POTENTIAL INTELLIGENCE ENLIGHTENMENT IN LAW. EXPLORATION INNOVATION INVENTION OPPORTUNITIES SUCCESS ACHIEVEMENT ШКОЛА ПРАВА УКУ У 2018 РОЦІ
ІННОВАЦІЇ
8
Микита Полатайко. Про типові помилки legal tech стартапів і юридичну освіту
12
Стартапи. Clauser • InLaw – симулятор життя
15
Іван Городиський. Legaltech@Ukraine: Fast And Winding Road
Школа права УКУ – ціннісно орієнтована правнича школа у Львові. Серед напрямів діяльності Школи – навчальні програми для практикуючих правників, Магістерська програма та проекти з українськими та міжнародними партнерами, спрямовані на розвиток верховенстваправа і захист прав людини в Україні.
18
Діма Гадомський. Про зміни в Axon Partners, версус батли і майбутнє юридичних компаній
24
Наталія Галецька. Innovations @ Школа права УКУ
IN LAW. Інновації – це третій випуск корпоративного журналу Школи права УКУ. Першу частину видання ми присвятили інноваціям у юриспруденції та доступі до правосуддя. У другій частині розповідаємо про те, чим жила і що встигла зробити у 2018 році за підтримки партнерів команда Школи права УКУ. Сподіваємося, багато моментів стануть знайомими для Вас. Якщо ж ні, то чекаємо Вас на заходах і Програмах Школи права УКУ.
30
Заходи Школи Права УКУ Географія експертів та заходів Партнери у 2018 році
33 34
Дорадча рада
35
Команда
INVENTIO NREPORT INGINNO VATIONP OWERINT ENTIONA CTION. IN LAW
ШКОЛА ПРАВА УКУ 2018
Asters стала генеральним партнером
ЗМІСТ ЦЕНТР ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА
38
Diploma in English Law and Legal Skills
40
UCU Rule of Law Lecture Series
42
Програма з ІТ-права УКУ
МАГІСТЕРСЬКА ПРОГРАМА
46 47
Про програму
49
Юридична клініка школи права уку
51
Випускники про навчання на Магістерській програмі Школи права УКУ
53
Стипендії 2019
16 “точок неповернення” набору 2017 Магістерської програми Школи права УКУ
Погляди авторів не обов’язково відображають погляди Школи права Українського католицького університету.
Генеральний партнер програми Школи Права УКУ
ІННОВАЦІЇ
IN LAW 6
МИКИТА ПОЛАТАЙКО: ПРО ТИПОВІ ПОМИЛКИ LEGAL TECH СТАРТАПІВ І ЮРИДИЧНУ ОСВІТУ
IN LAW 8
Микита Полатайко–провідний юрист у сфері інформаційних технологій в Україні, який консультує великі транснаціональні та новостворені технологічні компанії. Так про нього розповідають на сайті Aequo, де Микита є керівником ІТ-практики. Здебільшого саме так його анонсуютьперед виступом на конференціях, хакатонах чи різноманітних юридичних курсах. Про себе ж він говорить як про ІТ-юриста, який уже вдосталь набив гуль як у юридичній практиці, так і в підприємницькій діяльності. А зараз хоче допомогти тим, хто тільки збирається це зробити. У перервах між заняттями зі структурування ІТ-бізнесу, які веде Микита на Програмі ІТ-права УКУ, нам вдалося поговорити про помилки legal tech стартапів, юридичну магістерську програму мрії, найбільші виклики, які зараз стоять перед юристами, та чим, на відміну від проектів-єдинорогів, цікаві проекти-кукарачі. В одному зі своїх постів у Фейсбуці Ви згадували про те, що розвивати legal tech startup екосистему справа непроста і неприбуткова, але дуже корисна для нашого спільного майбутнього. Ви заснували перший в Україні legal tech startup Smart Doc. Розкажіть більше про нього. Це конструктор юридичних документів. У першу чергу - договорів. Ми його почали створювати у 2011 році. У кінці 2013 я його зафрізив. І з того часу він абсолютно не розвивається і не оновлюється, крім як на відповідність законодавству. А стартап і досі існує. Він не окупає свої інвестиції, але окупає своє існування.
ІННОВАЦІЇ
З якими проблемами/помилками Ви стикнулися, коли почали його реалізовувати? Орієнтованість лише на український ринок – це перша помилка. Власний контент, а не тільки платформа – це друга. Третя – юридичний контент, зав’язаний на Україні, складно масштабувати, бо в кожній країні треба суттєво змінювати контент. Той самий Axdraft, який зараз є, – це, можна сказати, SmartDoc 2.0. Вони зробили платформу, де контент дають самі користувачі.
Що вони зробили краще? Вони взяли іншу технологію, дещо по-іншому підходять до різних питань, але це все одно конструктор договорів, у якому контент дають самі користувачі. Це перший їхній плюс. Другий – вони не займаються масовими продажами та формуванням ринку. Їм не треба пояснювати підприємцям, що ті можуть сформулювати договір онлайн, а не качати шаблон. Вони продають це великому бізнесу. Зараз припускаються своїх помилок, але принаймні точно не будуть заморожувати проект так швидко, як ми.
Як Ви оцінюєте потенціал тих ідей, із якими до Вас приходять юристи? Мені подобаються три критерії від AEQUO LegalTech Challenge: наскільки це може змінити право, наскільки це проривна технологія, і наскільки це викликає емоцію. Є проектиєдинороги, а є проекти-кукарачі (в перекладі “таргани”). Звучить не дуже приємно, але суть кукарачі в тому, що вони їдять крихти. Тобто той, хто відхоплює у великого глобального гравця шматочок ринку, – це теж цікава компанія. Вони реалізовують перевірену бізнес-модель або принаймні популярний сервіс локально в якійсь ніші.
“
Ринок в Україні малюсінький. Тут можна тільки обкатати ідею. Але не заробиш багато грошей на свій проект і не відіб’єш інвестиції в R&D. Всі, хто орієнтований на український ринок, обирають програшну стратегію. Це, в принципі, про продукти в ІТ, особливо в B2C. У B2B ще є якісь варіанти, бо тобі не треба багато масштабу для того, щоб заробляти.
IN LAW 9
ІННОВАЦІЇ
Чим вони цікаві? По-перше, вони будуть цікаві, щоб їх викупити, бо це краще, ніж заходити на новий ринок. Зараз Rozetka купила Prom.ua. Недавно переглядав інтерв’ю з Владиславом Чечьоткіним, де його запитали: “Ви готуєтесь до того, щоб продатись Amazon або Alibaba?” А він відповів, що їм до цього ще, як до неба рачки. Бо в нас маленький ринок, а великим глобальним гравцям Україна нецікава. Якби Rozetka була в глобальному ринку на таких позиціях, на яких є в Україні, вона б не хотіла нікому продаватися. Вона б сама купувала. Глобально Rozetka займається тим самим, що Alibaba та Amazon на великих ринках. Я навів цей приклад, щоб дати зрозуміти: якщо це не нова технологія, якщо цей проект змінює лише наш ринок, а не глобальний, то це теж може бути цікаво. Цікаві єдинороги, але й кукарачі теж.
Які є типові помилки legal tech стартапів? Одна з найбільших проблем legal tech стартапів у тому, що там є legal, але немає tech. Причини такі: або в команди немає технарів у проекті, або вони їх наймають на аутсорс, а це дорого. Або ж у проекті взагалі немає технології. Наприклад, бот - це всього лише спосіб комунікації. Наступна помилка немає адекватного аналізу конкурентів. Часто кажуть: “Такого ніхто не робить, тому у нас немає конкурентів”. Окей, цього ніхто не робить, але є ще непряма конкуренція. Тобто якщо ви робите цирк, то конкуруєте і з театрами, і з оперою, і з якимось родичами, до яких можна приїхати ввечері тощо. Бо це все способи проведення вечора. Дуже часто в legal tech стартапах обирають рішення, які важко масштабувати, бо вони орієнтовані виключно на український ринок. Так само часто відштовхуються не від проблеми, яку потрібно вирішити, а вже від того, що було би класно зробити.
