ВИПУСК № 149 (2019) Пам’ятаю дискотеку, навколо п’яних друзів. Мені було років 15. Уже тоді у своєму серці я відчувала порожнечу, і ніякі розваги не могли її заповнити. Я любила танцювати так, що аж пилюка піднімалась, але, коли дивилась на все, що було навколо, мені ставало гидко, здавалось, що ця порожнеча підступала «до горла». Одного разу опівночі я вийшла на вулицю, підняла голову до неба і голосно сказала: «І це все? Хіба більше нічого немає? Невже так і буду жити на цій землі?» Думаєте, що у дітей не виникають такі питання в 15 років? Виникають, а часом навіть раніше і не тільки у дітей. Дивилася в небо, а в серці було безмежне розчарування: «Хіба небо порожнє? Невже там так само порожньо, як на цій землі? Невже все наше життя зводиться лише до того, щоб пити, палити, танцювати, бути «крутими»? А потім піти на роботу і день в день доводити всім, що ти щось можеш… заради грошей». Гроші ніколи не були для мене чимось важливим, ніколи б заради них я не здійснила героїчного вчинку. Думки про безцільність існування почали переслідувати мене, через що почала думати про самогубство, потім про помсту, навіть гострила ніж, бажаючи помститися… Слава Богу, вистачило розуму вчасно зупинитися, бо після чергової дискотеки ішла до річки з думками про суїцид… Глянувши убік, побачила церкву і подумала: «А раптом Бог є, раптом небо не порожнє? Ось помру зараз, а потім вже ніколи і не дізнаюсь про
це». І пішла додому. Довго не могла заснути. З того моменту якось все пішло по-іншому. Я не розуміла, що відбувається, але одного разу мені захотілося піти в ту єдину в нашому місті церкву. Там я прийняла все, що від мене вимагалось, потім сама ходила в недільну школу, сама пішла приймати із свічкою в руках перше причастя… Друзі залишились у минулому, а на душі стало світліше. З часом поїхала в інше місто навчатись на перукаря і там у всіх знайомих запитувала: «Можливо, ви знаєте людей, які вірять в Бога?» Хтось із подруг приніс мені маленьку книжечку під назвою «Хочеш знати
Бога?». Я зателефонувала на номер, який був у цій книжці, і пішла до тих людей, які знають щось про Нього. А вони знали про Бога! Потім прочитала Новий Завіт разів 10 і плакала, плакала… Плакала через те, що зустрілась з Ним, з Христом. Прочитала у Біблії про те, що Ісус – Світло життя, що мої гріхи прощено, що можна просити у Бога і буде дано. Прочитала про смерть і воскресіння Христа, і це стало благою звісткою саме для мене! Розумієте, там, на небі, не порожньо, зовсім не порожньо. Зустріла Тебе, Христос, чи Ти мене зустрів, не знаю, але головне, що ми зустрілись! Можу розповісти,
що трапилося після тієї зустрічі. Порожнеча, яку я відчувала протягом багатьох років, наповнилась життям. Пелена, через яку я дивилась на непривітний світ, спала з очей і я побачила, як гарно навколо! Навіть будинки і природа стали іншими, не похмурими, ніби всі кольори стали яскравішими. Я звільнилась від багатьох страхів, а головне – полюбила людей! До цього я ненавиділа всіх, у кожному бачила зрадника, підлого егоїста. А тепер люблю людей, і це – найбільше свідоцтво в моєму житті: Христос змінив у мені те, що людині самій нереально зробити. Часто я чую: «Дове2 стор.
ди, побілив стіни, навколо посадив чудовий сад із прекрасних квітів». Тепер у цьому храмі звучить хвала Богу. Тепер скажіть, як я можу не вірити в Ісуса, коли все в середині мене змінено Ним? Ось чому християни готові життя віддати за Христа, через те, що їм очевидна Його присутність, Його життя, Він завжди поруч. А зміни приходять не тільки в цьому житті, але відбувається спасіння душі після земної смерті тіла… Життя з Богом змінює людину не тільки всередині, а й зовні. Христос, я люблю Тебе, мій Спаситель та Друг, моє серце – для Тебе.
