ДОВІДНИК ІНВЕСТОРА на допомогу ініціаторам створення, керуючим компаніям та учасникам індустріальних парків
ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО З ІНВЕСТИЦІЙ ТА УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНИМИ ПРОЕКТАМИ УКРАЇНИ
Довідник містить перелік законів та інших нормативно-правових актів України, що спрямовані на стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності, розвиток реального сектору економіки та можуть бути застосовані як інструменти і механізми державної підтримки у створенні та функціонуванні індустріальних парків в Україні.
2
Зміст Закон України «Про індустріальні парки» ...........................................................................................5 Закон України «Про інвестиційну діяльність» ....................................................................................9 Проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» .......................................16 Закон «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць».........................................................................................................18 Закон України «Про режим іноземного інвестування».....................................................................22 Закон України «Про захист іноземних інвестицій в Україні» ..........................................................25 Земельний кодекс ..................................................................................................................................26 Господарський кодекс України ...........................................................................................................26 Закон України «Про державно-приватне партнерство»....................................................................32 Податковий кодекс України .................................................................................................................36 Митний кодекс України .......................................................................................................................47 Закон України «Про інноваційну діяльність» ....................................................................................50 Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» .............................54 Закон України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технопарків» ...........................55 Закон України «Про наукові парки» ...................................................................................................57 Закон України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження» ..................60 Закон України «Про концесії» .............................................................................................................61 Закон України «Про угоди про розподіл продукції» .........................................................................61 Закон України «Про транскордонне співробітництво».....................................................................65 Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» .............................67 Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок»....................................................................67 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» .........................................................69 Додатки: Постанови Кабінету Міністрів України та інші нормативно-правові акти Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку проектів із пріоритетних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку (національні проекти)» ...................70 Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку прийняття рішення про включення індустріального (промислового) парку до Реєстру індустріальних (промислових) парків» ....................................................................................................................................................72 Постанова Кабінету Міністрів України «Про Порядок затвердження переліків устаткування, обладнання та комплектувальних виробів, матеріалів, що не виробляються в Україні, які не є підакцизними товарами, ввозяться на митну територію України ініціаторами створення індустріальних (промислових) парків — суб’єктами господарювання, керуючими компаніями таких парків для їх облаштування та учасниками індустріальних (промислових) парків для провадження господарської діяльності у межах зазначених парків і які звільняються від оподаткування митом» .........................................................................................................................77 3
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру інвестиційних проектів та проектних (інвестиційних) пропозицій» .................................83 Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та критеріїв оцінки економічної ефективності проектних (інвестиційних) пропозицій та інвестиційних проектів» ..89 Наказ Мінекономрозвитку України «Про затвердження форми Типового договору про створення та функціонування індустріального парку» .....................................................................93 Наказ Держінвестпроекту України «Про затвердження порядку створення та ведення реєстру індустріальних (промислових) парків»…………………………………………………………....101
4
Закон України «Про індустріальні парки» Законом України ―Про індустріальні парки‖ визначено правові та організаційні засади створення і функціонування індустріальних парків на території України з метою забезпечення економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності територій, активізації інвестиційної діяльності, а також розвитку сучасної промислової інфраструктури. Закон визначає правовий статус ініціаторів, організаторів, учасників індустріальних парків; закріплює особливості правового режиму земель та інших природних ресурсів, необхідних для створення і функціонування індустріальних парків. Крім того, у цьому законі передбачені правові можливості інвесторів до набутих прав на земельні ділянки та здійснення господарської діяльності у межах індустріальних парків. Зокрема, закон встановлює максимальний термін – 30 років, на який може надаватися земельна ділянка для індустріального парку. На території індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків згідно з Порядком прийняття рішення про включення індустріального (промислового) парку до Реєстру індустріальних (промислових) парків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2013 № 216, поширюються митні преференції згідно Митного кодексу та перехідних і кінцевих положень цього закону. Ініціатори, керуючі компанії та учасники індустріальних парків також звільняються від пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів. Законом передбачено надання державної підтримки на облаштування індустріальних парків, яке може здійснюватися за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів та з інших джерел, не заборонених законодавством. Згідно постанови КМУ від 16.01.2013 року №216 видатки з державного бюджету на такі потреби можуть складати до 25% від загальних потреб на інженерно-технічне облаштування індустріального парку. Також керуюча компанія індустріального парку зобов’язана самостійно або за дорученням учасників одержувати дозволи та погодження в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, у тому числі для здійснення будівництва об’єктів виробничого призначення та представляти інтереси учасників у відносинах з дозвільними органами, службами, підприємствами, установами та організаціями. Перелік правових норм Закону України «Про індустріальні парки», спрямованих на стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності Номер Назва статті Текст правової норми статті 1. Створення і функціонування індустріальних парків на території України здійснюються на таких засадах: 1) вільного доступу до інформації про можливість Основні засади використання земель для створення індустріальних парків; створення і 2) конкурентності у виборі керуючої компанії на землях функціонування державної та комунальної власності; Стаття 4 індустріальних 3) гарантування прав на земельні ділянки у межах парків індустріального парку; 4) державної підтримки створення індустріальних парків; 5) державного стимулювання залучення інвестицій в індустріальні парки. Умови 1. Використання земельних ділянок у межах використання індустріального парку на землях державної чи комунальної земельної ділянки власності здійснюється з додержанням таких умов: Стаття 9 у межах 1) строк використання земельної ділянки у межах індустріального індустріального парку повинен бути не менше 30 років з дня парку прийняття рішення про створення індустріального парку. 5
Стаття 11
Стаття 14
Стаття 26
Стаття 27
Правові форми та порядок використання земель у межах індустріальних парків
1. У межах індустріального парку використання учасниками земельних ділянок може здійснюватися у правових формах, передбачених Земельним кодексом України.
1. Рішення про створення індустріального парку приймається ініціатором створення на основі затвердженої згідно з вимогами цього Закону концепції індустріального парку. Індустріальний парк створюється на строк не менше Створення 30 років. індустріального 5. Для надання державної підтримки, передбаченої парку та розділом VIII цього Закону, уповноважений державний орган включення його створює та веде Реєстр індустріальних парків, до якого за до Реєстру заявою ініціаторів створення включаються індустріальні індустріальних парки. Індустріальний парк може бути внесений до Реєстру парків індустріальних парків за умови, що у його межах відсутній цілісний майновий комплекс, який дозволяє здійснювати виробництво продукції. 6. Державна підтримка надається ініціаторам створення, керуючим компаніям та учасникам індустріальних парків, включеним до Реєстру індустріальних парків. 2. Керуюча компанія зобов’язана: 2) здійснити облаштування індустріального парку відповідно до умов договору про створення та функціонування індустріального парку; Права та 4) залучати учасників індустріального парку та укладати з обов’язки ними необхідні договори; керуючої компанії 5) самостійно або за дорученням учасників одержувати індустріального дозволи та погодження в органах державної влади, органах парку місцевого самоврядування, у тому числі для здійснення будівництва об’єктів виробничого призначення, інших об’єктів, необхідних для здійснення господарської діяльності у межах індустріального парку, представляти інтереси учасників у відносинах з дозвільними органами, службами, підприємствами, установами та організаціями; 1. Уповноважений державний орган: 2) звертається до органів державної влади, підприємств, установ та організацій щодо вирішення питань, пов’язаних із створенням та функціонуванням індустріальних парків; 3) забезпечує сприятливі умови для створення та функціонування індустріальних парків; Повноваження 4) веде Реєстр індустріальних парків; уповноваженого 5) здійснює моніторинг функціонування індустріальних державного парків; органу 6) забезпечує інформаційну та консультаційну підтримку ініціаторів створення і керуючих компаній та в інший спосіб сприяє залученню учасників; 7) забезпечує доступ до публічної інформації, пов’язаної з діяльністю індустріальних парків; 9) забезпечує надання керуючим компаніям та ініціаторам створення - суб’єктам господарювання за рахунок коштів, 6
Стаття 34
Стаття 35
Стаття 36
Державна підтримка облаштування індустріальних парків
Державна підтримка керуючих компаній індустріальних парків Державна підтримка учасників індустріальних парків
передбачених Державним бюджетом України на відповідний рік, безвідсоткових кредитів (позик), цільового фінансування на безповоротній основі для облаштування індустріальних парків. 1. Державна підтримка облаштування індустріальних парків може здійснюватися за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів та з інших джерел, не заборонених законодавством. 2. Уповноважений державний орган, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад у порядку, передбаченому законодавством, щороку подають пропозиції до проекту Державного бюджету України та проектів рішень про відповідні місцеві бюджети щодо фінансової підтримки облаштування індустріальних парків. 3. До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються ініціатори створення - суб’єкти господарювання та керуючі компанії індустріальних парків у разі будівництва об’єктів у межах індустріальних парків. 4. З метою державної підтримки створення та функціонування індустріальних парків керуючим компаніям та ініціаторам створення - суб’єктам господарювання за рахунок коштів, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, надаються безвідсоткові кредити (позики), цільове фінансування на безповоротній основі для облаштування індустріальних парків. 1. Керуючим компаніям надається державна підтримка, передбачена цим Законом та іншими законодавчими актами України. 1. До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються учасники індустріальних парків у разі будівництва об’єктів у межах індустріальних парків.
Джерело: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5018-17 Довідково: для виконання Закону України “Про індустріальні парки ” прийнято наступні нормативно-правові акти: постанови Кабінету Міністрів України: від 16.01.2013 № 216 “Про затвердження Порядку прийняття рішення про включення індустріального (промислового) парку до Реєстру індустріальних (промислових) парків; від 19.06.2013 № 558 “Про Порядок затвердження переліків устаткування, обладнання та комплектувальних виробів, матеріалів, що не виробляються в Україні, які не є підакцизними товарами, ввозяться на митну територію України 7
ініціаторами створення індустріальних (промислових) парків - суб’єктами господарювання, керуючими компаніями таких парків для їх облаштування та учасниками індустріальних (промислових) парків для провадження господарської діяльності у межах зазначених парків і які звільняються від оподаткування митом. наказ Мінекономрозвитку від 15.04.2013 № 386 (зареєстровано в Мін’юсті 15.05.2013 за № 733/23265), яким затверджено форму типового договору про створення та функціонування індустріального парку, який укладається між ініціатором індустріального парку і керуючою компанією. Крім того, наказом Мінекономрозвитку від 16.07.2013 № 793 створено постійно діючу міжвідомчу комісію з підготовки рекомендацій щодо включення індустріальних (промислових) парків до Реєстру індустріальних (промислових) парків, яка розглядає пропозиції щодо включення індустріальних парків до вказаного Реєстру.
8
Закон України «Про інвестиційну діяльність» Закон України «Про інвестиційну діяльність» визначає загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України. Він спрямований на забезпечення рівного захисту прав, інтересів і майна суб'єктів інвестиційної діяльності незалежно від форм власності, а також на ефективне інвестування економіки України, розвитку міжнародного економічного співробітництва та інтеграції. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про інвестиційну діяльність» визначено термін «інвестиційний проект» та зміст складових інвестиційного проекту, шляхів та заходів державної підтримки і стимулювання інвестиційної діяльності, а також запровадження державної реєстрації інвестиційних проектів, які потребують державної підтримки та проведення оцінки їх економічної ефективності. Законом передбачено надання для реалізації інвестиційних проектів державної підтримки, зокрема, шляхом повного або часткового фінансування реалізації інвестиційних проектів, співфінансування інвестиційних проектів, надання для реалізації інвестиційних проектів державних і місцевих гарантій, а також шляхом повної або часткової компенсації відсотків за кредитами. Згідно з Законом державна підтримка для розроблення або реалізації інвестиційних проектів надається після державної реєстрації проектних (інвестиційних) пропозицій або інвестиційних проектів та оцінки їх економічної ефективності, яка проводиться Мінекономрозвитку. Перелік правових норм Закону України «Про інвестиційну діяльність», спрямованих на стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності та розвиток реального сектора економіки Номер статті
Стаття 12-1
Назва статті
Державна підтримка та стимулювання інвестиційної діяльності
Текст правової норми 1. Напрями інвестиційної діяльності, за якими надається державна підтримка, визначаються програмними документами, затвердженими в установленому законодавством порядку. Державна підтримка інвестиційної діяльності передбачає участь держави у розробленні та/або реалізації інвестиційних проектів. Державна підтримка для реалізації інвестиційних проектів надається, зокрема, шляхом: фінансування реалізації інвестиційних проектів за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; співфінансування інвестиційних проектів з державного та місцевих бюджетів; надання відповідно до законодавства для реалізації інвестиційних проектів державних і місцевих гарантій з метою забезпечення виконання боргових зобов'язань за запозиченнями суб'єкта господарювання та кредитування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; повної або часткової компенсації за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів відсотків за кредитами суб'єктів господарювання для реалізації інвестиційних проектів; застосування інших форм, передбачених цим Законом. Державна підтримка для розроблення інвестиційного 9
проекту надається виключно у разі наявності проектної (інвестиційної) пропозиції шляхом фінансування або співфінансування за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів. 2. Державна підтримка для розроблення або реалізації інвестиційних проектів надається виключно після державної реєстрації проектних (інвестиційних) пропозицій або інвестиційних проектів та оцінки їх економічної ефективності, яка проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом одного місяця у порядку та згідно з критеріями, встановленими Кабінетом Міністрів України. Державна підтримка для розроблення або реалізації інвестиційного проекту не може бути надана у разі наявності хоча б одного негативного експертного висновку за результатами проведення зазначеної оцінки. 3. Відбір проектних (інвестиційних) пропозицій та інвестиційних проектів, для розроблення або реалізації яких надається державна підтримка, здійснюється на конкурсній основі на підставі даних Державного реєстру інвестиційних проектів та проектних (інвестиційних) пропозицій, а також експертних висновків за результатами проведення експертної оцінки їх економічної ефективності. Перелік документів, що подаються для такого відбору, а також порядок та критерії відбору і визначення форми надання державної підтримки для розроблення або реалізації відповідних інвестиційних проектів встановлюються Кабінетом Міністрів України. До зазначених документів можуть додаватися результати незалежної експертизи проектної (інвестиційної) пропозиції та інвестиційного проекту, проведеної за рахунок коштів суб'єкта інвестиційної діяльності. 4. Основні принципи надання державної підтримки для розроблення або реалізації інвестиційних проектів визначаються законом. Надання такої державної підтримки здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 5. Суб'єкт інвестиційної діяльності, якому надано державну підтримку для розроблення або реалізації інвестиційного проекту, приводить у відповідність із показниками державного бюджету на планований бюджетний період та прогнозом Державного бюджету України на наступні за планованим два бюджетні періоди плани своєї діяльності на планований і наступні за планованим два бюджетні періоди, що включають заходи для розроблення або з реалізації інвестиційних проектів. 6. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на підставі поданих суб'єктами інвестиційної діяльності відомостей щодо наданої їм державної підтримки і даних 10
Стаття 12-2
Державна реєстрація інвестиційних проектів та проектних (інвестиційних) пропозицій
Державного реєстру інвестиційних проектів та проектних (інвестиційних) пропозицій забезпечує здійснення моніторингу та аналізу ефективності використання державної підтримки інвестиційної діяльності у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку. Результати такого аналізу використовуються органами виконавчої влади під час складання проекту Державного бюджету України на наступний рік, а також для формування пропозицій до Державного бюджету України на наступні бюджетні періоди щодо видатків, спрямованих на підтримку інвестиційної діяльності. 1. Державна реєстрація інвестиційних проектів, для реалізації яких може надаватися державна підтримка, та проектних (інвестиційних) пропозицій, на основі яких готуються інвестиційні проекти, для розроблення яких може надаватися державна підтримка, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на підставі позитивного висновку експертної оцінки їх економічної ефективності. 2. Суб'єктом інвестиційної діяльності для державної реєстрації інвестиційного проекту або проектної (інвестиційної) пропозиції до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, подаються такі документи: 1) заява про розгляд інвестиційного проекту або проектної (інвестиційної) пропозиції за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку; 2) копія інвестиційного проекту або проектної (інвестиційної) пропозиції, що прошита, пронумерована, засвідчена підписом уповноваженої особи суб'єкта інвестиційної діяльності, а також печаткою (для юридичної особи);3) нотаріально засвідчені копії свідоцтва про державну реєстрацію та установчих документів (для юридичної особи - резидента);4) довідка органу доходів і зборів за місцем реєстрації суб'єкта інвестиційної діяльності як платника податків про стан розрахунків з державним бюджетом (для юридичної особи - резидента); 5) копії документа, що посвідчує особу, та довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відповідний запис у безконтактному електронному носії паспорта громадянина України) з наданням оригіналів зазначених документів (для фізичної особи - резидента); 6) документи, що свідчать про реєстрацію (утворення) 11
іноземної юридичної особи у державі її місцезнаходження, зокрема витяги з торговельного, банківського або судового реєстру, засвідчені відповідно до законодавства держави їх видачі, перекладені українською мовою та легалізовані у консульській установі України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами України) або засвідчені у посольстві відповідної держави в Україні та легалізовані в центральному органі виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері зовнішніх зносин України (якщо учасником реалізації інвестиційного проекту є юридична особа - нерезидент);7) видані в установленому порядку експертні висновки щодо інвестиційного проекту, у тому числі дозволи та позитивні висновки за результатами експертизи відповідно до статей 8 і 15 цього Закону, а також свідоцтво про його державну реєстрацію як інноваційного або пріоритетного інноваційного відповідно до Закону України "Про інноваційну діяльність" (у разі державної реєстрації інвестиційного проекту). 3. У випадках, установлених законом, за запитом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, суб'єктом інвестиційної діяльності подаються також інші документи, необхідні для розгляду інвестиційного проекту або проектної (інвестиційної) пропозиції, залежно від можливих форм надання державної підтримки. 4. Строк розгляду поданих для державної реєстрації інвестиційного проекту або проектної (інвестиційної) пропозиції документів не повинен перевищувати одного місяця з дня їх надходження. 5. Після державної реєстрації інвестиційного проекту або проектної (інвестиційної) пропозиції центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, видає суб'єкту інвестиційної діяльності витяг з Державного реєстру інвестиційних проектів та проектних (інвестиційних) пропозицій. 6. Інформація про державну реєстрацію інвестиційного проекту або проектної (інвестиційної) пропозиції оприлюднюється шляхом розміщення відповідного витягу з Державного реєстру інвестиційних проектів та проектних (інвестиційних) пропозицій на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом одного місяця з дня державної реєстрації. 7. Витяг з Державного реєстру інвестиційних проектів та проектних (інвестиційних) пропозицій щодо обсягів та форм надання державної підтримки інвестиційної діяльності на наступні бюджетні періоди використовується для формування індикативних прогнозних видатків Державного бюджету України на відповідні періоди. 8. Ведення Державного реєстру інвестиційних 12
Стаття 18
Гарантії прав суб'єктів інвестиційної діяльності
проектів та проектних (інвестиційних) пропозицій здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 9. Строк дії державної реєстрації інвестиційного проекту та проектної (інвестиційної) пропозиції припиняється у разі завершення реалізації або розроблення інвестиційного проекту та/або за поданням суб'єкта інвестиційної діяльності, або якщо протягом більш як трьох років такий проект або пропозицію не обрано під час проведення конкурсного відбору для надання державної підтримки, після чого відповідний запис у Державному реєстрі інвестиційних проектів та проектних (інвестиційних) пропозицій анулюється. 10. Державна реєстрація інвестиційного проекту або проектної (інвестиційної) пропозиції не передбачає будьяких зобов'язань щодо надання державної підтримки за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів. 11. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, забезпечує збереження ним конфіденційної інформації, пов'язаної з інвестиційними проектами. 1. Держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб'єктів. Умови договорів, укладених між суб'єктами інвестиційної діяльності, зберігають свою чинність на весь строк дії цих договорів і у випадках, коли після їх укладення законодавством (крім податкового, митного та валютного законодавства, а також законодавства з питань ліцензування певних видів господарської діяльності) встановлено умови, що погіршують становище суб'єктів або обмежують їх права, якщо вони не дійшли згоди про зміну умов договору. 2. Державні органи та їх посадові особи не мають права втручатися в діяльність суб'єктів інвестиційної діяльності, крім випадків, коли таке втручання допускається чинним законодавством і здійснюється в межах компетенції цих органів та посадових осіб. Ніхто не має права обмежувати права інвесторів у виборі об'єктів інвестування, за винятком випадків, передбачених цим Законом. У разі прийняття державними або іншими органами актів, що порушують права інвесторів і учасників інвестиційної діяльності, збитки, завдані суб'єктам інвестиційної діяльності, підлягають відшкодуванню у повному обсязі цими органами. Спори про відшкодування збитків розв'язуються судом.