“ IN LAW 10
Ви намагаєтеся водночас розвивати професійне середовище і бути при цьому юристом-практиком. Вас запрошують виступати на конференції, бути ментором на хакатонах, Ви й самі заснували декілька клубів, співорганізували багато юридичних івентів, а також сертифікаційних програм. Чому Ви це робите, і що це для Вас означає? Івенти, які ми робимо, є, як мінімум, для того, щоб всіх перезнайомити та обмінятися підходами до розв’язання спірних питань. Такі програми ми робимо, аби робити практично-орієнтоване класне навчання. А те, що ми зараз викладаємо на таких програмах і курсах - це результат досвіду та пошуків. Це те, що ми продаємо як рішення для окремих компаній. Немає змісту зберігати в себе цю інформацію як секрет. Треба запускати якісь процеси та ділитися досвідом.
Чому питання освіти є для Вас важливим? Насправді, коли я ще був студентом старших курсів, мене дратували доценти, які викладали якийсь предмет з права, але не мали практичного досвіду в цій галузі. А якщо й мали, то дуже малий. Тут постає питання, як людина може викладати процес, не бувши представником у суді ну хоча б сто разів. Практики є, але часто їхній досвід не такий широкий.
Чого хотілося в той момент? Хотілося, щоб була конкретика. Бо у викладачів, які практикували, було що почути. Тому вже пізніше в мене виникло бажання зробити класну магістратуру, елітарну, де буде максимум 20-30 учасників у групі, і якою займатимуться практики.
Якщо ти, перш за все, не можеш знайти собі кофаундера чи сформувати команду з 2-3 людей, якщо ти не можеш заразити їх своєю ідеєю,то в тебе не буде клієнтів.
Яка б це мала бути магістерська програма? Це мала би бути програма, де викладачі давали б учасникам “м’ясо”, де було би багато практичних занять, і де викладач був би наставником, провідником, а не джерелом знань. Це також мали би бути дуже вмотивовані, зацікавлені студенти. У цьому середовищі мали би поважати думку іншого як зі сторони студентів, так і зі сторони викладачів. Раніше мені хотілося таку програму зробити, але я розумів, що ще не час, бо буду тим самим, кого я, так би мовити, зневажаю. Тоді мені не було чого розказати людям. А зараз є, але в мене немає 1,5-2 роки для того, щоб написати та захистити дисертацію.
Які зараз найбільші проблеми юридичної освіти в Україні? Недавно була інформація, що лише у Львові було 500 бюджетних місць на юридичні факультети. На біса нам 500 бюджетних місць? Нам не потрібно стільки студентів юрфаку. І нам не треба боятися, що половина чи дві третіх із них відсіється, бо якщо вони швидко зрозуміють, що це не їхнє, то ж чудово. І в першу чергу для них. Ти отримав досвід, ти провчився певну кількість років супер. А тепер, якщо відчуваєш, що це не твоє, йди робити те, що вважаєш правильним для себе. І слава Богу, що ти зараз це зрозумів, а не в 45 років пустив собі кулю в лоба, бо прожив не своє життя, чи досі не став успішним юристом через 25 років практики.
LEGAL TECH STARTUP ECO SYSTEM
у тому, чим займаюся, що не знаю, що би ще робив. Мені часто кажуть організовувати ще якісь legal tech проекти, але не лежить душа до цього зараз, не хочу. Я займаюсь здебільшого legal tech тому, що хороші люди кличуть, і хочеться допомогти цим проектам. То скоріше бажання допомагати тим людям, які йдуть набивати собі ті ж гулі, що вже набив я, ніж цінність донесення свого досвіду чи великий інтерес до legal tech. Я їм кажу: “Хлопці, дивіться: там яма. Не падайте туди. Ну що ж ви в неї знов впали?! Хлопці, ну що ж ви всією чергою в ту яму? Не йдіть туди! Що ж ви мене не бачите?”. Ось таким займаюся (сміється).
Які зараз основні виклики стоять перед юристами і перед Вами зокрема? Багато людей говорить про те, що юристів замінять роботи, і що це основний виклик. Це неправда. Основний виклик полягає у тому, що світ глобальний. Все змінюється, і нікого не цікавлять твої вчорашні знання і твоє вузьке рішення. Ти маєш знаходити вирішення проблеми, а не розказувати клієнту про обмеження. Друге - це речі, на які ми опираємося. Чомусь звикли думати про закони. Держава втрачає свої позиції, і це стосується не тільки України. Для бізнесу закони стають все менш важливими. Вони важливі, але зараз світом бізнесу правлять корпорації, особливо в ІТ. Якщо закони стануть кодом, тоді машини нас замінять. А поки закон не став чи тільки стає кодом, а спірні питання все одно розв’язують люди, – юристи будуть потрібні. Розмовляла Марта Дацюк
Якби не право, чим би Ви займалися? Це складне питання. Так люблю право, що навіть би нічого не міняв. Я себе настількиідентифікую IN LAW 11
СТАРТАПИ
INLAW – СИМУЛЯТОР ЖИТТЯ ЮРИСТА Гра InLaw, яка харизматично посіла третє місце на першому Legal-Tech хакатоні у Мінську, сподобалася всім своїм позитивним і несерйозним підходом до серйозних речей – до навчання юристів. Ми поспілкувалися з творцями стартапу про їхній проект і перспективи його розвитку. Симулятор життя юриста InLaw – це мобільна гра для юристів, у якій користувач проходить шлях від молодшого юриста до партнера юридичної фірми, виконуючи правові завдання і неочікувані доручення партнера. Проект InLaw народився на LegalTech хакатоні у Мінську в юристів Arzinger Олексія Михайлова, Вероніки Павловської (Білорусь) і юриста Axon Partners Сергія Миська (Україна). Прототип створила команда розробників Amulex за підтримки Сергія Кузнецова. Гра створена на основі практичного досвіду роботи в юридичній фірмі і максимально наближена до реального життя. Цільовою аудиторією InLaw є студенти юридичних факультетів і юридичні фірми.
IN LAW 12
«InLaw – це проект на перетині LegalTech і Edu-Tech. Звісно, не ставимо за мету замінити юрфаки з реальними викладачами. Ми хочемо допомогти
студентам зрозуміти і полюбити свою роботу так, як її любимо ми», – говорить Вероніка Павловська. InLaw допомагає прокачувати практичні навички юриста у студентів і стажерів юридичних фірм. Може бути кастомізований під внутрішні корпоративні правила. Олексій Михайлов переконаний, що гра буде цікавою юридичним фірмам: «Наша гра допоможе партнерам і HR-відділам зекономити море часу на розробку завдань для кандидатів і на початковий інструктаж при працевлаштуванні». Саме тому серед потенційних партнерів із розвитку та розробки продукту – великі юридичні фірми, які щороку беруть на стажування багато студентів. Команда InLaw впевнена, що одним із ключових елементів гри має бути гумор, тому що без нього працювати юристом і вижити стати партнером неможливо. «Наша «юридична» частина команди зараз упритул займається розробкою сюжету та архітектури гри. Важливо зрозуміти, що буде цікаво користувачам (студентам і юридичним фірмам), щоб продукт по-справжньому працював. Це наше ключове завдання», – підкреслює Сергій Мисько. Міжнародна команда планує розвивати проект, додавати нові фішки, пов’язані з роботою юриста, і освоювати нові юрисдикції. «Зараз ми фокусуємося на грі для юристів, але розуміємо, що перспективи проекту значно ширші. Він може бути адаптований практично під будь-яку індустрію і будь-яку мову. Зміст завдань і розвиток сюжету може змінюватися. І все це дійсно надихає», – вважає Сергій Кузнецов.
СТАРТАПИ
«Лігал Тех процвітає. Він змінює спосіб надання юридичних послуг, збільшує їх ефективність, якість та швидкість. Це є тим ключем, яким варто користуватись у юридичній сфері». Олег Чучман, випускник Магістерської програми Школи права УКУ, співзасновник платформи Clauser Нещодавно я брав участь у двох надзвичайно цікавих заходах: AEQUO Legal Tech Challenge та Access to Justice hackaton. Такі події є своєрідним бустом та колискою лігал теху. Справа навіть не у виграші, а у підтримці менторів, які спрямовують ідею у правильне русло. Так ось, протягом тих заходів було створено проект Clauser.
Що таке Clauser? Навіщо він? Яку проблему вирішує? Якщо коротко, Clauser – це платформа, що допомагає юристам знайти найкраще положення договору вдвічі швидше. Так звана “бібліотека” для договорів. Такий сервіс здебільшого розрахований на юристів, які займаються розробкою договорів. Згадаймо стандартний процес такої розробки: після аналізу ситуації юрист використовує наявні у нього (в інтернеті) шаблони. А вони ж дуже рідко застосовуються у повній мірі. У будь-якому випадку потрібно щось додумувати або переробляти. Саме це і тягне за собою дуже багато згаяного часу. Clauser же створений для того, аби юристи швидше виконували таку роботу завдяки базі договірних положень, серед яких можна обрати найоптимальніше.
