Ірина Стельмах - диплом, 2013 by ukma journalist

Національний університет «Києво-Могилянська академія» Факультет соціальних наук і соціальних технологій Могилянська школа журналістики

Кваліфікаційна робота освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр на тему: «ІНФОРМАЦІЙНІ ХВИЛІ В УКРАЇНСЬКИХ ІНТЕРНЕТ-МЕДІА НА ПРИКЛАДІ ІСТОРІЙ ОКСАНИ МАКАР ТА «КАРАВАНСЬКОГО СТРІЛЬЦЯ»

Виконала: студентка 2-го року навчання, спеціальності 8.03030101 Журналістика Стельмах Ірина Володимирівна Керівник Дейниченко Р.А., старший викладач Рецензент Балинський І.О. Дипломна робота захищена з оцінкою

«………………...»

Секретар ДЕК …………………… «…..»………………………20…..р.

Київ – 2013

ЗМІСТ ВСТУП…………………………………………………………………….......…4 РОЗДІЛ І. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ……………………………..……………….7 1.1.

Поширення новин онлайн…………………………………………..…...7

1.2.

Інформаційна хвиля як складова новинного циклу……………........10

1.3.

Чинники, що формують інформаційну хвилю…………………........16

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ………………………........26 2.1. Case-study…………………………………………………………….…..26 2.2. Контент-аналіз……………………………………………………….…..30 2.2.1. Вибірка……………………………………………………….........33 2.2.2.Одиниці аналізу………………………………………...................36 РОЗДІЛ ІІІ. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ…………………….………..38 3.1 Результати ситуативного аналізу (опис кейсів)…………………........39 3.1.1 Справа Оксани Макар……………………………………………..39 3.2.2 «Караванський стрілець»………………………………………….46 3.2 Результати контент-аналізу (історія Оксани Макар)…………….……50 3.2.1 «Кореспондент.net»……………………………………………..…53 3.2.2 «ТСН.ua»……………………………………………………...……55 3.2.3 «Сегодня.ua»……………………………………………………….58 3.3. Результати контент-аналізу (історія «караванського стрільця»)…...61 3.3.1 «Кореспондент.net»……………………………………………..…63 3.3.2 «ТСН.ua»………………………………………………………...…66

3.3.3 «Сегодня.ua»………………………………………………..……69 ВИСНОВКИ………………………………………………………….…..…74 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………..…78

ВСТУП Розвиток будь-якої теми у ЗМІ має хвилеподібний вигляд. Якщо зобразити «життя» теми на графіку, то воно нагадує хвилю, в якої є свій початок, пік та кінець. Спочатку лінія різко йде на зліт, потім інтерес до події спадає, крива падає, після чого може бути ще кілька менших

піків

(нам

повідомляють нові подробиці) і - затухання. Але це лише тоді, коли інформаційна хвиля розвивається природно [28]. Інформаційні хвилі в онлайновому середовищі досліджували іноземні дослідники, зокрема з Америки, Великобританії, Тайваню, Росії. Проте більшість цих досліджень фокусувались не лише на інформаційних хвилях, які розвиваються

безпосередньо

онлайн-медіа,

на

впливі

змінах

інформаційних хвиль під дією соціальних мереж та блогів. В Україні подібних досліджень знайти не вдалося. Завдяки Інтернету ми можемо спостерігати за розвитком теми по-іншому. У цьому контексті актуальним є питання які особливості поширення інформаційних хвиль диктує онлайн. Дати відповідь на нього і є головною метою даного дослідження. Тобто

головною метою цього дослідження є

дослідити специфіку поширення інформаційних хвиль онлайн в Україні на прикладі інформаційних хвиль історій Оксани Макар та «караванського стрільця»

трьох

«Кореспондент.net»,

найрейтинговіших

«ТСН.ua»,

Інтернет-медіа

«Сегодня.ua»,

також

Україні:

визначити

їх

різноманітність. Відтак дана робота передбачає виконання наступних завдань: - визначення частоти появи новин на обраних для дослідження сайтах для кожного кейсу; - визначення кількості новин щодня та щомісяця впродовж усього розгортання кожного з кейсів на кожному з обраних для дослідження сайтах;

- з’ясування того, які підтеми переважали в який період розгортання кейсу на кожному з обраних для дослідження сайтах. Об’єктом дослідження є

новинні повідомлення у трьох обраних для

дослідження онлайн-ЗМІ («Кореспондент.net», «ТСН.ua», «Сегодня.ua»), що стосувались історії Оксани Макар та «караванського стрільця» в період з 10 березня 2012 року по 13 травня 2013 року, та з 26 вересня 2012 року до 13 травня 2013 року відповідно. Предметом дослідження є специфіка поширення інформаційних хвиль онлайн в Україні та їх різноманітність. Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що інформаційні хвилі історій Оксани Макар та «караванського стрільця» різняться між собою і, відповідно, відносяться до різних видів інформаційних хвиль (природні та штучні), а також на припущенні, що поширення інформаційних хвиль в українських Інтернетмедіа відрізняється від поширення інформаційних хвиль на радіо, телебаченні чи друкованих ЗМІ. Наукове та практичне значення: дана робота може бути використана іншими дослідниками як перше дослідження цієї теми в Україні, а також як науковий доказ того, що певні медіаісторії в українських онлай-ЗМІ модифікуються. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку літератури. У першому розділі йдеться про закономірності поширення інформації новинного характеру в онлайн-медіа та чинники, які на них впливають, як от час, тип Інтернет-ЗМІ та характер повідомлення, що у ньому подається тощо. Також у цьому розділі я описую закономірності поширення інформаційних хвиль, як складову новинних циклів та зміни, яких вони зазнали завдяки мережі. Другий розділ розповідає про те, які форми збирання даних, аналізу та інтерпретації, а також вибірка є прийнятними для даного дослідження. Таким є метод case-study та метод кількісно-якісного контентаналізу. У третьому розділі містяться результати даного дослідження, де

описано скільки новинних повідомлень було опубліковано на кожному з обраних для дослідження сайтах, що стосувались історій Оксани Макар та «караванського стрільця». Для кращої візуалізації числових даних побудовано графіки, таблиці та діаграми, а також, окрім результатів по кожному ІнтернетЗМІ, представлено також і узагальнення щодо усіх отриманих інформаційних хвиль. У висновках даної роботи представлені відповіді на дослідницьке питання, а також підтверджується гіпотеза дослідження.

РОЗДІЛ І. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ У цьому розділі йдеться про закономірності поширення інформації новинного характеру в онлайн-медіа та чинники, які на них впливають, як от час, тип Інтернет-ЗМІ та характер повідомлення, що у ньому подається тощо. Також у розділі я описую закономірності поширення інформаційних хвиль, як складову новинних циклів та зміни, яких вони зазнали завдяки мережі.

1.1. Поширення новин онлайн Інтернет в даний час є найважливішим джерелом інформації та новин. Читання новин онлайн є одним з найпопулярніших видів Інтернет-активності (після електронної пошти та пошуку інформації про товари та послуги). Технології стали великим стимулом для споживання новин онлайн. Зокрема вони дозволяють виробляти контент в різних форматах (HTML, XML, WML) [14,72]. Все частіше новинні сайти користуються складними базами даних і візуальними технологіями, щоб розповісти історію і зробити дані та факти доступними в мережі так, як це було нечуваним до недавнього часу. Швидкий розвиток мобільних технологій, бездротових мереж й інтерфейсів мобільних телефонів дозволили по-іншому передавати новини. Зокрема через появу смартфонів на масовому ринку в 2007 році і випуск електронних книг, а згодом планшетів. Важливу роль також зіграли і соціальні фактори. Такі, як зростання використання Інтернету через його здешевлення, мобільність користувачів та їхнє прагнення до постійного оновлення інформації «на ходу», можливість участі у створенні онлайн-контенту. Усі вони значно збільшили потенціал розвитку нових форм подачі новин онлайн.

Крім того, можливість

розповсюдження новин в Інтернеті зумовила вихід на ринок нових посередників, які створюють і поширюють новини, наприклад, онлайнагрегаторів новин, Інтернет-видавців новин, посередників, що спеціалізуються

на мобільних новинах, майданчиків для громадянської журналістики та багато іншого. У деяких країнах ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку, що об’єднує 34 країни світу) більше половини населення використовує Інтернет, читає газети онлайн (до 77% в Кореї), у всіх інших - не менше 20% населення [14,74]. В Україні динаміка використання Інтернету з метою отримання інформації, в тому числі новин, також збільшується. Так, згідно з дослідженням компанії GFK у 2012 році новинні сайти та читання газет зайняли четверте місце серед основних цілей користування Інтернетом, при чому 29% з 33% всіх користувачів це люди віком від 30 до 39 років [39]. Таблиця 1. Основні цілі використання Інтернету в Україні у 2012 році за даними компанії GFK

Зрозуміло, що шлях новини онлайн та новини в друкованих виданнях радикально відрізняються. Споживачі новин онлайн отримують їх з різних ресурсів, а не одного, як раніше. Сьогодні новини можна отримати не лише з новинного сайту, але й через RSS, SMS, додатки в соціальних мережах, блоги, генератори новин GOOGLE I YAHOO і багато інших. Відтак очікувати збереження вірності користувачів якомусь одному джерелу, як це було з газетами, не варто. Притаманний онлайну спосіб фрагментарного читання новин також дозволяє змішувати різні джерела і таким чином скомпільовувати власну набагато більшу персональну добірку інформації.

Поява онлайнових-ЗМІ спричинила зростання ролі оперативності як основної вимоги до нової інформації [42]. Сьогодні найбільше засоби масової інформації в Інтернеті конкурують між собою за швидкість подачі інформації. Важко не погодитись, що саме швидкість сьогодні стала основною характеристикою подачі інформації онлайн. Так, Педді Хірш (Paddy Hirsch) – журналіст американського публічного радіо, де він веде програму економічного напрямку «Marketplace Index» під час свого виступу у Стенфордському університеті наголосив, що новинні організації на сьогодні роблять навіть забагато у цифровій сфері і вони повинні сповільнити цей процес. Дослідник порівнює процес споживання новинного контенту зі споживанням їжі. Якщо повільніше її жувати, то й засвоюється вона краще. Користувач, заходячи в мережу, постає перед так званим «цифровим буфетом», у якому є «шведський стіл із новин» і чим більше новин продукують онлайн-медіа, тим більше втрачається їхня якість. Педді Хірш звернувся до виробників новинного контенту з проханням подумати що вони кладуть на тарілку своїй аудиторії і чи зможе вона адекватно засвоїти її вміст за короткий період часу, який новинні корпорації їй дають [6]. Інтернет також перетворив новину з приватного товару, яким володіє традиційне ЗМІ на суспільне благо. При цьому, опублікована новина тепер може досягнути більшого числа людей, що її прочитають

без істотного

збільшення витрат. Тим не менше, такі чинники, як інтерес читачів, фінансовий інтерес у певних частинах світу і швидкість проникнення Інтернету обмежують глобальне поширення новин. Багаті, як і раніше, мають найвищий доступ до новин. Також

в той час, коли

новини в Інтернеті стають все більш

інтерактивними, вони покривають лише певні регіони світу. У дослідженні, яке провели автори наукового видання «Communication Research» йдеться про те, що новинні потоки в мережі є нерівномірними. Мережа новинних потоків структурована у восьми географічно-лінгвістичних групах світу. Дослідження показало, що структура міжнародних потоків новин залежить від економічного розвитку країни, мови, її фізичного місця

розташування, політичної свободи. При тому рівень економічного розвитку є найбільш важливим фактором. Економічно розвинені країни стають ядром для зародження та поширення новинних потоків [11]. Отже, незважаючи на постійний розвиток платформ для новин і збільшення споживання їх онлайн така тенденція й надалі залишається притаманною лише для економічно розвинених країн, що з кожним днем збільшує інформаційну прірву між певними регіонами світу. 1.2 Інформаційна хвиля, як складова новинного циклу Поширення новин пов’язують також із поняттям новинних циклів, що визначаються як кількість часу між одним випуском новин і наступним [16,45]. Новинний цикл щоденних газет складає один день, 24 години складав раніше цикл на телебаченні, який згодом скорочувався відповідно до сітки мовлення кожного з телеканалів (випуски новин тричі на день, щогодинні випуски і т.д.). Проте із розвитком Інтернету швидкість оновлення інформації скоротилась до кількох секунд, тому новинні цикли онлайн сьогодні вимірюють, як правило, 60-ма секундами. Четверо вчених з Національного університету Тайваню для моделювання циклу новини використали теорію старіння, гуманізувавши таким чином новинний процес. Вони виділили в протяжності «життя» новини такі етапи: народження, ріст, розпад та смерть, дослідивши як і короткострокові повідомлення, так і повідомлення з великою протяжністю в часі [3,47-59]. Завдяки соціальним мережам традиційний односторонній новинний цикл в Інтернеті став довшим, у ньому з’явилась взаємодія, коли аудиторія виробляє і впливає на новини, а також зворотній зв’язок (коментарі, що можуть провокувати дискусію і розвиток новини у медіа). Одна з найбільших фірм, що спеціалізується на зв’язках з громадськістю «Burson-Marsteller» провела дослідження під назвою «Журналісти і соціальні медіа 2012/2013» [9]. Вони опитали тисячі журналістів аби зрозуміти як соціальні мережі впливають на

журналіста і визначили як вони змінюють новинний цикл, що можна побачити на рисунку 1. Рис.1 Як соціальні мережі змінили новинний цикл

Працівник Пойнтнер інституту (Poynter Institute) Еллін Анджелотті (Ellyn Angelotti) також інтегрувала соціальні мережі (Facebook, Twitter, коментарі, блоги, повідомлення електронної пошти) в традиційний новинний цикл аби показати, що насправді сьогодні інформація, яка поширюється через мережу Інтернет стає інтерактивною [17]. Рис.2 Новий новинний цикл

Про розширення тривалості новинної кривої завдяки блогам та соціальним мережам пише також і Морган Стенлі (Morgan Stanley) [2]. На рисунку 3 це позначено темно синім. Рис.3 Новинна крива: як новина розвивається з часом

В основному інформація поширюється від новин до блогів. Пік уваги

до новини у блогах настає за 2,5 години після того, як вона з’явилась у

новинній стрічці. Це визначили дослідники Стендфордського університету

Джур Леськовеч (Jure Leskovec), Ларс Бакстром (Lars Backstrom) та Джон Клеїнберг (Jon Kleinberg), які зробили масштабне дослідження динаміки

поширення інформації між Інтернет-медіа та соціальними мережами. Вони також зазначають те, що тільки в 3,5% випадків історії з блогосфери згодом просочувалися в засоби масової інформації [12].

