Афіша міста Львів №05-06(37-38) 2018

№ 05-06 (38-39)

Leopolis Jazz Fest новий старий добрий джаз

Зварено у Львові Випито у Львові

персони сцени: Олексій Коган Дмитро Ступка Олександр Лещенко

Зміст

8 Зміст

40

10 Афіша радить

30 13 шефів: нова історія 34 dress code

12 Ресторани

Оксана Сибидло

Львівський Пивний клуб

36 Музика

14 Бачили

Джаз у місті

Вся Павда про пиво

40 10 запитань

16 ресторани Пікнік від Кумпеля 18 Нове

до Віктора Морозова

42

42 Кіно-театр Дмитро Ступка, актор театру та кіно

Бранчи 20 Бачили

44 Персона Міцні і смачні

22 бачили Білі у Масонах

44

Англійське рожеве літо Коктейльна версія

Олександр Лещенко хореограф-постановник, танцівник Театр танцю Форсайт 46 Здай крапку Гольф у Едемі

27 Нове

48 мандри Два Вина і Ко

56 Діти

28 Бачили

форум для малечі

МистецтваСмак у Дзизі

58 Некролог

№ 05-06(38-39) 2018

Керівник проекту: Станіслав Зайченко Головний редактор: Олександра Зайченко

обкладинка: Фото: Станіслав Зайченко

З питань розміщення реклами звертатися по телефонам: (067) 829-1755, (068) 185-0890

Афіша міста Львів Засновник і видавець ТОВ “Афіша міста” Свідоцтво про реєстрацію: ЛВ №1189/443. Спеціалізоване видання, що інформує читача про культурні події міста, області, країни, світу. Видання розраховане на аудиторію читачів від 18 років.

Відповідальність за достовірність рекламної інформації несе рекламодавець. Редакція може не поділяти точку зору авторів. Автори відповідають за достовірність інформації. Редакція залишає за собою право редагувати надані тексти. Будь-яке відтворення матеріалів або їхніх фрагментів будь-якою мовою можливе лише з дозволу редакції Афіші. Брендування на правах реклами

Друк: ТОВ «ПРИВОЗ ПРИНТ» м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 95а (061) 213–3394 Тираж 3500 прим. Замовлення № Розповсюджується в ресторанах, готелях, салонах краси, нічних клубах, у роздрібній торгівлі Видавництво: ТОВ «Афіша міста» Адреса видавництва та редакції: Україна, м. Львів, просп. Чорновола, буд 59, офіс 319 (050) 341–9083 (067) 829–1755 am.lviv@ukr.net

© Афіша міста Львів, 2018 Усі права на статті, ілюстрації, інші матеріали належать ТОВ “Афіша міста” і охороняються законом. Відтворення в будь-якій формі в цілому або в частині будь-яких статей, ілюстрацій, рекламних чи інших матеріалів без попереднього письмового дозволу ТОВ “Афіша міста” ЗАБОРОНЕНО

– Матеріали, позначені цим знаком, розміщені на правах реклами

розміщення реклами: (067) 829-1755, (068) 185-0890 8

АФ І Ш А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

А ф і ш а радит ь

Пити крафтове пиво. Дегустувати нови сорти в різних закладах міста разом з Львівським Пивним Клубом. Кожний вівторок, 19:00. Розклад дегустацій шукай на сторінці клуба у ФБ.

Слухати гарну музику. Обов’язково піти на концерти Leopolis Jazz Fest 2018. Більше – на стор. 38 27 червня - 1 липня

Купити квитки на міжнародний маратон Василя Сліпака, який вдруге відбудеться у філармонії 30 червня о 18:00 та 1 липня о 17:00 Слідкувати за подіями Афіші і не пропустити арт-дегустації разом з новим проектом МистецтваСмак. стор. 28

10

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Театр пива Правда

Кумпель

Дегустація пива

Дегустація пива

Spesial

5

Пшеничне

червня ,

12 червня, 19:00

19:00

Зварено у Львові

Купуй квитки в закладі

Старгород

36 по

Дегустація пива

Дегустація пива

Лагер

19

червня ,

19:00 26

Темне

червня ,

19:00

р е с т о ра н и

Зварено у Львові Немає секрету в тому, що пиво, яке варять на маленьких пивоварнях, суттєво відрізняється від того напою, який випускають великі заводи. Про те де, як і коли можна скуштувати все місцеве хмільне в одному місці, знає Афіша.

У Львові пиво історично було одним з головних напоїв, може, саме тому традиція пивоваріння зберігається у місті й зараз. Невеликі броварні намагаються здивувати поціновувачів хмільного якісним та оригінальним продуктом. Але відмінність смаків пива можна зрозуміти лише на спеціалізованих конкурсах чи фестивалях – коли одразу в наявності є пиво різних виробників. Саме тому і виникла ідея зібрати львівський пивний крафт в одному місці. І не один раз, а системно. Чому це робить Афіша? Все просто: вже понад два роки журнал Афіша міста Львів організовує для справжніх гурманів дегустації різних напоїв – від вина до віскі. Так чому ж не порівняти пиво різних виробників? Порадились з броварями – і разом з найкращими закладами, в яких варять місцеве пиво, вирішили започаткувати новий проект: такий собі Львівський пивний клуб, що обіцяє стати ще однією цікавою та постійною атракцією нашого міста.

Об’єдналися насправді найкращі та найдосвідченіші пивоварні, які вже встигли пройти свій особливий шлях. Хто не чув про Театр пива Правда, де варять пінне та духмяне запрошені броварі з Бельгії, Чехії та навіть Америки? Варто приїхати до Львова і скуштувати Червоні очі або келих Frau Ribbentrop. А як можна не спробувати пива в ресторані-пивоварні Кумпель, де воно ллється рікою цілодобово? Тут величезні мідні чани стоять посеред зали й гості можуть спостерігати особисто за народженням напою. Саме так, як у Старгороді – справжньому посольстві Живого Пива з великої літери. Пивна культура тут набуває нового значення. І зовсім нова хмільна історія пишеться у нещодавно відкритому 36По. Сучасну пивну класику тут варять та подають у розкішному пивному залі, який розмістився на двох поверхах. Але все це – тільки початок, з часом до проекту приєднаються й інші локальні пивоварні міста.

Пиво, яке вариться у Львові, буде дегустуватися за категоріями, як на справжньому пивному конкурсі: Lager, Pale Ale, Witbier, Dark, Semi-dark (red), Flavor beer, India Pale Ale, Porter, Spesial. Кожна категорія дегустується окремо, в новому закладі – про розклад можна дізнатися з календаря дегустацій. Наприклад, Пшеничне від усіх виробників п’ємо у Старгороді, Ель –- у Кумпелі, Спеціальні сорти – у Правді, пиво категорії Лагер – у 36По тощо. Заклад, який приймає дегустацію, має можливість запропонувати дегустаторам найкращі страви до хмільного напою зі своєї кухні. Гості – і львів’яни, і туристи – дізнаються про особливості сортів пива та броварень, про технології та рецептури, матимуть можливість поспілкуватися з виробниками. А головне – дослідним шляхом зможуть визначити своє найулюбленіше крафтове пиво.

Більше про розклад дегустацій – в Афіші та на сайті resto.lviv.ua 12

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Театр пива Правда Пивоварня Правда розташована на площі Ринок адже правдиве львівське пиво повинне народжуватись у самому центрі. Але це не просто ресторан чи завод-пивоварня: Правда — це театр. Тут можна спостерігати за роботою пивовара, який, як на сцені, відкрито варить пиво. Усі процеси зібрані в одному місці: від вкидання солоду і приготування сусла, до дозрівання пива. У закладі грає власний духовий оркестр - ПРАВДА-orchestra, а кухарі готують авторські страви на відкритій кухні. Інтер’єр Театру пива Правда оформлено у стилі лофт, тому відчуття, що ви на заводі, не покидає. Про виробництво пива можна дізнатися все під час екскурсій на пивоварню - і почастуватися пивом просто з чана!

пл. Ринок, 32, (050) 37 44 986, 10:00 - 02:00, pravda.beer

36 По Ресторан 36 По - це цілих п’ять поверхів ексклюзиву. Але найбільше поціновувачів пива цікавлять два: на першому та другому поверхах розташован пивний ресторан, в якому гостям запропонують ідеально підібрані страви до 10-ти видів відмінного місцевого пива. До слова, у 36 По цей хмільний напій вариться на найсучаснішому в країні обладнанні Kaspar Schulz. Зараз вже можна скуштувати: Speciality Witbier (алк. 5,7%), American Amber Ale (алк. 6,9%), Kolsch Weiß (алк. 4,8%), Baltic Porter (алк. 4,8%), Belgian Tripel (алк. 5,7%).

пл. Ринок, 36, (032) 236-7050, 12:00 - 00:00, 36po.com.ua

КУМПЕЛЬ ГРУП Тут на двох міні-пивоварнях вариться живе, нефільтроване, непастеризоване пиво з найякіснішого німецького солоду за авторськими рецептами головного пивовара мережі Тараса Фалика. Одна з броварень розташована просто у ресторані «Кумпель», що на вул. Винниченка, 6. Це перший ресторан-пивоварня у Львові, пиво в якому можна куштувати цілодобово. Мідні пивоварні чани стоять просто посеред зали, тому кожен гість може спостерігати за народженням справжнього живого пива. Варять тут три сорти пива, які можна одразу і скуштувати – Світле, Бурштинове та сезонне Темне 2008. На другій пивоварні, що на Стрийській, поруч із рестораном «Голодний Микола», варять Світле галицьке, Пшеничне галицьке, два елі – Золотий і Бронзовий та кумпельовий крафт – IPA світлий, IPA темний, Mosaic, Вуджене, Hoppy Lager, Waizenbock, Червоний ель, American Amber Ale, Red Double IPA, Портер та Житній стаут. Посмакувати яким можна у закладах мережі, а також придбати у крамницях «Під Кумпелем».

Ресторан-пивоварня «Кумпель». вул. Винниченка, 6, (пл. Митна), (068) 998-99-94, 00:00-24:00 Пивна ресторація «Кумпель» пр. Чорновола, 2б, (068) 998-99-95, 11:00-24:00, Ресторан «Голодний Микола» вул. Стрийська, 352, (098) 229-22-22, 12:00-24:00 Ресторація Бачевських вул. Шевська, 8, (098) 224-44-44, 08:00-24:00 Винотека Café 1 пл. Катедральна, 5, (032) 242-33-69, 10:00-23:00 kumpelgroup.com

Старгород Чеська пивоварня Старгород варить справжнє чеське пиво, яке живе тільки 20 хвилин! Пити його слід одразу після того, як його дістали з підвалу – бо традиційно весь процес дозрівання і зберігання пива йде саме у підвалі при температурі 2 ± 1 ° С. У Старгороді пиво не пастеризують, не фільтрують, не додають консервантів. Наступники вікових європейських традицій пивоваріння варять класичне чеське хмільне з насиченим золотим кольором із золотистим відливом. Щодня, крім вихідних в Старгороді проводяться екскурсії в пивоварню. Це буде цікаво для тих, хто хотів би побачити пивоварню повністю, а не тільки варильні чани, розташовані в залі. Гості зможуть дізнатися докладніше про сьогодення місцевого пива, його відмінності, користі, технології виробництва і сировину. А потім – скуштувати вже у келиху.

