ВИПУСК № 146 (2019)
Іноді ми ображаємося, хоча знаємо, що так робити не слід, але все одно ображаємося, особливо на найближчих людей. Ми не замислюємося над тим, що образи – це проблеми і, якщо їх не вирішувати, вони мають властивість накопичуватися. Образа, як насіння, пускає гіркий корінь і дає отруйні плоди. Потім приходять зрада і ненависть. Образи руйнують стосунки в сім’ях, на роботі, в житті. Вони роблять нас неприступними, і ми замикаємося в собі. Образа руйнує нас зсередини. Часто найглибших ран нам завдають близькі люди. Сім’я повинна бути райським місцем, де є любов, розуміння, повага, але, на жаль, буває, що саме у сім’ї нам завдають душевного болю, що стає причиною накопичення образ.
Образа – що це? Образа викликає бажання довести свою правоту. Вона малює у душі страшні візерунки ненависті. Ображений готовий на все, щоб зробити так само боляче іншій людині. Це викликає муки як у кривдника, так і скривдженого. Спочатку – образа, потім – ненависть, потім – злоба, і – злочин, який тепер людина може «виправдати» своїми переконаннями. Знаєте, що найдивніше: скривджений думає, що своєю образою він зашкодить кривдникові. Що робить образа з людиною?
Давайте подумаємо над тим, що робить з людиною ця невелика вада, яка виростає в жахливого монстра.
issuu.com/spasenie
Варто тільки пустити образу в серце – вона накоїть лиха. 1. Калічить душу. Руйнує людину зсередини Так, саме так. Думаєте, що приносите біль іншій людині, але, насправді, калічиться ваша душа. Це нестерпно – ненавидіти іншого. 2. Приносить біль близьким Коли людина замкнута через образу і ненависть, вона приносить нестерпний біль тим, хто її любить. Вона стає жорсткою і непримиренною. 3. Робить егоїстичним Егоїзм – це вигнання Бога з життя. Це відсутність любові. Саме це робить образа. 4. Віддаляє від Бога Це найстрашніше. Без Бога наше життя перетворюється на муки. Самі по собі ми – егоїсти. Де ховається «корінь» образи? Знаєте, яка первинна причина образи? Надмірне самолюбство! Коли ми
ображаємося, душа не просто болить, душа починає злитися, обурюватися, засуджувати, а часом і мстити. Так болить зачеплене самолюбство. Через свою пихатість людина, якщо не в думках, то у серці, ставить себе в центр цього світу. Навколо неї, як навколо центру, «обертаються по орбітах» інші люди. Але у центрі життя християнина повинен бути Господь. Та скривджені не хочуть розлучатися зі своїми інколи неправильними поглядами на життя, і коли хтось «зазіхає» на їхній світогляд, вони відчувають біль, гнів, роздратування – ображаються. Що ж робити? Образа відмежовує нас і від людей, і від Бога. Тому, як тільки ви образилися, дійте: моліться за кривдника. З точки зору людської логіки – це нонсенс, парадокс. Ще апостол Павло зазначав: «Коли нас ганьблять, ми благословляємо; коли нас переслідують, ми терпимо; коли на нас зводять наклепи, ми молимось» (1 Кор. 4:12-13). Ваша душа може протестувати проти такої 2 стор.
думки про молитву за кривдника, але якщо ви це зробите, то зробите не по своїй волі, а по волі Божій. З моменту такої молитви ви вже не самі у своєму проханні, і навіть не своїми силами намагаєтеся вирішити ситуацію, з вами – Бог. Він починає діяти. Приходить благодать Божа, яка пом’якшує і ваше серце, і серце кривдника. Боротися з образою непросто, як і з будь-яким гріхом. Але у цьому випадку іноді навіть не всім очевидно, що взагалі треба боротися: коли людина ображається, вона вважає себе потерпілою і займає вичікувальну позицію. А ось Христос каже, що образа – не просто гріх, а такий гріх, який позбавляє людину навіть можливості сподіватися на прощення власних гріхів! «Коли молитеся, прощайте тим, проти кого щось погане маєте, щоб і Отець ваш на Небесах міг простити вам гріхи ваші. [Але якщо ви не прощаєте, то й Отець Небесний не простить вам гріхів ваших» (Єв. від Марка 11:25-26).
