Корпоративний журнал by ukma journalist

j-school

j-school 2012

Корпоративний журнал Могилянської школи журналістики j-school 2012

Чому вступати на PhD ст.18 Навіщо студентам вміти працювати з технікою ст. 10 Чому можуть навчитися журналісти на DFJ ст. 16

Все починалося з одного комп’ютера... Історія Могилянської школи журналістики

10 років школі

Євген Федченко:

«Ми маємо осідлати хвилю змін у журналістиці» 2

Update | j-school 2012

Могилянська школа журналістики – це школа інноваційної, якісної

журналістики, школа, яка вчить бачити та використовувати можливості, передбачати зміни у медіа індустрії та швидко до них адаптовуватися. Про секрети успішності школи та її принципи розповідає директор МШЖ, Євген Федченко. Текст: Олена Абрамович

Фото: Юрій Панін

ють. Тобто, коли ми говоримо складно, оскільки, як я вже капро економічну журналістизав, в Україні дуже лімітований В чому особливість Мо- ку, це повинен бути журналіст, pool людей, з яких можна робигилянської школи журналістики який займається економікою, а ти отаких викладачів. Якщо я порівняно з іншими закладами, не просто журналіст-репортер. бачу, що є людина, яка могла би які готують журналістів? зробити якийсь серйозний внеЦе нам дає можливість говориМи принципово відрізня- ти про специфічно відмінні речі сок в розвиток школи, ми дуже ємося від інших шкіл, які готують одного напряму в журналістиці швидко розробляємо і запрожурналістів. Могилянська школа від іншого. ваджуємо ті курси, які би вона журналістики створювалася на Яким чином вам вдахотіла викладати. абсолютно нових засадах. Це не ється дібрати цих викладачів, Чи не заважає ось табуло продовження традиції. і зрозуміти, хто саме є не прокий експериментальний спосіб У перші роки ми досить актив- сто хорошим журналістом, добору викладачів та курсів но співпрацювали з університе- але й інноваційним, прогресившколі працювати ефективно? том Лідса у Веним та здатНі. Це, навпаки, допомаликій Британії. ним навчити? гає. Адже проблема журналіст“Журналістиці не Викладачі уніТут ви ської освіти і в Україні, і закорможна навчити інакше, верситету доабсолютно прадоном в тому, що готових ідей, ніж виготовляючи помагали нам ві, що не завжди усталених традицій журналістстворювати на- журналістський продукт” хороші журнаської освіти на сьогодні немає. вчальні плани, лісти можуть Оскільки журналістика змінюі тоді з’явилася бути хорошими ється і ніхто не знає, що буде перша техніка в школі. Їхні викла- викладачами і навпаки. Тому в ній завтра, ще більше ми не дачі час від часу проводили тре- тут якраз потрібно шукати люзнаємо, якою має бути журнанінги для наших студентів. дей, які є блискучими в обох лістська освіта, яка має наперед Також ми співпрацювали з уні- функціях. І, звісно, в Україні є готувати фахівців для невідомої верситетом Огайо у 2004-2007 ро- не дуже великий pool, з якого поки що нам галузі. ках. Ерік Вільямс, який зараз у нас можна обирати, кого би ми хотіПрофесійний стандарт, до викладає, тоді був співдиректором ли бачити. Але ті викладачі, які якого ми хотіли би наблизити цього проекту і також багато разів зараз є в школі, вважаю, є найнавчання, постійно змінюється. приїздив сюди викладати. Таким кращі кожен у своїй галузі. Ті ідеї, які ми вважали інновачином, ми створили принципово Ми по різному знаходили ційними 10 років тому, не є привідмінний підхід від того, що іс- один одного – вони школу чи йнятними сьогодні. нував на українському ринку. школа їх. Є викладачі, які виклаКілька років тому ніхто не дуВ чому полягає цей «прин- дають з першого року школи, як мав, що Twitter буде настільки ципово новий» підхід? медіа-юрист Наталя Петрова, впливовим, і не тільки як соціВ першу чергу, це модель наприклад. Є, які приєдналися альна мережа, а як безпосередlearning by doing, коли студен- цього року, як, наприклад, Оля ній інструмент для журналісти вчаться через практику. Це Макарчук, яку я завжди знав тики, для збирання інформації, принципова модель, оскільки як блискучу к р а уд со р с и н “Експериментальний журналістиці не можна навчити журналістга, розповсюформат допомагає інакше, ніж виготовляючи журна- ку, а потім дження, провловлювати ті тенденції, лістський продукт, повторюючи, дізнався, що м о у т и н г у які є в закордонних медіа розбираючи разом з викладача- вона займажурналістських ми, критикуючи, переробляючи. ється зараз матеріалів. Ніхшколах та на медіа ринку” Тобто це не є наука, де ми можемо анімацією. Я то рік тому про нові знання базувати на старих і з нею сконPinterest не чув, робити просто узагальнення. Це є тактував і запитав, чи їй цікаво а зараз ми бачимо матеріали раприкладні навички. це робити. Вона відповіла: «Так, зом з іконками Twit It, Facebook По друге, викладачі мають бути звичайно». Так у нас з’явився it, Pin it... практиками, які нещодавно пра- курс анімації. Тому експериментальний цювали в медіа, а ще краще, які Тобто я не намагаюся робити формат допомагає вловлювати продовжують працювати в медіа навчальний план і шукати під ті тенденції, які є в закордонних у тих галузях, які вони виклада- нього людей. Тому що це дуже медіа школах, на медіа ринку,

Update зважати на те, до чого прагнуть студенти, на чому працюють викладачі, і з цього всього робити якусь синергію, і максимально намагатися осідлати ось цю хвилю змін у медіа індустрії. Цього року школа отримала iPad-и для навчання студентів. Які експериментальні курси планується ввести у зв’язку з таким технологічним оснащенням? Зараз iPad-и інкорпоровані в низку курсів. Їх використовують для тієї ж анімації, а також є iPad клас для викладачів з DMU. Вчора, наприклад, вони знімали відео і монтували в iPad-і, а звідти публікували на блоги. Плануємо з наступного року використати iPad-и вже у мультимедійних курсах, і в журнальному виробництві для того, щоб подивитися як робити, наприклад, applications для журналів. Тобто це одна платформа для багатьох курсів, але дуже важливо уявити, де і як вона була би найкорисніша. Школа має комп’ютери для кожного студента, відеокамери, диктофони, тепер і iPad-и. Чи справді молодим журналістам потрібно стільки технічних навичок? Я думаю, що тут завжди існує суперечка між тими, хто каже, що технології важливі, та тими, хто каже, що технології вторинні. В цій суперечці я знаходжусь на обох позиціях, тому що ми повинні зрозуміти, як виробляти контент. Сьогодні неможливо робити якісний контент та розуміти, як цей контент донести до аудиторії, якщо ми не уявляємо якими технологіями ми можемо для цього скористатися. І це також є, як я завжди вбачав, завданням нашої школи – давати студентам широке бачення медіа індустрії в цілому, і примірятися до високого стандарту цього глобалізованого ринку, а не просто дивитися, які є «сієсекундні» потреби на українському ринку. Яким чином учням школи може вдаватися примірятися до світових стандартів? Тут можна подивитися, наприклад, де працюють наші випускники. І зараз їхні працедавці не обмежуються виключно україн-