пивоварня-ресторан вул. Римлянина, 1, (032) 229–5505, 00:00-24:00, stargorod.net працюємо цілодобово АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

13

Б ач и л и

Зварено у Львові – випито у Львові! Стартували! Львівський Пивний Клуб почав жити своїм насиченим та неповторним життям! П’ятого червня, у вівторок, дегустаторів гостинно приймав Театр пива Правда. Було цікаво, весело і головне – смачно! Ні, дуже смачно – оскільки дегустували найоригінальніше пиво сорту Spesiale від пивоварень Кумпеля, Старгорода, 36ПО і Правди. Хто переміг? Усі! Вибрати смачне з найсмачніших – завдання не з легких. Але кожен гість знайшов «своє» особливе пиво, якому і віддав перевагу. Далі буде – пивні вівторки відтепер запрошують гостей. Фото: Ірина Похила

14

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

15

р е с т о ра н и

М’ясна ватра

пікнік у місті від Кумпеля

Надворі літо – час пікніків та посиденьок на природі з друзями. Але тепер, щоб посмажити м’ясо та овочі у компанії близьких друзів, необов’язково виїжджати за місто. У пивній ресторації Кумпель вам запропонують справжній настільний мангал з набором доброго м’яса для грилю – це теляча та свинна вирізка, м’ясо індика та курятина. Подається страва із запеченою до золотої скоринки картоплею, соковитими овочами, домашнім хлібом та чотирма соусами на різний смак – сирним, зеленим, з корнішонами та вудженим перцем. Така компанійська страва нагодує 4-6 добрих друзів. Особливо добре вона смакує до кумпельового пива. Тож радимо замовити «пивну вежу» на компанію до такої нагоди. Це спеціальна пивна ємність, що вмішує чотири літри хмільного напою. Її можна наповнити будь-яким з шести сортів свіжого розливного пива Кумпель. Зокрема – це Галицьке світле і Пшеничне, або Золотий та Бронзовий Елі – класичні сорти. Або кумпельовий крафт, найпопулярніші сорти з якого – India Pale Ale світлий, Mosaic та Hoppy Lager. Але що це за пікнік без музики біля справжньої ватри? Резиденти ресторації гурт Кварта Львівська щоп’ятниці та щосуботи заграють вам атмосферну музику Львова 30-х років – твори Генрика Варса, Богдана Веселовського чи Збігнєва Куртича в авторському аранжуванні соліста гурту Юрія Кондратенка.

Більше на resto.lviv.ua 16

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Кумпель Пивна ресторація проспект Чорновола, 2 Б (068) 998-99-95 (032) 229-51-77 11:00 – 24:00 kumpelgroup.com

Надмірне вживання алкоголю шкодить вашому здоров’ю

Нове

Ранок з Єгервальдом Прокинулись занадто пізно для звичайного сніданку, однак занадто рано для повноцінного ланчу? Або просто закрутились у рутині буденного життя і мрієте хоча б на хвилинку відгородитись від робочої метушні? У будь-якому разі вам потрібен добрий бранч.

Взагалі тематика бранчів багато кому подобається: не снідок, але й не обід. Такий собі поживний перекус, який дозволить спокійно «дотягнути» навіть до вечері. У Єгервальді з’явилась саме така новинка в меню: смачнючі бранчі, які, беззаперечно, піднімуть вам настрій і зарядять здоровою енергією на цілий день.

Можете замовити на вибір одну з чотирьох страв: кіш лорен з косулею та телятиною або Scotch egg з ніжною вершковою квасолею, або яйця бенедикт з грибною пастою та беконом. Або просто – класичний англійський бранч. До кожної позиції тут пропонують свіжоспечений круасан та імбирний лимонад. Але і це ще не все: до будь-якої обраної страви додається кава, чай або келих ігристого – як подарунок від закладу. Файна пропозиція? Слід додати, що ціна на бранчі у Єгервальді фіксована: 85 грн. Завітайте до гостинного закладу з оленями з 12.00 до 15.00 і дозвольте собі насолодитись чимось новеньким та направду смачним.

Більше на resto.lviv.ua 18

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

JagerWald бар-ресторація вул. Федорова, 2 (067) 274-2244

Б ач и л и

Прага: весняна вечеря У винотеці Praha Wok & Wine відбулася друга львівська вечеря гастрономічного проекту 13 Шефів. Цього разу господарем вечері був знаний у рідному місті та поза його межами шеф-кухар В’ячеслав Совенко – один із засновників Західна Шеф Група. Можна сміливо припускати, що цієї вечері чекали із нетерпінням, адже багато хто не раз був учасником майстер-класів від В’ячеслава. Поки гості роздивлялися неординарний інтер’єр оновленої ресторації, перший кулінарний експеримент подали до столу: печена цибуля з рибним парфе на яблучному пюре. Далі – лосось із картопляно-грибним буше, суп зі свіжого горошку з шафрановою капустою, дика осетрина з молодою картоплею. На десерт – шоколадний мус із сакурою в шампанському. Саме ця страва стала «зіркою Інстаграму» вечері. Звісно, до кожної страви подавали вишукані вина. Друга вечеря однозначно вдалася – задоволені шефи, неголодні гості, усміхнені селебриті, спалахи камер – все це нагадувало аристократичну вечерю із присмаком давньої дружби. АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

19

Б ач и л и

Дублін: витримані та вишукані Справжні французькі коньяки Meukow та несподівані південноафриканські бренді куштували в весняний вечір в Дубліні. Мережа фірмових крамниць Вина Світу запропонувала до смачних закусок пабу відмінні напої. Особливістю коньяків Meukow вважається об’ємність і повнота смаку. Досягається це змішуванням сировини з шести субрегіонів Франції, яке здійснюється ще на початковому етапі виробництва алкоголю. Зрілі коньяки неодноразово перемагали на міжнародних конкурсах рівня International Wine & Spirit Competition. В середньому вік спиртного становить не менше 6 років – перевірений часом виробник тримає марку. А ось молода компанія KWV з Південної Африці об’єднала понад 4 тисячі дрібних виноробних господарств. Навіть поява KWV дало поштовх до розвитку виноробства за новими принципами, що в свою чергу вивело цю країну в кращі виробники Нового Світу. Що сподобалось гостям? Кожному своє, але всім – чергова міцна вечірка Афіші. Фото: Ірина Похила

Більше на resto.lviv.ua 20

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Прямі поставки від виробників з усього світу

вул. Гнатюка, 15 вул. Стрийська, 78

НадмірНе вживаННя алкоголю шкодить вашому здоров’ю

Б ач и л и

Біла історія Білі вина приходять до нас із початком теплого сезону. Сезону свіжих ягід, овочів та вражень. Білі вина потребують делікатного ставлення до себе – особливо, якщо народжені вони були в Ельзасі. П’янкі напої відомого в світі виробника Wolfberger з мережі фірмових крамниць Вина Світу – рислінг, гевюрцтрамінер і інші ніжні та духмяні – подавали у Найдорожчій ресторації Галичини наприкінці по-літньому гарячого травня. І не просто так, а з гастроакомпанементом. Склали його з салату айсберг з конопляним йогуртом та голубим сиром, томленої спаржі, ризотто з козячим сиром та десерту – солодкого крему-карамелі з полуницею та лаймом. Сонечко сідало, сомельє Ігор Смоляник розповідав про особливі мінеральні нотки вина, гості ці нотки шукали – і знаходили! Фото: Ірина Похила

Більше на resto.lviv.ua

нов е

Читачам Афіші відомо, що журнал разом з партнерами – мережею крамниць Вина Світу постійно проводить гастровечірки в різних закладах Львова, де гості оцінюють вина та інші напої в поєднанні зі стравами від шеф-кухарів. Певна кількість поціновувачів смаків, на жаль, не завжди може відвідати саме в цей день та в цей час еногастрономічний захід. Саме тому Афіша пропонує новий формат дегустацій.

Два вина – Twin wine:

новий еногастрономічний проект

Суть нового проекту полягає в наступному: Афіша вибирає пари пляшок вина, враховуючи поради багатьох сомельє, з якими журнал співпрацював та співпрацює. Це не тільки львівські фахівці – Афіша пройшла довгий шлях дегустацій в різних містах нашої країни. Під ці Два вина ресторатори закладів, що беруть учать в проекті, підбирають сет закусок. Саме ця пропозиція від кожного ресторана-партнера публікується на сайті resto.lviv.ua – читачі зможуть побачити фото обраних вин та гастросети до них, контакти закладів та термін дії кожної смачної позиції. Цікаво те, що в різних закладах міста будуть різні пари вин та різні наїдки. Кількість відвідувачів - необмежена. Ви можете бути наодинці з двома

пляшками, або ваша компанія може складатися з 6-8 осіб. Оплата за набір з двох пляшок та сету закусок буде стандартна – 700 гривень, незалежно від кількості гостей. Офіціанти закладу обов’язково розкажуть про ці вина, їх особливості та виробника. Тому гості отримають не лише смакове задоволення, але й нові знання, порівнюючи два обраних сомельє вина та майстерність шеф-кухаря закладу. Таким чином, ви з друзями зможете обрати день та зручний для вас час, щоб зробити маленьку подорож у світ вина та отримати нові смакові емоції від нового проекту Афіші Два Вина. Подробиці акції на сайті: resto.lviv.ua

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

23

Б ач и л и

Рожеве англійське літо Будь-хто вам зараз скаже: рожеві вина – це тренд і новий гарний смак. А рожеві вина у поєднанні зі смачними та суто англійськими стравами… Ну, це просто вишукана історія. І саме вона відбувалась у милому кожному гурманському серцю закладі Вівсянка, сер!. Вина Світу привезли рожеві вина з усіх куточків Землі, кухарі Вівсянки підготували сети, сомельє Мар’яна Скавінська вела чудову розповідь – а гості насолоджувались від душі. Welcome, рожеве літо! Фото: Марта Михайлюк

Більше на resto.lviv.ua 24

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

26

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Б ач и л и

Мидварогиодногооленя Як правильно починати свій не дуже ранній ранок? Правильно – із бранчів у Егервальді. А як вдало закінчити день, яким би він не був? Теж в Егервальді. Афіша міста Львів разом з веселою командою закладу намагалася об’єднати ці дві частини доби в одну – вийшла дегустація коктейлів та мононапоїв від мережі фірмових крамниць Вина Світу та куштування-милування стравами з нового бранч-меню ресторану. Дівчатам сподобався кіш, хлопцям – соковита дивна котлетка. Тим паче, що приправляли всю цю смакоту добрі бренді, текіла та коктейлі на їх основі. Висновок: хто пізно встає – снідати в Егервальд іде. Смачного! Фото: Ірина Похила

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

27

Б ач и л и

Пий як Гоген, малюй як Гоген! Життя та творчість великого майстра – крізь призму напоїв: чому б і ні? Так подумали в Афіші та разом із незмінним партнером, мережею крамниць Вина Світу, вирішили започаткувати новий незвичний формат арт-гастровечірки – МистецтваСмак. Приймала гостей культова Дзиґа, художні матеріали для дегустаторів надали з крамниці Етюд. Арт-куратором події виступив відомий митець Влодко Кауфман. Гості зібрались – і почалося шоу! Фарби, вина та інші напої, які куштував Поль Гоген у різні періоди свого бурхливого життя, змішувались і поєднувались на полотнах митців-початківців. Виникали шедеври, дегустатори малювали пензлями, олівцями, пальцями та навіть ложками! А супроводжувалося дійство чудовою розповіддю Станіслава Зайченка про творчу історію Гогена. Все вдалося: вина були випиті, картини намальовані, емоції отримані. Далі буде: МистецтваСмак тільки набирає обертів. Фото: Ірина Похила

28

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Більше на resto.lviv.ua АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

29

Б ач и л и

Вечеря у Citadel Inn Hotel & Resort Вона була не тільки очікуваною, а й сповненою приємними новинами та зустрічами – така собі подорож у часі, бо саме у ресторані Гармата у 2016 році відбулася перша вечеря проекту 13 Шефів. Цього року вечерю приймала Маріанна Кінаш. Її «кулінарному перу» належали неповторні страви, які протягом вечора куштували шефи-учасники та гості вечері. Сомельє ресторану Олег Ковалишин підібрав вишукані вина для підкреслення смаків, довершивши еногастрономічне полотно вечора впевненими штрихами. Хрусткий баклажан із пастрамі та кінзою, пікантний суп із молодого буряка з козячим сиром, копчена свинина на хрусткому чіпсі з поросячої шкіри, судак із цвітною капустою та копченим йогуртом, качина грудинка з морквяно-цитрусовим кремом та десерт – тарт із лимоном та морозивом із базиліку і кокоса – завершив вечір солодкими нотами свята. Підбиваючи підсумки вечері, засновник проекту 13 Шефів Андрій Валовий розповів, що на початку травня проект вийшов за межі України та був успішно презентований у рамках гастрономічної вечері в ОАЕ (Дубаї).

