Олена Абрамович - диплом, 2012 by ukma journalist

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ” Факультет соціальних наук і соціальних технологій Кафедра Могилянська школа журналістики Напрям підготовки 0303 Журналістика КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА

на тему Особливості висвітлення вступу України до Зони вільної

торгівлі з Європейським Союзом в українських друкованих ЗМІ Виконала _____________________

Абрамович Олена Василівна

Науковий керівник кандидат філологічних наук, доцент, заступник директора Могилянської школи журналістики Дуцик Д.Р.

Робота допущена до захисту ___.05.2012р. ______________ Є.М.Федченко

Київ – 2011

ЗМІСТ І. ВСТУП …………………………………………………………….….…3 ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА ………………………………………..……...8 1. Ділові ЗМІ та стандарти висвітлення матеріалів на економічну тематику…………………………………………………………..…….8 1.1.

Поняття та завдання ділової журналістики……………………8

1.2.

Стандарти ділової журналістики………………………………9

1.3.

Проблеми ділової журналістики в Україні………………….12

2. Україна та Зона вільної торгівлі з Європейським Союзом…….19 2.1.

Передумови та сучасний стан вступу України до ЗВТ……..19

2.2.

Проблеми висвітлення у ЗМІ теми вступу України до ЗВТ...25

3. Методологічні основи дослідження ……………………………...31 3.1.

Метод контент-аналізу…………………………………………31

3.1.1. Визначення та походження методу……………………….31 3.1.2. Застосування методу……………………………………….32 3.2.

Дослідницьке питання, гіпотеза………………………………34

3.3.

Вибірка, аналіз даних………………………………………….35

4. Результати дослідження …………………………………………….42 4.1.

Економічний та політичний характери публікацій………….43

4.2.

Характер публікацій у період до арешту Юлії Тимошенко.46

4.3.

Арешт Тимошенко та ЗВТ…………………………………….48

4.4. Мовці у публікаціях……………………………………………52 4.5. Використання інформаційних приводів………………………57 ІІІ. ВИСНОВКИ …………………………………………………………62 Список використаних джерел …………………………………………65 Додатки………………. …………………………………………………..71

І. Вступ Дана праця досліджує особливості висвітлення найрейтинговішими щоденними діловими друкованими ЗМІ вступу України до Зони вільної торгівлі (ЗВТ) з Європейським Союзом (ЄС) у період до, під час та після суду над екс-прем’єр-міністром України Юлією Тимошенко. Не зважаючи на те, що перемовини щодо вступу України до ЗВТ з Євросоюзом розпочалися ще на початку 2008 року, тобто 4 роки тому, експерти та суспільство в Україні і досі не дійшли однозначної думки, на скільки потрібна така інтеграція Україні та чи буде мати Україна більше економічних вигод, аніж втрат. У публікаціях ділових видань при аналізі економічної сторони угоди використовуються коментарі експертів, які як підтримують євроінтеграцію, так і бачать у ній загрози. Оскільки тема вступу України до ЗВТ з ЄС є досить серйозною та складною, а прийняття такого рішення матиме суттєві та відчутні економічні наслідки для нашої держави, виникає необхідність сформувати думку громадськості щодо цих інтеграційних процесів. Важливо не лише подавати баланс думок «за» і «проти», але й створювати цілісне розуміння процесів. Після арешту Юлії Тимошенко (5 серпня 2011 року) шанси України вступити до ЗВТ значно зменшилися. Світова спільнота гостро зреагувала на арешт Тимошенко і називала це політичною розправою. До президента України Віктора Януковича публічно зверталися президент Америки Барак Обама, канцлер Німеччини Ангела Меркель, представництво Європейського союзу тощо з вимогою припинити політичні репресії. Коли Януковичу погрожували створити проблеми зі вступом до ЗВТ, якщо він не вплине на судовий процес над Тимошенко, в Українських ЗМІ активно почала обговорюватися тема важливості або ж не важливості підписання такої угоди. Фактично виникла ситуація, коли суспільство особливо гостро потребувало раціональної та зваженої інформації щодо обґрунтованості державної економічної політики. Проте, часто дискусія у ЗМІ набувала 3

політичного характеру, що не сприяло роз’ясненню ситуації. Медіа швидко видавали матеріали, у яких не завжди можна було знайти хорошу аналітику з питання. Дана дослідницька робота має на меті з’ясувати, як саме поводилися у цій ситуації ділові українські ЗМІ. В Україні діловими ЗМІ вважають телеканали, газети, журнали та онлайн медіа, основна увага яких зосереджена на економічній тематиці і які орієнтовані на ділову аудиторію – менеджерів середньої та вищої ланки, представників влади, підприємців. Таким чином інформація, яка подається діловими ЗМІ, може бути важливим чинником під час прийняття аудиторією рішень щодо ведення бізнесу, міжнародної співпраці тощо. А рішення аудиторії, в свою чергу, можуть мати різного рівня впливи на економіку країни. Політична еліта України досить часто має свій власний бізнес або ж отримує підтримку від іншого бізнесу. Тому питання зовнішньої економічної орієнтації є важливою темою, яка хвилює ділову аудиторію. Допомогти розібратися в перевагах та недоліках тієї чи іншої державної політики, побачити підводні камені мають саме журналісти ділових ЗМІ. Від якості їхньої роботи часто залежить підтримка чи не підтримка громадськістю економічних реформ, зовнішньої економічної політики тощо. Ринок ділової преси в Україні досить насичений. Проте можна сказати, що українська ділова журналістика і досі перебуває на етапі свого розвитку. Розвиток цей відбувається у період значних змін у роботі усіх українських ЗМІ в цілому, які пов’язані з переходом у режим он-лайн. Запорукою успішності сьогодні стали швидкість та оперативність подачі інформації, посунувши на задній план якість та точність у матеріалах. Вимога реагувати швидко, щоб бути першим, не може мати позитивний вплив на ділові ЗМІ, адже медіа такого типу зобов’язані подавати аналітичну інформацію, бути джерелом, яке допомагатиме політикам та менеджерам вищої та середньої ланки робити свої рішення, вживати певних заходів. Підготовка якісного аналітичного матеріалу вимагає значних часових ресурсів. Зважаючи на молодість багатьох українських ділових ЗМІ, ділові журналісти та редакції 4

часто не мали можливості виробити високі стандарти у професії перед тим як вступити у змагання в швидкості з іншими ЗМІ. Тому якість української ділової преси зазвичай оцінюють не високо. Метою

даної

дослідницької

роботи

визначити

особливості

висвітлення українськими діловими друкованими ЗМІ вступу України до ЗВТ ЄС у період до, під час та після суду над екс-прем’єр-міністром України Ю.Тимошенко. Відповідно до зазначеної мети поставлені такі завдання: визначити, як українські ділові ЗМІ характеризували Зону вільної торгівлі ЄС, які аргументи за і проти використовували у своїх матеріалах журналісти, на скільки часто в якості аргументів використовуються політичні мотиви лідерів держави тощо. Предмет дослідження – висвітлення процесу вступу України до Зони вільної торгівлі Європейського союзу у період до та під час та після суду над екс-прем’єр-міністром України Юлією Тимошенко, презентоване щоденними діловими ЗМІ України – «Коммерсантъ-Украина» та «Экономические известия». Часові рамки дослідження не обмежилися лише судом над Юлією Тимошенко, а були розширені до періоду з 5 березня 2011 – 30 квітня 2012 рр. Дані часові рамки були обрані з метою аналізу також і особливостей висвітлення досліджуваної теми у період пропозиції Росії Україні вступити до Митного Союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном (5 серпня) до ратифікації Угоди про асоціацію та Зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом (30 березня 2012 року). Часові рамки дослідження відштовхуються саме від часу пропозиції вступу до Митного Союзу, а також арешту Тимошенко у зв’язку з тим, що внаслідок цих подій процес перемовин щодо вступу України до ЗВТ став залежним від ходу цих справ. Об’єкт дослідження – найрейтинговіші щоденні ділові газети «Коммерсантъ-Украина» та «Экономические известия». Обмеження у дослідженні саме діловими друкованими ЗМІ визначається специфічністю обраної теми та особливими політичними обставинами в обраний часовий проміжок у державі. По-перше, вступ України до ЗВТ є економічною 5

частиною Угоди про асоціацію України та ЄС, тому якість висвітлення теми важливо відслідковувати саме у ділових друкованих ЗМІ. Адже друкований формат дозволяє використання більшої кількості фактів, ілюстрацій, аналітичного матеріалу порівняно, наприклад, з телебаченням. Діловий формат, в свою чергу, дозволяє поставити вищі вимоги та зосередити більше уваги на якості та наповненні аналітикою матеріалів, аніж якби аналізувався матеріал ЗМІ, спрямованих на ширшу аудиторію. Щоденні видання, окрім того, дозволяють не опускати подробиць та тенденцій, які можуть не з’являтися на сторінках тижневиків. По-друге, оскільки перемовини про ЗВТ було поставлено в пряму залежність від суду над Юлією Тимошенко, тобто переведено в політичну площину, більшість ЗМІ сконцентрувалися саме на політиці перемовин. Діловий формат ЗМІ, в свою чергу, вимагає не опускати економічні деталі перемовин, не зважаючи на домінування політичних інформаційних приводів, і подавати глибокий фактологічний матеріал з теми. Дослідницьке питання – визначити, яким чином українські щоденні ділові друковані ЗМІ висвітлювали тему вступу України до ЗВТ з ЄС у період до, під час та після суду над екс-прем’єр-міністром України Юлією Тимошенко. Методологія. Оскільки об’єктом дослідження є тексти ЗМІ, для їх аналізу було обрано один із найефективніших і практичних методів – контент аналіз. Використовуючи метод контент-аналізу, вдалося знайти відповідь на дослідницькі питання та з’ясувати особливості висвітлення українськими діловими друкованими ЗМІ теми вступу України до ЗВТ з ЄС. Актуальність теми. Зважаючи на актуальність теми та значущість майбутніх наслідків вступу або не вступу України до ЗВТ з ЄС, якісне висвітлення діловими ЗМІ цієї теми в період загострення обставин навколо цього аспекту державної політики є особливо важливим. В першу чергу це стосується ділових друкованих ЗМІ, які слугують посередниками між елітою та соціально і економічно активним населенням. Не зважаючи на те, що 6

висвітлення теми Євроінтеграції перебуває під постійним моніторингом дотичних до Європейського союзу організацій, поведінка ділових ЗМІ у період тиску євроспільноти на керівництво української держави під час суду над Тимошенко заслуговує на особливу увагу і може певною мірою характеризувати якість роботи ділових ЗМІ в цілому та в особливо напружених умовах, зокрема. У конфліктних ситуаціях влада може використовувати підтримку ЗМІ для формування у громадськості лояльного ставлення до своїх рішень, що також може мати вплив на якість матеріалів. Тому важливо звертати увагу на цінність та надійність коментарів та думок експертів, використання чи замовчування фактів, обґрунтованість прогнозів в журналістських матеріалах тощо. Стан наукової розробки. Зважаючи на гостру актуальність теми та часові рамки дослідження, наукових робіт на тему висвітлення важливості інтеграції до ЗВТ саме під час суду над Тимошенко поки що не існує. З іншого боку, звичайно, Європейський союз продовжує вести моніторинг висвітлення теми євроінтеграції в українських ЗМІ, але його результати є закритими і не мають на меті проаналізувати роботу саме ділових медіа. Тому тема є актуальною та потребує дослідження.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА 1. Ділові ЗМІ та стандарти висвітлення матеріалів на економічну тематику 1.1.

Поняття та завдання ділової журналістики

Поняття «ділова журналістика» включає у себе кілька компонентів. В першу чергу ділова журналістика – це висвітлення питань, подій та тем в цілому, які стосуються бізнесу, економіки та промисловості. Завдання ділової журналістики, в ідеалі, не лише відобразити актуальні економічні процеси та донести інформацію до аудиторії, але й створити цілісну картину ділового світу, розглядаючи функціонування підприємств, економічних ринків та впровадження нових технологій. [12] Можливість ділової журналістики впливати на аудиторію, рішення чиновників, формувати суспільну думку щодо певного рішення чи стратегії є водночас великою відповідальністю для ЗМІ. Оскільки переважно усі ЗМІ – це бізнес, який має приносити прибуток, бачення

ділових

журналістів

та

редакторів

ділових

ЗМІ

своєї

відповідальності та обов’язків не однозначне. Дехто вважає своїм завданням просто інформування інвесторів, а хтось бачить своє покликання у служінні суспільним інтересам, слідкуванні за діями влади та бізнесу. [10; 4] Через неоднозначність розуміння діловими ЗМІ своїх цілей, важко сформувати критерії якості ділової журналістики. У даному дослідженні будемо вважати, що якісні ділові ЗМІ мають мати доступ до основної економічної, соціальної та політичної інформації, бути здатними об’єктивно донести до суспільства цю інформацію, проаналізувати інформацію з точки зору її актуальності та правдивості, відображати широкий спектр думок та суджень, відповідати за достовірність повідомлень. [18; 5] В Україні ділова журналістика виникла у 90-ті роки. У той час у структурі засобів масової інформації виокремилися типи видань, основною темою для яких стала економіка, а головною дійовою особою та аудиторією – підприємець, промисловець, банкір, комерсант. Назва "Ділова преса" 8

об'єднала десятки друкованих видань найрізноманітніших відтінків – від рекламного листка до ілюстрованого журналу. Нові видання суттєво відрізнялися один від одного формою і змістом. [15] Одним із перших ділових видань була газета «Фінансова Україна», що друкувалася у 1993-1998 роках та мала наклад 20 тис. примірників у пік своєї популярності. Основний напрямок змістового наповнення цієї газети – систематизація інформації із товарних бірж за допомогою власного індексу фондового ринку. У цей же час на ринок виходять газети «Бізнес» та «Галицькі контракти» («Контракти»), які успішно друкуються і досі. З’являється видання «Деловая неделя», яке співпрацює з британською газетою «Financial Times». За використання іноземного досвіду газеті доводилося платити, що не дозволило їй втриматися на плаву. [32; 10] Сьогодні ринок ділової журналістики України поступово розвивається і пройшов певний етап свого становлення. З’являються нові друковані ЗМІ, адаптовані до міжнародних зразків, наприклад, журнал «Форбс». 1.2. Стандарти ділової журналістики Незважаючи на те, що далеко не усі українські ЗМІ успішно запозичують іноземний досвід редакційної політики, існує певний перелік стандартів, дотримання яких є запорукою успіху видання. Набір таких характеристик сформувався на базі багаторічного досвіду ЗМІ усього світу. Ті журналісти та медіа, які дотримуються світових принципів, здобувають повагу та довіру, що, відповідно, забезпечує стабільну прихильність аудиторії та фінансове благополуччя медіа. Таким чином дотримання норм журналістської діяльності є не лише обов’язком журналіста перед суспільством, але й важливою складовою успіху медіа, у якому він працює. Якби світ був досконалий, у журналістиці існував би лише один закон – керуватися власною думкою.[40] Натомість, зараз чи не кожне видання має свої редакційні настанови, керуватися якими повинні журналісти. Переважно усі вони ґрунтуються на таких основних принципах: 9



правдивість і точність



безсторонність і багатоманітність



редакційна чесність і незалежність



служба суспільним інтересам



справедливість



недоторканність приватного життя



уникнення завдавання шкоди і образ



збереження благополуччя дітей і молоді



підзвітність аудиторії [40]

Стандарти ділової журналістики базуються на вимогах висвітлювати зловживання на ринках та конфлікти інтересів, а також на таких загальних журналістських стандартах

як правдивість і точність, недоторканість

приватного життя [10; 8], а також безсторонність і багатоманітність. Кодекси ділових видань багато уваги віддають мікроаспектам конфлікту

інтересів

окремими

компаніями

меншою

мірою

зосереджуються на правилах висвітлення настроїв ринку. [10; 4] Оскільки для дослідження висвітлення діловими ЗМІ теми євроінтеграції України більше значення має саме якість матеріалів, розглянемо ті принципи, які мають на неї прямий вплив. Принцип правдивості і точності у діловій журналістиці особливо важливий, адже часто у ділових публікаціях використовуються статистичні дані, фінансові показники, які самі за себе говорять про позитивні чи негативні наслідки і перспективи того чи іншого явища чи рішення. У діловій журналістиці важливо використовувати перевірену двічі інформацію та опиратися на достовірні факти. [11] Часто брак ресурсів та часу призводить до того, що ділові ЗМІ не закладають у свої кодекси золоте правило перевіряти інформацію двічі і просто опираються на одне авторитетне першоджерело. [10; 25] Безсторонність та багатоманітність матеріалів, які висвітлюють перебіг складних процесів ухвалення рішень, забезпечує пояснення суті 10

аргументів і контраргументів опонуючих сторін. У діловій журналістиці опонуючими сторонами мають виступати компетентні експерти, які могли б висвітлити як позитивні так і негативні сторони вступу України до ЗВТ. Оскільки тема вступу України до ЗВТ стосується зовнішньоїполітичної діяльності керівництва країни, часто її коментують саме високопосадовці.

Депутати

парламенту,

на

думку

оглядача

відділу

"Економіка" тижневика "Деловая столица" Олексія Набожняка, можуть виступати у ролі експертів з питання ЗВТ у тому випадку, якщо вони є учасниками ринку, тобто володіють певним бізнесом, або ж займаються безпосередньо лобіюванням питання вступу України до ЗВТ. «Ознаками компетентності

можуть

бути:

володіння

підприємством

відповідного

профілю, головування / почесне головування у асоціації, керівництво / активне

членство

(часто

виступає,

подає

багато

законопроектів)

профільному комітеті парламенту тощо,» - говорить Олексій Набожняк. Якщо такої впевненості немає, за його словами, потрібно залучати чотири інші категорії інформаторів: a.

Учасники процесу перемовин: голова / член делегації від

Міністерства економіки, юристи, які супроводжують процес євроінтеграції, представники профільних виробничих асоціацій. b.

Представники асоціацій як незалежна сторона

Незалежні експерти: економісти, інститути, неурядові організації

тощо, які можуть проводити комплексні дослідження, реалізовувати просвітницькі проекти щодо ролі ЗСТ, наслідків приєднання у розрізі всієї економіки, а не окремого сектора. d.

Європейські експерти.

Щоб досягти багатоманітності матеріалу та балансу думок, за словами Олексія Набожняка, слід визначити певну «вісь», за якою буде відбуватись балансування. Наприклад, розглянути питання з точки зору: вступати – не вступати / вступати – але на умовах ЄС чи України / вступати на умовах ЄС – це добре чи погано / вступ – це можливості чи ризики. 11

Важливо, також, під час підготовки матеріалів уникати неналежного підкреслення поглядів і думок. Неналежне підкреслення, за кодексом Бі-БіСі, являє собою істотний дисбаланс поглядів під час висвітлення питань, що викликають значну політичну або трудову полеміку, та питань, пов’язаних з поточною державною політикою. [40; 176] Прикладом

такого

дисбалансу

може

бути

відсутність

позиції

колективної сторони конфлікту, тобто тих людей, чиї інтереси напряму зачіпає ця діяльність. Така позиція також може просто імітуватися, тобто даються сепаровано лише ретельно відібрані думки «за» або лише «проти». Відсутньою може бути позиція політичних чи бізнесових опонентів цієї діяльності. Або ця позиція може імітуватися за допомогою вкраплень емоційних чи не суттєвих коментарів, або тих, які стосуються другорядної теми. [26] Залучення різних компетентних експертів та виважене використання їхніх

коментарів

має

забезпечувати

відсутність

упередженості

або

дисбалансу думок з суперечливих питань. [40; 25] 1.3.

Проблеми ділової журналістики в Україні

Якість ділових ЗМІ залежить від зовнішніх та внутрішніх факторів, які взаємопов’язані. До зовнішніх факторів, які завжди існували, можна віднести ступінь готовності аудиторії сприймати і та розуміти значення достовірної інформації, переконання більшості населення, що висвітлена в ЗМІ інформація не завжди може мати належний вплив, вразливість ЗМІ від недостатнього фінансування та нестійких вимог аудиторії. [18; 4] Впливовим фактором ХХІ століття став прихід нових медій, що підвищило конкуренцію серед ЗМІ і посилило боротьбу за рекламний ринок. Як наслідок – якість ділової журналістики і журналістики в цілому погіршилась. Причиною цьому стало намагання ЗМІ подавати інформацію якомога швидше, випереджаючи конкурентів. А ключовим ресурсом у

фінансовій журналістиці є час на здобуття контенту, розмежування поглядів, подання фактів та контексту. [10; 34] Суттєвим підтвердженням неспроможності ділових ЗМІ продукувати матеріали високих стандартів стала Світова економічна криза. Питання кризи бізнес-журналістики

піднімає

своїй

праці

„Для

чого

фінансова

журналістика” дослідник Лондонської школи економіки та політології Даміан Тамбіні. [10; 34] Посилаючись на світову фінансову кризу, автор піднімає такі питання: чому журналісти не знали про її прихід? Вони не змогли належним чином слідкувати за фінансовою системою? Чи мають вони засоби для роботи зі складною тривалою історією? Чи є це відображенням ширшої проблеми новинних медіа? В результаті дослідження автор виявив, що проблеми в діловій журналістиці створюють такі зовнішні фактори, як нестача часового ресурсу, стрімкий розвиток PR-технологій, внаслідок чого до журналістів потрапляє відфільтрована фінансова інформація, та (внутрішній фактор) не зовсім правильне визначення редакторами ролі та відповідальності ділових ЗМІ. Ділова журналістика вимагає перегляду своєї ролі та стандартів. Важливим є також пошук нових шляхів вирішення проблеми з браком часу для виготовлення якіснішого журналістського продукту. Українські ділові ЗМІ, окрім вищезазначених проблем, зіштовхуються також

із

недостатньою

кількістю

висококваліфікованих

журналістів,

складним доступом до бізнес-інформації, поверховістю та ангажованістю матеріалів та великою кількість замовних матеріалів або «джинси». Некомпетентність журналістів У багатьох країнах, що розвиваються, працівникам ЗМІ не вистачає професіоналізму, що має негативний вплив на якість політичних та економічних матеріалів. Це стосується знань, пов’язаних з пошуком,

аналізом та організацією інформації. Висвітлення економічних та фінансових тем дається журналістам особливо важко [18; 19] Написання будь-якого якісного аналітичного матеріалу вимагає від журналіста

наявності

певної

бази

знань,

особливо

економіки.

