Інформаційно-методичний посібник

Укладачі:

Т.В. Селецька, методист НМЦ О.О.Карпенко., заступник директора з виховної роботи ЗОШ №42.

Рецензенти:

О.О. Удовиченко, директор НМЦ

Затверджено науково-методичною радою Миколаївського науково-методичного центру, протокол від 03.03.10 №4

Посібник містить методичні аспекти організації виховної діяльності та педагогічного проектування виховного процесу. Рекомендовано для роботи заступникам директорів з виховної роботи, класним керівникам.

Т.В. Селецька, О.О.Карпенко Інформаційно-методичний посібник щодо впровадження Програми «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів у загальноосвітніх навчальних закладах». – Миколаїв, 2010. – 80с.

Організація виховного процесу на засадах проектної педагогіки. Нова філософія освіти утверджує погляд на особистість як на найвищу цінність суспільства. «Людина – мета, а не засіб» - це основна формула, яка вимагає нових підходів до виховання. Досягнення нової якості виховання, його спрямованість на розвиток і саморозвиток творчої особистості учня значною мірою залежить від актуалізації змісту виховного процесу. У зв’язку з цим виникає нагальна потреба переосмислити і змінити стратегії виховання, що й було зроблено у програмі «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів» (затверджено наказом МОН України №1133 від 17.12.2007р.). Педагогу, який здійснює виховання, необхідно усвідомлювати, що він має справу не з роботом, в якого можна закласти будь-яку програму, а з дитиною – унікальною особистістю, яка має власну систему цінностей, досвід, здібності, уподобання тощо. У процесі виховання дитина є не об’єктом, на який спрямовуються дія чи вплив вихователя, а суб’єктом самовиховання. Крім того, у процесі виховання цінним є не виховний захід, а ставлення вихованця до того, що відбувається. Нині особливо актуальним є фундаментальне методологічне положення видатного українського психолога Г.С.Костюка про те, що виховувати – означає проектувати поступове становлення якостей особистості і керувати здійсненням накреслених проектів. Змістове наповнення програми побудоване з дотриманням принципу концентризму, що відповідає концептуальним засадам національної програми виховання і визначається цінностями і ставленням особистості до себе і людей, суспільства і держави, природи і здоров'я, праці і мистецтва. Після кожної змістової лінії подаються характеристики вікових особливостей учнів, зміст та форми виховної діяльності, критерії і вимоги до виховних досягнень учнів. У змісті виховної діяльності запропоновано орієнтовні форми проведення виховних справ та їх тематика для різних вікових категорій з урахуванням творчого підходу класних керівників, батьків, інтересів, запитів та потреб дітей. Програмою передбачається залучення учнів до різних форм творчої та суспільно-корисної діяльності. Програма виховання для роботи з конкретним класом повинна вирізнятися творчим характером, власною специфікою, що зумовлюється особливістю соціальної ситуації розвитку, провідною діяльністю, виховними впливами мікро- та макросоціумів, рівнями розвитку особистостей та класних колективів, індивідуальними можливостями педагога. Зміст та організацію виховного процесу визначає його мета як очікуваний ідеальний результат. Кінцева мета виховання поетапно конкретизується, виділяються проміжні виховні ціль проектуються дії педагога й вихованців, орієнтовані на досягнення виділених цілей.

Складовими виховних технологій є форми організації та способи виховання. Процес виховання здійснюється у певних організаційних формах (індивідуальні, групові, колективні, масові). У процесі поетапної реалізації програми виховання класний керівник (вихователь) керується особистісно зорієнтованим підходом до здібностей, нахилів кожного учня, тим самим створюючи умови для саморозвитку, самовдосконалення, самореалізації на основі національних та загальнолюдських цінностей. Програма виховання учнів реалізується у процесі організації: - навчально-виховної діяльності; - позаурочної та позакласної діяльності; - позашкільної освіти; - роботи органів учнівського самоврядування; - взаємодії з батьками, громадськими організаціями, державними установами. Ефективність проектування виховного процесу визначається такими організаційно-педагогічними умовами: - забезпечення пріоритетності виховання серед педагогічних пріоритетів; - сприйняття, усвідомлення й реалізація педагогічними працівниками нової парадигми виховання; - створення й цілеспрямоване використання виховного середовища; - врахування у процесі складання проекту регіональних особливостей, специфічних умов діяльності навчального закладу. Впровадження педагогічних проектних технологій сприяють розвитку виховної системи навчального закладу. Виховна система навчального закладу - це цілісний організм, який виникає у процесі інтеграції основних компонентів виховання (мета; завдання діяльності та спілкування, що забезпечують їхню реалізацію; принципи виховання; суб'єкти діяльності, що її організують; відносини, що інтегрують субєктів у різновікову спільність людей – колектив закладу; середовища системи, освоєного субєктами; управління, що забезпечує інтеграцію всіх компонентів у цілісність; матеріальна база), що сприяє духовному розвитку і саморозвитку особистості, створенню своєрідного, за визначенням К.Ушинського, «духу школи». Доцільність створення в закладі виховної системи обумовлена необхідністю: - інтеграції зусиль субєктів виховної діяльності; - зміцнення взаємозв’язків компонентів педагогічного процесу; - переорієнтація виховання на результат і набуття учнями найважливіших компетенцій; - технологічного забезпечення практичної реалізації субєкт-субєктного, компетентнісного, особисто зорієнтованого підходів до організації педагогічного процесу; - створення умов для самореалізації учасників навчально-виховного процесу.

Головним у виховній діяльності є запуск механізмів самоорганізації, саморозвитку, самозабезпечення на будь-якому рівні – від індивідуальноособистісного до групового. Завдання виховної системи: - забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості відповідно до її інтересів та суспільних вимог; - підвищення соціального статусу виховання у системі освіти закладу, зміцнення й розвиток виховних функцій закладу; - забезпечення взаємодії закладу з усіма соціальними інститутами, дотичними до виховання дітей та учнівської молоді, розширення складу субєктів виховання, посилення координації їхніх зусиль; - посилення ролі сім’ї у вихованні дітей, зміцнення її взаємодії з закладом; - розвиток учнівського самоврядування в закладі, використання нових форм реалізації вихоного потенціалу дитячого і молодіжного руху; - оптимізація змісту і форм виховного процесу; - збереження та покращення фізичного, психічного та соціального здоров’я особистості; - попередження та локалізація негативних впливів факторів соціального середовища на особистість; - формування досвіду гуманістичних відносин на основі засвоєння та реалізації в повсякденному житті етичних норм і гуманної моралі. Умови ефективного становлення та розвитку виховної системи - Чітке формулювання цілей діяльності, освоєння цих цілей всіма субєктами діяльності.

- Наявність концепції створення і розвитку виховної системи.

- Наявність кваліфікованих кадрів і постійний ріст їх професійної майстерності.

- Створення відносин співробітництва, діалогу, комфортності.

- Надання дітям свободи вибору видів діяльності та форм вбору.

- Добір педагогічно доцільних технологій.

- Організація педагогічно доцільної взаємодії між компонентами виховної системи та між субєктами діяльності.

- Використання виховних можливостей середовища. Організація педагогічно доцільного управління, взаємодія управлінських структур, включення учнів в управлінський процес.

- Зв'язок з наукою, залученняпедагогів до дослідницької роботи.

- Вивчення досвіду інших навчальних закладів та використання елементів цього досвіду у своїй роботі.

- Створення відповідної матеріально-технічної бази.

- Фінансове забезпечення. Проекування виховної системи В основу проектування виховної системи закладаються результати вивчення: - соціального замовлення; - особливостей контингенту учнів;

- системи цінностей навчального закладу; - структури закладу, організації його життєдіяльності; - соціально-психологічного клімату та організаційної культури закладу; - кадрового потенціалу закладу; - потреб закладу в ресурсах, забезпечення ресурсами; - зовнішнього середовища закладу. Використання виховної технології є завжди вибором стратегії, пріоритетів, системотвірних чинників взаємодії вихователя і вихованців, а також вибором тактики та стилю виховної роботи з ними. Тому саме до педагогічного проектування і треба звернутися, щоб реалізувати Програму та організувати виховний процес. Проектування (від лат. «кинути вперед») у загальному розумінні - це науково обґрунтоване визначення системи параметрів майбутнього об'єкта або якісно нового стану існуючого проекту - прототипу, прообразу передбачуваного або можливого об'єкта, стану чи процесу в єдності зі способами його досягнення. Проектувати, з одного боку, означає «творити, здобувати щось нове», з іншого - це мистецтво наближення кращого майбутнього, а С. Кримський зазначає: «На початку ІІІ тисячоліття стає очевидним, що наше майбутнє є предметом не зазирання, а побудування, бо воно не приходить, а проектується». Педагогічне проектування. Чому саме такий шлях обрано для якісних змін у освітній галузі, адже є й інші напрями: через упровадження передового педагогічного досвіду, через вплив вищих органів, через розвиток власних традицій та практики, через тиск знизу, тобто через природний розвиток. Проектування, яке передбачає усвідомлені, системні та радикальні зміни – найбільш продуктивний шлях. Воно не відкидає досвід і традиції, а враховує кращі зразки й технології, базується на глибокому науковому підґрунті. Проектування (від лат. projectus — кинутий вперед) — тісно пов'язана з наукою й інженерією діяльність по створенню проекту, створенню образу майбутнього передбачуваного явища. Проектування можна розглядати як: • специфічний вид діяльності, направлений на створення проекту як особливого виду продукту; • науково-практичний метод вивчення і перетворення дійсності (метод практико-орієнтованої науки); • форму породження інновацій, характерну для технологічної культури; • управлінську процедуру. Педагогічне проектування розуміється як: - практико-орієнтована діяльність, метою якої є розробка нових, не існуючих у практиці освітніх систем і видів педагогічної діяльності (наприклад, предметом проектування можуть стати зразки майбутніх виховних програм, діагностичних інструментаріїв, підручників тощо); - нова область знання, що розвивається, спосіб трактування педагогічної дійсності (А. П.Тряпіцина); - прикладний науковий напрям педагогіки й організованої практичної діяльності, націлений на розв’язання задач розвитку, перетворення,

вдосконалення, вирішення протиріч у сучасних освітніх системах (Е. С.ЗаїрБек); - спосіб нормування і трансляції педагогічної і науково-дослідної діяльності (Н. А. Масюкова); - процес створення і реалізації педагогічного проекту; - специфічний засіб розвитку особистості; - технологія виховання, навчання. Досить часто підміняються поняття проектування і планування. Проектування і планування Про ПЛАНУВАННЯ говорять, коли йдеться про щось порівняно ясне і таке, що не припускає істотних відкриттів і змін. Про ПРОЕКТУВАННЯ говорять, коли мова йде про створення чогось нового, тобто, йдеться про істотно більший об'єм творчої діяльності. Скласти план у межах проекту – значить створити на рівні всього закладу систему дій, спрямовану на реалізацію моделі, і систему завдань, алгоритмів і засобів їх розв’язання. Проектування і прогнозування ПРОГНОЗУВАННЯ будує припущення про те, що може бути ПРОЕКТУВАННЯ покликане відповісти на питання: «Що повинно бути, якою повинна бути система управління школою, щоб добиватися бажаних результатів у конкретних ситуаціях?» Проектування і програмування ПРОЕКТ - головний результат проектування ПРОГРАМА - документ, що описує разом з проектом і план його освоєння, переходу від колишньої системи до нової, спроектованої . Що ми і бачили, залучивши учнів та вчителів до соціального проектування. У чому ж різниця між соціальним та педагогічним проектом? У нас вже є вміння створювати соціальні проекти, метою яких є набуття досвіду соціальної дії шляхом залучення школярів до активної громадської роботи. А результатом є, що у процесі активної громадської діяльності у молоді виробляються практичні вміння та навички, а саме... Що ще дає використання проектів у виховній роботі школи?

- По-перше, інновації у виховній діяльності дозволяють включити великий процент школярів як у виховний, так і в навчальний процес у цілому.

- По-друге, проектна діяльність допомагає якнайкраще організувати цілеспрямовану співпрацю у вихованні майбутнього покоління через активну, творчу діяльність.

- По-третє, кожний проект дозволяє побачити у звичайному щось нове, роздивитись об'єкт дослідження з інших точок зору. Він (проект) розвиває вміння, здібності й мислення школяра; відкриває нові можливості та розкриває прихований потенціал кожного; допомагає вдосконалюватись, спілкуватись і прислуховуватись; підтримує і дає впевненість у собі, віру у своє «я». Таким чином, проектний метод сприяє інтенсивному розвитку самостійності учнів, активному становленню їх інтелектуально-творчих

здібностей і в цілому збагаченню особистості, формуванню її соціально значущих якостей. Добре розуміючи, що сучасні проблеми модернізації виховного процесу в освітньому закладі реально можна розв’язати на основі впровадження в освітній процес інноваційних освітніх технологій, творча група заступників директорів з виховної роботи шкіл міста розпочала опрацьовувати матеріали щодо проектного підходу до виховного процесу. Метод проектування сьогодні виходить на одне з перших місць у теорії та практиці освітньої діяльності. Ми не можемо залишатись осторонь, адже, як стверджував В.О. Сухомлинський, «майстром педагогічної праці стає той, хто відчув себе дослідником». Під проектуванням розуміють організовану систему взаємопов'язаних видів діяльності, що має на меті отримання кінцевого продукту — нововведення. Етапи проектної діяльності 1. Передпроектний (стартовий) етап Процедури даного етапу: дослідження (діагностика), проблематизація, цілепокладання, ціннісно-смислове самовизначення, форматування проекту 2. Етап реалізації проекту Процедури даного етапу: уточнення мети, функцій, завдань і плану роботи кожного учасника проекту; покрокове виконання запланованих проектних дій; корекція ходу проекту і дій його учасників на основі зворотного зв’язку; отримання і внутрішня оцінка проектного продукту; презентація підсумкових результатів роботи і їх зовнішня експертиза (оцінка) 3. Рефлексивний етап Процедури даного етапу: рефлексія з приводу задуму проекту, його ходу і результатів (відповідність результату початковому задуму, якість отриманого продукту, якість сумісної діяльності і відносин, перспективи використання продукту і розвитку проекту) 4. Післяпроектний етап Процедури даного етапу: апробація, розповсюдження результатів і продуктів проектної діяльності; вибір варіантів продовження проекту (народження нового проектного задуму, який спирається на результати попереднього). Технологія проектування виховної системи Перший етап: Підготовка до проектування виховної системи Завдання: - визначення керівництвом і педагогічним колективом необхідності проектування виховної системи; - осмислення підходів до виховання, визначення домінантного; - розробка загальної концепції проектування виховної системи, програми і плану проектування; - формування проектної групи; - визначення необхідних для пректування фінансових, технічних, інформаційних та методичних ресурсів.

Інструментарій: аналіз літератури, фокус-група, мозковий штурм, дискусії. Другий етап: Передпроектний аналіз Завдання: - діагностика актуального стану закладу; - визначення його проблем та здобутків; - узагальнення інформації (ідентифікація проблем, визначення ієрархії проблем за важливістю); - формування концепції проблеми; - визначення мети та завдань проекту; - визначення очікуваних результатів виконання кожного завдання. Інструментарій: аналіз літературних джерел, експертна оцінка, анкетування, спостереження, бесіда, інтерв’ю, мозковий штурм, дерево рішень, метод «SWOT» Третій етап: Вироблення проектних рішень (розроблення проекту та програми його раелізації, визначення шляхів реалізації проекту). Завдання: • визначення домінантних проектних цілей, засобів, шляхів та термінів їх реалізації; • зведення проектних цілей до єдиної системи; • визначення критеріїв та методів оцінки ефективності проекту; • документальне оформлення проекту. Інструментарій: педагогічне проектування, методи «дерево цілей», «дерево проблем», дискусія, мозковий штурм, планування «SMART». Четвертий етап: Відпрацювання механізмів реалізації проекту Завдання: • відпрацювання механізмів становлення виховної системи, передбачених проектом; • моделювання змін у закладі, пов'язаних із становленням виховної системи; • виявлення та усунення перепон на шляху реалізації проекту. Інструментарій: педагогічне проектування і моделювання, аналіз документів, педагогічний експеримент, спостереження, опитування. П'ятий етап: Системні зміни життєдіяльності закладу, передбачені проектом Завдання: • реалізація проектних цілей; • обговорення та узгодження змін життєдіяльності закладу; • моніторинг змін життєдіяльності закладу. Інструментарій: організаційно-розпорядчі методи, методи виховання. Шостий етап: Аналіз результатів проектування Завдання: • визначення переваг та можливих недоліків, пов'язаних із новим підходом до функціонування виховної системи, її новим якісним станом. Інструментарій: аналіз документації, спостереження, опитування, метод експертних оцінок, методи математичної статистики.