ди, що Бог є». Доказом є моє змінене життя. Чи можна всім серцем любити того, кого ніколи не бачив? Ми поставили собі так багато обмежень! Очима ми багато чого не бачимо: вітру, радіохвиль, інтернету, звуку… Але ж знаємо, що все це є. Я бачу Бога серцем кожен день. Я зустрічаюсь із Христом під час молитви. Можу сказати, що моє тіло і є храм, в який я запросила Христа жити і бути Світлом, Мудрістю, Життям вічним для мене. Біблія говорить, що наші тіла – це храм Духа Святого. Христос «прибрав» у цьому храмі, навіть, можна сказати, зробив «генеральне прибирання»: «викинув усяке сміття, прогнав тих, хто завдає шко-
Ісус вчора, сьогодні і вовік той же. Він до цього часу рятує, звільняє від залежностей, зцілює від хвороб. Свідоцтвом цього є життя Аліни. Дванадцять років тому Аліна вийшла заміж і, як всяка молода сім’я, вони з чоловіком мріяли про дитину. Але йшли роки, а завагітніти не виходило. Аліна звернулась до лікарів. Їй і чоловікові зробили обстеження, але медики не змогли знайти причину і тому нічим не допомогли. З цією проблемою вони звертались у лікарні міст: Кам’янське, Дніпра, Харкова, Києва, витрачали великі суми грошей, але лікарі розводили руками. Найсучасніші і дороговартісні технології не давали ніяких результатів. Молода сім’я була
Тричі виграти чемпіонат України і завоювати чотири Кубки і два Суперкубки країни футболістам київського ФК «Динамо» допоміг бразильський напівзахисник Діого Рінкон. Він почав грати за клуб у 2002 році і за п’ять років провів 166 матчів (із них 37 – в єврокубках), і забив 46 м’ячів. На думку багатьох експертів і вболівальників, Рінкон був кращим бразильським легіонером в історії «Динамо». Але в 2009 році він достроково розірвав контракт з клубом, а в 2012 завершив свою футбольну кар’єру. І ось Д. Рінкон знову в Україні. Для чого повернувся легендарний екс-футболіст, і як змінилось його життя після великого футболу?
Автор: Рената Кулакевич
в розпачі. «Що б ми не робили, ніщо не допомагало. Ми використовували будь-яку можливість: їздили до найкращих лікарів, робили абсолютно все, що тільки могли, але дітей так і не було, і в мене був такий відчай, що просто не хотілось жити, інколи приходили страшні думки про смерть. Зупиняло тільки те, що я змушу страждати свого чоловіка і матір». І якраз у той час Аліна зустріла свою давню подругу, яка вже багато років вірила в Ісуса Христа. Вона підтримала Аліну і розповіла про Бога, для Якого нема нічого неможливого. «Я вдячна Олі за те, що вона познайомила мене з Ісусом. Я ніби заново народилась. Зрозуміла, що Бог є, що
Він мене любить, що Він завжди поряд, що я – не сама. Я почала ходити в церкву і одного разу попросила пастора і його дружину помолитись, щоб у нас народилась дитина. Вони помолились, пастор сказав, що через два місяці Бог благословить нашу сім’ю дитиною. Так і трапилось – я завагітніла!» Коли Господь благословляє, Він дає навіть більше, ніж ми просимо. На першому УЗД Аліні сказали, що у неї – двійня. Вагітність не була легкою, і останні 12 тижнів до пологів Аліна знаходилась в перинатальному центрі. Але Бог ніколи не залишав її, і коли на 37-му тижні з’явилися на світ два справжніх богатирі вагою 3.300 і 3.500 кг, то подивитись на них прийшли всі