Багатоступенева освітня модель, поширена в Європі, передбачає, що журналіст в елітарному діловому ЗМІ має пройти щонайменше 10 років різнопланової підготовки. При цьому, якщо брати до уваги діловий формат, першочерговою має бути саме економічна, а не журналістська освіта. Це і зумовлює глибину висвітлення та якість матеріалів. Натомість в Україні у журналістиці в цілому працюють переважно молоді люди віком 19-30 років. [22; 18] І не завжди ці журналісти мають економічну освіту. Хороша ділова стаття можлива за умови, якщо автор є фахівцем у галузі, про яку пише, коли він ретельно розібрався в темі, перевірив дані, дізнався різні точки зору експертів та добре подумав над зібраною інформацією, щоб максимально зрозуміло, лаконічно і гарно її викласти. [24] Очевидно, що виконати завдання на такому рівні може лише компетентний діловий журналіст, робота якого має бути гідно оцінена у фінансовому плані. Натомість ми маємо ситуацію, стверджують журналісти, коли компетентних журналістів в Україні витісняє з ринку «дешева у всіх відношеннях робоча сила». [24] З поширенням нових медіа виникла додаткова проблема визначення того, хто насправді є діловим журналістом. Якщо колись було відносно ясно, хто такий діловий чи економічний журналіст, оскільки вони працювати в авторитетних ділових ЗМІ, то зростання кількості блогерів, соціальних медіа, нових видів інформаційних бюлетенів та новинних сервісів підриває професійні стандарти. Псевдо-журналістика завжди існувала у формі жовтих репортажів та пліток, і багато блогерів надихаються бути економічними журналістами і при цьому не дотримуються вкорінених у професії стандартів. [10; 27]

Неправильний підхід Некомпетентність людей, які працюють в діловій журналістиці виливається в їхнє недотримання основних принципів, які є запорукою хорошою матеріалу. Наприклад, у матеріалах можуть траплятися судження у неприпустимій для журналістики формі. «Оскільки аналіз тої чи іншої ситуації журналістом зазвичай не обходиться без суджень, то варто звернути увагу на кілька типів суджень, залежно від змісту висловлювань. Найпоширеніші - оціночні судження, які містять оцінку ставлення населення до фактів та явищ дійсності. В аналітичних судженнях здійснено аналіз відношення населення до фактів дійсності. А в конструктивних судженнях на підставі аналізу й оцінки програмуються соціальні відносини і процеси». [18; 77] Про брак конструктивних суджень в матеріалах українських ділових ЗМІ писав кілька років тому журналіст Денис Закіянов [24]. Зокрема, він наголошував, що журналісти не лише нехтують аналізом даних, а навіть не перевіряють їх. Більше того, змінилися пріоритети в редакційній політиці. Ділові ЗМІ стали писати не на актуальні для бізнесу теми, а теми, які є новинними, сенсаційними чи подієвими. Як наслідок, у діловій пресі з’явилися матеріали, які можуть містити неправдиві факти, не аргументовані твердження, нечіткий виклад та, більше того, замовну агресивність чи безпричинне хамство. Важкодоступність інформації В Україні у зв’язку з корумпованістю системи ведення бізнесу та високим рівнем тіньової економіки особливо гостро для ділових ЗМІ стоїть проблема важко доступності повноцінної бізнес-інформації, яка на Заході часто лежить на поверхні. З цим, певною мірою, пов’язана поверховість великої кількості аналітичних матеріалів. [15]

Навіть якщо журналісту вдається отримати важливу інформацію, його можуть попросити не розголошувати її. Буває, що представники бізнесу виходять на контакт, у ході якого набувають розголосу закриті, кулуарні факти. Тоді до журналістів часто звертаються з проханням притримати ці факти до окремого дозволу, бо розголошування таких даних прямо впливає на бізнесрозрахунки компанії. [15] Адже реальність така, що будь-який бізнес функціонує в конкурентному середовищі та аж ніяк не може існувати в атмосфері цілковитої публічності, на відміну від громадських організацій та уряду, завдання яких звітувати про свою діяльність перед громадськістю. Тому, це непростий вибір для журналістів – отримати інформацію та одразу про неї повідомити, вважаючи, що це і є найголовніше в журналістській професії: першим дізнатися й поширити або врахувати інтереси компанії. І журналіст зазвичай іде назустріч, узгоджувати свій матеріал із PR-службами або притримуючи його до потрібного моменту. [15] Внаслідок

важкодоступності

ділової

інформації,

Українських

друкованих ЗМІ досить поширене явище, коли в якості коментатора чи експерта виступає «власне джерело», «джерело з парламенту» та інші «експерти», які залишаються не названими. Анонімно коментуються не лише обставини, які стосуються ведення бізнесу, але й процес перемовин з політичних питань тощо. Замовні матеріали або «джинса» Ділові медіа зазвичай включають до своїх кодексів принципи, які пов’язані зі стосунками з рекламодавцем та уникненням конфлікту інтересів. Цілі розділи присвячені правилам взаємодії журналіста, який пише про певний бізнес, з представниками цього бізнесу. Зокрема, щоб уникнути ангажованого висвітлення, цими правилами заборонено не лише приймати подарунки, але й погоджуватися на оплату проїзду журналіста, наприклад на таксі, тими, у кого брали інтерв’ю. [15]

В Україні такі порушення таких принципів вважається одним із видів «джинси». «Джинса» – це матеріали у ЗМІ, за написання та розміщення яких журналіст чи редактор отримав винагороду від замовника. Замовні матеріали це своєрідний «бур’ян», який існує у полі багатьох видів ЗМІ. «Джинсу» можна розділити на дві групи – політичні замовні матеріали і комерційна реклама. До політичної джинси належать статті чи сюжети, написані пресслужбами політиків та часто підписані псевдонімом. Також матеріал може підготувати і журналіст – в якості виконання завдання редактора. Перед публікацією чи виходом в ефір підготовлений матеріал перевіряється замовником.

Окремі

види

політичної

«джинси»

–

оприлюднення

соцопитувань або думок аналітиків, які показують рейтинги кандидатів чи підтримку або несприйняття суспільством тих чи інших ініціатив. Також «джинсою» можуть бути різноманітні «листи від… » (робітників, шахтарів тощо), які насправді написані PR-райтером якоїсь партії. Цей різновид джинси походить ще з радянських часів. Один з найновіших видів «джинси» – «боти»-коментатори (від web bot, www robot – англ. – автоматична програма для скачування файлів чи розсилання спаму). Це працівники політичних штабів, які залишають нищівні коментарі на сторінках інтернетвидань. [49] Комерційна «джинса» може бути у вигляді рекламного тексту чи сюжету, підготовленого фаховими рекламістами, розміщеного поряд зі звичайними матеріалами і не позначеного як реклама. Окрім того, прихована реклама на телебаченні може бути суто візуальною: логотипи, рекламні слогани чи відеоряд, що може підкреслювати позитивні настрої, пов’язані з тим чи іншим продуктом. [49] На появу «джинси» у пресі впливають різні чинники. Це можуть бути фінансові проблеми самих видань, які змушують редакторів і журналістів порушувати професійні стандарти й морально-етичні норми. Окрім того, така ситуація влаштовує замовників публікацій, бо поява подібних статей у пресі 17

дає змогу компанії вирішити ті чи ті проблеми: наприклад, розкрутити свій бренд, створити позитивний імідж у населення, лобіювати свої інтереси чи успішно боротися з конкурентами. [15] Моніторинг наявності «джинси» в українських ЗМІ регулярно ведеться різними організаціями. На інтернет-порталі «Телекритика» аналізуються випуски теленовин на дотримання стандартів тележурналістики, громадська організація Інститут масової інформації щомісяця моніторить деякі друковані ЗМІ на наявність «джинси» та дотримання журналістських стандартів. На жаль, окремого відкритого моніторингу, присвяченого виключно діловим ЗМІ, знайти не вдалося. Неправильний підхід до написання матеріалів, непрофесійність ділових журналістів та їх нездатність аналізувати, важкодоступність інформації, її засмічення PR-технологіями та розповсюдження замовних або цензурованих матеріалів призводить до потрапляння та сторінки Українських ділових ЗМІ незбалансованих те неякісних публікацій, які не в силі розкрити проблему, сформувати думку громадськості та вплинути на виконання журналістикою ролі «четвертої сили». Ділова журналістика в Україні і світі потерпає як від зовнішніх факторів, якими є висока конкуренція, вплив медіа власника на контент, обмеження в часі, та внутрішніх, які залежать від кожного окремо взятого журналіста, його розуміння своєї професії та функції.

2. Україна та Зона вільної торгівлі з Європейським Союзом 2.3.

Передумови та сучасний стан вступу України до ЗВТ

Зона вільної торгівлі (ЗВТ) – це тип міжнародної інтеграції, який передбачає скасування митних зборів і податків країнами-учасниками, а також кількісні обмеження у взаємній торгівлі відповідно до міжнародного договору. За кожною країною-учасницею зберігається право на самостійне і незалежне визначення норм торгівлі стосовно третіх країн. [2] Умовно, розділи, які визначають режим вільної торгівлі у ЗВТ Євросоюзу об’єднуються у три групи:  товарні ринки та доступ до них;  заснування компаній, транскордонного постачання послуг, електронної комерції, руху капіталу та платежів;  правила торгівлі. Україна розпочала перемовини про створення глибокої та всеосяжної Зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом (ЄС) 18 лютого 2008 року, в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Угода про асоціацію

передбачає

політичну

частину,

присвячену

секторальному

співробітництву, і економічну, яка стосується Угоди про глибоку і всеосяжну Зону вільної торгівлі. ЗВТ це невід’ємна частина Угоди про асоціацію, яка має замінити чинну Угоду про партнерство та співробітництво. Мета входу України до ЗТВ – поглиблення торговельно-інвестиційного співробітництва між Україною та ЄС через лібералізацію торгівлі, гармонізацію

регуляторного

середовища,

покращення

захисту

прав

інтелектуальної власності та загального ділового середовища. Угода передбачає не лише усунення економічних бар’єрів (таких як тарифи, квоти чи митні процедури), але й зближення щодо питань, пов’язаних з технічним регулюванням

(зокрема,

щодо

норм

стандартів),

ветеринарними

процедурами тощо. Вступ України до ЗВТ має забезпечити ширший доступ

українських компаній до європейського ринку та сприяти залученню європейських інвестицій в Україну. [21; 13] Фактично Угода не має просто обмежитися взаємним відкриттям ринків товарів та послуг – наприклад, через скасування імпортних мит. Для того, щоб українська продукція могла потрапляти на європейські ринки не лише в теорії, але й на практиці, в рамках підготовки до підписання Угоди українська економіка поетапно гармонізує своє виробництво до рівня європейських стандартів. Україна має гармонізувати українські закони та стандарти у сферах, дотичних до торгівлі, з європейськими. Обсяг питань Угоди є досить широким і стосується також, наприклад, правил державних закупівель чи конкуренції. Тобто закони, стандарти та практики державних закупівель та конкуренції Україні мають бути досить близькими до відповідних практик ЄС. [14] У квітні 2008 року у Брюсселі відбувся перший раунд перемовин про створення ЗВТ України з ЄС. Оскільки створення ЗВТ є частиною Угоди про асоціацію, відповідно на перемовинах паралельно обговорювали

як

політичну, так і економічну (створення ЗВТ) частини Угоди. Процес перемовин відбувався шляхом проведення офіційних раундів, зустрічей на рівні вищого політичного керівництва України та ЄС, робочих консультацій на рівні голів делегацій перемовин. [39] Останній, 21-й, раунд перемовин відбувся 11листопада 2011 року, перемовини щодо тексту Угоди про ЗВТ закінчилися 19 жовтня 2011 року. 2011 рік планувався бути роком підписання Угоди про асоціацію, але низка подій в Україні та Європі загальмували цей процес. На перешкоді стала пропозиція Росії для України вступити у Митний Союз з Росією, Білоруссю та Казахстаном. Потім негативний вплив спричинили судові процеси над експрем’єром України Юлією Тимошенко. Пропозицію вступити до Митного Союзу (МС) Україна отримала 5 березня 2011 року під час візиту українського президента Віктора Януковича 20

до Москви. Тоді прем'єр-міністр Володимир Путін запропонував Україні вступити до Митного союзу з Росією, Білоруссю і Казахстаном. Проте 7 квітня

заступник

генерального

директора

Генерального

директорату

«Європейська політика сусідства» Єврокомісії Хьюг Мінгареллі (Hugues Mingarelli), виступаючи на засіданні Комітету з питань закордонних справ Європарламенту, повідомив про неможливість для України одночасного вступу до Митного союзу і створення ЗВТ з ЄС. В свою чергу Володимир Путін 12 квітня під час візиту в Київ в черговий раз заявив, що у разі створення ЗВТ Росія закриє доступ на свій ринок для низки українських товарів. Крім того він наголосив, що завдяки Митному союзу Україна зможе отримати близько 100 мільярдів доларів додаткових надходжень до державного

бюджету.

Українська

сторона

намагалася

одночасно

дотримуватися і російського, і європейського векторів інтеграції. У серпні 2011 року тема Митного союзу відійшла на другий план на фоні арешту екс-прем’єра України Юлії Тимошенко. В той же час арешт Тимошенко став основною загрозою для завершення перемовин з питань Угоди про асоціацію. Юлію Тимошенко вперше викликали до прокуратури ще за рік до пропозиції Росії вступити до МС, на початку травня 2010 року. Проти Тимошенко було порушено кримінальну справу за звинуваченнями у перевищенні влади та службових повноважень при укладанні газових контрактів з Росією на початку 2009 року. Ближче до початку судового процесу, влітку 2011 року справа Тимошенко почала впливати на перемовини щодо Угоди про асоціацію – євроспільнота стала говорити про погіршення демократичних процесів в Україні. Тимошенко закликала [56] європейців пришвидшити процес підписання Угоди, не зважаючи на суд. «Я прошу лідерів країн ЄС, навіть якщо українська влада у повній мірі не виконає свої домашні завдання, знайти політичну мудрість і підписати до кінця року Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі,» – говорила екс-прем’єр після одного із судових засідань незадовго до її арешту. В той же час вона нагадувала про те, що суд 21

над нею є прямою загрозою для підписання Угоди і звинувачувала діючого президента Віктора Януковича у спробі завадити ратифікації Угоди: «Насправді він все робить для того, щоб унеможливити це підписання, в тому числі згортаючи демократію, руйнуючи права і свободи людей. Таким чином він підштовхує європейські країни певним чином реагувати», заявляла Тимошенко. Ситуація загострилася після арешту Тимошенко, 5 серпня 2011 року. Лідери її партії закликали [55] європейців заблокувати перемовини з Україною про асоціацію. На захист Тимошенко з критикою в адресу української влади виступали голова представництва ЄС в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшера, канцлер Німеччини Ангела Меркель, та інші європейські керівники держав. «Якщо у справі Тимошенко буде застосовано вибіркове правосуддя, навряд чи можна розраховувати на підписання європейською спільнотою угоди з Україною,» - говорив [23] Жозе Тейшера у вересні 2011 року. Таким чином підписання Угоди про асоціацію було поставлено у пряму залежність від суду над Тимошенко. Офіційні раунди перемовин щодо Угоди відбувалися згідно з планом: 20-24 липня відбувся 17-й раунд перемовин, 19-23 вересня – 18-й. Але європейська сторона перемовин на офіційних подіях продовжувала натякати на необхідність «покращення демократії» в країні Українській владі. 29-30 вересня під час саміту Східного партнерства у Варшаві польський прем’єрміністр Дональд Туск [44] заявив: «Відносини влади й опозиції, демократичні стандарти матимуть, звісно, вплив на процес інтеграції. Очікування щодо держав, які прагнуть у Європейський Союз у сфері стандартів демократії та прав людини дуже високі. Я задоволений, що пан Президент це розуміє». Також у декларації саміту йшлося про те, що Угода про асоціацію планується бути підписаною у грудні 2011 року. Після оголошення 11 жовтня вироку Тимошенко, яким її було засуджено до семи років позбавлення волі, та відкриття другої кримінальної справи 13 жовтня 2011 року, у якій Юлію Тимошенко звинувачували у спробі 22

повісити борги корпорації ЄЕСУ в розмірі 450 мільйонів доларів на держбюджет, ЄС став більш промовисто робити зауваження Віктору Януковичу: відразу було скасовано візит українського президента до Брюсселю, під час якого планувалося підвести підсумки роботи з підготовки Угоди про асоціацію та ЗВТ. 18 жовтня 2011 року, у день офіційного підтвердження європейською стороною про скасування візиту Януковича до Брюсселю, який було заплановано на 20 жовтня 2011 року, Україна підписала Угоду про створення зони вільної торгівлі з країнами Співдружності Незалежних держав. За словами [53] прем’єр-міністра Росії Володимира Путіна, сторони прийшли до такої домовленості несподівано для себе. Іншим питанням, яке гальмувало процес перемовин про Угоду, стала перспектива членства України у Європейському Союзі, пункт про яку Віктор Янукович хотів бачити у складі Угоди. Про це він нагадав під час саміту Східного

партнерства.

Європейській

стороні

не

сподобалося

таке

формулювання умов. За словами голови Представництва Європейського Союзу в Україні Жозе Мануеля Пінту Тейшейра [19; 18] питання перспективи членства України у Європейському Союзі спочатку не ставилося дуже гостро. У 2009 році у зв’язку з відсутністю значного прогресу у перемовинах про ЗВТ президент Віктор Ющенко на саміті в Києві запропонував розділити Угоду про асоціацію та дві частини – політичну та економічну (ЗВТ). Тобто парафувати політичну частину Угоди про асоціацію у тій формі, в якій вона існувала на той час. У лютому 2010 року президентом України став Віктор Янукович і, за словами Жозе Тейшера, президент відразу наголосив на тому, що від не є євроромантиком, а є європрагматиком і не має наміру просити у Європейського Союзу те, чого ЄС не може дати, тобто членства України. Голова Представництва ЄС в Україні пояснює гальмування підписання Угоди про асоціацію через питання перспектив членства України в ЄС: «Наразі перемовини щодо ЗВТ завершено, а закінчення перемовин із 23

політичної частини залежить від того, що ЄС ніколи не пропонував і що Віктор Янукович ніколи раніше не просив». [19; 18] У жовтні-листопаді 2011 року відбулися фінальні раунди перемовин щодо Угоди про асоціацію та ЗВТ, а її парафування українська сторона очікувала під час 15-го Саміту Україна – ЄС у грудні 2011 року. Європейці ж, за даними ЗМІ, [27] вирішили не парафувати угоду на події такого високого рівня і відклали парафування через «технічні обставини», пояснюючи, що текст угоди потребує додаткових узгоджень. Парафування Угоди, невід’ємною складовою частиною якої є положення про створення поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ), відбулося 30 березня 2012 року. Керівники делегацій перемовин парафували 170 зі 1700 сторінок тексту Угоди і зобов’язалися завершити правову експертизу тексту, включаючи технічні додатки та протоколи. [54] Не зважаючи на те, що текст Угоди парафовано, підписано її буде не раніше, аніж після парламентських виборів в Україні, говорять експерти. У лютому 2012 року Єврокомісар з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефан Фюле перелічив шість важливих моментів, що до них Україна повинна звернутися в 2012 році задля підписання та ратифікація Угоди:

судочинство,

вільні

та

справедливі

парламентські

вибори,

конституційна реформа, Закон «Про державну службу», усунення перешкод для використання бюджетної підтримки ЄС і ціна на газ. [9] Таким чином підписання Угоди про ЗВТ напряму залежить від вирішення ряду політичних проблем, рішення яких в першу чергу залежить від президента Віктора Януковича. Згідно з опитуванням політологів центром політичних досліджень, [37; 11] дві третини експертів відзначають, що 2012 року посилиться вплив персонально В. Януковича на процес ухвалення рішень, а третина певна, що також будуть зміцнюватися позиції олігархічних груп в ході перерозподілу власності. Водночас і зусилля Росії з включення України в Євразійський економічний союз, і зусилля ЄС з включення України в зону вільної торгівлі та більш високий рівень 24

політичної інтеграції матимуть рівно виважений вплив на політичний процес в Україні. Половина експертів не вважає зовнішню політику України активною, а її позиції на міжнародній арені впливовими. 2.4.

Проблеми висвітлення теми вступу України до ЗВТ

Судові процеси над лідерами опозиції в Україні, перемовини керівництва держави зі східними сусідами, безумовно, мали вплив як на процес перемовин України щодо Угоди про асоціацію та ЗВТ, так і на його висвітлення. Коли європейські політики самі відкрито говорять про залежність просування перемовин від суду на Юлією Тимошенко, українські ЗМІ, відповідно, не можуть не згадувати справу Тимошенко, описуючи хід перемовин. Проте, кожен раунд перемовин несе нові економічні рішення, які матимуть вплив на економічне життя країни і мають право на увагу ЗМІ. Проте в Україні, усе-таки, політична площина перемовин все-одно переважає над економічною. Проблема домінування політичної площини дискусії над економічною в процесі висвітлення євроінтергарції в Українських ЗМІ не є новою і не залежить лише від певних процесів у країні. Доктор Дженіфер Д.П. Мороні ще у 2000 році писав про політизованість розмов про євроінтеграцію і те, що українське прагнення до членства в ЄС не відповідає розумінню того, що тягне за собою членство в полі усунення економічних, правових та інституційних бар'єрів. «Не зважаючи на те, що процес євроінтеграції України давно розпочався, українська сторона не розуміє повною мірою економічних переваг від європейської інтеграції. З іншого боку, ЄС досі не повністю розуміє внутрішні процеси в Україні і фундаментальних причин, за якими прагнення до Європи. В результаті цих факторів, стосунки ЄС і України, як і раніше, не базуються на широкій основі і залишаються прерогативою

політичних

еліт.

Таким

чином,

існує

нагальна

необхідність зміцнення співпраці між ЄС та Українськими колами, 25

включаючи членів парламенту (Європарламенту та Верховної Ради), приватного

сектору, регіональних та

місцевих

органів

влади,

неурядових організацій, вчених та дослідників, засоби масової інформації та громадськості в цілому». [5; 104] Не зважаючи на те, що уже минуло понад десятиліття з того часу, коли були зроблені такі висновки, дискусія про євроінтеграцію та вступ до ЗВТ все одно дуже часто стоїть у політичній площині. Основні переваги євроінтеграції та вступу до зони вільної торгівлі для України, на думку др. Дженіфер Д.П. Мороні, це те, що ЄС являє собою дуже великий експортний ринок і є відмінним джерелом товарів народного споживання та інвестиційних продуктів для України. Торгівля з ЄС є також джерелом стабільної валюти і допомагає зменшити залежність від бартерної торгівлі між Україною та її східними сусідами. «Співпраця з ЄС також допоможе Україні модернізувати свій виробничий сектор. Вступ до ЗВТ дозволить Україні конкурувати з провідними іноземними виробниками, а також надасть Україні доступ до ноу-хау для найкращої практики для управління, розвитку та підтримки соціально-орієнтованої ринкової економіки» [5; 105] Як українськими ЗМІ висвітлюють процес євроінтеграції України було проаналізовано в рамках моніторингового проекту «Європейський Союз в українських медіа».