У роботі «Як соціальні медіа змінюють новини і кризові ситуації» Гаурав

Мішра (Gaurav Mishra) зазначає, що новинна крива має чотири етапи [8]: 1) гарячі новини,

2) контекст, 3) аналіз, 4) архівування. Перший етап пов'язаний з питаннями на кшталт: що сталося, з ким і де? На етапі під назвою «контекст» більше інформації додається в якості фону. На стадії «аналізу» думки поділяють і автори повідомлення, також на них

покладається певна відповідальність за написане. На архівному етапі історія переходить на сторінки газети, сторінки сайту і з’являється в вечірніх новинах по телевізору. Відтак за словами Гаурава Мішри «соціальні медіа відіграють важливу роль у формуванні новинної кривої. Новинна крива стає коротшою на етапах «гарячі новини» і «контекст», а на етапах «аналіз» і «архівування» навпаки довшою. Новинна крива також стає все більш фрагментованою, а новинні історії стають все більш вірусними». Рис.4 Новинна крива під впливом соціальних мереж

Кандидат технічних наук з Росії Ігор Ашманов визначив, що час «життя» будь-якої новини в Інтернеті в середньому триває 6 годин. Опісля вона стає неактуальною,

поступаючись

місцем

новинних

стрічках

іншим

повідомленням. Відповідно, суспільний інтерес до неї зменшується. На думку дослідника медіа сфера двовимірна. Формування інформаційних хвиль відбувається за аналогією до природного процесу поширення концентричних кіл у природі, наприклад при киданні каменю на плоску поверхню води. З’являється коло, яке в свою чергу породжує ще декілька імпульсних кіл.

Енергія падаючого каменю є сумою енергій усіх поширених після його падіння хвиль, тому вони, відповідно, через певний проміжок часу зникають. Те саме відбувається і з інформаційним повідомленням. Після його появи кожне медіа починає генерувати свої «хвилі» [22]. Якщо зобразити «життя» новини на графіку, воно нагадує хвилю, в якої є свій початок, пік та кінець. Спочатку лінія різко йде на зліт, потім інтерес до події спадає, крива падає, після чого ще кілька менших

піків

(нам

повідомляють нові подробиці) і - затухання. Але так все відбувається, тільки якщо новина чесна. Якщо ж повідомлення створене штучно, крива злітає і, замість того щоб плавно зійти нанівець, продовжує залишатися на висоті необхідний час [28]. Тож, я вважаю за потрібне поділити інформаційні хвилі на такі категорії:

1.3.

За довжиною: короткі, довгі;

За величиною: великі, малі;

За методом створення: природні, штучні.

Чинники, що формують інформаційну хвилю

1.3.1. Тип Інтернет ЗМІ Онлайнові-медіа від традиційних (радіо, телебачення, преса) відрізняють такі

характеристики

як:

гіпертекстуальність,

інтерактивність

мультимедійність. Як зазначає В.Іванов, «на відміну від традиційних мас-медіа, Інтернету притаманний активний двобічний зв’язок між комунікатором та реципієнтом, що сам у будь-який момент стає комунікатором» [27]. Необхідно відзначити множинність термінів на позначення нового типу ЗМІ,

на

що

звертає

увагу

І.Артамонова:

«Сьогодні

українському

журналістикознавстві спостерігається бурхливий процес становлення нової термінології, з’явилося багато варіантів визначень цього нового явища, серед

яких: четверте медіа, нове медіа, цифрове медіа, Інтернет-ЗМІ, інтернет-ЗМІ, онлайнові ЗМІ, on-line ЗМІ, електронні ЗМІ, е-ЗМІ, мережеві ЗМІ, веб-ЗМІ, масмедіа українського інтернету, е-media, onlinemedia, нью-медіа. Відсутність уніфікованої термінології обумовлена, по-перше, функціонуванням різних варіантів найменувань каналу передач інформації – «Інтернет», «мережа», «веб», по-друге, неузгодженістю позицій стосовно визначальних ознак нових ЗМІ.

Найбільш вдалим і науково коректним уявляється вживання термінів

«Інтернет-ЗМІ», «мережеві ЗМІ» або «он-лайнові ЗМІ» [20, 44-47]. Декілька українських дослідників в сфері журналістикознавства поділили Інтернет ЗМІ на типи за різними критеріями. Зокрема дослідниця з ЛНУ імені І.Франка Галина Кашуба виокремила три види Інтернет-видань в українському медійному інтернет-просторі: 1) інтернет-версії друкованих чи електронних ЗМІ; 2) сайти інформаційних агентств; 3) власне інтернет-видання [29,474-280]. «Серед власне інтернет-видань можна виокремити новинні (інформаційні), коментарійні; авторські, редакційні й змішаного типу. Можливі також класифікації українських інтернет-видань за тематикою (монотематичні та політематичні), за належністю (державні; приватні, які можна поділити на проекти медійних груп, бізнес-компаній чи політичних партій; незалежні)». Додає дослідниця і класифікацію за способом використання мов: багатомовні (multilingual) та одномовні (local), наголошуючи на тому, що найбільшою проблемою українських онлайн-медіа є використання мов: «Окрім проблеми легалізації, українські інтернет-видання мають, на наш погляд, велику проблему мовного характеру; зважаючи на це, більшість із них варто називати інтернет-виданнями України, бо українського, окрім вказівки на домен UA і частково тематики публікацій, в них дуже мало».

Олег Коцарев з Харківського національного університету ім.Н.Каразіна визначив, що інтернет-ЗМІ є одним із десяти типів сайтів (інтернет-ЗМІ, корпоративні сайти, персональні сайти, рекламні сайти, інтернет-магазини, довідкові сайти, інтернет-збірні, сайти-твори, інтернет-спільноти, портали) [33,321-324]. Дослідник пропонує поділяти Інтернет-ЗМІ на такі типи: Інтернет телебачення, Інтернет радіо, Інтернет преса та новинарні сайти. Олег Коцарев дає таке означення останніх: «Новинарні сайти в оперативному режимі (не менш одного поновлення на годину) збирають, препарують і поширюють масову соціально значущу здебільшого друковану інформацію про події та явища суспільно-політичного, економічного і культурного життя у матеріалах переважно інформаційних жанрів». Онлайнові-ЗМІ також стали об'єктом дослідження Інесси Артамонової з Донецького національного університету. «Ми пропонуємо розрізняти серед медійних ресурсів, поданих в українському сегменті Інтернету, насамперед мережеві видання і мережеві проекти традиційних ЗМІ. Мережеві ЗМІ при цьому поділяємо на текстові сайти (газети, журнали, новинні портали (стрічки), радійні та телевізійні. Серед мережевих проектів виокремлюємо копії традиційних видань, що мають текстову форму, та їхні версії в текстовій (газети, журнали), телевізійній та радійній формах», – йдеться у монографії «Тенденції становлення та перспективи розвитку Інтернет-журналістики в Україні» [21, 324-326]. До журналістських матеріалів, опублікованих онлайн належать стрічки новин та аналітичні статті, наявні майже на всіх порталах. Їх створюють професійні журналісти, вони регулярно оновлюються, контент присвячений суспільно важливим темам (як правило, на всіх порталах є розділи «Політика», «Економіка”, «Культура», «Спорт», «Здоров’я» тощо), - додає дослідниця.

1.3.2 час появи Однією з унікальних характеристик новини онлайн є її відношення до часу і режиму негайності. Усі без винятку види ЗМІ ставлять перед собою завдання створити ефект присутності, бути на місці події, аби отримати необхідні

коментарі,

звуки

чи

картинку.

Натомість

дослідники

Стокгольмського університету Роберт Каутскі (Robert Kautsky)

зі

і Андреас

Відгольм (Andreas Widholm), аналізуючи новинні потоки онлайн журналістики, звертають увагу на таку специфічну ознаку онлайн журналістики як можливість слідкувати за подією по-новому, тобто отримувати інформацію над оперативно, ще під час того, як подія відбувається, і таким чином отримувати незакінчені тексти, які ще будуть модифікуватися шляхом додавання все нових і нових подробиць. Така особливість новин онлайн допомагає детально прослідкувати логіку їхньої побудови, де інформація активна і динамічна, на відміну від друкованих медіа, де інформація статична і фіксована. Для цього дослідники розробили метод під назвою

Regular-Interval

Content Capturing (RICC). Аналізуючи новинні повідомлення онлайн під час «Вирішального вівторка» виборів у США 4 березня 2008 року на сайті cnn.com для національної та міжнародної аудиторії, вони порівнювали їх з однаковою регулярністю (кожної хвилини) і відповідно «ловили» новини, які згодом модифікувалися [10]. Мережа, на відміну від друкованих видань, дозволяє онлайновим медіа оновлювати, змінювати чи перебудовувати новину й таким чином поширювати її далі. Як наслідок, можна знайти одну ж і ту новину в різних модифікаціях. Проте для будь-якого онлайн-ЗМІ важливо опублікувати новину якнайшвидше після того як подія відбулася. Тоді інформаційна хвиля на сайті розпочнеться синхронно з подією.

1.3.3 характер повідомлення Для того аби новина на сайті переросла в інформаційну хвилю вона має бути цікавою як для аудиторії, так і для самого ЗМІ. Такими, як правило, є сенсаційні повідомлення. Володимир Германов у своїй статті «Вплив сенсаційних журналістських матеріалів на підсвідомість аудиторії» сенсаційні матеріали

класифікує

на

три

групи: власне

сенсаційні,

сенсації

прогнози та псевдо сенсаційні матеріали. Перша група характеризується такими чинниками: 1. Наявність події або явища, що за своєю суттю є безпрецедентним. 2. Матеріал будується за схемою прямої піраміди. 3. Сенсаційність передбачає надзвичайну дієвість матеріалу. 4. Аудиторія намагається ідентифікувати себе із сенсацією. 5. Особистість журналіста нівелюється, увага аудиторії повністю прикута до сенсації. 6. Сенсація має здатність об’єднувати суспільство. 7. Сенсація має здатність пробуджувати зацікавлення аудиторії до певного засобу масової інформації [25]. Власне сенсаційні матеріали, наголошує дослідник, створюються за об’єктивних причин. Тобто їх поява на сайті зумовлена об’єктивною дійсністю, а роль журналіста полягає лише у своєчасному поданні таких матеріалів, а також у тому, щоб якомога точніше передати те, що є сенсацією. Також власне сенсаційні матеріали характеризуються оперативністю подачі, вони займають провідні місця у випусках новин телебачення та радіо, газети виділяють для них перші полоси, вони знаходяться у ТОПі на сайті.

1.3.4. Піар-технології та «інформаційні каскади» у ЗМІ Порівняно довге «життя» новини, окрім суспільного інтересу, може бути зумовлене і діями двох найбільших гравців медіа ринку: працівників сфери піару та самих ЗМІ. Продовжувати

«життя»

новини

відповідно

збільшувати

довжину

інформаційної хвилі, яку вона спричинила можуть і самі ЗМІ в гонитві за рейтингами. Заступниця директора Могилянської школи головний

редактор

сайту

«MediaSapiens»

(ГО

журналістики, «Телекритика»),

кандидат філологічних наук Діана Дуцик у своєму матеріалі згадує про «ефект стадності» засобів масової інформації: «коли зміст програм чи новин повторюється й практично неможливо увімкнути новини чи відкрити газету, зайти на сайт і не натрапити на ще одне повідомлення з тією ж новиною - або ж з повідомленнями «працюють» працівники піару». «Після оприлюднення історії Оксани Макар ЗМІ справді почали частіше писати про випадки зґвалтування – фактично виник такий собі новий новинний тренд. Він аж ніяк не свідчить, що випадків зґвалтувань стало більше чи менше. Він свідчить лише про те, що про такі випадки стали більше говорити», - зауважує вона [26]. У цьому контексті мені видається доцільним застосувати до ЗМІ також і

ефект «інформаційних каскадів», який описують у своїй книзі Девід Іслі (David Easley) та Джон Клеїнберг (Jon Kleinberg) [4]. Ефект «інформаційних каскадів» полягає у тому, що люди (медіа) копіюють поведінку, рішення інших, після того, як побачать і проаналізують їх. На прикладі онлайн-медіа це відбувається, коли в одному з них з’явилась новина, яку активно читають і обговорюють, яка підняла йому рейтинг тощо. Тоді інші онлайн-ЗМІ проаналізувавши це, також передруковують чи долучаються до цієї новини на своєму сайті. Проте Девід Іслі та Джон Клеїнберг застерігають щодо небезпек долучатись до «інформаційних каскадів»: 1) Каскади можуть помилятися. 2) Каскад може ґрунтуватись на дуже невеликій частині інформації. 3) Каскади тендітні і їх можна завершити так само легко, як і почати.