30

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Надмірне вживання алкоголю шкодить вашому здоров’ю

Р е с т о ра н и

Амадеус ресторан пл. Катедральна, 7 (032) 235–6316 10:00-23:00 Атляс ресторан Площа Ринок, 45 (032) 235–8188 08:00-00:00 Бартоломей ресторація львівської кухні

Грушевський cinema jazz ресторан імпровізацій пр. Шевченка, 28 (098) 676–4600 09:00–02:00 cinemajazz.com.ua Дублін паб вул. Вірменська, 1А (032) 261-6171 11:00-02:00

Lemberger Kuche вул. Вірменська, 5 (098) 835-5570 10:00-23:00 bartolomey.lviv.ua

Динамо Блюз ресторан вул. Василя Стуса, 4 (032) 275–0189 12:00-23:00

Бачевських ресторан вул. Шевська, 8 (098) 244–4444 08:00–02:00 kumpelgroup.com

Дністер ресторан Premier Hotel вулиця Яна Матейка, 6

Вероніка кондитерська-ресторан пр. Шевченка, 21 (032) 261–4456 09:00-23:00 veronica.ua Вівсянка, сер! вул. Дудаєва, 5 (096) 722-1177 Вірменка кав’ярня вул. Вірменська, 19 (067) 278-1608 09:00-23:00 virmenka.akurat.com.ua Віденська кав’ярня ресторан та кав’ярня пр. Свободи, 12 (032) 235–8751 09:00–24:00 wienkaffe.lviv.ua Вулик Медовий ресторан вул. Грушевського, 16 (098) 035–7677 10:00-23:00 Гармата Citadel Inn вул. Грабовського, 11 (032) 295-8222 07:00-23:00 citadel-inn.com.ua Голодний Микола ресторан вул. Стрийська, 352 (032) 232–9606 (098) 229–2222 12:00-23:59 mykola.kumpelgroup.com

32

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Євроготель панорамний ресторан вул. Тершаковців, 6А (093) 348-3114 00:00-24:00 eurohotel.lviv.ua Закарпатське від Ковача ресторан вул. Друкарська, 6а (032) 235–7147 10:00 – 22:00 Корки та крихти ресторан вул. Лесі Українки, 27 (096) 764-6463 09:30-23:30 Королівська пивоварня ресторан-пивоварня вул. Староєврейська, 9 (032) 236–8080 10:00-23:00 royal-brewery.com Кумпель ресторан-пивоварня вул. Винниченка, 6 (пл. Митна) (032) 242–1780 00:00–24:00 Кумпель пивна ресторація пр. Чорновола, 2Б (032) 229–5177 11:00–24:00 kumpel.biz Медівня кафе вул. Краківська, 17 (098) 787-9393 09:00-22:00 medivnia.com

На Мангал steak house пр. Шевченка, 25 (063) 529-3771 (098) 877-7512 11:00 – 00:00 Найдорожча ресторація Галичини (Масони) пл. Ринок, 14/8 (другий поверх) (050) 430-8783 12:00-02:00 Панорама ресторан пр. Свободи, 45 (032) 225–9009 10:00–01:00 panorama-hotel.com.ua Патріот ветеранська ресторація вул. Дорошенка, 7 (098) 776-2900 Під Клепсидрою (Дзиґа) кафе вул. Вірменська, 35 (032) 297–5612 10:00-00:00 dzyga.com Підпільний Кіндрат ресторація авторських настоянок вул. Валова, 25 (098) 035–7678 10:00-23:00 Ратуша кафе міська Ратуша пл. Ринок, 1 (097) 997–5565 (032) 297–5565 09:00–23:00 Світ кави кав’ярня пл. Катедральна, 6 (032) 295–2077 07:45-23:00 svitkavy.com Старий Рояль ресторан вул. Ставропігійська, 3 (032) 235–6694 11:00-23:00 staryj-royal.com.ua Старгород пивоварня-ресторан вул. Римлянина, 1 (032) 229–5505 00:00-24:00 stargorod.net

Тераса ресторан Edem Resort & SPA c. Стрілки, Перемишлянський р-н (067) 314-6512 (067) 314-3733 11:00-23:00 edem-resort.com.ua Тлустий гусак ресторан середньовічної кухні вул. Друкарська, 9 (067) 238–0462 11:00-02:00 Хата Воєводи ресторан парк-готелю Древній Град 7-й км траси Київ-Львів, с. Гамаліївка (098) 715–8878 (032) 235–1001 drevnygrad.com.ua Цукерня кондитерська вул. Староєврейська, 3 (032) 235–6949 08:00-22:00 cukiernia.com.ua Чесне м’ясо ресторан пл. Ринок, 28 (068) 439–4396 12:00-23:00 akurat.com.ua Шекспір ресторан вул. Любінська, 144 (032) 295–5295 09:00-00:00 shekspir.lviv.ua Cabinet ресторан-кондитерська вул. Винниченка, 12 (068) 783-6084 10:00-23:00 Churrasco Grill & Wine вул. Валова, 15 (067) 868-8684 обіди по буднях 12:00 до 16:00 Doctor Faust ресторан вул. Вірменська, 14 (098) 507-7066 10:00-23:00 Eclair Boutique вул. С. Бандери, 6 (067) 201-0184 09:00-20:00 JagerWald бар-ресторація вул. Федорова, 2 (067) 274-2244

4friends віскі-бар вул. Дудаєва, 2 (032) 225–6554 12:00-02:00 4friends.com.ua Libraria Speak Easy Bar Вірменський дворик (067) 726–4924 libraria.com.ua Lemberg Graf ресторан вул. Братів Рогатинців, 4

(093) 417–9777 (098) 617–5725 11:00-23:00

LOVE&LVIV ресторан вул. Стрийська, 66 (098) 715–8851 11:00-23:00 Muscat ресторан площа Галицька, 7 (067) 808-0495 Вс - Ср 8:00 - 23:00 Чт - Сб 8:00 - 3:00 Mon Chef ресторан вул. Городоцька, 15 (032) 242–2707 (050) 372–8291 07:00-23:00 monchef.com.ua PartyFon ресторан-клуб пл. Соборна, 14 (ТЦ Роксолана, 7–8 поверх) (067) 388–1133 partyfon.lviv.ua Park. Art of Rest ресторан, відпочинковий комплекс вул. Вітовського, 43 А (067) 008-2222 12:00 – 06:00 Plates & Cups Урбан кафе вул. Братів Рогатинців, 43/12 (098) 848-6812 facebook.com/ PlatesCups/ Rock’n’Dogs ресторан хот-догів вул. Лесі Українки, 33 (063) 626-3934 09:30-00:00

Speak Easy The Cult ресторан, клуб вул. Чайковського, 7 (097) 239–1414 18:00-06:00 Split паб, ресторан, клуб пл. Міцкевича, 6/7 (032) 242–2211 00:00-24:00 split.lviv.ua

Szkocka Restaurant&Bar ресторан пр. Шевченка, 27 (032) 261–4765 07:00–23:00 szkocka.com.ua Tante Sophie cafe escargot вул. Друкарська, 6А (098) 095–8129 10:00-23:00 tantesophie.lviv.ua

44 Tart Flambe & Bar пл. Ринок, 44 (067) 831–8788 Tartufo trattoria ТЦ Forum Lviv вул. Під Дубом, 7 (068) 885–4736 10:00-22:00 tartufo.lviv.ua

Terrazza ресторан пл. Звенигородська, 3 (032) 297–4843 (093) 439–9310 10:00-23:00 terrazza.lviv.ua Trattoria da Domenico пл. Ринок, 29 (пасаж Андріоллі) (067) 808–5858 10:00-23:00 domenico.lviv.ua

Vintage Nouveau ресторан авторської кухні вул. Староєврейська, 25/27 (032) 235–6834 11:00-23:00 vintage-nouveau.com Winston Churchill PuB вул. Академіка Гнатюка, 4 (032) 255–3999 10:00-02:00

новий сайт

про ресторани Львова

resto.lviv.ua

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

33

Д р ес - ко д

Оксана Сибидло, фудфотограф Все залежить від настрою Комфорт для мене – це першочергове. Вибираю такий одяг, щоб було зручно – бо мені як фудфотографу доводиться дуже багато рухатися і приймати іноді незвичні для нормальної людини пози. Тому частіше всього – це штани. Одного разу я прийшла на роботу у сукні та на підборах – це була ще та історія! Камасутра! Тому кежуал – мій робочий стиль. Щоб можна було на колінках поповзати. А оскільки працюю я майже щодня – то й вдягаюсь відповідно. Колись я була держслужбовцем – і там була форма. Взуття – темне. І коли я звільнилась, то одразу пішла в магазин і купила собі червоні балетки. У моєму гардеробі ніколи не буде міні-спідниць. Не пасують. А одяг, на мою думку, обов’язково має пасувати та підкреслювати гарну тебе. На вішаку багато чого виглядає красиво. Ще не вдягну ажурні чобітки з відкритими пальцями. А в принципі, я готова до будь-яких експериментів. У мене був період, коли я дуже хотіла, щоб гарний стиліст підібрав для мене інший стиль одягу – не такий, який я маю і люблю. І до якого я вже звикла. Я думала – може, я чогось про себе не знаю? Але з часом переконалась: себе я знаю добре. Ніколи не відмовляюсь від яскравих кольорів. Чорний ношу рідко. Але навіть до чорного додаю щось яскраве. Тоді я – це я! Дуже люблю, коли люди вдягають біле. Цього кольору бояться. А дарма – він чудовий. Мій маст хев – штани+сорочка. Це найулюбленіший тандем. Сорочка може бути такою різною! І так по-різному компонуватися з одягом. Дратує, коли жінки не розуміють своїх форм і розмірів. Або підкреслюють щось занадто. Або вішають на себе дуже багато всього штучного. Завжди дратує несмак. Дівчина може бути красивою – але несмак вбиває будь-яку красу. Гарно вбрана жінка? Це Софі Лорен. Чудовий приклад: не ній все буде виглядати красиво. Тому що вона не дозволяє собі те, що їй не пасує. Або Моніка Белуччі. Це ікони стилю! Зрозуміло, що їм допомагають стилісти – але їх сутність від цього незмінна. З чоловіками – так саме. Головне, яка є людина – впевнена в собі чи ні. Одяг, як правило, це демонструє. Настрій, характер, навіть стиль життя жінки видає її спина.

На Оксані: комбінезон Betty Barclay колекція Dresses to Love босоніжки Pertini

магазин Betty Barclay, ТРЦ Forum Lviv 34

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Люблю пояси. Вони мені пасують. І це такий аксесуар, який змінює образ дуже сильно. А ще люблю кульчики. Особливо ручної роботи – незвичні й цікаві. У мене є мрія: мати вечірню сукню. Не коктейльну, а справжню вечірню. Яка вимагає особливого моменту. В якій відчуваєш себе королевою. З відкритими плечима. Мені подобається Оксана Муха та її сукні. Ось буду отримувати важливу фотопремію – куплю собі таку сукню. Треба вміти дозволяти собі красиві речі. Бо жінка любить вдягатися гарно. І чоловіки це люблять.

музик а

Олексій Коган Leopolis Jazz Fest 2018: нова назва, нові правила і старий-добрий джаз! Дозволю собі висловити власну, суб’єктивну думку, але минулорічний концерт INSO-Львів із Авішаєм Коеном був одним із найпотужніших перформенсів! Бо цей концерт готувався дуже серйозно і завчасно! Ноти оркестр отримав за три місяці до концерту. Було кілька спільних репетицій із Авішаєм Коеном напередодні фестивалю – по чотири години. А перед тим – дві тригодинні репетиції тільки оркестру, які Авішай слухав із залу як слухач. От і вийшов такий продукт! Такий же підхід і цього року. Ларс Даніельссон приїде до Львова завчасно. Приємно, що цього разу оркестром диригуватиме молодий українець – 22-річний Ярослав Шемет із Харкова.

Від 27 червня до 1 липня у Львові увосьме відбудеться міжнародний джазовий фестиваль

Пане Олексію, що зміниться зі зміною назви фестивалю на Leopolis Jazz Fest? Про це зможемо говорити після того, як фестиваль закінчиться (усміхається). Зрештою, особисто мене мало хвилює назва. Моя зона відповідальності – це правильне розміщення артистів на різних сценах і намагання зробити так, щоб восьмий за рахунком Jazz Fest був кращим за попередні. Таке у нас прагнення щороку. Як на мене, минулорічний, сьомий, фестиваль з точки зору дотримання ідеального балансу учасників на сценах був бездоганним. Тож хотілося б, щоб цьогорічний фест був принаймні не гіршим. Якщо говорити про головну сцену – імені Едді Рознера, то на Leopolis Jazz Fest 2018 звучатиме дуже різна музика. Особисто для мене важливо, що і цього року, як торік, тут буде потужний спільний проект із українськими музикантами – концерт шведського джазмена Ларса Даніельссона із Академічним симфонічним оркестром INSO-Львів (29 червня). Така інтеграція зайвий раз підтверджує те, що джаз – інтернаціональна музика.

