IN LAW. Судова реформа в Україні by UCU Law School

ШКОЛА ПРАВА УКУ Школа права УКУ – ціннісно-орієнтована правнича школа у Львові. Серед напрямів діяльності Школи – навчальні програми для практикуючих правників, Магістерська програма, а також проекти з українськими та міжнародними партнерами, спрямовані на розвиток верховенства права та захисту прав людини в Україні. Перший випуск корпоративного журналу Школи права УКУ “IN LAW” вийшов взимку 2018 року. Видання присвячувалося проектам, реалізованим Школою за 2017 рік. Окрім описів проектів, до випуску також увійшли підбірки найцікавішого з лекцій та інтерв’ю зі спікерами. IN LAW №2 присвячено судовій реформі в Україні. Ми показали процес зсередини: тексти для цього випуску журналу підготували адвокати, судді та фахівці, залучені до процесу реформи. Погляди авторів не обов’язково відображають погляди Школи права Українського католицького університету.

IN LAW. Судова реформа в Україні

Зміст 6 ГРОМАДСЬКА РАДА ДОБРОЧЕСНОСТІ 8 Сергій Верланов: «Судді не можуть кардинально відрізнятися від суспільства в цілому» 10 Громадська рада доброчесності: історія тільки починається | Галина Чижик 12 ВЕРХОВНИЙ СУД 14 Ганна Вронська: «Більшість тих, хто не довіряє судовій владі – це ті, хто жодного разу не був у суді» 18 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 19 Антикорупційний суд: фундамент заклали. Щоправда, з тріщинами | Олександр Лємєнов 21 Чи потрібен українській судовій системі спеціалізований антикорупційний суд? | Юлія Іванків 26 НОВЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО 27 Роксолана Качур про Кодекс адміністративного судочинства України 30 Думай трохи! (Рефлексія щодо нового Господарського процесуального кодексу України) | Ростислав Матвіїв

32 Життя після Апокаліпсису | Віра Левко 34 ВИЩИЙ СУД З ПИТАНЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ 35 Марія Ортинська: «Якщо ми хочемо рекламувати Україну як ефективну юрисдикцію для захисту прав інтелектуальної власності – недостатньо сидіти й чекати на створення спеціалізованого суду»

37 НОВИНИ ШКОЛИ ПРАВА 38 Анна Бабич увійшла до складу Дорадчої ради Школи права УКУ 39 Денис Іванов став консультантом з інновацій Школи права УКУ 40 Сертифікатна програма з англійського права та правничих навичок 41 Програма з ІТ-права УКУ 2018 42 Підтримати Школу права 43 Контакти

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПАРТНЕР ШКОЛИ ПРАВА УКУ 2018:

axon.partners

Громадська рада доброчесності

IN LAW 2018 СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

«СУДДІ НЕ МОЖУТЬ КАРДИНАЛЬНО ВІДРІЗНЯТИСЯ ВІД СУСПІЛЬСТВА В ЦІЛОМУ»

Чи наділення Громадської ради доброчесності (ГРД) впливом у встановленні відповідності судді або кандидата на посаду судді може мати негативні наслідки для процедури оцінювання суддів та чи готові судді до того, аби самостійно організувати якісну судову владу? Про це ми поговорили із Сергієм Верлановим, партнером Sayenko Kharenko* та членом Громадської ради доброчесності. Зараз часто говорять про те, що до Громадської ради доброчесності входять особи, які мають конфлікт інтересів. Так, адвокати відбирають суддів, із якими завтра-післязавтра вони можуть мати справу. Як Ви ставитеся до таких закидів? Адже Ви також адвокат. У статті 87 Закону «Про судоустрій і статус суддів», яка передбачає діяльність ГРД, є пункт, який роз’яснює, що робити адвокатам для уникнення конфлікту інтересів. Для прикладу, вони мають взяти самовідвід в оцінюванні кандидатів на посаду судді, якщо брали участь у справі, яку ті розглядали. Це перше, що ми й зробили, я, зокрема, під час конкурсу до Верховного суду. Щоправда, там нічого не сказано про конфлікт інтересів у майбутньому. Адвокати або свідомі того і не

беруть участь у справах за участю осіб, яких вони оцінювали, або ж судді самі заявляють самовідвід у таких спорах. Механізм тут є, питання конфлікту інтересів, на мій погляд, врегульовано достатньо ефективно. Чи було би краще, якби функції ГРД виконували запрошені експерти з інших країн? Я не ставлю під сумнів потенційну кваліфікацію міжнародних експертів, але справа тут, як на мене, не в національній приналежності, а у стандартах, які висуваються до людей, які роблять цю роботу. Стандарти мають бути високими і до осіб, які обирають кандидатів на посаду судді. Оскільки ми говоримо про категорії моралі, то єдиним запобіжником, на мою

* На момент запису інтерв’ю Сергій Верланов був партнером Sayenko Kharenko. На сьогодні Сергій Верланов – заступник міністра фінансів України.

IN LAW 2018 СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

думку, при застосуванні будь-яких категорій моралі і моральності, як при обранні людей, які потім будуть оцінювати ці категорії, так і при обранні суддів – це є колективний розум. Тобто одна людина не може бути носієм моральності. Ці запобіжники існують у законодавстві. По-перше, сама Громадська рада доброчесності є колективним органом і рішення приймаються більшістю. Подруге, це рішення може бути переглянуте Вищою кваліфікаційною комісією суддів, яка, своєю чергою, теж є колективним органом, і необхідна кваліфікована більшість для подолання негативного висновку ГРД. І, по-третє – Вища рада правосуддя теж є колективним органом і, відповідно, теж голосує і приймає рішення колективно. Мені здається, що такий ценз на сьогоднішній день забезпечує баланс між потенційними відхиленнями в оцінці доброчесності в ту чи іншу сторону. Що Вас вмотивувало бути членом ГРД? Оскільки каденція триває 2 роки і це робота на волонтерських засадах. Для мене як для громадянина України і фахівця були очевидними грубі порушення устоїв будь-якої правової держави, а також неправомірність дій та рішень, які приймали судді під час Революції гідності стосовно учасників заворушень, яких в абсолютно побитому стані відправляли в СІЗО. Після того, як судова система не змогла очиститись за півтора роки, я прийняв для себе рішення, що маю піти і спробувати зробити щось для того, щоб запобігти такому в майбутньому. Чи судді в Україні свідомі і готові до того, аби самостійно організувати якісну судову владу? Протягом свого життя ти маєш переживати певні ситуації для того, щоб дійти до тих чи інших висновків і бути в них переконаним. Урок, який дала мені моя діяльність у

Громадській раді доброчесності й у конкурсі до Верховного суду зокрема – це те, що судді не можуть кардинально відрізнятися від суспільства в цілому. Оскільки є дуже багато речей, які суспільство толерує і, відповідно, судді можуть ті чи інші речі вчиняти. Чи достатньо того, що відбувається зі судовою реформою, на даному етапі? На сьогоднішній день нова якість судочинства, навіть юридично, є в новому Верховному суді. Тобто ми можемо говорити де-юре як юристи про 112 чи 115 суддів, які є новими за своїми якостями. Інші 6 тисяч не є новими, тому як мінімум нам ще треба пройти шлях, який у 50-60 разів перевищує той, що пройдено. Якщо пройдемо його з тією самою якістю, яку показали всі разом – і ГРД, і ВККС, і ВРП, інші стейкхолдери, донори, експертне середовище під час конкурсу до Верховного суду, то думаю, що критична маса вкінці набереться. Але того, що зроблено, все ще недостатньо. Ми пройшли 1/50 шляху. У висновку ОБСЄ щодо Закону про судоустрій і статус суддів сказано, що наділення ГРД впливом у встановленні відповідності судді або кандидата на посаду судді може мати негативні наслідки для процедури оцінювання суддів/кандидатів на посаду судді. Чи згідні Ви з таким твердженням? Я відповім як юрист. Тут вживається слово «може». Тобто може вплинути, а може і не вплинути. На мою думку, по факту не вплинуло. Воно тільки підвищило рівень довіри до цього судового органу хоч на декілька відсотків, і ми до цього дотичні. Розмовляла Марта Дацюк