ськими компаніями: вони працюють для міжнародних мовників досить багато, для BBC, EuroNews, Associated Press, для інших компаній. І, в принципі, це досить важливий показник. По-друге, з точки зору українського ринку, тут також відбуваються зміни. Якщо раніше досить багато медіа менеджерів підходили до проблеми винайму нових працівників з точки зору політичної і власного виживання, - що я краще візьму багато людей, які нічого не вміють, нічого не розуміють, але я зможу ними керувати, і вони нікуди не зможуть рухатися, тому що ми всі знаємо їм ціну. Зараз все ж таки медіа в Україні починають ставати прибутково орієнтованими організаціями, чого не було ніколи раніше. Якщо подивитися на оголошення або неформально поспілкуватися з медіа менеджерами, вони хочуть одну людину, але яка би відповідала дуже широкому колу запитів. Не обов’язково, що вона все це буде робити. Але вона повинна знати, принаймні, як це все працює. Якою ви бачите свою ціль як директор Могилянської школи журналістики?

Свою ціль я бачу дуже простою – зробити разом з командою викладачів, з якими ми уже багато років працюємо, цю школу найкращою в Україні, найкращою за якістю освіти, найінновацінішою, зробити її такою, куди студенти будуть хотіти і будуть змагатися щоби потрапити в неї, і зробити її такою, яка зможе випускати людей, які будуть змінювати українську журналістику. Для цього потрібні три прості речі – викладачі, ідеї та студенти. Потрібна команда однодумціввикладачів і тих, хто працює в школі. Потрібні нові ідеї і блискучі студенти, які зможуть серед цих ідей знаходити щось для себе, щоб потім використовувати це в журналістиці.

Студенти-випускники МШЖ з Євгеном Федченком під час конвокації, 2010 рік

Євген Федченко - одружений, має дитину, вік - 36 років. Обіймає посаду директора МШЖ, керує Докторською програмою (PhD) з масових комунікацій; кандидат політичних наук, доцент; працював у друкованих ЗМІ, а також продюсером та ведучим на телеканалі СТБ.

DMU | j-school 2012 засвоїти основні принципи викладання нових медій, виробництва мульмедійного контенту, інфографіки, аудіо та відео-подкастів тощо. Людмила Федорчук з університету Шевченка впевнена, що нові методи навчання поліпшать її викладання і, як результат, підготовленість студентів. «Для того, аби ми розуміли студентів, ми повинні «варитись» у тому самому соку, що і вони. На програмі DMU було представлено як можна за допомогою блогу, а точніше цілого блогерського проекту, співпрацювати зі студентами онлайн.» В епоху нових медій журналістика розвивається так швидко, що ЄВГЕН ФЕДЧЕНКО, директор викладачам журналістики в університетах важко не лише дати Могилянської школи журналісти«рятувальний круг» студентам в морі медійних змін, але й самим ки, впевнений, що є великий попит утриматися на плаву. В університетах бракує техніки, освіті не на викладання журналістики, яка вистачає відповідності міжнародним стандартам, викладачам – не опирається на застарілі станнавичок, щоб підготувати належним чином студентів до майбутдарти. «У багатьох університетах є ньої роботи. викладачі, які хочуть і можуть виТекст: Фото: кладати журналістику по-іншому. Наталія Гривняк Юрій Панін повідає про принципи відбору Журналістська освіта характерикандидатів на участь у програмі зується інертністю, повним відЩоб виправити ситуацію, Фонд Олександр Власенко. ривом від реального медіавиробРіната Ахметова «Розвиток УкраПІСЛЯ ВІДБОРУ З УЧАСни- ництва, часом – неприкритим їни» та Могилянська школа жур- ками підписується заробітчанналістики у 2011 році започатку- меморандум про Тренерами для виклада- ством на тих, вали новий навчальний проект те, що вони беруть хто хоче отричів DMU стали іноземні – «Цифрові медіа в університе- обов’язок викладамати профефахівці з Америки, Істах» (Digital Media Universities). ти новий предмет сію журналіс«Основна ідея проекту: навчати «нові медіа» з ново- панії, Італії та Велико- та,» - вважає британії журналістиці повинні ті, хто ре- го навчального року. Федченко. На ально вміє це робити. І якщо хтось «Вже починаючи з його думку, не вміє цього робити, то треба їх наступної осені, я повністю зміню для того, щоб змінити стан журнавчити,» - розповідає Олександр мій навчальний план. Я впевне- налістської освіти в Україні, поВласенко, керівник DMU. на, що тоді навчання стане більш трібно усвідомити зміни, які відВ рамках програми викладачі комфортнішим для студентів, бо буваються в самій журналістиці. з п’яти кращих вузів України на- вони зможуть брати інформацію А усвідомивши їх, передбачити вчаються новим західним мульти- по курсу з мого блогу,» - запевняє потреби медіа, що постануть за медійним метоучасниця програми кілька років. «Треба мати викладам. Для участі “Навчати журналістиці Наталія Габор з уні- дачів, що не втрачають зв’язок із обираються ті, верситету Франка. індустрією, і є лідерами цих змін. повинні ті, хто реально хто є основним За її словами, про- Саме це і потрібно включити в вміє це робити” рушієм в стінах грама допомагає навчальні плани вже сьогодні,» у н і в е р с и т е т у. їй отримати багато впевнений Федченко. «Наші дослідження показали, що необхідної інформації щодо інПрограма DMU розрахована найбільше джерело змін в універ- стурементарію, який можна вико- на 3 роки. Протягом цього часу в ситеті – це ті викладачі, які дося- ристовувати у викладанні. українських вузах на факультетах гли певного рівня професіоналізТРЕНЕРАМИ ДЛЯ УКРАЇн- жрналістики має започаткуваму, мають кандидатські ступені, ських викладачів-учасників DMU тися нова традиція викладання, чи є старшими викладачами. Ми стали іноземні фахівці у галузі яка допоможе зробити якіснішою дивимось на їхній бекграунд, де медіа з Америки, Іспанії, Італії та журналістську освіту у нашій кравони працювали на ринку, чи хо- Великобританії. Програма склада- їні в цілому. чуть вони щось змінювати,» - роз- ється з 8 модулів, які допомагають На фото: викладачі-учасники програми DMU вчаться створювати медіа-контент на i-Pad