Міжнародна громадська організація „Інтерньюз-

Україна” та Міжнародна інформаційна аґенція „Контекст-Медіа” за підтримки Представництва Європейської Комісії в Україні дослідили різні види ЗМІ, серед яких 60 друкованих загальнонаціональних видань за період вересень 2007 року – березень 2009 року. В результаті аналізу було виявлено такі негативні тенденції:  Часті грубі помилки  Поверховість матеріалів  Спотворення інформації

 Низький

інтерес

до

політик

ЄС,

досвідом

яких

може

скористатися Україна  Дефіцит високоякісних аналітичних матеріалів  Нестача спеціалізованих на ЄС регулярних рубрик в українських медіа Оскільки,

за

результатами

моніторингу,

матеріалам

щодо

євроінтеграції України бракує аналітики та глибини, такого характеру висвітлення теми не може сприяти формуванню громадської думки щодо європейського курсу державної зовнішньоекономічної політики. Відсутність аналітики та глибини є особливо згубною для ділових ЗМІ, цільовою аудиторією яких є в першу чергу учасники бізнесу. Політизоване висвітлення теми, в свою чергу, створює картину важливості питання вступу України до ЗВТ лише для верхівки влади та олігархів, в той час як насправді це має значення для кожного окремого українця, який працює у корпораціях цих олігархів. У січні 2012 року Інститут світової політики здійснив дослідження [25] ставлення українських олігархів до процесу вступу України до ЗВТ ЄС. Результати дослідження показали, що українські олігархи, які володіють найбільшим бізнесом у Україні, зацікавлені у вступі України до ЗВТ і виступають за прозорі правила гри на ринках. Не зважаючи на те, що вступ України до ЗВТ на даний момент залежить від політичних питань, було опитано саме олігархів, адже економічні гравці в Україні – ключова зацікавлена сторона, що може зазнати найбільших втрат або здобутків залежно від того, чи буде підписана Угода. [25; 1] Дослідники вказують на те, що олігархічні клани є найпотужнішими чинниками вертикальної

влади в Україні. Вони захоплюють органи

державної влади та контролюють втілення інституційних реформ. [7; 99-123] Важливо, що при владі наразі менше олігархічних кланів, аніж це було до президенства Януковича. Якщо у першому уряді за президентства Віктора 27

Януковича були представлені дев’ять груп олігархів, то після урядових трансформацій їх залишилося лише дві. [36] Оскільки олігархи відтісняються від влади, а проти опозиційних лідерів ведуться судові справи, політологи не виключають, що президент України Віктор

Янукович

використовує

стратегію

російського

президента

Володимира Путіна. Зона вільної торгівлі в такій ситуації може бути порятунком для великого українського бізнесу, йдеться в дослідженні: «Саме ЗВТ з ЄС дає олігархам можливість зберегти свої позиції і створити інституційні гарантії, щоб убезпечити свої багатство і вплив. Інституційні гарантії — це саме те, що пропонує ЗВТ на додачу до лібералізації торгівлі. Згідно із ЗВТ, Україна зобов’язується привести

значну

частину

свого

торгового

законодавства

до

відповідності з нормами і правилами ЄС, забезпечити прозорість змін до законодавства і встановити чіткі процедури врегулювання суперечок. ЗВТ також може вирішити деякі давні хвороби української економіки, як-от відшкодування ПДВ, прозорі митні правила тощо, що є тягарем для бізнесу будь-якого масштабу в Україні». [25; 2] Опитування олігархів також показало, що хоч і усі вони підтримують ЗВТ з ЄС, з точки зору співпраці з європейськими країнами вони дотримуються думки, що можуть обійтися і без неї. Адже «СКМ» уже інвестувала сотні мільйонів доларів в адаптацію продукції «Метінвесту» до екологічних стандартів ЄС. За словами менеджера «СКМ», це було зроблено з метою підвищення конкурентоспроможності «Метінвесту» на ринку ЄС [25; 6] З іншого боку, дві найвпливовіші фінансові групи в Україні, «СКМ» і «Group DF», розповіли, що, за їхніми дослідженнями, ЗВТ сприятиме зростанню товарообігу України на 30 млрд. доларів США. [25; 3] Таким чином, тема вступу України до ЗВТ мала б більшою мірою зачіпати економічні аспекти проблеми під час висвітлення у ЗМІ. Але світова економічна криза, яка похитнула фінансову міць Європейського Союзу, 28

підірвала авторитет Європи серед українців. Більше того, європейська фінансова криза часто використовується політиками в якості аргументу проти євроінтеграції і за вступ до Митного союзу з Росією. «Дуже багато спекуляцій. Значно менше предметної розмови про те, що потрібно зробити Україні, аби згодом успішно торгувати з Євросоюзом» – йдеться про характер розмов про ЗВТ у Євробюлетні. [20; 10] Під час дискусій, що для України краще – Митний Союз чи Зона вільної торгівлі з Європейським Союзом, важливо також говорити про наслідки для простого населення. За словами оглядача відділу "Економіка" тижневика "Деловая столица" Олексія Набожняка, це можна робити через призму наслідків для окремих галузей (наприклад, якщо буде поганий вплив на сільське господарство – подорожчають продукти для населення) чи усієї країни (знизяться зарплати, бо прийдуть більш дешеві працівники). Необхідно також пам’ятати про баланс підходу споживач / виробник, роботодавець / найманий працівник. Проте матеріали такого характеру рідко присутні на сторінках українських ділових ЗМІ, стверджує Олександр Власенко, в минулому редактор

відділу в діловому тижневику «Власть денег». «Я вважаю, що

вступ України до ЗВТ з ЄС, так само як і гіпотетичне приєднання України до Митного союзу Росії, Білорусі і Казахстану – суто економічні питання. Але оскільки

будь-які

економічні

питання

нашій

країні

неодмінно

політизуються, вони сьогодні мають більше політики. Мені було б цікаво прочитати бодай один матеріал, в якому у суто фінансовому плані було дано розклад виграшу/програшу України при вступі у будь-який з вищеназваних союзів. При тому, що ринок ділових ЗМІ доволі насичений, я такого матеріалу досі не зустрічав,» - зазначив Олександр Власенко у травні 2012 року. Ситуація

таким

неякісним

висвітленням

матеріалів

щодо

євроінтеграції не є новою для України. За результати загальнонаціонального опитування, проведеного Центром імені Разумкова в квітні 2008 року, [13] 29

77 % українців вважають, що інформація про ЄС в українських медіа – обмежена, неповна або такої інформації дуже мало. Водночас інтерес до ЄС в українському суспільстві є дуже високим: 63 % опитаних хотіли би знати якомога більше про Європейський Союз. Крім того, більше половини українських громадян ще в 2005 р. (згідно з опитуванням Центру імені Разумкова) стверджували, що найбільше визначає їхнє ставлення до ЄС саме інформація в ЗМІ. [47] Таким чином, можна зробити висновок, що українська преса не створює інформаційного тла для формування громадської думки щодо європейської інтеграції. Висвітлення цієї тематики в ЗМІ не сприяє тому, щоб політика інтеграції до ЄС ставала зрозумілою українському суспільству не просто з політичної точки зору, але й з економічної. Публікаціям у ділових ЗМІ бракує аналітики, глибини та різноманітності, надмірна увага надається політичній стороні справи.

3. Методологічні основи дослідження 3.1.

Метод контент-аналізу

3.1.1. Визначення та походження методу Для дослідження особливостей висвітлення українськими діловими ЗМІ процесу євроінтеграції України, а саме вступу України до Зони вільної торгівлі ЄС, я обрала метод контент-аналізу. Контент-аналіз – це емпіричний метод, для якого характерне висунення гіпотез, збирання і класифікація даних, розробка експериментальних методів перевірки гіпотез і надійності результатів [34]. Метод контент-аналізу, залежно від цілей дослідника, можна поділити на якісний та кількісний контент-аналізи. Кількісний контент аналіз зосереджений в першу чергу на частоті згадування певних понять і термінів у досліджуваному комунікативному процесі. Головним

завданням

якісного

контент-аналізу

«розкодувати»

смислове навантаження повідомлення, вивчити, як саме мовець досягає мети своїх повідомлень, і як на це може відреагувати аудиторія. Перший задокументований випадок використання методу зафіксовано у 1640 році у Швеції. Тоді теологи дослідили і порівняли апокрифічну збірку „Пісні Сіону”, яка складалася з 90 релігійних гімнів, та гімни офіційної церкви. В рамках дослідження вони

підрахували кількість основних

релігійних ідей та їх позитивне, негативне чи реальне висвітлення. [1] Безпосередньо сам контент-аналіз зародився з потреб масових комунікацій і розпочався як кількісно-орієнтований метод аналізу преси. Формалізований аналіз тексту вперше застосував американець Дж.Спід. У 1893 році дослідник опублікував статтю „Чи дають тепер газети новини?”, у якій проаналізував недільні випуски нью-йоркських газет за 1881-1883 роки. Він виміряв обсяг матеріалів за кожною темою у дюймах і порівняв результати: газети стали більше зосередженими на плітках та скандалах, менше зважаючи на літературу, політику та релігію.[6] Після

Дж.Спіда,

ХХ

столітті,

розвивали

вивчення

методу

американські дослідники контент-аналізу Б.Метьюз, Г.Ласвелл, Ч.Осгуд, 31

Дж.Гербнер тощо. Г.Ласвелл та О.Джордж вивчали пропагандистські техніки, які використовувалися у друкованих ЗМІ США, Британії та Німеччини під час Першої та Другої світових воєн. Класиком контент-аналізу вважають Бернарда Берельсона, який оформив його як науковий метод та видав у 1952 році книгу «Контент-аналіз у комунікаційних дослідженнях». З кінця 1960-х контент-аналіз став методологією, найбільш поширеною у магістерських роботах, які захищали в американських університетах, – і дотепер залишається найулюбленішою методологією медіа-дослідників у США. [17] 3.1.2. Застосування методу Класичне визначення контент-аналізу, сформульоване Б.Берельсоном, –

«об’єктивний,

систематичний

кількісний

опис

явного

змісту

комунікації».[1] Якщо звернутися до кожного елементу цього визначення, то у процесі контент-аналізу можна виділити кілька стадій: концептуалізація понять (для досягнення об’єктивності опису), планування дослідження (елемент систематизації), збір та обробка даних (кількісний опис та систематизація). Концептуалізація понять передбачає формулювання дослідником певних визначень, адже дослідник має сприймати ті чи інші поняття так, як це робить аудиторія. Для досягнення розуміння понять однаково з аудиторією, дослідник має дати визначення поняттям. Таким чином можна досягнути сфокусованості дослідження на явному, очевидному змісті повідомлення. Планування дослідження – важливий етап, на якому дослідник визначається з вибіркою, критеріями аналізу тощо. На цьому етапі важливо досягнути взаємозалежності аналізованих матеріалів з дослідницьким питанням. Зазвичай у контент-аналізі головна увага дослідника зосереджена на

присутності

змінних,

інтенсивності

та

частоті

їх

вживання

та

представлення у часі та просторі.[51] 32

Збір та обробка даних мають відбуватися відповідно до цілей, які ставить дослідник. О.Ольсті визначає сім основних цілей, яких має досягти дослідник в процесі контент-аналізу:  опис тенденцій (на основі змісту тексту);  виявлення взаємозв’язків між характеристиками і повідомленням тексту;  оцінка відповідності стандартам комунікацій;  аналіз методів переконань (пропаганди);  аналіз стилю;  виявлення взаємозв’язків між відомими характеристиками аудиторії і повідомленнями, підготовленими для неї;  опис зразків (шаблонів) комунікації [3]. Контент-дослідження можуть виходити за межі простого опису ситуації та робити висновки щодо прихованих матеріальних характеристик, мотивів, ідеологій [8] тощо, перевіряючи різноманітні гіпотези. Наприклад, аналізуючи медіа впливи, дослідники можуть сфокусуватися на класифікації та визначенні домінуючих особливостей медіановин, формуючи такий порядок денний, який забезпечує потрібні інформаційні впливи. Так, вивчаючи порядок денний газет, С.Лейсі, Ф.Фіко і Т.Саймон з допомогою контент-аналізу підтвердили гіпотезу, що престижні газети частіше, ніж масова преса, подають різні точки зору на одну проблему. [50] Повертаючись до розмежування якісного та кількісного контентаналізу, зазначу, що не всі дослідники вважають необхідним таке розмежування. Деякі прихильники кількісного контент-аналізу вважають, що кількісний аналіз потрібен на початковій стадії дослідження, після якої слідує якісний аналіз. Також якісний контент-аналіз залучають з метою посилення надійності кількісних досліджень. Прихильники якісного аналізу звертають увагу на те, що контент-аналіз проводиться для того, щоб дати відповідь на задані питання, а не формувати їх [50].

Однак більшість дослідників вважають, що обидва підходи, якісний та кількісний, є взаємодоповнювальними. Адже «формування категорій аналізу більшою мірою пов’язане із "якісним" дослідженням, тоді як аналіз сукупності ознак категорій у тексті потребує найчастіше "кількісного" аналізу, тобто "якісний" аналіз присутній у "кількісному" і навпаки». [50] Серед недоліків контент-аналізу як методу в цілому те, що він досліджує явно виражені ознаки/параметри в тексті, а це істотно звужує пізнавальні можливості методу і фактично зводить його до описового рівня. На думку багатьох дослідників, завдання контент-аналізу має полягати в спробах розкрити прихований зміст комунікації через вивчення проявів цього змісту в структурі тексту. [50] Слабкими сторонами методу є також вимога значних часових затрат, прив’язаність до обраної термінології та зведення дослідження до арифметичного підрахунку. У своєму дослідженні я буду використовувати як елементи якісного, так і кількісного аналізу. Комбінування методів дозволить не лише виокремити одиниці аналізу, які піддаються підрахунку та вимірюванню, але й чітко визначити особливості висвітлення щоденними ЗМІ обраної теми – державної політики щодо вступу України до ЗВТ ЄС. 3.2.

Дослідницьке питання, гіпотеза

Основна мета цього дослідження – визначити, яким чином українська щоденна ділова преса висвітлює економічну сторону процесу євроінтеграції України, зокрема вступ до Зони вільної торгівлі з Європейським Союзом. Дослідження має відповісти на такі запитання:  У

якому

контексті,

економічному

чи

політичному,

подається

інформація про перемовини щодо Угоди про ЗВТ?  Чи не зводиться тема висвітлення вступу до ЗВТ до політичних дебатів?  Які аргументи використовуються під час дискусії на тему вступу України до ЗВТ? 34

В межах цього дослідження мають бути визначено:  кількість публікацій, які стосуються вступу України до ЗВТ, в означений проміжок часу у досліджуваних ЗМІ  які акценти домінують у досліджуваних матеріалах?  в контексті яких подій найчастіше згадується досліджувана тема?  наявність аналітичної складової в публікаціях  емоційне забарвлення публікацій Гіпотези,

які

має

підтвердити

чи

спростувати

дане

дослідження,

сформульовані як такі:  політичний аспект питання вступу України до ЗВТ переважає над економічною складовою;  через тиск європейської спільноти на Україну з вимогою припинити судові процеси над опозиційними лідерами в Україні та натякання на залежність перемовин щодо ЗВТ від цього питання, економічна складова переговорів переходить на вторинний план та губиться на фоні дебатів та прогнозів – коли саме буде парафовано, підписано та ратифіковано угоду;  судовий процес над екс-прем’єром Юлією Тимошенко збільшив кількість публікацій, у яких згадується ЗВТ, але понизив якість матеріалів;  пропозиція Росії Україні вступити до Митного Союзу спричинила збільшення кількості публікацій зі згадкою ЗВТ, але ділові ЗМІ не спромоглися виготовити якісні аналітичні матеріали, які б могли порівняти економічні складові двох угод. 3.3.

Вибірка, аналіз даних

Обмірковуючи види ЗМІ, які потрібно проаналізувати для розуміння специфіки висвітлення державної політики зі вступу України до ЗВТ, увага була зосереджена на ділових ЗМІ. Зважаючи на те, що поки що діловий 35

формат в Україні більше розвинутий серед друкованих та онлайн ЗМІ, і меншою мірою на телебаченні, увага була зосереджена на друкованих ЗМІ. Адже навіть спеціалізовані ділові телевізійні новини не можуть за своєю специфікою подати тут кількість статистичних, аналітичних даних, що дозволяють собі друковані ЗМІ. Обираючи перелік українських друкованих ЗМІ для аналізу у даній роботі, я частково опиралася результати моніторингу «Європейський союз в українських медіа», який роблять МГО Інтерньюз-Україна та МІА КонтекстМедіа за підтримки Представництва Європейської Комісії в Україні. Моніторинг за 2007-2009 роки охоплював 6 найбільших інформаційних агенцій України, 60 друкованих загальнонаціональних видань, 22 друкованих регіональних видання, 5 радіостанцій, 25 програм на 10 телеканалах, 20 Інтернет-джерел. Зверталася увага на кількість повідомлень зі згадуваннями понять “Європейський Союз”, “Європейська Комісія”, “Європейський Парламент” та “Європейська політика сусідства” в українських медіа за вересень 2007 – березень 2009 років. Однією із топ-тем у зазначений період була тема початку переговорів про ЗВТ. Результати зазначеного моніторингу виявили, що проєвропейську редакційну політику займають наступні українські видання: •

Щоденна газета “День” (тираж 62 500 примірників)

•

Тижневик “Дзеркало тижня” (тираж 57 500 примірників)

•

Тижневик “Главред” (тираж 10 000 примірників)

Сукупний тираж – 130 000 примірників. Серед євро скептичних видань були названі: •

Щоденна газета “Сегодня” (тираж 180 000 примірників)

•

Тижневик “Киевский телеграф” (тираж 50 000 примірників)

•

Тижневик “2000” (тираж 112 000 примірників)

•

Сукупний тираж – 342 000 примірників.

На даний момент з цього переліку уже не видаються "Главред" та "Киевский телеграф". Оскільки розглянутий моніторинг є закритим 36

продуктом, на жаль, організації, які його роблять, не змогли поділитися актуальнішими даними. Але вони надали інформацію про те, що найбільше з ділових ЗМІ про ЗВТ за останніх півроку писали щоденні газети, передусім «Коммерсантъ-Украина», «Экономические известия». Активними були також тижневики «Бізнес», «2000», «Дело», «ИнвестГазета», меншою мірою «Дзеркало тижня», «Кореспондент» чи «Коментарі». Проєвропейськи налаштована щоденна газета «День», скептично – тижневик «2000». Зважаючи на економічний аспект теми дослідження, увага була зосереджена на особливостях висвітлення саме діловими ЗМІ України. Оскільки серед найактивніших були названі щоденні газети «КоммерсантъУкраина», «Экономические известия» та тижневики «Бізнес», «Дело», «ИнвестГазета», для дослідження було обрано щоденні газети «КомерсантУкраїна» (далі «КУ») та «Экономические известия» (далі «ЭИ»), зважаючи на те, що частота згадування теми у них значно вища, аніж у тижневиках. Окрім того, обрані видання є одними з найпопулярніших ділових ЗМІ в Україні. Висвітлення теми вступу до ЗВТ у щоденних виданнях може відобразити картину державної політики, яку сприймають керівники компаній, менеджери середньої ланки та політики в цілому. Адже тижневики, хоч і аналізують та впорядковують події усього тижня, проте можуть опускати подробиці та тенденції, які можна побачити на сторінках щоденних видань. «Коммерсантъ-Украина» – щоденна ділова російськомовна газета, виходить в друк п’ять разів на тиждень. Щоденний тираж коливається від 12 до 15 тис. примірників. Однооосібним власником видання є російський олігарх Алішер Османов, пов’язаний з «Газпромом». У 2006 році він викупив міноритарний пакет українського видання у екс-політтехнолога Казбека Бектурсунова. [35] Газета

Україні

була

заснована

на

прикладі

аналогічного

російськомовного видання. «КУ» є досить популярним виданням в Україні. 37

Зокрема, за даними компанії «TNS Україна», «КУ» є лідером у рейтингу ділових видань України. [41] Не зважаючи на такі високі рейтинги, деякі критики вважають його якість сумнівною. Зокрема, головний редактор радіостанції «Эхо Москвы» Олексій Венедиктов висловився так: «Він зараз дуже провінційний. Багато на чутках, а потім, коли це не підтверджується, то, наче цього і не було. Якщо я і читаю його, то з відчуттям внутрішнього супротиву. На відміну від російського «Коммерсанта», до якого у мене уже з’явилися претензії того ж спрямування, український «Коммерсантъ» – це не моя газета. Я не розумію по «Коммерсанту», що відбувається в Україні». [33] «Экономические известия» – друге за популярністю ділове видання в Україні. [41] Це щоденна російськомовна газета, яка виходить в друк п’ять разів на тиждень, декларує тираж 30 тис. примірників. Газета входить у холдинг «Медиа инвест Групп», який є власністю української металургійної компанії «Індустріальний Союз Донбаса» (ІСД). Акції компанії належать російським інвесторам, а також українським підприємцям Сергію Таруті та Олегу Мкртчану, які і керують компанією. За даними журналу Форбс, ІСД мав не дуже хороші стосунки з Віктором Януковичем та на виборах 2004 року ІСД підтримував Віктора Ющенка. (Форбс №10, грудень 2011, ст. 132) Джерелом аналізу обрано авторські матеріали з електронного онлайн архіву газет «ЭИ» http://eizvestia.com/ та «КУ» http://www.kommersant.ua за період 5 березня 2011 – 30 квітня 2012 рр. Дані часові рамки були обрані з метою аналізу особливостей висвітлення досліджуваної теми у період пропозиції Росії Україні вступити до Митного Союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном (5 серпня) до ратифікації Угоди про асоціацію та Зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом (30 березня 2012 року). Оскільки Угоду було ратифіковано лише частково, матеріали аналізувалися також ще протягом місяця з моменту ратифікації. Під час аналізу до уваги також бралися дати арешту екс-прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко (5 серпня 2011 року), винесення їй вироку, та дати проведення перемовин щодо Угоди в цілому. Часові рамки дослідження відштовхуються саме від часу 38

пропозиції вступу до Митного Союзу, а також арешту Тимошенко у зв’язку з тим, що внаслідок цих подій процес вступу України до ЗВТ став під загрозою зупинення. У цей період в українських ЗМІ пожвавилась тема вступу України до ЗВТ. Звернення до електронних архівів спричинене зручністю доступу до інформації такого вигляду та можливості використання комп’ютерних ресурсів на початковій стадії аналізу. Пошук здійснювався російською мовою за ключовими словами («ЗСТ», «Зона свободной торговли»). До аналізу бралися статті з релевантним до теми змістом, тобто якщо тема матеріалу повною чи значною мірою стосувалася теми вступу України до ЗВТ ЄС. Матеріали з поодинокими згадуваннями ключових слів, тема яких не стосувалася обраної для дослідження теми, не бралися до уваги. Аналіз даних Перше

прочитання

усіх

матеріалів

мало

на

меті

загальне

ознайомлення з матеріалами та тематикою статей, увага зосереджувалась на виокремленні ключових елементів у матеріалі та класифікації самих матеріалів – назва ЗМІ, дата, обсяг та заголовок матеріалу. До одиниць аналізу дослідження не належать новини та замітки, аналізувалися лише авторські статті та інтерв’ю. Також здійснювався поділ матеріалів на 2 групи: «релевантні», тобто ті, які прямо або більшою мірою стосуються теми вступу України до ЗВТ, та «не релевантні» – у яких згадується ЗВТ, але тема публікації не стосується прямо ЗВТ. Поділ на такі групи став досить умовним, у зв’язку з тим, що Угода про створення ЗВТ з Україною є частиною Угоди про асоціацію і, відповідно, ЗВТ постійно згадується у публікаціях щодо Угоди про асоціацію. Таким чином, публікації, у яких основна увага приділялася саме політичній, а не економічній частині Угоди про асоціацію, потрапляли до групи «не релевантних». Якщо ж публікації, зосереджені на політичній частині Угоди 39

мали у заголовку чи ліді матеріалу згадування про ЗВТ, вони були віднесені до «релевантних», оскільки згадування ЗВТ у назві матеріалу тою чи іншою мірою зобов’язує автора публікації присвятити певну частину матеріалу саме аспектам ЗВТ. Складність поділу матеріалів на «релевантні» та «не релевантні» також пов’язана з тим, що тема ЗВТ та Угоди про асоціацію в Українських ЗМІ висвітлювалась в контексті арешту, суду та винесення вироку екс-прем’єру Юлії Тимошенко та реакції євроспільноти на ці події. Оскільки однією з умов вступу України до ЗВТ та підписання Угоди про асоціацію у період після арешту Тимошенко стало її звільнення, ці теми були тісно переплетені. Тому, під час поділу публікацій на «релевантні» та «не релевантні» до теми ЗВТ, до уваги знову ж таки бралися наступні аспекти: -

чи звучить вираз «Зона вільної торгівлі» у заголовку публікації?