CLAUSER Крок 1: Вибрати із запропонованого списку бажане положення. Крок 2: Обрати найбільш влучне наповнення. На відміну від схожих сервісів, Clauser має додаткові функції: наявність коментарів до положень, і головне – платформа доступна українською.
Для кого створений Clauser? Який об’єм такого ринку? Проект створений для юристів: приватних нотаріусів, фрілансерів, юрисконсультів, адвокатів. Функціонуватиме проект як B2C, так і B2B. Згідно із спостереженнями, даними із мережі та експертними оцінками, потенційних користувачів Clauser є понад 70 000. Із цієї ж кількості вираховувався об’єм такого ринку. Визначення відбулось за такою формулою:
70 000 х 60 дог/р х 8 год/д х 20$ = 672 млн $, де
Як це працює?
70 000 – кількість потенційних користувачів;
Насправді, сам алгоритм роботи Clauser не є новим. Так, існують схожі сервіси, наприклад, LawInsider та ContractStandarts. Так ось, працює Clauser доволі просто:
60 – середня кількість складених договорів за рік; 8 – середня кількість затраченого часу; 20 – середня ставка юриста за годину роботи.
IN LAW 13
СТАРТАПИ
Чи буде сервіс платним? Попередньо основною ідеєю було створити безплатний сервіс, який допомагатиме юристам. Проте згодом, проаналізувавши об’єм роботи, постійні витрати на існування та опитавши потенційних користувачів, ми дійшли до висновку, що у Clauser безкоштовно буде надано лише обмежений спектр положень. Звичайно, за бажання користувач матиме можливість купити повний доступ до платформи за щомісячну оплату.
Коли проект буде доступним для широкого загалу? Які плани на розвиток? Наразі готовий прототип сервісу. Протягом зими 2018 року будемо працювати над MVP та його наповненням. Запуск першої версії Clauser планується весною 2019 року. Варто зазначити, що сервіс буде постійно розвиватись: орієнтуємось протягом 2 років запропонувати користувачам понад 10 000 якісних положень. Однак Clauser на цьому зупинятись не буде. Разом із командою ми визначили, що функціонал сервісу буде згодом доповнюватись. Збираємося створити Clauser Marketplace, де юристи зможуть продавати свої положення іншим користувачам, та Clauser Contract Builder – сервіс, який на основі положень, запропонованих Clauser, буде генерувати потрібні договори.
Чи велика команда Clauser? Насправді, наша команда дуже маленька. Нас всього троє: юрист та двоє розробників програмного забезпечення. Проте ми будемо стрімко розвиватись. Якщо у Тебе виникли будь-які рефлексії або ж бажання допомогти, постукайся тут: chuchman@ucu.edu.ua chuchmanoleg@ukr.net
IN LAW 14
ІННОВАЦІЇ
«Технологічний бум» –саме так можна охарактеризувати ті процеси, через які проходить українське юридичне середовище в останній період. Спершу у 2014-2015 рр. трендом стало ІТ-право, яке для юридичного ринку трансформувалося з індустрії в окрему практику. З‘явилася низка нішевих юридичних фірм, серед яких вже є навіть ще більш спеціалізовані (напр., у галузі crypto law), та однойменних освітніх проектів. Останні рік-півтора естафету все частіше переймає legal tech та інновації в юриспруденції. Призначення Chief Innovations Officer та власні «лігалтеківські» проекти стали уже must have для юридичних фірм не тільки у Києві.
ІВАН
ГОРОДИСЬКИЙ LEGALTECH@ UKRAINE: FAST AND WINDING ROAD
Насправді, зараз в Україні існують чудові можливості для роботи саме у галузі юридичних технологій. Величезна кількість доступних «відкритих даних» (порівняно із багатьма іншими країнами), об’єми яких зростають із кожним роком, створюють великі можливості щодо їх використання з метою розвитку інноваційних проектів. Зараз ми спостерігаємо, як поняття «юридичні інновації» здійснює перехід за межі юридичного бізнесу, зокрема у сферу доступу до правосуддя. Хоча глобально інновації у сфері access to justice (A2J tech) завжди були одним із найпріоритетніших напрямків юридичних інновацій. В Україні тривалий час слова “legal tech” асоціювалися із бізнес-рішеннями для юридичних фірм.
IN LAW 15
Якщо у 2017 році після презентації чергової платформи, яка позиціонувала себе як «Убер для юристів», доводилося з усмішкою констатувати, що в Україні «всі юридичні інновації» закінчуються «черговою CRM’кою», то у 2018 році розвивається все більше і більше проектів, створених для вирішення проблем із доступом до правосуддя. Темі A2J, зокрема, присвятили цілий день у рамках VII Судового форуму АПУ в Києві (15-16 листопада). А 8-9 грудня у Львові на базі Центру Шептицького УКУ відбувся хакатон Access to Justice, організований спільнотою Kyiv Legal Hackers та Школою права УКУ. Уже зараз є кілька українських стартапів, які працюють у галузі доступу до правосуддя: Pinky Solutions, OpenDataBot, «Суд на долоні» та інші. Очевидно, не всі ці проекти ідеальні і не всі будуть успішними. Проте вони вже закладають основу та надають імпульс для розвитку інших проектів у майбутньому. Цей напрямок правильний, хоча залишаються певні нюанси, пов’язані із розумінням змісту та цілей розвитку інновацій у сфері правосуддя. На тому ж Судовому форумі я побачив рекламний буклет однієї платформи, що працює з A2J, серед переваг якої значилося «зниження собівартості послуги для юридичних фірм». Це, ймовірно, передбачає, що ціна послуги для клієнта залишиться незмінною. Звичайно, всі стейкхолдери, включно з юридичними фірмами, повинні стати бенефіціарами інновацій. Проте у технологіях доступу до правосуддя бізнес-вигода має бути наслідком, а не ціллю. Ключова мета у цьому випадку – захист прав та інтересів осіб, які апелюють до судових органів, і підвищення рівня та якості правосуддя в цілому.
IN LAW 16
Ключова мета у цьому випадку – захист прав та інтересів осіб, які апелюють до судових органів, і підвищення рівня та якості правосуддя в цілому Юридичні інновації у сфері A2J однозначно є шансом, але у жодному разі їх не можна розглядати як панацею. Самі по собі технології можуть та покликані бути ефективним інструментом для вирішення точкових проблем (одноманітність правозастосування, протидія корупційним явищам, усунення бар’єрів для доступу до правосуддя, прозорість здійснення), але вони не є універсальними відповідями на всі виклики. І, зрештою, чому технологія повинна вирішити ті проблеми людей у правовій сфері, які не змогли вирішити самі люди?
A2J legal tech повинен бути криголамом, який творитиме відкрите середовище, готове впроваджувати зміни та змінюватись.
ІННОВАЦІЇ
Інновації повинні бути наслідком дотримання принципів верховенства права та законності, а не їх передумовою, як це часто очікується. Відповідно, в Україні впровадження інновацій у сфері правосуддя повинне проходити, як мінімум, одночасно із розвитком та забезпеченням цих принципів. А не розглядатися ключем до вирішення всіх проблем із їх імплементацією. Цим обумовлені і підходи до розуміння інновацій у сфері A2J в різних країнах. У тих державах, де існує високий рівень забезпечення верховенства права та законності, технології доступу до правосуддя трактуються як такі, що забезпечують більш ефективний доступ до інституцій правосуддя. В Україні ж, як і в низці інших держав, у яких правова система і система правосуддя перебуває у перехідному стані або ж проходить через реформування, такі технології трактуються як гарантія забезпечення доступу до справедливості, чого неможливо досягнути за наявного статусу-кво. Правосуддя і ті проблеми, які виникають при його здійсненні, багато в чому є зрізом суспільства та відображенням проблем, які існують у ньому. Тут також важливо забезпечити, щоб інновації, які запроваджуються у сфері A2J в Україні, не стали зрізом наявного стану правосуддя та судової системи, вимоги щодо реформування якої звучать протягом останніх років. Спілкуючись із людьми, які працюють у сфері legal tech (і саме в сфері A2J), вже доводилося помічати зародки корпоративності, відчуття певної ексклюзивності та місійності, які формують очікування/вимоги до тих, хто хоче реалізовувати свої проекти. Проте A2J legal tech повинен бути свого роду криголамом, який долатиме такі та схожі явища та творитиме відкрите середовище, готове впроваджувати зміни та змінюватись. Бо саме останнє, ймовірно, є головним викликом у сфері доступу до правосуддя в Україні.