– Я щасливий, що нарешті через шість з половиною років повернувся в Україну. Зізнаюсь, я мріяв про це, але ніколи не думав, що Бог зробить це саме таким способом. Я повернувся новою людиною. Зараз у мене зовсім інша місія і завдання – проповідувати Христа через футбол. Для мене найбільша любов тепер – не футбол, а Господь. Я грав у Лізі чемпіонів, де завоював чимало кубків і трофеїв, і нарешті здобув визнання. Але в той час я був дуже молодим і не зміг справитись з надмірною увагою до себе. Я мріяв про славу і вона прийшла до мене. А потім мав із цим багато проблем, бо в серці була порожнеча. Я намагався заповнити її
алкоголем. Пити почав, бувши ще підлітком. У міру того як росла слава, з’явились нові звання і збільшувалось багатство, я пив усе більше й більше. Алкоголь має величезну руйнівну силу. Коли я був молодим, то швидко приходив у норму після запоїв, але з роками відновлювати організм було все важче. У мене були й інші вади: був гордим, пихатим, не звертав уваги на те, що говорили близькі мені люди. Алкоголь поступово руйнував мою сім’ю. Я «упав на дно найглибшої ями» й зрозумів, що без сторонньої допомоги звідти не виберусь. Коли дружина сказала, що подає на розлучення, я зрозумів, що втрачаю щось більше, ніж можу втратити на футбольному полі. Наступного дня після розлучення
працівники перинатального центру, тому що ці близнюки – це справжнє чудо і неймовірна Божа слава! «…якщо будеш вірувати, побачиш славу Божу» (Євангеліє від Івана 11:40). Аліна Коломієць м. Кам’янське
я поїхав до батька, і він дав мені неймовірну пораду: «Сину, тобі потрібно лікуватись. Настав час їхати в реабілітаційний центр». Центр реабілітації, в який я потрапив, був заснований на християнських цінностях. І вже на третій день перебування там я пішов на служіння. Священник читав Євангеліє від Івана: «І пізнаєте істину, й істина зробить вас вільними» (Євангеліє від Івана 8:32). Почувши ці слова, я відчув, як порожнеча в серці, яку я намагався «залити» алкоголем, почала заповнюватись істиною про Бога. Лікування тривало 9 місяців. Я пережив дуже болючі душевні моменти, депресію. Мене оточували алкоголіки, наркомани й інші люди, «покинуті» суспільством. А з іншого боку, ці люди, які лікувалися від своїх залежностей, 3 стор.
Одного разу, розмовляючи з другом дитинства про Бога, я почув від нього таку фразу: «Який Бог? Люди літали в космос і нікого там не бачили!» Мій друг був упевнений, що сучасний розвиток технологій доводить, що Бога не існує. Ця розмова відбулася більше двадцяти років тому. За цей час технології зробили великий крок вперед, що привело до кардинальних змін сучасності. Люди так само схильні думати, що чим більше знає людина, чим більше винаходів та інновацій впроваджується у наше життя, тим менше залишається місця для віри в Бога. Але чи так це? Чи дійсно велика кількість винаходів і значних кроків в технологіях підтверджують той факт, що Бога немає, що віра у Бога – це щось застаріле? Ця думка наполегливо «проштовхувалась» за часів Радянського Союзу. Я дивився фільм приблизно п’ятдесятих років