом. Всі. Несе Галя воду, коромисло гнеться, а за нею Іванко як барвінок, в’ється Іванко. Галя молода, дай води напитися, ти така хороша, дай хоч подивиться. Галя. Вода у ставку, піди та й напийся. Я буду в садочку, прийди, подивись. 37

Іванко повернув, йде назад Галя. Стелися, барвінку, буду поливати, вернися Іванку, буду шанувати. Іванко. Скільки не стелився, ти й не поливала, скільки не вертався, ти не шанувала. - Чи давно ти, сусідко, на городі була? (жінка 4) - Та днів зо три хворіла, з недужала (жінка 2) - А я , бач, ніяк. ..... не візьму, чому це на моїй грядці червоних помідорів так багато стало?! Жінка 3. Ось послухай, кумо Христе, бачила я вчора дядька з трьома чоловіками, де ото комора. Жінка 4 Чи то в уму своїм, кумо, отаке сказати! Як же може один дядько три голови мати? Жінка 3 Три, так, так, моя кумасю. Ти не віриш, бачу. Вкрав телячих дві в коморі ще й одну свинячу. Дід. Ох і веселі дівчата! Чого тільки не побачиш на сільській вулиці. Особливо увечері, коли люди закінчили роботу. Баба. Ось і день закінчується, вже й вечоріє. Місяць сходить на небі, зіроньки сяють. Пісня про місяць Баба Чому ж це я сиджу? Та в мене в печі вже пироги спеклися, запрошую вас всіх до світлиці. Частина 2. Всі підходять до світлиці. Бабуся: Пороги, пороги! З вас починаються дороги. Дозвольте увійти до хати, всіх привітати! Всі заходять до світлиці Бабуся. Заходьте гості, хлопці і дівчата, прошу навколо мене ставати, буду вас свяченою водою поливати. Скроплю усіх свяченою водою, щоб ми стрічалися лише з радістю, а не з бідою! На руки, на ноги – щоб нам не боліли, також на голівки – щоб ніколи не хворіли! Запрошую всіх сідати, відпочивати. Дівчина 1. Бабусю, а я знаю, як одягається ця річ – колиска. Бабуся. Діти. А чи знаєте ви з чого робили колиски? Дівчина 2. Колиски робили з дерева : калини, ясена, клена, або плели з лози, щоб діти були дужими та співучими. Дівчина кладе у колисочку „немовлятко” і співає колискову. Бабуся. А чи знаєте и, що таке скриня? Колись, діти, у кожній хаті була скриня. І в цих скринях ваші бабусі і прабабусі зберігали все найдорожче їхньому серцю, а що саме, ми зараз подивимось. Відкриває скриню. Виймає рушник Хата без рушника, що сім без дітей, говорили в народі. А що ви знаєте про рушник? Дівчина 3. Існує декілька видів рушників. „Утирач” – використовується для рук і обличчя „Покутник” – оздоблення покуті 38

„Божник” – для оздоблення ікон. „Весільний” – для сватів. Дівчина 4. На рушниках вишивали квітки, птахів, дерево роду... Вишивали калину – дерево нашого українського роду; виноград – радість і краса створення сім’ї; мілею – символ дівочої чистоти; Соловей і зозуля полюбляють дівочі рушники; пави – дуже поважні, розсідаються на весільних рушниках. Дівчина 5. Без рушника, як без пісні, неможливе народження, одруження, зустріч гостей. Коли син вирушав з дому в далеку дорогу, мати дарувала йому рушник, як оберіг від лиха. Пісня про рушник Бабуся. Дівчата, погляньте, що у мене в скрині. Виймає віночок А які бувають віночки? Дівчина 1. Вінок – це символ добра і надії. Вінок – це сплетене коло з квітів, листя, гілок. Дівочий вінок носять дівчата весною і в літку. Весільний одягають лише раз – на весілля. Бабуся А чи знаєте ви. Що існує ще й вінок іменинника? Його плели з присадибних квітів і клали на хліб. Молодих людей піднімали, поклавши на голову вінок. Жінкам одягали вінок на хустинку. У руки давали хліб. Чоловіка прикрашав вінок із колосся та квітів. Іменинників вітали зі сходом сонця, а на гостину сходились ввечері. Всього в народу України існує 77 видів вінків. Звучить повільна мелодія, під час якої дівчата ходять колом і демонструють свої віночки. Бабуся. А ще у нашій скрині є пучечки зілля. Ось подивіться. Ними перекладали у скрині, щоб краще пахло і зберігалося довго. А це вербові прутики. Їх освячують у церкві у Вербну Неділю і зберігають у хаті, як оберіг грому. Сьогодні, ви знаєте, чистий четвер. За християнським вченням у цей день пізно ввечері один із 12 учнів – Іуда _ за тридцять срібників продав свого вчителя Ісуса Христа. Тому вважали, що в четвер оживають усі зловісні гади. Відтак люди намагалися в цей день обов’язково вмитись або скупатися, тобто очиститись од гріхів. Цікавий обряд, якого дотримувались юнки у цей день. Називався він „заворожувати собі красу”. На світанку дівчата йшли до річки чи озера і дочекавшись сходу сонця, роздягалися, розпускали волосся й стрибали у воду, примовляючи : Водяне на тобі русу косу, дай мені дівочу красу. Запрошення гостей до столу, пригощання їх пісними пирогами і узваром.

