Учитель року by Управління освіти

ВСТУП Однією з плідних форм пошуку та заохочення творчо працюючих педагогічних працівників є всеукраїнський конкурс «Учитель року». Він проводиться на виконання Указу Президента України від 29 червня 1995 року №489/95 «Про всеукраїнський конкурс «Учитель року», відповідних постанов Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 року №638, від 14 вересня 2005 року №900 (нова редакція) з метою стимулювання активної участі вчителів у становленні і розвитку національної системи освіти, популяризації кращих педагогічних здобутків і професійної майстерності. Завданням конкурсу є привернення уваги громадськості, органів влади до проблем освіти, сприяння творчим педагогічним пошукам, удосконалення фахової майстерності вчителя. Традиційний конкурс педагогічної майстерності – це не тільки серйозне творче випробування для кращих педагогів України. Його проведення сприяє ефективному розвитку вітчизняної системи шкільної освіти, широкому втіленню в практику цікавих методів і підходів до викладання. Конкурс допомагає краще зрозуміти і усвідомити значимість професії вчителя в житті країни та її майбутнього. Даний конкурс виявляє кращих із числа його учасників, оцінює їх професіоналізм. Протягом грудня 2009 року у м. Миколаєві проходила подія, що сколихнула всіх педагогів – проводився 14 конкурс «Учитель року», участь у якому - ще одна грань створення мотиваційного середовища підвищення професійного й особистісного розвитку педагогів. 15 грудня 2008 року за підтримки міського голови Володимира Чайки відбулося урочисте відкриття конкурсу. На святі глядачі ознайомились із педагогічним кредо кожного конкурсанта, світом їх захоплень. Ініціативні, творчі, талановиті – саме такі вчителі змагалися у конкурсі, який став престижним серед педагогів міста. За звання «Учитель року» в номінаціях «Українська мова та література», «Інформатика», «Англійська мова», «Фізика», «Музика» боролися 16 вчителів із 10 навчальних закладів міста. З трьох номінацій представила матеріали ЗОШ І-ІІІ ступенів №3, з двох номінацій - ЗОШ І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської мови №22, гімназія №3, ЗОШ І-ІІІ ступенів №19, ЗОШ І-ІІІ ступенів №45. Слід відмітити щорічну результативну роботу адміністрації гімназії №3, гімназії №4, ЗОШ І-ІІІ ступенів №3, ЗОШ І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської мови №22, ЗОШ І-ІІІ ступенів №19, ЗОШ І-ІІІ ступенів №45 щодо залучення вчителів до участі у конкурсі. Змагалося в номінації: «Українська мова та література» - 5 осіб; «Інформатика» - 2 особи; «Англійська мова» - 3 особи; «Фізика» - 3 особи; «Музика» - 3 особи. НМЦ було здійснено попередню підготовку вчителів до участі у конкурсі: проведено групову консультацію, на якій їх ознайомили з Положенням про конкурс, 2

з вимогами до оформлення робіт; індивідуальні консультації; семінар-презентацію досвіду роботи лауреатів Всеукраїнського конкурсу „Вчитель року”, вчителя зарубіжної літератури гімназії №2 Царлової І.В., вчителя історії ЗНЗ І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської мови Євтушенко Л.Е., надано друковані рекомендації. Роботу конкурсантів вивчало компетентне журі, до складу якого ввійшли методисти науково-методичного центру, фахівці з предметів. Конкурсанти побороли чимало випробувань: презентація матеріалів портфоліо, захист власного досвіду, проведення уроку в незнайомому класі та його аналіз, співбесіда з членами журі. Перший тур конкурсу проводився за усталеним порядком в два етапи: заочний та очний. На заочний етап конкурсанти представили опис власного педагогічного досвіду, розробку програмової теми та позакласного заходу, а також матеріали, що розкривають їх методичну роботу та результативність діяльності. Надіслані матеріали досить повно розкрили систему роботи конкурсантів, продемонстрували результати їх педагогічних знахідок та досліджень, засвідчили достатній рівень підготовки вчителів до конкурсу професійної майстерності, відповідали загальним вимогам Положення конкурсу. Журі відзначило досить високий рівень усіх робіт, які були подані на конкурс. За результатами заочного етапу всі учасники були допущені до очного етапу. Другий етап конкурсу проходив у формі захисту конкурсантами власних педагогічних ідей та ознайомлення журі з технологією запровадження їх у практику роботи. Всі вчителі показали знання сучасних проблем освіти, педагогіки, психології, фахової підготовки, методики, ерудицію під час співбесіди. Журі високо оцінило науково-теоретичний рівень педагогів, загальну ерудицію, вміння спілкуватися. Кожен конкурсант проводив урок на базі загальноосвітніх закладів міста. Відкриті уроки показали, що кожен учасник має належну теоретичну підготовку і здатен практично реалізувати основні завдання, поставлені перед освітянами. Під час проведення уроків вчителі не тільки показали знання свого предмету, а й проявили високу майстерність, творчість, володіння сучасними педагогічними технологіями, продемонстрували власне бачення шляхів реалізації проблем навчально-виховного процесу. Вони створили цілісну світоглядну систему викладання своїх предметів. Журі також оцінило здійснений конкурсантами самоаналіз, під час якого вони визначали відповідність структури уроку поставленій меті, можливостям класного колективу, доцільність використання наочності й технічних засобів навчання, презентованого досвіду роботи. Під час проведення майстер-класу вчителі презентували особисті досягнення, розкриваючи методи своєї роботи, та відповіли на питання членів журі з приводу теми й змісту свого педагогічного досвіду. Конкурс професійної майстерності дав можливість відкрити нові імена в освіті Миколаєва. Журі оцінило професійну компетентність і творчий підхід, організаційні й професійні здібності, володіння новими педагогічними й інформаційними технологіями, дало оцінку нестандартному підходу до організації навчально3

виховного процесу. Члени журі відмітили, що учасники конкурсу проводять науково-методичну й психолого-педагогічну експертизи навчальних програм та підручників, активно залучаються до методичної роботи, беруть активну участь у роботі творчих груп, ведуть наукову роботу. Обрати кращих серед кращих – надзвичайно складне завдання. Тому і рішення журі було виваженим і мудрим. Згідно з рішенням журі переможцями визнано в номінації „Українська мова та література” – Литовченко О.М. (гімназія № 3), в номінації „Англійська мова” – Первова М.М. (ЗНЗ №22), в номінації „Фізика” Федорова О.В. (ЗНЗ №3), в номінації „Інформатика” - Зінченко С.М. (гімназія № 3), в номінації „Музика” – Рощина Н.А. (ЗНЗ №22). Досвід цих вчителів вирізняється чітким формулюванням актуальності дослідження, аргументованим визначенням методичних умов реалізації, ґрунтовно розробленою системою уроків та їх відповідністю задекларованій проблемі. Всі переможці фахових номінацій подали матеріали до участі у ІІ (обласному) турі всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2009», участь в якому педагогів нашого міста можна вважати успішною. Конкурсанти здобули п’ять призових місць, зокрема три з них – перші (Литовченко О.М., Первова М.М., Зінченко С.М.), два – другі (Федорова О.В., Рощина Н.А.). За підсумками заключного туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року» його лауреатом стала Зінченко С. М., яка нагороджена Почесною Грамотою Верховної Ради України. Творчість конкурсантівосвітян стимулює педагогічний пошук колег, підвищує роль професії вчителя у суспільстві. Від щирого серця вітаємо всіх учасників і переможців конкурсу і бажаємо нових звершень на педагогічній ниві. ПЕРЕЛІК матеріалів на участь у Всеукраїнському конкурсі «Учитель року» 1. * Особиста заява учасника на участь у конкурсі, в якій учитель вказує: «З умовами організації і проведення конкурсу ознайомлений і погоджуюсь». Заява має бути написана власноруч. Заява вчителя на участь у конкурсі подається на ім'я Голови оргкомітету державною мовою (навіть якщо вчитель працює у школі з російською мовою викладання). Мова викладання на відкритому уроці - за вибором вчителя. 2.* Анкета учасника конкурсу (для учасників обласного етапу). У анкеті ( у графі «Нагороди та відзнаки») вчитель повинен досить детально вказати, які нагороди та в якому році отримав. 3.* Фотографії (кольоровий портрет розміром 9х14, одне кольорове фото довільного розміру, одне - чорно-біле розміром 4x6 та 2- 3 жанрові кольорові фотографії з уроку та позакласного заходу). Фотографії подаються в паперовому та електронному варіантах без зменшення розміру. 4

4.* Лист-представлення навчального закладу (обсяг - до 1 стор.). Подається державною мовою на бланку навчального закладу. 5. Висновок про педагогічну та методичну діяльність учителя в навчальному закладі, підготовлений адміністрацією навчального закладу. Подається на бланку навчального закладу. Висновок має містити відомості про систему роботи вчителя, результативність його діяльності, участь учнів у предметних олімпіадах, конкурсах, виставках, фестивалях тощо (обсяг висновку до 2 стор.). 6. Опис власного педагогічного досвіду з розв'язання проблеми, над якою працює вчитель. У ньому мають бути розкриті індивідуальні особливості роботи вчителя, сучасні та авторські форми й методи вирішення проблеми (обсяг - до 5 друкованих сторінок). 7. Презентація власного педагогічного досвіду в програмі POWERPOINT і надається в електронному вигляді (15-20 слайдів). 8. Розробка циклу уроків однієї з навчальних тем, що розкриває специфіку системи роботи вчителя над проблемою, сучасні підходи до вивчення відповідного навчального предмета (4-5 уроків з повним дидактичним забезпеченням). Розробка 4-5 уроків різних типів з однієї теми (хоч тема може бути і 20 уроків) та позакласного заходу, які є ілюстраціями педагогічного досвіду. Матеріали подаються в паперовому та електронному вигляді. Електронний варіант виконується в програмі Microsoft Word. 9. Розробка позакласного заходу як практичне підтвердження роботи над проблемною темою. 10.* Публікації вчителя (якщо такі є). 11.* 3міст матеріалів, наданих на конкурс, із зазначенням сторінок. У представлених матеріалах має простежуватися система роботи вчителя над проблемною темою. Опис власного педагогічного досвіду, розробка циклу уроків та позакласного заходу повинні бути представлені на паперових та електронних носіях. Оформлення: шрифт 14, полуторний інтервал. Кожна сторінка наданих матеріалів має знаходитися в окремому файлі з наскрізною нумерацією сторінок. Всі матеріали необхідно подавати в одній папці. Матеріали в електронному варіанті подаються на компакт-диску із зазначенням на ньому прізвища. ім’я, по батькові учасника конкурсу, міста (району), який він представляє. Компакт-диск подається у пластиковому футлярі. Матеріали, надіслані на конкурс, не повертаються. * Не оцінюються членами журі. Підставою для реєстрації учасника конкурсу є надання повного комплекту документів.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ ТА ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ „УЧИТЕЛЬ РОКУ” Досвід роботи з документацією переможців міського туру конкурсу „Учитель року” продемонстрував декілька резервів оптимізації цього процесу. 1. Документи подаються відповідно до наведеного вище переліку і оформляються на паперових та електронних носіях. 2. Матеріали, які подаються в паперовому вигляді, надаються в одному екземплярі та зібраними в папку. 3. Матеріали в електронному варіанті подаються на компакт-диску із зазначенням на ньому прізвища, ім’я та по батькові учасника конкурсу, навчального закладу, який він представляє. Компакт-диск подається у пластиковому футлярі. Підставою для реєстрації учасника конкурсу є надання повного комплекту документів. Перший (заочний) етап I (міського) етапу конкурсу передбачає заочне знайомство членів журі з матеріалами, надісланими на конкурс. Матеріали конкурсантів журі оцінює за описом досвіду, системою уроків та позакласного заходу. Опис досвіду – стисла концепція проблеми, над якою працює вчитель, а також характеристика методів її реалізації. Розкриваються індивідуальні особливості роботи педагога. Опис досвіду надається в паперовому вигляді. Найбільш оптимальною формою систематизації практичного досвіду вчителя та її відображенням у відповідних документах є така логічна схема: - презентується вчитель, у якого є реальні результати діяльності, вагомість яких є беззаперечною. При цьому результатами можуть бути як показники успішності участі в олімпіадах та турнірах, так і певні моделі вирішення реальних проблем, які напрацьовані вчителем (наприклад, диференціація навчально-виховного процесу); - педагог досягає цих результатів шляхом запровадження сучасних моделей організації навчального та позаурочного процесу, залучення школярів до науководослідницької діяльності. При цьому важливо показати як вчитель сприймає проблеми сучасного етапу реформування освіти, як використовує вітчизняний та світовий досвід їх вирішення, як адаптує все це до умов своєї реальної праці, які підходи та моделі вирішення цих проблем є його ексклюзивом, наскільки в його діяльності виявляється креативне мислення та консенсусно-комунікативний потенціал; - технологічним підґрунтям результатів є поєднання традиційних технологій з інноваційними та інтерактивними. При цьому слід уникнути традиційної помилки, коли робиться спроба просто продублювати певні блоки посібників з сучасних педагогічних технологій. Головним є не коментування сутності технології, а демонстрація її місця і можливостей в загальному результаті роботи вчителя. 6

Всі попередні позиції можливі тому, що вчитель є ОСОБИСТІСТЮ і бажає сформувати ОСОБИСТІТЬ учня. При цьому особливий акцент слід зробити на переорієнтації вчителя з моделі передачі знань на модель формування особистості учня. А це потребує уточнення і місця нових завдань, що вирішує вчитель за умов партнерства. Це охоплює формування навичок швидкого орієнтування в інформаційному просторі і оперативного знаходження потрібної інформації, спроможностей оперативного використання навчальної інформації для вирішення реальних, практичних завдань; вмінь працювати в команді; здібностей до презентації власних можливостей, результатів за умов конкуренції. Поруч з цим доцільно особливу увагу приділити тому, наскільки вчителю вдається вирішити і таку глобальну проблему реформування освіти, як адаптацію школярів до життєвого успіху і до життя. Вчитель переходить від традиційної освіти моделі навчального процесу до сучасної, сутністю якої є закріплення партнерських відносин між вчителем та учнем. І це перш за все реалізується у новій моделі мотивації навчального процесу, системі мобільних комунікативних правил, що регулюють навчальний процес, у проектах. Проектам слід приділити особливу увагу. Досвід свідчить, що їх доцільно фіксувати окремими додатками. При цьому доцільно вказувати і участь вчителя у спільних проектах. Алгоритм опису досвіду: - дати обґрунтування актуальності досвіду, його практичного значення, підкресливши проблеми, з якими вчитель зіткнувся в процесі роботи; - підкреслити основну ідею досвіду, вказавши, чи це вже відомі, чи абсолютно нові технології педагогічного досвіду; - вказати, на які наукові чи практичні дослідження спирається вчитель у своїй роботі, які наукові концепції та теорії і яких авторів використовує; - розкрити технологію реалізації провідної педагогічної ідеї та її складових, виклавши свою точку зору на зміст освіти, форми, методи, прийоми, засоби навчання предмету, який викладає вчитель; - показати запропоновані інновації в організації навчально-виховного процесу; - провести самоаналіз результатів професійної діяльності; вказати зміни в якості знань учнів в оволодінні практичними уміннями і навичками, розвитку інтересу до предмету; - вказати проблеми та труднощі, з якими Ви зіткнулися в процесі роботи, та шляхи їх подолання (Конкретна невеличка проблема, над якою працює вчитель, а не глобальна, яку може вирішити цілий інститут); - вказати літературу, яку вчитель використовує під час підготовки до уроків. Критерії оцінювання опису досвіду: актуальність дослідження, спрямованість на розв’язання важливих для сучасної освіти завдань; теоретична база досвіду (покликання на праці дидактів, методистів, авторів підручників); аргументованість основних ідей; оригінальність; визначення методичних умов реалізації. 7

