Укладач:
Колінко О.А., методист Миколаївського науково – методичного центру
Рецензенти: Удовиченко О.О., директор науково–методичного центру, Сискова Л.В ., начальник відділу виховної роботи управління освіти.
Рекомендовано науково – методичною радою НМЦ, протокол № __ від __________
Пропоновані матеріали представлені у вигляді практичного заняття. Крім загальних відомостей про планування як функцію управління в збірці надані конкретні рекомендації щодо впровадження в практику технології колективного планування. Рекомендовано для практичного використання директорами, заступниками директорів, класними керівниками навчальних закладів.
Колінко О.А.
ПЛАНУВАННЯ. ОСНОВНІ ВИМОГИ ПЛАНУВАННЯ – Миколаїв, 2006 – 22с.
ТА
ПІДХОДИ
ДО
Вступ Робота в групах. Необхідно пригадати якомога більше казок, де герої досягають успіху завдяки плануванню своєї діяльності. Вправа «В цьому питанні я…». кожний учасник за допомогою стикера визначає на дереві (малюнок 1) положення, що якнайбільше відповідає його обізнаності у питанні планування роботи навчального закладу. В першу чергу звернемо увагу на те, що ж таке план, планування. План - це заздалегідь намічений порядок, послідовність будь-якої програми, виконання роботи, проведення заходів; задум, проект, основні риси будь-якої роботи; план – Малюнок 1 це і засіб розгляду, побудови, підходу до будь – чого. Планування - розробка планів розвитку, а також комплексу заходів по їх виконанню. Планування охоплює власне розробку плану, організацію і контроль за його виконанням.
Призначення, функцiї плану Вимоги до планування Планування значною мірою зумовлює результати і ефективність системи виховної роботи. Цілеспрямоване і чітке планування допомагає педагогам уникнути багатьох помилок і негативних явищ. Обґрунтований план дозволяє намітити загальні перспективи і конкретні шляхи вирішення поставлених виховних задач. Як показує педагогічна практика, до плану нерідко відносяться лише як до адміністративної вимоги, а процес планування, на жаль, обмежується рамками складання і написання плану. При такому підході план, поза сумнівом, носить формальний характер і не може бути орієнтиром в діяльності. Ефективність результатів, що досягаються, і 2
успіх будь-якої діяльності багато в чому залежать, від того, наскільки грамотно ця діяльність планується. Призначення плану - упорядкувати педагогічну діяльність, забезпечити виконання таких вимог до педагогічного процесу, як планомірність і систематичність, керованість і наступність результатів. У найзагальнішому уявленні план - це документ, що вказує змістовні орієнтири діяльності, визначає її порядок, об'єм, часові межі. Він виконує наступні функції: - спрямовуючу , тобто визначає конкретні напрями і види діяльності; - прогнозуючу , тобто побічно відображає задум, представляє результати через конкретні дії; - координуючу, організаторську , т. е., з одного боку, відображає те, як і якими засобами діяльність організовується і хто є її суб'єктом і об'єктом; з іншого боку, указує порядок діяльності, її взаємозв'язок з іншими видами, а також відображає взаємодію суб'єктів діяльності, визначає її місце і час, відповідає на питання: хто, що, коли і де повинен робити; - контролюючу : по-перше, сам педагог, користуючись планом, може контролювати реалізацію поставлених цілей; по-друге, за планом легко перевірити, наскільки він відповідає дійсності; більш того, рівень і якість плану до певної міри свідчать про професійну компетентність педагога; - репродуктивну (відтворюючу), тобто через будь-який проміжок часу за планом можна відновити зміст і об'єм виконаної роботи. При грамотній організації планування план стане не формальним папером, а документом, здатним захистити педагога від необґрунтованих вимог і претензій, що доводить системний підхід до організації педагогічного процесу. Тому перш за все необхідно відноситися до плану як до свого робочого документа, який потрібен самому педагогу, а не адміністрації, щоб діяти не хаотично, а відповідно до свого задуму, цілей, можливостей і вимог до педагогічного процесу Які критерії хорошого плану? Вправа «Сніжний ком» 3
План повинен відповідати потребам школи і вимогам середовища. Він повинен бути реальним і досяжним при наявних технічних, фінансових, управлінських і людських ресурсах. Передбачувані результати повинні бути в ньому чітко визначені. Етапи або проміжні фази повинні формувати результати, які можна оцінити кількісно і якісно. План повинен визначати чіткі терміни для кожної фази. За кожен результат повинні відповідати керівник, а не виконавець. Хороший план повинен передбачати всі можливі зміни середовища. Яка послідовність процесу планування Аналіз підсумків функціонування системи на даний період і прогнозування стану середовища. Які слабкі і сильні сторони системи школи. Які можливості середовища. Які її погрози. Формулювання цілей і підцілей. Побудова «дерева цілей» плану. Чого ми хочемо досягти. Що отримати. Визначення альтернативних шляхів досягнення мети. Вибір кращай, оптимальної, діючої альтернативи. Освоєння плану. План є помічником в побудові виховної роботи, якщо відповідає ряду вимог. 