Пуговський Максон - диплом, 2006 by ukma journalist

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ”

МОГИЛЯНСЬКА ШКОЛА ЖУРНАЛІСТИКИ

БЛОҐЕРСЬКІ МЕРЕЖІ Кваліфікаційна робота на здобуття академічного звання магістра журналістики Пуговського Максона Сергійовича

Науковий керівник Старший викладач Колчинський Д.В.

КИЇВ-2006

ЗМІСТ ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Класифікація блоґерських мереж

1.1 Поняття блоґерських мереж і бізнес-моделі перших мереж

1.2 Пропонована класифікація блоґерських мереж

1.3 Список сучасних блоґерських мереж за типами

РОЗДІЛ 2. Прогноз розвитку блоґерських мереж, проблеми і шляхи подолання

2.1 Поточні тенденції розвитку блоґерських мереж різного типу. Ріст спеціалізації.

2.1.1 Громадські мережі

2.1.2 Комерційні мережі

2.1.3 Іміджеві мережі

2.1.4 Особисті мережі

2.2 Проблеми розвитку блоґерських мереж

2.3 Здобуття популярності на конкурентному ринку та майбутні тенденції РОЗДІЛ 3. Перспективи створення блоґерської мережі в Україні

38 43

3.1 Вільна ніша на ринку онлайнових ЗМІ

3.2 Особливості українського інтернет-ринку

3.3 Можливості для розвитку різних типів блоґерських мереж

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК 1. Блоґерські мережі за основними типами і тематикою

ДОДАТОК 2. Блоґерські мережі, що припинили функціонувати

ВСТУП Блоґи та особисті щоденники в інтернеті спричинили медійну революцію, яку іноді порівнюють із винаходом друкарського верстата Ґутенберґом. Завдяки спеціальним програмним засобам кожен користувач інтернету без технічних знань може створити веб-сайт певного формату та поширювати новини. Засоби масової інформації з корпоративного інституту, доступного для наповнення когорті обранців, перетворилися на публічний інститут, до якого може долучитися значна частина аудиторії. Особливості формату та багаторівневі зв’язки між блоґами дають синергичний ефект. Сукупність усіх блоґів являє собою соціальний та інформаційний феномен, що в грудні 2001 р. отримав назву блоґосфера [27]. Термін веб-лоґ (англ. weblog – веб-журнал) у грудні 1997 р. запропонував Йорн Барґер [8], у квітні чи травні 1999 р. Пітер Мерхольц ввів скорочення блоґ (blog) [25], яке швидко перетворилося на усталений термін. На сьогодні блоґ ширше поняття, ніж веб-сайт певного типу, це літературно-публіцистичний жанр, що може існувати в аудіовізуальному вигляді чи навіть за межами інтернету. Блоґи зародилися у кінці 90-х років як щоденники спеціалістів, що вміли розробляти веб-сайти. У 1999 році з’явилося кілька веб-сервісів, що дозволяли користувачам без технічних навичок вести блоґи. За кілька років блоґи набули шаленої популярності. Приблизно щосекунди відкривається новий блоґ, кількість блоґів подвоюється щопівроку. Достовірно підрахована кількість блоґів на початок червня 2006 р. - 44 млн., але за приблизними оцінками їх у кілька разів більше [35]. На початку 2000-х років інтенсивно почали розвиватися тематичні блоґи. Автор тематичного блоґу пише про новини, сайти і події, що стосуються визначеної теми, на якій автор фахово знається, та наводить власні суб’єктивні міркування і висновки. Саме тематичні блоґи мають найбільшу аудиторію, що в окремих англомовних сайтів може нараховувати сотні тисяч читачів на день.

Популярні блоґи якнайкраще ілюструють переваги нового медіа-формату: оперативно реагують і швидко поширюють новини день в день; інтенсифікують обмін ідеями, даними про новітні продукти та інновації; звертають увагу традиційних ЗМІ на теми, що хвилюють суспільство, вказують на помилки та неточності у матеріалах ЗМІ. Блоґи сформувалися як окремий літературнопубліцистичний жанр зі своїми ознаками і канонами [3]. Одна з основних сьогоднішніх тенденцій у розвитку тематичних блоґів – об’єднання у блоґерські мережі для спільного просування. Під єдиним брендом легше збільшити читацьку аудиторію, прибутки, індекс цитування, тощо. Блоґерська мережа (БМ) – це група блоґів з визначеним спільним брендом, автори яких частково чи повністю узгоджують свої дії із центральним проводом або між собою. Англомовна блоґосфера – світовий лідер, що закладає традиції та визначає тенденції. Бо в англомовному інтернеті найпотужніший ринок реклами та рішень у галузі інформаційних технологій (ІТ). В американській академічній

літературі

першої

половини

2000-х

років

досліджували

становлення блоґів, їхній вплив на громадську думку і традиційні ЗМІ, швидкість і канали поширення повідомлень у блоґосфері. Про ці аспекти блоґерської діяльності також часто писали блоґери. Оглядові відомості кваліфікаційної роботи спираються саме на цей корпус літератури. Для прикладів наводяться свіжі повідомлення новинарних сайтів, а також результати досліджень останніх місяців. Блоґерські мережі досі залишаються поза увагою дослідників, і навіть блоґери рідко пишуть про становлення блоґерских мереж. Усі, хто цікавляться БМ, наразі займаються практичним втіленням власних ідей і теоретичних моделей. Трапляються підступні поради з розвитку блоґерських мереж, направлені на те, щоб ускладнити бізнес конкурентам [42]. Актуальність теми полягає у тому, що процеси створення і первинного розвитку блоґерських мереж відбуваються саме зараз. У 2000 р. утворилася перша БМ Corante, але тенденція сформувалася тільки у 2002-2003 рр. з

утворенням найпотужніших комерційних БМ Gawker Media та Weblogs, Inc. Академічні та онлайнові дослідження феномену блоґерських мереж відсутні. Існує не більше десятка блоґів про мережі тематичних блоґів. Найбільше розвитком

цього

напряму

переймається

БМ

BlogMedia

Inc.:

блоґи

blogherald.com і blognetworkwatch.com пишуть про події на цій ниві, а blognetworklist.com досліджує популярність об’єднань блоґерів і веде умовний рейтинг. Значення

роботи

полягає

тому,

що

вперше

запропоновано

класифікацію блоґерських мереж. На основі класифікації можна виокремити поточні тенденції та прогнозувати розвиток БМ, а також передбачити можливі проблеми конкретної БМ, визначивши категорію, до якої вона відноситься. Розроблено рекомендації щодо створення блоґерських мереж в Україні. Предмет дослідження – англомовні блоґерські мережі, а також деякі приклади

українською

російською

мовою.

Використовувалися

загальнонаукові методи аналізу, порівняння, синтезу. Мета роботи – дати прогноз розвитку блоґерських мереж у найближчі роки та оцінити перспективи створення блоґерських мереж в Україні. Завдання роботи: створити класифікацію блоґерських мереж, щоб полегшити їхнє дослідження і визначити коло об’єднань і порталів, що відповідають поняттю блоґерська мережа; визначити тенденції розвитку БМ різних типів на основі класифікації, окреслити можливі проблеми і шляхи їхнього подолання; оцінити можливості розвитку блоґерських мереж різного типу в українському сегменті інтернету на сьогодні та найближчими роками. В українському сегменті інтернету (Уанеті) достатньо блоґів, щоб створити неприбуткове об’єднання україномовних чи російськомовних блоґерів уже зараз. Відкриття комерційної БМ, що розраховує на прибутки від реклами, буде виправданим у 2008-2009 році.

РОЗДІЛ 1. Класифікація блоґерських мереж 1.1 Поняття блоґерських мереж і перші бізнес-моделі Блоґерська мережа (БМ) – це група блоґів з визначеним спільним брендом, автори яких частково чи повністю узгоджують свої дії із центральним проводом або між собою. Також можливе застосування термінів блоґова мережа, блоґ-мережа, мережа блоґів. В англомовних джерелах таке об’єднання називають blog network. Іноді називають блоґерською мережею портали на кшталт LiveJournal.com або MySpace.com, розраховані на користування і наповнення масовою аудиторією. Але це помилкове застосування терміну, бо подібні веб-портали позначають усталеним сполученням соціальна мережа (social network). Сучасні ознаки БМ: логотип, назва, спільні риси в оформленні та подачі матеріалів. Разом це формує пізнаваний бренд. Майже у всіх БМ є центральна сторінка, де ведеться блоґ про розвиток самої БМ і наведено повний список учасників. Часто у блоґерській мережі наявні правила поведінки, онлайнові засоби для внутрішніх комунікацій, закриті для чужих. Прообразом блоґерської мережі можна вважати блоґролл (blogroll). Це список посилань на блоґи, які блоґер розміщає де-небудь на головній сторінці свого сайта. Автор сигналізує читачам та іншим блоґерам, які блоґи він рекомендує і читає сам. Блоґролл показав, що розміщати перехресні посилання між блоґами – ефективний засіб для збільшення популярності та індексу цитування [23]. Блоґролл – це продовження і розвиток концепції веб-кільця (webring), популярної у середині та наприкінці 90-х років. Сайт, що брав участь у веб-кільці, посилався на сусідів по списку [41]. Основна ціль об’єднання блоґерів у мережу – збільшення читацької аудиторії. Учасники розміщують на своїх сайтах логотип БМ і посилання на сайти інших учасників – або усіх або певної кількості, якщо учасників дуже багато. По-перше, читачі, потрапивши на один із веб-ресурсів мережі, часто переходять на сайти інших учасників. По-друге, збільшується індекс цитування. Посилання із зовнішніх джерел допомагає зайняти вищу позицію у

результатах пошукових серверів. Сайти із високим індексом цитування отримують помітний приток трафіку з серверів на кшталт Google.com. Значна кількість таких відвідувачів може стати постійними читачами. Мотиви об’єднання блоґерів різні, але їх умовно можна поділити на комерційні та альтруїстичні. Блоґерські мережі частіше виникають як комерційні проекти, що прагнуть отримувати прямі прибутки від реклами, спонсорства і партнерських програм. У такому випадку блоґери-учасники переважно теж розраховують на прибутки від своєї публіцистичної діяльності. Блоґери, які не ставлять собі за мету прямі прибутки, також об’єднуються у мережі, переважно громадські, які значно менше вимагають координації зусиль від учасників і не накидають жорстких правил. Блоґери, що ведуть записи з альтруїстичних міркувань, можуть приєднатися і до комерційної мережі або в межах громадського об’єднання демонструвати рекламу. Розпочавши блоґ з альтруїстичних міркувань, блоґер може здобути таку популярність, що реклама на сайті приноситиме стільки ж доходів, як основне місце роботи. Обсяг і рівень розвитку рекламного ринку в англомовному інтернеті дозволяє отримувати невеликі прибутки навіть малопопулярним авторам, і при цьому не витрачати зусилля на переговори з рекламними агентами. Системи контекстної реклами та партнерські програми діють як рекламні біржи. Розмістивши на своєму сайті рекламний блок, блоґер перекладає пошук рекламодавців на плечі організаторів системи контекстної реклами. На сторінках блоґа показується реклама релевантна до його тематики, а отже цікава читачам. За кожен перехід відвідувача на сайт рекламодавця блоґер системи отримує від кількох центів до кількох доларів. Участь у партнерській програмі дозволяє отримувати відсоток від продажу товарів і послуг, якщо споживач, потрапивши до електронного магазина через блоґ, зробить замовлення. Об’єм ринку онлайнової реклами у США склав $12,5 млрд. за 2005 р., що на 30% більше ніж у 2004 р. [21]. Результати першого кварталу свідчать, що темпи росту в 30-35% збережуться і цього року [9]. Динамічний ринок

приваблює чимало блоґерів, і протягом останнього року відкрилася величезна кількість блоґових мереж. Перша блоґерська мережа Corante.com виникла у 2000 р. Хоча організатори ставили на меті отримувати прибутки від реклами, мережа не стала надзвичайно популярною. На сьогодні усі сайти учасників мережі приваблюють біля 450 тис. відвідувачів на місяць [12], що порівняно мало для західного ринку. Тенденція до відкриття блоґерських мереж розпочалася у 2002-2003 рр. з відкриття найпотужніших мереж Gawker.com і Weblogsinc.com [24]. У жовтні 2005 р. корпорація AOL, що входить до холдингу Time Warner, купила мережу Weblogsinc.com [40], як повідомляється, за $25 млн. [5]. Це стало поштовхом до масового відкриття нових БМ. Комерційні та неприбуткові БМ переслідують різні цілі, тому і рівень організації та ступінь координації діяльності у них різний. Некомерційні мережі виникли пізніше і перейняли модель комерційних БМ у спрощеній формі. Зазвичай громадські БМ дозволяють участь у кількох об’єднаннях, у той час як комерційні вимагають відданості лише одній БМ. В основі діяльності комерційної блоґерської мережі – розподіл праці. Центральний провід займається пошуком рекламодавців, просуванням мережі в онлайні та офлайні, менеджментом мережі, технічною підтримкою, пошуком нових авторів, фінансовими та юридичними питаннями. Блоґери, що працюють в мережі займаються створенням контенту. Прибутки розподіляються між головним осередком і рядовими блоґерами за певним принципом. Дуже рідко осередок комерційної БМ має офіс, зазвичай усі організатори та учасники працюють на видаленні та можуть знаходитися будь-де у світі. У випадку некомерційної мережі центрального осередку може взагалі не існувати. Ініціативна група, що організувала БМ, може час від часу розглядати питання про вступ нових членів, тощо [2]. Блоґер може вступити до мережі, маючи власний сайт з окремим хостингом і доменом, або стати автором блоґа, який створить для нього