13
Стаття 19
Захист інвестицій
1. Захист інвестицій - це комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об'єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій. Держава гарантує захист інвестицій незалежно від форм власності, а також іноземних інвестицій. Захист інвестицій забезпечується законодавством України, а також міжнародними договорами України. Інвесторам, у тому числі іноземним, забезпечується рівноправний режим, що виключає застосування заходів дискримінаційного характеру, які могли б перешкодити управлінню інвестиціями, їх використанню та ліквідації, а також передбачаються умови і порядок вивозу вкладених цінностей і результатів інвестицій. З метою забезпечення сприятливого та стабільного інвестиційного режиму держава встановлює державні гарантії захисту інвестицій. Державні гарантії захисту інвестицій - це система правових норм, які спрямовані на захист інвестицій та не стосуються питань фінансово-господарської діяльності учасників інвестиційної діяльності та сплати ними податків, зборів (обов'язкових платежів). Державні гарантії захисту інвестицій не можуть бути скасовані або звужені стосовно інвестицій, здійснених у період дії цих гарантій. 2. Інвестиції не можуть бути безоплатно націоналізовані, реквізовані або до них не можуть бути застосовані заходи, тотожні за наслідками. Такі заходи можуть застосовуватися лише на основі законодавчих актів України з відшкодуванням інвестору в повному обсязі збитків, заподіяних у зв'язку з припиненням інвестиційної діяльності. Порядок відшкодування збитків інвестору визначається в зазначених актах. Внесені або придбані інвесторами цільові банківські вклади, акції та інші цінні папери, платежі за набуте майно або за орендні права у разі вилучення відповідно до законодавчих актів України відшкодовуються інвесторам, за винятком сум, що виявилися використаними або втраченими в результаті дій самих інвесторів або вчинених за їх участю. 3. Спори, що виникають в результаті здійснення інвестиційної діяльності, розглядаються відповідно судом або третейським судом. 4. Інвестиції можуть, а у випадках, передбачених законодавством, мають бути застраховані.
Джерело: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1560-12 Довідково: для виконання Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про 14
інвестиційну діяльність ” прийнято наступні нормативно-правові акти: постанови Кабінету Міністрів України: від 18.07.2012 № 650 “Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру інвестиційних проектів та проектних (інвестиційних) пропозицій від 18.07.2012 № 684 “Про затвердження Порядку та критеріїв оцінки економічної ефективності проектних (інвестиційних) пропозицій та інвестиційних проектів від 18.07.2012 № 683 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 2011 р. № 701 ‖ щодо Порядку проведення державної експертизи інвестиційних програм (проектів). Також, прийнято накази Мінекономрозвитку: “Про затвердження форми проектної (інвестиційної) пропозиції, на основі якої готується інвестиційний проект, для розроблення якого може надаватися державна підтримка, Порядку розроблення та форми інвестиційного проекту, для реалізації якого може надаватися державна підтримка” від 19.06.2012 № 724, зареєстровано в Мін ’юсті від 02.08.2012 № 1308/21620; “Про затвердження форми заяви про розгляд інвестиційного проекту або проектної (інвестиційної) пропозиції‖ від 03.09.2012 № 965, зареєстровано в Мін’юсті від 19.09. 2012 № 1602/21914; “Про затвердження форми реєстраційної картки інвестиційної пропозиції, інвестиційного проекту” від 21.01.2013 № 53, зареєстровано в Мін'юсті від 01.02.2013 № 210/22742; “Деякі питання проведення оцінки економічної ефективності проектних (інвестиційних) пропозицій та інвестиційних проектів”, яким затверджується форма експертного висновку щодо економічної ефективності проектної (інвестиційної) пропозиції або інвестиційного проекту від 29.12.2012 № 1532, зареєстровано в Мін'юсті від 15.01.2013 № 124/22656; “Про затвердження Методичних рекомендацій з розроблення інвестиційного проекту, для реалізації якого може надаватися державна підтримка” від 13.11.2012 № 1279; “Про затвердження Методики проведення державної експертизи інвестиційних проектів та форми висновку за її результатами” від 13.03.2013 № 243, зареєстровано в Мін’юсті 18.03.2013 № 437/22969.
15
Проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» Статтею 6 проекту Закону України “Про Державний бюджет України на 2014 рік” (далі - Закон) установлюється, що у 2014 році державні гарантії можуть надаватися в обсязі до 50 000 000 тис. гривень за рішенням Кабінету Міністрів України для забезпечення повного або часткового виконання боргових зобов’язань за запозиченнями суб’єктів господарювання - резидентів України державного сектору економіки, що залучаються для: фінансування проектів інвестиційного характеру; фінансування національних проектів; забезпечення виконання боргових зобов’язань публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку". Порядок залучення кредитів (позик) під державні гарантії встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перелік правових норм проекту Закону України “Про Державний бюджет України на 2014 рік”, спрямованих на стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності та розвиток реального сектора економіки, які можуть застосовуватися в процесі створення та функціонування індустріальних парків Номер статті
Стаття 6
Назва статті
Установити, що у 2014 році державні гарантії можуть надаватися в обсязі до 50 000 000 тис. гривень:
Текст правової норми 1) за рішенням Кабінету Міністрів України для забезпечення повного або часткового виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання - резидентів України державного сектору економіки, що залучаються для: фінансування проектів інвестиційного характеру; фінансування національних проектів; забезпечення виконання боргових зобов’язань публічного акціонерного товариства "Український банк реконструкції та розвитку". Порядок залучення кредитів (позик) під державні гарантії встановлюється Кабінетом Міністрів України. Умови надання державних гарантій встановлюються Кабінетом Міністрів України. Суб’єкти господарювання, щодо яких приймається рішення про надання державних гарантій для реалізації інвестиційного проекту "Створення космічного ракетного комплексу "Циклон-4", звільняються від зобов'язання надавати майнове або інше забезпечення виконання зобов'язань за надання державних гарантій. 2) за рішенням Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання боргових зобов'язань Державного агентства автомобільних доріг України та Державної іпотечної установи. 16
Умови надання державних гарантій встановлюються Кабінетом Міністрів України. Державне агентство автомобільних доріг України звільняється від зобов'язання надавати майнове або інше забезпечення виконання зобов'язань за надання державних гарантій та сплачувати до Державного бюджету України плату за їх отримання. 3) за рішенням Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання боргових зобов’язань головних розпорядників бюджетних коштів, що залучаються ними для здійснення капітальних видатків понад обсяги встановлених бюджетних призначень. Порядок залучення кредитів (позик) під державні гарантії встановлюється Кабінетом Міністрів України. Умови надання державних гарантій встановлюються Кабінетом Міністрів України. Головні розпорядники бюджетних коштів за рішенням Кабінету Міністрів України можуть звільнятися від зобов'язання надавати майнове або інше забезпечення виконання зобов'язань за надання державних гарантій та сплачувати до Державного бюджету України плату за їх отримання. 4) на підставі міжнародних договорів України понад обсяги встановлені цією статтею за такими можливими напрямами: фінансування інвестиційних, інноваційних, інфраструктурних та інших проектів розвитку, які мають стратегічне значення та реалізація яких сприятиме розвитку економіки України.
17
Закон України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць» Закон України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць» спрямований на створення умов для активізації інвестиційної діяльності шляхом концентрації ресурсів держави на пріоритетних напрямах розвитку економіки з метою запровадження новітніх та енергозберігаючих технологій, створення нових робочих місць, розвитку регіонів. Перелік правових норм Закону України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць», спрямованих на стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності та розвиток реального сектора економіки, які можуть застосовуватися в процесі створення та функціонування індустріальних парків Номер статті
Стаття 2
Стаття 3
Стаття 4
Назва статті
Пріоритетні галузі економіки
Державна підтримка інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки
Критерії державної підтримки інвестиційних проектів у пріоритетних
Текст правової норми 1. Пріоритетними галузями економіки є галузі, спрямовані на забезпечення потреб суспільства у високотехнологічній конкурентоспроможній екологічно чистій продукції, високоякісних послугах, які реалізують державну політику щодо розвитку виробничого та експортного потенціалу, створення нових робочих місць. 2. Перелік пріоритетних галузей економіки визначається Кабінетом Міністрів України. 1. Державна підтримка інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки здійснюється у порядку та на умовах, визначених цим Законом. 2. Особливості оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, визначаються Податковим кодексом України. 3. Особливості оподаткування ввізним митом суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, визначаються Митним кодексом України. 4. Обсяги коштів, що спрямовуються на державну підтримку, щороку визначаються законом про Державний бюджет України, а також відповідними місцевими бюджетами, у тому числі з урахуванням статті 105 Бюджетного кодексу України. 1. Державна підтримка надається суб’єктам інвестиційної діяльності, які реалізують схвалені Кабінетом Міністрів 18
галузях економіки
України за поданням спеціально уповноваженого органу при Кабінеті Міністрів України з питань надання державної підтримки суб’єктам інвестиційної діяльності, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки (далі - спеціально уповноважений орган при Кабінеті Міністрів України), Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки. 2. Інвестиційним проектом у пріоритетній галузі економіки вважається інвестиційний проект, що передбачається реалізувати на новоствореному або діючому підприємстві, на якому буде проведено реконструкцію або модернізацію (за обов’язкової умови виділення окремого структурного підрозділу, на якому буде реалізовуватися інвестиційний проект) та який одночасно відповідає таким критеріям: 1) загальна кошторисна вартість перевищує суму, еквівалентну: 3 мільйонам євро - для суб’єктів великого підприємництва; 1 мільйону євро - для суб’єктів середнього підприємництва; 500 тисячам євро - для суб’єктів малого підприємництва; 2) кількість створених нових робочих місць для працівників, які безпосередньо задіяні у виробничих процесах, перевищує: 150 для суб’єктів великого підприємництва; 50 для суб’єктів середнього підприємництва; 25 - для суб’єктів малого підприємництва; 3) середня заробітна плата працівників не менш як у 2,5 раза перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. 3. Інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, що передбачають використання державної підтримки, підлягають державній реєстрації спеціальним уповноваженим органом при Кабінеті Міністрів України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний реєстр таких проектів спеціально уповноважений орган при 19
Кабінеті Міністрів України розміщує на своєму офіційному веб-сайті. Якщо протягом двох років з дня державної реєстрації інвестиційного проекту не досягнуто показників, встановлених частиною другою цієї статті, строк дії державної реєстрації інвестиційного проекту припиняється. 4. Вимоги до інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки, порядок їх відбору, схвалення та реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. 5. Контроль за виконанням цього Закону покладається на спеціально уповноважений орган при Кабінеті Міністрів України та на представництва цього органу в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях. 1. До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій щодо стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки належать: 1) розроблення та забезпечення виконання програм розвитку інвестиційної діяльності на території регіону; 2) відбір інвестиційних проектів для реалізації на території регіону, залучення Повноваження Ради інвестицій, створення максимально міністрів Автономної сприятливих умов для інвесторів; Республіки Крим, 3) розгляд за поданням представництв обласних, Київської та спеціально уповноваженого органу при Стаття 5 Севастопольської міських Кабінеті Міністрів України при Раді державних адміністрацій міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки та внесення Кабінету Міністрів України пропозицій про надання державної підтримки суб’єктам інвестиційної діяльності, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки; 4) сприяння в отриманні в установленому порядку дозвільних документів для початку реалізації інвестиційного проекту, вирішення поточних питань його реалізації. Джерело: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5205-17 20
Затверджений Розпорядженням Уряду від 14.08.2013 року № 843-р перелік пріоритетних галузей економіки, а також напрямів діяльності в межах цих галузей, виглядає наступним чином: Агропромисловий комплекс за напрямами - виробництво, зберігання харчових продуктів, у тому числі дитячого харчування, а також виробництво біопалива, з орієнтацією на імпортозаміщення. Житлово-комунальний комплекс за напрямами: створення об’єктів поводження з відходами (побутовими, промисловими та відходами, які утворилися в результаті добування та перероблення корисних копалин і виробництва електричної та теплової енергії); будівництво, реконструкція і технічне переоснащення у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення. Машинобудівний комплекс за напрямами - виробництво нових та імпортозаміщуючих видів комп’ютерів, електронної та оптичної продукції, машин і устатковання, електричного устатковання, автотранспортних та інших транспортних засобів. Транспортна інфраструктура за напрямами - будівництво, реконструкція і технічне переоснащення у сфері транспортної інфраструктури. Курортно-рекреаційна сфера і туризм за напрямами - будівництво курортнорекреаційних об’єктів та об’єктів туристичної інфраструктури. Переробна промисловість за напрямом - імпортозаміщуюче металургійне виробництво.
21
Закон України «Про режим іноземного інвестування» Закон України «Про режим іноземного інвестування» визначає особливості режиму іноземного інвестування на території України, виходячи з цілей, принципів і положень законодавства України. Перелік правових норм Закону України «Про режим іноземного інвестування», спрямованих на стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності та розвиток реального сектора економіки, які можуть застосовуватися в процесі створення та функціонування індустріальних парків Номер статті
Назва статті
Стаття 7
Правовий режим інвестиційної діяльності
Стаття 8
Гарантії у разі зміни законодавства
Текст правової норми Для іноземних інвесторів на території України встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності, за винятками, передбаченими законодавством України та міжнародними договорами України. Для окремих суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють інвестиційні проекти із залученням іноземних інвестицій, що реалізуються відповідно до державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери і територій, може встановлюватися пільговий режим інвестиційної та іншої господарської діяльності. Законами України можуть визначатися території, на яких діяльність іноземних інвесторів та підприємств з іноземними інвестиціями обмежується або забороняється, виходячи з вимог забезпечення національної безпеки. Якщо в подальшому спеціальним законодавством України про іноземні інвестиції будуть змінюватися гарантії захисту іноземних інвестицій, зазначені в розділі II цього Закону, то протягом десяти років з дня набрання чинності таким законодавством на вимогу іноземного інвестора застосовуються державні гарантії захисту іноземних інвестицій, зазначені в цьому Законі. До прав і обов'язків сторін, визначених угодою про розподіл продукції, протягом строку її дії застосовується законодавство України, чинне на момент її укладення. Зазначені гарантії не поширюються на зміни законодавства, що стосуються питань оборони, національної безпеки, 22
Стаття 9
Стаття 10
забезпечення громадського порядку, охорони довкілля. Іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації. Державні органи не мають права реквізувати іноземні інвестиції, за винятком випадків здійснення рятівних заходів у разі Гарантії щодо стихійного лиха, аварій, епідемій, примусових вилучень, а епізоотій. Зазначена реквізиція може бути також незаконних дій проведена на підставі рішень органів, державних органів та їх уповноважених на це Кабінетом Міністрів посадових осіб України. Рішення про реквізицію іноземних інвестицій та умови компенсації можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до статті 26 цього Закону. Іноземні інвестори мають право на відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду і моральну шкоду, завданих їм внаслідок дій, бездіяльності або неналежного виконання державними органами України чи їх посадовими особами передбачених законодавством обов'язків щодо іноземного інвестора або підприємства з іноземними інвестиціями, відповідно до законодавства України. Усі понесені витрати та збитки іноземних інвесторів, завдані їм внаслідок дій, зазначених у статті 9 та частині першій цієї статті, повинні бути відшкодовані на основі поточних ринкових цін та/або обґрунтованої оцінки, підтверджених аудитором чи аудиторською фірмою. Компенсація і Компенсація, що виплачується відшкодування збитків іноземному інвестору, повинна бути іноземним інвесторам швидкою, адекватною та ефективною. Компенсація, що виплачується іноземному інвестору внаслідок дій, зазначених у статті 9 цього Закону, визначається на момент припинення права власності. Компенсація, що виплачується іноземному інвестору внаслідок дій, зазначених у частині першій цієї статті, визначається на час фактичного здійснення рішення про відшкодування збитків. Сума компенсації повинна виплачуватись у валюті, в якій були здійснені інвестиції, чи в будь-якій іншій прийнятній для іноземного інвестора валюті відповідно до законодавства України. З моменту виникнення права на компенсацію і до моменту її виплати на 23
Стаття 11
Гарантії в разі припинення інвестиційної діяльності
Стаття 12
Гарантії переказу прибутків, доходів та інших коштів, одержаних внаслідок здійснення іноземних інвестицій
суму компенсації нараховуються відсотки згідно з середньою ставкою відсотка, за яким лондонські банки надають позики першокласним банкам на ринку євровалют (ЛІБОР). У разі припинення інвестиційної діяльності іноземний інвестор має право на повернення не пізніше шести місяців з дня припинення цієї діяльності своїх інвестицій в натуральній формі або у валюті інвестування в сумі фактичного внеску (з урахуванням можливого зменшення статутного капіталу) без сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи товарній формі за реальною ринковою вартістю на момент припинення інвестиційної діяльності, якщо інше не встановлено законодавством або міжнародними договорами України. Іноземним інвесторам після сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів гарантується безперешкодний і негайний переказ за кордон їх прибутків, доходів та інших коштів в іноземній валюті, одержаних на законних підставах внаслідок здійснення іноземних інвестицій. Порядок переказу за кордон прибутків, доходів та інших коштів, одержаних внаслідок здійснення іноземних інвестицій, визначається Національним банком України.
Джерело: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/93/96-%D0%B2%D1%80
24
Закон України «Про захист іноземних інвестицій в Україні» Закон України «Про захист іноземних інвестицій в Україні» гарантує захист інвестицій, прибутків, законних прав та інтересів іноземних інвесторів на території України. Перелік правових норм Закону України «Про захист іноземних інвестицій в Україні», спрямованих на стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності та розвиток реального сектора економіки, які можуть застосовуватися в процесі створення та функціонування індустріальних парків Номер статті
Текст правової норми
Стаття 1
Інвестиції, прибутки, законні права та інтереси іноземних інвесторів на території України захищаються її законами.
Стаття 2
Іноземні інвестори мають дотримуватися законодавства України та не завдавати шкоди її державним, соціальним та економічним інтересам.
Стаття 3
Стаття 4
Стаття 5
Стаття 6
Держава не може реквізувати іноземні інвестиції за винятком випадків стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій. Рішення про реквізицію іноземних інвестицій приймає Кабінет Міністрів України. Компенсація, що виплачується в цих випадках іноземному інвестору, має бути адекватною та ефективною. Іноземним інвесторам гарантується перерахування за кордон їх прибутків та інших сум як в гривнях, так і в іноземній валюті, що отримані на законних підставах. Іноземні інвестори можуть реінвестувати прибутки на території України.
Іноземні інвестори сплачують податки, встановлені законодавством України.
Джерело: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1540%D0%B0-12
25
Земельний кодекс Земельний кодекс визначає законодавчі засади здійснення прав на землю, використання земельних ділянок на території індустріальних парків, забезпечує захист земельних, майнових та інших прав суб'єктів інвестиційної діяльності на території індустріальних парків. Перелік правових норм Земельного кодексу України, спрямованих на стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності та розвиток реального сектора економіки Номер статті
Стаття 205
Розділ X
Назва статті
Текст правової норми
1. Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель включає: а) надання податкових і кредитних пільг громадянам та юридичним особам, які здійснюють за власні кошти заходи, передбачені загальнодержавними та регіональними програмами використання і охорони земель; Зміст економічного б) виділення коштів державного або місцевого стимулювання бюджету громадянам та юридичним особам для раціонального відновлення попереднього земель, порушених не з їх використання та вини; охорони земель в) звільнення від плати за земельні ділянки, що перебувають у стадії сільськогосподарського освоєння або поліпшення їх стану згідно з державними та регіональними програмами; г) компенсацію з бюджетних коштів зниження доходу власників землі та землекористувачів внаслідок тимчасової консервації деградованих та малопродуктивних земель, що стали такими не з їх вини. 1. Рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу. Перехідні положення Надання в оренду земельних ділянок інвесторам на виконання інвестиційних договорів, укладених до 1 січня 2008 року, згідно з рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, умовою яких було надання цими органами інвесторам таких земельних ділянок, здійснюється без проведення аукціонів.
Джерело: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14
26
Господарський кодекс України Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності. Господарський кодекс України має на меті забезпечити зростання ділової активності суб'єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами. Перелік правових норм Господарського кодексу України, спрямованих на стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності та розвиток реального сектора економіки Номер статті
Назва статті
Стаття 390
Іноземні інвестори
Стаття 391
Види іноземних інвестицій
Текст правової норми 1. Іноземними інвесторами визнаються такі суб'єкти, що здійснюють інвестиційну діяльність на території України: юридичні особи, утворені за законодавством іншим, ніж законодавство України; іноземці та особи без громадянства, які не мають постійного місця проживання на території України; міжнародні урядові та неурядові організації; інші держави; інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності, визначені законом. 1. Іноземні інвестори мають право здійснювати інвестиції на території України у вигляді іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України, будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав; інших цінностей (майна), які відповідно до закону визнаються іноземними інвестиціями. 2. Заборона або обмеження будь-яких видів іноземних інвестицій може здійснюватися виключно законом.
Стаття 392
Форми здійснення іноземних інвестицій
1. Іноземні інвестори мають право здійснювати всі види інвестицій, зазначені у статті 391 цього Кодексу, в таких формах: участь у господарських організаціях, що створюються разом з вітчизняними юридичними особами чи громадянами, або придбання частки в діючих господарських організаціях; створення іноземних підприємств на території 27
України, філій або інших структурних підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств; придбання безпосередньо нерухомого або рухомого майна, що не заборонено законами України, або придбання акцій чи інших цінних паперів; придбання самостійно або за участі громадян чи вітчизняних юридичних осіб прав користування землею та використання природних ресурсів на території України; господарська діяльність на основі угод про розподіл продукції; придбання інших майнових прав; в інших формах, не заборонених законом. 2. Заборона або обмеження будь-яких форм здійснення іноземних інвестицій може провадитися лише законом. 3. Відносини, що виникають у зв'язку з придбанням іноземним інвестором майнових прав на землю та інші природні ресурси в Україні, регулюються відповідно земельним та іншим законодавством України.