Сьомий етап: Корекція результатів проектування Завдання: • визначення недоліків у функціонуванні виховної системи; • виправлення недоліків системи; • оптимізація функціонування виховної системи закладу. Науково-методичний супровід становлення та розвитку виховної системи Зміни в змісті й структурі виховання мають глибинний характер і потребують розв'язання проблем підготовки педагога, який уміє працювати в умовах вибору педагогічної позиції, технологій, змісту, форм, методів навчання і виховання. Акценти в науково-методичній роботі з педагогами переносяться на механізми оволодіння новими виховними технологіями, залучення до осмислення перспективних моделей педагогічного досвіду і набуття власного в широкій і різноманітній практиці. Оптимальний вибір варіанта змісту і організаційних форм науковометодичної роботи забезпечується: • визначенням перспектив розвитку закладу, виховної системи; • аналізом стану та наслідків виховного процесу й окремих напрямів діяльності; • урахуванням умов і специфіки інноваційного розвитку закладу, особливостей навчального року; • урахуванням якісного складу педагогічних кадрів, їх запитів та інтересів. Методична служба навчальних закладів має надавати висококваліфіковані послуги, адекватно відповідаючи на виклики часу: предметно-методичний сервіс - індивідуальне, групове консультування педагогів з актуальних проблем навчально-виховного процесу; • моніторинговий сервіс - розробка критеріїв та проведення моніторингових досліджень; • маркетинговий сервіс - визначення ступеня задоволення запитів вихованців, батьків, громадськості; прогнозування змін запитів у сфері виховання дітей та учнівської молоді; • експертний сервіс (науково-методичний аудит) - експертиза виховних проектів, рецензування, редагування методичних збірників, посібників; • консалтинговий сервіс - пошук, накопичення, систематизація інноваційних технологій, надання консультативних послуг керівникам і педагогам. Організації науково-методичної роботи в навчальному закладі сприяє її чітка структура, яка складається із взаємопов'язаних і взаємодіючих елементів, що відповідають цілям і завданням, які стоять перед закладом та втілюються у різних формах, методах і засобах. Організаційна структура науково-методичної роботи може включати науково-методичну раду, методичні об'єднання, творчі групи педагогів, творчі лабораторії, служби психологічного, інформаційного супроводу та педагогічного моніторингу.

Напрями адресної роботи з педагогами з питань виховання дітей та учнівської молоді 1. Діагностичне анкетування педагогів.

2. Індивідуальна робота з педагогами щодо ліквідації прогалин у фахових знаннях, виявлених під час діагностування: • рекомендації щодо опрацювання новинок психолого-педагогічної та методичної літератури; • консультації з окремих методологічних питань організації педагогічної взаємодії з вихованцями та їх батьками.

3. Допомога в доборі індивідуальної теми для самостійного опрацювання, спрямування самоосвітньої роботи.

4. Проведення консультацій щодо роботи над темою.

5. Надання допомоги у підготовці до конференції з обміну досвідом, засідання методичного об'єднання, засідання педагогічної ради.

6. Залучення педагогів до пошуково-дослідницької роботи.

7. Допомога у підготовці та проведенні творчого звіту з досвіду роботи.

8. Надання допомоги у доборі методичної літератури.

9. Залучення до участі в роботі творчих груп, творчих лабораторій, школи перспективного досвіду, школи педагогічної майстерності тощо.

10.Залучення педагогів до участі в: • науково-практичних конференціях; • панорамах методичних ідей; • виставках педагогічної творчості тощо.

11.Залучення творчих педагогів до складу проблемних, пошуководослідницьких груп із розробки авторських навчальних програм, виховних проектів, апробації інноваційних програм, навчально-методичних посібників.

12.Надання допомоги в моделюванні досвіду творчого педагога, збагаченні його творчої лабораторії.

13.Вивчення й узагальнення власного досвіду.

14.Поширення досвіду через семінари, творчі звіти, виступи, публікації.

15.Забезпечення педагогів матеріалами педагогічного досвіду. Модель управління виховною системою Управління виховною системою спрямоване на забезпечення її" ефективного функціонування. Організаційна-функціональна модель управління виховною системою може включати п'ять рівнів: • стратегічний (рівень директора, рада закладу, адміністративна рада); • тактичний (рівень заступників, завідувачів відділів, педагогічна рада, батьківська рада); • технологічний (рівень методистів, науково-методична рада); • оперативний (рівень керівництва); • самоврядування (рівень вихованців, учнівська рада "Лідер", органи учнівського самоврядування). Дієвим механізмом управління виховною системою є педагогічний моніторинг. Методичною службою навчального закладу може розроблятися

модель моніторингу виховного процесу, алгоритм дій суб'єктів моніторингу, моніторинговий інструментарій. Модель моніторингу виховного процесу Складові системи моніторингу виховання дітей та учнівської молоді: • організація виховного процесу; • якість виховного процесу; • функціонування виховної системи; • управління виховною системою; • динаміка розвитку суб'єктів виховного процесу - адміністрації, керівників гуртків, студій, творчих об'єднань, органів учнівського та батьківського самоврядування; • ефективність виховного впливу соціокультурного середовища; • динаміка розвитку особистості учнів, дитячих колективів; • ефективність системи науково-методичної роботи педагогів із проблем виховання. Алгоритм дій суб'єктів моніторингу 1. Визначення мети та завдань (стратегічних і тактичних) системи та окремих компонентів моніторингу з урахуванням основних ідей концепції ВС закладу.

2. Добір критеріїв і показників для визначення рівня розвитку окремих компонентів виховного процесу: рівня розвитку учнівського колективу, рівня розвитку професійно-педагогічної майстерності керівників гуртків, творчих об'єднань, рівня розвитку виховної системи тощо.

3. Відбір методик дослідження та підготовка діагностичного інструментарію.

4. Навчання та інструктаж учасників моніторингу виховного процесу.

5. Проведення індивідуальних досліджень учнів, учнівських колективів, результативності виховного процесу.

6. Обробка отриманих результатів, їх систематизація, педагогічний аналіз та оцінка, підбиття підсумків на основі колегіального обговорення результатів.

7. Прийняття управлінських рішень щодо коригування виховного процесу на всіх рівнях. Системний моніторинг виховного процесу Мета моніторингу: визначити як виховний процес сприяє позитивним змінам в особистості дитини. Завдання моніторингу: • вивчення особистості учня, рівня розвитку потреб, інтересів, нахилів тощо; • визначення рівня розвитку дитячого колективу, характеру і структури взаємин між дітьми; • вивчення ставлення учнів до організації життя в Центрі, гуртку; до форм, методів і прийомів виховної діяльності; • вивчення взаємин педагогів та учнів і їхнього ставлення до окремих педагогічних дій; • вивчення статусу та самопочуття особистості в колективі;

• вивчення результативності процесу виховання в гуртку, у Центрі; узагальнення інформації, оцінювання отриманих результатів аналізу, їх інтерпретація, підготовка висновків; • формулювання рекомендацій щодо усунення негативних чинників, формування виховної політики закладу; • оприлюднення результатів дослідження. Предмет моніторингу: • особистість вихованця (у її динамічному аспекті) як головний показник ефективності виховного процесу; • дитячий колектив як важлива умова розвитку особистості дитини; • позиція педагога як друга важлива умова розвитку дитини; • організаційні умови, які забезпечують ефективність виховного процесу. Кожний з предметів моніторингу забезпечений дослідницьким інструментарієм. Що вивчається Як вивчається (предмет моніторингу) (інструментарій моніторингу) Особистість вихованця Діагностика особистісного як головний показник росту вихованця. Методика ефективності процесу індивідуальної діагностичної виховання. співбесіди. Аналіз портфоліо вихованця. Дитячий колектив як Методика вивчення розвитку умова розвитку особистості дитячого колективу «Який у нас дитини. колектив» А.Лутошкіна. Методика соціометричного вивчення міжособистісних відносин у дитячому колективі Дж. Морено. Професійна позиція професійної Діагностика педагога як умова розвитку позиції педагога як вихователя. особистості дитини. Методика вивчення професійних орієнтирів педагогічного колективу у сфері виховання. Організаційні умови, Аналіз та оцінка що забезпечують організаційних умов процесу ефективність процесу виховання. виховання. Матеріально-технічне Якісний та кількісний аналіз забезпечення процесу матеріально-технічного виховання. забезпечення процесу виховання (бібліотечно-інформаційного фонду тощо). Кадрове забезпечення Якісний аналіз кадрового процесу виховання. забезпечення процесу виховання.

Предметно-естетичне середовище, в якому організується процес виховання. Діяльність дитячих об'єднань та органів учнівського самоврядування як осередків самореалізації дітей. Програмне забезпечення процесу виховання.

Аналіз предметно-естетичного середовища Центру. Аналіз діяльності дитячих об'єднань та органів учнівського самоврядування. Аналіз концепцій, програм, проектів у сфері виховання.

Соціальне партнерство - засіб розвитку виховної системи Виховна система відноситься до відкритих соціально-педагогічних систем і як така передбачає встановлення зовнішніх зв'язків. Серед педагогічних систем вона виділяється найбільшою активністю у цьому відношенні. За рахунок опанування оточуючого середовища і побудови ціннісно-інформаційних комунікацій вона намагається поповнити свій виховний потенціал, створити найбільш сприятливі умови для розвитку особистості дитини й розширити рамки педагогічного впливу на неї. Педагогічний, батьківський, учнівський колективи плідно співпрацюють щодо налагодження комунікативних, інформаційних, творчих зв'язків із соціальними інституціями з метою перетворення середовища стихійних ризиків на прогнозований виховний простір для забезпечення ефективного виховання дітей. Навчальний заклад координує свою діяльність з іншими суспільними інституціями, інтегруючи їхні виховні впливи у єдиний виховний простір, спрямований на розвиток творчої особистості дитини. Єдиний виховний простір - це не тільки середовище, а й духовний простір життєдіяльності учня і педагога, це простір культури, що впливає на розвиток особистості. Це простір соціальних, культурних, життєвих виборів особистості, котра самореалізується в різних виховних середовищах (навчальне, клубне, середовище творчих майстерень, дитячих громадських організацій та учнівського самоврядування, секційне тощо). Механізмом розбудови єдиного виховного простору є соціальне партнерство, яке передбачає: • переведення пріоритетів у питаннях розвитку, виховання та соціалізації дітей у площину соціально-педагогічної взаємодії з суб'єктами соціуму; • створення єдиного виховного простору; • педагогізацію цього простору, що сприяє створенню широкого спектра діяльності для соціального партнерства; • продуктивну взаємодію всіх соціальних інститутів, до орбіти діяльності яких потрапляє дитина. Форми співпраці навчального закладу з партнерами:

• здійснення системного аналізу практики виховання дітей та учнівської молоді; • розробка моделей вихованця, випускника; • визначення концептуальних основ виховання дітей та учнівської молоді в сучасному навчальному закладі; • здійснення науково-методичного супроводу становлення та розвитку виховної системи; • здійснення моніторинг)7 рівня розвитку виховної системи; • впровадження у виховний процес закладу нових педагогічних технологій; • створення інноваційного комплексу технологій оптимізації виховного процесу на різних освітніх рівнях; • участь у спільних регіональних, всеукраїнських та міжнародних проектах; • підготовка програм підвищення кваліфікації організаторів виховної діяльності в закладі; • здійснення експертизи змісту програм виховання; • апробація цільових виховних програм; • проведення науково-практичних конференцій, семінарів, проблемних обговорень питань виховання дітей та учнівської молоді в сучасних умовах; • створення банка інформації "Виховання дітей та учнівської молоді"; • проведення наукових досліджень з проблем виховання дітей та молоді; • забезпечення підтримки інноваційної виховної практики в закладі; • здійснення видавничої діяльності з проблем виховання дітей та учнівської молоді; • використання матеріально-технічної бази та бібліотек партнерських організацій; • стажування методистів на базі наукових установ. Програма створення виховного простору включає такі кроки: 1. Вивчення матеріально-технічних, кадрових, фінансових можливостей закладу.

2. Аналіз соціальної ситуації мікрорайону, визначення позитивного і негативного потенціалів середовища.

3. Аналіз напрямів співробітництва навчального закладу з іншими закладами: виявлення давніх зв'язків, визначення перспективних напрямів, закладів, які могли б увійти до виховного простору.

4. Проведення переговорів із закладами та установами, зацікавленими у створенні виховного простору, визначення пріоритетних цінностей, розробка концепції партнерства, уточнення напрямів співробітництва.

5. Попереднє вивчення матеріально-технічних, кадрових, фінансових та інших можливостей закладів, зацікавлених у створенні виховного простору.

6. Залучення батьківської громадськості до спільної діяльності щодо залучення закладів у виховний простір.

7. Узгодження структури виховного простору, визначення представників різних закладів, здатних виступити координаторами взаємовідносин між його

компонентами, провідниками цілей виховного простору, організаторами спільних програм, проектів.

8. Включення учнів у діяльність щодо розробки програм, проектів, спільної діяльності в рамках виховного простору.

9. Визначення програм спільної діяльності, термінів реалізації соціальних проектів, спільних принципів роботи для учасників виховного простору.

10.Здійснення спільних соціальних проектів згідно з програмами спільної діяльності.

11.Моніторинг стану виховного простору, координація діяльності в межах виховного простору, пошук нових форм співробітництва.

12.Залучення до співпраці у виховному просторі нових учасників, використання резервів соціуму для розробки та реалізації соціальних проектів. У проектній діяльності увага заступника директора з виховної роботи та класного керівника акцентується на таких аспектах: - розвиток творчої особистості дитини; - виявлення та становлення індивідуальних особливостей школярів; - рівні особистісно-виховних досягнення учнів; - створення відповідних умов у школі для всебічного розвитку учнів; - функціонування системи медично-психологічного та соціальнопедагогічного забезпечення процесу розвитку школярів. Пам'ятка педагогу — розробнику педагогічного проекту Проаналізуйте освітню ситуацію. Виявіть існуючі проблеми, як об'єктивні, так і суб'єктивні. Сформулюйте проблему.

1. Визначте цілі. Сформулюйте мету, реалізація якої допоможе у розв'язанні визначеної проблеми.

2. Визначте підходи і принципи. Виявіть існуючі в педагогічній теорії і практиці підходи і принципи для досягнення визначеної мети.

3. Створіть власну концепцію (як основу наступної діяльності).

4. Складіть план. Визначте кроки, за якими будете рухатися до кінцевої мети, враховуючи часові межі виконання, виконавців та зміст діяльності (Коли? Хто? Що?).

5. Розробіть технологію як низку послідовних педагогічних дій, спрямованих на досягнення конкретного очікуваного результату (Яким чином?).

6. Забезпечте впровадження педагогічного проекту необхідними ресурсами (людськими, матеріально-технічними тощо).

7. Апробуйте розроблений проект на практиці.

