ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ У МОЛИТВІ
о. Олександр Мень
ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ У МОЛИТВІ
Львів Свічадо 2013
Переклад за виданням: Прот. Александр Мень. Практическое руководство к молитве. Рига: Жизнь с Богом, 1991. ББК 86.37-53 УДК 2-583 М 51 Видавництво спирається на «Український правопис. Проєкт найновішої редакції» Інститут української мови НАН України (1999)
Переклад Мирослави Лемик Обкладинка Юрка Симотюка Світлина на обкладинці Тараса Гіппа Мень Олександр М 51 Практичні поради у молитві / Пер. з рос. Мирослави Лемик. – Львів: Свічадо, 2013. – 96 с. ISBN 978-966-395-636-7 Життя християнина — це постійна школа молитви. Навіть той, хто робить лише перші кроки, знає, які перепони постають перед молільником. У цьому виданні зібрані найосновніші поради, що допоможуть дисциплінувати увагу, самозаглибитися та зосередитися під час молитви. Всі описані практики з писань великих святців та отців Церкви почерпнув і зінтерпретував о. Олександр Мень – знаний богослов і проповідник XX ст. Для широкого кола читачів. © Григоренко Наталия Федоровна, 2012 © «Свічадо», український переклад, 2013
ISBN 978-966-395-636-7
Частина I ВПРОВАДЖЕННЯ Віра – це живий зв’язок душі з Богом, але не щось незмінне, що можна здобути в готовому вигляді. Як будь-який стосунок, вона має свою динаміку, вона може слабнути, або, навпаки, рости і міцніти. Зародження віри в людині пов’язане і з її волею, і з розумом, і з почуттям. Зростання віри невіддільне від трьох основних шляхів наближення до Бога: моральних зусиль, спрямованих до добра, боротьби з внутрішніми ворогами людини (аскеза) і, врешті, молитви, якій присвячені ці й наступні рядки. «Розпочнім діло молитви, – каже преп. Марко Подвижник, – і, досягаючи поступу, згодом виявимо, що не лише надія на Бога, а й тверда віра, і незлопам’ятність, і любов до братів, і стримання, і терпіння, і провадження глибокого внутрішнього життя». (Добротолюбие, т. 11) Ці слова святого свідчать про те, яке велике значення має 1
Російськомовне видання «Добротолюбия» у п’яти томах відредагував і доповнив святитель Теофан Затворник. – Прим. ред.
5
Частина I
молитва для християнина, і скільки сторін його життя вона охоплює. Молитва поєднує наш дух із самим Джерелом життя. Її не можуть замінити ні богословські теорії, ні саме лише служіння добру. І те й інше животворить молитва, яка оберігає нашу віру від відхилень в абстрактність чи моралізування. Давнє прислів’я каже: «Молитва – нелегкий труд». Для недосвідченої людини це може видатися дивним, а поза тим, той, хто зробив бодай перші кроки в духовному житті, знає, скільки перепон постає перед шукачем дару молитви. Бог відкритий усім, але надто часто промені Його благодатної сили натрапляють на глухі віконниці та зачинені двері нашої душі. Як їх відчинити? Як підготуватися до зустрічі з Невимовним і Святим? Про це розповідали нам праведники і подвижники – люди багатого духовного досвіду, які вважали за конечне ділитися з іншими тим, що самі пізнавали, осягаючи мистецтво молитви. Втім їхній спадок величезний, і, крім цього, писання подвижників пов’язані з умовами життя, що далекі від тих, в яких ми живемо тепер. Виокремити з 6
Впровадження
цих писань те, що може слугувати конкретним практичним порадником для сучасної людини, – ось мета цього видання. Воно адресоване тим, хто вже здолав початкові щаблі християнського життя і прагне його поглибити. Видання передбачає, що Читач знайомий зі Святим Письмом і основами церковного віровчення, а також постійно бере участь у богослуженні та в таїнствах. Про молитву взагалі є чимало прекрасних книг, написаних для наших сучасників (наприклад, праці митрополита Антонія Сурозького2). У цій ми застановимося основним чином на практичному боці молитовного життя, на тому, що йому сприяє, і на тому, що перешкоджає. Тому «Поради...» не варто сприймати, як «лектуру для читання». Видання передбачає неквапне, уважне вивчення і практикування вміщених тут вказівок. Саме тому його написано стисло, конспективно та схематично, тобто за методом, що найкраще сприяє засвоєнню і 2
Митр. Антоній Сурозький (Блум) (1914 – 2003) – єпископ, екзарх МП у Західній Європі. Відомий проповідник, автор численних популярних видань про духовне життя. – Прим. перекл.