36

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

За ці вісім років фестиваль неодноразово опинявся під загрозою закриття… Для мене найдраматичнішим був фестиваль 2014 року… А назагал, я щасливий з того, що моє завдання на Jazz Fest – це пошук артистів і формування музичної програми, а не пошуки фінансування чи інші організаційні питання. Моя філософія – поважати думку і позицію інших. У людей, які виступали проти цього фестивалю, – своя правда. Якщо вони її коректно висловлюють і не переходять на особистості, їх також треба слухати. А як еволюціонував Jazz Fest за вісім років? Чи справдилися ваші особисті очікування відтоді, коли фестиваль тільки зароджувався? Ви знаєте, як тільки закінчується фестиваль, ми із оргкомітетом розпочинаємо розбір польотів. І маємо правило – знайти 10 речей, яких не повинно бути на наступному фесті. Особисто для мене будь-який захід, а тим паче такий масштабний, складається з деталей. Тому, наприклад,

я дбаю про максимальний комфорт музикантів – зокрема, про такий момент, щоб вони безперешкодно і безпечно могли дістатися своїх гримерок, що за сценою. Ще одне: для літніх джазменів раніше були не надто комфортні сходи, які вели на сцену, – і ми це вирішили. Перешкодою для вдалого концерту може стати навіть газована вода поруч із електрогітарою… А ще – логістика по місту, затори та багато-багато інших, здавалося б, дрібних моментів. Тож диявол, як відомо, ховається в деталях. А щодо еволюції Jazz Fest, то, як на мене, найбільше наше досягнення – створення фан-зони у Парку культури. Ця фан-зона може задовольнити найприскіпливішого меломана, який з тих чи інших причин не бажає чи не має змоги витрачати гроші на квиток у Зал імені Едді Рознера. Скажу вам чесно, якби не моя робота на фестивалі, я б сам залюбки слухав концерти саме із фан-зони. Там просто неймовірна атмосфера! Чому я ще радію? А сядьте, візьміть олівець і аркуш паперу – й випишіть усі імена музикантів, які побували у Львові за сім років Jazz Fest! І якого рівня ці музиканти! Скільки виникло цікавих спільних проектів з українськими музикантами! А ще наших музикантів, нарешті, почали запрошувати на джазові фестивалі в інших країнах! Ще одне наше беззаперечне досягнення – на четвертому році (а це прецедент!) концерти Львівського джазового фестивалю почав знімати відомий у всьому світі музичний телеканал Mezzo! З року в рік ви боретеся із дисципліною відвідувачів фестивалю, які запізнюються на концерти, ходять по залу під час виступу… Цього року ми встановили жорсткіші правила. Перейняли тут досвід Лондонського джазового фестивалю.

Нове правило таке: якщо ви купили квиток (ціна не грає ролі), але не прийшли до третьої пісні концерту, то по завершенні третьої п’єси ваше місце може зайняти будь-хто: і хтось, хто мав квиток у гіршому секторі, і навіть хтось, хто мав квиток без місця. І це правильно, хоча уже знаю, що буде багато незадоволених. Але я вже не можу слухати зауваження менеджерів артистів на тему, щоб під час виступу їхнього музиканта перед сценою не ходили наші віпи і не тиснули один одному руки, стоячи при цьому спиною до сцени й примудряючись паралельно розмовляти по телефону… Ну, це питання загальної культури... Але задля об’єктивності не можу не згадати і один красномовний випадок: перша леді Марина Порошенко спізнилася на один із концертів – і дуже гідно повелася (на відміну від її охорони, яка хотіла забезпечити прохід): обійшла зал й зайняла своє місце після закінчення п’єси. Також з року в рік я вислуховую закиди про те, що на Jazz Fest приходить чимало таких, хто музику не любить, а просто вигулює нову сукню та лабутени… Таке, звісно, є, але це атрибут будь-якого великого свята. І до цього треба ставитися з іронією. Чи змінив Jazz Fest Львів та львів’ян? Аякже! Я – киянин і патріот свого міста. Попри це, не втомлююся повторювати, що такий фестиваль ми б не змогли проводити у столиці України. Львів – компактніший, більш туристичний. У Львові для тих, хто приїжджає на джазовий фестиваль відпочивати, – чудова інфраструктура. Добре, що Львів тепер має сучасний аеропорт. Пригадую, як у перші роки ще було старе летовище і виходила тітонька, ставала на табуретку і крейдою на дошці писала розклад літаків… В іноземців від цього видовища була істерика (сміється). Але давайте про все говорити відверто. Львів’яни – доволі підприємливі: лише погляньте, як щороку підскакують ціни на житло у Львові на кінець червня? Якщо ти не подбав про поселення у лютому чи на початку березня, то ризикуєш залишити в місті купу грошей (усміхається). Та я навіть не беруся хоча б приблизно рахувати, скільки заробляють Львів та львів’яни за п’ять днів Jazz Fest. Водночас завдяки нашому фестивалю росте позитивний імідж як Львова, так і України на міжнародній арені. Адже Leopolis Jazz Fest – найпотужніший, найвідоміший і маймасштабніший джазовий фестиваль в Україні.

28 червня, у День Конституції України, на сцені Leopolis Jazz Fest на площі Ринок виступатиме ONUKA. Це уже добра традиція – в один із днів фестивалю представляти українського музиканта!

Так! У попередні роки у нас виступали, зокрема, Джамала і Христина Соловій, цього року – ONUKA. І це дуже символічно й доречно, що ці концерти відбуваються саме у День Конституції України. Стараємося запрошувати таких артистів, які, на нашу думку, є культурним надбанням сучасної української музики, її ментальним, смаковим уособленням, мейнстрімом. Надзвичайно різноманітна програма цьогоріч на головній сцені у Парку культури: від джазменів-класиків – до таких джазових бунтівників, як Джеймі Каллум… Ну, мабуть, ще більшими бунтівниками є проект R+R=NOW (Reflect+Respond=Now) – це взагалі музика на межі (усміхається). До речі, щодо міфів про зірковість Джеймі Каллума, то мушу розвінчати їх – нічого подібного я під час переговорів не помітив – ні в ньому, ні в його менеджері: приємне і толерантне спілкування із людьми, які знають і люблять свою справу. А взагалі, більшість звикла дивитися на ім’я фронтмена, а з кожним із них на сцену нашого фестивалю виходять такі музиканти, що кожен є легендою. Наприклад, відкриває Leopolis Jazz Fest 2018 27 червня Чарльз Ллойд, а з ним грають Bill Frisell (гітара), Greg Leisz (стіл-гітара), Reuben Rogers (бас), Eric Harland (барабани). І так практично із кожним хедлайнером! У вже згаданому проекті R+R=NOW, для прикладу, грає син Боббі Макферріна – Тейлор Макферрін. Американський джазовий піаніст і композитор Ахмад Джамал у віці 87 років вперше (і, мабуть, востаннє) приїде в Україну саме на Leopolis Jazz Fest. І це унікальна нагода почути та побачити цього музиканта! Й...

І музиканти, які до нас приїжджають, – це імена з енциклопедії джазу! Радію, що вдалося нам запросити цьогоріч дуже харизматичного італійця Стефано Боллані, який приїде із бразильською програмою (щойно вийшов такий його альбом). Цікавий концерт слід очікувати від 23-річного Джейкоба Кольєра, який, хоч і буде на сцені один, але покаже перформенс вищого гатунку – на те він і Джейкоб Кольєр, відмінний мультиінструменталіст! Бальзамом на душу меломанів буде концерт італійця Маріо Біонді, чий голос нагадує знаменитого Баррі Уайта, а я собі дозволю тут додати, що за рівнем уваги публіки це такий собі «італійський Олег Винник» (усміхається). До речі, в його бенді на басу гратиме Федеріко Маламан – справжня зірка YouTube. А жирну крапку на сцені ім. Едді Рознера поставить легендарний музикант, дворазовий володар Греммі Маркус Міллер! Відверто кажучи, я вже сам не можу дочекатися восьмого фестивалю (усміхається). І, зокрема, того моменту, як обійму Чарльза Ллойда – саме того Чарльза Ллойда, який у 2014-му грав на Jazz Fest реквієм за нашими хлопцями… І ось він повертається до Львова – щоб заграти свою програму у рамках світового туру з нагоди власного 80-річчя. А 80 років у джазі – багато вартують! Записала Галина Гузьо Фото: Олександр Зубко

«... нехай мені закидають, що фестиваль стає геріатричним. А я кажу, що це є історія джазової музики, яка твориться на наших очах!» АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

37

музик а

РОЗКЛАД КОНЦЕРТІВ

38

17:00 HI5 (AT)

12:00 Luca Ciarla SolOrchestra – Jazz Violin 2.0 (IT)

15:00 Dave Feusi – The Groove Gang (CH)

14:00 Bria Blessing & ShockolaD – 17:00 ONUKA (UA) IVASYUK (UA-US-PL)

12:00 Dark Side Trio – Old Bookcase (UA)

30 ЧЕРВНЯ СУБОТА

14:00 Mathias Heise Quadrillion (DK)

16:30 #LT100 jazz band (LT)

МІСТА

СЦЕНА ІМ. ЕДДІ РОЗНЕРА ПАРТЕР Вхід за квитками ПІКНІКОВІ ЗОНИ Вільний вхід 19:00 Charles Lloyd and the Marvels featuring Bill Frisell, Reuben Rogers, Eric Harland and Greg Leisz (US) 21:00 Jamie Cullum (GB)

12:00 Alexey Bogolyubov Trio – Trajectory of Mood (UA)

А Ф ІШ А

СЦЕНА НА ПЛОЩІ РИНОК Вільний вхід

15:00 Peirani & Parisien Duo (FR)

1 ЛИПНЯ НЕДІЛЯ

29 ЧЕРВНЯ П’ЯТНИЦЯ

28 ЧЕРВНЯ ЧЕТВЕР

дЕНь ВИшИВАНКИ

27 ЧЕРВНЯ СЕРЕДА

СЦЕНА НА ПЛОЩІ БІЛЯ ПАЛАЦУ ПОТОЦЬКИХ Вільний вхід

14:00 New Brain Trio & Balog (UA)

17:30 Dock in Absolute (LX)

ЛЬ В ІВ

15:00 Shalosh Trio (IL) 17:00 Frederik Köster / Die Verwandlung (DE)

19:00 R + R = NOW (US) 21:00 Lee Ritenour and Dave Grusin feat.

Melvin Lee Davis and Wes Ritenour (US) 19:00 Lars Danielsson Group Liberetto III & INSO-Lviv (SE/UA) 21:00 Ahmad Jamal (US)

15:00 Kerem Görsev Quartet (TR)

19:00 Jacob Collier (GB)

17:00 Tom Ibarra (FR)

21:00 Mario Biondi (IT)

13:00 Jake Koffman Quartet (CA) 14:30 John Stetch Trio (CA) 16:00 Alex Goodman Quartet (CA)

19:00 Stefano Bollani 5tet Que Bom (IT-BR) 21:00 Marcus Miller (US)

1 0 з а п и та н ь

Віктору Морозову

музиканту, композитору, перекладачу Пане Вікторе, у травні ви дали у Львові великий сольний концерт під назвою То було так давно. Додам від себе – «то буває так рідко» – почути Морозова наживо у рамках повноцінного концерту! Дякуємо вам за цей колоритний музичний вечір у форматі правдивого львівського ретро! Скажу чесно – я не дуже люблю всілякі концерти, тим паче сольні (усміхається). І коли цього разу мені запропонували зробити такий концерт, спершу думав відмовити. А потім згадав, що ми із хлопцями з Батяр-Бенду Галичина задумали записати диск з піснями Богдана Весоловського. Тож такий концерт у Львові була б гарна нагода врешті дописати ті пісні й зробити презентацію CD! Відтак концертну програму То було так давно ми поділили на дві частини: у першій виконували пісні Весоловського, а в другій – веселі батярські пісеньки. Альбом пісень Богдана Весоловського ви назвали Чудовий сон. Розкажіть про ідею зробити таку збірку і про те, як ви працювали над її втіленням? Давно мав думку записати диск із піснями Весоловського. Мені було цікаво, адже у радянські часи я взагалі не знав про такого українського композитора, і лише не так давно довідався про нього. Почав збирати інформацію – і помітив, що в наших долях є багато паралелей. Богдан Весоловський приїхав до 40

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Львова із провінційного містечка Стрия, я – із Кременця, що на Тернопільщині. Саме у Львові народилися його перші шлягери, зокрема танго Прийде ще час, від якого львів’янки мліли, а на самого Весоловського дивилися так, як теперішні дівчата на Вакарчука (сміється). І я свої перші пісні також почав писати у Львові. Потім доля закинула Весоловського до Канади, як і мене… Ці паралелі заінтригували мене. Тож я почав шукати ноти пісень Бонді (прізвисько Богдана Весоловського. – ред.), хотів зробити свої версії не тільки найвідоміших його шлягерів, а й менш знаних. І якось познайомився у Чикаго із родиною меценатів Орисі й Бориса Антоновичів – й виявилося, що вони проспонсорували три збірки пісень Весоловського, які уклав професор Олександр Зелінський. У цих збірниках нот була понад сотня пісень! Я ледве зупинився на 22 (сміється). Обирав тільки ті пісні, до яких і музику, і слова написав сам Богдан Весоловський. Вас багато хто називає «львівським батярем». Чим для вас є отой феномен, ота унікальна субкультура під назвою Батярство? У мене навіть є посвідчення львівського батяра за номером 001 – то я перший батяр на селі (сміється)! Хоча справжні батяри – то є суто львівське явище, а я народжений на Тернопільщині, такий собі «понаєхавший» батяр

(сміється). Якщо серйозно, то моє знайомство із батярством відбулося, коли я вступив до Львівського університету і жив у гуртожитку на Погулянці. А там завгоспом був такий собі пан Юзьо, а кастеляншею – пані Зося. То були ті старі правдиві львівські батяри. Саме від них я вперше почув батярські пісні та віци (анекдоти.