1) Цілеспрямованість плану, тобто планований зміст і форми роботи, передбачає реалізацію конкретних цілей і завдань. Кожна справа, дія повинна сприяти рішенню поставлених задач. Залежно від мети кожна форма роботи має свою специфіку в її використанні. 2) План орієнтований на реалізацію потреб і інтересів дітей, на їх розвиток, що припускає облік пропозицій школярів і батьків при плануванні, вивчення їх ціннісних орієнтацій. 3) План - це результат сумісної творчості педагогів, що вчаться, батьків. 4) План роботи передбачає зв'язок виховного процесу з життям суспільства, практичною діяльністю дітей, що означає: а) створення умов для застосування школярами на практиці знань, одержаних на уроці, в позаурочний час; б) віддзеркалення основних подій країни в житті колективу; в) включення дітей в активну діяльність, перетворення навколишнього середовища. 5) Орієнтація на комплексний характер планів, що припускає: а) різноманітність змісту та форм роботи, спрямованих на розвиток
4
різноманітних інтересів і здібностей дітей; б) позитивний вплив на різні сторони, властивості особистості; в) включення школярів в різні види діяльності; г) цілісність дії на свідомість, почуття, поведінку дітей. 6) План передбачає створення умов для вибору що вчаться різних видів, форм діяльності, своєї позиції в планованій роботі. 7) При плануванні необхідно забезпечити наступність змісту і форм діяльності: виключити невиправдане дублювання, враховувати попередній досвід, бачити перспективи в роботі. 8) Конкретність і доцільність плану, обґрунтованість планованої роботи, що припускає облік особливостей кожного учнівського і педагогічного колективу, рівня їх розвитку, традицій, що склалися, педагогічну обґрунтованість планованої роботи відповідно до завдань колективу. 9) Реальність і розумна насиченість плану.
Етапи планування Загальний хід будь-якого планування можна представити трьома етапами: - складання педагогами проекту плану (його контурів); колективне планування (апробація, коректування, перевірка задумів педагога, збір пропозицій, ідей учнів, батьків); - внесення педагогом коректив в первинні задуми, проект плану з урахуванням результатів колективного планування; остаточне оформлення плану виховної роботи.
При плануванні виховної роботи необхідно враховувати: - результати виховної роботи і висновки, отримані в ході аналізу; - виховні та організаційно-педагогічні завдання; - матеріали, поради і рекомендації педагогічної і методичної літератури з виховної роботи; - передовий досвід країни, міста, школи; - можливості батьків, громадськості; - виховний потенціал соціального оточення школи, підприємств, культурних установ; - традиційні свята навчального року; 5
- події, факти, пов'язані з життям країни, міста, села; - події, дати, пов'язані з життям і діяльністю видатних людей; - традиції школи; - справи, що проводяться найближчими культурними установами; - пропозиції педагогів, учнів, батьків.
Види i структура планiв Плани за змістом, структурі, формі дуже різноманітні. Головне - вони повинні допомагати в організації виховної роботи, бути зручними для користування, бути робочими, а не формальними документами. У практиці складаються самі різні плани , їх можна класифікувати по різних підставах. 1) По обхвату змісту: - комплексний (загальний) план: планується діяльність у всіх її напрямах і видах. Наприклад, план виховної роботи, план роботи педагога з дитячим колективом; - тематичний план: планується один напрям або вид діяльності. Наприклад, плани роботи з батьками, план профорієнтації та інші; - наочний (конкретний) план: планується одна конкретна справа. План конференції, план підготовки і проведення класної години і т.д. 2) По тривалості планованого періоду: - довгостроковий (перспективний): план на тривалий період часу (рік і більш). План роботи установи на рік, план роботи, профорієнтації, з учнями старших класів (на 2 роки); - етапний (періодичний) план: це план середньої перспективи, коли планується якийсь певний етап дальньої перспективи (чверть, півріччя); - короткостроковий: план найближчої перспективи, коли планується достатньо короткий відрізок часу (частина етапу, періоду). Наприклад, план роботи на місяць, на тиждень, на декаду; - оперативний: плануються конкретні найближчі дії. Найбільш поширений план дня. Перераховані види планів тісно взаємозв'язані: кожен подальший конкретизує, уточнює, коректує попередній. 3) Залежно від суб'єкта планування: - індивідуальний: планує одна людина; - колективний: планувати може великий колектив, частина 6