IN LAW 17
ІННОВАЦІЇ
ДІМА ГАДОМСЬКИЙ: ПРО ЗМІНИ В AXON PARTNERS, ВЕРСУС БАТЛИ І МАЙБУТНЄ ЮРИДИЧНИХ КОМПАНІЙ Ми зустрілись у кафе Українського католицького університету одразу після захисту студентських проектів з курсу підприємництва, який веде Діма (Гадомський, СЕО Axon Partners) на Магістерській програмі Школи права. В планах початок розмови мав бути про студентські проекти і підприємництво, або про зміни в Аксоні і юридичний бізнес, але почали ми з чогось цікавішого – історії про те, що не варто відкладати старт свого проекту, бо, наприклад, хтось вже у 5-му класі запускає бізнес. Ну, як бізнес… Словом, читайте.
IN LAW 18
Минулого разу, коли ми з тобою бачились, то записували на ІТ Арені промо-ролик до курсу з підприємництва. Тоді ти сказав, що не варто юристам розпочинати свій юридичний бізнес одразу після закінчення університету. Досі так вважаєш, чи твоя думка змінилася? У проміжку часу між відео, що ми записували, і вчорашнім днем відбулась одна штука. Прийшла якось до мене донька, їй 10 років. Вона перейшла в нову школу. І сказала мені: “Тато, ми тут з моїм партнером (подружкою) запиляли бізнес. Будемо слайми робити. Разом із нею плюс-мінус зробили фінансову модель”. Вони мали відкладати зароблені гроші, а потім щомісяця хотіли їх розподіляти. Через тиждень вона така сумна-сумна прийшла і сказала: “Конкуренти з’явилися в класі”. Інші чуваки почали робити те саме, але використовують інші канали. Вони з подругою продавали слайми в Інстаграмі і в класі, а ті діти зробили сайт
і почали продавати їх першокласникам. Я про це розказав студентам в УКУ, бо вони розповідали, що стартуватимуть зі своїми проектами років через 5: “Камон, моя донька в 5 класі. І вже почала свій бізнес”. Вчора вона сказала, що “включился в дело регулятор”(сміється). Словом, хтось із батьків поскаржився, що першокласникам невідомі продають якісь штуки. Тому в школі взагалі заборонили що-небудь продавати. Я тоді питаю її: “Соня, так а що ти будеш робити?” А вона: “Та в туалеті будемо розраховуватися і передавати слайми”. Я це до того, що, можливо, і не правий, коли кажу, що не добре займатися бізнесом одразу після університету. Напевно, залежить все ж таки від людини.
Ти багато де викладаєш, виступаєш із лекціями та майстер-класами. А чим тобі цікаве викладання саме в університеті, в УКУ зокрема? Ми з партнерами хочемо, щоб на ринку IN LAW 19
ІННОВАЦІЇ
було більше підприємництва. Тому цей курс, який я викладаю в УКУ, – частина нашої ідеї. Ми допомагаємо екосистемі розвинути підприємництво в студентах і в юристах. По-друге, ми працюємо над нашим HR-брендом і нам потрібні розумні студенти. Я нікому не роблю пропозицію роботи, але, звичайно, ми чекаємо, щоб вони так чи інакше з нами співпрацювали. Ну, а третє – мені це просто подобається. Є перші 2 цілі і вони прагматичні, а 3 – подобається викладати. І коли мені буде 80 років, я хочу продовжувати чимось займатися. Тому сподіваюсь, що буду викладати.
Ти зараз більше займаєшся розвитком бізнесу, контентмаркетингом і т.д. Тобі на даному етапі це стало більш цікавим? Я колись бачив виступ відомого клоуна В’ячеслава Полуніна на TEDx, здається. Він казав, що потрібно змінювати те, чим ти займаєшся, кожні 10 років. Я в юриспруденції вже 12 років, і, звичайно, коли довгий період робиш одне і те саме, стає досить нудно. В мене не було ось цього “робити те саме”, але 12 років – це забагато. Юриспруденцію я не покину, але також цікаво займатися іншими речами, більш драйвовими. Продовжую вести проекти, в мене є судові і, на жаль, кримінальні справи, є клієнти, з якими я працюю. Проте зараз набагато більше
займаюся BizDev’ом і контентом, ніж рік тому. Для мене тут зараз більше драйву.
Три роки тому ти з партнерами запустив Axon Partners. Тоді ви ще самі не знали, як все складеться, і, відповідно, ставилися до свого бізнесу, як до експерименту. Вам вдалося досягти тих цілей і того бачення, що ставили на найближчі роки? Спочатку нашою ціллю було залишитися на ринку. За 3 роки команда збільшилась до 30 людей, і ми відкрили офіси у Львові та Харкові. Нам потрібно вже мати якесь більш структуроване бачення на найближчі 5 років, а також якусь мету. Її ще немає. Тобто є кілька ідей: чи ми маємо бути найефективнішою компанією на ринку з розрахунком на одного юриста, чи маємо бути компанією із найбільшою кількістю офісів, чи повинні бути найякіснішою фірмою, чи ми маємо далі фокусуватися на ІТ-компаніях? Є різні гіпотези, і в найближчі кілька тижнів хочемо з’ясувати, що робимо і куди рухаємось.
Бізнес-модель “бірюзової” компанії працює на українському ринку? Так, це працює. І не через наше бажання, а через необхідність. Ми розуміємо, що в нас якісь процеси є хаотичними, і їх потрібно налагодити. Проте їх треба внормувати не так, як у юридичній фірмі. Тобто в процесах ми не рухаємося в бік бюрократії, а вибудовуємо все так, щоб бюрократії не було.
Чому ви зараз змінили деякі із своїх підходів до роботи, як-от із творчою середою і коворкінгами? Такі штуки, як те, що середа – творчий день, самі собою відпали. Ідея з творчим днем відійшла, коли ми подивилися на це з іншого боку. Точніше, коли ми об’єдналися з Оксаною (Оксана Кобзар, партнер, голова харківського офісу) і з її харківським офісом. Всі разом робили стратегічну сесію і дійшли до думки, що це самообман. В нас кожен
IN LAW 20
ІННОВАЦІЇ
день є творчим, немає обмеженого робочого дня, і ми можемо працювати віддалено. Рік ця ідея нормально працювала, просто зараз вона перестала бути потрібною. А стосовно коворкінгів, то у Львові і в Харкові ми не змогли знайти собі достатньо зручний. Тому в цих містах у нас офіси. В Києві ми робимо level up і будемо шукати офіс, бо коворкінг тепер вже нам заважає через низку речей. Проте працювати з командою в коворкінгу на тій стадії, коли нам було менше 3 років, – це було абсолютно правильним рішенням з мінімумом витрат і максимумом комфорту.
В одній своїй статті на сайті Юридичної Газети ти згадав версус батли і рубрику Fresh Blood (там батлять молоді та маловідомі МС) та те, що тобі здається, наче юридичний ринок сприймає нове покоління юристів так само. Також писав, що між старшим і молодшим поколіннями більше спільного, ніж відмінного. Що ти тоді мав на увазі? Версус батли – це явище, яке можна любити, або ні, але їхні відео на Youtube збирають по 10 чи 20 мільйонів переглядів. І це майже неможливо не помітити. Якщо вже продовжувати робити паралелі з музичною індустрією, то, наприклад, такі, як Кіркоров з Басковим, теж намагаються бути до цього причетними, стараються залучити аудиторію, бо їхня просто фізично помирає. Тому й співають “цвет настроения синий” чи “обливають” один одного лайном на камеру. Вони шукають нову аудиторію. Так само з юридичним ринком. Ми продаємо одну й ту саму юридичну послугу, просто вона трансформується і перетворюється на більш технологічну штуку. Юридичні фірми не створюють контент, який споживає їхня аудиторія. Насправді ми всі дуже схожі: робимо контент. Просто раніше треба було робити один, а зараз інший.