– ред.). При нас, студентах, пан Юзьо любив підколювати пані Зосю: «Та вона у клюбі була десєтою». Ми спершу не розуміли, про що мова, а потім нам пояснили, що «клюб» – то бордель, а «десєта» – то за ієрархією в цьому борделі (сміється). Через якийсь час я почав задумуватися: а чому батярські пісні ніхто не записує? Почав сам писати – спершу під гітару на Львівському радіо, а потім в театрі Не журись! зібралися музиканти, з якими ми колись грали по весіллях, – і ми почали записуватися на студії у Маркіяна Дрібнюка. Й робили це після однієї-двох репетицій. Так було задумано, не треба було відшліфованості, вилизаності, штучності – головне було передати атмосферу батярської кнайпи. Так ми й записали свій перший диск Тільку ві Львові, куди увійшли ті справжні батярські, міжвоєнні пісні. Ми лише трохи українізували їх – для кращого розуміння: Тільку ві Львові з польської переклав Богдан Стельмах, а решту пісень адаптував Юрко Винничук.

А потім ви почали співати і записувати уже новочасні батярські пісні… Так. Усе почалося з того, що якось Андрій Панчишин приніс мені текст Прошу пані. З нього народилося батярське танго. Потім Андрій почав приносити все нові і нові вірші – його прорвало (сміється). Так ми зробили другий диск – Серце батяра, куди увійшла частина нових батярських пісень, а частина старих. У третьому ж диску дали всі нові, лише одну стару (усміхається). Як думаєте, чому таке явище, як батярство народилося саме у Львові, «тільку ві Львові»? Зараз то вже міф, і ми всі можемо собі хіба що уявляти отих правдивих львівських батярів. А чому саме у Львові народилася ця андеґраундна контркультура? Мабуть, тому що Львів завжди був сплетінням різних культур, а там, де є таке сплетіння, з’являється щось нове, унікальне. До речі, поляки завжди вважали батярство своєю субкультурою і навіть пробували відродити її – то у Варшаві, то у Гданську, то у Вроцлаві, то у Кракові… А не вдавалося! Батярство у Львові народилося і тільки тут воно й відродилося. Зрештою, міжвоєнні батярські пісні не були польськомовними, то була суміш польської, української, німецької, ідишу… Абсолютно унікальне явище! Така вулична культура, яка вирізнялася особливими іронією та гумором – у ставленні до всього, навіть до смерті. Мені таке іронічне ставлення до життя завжди дуже імпонувало, то є і моє ставлення. Зараз ви живете у Вашингтоні, але по кілька разів на рік буваєте у Львові. Чи подобається вам, як змінюється наше місто? Є деякі зміни, які одночасно і подобаються, і не подобаються. Пригадую, як колись мені бракувало у центрі міста атракцій – таких, які були у Європі. У Львові ж мало що відбувалося, центр був сумним та сірим. Тепер і тут – море атракцій. І, як на мене, навіть забагато. Навіть не уявляю, як той гамір переживають ті, хто живе у самому центрі… Але ж нема на то ради. Подобається мені, що у Львові є маса оригінальних ресторанів і кнайп. Взяти хоча б ресторан Бачевських – такого я не бачив ніде у світі. Водночас багато де є оте Потьомкінське село: зовні – усе наче й гарно, а заходиш у подвір’я – усе валиться… А як з-за океану зараз виглядає Україна? Найбільше уваги до України, звісно ж, було прикуто під час Революції Гідності і згодом на початку війни на Сході. Зараз про нашу країну знову напівзабули, дуже рідко в медіа можна зустріти інформацію… Війна в Україні триває, але вона вже нецікава західній публіці: у світі відбувається багато інших подій, і часто не менш трагічних… Українська діаспора, зрозуміло, й надалі вболіває за Україну, підтримує та допомагає, чим може. Як і уряд США – він категорично налаштований проти дій наших «братів», проти політики того карлика, ліліпутіна. Які зміни у нашій країні за останні роки імпонують мені найбільше? Перше: безвізовий режим – це дуже важливо. Друге: обидві революції – Помаранчева та Гідності – таки народили в Україні громадянське суспільство – на противагу безвольному та безініціативному стадові, яке було за часів Радянського Союзу. І третє: війна на Сході, нарешті, вклала в голови українців думку про те, що вони – інакші, що вони окремий народ.

Над якими перекладами працюєте, чого очікувати найближчим часом? Якраз зараз, у травні, у Клубі сімейного дозвілля (КСД) виходить один із моїх найперших перекладів, ще з 1980-их, – роман Вільяма Пітера Блетті Екзорцист. Пригадую, як сам почав читати цей твір. Це було в Індії, після концерту, у готельному номері, в якому я був сам один. І це було великою помилкою – прочитане мене так налякало, що не заснув до ранку, світла не вимикав. Тоді вирішив налякати трохи і своїх музикантів – переклав для них початок роману. З цього й почалася моя перекладацька діяльність (усміхається). Тоді, у радянські часи, романів жахів у Союзі не видавали. Але якось Юрій Винничук почитав цей переклад і порекомендував його Миколі Рябчуку, який тоді був заступником головного редактора журналу Всесвіт, що якраз друкував іноземну літературу. Так Екзорцист у моєму перекладі, щоправда, у скороченому варіанті, був опублікований і став фактично першим виданим романом жахів у Радянському Союзі. А у повному обсязі цей роман виходить тільки зараз! І то примітно ще й тим, що це ваш перший переклад, початок вашої такої успішної кар’єри перекладача! Ну, майже перший… Найпершим, що я переклав, була стаття із журналу Playboy (сміється). У радянські часи ми всі були невиїзні, а от співак Іван Попович їздив по світу. І ось з якоїсь своєї мандрівки за океан привіз Playboy. Ми всі дивилися на це видання як на якусь диковинку. Я вирішив перекласти щось для хлопців. Знайшов доволі вульгарну статейку із доволі вульгарною лексикою. І тут до мене в гості прийшло поважне товариство – Малкович, Андрухович, Неборак, Кауфман… Читаю і бачу, як вони всі поступово червоніють. Більше я статей з Playboy не перекладав (сміється). А з романом Екзорцист був пов’язаний один містичний момент. 12 січня минулого року я побачив в небі смуги, які залишають літаки, що склалися у хрест. Уже одного разу бачив таке – тоді отримав звістку про смерть Андрія Панчишина. Почав хвилюватися… На ранок відкриваю газету – і читаю, що помер письменник Вільям Пітер Блетті. І з того некролога виявилося, що останні десять років він жив в Америці зовсім поруч зі мною… А відспівували його у церкві, що від моєї хати – метрів триста… Запізно я довідався про це – обов’язково прийшов би на похорон.

А через якийсь час я отримав листа від видавництва КСД із питанням, чи не хотів би я видати роман Екзорцист у повному обсязі. Отакі збіги… Ще з нового невдовзі у Видавництві Старого Лева вийде мій переклад роману Ернеста Гемінґвея Прощавай, зброє!. А зараз на Арсеналі у Києві презентую дві книжечки на основі пісень Боба Дилана (видавництво Читаріум, Харків) – Назавжди будь молодим (Forever Young) i Якби не ти (If Not For You), а також велике ілюстроване видання Фантастичних звірів і де їх шукати Дж. К. Ролінґ (А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА). Вас, напевно, уже втомили запитання про Гаррі Поттера. Але не можу не спитати: якою мовою про пригоди юного чарівника читали ваші наймолодші доньки Квітка і Зірка – українською чи англійською? Чесно? Обома. У Вашингтоні дівчата ходять в англомовну школу і тільки по суботах – в українську. Вдома ми розмовляємо виключно українською, але їм все одно трохи важко. Тому Зірка і Квітка самостійно читали Гаррі Поттера англійською, а я читав їм вголос українською – щоб сприймали на слух. Взагалі, моєю ідеєю-фікс було завдяки Гаррі Поттеру провести таку собі українізацію України. Не знаю, чи вдалося хоча б на дещицю.

Але я нерідко отримую листи від українських дітей, і особливо мене тішать відгуки від дітлахів зі Східної чи Південної України, які пишуть, що завдяки Гаррі Поттеру вони полюбили українську мову і почали розмовляти нею. Коли вийшли дві перші книги Джоан Ролінґ, ані в Україні, ані в Росії про Гаррі Поттера взагалі ніхто не знав. Я рік шукав в Україні видавця для цих книг, ще рік ми добивалися дозволу на видання у британського видавця… Зараз у це важко повірити. А було справді непросто, зрештою, як і Джоан Ролінґ – вона свого часу розіслала свій рукопис аж у 15 видавництв, поки в одному із них волею випадку не погодилися надрукувати роман: а все завдяки доньці видавця, яка прочитала рукопис і написала татові записку із проханням видати цю історію. Бесіду вела Галина Гузьо Фото: Ірина Похила

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

41

К і н о -т е ат р

Косметика ворога Дмитро Ступка, актор театру та кіно Дмитре, Київ, Дніпро і Харків уже бачили нову постановку Косметика ворога за вашою участю. На черзі Львів … Це антрепризна вистава від продюсерського центру Колізей, який організовує багато антреприз. Батько отримав сценарій, ми його почитали – й погодилися, адже зараз у нас не так багато роботи… Це цікава історія про роздвоєння особистості. Я і батько граємо одного й того ж персонажа, його різні «Я» - і в процесі розвитку сюжету відбувається розкриття страшного злочину. Своєрідний трилер (усміхається). Як вам грається на сцені разом із батьком? Це наша не перша спільна робота. Ми неодноразово уже грали разом і в театрі, і в кіно. Чи доводиться мені якось абстрагуватися від того, що поруч батько? Ні, і ніколи не доводилося.

“Мене ж насправді виховував мій дідусь – Богдан Сильвестрович. А з татом ми завжди були радше друзями” З дідусем у вас також були спільні ролі! А з ним не лячно було виходити на одну сцену чи бути на одному знімальному майданчику? Анітрохи! Пригадую, єдине зауваження, яке дідусь робив мені час від часу у Театрі ім. Івана Франка, щоб я голосніше говорив – так, щоб і на гальорці було добре чути.

А які головні уроки від Богдана Ступки ви засвоїли і досі згадуєте? Це більше не професійні «уроки», а якісь загальнолюдські, родинні поради – від діда до внука. Дідусь завжди казав, що треба бути мудрим, розумним. А ще – не сперечатися зі старшими. Одне слово, то були типові сімейні поради. Чи часто вам доводиться зустрічатися з упередженим ставленням до вас як до актора зі знаменитої акторської династії? Люди постійно щось говорять, щось пишуть, - на те вони і люди (сміється). Раніше 42

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

я гостро реагував на закиди про «блат» абощо, а тепер - не звертаю на це жодної уваги. Ви вже вісім років служите у Національному драматичному театрі ім. Івана Франка. І ці підмостки також наче переходять у спадок: від Богдана Сильвестровича – вашому татові Остапові – тепер і вам… Цей театр для мене як дім рідний. То я вісім років там офіційно працевлаштований, а насправді виростав на цій сцені, за цими кулісами… Знаю кожен куточок Франкового театру. Колектив – хороший.