колективу, група. Педагог може організувати колективне планування в дитячому об'єднанні. Колективний або індивідуальний підхід до планування може розглядатися і як спосіб його здійснення, тому при виборі індивідуального або колективного способу планування треба обов'язково пам'ятати про те, що суб'єкт планування повинен бути той же, що і суб'єкт реалізації плану. Практика ж показує, що однією з частих суперечностей в педагогічному процесі є невідповідність тим часом, хто планував, і тим, хто братиме участь в реалізації плану. 4) За масштабом планування: - загальношкільні плани, які передбачають участь в планованій роботі дітей різних класів, педагогів, батьків (план роботи учнівського колективу, план виховної роботи школи, план загальношкільної справи); - плани первинних колективів (план роботи класного колективу, клубного колективу). Необхідно розрізняти плани роботи педагогічного колективу, сумісні плани педагогів і учнів, а також плани самих дітей. Природно, що всі плани взаємозв'язані. Так, план роботи педагогів складається з урахуванням тих справ, які визначені дітьми. У плані педагогічного колективу відбита позиція вчителів по відношенню до цих справ або роль в їх підготовці: допомога, консультація для організаторів справи, методична робота з активом дітей. Робота в парах і вправа «Коло ідей» 1. Визначення планів, що складаються на загальношкільному рівні. 2. Визначення планів, що складаються в класному колективі) Вивчення практичного досвіду показало, що в шкільному колективі складаються наступні плани по виховній роботі : - перспективний план, розділ річного плану роботи школи. Виховна робота з учнівським колективом (основний офіційний документ, яким керуються класні колективи, всі об'єднання учнів: секції, клуби, суспільства, штаби, ради і т. п.); - календарні плани виховної роботи з учнівським колективом на чверть або місяць, на півріччя (плани-сітки, зручні для роботи і коректування); - план методичної роботи з вчителями з питань виховання 7
школярів; - план контролю за організацією і результатами виховної роботи; - плани клубів, штабів, рад, музеїв і інших шкільних об'єднань; - перспективні плани роботи по напрямах виховання на декілька років (3, 5, 10), наприклад по естетичному вихованню або етичній освіті; - плани підготовки і проведення загальношкільних справ. У класному колективі найчастіше складають: - план виховної роботи класного керівника (на чверть, півріччя, рік); - план учнівського колективу; - план роботи колективу по найважливішому напряму на певний період (місяць, рік, декілька років), наприклад пошукова робота, робота з молодшими; - план підготовки і проведення справи в колективі; - план роботи творчого об'єднання, груп. Основними і найбільш поширеними в практиці є: розділ річного плану «Виховна робота» і план класного керівника. Робота в групах. Структура виховного плану (шкільного та класного) Можна запропонувати наступну орієнтовну струк туру розділу річного плану «Виховна робота»: 1. Аналіз виховної роботи школи за минулий навчальний рік, в якому доцільно відобразити наступне: а) результати виховної роботи (рівень вихованості, соціальності учнів, їх професійної орієнтованості, конкурентоспроможності); б) характеристика змін, що відбулися в загальношкільному колективі (розвиток структури, відносин між учасниками педагогічного процесу, зміцнення зв'язків і традицій); в) реалізація поставлених виховних завдань (які завдання вирішені і як, що і як вплинуло на їх рішення, причини невиконання наміченого); г) аналіз виконаної роботи на пріоритетних напрямах роботи школи, результати і організація діяльності, досягнення, недоліки і їх причини. 2. Завдання виховної роботи на новий навчальний рік, до визначення, формулювання яких пред'являються наступні вимоги: - вони витікають з аналізу роботи; 8
- завдання на новий навчальний рік відрізняються від завдань попереднього року; - вони конкретні та реальні для виконання; - завдання охоплюють всю плановану роботу з учнями; - вони враховуються при плануванні методичної роботи, контролю за виховною роботою і складанні всіх інших планів в шкільному і первинних колективах. 3. Зміст і форми роботи з учнівським колективом. Цей розділ може мати різну структуру. У ньому доцільно виділити декілька підрозділів, узявши за основу напряму роботи, види діяльності або завдання виховної роботи. Доцільна і використовується в практиці така структура плану, яка передбачає планування роботи не тільки з учнями, але також взаємодію з педагогами та батьками. Разом з планами педагогів важливо складати і план учнівського колективу, який доступний для знайомства і використання всіма дітьми. Важливо, щоб структура плану дозволяла бачити цілі і завдання роботи, поточні і перспективні справи, вносити корективи і зміни, а також відображала взаємодію учасників педагогічного процесу. Структура і форма плану класного керівника можуть бути різноманітними, головне, щоб вони були зручні для роботи і оперативного коректування. Загальноприйнятої форми і структури плану виховної роботи класного керівника не може бути. Педагогу необхідно творчо підійти до складання плану, враховуючи особливості класного колективу, умови школи, а також досвід своєї роботи. У практиці існує декілька варіантів форм планів, кожна з яких володіє певними достоїнствами і недоліками. Таблична форма припускає з'єднання в собі перспективного, календарного і поточного планування. При оформленні плану в зошиті на кожен тиждень доцільно відводити один розворот листа. Це дозволяє передбачити основні справи на весь рік і в той же час вносити по ходу роботи доповнення і зміни. Доцільно складання плану індивідуальної роботи з учнями, що можливо, якщо класний вихователь є звільненим від навчальної роботи, займає повну ставку педагога і має час для цілеспрямованої роботи з кожною дитиною.