випуску, де демонструвався суд над віруючою сім’єю. Голос диктора за кадром нав’язливо підносив ідею, що віра у Бога – це «мракобісся». Дивно, але мало що змінилося з того часу. Багато хто й тепер переконаний, що віра – це щось застаріле, а також вважається, що у Бога вірять тільки «недалекі» й неосвічені люди, адже людство зробило великий крок вперед у розвитку. Однак дійсність – зовсім інша: чим більше люди пізнають нового, тим більше знаходять доказів існування Всевишнього. У давнину вчені, такі як Галілео Галілей, Блез Паскаль й Ісаак Ньютон, були щирими віруючими, що не перешкодило їм стати передовими науковцями свого часу. Видатний вчений Альберт Ейнштейн, ім’я яко-
го відоме практично всім, був також віруючою людиною, але це не тільки не заважало йому бути висококваліфікованим фахівцем в області науки, але й допомагало в його відкриттях. І в наш час відбувається те саме: є вчені, які є щирими християнами. А їх вже точно не можна назвати неосвіченими або не дуже розумними. То що ж спонукає людей, навіть учених, ставати віруючими, і яким чином сучасні технології не спростовують існування Всевишнього, а, навпаки, доводять Його реальність? Наведу для прикладу нещодавнє відкриття, опубліковане інформаційним виданням УНІАН. У статті розповідається про Нажипа Валітова, вченого хіміка зі світовим ім’ям, відкриття якого сколихнуло науковий світ. Дослівно із статті: «Наукова робота буквально викликала фурор. Причому не тільки в науковому середовищі, а й серед духовних лідерів у всьому світі. Зараз ця робота знаходиться в 45 наукових бібліотеках 12 країн світу, в тому числі в США, Великобританії, Франції, Японії та ін. Унікальність цієї монографії полягає в тому, що мовою строгих формул Валітов зміг довести, що всі об’єкти у Всесвіті взаємодіють один з одним миттєво, незалежно від відстані між ними. Раніше ж вважалося, що ніяка взаємодія не може відбуватися зі швидкістю, що перевищує швидкість світла». [1] У статті «Я довів існування Бога» професор Валітов розповідає про своє відкриття: «Колись вважалося, що ніяка взаємодія не може відбуватися зі швидкістю, що перевищує швидкість
світла. Це 300 тис. км/сек. Але виявилося, що електромагнітні і гравітаційні поля взаємодіють миттєво. Це було обґрунтовано теоретично і підтверджено експериментально. Отже це говорить про існування у Всесвіті якоїсь єдиної вищої сили! Адже, по суті, все з усім пов’язане». «У священних книгах основних світових релігій, – говорить професор Валітов, – написано, що Бог всевидючий і всечуючий. Перш за все
–
допомагали мені, тому я теж почав робити добро для них. Усе моє життя змінилося. Але головна зміна в тому, що я «зустрівся» із справжнім Діого – з самим собою! Я зустрів того Діого, якого знав з дитинства – простого юнака, який цінує свою сім’ю і біблійні принципи. Я повернувся до дружини і відновив шлюб, у мене сьогодні росте прекрасний син, заради якого я живу далі. Не можу говорити про своє покаяння перед Богом без емоцій – воно змінило моє життя. Перемога для мене – це прожити ще один день і бути вірним біблійним цінностям. Перемога – бути вірним сім’ї, кожний день любити своїх дітей і дружину.