центральний осередок. До БМ рідко приймають блоґи, розміщені на безкоштовних серверах на кшталт Blogger.com або LiveJournal.com, бо автори таких блоґів не повністю контролюють власні сайти. Крім того, за умовами надання послуг безкоштовних порталів будь-який блоґ може бути видалений через порушення правил чи без пояснення причини. Вступ до БМ зазвичай має позитивні наслідки для блоґера, але накладає і певні обмеження. Умови угоди, що пропонується тою чи іншою БМ, можуть бути невигідними для окремих блоґерів. Для рядового блоґера вступ до БМ має значні переваги. Збільшується читацька аудиторія та індекс цитування, зростають прибутки. Зростає авторитет автора у середовищі блоґерів. Автор отримує доступ до внутрішніх форумів мережі, де відбувається спілкування учасників і обмін досвідом. Між учасниками БМ формуються доброзичливі та приязні стосунки, що приносить додаткове моральне задоволення. Головне, що блоґер припиняє перейматися організаційними питаннями та зосереджується на публіцистичній діяльності [30]. Проте вступ до БМ накладає деякі обмеження на блоґера, і тому це не завжди вигідно. Майнові авторські права на створені тексти та аудіовізуальні матеріали частково чи повністю переходять у власність БМ. Також БМ прагнуть володіти доменом, на якому розміщено блоґ. У кожній БМ є свої жорсткі чи гнучкі правила, дотримання яких обумовлено угодою. Росте відповідальність блоґера, бо потрібно оновлювати блоґ із певною регулярністю, що вказано в угоді більшості БМ. Частина прибутків, які блоґер міг би заробити наодинці, надходить до мережі, що не завжди вигідно для блоґів з високою популярністю. Комерційні БМ не дозволяють участь в інших подібних об’єднаннях, у той час як громадські мережі прихильніше ставляться до цього. Зрештою репутація блоґера залежить від репутації мережі [30, 31]. Організатори блоґерських мереж по-різному формують стосунки з блоґерами, входячи з власних інтересів, та намагаються максимально задовольнити потреби і бажання дописувачів, яких запрошують до мережі.

Заможні мережі наймають блоґерів на гонорарній основі. У серпні 2002 р. відкрився перший блоґ мережі Gawker Media за адресою gizmodo.com. Власник мережі – Нік Дентон, досвідчений американський інтернет-підприємець. Його підхід до створення сайтів називають «бутіковим», бо він ретельно добирає тематику, дизайн і авторів, для нових проектів. З самого початку Нік Дентон укладав з авторами контракти про виплату гонорарів за певну кількість записів до блоґа на день і щомісячних премій, якщо блоґ привертав увагу більшої кількості читачів, ніж було заплановано. Нік Дентон єдиний власник усіх брендів та матеріалів, що розміщені на сайтах. [1, 24]. За деякими підрахунками мережа Gawker Media у 2005 р. заробила $2 млн. [39]. У травні 2006 р. сайти мережі відвідало приблизно 11,5 млн. унікальних відвідувачів, що є дуже гарним показником [13]. Головний конкурент Ніка Дентона у блоґосфері – Джейсон Калаканіс, який разом із Браяном Елві заснував компанію Weblogs, Inc. у вересні 2003 р. На початку вони укладали з блоґерами угоди на досить поміркованих умовах, домовляючись про розподіл прибутків і спільну власність створеного контенту. Найбільш відомий і прибутковий блоґ мережі – Engadget.com, на сторінках якого йдетсья про технологічні новинки. Нині над блоґом працює редакція з двох десятків людей, його перекладають кількома мовами. З часом Weblogs, Inc. також стала укладати контракти із блоґерами на гонорарній основі. Текст контракту із рядовим автором потрапив ув онлайн у серпні 2005 р. Це викликало жваве обговорення, бо розцінки виявилися достатньо низькими: $4 за одну статтю. За умовами угоди на місяць потрібно написати мінімум 125 заміток, отримавши за це $500 [17]. У жовтні 2005 р. мережа була продана корпорації Time Warner за суму, що, імовірно, становить $25 млн. [5]. Програмне забезпечення Blogsmith, розроблене спеціально для менеджменту мережі, залишилося у власності Джейсона Калаканіса та Браяна Елві. 9rules.com – найвідоміша громадська блоґерська мережа, що не женеться за прибутковістю. Мережу створили у 2003 р. троє успішних блоґерів, які

прагнули зібрати громаду найкращих авторів зі схожими цілями та принципами. До мережі відбирають блоґи з гарним дизайном, якісними текстами та регулярними оновленнями. Головні вимоги до учасників – розмістити логотип мережі на власному сайті та брати участь у житті спільноти, тобто, спілкуватися та ділитися досвідом і порадами на внутрішніх форумах мережі. Іноді організатори знаходять спонсорів і рекламодавців для сайтів певної тематики [32]. Gawker Media, Weblogs Inc. та 9rules – найвідоміші блоґерські мережі, про які найчастіше пишуть у блоґосфері. Саме вони започаткували тенденція до утворення БМ і стали модельними зразками, за взірцем яких гуртуються інші об’єднання блоґерів.

1.2 Пропонована класифікація блоґерських мереж. Блоґерські мережі можна поділити на дві основні категорії – громадські (non-profit) та комерційні (commercial), які у свою чергу діляться на підкатегорії (Рис. 1). Громадські БМ утворюються заради збільшення читацької аудиторії учасників та заради спілкування між блоґерами, вряди-годи вони можуть приймати спонсорську рекламу. Комерційні БМ утворюють перш за все заради зиску. Поруч із громадськими та комерційними БМ можна виділити третій тип – особисті (personal) блоґерські мережі. Коли одна особа робить кілька блоґів на різну тематику і просуває їх разом під одним брендом.

Громадські (non-profit)

Слабко пов’язані (loosely tight)

Треба враховувати: Тематика Власність контенту Активність

Особисті (personal)

Комерційні (commercial)

Сильно пов’язані (tightly tied) З розподілом прибутків (revenue share)

Іміджеві (promotional)

На гонорарній основі (fixed salary)

Рис. 1. Пропонована класифікація блоґерських мереж. Громадські мережі у свою чергу можна поділити на ті, в яких учасники слабко пов’язані (loosely tied) та сильно пов’язані (tightly tied). Приклад мережі зі слабкими зв’язками - web20workgroup.com. Вона являє собою вебсторінку на якій містяться посилання на півтора десятки популярних англомовних блоґів, що пишуть на тему сучасних онлайнових медіа. 9rules.com – приклад мережі із сильними зв’язками: від учасників вимагається дотримання

певних правил, на центральному сайті є закриті форуми, де учасників спільноти заохочують до спілкування. Сильно пов’язані громадські БМ можуть порівняно легко комерціалізуватися при бажанні та згоді більшості учасників. Комерційні БМ можна поділити за типом фінансової моделі, що використовується при розподілі прибутків між блоґерами та організаторами БМ. Мережі з розподілом прибутків (revenue share) ділять виручку від реклами з блоґерами у певному процентному співвідношенні – блоґер зазвичай отримує від 40 до 75% від того, що приносить реклама, яка показується на сторінках його блоґа. Найпотужнішим БМ, що отримують значні прибутки, вигідніше наймати авторів на гонорарній основі (fixed salary). У такому випадку блоґерам платять фіксовану зарплатню за обумовлену кількість символів, а також премії, коли стрімко зростає кількість відвідувачів завдяки особливо вдалим заміткам. Деякі мережі комбінують обидва підходи до співпраці з авторами. Наприклад, мережа b5media.com працює з розподілом прибутків – блоґери отримують 40% від рекламних надходжень, які приніс їхній блоґ. Це порівняно невигідні умови для блоґерів. Мережа Gawker Media організована на гонорарній основі – автори отримують приблизно по $2000 на місяць та преміальні [24]. Це, імовірно, найвищі розцінки у блоґосфері. Наприклад, Weblogs Inc. починала з розподілу прибутків з блоґерами, а потім перейшла до гонорарної основи. Тому блоґери мережі працюють за різних умов, бо перші автори стали співвласниками акцій компанії. Наприклад, Пітер Роджас, головний редактор найпопулярнішого блоґа Engadget.com у складі БМ, став міліонером після продажу мережі корпорації Time Warner. Він отримав свій пай, але продовжує блоґерську діяльність на старій посаді. Розпочинаючи переговори із відомим блоґером, БМ готова укласти контракт на особливих умовах. Ще один тип комерційної БМ - іміджева мережа (promotional network). Такий тип мережі створюється заради просування основного бізнесу засновників: товарів, послуг чи бренду компанії. Наприклад, організатори

1938media.com надають консалтингові послуги у сфері виробництва і поширення відео. А мережа Projectdu.com, організована корпорацією at&t як іміджевий проект, об’єднує 29 блоґів різної тематики. Центральний сайт мережі функціонує як інформаційно-розважальне видання, для якого редактори добирають контент з блоґів учасників. Прибутки від реклами на подібних блоґах мають другорядне значення. Блоґерські мережі також можна розглядати з погляду володіння контентом. Усі громадські мережі не володіють контентом (without ownership) своїх учасників. Зазвичай мережі, що працюють на гонорарній основі, повністю володіють контентом (full ownership of content), який продукують блоґери. Наприклад, Gawker Media, b5media.com. Мережі, які розподіляють прибутки з блоґерами, зазвичай частково володіють контентом (partial ownership of content). Наприклад, у мережі залишаються ексклюзивні права на поширення текстів ув електронному вигляді, а блоґер при нагоді може видати книгу на основі власних записів і йому не треба буде ділитися доходами від книги із керівництвом БМ. Комерційні БМ, як правило, воліють перебрати на себе якомога більше авторських прав на твори блоґерів. Зазвичай контент, створений блоґером під час перебування в комерційній мережі, назавжди залишається на сторінках сайту, що належить БМ, навіть коли блоґер покидає мережу. Якщо блоґер прагне залишитися власником своїх статей, то йому потрібно вступати до мережі з власним сайтом на окремому домені та укласти відповідну угоду, що обумовлює умови виходу з мережі. Наприклад, у мережі wurk.net поєднують обидві моделі володіння контентом – частина блоґів залишається незалежними, а більшість розміщено на субдоменах wurk.net і наповнюються вони найнятими авторами. Статті, що розміщені на судбоменах, належать БМ. Блоґерські мережі також можна поділити за тематикою. Існують спеціалізовані (specialized) мережі, які висвітлюють вузьку тему. Наприклад, блоґери wurk.net пишуть лише про рекрутинг і працевлаштування у різних галузях. Тематичні (thematic) мережі висвітлюють загальну тему у більш

широких рамках, змальовують яку-небудь сферу з погляду спеціалістів різних галузей. Наприклад, web20workgroup.com описує веб-сервіси нового покоління і тенденції, що називають збірним поняттям web 2.0. Окремі блоґи цієї БМ пишуть про вплив нових медіа на Public Relations, інші ведуть хроніку відкриття нових інтернет-компаній. Великі об’єднання блоґерів зазвичай являються БМ широкого профілю (broad range of themes) і намагаються задовольнити якомога більше цільових аудиторій. Наприклад, Gawker Media, Weblogs Inc., b5media.com. Варіації тематичної спеціалізації – регіональні (local) мережі, що розповідають про події та життя великих міст і регіонів. А також національні (national) мережі широкого профілю, які копіюють бізнес-модель великих англомовних БМ, але діють у межах країни чи мовного середовища регіону. Для комерційних мереж вирішальне значення має кількість блоґів, їхня активність і популярність. У великих БМ, що можуть містити від 100 до 200 блоґів, сайти найчастіше розподілені по тематичних каналах (channels), таких як бізнес, технології, подорожі, тощо. Блоґ має цінність, коли регулярно поновлюється. Великі БМ вимагають від авторів по кілька заміток на день. Коли автор залишає блоґ, то старі матеріали зазвичай залишаються у власності БМ. Деякі БМ, доки не знайдуть нового автора, імітують активність у блозі. Наприклад, щотижня автоматично у всіх блоґах з’являється замітка із добіркою посилань на найбільш популярні записи по всій мережі. В активному блозі це один запис із кількох десятків на тиждень, а в «мертвому» чи покинутому блозі з часом може накопичитись багато подібних штучних статей. Часто БМ відкривають блоґи приурочені до гучних подій, наприклад, виставок чи фестивалів. Вони активно оновлюються по кілька разів щодня протягом короткого періоду, коли подія викликає величезний інтерес публіки. Потім ведення блоґу назавжди припиняється, але архів матеріалів залишається. Такий сайт зазвичай фігурує у підрахунках загальної кількості блоґів мережі, що також штучним чином роздуває кількість блоґів у мережі.