9
Органiзацiя планування виховної роботи в школi Загальний алгоритм будь-якого планування педагога можна представити таким чином: 1 крок - визначення предмету планування. Спочатку треба відповісти на питання: що необхідно спланувати (всю діяльність, якийсь напрям, конкретну справу)? 2 крок - визначення тимчасового періоду: який період часу необхідно спланувати (рік, чверть, місяць і т. д.). 3 крок - структуризація предмету планування. Те, що планується, необхідно розділити на можливі складові частини (виділити напрями або види діяльності, вичленувати змістовні і тематичні блоки), тобто як би представити ідеальний образ планованого, а потім відібрати потрібне і реальне. Для того, щоб спланувати роботу на рік, потрібно продумати, з чого вся діяльність складатиметься, і виділити всі можливі напрями і види: навчальний процес, позанавчальну діяльність, діагностику результатів і колективу, взаємодію з батьками, взаємодію з іншими педагогами і колективами і т.д. Якщо необхідно спланувати заняття, тоді потрібно представити, з яких загальних блоків може складатися будь-яке заняття, тобто скласти набір (якомога ширший) всіляких блоків. Структуризація допомагає зробити план реалістичним, відібрати найбільш ефективні засоби і способи роботи, уникнути глобальності і розпливчатості. 4 крок - аналіз результатів і наявного стану (колективу, діяльності, підрозділу, установи і т. д.). Структуризація допоможе відповісти на питання: яка інформація, які знання необхідні, щоб спланувати свою роботу? Наприклад, щоб спланувати виховний процес, необхідно знати вік учнів, їх рівень, соціальне положення, інтереси, здібності, індивідуальні особливості. Необхідно знати умови, в яких педагог працюватиме, специфіку установи і освітнього процесу; крім того, педагог повинен усвідомлювати свій власний професійний рівень. На даному етапі плануючий свою діяльність повинен визначити напрями аналізу і здійснити його. По суті аналіз не є кроком в плануванні, це самостійний вид педагогічної діяльності, який так само спеціально планується і організовується, як і інші. Аналіз готує базу для планування всієї 10
діяльності і передбачає планування. 5 крок - узагальнення результатів аналізу. Це логічне завершення попереднього кроку, в результаті якого повинен скластися образ діяльності, її особливостей, тобто визначається база даних - відправна крапка для моделювання діяльності. 6 крок - цілепокладання. Саме при цілепокладання здійснюється первинний прогноз результатів: ради чого, на що працювати, що хотілося б одержати у результаті. 7 крок - колективне планування, яке припускає включення в процес сумісного пошуку ідей, пропозицій всіх, хто причетний до планованої роботи. 8 крок - вибір засобів досягнення поставленої мети, вирішення задач, способів відстеження й оцінки результатів. На даному етапі відбираються зміст, методи, технології, що дозволяють вирішити поставлені завдання; визначаються взаємозв'язки з тими, хто може допомогти в досягненні результатів. Прогноз продовжується, результати уточнюються, конкретизуються, вибираються способи їх контролю і оцінки. 9 крок - розподіл подій в часі. Залежно від того, який відрізок часу планується, визначаються етапи, періоди, дати; шикується логіка справ і подій. 10 крок - оформлення (написання) плану. Досвідчені педагоги і керівники планують відразу на папері і «начисто». Але детально, логічно, точно, стисло, конкретно можна викласти свої дії на папері тільки тоді, коли вони осмислені. Тому не слід з легкістю вибирати форму і тут же її заповнювати. Загальний алгоритм планування підходить для будь-якого виду діяльності, для будь-якого типу плану, для будь-якого відрізка часу. Для того, щоб отримати задуманий результат, процес планування повинен бути безперервним, систематичним, тоді викладений алгоритм повториться кілька разів: при перспективному плануванні (на рік і більш), при періодичному плануванні (на чверть, півріччя), при короткостроковому (на місяць і менш), при оперативному, поточному (плануванні дня, конкретної справи). Для цього необхідно визначити систематичність аналізу і планування конкретно по термінах і закласти ці види діяльності в план (як би «планування планування»). В процесі планування педагогічний і учнівський колективи знаходяться в нерівних положеннях. На їх відносинах істотно 11