Я виріс у християнській родині. У дитинстві мав тверде переконання, що бути християнином це – обов’язок. Щонеділі я змушував себе прокидатися і відвідувати церковну службу. Мій дідусь викладав у недільній школі. Я знав історії про життя Ісуса, але не знав Його Самого, в серці не мав особистих відносин з Богом. Моє життя було цілком нормальним. Виховувався в повноцінній сім’ї, але іронія в тому, що я не відчував себе повноцінним, перебуваючи вдома. Я не мав потреби в матеріальних речах – у мене було все необхідне. Не вистачало лише найбільш потрібного: мені не приділяли уваги. Приниження Я – негарний, ніхто мене не любить, я – невдаха Коли я був дитиною, то часто піддавався словесному насильству з боку свого п’яного дядька. Його витончене приниження завдавало більше болю, ніж фізичне насильство. Як часто я чув подібні висловлювання: «Опудало!», «Ніхто тебе не любить!», «Невдаха!», «Ганьба для своїх батьків!», «У тебе немає майбутнього!»... Через це я ріс «забитим» хлопцем, з мене почали знущатися і в школі. Та якось я подружився з одним хлопчиком, бо потребував розуміння, дружби, яка була б більше, ніж просто хороші відносини – моє щастя буквально залежало, як мені тоді здавалося, від такої дружби. Але так було недовго, і я знову залишився один. Я був розчарований і пригнічений,
Отже, поки ми вважаємо свою образу «справедливою», то ні про що не можемо просити Господа, навіть про прощення власних гріхів – до того часу, поки самі не залишимо своїх претензій, своїх судів і не віддамо суд Богу. «Та кажу Я вам: «Любіть ворогів своїх, моліться за тих, хто переслідує вас» (Єв. Від Матвія 5:44). Цікаво, що чим болючіші дії проти нас, тим більше Господь рекомендує віддавати: * Ворога (людину, яка зробила багато зла) – любити! * Того, хто проклинає – благословляти (бажати йому найкращого)! * Тому, хто ненавидить – робити добро! * За того, хто ображає – молитися! Саме так ви допоможете собі і кривднику. Любіть таку людину. Але без Божої любові це неможливо зробити. Найперший крок на шляху прощення – це покаятися самим перед Богом у своїх гріхах! Тільки після нашого щирого покаяння перед Господом, ми
думаючи, що я – недостатньо хороша людина. Намагався зовні здаватися нормальним, але всередині був розбитий. Спустошеність
зможемо звертатися до Нього за до- покаяння, надрукованій на четвертій помогою для прощення інших людей, сторінці цієї газети. тільки тоді ми зможемо молитися за Автор тексту: кривдників і благословляти їх. Володимир Багненко Зверніться до Бога в молитві
або говорили про мене. Всіляко намагався завоювати схвалення оточуючих. Я так потребував любові! Мені було неймовірно складно довіряти людям, оскільки був упевнений, що ніхто не здатний мене зрозуміти, ніхто не прийме мене, ніхто не вислухає... Я вірив у цю брехню багато років! Бог порушив мої плани Бог порушив мої плани, бо Він бачив, що це незабаром зруйнує мене остаточно. Як написано в Біблії, Бог може повернути зло на добро (Буття 50:20). Прийшов той день, коли я чесно зізнався Господу в усьому. Я звертавНамагаючись заповнити величез- ся до Нього, бо абсолютно втратив ну порожнечу в душі, почав «експери- контроль над своїм життям. Я просив менти» з алкоголем, неправильними стосунками – занурився в розгульний спосіб життя. Став бунтувати проти батьків, перестав вчитися. Життя ставало все гірше й гірше. Протягом двох років страждав від глибокої депресії і страху. Я відділив себе від усіх. Це були найважчі дні мого життя. Я втратив надію, відчував себе абсолютно безпорадним. Кілька разів намагався покінчити життя самогубством. Відчував себе негідним, бо дозволив знущатися над собою як фізично, емоційно, так і морально. У моєму житті було і сексуальне насильство. Безумовно, весь минулий досвід позбавляв мене людської гідності, бо турбувало лише те, що інші люди думали
