КОСТЯНТИНІВКА ЗОНА ВІДЧУЖЕННЯ ЗОНА ЕКСПЕРИМЕНТУ
МETAMISTO SHID
МЕТАМІСТО : СХІД
КОСТЯНТИНІВКА: ЗОНА ВІДЧУЖЕННЯ ЗОНА ЕКСПЕРИМЕНТУ 4-8 лютого 2017 дослідження міста
У Костянтинівці промислові підприємства припиняють працювати, зникають цілі заводи з будівлями та інженерними спорудами, а згодом зникнуть і будь-які згадки про них у міському ландшафті. Сьогодні з-поміж понад десяти заводів, серед яких колишні скляні, хімічні та металургійні гіганти, працюють лише декілька цехів. Як наслідок – у центральній частині міста
фото, Світлана Колодій
утворилася покинута зона. Величезна територія між історичною частиною міста та новою, побудованою в радянські часи, поступово стає територією відчуження. Тут дуже рідко можна зустріти людей. Серед тих промислових корпусів, які ще залишилися до сьогодні, більшість так довго стояли покинутими, що перетворилися на руїни. До деяких занедбаних місць уже почала повертатися природа, створюючи багатошаровий ландшафт.
photo by Svitlana Kolodiy
На одному із покинутих корпусів можна роздивитися напис «Идеи Лелина Бессмертны». Перед фасадом із цим написом величезний пустир - факт смерті заводу Територія заводу «Азовскло» - колишнього заводу-гіганта. Серед залишків лише декілька адміністративних корпусів (на фото зліва).
1
2 3
... ця зона є не лише географічним центром, а ще й центром уваги, хоча більшість людей уникають її фізично.
1
2
3
2005
2017
Коли ми разом із Андрієм Шулярем у складі команди «Метамісто: Схід» приїхали в лютому (4-8.02.2017) до Костянтинівки з метою дослідження міста, звісно, ми вирушили саме туди, до закинутої зони в центральній частині міста. Нам пощастило, екскурсію проводив місцевий активіст Давид, закоханий в руїни рідного міста. Маючи і без того великий інтерес до таких складних та цікавих місць, ми відчули зв’язок із цим ландшафтом. Майже за 7 місяців після цього візиту, команда «Метамісто: Схід» повернулася в Костянтинівку, аби розпочати експеримент. Разом із місцевими мешканцями ми хотіли трансформувати локацію в цій величезній покинутій зоні. Будівлі, з даху якої ми роздивлялися промислову зону та саму ділянку для трансформації, вже немає. Зникла «вежа», на яку ми підіймалися, стояли зачаровані та трохи налякані залишками промислового минулого.
Здається, в цьому місті руїни швидше зникають з міського ландшафту, ніж в головах людей.
верхнє фото: На даху інженерного корпусу заводу «Азовскло», лютий 2017. фото, Світлана Колодій нижнє фото: На залишках інженерного корпусу заводу «Азовскло», вересень 2017. фото, Анастасія Парафенюк
І справді, всі, з ким ми спілкувалися в місті під час дослідження, говорили про цю постпромислову зону, навіть коли ми ставили геть інші питання. Передбачувано, що у мономісті багато людей досі мріють про повернення колишньої промислової слави, переважно це старше покоління, інші ж, навпаки, – хочуть позбутися її як чогось неприємного. Але знаходяться й люди, які бачать у цьому особливість міста. Переважно це молоді люди, які народилися вже після початку занепаду заводів.
