БАХМУТ_UA

БАХМУТ НОВІ ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ

МETAMISTO SHID

МЕТАМІСТО: СХІД

БАХМУТ: НОВІ ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ 9-13 лютого 2017 дослідження міста

Бахмут не розкриває секретів одразу. Тут знадобиться щось більше, ніж фахова цікавість дослідника й архітектора-урбаніста. Що можна сказати напевне, так це те, що місто особливе, воно дуже відрізняється від решти міст Донеччини у прифронтовій зоні, зокрема від інших міст, що їх ми відвідали під час проекту «Метамісто: Схід». У Бахмуті немає важкої промисловості, як у Костянтинівці, Добропіллі, Лисичанську, Сєвєродонецьку та Покровську. Це місто найстаріше в Донецькій області, 1571 року заснування, має цікаву історичну архітектуру, яка, на відміну від старовинної забудови Лисичанська (1710 року заснування), краще збереглася й досі використовується.

Через відмінність від інших міст проекту, а також через особливості історичного, соціального й архітектурно-міського шарів, ми вибрали для цього міста дещо відмінну стратегію тимчасових трансформацій.

Історичний шар

У цьому році місту виповнюється 447 років. Нині збереглася морфологія його центральної частини, з кварталами та вузенькими вулицями, а також центральна площа, яка, як і колись, є найжвавішим осередком міського життя.

Соціальний шар

Природа прикордонного міста-фортеці, як ми відчули, має велике значення. Не можна однозначно сказати, що Бахмут закритий для чужинців. Тут легко і відносно приємно перебувати. А проте під час спілкування з місцевими жителями стає зрозуміло, що є щось набагато більше, ніж лежить на поверхні. Можливо, колективна свідомість бахмутян випрацювала відчуття інакшості на противагу сусіднім містам. Окрім того, завдяки солідній історії вони не страждають за радянським минулим: легко повернули стару назву міста, безболісно демонтували пам’ятники Леніну й Артему на центральній площі.

“…місто Бахмут — це місто-айсберг”

(місцевий активіст)

Архітектурно-міський шар

Покинуті цінні з точки зору архітектури будинки — просторовий резерв для архітектурних трансформацій під нові функції: коворкінги, хаби, міські майстерні, а також для розширення нинішніх закладів. Наприклад, для розширення музичної школи, яка вже давно, за словами місцевих, потребує збільшення площ. Але цей історичний резерв — не тільки можливості, це й обов’язки зі збереження та реконструкції пам’яток. Ситуація в місті ускладнюється тим, що ніяк не вдається налагодити діалог із деякими власниками, зокрема Міністерством фото Tw1npeaks

фото Бахмут, лютий 2017

внутрішніх справ України, якому належать два чи не найцінніші об’єкти: Окружний cуд у Нижньому парку й Азовсько-Донський банк на вул. Незалежності. За словами представників міської адміністрації, вони вже кілька років безрезультатно пишуть офіційні листи з проханням передати їм на баланс ці будинки, аби їх врятувати від руйнування. Окрім цього, учасники проекту «Бахмут Старовинний» твердять, що не всі власники будинків, що їх можна віднести до архітектурно-історичного спадку, погоджуються розмістити відповідну табличку про цінність об’єктів на фасадах.

«… інтелігент середнього віку, одягнений у старі з лацканами речі, але охайний… швидше за все, заробляє ремонтом годинників». Місцевий житель відповідає на питання, на яку живу істоту схоже його місто П’ять днів, із 9 по 13 лютого, ми, керуючись порадами бахмутян, досліджували не тільки старі будинки, а й і відкриті простори: площі, сквери, парки, покинуті будинки культури, руїни заводів, які могли би стати місцями для трансформацій. Окрім цього, зустрічалися з активними городянами: «Майстернею міста», директоркою Краєзнавчого музею, працівниками відділу архітектури та ГО «Бахмут Старовинний». Для детального аналізу, який ми проводили

разом із активістами, було обрано 10 локацій, які найкраще відповідали критеріям проекту*.