Його пробачити мене. Визнав той факт, що Він послав Ісуса померти на хресті за мої гріхи. Потім я вирішив, що буду жити з Богом, присвячу Йому своє життя. Я знав, що, як тільки перестану зациклюватися на минулому, звернуся до Нього і Він зможе мені допомогти. І це, дійсно, так! Поступово життя почало змінюватися! Повна свобода через прощення Коли я звернувся до Бога, Він допоміг впоратися з почуттям, ніби мене оточують одні вороги. Я знову став повноцінним. Незабаром люди також почали помічати позитивні зміни в мені. Дякуючи Господу, вдалося «підтягнутися» в навчанні. Я став радісною людиною і намагаюся служити Богові! Звичайно ж, знову став відвідувати служіння церкви і незабаром почав викладати в недільній школі, займатися з молоддю. Але найголовніше – Бог допоміг мені пробачити себе і відпустити всіх кривдників, навіть якщо вони не просили вибачення. Я зрозумів, що свобода починається з прощення. Молився так: «Отче, прости цих людей, вони самі не знають, що вони чинять» (Євангеліє від Луки 23:34). Я перестав згадувати минуле і почав турбуватися про майбутнє. Бог оточував мене Своєю любов’ю, коли мені було гірко на серці. Він втішав і захищав від усіх, хто принижував мене. Господь нагадав, що, звернувшись до Нього, я став Його дитиною. Це не означає, що я став ідеальним. Не завжди і не все роблю правильно, спотикаюся, але Його благодать підтримує мене і допомагає змінюватися. Він замінив усі мої негативні емоції прощенням, прийняттям та миром, наповнивши серце любов’ю! Я зрозумів, що я є творінням Божим! Я – недосконалий, але Бог терплячий, і Він готовий приймати мене, незважаючи на помилки і поразки, якщо я звертаюся до Нього в каятті. Немає такої рани, яку Бог не здатний зцілити! «Всі ваші клопоти покладіть на Нього, бо Він піклується про вас» (1 Петра 5:7). Джерело: https://christianstt.com
«Будьте добрими й співчутливими одне до одного. Прощайте одне одному, як Бог простив вам у Христі» (До Ефесян 4:32). Багато років тому, серед вересу прекрасної Шотландії, жив лікар, якого
Я одружений, служу дияконом у церкві в місті Сарові. Мій дідусь – вірянин. Він був поставлений у Малоярославці на дияконське служіння, а потім – на пресвітерське. Я покаявся, коли мій рідний дядько Олексій Кащеєв приїжджав у наше закрите місто Саров. Я пережив тоді народження від Ісуса Христа, народження від Духа Божого. Але мені хотілося б розповісти ще про одне «народження», яке Господь подарував мені 16 травня 2003 року. Я донині працюю на тому ж підприємстві, де це сталося: ремонтую виробничі об’єкти, тільки тепер мені заборонили виконувати покрівельні роботи. У той день я разом з іншими робітниками на висоті близько 13 метрів крив дах. День був холодний. Я підійшов до вантажного підйомника, взяв у руки пульт управління і ввімкнув його. Підйомник раптово затремтів, більше я нічого не пам’ятаю... Коли я прийшов до тями, то побачив перед собою дружину і запитав її: «Що ми тут робимо? Може, ми додому підемо?» Вона почала розповідати про