Недоліки, які найчастіше трапляються при узагальнені досвіду: v нечітке представлення концепції опису досвіду (недостатньо розкрито сутність досвіду, непереконливо обґрунтовано його актуальність, відсутність зв’язку між назвою роботи та прикладами, які проаналізовано); v невідповідність теми досвіду й системи розроблених уроків; v відсутність публікацій конкурсанта у фахових виданнях. Презентація досвіду виконується в програмі Microsoft Power Point і надається в електронному вигляді. Обсяг презентації – до 15 слайдів. При підготовці презентації необхідно враховувати такі рекомендації: - матеріал викладати стисло з максимальною інформативністю тексту, в чіткому порядку, без нагромаджень; - інформацію ретельно структурувати; - важливу інформацію (висновки, визначення, правила тощо) подавати крупним планом, бажано з ілюстраціями; - другорядну інформацію слід вміщувати внизу сторінки; - для унаочнення інформації бажано використовувати діаграми, схеми тощо; - графіки, схеми, малюнки, ілюстрації тощо повинні органічно доповнювати текст; - графіки, схеми тощо повинні мати чітке пояснення; - рядок має містити 6 – 8 слів; - всього на слайді має бути приблизно 6 – 8 рядків; - загальна кількість слів не повинна перевищувати 50-ти; - у заголовках повинні бути і великі, і малі літери; - слайди мають бути не надто яскравими, бажано витриманими в одному стилі; - під кожним слайдом має бути підпис автора. Матеріали з досвіду роботи вчителя (розробки уроків, позакласних заходів). Подаються розробки чотирьох – п’яти уроків різних типів та одного позакласного заходу з повним дидактичним забезпеченням, які можуть бути ілюстрацією вирішення проблеми, над якою працює вчитель. Матеріали надаються в паперовому та електронному вигляді. Електронний варіант виконується в програмі Microsoft Word. Типові недоліки планів-конспектів уроків: v надмірна технологічність пропонованих конспектів, у яких бракувало аксіологічної складової уроку; v не використовується потенціал різних джерел; v невдало формується мета уроку: занадто розлогі твердження; часто загальні й формалізовані; v не розробленість системи або відсутність контролю за навчальними досягненнями учнів на уроці; v неузгодженість контролю з навчальними цілями уроку. Висновок про педагогічну та методичну діяльність учасника конкурсу подається на бланку навчального закладу. У висновку слід викласти відомості про систему роботи вчителя, 8

результативність його діяльності (участь учнів у предметних олімпіадах різних рівнів, МАН, конкурсах, конференціях, виставках, фестивалях тощо), методичну діяльність учителя на рівні навчального закладу, району, міста, області. При написанні висновку про педагогічну та методичну діяльність вчителя доцільно крім традиційної біографічної інформації зосередити увагу на участі в різних формах підвищення кваліфікаційного рівня, як планового, так і ініційованого вчителем – семінари, міжнародні тренінгові програми, спільні програми Міністерства освіти і науки України та освітянських фондів. Якщо є можливість вказати на участь у грантових програмах – то слід їх відобразити, як і стажування за кордоном. А також – роботу в метод об’єднаннях, творчих групах, обласних та всеукраїнських семінарах, конференціях. Публікації. Головне вірно зрозуміти їх важливість. Бо на фінальному рівні це може стати бар’єром отримання призового місця. Тому потрібно оптимізувати зусилля і з максимальною ефективністю використати хоча б ресурси газет „Відкритий урок”, „Педагогічні родзинки”, видавництва “Основа”. Для тих, хто не приділив цій проблемі увагу, нагадую, що ще можна подати статті і до фахових видань, якщо вони цікаві і дають моделі практичних рішень. Відсутність публікацій навіть при дуже високому рейтингу проведеного уроку не може компенсувати програш в балах за цією позицією. Слід зауважити, що потрібно докласти зусиль і для розміщення робот вчителів в Інтернеті. При цьому потрібно максимально використати можливість сайту МОІППО, який може надати відповідну допомогу по безкоштовному розміщенню цікавих матеріалів та проектів в Інтернеті (від автора потрібні електронні версії). Типові помилки при формуванні портфоліо: 1. Спроба створити варіант портфоліо з великою кількістю теоретичних відступів від реального досвіду. Мова йде про реальну педагогічну практику, яка потребує узагальнення, а не про демонстрацію наукової ерудованості тих, хто готує пакет документів. Іншими словами – не потрібно з живого досвіду робити абстрактний загальнотеоретичний текст. 2. Викладення власного досвіду роботи вчителем та його узагальнення у висновку про педагогічну та методичну діяльність вчителя повинні змістовно відповідати одне одному. При цьому в них повинно бути акцентовано увагу на те, що спрямування роботи вчителя на вирішення певних завдань є відображенням відповідних тенденцій розвитку цього предмету в процесі реформування освіти в Україні. Бажано підкреслити, що робота вчителя інтегрується в загальну концепцію розвитку навчального закладу. 3. При формування папки з документами бажано використовувати один текстовий редактор, один шрифт для всіх документів і не економити на додатках. Другий (заочний етап) конкурсу передбачає: ознайомлення членів журі з матеріалами, надісланими учасниками на конкурс; безпосереднє спілкування членів журі з конкурсантами та організацію проведення конкурсних випробувань, які 9

включають співбесіду, майстер-класу «Я роблю це так», письмову роботу. Конкурсанти, які наберуть більшу кількість балів у цьому етапі, запрошуються до участі в наступному етапі, який передбачає виконання практичної роботи (форма проведення і тривалість виконання якої визначаються журі з урахуванням специфіки предмету), проведення відкритого уроку, а також самоаналіз учителями власного уроку. На кожному етапі члени журі оцінюють роботу конкурсантів за бальною системою з урахуванням специфіки навчального предмета. Максимальну кількість балів визначає журі. Оцінки членів журі не обговорюються до остаточного підведення підсумків окремих етапів, що визначають учасників наступних змагань. За сумою набраних балів визначається 1 переможець у кожній номінації. Якщо претенденти набрали однакову кількість балів серед кількох фіналістів, переможцем стає той, хто набрав більшу кількість балів за проведений урок. У цьому випадку рішення журі оформляється відповідним протоколом. Співбесіда з членами журі про зміст проблеми, над якою працює вчитель. Вона проводиться після вивчення членами журі матеріалів, поданих на конкурс. Співбесіда відбувається у формі запитань членів журі, які виникли у них внаслідок вивчення поданих конкурсантами матеріалів та відповідей самого вчителя. Майстер – клас «Я роблю це так», на якому конкурсант презентує особисті досягнення, розкриваючи методи своєї роботи. Кожен учасник упродовж 15 хвилин виступає в ролі вчителя, ділиться педагогічними знахідками, демонструє цікаві форми роботи, а решта конкурсантів у цей час виступають у ролі учнів. Проведення відкритого уроку у навчальному закладі. День проведення уроку, тема і клас, у якому він буде проведений, визначаються жеребкуванням за день до його проведення. Урок має бути ілюстрацією представленого вчителем досвіду роботи, його педагогічних переконань, творчого підходу щодо використання сучасних інноваційних технологій та здатності розробляти нові. Від конкурсанта вимагається чітке й конкретне формулювання мети, завдань і визначення типу уроку. Аналіз уроку членами журі передбачає оцінювання кожного етапу уроку з точки зору його ефективності, визначення причинно-наслідкових зв’язків між етапами, співвідношення отриманого результату із визначеною метою, визначення ефективності обраних методів і прийомів навчання; рівень тактовності й демократичність взаємин учителя з учнями. Система уроків розглядається в кількох аспектах: v знання вчителем матеріалу (оцінюється рівень володіння матеріалом теми; обізнаність з новими ідеями, теоріями, науковими гіпотезами, проблемами з теми; відображення зв’язку теорії з практикою; із соціальним досвідом учнів) v методика викладання (відповідність обраних типів уроків темі й змісту матеріалу; їх варіативність; актуалізація опорних знань; мотивація навчальної діяльності; систематичність і послідовність, логічність викладу 10

матеріалу; методи та прийоми навчання, їх відповідність меті, змісту, формі та засобам навчання; розвиток пізнавального інтересу в учнів; організація і дієвість перевірки результатів навчання); v творча імпровізація, пошук учителя (оригінальність підходу до обраної теми; поєднання доступності й проблемності викладу матеріалу; спонукання учнів до творчої діяльності; застосування набутих знань на практиці); v реалізація виховного потенціалу уроку (формування емоційно-ціннісного ставлення до суджень про події, явища, процеси тощо) v зміст та методика основних етапів уроку: організація повторення, особливості вивчення нового матеріалу, організація етапів узагальнення, систематизація знань, умінь та навичок, контролю; організація самостійної роботи. Недоліками відкритих уроків є: v використання інтерактивних форм та методів подекуди стає самоціллю, створює ілюзію активності учнів, проте не сприяє розв’язанню завдань уроку; v необґрунтовано велика кількість форм та методів протягом одного уроку; v зміст уроку переобтяжений другорядним матеріалом, не виділено головне; v на уроці багато наочності, більшість з якої «прикрашає», а не навчає; v монолог учителя на уроці, бездіяльність учнів; v нераціональне використання часу на уроці; v відсутність контролю за навчальними досягненнями учнів на уроці, неузгодженість контролю з навчальними цілями уроку; v завелика кількість домашніх завдань. Безпосередньо після уроку проводиться його самоаналіз. Самоаналіз – це власний аналіз і оцінка уроку в цілому та окремих його сторін. Протягом 10 хвилин вчитель аналізує хід уроку, результати своєї та учнівської діяльності на уроці, оцінює особливості та рівень підготовки учнів. Порівнює з уроками, які проводить у своїх класах, ділиться методичними знахідками, які не вдалося використати, вказує на свої помилки та прорахунки. При цьому члени журі можуть задавати питання для одержання додаткової інформації про хід та результати діяльності вчителя і учнів на уроці. При проведенні самоаналізу уроку конкурсантом мають бути враховані такі питання: 1. Мета уроку. 2. Місце даного уроку в темі, розділі, курсі, як пов’язаний даний урок з попередніми, яка його роль у вивченні наступного матеріалу. Специфіка уроку та його тип. 3. Які завдання вирішували на уроці: освітні, виховні, розвивальні? Чи було забезпечено їхній взаємозв’язок? Які завдання були головними? Як враховано особливості класу? 4. Чи раціонально був розподілений час на всі етапи уроку, чи логічним був перехід від одного етапу до іншого? 11

5. Назвати та дати обґрунтування вибору методів навчання. 6. Які форми навчання використовувались при вивченні нового матеріалу? 7. Яка реальна характеристика навчальних можливостей учнів? Які особливості учнів були враховані при проведенні даного уроку? 8. Чи була забезпечена висока працездатність учнів на уроці, яким чином? 9. Як здійснювався контроль засвоєння знань, умінь і навичок? 10. Як використовувався на уроці кабінет, які засоби навчання, з якою метою? 11. Чи була забезпечена атмосфера доброзичливості та взаєморозуміння на уроці? 12. Як було реалізовано педагогічну ідею на уроці, над якою працює вчитель? 13. Що планувалось на випадок непередбачуваної ситуації? 14. Чи вдалося повністю реалізувати мету уроку? Якщо не вдалось, то чому? Необхідно пам’ятати, що посилання на "недоліки" класу та рівень його підготовки є некоректними. Зразки документів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІІ СТУПЕНІВ № 45 МИКОЛАЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 54028, Миколаїв, вул. 4-а Повздовжня, 58, тел. 23-13-57, 23-31-10. E-mail: mariug@rambler.ru

від ___________ № __________ на № ______________________ Начальнику управління освіти Миколаївської міської ради, голові оргкомітету І туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2010» Деркач Г.І.

Лист - представлення Миколаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів №45 представляє для участі в заочному етапі І (міського) туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2010» матеріали з 12

номінації «Українська мова та література» Гакової Наталії Миколаївни: - особисту заяву учасника; - анкету учасника; - фотографії; - висновок про педагогічну та методичну діяльність учителя в навчальному закладі; - опис власного педагогічного досвіду; - презентацію власного педагогічного досвіду; - розробку циклу уроків; - розробку позакласного заходу; - публікації вчителя.