8. Проведіть експертизу результатів. Визначте критерії оцінювання отриманих результатів, за допомогою яких виявіть ефективність створеного проекту. Проект як альтернативний спосіб організації виховної роботи виключає традиційні принципи планування та організації виховного процесу. Досягненню мети проекту підпорядковуються всі дії вихователів і вихованців: вивчення проблеми, пошук джерел інформації та матеріалів, відбір потрібних відомостей, оформлення та представлення результатів. Результати виконаної

роботи можуть наочно бути презентовані у вигляді стенду, брошури, альбому, радіопрограми, відеофільму, театральної вистави - у залежності від поставленої мети. Проекти, інтегровані у традиційну систему виховання, передбачають виконання творчих і/або дослідницьких завдань. Для апробації та перевірки можливостей методу проектів у виховному процесі були вибрані два різновиди проектів - проект як альтернативний спосіб організації виховної роботи та проект, інтегрований у традиційну систему виховання. Проект «Батьківські спілкування». Обґрунтування проекту. Сім'я як соціальний інститут, з яким пов'язана педагогічна діяльність навчального закладу, знаходиться сьогодні на досить складному етапі свого розвитку. Дорослі люди з різним ступенем успішності звикають до соціально-економічних умов українського буття, яке інтенсивно змінюється. Процес соціальної адаптації особистості, безліч протиріч, які його супроводжують, дуже сильно уповільнюють і заважають виконанню батьківських функцій. У результаті ми бачимо велику кількість батьківських «виховних прорахунків, помилок, недоліків», усунути які можна тільки у взаємодії з учителями, педагогами та психологами школи, закладів додаткової освіти дітей, соціальних служб. Мета проекту: активізація взаємодії батьків з учителями, інтеграція засобів громадського та сімейного виховання школярів. Завдання проекту: створити сприятливі умови для взаємодії батьків і школярів з метою подальшого співробітництва; поглибити психолого-педагогічну компетенцію батьків; включити батьків в освітній процес як активних суб'єктів; створити комплекс творчих методичних робіт - відеофільми, бібліотеку творів дітей, набір пам'яток і рекомендацій для батьків тощо. Актуальність проекту. Розробка проекту «Батьківські спілкування» обумовлена потребами батьків учнів. Протиріччя, які можна вирішити, пов'язані з такими факторами: накопиченням знань у сфері психології, педагогіки та методики сімейного виховання; систематизацією інформаційного методичного банку даних у відповідності із задачами комплектування «Бібліотечки для батьків» під умовною назвою «Як допомогти дитині стати щасливою й успішною?»; розумінням проблем і перспектив особистісно-пізнавального росту дитини; своєчасним наданням дитині щоденної допомоги, її різнобічної підтримки. Умови реалізації проекту. До психолого-педагогічних умов належать: довірливі стосунки між учасниками спілкування; урахування особливостей взаємовідносин батьків і дітей;

системність і періодичність проведення спілкування. Рівень проекту: творчо-інформаційний, практично-зорієнтований. Термін проекту: довгостроковий (річний). Учасники проекту: батьки й учні класу; консультації психологів школи та соціальної служби в роботі з дітьми та молоддю, педагогами позашкільних закладів освіти (ДЮСШ, районного будинку творчості тощо). Очікувані результати: виховання цілісної особистості, що зумовлене співпрацею дітей з батьками; реалізація самостійно значущих ініціатив учнів; володіння навичками ділової комунікації, рольової взаємодії, толерантної поведінки, інформаційного обміну; згуртування класу шляхом змістовного спілкування, яке відбувається в неформальній обстановці; володіння специфічними навичками навчальної праці (здатність до самоосвіти), нормами та еталонами соціальної життєдіяльності (вихованість); розширення світогляду та поглиблення педагогічної, психологічної та виховної компетенції батьків; створення комплекту методичних робіт. Етапи проекту та їх зміст 1. Проблемно-цільовий етап Здійснюється вибір проблемної сфери, постановка задач, окреслюється кінцевий вигляд створюваного продукту, його призначення та коло використання, відбуваються формування проектної бригади та розподіл обов'язків. Цей етап завершується формулюванням теми проекту й визначенням виду його завершеної форми, написанням короткої анотації проекту.

2. Підготовчий етап Цей етап має на меті теоретичну підготовку учасників проекту: підбір необхідної психолого-педагогічної літератури, запис потрібних нотаток, взаємозв'язок з учителями-колегами, психологами, педагогами додаткової освіти та робітниками соціальної служби.

3. Етап розробки сценарію й технічного завдання На даному етапі передбачається збір матеріалів, відбір змісту й визначається приблизний обсяг проекту, робиться його найбільша деталізація, прописуються ролі всіх учасників проекту, терміни виконання ними кожного виду роботи.

4. Етап практичної роботи (розв'язання проблеми) Головним завданням цього етапу є систематизація та аналіз отриманої інформації, планування діяльності з розв'язання проблеми. Тому ведеться робота з утілення в життя поставлених задач, яка потребує від усіх учасників найбільшої ретельності, відповідальності, узгодженості дій, а також значних зусиль від керівництва проекту з координації діяльності учасників проекту та постійного контролю над ходом і строками робіт, що виконуються.

5. Етап попереднього захисту

На цьому етапі здійснюється попередній перегляд проекту, виявляються недоробки, окреслюються шляхи усунення виявлених недоліків, відбувається коректування.

6. Етап презентації - публічного захисту проекту На цьому етапі відбувається показ виконаної роботи (широка аудиторія інформується про важливість вибраної проблеми), дається оцінка проекту, представляються вибрані шляхи розв'язання проблеми, розповідається про практичну діяльність у ході реалізації проекту.

7. Оцінювання успішності проекту По закінченню проекту організовується обговорення, під час якого батьки мають змогу оцінити проектну діяльність у цілому та особистий внесок кожного в загальну справу. Обмірковуючи досвід, набутий у процесі реалізації проекту, вони відповідають на такі запитання: а) які знання вони отримали; б) чому і як вони навчились; в) яких умінь і навичок вони набули; г) які переваги дає групова співпраця; ґ) що вдалось найкраще; д) чим важливою була їхня діяльність для власної родини. Зміст проекту: у даному проекті передбачаються сім блоків взаємодії.

1. Психолого-педагогічний блок Цей блок включає в себе цикл різноманітних форм і прийомів роботи з проблем виховання, освіти та розвитку дітей, їх взаємовідносин з дорослими та однолітками, ставлення до книжки, читання, словотворчості тощо. Батьки не тільки здобувають необхідні теоретичні знання, а й обмінюються накопиченим досвідом, обговорюють нестандартні ситуації, шукають розв'язання поставлених задач і проблем, набувають навичок усебічного аналізу фактів, ведення дискусій та спілкування. Ось деякі з форм і прийомів роботи: бесіди «Роль книжки в розвитку інтелектуальних та особистісних якостей людини», «Традиції виховання», «Моральне виховання підлітків у сім'ї», «Як досягти того, щоб знання стали потребою підлітків?»; лекції «Результативність у навчанні. Від чого вона залежить?», «Роль спілкування в житті школяра», «Формування здорового способу життя», «Педагогічна тактовність батьків у вихованні, повага до самостійності дітей»; семінари «Ми і наші діти», «Про значення похвали й покарання в родині», «Педагогічні вимоги до трудової діяльності підлітка в родині»; практикуми «Психологія спілкування з дітьми», «Розумні матеріальні й духовні потреби дітей. Як їх сформувати?»; індивідуальні консультації; «десанти» (відвідування батьків удома з метою дачі конкретних відповідей на їхні запитання); родинний вогник «Помилки родинного виховання. У чому вони полягають?».

2. Відеоблок

Цей блок роботи передбачає здійснення відеозйомок і відеорепортажів, зроблених під час уроків, годин спілкування, позакласних заходів, занять гурткової роботи та спортивних секцій тощо. Батьки запрошуються на дні відкритих дверей, коли вони безпосередньо можуть відвідати відкриті уроки, різноманітні заходи, заняття. Вони відвідують класи, де навчаються їхні діти, ознайомлюються з особливостями спілкування педагогів та учнів, спостерігають за активністю дітей на уроках, їхнім станом здоров'я, під час заходів спілкуються з дітьми, чого так бракує в сім'ях. Окрім цього, протягом року діє педагогічна світлиця (своєрідний кабінет педагогічної просвіти батьків). Двічі на рік проходять виставки «Світ захоплень моєї сім'ї» та «Вироби сімейних кулінарів, родинних ремесел, сімейних колекцій».

3. Літературно-читацький блок або ЗМІ Мета даного блоку полягає в організації виставок педагогічної літератури, дитячих малюнків, письмових робіт учнів; презентації важливих видань для батьків, матеріалів журналів, газет про родинне виховання; заведення тематичних папок з конкретних проблем виховання для батьків, комплектування «Бібліотечки для батьків». Для роботи з періодичною пресою передбачається проведення «прес-діалогу» (дана форма роботи сприяє розвитку аналізу проблемних статей і вчить робити цей аналіз), дискусій та «симпозіуму» (мета даного прийому - дослідити проблему в запропонованій літературі, обговоренні описаних у ЗМІ життєвих ситуацій і спробі їх вирішення). Після «симпозіуму» доречно провести аукціон ідей родинного виховання. Для обговорення різнобічних друкованих педагогічних матеріалів пропонується «коло спілкування» (це відверта розмова по колу, основна умова якої - кожний має висловитись).

4. Блок «Наша ігротека» Даний блок представляє колективні ігри для дітей, розучування словесних і музичних ігор для дітей і дорослих, ознайомлення з настільними іграми та іграми для сімейних свят і родинних вечірок. Для вирішення поставлених задач нашого проекту пропонувались ділові ігри, під час яких необхідно прийняти певні рішення в умовах конфлікту інтересів. На час гри батьки брали на себе виконання ролей реальних осіб в умовах реального або імітованого сценарію. Ці ролі посилювали соціальну та комунікативну компетенцію учасників і робили їх здатними вирішувати конфлікти з поглядом на перспективу. Батьки дізнавалися, що розв'язання проблемних ситуацій будується на компромісах, розроблених в умовах великого тиску, й досягти цього дуже нелегко. Наприклад, були проведені ділові ігри «Ранок у нашому домі» (соціальні ролі: батьки, діти, психологи, учителі, лікарі), «Дитина прийшла зі школи» (до ролей попередньої гри додаються дезадаптована молодь, соціальні працівники), «Вплив комп'ютерних ігор на психіку дитини». Для останньої були розіграні соціальні ролі підлітків, психологів, батьків, власників комп'ютерних клубів, учителів і тих, хто розробляє комп'ютерні ігри.

5. Довідковий блок Для проведення цього блоку організується довідкове бюро «Запитання й відповіді», консультаційний пункт «Виникло запитання» та за допомогою

умовної «Поштової скриньки» письмово ставляться запитання психологу, соціологу, учителям-предметникам тощо. Напередодні вечора запитань і відповідей (проведення «круглого столу» з метою аналізу найбільш часто виникаючих запитань і проблем, систематизації відповідей і рішень проблем та узагальнення набутого досвіду з даних ситуацій) працює «лабораторія невирішених проблем». Вона досліджує ситуації, які склались у школі, класі, удома; виділяє питання, які потребують особливої уваги, знаходить шляхи їх вирішення через конкретні справи. Результатом співпраці батьків, дітей і класного керівника стало складання пам'яток, рекомендацій батькам і дітям.

6. Блок-зустріч Передбачає зустрічі з представниками районної соціальної служби з роботи з молоддю, психологами, учителями-предметниками, представниками правоохоронних органів і лікарями. Усі зустрічі під єдиним девізом: «Про співпрацю батьків, педагогів, дітей». Крім цього, передбачено проведення психологічних тренінгів і соціальних досліджень («Сім'я і світ прекрасного», «Батьки і діти: чому виникають конфлікти?», «Батьківські збори: погляд тат і мам», «Дозвілля сім'ї»). Обов'язковим є анкетування «Дім - родина - сім'я», «Друзі моєї дитини», «Можна й не можна в нашій родині», анкет для вивчення моральної орієнтації особистості та здібностей дітей, тести «Незакінчені речення», «Я курю, якщо...» тощо. Фінансове забезпечення проекту: класний фонд коштами батьків і спонсорські внески. Презентація проекту: продуктом виходу проекту стали створення рукописної книги «Дерево мого роду», випуск газети «Портрет моєї сім'ї», оформлення куточка для батьків і творчий звіт-концерт. Проект «Подивись, який він гарний, світ, в якому ти живеш» Проект, який орієнтований на те, щоби стати дійсно органічною частиною навчально-виховного проекту, а після його виконання можна було б не тільки побачити наочний результат роботи, а й розширити світогляд учнів, розвивати навички спілкування, шукати цікаву діяльність, ознайомлюватися з рисами характеру, захопленнями, талантами своїх однокласників тощо. Проект здійснювався протягом навчального року (узагалі він є складовою частиною проекту зі створення альбому класу) і продовжується в наступні роки. Робота в цьому проекті дає можливість кожному учню виявити свої творчі здібності та схильності. Щотижня чи один раз на два тижні учні отримують завдання написати статтю, зробити малюнки, фотографії з тем, подій і проблем, що виникають у класі чи групі, поставити запитання, які стосуються його власних проблем, на уроці чи після нього. Кожному учню або групі учнів вручається лист класного керівника, в якому пояснюється мета, рекомендації з написання статей чи малюнків, говориться про очікувані результати. Теми різноманітні: «Помиримось, друзі», «Я - особистість», «Непередбачене на уроці», «Удосконалюй себе», «Жартівливі ситуації на уроці», «Мене це схвилювало...», «Вони захищали честь школи», «І знову перемога» або «Чому ж ми не стали першими?», «Цікавинки моїх захоплень», «Запам'ятаю це назавжди» тощо. У листі варто зазначити, що стаття, малюнок

чи фото повинні бути цікавими, містити оригінальні думки, нестандартне мислення. Отже, учні вчаться викладати власні думки та бачення навколишнього світу в письмовій формі, відпрацьовується також уміння будувати речення, логічно будувати вислів, робити висновки. Таким чином, один малює, робить фотографії, оформлює постер, інший збирає інформацію, записує свої думки, вірші, третій складає запитання для інтерв'ю, четвертий узагальнює результати. Група загалом і кожний окремо складають нариси, статті, повідомлення, вірші. Крім того, ця робота може мати і зворотний зв'язок, а саме: не кожний учень наважиться поставити запитання, яке стосується його власних проблем чи стосунків з однокласниками, учителями чи батьками. Не завжди вчитель згадує про те, що хотів би порадити учню або з'ясувати сам-на-сам. Отже, кілька сторінок альбому можуть бути відведені для запитань і відповідей. Наприкінці навчального року класний керівник пропонує учням подати для підсумкового збірника проекту свої найкращі статті, уривки, фотоматеріали та малюнки. Отримавши особисту згоду на публікацію, цей матеріал включають у класний альбом. Формування системи смисло-життєвих цінностей учнів Початкова школа Вікові особливості учнів Молодший шкільний вік є важливим у становленні особистості дитини, бо саме в цьому віці закладаються основи особистісного розвитку учнів початкової школи. До вікових особливостей дітей 1-4 класів можна віднести: незначний соціальний та моральний досвід, підвищену емоційність, вразливість і одночасно пластичність до морально-етичних впливів, імпульсивність та безпосередність поведінки дитини, бажання постійно розширювати коло спілкування. Тому узгодження поведінки та усвідомлення моральних явищ життя характеризуються емоційними узагальненнями, аналізом ситуацій та вчинків, які відповідають загальнолюдським етичним цінностям. Розрив між знаннями моральних принципів і відповідною поведінкою – найхарактерніша властивість дитини цього віку. Подальшого розвитку набуватимуть такі моральні почуття: провини, сорому, обов’язку, відповідальності, справедливості, власної гідності, сумління. Основними потребами дитини в початкових класах є потреби: у спілкуванні з людьми, в емоційному контакті, визнанні, оцінці своїх дій та вчинків, виявленні власних позицій у ставленні до інших, світу, у дружбі, товариськості, повазі до особистості, самоповазі, набутті нових знань та вмінь для пізнання довкілля. Перед вчителем постає важливе завдання: вирізняти мотив вчинку, роз’яснюючи їй його сутність і правильність в різних типових життєвих ситуаціях, даючи їм можливість емоційного “переживання“ разом із практичним застосуванням отриманих знань.