СНІД - міф чи реальність Тренінг 9 клас

Алябова Т.М., вчитель ОБЖ І категорії,

Шеркунова О.В., класний керівник Мета : - розширити та поглибити знання про ВІЛ/СНІД. Обладнання: - плакати “очікування”, правила, - ручки, маркери, - стікери, - додаткова література. Хід тренінгу: І. Вступ Знайомство Мета: познайомити учасників, підвищити їх самооцінку, створити дружню атмосферу. Кожен по черзі називає себе і продовжує фразу “Я пишаюся тим , що …” , називаючи свою рису характеру або вчинок , яким він пишається. Правила роботи групи Мета: підтримання демократичної дисципліни. На промінчиках учасники пишуть правила , яких вони пропонують дотримуватися під час тренінгу. Презентація правил, оформлення плакату “Сонечко”. Очікування Мета: активізувати увагу групи , виявити індивідуальні очікування. На стікерах написати свої очікування від тренінгу і прикріпити біля підніжжя гори на плакаті “СНІД – міф чи реальність”. Мета нашого тренінгу: набути і поглибити базові знання про ВІЛ/СНІД. Тому що сьогодні кожному важливо знати реальні факти про цю хворобу; знати шляхи зараження ВІЛ і шляхи, якими ВІЛ не передається; зрозуміти, як ВІЛ впливає на роботу організму. Знаючи це, кожен з нас може подолати страх перед зараженням ВІЛ, що виходить за межі здорового глузду. Почувати себе впевненіше в повсякденному житті і позбутися безпідставного страху перед ВІЛпозитивними людьми, допомогти їм підтримати. Пропоную письмово висловити свої очікування. (Оформляється плакат у вигляді вази з насінням)

Інформаційне повідомлення Мета : мотивувати знання про ВІЛ/СНІД. ВІЛ/СНІД все впевненіше крокує по планеті. Епідемія охопила весь світ і забрала понад 20 млн. Життів. Щодня у світі інфікуються близько 6 тис. Юнаків і дівчат віком від 15 до 24 років. Нерідко це відбувається через брак знань про цю інфекцію. І це сприяє поширенню міфів. Далі інформація подається у вигляді стінгазети. Мозковий штурм Коли вперше почули про СНІД? (Учасники тренінгу по черзі висловлюються) Руханка Гра “Як ВІЛ руйнує імунітет людини”. ІІ Практичний блок Робота в групах (Учасники об’єднуються в групи за геометричними фігурами , Завдання для груп : Шляхи зараження ВІЛ-інфекцією

. )

Через які дії не передається ВІЛ Як захиститися від ВІЛ Робота над проектами Захист, презентація проектів Руханка “Привітання” (руки, ноги, спина, вухо …) Мета : зняти м’язову та психологічну напругу, сприяти створенню невимушеної дружньої атмосфери. ІІІ. Заключна частина Вправа “Відкритий мікрофон” Мета: отримати зворотній зв’язок. “Сьогодні на тренінгу я …” (Учні висловлюють свою думку з приводу ефективності проведеного тренінгу. Свої очікування дооформлюють на стенді у вигляді квіточок, які проросли з насіння, що знаходиться у вазі) Прощання Мета: емоційне завершення тренінгу. Усі беруться за руки, один одному передають потиски руки, висловлюють добрі побажання.