7
Частина I
запам’ятовуванню. Структура книги двояка. З одного боку, розділи укладено в міру зростання трудности, а з іншого – вони передбачають, що Читач постійно повертатиметься до прочитаного, позаяк багато тем між собою паралельні. Автор фактично не говорить від себе нічого. Майже весь текст видання впорядкований за творами Отців Церкви, подвижників і духовних письменників Сходу й Заходу. З останніх найбільше використані праці сучасного вчителя молитви А. Кафареля3. Складаю щиру подяку всім, хто допоміг появі цієї книги. Нехай укріпить Бог кожного, хто ступає на нелегкий, але благословенний шлях молитви. Прот. Олександр Мень
3
8
Анрі Кафарель – католицький священик, автор численних праць про любов у подружжі та молитву. Засновник «Гуртків Божої Матері» – спільнот духовности і подружжя. Впродовж 30 років проводив тижні молитви, в яких взяли участь паломники з 80 країн світу. У видавництві «Свічадо» вийшла його книга «Сто листів про молитву». – Прим. перекл.
Розділ 1 МОЛИТВА І МОЛИТВОСЛІВ’Я У кожної людини, часами навіть невіруючої, бувають хвилини, коли душа мимоволі стремить угору в молитовному пориві. Трагічні переломи життя, трепет душі, яку охопило творче піднесення, чи до якої торкнулася краса, – все це може розбудити в глибині нашого єства ту силу, що піднесе нас до Бога в молінні, вдячності та радості. Ми ж говоритимемо основним чином про систематичну молитву, що входить у життя, як його постійна супутниця і натхненниця. 1. Молитвослів’я Первинною і конечною формою молитви є молитвослів’я. Так називають молитовне правило, яке становлять ранішні та вечірні молитви, що їх проказують щоденно. Цей ритм обов’язковий, бо без нього душа легко випадає з молитовного життя, наче прокидаючись лише час до часу. В молитві ж, як і в будь-якій великій і важкій справі, самого лише «натхнення», «настрою» не достатньо. Як людина, дивлячись на картину чи на ікону, слухаючи музику чи вірші, стає 9
Розділ 1
причетною до внутрішнього світу того, хто їх створив, так проказування молитов пов’язує нас із їх творцями, псалмопівцями і подвижниками. Це допомагає нам здобути духовне налаштування, що споріднене з горінням їхніх сердець. «У тому, щоб молитися нам “чужими” словами, – каже о. А. Єльчанінов, – прикладом є Христос. Його молитовні вигуки на хресті – “цитати” з псалмів» (Пс. 21, 2; 30, 6)4. Є три основні правила: 1) Повне – воно стосується людей, які мають часу більше, ніж інші; воно міститься у повних єрейських молитвословах. 2) Коротке правило, яке стосується всіх. Зранку: «Царю Небесний», «Трисвяте», «Вставши зі сну», «Помилуй мене, Боже», «Вірую», «Боже, очисти», «До Тебе, Владико», «Ангеле Божий», «Пресвята Владичице», призивання святих, молитва за живих і померлих. Увечері «Царю Небесний», «Трисвяте», «Отче наш», «Помилуй нас, Господи», «Боже вічний», «Благого Царя», «Ангеле Христовий». Ці молитви вміщені в будь-якому молитвослові5. 4
5
Покликання на псалми див. за: Молитовний Псалтир. Львів: Свічадо, 2008. – Прим. ред. Див. Ранішні і вечірні молитви. Львів: Свічадо, 2006. – Прим. перекл.
10
Молитва і молитвослів’я
Врешті: 3) Мінімальне правило преп. Серафима: тричі «Отче наш», тричі «Богородице Діво» і один раз «Вірую». Це в ті дні чи за тих обставин, коли людина вкрай утомлена чи не має достатньо часу. Зовсім полишати правило небезпечно. Нехай втома чи розсіяння вас не бентежать (про це див. розділ 3 і додаток). Навіть якщо правило проказувати без належної уваги, слова молитов, проникаючи у підсвідомість, справляють свою освячуючу дію. 2. Приготування до молитвослів’я Основні молитви добре знати напам’ять, аби вони глибше проникали в серце і щоб їх можна було повторювати за будь-яких обставин. Молитви написані церковнослов’янською мовою6. Сенс цього полягає в тому, що в момент їх проказування ми легше звільняємося від буденних думок і асоціацій та проникаємося відчуттям священного. А от зміст молитов треба з’ясувати заздалегідь, знайти переклад або перекласти самотужки, щоб слова не звучали беззмістовно. «Потрудися, – радить 6
Йдеться про молитвослови РПЦ. – Прим. перекл.