якщо «ЗВТ» не звучить у заголовку, та чи є вступ України до ЗВТ

темою публікації? Якщо відповідь на ці питання була позитивною, статті відносилися до групи релевантних. Якщо ж у заголовку могло йтися просто про Угоду про асоціацію чи стосунки Україна-Європа чи Україна-Росія або будь-які інше теми, статті відносилися до групи не релевантних, тобто тих, у яких тема ЗВТ була лише дотичною. Таким чином після першого прочитання матеріали було поділено на дві групи та занесено у таблиці, щоб перейти до наступного етапу дослідження. Перед другим прочитанням було визначено одиниці аналізу для окремих категорій матеріалів. Матеріали

групи

«не

релевантні»

аналізувалися

за

двома

показниками: 1. яка тема публікації, тобто у якому контексті згадується ЗВТ 2. що домінує у матеріалі – економіка чи політика Матеріали з групи «релевантні» аналізувалися за більшою кількістю показників і тому були поділені на ще дві окремі таблиці. До першої таблиці 40

при другому прочитанні заносилися дані про інформпривід, економічну чи політичну тональність та головних мовців публікації. Увага зверталася на те, хто саме був мовцем – міністри уряду, критики дій уряду, експерти, підприємці чи інші суб’єкти, на яких розповсюджується вплив державної політики. Для другої таблиці використовувалося 11 одиниць кодування: 1. чи згадувалась у матеріалі Тимошенко 2. чи згадувався Митний Союз 3. чи йшла мова про ціни на газ 4. чи звучала згадка про вимогу української верхівки внести до Угоди про асоціацію та ЗВТ пункт про перспективу членства України в ЄС 5. чи є у матеріалі прогнози щодо підписання чи парафування Угоди 6. чи є висловлювання мовців про те, що Європі вигідно, щоб була підписана Угода про ЗВТ 7. чи є висловлювання мовців про те, що Росії вигідно, щоб Україна вступила до Митного Союзу 8. чи наводяться аргументи, чому Україні вигідний вступ до ЗВТ 9. чи звучить у матеріалі критика від мовців в адресу ангажованого ставлення Європи до проблеми засудження Юлії Тимошенко 10. чи пояснено, які існують загрози для України в разі вступу до ЗВТ? 11. чи пояснюється контекст перемовин Україна-ЗВТ, та контекст будьякої порушеної у статті проблеми Валідність та надійність дослідження Не

всі

види

контент-аналізу

об’єктивними

та

надійними.

Суб’єктивність з'являється як у процесі кодування та здійснення вибірки, так і під час читання текстів. Запровадження жорстких правил проведення аналізу може лише до певної міри зменшити реактивність контент-аналізу. Тому необхідно вживати заходи, які б забезпечували максимальну надійність результатів і валідність контент-аналізу. [50; 87] 41

Для здійснення правильного кодування потрібно чітко розуміти контекст, в якому перебуває тема дослідження. Для цього виробляються різноманітні інструментарії і стратегії роботи у процесі багаторазового кодування тексту, що дозволяє враховувати контекст безпосередньо на рівні процедури кодування. [4; 245-265] Категорії, використані для аналізу, мають бути чітко визначеними та прийнятними для опису. Вони також мають бути взаємовиключними, тобто вибудуваними так, щоб один аналізований фрагмент тексту не міг бути зарахований до двох категорій. [48; 70] Також важливо, щоб обрані категорії однаково могли бути застосовані до усіх аналізованих видань. Обмеження дослідження Метод контент-аналізу має деякі обмеження, які потрібно врахувати, звертаючи увагу на результати дослідження, а саме:  Виконаний контент-аналіз не може використовуватися для пояснення впливу ЗМІ на думку читацької аудиторії щодо вступу України до ЗВТ, але може бути використаний для формулювання гіпотез відповідних досліджень.  Обмеженість в часових ресурсах змусила звузити вибірку досліджуваних джерел.

4. Результати дослідження В результаті дослідження матеріалів у газетах «Коммерсантъ-Украина» та «Экономические Известия» за період 5 березня 2011 – 30 квітня 2012 року було виявлено 92 публікації, у яких більшою чи меншою мірою згадувалася Зона вільної торгівлі з Європейським Союзом. У 55 публікаціях ЗВТ згадувалася лише дотично, відповідно ці публікації було віднесено до групи «не релевантних». [див. Додаток 7, 8] 37 публікацій віднесено до групи «релевантних», оскільки вони містили вираз ЗВТ у заголовку або ж основною чи однією з основних тем публікації була ЗВТ. «Коммерсантъ-Украина»

«Экономические Известия»

39 – усього публікацій

53 – усього публікацій

15 – релевантні

22 – релевантні

24 – не релевантні

31 – не релевантні

4.1.

Економічний та політичний характери публікацій

Найпромовистішою характеристикою, за допомогою якої певною мірою можна визначити ступінь політизованості висвітлення теми ЗВТ у проаналізованих публікаціях, є їх умовний поділ на економічні та політичні, залежно від характеру подання інформації. Публікації, які містять якісь статистичні дані, економічні показники та прогнози, віднесено до категорії економічних. Публікації, у яких переважають політичні прогнози та заяви – до політичних. Частину публікацій, які містили показники з обох категорій віднесено до змішаного типу – політико-економічних. В

результаті

такої

класифікації

виявлено

тенденцію

значного

переважання політичних публікацій над економічними. Так, наприклад, у «ЭИ» серед релевантних матеріалів лише два з двадцяти двох стосуються виключно

економіки,

шести

матеріалах

переважно

політичного

спрямування присутні елементи економіки, а решта чотирнадцять статей – 43

суто політичні.

[див. Додаток 2] Зважаючи на те, що до релевантних

публікацій віднесено ті, у яких ЗВТ звучить у заголовку чи є однією з основних тем матеріалу, такі результати можуть свідчити не просто про політизованість теми, а про надмірну її політизованість у виданні. Трохи краща ситуація з газетою «КУ»: третина релевантних публікацій є економічними, лише одна публікація містить як економічні так і політичні аспекти, а решта матеріалів – суто політичні. . [див. Додаток 1] Важливо, що економічні публікації «КУ» стосуються певних пунктів Угоди про ЗВТ та аналізують їх вплив на ті чи інші економічні сфери. Фактично, «КУ» публікує статті з економічною тематикою після кожного раунду перемовин, чого не можна сказати про «ЭИ», яка ігнорує економічну складову перемовин

практично

завжди.

Єдиною

певною

мірою

якісною

та

збалансованою публікацією економічного характеру є стаття «Последний шанс для Украины: Договор об ассоциации с Евросоюзом — единственный шанс на полную интеграцию с ЕС». [30] У якості експертів тут виступили учасник ринку, релевантний до теми чиновник та політолог.

Співвідношення економічних та політичних статей із групи релевантних

«Коммерсант‐ Украина» Політичні

Економічні

Політико‐економічні

«Экономические Известия» Політичні

Економічні

Політико‐економічні

7% 27%

33% 60%

64% 9%

Політичні

Економічні

Релевантні

Політикоекономічні

«Коммерсантъ-Украина»

«Экономические Известия»

«Коммерсантъ-Украина»

«Экономические Известия»

Усього

Не релевантні

Тематика не релевантних публікацій Аналіз тематики не релевантних публікацій (55 матеріалів), тобто тих, у яких тема ЗВТ є лише дотичною, виявив наступні тенденції: Із 31 матеріалу газети «Экономические Известия» -

12 (більше третини) публікацій прямо стосувалася затримання,

суду та ув’язнення Юлії Тимошенко -

4 публікації стосувалися інших економічних угод

4 публікації стосувалися політичних чи економічних стосунків з

Росією -

2 публікації – кадрових змін у партіях та уряді

інші – торгівельних аспектів, стосунків з іншими державами

тощо. Таким чином, тематика не релевантних публікацій газети «ЭИ» більшою

мірою

стосується

політики

зовсім

мало

–

економіки.

Найпопулярніша тема – справа Тимошенко та реакція на неї від Європи. На другому місці – стосунки з Росією. Лише кілька публікацій стосуються розгляду якогось одного економічного аспекту – наприклад, виробництва соків чи імпорту автомобілів. [див. Додаток 8]

Тематика 24 не релевантних матеріалів «КУ» різноманітніша. У період до арешту Юлії Тимошенко в основному це були теми інтеграції України – Митний Союз, ЗВТ з країнами Співдружності незалежних держав (СНД), Сербією тощо. Після арешту Тимошенко, у кінці серпня та у вересні 2011 року було 3 публікації в контексті можливого впливу суду на Тимошенко на підписанні Угоди про асоціацію та ЗВТ. Решта не релевантних матеріалів більшою мірою стосуються інтеграційних політичних та економічних процесів – ЗВТ з СНД, Туреччиною, прогнозів щодо парафування Угоди про асоціацію, економічних оцінок різних галузей в Україні тощо. [див. Додаток 7] Зважаючи на отримані результати, можна зробити висновок, що тема ЗВТ частіше використовувалась у політичному контексті у «ЭИ», ніж у «КУ», особливо дотично до справи Юлії Тимошенко. 4.2.

Характер публікацій у період до арешту Юлії Тимошенко

Головною темою в контексті вступу України до ЗВТ до арешту Юлії Тимошенко була тема Митного Союзу. 5 березня 2011 року російський прем’єр-міністр Володимир Путін запропонував Віктору Януковичу вступ України до МС з Росією, Білоруссю та Казахстаном. Проте членство України у МС могло стати на заваді вступу до ЗВТ з ЄС. Саме тому у цей період для громадськості та підприємців було важливо дізнатися, які можуть бути переваги та негативні наслідки від членства в одному чи іншому союзі. У період з 5 березня по 5 серпня 2011 року у досліджуваних ЗМІ вийшло 9 не релевантних та 7 релевантних до ЗВТ матеріалів, з перевагою в одну публікацію з кожної категорії у «КУ». [див. Додаток 1, 2, 7, 8] релевантні

матеріали

стосувалися

різних

економічних

Не

інтеграційних

процесів, одним із яким був Митний Союз (МС). Проте, не зважаючи на необхідність економічного обґрунтування теми Митного Союзу, у «ЭИ» вона була висвітлена у політичному світлі. У «КУ», на відміну від «ЭИ» ця тема була подана у вигляді інтерв’ю, у якому висвітлювалися саме економічні 46

аспекти інтеграції. Проте, оскільки інтерв’ю було проведено зі секретарем МС, воно, відповідно, висвітлювали переважно позитивні сторони можливої інтеграції України з Росією. Серед релевантних публікацій у «ЭИ» тема Митного Союзу майже не згадувалась. Дві публікації цього періоду були присвячені політичній частині перемовин щодо Угоди про асоціацію та ЗВТ, одна із публікацій висвітлювала економічну тему імпорту автомобілів та зачіпала можливі зміни у цій сфері у разі вступу України до ЗВТ. [див. Додаток 2] Таким чином газета «ЭИ» так і не зробила якісного порівняння МС та ЗВТ з економічної точки зору у той період, коли це питання гостро стояло. «КУ», на відміну від «ЭИ», частково виконав це завдання. [див. Додаток 1] Зокрема, у газеті було опубліковано досить якісне інтерв’ю з чиновником

Кабінету

міністрів

України,

Валерієм

Мунтіяном,

уповноваженим зі співпраці з Росією, країнами СНД та Євразійської економічної співдружності. Чиновник порівняв різні інтеграційні угоди, дещо вималював можливі економічні наслідки та зробив прогнози із їх підписання. Також «КУ» опублікував статтю під назвою «Союз нерешимый. Украина разрывается между Таможенным союзом и ЗСТ с Европой», [16] яка підсумовувала візит Путіна до України і погрози російського прем’єра застосувати санкції проти України у разі відмови вступу до МС. На жаль, стаття мала суто політичний характер і зосередилась саме на МС, мало згадуючи про ЗВТ і не порівнюючи ці союзи з економічної точки зору. Плюсом в адресу «КУ» є публікація від 22 липня, через два дні після завершення 17-го раунду перемовин з підготовки угоди про ЗВТ, у якій аналізуються позитивні та негативні економічні наслідки вступу України до ЗВТ для вузької галузі виробництва м’ясної продукції. В якості експертів у статті залучені учасники ринку та впливові чиновники, що допомагає забезпечити збалансоване висвітлення теми. [див. Додаток 5] Зважаючи на те, що тема інтеграції України до різних економічних співдружностей (зокрема ЗВТ та МС) не має однозначної оцінки в 47

Українському суспільстві, якісне її висвітлення мало б відбутися із залученням більшої та різноманітнішої кількості експертів та аналітиків, а також учасників ринку, на яких це у майбутньому матиме вплив, а не лише політиків та посадовців. Тому можна зробити висновок, що жодне із проаналізованих ділових видань не виконало свою функцію з інформування із важливих зовнішньоекономічних інтеграційних процесів. «КУ» виявися більш інформативним з точки зору висвітлення економічних аспектів та актуальних питань, аніж «ЭИ». 4.3.

Арешт Тимошенко та ЗВТ

З 5 серпня, після арешту Юлії Тимошенко, дебати на тему вступу України до ЗВТ набули іншого характеру, зважаючи на реакцію європейської спільноти на ці події. Справа Тимошенко стала одним з основних аргументів, які Європа висувала проти євроінтеграції України. Ще одним каменем спотикання стала вимога української сторони включити до Угоди про асоціацію пункт щодо перспективи членства України у ЄС. Досліджувані ЗМІ по різному використовували ці аспекти у якості причин гальмування процесу перемовин. Особливості висвітлення у газеті «Экономические Известия» Газета «ЭИ» мала схильність згадувати справу Тимошенко чи не у кожній публікації, присвяченій перемовинам про ЗВТ. У якості коментаторів використовувалися як провладні, так і опозиційні політики, а також маса політологів, які робили прогнози, коли ж відбудеться парафування та підписання угоди і як на це вплине справа Тимошенко. Фактично уся розмова зводилася до обміну прогнозами від політиків та політологів, на зразок таких: «Независимо, сколько раз арестована Тимошенко, важно, что она сидит в тюрьме. И этот факт на все что можно уже повлиял. Украина утратила возможность продвинуться вперед с договором об ассоциации» [31]

У матеріалах також використовувалися заяви політологів та української верхівки влади з натяками на дискримінаційні погляди євроспільноти на Україну та вигоду для самої Європи у підписанні договору. Політологи говорять про те, що «ЄС не відпустить Україну», бо для них геополітика важливіша за демократію. [28] Яскравим прикладом є також аналогічного характеру коментар політолога Михайла Погребенського: «Соглашение, так или иначе, будет подписано, поскольку оно Европе нужнее, чем Украине. Европа строится как современная империя. Не расширяться ЕС не может по определению, иначе он будет сокращаться и в конце концов умрет». [29] Ідея вигідності Угоди про ЗВТ для Європи після винесення вироку Тимошенко та засудження її до семи років ув’язнення невтомно згадується у кожній релевантній публікації газети «ЭИ», за винятком однієї. Також часто у публікаціях згадується Митний Союз, який чекає на Україну та іноді розглядається як можлива альтернатива ЗВТ. [див. Додаток 4] Публікації часто мають емоційне забарвлення, автори дозволяють собі використовувати іронію. Ось так, наприклад, виглядає опис перемовин Україна-ЗВТ у одній зі статей, яка за стильовими ознаками більше схожа на колонку, але чомусь не потрапила до цієї категорії на шпальтах видання: «Однако денежная, но расчетливая Европа в обмен на зону свободной торговли требует соблюдения демократических свобод. Шесть из пятнадцати пунктов соглашения по ЕС — по делу Тимошенко. Последние три месяца сюда каждую неделю прибывали европосланники. Руководство страны отвечало им как Голохвастов: «Да, но нет». Президент Виктор Янукович не смог в вопросе Тимошенко быть прагматичным, «чувство личной неприязни» к опальному экс-премьеру возобладало. Европейцы сначала вежливо кивали, потом смеялись, теперь злятся. Президент Европарламента Ежи Бузек сорвался: «Последствия такого развития событий могут быть разрушительными». [42] Такий стиль матеріалів не є домінантним серед інших досліджених публікацій, але заслуговує на увагу цього дослідження, адже влучно 49

характеризує суть зовнішньоекономічної політики України та її висвітлення у багатьох ЗМІ. Публікація датується 26 грудня 2011 року, близько через тиждень після саміту Україна – Європейський Союз (19 грудня 2011 року), на якому очікувалося парафування Угоди про асоціацію та ЗВТ з ЄС. Автор публікації під назвою «Плачь, Европа, танцуй, Россия» Костянтин Рилєв характеризує непослідовні дії українських високопосадовців рядком з пісні співачки Глюкози: «Танцуй, Россия, и плачь, Европа, а у меня самая красивая опа». Журналіст іронізує, що Україна подобається собі при будь-яких обставинах і хоче, щоб її просто любили за красу. Інтеграційні процеси та їх коментування політиками часто виглядають так, наче Україна лише прагне приєднатися до «клубу багатих країн», щоб збагатитися, а в суть переговорів не заглиблюється. Журналіст говорить про схильність українських політиків змінювати свої погляди щодо інтеграційних процесів, про закривання очей керівництвом країни на вимоги Європи. Іронізує автор публікації і з голослівних заяв і погроз прем’єр-міністра України Миколи Азарова у адресу Європі та Росії. Висновки, які робить автор опираючись на згадані обставини, – Україна може втратити обидва шанси – на приязнь Європи і на підтримку Росії, якщо не обере одного вектора зовнішньоекономічної політики. Зважаючи на рівень дискусії та глибину матеріалів у ЗМІ, присвяченим ЗВТ, можна сказати, що розглянута публікація характеризує якість висвітлення

газетою

«ЭИ»

питання

ЗВТ:

якості

коментарів

використовуються загальні заяви та фрази політиків та політологів, а суть питання лишається не зрозумілою для читача. Часто дискусія зводиться до обміну коментарями – відмінять візит Януковича до Брюсселю чи ні, парафують Угоду про асоціацію та ЗВТ на саміті Україна-ЄС чи ні, як вплине арешт Тимошенко на час парафування та підписання Угоди, без аналізу і висновків щодо наслідків ЗВТ для економіки України. Які небезпеки чи переваги несе ЗВТ – майже не згадується, якщо згадується, то дуже віддалено і узагальнено, одним реченням. 50

Особливості висвітлення теми ЗВТ у газеті «КоммерсантъУкраина» Висвітлення теми ЗВТ у газеті «КУ» мало менш емоційно забарвлений характер та відбувалося менш інтенсивно. Якщо у «ЭИ» за серпень-жовтень 2011 року вийшло 13 релевантних публікацій, то у «КУ» їх було у двічі менше – 6. [див. Додаток 1, 2] Кут висвітлення у «КУ» відрізнявся від «ЭИ». Зокрема, видання було схильне згадувати ім’я Тимошенко значно рідше. Частіше, не називаючи її імені автори публікацій акцентували увагу на тому, що процес вступу України до ЗВТ гальмується через недосконалу судову систему України та погіршення демократичних процесів. [див. Додаток 3] Досягнути цього вдавалося за рахунок відбору відповідних коментарів. Якщо Тимошенко і згадувалась, то наголошувалося на тому, що суд над нею не є єдиним каменем спотикання: «В последние месяцы мы сталкиваемся со снижением качества демократии в судебной системе. Я не хочу концентрироваться на деле Тимошенко, ведь есть множество других изменений, в том числе касающихся бизнеса. Мы все еще являемся вашими друзьями, но эти изменения нас очень беспокоят... Мы не хотели бы похоронить уровень демократии в стране»,— цитує «КУ» депутата Європейсього парламенту Марка Сівця. [27] Часто проблеми вступу до ЗВТ висвітлюються через призму перспективи членства України у ЄС. Так, наприклад, стаття «Киев выиграл раунд. Но дальнейшие переговоры об ассоциации с ЕС могут сорваться», у ліді якої йдеться про завершення перемовин щодо створення ЗВТ, повністю присвячена тому, що Угода про асоціацію та ЗВТ не буде підписана, бо Україна вимагає внести до неї пункт про перспективу членства у ЄС. Домінуюча думка у публікації – Україна вимагає у СЄ те, чого раніше не просила і не передбачалося, що має право просити. «Президент Виктор Янукович заявил о новом жестком требовании в адрес ЕС — по его словам, договор не имеет смысла подписывать, если в нем не будет зафиксирована перспектива членства Украины в Евросоюзе. Как известно, представители 51

руководства ЕС неоднократно заявляли о невозможности фиксации такой перспективы в СА.» - йдеться у статті. [42] Більшість статей про ЗВТ присвячені прогнозам, коли буде і за яких обставин буде підписано Угоду. «КУ», на відміну від «ЭИ» частіше називає економічні та політичні наслідки від вступу чи не вступу України до ЗВТ. Також «КУ» якісніше пояснює контекст перемовин, більше заглиблюється в історію відносин Україна-ЄС, аніж «ЭИ». Окрім того, у жодній із публікацій після арешту Тимошенко не згадується Митний Союз і не використовується як аргумент існуючої альтернативи для України, на відміну від «ЭИ». [див. Додаток 3, 4] Порівнявши публікації проаналізованих ділових видань, можна зробити висновок, що висвітлення теми ЗВТ у «КУ» є менш політизованим, аніж у «ЭИ». Не зважаючи на те, що кількість публікацій релевантних до ЗВТ у «ЭИ» значно більша, аніж у «КУ», «КУ» дає більше розуміння, яких економічних наслідків можна чекати від вступу України до ЗВТ. Окрім того, видання розставляють різні акценти, пояснюючи причини виникнення проблем у перемовинах. Серед факторів впливу на хід перемовин щодо Угоди,

«ЭИ»

схильна

надавати

найбільше

уваги

саме

ув’язненню

Тимошенко, а «КУ» – вимогам влади внести до Угоди пункт про перспективу членства України у ЄС, а також звинуваченням євроспільноти на адресу України

недосконалості

судової

системи

України

та

погіршенні

демократичних процесів, без зайвого згадування імені Тимошенко. 4.4.