те, що зі мною сталося. У той момент, коли ми займалися підйомом покрівельного матеріалу на дах, підйомник впав, слідом за ним упав і я. Внизу був асфальтований майданчик. Падіння відбулося вниз головою з висоти шестиповерхового будинку. Мені потім розповіли очевидці, що я отримав удар по голові цим підйомником на даху і з усієї сили стиснув руками пульт, яким керував. Цим пультом мене потягло на край даху слідом за підйомником, що летів униз, і я впав. Ті переломи, які були описані в медичному висновку, свідчать самим же лікарям, що зі мною згодом сталося справжнє диво. У мене був перелом ключиці, відрив лівої легені, забій серця і повний перелом черепа, тому що вдарився головою. Шийні хребці увійшли
дуже любили жителі села. Переглядаючи фінансову документацію чоловіка, дружина помітила написані яскраво-червоними чорнилами навпроти прізвищ деяких пацієнтів слова: «Пробачено. Занадто бідний, щоб заплатити». Упевнена в тому, що зможе повернути борги, жінка подала позов на таких пацієнтів. Коли справа дійшла до суду, суддя, вивчаючи документацію, повернувся до вдови і запитав: «Це почерк вашого чоловіка?» «Так», – відповіла вона. «Тоді, – продовжив суддя, – немає такого суду на землі, який міг
би вимагати оплату хоча б по одному з цих рахунків з людей, навпроти імен яких написано «пробачено». Справа була закрита. У грецькій мові слово «прощення» означає «відмовитися від права на щось», тобто відмовитися від права на компенсацію або від права на відплату. Сказати, що я пробачив і в той же час злитися на цю людину – це зовсім не прощення. Естер Йорк Буркхолдер писала: «Багато хто з нас вважає, що вміння прощати – це одна з найбільш важкодосяжних чеснот». «Я можу пробачити,
на шість сантиметрів у голову, і лікарі дивувалися, чому я залишився живий! Звичайно, коли мене госпіталізували, я десять днів перебував у комі. Але після цього, коли прийшов до тями, до мене підходили лікарі і говорили, що вони, по суті, нічого не могли зробити. Мене повернув до життя Господь. Вони прямо так і говорили: «Бог торкнувся вас Своєю рукою». Лікарі визнали, що шию вони ніяк не могли відновити: переламані були всі кістки шиї і основи черепа. Вони не могли поставити кістки чере-
місяці після падіння мене виписали з лікарні. Лікарі говорили, що потрібен час для відновлення голови, тому що багато перегородок були пошкоджені, і що для цього потрібно буде їхати в Нижній Новгород. І ще вони сказали моїй дружині, що навіть якщо я буду жити, то не зможу рухатися, що буду просто безпорадною, сліпою людиною. Але Господь зцілив мене, тільки одне око не бачить. Ми молимося за зцілення цього ока. Медсестра свідчила всім, що, коли
па на місце. Сестра по вірі, яка працює в лікарні, бачила ті знімки, які були зроблені. Вона говорила моїй дружині, що я не буду жити, бо така травма несумісна з життям. Мій мозок від удару став подібний до густої перемішаної сметани. З такими наслідками від удару людина стає інвалідом у кращому випадку. І вона сказала моїй дружині, що буде молитися за мене, також багато церков молилися, коли дізналися про цю подію. Після їхніх молитов через півтора
я перебував у комі, на дев’ятий день, уночі в реанімаційній палаті з’явилося близько двадцяти бджіл, які стали літати по колу над моєю головою. Це було дивовижне явище, тому що реанімація знаходилася на сьомому поверсі лікарні. І ось вночі з’явилися бджоли і кружляли над моєю головою близько години. Медсестра скликала всіх чергових працівників, щоб вони теж подивилися, і вони бачили, як це відбувалося безпосередньо над моєю розбитою, почорнілою і розпухлою го-