У жовтні 2005 р., коли Times Warner купила БМ Weblogs, Inc., було оголошено, що придбано 85 тематичних блоґів. Скотт Кіддер, співробітник конкурентної Gawker Media, підрахував, що насправді у мережі на момент купівлі був 31 активний блоґ [22]. У блоґах без авторів щотижня з’являвся анонс записів з інших блоґів, підкатегорії найпопулярніших блоґів значилися як окремі блоґи, найпопулярніші блоґи перекладалися іншими мовами. Десяток блоґів чесно перебували у тематичному каналі «На пенсії», але вони також були включені до кінцевого результату. Після обговорення у блоґосфері підрахунку, зробленого Скоттом Кіддером, БМ Weblogs, Inc. припинила практику штучного оновлення «мертвих» блоґів. Тепер анонси про події у мережі з’являються лише у блоґах, які регулярно оновлюються. Для визначення прибутковості та інвестиційної привабливості БМ мало знати заявлену кількість блоґів – потрібно визначитися, яка кількість із них активно поновлюється. Для того, щоб вважати блоґ активним можна прийняти якусь мінімальну кількість оригінальних записів, що мають з’являтися у блозі протягом певного періоду. Наприклад, якщо автор блоґа опублікував 3 замітки протягом останніх 30 днів, то блоґ вважати активним. Це може бути прийнятна активність для неприбуткового блоґа. Для комерційного блоґа така цифра статей надзвичайно мала, тому при оцінці інвестиційної привабливості БМ варто висувати жорсткіші вимоги, наприклад, 10 оновлень за 30 днів чи 125, як того вимагає контракт БМ Weblogs, Inc. Блоґи, що тимчасово не оновлюються вважати пасивними (passive), а ті, що не публікували оригінальні статті протягом, наприклад, 90 днів варто відносити до категорії, що вже отримала традиційну назву, «на пенсії» (retired). Моніторинг активності блоґів у складі БМ порівняно легко провести. Кожен блоґ має RSS-канал через який розсилає анонси усіх оновлень чи повні тексти заміток. Таку інформацію легко обробляти програмними засобами – автоматично рахувати, скільки записів з’явилося протягом встановленого періоду та виключати з результатів однакові записи, що з’являються у кількох блоґах мережі одночасно. Для прикладу, вручну підраховано і зведено

результати найприбутковіших мереж Gawker Media і Weblogs, Inc. (Таблиця 1). Подібні дані для всіх мереж динамічно змінюються і мають значення при оновленні в реальному часі. Таблиця 1. Кількість блоґів у блоґерських мережах Gawker Media і Weblogs, Inc. станом на 09.06.06 Назва БМ

Тематичні

Активні

Підкатегорії та

Блоґи «на пенсії» та

Загальна

канали

блоґи*

перекладні блоґи

імітація активності

к-ть блоґів

Gawker Media

Weblogs, Inc.

110

* активний блоґ – той, що містить три оригінальні замітками, опубліковані за останні 30 днів

На сьогодні до складу мережі Gawker Media входить 14 надзвичайно популярних блоґів і веб-сервіс kinja.com. Блоґ Gizmodo.com перекладається кількома мовами за угодами по ліцензуванню контенту, які укладені між Gawker Media та медіа-компаніями у різних країнах. Але Gawker Media ніколи не додавала їх до заявленої кількості своїх веб-ресурсів. До Weblogs, Inc. входить 67 активних блоґів, 13 підкатегорій і перекладів іншими мовами блоґів Autoblog.com і Engadget.com, а також 30 блоґів, що не оновлюються довше одного місяця, – 18 із них у тематичному каналі «На пенсії», 8 присвячені подіям, що минули, ще 4 знайшлися серед тематичних каналів активних блоґів. Weblogs, Inc. відкрила два тематичних канали, що нагадують дочірні мережі. У bloggingstocks.com, що стежить за акціями провідних компаній на фондовому ринку, функціонує 8 блоґів (заплановано відкриття ще 12 у найближчі місяці). Регіональні блоґи bloggingohio.com і bloggingneworleans.com присвячено штату Огайо і найбільшим містам у ньому та Новому Орлеану відповідно. Імовірно, що Weblogs, Inc. розвиватиме мережу подібних регіональних блоґів, бо компанія зареєструвала домени для 50 штатів [18]. Серед активів Weblogs, Inc. також програмна платформа Blogsmith, призначена для менеджменту блоґів і блоґових мереж.

При оцінці БМ виправдано враховувати загальну кількість блоґів. Навіть після припинення оновлень архівні матеріали блоґа привертають відвідувачів, частина яких натискає на рекламні лінки та банери. Таким чином блоґи без оновлень, перебуваючи у стані «на пенсії», приносять невеликий прибуток. Саме загальну кількість блоґів зазвичай вказують БМ у своїх вихідних даних. Навіть «мертві» блоґерські мережі, що припинили функціонувати, становлять інтерес для конкурентів, бо доменне ім’я з великою кількістю посилань із зовнішніх джерел – цінний актив, на якому можна заробити гроші. Після того, як блоґ припиняє оновлюватися, його ринкова цінність починає поступово падати, але не досягає нульової відмітки. Ціна блоґа визначається кількістю посилань на нього. Наприклад, БМ finefools.com, до якої входить 12 блоґів (хоча заявлена кількість 5 – рідкісний випадок применшення справжньої ваги БМ), припинила діяльність у лютому 2006 р., але була продана у травні 2006 р. за $4500. БМ b5media.com ладна була купити блоґи finefools.com, щоб інтегрувати їх до власної мережі, але припинила участь в аукціоні на сумі $3250 [38]. Популярність, впливовість, прибутковість і ринкову цінність БМ можна умовно підрахувати на основі кількості посилань із зовнішніх джерел – інших блоґів і веб-сайтів. Сайт blognetworklist.com, що входить до БМ Blogmedia.biz, займається підрахунком умовних рейтингів блоґерських мереж і сайтів, що входять до них. Дані про зовнішні посилання беруться з пошукових серверів Technorati.com, Google.com, Yahoo.com, Alexa.com і Search.msn.com. На основі цієї інформації формується зведений рейтинг. На початок червня 2006 р. у базі даних blognetworklist.com 80 блоґерських мереж, до яких входить 1720 блоґів. На цей час найпопулярніша блоґ-мережа - Gawker Media, найпопулярніший блоґ – Engadget.com (мережа Weblogs, Inc.) [7]. Сайт blognetworklist.com моніторить усі блоґи, що занесено до їхньої бази даних. Вони могли би допрацювати своє програмне забезпечення, щоб враховувати активність блоґів – наскільки часто блоґи оновлюються, скільки блоґів у кожній БМ перебувають у пасивному стані. Також вони могли би

відфільтровувати записи, що імітують активність блоґів, порівнюючи RSSсмуги блоґів, що входять до однієї мережі. Запропонована класифікація не враховує якість наповнення блоґів, кваліфікацію засновників БМ і блоґерів, здатність впроваджувати інноваційні рішення та матеріально-технічне забезпечення. Саме ці складові визначають успіх подібної медіа-компанії. Комерційні мережі зазвичай краще підготовлені до конкурентної боротьби на ринку.

1.3 Список сучасних блоґерських мереж за типами Мережі для класифікації взято зі списку, наведеного на сайті blognetworklist.com [7]. Його доповнено посиланнями зі статті blogherald.com [28] та мережами, знайденими завдяки цілеспрямованому пошуку в інтернеті. До уваги бралися ті мережі, що активно публікують оригінальний контент і складаються

мінімум

трьох

блоґів.

Виявилося,

що

списку

blognetworklist.com, який на початку червня 2006 р. складається з 80 мереж, 18 не відповідають критеріям, що дозволяють назвати їх блоґерськими мережами. Або складаються з одного-двох блоґів, або припинили функціонувати, або містять контент, що автоматично крадеться з інших сайтів. Кількість блоґів, що входить до складу мережі, на сайті blognetworklist.com вказано хибно, тому для більшості БМ кількість учасників підраховано вручу або взято заявлені кількості блоґів зі сторінок самих мереж. Тобто, для БМ, що продовжують функціонувати, враховувалася загальна кількість блоґів, незважаючи на активність оновлень окремих блоґів. Умови роботи комерційних мереж часто прописані лише в угодах, недоступних для публічного перегляду. Тому не завжди зі сторінок сайта можна дізнатися про фінансову модель взаємодії з блоґерами, а також невідомо, повністю чи частково володіють фундатори комерційної мережі контентом, який створюють блоґери. Громадські та комерційні англомовні мережі за абеткою: 2web (2web.com.au) – громадська, слабко пов’язана мережа з 9 блоґів. Спеціалізована: про інтернет-сервіси нового покоління. Учасники – австралійці. 9rules (9rules.com) – громадська, сильно пов’язана мережа. 28 каналів зі 155 блоґами. За тематикою – широкого профілю. Приймають спонсорську рекламу. На початку червня 2006 р. Оголосили про запрошення до своїх лав ще 115 блоґерів [33]. Aratso Network (aratso.com) – комерційна мережа з 7 блоґів. За тематикою – широкого профілю.

b5media (b5media.com) – комерційна мережа з розподілом прибутків. 14 каналів зі 124 блоґами. За тематикою – широкого профілю. Big Blog Media (bigblogmedia.com) – комерційна мережа з розподілом прибутків. 17 каналів (деякі тематичні канали містять додаткові підкатегорії) з 57 блоґів. За тематикою – широкого профілю. BizNicheMedia (www.biznichemedia.com) – комерційна мережа. 6 каналів із 22 блоґами. Тематична: фінанси, бізнес, страхування. Bloggy Network (bloggynetwork.com) – комерційна мережа, до якої входять 14 блоґів і 5 порталів із сервісами для блоґерів. Тематична: блоґерська діяльність, веб-розробки, технічні пристрої. BlogMedia, Inc. (blogmedia.biz) – комерційна мережа з розподілом прибутків з 20 блоґів. За тематикою – широкого профілю. Blogpire Productions (blogpire.com) - комерційна мережа з 15 блоґів. За тематикою – широкого профілю. Blue Fish Network (bluefishnetwork.co.uk) – громадська, слабко пов’язана мережа. 17 каналів із 58 блоґами. За тематикою – широкого профілю. Прагнуть вести комерційну діяльність коли-небудь. Boston Web Properties (bostonwebproperties.com) громадська, слабко пов’язана мережа з 11 блоґів. Регіональна – присвячена місту Бостон. Приймають спонсорську рекламу. Bruce Allen Media (bruceallenmedia.com) – громадська, слабко пов’язана мережа з 12 блоґів. За тематикою – широкого профілю. Clear Digital Media, Inc. (cleardigitalmedia.com) – комерційна мережа з 13 блоґів і 6 сайтів. За тематикою – широкого профілю. Corante (corante.com) – комерційна мережа з розподілом прибутків. 5 каналів із 29 блоґами. За тематикою – широкого профілю. Приймають спонсорську рекламу. Creative Weblogging (creative-weblogging.com) – Комерційна мережа з розподілом прибутків і на гонорарній основі. 11 каналів зі 67 блоґами. За

тематикою – широкого профілю. Деякі блоґи написані німецькою і французькою. Curbed (curbed.com) – комерційна мережа з 6 блоґів. За тематикою спеціалізована: нерухомість Нью-Йорка і великих міст Америки. DAILYPIXEL Network (dailypixel.com) – громадська, слабко пов’язана мережа з 10 блоґів. Регіональна – присвячена Канаді. Прагнуть до комерціалізації. Dejarik Media (dejarik.com) – комерційна мережа з 3 блоґів. Тематична: товари і чудасії. Duct Tape Marketing (ducttapemarketing.com) - комерційна мережа з 11 блоґів. За тематикою спеціалізована: маркетинг для малого бізнесу. Freshdaily (freshdaily.ca) – комерційна мережа з 4 блоґів. Регіональна – присвячена містам Канади. Gawker Media (gawker.com) – комерційна мережа на гонорарній основі з 14 блоґів і 1 веб-сервісу. За тематикою – широкого профілю. Gothamist LLC (gothamistllc.com) – комерційна мережа з 15 блоґів. За тематикою спеціалізована – 15 міст по всьому світу. HART Empire Network (hart-empire.com) – громадська, слабко пов’язана мережа. 9 каналів з 34 блоґами. За тематикою – широкого профілю. Instablogs (instablogs.com) – комерційна мережа. 14 каналів з 73 блоґами. За тематикою – широкого профілю. KBCafe (kbcafe.com) – комерційна мережа з 10 блоґів. За тематикою – широкого профілю. Know More Media (knowmoremedia.com) – комерційна мережа з розподілом прибутків. 25 каналів з 90 блоґами. На початок червня 2006 р. у 22 блоґів відсутні автори. Тематична: бізнес і комерційна діяльність. Law Professor Blogs (lawprofessorblogs.com) – громадська, слабко пов’язана мережа з 28 блоґів. За тематикою спеціалізована: юриспруденція; блоґи ведуться викладачами правознавства.