Інтерв’ю підготоване у рамках проекту UCU Rule of Law Lecture Series. Погляди автора не обов’язково відображають погляди Школи права Українського католицького університету, Агентства США з міжнародного розвитку або уряду Сполучених Штатів Америки. UCU Rule of Law Lecture Series – це серія лекцій від провідних американських, європейських та українських правників, присвячених актуальним викликам і проблемам у сфері забезпечення верховенства права, правосуддя та справедливості. Проект «Підвищення обізнаності правничої спільноти України щодо сучасних викликів верховенства права через організацію та проведення серії юридичних лекцій Українського католицького університету «Правовладдя» реалізовує Центр верховенства права Школи права УКУ за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми «Нове правосуддя» у співпраці з Відділенням Асоціації правників України у Львівській області.

IN LAW 2018 СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

ГРОМАДСЬКА РАДА ДОБРОЧЕСНОСТІ: ІСТОРІЯ ТІЛЬКИ ПОЧИНАЄТЬСЯ «Нема зерна неправди за нами. Ми можемо помилятися, але це робимо публічно, аби усі розуміли обставини, у яких ми діємо» Віталій Титич, співкоординатор Громадської ради доброчесності У 2016-му році, через 2 роки після Революції Гідності, український Парламент зробив чергову спробу реанімувати судову систему. Щоби дати українцям привід вірити судовій владі створили Громадську раду доброчесності (ГРД) – перший громадський орган у судовій системі. Собі на шкоду, влада заклала механізм, який забезпечив входження до складу ради незалежних та незаангажованих представників громадянського суспільства. Відверто кажучи, я до останнього вагалася щодо своєї кандидатури. Увійти до складу ГРД – це був великий виклик для мене, який подвоївся, коли мене обрали співкоординаторкою ради. Громадська рада доброчесності аналізує, чи відповідає суддя або ж кандидат на суддівську посаду етичним вимогам, чи була його попередня поведінка гідною високого звання судді. Якщо цей суддя чи кандидат не є доброчесним, ми готуємо висновок, із яким може погодитись чи не погодитись Вища кваліфікаційна комісія суддів, яка і приймає рішення. У 2016-му ми всі були романтиками. Не те, щоб ми не мали уявлення про систему, якій будемо протистояти, – ніхто з нас не думав, що система буде так очевидно нехтувати думкою суспільства і так швидко реплікується.

Галина Чижик

співкоординаторка Громадської ради доброчесності

134 висновки про невідповідність критеріям доброчесності зробила ГРД щодо кандидатів до Верховного Суду. Ніхто не чекав від нас такого результату. Ніхто не сподівався, що 20 волонтерів без будь-якої зовнішньої підтримки за 3 місяці проаналізують 400 кандидатів і дадуть якісний результат. Ми змогли. Найбільше, що мене надихає і досі тримає у Громадській раді доброчесності, попри весь цей зовнішній негатив і відсутність змін, – це натхненність і самовідданість моїх колег. Пам’ятаю, як ми збиралися 1, 3, 5 і 8 травня, у той час як члени Вищої кваліфкомісії відпочивали «по закордонах». Пам’ятаю, як у перерві між співбесідами один колега сказав мені, що його маленький син не впізнає його, коли той повертається додому – так рідко вони бачаться і так мало часу проводять разом.

IN LAW 2018 СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

Громадська рада доброчесності аналізує, чи відповідає суддя або ж кандидат на суддівську посаду етичним вимогам, чи була його попередня поведінка гідною високого звання судді. Якщо цей суддя чи кандидат не є доброчесним, ми готуємо висновок, із яким може погодитись чи не погодитись Вища кваліфікаційна комісія суддів, яка і приймає рішення

Що ми отримали натомість? 76 кандидатів «подолали» наше вето, 27 стали суддями Верховного Суду. Щоби не було сумнівів у тому, що це дуже погано, я просто скажу, що суддею Верховного Суду стали суддя, який засудив Юрія Луценка, суддя, яка на 3 роки заборонила мітинги за Гостинний Двір у Києві, суддя, яка брала участь у наймасштабнішій корупційній схемі за всі роки незалежності країни. Конкурс до Верховного Суду – це лише вершина айсберга. Бо всі інші процеси, які відбуваються у рамках цієї реформи, підтверджують – змін не буде. Кваліфікаційне оцінювання суддів, яке мало б стати ефективним очищенням суддівських рядів від недоброчесних суддів, перетворилось на окозамилювання. Громадська рада доброчесності зробила останню відчайдушну спробу реанімувати реформу і вийшла з

процесу оцінювання суддів. Чесно, ми сподівались, що такий крок зупинить весь процес, і ми зможемо сісти за стіл переговорів. Кваліфоцінювання продовжилось без Громадської ради доброчесності, і будь-які ілюзії щодо того, що реформу можна врятувати, розвіялись. Зараз я розумію, що архітектори реформи із самого початку не планували створювати ефективний і впливовий громадський орган. Вони думали, що без підтримки цей орган довго не протягне, або ж імітуватиме роботу про людське око. Однак вони не врахували, що ми живемо в іншій ціннісній парадигмі, і готові жертвувати власними ресурсами заради змін. Найцінніший досвід, який ми всі отримали за ці 2 роки – це усвідомлення того, що змін не досягти, поки в нас немає доступу до прийняття рішень. А це вже початок нової історії.

Верховний Суд

IN LAW 2018 СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

ГАННА ВРОНСЬКА: «БІЛЬШІСТЬ ТИХ, ХТО НЕ ДОВІРЯЄ СУДОВІЙ ВЛАДІ – ЦЕ ТІ, ХТО ЖОДНОГО РАЗУ НЕ БУВ У СУДІ» Про судову реформу, відновлення довіри до суддів, Громадську раду доброчесності, гендерну рівність у політиці та юридичній галузі, й заради чого варто ставати суддею. Про це ми поговорили з Ганною Вронською – правником, суддею нового Верховного Суду, секретарем палати з розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду. Дуже багато уваги зараз прикуто до судової реформи. Новий склад суддів Верховного Суду розпочав свою діяльність відносно недавно, але в населення досі не зростає довіра до судової влади. Які механізми зможуть допомогти відновити довіру до суддів? Відновлення довіри до судової влади не може відбутися у дуже стислий термін. Це дуже тривалий процес, на який потрібен час, бо втрачали цю довіру теж певний період, не одразу. Ще під час конкурсу до Верховного Суду (ВС) ми багато говорили, що треба міняти форму судових рішень ВС, треба більше часу приділяти комунікаційній стратегії та питанням судового менеджменту. Ми ставили судові рішення не на перше місце, але зараз я все-таки розумію, що наші рішення – це головний критерій нашої діяльності. Якщо ці рішення будуть справедливими та зрозумілими навіть людині без вищої освіти, то це і буде тим фактором, який зможе повернути довіру до судової влади та до Верховного Суду зокрема, але для цього потрібен час.