«Якщо не я, то хто?..» (що можуть зробити очевидці) виховний захід 11 клас

Дубінка Л.П., вчитель І категорії Мета: - дізнатися, хто такі очевидці, який вплив вони мають на дії інших; як соціальний тиск впливає на людину в ситуаціях, коли життя або людська гідність перебувають під загрозою, як внутрішнє переконання та зовнішні умови впливають на зусилля людини задовольнити потреби інших; - виховувати людність, милосердя, духовність; - навчитися наводити приклади того, що роблять очевидці у ситуаціях насильства для захисту життя та людської гідності, оцінювати труднощі, з якими стикається людина при здійснені гуманітарного вчинку, працювати в групах , аналізувати дилему. Обладнання: - цитати на дошці: 1. «Недостатній протест може утвердити віру злочинців у справедливість їхніх дій». Ервін Стауб . “Корені зла” 2. «Бійтеся байдужих! Саме з їхньої мовчазної згоди відбуваються всі нещастя на землі». Ю.Фучик. 3. «Наша байдужість до зла робить нас співучасниками злочину». Егіл Аарвік. 4. «Завжди існує момент, коли необхідно зробити моральний вибір. Часто через одну історію, одну книгу чи одну людину ми здатні зробити інший вибір – вибір людяності, вибір життя». Елі Візель. «Мужність допомогти» - українські прислів’я: 1. Світ не без добрих людей. 2. На сміливого собака гавкає, а боягуза кусає. 3. Життя любить того, хто з ним бореться, а нищить того, хто йому піддається. 4. Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах. - Біблійні вислови: 1. Смертію смерть поправ. (Великодня пасхальна церковна служба). 2. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть (Матвія, 5:9). Хід заходу: Запитання вчителя 1. Що таке людська гідність? 42

2. Хто такі очевидці? Ми з вами живемо в багатогранному та складному світі. Часто ми стаємо очевидцями фактів грубого порушення основних прав і свобод людини, включаючи загрозу її життю і здоров’ю, честі та гідності. Такі порушення можуть мати різноманітний характер та непередбачувані наслідки. Стаючи очевидцями акту насильства, людини постає перед питанням морального вибору: чи допомогти іншому, ризикуючи своїм власним життям і здоров’ям, чи не втручатися? І знайти відповідь буває дуже важко. Завдання вчителя: 1. Наведіть приклади із шкільного життя, із життя вашого району чи вашої сім’ї, коли очевидець зробив щось для захисту життя або гідності інших. 2. Знайти в історичних джерелах, літературних оповіданнях свідчення про очевидців, які виступили на захист інших! Учні готували це завдання вдома. Вони були поділенні на 3 групи. І. група – шукала приклади з всесвітньої історії; ІІ. група – приклади з історії України; ІІІ. група – приклади з української літератури). Повідомлення учнів. І група – повідомлення про О. Шіндлера, про битву при Сольферіно. ІІ група – повідомлення про звільнення Т. Шевченка з кріпацтва, про події 4 вересня 1965 р., 22 травня 1967 р. в Україні. ІІІ група – твори І. Багряного «Тигролови», В. Вінніченко «ФедькоХаламидник», М. Хвильового «Мати». В ході повідомлень учнів, вчитель задає питання: 1. Що змусило діяти очевидців? 2. Який був результат? 3. Чи була реальна небезпека для людини? 4. Чи ризикував очевидець? Після обговорення повідомлень, вчитель підсумовує, що у Міжнародному гуманітарному праві такі вчинки називають гуманітарними. Мозковий штурм: Які риси такого вчинку? 1. Захищає життя і гідність людини, яка знаходиться в небезпеці. 2. Пов'язаний з ймовірністю особливого ризику для тих, хто надає допомогу. 3. Спрямований на захист тієї людини, якій за звичайних обставин допомога не надавалося б. Вчитель: Поміркуйте, що означають вислови: «Не сунь носа у чужі справі», «Моя хата скраю, нічого не знаю». Яку лінію поведінки вони заохочують? Вчитель: Людина народжується, розвивається і живе у соціумі – сукупності собі подібних живих істот. Під суспільством розуміють людей, які пов’язані між собою зв’язками і відносинами, що складається у процесі їхньої життєдіяльності. Діяльність людей, а значить і відносини між ними є доволі різноманітними – виробничими, 43