Level 9 Media (level9media.com) – комерційна мережа з 4 блоґів (ще 2 у процесі відкриття). За тематикою – прагнуть досягнути широкого профілю. Lipped Media (lippedmedia.com) – комерційна мережа з розподілом прибутків з 6 блоґів. За тематикою спеціалізована: націлена на жіночу аудиторію. Mediarati (mediarati.com) – комерційна мережа з розподілом прибутків з 9 блоґів. За тематикою – широкого профілю. Metroblogging (metroblogging.com) – комерційна мережа з 47 блоґів. За тематикою спеціалізована: блоґи присвячені великим містам по всьому світу. Mom & Pop Blog Network (momandpopblog.com) – громадська, слабко пов’язана мережа з 76 блоґів. За тематикою спеціалізована: для батьків, що виховують дітей. Money Blog Network (moneyblognetwork.com) – комерційна мережа з розподілом прибутків з 7 блоґів. За тематикою спеціалізована: фінанси. Most Valuable Network (mostvaluablenetwork.com) – комерційна мережа. 6 каналів з приблизно 173 блоґами та 1 сайт з подкасатми. За тематикою спеціалізована: спорт і професійні американські ліги. Багато блоґів присвячено конкретним командам, але оновлюються вони рідко. Niner Niner Weblog Network (ninerniner.com) – громадська, сильно пов’язана мережа з 25 блоґів. За тематикою – широкого профілю. Будь-хто може приєднатися і стати автором. Pajamas Media (pajamasmedia.com) – комерційна мережа, що об’єднує 80 блоґів. Редактори добирають статті з блоґів учасників для наповнення журналу. Problog Network (problognetwork.com) – громадська, слабко пов’язана мережа з 10 блоґів. За тематикою – широкого профілю. Random Shapes (randomshapes.com) – громадська, сильно пов’язана мережа. 14 каналів з 32 блоґами. За тематикою – широкого профілю. Організатор приймає до мережі лише підлітків до 19 років.

Seeking Alpha Network (seekingalpha.com) – комерційна мережа. 12 каналів з 22 блоґами. Безкоштовно надають матеріали зі своїх блоґів – в обмін на посилання. Спеціалізована: фінансова аналітика. Shiny Media (shinymedia.com) – комерційна мережа з 21 блоґа. За тематикою – широкого профілю. Орієнтована на британську аудиторію. Sports Cartel (sportscartel.com) – комерційна мережа з розподілом прибутків. 7 каналів з 62 блоґами. Спеціалізована: спортивні команди професійних американських ліг. SportsBlogs Nation (sbnation.com) – комерційна мережа з розподілом прибутків. 7 каналів з 60 блоґами. Спеціалізована: спортивні команди професійних американських ліг. Syntagma Media (syntagmamedia.com) – комерційна мережа з розподілом прибутків. 5 каналів з 25 блоґами. За тематикою – широкого профілю. The Fodder Network (foddernetwork.com) - комерційна мережа з розподілом прибутків з 24 блоґів. За тематикою – широкого профілю. The Podcast Network (thepodcastnetwork.com) – комерційна мережа з розподілом прибутків. 10 каналів з 67 аудіо-блоґами. За тематикою – широкого профілю. Web 2.0 Workgroup (web20workgroup.com) – громадська, слабко пов’язана мережа. 8 каналів з 28 блоґами. Тематична: інтернет, веб-сервіси та новітні медіа. Weblogs, Inc. (weblogsinc.com) – комерційна мережа на гонорарній основі. 13 каналів зі 110 блоґами. За тематикою – широкого профілю. Well Fed Network (wellfed.net) – комерційна мережа з 9 блоґів. Спеціалізована: їжа та харчова індустрія. Writers Write, Inc. (writerswriteinc.com) – комерційна мережа з 19 блоґів. Тематична: видавничий і медіа-бізнес. Wurk (wurk.net) – комерційна мережа з розподілом прибутків. 11 каналів із 43 блоґами. Спеціалізована: рекрутинг і працевлаштування.

Іміджеві мережі: 1938 Media (1938media.com) – іміджева мережа з 14 блоґів. За тематикою спеціалізована: виробництво відео і поширення в онлайні, кіноіндустрія. Організатори надають консалтингові послуги. Federated Media Publishing, Inc. (federatedmedia.net) – рекламна мережа, що обслуговує 47 популярних англомовних блоґів і сайтів. Виконує посередницькі функції. Glam Blog Network (glam.com) – широке об’єднання багатьох блоґів навколо сайта Glam.com, тематичного «жіночого» порталу про моду і життя зірок. Будь хто може приєднатися і поставити на свою сторінку логотип Glam.com і рекламні банери сайта. Мережа збільшує популярність сайту glam.com. Mazoo networks (mazoo.net) – російська мережа, що починалася як комерційна з розподілом прибутків. З 12 блоґів зараз оновлюється лише 3. Організатор мережі надає послуги з розробки блоґів, і на початку червня 2006 р. назвав себе першою людиною в Росії, що звільнилася з «денної роботи» і стала заробляти на життя професійною блоґерською діяльністю [4]. Project DU (projectdu.com) – комерційна мережа з 29 блоґів, організована корпорацією at&t. За тематикою – широкого профілю, інофрмаційнорозважальна. Іншомовні мережі: Atlas 2.0 (atlas20.com) – російська громадська слабко пов’язана мережа з 5 блоґів. Спеціалізована: інтернет-сервіси нового покоління. Blogcenter (blogcenter.net) – італійська мережа з 6 блоґів. Blogo.it (blogo.it) – італійська мережа з 24 блоґів. Communicagroup (communicagroup.it) - італійська мережа з 8 блоґів. Dutch Cowboys (dutchcowboys.nl) – голландська мережа з 5 блоґів. Goblog Media (goblogmedia.com) – індонезійська мережі з 6 блоґів.

Medienrauschen Netzwerk (medienrauschen.com) – німецька мережа з 9 блоґів. Social Media Group (www.thesocialmediagroup.com) – французька мережа з 23 блоґів. Weblogs SL (weblogssl.com) – іспанська мережа з 16 блоґів. Особисті мережі: BlogLogic (bloglogic.net) – особиста комерційна мережа з 6 блоґів, які оновлює один автор із помічниками. За тематикою – широкого профілю. Dotmarketer (dotmarketer.com) – особиста комерційна мережа з 12 блоґів і 2 сайтів, що ведуться двома авторами. За тематикою – широкого профілю. Elliott Back (elliottback.com) – особиста мережа, що складається приблизно з 15 блоґів і сайтів. За тематикою – широкого профілю. Ethergy Network (ethergy.com) – особиста мережа з 9 блоґів. Тематична: інтернет і нові технології. FunPonsel Network (funponsel.com) – особиста мережа. 5 каналів з 8 блоґів. За тематикою – широкого профілю. iFroggy Network (ifroggy.com) – особиста мережа з 21 сайта і блоґів. За тематикою – широкого профілю. iPears network (ipears.com) – особиста мережа з 5 блоґів. За тематикою – широкого профілю. TechCrunch Network (techcrunch.com) – особиста комерційна мережа з 5 блоґів, які оновлює один автор з двома помічниками. Зведені відомості по громадським, комерційним і особистим мережам наведено у таблиці в Додатку 1. Список веб-ресурсів, що зазначені у Blog Network List, але не відповідають визначенню БМ винесено у Додаток 2. Запропонована класифікація блоґерських мереж за типами, тематикою і активністю

допоможе

визначити

сучасні

тенденції

створенні

та

функціонуванні об’єднань блоґів, дозволить прогнозувати, які тенденції у

розвитку БМ проявляться у наступні роки. Завдяки класифікації стане видно, які

мережі

досягли

найбільшого

успіху,

використовувати при створенні БМ в Україні.

досвід

яких

мереж

варто

РОЗДІЛ 2. Прогноз розвитку блоґерських мереж, проблеми і шляхи подолання 2.1 Поточні тенденції розвитку блоґерських мереж різного типу. Ріст спеціалізації. 2.1.1 Громадські мережі Завдяки класифікації на Табиці 2 видно, що мережі певного типу виникають частіше і більш поширені за інші. З 13 громадських мереж 10 відносяться до типу слабко пов’язаних. Зазвичай у громадській мережі активні процеси відбуваються на початковому етапі становлення. Надалі спільна діяльність обмежується неформальним спілкуванням і вряди-годи прийняттям нових членів. За дотриманням навіть нечітких правил ніхто не стежить. Такі мережі дають блоґерам трохи додаткового трафіку та відчуття причетності до спільноти. Більшого учасники від них не вимагають. За тематикою 7 з 13 громадських мереж – широкого профілю – організатори прагнуть витрачати поменше зусиль на пошук і добір кандидатів.

першого-ліпшого

охочого

значні

шанси

потрапити

до

громадської мережі. Серед громадських є 3 сильно пов’язані мережі. Дві з них – 9rules і Random Shapes – мають бренд, що добре впізнається, і це створює для учасників додаткові вигоди (9rules взагалі найбільш відома й авторитетна мережа після Gawker Media та Weblogs, Inc.). В обох мережах відбувається інтенсивне внутрішнє спілкування. До 9rules часто звертаються спонсори, що прагнуть показувати свої банери на сайтах учасників. Складові успіху 9rules і Random Shapes у тому, що організатори мають авторитет у певному колі блоґерів, приділяють багато часу та уваги менеджменту цих спільно, а також прискіпливо добирають учасників. Усі учасники відповідають певним критеріям, що підтримує та посилює створені бренди. Сильно пов’язані громадські мережі у майбутньому можуть перейти до комерційної діяльності. У цьому випадку конкурентним недоліком для них стане те, що вони не володіють контентом учасників мережі. Хоча з іншого

боку це може привабити нових членів, які не згодні віддавати власні статті у чужу власність. Наприклад, венчурний інвестор і автор кількох книг Ґай Кавасакі

швидко

здобув

широку

популярність,

коли

завів

блоґ

(blog.guykawasaki.com) у грудні 2005 р. Пізніше він приєднався до мережі 9rules, чим приніс значну користь об’єднанню. Настільки популярний блоґер, що цінує власні зусилля, навряд чи приєднався би до мережі, що зазіхає на контент створений блоґером. Громадським сильно пов’язаним мережам при бажанні легко перекваліфікуватися у комерційні рекламні мережі, які виступають як рекламні агенти для учасників. Керівництво 9rules іноді саме так і чинить. Найближчими роками буде з’являтися багато громадських мереж, бо це ефективний спосіб привабити додатковий трафік з мінімальними витратами. Крім того, найчастіше допускається участь у кількох громадських мережах і ті, хто відчув користь від однієї мережі, можливо, захочуть робити нові громадські мережі для різних цільових аудиторій. Поки що мало розвинені спеціалізовані та регіональні мережі. Розвиток комерційних БМ свідчить, що ці напрямки розвиваються дуже інтенсивно, коли настає насичення сегменту «широко профілю». Хоча конкуренція громадських мереж слабша і в одному сегменті може існувати більше мереж. Але лідерами у кожній ніші все одно може бути тільки обмежена кількість БМ. 2.1.2 Комерційні мережі Щодо комерційних мереж, то перш за все слід зазначити, що більшість з них не приносить значних прибутків ані організаторам, ані учасника. Їхня комерційна спрямованість скоріше є оголошенням про наміри. Багато БМ утворилися нещодавно і не втягли розкрутити своє ім’я. У багатьох БМ нема шансів щось заробити через низьку якість вмісту блоґів і недолугі дії організаторів. Ведення неприбуткової блоґерської діяльності не суперечить намірам рядових блоґерів, бо вони переважно отримують ті самі бонуси, які можуть