але не можу забути!» – досить суперечливе твердження. У наших серцях ми все ще тримаємо образу, яка живе і росте в нас, завдаючи нам самим шкоди більше, ніж кривдникові». Коли ображений прощає кривдника, то це прощення затьмарюється нашою недосконалою здатністю забути про образу. Господнє ж прощення абсолютне. Одного разу Петро запитав Ісуса: «…скільки разів я маю прощати свого брата, коли він грішить проти мене, може, сім разів?» Ісус йому відповів: «Кажу тобі, що не лише сім разів. Ти мусиш прощати його навіть коли він согрішить проти тебе сім разів по сімдесят» (Від Матвія 18:21-22). Іншими словами, ніколи не припиняйте прощати! Якщо ви думаєте: «Я просто не можу пробачити», то пропонуємо вам формулу вибачення, яка завжди спрацьовує: почніть від чистого серця молитися за людину, яка образила вас, і незабаром ви виявите, що отримали Божий дар прощати і забувати. Харольд Дж.Сейла «Завтра настає сьогодні»
ловою. Очі мої вивалилися з очниць, набряк обличчя був такий сильний, що мене не можна було впізнати. Тому мене не показували рідним і дружині. Медсестра розповідала, що вони не бачили, як ці бджоли з’явилися і як зникли, але наступного дня деформації обличчя і черепа зникли і я прийшов до тями. Багато хто тепер каже, що цього не може бути, що бджоли вночі не літають. Дехто каже, що це, можливо, були маленькі ангели або ще щось. Я не знаю, що це було, я не бачив, але знаю, що сталося чудо Боже. Усі співробітники говорили, якщо Женя буде жити, ми повіримо в Бога і прийдемо до церкви. Звичайно, після того, як відбулося зцілення і я повернувся на роботу, я розмовляв з ними і нагадував про раніше сказані ними ж слова, але вони відповідали: «Ні, ти просто колишній спортсмен, тому все так обійшлося; напевно, ти вдало впав». Як за часів Ісуса Христа не вірили в чудеса, які Він робив, кажучи, що Він зробив їх силою вельзевула, то і сьогодні це відбувається приблизно так само. Господь наш Ісус відкрив двері порятунку для того, щоб ми дивилися на хрест Голгофи, щоб в молитвах за світ, який гине, наші руки не опускалися. Я дякую Ісусу Христу, Який явив нам славу Свою, Який відкрив нам двері спасіння, але скоро ці двері зачиняться. Що може статися сьогодні, ми не можемо знати. Я сам не можу навіть уявити, як відбулося це падіння. Я абсолютно нічого не пам’ятаю. Я хотів би сказати читачеві, що потрібно поспішати, бо час швидкоплинний! Важливо звернутися до Ісуса в молитві покаяння вже зараз, щоб не було занадто пізно... Слава Ісусу Христу, Який відкрив нам небо, Який дарував нам Духа Святого, щоб ми були святі й непорочні перед Ним. Свідчення Євгена Кащеєва м. Малоярославець, 2004 рік
И плоть мою благословил. И на всё, что дарит мне Он свыше, Есть гарантийное письмо, Что Он всегда мольбу услышит, Ко благу дело приведёт. Хочу увидеть человека, Чтоб показал надёжность мне. Богатый вдруг проснётся бедным, Здоровый сляжет вдруг в постель. Богатство, здравье миражом Лишь существует в воображеньи. Народ увидел пред лицом, Что на земле ничто не вечно. Земля сегодня будто пьяный, Не может твёрдо на ногах Стоять, когда идёт «цунами» И по местам гремит война. Всё из под ног живым песком Уходит в пропасть безвозвратно. И кто имеет миллион, Купить не может себе «завтра».