Беручи участь у спільних видах діяльності, учні вчаться будувати свої взаємини із однолітками, входити в колектив ровесників. У них виникає потреба до взаємовимогливості і взаємодопомоги. На цьому віковому етапі у дитини формується ядро особистості (моральні почуття, цінності, переконання), відбувається набуття досвіду моральної поведінки. Вона вчиться не лише виконувати вимоги колективу, а й бере активну участь у постановці вимог, виборі доручень, справи, яка їй до душі. В учнів виникає ще одне новоутворення – відносно стійкі форми поведінки і діяльності, які в майбутньому становлять основу формування її характеру. Після закінчення 1 класу у частини дітей не до кінця сформовані особистісні новоутворення, що є характерними для дошкільнят, а саме: - недостатнє усвідомлення сприйняття шкільного життя, необхідності впорядкувати та організувати його за певними законами і правилами співжиття; - недостатнє усвідомлення внутрішньої етичної інстанції, такої як совість (орієнтування лише на зовнішній контроль з боку дорослих, невміння діяти самостійно), що викликає у школярів почуття невпевненості у собі, спричиняє конфлікти у спілкуванні; - відсутність переваг та продуманих дій над імпульсивними (стримування бажань відбувається лише в разі очікування винагороди чи покарання); - несформованість адекватної самооцінки. Вчителеві в 2 класі слід продовжувати виховну роботу, спрямовану на корекцію цих недоліків з метою будування специфічних для молодших школярів особистісних новоутворень: довільність психічних процесів, внутрішній план дій та рефлексію, інтелектуалізацію життя дитини. У вчинках дітей наприкінці другого року навчання вже проглядається позиція у ставленні до того, що їх оточує. Розвиваються і змінюються внутрішні етичні інстанції, формуються моральні мотиви поведінки; розвивається здатність співпереживати, співчувати, а отже, і співдіяти з дорослими та однолітками. Молодший шкільний вік (за І.Д. Бехом) виявляється сприятливим щодо виховання у дитини фундаментального для її морального розвитку новоутворення, яким є здібність цінувати особистість людини. Головним новоутворенням навчальної діяльності є формування теоретичного мислення дитини, що знаходить відповідне вираження і в рівні сформованості у дітей особистісних моральних якостей, першооснов багатьох моральних понять: доброти (гуманності), людяності, милосердя, чуйності, співчуття, чесності, справедливості, терпеливості та ін. Формування особистості молодшого школяра значною мірою визначається реалізацією у виховному процесі діяльнісного підходу, згідно з яким моральні правила і норми дитина засвоює активно, в процесі діяльності та спілкування з дорослими, однолітками, старшими та молодшими дітьми. Основна функція її полягає в тому, що в ній набувається досвід ставлення дитини до світу, до людей, до самої себе. Виховання молодших школярів здійснюється у процесі навчальнопізнавальної діяльності як провідної шляхом внесення ціннісних складових у

зміст навчальних предметів, відведення належного місця "спільновзаємодіючій діяльності" як на уроках, так і в позаурочний час; гуманізації взаємин у системах "учитель - учень", "учень - учень"; використання вчителем демократичного стилю спілкування з учнями; створення умов для творчої самореалізації кожної особистості. Важливим є особистісно зорієнтований підхід у вихованні молодших школярів, оскільки для дітей цієї вікової групи характерна особлива сенситивність до морально-етичних впливів, а надто сприйняття норм культурної поведінки, спілкування, мовного етикету, культури взаємовідносин. Дуже часто внутрішнє самопочуття, емоційний настрій дитини залежить від особистості вчителя початкових класів, оскільки для учнів 1-2 класів учитель залишається центральною фігурою, арбітром, авторитетом. Лише в 34 класах самооцінка, оцінка однолітків починає переважати оцінку вчителя. Зовнішнім вираженням позиції дитини є участь її у різноманітних ситуаціях дитячого життя. Вона виявляється залежно від очікувань вчителя і дитини. Діти з невиправданими очікуваннями часто стають агресивними або, навпаки, пригніченими; боязкими або недовірливими, соціально інфантильними або неспокійними. Ці аспекти необхідно враховувати у роботі з дітьми та батьками. Головне завдання вчителя – навчитись створювати і використовувати у шкільному житті ситуації, в яких знання і дії були б злиті та дозволили б фіксувати динаміку духовно-морального розвитку дитини, суть якого полягає у вмінні дитини самостійно, а іноді за допомогою вчителя реалізувати свої здібності до практичної діяльності. Вчитель має допомогти дитині розвиватись від елементарних навичок поведінки до більш високого рівня, для якого необхідні самостійність у прийнятті рішень і моральний вибір. Ефективність різних видів виховання залежить від спрямованості виховного процесу, форм і методів його організації. Пріоритетними для учнів початкових класів є активні методи, спрямовані на самостійний пошук істини та сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. Оскільки в молодшому віці у дітей домінує образне мислення, то найбільш характерними є такі форми діяльності: ситуаційно-рольова гра, сюжетно-рольова гра, гра-драматизація, інсценування, гра-бесіда, грамандрівка, екскурсія, ігрова вправа, колективне творче пано, бесіда, тематичний зошит, ранок, свято, усний журнал, групова справа, оформлення альбому, уявна подорож, конкурси, ігри, школа ввічливості, демонстрація, розповідь, моделювання, інсценізація, вікторина, екскурсія, виставка малюнків, операція-рейд, виставка-ярмарок, перекличка повідомлень, добродійна акція, хвилини з мистецтвом, година спостереження, година милування, спортивні змагання, козацькі забави, театральна вистава, ляльковий театр, ведення літопису класного колективу, веселі старти, естафети, догляд за рослинами і тваринами. Формування ціннісного ставлення до себе

Тематичний зміст виховної діяльності 1 клас «Наша мова – солов’їна» «Книга в житті людини». «Книга – джерело знань». «Азбука ввічливості». «Бути вихованим. Що це означає?». «Розкажи про себе». “На кого ти хочеш бути схожим?”. “Мій настрій”. «Мій день». „Зовнішній вигляд учня”. «Я і мої друзі». «Я і мій клас». «Як треба поводитися у школі, дома, на вулиці?». «Кожній речі - своє місце». “Якщо хочеш бути здоровим – загартовуйся”. “Чистота – запорука здоров’я”. „Будемо здорові, або пригоди маленьких зубчиків”. „Вогонь буває різним”. «Абетка пішохода». “ПШ – пішохід”.

3 клас “Найцінніше в моєму житті”. “Дорога кожна хвилина”. “Мої доручення”. “Мій день: хороше і погане”. “Дисципліна і культура”. “Дорога в школу та додому”. «Ти вихована дитина?”. “Твій зовнішній вигляд”. “Мій улюблений герой”. “Як я дбаю про своє здоров’я”. “Продукти харчування: наші друзі й вороги”. “Здоровим будь!”. «Свято Мийдодира». “Спортивна надія”.

2 клас “Книга – мій друг”. «Чарівні слова”. “Мій день народження”. ”Що потрібно знати про свій характер?”. “Як організувати свій день?”. “Цінуй свій час і час інших”. “Сам удома”. “Дав обіцянку - виконуй”. “Умій слухати”. “Дбай про інших”. “Однокласник, товариш, друг”. „Дерево міцне корінням, а людина – друзями”. “Як не захворіти”. «Подорож до Країни здоров’я». “Профілактика інфекційних захворювань”. “Старти надій”.

4 клас “Віра у себе”. “Завтрашній характер – у сьогоднішньому вчинку”. “Для чого живе людина?”. “На кого я хочу бути схожим у житті?”. “Мій ідеал”. “Твої норми поведінки”. “Що означає бути вихованим”. “Чуйність і байдужість”. “Не кидай слів на вітер”. “Хто багато читає, той багато знає”. “Козацькі забави”. “Як я провів канікули”. «Почни день з ранкової

гімнастики» “Переможемо всі хвороби”. “Культура харчування”. “Шкідливі звички”. Тема: Шкідливі звички і здоров’я людини. Форма виховної діяльності: виховна година–тренінг згідно програми. Основні орієнтири виховання учнів 1–12 класів у загальноосвітніх навчальних закладах. Розділ програми: ціннісне ставлення до себе. Клас - 4–й. Мета: з’ясувати сутність понять «здоров’я» та «здоровий спосіб життя»; поглибити знання, уміння, навички здорового способу життя з метою попередження небезпечної поведінки; розвивати вміння роботи в групах виховувати толерантне ставлення один до одного. Обладнання: авторучки, аркуші паперу, маркери, фломастери, інформаційні повідомлення Хід заняття І. Організаційний момент. Емоційне налаштування класу. ІІ. Розминка. Вітання. Учитель (звертаючись до учнів, які стоять у колі). Хто: – сьогодні поснідав; – займається у спортивних секціях; – робить ранкову зарядку; – зараз почуває себе здоровим на 100%; – вважає, що здоров’я це не тільки відсутність хвороб, а й здорові думки, вчинки, гарній настрій. Учитель. Говорить один одному як найбільше гарних слів, тоді настрій стане кращим, на серці ставатиме тепліше, а здоров’я буде міцнішим. ІІІ. Актуалізація.

1) Технологія. Мозковий штурм.

– Що потрібно людині для досягнення успіху? Учитель записує всі версії дітей, наприклад – велика сила; – міцна воля; – палке бажання; – стабільне здоров’я. Висновок. Отже, недаремно народна мудрість стверджує: У здоровому тілі – здоровий дух – Як розумієте це прислів’я?

2) Методика. Сенкан.

– Є пропозиція продовжити цю розмову протягом нашого заходу. А щоб налаштуватися на розмову, складемо сенкан.

Здоров’я Безцінне, місце. Спонукає, гартує, долає. Радість для життя. Щастя.

3) Методика. Передбачення.

– Що заважає здоров’ю?

– Як це все можна назвати? Запис на дошці «Шкідливі звички і здоров’я людини» – Попробуйте зробити припущення, про що ми сьогодні будем говорити.

IV. Основна частина 1. Довідкове бюро.

3 учня підготували доповідь на тему: куріння, наркоманія, алкоголізм.

2. Вправа. Знайомство. Учням пропонується об’єднатися в пари, протягом 3 хвилин потрібно взяти інтерв’ю один в одного.

– Життєве кредо.

– Три найулюбленіші речі.

– Заповітна мрія. Почергове представлення. Відповіді на запитання записуються на аркушах паперу, їх треба прикріпити на дошці, до них можна буде звернутись, акцентуючи увагу на тому, що може втратити людина, коли прийме стиль того, хто вживає алкоголь та інші небезпечні для здоров’я речовини.

3. Гра «Острів мрій». На дошці: «Здоров’я». «Багатство». «Слава». «Родина». Учень повинен обрати тільки одну мрію. Декого з учнів можна попросити пояснити свій вибір. Обговорити, чому ставлення до здоров’я впливає на здійснення будь–якої мрії.

4. Вправа «Модель здоров’я». Робота в групах. Завдання: розробити модель здоров’я кожна група презентує свою розробку. Після презентації вчитель пропонує дітям уявити ті шкідливі фактори, які впливають на здоров’я і працюючи в групах продемонструвати на створених моделях дію цих факторів.

– Що ви відчували, коли створювали модель здоров’я, що,коли руйнували?

– Чи можна відновити те, що зруйноване?

– Що легше – запобігти руйнуванню чи відновити? Висновок: зруйнувати значного легше, ніж створити. Дуже важливо зберегти те, що маємо, і від нас самих залежить, що ми оберемо – шлях до здоров’я чи навпаки.

5. Гра «Подарунок»

Учні стають у коло. Їм пропонується зробити подарунок своєму сусідові справа: подарувати гарній настрій за допомогою міміки й жестів.

6. Дискусія. Моя особиста позиція Учні, сидячи у колі висловлюють свої думки щодо проблемних ситуацій: – Ви зайшли у приміщення, а там хтось палить.

– За святковим столом дорослі запропонували вам алкоголь.

– До класу принесли невідому речовину. Доцільними є відповіді: «Я відчуваю…» «Я вважаю…»

V. Рефлексія.

1. Гра «Дякую». Учні сідають у коло і по черзі звертаються один до одного «Я дякую тебе за те…»

2. Методика. Рюкзак. Кожен з учнів записує відповідь на запитання: «Які з тих знань, умінь, що отримали сьогодні ви візьмете з собою для використання у житті?» Папірці з відповідями складають у рюкзак. Вибірково знайомляться з відповідями. Учитель: Здоров’я – це найбільша цінність кожної людини. Важливо знати, що шкідливі звички, про які ми щойно говорили, шкодять нашому здоров’ю, призводять до хвороб, втрати мрій. На початку заняття кожен із вас три улюблені речі, розкрив свою заповітну мрію. Про це все може сказати будь–яка людина, і будь–яка людина може все це втратити. Робіть правильний вибір. Будьте здорові! Тема проекту « Я- особистість» (саморозвиток).

(3 клас) Мета: формувати особистість дитини здатної до самовдосконалення та самовиховання. Тип: індивідуальни. Вид: інтегрований. Форма захисту: лист до себе. Кінцевий продукт: правила поведінки при самовихованні, поради саморозвитку. Керівник проекту: класний керівник. Консультанти: батьки, практичний психолог школи. Заняття 2. Тема : Я - неповторна людина. Мета заняття: Показати дітям кожного учня. Завдання: ·Дати дітям можливість порівняти людей, відшукуючи схожість і відмінність.

унікальність ознаки

·Пояснити, що таке унікальність. Теоретичні положення Позитивне ставлення до себе – важлива умова повноцінного розвитку особистої дитини. Для його формування дітям необхідно відчувати власну значимість в очах інших людей. Визнання цінності дитини виражається в батьківській любові, увазі, турботі та повазі її гідності оточуючими. Формуванню позитивного ставлення дитини до себе й інших сприяє усвідомлення неповторності, унікальності себе й оточуючих. Словник Неповторність людини – це поєднання її здібностей, зовнішності й рис характеру. Підготовка до уроку Попросіть дітей принести з дому камінь, мушлю або горіх. Хід заняття · Скажіть дітям, що урок присвячений вивченню унікальності, неповторності людей. · Попросіть дітей дістати й роздивитися принесені з дому дрібні предмети. · Запропонуйте в групах по чотири розкласти предмети за якою-небудь ознакою, наприклад за розміром. · Запропонуйте довести, що навіть схожі предмети різняться. Нехай знайдуть і вкажуть їхні особливі прикмети. · Підведіть дітей до висновку про те, що в природі однакові суб’єкти зустрічаються вкрай рідко. · Попросіть клас скласти всі камені в одну купку. · Підведіть дітей до висновку про те, що різні камені доповнюють один одного, утворюючи ціле. · Попросіть дітей у групах по чотири встати за зростом, за кольором волосся (наприклад, від темного до світлого). · Запропонуйте подумати про переваги високого і маленького зросту в різних ситуаціях. Наприклад, перший космонавт Юрій Гагарін був невеликого зросту. Скажіть, що людина може розвинути в себе деякі якості в результаті систематичних занять. Наприклад, заняття спортом розвивають силу і спритність. · Дайте дітям у парах завдання порівняти малюнок ліній на долонях. Підкресліть, що в людей двох абсолютно тотожних візерунків на пальцях і долонях не буває. Це говорить про унікальність кожного учня. Його унікальність – це цінність. Тому діти повинні бути уважні і дбайливі по відношенню одне до одного, а також піклуватися про себе. У чому воно виражається (Діти можуть назвати повноцінне харчування, згадати можливість вдягатися за погодою тощо.) · Попросіть дітей намалювати улюблену домашню тварину, улюблене місце відпочинку, людину, яку вони люблять, улюблене заняття, хобі. Нехай покажуть свої малюнки класу.

· Зробіть висновки про неповторність кожного учня, що володіє унікальним поєднанням рис, уподобань, інтересів; про те, як таланти й здібності кожного учня роблять усіх разом унікальним класом. Висновки - Кожна людина, учень неповторний.

- Завдяки своєї неповторності, кожен учень (у тому числі й ти) доповнює клас.

- Неповторність кожного учня цінна для класу.

Формування ціннісного ставлення до сім’ї, родини, людей Виховні досягнення Сформованість основ національних та загальнолюдських цінностей: уміння та навичок підтримки та збереження міжособистісної злагоди, запобігання та мирне розв’язування конфліктів, - здатності враховувати думку інших людей., адекватно оцінювати власні вчинки та вчинки інших; - моральних якостей (чуйності, чесності, правдивості, справедливості, гідності, толерантності, милосердя, взаємодопомоги, товариськості, співпереживання, щедрості, поваги до особистості). Теми виховної діяльності 1 клас „Мої обов’язки в сім’ї”. “Мамо, тато, я – дружна сім’я”. «Що значить бути вихованою людиною?». “Світлофор ввічливості”. ”Чарівні слова відкривають серця”. “Чесним треба бути всюди”. “Школа гарної поведінки”. «Умій слухати». “Відкриваємо скриньку добрих справ”. “Про дружбу”. Кого з друзів ти візьмеш у подорож?”. “Майстерня Діда Мороза” Свято “Чепурушки”. “Бабусина скриня”.

2 клас „Бути совісним означає...” “Мій товариш”. “Моя іграшка – тобі”. “Буду гідним скрізь і всюди, щоб нести Вам радість, люди!”. “Про справжню дружбу”. “Школа вишуканих манер”. “Ти – вихована дитина?”. “Турбота. Діти

“Скриня народної мудрості”.

3 клас “Дерево міцне корінням, а людина родом”. “Родина, родина: від батька до сина”. “Вчимося бути добрими людьми”. “Якщо ти погано вчинив”. “Мій день, мої вчинки”. “Чужого горя не буває”. “Якщо твій друг помилився...” “Як і чим випробовується дружба”. “Про правила товаришування”.