Окей, у чому тоді різниця? Різниця у спілкуванні, бо юридичні компанії не комунікують зі своїми клієнтами в соціальних мережах. Вони просто дають контент, який люди не споживають без спілкування. Вони ще не готові до цього. Можливо, їхня аудиторія ще не вся у Фейсбуці. Проте вони не вміють розважати людей. Велика частина публічного іміджу сучасного бізнесу – розважати. Презентація Apple 10 років тому – це розвага, хоча й серйозний бізнес. Комунікативна стратегія Президента Обами, а це досить серйозний чувак, була побудована на розвазі. Якщо Президент може собі дозволити жартувати, то юридична фірма хіба серйозніша? Вони не намагаються відрізнятися. У нас завжди був ринок продавця, а зараз – це ринок покупця. Тому компанії ще не перелаштувалися, щоб бути чимось іншим, крім базових речей. Всі пишуть на сайтах, що вони професійні, що спілкуються з клієнтом однією мовою і т.д., але це не відрізняє одну компанію від іншої, це є в усіх. Бути відмінними треба якоюсь метою або способом надання послуги.
Що тоді, на твій погляд, вони мають змінити? Якщо раніше ієрархічні структури працювали і добре масштабувалися, то зараз бізнес-індустрія дуже швидко змінюється. Блокчейн-бізнес продовжує існувати, але ІСО – це хайп 2 років. На цьому бізнесі юридичні
IN LAW 21
ІННОВАЦІЇ
компанії могли заробити гроші. Натомість це вдалося лише тим, хто зміг швидко перелаштуватися. Зараз потрібно не просто швидко розвивати компанію і масштабуватися, а ще й бути гнучкою компанією. Бо тепер не можна 5 років розвивати практику, а потім сподіватися, що на 6 рік вона тобі принесе гроші. Модель управління юрфірми має бути гнучкою і постійно спрямованою на інновації. Діджитал трансформація – це тренд всіх, але, звісно, компанії підлаштовуються під клієнта. І, якщо українські клієнти не зробили діджитал трансформацію, то хто його зробить? Юристи ж є обслуговуючим персоналом. Якщо клієнт ще не перебудувався, то й обслуговуючий персонал не перебудовується. Ми просто працюємо з ІТ-індустрією, тому якби в нас клієнтом була агрокомпанія, ми б не змогли продавати їм свої послуги.
Наскільки юридичний бізнес є справді бізнесом в Україні, а не лише практикою окремих юристів? Для мене відмінність бізнесу від не бізнесу – це можливість продати. Я розумію, як ми можемо продати Аксон, але не знаю, хто його може купити. Бо що таке “купити Аксон”? Це придбати торговельну марку? Юристів не куплять, бо вони вільні люди, тим паче вони є власниками Аксону. Так само не можна продати юридичну компанію, бо вона дуже сильно зав’язана серед партнерів. Якщо з тієї точки дивитися, то юридичний бізнес – це ті 9 чи 10 юридичних компаній, які містяться на біржах Австралії і Британії. Це компанії, які вийшли на ІРО, і в яких з’явилася ринкова капіталізація, що залежить від річного обороту, помноженого на якийсь мультиплікатор. Ось
IN LAW 22
це дійсно юридичний бізнес. Але якщо те відкинути, то багато юридичних партнерів вважає свій бізнес бізнесом. Мало хто каже про мистецтво добра і справедливості та про те, що ми тут для того, аби допомагати людям. Ну камон, це неправда, всі заробляють гроші, великі гроші, набагато більші, ніж Аксон. Тому це бізнес у їхньому розумінні. На мою думку, якщо це продати не можна, значить то не бізнес.
Чи має шанс якась українська юридична фірма стати з часом конкурентною на глобальному ринку? І наскільки етичні стандарти, комплаєнс і т.д. є визначальними конкурентними перевагами для українських юрфірм? Мені б хотілося вірити, що шанси є. З одного боку, в нас на юридичному ринку немає базових речей, які є на розвинутих ринках. Наприклад, у нас немає практики страхування своєї професійної відповідальності. Ми не дуже дбаємо про конфлікт інтересів і т.д. Але це ті речі, які можна виправити. І я вірю, що це не перешкода. З іншого боку, в нас в Україні немає жорсткого регулювання юридичної професії. Відповідно ми можемо експериментувати з legal tech. Я вірю, що з продуктом можна вийти на іноземні ринки. А всі ті офіси, які відкривають українські юрфірми в інших країнах, не є там конкурентними. Вони його створюють для вже існуючих своїх клієнтів там. На тих ринках є свої топ-100 юридичних компаній.
ІННОВАЦІЇ
Потім є ще прірва із 300 компаній і аж потім – офіс якоїсь української фірми. Тому я не вірю, що з класичною моделлю юридичних послуг хтось може вийти туди і конкурувати. Що стосується юридичних продуктів, то це може статися, бо між продуктом і послугою є різниця.
будуть виглядати як платформи.
Ти колись згадував про те, що юридичну професію змінюють не технології, а нові суспільні відносини.
Ну точно не Axon Partners, бо не я це створив, а ми разом з партнерами це зробили. Хм…(тут була довга пауза) Минулої суботи ми грали у футбол, і я пенальті красиво забив (сміється). Ну добре, має ж бути якась егоїстична шняга під кінець інтерв’ю. От пенальті – на першому місті досягнень, а на другому… (друга, але коротша пауза). 10 років тому я був представником української компанії в московському арбітражі стосовно поставок нафти. Представляв українську сторону і цю справу виграв. А коли повернувся до Києва і розповів про перемогу, то партнер такий: “Як виграв? Ми не мали її вигравати. Ми мали просто формально подати позов”. Ось там-от я був реально красунчик. Дивно, бо після того не згадував цей випадок, аж поки ти не запитала. Тоді ще в прокат вийшов “Льодовиковий період”, і я звідти привіз дружині білку. Пам’ятаю, як спізнювався на потяг, біг з тією судовою валізою, виграною справою і з білкою в руках. Це було дуже мило і смішно.
Ну так, дивись, соціальні мережі змінили підходи до спілкування. За рахунок них світ стає пласкішим, відповідно тут не технології змінюються: для того, щоб бізнес зміг чогось досягти, потрібно зрозуміти, куди рухаються ці суспільні відносини. Чи може бот надавати юридичні послуги? Це питання не технологій, а зміни підходів до надання юридичних послуг і до їх споживання.
В одному зі своїх інтерв’ю на питання про майбутнє юридичного бізнесу ти відповів, що це конкуренція платформ, які одночасно задовольняють вимоги клієнтів і юристів, що юристи будуть працювати на кількох платформах одночасно, як таксисти одночасно працюють з Uber, Яндекс і т.д. Твоя думка змінилася з того часу? Я дійсно вірю, що може настати юридична сингулярність в тому плані, що ці всі елементи права зійдуться в одному місці. Тобто зараз ринок з чого складається? З юристів, юридичних компаній, клієнтів, рейтингів та, можливо, якихось медіа, суддів. Якщо все це буде на одній платформі, наприклад, рейтинг базуватиметься на відгуках клієнтів. Тут же ж клієнти будуть давати завдання юристу, а юрист буде виконувати. Тут буде суд, який вирішуватиме спори між клієнтами за участі тих же юристів і клієнтів. Тобто всі елементи бізнесу будуть на одній платформі. Я вважаю, що майбутні юридичні компанії
Наостанок я тебе хотіла запитати лише одну річ: ти досить часто ділишся своїми фейлами. А що вважаєш своїм поки що найбільшим досягненням?
JURIDI CTION SINGU LARITY PLATF ORMS Розмовляла Марта Дацюк Фото: Віталій Качур
IN LAW 23
ІННОВАЦІЇ
НАТАЛІЯ ГАЛЕЦЬКА
INNOVATIONS @ ШКОЛА ПРАВА УКУ яких буде суспільно корисною і не Тематика інноваційності для шкодитиме суспільству? Це виклики українського юридичного ринку глобального, а не національного вже давно не нова: з’являються масштабу, і відповіді на ці нові стартапи, постійно Програма з ІТ-права питання можна знайти лише проводяться різноманітні шляхом спроб, тобто learnхакатони/ідеатони, провідні ing by doing. юридичні компанії наймають юридичних інженерів та 3 Школа права УКУ розпочала розробляють власні продукти. роки та успішно реалізовує низку Правниче освітнє середовище проектів, спрямованих на розвиток має належно реагувати на такі інноваційності як навички. Першою суспільні тренди і виклики. такою ініціативою є Сертифікаційна Якою має бути роль юридичних навчальних закладів та викладачів у цьому процесі? Як правильно навчити юристів бути інноваторами? Як виховати правників, діяльність
Понад 80 учасників Київ та Львів
IN LAW 24
програма з ІТ-права, яка стартувала у 2016 році. Від провідних українських і закордонних експертів учасники програми дізнаються про правові аспекти блокчейну, штучного інтелекту чи Big Data. І це лише незначна частина навчання. У 2018 році команда успішно завершила вже третій набір програми, який тривав одночасно у Києві та Львові.