позначаються відмінності соціального статусу і життєвого досвіду, неоднаковий рівень підготовленості до планування. Цим обумовлена керівна роль педагогів (у прихованій або відкритій формі). Педагогічний колектив забезпечує реалізацію вищевикладених вимог до планування, без яких не може правильно і цілеспрямовано здійснюватися планування і врахувати які не завжди можуть самі школярі. Педагоги здатні передбачати дальні перспективи і магістральні шляхи розвитку системи виховної роботи, врахувати можливості батьків і громадськості, зміни, які очікуються в оточенні школи. Вони продумують координацію зусиль педагогічного і учнівського колективів в досягненні поставлених завдань. Педагоги допомагають школярам ознайомитися з передовим досвідом роботи школи, району, міста, країни, передбачають збереження і розвиток традицій в колективі, додають плану і плануванню ідейну спрямованість. Провідна роль педагогів в процесі планування не означає, що дітям відведена пасивна роль виконавців. У міру розвитку колективу і що вчаться частина організаторських функцій передається активу школярів, органам самоврядування дітей; інформація, отримана від школярів, часто є такою, що визначає при висуненні перспектив, виборі змісту і форм роботи, вносить істотні корективи в задуми педагогів, оскільки всі виховні дії повинні бути зорієнтовані на дітей враховувати і розвивати їх потреби і інтереси. Необхідність і важливість взаємодії педагогів і учнів в процесі планування обумовлені також тим, що знання і досвід дорослих доповнюються нестандартністю, оригінальністю рішень дітей. Залежно від умов взаємодія педагогічного і учнівського колективів в процесі планування виховної роботи може проходити на декількох рівнях: 1 рівень - педагоги залучають учнів до планування; 2 рівень сумісне планування педагогів і дітей; 3 рівень - педагоги допомагають школярам в плануванні. На всіх рівнях взаємодія припускає участь дітей (з різним ступенем активності) в аналізі виховної роботи, висуненні завдань, відборі змісту і форм роботи, обговоренні планів. Характер і рівень взаємодії педагогів і учнів залежать від багатьох обставин. Відзначимо найбільш істотні з них. Перш за все, позиції педагогів, можливості участі дітей в плануванні змінюються з віком учнів. Досвід показує, що в плануванні колективної діяльності можуть брати участь діти з першого року навчання в школі. Володіння правильною методикою дозволяє вчителю 12
спочатку привернути дітей до обговорення плану зрозумілої і захоплюючої справи, а до третього класу під керівництвом педагога школярі здатні спланувати комплекс взаємозв'язаних справ на певний період. Головне завдання педагогів початкової школи - розвинути у дітей інтерес і потреба до колективного пошуку, навчити їх спільній роботі в процесі планування. Поступово від класу до класу вплив педагогів стає більш прихованим. Організатором планування стає актив школярів, що спочатку підготовлений і направляється вчителем, а потім що діє самостійно. У старших класах педагоги в основному є учасниками роботи або порадниками. Старшокласники стають організаторами планування в різновікових колективах, молодших класах. Проте в практиці можливі ситуації, коли учні старших класів нездібні організувати планування навіть конкретних справ. Отже, характер і рівень взаємодії педагогів і школярів в процесі планування істотно залежать не тільки від вікових можливостей дітей, але і від попереднього досвіду школярів, рівня їх підготовленості до самостійних дій, складності, ступеня новизни майбутньої справи або проблеми, яку належить вирішувати. Так, один з ефективних прийомів включення дітей в планування, коли в учнів немає досвіду роботи на якому-небудь напрямі або для них характерний низький рівень самостійності, - вибір рішення з декількох варіантів, запропонованих дорослими. З накопиченням досвіду роботи школярам не буде потрібно зразки педагогів, оскільки діти їх знаходять або створюють самі. Отже, змінюється і роль педагога: від автора, творця можливих варіантів, до опонента планів, що з'явилися в процесі колективного пошуку дітей. Підсумок, показник ефективності успіху цієї взаємодії можна стисло виразити таким чином: школяри включили в план те, що їм хотілося, але захотіли саме того, що вважали доцільним педагоги.
Можна запропонувати педагогам наступні способи проведення своїх задумів, ідей в процесі планування: а) попередня роз'яснювальна і підготовча робота з лідерами, авторитетними в колективі учнів, з якими промовляються можливі варіанти ідей і задумів; б) виступ перед учасниками планування учня або дорослого, який був учасником або очевидцем важливої для колективу ідеї, форми роботи; в) організація відвідувань, зустрічів з колективом, де апробована, реалізується необхідна і педагогічно доцільна ідея; 13
г) створення проблемної ситуації, яка виводить дітей на потрібне рішення, необхідну для колективу ідею; д) вибір варіанту, ідеї, форми, засобу з декількох запропонованих і обґрунтованих педагогом; е) включення (впровадження) педагога в роботу творчих пошукових груп «на рівних»; ж) конкурс на кращу пропозицію в план, створення «банку ідей», коли педагог може внести і свою ідею як рядовий учасник пошуку; з) узагальнення і інтеграція педагогом ідей, висловлених дітьми, батьками, коли педагог ненав'язливо включає і свою ідею в узагальнений варіант; и) підказки, проблемні питання в ході обговорення плану; к) проведення «акту добровольців» по організації якої-небудь справи, після чого добровольці стають провідниками ідей в колективі; л) читання й обговорення літератури, яка може підказати потрібну ідею, задум; м) аналіз справи, в ході якої при відповідних акцентах і спеціально поставлених питаннях учні виходять на потрібну ідею.