допомагають дітям”. “Як би я вчинив…” “Шануй батька й неньку” “Традиції та реліквії моєї родини» “Берегиня”. “Рушник моєї бабусі”. “Захоплення моїх рідних”.

4 клас “Ти знаєш, що ти людина?”. “Гляди, не забудь людиною будь!”. “Народна мудрість про добро, совість, ввічливість, справедливість, чесність”. „Хочу і треба”. “Розкажи мені про себе”. “Подаруй свято іншим”. „Слово не горобець – вилетить не піймаєш”. “Вихована людина: яка вона?”. “Золоте правило ввічливості”. “Мама, тато, я – читацька сім’я”. “Від матері доні добро передати”.

Тема: Про справжню дружбу. Форма виховної діяльності: години спілкування згідно учнів 1–12 класів у загальноосвітніх навчальних закладах. Розділ програми: Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей. Година спілкування «Найбільша з наук – дружба» Мета: Уточнити і закріпити уявлення учнів про товариські взаємини, дружбу, взаємодопомогу; спонукати дітей до дружби і товаришування; розвивати критичне мислення, зв’язне мовлення; виховувати бажання бути справжнім другом. Учитель. Скільки б іграшок, книжок, розваг у тебе не було, без

справжнього друга сумно і нецікаво. Адже тільки з другом можна поділитися радістю і смутком, поговорити про все, що тебе цікавить, весело погратися. Знайдіть на таблиці «заховані» слова–друзі: а к д и У с к м и р н а 0 л д п У ф ь і ж к р ж 3 н я щ с в б ш т є X 3 л а г 0 д а Ми сьогодні зібралися тут, щоб ще раз переконатися у тому, що у школі, в класі всі діти повинні жити мирно і дружно, щоб бути щасливими у шкільному і класному колективі. (Діти співають «Пісеньку про пісеньку»). З дружби починається наш веселий клас. Ми веселу пісеньку знаємо таку. Пісня не кінчається, а звучить весь час. Дружно ми співаємо пісеньку дзвінку. Приспів: Це тому, що пісенька Нам потрібна всім. Це тому, що радістю Повниться наш дім.

1–й учень. На світі все буває: І сніг, і дощ, і вітер. Буває злива навіть Тоді, як сонце світить. А як забуде раптом Тебе твій друг — То що ж: Ніякий він не справжній, А просто так — Ніщо!..

Буває, втратять колір Всі квіти у саду... Лиш не бува ніколи, Щоб друг тебе забув.

А. Костецький 2–й учень. Хлопчик цей — великий злюка, Він мене шарпнув за руку, Обізвав: «Всезнайка, соня І бабусина тихоня, Млямля, чапля із поліна І зануда, як Мальвіна». Я сказала: «Ти на вроду — Мов опудало в городі». Він сказав...І я сказала...

Він замовк. І я мовчала. Він замовк. І я мовчала. Ми мовчали, а на гіллі Яблука гойдались спілі... Хлопчик яблуко зірвав І мені подарував .

Він замовк. І я мовчала. М. Людкевич Учитель Давайте зараз складемо асоціативний кущ до слова – друг вірний надійний

добрий

Друг чемний

чесний

А тепер давайте поміркуємо над тим, хто може бути другом для хлопчиків і дівчаток. Обґрунтуйте свій вибір. Свої міркування занесіть до таблиці. Для хлопчиків Для дівчаток Хлопчик Дівчинка Дівчинка Хлопчик Собачка Сонце Вітер Квітка Деревце лялька Друг — це той, хто любить тебе. Це може бути хлопчик, а може бути дівчинка, або кицька, або песик, або навіть біла–біла мишка. Твоїм другом може бути й дерево. Воно тобі — ані словечка, але ж ти добре знаєш, як воно любить тебе, бо дає тобі яблук або грушок, чи вишень, а часом і гілку для гойдалки. І вітер може бути другом по–своєму. Це ж він бавить тебе вночі пісеньками, коли тобі так дрімотно й самотньо...

3–й учень. Я и солнце очень дружим, Сами можете судить: Как проснусь, так обнаружу – Солнце рядьпнком сидит. И ныряем – оба разом, Брызги яркие – вразлет! Я плыву по речке брассом, Рыбкой солнїшко плывет. Н. Зидаров

А падет туман над лугом, Станет розовой гора, Мы с моим хорошим другом Засыпаем до утра. Мы всегда друзьями будем. Позовет – и я примчусь. Щедрым быть и добрым к людям Я у солнышка учусь.

4–й учень. Чи вірте, чи не вірте – Найкраще на санчатах

6–й учень. От вчора ми удвох з Юрком, Моїм найкращим другом,

Зимовим днем із гірки Удвох із другом мчати. Це – здорово! Повірте!.. Йому, й мені, і нам разом!..

5–й учень. Свистить у вухах вітер, І сонце вам сміється, І всім навкруг здається, Що ви удвох — всесильні, Єдині, цільні, спільні! Та що там говорить, Візьміть — і перевірте!..

На санках їздили разом, Ще й так – аж свист у вухах! Мчимо – і весело обом:

А. Костецький Учитель. Гра «Закінчи речення одним словом» «Дружба потрібна кожній людині для того, щоб бути….» (щасливою, веселою, захищеною ) Учитель. Інколи ти не знаєш, хто твої друзі. Вони поруч з тобою, але ти проходиш повз них і не помічаєш, що вони люблять тебе кожен по–своєму. І тобі сумно, що в тебе немає друзів. Зупинися тоді. Не бігай, не метушись, а йди поволі й пильнуй, щоб угледіти друга, який усміхається до тебе. Чи то песик, що крутить хвостиком так завзято, коли ти проходиш повз нього. Чи дерево, на яке можна швидко вилізти. Чи струмок, з яким можна тихенько посидіти, коли тобі хочеться тиші.

7–й учень. Мене ізмалку люблять всі дерева, І розуміє бузиновий пан, Чому верба, від крапель кришталева, Мені сказала: «Здрастуй!» крізь туман. Чому ліси чекають мене знову, На щит піднявши сонце і зорю. Я їх люблю. Я знаю їхню мову. Я з ними теж мовчанням говорю. Л. Костенко Учитель. Іноді друга треба знайти. Дехто має багато друзів, а в декого їх зовсім мало. Але кожен, кожен у світі має бодай одненького друга. А чи ти знайшов свого?

8–й учень. Що зробити, щоб удвічі видавався торт смачнішим? Що зробити, щоб удвічі Кожен день для вас побільшав? Щоб і радості, і щастя вам було — аж ніде діти? А немає тут секрету: Треба з другом поділитись! А. Костецький 9–й учень. Навчала мама Колю: – Ти щедрим бути вчись,

Цукеркою смачною із другом поділись. Сестричці за обідом дай кращу половинку, Вгости пташину хлібом і нагодуй тваринку.

– Все, мамо, розумію, — їй Коля відповів. І згодом кицю Мілю лимоном пригостив. Сестричці Катеринці дав книжки половину, А птахам в годівниці поклав халви торбину. Друг Вітя хвилювався: - Ой, що ж ти наробив! А Коля здивувався: - Ну чим я завинив? Учитель. Діти, які ви знаєте оповідання, казки, вірші про хороших і поганих товаришів? («Олень і його товариші», «Лисичка і Журавель», «Сині листочки», «Товариші»). (На дошці вивішується картинка, на якій зображено гілочку із синіми листочками).

— Діти, хто впізнав, до якого оповідання ця ілюстрація? Чому Оленка намалювала сині листочки? Як повинні поводити себе справжні товариші? Учитель. У ЛІСІ Лиш сонечко літнє забарвило схід, Загін школярів Пішов у похід. Сьогодні повинні юннати колекцію листя зібрати. До лісу, до лісу їм стелиться путь. В загоні два друга Івасі ідуть. В загоні два друга Івасі – обидва у п'ятому класі. І в лісі удвох ті Івасі були. Далеко–далеко Вже хлопці зайшли. Та раптом хрустіння почули – Щось нібито сіре майнуло. Івась, як побачив, І з криком: «Вовки!» – Він друга залишив, а сам навтіки. Побіг, і спіткнувся, й впав у ярок, І лоба набив об дубовий пеньок. Лежить наш Івась і зітхає. Аж чує: товариш гукає. За хвилю товариша ніжна рука Уже доторкнулась до лоба дружка. Він рану Івасю бинтом пов'язав І щиро отак боягуза спитав: – Ти, певно, прийняв з переляку За сірого вовка собаку? Як вовка боїшся, то дома сиди. Як вовка боїшся, і в ліс не ходи. Хто друга в біді залишає, той сам у біду Потрапляє!

Г. Бойко «Мозкова атака» – Що робив Івась?

– Як себе повів інший Івась?

– Кого з них можна назвати товаришем?

– Як закінчується вірш? Запам'ятайте ці слова: «Хто друга в біді залишає, той сам у біду потрапляє». Ніколи не залишайте друга в біді. (Розгляд ілюстрації до казки «Лисичка і Журавель»).

- До якої казки ця ілюстрація?

- Що можна сказати про дружбу Лисички і Журавля?

- Як повинні ставитися товариші і друзі один до одного? Учитель А зараз ми з вами за допомогою кольорових пелюстків, які знаходяться у чарівній скриньці, поділимося на дві групи і будемо складати моральні заповіді до прочитаних текстів. (на червоній пелюстці написано»Друг пізнається в біді», а на жовтій пелюстці написано «Дружбу дружбою шукають» МОРАЛЬНІ ЗАДАЧІ 1 група. Це було ранньою весною. Маринка йшла до школи. Дорога погана, а вона в черевиках. І наскрізь промочила ноги. Прийшла в клас. Дівчатка обступили її, занепокоїлися: «Скоріше знімай черевики і грій ноги!». А Оленка (вона жила близько від школи) збігала додому і принесла валянки. Хороше було Маринці в той день — ногам тепло і на душі радісно!

- Чому дівчинці було радісно?

2група. Пролунав дзвоник. Діти взяли свої сніданки і вийшли на перерву. Ось біля вікна стоять Олег та Іванко. У Олега — два печива. Іванко стоїть і дивиться у вікно, він сьогодні забув свій сніданок.

- Що повинен був зробити Олег?

- Як би ви діяли в такому випадку? Учитель. Я зараз буду говорити різні твердження про дружбу. Якщо ви будете згодні, говорите «так», якщо ні — мовчите. ü Дружба залежить від довіри. ü Дружба залежить від одягу. ü Дружба залежить від характеру. ü Дружба залежить від вихованості. ü Дружба залежить від уміння тримати слово. ü Дружба залежить від зачіски.

12–й учень. ТОВАРИСЬКА ДОПОМОГА У Данька до математики незаперечний хист. Данько моргає: — Братики, та я ж не егоїст. Кому сказати? Прошу, Ось мій домашній зошит! Приємні в хлопця риси є: одверта він душа. Три парти в нього списує, і кожен поспіша.

Списали й кажуть: - Класно! Данько одвів біду! І той радіє: - Ясно, Хіба я підведу? По–товариськи, начебто, він друзям на письмовій Шле в паперових м'ячиках розв'язання готові. І клас шумить вдоволено у радості одвертій: Врятовано контрольну напередодні чверті!.. ... А друзі — необізнані з рівняннями й кутами, А друзі — прямо визнані Незнайки і нетями! Це так Данько їм —с кільки зміг — «По–товариськи» допоміг.. І.Кульська Учитель. Чи можна назвати Данька товаришем? А у нас у класі є такі «товариші»? (Відповіді учнів). Розгадування кросворда. (Загадувати загадки, коли відгадки вписати у клітинки, повинно вийти слово, про яке сьогодні говоримо).

1. В'ється вірьовка, на кінці головка. (Гадюка) 2. Маленький, сіренький, на соняшник сів, надзьобався добре й далі полетів. (Горобчик) 3. Сидить у куточку і тче сорочку. (Павук) 4. По дорозі стрибає, у воді плаває. (Жаба) 5. Горбатий мішок на чотирьох стовпах стоїть. (Верблюд) 6. Росте білий, а подме вітер — відлітає. (Кульбаба) г а д ю к а г 0 р п а в у ж в е Р б к у л ь б а

о к а л б

б ч и к б а ю д а

Послухайте зараз розповідь про двох дівчаток У холодний зимовий день Наталка й Оленка йшли зі школи додому. Наталка була тепло одягнена. На ній була тепла шубка і рукавички. її ранець зручно лежав на спині. А Оленка в школі забула рукавички, тому портфель вона несла в голій руці.

—Рука в мене замерзла страшенно! — поскаржилася Оленка подружці. Наталка відповіла: —А в мене ні. Запитання: Що можна сказати про поведінку Наталки? Метод прес

Тому

Я вважаю

що …

Наталка не може бути справжнім другом для Оленки.

Наталка не поділилася з Оленкою рукавичками.

Отже…

Наприклад … В оповіданні В.Комара «Загублені рукавички» один хлопчик загубив рукавички, а інший поділився з ним.

Справжні друзі допомагають один одному і ніколи не залишають у біді.

Учитель На кінець нашої години спілкування давайте складемо сенкант З 1 група

Друг Вірний

Надійн

Дбає

Вируча

Завжд

зі

Допомаг мною

поруч

Вічніс

2 група Дружба Міцна

Щира

Захищає

Віддячує

Покращує

Дружні

люди

завжди

Радість

щасливі

Метод «Рюкзак» Учитель Ось і закінчується наша година спілкування. Візьміть листочки, які лежать у вас на столах і напишіть відповіді на запитання «Які із знань, умінь , способів дій, що отримали на сьогоднішньому заході ви візьмете в життя» Опустіть свої папірці з відповідями у наш рюкзак. (Вибірково знайомимось з відповідями.) Пам'ятайте, з хорошим товаришем легше у біді, веселіше в радощах. Будь завжди ввічливим з товаришем, допомагай йому, завжди ділися з ним всім необхідним, виручай, коли це потрібно. Тема: Година спілкування «Доброта – це частина нас» клас 3-й Мета: Формувати в учнів ціннісні орієнтири, уявлення про те, що добра, чуйна людина завжди допомагає іншим, поважає, піклується про стареньких; здатність формулювати моральні судження; розвивати критичне мислення, вміння розрізняти добре й погане, навички колективної роботи. Підготовча робота: картки з частинами прислів’їв і приказок, тексти казок. Оформлення: плакат «Доброта – це частина нас». Сьогодні ми поговоримо про поважне й турботливе ставлення до усього, що нас оточує, про дуже важливу й потрібну якість для людини – про доброту. Складання асоціативного куща.

- Діти, коли ви чуєте чи вимовляли це слово, що ви уявляєте? Милосердя Турбота

Дружба

Доброта Благодійність

Доброзичливість

Повага

Вчитель: Доброта, милосердя. Ще з давньоруських часів благодійність була в традиціях нашого народу. Цілком природним і закономірним вважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитись шматком хліба. Дати притулок бездомному, захистити старість і немічність, порятувати хворого чи каліку, захистити скривдженого.

Доброта, милосердя – багатоликі. Потреба в них повсякчасна. Навіть тоді, коли немає біди, навіть там, де гори спокійні та твердь зелена не хитається під ногами. Милосердя і доброта – як два крила на яких тримається людство. Не говори про доброту, Коли ти нею сам не сяєш. Коли у радощах витаєш, Забувши про чужу біду. Бо доброта, не тільки те, Що обіймає тепле слово. В цім почутті така основа, Яка з глибин душі росте. Коли її не маєш ти, То раниш людяне в людині. Не має вищої святині, Ніж чисте слово доброти. А зараз, діти, послухайте оповідання. Жив собі маленький хлопчик. Одного разу він запитав: «Що таке доброта?». «Ти ще маленький, підростеш — знатимеш», — сказала мама. Але хлопчик був дуже нетерплячий, він хотів швидко про все дізнатися. Тому він вирішив запитати ще у кого–небудь. Неподалік від будиночка він побачив знайому дівчинку, яка намагалася зняти повітряну кульку, що зачепилася за гілку дерева.

— Допоможи мені, будь ласка, — попросила дівчинка.

— Мені ніколи, я хочу дізнатися, що таке доброта, — відповів хлопчик.

— А я знаю, що таке доброта, мені мама часто розповідає про добрих людей.

— Розкажи мені, — попросив хлопчик.

— Зніми спочатку кульку, — відповіла дівчинка. Хлопчик заліз на дерево і зняв кульку.