Access to Justice Hackathon 8-9 грудня 2018
Розпочавши навчання для практикуючих правників, ми зрозуміли, що цього замало. Саме тому цього року в рамках Магістерської програми Школи права УКУ студенти могли обрати декілька курсів, спрямованих на розвиток інноваційності як навички у правників: “Юридичне підприємництво”, “Юридичні інновації” (під час якого студенти створювали власні стартапи), “Права людини в інформаційному суспільстві”, “Право і технології”. Разом із командою юридичної фірми «Bot&Partners» студенти працювали над оптимізацією роботи Юридичної клініки.
Центр імені Митрополита Андрея Шептицького 4 країни: Україна, Білорусь, Молдова, Казахстан 70 учасників з України
12 проектів
Розвиток інноваційності важливий не лише для студентів-правників. Цьогоріч ми почали працювати у напрямку створення у рамках Школи права УКУ інноваційного юридичного середовища, яке буде корисним як для приватного, так і для публічного сектору. Саме тому Школа права УКУ підтримала пропозицію спільноти Kyiv Legal Hackers провести у Львові Хакатон. Для нас важливо, щоб тематика Хакатону була соціальною. Тому темою став доступ до правосуддя, або навіть ширше – доступ до справедливості (Access to Justice Hackathon). У Хакатоні взяло участь близько 70 учасників із різних куточків України
IN LAW 25
ІННОВАЦІЇ
та з різним бекграундом: юристи, програмісти, маркетологи. Юридичне середовище представляли студентиправники, практикуючі адвокати, навіть представниця судової гілки влади. До фінальної презентації дійшло дванадцять проектів, дуже різних за тематикою: від чатбота для внутрішньо-переміщених осіб до програми, яка допоможе складати якісніші договори. Суддями Хакатону стали декан факультету суспільних наук УКУ Володимир Турчиновський, керівник Магістерської програми з комп’ютерних наук за напрямом “Науки про дані/Data Science” Олексій Молчановський, віце-президент компанії SoftServe Іван Лешко, начальник Управління ІТ Львівської міської ради Марта Романяк, представник Мін’юсту Іван Шемелинець. Серед партнерів проведення Access to Justice Hackathon: юридичні фірми Vasil Kisil & Partners, Axon Partners, Sayenko Kharenko, ILF, Програма USAID «Нове правосуддя» та HiiL (Гаазький інститут інновацій у праві). Переможцями Хакатону стала команда SpozhyWatch, яка розробила платформу для оскарження дій перевізників, щоб споживачі отримували відшкодування за затримки та
IN LAW 26
INVENT CREATE INNOVATE INLAW.
скасування рейсів на літак, автобус, потяг. Однозначно, ця подія стала місцем для обміну думками, генерування нових ідей, цікавих знайомств і синергії. Такі заходи мають значно ширші перспективи. Наприклад, є можливість залучити правників, які працюють в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, судах, нотаріаті. Саме вони є тими практиками, які знають “із життя”, що створює труднощі звичайній людині у доступі до правосуддя, які питання найчастіше постають, що можна оптимізувати, аби послуги, які надає держава людям, були якіснішими, простішими, доступнішими. Також у цьому контексті не менш важливим є розуміння того, що інноваційні проекти повинні удосконалювати сам державний апарат, послуги, які надає держава. Особливо цінними і цікавими є ті інноваційні проекти, які спрощують життя простим людям у відносинах з державою: допомагають реалізувати своє право на пільги, зареєструвати громадську організацію чи створити малий бізнес.
При цьому інноваційні проекти, які підвищують поінформованість про власні права (наприклад, під час перевірки контролюючими органами) або ті, що спрощують можливість подати скаргу на неправомірні дії чи рішення держави, роблять суспільство більш демократичним. Проте ідеальним варіантом була б наявність інноваційного рішення, що допомогло б уникнути або мінімізувати потребу в оскарженні дій держави. У сучасному інформаційному суспільстві не лише інженери, а й юристи мають мислити інноваційно, адже саме це пришвидшить розвиток держави та удосконалить суспільні процеси. А Школа права УКУ буде допомагати розвивати інноваційність як навичку в юристів. Тому очікуйте нових анонсів від #NotAnotherLawSchool! Наталія Галецька, к.ю.н., старший викладач кафедри теорії права та прав людини УКУ, старший юрист однієї з найбільших українських ІT-компаній SoftServe, Inc. Матеріал підготовано для публікації у журналі Факультету суспільних наук УКУ “FSS Stories”
IN LAW 27
ШКОЛА ПРАВА УКУ 2018
IN LAW 28
ШКОЛА ПРАВА УКУ
ЗАХОДИ ШКОЛИ ПРАВА УКУ У 2018 РОЦІ 18 відкритих лекцій
4 майстер-класи 10
3 круглі столи 1
2 публічні дискусії 1
модулів Сертифікатних програм
2
1
форум
хакатон
1
1
воркшоп
тренінг
1
кіно-перегляд
ГЕОГРАФІЯ ЕКСПЕРТІВ Канада 2
США 9
Франція 2
Україна 60+
Великобританія 1
Перу 1
IN LAW 30
слухачів та випускників навчальних програм
студентські дебати та мут-корти
презентації
Південна Африка 1
110+
700+ 20+
учасників заходів
учасників змагань та конкурсів
ГЕОГРАФІЯ ЗАХОДІВ В УКРАЇНІ Львів 28 Київ 5
Одеса 1
Харків 1
ПАРТНЕРИ ШКОЛИ ПРАВА УКУ У 2018 РОЦІ Юридичні фірми
Міжнародні партнери:
Партнерські організації:
ЗМІ
Генеральний партнер Школи права УКУ у 2018 році
Офіційний партнер Юридичної клініки Школи права УКУ у 2018 році
Партнер програми з ІТ права УКУ у 2018 році
IN LAW 31
ШКОЛА ПРАВА УКУ
ДОРАДЧА РАДА Андрій Костюк
Анна Бабич партнер юридичної фірми Aequo
голова Дорадчої ради, адвокат, партнер адвокатського об’єднання “Павленко та партнери”, викладач Магістерської програми УКУ з прав людини
Сергій Гошовський керуючий партнер Hoshovsky Law Firm (Нью-Йорк, США)
Андрій Гринчук керуючий партнер юридичної фірми “Гринчук та партнери”, Почесний Консул Королівства Нідерландів у Львові
Андрій Бойко д.ю.н., член Вищої ради правосуддя
Данило Білак радник Прем’єр-міністра України, директор Офісу інвестицій Кабінету міністрів України
Роксолана Костур адвокат, партнер адвокатського об’єднання «Матвіїв та партнери»
Сергій Верланов к.ю.н., заступник міністра фінансів України
Маркіян Ключковський партнер ЮФ “Астерс”
IN LAW 33
ASTERS СТАЛА ГЕНЕРАЛЬНИМ ПАРТНЕРОМ ШКОЛИ ПРАВА УКУ Найбільша юридична фірма України робить свій внесок у розвиток правничої освіти нашої держави. Астерс стала генеральним партнером Школи права Українського католицького університету (УКУ) і протягом 2019-2023 років буде підтримувати правничий напрям освіти університету. Астерс надаватиме фінансову та експертну підтримку Школі права УКУ. Залучені кошти будуть спрямовані на відкриття нових програм та проектів. Також один із партнерів Астерс, Маркіян Ключковський, увійшов до складу дорадчої ради Школи права УКУ, серед членів якої є провідні українські та закордонні правники. “Професія юриста накладає високі соціальні зобов’язання і вимагає втілення в життя заходів, спрямованих на підтримку розвитку суспільства”, - коментує Маркіян Ключковський, партнер Астерс. - “Попри значну кількість юридичних навчальних закладів в Україні проблема якості правової
освіти залишається актуальною. Ми раді підтримати Школу права УКУ – один із найбільш прогресивних вищих навчальних закладів для юристів в Україні”. «Партнерство з Астерс, визнаним лідером українського юридичного ринку, для нас особливо цінне, - зазначив Іван Городиський, директор Школи права УКУ. - Внесок
наших партнерів доцільно розглядати як довгострокову інвестицію, оскільки вона дозволить реалізувати низку масштабних проектів, які якісно змінять ландшафт юридичної освіти України і підвищать професійний рівень українських правників у майбутньому». Завдяки партнерам Український католицький університет, некомерційний вищий навчальний заклад, має змогу розвивати інноваційну та ціннісно-орієнтовану освіту в Україні. Невдовзі Школа права УКУ планує запуск масштабних проектів за підтримки Генерального партнера.