Що потрібно змінювати в комунікації суддів та громадян? Суд повинен бути відкритим, а інформація – доступною. Кожна людина має право вільно отримувати інформацію про рух своєї справи та мати право доступу до судових засідань. Все це впливає на те, як суспільство сприймає судову владу. Верховний Суд зараз робить перші кроки в цьому напрямку. Наразі немає сайту Верховного Суду*, але є сторінка ВС у Фейсбуці, де постійно розміщують як новини, так і правові позиції у рішеннях ВС. Створений кол-центр, який надає інформацію стосовно розгляду справ. Також, Верховний Суд починає застосовувати нові технологічні процеси для того, щоб людям було зручніше ними користуватися, бо, як будь-яка реформа, будь-яка діяльність державного органу має мету – покращення життя громадян, і це головне, що треба розуміти. У пресі зазвичай переважають негативні новини щодо всього, що відбувається. Чи ви бачите якісь позитивні зміни, зважаючи на те, які нові закони прийняли?

* На момент запису інтерв’ю Верховний Суд ще не мав власного сайту.

IN LAW 2018 СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

По-перше, позитивом є те, що новий ВС сформований і почав працювати. До його складу увійшли не тільки професійні судді, але й ті, які попередньо не мали досвіду суддівської роботи. Саме синергія адвокатів, науковців і професійних суддів дасть підвищення якості та ефективності цієї роботи. Неправильно говорити, що всі судді були або некваліфіковані, або непрофесійні. Переважна більшість суддів – це високопрофесійні фахівці, які добре знають свою роботу. Було проведено дослідження, яке показувало рівень довіри населення до судової влади. Так от серед тих, хто жодного разу не був у суді, ступінь недовіри до судової влади сягає більше 80%. Натомість серед людей, що були в суді або були учасниками судового процесу, там [ступінь недовіри. – ред.] – 25-30%.

«Саме синергія адвокатів, науковців і професійних суддів дасть підвищення якості та ефективності цієї роботи» Можна сказати, що більшість тих, хто не довіряє судовій владі – це ті, хто жодного разу не був у суді. Тобто зсередини не все так погано, але дещо таки варто змінювати, і початок роботи нового ВС вже є першим позитивом. Рішення, які зараз приймає ВС – це тільки початок формування судової практики нового ВС. Дуже багато розмов зараз про Громадську раду доброчесності (ГРД). Навіть у висновку ОБСЄ щодо Закону «Про судоустрій» зазначено, що наділення ГРД впливом у встановленні відповідності судді або кандидата на посаду судді може мати негативні наслідки для процедури оцінювання суддів/кандидатів на посаду судді. Як ви ставитеся до таких закидів? Те, що нова редакція Закону «Про судоустрій» передбачила створення і функціонування ГРД – це було відповіддю на запит суспільства, що критерій відбору суддів має бути під контролем громадськості. До діяльності ГРД зараз

прикута увага. Звичайно, що є нарікання. Багато процедурних питань ще не вирішено, але особисто я вважаю, що створення ГРД є позитивом. Проте в цьому випадку теж потрібен час. Громадська рада доброчесності має напрацювати методику своєї роботи, тобто за якими критеріями проводиться перевірка суддів. Звичайно, має бути регламент ГРД, який визначає процедуру проведення її засідань. Наразі він є. Можливо, його треба вдосконалювати, але не можна говорити, що ГРД непотрібна і не можна говорити, що рішення ГРД повинні мати остаточний вплив на питання добору суддів. Що у Вашому розумінні є доброчесністю? Коли ми говоримо про оцінку перевірки на доброчесність, наприклад, суддів, то для мене це, в першу чергу, відповідність статків і доходів. У тому випадку, коли держслужбовець або суддя не може підтвердити свої статки доходами, тоді можна ставити під сумнів його доброчесність. На жаль, серед тих висновків про доброчесність, які оприлюднила ГРД під час конкурсу до Верховного Суду, не завжди переважав цей критерій. Іноді були негативні висновки ГРД на підставі рішень, які приймав суддя. На мою думку – це неправильний підхід.

IN LAW 2018 СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

Зараз судді заповнюють декларацію доброчесності, подають електронні декларації про майно, і я думаю, що лише аналіз всіх цих даних у сукупності може дати підстави говорити про доброчесність або недоброчесність певного судді. У 2013 році Ви закрили власну адвокатську практику й у Вас були сумніви щодо того, чи взагалі варто повертатися у професію. Що Вас спонукало повернутися, а також заради чого варто ставати суддею? Питання непросте, але в мене є досить проста відповідь на нього, яка відповідає моїм внутрішнім відчуттям. Я майже всю свою юридичну кар’єру працювала адвокатом, і це відбувалося у той час, коли юридичний ринок тільки починав розвиватися. Одним із головних факторів – це був і розвиток власного бізнесу, і можливість справедливої винагороди за роботу, але на якомусь етапі ти розумієш, що вже фінансова сторона не є настільки привабливою. Коли я

«Я не хотіла просто жити, працювати в Україні та нарікати, що все погано. Якщо ти хочеш щось змінити, то найкраще це почати робити самому». закривала свою юридичну фірму, я не знала, що робитиму далі. Після Майдану та Революції гідності я отримала пропозицію працювати в уряді, оскільки на той момент був великий попит на фахових юристів. Ми всі розуміли, що йдемо в уряд не заради винагороди. Іноді в житті буває так, коли ти розумієш, що заробив достатньо грошей і хочеш

зробити щось для цієї країни, як би це пафосно не звучало. Я зрозуміла, що як практикуючий юрист я вже відбулася. Треба рухатися далі. Зараз саме той етап, коли мені цікаво робити щось для цієї країни. Це мій свідомий вибір. Я не хотіла просто жити, працювати в Україні і нарікати, що все погано. Якщо ти хочеш щось змінити, то найкраще це почати робити самому. Зараз питання гендерної рівності у політиці, в юридичній галузі, а також в інших професіях є дуже актуальним. Ви мали власний юридичний бізнес, були в. о. міністра охорони навколишнього середовища України, зараз працюєте суддею Верховного Суду. Чи дотримання гендерної рівності принесе позитивні зміни як у політиці, так і в юридичній галузі? Зміни відбуваються, але, на жаль, не так швидко, як у деяких інших країнах. Якщо дивитися на загальні тенденції, то все-таки у багатьох країнах намагаються дотриматися гендерного балансу. Наприклад, виборче законодавство окремих держав передбачає обов’язкові квоти для політичних партій під час виборів. Наскільки мені відомо, у нас теж були такі спроби, але під час моніторингу з’ясувалося, що тільки дві партії дотрималися цього чіткого критерію. І коли ми говоримо про тенденцію дотримання гендерного балансу, то не завжди арифметична рівність залучення чоловіків та жінок є свідченням такого балансу. У світі ця тенденція поступово змінюється, у Скандинавських країнах вже може й в іншу сторону, але в Україні ситуація ще досить незадовільна. Розмовляла Марта Дацюк

Дані, оприлюднені на Facebook-сторінці Верховного Суду

Вищий Антикорупційний Суд

IN LAW 2018 СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД: ФУНДАМЕНТ ЗАКЛАЛИ. ЩОПРАВДА, З ТРІЩИНАМИ Два роки тривала епопея з ухваленням закону, який врегулює створення антикорупційної судової інституції. З початку передачі підслідних НАБУ проваджень до рук служителів Феміди стало зрозуміло, що ці справи почнуть якщо не умисно розвалюватись, то, як мінімум, значно гальмуватись у розгляді. Це доведено не раз – в резонансному кейсі стосовно екс-очільника ДФС Романа Насірова, в справах щодо цілої плеяди директорів держпідприємств тощо. Між тим, навіть зважаючи на вищезгадані обставини, створення антикорупційного суду не має спрямовуватись на «тотальні посадки». Ця інституція має бути прозоро сформована, щоб згодом у рамках змагальності процесу виносити законні рішення, зважаючи на отримані докази та відсутність процесуальних порушень під час їх збору органами досудового розслідування. Найважливішим нововведенням у концепті прийнятого закону стала присутність у процесі відбору суддів міжнародних експертів у форматі їх долучення до Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ). Вона продиктована своєрідними результатами, отриманими після обрання нових служителів Феміди для Верховного суду. Тоді Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) не надто зважала на позицію Громадської ради доброчесності (ГРД), легко долаючи їхні

Олександр Лємєнов

засновник StateWatch, головний експерт з антикорупції РПР

негативні висновки. Як наслідок, ГРД вийшло з процесу кваліфікаційного оцінювання суддів. Саме тому ключовим моментом, за який «ламали списки» представники влади та громадськість, стала участь міжнародних експертів із високою репутацією та відповідним досвідом, які зможуть незаангажовано відсіювати недоброчесних кандидатів на посади антикорупційних суддів.