— Ось ти і зробив добре діло, це і є доброта.

— Так просто? — здивувався хлопчик. Запитання.

— Що таке доброта?

— Як бути добрим? Згадайте, які добрі вчинки зробили ви? (допоміг перейти через дорогу старій бабусі, приніс відро води, ходила по хліб для сусідки, полагодив парту. Доглядав квіти, покормила безпритульного песика.) Робота в групах (опрацювання казок В.Сухомлинського) І група «Добре слово» ІІ група «Як важко бути людиною» В. Сухомлинський «Добре слово» Була собі дівчинка Оля. Коли їй виповнилося 7 років, вона занедужала. Простудилася і злягла. Танула дівчинка на очах.

До нещасної Олі приходили родичі. Кожен приносив що–небудь смачне і поживне: липовий мед, масло, лісові ягоди та горіхи, бульйон із курячого крильця. Кожен казав: «Треба добре харчуватися і недуга втече». Оленка їла, та нічого не допомагало. Дівчинка вже ледве підводилася з постелі. Якось біля її ліжечка зібралися усі родичі. Дідусь Панас і каже: «Чогось їй не вистачає, а чого і сам не збагну». Коли це відчиняються двері і до хати заходить столітня прабабуся Надія. Підійшла вона до ліжечка хворої, взяла ту ручку в свою зморщену маленьку руку і каже: «Немає в мене ні меду, ні горіхів, ні ягід. Стара я, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко один–однісінький подарунок — щире бажання, аби ти, моя квіточка, швидше видужала». Така могутня сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине сердечко забилося частіше, щічки стали рум’яні, в очах спалахнули радісні вогники.

– Ось чого їй не вистачало, — сказав дід Панас — доброго слова. Висновок: То чого не вистачало Олі? (Доброго слова) В. Сухомлинський «Як важко бути людиною» Діти поверталися з лісу. Вони ходили в далекий похід. Шлях додому пролягав через невеликий хутірець, що лежить у долині за кілька кілометрів од села. Втомлені, знесилені діти ледве дійшли до хутірця. Вони зайшли в крайню хату, попросили води. Жінка витягла з колодязя води, а сама пішла до хати. Діти напилися, відпочили на траві. Де й узялися сили. Відійшли з кілометр від хутірця, Марійка згадала: «А ми ж не подякували жінці за воду». Діти зупинилися. «Справді забули подякувати. Ну, що ж, каже Роман, це не велика біда. Хіба варто повертатися через таку дрібницю?» «Варто», — наполягає Марійка. «Чому? Ну скажи, чому треба обов'язково це зробити? — питає Роман. — Адже ми ж так потомилися». «Бо ми люди. Якби ми були телята, можна було б не повертатися». Марійка обернулася і рушила назад. А за нею пішли всі, Роман також.

- Чого вчить ця казочка?

- Прослухавши ці казки, скажіть, будь ласка, чим збагатилася ваша душа? (Бути добрими, допомагати в біді, залишати після себе лише добрий слід). Наведіть приклади доброго ставлення людей (відповіді дітей) А хто, як ви гадаєте, є найдобрішою та найтурботливішою людиною у родині? Учні (хором). Мама. Учитель. Як вона піклується про вас? Відповіді дітей. Чому кажуть: «Біля сонця — тепло, біля матері — добре»? Відповіді дітей. А як ви піклуєтеся про свою матусю? Як допомагаєте їй у домашніх справах? Відповіді дітей. До повернення батьків з роботи можна виконати дуже багато домашніх

справ: прибрати квартиру, вимити посуд, купити в магазині продукти, випрати сорочку або кофтинку, випрасувати шкільну форму, почистити черевики, сходити до дитячого садочка за молодшим братом або сестрою. Ви навіть не можете собі уявити, якою радістю засяють очі матері та батька, якщо ви, діти, вчасно та з власної ініціативи візьметеся виконувати частину загальних домашніх справ! Ви повинні пам'ятати: на все хороше, що для вас робиться людьми, треба відповідати теж добром, виявляти увагу, чуйність до дорослих, однолітків та молодших, і так само бути добрими у ставленні до тварин. Учитель. А тепер давайте пограємо. Гра називається «Склади прислів'я й приказки». Ваше завдання — поєднати частини прислів'я або приказки та пояснити їх значення. Нагадую вам, що прислів'я — це короткий народний вислів, народна мудрість, а байка — це коротка алегорична повчальна розповідь, іноді віршована. Проводиться гра «Склади прислів'я й приказки». Гра «Склади прислів'я й приказки» Учні розподіляються на три групи, кожна група отримує картки, на кожній з яких написана частина прислів'я (добрі справи; робити добро; прикрашають людину; поспішай; без добрих справ; життя дане; немає доброго імені; на добрі справи; що є добрі люди; за добро; злий не вірить; скромність кожному; скромність прикрашає; до лиця; людину; добром і платять). Гравцям необхідно скласти із частин цілі прислів'я. Кожна група доповідає про виконану роботу. Анкетування Учитель. А зараз ми з вами проведемо невеличке опитування. На мої запитання вам слід відповідати «так» або «ні». Питання анкети: - Чи можна примусити людину бути доброю?

- Чи можна стати добрим на якийсь час?

- Чи треба бути добрим у ставленні до будь–якої людини?

- Чи легко бути добрим?

- Чи є у вас бажання робити добрі справи? Діти відповідають на запитання. У вас вийшло більше відповідей «так», і я бачу, що ви щиро прагнете добра. Ви цілком праві, бо доброта завжди приносить радість не тільки оточуючим, але й тому, хто це добро творить. Доброта — як чарівні ліки, що виліковують від багатьох хвороб. Люди прагнуть добра й ненавидять зло. Треба вчитися бути добрими до всього оточуючого. На все гарне, що для нас робиться людьми, слід відповідати добром. Поспішайте робити добро! Будьте добрими й щедрими, і це повернеться вам сторицею. Любіть працю, що приносить велику насолоду. І настане час, коли ви зможете сказати: «Я роблю потрібну справу, приношу користь людям». Рефлексія Метод «Рюкзак»: Кожен з учнів стисло записує на папері відповіді на запитання: «Що вони візьмуть з отриманих знань із собою у життя»

Звучить музика. Учитель. Отже, як на зміну зимі приходить весна, так і усередині нас змінюються почуття та думки, змінюється внутрішній стан. Тільки відчувши внутрішню силу й спокій, ви зможете привести цю силу у ваше реальне сьогодення. Ви дорослішаєте та міцнішаєте, і ви можете здивуватися тому, як легко бути вільним, сильним і впевненим, як легко знати, що ви здатні на це! Щасти вам у прагненні добра! Формування ціннісного ставлення до природи Початкова школа Виховні досягнення Сформованість понять та уявлень про довкілля: - усвідомлення краси природи, як унікального явища та її функцій в житті людини; - пізнавального інтересу до природи; - необхідності гармонійного співіснування людини та природи, відповідального ставлення до неї; - дбайливого ставлення до природи в традиціях українського народу; - ставлення до рослин та тварин на засадах білетики; - «Контурна карта виховної еколого-натуралістичної роботи» (див. додаток) Тематичний зміст виховної діяльності 1 клас “Чистий клас”. “Збережемо чистим довкілля”. “Екологічна стежка ”. “Збережемо красу природи. Зелені друзі мого краю”. “Перші весняні квіти”. “Зустріч пернатих друзів”. “Ми за них відповідаємо”. “Тварини – не іграшки”. Туристська прогулянка „До чистих джерел”. “Рослини моєї вулиці”. “Природа в загадках, прислів’ях, приказках та віршах”. “Екологія в загадках”. «Контурна карта виховної екологонатуралістичної роботи» (див.

2 клас “Віч-на-віч з природою”. “Чисте джерело”. “Чиста криниця”. “Збережемо красу природи.» “Екологічна стежка в різні пори року” (вулицею міста, села). “Чорнобиль – рана України”. “Первоцвіти просять захисту”. “Наш квітник – найкращий”. “Дивовижні звірі Марії Приймаченко”. “Якби тварини вміли говорити”.

11. Рухливі ігри з елементами техніки туризму.

12. Вікторина-гра „Що покласти в рюкзак для мандрівок” “Боляче буває всім” (ставлення до

додаток)

тварин). “Тварини моєї місцевості”. «Контурна карта виховної екологонатуралістичної роботи» (див. додаток) 3 клас

“Чисте подвір’я”. “Подорож лісовою стежкою”. “Збережемо красу природи”. “Заповідні місця мого краю”. “Подарунки осені”. “Казковий фруктово-овочевий бал”. “Посаджу дерево”. “На квіти осені чарівні подивись”. “Я не ображу рідної землі”. . Одноденна туристська прогулянка „У поході друзі”. «Чорнобиль не має минулого часу”. “Ти відповідальний за тих, кого приручив”. “Таємниці Катерини Білокур”. “Тварини взимку потребують твоєї допомоги” “Різдво в гості прийшло”. «Контурна карта виховної екологонатуралістичної роботи» (див. додаток)

4 клас “Стань природі другом, будь природі сином”. “Себе я бачу в дзеркалі природи”. “Тече річка невеличка”. “Чисте довкілля”. “Збережемо красу природи”. “Знай, люби, бережи”. “Збережемо природу рідного краю”. Туристська гра-естафета „Долаємо перешкоди”. “В усі пори року прекрасна земля”. “Екологічною стежкою до лісу (гаю, поля)”. “Жива і нежива природа”. «Нагодуй птахів (тварин)» «Контурна карта виховної екологонатуралістичної роботи» (див. додаток)

Тема: Конкурс читців. «Осінь така мила, осінь славна!» Розділ програми: Ціннісне ставлення до природи. Форма виховної діяльності: конкурсу читців відповідно до програми «Основні орієнтири виховання учнів 1–12 класів у загальноосвітніх навчальних закладах». Клас: 2–й. Мета: Узагальнити знання учнів про осінь та осінні прикмети, вчити виразно декламувати напам’ять вірші на осінню тему, самостійно добирати риму; розвивати пам’ять, зв’язне мовлення, критичне мислення, кмітливість та артистизм, пізнавальну активність та творчі здібності учнів. Виховувати любов до природи та поезії; прищеплювати бажання творити самостійно, прагнути успіху. Обладнання: Виставка дитячих малюнків на осінню тему, загадки, народні прислів’я про осінь, таблиця для фіксації результатів конкурсу, призи переможцям та заохочувальні, осінні дарунки – яблучка.

Хід заходу Вчитель. День сьогодні такій незвичайній, Сонце встало, умилося в росі… Усіх творчих дітей я вітаю І скликаю на конкурс читців!

- До речі, друзі, а з якими словами ви пов’язуєте слово «конкурс»?

- (Асоціативній кущ). Поясніть свій вибір. весело талант

змагання

конкурс

перемога

цікаво вірш старанність - Молодці, а зараз я пропоную вам невеличку розминку під назвою «Спочатку було слово» Ваше завдання : з літер слова «конкурс» утворити нові слова. Працюємо в групах (3 ряди), побачимо чия команда переможе. Конкурс (конкурс, рок, сон, крук, курс, руно, кокс, кнур, урок) - Молодці, добре попрацювали. В черговій раз ви довели свою старанність і талановитість. Але попереду у нас конкурс читців. Чи готові ви в ньому взяти участь?

- Подумайте і скажіть : чого очікуєте від конкурсу? На що сподіваєтесь? (відповіді учнів).

- Ваші сподівання і надії обов’язково здійсняться, потрібно лише добре постаратися. А ось хто з вас найстаранніший, най талановитій пильно слідкуватиме наше вельмишановне журі. Воно й визначатиме переможців. Тож зустрічайте: голова журі – член журі – - Що ж бачу всі готові і я хочу оголосити тему конкурсу. А, може, ви це зробити? Відгадавши загадки, ви самі скажете про що ми будемо весті мову. А допоможуть нам мої помічники, згода? Діти. Ой, як навкруги! В золоті сади, луги. Хто їх так розмалював? Одяг хто подарував? Уночі, як нам не спиться, Ходить, чув я, чарівниця. Ходить садам, полем, гаєм, Все у шати одягає. І сама вся в золотому У намисті дорогому, Як лише чого торкнеться –,

Так те золотом заллється! Вчитель: Хто красуня це чарівна? Чи то фея, чи царівна? (Діти відповідають).

- А як ви здогадалися про відгадку?

- Дійсно, мова йде про осінь. У неї багато ознак і талантів, тому й тема нашого заходу звучить так: Осінь така мила, осінь славна. Осінь матусі їсти несе: Борщик у горшку, кашку у жменьці, Скибку у пазусі, грушки у фартушку. Осінь така мила, осінь славна…

- Поскільки у нас конкурс віршів, пропоную скласти білій вірш про осінь, де всі знання про неї стисло об’єднати в 5 рядків: Сенкан 1. Осінь.

2. Славна, мила.

3. Задаровує, пригощає, дощить.

4. Восени збирають щедрі урожаї.

5. Пора.

– Дивіться, скільки ми про осінь знаємо. У мене є ідея! А, може, ми саму Осінь запросимо до нас на гостину і їй віршики почитаємо? Згода? Дитина. Люба наша осінь, Вміємо чекати… Ти приходь скоріше, Будем шанувати! Під музику входить дівчина–Осінь з кошиком яблук в руках. Співає пісеньку. Осінь. Я, Осінь золота, Прийшла до вас на свято І дітям принесла Даруночків багато. Приспів: В золото вбрався зелений сад І незабаром вже листопад. Жовте, червоне, барвисте 2 рази З вітром кружлятиме листя – Доброго дня всім! Ви звали мене? Вчитель. Люба Осінь, діти просять подарувати їм хоч годинку своєї присутності. Ми будемо тебе шанувати. Осінь. Залишусь з вами із задоволенням. А чим ви мене здивуєте? Вчитель. А поглянь–но, які гарні малюнки тобі намалювали наші хлопчики і дівчатка. Чи ти себе впізнала? Осінь. Ой і яка ж я тут гарна! Яка славна! Діти. Осінь, наша осінь – Золота година. Неба ясна просинь,

Пісня журавлина. Бабиного літа Довгі білі коси. І дорослі, й діти Люблять тебе, осінь! Та не тільки славна За свою ти вроду. Урожай іздавна Ти несеш народу. Щедра і дорідна, Пахнеш ти медами. Будем тебе, осінь, Славити віршами! Вчитель. Ну що ж, Осінь, присядь, відпочинь з дороги. А ми в твою честь розпочнемо конкурс. Конкурс читців. Учні називають своє ім’я, та прізвище, автора і назву обраного вірша. Декламують вірш напам’ять з відповідною інтонаційною виразністю, мімікою, жестами. Вчитель. Молодці діти. Як добре ви підготувалися. У журі кипить робота. І поки вони підводять підсумки, запитаємо у нашої гості: – Осінь, чи сподобались тобі наші віршики? Осінь. Дуже сподобались. Хочу сказати, що я тому така славна і все встигаю робити, бо маю трьох помічників. Може, ви про них чули? Вчитель. Не тільки чули, але й дещо знаємо. Ось послухай. Діти– інформатори. Вересень красне літо проводжає, а золоту осінь зустрічає. Цей місяць називали «руси», «ревун», «золотоцвіт», «багрянець». А назву свою він дістав від буйного цвітіння медоносного вереску саме о цій порі. Жовтень ходить по краю і пташок виганяє з гаю. Ще його називали «грязник», «хмурень», «листобій». Назвали другий місяць жовтнем тому, що в природі в цей час переважають жовто–гарячі кольори. Листопад хоч і не лютий, проте спитає чи вдягнений, чи взутий. В народі йому дали такі назви – «грудкотрус», «листопадень», «напівзимник». Останнє листя сипляться з гілок дерев, тому й назвали цей місяць так. Осінь. Молодці. А чому так говорять про мене: «Осінь іде – за собою дощі веде?». Які ще народні прислів’я про осінь вам відомі? Діти.

– Вересень трусить груші в садочку.

– Плаче жовтень холодними слізьми.

– У листопаді зима з осінню бореться.

– Листопад – онук вересня, син жовтня, зими рідний брат. Вчитель. Наші діти не лише розумні, а ще й творчі. Вони самостійно пробують складати власні вірші. Деякі з них ти чула під час конкурсу. Осінь. Ой, як чудово! А як вам це вдається? Вчитель. Ми вчимося римувати. Хочеш і тебе навчимо? Осінь. Звичайно, це так цікаво.