Мовці у публікаціях

Для підтвердження політизованості висвітлення питання вступу України до ЗВТ було проаналізовано структуру мовців у досліджуваних публікаціях. Для якісного висвітлення теми зовнішньоекономічної політики України, зокрема теми ЗВТ, необхідно використовувати не лише коментарі чиновників та високопосадовців, але й залучати багатоманітних експертів з

різних сфер: учасників перемовин з української та європейської сторін, економістів та аналітиків, учасників ринку. Мовців у досліджуваних ЗМІ можна поділити на кілька груп:  українські чиновники, серед яких президент, прем’єр міністр, міністри закордонних справ, економічного розвитку і торгівлі, юстиції та інші чиновники профільних міністерств;  українські політики – провладні та опозиційні;  європейські

чиновники

та

дипломати

–

очільники

європейських держав, члени Європейського парламенту та Європейської комісії, європейські дипломати тощо;  учасники ринку – підприємці, власники бізнесу, голови асоціацій бізнесу;  експерти – аналітики, економісти  політологи Структура коментарів у релевантних публікаціях 40 35 30 25 20 15

«Экономические Известия»

«Коммерсант‐Украина»

5 0

Вибір мовців газети «ЭИ» Група «політологи» є найчисельнішою у структурі мовців газети «ЭИ». У 22-х релевантних до теми ЗВТ публікаціях коментарі політологів зустрічаються 34 рази. Окрім того, присутні ще кілька коментарів соціологів. [див. Додаток 6] Переважно усі ці коментарі стосуються прогнозів щодо того, коли саме буде підписана чи парафована Угода про асоціацію та ЗВТ, а також часто політологи говорять про вигідність для Європи вступу України до ЗВТ. Прогнозів щодо впливу ЗВТ на українські ринки практично немає, за винятком кількох. Наприклад, присутній коментар з прогнозами для ринку від Юлії Льовочкіної, депутата від «Партії Регіонів» та члена Постійної делегації

Парламентській

асамблеї

Ради

Європи:

«Это

выгодно

Евросоюзу…Предусмотренная договором отмена пошлин на импорт автомобилей приведет к потерям доходов госбюджета на 10%. Украина должна взять обязательства внедрять евростандарты в энергетике, что потребует от властей инвестиций на миллиарды долларов, которых у страны нет». [43] Опісля такої заяви не наводяться ніякі аналітичні чи статистичні дані, або ж думки експертів, які б могли спростувати чи підтвердити заяву чиновника. Як уже зазначалося, коментарі про те, що вступ України до ЗВТ вигідний ЄС, зустрічаються у публікаціях «ЭИ» регулярно. Другою

за

чисельністю

групою

коментаторів

«українські

чиновники». Зокрема, коментарі чиновників у 22-х релевантних до теми ЗВТ публікаціях зустрічаються 32 рази. Більша половина з них (19 коментарів) – це заяви президента, прем’єр міністра та профільних міністрів і їх заступників. Заяви цих чиновників часто мають декларативний характер і не можуть кваліфікуватися як думки експертів. Активно використовуються у газеті «ЭИ» коментарі європейських високопосадовців – учасників європейської сторони перемовин, депутатів Європейського парламенту, прем’єр-міністрів та президентів європейських країн тощо. Їх у релевантних матеріалах нараховується 24. Часто коментарі 54

європейців зводяться до нагадування Україні про необхідність покращення демократії, справу Тимошенко та залежність термінів підписання Угоди від її ходу. Усі решта види коментаторів зустрічаються значно рідше. Один раз на сторінках газети «ЭИ» слово надається учаснику перемовин щодо ЗВТ – Юлії Льовочкіній, яка є депутатом «Партії Регіонів» та членом Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи. Одноразово коментує ситуацію з перемовинами Андрій Клюєв, перший віце-прем’єр-міністр України, учасник перемовин. Бракує у публікаціях думок економічних експертів, лише в кількох матеріалах зустрічаються коментарі учасників ринку. Таким чином, зважаючи на характер коментаторів газети «ЭИ» та зміст їх коментарів, тобто домінування заяв чиновників та прогнозів політологів, можна ще раз підтвердити гіпотезу щодо домінування політичної площини висвітлення теми ЗВТ над економічною. Вибір мовців газети «КУ» Найбільша кількість коментарів у 15-ти релевантних до теми ЗВТ публікаціях газети «КУ» від чиновників – їх налічується 22. [див. Додаток 5] Серед мовців є як президент та прем’єр міністр, так і міністри та чиновники профільних міністерств. Характер коментарів різний – іноді політичного змісту, іноді економічного, залежно від теми публікації. Зокрема, у кількох статтях, які описують результати якогось із раундів перемовин, коментарі мають суто економічний характер. Наприклад, Тарас Качка, директор департаменту міжнародних економічних відносин Міністерства аграрної політики та продовольства, у одній із публікацій розповів про обсяги імпортних обмежень європейських автомобілів до України після створення ЗВТ між Україною та Європейським Союзом.

[38] Якщо ж стаття має

політичний тон, чиновники коментують перемовини лише загальними

фразами, які стосуються термінів та прогнозів підписання чи парафування угоди. Близько 15 разів у релевантних публікаціях зустрічаються коментарі європейських чиновників та дипломатів. Вони можуть висвітлювати думку Європи щодо прагнення України швидше стати членом ЄС, зниження рівня демократії в країні тощо. Категорія «учасники ринку» налічує 11 коментарів у досліджуваних релевантних публікаціях, що є доволі високим показником порівняно з газетою «ЭИ», де таких коментарів зустрічається лише 3. Зазвичай учасники ринку виступають експертами саме у статтях на економічну тематику, де аналізуються перемовини щодо ЗВТ. Кількість коментарів від політологів у аналізованих публікаціях газети «КУ» менша у понад 10 разів від кількості коментарів відповідної категорії у газеті «ЭИ». Якщо у «ЭИ» було 34 таких цитат, то у «КУ» їх лише 3. Це свідчить про значно менший ступінь політизованості матеріалів, які висвітлюють тему ЗВТ, у газеті «КУ» порівняно з газетою «ЭИ». Показник коментарів від експертів-економістів у «КУ» не є високим, але перевищує відповідний показник у «ЭИ». Зокрема, думки аналітиків звучать на сторінках «КУ» 6 разів і жодного разу у «ЭИ». Думки провладних та опозиційних депутатів зустрічаються рідко в обох виданнях, з незначним переважанням у «ЭИ». Зважаючи на структуру джерел інформації у газеті «КУ», можна зробити висновок, що значне переважання коментарів чиновників та дипломатів над коментарями учасників ринку та експертів свідчить про переважання політичної площини аналізованих публікацій над економічною. З іншого боку, варто зазначити, що матеріали «КУ» є менш політизованими за матеріали «ЭИ», свідченням чого є переважання коментаторів політологів у другому виданні у понад 10 разів.

Використання анонімних джерел Видання «Коммерсантъ-Украина» схильне до частого використання анонімних джерел, на відміну від «Экономических Известий». Наприклад, стаття «Подписано условно. ЕС и Украина создают видимость парафирования соглашения об ассоциации» побудована лише на інформації

«неофіційних

розмов

дипломатів»,

неназваних

«високопоставлених європейських дипломатів», «представників Євросоюзу», «джерел "Ъ"», «співбесідників "Ъ"». [46] Єдиним винятком є заява прем’єрміністра Миколи Азарова. Проаналізувавши використані у публікації коментарі, можна прийти до висновку, що не у всіх випадках зрозумілою є їх анонімність. До прикладу, фраза невідомого європейського дипломата «Ми не хочемо публічності у цьому питанні» не сприймається як секретна інформація. Не зрозуміло також, чому не названо українського дипломата, який коментує, що до угоди будуть внесені певні корективи. З іншого боку, інформація з анонімних європейських джерел про те, що парафування Угоди про асоціацію та ЗВТ між Україною та ЄС відбудеться без присутності журналістів, бо Брюссель побоюється, що в умовах слабкої поінформованості українців щодо міжнародних юридичних процедур провладні ЗМІ можуть презентувати парафування як підписання, створивши цим самим козир для влади на найближчих виборах, додає розуміння ситуації, хоч і досі лишається не з’ясованим, чи справді Брюссель мав саме таку позицію. Таким чином, використання анонімних джерел у різних органах української влади та учасників процесу перемовин як з європейської, так і з Української сторони, з одного боку, допомагає газеті «КУ» розповісти більше про контекст перемовин та можливі мотивації для прийняття того чи іншого рішення, які в дипломатичному дусі розмови зазвичай не розголошуються для преси. З іншого боку, не підтверджена з альтернативного джерела інформація може викликати недовіру у читача, а також слугувати інструментом

акцентування,

створення

потрібного

авторові

ракурсу

висвітлення теми. 57

4.5.

Використання інформаційних приводів

У взятий для аналізу період відбувся ряд подій та були зроблені певні заяви, які могли стати інформаційними приводами для дискусії на тему вступу України до ЗВТ та підписання відповідної Угоди.  05.03.2011 – прем’єр-міністр Росії Володимир Путін пропонує Україні вступити у Митний союз з Росією, Білоруссю і Казахстаном;  07.04.2011 – Приєднання України до Митного союзу унеможливить переговори з Європейським Союзом щодо зони вільної торгівлі, заявив [52] представник Єврокомісії, речник з питань торгівлі Джон Кленсі;  12.04.2011 – Володимир Путін пригрозив, що якщо України не вступить до Митного союзу, Росія буде вимушена «вжити захисних заходів»; [16]  29.03.2011 – Юлія Тимошенко закликала європейську спільноту до пришвидшення підписання Угоди про асоціацію та ЗВТ, не зважаючи на судовий процес над нею;  20-24.06.2011 – відбувся 17-й раунд перемовин з підготовки Угоди про асоціацію та ЗВТ;  25.07.2011 – Тимошенко в черговий раз закликала [56] підписувати угоду і не зважати на суд;  05.08.2011 – Тимошенко арештували під час судового засідання;  10.09.2011 – Турчинов закликав євроспільноту не підписувати Угоду про асоціацію та ЗВТ у зв’язку з арештом Тимошенко;  19-23.09.2011 – відбувся 18-й раунд перемовин щодо Угоди;  29-30.09. 2011 – відбувся Саміт Східного партнерства у Варшаві, на якому лідери Європейських держав натякнули Віктору Януковичу на гальмування підписання Угоди, якщо Тимошенко не випустять з в’язниці;  11.10.2011 – винесено вирок Тимошенко, яким її засуджено до 7 років позбавлення волі; 58

 13.10.2011 – порушено другу кримінальну справу проти Тимошенко – її звинувачують у спробі повісити борги корпорації ЄЕСУ в розмірі 450 мільйонів доларів на державний бюджет України;  18.10 візит Віктора Януковича до Брюсселю, який мав відбутися 20.10.2011, офіційно відмінила європейська сторона;  18.10.2011 – Україна підписала угоду про ЗВТ з СНД;  20.10.2011 – завершення перемовин зі створення ЗВТ;  26.10.2011 – відбувся 20-й раунд перемовин політичної частини Угоди про асоціацію;  11.11.2011 – відбувся завершальний 21-й раунд перемовин щодо політичної частини Угоди про асоціацію;  19.12. 2011 – відбувся Саміт Україна – ЄС;  30.03.2012 – парафування угоди про асоціацію. Серед 19 зазначених інформаційних приводів є такі, які безпосередньо стосуються роботи над економічною частиною Угоди , а також події і заяви, які могли мати вплив на її підписання. Зокрема, відбулося 5 подій, які мали б стати інформаційним приводом для статей економічного характеру – це заява ЄС про неможливість одночасного вступу України до ЗВТ та Митного союзу, 2 раунди перемовин, завершення перемовин зі створення ЗВТ та парафування Угоди. Створення ЗВТ з СНД та запрошення вступити до Митного Союзу могли б стати приводом для порівняльного аналізу можливих економічних наслідків західного та східного векторів інтеграції України. Тобто це ще 3 інформаційні приводи, щоб згадати ЗВТ у економічному контексті. Ще 6 інформаційних приводів стосуються суду над Тимошенко. Зокрема це її заклики пришвидшити підписання Угоди, арешт, винесення вироку, порушення чергової кримінальної справи прости неї та заклики соратників її партії до євроспільноти з проханням не підписувати Угоду.

Фактично ці інформаційні приводи носять політичний характер і могли б стимулювати написання відповідного роду статей. Залишилося 5 інформаційні приводи – 2 раунди перемовин з політичної частини Угоди про асоціацію та ЗВТ, саміт Східного партнерства, саміт Україна – ЄС та відміна візиту Януковича до Брюсселю. Усі три події мають політичний характер і могли б слугувати приводами для відповідного роду матеріалів. Таким чином, зробивши суб’єктивний відбір подій, було знайдено майже рівну кількість приводів як для повідомлень про ЗВТ політичного характеру, так і економічного. Використання інформприводів газетою «Экономические известия» Газета «ЭИ» скористалася лише частиною інформаційних приводів, які могли б мотивувати написання матеріалів економічного характеру. Зокрема, за результатами раундів перемовин було опубліковано лише 1 статтю, у період до арешту Юлії Тимошенко. При цьому публікація містила переважно інформацію політичного характеру і трохи економічного. Інший раунд перемовин не знайшов висвітлення на сторінках газети. Проігноровано було і заяву ЄС про неможливість одночасного вступу України до ЗВТ та Митного союзу, а завершення перемовин про ЗВТ було висвітлено з політичної точки зору. Тема Митного союзу зачіпалася уже пізніше, після арешту Тимошенко, проте знову ж таки у політичному контексті. Підписання угоди про ЗВТ з країнами Східної співдружності держав було висвітлено із зачепленням і політичних, і економічних аспектів. Інформаційні приводи політичного характеру були використані газетою «ЭИ» повною мірою, навіть по кілька разів один і той же привід. Зокрема, двічі став інформаційним приводом саміт Східного партнерства, тричі – вирок Тимошенко та саміт Україна – ЄС. Окрім того, для публікацій політичного характеру приводом слугували також доповіді депутатів

Європейського парламенту, заяви Міністерства закордонних справ, візити перших осіб держави до Польщі, Берліну. [див. Додаток 2] В

цілому,

інформаційні

приводи

політичної

площини

використовувалися газетою «ЭИ» інтенсивніше, аніж економічного. Окрім того, деякі інформприводи економічного характеру ігнорувалися або використовувалися для написання матеріалів у площині політики. Використання інформприводів газетою «Коммерсантъ-Украина» Газета «КУ» використовувала інформприводи економічного характеру активніше, аніж «ЭИ». Зокрема за результатами двох раундів перемовин щодо ЗВТ було написано відповідні матеріали в економічній площині. Хоча завершення перемовин щодо ЗВТ було висвітлено, як і в «ЭИ», з політичної точки зору, через кілька днів усе-таки було підбито економічні підсумки в окремій публікації. Тема Митного союзу у контексті порівняння з ЗВТ піднімалася лише раз – у інтерв’ю із представником МС і, відповідно, не могла бути висвітлена повною мірою об’єктивно, оскільки мовець був представником однієї з розглянутих сторін справи. Заяву ЄС про неможливість одночасного вступу України до ЗВТ та Митного союзу «КУ» також проігнорувала. [див. Додаток 1] Інформприводи для повідомлень політичного спрямування «КУ» використовувала активно, але не на стільки, як «ЭИ». Менше уваги приділялося суду над Тимошенко і більше політичним аспектам парафування Угоди. Аналіз інформаційних приводів, які використовувалися для написання матеріалів, пов’язаних з темою Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС розглянутими друкованими діловими щоденними газетами показав, що інформаційні приводи політичного спрямування використовувалися газетами охотніше, аніж економічного. Газета «КУ» використовувала інформприводи економічного характеру більш інтенсивно, аніж газета «ЭИ», що свідчить про більший ступінь політизованості публікацій газети «ЭИ». 61

ІІІ. Висновки Дослідження висвітлення теми Зони Вільної Торгівлі (ЗВТ) у двох друкованих ділових щоденних рейтингових виданнях показало, що тема ЗВТ на сторінках газет часто перетворюється у висвітлення політичних баталій, без заглиблення у економічні деталі перемовин про ЗВТ. До арешту Тимошенко тема ЗВТ висвітлювалась або фоні політичних стосунків України з Росією («Коммерсантъ-Украина» - «КУ»), або майже не згадувалась («Экономические Известия» - «ЭИ»). Якогось ефективного порівняльного аналізу економічних наслідків у разі інтеграції з Росією та інтеграції з Європою на сторінках видань не було. Після арешту Тимошенко, висвітлення мало характер описування роздумів політологів та членів Європарламенту, підпишуть угоду чи ні. Про наслідки підписання або не підписання для бізнесу чи простого населення не йшлося. Безперечно, не згадувати справу Юлії Тимошенко восени 2011 року, висвітлюючи тему ЗВТ було б некоректно, адже справа Тимошенко була головним аргументом, який Європа постійно висувала проти євроінтеграції України. Але, коли керівництво держави у відповідь на вимоги Європи кидає лозунги про те, що ЗВТ потрібна більше Європі, аніж Україні, постає необхідність якіснішого аналізу проблеми та економічних наслідків від різних векторів інтеграції. Окрім того, навіть політичні аспекти проблеми не було висвітлено належним чином. У деяких публікаціях, наприклад, було процитовано прем’єр-міністра Миколи Азарова чи президента Віктора Януковича, які стверджували, що Європа має говорити з Україною на рівних і Україну потрібно негайно «впустити» у Євро Союз разом з підписанням Угоди про асоціацію та ЗВТ. При цьому, автори публікацій часто не заглиблювалися у передісторію таких вимог та історію перемовин, і не припускали, що вимоги Януковича такого характеру могли бути просто самозахистом, спробою продемонструвати, що підписання Угоди гальмує Європа, а не Україна.

Дослідження публікацій у двох щоденних ділових ЗМІ, «КоммерсантъУкраина» та «Экономические Известия» виявило такі тенденції: 1) Кількість публікацій зі згадуванням ЗВТ у обох аналізованих виданнях зростає після арешту Юлії Тимошенко. При цьому, частота згадуваності суду над Юлією Тимошенку у «ЭИ» у два рази вища, ніж у «КУ». 2) Більшість статей про ЗВТ присвячені політичним прогнозам, коли і за яких обставин буде підписано чи парафовано Угоду про асоціацію та ЗВТ між Україною та ЄС. 3) Кількість публікацій залежить від політичних інформаційних приводів більше, ніж від економічних. Зокрема, число публікацій значно зростає після арешту Тимошенко, при цьому ці публікації не містять

якоїсь

нової

економічної

інформації,

економічні

інформаційні приводи, наприклад завершення якогось із раундів перемовин, можуть ігноруватися (газета «ЭИ»). Якщо «КУ» публікує статті з економічною тематикою після кожного раунду перемовин, то «ЭИ» ігнорує економічну складову перемовин практично завжди. 4) Серед факторів впливу на хід перемовин щодо Угоди, «ЭИ» схильна надавати найбільше уваги саме ув’язненню Тимошенко, а «КУ» – вимогам влади внести до Угоди пункт про перспективу членства України у ЄС, а також звинуваченням євроспільноти на адресу України у недосконалості судової системи України та погіршенні демократичних процесів в цілому, без надмірного згадування імені Тимошенко. 5) Ідея вигідності Угоди про ЗВТ для Європи після винесення вироку Тимошенко згадується у майже кожній релевантній до теми ЗВТ публікації газети «ЭИ». Також часто у публікаціях «ЭИ» згадується Митний Союз, який іноді розглядається як можлива альтернатива ЗВТ. Натомість у жодній із публікацій «КУ» після арешту 63

Тимошенко не згадується Митний Союз і не використовується як аргумент існуючої альтернативи для України. 6) «КУ» частіше називає економічні та політичні наслідки від вступу чи не вступу України до ЗВТ, якісніше пояснює контекст перемовин, більше заглиблюється в історію відносин Україна-ЄС, аніж «ЭИ». 7) Коментарі чиновників та дипломатів домінують над коментарями учасників ринку та експертів, що свідчить про переважання політичної площини аналізованих публікацій над економічною. У газеті «ЭИ» найбільша кількість коментарів від політологів. Якщо у «КУ» зустрічається лише 3 коментарі від такого типу мовців, то у «ЭИ» їх у понад 10 разів більше – 34. 8) У обох досліджуваних виданнях кількість публікацій політичного характеру

переважає

над

кількістю

матеріалів

економічного

характеру. Лише два з двадцяти двох матеріалів «ЭИ» стосуються виключно економіки. У «КУ» третина релевантних матеріалів є економічними. 9) Висвітлення теми ЗВТ у «КУ» мало менш емоційно забарвлений характер та відбувалося менш інтенсивно, ніж у «ЭИ». Зважаючи на те, що тема інтеграції України до різних економічних співдружностей (зокрема ЗВТ та МС) не має однозначної оцінки в Українському суспільстві, якісне її висвітлення мало б відбутися із залученням більшої та різноманітнішої кількості експертів та аналітиків, а також учасників ринку, на яких це у майбутньому матиме вплив, а не лише політиків

та

посадовців.