очікувати від членства в громадській мережі, чи навіть більше, бо організатори комерційної БМ значно активніше просувають бренд і підконтрольну мережу. Крім того, більшість комерційних мереж надають платформу для ведення блоґа, хоча взамін стають власниками контенту, створеного блоґером. Варто зазначити, що багато блоґерів не переймаються авторськими правами на власні творіння і тим, що станеться, коли вони захочуть покинути лави БМ. Сегмент комерційних БМ широкого профілю уже насичений і тут наявні беззаперечні лідери. Перш за все це Gawker Media та Weblogs, Inc., які перевершують усіх інших. Кошти також є у досить популярних мереж b5media, Shiny Media та Pajamas Media. Імовірно, що досягнути успіху Shiny Media і b5media допомогло те, що у кожної з них ядро аудиторії знаходиться поза США, де домінують холдинги Ніка Дентона і Джейсона Калаканіса. У Shiny Media більшість блоґерів з Британії, у b5media – з Австралії. Локалізація дозволила апелювати до потреб аудиторії і здобути її визнання. Мережа Pajamas Media також сконцентрована на потребах національної аудиторії, але вже американської. Pajamas Media відкрилася у листопаді 2005 р., а b5media – у вересні того ж року. Обидві отримали інвестиції, але не витрачають їх на сплату гонорарів, бо працюють за методом розподілу рекламних прибутків. На початок червня 2005 р. вони ще не згаяли первинних інвестицій, і наскільки успішними буде їхня діяльність стане зрозумілим протягом року. Хоча, імовірно, b5media уже вийшла на самоокупність. Мережа отримує пристойні прибутки з контекстної реклами, бо відкриває специфічні блоґи рідкої тематики, розраховані на дорогі ключові слова. Наприклад, про хворобу Альцгеймера (alzheimersnotes.com). Великі комерційні мережі широкого профілю розширилися настільки, що їм вже стає тісно у своїх межах. Якщо раніше блоґи групувалися у навігаційних меню по тематичних каналах, то тепер потрібно створювати ще один рівень ієрархії з підкатегоріями чи виділяти дочірні мережі. Друге подібне починання Weblogs, Inc. – дюжина фінансових блоґів про акції провідних корпорацій на фондовому ринку. Ідея категорій і підкатегорій у тому, що показати

відвідувачам якомога більше посилань на інші ресурси та статті блокової мережі. Побачивши хоч трохи чогось цікавого користувач почне клікати на лінки, передивлятися додаткову рекламу, і загалом довше затримається на порталі. Але, наприклад, сторінки Weblogs, Inc. уже настільки ж перевантажені лінками та заголовками, як портали новинарних сайтів, що теж поспішають показати відвідувачу все, що у них є за поточний день. Великим БМ і зокрема Weblogs, Inc. потрібно буде розробити більш витончені алгоритми для показу відвідувачам релевантних посилань на власні сайти – щось, на кшталт внутрішньої контекстної системи. Наразі відвідувачам сайта показується якомого більше анонсів інших матеріалів у надії, що випадково трапиться те, що його цікавить. А також заради збільшення індексу цитування. Для БМ широкого профілю майже не існує межі росту. Таке утворення намагається покрити усі можливі теми, постійно відкриваючи нові напрями та поглиблюючи спеціалізацію. Кількість тематичних каналів та блоґів зростає і надалі зростатиме. Для великих БМ стане актуальним просування тематичних каналів і навіть виділення їх у дочірні мережі зі своїм брендом. Weblogs, Inc. зробила подібний крок, запустивши bloggingstocks.com як окрему мережу фінансових блоґів. Важливо відмітити, що найбільш успішні БМ - Gawker Media та Weblogs, Inc. - працюють на гонорарній основі майже з самого початку. Вони залучили інвестиції,

які

дозволили

їм

інтенсивно

розвиватися

до

виходу

на

самоокупність. Друга складова їхнього успіху – те, що вони були перші, хто почав розбудовувати блоґерські мережі на серйозному рівні – за правилами медіа-бізнесу, а не хобі. Ці дві мережі фактично закрили американський ринок для інших БМ широкого профілю. У цьому сегменті настільки тісно, що відкрилося багато вузько спеціалізованих і тематичних мереж. Творців спеціалізованих блоґерських мереж приваблюють галузі, що мають багато потенційних рекламодавців: нерухомість, спорт, мода, фінанси. Кількість спеціалізованих мереж буде зростати, вони охоплять усі більш-менш привабливі теми. Спеціалізація буде значним трендом у наступні роки, бо

блоґерьскі мережі дозволяють згуртувати цільову аудиторію певного напряму, а потім «нарізати» її на величезну кількість вузьких сегментів, відкриваючи все нові й нові блоґи, направлені на вузький прошарок читачів, але надзвичайно цільових для рекламодавця, і практично недоступних іншими каналами. Проявами спеціалізації стане поява багатьох регіональних БМ, що висвітлюватимуть різні аспекти життя мегаполіса чи певного регіона. Поки що таких мереж більше громадських, аніж комерційних. На сьогодні комерційні «регіонально-орієнтовні»

мережі

прагнуть

розвиватися

екстенсивно

–

відкривати блоґи за єдиним зразком, присвячені багатьом містам світу (наприклад, Metroblogging.com). Поки що, такі мережі уникають заглибитися у регіон, щоб описати його усебічно. Weblogs, Inc. пішла цим шляхом і відкрила регіональні блоґи Огайо та Нового Орлеану [10], започаткувавши щось на кшталт дочірньої мережі, під егідою якої відкриватиме регіональні блоґи в кожному штаті. Регіональні мережі в першу чергу потрібно відкривати у місцевостях із заможним населенням, де багато потенційних рекламодавців [16]. У сегменті локальних блоґів мережі конкуруватимуть із місцевими газетами, принаймні у США. Локальні видання за останні три роки стали інтенсивно залучати рядових громадян до наповнення спеціальних розділів на своїх сайтах. Репортажі пересічних блоґерів, що беруть участь у подібних ініціативах, нерідко з’являються потім на шпальтах паперових газет. Відкриваються соціальні мережі, орієнтовані на окремі регіони, де користувачі також можуть долучитися до громадянської журналістики [16]. У наступні роки будуть інтенсивно розвиватимуться національні мережі широкого профілю. Наразі вдалося знайти французьку, іспанську, німецьку та три італійські БМ широкого профілю, а також голандську та індонезійську мережі, що нагадують невеликі громадські утворення. У Європі досі порівняно невелика популярність блоґів як жанру, тому є значний запас росту. Цікаво, що в російському сегменті інтернету (Рунеті), який помітно випереджає Уанет за

показниками і розвитком, існує лише дві БМ: одна практично припинила функціонувати як мережа, а друга утворилася у квітні 2006 р. [6]. 2.1.3 Іміджеві мережі Блоґерські мережі можна використовувати як інструмент для просування послуг чи бренду, а також для популяризації сайту. Наприклад, російська Mazoo networks і американська 1938 Media поміж іншого допомагають знаходити клієнтів для основного бізнесу організаторів – розробки блоґів і консультаціям з виробництва відео. Project DU посилює бренд організатора at&t, при цьому мережа, можливо, самоокуповується за рахунок реклами на порталі та блоґах учасників. Glam Blog Network існує для просування центрального сайту Glam.com. Лояльні користувачі веб-сайту, що мають власні блоґи, розміщують на своїх сторінках символіку мережі, банери та ліки на центральний сайт. У свою чергу на Glam.com є розділ, де перераховані всі учасники спільности. Лінки на матеріали блоґів мережі з’являються

відведених для того місцях сайта. Обмін трафіку нерівномірний, і можна сказати, що Glam.com розкручується за рахунок своїх читачів. Хоча подібна мережа при правильній і чесній організації може приносити користь як центральному порталу, що обере подібну модель просування, так і учасникам мережі. Project DU і Glam Blog Network свідчать, що блоґи під егідою торгових марок вже досить звичний маркетинговий інструмент для США. Тепер компанії готові експериментувати навіть з такими медіа як блоґерські мережі. За умов розвиненої блогосфери іміджеві мережі можуть стати зручним і поширеним інструментом просування як комерційних, так і неприбуткових ініціатив. Наприклад, учасники якоїсь асоціації або організації, що мають блоґи, можуть створити громадську БМ для спільного просування своїх блоґів і самої організації. Блоґерські мережа може виступати як клуб випускників вузу чи професійна асоціація спеціалістів певної галузі (наприклад, на сайті prblogs.org ведуть блоґи студенти та спеціалісти галузі Public Relations, хоча цей веб-ресурс слугує скоріше для ознайомлення з технологіями блоґів). Можна

створювати ситуативні БМ для поширення інформації про соціально-політичні рухи чи благодійні акції. 2.1.4 Особисті мережі Більшість особистих БМ функціонує в сегменті мереж широкого профілю. Блоґер починає відкривати додаткові блоґи, коли набір його інтересів заширокий для аудиторії одного блоґа. Розмита тематика або поєднання кількох зовсім різних тем у блозі зазвичай відлякують читачів, такому сайту важко сформувати постійну аудиторію. Блоґери, що це розуміють, відкривають кілька сайтів, якщо хочуть писати на кілька тем, що їх цікавлять. Для більшості авторів ведення кількох блоґів залишається хобі навіть при наявності певного бренду блоґерської мережі. Якщо автору вдається здобути популярність, то він отримує невеликі прибутки від контекстної реклами, що компенсують витрати на підтримку сайту. Зрештою автор мережі може зробити вибір на користь професійної блоґерської діяльності та спробувати забезпечити себе писанням блоґів. У такому випадку, окрім часу та хисту до публіцистики блоґеру знадобляться гарні знання пошукової оптимізації та принципів роботи систем контекстної реклами. У разі прибутковості власник особистої БМ починає залучати нових авторів і згодом перетворюється на власника повноцінної комерційної мережі. Якщо блоґер інтенсивно займається публіцистичною діяльністю, то скоріше за все він перейде до комерційної моделі та спробує отримувати стабільний прибуток зі своїх блоґів. Приклади успішної особистої мережі – bloglogic.net, яка складається із 6 блоґів різної тематики. А також TechCrunch.com, яку Майкл Аррінґтон починав з одного блоґа у червні 2005 р. А нині вона складається з п’яти блоґів, які ведуться трьома авторами. Але для власника TechCrunch блоґ залишається хобі, що допомагає в основному занятті – консультації та розробки у сфері веб-сервісів. Ключовими елементами успіху обох особистих мереж стали компетентність авторів та серйозність підходу до творення блоґа. А от,

наприклад, особиста мережа ipears.com не стала успішною, бо у автора просто не вистачило часу для наповнення 5 блоґів, які він відкрив. Покинуті блоґи та блоґові мережі не закриваються і не видаляються, адже вони все одно приваблюють трафік і приносять невеликі прибутки від реклами, що крутиться на їхніх сторінках. У списку Blog Network List згадано 10 мереж, які насправді припинили функціонувати як мережі (Додаток 2), але організаторам зазвичай вигідно сплачувати хостинг, бо подібна покинута мережа може приносити більше прибутків від контекстної реклами, ніж вимагати витрат. Багато БМ, які не зможуть досягнути успіху, будуть зрештою покинуті блоґерами, але сайти залишаться в онлайні, бо будуть приносити стабільний хоча і невеликий прибуток утримувачам. Існує імовірність, що будуть плодитися

подібні

«примарні»

мережі,

самого

початку

приречені

організаторами на коротке життя. Легше нашвидкуруч побудувати п’ять середніх чи маловідомих мереж, і припинити їх оновлювати, здобувши первинну кількість зовнішніх лінків, аніж вивести в лідери одну БМ, над якою потрібно постійно і послідовно працювати цілий рік. Сегмент БМ буде засмічуватися «мертвими» блоґами та мережами, що повністю припинили оновлюватися.

2.2 Проблеми розвитку блоґерських мереж Ще більшу потенційну шкоду можуть принести мережі спамерськихблоґів. Спамери за допомогою автоматизованих засобів масово створюють блоґи, на яких розміщають контент, вкрадений з інших сайтів. Текст вкрадений з блоґа і поширений тисячами копій на спамерських сайтах не сприймається пошуковими серверами як оригінальний і вартий уваги, тому його видаляють з індексів. Таким чином блоґ, де було створено оригінальний контент, може недоотримувати відвідувачів, бо посилання на популярну раніше статтю більше не показується на сторінці результатів у результатах пошукового сервера. Щоб ускладнити викрадення контенту, блоґери не публікують через протокол RSS повні тексти записів, бо саме через протокол синдикації збираються статті для спам-блоґів. Хоча, коли стандарт RSS тільки здобував популярність, публікація повних текстів була неписаним правилом серед блоґерів, бо це зручно для читачів. На спамерські сайти потрапляють лише випадкові відвідувачі, які їх одразу залишають. Щоб отримувати прибутки, спамери заражають вірусними програмами комп’ютери пересічних користувачів у масовому порядку, створюючи так звану «зомбовану мережу» (zombie network). Комп’ютери без відома господарів потім іноді «відвідують» спамерскі сайти та клікають на рекламні посилання, симулюючи поведінку живої людини. Спам завдає шкоди за рахунок масовості та масштабності: відволікаються технічні ресурси на доставку зайвої інформації, значні кошти рекламодавців перекачуються спамерам – від 10 до 30% натискань у західних системах контекстної реклами робиться автоматизованими програмами, що приносять прибуток господарям мереж спамерських сайтів. Кількість спам-сайтів постійно збільшується, їхня діяльність може звести нанівець ефективність контекстної реклами у середньостроковій перспективі і тоді на сучасну інтернет-економіки чекатимуть значні зміни. Для більшості комерційних БМ контекстна реклама – основне джерело прибутків, без якого їхня діяльність стане нерентабельною.