Завдання (на дошці): Діти в школу…,

осіння

Птахи в вирій…,

синє

Листя жовте, небо… –

поспішають

Настає пора…

відлітають

Вітер пісню…,

проміння

І листочки…,

заспівав

Сяє сонячне… –

осіння

Настає пора… закружляв Осінь. Дуже добре мені у вас! Але настав прощатися час! Дякую щиро за свято вам, А в нагороду всім яблучка дам. Осінь роздає дарунки. Діти дякують за гостинці. Осінь. Тепер спокійна я! свої турботи Лишу на потім, на наступний рік. Уже скінчилася моя робота, І дням моїм також скінчився лік. І я прощаюсь з вами усіма – Уже у білій шубі йде зима! До побачення! (Осінь виходить з класу) Вчитель. Ну, що ж, красуня осінь нас залишила і конкурс проведено. І поки журі готується нам сповістити результати, хочу щоб кожен з вас спочатку оцінив свою роботу самостійно (самоаналіз). У кожного з вас є три різнокольорові кружечки. Якщо ви вважаєте, що попрацювали сьогодні: на відмінно – підніміть червоний кружечок; добре – зелений; задовільно – синій.

– Поясніть свою думку (що вдалося, що не вдалося).

– Чи здійснилися ваші очікування від конкурсу? Було весело? Цікаво? А ось хто став переможцем, скаже нам вельмишановне журі. (Журі оголошує підсумки конкурсу, нагороджує переможців головними та заохочувальними призами). Формування ціннісного ставлення особистості до суспільства та держави Початкова школа

Виховні досягнення Сформованість основних понять про народ, націю, суспільство, державу: - почуття поваги та гордості до рідного краю, народу, мови; - приналежності до української нації, відчуття себе громадянином України, шанування державних символів, Конституції України; - любові до культури свого народу, його традицій, звичаїв і обрядів; - розуміння правил взаємодії людей у колективі, суспільстві та безконфліктність їх спілкування, толерантного ставлення до представників інших національностей, шанобливого ставлення до їх культури, релігій, традицій. Тематичний зміст виховної діяльності 1 клас 2 клас

3 клас

“Наша Вітчизна - Україна”.

3.“У нас одна Батьківщина – наша рідна Україна”. “Ми - українці”. “Я – син своєї землі”. “Українці за кордоном”. “Славетні українці”. “Кожному мила своя сторона”. “Моя мала Батьківщина”. “Мій рідний край”.

10.«Рід, родина, рідня» 11.«Моя рідна вулиця”. „Пам’ятаймо героїв”. „Мої права та обов’язки”.

14. „Дитяча праця і права дитини”.

4 клас

“Я – маленький громадянин”. “Кожна дитина має право” “З чого починається Вітчизна? ”. „Що необхідно знати про національну символіку”. “Всі єдина сім’я”. “Чи знаєш ти свій край?”. “Древній Київ – столиця

„Одна єдина на цілім світі...”. “Я – громадянин України і пишаюсь цим”. “Школа прав дитини”. “Люби і знай свій рідний край”. “Люди, які прославили мій край”. “Сторінки історії мого міста

“Та земля мила, де мати народила”. “Моя рідна Україна”. “Символи моєї держави”. “Знай і поважай Герб, Прапор і Гімн своєї Батьківщини”. “Ми - українці”. “У країні рідної мови”. “Мова рідна, слово рідне”. “Правовий букварик”. „Я маю право... кожна людина має право”.

України”. “Легенди мого краю”. „Вулицями рідного міста (села)”. “Година пам’яті і мужності”. Моральні цінності мого народу. Традиції поваги, турботи, співчуття й допомоги людям.

(села)”. “І живе калина на папері”. “Всі народи України живуть в злагоді та мирі”. „Шануймося, бо ми того варті”.

Тема: «Я маленький громадянин» Розділ програми «Формування ціннісного ставлення до суспільства та держави». Клас: 3-й Пізнавально–пошукова гра «за законами України» Форма виховної діяльності: пізнавально–пошукова гра Мета: допомогти учням усвідомити зміст понять «держава», «конституція», «права й обов’язки»; дати загальне поняття про моральні норми, загальнолюдські цінності; виховувати пошану до законів України; сприяти формуванню правової свідомості молодших школярів; сприяти розвитку критичного мислення учнів, інтелектуальних здібностей; узагальнювати, виділяти головне; виховувати почуття поваги до Української держави, конституційних прав і обов’язків кожного громадянина. Обладнання: Конституція України, ілюстративний матеріал за темою, папір для малювання, кольорові олівці, вірші, магнітофон. Слово вчителя. Зараз почнеться незвичне заняття Про це повідомив веселий дзвінок. Вузлик не один сьогодні Будемо в’язати, На занятті нову тему Будемо вивчати. Тема хоч і непроста, Та для нас цікава. Будуть в ній нові слова, Буде і забава. Таємничо–чарівна хвилинка.

– У мене в руках – чарівна скринька, у ній – раціональний скарб планети Земля. Хто з вас хоче його побачити, може зазирнути, але поки що не розповідати, кого він там побачив. (Діти по черзі заглядають у скриньку).

– То кого ви побачили у чарівній скрині?

– Так, ви побачили в чарівному дзеркалі кожен себе. Людина – найцінніший скарб. Кожен із нас – особистість, і саме такої людини, як ви, більше на цій землі немає і не буде.

Відомий поет України В.Симоненко написав про неповторність кожної людини, якій батьки подарували життя. Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш про те, чи ні? Усмішка твоя єдина, Мука твоя єдина. Очі твої – одні. Сьогодні усе для тебе: Озера, гаї, степи. І жити спішити треба. Кохати спішити треба – Гляди ж, не проспи. Бо ти на землі – Людина, І хочеш того, чи ні – Усмішка твоя єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні.

1. Бесіда.

– У якій країні ми живемо?

– Як ви розумієте вислів: «Україна – незалежна держава»?

2. Асоціювання («Асоціативний кущ») «Україна» – Запишіть слова та фрази, які спадають на думку з теми «Україна»

Україна

3. Метод «Мікрофон» – Завершіть речення своєю думкою. «Щоб у нашій державі постійно був добробут і порядок, необхідно…»:

– виконувати правила вуличного руху; – дотримуватись правил пішоходів; – поведінки у громадських місцях: у гостях, удома, у школі; – дотримуватися законів; – усі повинні виконувати свої обов’язки на роботі та у сім’ї; – люди повинні користуватися своїми правилами. Учитель. Давайте поміркуємо. (Передбачення значення слова). У народі кажуть: «У доброго господаря лад у домі». Що означає «лад»? (Прогнозування учнів) Підсумок вчителя.

– Лад – це стан, коли все робиться, виконується, як слід, відповідно до певних вимог; панує згода, злагода в стосунках, взаєминах. Коли в домі лад, родина живе дружно, радісно й щасливо. Проблемне запитання.

– Звідки ж береться лад і як його отримати? (відповіді учнів) – А якщо дім дуже великий – на цілу країну?

– Сьогодні ми поговоримо не лише про людину, а й про великий дім – державу. Дізнаємося, що допомагає наводити лад у цьому великому домі, про правила життя у суспільстві. Бесіда – А що таке «право»? (відповіді учнів) – Діти – це найменші громадяни України. Вони, як і дорослі, мають свої права. Про них записано у Декларації прав дитини, яка була прийнята 1959 року. У 1989 році всі прогресивні країни світу підписали Конвенцію прав дитини. Словникова робота – Що означають слова «декларація», «конвенція»? (прогнозування учнів) Декларація – це документ, у якому викладено важливі правила, обов’язки для всіх. Конвенція – це угода, міжнародний договір із питань прав дитини.

– А як ви думаєте, про що ми будемо говорити далі?

– Так, ми згадаємо найголовніші права дитини. Права: – право на життя та охорону здоров’я; – право на навчання; – право на відпочинок; – право на вільне спілкування; – право на ігри, розваги, відпочинок.

4. Робота у групах.

– Розгляньте ілюстрації до казок «Золотий ключик», «Попелюшка», «Дідова дочка та бабина дочка».

– Хто з героїв живе не за законом?

– Хто порушає Декларацію прав дитини?

– Які права Попелюшки порушувала мачуха у казці?

– Чи правильно вчинили поліцейські, сховавши Буратіно і не давши промовити йому жодного слова? Яке право порушили? (Порівняння набутої інформації з тією, якою володіли. Відсікання хибної інформації).

5. Знайомство з терміном «Обов’язок».

– Як ви розумієте термін «обов’язок»? (відповіді учнів) Вчитель. Так, обов’язок – це те, що ви повинні робити, щоб бути корисними собі та оточуючим. Найголовніші обов’язки: – старанно вчитися; – дотримуватись правил школярів; – поважати старших, батьків, учителів; – дбати про своє здоров’я; – оберігати природу і пам’ятки культури.

6. Розігрування ситуацій.

1) Граючись м’ячем, учень розбив скло сусідам (Батьки змушені відшкодувати матеріальні збитки).

2) Під час пустощів учень завдав тілесних ушкоджень товаришеві (Батьки повертають кошти за лікування, правопорушник втрачає друзів).

3) Учениця без дозволу взяла чужі речі або не заплатила за покупку в магазині (Суворі покарання, навіть із направленням до дитячого виправного закладу).

7. Розповідь вчителя.

– Кожна держава має свої закони, за якими в ній живуть люди. Ці закони зібрані в збірник, що зветься Конституцією (Показ книжки).

– А хто знає, коли була прийнята наша Конституція? (28 червня 1996 року).

8. Робота в групах.

– Знайдіть відзначте та обговоріть права громадян України, які записані у Конституції (Статті 49, 43,53, 45).

9. Гра «Закінчи загадку».

1) У пору літню, в час осінній, Навесні – гарячий час, Косять, жнуть вони і сіють, Орють… (лан у котрий раз!) (Хлібороб) 2) Дітвору він добре знає, Її щедро пригощає, Бо уміє готувати, Ще… (й уміє подавати) (Кухар) 10. Гра «Віднови загадку» (2) За мить сто машин зупиняє вона!

(3) Ось паличку ловко він в гору підняв – (1) Є паличка в нього в руках чарівна, (4) Одразу «Москвич» як укопаний став! (Міліціонер) Підсумок.

1. Бесіда – У якому документі записані права й обов’язки громадян України?

– Коли була прийнята Конституція?

2. Складання сенкану Конституція Основа. Справедлива Гарантує. Зобов’язує. Захищає Установлює певні порядки в державі Закон 3. Гра «Брейн–ринг» – А зараз ми проведемо гру «Брейн–ринг» із питань «Правила життя у суспільстві».

– Що таке держава?

– Як називається наша держава?

– Яка наша держава?

– Хто є господарем нашої країни?

– Хто є головою держави?

– Що допомагає приймати лад у державі?

– Хто створює закони для нашої держави?

– Де записані закони для дітей?

4. Хвилинка фантазії – Намалюйте символи прав дитини. Запишіть, які права й обов’язки ви запам’ятали.

5. Хвилинка поезії Учитель. Конституція України надає права та свободу своїм громадянам. А кожен, хто хоче, щоб у нашій державі всі жили щасливо, зобов’язаний неухильно дотримуватися Конституції України та законів України.

1–й учень. Хоч ми малі ще школярі, Та в нас закон є і права. І ми навік запам’ятали Із Декларації слова: «Всі діти вільні і всі рівні, І треба всім нам дружно жить». Тож ми ще змалечку вчимося Всіх поважати і любить.

2–й учень. Щоб цвіла Україна моя, Ми даємо обіцянку нині: Вчитесь так, щоб набути знання Пригодились моїй Батьківщині.

3–й учень. Присягаємо: наш край рідний Над усе любити, Рідний народ шанувати І для нього жити.

4–й учень. Присягаємо рідну мову Завжди визнавати, Українською розмовляти, Читати й співати.

5–й учень. Як завтра день угледять люди,

Як зійде сонце золоте, Так Україна жити буде, Так наша доля процвіте (Виконується пісня «Україна») Підсумок. «Есе» (вільне письмо).

– Давайте зараз запишемо на дошці всі нові слова, які запам’ятали на сьогоднішньому занятті, що найбільше сподобалося (Тезиси). Література 1. Макаренко В.М., Туманцова О.О. Як опанувати технологією формування критичного мислення. – Х.: Основа, Тріада +, 2008.

2. Сучасний урок в початковій школі. 33 уроки з використанням технології розвитку критичного мислення / Уклад. Г.О.Ярош, Н.М.Сєдова. – Х.: Основа, 2009.

3. Кар пінська М. Прийоми розвитку критичного мислення. – Ж. «Початкова освіта» №47 (479) грудень 2008.

4. Зенько А. Методи розвитку критичного мислення на уроках читання. – Ж. «Початкова освіта» №1 (481) січень 2009.

5. Марченко О.Г. Формування критичного мислення школярів. – Х.: Основа, 2007.

6. Н.В.Вукіна, Н.П.Дементієвська. Критичне мислення: Як цього навчати. – Х.: Основа, Тріада +, 2007.

7. Основні орієнтири виховання учнів 1–11 класів у загальноосвітніх навчальних закладах: Методичні рекомендації. – Х.: ХОНМІБО, 2009.

Старша школа Виховні досягнення Сформованість активної громадянської позиції та відповідальності за долю України: - усвідомлення національної ідеї; - почуття патріотизму, національної свідомості, розвиненої правосвідомості, культури міжетнічних відносин, - розуміння важливості української мови як основи духовної культури; - необхідності дотримуватись конституційно-правових норм, своїх прав, обов’язків, свобод, готовності до захисту інтересів Батьківщини.

10 клас

11 клас

“Я – українець!” “Поєднання особистісних „Можна все на світі вибирати, потреб людини та вимог

сину, вибрати не можна тільки Україну!” „Загальнолюдське і національне”. „Особливості національних зразків моральності”. „Патріотизм – потреба України, кожного українця”. „Основи правосвідомості особистості”. “ Славетні постаті України”. “Конституційні основи держави”. “Від формування правомірної поведінки до правової культури громадянина України”. “Політична культура. Якою вона повинна бути?”. “Толерантність та політична культура”. “Національні та етнокультурні традиції”. „Мій рідний край ні з чим не порівняти!”. “Історія та сучасність рідного краю”. “Ми співпрацюємо з територіальною громадою міста (села)”. „Соціальна компетентність молодої людини”. “Презентуємо учнівське самоврядування”. “Взаємодія та співпраця з громадськими дитячими об’єднаннями та молодіжними організаціями”. „Насильство, та як його уникнути?”. «Сучасне рабство. Торгівля людьми». „Захист Вітчизни – обов’язок громадянина”. „Сучасні гендерні стереотипи”. „Колосок пам’яті”.

суспільства” “Про самоактуалізацію та самовизначеність особистості”. “Я і соціум” (“Моє входження до соціуму”). “Видатні особистості рідного краю”. “Презентуємо нашу школу”. “Учнівське самоврядування в школі”. “Герої для нас як приклад...” “Сучасний політик, який він?» “Якби я був політиком…” ”Видатні постаті України”. “Україна і Європа” “Ми – громадяни України” «Вшанування пам’яті жертв Голодомору». «Торгівля людьми – грубе порушення прав громадянина». „Особиста відповідальність – пріоритетна риса громадянина”. „Я і соціум: проблеми самореалізації”.

12 клас “Україно! Ти моя молитва!” „Мораль і моральність – основні цінності етики громадянськості”. “Правосвідомость громадянина”. “Горде ім’я – українець!” “Що означає бути патріотом?” “Правова культура – міцність держави”. “Лідер ХХІ сторіччя: соціальнопсихологічний портрет”. “Гендерна рівність: правове забезпечення і реальність”. “Моральні принципи досягнення успіху”. “Про роль особистості в учнівському самоврядуванні”. “Видатні випускники нашої школи”. “Презентуємо себе”. „Ми – різні, ми – рівні”. “Культура міжетнічних відносин у полікультурному просторі”. “Глобалізація: загроза або нова реальність?” “Інтеграція України в сучасному світі”. «Голодомор 1932-1933р.р. Україна пам’ятає». «Порушення прав людини: експлуатація та торгівля».

Матеріали дискусій. Тема: «Що означає бути патріотом?» «Для Батьківщини зроблено мало, якщо не зроблено все» (М. Робесп’єр) (на екрані з’являються тези ) 1.Ведучий пропонує підтвердити чи спростувати тези: патріотизм – це…..