Ось деякі з відвертих реакцій, які ми отримали під час інтерв’ю в лютому: - Що вирізняє ваше місто серед інших? - Закриті заводи. «захоплююся заводами-велетнями та боюся їх водночас» «хочу позбутися страшних заводів, які не працюють» «пишаюся заводом Хімік, Стекольний» «хочу розвивати зруйновану промзону, створити там майданчик для фестивалів»
Під кінець дослідження в нас склалося враження, що ця постпромиcлова зона є не тільки географічним центром Костянтинівки, але й центром уваги, хоча більшість людей фізично її оминають. Серед тих, кому вона цікава, ми зустріли фотографів, режисерів, журналістів. Вони кинули собі виклик переосмислити минуле та промисловий спадок міста. Володимир Березін водить цією частиною міста екскурсію для туристів під назвою «Свалка коммунизма», місцеві художники створюють мурали на залишках будівель, а молодий режисер Давид Гаспарян знімає короткометражне кіно. Хімічний завод, біля сірчано-кислотного цеху. Фото автора, лютий 2017
верхнє фото Руїни заводу «Азовскло», вигляд території з даху інженерного корпусу. нижнє фото Руїни адміністративної будівлі
поштівка із зображенням заводу «Азовскло», 1970
Ці містяни роблять надзвичайно важливу роботу. Під часи кризи, коли немає ресурсів для значних міських перетворень, важливо сфокусуватися на «наративному підході». Така робота проявлює виявляє цінне, колективне та індивідуальне. Наше чотириденне дослідження Костянтинівки в лютому допомогло нам визначитись із найвдалішими місцями для експерименту. Серед інших виявилась територія біля колишнього залізничного мосту по вул. Шмідта. Робота з неюмає значення не тільки для переосмислення промислового минулого величезної зони, але і для поєднання зони відчуження з цілим містом. Її особливе розташування, цікавість з боку місцевих, та наявні антропогенні та природні елементи, роблять її увиразнюють її значущість. Такі висновки були зроблені на підставі спілкування з місцевими мешканцями, проведеного SWOT-аналізу 10 потенційних ділянок, а також підкріплені подальшим просторовим аналізом міста та аналізом «кліматичної карти». За результатами SWOT аналізу, в нас сформувався список із 7 локацій: 1. територія біля колишнього залізничного мосту по вул. Шмідта 2. літній майданчик та фонтан в парку «Ювілейний» 3. колишній кінотеатр «Супутник» 4. парк «Хімік»
5. майданчик біля ДЮСШ (дитячо-юнацька спортивна школа) 6. школа № 5 із парком та танком 7. дитяча бібліотека ім. О. Кошевого з територією перед бібліотекою
Просторовий аналіз міста показав, що
розрив двох частин міста ускладнює слабка інфраструктура. Два автомобільні мости з обох боків зони відчуження з’єднують дві частини міста. Громадський транспорт, за словами місцевих, незручний – його рух припиняється ще до вечора. Мости не мають пішохідної частини, до того ж ними було б дуже незручно користуватися, вони знаходяться далеко від центру. Тому ті місцеві, які все ж таки наважуються перейти пішки з однієї частини міста в іншу,
місто розділене на дві частини історична частина міста частина міста побудована у радянські часи. Тут зараз знаходиться сучасний центр міста.
між двома частинами - зон ма працюючими цехами. сьогодні, меред декількох з хімічні та металургійні гігант ка цехів. Як наслідок, в цент утворилася покинута зона.
вздовж зони відчуження проходить залізниця та залишки трамвайних маршрутів трамвайна лінія, яка колись поєднувала всі заводи із деякими віддаленими частинами міста, частково розібрана. Раніше, поява трамваю сигналізувала про розвиток міста. Зараз, його зникнення - про зворотнє.
автомобільний зв’язок між Просторовий розрив двох ч слабка інфраструктура. М нане лише двома автомоб
на відчуження із декілько-
заводів, серед яких склянні, ти, працюють лише декільтральній частині міста
двома частинами міста частин міста ускладнює Місто розпластане і поєдбільними мостами.
через зону відчуження тече річка Кривий Торець Загальний стан незавільний. Іноді зустрічаються місця риболовлі та качки.
пішохідне з’єднання двох частин Пішохідні тротуари та пішохідні мости відсутні між двома частинами міста. Є можливість перейти з однієї сторони на іншу через колишні інженерні мости для вантажівок, та через естакаду над залізницею.