• * БАЗОВІ КРИТЕРІЇ ПРИ ВИБОРІ ПРОСТОРУ: • інтерес місцевих до розвитку локації • можливість здійснити частину перетворення • на суму щонайменше 20 000 гривень • важливість для міста, району або вплив на місто/район • можливість реалізувати перший етап за один тиждень • відповідність ідеям «Коду Міста».

1

Залишки пам’ятника Леніну та Артему на Топталовці (історична назва головної вулиці)

2

Подвір’я краєзнавчого музею

10

Руїни лікеро-горілчаного заводу

Схема 1. 10 обраних локацій

1

Залишки пам’ятника Леніну та Артему на Топталовці (історична назва головної вулиці)

2

Подвір’я краєзнавчого музею

3

БК “Машинобудівників“

4

Перехід-струмок біля школи №5

5

Трансформаторна на перетині вулиць Маріупольської і Миру

6

Покинутий картодором

7

Дамба

8

Центр занятості / колишній дитячий садок

9

Катамаранна станція

10 Руїни лікеро-горілчаного заводу

Подальшу роботу над аналізом ділянок ми продовжили вже в Києві, зробивши «кліматичну карту». На ній виявилися місця, чия трансформація більше вплинула б на місто. Серед найефективніших мали би бути трансформації на таких локаціях: залишках пам’ятника Леніну й Артему на центральній площі — Топталовці (1), подвір’ї краєзнавчого музею (2), Будинок культури машинобудівників та центр зайнятості/колишній дитячий садок біля школи №12. Об’єднавши SWOT-аналіз ділянок, теплову карту та завдання проекту, ми зрозуміли, що зупинитися на одній із точок буде неефективно й ризиковано. Основні причини такі: 1. ризики, які можуть виникнути, та недоліки цих територій, які неможливо перекрити в рамках проекту «Метамісто: Схід», зробивши архітектурну трансформацію 2. малий шанс мати сталий ефект за умови вибору «не топових» локацій (згідно теплової карти) 3. гальмування процесу дослідження, яке хочеться і треба продовжувати в «таємничому» Бахмуті Саме тому ми пропонуємо об’єднати кілька точок однією ідеєю і вибрати стратегію для тимчасових трансформацій «вимоги» («сlaim» — оригінальна назва в дослідженні тимчасових трансформацій Urban Catalyst) й додати до експериментальної частини наступної стадії «Метамісто: Схід» елемент

дослідження. Ми пропонуємо радше підхід, аніж рішення, пропозицію, яка базується на нашому дослідженні, а не шаблон, провокуємо вигадувати, а не копіювати. Є кілька мистецьких і архітектурних інструментів, які допоможуть досягнути обрану стратегію: мистецькі апропріації, пішохідні (або велосипедні) екскурсійні тури, інсталяції, мобільні об’єкти, які можуть вільно пересуватися по місту. Події мають супроводжуватися потужною інформаційною кампанією, яка вкрай важлива для цієї стратегії, яка стане ефективною лише тоді, коли до неї долучиться більшість мешканців.

Прототипи інтервенцій: подія «В очікуванні нових користувачів», Загреб; світлова інсталяція на колишній фабриці Шнапса; kopf kino від on/off

Схема 2. «Кліматична карта» К л ім а т ич н а к а р та (« w ea t her m a p » ) — це к а р та , як а п ок а з ує , щ о під с и л ює (П ), а що ус к л а д н ює (У) по тенцій ну т им ч а с ов у тр а нс фо р ма цію в д а н ий м омент ча с у. П ( п ід с ил ю ва чі): на яв ніс ть п ок ин ут их тер и то р ій , х о р о ши й т р а н с п ор т ни й зв ’ язо к (зупи нк и г р ом а д с ь к о го тр а нс по р ту), в е л ик а к іл ь к іс ть мо л о д и х л юд ей п об л из у ( з ак л а д и о с в іти , міс ця т ус ов ок м о л о д і), ул юбл ені міс ця б а х м ут я н . У ( ус к л а д нюв а чі): пр и в а тни й с е к т ор ( н е щіл ь на за буд о в а ), в п ор я д к ов ані міс ця.