Правда, я не так багато часу проводжу у театрі – зробив роботу і поїхав по інших справах. Я не з тих акторів, які ледь не живуть у театрі. У театрі я зараз граю у шести виставах. Найбільше мені подобається Чайка за Чеховим, де я граю Треплєва, а батько – Тригоріна. Також класна комедійна вистава Моя професія – синьйор з вищого світу. У Санації в мене цікава роль – молодого архітектора. А зараз готуємо виставу Ідіот, прем’єра якої запланована на 20-ті числа червня.

А в кіно над чимось зараз працюєте? Ні. На жаль, ні… Зараз я в режимі очікування. Крайній фільм, в якому знявся, - Крути 1918, прем’єра якого відбудеться у грудні цього року. Там у мене епізодична роль Симона Петлюри, який, зокрема, на площі закликає добровольців вступати до лав армії УНР. Мав лише два знімальні дні. Режисер стрічки Олексій Шапарєв запросив мене на цю роль, бо помітив схожість між мною та Петлюрою. Хоча спершу у мене мав бути зовсім інший персонаж. Це вже моя не перша робота із Олексієм – він кличе мене майже у всі свої проекти. За що дуже вдячний йому! Можна сказати, що я знайшов свого кінорежисера! Український кінематограф за останні кілька років зробив помітний стрибок – і за кількістю фільмів, які знімаються, і за якістю. Тому трохи дивно чути від вас, що ви мало задіяні у кіно…

На жаль, такі реалії – мене дуже мало запрошують… Як можу пояснити це? Може, це така політика?.. От у мого батька вже чотири роки взагалі немає роботи в українському кіно… Натомість він зараз знімається в одному польському серіалі. Важко пояснити, чому так. Самі дивуємося… Тим паче, раніше, до війни, у мене було набагато більше зйомок. А тепер – з Росії не запрошують, з України не запрошують… Сиджу без роботи… Хотілося б більше працювати за своїм основним фахом, а не мати один проект у рік… А якби до вас надійшла пропозиція від Росії?.. Не знаю… Не думав… Якби надійшла – тоді подумав би над цим. Компанія Star Media знімає багато серіалів для Росії. І в цих серіалах знімається багато українських акторів. Але...

Навіть так?! Ну, я ж зіграв у Гвардії, де ми вбиваємо «русскій мір». Потім я зіграв Симона Васильовича Петлюру. Мабуть, комусь це дуже не подобається… І в українські телесеріали вас не кличуть? Зараз і в цій царині «бум» майже всі великі канали продукують власний такий контент! Не кличуть… Усі знімають, а мені роботи ніхто не дає… У вашій фільмографії – касовий український містичний трилер Любомира Левицького Тіні незабутих предків. Чим запам’яталися ці зйомки? Це були дуже цікаві зйомки! Тіні знімалися на кіноплівку! Режисер та оператор (а він був із Голлівуду!) прекрасно попрацювали. Для мене це був колосальний досвід! У вашого дідуся нерідко були зйомки у Польщі… Я недавно також знімався там – у новому фільмі Кшиштофа Зануссі Ефір. Мав, правда, невеличку роль і лише один знімальний день. Знаю, що раніше ви мали свій хіп-хопгурт NewZCool… Так, і зараз хочемо його відродити! Це буде гурт у складі трьох хлопців та однієї дівчини. Назву залишимо або NewZCool, або скоротимо до абревіатури NZC. Я читатиму реп. А нашим продюсером буде Потап. Уже маємо три класні пісні, які отот почнемо записувати на студії і знімати на них кліпи. І зовсім на останок спитаю вас про вашу маленьку дочку Богдану – чим радує, дивує татуся? Недавно їй виповнився рочок. Богдані усе цікаво, вона скрізь, тому наша з дружиною задача – не спускати з неї очей (сміється). Недавно взяли няню – то вже трохи легше: тепер можемо з Поліною при потребі цілими днями займатися своїми справами. Спілкувалась Галина Гузьо Фото: архів Дмитра Ступки АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

43

персона

Олександр Лещенко хореограф-постановник, танцівник

Створити Театр танцю Форсайт у 17 років, стати фіналістом і переможцем у трьох головних танцювальних шоу України, увійти в хореографічну історію країни як головний фахівець по танцювальних флешмобах. Хореографу-постановнику Олександру Лещенку – 29 років, за які він встиг все вище перелічене. І доб’ється ще більших результатів, адже він зміг перетворити хобі на улюблену роботу і прищепити любов до танців тисячам молодих людей. Афіша ретельно вивчила біографію Олександра і постаралася глибше розкрити його особистість.

44

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Досьє Дата і місце народження: 27 березня 1989 року, місто Олександрія, Кіровоградська область Особисте життя: одружений Олександре, у вашій офіційній біографії сказано, що в сферу хореографії ви потрапили волею випадку – сестра попросила стати її партнером у конкурсі, коли вам було 11 років. Нині ви – один із найвідоміших в Україні «майстрів паркету», відкрили школу танців. Що далі? Я продовжую шукати нові формати для себе. Найголовніше – я хочу розвиватися, тому весь час займаюся різними проектами. І зазвичай їх кілька одночасно. Зараз паралельно в декількох країнах «запускаються» наші шоу, тому настає час подорожей: Франція, Німеччина, Емірати. Але це не заважає нашим проектам у Києві. Зараз ми «запустили» Dinner show у столичному ресторані Веранда на Дніпрі на весь літній період. (Foresight Dance Theatre представив танцювальну постановку на тему мистецтва кухні – прим. Ред.) Там буде показано близько п’яти шоу. Також закінчується танцювальний навчальний рік у наших школах у Києві і Кропивницькому. Нещодавно ми відпрацювали 23 шоу на головному майданчику нашої країни – в Палаці Україна. Ви мало не головний фахівець по танцювальних флешмобах в Україні. Чи вивчали ви психологію мас? Які прийоми використовуєте в роботі із сотнями людей? Що саме приваблює вас у флешмобах? Да-а-а! Флешмоби я люблю! Ми всією командою Форсайт любимо цей процес. Все почалося після перемоги в проекті Майданс, і ось уже сім років поспіль ми ставимо масові постановки. Найприємніше в цьому процесі – це післясмак у всіх учасників, коли проходить виступ, закінчуються репетиції і люди усвідомлюють, як це було класно, тому що атмосфера у нас завжди святкова! Люди знайомляться, відпочивають і кайфують у цей період. Що стосується роботи з психологією мас, то я цього не вчився. Намагаюся бути самим собою. Звичайно, є низка прийомів, які активізують публіку. Але головне, щоб ці прийоми гармоніювали з тобою, тоді це працює і люди вірять твоїм словам або діям. В одному з інтерв’ю ви сказали, що продюсуєте проекти за кордоном. Що це за проекти і що входить у ваші обов’язки? У нас багато проектів за кордоном. Ми нашою командою Форсайт створюємо «під ключ» шоу для компаній, театрів, готелів тощо. Разом з Ліною Верес (дружиною – прим. Ред.) – співзасновником Театру танцю Форсайт – ми креативимо ідеї і потім втілюємо їх у реальність.

Заслуги: хореограф-постановник; переможець проектів Танці з зірками (1 + 1), Майданс (Інтер); срібний призер проекту Танцюють всі Улюблена страва і напій: сирний суп, звичайна вода На якому автомобілі їздить: Porsche Cayenne Улюблені музичні виконавці та групи: Майкл Джексон, Queen, багато українських артистів Людина або колектив, які надихають: Майкл Джексон Як ставиться до навколишнього світу (однією фразою): «Любіть – полюблять, творіть – зрозуміють»

Ви знялися в рекламі Pepsi і стали вести влог. Хто займається вашим розвитком у медіа? Як у цілому ви ставитеся до популярності? Проект з Pepsi зроблений вже дуже давно, просто через 4 або 5 років цю рекламу продовжують транслювати. Влоги ми тільки почали знімати, і це тільки під наш проект Майстер у твоєму Місті (танцювальні майстер-класи в різних містах України, в Запоріжжі відбулися 23 травня – прим. Ред.). З цим проектом ми об’їздили 20 міст і зустрілися з тисячею танцюючих людей, з якими поділилися своїм досвідом. Мій стиль – це внутрішні відчуття і, звичайно ж, мій спосіб життя. Він диктує мені, як я маю виглядати. Якими проектами ви особливо пишаєтеся? На які покладаєте великі надії? Всіма проектами пишаюся і тішуся, що вони були в моєму житті! Вони всі дуже різні, і кожен вплинув на мене особливим чином. Але найголовніший проект для мене – це Форсайт, який триває вже 12 років. І це лише початок! Як знаходите баланс між кар’єрою та особистим життям? Як працювати разом з дружиною? Справді, доводиться знаходити баланс. А якщо чесно, то добре! Ми доповнюємо один одного. Спочатку були непорозуміння, оскільки ми ще формувалися як творчі одиниці, і кожен ліз трохи не в свою справу. Але зараз ми доповнюємо один одного, і це чудово! Як плануєте відпочивати цього літа? Не планую, у мене все літо в роз’їздах. Доводиться поєднувати. Мені потрібен не відпочинок, а натхнення. Працюючи в різних країнах, я саме це й отримую. Який, на вашу думку, найкращий спосіб розслабитися? Бути наодинці з самим собою. Часто для мене відпочинок – це поїздка за кермом, одне з улюблених захоплень. Олександра Розиган Фотоматеріал з особистого архіву Олександра Лещенка АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

45

Зд ай точк у

Гольф поблизу Львова. Гра переможців Минулого року недалеко від Львова в одному з найкращих курортів Європи Edem Resort Medical & SPA відкрили перший у Західній Україні гольф-клуб Edem Golf Club. І одразу це місце стало улюбленим для дружних компаній. Гра, яка захоплює, змушує думати, аналізувати і водночас отримувати задоволення від спорту – це гольф.

46

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Той, хто одного разу відчув дух гольфу, тихий спокій природи та захват від вдалого свінгу – назавжди наповнюється відчуттям приналежності до аристократичної гри обраних. Ми запитали тренера гольф-клубу Сергія Хітяєва, як проходять індивідуальні уроки для початківців та групові тренування для компанії друзів. Сергію, чи не дуже складно навчитися грати у гольф? Загалом, усі перші тренування починаються зі знайомства із гольфом, його історією, правилами та етикетом. Потім я допомагаю кожному гравцю підібрати спорядження відповідно до його фізичних особливостей. Далі ви починаєте тренування: відпрацьовуєте техніку свінгу – основного руху в гольфі. Я показую вам, які різновиди ударів бувають та які ключки потрібно використовувати, щоб досягти потрібної дистанції і точності польоту м’ячів. І все це поряд із дивовижною природою біля лісу та озера.

Яку користь приносить гольф? Важко переоцінити позитивний вплив тренувань на гольф-майданчиках. Перебування на свіжому повітрі, розмірена ходьба під час гри і посильні фізичні вправи поліпшують координацію рухів, тренують гостроту зору, приводять нервову систему в стан рівноваги, а ще, кажуть, сприяють ясності думок і прийняттю правильних рішень. Не один бізнес-контракт погодили саме під час гри. Яка вартість групових та індивідуальних уроків? Чи потрібно готуватись до заняття? Насамперед, якщо плануєте тренування з друзями чи індивідуальні уроки – обов’язково забронюйте заняття. Ми працюємо з 10.00 до 20.00 у будні та вихідні. Одягніться та взуйтесь зручно, беріть друзів і приїжджайте у Edem Golf Club для першого тренування. Для того, щоб почати впевнено грати в гольф, потрібно взяти декілька уроків. Індивідуальний прогрес кожного залежить від багатьох об’єктивних факторів і особистого бажання навчатись.