PROFESSIONALS ACHIEVERS PEOPLE IN LAW. IN LAW 34
КОМАНДА Оксана Котис
керівник проектів та програм Магістерської програми Школи права УКУ
Світлана Хилюк
керівник Магістерської програми Школи права УКУ, в.о. завідувача кафедри теорії права та прав людини
Ірина Шаровська
виконавчий директор Центру верховенства права
Іван Городиський
директор Школи права УКУ
Ірина Заверуха
професор кафедри теорії права та прав людини УКУ
Вячеслав Навроцький
професор кафедри теорії права та прав людини УКУ
Андрій Хімяк
грантовий менеджер
Оксана Гулкевич
керівник проектів та програм Центру верховенства права
Мирослава Білак
професор кафедри теорії права та прав людини УКУ
Маркіян Бем
старший викладач кафедри теорії права та прав людини УКУ
Наталія Галецька
старший викладач кафедри теорії права та прав людини УКУ
Оксана Коцовська
доцент кафедри теорії права та прав людини УКУ
Христина Думич
старший викладач кафедри теорії права та прав людини УКУ
Анастасія Онопрійчук
PR-менеджер Школи права УКУ
Марія Дерев’янко
методист кафедри теорії права та прав людини УКУ
Христина Ковцун
менеджер юридичної клініки УКУ
Віталій Качур фотограф
IN LAW 35
Yurydychna Gazeta (Legal Newspaper): news of the latest legal trends and developments, articles about law practice, comments and analysis on emerging legal issues
t.me/yur_gazeta
Tweet us and follow the latest news of the Ukrainian legal market
www.yur-gazeta.com
Найсвіжіші правові новини, аналіз законопроектів, судова практика, актуальні факти з життя українського та іноземного ринку юридичних послуг
Все для юристів – в форматі відео
ЦЕНТР ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА
ЦЕНТР ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА
DIPLOMA IN ENGLISH LAW AND LEGAL SKILLS ТИП ПРОГРАМИ
МОДУЛЬНА СЕРТИФІКАТНА ПРОГРАМА
ТРИВАЛІСТЬ
ЖОВТЕНЬ 2018 – ТРАВЕНЬ 2019
ПАРТНЕРИ
ОСВІТНЯ ФУНДАЦІЯ JURIS ANGLIAE SCIENTIA, АСОЦІАЦІЯ ПРАВНИКІВ УКРАЇНИ
Центр британського права Школи права УКУ Школа права УКУ розпочала співпрацю з британською освітньою фундацією Juris Angliae Scientia, що базується на юридичному факультеті Кембриджського університету, і яку очолюють старші члени юридичного факультету (включаючи декана, проф. Річарда Фентімана). У рамках цієї співпраці в УКУ створили перший в Україні Центр британського права. Подібні центри вже функціонують у багатьох університетах Центральної та Східної Європи. Основною метою першого в Україні Центру є організація та проведення сертифікатної програми з англійського права та правничих навичок (Diploma in English Law and Legal Skills).
IN LAW 38
«Співпраця з фундацією Juris Angliae Scientia та створення Центру британського права Школи права УКУ є надзвичайно важливим кроком як для університету, так і для правничого середовища України. Англійське право є одним із найбільш застосовуваних при укладенні договорів та вирішенні спорів у юридичній практиці. І тепер українські юристи матимуть можливість отримати необхідні знання та вміння у цій сфері в УКУ. В Україні вже діють схожі програми з американського, польського та німецького права. І ця програма доповнює цю палітру». Іван Городиський, директор Школи права УКУ
Сертифікатна програма з англійського права та правничих навичок Навчальна програма передбачає курси з англійської системи права, англійського договірного та деліктного права, письмових та усних правничих навичок, договірних переговорів, написання договорів та ін. Учасників забезпечують навчальними матеріалами, розробленими спеціально для сертифікатної програми командою провідних експертів, включаючи науковців юридичного факультету Кембриджського університету і спеціально створеної на факультеті освітньої фундації (Juris Angliae Scientia). Викладачі програми – фахівці з питань матеріального права та підготовки юристів, які відвідають Україну саме для викладання на цій програмі.
«Наш курс — це мікс базових положень матеріального права та навичок комунікації (soft skills). Спершу ми знайомимося з англійською правовою системою, дізнаючись більше про контракт, деліктне право та право довірчої власності. На перший погляд, довірча власність завжди здається незрозумілою, адже в більшості країн
немає нічого подібного. Це базові дисципліни, які можна опанувати у Великій Британії. Окрім того, ми навчаємо своїх студентів практичним навичкам, використовуючи курси матеріального права як базу для освоєння необхідних практичних навичок. Сьогодні ми викладаємо те, що пов’язано зі стратегією захисту як на досудовій стадії, так і під час розгляду справи в суді. Також ми хочемо приділити увагу складанню контрактів, написанню установчих документів для клієнтів тощо. Тобто цей курс не лише дає розуміння, що таке англійське право, але й пояснює, як воно має застосовуватися. Курс демонструє різницю у філософії та підходах до відносин юриста з клієнтом, юриста зі судом. Тому буде також цікаво юристам із 20-річним досвідом, оскільки це дасть їм можливість по-новому подивитися на свій підхід до роботи з клієнтами, знаючи, як це відбувається в інших країнах. Коли ми бачимо різницю, то краще розуміємо, що ми робимо, і чому». Стів Терретт, координатор сертифікатної програми з англійського права та правничих навичок IN LAW 39
UCU RULE OF LAW LECTURE SERIES ТИП ПРОГРАМИ
СЕРІЯ ВІДКРИТИХ ЛЕКЦІЙ
ТРИВАЛІСТЬ
ЖОВТЕНЬ 2017 – ТРАВЕНЬ 2018
ПАРТНЕРИ
ПРОГРАМА USAID «НОВЕ ПРАВОСУДДЯ», АСОЦІАЦІЯ ПРАВНИКІВ УКРАЇНИ
UCU Rule of Law Lecture Series – це серія лекцій від провідних американських, європейських та українських правників, присвячена актуальним викликам і проблемам у галузі забезпечення верховенства права, правосуддя та справедливості. Проект «Підвищення обізнаності правничої спільноти України щодо сучасних викликів верховенства права через організацію та проведення серії юридичних лекцій Українського Католицького Університету «Правовладдя» реалізовує Центр верховенства права Школи права УКУ за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми «Нове правосуддя». На сайті http://law.ucu.edu.ua/rolls/ Ви знайдете: - перелік лекторів; - відеозаписи лекцій; - матеріали (презентації) лекцій.
IN LAW 40
IN LAW 41
ЦЕНТР ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА
ПРОГРАМА З ІТ-ПРАВА УКУ ТИП ПРОГРАМИ
МОДУЛЬНА СЕРТИФІКАТНА ПРОГРАМА
ТРИВАЛІСТЬ
ЖОВТЕНЬ – ГРУДЕНЬ 2019 Р.
ПАРТНЕРИ
ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПАРТНЕР ТРЕТЬОГО СЕЗОНУ ПРОГРАМИ З ІТ-ПРАВА УКУ – AEQUO LAW FIRM. ПАРТНЕРАМИ ПРОГРАМИ З ІТ-ПРАВА УКУ Є АСОЦІАЦІЯ ПРАВНИКІВ УКРАЇНИ, DEXIS PARTNERS, АО БАЧИНСЬКИЙ ТА ПАРТНЕРИ, AXON PARTNERS, ЛЬВІВСЬКИЙ ІТ-КЛАСТЕР ТА ЮРИДИЧНА ГАЗЕТА.