Стаття 393
Оцінка іноземних інвестицій
Стаття 394
Правовий режим іноземних інвестицій
1. Оцінка іноземних інвестицій, включаючи внески до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, здійснюється в іноземній конвертованій валюті та у гривнях, за згодою сторін, на основі цін міжнародних ринків або ринку України. При цьому перерахунок сум в іноземній валюті у гривні провадиться за курсом, встановленим Національним банком України. 1. На території України щодо іноземних інвестицій встановлюється національний режим інвестиційної діяльності, за винятками, передбаченими цим Кодексом, іншими законами і чинними міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. 2. Відносини щодо оподаткування іноземних інвесторів та підприємств з іноземними інвестиціями регулюються податковим законодавством України. 3. У державних програмах залучення іноземних інвестицій в пріоритетні галузі економіки та соціальну сферу може бути передбачено встановлення додаткових пільг для суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у цих сферах. 4. Законом може бути обмежено або заборонено 28
діяльність іноземних інвесторів та підприємств з іноземними інвестиціями в окремих галузях економіки або в межах окремих територій України виходячи з інтересів національної безпеки України. 1. Державна реєстрація (перереєстрація) іноземних інвестицій та її анулювання здійснюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, в семиденний строк з дня подання іноземним інвестором документів для реєстрації (перереєстрації) іноземних інвестицій та її анулювання. Стаття 395
Стаття 396
Стаття 397
Державна реєстрація іноземних інвестицій
2. Відмова у державній реєстрації іноземних інвестицій можлива лише у разі порушення законодавства України про іноземне інвестування. Відмову у державній реєстрації іноземних інвестицій може бути оскаржено у судовому порядку.
3. Незареєстровані іноземні інвестиції не дають права на одержання пільг та гарантій, передбачених цим Кодексом та іншими законами для іноземних інвесторів і підприємств з іноземними інвестиціями. 1. На території України можуть створюватися і діяти суб'єкти господарювання з іноземними інвестиціями, які здійснюють свою діяльність у формах підприємства з іноземними інвестиціями (стаття 116 цього Кодексу), іноземного Діяльність суб'єктів підприємства (стаття 117 цього Кодексу), інших господарювання з формах, не заборонених законом. іноземними 2. Порядок утворення підприємств з іноземними інвестиціями в Україні інвестиціями та іноземних підприємств регулюється цим Кодексом, іншими законами, прийнятими відповідно до нього. Особливості створення банківських, страхових та інших фінансових установ за участі іноземного інвестора визначаються відповідними законами. 1. З метою забезпечення стабільності правового режиму іноземного інвестування встановлюються такі гарантії для іноземних інвесторів: застосування державних гарантій захисту іноземних інвестицій у разі зміни законодавства Гарантії здійснення іноземних інвестицій про іноземні інвестиції; гарантії щодо примусового вилучення, а також від незаконних дій органів влади та їх посадових осіб; компенсація і відшкодування збитків 29
іноземним інвесторам; гарантії у разі припинення інвестиційної діяльності; гарантії переказу прибутків та використання доходів від іноземних інвестицій; інші гарантії здійснення інвестиційної діяльності. 2. У разі зміни законодавства про режим іноземного інвестування на вимогу іноземного інвестора у випадках і в порядку, визначених законом, застосовуються державні гарантії, які визначаються законодавством, що діяло на момент вкладення інвестицій. 3. Іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації. 4. Органи державної влади та їх посадові особи не мають права реквізувати іноземні інвестиції, крім випадків здійснення рятувальних заходів у разі стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій. Зазначена реквізиція може бути здійснена лише на підставі рішення органів, уповноважених на це Кабінетом Міністрів України, і в порядку, встановленому законом. 5. Іноземні інвестори мають право вимагати відшкодування збитків, завданих їм незаконними діями чи бездіяльністю органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб. Збитки іноземних інвесторів повинні бути відшкодовані за поточними ринковими цінами або на основі обґрунтованих оцінок, підтверджених незалежним аудитором (аудиторською організацією). 6. Компенсація, яка виплачується іноземному інвестору в порядку відшкодування збитків, повинна бути адекватною, ефективною та визначеною на момент виконання рішення про відшкодування збитків. Сума компенсації за цим рішенням має бути негайно виплачена у валюті, в якій були здійснені інвестиції, чи в іншій прийнятній для іноземного інвестора валюті відповідно до валютного законодавства. Законом може бути передбачено нарахування відсотків на суму компенсації. 7. Компенсація збитків іноземним інвесторам здійснюється в порядку, встановленому законом. 30
1. Іноземним інвесторам після сплати ними податків, зборів (обов'язкових платежів) гарантується безперешкодний негайний переказ за кордон їхніх доходів, прибутків та інших коштів в іноземній валюті, одержаних на законних підставах від здійснення інвестицій. Стаття 398
Стаття 399
Гарантії переказу та використання доходів від іноземних інвестицій
Гарантії іноземним інвесторам у разі припинення інвестиційної діяльності
2. Порядок переказу за кордон зазначених коштів встановлюється Національним банком України. Доход іноземного інвестора або інші кошти, одержані в Україні у гривнях або іноземній валюті від здійснення інвестицій, можуть реінвестуватися в Україні в порядку, встановленому законодавством.
1. У разі припинення інвестиційної діяльності на території України іноземний інвестор має право на повернення своїх інвестицій не пізніше шести місяців після припинення цієї діяльності, а також доходів за цими інвестиціями у грошовій або товарній формі, якщо інше не встановлено законом або угодою сторін.
Джерело: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/436-15
31
Закон України «Про державно-приватне партнерство» Закон України «Про державно-приватне партнерство» визначає організаційно-правові засади взаємодії державних партнерів з приватними партнерами та основні принципи державноприватного партнерства на договірній основі і повністю поширюється на регулювання відносин щодо індустріальних парків. Згідно із статтею 12 Закону України «Про індустріальні парки», джерелами фінансування облаштування індустріального парку можуть бути кошти державного та місцевих бюджетів, виділені в порядку та обсягах, передбачених законодавством, кошти приватних інвесторів, у тому числі залучені за моделлю державно-приватного партнерства, залучені кошти, включаючи кредити банків та інших фінансово-кредитних установ, кошти з інших джерел, не заборонених законодавством. Перелік правових норм Закону України «Про державно-приватне партнерство», спрямованих на стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності та розвиток реального сектора економіки, які можуть застосовуватися в процесі створення та функціонування індустріальних парків Номер статті
Стаття 18
Стаття 19
Назва статті
Державна підтримка здійснення державноприватного партнерства
Правовий режим інвестиційної та господарської діяльності іноземного приватного
Текст правової норми 1. Державна підтримка здійснення державно-приватного партнерства може надаватися: шляхом надання державних гарантій, гарантій Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування; шляхом фінансування за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та інших джерел згідно із загальнодержавними та місцевими програмами; в інших формах, передбачених законом. 2. Рішення про надання державної підтримки здійснення державноприватного партнерства приймається залежно від права власності на об'єкт державно-приватного партнерства відповідно Кабінетом Міністрів України чи уповноваженим ним органом виконавчої влади, органами місцевого самоврядування або Радою міністрів Автономної Республіки Крим відповідно до закону. 3. Порядок надання державної підтримки встановлюється Кабінетом Міністрів України. Для іноземних приватних партнерів, які здійснюють в Україні державно-приватне партнерство, встановлюється національний правовий режим 32
партнера
Стаття 20
Гарантії прав приватних партнерів
інвестиційної та іншої господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. 1. Держава гарантує додержання встановлених законодавством України умов для провадження діяльності приватних партнерів, пов'язаної з виконанням договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, додержання прав і законних інтересів приватних партнерів. 2. Державні органи та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не мають права втручатися в діяльність приватних партнерів, пов'язану із здійсненням державно-приватного партнерства, крім випадків, встановлених законом. 3. У разі якщо ціни (тарифи) на послуги, що надаються у процесі здійснення державно-приватного партнерства, встановлені в розмірі, нижчому від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання), приватний партнер має право на відшкодування своїх втрат у порядку, встановленому законодавством. У разі якщо ціни (тарифи) на послуги приватного партнера підлягають державному регулюванню, такі ціни (тарифи) мають включати кошти для компенсації вартості внесених приватним партнером інвестицій (інвестиційну складову), якщо інше не передбачено договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства. Розмір інвестиційної складової має забезпечувати компенсацію протягом строку дії договору витрат приватного партнера на здійснення інвестицій. 4. До прав і обов'язків сторін, визначених договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, протягом строку його дії застосовується законодавство України, чинне на день його укладення. Зазначені гарантії поширюються на зміни цивільного і господарського законодавства, що регулює майнові права та обов'язки сторін, і не стосуються змін законодавства з питань оборони, національної безпеки, 33
Стаття 21
Стаття 22
Контроль за виконанням договорів, укладених у рамках державноприватного партнерства
Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державноприватного партнерства
забезпечення громадського порядку, охорони довкілля, стандартів якості товарів (робіт, послуг), податкового, валютного, митного законодавства, законодавства з питань ліцензування та іншого законодавства, що регулює правовідносини, в яких не діють принципи рівності сторін (державного та приватного партнерів). 5. У разі прийняття державними органами або органами місцевого самоврядування рішень, що порушують права приватних партнерів, збитки, завдані їм внаслідок прийняття таких рішень, підлягають відшкодуванню в повному обсязі. Приватні партнери мають право на відшкодування збитків, завданих їм внаслідок дій, бездіяльності або неналежного виконання державними органами та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами своїх обов'язків, передбачених законодавством України, у порядку, встановленому законодавством України. 1. Контроль за виконанням договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, здійснюють центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України, інші державні органи та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи відповідно до їхніх повноважень у порядку, встановленому законом. 2. Приватні партнери надають відповідним державним партнерам інформацію про виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у порядку та згідно з формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України. 1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державноприватного партнерства, належать: організація перевірки виконання договорів, укладених у рамках державноприватного партнерства; підготовка пропозицій щодо забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері державноприватного партнерства; 34
проведення моніторингу ефективності діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері державно-приватного партнерства; розроблення концепції та проектів державних цільових програм щодо сприяння розширенню державноприватного партнерства, вжиття заходів для їх виконання; сприяння захисту законних прав та інтересів державних і приватних партнерів у процесі здійснення державноприватного партнерства; сприяння досудовому врегулюванню спорів між державними та приватними партнерами; проведення моніторингу, узагальнення та оприлюднення в установленому порядку результатів здійснення державноприватного-партнерства, у тому числі здійснення оцінки та моніторингу загального рівня ризиків державного партнера в договорах, укладених у рамках державно-приватного партнерства; проведення моніторингу дотримання вимог законодавства у сфері державноприватного партнерства, у тому числі під час проведення конкурсів з визначення приватного партнера; проведення в межах своїх повноважень інформаційно-роз'яснювальної і консультаційної роботи; участь в організації навчання і підвищення кваліфікації фахівців у сфері державно-приватного партнерства; ведення обліку договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства; подання позовів про розірвання договорів, укладених у рамках державноприватного партнерства, об'єктами яких є об'єкти державної власності, у разі порушення приватними партнерами умов таких договорів; здійснення інших повноважень, передбачених законом. Джерело: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2404-17
35
Податковий кодекс України З метою активізації інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні та стимулювання розвитку реального сектору економіки у Податковому кодексі України передбачені норми, які поширюються на суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у тому числі на території індустріальних парків. Зокрема, суттєво знижено загальний рівень податкового навантаження на суб’єктів господарювання, оскільки, ставка податку на прибуток підприємств з 2014 року становить 16%, а податку на додану вартість -17%. Стимулюючі заходи передбачені у вигляді звільнення від оподаткування прибутку, а саме: підприємств суднобудівної, літакобудівної та легкої промисловості, електроенергетики (від продажу електроенергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії), машинобудування для агропромислового комплексу - до 2021 року; виробників біопалива, виробників техніки, обладнання та устаткування, визначених статтею 7 Закону України ―Про альтернативні види палива‖, підприємств з видобування і використання газу (метану) вугільних родовищ - до 2020 року. Не оподатковується 80 відсотків прибутку підприємств, отриманого від продажу деяких енергозберігаючих товарів власного виробництва і 50 відсотків прибутку, отриманого від здійснення енергозберігаючих заходів та реалізації енергоефективних проектів. З метою залучення інвестицій в оновлення основних засобів, створення додаткових робочих місць і збільшення обсягів виробництва для новоутворених суб’єктів господарювання, підприємств із щорічним обсягом доходів до З млн. гривень та кількістю працюючих до 20 осіб, а також для юридичних осіб, які будуть переходити зі спрощеної системи оподаткування на загальну, на строк до 1 січня 2016 року, з урахуванням окремих обмежень за видами діяльності, запроваджена нульова ставка податку на прибуток. Особливо, слід відзначити, що ставка податку на прибуток підприємств для суб’єктів індустрії програмної продукції до 2023 року становитиме 5 відсотків. З 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України “Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць”, який спрямований на створення умов для активізації інвестиційної діяльності шляхом концентрації ресурсів держави на пріоритетних напрямах розвитку економіки з метою запровадження новітніх та енергозберігаючих технологій, створення нових робочих місць, розвитку регіонів. Розділом XX Податкового кодексу при реалізації інвестиційних проектів, схвалених відповідно до Закону України “Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць”, передбачені особливості оподаткування з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, ввізного мита. Реалізація таких проектів не передбачає жодних територіальних обмежень. Зазначеним Законом передбачено, що прибуток, отриманий від реалізації інвестиційних проектів суб’єктами господарювання, оподатковується за ставкою: з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2017 року включно - 0 відсотків; з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно - 8 відсотків; з 1 січня 2023 року - 16 відсотків (основна ставка податку на прибуток з 1 січня 2013 року - 19 відсотків, з 1 січня 2014 року - 16 відсотків). Від сплати податку на додану вартість звільняються операції із ввезення на митну територію України: устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії, енергозберігаючого обладнання і матеріалів, а також обладнання, матеріалів, сировини, 36
устаткування та комплектуючих, що використовуються для виробництва альтернативних видів палива або для виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії. Плата за землю є загальнодержавним податком, який в повному обсязі зараховується до місцевих бюджетів і є одним з бюджетоутворюючих джерел та має спрямовуватися, в першу чергу, для виконання власних (самоврядних) повноважень місцевого самоврядування. Відповідно до пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України надано право Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, міським, селищним та сільським радам встановлювати пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території, а саме: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку лише за рахунок коштів, що зараховуються до відповідних місцевих бюджетів. Перелік правових норм Податкового кодексу України, спрямованих на стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності та розвиток реального сектора економіки, які можуть застосовуватися в процесі створення та функціонування індустріальних парків Номер Назва статті Текст правової норми статті У цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні: інвестиції господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на: а) капітальні інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до норм цього Кодексу; б) фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, Стаття 14 Визначення цінних паперів, деривативів та/або інших п.14.1 понять фінансових інструментів. Фінансові інвестиції п.п. 14.1.81 поділяються на: прямі інвестиції - господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою; портфельні інвестиції - господарські операції, що передбачають купівлю цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку або біржовому товарному ринку; в) реінвестиції - господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій;
37
Стаття 136 п. 136.1 п.п. 136.1.3
Стаття 136 п. 136.1 п.п. 136.1.9
Стаття 154 п. 154.8
Для визначення об'єкта оподаткування не враховуються доходи: суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи. Доходи, що не Для визначення об'єкта оподаткування не враховуються для враховуються доходи: суми коштів спільного визначення об'єкта інвестування, а саме коштів, залучених від оподаткування інвесторів інститутів спільного інвестування, доходи від проведення операцій з активами таких інститутів та доходи, нараховані за активами зазначених інститутів, а також кошти, залучені від власників сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, доходи від проведення операцій з активами фондів операцій з нерухомістю та доходи, нараховані за активами фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону. Звільняється від оподаткування прибуток підприємств паливно-енергетичного комплексу в межах фактичних витрат, що не перевищують загальну річну суму: передбачених інвестиційними програмами, схваленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) міждержавних, магістральних та розподільчих (локальних) електричних мереж, електричних станцій, теплоелектроцентралей, магістральних газопроводів, газорозподільних мереж, підземних сховищ газу та встановлення лічильників газу населенню, у тому числі сум, спрямованих на повернення кредитів, які використані для фінансування вищезазначених цілей; передбачених проектами, фінансування яких здійснюється за рахунок суб'єктів природних монополій, виробників електричної та/або теплової енергії відповідно до рішень Кабінету Міністрів України; витрат у межах інвестиційної складової, затвердженої національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, необхідної для повернення кредитів, інвестицій, погашення облігацій (боргових цінних паперів), випущених (отриманих) енергогенеруючими компаніями, з метою фінансування капітальних вкладень з будівництва (реконструкції, модернізації) обладнання електричних станцій і теплоелектроцентралей, відповідно до плану 38
Стаття 284 п. 284.1 абзац 1
РОЗДІЛ XX Підрозділ 3 п. 1
Особливості застосування пільгового оподаткування
будівництва (реконструкції, модернізації), затвердженого Кабінетом Міністрів України. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку лише за рахунок коштів, що зараховуються до відповідних місцевих бюджетів. Вітчизняні підприємства суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005) при ввезенні у митному режимі імпорту на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих, що не виробляються в Україні, для використання у господарській діяльності, за умови оформлення митної декларації, можуть за власним бажанням видавати контролюючому органу (а контролюючий орган зобов'язаний прийняти) податковий вексель на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначену у такій митній декларації. Перелік устаткування, обладнання та комплектуючих, що ввозяться вітчизняними підприємствами суднобудівної промисловості та не виробляються в Україні, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Суб'єкти господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, схвалені відповідно до Закону України "Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць", тимчасово, з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2022 року включно, при ввезенні у митному режимі імпорту на митну територію України устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, що звільняються від оподаткування ввізним митом у порядку, визначеному підпунктом 10 пункту 4 розділу ХХI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, за умови оформлення митної декларації, можуть за власним бажанням видавати контролюючому органу (а контролюючий орган зобов'язаний прийняти) податковий вексель на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначену в такій митній декларації.
39
РОЗДІЛ XX Підрозділ 4 п.10
РОЗДІЛ XX Підрозділ 4 п. 15
Встановити ставку податку на прибуток підприємств: з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно - 23 відсотки; з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно - 21 відсоток; з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно - 19 відсотків, а для суб'єктів індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, передбачені в пункті 15 підрозділу 10 цього розділу, - 5 відсотків; з 1 січня 2014 року - 16 відсотків, а для суб'єктів індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, передбачені в пункті 15 підрозділу 10 цього розділу, - 5 відсотків. Прибуток, отриманий від реалізації інвестиційних проектів суб'єктами господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, схвалені відповідно до Закону України "Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць", оподатковується за ставкою: з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2017 року включно - 0 відсотків; з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно - 8 відсотків; з 1 січня 2023 року - 16 відсотків. Тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільняються від оподаткування: прибуток виробників біопалива, отриманий від продажу біопалива; прибуток підприємств, отриманий ними від діяльності з одночасного виробництва електричної і теплової енергії з використанням біологічних видів палива та/або виробництва теплової енергії з використанням біологічних видів палива; прибуток виробників техніки, обладнання, устаткування, визначених статтею 7 Закону України "Про альтернативні види палива" для виготовлення та реконструкції технічних і транспортних засобів, у тому числі самохідних сільськогосподарських машин та енергетичних установок, які споживають біологічні види палива, одержаний від продажу зазначеної техніки, обладнання та устаткування, що були вироблені на території України. 40
РОЗДІЛ XX Підрозділ 4 п. 16
РОЗДІЛ XX Підрозділ 4 п. 17
Тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий ними від господарської діяльності з видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ, що здійснюється відповідно до Закону України "Про газ (метан) вугільних родовищ". Тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 року звільняються від оподаткування: а) прибуток суб'єкта господарської діяльності, отриманий від надання готельних послуг (група 55 КВЕД ДК 009:2005) у готелях категорій "п'ять зірок", "чотири зірки" і "три зірки", у тому числі новозбудованих чи реконструйованих або в яких проведено капітальний ремонт чи реставрація існуючих будівель і споруд (за умови, що дохід від реалізації послуг з розміщення шляхом надання номера для тимчасового проживання складає не менше 50 відсотків сукупного доходу такого суб'єкта господарської діяльності за відповідний податковий (звітний) період, у якому застосовується пільга); б) прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств легкої промисловості (група 17 - група 19 КВЕД ДК 009:2005), крім підприємств, які виробляють продукцію на давальницькій сировині. При цьому на перехідний період до 1 січня 2012 року для підприємств легкої промисловості, які на час набрання чинності положеннями цього Кодексу мають укладені договори на виробництво продукції на давальницькій сировині, термін виконання яких закінчується протягом встановленого періоду, дозволяється застосовувати положення зазначеного пункту; в) прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств галузі електроенергетики (клас 40.11 група 40 КВЕД ДК 009:2005), які виробляють електричну енергію виключно з відновлювальних джерел енергії; г) прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств суднобудівної (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005) промисловості; ґ) прибуток підприємств літакобудівної промисловості, отриманий від основної діяльності (клас 30.30 група 30.3 розділ 30 КВЕД ДК 009:2010), а також від проведення такими підприємствами науково-дослідних та дослідноконструкторських робіт (клас 72.19 група 72.1 розділ 72 КВЕД ДК 009:2010), які виконуються для потреб літакобудівної промисловості; д) прибуток підприємств машинобудування 41
для агропромислового комплексу (клас 29.31 і 29.32 групи 29.3 розділу 29 КВЕД ДК 009:2005).