DMU – цифрову журналістику викладатимуть не лише в Могилянці

10 років школі

10 років МШЖ

Як це було... Текст: Тетяна Гордієнко

Фото: Марія Короленко

Могилянська школа журналістики, яка зараз має найкраще обладнання в Україні та вважається найінноваційнішою школою журналістики, починалася в 2001 році з одного комп’ютера, двох столів і п’яти стільців… ВИПУСКНИК ПЕРШОГО НАБОРУ МШЖ (Могилянської школи журналістики) Юрій Панін розказав, що цей легендарний перелік – зовсім не романтична вигадка. «В загальній кількості так воно і було: дві кімнати, з маленьким коридорчиком, в одній кімнаті – стіл, на ньому – старезний комп’ютер, в другій кімнаті – ще два столи, великі такі, за якими можна було вчитись, і пара стільців,» - розповідає Панін. Лише в 2002 році МШЖ отримує ліцензію Міністерства освіти і науки України. Володимир Миколайович Цибулько, перекладач, есеїст та політичний діяч, доклав свою руку до цієї непростої справи. «Доволі ризиковано це було. Я довідався буквально за три дні до того, як ситуація мала стати критичною: студенти вже набрані, а ліцензії ще нема. І я її вирятував за рахунок якихось особистих контактів.» МШЖ ОЧОЛИВ СЕРГІЙ КВІТ – людина, стараннями якої значною мірою була заснована школа. «Сергій Квіт дуже швидко зібрав усі документи, – згадує Цибулько, – всю оргроботу, таку найневдячнішу, він швидко і системно виконав. Потім справа стояла лише за ліцензією». Сергій Квіт розповідає – прагнув заснувати школу на інноваційних засадах, щоб на неї був попит, щоб вона відрізнялась докорінно від усіх існуючих факультетів журналістики. На той момент у Могилянці уже було сформоване певне журналістське середовище, навіть назва існувала ще до створення школи. «Коли я прийшов в Могилянку в 2001 році, – розповідає Квіт, – уже була така легенда, що НаУКМА має свою школу журналістики і вона називається – Могилянська школа журналістики. Тому що багато наших випускників працювали в медіа, і це, в основному, були хороші працівники. І справа відкриття школи журналістики була дуже на часі». НАСТУПНИМ ПОВОРОТНИМ ПУНКТОМ В ІСТОРІЇ МШЖ стала співпраця з британським відділом міжнародного розвитку – DFID (Department for international development). Школа переїхала в нові приміщення. «Тоді ж в нас з’явились камери, багато іншого обладнання. Загалом на суму приблизно сто тисяч доларів» – згадує Юрій Панін.

j-school 2012 10 років школі | j-school 2012 На фото: Ірина Стельмах, студентка Могилянської школи журналістики, готується спробувати себе у ролі ведучої в рамках курсу “Виробництво теленовин”

10 років школі В 2005 році директором МШЖ думали, що так буде краще,» - розстає Євген Федченко. «Він якось повідає Цикура. так з’явився, ніби завжди був тут, Тим не менш, задум худож– розповідає Сергій Квіт, - Він ника вдався – не дарма ж у січні випускник, який став хорошим 2012 року Сайт The Village.ru вижурналістомзнав підвал, міжнародником і Сегрій Квіт: “Коли я прийшов у якому напоказав себе хоу Могилянку в 2001 році, уже в ч а ю т ь с я рошим організастуденти була легенда, що НаУКМА тором, і не було МШЖ, офімає свою “Могилянську ніяких сумнівів, сом тижня. школу журналістики” що він буде хоЩоправда, рошим директопідвалом ром». А потім сучасний підвал, обладнаний студією, «монтажками», радіорубкою, кухнею та іншими, не менш необхідними журналісту стратегічними об’єктами, з’явився на кресленнях. «В підвалі все виглядало так, наче тут жили тільки коти. Запах стояв страшний просто, – згадує Квіт стан приміщень до ремонту, – Сюди приїжджали викладати наші перші партнери – це Лідський університет, Broadcasting department, ми закупили обладнання… але все одно Приміщення школи: усе виглядало страшно.» до ремонту... СУЧАСНЕ ОБЛИЧЧЯ медіацентру дав художник-дизайнер Ігор Цикура. «Я спеціалізуюсь на ...та після дешевих проектах – це моя принципова позиція. Не вкладати великі кошти в матеріали, в роботу – з нічого зробити щось,» - говорить Цикура. Однак, працювати з будівельниками художнику виявилось не так просто. Майстрам ще не доводилося втілювати такі проекти. «Я їм пояснюю, що тут роби рівно, а тут – просто веди, і хай як вийде, так і буде. А вони ніяк не могли цього збагнути, і тому було Студенти в аудиторії важко. Я казав так, а вони на свій медіацентру DFJ хлопський розум зробили так, бо

його зараз мало хто називає, адже після ремонту він став «Медіацентром DFJ». РЕМОНТ ОПЛАЧУВАВ благодійний фонд «Розвиток України» Ріната Ахметова, щоб створити приміщення для нового спільного проекту МШЖ та фонду Ахметова – Digital Future Journalism (DFJ) – школи цифрових технологій для журналістів з досвідом. Студенти МШЖ тепер мали можливість щомісяця протягом

Фото: Юрій Панін

Фото з сайту Village

2002

2003

2004

2005

2006

Школа отримує ліцензію Міністерства освіти і науки України, і її очолює Сергій Квіт