п р оми с л о в і та к о л и шні п р оми с л о в і тер и то р ії в р уїн ах п р ив а тн и й с ек то р б а г ато по в ер х о в а та з м іш а на за буд о в а з а л ізни чні к о л ії П - п ід с ил юв а чі по тенцій ни х т р а н ф ор м а цій та інтер в енцій У - ус к л а д н юв а чі по тенцій ни х т р а н ф ор м а цій та інтер в енцій

Як одну з об’єднавчих ідей можна використати історію цегли. І сама бахмутська цегла, і будівлі з неї — це своєрідні архіви, оповідачі історії міста та його мешканців. До вибраних городянами ділянок, таких як Краєзнавчий музей, де зберігаються кілька видів місцевої цегли, та руїни лікеро-горілчаного заводу, до «маршруту історії» можна додати Окружний суд у Нижньому парку, виконаний із цегли заводу Д.А. Техтерева (про що свідчать клейма на фасадній цеглі) та безліч цікавих будівель із цього матеріалу, наприклад, Азовсько-Донський Банк, руїни заводу, де колись виробляли вогнетривку цеглу фірми Е.М. Фарке.

Схема 3: Пропозиція «маршруту історії» Бахмутівської цегли

Руїни лікеро-горілчаного заводу Окружний суд

фірма Е.М. Фарке

Краєзнавчий музей

Азовськодонський банк

Окружний суд

Азовсько-донський банк

Краєзнавчий музей

Фірма Е.М. Фарке

Museum of Local History Руїни лікеро-горілчаного заводу

«... якщо ви не знаєте, що це за цегла, у чому її особливість, то ви нічого не зрозуміли про Бахмут,» — усміхаючись, говорить до нас директорка краєзнавчого музею, коли ми розглядаємо стенд із цеглою.

Фото С. Колодій

Лише на прикладі Азовсько-Донського Банку можна багато дізнатися про історію міста: 1. попередня функція будівлі свідчить про те, що це колись було торгове, прикордонне, багате місто 2. його теперішня функція — Координаційний центр для переселенців — засвідчує, що це місто «першої лінії», всього за 30 км від лінії фронту 3. триває боротьба муніципалітету з власником за переведення будинку на баланс міста для належної реконструкції 4. табличка «Бахмут Старовинний» на фасаді свідчить, що відбуваються позитивні зміни в бік збереження та використання історичної спадщини Азовсько-донський банк

Переваги нашого підходу та запропонованої ідеї до інтервенцій: 1. можливість зробити внесок у збереження та популяризування історії міста 2. «м’який підхід» дає більше можливостей для експериментів, новаторства: відеомапування на фасад, перформативні аудіоекскурсії, світлові інсталяції та інше. Натомість навіть тимчасові трансформації необхідно погоджувати з власником, а як ми виявили за короткий час, для обраних локацій зробити це майже неможливо 3. занурення в історію міста майже до 1870х років, оскільки приблизно з цих часів

Азовсько-Донський банк (сучасне фото С. Колодій)

починають добувати глину й виробляти цеглу 4. простежити європейські зв’язки, оскільки дехто з власників заводів, підприємців, колишніх власників будинків були голландцями, французами 5. дослідити пішохідне місто, в якому майже немає швидкісних доріг, тротуари переважно в хорошому стані 6. можливість пов’язати Бахмут із іншими містами проекту «Метамісто: Схід», де можна знайти бахмутську цеглу. Наприклад, із Добропіллям, де ми також проводили дослідження: в одному із шкільних музеїв ми знайшли сліди історії Бахмута. Анастасія Пономарьова, urban curators

Використані джерела: 1. Oswald, P., Overmeyer, K., Misselwitz, P. (2012).

Urban Catalyst. The Power of temporary use.

2. www.oldbakhmut.dn.ua 3. www.tw1npeaks.blogspot.com 4. www.onoff.cc/kopf-kino

Титульний колаж: Анастасія Пономарьова Фото: Світлана Колодій, Анастасія Пономарьова он-лайн версія доступна на сайті: www.urbancurators.com.ua

Краматорськ

Бахмут

Донецьк

км

Північний Донецький регіон

Донецьк сьогодні знаходиться на непідконтрольній території Краматорськ став новим центром регіону