РОЗДІЛ XX Підрозділ 4 п. 18
РОЗДІЛ XX Підрозділ 4 п. 19
РОЗДІЛ XX Підрозділ 4 п. 20
РОЗДІЛ XX Підрозділ 4 п. 21
Тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняється від оподаткування прибуток видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, отриманий ними від діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції, крім продукції еротичного характеру. Тимчасово, до 1 січня 2016 року, не включаються до доходів суми коштів або вартість майна, отримані суб'єктами кінематографії (виробниками фільмів) та/або суб'єктами мультиплікації (виробники мультиплікаційних фільмів) і спрямовані на виробництво національних фільмів. Протягом строку дії міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, з питань космічної діяльності щодо створення космічної техніки (включаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем), але не пізніше 1 січня 2015 року, податковий період, за який визначаються податкові зобов'язання з податку на прибуток, дорівнює одному звітному календарному року для резидентів - суб'єктів космічної діяльності, які отримали ліцензію на право її здійснення та беруть участь у виконанні таких договорів (угод). Якщо зазначені договори визнаються сторонами повністю виконаними до настання 1 січня 2015 року, то останній податковий період (у тому числі для визначення норм амортизаційних відрахувань) розраховується з початку календарного року до закінчення звітного кварталу такого року, на який припадає таке повне виконання договорів. Платники податку, які підпадають під дію цього пункту і при цьому здійснюють види діяльності інші, ніж космічна, ведуть окремий податковий облік за такими та іншими видами діяльності за загальними правилами та у порядку, визначеному пунктом 152.11 статті 152 цього Кодексу. Пункти 15-19 підрозділу 4 застосовуються з урахуванням такого: суми вивільнених коштів (суми податку, які внаслідок застосування пунктів 15-19 цього підрозділу не сплачуються до бюджету та 42
залишаються в розпорядженні платника податку) спрямовуються таким платником на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва (надання послуг), запровадження новітніх технологій та/або повернення кредитів (у тому числі отриманих до дня набрання чинності цим Кодексом), використаних на зазначені цілі, та сплату процентів за ними. При цьому якщо платником податку для погашення кредиту, використаного на зазначені цілі, та сплату процентів за ним отримано кредит (кредити) рефінансування, то для цілей цього пункту враховуються лише суми, які сплачуються платником за кредитом (кредитами) рефінансування; зазначені напрями використання коштів мають бути пов'язані з діяльністю платника податку, прибуток (дохід) від якої звільняється від оподаткування; з метою оподаткування суми вивільнених коштів визнаються доходами одночасно з визнанням витрат, понесених за рахунок цих коштів, у розмірі таких витрат; порядок цільового використання сум вивільнених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України; у разі невикористання на зазначені в цьому пункті цілі сум вивільнених коштів протягом 1095 днів з дати закінчення періоду, за результатами якого платник податку залишив такі кошти у своєму розпорядженні, платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання з цього податку за результатами податкового періоду, в якому спливає граничний термін використання сум вивільнених коштів, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до цього Кодексу. Для платників податків, зазначених у пунктах 15-19 цього підрозділу, протягом дії відповідного із цих пунктів визначення курсових різниць від перерахунку заборгованості (зобов'язання), вираженої в іноземній валюті, яка буде отримана або сплачена у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалента, що виникає за операціями, пов'язаними з діяльністю, прибуток (дохід) від якої звільняється від оподаткування (у тому числі із створенням та переоснащенням матеріально-технічної бази), здійснюється на суму повного або часткового погашення заборгованості (зобов'язання) на дату здійснення такого погашення. Фінансовий результат, отриманий внаслідок перерахунку такої заборгованості 43
РОЗДІЛ XX Підрозділ 4 п. 29
(зобов'язання), обліковується разом з результатами діяльності платника податку, прибуток (дохід) від якої звільняється від оподаткування, відповідно до пункту 152.11 статті 152 цього Кодексу щодо ведення окремого обліку. Суб'єкти господарювання під час реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки, схвалених відповідно до Закону України "Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць", тимчасово, з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2022 року включно, податок на прибуток підприємств обчислюють з урахуванням таких особливостей: 1) під час нарахування амортизації основних засобів, що використовуються в період реалізації інвестиційного проекту та входять до груп 2 (капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом) і 3 (будівлі), може бути застосовано метод прискореного зменшення залишкової вартості, визначений розділом III цього Кодексу; 2) сума податкових пільг з податку на прибуток підприємств, наданих суб'єкту господарювання відповідно до цього підрозділу під час реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки, не може перевищувати обсяг інвестицій, фактично здійснених таким суб’єктом господарювання. При досягненні таким суб'єктом господарювання суми податкових пільг з податку на прибуток у розмірі, що дорівнює сумі фактично здійснених інвестицій, прибуток, отриманий у звітних періодах, наступних за звітним періодом, в якому було досягнуто такого розміру податкових пільг, оподатковується на загальних підставах без застосування особливостей, передбачених цим підрозділом. Суб'єкт господарювання подає разом з податковою декларацією з податку на прибуток інформацію в довільній формі про розмір податкових пільг, отриманих у звітних періодах відповідно до цього підрозділу; 3) ведуть окремий податковий облік доходів та витрат, пов'язаних з отриманням прибутку від реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки, що звільняються від оподаткування за загальними правилами у порядку, визначеному пунктом 152.11 статті 152 цього Кодексу; 4) якщо протягом двох років з дня схвалення інвестиційного проекту або у наступні роки не 44
РОЗДІЛ XX Підрозділ 10 п.15
Особливості оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції
досягнуто критеріїв, установлених Законом України "Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць", або в разі відмови суб'єкта господарювання від реалізації інвестиційного проекту суб'єкт господарювання втрачає право на застосування правил оподаткування з урахуванням особливостей, передбачених цим пунктом, та зобов’язаний сплатити податок на прибуток на загальних підставах за весь період реалізації інвестиційного проекту; 5) суми коштів, не сплачені до бюджету в результаті наданих пільг з податку на прибуток, використовуються платником податку на цілі та в порядку, передбачені пунктом 21 підрозділу 4 цього Кодексу; 6) порядок контролю за дотриманням норм цього пункту встановлюється Кабінетом Міністрів України. 1.1. Тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, платник податків, який відповідає критеріям, встановленим у підпункті 1.4 цього пункту (далі - суб'єкт індустрії програмної продукції), має право застосовувати особливості оподаткування, передбачені цим пунктом. 1.4. Суб'єктом індустрії програмної продукції вважається суб'єкт господарювання, який протягом попередніх чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів сукупно одночасно відповідає таким критеріям: 1) питома вага доходів суб'єкта від здійснення видів економічної діяльності, визначених у підпункті 1.5 цього пункту, становить не менш як 70 відсотків доходів від усіх видів економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг; 2) первісна вартість основних засобів та/або нематеріальних активів суб'єкта перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року; 3) у суб'єкта відсутній податковий борг; 4) щодо суб'єкта судом не прийнято постанови про визнання боржника банкрутом відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Для новоутворених суб'єктів індустрії програмної продукції, які здійснюють діяльність протягом не менше двох повних звітних (податкових) кварталів до дня подання 45
реєстраційної заяви в порядку, передбаченому підпунктом 1.6 цього пункту, дозволяється при визначенні відповідності такого суб'єкта критеріям, встановленим цим пунктом, застосовувати показники господарської діяльності за період фактичної діяльності суб'єкта та за умови дотримання всіх зазначених критеріїв у фактичній кількості звітних (податкових) кварталів. По закінченню двох повних звітних (податкових) кварталів з дня реєстрації новоутвореного суб'єкта індустрії програмної продукції як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування, контролюючий орган проводить документальну позапланову невиїзну перевірку платника щодо відповідності його діяльності критеріям, встановленим цим пунктом. У разі невідповідності діяльності суб'єкта критеріям, встановленим цим пунктом, такий платник податків має провести нарахування податків і виконати дії в порядку та за правилами, передбаченими підпунктом 1.7 цього пункту, а контролюючий орган приймає рішення про анулювання свідоцтва про реєстрацію суб'єкта індустрії програмної продукції як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування, у порядку, передбаченому в підпункті 1.8 цього пункту. Для цілей цього пункту не вважаються новоутвореними суб'єкти господарювання, які утворені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції" шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), приватизації та корпоратизації. Джерело: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
46
Митний кодекс України З 1.06.2012 введено в дію новий «Митний кодекс» відповідно до якого запроваджено електронне декларування, а термін митного оформлення скорочено з 24 до 2-4 год. Для наукових, технологічних та індустріальних парків статтею 287 Митного кодексу встановлено звільнення від сплати ввізного мита при імпорті устаткування, обладнання та комплектуючих до нього, а також матеріалів, які не виробляються в Україні. Розділом XXI Митного кодексу при реалізації інвестиційних проектів, схвалених відповідно до Закону України “Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць”, передбачені особливості оподаткування ввізного мита. З 1 січня 2013 року до 31 грудня 2022 року суб’єкти господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, схвалені відповідно до Закону України “Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць”, при ввезенні у митному режимі імпорту на митну територію України устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, що звільняються від оподаткування ввізним митом у порядку, визначеному підпунктом 10 пункту 4 розділу XXI “Прикінцеві та перехідні положення” Митного кодексу, за умови оформлення митної декларації, можуть за власним бажанням видавати митному органу податковий вексель на суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість, визначену в такій митній декларації. Тимчасово (до 1 січня 2018 року) звільняються від оподаткування ввізним митом при ввезенні на митну територію України та поміщенні в митний режим імпорту устаткування (обладнання) та комплектуючі вироби до нього, що ввозяться суб’єктами господарювання виключно для реалізації інвестиційних проектів, схвалених відповідно до Закону України “Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць”, за умови, що зазначені товари: не є підакцизними, виготовлені не більше трьох років до моменту державної реєстрації інвестиційного проекту та не були у використанні, не виробляються в Україні та не мають аналогів в Україні. Перелік правових норм Митного кодексу України, спрямованих на стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності та розвиток реального сектора економіки, які можуть застосовуватися в процесі створення та функціонування індустріальних парків Номер статті Стаття 251
Назва статті Порядок митного оформлення іноземних інвестицій
Текст правової норми Митне оформлення товарів, що ввозяться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, здійснюється в першочерговому порядку
47
Товари (крім товарів для реалізації або використання з метою, безпосередньо не пов'язаною з провадженням підприємницької діяльності), що ввозяться на митну територію України на строк не менше трьох років іноземними інвесторами відповідно до Закону України "Про режим іноземного інвестування" з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів) або як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, звільняються від сплати ввізного мита. При відчуженні таких товарів раніше трьох років з часу зарахування їх на баланс ввізне мито сплачується на загальних підставах
Частина друга статті 287
Особливості оподаткування митом деяких товарів
Частина шоста статті 287
При ввезенні на митну територію України від оподаткування митом звільняються: устаткування, обладнання та комплектуючі до них, матеріали, що не виробляються в Україні, які не є підакцизними товарами та ввозяться ініціаторами створення - суб'єктами господарювання, керуючими компаніями індустріальних парків для облаштування індустріальних парків; устаткування, обладнання та комплектуючі до них, що не виробляються в Україні та не є підакцизними товарами, які ввозяться учасниками індустріальних парків для здійснення господарської діяльності у межах індустріальних парків. Переліки такого устаткування, обладнання та комплектуючих до них, матеріалів затверджуються центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері інвестиційної діяльності та управління національними проектами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Вивільнені кошти використовуються відповідними суб'єктами для: 1) облаштування індустріальних парків, у тому числі з використанням новітніх, енергозберігаючих технологій; 2) запровадження новітніх технологій, пов'язаних з господарською діяльністю у межах індустріальних парків; 3) збільшення випуску продукції та зменшення витрат за видами господарської діяльності, передбаченими цим Законом, у межах індустріальних парків; 4) здійснення науково-дослідної діяльності у межах індустріальних парків; повернення кредитів та оплати інших запозичень, використаних на облаштування індустріальних парків та 48
здійснення у їх межах господарської діяльності, а також для сплати відсотків за такими кредитами та запозиченнями
Частина четверта розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення»
Тимчасово звільняються від оподаткування ввізним митом при ввезенні на митну територію України та поміщенні в митний режим імпорту: 10) до 1 січня 2018 року - устаткування (обладнання) та комплектуючі вироби до нього, що ввозяться суб'єктами господарювання виключно для реалізації інвестиційних проектів, схвалених відповідно до Закону України "Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць", за умови, що зазначені товари: а) не є підакцизними; б) виготовлені не більше трьох років до моменту державної реєстрації інвестиційного проекту та не були у використанні; в) не виробляються в Україні та не мають аналогів в Україні. Порядок ввезення, перелік та обсяги зазначених товарів з визначенням їх кодів згідно з УКТ ЗЕД затверджуються Кабінетом Міністрів України разом із схваленням кожного окремого інвестиційного проекту. У цьому підпункті терміни вживаються в такому значенні: устаткування (обладнання) машини (крім транспортних засобів), механізми, прилади, пристрої, призначені для використання у технологічному процесі, що здійснюється під час реалізації інвестиційного проекту; комплектуючі вироби до устаткування (обладнання) частини, виготовлені згідно із самостійним комплектом документів і призначені для застосування у складі такого устаткування (обладнання)
Джерело: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/4495-17
49
Закон України «Про інноваційну діяльність» Згідно із Законом України «Про інноваційну діяльність», який спрямований на підтримку розвитку економіки України інноваційним шляхом, передбачено державну підтримку суб'єктам господарювання всіх форм власності, що реалізують в Україні інноваційні проекти, і підприємства всіх форм власності, які мають статус інноваційних. На період з 2003 до 2013 роки визначено наступні стратегічні пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні: - модернізація електростанцій; нові та відновлювані джерела енергії; новітні ресурсозберігаючі технології; - машинобудування та приладобудування як основа високотехнологічного оновлення всіх галузей виробництва; розвиток високоякісної металургії; - нанотехнології, мікроелектроніка, інформаційні технології, телекомунікації; - вдосконалення хімічних технологій, нові матеріали, розвиток біотехнологій; - високотехнологічний розвиток сільського господарства і переробної промисловості; - транспортні системи: будівництво і реконструкція; - охорона і оздоровлення людини та навколишнього середовища; - розвиток інноваційної культури суспільства. Перелік правових норм Закону України «Про інноваційну діяльність», спрямованих на стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності Номер статті
Стаття 17
Назва статті
Види фінансової підтримки інноваційної діяльності
Текст правової норми 1. Суб'єктам інноваційної діяльності для виконання ними інноваційних проектів може бути надана фінансова підтримка шляхом: а) повного безвідсоткового кредитування (на умовах інфляційної індексації) пріоритетних інноваційних проектів за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів; б) часткового (до 50 %) безвідсоткового кредитування (на умовах інфляційної індексації) інноваційних проектів за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів за умови залучення до фінансування проекту решти необхідних коштів виконавця проекту і (або) інших суб'єктів інноваційної діяльності; в) повної чи часткової компенсації (за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів) відсотків, сплачуваних суб'єктами інноваційної діяльності комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам за кредитування інноваційних проектів; г) надання державних гарантій комерційним банкам, що здійснюють кредитування пріоритетних інноваційних проектів; 50
Стаття 18
Стаття 19
Джерела фінансування інноваційної діяльності
Державні інноваційні фінансово-кредитні установи
д) майнового страхування реалізації інноваційних проектів у страховиків відповідно до Закону України "Про страхування". 2. Фінансова підтримка інноваційної діяльності за рахунок: Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів надається у межах коштів, передбачених відповідними бюджетами. 1. Джерелами фінансової підтримки інноваційної діяльності є: а) кошти Державного бюджету України; б) кошти місцевих бюджетів і кошти бюджету Автономної Республіки Крим; в) власні кошти спеціалізованих державних і комунальних інноваційних фінансово-кредитних установ; г) власні чи запозичені кошти суб'єктів інноваційної діяльності; д) кошти (інвестиції) будь-яких фізичних і юридичних осіб; е) інші джерела, не заборонені законодавством України. 1. Для здійснення фінансової підтримки інноваційної діяльності суб'єктів господарювання різних форм власності Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інновацій, створює спеціалізовані державні небанківські інноваційні фінансовокредитні установи. 2. Державна інноваційна фінансово-кредитна установа підпорядковується центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інноваційної діяльності, і діє на основі Положення (Статуту), що затверджується Кабінетом Міністрів України. 3. Кошти Державної інноваційної фінансовокредитної установи формуються за рахунок коштів Державного бюджету України, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, залучених згідно з чинним законодавством вітчизняних та іноземних інвестицій юридичних та фізичних осіб, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб, від власної чи спільної фінансово-господарської діяльності та інших джерел, не заборонених законодавством України. 4. Державна інноваційна фінансово-кредитна установа за рахунок коштів Державного бюджету України може надавати суб'єктам інноваційної діяльності для реалізації ними інноваційних 51
проектів фінансову підтримку, види якої передбачені статтею 17 цього Закону. Кошти від повернення виданих Державною інноваційною фінансово-кредитною установою суб'єктам інноваційної діяльності кредитів за рахунок коштів Державного бюджету України зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України і використовуються для надання фінансової інноваційної підтримки, якщо законом про Державний бюджет України не встановлено інше. Кошти Державної інноваційної фінансовокредитної установи, одержані нею з бюджету Автономної Республіки Крим чи із обласних і районних бюджетів відповідно до абзацу шостого частини першої статті 10 цього Закону, витрачаються нею виключно для фінансування відповідних регіональних чи місцевих інноваційних програм і проектів. Кошти Державної інноваційної фінансовокредитної установи, що формуються за рахунок добровільних внесків юридичних та фізичних осіб, від власної чи спільної фінансово-господарської діяльності та інших джерел, не заборонених законодавством України, можуть витрачатися нею як на всі перераховані у статті 17 цього Закону види інвестування інноваційної діяльності, так і на інші види інвестування, передбачені Положенням (Статутом). 5. Для отримання фінансової підтримки суб'єкти інноваційної діяльності, інноваційні проекти яких занесені до Державного реєстру інноваційних проектів, подають до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (її регіональних відділень) інноваційні проекти та всі необхідні документи, перелік яких визначається нею. 6. Державна інноваційна фінансово-кредитна установа організовує на конкурсних засадах у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інновацій, відбір інноваційних проектів для їх фінансової підтримки. Конкурсні відбори інноваційних проектів здійснюються на засадах прозорості, відкритості, гласності. 7. Суб'єкт інноваційної діяльності, інноваційний проект якого пройшов конкурсний відбір, залежно від встановленого конкурсною процедурою рейтингу може отримати від Державної інноваційної фінансово-кредитної установи один чи кілька передбачених статтею 17 52
цього Закону видів фінансової підтримки. 8. Фінансова підтримка Державною інноваційною фінансово-кредитною установою інноваційних проектів шляхом надання кредитів чи передавання майна у лізинг здійснюється за умови наявності гарантій повернення коштів у вигляді застави майна, договору страхування, банківської гарантії, договору поруки тощо. 9. Державна інноваційна фінансово-кредитна установа здійснює супроводження реалізації інноваційних проектів, які нею фінансуються, та контролює цільове використання суб'єктами інноваційної діяльності наданих нею коштів. 10. Фінансова підтримка реалізації інноваційних проектів може надаватися Державною інноваційною фінансово-кредитною установою у формі послідовних траншів за результатами контролю ходу виконання проектів. 11. Державна інноваційна фінансово-кредитна установа подає у засобах масової інформації щорічний звіт про фінансування нею інноваційних проектів та результатів їх виконання, а також періодично інформує громадськість про: результати конкурсного відбору інноваційних проектів для державної фінансової підтримки і вид наданої фінансової підтримки; результати контролю виконання фінансованих інноваційних проектів; завершені інноваційні проекти та проекти, яким продовжені терміни їх реалізації із зазначенням причин; повернення раніше наданих кредитів. Інформування щодо інноваційних проектів, на які поширюються положення Закону України "Про державну таємницю", здійснюється з урахуванням цього Закону. Джерело: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/40-15
53
Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» Реалізація інноваційних проектів має здійснюватися в рамках визначених Законом України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні», стратегічних пріоритетів інноваційної діяльності в Україні на 2011-2021 роки. Таким суб’єктам господарювання може бути надана фінансова підтримка шляхом: повного безвідсоткового кредитування (на умовах інфляційної індексації) пріоритетних інноваційних проектів за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів; часткового (до 50 %) безвідсоткового кредитування (на умовах інфляційної індексації) інноваційних проектів за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів за умови залучення до фінансування проекту решти необхідних коштів виконавця проекту і (або) інших суб'єктів інноваційної діяльності; повної чи часткової компенсації (за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономно: Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів) відсотків, сплачуваних суб'єктами інноваційної діяльності комерційним банкам та іншим фінансовокредитним установам за кредитування інноваційних проектів; надання державних гарантій комерційним банкам, що здійснюють кредитування пріоритетних інноваційних проектів; майнового страхування реалізації інноваційних проектів у страховиків відповідно до Закону України ―Про страхування‖. Перелік правових норм Закону України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні», спрямованих на стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності Номер Назва статті Текст правової норми статті 1. Стратегічними пріоритетними напрямами на 20112021 роки є: 1) освоєння нових технологій транспортування енергії, впровадження енергоефективних, ресурсозберігаючих технологій, освоєння альтернативних джерел енергії; 2) освоєння нових технологій високотехнологічного розвитку транспортної системи, ракетно-космічної галузі, Стратегічні авіа- і суднобудування, озброєння та військової техніки; пріоритетні 3) освоєння нових технологій виробництва матеріалів, напрями їх оброблення і з'єднання, створення індустрії інноваційної наноматеріалів та нанотехнологій; Стаття 4 діяльності на 20114) технологічне оновлення та розвиток 2021 роки агропромислового комплексу; 5) впровадження нових технологій та обладнання для якісного медичного обслуговування, лікування, фармацевтики; 6) широке застосування технологій більш чистого виробництва та охорони навколишнього природного середовища; 7) розвиток сучасних інформаційних, комунікаційних технологій, робототехніки. Джерело: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/3715-17 54
Закон України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» Законом України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» визначено правові та економічні засади запровадження та функціонування спеціального режиму інноваційної діяльності технопарків. Відповідно до зазначеного Закону спеціальний режим інноваційної діяльності запроваджується для технологічного парку строком на 15 років і діє при виконанні проектів технологічного парку. Державне сприяння інноваційній діяльності технологічних парків здійснюється шляхом надання державної фінансової підтримки та цільового субсидіювання проектів технологічних парків. Перелік правових норм Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків», спрямованих на стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності Номер статті
Назва статті
Стаття 3
Спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків
Стаття 6
Фінансова підтримка проектів технологічних парків
Стаття 7
Цільові субсидії технологічних парків
Текст правової норми Спеціальний режим інноваційної діяльності запроваджується для технологічного парку строком на 15 років і діє при виконанні проектів технологічного парку. Державне сприяння інноваційній діяльності технологічних парків здійснюється шляхом державної фінансової підтримки та цільового субсидіювання проектів технологічних парків. Для фінансової підтримки проектів технологічних парків запроваджується бюджетна програма підтримки діяльності технологічних парків. Для реалізації проектів технологічних парків щорічно в Державному бюджеті України за бюджетною програмою підтримки діяльності технологічних парків визначаються кошти, що спрямовуються на: повне або часткове (до 50 відсотків) безвідсоткове кредитування (на умовах інфляційної індексації) проектів технологічних парків; повну або часткову компенсацію відсотків, сплачуваних виконавцями проектів технологічних парків комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам за кредитування проектів технологічних парків. Порядок надання фінансової підтримки технологічним паркам, їх учасникам та спільним підприємствам для реалізації проектів технологічних парків встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до закону. Для реалізації проектів технологічних парків технологічним паркам, їх учасникам та спільним підприємствам, що виконують проекти технологічних парків, державою надаються цільові субсидії у вигляді: сум ввізного мита, що нараховуються згідно з митним законодавством України, при ввезенні в Україну для реалізації проектів технологічних парків нових устаткування, обладнання та комплектуючих, а також матеріалів, які не виробляються в Україні. 55
Суми ввізного мита, що нараховуються згідно з митним законодавством України при ввезенні в Україну для реалізації проектів технологічних парків нових устаткування, обладнання та комплектуючих, а також матеріалів, які не виробляються в Україні, технологічні парки, їх учасники та спільні підприємства не перераховують до бюджету, а зараховують на спеціальні рахунки технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств. При цьому на спеціальні рахунки учасників технологічних парків та спільних підприємств, які є виконавцями проектів технологічних парків, зараховуються 50 відсотків сум ввізного мита, а решта 50 відсотків сум ввізного мита зараховуються на спеціальний рахунок керівного органу відповідного технологічного парку. Порядок зарахування сум ввізного мита на спеціальні рахунки технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств, порядок використання коштів цільових субсидій та порядок контролю за їх використанням ( 16432006-п ) встановлюються Кабінетом Міністрів України. Джерело: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/991-14 Довідково: На даний час в Україні нараховується 16 технопарків, які зареєстровані відповідно до зазначеного Закону, із яких дійсно працюють 8, а саме: “Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка” (м. Київ), “Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона” (м. Київ), “Інститут монокристалів” (м. Харків), “Вуглемаш” (м. Донецьк), “Інститут технічної теплофізики” (м. Київ), “Київська політехніка” (м. Київ), “Текстиль” (м. Херсон), “Яворів” (Львівська область).