Непомітно для ЗМІ можуть впливати на інформаційну хвилю і працівники сфери піару. Девід Меерман Скотт (David Meerman Scott) є ідеологом наукового включення елементів піару у інформаційне повідомлення. Цей спосіб він називає способом «осідлати інформаційну хвилю» у книзі «Newsjacking: як впровадити свої ідеї у поточні новини та змінити тон висвітлення новини». «Newsjacking - процес, при якому ви вводите ваші ідеї або точки зору в новини, в режимі реального часу, для того, щоб генерувати ЗМІ під себе або ваш бізнес», - йдеться у його книзі [13,123-127]. Рис.5 Життя новини

Таким чином змінити тональність інформаційного повідомлення може кожен охочий. Єдиною умовою є постійне відслідковування та швидке реагування. «Окрім того, що журналіст шукає відповіді на питання що, де, коли, як, йому потрібна відповідь і на питання чому. Ваше завдання цю відповідь йому швидко дати», - додає Девід Меерман Скотт. Щоб «осідлати

інформаційну хвилю» працівникам сфери піару він радить дотримуватися чіткої схеми дій: -

ви маєте бути пов’язані з новиною;

ви повинні висловитись з приводу новини у власних блогах,

на сайтах чи у соціальних мережах; -

самим контактувати з журналістами, що можуть бути

зацікавленими у вашому коментарі. Рис.6 Як осідлати інформацій хвилю

Про штучні закиди говорить також і Ігор Ашманов [23]. Окрім штучних закидів, він виділяє також і теми, які підтримують штучно, і які можуть розтягнутись на декілька місяців. Розпізнати штучні закиди можна, якщо уважно роздивитися на графіки розповсюдження теми. Ігор Ашманов наводить такі тези для розпізнавання ефекту замовного закиду: 1) Чесна подія, як правило, затухає за декілька днів. У нього є пік і декілька маленьких піків, що затухають. У штучної події таких великих піків є багато; 2) Якщо дивитись на добу (24 години) і на кількість згадувань даної події, то воно рівномірно «розмазано» по дню, оскільки люди всі різні і кожен читає, коментує і перепощує

новини, коли йому зручно.

Натомість графік штучної події або події, в яку вливають інформацію штучно матиме один-два великих піків, при чому концентруються вони переважно близько дев’ятої години ранку чи третьої години дня. Отож, новинний цикл змінився завдяки Інтернету (соціальним мережам) і став інтерактивним. Відповідно модифікувалася й інформаційна хвиля, ставши довшою на початку і в період «затухання». На довжину інформаційної хвилі можуть впливати такі чинники: -

тип

Інтернет

ЗМІ

(чи

генерується

контент

шляхом

рерайтингу, чи контент створюється безпосередньо працівниками онлайн-ЗМІ); -

час (важливо, щоб інформаційна хвиля у певному медіа

починалася синхронно з подією від самого початку); -

характер повідомлення (чи сенсаційне воно чи ні);

чи зацікавлене онлайн-ЗМІ у високих рейтингах (якщо так, то

воно

модифікуватиме

інформаційну

хвилю,

акцентуючи

на

клікабельності новини); -

піар технології (чи вирішили працівники сфери піару

скористатися інформаційною хвилею);

суспільний інтерес (чим більший суспільний інтерес, тим

більших піків буде у інформаційної хвилі). Отже, чим активніше поширюють новину Інтернет-ЗМІ, тим більших піків сягає її хвиля і чим довше модифікується вона в часі, тим більшою є і протяжність хвилі.

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ У цьому розділі йтиметься про те, які форми збирання даних, аналізу та інтерпретації, а також написання звіту є прийнятними для даного дослідження. Д.Пері (Perry D.) підкреслює, що дослідження масової комунікації зумовлюються нагальними потребами суспільства. Тобто вони мають виразну соціальну заангажованість і передбачають відгуки на стурбованість суспільства масово-комунікаційною проблематикою, медіа-освіту та поведінку масової аудиторії [15,36]. Методи

вказують

шлях

дослідження,

тобто

яким

чином

воно

проводитиметься, включно з послідовністю кроків і визначенням процедур. Медіадослідження можуть бути кількісними чи якісними. Проте кожен із методів дослідження окремо в чомусь обмежений. Тому дослідники часто використовують для вивчення медіа впливів декілька методів. Цей підхід сприяє тому, що результати комплексних досліджень сприймаються з більшою довірою не лише в науковому середовищі, а також політиками, журналістами тощо [30,23]. Для свого дослідження я обрала два наукові методи: метод ситуативного аналізу (case study) та кількісно-якісний контент-аналіз.

2.1. Ситуативний аналіз або метод Case-study Ситуативний метод або ж метод Case-study є найбільш гнучким методом для проведення досліджень. Цей метод допомагає дослідити сучасне явище в контексті реального життя, коли межі між цим явищем і контекстом не очевидні і в якому використовуються кілька джерел [18,23]. Ситуативний аналіз застосовується тоді, коли мають місце сучасні події, а не ті, які минули давно. Його можна поділити на три категорії:

1) Пошуковий (exploratory); 2) Описовий (descriptive); 3) Пояснювальний (explanatory). Виокремлюють також і типовий та вибірковий ситуативний аналізи [5,61-75]. Доктор соціологічних наук, професор Юрій Сурмін будь-яку ситуацію називає «процесуальною», адже вона є продуктом соціальних змін. Ситуація витікає з попередньої ситуації і переходить в наступну. Тому для дослідження дуже важливо вдало обрати ситуацію, зауважує дослідник (див.Таблиця 2). Для цього варто зрозуміти до якої класифікації можна віднести ту чи іншу ситуацію та до якого різновиду. Сурмін також формулює задачі, які потрібно розв’язувати в процесі реалізації кейс-методу [40,114]: 1. Здійснення проблемного структурування, що передбачає виокремлення комплексу проблем ситуацій, їх типології, наслідків, проблем вирішення (проблемний аналіз); 2. Визначення характеристик, структури ситуації, її функцій, взаємодії з внутрішнім та зовнішнім середовищем (системний аналіз); 3. Встановлення причин, що спричинили появу ситуації і наслідків її розвитку (причинно-наслідковий аналіз); 4. Діагностика діяльності в ситуації, її моделювання і оптимізація (праксеологічний аналіз); 5. Побудова системи оцінок ситуації, її складових, умов, наслідків, дійових осіб (аксіологічний аналіз); 6. Побудова передбачень стосовно можливого, потенційного і бажаного майбутнього (прогностичний аналіз); 7. Розробка рекомендацій стосовно поведінки дійових осіб ситуації (рекомендаційних аналіз); 8. Розробка програм діяльності в даній ситуації (програмно-цільовий аналіз).

Таблиця 2. Різновиди ситуацій

Ситуативний метод, використовувався у тих випадках, коли про предмет дослідження нічого не було відомо або коли виникала необхідність у новому розумінні певного явища. «Ситуативний аналіз розглядається вченими як детальне вивчення події (Дж.Мітчелл), як глибоке всебічне вивчення поодинокого соціального феномена (Дж.Фіджин, А.Орум, Г.Сюберг), як метод вияву реальності, прихованої від сторонніх очей (Л.Бейлі)», - простежує І.Петрова у підручнику «Проектування в соціально-культурній сфері» [38,260263]. Ситуативний метод дослідження орієнтований на отримання не єдиної, точної відповіді, а багатьох відповідей про якусь проблему. Тому при використанні цього методу увага фокусується не на оволодінні готовими знаннями, а на їх творчому опрацюванні та оцінці.

Ситуативний аналіз використовується, коли: 1) Необхідно отримати відповідь на питання «як» і «чому»; 2) Дослідник не має можливостей контролювати поведінку людей або певні події; 3) Необхідно вивчити сучасне явище у реальному життєвому контексті. Здійснення ситуативного аналізу передбачає дотримання таких етапів: формування задуму дослідження, проведення ситуативного аналізу, збір даних, аналіз отриманої інформації та підведення підсумків. Формування задуму дослідження полягає у розробці запитань, формулювання гіпотези дослідження, виборі одиниць аналізу, критеріїв інтерпретації отриманих даних, вибору типу ситуативного аналізу (пояснювального, дослідницького чи описового), вибору кейсу. Проведення ситуативного аналізу як наступний етап застосування методу залежить від професіоналізму та вміння дослідника. На цьому етапі ведеться протокол ситуативного аналізу, що містить опис інструментів дослідження та загальні правила, яких треба дотримуватися при використанні дослідницьких інструментів. Збір даних передбачає використання таких джерел інформації: документів, архівних матеріалів, інтерв’ю, прямого та включеного спостереження, речових артефактів. Збір інформації передбачає дотримання таких принципів: використання різноманітних джерел інформації (пошук повідомлень з різних джерел, які підтверджують одне одного, збільшують рівень надійності дослідження), створення бази даних дослідження (яка може мати таблиці, статистичні дані, документи, зауваження), взаємозв’язку та послідовності фактів (зв'язок між початковими питаннями та процедурою дослідження, фактами та обставинами, збереженням поточної інформації та її використанням).

У дослідженнях ситуативний метод або метод case study прийнято використовувати як додатковий метод, що спільно з іншими якісними та кількісними доказами може зміцнити дослідження. У цьому дослідженні кейс Оксани Макар та «караванського стрільця» розглядатиметься

як

описовий

вид

ситуативного

аналізу.

Протокол

ситуативного аналізу для обох кейсів містить у собі наступні пункти: 1) Коротко про те, що сталося; 2) Хронологія подій; 3) Реакція громадськості; 4) Проблемні моменти справи та сумніви у її правдивості.

2.2.Контент-аналіз Серед усіх методів вивчення змісту публікацій, новин є формалізований метод, який найкраще підходить для реалізації цього дослідження – метод контент-аналізу. У наш час метод контент-аналізу дуже часто застосовується у медійних дослідженнях. Крім того, сьогодні існує безліч визначень контент-аналізу. У цій роботі я наводжу декілька з них. Одне з перших і найбільш цитованих визначень контент-аналізу як методу було запропоноване Б.Берельсоном у книзі «Контент-аналіз у дослідженнях комунікації»: «Контент-аналіз – це дослідницька техніка для об’єктивного, систематичного та кількісного опису явного змісту комунікації» [1,18]. І.Кузнєцов вважає, що «контент-аналіз – один із міждисциплінарних методів соціальних наук.

Як метод наукового аналізу тексту, він

використовується в гуманітарних науках з метою поглибленого розуміння змісту, соціальної позиції автора, його ціннісних орієнтацій.

Практично

контент-аналіз може бути застосований для вивчення масової сукупності будьяких текстів» [34,40]. Український дослідник В. Лизанчук в свою чергу також наводить своє визначення контент-аналізу: «Це аналіз змісту,

який дає можливість

комплексно досліджувати документи. Він полягає у тому, що кореспондент з великої кількості документів вибирає потрібні дані, аналізує їх, порівнює, підраховує і робить пені висновки.

Таким способом можна перевірити

документи на точність, достовірність інформації» [35,44]. Ще одне визначення контент-аналізу як процесу дали А.Алексєєв та В.Дудченко: «комплекс дослідницьких дій, який включає в себе ланцюжок від формування об’єкта і формулювання завдань до інтерпретації результатів формалізованого спостереження та статистичних операцій»[19,83]. Натомість Н.Костенко та В.Іванов визначають так цей метод: «контентаналіз

–

це

якісно-кількісний

метод

вивчення

документів,

який

характеризується об’єктивністю висновків та строгістю процедури та полягає у квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів. Предметом контент-аналізу можуть бути як проблеми соціальної дійсності, котрі висловлюються чи навпаки приховуються в документах, так і внутрішні закономірності самого об’єкта дослідження»[32,66]. О.Ольсті виділяє сім запитань, на які намагається відповісти контентаналіз: 1) опис тенденцій (на основі змісту тексту); 2) виявлення взаємозв’язків між характеристиками і повідомленням тексту; 3) оцінка відповідності стандартам комунікацій; 4) аналіз методів переконань (пропаганди); 5) аналіз стилю;

6) виявлення взаємозв’язків між характеристиками аудиторії і повідомленням, підготованим для неї; 7) Опис зразків (шаблонів) комунікації [7]. Більшість дослідників вважають, що обидва підходи (види) контентаналізу – кількісний та якісний є взаємодоповнювальними. Адже «формування категорій аналізу більшою мірою пов’язане із «якісним» дослідженням, тоді як аналіз сукупності ознак категорій у тексті найчастіше потребує «кількісного» аналізу. Тобто «якісний» аналіз присутній у «кількісному» і навпаки» [43]. У даному дослідженні використовуватимуться як елементи якісного, так і кількісного контент-аналізу. Комбінування методів дозволить не лише виокремити одиниці аналізу, які піддаються підрахунку та вимірюванню, але й чітко визначити особливості поширення інформаційних повідомлень в українських онлайн-медіа на прикладі обраних тем.

