Джерело: http://lex.bg/laws/ldoc.php?IDNA=2135496713
ЗАКОН ПРО МЕДІАЦІЮ (ПОСЕРЕДНИЦТВО) Пон. ДВ. №.110 від 17 грудня 2004г. Розділ перший ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Галузь застосування Ст. 1 Цей Закон регулює відносини, пов’язані із медіацією (посередництвом) як альтернативним способом рішення правових та неправових суперечок. Поняття медіації (посередництва) Ст. 2 Посередництво є добровільною і конфіденційною процедурою для позасудового вирішення суперечок, у яких третя особа – медіатор (посередник) – допомагає сторонам, що сперечаються, дійти згоди. Предмет медіації Ст. 3 (1) Предметом медіації можуть бути громадські, комерційні, трудові, сімейні і адміністративні суперечки, пов’язані із правами споживачів, та інші суперечки між фізичними та/чи юридичними особами. (2) Медіація проводиться і у випадках, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом. Організація медіації Ст. 4 Медіація здійснюється фізичними особами. Ці особи можуть об’єднуватися з метою здійснення діяльності. Особи, що здійснюють праворозподільчі функції у системі судової влади, не можуть здійснювати посередницьку діяльність.
Розділ другий. ПРИНЦИПИ МЕДІАЦІЇ (ПОСЕРЕДНИЦТВА) Добровільність і рівноправність Ст. 5 Сторони мають рівні можливості брати участь у процедурі медіації. Вони беруть участь у зазначеній процедурі добровільно і у будь-який момент можуть відмовитися від подальшої участі в ній. Нейтральність та неупередженість Ст. 6 (1) Посередник-медіатор є неупередженим і не має права нав’язувати вирішення суперечки. (2) У процедурі медіації всі питання вирішуються за обопільною згодою сторін. Конфіденційність Ст. 7 Розслідування, пов’язані із суперечкою, конфіденційні. Учасники процедури медіації повинні зберігати таємницю щодо всіх обставин, фактів і документів, які стали їм відомими в ході процедури.
Розділ третій. ПРАВОВИЙ СТАТУС МЕДІАТОРА Загальні вимоги Ст. 8 Медіатор може бути лише дієздатною особою, яка не засуджувалась за злочини загального характеру і зареєстрована у Єдиному реєстрі медіаторів при Міністерстві юстиції. Правила поведінки медіатора Ст. 9 (1) Медіатор здійснює свою діяльність добросовісно при дотриманні закону, правил моралі та процедурних та етичних правил поведінки медіатора. (2) Медіатор розпочинає ведення процедури лише якщо може гарантувати свою незалежність, неупередженість і нейтральність. Зобов’язання та відповідальність медіатора Ст. 10 (1) Медіатор не може давати правових порад. (2) Під час процедури медіатор зобов’язаний брати до уваги думку кожної із сторін суперечки. (3) Медіатор залишає процедуру при виникненні обставин, які б могли поставити під сумнів його незалежність, безпристрасність та нейтральність. (4) Медіатор не може повідомляти іншим учасникам процедури обставини, які стосуються лише однієї із сторін суперечки, без її згоди. (5) Медіатор не несе відповідальності, якщо сторони не дійдуть згоди. (6) Медіатор не відповідає за невиконання угоди.
Розділ четвертий. ПРОЦЕДУРА МЕДІАЦІЇ Початок процедури Ст. 11 (1) Процедура медіації розпочинається за ініціативою сторін суперечки, і кожна з них може зробити пропозицію щодо вирішення суперечки шляхом медіації. (2) Пропозицію щодо вирішення суперечки шляхом медіації може зробити і суд чи інший компетентний орган, до компетенції якого належить вирішення суперечки. (3) Згода сторін на вирішення можливої майбутньої суперечки між ними шляхом медитації може бути записана як одне із положень угоди. Учасники Ст. 12 (1) Процедура медіації здійснюється одним чи більшою кількістю медіаторів, вказаних сторонами. (2) Сторони суперечки беруть участь у процедурі особисто або через своїх представників. (3) У процедурі медіації можуть брати участь і адвокати, а також і інші фахівці.
Дії медіатора Ст. 13 (1) Перед проведенням процедури медіатор інформує сторони про сутність медіації та її наслідки і отримує їхню письмову чи усну згоду на участь. (2) Медіатор зобов’язаний вказати всі обставини, які можуть викликати у сторін небезпідставні сумніви щодо його неупередженості і нейтральності. (3) В ході процедури з’ясовується сутність суперечки, уточнюються взаємоприйнятні варіанти рішень і окреслюється можлива рамка угоди. (4) При здійсненні вказаних дій медіатор може призначати окремі зустрічі з кожною зі сторін, враховуючи їхні рівні права на участь у процедурі. Підстави для призупинення процедури Ст. 14 (1) Медіація призупиняється: 1. за обопільною згодою сторін чи за бажанням однієї зі сторін; 2. у випадку смерті медіатора; 3. у випадках, передбачених ст.10, пар.3 (2) Якщо медіація проводиться в той час як відкрито судове провадження, сторони невідкладно інформують компетентний орган про зупинення процедури. Підстави для припинення процедури Ст. 15 (1) Процедура медіації припиняється: 1. із досягненням згоди; 2. за взаємною згодою сторін; 3. при відмові однієї зі сторін; 4. при смерті однієї зі сторін; 5. при припиненні існування юридичної особи – сторони суперечки. (2) Згода сторін на припинення суперечки повинна бути висловлена ясно і недвозначно; (3) При припиненні процедури медіації відкрите судочинство, яке було призупинене, поновлюється у відповідності до закону. Розділ п’ятий. УГОДА Форма і зміст Ст.16 Зміст і форма угоди визначаються сторонами. Форма може бути усною, письмовою та письмовою із засвідченням нотаріусом. Письмова угода містить місце і дату, коли було досягнуто домовленості, імена сторін та їх адреси, на що саме вони погоджуються, ім’я медіатора та підписи сторін. Дія угоди Ст.17 (1) Угода стосується лише сторін суперечки і не може протиставлятися особам, які не брали участі у процедурі. (2) Угода зобов’язує сторони лише до того, про що вони домовились, і не може суперечити закону та моралі. ПЕРЕХІДНІ ТА ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ § 1. Протягом 6 місяців після набуття законом чинності Міністр юстиції повинен прийняти стандарти для навчання медіаторів, Процедурні та етичні правила поведінки медіаторів та створити і підтримувати Єдиний державний реєстр медіаторів.
§ 2. Виконання закону покладається на Міністра юстиції. Закон прийнятий ХХХIХ Народними Зборами 2 грудня 2004 року і завірений офіційною печаткою Народних зборів.