Щодо вартості: Вартість індивідуального уроку – 900 грн/год Вартість групового тренування (від п’яти осіб) – 600 грн/особа А забронювати урок можна за номером: (098) 836-8047 Edem Golf Club

Львів, Edem Resort Medical & SPA АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

47

мандри

Франція – країна кам’яниць

Західна частина Європи прикрашена однією із найсамобутніших країн Європейського Союзу – Францією. Ця країна впродовж останніх V століть була провідною у Європі, а своїми культурними, економічними та політичними здобутками значно вплинула на світову історію. На мальовничому заході Франції побувала журналіст Афіші Юлія Лапан. Згадуючи Францію сьогодні, відчуваєш запах кохання, який, насамперед, ллється зі столиці цієї величної країни Парижа та легендарної Ейфелевої вежі. Ці найромантичніші місця світу, де воєдино зібрані неймовірні історії кохання та захоплюючі пригоди закоханих, щороку зачаровують усе більше туристів, намагаючись підкреслити колорит цієї країни. Та особливою Францію робить не романтична столиця та її захоплюючі історії кохання, а затишні французькі береги Атлантичного океану, пейзажні стародавні замки і фортеці лордів та королів, а також величні плантації виноградників. І все це воєдино можна знайти на заході Франції, в долині найбільшої французької річки Луари. Саме тут розквітла яскрава самобутність Французької держави! Долину Луари, безперечно, можна назвати володаркою історичної пам’яті французького народу, адже майже у кожному містечку цього регіону розташований замок чи фортеця французького вельможі. Варто зазначити, що у Франції налічується близько 5000 замків, що, безперечно, дає нам право називати її країною кам’яниць, а містечка в долині Луари – цьому лише підтвердження. Першим містом, яке захопить вас масштабністю і величністю своїх кам’яних споруд, буде місто Сомюр, розташоване безпосередньо на березі річки Луари. Це розкішне місто зберегло у собі кам’яну автентику французької архітектури XI століть. Його вулиці – це кам’яні тунелі, прикрашені порослим плющем, встелені стародавнім каменем та обрамлені столітніми деревами.

48

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Якщо ви бажаєте оглянути стародавні кам’яниці, прикрашені сучасними архітектурними рішеннями, – тоді вам необхідно обов’язково потрапити на головну площу міста – Святого Петра. Тут ви знайдете будівлі з кількасотрічними мурами, укріплені сучасними декоративними засобами з дерева та бетону, а дерев’яні фасади стародавніх будинків вас неабияк здивують своєю креативністю. Окрасою міста Сомюр є величний замок, мури якого омиває річка Луара. Такий пейзаж, безперечно, захоплює своєю ошатністю та мальовничістю, а історія замку-фортеці вражає цікавими фактами. Так, першою спорудою замку була сторожова вежа, у підземеллях якої згодом оселились монахи та заснували монастир. Замок був кілька разів знищений під час національних воєн та відновлений за збереженими ескізами фортеці різних часів. А XVI століття називають «Століттям відмови від замку» – у цей час у ньому не проживала жодна

вельможна особа, проте він залишався важливою військовою стратегічною спорудою заходу Франції. Неможливо не виділити у Сомюрі ще одні кам’яні споруди – мости, які вражають своїми формами та витонченими мурами. Більшість з них мають кількасотрічну історію, не менш захопливу, ніж сам замок Сомюра, і доповнюють архітектурний ансамбль міста, створюючи єдину картину неймовірної автентичності заходу Франції. Спускаючись південніше від Сомюра по річці Туе (притока Луари), вас зустріне місто Монтрей-Белле, яке вирізняється цілісністю ансамблю його кам’яниць. Центральною кам’яною спорудою міста є замок Монтрей-Белле, який побудований в XI столітті графом регіону Анжу (один з регіонів Фран-

ції) і кілька століть був найнеприступнішою фортецею заходу Франції. Найдовша облога замку тривала 3 роки, і хоч закінчилась для його жителів поразкою, назавжди закарбувала в історії незламність цієї фортеці. Навколо замку донині збереглася подвійна оборонна стіна з бастіоном, що побудована безпосередньо вздовж берегів річки Туе, що зробило фортецю і місто важкодоступними для ворогів. А основна башта замку – донжон настільки була високою, що, за давніми писемними джерелами, «діставала до зірок». Кам’яний ансамбль міста доповнюють старовинні міські ворота, збудовані у XV столітті під час відновлення міста після затяжних воєн. Першочергово їх було зведено більше десятка, проте дотепер збереглися лише чотири основні. Ці споруди мають цікаві форми та зовнішнє обрамлення, що надає місту особливий колорит, нетиповий для середньовічного французького вельможі. Неможливо не помітити у Монтрей-Белле і численну кількість кам’яних мостів, деякі з яких виходять безпосередньо з оборонної стіни замку чи міста.

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

49

мандри

Проте річка Туе протікає не лише біля замку Монтрей-Белле. Південніше по її гирлу розташований ще один замок долини Луари – замок міста Туар. На відміну від двох попередніх замків-фортець, Туар не надто відомий туристам, а тому, окрім неймовірних архітектурних споруд, тут можна насолодитись чудовою недоторканістю природи заходу Франції. Замок Туар знаходиться на окраїні міста, основна вулиця, якою можна потрапити до нього з міста, – це сукупність кам’яниць різної архітектурної форми та часу побудови, що певним чином утворює різнобарвний кам’яний тунель до замку. З фортеці відкривається мальовничий краєвид на місто Туар, яке справедливо можна назвати галереєю кам’яниць. Кожна вулиця міста відрізняється своїми будівлями, від жодної з них неможливо відірвати погляд, а найбільша площа міста – це суцільна панорама архітектурних втілень різних стилів та часів. Туар – не просто місто кам’яниць, а місце оригінальних суперечностей, втілених у архітектурі будівель, що поєднуються із мальовничою природою та утворюють єдиний кам’яний пейзаж. Долина Луари багата на ще одне кам’яне явище – підземні печери, які 11 мільйонів років тому були частиною океану. Це дивовижне місце, розташоване поблизу містечка

Дуе ла Фонтен, є справжнім царством ракушняка та мушель. Учені дослідили, що печери були сформовані внаслідок активного видобутку підземної породи, яку свого часу французи використовували для зведення домівок. Видобуток ракушняка тривав приблизно 200 років, а масштаби підземель охоплюють 12 окремих залів, кожен з яких презентує певне водне середовище, яке існувало тут мільйони років тому. Сучасні візіо- та сценографічні засоби підкреслюють

таємничість печер і роблять цікавим перебування у них: ви будете здивовані можливістю пройти через скелет кита, побувати у «країні медуз і підземних світлячків», а також дізнатись фауну морського середовища чи просто насолодитись атмосферою зображеного підводного світу. Подорожувала Юлія Лапан Фотографувала Софія Гунчик

Пропонуємо вашій увазі товари для художників та реставраторів – фарби, пензлі, полотна, матеріали для реставрації та позолоти. Папір та картон для ескізів та малювання, фарби для розпису скла та кераміки, фарби для тканин, батику. Товари для декупажу, квілінгу, скрапбукінгу, фетр, фурнітура для біжутерії, дироколи, канцтовари та багато іншого. У магазині діє накопичувальна система знижок, подарункові сертифікати. Вся пропонована продукція високоякісна і має необхідні сертифікати відповідності.

Завжди раді бачити вас, адже працюємо для задоволення ваших потреб

Львів, вул. ак. Богомольця, 2. тел. 032 275-15-04, моб. 067 73-77-549, 095 38-75-010 e-mail: etyudyk123@ukr.net

мандри

Мрія для України Ця історія вкотре доведе, що мрії, якщо вони світлі та хоч трохи реальні, збуваються. Вона особливо актуальна з початком літа, коли всі думки займає відпустка. Якщо душа бажає пригод та яскравих вражень, зверніть увагу на мрійників з Ukraїner – медіа-проекту, який розповідає українцям про невідому Україну.

Ukraїner включає в себе сайт, канал на YouTube та сторінки в соціальних мережах. На них розміщуються невеличкі, але змістовні відеоісторії про людей, ремесла, місця й події, які супроводжуються текстовою та візуальною інформацією. Проекту два роки, учасники виїжджали у 12 експедицій, створили понад 140 відео й відкрили глядачам куточки України, про які переважна більшість навіть не здогадувалась. Афіша спілкувалась з автором ініціативи Богданом Логвиненком та відеооператором Павлом Пашком. Як змінилось ваше життя з початком проекту? Павло: Усе відносно. Часу – менше, почуваєшся краще. Позитив: ти щоразу бачиш речі, які не бачить більша частина українців. І трохи більше розумієш, що відбувається в Україні. Це своєрідний майстер-клас для 52

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

підвищення моїх операторських здібностей та технічних і фізичних можливостей. Богдан: Уже дуже складно знімати. Під час експедицій у нас майже нема вихідних. У нас мали бути перерви, але через тривалу зиму ми виїхали на 10 днів пізніше. Та однаково цього року ми вирішили закінчити експедицію Україною. Скільки часу на рік тривають експедиції? Богдан: Сумарно близько півроку. Як ви відпочиваєте від подорожей? Богдан: Подорожую. Якщо є можливість, намагаюсь їздити за кордон, але з Ukraїner таких можливостей мало. Раніше моя робота також була пов’язана з подорожами, і я для відпочинку подорожував іншими країнами. На сьогодні я відвідав 55 чи 56 країн. Павло: Обіймаю кота й не вилажу з ліжка. Або виходжу на роботу.

Нам хочеться трошки змістити цей медіа-фокус. Показати, що в нас є інші герої, є надзвичайні люди, які рухають цю країну. Можливо, на якийсь малесенький міліметр, але рухають. Як ви обираєте місця для власних подорожей поза проектом? Богдан: Я стараюся їздити туди, де ще не був. До початку проекту Ukraїner я відвідав усі обласні центри України. Тепер, в експедиції, я сприймаю все трохи по-іншому. Відкриваю для себе села, те, що в них відбувається. Раніше я бачив зовсім іншу Україну. Начебто їжджу тими самими областями та містами, але сприймаю інакше. Павло: Зараз усі подорожі з Ukraїner. Раніше намагався якось інтуїтивно обирати собі місця, з друзями вирішував.

що знімали б зовсім інші історії, бо за два роки там з’явилося стільки свіжих ідей та проектів! Але їх знову ніхто не висвітлює. У ЗМІ говорять про «всьо тех же». Нам хочеться трошки змістити цей медіа-фокус. Показати, що в нас є інші герої, є надзвичайні люди, які рухають цю країну. Можливо, на якийсь малесенький міліметр, але рухають. Ми просуваємося, робимо дослідження, але це питання водночас і поверхневе, і глибоке. Не можна сказати щось однозначне.

На сайті проекту сказано, що мета проекту – «Шляхом ретельних досліджень зрозуміти та сформулювати, хто ми такі». Чи наблизились ви до відповіді? Павло: Починаємо розуміти. Ми дуже різні, кожен регіон неймовірно відрізняється. Але в селах будь-якого регіону привітні люди, дуже щирі. У містах – не настільки щирі. У нас чомусь уважається, що село – це місце, де не треба жити. А насправді там більше щирості й людяності. Нас привчили, що села – це погано, смішно. Насаджені стереотипи.

Доля якого героя або історія вам запам’яталася? Богдан: Минулого року мене дуже вразила історія про бортників – людей лісу. У XXI ст. неподалік Києва, у містечку Бортники живуть люди, які займаються тим, що лазять по деревах, і це є їхньою професією. У киян це місце асоціюється з поганим запахом, адже там розташований відстійник, який ніяк не доведуть до ладу. Такий стереотип. А насправді і назва, і саме містечко пов’яза-

не з бортниками – людьми, які займаються дикими бджолами, що живуть у деревах або спеціальних вуликах із дерева – бортях. Вони розташовані високо на стовбурах на відстані двох кілометрів один від одного. Коли ми почали досліджувати цю тему, виявилось, що в енциклопедіях написано, ніби бортники вимерли ще у XVIII – XIX ст. І тут ми приїжджаємо в Полісся і спостерігаємо за ними. Такий спосіб догляду за бджолами є унікальним: його використовували тільки в нас та в Білорусі. Дикий мед міг би мати шалену популярність в українців та іноземців. Павло: Доля художника Валерія із села Панасівка, що на Полтавщині. Ця історія переросте в документальний фільм. Богдан: Сюжет про Валерія знімали в листопаді 2016-го, він вийшов рівно через рік. Ми натрапили на історію скульптора із села випадково, його телефону не було ні в кого, крім сусіда. Ми захопились його щирістю. Валерій самоучка й робить усе для задоволення. У його творчості досить багато грецьких мотивів, тому одразу з’явилась шалена думка відправити його в подорож саме цією країною. Спочатку звернулись до туристичних агенцій, але нічого не вийшло. Через рік, коли вже було опубліковане відео, я кинув інформацію про 78-річного скульптора на свою сторінку у Фейсбук і запропонував читачам долучитися. За три години було зібрано 40 тисяч гривень, а загалом – близько 110 тисяч. Ідею вдалося втілити, ми з’їздили в тижневу подорож Грецією й незабаром презентуємо фільм про неї. Чималий внесок у проект роблять звичайні українці, відправляючи будь-які суми на рахунок організації. Дуже допомагають волонтери: робота знайдеться для представників майже будь-якої спеціальності. Долучитися або допомогти у вивченні нової – відкритої та різноманітної – України може кожен, варто лише сформулювати свою мрію й не боятися втілити її в життя. Олександра Розиган Фото: архів проекту