Можна

зробити

висновок,

що

жодне

із

проаналізованих ділових видань не виконало свою функцію з інформування із важливих зовнішньоекономічних інтеграційних процесів. «КУ» виявися більш інформативним з точки зору висвітлення економічних аспектів та актуальних питань, аніж «ЭИ». В цілому висвітлення теми ЗВТ у «КУ» є менш політизованим, аніж у «ЭИ». 64

Список використаних джерел 1. Berelson B. Content analysis in communication research. – Glencoe: Free Press,1952. – 220р. 2. Free trade area //Wikipedia http://en.wikipedia.org/wiki/Free_trade_area 3. Holsti O.R. Content Analysis for the Social Sciences and Humanities.– Reading, MA: Addison-Wesley Publishing Company, 1969. // http://www.questia.com/PM.qst?a=o&d=54363997 4. Mctavish D.G., Pirro E.B. Contextual Content Analysis // Quality & Quantity, 1990.– №24.– PP. 245-265. // www.clres.com/onlinepapers/qq.doc 5. Moroney J. EU-Ukrainian Relations: Prospects and Possibilities. – European Security and Post-Soviet Space: Integration or Isolation?:Conflict Studies Research Centre, 2000. – 123p. // http://www.globalsecurity.org/military/library/report/2001/G87.pdf 6. Patton M.Q. How to use qualitative methods in evaluation. – London: Sage, 1987, - pp.76-83 7. Puglisi, Rosaria. The Rise of the Ukrainian Oligarchs / Democratization 10:3, 2003. - pp. 99-123 8. Reshearch Methods / Department of Journalism Studies. – The University of Sheffield, 2002. // http://doj.shef.ac.uk/ResearchMethodsLecture%20Eight.doc Перевірено 12.12.2011 9. Štefan Füle. Ukraine: Relations with the EU at the cross-road / Eastern Promises Policy Dialogue organised by European Policy Centre, - 2012// http://europa.eu/rapid/pressReleasesAction.do?reference=SPEECH/12/127& format=HTML&aged=0&language=EN&guiLanguage=en 10. Tambini D. What is financial journalism for? Ethics and responsebility in a time of crisis and change / Polis journalism and society, - 2008.// http://eprints.lse.ac.uk/21663/1/What_is_financial_journalism_for_%28auth or%29.pdf /

11. The BusinessWeek Code of Journalistic Ethics // http://www.businessweek.com/ethics 12. Бадыкшанова Н. Деловая журналистика в интернете: типологические особенности региональных деловых сми // квалификационная работа.– Казанский государственный университет, - 2006.// http://mediart.ru/1077.html 13. Бурковський П. Ставлення громадян до основних напрямів зовнішньої політики України // Аналітична записка Національного інституту стратегічних досліджень, - 2009.// http://old.niss.gov.ua/Monitor/Juli2009/15.htm 14. Виступ Комісара з торгівлі Карела Де Гухта у Європарламенті 20 жовтня 2011 / Торгівельні переговори між ЄС та Україною: шлях до процвітання. – Предстваництво Європейського Союзу в Україні // http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/press_corner/all_news/news/2011/ 2011_10_21_03_uk.htm 15. Володченко О. Реалізація етичних стандартів у сучасній діловій журналістиці, 2008 // Електронна бібліотека Інституту журналістики// http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=2289 16. Геда Е., Куришко О. Союз нерешимый - Украина разрывается между Таможенным союзом и ЗСТ с Европой // "Коммерсантъ Украина", №60 (1334), 13 квітня 2011 http://www.kommersant.ua/doc/1620543 17. Губенко Д. Контент-аналіз/Вікіпедія// http://uk.wikipedia.org/wiki/Контент-аналіз 18. Дзюба М. Роль засобів масової інформації в формуванні громадської думки // Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони, № 1 (1), -2008. 19. Євробюлетень №12, грудень 2011 // Інформаційне видання Представництва Європейського Союзу в Україні http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/documents/eurobulletin/eb_ua_12_ 2011_web_uk.pdf 66

20. Євробюлетень №4, квітень 2011 // Інформаційне видання Представництва Європейського Союзу в Україні http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/documents/eurobulletin/eb_04_201 1_uk.pdf 21. Європейський Союз – Україна // Буклет, - Представництво ЄС в Україні. К., - 2011.// http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/documents/virtual_library/euukraine_2011_uk.pdf 22. Єлісовенко Ю. П., Демченко О. В. Діловий формат на українському і світовому телебаченні/ Інформаційне суспільство. - 2009. // http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/is/2009_10/Yelisov.pdf 23. Жозе Мануел Пінту Тейшейра, інтерв’ю // Радіо «Свобода», Київ, 17 травня 2012 // http://www.radiosvoboda.org/content/article/24333439.html 24. Закиянов Д. Как убивают журналистику // УкрРудПром, 28 грудня 2006 http://ukrrudprom.com/analytics/adz281206.html 25. Зарембо К. Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС: що думають олігархи? // Інститут світової політики. - 2012 http://iwp.org.ua/img/Policy_brief_01_12_pravka.pdf 26. Критерії моніторингу українських теленовин // Телекритика, 18 квітня 2012 http://osvita.mediasapiens.ua/material/5571 27. Кучерук В. По техническим причинам подписание соглашения об ассоциации с ЕС откладывается // Коммерсантъ Украина. – 2011. – №196 (1470) 28. Лазоренко К. Завершение без парафирования // Экономические известия. – 2011. – №225 (1685) 29. Лазоренко К. МИД обещает уговорить ЕС // Экономические известия. – 2011. – №197 (1657) 30. Лазоренко К. Последний шанс для Украины // Экономические известия. – 2011. – №155 (1615)

31. Лазоренко К. Саммит спасают евроэмиссарами // Экономические известия. – 2011. – №220 (1680) 32. Набожняк О. Висвітлення економічної політики уряду віктора януковича (4 серпня 2006 – 30 вересня 2007 рр.) у щоденних ділових газетах «Коммерсантъ-Украина» та «Экономические известия» // Кваліфікаційна робота. К.: Національний Університет КиєвоМогилянська академія, – 2008. – 82с.// http://diploma.jschool.kiev.ua/blog/nabozhniak-oleksiy-dyplom2008/ 33. Наєм М. Алексей Венедиктов: Президенты и премьеры сменятся, а вам надо сохранять имя журналиста / Українська правда. – 2010 // http://www.pravda.com.ua/rus/articles/2010/06/17/5149244/ 34. Назоров М. Массовая коммуникация и общество, - М.: Аванти плюс, 2003 — 428 с. 35. Орбіти політичних медіа: сфера впливу Пінчука, Ахметова, Порошенка, Ющенка... // Українська правда. – 2006// http://www.pravda.com.ua/rus/articles/2006/12/6/4409790/ 36. Ослунд Андерс. Вся власть — семье. Когда Янукович примется за олигархов // Forbes Украина. – 2012, №3 (13) 37. Основні чинники розвитку політичного процесу в Україні в 2012 році. Результати опитування експертів // Відділ політичних програм УНЦПД, - 2012. // http://www.ucipr.kiev.ua/files/books/factors_political_process_Jan2012.pdf 38. Панченко Ю. Евросоюз снял осаду. Украина сможет защитить внутренний рынок // Коммерсантъ Украина. – 2011. – №172 (1446) 39. Переговори щодо створення Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС // Представництво України при Європейському Союзі, 2008-2011 // http://www.ukraine-eu.mfa.gov.ua/eu/ua/30985.htm 40. Редакційні настанови Бі-Бі-Сі // http://www.bbc.co.uk/editorialguidelines/guidelines/

41. Результаты 2-й волны исследования аудитории деловой прессы 2010 / Sostav.ua. – 2010. // http://www.sostav.ua/news/2010/11/23/80/36148/ 42. Рылев К. Плачь, Европа, танцуй, Россия // №230 (1690) 43. Рылев К. Первоапрельская парафия // Экономические ивестия. – 2012. №54 (1746) 44. Савицький Ю. На саміті «Східного партнерства» у Варшаві Україну вітають і застерігають // Радіо «Свобода»,Київ. – 2012 // http://www.radiosvoboda.org/content/article/24344293.html 45. Сидоренко С. Киев выиграл раунд. Но дальнейшие переговоры об ассоциации с ЕС могут сорваться // Коммерсантъ Украина. – 2011. №171 (1445) 46. Сидоренко С. Подписано условно. ЕС и Украина создают видимость парафирования соглашения об ассоциации // Коммерсантъ Украина. – 2012. – №53 (1543) 47. Слабінська С. Роль української преси в процесі європейської інтеграції України // Електронна бібліотека Інституту журналістики // http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=2025 48. Федотова Л. Анализ содержания – социологический метод изучения средств массовой коммуникации. - М.: Институт социологии РАН, 2001. – 70c. 49. Що таке «джинса» і з чим її їдять? // Медіаграмотність // http://umedia.kiev.ua/meda-demokratya/meda-gramotnst/48-scho-takedzhinsa-z-chim-yiyi-yidyat.html 50. Юськів Б. Контент-аналіз. Історія розвитку і світовий досвід: Монографія. - Рівне.: Перспектива, - 2006. – 203c. 51. Ядов В. Стратегия социологического исследования/ OCR: Allan Shade http://www.vuzlib.net/beta3/html/1/20489/ 52. Єврокомісія: Україні доведеться вибирати Митний союз або зону вільної торгівлі з ЄС // Українські Новини. – 2011. // http://ukranews.com/uk/news/ukraine/2011/04/07/41014 69

53. Країни СНД домовилися підписати угоду про зону вільної торгівлі // Дзеркало тижня. Україна. – 2011. // http://news.dt.ua/ECONOMICS/krayini_snd_domovilisya_pidpisati_ugodu_ pro_zonu_vilnoyi_torgivli-89836.html 54. МЗС: Україна та ЄС парафували Угоду про асоціацію // УНІАН. – 2012. // http://www.unian.ua/news/495179-mzs-ukrajina-ta-es-parafuvali-ugodupro-asotsiatsiyu.html 55. Немиря і Турчинов закликали ЄС заблокувати переговори з Україною про асоціацію //Українські Новини. – 2012. // http://ukranews.com/uk/news/ukraine/2011/09/10/52610 56. Тимошенко: Янукович хоче заблокувати угоду про асоціацію // Українська Правда. – 2012. // http://www.pravda.com.ua/news/2011/07/25/6419961/

Додаток 1. Коммерсант‐Украина: Інформаційні приводи № Дата 1. №55 (1545) 03.04. 2012 2. №54 (1544) 02.04. 2012 3. №53 (1543) 30.03. 2012 4. №53 (1543) 13.03. 2012 5. №196 (1470) 25.11. 2011 6. №172 (1446) 24.10. 2011 7. №171 (1445) 21.10. 2011 8. №155 (1429) 29.09. 2011

Заголовок Маневр европейского значения Договору понадобилось добавочное время Подписано условно

Інформпривід Тема Заява міністра закордонних Україна планує справ про зміну Угоди домовитися про дію Угоди без ратифікації

Площина Політика

Украина и ЕС парафируют http://www.kommer соглашение об sant.ua/doc/190650 ассоциации частями 8/print

Парафування Угоди

Значення процедури парафування угоди для України

Політика

http://www.kommer sant.ua/doc/190392 4/print

Парафування Угоди

Значення процедури парафування угоди для України

Політика

http://kommersant. ua/doc/1891171

Узгоджено дату парафування Угоди

Ставлення до Угоди у Політика Верховній Раді України

http://www.kommer sant.ua/doc/182353 0/print

Парафування Угоди відкладається

Причини перенесення дати парафування

Політика

Евросоюз снял осаду Украина сможет защитить http://www.kommer внутренний рынок sant.ua/doc/180197 8 http://www.kommer Киев выиграл раунд Но дальнейшие переговоры об sant.ua/doc/179953 ассоциации с ЕС могут 9 сорваться http://www.kommer Европа возвращается Продукты из ЕС подорожают к истинным sant.ua/doc/178341 ценностям 8

Результати раунду перемовин про ЗВТ

Економіка

Завершення перемовин по ЗВТ

Україна домовилась з ЄС про механізми захисних заходів під час торгівлі Перешкоди на шляху до підписання Угоди

Результати перемовин по ЗВТ

Які будуть ціни на продукти з ЄС після входу до ЗВТ

Економіка

По соглашению согласия нет

По техническим причинам

Підзаголовок Украина нашла короткий путь к соглашению об ассоциации с ЕС

ЕС и Украина создают видимость парафирования соглашения Парафирование договора об ассоциации грозит очередным противостоянием в Раде подписание соглашения об ассоциации с ЕС откладывается

Посилання http://www.kommer sant.ua/doc/190724 1

Політика

Додаток 1. Коммерсант‐Украина: Інформаційні приводи Дата 9. №152 (1426) 26.09. 2011 10 №143 (1417) 13.09. 2011 11 №135 (1409) 01.09. 2011 12. №105 (1379) 05.07. 2011 13. №67 (1341) 22.04. 2011 14. №60 13.04. 2011

Заголовок Вкус победы

Підзаголовок Аграрный экспорт в Евросоюз будет беспошлинным

Посилання http://www.kommer sant.ua/doc/178129 9 http://www.kommer sant.ua/doc/177193 5

Інформпривід Результати 18‐го раунду перемовин про ЗВТ

Тема Експортні квоти України на аграрну продукцію у ЗВТ

Площина Економіка

Европарламент принял сигнал

Комитет ЕП обсудил ситуацию в Украине

Засідання комітету Європарламенту з Міжнародних справ

Вплив справи Тимошенко на підписання Угоди

Політика

Европарламент оторвался от преследований Перспективу закрывает прошлое

Санкции в отношении Украины пока не планируются

http://www.kommer sant.ua/doc‐ rss/1763320

Засідання комітету Європарламенту з питань міжнародної торгівлі

Вплив справи Тимошенко на підписання Угоди

Політика

Переговорам с ЕС мешают старые договоренности

http://www.kommer sant.ua/doc‐ rss/1673115 http://www.kommer sant.ua/doc/162654 0

Прес‐конференція посла Польщі в Україні Хенріка Литвина

Польща не підтримує ініціативу України щодо перспективи членства в ЄС Експортні квоти України на баранину у ЗВТ

Політика

Евросоюз пустит к себе украинских баранов Союз нерешимый

Страна получит высокую квоту на экспорт их мяса

Украина разрывается между Таможенным союзом и ЗСТ с Европой

http://www.kommer sant.ua/doc/162054 3

15. №54 (1328) 05.04. 2011

"Решение об интеграции в ТCнужно принимать уже в первой половине 2011 года"

Валерий Мунтиян рассказал о присоединении Украины к ТС и ЗСТ с Евросоюзом

http://kommersant. ua/doc/1615189

Результати раунду перемовин про ЗВТ

Візит Путіна до України з другою пропозицією щодо вступу до Митного союзу ‐

Путін розповів про переваги від вступу та втрати від не вступу до МС Що чекає на Україну у Митному союзі

Економіка

Політика, трохи економіки Економіка

Додаток 2. Экономические известия: Інформаційні приводи № 1.

Дата 02.04. 2012

Заголовок Первоапрельская парафия

29.03. 2012

Евроинтеграцию поддержат законами

26.12. 2011

Плачь, Европа, танцуй, Россия

19.12. 2011

Завершение без парафирования

12.12. 2011

Саммит спасают евроэмиссарами

09.11. 2011

МИД обещает уговорить ЕС

Підзаголовок С парафированием Соглашения об ассоциации ЕС — Украина произошла абсолютно первоапрельская история В течение 2012 г. Кабмин планирует разработать около 70 законопроектов и подзаконных нормативных актов с целью гармонизации законодательства Украины с правовым полем Евросоюза …И в вопросе парафирования соглашения с ЕС, и в пересмотре цены на газ с Россией — мы остались с «опой». Но красоты у нас не отнять Сегодня в Киеве состоится пятнадцатый саммит Украина — Европейский союз (ЕС). С приближением 19 декабря, дня проведения саммита Украина — ЕС, у дипломатов остается все меньше времени на достижение компромисса по тексту Соглашения об ассоциации и зоне свободной торговли (ЗСТ) МИД Украины обещает в ближайшее время завершить переговоры по Соглашению об ассоциации и зоне свободной торговли (ЗСТ) с ЕС

Посилання http://state.eizvestia.co m/full/pervoaprelskaya‐ parafiya

Інформпривід Парафування угоди про асоціацію

Тема Парафування угоди про асоціацію

Площина Політика, трохи економіки

http://state.eizvestia.co m/full/evrointegraciyu‐ podderzhat‐zakonami

Документ – план держпрограми з адаптування укр. законодавства до європейського

Адаптація українського законодавства до законів ЄС

Політика

http://state.eizvestia.co m/full/plach‐evropa‐ tancuj‐rossiya

‐

http://state.eizvestia.co m/full/zavershenie‐bez‐ parafirovaniya http://state.eizvestia.co m/full/sammit‐ spasayut‐ evroemissarami

Самміт Укр‐ЄС 19.12.11

http://state.eizvestia.co m/full/mid‐obeshhaet‐ ugovorit‐es

Заява МЗС про прискорення підписання угоди

Самміт Укр‐ЄС 19.12.11

Політика Невизначеність керівників країни і безглуздість їхній дій у сфері інтеграції Політика Чи буде парафовано Угоду на саміті Політика Чи буде парафовано Угоду на саміті та в цілому

МЗС готується до парафування Угоди на саміті Україна‐ЄС

Політика

Додаток 2. Экономические известия: Інформаційні приводи № 7.

Дата 21.10. 2011

20.10. 2011

13.10. 2011

10.

11.10. 2011

11.

06.10. 2011

12.

05.10. 2011

Заголовок Клюев удачно съездил

Підзаголовок Снижение уровня диалога Украина‐ ЕС не помешало первому вице‐ премьеру Андрею Клюеву завершить переговоры по зоне свободной торговли с Евросоюзом Восточный вектор Визит премьер‐министра Николая Азарова Азарова в Санкт‐Петербург завершился подписанием договора о зоне свободной торговли (ЗСТ) в рамках Содружества Независимых Государств (СНГ) Брюссель Визит президента Виктора становится Януковича в Брюссель на будущей дальше неделе должен подвести итоги работы по подготовке Соглашения об ассоциации и зоне свободной торговли (ЗСТ) с Евросоюзом (ЕС) Сегодня в Печерском суде Киева Европа грозит начнется оглашение приговора по Киеву разрывом «газовому делу» против Юлии Тимошенко. Если Тимошенко сядет, Евросоюз может отказаться от договора об ассоциации Ассоциация с ЕС Препятствием для подписания становится ближе договора между Украиной и Евросоюзом (ЕС) по Соглашению об ассоциации и зоне свободной торговли может стать дело Юлии Тимошенко Путин распахивает Новая интеграционная инициатива объятия российского премьера Владимира Путина адресована Киеву

Посилання http://state.eizvestia.co m/full/klyuev‐udachno‐ sezdil

Інформпривід Тема Площина Політика Завершення Значення перемовин по ЗВТ процедури завершення перемовин по ЗВТ

http://state.eizvestia.co m/full/vostochnyj‐ vektor‐azarova

Підписання ЗВТ з СНД

http://state.eizvestia.co m/full/bryussel‐ stanovitsya‐dalshe

Вирок Тимошенко Чи буде відмінено Політика – можлива відміна візит Януковича в візиту в Брюсель Брюссель

http://state.eizvestia.co m/full/evropa‐grozit‐ kievu‐razryvom

Винесення вироку Тимошенко

Як засудження Тимошенко вплине на Угоду

Політика

http://state.eizvestia.co m/full/associaciya‐s‐es‐ stanovitsya‐blizhe

Тимошенко – скоро вирок

Як засудження Тимошенко вплине на Угоду

Політика

http://state.eizvestia.co m/full/putin‐ raspahivaet‐obyatiya

Стаття Путіна про Митний союз та ін.

Митний Союз – східна альтернатива

Політика

Політичне значення угоди про ЗВТ з СНД

Політика, економіка

Додаток 2. Экономические известия: Інформаційні приводи № 13.

Дата 30.09. 2011

Заголовок Янукович пытается пролезть в Евросоюз

Підзаголовок На саммит «Восточного партнерства» президент отправился с грузом судебных процессов над оппозиционерами. Виктор Янукович и его команда пока не могут добиться существенного улучшения отношений ни с Россией, ни с Евросоюзом В Европарламенте определялись с рекомендациями Совету ЕС относительно Соглашения об ассоциации и зоне свободной торговли (ЗСТ) Договор об ассоциации с Евросоюзом — единственный шанс на полную интеграцию с ЕС Мнения европейцев о скорости и условиях евроинтеграции Украины с ЕС разошлись

Посилання http://state.eizvestia.co m/full/yanukovich‐ pytaetsya‐prolezt‐v‐ evrosoyuz http://state.eizvestia.co m/full/yanukovicha‐ oblozhili

Інформпривід Саміт Східного партнерства

Тема Перспектива підписання Угоди

Площина Політика трохи економіки

14.

26.09. 2011

Януковича обложили

Саміт Східного партнерства – декларація

Перспектива підписання Угоди

Політика

15.

19.09. 2011

Приручить Януковича

http://state.eizvestia.co m/full/priruchit‐ yanukovicha

Укр. тиждень в Страсбурзі

Думка Європарламенту про Угоду та Україну в цілому

Політика

16.

12.09. 2011

Последний шанс для Украины

17.

01.09. 2011

Украина рвется в калашный ряд

18.

31.08. 2011

В обход Тимошенко в Европу

Киев делает вид, что дело Тимошенко не помешает продвижению в ЕС

http://state.eizvestia.co m/full/v‐obhod‐ timoshenko‐v‐evropu

19.