деякі вчені-атеїсти часто критикували саме це визначення. Їхня логіка була, на перший погляд, залізною: оскільки швидкість світла має межу, то Господь Бог, якщо Він є, не може миттєво почути і побачити зроблене людиною. Однак виявилося, що думка кожного з нас матеріальна. Атоми в молекулах, з яких складаються нейрони мозку, роблять поступальні, коливальні і обертальні рухи. І процес мислення обов’язково супроводжується випусканням і поглинанням силових ліній електромагнітного та гравітаційного полів. Цей процес можна миттєво зафіксувати з будь-якої точки Всесвіту. Значить, Бог знає кожну нашу думку?»[2] Дослідження переконали професора в тому, що Бог існує, і він визнав це. У результаті Нажип Валітов почав вивчати Священні Писання. Ось як про це говорить сам Валітов: «Спочатку я довів буття Бога формулами, а потім відкрив Його у своєму серці». У Біблії написано: «...бо все, що може бути відоме про Бога, стало явним для них, тому що Він зробив це явним для людей. Від створення світу для людей стали ясними і зрозумілими Його незримі властивості – вічна сила Його і Божество. Це видно по тому, що Бог здійснив» (до Римлян 1:19-20). Чим далі людство просувається у вивченні світобудови і наукових відкриттях, тим більше буде підтверджень того, що Бог не просто існує, а що Він – неймовірно мудра Особистість, а це має викликати бажання хоча б у деяких людей дізнатися про Його ближче. Щиро вірю, що якщо людина захоче дізнатися, чи є Бог, і почне шукати докази Його існування, то Господь допоможе їй у цьому пошуку, і така людина однозначно Його знайде. Джерела: 1. https://religions.unian.net/ religionsworld/1762642-himik-okazalsuschestvovanie-boga.html 2. https://econet.ru/ articles/152675-professor-nazhipvalitov-ya-dokazal-suschestvovanieboga?fbclid=IwAR3CKoD_RcpAJVEUvx Uef5u9GHgCyCYjIqprD0JOoolPrg3r5cX quhDL-ig Автор статті: Володимир Лазука пастор церкви «Спасіння» м. Чернігів
Перемога – це жертовність. Перемога – це коли, засинаючи, ти розумієш, що зробив усе, що для тебе призначив Господь. А, прокидаючись зранку, пам’ятати, що перемога – це продовження боротьби. Щастя і радість – мати у своєму серці Ісуса. Для мене Ісус – мій Супергерой! Я хочу бути схожим на Нього. Він – номер один у моєму житті. Щастя – розуміти, що Ісус помер за мене, такого грішного, зі своїми проблемами, вадами, залежностями. Все у світі зводиться до однієї особистості на ім’я Ісус. Джерело: http://ieshua.org
Уявіть, що ви пливете на моторному катері чи яхті з автопілотом і напрямок встановлено на схід. Якщо ви вирішили пливти на захід, у вас є два способи змінити напрямок руху катера. Перший спосіб – взяти штурвал у свої руки і, докладаючи фізичних зусиль, «пересилюючи» автопілот, розвернути судно, і пливти на захід, хоч автопілот буде «чинити супротив», бажаючи повернутись на запрограмований курс.
Але з часом ваші руки втомляться від постійного направлення, ви відпустите штурвал і миттю попливете на схід, як це і було запрограмовано з самого початку. Ось що відбувається, коли ви спробуєте змінити своє життя за допомогою сили волі. Ви вирішуєте: «Я буду їсти менше… Я кидаю палити… Я буду наполегливо навчатись… Я не буду спілкуватися з поганою компанією…
Я перестаю бути неорганізованим і не буду запізнюватись». Так, за допомогою сили волі відбудуться якісь короткочасні зміни, але це приведе з часом до постійного внутрішнього напруження, тому що ви не змінили спочатку свою «програму». Ці зміни не є дієвими, тому ви, врешті-решт, зазнаєте поразки і повернетесь до попередньої моделі життя і поведінки. Але є й інший спосіб – простіший і безболісний: змінити програму «автопілота». Треба змінити спосіб свого мислення! Але для цього потрібен «програміст», бо катер не зможе сам себе «перепрограмувати». Крок 1: «завантажити в комп’ютер автопілота інформацію про новий маршрут». Крок 2: «перезавантажити