«Створення антикорупційного суду не має спрямовуватись на “тотальні посадки”». Проте повернемось до запровадженої інституційної новели – роботи ГРМЕ. В ході аналізу норм ухваленого Закону «Про антикорупційний суд», було ідентифіковано кілька «пробоїн» [недостатньо врегульованих процедур], куди точно бажатимуть заливати «воду» [впливати] представники так званої «політичної еліти». По-перше, процес відбору експертів до ГРМЕ виписаний таким чином, що до цього органу

IN LAW 2018 СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

можуть делегувати лише 14 міжнародних організацій. При цьому, кандидати можуть бути як громадяни України, так й іноземці. Іншими словами, провладні кола можуть спробувати пристроїти чергового «лижного інструктора» чи «відомого українцяантикорупціонера» до складу міжнародної експертної ради. По-друге, процедурна робота цієї Ради напряму залежить від ВККС. ГРМЕ не буде мати власного секретаріату та окремого бюджету, що адміністративно «прив’язує» їх до ВККС. По-третє, право вето ГРМЕ – якщо 3 експерти виступають проти конкретної кандидатури, то це рішення ставлять на підтвердження на спільному засіданні Ради та ВККС. І потім це вето може бути подолано більшістю від спільного складу ВККС та членів ГРМЕ, за умови, що за нього проголосували не менше половини членів Громадської ради міжнародних експертів (3 особи). По-четверте, ГРМЕ на аналіз кандидатів до антикорупційного суду буде даватися лише 30 днів. По-п’яте, проблема існує також у площині касаційного перегляду рішень по-передніх інстанцій, оскільки сумнівно, що новий

Верховний Суд у такому форматі зможе абсолютно незалежно розглядати справу у касаційному порядку. Зрештою, можна сподіватися на продовження і підсилення тиску західних партнерів, у першу чергу Міжнародного валютного фонду, посольства США і європейських колег. Але довго тримати на макроекономічному «гачку», коли ухвалення рішення про отримання чергового траншу прив’язується до прийняття відповідних законодавчих актів, не вдасться. Особливо зважаючи на наближення президентських і парламентських перегонів, коли Україна буде поступово поглинатися навколополітичним хаосом, а значить, економічна ситуація все менше відіграватиме роль – всі будуть боротися за можливість покерувати державою наступну каденцію як через гаранта Конституції, так і через збільшення своїх фракцій у парламенті. Однак, ухвалення відповідного законодавчого акту в будь-якому випадку є перемогою громадянського суспільства. Безумовно, без зовнішнього тиску з боку міжнародних партнерів цього б не відбулося. Але потрібно продовжувати боротьбу за створення антикорупційного суду, адже без нього справи роками розглядатимуться у судах загальної юрисдикції.

Громадська рада міжнародних експертів 1.

Управління ООН з наркотиків і злочинності

Рада ООН з прав людини: спецдоповідач з питання незалежності суддів і юристів

Група держав проти корупції (GRECO)

Комітет експертів Ради Європи з оцінки заходів боротьби з відмиванням грошей MONEYVAL

Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей (FATF)

Організація економічного співробітництва та розвитку

Євроюст

Європол

Інтерпол

10. Європейські партнери проти корупції (EPAC) 11.

Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF)

12. Організація з безпеки і співробітництва в Європі (OSCE) 13. Світовий банк 14. Європейський банк реконструкції та розвитку (EBRD) *Перелік опублікований на radiosvoboda.org

IN LAW 2018 СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

ЧИ ПОТРІБЕН УКРАЇНСЬКІЙ СУДОВІЙ СИСТЕМІ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД?

Юлія Іванків

студентка Магістерської програми Школи права УКУ

Створення спеціалізованого антикорупційного суду, здається, є найбільш обговорюваною темою останніх років, як у юридичних колах, так і за їх межами. Схоже, кожен громадянин України знає, що такий суд незабаром буде створено. Проте чи справді Україні потрібен антикорупційний суд? На мою думку, відповідь на це питання є ствердною. Нам потрібен спеціалізований суд, що здійснював би правосуддя у кримінальних провадженнях щодо корупційних злочинів. Станом на сьогодні такі суди функціонують у двадцяти юрисдикціях. Суди відрізняються за багатьма аспектами: за розміром, місцем у судовій ієрархії, механізмом відбору та звільнення суддів, обсягом предметної

юрисдикції судів, процесуальним порядком здійснення правосуддя та порядком оскарження рішень. Цікаво, що антикорупційні суди створюються не лише у формі самого суду, але також як окрема структурна одиниця у складі суду загальної юрисдикції, як окремі судді або трибунали, які спеціалізуються здебільшого чи виключно на здійсненні правосуддя у кримінальних провадженнях щодо корупційних злочинів.

IN LAW 2018 СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

Для досягнення ефективності нам потрібно створити систему, яка не боїться визнати винними у вчиненні корупційних злочинів вищих посадових осіб Хоча причини створення спеціалізованих антикорупційних судів варіюються залежно від юрисдикції, три виділяються як особливо важливі. Це ефективність, кваліфікованість та доброчесність (незалежність). Ефективність, мабуть, є найпоширенішою причиною із трьох вищезгаданих. Дійсно, в більшості юрисдикцій, у яких функціонують спеціалізовані антикорупційні суди, наприклад, у Ботсвані, Камеруні, Хорватії, Малайзії, Палестині, Філіппінах та Уганді, бажання пришвидшити процес розгляду справ стало рушійною силою до створення таких судів. Проте в Україні немає потреби пришвидшувати цей процес, щоб зробити його ефективним. Для досягнення ефективності нам потрібно створити систему, яка не боїться визнати винними у вчиненні корупційних злочинів вищих посадових осіб. Українські суди, як правило, звільняють таких осіб від покарання або визнають винними державних службовців категорії D (яка є найнижчою). Аналіз судових вироків у справах про корупційні злочини показав, що найбільшу частку (53,6%) становили вироки стосовно державних службовців категорії D, 17,5 % і 16,1 % – категорій С і В відповідно, ще 12,5 % – це вироки стосовно приватних осіб. Лише три вироки, які на момент аналізу не набули законної сили, стосувалися державних службовців категорії А. Ще однією важливою причиною

створення спеціалізованого антикорупційного суду, яка тісно пов’язана із підвищенням ефективності, є бажання створити висококваліфікований суд для вирішення конкретно визначених категорій справ. Врешті-решт, багато корупційних справ, особливо пов’язаних зі складними фінансовими транзакціями або розробленими схемами, можуть бути більш складними, ніж ті, що зазвичай розглядаються у загальних судах. Розділом третім ЗУ «Про Вищий антикорупційний суд» закріплений порядок зайняття посади судді Вищого антикорупційного суду. В цьому контексті цікаво проаналізувати відмінність законопроекту «Про Вищий антикорупційний суд», затвердженого в першому читанні, та безпосередньо ЗУ «Про Вищий

Багато корупційних справ, особливо пов’язаних зі складними фінансовими транзакціями або розробленими схемами, можуть бути більш складними, ніж ті, що зазвичай розглядаються у загальних судах.