Ми намагаємося показати українців такими, якими вони є. Без прикрас. Звичайне життя, звичайна історія. Але майже в усіх наших героїв горять очі, вони намагаються змінити простір навколо себе, не бути такими, як усі. Богдан: Якщо проект Ukraїner існуватиме ще 200–300 років і ми зможемо охопити максимальну кількість населених пунктів та історій, то, мабуть, зрозуміємо. У першу експедицію – на Закарпаття – ми вирушили в червні 2016 року. Сьогодні ми розуміємо, АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

53

Г от е л і

Lviv

Леополіс Бутік Готель (Leopolis Hotel Lviv) вул. Театральна, 16 (032) 295-9500 Факс: (032) 295-9599 hotel@leopolishotel.com leopolishotel.com

Готель Нобіліс (Nobilis Hotel) вул. Олександра Фредра, 5, (032) 295-2595 reservations@nobilis-hotel.com.ua nobilis-hotel.com.ua

Готель Citadel Inn вул. Грабовського, 11 (032) 295-7777 Тел./факс: (032) 295-9000 citadel-inn.com.ua

Готель Асторія (ASTORIA HOTEL LVIV) вул. Городоцька, 15 (032) 242-2701 reception@astoriahotel.ua astoriahotel.ua

Древній Град Парк-готель Пустомитовский район, 7-й км Київськой траси (032) 235-1005 drevnygrad.com.ua

Андріївськтй гостинний дім (Luxury Boutique Gguest House Andriivskyi ) вул. К.Левицького, 112 (032) 275-2035 (097) 501-6615 Тел./факс :(032)275-2034 guesthouse@ukr.net guesthouse.lviv.ua

Готель Швейцарський (Swiss Hotel) Вул. Князя Романа, 20 (032) 240-3777, (032) 235-7380 Факс: (032) 235-8335, info@swiss-hotel.lviv.ua swiss-hotel.lviv.ua

Reikartz Дворжец Львів вул. Городоцька, 107 (032) 242-5126 dworzec.lviv@reikartz.com reikartz.com Готель LH Hotel & SPA пл.Петрушевича,1, (032) 295-6036, (096) 142-8366 Факс: (032) 260-2393 hotellh@gmail.com lhhotel.com.ua

Ramada Lviv Перехрестя вулиці Городоцької та Кільцевої дороги тел. +38 (032) 243 00 10 моб. +38 (067) 320 44 77 reception@ramadalviv.com.ua

54

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Готель Панорама (PANORAMA) пр. Свободи 45 (032) 225-9000, (050) 431-9599 Факс: (032) 225-9001 reception@panorama-hotel.com.ua panorama-hotel.com.ua

Готель Шопен (Chopin Hotel) площа Маланюка, 7 (032) 261-1020, (097) 222-7330 Факс: (032) 261-1021 info@chopinhotel.com.ua chopinhotel.com.ua

Дністер Прем`єр Готель (Premier Hotel Dnister) вул. Матейка, 6 Рецепція: (032) 297-4305 Факс: (032) 297-1021 Відділ бронювання: (032) 297-4317, (032) 297 4326 reservation@dnister.lviv.ua dnister.lviv.ua

Готель Жорж (George Hotel) пл. Міцкевича, 1 Рецепція: (032) 232-6236 Бронювання: (032) 232 6232 Факс: (032) 232-6242, info@georgehotel.com.ua georgehotel.com.ua

Готель НОТА БЕНЕ (NOTA BENE) вул. Поліщука, 78А Рецепція тел.: (032) 234-9090, факс: (032) 234-9096 info@notabenehotel.com Відділ бронювання (032) 234-9092, (050) 431-0467 reservation@notabenehotel.com notabenehotel.com

Ibis Styles Lviv Center вул. Шухевича, 3А (032) 245 67 67 факс: (032) 254 67 77 H9709@accor.com ibisstyles.com accorhotels.com

Вінтаж Бутік Готель вул. Сербська 11 вул. Староєврейська, 25/27 (032) 235-6834 факс: (032) 235-6834 info@vintagehotel.com.ua vintagehotel.com.ua

Британський клуб Львів Готель (British Club Lviv Hotel) вул. Наливайка, 18 (032) 242-9999 , (067) 370-6666 info@britishclub.org britishclub.org

Hotel Atlas Deluxe пр. Шевченка, 27, (032) 261-4764, (067) 555-9111 info@hotelatlas.com.ua sales@hotelatlas.com.ua atlasdeluxe.lviv.ua

Готель Плазма Проспект Свободи 5 (067) 101-3777, (066) 214-3333 plazma-hotel.lviv.ua

Євроготель вул. Тершаковців, 6А, +38 (032) 242-40-02 info@eurohotel.lviv.ua eurohotel.lviv.ua Координати для навігації: 49°50'8.16"N, 24°2'28.32"E

Готель «Соната» вул.Морозна,14 тел. (032) 232-5000 info@sonatahotel.com.ua факс. (032) 232-5015

Готель Відень проспект Свободи 12 Рецепція/бронювання (032) 244-4314, (097) 244-4314 Факс: (032) 244-4316 wienhotel@mail.lviv.ua wienhotel.com.ua

Готель Львів проспект В. Чорновола, 7 (032) 242-3270, (032) 240-8383 (032) 240-8373, (067) 675-4344 Факс: (032) 242-3555 hotel-lviv@ukr.net hotel-lviv.com.ua

Готель Rius вул. Гнатюка, 12А (032) 235-0660, (097) 970-0220 Факс: (032) 235-0661 info@rius-hotel.lviv.ua rius-hotel.lviv.ua

Арт-готель «МОДЕРН» проспект Шевченка, 28 тел.: +38 (068) 709 99 33 факс: + 38 (032) 297 76 30 modern.art.hotel@gmail.com

Бутік-готель «Сент Федер» пл.Звенигородська,3 (032) 297 00 00, (063) 879 76 94 (098) 090 57 54 reservation.stfeder@gmail.com http://www.stfeder.com

Edem Resort Medical & SPA c. Стрілки, Перемишлянський р-н Львівська обл.

(067) 314–6512, (067) 314–3733 info@edem.com.ua edem-resort.com.ua

ЛАНДШАФТНА КЕРАМІКА РУЧНОЇ РОБОТИ Для дому, парку, тераси ресторану, холу готелю, відкритих та закритих просторів. АТЕЛЬЄ KERAMUS

створює та виробляє архітектурну, ландшафтну та інтер’єрну кераміку власного дизайну.

ДОВГОВІЧНІСТЬ

Використовується шамотна глина, яка після термічного оброблення 1200 С° набуває міцності каменю та стійкість до будь-яких погодних умов.

ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ

Перетворюємо ваші ідеї та побажання на речі, що прикрасять ваше життя.

РУЧНА РОБОТА

Кожен виріб – результат майстерної праці досвідчених майстрів, які створюють унікальні витвори.

ЕКОЛОГІЧНІСТЬ

Вироби створюються лише з натуральних матеріалів – шамотної глини, пігментів та глазурі.

Індивідуальність та смак – у кожному елементі.

(050) 341-90-83 keramus.art

д і ти

11 дитячих років Одного весняного ранку за книжковою шафою у Львові знайшли потаємні двері до чарівного королівства Буквордс... Усі зрозуміли – на нас чекає щось нове. Бо кожного разу, коли відкриваєш нову книжку, не знаєш, що саме побачиш. Так і у нових землях Королівства – все невідоме: пригоди чи випробування, незабутні враження чи безцінний досвід. Дитячий Форум – унікальний захід, у якому поєднується гра з отриманням різних корисних вмінь і навичок, де письменники, художники, науковці, спортсмени, музиканти, винахідники, музейники, бібліотекарі, майстри діляться своїми вміннями з дітьми і цим роблять світ кращим. Цього року відвідувачів об’єднала просторова гра-квест 8 ключів Буквордсу. Виконавши завдання, діти ставали володарями Королівства Буквордсу. Читання, конкурси, креативне писання, малювання, ліплення, програмування, співання, танцювання, бігання, стрибання – все це було в програмі фестивалю. Важливим складником заходу був

книжковий ярмарок, у якому взяло участь 36 видавництв з усієї України. А відвідало його 10 041 особа! На ярмарку також можна було придбати розвиваючі ігри та

іграшки для дітей. Окремий блок Ігросфера зібрав найбільших виробників настільних ігор. У межах Ігросфери також було презентовано українські комікси. Одним із найяскравіших заходів цього року стала презентація книги Зірковий час Мишкових мишей. Як стати рок-зіркою? Галини Вдовиченко. У межах Дитячого форуму народився цілий гурт, який грав на інструментах з підручних матеріалів та запалював відвідувачів танцями. Відбулася презентація книги Це зробила вона, видавництва Видавництво, яка розповідає 50 історій про 50 успішних жінок. Разом з Олександрою 56

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Кольцовою, лідеркою гурту Крихітка Цахес, членом Правління Суспільного мовлення, у Буквордсі відкрили таємницю під назвою Як приборкати Книжкозавра? І вже традиційно у літературній програмі відбулись презентації та автограф-сесії відомих дитячих письменників, перекладачів та ілюстраторів: Володимира Арєнєва, Сашка Гавроша, Лариси Денисенко, Мар’яни Савки, Галини Малик, Катерини Міхаліциної, Сергія Прилуцького, Надійки Гербіш, Галини Вдовиченко, Ганни Осадко, Тані Стус, Валентини Вздульської, Галини Ткачук, Івана Андрусяка. Щодня королівство Буквордс на тематичному кейсі Галактична імперія відкривало для дітей чарівний світ науки. Тут були і захоплюючі майстер-класи про створення світу, і конструювання роботів та уроки програмування. Найбільша увага була прикута до зони з окулярами віртуальної реальності. А в той час на творчій Галявині єдинорогів один за одним виростали чарівні вироби, які діти робили своїми руками. Багато чого цікавого відбувалося у просторі Дитячого форуму, але головне: діти зрозуміли, що читання – це цікаво і що для того, щоб стати справжнім творцем у будь-якій галузі (від мистецтва і до розвитку нових технологій) необхідно вміти включити уяву. Далі буде!

н е кролог

Некомпетентність Український тлумачний словник дає таке визначення цьому поняттю: «який не має достатніх знань, недостатньо обізнаний з чим-небудь». Некомпетентність у будь-якій сфері життєдіяльності так чи інакше, але обов’язково негативно впливає на нас. Некомпетентний продавець дивує, некомпетентний водій викликає роздратування, некомпетентний учитель може відбити бажання вчитися, некомпетентний лікар просто наражає на небезпеку життя людини. А що ж ресторанна сфера? Як там справи з некомпетентністю? Так само – поганий кухар піддає ризику ваше здоров’я, поганий дизайнер може вплинути на успішність закладу. Те ж стосується компетентності адміністратора, директора тощо. Але найчастіше ми з вами стикаємося з некомпетентністю офіціантів, які допомагають зробити нам вибір страви і взагалі приємно і з користю провести час. Нещодавно в обідню годину спостерігала в одному з дуже не останніх ресторанів міста таку ситуацію: приємної зовнішності чоловік замовив суп з бараниною. Я, розмірковуючи над вибором страви в той момент, мимоволі звернула увагу на перші страви: написано чітко і розбірливо – суп з бараниною. «Смачно, напевно», – подумала я, а чоловікові вже несли замовлення. Запашний, повитий парою суп ... з варениками. Чоловік задумливо поколупав ложкою в тарілці і покликав офіціанта. «Це суп з бараниною?» «Так!» «А де вона?» «У варениках.» «Чому не попередили? В меню – теж не позначено. Я не люблю вареники. Заберіть!» Мовчання, пауза, завіса. Із побаченого і мимоволі підслуханого роблю два висновки: перший – чоловік молодець. Не з’їв мовчки принесену «неправильну» страву, як зробила б (швидше за все) я. Тому що так вихована, тому що обурюватися непристойно, поводься тихо і т.п. Обурюйтеся! Вимагайте до себе поваги! Задекларували м’ясо – дайте м’ясо! Або пишіть про вареники в меню. І висновок другий: про некомпетентність персоналу потрібно говорити! Директору, адміністратору, власнику. І якщо вони компетентні – зроблять правильні висновки.

P.S.: До честі закладу, де обідав чоловік, треба сказати: зупу забрали, переробили, не сперечались. Олександра Зайченко

58

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