11
Розділ 1
преп. Никодим Святогорець, – не в годину молитви, а в інший вільний час обдумати і пройнятися молитовним станом. Вчинивши так, ти і під час молитвослів’я без труднощів відтвориш у собі зміст молитви, яку проказуєш» («Невидимая брань»)7. Дуже важливо, щоб той, хто береться за молитвослів’я, прогнав із серця образи, роздратування, гіркоту. «Перед молитвами, – каже свят. Тихон Задонський, – не треба ні на кого гніватися, не лютувати, а будь-яку образу простити, щоб і нам самим Бог простив гріхи» («Плоть и дух», зібрання творів, т. 2). Приготуванням до молитви має слугувати все життя. Без зусиль, спрямованих на боротьбу з гріхом, на служіння людям, на встановлення контролю над тілом і душевним життям, молитва не може стати тим, чим вона призначена бути – внутрішнім стержнем нашого життя (див. про аскезу розділ 2 і додаток). Важливу роль у вихованні молитовного духу відіграє читання, особливо читання Євангелій (див. підрозділ 4). Увінчувати ж усе мають таїнства покаяння і Пресвятої Євхаристії. 7
Див. укр. переклад: Никодим Святогорець. Невидима боротьба. Львів: Свічадо, 2007. – Прим. ред.
12
Молитва і молитвослів’я
Причастя Чесних Дарів інтегрує людину в сокровенний потік благодатного життя. Причастя зрідка завдає нам неабиякої шкоди, бо позбавляє благодатної помочі. У минулому практикували причащатися нечасто, що не схвалювали святі Отці. «Нині в нас кажуть, що часто причащатися – гріх, – писав єп. Теофан, – одні стверджують, що не можна причащатися більше шести тижнів. Можливо, що є й інші хиби стосовно цього. Не зважай на ці думки – причащайся так часто, як треба, без жодного сумніву. Лише старайся всіляко приготовлятися, як належить, і приступати зі страхом і трепетом, з вірою і скрухою та покаянним відчуттям. А тим, що надокучатимуть, відкажіть: «Та ж я щоразу на святе причастя маю дозвіл свого духівника» («Письма к разным лицам»). 3. Час і місце В умовах сучасного життя з його завантаженістю і пришвидшеними темпами нелегко відводити для молитви певний час. Утім найкраще ранішні молитви проказувати перед тим, як розпочнуться будь-які справи. Пізно ввечері часто буває важко зосередитися через втому, тому вчителі мо13
Розділ 1
литви радять проказувати вечірні молитви у вільні хвилини перед вечерею і раніше. Якщо є можливість, то під час молитви добре усамітнитися чи стати перед іконою. На запитання про те, чи треба проказувати правило разом, усією родиною, чи кожному зосібна, однозначно відповісти неможливо. Це залежить від характеру людини і його домашніх традицій. Спільну молитву радять передовсім у святкові дні, перед празничною трапезою тощо. Родинна молитва все ж є різновидом церковної («домашня церква»), тому не може замінити молитву особисту, а може лише її доповнити. 4. Початок молитви Перед початком молитви ми кладемо на собі знак хреста і намагаємося, відкинувши буденні турботи, налаштуватися на внутрішню розмову з Богом. «Постій мовчки, допоки вляжуться почуття, – вчить молитвослов. – Стань у Божій присутності до усвідомлення і відчуття Його з благоговійним страхом, і збуди в серці живу віру, що Бог чує тебе і бачить» (див. розділ 2).
14
Молитва і молитвослів’я
5. Під час молитвослів’я Початківцеві треба проказувати молитви вголос чи пошепки. Це допоможе зосередитися. Якщо під час проказування правила проривається молитва своїми словами, то, як каже св. Никодим, «не допусти, аби це минуло перебіжно, а зупинися» («Невидимая брань»). Цю ж думку подибуємо в єп. Теофана: «Коли спостигне, – каже він, – сильне молитовне почуття і розіб’є проказування молитов, полишай це проказуваня і давай простір цьому почуттю» («Письма к разным лицам»). Багато кому здається, що молитва має приносити «духовну солодкість». Вони забувають про її «подвижницький» характер. «Не шукай у молитві насолод, – каже єп. Ігнатій Брянчанінов, – вони аж ніяк не властиві грішнику. Бажання грішника зазнати насолоди є вже самообманом… Не шукай передчасно високих духовних станів і молитовних піднесень» («О молитве»). Зауважмо, що пошуки постійної духовної насолоди є прихованим видом егоїзму і прагненням до духовного комфорту. Важкість молитви часто є ознакою її справжности. 15
П’ять запитань до отця Олександра
люди, які багато в чому перемогли гріх, але безгрішним не став ніхто. Саме тому ми всі потребуємо прощення. Хибне уявлення мав фарисей, вважаючи, що він усе вже виконав для того, щоб стати святим, і лише чекав від Бога винагороди. А ми кажемо: «Помилуй!». «Помилуй», бо потребуємо прощення… Прощення – це вираження Божої любови. Фактично – це величезне щастя і радість, що ми створіння недосконалі, неначе недорозвинені створіння, не завдяки своїй природі, а завдяки благодаті, що її маємо, можемо, будучи грішними, сподіватися, що Господь вирве нас із цих тисків. А життя – це боротьба. І це – давня істина. Боротьба з гріхом – складова життя християнина. Але ніколи не треба думати, що нам під силу все здолати. Ми завжди мусимо пам’ятати, до якої міри є недосконалими. Але це не привід до зневіри. Є Той, Хто прийшов у тлінний світ, щоб нас тут не залишити, щоб, урешті-решт, привести нас до світла.