56
Закон України «Про наукові парки» Закон України «Про наукові парки» регулює правові, економічні, організаційні відносини, пов'язані із створенням та функціонуванням наукових парків, і спрямований на інтенсифікацію процесів розроблення, впровадження, виробництва інноваційних продуктів та інноваційної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках. Перелік правових норм Закону України «Про наукові парки», спрямованих на стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності та розвиток реального сектора економіки, які можуть застосовуватися в процесі створення та функціонування індустріальних парків Номер статті
Стаття 17
Назва статті
Текст правової норми 1. Розроблення і реалізація проектів наукового парку здійснюються за рахунок коштів наукового парку і його партнерів та/або за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів. { Частину другу статті 17 виключено на підставі Закону N 3524-VI ( 3524-17 ) від 16.06.2011 } 3. Майнові права на технології та об'єкти права інтелектуальної власності, створені під час виконання проектів наукового парку, є власністю наукового парку та/або його партнерів, крім випадків, зазначених у частині четвертій цієї статті. 4. Центральний орган виконавчої влади, у сфері управління якого перебуває вищий навчальний заклад або наукова установа, може обмежити в порядку, встановленому законом, майнові права на використання і розпорядження технологій та об'єктів права інтелектуальної власності, створених із залученням державних коштів, у разі якщо технологію та/або об'єкт права інтелектуальної власності: віднесено до сфери національної безпеки і оборони держави; визнано такими, що мають використовуватися в публічних інтересах; доведено до промислового використання та реалізації готової продукції виключно за рахунок державних коштів. 5. У випадках, зазначених у частині четвертій цієї статті, науковий парк та/або його партнери мають право використовувати технологію та/або об'єкт права інтелектуальної власності, створений із залученням державних коштів, для власних потреб, якщо інше не визначено центральним органом виконавчої влади, у
Майнові права на технології та об'єкти права інтелектуальної власності
57
Стаття 18
сфері управління якого перебуває вищий навчальний заклад або наукова установа. 6. Науковий парк та/або його партнери протягом місяця з дня створення із залученням державних коштів технології та/або об'єкта права інтелектуальної власності зобов'язані повідомити центральному органу виконавчої влади, у сфері управління якого перебуває вищий навчальний заклад або наукова установа, про створену технологію та/або об'єкт права інтелектуальної власності. 7. Центральний орган виконавчої влади, у сфері управління якого перебуває вищий навчальний заклад або наукова установа, протягом двох місяців з дня отримання повідомлення, передбаченого частиною шостою цієї статті, має повідомити науковому парку та/або його партнерам про своє рішення щодо обмеження майнових прав на технологію та/або об'єкт права інтелектуальної власності і підстави такого обмеження відповідно до частини четвертої цієї статті. 8. Якщо центральний орган виконавчої влади, у сфері управління якого перебуває вищий навчальний заклад або наукова установа, протягом строку, зазначеного в частині сьомій цієї статті, не повідомив про прийняте ним рішення науковому парку та/або його партнерам, виключні майнові права на технологію та/або об'єкт права інтелектуальної власності без обмежень належать науковому парку та/або його партнерам відповідно до законодавства України. 9. У разі порушення центральним органом виконавчої влади, у сфері управління якого перебуває вищий навчальний заклад або наукова установа, вимог частин третьої - восьмої цієї статті науковий парк та/або його партнери можуть звернутися до суду з позовом про захист своїх прав. 1. Звернення наукових парків щодо державного замовлення на поставку продукції, виконання робіт і надання послуг для забезпечення пріоритетних державних потреб розглядається у пріоритетному порядку. 2. Виконання науковим парком державного замовлення здійснюється на
Державне замовлення на поставку науковими парками продукції, виконання робіт і надання послуг
58
договірній (контрактній) основі у порядку, визначеному законом. У разі реалізації проекту наукового парку, зареєстрованого згідно з частиною другою статті 15 цього Закону, наукове, Особливості оподаткування лабораторне і дослідницьке обладнання, а ввізним митом наукового, також комплектуючі та матеріали, лабораторного і дослідницького Стаття передбачені проектом наукового парку, що обладнання, комплектуючих та 19 ввозяться науковим парком та партнерами матеріалів для виконання наукового парку для його виконання, проектів наукових парків звільняються від сплати ввізного мита у порядку, встановленому Митним кодексом України. 1. За проектами наукового парку, зареєстрованими згідно із статтею 15 цього Закону, реалізація яких передбачає використання приміщень та обладнання вищого навчального закладу та/або наукової установи, за поданням виконавчого органу управління наукового парку між вищим навчальним закладом та/або науковою установою і науковим парком та/або партнером наукового парку укладається договір оренди на строк, передбачений умовами реалізації проекту наукового парку. Засновники та партнери наукових парків, у господарському віданні чи управлінні яких знаходиться державне майно, можуть надавати його в оренду для виконання проектів наукових парків. Оренда приміщень вищого Кошти, що отримані від оренди такого навчального закладу та/або державного майна, спрямовуються Стаття наукової установи - засновника орендодавцю на реалізацію проектів 20 наукового парку наукового парку. У разі виникнення необхідності у використанні приміщень вищого навчального закладу та/або наукової установи для розміщення наукового парку між науковим парком і вищим навчальним закладом та/або науковою установою укладається договір оренди. 2. У договорах оренди, що укладаються відповідно до частини першої цієї статті, може визначатися особливий порядок сплати комунальних послуг та орендної плати. Розміри та умови їх оплати встановлюються вищим навчальним закладом та/або науковою установою за погодженням з центральним органом виконавчої влади, у сфері управління якого перебуває цей вищий навчальний заклад та/або наукова установа. Джерело: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1563-17 59
Закон України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження» Закон України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження» спрямований на захист конкуренції між суб'єктами підприємницької діяльності, створеними без залучення коштів або майна (майнових чи немайнових прав) іноземного походження, та суб'єктами підприємницької діяльності, створеними за участю іноземного капіталу, забезпечення державного захисту вітчизняного виробника та конституційних прав і свобод громадян України. Перелік правових норм Закону України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження», спрямованих на стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності та розвиток реального сектора економіки, які можуть застосовуватися в процесі створення та функціонування індустріальних парків Номер статті
Текст правової норми
На території України до суб'єктів підприємницької діяльності або інших юридичних осіб, їх філій, відділень, відокремлених підрозділів, включаючи постійні представництва нерезидентів (далі - підприємства), створених за участю іноземних інвестицій, незалежно від Стаття 1 форм та часу їх внесення, застосовується національний режим валютного регулювання та справляння податків, зборів (обов'язкових платежів), встановлений законами України для підприємств, створених без участі іноземних інвестицій. Підприємства, створені за участю іноземних інвестицій, а також об'єкти (результати) спільної діяльності на території України за участю іноземних інвестицій без створення юридичної особи, в тому числі на основі договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільне виробництво, сумісну діяльність тощо, підлягають Стаття 2 валютному і митному регулюванню та оподаткуванню за правилами, встановленими законодавством України з питань валютного і митного регулювання та оподаткування підприємств, створених без участі іноземних інвестицій. Спеціальне законодавство України про іноземні інвестиції, а також державні гарантії захисту іноземних інвестицій, визначені законодавством України, не регулюють питання валютного, митного та податкового Стаття 3 законодавства, чинного на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Джерело: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1457-14
60
Закон України «Про концесії» Закон України «Про концесії» визначає поняття та правові засади регулювання відносин концесії державного та комунального майна, а також умови і порядок її здійснення з метою підвищення ефективності використання державного і комунального майна і забезпечення потреб громадян України у товарах (роботах, послугах), а також можуть бути застосовані до регулювання господарських відносин на умовах концесії у межах індустріальних парків. Перелік правових норм Закону України «Про концесії», спрямованих на стимулювання Номер статті
Стаття 12 ( абзац 3 і 4)
Назва статті
Концесійні платежі
Текст правової норми У разі надання у концесію права на управління (експлуатацію) існуючих на день укладення договору концесії об'єктів права державної чи комунальної власності концесіонер звільняється від сплати концесійних платежів за нові об'єкти основних засобів та нематеріальних активів, створених (придбаних) концесіонером для виконання умов концесійного договору за його рахунок. У разі надання концесії на об'єкт незавершеного будівництва або на створення (будівництво) нового об'єкта концесійні платежі вносяться з часу одержання концесіонером доходу від експлуатації об'єкта концесії, але не пізніше ніж через шість місяців після введення об'єкта в експлуатацію, визначеного умовами концесійного договору.
Джерело: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/997-14
61
Закон України «Про угоди про розподіл продукції» Закон України «Про угоди про розподіл продукції» спрямований на створення сприятливих умов для інвестування пошуку, розвідки та видобування корисних копалин у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони на засадах, визначених угодами про розподіл продукції. Перелік правових норм Закону України «Про угоди про розподіл продукції», спрямованих на стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності та розвиток реального сектора економіки Номер статті
Стаття 4
Стаття 6
Назва статті
Визначення угоди про розподіл продукції
Умови укладення угоди про розподіл продукції
Текст правової норми 1. Відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона - Україна (далі - держава) доручає іншій стороні - інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов'язаних з угодою робіт, а інвестор зобов'язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції. 2. Угода про розподіл продукції може бути двосторонньою чи багатосторонньою, тобто її учасниками можуть бути декілька інвесторів, за умови, що вони несуть солідарну відповідальність по зобов'язаннях, передбачених такою угодою. 3. Держава забезпечує надання інвесторам (у тому числі операторам угод), а також представництвам іноземних інвесторів, та сприяє наданню їхнім підрядним, субпідрядним та іншим організаціям (особам), а також представництвам іноземних підрядних, субпідрядних та інших організацій (осіб) в установленому порядку погоджень, квот, спеціальних дозволів на користування надрами та ліцензій на здійснення діяльності з пошуку (розвідки) та експлуатації родовищ корисних копалин, актів про надання гірничого відводу, документів, що засвідчують право користування землею, та інших дозволів, документів дозвільного характеру, ліцензій, пов'язаних із користуванням надрами, виконанням робіт, будівництвом споруд, передбачених угодою про розподіл продукції. Зазначені документи видаються згідно з вимогами законодавства України на строк дії угоди, якщо інше не передбачено законами України, і втрачають свою чинність або змінюються на умовах, викладених в угоді. 1. Угоди про розподіл продукції відповідно до цього Закону можуть укладатися щодо окремих ділянок (ділянки) надр, що обмежуються у просторі та координатами, в межах яких знаходяться родовища, 62
частини родовищ корисних копалин загальнодержавного і місцевого значення, включаючи ділянки надр у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України. На вимогу інвестора і у випадках, коли земельні ділянки, необхідні для виконання укладеної угоди про розподіл продукції, знаходяться у державній або комунальній власності, ділянки надр (родовища корисних копалин) надаються разом із такими земельними ділянками. У всіх інших випадках держава забезпечує надання на вимогу інвестора земельних ділянок, необхідних для виконання укладеної угоди про розподіл продукції, у порядку, зазначеному у такій угоді. У разі перебування земельних ділянок, необхідних для використання надр на умовах угод про розподіл продукції, у власності фізичних чи юридичних осіб або в комунальній власності набуття права власності на ці земельні ділянки здійснюється державою відповідно до закону, якщо інше не передбачене угодою про розподіл продукції. Інвестор може звернутися до Кабінету Міністрів України або Міжвідомчої комісі з пропозицією про вирішення питання щодо проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції щодо окремої ділянки надр. Про результати розгляду поданої пропозиції інвестор повідомляється не пізніше тримісячного строку. Конкурс на укладення угоди про розподіл продукції щодо окремої ділянки надр проводиться за наявності будь-якої з таких умов: збитковість для користувачів надрами та держави продовження розробки родовищ корисних копалин, яка обумовлена об'єктивними факторами, у разі коли розробка такого родовища може забезпечити істотний обсяг видобування корисних копалин, а консервація чи ліквідація об'єкта розробки може призвести до негативних соціальних наслідків та фінансових (матеріальних) втрат; відсутність державного фінансування і технічних засобів для освоєння нових великих родовищ корисних копалин, за рахунок освоєння яких забезпечується рівень видобутку корисних копалин у цілому по Україні, необхідний для соціального розвитку та економічної безпеки України; необхідність залучення спеціальних високозатратних технологій розробки важкодобувних і значних за обсягом запасів корисних копалин, що знаходяться у складних гірничо-геологічних умовах або є залишковими для родовищ, що розробляються, а також необхідність запобігання втратам паливно-енергетичної та мінеральної сировини в надрах; необхідність забезпечення регіонів власною паливно63
енергетичною сировиною, утворення нових робочих місць в районах, де зайнятість населення знаходиться на низькому рівні; необхідність впровадження новітніх технологій, обладнання передових технічних розробок для забезпечення ефективного пошуку, розвідки та розробки перспективних малодосліджених родовищ корисних копалин; необхідність освоєння родовищ корисних копалин, розробка яких ведеться в особливо складних умовах (ділянки надр і родовищ в морських акваторіях, родовищ з важкодобувними та виснаженими запасами або в районах з невстановленою нафтогазоносністю); необхідність дорозвідки, додаткової чи поглибленої розвідки ділянки надр. Перелік ділянок надр, що становлять особливу наукову, культурну або природно-заповідну цінність і не можуть надаватися у користування на умовах угод про розподіл продукції, затверджується Верховною Радою України не пізніше тримісячного строку з дня набрання чинності цим Законом. Джерело: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1039-14
64
Закон України «Про транскордонне співробітництво» Закон України «Про транскордонне співробітництво» визначає організаційні засади транскордонного співробітництва.
правові, економічні
та
Перелік правових норм Закону України «Про транскордонне співробітництво», спрямованих на стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності та розвиток реального сектора економіки Номер статті
Стаття 10
Стаття 13
Стаття 14
Назва статті
Текст правової норми
Основними принципами державної підтримки розвитку транскордонного співробітництва є: об'єктивність, відкритість та економічна обґрунтованість відбору проектів (програм) транскордонного співробітництва для надання державної підтримки; концентрація фінансових ресурсів на пріоритетних та найбільш обґрунтованих проектах (програмах) з метою досягнення максимального ефекту їх реалізації; забезпечення умов для використання організаційних, фінансових, інституційних можливостей суб'єктів і учасників транскордонного співробітництва України у Принципи та розробленні та здійсненні заходів щодо реалізації форми державної проектів (програм) транскордонного співробітництва; підтримки недопущення використання цільової державної підтримки для фінансування поточних потреб соціально-економічного розвитку регіонів. Державна підтримка розвитку транскордонного співробітництва передбачає: визначення пріоритетних напрямів державної підтримки розвитку транскордонного співробітництва; відбір проектів (програм) транскордонного співробітництва, які потребують державної підтримки; розроблення та виконання державних програм розвитку транскордонного співробітництва; надання правової, організаційної, методичної, інформаційної допомоги та підтримки суб'єктам і учасникам транскордонного співробітництва України. Суб'єкти транскордонного співробітництва України: Функції суб'єктів організовують та координують роботу з підготовки та транскордонного реалізації проектів (програм) транскордонного співробітництва співробітництва; України у сфері беруть участь у розробленні спільних проектів державної підтримки (програм) та координують їх реалізацію; розвитку розробляють або беруть участь у розробці державних транскордонного програм розвитку транскордонного співробітництва; співробітництва забезпечують у межах своєї компетенції виділення в установленому порядку з місцевих бюджетів коштів на розвиток транскордонного співробітництва. Видатки на реалізацію проектів (програм) Фінансове 65
забезпечення транскордонного співробітництва
транскордонного співробітництва здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів на відповідний рік, а також інших джерел, не заборонених законом. Для спільного фінансування проектів (програм) транскордонного співробітництва може використовуватися міжнародна технічна допомога, кредитні ресурси міжнародних фінансових організацій згідно із законодавством України. Обсяги державної фінансової підтримки розвитку транскордонного співробітництва визначаються у законі про Державний бюджет України на відповідний рік згідно з державними програмами розвитку транскордонного співробітництва, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Обсяги коштів, що спрямовуються суб'єктами транскордонного співробітництва України на виконання державних програм розвитку транскордонного співробітництва, визначаються у відповідних місцевих бюджетах. Заходи щодо виконання державних програм розвитку транскордонного співробітництва фінансуються за рахунок бюджетних призначень головних розпорядників коштів Державного бюджету України на відповідний рік.