2.2.1 Вибірка Вибір джерел, використовуваних при дослідженні методом контентаналізу, є досить важливим етапом процесу.

Так, у моєму дослідженні

вибіркою будуть всі матеріали в обраних Інтернет-ЗМІ, темою яких є історія Оксани Макар та «караванський стрілець». Терміном початку дослідження є – дата першого повідомлення про зґвалтування дівчини (10 березня 2012 року) та відповідно дата першого повідомлення про стрілянину в ТЦ «Караван» (26 вересня 2012 року), а кінця – останнього повідомлення з цієї теми на кожному з обраних сайтів (13 травня 2013 року). Обираючи перелік українських Інтернет-ЗМІ для аналізу у даній роботі, я частково опиралася на результати рейтингу інформаційних сайтів bigmir.net, модеруючи результати протягом квітня 2013 року [39].

Рис.7 Рейтинг по групі «ЗМІ і періодика» лічильника на «bigmir.net»

Отож,

вибіркову

сукупність

ввійшли

три

найвідвідуваніших

українських онлайн-ЗМІ. Вони: 1) Мають зручний механізм пошуку контенту на сайті, 2) Мають незбіжні політичні позиції, 3) Публікують інформацію загальноукраїнського масштабу. Дані критерії відбору дозволяють максимально точно змоделювати інформаційний потік. Відтак, для аналізу нами було обрано такі українські онлайн-медіа: 1) «Кореспондент.net» (http://korrespondent.net/) – новинний агрегатор, що не виробляє власного новинного контенту; Характеристика: Український інформаційно-новинний ресурс. Головний редактор – Юлія Мак-Гаффі. Містить оперативну інформацію про найважливіші події в Україні та світі, а також новини бізнесу та економіки, здоров’я та спорту, науки та шоу-бізнесу. Є частиною холдингу «KP Media» (засновник - Джед Санден). У квітні 2011 року у ЗМІ з’явилась інформація про купівлю акцій «KP Media» Петром Порошенком та Борисом Ложніким (президент UMH group). «Кореспондент.net» офіційно був запущений 1-го вересня 2000 року. На сьогоднішній день сайт має російськомовну та україномовну версії. 8 вересня 2011 року «Кореспондент.net» оновив українську версію сайту: розділи і підрозділи україномовної версії були

повністю синхронізовані з російськомовною.За даними офіційного сайту«KP Media», середньомісячна аудиторія порталу становить 1,1 млн користувачів. 2) «Сегодня.ua» (http://www.segodnya.ua) – новинний агрегатор, який окрім новин інформаційних агенцій публікує також і новини з газети «Сегодня»; Характеристика: інформаційно-новинний сайт «segodnya.ua» з’явився в інформаційному просторі у квітні 2007 року і є частиною ЧАО «Сегодня Мультимедиа». Головний редактор – Світлана Панюшкіна. Сайт існує як окремий ресурс з динамічним оновленням контенту 24 години на добу. Цього року сайту виповнилося 6 років. Його відвідуваність, за словами головного редактора, складає більше 9 млн відвідувачів, 4 з яких – унікальні. На сайті працює частина редакції газети «Сегодня». 3) «ТСН.ua» (http://tsn.ua) – публікує власний контент та рерайтить новини інших онлайн-ЗМІ. Характеристика: інформаційно-новинний ресурс. Головний редактор – Уляна Кондратенко. «Останні новини політики,економіки, спорту та шоубізнесу, фото і відео – все це ексклюзивно на сайті ТСН.ua», - йдеться у профайлі ресурсу. Діє україномовна та російськомовна версії.

За

результатами березня 2013 року, ресурс tsn.ua зайняв перше місце за охопленням аудиторії в категорії «Новини». Охоплення аудиторії склало 9,08%.

2.2.2. Одиниці аналізу Одиниці аналізу – фрагменти тексту, в межах яких здійснюється спостереження за категоріями. Одиницями підрахунку контент-аналізу можуть бути як окремі слова, словосполучення, речення чи абзаци, так і цілі тексти [24]. Важливо визначити ці одиниці ще на початку дослідження.

За одиницю дослідження обрано інформаційне повідомлення (новину). Одиницями підрахунку (показники виміру наявності категорії в тексті) обрано слова та словосполучення, об’єднані у підтеми. Також елементом кодування обрані такі категорії як: - обсяг уваги до теми в часі (скільки повідомлень на день/місяць з’явилось на кожному з обраних сайтів стосовно певної підтеми в історії), - час (день, коли з’явилось те чи інше повідомлення). Виокремлення таких категорій дозволить простежити у цьому дослідженні, як розвивались історії Оксани Макар та «караванського стрільця» на сторінках обраних сайтів в часі та виокремити в який період які підтеми переважали. Кодувальний листок має такий вигляд: 1. Порядковий номер новини; 2. Назва онлайн видання; 3. Дата публікації новини на сайті; 4. Заголовок новини; 5. Лінк на новину; 6. Підтема Таким чином, я обрала для свого дослідження два методи: метод ситуативного аналізу (case study), метод кількісно-якісного контент-аналізу. Їх поєднання дозволить провести дослідження всебічно. Так, завдяки методу контент-аналізу ми зможемо оперувати цифрами та окреслити дослідження візуально за допомогою таблиць та графіків, завдяки якісному контент-аналізу нам вдасться виокремити підтеми, які переважали в певний період розгортання історій, а метод ситуативного аналізу (case-study) дозволить, через аналіз двох обраних кейсів, дати певну оцінку поширенню інформаційних хвиль в українських онлайн-ЗМІ.

РОЗДІЛ III РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ У цьому розділі міститься опис медіаісторій Оксани Макар та «караванського стрільця» згідно дослідження, проведеного методом case-study, а також проаналізовано новинні стрічки трьох найпопулярніших українських онлайн-медіа: «Кореспондент.net», «Сегодня.ua» та «ТСН.ua», що стосувались історії Оксани Макар та історії «караванського стрільця», що передбачено проведенням

дослідження

методом

кількісно-якісного

контент-аналізу.

Дослідження історії Оксани Макар охопило період з 10 березня 2012 року по 13 травня 2013 року, а «караванського стрільця» з 26 вересня 2012 року до 13 травня

2013 року (детальніший опис вибірки описаний у розділі

«Методологія»). Дослідження мало на меті з’ясувати як виглядала інформаційна хвиля в трьох обраних українських онлайн-ЗМІ для обраних кейсів. Метою кількісного контент-аналізу було визначити кількість публікацій за весь період розгортання історій, а якісного - які підтеми при цьому переважали для подальшого зображення графічно. Третьою частиною результатів є порівняння графічно зображених інформаційних хвиль обох обраних історій на кожному із трьох онлайн-ЗМІ аби віднести їх до якогось з виду інформаційних хвиль та описати їх відмінності чи подібності. Результатами кількісно-якісного контент-аналізу цього дослідження є 10 графіків для кожного кейсу (сумарно 20 графіків): 1)

Детальний графік, що відображатиме кількість новин кожного дня

впродовж усієї тривалості кейсу на кожному з трьох сайтів (6 шт.), 2)

Зведений графік, що відображатиме кількість повідомлень кожного

місяця впродовж усього розгортання кейсу (власне інформаційна хвиля) (6 шт.),

Діаграма з відсотковим співвідношенням підтем (6 шт),

Графік порівняння інформаційних хвиль кожного з кейсів у трьох

обраних онлайн-ЗМІ (2 шт.) Також, підсумком всього дослідження є зведений графік усіх шести інформаційних хвиль. За одиницю дослідження було обрано інформаційне повідомлення

(новину).

Одиницями

підрахунку

обрано

слова

та

словосполучення, об’єднані у підтеми. При віднесенні і кодуванні новини до якоїсь з перелічених підтем, до уваги бралась лише та інформація, що винесена у заголовок та першу частину новини і не брався до уваги бекграунд. Загальна кількість новин, відібрана для дослідження у історії Оксани Макар – 729, «караванського стрільця» - 726.

3.1 Результати ситуативного аналізу (опис кейсів) Для свого дослідження я обрала справу Оксани Макар та справу «караванського стрільця», як найбільш резонансні медіа-історії 2012-2013 років, що розвивались впродовж кількох місяців і збурили велику частину українського суспільства. Також я розглядала їх як описовий вид ситуативного аналізу, ведучи протокол ситуативного аналізу. 3.1.1 Справа Оксани Макар 1) Коротко про те, що сталося Вбивство Оксани Макар - злочин, що стався у ніч з 9 на 10 березня 2012 року в місті Миколаєві, що викликав великий суспільний резонанс як в Україні, так і за кордоном.

Згідно з наявною версією, троє підозрюваних скоїли групове зґвалтування 18-річної Оксани Макар, після чого, з метою приховування цього злочину, спробували вбити жертву, а пізніше - спалити її тіло. Проте дівчині вдалося вижити, і вранці 10 березня 2012 року, коли Оксану випадково знайшли, її доставили з важкими опіками до лікарні, де вона назвала представнику слідства імена трьох злочинців. У той же день (10 березня) всі троє підозрюваних були затримані, проте через декілька годин двох з них відпустили. Згодом хлопців знову заарештували після масштабних народних протестів у Миколаєві і в найбільших містах України. Характер злочину, особи підозрюваних та дії правоохоронних органів викликали хвилю обурення. 14 березня президент України Віктор Янукович доручив генеральному прокурору забезпечити повне і неупереджене розслідування злочину. Незважаючи на надану інтенсивну медичну допомогу, Оксана Макар померла 29 березня 2012 року. Трьом обвинуваченим у зґвалтуванні і намаганні спалити Оксану винесли найсуворіші вироки. Євгену Краснощоку дали довічне, Максиму Присяжнюку 15 років, Артему Погосяну - 14 років. Згодом, ім’я Оксани Макар стало загально назвою на позначення знущань над іншими дівчатами. «Оксаною Макар №2» у ЗМІ прозвали Олександру Попову, яку побили у тому ж Миколаєві, Марію Баранову, яку зґвалтували і намагались похоронити живою у Прилуках Чернігівської області, Анну Винокурову, яку підпалили і спалили заживо біля ріки Сіверський Донець, а також Юлію Ірніденко, яку облили сомогоном та підпалили на вечірці у Харкові. 2)Хронологія подій Ввечері 9 березня 2012 року 18-річна Оксана Макар приїхала з передмістя Миколаєва (з селища «Промінь) в центр Миколаєва, в кафе-бар «Рибка» (на вулиці Дзержинського) для того, щоб відсвяткувати «Міжнародний жіночий день». У цьому кафе вона була не раз (в тому числі в компанії своїх знайомих), її знала працівник бару. З її слів, Оксана випила лише банку пива і трохи соку.

Близько 22:00 в кафе зайшли кілька молодих хлопців, які теж часто заходили в цей заклад. Вони зайняли столик поруч з Оксаною і вона пересіла до них. Потім хлопці пригостили дівчину спиртним, після чого вона сп'яніла настільки, що з кафе її вели під руки (сама Оксана і її мати згодом заявляли, що їй «підсипали» снодійне). Оскільки Оксана сильно сп'яніла, то хлопці запропонували провести її проспатися на квартиру їх спільного знайомого Максима Присяжнюка, який був відомим чиновником у Миколаєві, і який близько року намагався безуспішно зав'язати стосунки з Оксаною. Господар квартири і обидва його гостя (Максим Присяжнюк, 24 роки; Артем Погосян, 22 роки; Євген Краснощок, 23 роки), скориставшись безпорадним станом дівчини, по черзі її зґвалтували. Але дівчина прокинулася, стала відчайдушно опиратися і кричати (сусіди чули гучні крики, але не викликали міліцію). Тоді один з ґвалтівників, почав душити дівчину руками, поки вона не перестала подавати ознак життя. Будучи впевненим, що дівчина мертва, Краснощок все одно вступив з нею в статевий контакт, після чого, він і Погосян пішли оглянути місце, куди планували віднести тіло. Коли повернулися, дівчина дихала - і Краснощок повторно задушив її, цього разу - мотузкою. Потім він замотав дівчину в ковдру і наволочку, і всі троє (Краснощок, Погосян, Присяжнюк) понесли її на територію

покинутого

будівництва

поліклініки.