політичними ,сімейними, морально-етичними. Протягом свого життя людина входить до різних людських спільнот і угрупувань: сім’ї, класу, спортивної секції, трудового колективу, політичної партії, релігійної громади, мешканців села чи міста, громадян держави тощо. Таким чином, оточення людей впливає як на їх уявлення про навколишній світ, так і поведінку. Окрім того, бути членом якоїсь людської спільноти означає поділяти і слідувати встановленим в ній формальним і неформальним правилом, що чинячи певний тиск на поведінку людини, змушують її слідувати бажаним поведінковим моделям і еталонам. Якщо людина порушує встановлені у соціумі зразки поведінки, це викликає, як правило ,громадський осуд та відповідальність, що набуває різних форм - залежно від обов’язковості правил, способу їх встановлення та особливостей людської спільноти. Розмірковуючи над питанням, чи прийти на допомогу іншому, людина може зважати і на те, як її вчинок оцінюватиметься її оточенням: чи не засудять її, якщо вона допоможе “тому, кому порядні люди не допомагають” Тому усталена суспільна думка, соціальні правила і норми можуть як сприяти, так і перешкоджати гуманітарному вчинку. Учні працюють в парах, аналізуючи ситуації(Додаток 1,2 ) Відповіді на запитання : 1. Де і коли відбуваються події? 2. Яким чином у зображеній ситуації життя чи людська гідність перебували в небезпеці. 3. Де на лінії соціального тиску ви розмістили цей вчинок і чому. Сприяє

захисту

Перешкоджає

захисту

4. Як соціальні норми України – сприяють чи перешкоджають захисту людини? Висновок: Гуманітарний вчинок часто спонукає людину діяти всупереч загально прийнятій суспільній думці в ім’я захисту жертви. Вчитель: Як ви розумієте вислів :”Я проклятий, якщо я зроблю це, і проклятий, якщо не зроблю.” Час від часу люди опиняються у ситуаціях, коли необхідно зробити вибір діяти так чи інакше. Вони починають розмірковувати як краще вчинити, зважаючи на ймовірні наслідки. Ситуації бувають різні, але трапляються настільки складні, що важко знайти оптимальний вихід. Такі ситуації називаються дилемами. Розгляд ситуації “Він просто забавлявся.” (Додаток № 3) Запитання вчителя: 1.З якою дилемою зіткнулася Венді? 3. Проаналізуйте можливі варіанти вирішення ділеми Венді. Вкажіть можливі наслідки для кожного із запропонованих вами рішень для : а) в’язня ; б) Венді, яка сподівається побачити свого ув’язненого друга; 44

в) охоронця; г) ув’язненого темношкірого друга Венді. Учні діляться на групи і відповідають на запитання, заповнюючи “Робочий лист дилеми”(Додаток № 4) Обговорення дилеми Висновок: Здійснюючи гуманітарний вчинок, людина часто опиняється перед дилемою – чи варто захищати життя та гідність іншої, якщо при цьому виникає ризик для неї самої або для тих ,кого вона намагається захистити. Очевидець, який зважився на гуманітарний вчинок може наражатися на різні види ризику для себе – фізичний, емоційний, матеріальний. Однак історія зберегла немало прикладів гуманітарних вчинків ( приклади гуманітарних вчинків із ЗМІ) Побажання вчителя: Бажаю Вам ніколи не бути ні катом, ні жертвою, ні байдужим спостерігачем. ДОДАТОК 1 Коли під час Другої Світової Війни нацистська Німеччина завоювала територію УРСР, окупаційні війська почали проводити політику поневолення і вбивства євреїв. Українців, які переховували євреїв, карали на смерть. Деякі тіла навіть залишали на шибеницях центральних площ як попередження іншим. Всюди були попередження «За переховування євреїв – розстріл». Однак, незважаючи на це, деякі українці продовжували допомагати. Стефанія, робітниця фабрики, пішла на неймовірні жертви, щоб врятувати незнайомку. У 1942 р. поліцай Лазовський, який воював у підпіллі, попросив, щоб чоловік Стефанії Петро сховав на кілька днів єврейку Ірину. Сім’я зробила для неї сховище в однокімнатної квартирі. Кілька днів розтягнулися до тижня; потім тиждень перейшов у місяць. Через кілька місяців Петро почав наполягати, щоб Ірина пішла, але Стефанія наполягала, щоб жінка залишилася в їхньому будинку. У гніві Петро пішов з дому, погрожуючи Стефанії, що повідомить нацистів, де вона ховає Ірину. ДОДАТОК 2 1. З листа Г. Вишневської І.М. Растроповича голові Верховної Ради СРСР Л.І. Брежнєву «Громадянине Голова Верховної Ради СРСР! Верховна Рада, яку Ви очолюєте, позбавила нас радянського громадянства… Ми – музиканти. Ми живемо й мислимо музикою. Ви не гірше від інших знаєте, що єдиною нашою «провиною»№ було те, що ми даємо притулок у своєму будинку О. Солженіцину. За це з Вашої санкції на нас було обрушені всілякі переслідування, пережити які було для нас неможливо, - відміна концертів, заборона гастролей за кордоном, бойкот з боку радіо, телебачення, преси, спроба паралізувати наше музичне життя. Тричі, ще перебуваючи в Росії, Растропович звертався до Вас, але ні Ви, ні 45