Джерело: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1861-15
66
Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» визначає правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні. Він захищає права інвесторів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів. Перелік правових норм Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», спрямованих на стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності та розвиток реального сектора економіки Номер статті
Назва статті
Текст правової норми
Форми державного регулювання ринку цінних паперів
Державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється у таких формах: створення системи захисту прав інвесторів і контролю за Стаття 3 дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів. Завдання Основними завданнями Національної комісії з цінних Національної паперів та фондового ринку є: комісії України з 4) захист прав інвесторів шляхом застосування заходів Стаття 7 цінних паперів та щодо запобігання і припинення порушень законодавства на фондового ринку ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право: 15) порушувати питання про звільнення з посад керівників фондових бірж та інших установ інфраструктури фондового ринку у випадках недодержання ними чинного законодавства України, з метою захисту інтересів інвесторів та громадян; 16) призначати тимчасово (до двох місяців) керівників фондових бірж, депозитаріїв та інших установ Повноваження інфраструктури фондового ринку, зупиняти або припиняти Національної допуск цінних паперів на фондові біржі або торгівлю ними комісії з цінних на будь-якій фондовій біржі, зупиняти кліринг та укладення Стаття 8 паперів та договорів купівлі-продажу цінних паперів на фондових фондового ринку біржах на певний термін для захисту держави, інвесторів; 24) проводити перевірки незалежних оцінювачів майна інститутів спільного інвестування щодо додержання вимог законодавства у сфері спільного інвестування; 30) для захисту інтересів держави та інвесторів у цінні папери зупиняти на підставі рішення Комісії внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів або до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів певного емітента або певного власника на строк до усунення порушень, що стали підставою для прийняття такого рішення. Джерело: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/448/96-%D0%B2%D1%80 67
Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» регулює відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку. Перелік правових норм Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», спрямованих на стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності та розвиток реального сектора економіки Номер статті
Назва статті
Текст правової норми
У разі визнання емісії недійсною або незатвердження у встановлені законодавством строки результатів розміщення цінних паперів органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення, або невнесення (незатвердження) у встановлені законодавством строки змін до статуту, пов'язаних із збільшенням статутного капіталу акціонерного товариства з урахуванням результатів розміщення акцій, емітент цінних паперів Недобросовісна зобов'язаний повернути інвесторам гроші (майно, емісія цінних майнові права), що надійшли як плата за розміщені Стаття 36 паперів цінні папери, а інвестори зобов'язані повернути емітентові сертифікат (сертифікати) цінних паперів, у разі його (їх) отримання, в строки, визначені проспектом емісії, але не більше шести місяців, в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. За порушення строків, передбачених абзацом першим цієї частини, емітенти та інвестори сплачують пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України. Джерело: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3480-15
68
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Перелік правових норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», спрямованих на стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності та розвиток реального сектора економіки, які можуть застосовуватися в процесі створення та функціонування індустріальних парків Номер статті
Назва статті
Текст правової норми
4. До пайової участі у розвитку інфраструктури Пайова участь у населеного пункту не залучаються замовники у разі Стаття 40 розвитку будівництва: частина 4 інфраструктури 10) об’єктів у межах індустріальних парків на п. 10 населеного пункту замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків. Джерело: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3038-17
69
Додатки Постанови Кабінету Міністрів України та інші нормативно-правові акти
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 8 грудня 2010 р. № 1256 Київ Про затвердження переліку проектів із пріоритетних напрямів соціальноекономічного та культурного розвитку (національні проекти) {Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 335 від 28.03.2011 № 1169 від 16.11.2011 № 1208 від 16.11.2011 № 134 від 20.02.2012 № 661 від 11.07.2012 № 540 від 01.08.2013} На виконання пункту 3 статті 1 Указу Президента України від 8 вересня 2010 р. № 895 "Про заходи щодо визначення і реалізації проектів із пріоритетних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку" Кабінет Міністрів України постановляє: 1. Затвердити перелік проектів із пріоритетних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку (національні проекти) згідно з додатком. 2. Державному агентству з інвестицій та управління національними проектами утворити разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади спільні робочі групи з відбору проектів, які є складовими проектів із пріоритетних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку (національних проектів), затверджених цією постановою, а також затвердити порядок їх відбору. {Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1169 від 16.11.2011} Прем'єр-міністр України Інд. 42
М.АЗАРОВ
70
Додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 р. № 1256 ПЕРЕЛІК проектів із пріоритетних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку (національні проекти) Найменування пріоритетного напряму Нова енергія
Нова якість життя
Нова інфраструктура
Олімпійська надія - 2022 Агроперспектива
Найменування проекту ―LNG Україна‖ - створення інфраструктури постачання скрапленого газу в Україну; "Енергія природи" - будівництво комплексу вітрових, сонячних та малих гідроелектростанцій, виробництво твердого альтернативного палива "Нове життя" - нова якість охорони материнства та дитинства; "Чисте місто" - система комплексів з переробки твердих побутових відходів; "Якісна вода" - забезпечення населення України якісною питною водою; "Відкритий світ" - створення інформаційно-комунікаційної освітньої мережі національного рівня на базі технологій радіозв'язку четвертого покоління (4G); "Місто майбутнього" - формування стратегічного плану та системи проектів розвитку міста; "Вчасна допомога" - утворення єдиних регіональних оперативно-диспетчерських служб з використанням сучасних GPS-технологій для зменшення часу прибуття бригад швидкої медичної допомоги до пацієнта "Повітряний експрес" - залізничне пасажирське сполучення м. Київ - міжнародний аеропорт "Бориспіль" і будівництво інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону; ―Індустріальні парки України‖ - створення промислововиробничої інфраструктури; ―Технополіс‖ - створення інфраструктури інноваційного розвитку та високих технологій "Олімпійська надія - 2022" - створення спортивнотуристичної інфраструктури ―Зерно України‖ - програма розвитку зерновиробництва з високими виробничими та економічними показниками; ―Відроджене скотарство‖ - розроблення та реалізація програми розвитку скотарства; ―Зелені ринки‖ - створення мережі регіональних оптових продовольчих ринків
{Додаток із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 335 від 28.03.2011, № 1208 від 16.11.2011, № 134 від 20.02.2012, № 661 від 11.07.2012, № 540 від 01.08.2013}
71
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 16 січня 2013 р. № 216 Київ Про затвердження Порядку прийняття рішення про включення індустріального (промислового) парку до Реєстру індустріальних (промислових) парків
Відповідно до частини третьої статті 16 Закону України ―Про індустріальні парки‖ Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Порядок прийняття рішення про включення індустріального (промислового) парку до Реєстру індустріальних (промислових) парків, що додається. Прем’єр-міністр України Інд.70
М. АЗАРОВ
72
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2013 р. № 216 ПОРЯДОК прийняття рішення про включення індустріального (промислового) парку до Реєстру індустріальних (промислових) парків 1. Цей Порядок визначає механізм прийняття рішення про включення індустріального (промислового) парку (далі — індустріальний парк) до Реєстру індустріальних (промислових) парків (далі — Реєстр). 2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України ―Про індустріальні парки‖. 3. Для прийняття рішення про включення індустріального парку до Реєстру ініціатор створення індустріального парку (далі — ініціатор) подає Держінвестпроекту документи, передбачені статтею 15 Закону України ―Про індустріальні парки‖ (далі — документи). Ініціатор несе відповідальність за достовірність інформації, що міститься у поданих ним документах. 4. Держінвестпроект реєструє документи в журналі за затвердженою ним формою, про що письмово повідомляє ініціатору. 5. Держінвестпроект проводить перевірку відповідності документів вимогам статті 15 Закону України ―Про індустріальні парки‖, перевірку відповідності концепції індустріального парку вимогам статті 17 зазначеного Закону, подає такі документи протягом п’яти робочих днів з моменту їх реєстрації на розгляд Мінфіну, а також у разі потреби — іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади для перевірки відповідності документів вимогам статей 8 і 9 Закону України ―Про індустріальні парки‖. У разі невідповідності документів вимогам статей 15 і 17 зазначеного Закону Держінвестпроект повертає їх ініціатору протягом п’яти робочих днів з моменту реєстрації. 6. Розгляд документів центральними та місцевими органами виконавчої влади здійснюється з урахуванням таких критеріїв: залучення недержавних джерел фінансування в обсязі не менш як 75 відсотків кошторисної вартості проекту облаштування індустріального парку; рівень економічної, індустріального парку;
фінансової
та
бюджетної
ефективності
функціонування
функціональне призначення індустріального парку; створення нових робочих місць функціонування індустріального парку;
для
висококваліфікованих
кадрів
у
рамках
впровадження сучасних технологій, забезпечення охорони навколишнього природного середовища під час облаштування та функціонування індустріального парку. 7. Центральні та місцеві органи виконавчої влади не пізніше ніж через 10 календарних днів з моменту надходження документів подають Держінвестпроекту висновки щодо відповідності документів вимогам статей 8 і 9 Закону України ―Про індустріальні парки‖. 8. Держінвестпроект подає протягом трьох календарних днів документи та висновки центральних та місцевих органів виконавчої влади Мінекономрозвитку для розгляду утвореною 73
ним постійно діючою міжвідомчою комісією (далі — комісія) з метою підготовки рекомендацій щодо включення індустріального парку до Реєстру. 9. Мінекономрозвитку протягом семи календарних днів готує та подає комісії пропозиції щодо розгляду поданих Держінвестпроектом матеріалів і забезпечує проведення її засідання. 10. За результатами розгляду матеріалів, зокрема висновків центральних та місцевих органів виконавчої влади, комісія готує рекомендації щодо включення індустріального парку до Реєстру, відмови в такому включенні або доопрацювання поданих ініціатором документів. 11. У разі підготовки комісією рекомендацій щодо включення індустріального парку до Реєстру або доопрацювання поданих ініціатором документів Мінекономрозвитку повідомляє у дводенний строк Держінвестпроекту про рішення комісії та повертає подані матеріали. 12. Держінвестпроект у дводенний строк з дня надходження матеріалів і повідомлення від Мінекономрозвитку включає індустріальний парк до Реєстру та видає ініціаторові витяг за формою згідно з додатком 1 або повідомляє ініціатору про необхідність доопрацювання документів. 13. У разі коли комісія рекомендує відмовити у включенні індустріального парку до Реєстру, Мінекономрозвитку виносить у триденний строк відповідне питання на розгляд Кабінету Міністрів України. 14. Мінекономрозвитку у дводенний строк після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення повідомляє про це Держінвестпроекту та повертає подані матеріали. Держінвестпроект у триденний строк з дня надходження матеріалів і повідомлення від Мінекономрозвитку з урахуванням прийнятого Кабінетом Міністрів України рішення включає індустріальний парк до Реєстру або повертає ініціаторові документи з повідомленням про відмову у включенні такого парку до Реєстру. 15. Витяг з Реєстру за формою згідно з додатком 2 розміщується у триденний строк з дня включення індустріального парку до Реєстру на офіційному веб-сайті Держінвестпроекту. _____________________
74
Додаток 1 до Порядку ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО З ІНВЕСТИЦІЙ ТА УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНИМИ ПРОЕКТАМИ УКРАЇНИ
ВИТЯГ з Реєстру індустріальних (промислових) парків № _________ Індустріальний (промисловий) парк ______________________________ (найменування) _________________________________________________________________ включено до Реєстру індустріальних (промислових) парків _______________ (номер і дата) Ініціатор створення ____________________________________________ (найменування) Строк, на який створено індустріальний (промисловий) парк, — ______________________ років (цифрами і словами) Місцезнаходження ____________________________________________ (область, район, назва населеного пункту) Площа ___________________ гектарів (цифрами і словами) _____________________
75
Додаток 2 до Порядку ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО З ІНВЕСТИЦІЙ ТА УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНИМИ ПРОЕКТАМИ УКРАЇНИ
ВИТЯГ з Реєстру індустріальних (промислових) парків
Найменування індустріального (промислового) парку
Місцезнаходжен Строк, ня на який індустріального Площа Дата Ініціатор створено (промислового) індустріального включення створення індустріальний парку (область, (промислового) до Реєстру (промисловий) район, назва парку, гектарів парк, років населеного пункту)
_____________________
76
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 19 червня 2013 р. № 558 Київ Про Порядок затвердження переліків устаткування, обладнання та комплектувальних виробів, матеріалів, що не виробляються в Україні, які не є підакцизними товарами, ввозяться на митну територію України ініціаторами створення індустріальних (промислових) парків — суб’єктами господарювання, керуючими компаніями таких парків для їх облаштування та учасниками індустріальних (промислових) парків для провадження господарської діяльності у межах зазначених парків і які звільняються від оподаткування митом
Відповідно до частини шостої статті 287 Митного кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє: 1. Затвердити Порядок затвердження переліків устаткування, обладнання та комплектувальних виробів, матеріалів, що не виробляються в Україні, які не є підакцизними товарами, ввозяться на митну територію України ініціаторами створення індустріальних (промислових) парків — суб’єктами господарювання, керуючими компаніями таких парків для їх облаштування та учасниками індустріальних (промислових) парків для провадження господарської діяльності у межах зазначених парків і які звільняються від оподаткування митом, що додається. 2. Ця постанова набирає чинності з дня опублікування. Прем’єр-міністр України Інд.70
М. АЗАРОВ
77
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2013 р. № 558 ПОРЯДОК затвердження переліків устаткування, обладнання та комплектувальних виробів, матеріалів, що не виробляються в Україні, які не є підакцизними товарами, ввозяться на митну територію України ініціаторами створення індустріальних (промислових) парків – суб’єктами господарювання, керуючими компаніями таких парків для їх облаштування та учасниками індустріальних (промислових) парків для провадження господарської діяльності у межах зазначених парків і які звільняються від оподаткування митом 1. Цей Порядок визначає процедуру затвердження переліків устаткування, обладнання та комплектувальних виробів, матеріалів, що не виробляються в Україні, які не є підакцизними товарами, ввозяться на митну територію України ініціаторами створення індустріальних (промислових) парків — суб’єктами господарювання, керуючими компаніями таких парків для їх облаштування та учасниками індустріальних (промислових) парків для провадження господарської діяльності у межах зазначених парків і які відповідно до частини шостої статті 287 Митного кодексу України звільняються від оподаткування митом (далі — переліки товарів). 2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України ―Про індустріальні парки‖. 3. Для прийняття рішення про затвердження переліку товарів ініціатор створення індустріальних (промислових) парків — суб’єкт господарювання (далі — ініціатор створення), керуюча компанія індустріального (промислового) парку (далі — керуюча компанія), учасник індустріального (промислового) парку (далі — учасник) подає Держінвестпроекту заяву. До заяви про затвердження переліку товарів додаються засвідчені ініціатором створення (керуючою компанією, учасником): копії установчих документів (для юридичних осіб); копії документів, які підтверджують статус ініціатора створення (керуючої компанії, учасника) (рішення про створення індустріального (промислового) парку — для ініціатора створення; договору про створення та функціонування індустріального (промислового) парку — для керуючої компанії; договору про провадження господарської діяльності в межах індустріального (промислового) парку — для учасника); копії документів, які визначають ефективність діяльності ініціатора створення (керуючої компанії, учасника) в рамках індустріального (промислового) парку (бізнес-план індустріального (промислового) парку — для ініціатора створення; проект облаштування індустріального (промислового) парку — для керуючої компанії; бізнес-план провадження господарської діяльності у межах індустріального (промислового) парку — для учасника); переліки товарів, необхідних для облаштування ініціатором створення (керуючою компанією) індустріального (промислового) парку або провадження господарської діяльності учасником в межах індустріального (промислового) парку, за формою згідно з додатком 1. Ініціатор створення (керуюча компанія, учасник) несе відповідальність за достовірність інформації, що міститься у поданих документах.
78
4. Держінвестпроект реєструє документи у спеціальному журналі за затвердженою ним формою, про що письмово повідомляє ініціатору створення (керуючій компанії, учаснику) у триденний строк із дня реєстрації. 5. Після перевірки поданих ініціатором створення (керуючою компанією, учасником) документів Держінвестпроект за погодженням з Мінекономрозвитку, Мінфіном, Міндоходів, Міністерством промислової політики і Кабінетом Міністрів України та на підставі погодження і висновків центральних органів виконавчої влади, до компетенції яких належить сфера виробництва таких товарів, про те, що відповідні товари не виробляються в Україні, у місячний строк з дня їх надходження затверджує для кожного ініціатора створення (керуючої компанії, учасника) перелік товарів за формою згідно з додатком 2, а в разі відмови у затвердженні надсилає ініціатору (керуючій компанії, учаснику) обґрунтоване повідомлення. 6. Підставами для відмови у затвердженні переліку товарів є: подання ініціатором створення (керуючою компанією, учасником) неповного пакета документів, передбачених пунктом 3 цього Порядку, що необхідні для прийняття рішення про затвердження переліку товарів; виявлення в документах, поданих ініціатором створення (керуючою компанією, учасником), недостовірних відомостей; наявність у переліку товарів, необхідних для облаштування індустріального (промислового) парку або провадження господарської діяльності у межах індустріального (промислового) парку, поданому ініціатором створення (керуючою компанією, учасником), устаткування, обладнання та комплектувальних виробів, матеріалів, що виробляються в Україні або є підакцизними. 7. У разі виникнення потреби у внесенні змін до переліку товарів ініціатор створення (керуюча компанія, учасник) подає Держінвестпроекту засвідчений відповідно до пункту 3 цього Порядку новий перелік товарів, необхідних для облаштування індустріального (промислового) парку або провадження господарської діяльності у межах індустріального (промислового) парку (разом із обґрунтуваннями), який затверджується відповідно до пункту 5 цього Порядку. 8. Ініціатор створення (керуюча компанія, учасник) письмово інформує Держінвестпроект, Міндоходів та Мінфін про кількість та обсяги фактично ввезених за переліком товарів у триденний строк після їх митного оформлення за формою згідно з додатком 3, а також про їх цільове використання відповідно до проекту облаштування індустріального (промислового) парку або бізнес-плану провадження господарської діяльності у межах індустріального (промислового) парку щороку до 20 числа місяця, що настає за звітним періодом, у довільній формі. __________________
79
Додаток 1 до Порядку ПЕРЕЛІК товарів, що ввозяться _____________________________________________, (ініціатором створення індустріального (промислового) парку — _________________________________________________________________ суб’єктом господарювання/керуючою компанією індустріального (промислового) парку/ _________________________________________________________________ учасником індустріального (промислового) парку (необхідне зазначити) _________________________________________________________________ (найменування індустріального парку згідно з Реєстром індустріальних (промислових) парків) для _________________________________________________________________ (облаштування індустріального парку/провадження господарської діяльності _________________________________________________________________ у межах індустріального парку (необхідне зазначити)
Код згідно з УКТЗЕД
Найменування товару
Одиниця виміру
Кількість
Примітка
_________________________________________________________________ (прізвище, ім’я та по батькові керівника юридичної особи або фізичної особи — підприємця) ____ _________________ 20___ р.
___________________ (підпис)
МП ___________________
80
Додаток 2 до Порядку ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО З ІНВЕСТИЦІЙ ТА УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНИМИ ПРОЕКТАМИ УКРАЇНИ ПЕРЕЛІК товарів, що ввозяться _____________________________________________, (ініціатором створення індустріального (промислового) парку — _________________________________________________________________ суб’єктом господарювання/ керуючою компанією індустріального (промислового) парку/ _________________________________________________________________ учасником індустріального (промислового) парку (необхідне зазначити) _________________________________________________________________ (найменування індустріального парку згідно з Реєстром індустріальних (промислових) парків) для _________________________________________________________________ (облаштування індустріального парку/ провадження господарської діяльності _________________________________________________________________ у межах індустріального парку (необхідне зазначити) Код згідно з УКТЗЕД
Найменування товару
Голова ___________________ (підпис)
Одиниця виміру
Кількість
Примітка
________________________ (ініціали та прізвище)
____ __________________ 20___ р. МП ____________________
81
Додаток 3 до Порядку ПЕРЕЛІК товарів, що ввезені ________________________________________________, (ініціатором створення індустріального (промислового) парку — _________________________________________________________________ суб’єктом господарювання/ керуючою компанією індустріального (промислового) парку/ _________________________________________________________________ учасником індустріального (промислового) парку (необхідне зазначити) _________________________________________________________________ (найменування індустріального парку згідно з Реєстром індустріальних (промислових) парків) для _________________________________________________________________ (облаштування індустріального парку/ провадження господарської діяльності _________________________________________________________________ у межах індустріального парку (необхідне зазначити)
Код згідно з УКТЗЕД
Найменування товару
Одиниця виміру
Кількість
Митна вартість одиниці товару, гривень
Загальна митна вартість товару, гривень
Дата митного оформлення товару
_________________________________________________________________ (прізвище, ім’я та по батькові керівника юридичної особи або фізичної особи — підприємця) ____ ________________ 20___ р.