З’являється перше телевізійне обладнання; співпраця з Лідським університетом

Під час Помаранчевої революції саме в КиєвоМогилянській академії діє прес-центр

Школу очолює Євген Федченко; співпраця з Огайським університетом

З’являються практичні курси з виробництва теленовин та документальних фільмів

10 років школі | j-school 2012 тижня вчитися у сусідніх аудито- новин тепер можна прослухати з ріях з досвідченими фахівцями та персонального комп’ютера за допомогою програми iTunes або на зав’язувати якісь контакти. Викладали, та й досі продовжу- мобільних пристроях. А викладач Могилянської Шкоють викладати для журналістів з DFJ лектори з кращих світових ли журналістики Руслан Дейнимедіа та вузів. А в кінці навчаль- ченко проходить навчання в офісі ного курсу учасники програми компанії Apple в Парижі. 2011 РОКУ APPLE подарувалетять до Сполучених Штатів Америки, щоб побачити, як пра- ла школі журналістики планшецюють ньюзруми та редакції кра- ти i-Phone, на яких студенти уже вчаться створювати контент. щих американських медіа. В 2011 році на МШЖ чекав неУ 2009- МУ РОЦІ НА БАЗІ школи відкриваються PhD (док- сподіваний удар – Міністерство торські) програми з напрямку освіти на чолі з Дмитром Табачни«Масові комунікації». «Ми ви- ком не виділяє школі жодного бюрішили робити джетного місця. PhD замість кла- Сергій Квіт: “В підвалі все Щоб підтримати сичної аспіран- виглядало так, наче тут абітурієнтів, витури, тому що в пускники ствожили тільки коти” аспірантурі ви рюють «Фонд фактично простипендіальних водите самостійне дослідження, програм UKMA Alumni», якому хоча у вас є формальний науковий вдалося назбирати 188 тис. грн. керівник, а PhD програма – це ро- на навчання вступників. Більбота з кількома науковими керів- шість внесків в UKMA Alumni були никами, міждисциплінарність досліджень та міжнародна мобільність програми,» – пояснює директор МШЖ та керівник PhD програми Євген Федченко. Наступного року зі школою починає співпрацювати компанія Apple: запущено apple-подкаст (podcast.ukma. kiev.ua), на якому зберігаються студентські доробки. Випуски

анонімними, однак знайшовся якийсь дотепник, що вніс чималу суму під іменем «Діми Табачника». Не зважаючи на погані оцінки від міністерства, у щорічному звіті організації IREX (International Research & Exchange Board), яка займається впровадженням новітніх технологій в освіту та підтримкою незалежних ЗМІ, Могилянська школа журналістики та програма DFJ називаються «єдиною спробою розвинути інновації у журналістській освіті». В 2011 році МШЖ спільно з фондом Ахметова відкриває нову програму – «Digital Media for Universities» (DMU). Тепер цифровим медіа навчають і викладачів журналістики з інших університетів України. Тренінги для них проводять як викладачі МШЖ, так і спеціалісти із закордонних ВУЗів

Фото з сайту Village

2007

2008

2009

2010

2011

Відкривається проект з цифрових медіа для журналістів “Digital Future Journalism” (DFJ)

Для учасників програми DFJ започатковують щорічні навчальні візити до редакцій кращих медіа США

Відкривається PhD програма „Масові комунікації”; співпраця з «Вестмінстерською Фундацією» та «Reuters».

Cпівпраця з компанією Apple та Кьольнським університетом

Відкривається програма для викладачів інших вузів «Digital Media for Universities» (DMU);

На фото: студенти МШЖ Леся Іванова та Дмитро Степанець готують сюжет в рамках курсу “Виробництво теленовин”

Три, два... Ефір! Тижневі випуски новин в прямому ефірі, майстер-класи із застосування i-Pad-ів в журналістиці, тренінги з відео зйомки від Reuters, лекції від відомих та не дуже професіоналів – все це не фільм про ідеальну журналістську освіту, а лише частина того, чим займаються студенти на програмі з підготовки журналістів майбутнього у Києво-Могилянській академії. Текст: Марія Биба

Фото: Катерина Горностай

Ви звикли до традиційних викладачів старшого віку, які змушують вас під диктовку записувати нудні лекції? Ви боїтеся висловити власну думку на семінарі, якщо завідомо знаєте, що вона відрізняється від думки професора? Підручники та купа конспектів – ви так уявляєте собі вищу освіту? Тоді будьте готові дивуватись. І викиньте з голови одразу усі ці радянські методи навчання. Адже ми говоримо про журналістику майбутнього!

Мабуть технічне забезпечення писати, і самостійно по фотогра– це одна з головних рис, які ро- фувати, відзняти якесь відео і все блять Могилянську школу журна- це оформити у відповідний мульлістики (МШЖ) тимедійний Студенти МШЖ мають такою відомою. формат. Часто Тут професійні вміти і текст написати, і – в польових пофотографувати, зняти умовах. Саме на технічні засоби не просто відео, ще й все це оформити підготовці таких колекціонують у відповідний мультимедій- ж у р н а л і с т і в для іміджу, універсалів і ний формат ними вчать коґрунтується наристуватись вчання в МШЖ. майбутніх медійників. А це – не «Я відчуваю, ніби самостійно просто журналісти-писаки, те- можу зробити те, що могла б ролежурналісти чи радіомовці. Це бити вся редакція. Це додає мені – універсальні журналісти. Вони певності, що після закінчення мають вміти і текст швидко на- програми я буду більше пристосо-

Update | j-school 2012 «Інноваційні речі, як той же вже залежатиме не лише від підвана до реальних задач, аніж мої конкуренти,» - ділиться переко- i-Pad, для репортерства викорис- готовки, але й від самого студента. наннями студентка другого року товується поки що дуже неба- «Новітні технології – це навіть не навчання Олена Пузіна. Аби бути гатьма редакціями. І те, що наші наше майбутнє, а вже сьогодення. такою впевненою, вона старанно студенти вмітимуть це робити і Покоління журналістів Х, яке завчилась знімати професійною ка- знатимуть всі основні програми раз навчається в університетах на для виробництва другому-третьомукурсах, просто мерою в перші Олена Пузіна: “Я віджурналів, аніма- вимушене знати, як користувамісяці навчанчуваю, ніби самостійно ції, відео монтажу, тися не лише Фейсбуком чи Твітня. Потім почаможу зробити те, що звичайно, ство- тером, а й вміти знайти новину в ла застосовувамогла б робити вся рерює якісь унікальnews feed, перевірити інформацію ти свої знання ні можливості на та видати в ефір», - запевняє Еліна практиці та дакція” ринку праці,»- пе- на Бекетова. знімати реальні реконаний дирекУНІВЕРСАЛЬНИЙ ЖУРНасюжети. На тетор МШЖ, Євген Федченко. ліст – це людина конкурентолежурналістиці її навчання не заЗа його словами, знання, з яки- спроможна та готова до будь-яких кінчилось. ЗА ПІВТОРИ РОКИ В шко- ми випускники МШЖ приходять ситуацій в житті. Саме таких пролі Олена зробила власний блог- на ринок праці, набагато вищі, фесіоналів і готують в Могилянпроект та написала не один ма- ніж середній рівень обізнаності ській школі журналістики. А поки студенти опатеріал. І все це – в рамках курсів в галузі загалом. школи. Наразі редакція їй і дійсно Тут з ним одноВміння бути універсальним новують давно з а т в е рд ж е н і не потрібна, адже Олена взмозі голосні і потенжурналістом робить сту- курси з радіо, самостійно знайти потрібні їй для ційні роботодавдента більш конкурентовідео, фото обраної теми контакти, записати ці з медіа ринку. спроможним Випусковий підготовки з ними інтерв’ю, відзняти відета розробляоряд та навіть самостійно все це редактор новин ють онланзмонтувати. Адже в МШЖ вчать телеканалу «Бізне лише користуватись профе- нес», Еліна Бекетова стверджує, проекти, керівництво школи насійною журналістською технікою, що вміння бути універсальним магається постійно розширювати але й використовувати технічне журналістом робить студента їхні знання, додаючи нові курси: конкурентоспроможним анімація, документальне кіно забезпечення для аудіо, відео та більш фото обробки, аби в разі чого бути на ринку. Однак уточнює, що той тощо. здатними самостійно надати сво- факт, чи стане студент від опанування цих знань професійнішим єму матеріалу готового вигляду.