92
МОЛИТВА 1984 р. невелика група християн, що спільно молилася і читала Святе Письмо, звернулася до отця Олександра з проханням укласти для них «особливу» молитву. Тепер вона звучить як заповіт усім його духовним дітям. Господи Ісусе Христе! Ти сказав нам: «Де двоє або троє зібрані в моє ім’я, там я посеред них». Ти не хотів, щоб люди йшли по життю поодинці, Ти зібрав нас, щоб ми були єдиною родиною. Дай нам сповнити Твою нову заповідь, щоб ми любили одне одного, так як Ти полюбив нас. Дай нам терпіння, поблажливість і панування нас собою. Нехай ми будемо єдині, як Ти єдиний з Отцем і Духом за Твоєю молитвою і заповіддю. Щоб у цьому темному світі просіяло наше світло, яке походить від Тебе, і люди пізнали любов Твою в любові Отця, у спасенні Сина і в причасті Святого Духа. Амінь
93
Зміст Частина I ВПРОВАДЖЕННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 Розділ 1. Молитва і молитвослів’я . . . . . . . . . . . . 9 1. Молитвослів’я . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9 2. Приготування до молитвослів’я . . . . . . . . .11 3. Час і місце . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .13 4. Початок молитви . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .14 5. Під час молитвослів’я . . . . . . . . . . . . . . . . . .15 6. Закінчення молитвослів’я . . . . . . . . . . . . . .17 Розділ 2. Тіло і молитва. Аскеза . . . . . . . . . . . . .18 1. Постава тіла і молитовні жести. . . . . . . . . .21 2. Дихання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .25 3. Аскеза . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .25 Розділ 3. Труднощі в молитві . . . . . . . . . . . . . . . .33 Сухість серця . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .35 Напруження і стан спокою в молитві . . . . . .36 Розділ 4. Духовні роздумування . . . . . . . . . . . . .39 Розділ 5. Молитва серед буденности . . . . . . . . .47 Розділ 6. Вищі ступені молитви . . . . . . . . . . . . .53 1. Молитва в безмовності . . . . . . . . . . . . . . . .53 2. Безнастанна молитва . . . . . . . . . . . . . . . . .55 3. Ісусова молитва . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .57 4. Тіло і молитва Ісусова . . . . . . . . . . . . . . . . .59
94
Додаток Розумовий контроль . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .63 Недостатній розумовий контроль . . . . . . . . .64 Частина II ПРОЯВИ ДУХА В ЦЕРКВІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . .71 Про Хрещення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .79 Про сенс сотворення людини . . . . . . . . . . . . .81 П’ять запитань до отця Олександра . . . . . . . . .83 Молитва . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .93
о. Олександр Мень
ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ У МОЛИТВІ
Переклад Мирослави Лемик Богословська редакція Ольги Жаровської Обкладинка Юрка Симотюка Підписано до друку 11.02.2013. Формат 70x100/32. Папір офс. Офс. друк. Ум.-друк. арк. 3,9. Ум. фарбовідб. 4,2. Обл.-вид. арк. 3,4 ТзОВ Видавництво “Свiчадо” Свідоцтво серії ДК № 1651 від 15.01.2004 р. 79008, а/с 808, м. Львiв, вул. Винниченка, 22 тел. (032) 235-73-09, тел./факс. 240-35-08 e-mail: post@svichado.com, url: www.svichado.com Віддруковано згідно з наданим оригінал-макетом у друкарні ТзОВ «Книгодрук» (Свідоцтво № 787105 від 04.11.1997 р.) вул. Січових стрільців, 35, с. Кротошин, Пустомитівський р-н, Львівська обл.