Колективне планування Процес колективного планування виховної роботи в школі на навчальний рік можна представити наступними етапами. 1 етап - аналіз досвіду роботи, осмислення його результатів, того, що досягнуте в розвитку особи і колективу. На цьому етапі можна виділити дві стадії: збір інформації і її обробка. 2 етап - визначення і формулювання виховних завдань. Він нерозривно пов'язаний з першим, оскільки в ході аналітичної роботи визначаються і остаточно формулюються завдання. У ряді шкіл на зборі представників класних колективів організовується колективна «мозкова атака» по аналізу роботи і формулюванню завдань шкільного колективу наступного року. Дуже важливо на даному етапі, щоб завдання виховної роботи, що стоять перед педагогами, трансформувалися в завдання всього учнівського колективу. 3 етап - колективний пошук корисних справ, правильних дій, які можуть забезпечити досягнення позитивних результатів, виконання наміченого. Пошук справ проводиться на різних рівнях і напрямах: загальношкільні (ключові) справи; зміст і форми роботи клубів, штабів, кружків; шкільні свята і об'єкти повсякденної турботи; справи на 14
радість собі і іншим. Використовують наступні прийоми залучення всіх членів колективу до пошуку: «розвідка» корисних справ, конкурс на кращу пропозицію в план, «скарбничка» пропозицій, аукціон ідей, знайомство з досвідом інших шкіл, огляд цікавих справ колективів, анкетування і ін. Головна турбота - направити школярів на пошук потрібних і корисних справ, які відповідають поставленим завданням, підказати такі справи. В ході пошуку педагоги допомагають дітям відібрати найважливіші справи, спонукають школярів до осмислення доцільності своїх пропозицій для колективу, інших людей, ставлячи питання: чому? що це дасть? кому принесемо користь. Дорослі регулюють відносини між пошуковими групами, допомагають кожному школяреві проявити себе, відчути свій внесок в народження колективного плану. Учні, педагоги, батьки беруть участь перш за все у визначенні головних, ключових справ, в пошуку яких об'єднуються зусилля всіх. Ці справи виявляються в ході колективного планування на зборі активу, де учні висувають не тільки свої пропозиції, але і виражають інтереси первинних колективів і об'єднань, будучи їх представниками. Обговорюються також перспективи на різних напрямах роботи школи, в клубах, штабах, кухлях. Зразкові питання для такого колективного обговорення: головні завдання в роботі наступного року; пропозиції по участі об'єднання в ключових справах шкільного колективу; співпраця з іншими колективами і об'єднаннями; справи для молодших школярів, на користь навколишнім людям; вміст і форми роботи в об'єднанні. Перші три етапи колективного планування можуть бути організовані у формі Дня творчості і пошуку. 4 етап - відбір змісту і форм роботи, узагальнення пропозицій членів колективу і складання проекту плану виховної роботи. Доцільно оформити проект у вигляді план - сітки, щоб легше було представити завантаженість плану, розподіл справ за часом. Така форма зручна і для ознайомлення з проектом інших членів колективу. Складають план педагоги під керівництвом заступника директора школи, привертаючи актив учнів, погоджуючи з ними організаційні питання. 5 етап - обговорення і затвердження плану виховної роботи з учнівським колективом на педраді. 6 етап - складання планів, що забезпечують виконання поставлених завдань у області виховання школярів і реалізації 15
наміченої роботи з учнівським колективом. Це план методичної роботи з вчителями, навчання учнівського активу, план контролю за виховною роботою, плани нарад, зборів, педрад і т.д. В створенні таких планів беруть участь всі члени педагогічного колективу, актив учнів. 7 етап - обговорення і затвердження плану роботи учнівського колективу на зборі (зборах) всіх дітей або конференції за участю представників первинних колективів. 8 етап - планування в первинних колективах з урахуванням загальношкільного плану. Відзначимо, що виділення цих етапів вельми умовно. У реальній практиці деякі з них співпадають, тісно взаємозв'язані і супроводжують один одного. Процес планування виховної роботи на навчальний рік протікає в період з березня - квітня до кінця вересня. Планування виховної роботи в школі тісно взаємозв'язане з плануванням в класних колективах. Симуляційна гра «Колективне планування виховної роботи в класі»