На

будівництві

вони

спустилися в підвал і кинули тіло в яму зі сміттям, а потім підпалили сміття біля дівчини і пішли. Однак Краснощок повернувся, щоб забрати наволочку дівчина горіла, але не подавала ознак життя. Вранці 10 березня 2012 Оксану Макар знайшов чоловік, що проходив повз. Відтак її доставили в обласний центр термічної травми у міській лікарні № 3. У неї обгоріло близько 55% поверхні тіла, причому значна частина опіків – 3го і 4-го ступенів. 12 березня Оксані ампутували праву руку. 13 березня стали відомі імена підозрюваних: Євген Краснощок, Максим Присяжнюк (усиновлена дитина колишньої голови Єланецької РДА) та Артем Погосян. Того ж дня проти двох затриманих було порушено кримінальну

справу за ч. 3 ст. 152 Кримінального кодексу (зґвалтування, вчинене групою осіб); щодо третього порушено кримінальну справу за п. 9 ч. 2 ст. 115 і ч. 3 ст. 152 (вбивство, вчинене з метою приховання іншого злочину, поєднане із зґвалтуванням). Тоді ж Оксана Макар дала свідчення і була проведена судмедекспертиза. Так, дівчина розповіла, що її почали душити тоді, коли вона пригрозила хлопцям повідомити про подію в міліцію. 15 березня Оксану Макар ввели у стан медикаментозного сну і перевели на штучну вентиляцію легень. Біля палати дівчини міліція виставила охорону. 16 березня керівник Донецького опікового центру Еміль Фісталь прийняв рішення відправити Оксану Макар в Донецьк для лікування в Донецькому опіковому центрі. 18 березня у Оксани виявили запалення легенів, а 22 березня їй зробили операцію з порятунку ноги. У Оксани були видалені мертві тканини і на їх місце поклали гелеві пов'язки, які імітують людську шкіру. В четвер 29 березня у неї почалася сильна легенева кровотеча. Реанімація тривала понад 40 хвилин, проте в 7:30 ранку лікарі констатували смерть Оксани Макар. Дівчину поховали у весільній сукні 31 березня 2012 на кладовищі села Шевченкове біля пам'ятника героям Великої Вітчизняної війни. 12 квітня керівник ГСУ МВС України Василь Фаринник повідомив, що розслідування кримінальної справи про вбивство Оксани Макар завершено. 12 червня 2012 пройшло перше засідання суду. В обвинувальному висновку, зокрема, йшлося: «Всі троє обвинувачених, розуміючи незворотність ситуації, коли в Оксани на шиї вже були сліди від задушення і на тілі видно побої, бажаючи приховати сліди злочину, вирішили вбити дівчину шляхом спалювання тіла, що у результаті не дозволило б ідентифікувати тіло». Євген Краснощок і Максим Присяжнюк - визнали свою провину частково, а Артем Погосян провину визнати відмовився.

27 листопада 2012 року Центральний районний суд Миколаєва визнав обвинувачених винними за всіма пунктами звинувачення і засудив: Євгенія Краснощока - до покарання у виді довічного позбавлення волі; Максима Присяжнюка - до покарання у вигляді 15 років позбавлення волі; Артема Погосяна - до покарання у вигляді 14 років позбавлення волі. Однак з вироком не погодилися, як мати Оксани Макар, так і один із засуджених - М. Присяжнюк. У грудні 2012 року вони подали апеляційні скарги на вирок до Апеляційного суду Миколаївської області. Розгляд скарг призначили на 30 травня 2013 року. Варто згадати також, що стосовно матері Оксани Тетяни Суровицької відкрили кримінальне провадження. Завдяки новому КПК для цього достатньо лише написати заяву, що і зробила миколаївська правозахисниця Олена Кабашна. Вона звинуватила матір Оксани по 5 статтях, серед них торгівля людьми та залучення до проституції. Сама Суровицька звинувачення не прокоментувала. Усе, що вона сказала з приводу дій Кабашної – «Я б розбила їй голову навпіл». 3)Реакція громадськості Подію, що сталась в Миколаєві активно обговорювало українське суспільство. Хтось звинувачував саму Оксану у тому, що з нею сталося. Інші слушно зауважували, що ніхто не має права чинити так з людиною, якою б вона не була. Треті нагадували, що батько, матір, вітчим Оксани сиділи у тюрмі, а її залишали в інтернаті. Тож у тому, якою вона виросла, не лише її вина. 12-13 березня на багатьох інтернет-форумах були викладені адреси Присяжнюка, Погосяна, Краснощока та інтернет-адреси їхніх сторінок «ВКонтакте». 14 березня в Інтернеті був створений «Сайт підтримки Оксани Макар». У соціальних мережах «ВКонтакте» і «Facebook» було створено велику кількість груп і співтовариств, через які організовувалися мітинги. Перший мітинг

відбувся

біля

будівлі

Центрального

РВВС

Миколаєві.

Мітингувальники «кастрували опудало» і спалили його. Після цього «спалення

опудала» і резонансу в ЗМІ 13 березня міліція повторно затримала Присяжнюка та Погосяна. 15 березня на центральній площі Миколаєва (площа Леніна) пройшов найбільший мітинг на підтримку Оксани Макар. Кількість тих, хто прийшов ЗМІ оцінювала від двох до десяти тисяч. З боку влади була спроба проведення контр-мітингу - «Молоді регіони» (молодіжне крило «Партії регіонів») зареєстрували у міськвиконкомі свій мітинг і поставили свою сцену і звук на 30 хвилин раніше. Паралельно мітинги «проти беззаконня» і на підтримку Оксани Макар також пройшли в Києві, Одесі та Харкові, 16 березня - в Сумах і у Львові. Крім того, 15 березня активістки руху Femen провели топлес-акцію біля будівлі

Генеральної

прокуратури

України,

вимагаючи

найжорсткішого

покарання для злочинців. 29 березня в Миколаєві пройшов останній мітинг «проти беззаконня влади і на підтримку Оксани Макар». Після оголошення люди почали масово здавати кров для Оксани Макар. На сайтах деяких ЗМІ (в тому числі ТСН.ua) були викладені реквізити для збору коштів на лікування. До 21 березня на рахунок матері Оксани надійшло близько 700 тис. грн. Трагедію Оксани Макар згадали багато іноземних ЗМІ. Серед них: «BERLINER TAGESZEITUNG», «ABC News», «The independent», «Arab News», «AGENCE FRANCE-PRESSE», «Le point», «Wirtualna Polska». Зокрема, французька «Le Figaro» надрукувала невелику статтю під назвою «Муки Оксани обурили Україну», а газета «The New York Timеs» написала: «Оксана Макар прийшла у цей світ, щоб відкрити українському суспільству очі». Активно коментували справу і публічні люди: народні депутати Геннадій Задирко, Сергій Соболєв і Олег Ляшко, радник президента Марина Ставнійчук, секретар РНБО Андрій Клюєв, губернатор Миколайвської області Микола Круглов, генеральний прокурор Віктор Пшонка та й сам президент України Віктор Янукович.

7 червня 2012 року були презентовані результати загальнонаціонального опитування, проведеного фондом «Демократичні ініціативи» та Центром Разумкова, за результатами якого 91% опитаних знала про справу Оксани Макар (вибірка становила 2009 респондентів віком від 18 років у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками). Окрім того, на питання, чи можна сподіватися на справедливе розслідування та рішення в цій справі, позитивно відповіли 48,4% опитаних, негативно — 32,8%, ще 18,8% — не змогли визначитися з відповіддю. Окрім того, навіть серед тих, хто сподівався на справедливе розслідування та суд над ґвалтівниками О.Макар, 14% вбачали у самосуді єдиний спосіб здійснення правосуддя [36]. 4)Проблемні моменти справи та сумніви у її правдивості Ще навіть під час того, як події розвивались журналісти, користувачі соціальних мереж активно аналізували те, що відбувається довкола Оксани Макар та публікували свої версії. Усі вони об’єднувались у висновок, що як сам суд, так і слідство, були звичайною для України моделлю «підгону» доказової бази під обвинувальний вирок. Тобто, що народ, який регулярно виступав проти суддівської несправедливості, сам підштовхнув судову гілку влади до того, щоб винести абсолютно необ'єктивний і абсурдний вирок. Сумнівались люди практично у всьому. Зокрема брехнею називали те, що хлопці Оксану заманили та зґвалтували (насправді вона сама була готова йти з ними), що вони були «мажорами» (це нібито вигадали журналісти «Комсомольской правди»), так і те, що це було групове зґвалтування (ґвалтував лише Краснощок). Виникали також підозри щодо доказів, експертиз і того, що дівчину спалили заживо.

3.1.2 "Караванський стрілець" 1) Коротко про те, що сталося 26 вересня молодий чоловік зайшов до гіпермаркету "Караван" у Києві, взяв молоко, хліб і шкарпетки. А звідти вже вибіг, залишаючи після себе чотири спливаючих кров'ю тіла охоронців. Троє з них померли. У МВС повідомили, що в обоймі переробленого Макарова було лише 9 куль, і всі було використано. Злочинець втік прямо з-під носа у працівників і відвідувачів ТЦ. Все це зафіксували камери спостереження гіпермаркету, відео з яких побачила вся країна. 5 жовтня міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко назвав головного і єдиного підозрюваного у розстрілі охоронців - 38-річного уродженця села Кам'янка-Бузька Львівської області, кандидата в майстри спорту з боксу Ярослава Мазурка, який раніше працював у приватних охоронних структурах. І хоча начебто вже було відомо хто винен, обличчя Мазурка знала вся країна, затримати його не змогли. Аж поки 7 листопада його не знайшов киянин під час прогулянки з собакою в лісопарковій зоні неподалік від метро Сирець – з простреленою головою. Смерть головного підозрюваного не додала справі ясності, а навпаки, поставило ще більше питань. Багато українців не вірили, що між "караванським стрільцем", Ярославом Мазурком та знайденим мертвим чоловіком можна поставити знак рівності. Тим часом правоохоронці перевіряли покійного Мазурка на причетність ще до шести злочинів, які здійснені в Києві і залишилися нерозкритими. 3)Хронологія подій 26 вересня у торговому центрі «Караван» у Києві сталася стрілянина. Чоловіка "на гарячому" застукали охоронці, коли він намагався вкрасти флешку. Вони його затримали і привели до службового приміщення. Охоронці наказали чоловікові вивернути кишені. Той почав вивертати, але дістав пістолет та кількома швидкими пострілами "поклав" чотирьох охоронців. Троє з них одразу загинули, один поранений. Одразу після цього керівництво гіпермаркету

оголосило нагороду у 100 тисяч гривень за будь-яку інформацію про місце перебування чи особу винуватця, а МВС оприлюднило фотографію чоловіка з камер спостереження. Також Оболонське районне відділення Головного управління Міністерства внутрішніх справ 26 вересня порушило кримінальну справу за фактом вбивств у Каравані. Наступного дня почали з’являтися версії того, що сталося. Так перша з них: чоловік, що стріляв може бути військовослужбовцем, який живе в гуртожитку неподалік, друга – це член банди Дікаєва, якого всі давно вважали мертвим. В 11 годині ранку 27 вересня 2012 року в Інтернеті з’явилось відео з камер спостереження, де нібито видно як все відбувалось. Ввечері ж ЗМІ попробували знайти першого винного, зазначивши, що в убитих охоронців "Каравану" не було кнопки екстреного виклику міліції. 28 вересня 2012 року за коментування взялися експерти, які пробували давати оцінку тому, що відбулося, а міліція - радити як себе поводити в такій ситуації. До 1 жовтня міліція не могла надати жодної нової інформації, проте представники МВС запевняли, що чоловік з Каравану все ще в Україні, а не за кордоном. А вже наступного дня правоохоронці підкинули ще одну версію про те, що вбивця з "Каравану" міг легко змінити зовнішність і "залягти на дно" у глухому селі. А поки його не знайшли міліція в метро почала носити бронежилети. Важливою датою у справі стало 5 жовтня. В цей день міністр внутрішніх справ України Віталій Захарченко в інтерв'ю 5 каналу назвав ім’я Ярослава Мазурка. Як підозрюваного у вбивстві охоронців. Далі ЗМІ прикували свою увагу до потенційних знайомих чоловіка. Це і боксери, з якими міг тренуватися Ярослав Мазурок і сусіди, і родичі. Після нічого обшуку у одній з багатоповерхівок Києво-Святошинського району, де з дружиною та донькою жив Мазурок, міліція припустила, що він був неонацистом і зачитувався Гітлером. 6 жовтня МВС озвучило всі версії потрійного вбивства в "Каравані", які у них на той момент були. Спершу правоохоронці заявили, що він радше псих з

пістолетом. Другим припущенням був переділ ринку послуг охорони. За третьою версією чоловік помстився чи за те, що його самого звільнили з охоронців, чи за ображених у магазині родичів. Остання версія каже про те, що це професійний кілер, який або збирався вбити саме охоронців і вбив, або йшов убивати когось іншого, але охоронці вивели його з рівноваги. Та наступного дня правоохоронці потішили громадськість повідомленням, що «МВС вийшло на фінішну пряму полювання на «караванського стрілка», тобто, що місце перебування встановлено і готується операція по затриманню. 10 жовтня за версією правоохоронців, тест ДНК показав, що Мазурок 100% є «караванським стрільцем». Того ж дня його оголосили у міжнародний розшук. Дружина Ярослава Мазурка його причетність до вбивства категорично заперечувала у відео, яке з’явилось 11 жовтня, через шість днів від її імені почав говорити адвокат. 7 листопада 2012 року тіло Ярослава Мазурка знайшли у парковій зоні в Оболонському районі Києва. При ньому був паспорт. Журналісти зауважили, що труп Мазурка знайшли до річниці роботи Захарченка міністром. Опісля кількох версій де ж міг переховуватися підозрюваний та впізнання тіла дружиною Мазурка, 17 листопада його похоронили у Києві. Попри здавалося б вдалий фінал, міліція не поспішила закрити кримінальну справу і розглядала ще декілька вбивств, які міг скоїти Ярослав Мазурок до стрілянини в «Каравані», зокрема 28 листопада оголосила про проведення додатково ще 200 експертиз. І аж 17 квітня прокуратура визнала Мазурка непричетним до інших убивств. 3)Реакція громадськості Вбивство в Каравані обговорювала вся Україна. Версій загадкового злочину було багато. Вбивцю називали і крадієм, і кілером, і месником, і психічнохворим. Але чому він міг розстріляти охоронців, зрозумілим так не стало. Проте у правоохоронців сумнівів у винуватості Мазурка не було.