Директор школи

О.С. Целіщев

АНКЕТА учасника Всеукраїнського конкурсу “Учитель року” 1.Прізвище, ім’я та по батькові____________________ 2. Дата і місце народження________________________________ 3. Домашня адреса (індекс), телефон (код), факс, e-mail__ __________________________________________________ __________________________________________________ 4. Паспортні дані, _______________ __________________________________________________ __________________________________________________ 5. Ідентифікаційний код 6. Який навчальні заклад закінчили, в якому році, спеціальність за дипломом __________________________________________________ __________________________________________________ 7. Місце роботи (повна назва закладу, адреса), телефон, факс, e-mail _____________________________________ __________________________________________________ 8. Стаж роботи: загальний – у тому числі педагогічний -______________________________ 9. Кваліфікаційна категорія _______________________________________________ 10. Звання ______________________________________________________________ 13

11. Державні нагороди, відзнаки (вказати рік) ________________________________ ________________________________________________________________________ 12. Класи, в яких викладаєте _______________________________________________ 13. Мова викладання _____________________________________________________ 14. Проблема (тема), над якою працюєте _____________________________________ 15. Інноваційні форми роботи та технології, що використовуються: ________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________ 16. Навчальна література, якою користуєтесь при підготовці до уроку ________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________ 17. Ваше педагогічне кредо: _______________________________________________ 18. Намалюйте (словесно, у формі статті в газету від 3-ої особи) свій педагогічний портрет або свою візитну картку ___________________________________________ 19. Даю згоду на внесення інформації в базу даних і публікацію матеріалів у періодичних та інших освітніх виданнях із можливим редагуванням _______________________________________________________________________ 20. Підпис учасника ________________________________________Дата _______

Орієнтовна схема презентації педагогічного досвіду

Миколаївська область Презентація педагогічного досвіду учителя ……. школи (повна назва) _____________ району

ПІБ автора Тема

Вступ, у якому коротко розкрито: • - актуальність досвіду, світові та вітчизняні тенденції вирішення поставлених завдань

Вступ, у якому коротко розкрито: (продовження)

• - науково-понятійний апарат (предмет, об’єкт, мета дослідження, практичне, теоретичне значення (цінність), гіпотеза тощо) 4

Основна частина *Інформація про досліджувану проблему повинна містити аргументовані тези, відзначатися системністю, доказовістю, практичною спрямованістю узагальненої системи роботи вчителя.

• науково-теоретичне обґрунтування та методи роботи 5

Основна частина • нові аспекти даної проблеми, що мають науководослідницький, експериментальний характер

Основна частина • розкриття нових доказів або деталізація дослідження, педагогічних закономірностей, на які спирається досліджуваний матеріал

Висновки • У висновках подається оцінка одержаних результатів роботи, вивчення яких дає можливість коригувати педагогічну діяльність, спрямовувати її на досягнення мети та завдань, визначати ефективність застосованих методів і прийомів, засобів тощо 8

Висновок (продовження) • Доцільно продемонструвати результативність роботи над зазначеною проблемою за атестаційний період (реальний приріст знань, умінь, навичок, якостей учнів, поліпшення показників роботи з обдарованими дітьми, науковометодичної роботи в школі, районі (місті) тощо) 9

Рекомендації • пропозиції щодо ефективного використання результатів дослідження та шляхів розповсюдження і популяризації досвіду: ознайомлення з передовим педагогічним досвідом на методичних семінарах, нарадах, науково-практичних конференціях, педагогічних семінарах, у процесі курсового підвищення кваліфікації, внесення досвіду до інформаційних банків, картотек ППД; видання спеціальної літератури наукового, методичного та популярного характеру; повідомлення через засоби масової інформації тощо 10

Бібліографія • Даний підрозділ повинен містити список використаної літератури, при можливості – назви видань, на які не було посилань у досвіді, але які можуть викликати інтерес (список рекомендаційної літератури)

Зразки презентацій педагогічного досвіду

Миколаївська область Презентація педагогічного досвіду вчителя початкових класів Миколаївського муніципального колегіуму

Губанової Тетяни Олександрівни

Формування загальномовленнєвих умінь та навичок учнів початкових класів засобами особистісноорієнтованого спілкування

С. Русова •гуманістична педагогіка •визначальна роль рідної мови і природи

М. Вашуленко

В. Сухомлинський

•комунікативнодіяльнісний підхід до вивчення рідної мови

•формування особистості дитини засобами “живого слова”

О. Савченко •розвиток пізнавальних і творчих здібностей дитини

Теоретичні засади М. Львов •методологічні питання навчання мови

І. Якиманська

О. Дусавицький •розвиток особистості в навчальній діяльності

Г. Цукерман •навчальний діалог

•особистісноорієнтоване навчання

Модель формування загальномовленнєвих умінь та навичок учнів початкових класів засобами особистісноорієнтованого спілкування

Діагностика сформованості мовленнєвих умінь та навичок на початок навчання

Рівень розвитку фонематичного слуху

Рівень розвитку аудіативних навичок

Граматична правильність мовлення

Рівень розвитку активного словника

Вимоги програми

Рівень розвитку зв’язного мовлення

Вимоги програми І клас

ІІ клас

ІІІ клас

IV клас

§Говорити вільно, вільно, чітко, чітко, виразно §Зосереджено слухати вчителя §Відповідати на запитання §Зв' Зв'язно передавати почуте, почуте, побачене §З повагою ставитись до вчителя, вчителя, учнів

§Говорити не поспішаючи, поспішаючи, чітко, чітко, вільно в процесі діалогічного і монологічного мовлення §Виділяти під час читання важливі за змістом слова §Відтворювати під час читання важливі за змістом слова §Відтворювати послідовність подій і відображених у тексті дій §За допомогою вчителя ставити запитання до окремих речень, речень, уривків

§Слухати читання, читання, розповідь з елементами змістовного сортування матеріалу §Виділяти нові факти, факти, розпізнавати невідоме §Встановлювати послідовність подій та їх причиннопричинно-наслідкові зв’ зв’язки §Відповідати своїми словами §Переказувати прочитане §Зв' Зв'язно й послідовно описувати побачене, побачене, почуте §Міркувати взаємозв’ взаємозв’язаними судженнями

§Розповідати чітко, чітко, послідовно §Міркувати в ході монологічного повідомлення §Відтворювати інформацію з елементами логічної обробки матеріалу §Спілкуватися під час виконання групових і колективних навчальних завдань

Наступність і перспектива

Система роботи щодо формування формування загальномовленнєвих умінь та навичок

Особистісноорієнтоване середовище

Мотиваційний компонент

Змістовий компонент

ОсобистісноОсобистісно-орієнтоване навчання Результативність

Форми роботи

Результативність

Соціальна компетентність

Мотиваційна компетентність

Функціональна компетентність

Життєва компетентність

Гармонійно розвинена особистість із високою загальнолюдською культурою

Формується вміння жити в суспільстві, співпрацювати в колективі Формується відповідальність, почуття впевненості ДИТИНА

Вчиться приймати рішення й нести відповідальність за нього

Усвідомлює необхідність учитися впродовж усього життя

Вчиться розв’язувати життєві проблеми

Рівень розвитку аудіативних навичок § Розуміє прості вказівки § Розуміє та реагує на багатоступеневі вказівки § Зосереджує увагу на темі, яка обговорюється

Рівень розвитку зв’язного мовлення § § § § § §

Вміє ділитися інформацією Виражає свої потреби Добирає вдалі приклади Переказує в певній послідовності Задає доречні питання Дає адекватні відповіді на питання

Особистісно-орієнтоване середовище Фотографії дітей та їх родин Учнівські портфоліо Творчі збірки Самоврядування в родинному клубі «Вулик» § Портрет дня § Виставка досягнень § Крісло автора § § § §

Мотиваційний компонент § Створення ситуацій успіху § Діалогова форма навчання § Педагогічна підтримка § Психологічний комфорт

Змістовий компонент Читання

Українська мова

•Формування читацької компетентності •Літературознавча пропедевтика •Смисловий і структурний аналіз тексту • Самостійна робота з книгою •Творча діяльність

• Мовленнєва Аудіювання Читання Говоріння Письмо

•Мовна •Соціокультурна

Я і Україна

Математика * Система математичних знань * Математика особливий метод пізнання світу * Розвиток пізнавальних здібностей: пам'ять уява логічне і творче мислення * Математичне мовлення лаконічність точність якісність

Людинаособистість Людина серед людей Людина Суспільство Культура Природа Планета Земля Україна Рідний край

Форми роботи Нестандартні уроки

Екскурсії в природу

Ранкові зустрічі

Факультатив «Твори і фантазуй» фантазуй»

Міні-урок

Уроки на природі

Інтерактивні

Парні •Навчальний діалог •Пішохідний тур

Фронтальні •Дерево рішень •Мікрофон •Інтерв’ю •Навчаючи - вчусь •Коло ідей •Мозковий штурм

Групові •Акваріум •Карусель •Кути

Соціальна компетентність § § § § §

Комунікативна компетентність Культура спілкування Колективна співпраця Толерантність Уміння розв’ розв’язувати проблемні ситуації та задачі

Мотиваційна компетентність § § § § §

Ставити мету й досягати її Ініціативність Бажання вчитися все життя Вміння самостійно здобувати знання Вміння робити вибір та відповідати за своє рішення

Функціональна компетентність § Лінгвістична компетенція § Вміння використовувати знання, знання, вміння, навички § Вміння користуватись різними джерелами інформації

Миколаївська область

Презентація педагогічного досвіду вчителя математики Миколаївського морського ліцею ім. професора М. Александрова

Піскунової Наталії Юріївни Формування предметної компетентності учнів на уроках математики ÓПіскунова Н.Ю.

Об’єктивна реальність •Науково-технічний прогрес

Особистість •Вчитись все життя •Здатність оновлювати знання

•Інформаційні технології

•Самовдосконалення

•Соціально-економічні зміни

•Інтелектуальне зростання

•Зміна ринку праці

Вміти

самостійно розподіляти свій час,

•Прагнення України до інтеграції у світове, європейське співтовариство •Геополітичні зміни в Європі

: працювати незалежно,

організовувати свою роботу, користуватися джерелами інформації, вибирати необхідну інформацію. Мати : почуття відповідальності, позитивну мотивацію до діяльності.

ÓПіскунова Н.Ю.

соціальні, комунікативні умінння, засновані на знаннях, досвіді, цінностях, які були отримані в процесі навчання; реальна здатність застосовування знань. (Г.Халаш, Угорщина) загальні здібності, які базуються на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, розвинуті шляхом освіти та практики. (Дж.Куллахан, Ірландія)

вміння опановувати нові ситуації, зв’язок між навичками, уміннями, ситуативною діяльністю та особистістю. (Ж.Перре, Франція)

якості, які допомагають людині діяти адекватно ситуації. (В.Долл, “Розвиваючи самостійність”)

розкриває значення різних ситуацій, допомагає вирішити їх, застосовуючи логіку та раціоналізм отриманих знань, умінь і навичок. (Б.Рей, “Ключові уміння для Європи”)

Навчання знань, навчання дії, навчання жити разом, навчання бути. (Ж.Делор, Франц)

ÓПіскунова Н.Ю.

Компетентність - це знання, професіоналізм, високі моральні якості, вміння діяти адекватно у відповідних ситуаціях, застосовувати ці знання, беручи на себе відповідальність за певну діяльність. Предмет дослідження – математична компетентність Об’єкт - учні 8-11 класів Мета - сформувати предметну та особистісну компетентність засобами математики ÓПіскунова Н.Ю.

Математична компетентність

Проявлення •Вміння бачити та застосовувати математику в реальному житті •Розуміння змісту і методів математичного моделювання •Вміння будувати і досліджувати математичну модель

Склад •Процедурна - уміння розв’язувати типові математичні задачі •Логічна - володіння дедуктивним методом доведення та спростування тверджень •Технологічна - володіння сучасними математичними пакетами •Дослідницька - володіння методами дослідження задач математичними методами •Методологічна - уміння оцінювати доцільність використання математичних методів для розв’язування значущих задач

ÓПіскунова Н.Ю.

Якщо система роботи вчителя буде розвивати: • уміння бачити, описувати і досліджувати засобами математики певні процеси; • уміння створювати і опрацьовувати (досліджувати) математичні моделі,

то математично компетентний учень: • має розвинене мислення;

• математично грамотний; • інформаційно грамотний.

ÓПіскунова Н..Ю.

Математично компетентнтний учень

Усвідомлює зв’язок математики з іншими предметами. Вміє працювати самостійно. Вміє працювати на комп’ютері. Вміє працювати з підручником.

Вміє розв’язувати типові задачі. ÓПіскунова Н.Ю.

Математично компетентний учень вміє працювати з підручником, іншими друкованими джерелами інформації ° Знайти відповідь на Наприклад: прочитати Прочитати означення запитання арифметичного і виконати ° Виділити головне квадратного кореня та завдання відповісти на запитання: ° Розбити на частини «Чи потрібно в означенні ° Скласти план вказати, що підкореневий Форми роботи: вираз невід’ємний?» · Вчимо один одного

· Питай – відповідаю · Відоме – невідоме · Складають тези, конспект, роблять виписки · Добирають приклади, які б ілюстрували прочитане · Добирають завдання до вивченого матеріалу · Пастки · Серед завдань, що містяться в підручнику, вибирають такі, що відповідають темі уроку ÓПіскунова Н.Ю.

Математично компетентний учень вміє працювати на комп’ютері, з джерелами інформації, розміщеними в комп’ютерній мережі Форми роботи: • Учні самостійно шукають і опрацьовують інформацію. • На уроках математики зручно проводити тестування; • будувати графіки, • демонструвати навчальний матеріал з окремих тем, • використовувати комп’ютерні навчальні програми з математики. • Учні старших класів можуть створювати навчальні програми в межах написання курсової роботи з інформатики або презентації з викладенням певної теми (при цьому вони систематизують знання з математики). ÓПіскунова Н.Ю.

Математично компетентний учень вміє працювати самостійно

ÓПіскунова Н.Ю.

Математично компетентний учень усвідомлює зв’язок математики з іншими предметами

ÓПіскунова Н.Ю.

° Розв’язує задачі з інших предметів методами математики ° Розв’язує задачі з практичним змістом ° Будує математичні моделі різних процесів

Наприклад: Задача: “Тіло, підкинуте вертикально вгору, рухається за законом h (t)=4+8t--t2 (h – в метрах, t – в секундах). Визначити, на яку максимальну висоту воно підніметься.” 9 клас – розв’язуємо графічно. 10 клас - за допомогою похідної.

Математично компетентний учень має розвинене мислення ° Усвідомлює означення і умови теорем ° Застосовує різні прийоми мислення ° Розв’язує задачі на доведення ° Знаходить помилку в запропонованому завданні ° Спростовує хибне твердження ° Знаходить контрприклади Наприклад: 1. Встановити залежність і замінити знак запитання: ДИВО 326 – X = 5 Вид КАНАТ X + 25 = 5456 ?

(танк)

ÓПіскунова Н.Ю.

Результативність

Навчальні вміння

Кількість призерів олімпіад 2,5

80 70

Розуміння науковопопулярного тексту Умовиводи

60 50 40 30 20

Призери м іської олімпіади

1,5

Призери обласної олімпіади

1 0,5

0 8 кл ас

2002- 2003- 2004- 2005- 20062003, 2004, 2005, 2006, 2007, 9 клас 10 11 8 клас 9 клас клас клас

9 кл ас

Участь учнів в МАН 2004-2005: Пастухов С. – диплом III ступеня III етапу конкурсу-захисту 2006-2007: 4 учня 9 класу вступили до МАНу 2005р.: 53 з 62 учнів – випускників стали студентами Національного університету кораблебудування (держзамовлення) ÓПіскунова Н.Ю.