антикорупційний суд». Зокрема, у законопроекті, крім загальних вимог, визначених Конституцією України та Законом України «Про судоустрій та статус суддів», була зазначена вимога, що кандидат на посаду судді Вищого антикорупційного суду може бути затверджений, якщо він/вона «має значний досвід здійснення у міжнародних міжурядових організаціях чи міжнародних судових установах за кордоном професійної діяльності у сфері права з питань протидії та

IN LAW 2018 СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

боротьби із корупцією, володіє знаннями та практичними навичками застосування сучасних міжнародних антикорупційних стандартів і найкращих світових практик у сфері протидії та боротьби із корупцією, практики Європейського суду з прав людини». У прийнятому ВРУ варіанті закону ця норма відсутня. Постає питання: чи кандидати, які будуть затверджені на посади суддів Вищого антикорупційного суду, будуть володіти достатньою кваліфікацією для вирішення складних корупційних справ? Третьою причиною створення антикорупційних судів є досягнення доброчесності (незалежності). Потрібно забезпечити, наскільки це можливо, щоб справи про корупцію вирішувалися неупередженим і незалежним судом, вільним як від корупції, так і від надмірного впливу високопосадовців чи інших осіб. Звичайно, створення спеціалізованих антикорупційних судів не виключає ймовірність їх корумпованості, проте нагляд за діяльністю одного спеціалізованого суду не видається таким же трудомістким, як нагляд за всіма судами загальної юрисдикції.

Звичайно, створення спеціалізованих антикорупційних судів не виключає ймовірність їх корумпованості, проте нагляд за діяльністю одного спеціалізованого суду не видається таким же трудомістким, як нагляд за всіма судами загальної юрисдикції. Велика палата Верховного Суду може розглядати касаційні скарги. Таким чином, таке регулювання не повністю відповідає вимогам ЄС, оскільки касаційною інстанцією може стати Верховний Суд України, який є частиною чинної судової системи. Підсумовуючи, створення спеціального антикорупційного суду, безсумнівно, є необхідним кроком на нашому шляху боротьби з корупцією. Чи буде цей крок достатньо суттєвим, щоб зробити нас набагато ближче до нашої мети? Чи, можливо, антикорупційний суд сам стане корумпованим і перетвориться на ерзац добрих намірів, що існують зараз? Лише час дасть відповіді на ці питання.

Відповідно до вимог ЄС, в Україні має бути створений високопрофесійний антикорупційний суд як інституція, яка є незалежною та відокремленою від структури судової системи. Проте в ЗУ «Про Вищий антикорупційний суд» зазначено, що Вищий антикорупційний суд здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції процесуальним законом. Закон не визначає порядок розгляду касаційних скарг, і варто зазначити, що, відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», Есе Юлії Іванків підготоване у рамках стипендійного конкурсу на навчання на Магістерській програмі Школи права УКУ

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПАРТНЕР ЮРИДИЧНОЇ КЛІНІКИ ШКОЛИ ПРАВА УКУ

Нове процесуальне законодавство

IN LAW 2018 СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

КОДЕКС АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ адміністративного судочинства України викладено у новій редакції (далі – КАСУ).

Роксолана Качур

суддя Львівського окружного адміністративного суду

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 р. (набрав чинності 15.12.2017 р.) Кодекс

Цей Закон суттєво змінив попередні процесуальні норми, предметну підсудність адміністративних спорів, відніс до юрисдикції адміністративних судів такі спори, як оскарження фізичним особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг), а також спори щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування. Доповнив та деталізував процесуальні норми, ввів поняття письмового провадження, рішення суду, адміністративної справи незначної складності (малозначна справа), типової адміністративної справи, зразкової адміністративної справи та інші.

Поділяю позицію, що «новий» КАС України покращив роботу суду, суддів та «життя» учасників процесу. Кодексом більше деталізовано спосіб і порядок вирішення процесуальних питань, письмових заяв по суті, клопотань, дослідження доказів, допиту свідків, виступів зі вступним словом, постановлення судового рішення, тощо. Новий КАС України значно збільшив строки розгляду справи: у порядку спрощеного провадження він триває 60 або 30 днів, за правилами загального провадження, сумарно, з підготовчим засіданням – 90 або 120 днів; а також стадіями розгляду справи (при розгляді справи за загальними правилами КАС України проведення підготовчого судового засідання є обов’язковим). Це сприяє більш якісному його розгляду, а також дає сторонам достатньо часу для підготовки заяв по суті справи. Кодексом адміністративного судочинства України визначено строки для вчинення конкретних процесуальних дій. Так, наприклад, відзив слід подати у строк, встановлений судом, але він (строк) не може бути меншим за п’ятнадцять днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; докази позивачу слід подавати разом із поданням позовної заяви, відповідач та третя особа, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, подають суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень. У випадку неможливості надання таких, Кодексом визначено процесуальну гарантію для сторони – подання клопотання про витребування доказів судом у строк передбачений для його подання (або з позовною заявою, або з відзивом, або з поясненням). Таким чином, імперативність норм нової редакції КАС України спрямована дисциплінувати як суд, так і учасників процесу. Такого у попередній редакції КАС України не було, і це дає можливість суду і сторонам знайомитися з доказами у підготовчому судовому засіданні, а суду розглянути справу з дотриманням розумних строків розгляду. Жодної відповідальності за невчасне надання таких заяв Кодексом не передбачено. Тому дуже часто сторони подають такі заяви з порушенням визначеного строку або не подають взагалі.

У Новій редакції КАС України суду надано можливість застосовувати заходи процесуального примусу з метою дисциплінування учасників процесу та відповідальності за виконання покладених на них Законом чи судом обов’язків. Наприклад, статтями 80, 149 КАС України передбачено стягнення у дохід Державного бюджету України штрафу за неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб’єктом владних повноважень. Суд застосовує цю норму все частіше.

Особливу увагу слід звернути на визначені новою редакцією КАС України процесуальні можливості для сторін. Для прикладу, за правилами «нового» КАС України учасник справи має право подавати до суду висновок експерта, складений на його замовлення, а не лише на підставі ухвали суду. Також впроваджено можливість залучення експерта в галузі права щодо надання висновку про застосування аналогії закону чи аналогії права, змісту норм іноземного права згідно з офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі. Змін зазнав інститут відводів і самовідводів. Сьогодні питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. У разі, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, це питання вирішується іншим суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу. Новою редакцією КАС України імплементовано в судовий процес нову процедуру – врегулювання спору за участю судді; розширено порядок доказування, у тому числі, можливістю подання суду е-доказів. Законодавцем залишено поза увагою правове регулювання звернення із позовами органів державного нагляду (контролю) для оперативного реагування на порушення вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної небезпеки. «Новий» Кодекс дозволяє вчиняти процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, у порядку, передбаченому Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Однак, ця Система ще не функціонує, але це близьке майбутнє, сподіваємося.

IN LAW 2018 СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

ДУМАЙ ТРОХИ! Рефлексія щодо нового Господарського процесуального кодексу України З початку 2018 року працюємо у новому за формою та змістом господарському процесі. Кодекс змусив думати: •

Адвокатів, які тепер дуже рідко, на противагу старій практиці, ризикують поспіхом «закинути» (мовою кодексу – «подати») позов із непродуманою правовою позицією та стратегією доказування, а потому виправляти свої помилки. Протягом кількох перших місяців роботи мною було залишено без руху до усунення різних недоліків близько двох третин від всіх отриманих мною для розгляду позовів, частина з яких була згодом повернута заявникам.