хтось із Ваших підлеглих навіть не відгукнувся на цей лемент душі. Таким чином, Ви змусили нас просити про від’їзд за кордон на тривалий термін, і це було оформлено як відрядження Міністерства культури. Але, певне, Вам не вистачило наших сліз на Батьківщині. Ви нас і тут переслідуєте. Ми вимагаємо над нами суду в будь-якому місці СРСР з однією умовою – щоб цей процес був відкритим. Ми сподіваємося, що на це четверте до Вас звернення Ви відгукнетесь, а якщо ні, то, може, хоча б краска сорому заллє Ваше обличчя. Париж, 17 березня 1978 року». ДОДАТОК 3 Він просто забавлявся Під час апартеїду в Південній Африці біла жінка Венді спробувала відвідати чорношкірого друга, який за свою політичну діяльність перебував у в'язниці. Там їй сказали, що білим ніколи не дозволяють відвідувати чорношкірих. Вона пішла до начальника в'язниці у кабінет. Можливо, тому що її чоловік був редактором однієї з газет міста, він дозволив їй побачити друга. Венді повернулася до входу у в'язницю, щоб зачекати друга, з яким вона сподівалася побачитися. Подаємо її розповідь про те, що сталося потім. "Чекаючи, я помітила молодого чорношкірого в'язня в тюремних шортах кольору хакі і сорочці, який стояв неподалік від входу. Він був стурбований і пригнічений - з виглядом людини, готової зробити все, залежно від настрою або примхи білого "Бааса". Він стояв там, начебто йому наказали стояти там і чекати. З'явився білий охоронець, і, проходячи повз в'язня, він раптом зробив загрозливий випад в його бік і почав кричати на нього. У голосі охоронця не було ніякого гніву - він просто забавлявся. Руки в'язня відразу піднялися, щоб відгородити своє тіло від ударів, яких він очікував від охоронця. Одна рука захищала живіт, а інша піднялася до голови, і в'язень забелькотів у відповідь на запитання і насмішки, що посипалися на нього. Потім охоронець пішов далі, прямуючи до мене. Він бачив, що я не зводжу з нього очей, і коли він подивився на мене, я зрозуміла, що він не тільки не соромився, але в його очах моя біла шкіра автоматично зробила мене спільником у тому, що він тільки що зробив. Він пройшов повз мене, нудьгуючи, зник на декілька хвилин, а потім знову повернувся до чорношкірого в'язня. Коли він підійшов до нього ближче, в'язень зіщулився, його руки знову зайняли захисну позицію. Охоронець надзвичайно насолоджувався собою. Аудиторія (я) робила цю ситуацію набагато приємнішою для нього" "Баас", босе - означає "гнобитель" у контексті апартеїду.

ДОДАТОК 4 Робочий лист дилеми Проблема: Дія: За:

Проти:

Дія: За:

Проти:

Рішення й обґрунтування такого вибору:

Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце, либонь, вже почалось... . Не забувайте незабутнє, воно вже інеєм взялось! І не знецінюйте коштовне, не загубіться у юрбі. Не проміняйте неповторне на сто ерзаців у собі! Минають фронди і жіронди, минає славне і гучне. Шукайте посмішку Джоконди, вона ніколи не мине. Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня, вечірню в попелі жаринку, шляхетну інохідь коня. Згадайте в поспіху вагона, в невідворотності зникань, як рафаелівська Мадонна у вічі дивиться вікам! В епоху спорту і синтетики людей велика ряснота. Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і вуста.

Л. Костенко Дорогі колеги! Хай для вашого педагогічного життя будуть святими слова: Дитина, Гуманність, Духовність, тому що слова ці - як Педагогічне сузір'я, за яким можна звіряти напрямок думки і стверджувати практику. Будьте справжніми носіями Світла, щоб ніколи не старіла у вашій душі радість, не вкривалася зморшками чуйність, не бралася сивиною любов, не лущилась довіра до світу і не випаровувалась доброта. З Паскою – святом благочинним, вітаю вас і всю вашу рідню! Бажаю, щоб зійшло благословення і Божий Син вам доброту свою, гуманність та любов безмежну подарував і з вами був завжди! методист науково – методичного центру,

Колінко О.А. 49