Література 1. Вдовиченко Р.П., Тарасова І.В. Шляхи формування життєвої компетентності особистості школяра. – Вип. І. – Миколаїв, 2003. – 56 с. 2. Гайштут А.Г. Упражнения по развитию мышления. Логическая смесь. - К.: Магистр-S, 1995. – 64 с. 3. Германович П.Ю. Вопросы и задачи на соображение для 8-10 классов. – Ленинградское государственное учебно-педагогическое издательство просвещения РСФСР. Ленинградское отделение, 1957. – 150 с. 4. Груденов Я.И. Совершенствование методики работы учителя математики. – М.: Просвещение, 1990. – 224 с. 5. Маслікова І.В. Моніторингова система освітнього менеджменту. – Х.: Видавнича група «Основа», 2005. – 140 с. 6. Підручна М.В., Янченко Г.М. – Позакласна робота з математики. 8-9 класи. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. – 96 с. 7. Раков С., «Формування математичних компетентностей випускника школи як місія математичної освіти» // Математика в школі. - №5 - 2005 р. - С. 2. ÓПіскунова Н.Ю.

Висновок про педагогічну та методичну діяльність учителя математики Миколаївського морського ліцею імені професора М.Александрова Піскунової Наталії Юріївни Піскунова Наталія Юріївна відноситься до категорії вчителів, чия висока педагогічна і загальнолюдська культура, багатий досвід роботи з дітьми, служать запорукою успішного виконання вимог сучасного суспільства до навчання, всебічного розвитку та виховання підростаючого покоління. Наталія Юріївна – саме той учитель, на якого чекають сучасні учні. Любить свою роботу, дітей, намагається побачити в кожному обдарування, таланти, розвинути їх. Ґрунтовна фахова підготовка, глибока ерудиція, філософський склад розуму, різноманітний світ захоплень, власне бачення світу – все це притаманне вчительці. Наталія Юріївна зацікавлені у підвищенні свого професійного рівня: опрацьовує новинки передового перспективного досвіду, намагається застосовувати їх на своїх уроках. При викладанні предмета Наталія Юріївна спрямовує увагу учнів на обґрунтованість процесу, вчить учнів знаходити закономірності, робити висновки. Вона саме той учитель, який здатний сприймати інновацію і реалізувати її на творчому рівні. Їй притаманне вміння не тільки неординарно ставити запитання, пов’язані з розв’язанням задач, але й давати не менш неординарні відповіді на них. 35

За підсумками останніх двох років спостерігається позитивна динаміка в результативності її роботи: у 2005-2006 навчальному році учні Наталії Юріївни мають середній бал рівня начальних досягнень 7,13. Піскунова Н.Ю. приділяє багато уваги роботі з обдарованими учнями. Результатом цієї роботи є те, що в 2002-2003 н.р., 2003-2004 н.р., 2004-2005 н.р. Пастухов Сергій посів І місце на міському та ІІ місце на обласному етапах олімпіади з математики. У 2004-2005 н.р. Попова Ольга посіла ІІІ місце на міському етапі олімпіади з математики. У 2006-2007 н.р. Зінов’єв Роман та Хохлова Єлизавета посіли ІІІ-є місце на міському етапі олімпіаді з математики. У 2004-2005 н.р. Пастухов Сергій одержав диплом ІІІ ступеня за підсумками ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України. Учні Наталії Юріївни беруть активну участь у міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру». У 2003-2004 і 2004-2005 н.р. вчителька вела факультатив «Колективний учень» Української заочної фізико-технічної школи при фізико-технічному центрі (ФТЦ) Національної академії наук України. Піскунова Н.Ю. бере активну участь у методичній роботі ліцею, м. Миколаєва та Миколаївської області. Вона неодноразово виступала на педагогічних радах, засіданнях кафедри, проблемної групи «Викладання математики в класах з поглибленим вивченням предмету». У 2005-2006 навальному році її виступ «Форми роботи в класах з поглибленим вивченням математики» на обласному науково-практичному семінарі було визнано найкращим. У 2007 році Наталія Юріївна взяла участь в обласній Інтернетконференції «Математична освіта: сучасний стан та перспективи розвитку». Тези її доповіді «Формування життєвої компетентності учнів на уроках математики» розміщені на сайті МОІППО www.moippo.mk.ua у розділі «Наукова діяльність». Виступи вчителя завжди науково обґрунтовані, мають практичну спрямованість та розкривають модель власного педагогічного досвіду. Опис власного досвіду вчителя «Формування предметної компетентності учнів на уроках математики» підкреслює ті особливості викладання, які притаманні саме Піскуновій Н.Ю.: - освіта упродовж життя; - перехід від процесу передачі учневі знань до самостійного їх здобуття; - відкрите, незаформалізоване учіння; - свобода вибору темпу навчання, джерела інформації, власної траєкторії розвитку. Піскунова Наталія Юріївна підготувала розробку системи уроків з теми «Чотирикутники. Паралелограм і його види», позакласний захід «Математичний морський бій». У розроблених уроках прослідковується застосування активних форм навчання. Реалізується цілеспрямована система підготовки учнів до сприйняття нових знань, володіння креслярськими інструментами для зображення геометричних фігур, формування вмінь і навичок, які стануть корисними у житті. Піскунова Н.Ю. дуже вимоглива до себе та інших. Вона самоорганізована 36

людина, має широкий кругозір. Наділена різними здібностями: грає на фортепіано, із захопленням займається фотографуванням своїх учнів під час різних подорожей. Усе це вона використовує також у своїй роботі. Чесна та принципова. Користується авторитетом колег, учнів, батьків.

Директор

О.О. Реутенко Висновок про педагогічну та методичну діяльність вчителя фізики Миколаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 Федорової Ольги Володимирівни

Федорова Ольга Володимирівна, вчитель фізики Миколаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів №3, в якій працює з 1995року. За час роботи показала себе творчим вчителем. Прагнення до прогресивних змін у навчальному процесі спонукає її до активної та діяльнісної роботи над науково-методичною проблемою «Організація самоосвітньої діяльності учнів в процесі навчання фізики». На уроках намагається раціонально використовувати час, особливу увагу приділяє самостійності та активності учнів. Вчитель будує свої уроки з урахуванням індивідуальних особливостей дітей, їх вiкy, рівня навчальних досягнень. Ольга Володимирівна має багатий арсенал форм, прийомів, методів організації навчально-виховного процесу, який постійно оновлює i вдосконалює. Її уроки вирізняються чіткою постановкою задач i послідовністю їx вирішення, практичною спрямованістю, динамічністю. Ольга Володимирівна досконало володіє методикою сучасного уроку. В організації діяльності учнів віддає перевагу творчим формам, вдало використовує irpoвi методи, чим створює умови для творчої самореалізації учнів. Комплексне використання технічних засобів, поєднання науковості і доступності у викладанні навчального матеріалу, використання диференційованого підходу, використання проектних методів навчання стимулюють активність учнів, розвивають їх самостійність. Ольга Володимирівна та її вихованці охоче беруть участь у науковопрактичних конференціях, семінарах, творчих й інтелектуальних конкурсах різного рівня. Досконале володіння фактичним матеріалом допомагає вчителеві на високому piвнi проводити позакласні заходи з фізики. Вони є різноманітними за формами, завжди цікаві дітям, спрямовані на розвиток пізнавального інтересу і мотивацію навчання. Це науково-практичні конференції, вікторини, брейн-ринги, КВК, фізикоматематичні бої. Ольга Володимирівна є шкільним координатором Всеукраїнського природничого інтерактивного конкурсу «Колосок» та Всеукраїнського фізичного конкурсу «Левеня». Завдяки її наполегливій діяльності, щороку збільшується кількість учасників та переможців зазначених конкурсів. Федорова О.В. кожного року поповнює кабінет фізики власними розробками 37

уроків, роздатковим матеріалом, творчими наробками учнів. Щороку її матеріали презентуються на міській виставці «Освіта Миколаєва». Ольга Володимирівна постійно працює над підвищенням своєї професійної майстерності. Своїми педагогічними знахідками вчителька охоче ділиться з колегами (керівник шкільного методичного об’єднання вчителів фізики, хімії, біології): проводить відкриті уроки для вчителів школи, міста, виступає на методичних об’єднаннях. З досвідом організації самоосвітньої діяльності учнів в процесі навчання фізики виступала на методичному об’єднанні вчителів фізики міста Миколаєва. Виступи вчителя завжди науково обґрунтовані та розкривають модель власного педагогічного досвіду. Результати навчання учнів Ольги Володимирівни свідчать про позитивну динаміку. Ольга Володимирівна - перспективний , професійно компетентний педагог. Саме ці якості дозволяють Федоровій О.В. достойно бути представленою на міському турі Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2009». Директор

Д.Є. Зінченко

Висновок про педагогічну та методичну діяльність учителя української мови та літератури Миколаївської гімназії №2 Рябченко Наталі Василівни Рябченко Наталя Василівна відноситься до категорії тих вчителів, чия всебічна ерудиція, нескінчена енергія, висока педагогічна й загальнолюдська культура, досвід роботи з дитячим колективом служать запорукою успішного виконання вимог сучасного суспільства до навчання, розвитку та виховання підростаючого покоління. Розвиток мовленнєвої діяльності школярів – одне з найважливіших завдань шкільного курсу рідної мови, яке полягає у формуванні умінь і навичок вільного володіння рідною мовою в усіх видах мовленнєвої діяльності. А комунікативномовленнєва діяльність учнів в першу чергу формується на уроках рідної мови та літератури. Саме такі завдання на своїх уроках й намагається розв’язувати Рябченко Наталя Василівна, яка працює вчителем в гімназії №2 м. Миколаєва 7 років. За час своєї роботи Наталя Василівна показала себе як фахівець, який глибоко знає свій предмет, має творчий підхід до роботи, а відданість справі й відповідальність дають можливість їй працювати на високому професійному рівні. Ії уроки побудовані так, щоб захопити учнів, аби вони понесли в життя глибоке почуття любові до рідного слова, до прекрасного. У лабораторії вчителя учнів підкорює не тільки її особлива притягальна сила, а й прагнення зробити повсякденну навчальну роботу радісною, захоплюючою, творчою. У викладанні мови і літератури вона шукає свій шлях. Наталя Василівна вміло спонукає своїх 38

вихованців до творчості, тому вони вміють формулювати власні судження, доводити, аргументовано переконувати. У процесі підготовки до кожного уроку вчитель продумує проблемні запитання й завдання, які інтелектуально й емоційно активізують учнів на уроці, допомагають розкривати пізнавальну та естетичну цінність літератури, виховувати любов до неї. Серед сучасних активних форм і прийомів організації навчальної діяльності учнів Наталя Василівна вдало обирає ті, що найбільше відповідають віковим психолого-педагогічним особливостям учнів, сприяють розвитку їх пізнавальних інтересів та творчих здібностей, спонукають до самоосвітньої та саморегулюючої діяльності. Це, в першу чергу, різноманітні проблемно-дискусійні засоби, хвилинки „вільного висловлювання”, самостійне складання учнями алгоритмів, схем, текстів, літературних вікторин, символіки поетів і письменників. Яка б тема не вивчалась на уроках української мови чи літератури, вчитель досягає своєї мети, прищеплює любов до рідного слова, розкриває його величезні багатства, розмаїту палітру барв і відтінків. Особливу увагу вчитель приділяє добору народознавчого матеріалу, який не тільки дає змогу проводити спостереження, а й своїм змістом сприяє вихованню національної свідомості у школярів. У процесі застосування диференційованих завдань, вчитель здійснює для різних груп дітей поступовий перехід від колективних форм роботи до частково самостійних і повністю самостійних у межах уроку й системи уроків. Постійно залучає дітей до виконання завдань за вибором, створюючи об'єктивні можливості для стимулювання позитивних мотивів навчання. Учитель не зупиняється на досягнутому. Її робота дає добрі наслідки, тому учні гімназії здатні емоційно сприймати незвідане, відчувати насолоду від прекрасного. Вони є переможцями ІІ та ІІІ етапів Всеукраїнської предметної олімпіади з української мови та літератури, Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика, беруть участь у конкурсах „Ідея соборності України” та „Вірю в майбутнє твоє, Україно!”. Також учні Наталі Василівни мають високу читацьку культуру, вони усвідомлюють потребу у творчій самореалізації, вміють давати адекватну оцінку моральному боку вчинків героїв творів. Вчитель бере активну участь в методичній роботі навчального закладу, міста, досвідом роботи ділиться з колегами. У 2005-2006 навчальному році брала активну участь у роботі проблемної групи вчителів міста „Пошуково-дослідницька діяльність школярів на уроках рідної мови та літератури”. За результатами роботи групи знято науково-популярний фільм. Безперечно, Наталя Василівна - талановитий педагог, який безмежно любить своїх вихованців, живе з ними одним життям, прищеплює своїм учням повагу до мови та культури свого народу, виховує національну гідність та здорове почуття патріотизму, практично втілює ідею національного виховання. 39

Директор

В.О. Федоренко ЗРАЗОК ЗАЯВИ Начальнику управління освіти Миколаївської міської ради, Голові оргкомітету І туру всеукраїнського конкурсу "Учитель року" Деркач Г.І. вчителя (вказати предмет, навчальний заклад, прізвище, ім'я, по батькові повністю)

Заява Прошу надати дозвіл на участь у І турі конкурсу "Учитель року – 2010" в номінації "(вказати назву номінації)". З умовами організації і проведення конкурсу ознайомлений і погоджуюсь.

Дата

Підпис ВІЗИТКА

Прізвище, ім'я, по батькові Дата народження Ваш знак гороскопу Фах Посада Педагогічний стаж Звання, нагороди Публікації у фахових виданнях Ваші визначальні риси як педагога Ваш улюблений вислів або девіз Світ захоплень Моя мрія Улюблений вислів Щастя – це 40

Учительське щастя Професія вчителя – це Ваші кумири в професії В дитинстві Ваші три побажання Золотій рибці: - для себе: - для школи: - для України: Опишіть цікавий випадок із вашої педагогічної практики Ваші улюблені художні твори з педагогічним змістом (література, кіномистецтво, театр) Ваша улюблена пісня про школу, про освіту Додаткові відомості, факти, про які б ви хотіли розповісти Ваші побажання переможцю конкурсу «Вчитель року – 2010» Зразки опису досвіду Рощина Наталя Анатоліївна. Головне поле творчої діяльності вчителя – це тонка сфера духовного життя школяра. Через музику Наталія Анатоліївна прилучає дітей до найвищих досягнень музики, а через них – до фундаментальних цінностей світової культури.