Незважаючи на те, що блоґерські мережі, як і весь інтернет, відчувають тиск з боку спамерів, розвиватися вони будуть дуже інтенсивно і нові мережі відкриватимуться часто. На сьогоднішній день в англомовному інтернеті домінують дві мережі: Gawker Media і Weblogs, Inc., завдяки тому, що почали бізнес у вірний момент, коли ринок був готовий, а конкуренти ще не зрозуміли привабливість нової ніши. Завдяки інвестиціям цим мережам з самого початку вдалося задати високу планку якості контенту, яка спричинила їхній шалений успіх і досі недосяжна для конкурентів. Мережі другого ешелону b5media, Shiny Media і Pajamas Media підживлюються за рахунок національних англомовних аудиторій – Австралії, Британії та США відповідно. Наявність інвестицій також відіграла важливу роль у їхньому становленні. Сегмент комерційних БМ широкого профілю достатньо насичений, тому відкрилося багато спеціалізованих мереж. Успішні блоґи та БМ також галузяться і породжують нові більш спеціалізовані блоґи. Завдяки низькій ціні створення нового блоґа у складі розкрученої БМ сегментувати аудиторію можна майже до нескінченності. Спеціалізація БМ – основна тенденція, що діє зараз. Важливі варіації цієї тенденції, що тільки починають проявлятися: створення регіональних і національних БМ. Порівняно низька популярність новітніх медіа у Європі та інших частинах світу залишає багато простору для росту блоґів і блоґерських мереж. Буде безліч громадських мереж і об’єднань блоґерів, які не женуться за прибутками, а об’єднуються за інтересами.

2.3

Здобуття популярності на конкурентному ринку і майбутні

тенденції Бізнес-модель блоґерської мережі приваблива низькою ціною виходу на ринок. Програмне забезпечення для підтримки блоґів безкоштовне або дуже дешеве; тарифи за послуги розміщення блоґів на серверах і сплата трафіку також порівняно невеликі; авторські гонорари можна не виплачувати, а домовлятися з дописувачами про розподіл майбутніх прибутків; розкрутка бренду зазвичай відбувається методом «з вуст в уста» у блоґосфері. Але пристойний рівень прибутковості можливий тільки при досягненні лідерської позиції у певній ніші. В інакшому випадку БМ покриває витрати на утримання і розширення та ледве забезпечує організаторів. Низька ціна вступу на ринок оманлива, і деякі підприємці ризикують починати комерційну діяльність на ниві БМ взагалі без інвестицій. Подібні мережі не можуть забезпечити достатню якість контенту, щоб конкурувати з блоґами фінансово благополучних мереж. При обмеженій сумі первинних капіталовкладень виправдано починати спеціалізовану БМ у ніші, яка слабко охоплена чи досі не має визначеного лідера. Без інвестицій можна формувати лише громадські БМ – досягнення успіху можливе завдяки ентузіазму учасників. Швидкий ріст популярності мереж b5media та Pajamas Media у першій половині 2006 р. показує, що ринок ще не насичений повністю і готовий до виходу нових гравців. Але досягнути провідних позицій їм буде надзвичайно складно і через 2 роки сегмент мереж широкого профілю буде насиченим і повністю забезпечений пропозиціями провідних БМ. Аудиторія мережі Gawker Media, у якої за останні півроку не відкривалося нових блоґів, постійно зростала протягом цього періоду і досягла 11,5 млн. у травні 2006 р. Наявні блоґи стабільно приваблюють нових читачів. Формати блоґів і RSS стають більш звичними для користувачів інтернету, і тому подібні медіа приваблюють більше читачів.

Аудиторія блоґерських мереж буде зростати за рахунок нових читачів блоґів і за рахунок відкриття спеціалізованих БМ. Більш розгалужені, більш різноманітні та більш якісні БМ відбиратимуть аудиторію новинарних порталів традиційних ЗМІ. Варто очікувати від традиційних ЗМІ дій у відповідь – поглиблення інетрактивності, залучення читачів до наповнення порталів, і навіть відкриття власних БМ. Такі мережі можуть з’явитися або незалежно від редакторських блоґів і колонок, що вже наявні в кожній англомовній інтернетгазеті, або можливе виділення цих блоґів ув окрему БМ. Блоґи, що входять до провідних мереж займуть найвищі позиції у всіх блоґерських рейтингах. Вони матимуть найбільшу читацьку аудиторію та впливовість. Через конкуренцію БМ почнуть полювати на зіркових незалежних блоґерів та запрошувати їх до своїх лав на пільгових умовах – аби використати їхнє ім’я для посилення власного бренду. Незалежних блоґерів у так званому «А-списку» залишиться мало – вони приєднаються або до БМ, або до ЗМІ. Переманювання блоґерів між мережами також матиме місце. Кожного дня відкриваються тисячі нових блоґів і з’являються нові читачі, що відкривають для себе царину блоґів. Але нові читачі зазвичай звертають увагу на розкручені блоґи, а нові веб-ресурси отримають мало трафіку. Аналіз відвідуваності провідних блоґів говорить, що популярні блоґи стають лише популярніше [34]. Завжди можна відкрити новий блоґ і розкрутити його, але з кожним роком це стає все складніше. Приклад, TechCrunch.com, який відкрився у червні 2005 р., показує, що популярності можна досягнути, якщо дуже якісно висвітлювати певну тему для чітко визначеної цільової аудиторії. Навіть, якщо ця тема уже досить докладно обговорюється в блоґосфері. Для успіху блоґерським мережам, які відкриваються на конкурентному ринку, необхідно буде використовувати традиційні засоби Public Relations та намагатися потрапити у публікації традиційних ЗМІ. Блоґери дуже рідко використовують засоби PR, покладаючись лише на поширення новин в онлайні. Тому популярність БМ, що першими почнуть використовувати прийоми PR та налагодять зв’язок зі ЗМІ, може зрости надзвичайно швидко. Наприклад, блоґ

huffingtonpost.com, який не входить у жодну мережу, відкрився у травні 2005 р. і зараз у десятці найпопулярніших блоґів світу за даними рейтинга Technorati.com (джерело). Авторка блоґа залучає до написання заміток зірок Голлівуду та відомих особистостей Америки. Через це про блоґ розповідали в усіх традиційних ЗМІ, що принесло йому шалену популярність. Важливу роль відіграє висока якість контенту і дуже часті оновлення, можливі завдяки залученню багатьох авторів. У травні 2006 р. у складі БМ Syntagma Media відкрився блоґ celebrityatwork.com, у якому публікуються розгорнуті оповіді відомих людей [19]. Поява великої кількості БМ народить попит на спеціалізоване програмне забезпечення для менеджменту мережі. Програмне забезпечення для керування веб-сайтами, що знаходиться на сервері, називають CMS (Content Management System – система управління контентом). Завдяки зручному інтерфейсу користувач без особливих технічних навичок може публікувати матеріали на веб-сайті. айже всі блоґів оновлюються через подібні системи, але вони не призначені для наповнення сайтів багатьма особами та дуже обмежені у своїх можливостях. Наразі для БМ найчастіше не використовують спеціалізованих програм – кожен блоґ існує як окремий сайт, а центральна сторінка БМ, працює на основі ще одного блоґа. Наприклад, Weblogs, Inc. використовує власну розробку Blogsmith. Серед загальнодоступних програм для менеджменту БМ можна обирати безкоштовний пакет WordPress MU (mu.wordpress.org) або Expression Engine (pmachine.com) за $250, але зі значно ширшим набором функцій [20]. Для менеджменту великої БМ потрібно роздавати різні права доступу усім блоґерам і співробітникам БМ, докладно враховувати статистику відвідувань і переглядів реклами, тощо. Після продажу Weblogs, Inc. корпорації Time Warner за $25 млн. у жовтні 2005 р. стало зрозуміло, що БМ з великою аудиторією цікаві крупним медіахолдингам. Багато підприємців заходилося поспіхом відкривати нові мережі, щоб швидше зайняти вигідну позицію на ринку, набрати аудиторію та зрештою продатися якій-небудь медійній фірмі. При швидкісній побудові мережі

відкривається одразу багато тематичних блоґів, навіть якщо нема авторів для їхнього наповнення. Після старту БМ на сторінках половини блоґів можуть довго висіти оголошення «шукаємо редактора». Кваліфікація блоґерів, знайдених похапцем, може виявитися невисокою. Дизайн блоґів у такому випадку майже повністю однаковий, що справляє не вельми гарне враження на користувачів. Ці фактори можуть відклякнути від новоствореної мереж «ранніх приймачів» (early-adopters), які відіграють важливу роль у поширенні первинної схвальної інформації. Провідні блоґерські мережі будуть скуплені медіа-компаніями у наступні 2-4 роки. Але спочатку відбудуться злиття і укрупнення всередині ринку БМ. Великі мережі пришвидшать темпи росту і завоювання вільних ринків, поглинаючі менші утворення. Наприклад, b5media поглинула мережу About Weblogs з 29 блоґів у листопаді 2005 р. [11], а мережа Fine Fools із 12 блоґів була повністю продана у травні 2006 р. [38]. Рекламний ринок онлайнової реклами росте значно швидше за офлайновий. У західних медіа-корпорацій не вистачає веб-порталів, щоб розмістити усіх рекламодавців, які прагнуть вести кампанії одночасно в традиційних ЗМІ та в онлайні. Тому холдинги купують популярні незалежні портали, що мають велику аудиторію за шалені гроші – від десятків до сотень мільйонів доларів [16]. Іноді це дешевше, ніж створювати власний портал, але частіше пробитися на певний сегмент ринку, коли тут вже існує популярний і прибутковий ресурс, майже неможливо. Цілком очевидно, що наступна велика угода на ринку блоґерських мереж – продаж Gawker Media. Нік Дентон, власник 14 надзвичайно популярних блоґів, вичікує найбільш вигідну пропозицію, яка має обов’язково перевершити $25 млн., які отримав затятий конкурент Джексон Калаканіс. Варто зазначити, що коли було продано Weblogs, Inc. багато хто висловився у тому ключі, що компанію продано зарано і задешево, а треба було чекати ще рік чи півтора. Великі блоґерські мережі так само як і медіа-компанії можуть заробляти гроші на ліцензуванні контенту. Gawker Media найактивніше просуває свою

продукцію. Статті з блоґів мережі з’являються на порталі Yahoo! News, а матеріали найпопулярнішого блоґа про технологічні пристрої Gizmodo.com перекладаються сімома європейськими мовами, включно з російською, компанією VNU Business Media Europe та поширюються серед європейської аудиторії [37]. На заході з’явилося кілька компаній, що створюють посередницький ринок, на якому блоґери можуть пропонувати свій контент зацікавленим видавництвам. Сплативши гонорар газети можуть надрукувати статтю блоґера на своїх шпальтах чи на сайті. Подібна тенденція буде поглиблюватися і великі БМ зможуть диверсифікувати свої прибутки за рахунок продажу контенту та значно збільшити фінансові надходження. На основі блоґерської мережі чи окремих блоґів можна створювати додаткові сервіси. Наприклад, блоґ Gawker.com, присвячений чуткам зі сфери медіа-ринку, має розділ з вакансіями; фотогалерею, де користувачі розміщають світлини зірок, сфотографованих на вулицях міста, і вказують на карті, де саме відбулася зустріч. У деяких БМ є величезна аудиторія лольних користувачів, які з радістю почнуть користуватися новим сервісами та рознесуть вісті про нові послуги по всьому інтернету, що привабить навіть більше нових користувачів. Можна додавати аудіо та відеоматеріали та навіть створювати окремі мережі, побудовані лише на цих засобах. Наприклад, мережа thepodcastnetwork.com складається не з блоґів, а подкастів – аудіо передач, що поширюються через інтерент. Перша спроба створити мережу відеоблоґів закінчилася невдало – мережа reelblogs.com скоро після створення припинила оновлюватися. Блоґерські мережі – новітній медіа-феномен, що залишає багато простору для інновацій. Несподівані рішення можуть бути успішні, бо досі ніхто не робив чогось подібного. Ядро аудиторії блоґерських мереж полюбляє нове та незвичайне.

РОЗДІЛ 3. Перспективи створення блоґерської мережі в Україні 3.1 Вільна ніша на ринку онлайнових ЗМІ В українському сегменті інтернету досі нема жодної блоґерської мережі. Це вільна ринкова ніша, яка стане прибутковою при виборі правильної бізнесмоделі та відкритті блоґів, на які є попит аудиторії та рекламодавців. При створенні комерційної блоґерської мережі потрібно враховувати особливості українського інтернет-ринку та ступінь розвитку блоґосфери. Проникнення новітніх онлайнових медіа в Уанеті дуже низьке. Малий відсоток користувачів знає, що таке блоґ, RSS, тощо. Мало читачів можуть відрізнити блоґ від інших типів сайтів. Люди, що ведуть блоґи, використовують їх як особисті щоденники і пишуть переважно для вузького кола друзів. Самостійних блоґів з власними доменами в Україні лише кілька сотень. Аудиторію треба попередньо познайомити з форматом блоґів. Через низьку обізнаність із блоґами при просуванні блоґерської мережі не варто акцентувати увагу масової аудиторії на тому, що це саме блоґи. Пересічних користувачів має приваблювати контент і динаміка оновлень. Ключове слово блоґ має виграш в очах інших блоґерів, які виступають «ранніми приймачами» подібного ЗМІ та поширюють первинну звістку про нього. Через низьку кількість блоґерів інформація про БМ не зможе набути розголосу через цей канал зв’язку. Основними конкурентами комерційної блоґерської мережі в Україні стануть онлайнові газети. Більшість вітчизняних інтернет-газет порівняно низькоякісні через ряд факторів: низьке фінансування і професійний рівень співробітників; гонитва за показниками відвідуваності та оцінка роботи журналістів за рейтинговістю веб-сайта чи їхніх особистих статей, за кількістю публікацій на одиницю часу; невибагливість аудиторії, що задовольняється наявним продуктом; відсутність стандартів, на які можна орієнтуватися; а головне

–

ангажованість

онлайнових

ЗМІ.