комп’ютер з новими налаштуваннями». Подію, яка кардинально змінює життя людини, Біблія називає покаянням. Твій Програміст – Ісус Христос, і без Нього ніяк не обійтись. Нову інформацію і дані про новий напрямок життєвого шляху ви можете дізнатись, читаючи Новий Завіт. Вивчаючи Святе Письмо, зрозумієте, що у вашому житті є гріх і вам потрібне особисте покаяння перед Богом. Скажіть Йому, що розкаюєтесь у своїх гріхах і запросіть Ісуса Христа у своє життя, щоб Він дав вам свободу від старих життєвих принципів і направив на новий життєвий курс. Автор: Рік Уорен www.charismamag.com Переклад: Анна Іващенко для ieshua.org
Запрошуємо Вас завітати на Богослужіння Християнської Церкви у Вашому місті м. Чернігів м. Ромни (Сумська обл.) Якщо ви бажаєте постійно Християнська церква «Спасіння» отримувати газету «Спасіння», Церква «Сила Божої любові» Просп. Миру, 198 (р-н Ремзавод), будівля церкви. Неділя о 10:00 год. то пришліть SMS із вашою Богослужіння у неділю о 9:00 та о 12:00 год. вул. Прокопенка, 43 адресою на номер тел. (0462) 61-12-86 www.spasenie-chernigov.com (Колишній консервний завод) (063) 70 54 125 м. Прилуки м. Ніжин с. Анисів Церква «Спасіння» Церква «Спасіння» Церква «Відродження» Неділя об 11:00 год. Неділя о 14:00 год. тел. (063) 332 08 51 вул. Вокзальна, 57 (2-й поверх) вул. Об’їжджа, 62 пастор Валерій тел. (068) 386 94 00 пастор Ігор (Ринок «М’ясний край») тел. (063) 229 30 49 Реабілітаційні центри (099) 752 98 85 смт. Талалаївка в Чернігівській обл. Церква «Спасіння» для нарко- та алкозалежних м. Борзна Неділя об 11:00 год. людей: Церква «Спасіння» вул. Центральна, 68 Чоловічий: тел. (063) 855 91 04 тел. (068) 248 11 44 Олександр тел. (099) 797 09 52 Жіночий: тел. (050) 857 93 98 пастор Сергій Чоловічий: тел. (093) 588 97 98 м. Мена Церква «Спасіння» м. Носівка с. Подище Неділя об 11:00 год. вул. Центральна, 18 Церква «Спасіння» Магазин «Сімейний» Будівля «Укртелекому» (2-й пов.) вул. Удайська, 31 (3-й поверх) Богослужіння щонеділі о 10:00 тел. (066) 617 47 12 Олександр (063) 852 55 37 тел. (093) 852 87 17 (068) 319 86 39 пастор Роман Кожної неділі о 9:00 (за Києвом) дивіться богослужіння церкви «Спасіння» у прямому ефірі
https://goo.gl/bDZYg9
Добровільні пожертви можно перераховувати на: Незалежна Релігійна Громада Харизматичної Християнської Церкви (Повного Євангелія) «Спасіння» Код: 26091572 Р/р: 26000060344762 МФО: 353586 Банк: ЧЕРНIГ.РУ ПАТ КБ» ПРИВАТБАНК» М.ЧЕРНIГIВ
(068) 583 48 54 Світлана (068) 534 73 72 Любов Іванівна с. Музиківка Церква «Слово віри» (Херсонська обл., Білозерський р-н) вул. Ангарна, 5 Неділя о 10:00 год. тел. (097) 209 23 03
м. Славутич (Київська обл.) тел. (093) 769 12 79 Олександр смт. Ямпіль (Сумська обл.) Церква «Надія» вул. Бузкова, 56 Щонеділі: 10:00
Християнська безкоштовна щомісячна газета «Спасіння» Засновник: Незалежна релігійна громада християнської харизматичної церкви повного Євангелія «Спасіння» м. Чернігів. Реєстраційне свідоцтво: ЧГ № 254, видане 4 грудня 2001 р. Надруковано на добровільні пожертви віруючих. Тираж: 45 000 прим. Над газетою працювали: головний редактор Лазука В.Б., редактор Лазука Н.І., Інформ. наповнення: Багрій Ю.В. і Трофименко І.В. Дизайн і верстка: Трофименко О.В. Адреса редакції: просп. Миру, 198 (газета), м. Чернігів, 14037, Україна. Еmail: vision2020ukraine@gmail.com тел. (0462) 6112-86 Відповідальний за друк Трофименко О.В.