Одразу після події журналісти опитували відвідувачів «Каравану» чи не страшно їм ходити вулицями, проте вони все одно сказали, що й надалі сміливо ходимуть в торговий центр. Все ж багато громадян телефонувало в міліцію сповіщаючи ймовірне місце перебування підозрюваного. До пошуків стрільця з "Каравану" підключалися й столичні школярі,бажаючи отримати винагороду. Проте показовішою виявилася реакція Інтернет-користувачів. Стрілянина в Каравані стала найпопулярнішим запитом в «Google» одразу за декілька днів після події. Також 6 жовтня ЗМІ повідомили, що «Українці масово створюють у соцмережах фейкові сторінки вбивці з «Каравану». На них точилися обговорення, відбувалося коментування останніх новин, пов’язаних із справою. Також активними були блогери, один з яких у своєму блозі намагався довести схожість Мазурка та вбивці з "Каравану" шляхом накладання фотографій облич Мазурка та чоловіка з камер спостереження.

Що ж до публічних осіб, то

обговорювати подію, окрім політика Геннадія Москаля, в’ялила також і екстрасенси. Варто також зазначити, що у підсумковому рейтингу найпопулярніших запитів року у GOOGLE- Zeitgeist 2012, серед ТОП-10 найбільш популярних запитів українських користувачів шосте місце зайняла Оксана Макар. Вона ввійшла

ТОП-5

найпопулярніших

персон,

подій

року

якими

цікавилися

разом

із

українці,

Ярославом

ТОП

Мазурком

[37].

4)Проблемні моменти справи та сумніви у її правдивості Перше, у чому засумнівалися, було відео з камер спостереження, яке називали змонтованим або ж таким, з якого вирізали 20 секунд. Також не було зрозумілим і те як міг «стрілець» залишили своє ДНК в «Каравані». Третє чому стрілок вбивав людей? За хліб і молоко або за те, що його затримали? У кожному разі, стріляти за такі речі може лише психічно нестійкий чоловік, погоджувалися і експерти і громадськість. Слідство ж не виявило у Мазурка психічних проблем.

Повідомлялось, що головний свідок у справі про стрілянину охоронець, що вижив Павло Феденко не впізнав в Ярославі Мазурка людини, який стріляв у охоронців. Натомість міліція переконувала в протилежному. Великим питанням для дискусії виявилося те чи Мазурок застрелився чи його вбили? Адже в той час, коли його шукали по всій Україні, а також оголосили в міжнародний розшук, тіло знайшли у Києві та ще й з паспортом па пістолетом. А за два місяці після стрілянини «Караван» взагалі купив бізнесмен Олександр Ярославський. Це породило ще одну версію, що для продажу торгового центру за безцінь просто найняли кілера.

3.2 Результати контент-аналізу (історія Оксани Макар) За результатами пошуку на обраних для дослідження сайтах знайдено наступну кількість новин про справу Оксани Макар: «Кореспондент.net» – 85 новин; Оскільки під час пошуку виявилось, що деякі новини на україномовній версії сайту (39 результатів) відсутні на російськомовній (91 результат), я включила їх також у загальний перелік. Окрім того, до уваги не брались результати пошуку, що не містять у собі інформацію про справу, а лише побіжно згадують ім’я дівчини, що також відображались у результатах. «ТСН.ua» – 305 новин; Оскільки в кожному з 38 результатів пошуку на сайті «ТСН.ua» містились також гіперпосилання, перехід за якими давав нові результати, яких не видало пошуком, їх я теж додала до вибірки. Також при дослідженні на цьому сайті під новинами розміщений блок під назвою «Читайте також», що теж містить результати, яких при пошуку на сайті не було видано. Враховувала я і те, що новини про Оксану Макар були об’єднані у рубрику «Спецтема». Відтак,

враховуючи результати пошуку, гіперпосилання та блок «Читайте також», на сайті «ТСН.ua» для даного дослідження було взято 305 новинних повідомлень. «Сегодня.ua» – 338 новин. Через те, що тег «Оксана Макар» з’явився у новинах «Сегодня.ua» лише починаючи з 15 березня, а перше повідомлення на сайті, що стосувалось зґвалтування та спроби підпалу дівчини з’явилось ще 13 березня, до 232 новин з тегом «Оксана Макар» я додала також і новинні повідомлення, що не містили імені, а лише слово та тег «дівчина». Останнє повідомлення, яке потрапило у вибірку датоване 13 травня 2013 року і у ньому йдеться, що: «Суд рассмотрит апелляцию на приговор по делу об убийстве Оксаны Макар». Відтак історію Оксани Макар ще продовжуватимуть висвітлювати ЗМІ. Проте, на мою думку, на вигляд інформаційної хвилі це суттєво не вплине. Під час якісного контент-аналізу новин історії Оксани Макар на обраних сайтах, я виділила, наведені у таблиці підтеми та порахувала частоту їхніх згадувань. №

Підтеми

історії

Оксани Кореспондент.net

ТСН.ua

Сегодня.ua

Макар 1

стан здоров’я Оксани Макар

гроші на лікування

Краснощок,

Присяжнюк, 5

Погосян 4

реакція суспільства

Матір Оксани Макар Тетяна 7

Суровицька 6

смерть Оксани Макар

похорон

минуле

родини

Макар

(в 1

тому числі Оксани) 9

розслідування

суд

вирок

позиція

державних

та 9

іноземних структур,окремих депутатів 13

Родичі підозрюваних

квартира, де було зґвалтовано 1

дівчину 15

апеляція

згвалтування

свідки

експерти

Оксана Макар

Позиція іноземних ЗМІ

Медобладнання

для

Саші 0

Лікування в Німеччині

Кабашна (правозахисниця)

Важливі дати після смерті 0

Попової

Оксани (2 місяці, річниця) 25

Книжка

Квартира мами Оксани

Еміль Фісталь – лікар Оксани 0

Макар 28

Пам'ятник

3.2.1 Результати на «Кореспондент.net» Перше повідомлення про зґвалтування та спробу підпалу Оксани Макар з’явилось на сайті «Кореспондент.net» 13 березня 2012 року о 14.04 із заголовком «Дети николаевских экс-чиновников подозреваются в резонансном преступлении». Останнє – 13 травня 2013 року о 12.39 із заголовком «Суд рассмотрит апелляцию на приговор по делу об убийстве Оксаны Макар». З 85 новин найбільше було 14 березня 2012 року (коли в мережі з’явилось відео допиту одного з підозрюваних) та 29 березня 2012 року (коли Оксана Макар померла) – п’ять новин в кожен з цих днів. Рис.7 Історія Оксани Макар на «Кореспондент.net»

Якщо підрахувати кількість новин кожного місяця (з березня 2012 року по квітень 2013 року), то найбільше їх було у березні – 33 новини. З січня до травня 2013 року про справу Оксани Макар на сайті згадували лише один раз на

місяць. Відтак інформаційна хвиля на сайті «Кореспондент.net» виглядає наступним чином. Рис.8 Інформаційна хвиля історії Оксани Макар на «Кореспондент.net»

Зі всіх проаналізованих новин найбільша кількість стосувалась судового процесу над трьома підозрюваними у справі – 28 новин, що склало 35%. Зокрема до цієї підтеми я віднесла новини з такими заголовками: «Начался суд по делу Оксаны Макар: в зале присутствуют двое из трех обвиняемых», «Двое подсудимых по делу Оксаны Макар подрались в зале суда», «Обвиняемый в убийстве Оксаны Макар в суде аплодировал и шутил». Позиція державних структур щодо справи, а також окремих депутатів за активністю висвітлення отримала друге місце – 9 новин (11%). Прикладом новини

до

цієї

категорії

може

бути

така:

«В

Николаевской

облгосадминистрации опровергли заявление Коновалюка о причинах смерти Оксаны Макар». Трохи менше новин стосувалось перебігу розслідування (10%) та стану здоров’я Оксани Макар (9%). Відповідно, прикладами цих підтем є новини з наступними заголовками: «КП: В деле Оксаны Макар замешано

больше трех человек», «Сегодня жертва преступления в Николаеве будет доставлена в Донецкий ожоговый центр». Рис.9 Співвідношення кожної з підтем історії Оксани Макар на «Кореспондент.net»

3.2.2Результати на «ТСН.ua» Перша новина про Оксану Макар на сайті ТСН.ua з’явилась 12 березня 2012 року, 19:00 годині із заголовком «Допоможіть врятувати життя Оксани!», а останнє – 30 квітня 2013 року о 12:50 із заголовком «На могилі Оксани Макар встановили пам'ятник з чорного мармуру». Загальна кількість новин – 306. З них найбільше було в такі дні: 15 березня 2012 року – 12 новин та в день смерті Оксани Макар 29 березня 2012 року – 21 новина.

Рис.10 Історія Оксани Макар на «ТСН.ua»

У березні 2012 року про Оксану Макар на сайті «ТСН.ua» згадували 141 раз, а у лютому 2013 року – лише один. Рис.11

Інформаційна

хвиля

історії

Оксани

Макар

«ТСН.ua» Інформаційна хвиля історії Оксани Макар на "ТСН.ua"

160 140 120 100

кількість новин

80 60 40 20 0 Гру.11

Лют.12

Кві.12

Тра.12

Лип.12

Сер.12

Жов.12

Гру.12

Січ.13

Бер.13

Тра.13

на

З усіх підтем, найбільше новин стосувалось перебігу судового процесу – 82 новини, що склало 27%. 10% (29 новин) стосувалось стану здоров’я Оксани Макар, по 9% зайняли підтеми «Краснощок, Присяжнюк, Погосян» (28 новин) та «позиція держструктур та окремих політиків» (29 новин). Рис.12 Співвідношення кожної з підтем історії Оксани Макар на «ТСН.ua»

3.2.3 Результати на «Сегодня.ua» На сайті «Сегодня.ua» історія Оксани Макар зайняла 338 новин. Перша з них датована 13 березня 2012 року і з’явилась на сайті о 18:29 під заголовком «Трое мажоров изнасиловали и пытались сжечь заживо 19-летнюю девушку. (ФОТО, ВИДЕО)», а останню працівники сайті оприлюднили 13 травня 2013 року о 12:31 і стосувалась ця новина апеляції «Стала известна дата апелляции по делу Оксаны Макар». Показово, що найбільше новин було опубліковано 29 березня у день смерті дівчини – 27 новин. Схожого піку більше не спостерігалось, адже другими за кількістю новин на день стали 20 та 21 березня 2012 року. В ці дні про Оксану Макар на сайті «Сегодня.ua» було по 12 новин. Рис.13 Історія Оксани Макар на «Сегодня.ua»

Місячна динаміка на сайті виглядає наступним чином: рекордсменом за найбільшою кількістю новин є березень 2012 року – 168 новин, а за найменшою – лютий 2013 року, адже за цей місяць не було опубліковано жодної новини. Рис.14 Інформаційна хвиля історії Оксани Макар на «Сегодня.ua»

Описуючи результати якісного контент-аналізу на «Сегодня.ua», варто відзначити подібність до «Кореспондент.net» та «ТСН.ua», адже найбільше висвітлення також отримав судовий процес над трьома звинуваченими у справі – 90 новин, що в відсотковому співвідношення склало 27% від усі аналізованих новин. Важливо зауважити, що порівняно з новинами на сайтах «Кореспондент.net» на сайті «Сегодня.ua» як і на «ТСН.ua» з’вилося достатньо багато нових підтем. Серед них: позиція правозахисників, медобладнання для Саші Попової (дівчини, яку жорстоко побили в Миколаєві незадовго після того, що сталось з Оксаною Макар), свідки (люди, яких допитували у суді), позиція іноземних ЗМІ, книжка про Оксану, яку видали після її смерті та пам’ятник (про нього було аж три новини).