Власники

та

інвестори

використовують свої ЗМІ як трибуну для захисту особистих економічних і політичних інтересів, а також для атак на конкурентів. У комерційної блоґерської мережі може бути ряд переваг над онлайновими ЗМІ. Потрібні порівняно малі стартові інвестиції, завдяки чому можна зберегти незалежність від інтересів інвесторів. Невеликий колектив професійних журналістів чи копірайтерів, які розуміються на особливостях онлайнової публіцистичної творчості, може досягнути значних успіхів на цій ниві. Оперативні, авторські, гострі та професійні матеріали у тематичних блоґах, що оновлюються кілька разів на день, стануть помітним явищем на ринку українських онлайнових ЗМІ і зможуть швидко здобути популярність, достатню для залучення медійної реклами на сторінки мережі. У комерційної блоґерської мережі порівняно низький поріг виходу на ринок, але момент виходу треба обирати дуже прискіпливо. Наразі в українській блоґосфері відсутні помітні об’єднання блоґерів, що могли би стати прообразом комерційної чи громадської блоґерської мережі. На початок червня 2006 р. існує каталог my.uablog.info, що містить посилання на 30 українських блоґів, а також рейтинг блоґів top.blog.net.ua, у якому менше десяти блоґів. Автор блоґа it.ridne.net відкрив кілька супутніх проектів, але не формує з них мережу і навіть не надає перехресних посилань між сайтами. Автор сайта kamyshin.kiev.ua створив кілька блоґів і має фактично особисту блоґову мережу. Говорити про популярність чи впливовість перерахованих сайтів не випадає.

3.2 Особливості українського інтернет-ринку При створенні блоґерської мережі, окрім розвитку блоґосфери та поширення новітніх онлайнових медіа, потрібно врахувати об’єм рекламного ринку Уанету та демографію користувачів. У 2005 р. обсяг ринку інтернет-реклами склав $2,5-4 млн., що припадають переважно на банерну рекламу. За різними прогнозами у 2006 р. ринок виросте до 80%. Контекстна реклама лише починає розвиватися, при цьому розрахована вона лише на російськомовні ресурси. Заробляти пристойні гроші на банерній рекламі вдається лише великим порталам і популярним новинарним ресурсам, бо вони мають масову аудиторію, що цікавить рекламодавців. При цьому у половині випадків рекламні кампанії організовуються неефективно і без урахування можливостей таргетингу та підрахунку статистики, які надає інтернет. Кількість інтернет-користувачів в Україні становить біля 3 млн. [36]. 50% користувачів живе у Києві, ще 33% зосереджено в містах Донецьк, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Львів, Одеса, Харків. Перед організаторами комерційної української БМ постане питання, якою мовою вести блоґи. Українська БМ матиме більший успіх серед цільової аудиторії, якщо буде складатися з блоґів, писаних однією мовою або чітко розділятиме україномовний і російськомовний контент. Статті та заголовки різними мовами на одній сторінці погіршують сприйняття матеріалів, бо користувачам доводиться постійно переключатися між двома мовами. Поєднання двох мов у межах одного блоґа майже неприйнятне. Поєднання двох мов у межах однієї мережі також небажане, бо погіршить умови для інтеграції блоґів, перехресних посилань і анонсів. Зазвичай в Україні при запуску комерційних інтернет-проектів роблять вибір на користь російської мови, особливо не замислюючись. Але при запуску БМ варто ретельніше зважити переваги та недоліки вибору на користь української чи російської мови. Особливість українського сегменту інтернет полягає у двомовності, при чому російська мова більш поширена за українську. Більшості українських

користувачів байдуже, якою мовою наведено матеріали – зміст для них значно важливіший. Існує лише дві групи користувачів, для яких мова контенту має вирішальне значення. Незначна частина україномовних користувачів не стане користуватися російськомовними сервісами та інформаційними ресурсами з ідеологічних міркувань. Так само і частина російськомовних користувачів Уанета не стане відвідувати україномовні сайти без нагальної потреби через нерозуміння уявне чи справжнє української мови. Друга група чисельніша. Якщо мешканці Києва, що складають 50% населення Уанета,в основному толерантно ставлять до обох мов, то на заході та сході можна зустріти більше представників груп, що не сприймають мови своїх візаві. Долю української мови та потенційну аудиторію зазвичай недооцінюють, звужуючи її до тих, хто розмовляє українською мовою. Насправді, якщо порахувати умовно, то потенційна

доля

україномовних

ресурсів

–

90%

аудиторії

Уанета,

російськомовних – 95%. Відкриття як україномовної, так і російськомовної БМ матиме свої переваги і недоліки, задовольнити 100% користувачів неможливо. Головна перевага україномовної БМ буде у відношенні користувачів до неї. Україномовні інтернетники спраглі до ресурсів рідною мовою, яких край не вистачає в Ранеті. Ставши читачами БМ, лояльні користувачі перетворяться на агентів поширення інформації про мережу, бо зможуть налагодити з брендом БМ емоційний зв’язок. Користувачі будуть зацікавлені у розвитку мережі та відкритті нових блоґів, тому розповідатимуть про неї усім знайомим. Українська мова також недооцінена з погляду трафіку, який україномовні ресурси можуть привабити з пошукових серверів. Через порівняно низьку кількість сайтів українською мовою великі шанси потрапляти в першу десятку пошукових результатів навіть за випадковими словами, коли запит вводиться українською мовою. Зрештою україномовні ресурси відсіюють нецільовий трафік з Росії, який не цікавить рекламодавців. Серед недоліків вибору на користь українською мови – втрата частини аулиторії. Ускладення переговорів з рекламодавцями, які мислять стереотипно,

що успішними ЗМІ можуть бути тільки російськомовні. І найдошкульніше – втрата можливості показувати контекстну рекламу, принаймні до часів розробки контекстних систем, що підтримують українську мову. Наявність лише російських систем контекстної реклами підштовхуватиме організаторів нових веб-проектів до вибору на користь російської мови. До переваг російськомовної БМ треба віднести трохи ширшу потенційну аудиторію, можливість показувати посилання контекстної реклами та звичність для рекламодавців. Але подібна мережа не зможе налагодити такі ж тісні зв’язки з читачами, як українська. Російськомовна БМ стане ще одним рядовим веб-ресурсом, хоч і цікавим та незвичайним. Для побудови сильного бренду потрібно буде використовувати інші засоби. Головне у блоґерській мережі - контент. Якісне наповнення, чи то українською, чи то російською, буде однаково привабливим для всієї української аудиторії. Ключовий момент для успіху підприємства – автори, що здатні оперативно створювати якісний контент. Остаточний вибір основної мови для блоґерської мережки найбільше залежатиме від уподобань організаторів та інвесторів.

3.3 Можливості для розвитку різних типів блоґерських мереж В українському інтернеті достатньо самостійних блоґів, щоб створювати громадську неприбуткову мережу в тій чи іншій формі. Подібне утворення вимагає порівняно незначних зусиль від учасників, але приносить помітний додатковий трафік усім членам БМ. Питання мови, якою ведуться блоґи, для подібної мережі є другорядним, бо зазвичай учасники громадських БМ обмежуються лінками на сторінки учасників і не показують анонсів з інших блоґів. Відкриття

комерційної

блоґерської

мережі

потрібно

ретельно

розрахувати, щоб ринок був готовий до нового формату і первинних інвестицій вистачило до виходу проекту на самоокупність. Наразі в Уанеті величезний попит на новини – новинарні ресурси у верхніх рядках рейтингів серед найбільш популярних порталів. Постійно відкриваються нові проекти, які швидко здобувають свою частину аудиторії. Кон’єктура вельми сприятлива для відкриття блоґерської мережі. Але ринок інтернет-реклами і особливо контекстної реклами ще недостатньо розвинений. Рекламних бюджетів компаній, що виділяються на онлайнову рекламу, поки що не вистачає, щоб забезпечити прибутковість проектів другого ешелону. Якщо блоґам з комерційної БМ не вдасться вийти на провідні позиції у своїх сегментах, то прибутковість усього підприємства виявиться під загрозою. Відкривати БМ потрібно тоді, коли буле впевненість, що перші блоґи протягом кількох місяців зможуть вирватися до першої п’ятірки у своїх категоріях, або коли ринок буде достатньо розвиненим, щоб приносити прибутки великій кількості учасників. Досвід минулих років свідчить, що українська інтернетгалузь розвивається повільними темпами, і багато світових тенденцій встигають заснути, так і не появившись на вітчизняних теренах. Цьогорічний прогнозований ріст реклами в Уанеті може залишитися лише прогнозом. Варто

також

враховувати,

що

ідею

блоґової

мережі

можуть

дискредитувати спамерські блоґ-мережі. Також при деяких інтернет-газетах для залучення трафіку існують розважальні розділи з анекдотами, еротичними

фотографіями та карикатурами під загальною назвою «блоґ». Це свідчить про загальну обізнаність українських інтернет-журналістів із самим поняттям блоґів. Для розвитку блоґів ув Україні також важливе поширення швидкісного доступу до інтернету серед домашніх користувачів. Американські дослідження показало, що інтрнетники, які мають постійне підключення до мережі, значно частіше за користувачів телефонного з’єднання розміщують в інтернеті текстові, фото та відеоматеріали, створені власноруч. Швидкісний доступ до інтернету значною мірою міняє онлайнові звички користувачів, розширює набір задач, які вони вирішують за допомогою мережі та подовжує сеанси роботи в інтернеті [26]. При відкритті комерційної БМ потрібно враховувати досвід успішних західних мереж. Перш за все залучити інвестиції, що дозволять сплачувати гонорари авторам до виходу на самоокупність. Це забезпечить якість контенту та залишить контент у власності мережі. Потрібно відкривати спочатку тематичні блоґи у сегментах, що найбільше приваблюють рекламодавців та читачів, і приділяти особливу увагу стилістиці та дизайну. Наймати авторами фахівців певної галузі, що вміють добре писати короткі авторські тексти. Відкриття комерційної блоґової мережі наразі видається передчасним і буде виправданим у 2008-2009 рр., хоча для точніших рекомендацій потрібно виконати обрахунки для конкретного бізнес-плану. При виборі моменту для старту бізнесу потрібно враховувати кілька показників. По-перше, ступінь розвитку української блоґосфери, бо блоґери – це перші читачі та «ранні приймачі», що забезпечать поширення новин про відкриття ресурсу, а також серед блоґерів найбільше потенційних авторів. По-друге, кількість українських інтернет-користувачів і особливо власників швидкісного підключення. Потретє, об’єм рекламного ринку і ступінь його розвитку, наявність різноманітних рекламних форматів і партнерських систем. Ці показники підкажуть точніше, коли український інтернет готовий до створення прибуткової комерційної блоґерської мережі.

ВИСНОВКИ Уперше запропоновано класифікацію блоґерських мереж, які досі залишаються поза увагою академічних дослідників журналістики. Класифікація дозволила побачити, які сегменти ринку найбільш привабливі для блоґерських мереж різного типу, хто займає провідні позиції у цих сегментах, які фактори дозволили їм зайняти провідні позиції. На основі класифікації виокремлено поточні тенденції у розвитку блоґерських мереж та зроблено прогнози на найближчі роки. Особисті БМ найчастіше бувають широкого профілю за тематикою, бо авторів цікавлять кілька тем, про які вони прагнуть вести блоґи. Особиста мережа може стати комерційно успішною, і тоді боґер починає долучати нових авторів і перетворюється на власника малої комерційної мережі. Учасники громадських БМ найчастіше слабко асоційовані між собою. Після створення групи і вибору логотипа вони мало координують спільні дії. Найбільш відомі бренди як раз у тих не багатьох громадських мереж, організатори яких дбають про розвиток спільноти, прискіпливо добирають нових учасників і стежать за дотриманням правил. За тематикою серед комерційних БМ найбільше мереж широкого профілю. Тут є явні лідери – Gawker Media і Weblogs, Inc., які почали бізнес у правильний момент і працюють з авторами на гонрарній основі, завдяки чому можуть забезпечити високу якість контенту. У другому ешелоні цього сегменту знаходяться мережі, які стали популярні завдяки достатнім інвестиціям та задоволенню в першу чергу потреб регіональних англомовних аудиторій Австралії, Британії, США Після заповнення сегменту мереж широкого профілю почали інтенсивно відкриватися спеціалізовані мережі. Деякі з них швидко вийшли на прибутковий рівень. Мережі широкго профілю інтенсивно галузяться і відкривають нові більш спеціалізовані блоґи і навіть цілі підмережі. Природнім є процес, коли успішний блоґ відгалужує супутні проекти та нові блоґи.