Третій сезон сертифікатної програми з ІТ-права відбувався паралельно у Львові та Києві на базі Київського центру УКУ. Викладачами програми стали найкращі українські та закордонні експерти в галузі права і технологій, серед них – професор Корнельського університету Чарльз Вайтхед. Учасники програми пройшли вісім навчальних модулів, присвячених корпоративному та податковому структуруванню ІТ-бізнесу, захисту прав інтелектуальної власності при розробці програмного забезпечення, питанню захисту персональних даних та ін.
IN LAW 42
Генеральний партнер Програми з IT-права УКУ
МАГІСТЕРСЬКА ПРОГРАМА
IN LAW 44
МАГІСТЕРКА
МАГІСТЕРСЬКА ПРОГРАМА ШКОЛИ ПРАВА УКУ
Магістерська програма Школи права Українського Католицького Університету – півторарічна професійно орієнтована програма підготовки студентів-правників. Навчання на Програмі передбачає: •
комплексне вивчення національного • та міжнародного права;
•
формування необхідних soft skills сучасного правника;
IN LAW 46
•
роботу в Юридичній клініці; стажування у лідерів юридичного ринку.
16 “ТОЧОК НЕПОВЕРНЕННЯ” НАБОРУ 2017 МАГІСТЕРСЬКОЇ ПРОГРАМИ ШКОЛИ ПРАВА УКУ
Ми попросили наших випускників розповісти про моменти, які за півтора року навчання допомогли їм стати тими, ким вони є. І назвали це “точками неповернення”. Ось що розповідає про навчання на Магістерській програмі з права в УКУ набір 2017 року:
Набір Школи права 2017 – це: • • • •
15 студентів; з 5 університетів; з 5 областей; гендерно нерівна група.
IN LAW 47
МАГІСТЕРКА
Нашими “точками неповернення” стали: 1.
Перший виступ на курсі з публічних комунікацій. Коли переживали всі, і це заспокоювало. Ні, зовсім не заспокоювало!
2. Коли розпочали роботу над дипломом
через місяць після вступу. А закінчили в останню ніч.
10. Коли перші позовні заяви у реальних
справах були подані до суду в межах роботи в Юридичній клініці. І в декого на рахунку з’явилися перші виграні провадження.
11. Коли на те, щоб поїсти, було тільки
десять дуже швидких хвилин, п’ять із яких все ще тривала пара. Як у старих добрих фільмах, де адвокати обідали на сходах будівлі суду. P.S. Незважаючи на голод, з пари не хотілося йти.
3. Коли за кілька днів змобілізувалися і зняли фільм до Дня прав людини. Ну, як зняли, Кирило зняв, а ми речі носили і мріяли про Оскар.
4. Коли на одній із перших
пар дискутували, чи дійсно Земля плоска, аби довести, що, насправді науковці ми такі собі. А юристами станемо хорошими!
5. Коли ми змогли написати п’ять
есеїв за один тиждень на один предмет.
6. Коли
міжнародники робили пакет документів на реєстрацію змін до ТОВ, а звичайні правники писали меморандум про відмову України від атомної зброї.
7. Коли наважилися фандрейзити на мут-корт
у Страсбурзі по 17 грн з кожного друга у Fb. І виграли приз за найкращий меморандум.
8. Коли команда наших студентів уперше
презентувала університет у Вашингтоні на міжнародних змаганнях “Jessup Moot Court Competition” з міжнародного права.
9. Коли записалися на курс із програмування. Нас тричі попереджали, що “незарах” може обернутися для нас додатковим роком в університеті. Ми впоралися).
IN LAW 48
12.
Коли провели ніч у бібліотеці, готуючись до кількох важливих екзаменів. Ніч перетворилася в тиждень…
13. Коли з’їздили в Берлін на конференцію і дізналися, що студенти з Росії поділяють наші політичні погляди. А тепер їдемо туди вдруге, щоб презентувати книжку і зустрітися з нашими вже друзями. 14.
Коли приїжджали з-за кордону в Україну на тиждень, щоб послухати лекції професорів з Америки про дискримінацію та МКС. Тільки наш МКС не має нічого спільного з Міжнародними космічними станціями.
15. Коли зрозуміли: якщо і йти на державну службу, то тільки щоб змінювати країну та утверджувати повагу до прав людини!
16. Коли “права людини” перестали бути надто
гучними і пафосними, а стали тим, за що боремося щодня.
ЮРИДИЧНА КЛІНІКА ШКОЛИ ПРАВА УКУ 2018 Надано 239 консультацій
17 65 49 55
Юридичні висновки для бізнесу ветеранів та ветеранських ГО Процесуальних документів Аналітичних записок Запитів, заяв, скарг та рапортів
Дослідження “Статус жінки-військовослужбовця в умовах збройного конфлікту в Україні”
8 2
2018
Представництво в суді 3 справи виграли 1 справа - триває розгляд
Майстер-класів для студентів чат-боти для надання правової допомоги учасникам бойових дій у Львові
За підтримки та супроводу Bot&Partners сформовано базу знань для студентів-клініцистів та базу для клієнтів Legal Clinic Data Base
ОСВІТА Тренінги, проведені студентами 7 тренінгів для дітей про права людини 1 тренінг в рамках сертифікатної програми "Покликані до любові" 4 тренінги для ветеранів у співпраці з Львівським центром надання послуг УБД
IN LAW 49
ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПАРТНЕР ЮРИДИЧНОЇ КЛІНІКИ ШКОЛИ ПРАВА УКУ
law-hnp.com
МАГІСТЕРКА
ВИПУСКНИКИ ПРО НАВЧАННЯ НА МАГІСТЕРСЬКІЙ ПРОГРАМІ ШКОЛИ ПРАВА УКУ
IN LAW 51
МАГІСТЕРКА
IN LAW 52
“
МАГІСТЕРКА
СТИПЕНДІЇ 2019 Надаючи стипендію для навчання на Магістерській програмі з прав людини УКУ,
Фундатори стипендій 2018
Ви: 1. Долучаєтеся до спільноти, яка змінює 2.
правниче середовище. Підтримуєте найкращих студентів країни.
Хто отримає стипендію? Стипендії отримають найкращі студенти за результатами вступного рейтингу.
Які витрати покриває стипендія? •
Собівартість навчання студентів на програмі.
•
Інституційний розвиток програми: формування бібліотеки, доступ до іноземних юридичних баз даних, організацію навчальних візитів та стажування студентів, залучення іноземних і гостьових лекторів та експертів.
Благодійники, які нададуть стипендії, мають змогу зробити їх іменними (від приватних осіб, компаній чи інших осіб за бажанням благодійника), а також контактувати зі стипендіатами. Інформаційна підтримка факту надання стипендії буде забезпечена через інформаційні ресурси УКУ та партнерів.
Якщо Ви або Ваша компанія хочете долучитися до розвитку правничої освіти в Україні та заснувати іменну стипендію для студентів Магістерської програми Школи права УКУ, контактуйте з директором Школи права УКУ Іваном Городиським: •
ih@ucu.edu.ua
•
+380 (93) 993-93-51
IN LAW 53
Підтримати Школу права Український Католицький Університет — некомерційний вищий навчальний заклад. Завдяки підтримці юридичного середовища та міжнародних організацій Школа права УКУ має змогу реалізовувати проекти, спрямовані на підвищення рівня юридичної освіти в Україні. Навчальні програми Школи спрямовані як на здобуття освітнього рівня “Магістр” за спеціальністю “081 Право”, так і на підвищення кваліфікації практикуючих правників. Запрошуємо долучатися до розвитку правничої освіти в Україні. Підтримати Школу права можна: •
надавши стипендію на навчання на Магістерській програмі;
•
надавши викладацьку стипендію для викладачів Магістерської програми Школи права УКУ;
•
підтримавши одну із сертифікатних програм Школи права;
•
ставши партнером одного із проектів Школи права;
Для отримання детальнішої інформації стосовно підтримки Школи та можливих умов співпраці просимо контактувати з директором Школи права УКУ Іваном Городиським: ih@ucu. edu.ua, +380 (93) 993-93-51.
Cподіваємося, що Ваше знайомство з командою та проектами Школи права УКУ не завершиться переглядом цього журналу :) Контактна інформація: Наша адреса: вул. І. Свєнціцького, 17 (ауд. 430) м. Львів, 79011 (38/032) 240 99 44 law@ucu.edu.ua law.ucu.edu.ua