- Патріотична свідомість, громадська відповідальність і мужність, суспільна ініціатива і активність, готовність трудитися для розвитку Батьківщини,захищати її, підносити міжнародний авторитет.

- Досконале знання державної мови, постійна турбота про піднесення її престижу й функціонування в усіх сферах суспільного життя й побуту.

- Повага до Конституції, законів Української держави, прийнятих у ній правових норм, сформована потреба у їхньому дотриманні, висока правосвідомість.

- Повага до батьків, свого родоводу та історії рідного народу, усвідомлення своєї належності до нього як до представника, спадкоємця й наступника.

- Дисциплінованість, працьовитість, завзятість, творчість, почуття дбайливого господаря своєї землі, піклування про її природу, екологічне становище.

- Фізична досконалість, моральна чистота, висока художньо-естетична вихованість.

- Гуманність, шанобливе ставлення до культури, традицій, звичаїв інших народностей, що населяють Україну, висока культура міжнаціонального спілкування.

2. Ведучий пропонує зробити висновки. Що, на вашу думку, означає поняття «патріотизм»? Яку людину, на ваш погляд, можна назвати патріотом?

3. Слово експерта. За тлумачним словником дається визначення запропонованих панять.

4. Питання для обговорення: - Чи сприяє родина розвитку патріотизму?

- Чи можна назвати людину патріотом, якщо вона з певних причин покинула Батьківщину?

- Хто ти в своїй державі?

- Чи залежить майбутнє України від тебе?

- Як ви розумієте висловлювання «людина без Батьківщини»?

4. Підсумки дискусії. Рефлексія. Пропонується вибрати сам цікаве запитання. Найбільш активним учасникам оголошується подяка. Тема: «Хто не живе на Батьківщині – той не знає смаку життя» Ведучий 1: Що для людини означає Батьківщина? Звернемося до висловлювань відомих людей: (на екрані висловлювання відомих людей) Ведучий 2: «Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя» (Сенека) Ведучий 3: «Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може» (Д. Байрон) Ведучий 4: «Вітчизна – це не хтось і десь, Я – теж вітчизна» (І Світличний) Ведучий 1: «Можеш вибирати друзів і дружину, Вибрати не можна тільки Батьківщину» (В. Симоненко) (лунає українська музика) Ведучий 2: Що ж для мене значить Батьківщина? Моя Батьківщина – Україна. Не любити цю землю і людей, що живуть на ній, - не можливо! Мій край – це

Чорне і Азовське моря, карпати і полісся, синьоокі озера Волині, південні степи Криму, терикони Донбасу, Дніпро-Славутич. Ведучий 3: Батьківщина - це те місце, де народилося людина, де промайнуло її дитинство із дивом-казкою, матусиною піснею, батьківською ласкою. Ведучий 4: Батьківщина – це рідний дім, де завжди з любов’ю чекають нас наші рідні. Батьківщина – це стежка, по який ти пішов до школи. Рідна моя Україна, земля зі славною багатовіковою історією і мудрими, талановитими людьми. Я пишаюсь тим, що моя Батьківщина стала рідною для тисяч росіян, білорусів, поляків, чехів, євреїв, греків, татар та інших народів. Ведучий 1: Україна…. Вона в усьому, що нас оточує: у місяці, в зорях, у дорозі додому, у кожному струмочку, в деревці, в камінчику, у травичці, де «садок вишневий коло хати». Ведучий 2: Україна – це історія народу, який протягом багатьох років боровся за свою свободу й незалежність. Це славні лицарі Петро Сагайдачний, Іван Мазепа, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Устим Кармелюк, які віддали своє життя за щастя народу. Це відомі всьому світові діячі української культури Т. Шевченко, І франко, Л. Українка, М. Коцюбинський, О. Довженко, О. Гончар, М. Лисенко, М. Заньковецька та багато інших. Ведучий 3: Але людина може змінити Батьківщину – емігрувати в іншу країну. Звернемося за підтвердженням до статистики. (Статистичні данні) Ведучий 4: Хотілося б почути вашу думку щодо таких питань: Не совсем здоровая нація, Коль ей присуща эмиграция. Чи згодні ви з таким висловлюванням? Ведучий 1: Тот, кто уехал – враг, предатель, Иль просто лучних дней іскатель? Иуда, Каин, ренегат – Иль настояний демократ? Кто волен Родину покинуть, Кто мог безвестно кануть, сгинуть? Свободен кто, коль выбирать Тот знает мачуху, не мать. Проверить хочеться слова Какая истина права? Ваша думка щодо свободи вибору. Хто ця людина – ворог чи демократ? Ведучий 2: Коль все редут на чужину, то кто ж поднимет Украину? Ведучий 3: Но кто-то возразит ретиво: Ведь есть еще альтернатива – Рыба там, где глубже ищет Человек – где лучше ищет. Отже виходить, що там, де мені добре, там і Батьківщина?

Ведучий 4: Чому за кордоном, отримавши матеріальні задоволення, люди не знаодять спокою, мучаться від ностальгії за Батьківщиною? Чому стараються зберегти мову, традиції? Ведучий 1: Мені над усе більш нічого не треба – Домівка матусі, волошки в житах, Вишневий світанок, полив’яне небо І сиза роса на траві при шляхах… Таке все тут рідне, доступне і миле – Воно в мою душу повіки вросло. Ведучий 2: Так, наша Батьківщина, не така, якою хотілося б її бачити. Але це наша Батьківщина. І це наша справ, щоб вона піднялася з пилу і бруду, брехні й злиднів – великим храмом, назустріч майбутнім поколінням. Ніцше колись сказав: «Нехай правда не на боці моєї країни, але це моя країна» Ведучий 3: Любить Україну, як сонце любить, Як місяць, і трави, і роси…. В годину щасливу і радості мить Любить у годину негоди. Ведучий 4: Любить Україну у сні й наяву Вишневу свою Україну Любить Україну всім серцем своїм Й всією своєю душею. Ведучий 1: Між братніх народів, мов садом рясним Сіяє вона над віками. Любить Україну всім серцем своїм І всіми своїми думками Ціннісне ставлення до себе Старша школа Виховні досягнення Сформованість життєвих компетенцій, активної життєвої позиції: - розуміння та реалізація «Я – концепції» особистості; - імунітету до асоціальних впливів, готовності до виконання різних соціальних ролей; - уміння орієнтуватися та адаптуватися у складних життєвих ситуаціях, розв’язувати конфлікти на основі принципів толерантності; - навичок самопізнання, самовизначення, самореалізації, самовдосконалення, самоствердження, самооцінки; - життєвих пріоритетів, цілей та ідеалів; - особистої культури здоров’я.

Орієнтовні теми для виховної діяльності 10 клас „У кого немає в душі минулого, у того не може бути майбутнього”. “Стався до людей так, як би ти хотів, щоб ставилися до тебе”. ”Чарівне слово «дякую». „Добра людина та, що робить добро, чи та, що не робить зла”. „Не зраджуй у дружбі, материнстві, батьківстві”. „Поведінка старшокласників у громадських місцях”. „Правда життя”. „Зупинимо СНІД, поки він не зупинив нас”. „Знати, щоб жити!”. „Сходинки фізичного розвитку”. „Техніки і способи психічного впливу на соматичний стан організму”. „Шлях до самореалізації, або як стати особистістю”. „Відшукай себе серед інших” „Як подолати конфлікт? „Я та інші”. „Народжений бути унікальним”. „Духовні потреби та ідеали мого “Я”. „І буде син, і буде мати, і будуть люди на землі”. „Формування української народності. Походження назв „Україна”, „українці”. Зустріч з народними умільцями краю. „Літопис мого родоводу”. “Традиції моєї родини”. “Сімейні реліквії”. „Статева культура – основа

11 клас Україну –

„Люби твою рідну землю ”. „Людина народжується для вічності”. ”Цінуй честь сім’ї”. „Умій дати слово і тримати”. «Добро і зло…» „Сходинками до вершини успіху” „Твоє майбутнє – в твоїх руках” „Дороги, які ми обираємо” „Зроби свій вибір на користь здоров’я”. „Подбай про своє здоров’я сам!”. „Інформація–запорука освіченості”. Краєзнавчий ярмарок „Традиційна українська кухня” Провести дводенну туристсько-краєзнавчу експедицію з використанням туристського спорядження та облаштуванням бівуаку (установка наметів, обладнання місця для вогнища, приготування їжі).

12 клас „Права і обов’язки дітей у шлюбно-сімейному законодавстві”. „Пріоритети подружнього життя” „Громадянська та соціальна відповідальність у шлюбі”. „Моя участь у вирішенні

сім’ї та усвідомлюваного батьківства”. „Українська сім'я –основа держави”. „Батьки і діти”.

побутових та господарських питань у родині” „Дружна сім’я – першоджерело людського буття”. „Моральна чистота стосунків між юнаком та дівчиною”. „Від виховання до вихованості”. „Чи кожна людина може бути щасливою?” „Чи кожен може бути успішним?” “Вечір бардівської пісні”. „Чи може людина бути творцем свого щастя?”. „Якщо я для себе, то навіщо я?”. „Конверт дружніх запитань”. „Заговори, щоб я тебе побачив” (Сократ)

Тема: «СНІД – інфіковані, чия це проблема?» Розділ програми «Формування ціннісного ставлення до себе» Клас: 9-й (Лунає музика) Ведучий 1: ВІЛ темним полотном світ накриває! СНІД чорною чумою по світу блукає! ВІЛ багато нещасть людству несе! СНІД – він перед прірвою постає! Ведучий 2: В офіційних матеріалах UHAIDS (комісія ООН з питань СНІДу) «Україна – епіцентр інфекції в східній Європі», говориться, що Україна – найбільш уражена країна в цьому регіоні, а результати, офіційно зареєстрованих випадків ВІЧ-інфікованих тільки вершина айсберга. Ведучий 2: Для того щоб краще зрозуміти всю серйозність проблеми ми звернулися до лікаря-інфекціоніста. (Виступ лікаря спрямована на оголошення офіційних даних, статистика ВІЧінфікованих, хворих на СНІД по Україні та Миколаєву. Звертає увагу на віковий контингент хворих та інфікованих) Ведучий 3: З виступу нашого гостя зрозуміло, що хвороба уражує працездатне населення країни, а саме жахливе те, що великий відсоток хворих – це молодь. Статистика свідчить, що в світі кожну хвилину ВІЧ-інфекція заражає 5 молодих людей, за добу – 7.000, а за рік – 2,6 млн. Це страшна статистика.

Ведучий 4: Готуючись до дискусії ми знайшли в одному з молодіжних журналів лист-каяття. Послухайте його і подумайте, хто його міг написати. Ведучий 1: «… Саме жахливе те, що неможливо кинути – смертельно побоюєшся фізичних болей дикої сили. Жах і потяг до задоволення гонять на пошук куди завгодно. Якщо сьогодні не знайшов, не знаєш, як жити, і гадаєш. Гадаєш про одне й те ж і не можеш не бажати цього. Це схоже з жорсткою казкою: йде людина по чарівному саду і бачить чудовий будинок. Допитливість штовхає зазирнути. Входить, а ззаду – хлоп. І немає виходу. І в середині немає ніякої краси – порожнина, темрява і біль. Можна вийти, розбивши стінку. Але це жахливо. Сподіваєшся на диво. Див не буває! Гукаєш: «Чи почують мене люди?» Ведучий 2: Усі ті, кого торкнуло недуги СНІДу, відчувають певного роду ізольованість, яка спричинює особливу драму: вона припадає на час, коли в їхньому житті з'являється чи не найбільша потреба уваги та підтримки. Чи можемо ми залишатися байдужим до таких людей, як ми повинні ставитися до них: з недовірою, нехтуванням чи навпаки, приділяти їм увагу, ставитися до них толерантно. Та взагалі хто винний в тому, що поруч з нами живуть ці люди, наші знайомі, ровесники? Ведучий 1: Південна мудрість гласить «Кобра кусає, якщо навіть з повагою до неї ставитися». Чи дійсно, слід боятися ВІЛ-інфекції? Чи ця хвороба уражує тільки тих, хто веде аморальний спосіб життя, люди групи ризику, не піклується про своє здоров’я. (обговорення запитання) Ведучий 3: Сучасна ситуація довкола проблематики СНІДу відкриває перед нашими очима біль людей, які через хворобу знаходяться у відчаї, засуджені суспільством, часто відкинені ближніми. Немало є й таких, життя яких наповнене переживаннями за рідних, знайомих, уражених СНІДом. Ще інші відчувають страх перед загрозою поповнити ряди хворих на СНІД. Ця боязнь, часто породжена неспокоєм як за власну безпеку, так і за долю тих, за кого вони несуть відповідальність. «Ворога потрібно знати в обличчя.» Це так. А що ми знаємо про СНІД? Пропонуємо вам результати опитування учнів ліцею щодо зазначеної проблеми. (аналізуються результати анкет, яка проводилася для учнів ліцею) Ведучий 4: Наслідки хвороби спричинюють вплив як на особистісному рівні, так і на соціальному. Вони виявляються у різного роду відкиненні, неприйнятті та ізоляції, у сімейних кризах та розірванні товариських зв'язків. Одним із найважчих тягарів у такому випадку стає самотність. Якщо ви узнаєте, що поруч з вами навчається ВІЛ-інфікована дитина або у колі ваших друзів є така людина, як ви будете до неї ставитися? Чи можна пов’язувати своє життя з ВІЛ-інфікованим партнером? Ведучий 1: «Один из наиболее удивительных феноменов последнего десятилетия: лучшее, с чем можно прийти на свидание, - не цветы, не коробка шоколадных конфет и не жемчужное ожерелье, а справка от врача…» (уривок із статті молодіжного журналу). Як на вашу думку, чи повинні зберігати лікарі тайну хвороби від всіх, хто живе поруч з хворою людиною?

Ведучий 2: Ми не одноразово чули в своєму житті висловлювання про те, що культура нації оцінюється її ставленням до старих та хворих людей. Як ставитися до ВІЛ-інфікованих? Чи можна відносити їх до звичайно хворих, чи влада повинна розробити пакет документів, які регламентують відношення між здоровими та хворими на СНІД? Ведучий 3: І в решті решт, чия це проблема: соціальна чи медична? Ведучий 4: Сьогодні, ми обговорили дуже важливу проблему: ставлення суспільства до ВІЛ-інфікованих людей та людей, хворих на СНІД. І в завершенні хочемо нагадати, що символом усвідомлення проблеми СНІДу у всьому світі стала червона стрічка. Червона стрічка – пам’ять про сотні тисяч людей, померлих від цієї жахливої хвороби. Це символ надії на дії на те, що скоро буде знайдено ліки, які зможуть вилікувати від СНІДу, і вакцину, яка запобігатиме зараженню. Символ підтримки наукових розробок і клінічних випробувань, покликаних знайти нові ліки і вакцину від СНІДу. Ведучий 1: Хоча світ страждання стосується окремих людей і є, так би мовити, розпорошеним, проте «він містить у собі єдиний заклик до спільності і солідарності». Постає реальна потреба співстраждання та опіки, допомоги у подоланні відчаю та депресії, винайдення сенсу життя та відбудови ієрархії цінностей. Література: 1. Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх закладів України. Програма. – Тернополь: Навчальна книга – Богдан, 2008.80с.

2. Упровадження Програми «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх закладів України»: Методичні рекомендації. Харків: ХОНМІБО, 2009.- 168с.

3. За матеріалами збірки «Розвиток критичного мислення молодших школярів як один із засобів формування життєвої компетентності на прикладі позакласної виховної роботи». ЗОШ №42, м. Миколаїв, 2009.

4. За матеріалами збірки «Дискусія – це метод…» Миколаївський морський ліцей, 2009.

5. За матеріалами збірки «Проекти в початковій школі» ЗОШ №12, м.Миколаїв, 2009.

ЗМІСТ 1.Організація виховного процесу на засадах проектної педагогіки………………………………………………………….1-19 2. Проект «Батьківські спілкування»……………………..19-24 3. Проект «Подивись, який він гарний, світ, в якому ти живеш»……………………………………………………..……..25-26 4.Формування системи смисло-життєвих цінностей учнів……………………………………………………………….26-29 5.Формування ціннісного ставлення себе………………..29-35 6.Формування ціннісного ставлення до сім’ї, родини, людей…………………………………………..……………..36-51 7.Формування ціннісного ставлення до природи……….51-58 8.Формування ціннісного ставлення особистості до суспільства та держави………………………………………….58-72 9.Формування ціннісного ставлення себе………………..72-76