Спеціалізація – основна тенденція, що діє зараз. Важливі варіації цієї тенденції, які тільки починають проявлятися – створення регіональних і національних БМ. Порівняно низька популярність новітніх медіа у Європі та інших частинах світу залишає багато простору для росту блоґів і національних блоґерських мереж, які копіюють успішні англомовні мережі. Утвориться безліч громадських мереж і об’єднань блоґерів, які не женуться за прибутками, а об’єднуються за інтересами. Майбутні тенденції у розвитку БМ: ріст кількості БМ та долі їхньої аудиторії; ріст конкуренції з традиційними ЗМІ; розвиток спеціалізованого програного забезпечення для менеджменту БМ№ укрупнення і злиття блоґерських мереж№ купівля найбільш потужних БМ крупними медіакорпораціями; для своє розкрути БМ почнуть використовувати методи традиційного PR; додатковим джерелом прибутків для БМ стане ліцензування і перепродаж контенту. БМ стануть створювати для своєї аудиторії додаткові веб-сервіси, що не пов’язані з блоґами. Блоґерські мережі – новітній медіа-феномен, що залишає багато простору для інновацій. Несподівані рішення можуть бути успішні, бо досі ніхто не робив чогось подібного. Ядро аудиторії блоґерських мереж полюбляє нове та незвичайне. Для успіху блоґерської мережі визначальними є якість наповнення блоґів, кваліфікація засновників БМ і блоґерів, здатність впроваджувати інноваційні рішення, матеріально-технічне і програмне забезпечення. Проведено аналіз українського інтернет-ринку з погляду сприятливості для створення блоґерських мереж. Розроблено рекомендації щодо відкриття блоґерських мереж в Україні. В українському сегменті інтернету достатньо блоґів,

щоб

створити

неприбуткове

об’єднання

україномовних

чи

російськомовних блоґерів уже зараз. Відкриття комерційної БМ, що розраховує на прибутки від реклами, буде виправданим у 2008-2009 рр.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Пуговский М. Gawker Media vs. Weblogs, Inc. // Домашний ПК.– 2006. № 5. – С. 100. 2. Пуговский М. Скованные одной сетью // Домашний ПК.– 2006. № 6. – С. 106. 3. Пуговський М. Що таке блоґ? // Блоґобіг.- 02 лютого 2006. http://blogobig.com/blogs/what_is_blog.html – запит 10.06.06 4. Фил. Блоги - моя профессия // blogger@work- 01 червня 2006. http://wp.mazoo.net/archives/203 – запит 10.06.06 5. Ali R. Exclusive: Weblogs Inc Being Bought Out By America Online // PaidContent.org.– 05 жовтня 2005. http://www.paidcontent.org/pc/arch/2005_10_05.shtml#051691 – запит 10.06.06 6. Atlas. Atlas 2.0 - старт! // atlas20.com.– 10 квітня 2006. http://atlas20.com/2006/04/10/atlas-20-start/ – запит 10.06.06 7. Blog Network List. Blog networks // Ranking the blog networks, Blognetworklist.com.- червень 2006. http://www.blognetworklist.com/networklist.php – запит 09.06.06 8. Blood R. Weblogs: A History and Perspective // Rebecca's Pocket.– 07 вересня 2000 – 08 січня 2006. http://www.rebeccablood.net/essays/weblog_history.html – запит 04.06.06 9. Bosman J. Online Newspaper Ads Gaining Ground on Print // New York Times. – 06 червня 2006. http://www.nytimes.com/2006/06/06/business/media/06adco.html – запит 07.06.06 10. Calacanis J. Local blogs - it's about what's on the plate // Calacnis.com.- 18 квітня 2006. http://www.calacanis.com/2006/04/18/local-blogs-its-about-whats-onthe-plate/ - запит 10.06.06 11. Coggins Sh. About Weblogs Merges with b5media // About Weblogs.- 07 листопада 2005. http://www.aboutweblogs.com/?itemid=2391 – запит 10.06.06

12. Corante. About us // Corante.com.– червень 2006. http://www.corante.com/about.php – запит 08.06.06 13. Denton N. Gawker traffic statistics // Nickdenton.org.– вересень 2005 – червень 2006. http://www.nickdenton.org/002144.html – запит 08.06.06 14. Drezner D.W., Farrell H. The Power and Politics of Blogs // American Political Science Association.– липень 2004. http://www.utsc.utoronto.ca/~farrell/blogpaperfinal.pdf – запит 01.06.06 15. Drezner D.W., Farrell H. Web of Influence // Foreign Policy.– листопадгрудень 2004. http://fparchive.ceip.org/story/cms.php?story_id=2707 – запит 31.05.06 16. Dorroh J. Dotcom Bloom // American Journalism Review. – червень – липень 2005. http://ajr.org/article.asp?id=3881 – запит 10.06.06 17. Douglas N. Weblogs Inc contract exposed // Blogebrity.– 25 серпня 2005. http://www.blogebrity.com/blog/2005/08/weblogs-inc-contract-exposed.php – запит 08.06.06 18. Douglas N. We're taking Ohio // Valleywag.- 17 квітня 2006. http://www.valleywag.com/tech/weblogs-inc/were-taking-ohio-167794.php – запит 09.06.06 19. Evans J. Our First Celebrity // Celebrity at Work.- 28 травня 2006. http://www.celebrityatwork.com/2006/05/28/john-evans-our-first-celebrity/ – запит 10.06.06 20. Gardner S. Blog software comparison chart // Online Journalism Review.18 травня 2006. http://www.ojr.org/ojr/images/blog_software_comparison.cfm – запит 10.06.06 21. IAB Internet Advertising Revenue Report // An Industry Survey Conducted by PricewaterhouseCoopers and Sponsored by the Interactive Advertising Bureau (IAB), 2005 Full-Year Results, Interactive Advertising Bureau.– квітень 2006. www.iab.net/resources/adrevenue/pdf/IAB_PwC_2005.pdf – запит 07.06.06

22. Kidder S. How Many Blogs Did AOL Buy, Exactly? // Scottkidder.com.06 жовтня 2006. http://www.scottkidder.com/2005/10/how_many_blogs.php – запит 09.06.06 23. Lefever L. What is a Blogroll? Why Would I Want One? // Common Craft.- 25 листопада 2003. http://www.commoncraft.com/archives/000427.html – запит 07.06.06 24. Levy S., How Can I Sex Up This Blog Business? // Wired, Issue 12.06, червень 2004, www.wired.com/wired/archive/12.06/blog_pr.html – запит 08.06.06 25. Merholz P. Play With Your Words // peterme.com.– 17 травня 2002. http://www.peterme.com/archives/00000205.html – запит 04.06.06 26. Pew Internet. Broadband Home Adoption // Pew Internet & American Life Project. 28 травня 2006. http://www.pewinternet.org/pdfs/PIP_Broadband_trends2006.pdf – запит 10.06.06 27. Quick W. I Propose a Name // Daily Pundit.– 30 грудня 2001. http://www.iw3p.com/DailyPundit/2001_12_30_dailypundit_archive.php#8315120 – запит 01.06.06 28. Riley D. List of Blog Networks v3 (September) // Blog Herald.- 21 вересня 2005. http://www.blogherald.com/2005/09/21/list-of-blog-networks-v3september/ – запит 10.06.06 29. Rowse D. Why Not to Join Blog Networks? // ProBlogger.– 13 травня 2005. http://www.problogger.net/archives/2005/05/13/why-not-to-join-blognetworks/ – запит 08.06.06 30. Rowse D. Why Should you Join a Blog Network? // ProBlogger.– 15 березня 2006. http://www.problogger.net/archives/2006/03/15/why-should-you-joina-blog-network/ – запит 08.06.06 31. Rowse D. Why You Shouldn’t Join a Blog Network // ProBlogger.– 16 березня 2006. http://www.problogger.net/archives/2006/03/16/why-you-shouldntjoin-a-blog-network/ – запит 08.06.06 32. Scrivens P., Devroe C., Rundle M., White T. About the 9rules mission and team // About., 9rules.com.– 2005 – 2006. http://9rules.com/about/ – запит 08.06.06

33. Scrivens P. Round 4 List // 9rules Blog.- 03 червня 2006. http://9rules.com/blog/2006/06/round-4-list/ – запит 09.06.06 34. Shirky C. Power Laws, Weblogs, and Inequality // Networks, Economics, and Culture mailing list. - 08 лютого 2003. http://www.shirky.com/writings/powerlaw_weblog.html – запит 31.05.06 35. Sifry D. State of the Blogosphere, April 2006 Part 2: On Language and Tagging // Technorati Weblog.– 01 травня 2006. http://technorati.com/weblog/2006/05/100.html – запит 04.06.06 36. Sputnik Media Весна побеждает интернет // SputnikMedia.net. 05 травня 2006. http://sputnikmedia.net/news/821/ – запит 10.06.06 37. Staci. Yahoo, Gawker Join Forces In Licensing, Distribution Deal // PaidContent.org.– 05 жовтня 2005. http://www.paidcontent.org/pc/arch/2005_10_05.shtml – запит 10.06.06 38. The Blog Courier. Fine Fools network for sale // The Blog Courier.– 25 травня 2006. http://www.theblogcourier.com/fine-fools-network-for-sale/ – запит 09.06.06 39. Thompson C. Blogs to Riches: The Haves and Have-Nots of the Blogging Boom // New York Magazine.– 20 лютого 2006. http://newyorkmetro.com/news/media/15967 – запит 08.06.06 40. Time Warner. America Online Acquires Weblogs, Inc. // Press Release, timewarner.com.- 06 жовтня 2005. http://www.timewarner.com/corp/newsroom/pr/0,20812,1114578,00.html – запит 04.06.06 41. Wikipedia, the free encyclopedia. Webring // 10 червня 2004 – 2 червня 2006. http://en.wikipedia.org/wiki/Webring – запит 07.06.06 42. Wright J. 6 Months of b5media // b5media.com.– 24 березня 2006. http://www.b5media.com/6-months-of-b5media/ – запит 04.06.06

ДОДАТОК 2. Блоґерські мережі, що припинили функціонувати

У списку Blog Network List зазначено деякі веб-ресурси, що не відповідають визначенню БМ. Три звичайні веб-сайти: Lockergnome.com – веб-сайт про ІТ з багатьма розділами, які не є окремими блоґами. Revenews.com – веб-сайт про заробіток в онлайні. Є можливість переглянути статті окремого автора, але це ще не робить сайт мережею блоґів. Hightide Blog Publishing (hightide-web.com/blogpublishing/) – перерахунок 12 блоґів, виготовлених веб-студією. Три об’єднання складаються із занадто малої кількості блоґів, щоб вважатися «мережами»: dealbreaker.com – 1 блоґ. spoke-media.com – 2 блоґи. toonoisy.net – 2 блоґи, з яких оновлюється лише один. У 11 мережах припинили оновлюватися блоґи, чи оновлюється 1-3 блоґи: 451press.com – оновлюється 1 блоґ із 8. aboutweblogs.com – мережа із 29 блоґів повністю злилася із b5media.com. blogfaction.com – оновилося лише кілька сайтів з 16 блоґів про комп’ютерні ігри. breakingnewsblog.com – 33 блоґи, що припинили оновлюватися (мережа відсутня у списку Blog Network List). finefools.com – 12 блоґів, що припинили оновлюватися; мережа продана в травні 2006 р. за $4500. grepblogs.com – організатори оголосили про створення мережі у квітні 2006 р. та відкрили 2 блоґи, які не оновлюються.

nicheblogs.net – оновлюється 2 блоґи з 19. rarevibe.com – оновлюється 2 блоґи з 14. reelblogs.com – 2 відеоблоґи, які не оновлюються. Спроба створити першу мережу відеоблоґів. solostream.com – рідко оновлюється центральний блоґ мережі, інші 5 блоґів закрилися. weblug.com – оновлюється 1 блоґ з 11. Мережі блоґів, які автоматично копіюють чужий контент. Такі сайти створюються у масовому порядку заради показів рекламних повідомлень випадковим відвідувачам і називаються сплоґами (від спам і блоґ): blogcommunications.com – 11 спам-блоґів зі статтями на тему ІТ. blogspotnetwork.com – організатори мережі зареєстрували кілька сотень доменів на кшталт businessblogspot.com і пропонують їх до продажу по кілька тисяч доларів, аргументуючи тим, що покупці ніби придбають членство у мережі провідних бізнес-порталів. На початок червня 2006 р. подібними пропозиціями ніхто не зацікавився (мережа відсутня у списку Blog Network List). cellounge.com – 9 спам-блоґ зі статтями на тему ІТ. womendiary.net – 29 спам-блоґів зі статтями для жіночої аудиторії (мережа відсутня у списку Blog Network List).