Інтегрований підхід до викладання музики як один з аспектів формування творчої особистості Опис власного педагогічного досвіду Рощиної Н.А. Формування музичної культури школярів є головним завданням сучасної педагогіки. Учитель має розвинути чутливість і потяг дітей до музики ввести їх у світ добра й краси, відкрити у музиці животворне джерело людських почуттів і переживань, навчити захоплюватись неповторністю музичних творів. Великого значення у процесі набуває вміла, цілеспрямована музично-освітня робота вчителя, який має орієнтувати учнів на осмислення інтонаційних витоків музики, самостійну інтерпретацію художнього світу твору. Шлях, що стимулює творчість, фантазію, пошук – один з найефективніших. Він учить дітей мислити, пізнавати природу музики як способу пізнання світу і музики, як предмету пізнання. Розвиток художньої свідомості та образного мислення учнів, формування вміння спілкуватись з творами мистецтва, опанування усім простором духовних цінностей, розширення сфери естетично-емоційних вражень учнів, розкриття сутності краси, законів мистецтва, опанування культурою відчуття та сприйняття 41

слова, ось задачі, що стоять перед музичною педагогікою та власне переді мною як перед вчителем. Музика «не вчить» і «не повчає», а пропонує моделі емоційно-чуттєвого сприйняття навколишнього світу, духовного досвіду людини. Поєднання педагогічної творчості, розуміння видової специфіки мистецтва, а також понять «синтезу» і «інтеграції» уможливлює і створює всі підстави для протікання процесу формування художньо-аналітичних вмінь та навичок. А формування в учнів цілісного погляду на світ, як єдине, взаємопов’язане ціле, уміння бачити й розуміти глобальні проблеми сучасності і способи їх вирішення – це одне з функціональних завдань, які я постійно намагаюсь вирішувати в своїй педагогічній діяльності. У зв’язку із цим великого значення набуває проблема інтегрованого підходу як провідної тенденції оновлення змісту освіти та одного з аспектів формування творчої особистості. Інтегрований підхід значною мірою сприяють реалізації виховного потенціалу змісту освіти. Інтегративні зв’язки є важливою умовою підвищення ефективності викладання мистецтв. Однак, означена позиція ніякою мірою не заперечує предметного викладання традиційних для школи видів мистецтва і не претендує на пріоритетне значення. А навпаки врахування існуючої спільності між видами мистецтва призводить досягнення цілісності світосприйняття учнів. Науково понятійний апарат: предмет, об’єкт, мета дослідження, практиктичне, теоретичне значення Предмет дослідження: інтегровані підходи Об’єкт: учні 1-8 класів Мета дослідження: - ознайомлення з проблемою інтегрованого підходу, теоретичним та практичним значенням - дослідження інтегрованих зв’язків музики - специфіки злиття різних видів мистецтва у художньому синтезі - впровадження інтегративних зв’язків на уроках музичного мистецтва, з метою формування творчої особистості Практичне та теоретичне значення: Введення елементів інтеграції мистецтв у процес художнього навчання та виховання школярів покликане: - Висвітлити багатогранність світу, різні аспекти якого не можуть бути вичерпно розкриті засобами якого одного виду мистецтв - Посилити естетичний вплив художніх образів на особистість, оскільки жодний окремо взятий вид мистецтва не може вирішити всю повноту завдань естетичного виховання дитини. Лише сукупність мистецтв може розвинути творчий потенціал, зробити особистість духовно збагаченою - Розвинути творчі здібності учнів: уяву, фантазію, образне мислення тому що їх формування відбувається у взаємодії відомих та нових знань, знань з різних галузей, їх взаємодоповнення, взаємопоєднання й збагачення - Сприяти найбільш повному виявленню творчих сил людини, розвитку її фантазії, уяви, артистизму, емоцій, інтелекту, тобто розвитку універсальних людських якостей важливих для будь-яких галузей діяльності 42

Науково-теоретичне обґрунтування та методи роботи Як вже зазначалося раніше , предметний зміст навчання був і залишається необхідним для глибокого розуміння специфічних властивостей кожного з мистецтв та відповідних йому засобів виразності. Втім, поза використанням інтегрованих зв’язків не можливо узагальнити різнопредметні елементи художньої інформації, взаємопов’язати та систематизувати їх. Ізольований підхід до розгляду мистецтв як замкнених галузей нерідко призводить до обмеженості художнього мислення, вузь кості образно-асоціативних уявлень, нерозуміння стильових особливостей творів, нездатності естетично оцінити їх. Тому зміст предметного навчання слід розглядати в інтегративному контексті – як спорідненість різних елементів розкриття багатоаспектності навколишнього світу, відображення реальності мовою ліній, барв, звуків, які людина сприймає за допомогою зору, слуху та інших органів чуття. Специфікою інтегрованого підходу у системі охоплення загально-естетичних понять, спільних для багатьох видів мистецтва, з яких складається його мова. Це такі елементи як і ритм, час, рух, форма, композиція, розвиток. Отже, тенденції інтегрованого підходу ніякою мірою не розмивають видову і жанрову специфіку мистецтва, а навпаки, збагачують розуміння кожного з них, оскільки, з одного боку, виявляють взаємовплив окремих видів художньої творчості, а з іншого – стверджують їх суверенне існування та самостійний статус. Метою інтегрованого підходу викладання музики я бачу в: - Формуванні установки на цілісне сприйняття світу та мислити системно, інтегровано при вирішенні творчих завдань - Формуванні уявлення про специфіку мови мистецтв - Розвитку творчого потенціалу та творчої свідомості, розвиток емоційної сфери особистості - Накопиченні естетичних (музичних, художніх) вражень від спілкування з мистецтвом, виховання здібностей цілісного охоплення образів мистецтва - Пізнанні світу учнями через власну творчу діяльність - Формуванні умінь спілкуватись з творами мистецтва - Формуванні пізнавального інтересу до творчої діяльності, мистецтва взагалі, виховання творчої особистості Взаємозв’язки у викладанні предметів художньо-естетичного циклу здійснюється на теоретичному та емпіричному рівнях Теоретичний рівень інтегрованого підходу як необхідна логічна основа розуміння природи мистецтва передбачає узагальнення і систематизацію знань про художню картину світу. На цьому рівні відбувається усвідомлення сутності понять художнього змісту і форми, жанру і стилю, проведення паралелей між творами, близькими за своєю темою, сюжетами, стилем написання. Перспективним підходом до здійснення теоретичного рівня інтегрованого підходу я бачу у використанні музики, як своєрідного інструменту пізнання загальних закономірностей художньої творчості, оскільки, музичні інтонації яскраво ілюструють універсальне значення мовної виразності. Так як специфіка художньої інформації полягає в тому, що на відміну від наукової вона містить знання не про об’єкт, а про значення, смисли, цінності, який об’єкт має для суб’єкта, природа для суспільства, світ - для людини, теоретичний рівень 43

інтегрованого підходу має доповнюватись емпіричним рівнем особистісночуттєвих вражень художнього сприйняття, яке ґрунтується на психологічних механізмах синестезії (співчуття). Реалізацію інтегративних зв’язків на теоретичному та імперичному рівні базую засвоєння на усвідомленні, засвоєнні та словесному вираженні учнями специфіки художньої мови. Також реалізації ґрунтую на методах застосованих мною на уроках: - Методи словесні, наочні та практичні - Метод емоційної драматургії - Метод контролю та самоконтролю учнів - Метод узагальнення - Метод забігання наперед та повернення до вивченого - Методи стимулювання навчальної діяльності (рольова гра, дискусії, пізнавальні ігри, емоційний вплив вчителя) Нові аспекти даної проблеми, що мають науково-дослідницький, експериментальний характер. Інтегрований підхід передбачає допомогу дитині у оволодінні азами мистецтва спілкування, дати уявлення про зв’язок явищ, предметів, про існування багатообразного світу культури і мистецтва. Так при вивченні молодшими школярами теми «Музика мого народу», я працюю над формуванням уявлень про рідний народ, його культуру, побут, традиції засобами музики. Народна музика входить у свідомість дитини не формалізованими конструкціями, а особистісно забарвленими знаннями про рідну землю та людей, які на ній живуть. Я прослідкувала, що при інтегрованому підході до вивчення музики відбувається формування предметних компетенцій учнів, а саме: - Формування культури почуттів, збагачення емоційно-естетичного досвіду - Формування здатності сприймати та інтерпретувати музичні твори, висловлювати особистісне ставлення до них, аргументуючи свої думки, судження, оцінки - Формування уявлень про сутність, види, та жанри музичного мистецтва, особливості його інтонаційно-образної мови, засвоєння основних музичних понять – пізнання світу засобами музичного мистецтва - Опанування вокально-хоровими вміннями та навичками - Виховання ціннісних інтонацій у сфері музики - Розвиток загальних і музичних здібностей, творчого потенціалу особистості - Розуміння учнями зв’язків музики з іншими видами мистецтва, з природним та культурним середовищем життєдіяльності людини. Отже, взаємодія різних видів мистецтва зумовлене їх естетичною природою, єдиними законами художнього мислення, діалектикою людського пізнання. Доцільне використання художніх творів, різних видів мистецтва дає можливість вирішувати складні завдання наведення учнів на естетичне осягнення й переживання змісту музики з опорою на їх художній досвід співдружність мистецтв буде доцільною лише тоді, коли кожне мистецтво збереже свою специфіку і свою форму художнього мислення. Висновок Інтегрований підхід до викладання музичного мистецтва у школі – це шлях до 44

творчого відображення життєвих реалій, що допомагає розвитку та становленню особистісних якостей учнів, їх інтелекту, емоцій. Це метод творчої взаємодії учня та педагога, учні не лише отримують враження від творів композиторів, художників, поетів, але і вчаться сприймати навколишній світ по законам естетики, що в свою чергу активізує формування та розвиток їх художніх інтересів, смаків, потреб, розвиває художньо аналітичні вміння та цілісне світосприйняття, що веде до формування творчої особистості. ЛІТЕРАТУРА: Безрукова В. Педагогическая интеграция: сущность, состав, механизмы реализации (Интеграционные процессы педагогической теории и практики) – Свердловск СИПИ, 1990г. Гродзенская Н.Л. Школьники слушают музику. – М.: Просвещение 1969г. Данилюк А.Теория интеграции образования – Ростов-на-Дону: РПУ 2000г. Дорошенко Т. Інтеграція на уроках музики //Ж. «Методика і практика» Кабалевський Д.Б. Як розповідати дітям про музику? – К.: Музична Україна 1982р. Масол Л.М. Методика навчання мистецтва в початковій шклі Медушевский В.В. О закономерностях и средствах художественного воздействия музыки. – М.: Музыка 1976г. Ростовський О.Я. Методика викладаннямузики в освітній школі. – Тернопіль: Навчальна книга Рудницька О. Інтегративні зв’язки у викладанні предметів художньоестетичного циклу // Державний стандарт початкової освіти//

Литовченко Ольга Михайлівна - учитель з великої літери. Ольга Михайлівна вважає, що формально стати вчителем може кожен. А справжній фахівець той, хто в цій професії бачить своє покликання, свою долю, свій сенс життя.

Опис власного педагогічного досвіду Литовченко О.М. Розвиток мотивації навчальної діяльності учнів через використання інформаційнокомунікаційних технологій на уроках української мови та літератури Основна соціальна функція школи – підготовка людини до повноцінної життєдіяльності в умовах сучасного суспільства. Аби випускник школи знайшов своє місце в інформаційному суспільстві, він має опанувати інформаційнокомунікаційні технології ( далі ІКТ), оволодіти навичками використовувати комп’ютер як інструмент повсякденної діяльності, зокрема для підвищення 45

власної мовної та мовленнєвої грамотності. Показати дитині, що комп’ютер не лише засіб для розваг і спілкування, розкрити його можливості для навчання і розвитку – в цьому вбачаю своє завдання як педагога. Незважаючи на величезний педагогічний і дидактичний потенціал ІКТ, існують проблеми їх широкого використання на уроці: недостатня матеріальна база шкіл, непідготовленість учителів, практична відсутність методик використання комп’ютера для викладання шкільних предметів. ІКТ важко поєднуються з традиційною системою освіти, потребують перегляду змісту й організаційних форм навчання, фрагментарне використання комп’ютера на сучасному етапі має незначний вплив на результати навчання, але підвищує мотивацію навчальної діяльності [1]. Актуальність визначеного напрямку зумовила вибір теми «Розвиток мотивації навчальної діяльності учнів через використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови та літератури». Ідея досвіду – ІКТ містять якісно нові можливості для навчання і розвитку дитини, сприяють підвищенню мотивації вивчення української мови та літератури. Мета: розкрити можливості ІКТ як інструмента розвитку пізнавальних, творчих, дослідницьких здібностей учнів; запропонувати шляхи використання даних технологій на уроках української мови та літератури; довести, що застосування комп’ютера в межах класно-урочної системи сприяє посиленню мотивації навчання. Нормативною базою під час роботи над зазначеною темою стали такі документи: Закон України «Про освіту»,Закон України «Про загальну середню освіту»,Закон України «Про інноваційну діяльність», Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, Концепції мовної та літературної освіти у загальноосвітній 12-річній школі, Методичні рекомендації щодо вивчення української мови, літератури в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання у 2008-2009 навчальному році. Сутність інформаційно-комунікаційних технологій представлено в працях Григор’єва С.Г., Гриншкуна В.В., Машбиця Ю. І., Пєхоти О.М., Тихонової Т. В. На важливість проблеми підвищення мотивації указують провідні зарубіжні та вітчизняні вчені Маркова А.К., Рубінштейн С. Л., Поташник М. М., Боришевський М. Й., Занюк С. С. У науковій літературі термін «ІКТ» визначається як сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання інформації, що розширює знання людей і розвиває їхні можливості щодо керування технічними і соціальними проблемами. Найбільш поширені в моїй практиці такі шляхи використання ІКТ: мультимедійна презентація, мультимедійний проект, педагогічні програмні засоби, Інтернет-ресурси, дистанційне навчання. Мультимедійна презентація - це форма подачі матеріалу, що дозволяє об’єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію). Ще Я.А.Коменський у праці «Велика дидактика» писав: «...Все, що тільки можна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме – для сприймання зором, чутне – 46