У Могилянській школі журналістики...

Професори чи професіонали? У нас – ідеальне поєднання На фото: викладачі МШЖ - Євген Федченко, Юрій Панін, Руслан Дейниченко

«Забудьте все, чому вас вчили в університеті,» – часто чують випускники різних навчальних закладів, коли починають працювати. Студентимагістри Могилянської школи журналістики, навпаки, намагаються пам’ятати і використовувати усе, чому їх вчать. Адже викладають у них професіонали, які паралельно працюють у ЗМІ, або ж мають чималий досвід роботи у медіа. Текст: Олена Абрамович

Фото: Марія Стецюк

Процес навчання в Могилянській школі журналістики (МШЖ) разюче відрізняється від підготовки журналістів у інших навчальних закладах. Це стосується усіх сфер навчання – формату занять, суті завдань та й самого способу спілкування з викладачами. «Привіт, мене звуть Євген,» знайомиться зі студентами директор МШЖ Євген Федченко, журналіст з 10-літнім досвідом. Не почуєте ви тут й інших імен по батькові викладачів. І не тому, що у школі немає науковців – Євген Федченко, наприклад, є ще й кан-

дидатом політичних наук та доЗ НОВИНКАМИ В ОН -ЛАЙН центом. Але це не заважає йому сфері могилянських журналістів налагоджувати партнерські сто- знайомить докторантка в кедах, сунки зі студентами та дивувати яка любить сидіти на столі у «позі їх своїми зналотоса», – Тетяннями про З новинками в он-лайн сфері на Локоть.Темогилянських журналістів всі можлитянапочала визнайомить докторантка в кладати в МШЖ ві медіакедах, яка любить сидіти новинки. ще навчаючись Федченко на 2-му курсі на столі у «позі лотоса», – створює умоцієї ж школи. ЗаТетяна Локоть ви, в яких стураз вона робить дентам важко докторське добути не в курсі інновацій в ме- слідження з нових медій і не лише діа: гостьові лекції, конференції, знайомить студентів з найновічи просто листи з англомовними шими платформами в інтернеті, абревіатурами, які змушують за- за допомогою яких можна і підпитати їх значення у Google. готувати радіо-подкаст, і з відео попрацювати, але й навчає знахо-

Profies | j-school 2012 Паралельно з викладанням у денти працюють не на оцінку, а, в дити джерела для нових ідей та їх школі Панін працює над монтажем першу чергу, на свою репутацію, втілення. «Хороший журналіст цікавиться кінострічок та залучає студентів адже результати більшості проекусім тим, чого він не знає. Дізна- та випускників до різноманітних тів доступні у відкритому доступі ється про все незнайоме просто конкурсів. Наприклад, нещодав- на веб-сайті школи. Тому потентак, не тому, що є завдання, а для но він зняв ролик для міжнарод- ційний роботодавець завжди в себе,» - говорить Локоть. Студен- ного конкурсу короткометражок змозі оцінити кандидата на осноти переконані, що саме так вона за мотивами популярних філь- ві його робіт. Зошити не потрібні студентам і діє. «Тетяна знає усі новини, які мів «Зняти за 60 секунд». За рине лише тому, відбуваються у блогосфері. Вона мейк зі спецщо свої лекції не викладає курс теоретично, а ефектами до Домашні завдання стувикладачі самі постійно тримає руку на пульсі фільму «Терденти шлють викладачам подій та змін в онлайнових ме- мінатор2», у електронною поштоюабо ж їм надсилають діа,» – розповідає студентка Аліна якому зіграли публікують на відкритому у формі презентацій, але й колишні та ниСугоняко. блозі через те, що доНещодавно Тетяна Локоть була нішні студенмашні завдану журі журналістського конкурсу ти, голосувала Online Journalism Awards. Разом із у YouTubeчи не вся Могилянка, і ня студенти шлють викладачам електронною поштоюабо ж пуіншими суддями вонаоцінювала ролик зайняв призове місце. «Я вчуся разом зі студентами, блікують на відкритому блозі. Набагато зразків сучасної онлайнової журналістики з різних країн це для мене як частина самоосві- приклад, для курсу «Міжнародна ти, плюс передача досвіду і набу- журналістика» використовується світу. ДОСВІД ВИКЛАДАЧІВ Моги- тих навичок,» - стверджує Панін. платформа для онлайн-навчання лянської школи журналістики ці- На його думку, щоб бути хорошим Coursekit. Викладачі можуть понується у Європі. Викладач МШЖ, журналістом, необхідно володі- стити посилання, а студенти свої Президент Києво-Могилянської ти усіма технічними навичками, роботи і бачити за них бали. ГОСТЬОВІ ЛЕКТОРИ ТАКОЖ академії Сергій Квітстав єдиним яким можна навчитися в школі. СЕРЕД ВИКЛАДАЧІВ МШЖ роблять важливий внесок у пропредставником з України, якому запропонували вести блог на – редактори друкованих видань, цес навчання. За кілька пар пракUniversity World News. А Діана Ду- працівники телебачення, он-лайн тики журналістики встигають цик, досвідчений журналіст та ре- медіа тощо. Вони не читають на дати той необхідний концентрат дактор, яка викладає в МШЖ курс занятті лекцій зі своїх зошитів, знань, який і надихає, і робить а просто дають ко- підґрунтя у майбутній роботі вид ру ко в а н и х Сергій Квітстав єдиним роткі інструкції на пускників. Секретами журналістЗМІ, отримала подяку від представником з України, основі презентацій, ських розслідувань зі студентами які потім розсила- МШЖ ділиться журналіст УкраїнСтенфордякому запропонували ють студентам. Як ської правди Сергій Лещенко, як ського унівести блог на University тільки пояснено працювати з владою і правильно верситету за World News суть завдання, вста- ставити питання розповідає коцінний вненовлюється дедлайн лишній журналіст і депутат Ансок у колекцію Гуверівського інституту. Ар- для його виконання. Таким чином дрій Шевченко, тележурналістка хів цього університету має чи не студенти звикають до напруже- Юлія Куценко дає поради, як максимально ефективно підготувати найбільшу колекцію партійних них реалій журналістики. Суть завдань – виготовити пев- матеріал під час міжнародного медіа, аДіана передала їм деякі підшивки зі свого особистого ар- ний журналістський продукт, за- відрядження. лежно він напрямку заняття. Стухіву. Юрій Панін– викладач і випускник МШЖ, без якого «виробничий процес» новин був би не можливим. Audition, Flash, Photoshop, Edius – далеко не всі прогарми, які студенти опановують разом ним. «Монтаж, який для багатьох дівчат не надто проста річ, став мені дуже цікавим. Ми з першого дня сіли за комп’ютери і почали монтувати. Юрій одразу казав, що головне – не теоретичні знання, а мати внутрішнє відчуття – як ти бачиш сюжет,»–розповідає про уроки з виробництва відео-новин На фото: Руслан Дейниченко, Євген Федченко, Катерина Каплюк, Юрій Панін студентка Ольга Вишневська.