Рис.15 Співвідношення кожної з підтем історії Оксани Макар на «Сегодня.ua»

Таким чином, ми отримали три графічно зображені інформаційні хвилі історії Оксани Макар на «Кореспондент.net», «Сегодня.ua» та «ТСН.ua». Їхню подібність можна побачити на зведеному графіку. Рис.16 Історія Оксани Макар на «ТСН.ua», «Кореспондент.net», «Сегодня.ua» (порівняння інформаційних хвиль)

3.3 Результати контент-аналізу («Караванський стрілець») За результатами пошуку на обраних трьох сайтах знайдено наступну кількість новин, що стосувались історії «караванського стрільця»: «Кореспондент.net» - 132 новини; Пошук новин здійснювався за тегами «караван» та «Мазурок». Тег «караван» працівники сайту почили ставити одразу в день стрілянини - 26 вересня 2012

року і дав 232 результати, а тег «Мазурок» почали додавати до новин з 8 жовтня 2012 року. З ним на сайті виявилось 150 результатів. Оскільки багато новин виявилися з двома тегами, а багато стосувались самої справи «караванського стрільця» побіжно, то в дослідження потрапило 132 новини. «ТСН.ua» - 302 новини; Суму новин історії «караванського стрільця» (302 новини) я отримала беручи новини, об’єднані у спеціальну рубрику «спецтема», розділ «Читайте також» та переходячи за додатковими гіперпосиланнями. «Сегодня.ua» - 284 новини. Шукаючи «всі новини за запитом» «караван» та «Мазурок», я отримала сумарно 284 новини, що описували перебіг історії і не містили лише фотографії чи лише відео. Також я виділила такі підтеми та підрахувала частоту їхнього згадування на сайтах. №

Підтеми

історії Кореспондент.net

ТСН.ua

Сегодня.ua

«караванського стрільця» 1

стрілянина

винагорода

розшук

Охоронці Каравану

Міри безпеки

Офіційна інформація МВС щодо

перебігу справи 7

Подробиці стрілянини

версії

Позиція керівництва Каравану

Думка експертів

Реакція суспільства

Позиція державних органів

Сумніви у правдивості

Родичі Мазурка

Минуле Мазурка

Коментарі

адвоката

дружини

Мазурка 17

Самогубство Мазурка

Місце переховування

Меморіальна

дошка

від

«Братства» 20

похорон

Корупція у «Каравані»

Слідство після смерті Мазурка

Гроші для сімей охоронців

Події в Каравані після стрілянини

Знайомі Мазурка

Родичі охоронців

Спекуляції на історії (Мазурок на

«Молодості») 28

могила

Печиво «Мазурок»

Інший труп у парку

Мазурок в соц.мережах

Охоронці в інших ТЦ

3.3.1 Результати на «Кореспондент.net» На «Кореспондент.net» про «караванського стрільця» почали писати 26 вересня 2012 року о 16:46. Перша новина з’явилась на сайті із заголовком «В

киевском ТРЦ Караван грабитель застрелил трех охранников». Остання ж новина датована 17 квітня 2012 року і з’явилась вона о 10:43 під заголовком «Прокуратура закрыла дело Мазурка». Загалом з сайту у моє дослідження потрапило 132 новини. Найбільша кількість новин у стрічці «Кореспондент.net» було 27 вересня 2012 року – 15 новин та 7 листопада 2012 року – 10 новин. Рис.17 Історія «караванського стрільця» на «Кореспондент.net»

Піки

інформаційної

хвилі

історії

«караванського

стрільця»

на

«Кореспондент.net» спостерігаються головно у три перших місяці. У вересні 2012 року на сайті опубліковано 31 новину, у жовтні – 58 новин, а у листопаді – 44 новини. У наступні п’ять місяців відбулося значне зменшення згадуваності історії. У грудні, наприклад, було 3 новини, а у березні взагалі нуль.

Рис.18

Інформаційна

хвиля

історії

«караванського

стрільця»

на

«Кореспондент.net»

Найбільше уваги «Кореспондент.net» приділяв офіційним повідомленням МВС України та й взагалі розшуку того, хто стріляв похоронів ТЦ «Караван», тобто фактично став ретранслятором того, що повідомляли у МВС. Ця підтема займає 24% від загальної кількості новин і становить 34 новини. Цікаво, що з різницею буквально в декілька хвилин на сайті з’являлись офіційні спростування МВС якоїсь попередньо опублікованої версії, отриманої від невідомого джерела. Наприклад: «Опровержение: убийца из Каравана не был российским киллером». Також акцент був зроблений і на висвітлення різноманітних версій як того, що відбулося в «Каравані», мотивів стрільця, так і його особи – 12 новин, що склало 9%. Приклади таких новин: «Источник: Убийце из Каравана

не хватило патронов в самодельном пистолете, чтобы добить четвертого охранника», «Источник: Убийства в Караване совершил российский киллер». Рис.19

Співвідношення

підтем

історії

«Караванського

стрільця»

на

«Кореспондент.net» стрілянина в Каравані (1%)

Співвідношення підтем історії "Караванського стрільця" на "Кореспондент.net"

винагорода (2%) розшук (13%) охоронці (6%) міри безпеки (1%) офіційна інформація МВС (24%) подробиці стрілянини (4%) версії (9%) позиція керівництва Каравану (2%) думки експертів (4%) реакція суспільства (3%) позиція державних органів (4%) сумніви щодо правдивості (1%) родичі Мазурка (4%) минуле Мазурка (1%) адвокат (3%) самогубство Мазурка (4%) місце переховування Мазурка (4%) Меморіальна дошка (2%) похорон (4%) корупція в Каравані (1%) слідство після смерті Мазурка (4%)

3.3.2 Результати на «ТСН.ua» Відкрила відлік історії «караванського стрільця» на сайті «ТСН.ua» новина «У «Каравані» невідомий відкрив стрілянину: є загиблі» 26 вересня 2012 року о 16:27. Остання з’явилась на сайті 26 квітня 2013 року о 16:12 під

заголовком «У Харкові з'явилося печиво "Мазурок" і шокувало місцевих жителів

(фото)».

Однакову у найбільшу кількість новин мали 5 жовтня та 7 листопада 2012 року. 142 новини було опубліковано у жовтні 2012 року, 98 – у листопаді 2012 року, що стало піком інформаційної хвилі «караванського стрільця» на сайті «ТСН.ua». У грудні порівняно з листопадом, кількість новин зменшилась у десять разів і склала 9 новин. Рис.20 Інформаційна хвиля історії «караванського стрільця» на «ТСН.ua»

Найбільша кількість новин стосувалась офіційних повідомлень МВС України щодо розшуку, затримання тощо – 41 новина (14%) та розшуку винуватця стрілянини – 40 новин (13%). На відміну від «Кореспондент.net» «ТСН.ua» багато уваги приділили родичам Ярослава Мазурка. Про їх участь у історії йшла мова у 40 новинах (13%). Для ілюстрації цієї підтеми наведу приклад заголовка новини: «Теща стрільця з «Каравану» під час обшуку

намагалась проковтнути сім-карту» або «Матір вбивці з "Каравану" голосно ридала від ганьби, коли її будинок «шмонала» міліція (фото)». Рис.21 Співвідношення підтем історії «караванського стрільця» на «ТСН.ua» стрілянина в Каравані (3%) винагорода

Співвідношення підтем історії "Караванського стрільця" на "ТСН.ua"

розшук (13%) охоронці (4%) міри безпеки (%) офіційна інформація МВС (14%) подробиці стрілянини (%) версії (8%) позиція керівництва Каравану (%) думки експертів (4%) реакція суспільства (5%) позиція державних органів, окремих депутатів (%) сумніви щодо правдивості (%) родичі Мазурка (13%) минуле Мазурка адвокат самогубство Мазурка (7%) місце переховування Мазурка Меморіальна дошка (%) похорон (%) корупція в Каравані (%) слідство після смерті Мазурка (3%)

3.3.3 Результати на «Сегодня.ua» На сайті «Сегодня.ua» про «карванського стрільця» знайдено 284 новини. Перша з них з’явилась 26 вересня 2012 року о 16:52. Її заголовок звучить як «В киевском супермаркете расстреляли троих человек. Милиция - горожанам:

"Убийца может быть среди нас" (фото)». Остання новина (26 квітня 2013 року, 16:13) розповідає, що «Жители Харькова шокированы пирожным "Мазурок" (фото) ». 5жовтня на сайті було 24 новини, а 7 листопада – 23. Ці два дні, як і у випадку з «ТСН.ua» є піками детального графіку, що відображає скільки новин щодня з’являлось на сайті.

Рис.22 Історія «караванського стрільця» на «Сегодня.ua»

Найбільша кількість новин, як і у випадку з «ТСН.ua» спостерігалась у жовтні 2012 року (139 новин) та листопаді 2012 року (100 новин). У грудні ж кількість новин становила лише 3. А у лютому та березні 2013 року про «караванського стрільця» не було жодної новини.

Рис.23 Інформаційна «Сегодня.ua»

Найбільше

справі

хвиля

історії

«караванського

стрільця»

на

стрільця»

на

«Сегодня.ua»

розповідали про те, які офіційні заяви робило МВС України - 36 новин (13%) та як проходив розшук підозрюваного – 34 новини (12%). За ними за кількістю новин йдуть підтеми «родичі Мазурка» - 27 новин та «реакція суспільства» - 24 новини. До підтеми «реакція суспільства» зокрема я відносила новини з такими заголовками: «После ЧП в "Караване" жители Оболони сидят дома, а дети играют в следователей», «После трагедии в "Караване" одесские охранники подходят к грабителю с трех сторон», «Милиция Харькова получила десяток звонков от людей, которые якобы видели стрелка из «Каравана» та інші. 20 новин стосувалось також і самогубства Мазурка. Ось, наприклад, з яким заголовком були такі новини: «Труп Ярослава Мазурка нашли еще теплым» або «В МВД заявляют, что мужчина, похожий на Мазурка, умер от выстрела в висок».

Рис.24

Співвідношення

підтем

історії

«караванського

стрільця»

на

«Сегодня.ua» стрілянина в Каравані (1%) винагорода (2%) розшук (12%) охоронці (5%)

Співвідношення підтем історії "Караванського стрільця" на "Сегодня.ua"

офіційна інформація МВС (13%) версії (7%) позиція керівництва Каравану (1%) думки експертів (7%) реакція суспільства (8%) позиція державних органів, окремих депутатів (1%) сумніви щодо правдивості (1%) родичі Мазурка (10%) минуле Мазурка (2%) адвокат (2%) самогубство Мазурка (7%) місце переховування Мазурка (1%) Меморіальна дошка (1%) похорон (5%) корупція в Каравані (2%) слідство після смерті Мазурка (5%) знайомі Мазурка

Аби побачити як відрізняються чи уподібнюються інформаційні хвилі історії «караванського стрільця» я поєднала їх у одному графіку (Рис.25). На ньому видно, що усі вони за формою однакові, а інформаційні хвилі «ТСН.ua», «Сегодня.ua» взагалі практично накладаються. Це означає, що розвиваючись паралельно у часі ці два сайти публікували практично однакову кількість новин щодня і щомісяця.

Рис.25 Порівняння інформаційних хвиль історії «караванського стрільця» на «Кореспондент.net», «ТСН.ua», «Сегодня.ua»

Якщо поєднати усі інформаційні хвилі, які я отримала у процесі цього дослідження на підсумковому графіку (Рис.26), то отримаємо наочний результат того, в який час вони розвивались та наскільки відрізняються одне від одного за розмірами. Аналізуючи зображене, можна побачити, що дані два типи хвиль відрізняються одне від одного за формою, довжиною та висотою. Це означає, що інформаційні хвилі історії Оксани Макар є довшими та більш інформаційно наповненими (адже в одному випадку пік сягає 168 новин, а в іншому - 142 новини). А форма хвиль залежить від часу її початку. Інформаційні хвилі історії Оксани Макар почалися на початку місяця (10 березня 2012 року), а історії «караванського стрільця» - вкінці місяця (26 вересня 2012 року). Відтак це відобразилося на кількості новин, які я підраховувала для зображення хвиль графічно.

Рис.26 Інформаційні хвилі історій Оксани Макар та «караванського стрільця» на «ТСН.ua», «Кореспондент.net», «Сегодня.ua» Інформаційні хвилі історій Оксани Макар та "караванського стрільця" на "ТСН.ua", "Кореспондент.net", "Сегодня.ua" 180 ТСН_Оксана Макар

160 140

Кореспондент_Оксана Макар

120

Сегодня_Оксана Макар

100

Кореспондент_караванський стрілець

ТСН_караванський стрілець

Сегодня_караванський стрілець

40 20 0 Гру.11 -20

Лют.12

Кві.12

Тра.12

Лип.12

Сер.12 Жов.12

Гру.12

Січ.13

Бер.13

Тра.13

Чер.13

ВИСНОВКИ Основною метою даного дослідження було дослідити як поширюються інформаційні хвилі в українських Інтернет-медіа і виокремити особливості їх поширення онлайн. В межах цього дослідження я визначила, що інформаційна хвиля онлайн може розвиватися декількома шляхами. Перший, коли її спричиняє одне новинне повідомлення і далі його підхоплюють соціальні мережі, блоги і другий, коли інформаційна хвиля розвивається в межах самого онлайн-медіа. Оскільки мене цікавив більше журналістський продукт, то для дослідження я обрала другий шлях і відповідно проаналізувала новинні стрічки трьох найпопулярніших українських онлайн-медіа: «Кореспондент.net», «Сегодня.ua» та «ТСН.ua», акцентуючи свою увагу лише на дві медіа історії: справу Оксани Макар та «караванського стрільця», як на історії, які у 2012-2013 роках збурили українське суспільство (18-річну Оксану Макар у Миколаєві троє хлопців зґвалтували, а потім намагалися спалити живцем, а Ярослав Мазурок, названий згодом «караванським стрільцем», застрелив у ТЦ «Караван» у Києві трьох охоронців). Дослідження історії Оксани Макар охопило період з 10 березня 2012 року по 13 травня 2013 року, а «караванського стрільця» з 26 вересня 2012 року до 13 травня 2013 року. Загалом для аналізу було обрано 1455 новин, з них таких, що стосувались історї Оксани Макар 729, а тих, що стосувались «караванського стрільця» - 726. Для проведення дослідження я обрала два методи: case-study, а також кількісно-якісний контент-аналіз. Останній полягав у тому, аби підрахувати скільки новин про кожну з історій з’являлось на обраних сайтах щодня, скільки щомісяця та які підтеми при цьому переважали. Варто зазначити, що першим про обидві події повідомили журналісти сайту «ТСН.ua». Про Оксану Макар на