слухом, запахи – нюхом, доступне дотикові - через дотик. Якщо будь-які предмети можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями...» [6]. Найчастіше використовую мультимедійну презентацію для лекційного викладу матеріалу, для уроків повторення, узагальнення вивченого матеріалу, як ілюстрацію наукової роботи гімназистів під час її захисту, для супроводу позакласного заходу. Вважаю, що мультимедіа-лекція є найкращою формою проведення оглядових уроків з літератури, перших уроків вивчення розділу з мови, оскільки засоби мультимедіа роблять лекцію більш ефективною, активізують при цьому роботу класу, дають можливість широкого використання міжпредметних зв’язків, реалізації культурологічної лінії. Презентації до уроків створюються і мною, і моїми учнями, які за допомогою медіа ілюструють свої доповіді, повідомлення (додаток 1). Презентацію на уроці аналізу художнього твору використовую для реалізації інтегрованого підходу до навчання. Порівняти задум автора твору і режисера фільму, вибрати з низки наведених ілюстрацій ту, що найбільш точно відображає авторську точку зору, порівняти власну інтерпретацію твору (ілюстрацію, декламування, постановку) з трактуванням митців – такі завдання сприяють розвитку творчої уяви, формуванню читацьких інтересів, привчають глибоко аналізувати художній твір. За допомогою презентації готую уроки узагальнення і повторення матеріалу. Інформацію на таких уроках зручно подати у вигляді схем, таблиць, вікторин, кросвордів (виготовлення таких мультимедійних моделей може бути індивідуальним домашнім завданням) – це дозволяє зекономити час, повторити значний обсяг інформації, активізувати навчальну діяльність учнів. Мультимедійна презентація, що супроводжує позакласний захід, дає можливість узагальнено, зримо відтворити особливості природи рідної країни, її історії, духовної культури рідного народу, створюючи необхідні умови для засвоєння загальнолюдських і національних цінностей, становлення естетичних смаків, формування морально-етичної культури. Мультимедійна презентація активно використовується учнями як ілюстрація наукової роботи під час її захисту. Таким чином, створення мультимедійних презентацій не тільки формує навички роботи в програмах Microcoft PowerPoint, Microcoft Publisher, Microcoft Word, вчить використовувати друковані та Інтернет – ресурси, а й служить розвитку інтересу до предмета, удосконаленню важливих навичок – складових інформаційної культури, таких як пошук, аналіз, систематизація інформації, вміння самостійно організувати діяльність, презентувати свою роботу. Мультимедійний проект розвиває пізнавальні навички, уміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі. Мультимедійний проект організовую за правилами проектних технологій, розробленими програмою «Intel Навчання для майбутнього». Наприклад, теми деяких реалізованих проектів:«Доля «розстріляного відродження»: тріумф чи вирок», «Україна очима українців початку XX і XXI століть», «Доля України – моя доля» (до річниці народження Тараса Шевченка) (додаток 2). Результати презентуються на підсумковому уроці з теми (якщо діти працювали на випередження, то результати дослідження подаються на першому (оглядовому) 47

уроці). Педагогічні програмні засоби (ППЗ) використовую для організації індивідуальної роботи учнів на уроці, для унаочнення нового матеріалу під час його пояснення, для моделювання уроків з урахуванням психолого-педагогічних особливостей класу. Залежно від функцій, які виконує ППЗ, можна запропонувати таку їх класифікацію: інформаційні навчальні засоби ( підручники, посібники, енциклопедії, словники, довідники ), демонстраційномоделюючі програмні засоби (відеофрагменти, аудіофрагменти), тестові програмні засоби, «репетитори». Перелік та аналіз ППЗ з української мови та літератури подано в додатках (додаток 3). Інформаційні технології, що найповніше реалізуються в електронному підручнику й посібнику, відкривають нові можливості для реальної індивідуалізації навчання мови і літератури у їх взаємозв’язку, реалізації особистісно зорієнтованого навчання і виховання, якісного піднесення ефективності уроку української мови і літератури, зокрема істотного вдосконалення мовленнєвої культури учнів основної школи [11]. Інтернет-ресурси в навчальному процесі використовую як джерело отримання інформації, спосіб спілкування, інструмент участі в телекомунікаційних проектах. Служби та сервіси мережі Інтернет мають величезний інформаційний потенціал. Своє завдання у роботі за цим напрямком бачу в тому, щоб навчити гімназистів правильно використовувати наявне інформаційне поле, критично оцінювати Інтернет-джерела. Для цього використовую такі завдання: підготувати повідомлення про цікавий епізод з життя письменника на основі 2-3 паперових та електронних джерел(5-8 кл.), розкрити зміст висловлювання критиків про життєвий і творчий шлях письменника, основні ознаки історико-культурної доби на основі 2-3 паперових та електронних джерел (9-11кл.) (http://www.ukrcenter.com/library/, http://www.ukrlib.com.ua/), виконати технічний переклад тексту на українську мову, запропонувати шляхи його удосконалення (http://pereklad.online.ua/), підготувати повідомлення на лінгвістичну тему «Уникаймо мовленнєвих помилок» (http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=1968&read=true (Короткий словник антисуржику)). Перелік та аналіз Інтернет-джерел, корисних для викладання та вивчення української мови та літератури, подано в додатках (додаток 4). Цікавим напрямком роботи є Інтернет-спілкування (форум,чат, конференція, семінар). Так обговорення в мережі проблеми спілкування рідною мовою підштовхнуло старшокласників до проведення круглого столу «Чи заговоримо нарешті українською?», вивчення думок користувачів Інтернету з приводу змін у новому українському правописі стало частиною наукової роботи «Проблеми сучасного українського правопису», за яку учениця Дідух Христина отримала ІІ місце в конкурсі-захисті робіт при МАН (обласний етап). Гімназисти беруть участь у різних телекомунікаційних проектах, зокрема в конкурсах творчих робіт «Хто для мене Іван Мазепа?», «Ідеї гуманізму у сучасному молодіжному середовищі» тощо. Наступним кроком моєї роботи щодо впровадження ІКТ у навчальний процес є організація дистанційного навчання – забезпечення діалогу між учителем та учнем при територіальній віддаленості. З цією метою створено персональний веб-сайт «Наша мова» (http://nashamova.ucoz.ua/), мета якого удосконалення роботи за 48

напрямками: робота з обдарованими дітьми, робота з учнями, що довго хворіють або знаходяться на індивідуальному навчанні, підготовка до ЗНО, контрольних робіт, уроків позакласного читання, літератури рідного краю, семінарів тощо (додаток 5); продовжую працювати над удосконаленням роботи сайту. Слід пам’ятати, що доступ до необхідних у процесі навчання даних в електронному вигляді виправданий в тому випадку, коли іншими шляхами отримати відповідний результат важко або неможливо. Використання комп’ютера в навчальному процесі служить розвитку мотивації навчання. Мотивація – це всі мотиви, потреби, стимули, ситуативні чинники, які спонукають поведінку людини [5]. Зовнішня мотивація заснована на заохоченнях, покараннях, інших видах стимуляції, які або спрямовують, або гальмують поведінку людини. Внутрішня мотивація сприяє одержанню задоволення від роботи, викликає інтерес, радісне збудження, підвищує самоповагу особистості. Люди поринають у діяльність заради неї самої, а не для досягнення яких-небудь зовнішніх нагород. Така діяльність є самоціллю, а не засобом для досягнення іншої мети [9]. З метою вивчення впливу ІКТ на розвиток внутрішніх мотивів разом з психологом гімназії проведено дослідження, яке показало, що використання ІКТ на уроках української мови та літератури сприяє росту пізнавального інтересу до змісту, процесу навчання, активності учнів, а відтак розвитку внутрішньої мотивації вивчення предметів (після проведення серії уроків з використанням ІКТ у 6-х класах кількість учнів з високим рівнем внутрішньої мотивації вивчення української мови та літератури зросла на 12%). Матеріали дослідження подано в додатках (додаток 6). Результативність досвіду підтверджують і загальні показники роботи вчителя (додаток 7). Підсумком роботи над темою стала розробка методичних порад «Шляхи використання ІКТ на уроках української мови та літератури», «Види роботи на уроках української мови та літератури, які сприяють формуванню інформаційної культури» (додатки 8,9). За результатами проведеної роботи можна зробити наступні висновки: - використання ІКТ на уроці сприяє розвитку пізнавального інтересу до вивчення предмета, підвищенню внутрішньої мотивації; - комп’ютер дозволяє ефективніше вирішити такі дидактичні завдання: індивідуалізація процесу навчання, розширення поля самостійності, унаочнення процесу, розвиток творчого потенціалу учнів, розвиток умінь дослідницької діяльності, формування інформаційної культури гімназистів; - впровадження ІКТ у навчальний процес дозволяє реалізувати соціальне замовлення, обумовлене інформатизацією сучасного суспільства. Список використаних джерел 1. Освітні технології: Навч.-метод. посібн. /О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін., За заг. ред.О.М. Пєхоти . — К .:А .С. К., 2001. 2. Основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів/ Машбиць Ю.І., Гокунь О.О., Жалдак М.І. та ін./ За ред. Машбиця Ю.І./ Інститут 49

психології ім Г.С. Костюка АПН України. – К.:ІЗМН, 1997. 3. Боришевський М.Й. Психологічні механізми розвитку особистості // Педагогіка і психологія. - 1996. - № 3. - С. 26-33. 4. Вукіна Н.В., Дементієвська Н.П., Сущенко І.М. Критичне мислення: як цьому навчати. Науково-методичний посібник/ За наук. ред.. О. І. Пометун – Харків, 2007. 5. Занюк С.С. Психологія мотивації. Навчальний посібник. – К.: Вид-во “Либідь”, 2002. 6. Коменський Я.А. Велика дидактика // Вибрані твори. – Т.1. – К., 1940. 7. Маркова А.К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте: Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1983. 8. Поташник М. М. Требования к современному уроку. методическое пособие. – М.: Центр педагогического образования, 2008. 9. Рубинштейн С. Л. Проблемы общей психологии. М., 1973. 10. Ситченко А. Л. Навчально-технологічна концепція літературного аналізу: Монографія. – Київ: Ленвіт, 2004. 11. Скуратівський Л. Інформаційні технології як засіб мовленнєвого розвитку учнів у процесі навчання української мови в основній школі // Українська мова і література в школі : Науково-методичний журнал. – 2005. – N4. – С. 7-10. 12. Тихонова Т. В. Нові інформаційні технології у школі і вузі. В зб.: Освітні технології у школі та вузі. – Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. – Миколаїв, 1999. – С.163-166. 13. Шуляр В. І., Огренич Н. М., Учень-читач і вчитель-фасилітатор в умовах 12річної школи: Наук.-метод. посібн. – Миколаїв. Видавець: Ганна Гінкул, 2006. 14. Григорьев С.Г., Гриншкун В.В. Мультимедиа в образовании [Электронний ресурс]. – Режим доступа: http://www.ido.edu.ru/open/multimedia/ 15. Информационно-коммуникационные технологии в образовании [Электронний ресурс] / Государственный научно-исследовательский институт информационных технологий и телекоммуникаций, 2003 – . – Режим доступа: http://www.ict.edu.ru/

Зінченко Світлана Миколаївна – cамоорганізована, творча людина, наділена різними здібностями: грає на фортепіано, з захопленням займається вишивкою, плетінням. Професія допомагає і тут. Для створення схем вишивки Світлана Миколаївна використовує комп’ютерні програми. На уроках значну роль відводить діловій грі.

Ділові ігри як засіб формування ІКТ компетентності особистості Опис власного педагогічного досвіду вчителя інформатики Миколаївської гімназії №3 Зінченко С.М.

Сучасний рівень розвитку суспільства вимагає від школи орієнтації на особистість учня, задоволення його інтересів та освітніх потреб шляхом впровадження диференціації та профільності навчання. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст. наголошує на створенні та впровадженні системи спеціалізованої підготовки (профільного навчання) в старших класах загальноосвітньої школи, орієнтованої на індивідуалізацію навчання та соціалізацію учнів з урахуванням реальних потреб сучасного ринку праці. Актуальність. Гігантський потік інформації, яку сьогодні надають засоби ЗМІ та телекомунікації, загострює проблему підготовки учнів до життя в інформаційному суспільстві. Усвідомлюючи це, в багатьох країнах надається пріоритетне значення підготовці учнів для роботи з інформацією. (Додаток 1) Метою навчання інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій у школі визначається формування в учнів теоретичної бази знань з основ інформатики, умінь і навичок використання сучасних комп'ютерно-інформаційних (інформатичних) технологій у своїй діяльності, що має забезпечити формування у випускників школи основ інформаційної культури та інформатично-комунікативної компетентності. [4] (Додаток 2) Для підготовки школярів до успішного життя в інформаційному суспільстві школа, як мінімум, повинна формувати у своїх учнів уміння і якості, необхідні людині 21-го століття. (Додаток 3). На уроках інформатики доводиться працювати принаймі в двох напрямках: вивчення конкретного навчального матеріалу і 51

формування ІКТ-компетентності. В цьому мені допомагає використання активних методів навчання (групова або командна робота, ділові ігри та імітаційні вправи, тощо). Неможливо змінити будь-кого, передаючи йому готовий досвід. Можна лише створити атмосферу, яка сприяє розвитку людини. Різнобічна підготовка, спрямована на досягнення професійної компетентності в певній галузі, і забезпечує конкурентноспроможність випускників. Участь у ділових іграх може дати не тільки знання, але і безцінний досвід, який в умовах розміреного існування треба набувати роками. Крім того, за допомогою ділових ігор можна вчити і вчитися не тільки тому, як і чому треба працювати, можна тренувати такі важливі для успішної роботи якості, як комунікативність, лідерські якості, уміння орієнтуватися в складній, швидко змінній ситуації. Можна тренувати не тільки окремих людей, але і команду. Учити бути командою. Чи потрібно це все в школі? Нашій школі ділові ігри вкрай необхідні. Адже основним завданням школи вважається не просто навчання – отримання і накопичення знань, а придбання уміння найуспішніше використовувати все, що накопичено. І знання, й особливості характеру, й особистісні якості. Мета сучасної школи – людина успішна. І тому, ми граємо! Вивченню різних аспектів використання ігор у навчанні присвячена велика кількість досліджень. Значення гри у вихованні і розвитку особистості розкрито в дослідженнях І.Байєра, Е.Берна, Л.С.Виготського, А.С.Макаренко, С.А.Шмакова. У роботах Б.П.Болотінськой, Л.Н.Іваненко, М.В.Кларіна, І.Я.Курамшина, П.І.Підкасистого, Г.К.Сельовко наголошується виключно на важливість дидактичних ігор та ігрової діяльності у навчанні. Сутність, призначення, теоретичні питання застосування ділових ігор відображені в роботах Я.М.Бельчикова, М.М.Бірштейн, А.А.Вербицького, В.Г.Комарчука, Е.А.Хруцького. У статтях Н.В.Кларіна, Г.Еллінгтона наголошуються на значних перевагах імітаційних ігор порівняно з іншими засобами навчання та на їх широке застосуванні в західній педагогіці в різних сферах навчання. Нормативною базою під час роботи над зазначеною темою стали: - Закон України «Про освіту»; - Закон України «Про загальну середню освіту»; - Закон України «Про інноваційну діяльність»; - Державна програма «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці на 2006-2010 роки»; - Концепція профільного навчання в старшій школі; - Постанова Кабінету міністрів України від 16 листопада 2000р. №1717. Мета досвіду: формування ІКТ-компетентності випускників гімназії на основі використання активних методів навчання, зокрема – ділових ігор, що забезпечують формування у учнів професійно направленого мислення і базису для подальшого професійно орієнтованого навчання у вузі. Загальна ідея полягає у використання різних видів ділових ігор як елементів уроку або як форм проведення уроку інформатики, що сприяє більш ефективному формуванню ІКТ-компетентності учнів та різнобічному розвитку особистості 21 століття. Практичне значення досвіду визначається тим, що розроблені ділові ігри 52