10 років школі

DFJ: навіть професіонали мають тут чому повчитися На фото: Екскурсія студентів DFJ у студії інформаційного агенства Reuters, Лондон 2009 р.

Журналістка Катерина Венжик, змонтувавши відео-ролик – домашнє завдання з DFJ, – лягла спати о пів на шосту ранку. Коли прокинулась, була уже за чверть дев’ята. Катерина зрозуміла, що спізнюється на заняття, і подумала, що краще лишитися поспати… “А потім у мене з’явилася думка, що мені буде шкода пропускати цей день…” Текст: Наталія Гривняк

Фото: Юрій Панін

“...Мені дійсно було б шкода пропустити будь-який із днів програми. Проект важливий, цікавий, дуже драйвовий, він дає знання, емоції, контакти, знайомства, він розширяє горизонт,” - розповідає Венжик про програму для журналістів DFJ. ЗАСНОВНИКИ ПРОГРАМИ DFJ (Digital Future of Journalism – журналістика цифрового майбутнього) розуміли, що для професіоналів досвід роботи найчастіше не є основним критерієм успішності, особливо у такій сфері, як журналістика. Куди більше значення тут має знання нових методів донесення інформації та способів створення якісного контенту. Саме ці цілі взяла на мету програма. Результат п’ятирічної роботи – більше 90 випускників, серед яких головні редактори, ке-

рівники медіа-холдингів та про- міння, куди тобі рости,» - розповідає Куценко. сто відомі журналісти. Олександр Власенко, випускник Чим DFJ так приваблює професіоналів? Для телерепортера Юлії та нинішній керівник програми, Куценко програма DFJ стала мож- також дуже цінує можливість удоливістю «поваритися в казані сво- сконалюватися поряд з іншими їх колег» та порівняти їх з собою, а професіоналами: «Мені подобалось, що була котакож почулективна робота, ти цінні заКатерина Венжик: коли ми разом моуваження від “Проект DFJ важливий, гли робити якийсь закордондуже драйвовий, дає них медіазнання, емоції, контакти, продукт, конкурувати з іншими тренерів. знайомства, розширяє групами. Наші ро«Оскільки горизонт” боти оцінювали, і наша журце вносило якийсь налістика молода, то в редакціях дуже мало змагальний момент в навчання». старших досвідчених людей, які б «Ноу хау» програми Олександр допомогли удосконалювати свою Власенко називає поєднання майстерність. А тут є можливість практичних навичок та теоретичпочути критику від досвідчених ної бази. «Навчитись монтувати європейських тренерів. Вони бу- відео можна і самостійно, а ось дідуть 5 разів вибачатися, роблячи знатись про надбання журналістзауваження, але їхнє зауваження ської освіти і медіа організацій за буде безцінним, даватиме розу- останні роки – не завжди,» - говорить Власенко.