12.08. 2011

Киеву Европа только снится

http://state.eizvestia.co m/full/kievu‐evropa‐ tolko‐snitsya

16.06. 2011

Преследование оппозиции может

Вице‐премьер‐министр Сергей Тигипко признал — судебный процесс против Юлии Тимошенко осложняет переговоры с Евросоюзом о заключении Соглашения об ассоциации и ЗСТ Резолюция Европарламента по Украине может в будущем повлиять

20.

http://state.eizvestia.co m/full/poslednij‐shans‐ dlya‐ukrainy http://state.eizvestia.co m/full/ukraina‐rvetsya‐ v‐kalashnyj‐ryad

http://state.eizvestia.co m/full/presledovanie‐

‐

Питання в Угоді про ЗВТ, які ще треба вирішити Доповідь депутата Як справа Європарламент Тимошенко вплине на підписання Угоди Візит Януковича Як справа до Польщі Тимошенко вплине на підписання Угоди Візит Тигібка в Як справа Берлін Тимошенко вплине на підписання Угоди

Економіка

Резолюція Європарламенту,

Політика

Як справа Тимошенко

Політика

Політика, трохи економіки Політика, трохи економіки

Додаток 2. Экономические известия: Інформаційні приводи выйти боком

21.

01.06. 2011

22.

08.04. 2011

№

Дата

на ратификацию нашего Соглашения об ассоциации и зоне свободной торговли (ЗСТ) с Евросоюзом (ЕС) Автомобилям Доступ на европейский рынок показали красный украинских автоперевозчиков стал свет одним из спорных вопросов в ходе переговоров Украины и ЕС о создании зоны свободной торговли: отечественная делегация настаивает на упразднении существующей квотной системы В Брюсселе пока отказываются Украина готова обсуждать перспективу членства идти в ЕС Украины в Евросоюзе и считают этот балканскими вопрос преждевременным тропами Заголовок Підзаголовок

oppozicii‐mozhet‐vyjti‐ bokom

яка засуджує дії укр. влади

вплине на підписання Угоди

http://markets.eizvestia .com/full/avtomobilyam ‐pokazali‐krasnyj‐svet

Повідомлення Азарова про труднощі в перемовинах в питаннях автомобілів

Імпортні та експортні обмеження на автомобілі в ЗВТ

Економіка

http://state.eizvestia.co m/full/ukraina‐gotova‐ idti‐v‐es‐balkanskimi‐ tropami Посилання

Завершення 18 раунду переговорів

Питання членства України в ЄС передчасне

Політика, трохи економіки

Інформпривід

Тема

Площина

Додаток 3. Коммерсант‐Украина: акценти у релевантних публікаціях 1. справа Тимошенко / 2. Митний Союз / 3. газові контракти / 4. перспектива членства України в ЄС / 5. прогнози щодо підписання чи парафування Угоди / 6. Європі вигідно підписання Угоди про ЗВТ / 7. Росії вигідно, щоб Україна вступила до Митного Союзу / 8. чому Україні вигідний вступ до ЗВТ / 9. критика ставлення Європи до засудження Тимошенко / 10. загрози для України від вступу до ЗВТ / № Дата 1. №55 (1545) 03.04. 2012 2. №54 (1544) 02.04. 2012 3. №53 (1543) 30.03. 2012 4. №53 (1543) 13.03. 2012 5. №196 (1470) 25.11. 2011 6. №172 (1446) 24.10. 2011 7. №171 (1445) 21.10. 2011

Заголовок Маневр европейского значения Договору понадобилось добавочное время Подписано условно

Підзаголовок Украина нашла короткий путь к соглашению об ассоциации с ЕС

посилання http://www.komm ersant.ua/doc/190 7241

4 +

5 +

Украина и ЕС парафируют соглашение об ассоциации частями

http://www.komm ersant.ua/doc/190 6508/print

ЕС и Украина создают видимость парафирования соглашения об ассоциации

http://www.komm ersant.ua/doc/190 3924/print

По соглашению согласия нет

Парафирование договора об http://kommersant ассоциации грозит очередным .ua/doc/1891171 противостоянием в Раде

По техническим причинам

подписание соглашения об ассоциации с ЕС откладывается

http://www.komm ersant.ua/doc/182 3530/print

Евросоюз снял осаду

Украина сможет защитить внутренний рынок

Киев выиграл раунд

Но дальнейшие переговоры об ассоциации с ЕС могут сорваться

http://www.komm ersant.ua/doc/180 1978 http://www.komm ersant.ua/doc/179 9539

10.

11.

12.

13.

14.

№152 (1426) 26.09. 2011 №143 (1417) 13.09. 2011 №135 (1409) 01.09. 2011 №105 (1379) 05.07. 2011 №67 (1341) 22.04. 2011 №60 13.04. 2011

Заголовок Европа возвращается к истинным ценностям Вкус победы

Европарламент принял сигнал Европарламент оторвался от преследований Перспективу закрывает прошлое Евросоюз пустит к себе украинских баранов Союз нерешимый

Підзаголовок Продукты из ЕС подорожают

http://www.komm ersant.ua/doc/178 3418

8 +

10 +

http://www.komm ersant.ua/doc/178 1299 Комитет ЕП обсудил ситуацию http://www.komm в Украине ersant.ua/doc/177 1935

Санкции в отношении http://www.komm Украины пока не планируются ersant.ua/doc‐ rss/1763320

Переговорам с ЕС мешают старые договоренности

http://www.komm ersant.ua/doc‐ rss/1673115 Страна получит высокую квоту http://www.komm на экспорт их мяса ersant.ua/doc/162 6540

http://www.komm ersant.ua/doc/162 0543

+++

Аграрный экспорт в Евросоюз будет беспошлинным

Украина разрывается между Таможенным союзом и ЗСТ с Европой

Заголовок "Решение об интеграции в Таможенный союз нужно принимать уже в первой половине 2011 года"

Усього згадувань за період

Підзаголовок Валерий Мунтиян рассказал о присоединении Украины к ТС и ЗСТ с Евросоюзом

http://kommersant .ua/doc/1615189

2 +++

8 +

10 +

‐

Додаток 4. Экономические известия: Акценти у релевантних публікаціях 1. справа Тимошенко / 2. Митний Союз / 3. газові контракти / 4. перспектива членства України в ЄС / 5. прогнози щодо підписання чи парафування Угоди / 6. Європі вигідно підписання Угоди про ЗВТ / 7. Росії вигідно, щоб Україна вступила до Митного Союзу / 8. чому Україні вигідний вступ до ЗВТ / 9. критика ставлення Європи до засудження Тимошенко / 10. загрози для України від вступу до ЗВТ / № Дата 1. 02.04. 2012

29.03. 2012

26.12. 2011

19.12. 2011

12.12. 2011

Заголовок Первоапрельск ая парафия

Підзаголовок С парафированием Соглашения об ассоциации ЕС — Украина произошла абсолютно первоапрельская история Евроинтеграци В течение 2012 г. Кабмин планирует разработать около 70 ю поддержат законопроектов и подзаконных законами нормативных актов с целью гармонизации законодательства Украины с правовым полем Евросоюза Плачь, Европа, …И в вопросе парафирования танцуй, Россия соглашения с ЕС, и в пересмотре цены на газ с Россией — мы остались с «опой». Но красоты у нас не отнять Сегодня в Киеве состоится Завершение пятнадцатый саммит Украина — без парафирования Европейский союз (ЕС). Саммит спасают евроэмиссарам и

С приближением 19 декабря, дня проведения саммита Украина — ЕС, у дипломатов остается все меньше времени на достижение компромисса по тексту Соглашения об ассоциации и зоне свободной торговли (ЗСТ)

Посилання http://state.eizvest ia.com/full/pervoa prelskaya‐parafiya

2 +

6 +

10 +

http://state.eizvest ia.com/full/evroint egraciyu‐ podderzhat‐ zakonami

http://state.eizvest ia.com/full/plach‐ evropa‐tancuj‐ rossiya

http://state.eizvest ia.com/full/zaversh enie‐bez‐ parafirovaniya http://state.eizvest ia.com/full/sammit ‐spasayut‐ evroemissarami

21.10. 2011

20.10. 2011

13.10. 2011

10. 11.10. 2011

Заголовок МИД обещает уговорить ЕС

Підзаголовок МИД Украины обещает в ближайшее время завершить переговоры по Соглашению об ассоциации и ЗСТ с ЕС Клюев удачно Снижение уровня диалога Украина‐ съездил ЕС не помешало первому вице‐ премьеру Андрею Клюеву завершить переговоры по зоне свободной торговли с Евросоюзом Восточный Визит премьер‐министра Николая вектор Азарова Азарова в Санкт‐Петербург завершился подписанием договора о зоне свободной торговли (ЗСТ) в рамках Содружества Независимых Государств (СНГ) Брюссель Визит президента Виктора становится Януковича в Брюссель на будущей дальше неделе должен подвести итоги работы по подготовке Соглашения об ассоциации и ЗСТ с ЕС Сегодня в Печерском суде Киева Европа грозит начнется оглашение приговора по Киеву «газовому делу» против Юлии разрывом Тимошенко. Если Тимошенко сядет, Евросоюз может отказаться от договора об ассоциации

Посилання http://state.eizvest ia.com/full/mid‐ obeshhaet‐ ugovorit‐es http://state.eizvest ia.com/full/klyuev‐ udachno‐sezdil

1 +

4 +

5 +

6 +

http://state.eizvest + ia.com/full/vostoch nyj‐vektor‐azarova

http://state.eizvest ia.com/full/bryusse l‐stanovitsya‐ dalshe

http://state.eizvest ia.com/full/evropa‐ grozit‐kievu‐ razryvom

Заголовок Ассоциация с ЕС становится ближе

12. 05.10. 2011

Путин распахивает объятия

13. 30.09. 2011

14. 26.09. 2011

15. 19.09. 2011

16. 12.09. 2011

17. 01.09. 2011

Підзаголовок Препятствием для подписания договора между Украиной и Евросоюзом (ЕС) по Соглашению об ассоциации и ЗСТ может стать дело Юлии Тимошенко Новая интеграционная инициатива российского премьера Владимира Путина адресована Киеву

Посилання http://state.eizvest ia.com/full/associa ciya‐s‐es‐ stanovitsya‐blizhe

1 +

5 +

http://state.eizvest ia.com/full/putin‐ raspahivaet‐ obyatiya http://state.eizvest + На саммит «Восточного Янукович партнерства» президент отправился ia.com/full/yanuko пытается с грузом судебных процессов над пролезть в vich‐pytaetsya‐ оппозиционерами. Евросоюз prolezt‐v‐evrosoyuz Януковича Виктор Янукович и его команда пока http://state.eizvest + обложили не могут добиться существенного ia.com/full/yanuko улучшения отношений ни с Россией, vicha‐oblozhili ни с Евросоюзом http://state.eizvest + Приручить В Европарламенте определялись с ia.com/full/priruchi Януковича рекомендациями Совету ЕС относительно Соглашения об t‐yanukovicha ассоциации и ЗСТ http://state.eizvest Договор об ассоциации с Последний Евросоюзом — единственный шанс ia.com/full/posledn шанс для на полную интеграцию с ЕС Украины ij‐shans‐dlya‐ ukrainy Украина рвется Мнения европейцев о скорости и http://state.eizvest + в калашный условиях евроинтеграции Украины с ia.com/full/ukraina

+++

ЕС разошлись

№ Дата 18. 31.08. 2011

Заголовок В обход Тимошенко в Европу

Підзаголовок Киев делает вид, что дело Тимошенко не помешает продвижению в ЕС

19. 12.08. 2011

Киеву Европа только снится

20. 16.06. 2011

21. 01.06. 2011

Вице‐премьер‐министр Сергей Тигипко признал — судебный процесс против Юлии Тимошенко осложняет переговоры с Евросоюзом о заключении Соглашения об ассоциации и ЗСТ Преследование Резолюция Европарламента по Украине может в будущем повлиять оппозиции на ратификацию нашего может выйти Соглашения об ассоциации и зоне боком свободной торговли (ЗСТ) с Евросоюзом (ЕС) Доступ на европейский рынок Автомобилям украинских автоперевозчиков стал показали одним из спорных вопросов в ходе красный свет переговоров Украины и ЕС о создании зоны свободной торговли: отечественная делегация настаивает на упразднении существующей квотной системы

‐rvetsya‐v‐ kalashnyj‐ryad Посилання http://state.eizvest ia.com/full/v‐ obhod‐ timoshenko‐v‐ evropu http://state.eizvest ia.com/full/kievu‐ evropa‐tolko‐ snitsya

1 +

5 +

http://state.eizvest ia.com/full/presled ovanie‐oppozicii‐ mozhet‐vyjti‐ bokom

http://markets.eizv estia.com/full/avto mobilyam‐pokazali‐ krasnyj‐svet

Усього

Заголовок Украина готова идти в ЕС балканскими тропами

Підзаголовок В Брюсселе пока отказываются обсуждать перспективу членства Украины в Евросоюзе и считают этот вопрос преждевременным

Посилання http://state.eizvest ia.com/full/ukraina ‐gotova‐idti‐v‐es‐ balkanskimi‐ tropami

2 +

4 +

5 +

6 +

Додаток 5. Коммерсант – Украина: мовці у публікаціях № 1.

Дата №55 (1545), 03.04. 2012 №54 (1544), 02.04. 2012

Заголовок Украина нашла короткий путь к соглашению об ассоциации с ЕС Украина и ЕС парафируют соглашение об ассоциации частями

ЕС и Украина создают видимость парафирования соглашения об ассоциации Парафирование №40 (1530), договора об 13.03. ассоциации грозит очередным 2012 противостоянием в Раде №196 По техническим (1470), причинам подписание 25.11. соглашения об ассоциации с ЕС 2011 откладывается №53 (1543), 30.03. 2012

№172 (1446), 24.10. 2011

Украина сможет защитить внутренний рынок при создании ЗСТ с ЕС

Коментатори 1. Павло Климкін 2. Роман Петров 3. Андреас Пешке

Посада заступник міністра МЗС України президент Української асоціації європейських досліджень прес‐секретар МЗС ФРН

Сфера діяльності Чиновник Експерт Європейський чиновник

1. 2. 3. 4.

Павло Климкін Костянтин Грищенко Олександр Сушко заява

1. 2. 3. 4. 5. 1. 2. 3. 4.

Микола Азаров анонімне джерело анонімне джерело анонімне джерело анонімне джерело Валерій Чалий

заступник міністра МЗС України міністр закордонних справ науковий директор Інституту євроатлантичної співпраці Міністри закордонних справ Швеції, Великобританії, Чехії, Польщі, Німеччини прем’єр‐міністр України Європейський високопосадовець дипломат Дипломати Український дипломат Джерела, інформовані про хід перемовин заступник генерального директора Центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова лідер «Партії Регіонів» член парламентського комітету з питань Євроінтеграції Член партії «БЮТ‐Батьківщина»

Чиновник Чиновник Політолог Європейські чиновники Чиновник Європейський дипломат Дипломат Дипломат ‐‐ Політолог Провладний депутат Чиновник Опозиційний депутат

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 1. 2. 3.

Жозе Тейшейра Марк Сівець, Всеволод Ченцов анонімне джерело анонімне джерело Павло Климкін Юрій Одарченко Тарас Качка

Голова Представництва ЄС в Україні польський депутат Європарламенту директор департаменту ЄС МЗС України Європейський посол Український чиновник заступник міністра МЗС України партія «БЮТ‐Батьківщина» Директор департаменту міжнародних економічних відносин Міністерства аграрної політики та продовольства. Директор Всеукраїнської асоціації автоімпортерів та дилерів Гендиректор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»

Європейський дипломат Європейський чиновник Чиновник Європейський дипломат Чиновник Чиновник Опозиційний депутат Чиновник Учасник ринку Учасник ринку

Олександр Єфремов Ірина Геращенко Григорій Немиря

Олег Назаренко Володимир Лапа

Додаток 5. Коммерсант – Украина: мовці у публікаціях № 7.

Дата №171 (1445), 21.10. 2011

№155 Продукты из ЕС (1429), подорожают 29.09. 2011

№152 (1426), 26.09. 2011

10. №143 (1417), 13.09. 2011 11. №135 (1409), 01.09. 2011

Заголовок Киев выиграл раунд Но дальнейшие переговоры об ассоциации с ЕС могут сорваться

Аграрный экспорт в Евросоюз будет беспошлинным

Комитет ЕП обсудил ситуацию в Украине

Европарламент санкций в отношении Украины пока не планирует

4. Валерій П’ятницький Коментатори 1. Андрій Клюєв 2. Карл де Гухт 3. Адріан Северин 4. Олександр Сушко 5. Святослав Павлюк 1. 2. 3. 4. 5. 6. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 1. 2. 3.

Микола Присяжнюк Павло Бідак Сергій Гавва Олександр Кириченко Василь Юрчишин Ірина Піонтковська Микола Присяжнюк Володимир Лапа Тарас Качка Валерій П’ятницький Олександр Бакуменко Олександр Кириченко Петро Борисюк Володимир Демчак свої джерела Елмар Брок Павел Ковель

1. Павел Залєвский

Урядовий уповноважений з питань європейської інтеграції Посада Перший віце‐прем’єр‐міністр України член Єврокомісії з питань торгівлі румунський депутат Європарламенту науковий директор Інституту євроатлантичної співпраці заступник директора фундації українсько‐польської співпраці PAUCI міністр аграрної політики України аналітик «Инвестиционный Капитал Украина» гендиректор Баштанського сирзаводу директор м’ясокомбінату «Ритм» директор аналітичних програм Центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова економіст ТОВ «Тройка Діалог Україна» міністр аграрної політики України Гендиректор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Директор департаменту міжнародних економічних відносин Міністерства аграрної політики та продовольства Урядовий уповноважений з питань європейської інтеграції Голова асоціації «Союз птахівників України» директор м’ясокомбінату «Ритм» перший заступник голови асоціації «Укрцукор» президент Української торгово‐економічної конфедерації ‐‐ Німецький депутат Європарламенту голова делегації Європейського парламенту з питань співпраці з Україною польський депутат Європарламенту

Чиновник Сфера діяльності Чиновник Європейський чиновник Європейський чиновник Політолог Експерт Чиновник Експерт Учасник ринку Учасник ринку Експерт Експерт Чиновник Учасник ринку Чиновник Чиновник Учасник ринку Учасник ринку Учасник ринку Учасник ринку ‐‐‐ Європейський чиновник Європейський дипломат Європейський чиновник

Додаток 5. Коммерсант – Украина: мовці у публікаціях № 12.

Дата №105 (1379), 05.07. 2011

Заголовок Переговорам с ЕС мешают старые договоренности

13.

№67 (1341), 22.04. 2011

Украина получит высокую квоту на импорт мяса в Евросоюз

14.

№60 (1334), 13.04. 2011

Украина разрывается между Таможенным союзом и ЗСТ с Европой

15.

№54 (1328), 05.04. 2011

Валерий Мунтиян рассказал о присоединении Украины к ТС и ЗСТ с Евросоюзом

Коментатори 1. Генрік Літвін 2. Жозе Тейшейра 3. Олександр Чалий 4. Олександ Александрович 1. Валерій П’ятницький 2. Сергій Наливка 3. Анонімне джерело 4. Олександр Мартинюк 5. Роман Гриненко 1. Микола Азаров 2. Володимир Путін 3. Валерій Мунтіян 4. Віктор Янукович 5. Ігор Шувалов 6. Анонімне джерело 1. Валерій Мунтіян – інтерв’ю

Посада Надзвичайний і повноважний посол Польщі в Україні Голова Представництва ЄС в Україні Екс‐заступник голови Секретаріату президента України з зовнішньополітичних питань директор Департаменту політики та безпеки МЗС України Урядовий уповноважений з питань європейської інтеграції директор консалтингового агентства ААА підприємець директор фірми «Грінфарм» Премєр‐міністр України Премєр‐міністр Росії Урядовий уповноважений України з питань співпраці з Російською Федерацією, державами‐учасницями СНД, ЄврАзЕС та іншими регіональними об'єднаннями Президент України Перший віце‐премєр‐міністр Росії Урядовий уповноважений України з питань співпраці з Російською Федерацією, державами‐учасницями СНД, ЄврАзЕС та іншими регіональними об'єднаннями

Сфера діяльності Європейський дипломат Європейський чиновник Чиновник Чиновник Чиновник Експерт ‐‐ Учасник ринку Учасник ринку Чиновник Чиновник Росії Чиновник Чиновник Чиновник Росії Чиновник

Додаток 6. Экономические известия: Мовці у публікаціях № Дата 1. 02.04. 2012

Заголовок Первоапрельск ая парафия

Коментатори 1. Костянтин Грищенко 2. Петро Порошенко 3. Олександр Мороз 4. Юлія Лєвочкіна

29.03. 2012

26.12. 2011

Евроинтеграци ю поддержат законами Плачь, Европа, танцуй, Россия

19.12. 2011

Завершение без парафирования

12.12. 2011

Саммит спасают евроэмиссарам и

09.11. 2011

МИД обещает уговорить ЕС

1. 2. 3. 4. 1. 2. 3. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 1. 2. 3. 4. 5. 1. 2.