___________________ (підпис)
МП ___________________
82
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 18 липня 2012 р. № 650 Київ Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру інвестиційних проектів та проектних (інвестиційних) пропозицій Відповідно до частини восьмої статті 122 Закону України ―Про інвестиційну діяльність‖ Кабінет Міністрів України постановляє: Затвердити Порядок ведення Державного реєстру інвестиційних проектів та проектних (інвестиційних) пропозицій, що додається. Прем’єр-міністр України Інд.70
М. АЗАРОВ
83
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2012 р. № 650 ПОРЯДОК ведення Державного реєстру інвестиційних проектів та проектних (інвестиційних) пропозицій 1. Цей Порядок визначає процедуру ведення Державного реєстру інвестиційних проектів та проектних (інвестиційних) пропозицій (далі — Реєстр). 2. Реєстр створюється як єдина державна інформаційна система обліку інвестиційних проектів (далі — інвестиційний проект) та проектних (інвестиційних) пропозицій (далі — інвестиційна пропозиція), на основі яких готуються інвестиційні проекти. 3. Ведення Реєстру передбачає: реєстрацію відомостей про інвестиційну пропозицію, інвестиційний проект у вигляді записів у Реєстрі; надання інформації з Реєстру шляхом оформлення витягів; внесення змін до записів та анулювання записів Реєстру. 4. Мінекономрозвитку на підставі наказу вносить відомості про інвестиційну пропозицію, інвестиційний проект до Реєстру, який ведеться у паперовому та електронному вигляді та підлягає постійному зберіганню у Мінекономрозвитку у вигляді зброшурованих, прошнурованих та скріплених печаткою книг разом з його копією на відповідних носіях. 5. Внесення відомостей до Реєстру здійснюється у вигляді запису шляхом заповнення реєстраційної картки інвестиційної пропозиції, інвестиційного проекту, що містить: загальні відомості про суб’єкта інвестиційної діяльності; фінансові показники діяльності суб’єкта інвестиційної діяльності; показники-індикатори інвестиційного проекту після реєстрації; фінансово-економічні показники ефективності інвестиційної пропозиції, інвестиційного проекту; показники бюджетної ефективності інвестиційного проекту; показники соціальної ефективності інвестиційного проекту; інформацію про природоохоронні заходи, що здійснюватимуться в рамках реалізації інвестиційного проекту; інформацію про енергозберігаючі заходи, що здійснюватимуться в рамках реалізації інвестиційного проекту. Форма реєстраційної картки інвестиційної пропозиції, інвестиційного проекту затверджується Мінекономрозвитку. 6. Мінекономрозвитку видає у п’ятиденний строк з дня державної реєстрації інвестиційної пропозиції, інвестиційного проекту суб’єкту інвестиційної діяльності витяг з Реєстру за формою згідно з додатками 1 і 2. 7. Інформація про державну реєстрацію інвестиційної пропозиції, інвестиційного проекту оприлюднюється шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку витягу з Реєстру (за формою згідно з додатком 3) протягом одного місяця з дня державної реєстрації інвестиційної пропозиції, інвестиційного проекту. 8. Внесення змін до записів Реєстру відбувається на підставі наказу Мінекономрозвитку на основі поданої суб’єктами інвестиційної діяльності інформації шляхом заповнення реєстраційної картки інвестиційної пропозиції, інвестиційного проекту, що містить оновлену інформацію, 84
зазначену у пункті 5 цього Порядку. 9. Для отримання інформації щодо стану виконання та фінансування зареєстрованих інвестиційних пропозицій, інвестиційних проектів, Мінекономрозвитку щороку до 1 квітня року, що передує плановому бюджетному періоду: надсилає запити щодо стану реалізації та фінансування інвестиційних пропозицій, інвестиційних проектів суб’єктам інвестиційної діяльності, інвестиційні пропозиції, інвестиційні проекти яких зареєстровані; на підставі отриманої від суб’єктів інвестиційної діяльності інформації проводить перегляд Реєстру та в разі потреби вносить до нього зміни; анулює записи Реєстру щодо інвестиційних проектів; здійснює моніторинг зареєстрованих інвестиційних пропозицій, інвестиційних проектів. _____________________
85
Додаток 1 до Порядку Міністерство економічного розвитку і торгівлі України ВИТЯГ з Державного реєстру інвестиційних проектів та проектних (інвестиційних) пропозицій №_________ Проектну (інвестиційну) пропозицію
____________________________
(назва) _________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________ внесено до Державного реєстру інвестиційних проектів та проектних (інвестиційних) пропозицій _______________________________________________________________________________ (номер і дата) Розробник проектної (інвестиційної пропозиції)______________________________________ ________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________ _____________________
86
Додаток 2 до Порядку Міністерство економічного розвитку і торгівлі України ВИТЯГ з Державного реєстру інвестиційних проектів та проектних (інвестиційних) пропозицій №_________
Інвестиційний проект
_____________________________________
(назва) ______________________________________________________________ ________________________________________________________________ внесено до Державного реєстру інвестиційних проектів та проектних (інвестиційних) пропозицій ________________________________________________________________________________ (номер і дата) Розробник інвестиційного проекту_________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________ _____________________
87
Додаток 3 до Порядку
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України ВИТЯГ з Державного реєстру інвестиційних проектів та проектних (інвестиційних) пропозицій
№ Назва інвест иційно ї пропо зиції, інвест иційно го проект у
Розробник інвестиційної пропозиції, інвестиційног о проекту, контактна інформація
Мета інвестицій ного проекту
Загальний обсяг фінансува ння інвестицій ного проекту, тис. гривень
Загальний Вид Строк обсяг державної реалізації інвестицій підтримки інвестиційного , , проекту необхідни необхідної х для для почато завер реалізації реалізації к інвестицій інвестицій реаліза шенн ного ного ції, рік я проекту, проекту реалі тис. загривень ції, рік
_____________________
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 18 липня 2012 р. № 684 Київ Про затвердження Порядку та критеріїв оцінки економічної ефективності проектних (інвестиційних) пропозицій та інвестиційних проектів Відповідно до частини другої статті 12-1 Закону України ―Про інвестиційну діяльність‖ Кабінет Міністрів України постановляє: 1. Затвердити Порядок та критерії оцінки економічної ефективності проектних (інвестиційних) пропозицій та інвестиційних проектів, що додаються. 2. Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади привести власні нормативноправові акти у відповідність із цією постановою. Прем'єр-міністр України Інд. 70
М.АЗАРОВ
89
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2012 р. № 684 ПОРЯДОК ТА КРИТЕРІЇ оцінки економічної ефективності проектних (інвестиційних) пропозицій та інвестиційних проектів 1. Цей Порядок визначає процедуру проведення та критерії оцінки економічної ефективності проектних (інвестиційних) пропозицій (далі - інвестиційні пропозиції), інвестиційних проектів, для розроблення та реалізації яких може бути надана державна підтримка. 2. Для проведення оцінки економічної ефективності інвестиційної пропозиції суб’єкт інвестиційної діяльності (далі - замовник) подає до Мінекономрозвитку такі документи: копію інвестиційної пропозиції, розробленої за формою, затвердженою Мінекономрозвитку, що прошита, пронумерована, засвідчена підписом уповноваженої особи замовника, а також печаткою (для юридичної особи); копії установчих документів, засвідчені у встановленому порядку (для юридичної особи резидента); копії документа, що посвідчує особу, та довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) з наданням оригіналів зазначених документів (для фізичної особи - резидента); копії балансу замовника на останню звітну дату разом із додатками та баланси за останні три роки (для юридичної особи); висновки незалежних експертних організацій (у разі наявності). 3. Для проведення оцінки економічної ефективності інвестиційного проекту (крім проектів, що підлягають обов’язковій державній експертизі відповідно до частини першої статті 15 Закону України ―Про інвестиційну діяльність‖) замовник подає до Мінекономрозвитку такі документи: копію інвестиційного проекту, розробленого в порядку і за формою, затвердженими Мінекономрозвитку, що прошита, пронумерована, засвідчена підписом уповноваженої особи замовника, а також печаткою (для юридичної особи); копії установчих документів, засвідчені у встановленому порядку (для юридичної особи резидента); копії документа, що посвідчує особу, та довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) з наданням оригіналів зазначених документів (для фізичної особи - резидента); копії балансу замовника на останню звітну дату разом із додатками та баланси за останні три 90
роки (для юридичної особи); висновки незалежних експертних організацій (у разі наявності). 4. У разі проведення оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів, що підлягають обов’язковій державній експертизі, документи, визначені пунктом 3 цього Порядку, подаються органом, що проводить таку експертизу. 5. Відповідальність за достовірність поданих документів, а також вихідних та розрахункових даних, наведених в інвестиційній пропозиції або інвестиційному проекті, несе замовник. 6. У разі коли інвестиційна пропозиція, інвестиційний проект не відповідають формі, затвердженій Мінекономрозвитку, та/або документи подано не в повному обсязі, вони повертаються замовнику або органу, що проводить державну експертизу, протягом п’яти робочих днів від дати їх надходження до Мінекономрозвитку. 7. Оцінка економічної ефективності інвестиційної пропозиції, інвестиційного проекту здійснюється Мінекономрозвитку за такими критеріями: чиста приведена вартість; внутрішня норма дохідності; дисконтований період окупності; індекс прибутковості. 8. Розрахунок критеріїв економічної ефективності інвестиційної пропозиції, інвестиційного проекту здійснюється з урахуванням Методичних рекомендацій із розроблення інвестиційного проекту, для реалізації якого може надаватися державна підтримка, що затверджуються Мінекономрозвитку. 9. Оцінка економічної ефективності інвестиційної пропозиції, інвестиційного проекту проводиться Мінекономрозвитку протягом одного місяця з дати надходження документів, зазначених у пунктах 2 і 3 цього Порядку. 10. За результатами проведеної Мінекономрозвитку оцінки економічної ефективності інвестиційної пропозиції, інвестиційного проекту замовнику або органу, що проводить державну експертизу, надається експертний висновок, який містить основні показники економічної ефективності та може бути як позитивним, так і негативним. 11. Позитивний експертний висновок надається у разі, коли: чиста приведена вартість є позитивною; внутрішня норма дохідності більша за нормативну ставку дисконту; індекс прибутковості перевищує 1. 12. Негативний експертний висновок, який містить чітко сформульовані та обґрунтовані зауваження, врахування яких потребує істотного доопрацювання пропозиції або проекту, 91
надається у разі, коли: чиста приведена вартість є негативною; внутрішня норма дохідності менша за нормативну ставку дисконту; індекс прибутковості становить менше за 1. 13. Форма експертного висновку щодо економічної ефективності інвестиційної пропозиції або інвестиційного проекту затверджується Мінекономрозвитку. 14. Експертний висновок може бути поданий замовником для державної реєстрації інвестиційної пропозиції, інвестиційного проекту не пізніше шести місяців з дати його надання.
92
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ НАКАЗ 15.04.2013 № 386 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 травня 2013 р. за № 733/23265 Про затвердження форми Типового договору про створення та функціонування індустріального парку Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України "Про індустріальні парки" НАКАЗУЮ: 1. Затвердити форму Типового договору про створення та функціонування індустріального парку, що додається. 2. Департаменту інвестиційно-інноваційної політики та розвитку державно-приватного партнерства (Коваленко В.М.) подати в установленому законодавством порядку цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. 3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою. 4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Міністр економічного розвитку і торгівлі України
І.М. Прасолов
ПОГОДЖЕНО: Голова Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва
М.Ю. Бродський
93
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 15.04.2013 № 386 Форма Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 травня 2013 р. за № 733/23265 ТИПОВИЙ ДОГОВІР про створення та функціонування індустріального парку __________________________ ____ ___________ 20 __ року (найменування населеного пункту) ____________________________________________________________________ (найменування (прізвище, ім’я, по батькові) ініціатора створення індустріального парку ____________________________________________________________________ (відповідно до пункту 4 статті 1 Закону України "Про індустріальні парки")) (далі – ініціатор) в особі _______________________________________________, (посада, прізвище, ім’я та по батькові) що діє на підставі ______________________________________________________________ (назва документа) ____________________________________________________________________, з однієї сторони, і _____________________________________________________ (найменування юридичної особи, яка після підписання цього договору ____________________________________________________________________ набуває статусу керуючої компанії (відповідно до пункту 5 статті 1 Закону України ____________________________________________________________________ "Про індустріальні парки")) (далі – керуюча компанія) в особі _____________________________________________, (посада, прізвище, ім’я та по батькові)
що діє на підставі _____________________________________________________ (назва документа) ____________________________________________________________________, з іншої сторони, на основі рішення про створення індустріального парку уклали цей договір про нижченаведене: І. Предмет договору 94
1.1. Керуюча компанія відповідно до умов цього договору, бізнес-плану та концепції індустріального парку зобов’язується виконувати комплекс робіт і послуг з підготовки земельних ділянок, а також проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та облаштування об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури чи інших об’єктів з метою створення належних умов для здійснення учасниками господарської діяльності та забезпечувати функціонування індустріального парку, а ініціатор зобов’язується здійснювати комплекс заходів, необхідних для виконання керуючою компанією своїх обов’язків за цим договором. 1.2. За цим договором створюється та забезпечується функціонування індустріального парку ______, розташованого на земельних ділянках загальною площею ____. (назва) 1.3. Земельні ділянки площею ________ розташовані ________, кадастрові номери ____ з викопіюванням з кадастрової карти (плану) щодо місця їх розташування. 1.4. Термін, на який створюється індустріальний парк, – ___________________________. ІІ. Порядок виконання договору
2.1. Облаштування індустріального парку 2.1.1. Порядок облаштування індустріального парку ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ 2.1.2. Умови облаштування індустріального парку ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ 2.2. Надання прав на земельні ділянки та об’єкти в межах індустріального парку. 2.2.1. Порядок надання прав на земельні ділянки та об’єкти в межах індустріального парку ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ 2.2.2. Умови надання прав на земельні ділянки та об’єкти в межах індустріального парку ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ 2.3. Залучення учасників індустріального парку. 2.3.1. Порядок залучення учасників індустріального парку ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ 2.3.2. Умови залучення учасників індустріального парку ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ 2.4. Правовий режим майна, створеного керуючою компанією в межах індустріального парку, та майна, переданого для використання, що є власністю ініціатора створення ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ 2.5. Страхування активів ініціатора. 2.5.1. Керуюча компанія зобов’язана здійснити страхування таких активів ініціатора ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ 95
2.5.2. Страхування зазначених активів здійснюється в такому порядку: ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ 2.5.3. Умови страхування активів ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ 2.6. Надання керуючою компанією щоквартальної звітності. 2.6.1. Склад звітності, що подається ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ 2.6.2. Порядок подання звітності ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ 2.7. Наукова діяльність у межах індустріального парку. 2.7.1. Порядок здійснення наукової діяльності. ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ 2.7.2. Умови здійснення наукової діяльності ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ 2.8. Надання послуг та прав користування інженерно-транспортною інфраструктурою. 2.8.1. Порядок надання послуг та прав користування інженерно-транспортною інфраструктурою ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ 2.8.2. Умови надання послуг та прав користування інженерно-транспортною інфраструктурою ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ІIІ. Права та обов’язки сторін 3.1. Ініціатор має право: 3.1.1. Здійснювати контроль за додержанням керуючою компанією умов укладених договорів. 3.1.2. Надавати керуючій компанії право на облаштування індустріального парку та/або управління (експлуатацію) об’єктами, що розміщені в межах індустріального парку. 3.1.3. Вимагати від керуючої компанії додержання концепції індустріального парку та виконання умов договорів, укладених з ініціатором створення. 3.1.4. Щокварталу отримувати від керуючої компанії звіти про функціонування індустріального парку. 3.1.5. Вимагати від керуючої компанії усунення порушень, допущених нею в процесі функціонування індустріального парку. 3.1.6. Вимагати від керуючої компанії відшкодування збитків у разі погіршення стану об'єктів або псування земельної ділянки індустріального парку, яке сталося внаслідок дій або бездіяльності керуючої компанії. 3.1.7. Здійснити викуп майна керуючої компанії в межах індустріального парку в разі дострокового розірвання договору про створення та функціонування індустріального парку в першочерговому порядку. 3.1.8. За зверненням керуючої компанії вживати заходів з розширення меж індустріального парку, якщо на наявній території неможливо розмістити нових учасників. 3.2. Ініціатор зобов’язаний: 96
3.2.1. Здійснити облаштування індустріального парку відповідно до умов цього договору. 3.2.2. Надати керуючій компанії та/або учасникам права на земельні ділянки, наявні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури та інші об'єкти, розміщені у межах індустріального парку. 3.2.3. Зберігати комерційну таємницю керуючої компанії. 3.2.4. Не втручатися в поточну господарську діяльність керуючої компанії та учасників. 3.2.5. Розглядати пропозиції керуючої компанії щодо надання згоди на здійснення поліпшення його майна, переданого в користування керуючій компанії. 3.2.6. Здійснювати контроль за додержанням концепції індустріального парку. 3.2.7. Виконувати умови цього договору. 3.3. Ініціатор має також інші права та обов’язки, передбачені законодавством або які випливають із умов цього договору. 3.4. Керуюча компанія має право: 3.4.1. Здійснювати господарську діяльність відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про індустріальні парки". 3.4.2. З урахуванням вимог земельного законодавства передавати учасникам у суборенду надану їй в оренду земельну ділянку або її частини в межах індустріального парку з правом забудови.
97
3.4.3. Створити умови для підключення (приєднання) учасників до інженерних мереж та комунікацій. 3.4.4. Вимагати розірвання договору в разі порушення ініціатором умов договору і відшкодування збитків, завданих невиконанням умов договору. 3.4.5. На продовження строку договору в разі виконання його умов. 3.4.6. На отримання плати за вироблені товари (роботи, послуги), що надаються учасникам згідно з договором. 3.4.7. Залучати на контрактній основі до виконання робіт та надання послуг у межах індустріального парку третіх осіб. 3.4.8. Не рідше ніж щокварталу отримувати від учасників звіти про виконання умов договору. 3.4.9. Ініціювати розгляд питання стосовно розширення меж індустріального парку в разі, якщо на наявній території неможливо розмістити нових учасників. 3.5. Керуюча компанія зобов’язана: 3.5.1. Виконувати умови цього договору. 3.5.2. У процесі діяльності, пов’язаної із створенням та функціонуванням індустріального парку, залучати працівників – громадян України, зокрема звільнених працівників у зв’язку з ліквідацією державного або комунального підприємства, майно якого надано в користування керуючій компанії. Зазначене не позбавляє права керуючої компанії укладати трудові договори з іноземцями та особами без громадянства. 3.5.3. Здійснити облаштування індустріального парку відповідно до умов цього договору. 3.5.4. Забезпечувати виконання бізнес-плану індустріального парку. 3.5.5. Залучати учасників індустріального парку та укладати з ними необхідні договори. 3.5.6. Самостійно або за дорученням учасників одержувати дозволи та погодження в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, у тому числі для здійснення будівництва об'єктів виробничого призначення, інших об’єктів, необхідних для здійснення господарської діяльності в межах індустріального парку, представляти інтереси учасників у відносинах з дозвільними органами, службами, підприємствами, установами і організаціями. 3.5.7. Звертатися з пропозиціями щодо надання згоди на здійснення поліпшення майна, переданого ініціатором у користування керуючій компанії. 3.5.8. Утримувати в належному стані передані за відповідними договорами земельну ділянку, інженерно-транспортну інфраструктуру та інші об’єкти, розміщені в межах індустріального парку, та забезпечувати належні умови їх використання. 3.5.9. Після закінчення строку, на який укладено договір, передати земельну ділянку разом з об’єктами інфраструктури, що розташовані на ній, та іншими об’єктами, розміщеними в межах індустріального парку, ініціатору, якщо інше не передбачено договором. 3.5.10. Щокварталу подавати ініціатору та уповноваженому державному органу звіти про функціонування індустріального парку. 3.5.11. Зберігати комерційну таємницю ініціатора. 3.6. Керуюча компанія має також інші права та обов’язки, передбачені законодавством або які випливають із умов цього договору. ІV. Відповідальність сторін 4.1. Одностороння відмова від виконання зобов’язань за цим договором не допускається. У разі порушення зобов’язання, що виникає з цього договору (далі – порушення договору), сторона несе відповідальність, визначену цим договором та/або законом. 4.2. Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених цим договором. V. Обставини непереборної сили
5.1. Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). 5.2. Сторона, яка не може виконувати зобов’язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше 15 календарних днів з дати їх виникнення повідомити про це іншу сторону в письмовій формі. 5.3. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, що видаються уповноваженими на це органами. 5.4. У разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж на ____ календарних днів, кожна із сторін у встановленому порядку має право розірвати цей договір. VІ. Вирішення спорів 6.1. Усі спори, які будуть виникати при виконанні цього договору, регламентуються шляхом переговорів і консультацій між сторонами. 6.2. У разі неможливості досягнення згоди сторін у процесі переговорів і консультацій такий спір вирішується в судовому порядку відповідно до законодавства. VІІ. Строк дії договору 7.1. Цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками (за наявності). 7.2. Строк дії договору про створення та функціонування індустріального парку встановлюється в межах терміну, на який створено індустріальний парк. Строк дії договору ___________________________________. 7.3. Цей договір припиняється в разі закінчення строку, на який його укладено, якщо сторони не уклали угоди про його продовження в межах терміну, на який створено індустріальний парк. 7.4. Строк дії договору може бути змінений за згодою сторін у межах терміну, на який створено індустріальний парк. 7.5. Цей договір може бути припинено достроково в разі: 7.5.1. Істотного порушення однією із сторін своїх зобов’язань за цим договором. 7.5.2. Ліквідації керуючої компанії за рішенням суду, у тому числі у зв’язку з визнанням її банкрутом. 7.6. Реорганізація керуючої компанії – юридичної особи не є підставою для розірвання договору про створення та функціонування індустріального парку. 7.7. Цей договір укладається і підписується у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу. VIIІ. Інші умови 8.1. Зміни до цього договору вносяться за взаємною згодою сторін. 8.2. У разі припинення договору про створення та функціонування індустріального парку керуюча компанія зобов’язана повернути ініціатору земельні ділянки, не відчужені у власність учасників, а також об’єкти права власності на умовах, зазначених у цьому договорі. Якщо керуюча компанія допустила псування земельної ділянки ініціатора, погіршення
99
стану/знищення об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури та/або іншого майна ініціатора, розташованого в межах індустріального парку, вона зобов’язана відшкодувати йому збитки, якщо доведено, що це сталося внаслідок дій або бездіяльності цієї компанії. ІХ. Додатки до договору Невід’ємною частиною цього договору є: рішення ініціатора про створення індустріального парку; бізнес-план індустріального парку; концепція індустріального парку, схвалена ініціатором. Х. Реквізити сторін Ініціатор
Керуюча компанія
____________
_____________
____ ____________ 20 __ року М.П.
____ ____________ 20 __ року М.П.
Заступник директора департаменту інвестиційно-інноваційної політики та розвитку державно-приватного партнерства
П.В. Пахолко
100
ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО З ІНВЕСТИЦІЙ ТА УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНИМИ ПРОЕКТАМИ УКРАЇНИ (ДЕРЖІНВЕСТПРОЕКТ УКРАЇНИ) НАКАЗ м. Київ “ 16 ” липня 2013 р.