DFJ | j-school 2012 НА DFJ ДОСВІДЧЕНІ журна- в персональному розвитку. Дуже Washington Post, The Daily лісти вчаться готувати якісний багато викладачів з різним до- Telegraph. Візити до редакцій не обмежконтент, враховуючи інтереси свідом. Вони навіть викладають в уються просто оглядом примічисленних та розмаїтих аудиторій час поза навчальних годин.» та застосовуюТренери також щень. «В США ви можете прочи найсучасніотримують задо- ходити повз Нью-Йорк Таймз, Юлія Куценко: “Тут є ші технології волення від сво- записатися на екскурсію, і вам поможливість почути у журналістиго викладання. кажуть обкладинки журналу і все критику від досвідчених ці. Вони мають «Мені подобаєть- решта. Але люди рівня головного європейських тренерів” змогу безкося працювати зі редактора не будуть вам пояснюштовно брати студентами, що, вати свій виробничий процес. Для участь у тренінгах без особливого як губка, вбирають найкраще, що того, щоб організувати зустрічі відриву від роботи: програма роз- ми можемо запропонувати,» - го- такого рівня, треба мати зв’язки,» рахована на 8 тижневих модулів, ворить Майкл Роулз, з університе- - розповідає про переваги візитів, організованих DFJ, Олександр які відбуваються раз на місяць. ту Лідс. Рік Бекман з університету Ма- Власенко. За цей час журналісти вчаться За його словами, журналісти не робити аудіо-подкасти, відео- йамі також радий ділитися зі слухачами програми найкращим: обов’язково потім будуть викоматеріали, інфоргафіку тощо. викладаєристовувати усі Дар’я Куренкова, пропрацював- «Ми ши в журналістиці майже 7 років, мо ті знання, які На завершення програми методи та техзавдяки DFJ відкрила для себе вони можуть ви- випускники знайомляться нології, з якими познайомчимало нюансів про нові медіа: к о р и с т о в у в а т и з досвідом роботи ляться у цих «Інформація про якісну роботу аби покращуванайкращих редакцій США редакціях, але з соціальними мережами є дуже ти медіа повідота Европи. загальні знаважливою для журналістів, осо- млення, і власний ння принаймні бливо новинних сайтів. Я впевне- рівень професіодопоможуть орієнтуватися, куди на, що ми стовідсотково будемо налізму». На завершення програми ви- можна рухатися і яких помилок користуватися здобутими знапускники знайомляться з досві- треба уникати. ннями, аби бути попереду всіх.» дом роботи найкраДІЗНАТИСЯ ПРО НОВІ підДля Євгена щих редакцій США ходи до журналістики у світі та Онопрієнка, ви“Ноу хау” програми та Европи. За останні навчитися їх використовувати, пускника DFJDFJ - поєднання два роки, студенти почути конструктивну крити2011, програма практичних навичок побували в таких ме- ку від професіоналів та змінити стала інструмента теоретичної бази дійних компаніях, як своє ставлення до професії – татом постійного The New York Times, кий свіжий ковток натхнення дає підвищення своєї професійної майстерності. «Я The New Yorker, Newsweek, Voice програма DFJ, яка є спільним прозмінив власне мислення. Я маю of America, National Geographic, ектом МШЖ і фонду “Розвиток України” Рината Ахметова. шанс підказати своїм колегам, як покращити сайт на якому ми працюємо, як краще шукати інформацію, та які нові методи можливо використовувати підчас створення медійних повідомлень». Діляться знаннями з журналістами найкращі представники партнерських університетів Могилянської школи журналістики та практикуючі іноземні журналісти – зі США, Іспанії, Італії, Великобританії та інших країн. Андрій Яневський, журналіст проекту «Лівий Берег», особливо вдячний викладачам за увагу: На фото: студенти DFJ під час «Програма дуже мотивує подорожі до США 2011 рік як у професійному, так і

10 років школі

Аспірантура vs PhD –

чому варто віддати перевагу другому Викладач Могилянської Школи Журналістики Тетяна Локоть побувала по обох боках барикад – вона повчилась рік на звичайній аспірантурі, a потім змінила її на програму PhD в докторській школі НаУКМА. Тетяна, як ніхто інший, може порівняти переваги та недоліки обох систем. Текст: Тетяна Гордієнко

Фото: Юрій Панін

Як ви зрозуміли, що аспірантура вас не влаштовує? На першому році навчання в аспірантурі я усвідомила, що саме те, що мені хочеться досліджувати, більше нікого не цікавить. Окрім того, в такій радянській системі, до якої належить великою мірою наша звичайна аспірантура, є визначена кількість публікацій, які ти маєш опублікувати у виданнях Вищої атестаційної комісії. Є академічний мінімум, який треба скласти, але що це все означає – ніхто не розуміє. Тобто ніхто тобі не розказує про те, як треба писати дисертацію, як треба робити research (дослідження – прим. ред.), що таке етика дослідника – нічого цього немає. І, напевне, це впливає на якість робіт та статистику тих людей, які в кінці кінців захищаються. Ну, і навіть на вибір тем. А що відмінного у виборі тем в цих двох системах навчання? Мені здається, що в багатьох університетах дуже часто дослід-

ник взагалі не дуже цікавиться са- тобто людина, яка більш-менш мим дослідженням, а просто хоче розбирається у темі. А інший отримати ступінь. Для мене ж го- може бути з будь-якого універсиловне було не це. Я знайшла тему, тету, з яким Могилянка співпраяка мені цікава. Я хочу розібрати- цює. І це дуже допомагає. Тому що ся, чому щось відбувається так, а в нас багато людей, які вступають не інакше. І на PhD та пиPhD для мене шуть якісь такі “PhD для мене – це це просто ін- інструмент дослідження та дослідження – є струмент доумови, які дають мені змогу таке модне слослідження во «інтердисциспілкуватися з цікавими та умови, які плінарні», – які людьми в різних країнах…” не є, наприклад, дають мені змогу читати чистою соціолоцікаві статті, спілкуватися з ціка- гією або чистою політологією, або вими людьми в різних країнах… чистою журналістикою. Ще один плюс нашої PhD проА Ваше дослідження теж інграми – це зв’язки з іншими єв- тердисциплінарне? ропейськими університетами. Я досліджую он-лайнові проЗавдяки проекту Tempus (Про- тести, а це і масові комунікації, і ект “Впровадження принципів трохи журналістика, трохи соціотретього циклу вищої освіти Єв- логія, трохи political science. Це ропейського простору в Україні” на стику багатьох речей і дуже – прим. ред.), відбулися великі важливо, щоб були різні люди, до зрушення в структуруванні робо- яких би можна було звертатися ти нашої PhD програми. Цей про- по коментарі чи питання. І ось ця ект пов’язаний з кількома універ- свобода дуже допомагає. Тому що ситетами, що дає можливість мати ти не відчуваєш, що тебе заганядвох наукових керівників. Один ють в якісь рамки, тобі не кажуть, з них має бути з нашої академії, що це має бути журналістика і