Етапи планування роботи в класному колективi Орієнтовні етапи планування виховної роботи в класному колективі на навчальний рік можна представити таким чином. 1. Колективний аналіз виховної діяльності класу із залученням батьків, всіх учнів і визначення завдань наступного року (квітень – травень) 2. Складання аналізу виховної роботи класним керівником і формулювання завдань виховання (початок червня). 3. Складання попереднього варіанту плану виховної роботи з урахуванням виховних і організаційно педагогічних завдань (червень). 4. Колективне планування виховної роботи в учнівському і батьківському колективі, організоване класним керівником (1-3-ій тижні вересня). 4.1. Знайомство учнів з подіями в країні, що відбулися протягом року, досвідом і формами участі дітей в різних справах, огляд подій шкільного життя. 16
4.2. Збір пропозицій в план роботи: - пошук корисних справ творчими групами (справи для нас самих, для об'єднання колективу; справи для молодших, в співдружності з молодшими; справи на користь навколишнім людям, для школи; сумісні справи з батьками); - конкурс на кращу пропозицію справи на користь і радість навколишнім людям за наслідками «розвідки» корисних справ; - анкетування (які справи минулого року особливо сподобалися і чому? Які справи згуртують наш колектив? Кому і як може принести користь, радість наш колектив?); - пропозиції відповідальних за конкретні ділянки роботи колективу. 4.3. Визначення або уточнення тематики класних виховних годин, запропонованих класним керівником (анкета, колективне обговорення). 4.4. Гра «Інтерес». Етапи гри: а) пропонується написати на листочках перелік своїх захоплень, улюблених занять; б) діти по черзі виходять до дошки і фіксують свої захоплення; складається список улюблених занять учнів класу; в) учні добровільно об'єднуються в групи з урахуванням цих захоплень і готують представлення групи (реклама свого улюбленого заняття); г) кожна група складає план справ, дій з метою пропаганди свого захоплення і залучення до цього виду заняття однокласників, учнів інших класів і молодших школярів; д) групи захищають свої проекти, плани, йде обговорення пропозицій групи і відбір ідей в план роботи класного колективу. 4.5. Обговорення змісту, форм роботи з батьками і дітьми на батьківських зборах. 4.6. Обробка пропозицій дітей і батьків класним керівником, активом школярів і батьків. 4.7. Обговорення виховних завдань, складання проекту плану на зборі активу батьків і учнів. 4.8. Знайомство з проектом плану всього колективу. 4.9. Збір-старт по плануванню роботи колективу: - повідомлення про виконану роботу по збору пропозицій в план, про участь школярів в пошуку справ, відборі цих справ активом класу; - колективне обговорення виховних завдань на новий рік (актив обґрунтовує свій варіант завдань колективу, йде обговорення цього варіанту по групах і виробляється рішення); 17
- обговорення проекту плану на чверть (півріччя): заслуховують думки груп про доцільність планів в цілому, про головні справи колективу, уточнюється відповідність їх завданням колективу, обговорюється участь в загальношкільних справах виробляється рішення; - вибір відповідальних за проведення справ; - вибори ради справи для підготовки найближчої колективної справи. Рекомендації по колективному плануванню представлені в узагальненому варіанті. Дотримання етапів, постановка питань, сфери пошуку, методичні прийоми істотно залежать від віку і досвіду учнів. Доцільно організувати спільну роботу дітей і батьків на етапі планування, тому можливо проведення загального збору батьків і що вчаться по обговоренню сумісного плану. 5. Складання плану класного керівника, конкретизація його попереднього варіанту, внесення коректив з урахуванням матеріалів колективного планування, плану учнівського колективу.