Олександр Лавринович Віталій Бала Марек Сівець Ігор Жданов Микола Азаров Володимир Путін Віктор Янукович Костянтин Грищенко Віктор Янукович Херман ван Ромпей Тарас Чорновіл Віктор Небоженко Сергій Соболєв Ніколай Довгилевич Олег Волошин Олександр Сушко Аманда Пол Віталій Бала Віктор Небоженко Віктор Майко Анатолій Кінах 3. Тарас Чорновіл 4. Олександр Палій 5. Михайло Погребинський

Посада міністр закордонних справ міністр економічного розвитку і торгівлі лідер політ партії «СПУ» депутат «Партії Регіонів», член Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи міністр юстиції України директор Агенства моделювання ситуацій, політолог депутат Європарламенту президент аналітичного центру «Відкрита політика» прем’єр‐міністр України прем’єр‐міністр Росії президент України міністр закордонних справ президент України президент Європейської Ради перший заступник голови Комітету ВР у закордонних справах директор соціологічної служби «Український барометр» депутат ВР партії «БЮТ–Батьківщина» міністр закордонних справ Польщі директор Департаменту інформаційної політики МЗС України науковий директор Інституту євроатлантичної співпраці ведучий експерт Європейського політичного центру директор Агентства моделювання ситуацій директор соціологічної служби «Український барометр» заступник міністра закордонних справ співголова міжфракційного об’єднання «Європейський вибір», депутат ВР «Партії Регіонів» перший заступник голови Комітету ВР у закордонних справах політолог директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології

Сфера діяльності Чиновник Чиновник Опозиційний депутат Провладний депутат Чиновник Політолог Європейський чин. Політолог Чиновник Чиновник Чиновник Чиновник Чиновник Європ. чиновник Чиновник Соціолог Опозиційний депутат Європ. чиновник Чиновник Політолог Європ. експерт Політолог Соціолог Чиновник Провладний Чиновник Політолог Політолог

Додаток 6. Экономические известия: Мовці у публікаціях № Дата 7. 21.10. 2011

Заголовок Клюев удачно съездил

20.10. 2011

Восточный вектор Азарова

13.10. 2011

Брюссель становится дальше

10. 11.10. 2011

Европа грозит Киеву разрывом

11. 06.10. 2011

Ассоциация с ЕС становится ближе

Коментатори 1. Андрій Клюєв 2. Карл Де Гухт 3. Вадим Карасєв 4. Віктор Небоженко 5. Анатолій Кінах 6. Ірина Акімова 7. Карл Георг Вельман 1. Олександр Палій 2. Віктор Янукович 3. Микола Азаров 4. Тарас Чорновіл 1. Яцек Саріуш Вольський 2. Елмор Брок 3. Павел Коваль 4. Сергій Саєнко 5. Віктор Янукович 6. Олександр Палій 7. Олександр Сушко 8. Дмитро Видрин 1. Кетрін Ештон 2. Майя Косянчич 3. Карл Більдт 4. Карел Шварценберг 5. Олександр Турчинов 6. Вадим Карасьов 7. Сергій Толстов 1. Василь Филипчук 2. Валерій Чалий 3. Олег Рибачук

Посада Перший віце‐прем’єр‐міністр України член Єврокомісії з питань торгівлі директор Інституту глобальних стратегій, політолог директор соціологічної служби «Український барометр» співголова міжфракційного об’єднання «Європейський вибір», депутат ВР «Партії Регіонів» перший заступник голови адміністрації президента депутат Бундестагу ФРН політолог президент України прем’єр‐міністр України перший заступник голови Комітету ВР у закордонних справах польський депутат Європарламенту німецький депутат Європарламенту голова делегації Європарламенту з питань співпраці з Україною заступник директора департаменту інформаційної політики МЗС України президент України політолог науковий директор Інституту євроатлантичної співпраці позаштатний радник президента України віце‐президент Європейської Комісії спікер голови зовнішньо‐політичного корпусу ЄС міністр закордонних справ Швеції міністр закордонних справ Чехії перший заступник голови партії «БЮТ‐Батьківщина» директор Інституту глобальних стратегій, політолог директор інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень директор департаменту політики і безпеки МЗС України заступник генерального директора Центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова голова наглядової ради фундації «Суспільність»

Сфера діяльності Чиновник Європ. чиновник Політолог Соціолог Провладний депутат Чиновник Європ. чиновник Політолог Чиновник Чиновник Чиновник Європ. чиновник Європ. чиновник Європ. чиновник Чиновник Чиновник Політолог Політолог Чиновник Європ. чиновник Європ. чиновник Європ. чиновник Європ. чиновник Опозиція Політолог Політолог Чиновник Політолог, аналітик Громадський діяч 89

Додаток 6. Экономические известия: Мовці у публікаціях 4. Михайло Погребинський Коментатори 1. Володимир Путін 2. Олег Волошин 3. Валерій Чалий 4. Олександр Сушко 1. Микола Присяжнюк 2. Єжи Бузек 3. Жозе Тейшейра 4. Ангела Меркель 5. Олександр Палій 6. Віталій Бала 1. Олексій Гарань 2. Віталій Кулик 3. Володимир Зубанов 1. Олег Волошин 2. Вільфред Мартенс 3. Штефан Фюлле 4. Микола Азаров 5. Вадим Карасєв

директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Посада прем’єр‐міністр Росії директор Департаменту інформаційної політики МЗС України заступник генерального директора Центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова науковий директор Інституту євроатлантичної співпраці міністр аграрної політики України голова Європарламенту Голова Представництва ЄС в Україні канцлер Німеччини політолог директор Агентства моделювання ситуацій, політолог професор політології НаУКМА директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства заступник голови «Партії Регіонів» директор Департаменту інформаційної політики МЗС України голова Європейської народної партії комісар ЄС з питань розширення та Європейської політики сусідства прем’єр‐міністр України директор Інституту глобальних стратегій, політолог директор асоціації «Виноградарі і винороби України» співголова міжфракційного об’єднання «Європейський вибір», депутат ВР «Партії Регіонів» старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень польський депутат Європарламенту президент Польщі директор Агенства моделювання ситуацій, політолог директор Інституту глобальних стратегій, політолог

№ Дата 12. 05.10. 2011

Заголовок Путин распахивает объятия

13. 30.09. 2011

Янукович пытается пролезть в Евросоюз

14. 26.09. 2011

Януковича обложили

15. 19.09. 2011

Приручить Януковича

16. 12.09. 2011

Последний шанс для Украины

1. Сергій Петренко 2. Анатолій Кінах 3. Олександр Жолудь

17. 01.09. 2011

Украина рвется в калашный ряд

1. Павел Залєвский 2. Броніслав Коморовський 3. Віталій Бала

Політолог Сфера діяльності Російський чиновник Чиновник Політолог, аналітик Політолог Чиновник Європ. чиновник Європ. чиновник Європ. чиновник Політолог Політолог Політолог Політолог Провладний депутат Чиновник Європ. чиновник Європ. чиновник Чиновник Політолог Учасник ринку Провладний депутат Аналітик Європ. чиновник Європ. чиновник Політолог Політолог 90

Додаток 6. Экономические известия: Мовці у публікаціях 4. 5. 1. 2. 3. 4.

Вадим Карасєв Олександр Палій Віктор Янукович Генрік Літвін Володимир Фесенко Анатолій Кінах Сергій Тігіпко Олександр Сушко Олександр Палій Сергій Толстов

18. 31.08. 2011

В обход Тимошенко в Европу

19. 12.08. 2011

Киеву Европа только снится

1. 2. 3. 4.

20. 16.06. 2011

Преследование оппозиции может выйти боком

21. 01.06. 2011

Автомобилям показали красный свет

22. 08.04. 2011

Украина готова идти в ЕС балканскими тропами

1. Павел Коваль 2. Сюзанна Ройтова 3. Олександр Єфремов 4. Віктор Небоженко 1. Микола Азаров 2. Філіп Куісон 3. Прес‐служба 4. Валерій Черненко 5. Леонід Костюченко 1. Павло Климкін 2. анонімне джерело 3. Віктор Янукович 4. Валерій Мунтіян

№ Дата

Заголовок

5. Патрік Месерлін Коментатори

політолог

Політолог

президент України Надзвичайний і повноважний посол Польщі в Україні директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» співголова міжфракційного об’єднання «Європейський вибір», депутат ВР «Партії Регіонів». віце‐прем'єр‐міністр соціальної політики України науковий директор Інституту євроатлантичної співпраці політолог директор інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень голова делегації Європейського парламенту з питань співпраці з Україною чеський депутат Європарламенту лідер «Партії Регіонів» директор соціологічної служби «Український барометр» прем’єр‐міністр України керівник переговорної групи від Європейської комісії з питань створення ЗВТ з Україною Міністерства інфраструктури директор автотранспортної компанії Vast‐Tran президент Асоціації міжнародних авто перевізників (АсМАП) заступник міністра МЗС України Європейський високопосадовець президент України Урядовий уповноважений України з питань співпраці з Російською Федерацією, державами‐учасницями СНД, ЄврАзЕС та іншими регіональними об'єднаннями директор Групи світової економіки Посада

Чиновник Європ. чиновник Політолог Провладний депутат Чиновник Політолог Політолог Політолог Європ. чиновник Європ. чиновник Провладний депутат Соціолог Чиновник Європ. чиновник Чиновник Учасник ринку Учасник ринку Чиновник Європ. чиновник Чиновник Чиновник Європ. учасник ринку Сфера діяльності

Додаток 7. Коммерсант –Украина: Характеристики не релевантних матеріалів № 1.

Дата 20.04. 2012

Заголовок Торговля пошла Украина и Турция провели первый раунд переговоров о ЗСТ

Посилання http://www.komm ersant.ua/doc/191 9464/print

Контекст Площина ЗВТ з Економіка, Туреччиною політика

04.04. 2012

http://www.komm ersant.ua/doc/190 7775/print

Угода про ЗВТ з СНД

Політика, економіка

26.03. 2012

http://www.komm ersant.ua/doc/190 1124/print

ЄС ринок держзамовл ення

Політика, економіка

23.02. 2012

http://www.komm ersant.ua/doc/187 8994/print

Закриття імпорту

Економіка

25.01. 2012

http://www.komm ersant.ua/doc/185 8141

Оцінка економіки України

Економіка

08.12. 2011

Економіка

06.12. 2011

СОТ

Економіка

06.12. 2011

http://www.komm ersant.ua/doc/183 3411/print http://www.komm ersant.ua/doc/183 1035/print http://www.komm ersant.ua/doc/181 7379/print

Угода ЄАВТ

Аграрний ринок (інтерв’ю)

Економіка

02.12. 2011

Пошли на принцип Ъ выяснил, почему Украина не ратифицирует договор о ЗСТ в СНГ Европейский госзаказ закрывается Доступ к нему ограничат антидемпингом Импортеров не пускают на стройку Госзакупки ограничат отечественными товарами Участие страны в ЕЭП оценено в 1% ВВП Большие проблемы авторы отчета видят в создании зоны свободной торговли Украины и Евросоюза. Украина сделала шаг к свободе Упрощается торговля со станами ЕАСТ Ставки недоделаны Украина начала пересмотр таможенных пошлин Аграриев подвели к барьеру усилия властей на переговорах по созданию зоны свободной торговли с Евросоюзом Русский след Европарламент обвинил Россию в попытках ухудшить отношения между Украиной и ЕС Зона повышенного внимания Украина намерена упростить торговлю с Турцией Киев провел вбрасывание Виктору Януковичу дали повод поговорить о международных контактах Верховную раду подготовили к переносу парафирования договора об ассоциации

http://www.komm ersant.ua/doc/182 8696

ЄС проти Росії

Політика

http://www.komm ersant.ua/doc/182 2881/print

ЗВТ з Економіка Туреччиною

http://www.komm ersant.ua/doc/182 2870

Янукович – заяви

http://www.komm ersant.ua/doc/182 1033

Відкладання Політика парафуванн я Угоди

10. 24.11. 2011

11.

24.11. 2011

12.

21.11. 2011

Політика

Додаток 7. Коммерсант –Украина: Характеристики не релевантних матеріалів № 13.

Дата 26.10. 2011

14.

25.10. 2011

15.

19.10. 2011

16.

20.09. 2011

17.

16.09. 2011

18.

12.09. 2011

19.

31.08. 2011

20.

19.07. 2011

21.

21.06. 2011

Заголовок Программа защиты автопрома может вынудить импортеров закрыть бизнес в Украине в случае подписания договора о зоне свободной торговли с ЕС… Отдаленная ассоциация Договор с Евросоюзом вряд ли удастся заключить в ближайшее время

Посилання http://www.komm ersant.ua/doc/180 3278

Контекст Програма розвитку авто промислово сті

Площина Економіка

http://www.komm ersant.ua/doc/180 2572

Політика

СНГ обновило зону Подписан новый договор о свободной торговле "Если мы потеряем эту возможность, нам будет очень тяжело к ней вернуться" Еврокомиссар Штефан Фюле рассказал Ъ о будущем договоре об ассоциации между Украиной и ЕС Встреча на зависшем уровне Виктор Янукович и Дмитрий Медведев попробуют вернуться к сотрудничеству Юлия Тимошенко о многом передумала Она призвала ЕС отказаться от подписания договора с Украиной Виктор Янукович и Бронислав Коморовский обсудили Юлию Тимошенко вопросы подготовки Соглашения об ассоциации и создании зоны свободной торговли с Европейским союзом Валерию Пятницкому меняют посты Но оставляют главой украинской переговорной группы с ЕС

http://www.komm ersant.ua/doc/179 8289/print http://www.komm ersant.ua/doc‐ rss/1777213

Членство в ЄС Підписання Угоди Нова угода

Угода та Тимошенко

Політика

http://www.komm ersant.ua/doc‐ rss/1774174

Зустріч з президен‐ том Росії

Політика

http://www.komm ersant.ua/doc/177 1287

Тимошенко про відносини ЄС – Україна Зустріч з президен‐ том Польщі, Тимошенко

Політика

Виктор Янукович отступает на позиции НАТО Украина не собирается сворачивать сотрудничество с альянсом в угоду России

http://www.komm ersant.ua/doc/166 4067

Зміна посади голови укр. переговорн ої групи з ЄС Україна – ЄС – Росія

http://www.komm ersant.ua/doc/176 1492

http://www.komm ersant.ua/doc‐ rss/1681630

Политика Економіка

Політика

Додаток 7. Коммерсант –Украина: Характеристики не релевантних матеріалів № 22.

Дата 02.06. 2011

23.

23.05. 2011

24. 18.04. 2011

Заголовок Украина предлагает Сербии создать ЗСТ стремится заключить договоры о ЗСТ со всеми странами Европы Подписание договора о свободной торговле в СНГ сорвано отреагировала на решение Киева о выборе европейского вектора экономической интеграции Секретарь ТС Сергей Глазьев рассказал, чем вступление в союз выгодно для Украины

Посилання http://www.komm ersant.ua/doc/165 2314

Контекст ЗВТ Сербія

Площина Політика

http://www.komm ersant.ua/doc/164 5898

Угода СНД

Політика

http://kommersant .ua/doc/1623922

Митний Союз

Економіка

Додаток 7. Экономические известия: Характеристики не релевантних матеріалів № 1.

Дата 17.04. 2012

09.02. 2012

01.02. 2012

26.01. 2012

21.12. 2011

20.12. 2011

19.12. 2011

15.12. 2011

10.

05.12. 2011

Заголовок Традиция меняет тенденцию Накануне Пасхи производители активно наращивают выпуск кагора Визит евроадвоката Польша остается одной из немногих стран Европы, которые не свернули контакты с украинскими властями Соки давят цены Рынок соков продолжает падение на фоне растущих цен До отмены виз пока далеко Заместитель главы МИД Украины Павел Климкин отрапортовал… Москва оправданиям не верит Вчерашний визит президента Украины Виктора Януковича в Москву должен был сгладить неудачу на европейском направлении Инвесторов остановили поборы В уходящем году европейские бизнесмены в Украине потерпели EUR100 млн. убытков… Саммит туманных общений Похолодание в отношениях Украины и ЕС отразилось на итогах саммита Линкор регионалов дал течь В то время как левые объединяются, правоцентристы покидают теряющий обороты линкор Партии регионов Порченые продукты пополнят госбюджет Штрафы для производителей некачественных продуктов питания станут дополнительным источником… Украина откроет рынки ЕАСТ На этой неделе Верховная Рада ратифицирует Соглашение о свободной торговле между Украиной и государствами Европейской ассоциации свободной торговли (ЕАСТ)

Посилання http://markets.eizv estia.com/full/tradi ciya‐menyaet‐ tendenciyu http://state.eizvest ia.com/full/vizit‐ evroadvokata

Контекст Найменування спиртних товарів

Площина Економіка

Вплив Польщі на євроінтеграцію України

Політика, Економ

http://markets.eizv estia.com/full/soki‐ davyat‐ceny http://state.eizvest ia.com/full/do‐ otmeny‐viz‐poka‐ daleko http://state.eizvest ia.com/full/moskva ‐opravdaniyam‐ne‐ verit

Нові ринки збуту

Економіка

Безвізовий режим

Політика

Стосунки Україна‐Росія

Політика

http://markets.eizv estia.com/full/inve storov‐ostanovili‐ pobory

Європейська бізнес асоціація

Економіка

http://state.eizvest ia.com/full/sammit ‐tumannyh‐ obshhenij http://state.eizvest ia.com/full/linkor‐ regionalov‐dal‐tech

Політика Результати саміту, де мала бути пара‐ фована Угода Зміни у партіях Політика

http://state.eizvest ia.com/full/porche nye‐produkty‐ popolnyat‐ gosbyudzhet

Економіка Хороші продукти йдуть на експорт, що буде якщо Україна увійде до ЗВТ http://state.eizvest Укладання Економіка ia.com/full/ukraina договору про ‐otkroet‐rynki‐east асоціацію і ЗВТ з ЄС буде неповним без підписання ЄАВТ 95

Додаток 7. Экономические известия: Характеристики не релевантних матеріалів № 11.

Дата 02.12. 2011

12.

28.11. 2011

13.

18.11. 2011

14.

11.11. 2011

15.

08.11. 2011

16.

07.11. 2011

17.

31.10. 2011

18.

28.10. 2011

Заголовок Европарламент дал Киеву очередной шанс Принятая резолюция Европарламента по Украине производит двойственный эффект Последнее польское предупреждение Президенты обсудят интеграцию Украины в ЕС Европарламент разрешит ассоциировать Комитет Европарламента по иностранным делам рекомендовал Еврокомиссии подписать Соглашение … Янукович двинулся на Балканы Соглашение о создании зоны свободной торговли Украина подпишет не только со странами СНГ и Евросоюзом, но и с Сербией Юлии Тимошенко вспомнили налоги Деятельность Юлии Тимошенко во главе корпорации «Единые энергетические системы Украины» (ЕЭСУ) в 1996‐97 гг. стала предметом новых уголовных разбирательств Путь к деньгам МВФ пройдет через Москву Украина получит очередной кредит МВФ лишь после завершения газовых переговоров с Россией и сбалансирования бюджета «Нефтегаза» Страсбург недоволен Еще год назад, несмотря на многочисленные замечания европейцев относительно выборов в местные советы и обеспокоенности состоянием… Европе сейчас не до Украины Кризис евроинтеграции и неизбежность фундаментальных перемен в Евросоюзе …

Посилання http://state.eizvest ia.com/full/evropar lament‐dal‐kievu‐ ocherednoj‐shans

Контекст Резолюція Європарламен‐ ту стосовно України

Площина Політика

http://state.eizvest ia.com/full/posledn ee‐polskoe‐ preduprezhdenie http://state.eizvest ia.com/full/evropar lament‐razreshit‐ associirovat

Тимошенко – як політ перешкода

Політика

Угода про асоціацію

Політика

http://state.eizvest ia.com/full/yanuko vich‐dvinulsya‐na‐ balkany

Договір про ЗВТ з Сербією

Економіка

http://state.eizvest ia.com/full/yulii‐ timoshenko‐ vspomnili‐nalogi

Тимошенко – Політика порушено нову справу

http://state.eizvest ia.com/full/put‐k‐ dengam‐mvf‐ projdet‐cherez‐ moskvu

МВФ, Тимошенко

Економіка, Політика

http://state.eizvest ia.com/full/strasbu rg‐nedovolen

Справа Тимошенко

Політика

http://state.eizvest ia.com/full/evrope‐ sejchas‐ne‐do‐ ukrainy

Криза єврозони Політика, Економіка

Додаток 7. Экономические известия: Характеристики не релевантних матеріалів № 19.

Дата 25.10. 2011

20.

18.10. 2011

21.

12.10. 2011

22.

10.10. 2011

23.

07.10. 2011

24.

29.09. 2011

25.

15.08. 2011

26.

11.08. 2011

27.

08.08. 2011

28.

14.07. 2011

Заголовок Вспомнить все Юлия Тимошенко столкнулась с возбуждением еще одного дела Оппозиция бессильно грозит власти Сторонники экс‐премьера обещают власти инициировать роспуск парламента Газ в уме и Тимошенко в тюрьме Реальный срок для Юлии Тимошенко повлечет осложнение отношений Киева и Брюсселя Импорт автомобилей может остановиться Украинские автоимпортеры продолжают борьбу с производителями… Для Азарова есть замена Вопрос о смене Николая Азарова на посту премьер‐ министра может возникнуть при любом обострении ситуации в стране Тимошенко готовят побег Законопроект президента Виктора Януковича о декриминализации экономических преступлений… Бойко поехал в Москву Киев не оставляет попыток добиться снижения стоимости российского газа Янукович вынырнул в Сочи Впервые после ареста Юлии Тимошенко Виктор Янукович появится на людях в Сочи Эксперты прогнозируют негативные последствия ареста Тимошенко для переговорного процесса об ассоциации и ЗСТ с ЕС, и для отношений с Россией За непокорность — война Россия в очередной раз устроила Украине торговую войну и запретила лидерам украинской мясо‐молочной отрасли …

Посилання http://state.eizvest ia.com/full/vspomn it‐vse

Контекст Справа Тимошенко

Площина Політика

http://state.eizvest ia.com/full/oppozic iya‐bessilno‐grozit‐ vlasti

Справа Тимошенко

Політика

http://state.eizvest ia.com/full/gaz‐v‐ ume‐i‐timoshenko‐ v‐tyurme

Справа Тимошенко, Росія

Політика

http://markets.eizv estia.com/full/imp ort‐avtomobilej‐ mozhet‐ ostanovitsya http://state.eizvest ia.com/full/dlya‐ azarova‐est‐ zamena

Мито на імпорт Економіка легкових авто

Азаров – кадрові зміни

Політика

http://state.eizvest ia.com/full/timosh enko‐gotovyat‐ pobeg

Справа Тимошенко

Політика

http://finance.eizv Вектори Росія ‐ estia.com/full/bojk ЄС o‐poehal‐v‐moskvu

Економіка, Політ

http://state.eizvest ia.com/full/yanuko vich‐vynyrnul‐v‐ sochi http://state.eizvest ia.com/full/dvojno e‐eho

Тимошенко

Політика

Тимошенко

Політика

http://markets.eizv Торгівельна війна з Росією, estia.com/full/za‐ nepokornost‐vojna Митний союз

Політика

Додаток 7. Экономические известия: Характеристики не релевантних матеріалів № 29.

Дата 31.05. 2011

30.

24.05. 2011

31.

17.05. 2011

Заголовок Греческие уроки Украинскую столицу посетил министр иностранных дел Греции «Шпионский» скандал, разгоревшийся недавно между Украиной и Чехией, может отразиться на темпах завершения переговоров по Соглашению об ассоциации и зоне свободной торговли (ЗСТ) с Евросоюзом Потери и приобретения в ВТО Исполнилось три года, как Украина стала полноправным членом ВТО…

Посилання http://state.eizvest ia.com/full/greches kie‐uroki

Контекст Стосунки України з Грецією

Площина Економіка, Політика

http://state.eizvest ia.com/full/skandal ‐auknetsya‐kievu

Шпіонський скандал

Політика

http://state.eizvest ia.com/full/poteri‐ i‐priobreteniya‐v‐ vto

СОТ

Економіка, Політика