PhD | j-school 2012 нічого більше. А що таке журнаЧерез кілька років Ви отрималістика? Чи може журналістика єте ступінь. Ви вже задумувабути «досліджувальною» дисци- лись над нострифікацією цього пліною? Можливо, що й ні. Тому диплому? мені наша PhD програма й тим Цей диплом, так само як і будьподобається, що навіть якщо в який інший західний PhD диплом, Могилянці немає якоїсь людини, буде автоматично не визнаний яка спеціалізується на тій темі, нашим Міністерством освіти, і яку ти ведеш, ти можеш цю люди- його потрібно буде нострифікувану знайти деінде, і встановити з ти. Але все залежить від того, для нею контакт. чого вам це потрібно. Тобто, для Це все позитивні сторони, а з чого взагалі може бути потрібно проблемами Ви вже стикались? нострифікувати такий диплом? Проблеми пов’язані з тим, що Для того, щоб отримати роботу англійською начи певне місце зивається growing в штаті певного “Я не бачу для себе інpains (болі росвищого навчальшого місця в Україні, в ту – прим. ред.). якому би я хотіла пра- ного закладу? Я, Збільшується наприклад, про цювати, окрім Києвокількість докце не дуже хвиМоглянської академії” торантів щоролююся. Тому що я ку, з’являються не бачу для себе нові спеціальності. Ми прагнемо іншого місця в Україні, принайструктурованості, але це не так то мні іншого навчального закладу, просто. Дуже важко скласти на- в якому би я хотіла працювати, вчальну програму для кожного окрім Києво-Моглянської акадекурсу з чотирьох таким чином, мії. В Києво-Моглянській акадещоб усіх це влаштовувало. В тій мії я вже працюю. Навіть без PhD же Америці більшість PhD сту- диплома. Тому я не вважаю, що це дентів можуть собі дозволити не буде проблема. І в нас, насправпрацювати, оскільки там є великі ді, дуже багато таких викладачів, стипендії. Або працювати асис- старших за мене, які вже отриматентом викладача, тощо. І їх вла- ли PhD ступінь в інших універсиштовує будь-який розклад, тому тетах: в американських, британщо це є їхнє основне заняття. ських, тощо. Я не знаю, скільки з У нас майже всі PhD студенти працюють, тому завжди виникають якісь конфлікти в розкладі. Так само більшість людей в адміPhD програма ністрації докторської школи праз напрямку «Масові комуцюють скоріше через ентузіазм, а нікації» була заснована в 2009 не через велику зарплату, тому у році на базі докторської школи них теж не дуже багато часу. Національного університету В цілому, мені здається, док“Києво-Могилянська акадеторська школа – це дуже позимія”. тивна річ. Якщо її продовжувати ГОЛОВНІ ВІДМІННОСТІ розвивати, якщо знайдуться якісь PhD програми від аспірантури: більші ресурси саме на цю органі• наукові ступені призаційну складову – це буде тільки суджуються виключно універна краще. ситетами, без участі будь-якої загальнодержавної інстанції Тетяна Локоть - одру(наприклад, Вищої атестаційжена, вік -31 рік, випускниної комісії - ВАК). ця МШЖ. Працювала ре• передбачає прослуходактором радіоновин, зараз вування докторантом додатковикладає онлайн-медіа та вих обов’язкових навчальних радіовиробництво в МШЖ, курсів. проводить тренінги в рамках • оцінка кожного доктопрограм DFJ та DMU, докторанта здійснюється не лише з рант PhD програми “Масові якості захищеної ним дисеркомунікації” тації, але також і публікацій у

них нострифікували свої дипломи. Якщо декан факультету права Андрій Хорошевич має PhD ступінь із західного вишу, то всередині Могилянки всі розуміють, що це означає. Якщо міністерство освіти його не визнає, то це вже інше питання. Це формальності. Чи можна допустити, що в майбутньому процедура нострифікації взагалі відпаде сама собою як непотрібна? В майбутньому надзвичайно хочеться, щоб відбулася ґрунтовна зміна в тому, як виглядає наша вища освіта в Україні. І в тому, які стандарти запроваджуються Міністерством освіти, яку роль міністерство відіграє у рішенні, чий диплом правильний, а чий неправильний. Якщо ти маєш диплом Гарварда чи Стенфорда і ступінь PhD звідти, то це вже щось про тебе говорить. Якщо ти маєш ступінь від міністерства освіти… ну, немає значення, в який університет ти ходив, бо це абсолютно все однаково. Тому, звичайно, мені б дуже хотілося, щоб наша освіта зрушилась саме в цей бік, у бік автономії. Нехай міністерство може затверджувати якісь загальні стандарти, але вирішувати, хто вартий ступеня, а хто ні, має університет.

міжнародних фахових журналах. • керування дослідженням здійснюється не одним науковим керівником, а кількома. Спрямованість самого дослідження часто є міждисциплінарною і може не вкладається в класифікацію ВАК. • для захисту кожної конкретної дисертації формується спеціальна одноразова комісія зі спеціалістів, які можуть оцінити дану дисертаційну роботу.

Детальніше про умови вступу на програму можна прочитати за посиланням http://j-school.kiev.ua/phdprogram/entrance/

10 років школі

За кадром

Навчання практично в польових умовах це, звичайно, круто. Однак, як не дивно, існує життя і поза школою журналістики. Але навіть “поза” воно лишається не менш дружнім та креативним, ніж “в межах”. Наші студенти зустрічаються на вихідних, подорожують та навіть закохуються. І все це – разом.

j-school 2012 Masters | j-school 2012

Текст: Марія Биба

Фото: Катерина Горностай, Аліна Сугоняко

На фото: Вікторія Хоменко, Олена Абрамович, Анастасія Бабенко, Аліна Сугоняко, Катерина Возниця, Ольга Дацюк, Марія Биба

“Класно було, коли на свій другий день спільний день студента змовились всі прийти в смугастих футболках. Це створювало особливу атмосферу та задавало відповідний тон всьому дню,” -Вікторія Хоменко

10 років школі

На фото: Аліна Сугоняко, Дмитро Степанець “В школі журналістики я зустріла своє кохання. Дмитро – єдиний хлопець на нашому курсі. Але саме він став ще й єдиним хлопцем для мене особисто,” -Аліна Сугоняко

Masters | j-school 2012

На фото: Дмитро Степанець “У нас є духовний натхненник нашої групи. І не лише тому, що він єдиний джентльмен посеред нас. Невід’ємна частина Діми – це ще його гітара. Він часто грає нам на ній під час зустрічей поза навчанням. До того ж саме він автор музики гімну Могилянської школи журналістики,” -Леся Іванова

10 років школі На фото: Світлана Гордієнко, Ольга Богачевська, Анастасія Бабенко “На днях народження ми не просто їмо тортики, а ласуємо ними... І скільки б я не з’їла, все одно всі калорії спалюю у підвалі медіацентру,” - Світлана Гордієнко

j-school 2012 Masters | j-school 2012

10 років школі

На фото: Дмитро Степанець, Аліна Сугоняко, Катерина Возниця “Коли ми поїхали на день народження до Ольги в Луцьк, то пішли кататись на роликах. Звичайно, не всі вміло стояли одразу, але всі навчились” - Катерина Возниця

Masters | j-school 2012 На фото: Леся Іванова, Аліна Сугоняко, Світлана Гордієнко “Ми любимо їздити в гості один до одного в інші міста. Перша така подорож була до Харкова на день народження Аліни. А нещодавно, наприклад, ми відвідали Луцьк,” - Світлана Гордієнко

На фото: Наталія Шевченко “Одна з найпопулярніших ігор на нашому курсі – це гра в «Персонажі». Так як у нас кожен – індивідуальність креативна, то поки вгадаєш загаданого героя, добре насмієшся,” - Наталія Шевченко

BiG BROTHER iS WATCHiNG YOU

j-school.kiev.ua