•

Прокурорів та державних виконавців. Тепер перші змушені якісно обґрунтовувати свою участь у господарському процесі, а другі повинні ретельно обстоювати перед судом свої виконавчі дії у справах про їх оскарження.

•

Суддів. І, повірте, ми думаємо зовсім не трохи. Кодекс передбачає складний процес, що вимагає від судді детального розгляду справи та планування роботи над нею ще на стадії вирішення питання про відкриття провадження. Протилежний підхід до розгляду справи загрожує неможливістю ефективного судового захисту порушених прав заявників, а судді – прийняттям помилкового рішення.

І хоча процесуальні інтереси у всіх «споживачів» кодексу є різними, він об’єднує всіх: його аналізують та намагаються зрозуміти взаємодію прописаних у ньому механізмів та інститутів. У мене присутнє дивне і приємне відчуття, що навіть опоненти готові допомогти одне одному у такий складний «процесуальний» час.

Ростислав Матвіїв

суддя Господарського суду Львівської області

Те важливе, що, на мою думку, спричинив новий процесуальний кодекс – це активація дискусій у тих професійних колах, де його застосовують на практиці. Дискусія однозначно піднімає якість як правосуддя, так і правничої допомоги учасникам справи, що і було одним з основних завдань реформи системи правосуддя у нашій країні. Важко переоцінити вплив якості процесуальних норм на якість правосуддя. Дуже часто саме завдяки процесуальним нормам порушені права можуть бути ефективно захищені судом. Кодекс значно складніший від його попередньої редакції, і, звичайно, має

«У мене присутнє дивне і приємне відчуття, що навіть опоненти готові допомогти одне одному у такий складний “процесуальний” час». певні процесуальні недоліки. Однак, на мій подив як судді, він є одним із найкращих процесуальних законів, ухвалених парламентом.

IN LAW 2018 СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

«На мій подив як судді, він є одним із найкращих процесуальних законів, ухвалених парламентом». Що ж основне змінив кодекс? Моя відповідь на це питання, напевно, буде змінюватись у процесі роботи. Наразі кодекс діє впродовж занадто короткого періоду часу для можливості зробити ґрунтовні висновки. Однак вже зараз я впевнений, що його вплив на правосуддя та загалом суспільство є та буде колосальним. Те, що кодекс різко змінив доктрину господарського процесу, для мене є очевидним. І ця зміна є якісною та давно необхідною для країни. Новим є не лише декларування засади змагальності, але і реальне забезпечення її виконання процесуальними механізмами та запобіжниками кодексу. З радістю констатую, що суддям більше не потрібно вирішувати, хто переможе у затягнутій розглядом справі «змагальність vs повнота дослідження доказів», у яких переважно перемагала перша в силу конкуренції цих двох засад та надання переваги апеляційними та касаційним судом саме принципу повноти дослідження доказів. Суддям перших інстанцій постійно скасовували рішення апеляційні суди, беручи, часто безпідставно, до уваги нові докази, подані в апеляційну інстанцію, а також і касаційний суд, направляючи справу на новий розгляд через неповне встановлення обставин справи, що часто було наслідком попереднього. У новому ж кодексі засада змагальності, на мою думку, не конкурує з іншими засадами процесу, а судді перших інстанцій, які за позицією Верховного Суду і є суб’єктами формування нової процесуальної практики, вже взяли змагальність на озброєння у боротьбі за верховенство права в країні. Однак нову редакцію кодексу необхідно сприймати та оцінювати також і ширше, в контексті реформи правосуддя загалом. Зверніть увагу, що автори реформи правосуддя «розмріялись» не лише про зміну

процесу, але і про реальну зміну доктрини матеріального права, і в цій частині нові процесуальні кодекси також є дієвими та ефективними інструментами. Власне, використовуючи процесуальні новели нових кодексів, Верховний Суд намагається активно формувати обов’язкові правові позиції для забезпечення принципу верховенства права, а не старого, ще радянського, принципу законності, який виключили з Конституції України. Крім цього, Верховний Суд також став фронтменом та першопрохідцем в активному практичному (а не декларативному) застосуванні практики Європейського cуду з прав людини та Європейської конвенції з прав людини при здійсненні правосуддя. Принагідно мушу визнати, що баланс між помилками та якісною роботою Верховного Суду переважає в сторону останнього, що є обнадійливим для суспільства загалом та правників зокрема, оскільки зневіра у Верховний Суд мала б катастрофічні наслідки. Моєю основною думкою, що викликає кодекс як на емоційному, так і практичному рівнях, є те, що мені приємно та цікаво працювати з ним. Вважаю, що норми кодексу надають суддям широку дискрецію та вимагають професійного підходу до його

«Поверхневе та неуважне застосування норм кодексу негайно конвертується в неякісне судове рішення». застосування. І з мого особистого досвіду мушу визнати, що поверхневе та неуважне застосування норм кодексу негайно конвертується у неякісне судове рішення. Однак, такі побічні ефекти є виправданими, оскільки всі ми, і судді всіх рівнів, і адвокати, вчимось і будемо постійно вчитися правильно розуміти та застосовувати закони, маючи на меті не їх примітивне дотримання, а забезпечення верховенства права в країні, в якій ми всі живемо. Тому, наразі все позитивно, бажаю всім практикам натхнення та віри в дух права.

IN LAW 2018 СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

ЖИТТЯ ПІСЛЯ АПОКАЛІПСИСУ 15 березня 2018 року. Цього дня судді (особливо центральних районів, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа) чекали як справжнього Апокаліпсису. Віра Левко

суддя Дніпровського районного суду м. Києва

Цього дня набирали чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України, прийняті 3 жовтня 2017 року Верховною Радою України законом № 2147-VIII. Хоча закон має назву «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», ним, значною мірою, змінено чинний КПК. Як тільки слідчі в столиці почали займати чергу, щоб подати клопотання

на два тижні вперед, 22 березня 2018 року був підписаний закон про повернення подачі клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, про застосування запобіжного заходу, обшуку до місцевого загального суду, у межі територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Що ж ми маємо на практиці через 3 місяці після вступу інших змін у законну силу?

IN LAW 2018 СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

ЕКСПЕРТИЗИ Відтепер слідчий або прокурор повинен звернутися до слідчого судді для призначення судової експертизи.

Що очікували?

На більш системний підхід до призначення судових експертиз, виключення неоднозначних експертних висновків, що робились на замовлення сторони захисту та обвинувачення у випадках, коли експертам надавали на дослідження різні документи. Після змін потрібно довести слідчому судді те, що питання, з якого необхідна експертна думка, є, по-перше, істотним для кримінального провадження, а по-друге – для його вирішення необхідні спеціальні знання. При цьому слідчий суддя самостійно визначає експерта чи експертну установу, яким доручає проведення експертизи.

Що маємо?

Поки що слідчі судді є своєрідними статистами під час розгляду цих клопотань, оскільки фактично дублюють питання експерту з клопотання слідчого в ухвалу. Крім того, коли експерту потрібні додаткові відомості або уточнення, він надсилає запит слідчому судді, що постановив ухвалу, який зі свого боку просто перенаправляє запит слідчому, оскільки нічим зарадити не може. Звісно, слідчий суддя має право не включити до ухвали запитання, поставлені особою, яка звернулася із клопотанням, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі. Однак дуже важко на початковій стадії, коли фактично ще не зібрана доказова база, визначити, які питання стосуються кримінального провадження, а які – ні.

ОБШУКИ

Що очікували?

Заборони на «маски-шоу» та підвищення стандартів захисту прав учасників обшуку.

Що маємо?