№ 096-07
Про затвердження Порядку створення та ведення Реєстру індустріальних (промислових) парків Відповідно до частини п’ятої статті 14, підпункту 4 частини першої статті 27 Закону України «Про індустріальні парки» та Порядку прийняття рішення про включення індустріального (промислового) парку до Реєстру індустріальних (промислових) парків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2013 р. № 216 НАКАЗУЮ: 1. Затвердити Порядок створення та ведення Реєстру індустріальних (промислових) парків, що додається. 2. Затвердити форму Журналу реєстрації документів, які подаються ініціатором створення для прийняття рішення про включення індустріального (промислового) парку до Реєстру індустріальних (промислових) парків (далі – Журнал реєстрації), що додається. 3. Управлінню документообігу та організаційного забезпечення (Григорянц М.О.) забезпечити своєчасну реєстрацію вхідних документів, поданих ініціаторами створення для прийняття рішення про включення індустріального (промислового парку) парку до Реєстру індустріальних (промислових) парків в Журналі реєстрації, та їх невідкладну передачу Департаменту інвестиційної політики та регіонального розвитку (Федюк В.М.). 4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою. Голова
В. Каськів
ЗАТВЕРДЖЕНО наказ Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України від 16 липня 2013 р. № 096-07
ПОРЯДОК створення та ведення Реєстру індустріальних (промислових) парків І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Цей Порядок визначає внутрішній механізм створення та ведення Реєстру індустріальних (промислових) парків (далі – Реєстр) у Державному агентстві з інвестицій та управління національними проектами України (далі – Держінвестпроект). 1.2. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях: Адміністратор – Департамент інвестиційної політики та регіонального розвитку Держінвестпроекту, який здійснює інформаційно-довідкове обслуговування Реєстру, відповідає за подання своєчасної, повної і достовірної інформації до Реєстру та виконує інші функції, передбачені цим Порядком. Відомості про індустріальний парк – це інформація про найменування індустріального парку, місцезнаходження індустріального парку, мету, завдання створення та функціональне призначення індустріального парку, площу індустріального парку, найменування ініціатора створення, керуючої компанії та учасників індустріального парку (за наявності), строк, на який створено індустріальний парк, кадастрові номери земельних ділянок, на яких створено індустріальний парк. Витяг – це документ, який видається Реєстратором ініціатору створення індустріального парку або розміщується на офіційному веб-сайті Держінвестпроекту за формою згідно з додатком 1 та 2 Порядку прийняття рішення про включення індустріального (промислового) парку до Реєстру індустріальних (промислових) парків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2013 р. № 216 і свідчить про включення індустріального парку до Реєстру. Картка для внесення змін/доповнень до відомостей про індустріальний (промисловий) парк, включений до Реєстру індустріальних (промислових) парків (далі – Картка для внесення змін/доповнень) – це документ, який Адміністратор подає до Реєстратора для внесення змін/доповнень до відомостей про індустріальний парк, включений до Реєстру (додаток 2). Книга реєстрації індустріальних (промислових) парків (далі – Книга реєстрації) – форма ведення Реєстру (додаток 6). Реєстр – банк даних, який створюється і ведеться Держінвестпроектом з метою забезпечення єдиного обліку індустріальних (промислових) парків (далі – індустріальні парки), яким надаватиметься державна підтримка, передбачена розділом VIIІ Закону України «Про індустріальні парки» (далі – Закон).
Реєстратор – Юридичний департамент Держінвестпроекту, який формує Реєстр, забезпечує його функціонування, відповідає за збереження відомостей, що містяться у ньому, запобігає несанкціонованому доступу до нього, надає витяги та виконує інші функції передбачені цим Порядком. Реєстраційна картка для внесення відомостей про індустріальний (промисловий) парк до Реєстру індустріальних (промислових) парків (далі – Реєстраційна картка) – це документ, який Адміністратор подає до Реєстратора для внесення до Реєстру відомостей про індустріальний парк (додаток 1). Реєстраційна справа – папка організаційно-облікового типу з документами про індустріальний парк, яка формується Реєстратором згідно цього Порядку. Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про індустріальні парки». ІІ. ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ РЕЄСТРУ 2.1. Реєстр створюється у формі Книги реєстрації, яка ведеться у паперовому форматі, прошита, аркуші – пронумеровані, кількість аркушів засвідчена підписом Голови Держінвестпроекту та скріплена печаткою Держінвестпроекту. 2.2. Для кожного індустріального парку формується окрема Реєстраційна справа, що є невід’ємною частиною Реєстру. 2.3. До Реєстраційної справи індустріального парку включаються: 1) обкладинки та описи документів; 2) копії документів, які подаються ініціатором створення для прийняття рішення про включення індустріального парку до Реєстру; 3) повідомлення Мінекономрозвитку про рішення постійно діючої міжвідомчої комісії (далі - комісія), створеної Мінекономрозвитку з метою підготовки рекомендацій щодо включення індустріального парку до Реєстру, або Кабінету Міністрів України щодо включення індустріального парку до Реєстру; 4) копії рішень комісії або Кабінету Міністрів України про включення індустріального парку до Реєстру; 5) копія наказу Держінвестпроекту про включення індустріального парку до Реєстру; 6) повідомлення про включення індустріального парку до Реєстру; 7) Реєстраційна картка; 8) Картка для внесення змін/доповнень (за наявності); 9) копії документів, на підставі яких вносяться зміни до відомостей про індустріальний парк; 10) повідомлення індустріальний парк;
про
внесення
змін/доповнень
до
відомостей
про
11) повідомлення про виключення з Реєстру відомостей про індустріальний парк; 12) копії документів, на підставі яких виключаються відомості про індустріальний парк; 13) копії витягів з Реєстру;
14) інші документи. 2.4. Реєстратор формує реєстраційну справу після включення відомостей про індустріальний парк до Реєстру. ІІІ. ПОРЯДОК ВЕДЕННЯ РЕЄСТРУ 3.1. Ведення Реєстру здійснюється шляхом включення, зміни, доповнення, виключення відомостей про індустріальний парк, а також надання витягів. 3.2. Відомості про індустріальний парк включаються до Реєстру на підставі прийнятого Держінвестпроектом рішення відповідно до Порядку прийняття рішення про включення індустріального (промислового) парку до Реєстру індустріальних (промислових) парків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2013 р. № 216. 3.3. Рішення про включення індустріального парку до Реєстру оформляється наказом Держінвестпроекту, в якому зазначаються: 1) назва індустріального парку; 2) ініціатор створення індустріального парку; 3) строк, на який створено індустріальний парк; 4) місцезнаходження, площа та кадастрові номери земельних ділянок, на яких створено індустріальний парк. 3.4. Адміністратор в день виникнення підстав, визначених пунктом 3.2. цього Порядку, але не пізніше наступного дня, подає Реєстратору: 1) повідомлення за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку; 2) копію наказу Держінвестпроекту індустріального парку до Реєстру;
України
про
включення
3) копії документів, які подаються ініціатором створення для прийняття рішення про включення індустріального парку до Реєстру; 4) копію повідомлення Мінекономрозвитку про рішення комісії або Кабінету Міністрів України щодо включення індустріального парку до Реєстру; 5) копії рішення комісії або Кабінету Міністрів України про включення індустріального парку до Реєстру; 6) Реєстраційну картку. 3.5. Зміни та доповнення до відомостей про індустріальний парк, включений до Реєстру, вносяться на підставі, зазначеній у статті 24, 29 та 31 Закону, а також можуть вноситись на основі щоквартальних звітів про функціонування індустріального парку, які подаються керуючою компанією відповідно до пункту 9 частини другої статті 26 Закону. 3.6. Адміністратор в день надходження від ініціатора створення та/або керуючої компанії індустріального парку відповідного повідомлення, зумовленого виникненням підстав, визначених пунктом 3.5 цього Порядку, але не пізніше наступного дня, подає Реєстратору: 1) повідомлення за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку; 2) картку для внесення змін/доповнень;
3) копії документів, на підставі яких вносяться зміни/доповнення до відомостей про індустріальний парк. 3.7. Реєстратор вносить зміни та/або доповнення до відомостей про індустріальний парк, включений до Реєстру, у триденний строк з дня надходження від Адміністратора документів, визначених у пункті 3.4. цього Порядку. 3.8. Виключення індустріального парку з Реєстру здійснюється на підставах, визначених статтею 37 Закону. 3.9. Адміністратор в день надходження від ініціатора створення рішення про ліквідацію індустріального парку, але не пізніше наступного дня письмово повідомляє Реєстратора про необхідність виключення відомостей про індустріальний парк з Реєстру. 3.10. Реєстратор протягом трьох днів з дати надходження письмового повідомлення від Адміністратора виключає індустріальний парк з Реєстру. 3.11. Витяги з Реєстру надаються Реєстратором ініціаторам створення індустріального парку згідно з Порядком прийняття рішення про включення індустріального (промислового) парку до Реєстру індустріальних (промислових) парків (далі – Порядок прийняття рішення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2013 р. № 216, за формою згідно з додатком 1 до Порядку прийняття рішення. 3.12. Реєстратор в день включення індустріального парку до Реєстру/виключення з Реєстру, але не пізніше наступного дня письмово повідомляє структурний підрозділ, відповідальний за ведення та наповнення офіційного веб-сайту Держінвестпроекту. 3.13. Структурний підрозділ, відповідальний за ведення та наповнення офіційного веб-сайту Держінвестпроекту, на офіційному веб-сайті Держінвестпроекту розміщує/вилучає Витяг з Реєстру за формою згідно з додатком 2 до Порядку прийняття рішення у триденний строк з дня включення індустріального парку до Реєстру/виключення з Реєстру. IV. ВИМОГИ ВНЕСЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ ДО КНИГИ РЕЄСТРАЦІЇ 4.1. Книга реєстрації ведеться українською мовою в хронологічному порядку за наявності підстав включення відомостей про індустріальний парк до Реєстру. 4.2. Записи до Книги реєстрації вносяться Реєстратором власноручно, розбірливим почерком, кульковою ручкою синього кольору на підставі Реєстраційної картки та Картки для внесення змін/доповнень, поданих Адміністратором. 4.3. Адміністратор заповнює Реєстраційну картку і Картку для внесення змін/доповнень українською мовою за допомогою друкованих засобів відповідно до визначених граф. У разі відсутності даних, відповідна графа не заповняється. 4.4. У Реєстраційній картці зазначаються відомості про індустріальний парк, зокрема: реєстраційний номер, датf внесення запису до Реєстру, найменування індустріального парку, його місцезнаходження, мету, завдання створення та функціональне призначення, площу індустріального парку, найменування ініціатора створення індустріального парку, керуючу компанію та учасників індустріального парку (за наявності), строк, на який створено індустріальний парк, кадастрові номери земельних ділянок, на яких створено індустріальний парк.
Графи для реєстраційного номеру та дати внесення запису до Реєстру заповняє Реєстратор. У Картці для внесення змін/доповнень зазначаються такі відомості про індустріальний парк: реєстраційний номер, дата внесення запису до Реєстру, найменування індустріального парку, керуюча компанія та учасники індустріального парку. Графи для реєстраційного номеру та дати внесення запису до Реєстру заповняє Реєстратор. Реєстраційну картку і картку для внесення змін/доповнень підписує директор Департаменту інвестиційної політики та регіонального розвитку, а у разі його відсутності – заступник директора Департаменту-начальник відділу розвитку інвестиційної інфраструктури та індустріальних парків Департаменту інвестиційної політики та регіонального розвитку. 4.5. Після внесення відомостей про індустріальний парк до Книги реєстрації, йому присвоюється реєстраційний номер в порядку черговості. 4.6. Зміни та/або доповнення до відомостей про індустріальний парк вносяться до відповідних граф Книги реєстрації. У графі “Примітка” робиться запис, де вказується номер та дата повідомлення за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку. Запис засвідчується підписом керівника структурного підрозділу Юридичного департаменту, основним завданням якого є ведення Реєстру, а у разі його відсутності – заступника директора департаменту – начальника відділу договірно-правової роботи Юридичного департаменту. На сторінці, де зазначені відомості про індустріальний парк, закреслюються дані у графах, куди вносились зміни. Закреслення проводиться таким чином, щоб можна було прочитати закреслені слова. 4.7. Для виключення індустріального парку з Реєстру Реєстратор у правому нижньому куті сторінки, де містяться відомості про індустріальний парк, Книги реєстрації, проставляє штамп “ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ПАРК ВИКЛЮЧЕНО” із зазначенням дати виключення, що засвідчується підписом керівника структурного підрозділу Юридичного департаменту, основним завданням якого є ведення Реєстру, а у разі його відсутності – заступника директора Департаменту – начальника відділу договірно-правової роботи Юридичного департаменту. 4.8 При внесенні змін та/або доповнень до відомостей про індустріальний парк реєстраційний номер не змінюється. 4.9. Реєстратор зобов’язаний вживати всіх необхідних заходів для запобігання виправлень записів у Книзі реєстрації та забезпечити її належне зберігання. 4.10. Книга реєстрації та Реєстраційні справи зберігаються у металевому сейфі, що знаходиться в кабінеті структурного підрозділу Юридичного департаменту, основним завданням якого є ведення Реєстру. Директор Департаменту інвестиційної політики та регіонального розвитку
В.М. Федюк
Додаток 1 до Порядку ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО З ІНВЕСТИЦІЙ ТА УПРАВЛІННЯ НАЦІОАНЛЬНИМИ ПРОЕКТАМИ УКРАЇНИ РЕЄСТРАЦІНА КАРТКА для внесення відомостей про індустріальний (промисловий) парк до Реєстру індустріальних (промислових) парків Реєстраційний номер запису індустріального парку у Реєстрі індустріальних парків .
Дата включення запису до Реєстру індустріальних парків
.
Найменування індустріального парку
Місцезнаходження індустріального парку У
К
Р
А
Ї
Н
А
Мета, завдання створення та функціональне призначення індустріального парку
Ініціатор створення індустріального парку (найменування)
Керуюча компанія індустріального парку (найменування)
Учасник індустріального парку (найменування)
Площа індустріального парку
г а
Строк, на який створено індустріальний парк Кадастрові номери земельних ділянок, на яких створюється індустріальний парк
« ____ » _________________ 20____ року
______________________ (посада)
Директор Департаменту інвестиційної політики та регіонального розвитку
________________ (підпис)
____________________ (ПІБ)
В.М. Федюк
Додаток 2 до Порядку ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО З ІНВЕСТИЦІЙ ТА УПРАВЛІННЯ НАЦІОАНЛЬНИМИ ПРОЕКТАМИ УКРАЇНИ КАРТКА для внесення змін/доповнень до відомостей про _________________________________ (найменування індустріального (промислового) парку)
Реєстраційний номер індустріального (промислового) парку Дата внесення змін/доповнень до відомостей про індустріальний парк
.
.
Керуюча компанія індустріального парку (найменування)
Учасник індустріального парку (найменування)
« ____ » _________________ 20____ року ______________________ (посада) Директор Департаменту інвестиційної політики та регіонального розвитку
________________ (підпис)
____________________ (ПІБ)
В.М. Федюк
Додаток 3 до Порядку
Юридичний департамент
№______ від ___ ____________20__року ПОВІДОМЛЕННЯ Відповідно до Порядку створення та ведення Реєстру індустріальних (промислових) парків, затвердженого наказом Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України від ___________________ №____________, просимо внести до Реєстру індустріальних (промислових) парків індустріальний парк згідно з Реєстраційною карткою для внесення відомостей про індустріальний (промисловий) парк до Реєстру індустріальних (промислових) парків, що додається. Додатки: 1. Реєстраційна картка для внесення відомостей про індустріальний (промисловий) парк до Реєстру індустріальних (промислових) парків на ___ арк. 2. Копія повідомлення Мінекономрозвитку про рішення комісії або Кабінету Міністрів України щодо включення індустріального парку до Реєстру. 3. Копія рішення комісії або рішення Кабінету Міністрів України про включення індустріального парку до Реєстру на ___ арк. 4. Копія наказу Держінвестпроекту про включення індустріального парку до Реєстру індустріальних парків на ___ арк. 5. Копії документів, які подавались ініціатором створення для прийняття рішення про включення індустріального парку до Реєстру на ___ арк. Директор Департаменту інвестиційної політики та регіонального розвитку
В.М. Федюк
Додаток 4 до Порядку
Юридичний департамент
№____________ від ___ ____________20__року ПОВІДОМЛЕННЯ Відповідно до Порядку створення та ведення Реєстру індустріальних (промислових) парків, затвердженого наказом Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України від ___________________ №____________, просимо внести зміни/доповнення до відомостей про індустріальний парк до Книги реєстрації індустріальних парків згідно з Карткою для внесення змін/доповнень до відомостей про __________________________, що додається. Додатки: 1. Картка для внесення змін/доповнень до відомостей про _________________ на ___ арк.; 2. Копії документів, на підставі яких вносяться зміни та/або доповнення на ___ арк. Директор Департаменту інвестиційної політики та регіонального розвитку
В.М. Федюк
Додаток 5 до Порядку ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО З ІНВЕСТИЦІЙ ТА УПРАВЛІННЯ НАЦІОАНЛЬНИМИ ПРОЕКТАМИ УКРАЇНИ ЖУРНАЛ обліку витягів з Реєстру індустріальних (промислових) парків № п/п
Дата формування витягу
ПІБ реєстратора
Директор Департаменту інвестиційної політики та регіонального розвитку
Назва індустріального парку
Номер та дата витягу
ПІБ одержувача витягу
Підпис одержувача витягу
Примітка
В.М. Федюк
Додаток 6 до Порядку ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО З ІНВЕСТИЦІЙ ТА УПРАВЛІННЯ НАЦІОАНЛЬНИМИ ПРОЕКТАМИ УКРАЇНИ КНИГА РЕЄСТРАЦІЇ індустріальних (промислових) парків
________________________________________________________________________________________________________ (найменування індустріального (промислового) парку)
________________________________________________________________________________________________________ Реєстраційний номер:
Дата включення:
.
.
Ініціатор створення:______________________________________________________________________________________________________ Місцезнаходження:_______________________________________________________________________________________________________ Строк, на який створено:__________________________________________________________________________________________________ Мета, завдання створення та функціональне призначення: ___________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________________________________ Кадастровий номер земельної ділянки, на якій створено індустріальний парк: _________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________________________________
№
Дата несення змін/доповнень
Керуюча компанія
Директор Департаменту інвестиційної політики та регіонального розвитку
Учасники
Примітка
В.М. Федюк
ЗАТВЕРДЖЕНО наказ Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України від 16 липня 2013 р. № 096-07 ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО З ІНВЕСТИЦІЙ ТА УПРАВЛІННЯ НАЦІОАНЛЬНИМИ ПРОЕКТАМИ УКРАЇНИ ЖУРНАЛ РЕЄСТРАЦІЇ документів, які подаються ініціатором створення для прийняття рішення про включення індустріального (промислового) парку до Реєстру індустріальних (промислових парків)
№ п/п
Дата і № документу
Директор Департаменту інвестиційної політики та регіонального розвитку
Від кого
Назва індустріального парку
Контроль
Примітка
В.М. Федюк
Департамент інвестиційної політики та регіонального розвитку 01601, м. Київ, вул. В. Житомирська, 11 тел. +38 (044) 270 63 05 www.investukraine.com/uk/regions e-mail: region@ukrproject.gov.ua