Декiлька порад щодо питання залучення вчителiв до процесу планування. Яким чином можна залучити до планування вчителів? Як заставити вчителів вносити ідеї? 1. Відкрити рот, відкрити вуха (але чи готові вислухати? Яким чином ви сприймаєте пропозиції?). 2. Не сидіть на місці. Постійно спілкуйтеся з людьми, але не з особистих питань чи з питань здачі чергову інформацію, а питайте по суті: як у них виходе впроваджувати ті чи інші програми, ідеї, може що треба зманити? 3. Коли ви просите членів команди висловити ідеї, ніколи не висловлюйте свою точку зору першим. 4. Заведіть або модернізуйте ящик для пропозицій. 5. Влаштовуйте конкурси зі спеціальними нагородами. 6. Організуйте лотерею. Всі, хто вніс пропозиції, бере участь у розиграші… 7. Креативно та стильно рекламуйте колективний пошук ідей. 18
8. Всі пропозиції повинні бути коректно оцінені. Повідомляйте людям про те, на якій стадії розгляд їх пропозиції. 9. Людина, що внесла найкращу пропозицію повинна отримати публічне визнання. 10. Пошук ідей на «І-нарадах». На відміну від мозкового штурму тут відбувається генерація ідей, що ретельно обговорюються та по них ухвалюється рішення. Заздалегідь повідомте два питання 11. Концентрація на фокус – групах. Фокус-групи створюються для обговорення того, яким чином пропонуємі зміни зачеплять вчителів, учнів, процеси навчання і виховання тощо. 12. Стимулююча креативність. Навіть якщо вам щось вдається добре, ви постійно повинні задавати собі питання: «А можливо є ще кращих засіб?». всесторонній підхід до питання; будьте гнучкими – спостерігайте та пристосовуйтесь; ліквідація. Іноді, щоб стати креативним необхідно від чогось звільнитися. Ви зав’язли у паперовій роботі? Подумайте, чи необхідні вам ці папери? Чи можна об’єднати цей документ з іншим? Чи можна його удосконалити (змінити форму)? Чи можна переглянути папери в електронному варіанті?; мозковий штурм. Робота в групах 1. Причини провалу планів роботи 2. Пам’ятка з перевірки планів роботи. Існує шість основних причин провалу плану: 1) із-за нескінченних модифікацій; 2) із-за нескінченних затримок; 3) план нереальний із самого початку; 4) непотрібність. План, який спочатку мав якісь цілі і сенс, виявляється в майбутньому неактуальний і не потрібен; 5) в результаті «скупчення завдань». У міру просування планування виникають дуже багато додаткові завдання. Накопичення йде все більше і більше, поки план не провалюється, стаючи нереальним; 19
6) план, у міру своєї розробки, поступово відходить від своєї мети і, врешті-решт, вже не вирішує поставлених задач. Програма вивчення річного плану роботи школи 1. Подивіться, чи відповідає структура плану поставленим основним завданням. 2. Яка форма (графічна, текстова, мережева) плану і наскільки вона зручна для роботи. 3. Чи є в плані короткий аналіз підсумків роботи школи за минулий навчальний рік і як відображаються в аналізі наступні питання: якість знань учнів і причини їх зниження або підвищення; особистісне зростання учнів; стан навчально-матеріальної бази і її вплив на навчально-виховну роботу; і т.д. Який характер цієї ввідної частини плану - констатуючий або аналітичний. 4. Чи витікають головні завдання річного плану з аналізу роботи за минулий період. 5. Конкретність завдань, їх кількість. 6. Чи існує в розділах плану конкретний набір заходів, завдяки здійсненню яких повинні бути вирішені намічені завдання. 7. Чи враховуються при плануванні: питання перспективного розвитку школи, нормативні документи школи і органів освіти; торішні недоліки в роботі з метою їх виправлення. 8. Як в плані визначена головна ланка всієї діяльності педагогічного колективу. 9. Чи мають місце знеособлені завдання в розділах плану. Підрахуйте кількість заходів, виконавці і терміни яких не намічені. Вирахуйте відсоток таких по відношенню до всіх заходів плану. 10. Визначте якість і повноту обхвату плануванням основних розділів плану, їх взаємозв’язаність і комплексність. 11. Чи намічені методи і форми оперативного контролю за виконанням плану.
ДОДАТОК 20
Схемний процес планування в школі і класних колективах Терміни Зміст роботи Березень Семінари класних керівників з проведення аналізу і планування роботи на наступний навчальний рік. Створення творчої групи і планування її роботи. Квітень 1-й тиждень
Навчання активу учнів по організації аналізу і планування роботи в школі і первинних об'єднаннях.
2-й тиждень
Вивчення результатів виховної роботи в школі. «Зрізові» методики по випускних класах. Вивчення результатів виховної роботи в класних колективах.
3-й тиждень
Колективний аналіз виховної навчальний рік в класах.
4-й тиждень
Колективний аналіз виховної роботи за навчальний рік в школі. Висунення проблем і завдань для вирішення наступного року.
Травень 1-й тиждень
Колективний аналіз виховної роботи в школі і класі на батьківських зборах.
2-й тиждень
Колективне планування в класах - висунення загальношкільних справ.
3-й тиждень
Колективне планування в класах - висунення загальношкільних справ.
4-й тиждень
Написання аналізу роботи за навчальний рік класними керівниками.
Червень
Складання плану роботи учнівського колективу. Написання аналізу виховної роботи за навчальний рік.
роботи
за
21
Серпень
Складання плану контролю методичної роботи. Обговорення плану роботи учнівського колективу в педагогічному колективі.
Вересень 1-й тиждень
Затвердження плану роботи учнівського колективу на учнівській конференції.
2-й тиждень
Колективний пошук справ в класах і клубних об'єднаннях.
3-й тиждень
Збори-старти об'єднаннях.
4-й тиждень
Складання плану виховної роботи класними керівниками і керівниками клубних об'єднань.
по
плануванню
в
класах
і
22