За декілька днів до 15 березня суди першої інстанції отримали клопотання про всі можливі обшуки у всіх можливих кримінальних провадженнях. У цьому не було ніякої необхідності, адже нові правила подачі клопотань розповсюджувалися лише на провадження, які будуть зареєстровані після 15 березня. Але до цього пункту дочитали не всі. Позитивним є те, що тепер слідчі у клопотанні повинні вказувати індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна, яке планується відшукати, їхній зв’язок із вчиненим кримінальним правопорушенням, а також обґрунтування того, що доступ до речей, документів або відомостей, які можуть у них міститися, неможливо отримати у добровільному порядку. Це дозволить слідчим суддям більше контролювати діяльність слідчих під час обшуку, хоча б у частині того, що вони планують відшукати. Крім того, той факт, що слідчий та прокурор не мають права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника та зобов’язані допустити їх на будь-якому етапі його проведення, а також в обов’язковому порядку фіксувати за допомогою аудіо- та відеозапису, є надзвичайно важливим кроком для припинення можливих зловживань.

СТРОКИ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

Що очікували?

Суд може контролювати орган досудового розслідування, щоб останній був позбавлений права розтягувати строки досудового розслідування.

Що маємо?

Змінами в КПК встановлено чіткі строки досудового розслідування і відраховуються вони з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань На мою думку, це правильні зміни, оскільки стимулюють органи досудового розслідування максимально швидко розслідувати провадження. Відповідно провадження, які не мають перспективи бути направленими до суду, будуть закриті, а основні сили затратяться на «живі» справи. Зміни, внесені у КПК України – позитивні та сприяють забезпеченню прав учасників кримінального провадження на досудовому розслідуванні, проте з урахуванням їх реалізації на практиці окремі норми потребують додаткового врегулювання у майбутньому. І всі ми, звичайно, сподіваємося, що ці зміни усунуть можливість зловживання прогалинами КПК з боку органу досудового розслідування.

Вищий суд з питань інтелектуальної власності

IN LAW 2018 СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

МАРІЯ ОРТИНСЬКА: «ЯКЩО МИ ХОЧЕМО РЕКЛАМУВАТИ УКРАЇНУ ЯК ЕФЕКТИВНУ ЮРИСДИКЦІЮ ДЛЯ ЗАХИСТУ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ – НЕДОСТАТНЬО СИДІТИ Й ЧЕКАТИ НА СТВОРЕННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ» Вищий суд з питань інтелектуальної власності був створений 29 вересня 2017 року відповідно до судової реформи. Вже наступного року він може запрацювати в Україні, а тим часом триває конкурсний відбір кандидатів на посади суддів. Про особливості роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності розповідає Марія Ортинська, директор патентно-юридичної компанії IPStyle та голова комітету ІВ ААУ. Якось один з українських юристів мене запитав: «А ти коли відвідуєш іноземні конференції, то рекламуєш Україну чи розповідаєш правду?». Звичайно, як би мені не хотілося прорекламувати, який в Україні ефективний захист прав інтелектуальної власності — я не можу. І причин неефективного захисту прав інтелектуальної власності в Україні декілька. По-перше, деякі правовласники думають, що якщо у них, наприклад, зареєстрована ТМ в Україні, то держава Україна, патентне відомство або патентний повірений мають бути проактивними, моніторити факти порушення прав та активно захищати правовласника від порушень. По-друге, чимало правовласників вважають, що навіть позитивне рішення

у судовій справі не завжди може компенсувати докладені зусилля. І їх частково можна зрозуміти, адже деякі справи розглядаються у судовому порядку роками, а судовий процес іноді перетворюється на «битву висновків судових експертів». Наприклад, відповідно до одного висновку судового експерта ТМ схожі до ступеня змішування, відповідно до іншого висновку — не схожі. Потім з’являються третій, четвертий та інші висновки експертів…

По-третє, чимало порушників вірять у свою безкарність і продовжують порушувати права. А порушникипочатківці думають: «А чим ми гірші?» і починають заробляти гроші на крадіжці прав інтелектуальної власності.

IN LAW 2018 СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

Не можу не згадати про патентних тролів, які всупереч закону патентують корисні моделі чи промислові зразки, які не є новими, та шантажують компанії такими декларативними патентами. І на додачу держава Україна планує підвищити збори, пов’язані із набуттям прав інтелектуальної власності. Причому, якщо зараз збір за подачу заявки на ТМ в одному класі — 1000 грн, то планується — 4000 грн. Чи все це сприятиме ефективному захисту прав інтелектуальної власності? Чи, скоріше, сприятиме ще більшому зневіренню правовласників у ефективному захисті прав інтелектуальної власності? Чи створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності зможе відновити довіру до ефективного захисту? Створення спеціалізованого суду частково надасть кредит довіри правовласникам, як українським, так і іноземним. Адже переваги такого суду очевидні: судді менше витрачатимуть часу на вивчення законодавства в галузі інтелектуальної власності, з часом будуть сформовані єдині підходи до спірних питань тощо. Тим не менше, спеціалізація не зможе вирішити загальних проблем судового захисту в Україні, які також відштовхують правовласників. Наприклад, чи допоможе поява спеціалізованого суду в ситуації, коли заява про забезпечення доказів розглядається 40 днів (відповідно до закону — мала розглядатися 5 днів з моменту отримання заяви)? Ні, не допоможе. Адже спеціалізація і відповідальність — це різні поняття. Також питання у цьому випадку не тільки до відповідальності суддів, а і до представників сторін. Так, наприклад, чи зупинить представників сторін наявні у судді знання та досвід від того, щоб, посилаючись на ст. 101 ГПК, замовляти та надавати суду купу висновків судових експертів, які будуть суперечити один одному? Чи не зупиняться вони й не згадають, що 5 та 10 висновків судового експерта не є гарантією рішення на їх

користь? І що рекомендації клієнтам із замовлення такої кількості висновків сприяє тільки тривалішому розгляду справи та витягує кошти з кишень їх клієнтів. Тут виникне питання, що важливіше для сторін: швидко вирішити спір, намагатися вплинути на рішення судді кількістю висновків чи всього лише затягнути справу? Якщо ми хочемо рекламувати Україну як ефективну юрисдикцію для захисту прав інтелектуальної власності, то недостатньо сидіти й чекати на створення спеціалізованого суду. Правовласникам потрібно бути проактивними, самостійно моніторити порушення прав та не здаватися; представникам сторін — пам’ятати, що кількість висновків експертів не гарантує позитивне рішення суду; суддям нового суду — що суспільство від них очікує і професійності, і дисципліни, і розуміння важливості інтелектуальної власності.

Новини Школи права

IN LAW 2018 СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

АННА БАБИЧ УВІЙШЛА ДО СКЛАДУ ДОРАДЧОЇ РАДИ ШКОЛИ ПРАВА УКУ Анна Бабич, партнер юридичної фірми Aequo та один із провідних українських юристів у сфері корпоративного права/ M&A, стала членом Дорадчої ради Школи права Українського католицького університету.