Хочу я видеть человека, Который «завтра» приобрёл. Какой ценой платил он чеки, Какой отвесил миллион. Купил ли он покой и радость, И гарантийное письмо, Что завтра будет только сладость, Обилье, пища, кров и стол, Не будет завтра наводненья, И не начнётся вдруг война, Что счастье будет в поколеньи, И не погибнет детвора. Кто даст письмо тебе такое, Живёт ли царь такой в земле, Чтоб продавал за миллионы Код безопасности в стране? Я знаю точно: нет царя, Чтоб всемогущ был на земле. В владеньях Вечного Отца Не властен в Божьем человек. Лишь в Нём я вечность ощутила, Лишь Он мне «завтра» подарил, Надежду в Слове получила
Галина Устинова
Запрошуємо Вас завітати на Богослужіння Християнської Церкви у Вашому місті м. Чернігів м. Ромни (Сумська обл.) Якщо ви бажаєте постійно Християнська церква «Спасіння» отримувати газету «Спасіння», Церква «Сила Божої любові» Просп. Миру, 198 (р-н Ремзавод), будівля церкви. Неділя о 10:00 год. то пришліть SMS із вашою Богослужіння у неділю о 9:00 та о 12:00 год. вул. Прокопенка, 43 адресою на номер тел. (0462) 61-12-86 www.spasenie-chernigov.com (Колишній консервний завод) (063) 70 54 125 м. Прилуки Церква «Спасіння» Неділя об 11:00 год. вул. Вокзальна, 57 (2-й поверх) (Ринок «М’ясний край») тел. (063) 229 30 49 (099) 752 98 85 м. Борзна Церква «Спасіння» тел. (068) 248 11 44 Олександр
м. Ніжин Церква «Спасіння» Неділя о 14:00 год. вул. Об’їжджа, 62 тел. (068) 386 94 00 Ігор смт. Талалаївка Церква «Спасіння» Неділя об 11:00 год. вул. Центральна, 68 тел. (099) 797 09 52 пастор Сергій
с. Анисів Церква «Відродження» тел. (063) 332 08 51 пастор Валерій Реабілітаційні центри в Чернігівській обл. для нарко- та алкозалежних людей: Чоловічий: тел. (063) 855 91 04 Жіночий: тел. (050) 857 93 98 Чоловічий: тел. (093) 588 97 98
м. Мена Церква «Спасіння» м. Носівка с. Подище Неділя об 11:00 год. вул. Центральна, 18 Церква «Спасіння» Магазин «Сімейний» Будівля «Укртелекому» (2-й пов.) вул. Удайська, 31 (3-й поверх) Богослужіння щонеділі о 10:00 тел. (066) 617 47 12 Олександр (063) 852 55 37 тел. (093) 852 87 17 (068) 319 86 39 пастор Роман Кожної неділі о 9:00 (за Києвом) дивіться богослужіння церкви «Спасіння» у прямому ефірі
https://goo.gl/bDZYg9
Добровільні пожертви можно перераховувати на: Незалежна Релігійна Громада Харизматичної Християнської Церкви (Повного Євангелія) «Спасіння» Код: 26091572 Р/р: 26000060344762 МФО: 353586 Банк: ЧЕРНIГ.РУ ПАТ КБ» ПРИВАТБАНК» М.ЧЕРНIГIВ
(068) 583 48 54 Світлана (068) 534 73 73 Любов Іванівна с. Музиківка Церква «Слово віри» (Херсонська обл., Білозерський р-н) вул. Ангарна, 5 Неділя о 10:00 год. тел. (097) 209 23 03
м. Славутич (Київська обл.) тел. (093) 769 12 79 Олександр смт. Ямпіль (Сумська обл.) Церква «Надія» вул. Бузкова, 56 Щонеділі: 10:00
Християнська безкоштовна щомісячна газета «Спасіння» Засновник: Незалежна релігійна громада християнської харизматичної церкви повного Євангелія «Спасіння» м. Чернігів. Реєстраційне свідоцтво: ЧГ № 254, видане 4 грудня 2001 р. Надруковано на добровільні пожертви віруючих. Тираж: 45 000 прим. Над газетою працювали: головний редактор Лазука В.Б., редактор Лазука Н.І., Інформ. наповнення: Багрій Ю.В. і Трофименко І.В. Дизайн і верстка: Трофименко О.В. Адреса редакції: просп. Миру, 198 (газета), м. Чернігів, 14037, Україна. Еmail: vision2020ukraine@gmail.com тел. (0462) 6112-86 Відповідальний за друк Трофименко О.В.