різних типів для використання на уроках інформатики. (Додаток 4). Оскільки навчання інформатики в профільній школі передбачається організовувати через професійно спрямовані диференційовані курси за вибором, то використання цих форм і методів дозволять представити на уроках інформатики реальні особливості майбутньої професії. Інформатика Практична спрямованіс

Прикладна спрямованіс

Профільність навчання

Індивід. групові

та

Ділові ігри Ділові ігри є педагогічним засобом і активною формою навчання, яка інтенсифікує навчальну діяльність, моделюючи управлінські, економічні, психологічні, педагогічні ситуації, і дає можливість їх аналізувати та виробляти оптимальні дії надалі. При проведенні ділових ігор учні входять в роль менеджера, банкіра, бухгалтера тощо, це наближає навчання до реальної дійсності, вимагаючи від школярів взаємодії, творчості та ініціативи, дозволяє реалізувати профільність навчання. Ігровий супровід вивчення матеріалу дозволяє підтримувати постійний високий інтерес учнів до матеріалу, активізує їх самостійну діяльність, формує і закріплює необхідні ІКТ-компетентності. Крім того, використання ділових ігор є достатньо ефективним в умовах викладання предмета за принципом «спіралі», коли на кожній сходинці необхідно повертатися до вивчених питань, розширюючи та поглиблюючи їх, а також додаючи нові проблеми. Ділова гра – це засіб розвитку професійного творчого мислення, в ході її учень набуває здатності аналізувати специфічні ситуації і вирішувати нові для себе професійні завдання. Ділові ігри, на відміну від інших традиційних методів навчання, дозволяють більш повно відтворювати практичну діяльність, виявляти проблеми і причини їх появи, розробляти варіанти вирішення проблем, оцінювати кожен з варіантів вирішення проблеми, приймати рішення і визначати механізм його реалізації. Перевагами ділових ігор є те, що вони дозволяють: розглянути певну проблему в умовах значного скорочення часу; освоїти навички виявлення, аналізу і вирішення конкретних проблем; концентрувати увагу учасників на головних аспектах проблеми і встановлювати причинно-наслідкові зв'язки (інформаційна складова ІКТ компетентності); працювати груповим методом при підготовці і прийнятті рішень, орієнтації в нестандартних ситуаціях; розвивати взаєморозуміння між учасниками гри (комунікативна складова ІКТ компетентності); формувати навички свідомого обґрунтованого вибору ІКТ засобів для розв’язання певної проблеми (технологічна складова ІКТ компетентності). Технологія ділової гри складається з наступних етапів: підготовка, введення до гри,проведення гри (групова робота над завданням, міжгрупова дискусія), етап аналізу та узагальнення. (Додаток 5). Ділові ігри умовно поділяються на три категорії: виробничі, дослідницькі, 53

навчальні. Найчастіше використовую навчальні ділові ігри (мета яких – сформувати певні навички та вміння учнів в їх активному творчому процесі). За рівнем складності їх можна розділити на: імітаційні вправи, «аналіз конкретних виробничопрофесійних ситуацій», «розігрування ролей», повномасштабні ділові ігри. Прийнято виділяти два типи ігор: жорсткі та вільні. Жорсткі – коли строго зафіксована послідовність дій в зафіксований час. У навчальному процесі використовую такі модифікації ділових ігор: імітаційні, операційні, рольові, діловий театр, психо- та соціодрама. (Додаток 6) Досвід показує, що ділову гру можна проводити перед теоретичними заняттями, після прочитання циклу лекцій або ж здійснювати організацію всього навчального процесу на основі довготривалої (протягом декількох уроків) ділової гри. У першому випадку ділова гра спирається тільки на особистий досвід учнів і повинна виявити прогалини в знаннях, усунення яких відбуватиметься протягом всіх уроків з даного розділу, що викличе до них додатковий інтерес. У другому випадку ділова гра спирається на знання, отримані на попередніх уроках. Ці знання не тільки закріплюються в грі, але і приймуть якісно нову форму “існування”, оскільки увійдуть до структури досвіду пізнавальної, професійної діяльності; змінять особистісні характеристики учнів. Ділові ігри роблять процес навчання цікавим, створюють в учнів добрий робочий настрій. Їх також ефективно використовувати при узагальненні та систематизації, наприклад, урок – залік на основі Баскет-методу (Додаток 7). Ділові ігри сприяють тому, що учні не тільки самі прагнуть виконувати завдання, але і спонукають до цього своїх товаришів. Вчитель і учні проходять загальний шлях становлення компетентності (у сфері інформаційно-аналітичної, технологічної, комунікативної, соціальної діяльності), стають партнерами, що, у свою чергу знаходить віддзеркалення в спадкоємності поколінь в освітньому, культурному і інформаційному плані. Сенс застосування ділових ігор в навчальному процесі обґрунтований і віковими особливостями учнів. У підлітковому віці спостерігається загострення потреби у створенні свого власного світу, у прагненні до дорослості, бурхливий розвиток уяви, фантазії, поява стихійних групових ігор. Особливостями гри в старшому шкільному віці є спрямованість на самоствердження у суспільстві, прагнення до розіграшу, орієнтація на мовну діяльність. Проте, ділові ігри, не зважаючи на практичну значимість, прийнятні лише в якості додаткового метода навчання в тісному зв’язку з теоретичними заняттями. Вони, в основному, не передбачають пошук єдиного правильного рішення. Їх цінність в стимулюванні більшої кількості ідей та способів їх реалізації, в неоднозначності рішень, що приймаються, характер яких визначається конкретною навчальною ситуацією. Досвід показує, що використання ділових ігор у доцільному поєднанні з іншими методами активного навчання забезпечує достатній рівень оволодіння учнями програмового матеріалу. (Додаток 8). Формування всіх ключових компетенцій здійснюю на кожному уроці і неможливо відокремити в чистому вигляді формування соціальної компетенції від формування будь-якої іншої. Проте, варіюючи змістом завдань, формами та методами роботи на окремих уроках, 54

формую предметні компетенції, а через них - надпредметні та ключові. Первова Марина Марківна – творчий, талановитий вчитель. Автор багатьох публікацій. Активний учасник Міжнародних та Всеукраїнських конференцій з питань викладання іноземних мов. Орієнтує свою роботу на виховання національно свідомої, незалежної, морально і духовно багатої особистості, використовуючи інтерактивні технології. Її уроки – це завжди свято.

Опис власного педагогічного досвіду Первової М.М. Формування комунікативної компетенції учнів шляхом впровадження інноваційних технологій як засіб виховання інтелектуально розвиненої особистості Педагогічна ідея – це повітря, в якому розправляє крила педагогічна творчість. В.Сухомлинський Викладання – це мистецтво, а не ремесло – у цьому самий корінь учительської справи… Вічно винаходити, вимагати, удосконалюва тися – ось єдиний можливий курс сучасного вчителя. М.А.Рибникова Освіта XXI століття – це освіта для людини. Соціальні зміни, науковотехнічний розвиток, якими відзначені останні десятиліття світової історії, вплинули на зміну мети і завдань освіти. Завдання сучасної школи – це виховання компетентної особистості, яка володіє не тільки знаннями, професіоналізмом, високими моральними якостями, але й уміє діяти адекватно у відповідних ситуаціях спілкування, застосовуючи свої знання, досвід і беручи на себе відповідальність за дану діяльність. Впровадження в практику навчання іноземних мов комунікативноорієнтованого підходу було здійснено з метою збереження і збагачення багатої мовної і культурної спадщини різних народів, для інтенсивного обміну науковотехнічною інформацією, досягненнями в галузі культури, підвищення мобільності людей. Визначальним принципом цього підходу є орієнтація на оволодіння мовою як засобом спілкування в реальних життєвих ситуаціях, актуальних саме для учнів, а не для вчителів та авторів підручників. Комунікативна мовна компетенція учнів 55

виконує вирішальну роль в реалізації практичної мети навчання іноземної мови . Виконуючи свою функцію як головного засобу спілкування, комунікативна компетенція в той же час сприяє формуванню інших видів мовленнєвої діяльності, прийомів і операцій інтелектуальної діяльності. Зіткнення з проблемою коректного відображення комунікативних ситуацій, близьких до життєвих реалій, з використанням певного лексичного словника і відповідних до ситуації спілкування стилістичних структур, а також такі чинники, як тема методичного об’єднання вчителів кафедри іноземних мов, а саме «Розвиток творчих здібностей школярів через впровадження інноваційних технологій. Формування творчої особистості учня та вчителя», апробація нових підручників видавництва Pearson Education LONGMAN, спонукали мене обрати саме таку проблемну тему мого педагогічного досвіду. Актуальність досвіду полягає в тому, що змінюється сама філософія освіти та її акценти. Прагнення України вступити до Євросоюзу, входження нашої країни до Ради Європи у 1996 році стали поштовхом до зміни пріоритетів сучасної освіти: перетворення учня з носія академічних знань у людину активну, компетентну, соціально пристосовану, налаштовану не лише на спілкування щодо обміну інформацією, а й на соціалізацію в суспільстві з метою практичного використання здобутих знань. Згідно з рекомендаціями Ради Європи, Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, Концепції навчання іноземних мов у середній загальноосвітній 12-річній школі та навчальних програм з іноземних мов слід виховувати творчу, інтелектуально розвинену, толерантну особистість, підготовлену та пристосовану до умов гуманізації і демократизації суспільства. Основна ідея досвіду: розвиток комунікативної компетенції учнів на уроках англійської мови, занурення дітей у різноманітні ситуації, близькі до життєвих реалій; спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації; перетворення репродуктивного навчання на цікавий життєтворчий процес активного діалогу учителя з учнем, учня з іншим учнем, учня з учителем та реагування на свого співрозмовника. Головна мета досвіду: навчити учнів коректно використовувати граматичні/лексичні структури англійської мови в комунікативно-зорієнтованих ситуаціях, активізувати навички усного мовлення для автентичного спілкування з носіями мови, виховувати компетентну особистість, гідного громадянина демократичного суспільства. Комунікативний підхід до навчання іноземної мови не є зовсім новим. У працях провідних психологів А.Н. Леонтьєва, З.Л. Рубінштейна, А.У. Запорожця, Д.Б. Ельконіна та інших сформульовані фундаментальні положення про те, що комунікативна діяльність дитини – основна умова його психічного розвитку. Але всі ці концепції були далекі від реального життя, від тих стандартів, які б були близькими до загальноєвропейських освітніх стандартів. У своїй роботі я спираюсь на власний досвід, а також на провідний досвід таких авторів як: О.Пометун, Л.Пироженко, О.Тарасова, Є.Пассов, Л.Біркун, Т.Зубенко, А.Райт, Вилга М.Риверс, Д.Браун и Д.Юл, Дж.Добсон, Давид и Роджер Джонсон, С.Торнбері, Д.Нунан з таких питань як: комунікативно-орієнтоване навчання, інтерактивні технології, кооперативне навчання, критичне мислення, як навчати англійській граматиці з захопленням, екстринсивна/інтринсивна мотивація 56

учителя/учня та інші. Формування комунікативної компетенції є основним принципом авторської навчальної програмою з курсу «Гіди-перекладачі» та «Бізнескурсу англійської мови». Інноваційні технології реалізації педагогічної ідеї: 1) Розминки на початку уроку: скоромовки, “Криголами”, “Розігріви”, “Мозковий штурм (атака, брейнстормінг)”, «Сенкан“, «Мікрофон”, «Незакінчені речення», 5-хвилинні есе, незвичайні привітання, побажання хорошого настрою тощо. 2) Розвиток комунікативної компетенції через прислів’я та приказки за допомогою вербального стимулу, приказки-підказки, складання алгоритму коментарю до прислів’я. 3) Проблемні ситуації розвивають комунікативну компетенцію. Вони сприяють виникненню мотиву і потреб висловлювання, висуненню гіпотез, припущень, активізації мисленнєвої діяльності. Створенню проблемної ситуації на уроці сприяють: підбір матеріалу за темами і підтемами; повторення мовленнєвих зразків; введення різноманітних мисленнєвих завдань. Наприклад: обговоріть ситуацію у групах за запропонованим зразком, розгляньте малюнки, обговоріть особливості зображених на них людей чи професій тощо, висловіться від імені героя тій або іншій ситуації, висловіть свою точку зору з приводу думок та ін.). 4) Комунікативно-орієнтовані ситуації є характерними і частотними для уроків спецкурсу «Гіди-перекладачі» та «Бізнес-курсу англійської мови». Ці ситуації є зразками ситуацій повсякденного життя, вони формують в учнів ініціативність, самостійність, толерантність, здатність до соціалізації в суспільстві. 5) Формування комунікативної компетенції через опорні схеми. Наочність (план, схеми, алгоритми, опорні малюнки, репліки під малюнками, ключові зразки) дозволяє активізувати нові лексичні одиниці, презентувати і закріпити структурний граматичний матеріал, сприяє їх осмисленню і засвоєнню, а також використовується як зорова опора для опису зображення, розшифровки і детального опису схематичних малюнків, які стимулюють усне мовлення учнів, а також формують навички і вміння монологічної і діалогічної єдності. 6) Використання інтерактивних технологій на уроках англійської мови передбачає: 1. Розуміння на слух відео, аудіо-автентичних записів (носії мови). Під цим розуміється також мова самого вчителя, а саме, коли вчитель говорить вільно, використовуючи різноманіття лексичних, граматичних, стилістичних прийомів. 2. Створення дослідницького проекту, рольової гри, драматизації ситуації чи уривку. Обговорення в великих чи малих групах, дебати, проведення конференції, круглого столу, дискусії, симуляційної гри (гри на уяву). 3. Залучення учнів у спільні види діяльності, де вони працюють гуртом, роблять необхідні приготування, готують матеріали для презентацій, дискусій, міжнародних фестивалів чи відкритих дверей для батьків, увесь цей час використовуючи мову, концентруючи увагу на завданні. 4. Запровадження міжкультурної інтерактивності при використанні мови в реальному світі. Учні діляться своїми цінностями, точками зору, враженнями (парна робота, робота в групах). Пісні, музика, танок також допомагають учням оцінити культурний епос іншого народу. 5. Нетрадиційне навчання граматиці: «If I were a president I would…» - conditionals (умовні речення) + вираження свого повідомлення. 7) Технології навчання у дискусії. Дискусійний гурток “Юний лідер” 57