Дорадча рада, до складу якої увійшла Анна Бабич, допомагає визначати ключові напрями подальшого розвитку Школи та надає консультації щодо ключових проектів та принципів їхньої реалізації. У ході участі в роботі Ради, її члени скеровують керівництво Школи права УКУ, сприяють розвитку партнерської мережі і визначенню стратегічних пріоритетів розвитку. «Будь тією зміною, яку хочеш побачити в світі. Вважаю, що найважливіша реформа в Україні – це реформа освіти. Для мене честь долучитися до складу Дорадчої ради Школи права УКУ. Адже я переконана, що разом з її прогресивним керівництвом ми зможемо зробити Школу права УКУ вибором номер один серед абітурієнтів. У першу чергу за рахунок подальшого розвитку

академічних програм, де студентів, зокрема, навчатимуть практичним аспектам ведення юридичного бізнесу, включаючи інноваційні підходи, LegalTech, а також розширення міжнародної співпраці», – коментує Анна Бабич. Як зазначив Іван Городиський, директор Школи права УКУ, долучення Анни Бабич до складу Дорадчої ради сприятиме ще більшому розвитку проектів Школи: «Створюючи Дорадчу раду ми передбачали, що її членами стануть знакові для юридичної сфери постаті, до яких, безумовно, належить і Анна Бабич. Для нас долучення пані Анни до складу Дорадчої ради, враховуючи її досвід та професійну активність, є свідченням, що ми далі рухаємося у напрямку побудови великого та якісно нового проекту для правничої освіти України».

IN LAW 2018 СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

ДЕНИС ІВАНОВ СТАВ КОНСУЛЬТАНТОМ З ІННОВАЦІЙ ШКОЛИ ПРАВА УКУ Школа права УКУ продовжує впроваджувати зміни в українській правничій освіті. Для підсилення напряму з розвитку інновацій у юриспруденції до команди Школи долучився Денис Іванов, один із провідних українських експертів у галузі Legal tech Денис Іванов став консультантом з інновацій та гостьовим лектором Школи права УКУ. «Україна є одним із визнаних «чемпіонів» серед інновацій у галузі юриспруденції. Тому для Школи права УКУ дуже важливо розпочати розвиток проектів у цьому напрямку, – зазначив Іван Городиський, директор Школи права УКУ. – Залучення Дениса, одного із провідних українських експертів у цій галузі, є важливим кроком для ефективного розвитку українського legal tech’у». За словами Дениса Іванова, сьогодні клієнти юридичних компаній очікують від юристів глибокого розуміння їх бізнесу та специфіки їх діяльності, скорочення часу на бізнес-процеси та прискорення комунікації, нестандартності мислення і використання технологій. «Технологізація юридичної професії поступово призвела до того, що вже зараз близько 22% функцій молодшого юриста може бути автоматизовано, – розповів Денис Іванов. – Наступні три-чотири роки подвоять цей відсоток завдяки впровадженню юридичних сервісів, що працюють на основі елементів Штучного Інтелекту та технологіях децентралізованого збереження даних (блокчейн/смарт-контракт)».

Тому саме зараз відбувається формування нового розуміння того, як надавати юридичні послуги. Як зазначив Денис, разом зі зміною підходів до юридичних послуг еволюціонує і система юридичної освіти. Щоб відповідати часу юридичні школи мають навчати першокурсників, готуючи їх до викликів і можливостей 2023 року: «Мало бути просто порогом входу студента в юриспруденцію. Треба бути трампліном, з яким було б цікаво співробітництво будь-якій юридичній школі, юридичній компанії, юридичній спільноті. Немає часу чекати, поки лідери почнуть проростати з наступних поколінь. Лідерів необхідно виявляти та формувати саме зараз». Нагадаємо, серед напрямів діяльності Школи права УКУ – навчальні програми для практикуючих правників, Магістерська програма та проекти з українськими та міжнародними партнерами, спрямовані на розвиток верховенства права та захист прав людини в Україні. У рамках навчання студенти магістратури можуть обрати курси з інших дисциплін, серед яких програмування та навчальні курси Львівської бізнес-школи УКУ.

СЕРТИФІКАТНА ПРОГРАМА З АНГЛІЙСЬКОГО ПРАВА ТА ПРАВНИЧИХ НАВИЧОК Вивчати англійське право від практикуючих юристів та науковців Об’єднаного Королівства тепер можливо в Україні. Школа права УКУ відкриває однорічну Сертифікатну програму з англійського права та правничих навичок (Diploma in English Law and Legal Skills). Модульна Програма розпочинається у жовтні й триватиме до весни 2019 року. Навчальна програма передбачає курси з англійської системи права, англійського договірного та деліктного права, письмових та усних правничих навичок, договірних переговорів, написання договорів та ін. Учасників забезпечать навчальними матеріалами, розробленими спеціально для Сертифікатної програми командою провідних експертів, включаючи науковців юридичного факультету Кембриджського університету і спеціально створеної на факультеті освітньої фундації (Juris Angliae Scientia). Викладання здійснюватиметься фахівцями з питань матеріального права та

підготовки юристів, які відвідають Україну саме для викладання на Сертифікатній програмі. Організовують Сертифікатну програму з англійського права та правничих навичок Центр британського права Школи права УКУ/UCU British Law Centre, освітня фундація Juris Angliae Scientia за підтримки Асоціації правників України.

ДОВІДКА Juris Angliae Scientia – навчальна фундація, створена у 1992 р. , яка базується на юридичному факультеті університету Кембриджа. Серед її керівників вчені та викладачі юридичного факультету Кембриджського університету, а академічним директором фундації є декан юридичного факультету професор Річард Фентімана. З 1992 року фундацією у співпраці з місцевими партнерськими університетами створено 19 Центрів британського права в Польщі, Чехії, Словаччині, Болгарії та Угорщині. Центр в УКУ стане 20-тим у світі та першим в Україні.

Деталі на law.ucu.edu.ua

IN LAW 2018 СУДОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ

ПРОГРАМА З ІТ-ПРАВА УКУ 2018 Школа права Українського католицького університету (УКУ) розпочинає третю сертифікатну програму з ІТ-права. Вона стане продовженням найуспішнішого, на цей момент, проекту Школи права УКУ. Викладачами програми стануть найкращі українські та закордонні експерти в галузі права і технологій, серед яких – професор Корнельського університету та практикуючий правник Чарльз Вайтхед. Учасники програми зможуть взяти участь у восьми навчальних модулях, присвячених корпоративному та податковому структуруванню ІТ-бізнесу, захисту прав інтелектуальної власності при розробці програмного забезпечення, питанню захисту персональних даних та ін.

Програма триватиме з жовтня 2018 по лютий 2019 року і складатиметься з 8 модулів. Цього року програма відбуватиметься паралельно у двох містах – у Львові (на базі Центру Митрополита Андрея Шептицького) та Києві (на базі Київського центру УКУ). Після кожного модуля учасники отримають відеозапис лекцій та семінарів. Заняття проходитимуть по п’ятницях та суботах. Деталі на law.ucu.edu.ua

ПІДТРИМАТИ ШКОЛУ ПРАВА Український Католицький Університет — некомерційний вищий навчальний заклад. Завдяки підтримці юридичного середовища та міжнародних організацій Школа права УКУ має змогу реалізовувати проекти, спрямовані на підвищення рівня юридичної освіти в Україні. Навчальні програми Школи спрямовані як на здобуття освітнього рівня “Магістр” за спеціальністю “081 Право”, так і на підвищення кваліфікації практикуючих правників. Запрошуємо долучатися до розвитку правничої освіти в Україні. Підтримати Школу права можна: • надавши стипендію на навчання на Магістерській програмі • підтримавши одну із сертифікатних програм Школи права • ставши партнером одного із проектів Школи права Для отримання детальнішої інформації стосовно підтримки Школи та можливих умов співпраці просимо контактувати з директором Школи права УКУ Іваном Городиським: ih@ucu.edu.ua, +380 (93) 993-93-51.

КОНТАКТИ: Наша адреса: вул. І. Свєнціцького, 17 (ауд. 430) м. Львів, 79011 тел.: (38/032) 240 99 44 факс: (38/032) 240 99 50 ел. пошта: law@ucu.edu.ua сайт: law.ucu.edu.ua Facebook: law.ucu Instagram: uculawschool

#NotAnotherLawSchool