майже добу швидше, ніж інші два сайти, а про стрілянину в «Каравані» - на 20 хвилин раніше. Інформаційні хвилі історії Оксани Макар мали найбільші піки 29 березня, коли дівчина померла (27 новин на «Сегодня.ua», 21 новина на «ТСН.ua» та 5 новин на «Кореспондент.net»). Якщо ж говорити про місячну динаміку, то у березні 2012 року на сайтах було опубліковано 168, 141 та 33 новини відповідно. Серед підтем, які переважали у висвітленні цієї історії, усі три сайти найбільше розповідали про перебіг судового процесу над трьома підозрюваними у скоєному: Краснощоком, Присяжнюком та Погосяном, що зумовлено його довгою тривалістю, а також транслювали думки та позиції державних структур і окремих політиків та слідкували за станом здоров’я Оксани, описуючи навіть незначні зміни в її самопочутті. Інформаційні хвилі історії «караванського стрільця» дещо відрізняються від хвиль Оксани Макар. Насамперед тим, що за кількістю новин вони наздоганяють хвилю Оксани Макар, триваючи в часі майже наполовину менше. Так, найбільший пік був у жовтні 2012 року, коли на сайті «Сегодня.ua» було 139 новин, 142 новини з’явилось на «ТСН.ua» та 58 новин - на «Кореспондент.net». Дані Інтернет-медіа найактивніше писали про розшук Ярослава Мазурка, розповідали про його родичів та, що найголовніше, були активними ретрансляторами офіційних заяв МВС України. Наочно відмінності та подібності цих інформаційних хвиль можна було побачити на зведеному графіку (Рис.26) у розділі «Результати дослідження». Отже, завдяки проведеному дослідженню я дійшла наступних висновків: Інформаційні хвилі залежать від: 1) Якщо

характеру повідомлення; повідомлення

інформаційна

хвиля

сенсаційним

буде

міститиме більше новин.

більш

суспільно

інформаційно

важливим,

наповнена,

то

тобто

типу онлайн-ЗМІ;

2) Якщо

повідомлення

відповідає

формату

онлайн-ЗМІ

(найчастіше

висвітлювана тематика), то це є гарантією того, що воно отримає подальший

розвиток

відповідно,

створить

більшу

та

довшу

інформаційну хвилю. 3)

часу появи повідомлення.

Якщо повідомлення з’явилось на початку місяця, то інформаційна хвиля починатиметься з свого піку, якщо ж всередині місяця, то графічно вона наступного місяця ледь помітно підніматиметься до піку, а далі спадатиме, якщо ж вкінці місяця, то вона починатиметься різким підйомом, далі сягатиме піку і поступово спадатиме до нуля. Порівнюючи інформаційні хвилі історії Оксани Макар та «караванського стрільця», можна побачити, що вони різняться: -

часом перебігу;

Інформаційна хвиля історії Оксани Макар тривала рік і два місяці і є довшою, а «караванського стрільця» - пів року і пів місяця і є відповідно коротшою. -

інформаційною наповненістю;

Якщо історія Оксани Макар тривала більше року і загальна кількість новин становить 729 новин, то історія «караванського стрільця» тривала пів року і кількість новин у ній становить 726 новин. Тож хвиля «караванського стрільця» є більш інформаційно наповненою. -

методом створення;

В історії Оксани Макар графічно видно одну велику хвилю та чотири маленьких. У історії «караванського стрільця» є лише одна велика хвиля, що закінчується ледь помітним підйомом для утворення другої маленької хвилі. Це дозоляє зробити висновок, що інформаційна хвиля Оксани Макар є природною, а «караванського стрільця» - відповідно штучною.

Вдалося також визначити і те, як специфіка того, що ЗМІ існують онлайн впливає на інформаційні хвилі. Усі інформаційні хвилі онлайн можуть бути схожі через: - необмеженість простору (як це є на телебаченні чи радіо) і можна відповідно розміщати стільки новин стільки, скільки заманеться; - специфіку українських онлайн-ЗМІ, що в більшості полягає у рерайтингу та копіюванню новин з інших ресурсів. Це також є причиною того, що практично всі інформаційні хвилі в українському онлайн просторі починаються синхронно. Підсумовуючи результати даного дослідження можна сподіватись на те, що на його прикладі чи основі з’являтимуться більш ґрунтовні та докладні аналізи розвитку інформаційних хвиль в українському онлайн просторі, адже завдяки таким дослідженням можна не лише побачити як розвиваються інформаційні хвилі, але й зрозуміти які медіа-історії створюються штучно, які штучно підтримуються зацікавленими особами, а які навпаки є природними і цілком відповідають канону розвитку чесних медіаісторій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ: 1. Berelson B. Content Analysis in Communication Research/ Bernard Reuben Berelson. – Glencoe: The free press, 1952, – p.18 2. Blogs Shrink CBS News Cycle [Інтернет-ресурс: http://prblog.typepad.com/strategic_public_relation/2005/10/blogs_shrink_cb.h tml]. 3. Chien Chin Chen, Yao-Tsung Chen, Yeali Sun, Meng Chang Chen Life Cycle Modeling of News Events Using Aging Theory – Machine Learning: ECML: Lecture Notes in Computer Science Volume 2837, 2003. – pp. 47-59 4. Easley D., Kleinberg J. Networks, Crowds, and Markets: Reasoning About a Highly Connected World. – Cambridge University Press, 2010. – pp. 503-504 Режим доступу: http://www.cs.cornell.edu/home/kleinber/networksbook/networks-book-ch16.pdf 5. Hakim C. Research Design:Strategies and Choices in the Design of Social Research, 1987: London, Unwin Hyman. – pp. 61 - 75. 6. Hirsch P. Re-Engineering Journalism [Інтернет-ресурс: http://knight.stanford.edu/talks-events/2011/knight-talk-paddy-hirsch/]. 7. Holsti O.R. Content analysis for the social sciences and humanities. – Readind, M.A: Adisson Wesley Publishing company, 1969 8. How Social Media is Changing News and Crisis: The Crisis Curve Framework [Інтернет-ресурс: http://crisis.mslgroup.com/how-social-media-is-changingnews-and-crisis-the-crisis-curve-framework/]. 9. Journalism on social media: 2012/2013 [Інтернет-ресурс: http://bursonmarsteller.eu/innovation-insights/media-survey-2013/]. 10. Kautsky R.,Widholm A. Online Methodology: Analysing News Flows of Online Journalism [Інтернет-ресурс: http://www.westminster.ac.uk/__data/assets/pdf_file/0011/20018/006WPCCVol5-No2-Kautsky_Widholm.pdf].

11. Kyunmo K., George A. Barnett The Determinants of International News Flow: A Network Analysis [Електронний ресурс] The Determinants of International News Flow: A Network Analysis Communication Research June 1996 23:323-352 Режим доступу : http://crx.sagepub.com/content/23/3/323.short 12. Leskovec J., Backstrom L., Kleinberg J. Meme-tracking and the Dynamics of the News Cycle [Інтернет-ресурс: http://snap.stanford.edu/class/cs224wreadings/leskovec09meme.pdf] 13. Meerman Scott D. Newsjacking: How to inject your ideas into a breacking news and generate tons of media coverage, Hoboken, N.J.: John Wiley & Sons Inc, 2011. – рр.123-127. 14. OECD. News in the Internet Age New Trends in News Publishing: New Trends in News Publishing. - OECD Publishing, 2010 – рр.72-78 [Інтернетресурс: http://www.keepeek.com/Digital-Asset-Management/oecd/scienceand-technology/news-in-the-internet-age_9789264088702-en] 15. Perry D. Theory and Research in Mass Communication. Context and Consequenses. – Mahwah, 2002. – pp. 36. 16. Silvia, Tony CNN: The Origins of the 24-Hour, International News Cycle. Global News: Perspectives on the Information Age. Blackwell Publishing, 2001 – pp. 45. 17. WellCommons changes the news cycle [Інтернет-ресурс: http://www2.ljworld.com/weblogs/social-mediablog/2010/may/28/wellcommons-changes-the-news-cycle/]. 18. Yin, Robert K., Case Study Research: Design and Methods, 1984: Newbury Park, Sage Publications. – page 23 19. Алексеев А. О специфике контент-анализа как социологического метода / А. Алексеев, В. Дудченко// Социальныепроблеми семьи и молодежи: [сб.ст.] / под ред. И. И. Леймана. – Л., 1972, - с.83

20. Артамонова І.М. Інтернет-ЗМІ як нова парадигма теорії української журналістики / І.М. Артамонова // Соціальні комунікації сучасного світу : наук.-теор. збірник / [гол. ред. О.М. Холод]. – 2009. – С. 44–47 21. Артамонова І. М. Тенденції становлення та перспективи розвитку Інтернет журналістики в Україні : монографія / І. М. Артамонова. — Донецьк : Лебідь, 2009. — 324-326 с. 22. Ашманов И.: Информационная волна [Інтернет-ресурс: http://www.youtube.com/watch?v=BF6Vw5-ywmQ]. 23. Ашманов И.: Заказной вброс [Інтернет-ресурс: http://www.youtube.com/watch?v=6WSB8y1urAw ]. 24. Гайдис Х.М. Контент-аналіз як метод семантичної експертизи в судовій лінгвістиці. [Інтернет-ресурс: http://nbuv.gov.ua ]. 25. Германов В. Вплив сенсаційних журналістських матеріалів на підсвідомість аудиторії - УДК 070. 16 : 159. 964. 225 Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=367]. 26. Дуцик Д. ЗА МЕЖЕЮ ДОБРА І ЗЛА [Інтернет-ресурс: http://osvita.mediasapiens.ua/material/4957]. 27. Іванов В. Комп’ютерні мас-медіа на межі століть [Електронний ресурс] / В. Іванов // Актуальні питання масової комунікації. – 2002. – Вип. 3. – Ч. І. – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=362]. 28. Информационные войны: как это делается [Інтернет-ресурс: http://aftershock.su/?q=node/6689]. 29. Кашуба Г. Українські Інтернет-видання: комунікативно-лінгвістичні та правові аспекти . - ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ, Серія журналістики, 2004. Вип. 25. - с. 474-480 30. Квіт С. Масові комунікації: Підручник. – К.:Вид.дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – с.23

31. Кількість і структура користувачів Інтернету в Україні [Інтернет-ресурс: http://www.gfk.ua/imperia/md/content/gfkukraine/presentations/20120517_im u_vyshlinsky.pdf]. 32. Костенко Н. Досвід контент-аналізу: Моделі та практики: монографія / Н. Костенко, В. Іванов. – К., 2003, – с.66 33. Коцарев О. О. Типологія Інтернет ЗМІ [Електронний ресурс] / О. О. Коцарев // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Сер. Филология. — 2006. — Т. 19. — № 5. — С. 321–324. — Режим доступу http://www.philology.univer.kharkov.ua/katedras/prof_sites/.../kots_article_2.p df]. 34. Кузнецов И. Диссертационные работы: методика подготовки и оформления / И. Кузнецов. – М., 2007., - с.40 35. Лизанчук В. Методи збирання і фіксації інформації в журналістиці / В. Лизанчук, О. Кузнєцова. – К., 1991, - с.44 36. Мельник М. Фактор небезпеки [Інтернет-ресурс: http://gazeta.dt.ua/LAW/faktor_nebezpeki__takoyi_dumki_gromadyani_ukrayi ni_pro_vitchiznyanu_pravoohoronnu_sistemu_.html]. 37. Названі топ-запити українців у Google в році, що минає [Інтернет-ресурс: http://ua.korrespondent.net/business/web/1434897-nazvani-top-zapitiukrayinciv-u-google-v-roci-shcho-minae]. 38. Петрова І.В. Проектування в соціально-культурній сфері: Навчальний посібник. – К.: Вид-воКНУКіМ, 2007. - с.260-263 39. Рейтинг по групі «ЗМІ і періодика» лічильника на bigmir.net [Інтернетресурс: http://top.bigmir.net/show/mass_media]. 40. Ситуационный анализ, или Анатомия Кейс-метода Под ред. д-ра социологических наук, профессора Сурмина Ю.П. - Киев: Центр инноваций и развития, 2002. - с.114

41. Тонкіх І. Особливості висвітлення новин в Інтернет-виданні «Українська правда» [Інтернет-ресурс: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_sk/2012_2/files/SC212_22.pdf].

42. Тонкіх І. ПРОБЛЕМА ТИПОЛОГІЇ ІНТЕРНЕТ-ЗМІ [Інтернет-ресурс: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_sk/2010_2/files/SC210_17.pdf ]. 43. Юськів Б. Контент-аналіз. Історія розвитку і світовий досвід. Монографія. – Рівне.: Перспектива. – 2006. – 203 с.