демонструє всі форми проведення дискусії (див. додаток «Розробка матеріалів засідань дискусійного гуртка «Юний лідер») 8) Навчання комунікативної компетенції шляхом групової роботи (кооперативне навчання). Принцип колективної роботи: особистісна взаємодія, що стимулює діяльність; міжособистісне спілкування. Інтерактивні методи кооперативного навчання, які я використовую на уроках: “Велике коло”, “Ажурна пилка”, “Броунівський рух””, “Карусель” , “3-крокове інтерв’ю”, 3-хвилинний огляд” , “Команда-пара-соло” та ін. Майже кожен учасник групи отримує свою роль у групі: спікер (керівник групи), секретар, посередник, доповідач, спостерігач, заохочувач, колектор матеріалів, тайм-кіпер. 9) Розвиток комунікативної компетенції через рольову гру/драматизацію Рольова гра – розігрування інсценізацій за певними ролями, які є типовими зразками життєвих реалій. Предмет рольової гри – сама людська діяльність. 10) Формування всіх компонентів комунікативної компетенції учня (лінгвістична, соціолінгвістична, дискурсивна, соціокультурна, стратегічна) через сприйняття аудіо/відео матеріалів: «Family Album”, “Cambridge Course”, «Storytime» by Express Publishing, різноманітні сюжетні фрагменти американських/британських фільмів. 11) Запозичення американського досвіду під час стажування у Державному університеті штату Монтана, Боузмен, США та запровадження його елементів на уроках: проектна робота за американською методикою (вибір проектної тематики шляхом мозкового штурму, обирання більш актуальних тем сьогодення, формування однорідних та різнорідних (гомогенних/гетерогенних) груп, вибір проблеми дослідження, збір інформації за певними рубриками проекту, презентація проекту); кооперативні форми навчання; види роботи з мультимедіа; повага та толерантність до різноманіття у класі; сприйняття учня таким, який він є; підтримання партнерських відносин та демократичного клімату в класі; виховання гідного громадянина, майбутнього лідера у своєму оточенні. Ефективність та доцільність мого досвіду показують наступні результати: за останні 6 років я підготувала 14 призерів міської, 4 призери обласної та 2 призери Всеукраїнської олімпіади з англійської мови. Протягом цих 6 років 4 учня 10-х класів стали фіналістами програми FLEX та навчалися в США. Контрольні зрізи показують достатній рівень навченості учнів з англійської мови – 8,3. Враховуючи всі ці провідні види діяльності, вчитель має моделювати мовленнєві ситуації для тренінгу у спілкуванні, коректно й позитивно коментувати оцінки, створювати ситуації успіху для кожного, хто навчається, розвивати позитивне ставлення до мови. Формуючи комунікативну компетенцію учитель не просто повідомляє знання, але й організує пізнавальну діяльність учнів, створює умови для висловлення власної думки, ставлення до матеріалу, що вивчається, співвідносячи його з соціумом. Отже, освіченість, інтелект особистості, здатність постійно самовдосконалюватися, прагнути творчого підходу до вирішення проблем стають визначальною передумовою успіху нашого суспільства, прогресу цивілізації в цілому.

Федорова Ольга Володимирівна. Її кредо: „не кажи не можу, а кажи навчусь”, стало девізом її учнів. Як і вчитель, вони готові до здобуття та пошуку нових знань. На своїх уроках спонукає учнів до спільної праці, виступає їх помічником та провідником. Організація самоосвітньої діяльності учнів в процесі навчання фізики Опис власного педагогічного досвіду Федорової О.В. Не відбути навчання, а прожити його, щоб навчання ввійшло в життя, щоб воно мало життєвий смисл для учня. А.Н. Леонтьєв У сучасній український школі особлива увага приділяється оптимізації навчального процесу і, зокрема, удосконаленню засобів навчання. Я намагаюсь, як вчитель фізики, підвищити ефективність навчання за рахунок оптимізації змісту навчального матеріалу, методів його викладання і застосування сучасних засобів наочності, але це не завжди приносить бажаний результат, бо якість знань учнів багато в чому залежить від самостійної розумової праці й особистих зусиль кожного з них. Тому важливим завданням школи є формування в учнів стійкої потреби в самостійному поширенні і поглибленні своїх знань, в організації їхньої самоосвіти. Саме тому, виховання покоління людей, здатних ефективно навчатись протягом життя – провідна ідея сучасної освітньої політики в Україні, визначена Національною доктриною розвитку освіти.[12, c.34] Згідно з Концепцією загальної середньої освіти (12-річна школа) основним завданням визначено: «формування у школярів бажання і вміння вчитися, виховання потреби і здатності до навчання впродовж всього життя, вироблення умінь практичного використання здобутих знань» .[6, c.117] Саме «через формування в учнів бажання і вміння вчитися» Державний стандарт середньої загальної освіти передбачає здійснення всебічного розвитку і виховання особистості. Актуальність поставленої проблеми, її практична значущість і обумовили вибір моїх педагогічних досліджень, творчих пошуків, проблемної теми досвіду «Організація самоосвітньої діяльності учнів в процесі навчання фізики». У ході розгляду проблеми вміння самостійно вчитися визначається як мета діяльності, а створення умов для самостійної діяльності – одним із найвагоміших засобів її вирішення. Успіх у навчання – єдине джерело внутрішніх сил дитини, що народжує енергію для навчання та подолання труднощів. Головними завданнями реалізації ідеї є: навчити учнів самостійно мислити, розмірковувати, пізнавати; самостійно засвоювати розумові пізнавальні операції; переживати радість відкриття і переборення труднощів; утверджуватися у власних поглядах на життя, творити своє 59

«Я» (вияв інтелектуальної компетентності та ініціативи). Ознайомившись науковими дослідженнями психологів (Анохін П.К., Гальперин П.Я., Тализіна Н.Ф), педагогів (Щукіна Г.І., Бабанський Ю.К. Беспалько В.П.), роботами вчителів - новаторів Звєрєвої Н.М., Усової А.В., і ін.. де докладно висвітлені окремі питання самостійної роботи з фізики, розглядаються різні форми її організації, їх важливе теоретичне і практичне значення. Розглянувши праці Бурова А.В., Зворикіна Б.С., Румянцева І.М., які присвячені розробці змісту і методиці організації самостійної роботи учнів при виконані лабораторних робіт з фізиці. І тому працюючи в загальноосвітній школі протягом 13 років я зробила для себе висновок, що найміцніші знання – це знання здобуті в результаті самостійної праці. Керування самоосвітою, як складової частини пізнавальної діяльності учнів, тісно пов’язана з процесом навчання, для якого закономірним являється викладання і навчання і тільки тоді, коли вони функціонують у взаємозв’язку, цілісний процес досягає бажаного результату. Знання - продукт тих або інших пізнавальних дій, а керування процесом навчання можливо лише керуванням пізнавальною діяльністю тих, кого навчають. Своєрідність відношень знань і діяльності перебуває в тому, що з одного боку, характер пізнавальної діяльності вирішальним способом впливає на якість знань, а з іншого боку – необхідна пізнавальна діяльність у більшості випадків сама повинна будуватися й удосконалюватись в ході засвоєння знань. Тому не можна розраховувати на успіх у навчанні, якщо вчитель активно викладає, а учень не бере участь у процесі засвоєння знань і формування умінь. З іншого боку, зрозуміло, що навчання протікає більш ефективно, коли воно вміло управляється викладачем як безпосередньо на уроці, так і в опосередкованій формі, коли учні самостійно виконують завдання вчителя сформульовані раніше. Поряд із цим велике значення має власний пізнавальний інтерес учнів. Підвищення ефективності керування пізнавальною діяльністю учнів у процесі засвоєння ними знань ґрунтується на сучасних наукових даних психології, фізіології і дидактики, що і визначають програму взаємодій вчителя й учнів у ході цього процесу. За свідченням психолого-педагогічних досліджень, досягнень науковців (Я.А. Коменський, К.Д. Ушинський, В. Сухомлинський, О.Я. Савченко, І.Д. Бех, О.Л. Кононенко,) без емоцій та позитивних почуттів, мотивації учіння сформувати пізнавальну самостійність школярів неможливо. Одне з головних умов засвоєння знань учнями – їхня пізнавальна діяльність. Інші найважливіші умови – керування цією діяльністю і її мотивацією. Пізнавальна діяльність полягає у виконанні певної системи окремих пізнавальних дій, що включають: матеріальні (трудові, експериментальні й інші практичні дії), рецептивні (сприйняття, уявлення, спостереження), розумові (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, зіставлення), мнемонічні (запам’ятовування), а також природні і штучні знакові дії ( ужиток термінів, фраз, схем), спрямовані на виявлення властивостей сутності і методі використання навчального елемента. Спираючись на дослідження науковців, передовий педагогічний досвід та власні спостереження, прийшли до висновку: самостійна робота - необхідна умова успішної навчально-пізнавальної діяльності учнів. Вчитель має добитися, щоб усі учні неодноразово пережили почуття справжнього успіху. Цьому сприяє використання нами технологій розвитку критичного мислення, теорії розв’язання винахідницьких задач, технології 60

проблемного, інтерактивного, проектного та особистісно-орієнтованого навчання. Для реалізації своїх ідей я використовую в своїй практичній діяльності такі методи, прийоми та форми організації навчальної діяльності учнів, які живлять бажання дітей вчитися. На своїх уроках я намагаюсь організувати самостійну роботу учнів таким чином: - Починаю свої уроки зі створення атмосфери комфорту, впевненості у собі, - власній значущості допомагають створити вправи «Чарівна скринька», «Дерево очікувань»,які привчають учнів до самостійної мотивації. Обов’язково слідкуємо за досягненням поставлених на початку уроку очікувань, привчаємо учнів ставити перед собою реальну мету, щоб відчути по її досягненні почуття задоволення і успіху у власних силах. - Активізувати діяльність учнів допомагають такі форми, як « Змійка»( Урок №1), використовую цікаві досліди з підручними матеріалами (Урок №1, №4), заповнення таблиці ЗВХ тощо. Ці форми використовуємо при актуалізації знань перед вивченням нової теми або під час узагальнення. Учні не бояться висловлювати та відстоювати свої думки. - Робота з підручником( за текстом підручника треба скласти план, скласти цікаве запитання для класу, складаємо схеми-опори, навколо яких згодом формується вивчення всієї теми. Діти глибше засвоюють теоретичний і практичний матеріал, скласти речення де не буде вистачати ключового слова, а інші повинні його вставити, закінчити речення, скласти узагальнений план фізичного явища, фізичної величини, фізичного закону і т.п.)[21, c 121] (Додаток 1) . - Експериментальні та практичні роботи в школі та дома (учням пропонується визначити об’єм тіл різної форми різними методами з використанням підручного та лабораторного обладнання, виготовлення саморобних приладів «Складання найпростішого радіоприймача» (Додаток№2), спостереженням за ростом кристала (Додаток№3), виготовлення електроскопа, джерела електричного струму і т.п. - Робота в групах та парах (добираю такі завдання, які дають можливість висловити думку кожному члену групи. Діти відчувають свою особливість, свій внесок у виконання спільного завдання) (Додаток№4), «Фізичне доміно» (Додаток№5), заповнення інтерактивного конспекту (конспект уроку №4). - Дидактичні ігри: «Рух по колу» (Конспект уроку №4), «4*4 або 2*2»(Додаток 6), «Морський бій»(Додаток 7), « Веселі старти»(Додаток 8), «Світлофор»(Додаток 9) , « Поле чудес» (Додаток №10). - Виконання дослідницької роботи (Порівняння 2 вимірювальних приладів - (Урок №1), дослідження дії електричного струму (Урок №3), дослідження роботи приладу, явища та властивостей речовин) . - Робота з додатковою науково-популярною літературою та Інтернетом. Створення власного проекту - презентації на певну тему: « Велика таємниця води» 10-11клас (Додаток№11+ диск з презентацією), «Методи та засоби дослідження космічного простору» - 11клас (Диск). - Виготовлення та захист опорних конспектів за малюнками в підручнику (Додаток №12). - Важливим питанням самостійної роботи – є оцінювання та корекція роботи 61

учнів, контроль та самоконтроль власної діяльності. Засобами формування контрольно-оцінних умінь є: доведення до свідомості учнів критеріїв оцінювання, залучення дітей до рефлексивної діяльності. Під час підведення підсумків аналізуємо роботу на кожному етапі, виділяємо, що вдалося, а над чим ще слід попрацювати. Перевіряємо чи здійснилися очікування, поставлені на початку уроку, як саме, завдяки чому. Дієвість і результативність системи такої роботи підтвердили досягнення моїх учнів-випускників. На кінець навчання у них було сформовано належний рівень когнітивних здібностей, позитивна Я – Концепція. Вони належним чином склали іспити до ВНЗ, отримавши високі результати з ЗНО. Результати вивчення рівня розумового розвитку показали, що високий рівень мали 47% учнів, достатній – 50%, середній – 3%. (Додаток 13). І, проте, у цієї галузі є ще багато засад, що вимагають подальших досліджень. Як і раніше потребують конкретизації методичні принципи добору змісту навчальних і дидактичних матеріалів для самостійної освіти учнів, вимагає подальшої розробки й експериментальної перевірки система самостійної роботи з фізики. Сьогодні мої учні успішно здійснюють самонавчання, прагнуть до нових знань і почувають себе комфортно. Я, як і мої учні, знаємо ще не все. Однак, прагнемо до пізнання, до нових відкриттів і активні у своїх діях, приймаючи філософську мудрість: «Життя не у тому, щоб жити, а у тому, щоб відчувати, що живеш».

Зміст Вступ ____________________________________________________________ 1 Перелік матеріалів на участь у Всеукраїнському конкурсі „Учитель року” __ 3 Методичні рекомендації щодо оформлення документів та проведення конкурсу „Учитель року” ________________________________________________________ 5 Зразки документів, презентацій ______________________________________ 11