йдуть через зону відчуження, долаючи міст через річку та естакаду через залізничні колії. Весь цей маршрут від центру міста (вул. Ломоносова) може зайняти приблизно 20 хвилин, але він абсолютно необлаштований: немає світла та тротуарів. Єдиний муніципальний транспорт – трамвай* – не працює, що дедалі ускладнює пересування містом.
Кліматична карта виявила ті місця, транс-
формація яких мала би найбільший вплив на місто. Серед найефективніших у цьому сенсі мали б стати трансформації на таких локаціях: територія біля колишнього залізничного місту по вул. Шмідта та Школа № 5 із парком та танком. Обрана локація дасть можливість створити «неформальний» пішохідний зв’язок між двома частинами міста. Зокрема, ця локація здатна поєднати дві найважливіші на сьогодні культурні локації Костянтинівки: вільний простір «Друзі» в кінотеатрі «Супутник», та сквер перед кінотеатром Леніна по вул. Торецька. Ділянка розташована на території колишнього заводу «Автоскло», від якого лишилося декілька адміністративних та господарських корпусів. В одному із таких корпусів біля мосту і відбуватиметься перша трансформація промислового резерву в місті. На нашу думку, це теж символічно. Оскільки саме цей завод мав найбільшу славу на весь світ серед інших заводів міста. Напевно кожен мешканець Костянтинівки пам’ятає рубінові зорі для веж Кремля,
кришталевий фонтан для виставки в Нью-Йорку (саме цей фонтан бачимо зараз на гербі міста) та ілюмінатори для місяцеходу «Ленін», виготовлені так само на заводі «Автоскло». Немало важать і природні якості локації, а саме близькість річки. Вода навіює спокій та дає можливість насолодитися живописним видом. Немало важать і природні якості локації, а саме близькість річки. Вода навіює спокій та дає можливість насолодитися живописним видом. Зона відчуження розділяє місто, нагадує про минуле, демонструє важкі часи сьогодення. Вона містить безліч історичного матеріалу для трансформацій та творчості. Саме тому, ця зона стала основним, хоча й не єдиним фокусом нашого дослідження в лютому. Команда «Коду міста» з «Друзями» та місцевими активістами розпочали перші трансформації, приваблюючи увагу до зони відчуження, і у вересні провели там перший фестиваль TheMostFest. Все відбувається з вірою в те, що маленькі дії при наявному стратегічному плані здатні запустити великі зміни! Анастасія Пономарьова, urban curators
«Кліматична карта» Костянтинівки, складена за результатами дослідженя міста у лютому 2017. Це карта яка показує, які є підсилювачі (п) і які ускладнювачі (У) для потенційних трансформацій у даний момент. П (підсилювачі): наявність покинутих територій, добре транспортне сполучення (громадський транспорт), чимало молодих людей навколо (освітні установи, місця збору молодих людей), улюблені місця місцевих жителів. У (ускладнювачі): приватний сектор, плановані території.
1. територія біля колишнього залізничного мосту по вул. Шмідта. 2. мітній майданчик з фонтаном у парку Ювілейний. 3. колишній кінотеатр Супутник. 4. парк Хімік. 5. майданчик біля ДЮСШ (дитячо-юнацька спортивна школа). 6. школа №5 із парком та танком. 7. дитяча бібліотека ім. Кошевого та прилегла територія.
Використані джерела: 1. Campo, D. (2010). In the Footsteps of the Federal Writers’ Project Revisiting the Workshop of the World. Landscape Journal, 29(2), 179-198. Титульний колаж: Анастасія Пономарьова Фото: Світлана Колодій, Анастасія Парафенюк, Анастасія Пономарьова он-лайн версія доступна на сайті: www.urbancurators.com.ua
Краматорськ
Костянтинівка
Донецьк
км
Північний Донецький регіон
Донецьк сьогодні знаходиться на непідконтрольній території Краматорськ став новим центром регіону